Права дитини

КонвенцКонвенціія про права дитиния про права дитини

Благополуччя дітей і їх права завжди викликали пильну увагу міжнародного співтовариства. Ще в 1924 році Ліга Націй прийняла Женевську Декларацію прав дитини. У той час права дітей розглядалися в основному в контексті заходів, які необхідно було прийняти відносно рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми.

- Що таке право? Це відсутність обмежень, дозвіл на що-небудь. Існує документ міжнародного значення - «Загальна декларація прав людини», де закріплені цивільні, політичні, соціальні, економічні права, що належать кожній людині.

(Прийнята 10 грудня 1948 р. ООН). Мета ООН - боротьба за мир і співпрацю між державами.

Основная ідея цього документа полягала в тому, що людство повинне давати дітям краще з того, що воно має. Але цей документ носив необов'язковий характер для держав. ООН стала розробляти великий документ про права дітей, щоб зробити їх забезпечення обов'язковим для держав.

Декларація прав дитиниУ 1959 році Організація Об'єднаних націй (ООН)

приймає Декларацію прав дитини, в якій були проголошені соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей.

Дитина має право: на сім'ю;на турботу і захист з боку держави, якщо немає

тимчасового або постійного захисту з боку батьків;

відвідувати школу і вчитися на рівних в правах; вільно виражати свої думки; на власну думку; на ім'я і громадянство; на здобуття інформації;

За ДекларацЗа Декларацієюією прав прав дитини:дитини:

Дитина має право: на захист від насильства і жорстокого звернення; на медичне обслуговування; на відпочинок і дозвілля; на додаткову допомогу з боку держави, якщо є особливі потреби (наприклад, у дітей з обмеженими можливостями)

За Декларацією прав дитини:

Конвенція про права дитини У період з 1979-го по 1989 рік Комісія ООН з

прав людини, в якій брали участь фахівці з багатьох країн світу, підготувала текст Конвенції про права дитини. В порівнянні з Декларацією (1959 р.), де були 10 коротких, носячих декларативний характер положень (принципів), Конвенція має 54 статті, що враховує практично всі моменти, пов'язані з життям і положенням дитини в суспільстві. Вона не лише конкретизує, але і розвиває положення Декларації, покладаючи на тих, що прийняли її , правову відповідальність за дії відносно дітей.

Конвенція про права дитяти була прийнята і відкрита для підписання, ратифікації і приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 р. Набрала чинності 2 вересня 1990 р.

Цей день щорічно відзначається як Всесвітній день дітей.

В цей день діти світу заявляють про свої права і про те, що держави повинні захищати їх права. Ми знаємо, що є випадки, коли порушуються права дітей. Не все в світі ще спокійно.

1)покинуто своїми сім'ями близько 100 млн. дітей, які існують лише за рахунок виснажливої роботи, дрібної крадіжки, жебрацтва; 2) 120 млн. дітей у віці від 6 до 11 років позбавлено можливості відвідувати школу; 3) щорік близько 3,5 млн. дітей вмирає від захворювань, які піддаються профілактиці або лікуванню; 4) у країнах, що розвиваються, 155 млн. дітей у віці до5 років живуть в умовах абсолютної бідності.

В процесі підготовки «Конвенції про права дитини» її автори враховували наступні факти,

що стосуються дітей з економічно неблагополучних країн:

В 1991 році Україна приєдналася до Конвенції. В 1993 році в Києві створено Всеукраїнський

комітет захисту дітей.

Згідно з Конвенцією Україна у квітні 2001 р. прийняла Закон про охорону дитинства.

Діти повинні знати свої права. Уміти їх відстоювати. Вивчення прав людини - це, перш за все, виховання упевненості в собі, терпимості. У кожної людини є права. Дитина теж людина, а значить і у неї є права.

Вони відрізняються від прав дорослих: 1) меншими можливостями захистити

самого себе; 2) фізичною і психологічною незрілістю;

3) ранимістю; 4) залежністю від опіки старших. Тому і права його в чомусь глибші, ширше, значніше, чим права дорослого.

Права дитини — зведення прав дітей, зафіксованих в міжнародних документах з прав дитини. Згідно Конвенції про права дитини, дитина - це особа, що не досягла 18 років. Держава узяла на себе зобов'язання захищати дітей, тому вони мають такі ж права, як і дорослі.

У числі найбільших проблем, що гостро стоять, розглядаються в Конвенції і у ряді випадків вперше піднімаються в рамках міжнародного документа, відзначу такі:

як зобов'язання по відношенню до дітей, що живуть в найбільш несприятливих умовах (Стаття 22), захист від сексуальної і інших видів експлуатації (Статті 34 і 36), наркоманія (Стаття 33), дитяча злочинність (Стаття 40), міждержавна практика усиновлення (Стаття 21), діти в озброєних конфліктах (Статті 38 і 39), потреби дітей-інвалідів (Стаття 23), а також діти меншин і корінних народів (Стаття 30).

Основне

Освіта є предметом розгляду двох важливих статей (27 і 28), значущість яких знов підкреслювалася на Усесвітній конференції за освітою для всіх, проходівшей 5-9 березня 1990 р. в Джомтьене (Таїланд). Початкова освіта має бути обов'язковою, безкоштовною і доступною кожному і направленим на розвиток особи дитяти, його дарувань і природних здібностей в умовах відповідної пошани національної самобутності, мови і традиційних цінностей. Особливий акцент робиться на рівності освітніх можливостей для дівчаток і хлопчиків.

1. Дитина має право вільно висловлювати свою думку; це право включає свободу шукати, отримувати і передавати інформацію і ідеї будь-якого роду, незалежно від кордонів, в усній, письмовій або друкарській формі, у формі витворів мистецтва або за допомогою інших засобів по вибору дитини.

2. Здійснення цього права може піддаватися деяким обмеженням, проте цими обмеженнями можуть бути лише ті обмеження, які передбачені законом і які необхідні: а) для пошани прав і гідності іншої людини.

Стаття 13

1. Держави-учасники поважають право дитини на свободу думки, совісті і релігії.

2. Держави-учасники поважають права і обов'язки батьків і у відповідних випадках законних опікунів керувати дитиною в здійсненні його права методом, що узгоджується із здібностями дитини, що розвиваються.

3. Свобода сповідати свою релігію або віру може піддаватися лише таким обмеженням, які встановлені законом і необхідні для охорони державної безпеки, громадського порядку.

Стаття 14

1. Держави-учасники визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і приймають необхідні заходи для досягнення повного здійснення цього права відповідно до їх національного законодавства.

2. Ці блага в міру необхідності надаються з врахуванням наявних ресурсів і можливостей дитини і осіб, що несуть відповідальність за забезпечення дитинии, а також будь-яких міркувань, пов'язаних із здобуттям благ дитини або від його імені.

Стаття 26

Значення «Конвенції про права дитини».

1) Конвенція проголошує дитину повноцінною і повноправною особою;

2) Права, закріплені в Конвенції, щонайкраще забезпечують інтереси дітей.

3) Це документ, що має міжнародне значення.

4) Є орієнтиром для держав, що її підписали, в їх прагненні зробити життя дітей краще, щасливіше.

Висновки

Людство повинне прагнути до процвітання, щоб життя дітей було щасливим і прекрасним. Було більше радості в житті дітей. Яскраво світило сонце, було мирне небо над головою, щоб частіше лунав дитячий сміх, щоб поруч завжди були мама і тато. Діти, ви маєте право зростати в умовах свободи, розвиватися фізично і духовно здоровими. Жодна дитина не може бути об'єктом свавілля і повинна постояти за себе. Ви маєте на це права.

ВисновкиВисновки