РУШНИК, ЩО ВМІЄ ПРОМОВЛЯТИМета: Ознайомити учнів з традиціями українського народу, спонукати до вивчення і залучення до різних видів народної творчості; формувати у молоді шанобливе ставлення до традицій і творчих надбань українського народу; виховувати любов і гордість кожної особистості до звання «Я громадянин України», патріотизм.Обладнання: рушники, серветки, хліб, сіль, плакати, скриня.Тип: виховна година.

Перебіг заходуЛюблю я мамин рушничок,На ньому пісня солов’їна,То, може, пісня зірочок?А, може, доля України.

1 ведучий. День добрий, любі друзі!

1

Ми раді вас в цей день вітатиНа світлому і радісному святіУ цій чудовій класній кімнаті. У нас сьогодні наче вечорниці: Милують око диво-рушники, Дівочий спів лунає у світлиці, Як добре, що є звичаї такі.

2 ведучий. Гостей годиться хлібом-сіллю зустрічати, Привітним гожим словом вшанувати, Прийміть же хліб на мальовничим рушникові, Про цей рушник сьогодні йтиме мова.

1 ведучий. Подивіться, як змінилася наша кімната, прибрана рушниками, серветками, які вишили невтомні руки наших бабусь, мам.

2

2 ведучий. Ось у нас є скриня. А чи знаєте ви, що таке скриня? Колись у кожній хаті була скриня. І у цих скринях наші бабусі, бабусі ваших бабусь зберігали все найдорожче, найрідніше їхньому серцю. А що саме, ми зараз подивимось.

Відкриває скриню, виймає рушник.

1 ведучий. Це – український рушник, оздоблений квітами, птахами, зірками. Від сивої давнини і до сьогодні, у радощах і у біді рушник – невід’ємна частина нашого побуту. Простий, скромно оздоблений рушник висів у кожній сільській хаті біля порогу на кілочку. Господиня на знак поваги до гостя давала йому рушник на плече, брала кухлик із водою, приспівуючи:

Вода у відеречку,Братику, вмийся,Рушник на кілочку,

3

Братику, втрися.2 ведучий. «Хата без рушника, що сім’я без дітей», - говорили у народі. А що ви знаєте про рушник?

1 учень. Без рушника, як без пісні, неможливе народження, одруження, зустріч гостей. Ним витирають руки, з ним пораються коло печі, з ним доять корову.

2 учень. Після закінчення жнив хліборобів зустрічають із хлібом-сіллю на рушнику.

3 учень. В Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати давала йому рушник, як оберіг від лиха. Тому й оспіваний він у віршах і піснях.

1 учень. Як з’являємось на світ ми, В крижмі – білі рушники. Полотняне диво світле,

4

Плід душі і хист руки.2 учень. Як прийде пора до шлюбу, З блиском золота кілець, Рушники з дитинства любі,

Ляжуть в стежку під вінець.

3 учень. Чи коли від краю свого Довгий шлях кудись лежить, Рушником з хрестом в дорогу Рід тебе благословить.

1 учень. А прийдеться шлях останній5

Нам відміряти в житті – Рушники прості, прощальні, З калачами на хресті.

2 учень. Рушники, рушники – Наче долі сторінки,

Їхня мова писанкова Збереглася на віки.

3 учень. Моя бабуся гарно вишиває, Цвітуть на полотні троянди й виноград, Розмай калиновий там грає, І спів птахів, і щебет пташенят.

1 учень. Навік з’єдналося чорне і червоне – Мойого краю гордість і краса. Душа народу – малинові дзвони, Його веселка і його сльоза.Лунає пісня «Ой рушник рушничок» у виконанні Аліни Гросу.

1 ведучий. Рушники, відповідно до призначення, виготовляли з різних ниток. Покутники, подарункові – з тонкого білого полотна. Жінки ткали рушники в жіночі дні: середу, п’ятницю, суботу. Рушники біля вікон і дверей були оберегами. Крім візерунків, тут були вишиті й слова-обереги. Є рушники-росяночки для дівчаток- школярочок, а для хлопчиків матусі вишивали рушнички, які називаються грайликами.2 ведучий. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше – обличчям оселі, відтак і господині. За тим, скільки і які були рушники, створювалася думка про жінку, її дочок. Колись було, що дівчинці тільки 10 років сповнилося, а мати для неї починала посаг готувати – хустки, намисто, барвисті тканини, а на рушники сама полотно ткала.

6

1 ведучий. А чи знаєте ви, скільки треба рушників вишити, щоб до весілля встигнути і до заміжжя приготувати? А чули таку пісню:

У коморі сволок – На ньому рушників сорок.Біжіте, принесіте,Боярів прикрасіте!

2 ведучий. Сорок? Та невже? І всі вишиті?1 ведучий. Та ні, були вишиті й не вишиті. Одні, як ми казали, були для роботи, а інші – для урочистостей.2 ведучий. Довгими зимовими вечорами особливо любовно вишивала дівчина сватальні, або плечеві рушники, які сватам треба буде подавати. Вони були з тонкого полотна.

7

1 учень. На українськім рушнику Матуся вишила Карпати, Рясну калину в квітнику І долю лебедів крилатих.

2 учень. Людей гостинно звідусіль Стрічати хлібом у вишиванці, Щоб цей рушник у день весіль Кружляв у запальному танці.

3 учень. Щоби давав пісням політ Й нові узори, мов перлини, Щоб цей рушник стелився в світ, Як добрий оберіг родинний.

1 учень. Люблю я мамин рушничок, На ньому пісня солов’їна, То, може, пісня зірочок? А, може, доля України.

1 ведучий. Дивлюся мовчки на рушник, Що мати вишивала,

8

І чую: гуси зняли крик, Зозуля закувала.

2 ведучий. Знов чорнобривці зацвіли, Запахла рута-м’ята. Десь тихо бджоли загули, Всміхнулась люба мати.

1 ведучий. І біль із серця раптом зник, Так тепло-тепло стало… Цілую мовчки той рушник, Що мати вишивала.

2 ведучий. Вишиваю рушника Різними нитками. Там калина молода Й ружі з солов’ями.

1 ведучий. І барвінку синій цвіт, Кущ рясного глоду.

9

Український рушничок – Символ мого роду.

1 учень. Ми своїми вправними руками Вишиваєм рушничок для мами, Щоб на свято маму привітати, Нашу радість їй подарувати.

2 учень. Є на ньому півники святкові, Є на ньому квіти малинові, Щоб на свято маму привітати, Нашу радість їй подарувати.

3 учень. Синя нитка – пташки прилітають, А червона – квіти розквітають, Щоб на свято маму привітати, Нашу радість їй подарувати.

10

1 учень. Листя вишиваєм зеленаве, Сонце вишиваємо ласкаве. Щоб на свято маму привітати, Нашу радість їй подарувати.

Лунає пісня «Рушник» у виконанні Таїсії Повалій.1 ведучий. Український рушник… який він гарний! Його можна порівняти з квітами, з піснею. Без рушника, як без квітів, без пісні, не відбувалося жодне сімейне свято.

1 учень. Рушникове обличчя веселе, Обпліта коровай на столі, Закликає гостей до оселі, Випромінює щедрість Землі.

2 учень. Рушничок на стіні – давній звичай,

11

Ним шлюбують дітей матері, Він додому із далечі кличе, Де в калині живуть солов’ї.

3 учень. Він простелений тим, в кого серце Не черствіє й дарує тепло, Хай цей символ сусідиться вічно В нашій хаті на мир, на добро!2 ведучий. Любі друзі! Наше свято добігає кінця. Все, про що ми сьогодні розповіли – і про український рушник, і про традиції нашого народу, і про прекрасні українські пісні – це частка нашої Батьківщини, яка зветься Україною!

12