Лекція №3

(Змістовний модуль 2)

Елементи хірургічних операцій

1. Способи роз‘єднання тканин. Кровотеча, види і способи її зупинки

2. З‘єднання тканин. Хірургічний шов, його види. Принципи накладання і

зняття

3. Елементи пластичних операцій. Поняття про пластичні операції.

Дерматопластика. Каутеризація. Проколи ін‘єкції та вливання.

Література

1. Магда І.І. Оперативна хірургія з основами топографічної

анатомії і анестезіології. /І.І. Магда, І.І. Воронін, Є.М. Пономаренко, Г.

М. Фоменко. -К.:Вища школа, 1995. – 235 с..

2. Магда І.І. Практикум з оперативної хірургії. /І.І. Магда, Є.М.

Пономаренко, В.М. Власенко. – К.: Вища школа, 1993.- 235с.

3. Борисевич В.Б. Оперативная хирургия домашних животных. /В.Б.

Борисевич, Б.В. Борисевич, - К.:Вища школа, 1995. – 232 с..

4. Власенко В.М. Оперативна хірургія, анестезіологія і

топографічна анатомія. /В.М. Власенко, Л.А. Тихонюк, М.В. Рубленко. -

Спеціальна частина. - Біла Церква: 2006. – 544 с.

5. Власенко В.М. Оперативна хірургія, анестезіологія і

топографічна анатомія. /В.М. Власенко, Л.А. Тихонюк, М.В. Рубленко. -

Загальна частина. Біла Церква. 2003. – 531 с.

6. Герцен П.П. Оперативная хирургия в ветеринарной медицине.

/П.П. Герцен, С.В. Аранчий, В.И. Скрипник. Ю.Г. Мироненко. – Полтава,:

НПФ «Компьютерные технологии» Лтд. 1998. 392с.

7. В.М. Власенко. Словник термінів ветеринарної хірургії./ Власенко

В.М., Тихонюк Л.А. –Біла Церква: 2008. – 357с.

8.Петраков К.А. Оперативная хирургия с топографической

анатомией животных. /К.А. Петраков, П.Т. Саленко, С.М. Паннинский,

М.: Колос, 2001. – 424с.

1. Способи роз‘єднання тканин

Способи роз'єднання тканин :

тупий;

гострий.

Загальні правила розтину тканин

1. Фіксація шкіри в нерухомому, розтягнутому положенні. Фіксують

рукою, пінцетами і іншими інструментами.

2. Асептика і антисептика.

3. Зупинка кровотечі.

4. Економне відношення до тканин, що розтинаються.

5. Раціональність розрізу.

Загальне правило хірургії : розріз має бути настільки великим,

наскільки це необхідно, і настільки малим, наскільки це можливо.

Форма розрізу :

- - прямолінійна;

- - веретеноподібна;

- - кутова;

- - підковоподібна;

- - Т-подібна;

- - хрестоподібна та ін.

Тупі способи: - розшарування (живцем скальпеля,

ножицями, пальцем та ін.).

Напрям розрізу визначається ходом шкірних складок, зростанням

волосяного покриву, розташуванням глубжележащих судинно-

нервових пучків, сухожиль, зв'язок, сухожильних піхв і інших

жизненноважных органів

2. Інструментарій для виконання хірургічних операцій, його

призначення

Роз'єднання тканин.

Тканини м'які, тверді і кісткова тканина.

Інструменти для роз' єднання м'яких тканин.

Скальпель (лат. Scalprum).

Ножиці.

Скальпелі:

брюшистый;� - загострений;� -

пуговчатый;� - тенотом;� -

серповидний;� - резекція

Скальпель тримають:

у вигляді писального пера;

у вигляді столового ножа;

у вигляді меча;

у вигляді скрипкового смичка Ампутація (лат. amputare - віддавлювати, вирізувати) - роз'єднання тканин з

видаленням периферичної частини органу. Якщо орган вирізують на рівні

суглоба, то така ампутація називається екзартикуляцією (лат. ex - - від,

назовні; articulus - суглоб).

Ножиці: прямі (іноді з однією притупленою браншей);

Зігнуті по площині.�

Пінцети:� - хірургічний;� - анатомічний.

Для віджимання або отщемления тканин використовують ланцюжок экразер.

Для розсовування і розтягання країв рани - раневі гачки.

Для щільних тканин - гострі гачки. Ранорасширители.

Роз'єднання кісток і інших щільних тканин.� Інструменти:�- пили (листові,

дугові, дротяні та ін.);�- распатори;�- кюретки;�- гострі ложки та ін.

Трепанація (гр. trypao - висвердлювання) - висвердлювання в кістках отворів

циліндричними пилами (трепанами) або кулястими фрезами. Можна

використовувати кісткове долото.

3. Кровотеча, види і способи її зупинки

Кровотеча - вихід крові за межі кровоносних судин назовні, у

внутрішні порожнини і тканини в результаті ушкодження кровоносних

судин.

Швидкість згортуваності крові.

собаки - 2,5 міни;

свині - 3,5 міни;

КРС - 6 мін;

кінь - 11 хв.

Чим швидше витікає кров, тим швидше спрацьовують механізми

згортуваності крові

Кількість крові в організмі:

- - людини - 1/11-1/13;

- - коні - 1/15;

- - велика рогата худоба - 1/12.

Втрата 1/4 частини крові рискованна, але не смертельна для організму,

втрата 1/3 частини крові - смертельна.

Види кровотечі :

По виду пошкодженої посудини:

- - капілярне;

- - венозне;

- - артеріальне;

- - паренхіматозне;

- - змішане.

Розрізняють:

зовнішня кровотеча (кров виходить назовні);

внутрішнє: внутрішньопорожнинне (кров виходить в одну або відразу

в декілька порожнин організму)

внутритканевое(кров виходить в штучно освічену порожнину

[гематома] у тканинах організму);

первинна кровотеча (кров виходить за межі рани після поранення);

вторинна кровотеча - повторна кровотеча, що виникає після його

попередньої зупинки;

атонічна (паралітичне) кровотеча (виникає в результаті паралічу

вазоконстрікторів);

арозивна кровотеча (виникає внаслідок роз'їдання стінки посудини при

розпаді навколишніх тканин).

Профілактика кровотеч

здійснюється застосуванням засобів загальної дії :

гемотрансфузія.

дози: великі тварини - 500-1000мл

дрібні - до 300мл;

10% р-р хлористого Са.

дози: великі тварини - 100-150,

дрібні - 2-10мл в/в;

викасол (провітамін вітаміну К);

- - этамзилат Nа та ін.

а також місцевою дією на посудини оперованої області :

- - накладення джгута;

- - передавлювання кровоносних судин рукою та ін.

Тимчасова зупинка кровотечі

- - тимчасове здавлення посудини через тканини пальцем або

в рані тампоном

- - накладення гемопинцета

- - накладення кровоспинного джгута

- - накладення пов'язки, що давить.

Остаточна зупинка кровотечі.

Механічні способи

- - тампонада;

- - торзирование судини (лат. torsio - скручування)

- - лігування судини :

накладення лігатури на судину, що кровоточить

лігування судини разом з навколишніми тканинами

лігування судини на протязі;

- - тривала тампонада рани;

- - накладення кровоспинного шва.

Фізичні способи:

місцевої дії:

- - Н2О2;

- - розчин адреналіну 1:2000 (місцево);

- - скипидар;

- - розчин антипірину 10-20% та ін.

загальної дії:

- - розчин адреналіну (ін'єкції);

- - 10% р-р хлористого Са;

- - викасол;

- - етамзилат Nа та ін.

Біологічні способи:

- - гемотрансфузія;

- - в/у вступ сироваток, плазми крові;

- - кінська сироватка (місцево із застосуванням тампонів);

- - шматочки сальника, жирової тканини, м'яза, фасції,

кетгут (переносяться на поверхні, що кровоточать);

- - гемостатичні губки (містять тромбопластическое

речовину і Пеніциліну Na сіль - біологічний антисептичний тампон).

1.З‘єднання тканин

- - ниткові шви;

- - металеві скоби;

- - клейовий спосіб (циакрилатные клеї - циакрил);

- - використання металевих штифтів, дротяної лігатури,

гвинтів при переломах кісток (остеосинтез).

Шви:

- - загального призначення;

- - спеціального призначення;

- - переривчасті (накладається декілька стібків);

- - непереривчасті;

- - первинні;

- - вторинні;

- - погружные (незнімні);

- - зовнішні (знімні);

- - одноповерхові;

- - багатоповерхові;

- - сполучні;

- - що зближують;

- - провізорні (тимчасові. Накладаються для утримання

тампонів та ін.).

1. Хірургічний шов, його види. Принципи накладання і зняття

Види переривчастого шва :

1. Вузлуватий шов (короткі ниточки, які закінчуються

вузлом). Необхідно вузол зміщувати до точки уколу. Вивертати краї

рани.

2. Ситуаційний шов.

3. Петлевидний шов.

4. Шов з валиками.

5. Шов з утворенням шкірної складки.

Непереривчасті шви:

1. Кушнірський шов.

2. Матрацний шов.

3. Кисетный шов.

4. Обвивний шов.

3. Кишковий шов, його види, принципи накладання та зняття.

Кишкові шви.

У 1826г. французький хірург Lambert запропонував кишковий шов.

Накладається при пораненні внутрішніх органів : шлунку, кишковика,

матки, сечового міхура.

Головний принцип кишкового шва - герметичність.

Це досягається:

1. Не робиться крізний канал (прокол) стінки органу.

2. Використовують кишкові (атравматичні, круглі) голки (О-сечение).

3. Нитка проводиться так, щоб краї рани вкрутилися всередину рани і

стикалися один з одним фіброзними оболонками, які склеюються між

собою.

4. Починати і закінчувати накладення шва необхідно за межами рани.

Шов по Ламберту - це серозно-м'язовий шов. При накладенні шва на

кишковик необхідно зберегти його прохідність.

Шов Шмідена.

Використовується при операціях на рубці, сичузі, матці та

ін. (Рана велика по розмірах і її потрібно швидко закрити). Це

безперервний двоповерховий шов, який складається з шва "ялиночкою"

("брудний" шов - це перший поверх) і безперервного шва по Ламберту

(другий поверх). При виконанні шва "ялиночкою" уколи постійно

роблять з боку слизової оболонки, проколюючи усі шари стінки органу

(крізний шов). Таким чином досягається часткове втягування країв

рани і стикається серозних оболонок. Герметичність рани досягається

накладенням серозно-м'язового шва по Ламберту.

Елементи пластичних операцій. Поняття про пластичні операції

Дерматопластика-це відновлення форми, безперервності та функції

втрачених тканин

Відновлення форми, безперервності і функції втрачених тканин

здійснюється за допомогою так званих пластичних (гр. plasso - ліплю)

операцій.

Способи заміщення дефекту тканин залежно від матеріалу який

використовується для пересадки:

Аутопластика (матеріал беруть від тварини яка оперується);

Гомопластика (тканину переносять від тварини того ж виду);

Алопластика (гр. allos - інший; використовують матеріал неживого

походження, переважного синтетичного).

У ветеринарній практиці найчастіше пластичні операції виконують при

дефектах шкіри - "дерматопластика".

Групи пластичних операцій на шкірі:

- не вільна пластика;

- - вільна пластика.

При не вільній пластиці шкіру біля рани (дефекту) надрізають,

мобілізують, зміщують і підтягують, розташовують і закривають дефект.

При вільній пластиці (трансплантації) закриття дефекту виконується

тканиною повністю відокремленою від поруч розташованою, або віддаленою

областю.

Способи не вільної пластики

Закриття дефекту з використанням розрізів, що ослабляють.

Способи вільної пластики (трансплантації

Правила виконання трансплантацій :

- - дотримання правил асептики і антисептики;

- - відсутність запального процесу в області дефекту;

- - загальний стан тварини має бути задовільним;

- - збереження іннервації ділянки тіла де розташовується

дефект.

Пересадка невеликих шматочків шкіри по Симбирцеву

Показання. Великі поранення, рани, що довго не гояться, опіки та ін.

Пересадка шматочків шкіри по Амману.

Пересадка епідермісу по Панкову.

Алопластика

Каутеризація (припікання)

Показання:

хронічне запалення сухожиль, сухожильних піхв, зв'язок, окістя і

кісток;

хронічне запалення суглобів;

зупинка кровотечі з паренхи-матозных органів;

розтин тканин;

руйнування фунгозных грануляції;

безкровне видалення деяких новоутворень;

стерилізація інфікованих вогнищ.

Загальні правила каутеризації :

знеболення області, де проводиться ця маніпуляція;

користуватися термокаутером раскален-ным до червоності;

тримати термокаутер завжди перпенди-кулярно до поверхні шкіри;

не давити розжареною частиною (наконечником) термокаутера на

тканині;

не проводити термокаутером по одному місцю кілька разів підряд;

при точковому припіканні відстань між точками має бути не менше

1,5см;

при лінійному припіканні відстань між лініями не має бути менш 1,5см;

лінії відпалу повинні розташовуватися паралельно.

Загальні поняття про ін‘єкції, вливання та пункції

Ін'єкція (лат. injectio - вкидання, уприскування) - введення рідких форм

лікарських речовин або біологічних препаратів в товщу тканин,

порожнини організму, судинне русло під тиском.

Введення великих кількостей рідини (різних розчинів, крові,

кровозамінників та ін.) переважне самопливно називають вливанням

(лат. infusio).

Пункція – проколювання судини, порожнини іншої частини тіла

тварини, діагностичних, лікувальних та прфілактичних цілей

Ін‘єкції бувають:

діагностичні;

лікувальні;

профілактичні.

Взалежності від шляху введення:

внутрішньошкірні;

підшкірні;

внутрішньом'язові;

внутрішньовенні;

внутрішньоартеріальні;

внутрішньокісткові;

внутрішньочеревні;

внутрисиновиальные;

внутрішньосерцеві

Внутрішнньошкірні ін‘єкції

великі тварини - бічна поверхня середньої третини шиї;

дрібна рогата худоба - підхвостова складка;

свині - зовнішня або внутрішня поверхня вуха;

кури - борідка.

Внутрішньовенні ін'єкції

Місце ін'єкції :

Коні: яремна вена (v. jugularis); зовнішня грудна вена (v. thoracica

externa).

Велика рогата худоба: зовнішня яремна вена (v. jugularis externa);

підшкірна вена живота (v. subcutanea abdominis).

Свиньи: велика вушна вена (v.auricularis magna).

Підсвинки: підшкірна вена живота (v. subcutanea abdominis);

краниальная порожниста вена (v. cava cranialis).

Собаки: підшкірна вена передпліччя (v. cephalica antebrachii);

мала прихована вена (v. saphena).

Птахи: підшкірна ліктьова вена (v. Subcutanea ulnaris).

Загальні правила внутрішньовенних ін'єкцій :

1. Великих тварин фіксують в положенні стоячи, дрібних - лежачи.

2. Відень повинен добре контурувати. Для цього центральний кінець вени

відносно місця пункції передавлюють гумовим джгутом або пальцем.

3. Голку прикладають до шкіри під гострим кутом, розташовуючи її

паралельно ходу вени зрізом назовні. Відень проколюють різким

поштовхом.

4.Бажано просунути кінчик голки в просвіт вени на декілька міліметрів.

5. У момент ін'єкції припиняють передавлювати вену, а після закінчення

вступу рідини пальцем передавлюють її периферичний кінець.

6. Не допускається попадання бульбашок повітря в кровоносне русло.

7. Ін'єкції невеликої кількості рідини дрібним тваринам можна вводити з

шприца з приєднаною голкою.

2.Інструменти для ін‘єкцій, вливіань та пункцій

До них відносяться:

1. Шприци ветеринарні ін‘єкційні

2. Шприци для промивання порожнин

3. Шприци для вливань

4. Голки трубчасті ін‘єкційні

5. Голки трубчасті пункційно-біопсійні

6. Троакари

7. Шприци типу Рекорд

8. Шприц Люєра

9. Шприц комбінлований

10. Шприці одноразові, шприці для промивання «Жане» шприц

безпреревної дії.

Шприц типу Рекорд - за конструкцією може бути з

концентричним і ексцентричним положенням конусу. В

останньому випадку конус зміщений і знаходиться збоку, а не по

центру циліндра.

Скло цих шприців повинно бути хімічно і термічно стійким. Для

цього у склад скла вводять оксиди цинку, кальцію, алюмінію, а для

підвищення механічної стійкості – оксид барію, кислоту борну

тощо.

Шприци стерилізують насиченою парою при темп. 132 град.

Протягом

20 хв, або 120 град. протягом 45 хв. Можна також стерилізувати в

сушильній шафі при темп. 160 град – 150 хв, 180 град. - 60 хв.

якщо на шприці вказана температура 200 град., то 45 хв.

Шприц комбінований - скляний шприц , у якого наконечник і

конус виготовлені з латуні і прикріплені до скляного циліндра за

допомогою легкоплавкого сплава. Випускають шприци з

взаємозамінними по 2,5,10 і 20 мл і взаємонезамінними поршнями

по 1,2,5,10 і 20 мл. Випускають також комбіновані шприци по 1 мл

для інсуліну і туберкуліну.

Апарат Боброва - призначений для вливань великих об'ємів

ізотонічних або фізіологічних розчинів. Складається із скляної

градуйованої банки на 500 або 1000 мл, куди наливається розчин;

гумової пробки з двома отворами, через які пропущені дві зігнуті

під кутом трубки (одна довга, друга коротка) і гумового

повітряного насоса. В комплект входять також два скляних

фільтра, дві гумові трубки довжиною по 4о см і дві голки Боброва.

До кінця довгої скляної трубки приєднують гумову трубочку,

вільний кінець якої насаджують на скляний фільтр, заповнений

стерильною ватою. На інший кінець скляного фільтра насаджують

гумовий повятрий насос. Коли повітря накачують в банку, в

останній створюється підвищений тиск, внаслідок чого розчин з

банки через гумову трубочку, яка приєднана до короткої трубочки,

і голку поступає у кровоносну судину.

Кровопускання, мета та спосіб виконання.

Найчастіше виконують з діагностичною метою, відбираючи

невеликі порції крові.

Кров відбирають з тих судин, куди зазавичай роблять в\в

вливання.

На біофабриках у гіперімуннх тварин вібирають гранично великі

дози крові

З лікувальною метою вібирають кров при інтоксикаціях, набряках

легень та мозку.

Гранична кількість про кровопускання

1. У великих тварин – 2-6 літрів

2. Дрібна рогата худоба 200-600 мл

3. Собак 50-200 мл

Контрольні питання:

1. Які інструменти використовують для роз‘єднання м‘яких тканин?

2. Які інструменти використовують для роз‘єднання щільних тканин?

3. Які бувають кровотечі?

4. Якіє способи зупинки кровотеч?

5. Що таке їхірургічний шов?

6. Які бувають хірургічні шви?

7. Основні принципи накладання шкірних, погружних та кишкових

швів.

8. Що таке пластична операція?

9. Що таке дерматопластика?

10. Що таке ін‘єкції та вливання?