Павлов Іван Петрович

Куташівська Карін 21-П групи

• Павлов Іван петрович фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник найбільшої російської фізіологічної школи; лауреат Нобелівської премії в галузі медицини і фізіології у 1904 «За роботу з фізіологіїтравлення».

• Складні нервові апарати, що сприймають і аналізують подразнення, що надходять із зовнішнього і внутрішнього середовища організму, І.П. Павлов назвав аналізаторами. Аналізатор, по І.П. Павлову, складається з трьох тісно пов'язаних між собою відділів: периферичного, провідникового і центрального

Дослідження• Павлов понад 10 років присвятив

тому, щоб отримати фістулу (отвір) шлунково-кишкового тракту. Зробити таку операцію було надзвичайне важко, оскільки сік, що виливався із кишечника, перетравлював сам кишечник і черевну стінку. Павлов так зшивав шкіру і слизову оболонку, вставляв металеві трубки і закривав їх пробками, щоб жодних ерозій не було

Дослідження• проводив досліди із уявним

годуванням (переріз стравоходу таким чином, що їжа не потрапляла до шлунку) і уявною дефекацією (кільцювання кишківника шляхом зшивання кінця товстої кишки із початком дванадцятипалої). Завдяки цьому здійснив низку відкриттів у галузі рефлексів виділення шлункового і кишкового соків

• Коли я беруся за дослідження, пов'язаного врешті з загибеллю тварини, я переживаю важке почуття жалю, що обриваю радісне життя, що являюсь катом живої істоти. Коли я ріжу, руйную живу тварину, я глушу в собі їдкий докір, що грубою, неосвіченою рукою ламаю невимовно художній механізм. Але терплю це в інтересах істини, на користь людям. А мене, мою вівісекційну діяльність пропонують поставити під чийсь постійний контроль. Разом з тим винищення і, звичайно, мучення тварин тільки заради задоволення і задоволення безлічі марних забаганок залишаються без належної уваги

• Собаки теж любили і довіряли вченому. Деякі навіть самі лягали на операційний стіл. Доказом безмірного поваги і непоправного боргу перед «мучениками науки» став замовлений Павловим пам'ятник «Невідомої собаці від вдячного людства», який і нині можна побачити біля будівлі Інституту експериментальної медицини в Петербурзі. Він був створений в 1935 році скульптором І.Ф. Беспаловим і став першим подібним пам'ятником у світі. Пам'ятник вінчає фігура сидячого пса, а верхню частину п'єдесталу оточують вісім голів собак різних порід, з пащ яких влітку б'ють струмені води.