Основні глобальні проблеми: вичерпання ресурсів, забруднення довкілля, поглиблення нерівності

між країнами.«Великі» та «малі» економіки у

процесах глобалізації.

Глобальніпроблеми

Глобальні проблеми — проблеми, пов’язані з природними, природно-антропогенними, суто антропогенними (у т. ч. економічними, соціальними) явищами, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації та мають загальнопланетарний характер як за масштабами та значенням, так і за способами вирішення, а тому потребують координації зусиль усього світового співтовариства.

Характеристика глобальних проблем:

мають всезагальний характер, загальнопланетарний значення, принципово важливі для долі всього людства;

безпосередньо стосуються життєвих інтересів усіх верств населення, країн і народів планети;мають взаємопов’язаний характер і впливають на всі сфери суспільного життя;відображають поглиблення та ускладнення світогосподарських зв’язків;потребують залучення колосальних технологічних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсів, невідкладних і рішучих дій світового співтовариства;можуть бути успішно вирішені за умови створення адекватної моделі гармонійного розвитку людської цивілізації.

Класифікація глобальних проблем за сферами дії

І сфера – проблемивзаємодії природи

І суспільства

ІІ сфера – проблемисуспільних

взаємовідносин

ІІІ сфера – проблемирозвитку людиниі забезпеченняїї майбутнього

1. Глобальні проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства:

надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо;раціональне природокористування і збереження навколишнього природного середовища;раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору;утилізація відходів життєдіяльності тощо.

2. Глобальні проблеми у сфері суспільних взаємовідносин:

відвернення світової термоядерної війни і забезпечення стабільності мирного становища;подолання економічної відсталості частини регіонів і країн світу;попередження локальних, регіональних та

міжнародних конфліктів;ліквідація наслідків

світових та локальних криз;роззброєння і конверсія військового виробництва тощо.

3. Глобальні проблеми у сфері розвитку людини і забезпечення її майбутнього:

пристосування людини до умов природного і соціального середовища, що змінюється під впливом НТР;подолання епідемій, тяжких захворювань (серцево-судинних, онкологічних, СНІДу, наркоманії);культурно-моральні проблеми втрати довіри до соціальних інститутів, нестабільності сім’ї та послаблення зв’язку поколінь;боротьба з міжнародною

злочинністю, наркобізнесом, тероризмом;проблеми демократизації та

охорони прав людини.

Екологічна криза

Екологічна криза — незворотні антропогенні зміни еко системи, глобальне порушення природної рівноваги й деградація природного середовища, яке втрачає здатність до відтворення, асиміляції та саморегулювання.

Екологічні чинники зумовлюютьпояву нових явищ у міжнародних

економічних відносинах:

Екологічнийдемпінг

Екологічнийнеоколоніаліцзм

Екологічнийпротекціонізм

Екологічний демпінг — один із проявів недобросовісної конкуренції, пов’язаний із необґрунтованим зниженням експортних цін шляхом скорочення витрат на природозберігаючі та екологічно безпечні технології.

Екологічний неоколоніалізм — екологічнаекспансія розвинених країн, їх спробирозв’язати власні екологічні проблеми зарахунок переміщення природонебезпечнихвиробництв, токсичнихтарадіоактивних відходів у меншрозвинуті країни, інтенсивноговикористання світових природнихбагатств при консервації власнихприродних ресурсів, нарощування збуту замежами країни екологічно шкідливих товарівтощо.

Екологічний (“зелений”) протекціонізм — політика держави, спрямована на заборону та обмеження виробництва, продажу і використання екологонебезпечної продукції та ввезення в країну технологій і товарів, які завдають шкоди навколишньому середовищу і становлять загрозу здоров’ю населення.

Сталий економічний розвитокСталість економічного розвитку трактується як здатність економічної системи зберігати динамізм, стабільне збалансоване зростання у часовому, просторовому та структурному аспектах.

Сталий розвиток

Попередження негативних впливів виробничоїдіяльності на навколишнє природне середовище

Державне регулювання Добровільні інструменти

Екологічні норми Екологічна сертифікація

Мета сталого розвитку — перехід до господарської діяльності, зорієнтованої на досягнення соціальної справедливості та суспільного добробуту в поєднанні з екологічною безпекою.Необхідною умовою для досягнення сталого розвитку є зміна світової структури виробництва та системи суспільних цінностей, що лежить в її основі, з метою трансформації стихійної ринкової форми господарювання в соціалізовану та екологізовану.Сталий людський розвиток є тривалим у часі й означає задоволення фізичних, духовних та інших потреб людей на сталій основі, без погіршення можливостей вибору наступних поколінь.

Необхідні умови забезпечення екорозвитку:

відбір запасів відтворюваних ресурсів не повинен перевищувати їх природне відтворення;споживання невідтворюваних ресурсів має відбуватись лише в замкнутих циклах, а їх вичерпання — компенсуватись замінниками чи технологічними нововведеннями;шкідливі викиди в навколишнє середовище не повинні перевищувати можливості самовідтворення екосистеми.

Основні напрями подолання екологічної кризи:

• Міжнародний

• Еколого-просвітницький

• Адміністративний

• Економічний

• Техніко-технологічний

• Науково-теоретичний

Система міжнародних екологічних організацій:

Світова комісія з навколишнього середовища і розвитку (WCED),Світова промислова рада з навколишнього середовища (WICE),Коаліція на підтримку екологічної відповідальності компаній (CERES),Консультативний комітет із питань бізнесу і навколишнього середовища (АСВЕ),Комітет СОТ з торгівлі та навколишнього середовища.Глобальний екологічний фонд ринків, що розвиваються (СЕЕМЕ),Північно-Американський екологічний фонд (МАЕЕ),Скандинавська екологічна фінансова корпорація (МЕЕСО) та ін.

Дякую за увагу !!