47

ДЕКОРАТИВНЕ ОЗДОБЛЕННЯ АРХІТЕКТУРНИХ СПОРУД КИЄВА 1900–1910-х РОКІВ *

Тетяна Скібіцька

УДК 72.04(477–25)"1900/1910"

У статті проаналізовано причини виникнення та розвиток стильового розмаїття архітектурних споруд Киє-ва останнього десятиліття ХІХ – початку ХХ ст. На прикладах творчості найвідоміших тогочасних київських архітекторів розглянуто різновиди прояву історичних стилів еклектики й модерну в будівництві та оздобленні житлових і громадських будівель.

Ключові слова: історизм, еклектика, неоромантизм, модерн, декоративізм, раціоналістичний модерн, класицистичний модерн, архітектура Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст., декорування фасадів, рельєфні ком-позиції та панно на фасадах, декор інтер’єру.

В статье проанализированы причины возникновения и развитие стилевого разнообразия архитектурных сооружений Киева последнего десятилетия ХІХ – начала ХХ в. На примерах творчества наиболее известных киевских архитекторов того времени рассмотрены разновидности проявления исторических стилей эклекти-ки и модерна в строительстве и отделке жилых и гражданских зданий.

Ключевые слова: историзм, эклектика, неоромантизм, модерн, декоративизм, рационалистический мо-дерн, классицистический модерн, архитектура Киева конца ХІХ – начала ХХ в., декорирование фасадов, рельефные композиции и панно на фасадах, декор интерьера.

The article analyses the origins and development of stylistic variety of Kyiv architectural structures through the last decade of the XIXth – early XXth centuries. By way of examples of the work of well-known Kyiv architects of that time, the authoress considers the varieties of manifestations of historical styles, Eclecticism and Art Nouveau in constructing and adorning the housing and public buildings.

Keywords: Historicism, Eclecticism, Neo-romanticism, Art Nouveau, Decorativism, rationalistic method, clas-sicistic Art Nouveau, Kyiv architecture through the late XIXth – early XXth centuries, façade decoration, relief com-positions and panels on façade, interior décor.

Передумовою сприйняття стильових новацій модерну стало кардинальне онов-лення архітектурного середовища Києва протягом 1880–1890-х років і створення, внаслідок цього, міської «тканини» нового європейського зразка. Швидкі темпи по-реформеного капіталістичного піднесення Києва в останній чверті ХІХ ст. обумовили гарячкову активізацію прибуткового до-мобудування, призвели до кардинальних змін його об’ємно-просторової структури. Практично повне оновлення рядової забу-дови було пов’язане зі структурними змі-нами в парцеляції ділянок, переходом до невеликих за площею садиб, об’єднаних за жорсткою периметральною системою зі щільним приляганням будівель. Таким чи-ном, у результаті надзвичайно швидкої ре-

конструкції рядової забудови та утворення нових ансамблів інтер’єрного типу за пері-од останньої чверті ХІХ ст., за висловом су-часників, виникло «ціле нове місто».

У стильовому плані архітектурний Київ останнього десятиріччя ХІХ ст. розвивався цілком у руслі формотворення історизму, виявляючи суттєве запізнення, порівняно з хронологією поширення модерну на євро-пейських теренах. Завершальні десятиліт-тя розвитку історизму кінця 1890-х – почат-ку 1900-х років, які збіглися в Києві з раннім етапом модерну, у стильовому відношенні виявилися особливо суперечливими. У цей час значно посилилися еклектичні тен-денції, які певною мірою проникали в різ-ні стильові напрями і раніше. Власне, цей короткий період пізнього історизму і можна

* Цю та наступну статті було написано для розділу «Архітектурний декор України першої половини ХХ сто-ліття» п’ятого тому «Історії декоративного мистецтва України ХХ століття» (ІДМУ), який готували до друку співробітники відділу декоративно-прикладного мистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України впродовж 2011–2015 років. Проте у зв’язку з довготривалим недофінансуванням Інституту, браком коштів для друку фундаментальних видань і пов’язаним із цим обмеженням обсягу зазначеного тому, цей розділ, на жаль, не ввійшов до нього. – З. Чегусова, відповідальний секретар п’ятого тому ІДМУ.

Іпротягом 1880–1890

Іпротягом 1880–1890внаслідок цього, міської «тканини» нового Івнаслідок цього, міської «тканини» нового європейського зразка. Швидкі темпи поІєвропейського зразка. Швидкі темпи пореформеного капіталістичного піднесення Іреформеного капіталістичного піднесення Києва в останній чверті ХІХІКиєва в останній чверті ХІХІгарячкову активізацію прибуткового доІгарячкову активізацію прибуткового домобудування, призвели до кардинальних Імобудування, призвели до кардинальних змін його об’ємно-просторової структури. Ізмін його об’ємно-просторової структури. Практично повне оновлення рядової забуІПрактично повне оновлення рядової забуМsicistic Art Nouveau, Kyiv architecture through the late XIXth

Мsicistic Art Nouveau, Kyiv architecture through the late XIXthpositions and panels on façade, interior décor.

Мpositions and panels on façade, interior décor.

Передумовою сприйняття стильових

МПередумовою сприйняття стильових

новацій модерну стало кардинальне оновМновацій модерну стало кардинальне онов-М-лення архітектурного середовища Києва Млення архітектурного середовища Києва протягом 1880–1890 Мпротягом 1880–1890- М-х Мх років і створення, Мроків і створення, внаслідок цього, міської «тканини» нового Мвнаслідок цього, міської «тканини» нового європейського зразка. Швидкі темпи поМєвропейського зразка. Швидкі темпи пореформеного капіталістичного піднесення Мреформеного капіталістичного піднесення Києва в останній чверті ХІХМКиєва в останній чверті ХІХ ст. обумовили Мст. обумовили гарячкову активізацію прибуткового доМгарячкову активізацію прибуткового доконструкції рядової забудови та утворення

Мконструкції рядової забудови та утворення нових ансамблів інтер’єрного типу за періМнових ансамблів інтер’єрного типу за період останньої чверті ХІХМод останньої чверті ХІХФ

историзм, эклектика, неоромантизм, модерн, декоративизм, рационалистический мо

Ф историзм, эклектика, неоромантизм, модерн, декоративизм, рационалистический мо

дерн, классицистический модерн, архитектура Киева конца ХІХ

Фдерн, классицистический модерн, архитектура Киева конца ХІХ – начала ХХ

Ф– начала ХХ

рельефные композиции и панно на фасадах, декор интерьера.

Фрельефные композиции и панно на фасадах, декор интерьера.

The article analyses the origins and development of stylistic variety of Kyiv architectural structures through the

ФThe article analyses the origins and development of stylistic variety of Kyiv architectural structures through the

– early XXth centuries. By way

Ф– early XXth centuries. By way of examples of the work of well-known Kyiv architects of

Фof examples of the work of well-known Kyiv architects of

that time, the authoress considers the varieties of manifestations of historical styles, Eclecticism and Art Nouveau Фthat time, the authoress considers the varieties of manifestations of historical styles, Eclecticism and Art Nouveau in constructing and adorning the housing and public buildings.Фin constructing and adorning the housing and public buildings. Historicism, Eclecticism, Neo-romanticism, Art Nouveau, Decorativism, rationalistic method, clasФ Historicism, Eclecticism, Neo-romanticism, Art Nouveau, Decorativism, rationalistic method, classicistic Art Nouveau, Kyiv architecture through the late XIXthФsicistic Art Nouveau, Kyiv architecture through the late XIXth – early XXth centuries, façade decoration, Ф– early XXth centuries, façade decoration, конструкції рядової забудови та утворення Фконструкції рядової забудови та утворення Ест., декорування

Ест., декорування

В статье проанализированы причины возникновения и развитие стилевого разнообразия архитектурных

ЕВ статье проанализированы причины возникновения и развитие стилевого разнообразия архитектурных

в. На примерах творчествЕв. На примерах творчества наиболее известных Еа наиболее известных киевских архитекторов того времени рассмотрены разновидности проявления исторических стилей эклектиЕкиевских архитекторов того времени рассмотрены разновидности проявления исторических стилей эклектики и модерна в строительстве и отделке жилых и гражданских зданий. Еки и модерна в строительстве и отделке жилых и гражданских зданий. историзм, эклектика, неоромантизм, модерн, декоративизм, рационалистический моЕ историзм, эклектика, неоромантизм, модерн, декоративизм, рационалистический мо– начала ХХЕ– начала ХХ в., декорирование фасадов, Ев., декорирование фасадов, The article analyses the origins and development of stylistic variety of Kyiv architectural structures through the ЕThe article analyses the origins and development of stylistic variety of Kyiv architectural structures through the of examples of the work of well-known Kyiv architects of Еof examples of the work of well-known Kyiv architects of that time, the authoress considers the varieties of manifestations of historical styles, Eclecticism and Art Nouveau Еthat time, the authoress considers the varieties of manifestations of historical styles, Eclecticism and Art Nouveau

http://www.etnolog.org.ua

48

ІСТОРІЯ

назвати еклектикою у строгому розумін-ні цього терміна. Її характерні про яви – переобтяжений, «тортовий» фасадний декор з одночасним механічним викорис-танням кількох неостилів – призводили до утворення одного усередненого «стилю». Виявляючи рідкісну адаптивність, еклекти-ка початку ХХ ст. використовувала навіть окремі форми раннього модерну як одне з джерел запозичення. Цей, здебільшого неоренесансний, архітектурний фон став міцно «зцементованою» основою міських ансамблів, яка сприйняла архітектурний модерн як новий незворотний етап послі-довного розвитку забудови міста.

Поряд з еклектичними тенденціями піз-нього історизму в архітектурі міста окрес-лилася неоромантична течія, пов’язана із загальноєвропейським рухом «націо-нального романтизму», яку можна умовно віднести до виявів протомодерну. У Києві вона була позначена здебільшого «інтер-національним» характером, орієнтуючись на стилізацію зразків класичних стилів, і лише в окремих наслідуваннях неорусь-кої традиції мала прояви «національного романтизму». Формуючись цілковито в руслі стильових запозичень, архітектур-ний неоромантизм дещо змінив характер стилізації, очистивши її від еклектичних включень і прямого цитування, спрямував до створення більшої образності, свободи використання і трактовки першоджерел. Ще далекі від новітніх стилізацій модерну, твори неоромантизму привносили в архі-тектурний сюжет певні риси героїзації та ностальгічного зачарування, а в низці ви-падків – свідомої іронії та інтелектуальної гри. У цьому відношенні можна провести паралель з ідейної платформою художньо-го об’єднання «Мир искусства», його пасе-їзмом та пафосом краси.

Неоромантичні тенденції кінця 1890-х – початку 1900-х років виявилися в архітекту-рі Києва насамперед яскравими готизмами. Це пам’ятки, які стали знаковими для міста і своєрідно акцентували його містобудівний ландшафт: прибутковий будинок Д. Орло-ва, відомий під назвою «Замок Ричарда» (Андріївський узвіз, 15; 1902–1904 рр., вто-ринно використаний проект петербурзького

архітектора Р. Марфельда, автор прив’язки та будівельник не встановлені), та при-бутковий будинок Подгорського (вул. Яро-славів Вал, 1; 1896–1898 рр., архітектор М. Добачевський). В останньому стилізо-ваний образ замку має більш світський ха-рактер, відзначається вільною трактовкою неоготичних форм, поєднаних з мотивами французького Ренесансу. Більша стильо-ва «розкутість» виявлена тут в авторських скульптурних деталях – фігурах химер на консолях баштового еркера з людськими постатями, крилами кажанів та головами собак. Сильною неоготичною домінантою став у забудові міста також Миколаївський костел, зведений протягом 1899–1909 ро-ків, за премійованим конкурсним проек-том студента Петербурзького інституту цивільних інженерів С. Воловського, під керівництвом архітектора В. Городецького (вул. Велика Васильківська, 75).

До групи київських будівель неороман-тичної течії пізнього історизму належить Музей старожитностей та мистецтв (1897–1901 рр., архітектори П. Бойцов, В. Горо-децький, В. Ніколаєв, скульптор Е. Саля). Вирішений у стилі «неоґрек» з монумен-тальним шестиколонним доричним порти-ком, він являє собою строгу неокласичну стилізацію. Саме на будівництві Музею ста-рожитностей та мистецтв, з ініціативи В. Го-родецького, розпочалася діяльність у Києві італійських митців – братів Саля (Сала) [21, с. 524; 30]. За участю майстерні братів Са-ля виконані декоративно-оздоблюваль-ні роботи для таких значних громадських будівель міста, як Миколаївський костел (1899–1909 рр., архітектор В. Городецький, за конкурсним проектом С. Воловського), Міський театр (1901 р., архітектор В. Шре-тер), Державний банк (1902–1905 рр., інже-нери О. Вербицький, О. Кобелєв), Політех-нічний інститут (1901 р., архітектор І. Кіт-нер). Монументальна пластика цих споруд виконана в руслі стилістики пізнього іс-торизму, у манері, близькій до оповідного реалізму другої половини ХІХ ст., з вико-ристанням канонізованих образів, міфоло-гічних та алегоричних фігур, модельованих здебільшого в техніці високих рельєфів та горельєфів. Характерною ознакою часу є

Івключень і прямого цитування, спрямував

Івключень і прямого цитування, спрямував до створення більшої образності, свободи Ідо створення більшої образності, свободи використання і трактовки першоджерел. Івикористання і трактовки першоджерел. Ще далекі від новітніх стилізацій модерну, ІЩе далекі від новітніх стилізацій модерну, твори неоромантизму привносили в архіІтвори неоромантизму привносили в архітектурний сюжет певні риси героїзації та Ітектурний сюжет певні риси героїзації та ностальгічного зачарування, аІностальгічного зачарування, а– свідомої іронії та інтелектуальної І– свідомої іронії та інтелектуальної цьому відношенні можна Іцьому відношенні можна Мнаціональним» характером, орієнтуючись

Мнаціональним» характером, орієнтуючись на стилізацію зразків класичних стилів,

Мна стилізацію зразків класичних стилів,

лише в окремих наслідуваннях неорусь

Млише в окремих наслідуваннях неорусь

кої традиції мала прояви «національного

Мкої традиції мала прояви «національного романтизму». Формуючись цілковито в

Мромантизму». Формуючись цілковито в руслі стильових запозичень, архітектур

Мруслі стильових запозичень, архітектур-

М-

ний неоромантизм дещо змінив характер Мний неоромантизм дещо змінив характер стилізації, очистивши її від еклектичних Мстилізації, очистивши її від еклектичних включень і прямого цитування, спрямував Мвключень і прямого цитування, спрямував до створення більшої образності, свободи Мдо створення більшої образності, свободи використання і трактовки першоджерел. Мвикористання і трактовки першоджерел. Ще далекі від новітніх стилізацій модерну, МЩе далекі від новітніх стилізацій модерну, твори неоромантизму привносили в архіМтвори неоромантизму привносили в архітектурний сюжет певні риси героїзації та Мтектурний сюжет певні риси героїзації та тальним шестиколонним доричним порти

Мтальним шестиколонним доричним портиком, він являє собою строгу неокласичну Мком, він являє собою строгу неокласичну стилізацію. Саме на будівництві Музею стаМстилізацію. Саме на будівництві Музею стаФ

нального романтизму», яку можна умовно

Фнального романтизму», яку можна умовно

Києві ФКиєві вона була позначена здебільшого «інтер Фвона була позначена здебільшого «інтер- Ф-національним» характером, орієнтуючись Фнаціональним» характером, орієнтуючись на стилізацію зразків класичних стилів, Фна стилізацію зразків класичних стилів, лише в окремих наслідуваннях неорусь Флише в окремих наслідуваннях неорусь- Ф-кої традиції мала прояви «національного Фкої традиції мала прояви «національного ків, за премійованим конкурсним проек

Фків, за премійованим конкурсним проектом студента Петербурзького інституту

Фтом студента Петербурзького інституту цивільних інженерів С.

Фцивільних інженерів С.керівництвом архітектора В.

Фкерівництвом архітектора В.(вул.Ф(вул. Велика Васильківська,ФВелика Васильківська,До групи київських будівель неороманФДо групи київських будівель неоромантичної течії пізнього історизму належить Фтичної течії пізнього історизму належить Музей старожитностей та мистецтв (1897–ФМузей старожитностей та мистецтв (1897–1901Ф1901Фрр., архітектори П.Фрр., архітектори П.децький, В.Фдецький, В.Вирішений у стилі «неоґрек» зФВирішений у стилі «неоґрек» зтальним шестиколонним доричним портиФтальним шестиколонним доричним портиЕскульптурних деталях

Ескульптурних деталяхконсолях баштового еркера з людськими

Еконсолях баштового еркера з людськими постатями, крилами кажанів та головами

Епостатями, крилами кажанів та головами собак. Сильною неоготичною домінантою Есобак. Сильною неоготичною домінантою став у забудові міста також Миколаївський Естав у забудові міста також Миколаївський костел, зведений протягом 1899–1909Екостел, зведений протягом 1899–1909ків, за премійованим конкурсним проекЕків, за премійованим конкурсним проектом студента Петербурзького інституту Етом студента Петербурзького інституту цивільних інженерів С.Ецивільних інженерів С.ЕВоловського, ЕВоловського, керівництвом архітектора В.Екерівництвом архітектора В.Велика Васильківська,ЕВелика Васильківська,

http://www.etnolog.org.ua

49

ТЕТЯНА СКІБІЦЬКА. ДЕКОРАТИВНЕ ОЗДОБЛЕННЯ АРХІТЕКТУРНИХ СПОРУД КИЄВА...

використання майстернею для архітектур-ної пластики нового для Києва матеріалу – бетону. У доробку майстерні Саля та-кож неомавританська караїмська кенаса (вул. Ярославів Вал, 7; 1900 р., архітектор В. Городецький), яка яскраво виявила ту нову образність, що почала з’являтися в інтернаціональних стилізаціях межі ХІХ–ХХ ст. Прагнення до створення загального враження від архітектури, насамперед як від мистецького твору, позначилося в уник-ненні прямого цитування першоджерел, створенні синтетичного образу будівлі. Ви-разна пластика кенаси, змодельована на цементному розчині, ніби суцільно вкриває її компактний базилікальний об’єм. Масив-ність вінцевої частини з важким карнизом, обтяженим рядом вертикальних «сталакти-тів», доповнена атиками, які посилюють си-луетну виразність будівлі. У цій артистичній стилізації відчутне захоплення свободою відтворення та аранжування культурних зразків. В окремих конструктивних і де-коративних деталях фасадів та інтер’єрів будівлі виявлена певна стильова дефор-мація першоджерел. Це особливо помітно у складній багатомовності арабесок та гео-метричних килимових малюнках «суцвіть» в інтер’єрі, окремих мотивах оздоблення фасадів. Екзотика стилю мореск на зламі століть привернула увагу також інженера М. Яскевича. Оригінальні, забарвлені схід-ною фантазійністю скульптурні деталі вво-дились ним в усталену схему декорування фасадів споруд рядової забудови. Рельєф-ні зображення цих химерних істот, а також неканонічних, схожих на дитячу іграшку, драконів у консолях кутового еркера вико-ристані М. Яскевичем і в прибутковому бу-динку Фурмана на вул. Рейтарській, 31 / 16 (1900) [3; 4].

Поширення неоруських стилізацій ви-явилося в київському архітектурному нео-романтизмі дещо менше і було обумовле-но функцією будівлі або ж уподобаннями замовника. Оригінальним прикладом цьо-го напряму, з огляду на пластичну вираз-ність, є виконаний за проектом архітектора М. Артинова Лук’янівський народний буди-нок (вул. Дегтярівська, 5; 1900–1902 рр.). Пошук новітньої стилізації, з певною де-

формацією архаїчних форм допетровсько-го російського зодчества, створює дещо «іграшково-ярмарковий» образ терема. Цей спосіб стилізації використаний Ар-тиновим і в прибутковому будинку купців Снєжків (вул. Пушкінська, 45 / 2; 1901 р.), де відхід від прямого цитування особливо виявлений у вишукано стилізованих рельє-фах з мотивами московсько-ярославської архітектури ХVІ–ХVІІ ст.

Вищезгадані приклади свідчать про формування на пізньому етапі історизму нового розуміння принципу інтерпретації історичних форм, про зародження стиліза-ції нового типу – не як простого копіювання першоджерел, а як способу їх переосмис-лення задля відтворення образної ціліс-ності того чи того стилю.

Перші приклади будівель у стилі модерн з’явилися в Києві в умовах спаду домо-будівної активності початку 1900-х ро-ків. Невеликий часовий проміжок 1900–1906 років відразу ознаменувався появою яскравих, знакових об’єктів Нового стилю. «Ефектним, сильним, хоча не солідним і ні на чому не ґрунтованим струменем улив-ся стиль модерн і одразу завоював собі в Києві симпатії», – відзначив відомий критик Г. Лукомський [19, с. 538]. На початковому етапі формування новий стильовий лекси-кон ішов через прямі запозичення західно-європейських стильових зразків, насампе-ред, віденської сецесії, та варіював їх на вітчизняному ґрунті. Першими будівлями модерну в Києві стали павільйон пано-рами «Голгофа» на Володимирській гірці (1901 р., інженер В. Римський-Корсаков; споруда не збереглася) та цирк антрепре-нера П. Крутикова на вул. Архітектора Го-родецького, 5 (1903 р., архітектор Е. Брадт-ман; зруйнований 1941 р.).

Безперечним лідером київського архі-тектурного модерну був Е. Брадт ман. Вико-ристана ним у цирку Крутикова тема круп-ної арки, розсіченої двома вертикалями, повторена і в особняку С. Аршавського на вул. Лютеранській, 23 (1907). Тут форма арки- щипця композиційно домінує, підкрес-лена акцентом крупного жіночого маска-рона та широкого балкона. Пластично ви-разне наріжжя відкритого в забудові лівого

Істоліть привернула увагу також інженера

Істоліть привернула увагу також інженера

Яскевича. Оригінальні, забарвлені східІЯскевича. Оригінальні, забарвлені східною фантазійністю скульптурні деталі ввоІною фантазійністю скульптурні деталі вводились ним в усталену схему декорування Ідились ним в усталену схему декорування фасадів споруд рядової забудови. РельєфІфасадів споруд рядової забудови. Рельєфні зображення цих химерних істот, а також Іні зображення цих химерних істот, а також неканонічних, схожих на дитячу іграшку, Інеканонічних, схожих на дитячу іграшку, драконів у консолях кутового еркера викоІдраконів у консолях кутового еркера викоЯскевичем і в прибуткІЯскевичем і в прибуткМокремих конструктивних і

Мокремих конструктивних і

коративних деталях фасадів та інтер’єрів

Мкоративних деталях фасадів та інтер’єрів будівлі виявлена певна стильова дефор

Мбудівлі виявлена певна стильова деформація першоджерел. Це особливо помітно

Ммація першоджерел. Це особливо помітно у складній багатомовності арабесок та гео

Му складній багатомовності арабесок та гео-

М-

метричних килимових малюнках «суцвіть»

Мметричних килимових малюнках «суцвіть»

інтер’єрі, окремих мотивах оздоблення Мінтер’єрі, окремих мотивах оздоблення фасадів. Екзотика стилю мореск на зламі Мфасадів. Екзотика стилю мореск на зламі століть привернула увагу також інженера Мстоліть привернула увагу також інженера Яскевича. Оригінальні, забарвлені східМЯскевича. Оригінальні, забарвлені східною фантазійністю скульптурні деталі ввоМною фантазійністю скульптурні деталі вводились ним в усталену схему декорування Мдились ним в усталену схему декорування фасадів споруд рядової забудови. РельєфМфасадів споруд рядової забудови. Рельєфні зображення цих химерних істот, а також Мні зображення цих химерних істот, а також Києві симпатії»,

МКиєві симпатії»,Г.МГ. Лукомський [19, с.МЛукомський [19, с.етапі формування новий стильовий лексиМетапі формування новий стильовий лексиФ

цій артистичній

Фцій артистичній

стилізації відчутне захоплення свободою Фстилізації відчутне захоплення свободою відтворення та аранжування культурних Фвідтворення та аранжування культурних окремих конструктивних і Фокремих конструктивних і де Фде- Ф-коративних деталях фасадів та інтер’єрів Фкоративних деталях фасадів та інтер’єрів будівлі виявлена певна стильова дефор Фбудівлі виявлена певна стильова дефор- Ф-мація першоджерел. Це особливо помітно Фмація першоджерел. Це особливо помітно Флення задля відтворення образної ціліс

Флення задля відтворення образної цілісності того чи того стилю.

Фності того чи того стилю.

Перші приклади будівель у стилі модерн

ФПерші приклади будівель у стилі модерн

з’явилися в Києві в умовах спаду домо

Фз’явилися в Києві в умовах спаду домобудівної активності початку 1900Фбудівної активності початку 1900ків. Невеликий часовий проміжок 1900–Фків. Невеликий часовий проміжок 1900–1906Ф1906 років відразу ознаменувФроків відразу ознаменувяскравих, знакових об’єктів Нового стилю. Фяскравих, знакових об’єктів Нового стилю. «Ефектним, сильним, хоча не солідним і ні Ф«Ефектним, сильним, хоча не солідним і ні на чому не ґрунтованим струменем уливФна чому не ґрунтованим струменем улився стиль модерн і одразу завоював собі в Фся стиль модерн і одразу завоював собі в Києві симпатії»,ФКиєві симпатії», Е

Вищезгадані приклади свідчать про

ЕВищезгадані приклади свідчать про

формування на пізньому етапі історизму

Еформування на пізньому етапі історизму нового розуміння принципу інтерпретації

Енового розуміння принципу інтерпретації історичних форм, про зародження стилізаЕісторичних форм, про зародження стилізації нового типу Еції нового типу – не як простого копіювання Е– не як простого копіювання першоджерел, аЕпершоджерел, а як способу їх переосмисЕяк способу їх переосмисЕлення задля відтворення образної цілісЕлення задля відтворення образної цілісності того чи того стилю.Еності того чи того стилю.Перші приклади будівель у стилі модернЕПерші приклади будівель у стилі модернз’явилися в Києві в умовах спаду домоЕз’явилися в Києві в умовах спаду домобудівної активності початку 1900Ебудівної активності початку 1900

http://www.etnolog.org.ua

50

ІСТОРІЯ

торця з крупним рустуванням та невисоким металевим парапетом має ефектний вигин, нагадуючи високу хвилю (знакову стильову «лінію Орта», «лінію життя») або ж фактур-но – величезну рептилію, яка сягає вікон другого поверху. Знакові теми раннього мо-дерну використані архітектором у прибутко-вому будинку В. Гессельбейна на вул. Ар-хітектора Городецького, 15 (1900-ті рр.) 1. Його відрізняє виразна пластика централь-ної та вінцевої частин з м’якими, «оплав-леними» формами та принципово новий, без історичних запозичень, декор. Звична чіткість членувань фасаду деформована і водночас збагачена півциркульною аркою порталу та квасолевидною нішею над ним, декоративними фронтонами, що створю-ють характерний для раннього модерну хвилеподібний малюнок звершення. Усі ці прояви нової стилістики доповнені рельє-фами геометричного малюнка (стилізовані семисвіччя квіткових букетів з диском, типо-ві потрійні тяги, кулясті елементи в налич-никах тощо), рослинними композиціями в міжповерховому фризі та фільонках, фан-тазійними маскаронами. Особливу увагу на фасаді привертає невеликий горельєф-ний жіночий маскарон над аркою порталу з яскраво виявленими портретними рисами.

Найвеличнішою пам’яткою київського архітектурного модерну традиційно вва-жається прибутковий будинок архітекто-ра В. Городецького, відомий під назвою «Будинок з химерами» (вул. Банкова, 10; 1901–1903 рр.). Він став проривом до но-вої архітектурно-пластичної образності насамперед завдяки нетрадиційному ви-бору форм та способів декорування [13; 28]. В образі, створеному В. Городецьким, поєднані теми будинку-фортеці, що ви-сочіє над панорамою Хрещатика, та роз-кішного особняка, відкритого парадними сходами до вулиці. Основні теми і сюжети екстер’єру та інтер’єру відобразили екзо-тичні мисливські враження архітектора, які надзвичайно розширили іконографічну палітру архітектурного декору. У скульптур-ному бестіарії дому представлені слони і носороги, пантера і орел, риби та ящірки, осідлані русалками дельфіни, крокодили, жаби та пітони, а в інтер’єрах – безліч ліп-

лених мисливських трофеїв, тематичних та орнаментальних стінових розписів тощо. Образотворча основа біо- та зооморфного декору виявила очевидний вплив ірраціо-налізму раннього модерну з його тяжінням до осмислення краси природних форм. На-сиченість фасадів скульптурним декором, виконаним на основі нового тоді матері-алу – цементу – скульптором Еліо Саля, надала споруді надзвичайної пластичнос-ті. Фігури наяд з рибальськими сітями на дельфінах, що акцентують кути над рівнем карнизу, голови оленів у частині антабле-мента та ряди жаб в атиках утворюють ори-гінальне вінчання будинку. Самостійним художнім твором з автографом Е. Саля є круг ла скульптура «Двобій орла з панте-рою», включена в загальну композицію до-му в частині балюстради з вул. Банкової. Монументально-декоративна пластика, у цілому виконана в реалістично-експре-сивній манері, виразно контрастує з глу-хими площинами стін і чіткими формами кубічного об’єму та архітектурних деталей.

Вражаюче оригінальний, підкреслено атрактивний «Будинок з химерами» є при-кладом перехідної стилістики. Витвором мо-дернізованої еклектики справедливо назвав його дослідник архітектури віт чизняного мо-дерну В. Чепелик [31]. Застосування віль-но трактованого ордера як активного еле-менту формотворення в нижньому ярусі головного фасаду, масивних класицистич-них наличників вікон і порталу, надзвичай-на еклектичність всіх інтер’єрів дому – усе це ознаки стильової двоїстості, засвоєння ознак модерну на початковому рівні. За-гальне вирішення інтер’єрів будинку демон-струє один з основ них принципів естетики еклектизму – ототожнення красивого і бага-то оздобленого. Риси модерну виявлені тут у центричності самої планово- просторової структури дому з функціонально обумов-леним гнучким плануванням приміщень і почасти – у зооморфній іконографії окре-мих декоративних елементів в інтер’єрах: спіралеподібному скульптурному світиль-нику-торшері парадних сходів у вигляді перевитих хвостами величезних рибин, зооморфній балюстраді сходів, ліп ленні склепіння вестибюлю із зображеннями

Іархітектурного модерну традиційно вва

Іархітектурного модерну традиційно вважається прибутковий будинок архітектоІжається прибутковий будинок архітектоГородецького, відомий під назвою ІГородецького, відомий під назвою «Будинок з химерами» (вул.І«Будинок з химерами» (вул.1901–1903 І1901–1903 рр.). Він став проривом Ірр.). Він став проривом вої архітектурно-пластичної образності Івої архітектурно-пластичної образності насамперед завдяки нетрадиційному виІнасамперед завдяки нетрадиційному вибору форм та способів декорування [13; Ібору форм та способів декорування [13; образі, створеному Іобразі, створеному Мві потрійні тяги, кулясті елементи в налич

Мві потрійні тяги, кулясті елементи в наличниках тощо), рослинними композиціями в

Мниках тощо), рослинними композиціями в міжповерховому фризі та фільонках, фан

Мміжповерховому фризі та фільонках, фантазійними маскаронами. Особливу увагу

Мтазійними маскаронами. Особливу увагу на фасаді привертає невеликий горельєф

Мна фасаді привертає невеликий горельєф-

М-

ний жіночий маскарон над аркою порталу з

Мний жіночий маскарон над аркою порталу з яскраво виявленими портретними рисами.Мяскраво виявленими портретними рисами.Найвеличнішою пам’яткою київського МНайвеличнішою пам’яткою київського архітектурного модерну традиційно вваМархітектурного модерну традиційно вважається прибутковий будинок архітектоМжається прибутковий будинок архітектоГородецького, відомий під назвою МГородецького, відомий під назвою «Будинок з химерами» (вул.М«Будинок з химерами» (вул. Банкова,МБанкова,рр.). Він став проривом Мрр.). Він став проривом вої архітектурно-пластичної образності Мвої архітектурно-пластичної образності

дернізованої еклектики справедливо назвав

Мдернізованої еклектики справедливо назвав його дослідник архітектури вітМйого дослідник архітектури вітдерну В.Мдерну В.Ф

прояви нової стилістики доповнені рельє

Фпрояви нової стилістики доповнені рельє-

Ф-

фами геометричного малюнка (стилізовані Ффами геометричного малюнка (стилізовані семисвіччя квіткових букетів з диском, типо Фсемисвіччя квіткових букетів з диском, типо- Ф-ві потрійні тяги, кулясті елементи в налич Фві потрійні тяги, кулясті елементи в налич- Ф-никах тощо), рослинними композиціями в Фниках тощо), рослинними композиціями в міжповерховому фризі та фільонках, фан Фміжповерховому фризі та фільонках, фан- Ф-тазійними маскаронами. Особливу увагу Фтазійними маскаронами. Особливу увагу Фкруг

Фкругла скульптура «Двобій орла з панте

Фла скульптура «Двобій орла з пантекругла скульптура «Двобій орла з пантекруг

Фкругла скульптура «Двобій орла з пантекругрою», включена в загальну композицію до

Фрою», включена в загальну композицію дому в частині балюстради з вул.

Фму в частині балюстради з вул.Монументально-декоративна пластика,

ФМонументально-декоративна пластика, уФу цілому виконана в реалістично-експреФцілому виконана в реалістично-експресивній манері, виразно контрастує з глуФсивній манері, виразно контрастує з глухими площинами стін і чіткими формами Фхими площинами стін і чіткими формами кубічного об’єму та архітектурних деталей.Фкубічного об’єму та архітектурних деталей.Вражаюче оригінальний, підкреслено ФВражаюче оригінальний, підкреслено атрактивний «Будинок з химерами» єФатрактивний «Будинок з химерами» єкладом перехідної стилістики. Витвором моФкладом перехідної стилістики. Витвором модернізованої еклектики справедливо назвав Фдернізованої еклектики справедливо назвав Еті. Фігури наяд з рибальськими сітями на

Еті. Фігури наяд з рибальськими сітями на дельфінах, що акцентують кути над рівнем

Едельфінах, що акцентують кути над рівнем карнизу, голови оленів у частині антабле

Екарнизу, голови оленів у частині антаблемента та ряди жаб в атиках утворюють ориЕмента та ряди жаб в атиках утворюють ориЕгінальне вінчання будинку. Самостійним Егінальне вінчання будинку. Самостійним художнім твором з автографом Е.Ехудожнім твором з автографом Е.ла скульптура «Двобій орла з пантеЕла скульптура «Двобій орла з пантерою», включена в загальну композицію доЕрою», включена в загальну композицію дому в частині балюстради з вул.Ему в частині балюстради з вул.Монументально-декоративна пластика, ЕМонументально-декоративна пластика, цілому виконана в реалістично-експреЕцілому виконана в реалістично-експре

http://www.etnolog.org.ua

51

ТЕТЯНА СКІБІЦЬКА. ДЕКОРАТИВНЕ ОЗДОБЛЕННЯ АРХІТЕКТУРНИХ СПОРУД КИЄВА...

химерно переплетених спрутів, живописних фільонках з рибами і птахами під ліпним плафоном їдальні тощо. В оформленні при-міщень брали участь численні вітчизняні та зарубіжні фірми [20, с. 118–119], серед яких окремо слід назвати відомий київський завод Й. Андржейовського з виготовлен-ня декоративної кераміки для фасадів та інтер’єрів будівель, що виконав для будин-ку декілька кахельних печей за ескізами скульптора Е. Куликовської [32].

Авторський підхід архітектора О. Вер-бицького до осмислення форм і прийо-мів європейського модерну був відпра-цьований ним як у будівлях транспортної сфери (Товарна контора Київської станції Південно- Західної залізниці на вул. Івана Федорова, 32; 1901–1902 рр.), так і в низці проектів міського багатоквартирного житла. Відкриті стінові площини фасадів Товарної контори лаконічно декоровані широкою рельєфною фризовою смугою з пошире-ним у творах раннього модерну килимовим малюнком з каштанових листків. У декорі використано також інші лексиконні мотиви стилю – потрійні тяги з диском, вишукану модерністську каліграфіку на фронтонах.

Показовим у відношенні засвоєння стилістики модерну є зведений за проек-том О. Вербицького прибутковий буди-нок В. Демченка (вул. Заньковецької, 7; 1904 р.) [5; 6]. Традиційно рівномірне чле-нування віконних прорізів фасаду збага-чують форми принципово позастильового декору (плоско рельєфний фриз у третьому поверсі, численні варіації потрійних тяг). Лаконічна пластика фасаду, своєрідна гра-фічність деталей, у поєднанні з раціоналіз-мом конструктивного вирішення, доповнені характерним рядом незвично крупних жіно-чих маскаронів у простінках вікон шостого поверху, імовірно, виконаних за малюнка-ми архітектора. Очевидно, саме вони спо-нукали Г. Лукомського до критичного випа-ду на адресу новонародженого модерну, де він згадує «страшні маскарони саженної величини, незграбні гірлянди і скульптури» [19, с. 537]. Існування єдиного європей-ського стильового поля інтернаціонального модерну обумовлює окремі ремінісценції та прямі запозичення, які можна віднайти в

багатьох київських будівлях на початково-му етапі адаптації стилю 1900-х років.

Пошуки нових засобів виразності в на-прямі подолання еклектичної традиції та освоєння нової стилістики відзначили проектну діяльність техніка-будівничого М. Клуга. Так, прибутковий будинок М. Ха-ричкова (вул. Олеся Гончара, 50 / 1; 1906 р.) ілюструє формотворення перехідного ета-пу: еклектичне багатослів’я модельованого із цегли фасадного декору створює ефект пластичного напруження. Подіб ний «цег-ляний модерн», що поширився в масовій забудові міста з 1900-х років, був харак-терним стильовим симбіозом, недорогим, технічно простим та ефектним способом декорування житлових та цивільних спо-руд [33]. Окрім М. Клуга, він представлений у київській забудові роботами А. Трахтен-берга, М. Яскевича, К. Шурупова. Іноді в та-кі фасади включали фігуративні рельєфні вставки, тонка вишуканість яких ще біль-ше підкреслювала характерну «рублену» пластику, окремі спрощені історичні деталі. Прикладом перехідної стилістики першої половини 1900-х років є також прибутковий будинок Жилинського (вул. Шота Руставе-лі, 9; 1902–1903 рр.), близький до творчої манери М. Клуга. Цей еклектичний за сво-єю суттю об’єкт характерний тим, що де-коративний ряд модерну використаний у ньому як один зі стилів запозичення. Окре-мі трафаретні мотиви нового позастильо-вого лексикону (потрійні вертикальні тяги з колом у декоруванні лопаток і малюнка балконних решіток, оплавлені гнучкі лінії ліпної орнаментації) включені у площинний «килимовий» еклектичний декор. Оригі-нальною деталлю будівлі, цілковито в дусі модерну, є рельєфне вертикальне панно із зображеннями переплетених сомів та кві-ток латаття на тонких вигнутих стеблах.

Виразні архітектурні рішення у формах початкового (інтернаціонального) варіанта стилю представлені подальшими роботами М. Клуга (прибуткові будинки на вул. Буль-варно-Кудрявській, 19 (1909); вул. Наза-рівській, 17 (1907)) та цивільного інженера Ф. Олтаржевського (прибуткові будинки на вул. Володимирській, 92 / 39 (1908); вул. Алли Тарасової, 4 (1909); вул. Люте-

ІДемченка (вул.

ІДемченка (вул.

р.) [5; Ір.) [5; 6]. Традиційно рівномірне члеІ6]. Традиційно рівномірне членування віконних прорізів фасаду збагаІнування віконних прорізів фасаду збагачують форми принципово позастильового Ічують форми принципово позастильового декору (плоско Ідекору (плоскорельєфний фриз у третьомІрельєфний фриз у третьомповерсі, численні варіації потрійних тяг). Іповерсі, численні варіації потрійних тяг). Лаконічна пластика фасаду, своєрідна граІЛаконічна пластика фасаду, своєрідна графічність деталей, уІфічність деталей, у поєднанні з раціоналізІпоєднанні з раціоналізмом конструктивного вирішення, доповнені Імом конструктивного вирішення, доповнені Мним у творах раннього модерну килимовим

Мним у творах раннього модерну килимовим малюнком з каштанових листків. У

Ммалюнком з каштанових листків. Увикористано також інші лексиконні мотиви

Мвикористано також інші лексиконні мотиви

– потрійні тяги з диском, вишукану

М– потрійні тяги з диском, вишукану

модерністську каліграфіку на фронтонах.

Ммодерністську каліграфіку на фронтонах.

Показовим у відношенні засвоєння

МПоказовим у відношенні засвоєння

стилістики модерну є зведений за проекМстилістики модерну є зведений за проек-М-Вербицького прибутковий МВербицького прибутковий будиМбуди-М-Демченка (вул. МДемченка (вул. Заньковецької,МЗаньковецької, 7; М7; 6]. Традиційно рівномірне члеМ6]. Традиційно рівномірне членування віконних прорізів фасаду збагаМнування віконних прорізів фасаду збагачують форми принципово позастильового Мчують форми принципово позастильового рельєфний фриз у третьомМрельєфний фриз у третьомповерсі, численні варіації потрійних тяг). Мповерсі, численні варіації потрійних тяг). лі,

Млі,манери М.Мманери М.єю суттю об’єкт характерний тим, що деМєю суттю об’єкт характерний тим, що деФ

Відкриті стінові площини фасадів Товарної

ФВідкриті стінові площини фасадів Товарної контори лаконічно декоровані широкою Фконтори лаконічно декоровані широкою рельєфною фризовою смугою з пошире Фрельєфною фризовою смугою з пошире- Ф-ним у творах раннього модерну килимовим Фним у творах раннього модерну килимовим декорі Фдекорі використано також інші лексиконні мотиви Фвикористано також інші лексиконні мотиви – потрійні тяги з диском, вишукану Ф– потрійні тяги з диском, вишукану

декорування житлових та цивільних спо

Фдекорування житлових та цивільних споруд

Фруд [33]. Окрім М.

Ф[33]. Окрім М.

у київській забудові роботами А.

Фу київській забудові роботами А.берга, М.

Фберга, М. Яскевича, К.

ФЯскевича, К.

кі фасади включали фігуративні рельєфні Фкі фасади включали фігуративні рельєфні Фвставки, тонка вишуканість яких ще більФвставки, тонка вишуканість яких ще більше підкреслювала характерну «рублену» Фше підкреслювала характерну «рублену» пластику, окремі спрощені історичні деталі. Фпластику, окремі спрощені історичні деталі. Прикладом перехідної стилістики першої ФПрикладом перехідної стилістики першої половини 1900Фполовини 1900будинок Жилинського (вул.Фбудинок Жилинського (вул.лі,Флі, 9; 1902–1903Ф9; 1902–1903Еіз цегли фасадного декору створює ефект

Еіз цегли фасадного декору створює ефект пластичного напруження. Подіб

Епластичного напруження. Подіб

Еляний модерн», що поширився в масовій

Еляний модерн», що поширився в масовій забудові міста з 1900Езабудові міста з 1900-Е-хЕх років, був харакЕроків, був характерним стильовим симбіозом, недорогим, Етерним стильовим симбіозом, недорогим, технічно простим та ефектним способом Етехнічно простим та ефектним способом декорування житлових та цивільних споЕдекорування житлових та цивільних спо[33]. Окрім М.Е[33]. Окрім М. Клуга, він представЕКлуга, він представу київській забудові роботами А.Еу київській забудові роботами А.Яскевича, К.ЕЯскевича, К. Шурупова. Іноді ЕШурупова. Іноді кі фасади включали фігуративні рельєфні Екі фасади включали фігуративні рельєфні

http://www.etnolog.org.ua

52

ІСТОРІЯ

ранській, 32 (1909)). Відкритість загально-європейського культурного простору зумо-вила поширення в київському будівництві 1900-х – початку 1910-х років численних запозичень, прямого цитування форм і прийомів, декоративних деталей європей-ських об’єктів та мотивів альбомно-жур-нальної стильової атрибутики. Це насам-перед жіночі маскарони, оповиті стилізо-ваним зміє подібним волоссям і пересічені колом потрійні тяги, площинний суцільний малюнок з листків у рельєфах фризів, хвиле подібний, «оплавлений» лінійний орнамент. Така вторинність у використан-ні усталеної стильової лексики пояснюєть-ся розбіжностями в періодах становлення і розвитку європейського та вітчизняного модерну: якщо 1900-ті роки на теренах Центральної та Східної України і, зокрема, Києва були лише початком поширення Но-вого стилю, то в Західній Європі вони стали часом його повнокровного розквіту.

Більшість київських будівель стилю мо-дерн у частині скульптурного оздоблення не атрибутовані. До поодиноких прикла-дів атрибутованої авторської пластики на-лежить декорування ряду громадських будівель (Бессарабський ринок, Педаго-гічний музей, павільйон іподрому) та окре-мих житлових. Серед останніх – згаданий прибутковий будинок В. Городецького на вул. Банковій, 10, також прибуткові будин-ки на вул. Костельній, 7, вул. Хрещатик, 15, у Музейному провулку, 4, особняки на вул. Олеся Гончара, 33, вул. Пилипа Орли-ка, 1 / 15, 3, вул. Липській, 16.

Рідкісним нині прикладом стильової єд-ності екстер’єру та інтер’єру в стилі модерн є особняк П. Качковського (вул. Олеся Гон-чара, 33; 1907 р., архітектор І. Лєдохов-ський, скульптор Ф. Соколов). У деталях фасаду, що презентує напрям флораль-ного (раннього декоративного, інтернаціо-нального) модерну, переважають органічні мотиви світу живої природи, доповнені об-разами міфічних створінь. У загальному смисловому наповненні образотворчого декору прочитується містичний ірраціона-лізм готичної традиції, введення теми за-хисту домашнього вогнища (скульптури сирен у фронтоні та лева на куті тераси).

У реалістичній манері модельовані ре-льєфи водяних лілей, з м’ясистих стебел яких ніби звиті балюстради вікон другого поверху, квіткові плоскорельєфні панно із зображенням каштанових гілок. Відтво-рення органічних структур в особняку Кач-ковського виявило численні запозичення з практики європейського архітектурного модерну. Так, оформлення дворового про-їзду з однією колонкою у вигляді оголеної кістки та малюнок ажурних ґрат є пара-фразом входу відомого паризького Castel Berange архітектора Г. Гімара. Композицій-не ядро дому – центральні гвинтові схо-ди з об’ємною балюстрадою, пластичний рух якої, завершений нижнім торшером, варіює знакову лінію стилю. Ця текучість і свобода планово-просторової структури є загалом характерною ознакою організації архітектурної форми доби модерну [15]. Автентичні стильові елементи в інтер’єрі особняка Качковського: торшер у вигляді трьох тонких покручених стовбурів, худож-ній метал балюстради бічних сходів, камін кабінету тощо.

На відміну від попереднього, у створен-ні ансамблю інтер’єрів прибуткового будин-ку Л. Родзянка (вул. Ярославів Вал, 14-а; 1910–1911 рр., технік-будівничий М. Клуг) використаний багатостильовий принцип. Полістилізм досить поширений в ансамблях інтер’єрів багатьох елітних київських жител 1900–1910-х років (особняки на вул. Пили-па Орлика, 1 / 15 та вул. Липській, 16). За-початкована ще в добу історизму, традиція декорування окремих кімнат «у стилях», відповідно до функції кожного приміщен-ня, давала можливість урізноманітнення житлового середовища. Так, у квартирі Ро-дзянка (другий поверх) лише декілька зал вирішені в загальній тональності модер-ну. Це насамперед два парадних салони з домінуючим використанням у них тем-них дерев’яних панелей в обшивці стін та елементах плафонів. У центральному по-лі плафона «Мисливської» зали (названа умовно, відповідно до тематики декору) ви-користано хрестоподібний, модельований тонкими дерев’яними панелями малюнок з оригінальними стилізованими елемента-ми флорального характеру у фрагментах,

Іприбутковий будинок В.

Іприбутковий будинок В.

Банковій, ІБанковій, 10, також прибІ10, також прибки на вул. Іки на вул. Костельній,ІКостельній,Музейному провулку,ІМузейному провулку,Олеся Гончара,ІОлеся Гончара, 33, вул.І33, вул.15, 3, вул. І15, 3, вул. ІЛипській,ІЛипській, 16.І16.Рідкісним нині прикладом стильової єдІРідкісним нині прикладом стильової єдності екстер’єру та інтер’єру в стилі модерн Іності екстер’єру та інтер’єру в стилі модерн Качковського ІКачковського МБільшість київських будівель стилю мо

МБільшість київських будівель стилю мо

дерн у частині скульптурного оздоблення

Мдерн у частині скульптурного оздоблення не атрибутовані. До поодиноких прикла

Мне атрибутовані. До поодиноких прикладів атрибутованої авторської пластики на

Мдів атрибутованої авторської пластики належить декорування ряду громадських

Млежить декорування ряду громадських будівель (Бессарабський ринок, Педаго

Мбудівель (Бессарабський ринок, Педаго-

М-

гічний музей, павільйон іподрому) та окреМгічний музей, павільйон іподрому) та окре-М-мих житлових. Серед останніхМмих житлових. Серед останніх – згаданий М– згаданий прибутковий будинок В.Мприбутковий будинок В. Городецького на МГородецького на 10, також прибМ10, також прибуткові будинМуткові будинКостельній, МКостельній, 7, вул.М7, вул. Хрещатик,МХрещатик,Музейному провулку,ММузейному провулку, 4, особняки на М4, особняки на 33, вул.М33, вул. Пилипа ОрлиМПилипа Орли16.М16.ку Л.

Мку Л.1910–1911М1910–1911використаний багатостильовий принцип. Мвикористаний багатостильовий принцип. Ф

Києва були лише початком поширення Но

ФКиєва були лише початком поширення Но-

Ф-

вого стилю, то в Західній Європі вони стали Фвого стилю, то в Західній Європі вони стали Більшість київських будівель стилю мо ФБільшість київських будівель стилю мо- Ф-дерн у частині скульптурного оздоблення Фдерн у частині скульптурного оздоблення не атрибутовані. До поодиноких прикла Фне атрибутовані. До поодиноких прикла- Ф-дів атрибутованої авторської пластики на Фдів атрибутованої авторської пластики на- Ф-варіює знакову лінію стилю. Ця текучість і

Фваріює знакову лінію стилю. Ця текучість і свобода планово-просторової структури є

Фсвобода планово-просторової структури є загалом характерною ознакою організації

Фзагалом характерною ознакою організації архітектурної форми доби модерну

Фархітектурної форми доби модернуАвтентичні стильові елементи в інтер’єрі ФАвтентичні стильові елементи в інтер’єрі особняка Качковського: торшер у вигляді Фособняка Качковського: торшер у вигляді трьох тонких покручених стовбурів, художФтрьох тонких покручених стовбурів, художній метал балюстради бічних сходів, камін Фній метал балюстради бічних сходів, камін кабінетуФкабінету тощо.Фтощо.На відміну від попереднього, уФНа відміну від попереднього, уФні ансамблю інтер’єрів прибуткового будинФні ансамблю інтер’єрів прибуткового будинку Л.Фку Л. Екістки та малюнок ажурних ґрат є пара

Екістки та малюнок ажурних ґрат є парафразом входу відомого паризького

Ефразом входу відомого паризького

архітектора Г.

Е архітектора Г. Гімара. Композицій

ЕГімара. Композицій

не ядро дому Ене ядро дому – центральні гвинтові Е– центральні гвинтові ди з об’ємною балюстрадою, пластичний Еди з об’ємною балюстрадою, пластичний рух якої, завершений нижнім торшером, Ерух якої, завершений нижнім торшером, варіює знакову лінію стилю. Ця текучість і Еваріює знакову лінію стилю. Ця текучість і свобода планово-просторової структури є Есвобода планово-просторової структури є загалом характерною ознакою організації Езагалом характерною ознакою організації Еархітектурної форми доби модернуЕархітектурної форми доби модернуАвтентичні стиль�