Визволення нашого краю

ВИЗВОЛЕННЯ НАШОГО

КРАЮ

Самойлик С.В.учитель історіїБочечківський

НВКСамойлик С,В. 1

ОСТАТОЧНЕ ВИЗВОЛЕННЯ СУМЩИНИ ПОЧАЛОСЯ НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ КУРСЬКОЇ БИТВИ. 3-5 серпня 1943р. війська Воронезького фронту генерала армії М.Ватутіна перейшла в контрнаступ, 8 серпня звільнили від окупантів Велику Писарівку і Краснопілля, а 10 серпня досягли опорних пунктів ворога біля Боромлі, Тростянця, Охтирки. У районі Охтирки німці зосередили великі сили – 11 дивізій і кількасот танків. Завۥязалися жорстокі бої. Місто переходило з рук у руки. Пілоти 2-ї повітряної армії здійснили 7900 бойових вильотів, провели 205 повітряних боїв і збили 182 фашистських “стерв’ятників”. У ході боїв звільнені Лебедин, Тростянець, а 25 серпня – Охтирка. Фашисти спорудили на підступах до Сум оборонні рубежі з мінними полями, тому радянське командування вирішило обійти його з флангів. Боячись опинитися в оточенні, фашисти залишили Суми. 2 вересня сумчани зустрічали своїх визволителів. Самойлик С,В. 2

У наступні дні були визволені Штепівка, Ромни, Недригайлів, Липова Долина, інші населені пункти. Війська Центрального фронту вийшли до кордонів північних районів Сумської області. Уже 30 серпня був звільнений Глухів, наступного дня – Есмань, а з 2 по 6 вересня – Ямпіль, Кролевець, Хутір - Михайлівський, Середина - Буда, Шостка, Шалигине, Путивль, Білопілля, Ворожба, Конотоп. На початку жовтня визволення Сумської області від німецько-фашистських загарбників завершилося.

Самойлик С,В. 3

Бої за визволення району почалися 3 вересня 1943 року. В них взяли участь 70-а гвардійська, 226-а, 141-а, 143-я, 280-а стрілецькі дивізії, 248-а окрема курсантська стрілецька та 108-а танкова бригади, 1-а гвардійська артилерійська дивізія прориву, 65-ий гвардійський мінометний полк, 2-га винищувально – протитанкова бригада 60-ої армії Центрального фронту.


6 вересня 1943 року було визволено місто Конотоп

5 вересня 1943 року визволено село Бочечки


9 вересня 143-я дивізія досягла рубежу селища радгоспу “Паризька комуна” – с. Соснівка, 226-а – с. Шевченкове, Карабутове, 248-а окрема бригада – х. Андріївка – с. Пекарі. 9 вересня 1943 року наказом Верховного Головнокомандуючого 143- й, 280-й Стрілецьким дивізіям та 65-му гвардійському мінометному полку присвоєні почесні найменування “Конотопських”, всім військам, які брали участь у визволенні міста, оголошена подяка, а у Москві був даний салют 12-ма артилерійськими залпами з 124-х гармат.


Збитки завдані району під час окупації ПІД ЧАС БОЙОВИХ ДІЙ ОКУПАЦІЇ РАЙОНУ БУЛИ ЗАВДАНІ ВЕЛИЧЕЗНІ ЗБИТКИ. БУЛИ ПОВНІСТЮ ЗРУЙНОВАНІ ПРОМИСЛОВІ ПІДПРИЄМСТВА, КОЛГОСПИ, РАДГОСПИ, СПАЛЕНІ СЕЛО ТЕРНІВКА І ХУТІР ТАРАНСЬКИЙ. У КОНОТОПІ ОКУПАНТИ ЗНИЩИЛИ 26 ПІДПРИЄМСТВ, БУДИНОК МІСЬКРАДИ, УЧИТЕЛЬСЬКИЙ ІНСТИТУТ, ШКОЛИ, ДИТЯЧІ САДКИ. ПІДІРВАЛИ СПОРУДИ МІСЬКОГО КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА, В ТОМУ ЧИСЛІ ВОДОГІН, ПОШТУ, ТЕЛЕГРАФ, 2255 ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ, ОСНОВНІ ЦЕХИ ЗАВОДІВ “ЧЕРВОНИЙ МЕТАЛІСТ” ІПАРОВОЗОВАГОНОРЕМОНТНОГО. ЗАГАЛЬНІ ЗБИТКИ, ЗАВДАНІ МІСТУ, СКЛАДАЛИ 122 МЛН. 77 ТИС. КРБ., А ВСЬОГО ПО РАЙОНУ – 437 МЛН. КРБ. ВЕЛИЧЕЗНИХ ЗБИТКІВ БУЛО ЗАВДАНО ВІЙНОЮ СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВУ. ІЗ 138 ТРАКТОРІВ ЗАЛИШИЛОСЯ 16, ІЗ 102 АВТОМАШИН – ЖОДНОЇ, ЗНИЩЕНА БУЛА МАЙЖЕ ВСЯ ХУДОБА.


За мужність і героїзм, виявлені у боротьбі з ворогом, понад 19000 уродженців і жителів міста та району нагороджено бойовими орденами та медалями. У бойових діях брали участь 205 жінок і 2 дітей, з них 19 жінок і 2 дітей – в партизанських загонах і підпіллі. Серед подвигів радянських воїнів, здійснених на Конотопщині, можна відзначити подвиг політрука роти Хакима Хасанова, якому за героїзм і відвагу, виявлені у ході визволення с. Нечаївки 10 вересня 1943 року, посмертно присвоєно 17 жовтня 1943 року звання Героя Радянського Союзу. Чотирнадцять уродженців району та міста удостоєні звання Героя Радянського Союзу.


С. КОВПАК

І. КожедубС. Супрун

П. Рибалко

ГЕРОЇ ВИЗВОЛИТЕЛІ НАШОГО КРАЮ


Берест Олексій Прокопович (09.03.1921 – 04.11.1970)

ГЕРОЙ УКРАЇНИ (Указ Президента України № 753/2005 від 06.05.2005) Самойлик С,В. 13

З війни з області та району не повернулися 15008 чоловік, із них 8036 загинули в боях, 6041 пропали безвісти, 931 померли у госпіталях від ран. У боях з ворогом і від репресій загинуло 607 партизанів, підпільників та інших учасників руху Опору. Жертвами війни стали 3805 мирних жителів Конотопа, Конотопського та Дубов’язівського районів.


Визволення нашого краю

Education