ПЕРЕМОЖЦІВ конкурсу для учнів 6–8...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ»

ТЕЗИ ПЕРЕМОЖЦІВ Всеукраїнського конкурсу

дослідницьких робіт для учнів 6–8 класів «Екологія. Вода у вашому житті»

Київ 2012

ББК 74.200.58 Т29

Тези переможців Всеукраїнського конкурсу дослідницьких робіт для уч-нів 6–8 класів «Екологія. Вода у вашому житті» / [відп. за випуск Лісовий О. та ін.]. — К. : ТОВ «Праймдрук», 2012. — 168 с.

У тезах представлено матеріали Всеукраїнського конкурсу дослідни-цьких робіт для учнів 6–8 класів «Екологія. Вода у вашому житті». Видання розраховане на педагогічних працівників позашкільних, за-

гальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, інститутів післядипломної освіти, спеціалістів, які займаються питаннями організації науково-дослідни-цької діяльності учнів Малої академії наук.

Відповідальні за випуск:Лісовий О. В., Пономаренко О. П.

Упорядники:Гайдай Л. М., Чепурко Н. М., Улітько Ю. В., Козленко І. О.

Редагування:Нечипоренко О. О.

Верстка:Северенчук Л. В.

Дизайн обкладинки:Лісовський Б. Л.

ББК 74.200.58 Т29

© Національний центр«Мала академія наук України», 2012

© ТОВ «Праймдрук», 2012

3

Ç Ì ² Ñ Ò

Забезпечення водопостачання та водовідведення

у моєму населеному пункті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Cьогоденні екологічні катастрофи, пов’язані з водою . . . . . . . . . . . . . . . 57

Забезпечення прісною водою населення Землі . . . . . . . . . . . . . . . . 79

Екологічний стан водних об’єктів у моїй місцевості . . . . . . . . . . . . . . . . 86

4

Â Ñ Ò Ó Ï

Роль води на Землі важко переоцінити. Без неї неможливе існу-вання людини, рослинного і тваринного світу. Вона є найважливі-шим природним ресурсом, необхідним для прогресивного розви-тку суспільства.Водночас господарська діяльність людей, забруднення водойм по-

бутовими, промисловими та сільськогосподарськими стоками при-звели до жалюгідного стану багатьох водних об’єктів, насамперед малих водойм та річок. Понад 20 000 малих річок в Україні зникли. Не можна не погодитися з думкою української поетеси Ліни Костен-ко: «Ще назва є, а річки вже немає, усохли верби, вижовкли рови».Запаси прісної води на Землі обмежені. Вони зменшуються вна-

слідок зростання кількості населення та обсягів водопостачання. У результаті постійного забруднення якість води катастрофічно погіршується. За даними фахівців, вона буде найбільш дефіцитним ресурсом XXI століття. Гостра нестача води вже зараз відчувається у 80 країнах світу. Тому проведений Національним центром «Мала академія наук України» Всеукраїнський конкурс дослідницьких ро-біт для учнів 6–8 класів, пов’язаний з проблемами екологічного стану водних об’єктів, проблемами якості питної води, є дуже акту-альним та своєчасним.Учасники конкурсу підготували роботи за такими напрямами:1. Забезпечення водопостачання та водовідведення у моєму на-

селеному пункті.2. Екологічний стан водних об’єктів у моїй місцевості.3. Забезпечення прісною водою населення Землі.4. Сьогоденні екологічні катастрофи, пов’язані з водою.У збірнику подано всі тези найкращих учнівських дослідницьких

робіт, поданих на конкурс. Усі вони надзвичайно цікаві та інформа-тивні. Переможцями конкурсу стали автори найбільш оригіналь-них робіт, у яких містяться дані особистих досліджень і спостере-

5

жень, проаналізовані літературні матеріали та дані лабораторій водоканалів, санепідемстанцій.У дитячих роботах відображено всі проблеми, пов’язані з не дбай -

ливою господарською діяльністю людей, що перетворила біль шість малих водойм в Україні у калюжі, а річки — у колектори стіч них вод.Учасниками конкурсу представлено пропозиції щодо поліп-

шення екологічного стану водойм та водотоків. З притаманною для дітей емоційністю вони з болем у серці пишуть про недбале ставлення людини до природи, передусім до водойм: «Річечка плаче, звільнитись бажає». Вони закономірно доходять висновку, що джерело чистої води у лісі — «це золото під нашими ногами» (О. Осовський), яке треба старанно оберігати, і щиро вірять, «що мрія річки здійсниться, і буде в ній чиста, прозора водиця» (А. Дму-ховська). Діти з гордістю відмічають, що очистили береги річки від сміттєзвалищ, посадили гілочки верби, знайшли у лісі джерельця води, почистили їх від листя, сміття і загородили русло камінчи-ками. Читаєш, і в голові думка: «Мабуть, дорослим треба вчитися у дітей, як оберігати нашу матінку-природу, наші водойми».Діти звертаються до всіх із закликом: «Люди, схаменіться! Вря-

туйте чисте повітря! Врятуйте воду — в морях, океанах, малих і великих річках! Врятуйте Землю! Поки ще не пізно і можна щось зберегти».

А. В. Ліщук,доктор біологічних наук,

провідний науковий співробітникІнституту гідробіології НАН України

6 Òåçè äîñë³äíèöüêèõ ðîá³ò

ÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍÍß ÂÎÄÎÏÎÑÒÀ×ÀÍÍß ÒÀ ÂÎÄÎÂ²ÄÂÅÄÅÍÍß Ó ÌÎªÌÓ ÍÀÑÅËÅÍÎÌÓ ÏÓÍÊÒ²

Äîñë³äæåííÿ âèêîðèñòàííÿ âîäè íà «ÇÀÒ Ïèâîêîìá³íàò Áåðøàäñüêèé» òà â ïîáóò³

ВОЛОШИН Микола Ігорович, учень 8 класу Бершадської ЗОШ І–ІІІ ст. № 2 Вінницької області

На уроках фізики, географії, біології, хімії, ОБЖД ми часто говори-мо про воду, її властивості, екологічні проблеми забрудненості води, її значення та вплив на організм людини і екосистему загалом. Однак ми рідко звертаємося до екологічних проблем нашого регіону.Тому мета проекту: вивчити забезпечення водопостачання

та водо відведення у моєму населеному пункті, на пивокомбіна-ті «ЗАТ Бершадський», проводити роз’яснювальну роботу серед учнів класу та школи щодо раціонального використання водних ресурсів і досліджувати раціональне використання води на під-приємствах і в побуті. Поставлені завдання: 1. Дослідити значення води в природі як найкоштовнішої корис-ної копалини.

2. Дослідити систему очистки води на пивокомбінаті «ЗАТ Бер-шадський».

3. Дослідити забрудненість водойм міста.4. Упроваджувати раціональну систему очистки й економії води вдома і в школі.

5. Запропонувати учням школи використати набуті знання на практиці.

Об’єкт дослідження: водні ресурси міста Бершадь, пивокомбі-нат «ЗАТ Бершадський», будинок.Методи дослідження: анкетування учнів, вивчення фізичних влас-

тивостей води, аналіз результатів.

7Çàáåçïå÷åííÿ âîäîïîñòà÷àííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ ó ìîºìó íàñåëåíîìó ïóíêò³

Дослідження надали такі практичні результати:1. Проведено анкетування серед учнів 5–8 класів щодо економно-го використання водних ресурсів, проаналізовано результати.

2. Виготовлено фільтр для кабінету фізики.3. Складено рекомендації щодо економного збереження води, які вміщено у рукописній книжечці.

4. Складено карту забрудненості джерел міста Бершадь.Для ефективної роботи щодо збереження води пропонуємо

вжити таких заходів:1. Націлити увагу громадськості на питання економії водних ре-сурсів.

2. Розробити модель сучасної очистки води.3. Ознайомити міську раду з картою забрудненості водних ресур-сів міста.

Вважаємо, що цей проект може стати корисним для вивчення запа-сів води в нашому місті, вдосконаленню системи захисних спо руд, для збереження клімату, залучення більшості учнів школи до раціональ-ного використання природних ресурсів, водозбереження, пошуків ви-користання найбільш ефективних шляхів зменшення викидів, бороть би з глобальним потеплінням.

Âèçíà÷åííÿ ÿêîñò³ âîäè â êðèíèöÿõ ñåëà Ñóì³âêè

ОПАНАСЮК Оксана Сергіївна, учениця 9 класу Сумівської ЗОШ І–ІІІ ст. Бершадського району Вінницької області

Наявна вода інтенсивно забруднюється відходами хімічних, нафтохімічних, металургійних, гірничорудних, целюлозно-папе-рових підприємств, цукрових та інших заводів, побутовими сто-ками великих міст, стоками тваринницьких ферм, добривами, пес ти цидами тощо. Аварія на ЧАЕС призвела до забруднення вод радіо нуклідами.Практично вже немає води, яка б відповідала встановленим

стандартам. Нині в Україні існує комплекс методів оцінки якості водного середовища на основі порівняння показників її складу та


властивостей з їх гранично допустимими величинами, визначеними відповідно до вимог деяких видів водокористування. Отже, тема роботи обрана не випадково.За підсумками опрацювання всіх даних дослідницької роботи

були зроблені такі висновки: 1. Аналіз науково-методичних джерел дав змогу дійти висновку про необхідність розгляду проблеми дослідження якості води.

2. Територія села Сумівки Вінницької області розташована в пів денно-західній частині лісостепової зони. На півночі тери торія с. Сумівки виходить до річки Південний Буг, най-біль шої річки нашої місцевості і однієї з найбільших річок України. За складом рельєфу тери торія села має погорбовану рівнину, з пониженням до річки Пів денний Буг.

3. У 2012 р. у 13 криницях Сумівки зникла вода і в 17 знизився її рівень. Узагальнення результатів виявило такі можливі причини цього: розорювання та висушування мочарів поблизу криниць; вирубування в долинах малих річок, на берегах яких наявні криниці, дерев і кущів; викопування ставків по руслах річок Макарівка та Тополівка; багато криниць викопані на одно му рівні, що умож лив лює перекоп підземного джерела.

4. Вода виявилася чистою в 90 криницях, оскільки була прозорою. Домішки феруму містила криниця на території тракторної бригади, де міститься багато металолому, який постійно піддається корозії. З домішками піску і глини була вода в шести криницях, розташованих на піщано-глинястому ґрунті. Три криниці мали воду з жовто-коричневим забарвленням, що свідчить про наявність гумінових кислот.

5. З якісною водою виявилося 92 криниці. Затхлий запах мала вода в семи криницях у долинах: в такі криниці постійно падає листя, розкладається, і ніхто звідти не набирає води. Криниця на території тракторної бригади має запах дизпалива.

6. За показником окислення води 51% криниць мають чисту воду, 47% — допустиму для вживання, 2% — вживання не ба-жане; за твердістю 23% – м’яка, 34% — середньої твердості, 38% — тверда, 2% —дуже тверда.

Для зменшення забруднення води потрібно: упроваджувати в промисловості безвідходні, маловідходні і безстічні технології, замкнені цикли водокористування; налагодити правильне збері-гання і транспортування мінеральної сировини, нафтопродуктів,


інших різноманітних хімічних речовин; заліснювати береги річок, не висушувати мочарі; сміттєзвалища робити в сухих місцях; скла-дувати органічні відходи не ближче 25–30 м від криниці.Природа дала людині диво — живу воду. Без неї не виростуть

рослини, не виживуть тварини, не зможе існувати людина. Тож треба берегти це диво для себе, для майбутніх поколінь.Бережіть воду від забруднення, бережіть для того, щоб продо-

вжувалося життя!

Âîäîçàáåçïå÷åííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ ì. Ãàéñèíà

МОСІЙЧУК Анна Василівна, учениця 7 класу середньої ЗОШ І–ІІІ ст. № 4 м. Гайсина Вінницької області

Водопровідно-каналізаційне господарство є однією з найваж ли-ві ших і найбільш матеріало- та енергомістких галузей кому наль-ного господарства України.Централізованими системами водопостачання забезпечені всі

міста України. Так, лише у місті Гайсин послугами водоканалу ко-ристуються 9200 абонентів житлових будинків та квартир, а також заводи, фабрики, лікарні, магазини, перукарні, ресторани, великі і малі підприємства та інші користувачі.Тема роботи є актуальною, оскільки неможливо уявити собі

сучасний будинок без водопостачання та водовідведення, адже для комфортного проживання необхідна достатня кількість води.Метою пропонованої роботи є дослідження стану системи водо-

постачання та водовідведення міста Гайсин.Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:1. Опрацювання літературних джерел.2. Відвідування Гайсинського водопровідно-каналізаційного гос-по дарства.

3. Вивчення стану водопроводу та водовідведення.4. Дослідження екологічних проблем водопостачання.5. Пропонування можливих шляхів подолання проблем водо-постачання й очищення стічних вод.


ßêó âîäó ìè ï’ºìî?

ІВАСІВ Євген Юрійович, учень 9 класу ЗОШ І–ІІІ ст. № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С. Гаврилюка смт Крижополя Вінницької області;

МАЛИЙ Владислав Романович, учень 8 класу ЗОШ І–ІІІ ст. № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С. Гаврилюка смт Крижополя Вінницької області

Стародавні філософи вважали воду одним із чотирьох начал при-роди. Вода – основна речовина Землі, яка відрізняє її від інших планет. Вода постійно підтримує життя і розвиток природи, вона прозора, не має смаку і запаху й абсолютно нетоксична. Кристалічна вода роз-риває каміння і лист сталі, живі тканини, є універсальним розчинни-ком. Вода має «пам’ять» – вона не тільки живить організми, а ще й розносить інформацію. Через неї тіла отримують сигнали про стан кожного з них. Хоча вчені та філософи вивчали воду протягом усього існування людства, ця речовина ще й досі повністю не вивчена. Життя людини неможливе без води. Надзвичайно проста та жит-

тєво необхідна рідина забезпечує існування життя на нашій планеті. Аби зберегти здоров’я, підвищити загальний тонус організму, надати життєвої енергії людині, вода, яку ми вживаємо, має бути чистою, адже вона є запорукою нашого довголіття. Нам усім потрібна саме чиста вода, тому кожен з нас повинен пам’ятати: наше життя безпосередньо залежить від цього безцінного скарбу. Намагатимемося пронести крізь життя висновок нашої роботи: чиста вода – чисте тіло – чиста душа. Розповімо кожному жителю, гостеві та відвідувачу нашого містечка про якість питної води у нас. Як свідчать факти, якість води у Крижопо-лі та с. Голубечому є однією з найкращих в Україні. Маємо щастя меш-кати на такій землі, що віддає зі своїх глибин усе найкраще. У роботі розглянуто схему водопостачання та водовідведення

в селищі Крижопіль та селі Голубече. З’ясовано якість питної води, зроблена спроба проаналізувати стан водопровідної мережі, по-дані певні рекомендації щодо ліквідації виявлених нами проблем. Зроблені висновки за основними тематичними питаннями, підго-товлено серію фотоматеріалів на задану тематику.Робота може бути використана школярами, учителями, студен-

тами при підготовці до уроків та позакласних заходів, а також усім, хто цікавиться проблемами питної води в селищі.


Çàáåçïå÷åííÿ âîäîïîñòà÷àííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ ó ñìò Ëóê³â Òóð³éñüêîãî ðàéîíó Âîëèíñüêî¿ îáëàñò³

КУЩ Олеся Романівна, учениця 9 класу ЗОШ I–III ст. смт Луків Турійського району Волинської області

Населення нашого селища загалом використовує як питну воду підземні води. Багато людей користуються як джерелами питної води індивідуальними колодязями та свердловинами і, за даними нашого опитування, ніхто не робив аналізу води. Актуальність роботи полягає в тому, що вивчення підземних вод

нашого селища є частиною загального екологічного аналізу стану водних ресурсів, який дає змогу оцінити результат впливу природ-них та антропогенних факторів на якість питної води і дасть мож-ливість визначити шляхи його покращення.Об’єктом дослідження є свердловини та колодязі в різних час-

тинах селища.Предметом дослідження є визначення органолептичних показ-

ників питної води смт Луків.Мета роботи полягає в дослідженні та аналізі стану підземних вод

смт Луків Турійського району, а також у визначенні деяких показників якості води у досліджуваних об’єктах (охарактеризувати якість води у поданих зразках за обраними показниками як наближену). Згідно з метою дослідження були визначені такі завдання:

• розглянути основні показники якості питної води та фактори, що їх формують;

• проаналізувати стан забезпечення питною водою мешканців смт Луків;

• дати загальну характеристику досліджуваних об’єктів;• визначити органолептичні показники якості питної води з різних джерел і проаналізувати стан води за цими показниками.У результаті проведеної роботи було визначено каламутність,

кольоровість, запах, смак та рівень рН у досліджуваних зразках проб води.Проаналізувавши органолептичні показники досліджуваних

зразків, необхідно зазначити, що питна вода у східній частині смт Луків є значно чистішою, ніж у західній. Для споживання краще використовувати питну воду зі свердловин. Результати хімічного


аналізу деяких проб вказують на те, що вода в смт Луків є висо-кої якості. Цей факт можна пояснити значними покладами крейди у східній частині селища. Крейда є водостійкою і прекрасним при-родним фільтром. У роботі було визначено лише деякі органолептичні показники

якості питної води в смт Луків, але вони мають покласти початок більш детальному вивченню стану підземних вод, які є джерелом питної води в нашому селищі, адже щоб побачити повну картину якості питної води, потрібно детально дослідити хімічний склад води зазначених об’єктів.За результатами дослідження ми сформулювали рекомендації

господарям деяких об’єктів водопостачання для обмеження їх ви-користання як джерел питної води, а також Луківській селищній раді та Луківському управлінню житлово-комунального господар-ства для більш ретельного контролю за станом водогону в селищі.

Çàáåçïå÷åííÿ âîäîïîñòà÷àííÿ òà ïåðåâ³ðêà ÿêîñò³ ïèòíî¿ âîäè ñåëà Ìóðàâèùå Ê³âåðö³âñüêîãî ðàéîíó

ПАЦЮК Аліна Ігорівна, учениця 8 класу ЗОШ I–II ст. с. Муравище Ківерцівського району Волинської області;

ВИШНЕВСЬКА Тетяна Юріївна, учениця 8 класу ЗОШ I–II ст. с. Муравище Ківерцівського району Волинської області.

Проблема споживання неякісної води населенням світу має статус глобальної і є надзвичайно актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства. Не минає вона і нашу державу та окремі її регіони. Тому метою нашої роботи було визначити, як забезпече-не питною водою населення села, оцінити її якість; проаналізувати й узагальнити отримані результати, розробити певні рекомендації. Предметом досліджень став стан питної води, яку використо-

вують жителі нашого села.Об’єкт досліджень – вода, узята зі свердловини, криниці і при-

дбана у сільському магазині.


Для досягнення поставленої мети ми сформулювали такі зав-дання:• ознайомитися з чинною правовою базою з питань водопостачан-ня та водовідведення;

• ознайомитися з проблемою забезпечення прісною водою різних регіонів України та нашої території, зокрема за допомогою різ-них джерел інформації;

• провести аналіз водопостачання жителів села Муравище Ківер-ців ського району Волинської області;

• опитати жителів села, якою водою вони користуються у побуті і чи задоволені її якістю;

• дослідити якість води, взятої зі свердловини на території села, з криниці і придбаної у сільському магазині;

• проаналізувати зібрану інформацію, опрацювати результати до-сліджень і порівняти їх із загальноукраїнськими;

• зробити висновки і запропонувати своє бачення розв’язання окресленої проблеми;

• довести результати досліджень до відома жителів села.При виконанні роботи ми використовували методи наукового

пізнання природи, спостереження, порівняння, аналіз, синтез, екс-перимент. У результаті роботи було визначено, що всі галузі господарства або

споживають воду, або нею користуються. Споживачами прісної води в Україні є сільське господарство, промисловість та населення. Осно-вним джерелом водопостачання для людства є річковий стік. Не мен-ше значення для забезпечення водою населення мають підземні води.Жителі нашого села одержують воду з індивідуальних колодязів

та свердловин, тобто користуються ґрунтовою водою. За резуль-татами анкетування, вони абсолютно задоволені її якістю. Аби переконатися, що це дійсно так, ми провели експерименти – пере-вірку органолептичних показників (прозорості, запаху та смакових якостей, кольоровості води, перевірку наявності у воді розчинених хімічних сполук, реакції середовища та наявності гідрокарбонат-іо-нів – тимчасової твердості) – і встановили, що вода, яку спожива-ють жителі села, є дійсно досить якісною. Однак існує проблема карбонатної твердості води, залишається нерозв’язаною проблема водовідведення. Для поширення результатів наших досліджень ми написали замітку до шкільної газети, яка розповсюджується серед сільської громади.


Äîñë³äæåííÿ ÿêîñò³ ïèòíî¿ âîäè â ñåë³ Âîþòèí³

СЛОБОДАНЮК Максим Анатолійович, учень 8 класу ЗОШ I–II ст. с. Воютина Луцького району Волинської області

Проблема забруднення і раціонального використання водних ресурсів на сьогодні є надзвичайно гострою як на глобальному, так і на регіональному рівнях. Пропоноване дослідження спрямоване на оцінювання якості питної води у селі Воютин, що й зумовлює актуальність цієї роботи, оскільки вона висвітлює саме проблеми регіонального рівня.Метою дослідження є визначення якості питної води в селі Вою-

тин Луцького району Волинської області.Поставлена мета передбачала виконання таких завдань:

• описати особливості питної води за допомогою літературних джерел;

• вивчити проблеми якості питної води;• описати фізіологічні функції води і епідеміологічну та токсиколо-гічну роль води;

• розглянути джерела забруднення поверхневих водоймищ;• проаналізувати хімічний склад води;• опрацювати методику щодо відбору проб води для аналізів;• дослідити якість питної води, а саме: колір, прозорість, смак і за-пах, твердість;

• провести анкетування серед жителів села.У процесі досліджень було з’ясовано, що на території с. Воютин

розташовано чотири водонапірні башти та індивідуальні колодязі, вода з яких використовується населенням села. Критичним є стан якості води, яка подається у водопровідні кра-

ни та водорозбірні колонки. Часті прориви та фізична зношеність підземних комунікацій призводить до забруднення води в мікро-біологічному аспекті, погіршення її органолептичних показників. Проблемними питаннями у забезпеченні населення с. Воютин

якісною питною водою залишається вкрай незадовільний стан ма-теріально-технічної бази комунальних підприємств області. Невирішеним залишається питання створення належних умов

для відбору проб питної води з водонапірних башт. Через це немож-


ливим є достовірне встановлення причин, що призводять до пору-шень вимог стандартів. Для того щоб визначити якість питної води в домашніх умовах,

з громадських колодязів та водонапірних башт було відібрано 13 проб води. Під час відбору проб оформляли супровідні листи, в яких вказували адреси й особливості відбору. З башт було відібрано чо-тири проби, які у подальшому дослідженні позначали 1б, 2б, 3б, 4б. З колодязів було відібрано дев’ять проб, які позначали 1к, 2к, 3к, 4к, 5к, 6к, 7к, 8к, 9к.У результаті проведених досліджень було з’ясовано, що най-

кращу якість води мають проби, взяті з водонапірних башт 1б і 2б. Вода в цих пробах прозора, безбарвна, показник окислюваності – 1, інтенсивність запаху – 0, відчувається хлорний запах, твердість – 1.З проб, відібраних у колодязях, найкращі показники якості ма-

ють зразки 1 і 8. Вода в цих пробах прозора, безбарвна, з показ-никами окиснюваності – 1, інтенсивність запаху – 1, твердість – 2. Відчувається запах хлору.Підсумовуючи, варто зазначити, що з відібраних 13 проб вода

в чотирьох пробах є чистою, а у дев’яти – відносно чистою.

Çàáåçïå÷åííÿ ïèòíîþ âîäîþ íàñåëåííÿ ñåëà Õîðîøå ³ç ïðèðîäíîãî äæåðåëà òà åêîëîã³ÿ äæåðåëüíî¿ âîäè

ФАДІЄНКО Ігор Анатолійович, учень 8 класу Хорошівської ЗОШ І–ІІІ ст. з музично-хореографічним профілем Петропавлівської районної ради Дніпропетровської області

Мета роботи: дати оцінку природного джерела для водопоста-чання населення села Хороше; дослідити якість джерельної води та її екологічний стан.Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

• вивчити літературу з питань водопостачання та дослідження вод природних джерел;

• розпитати старожилів про місцеве джерело;• вивчити історію місцевого джерела;


• провести досліди по вивченню якості джерельної води;• звернутись до районної санепідемстанції для оцінки якості води місцевого джерела;

• виявити рівень антропогенного впливу на воду джерела;• вивчити методики очищення питної води;• створити паспорт місцевого природного джерела.Об’єкт дослідження: місцеве природне джерело «Вінницький

ко ло дязь».Предмет дослідження: якість та екологія місцевої джерельної води.Методи дослідження: літературний, метод бесід, фотографу-

вання, фізичні, хімічні, описовий, що охоплює різні прийоми ви-вчен ня фактичного матеріалу.Вода – початок і основа життя на Землі. Потреба людини у воді

величезна. Здоров’я людини може гарантувати тільки якісна питна вода, яка не містить токсичних речовин будь-якого походження, а вміст домішок відповідає санітарному законодавству. Процедура аналізу якості питної води охоплює визначення орга-

но лептичних, бактеріологічних, радіологічних показників та то к-сич них хімічних сполук.Результати досліджень природних джерел Інститутом колоїд-

ної хімії і хімії води НАН України імені А. В. Думанського та кафедрою загальної і прикладної екології Запорізького державного університету засвідчили, що якість води в них не відповідає першо-му класу санітарно-гігієнічних вимог і підтвердили гостроту про-бле ми якісної питної води в Україні.Вінницький колодязь — природне джерело водопостачання жи-

те лів села Хороше, що на Дніпропетровщині. Життєдайна вода цього джерела ще у ХVІІ столітті привабила перших поселенців. Роль джерела у водопостачанні села з часом стає усе важливішою. Тому якість води в ньому привертає все більшу увагу. Проведені досліди на визначення смаку, запаху, каламутності, кольоровості, прозорості місцевої джерельної води. Наявність у воді хлорид-іонів, сульфат-іонів та заліза визначалися хімічними методами. Результати досліджень порівнювалися з даними районної СЕС. Антропогенне навантаження на навколишнє середовище протягом тривалого часу змінило якість водоресурсного потенціалу Вінниць-кого колодязя. Фахівці вважають, що джерельна питна вода має очищуватися, і пропонують «домашні» методи очищення питної води.


Ñèñòåìà âîäîçàáåçïå÷åííÿ òà îö³íêà ÿêîñò³ ïèòíî¿ âîäè íà òåðèòîð³¿ ñìò Óäà÷íîãî Êðàñíîàðì³éñüêîãî ðàéîíó

ШОВКОВИЙ Богдан Сергійович, учень 8 класу Удачненської ЗОШ І–ІІІ ст. Красноармійського району Донецької області

Вода – основа всіх життєвих процесів, єдине джерело кисню в основному рушійному процесі на Землі — фотосинтезі. Усе на нашій планеті живе завдяки їй. Після повітря вода — другий за значенням компонент, необхідний для людського життя.Проблема якісного водозабезпечення є актуальною, особливо

для сільської місцевості, оскільки на селі використовують як водо-провідну воду, так і колодязну. Останнім часом якість питної води дуже погіршилася. Вона має неприємний присмак, осад. У водо-провідній воді часто перевищені гранично допустимі концен тра ції заліза і хлору. Хлор дійсно вбиває багато мікробів, але далеко не всі. А для організму людини потрібна по-справжньому чиста питна вода, яка не має різних небезпечних домішок. Новизною роботи є те, що вода з колодязів, свердловин за-

ли шає ться недослідженою. Працівники санепідемстанції пе-ревіряють якість води тільки з центрального міського каналу во-до постачання.Мета роботи: проаналізувати систему водовідведення на тери-

торії Удачненської селищної ради і визначити органолептичні влас тивості, рівень рН та жорсткість питної води.Об’єктом дослідження є зразки питної води.Предметом дослідження є перевірка якості води за основними

показниками: смак, колір, запах, жорсткість, рівень рН, наявність осаду, мулу, іржі тощо.У процесі дослідження було поставлено такі завдання:

• опрацювати літературу, визначити цінність та значення води;• проаналізувати рівень забезпеченості питною водою жителів Удачненської селищної ради;

• оцінити якість питної води за смаком, запахом, кольором, наяв-ністю домішок мулу, піску, іржі, за жорсткістю (утворенням на-кипу в посуді) і рівнем рН;


• провести опитування методом інтерв’ювання і дізнатися, чи за-доволені місцеві жителі якістю питної води;

• презентувати буклет «Вода — це життя! Чиста вода — здорове життя!».Як засвідчили дослідження якості питної води, найбільш при-

датною для вживання є вода з централізованого водогону, тобто вода з централізованої системи водопостачання, і колодязна вода. Хоч ці зразки і мають деякі відхилення від норм, але най важ ли -віші показники відповідають стандартам ДСанПіН України. Для покращення органолептичних властивостей питної води рекомен-дуємо очищувати її перед уживанням. Очищення води означає звільнення води від завислих часток, каламутності, невластивих їй кольору, запаху і смаку, від надмірного вмісту со лей і газів. Очищення і знезараження води проводиться різними засо бами, застосовуються фільтри.Воду зі свердловин бажано не вживати. Вона навіть після очи-

щен ня виявилася недоброякісною. Цю воду можна використо-вувати в побуті, в господарстві, але як питну не рекомендовано.У процесі дослідження були досягнуті такі результати:1. Опрацювавши літературу з обраної теми, ми дізналися про воду як цінне природне утворення, її значення та функції.

2. Проаналізовано рівень забезпеченості питною водою жите-лів Удачненської селищної ради і джерела організації питного водопостачання. З’ясувано, що 93% місцевих жителів ужива-ють водопровідну воду з централізованого водогону і 7% — з колодязя.

3. Оцінено якість питної води за смаком, запахом, кольором, на-явністю домішок мулу, піску, іржі, за жорсткістю (утворенням накипу в посуді) та рівнем рН.

4. Проведено опитування методом інтерв’ювання, за підсумка-ми якого з’ясовано, що 76% жителів селища задоволені якіс-тю питної води, але не всі знають, як покращити її якість.

5. З метою поінформування учнів Удачненської ЗОШ про зна чен-ня води для нормальної життєдіяльності організму людини на шкільній конференції «Твій вибір, твоя відповідальність» було презентовано буклет «Вода – це життя! Чиста вода – здорове життя!».


Îñîáëèâîñò³ çàáåçïå÷åííÿ âîäîïîñòà÷àííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ â ì³ñò³ ×àñ³â ßð Äîíåöüêî¿ îáëàñò³

КУДРЯВИХ Владислава Тахирівна, учениця 9 класу Часовоярської ЗОШ І–ІІІ ст. № 15 Артемівської міської ради Донецької області

Метою наших досліджень було з’ясування джерел централізо-ваного водопостачання в місті Часів Яр Донецької області, до слі-дження якості питної водопровідної води, з’ясування водовідве-дення та якості очищення стічних вод. Актуальність цього до слі-дження полягає в тому, що знання якості питної водопровідної води, за необхідності встановлення в побуті, в шкільних та до шкіль-них закладах систем очищення, важливе для здоров’я населення. Аналіз водовідведення і ступеня очищення стічних вод дасть змогу захистити водойми та ґрунти міста від забруднення.Об’єктами дослідження були вода та джерела питної води в місті:

канал «Сіверський Донець – Донбас», Григорівський, Богданівський та Миколаївський водозабори. Як методи дослідження використову-валися анкетування, спостереження, відстоювання, фільтрування, титрометричний аналіз, спектрофотометричний аналіз води.Висновки: якість водопровідної води в м. Часів Яр аналізується

водною лабораторією комунального підприємства «Компанія “Вода Донбасу”» згідно із Сан ПіН 2.2.4-171-10.Водопровідна вода в м. Часів Яр має високу твердість і низьку

окиснюваність, що пояснюється особливостями геологічної будови місцевості (поклади крейди). Чистота стічних вод аналізується за такими показниками: зважені частинки, нафтопродукти, поверх-нево- активні речовини, амонійний азот, хімічне використання кисню тощо згідно із СанПіН і відповідає нормам. Дослідивши організацію водозабезпечення та водовідведення в м. Часів Яр, ми зробили висновок, що якість питної води, незважаючи на те, що ми мешкаємо в промислово забрудненому районі, ретельно відстежується лабораторією водопостачальної компанії і відповідає санітарним нормам.


Âîäîïîñòà÷àííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ â ñåëèù³ Ñòàâêè

ПЕЛИПЕНКО Анастасія Олександрівна, учениця 8 класу Краснолиманського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад» № 1 Краснолиманської міської ради Донецької області

«Як питимеш – так і житимеш», – споконвіку казали мудрі пра-щури, добре знаючи, що саме якість питної води значною мірою і визначає якість нашого життя. Доросла людина майже на 65% складається з води. У здорово-

му організмі спостерігається стан водної рівноваги, або водного балансу. Він полягає в тому, що кількість води, яку споживає лю-дина під час пиття і разом з їжею, дорівнює кількості води, яка ви-водиться з організму. Загальний об’єм води, яку споживає людина протягом доби, становить 2–2,5 л. Завдяки водному балансу стіль-ки ж води і виводиться з організму. Втрата 10% води може при-звести до необоротних змін в організмі, а втрата 15–20% води – до смерті в результаті того, що гусне кров і серце не може впоратися з її перекачуванням. Водний обмін в організмі людини регулює-ться центральною нервовою системою та гормонами. Порушення функцій цих регуляторних систем спричиняє порушення водного обміну, що може призвести до набряків тіла. Тому люди мають вживати кожен день чисту та якісну воду.Автор проживає в селищі Ставки. Однак наразі жодної водойми

або джерела на його території немає. Останній та єдиний ставок, який був, зник 10 років тому, коли його перестали поповнювати водою із Сіверського Дінця по зрошувальній системі.Водопостачання у Ставках здійснюється за допомогою водо-

провідної системи, яка була прокладена у 60-х роках ХХ століття. Вода до водопровідної мережі надходила зі свердловин глибиною 120 метрів. До прокладання водопроводу люди використовували воду, добуту з колодязів. Однак після створення радгоспу, осно-вним напрямом господарювання якого стало овочівництво та тва-ринництво, виникла потреба у великій кількості води, яку місцеві колодязі не могли дати (і яких нині немає). Тому майже п’ятдесят


років вода одночасно подавалася з двох свердловин до водопровід-ної системи, а з неї – до вуличних колонок або домівок мешканців.На жаль, наразі вода подається тільки з однієї свердловини.

Труби, прокладені п’ятдесят років тому, постійно виходять з ладу, внаслідок постійних відключень води швидко ржавіють. Такої кіль-кості води не вистачає для повного задоволення потреб населення. Тому останні два роки мешканці селища Ставки почали самостій-но бурити свердловини на власних подвір’ях.Якої якості є вода з таких свердловин? Чи придатна вона для

споживання? Відповідають показники її якості Державним сані-тарним правилам і нормам, вимогам стандарту на якість питної води? Ці питання мене дуже цікавлять. Адже від якості спожитої води прямо залежить здоров’я людини. Отже, об’єктом досліджен-ня є вода, добута зі свердловин, розташованих у різних частинах селища Ставки: на вулиці Північна (глибина 45 м) на власному подвір’ї, вулиці Набережна (глибина 40 м) на власному подвір’ї, вулиці Центральна, біля побудованого храму Феодосія Чернігів-ського (глибина 140 м). Проби води порівнювалися з показниками якості водопровідної води (глибина свердловини 120 м) і водопро-відної води, пропущеної крізь побутовий фільтр.Вода, яка подається у житлові будинки населення, має відпо-

відати Державним санітарним правилам і нормам. Згідно з цими вимогами придатність води для питних цілей повинна охоплювати:• безпеку в епідемічному аспекті;• нешкідливість хімічного складу; • сприятливі органолептичні властивості;• радіаційну безпеку.Метою роботи є визначення якості питної води, яку використо-

вують мешканці мого селища.Для того щоб реалізувати мету дослідження, були визначені та кі

завдання:• визначення та аналіз фізичних властивостей води;• визначення хімічних властивостей води;• аналіз та порівняння отриманих результатів;• вивчення питання забезпечення водовідведення у моєму населе-ному пункті;

• формулювання висновків.


Âîäîïîñòà÷àííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ â ì. Áåðäè÷åâ³

ЮХІМЧУК Євген Олександрович, учень 7 класу Бердичівського міського ліцею № 15 Житомирської області

Мета роботи: дослідити особливості водозабезпечення питною водою населення міста і водовідведення в м. Бердичеві, визначити і порівняти якість води за органолептичними показниками з різних джерел водозабору; пропаганда знань серед дітей та дорослого населення міста щодо збереження чистоти водойм.Завдання роботи:1. Віднайти й опрацювати наукову літературу з обраної проблеми.2. Відвідати міський водоканал з метою вивчення водозабезпе-чення міста і системи очищення води.

3. Здійснити забір води з різних джерел.4. Провести аналіз якості води за органолептичними показниками.5. Здійснити просвітницькі програми.Об’єкт роботи: джерела водопостачання в місті.Предмет вивчення: якість води.

Методи вивчення:1. Лабораторний аналіз (якість питної води за смаком, запахом,

кольором, наявністю домішок мулу, піску, іржі, за жорсткістю).У результаті проведеного дослідження потрібно зазначити таке:

• система комунального водогону потребує реконструкції у зв’язку із зношенням труб;

• комунальний водогін за останні два роки зазнав переоснащен-ня, в результаті чого у червні буде відкрита друга фільтрувальна станція з двоступеневим очищенням води.

2. Згідно з даними органолептичного аналізу води можна зазна-чити таке: • артезіанська, колодязна, водогінна вода відповідає стандартам ГОСТу 2874-82;

• річкова вода за колірністю, прозорістю не відповідає нормам;• стічні води за всіма показниками не відповідають нормам.


Âèçíà÷åííÿ ÿêîñò³ ïèòíî¿ âîäè â æèòëîâîìó áóäèíêó ì³ñòà Áåðäÿíñüêà çà äåÿêèìè îðãàíîëåïòè÷íèìè

òà ô³çèêî-õ³ì³÷íèìè ïîêàçíèêàìè

ПАСІЧНИК Вадим Володимирович, учень 9 класу ЗОШ І–ІІІ ст. № 7 м. Бердянська Запорізької області;

БЕЗСМЕРТНИЙ Костянтин Миколайович, учень 9 класу ЗОШ І–ІІІ ст. № 7 м. Бердянська Запорізької області

Мета роботи: визначити якість питної води в багатоповерховому житловому будинку міста Бердянська (району АКЗ) за деякими орга но лептичними показниками: запахом і смаком води та фізико-хіміч ним показником – сухим залишком води.Об’єкт дослідження: питна вода з водогінної мережі міста Бер-

дянська.Предмет дослідження: запах і смак води, сухий залишок води.Завдання дослідження:

• опрацювати теоретичний матеріал;• дібрати і дослідити проби водопровідної води (запах, смак, сухий залишок) протягом трьох місяців;

• порівняти отримані результати з Державним стандартом «Пит-на вода»;

• визначити якість питної води за деякими органолептичними по-казниками: запахом і смаком води та фізико-хімічним показни-ком — сухим залишком води.Методика дослідження: характер та інтенсивність запаху, смаку

і присмаку води визначали органолептичним методом; характер запаху води визначали відчуттям сприйнятого запаху (землистий, хлорний, нафтопродуктів та ін.); запах і смак питної води визначали відповідно до ДОСТУ 3351-74, вміст сухого залишку в питній воді — відповідно до ДОСТ 18164-72 з додаванням карбонату нат-рію. Проби води відбирали за ДОСТами 4979-49 і 2874-82.Особливість і переваги запропонованого: відбір та дослідження

проб водопровідної води (запах, смак) проводилися тривалий час (протягом двох місяців) у приватній квартирі учня, що дає змогу визначити якість питної води, яку вживають та використовують


мешканці багатоповерхового житлового будинку; тобто ми визна-чили якість питної води за деякими показниками у конкретному будинку міста Бердянська.Основний висновок: якість питної води в багатоповерховому

житловому будинку міста Бердянська за запахом (у лютому–квітні 2012 року) і сухим залишком води (у лютому–березні 2012 року) відповідає Державному стандарту «Питна вода», а за смаком води (у лютому–квітні 2012 року) – не відповідає Державному стандарту «Питна вода».

Äîñë³äæåííÿ ÿêîñò³ ïèòíî¿ âîäè ó ì³ñò³ Âèøíåâîìó

НИЧИК Максим Олегович, учень 9 класу Вишнівської ЗОШ I–III ст. № 2 Київської області

Людина здавна мріяла про безсмертя. Мандрівники в заморських країнах, алхіміки в лабораторіях наполегливо шукали еліксир життя та джерело вічної молодості. Проте вони й не здогадувалися, що таємничий еліксир – це звичайна вода. Та сама вода, що заповнює моря, озера, річки, випадає на землю дощами, вкриває її сніговим покривалом, вода, без якої не можливе існування всього живого.Обрана тема дослідження є актуальною, оскільки питна вода –

продукт щоденного вживання кожної людини і погана якість води може бути причиною багатьох захворювань. Метою роботи є визначення якості питної води у місті Вишневому

за мікробіологічними показниками, наявністю активного хлору та речовин, що зумовлюють твердість води. Завдання роботи: відібрати проби питної води відповідно до

вимог щодо відбору проб; визначити твердість води, наявність активного хлору та загальне мікробне число; зробити висновок про безпечність питної води міста і відповідність її нормативним показникам. Об’єктом дослідження є питна вода, предметом – якість води,

відібраної з водопровідних мереж південної та північної частин міста, а також бюветів, розміщених на вулицях Машинобудівників та Першотравневій.


За результатами проведених досліджень питної води міста було зроблено загальний висновок про те, що загалом вода є безпечною для вживання. Підготовка води не передбачає постійного оброб-лення хлором, тому у воді, на відміну від проб, відібраних з мере-жі міста Києва, «активного» хлору понад норму не виявлено. Вода міста належить до вод середньої твердості. За значеннями мікро біологічних показників можна зробити висновок, що вода з водопровідної мережі школи № 2 і вода з бюветів по вулицях Машино будівників та Чорновола цілком відповідає нормам, а у т. зв. зо ні ризику перебуває вода з бювету, розміщеного по вулиці Першотравневій. Перед уживанням таку воду слід обов’язково прокип’ятити.

Ãåîëîã³÷íå ï³ä´ðóíòÿ äëÿ âèçíà÷åííÿ ìîæëèâèõ äæåðåë ïèòíî¿ âîäè íà òåðèòîð³¿ Á³ëîöåðê³âùèíè

КОВАЛЕНКО Володимир Володимирович, учень 9 класу ЗОШ I–III ст. № 18 м. Білої Церкви Київської області

Населення міста Біла Церква на 91% забезпечується питною во дою з комунального водопроводу з водозабором з р. Рось і на 9% — з де цент ра лізо ваних джерел. Перспективи у нашого міс-та у плані водопостачання не дуже радісні – усім відомо, що вода з річки Рось недостатньо якісна (щорічно санепідемстанція ви-магає двічі хлорувати її). Знаючи, що артезіанські води якісніші, ніж вода з крану та криниць, виникає питання, а де саме артезіанські підземні води залягають на території Білоцерківщини і чи зможе-мо ми їх використовувати як альтернативу для центрального водопостачання. Опрацювання наукової літератури та фондів ПГЕ дало змо-

гу з’ясувати, що на Білоцерківщині поширені такі водоносні горизон ти з якісними показниками води: у неогенових відкладах товщі пісків та глин, у відкладах бучацької свити, сеноманський водоносний горизонт, юрський водоносний горизонт, водоносний горизонт тріщинуватої зони кристалічних порід докембрію. Саме


ці горизонти є досить потужними, і їх води можна використовувати для централізованого водопостачання.Дослідивши водоносні горизонти, ми з упевненістю можемо

сказати, що жителі міста і району можуть бути забезпечені якісною водою для пиття.Північна частина міста може використовувати води юрського

водоносного горизонту, східна частина – бучацького та полтавського горизонтів (за умови додаткових фільтрів для очистки від сухого залишку), південна – воду з кристалічного фундаменту.Запасів підземних вод цих водоносних горизонтів вистачить не

тільки нам, а й майбутнім поколінням, за умови раціонального їх використання і запобіганню техногенних забруднень.

Ïðîáëåìè âîäîïîñòà÷àííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ ó ì³ñò³ Ìèêîëàºâ³

БІЛА Поліна В’ячеславівна, учениця 9 класу Миколаївської ЗОШ І–ІІІ ст. № 7 Миколаївської міської ради Миколаївської області

За даними вчених, до генетичної програми людської клітини за-кладено приблизно 120 років життя. Українці живуть лише поло-вину з цього, а їхнє «здорове життя» становить ще менше — 55 ро-ків. Основна причина цього, попри несприятливу екологію, стреси, негативні звички, — недостатня якість питної води.Існує гіпотеза: «Якщо вода, яку споживають мешканці міста,

має добрі фізичні показники, то вона є якісною».Мета роботи: визначити якість та смакові властивості питної

води і шляхи водозабезпечення у місті Миколаєві.Об’єкт дослідження: способи водопостачання і види питної води

у різних районах міста Миколаєва.Предмет дослідження: показники якості та смакові властивості

питної води в місті Миколаєві.Дослідження поставленої мети потребує вирішення таких за-

вдань:


• визначити фізичні показники питної води з різних джерел водо-постачання міста;

• скласти якісний та кількісний аналіз споживання питної води на прикладі родин своїх однокласників;

• визначити наявні проблеми водопостачання питної води в м. Ми-колаєві;

• проаналізувати наявний ринок питної води з точки зору споживача.Методи дослідження: описовий, соціолінгвістичний, метод ана-

лізу, експерименту та моделювання.Переваги дослідження:1. Систематизована інформація розрізнених джерел з окресле-ного питання.

2. Аргументовано наведений кількісний та якісний аналіз струк-тури споживання питної води у м. Миколаєві.

3. Складена картосхема використання різних видів питної води мешканцями міста.

Стан розроблення теми. Найактуальнішою роботою за темою «Проблеми водопостачання та водовідведення у м. Миколаєві» є дослідження А. Ф. Кисельова, Г. В. Грищенко, А. О. Руденко та інших «Гідрологічний стан Миколаївської області та якість питної води», в якому подаються дані стану Інгулецького гідрокомплексу та його вплив на якість питної води у м. Миколаєві. Крім інформа-ції на офіційному сайті Миколаївводоканалу і статистичних даних СЕС міста, інші джерела або мають рекламну спрямованість (сай-ти продажу обладнання для доочищення води), або загальновідомі вимоги до якості питної води.Практичне значення одержаних результатів полягає у можли-

вості їх використання у шкільних науково-практичних конференці-ях, екологічних тижнях, курсах краєзнавства, «Сталого розвитку» та «Основ споживчих знань»; сприяє формуванню думки щодо важ-ливості раціонального споживання водних ресурсів.


×èñòó ïèòíó âîäó â êîæíó îñåëþ

ТРУХОВ Артем Сергійович, учень 9 класу Новобузької ЗОШ І–ІІІ ст. № 7 Миколаївської області;

ВИСОЦЬКИЙ Вадим Олександрович, учень 9 класу Новобузької ЗОШ І–ІІІ ст. № 7 Миколаївської області

У двох розділах наукової роботи досліджено способи та якість водопостачання жителів Cтепового Новобузького району Микола-ївської області чистою питною водою, висвітлюються проблеми, які у зв’язку з цим виникають; розкриваються причини виникнення цих проблем і як вони розв’язуються в районі спільними зусиллями влади, територіальних громад; піднімаються питання, на які по-трібно звернути увагу в масштабах держави, зокрема на необхід-ність та способи збереження чистоти питної води і відтворення водних ресурсів; розкривається роль води як соціального фактора.Актуальність теми зумовлена необхідністю:1. Розв’язання проблеми забезпечення населення регіону чи-стою питною водою.

2. Запобігання в майбутньому деградації річки Інгул як основно-го джерела водопостачання.

3. Пошуку альтернативних джерел водопостачання.4. Виявлення шляхів міграції забруднюючих речовин і основних забруднювачів у регіоні.

Мета роботи: дослідити, як у Новобузькому районі реалізовують-ся Закон України «Про питну воду та питне водопостачання», За кон України «Про загальнодержавну Програму “Питна вода Украї ни на 2006–2020 роки”».Вивчення зазначеного питання супроводжується виконанням

таких завдань:• дослідити джерела і способи постачання новобужан питною водою;• проаналізувати якість питної води;• виявити проблеми у водопостачанні, знайти шляхи їх розв’язання;• з’ясувати роль влади, територіальних громад у розв’язанні про-блем забезпечення якісною питною водою населення;


• розробити методи дій сучасної молоді щодо захисту довкілля, зокре ма водних ресурсів району.Пропонована робота підтверджує, що настав час діяти, зроби-

ти водокористування раціональним, спільними зусиллями гро-мадськості, місцевих органів влади, школярів та молоді запобігти деградації водних ресурсів району, забезпечити комплекс заходів щодо нормалізації їх стану.Висновки матеріалів дослідження можна використовувати у на-

вчальній діяльності, просвітницькій роботі, висвітлювати в засобах масової інформації.

Çàáåçïå÷åííÿ âîäíèìè ðåñóðñàìè Óêðà¿íè

ПАШАЄВА Любов Валеріївна, учениця 8 класу Новоінгульської ЗОШ І–ІІІ ст. Новоодеського району Миколаївської області

Актуальність роботи. Усе наше життя пов’язане з водою, вона є основним складником усього живого на нашій планеті, тому коли нині виникає проблема дефіциту питної води, шляхи її подолання слід шукати передусім і виділяти як одну з найважливіших глобаль-них проблем людства.Мета роботи: визначити роль води в житті людини, ознайоми-

тися з основними нормативами вживання води, законами, які сто-суються водокористування; виявити основні проблеми викорис-тання питної води на глобальному та локальному рівні; провести дослідження питної води нашої місцевості і запропонувати шляхи покращення її якості.Завдання роботи:

• визначити роль води в основних біологічних процесах організму людини, у господарстві та побуті, а також на планетарному рівні;

• ознайомитися з основними організаціями і законодавчою базою, які контролюють стан та якість питної води, визначають норма-тиви щодо її характеристик, процеси раціонального та безпечно-го водокористування як у світі, так і, зокрема, в Україні;


• розглянути проблему користування питної води, яка має статус глобальної, і виявити, як ця проблема виражена на території на-шої країни і, зокрема, Миколаївської області;

• проаналізувати інформацію та статистичні дані про стан запасів прісної води на території України та Миколаївської області;

• провести гідрофізичні та гідрохімічні дослідження питної води нашого села;

• виявити придатність води для використання;• визначити основні методи і заходи щодо покращення якості пит-ної води.Вода — на перший погляд, просте поєднання двох атомів вод-

ню й одного атома кисню — є, без перебільшення, основою життя на Землі. Майже половина населення нашої планети потерпає від хвороб через нестачу або забруднення води. Водні ресурси чимда-лі більше забруднюються неочищеними промисловими відходами або використовуються так, що вже не здатні самовідновлюватися. Скидання відходів, що здійснюється з порушенням необхідних ви-мог, забруднює водні джерела — часто невиправно.Гідрологічний стан Миколаївської області з кожним роком по-

гіршується, зменшується кількість доброякісної питної води як у місті Миколаєві, так і в інших містах області. Область має обме-жені природні запаси води. Підземні джерела містять воду з висо-кою мінералізацією, значна частина такої води не може використо-вуватися для господарсько-питного водопостачання. Річки Півден-ний Буг, Інгул та Інгулець стали основними джерелами. За нашими дослідженнями, проведеними під час роботи над цією темою, було підтверджено актуальність проблеми і потреба у подальшому ви-вченні якості води не лише на глобальному рівні, а й у локальному значенні, зокрема, у нашій місцевості — с. Новоінгулка Новооде-ського району Миколаївської області.


Çàáåçïå÷åííÿ âîäîïîñòà÷àííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ ó ì³ñò³ Ìèêîëàºâ³

ПАСТУШКОВ Дмитро Юрійович, учень 9 класу Миколаївської ЗОШ І–ІІІ ст. № 26 Миколаївської міської ради Миколаївської області

Основною метою пропонованої роботи є аналіз питного водо-забезпечення та централізованого водовідведення в м. Миколаєві.Завдання роботи полягають у тому, щоб проаналізувати стан водо-

постачання та водовідведення в місті, охарактеризувати стан питної води, вибрати, проаналізувати і запропонувати найбільш доцільний метод очищення питної води. Вирішення цього питання є актуаль-ним, оскільки впливає на збереження здоров’я мешканців міста.У роботі проаналізовано стан системи водопостачання та во-

довідведення м. Миколаєва, окреслено особливості запланованих нововведень щодо реконструкції і модернізації систем водопоста-чання та водовідведення.Нами доведено необхідність вирішення в м. Миколаєві таких за-

вдань:• забезпечити 100 % населення всього міста якісним централізованим питним водопостачанням і централізованим водовідведенням;

• здійснити реконструкцію Жовтневого водосховища і очищення його від замулення, вжити заходів щодо очищення рік від бруду, мулу тощо і поглиблення їх дна, продовжити пошук альтернатив-них джерел питного водопостачання;

• провести через Бузький лиман та р. Інгул дюкери, якими мешкан-ці мікрорайонів Варварівка, Тернівка, Матвєєвка, Широка Балка, Кульбакіно, Балабанівка, а також Великої і Малої Коренихи отри-муватимуть якісну дніпровську воду з міської водопровідної мережі;

• провести санацію трубопроводів і реконструкцію водно-каналі-заційного господарства м. Миколаєва;

• замінити хлорування питної води на менш шкідливий вид її зне-зараження — застосування гіпохлориту натрію;

• забезпечити можливість використання накопичених відходів міських очисних споруд каналізації як добрива, а також для отри-мання біогазу з його подальшим застосуванням у виробництві електроенергії і потреб очисних споруд.


Äîñë³äæåííÿ ïèòíî¿ âîäè ñ. Áóöèí³âêà

ЦОБЕНКО Руслан Вікторович, учень 9 класу ЗОШ І–ІІІ ст. № 3 м. Роздільна Одеської області

«Не можна сказати, що вода необхідна для життя: вона і є жит-тя» — так говорив А. де Сент-Екзюпері про цю рідину.Вода — найпоширеніша і найбільш аномальна речовина, одна

з най не обхідніших речовин на нашій планеті. Вона міститься в будь- якому живому організмі. Наш організм на 60–70 % складає-ться з води, всі рідини організму є фактично водними розчинами тих чи інших речовин. Окрім пиття, людина використовує воду в лі-кувальних, гігієнічних і господарських цілях.Необхідною умовою соціально-економічного розвитку люд-

ства є забезпечення водними ресурсами певної якості і в достатній кількості. У ХХІ ст. більшість країн світу, у т. ч. й Україна, увійшли з комплексом екологічних, глобальних і регіональних проблем. Серед них найбільш загрозливим вважаються виснаження і погір-шення якості водних ресурсів — джерел питної води. Запаси пріс-ної води становлять лише 2 % від загального обсягу води. За між-народною класифікацією Україна належить до найменш забезпе-чених власними водними ресурсами європейських держав. Україна характеризується нерівномірним просторовими і сезонними роз-поділом води. Найменш забезпеченими водними ресурсами є Дон-бас, Крим, Криворіжжя, Одещина. Тож проблема якісного водо-постачання стоїть дуже гостро, а в сільській місцевості є взагалі першочерговою.В Україні нараховується майже 29 тис. сільських населених пунк-

тів, з яких централізованим водопостачанням забезпечено лише 24 %. Зокрема, в Одеській області 23 % сільських населених пунктів не мають централізованого водопостачання. Нині для селян осно-вним джерелом води залишаються колодязі та поверхневі води.У водопостачанні села Буцинівка використовуються підземні

води різного походження, а саме: колодязна вода, привізна артезі-анська вода, джерельна вода. У зв’язку з вищезазначеним, мета ро-боти полягає в дослідженні якості води, яку вживають жителі села, відповідно до санітарно-гігієнічних норм.


При виконанні роботи ставилися такі завдання:• проаналізувати наукову літературу для виявлення основних по-казників питної води і характеристики підземних вод;

• дібрати й освоїти методики експерименту;• провести дослідження з якості й відповідності санітарно-гігієніч-ним нормам різних проб води, яку використовують жителі;

• проаналізувати отримані результати дослідження;• провести соціологічне опитування мешканців з метою вивчення громадської думки про використання та якість води.Актуальність обраної теми ґрунтується на тому, що населення

обмежено в доступі до якісної питної води централізованого водо-постачання, не має достатньої інформації про відповідність води санітарно-гігієнічним нормам.

Âèçíà÷åííÿ í³òðàò³â ó ïèòí³é âîä³ ñ³ë Ðîçñîøåíö³ òà Ãîðáàí³âêà Ïîëòàâñüêîãî ðàéîíó Ïîëòàâñüêî¿ îáëàñò³

ЧИКОР Марія Валентинівна, учениця 9 класу Розсошенської гімназії Полтавської районної ради Полтавської області

На сьогодні гостро стоїть питання нітратного забруднення пит-ної води сільських населених пунктів. Близько 47 % населення Пол-тавського району використовує для питних потреб воду із шахтних колодязів. Саме в них найчастіше виявляють сполуки Нітрогену. Інформація про масштаби нітратного забруднення питної води сіл району відсутня. Зважаючи на це, виникає потреба у визначенні вмісту нітрат-йонів у питній воді місцевих джерел.Мета роботи: визначити вміст нітратів у питній воді шахтних

колодязів і водопроводів сіл Розсошенці та Горбанівка Полтав-ського району Полтавської області.Основні результати роботи: визначено причини нітратного за-

бруднення підземних вод; досліджено вміст нітратів у питній воді шахтних колодязів та водопроводів сіл Розсошенці, Горбанівка; з’ясовано вплив нітратів на організм людини; розроблено реко-


мендації щодо захисту від негативного впливу нітратів на орга-нізм; визначено рівень обізнаності населення з проблемою нітрат-ного забруднення децентралізованих джерел питного водопоста-чання, проведено інформаційно-просвітницьку роботу з проблем питної води.Практичне значення. Матеріали дослідження можуть бути ви-

користані учнівською та студентською аудиторією (з метою роз-ширення знань про нітрати), викладачами загальноосвітніх, поза-шкільних і вищих начальних закладів, медичними працівниками (для проведення інформаційно-просвітницької роботи).Матеріали роботи можуть бути джерелом інформації для при-

йняття відповідних рішень як для місцевих органів влади (основа для розробки програми дій щодо захисту джерел води від нітрат-ного забруднення), так і для пересічних споживачів питної води.

Çàáåçïå÷åííÿ âîäîïîñòà÷àííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ ó ìîºìó ì³ñò³

СТРИЖАК Юлія Олександрівна, учениця 9 класу Гоголівської ЗОШ І–ІІІ ст. Великобагачанського району Полтавської області

Незважаючи на неухильне зростання споживання води внаслі-док швидкого збільшення чисельності народонаселення, основною проблемою став не брак питної води в більшості країн світу, а про-гресуюче забруднення рік, озер і підземних вод. Значне зростання промисловості призвело до різкого збільшення обсягів технічних відходів, що скидаються у вигляді неочищених або недостатньо очищених стічних вод у водоймища. Нині забруднення води в ба-сейнах великих рік практично на всій території України досягло критичних показників. Деякі річки перетворені на стічні канави. Виносами рік забруднені прибережні зони Азовського та Чорного морів.Отже, предметом мого дослідження є стан ресурсів води —

найбільш поширеної сполуки на нашій планеті. Я вважаю, ця про-


блема досить актуальна на сьогодні, оскільки вода — основа всіх живих процесів. Адже з неї все зароджувалося, розвивалося на Зем-лі. У минулі роки проблема чистої прісної води не була настільки поширеною, як нині. Наразі вона стала глобальною. Метою моєї роботи є з’ясувати, як питною водою забезпечується місцеве на-селення, а також оцінити якість питної води.Мета дослідження: з’ясувати якість питної води в селищі Гого-

леве, її основні фізичні та хімічні характеристики і відповідність стандартам споживання.Завдання дослідження:

• вивчити думку населення з приводу якості води і придатності її до споживання;

• визначити хімічний склад питної води;• дослідити основні фізичні характеристики (мутність, колір, за-пах, смак);

• з’ясувати відповідність основних характеристик води, яку спожи-ває населення, стандартам якості;

• на основі аналізу зібраної інформації виробити конкретні висно-вки та рекомендації щодо води.Основні критерії аналізу якості води:

• смак (солоний, гіркий, кислий тощо);• присмак (залізистий, в’яжучий тощо);• колір;• мутність (прозора, слабо мутна, мутна, мутна, дуже мутна);• запах.Методи досліджень: опитування; діаграм; лабораторних дослі-

джень; аналізу інформації.


Âîäîçàáåçïå÷åííÿ íàñåëåííÿ ì. Êðåìåí÷óêà

РЕЗНІКОВА Марина Юріївна, учениця 9 класу Кременчуцької гімназії № 6 Кременчуцької міської ради Полтавської області

Мета роботи: дослідити джерела водопостачання промислово-го міста, якість питної води і стан водоочисних споруд Кременчука.Завдання роботи:1. Опрацювати літературу з обраної теми, зокрема нормативну документацію.

2. Проаналізувати джерела водопостачання для жителів міста.3. Промоніторити якість питної води із Власівського водозабору Кременчуцького водосховища.

4. Вивчити джерела забруднення поверхневих водойм.5. Запропонувати шляхи вирішення питання водозабезпечення населення м. Кременчука.

Çàáåçïå÷åííÿ âîäîïîñòà÷àííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ ó ì. Øîñòö³

МАЛЯВКО Анна Олексіївна, учениця 9 класу Шосткинської спеціалізованої школи І–ІІІ ст. № 11 Сумської області

Наявність високоякісної води в кількості, що задовольняє осно-вні потреби людини, є однією з умов зміцнення здоров’я людей і стійкого розвитку держави.Мета роботи: вивчення загального стану систем водопостачан-

ня і водовідведення м. Шостки та якості питної води.Централізованим водопостачанням забезпечується 68,4 тис. меш-

канців міста, 691 підприємство та організації всіх форм власності. У місто подається 13 тис. м3 води на добу. Система водопостачан-ня охоплює 26 артезіанських свердловин глибиною 100–280 м, 19 на-сосних станцій, дві водонапірні башти, водоводи і водорозподільні


мережі протяжністю 181,9 км, водорозбірні колонки (310 шт.), пожеж-ні гідранти (230 шт.). Джерелом водопостачання є підземні води верх-ньокрейдяного та сеноман-нижньокрейдяного горизонтів. Системою централізованої каналізації охоплено 61 % загальної площі міста. До-вжина каналізаційних мереж — 139,5 км. З очисних споруд стоки ски-даються у р. Шостка.Якість питної води відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4–171–10

і не потребує постійного знезараження. Визначено відмінності в показниках проб, узятих на різній глибині: вода, добута на гли-бині 200 м і більше, мала домішки, але кольоровість та каламут-ність були в межах норми; вода, добута на глибині до 100 м, була жорсткішою в три рази, мала підвищений вміст кальцію, амонію, хлоридів, сульфатів, магнію та сухого залишку.Покращення системи водовідведення і водопостачання потре-

бує реконструкції насосних станцій системи водовідведення, бу-дівництва нових глибоких свердловин, заміни 58 % каналізаційних мереж, встановлення сучасних насосів на каналізаційних насосних станціях, акредитації лабораторії очисних споруд на мікробіоло-гічне дослідження.

Çàáåçïå÷åííÿ âîäîïîñòà÷àííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ ó ñåëèù³ Íîâà Âîäîëàãà

ЮРЧЕНКО Дарія Станіславівна, учениця 9 класу Нововодолазької гімназії Харківської області

Наші предки шанували воду. Вважалося великим гріхом кинути у річку чи озеро сміття, каміння. Не можна було бити по воді, вона має велику цілющу силу. «Вода! Ти не маєш ні смаку, ні запаху, тебе не зма-люєш, ти даєш насолоду. Ти не просто необхідна для життя, ти і є саме життя… Тобою насолоджуються, не відаючи, чим ти є», — звертався до води французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері.Актуальність дослідження зумовлена широким використанням

прісної води людиною в різних сферах своєї діяльності. Уся вода має бути якісна, придатна для споживання і не містити домішок.


Метою пропонованої роботи є визначення способів забезпечен-ня питною водою жителів Нової Водолаги, організація водовідве-дення, аналіз якісної питної води за смаком, запахом, кольором, наявністю домішок мулу, піску, іржі, за твердістю.Об’єктом дослідження є питна вода з місцевих колодязів, трубо-

проводу і з цистерни.Методика дослідження: досліди, спостереження, порівняння,

аналіз.Практична цінність роботи полягає в тому, що автор, дослідив-

ши питну воду з п’яти джерел селища Нова Водолага за смаком, за-пахом, кольором, наявністю домішок мулу, піску, іржі, твердістю, визначив її якість, дав рекомендації щодо споживання її в різних цілях, а саме: приготуванні їжі, для пиття, підтримки чистоти тіла та приміщень, догляду за рослинами і боротьби з вуличним пилом.Автор досліджував якість питної води трьох колективних коло-

дязів селища — Шорникова, Журавель, Нестрига, а також водопро-відну воду і воду «Роганська».Під час дослідження була оцінена якість питної води за смаком,

запахом, кольором, наявністю домішок мулу і піску, іржі, за твер-дістю.Результати проведених досліджень дають підстави стверджу-

вати, що водопровідна вода не містить домішок мулу і піску, але залишає сліди іржі на раковинах і ваннах, має неприємний запах та смак і утворює накип у посуді. Таку воду можна споживати тільки профільтрованою і прокип’яченою.Вода з колодязів Нестрига та Журавель не містить іржі, але міс-

тить домішки мулу і піску, ледь каламутна, і тому має не дуже при-ємний смак і запах, утворює незначну кількість накипу на стінках посуду. Таку воду перед уживанням необхідно відстоювати, філь-трувати та кип’ятити.Вода із Шорникового колодязя і з цистерни «Роганська» про-

зора, приємна на смак і запах, не містить іржі і не утворює накипу на посуді. Таку воду можна споживати без додаткової обробки.Отже, питна вода із Шорникового колодязя і «Роганська» якіс-

ні, їх можна використовувати для пиття, приготування їжі. Решту зразків води можна вживати після додаткового очищення: відсто-ювання, фільтрування. Щоб зменшити твердість води, потрібно воду кип’ятити або додавати соду.


Ïðîáëåìè ïèòíî¿ âîäè â ì³ñò³ Õàðêîâ³

ГОРБУНОВ Юрій Валерійович, учень 7 класу ЗОШ І–ІІІ ст. № 54 м. Харкова

У роботі представлено результати досліджень проблем питної води в м. Харків.Проведені практичні дослідження залежності якості питної во-

ди від природних чинників та антропогенного фактора. Представ-лені відео- та фотоматеріали за результатами дослідження.Отже, вода — це найважливіша на нашій планеті рідина. У воді

зароджується життя. Без неї неможливе існування рослин і тварин. Життя є лише там, де є вода, і навпаки — де вода, там є життя.

ßê³ñòü ïèòíî¿ âîäè ñåëèùà Çîëî÷³â òà ¿¿ âïëèâ íà çàõâîðþâàí³ñòü íàñåëåííÿ

СВІТЛИЧНИЙ Ярослав Вікторович, учень 9 класу Золочівської гімназії № 1 Золочівського району Харківської області

Кожен з нас мріє про довге і щасливе життя без хвороб та інших недуг. Багато років тому вчені намагалися знайти еліксир життя і джерело вічної молодості. Проте вони й не здогадувалися, що та-ємний еліксир — це звичайна вода. Вода, без якої неможливе існу-вання всього живого.Однак, хоча запаси води на планеті є дуже великими, вода

не може використовуватися людьми для щоденного споживання, оскільки містить солі та інші домішки. Тому людина може вживати лише очищену воду.Якість води важить надзвичайно багато в нашому житті і у ста-

ні нашого здоров’я. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 80 % усіх сучасних захворювань мають безпосередній зв’язок із якістю питної води. На думку фахівців, хронічне зневод-нення — причина багатьох захворювань: астми, алергії, підвище-


ного артеріального тиску, надмірної ваги, деяких емоційних про-блем, у т. ч. депресії. Зменшення кількості води в організмі впли-ває на функціонування життєво важливих органів. Тому при втраті води в об’ємі 12 % від маси тіла людина гине.Метою нашої роботи було дослідити якість питної води, яку вжи-

вають мешканці селища Золочів, і довести, що більшість захворю-вань виникають у результаті постійного вживання неякісної води.Для цього знадобилося вирішити такі завдання:

• ознайомитися з науковою літературою щодо методів визначення якості питної води, складу, будови молекули та її властивості;

• провести експеримент з визначення якості питної води;• з’ясувати, чи відповідає вода нашої місцевості нормам Держстан-дарту, і пов’язати це із захворюваністю населення селища Золочів.Об’єктом дослідження є питна вода.

Äîñë³äæåííÿ îñíîâíèõ ïîêàçíèê³â ÿêîñò³ ïèòíî¿ âîäè ì³ñöåâèõ êîëîäÿç³â ì. Ìåðåôè

ФОКІНА Валерія В’ячеславівна,учениця 8 класу Мереф’янської ЗОШ І–ІІІ ст. № 4 Харківської області

Вода — найважливіша речовина на Землі, яку не можна замі-нити ніякою іншою. Стрімкий розвиток промисловості і хімізація сільського господарства призвели до того, що рівень забрудненості води збільшився в сотні разів. У воді, що вживає людина, відповід-но збільшилась і кількість шкідливих домішок, які затримуються та накопичуються в організмі.Основною метою роботи було дослідити фізико-хімічні властивос-

ті питної води трьох місцевих колодязів м. Мерефи, зробити висновки щодо якості досліджуваної води і позначити тенденції в її зміні.Для виконання дослідів і отримання максимально достовірного

результату досліджувалися три проби води: чим менше часу про-ходить після її відбору й аналізу, тим точніше результат. Експери-менти виконувалися із суворим дотриманням методичних реко-мендацій.


Дослідження води проводилося 24–26 квітня 2012 року.У процесі дослідження було визначено, що за органолептични-

ми показниками проби води з місцевих колодязів відповідають чинним в Україні нормам ГОСТ 2874–82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги, контроль за якістю».Досліджувані проби за органолептичними показниками безбарв-

ні, прозорість дорівнює 30 см, не мають запаху, вода з усіх джерел не є каламутною, оскільки допустима каламутність не пере вищує 2 мг/л, забарвлення індикаторного паперу за еталонною шкалою відповідає рН = 7,0 (середовище нейтральне), — це свідчить про присутність у воді Кальцій гідроген-карбонату (Ca (HCO3)2) та Маг-ній гідроген-карбонату (Mg (HCO3)2). Клас води «Нейтральна».При визначенні твердості води було встановлено, що досліджу-

вана вода має тимчасову карбонатну твердість, яку можна видали-ти кип’ятінням або використанням фільтрів. Менш твердою є вода із с. Озеряни: при кип’ятінні вона майже не утворює накипу.

Âîäîïîñòà÷àííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ ñåëèùà ×êàëîâñüêå ×óãó¿âñüêîãî ðàéîíó Õàðê³âñüêî¿ îáëàñò³

КУЗНЄЦОВА Анастасія В’ячеславівна, учениця 8 класу Чкаловського навчально-виховного комплексу Чугуївської районної ради Харківської області

Актуальність пропонованої роботи зумовлена, з одного боку, значним інтересом до теми водопостачання та водовідведення в сучасній екологічній науці, з іншого — її недостатньою розробле-ністю.Результати роботи можуть бути використані для розроблен-

ня методики аналізу водопостачання та водовідведення у різних регіо нах України.Метою роботи було дослідити й описати системи водопоста-

чання та водовідведення у селищі Чкаловське Чугуївського району Харківської області.


Для досягнення мети поставлені такі завдання:• вивчити теоретичні аспекти водопостачання та водовідведення;• скласти геолого-гідрологічну характеристику селища Чкаловське;• вивчити механізм водопостачання та водовідведення селища;• дослідити якість питної води у водопровідній мережі селища та її відповідність нормам;

• визначити основні проблеми організації водопостачання та водо-відведення;

• запропонувати шляхи розв’язання окреслених проблем.Об’єктом дослідження є процес водопостачання та водовідведен-

ня в селищі Чкаловське Чугуївського району Харківської області.Предметом дослідження є питна вода з джерел водопостачання

та стічні води зазначеного населеного пункту.У роботі подана геолого-гідрологічна характеристика селища

Чкаловське. Досліджено системи водопостачання та водовідве-дення в цьому населеному пункті, відібрані і доставлені до Чугуїв-ської СЕС проби води. На основі отриманих результатів охаракте-ризовано якість питної води артезіанської свердловини № 10 і води з водопровідного крану в Чкаловському НВК.Під час дослідження було встановлено: джерелом водопоста-

чання селища є водозабір Леб’язької водозабірної дільниці, розта-шований на лівому березі річки Сіверський Донець, і артезіанська свердловина в селищі Чкаловське. Отже, водопостачання здійсню-ється з дев’яти артезіанських свердловин, які подають воду до роз-подільчої водопровідної мережі.Якісний аналіз води із системи водопостачання селища засвід-

чив, що вода відповідає нормам якості питної води. Спостерігаєть-ся лише підвищена загальна жорсткість і вміст сульфатів.Чкаловське ВУ ЖКГ здійснює централізоване водовідведення

населення і підприємств селища. Стічні води проходять очищення на ПАТ «АК “Слобожанський”».У роботі висвітлено основні проблеми водопостачання та во-

довідведення селища Чкаловське, які призводять до погіршення якості питної води, зачних енерговитрат, втрат питних та стічних вод. Для розв’язання цих проблем було запропоновано декілька за-ходів щодо підвищення ефективності і надійності функціонування систем водопостачання та водовідведення.


Äîñë³äæåííÿ ÿêîñò³ ïèòíî¿ âîäè ç êðèíèöü ñåëèùà Íîâîïîêðîâêè

ГУЗЄЄВА Тетяна В’ячеславівна, учениця 8 класу Новопокровського навчально-виховного комплексу Чугуївської районної ради Харківської області

На сьогодні вода розглядається не тільки як природний ре-сурс — вона має ще й соціальну значущість, оскільки наявність до-статньої кількості води належної якості є одним з основних чинни-ків безпечних умов життя та розвитку держави.Метою нашої дослідницької роботи є визначення якості питної

води в колодязях загального користування на території селища Ново покровка. Для досягнення мети були поставленні такі завдання:• ознайомлення з фізико-хімічними властивостями води;• визначення важливості води для живих організмів;• ознайомлення з видами забруднень води і розмаїттям забрудню-вачів;

• вибір методики дослідження якості питної води;• оцінювання якості питної води у криницях;• вироблення вимог до покращення якості питної води.Об’єкт дослідження: питна вода в селищі Новопокровка.Предмет дослідження: якість питної води в колодязях загально-

го користування на території селища Новопокровка.Ми вважаємо, що населення має знати, наскільки якісну воду ми

вживаємо. На нашу думку, негативні наслідки, які несе забруднен-ня води, завдають, насамперед, шкоди здоров’ю.Для вирішення цих завдань були використані такі методи: тео-

ретичний аналіз літератури та інших джерел інформації, присвя-чених проблематиці дослідження; лабораторні дослідження води з криниць.


ßê³ñòü ïèòíî¿ âîäè ÿê ôàêòîð çáåðåæåííÿ çäîðîâ’ÿ ëþäèíè

ЄПІК Ярослава Сергіївна, учениця 9 класу Шелудьківського ліцею Зміївської районної ради Харківської області

Проблема питного водопостачання в Україні, як і в інших кра-їнах світу, існує не ізольовано, а в численних взаємозв’язках з на-родногосподарськими, водогосподарськими та екологічними про-блемами. Її розв’язанню сприяють Водний і Земельний кодекси України, державні стандарти та галузеві нормативні документи, що регулюють утримання джерел питного водопостачання і забез-печення належної якості питної води.У зв’язку з цим проблема забезпечення населення доброякісною

питною водою є актуальною, і її розв’язання вбачається у створенні моніторингу гідросфери, особливо підземних та поверхневих дже-рел водопостачання. Фактично спостерігається картина постійно-го забруднення.Наведені дані підтверджують необхідність відповідного дослі-

дження на території нашої місцевості, зокрема села Шелудьківки.Незважаючи на постійне впровадження заходів щодо оздоров-

лення підземних та поверхневих джерел водопостачання, контр-оль за якістю питної води поки що залишається слабким місцем сучасної екологічної та санітарної практики і потребує постійного вдосконалення.Мета дослідження: пошук можливих напрямів дослідної робо-

ти, які відповідають сучасним потребам населення в якісній пит-ній воді; аналіз біологічного та хімічного складу водних ресурсів Зміївського району, зокрема води із джерел села Шелудьківки; опрацювання наукових даних щодо впливу неякісної питної води на здоров’я людини; складання просвітницьких рекомендацій для населення з питань уживання питної води.Об’єкт дослідження: біологічний та хімічний склад питної води,

визначення рівня її якості і можливий вплив на здоров’я споживачів.Предмет дослідження: проби питної води із джерел села Шелу-

дьківки Зміївського району Харківської області.


Завдання дослідження:• аналіз екологічних проблем гідросфери Зміївського району Харків-ської області;

• дослідження якості питної води із джерел села Шелудьківка Зміїв-ського району Харківської області;

• вивчення проблеми забруднення питної води нітратами;• аналіз наукових та інформаційних джерел щодо впливу неякісної питної води на організм людини;

• складання просвітницько-інформаційних матеріалів для населення.Підраховано, що на кожного землянина припадає близько 300 млн

м3 води. Більшість водної стихії на Землі — це моря й океа ни, в яких вода солона. На нашій планеті водні ресурси у великій кількості, якщо брати до уваги їх усі. Водночас води, яку ми можемо відразу використовувати для своїх щоденних потреб, дуже мало. На 100 літ-рів солоної води припадає лише 2 літри прісної. Озера й ріки — наш основний постачальник прісної води. А це не так багато, враховуючи, що на одного міського жителя на добу витрачається 200–400 літрів води. Напевно, важко уявити собі, скільки води потребує все місто. Зате стає зрозумілим, як важливо економно використовувати її.Коли людина приймає душ протягом 5 хвилин, витрачається

близько 100 л води, яких вистачило б для поливу 12 дерев.Слід берегти кожну краплину прісної води. Перевіряйте, чи

не капає з кранів вода. У такий спосіб за місяць її витікає 400 літрів. І це лише з одного крана.Без води людство споглядатиме лише пустельні пейзажі. Без

цієї стихії життя на Землі зупиниться: зав’януть квіти, зникнуть майже всі звірі, замовкнуть назавжди птахи. Усе живе на Землі по-требує води. Кожна її крапля є дорогоцінним даром природи. Про це потрібно завжди пам’ятати.


Äîñë³äæåííÿ ÿêîñò³ ïèòíî¿ âîäè ç ð³çíèõ äæåðåë âîäîïîñòà÷àííÿ ì³ñòà Õàðêîâà

АНДРЄЄВА Валерія Сергіївна, учениця 8 класу Харківської гімназії № 47 Харківської міської ради Харківської області

У пропонованій роботі проводилося вивчення шляхів водопос-тачання мешканців міста Харкова за літературними джерелами; дослідження якісних показників (органолептичних та загальних) водопровідної води, води з природних джерел і з артезіанської свердловини міста Харкова; визначалася відповідність показників питної води вимогам СанПіН та ДСТУ; вивчався вплив води з різ-них джерел водопостачання на схожість і розвиток прорості вівса; проводився порівняльний аналіз даних для виявлення зразка води, найбільш безпечної для здоров’я. У роботі використовувалися ме-тодики якісного аналізу хімічного складу води з приблизною кіль-кісною оцінкою, метод біотестування.Система водопостачання м. Харкова функціонує на основі вико-

ристання джерел водопостачання з рік Сіверський Донець і Дніпро, з підземних артезіанських джерел на базі верхньокрейдяних водо-носних горизонтів, розташованих на глибині 200 м, і нижньокрей-дяних водоносних горизонтів, розташованих на глибині 700–800 м. За результатами наших досліджень, якість води з досліджених джерел водопостачання м. Харкова за всіма вивченими показни-ками відповідає нормативам, прийнятим в Україні. Найбільш без-печною для здоров’я є вода з артезіанської свердловини глибиною 700 м ТМ «Роганська».


Æèòòÿ â êðàïëèí³ âîäè

БОРСУК Анна Іванівна, учениця 8 класу Малокомишувальської ЗОШ І–ІІІ ст. Ізюмської районної ради Харківської області

Робота присвячена проблемі забезпечення населення якісною питною водою.Вода має не тільки соціальну значущість, оскільки наявність до-

статньої кількості води належної якості є одним із чинників безпеч-них умов життя та розвитку будь-якої країни.Проведено аналіз літератури, в якому відображено характерис-

тику питної води з хімічної та біологічної точок зору, сучасні спосо-би перевірки якості води.В експериментальній частині роботи проведено визначення

вмісту домішок у питній воді; оцінено якість питної води за сма-ком, запахом, кольором, жорсткістю.Висновок: щоб до споживача доходила чиста вода, на станціях

водопостачання населених пунктів вона має очищатися відповідно до Державного стандарту і надходити у водопровідну мережу на-лежної якості.


Äîñë³äæåííÿ ÿêîñò³ ïèòíî¿ âîäè ñåëà Äóä÷àíè Íîâîâîðîíöîâñüêîãî ðàéîíó Õåðñîíñüêî¿ îáëàñò³

íà ïðèäàòí³ñòü ¿¿ äî ñïîæèâàííÿ

ІВАНІВ Євген Сергійович, учень 8 класу Дудчанського загальноосвітнього об’єднання «школа — дитячий садок» І–ІІІ ст. Нововоронцовської районної ради Херсонської області;

АГЄЄВА Ілона Віталіївна, учениця 9 класу Дудчанського загальноосвітнього об’єднання «школа — дитячий садок» І–ІІІ ст. Нововоронцовської районної ради Херсонської області

Метою роботи є дослідження якості води в селі Дудчани за по-казниками постійної твердості і вмісту в ній заліза й нітратів; роз-роблення рекомендацій щодо очищення питної води в домашніх умовах; використання результатів дослідження для просвітницької роботи серед жителів села.Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

• виявлення сфери застосування води, видів її забруднень і методів очищення;

• дослідження якості питної води села Дудчани за показниками по-стійної твердості і вмісту заліза й нітратів методами титроме-тричного та фотометричного аналізів;

• визначення доступних та економічно доцільних методів очищен-ня питної води в домашніх умовах жителями села Дудчани Ново-воронцовського району.Актуальність проблеми. Оскільки територія Дудчан належить

до зони недостатнього забезпечення водними ресурсами і в ре-зультаті інтенсивної експлуатації відбувається зниження якісних і кількісних показників, вичерпання водоносних горизонтів села, виникає невідповідність води з різних джерел водопостачання гігі-єнічним вимогам, що становить загрозу для здоров’я людини.Об’єкт дослідження: запаси Причорноморського артезіанського

басейну, ґрунтові води та джерела водопостачання села.Предметом дослідження є якісний та кількісний аналіз ресурсів

питної води Дудчан.


Експериментальна частина роботи виконувалась у лабораторії СЕС Нововоронцовського району, де було проведено визначення твердості води, вмісту йонів Fe3+ та нітратів.У воді, вживаній жителями села Дудчани, виявлена підвищена

твердість. Однак ці недоліки можна ліквідувати навіть у домашніх умовах. Дослідження, проведені на одній з вулиць села, дали змогу визначити, що більшість жителів не очищають воду або очищають у малих кількостях. Для доведення води до санітарно-гігієнічних норм якісної питної води найкраще використовувати метод філь-трування.

Çàáåçïå÷åííÿ ïèòíîþ âîäîþ íàñåëåííÿ ì³ñòà Øåïåò³âêè

РУДА Вікторія Олегівна, учениця 8 класу Шепетівського навчально-виховного комплексу № 1 у складі: «Загальноосвітня школа І–ІІ ст. та ліцей» Хмельницької області

Метою науково-дослідницької роботи є ознайомлення із забез-печеністю питною водою міста Шепетівки, вивчення проблеми якості питної води, її очищення та водозабезпечення міста.Актуальність роботи визначена сучасним станом якості питної

води, необхідністю її охорони та очищення.Основні завдання:

• опрацювати літературні та інтернет-джерела з досліджуваної теми;• оцінити забезпеченість питною водою в Україні і місті Шепетівці;• визначити якість питної води;• розробити поради щодо підвищення якості питної води.У процесі дослідження були зроблені такі висновки:1. За запасами води, доступними для використання, Україна на-лежить до малозабезпечених країн.

2. Господарсько-питне водопостачання м. Шепетівки підприєм-ством водопровідно-каналізаційного господарства здійсню-ється за рахунок підземних вод шляхом експлуатації водоза-борів «Дубовий гай», «Кам’янка» і «Лісова галявина».


3. Використання застарілих технологій підготовки питної води не дає змоги забезпечити населення якісною та безпечною для здоров’я питною водою.

4. Стан якості питної води в м. Шепетівка задовільний, вміст шкідливих речовин у воді не перевищує ГДК, і вона придатна до вживання.

5. Вода із природних водойм непридатна для споживання людь-ми, тому що має велику твердість, високий вміст сульфатів, високі показники запаху, колірності і каламутності, значний вміст органічних речовин.

Ñòàí âîäîïîñòà÷àííÿ ñåëà Ñåðã³¿ Ïóòèëüñüêîãî ðàéîíó ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³

ПИНТЮК Євгенія Степанівна, учениця 9 класу Сергіївської ЗОШ І–ІІІ ст. Путильського району Чернівецької області

Нас, жителів Землі, можна порівняти з пасажирами корабля, яким дали певний запас води. Однак пасажири можуть розрахову-вати на те, що якесь судно їм допоможе, тоді як ми у Всесвіті поки що одні з нашими невеличкими запасами прісної води, необхідної для життя. Тому питання отримання чистої води особливо гостро постає сьогодні. Це є однією з найактуальніших проблем сьогоден-ня, які стосуються кожного жителя планети. Від розв’язання цієї проблеми залежить майбутнє людства. Саме тому ми вирішили зі-брати більше інформації про воду, її властивості та види.Оскільки у селі Сергії немає центрального водогону, то нас заці-

кавило питання питної води у нашому селі. Майже в кожному гос-подарстві села є криниці, колодязі, побудовані в різні часи та з різ-них матеріалів (каміння, дерева, армованих кілець). Деякі госпо-дарства використовують воду з місцевих джерел та річки Путилка. Тому метою нашої роботи було з’ясувати, яку воду ми вживаємо.Була досліджена вода з річки Путилка, 3 водойми, 32 криниці од-

носельців і 4 джерела нашого села. Проведено опитування 112 осіб.


Ми з’ясували, що на території нашого села дуже жорсткої води немає, а трапляються тільки водойми з жорсткою водою та водою середньої жорсткості.Також нами виявлено, що в деяких криницях та водоймах спо-

стерігається відхилення органолептичних показників якості води, тобто підвищена каламутність, кольоровість, змінений присмак, збільшення вмісту Феруму та йонів NH4. Змінені мікробіологічні показники якості води: підвищені загальне мікробне число та ін-декс бактерій групи кишкової палички річкової води, що найбільше виявляється навесні та після опадів.Ми спробували визначити причини таких відхилень і за допомо-

ги виконкому Сергіївської сільської ради провели відповідну робо-ту з певними односельцями щодо усунення деяких із цих відхилень.Також ми звернулися до лісорозробних організацій з проханням

не використовувати для трелювання лісу гусеничні трактори і про-водити більш детальну очистку лісосік.У нашій школі працює агітаційна бригада екологічного спряму-

вання, яка займається не тільки просвітницькою роботою, а й про-водить багато трудових десантів з очищення берегів річки, водойм та прилеглих територій.

Ñèñòåìà âîäîïîñòà÷àííÿ ñ. Ñòîëüíå

ШАПОВАЛЕНКО Катерина Олегівна, учениця 9 класу Стольненської ЗОШ І–ІІІ ст. Менської районної ради Чернігівської області

Вибір теми та напрямів наукової роботи був зумовлений тим, що ситуація в Україні із сільським водопостачанням є однією з най-гірших серед європейських держав та країн СНД.Мета роботи: на основі отриманих даних фізичних та хімічних

характеристик водних джерел дати оцінку стану водних об’єктів і розглянути відповідність водних об’єктів установленим нормам.Для виконання зазначеної мети передбачено вирішення таких

завдань: привернути увагу до проблем сільського водопостачання;


виявити джерела водопостачання населення с. Стольне; дати оцін-ку якості води на основі системи показників; вивчити напрямки антропічного впливу на систему водопостачання і показати шляхи його покращення.Оскільки робота поєднує теоретичний і практичний матеріал,

її значення полягає в тому, що нею можуть користуватися вчите-лі та учні для поглиблення своїх знань з фізики, хімії тощо. Також її можна використовувати як теоретичну базу для відновлюваних робіт системи водопостачання села.Сутність та наукова новизна дослідження полягає в тому, що було

вперше наведено систематизовані відомості про систему водопоста-чання села Стольне, а також проаналізовано його антропічні впливи.Вода є цінним продуктом споживання, який визначає перебіг

життєвих процесів в організмі живих істот. Саме тому треба охоро-няти природні водні ресурси від забруднень і економно їх викорис-товувати, щоб залишити цей унікальний продукт чистим і смачним для наступних поколінь не тільки села Стольного, а й України.

Â ïîøóêàõ ÷èñòî¿ âîäè

ХІЖНЯК Богдана Станіславівна, учениця 7 класу Бобровицької ЗОШ І–ІІІ ст. № 1 Чернігівської області;

МАЗКОВИЙ Олесь Валерійович, учень 7 класу Бобровицької ЗОШ І–ІІІ ст. № 1 Чернігівської області

Людське тіло на 75–80 % складається з води, тому значення води в організмі людини переоцінити важко. Вода бере участь у двох життєво важливих процесах в організмі: розчиненні та транспорту-ванні речовин; участі в окисно-відновних реакціях усередині клітин.Якщо для першого процесу придатні багато різних рідин (супи,

компоти, соки, чай, кава та інші напої), то для ОВР необхідна тіль-ки сира жива вода — структурована вода з низьким окислювально-відновним потенціалом.


А кількість води, яку необхідно вживати здоровій людині (саме води, а не інших рідин), рекомендується в межах 3 % від ваги людини.Представлений проект одержав назву «В пошуках чистої води»,

адже кожної години на нашій планеті 1000 осіб помирає від отруєння водою, а недостатньо очищена вода є причиною 80 % захворювань.Здійснюючи моніторинг, ми сподіваємося, що проведені нами

дослідження допоможуть у популяризації екологічних знань, а та-кож матимуть практичне значення в покращенні якості питної води.Ми поставили собі за мету:1. Дізнатися про роль води в організмі людини.2. Проаналізувати загальний стан поверхневих вод України, Чернігівщини, рідного краю.

3. Дослідити якість питної води для жителів м. Бобровиця.4. Узагальнити і систематизувати інформацію про класичні і нові способи очищення води, апробувавши деякі з них.

Завдання проекту:1. Дослідити інформаційні джерела з окресленого питання.2. Провести практичні дослідження, ознайомитися з результа-тами аналізів державних санітарно-епідеміологічних установ.

3. На основі отриманої в результаті досліджень інформації зро-бити висновки про можливість покращення питної води для споживачів.

Для того щоб боротися зі злом, необхідно мати якнайбільше знань про нього. Тому ми спланували вжити комплекс заходів, які були б спрямовані на вивчення стану поверхневих і питних вод м. Бобровиці, а також формування у підлітків свідомого рішення бережно ставитися до навколишнього середовища.Ми застосовували такі методи дослідження: літературний, кар-

тографічний, історичний, візуальний, статистичний, математич-ний, польових досліджень, особистих бесід, експеримент, соціоло-гічне опитування, спостереження.У межах реалізації проекту ми здійснювали теоретичну і прак-

тичну діяльність: вивчали друковані та інтернет-джерела, про-водили власні лабораторні дослідження, налагодили співпрацю з державною районною санітарно-епідеміологічною станцією, на-саджували і доглядали дерева на берегах річки Бистриця, прибира-ли водоохоронні території.


Дослідження проблеми питної води в місті Бобровиці привело до таких результатів:

1. Визначено деякі фізичні та хімічні властивості води, отрима-но відомості про якість питної води з різних джерел водопос-тачання в місті Бобровиці.

2. Вивчено різні способи очищення води, що дасть змогу прак-тично покращити її якість.

Кожен громадянин України може в міру своїх можливостей вплинути на покращення стану поверхневих вод узагалі і питної води зокрема, як для себе особисто, так і для всього людства.

Àóäèò øê³ëüíî¿ ñèñòåìè âîäîïîñòà÷àííÿ

ЯБЛОНСЬКИЙ Микола Сергійович, учень 6 класу середньої ЗОШ — загальноосвітнього навчального закладу І–ІІІ ст. № 285 м. Києва;

КИРИК Олександр Валентинович, учень 6 класу середньої ЗОШ — загальноосвітнього навчального закладу І–ІІІ ст. № 285 м. Києва

Уся практична діяльність людини з давніх-давен пов’язана з ви-користанням води.

22 березня 2011 року відзначався Всесвітній день води.Усвідомлюючи обмеженість та уразливість водних ресурсів,

2005–2015 роки проголошені Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя».Проведення акцій у межах десятиріччя має на меті консолідува-

ти зусилля міжнародної спільноти для розв’язання проблеми збе-реження водних ресурсів, забезпечення прісною водою населення, яке не має доступу до прісної води.Актуальність дослідження полягає в тому, що у 2050 р. потре-

ба людства в питній воді збільшиться удвічі порівняно із сього-денням. Проте водні ресурси неабияк обмежені. До того ж вони витрачаються дуже неекономно, тому воду Землі треба берегти. У роботі намагалися дізнатися про це більше.


Мета дослідження: на основі численних матеріалів ознайомити-ся з проблемою нестачі питної води у світі, із джерелами води пит-ної якості і з технологічною схемою водопостачання у м. Києві, про-вести аудит шкільної системи водопостачання і пропагувати ідею збереження води серед однолітків, знайомих та учнів школи № 285.Мотивація: як досягнути суттєвої економії води?Було проведено обговорення результатів аудиту з учнями класу

і проаналізовано переваги та недоліки шкільної системи водопос-тачання.Обговорено такі питання:1. Як би ви оцінили ефективність існуючої у школі системи водо-постачання? Відповідь: задовільно.

2. Які найбільш серйозні проблеми шкільної системи водопоста-чання? Відповіді були пов’язані з витоками та вартістю води.

3. Яки причини виявлених проблем? Відповіді стосувалися зви-чок водокористування, відсутності водоощадних пристроїв.

У результаті проведення аудиту визначено, що за рахунок про-світницької роботи і бережливого ставлення до витрачання води з кожної точки водовідбору можна заощадити за добу 35–50 л води.Отже, кожна дитина, кожен учень може чимало зробити для

збереження води. Кожен з учнів СЗШ № 285 буде економно вико-ристовувати воду.

Âèêîðèñòàííÿ á³îòåñò³â äëÿ ïîð³âíÿííÿ äåÿêèõ òèï³â ïèòíî¿ âîäè

ПАЛАМАРЧУК Климентій Ігорович, учень 7 класу Медичної гімназії № 33 м. Києва

Мета роботи: порівняти різні типи питної води, доступної ши-роким верствам населення і зробити висновок про її безпечність. При цьому дослідити два типи природної води (джерельну й арте-зіанську) і фільтровану водопровідну воду біологічними методами.У літературному огляді показаний визначальний вплив води

на здоров’я, наведені дані про характеристики води, придатної


до споживання людиною, і розглянуті різні способи визначення якості води.У практичній частині досліджений вплив цих зразків води на тес-

тові організми: Allium cepa, Hydra attenuata, Daphnia magna.Зроблені висновки про перевагу джерельної та артезіанської води.

Ïðîáëåìè ïèòíî¿ âîäè òà äîñë³äæåííÿ ÿêîñò³ âîäè âîäîïðîâ³äíî¿, àðòåç³àíñüêî¿ â ðàéîí³ ×åðâîíîãî õóòîðà

òà îçåðà ó ïàðêó Ïàðòèçàíñüêî¿ Ñëàâè

КУЗЬМИЧ Катерина Віталіївна, учениця 8 класу спеціалізованої школи I–III ст. № 113 м. Києва

Оскільки вода — це життя на Землі, то мене зацікавило питан-ня, яку ж воду ми споживаємо в школі та вдома. Наша школа роз-ташована у мальовничому куточку на околиці Києва.Влітку дуже часто ходжу відпочивати на озеро в парку Парти-

занської Слави. Щороку площа його зменшується, зате збільшує-ться забруднення.У школі вода додатково очищується; жителі, а це переважно

приватний сектор, використовують воду підземних джерел — арте зі ан ську.На жаль, якість води в усьому світі, у т. ч. і в Україні, в місті Киє-

ві, погіршується. Лише 3 % прісної води вміщені у ріках, озерах, бо-лотах. Однак більшість водойм забруднені, отже, перетворюються на болота.Мета роботи: перевірити якість питної води в нашому мікро-

районі і простежити технологію її очищення.Завдання роботи:

• проаналізувати літературні джерела за окресленою темою.• зробити елементарний аналіз досліджуваних вод.Об’єкт дослідження: водопровідна вода, артезіанська вода, вода

з озера парку Партизанської Слави.

57Cüîãîäåíí³ åêîëîã³÷í³ êàòàñòðîôè, ïîâ’ÿçàí³ ç âîäîþ

CÜÎÃÎÄÅÍÍ² ÅÊÎËÎÃ²×Í² ÊÀÒÀÑÒÐÎÔÈ, ÏÎÂ’ßÇÀÍ² Ç ÂÎÄÎÞ

Ñüîãîäåíí³ åêîëîã³÷í³ êàòàñòðîôè, ïîâ’ÿçàí³ ç âîäîþ

СИЛЕНКО Ольга Тарасівна, учениця 9 класу ЗОШ I–III ст. № 7 м. Фастова Київської області

Вода — це творець і водночас руйнівник… В останні десятиліт-тя все більше фахівців і політичних діячів серед проблем, що сто-ять перед людством, під номером один виокремлюють питання води. Водні проблеми виникають у чотирьох випадках:• коли води немає або її недостатньо;• коли якість води не відповідає соціальним, екологічним та гос по-дарським вимогам;

• коли режим водних об’єктів не відповідає оптимальному функціо-нуванню екосистем, а режим її подачі споживачам не відповідає соціальним та економічним вимогам населення;

• коли від надлишку води обжиті території потерпають від повеней.Виходячи з цього, автор вирішив дослідити обрану тему.За даними ООН, у 1990-х роках у світі 90 % стихійних лих були

пов’язані з водою. Площа паводконебезпечних територій на земній кулі становить приблизно 3 млн км 2, на яких проживає близько 1 млрд чоловік. Щорічні збитки від катастроф у деякі роки перевищують 200 млрд доларів. Гинуть десятки і більше тисяч людей. Тому ця тема — дуже актуальна.Метою дослідження є теоретичне обґрунтування причин еколо-

гіч них катастроф, пов’язаних з водою.Об’єкт дослідження: природні стихійні явища та катастрофи,

спри чи нені діяльністю людини.

58 Òåçè äîñë³äíèöüêèõ ðîá³òCüîãîäåíí³ åêîëîã³÷í³ êàòàñòðîôè, ïîâ’ÿçàí³ ç âîäîþ

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися такі зав-дання:• з’ясувати причини катастроф, пов’язаних з водою;• дізнатися про природні стихійні і техногенні катастрофи та їх на-слід ки;

• проаналізувати причини техногенних катастроф.Методи дослідження: методи пізнання явищ природи, зістав-

лення, абстрактно-логічний і статистичний, теоретичного узагаль-нення.Джерела дослідження: публікації періодичних видань, праці

вітчиз няних і зарубіжних учених з проблеми дослідження, ресурси світової комп’ютерної мережі Internet.Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до

тяж ких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змі-ню ючи умови середовища існування. Катастрофи бувають спри чи-нені природними стихіями або людською діяльністю (техногенні).Природні водні катастрофи — це повені, зсуви, селі, зливи, цу-

на мі. Водні техногенні катастрофи можна класифікувати за та ки -ми ознаками:• спричинені недбалістю обслуговуючого персоналу;• зумовлені зовнішніми факторами;• зумовлені непередбаченими та небажаними наслідками штат-ного функціонування технологічних систем.Якщо порівнювати техногенні та природні катастрофи, то при-

родні людство вже більш-менш навчилося прогнозувати, техногенні ж у біль шості — як сніг на голову. Дані ООН свідчать, що техногенні ка-таст рофи — треті серед усіх видів стихійних лих за кількістю загиблих.Результати дослідження оприлюднені на учнівській конференції.



РУДЬ Ангеліна Дмитрівна, учениця 9 класу комунального закладу «Луганський обласний ліцей»

Вода — основа життя. У тому або іншому вигляді її використовує все живе. Дослідники підрахували, що вся вода Світового океану два рази на рік проходить через організми живих істот, які населяють його простір. Те саме відбувається і з поверхневими водами. Майже 3/4 поверхні нашої планети займають океани. Вода — дорогоцінна рідина, дар природи нашої планеті. У такій кількості, як на Землі, її немає ніде в Сонячній системі. Вода — це основа всіх життєвих процесів, єдине джерело кисню в головному рушійному процесі на Землі — фотосинтезі.Людина — дитя Природи, життя якої проходить за її законами

й правилами, але при цьому не можна не відзначити увесь нега тивний вплив, що збільшується, господарської діяльності на на вколиш-нє середовище. Наслідки, до яких веде марнотратне, не дбай ли ве ставлення людства до Океану, жахливі. Знищення план к то ну, риб та інших мешканців океанських вод — далеко не все. Збиток може бути набагато більшим. Адже у Світового океану є загальнопланетарні функції: він є потужним регулятором волого обігу і теплового режиму Землі, а також циркуляції її атмосфери. Забруднення здатні викликати досить істотні зміни всіх цих характеристик, життєво важливих для режиму клімату і погоди на всій планеті. Ознаки таких змін спостерігаються вже сьогодні. Повторюються жорстокі посухи й повені, з’являються руйнівні урагани, найсильніші морози приходять навіть у тропіки, де їх ніколи не було. Зрозуміло, поки не можна навіть приблизно оцінити залежність такого збитку від ступеня забруднення Світового океану, але взаємозв’язок, безсум-нівно, існує. Як би там не було, охорона океану є глобальною пробле-мою всього людства. Мертвий океан — мертва планета, а виходить, і все людство.Мета пропонованого дослідження полягає у проведенні аналізу

інформації про найгостріші екологічні катастрофи сьогодення, пов’язані з водою, з’ясуванні, як водні проблеми впливають на стан «екологічної міграції».


Предмет дослідження: сьогоденні екологічні катастрофи, пов’я-зані з водою, екологічні міграції населення, спричинені водними проблемами.Об’єктом дослідження є Світовий океан, внутрішні води, стихій-

ні природні явища і сьогоденні екологічні катастрофи, пов’язані з водою.Актуальність роботи можна пов’язати зі словами А. Печчеї,

який зазначав: «Ніхто, власне, не знає, котра саме з безлічі небез пек і проблем — далеко не всі з яких ми вже встигли відчути й усвідо-мити — розпочне ту ланцюгову реакцію, що поставить людство на коліна…».Нині наслідки природних катастроф ускладнюються зроста-

ю чою чисельністю населення планети, концентрацією люд ських ресурсів у міських поселеннях, посиленням природних взаємо-зв’яз ків в екосистемах, діяльністю складних інженерних споруд, збільшенням площ освоєних людиною територій. Власне, ці при-чини зумовлюють негативні тенденції зростання кількості стихій-них явищ і збільшення завданої ними шкоди.


КЛУБ Олена Михайлівна, учениця 8 класу Львівської спеціалізованої середньої ЗОШ № 37 з поглибленим вивченням французької мови

Розглянуто основні види катастроф та природа їх виникнення.Наведено приклади руйнівних катастроф у світі і в Україні,

що пов’язані з водою, проаналізовано причини їх виникнення та наслідки.Зроблено висновки стосовно необхідної діяльності суспільства

планети Земля для запобігання людським втратам і зменшення їх при природних екологічних катастрофах у світі.



БУЛЬБА Павло Олександрович, учень 9 класу Червонозірської ЗОШ І–ІІІ ст. Снігурівського району Миколаївської області

Упродовж тривалого історичного періоду людина повністю задовольняла власні потреби у воді, не відчуваючи її нестачі. Однак у зв’язку зі швидким зростанням кількості населення на Землі і його виробничої діяльності потреби у воді значно збільшилися. Нині вони досягли таких масштабів, що в багатьох місцях планети, а особливо в промислово розвинутих регіонах, виник гострий дефіцит прісної води. Вода — це найцінніший ресурс, від нашого ставлення до нього залежить не лише наше здоров’я, а й узагалі — чи зможе людство вижити на нашій планеті. Людина має докорінно змінити своє ставлення до води. Ми майже впритул наблизилися до межі, після якої збільшення масштабів господарської діяльності порушить екологічний баланс усієї планети і на Землі станеться страшна трагедія. І вже жодна сила не захистить нас самих від наслідків неграмотного поводження з природою. За даними Всесвітньої служби спостереження за льодовиками, більшість льодовиків на Землі тане з такою швидкістю, що вже до 2050 року вони зникнуть. Навіть за помірними моделями глобального потепління більшість маленьких льодовиків не мають шансу на відновлення. Танення спричиняє часті каменеві та грязьові зсуви, а також ставить під загрозу якість питної води для майже двох мільярдів осіб. За наданою ООН інформацією, протягом найближчих 30-ти років можуть розтанути до 80 % гімалайських льодовиків.Ми живемо у вкрай складний час з точки зору стану навколишнього

середовища і різноманітних екологічних катаклізмів. Глобальне потепління, забруднення людиною довкілля, підвищення рівня моря, затоплення територій, ерозія узбережжя, повені, урагани, температурні аномалії, шторми, посухи, землетруси, цунамі становлять основний чинник переміщення населення (більший, ніж війна та переслідування) і появи екологічних біженців.У зв’язку з інтенсивним використанням води в різних галузях

народного господарства масштаби забруднень водних об’єктів набувають загрозливого характеру. Брудні стічні води в значних

62 Òåçè äîñë³äíèöüêèõ ðîá³ò 62

об’ємах стікають до природних водойм, вода яких забруднюється, негативно впливаючи на здоров’я людей. Медична статистика свідчить, що 60 % усіх захворювань людей на планеті спричинено споживанням неякісної води. Біологічне, хімічне та радіаційне забруднення води може спричинити небезпечні захворювання. Системи прісної води в усьому світі щодня деградують, втрачаючи можливість постачати воду людям, тваринам і рослинному світу. Якщо така тенденція збережеться й надалі, це може призвести до різкого скорочення населення планети і вимирання великої кількості видів тварин. Людство споживає більше прісної води, ніж Земля може дати.Для поліпшення ситуації слід велику увагу приділяти розроб-

ленню методів захисту водойм від забруднення і способів очищення води.

Âîäí³ êàòàñòðîôè ñüîãîäåííÿ òà ¿õ âïëèâ íà çì³íó êë³ìàòó íà Çåìë³

ГУСАЧЕНКО Ірина Олександрівна, учениця 9 класу Теплодарської ЗОШ І–ІІІ ст. Теплодарської міської ради Одеської області

Глобальне забруднення людиною довкілля призвело до нового типу жертв — так званих екологічних біженців або мігрантів. Потопи, шторми, посухи та інші, так би мовити, штучні катастрофи нині вже є основним чинником переміщення населення — більший, ніж війна та переслідування.Зміна клімату є одним із провідних чинників, що впливають

на зростання числа біженців у світі.У результаті природних катастроф спостерігається зміна кліма-

ту та міграція населення. Відбудеться перерозподіл опадів, що може призвести до посух в одних регіонах і затоплення в інших. Наслідок — втрати в сільському господарстві, брак питної води для більш ніж 500 млн людей на планеті, затоплення територій і місць


проживання сотень мільйонів людей, поширення нехарактерних інфекційних хвороб, загибель до 50 % біорозмаїття на планеті.Фізико-географічне положення будь-якої місцевості суто інди-

віду альне, неповторне. Місце, яке займає кожне територіальне утворення, не тільки індивідуально саме по собі (в системі гео-графічних координат), а й у своєму просторовому оточенні, тобто у своєму розташуванні щодо елементів фізико-географічного положення. Отже, зміна фізико-географічного положення якої- не будь місцевості веде, як правило, до зміни фізико-географіч ного поло-ження сусідніх місцевостей.Швидка зміна фізико-географічного положення може бути

обумовлена тільки природними катаклізмами або діяльністю самої людини.До небезпечних природних явищ належать усі ті, які відхиляють

стан природного середовища від діапазону, оптимального для життя людини. До катастрофічних природних катаклізмів можна віднести ті, які змінюють вигляд землі, — це катастрофічні процеси ендогенного й екзогенного походження: землетруси, виверження вулканів, цунамі, повені, лавини і селі, зсуви, осідання ґрунтів, раптовий наступ моря, глобальна зміна клімату на Землі та ін.

Íàéá³ëüø³ åêîëîã³÷í³ êàòàñòðîôè 2011 òà ïî÷àòêó 2012 ðîê³â, ñïðè÷èíåí³ âîäîþ

ДМИТРІЄВА Анна Дмитрівна, учениця 8 класу Великоолексинської ЗОШ І–ІІІ ст. Рівненської області

Актуальність роботи. Вода — незмінний компонент людського життя. У ній зародилося життя, вона потрібна всьому живому на Землі. Вода є основою всіх життєвих процесів на нашій планеті і входить до складу майже кожної живої істоти. На сьогодні водою зайнято 70,8 % поверхні Землі. Тому особливо небезпечно, коли вода проявляє себе як стихія. Вода — колиска життя, але водночас може зруйнувати його, затопивши все навколо під час паводків та тривалих злив, руйнуючи все під час штормів та цунамі. Та не тіль-


ки надлишок води є небезпечним для людства, загрозу становить і її нестача, коли тривалі посухи перетворюють у пустки квітучі землі, знищують цілі цивілізації.Упродовж останнього десятиліття щорічно спостерігається

тривожна тенденція щодо збільшення кількості катастроф, по в’я -заних із водою, які завдають страждань мільйонам людей, загро-жують безпеці людства і перешкоджають соціально-економіч ній діяльності. За період 1991–2000 рр. більше 665 000 людей загинуло внаслідок 2557 стихійних лих, із яких 90 % пов’язано з вод ними катаклізмами, у т. ч. затопленнями, тайфунами та урага на ми. Нині катаклізми, пов’язані з водою, займають друге місце за частотою і руйнівною силою серед усіх існуючих видів стихійних лих.Для запобігання таким катастрофам важливими є знання гео-

гра фії, а також причин і наслідків їх виникнення і способів боротьби із стихіями.Мета роботи: дослідити найбільші сучасні екологічні катастро-

фи, пов’язані з водою.Завдання роботи: знайти й узагальнити факти про найбільші

сучасні екологічні катастрофи, дослідити їх географію, причини та наслідки для людства.Об’єкт досліджень: екологічні катастрофи, пов’язані з водою.Предмет досліджень: наслідки для людства стихійних лих, спри-

чинені водою, їх географія і способи запобігання.Основні етапи роботи:

• опрацювати вітчизняну та зарубіжну літературу, джерела Інтер-нету з окресленої проблеми;

• визначити найбільші сучасні екологічні катастрофи, пов’язані з водою;

• дослідити їх географію, причини та наслідки для людства;• аналіз і узагальнення отриманих результатів.Практичне значення. Результати дослідження будуть цікавими

всім, кого хвилює ця проблема, змусять їх замислитися над на-слідками діяльності людини і вжити відповідних заходів. Матері-али роботи можна використати при підготовці до уроків географії та екології, при проведенні заходів до Дня охорони довкілля тощо.



КРОХАЛЬОВА Валерія Євгеніївна, учениця 9 класу Сумської спеціалізованої школи І–ІІІ ст. № 29

Вода — сік життя Леонардо да Вінчі

У процесі історичного розвитку живі організми освоїли чотири середовища існування. Перше — вода. У воді життя зародилось і розвивалося багато мільйонів років. Друге — наземно-повітряне. На суші і в атмосфері виникли і бурхливо адаптувалися до нових умов рослини й тварини. Поступово перетворюючи верхній шар суші — літосфери, вони створили третє середовище існування — ґрунт, а самі стали четвертим середовищем існування.Вода покриває 71 % площі земної кулі і становить 1/800 час-

тину обсягу суші, або 1370 м 3. Основна маса води зосереджена в морях і океанах — 94–98 %, у полярних льодах міститься близько 1,2 % води і зовсім мала частка — менше 0,5 % — у прісних водах річок, озер і боліт. Співвідношення ці постійні, хоча в природі, не перестаючи, іде колообіг води.У водному середовищі живе близько 150 000 видів тварин

і 10 000 видів рослин, що становить відповідно всього 8 % від за-гального числа видів Землі. Вміст води в рослинному організмі становить до 95 %, а у тваринному — 50–86 %. Вона міститься у складі цитоплазми клітини, міжклітинної рідини, крові, лімфи тощо. Отже, вода — це основа життя.Актуальність обраної теми полягає в тому, що екологічні катаст-

рофи, пов’язані з водою, мають глобальний характер і стосуються кожного, тому ми маємо привернути увагу до цих проблем.Об’єкт дослідження: гідрологічні катастрофи.Предмет дослідження: повені в Японії, Таїланді та Україні.Мета роботи: проаналізувати екологічні катастрофи та еколо-

гічні міграції як їх наслідки.Для досягнення мети сформульовані такі завдання:

• розглянути екологічні катастрофи сьогодення;• дослідити причини екологічних міграцій;• охарактеризувати повінь як одну з причин екологічних міграцій;


• дати класифікацію повені;• з’ясувати наслідки повені на прикладі повеней 2010–2011 рр. у Бангкоку, Японії та Україні.Практичне значення роботи: наше дослідження може викорис-

товуватися при підготовці до Дня цивільної оборони як додатковий матеріал на уроках з основ безпеки життєдіяльності.


ЛЄОНОВ Гліб Сергійович, учень 7 класу Олександрівської гімназії Сумської міської ради Сумської області

Уникнути катастрофи може лише той, хто вважає її можливою. В. Швебель

Несподіване трапляється в житті частіше, ніж очікуване. Плавт

Наш страх перед катастрофою лише збільшує її вірогідність Б. Рассел

Наша планета існує вже 4,5 млрд років. Увесь цей величезний інтервал часу на її поверхні постійно відбувалися складні фізико-хімічні процеси, виникло життя, сформувалась атмосфера, що містить кисень, розвинулися складно організовані тварини і рос-лини. Усі ці зміни відбувалися дуже повільно, розтягуючись на сотні мільйонів років. Однак на тлі поступових (еволюційних) процесів траплялися і явища катастрофічного характеру, викликані силами, що таїлися в глибинах Землі або діяли з космосу. Ігнорувати сам факт існування і роль таких подій в історії Землі було б у наш час найбільшою помилкою. Сліди катастроф із плином часу вста-новити стає важче: «заліковуються» рани на тілі Землі, що з’яв-ляються в результаті гігантських землетрусів, стираються сліди


від метеоритів. Тому більшість катастроф в історії Землі, зокрема загибель Атлантиди, залишаються гіпотетичними.Вивчення катастрофічних явищ дає змогу пояснити деякі особ-

ливості еволюції нашої планети. На сьогодні наука і техніка до-сягли такого високого рівня, що ми вже можемо передбачити багато природних катастроф, а незабаром, безсумнівно, навчимося і запобігати їм. Однак, у свою чергу, технічний прогрес породив багато нових катастроф, у т. ч. і такий новий термін як «техногенна катастрофа».Метою цієї роботи є знаходження і відображення тих причинно-

наслідкових зв’язків, які існують між природними процесами і діяль-ністю людини, і спроба оцінити їх значущість для Землі.

Íàéãîñòð³ø³ åêîëîã³÷í³ êàòàñòðîôè Óêðà¿íè òà ñâ³òó

КУЛИКІВСЬКА Ірина Михайлівна, учениця 4 (8) класу Зборівської державної української гімназії ім. Романа Завадовича Тернопільської області;

ГАРМАТЮК Микола Павлович, учень 4 (8) класу Зборівської державної української гімназії ім. Романа Завадовича Тернопільської області

На жаль, протягом тисячоліть людина посилено втручалася в природу, не дбаючи про підтримку в ній рівноваги. Особливо ускладнилися відносини суспільства і природи у XX столітті, коли в процесі науково-технічної революції різко зріс антропогенний вплив на навколишнє середовище. Через різке збільшення кількос-ті населення, інтенсивну індустріалізацію та урбанізацію на пла-неті господарські навантаження почали перевищувати здатність екологічних систем до самоочищення та відновлення. У відносинах людини і природи настала криза, яка викликала аналогічні проб-леми глобального характеру. Тому перед дослідниками поста ло завдання вивчити останні тенденції у погіршенні екологічного стану світових водойм і водних ресурсів України.


Відомо, що природа — єдина і неподільна, а сучасне господар-ство — результат взаємодії природи і суспільства. Отже, суспіль-ство, господарство і природа — взаємопов’язані, зв’язок цей має глобальний характер, стан і доля кожного з компонентів — взаємо-залежні.Мета дослідження: аналіз екологічної ситуації в деяких регіонах

світу та в Україні і визначення рівня впливу господарської діяльності людини на появу таких природних катаклізмів.Завдання дослідження:

• визначити основні екологічні катастрофи, спричинені руйнівною силою повеней, цунамі та ураганів;

• окреслити причини водних екологічних проблем;• узагальнити інформацію про кліматичні зміни на Землі;• визначити роль діяльності людини у глобальних катастрофах;• запропонувати шляхи розв’язання зазначеної проблеми.Об’єктом дослідження є екологічні катаклізми, що спіткали

населення Землі внаслідок кліматичних змін та людської діяльності.Предмет дослідження: глобальні екологічні катастрофи; еколо-

гічні міграції населення Землі.Методи дослідження: пошуково-теоретичний — аналіз зібраної

інформації про водні катаклізми на планеті за допомогою інтернет-ресурсів.Практичне значення обраної теми полягає в тому, що вона

є спро бою вийти за межі шкільної програми у вивченні вказано-го аспекту і може вивчатися на уроках екології в 11 класі під час вивчення тем «Проблема збереження біотичного і ландшафтного різноманіття», «Проблема оптимальної ландшафтно-екологічної організації території», «Популяція. Екосистема. Біосфера». Мате-ріали роботи можуть бути використані при формуванні екологіч-ної культури учнів.



МУНТЯН Ірина Вадимівна, учениця 9 класу Херсонської гімназії № 3 Херсонської міської ради Херсонської області

Вода — одна з найбільш поширених у природі речовин, що має беззаперечні позитивні функції. Однак, на жаль, вода може вико-нувати і шкідливу для людства дію, призводячи до різноманіт них екологічних проблем. Саме тому метою нашої наукової роботи є дослідження різних, пов’язаних з водою, екологічних проблем у світі, Україні та Херсонській області, а також розроблення вла-сних заходів щодо подолання їх.Завдання дослідження:

• охарактеризувати основні екологічні проблеми, пов’язані з водою;• дослідити можливі водні екологічні проблеми на території Украї-ни та Херсонської області;

• запропонувати власні заходи щодо економії водних ресурсів.Ми дійшли висновку, що екологічні проблеми, пов’язані з во-

дою, на сьогодні надзвичайно актуальні. Ці проблеми можна по-ділити на дві групи: пов’язані з руйнівною дією вод (повені, цуна-мі, сходження лавин, селі) і пов’язані з виснаженням придат них для господарської діяльності вод (забруднення водойм, танен-ня льодовиків, стрімке використання та виснаження підзем них вод). Для розв’язання кожної з цих проблем необхідно перш за все збільшувати наукову базу, створюючи надійне підґрунтя для по-дальших досліджень із цієї тематики.


Åêîëîã³÷í³ êàòàñòðîôè, ïîâ’ÿçàí³ ç âîäîþ, ¿õ íàñë³äêè

ГУБЕНКО Ольга Русланівна, учениця 8 класу спеціалізованої ЗОШ І–ІІІ ст. № 2 з поглибленим вивчен-ням основ економіки та правознавства м. Шепетівки Хмельницької області

Актуальність вивчення полягає в тому, що останнім часом почастішали катастрофічні повені і паводки на річках планети. Це призводить до того, що велика кількість людей потерпає від наслідків повеней.Вода — джерело життя. Населення планети все більше викорис-

товує її і тим самим призводить до забруднення. Найбільші екологічні катастрофи, які призвели до забруднення вод суходолу і вод Світового океану, пов’язані з видобутком і транспортуванням нафти. З’ясування причин, що ведуть до погіршення екологічного стану вод планети, допомагає у пошуку шляхів до збереження й оздоровлення річок, вод Світового океану і покращення сере до-вища існування людини загалом.Отже, сучасний стан, а також недостатня вивченість проблем,

обумовили актуальність теми наукової роботи, вибір напряму до-слідження і його структурну побудову.Метою роботи є аналіз екологічних катастроф сьогодення, по-

в’я заних з водою, вивчення гідрологічного режиму річок України.Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

• дослідження висвітлення окресленої проблеми у мережі Інтернет;• характеристика гідрологічного режиму річок України на основі аналізу різних джерел і власних спостережень;

• аналіз екологічних проблем у Мексиканській затоці;• аналіз наслідків катастрофічних повеней у Генуї та Бангкоку;• характеристика «екологічної міграції» населення.Предметом дослідження є найгостріші сьогоденні екологічні

катастрофи, пов’язані з водою.Об’єктом дослідження обрані повені у м. Генуя (Італія), м. Банг-

кок (Таїланд), повені на річках України, Мексиканська затока.Методи досліджень, використані в роботі, належать до за галь-

но наукових (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, кар то гра-фіч ний, спостереження, дослідження, пошуковий).


Основою дослідницької роботи є результати польових і каме-раль них досліджень, проведені автором навесні 2012 р.Наукова новизна роботи має теоретичний, методичний і регіо -

наль ний аспекти. Проаналізовано причини катастрофічних пове -ней і паводків, дії населення під час повеней, особливості гідро-ло гічного режиму р. Случ, визначено екологічні проблеми річок і окрес лено шляхи їх подолання.Практичне значення одержаних результатів:

• широкий аналіз екологічних проблем територій, по яких протіка-ють річки, дає змогу реально оцінити сучасний стан річок і можли-вість виникнення на них катастрофічних повеней;

• результати досліджень доцільно використати на уроках географії, факультативах, курсах за вибором.Дослідження були направлені на вивчення екологічних катаст-

роф, пов’язаних з водою.Структура наукової роботи зумовлена метою і окресленими

зав даннями.У вступі обґрунтована актуальність теми, визначені мета і зав-

дан ня досліджень, наукова новизна і практичне значення отри ма-них результатів.У розділі 1 висвітлені теоретичні аспекти проблеми. У роз-

ділі 2 висвітлені наслідки катастрофічних повеней на планеті, катастрофа у Мексиканській затоці. У розділі 3 проаналізовано гідрологічний режим річок України, описаний характер річки Случ упродовж багатьох віків, описане міжнародне співробітництво України у розв’язанні проблем з повенями у прикордонних районах.


Íàéãîñòð³ø³ åêîëîã³÷í³ êàòàñòðîôè ñüîãîäåííÿ, ïîâ’ÿçàí³ ç âîäîþ

ЄРКО Поліна Олександрівна, учениця 8 класу Чернігівської ЗОШ І–ІІІ ст. № 3 Чернігівської міської ради Чернігівської області

Мета роботи: вивчити і проаналізувати причини та наслідки на-ймасштабніших екологічних катастроф сьогодення, які пов’язані із водою.Предмет дослідження: екологічні катастрофи, пов’язані з водою.Об’єкт дослідження: складні процеси, що спричиняють еколо-

гічні катастрофи, пов’язані з водою.Визначена мета обумовила вирішення таких завдань:

• проаналізувати роль води у природі і житті;• вивчити дані щодо екологічних катастроф, пов’язаних з водою.Сучасний стан щодо забезпечення водою населення Землі є не за-

довільним.Особливу небезпеку з точки зору забруднення води становлять

такі екологічні катастрофи, як повені і виливи нафтопродуктів.


СОБОЛЕВСЬКИЙ Максим Сергійович, учень 8 класу спеціалізованої школи I–III ст. № 15 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва

Зміна клімату є однією з основних причин міграції населення протягом усієї історії людства.Наразі важко підрахувати кількість екологічних біженців у світі.Подана статистика розглядається з двох точок зору: число кліма-

тичних біженців досягло числа біженців, переслідуваних з інших причин; число таких біженців невелике, воно буде зростати, але досить повільно.


Проблема екологічних біженців має місце у світі. Та яких би масштабів проблема не була, слід надати цьому особливої ува-ги і розробити заходи з вирішення цього питання і запобігання подальшим наслідкам переселення.Окрім цього, є ризик підриву економіки через масове переселення

людей до міст унаслідок нестачі харчів та води. Загостряться етнічні конфлікти, політична нестабільність. Зростатиме гендерна дискримінація: жінці-мігранту буде важче влаштуватися на роботу, ніж чоловіку-мігранту.Європу не оминуть кліматичні зміни, викликані потеплінням

планети. Ось уже три десятиліття як кліматичні зміни мають дедалі більший вплив на численні біологічні та фізичні сис теми у планетарному вимірі. Кліматичні зміни впливають на фунда-ментальні основи життя населення в усьому світі — доступ до води, продуктів харчування, охорони здоров’я та довкілля.Наслідки кліматичних змін уже є відчутними й обчислюваними

у Європі і особливо в Арктиці. Під впливом змін клімату може в майбутньому опинитися весь загал факторів природного навко-лишнього середовища і соціальні та екологічні галузі конти нен ту. Зважаючи на те, що зв’язки між кліматичними змінами та їх наслід-ками для екосистеми не є лінеарними, навіть незначні температури коливання мають надзвичайно важливе значення.Сьогоденні екологічні катастрофи, пов’язані з водою, належать

до актуальних проблем людства. Екстремальні природні явища, такі як буревії, шторми, сильні зливи, посухи, теплові хвилі, будуть частішати і ставати інтенсивнішими. Це відбувається вже зараз: за 2001–2005 роки кількість та масштабність природних стихійних лих в Україні збільшилася майже вдвічі порівняно з кінцем минуло-го сторіччя. Зафіксовано перерозподіл опадів, що може призвести до посух в одних регіонах і затоплень в інших. Як наслідок — втрати в сільському господарстві, брак питної води для більше 500 мільйонів людей, затоплення території і місць проживання сотень мільйонів людей, поширення нехарактерних інфекційних хвороб, загибель до 50 % біорозмаїття на планеті.


×îðíå ìîðå — áîìáà óïîâ³ëüíåíî¿ ä³¿ Óêðà¿íè

ЛАПЦАЙ Карина Володимирівна, учениця 8 класу ЗОШ І–ІІІ ст. № 166 Солом’янського району м. Києва

Динаміка змін кліматичних умов сучасного світу вимагає більше уваги до екологічного стану навколишнього середовища. Для України як морської держави найгостріші проблеми сьогодення пов’язані з водами Чорного моря, тому метою дослідницької робо ти є привер-нути увагу до проблем Чорного моря та шляхів їх розв’язання.Підґрунтям проблем є можливість екологічної катастрофи у разі

вибуху сірководню в глибинах Чорного моря, які можуть призвести до невідворотних наслідків для України, а безпосередньо у житті людей, що проживають на прибережних територіях.Об’єкт дослідження: зміни складу води в акваторії Чорномор-

ського басейну.Предмет дослідження: вплив сірководню на екологічний стан

Чор но морського регіону. Для досягнення мети був виконаний комп лекс часткових завдань:• дослідити процес і причини формування сірководню в Чорному морі;

• визначити частку сірководню у складі води;• визначити тенденції змін екологічної обстановки в акваторії Чор ного моря;

• сформулювати гіпотетичні варіанти розвитку проблеми сірко-водню;

• визначити шляхи розв’язання проблеми Чорного моря, пов’язані з накопиченням сірководню.Для виконання визначених завдань були застосовані методи

історичної ретроспективи, дедукції, індукції, системного аналізу. Для прогнозування розвитку ситуації були застосовані метод пошукового прогнозу та метод сценаріїв.Під час виконання роботи на основі виявлених тенденцій було

розроблено три гіпотетичні варіанти розвитку подій. Для відвер-нення можливих негативних наслідків у роботі визначено декілька підходів, які можуть бути запропоновані як підґрунтя державної програми розв’язання екологічної проблеми і шляхи використання


сірководню для поліпшення економічного стану України і держав Чорноморського регіону.Чорне море є не лише серйозною екологічною проблемою, а й

потенційним джерелом водневої енергії. При розумному інновацій-ному підході сірководень може бути використаний у паливно-енергетичних цілях, нафтохімічному синтезі і виробництві мі не-раль них добрив. При цьому маса сірководню в глибинах Чор ного моря зменшуватиметься, що приведе до зниження рівня екологіч-ного ризику.Саме раціональне промислове використання сірководню зможе

зробити Україну енергетично незалежною від інших держав, під-няти її статус на міжнародному ринку. Оскільки вартість викорис-тання сірководневого газу в порівнянні з традиційним природним у 3–4 рази нижче, це створює довготривалу стратегічну економічну перевагу.


АБАШКІН Олександр Валерійович, учень 7 класу середньої ЗОШ I–III ст. № 238 м. Києва

Мета дослідження: вивчення екологічних катастроф, пов’язаних з водою, у світі та Україні.Актуальність роботи полягає у вивченні екологічних катастроф,

пов’язаних з водою, в світі та Україні, причин виникнення, наслідків та взаємозв’язків з іншими катастрофами природного характеру.Завдання роботи: вивчити чисельність катастроф, пов’язаних

з водою, в світі та Україні, взаємопов’язаність з іншими катастро-фами природного характеру, причини виникнення, наслідки.Методи дослідження: вивчення статистичних даних, порівняння

в часовому масштабі, частота виникнення пов’язана з регіоном.Результати досліджень розширять уяву про причини виникнен-

ня зазначених катастроф, їх можливе прогнозування і забезпечать вчасну підготовку ліквідації наслідків катастроф.


Âîäí³ åêîëîã³÷í³ êàòàñòðîôè ñüîãîäåííÿ òà «åêîëîã³÷íà ì³ãðàö³ÿ»

ТРУНОВА Валерія Дмитрівна, учениця 7 класу середньої ЗОШ I–III ст. № 212 м. Києва

Для величезної кількості живих організмів, особливо на ранніх ета-пах розвитку біосфери, вода була середовищем зародження та роз-вит ку. Вода у біосфері перебуває у безперервному русі, бере початок у геологічному та біологічному кругообігах речовин. Вона є основою існу вання життя на Землі. Без води не може існувати людська цивілі-зація, бо вода використовується людьми не тільки для пиття, а й для забезпечення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб.Відомо, що природа — єдина і неподільна, а сучасне господар-

ство — результат взаємодії природи і суспільства. Отже, суспіль ство, господарство і природа — взаємопов’язані, зв’язок цей має глобальний характер, стан і доля кожного з компонентів — взаємо залежні.Ця порівняно проста теза є відправною щодо розуміння ряду

глобальних екологічних проблем.До екологічних проблем належать такі зміни стану довкілля, які

можуть погіршити (прямо або опосередковано) умови життєдіяль-ності людини.Екологічні проблеми нині поширені практично повсюдно. Це

озна чає, що вони створюють загрозу життєдіяльності не окре-мим групам людей, а людству загалом, не окремим регіонам чи краї нам, а всій планеті. Тому об’єктом дослідження моєї роботи є еко логічні проблеми, що можуть бути спровоковані стихійними лихами. Так, наприклад, катастрофічні повені часто спричинюють знищення сільськогосподарських угідь, забруднення поверхневих вод і спалах інфекційних захворювань. Аналогічні наслідки можуть спричинювати й землетруси або виверження вулканів тощо.Мета роботи: ознайомлення із сьогоденними екологічними

катастрофами, які пов’язані з забрудненням води. Завдання робо ти полягає в тому, щоб знайти у ЗМІ найгостріші екологічні катастро-фи сьогодення та їх причини, з’ясувати джерела забруднення гідро сфери, а також «екологічну міграцію», що викликається саме водними проблемами.При виконанні роботи я використовувала пошуковий метод.


Åêîëîã³÷í³ êàòàñòðîôè, ïîâ’ÿçàí³ ç âîäîþ

КОВАЛЬ Агнія Тимурівна, учениця 8 класу еколого-природничого ліцею № 116 м. Києва

Катастрофа (від давньогрецького καταστροφή — переворот; смерть) — випадок, що виник у результаті надзвичайної природної або техногенної ситуації, внаслідок якої загинули люди або настали непоправні наслідки в історії того чи іншого об’єкта.Екологічна катастрофа — надзвичайно швидка і тому небезпечна

деструкційна зміна умов навколишнього середовища глобального чи локального масштабу, пов’язана із завданням величезної шкоди навколишньому середовищу, загибеллю рослин, тварин і людей.Екологічна система — закрита, функціонально єдина сукупність

організмів (рослин, тварин і мікроорганізмів), що населяють за-гальну територію і здібних до тривалого існування при повністю замкнутому круговороті речовин (тобто за відсутності матеріаль-ного обміну через її кордони).Метою роботи є пізнання різних видів сьогоденних екологічних

катастроф, пов’язаних з водою.Актуальність обраної теми полягає у вивченні методів запобі-

гання цих проблем.Методи: пошуково-інформаційний, статистичний, експери мен-

таль ний, аналітичний.Об’єкт дослідження: екологічні катастрофи.


КІРСАНОВА Марина Олегівна, учениця 9 класу середньої ЗОШ I–III ст. № 238 м. Києва

Значення води на нашій планеті важко переоцінити. Вода нале-жить до найбільш поширених речовин на земній кулі. Водою вкрито близько 2/3 поверхні Землі (океани, моря, озера, ріки). Значна її кіль кість у вигляді льоду і снігу вкриває високі гори і величезні прос тори Арктики й Антарктиди.


Багато води в атмосфері — пара, туман і хмари. Вода міститься і в земній корі у вигляді підземних вод. Вона міститься в багатьох гірських породах і всіх рослинних і тваринних організмах.У природі вода відіграє надзвичайно важливу роль. Випаро вую-

чись, вода переноситься на величезні відстані і випадає у вигляді дощу і снігу.У складі всіх живих організмів переважає вода. Людина на 76 %

складається з води. Усі процеси травлення і засвоєння їжі людиною і тваринами відбуваються у водному середовищі. Надмірна втрата води організмом (до 10–20 %) може призвести до загибелі. Щоденна потреба дорослої людини у воді становить 2,5–4 дм 3. Вода є одним із шести основних харчових елементів здорового харчування людини поряд з вуглеводами, білками, жирами, вітамінами і мінералами.Вода — це не тільки харчування, а й великі запаси енергії. З часом

людина почала підпорядковувати силу енергії води. Це допомогло розв’язати проблему енергетичної кризи на морських і океанічних узбе режжях прилеглих країн. Електростанції, що працюють на енер-г ії припливів і відпливів, мають безмежні і дешеві запаси енергії і можуть служити теперішнім і майбутнім поколінням.Проте вода також може призводити до жахливих екологічних

катастроф.Метою роботи є дослідити:1. Сьогоденні екологічні проблеми, пов’язані з водою (катастро-фічні повені, тропічні циклони, цунамі, прориви дамб).

2. Причини виникнення екологічних катастроф, пов’язаних з во-дою, і їх наслідки.

3. «Екологічну міграцію» як наслідок водних катастроф.Щоб розкрити тему роботи і зробити її більш цікавою та зрозу-

мілою, я буду використовувати знімки з космосу, карти і звичайні фото. Також я хочу розкрити поняття «екологічна міграція» і ді-зна тися, як часто вона викликається саме водними проблемами. Прикладами для моєї роботи слугуватимуть останні катастрофічні повені у Бангкоку (Таїланд) і Генуї (Італія).

79Çàáåçïå÷åííÿ ïð³ñíîþ âîäîþ íàñåëåííÿ Çåìë³

ÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍÍß ÏÐ²ÑÍÎÞ ÂÎÄÎÞÍÀÑÅËÅÍÍß ÇÅÌË²

Ïð³ñíà âîäà – îñíîâà æèòòÿ

ТИМОШЕНКО Андрій Сергійович, учень 8 класу середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 4 м. Гайсина Вінницької області

Світові запаси води на Землі величезні. Проте це переважно солона вода Світового океану. Запаси прісної води, потреба людей у якій є особливо великою, незначні (35 029,21 тис. км 3) і вичерпні. У бага-тьох місцях планети люди уже відчувають нестачу води.

Наша робота змушує задуматися про раціональне використання води, про шляхи і методи покращення якості води та її кількості. Адже людство використовує для своїх потреб набагато більше води, ніж відновлюється природою. Така різниця може призвести до негативних наслідків.

Робота з окресленої проблеми у нашій країні є актуальною і над-звичайно важливою.

Мета роботи: дослідити водні ресурси України, з’ясувати, яку час тину їх становлять прісні води, і розглянути способи покращення якості води.

Завдання роботи:• опрацювання літературних джерел із зазначеної теми;• дослідити водні ресурси України;• виявити основні джерела забруднення прісних водойм;• знайти шляхи подолання екологічних проблем.

Отримані результати. У процесі виконання науково-дослідної роботи було опрацьовано багато літературних джерел, досліджені водні ресурси України, проведена просвітницька робота серед учнів школи та ін.


Çàáåçïå÷åííÿ ïð³ñíîþ âîäîþ íàñåëåííÿ Çåìë³

БАРАНЕВИЧ Дар’я Віталіївна,учениця 9 класу Бершадської загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 1 Вінницької області

Закінчився час, коли прісну воду розглядали як безкоштовний дар природи; ріст дефіциту, збільшення витрат на утримування і розвиток водного господарства, охорону водойм роблять воду не лише даром природи, а й продуктом людської праці, сировиною в подальших про-цесах виробництва і готовим продуктом у соціальній сфері.

Найважливішим шляхом розв’язання проблеми нестачі прісної води є її охорона і оборотне використання (повторне використання відпрацьованої води після очистки). Однак основним напрямом розв’я-зання цієї проблеми є максимальна економія води у промисловості, сільському і комунальному господарстві, зменшення забруднення по-верхневих вод.

Щоб зупинити катастрофічне зниження якості прісних вод, людина зобов’язана змінити спрямованість своїх дій. Слід якнайшвидше ізолювати природний водний цикл від антропогенного. Це зумовлює перехід на замкнуте водопостачання, маловідходну або навіть без-відхідну технологію, яка супроводжуватиметься різким зниженням обсягів споживання води й очищення вод.

Запаси прісної води, як і раніше, великі. І все-таки не можна за-бувати, що в результаті нераціонального водокористування або забруд-нення вони можуть вичерпатися в кожному з районів світу. На жаль, кількість таких місць збільшується, при цьому охоплюються цілі географічні райони. 20 % міського і 75 % сільського населення світу не задовольняють свої потреби у прісній воді.

За даними UNICEF та Всесвітньої організації охорони здоров’я, наразі доступ до питної води мають 89 % населення Землі. При цьому 783 млн, як і раніше, змушені користуватися забрудненими джерелами. Переважна їх кількість — близько 40 % — проживають в Африці на пів-день від Сахари. Це саме той регіон планети, який демонструє найвищі темпи зростання населення. Слід замислитись, чи не багато води ми використовуємо безцільно, що треба зробити для того, щоб річки й озера стали чистішими.



КРАВЕЦЬ Олександра Михайлівна, учениця 7 класу Бердянської загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 12 Бердянської міської радиЗапорізької області

Метою роботи є дослідження проблеми забезпечення прісною водою населення Землі.

Предметом дослідження є умови забезпечення прісною водою на-селення Землі.

Методи дослідження: статистичний, ретроспективний, системно-опи совий.

Об’єктом дослідження є процес забезпечення прісною водою насе-лення Землі.

Новизна роботи полягає у вивченні проблеми забезпечення прісною водою населення Землі, аналізі загальносвітових запасів води та джерел питного водопостачання.

У результаті проведеного дослідження ми дійшли висновку, що проблема забезпечення населення безпечною для здоров’я людини якісною, фізіологічно повноцінною питною водою є особливо соціально значущою. Світові ресурси прісної води перебувають під загрозою через те, що потреби в ній підвищуються у багатьох галузях. Зроблено кілька пропозицій, які сприяли б покращенню вищезазначеної ситуації.

Ñüîãîäåíí³ ïðîáëåìè âèêîðèñòàííÿ âîä ì³æíàðîäíèõ ð³ê

ГУЛА Ольга Володимирівна,учениця 9 класу Сумської загально-освітньої школи І–ІІІ ст. № 11

Нині у світі немає жодної людини, яка б поставила під сумнів важливість такого ресурсу як вода. Загальна кількість води на Землі становить 1400 млн км 3, з них 97,5 % — це солона вода Світового океану і лише 2 % (39 500 км 3) — прісна вода. У свою чергу, запаси прісної води розподіляються так: 69 % припадає на воду у вигляді


снігу та льоду Антарктики і Гренландії, близько 30 % — це підземні води і тільки 0,12 % припадає на поверхневі води рік та озер.

Води, придатної для безпосереднього споживання, лише 9000 км 3, але з них використовується лише 4000 км 3. Географічне розподілення використання води загострює її дефіцит: найбільше води спожива-ють Азія (55 %) та Північна Америка (19 %), Європа має середній показник (9,5 %), значно менші відсотки припадають на Африку (4,7 %) і Південну Америку (3,5 %), решта світу використовує 8,3 %.

Актуальність обраної теми полягає насамперед у тому, що значення водних ресурсів зростає з кожним днем. Сьогодні 1,1 млрд людей у світі не мають доступу до безпечної питної води, а 2,5 млрд живуть в антисанітарних умовах. Основна проблема в тім, що люди відчувають нестачу води через нерівномірно розподілені водні ресурси: 700 млн осіб у 43 країнах використовують води менше мінімальної потреби людини.

Ще більшу тривогу спричиняє той факт, що за минулі 100 років використання води зросло у 6 разів за приросту населення лише вдвічі. Тобто можна сміливо прогнозувати, що навіть при скороченні загального приросту населення потреба у водних ресурсах буде стрімко зростати.

У доповіді Програми розвитку ООН (ПР ООН) про розвиток людини за 2006 р. ідеться, що 39 країн світу одержують значну частину необхідної їм води з-за кордону. Серед залежних від чужих водних джерел і… Україна. Проблема питної води — справді одна з най важ-ливіших екологічних проблем України. Статистика така: у нашій краї-ні існує 290 джерел забруднення підземних вод, 69,1 % проб із по-верхневих водойм не відповідають нормам за жодним показником, третина населення використовує воду не з центрального водогону. Більш ніж 80 % населення використовує для пиття і приготування їжі воду з відкритих водойм. Проте, за даними РНБО, 4/5 цих водойм уже непридатні для постачання питної води.

В українській науковій літературі у висвітленні цього питання пере-важають інтернет-публікації та газетні статті переважно сенсацій-но го характеру, тобто коли однобоко висвітлюється лише фактичний матеріал, без зазначення ані географічного аспекту цієї глобальної проблеми, ані шляхів та прикладів її успішного розв’язання.

Об’єкт дослідження: міжнародні ріки.Предмет дослідження: конфлікти, пов’язані з використанням між на-

ро дних річок.Мета роботи: дати загальну характеристику проблем міжнародних річок.


Для досягнення мети ми сформулювали такі завдання:1. Визначити розподіл міжнародних річок, дати їх класифікацію.2. Вивчити причини виникнення водних конфліктів.3. Охарактеризувати основні конфлікти, пов’язані з використанням

водних ресурсів міжнародних річок.У роботі використані статистичні та картографічні методи дослі-

дження, а також класифікації та типології.Практичне значення: дослідження може використовуватися як засіб

привернення уваги вчених та політиків до розподілу водних ресурсів і використання міжнародних річок.

Âîäíà êðèçà — ãëîáàëüíà ïðîáëåìà

ФЕДОТА Олександр Валерійович, учень 9 класу Харківського університетського ліцею

Протягом усієї історії людства вода завжди була приводом для конфліктів і війн. Нині проблеми з водою — це не «поділ військового видобутку», а скоріше відображення кліматичних змін, що охопили планету. У результаті природа збільшує шкоду, завдану руками людини самій собі. Інтенсивне використання води і в промисловості, і в аграрному секторі, і для житлово-комунальних послуг поступово виснажує світові ресурси і ставить людство в найсильнішу залежність від вологи. У результаті від глобального «зневоднювання» постраждають насамперед розвинуті країни і країни, що розвиваються, де промислова спрага або вже перебуває на піку, або росте дуже швидкими темпами. Тому це дослідження — тривога сьогодення.

Актуальність дослідження зумовлена кризою водних ресурсів, яка має прояв у дефіциті прісної води. Адже значна частина населення світу проживає в умовах «водного стресу», бо немає доступу до питної води. Інший прояв цієї проблеми — це забруднення і якість водних ресурсів, яка безпосередньо впливає на здоров’я людей.

Об’єктом дослідження є прісна вода як світовий ресурс.Предмет дослідження: забезпечення прісною водою населення різ-

них регіонів Землі.


Мета дослідження: з’ясувати причини нерівномірного забезпечення людства прісною водою і виявити вплив сучасних соціально-еконо-мічних чинників на цей процес.

У роботі були виявлені регіони планети з різним рівнем забез-печення прісною водою; проведені власні розрахунки щодо показників забезпечення прісною водою на душу населення; розглянуті шляхи подолання водної кризи для різних регіонів планети. У роботі про-аналізо вано прояв водної кризи, сучасний її стан і наведені прогнози щодо майбутнього. Результати дослідження можуть стати базою для підвищення поінформованості населення і залучення громадськості до розуміння масштабів і причин водної кризи.


ТУСІНА Наталія Володимирівна, учениця 8 класу Чернігівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 3 Чернігівської міської ради Чернігівської області

Вода становить 74 % земної поверхні. Запаси прісної води переважно зосереджені у льодовиках, озерах, підземних джерелах. Вода використовується у господарстві для харчових цілей, водо-постачання населення, а також у промисловості, сільському та риб ному господарстві. Нині світова громада занепокоєна тим, що населення Землі відчуває нестачу прісної води.Особливої актуальності ця проблема набула в останні деся ти-

ліття.У пропонованій пошуковій роботі проаналізований розподіл

води на всій планеті. На прикладах США і Туреччини розглянуті країни з високим і достатнім забезпеченням прісною водою.Також розгорнуто розглянуті країни (або їх частини) з катаст-

рофічним забезпеченням прісною водою. Проаналізовано причини цієї ситуації і розглянуто заходи для покращення ситуації.

85Çàáåçïå÷åííÿ ïð³ñíîþ âîäîþ íàñåëåííÿ Çåìë³85


МІРЗОЄВ Тимур Джабраілович, учень 8 класу еколого-природничого ліцею № 116 м. Києва

У роботі висвітлено й проаналізовано сучасний стан забезпечення населення Землі прісною водою, досліджено розподіл запасів прісної води за регіонами світу і запропоновано шляхи підвищення рівня за-безпечення прісною водою населення Землі.

Актуальність теми науково-дослідницької роботи обумовила мету дослідження.Мета дослідження: охарактеризувати сучасний стан забезпечення пріс-

ною водою населення Землі і запропонувати шляхи поліпшення ситуації.Об’єкт дослідження: рівень забезпечення прісною водою населення

Землі в умовах сьогодення.Предмет дослідження: сукупність різноманітних факторів та аспек-

тів, що впливають на забезпечення прісною водою населення Землі.Завдання дослідження:

• проаналізувати сучасний стан забезпечення населення Землі прісною водою;

• дослідити регіони світу за рівнем забезпечення прісною водою;• виявити території з катастрофічним станом забезпеченості прісною водою;

• визначити фактори, що впливають на рівень забезпеченості прісною водою;

• розробити заходи щодо покращення ситуації в регіонах з низьким рівнем забезпеченості ресурсами прісної води.У проведеній дослідницькій роботі використовувалися такі науко ві

методи та прийоми: теоретичного пізнання, абстрактно-логічний, пошу-ково- інформаційний, систематизації та класифікації, статистичний, по-рів няльний.


ÅÊÎËÎÃ²×ÍÈÉ ÑÒÀÍ ÂÎÄÍÈÕ ÎÁ’ªÊÒ²Â Ó ÌÎ¯É Ì²ÑÖÅÂÎÑÒ²

Åêîëîã³÷íèé ñòàí âîäíèõ îá’ºêò³â ó ìî¿é ì³ñöåâîñò³

ВАКАРЧУК Тетяна Сергіївна, учениця 9 класу Вінницького технічного ліцею

Місто Вінниця має багато водних об’єктів, що використовуються за різним призначенням. Виникає необхідність визначення екологічного стану водойм, придатності їх води для споживання у кожній сфері.

Доречно закріпити власні візуальні спостереження стану водних об’єктів міста належними висновками спеціальних лабораторій щодо якості води за різними параметрами.

Окрім лабораторних показників, має значення естетичний вигляд водойми, його придатність для відпочинку, оздоровлення, рекреації. Тому потрібно визначити придатність водних об’єктів до здійснення окреслених функцій.

Аналіз власних досліджень передбачає визначення причинно-на-слідкових зв’язків між станом водних об’єктів та обставинами їх еко-ло гічної занедбаності. Важливо з’ясувати, що саме вплинуло на погір-шення стану води в тому чи іншому випадку.

Варто проаналізувати роботу екологічних організацій щодо покра-щення водоймищ нашого краю, звернути увагу на досягнуті результати та нові напрями діяльності.

У висновках окреслити напрями роботи різних верств суспільства задля покращення екологічного стану водоймищ Вінниччини.

87 Åêîëîã³÷íèé ñòàí âîäíèõ îá’ºêò³â ó ìî¿é ì³ñöåâîñò³


МАРТИНЮК Ірина Ігорівна,учениця 8 класу навчально-виховного комплексу: гуманітарної гімназії № 1 м. Вінниці

Хіба є на світі людина, яка відверто скаже: «Я не люблю природу, мені байдуже, що з нею буде»? Звичайно, ні! А насправді? Чи щирі наші слова і наміри? Любити весь світ, ліси, гаї, ріки взагалі — легко. Аколи тобі, саме тобі треба поливати ось саме цю берізку, щоб вона не загинула, розчистити в приміському лісі ручай, щоб легенько біг далі, потурбуватись про чистоту берегів і води саме цієї річки — це зробить, на жаль, не кожен. Бо нібито воно нічиє, загальне. Ось і з’являються купи сміття після весело проведених вихідних на берегах річки, вода «зацвітає» від забруднення, задихається риба… А заводи все злива-ють свої стоки, системи яких давно треба оновити і модернізувати, а до них приєднуються молокопереробні підприємства, комунальні, жителі міст і сіл.

Вода — це саме життя. Я уявляю, якою красунею стане річка Згар, коли про неї потурбуватися, допомогти їй очиститися від бру ду, пестицидів, заростей осоки, «цвітіння» води, й можна сказати, допо-могти їй перетворитися з Попелюшки на принцесу. І не за помахом ча-рів ної палички, а завдяки нашій любові і турботі.

А для цього було чітко визначено мету пошуково-дослідницької роботи:

1) дослідити еколого-географічні особливості річки Згар за допо-могою конкретних завдань:

а) наявність і стан берегоохоронних територій біля річки;б) наявність на берегах річки сміттєзвалищ із пластикових пляшок;в) густота місць водопою худоби, що спричинює руйнування рос-линності на берегах річки;

г) за допомогою практичних дій та аналізу вивчення стану вод-ного об’єкту, а саме:• засміченість предметами, які погано розкладаються;• «цвітіння» води внаслідок євтрифікації, наявність скидів ко-мунікацій;

• стоків у водний об’єкт;


• зростання русла прибрежно-водною рослинністю (очеретом, осокою, чагарниками);

2) оцінити екологічний стан річки Згар.Збереження природи — наша проблема і наша місія. Необхідно

відновити екологічну рівновагу в нашому краї.

Åêîëîã³÷íèé ñòàí ð³÷êè Øóìèë³âêà

КРИВОНІС Юлія Романівна, учениця 8 класу середньої ЗОШ І–ІІІ ст. № 1 с. Городківки Крижопільського району Вінницької області

Любити природу — значить вивчати її;спостерігати, аналізувати, берегти,і вона, розкриваючи дивовижні таємниці,озоветься у душі людини радістю життя.

Питання екології належать до числа найболючіших глобальних проблем сьогодення. Екосистема, яка дала життя людині, цією ж людиною доведена до кризового стану. Якщо нині не змінити свого ставлення до природи, ми не матимемо майбутнього. Втратимо частину самих себе як люди, якщо дозволимо знищити живу природу. Кожній свідомій людині належить обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану.

Оскільки екологічна ситуація постійно змінюється, що залежить від багатьох факторів, то слід постійно проводити моніторинг навколиш-нього середовища.

Актуальність роботи полягає у потребі постійного екологічного моніторингу стану природного середовища (річки Шумилівка як його частини), вивчення процесів поводження забрудників у конкретних водоймах, шляхів попадання забруднювачів у річку Шумилівка. Дані та висновки з роботи дають змогу оцінити динаміку показників якості по довжині річки, розробити конкретні природоохоронні заходи на річці Шумилівка.


Новизна роботи зумовлюється необхідністю оцінювання поточної екологічної ситуації річки Шумилівка, а також можливістю викорис-тати новий підхід в оцінюванні цієї ситуації — аналіз зміни показників якості з довжиною річки.

Об’єкт дослідження: річка Шумилівка с. Городківки Крижопільського району Вінницької області.

Тема дослідження була обрана, зважаючи на актуальність зазначеної проблеми для нашого регіону. Адже, за розповідями людей, стан річки стрімко погіршується, що зумовлює негативний вплив на біосферу, як у самій річці, так і в прибережній зоні. Окрім цього, річка Шумилівка впадає у Дністер, суттєво впливаючи на його екологічний стан.

Предмет дослідження: засміченість та замулення річки, заростання русла, масове поширення водоростей та ін.

Мета роботи полягає у визначенні зміни органолептичних та хімічних показників якості поверхневих й придонних вод річки Шумилівка по відстанні від джерела; вивченні цікавих для даної місцевості об’єктів, видового складу флори і фауни.

Мета роботи передбачає розв’язання таких завдань:• визначити показники якості води, у різних точках річки;• з’ясувати характер змін показників якості поверхневих та придонних вод річки;

• з’ясувати як впливає наявність приток на характер зміни показників якості;

• виявити розташування можливих джерел забруднення річки;• запропонувати шляхи покращення якості води у річці Шумилівка.

Девіз проекту: «Люди разом можуть здійснити те, що не в змозі зробити самотужки» (Д. Вебстер).


Åêîëîã³÷íèé ñòàí ð³÷îê Ëóãà òà Ðèëîâèöÿ ó ì³ñò³ Âîëîäèìèð-Âîëèíñüêîìó

МІСЬКО Вікторія Іванівна, учениця 7 класу Володимир-Волинської гімназії Волинської області

Проблема забезпечення населення чистою прісною водою є од-нією з найгостріших, а тому дослідження сучасного екологічного стану джерел водопостачання є актуальним і має значний науковий та практичний інтерес.Дрібні річки, що стрімко міліють і поступово зникають потре-

бують охорони та допомоги. Тому метою даної роботи стало ви-вчення стану забруднення річок та антропогенного пресингу на те-риторії міста Воло димир-Волинського.Об’єктом дослідження були ріки Луга та Риловиця, що протіка-

ють територією міста Володимира-Волинського.Екологічне оцінювання якості води проводили з 2011 по 2012 рр.

на всій території районного центру, де протікають обрані нами водні об’єкти. Маршрутним методом візуального спостереження було обсте жено прибережні смуги, встановлено рівень забруднен-ня їх побутовими відходами.Для визначення рівня забруднення та якості питної води у міс-

ті Во лодимир-Волинському нами було обрано групу методів гідробіо логічного та фізико-хімічного аналізів. Для порівняльного оцінювання якості води за допомогою різних методів було віді-брано ряд проб води. Перша група проб (контроль) була отримана із артезіанського джерела. Друга (дослід № 1) група складалася із зразків водопровідної води. У третій (дослід № 2) відбувався забір води з річки Луга вище від очисних споруд стоків цукрового заводу. У четвертій (дослід № 3) — містилися зразки річкової води, віді-браної нижче очисних споруд.Проби води відбирали тричі протягом навчального року —

у жовтні, грудні та лютому. Фізико-хімічний, біологічний аналізи та статистичне опрацювання отриманих у процесі дослідження да-них здійснювали відповідно до стандартних методик.Наші дослідження вказують на те, що річки Луга та Риловиця

значно обміліли. Спостерігається їх значне природне та антро-


погенне забруднення, яке може мати негативні наслідки, якщо не вжити заходів.Результати фізико-хімічного та біологічного аналізів чистоти та

яко сті води констатують, що питна вода, яку отримує населення, є се-редньо жорсткою, має задовільні показники за кольором, прозорістю й запахом. Найгірші показники якості води спостерігаються в жовтні, а найкращі — наприкінці грудня — у березні, що пов’язане із здатніс-тю природних водойм, де відбувається водозабір, до самоочищення.Дослідження видового складу рослинності річок вказує на те, що

у воді зростає частка продуктів життєдіяльності живих організмів та шкідливих хімічних елементів, важких металів, дані речовини непередбачено впливають на стан водної флори та фауни, спричи-няючи активний розвиток таких видів, які викликають заболочен-ня, і як ре зультат — погіршення якості води.Для того щоб покращити екологічний стан річок міста Воло-

димир-Волинського, необхідно комплексно розглядати проблеми збере жен ня та раціонального використання водних ресурсів: зни-зити антро по генний тиск на них, облаштувати та відновити очисні споруди, припинити несанкціонований злив нечистот у річкові рус-ла, зменшити рівень використання аміачних синтетичних хімічних добрив у сільсько господарських угіддях, відновити природну гли-бину річищ Луги та Риловиці, зменшити весняно-літнє розмножен-ня зелених водоростей та ціанобактерій, розширити та забезпечи-ти постійний догляд за водозахисними прибережними смугами.

Åêîëîã³÷í³ ïðîáëåìè ð³÷êè Ñàìàðè â ðàéîí³ ì³ñòà Íîâîìîñêîâñüêà

ГОРЛОВИЙ Дмитро Андрійович, учень 8 класу колегіуму № 11 м. Новомосковська Дніпропетровської області

Вода — найбільш поширена сполука на Землі. Вона позбавлена кольору, запаху і смаку. Водна оболонка Землі — гідросфера — за-ймає близько 71 % земної поверхні. У зв’язаному вигляді вода міс-титься й у земній корі. Майже 3/4 поверхні нашої планети зайнято


океанами й морями. Твердою водою — снігом і льодом — вкрито 20 % суші. Від води залежить клімат планети.Вода відігравала й відіграє визначальну роль в геологічній істо-

рії Землі, формуванні клімату і погоди, процесі кругообігу речовин, у фізіологічній і біологічній сферах життя.Перш за все необхідно зазначити, що у порівнянні з іншими при-

родними ресурсами — вугіллям, нафтою, залізною рудою тощо — вода має ряд суттєвих відмінностей. Вона нічим не замінна, не знає адміністративних меж, перебуває у постійному русі в атмосфері, літосфері, біосфері. Її кількість та якість у водах суші безперервно змінюється протягом року та рік від року. При використанні вода не зникає. Вона є невід’ємним елементом навколишнього середови-ща. Кількісні та якісні зміни, які запроваджує людина у її кругообіг, викликають важливі соціальні, економічні та екологічні наслідки.Сьогодення вимагає від нас бути відкритими й зацікавленими

людьми. Все, що відбувається довкола, і зокрема з природою, сто-сується нас безпосередньо, виявляє наші людські риси, зрештою, зміна мислення від обмежених власних інтересів людства до про-блем глобального довкілля мусить привести нас до думки, що наша пасивність — ще один крок до подальшого погіршення стану природного середовища й до винищення багатьох форм життя.Здоров’я людини залежить від довкілля, а загалом — від чистої

води.Але не тільки тому ми вважаємо воду життєво важливою речо-

виною. Справа в тому, що тіло людини приблизно на 2/3 склада-ється з води. Майже всі біохімічні реакції у кожній живій клітині — це реакції у водних розчинах.Жодне живе створіння і жодна рослина не може жити без того,

щоб поповнювати запас води в організмі щодня.А от чому мало? Тому що потреба людства у воді сьогодні значно

більша, ніж відновлювальні ресурси прісної води на нашій планеті. Тому що у процесі виробництва і життєдіяльності ми забруднюємо більше води, ніж очищаємо. Тому що більша частина земної води — не вода зовсім, а достатньо концентровані сольові та інші розчини.Тому забруднення водних ресурсів є однією з найактуальніших

проблем сьогодення. Метою даного проекту є виявлення джерел забруднення річки Самари, дослідження рослинного та тваринно-го світу, топоніміки річки; дослідження хімічного та бактеріологіч-


ного складу водних ресурсів Новомосковщини; порівняти хімічний склад води р. Самари, води з криниці с. Новоселівка, джерельної води с. Знаменівка, водопровідної води.

Åêîëîã³÷íèé ñòàí âîäíèõ îá’ºêò³â Ñîô³¿âùèíè

ФЕДОРЧЕНКО Вікторія Сергіївна, учениця 8 класу Софіївської ЗОШ І–ІІІ ст. № 1 Дніпропетровської області

Вода є найціннішим даром природи, вона забезпечує життя на Землі. Ми не можемо прожити без води і кілька днів. Три чвер-ті поверхні земної кулі вкриті водою. Однак відсоток прісної води дуже малий і становить всього 2,5 %. У нашій країні велику роль у забезпеченні прісною водою відіграють штучні водойми, до яких належать ставки.Водойма — дім для величезної кількості живих організмів, угру-

повань рослин, тварин, мікроорганізмів, пристосованих до водно-го середовища життя. Ланцюги живлення зумовлюють кругообіг речовин у водоймі, завдяки якому підтримується в ній життя.Водойми відіграють важливу роль для тих, хто займається вод-

ним спортом, спортивною риболовлею, любить природу, вміє ці-нувати цілющу силу води.Велику тривогу викликає стан малих водойм і річок. Понад

20 тис. річок уже зникло — вони висохли. Насторожує те, що майже зовсім зникла річка Кам’янка, яка донедавна була окрасою Софі-ївки. Головна причина цього глобального явища — зміна клімату, зниження рівня ґрунтових вод і, як наслідок, — зникнення природ-них джерел, які живлять ці річки, руйнування екологічних систем, збіднення різноманіття живих організмів.Ставки — найчистіша група штучних водойм, що здавна утво-

рювалися на малих річках, у балках та ярах. Вони відрізняються від водосховищ масштабами акумульованої води — загальний об’єм води навіть у найбільших ставках не перевищує 1 млн м куб. Усьо-го в Україні є близько 23 тис. ставків, загальний об’єм води в яких сягає 3 млрд м куб. Ставок — природний або штучно створений


водний об’єкт, призначений для біологічної очистки стічних вод, заснованої на процесах самоочищення водойм. Тут всі біологічні процеси протікають стихійно, але регулюються і направляються людиною в потрібну її сторону.Біологічні водойми мають невелику глибину — 0,5–3 м; площа

окремо взятого ставка — 0,01–50 га. Наявність значної поверхні зіткнення води з повітрям забезпечує прогрів всій товщі води і її перемішування. Цим формуються сприятливі умови для розвитку водних організмів, що асимілюють біогенні елементи і збагачують воду киснем, необхідним при окисленні органічних речовин.Найбільш ефективний перебіг окислювальних процесів у біо-

ставках у теплу пору. При температурі води нижче 6 °C інтенсив-ність очищення різко сповільнюється, а при подальшому зниженні температури майже повністю припиняється.Проблема екологічного стану водних об’єктів є актуальною для

всієї України і в т. ч. і для Софіївщини. Нині кожний десятий водний об’єкт на Землі забруднений. Ці гострі екологічні питання постають і для нашого селища. Так виникла потреба обстежити екологічний стан місцевих водойм. Водні об’єкти України забруднені переважно нафтопродуктами, фенолами, солями важких металів. В Україні не-має жодної водойми, стан якої можна було б класифікувати як до-брий. У Софіївці більшість ставків також у занедбаному стані.Мета дослідницької роботи:

• порівняти стан штучних водойм — ставків, які розташовані в різ-них зонах господарської діяльності;

• з’ясувати стан водних об’єктів та їх берегоохоронних територій;• визначити необхідні заходи щодо охорони зазначених об’єктів;• формувати розуміння єдності всього живого і неживого в екосис-темах.Об’єкт дослідження: дві штучні водойми — ставки з природоо-

хоронними територіями, які розташовані в центрі селища міського типу Софіївка і в Крутій балці біля селища Любимівка.Предмет дослідження: екологічний стан ставків з різною госпо-

дарською діяльністю.Завдання, які потрібно вирішити:

• вивчити екологічний стан штучних водойм — ставків;• охарактеризувати біорізноманіття ставків;• порівняти і з’ясувати причини відмінностей екологічного стану штучних водойм;

• визначити заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів.


Åêîëîã³÷íèé ñòàí ð³÷êè Çàë³çíà Áàëêà

МЄРКУЛОВА Еліна Сергіївна, учениця 7 класу Горлівського навчально- виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 25 — багато профіль-ний ліцей “Успіх”» Донецької області

Нині проблема екологічного стану малих річок дуже актуальна. Хоча в Донецькій області і в м. Горлівка розвинена гідрографічна мережа, сьогодні більшість річок замулені та забруднені промисло-вими, сільськогосподарськими, господарсько-побутовими та кана-лізаційними відходами. Через шахтні стоки вода стала жорсткою і непридатною не тільки для вживання, а й для зрошення. Оскільки мій будинок розташовано неподалік від річки Залізна Балка, я по-ставила перед собою мету: з’ясувати стан води та узбережжя цієї ріки, а також установити причини та джерела її забруднення.Завдання дослідження: скласти програму поліпшення екологіч-

ного стану річки та працювати над її реалізацією.Об’єкт дослідження: річка міста Горлівки Донецької області —

Залізна Балка.План дослідження:

• дослідити географічне положення, режим та живлення річки;• скласти гідрологічну характеристику досліджуваної ділянки;• вивчити стан річки та її берегів: засміченість, наявність поряд бу-дівель, городів, сміттєзвалищ, місць водопою худоби і тощо;

• дослідити забрудненість води та санітарні норми показників якості води;

• закласти дослід «порівняний аналіз впливу річкової, джерельної та водопровідної води на вегетативний розвиток рослин», упро-довж літа фіксувати результати роботи;

• зробити висновки.Залізна Балка належить до басейна ріки Сіверський Донець.

Саме води цієї ріки за допомогою каналу Сіверський Донець — Донбас забезпечують наше місто питною водою. У світі цього про-блема екологічного стану Залізної Балки стає більш актуальною. Я вирішила більш детально дослідити ділянку ріки, що розташова-на неподалік від мого будинку, тобто від териконів шахти «Комсо-молець» до біоставків міських очисних споруд.


Провівши ряд хімічних досліджень, я визначила, що вода трішки каламутна, у ній присутнє залізо та гумінові кислоти. Річна вода помірно жорстка, РН становить 6,5–7, сірководень відсутній. Та-кож, за моїм проханням, аналіз води провели у водній лабораторії КП «Вода Донбасу». Проби води бралися на початку повені, тому за рахунок талого снігу концентрація всіх речовин могла бути зни-женою. Усі показники в нормі, за винятком амонію. Це, мабуть, пов’язано з тим, що до води потрапляють каналізаційні стоки.Я з’ясувала, що у приватному секторі відсутній організований ви-

віз сміття. Мабуть, тому тут існує багато невеликих сміттєзвалищ. На березі та безпосередньо у воді багато пластикового, скляного та побутового сміття. У деяких місцях я знайшла труби, по яких каналізаційні стоки із приватних будинків потрапляють до ріки. Також було зафіксовано, що вода із біоставків міських очисних споруд відразу скидається у річку (раніше вона деякий час відсто-ювалася). Ширина, глибина її та швидкість течії тут збільшуються. Дно стає порожисте, тому тут можна спостерігати невеличкі водо-спади. Незважаючи на забрудненість ріки побутовими відходами, у ній живуть вужі, раки, п’явки, жаби, видри, водиться риба, яку ловлять місцеві рибалки. Минулого літа я бачила на річці чаплю. Я з’ясувала, що не всі мешканці байдуже ставляться до стану ріки. В одному місці, на березі, обладнали невеличке футбольне поле, де із задоволенням грають діти і дорослі. В іншому побудували дитячі гойдалки. Дехто придумав, як отримати користь із непотрібних ав-томобільних шин. На окремих ділянках закріпили берег, а на інших обладнали дуже красиві й оригінальні квітники.Я зробила висновок, що стан води річки Залізна Балка зміню-

ється від пори року та впливу зовнішніх факторів. Іноді до річки потрапляють побутові стічні води, що значно знижує якість річко-вої води. На більшій частині русла річка замулюється. Значна час-тина узбережжя засмічені відходами господарської діяльності. Усі спостереження за допомогою умовних позначок нанесено на кар-ту ріки. Також я підготувала звернення до місцевих мешканців і до міської екологічної інспекції, щоб привернути увагу населення до екологічної проблеми Залізної Балки. Ще запропонувала про-вести екологічний десант по очищенню ріки від сміття.Виконуючи цю роботу, я відчувала себе справжнім дослідником.

Крім того, я відкрила для себе незнайомі місця, у яких раніше ніко-ли не бувала. Я обов’язково буду продовжувати працювати в цьому напрямі.


Âèçíà÷åííÿ ñòóïåíÿ çàáðóäíåíîñò³ ïð³ñíîãî âîäîéìèùà (îçåðà Ëîìîíîñ³âñüêå) ìåòîäîì á³î³íäèêàö³¿

РЕБРОВА Олександра Дмитрівна, учениця 9 класу Краснолиманської ЗОШ І–ІІІ ст. № 4 Краснолиманської міської ради Донецької області

Нині проблема забруднення прісноводних озер особливо акту-альна, тому що вони є одними з джерел чистої води. Озера, що опи-нилися в межах міста, мають велику естетичну і рекреаційну цінність і піддаються сильному зовнішньому впливу. Цей вплив відчувається на всіх компонентах екосистеми озер, насамперед на складі та спів-відношенні кількостей різних видів рослин і тварин, що мешкають у товщі води і на дні. Водні організми є надійними індикаторами умов існування, тому, вивчивши склад і динаміку різноманіття таких видів-індикаторів, можна оцінити за їх наявності і кількісного розви-тку якість води водоймища і його екологічний стан.Біологічні методи, при їх правильному застосуванні, мають ви-

соку чутливість. Вони дають можливість простежувати наслідки забруднень за межами чутливості прийнятих в практиці охорони вод гідрохімічних і гідрофізичних методів. Крім того, це недостат-ньо поширена галузь екології, тому простір для вивчення досить великий, і ця тема тільки починає ставати популярною у науковій сфері. Дослідження прісних водоймищ вважається пріоритетним напрямом практичної екології у більшості країн світу.Маючи досвід подібних досліджень, провідні держави світу

впроваджують велике розмаїття навчальних курсів та програм для підвищення рівня екологічної освіченості країн, що розвиваються.У 2010 році Шведським університетом (м. Уппсала) були

організовані практичні курси для вчителів біології та екології східнослов’янських держав. Керівник цього проекту О. Грипась була запрошена в складі групи педагогів до Швеції і брала участь в екологічних дослідженнях озера Еркен на базі Еркенлабораторії. Саме актуальність цієї проблеми і отриманий досвід зумовили об-рання теми проекту.Об’єкт дослідження: біоіндикатори забруднення прісноводного

середовища. Предмет дослідження: озеро Ломоносівське у місті


Красний Лиман Донецької області. Це водоймище терміново по-требує досліджень рівня свого стану, тому що активно використо-вується мешканцями міста як зона відпочинку.Мета проекту: шляхом дослідження видового складу організмів-ін-

дикаторів визначити ступінь забрудненості міського водного об’єкта.Завдання проекту:1. Зібрати та проробити інформацію про озеро Ломоносівське як штучну водну екосистему м. Красний Лиман.

2. Вивчити теоретичний аспект та практичне застосування ме-тодики біоіндикаційних досліджень прісного водоймища.

3. Дослідити фізико-хімічні показники озерної води та видове різноманіття мікроорганізмів, тварин, та рослин-індикаторів з метою визначення ступеня забрудненості озера.

4. Привернути увагу спільноти до проблем одного з найважли-віших у місті водних рекреаційних центрів.

Методи біоіндикації найбільш доступні для розуміння та легкі у здійсненні. Завдяки ним представляється можливим суттєво під-вищити рівень екологічної освіченості населення і показати страш-ні наслідки його неконтрольованого шкідливого впливу навколиш-нє середовище, а, зокрема, на прісні водойми, більшість яких пере-буває у жахливому стані. Не потребуючи багато коштів, цей спосіб допомагає визначити присутність забруднення навіть тоді, коли хімічні індикатори безсилі. Біоіндикація є сучасним і прогресивним методом, який вартий уваги дослідників.

Åêîëîã³÷íèé ñòàí ð³÷êè Íåòðèóñ

ЛУЦЕНКО Олена Андріївна, учениця 7 класу Шандриголівської ЗОШ І–ІІІ ст. Краснолиманської міської ради Донецької області

Актуальність проекту. Екологічна тема є актуальною протягом багатьох десятиліть. Суспільство на користь сучасного і майбутніх по-колінь вживає необхідні заходи для охорони навколишнього середовища. На сьогодні все більш необхідним стає формування у населення еко ло-


гічно орієнтованого світосприймання, гуманного ставлення до природи. З цією метою в нашій школі проводиться найрізноманітніша позакласна робота екологічної спрямованості, де учасники навчально-виховного процесу мають змогу набувати екологічних знань, вчаться спостерігати за природними об’єктами, проводити прості дослідження в природі, починають розуміти, що природа потребує дбайливого ставлення до неї. Пропонований екологічний проект направлений на збереження екологічного стану річки Нетриус. Тому треба докласти всіх зусиль, щоб річка, яка стала рідною з дитинства, радувала не тільки нас, а й майбутні покоління.

Мета проекту:• набуття еколого-біологічних знань;• створення умов для формування соціальної компетенції, шляхом спільної роботи учень — педагог.Завдання роботи:

• здійснити оцінювання екологічного стану річки Нетриус на всій її течії від витоку до гирла;

• виявити основні джерела забруднення;• розробити пропозиції щодо проведення заходів з оздоровлення річки.Вид проекту: інформаційно-дослідницький.Методи: словесні, наочно-демонстраційні, практичні.

Åêîëîã³÷íà îö³íêà ñòàíó ð³÷êè Ãíèëîï’ÿòü — ãîëîâíî¿ àðòåð³¿ ì³ñòà Áåðäè÷åâà

СЕМЕНЯКА Анна Олександрівна, учениця 9 класу Бердичівського міського ліцею № 15 Житомирської області

Основною водною артерією міста Бердичева вважають річку Гнилоп’ять, що належить до малих річок. Раціональне використан-ня водних ресурсів малих річок є актуальною проблемою сучасного водного господарства України. У їх басейнах знизилася стійкість природних ландшафтів. Має місце повсюдне погіршення якості поверхневих вод. Значна частина річок втратила самоочисну здат-


ність. Досліджуючи склад води ріки Гнилоп’ять у нашій місцевості, ми навчилися розпізнавати ознаки забруднювачів, визначати ха-рактеристики хімічних та бактеріологічних показників. Оскільки водопостачання міста здійснюється з двох джерел — підземного та поверхневого водозаборів, то дослідження екологічного стану р. Гнилоп’ять є надзвичайно важливим.Мета роботи: комплексна екологічна оцінка стану річки Гни-

лоп’ять у межах міста Бердичева.Завдання дослідження:1. З’ясувати екологічне та епідеміологічне значення води.2. Провести моніторингові дослідження гідрохімічного складу

води річки Гнилоп’ять.3. Екологічна оцінка якості води р. Гнилоп’ять.4. Дослідити природні та антропогенні фактори, що визначають

рівень забруднення води річки Гнилоп’ять у межах Бердичева.Об’єкт дослідження: річка Гнилоп’ять.Предмет дослідження: екологічна оцінка якості води річки.Методи дослідження: теоретичні; лабораторні; аналітичні.Прийоми дослідження: описовий; експериментальний; порів-

няльний.Актуальність роботи полягає в тому, що стан малих річок Украї-

ни катастрофічно погіршується, що впливає на порушення стабіль-ності у природі.Теоретичне та практичне значення: вивчення екологічного ста-

ну річки сприятиме ефективній діяльності різних галузей господар-ства і раціональному водокористуванню; допомагатиме більш точ-но оцінити результати антропічного впливу на стік і водні об’єкти, прогнозувати розвиток водних ресурсів і розробляти заходи щодо охорони вод річки Гнилоп’ять.


Ìîí³òîðèíã çàáðóäíåííÿ áåðåã³â ð³÷êè Êðîøåíêè Æèòîìèðñüêî¿ îáëàñò³

ПОЛІЩУК Арсен Олегович, учень 8 класу ЗОШ І–ІІІ ст. № 28 м. Житомира

Основним джерелом постачання питної води для багатьох регі-онів України є вода річок, озер, струмків і ґрунтові води. Серед цих регіонів і Житомирська область. Тому моніторинг стану засмічен-ня берегів малих річок Житомирщини є важливим для з’ясування екологічного стану водо забезпечення нашого регіону, що робить актуальним дане дослідження.Об’єкт дослідження: береги р. Крошенка Житомирської області.Мета дослідження: вивчення процесів та їх динаміка, які відбу-

ваються на берегах р. Крошенка Житомирської області, залучення учнів ЗОШ № 28 м. Житомира до прибирання берегів і територій, прилеглих до об’єкта дослідження.Завдання дослідження:

• збір інформації про стан водо забезпечення Житомирської області;• збір інформації про р. Крошенку як малу річку Житомирщини;• моніторинг стану берегів р. Крошенки в межах м. Житомира;• виявлення місць найбільшого забруднення річки;• фото фіксація різновидів сміття на берегах річки;• прибирання берегів Крошенки біля плодоовочевого комбінату.При вивченні стану засмічення берегів Крошенки та впливу лю-

дини на річкову екосистему використано системний підхід, методи спостереження, аналізу, системи. У дослідженні застосовувалось фотографування берегів річки в межах м. Житомира.Враховуючи, що основним джерелом постачання питної води

для багатьох регіонів України, зокрема й Житомирської області, є вода річок, озер, струмків і ґрунтові води, здійснено моніторинг малої річки Житомирщини — Крошенки.Виявлено значну засміченість берегів цієї річки побутовими від-

ходами — виробами із пластмаси, резини, металу, дерева, скла. Встановлено наявність цих предметів і в самій річці неподалік від берега. Зафіксовано порушення забудівлі (менше ніж 25 м від річки) і наявність несанкціонованих сміттєзвалищ на її берегах чи побли-зу річки. Здійснено фотодокументальне засвідчення екологічного стану берегів Крошенки.


Åêîëîã³÷íèé ñòàí âîäíèõ îá’ºêò³â ñ. Òðîêîâè÷³ ×åðíÿõ³âñüêîãî ðàéîíó Æèòîìèðñüêî¿ îáëàñò³

ПОДГОРНА Ольга Володимирівна, учениця 8 класу Троковицького природничо-екологічного ліцею Черняхівського району Житомирської області

Погіршення екологічного стану водних об’єктів спричинило ви-никнення низки гострих екологічних, соціальних і економічних про-блем, вирішення яких залежить передусім від удосконалення засад ефективного, екологічно безпечного використання, відтворення й охорони водних ресурсів. Тому вивчення сучасного екологічного стану водних об’єктів вважаємо актуальним.На території с. Троковичі відмічено стоячі водойми — болота,

ставки та один волотік р. Свинолужку з уповільненим током води. Зафіксовано зниження рівня воли, замулення, заростання прибереж-ної зони вищою рослинністю, часом спостерігається «цвітіння» води в цих водних об’єктах. Серед найпоширеніших гідробіонтів є черево-ногі молюски, зокрема ставковіїк, котушки (планорбаріус та планор-біс). Щільність їх поселень становить 4–20 екз./м 2. Зафіксовані випад-ки прикріплення молюсків до сміття, викинутого місцевими жителя-ми. Визначено такі причини погіршення екологічного стану водних об’єктів с. Троковичі: засмічення (при цьому найбільше страждають водойми поблизу села), зменшення рівня води, заростання рослина-ми, зарегульованість русла річки (створення ставків), втручання міс-цевого населення (вплив домашніх водоплавних птахів; напування та перегін через окремі ділянки русла худоби; створення сміттєзвалищ поблизу та у водоймах), потрапляння у воду різних хімічних речовин, зокрема органічних і мінеральних добрив тощо. Запропоновано шля-хи вирішення екологічних проблем водних біотопів с. Троковичі.Метою роботи було вивчити екологічний стан водних біотопів

с. Троковичі та з’ясувати причини його погіршення. Для досягнен-ня наміченої мети були поставлені такі завдання:Вивчити історичні відомості про гідроценози с. Троковичі: бо-

лота, ставки, водотоки.З’ясувати екологічні особливості водойм та водотоків.Виявити причини забруднення цих водних ресурсів.


Запропонувати шляхи вирішення екологічних проблем водних біотопів с. Троковичі.Об’єкт роботи: водні об’єкти с. Троковичі.Предмет роботи: екологічний стан водойм та водотоків с. Тро-

ковичі.Методи: загальноприйняті біологічні, гідробіологічні.Новизна одержаних результатів. Це перше комплексне дослі-

дження водних біотопів с. Троковичі Черняхівського району. Отри-мані дані доповнюють відомості про сучасний екологічний стан водних ресурсів Полісся України.Практичне і теоретичне значення одержаних результатів. Де-

далі більший вплив суспільства на довкілля потребує проведення комплексних досліджень з метою аналізу й оцінювання антропо-генних змін водойм та водотоків. Водні об’єкти є індикатором ста-ну довкілля, що обумовлюється рівнем антропогенного наванта-ження. Отримані дані можна застосовувати у підготовці літерату-ри про стан водних ресурсів Центрального Полісся.Результати роботи доповідалися на учнівській науково-практич-

ній конференції «Радість пізнання».

ßê çáåðåãòè áåðåãè Äí³ñòðà â Ãàëèöüêîìó ðàéîí³

СЕГІН Євстахій Миколайович, учень 9 класу Галицької гімназії Івано-Франківської області

Актуальність. Нині ми все частіше чуємо слова «екологія», «за-бруднення навколишнього середовища», «забруднене довкілля». Та мало хто переймається цими питаннями. А проблема забруд-нення навколишнього середовища є глобальною, оскільки від неї страждає усе людство. На мою думку, проблема забруднення вод-них артерій є однією з найважливіших. Задумуючись над екологіч-ними проблемами світу, перш за все потрібно дбати про чистоту тієї території, на якій ти проживаєш. Оскільки основним правилом екологів є «думати глобально, а діяти локально», тобто дбати про покращення екологічної ситуації в малій Батьківщині, тоді, напев-


но, вона покращиться в глобальних масштабах. Саме такі думки спонукали мене розробити запропонований проект.Мета проекту: охарактеризувати екологічний стан басейну річ-

ки Дністер у Галицькому районі.Завдання проекту:

• проаналізувати стан водних артерій у Галицькому районі;• розглянути можливі варіанти усунення екологічної небезпеки щодо забруднення водойм.Дністер є однією із найбільших водних артерій Галицького райо-

ну і має важливе природоохоронне значення у збереженні видового і кількісного багатства водоплавних птахів під час міграції та зимівлі.Великих масштабів пониження дна карпатських рік набуло

на тих передгірських ділянках, де потужність кар’єрних розробок набагато перевищувала обсяги надходження наносів з верхніх ла-нок річкової мережі.Такі самі процеси відбуваються і вздовж Дністра та його правих

приток — обох Бистриць, Лукви, Лімниці, Свічі тощо. Висновок од-нозначний: на всіх річках області необхідно заборонити розроблення руслової піщано-гравійно-галькової суміші, а натомість налагодити видобуток цих будівельних матеріалів з потужних запасів, які заля-гають у колишніх руслах давніх рік, з т. зв. алювію надзаплавних те-рас, їхні родовища розвідано в Надвірнянському, Богородчанському, Рожнятівському, Долинському та Галицькому районах.

Âîäà ó íàøîìó æèòò³

САЧУК Наталія, учениця 9 класу Логвинського навчально-виховного об’єднання «Загальноосвітня школа I–II ст. — дошкільний навчальний заклад» Київської області;

Іванько Олеся, учениця 9 класу Логвинського навчально-вихов-ного об’єднання «Загальноосвітня школа I–II ст. — дошкільний на-вчальний заклад» Київської областіАктуальність дослідження. Без води неможливо уявити життя

на Землі. Вода є найзагадковішою речовиною на планеті. Крім того,


що, залежно від умов, вона може видозмінюватися — бути то рідкою, то твердою, то газоподібною, у неї виявили четвертий стан — інфор-маційний. Сучасні учені вважають, що вода має пам’ять. У нашому життя вода відіграє надзвичайно важливу роль. Випаровуючись, вода переноситься на величезні віддалі і там випадає у вигляді дощу і снігу. Вологість повітря і кількість атмосферних опадів є найважливішими факторами, що регулюють клімат і погоду.Вода є також одним з найважливіших геологічних факторів, що

змінює зовнішній вид земної поверхні, розмиваючи гори і утворю-ючи долини. Вона руйнує гірські породи не тільки механічно, а й хімічно, реагуючи з ними з утворенням інших речовин, тому вода має величезне значення в житті людини, тварин і рослин. Вона потрібна рослинам для розчинення поживних речовин ґрунту. Не-стача води у ґрунті призводить до погіршення живлення рослин і зниження врожаю сільськогосподарських культур. Тому для за-безпечення у ґрунті води здійснюють цілий комплекс агрохімічних заходів.Усі процеси травлення і засвоєння їжі людиною і тваринами від-

буваються у водному середовищі. Надмірна втрата води організ-мом (до 10–20 %) може призвести до загибелі. Щоденна потреба дорослої людини у воді становить 2,5–4 дм 3. Вода є одним із шести основних харчових елементів здорового харчування людини поряд з вуглеводами, білками, жирами, вітамінами і мінералами.Об’єкт дослідження: водні ресурси Володарського району.Предмет дослідження: властивості води нашого села, якість

питної води, ступінь її забруднення, фактори впливу на якість води.Завдання роботи:

• провести соціологічне опитування жителів Володарського райо-ну стосовно якості питної води;

• дослідити рівень забруднення води у нашому селі;• зробити статистичне опрацювання даних соціологічного дослі-дження.Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань ми

використовували як теоретичні методи дослідження, так і прак-тичні, проводили соціологічні опитування. Ми попросили всіх учнів пройти анкетування, а також принести до школи зразки води з їхніх дворищ. Всі учні нашої школи відгукнулись на наше прохання і при-несли у пляшечках та баночках свою воду.


Ми входимо в нове століття, відповідно від людства вимага-ється змінити сам стиль мислення і ставлення до світу. Оскільки людина може резонувати з рештою світу, саме тому так важливо, щоб ми змінили наше мислення і навчилися жити в гармонії з при-родою, а не продовжували знищувати Землю. Вода — це ланка між духом і матерією. Тому ми можемо зцілити самих себе і нашу планету, свідомо культивуючи важливі позитивні «вібрації» любо-ві та прихильності. Розуміння того, що ми складаємося переважно з води, є першим кроком до розкриття таємниць Всесвіту.Висновки:1. Вода є життєдайною, такою, що забезпечує життєві сили,

основою життя на Землі. Тому нам необхідно усвідомити, що без чистої води людство не зможе існувати.

2. Турботу про чистоту води має проявляти держава у вигляді законів, наказів. Їх виконання і дотримання має контролюватися органами самоврядування, як місцевими так і державними.

3. Кожна людина має зрозуміти, що турбота про воду — це її особиста турбота. В її діях не має бути загрози для чистоти води.

4. У нашому селі, поки що, вода є чистою. А якою вона буде на-далі — залежить від нас, нашого виховання, нашого розуміння від-повідальності за чистоту води.

Âïëèâ ëþäèíè íà ÿê³ñòü âîäè (äîñë³äæåííÿ âîäíèõ ðåñóðñ³â ñ³ë ×óáèíö³ òà Ïóñòîâàð³âêà Ñêâèðñüêîãî ðàéîíó)

ЦЕЮКОВА Анастасія Сергіївна, учениця 7 класу Пустоварівського навчально-виховного комплексу Сквирського району Київської області

Актуальність дослідження. Питання про якість питної води є надзвичайно актуальним сьогодні як у багатьох країнах світу, так і в України. На рубежі XX і XXI століть людство зіткнулося з гло-бальними проблемами постачання придатної для споживання води. Коло країн, які не мають ані краплини води і закуповують її як дорогоцінний товар, з кожним роком розширюється,.


Стає очевидним той факт, що й водні ресурси сіл Чубинці та Пустоварівки відіграють роль у забезпеченні якісної води.Не меншу загрозу для здоров’я жителів сіл Чубинці і Пустоварів-

ка несе забруднення місцевих ставків, річки, а також підземних вод.Метою роботи є дослідження місцевих водних ресурсів і оціню-

вання їх якісного стану, визначення впливу людини на водні ресурси.Завдання дослідження:

• опрацювати наукові та літературні джерела про водні ресурси;• дослідити місцеві водні ресурси сіл Чубинці та Пустоварівки з на-несенням на карту, оцінити їх теперішній стан;

• дослідити значення води в житті живих організмів;• опрацювати методи дослідження придатності води до викорис-тання, провести вибірковий аналіз місцевих вод на предмет їх придатності;

• виявити джерела забруднення водних запасів, дослідити їх вплив на екологічний стан водойм;

• виробити пропозиції щодо забезпечення якісною водою місцевих громад, господарств та збереження водних ресурсів.Об’єктом дослідження є водні ресурси району та напрями їх збе-

реження.Предметом дослідження є якість води водоймищ (ставки, річки,

заплави, джерела, колодязі) сіл Чубинці та Пустоварівки. Вивчення факторів впливу людей на їх стан та придатність води до викорис-тання.Висновки. Вплив людського чинника на придатність водних ре-

сурсів та якість води з кожним роком посилюється. Якісний еколо-гічний стан водойм початку та середини XX століття був набагато кращий, ніж тепер.Побутові відходи та сміття є потенційними забруднювачами

навколишнього середовища і змінюють хімічний склад води. Сміт-тя є фізичним та механічним забруднювачем води, порушується мікробіологічний режим біоценозів.Урядам країн і кожній людині необхідно серйозно працювати

над вирішенням проблеми забруднення води.


Åêîëîã³÷íèé ñòàí âîäíèõ îá’ºêò³â ñåëà Çàïðóäêè

ДУДАРЕНКО Тетяна Володимирівна, учениця 7 класу Запрудської ЗОШ І–ІІ ст. Іванківського району Київської області

Потреба у прісній воді увесь час зростає. Нині стоїть пробле-ма чистої питної води і в деяких районах її шукають як найцінні-шу корисну копалину. Залишається напружений стан, зумовлений обмеженістю водних ресурсів та їх використання. Серйозну закло-потаність викликає забруднення водних ресурсів. Щорічно разом зі стоками скидається до 8 тонн різних забруднюючих речовин, що особливо згубно позначається на стані малих річок, озер, які фак-тично перетворилися на стічні канави.Отже, у зв’язку з цим цілком очевидною є актуальність цієї роботи —

допомога у вивченні екологічного стану своєї місцевості та України.Учні нашої школи, які є членами екологічного гуртка «Паро-

сток», провели дослідницьку роботу з метою оцінювання екологіч-ного стану водних об’єктів поблизу села Запрудки, в якому розта-шована наша школа.Мета дослідження: оцінювання екологічного стану водних

об’єктів села Запрудки; визначення проблеми збереження джерел і струмків та шляхи їх відродження.Об’єкти дослідження: річка Тетерів на ділянці 4 км, річка Люб-

ша, річка Прудка, озеро Шантарей, джерела «Овсієва криничка» та «Підгір’я».Предмет дослідження: засміченість предметами, які важко роз-

кладаються, мийними засобами, замуленість, заростання водойм природною рослинністю, оцінювання зарегульованості річок.Завдання дослідження: виявити найбільш забрудненні водні

об’єкти села Запрудки, дослідити причини забрудненості, надавати посильну допомогу в розчищенні малих водних об’єктів, провести просвітницьку роботу серед населення, пропагувати і проводити природоохоронні заходи щодо збереження природних водойм.Методика дослідження: збирання інформації, спостереження,

порівняння, практична робота.Очікувані результати: більше дослідити природу своєї місцевос-

ті; критичний аналіз екологічної інформації на основі аналізу фор-


мування екологічного мислення, навичок сприйняття своєчасних рішень; проведення посильної роботи по покращенню екологічно-го стану водних об’єктів.Практичне значення цієї роботи в тому, що зібрані матеріали

можна використати на уроках природознавства, географії, біології, де вивчаються водойми та природа рідного краю.

Åêîëîã³÷íà õàðàêòåðèñòèêà áàñåéíó Äí³ñòðà íà òåðèòîð³¿ Ëüâ³âñüêî¿ îáëàñò³

òà îñíîâí³ ï³äïðèºìñòâà-çàáðóäíþâà÷³

ДОЦЕНКО Ангеліна Олександрівна, учениця 8 класу навчально-виховного комплексу «Школа-садок “Софія”» Львівської області

Дослідницька робота направлена на дослідження рівня антро-погенного навантаження на екосистему річки Дністер на терито-рії Львівської області, а також представлений рейтинг основних ан-тропогенних підприємств-забруднювачів водопостачання жителів міст та сіл Львівщини, оскільки в басейні Дністра сконцентрова-на видобувна промисловість нафти і газу, солей, розвинута хіміч-на, деревообробна, цукрова, паперово-целюлозна промисловість, енергетика, сільське господарство, що негативно впливає на якість водопостачання населення області зокрема і України загалом.У дослідженні застосовано переважно описовий метод, який дає

змогу систематизувати та узагальнити уявлення про екологічну си-туацію басейну р. Дністер, що протікає на території Львівської об-ласті та основних техногенних забруднювачів поверхневих та під-земних вод.Дністер є другою за розмірами рікою України і головною водною

артерією Молдови. Він починається в Карпатах на висоті 760 метрів над рівнем моря недалеко від села Вовче Турківського району Львів-ської обл. і тече спочатку на північ, а далі на південний схід через За-хідну Україну, Поділля, республіку Молдову і вже недалеко від Оде-си втікає у Чорне море, а точніше у Дністровський лиман.


Питною водою з Дністра або його допливів забезпечуються Одеса, Кишинів, Львів, Чернівці, Сорока, Більці, Іллічівськ та інші менші міста. У найближчі роки передбачається подальше збіль-шення об’єму відбору води в 1,2–1,8 раза.Звідси стає зрозумілим і актуальність досліджуваної теми,

оскільки питання оцінювання якості поверхневих вод Дністра та його басейну сьогодні зачіпає не лише екологів, а й широке коло споживачів води у великих містах та жителів сільських регіонів як України загалом, так і Львівщини зокрема.Крім того, проблема забруднення водного середовища часто

ускладнена в разі вирішення міждержавних відносин, зокрема це важливо в теперішній геополітичній спрямованості України до ін-теграції в Європейський Союз. Нині водогосподарська діяльність призвела до того, що практично всі великі річки України є інтегро-ваними в єдину гідрологічну систему, яка функціонує як у нашій кра-їні, так і за її межами. Наприклад, з річки Дністер частково забез-печене водопостачання м. Чернівці (басейн Дунаю), а водні ресурси р. Стрий використовують для водопостачання м. Львова, стічні води якого надходять до басейну Західного Бугу і далі за межі України.Метою дослідження є спроба довести, що рівень антропогенно-

го навантаження на екосистему річки Дністер на території Львів-ської області дуже високий, оскільки в басейні Дністра сконцентро-вана видобувна промисловість нафти і газу, солей, розвинута хіміч-на, деревообробна, цукрова, паперово-целюлозна промисловість, енергетика, сільське господарство, що негативно впливає на якість водопостачання населення області зокрема і України загалом.Для досягнення мети потрібно розв’язати такі завдання:

• опрацювати джерела ЗМІ щодо екологічної ситуації водних ре-сурсів на території Львівської області та стан якості водопоста-чання населення Львівщини;

• ознайомитися та опрацювати дані державного управління охоро-ни навколишнього природного середовища в Львівській області щодо стану водних ресурсів та основних техногенних забрудню-вачів області;

• провести виїзну оглядову екскурсію вздовж прибережних смуг басейну Дністра.Методи дослідження. У дослідженні застосовано переважно

описовий метод, який дає змогу систематизувати й узагальнити


уявлення про екологічну ситуацію басейну р. Дністер, що протікає на території Львівської області, і основних техногенних забрудню-вачів поверхневих та підземних вод.Об’єкт дослідження: екологічний стан поверхневих та підземних

вод річки Дністер та басейну річки, що протікає на території Львів-ської області; основні техногенні забруднювачі рік басейну Дністра на території області.


СОПІЛЬНЯК Антоніна Валеріївна, учениця 9 класу Миколаївської загальноосвітньої школи-інтернату І–ІІІ ст. № 7

Водні ресурси — це поверхневі і підземні води, придатні для ви-користання в народному господарстві. Водні ресурси є одним з жит-тєво важливих компонентів гідросфери земної кулі та необхідною підвалиною соціально-економічного розвитку загалом, задоволення основних потреб людей, діяльності у галузі виробництва продоволь-ства, збереження екосистем. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво). Водойми мають велике значення для відпочинку, туризму, спорту.Незважаючи на неухильне зростання споживання води вна-

слідок швидкого збільшення чисельності народонаселення, осно-вною проблемою став не брак питної води в більшості країн сві-ту, а прогресуюче забруднення річок, озер і підземних вод. Значне зростання промисловості призвело до різкого збільшення обсягів технічних відходів, що скидаються у вигляді неочищених або не-достатньо очищених стічних вод у водоймища. Нині забруднення води в басейнах великих рік практично на всій території України досягло критичних показників. Деякі річки практично перетворені на стічні канави. Виносами річок забруднені прибережні зони Азов-ського та Чорного морів.


Отже, предметом мого дослідження є стан водних ресурсів моєї місцевості — найбільш поширеної сполуки на нашій планеті, з’ясування їх проблем і забруднення, шляхи їх очищення і охорона водних ресурсів. Я вважаю цю проблему досить актуальною на сьо-годні, оскільки вода — основа всіх живих процесів. Адже з неї все і зароджувалось, розвивалося на Землі. У минулі роки проблема чистої прісної води не була настільки поширеною. Нині вона стала глобальною. Мета роботи: з’ясувати, в результаті чого забрудню-ються водоймища, що сприяє цьому, чому наразі досить пошире-ним став процес «цвітіння води», як впливають сучасні підприєм-ства і сільське господарство на стан водоймищ.


ВОДОП’ЯНОВА Анна Леонідівна, учениця 7 класу Жовтневої ЗОШ І–ІІІ ст. Новобузького району Миколаївської області;

МАЛОМУЖ Олег Володимирович, учень 7 класу Жовтневої ЗОШ І–ІІІ ст. Новобузького району Миколаївської області

На території Новобузького району в долині р. Інгул із 2002 р. існує регіональний ландшафтний парк «Приінгульський». Це — особлива, цінна у природоохоронному значенні територія, частина природничо-заповідного фонду держави. До його складу без зміни категорії входять гідрологічний заказник «Софіївське водосхови-ще» та ботанічний — «Пелагеївський».Мета створення «Приінгульського» — збереження у природ-

ному стані ділянки долини р. Інгул із її типовими та унікальни-ми природними комплексами, збереження та відновлення цінних природних комплексів, видів флори та фауни, створення умов для туризму, відпочинку в природних умовах, проведення наукових до-сліджень, екологічна освітньо-виховна робота.Для попередження замулення та забруднення річки з обох берегів

на території долини є природоохоронні території, т. зв. прибережні


захисні смуги та водоохоронні зони. Це територія обмеженої госпо-дарської діяльності. Створення РЛП «Приінгульський» дає надію на повернення до життя неповторної степової перлини — р. Інгул.На території парку забороняється розорювання земель, будів-

ництво баз відпочинку, розміщення звалищ сміття, застосування отрутохімікатів, випас худоби, миття машин тощо. Та не всі жителі сіл знають ці правила, тому в прибережних смугах на видному місці встановили спеціальні знаки з роз’яснювальний текстом.Досліджуючи екологічний стан р. Інгул, ми впевнилися, що за-

для збереження природи рідного краю тут працюють переважно новобужани, оскільки ніхто не може краще оцінити та зберегти цей чудовий куточок. Ми, вихованці Центру позашкільної роботи дітей та юнацтва, і надалі будемо брати участь у заходах з очищення річ-ки, засаджувати береги деревами, проводити регулярні акції з при-бирання прибережної території.Створені екологічні бригади у закладах освіти та у нашому за-

кладі дають змогу висвітлити питання водних ресурсів і закликати до боротьби з їх проблемами.Отже, створення такого елемента природничо-заповідного

фонду як РЛП «Приінгульський» є важливим кроком у справі охо-рони природи і не тільки району, а й усього світового суспільства.

Åêîëîã³÷íèé ñòàí ð³÷êè ×è÷èêëåÿ (â ðàéîí³ ñìò Âåñåëèíîâå Ìèêîëà¿âñüêî¿ îáëàñò³)

ДУМАНСЬКА Вікторія Мирославівна, учениця 7 класу Веселинівської ЗОШ І–ІІІ ст. Миколаївської області

Роль води в існуванні життя відома кожному. Вода всюди: в океа нах, і морях, річках і озерах, в дощі і снігові, в льодяному по-криві і в водопровідних трубах, їжі, напоях. Якби можна було піти скрізь за частинкою води, куди вона потрапить, ми б здійснили одну з най захопленіших мандрівок, яку лише здатні собі уявити. І, випиваючи склянку води, ми з повною підставою можемо вва-жати, що ця вода мчала з течії гірської річки, гойдалася на хвилях


Чорного моря, виблискувала у райдузі над Києвом, носилася віхо-лами над крижаними просторами Арктики чи була жалісно всмок-тана з ґрунту корінням сибірської сосни.Вода — це, без перебільшення, життя. На Землі води багато,

гідросфера Землі становить 1/4000 її маси. Вода вкриває ¾ поверх-ні Землі. Вода — перевертень, вона єдина в трьох особах: то тече в річках і океанах, то парою здіймається в хмари, то льодом засти-гає в холоднечу.Запаси прісної води на Землі великі, але вони розміщені не-

рівномірно. Україна, зокрема її південні райони, у т. ч. Миколаїв-ська область малозабезпечені водою. Щоб добути в степу джерело з водою, потрібно копати свердловину глибиною від 15–20 метрів. Наразі людство відчуває нестачу води. Кожній людині для вгаму-вання спраги потрібно щоденно близько 10 літрів води. Вода йде і на громадське харчування, побутові потреби, поливання зелених насаджень, для забезпечення роботи підприємств, будов та ін. Вода нині перетворюється в найдорожчу сировину, яку не можна нічим замінити.Малі річки тісно пов’язані з економікою прилеглих територій

і відіграють значну роль у розвитку соціального середовища. Вод-ночас всебічне використання біоресурсів річок, їх зарегулювання, відбір вод на полив та господарсько-побутові потреби, а також пе-ретворення річок на колектори стічних вод порушили їх природ-ний стан. Річки стали забрудненими, спрямленими, мілководними з поганою якістю води, збідненими рослинами й тваринами.Надміру інтенсивне використання в народному господарстві як

самих річок, так і водозборів порушує їх природний гідрохімічний та гідробіологічний режим, зменшує водність і глибину, річки за-мулюються і заростають, збільшується їх евтрофікація за рахунок накопичення сполук азоту, фосфору та калію. Відмічено повсюдне забруднення води і донних відкладень річок господарсько-побуто-вими стоками, які вміщують величезну кількість органічних та біо-генних елементів, пестицидів, важких металів, детергентів тощо.Тому проблема охорони і раціонального використання малих

річок — об’єктів, найбільш чутливих і схильних до стрімких не-гативних перетворень, ніж середні та великі водотоки, віднесена до числа найважливіших державних проблем.Мета гідрологічних досліджень:


• дослідження екологічного стану річки Чичиклеї;• з’ясування придатності води річки Чичиклеї для використання у побуті, господарстві, комунальному господарстві, для зрошен-ня, інших галузях.Завдання дослідження:

• визначити екологічне значення води.• дослідити фізичні властивості води.• виявити причини забруднення річки Чичиклеї.Об’єкт дослідження: річка Чичиклея.Методи досліджень: фізико-хімічний, хімічний.Прийоми досліджень: описовий, експериментальний, порів-

няльний.

Âîäí³ ðåñóðñè ì³ñòà Áàøòàíêè òà ¿õ ÿê³ñòü

БУЦЬКА Юлія Ігорівна, учениця 8 класу Баштанської ЗОШ І–ІІІ ст. № 1 Баштанської районної ради Миколаївської області

Актуальною проблемою XXI століття є проблема забруднен-ня водних ресурсів та питної води. Не тільки людина, а й усе живе на Землі страждає від забрудненої води. Тому її якість має вели-чезне значення і є найважливішим індикатором, що визначає стан навколишнього середовища.Важливою є та обставина, що у воді біологічне забруднення на-

буває особливого значення, подекуди за небезпекою випереджаю-чи навіть хімічне. Це трапляється найчастіше тоді, коли вода стає життєвим середовищем для патогенних мікроорганізмів, кількість яких у ній постійно зростає. Природна вода, забруднена промис-ловими і побутовими стоками, непридатна до водопостачання на-селенню.Проблема якості питної води для України була і продовжує за-

лишатися вкрай актуальною і надзвичайно гострою.Від стану розвитку водогосподарського комплексу залежить

стан розвитку економіки, добробут і здоров’я населення країни.Тому необхідно зберегти цей нічим незамінний природний ре-

сурс для себе і прийдешніх поколінь.


Актуальність теми. Розв’язання глобальної проблеми питної води, в т. ч., залежить від конкретних локальних заходів щодо збе-реження водних ресурсів. Так, у нашому місті Баштанка Микола-ївської області проблема якості питної води залишається гострою та актуальною. Джерелом центрального водопостачання міста є р. Інгул. Водозабір міста Баштанки здійснюється із середини річки Інгул. Рівень забруднення цієї частини річки найвищий. Ана-ліз річкової води показує, що вода не відповідає вимогам ДОСТу 2761–84. За даними Держуправління екології та природних ресурсів у Миколаївській області мінералізація вище норми від 3 до 8 разів, вміст сульфатів — від 4 до 7 разів, вміст заліза загального — від 10 до 15 разів.Поверхневі води, представлені каскадом ставків, мають неза-

довільний стан унаслідок скидів неочищених стоків. Якість води у місцевих ставках не відповідає показникам ДСТУ для рибогос-подарського призначення. Особливо яскраво про це свідчать зна-чні перевищення по вмісту хлоридів, сульфатів, по твердості та за-гальній мінералізації.Підземні води в нашому регіоні дуже жорсткі, що значно підви-

щує ризик ускладнення уролітазу.Отже, дослідження якості водних ресурсів м. Баштанка є акту-

альним і необхідним. Опрацювавши доступні джерела інформації, ми виявили, що екологічний моніторинг водних ресурсів м. Баш-танки не проводився. Тому нами була обрана саме ця тема дослі-дження і поставлена відповідна мета.Мета дослідження: оцінити стан водних ресурсів м. Баштанка

і запропонувати місцевий план дій з їх охорони.


Ñó÷àñíèé ñòàí òà åêîëîã³÷í³ ïðîáëåìè Òèë³ãóëüñüêîãî ëèìàíó

ЗІННЯТУЛЛІНА Катерина Няїмівна, учениця 9 класу Нерубайського навчально- виховного комплексу Біляївського району Одеської області

Тилігульський лиман розташований на півдні України, в межах території Одеської та Миколаївської областей.Для лиману характерні перпендикулярність осі до берегової лі-

нії моря, хвиляста берегова лінія, незначна ширина в порівнянні з довжиною, крутий правий берег та пологий лівий, велика кіль-кість кіс, балок та ярів, поступовий перехід лиманних улоговин в долинах річок.Тилігульський лиман — лиман з високомінералізованими во-

дами. Це замкнене озеро, що живиться тимчасовими водотоками, режим якого характеризується весняними паводками та низькою літньою меженню.Тилігульський лиман — одна з найбільших чистих природних

водойм на території України, але за останні роки його екологічний стан сильно погіршився: він обмілів, посолонів, знизилась біоло-гічна продуктивність — і все це як наслідок збільшення рівня гос-подарського забруднення і недбалого ставлення до його охорони.Тилігульський лиман — унікальний природний об’єкт Україн-

ського Причорномор’я, територія якого багата на рекреаційні ре-сурси (мінерально-лікувальні грязі, багата флора та фауна, спри-ятливі кліматичні умови, велика кількість пляжів) у зв’язку з цим упровадження рекреаційно-туристичної діяльності є досить пер-спективним.На берегах лиману відсутня промислова, транспортна та ко-

мунальна інфраструктура, отже, він захищений від промислових стоків. На його території створено Тилігульський регіональний ландшафтний парк, і він має статус водно-болотної ділянки міжна-родного значення. Проте вже сьогодні, незважаючи на все це, його екологічний стан сильно погіршився, і наслідки цього є великі: ли-ману загрожує серйозне лихо, тому актуальність розроблюваної теми є досить значною.


Мета роботи: визначення екологічного стану Тилігульського ли-ману, оцінка та характеристика природно-рекреаційних умов лиману.Об’єкт дослідження: Тилігульський лиман.Предмет дослідження: екологічний стан Тилігульського лима-

ну, його придатність для рекреаційного використання.Завдання дослідження:

• аналіз природних умов лиману;• оцінка стану берегоохоронних територій біля лиману;• вивчення екологічного стану Тилігульського лиману;• визначення заходів щодо охорони та покращення екологічного стану лиману;

• оцінювання його придатності для рекреаційного використання.Для досягнення поставленою в роботі мети я використовувала

такі методи дослідження, як діалектичний, статистичний, аналі-тичний, літературний.Відмінності та переваги запропонованого. Тилігульський ли-

ман протягом багатьох років і до сьогодні вважався одним з най-чистіших водних об’єктів Причорномор’я. Проте нині у зв’язку зі збільшенням господарського втручання людей, а також майже від-сутній контроль за його екологічним станом і рівнем забруднення ситуація на лимані значно погіршилася. Сьогодні для вирішення проблем пов’язаних з погіршенням екологічного стану лиману з боку вчених як Одеської області, так і України, розробляються програми щодо його збереження.Запропоновані заходи щодо поліпшення екологічної ситуації

на лимані є досить реальними і не вимагають багато витрат на їх втілення. Саме після очищення води лиман стане більш популяр-ним серед туристів. Регулювання обсягів вилову риби дасть змогу зберегти рідкісних риб занесених до Червоної книги. Територія Ти-лігульського лиману дуже багата на рослинність, і заборона госпо-дарської діяльності на ній вплине на збереження рідкісних рослин цієї ділянки.Загалом Тилігульський лиман до теперішнього часу ще недо-

статньо освоєна в рекреаційному відношенні територія. Ось чому зацікавленість та інтерес з боку потенційних туроператорів та ін-весторів рекреаційно-туристського бізнесу тут досить великий. Проте головним сьогодні є розв’язання його екологічних проблем і зміна ставлення щодо охорони та збереження цього унікального водного об’єкту України.


Ñòàâêè ñàíàòîð³þ «Êóÿëüíèê»

ДЕМІРОВ Юрій Віталійович, учень 7 класу Одеської спеціалізованої школи І–ІІІ ст. № 40 Одеської міської ради Одеської області

Вода і життя… Це слова — синоніми. Життя без води немож-ливе. Людині потрібна вода: вона її життя, вона дає здоров’я, вона радує… Людина мешкає поряд з водою. Природу людина змінює для своїх потреб.Наш об’єкт — ставки на території санаторію «Куяльник» — ві-

домої в СНД здравниці.Мета роботи: виявити, як людина змінює природу на прикладі

ставків санаторію «Куяльник» для своїх потреб і що з цього виходить.Завдання роботи:1. Ознайомитися з історією Куяльницького лиману і санаторію.2. Ознайомитися з походженням ставків, які ми вивчаємо.3. Забрудненість ставків.4. Визначити рослини, які ростуть у ставку.6. Спостереження і визначення птахів, що гніздяться у ставках.Актуальність теми в тому, що занедбані ставки потребують ува-

ги. Можливе використання їх як місця відпочинку, бо в санаторій приїжджають не тільки хворі, а й проводяться історичні екскурсії, фестивалі.Курорт Куяльник — один з найстаріших грязьових курортів на-

шої країни, який розташований на правому березі Куяльницького лиману.З плином часу санаторій прийшов у занепад. Раніше упорядко-

вана територія частково покинута.Основним методом роботи є спостереження, метод фотографу-

вання, знаходження джерел інформації і їх аналіз.Наприкінці ХІХ століття для відпочивальників на місці соло-

новодних озер збудували 3 ставки, берега одягнули в бетон. Аква-торія ставків була без водних рослин, не забруднена. Раніше вони були місцем розваги відпочивальників, але зараз вони занедбані, забруднені і заросли очеретом. Цей стан тривав протягом бага-тьох років, і акваторію зайняли спочатку рослини, а потім твари-ни — водоплавні птахи.


Коли ставки залишилися без догляду, люди забруднили їх своїм сміттям і відходами: пластикові пляшки, скляні пляшки, колоди, поліетилен, дошки та інші відходи.Птахи, на яких ми натрапили, спостерігали і фотографували

на ставках: лисуха (Fulica atra), крижень (Anas platyrhynchos), сіра качка (Anas strepera), червоноголова чернь (Aythya Ferina), норець малий (Podiceps ruficollis, Tachybaptus ruficollis). Все вони є на на-ших світлинах із пташенятами.Сьогодні майбутнє санаторію «Куяльник» нез’ясоване. Будівлі

старіють. Основна історична споруда — грязелікарні — руйнується з кожним роком все більше. Ставки заростають, але кількість лю-дей на пляжі лиману, а значить поряд зі ставками, не зменшується. Отже, забруднення відходами буде тривати, бетон руйнуватися, очерет розростатиметься, а в ньому житимуть птахи… Якщо воду остаточне не зіпсують відходами.

Âîäí³ ðåñóðñè Âåëèêîäîëèíñüêîãî

ІЛЬЇНИХ Ольга Миколаївна, учениця 9 класу Великодолинського навчально-виховного комплексу — загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. — гімназії Овідіопольського району Одеської області

Великодолинське — селище міського типу Овідіопольського району. На його території протікає річка Акаржанка, є виходи під-земних вод — джерела і є штучні водойми: ставок і артезіанські свердловини, з яких вода надходить до водогону для забезпечення водою нашого населеного пункту.У своїй роботі я детальніше зупиняюсь на таких водних об’єктах

нашого селища, як річка Акаржанка та підземні води.Раніше дно нашої річки було дуже замуленим. Наприкінці вес-

ни 2011 року до річки Акаржанки почали чистити від мулу за до-помогою технічного приладу, що називається драглайном. Роботи проводились за кошт жителів села, підприємства надавали техні-ку, соляру, бензин. У результаті чищення річки від мулу її береги


стали гарними, річка стала глибшою та ширшою. Великодолинці своєю працею і любов’ю до села зробили нашу річку знову гарною і чистою водоймою. Після чищення річка стала придатною до ри-боловства. Щоб чищення не стало марним, потрібно припинити виливання хімікатів у річку.Однак слід зазначити: буз укріплення берегів земля зсипається

у воду, і чищення річки стає марним. Тим паче, що береги під час дощу підмиваються, а замість дерев на берегах поросли бур’яни, що укріплюють ґрунт гірше. Ще однією причиною швидкого змен-шення рівня води в річці є нестача атмосферних опадів.У Великодолинському є підземні водоносні горизонти. Найваж-

ливішим фактором формування підземних вод є атмосферні опа-ди. Підземні води краще використовувати, бо вони значно чистіші, ніж поверхневі, в них розчинено більше поживних речовин і вони найбільш придатні для водопостачання.На сьогодні річка має задовільний стан, бо нещодавно її почис-

тили від мулу. Оцінка якості підземних вод задовільна. Однак, щоб зберегти цю воду і водночас красу селища, потрібно розвивати еко-логічну культуру населення.

Ãëîáàëüí³ åêîëîã³÷í³ ïðîáëåìè ìàëî¿ ð³÷êè Êîäèìè

ЛОЙТАРЕНКО Вячеслав Сергійович, учень 9 класу навчально-виховного комплексу «Балтська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 3 — колегіум» Одеської області;

ЛОЙТАРЕНКО Дмитро Сергійович, учень 9 класу навчально-виховного комплексу «Балтська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 3 — колегіум» Одеської області

Однією з найгостріших екологічних проблем сьогодення є об-міління, пересихання та зникнення з карти України малих річок. Попри важливість дослідження і природного, історичного й етно-культурного збереження північних територій Одещини, по яких


протікає невелика річка Кодима, вони перебувають у кризовому екологічному стані.Пропонована робота направлена на дослідження екологічного

стану басейну річки Кодими, аналіз особливостей рослинного та тваринного світу регіону, виявлення еколого-небезпечних тери-торій у басейні річки і напрацювання можливих шляхів уникнення екологічної катастрофи.Автори роботи поставили за мету дослідити походження на-

зви гідроніму та історико-географічне значення річки Кодими для розвитку регіону; проаналізувати історичні та господарсько-еко-номічні передумови та фактори, які вплинули на екологічний стан Кодимського басейну; створити Червону книгу басейну річки Ко-дими; напрацювати шляхи покращення екологічної ситуації в при-бережних районах.Предмет дослідження: екологічний стан басейну річки Кодими,

особливості рослинного та тваринного світу регіону. Об’єкт дослі-дження: умови та причини виникнення екологічних проблем у ба-сейні річки, можливі шляхи уникнення екологічної катастрофи.Робота за змістом має інформаційно-практичний характер.

Це перша комплексна історико-культурна й еколого-краєзнавча робота про річку Кодиму та прибережні території. Практична цін-ність суто екологічного аспекту роботи полягає в різносторонньо-му дослідженні сучасного стану екосистеми акваторії, створенні Червоної книги та карти еколого-небезпечних місць басейну річ-ки Кодими, розробленні заходів природоохоронного спрямування з метою покращення екологічної ситуації русла річки Кодими, при-вернення уваги до проблеми вимирання малих річок і посилення ролі екологічного виховання молодого покоління.


Åêîëîã³÷í³ ïðîáëåìè ñòàâê³â ñåëèùà Êîçåëüùèíè

КУЛЬБАЧКО Тарас Валентинович, учень 9 класу Козельщинського навчально-виховного комплексу Полтавської області

Мета роботи: вивчення екологічного стану водних об’єктів се-лища Козельщина, Полтавської області, ознайомлення із флорою та фауною центрального ставка «Кугуївське», виявлення екологіч-них забруднювачів і внесення пропозицій щодо поліпшення есте-тичного вигляду.Об’єкт дослідження: центральний ставок «Кугуївський» селища

Козельщина.Предмет та завдання дослідження:• вивчення рослинності ставка.• вивчення фауни ставка.• виявлення екологічних проблем.• дослідження якості води.Методика дослідження: експерименти з вивчення водного ста-

ну, спостереження та дослідження.Відмінність та переваги запрограмованого: залучення молоді

до збе реження природи рідного краю і можливість проведення дослі-джень під час екскурсій і вивчень флори та фауни на уроках біології.Людина та природа — поняття взаємопов’язані та взаємозалеж-

ні, адже людство існуватиме доти, доки існуватиме природне се-редовище. Створюючи загрозу природі, ми загрожуємо самим собі. В. Сухомлинський зазначав із цього приводу: «Поняття “при-рода” — єдине ціле. У цьому своя гармонія та постійність, взаємо-зв’язки та залежності; вона — джерело буття й суть буття, вона єдина й нерозривна з людиною. Кожний з нас — природа, що стала людиною. Людина доти могутня й непереможна, доки вірна зако-нам природи — пізнаним і непізнаним, не нею встановленим… Ак-тивно впливати на природу, але залишатись її сином, бути вінцем її творіння та володарем її сил, по-синівському бережливо ставитись до неї — ось яку позицію нам треба займати у процесі взаємодії з природою…».


Àëüãîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ ÷èñòîòè âîäè ð. Õîðîë â ðàéîí³ ì. Ìèðãîðîäà

МИЩЕНКО Алла Володимирівна, учениця 9 класу Миргородської ЗОШ І–ІІІ ст. № 5 Миргородської міської ради Полтавської області

Науково-дослідницька робота присвячена цікавій і малорозро-бленій темі дослідження чистоти води за допомогою мікроскопіч-них водоростей. Метою пропонованого дослідження було вивчен-ня видової різноманітності водоростей нашої місцевості і популя-ризація екологічних знань серед гуртківців ЦЕНТУМу.Дослідження проводилося в рамках Всеукраїнського науково-

освітнього проекту «Мікроскопічні водорості — показники еко логіч -ного стану довкілля», який проводить інститут ботаніки ім. Холод-ного НАН України.У роботі надається загальна характеристика водоростей, роз-

глядається особливості будови, розмноження, екології та викорис-тання водоростей у ролі універсальних індикаторів антропогенно-го впливу на стан водойм. Вивчалися правила відбору проб різних екологічних груп водоростей (планктону, перифітону, бентосу).При відборі проб води враховувались фізичні властивості води,

характер берегової лінії, вивчалася флора вищих рослин, що росте на березі р. Хорол. Відібрані проби проаналізовані під мікроско-пом для визначення видового складу водоростей, який виявився досить різноманітний.Потрібно наголосити на суттєвій відмінності у зафіксованій

у пробах кількості видів різних відділів. Так, наприклад, найчастіше в пробах траплялися представники відділів Діатомових, Зелених та Синьо-зелених водоростей і лише поодинокі види відділів Евгле-нових, Жовто-зелених, Золотистих та Дінофітових. За кількісним складом переважали проби бентосу і перифітону, а проби планкто-ну потрібно було додатково згущувати, щоб знайти окремих пред-ставників альгофлори.


Åêîëîã³÷íèé ñòàí ð³÷êè Ñóõèé Êàãàìëèê

КУЛЯСОВА Таїсія Сергіївна, учениця 8 класу Кременчуцького ліцею № 4 Кременчуцької міської ради Полтавської області;

РОМАНЧЕНКО Влада Василівна, учениця 8 класу Кременчуцького ліцею № 4 Кременчуцької міської ради Полтавської області

Леонардо да Вінчі писав: «Коли ви опускаєте руку в текучий потік, ви доторкаєтесь до минулого для тих, хто вище за течією, і до майбутнього для тих, хто живе нижче».В Україні нараховується 63 119 річок, загальна довжина яких ста-

новить більш ніж 206 тис. км.Більшість малих річок відчувають вплив забруднення стічними

водами промислових підприємств, сільськогосподарського вироб-ництва, комунального господарства. Багато річок замулюються, тому що транспортуюча здатність водного потоку знижується під дією відбору значних об’ємів води. Дуже чутливий водний режим малих річок до одностороннього зниження рівня ґрунтових вод, що відбувається під час меліорації земель і при відборі підземних вод.Невисокою поки що залишається технологічна культура засто-

сування добрив у сільськогосподарському виробництві. Вона впли-ває на водно-фізичні властивості ґрунтів, а отже, на умови форму-вання стоку води і наносів, підвищує винос біогенних елементів, які призводять до евтрофікації водотоків.З року в рік в Україні збільшується кількість річок з докорінно

зміненим режимом. Разом зі зміною гідрографії річкової мере-жі змінюється і рельєф прилеглих територій. Усе це призводить до значних екологічних збитків, негативно відбивається на умовах життя населення.Господарське освоєння водозборів малих річок порушує сформова-

ний протягом багатьох століть баланс взаємодії природних стокофор-муючих комплексів (ліс — річка, поле — річка, болото — річка та ін.).Про річки та їх значення в природі і суспільстві написано бага-

то. Однак далеко не всі уявляють, чому все ж таки виникла вод-на проблема, у чому її суть і які шляхи її розв’язання. Багато хто


зі старшого покоління, дивлячись у юнацькі роки на українські річ-ки, і не підозрював, які над ними збираються хмари. Чиста вода тоді ще не викликала подиву, вона була нормою. Нині річки дедалі більше й більше втрачають свою велич і багатство. Тому нині усе більше уваги приділяється відновленню й охороні малих річок.Екологічна ситуація річки Сухий Кагамлик постійно змінюєть-

ся, характер змін залежить від ряду факторів. Унаслідок цього не-обхідно проводити регулярний моніторинг навколишнього серед-овища річки.Тому актуальність роботи полягає в потребі постійного еколо-

гічного моніторингу природного середовища річки Сухий Кагамлик, дослідження шляхів попадання до неї забруднювачів. Проведені дослідження дають змогу розробляти пропозиції щодо конкретних природоохоронних заходів і очистки води на річці Сухий Кагамлик.Дані про стан води в річці Сухий Кагамлик збиралися нами в ра-

йоні Парку воїнів-інтернаціоналістів. Окрім цього, дані про еколо-гічний стан річки надаються представниками санітарно-епідеміо-логічної, екологічної служб міста.Новизна роботи зумовлена необхідністю оцінювання поточно-

го екологічного стану річки Сухий Кагамлик, а також можливістю використати новий підхід в оцінюванні цієї ситуації.Метою роботи є дати якомога повне уявлення про екологічний

стан річки Сухий Кагамлик.Мета роботи передбачає розв’язання таких завдань:

• виявити можливі джерела забруднення річки;• оцінити стан річки Сухий Кагамлик;• запропонувати шляхи поліпшення екологічного стану річки Сухий Кагамлик.Тема дослідження була обрана зважаючи на актуальність даної

проблеми для нашого міста. Адже, провівши опитування населен-ня, ми впевнились, що стан річки погіршується. Особливо це стало помітним в останні 15 років. Так, вчитель англійської мови нашого ліцею Мєдвєдєва Вікторія Валентинівна, яка мешкає в мікрорайоні Молодіжний протягом 25 років і постійно влітку відпочиває на бе-резі річки, каже, що ще років 15 назад вода в Сухому Кагамлику була чистішою, а зараз, коли плаваєш у водоймі, то відчуваєш не-приємний запах.


Під час роботи нами була опрацьована література, яку можна умовно поділити на три типи: література про малі річки України, періодичні видання, звіти екологічних служб міста. Проте ми не зна-йшли жодної публікації, яка всебічно розкривала б поставлену про-блему.

Åêîëîã³÷í³ ïðîáëåìè Çåëåíîãî îçåðà

ГОЛЕЦЬ Ірина Віталіївна, учениця 9 класу Охтирської ЗОШ І–ІІІ ст. № 8 Сумської області

Кожна водойма — це екосистема, представлена складними взаємовідносинами живих істот із довкіллям. Кожна екосистема перебуває в постійному взаємозв’язку з навколишнім повітрям та землею, а тому все, що відбувається в повітрі та на землі, впливає на якість води.Неможливо користуватися природою, охороняти її, не знаючи,

як вона влаштована, за якими законами існує і розвивається, як реагує на вплив людини, які гранично припустимі навантаження на природні системи може дозволити собі людство.В останні десятиліття людство впритул зіткнулося з пробле-

мами катастрофічного забруднення навколишнього середовища. Брудна, непридатна для пиття вода, повітря, яким неможливо ди-хати, ґрунти, забруднені отрутохімікатами, безупинне зростання кількості алергічних та онкологічних захворювань — усе це поста-вило людину на грань виживання.Названі проблеми є результатом нераціонального, неконтр-

ольованого, екологічно необґрунтованого водокористування та водоспоживання, екологічно руйнівної моделі розвитку господар-ства. Водночас негативне значення має відсутність у населення відповідної інформації та знань про необхідність і способи захис-ту джерел прісної води. Тому вкрай необхідним є екологічне ви-ховання всіх верств населення, розширення в суспільстві практич-ної діяльності, спрямовані на охорону й поліпшення стану джерел, річок та інших водойм України, раціональне використання водних


ресурсів, підвищення екологічної та правової обізнаності грома-дян щодо охорони водних ресурсів шляхом залучення до практич-ної природоохоронної роботи, розвитку громадських екологічних ініціатив. Людина вносить у життя озер антропогенні токсиканти як спонтанно, так і цілком свідомо. Унаслідок цього поряд із при-родним кругообігом речовин виникає і стає дедалі могутніший ан-тропогенний вплив, що несе техногенні потоки речовин та енергії, які порушують рівновагу водойм.Актуальність роботи полягає в тому, що останнім часом спо-

стерігається погіршення екологічного стану природного середови-ща, рівень якого значно змінений порівняно з тим, яким він був на початку зародження людства. Важкий стан довкілля, зокрема водойм, зумовлений тим, що через інтенсивне використання вод-них ресурсів відбуваються значні кількісні та якісні зміни в гідро-сфері. Якісні зміни викликані тим, що більшість водойм є не лише джерелом водопостачання, а й тими басейнами, куди скидаються промислові, сільськогосподарські й господарсько-побутові стоки.Мета роботи: провести дослідження екологічного стану Зеле-

ного озера в центрі міста Охтирки в зоні значного антропогенного навантаження, вивчити його гідрологічний та термічний режими. На основі комплексного аналізу визначити фактори, що впливають на якість води в озері, сукцесію видового складу рослин, що сталася через вторгнення амброзії, і порівняти видовий склад лікарської флори, а також розробити ряд заходів, щоб врятувати Зелене озе-ро, рівень води в якому останнім часом почав різко падати.Для досягнення мети нами були поставлені такі завдання:1. Розглянути літературу із запропонованого питання.2. Узагальнити результати дослідження фізико-географічних характеристик озера.

3. Узагальнити результати дослідження екологічного стану озера.4. Протягом весняного та літнього сезонів 2011 року провести дослідження екологічного стану озера.

5. Провести дослідження видового складу флори котловини Зе-леного озера, яка є лікарською сировиною та використовуєть-ся в народній медицині.


Äîñë³äæåííÿ åêîëîã³÷íîãî ñòàíó ð³÷êè Åñìàíü ó ðàéîí³ ñåëèùà Âîðîí³æ Ñóìñüêî¿ îáëàñò³

ШУТЬ Аліна Романівна, учениця 9 класу Воронізького навчально-виховного комплексу Шосткінського району Сумської області

Вода — найпоширеніша в біосфері речовина. Це особлива за свої -ми фізико-хімічними властивостями неорганічна сполука, що віді -грає велику роль у житті природи та людини.У природі вода перебуває у трьох станах — рідкому, твердому

та пароподібному. Вона є середовищем життя для величезної кіль-кості живих істот. А така властивість, як замерзання зверху донизу, дає можливість для існування в ній гідробіонтів, навіть в умовах холодного клімату.Для води характерна висока гранична теплоємкість, тобто по-

мірне нагрівання і охолодження, це впливає на клімат не тільки Землі, а й окремо взятої місцевості.Вода Землі завжди у постійному русі. У ній відбуваються різно-

манітні хімічні процеси. Вона ніколи не буває хімічно чистою, вмі-щує різні розчинні речовини у вигляді йонів. Рухи води на планеті Земля можна розділити на чотири основні шляхи: циркуляція у ат-мосфері, морські течії, річковий та підземний стоки. Адже річки переносять на велику відстань не тільки воду, а й розчинні та не-розчинні речовини. Саме тому їх і називають «артеріями життя».Живі істоти не можуть жити без води. Вона входить до складу

клітин і тканин. Втрата 15–20 % води призводить до смерті живо-го організму, в т. ч. людини. З’ясовано, що кожній людини на добу потрібно до 2 літрів води. Без води людина може прожити лише 5 днів.Вода становить 2/3 частини поверхні нашої планети. Та для

життя і діяльності людини потрібна прісна (з малим вмістом со-лей) вода, але її дуже мало, до того ж розміщена вона на земній кулі нерівномірно. Довгий час свого історичного існування людина повністю задовольняла свої потреби у прісній воді і не відчувала її нестачі. Та з часом, у зв’язку із збільшенням чисельності населен-ня, розвитком промисловості, заселенням людиною більш засуш-ливих регіонів, — потреба у воді різко зросла, що призвело до її не-


стачі у багатьох місцях планети. За даними ЮНЕСКО, нині 1/3 на-селення Землі відчуває гостру нестачу води. У деяких країнах вода поступово перетворюється чи не на найдорожчих скарб. Тому ак-туальним стає питання збереження чистоти водних джерел. Адже людина своєю діяльністю губить цілі акваторії і масштаби забруд-нення бувають безповоротні.Басейни великих річок складаються з безлічі малих. Екологічно

проблемою в Сумській області є стан якості поверхневого стоку малих і середніх річок. Актуальність теми пов’язана зі зміною еко-логічного стану басейнів річок і умов формування якості поверх-невих вод малих річок за рахунок антропогенного навантаження. У зв’язку з цим виникла необхідність комплексного оцінювання екологічного стану басейну річки Есмань. Річка Есмань належить до малих річок Сумщини і є лівою притокою Десни. Річка протікає на межі трьох районів Сумської області: Глухівського, Шосткин-ського та Кролевецького. Басейн річки характеризується активним господарським освоєнням. Тому дослідження екосистеми басейну річки Есмань, з’ясування її сучасного стану, причин і джерел нега-тивного впливу є актуальними завданням.Мета дослідження: оцінити екологічний стан басейну річки Ес-

мань у районі селища Вороніж і розробити природоохоронні захо-ди задля збереження природної чистоти водойми.Завдання дослідження:

• ознайомитися з географічними особливостями річки;• з’ясувати вплив природних умов на гідроекологічну ситуацію в басейні річки;

• провести гідрологічні дослідження води річки;• провести фізико-хімічний аналіз якості води, взятої з улюблених місць відпочинку місцевого населення;

• дослідити екологічний стан берегів річки;• обґрунтувати природоохоронні заходи, спрямовані на оздоров-лення природних екосистеми річки.Об’єкт дослідження: річка Есмань, яка протікає територією Во-

ро нізької селищної ради.Предмет дослідження: поверхневі води селища Вороніж, рос-

линний і тваринний світ басейну річки Есмань.


Åêîëîã³÷íèé ñòàí ð³÷êè Ñòð³ëêè

ЛУК’ЯНЧИКОВА Дарія Вікторівна, учениця 9 класу Сумської спеціалізованої школи І–ІІІ ст. № 9

Актуальність. Малі річки в Україні зазнали за останні десятиліт-тя найбільшого тиску людської діяльності, який призвів до погір-шення їх екологічного стану, а при досягненні останнім критичної межі — їх втрати як водних об’єктів. Життя малої річки практично цілковито визначається довколишнім ландшафтом, з якого вона збирає воду, характером господарювання на ньому людини. До-слідження річки і її долини, з’ясування причин, що ведуть до по-гіршення її екологічного статусу, допомагає зрозуміти причини нинішнього стану довкілля.Мета дослідження: визначити локальні проблеми гідросфери

шляхом визначення екостатусу річки Стрілки і рівня сапробності цієї водойми.Об’єкт дослідження: водойма м. Суми — річка Стрілка (права

притока ІІІ порядку р. Сумки).Предмет дослідження: екологічний стан річки Стрілки від вули-

ці Південної до входу в тунель (Кузнечний проїзд, 1).Завдання дослідження: дослідити стан берегоохоронних тери-

торій річки Стрілки; провести відбір проб гідробіонтів з визначен-ням належності їх до певної зони сапробності; встановити наяв-ність «цвітіння» води; визначити рівні сапробності водойми; оці-нити естетичний вигляд малої річки та її придатність до рекреації (відпочинку на берегах та на воді).Результати дослідження: визначений санітарний стан річки; ви-

значена видова приналежність водоростей фітопланктону, вищих водних рослин, коловерток, гіллястовусих рачків, що є індикатора-ми сапробності; визначений рівень сапробності водойми; оцінений естетичний вигляд річки.Висновки: р. Стрілка зазнає значного впливу антропогенних

факторів, що негативно впливає на санітарний стан її берегоохо-ронних територій, русла (забрудненість сміттям, ТПВ, сухостоєм, неочищеними каналізаційними водами та зливовими стоками з ву-лиць міста; самозахват земель); відбувається зниження самоочис-


ної здатності річкової екосистеми, що проявляється в замуленні річища, уповільненні течії, зменшенні водності русла, наявності «цвітіння» води, яке обумовлене масовим розмноженням синьо-зелених водоростей; визначений рівень сапробності за індикатор-ними групами гідробіонтів є β-мезосапробним, що є наслідком нега-тивного антропогенного впливу на територію водозбірної площі во-дойми; естетичний вигляд дослідженої річки є вкрай незадовільним.

Åêîëîã³÷í³ ïðîáëåìè çàïëàâíèõ ëóê³â Êðàñíîïàâë³âñüêîãî âîäîñõîâèùà Ëîç³âñüêîãî ðàéîíó

Õàðê³âñüêî¿ îáëàñò³

СКРИПКА Анна Юріївна, учениця 8 класу Садовської ЗОШ І–ІІІ ст. Лозівської районної ради Харківської області

При спорудженні водосховищ створюються особливі умови для формування і подальшого розвитку вищої гідрофільної рослинності.Краснопавлівське водосховище розташоване в Лозівському райо-

ні Харківської області. Запроектований об’єм водосховища 410 млн м 3, площа — 3,5 тис. га. Воно слугує для забезпечення прісною во-дою міста Харків. Береги водосховища пологі і при коливаннях рів-ня води на метри її межа переміщується на десятки метрів.Головною проблемою водосховища за часи його існування були

і є суттєві зниження рівня води до залишкового об’єму в 59 млн м 3. Тому об’єм водосховища неодноразово зменшувався в 6–7 разів, при цьому поверхня водяного дзеркала зменшувалась у 10–15 ра-зів і більше. На звільнених від води площах формуються своєрідні тимчасові фітоценози, які і були досліджені.Об’єкт дослідження: флора заплавних луків Краснопавлівського

водосховища.Предмет дослідження: вплив зміни рівня води на флору і еколо-

гічний стан заплавних луків Краснопавлівського водосховища.Мета дослідження: з’ясувати можливості розв’язання екологіч-

них проблем, що пов’язані зі зміною рівня води на заплавних лу-


ках у районі Краснопавлівського водосховища. Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати стан наукового вивчення флори заплавних лу-ків та проблеми впливу зміни рівня води водосховищ на при-бережну рослинність.

2. Дослідити вплив зміни рівня води Краснопавлівського водо-сховища на прибережну рослинність.

3. З’ясувати екологічні наслідки, до яких призводить зміна рівня води, і розробити шляхи їх вирішення.

4. Визначити маршрут дослідження та дібрати завдання до його пунктів.

Відсутність щільної багаторічної трав’янистої рослинності, яка притаманна береговій смузі природних водойм, веде до таких не-бажаних екологічних наслідків:

1. Вимивання органічних часток і глини за рахунок розмивання берегів хвилями. На жаль, це явище відбувається на дуже вели-кій площі, по якій мігрує берегова смуга при змінах рівня води.

2. Маса, вимита при хвильовій ерозії, відкладається у вигля-ді мулу на дні водосховища, виноситься в канал і подається в систему водопостачання міста Харків.

3. Відкладення мулу в мілких ділянках водосховища взимку при-зводить до заморів і загибелі не тільки молоді промислових видів риби, а й до масової загибелі молюсків, тому в деяких ді-лянках узбережжя їх порожні мушлі лежать суцільним шаром.

4. Велика кількість органіки, змита у водосховище, разом з без-перешкодним і багатим на добрива стоком з полів утворює передумови для цвітіння води влітку, яке супроводжується за-гибеллю риби і забрудненням води для водопостачання міста.

5. За рахунок хвильової ерозії на пологих ділянках відбувається вирівнювання берегової лінії за рахунок розмивання мисів і відкладення мулу у затоках, а на крутіших берегах — розми-вання з утворенням круч та оповзнів.

6. Однорічні потенційні бур’яни продукують велику кількість на-сіння, яке засмічує навколишні природні фітоценози і штучні насадження (поля, городи).

Активними діями для розв’язання екологічної проблеми, що склалася по берегах Краснопавлівського водосховища, можуть бути:Висаджування навесні сажанці представників родини вербових.Збирання сухих гілок, що засмічують береги водоймища.


Збирання поліетиленових пакетів та скляних пляшок.Проведення пропагандистської роботи з питань охорони при-

роди серед дітей та жителів найближчих населених пунктів.

Äîñë³äæåííÿ ÿêîñò³ âîäè âîäîéìèùà òà ð³÷êè Ìàíæîñîâîãî ÿðó ì³ñòà Õàðêîâà

ІВЧЕНКО Валерія Олександрівна, учениця 9 класу Харківської ЗОШ І–ІІІ ст. № 165 Харківської міської ради Харківської області

Актуальність теми полягає у дослідженні якості води водоймища та річки, що розташовані у Манжосовому яру Північної Салтівки між двома житловими мікрорайонами і використовуються для госпо-дарських потреб і як зона відпочинку мешканців цих мікрорайонів.Об’єкт дослідження: вода водоймища та річки Манжосового яру

міста Харкова.Мета і завдання роботи: дослідження якості води водоймища та

річки Манжосового яру міста Харкова для надання рекомендацій щодо можливості її використання для господарських потреб і для відпочинку мешканців мікрорайону. Для досягнення цієї мети було проведено дослідження якості води за показниками: температура; визначення запаху; колір; мутність; визначення рН; нерозчинені домішки; розчинені домішки; визначення вмісту нітратів; визна-чення вмісту нітритів; визначення розчиненого кисню; насиченість води киснем ( %).Практичне значення отриманих результатів полягає в експе-

риментальному оцінюванні якості води, визначенні її придатнос-ті для господарських потреб мешканців прилеглих мікрорайонів і збереженні екосистеми.Особистий внесок автора. В. Івченко зробила літературний

огляд стану поверхневих вод України та міста Харкова, брала ак-тивну участь в опитуванні мешканців Північної Салтівки та учнів шкіл для з’ясування подальших кроків щодо формулювання цілей та завдань наукової роботи, провела відбір зразків води водойми-


ща та річки. За допомогою набору «World water monitoring day», який було надано Харківською міською екологічною громадською організацією «МАМА-86-ХАРКІВ», провела аналіз цієї води в умо-вах шкільної лабораторії.За отриманими результатами було зроблено висновки щодо

можливості використання води водоймища та річки Манжосового яру міста Харкова для господарських потреб і як зони відпочинку мешканців прилеглих мікрорайонів.

Ïðîáëåìè òà ïåðñïåêòèâè åêîëîã³÷íîãî ñòàíó âîäíèõ îá’ºêò³â ñåëèùà Øåâ÷åíêîâå

МАКОЄДОВ Геннадій Вікторович, учень 9 класу Шевченківської ЗОШ І–ІІІ ст. № 1 Шевченківськоїрайонної ради Харківської області

Робота присвячена вивченню проблем та перспектив екологіч-ного стану водних об’єктів селища Шевченкове (Кашенський ста-вок, Беньківський ставок та річка Баба).Актуальність роботи полягає в тому, що найближчі до селища

водні об’єкти мають незадовільний екологічний стан, потребують негайного втручання, щоб його покращити.Об’єкт дослідження: Кашенський ставок, Беньківський ставок,

річка Баба.Предмет дослідження: негативні зміни екологічного стану вод-

них об’єктів та заходи щодо охорони навколишнього середовища.Мета дослідження: провести порівняльний аналіз стану водних

об’єктів, які потерпають від природного й антропогенного впливу. На основі досліджень провести заходи зі збереження екологічного балансу річки та ставків поблизу селища Шевченкове.Основні завдання і цілі досліджень:1. З метою порівняння і визначення екологічного стану об’єктів

вивчити історико-географічні відомості про річку Баба і два ставки на околиці селища.


2. Оцінити ступінь забруднення берегових територій біля водо-ймищ.

3. Дослідити якість води органолептичними методами.4. Визначити необхідні заходи щодо охорони природного серед-

овища та здійснити природоохоронні акції.Методи дослідження:

• ботанічно-польові екскурсії;• метод біологічних спостережень;• метод екологічного моніторингу;• метод математичних розрахунків.У результаті проведених досліджень було з’ясовано, що най-

ближчі до селища водні об’єкти перебувають у незадовільному ста-ні. Річки та ставки обміліли, заросли очеретом. Очерет випалюєть-ся, але це неправильно. З усіх водних об’єктів найгірше становище має річка Баба. Через декілька років ця річка перетвориться на бо-лото, а ставки взагалі зникнуть. Пропоную такі заходи з оздоров-лення екологічного стану:• вилучити все сміття поблизу водойм і запровадити штрафи за його викидання;

• посадити верби вздовж берегової зони;• заборонити випалювати очерет;• у ставку запустити малька товстолоба, який буде очищувати ставки від зайвого очерету;

• створити зону культурного відпочинку жителів селища;• проводити заходи з екологічного виховання населення через міс-цеву пресу та радіо.


Åêîëîã³÷íèé ñòàí äæåðåë Êðàñíîãðàäñüêîãî ðàéîíó Õàðê³âñüêî¿ îáëàñò³

ТРЕТЬЯКОВА Олена Сергіївна, учениця 9 класу Красноградської ЗОШ І–ІІІ ст. № 1 ім. О. І. Копиленка Красноградської районної ради Харківської області

У пропонованій науково-дослідницькій роботі систематизова-но відомості про хімічний склад джерел Красноградського району, їх рівень токсичності по ракоподібним Ceriodaphnia affinis Lilljeborg.Складено характеристику водних об’єктів, враховуючи вижива-

ність та плодючість ракоподібних.Важливого значення набувають дослідження водних джерел,

оскільки можуть створюватись умови щодо негативного впливу навколишнього середовища на їх якість (проникнення в них хімре-агентів, нафти, паливно-мастильних матеріалів і рідкісних продук-тів фонтанування свердловин).Метою роботи є дослідження вмісту підземних вод Красноград-

ського району і складання каталогу джерел.Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

• ознайомитися з теоретичними аспектами актуальності складу вод-них об’єктів і основними методиками щодо визначення їх складу;

• зібрати матеріали про джерела Красноградського району і про-вести відбір проб на аналіз;

• здійснити лабораторне дослідження джерельної води;• провести паспортизацію джерел Красноградського району;• скласти картосхему джерел.Об’єктом дослідження є поверхневі та підземні води Красно-

градського району.Предметом дослідження є токсичність підземних вод.За результатами досліджень складено картосхему джерел Красно-

градського району.Проведено паспортизацію джерел. Досліджено вплив антропо-

генних чинників на якість води. В лабораторних умовах проведено аналіз води артезіанських свердловин, визначено токсичність води досліджуваних джерел.


У результаті проведених аналізів води з’ясовано, що два з вось-ми джерел проявили хронічну токсичність води. В інших досліджу-ваних об’єктах токсичність не спостерігалася.Отже, необхідно звернути особливу увагу на стан води двох джерел

і перевірити дотримання нормативних вимог щодо їх використання.

Àíòðîïîãåííà äåãðàäàö³ÿ ìàëî¿ ì³ñüêî¿ ð³÷êè Ñàðæèíêè

САДОВНИЧЕНКО Олександр Євгенович, учень 7 класу Харківської спеціалізованої школи І–ІІІ ст. № 62 Харківської міської ради Харківської області

Запаси прісної води у континентальних водоймах та водотоках становлять лише 0,01 % від загальної кількості води на планеті. Проблема управління водними ресурсами та їхня охорона набува-ють в Україні особливо великого значення, оскільки у порівнянні з іншими європейськими країнами наша держава має гірше забезпе-чення водними ресурсами, а водопостачання великих міст здійсню-ється здебільшого з великих річок, каналів та водоймищ. Живлення цих водних об’єктів здійснюється за рахунок малих річок та струмків їхнього басейну, значна кількість яких в Україні залишається недо-слідженою. Прикладом такої малої річки є р. Саржинка, що є лівою притокою р. Лопань у м. Харків, яку навіть не включено до Проекту Програми збереження малих річок Харківської області до 2016 р.Метою дослідження було дослідити екологічний стан р. Саржинка.Задля досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

• визначити географічні координати витоків р. Саржанки та її гирла;• вивчити основні джерела живлення р. Саржанки;• дослідити якість води вздовж р. Саржанки;• визначити основні джерела забруднення р. Саржанки;• розробити пропозиції щодо охорони досліджуваної річки.Наукова новизна: вперше досліджено екологічний стан р. Сар-

жанки.Теоретичне та практичне значення: одержані дані дадуть змогу

розробити першочергові заходи охорони р. Саржанки.


У роботі проведене географічне дослідження відкритої частини рус-ла р. Саржинка, з’ясовано географічні координати її витоку та гирла.Визначено, що р. Саржинка слід віднести до малих міських річок

басейну р. Сіверський Донець, яка зазнала суттєвих змін внаслідок дії антропогенного фактора.Воду озер на р. Саржинці за аналітичними показниками якості

слід віднести до помірно-забрудненої, тоді як вода джерела міне-ральної води «Харківська-1» є цілком придатною для пиття.Основні чинники антропогенної деградації р. Саржинка: житло-

ва та промислова забудова, знеліснення, евтрофування озер, відбір води до каналізаційних колекторів, зміна річища, засипання при-ток, побутові та поверхневі стоки, а також захаращення прибереж-ної території та води.

Âïëèâ ïðèðîäíèõ òà ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íèõ óìîâ íà ÿê³ñòü âîäè â ð. Óäè òà ñòàâêó ñìò Íîâîïîêðîâêà

×óãó¿âñüêîãî ðàéîíó Õàðê³âñüêî¿ îáëàñò³

РАССАМАХІНА Марина Олександрівна, учениця 7 класу Новопокровського навчально-виховного комплексу Чугуївської районної ради Харківської області

Рівень забруднення компонентів і комплексів довкілля конкретної території проявляються на здоров’ї людини, а також тварин і рослин, що потрапляють під цей вплив. У зв’язку з неоднорідністю оптиміза-ції взаємодії людини та довкілля зростає вплив соціальних та природ-них факторів на процеси формування якості води у водоймищах, тому дослідження впливу цих факторів на будь-якій території є актуальним.Мета роботи: дослідити екологічний стан водних об’єктів

смт Новопокровка, виявити чинники, що формують склад та якість води в ставку смт Новопокровка.Актуальність теми. Річка Уди впадає в р. Сіверський Донець —

головну водну артерію Харківської області. Крім того, у басейні Сіверського Дінця мають місце унікальні екосистеми, а в його во-


дах можна знайти рідкісні види тварин і рослин, на популяцію яких негативно впливає забруднення води. Досліджуваний ставок має велике значення для місцевого населення, особливо як джерело рибної продукції.Об’єкти дослідження: річки Уди та ставок смт. Новопокровка.Предмет дослідження: вплив чинників різного походження

на якість води в річці Уди та у ставку смт Новопокровка.Завдання, що виконуються в процесі роботи:

• дослідити вплив різних джерел забруднення на екологічний стан річки Уди і ставка смт Новопокровка;

• провести екологічне оцінювання природних умов смт Новопокров-ка, у т. ч. кліматичних показників, водних об’єктів, флори і фауни;

• відібрати проби води у ставку смт Новопокровка Чугуївського району;

• зробити аналіз результатів дослідження.Під час проведення досліджень була здійснена спроба виявити

зміни вмісту у воді ставка забруднюючих речовин залежно від ха-рактеру антропогенного навантаження прилеглих територій.За наслідками такої роботи можна буде розробити комплекс

заходів з усунення негативних факторів у водному господарстві, створення найбільш оптимальних умов для росту і розвитку бере-гової рослинності, а також спланувати роботу з підвищення рекре-аційних, санітарно-гігієнічних, естетичних та інших корисних влас-тивостей водних об’єктів.

Ìîí³òîðèíã åêîëîã³÷íîãî ñòàíó êàíàëó Äí³ïðî-Äîíáàñ â ðàéîí³ ñåëà Òèõîï³ëëÿ

СКРИПНИК Дмитро Васильович, учень 7 класу ЗОШ І–ІІ ст. села Тихопілля Лозівського району Харківської області

Проблема водопостачання завжди була дуже гострою на тери-торії Східної України. Індустріалізація кінця XIX — початку XX сто-літь виснажила запаси прісної води на сході України. Сіверський Донець, головна річка східної України, до сімдесятих років XX сто-


ліття вже ледве могла забезпечити потреби промисловості, зро-шувальних систем і населення. Ситуація погіршилася, коли був споруджений канал Сіверський Донець — Донбас для постачання води Донецької області, який був спроектований вибирати з Сівер-ського Дінця до 43 м³/с, тобто майже половину його річного стоку в місці відгалуження. Тому в 1969 р. було почато будівництво ка-налу Дніпро — Донбас для перекидання води з Дніпра до Сівер-ського Дінця. Спочатку було заплановано 2 черги загальною про-тяжністю 550 км: перша — до Сіверського Дінця, друга — прямо до Донецької області додатково до каналу Сіверський Донець — Донбас. Проте вдалося завершити лише першу чергу каналу, яка почала функціонувати у квітні 1982 року. Зі спадом виробництва в Україні, за останні роки експлуатація каналу знизилася, нині ви-користовується тільки водогін на Харків і Первомайський, водогін на Красноармійськ взагалі демонтовано. На території села Тихо-пілля канал є основним водним джерелом. Тут купаються діти, відпочивають у вихідний день, напувають худобу. Життя мого села тісно пов’язане з каналом, тому вивчення екологічного стану кана-лу актуальне на сьогодні для мого села. Стан берегів, рослинність на берегах, стічні води, які потрапляють у канал під час повеней і дощів — основні екологічні чинники, що впливають на стан во-доймища. Впливає також діяльність людей, випасання і напування худоби, миття килимів на бетонних плитах перепадів, використан-ня при цьому мийних засобів. Тому ми вирішили перевірити якість води в каналі за деякими показниками.Метою нашого дослідження є визначення стану води каналу

Дніпро — Донбас на території, яка прилягає до села Тихопілля.Для розв’язання проблеми дослідження ми визначили такі за-

вдання:• ознайомитися з літературними джерелами з історії спорудження каналу, характеристиками гідротехнічних споруд;

• зробити опис берегів каналу на прилеглих територіях до села Тихо-пілля;

• провести гідрологічні дослідження води;• визначити якість води методом біоіндикації;• розробити рекомендації, щодо охорони від забруднення приляга-ючих до каналу територій.Об’єкт дослідження: стан води у каналі Дніпро — Донбас.Предмет дослідження: особливості каналу Дніпро — Донбас

у нижній його частині перед впаданням у Сіверський Донець.


Ð³÷êà Îð³ëü — ïåðëèíà íàøîãî êðàþ

САГАЛАЄВА Ірина Олексіївна, учениця 8 класу Зіньківщинської ЗОШ І–ІІІ ст. Зачепилівського району Харківської області;

Шевченко Артем Іванович, учень 8 класу Зіньківщинської ЗОШ І–ІІІ ст. Зачепилівського району Харківської областіВ останні роки стан малих річок стає важливою проблемою сус-

пільства. Обміління і навіть пересихання їх влітку стало наслідком багатьох причин, наприклад: безсистемне вирубування лісів, що при-зводить до змиву ґрунтів у басейнах річок, порушення агротехнічних вимог до обробітку ґрунтів; проведення меліорації заплав без регу-лювання стоку з вирубуванням лісів, що призводить до висушування ґрунту в прибережній смузі річок. Серед серйозних причин, загроз-ливих нашим річкам, можна назвати також розорювання заплав, що обумовлює, як правило, обміління і пересихання річок.Ці проблеми не оминули і нашу річку Оріль, з якою пов’язане

наше дитинство і без якої ми не уявляємо свого відпочинку.Об’єкт дослідження: берегоохоронна смуга річки та її водна

аква торія між селами Зіньківщина і Пекельне, довжиною 1100 м і шириною 30 м.Мета дослідження:

• дати загальну характеристику території, де протікає річка;• дослідити екологічний стан берегової частини річки;• ознайомитись з представниками рослинного і тваринного світу як берегової лінії, так і акваторії річки;

• виявити причини погіршення екологічного стану річки;• запропонувати шляхи подолання негативних наслідків.При проведенні цієї роботи ми користувалися такими метода-

ми: огляд літератури, картографічний, математичний, спостере-ження, описовий, опитування, фотографування.На основі результатів дослідницької роботи ми підготували по-

ради для відпочивальників на природі, заходи щодо зменшення по-падання в річку різних забруднюючих речовин, звернення до меш-канців наших сіл.


Âèâ÷åííÿ åêîëîã³÷íîãî ñòàíó âîäîéìèù ó ñåë³ Ìèêîëà¿âêà

ДЕМЯНОВ Дмитро Вікторович, учень 9 класу ЗОШ І–ІІІ ст. с. Миколаївка Зачепилівської районної ради Харківської області

Дослідження проводилися з березня по травень 2012 року на те-риторії Зачепилівського району Харківської області в селі Мико-лаївка. Об’єктами дослідження були вода річки Берестова і річки Вошива. Метою цієї роботи є дослідження сучасного стану води в даному районі. Для цього потрібно було розв’язати такі завдання:• дослідити екологічний стан водойм;• проаналізувати які рослини ростуть на берегах;• визначити густоту місць водопою худоби;• з’ясувати наявність поряд будівель, садиб, городів; виявити на-явність розташованих поряд сміттєзвалищ;

• провести фенологічні спостереження за мешканцями водойм.Дослідження проводилися за такими методами: порівняльно-

описовий; метод екологічної індикації; фізико-хімічний аналіз; еко-логічний моніторинг; математично-статистичний, спостереження. Виконавши цю роботу, ми отримали такі результати: Річка Берес-това і річка Вошива відносяться до малих рівнинних річок з повіль-ною течією. За мірою кислотно-основних властивостей води ма-ють нейтральне середовище (рН=7). За температурою відповідає водному режиму і клімату даної місцевості. Залежно від погодних умов і часу дослідження прозорість середня. Річка Берестова має болотистий запах. Вошива — помітний рибний запах. Твердість води середня у Берестової, а у Вошивої вода у річці м’яка. Перман-ганатна окиснюваність вказує на задовільний стан води річки Бе-рестова і річки Вошива. В річці Берестова є жабурниці (двостулкові молюски), які очищають воду; живуть раки, що вказує на малу кон-центрацію забруднювачів, а поява наприкінці весни великої кіль-кості черевоногих молюсків свідчить про органічне забруднення. Отже, екологічний стан р. Берестова задовільний, а вода притоки Вишневої забруднена. При належному ставленні вони придатні для організованого відпочинку.


Åêîëîã³÷í³ ïðîáëåìè ìàëèõ ð³÷îê íà ïðèêëàä³ ð³÷êè Êóï’ÿíêè

БАГІНСЬКА Анастасія Олександрівна, учениця 8 класу Куп’янської гімназії № 1 Харківської області;

РУДЕНКО Тетяна Андріївна, учениця 8 класу Куп’янської гімназії № 1 Харківської області

Пропонована робота присвячена проблемі малих річок Куп’я-нщини. Метою роботи є дослідження гідрографічної мережі нашо-го краю, визначення основних джерел забруднення водойм, сучас-ного стану річки Куп’янки, проведення тестування проб води з річ-ки на вміст сторонніх домішок та її придатність для життя водних рослин і тварин, проведення візуального оцінювання характерних параметрів річки в межах міста.Авторами було складено характеристику річкової мережі Ку-

п’ян щини. Найбільші річки: Осинівка — 24,3 км, Гусинка — 22,7 км, Синиха — 20,4 км, Куп’янка — 18,3 км, Лозова — 15,2 км, Піщана — 13,8 км, Сеньок — 13,2 км. Річки Куп’янщини належать до басейну річки Оскіл, яка є найбільшою лівою притокою Сіверського Дінця, що, в свою чергу, впадає в Дон, а той — в Азовське море Атлан-тичного океану. Характерними ознаками річок є широка долина, переважання снігового живлення, чітко виражена весняна повінь, яка становить 50–60 % річного стоку. Ми дослідили річку Куп’янку і отримали такі результати: вода брудна, містить багато завислих часточок, на поверхні води є брудна піна, запах води теж відчутно гнилісний. У 2011 р. гімназія № 1 брала участь у Всеукраїнському конкурсі проектів «Про створення осередків екологічної освіти в школах України», цей конкурс проводився Фундацією ПАУСІ. За-вдяки участі в цьому проекті ми отримали набір реактивів для про-ведення аналізу води, для визначення вмісту у воді заліза, нітратів, нітритів, вуглекислого газу, нітратів, фосфатів, заліза.Виявляється, у річковій воді дуже високий вміст вуглекислого

газу, що є неприпустимим для існування живих організмів. Спо-луки азоту, що у великих кількостях потрапляють у водойми з по-бутовими, промисловими стічними водами, з атмосфери, а також внаслідок вимивання мінеральних та органічних добрив з ґрунту,


становлять особливу небезпеку для води. Потрапляючи у водойми, сполуки азоту стимулюють розвиток синьо-зелених водоростей, а це призводить до цвітіння води. Внаслідок масового гниття во-доростей у воді з’являються сірководень, феноли та інші токсичні продукти, зникає кисень, вода стає мертвою. Ось чому ми не бачимо у Куп’янці ані риб, ані молюсків. Навесні у річки потрапляє дуже ба-гато сторонніх речовин, які приносяться стічними водами. Оскільки річка Куп’янка протікає через усе місто, в неї стікає вода з вулиць.Найболючішою екологічною проблемою забруднення річки

Куп’янки є накопичення твердих побутових відходів на берегах річ-ки. Другою за значенням є проблема забруднення води в струмоч-ках — ця проблема тісно пов’язана з накопиченням відходів, які розкладаються та змиваються зливами і талими водами у річку, тим самим забруднюючи її. Найважливішою причиною забруднен-ня берегів малих річок побутовими відходами ми визначили байду-жість населення щодо проблеми. Річка гине, і необхідно терміново вживати заходів щодо її порятунку.Автори проводять постійний моніторинг стану річки та її запла-

ви, звертають увагу громадськості через засоби масової інформації на проблеми річки і намагаються допомогти у вирішенні проблем річки Куп’янки.

Âïëèâ çëèâîâî¿ êàíàë³çàö³¿ íà åêîñèñòåìó ð³êè Ëîïàíü

СІМОНОВА Владислава Олексіївна, учениця 8 класу Харківської ЗОШ І–ІІІ ст. № 59

Найбільш гостро зміни навколишнього природного середовища відбиваються на біотичних компонентах, у т. ч. й на тваринному світі.Нині на поверхневі водойми здійснюється сильний антропоген-

ний вплив. Це й різні скидання промислових і побутових вод, і шу-мові забруднення, і порушення структури водойм при механічному перемішуванні шарів води, а також порушення термічного режи-му. Всі ці фактори призводять до різних змін у водних екосистемах, що відображується і на загальному стані природи, і на людському


суспільстві. Порушення одного компонента викликає зміну стану всіх інших. Тому, оцінюючи стан одного, можна припускати й зміни інших компонентів.Метою нашої роботи було оцінити вплив зливових вод на еко-

систему ріки Лопань, а також оцінити екологічний стан обраного нами відрізка ріки.Об’єкт дослідження: кілометрова ділянка ріки Лопань.Завдання роботи:1. Опис морфологічних особливостей водойми.2. Опис екосистеми на прикладі ріки Лопань.3. Відбір проб і визначення організмів.4. Визначення показників ступеня забруднення водойми.5. Розроблення пропозицій щодо проведення заходів з оздоров-

лення ріки.Теоретична та практична важливість роботи. Вивчення фауни

розширює уяву про біологічну розмаїтість і поширення деяких ви-дів в окремо взятому регіоні. З’ясування структури співтовариств бентосних тварин робить істотний внесок у зоологію та екологію, а саме в теорію функціонування водних екосистем. Ці дані дадуть змогу проводити моніторинг санітарно-гігієнічного стану природ-них вод.

Åêîëîã³÷íèé ñòàí ñòàâêà ×êàë³âêà ì³ñòà Ëþáîòèíà

ВОВК Аліна Романівна, учениця 9 класу Люботинської ЗОШ І–ІІІ ст. № 4 Харківської області

Однією з найактуальніших проблем сьогодення є відновлення та забезпечення сталого функціонування річкових екосистем, за-безпечення якісного водопостачання, а також створення екологіч-но безпечних умов життєдіяльності населення і господарської ді-яльності та захисту водних ресурсів від забруднення й виснаження.У зв’язку з інтенсивним використанням поверхневих вод ви-

никла загроза не тільки їх кількісного зменшення, а й погіршення


якості. Екологічне оздоровлення водоймищ має бути одним із най-важливіших пріоритетів державної водної політики.Важливим показником екологічного стану водного об’єкта і не-

гативного впливу на якість води джерел забруднення є рівень ток-сичності, що визначається шляхом біотестування.Біотестування — експериментальне визначення токсичності

води за зміною певного показника життєдіяльності тест об’єкта.В останні роки роль біотестування в системі оцінювання якості

води значно підвищилась і набула пріоритету, оскільки токсиколо-гічна інформація характеризує сукупну дію отруйних речовин, роз-чинених у воді, на живі істоти і є найбільш значущою.З метою запобігання подальшому забрудненню поверхневих

вод токсичними речовинами і забезпечення екологічного благопо-луччя водних об’єктів статтею 37 Водного кодексу України перед-бачено встановлення екологічного нормативу якості води водних об’єктів, однією із складових якого є показник «рівень токсичності».Біологічну повноцінність та безпечність води для життєдіяль-

ності гідробіонтів визначають у довгострокових хронічних екс-периментах з використанням представників найбільш уразливих ланок водної екосистеми, до яких відносяться, в першу чергу, ра-коподібні. Біотестування на хронічну токсичність води дає змогу визначити вплив токсикантів на відтворювальний механізм і про-цеси розмноження гідробіонтів у ряді поколінь, що має найбільше біологічне значення.Об’єкт досліджень: екологічний стан ставка Чкаловка міста Любо-

тин в літній період.Предмет досліджень: вплив природних та соціально-економіч-

них факторів на формування еколого-токсикологічної характерис-тики ставка у літній період.Мета досліджень: визначення джерел забруднення водних

об’єктів у місті Люботин, визначення ступеню їх впливу на водні об’єкти, визначення можливих шляхів боротьби з забрудненням. Для досягнення мети необхідно було вирішити такі питання:• оцінити забруднення ставка в місті Люботин стаціонарними та пересувними джерелами;

• зробити висновки відносно стану ставка в м. Люботин.


Åêîëîã³÷íèé ñòàí âîäíèõ îá’ºêò³â ó ìî¿é ì³ñöåâîñò³. Ð³÷êà Õàðê³â, ñåëèùå Öèðêóíè

ВІТКОВСЬКА Єлизавета Олександрівна, учениця 7 класу Харківської ЗОШ І–ІІІ ст. № 60 Харківської міської ради Харківської області

Актуальність роботи полягає в тому, що малі річки Харківської області потребують ретельної уваги і досліджень, бо є джерелами постачання води для комунальних потреб і галузей господарства населених пунктів нашої країни, відіграючи величезну роль в еко-номіці населення, що проживають у їх басейнах.Мета роботи: дослідити екологічний стан річки Харків у селищі

Циркуни, визначити склад розчинених речовин за 2007–2011 роки.У роботі заплановано:

• опрацювати теоретичний матеріал із джерел гідрологічного опису р. Харків;

• у гідрометеорологічному центрі взяти дані про забруднення річ-ки Харків за 2007–2011 роки;

• визначити індекс забруднення води в р. Харків за 2007–2011 роки;• провести екологічний рейд на території річкової долини річки Харків, селище Циркуни.Гідрологічний режим — закономірні зміни стану водного

об’єкта у часі і просторі, обумовлені здебільшого кліматичними особливостями цього басейну.Природний гідрологічний режим нерідко істотно видозміню-

ється під впливом господарської діяльності людини.У гідрологічному режимі враховуються зміни рівня та витрати

води, льодових явищ, температури води, складу розчинених речо-вин у воді.Господарська діяльність людини, яка спричиняє зміни природних

умов, не може не впливати на стік. Зі створенням водосховищ збіль-шується випаровування, а отже, й зменшується стік, особливо в по-сушливих районах. Штучне зрошення веде до зменшення величини стоку річок. Такі антропогенні заходи, як снігозатримання, розорю-вання на великих територіях, впливають на умови формування по-верхневого стоку, переважно зменшуючи його. Насадження лісових


смуг також спричиняє посилення інфільтрації вологи в ґрунт, тобто частина поверхневого стоку переводиться у підземний.До антропогенних чинників належать усі чинники, що вплива-

ють на формування складу вод внаслідок діяльності людини. За ха-рактером впливу вони поділяються на хімічні та фізичні. Хімічний вплив — це надходження до водних об’єктів речовин із стічними водами, з атмосфери, а також з інших джерел, що викликає зміну природного хімічного складу вод. Фізичний вплив — це зміна фі-зичних параметрів (температури, Еh тощо). Ці впливи називають антропогенним забрудненням.Внаслідок антропогенного впливу в природні води можуть над-

ходити як іони, аналогічні тим, які входять звичайно до складу не-забруднених вод (хлориди, сульфати, натрій та інші), так і компо-ненти, яких у природних водах немає (пестициди, синтетичні по-верхнево-активні речовини, деякі важкі метали).Отже, антропогенні чинники можуть викликати:

• підвищення (чи зниження) концентратів тих чи інших компонен-тів природних вод, наявних у незабруднених водах;

• зміну направленості природних гідрохімічних процесів;• збагачення вод речовинами, чужорідними для природних вод.

Ð³÷êà ìîãî äèòèíñòâà — Îñê³ë

ТОНКОНОГ Олександр Олександрович, учень 8 класу Куп’янської ЗОШ І–ІІІ ст. № 4 імені Героя Радян-ського Союзу М. Ф. Хімушина Куп’янської міської ради Харківської області

Нині, у період екологічних катастроф, особливо гостро стоїть проблема чистої питної води. Колись більшість річок України були судоходними і вода в них була чиста, її сміливо можна було пити. А що ж тепер ми маємо? Стан річок значно погіршився. Вони за-бруднені хімічними речовинами, побутовими та промисловими відходами. Відомо, що стан води великих річок залежить від стану їх приток — малих річок.


Вчені стверджують: «Вода — це життя». Життєдайним джерелом для Куп’янська став Оскіл. Колись він був судноплавною річкою.Річка Оскіл має кілька приток. Найбільші з них — річки Куп’янка,

Гнилиця, Дубівка, Лозоватка. Та з часом через вирубування лісів, будування гребель, оранку цілинних земель річки зовсім замули-лися, обміліли, і їх стан продовжує погіршуватися. Проте як же ми, звичайні жителі, можемо дізнатися про рівень забруднення тієї чи іншої річки, про її стан?Ось чому обрана мною тема «Річка мого дитинства — Оскіл»

на сьогодні є актуальною та цікавою. Я впевнений в її корисності для справи охорони природи.Дана робота є результатом практичних досліджень екологічно-

го стану річки Оскіл.Об’єкт дослідження: екологічний стан водних об’єктів у місті

Куп’янську Харківської області.Предмет дослідження: річка Оскіл — найбільша річка Куп’ян-

щини.Мета роботи: вивчити екологічний стан річки Оскіл, а саме:

засміченість предметами, які важко розкладаються, заростання русла прибережно-водною рослинністю, «цвітіння» води влітку внаслідок євтрофікації, наявність скидів неочищених комунальних стоків, замулення; оцінити зарегульованість річки; дослідити есте-тичний вигляд річки та її придатність для рекреації; проаналізува-ти заходи щодо охорони природного середовища річки Оскіл.Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

• вивчити проблему екологічного стану річки Оскіл; з’ясувати, що зроблено до мого дослідження, як дана проблема описана в науці;

• визначити наявність і стан берегоохоронних територій біля річки;• визначити наявність розташованих поряд будівель, садиб, госпо-дарських об’єктів;

• визначити наявність розташованих поряд сміттєзвалищ;• вивчити стан рослинності на берегах, яка захищає їх від руйнуван-ня, та місця, в яких природна рослинність на берегах руйнується;

• з’ясувати, чи проводяться у місті заходи по збереженню і відтво-ренню берегоохоронних смуг.Пропонована робота може бути використана як навчальний ма-

теріал на уроках географії, природознавства, а також як матеріал для проведення краєзнавчої роботи на засіданнях гуртка.


Åêîëîã³÷íà õàðàêòåðèñòèêà ð³÷êè Ãóñêà

ЧЕШКО Дар’я Петрівна, учениця 9 класу Шепетівського навчально-виховного комплексу № 3 Хмельницької області

Актуальність роботи. В останні десятиріччя все більше уваги приділяється дослідженню проблем малих річок. Це пов’язано не тільки з необхідністю реалізації загальної природоощадної стра-тегії використання водних ресурсів, а й з усвідомленням ролі малих водних об’єктів у функціонуванні середніх і великих річок.Річки є важливими джерелами прісної води, без якої людству

не обійтись. На сьогодні проблема збереження малих річок у всьо-му світі набула великих масштабів і вимагає негайного вирішен-ня. Подальше забруднення водних артерій може призвести до не-зворотних наслідків та екологічних катастроф. Не треба думати, що розв’язання таких глобальних проблем під силу лише урядам держав та офіційним установам. Кожен з нас може зробити свій маленький, але дуже вагомий внесок у покращення ситуації. По-вернути річці її природний вигляд — це означає створити умови для найефективнішого виконання усіх функцій, у т. ч. й водоочис-ної. Найкраще з цим справляється річка у її первісному (природно-му) вигляді. Саме тому і будь-які заходи щодо благоустрою річки мають спрямовуватися на відтворення її природних комплексів. Досить тільки захотіти цього.Об’єктом дослідження є річка Гуска.Предметом дослідження є екологічне оцінювання якості води

річки Гуска.Основною метою пропонованої роботи є засвоєння навичок са-

мостійного виконання екологічного оцінювання стану річки Гуска.Завдання роботи:

• проведення наукового пошуку для визначення пріоритетної ме-тодики екологічного оцінювання якості води;

• проведення моніторингових досліджень стану річки Гуска;• дослідження природних та антропогенних факторів, що визнача-ють забруднення води;

• обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на покращення екологічного стану річки.


Практичне значення: матеріали роботи безпосередньо можна використати в навчальному процесі у школі та позашкільних закла-дах екологічного напряму.Не буде перебільшенням сказати, що малі річки України гинуть.

Загальна кількість їх зменшується, а вода в них стала небезпечною для нашого життя. Малі річки потребують нашої уваги і турботи постійно, а врятувати їх можна лише спільними зусиллями, тим більше, бо хіба не спільними зусиллями ми їх губимо? Адже ма-ленька річка Гуска входить до гідрологічного басейну річки Горинь, яка живить своїми водами найбільшу річки країни — Дніпро.Здоров’я річки дуже вразливе. Вона чутливо реагує на вирубуван-

ня лісів у заплавах, розорювання берегів, звалища побутового сміт-тя, бензинові плями від вимитих на березі приватних автомобілів.Наші річки стали такими з вини людини, яка не зуміла поєднати

темпів технічного прогресу з ритмом життя природи.Що можуть зробити у цій справі одна людина чи група людей?

Багато, якщо не сидіти склавши руки. Можна розпочати з просто-го: звільнити декілька метрів берега від сміття, розчистити джере-ло чи струмок, посадити на березі річки кілька дерев чи кущів.

Ïîëüîâ³ äîñë³äæåííÿ ³ åêîëîã³÷íèé ìîí³òîðèíã ñòàíó ìàëî¿ ð³÷êè Áàò³æîê, ùî â áàñåéí³ Äí³ñòðà

ГЛУХА Альона Григорівна, учениця 9 класу Завадівської ЗОШ І–ІІ ст. Чемеровецького району Хмельницької області;

ШАТ Марина Сергіївна, учениця 9 класу Завадівської ЗОШ І–ІІ ст. Чемеровецького району Хмельницької області

Розвиток промисловості, інтенсивне розорювання земель, ви-рубування лісів призвело до того, що в загрозливому стані опи-нилося багато річок, насамперед малих. Вони повільно гинуть. Забруднення річок спричиняє утворення поверхневих плівок, вна-


слідок чого утруднюється насичення води киснем. Воно призво-дить до розвитку отруйних рослин, захворювання тварин, загибелі риби; ускладнюється водопостачання населення. У побуті ми ча-сом не замислюємося над тим, яким багатством для людини є річ-ка. І тільки тоді, коли вона «захворює», починаємо усвідомлювати, що втратили вірного, безкорисливого, дуже потрібного друга. Тоді необхідно річку «лікувати», а для цього потрібно річку дослідити, щоб поставити вірний діагноз. Ця справа дуже важка, бо річка — «пацієнт» з характером, іноді дуже норовливим. Адже, незважаючи на багатовікову дружбу людини з річкою, багато чого ще в її пове-дінці ми не знаємо.У чому ж полягає суть охорони малої річки? Насамперед у ство-

ренні певних умов, що зберігають природне або наближене до при-родного функціонування збалансованої екологічної системи. Річ-ка не існує сама по собі, особливо мала. Якість її вод залежить від стану заплави, долин і всього водозбору загалом. Особливо велике значення має збереження прибережних водоохоронних смуг у їх первісному стані.Я здійснила похід по берегах р. Батіжок з метою вивчення стану

прибережної водоохоронної смуги, а також виконала деякі гідро-логічні дослідження. Результати виконаної роботи оформлені у ви-гляді таблиць. Проаналізувавши таблиці, можна отримати певне уявлення про сьогоднішній стан річки і намітити перспективні пла-ни щодо заходів природоохоронної роботи по збереженню річки у здоровому вигляді для майбутніх поколінь.У результаті моїх досліджень річки Батіжок було визначено, що

стан річки можна оцінити як «задовільний», але в річці активно від-буваються негативні зміни. Необхідно застосовувати термінові за-ходи до призупинення руйнівних для річки та її екосистеми проце-сів, до оздоровлення річки. Також доцільно з усіма зацікавленими сторонами розробити і поетапно впровадити місцевий екологіч-ний план дій для басейну річки, в якому передбачити як конкретні заходи для відновлення річки, так і освітньо-інформаційні.


Êîìïëåêñíà ãåîãðàô³÷íà õàðàêòåðèñòèêà òà äîñë³äæåííÿ åêîëîã³÷íèõ ïðîáëåì ð³÷êè ×åðëåíî¿

ІЛАЩУК Марина Степанівна, учениця 8 класу Колінковецького навчально- виховного комплексу Хотинського району Чернівецької області

Дослідження малих річок на сучасному етапі є дуже актуаль-ним та необхідним, оскільки вони ще мало досліджені та вивчені, на них немає стаціонарних гідрологічних постів, не в повній мірі проводиться моніторинг її екологічного стану.Незважаючи на ряд досліджень вченими-гідрологами ЧНУ,

спеціалістами з управління малих річок та екологічних служб річка Черлена та її допливи Щербинці, Стальнівка та Глодос потребують детальнішого дослідження та вивчення їх екологічних проблем.Усі ці фактори є стимулом нашого дослідження, адже Черле-

на — це не просто природний об’єкт, а й складова природного комплексу нашого краю, річка дитинства наших школярів.Мета дослідження: визначити основні ознаки гідрографічної ха-

рактеристики річки Черленої та її допливів; дослідити особливості водного режиму та живлення річки; писати ландшафтну структуру і основні складові природно-ресурсного потенціалу басейну; ви-явити причини забруднення вод річки та ставків і вивчити можливі шляхи для покращення екологічної ситуації;Об’єкт дослідження: лівий доплив Прута — річки Черлена, що

протікає по території Хотинського та Новоселицького районів на-шої області.Основні методи дослідження: картографічний, польовий, каме-

ральний.


Äîñë³äæåííÿ ñòàíó ðóñëà, çàïëàâè òà áåðåã³â ð³÷êè Äåðåëóé ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³

СОЗОНТОВА Єлизавета Олегівна, учениця 9 класу Чернівецької гімназії № 5 Чернівецької міської ради Чернівецької області

У роботі висвітлено дослідження стану русла, заплави та бе-регів однієї з малих річок Чернівецької області — річки Дерелуй. На основі наукових досліджень, матеріалів водного господарства області, а також візуальних оцінок та спостережень автора роботи, опитування місцевих жителів, виявлено ряд чинників природного та антропогенного походження, що впливають на екологію даного водного об’єкта. Найбільш впливовими є:• замулення, що викликане збільшенням надходження продуктів ерозії ґрунтів на берегах річки внаслідок природних процесів та, в більшій мірі, антропогенного впливу;

• забруднення русла та заплави побутовими та будівельними від-ходами.Об’єктом дослідження обрано один з малих річкових басейнів

на території Чернівецької області — басейн річки Дерелуй.Предметом вивчення є екологічний стан русла річки, її заплави

та берегів, змінений під впливом господарської діяльності.Мета роботи: охарактеризувати загальні природні особливості

річки та визначити характер та ступінь антропогенних змін русла річки Дерелуй, заплави та її берегів. Для цього використано ме-тодику тестового визначення стану річки за оцінкою характерних параметрів річки та її заплави на візуальній основі, яка полягає в тому, що кожен з параметрів характеризує екологічну напруже-ність об’єкту дослідження, що оцінюється в балах.


Ìîí³òîðèíã åêîëîã³÷íîãî ñòàíó ð³÷êè Õóê³â

ГОРОШОВСЬКИЙ Михайло Васильович, учень 9 класу Чернівецького ліцею № 2 Чернівецької міської ради Чернівецької області

Руслові процеси та антропогенні зміни річкових русел є важливи-ми факторами створення і розвитку екологічної напруженості в ре-гіонах та на конкретних річках, викликаючи деградацію екосистем і створюючи несприятливі умови для життя і діяльності людей.Метою роботи є дослідити антропогенні зміни річкових русел,

екологічний стан, визначити якісний склад угруповань донних гід-робіонтів у різних ділянках течії річки Хуків і сезонну динаміку кіль-кісних показників угруповань зообентосу та фітобентосу.Провести екологічну індикацію річки Хуків, визначити ступінь

екологічної деградації екосистем, що створює несприятливі умови для життя та діяльності людей.Відповідно до мети сформульовані такі завдання:1. Попереднє ознайомлення з об’єктом дослідження, вивчення

його природних та господарських особливостей за топографічни-ми картами масштабу 1:25000, 1:100000.

2. Збір фактичного матеріалу методом маршрутних географіч-них досліджень, виявлення змін в розвитку русла річки внаслідок господарської діяльності (створення ставків, дамб, водозливів, ме-ліоративні споруди).

3. Встановити якісний склад угруповань донних гідробіонтів у різних ділянках течії р. Хуків.

4. Визначити сезонну динаміку кількісних показників зообентос-них та фітобентосних угруповань річки Хуків.

5. Виявлення видів біоіндикаторів у зообентосі і фітобентосі, які реагують на зміни в стані довкілля, що виникли під дією при-родних та антропогенних факторів.


Êðàñà ³ á³ëü ×åðåìîøó

НОВОСЕЛЬСЬКА Ніна Олександрівна, учениця 9 класу Вижницької гімназії Чернівецької області

Мета дослідження: провести екологічне оцінювання території басейну річки Черемош, описати геодинамічні та кліматичні яви-ща на річці Черемош, зокрема зсув у селі Хорови, наслідки повені 2008 року та проведення робіт по їх ліквідації; сформувати еколо-гічний світогляд учнів гімназії; звернути увагу місцевої влади та населення на екологічні проблеми басейну Черемошу.Завдання роботи:

• створити карту «Екологічний стан басейну річки Черемош», на якій буде нанесено місця стихійних сміттєвих звалищ, виве-зення гравію, вирубування лісів, забруднення річки приватними підприємствами;

• організувати у Вижницькій гімназії фотовиставку «Черемош: сто-сує ться кожного з нас»;

• оформити зібраний матеріал у вигляді журналу «Краса та біль Черемошу»;

• поширити екологічну інформацію за допомогою буклета.Основний маршрут нашої експедиції пролягав вздовж річки Че-

ремош. Дослідження проводились в кілька етапів: в літній період (липень 2011 р.), восени (жовтень-листопад 2011 р.). Експедицією була охоплена територія від с. Довгопілля до м. Вижниця та при-тока Чорного Черемоша — р. Дземброня.У процесі експедиції ми спостерігали антропогенне забруднен-

ня в природному середовищі, побачили наслідки зсуву у с. Хорови та наслідки повені 2008 року, забруднення річки промисловими від-ходами, вирубку лісів та несанкціоноване вивезення гравію, а також будівництво міні-ГЕС дериваційного типу на притоках Черемоша.Екологічна експедиція та збирання матеріалу при підготовці

до неї, допомогли нам:• організовувати свої спостереження з метою одержання достовір-ного, суттєвого матеріалу;

• розкрити ті форми людської діяльності, які мають значний вплив на екологічний стан річки Черемош;


• у межах території, що вивчається, виявити геодинамічні та клі-матичні зміни;

• свої спостереження за поведінкою людей пов’язати з природно-господарськими традиціями краю, визначивши напрями його відродження;

• опрацювати зібрані під час експедиції матеріали і підготувати їх до використання у навчально-виховному процесі гімназії, зокре-ма на уроках географії;

• втілити результати проведеної роботи: організувати фотовис-тавку «Черемош: стосується кожного з нас»; оформити зібраний матеріал у вигляді журналу «Краса та біль Черемошу», поширити екологічну інформацію за допомогою буклету.

Åêîëîã³÷íèé ñòàí âîäíèõ îá’ºêò³â íà ïðèêëàä³ ð³÷êè Ñ³ðåò ñìò Áåðåãîìåò

ГРАБ Наталія Степанівна, учениця 9 класу навчально-виховного комплексу «Берегометська гімназія» Вижницького району Чернівецької області

Протягом усього життя людині необхідна вода. З водою повер-таються до нас сили, з якими ми вже попрощалися. Батько грець-кої філософії Геракліт сказав: «Вода — джерело всього в всесвіті».Як відомо з Біблії, Ісус Христос здобував духовну силу після ку-

пання в Йорданії, а Будда озарявся, коли дивився на краплі роси, виблискуючи на зеленому листі.

«Вода — це божественно відновлювання сили, засоби ніколи не помиляються в природі, сміло, без перемін, всередині і зовні вживане дії повне і скоро, ніж якийсь другий засіб» (У. Кеннон).Вода — одне з найбільших природних багатств Землі, найпо-

ширеніший мінерал на планеті, речовина без якої не може існувати жодна істота. Більше половини (71 %) планети Земля займають водні простори і тільки 29 % — суша. Недарма в астрономії Зем-лю називають «блакитною планетою» (з космосу вона блакитна,


оскільки більша частина планети вкрита водою, напевно дотепні-ше було б називати нашу планету не Земля, а Вода). Загальні за-паси води на земній кулі становлять близько 1390 млн км 3, з них 96,4 % — води морські. Водночас спеціалісти вважають, що води, придатної для споживання, на планеті існує близько 2 % від загаль-ної кількості, зокрема 80 % становить вода, що вміщена у льодо-вому покриві Землі, а питна вода озер, струмків і річок становить менше 0,001 % загального вологозапасу планети.Чисті прісні води все-таки залишилися на Землі — це малоза-

бруднені річки і озера, підземні води, які здебільшого зосередженні в гірських районах. Найбільший об’єм — 19 % світових запасів пріс-ної води — має найглибше на Землі озері Байкал, глибина якого 1620 м або, за іншими даними, 1636 м.Говорячи «вода», ми уявляємо собі її в рідкому стані — це дже-

рела, річки, озера, моря, океани. Однак насправді вода — єдина речовина на планеті, що перебуває в трьох агрегатних станах: рід-кому, твердому, газоподібному. Уявіть собі, скільки води зв’язано в льодах Антарктиди і Арктики і скільки ще міститься в атмосфері. Якщо розтопити всі льодовики планети, то вона вкриє майже всю земну поверхню. Вода — найпоширеніший розчинник на Землі, дуже рухлива і має здатність проникати скрізь. У зв’язку з рухли-вістю вода діє як транспортний засіб, нею переносяться величезні маси речовини у товщі і на поверхні Землі.Відомо і безперечно, що вода відіграє важливу роль у житті ор-

ганізму, оскільки розчиняє більшість речовин, необхідних для за-безпечення нормальної життєдіяльності органів і тканин. Вона є середовищем, у якому відбуваються майже всі біохімічні і біофі-зичні реакції, пов’язані з обміном речовин.Вода виконує роль транспортної системи. З допомогою води

з організму виводяться продукти обміну речовин, підтримується гомеостаз.Разом з киснем вода — найбільш важливий фактор у житті лю-

дини і тварин. Людина може прожити без їди 5 тижнів, але без води вона може проіснувати всього кілька днів.Людина залежно від віку на 70–90 % складається з води. Для нор-

мальної життєдіяльності людині потрібно випити на день 2,5 літри води, і 1,5 одержувати через шкіру (ванна, душ, вмивання). Коли у дорослої людини нестача води досягає 15 % загальної ваги, по-


чинаються незворотні зміни в організмі, а при втраті 20–25 % води настає смерть.Приблизно 1 л міститься в їжі, більше літра — у вигляді чаю,

кави, води і близько 0,5 л утворюється в самому організмі:• 100 г жиру — 107 мл води;• 100 г вуглеводів — 55 мл води;• 100 г білка — 41 мл води.Виводиться з організму:

• з сечею — 1,4 л;• з калом — 0,2 л;• випаром з поверхні легень — 0,4 л;• з потом — 0,5 л.Забезпеченість питною водою є недостатньою, незважаючи

на великі її запаси, які є на нашій планеті, бо води морів і океанів є солоними і не придатними для пиття, особливо в екваторіальних і тропічних широтах. Нині 1 млрд людей не мають доступу до чи-стої прісної води, від її нестачі і забруднення кожного року помирає 5 млн осіб, половина з яких діти — це в десять разів більше, ніж втрати у війнах по всій Землі.Роль води у житті визначальна, оскільки її властивості унікальні.

Вона є універсальним розчинником і всі життєві процеси відбува-ються з участю води. Вона здатна підніматися по стовбурах вели-чезних дерев, долаючи тиск у десятки атмосфер. З давніх часів люд-ство приписує чудодійні властивості воді. Однак тільки останніми роками вода почала піддаватися серйозному науковому вивченню, та для науки все таки залишається загадкою — як нежива матерія перетворюється на живу. Відомий український вчений, член Пре-зидії Академії наук України Владислав Володимирович Гончарук зазначає, що воду можна сприймати не лише як речовину, але і як субстанцію. На підтвердження цього на межі ХХІ ст. вчені з різних країн висунули гіпотезу: вода володіє пам’яттю.Вода має особливу молекулярну структуру — складається із

супермолекул, т. зв. кластерів. Ця структура змінюється, якщо на волу впливати певним способом. За таких впливів молекули води здатні перебудовуватись і в такий спосіб запам’ятовувати будь-яку інформацію, а зміни, які відбуваються в результаті зо-внішніх впливів, будуть відносно стійкими у часі. Це означає, що вода пам’ятає фізичний, хімічний, електромагнітний вплив. Фено-


мен структурної пам’яті дає змогу воді сприймати, зберігати її і пе-редавати навколишньому світу інформацію, яку несе світло, думка, музика, молитва чи просте слово. Перші дослідження пов’язані з пам’яттю води, були проведені Дерягиним і Чураєвим ще 1971 р.У 1995 р. японський вчений Емото Масаї зміг наочно продемон-

струвати вплив думки та слова на воду. Він впливав словами чи звуками на воду, потім заморожував крапельки води і спостерігав їх під мікроскопом фотокамерою і виявилось, що після прослухо-вування класичної, народної музики, молитви утворювались симе-тричні кристали льоду, а після рок-музики, таких слів, як «війна», «хвороба», симетрії взагалі не спостерігалися, вода замерзла у ви-гляді дифузної, темнуватої маси, хоча температура і всі інші пара-метри, які використовувалися для заморожування, крім музики чи слів, були абсолютно однакові.Після вивчення екологічного етапу р. Сірет, опрацювання ма-

теріалів, пов’язаних з характеристикою етапу річки, виявлено таке:1. Русло річки широке. розділяється на дві частини, глибина в се-

редньому невелика 0,5–1 м. Течія швидка, берега річки зі сторони смт Берегомет укріплені бетонними літами, сіткою, але у деяких місцях течія зрушила ці укріплення і підмиває берег.

2. Спостерігається заростання листяними породами.3. Внаслідок проведення меліоративних робіт в руслі річки, ви-

бору річкового піску, рівень річки зменшився, що призвело до зни-ження рівня підземних вод, внаслідок чого зменшився рівень води в колодцях, в деяких місцях влітку, восени зовсім пропала вода.

4. Під час обстеження берегів річки були виявлені місця несанк-ціонованого викиду сміття.

5. З річкою з’єднані водоочисні споруди, але на жаль на цей мо-мент вони не функціонують. Очистка здійснюється природним шляхом, через шари піску, гравію, бактеріями.

6. Деякі жителі селища вивели каналізаційні стоки в потічки, які з’єднуються з річкою Сірет.

7. Загалом екологічний стан річки Сірет задовільний. З метою покращення стану річки потрібно проводити подальші берегоукрі-плення, очистка русла від насосів, проводити роз’яснювальну робо-ту про недопустимість викидів сміття в річку або на її береги.


Åêîëîã³÷íà õàðàêòåðèñòèêà ñòàâêà Ãðàôñüêà ð³÷êà òà éîãî ïðèáåðåæíî¿ çîíè

ШАПОВАЛЕНКО Наталія Олегівна, учениця 8 класу Стольненської ЗОШ І–ІІІ ст. Менської районної ради Чернігівської області

Вибір теми та напрямів пропонованої наукової роботи був зу-мовлений тим, що річка Домниця колись була повноводною та глибокою, про що говорять знайдені при розчищенні русла залиш-ки великих човнів та річкових суден. Однак у зв’язку з об’єктивними та суб’єктивними причинами нині вона перетворюється на систему ставків, які сполучаються рано навесні під час весняної повені.Мета роботи: на основі історичних відомостей про річку До-

мницю розглянути сучасні процеси та тенденції розвитку ставка Графська річка і дати рекомендації щодо шляхів поліпшення його екологічного стану.Мета роботи передбачає вирішення таких завдань:

• привернути увагу до проблеми малих річок, засвідчити важли-вість її не тільки для Чернігівського регіону, а й для України за-галом;

• визначити видовий склад вищих судинних рослин;• виявити тенденції змін рослинного покриву;• охарактеризувати сучасний екологічний стан ставка Графська річка;• окреслити шляхи його покращення і вивчити напрями антропіч-ного впливу на екосистеми ставка.Оскільки робота поєднує теоретичний і практичний матеріал,

значення полягає в тому, що нею можуть користуватись вчителі та учні для поглиблення своїх знань з екології, географії, біології, а також її можна використовувати як теоретичну базу для віднов-люваних робіт екосистем ставка.Сутність та наукова новизна дослідження полягає у тому, що

було наведено хронологію і систематизовано відомості про річку Домницю і ставок Графська річка зокрема, а також проаналізовано його екологічні зміни й антропічні впливи, матеріал доповнений у вигляді таблиць та додатків.


При розумному проведенні очисних і відновлювальних робіт річка Домниця може знову стати повноводною, що позитивно вплине на загальну зволоженість ґрунтів господарства і стане при-ємною зоною відпочинку для всіх охочих.

Çáåðåæåìî íàøó ð³÷êó Áîðçåíêó

ХЛУС Лілія Анатоліївна, учениця 9 класу гімназії ім. П. Куліша м. Борзни Чернігівської області

Річка Борзенка є основною водною артерією міста Борзни. Нині вона зазнає антропогенного впливу. Біля неї розташовані місця ре-креаційного навантаження у великій кількості з великим вмістом різного сміття. У прибережній зоні можна побачити побутове та будівельне сміття, накопичення решток рослинних відходів і від-ходів від сільськогосподарських тварин. Тому мета нашої науко-во-дослідницької роботи — оцінити екологічний стан річки Бор-зенки, джерел на території нашого містечка, взяти участь у заходах по оздоровленню водного об’єкту, розробити рекомендації щодо збереження та покращення екологічного стану річки.Об’єктом дослідження є антропогенний вплив на екосистему

річки Борзенки.Предмет дослідження: методичні основи комплексного оціню-

вання екологічного стану річки.Завдання роботи:

• з’ясувати суспільну думку борзнянців про річку Борзенку, її стан, значення в житті жителів містечка;• проаналізувати екологічний стан річки;• організувати екологічні акції по оздоровленню річки й берегової зони;• розробити пропозиції щодо захисту річки від виснаження та забруд-нення з визначенням напряму господарської діяльності в її басейні;

• поширення друкованих матеріалів екологічного напряму.Однак головне завдання науково-дослідницької роботи полягає

в тому, щоб зосередити увагу молоді на проблемах екології, спону-


кати їх до участі в заходах, спрямованих на врятування забрудненої річки.Новизна роботи полягає в тому, щоб поліпшити екологічний

стан річки, джерел та прибережної смуги.Проведені дослідження засвідчили, що річка Борзенка потребує

негайного втручання людини для поліпшення її екологічного стану.Осушування земель, вирубування лісів призвели до того, що

річка з кожним роком зменшується, замулюються джерела, які живлять її. Стояча вода в літній період починає гнисти, має непри-ємний запах. Спостерігається «цвітіння» води, що спричиняє заги-бель водних мешканців.Вносять свою частку в забруднення річки Борзенки очисні спо-

руди виробничого управління житлово-комунального господар-ства, яке скидає недостатньо-очищені води в річку. Зливові води з деяких багатоповерхівок потрапляють у річку без попередньої очистки, що веде до засмічення водного об’єкту сміттям, побуто-вими відходами і погіршення якісного складу води.Великої шкоди їй завдають люди, які скидають сміття, бите

скло, подекуди вирубують зелені насадження, розорюють прибе-режні смуги.Отже, річка потребує допомоги кожного жителя нашого містеч-

ка. Адже дуже приємно пройтися чистими берегами, порослими вербами, вільхою, різноманітною рослинністю.


Åêîëîã³÷íèé ñòàí îçåðà Ëåáåäèíå Äàðíèöüêîãî ðàéîíó ì. Êèºâà

ХВАНГ Бо Бе, учень 9 класу ліцею № 303 суспільно-природничого профілю м. Києва;

СЕМЕНЮК Єгор Олегович, учень 9 класу ліцею № 303 суспільно-природничого профілю м. Києва

Актуальність теми. В умовах повсякденного антропогенного пресу на довкілля особливого значення набуває здійснення постій-ного моніторингу стану водних об’єктів як середовища існування живих організмів та ресурсу прісних вод для забезпечення водопос-тачання населення, рекреації і різних галузей господарства.Мета роботи полягала у вивченні екологічного стану водного

об’єкту своєї місцевості.Об’єкт дослідження: озеро Лебедине, розташоване в Дарниць-

кому районі міста Києва.Методи дослідження: спостереження, порівняльно-описовий,

хімічний аналіз.Предмет дослідження: екологічний стан озера Лебедине.Для розв’язання мети були поставлені такі завдання:

• ознайомитися з існуючими методиками гідроекологічних дослі-джень;

• за обраною методикою дослідити екологічний стан водного об’єкту;• зробити аналіз отриманих результатів.У результаті проведеної роботи можна зробити загальний ви-

сновок:У процесі дослідження флори та фауни водойми стало зрозумі-

ло, що більшість визначених організмів є показниками підвищено-го рівня евтрофікації водойми, яка виникає внаслідок потрапляння у водойми стічних вод, що підтверджує і хімічний аналіз води.


Ñó÷àñíèé ñòàí òà åêîëîã³÷í³ ïðîáëåìè ð³÷êè Â³òà

СІЛЕВИЧ Дарина Сергіївна, учениця 7 класу еколого-природничого ліцею № 116 м. Києва

Басейн річки Віта зазнав і зазнає величезного впливу госпо-дарської діяльності людини. Цей вплив призвів до повної втрати первісного вигляду басейну, дегенеративним змінам у його флорі, фауні, водному та гідробіологічному режимах, практично повному і повсюдному забрудненню поверхневих та підземних вод. Краси-ва і багата колись річка перетворилася в захаращену стічну канаву з водою, непридатною для застосування. Повернення їй первісно-го вигляду з огляду на існуючі зміни є вже неможливим, але шляхи покращення її стану, безперечно, існують, причому більшість із них не потребує великих капіталовкладень. У роботі аналізуються основні екологічні проблеми річки Віта і пропонуються конкретні практичні кроки для їх подолання.Об’єктом дослідження є поверхня водозабору і гідрографічна

мережа річки Віта.Предметом дослідження є якість поверхневих вод і стан поверх-

ні водозбору р. Віта та її русла.Метою дослідження є комплексний аналіз інформації про еко-

логічний стан басейну р. Віта і визначення шляхів щодо зменшення подальшої деградації його екосистем.Новизна дослідження полягає у тому, що вперше комплексно

проаналізовано вплив господарської діяльності на стан річки Віта та її водозабору, запропоновані шляхи подолання негативних на-слідків такого впливу.Методи досліджень: пошуково-інформаційний, натурних спо-

стережень.

Інформаційне видання

ТЕЗИ ПЕРЕМОЖЦІВ Всеукраїнського конкурсу

дослідницьких робіт для учнів 6–8 класів «Екологія. Вода у вашому житті»

Відповідальні за випуск:Лісовий О. В.,. Пономаренко О. П.

Упорядники:Гайдай Л. М., Чепурко Н. М., Улітько Ю. В., Козленко І. О.

Редагування:Нечипоренко О. О.

Верстка:Северенчук Л. В.

Дизайн обкладинки:Лісовський Б. Л.

Формат 60 х 84 1/16

Друк цифровий. Папір офсетний 80 г/м2. Наклад 500 прим.

Видавництво: ТОВ «Праймдрук»01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 20, офіс 213.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справисерія ДК № 4222 від 07.12.2011

ПЕРЕМОЖЦІВ конкурсу для учнів 6–8...

Documents