Ст. наук. співроб., к.б.н. · 8 р., склала 32, з них – 1...

2

СПИСОК ВИКОНАВЦІВ

Наук. керівник, к.г.-м.н., чл.-кор. УНГА М.Ю. Журавель

Ст. наук. співроб., к.б.н. А.Г. Вовк

Ст. наук. співроб., к.с.-г.н. О.М. Дрозд

Ст. наук. співроб. А.С. Надточій

Ст. наук. співроб. Т.О. Клочко

Наук. співроб. Д.В. Дядін

Геолог М.С. Борщ

Інженер В.М. Бєлов

3

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 116 стор., 45 рис., 12 табл., 4 додатки, 86 джерел

ДОВКІЛЛЯ, ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ, ПІДЗЕМНІ ВОДИ, ПОВЕРХНЕВІ

ВОДИ, ФЛОРА, ФАУНА, РОСЛИННІСТЬ, БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ҐРУНТ,

РЕКУЛЬТИВАЦІЯ, ПОКАЗНИКИ РОДЮЧОСТІ, ВИДОБУВАННЯ ВУГЛЕВОДНІВ

Роботи з комплексного екологічного моніторингу на території діяльності

ТОВ «Пром-енерго продукт» в межах Васищівського газоконденсатного родовища вклю-

чали проведення гідрохімічних досліджень підземних і поверхневих вод, досліджень біо-

різноманіття окремих ділянок родовища, досліджень стану ґрунтів, досліджень стану ат-

мосферного повітря, оцінку радіаційних показників.

Об’єктами досліджень виступають компоненті довкілля на території Васищівсько-

го родовища: підземні води, поверхневі води, ґрунти, флора, фауна, атмосфера, технологі-

чні об’єкти.

На основі польових і лабораторних досліджень визначено склад підземних і повер-

хневих вод на ліцензійній ділянці та прилеглій території, охарактеризовано якість вод, що

використовуються у населених пунктах для питного водопостачання.

Досліджено стан рослинних угруповань і популяцій рідкісних видів рослин, а та-

кож фауністичних комплексів. На основі польових спостережень виділені території, що

потребують обов’язкового вивчення при освоєнні Васищівського родовища із метою збе-

реження біорізноманіття.

На основі польових, хімічних та фізико-хімічних аналітичних досліджень виконано

оцінку стану ґрунтового покриву на ділянках рекультивації свердловин №1 та №5. Визна-

чено хімічні, фізико-хімічні та агрохімічні параметри досліджуваних ґрунтів.

Базуючись на результатах проведених досліджень, зроблені висновки про стан

компонентів довкілля і запропоновані зміни у складі комплексного екологічного моніто-

рингу на території Васищівського газоконденсатного родовища.

4

ЗМІСТ

1. ГІДРОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ВАСИЩІВСЬКІЙ ПЛОЩІ ......................... 6

1.1. МЕТОДИКА ТА ОБСЯГИ ДОСЛІДЖЕНЬ ............................................................................... 6 1.2. ДИНАМІКА РІВНІВ ҐРУНТОВИХ ВОД ................................................................................. 7 1.3. ОЦІНКА СТАНУ ПІДЗЕМНИХ ВОД ...................................................................................... 9 1.4. ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОДИ У ОБ’ЄКТАХ ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ЗАГАЛЬНОГО

КОРИСТУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ С. ТЕРНОВА ................................................................... 13 1.5. ОЦІНКА СТАНУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ............................................................................... 14 1.6. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ КОНТРОЛЬНИХ ГІДРОХІМІЧНИХ ПРОБ .................................. 17

2. РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ ДЕЯКИХ ТЕРИТОРІЙ ГІРНИЧОГО ВІДВОДУ ВАСИЩІВСЬКОГО РОДОВИЩА ............................................................. 18

2.1. ОБСЯГИ ДОСЛІДЖЕНЬ..................................................................................................... 18 2.2. УРОЧИЩЕ КОЧКИ ........................................................................................................... 18

2.2.1. Рослинність .......................................................................................................... 18 2.2.2. Тваринний світ ..................................................................................................... 28

2.3. УРОЧИЩЕ САПОЖОК ..................................................................................................... 30 2.3.1. Рослинність .......................................................................................................... 30 2.3.2. Тваринний світ ..................................................................................................... 34

2.4. УРОЧИЩЕ ОЛЕХ ............................................................................................................. 36 2.4.1. Рослинність .......................................................................................................... 36 2.4.2. Тваринний світ ..................................................................................................... 39

3. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ҐРУНТІВ НА ТЕРИТОРІЇ ВАСИЩІВСЬКОГО РОДОВИЩА ....................................................................................................................... 42

3.1. ОЦІНКА ВПЛИВУ РОЗРОБКИ НАФТОГАЗОВИХ РОДОВИЩ НА ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ.......... 42 3.2. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ .......................................................... 46 3.3. ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ................................................................................................... 48 3.4. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ............................................................................................... 49 3.5. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ............................................................................................. 54

3.5.1. Оцінка стану фонового ґрунту ........................................................................... 54 3.5.2. Стан ґрунту на ділянці рекультивації свердловини №1 .................................. 55 3.5.3. Оцінка стану ґрунтів на ділянці рекультивації свердловини №5 ................... 57

4. ОЦІНКА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ....................................................... 61

5. ОЦІНКА РАДІАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ .................................................................... 64

ВИСНОВКИ ................................................................................................................................ 68

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ...................................................................................... 72

ДОДАТКИ ................................................................................................................................... 79

5

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ

ААБ амонійно-ацетатний буфер

ВМ важкі метали

ГДК гранично допустима концент-

рація

ГІС геоінформаційна система

ГСТУ галузевий стандарт України

ДДЗ Дніпровсько-Донецька запади-

на

МСОП Міжнародний союз охорони

природи

НКТ насосно-компресорні труби

ПЕД потужність еквівалентної дози

ПЗФ природно-заповідний фонд

РГВ рівень ґрунтових вод

РЕМ регіональна екологічна мережа

СЗЗ санітарно-захисна зона

ТДПУПГ тимчасова дослідно-

промислова установка підгото-

вки газу

УКПГ установка комплексної підго-

товки газу

УПГ установка підготовки газу

ЧКУ Червона книга України

ЧСХ Червоний список Харківщини

ЩП щільність потоку

6

1. ГІДРОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ВАСИЩІВСЬКІЙ ПЛОЩІ

1.1. Методика та обсяги досліджень

Гідрохімічні дослідження природних вод на Васищівській площі включали обсте-

ження і відбір проб із поверхневих водойм і водотоків, а також підземних джерел водопо-

стачання території. Загальна кількість проб, відібраних у 2018 р., склала 32, з них – 1 кон-

трольні. Підземні води, які використовуються для водопостачання у населених пунктах,

досліджувалися шляхом відбору проб у водозабірних свердловинах і колодязях. Проби

відбиралися з постійних пунктів режимної мережі – трьох спостережних свердловин,

трьох артезіанських свердловин та 1 колодязя (рис. 1.6). Крім постійних точок спостереж-

ної мережі, на прохання громади Введенської сільради були відібрані пророби із двох ко-

лодязів, однієї ручної колонки та неглибокої свердловини. Всі нові водопункти є

об’єктами загального користування і використовуються населенням для питного водопо-

стачання.

Поверхневі води, що вивчалися на даній території, представлені р. Уди та її лівою

притокою – р. Роганка. Точки відбору проб річкової води розташовувалися по можливості

рівномірно, вздовж всієї течії річок у межах гірничого відводу. Таким чином, р. Уди ви-

пробувалася у 3 створах, р. Роганка у 2-х (рис. 1.9).

Польові дослідження якості природних вод включали вимірювання фізичних пара-

метрів води безпосередньо на місці випробування та відбір проб на повний хімічний ана-

ліз. Для польових вимірювань використовуються портативні прилади Hanna Instruments

HI-98130 Combo, НІ-98121, ULAB SX751. У кожній точці опробування вимірювались те-

мпература води, електропровідність, водневий показник (рН), окислювально-відновний

потенціал (Eh або ORP). Також проводились візуальні спостереження за наявністю вугле-

водневої плівки або слідів вуглеводнів на поверхні води. У спостережних свердловинах та

колодязях гідрогеологічною рулеткою з хлопавкою вимірювалися статичні рівні води та

глибина до дна. Результати польових вимірювань наведені у таблиці А.1 додатку А.

Відбір проб підземних і поверхневих вод здійснювався за настановами і методика-

ми, встановленими відповідними ДСТУ [11 – 12]. Спостережні свердловини до відбору

проб попередньо прокачувалися електронасосом до стабілізації параметрів, що вимірю-

ються (зазвичай відбувається вибирання ~2–5 об’ємів стовпу води у свердловині).

Проби води відбиралися у чисті скляні пляшки з кришкою, які попередньо тричі

ополіскувалися водою, що відбирається.

Лабораторний аналіз проб води виконувався хімічною лабораторією НТК «Інститут

монокристалів» (свідоцтво про атестацію №UA.3.00104-18 від 12.02.2018 р. дійсне до

1. Гідрохімічні дослідження на Васищівській площі

7

11.02.2021 р.). Результати лабораторного аналізу вод представлені у таблиці А.2 додат-

ку А. Усереднений за рік хімічний склад підземних і поверхневих вод по точках випробу-

вання зображений у вигляді кругових діаграм на картах (рис. 1.6, 1.9).

Оцінка якості підземних вод у всіх точках гідрохімічних досліджень в даній роботі

виконувалася з використанням вимог для питних вод згідно Державних санітарних правил

і норм (ДержСанПіН України) 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної

для споживання людиною» [9]. Якість поверхневих вод оцінювалася згідно вимог Саніта-

рних норм і правил охорони поверхневих вод від забруднення СанПіН 4630-88 [59].

1.2. Динаміка рівнів ґрунтових вод

На території Васищівського родовища моніторинг рівнів ґрунтових вод проводить-

ся у трьох точках: спостережні свердловини №№ 1, 3 і колодязь у с. Стара Покровка. За-

міри проводяться з 2011 року. На основі зібраних даних побудовані графіки динаміки рів-

нів ґрунтових вод.

Спостережна свердловина № 1 пробурена на майданчику видобувної свердловини

№ 1 і контролює стан ґрунтових вод в межах вододілу. Графік на рис 1.1 ілюструє динамі-

ку рівнів вод даного водоносного горизонту на протязі всього періоду спостереження. Рі-

вень води у свердловині коливався в межах від 13,8 до 12,46 м від поверхні. Найнижчі по-

казники фіксуються у осінньо-зимовий період 2013-2014 рр. Найвищі – серпень-вересень

2014 року. Лінія тренду показує невелике збільшення середніх показників рівня за останні

6 років. За 2017 рік рівень води у спостережній свердловині в порівнянні з останнім замі-

ром 2016 року збільшився на 10 см

Рисунок 1.1 – Рівень ґрунтових вод у сп. св № 1

86,5

87

87,5

88

88,5


8

Спостережна свердловина № 3 розміщена на правому березі р. Роганка і контролює

стан води в алювіальних відкладах заплави. Спостереження за рівнями ґрунтових вод та-

кож почалося у 2011 році. Через технічні причини у 2014 та 2015 роках спостереження на

проводилося. У 2016 році моніторинг у даній свердловині відновлено. На графіку

(рис. 1.2) видно, що амплітуда коливання рівня води у свердловині № 3 значно менша, ніж

у свердловині № 1, це пов’язано з близьким розташування її біля річки, що є базисом еро-

зії на даній території. Середні значення рівня води також зазнають невеликого підвищення

в 2016 році. Починаючи з 2017 по осінь 2018 рік динаміка дзеркала ґрунтових вод у сверд-

ловині повністю копіює зміну рівня у свердловині № 1, тільки з дещо меншою ампліту-

дою – зменшення на 14 см.

Рисунок 1.2 – Рівень ґрунтових вод у сп. св № 3

Інша динаміка рівнів ґрунтових вод спостерігається у колодязі с. Стара Покровка.

На початку спостереження, у квітні 2011 року, був зафіксований на позначці 1,8 м від по-

верхні, що до лютого 2017 року вважалися найвищими. Найнижча позначка до якої падав

рівень ґрунтових вод у колодязі була у березні 2016 року – 2,99 м. На графіку спостеріга-

ється загальне зменшення середніх показників рівня ґрунтових вод на даній території. Хо-

ча починаючи з кінця минулого року помітний значний стрибок. У 2018 році останні два

заміри фіксують збільшення рівня води в колодязі на 30 см в порівнянні з останнім поло-

женням рівня в 2017 році.

Різна динаміка рівнів ґрунтових вод, на території Васищівського родовища, пояс-

нюється різними геоморфологічними і гідрогеологічними умовами в точках спостережен-

ня.

96,5

97

97,5

98

98,5


9

Рисунок 1.3 – Рівень ґрунтових вод у колодязі с. Стара Покровка

1.3. Оцінка стану підземних вод

Усереднений хімічний склад підземних вод за 2018 рік зображено на рис. 1.6. Для

контролю стану першого від поверхні водоносного горизонту на ділянках промислових

об’єктів у 2011 році були споруджені спеціальні спостережні свердловини №№ 1, 2 і 3 бі-

ля експлуатаційної св. № 1, на майданчику УКПГ та на заплаві правого борту р. Роганка.

Проби підземних вод зі свердловин показали схожий аніонний склад – сульфатно-

гідрокарбонатний. Катіонний склад води у свердловинах дещо відрізняється. Так у сверд-

ловинах № 1 та №2 вона натрієво-магнієво-кальцієва, а у св № 3 кальцієво-натрієва. Міне-

ралізація в свердловинах №1 і 3 майже не відрізняється і становить 612–697 мг/дм3. Свер-

дловина №2 має мінералізацію від 743 до 953 мг/дм3. Вміст нітратів у спостережних свер-

дловинах на протязі всього року не перевищує 20 мг/дм3. Вміст калію, стронцію і літію в

усіх свердловинах не перевищує ГДК для питних вод. Загальна жорсткість води у сверд-

ловинах відрізняється через різний вміст кальцію та магнію. У спостережній свердловині

№1 вона становить 7,3–7,7 мг-екв/дм3. Свердловина № 2 має найбільшу загальну жорст-

кість – 7,7-10,6 мг-екв/дм3. Найменший показник загальної жорсткості має вода зі сверд-

ловини № 3 через низький вміст магнію – 4,3 до 4,7 мг-екв/дм3. За водневим показником

підземні води нейтральні, або слаболужні – рН в межах 7,7–8,2. На рис. 1.4 показано зміни

хімічного складу підземних вод зі спостережної свердловини №1 за весь період дослі-

джень (2011–2018 рр).

97,5

98

98,5

99

99,5


10

Рисунок 1.4 – Хімічний склад підземних вод у спостережній свердловині № 1

Перевищень ГДК для підземних вод у спостережних свердловинах не виявлено.

Будь яких слідів вуглеводневого забруднення також немає.

Водозабірними свердловинами, що розташовані на фермі біля видобувної свердло-

вини № 1 на північній околиці с. Тернова, та на пром св. №3, експлуатується харківський

водоносний горизонт на глибині 35–40 м від поверхні землі. Вода з водозабірної свердло-

вини № 3, яка використовується для водозабезпечення УКПГ, має сульфатно-

гідрокарбонатний кальцієво-натрієвий хімічний склад. Всі компоненти, що вимірювалися,

крім літію, не перевищують ГДК для питних вод. Вміст літію у воді зі свердловини сягає

позначки 0,036 мг/дм3 при ГДК 0,03 мг/дм3. Таку концентрацію Li можна вважати приро-

дньою так, як вміст інших елементів індикаторів промислового забруднення таких, як Sr,

Cl, Na, нафтопродукти, знаходиться в низьких концентраціях або взагалі відсутні у воді .

Вода зі свердловини на фермі відрізняється від свердловини № 3 за хімічним складом – в

3-4 рази меншою концентрацією SO4, в 2-3 рази – Na, та відповідно трохи меншою міне-

ралізацією. Основні аніони – гідрокарбонати та сульфати, катіони – натрій та кальцій. Мі-

нералізація коливається в межах 453–483 мг/дм3, загальна жорсткість становить 3,86–

4,28 мг-екв/дм3. На даному етапі перевищень не зафіксовано за жодним із компонентів. У

свердловинах відсутні нітрати.

В с. Стара Покровка досліджується вода із колодязя (т.331). За хімічним складом

вона гідрокарбонатна кальцієво-натрієва. Вміст нітратів на протязі року коливається в

межах від 1 до 1,6 ГДК, що перевищує норму. Вода має помірні мінералізацію (до

2

2,5

3

3,5

4

4,5

5

5,5

6

6,5

7

7,5

8

8,5

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

05.2011 05.2012 05.2013 05.2014 05.2015 05.2016 05.2017 05.2018

рНмг/дм3

K

Na

Mg

Ca

NO3

SO4

Cl

HCO3

pH


11

929 мг/дм3) і загальну жорсткість (до 5,0 мг-екв/дм3). Крім нітратного забруднення пере-

вищень норм для питних вод серед компонентів, що вимірювалися не виявлено.

У 2018 році під час обох етапів моніторингу відбиралися проби на повний хімічний

аналіз супутні пластові води для підтвердження потенційно небезпечних елементів-

забрудників, які можуть потрапити у питні водоносні горизонти внаслідок порушень у те-

хнологічному процесі їх повернення у надра. СПВ мають хлоридний натрієво-кальцієвий

склад і мінералізацію, що коливається від 46,5 до 53,7 г/дм3, високий вміст калію, мікрое-

лементів – стронцію і літію, які у десятки разів перевищують ГДК. Загальна жорсткість

перевищує нормативи для питних вод у 95 разів. Хімічний склад проілюстровано на діаг-

рамі рис. 1.5.

Рисунок 1.5 – Хімічний склад СПВ в %-еквівалентному складі, підписи в мг/дм3

230

31500

605

5750355

11300

HCO3

Cl

K

Na

Mg

Ca

Уди

Роганка

Уди

ПодівськеВв еденка

СтараПокров ка

Тернов а

Поди

Тернов а

Зауддя

ЗеленийКолодязь

Нов аПокров ка

1

3

5211

203

331

1

2

3

212338

339

340

0 1 000 2 000 3 000500м

Гірничий в ідв од!. Наф тогазов і с в ердлов ини

Промис лов і підприємс тв аДачні мас ив иТв аринницькі ф ерми

Точки відбору проб природних вод!( Спос тережні с в ердлов ини!R Св ердлов ини в одопос тачання") Колодязі

Хімічний склад вод (% екв.)

300

HCO3ClSO4NO3CaMgNaK

Діаметр в ідпов ідає мінералізації 300 мг/л

Рисунок 1.6 – Усереднений хімічний склад підземних вод

1.Гідрохімічні дослідження на Васищ

івській площі

12


13

1.4. Хімічний склад води у об’єктах питного водопостачання загального користування на території с. Тернова

У цьому році в зв’язку із запитом громади було вирішено відібрати проби із коло-

дязів та неглибоких свердловин загального користування в с. Тернова. У неглибокій водо-

забірній свердловині, що використовується для водозабезпечення приміщення сільської

ради вода має сульфатно-гідрокарбонатний натрієво кальцієвий хімічний склад з помір-

ною мінералізацією до 895 мг/дм3. Загальна жорсткість не перевищує допустимі норми

для питних вод [9] і становить 7,5-7,7 мг-екв/дм3. Під час першого етапу у воді було вияв-

лено нітратне забруднення що перевищувало нормативи для питних вод майже в 3 рази

(145 мг/дм3), під час наступного етапу, який відбувся у жовтні цього року концентрація

нітрат-іону зменшилася до 30 мг/дм3, такі різкі коливання свідчать про незахищеність во-

доносного горизонту, що експлуатує свердловина, і залежність його від інфільтраційного

живлення. У колодязях, що знаходяться на перехресті вулиць Центральна та Зелена

(№ 338), на кінцевій зупинці маршрутного автобусу (№ 339) спостерігається сульфатно-

гідрокарбонатний (з більшою концентрацією хлоридів) натрієво-кальцієвий склад з висо-

ким вмістом нітратів, який спостерігається на протязі двох етапів. Мінералізація води у

колодязі № 338 не перевищує нормативи для питних вод і коливається в межах 827–

1055 мг/дм3. На відміну від всіх об’єктів водопостачання загального користування, що ви-

пробовувалися у колодязі № 339 показники мінералізації та загальної жорсткості переви-

щують встановлені ГДК.


14

Рисунок 1.7 – Хімічний склад вод у об’єктах питного водопостачання на території с. Тернова

Вода із ручної колонки № 340, що знаходиться на вул. Мічуріна 7А, має гідрокар-

бонатно-сульфатний магнієво-кальцієвий склад води з мінералізацією менше 0,5 г/дм3 та

загальною жорсткістю до 7 мг-екв/дм3. Показники, що вимірювалися, не перевищують но-

рми для питних вод. В с. Тернова у опробуваних об’єктах, крім колонки № 340, фіксується

підвищений вміст нітратів, що є наслідком активної господарської діяльності.

1.5. Оцінка стану поверхневих вод

Поверхневі води території, що досліджувалася, представлені р. Уди та її лівою при-

токою – р. Роганка (рис. 1.9).

Річка Роганка, яка бере свій початок на східній промисловій околиці Харкова, була

опробувана у 2 створах – на вході до ліцензійної площі та у с. Тернова. В обох створах

склад води протягом року майже однаковий, чому сприяє високий ступінь перемішування

води за рахунок достатньо високої швидкості течії води. За складом вода сульфатно-

гідрокарбонатна кальцієво-натрієва. В усіх пробах вміст нітратів на протязі року не пере-

вищував 4 мг/дм3. Мінералізація води на протязі року максимально сягала позначки

825 мг/дм3, що відповідає санітарним нормам для поверхневих вод [62].

З р. Уди проби відбиралися у трьох створах вздовж напрямку розташування Васи-

щівської площі. Хімічний склад вод з річки у всіх точках майже однаковий (рис. 1.8).

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

Водозабірна св. № 212 Колодязь № 338 Колодязь № 339 Колонка № 340

мг/дм3

К

Na

Mg

Ca

NO3

SO4

Cl

HCO3


15

Рисунок 1.8 – Гідрохімічний профіль по р. Уди (з ліва на право вниз по течії, поверхневі проби)

Вода на протязі року характеризується сульфатно-гідрокарбонатним натрієво-

кальцієвим складом і мінералізацією до 1 г/дм3. Хімічний склад води на протязі всього ро-

ку стабільний . Загальна жорсткість води становить 5,49–7,42 мг-екв/дм3. На протязі цього

року концентрація нітратів виявилася низькою по всім пробам (до 11 мг/дм3).

Вперше за весь період спостереження у 2018 році у хімічному складі поверхневих

вод перевищень ГДК по жодному з компонентів не виявлено.

1,0

2,0

3,0

4,0

5,0

6,0

7,0

8,0

9,0

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

вище гирла р.Роганка пішох. міст, с. Введенка міст, с. Стара Покровка

рНмг/дм3

К

Na

Mg

Ca

NO3

SO4

Cl

HCO3

pH

Рудка

Роганка

Уди

ПодівськеВведенка

СтараПокровка

Есхар

Тернова

Поди

ТерноваЛизогубівка

Зауддя


НоваПокровка

Ч ап аєва

Хмарівка

1

3

5

411

412

405404

402

0 1 000 2 000 3 000500м

Гірничий відвод!. Наф тогазові свердловини

Промислові підп риємстваДачні масивиТваринницькі ф ерми

#* Точки відбору п роб п оверхневих вод

Хімічний склад вод (% екв.)

300

HCO3ClSO4NO3CaMgNaK

Діаметр відп овідає мінералізації 300 мг/л

Рисунок 1.9 – Усереднений хімічний склад поверхневих вод

1.Гідрохімічні дослідження на Васищ

івській площі

16


17

1.6. Результати досліджень контрольних гідрохімічних проб

З метою підтвердження достовірності результатів лабораторних вимірювань та під-

вищення об’єктивності оцінки стану природних вод під час кожного етапу проводився

відбір контрольних проб у вибіркових точках режимної мережі. Виконання внутрішнього

лабораторного контролю гідрохімічних проб дозволяє виявити похибки вимірювань і ско-

ректувати за необхідністю отримані дані.

Для контролю відбиралася додаткова проба з колодязя у с. Стара Покровка.

Аналіз контрольної проби (табл. 1.1) показав, що збіжність результатів знаходиться

в межах допустимої похибки.

Таблиця 1.1 – Результати внутрішньолабораторного контролю для компонентів, вміст яких нормується у складі питних вод

Місце відбору проби

Аніони та катіони, мг/дм3 Нафто-продукти,

мг/дм3

Сухий залишок,

мг/дм3

Жорст-кість

загальна, мг-екв/дм3 Cl SO4 NO3 Na К

водозабірної свер-дловини №3 (водо-забезпечення УКПГ)

10 220 <0,5 120 5,6 <0,1 740 4,45

10 180 <0,5 90 5,6 <0,1 690 5,10

колодязь у с. Стара Покровка (зимовий етап)

40 65 5 130 3,8 <0,1 820 4,85

50 64 11 140 3,8 <0,1 850 4,85

колодязь у с. Стара Покровка (літній етап)

40 45 7 56 20 130 <0,1 730

30 60 9 60 20 125 <0,1 800

У цілому в макрокомпонентному складі проаналізованих проб кардинальних від-

мінностей не виявлено. Результати внутрішньо лабораторного контролю можна вважати

задовільними.

18

2. РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ ДЕЯКИХ ТЕРИТОРІЙГІРНИЧОГО ВІДВОДУ ВАСИЩІВСЬКОГО РОДОВИЩА

2.1. Обсяги досліджень

Наприкінці липня 2018 року здійснено моніторингове дослідження стану рослин-

ного покриву та тваринного світу деяких територій Васищівського родовища в межах Чу-

гуївського району Харківської області у відповідності до проекту комплексного екологіч-

ного моніторингу Васищівського нафтогазоконденсатного родовища [59].

Досліджена територія, що межує із ділянками сучасного будівництва промислової

структури Васищівського родовища (рис. 2.1):

• урочище Кочки;

• урочище Сапожок;

• урочище Олех.

2.2. Урочище Кочки

2.2.1. Рослинність

Урочище розташоване на правому березі р. Роганка. На цій території під дією над-

звичайного антропогенного пресингу на екосистему відбулися кардинальні, безповоротні

зміни болотного та лучного біогеоценозів. Територія розпайована, восени 2017 року пов-

ністю розорана прируслова та центральна частини заплави (рис. 2.2). Під оранку потрапи-

ла також і водоохоронна зона р. Роганка, що є порушенням ст. 87, 88, 89 Водного кодексу

України [3]. Це супроводжувалося випалюванням рослинних решток. Майже повністю

знищені чагарникові верби – важливий компонент екосистеми. Зараз тут зростають су-

цільні, щільні ряди квітучого соняшника однорічного (рис. 2.3).

Крім того також розорані схили східної та південної експозицій, що прилягають до

притерасної частини заплави. На час дослідження тут дозріває озима пшениця (рис. 2.4).

Збереглася поки-що вузька смуга напівприродної, дуже синантропізованої рослин-

ності прируслової частини заплави річки. Тут трапляються фрагменти рослинних угрупо-

вань: осоки гострої (Carex acuta L.), вехово-плетухово-хмелеві, алтеєво-плакуново-

осокові, очеретово-осокові, геранієво-осокові, буркуново-чередово-осокові, осоту болот-

ного, буркуна лікарського, вехово-оманові з оманом високим (Inula helenium L.) (рис. 2.5),

плакуново-оманові, оманово-плетухово-буркунові, сідачево-буркунові, щавлево-вехово-

буркунові, геранієво-буркунові, жовтецю отруйного (Ranunculus sceleratus L.), хвоща

польового тощо.

!.

!.

!.

!.

Рудка

Роганка

Введенка

Тер нова

Тер новаЛизогубівка


ТДПУПГ

1

3

5

10

ур. Кочки

ур. Сапожок

ур. Олех (чорновільховий ліс)

0 500 1 000 1 500250м

Гір ничий відвод!. Нафтогазові свер дловини

Твар инницькі фер миДачні масиви Точки геоботанічних та зоологічних досліджень

/

Рисунок 2.1 – Схема дослідження біорізноманіття в районі гірничого відводу Васищівського родовища

2.Рослинний і тваринний світ деяких територій гірничого відводу Васищівського родовищ

а19

A

A

A

A

A

A

AA

AA

AA

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

AA

AA

AA

A

A

A

AA

A A A

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

A

AA

AA

A A A AA

A A A

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

A

AA

AA

AA

AA

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

A A A

AA

AA

AA

A

A

A

A

A

A

A

A

A

!(

!(

!(

!( Роганка

Терно ва

Терно ва

Зелени йКо ло дязь

ТДПУ ПГ

1

3

5

10

ур.Сапожок

ур.Кочкиур. Олех

0 500 1 000 1 500250м

Ко нтури діляно к, де збереглася при ро дна ро слинність:на 2017 рікна 2018 рік

Гірни чи й відвідДачіТваринницькі ферм и

ур. Кочки

Роганка

Ко см ічни й знім о к від 21.09.2017 р. (Google, ESA)0 100 200 30050м

Во до о хо ро нна зо на р. Ро ганка

Рисунок 2.2 – Зміни у землекористуванні у центральній частині Васищівського родовища

2. Рослинний і тваринний світ деяких територій гірничого відводу Васищівського родовища

20


21

Рисунок 2.3 – Посіви соняшника в центральної частини заплави р. Роганка в урочищі Кочки

Рисунок 2.4 – Посіви пшениці на схилах урочища Кочки

Значною рясністю та чисельністю відзначаються синантропні види: амброзія поли-

нолиста (Ambrosia artemisifolia L.) (рис. 2.6), осот польовий, ромашка непахуча, злинка


22

канадська, латук компасний, морква дика, череда листяна, нетреба звичайна, циклахена

нетреболиста, горлюха нечуйвітрова, стенактис однорічний тощо.

Рисунок 2.5 – Фрагмент вехово-оманового угруповання з оманом високим (Inula helenium L.)

Рисунок 2.6 – Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia L.) уздовж посівів соняшника в прирусловій частині заплави р. Роганка


23

Фрагменти рослинних угруповань, представлені в центральній частині заплави:

веха широколистого, дудника лісового, дудниково-плетухові, дудниково-алтеєві, костриці

східної, вовчугово-кострицеві, вовчугово-алтеєво-кострицеві, алтеєво-геранієво-

кострицеві, геранієво-осокові, тонконога болотного, вербозіллєво-осокові з вербозіллям

звичайним, плакуново-вехово-осотові з осотом болотним тощо.

Як і на попередній ділянці відмічено значне видове різноманіття та рясність

бур‘янів: портулак огородній, мишій сизий, плоскуха звичайна, лобода біла (Chenopodium

album L.), полин гіркий, полин звичайний, чорнощир нетреболистий, хвощ польовий, сте-

нактис однорічний, злинка канадська, морква дика, пижмо звичайне, гикавка сіра, гірчак

почечуйний, льонок звичайний, сокирки польові, повитиця європейська – рослина паразит

тощо.

На порівняно більшій території краще збереглася рослинність притерасної части-

ни заплави. Поширені рослинні угруповання: веха широколистого, дудниково-вехові, ко-

миша лісового (Scirpus sylvaticus L.), дудниково-комишеві, алтеєво-комишеві, дудникво-

комишеві, плакуново-комишеві, шоломницево-комишеві, дуднково-алтеєво-осокові, кост-

риці східної, осоки побережної, куничника наземного, алтеї лікарської (Altaea officinalis

L.) (рис. 2.7), осотово-алтеєві з осотом болотним (Cirsium palustre (L.) Scоp.), осоки побе-

режної (Carex riparia L.), осоту крилатого, осотово-хвощеві, волошки лучної (Сentaurea

jacobea L.) (рис. 2.8), схеноплекта озерного, герані болотної (Geranium palustre L.)

(рис. 2.9), геранієво-алтеєво-осотові, плакуново-вехово рогозові, ситняга болотного, сит-

ника Жерарда, різнотравно-ситникові, жовтецево-геранієво-ситникові, лепехи звичайної,

оману високого, зозульково-злаково-осокові із зозульками м’ясочервоними (Dactylorhiza

incarnatа Soo s.l.) плодоріжково-злаково-осокові, плодоріжково-ситникові, дзвінця малого

– рослини-напівпаразита, стенактиса однорічного (Stenactis annua L.) – адвентивного

бур’яна, який часто домінує, створюючи білий аспект верхнього ярусу травостою

(рис. 2.10).


24

Рисунок 2.7 – Алтея лікарська (Altaea officinalis L.)

Рисунок 2.8 – Волошка лучна (Сentaurea jacobea L.)


25

Рисунок 2.9 – Герань болотна (Geranium palustre L.)

Рисунок 2.10 – Фрагмент угруповання стенактиса однорічного (Stenactis annua L.)


26

Рідкісну фітобіоту урочища представляють:

a) рідкісні рослинні угруповання:

• формація оману високого (Inuleta helenii ) (рис. 2.5) – рослинне угруповання,

занесене до Зеленого списку Харківської області [23];

• формація лепехи звичайної (Acoreta calami) (рис. 2.11) – зникаюче угруповання

рослинного покриву Харківської області, занесене до Зеленого списку Харків-

ської області [23], площа популяції розширилась, більшість рослин перебува-

ють у вегетативному стані, лише окремі особини сформували суцвіття – почат-

ки.

b) популяції рідкісних видів рослин:

• плодоріжка болотна (зозулинець болотний) – Anacamptis palustris (Jacg.) R.M.

Bateman (рис. 2.12) – рідкісний європейсько-середземноморсько-передньоазіат-

ський вид на південній межі ареалу, занесений до Червоної книги України [67]

та переліку СІТЕС Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і

флори, що знаходяться під загрозою зникнення [27]. Виявлено близько 10 екзе-

мплярів у фенофазі дозрівання плодів;

• зозульки м’ясочервоні (пальчатокорінник м’ясочервоний) – Dactylorhiza

incarnatа Soo s.l. – вразливий євразійський поліморфний вид на південній межі

ареалу, занесений до Червоної книги України [67] та переліку СІТЕС Конвенці-

єю про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що знаходяться під

загрозою зникнення [27]. Виявлено близько 10 особин у фенофазі дозрівання

плодів;

• зозульки травневі (пальчатокорінник травневий) – Dactylorhiza majalis (Rchb.)

P.F.Hunt et Summerhayes s.l.) – середземноморсько-європейський аллотетрапло-

їдний вид, занесений до Червоної книги України [67] та до міжнародного пере-

ліку СІТЕС Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори,

що знаходяться під загрозою зникнення [27];

• зозульки плямисті (пальчатокорінник плямистий) – Dactylorhiza maculata (L.)

Soo s.l.) – вразливий поліморфний вид, який гібридизує з іншими спорідненими

видами, занесений до Червоної книги України [67] та до міжнародного переліку

СІТЕС [27];

• оман високий – (Inula helenium L.) – цінна лікарська рослина, рідкісний західно-

палеарктичний вид, занесений до Червоного списку Харківської області [23, 24,

38, 45, 58]. Цей вид є співдомінантом в оманово-дудниково-злаковій асоціації.

Популяція чисельна, розширила площу свого зростання, представлена генера-


27

тивними та віргінільними особинами, фенологічна фаза – бутонізація та цвітін-

ня;

• осот їстівний – Сіrsium esculentum (Siev.) C. A. Mey, підлягає особливій охороні,

занесений до Червоного списку зникаючих видів рослин Харківської області

[23, 24, 38, 45, 58], фенологічна фаза – вегетація.

Рисунок 2.11 – Формація лепехи звичайної (Acoreta calami)


28

Рисунок 2.12 – Плодоріжка болотна (зозулинець болотний) – Anacamptis palustris (Jacg.) R.M. Bateman у фенофазі дозрівання плодів

2.2.2. Тваринний світ

У зв’язку з тим, що значна площа території урочища Кочки у 2018 році була розо-

рана і засіяна соняшником, відбулись зміни гідрологічного режиму та стану рослинного

покриву, суттєво змінився видовий склад та чисельність представників фауністичного

комплексу. Зовсім зникли або трансформувались гніздові біотопи багатьох видів птахів,

що раніше гніздились та живились тут (понад 20 видів). На ділянці урочища, що залиши-

лась після розорювання, було зареєстровано лише 6 видів птахів: плиска жовтоголова

(Motacilla citreola) (рис. 2.13), сорокопуд терновий (Lanius collurio) (рис. 2.14), очеретянка

лучна (Acrocephalus schoenobaenus), кропив’янка сіра (Sylvia communis), трав’янка лучна

(Saxicola rubetra), синьошийка (Luscinia svecica).

З плазунів зареєстрована ящірка прудка (Lacerta agilis), із земноводних – жаба гос-

троморда (Rana terrestris).


29

Рисунок 2.13 – Плиска жовтоголова (Motacilla citreola)

Рисунок 2.14 – Сорокопуд терновий (Lanius collurio)


30

2.3. Урочище Сапожок


Територія урочища з трьох сторін була розорана, зокрема з півдня майже до приру-

слової частини заплави р. Роганка. Вздовж урочища прокладені дороги, тому знищені ло-

куси тих популяцій рідкісних видів рослин, які зростали на узбіччі. Зараз урочище оточу-

ють поля соняшника (рис. 2.15).

Територія вирізняється значною сухістю ґрунтового покриву. Травостій густий, до-

сягає до 70-100 см заввишки.

Рослинний покрив урочища утворюють угруповання болотистих і засолених лук.

За площею переважають угруповання болотистих лук. Значна участь у формуванні рос-

линного покриву належить угрупованням синантропних видів, зокрема: пижма звичайно-

го, хвоща польового, пирію повзучого, осоту польового, полину звичайного, моркви ди-

кої, цикламени нетреболистої, лободи білої, стенактиса однорічного, подорожника вели-

кого, лопуха справжнього, ромашки непахучої тощо.

Рисунок 2.15 – Загальний вигляд рослинного покриву урочища Сапожок

Домінуючі угруповання болотистих лук: очерету звичайного, куничниково-

очеретові, куничниково-пижмові, чистецю болотного (Stachys palustris L.) (рис. 2.16), чис-

тецево-пижмово-очеретові, чистецево-геранієво-очеретові, плетухово-очеретові, гераніє-

во-плетухово-очеретові, геранієво-хмелево-очеретові, осоту болотного, осотово-очеретові


31

з осотом болотним (Cirsium palustre (L.) Scop.), алтеєво-осотові, геранієво-осотові, чино-

во-осотово-очеретові з чиною лучною (Lathyrus pratensis L.) (рис. 2.17), плакуново-

очеретові, сідачево-очеретові, вехово-геранієво-куничниково-очеретові, валеріаново-

пирієво-очеретові з валеріаною високою, знітово-очеретові зі знітом рожевим, рутвицево-

очеретово-осокові з рутвицею жовтою (Thalictrum flavum L.) тощо.

Серед цих угруповань зростають популяції рідкісних видів із родини Зозулинце-

вих: зозульки м’ясочервоні та плодоріжка болотна.

Рисунок 2.16 – Чистець болотний (Stachys palustris L.)

Рослинний покрив засолених лук утворюють угруповання: різнотравно-злакові, пи-

жмово-злакові, конюшиново-злакові з конюшиною лучною, тонконогу вузьколистого, чи-

ни лучної, чиново-злакові, чиново-алтеєво-злакові, вовчугово-злакові, щавлю кінського,

оманово-китникові, буркуново-пирієві, хвоща польового, осотово-пирієві з осотом крила-

тим, валеріаново-злакові з валеріаною російською, вовчугово-пирієві, підмаренника спра-

вжнього, лядвенця рогатого, оману високого (Inula helenium L.) (рис. 2.18), оманово-

китникові, оманово-злакові, нечуйвітру отруйного, косариково-злакові з косариками тон-

кими (Gladiolus tenuis Bieb.) тощо.


32

Рисунок 2.17 – Чина лучна (Lathyrus pratensis L.)

Рисунок 2.18 – Фрагмент угруповання оману високого (Inula helenium L.) в урочищі Сапожок


33


a) рідкісні рослинні угруповання:

• формація оману високого (Inuleta helenii ) – рослинне угруповання, занесене до

Зеленого списку Харківської області [23];

• асоціація косариково-злакова (Gladioletum (tenuis) graminosum) – рослинне

угруповання, занесене до Зеленого списку Харківської області [23];

b) популяції рідкісних видів рослин:

• плодоріжка болотна (зозулинець болотний) – Anacamptis palustris (Jacg.) R.M.

Bateman – рідкісний європейсько-середземноморсько-передньоазіатський вид

на південній межі ареалу, занесений до Червоної книги України [67] та переліку

СІТЕС Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що

знаходяться під загрозою зникнення [27]. Популяція малочисельна;

• зозульки м’ясочервоні (пальчатокорінник м’ясочервоний) – Dactylorhiza

incarnatа Soo s. l. – вразливий євразійський поліморфний вид на південній межі

ареалу, занесений до Червоної книги України [67] та переліку СІТЕС Конвенці-

єю про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що знаходяться під

загрозою зникнення [27]. Популяція малочисельна;

• косарики тонкі (Gladiolus tenuis M. Bieb.) – рідкісний понтично-туранський вид

із декоративними властивостями, занесений до Червоної книги України [67].

Виявлено близько 30 генеративних особин у фазі плодоношення;

• валеріана висока (Valeriana exaltata Mikan) – рідкісний європейський вид, цінна

лікарська рослина, занесена до Червоного списку рідкісних видів рослин Хар-

ківської області [23, 24, 38, 45, 58]; популяція чисельна, зростає в угрупованнях

болотистих лук, представлена генеративними особинами, фенофаза – плодоно-

шення;

• валеріана російська (Valeriana rossica P. Smirn.) – регіонально рідкісний вид,

занесений до Червоного списку Харківської області [23, 24, 38, 45, 58]. Попу-

ляція зростає в угрупованнях засолених лук, представлена генеративними осо-

бинами, що знаходяться у фенофазі плодоношення;

• оман високий (Inula helenium L.) – рідкісний західно-палеарктичний вид, зане-

сений до Червоного списку Харківської області [23, 24, 38, 45, 58], цінна лікар-

ська рослина. Популяція чисельна, фенофаза – бутонізація та цвітіння.


34


Значна частина території урочища Сапожок, що прилягає до русла р. Роганка, у

2018 році була розорана, що призвело до зміни гідрологічного режиму, трансформації бі-

оценозів. Це вплинуло на видове різноманіття та чисельність представників фауністично-

го комплексу. З птахів в урочищі були зареєстровані: лунь очеретяний (Circus aeruginosus)

(рис. 2.19), плиска жовта (Motacilla flava) (рис. 2.20), плиска жовтоголова (Motacilla

citreola) (рис. 2.13), сорокопуд терновий (Lanius collurio) (рис. 2.14), кобилочка солов’їна

(Locustella luscinioides), очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus), очеретянка став-

кова (Acrocephalus scirpaceus), кропив’янка сіра (Sylvia communis), трав’янка лучна

(Saxicola rubetra), синьошийка (Luscinia svecica), вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus)

(рис. 2.21).

Із земноводних зареєстрована жаба гостроморда (Rana terrestris), з плазунів – ящір-

ка прудка (Lacerta agilis).

Рисунок 2.19 – Лунь очеретяний (Circus aeruginosus)


35

Рисунок 2.20 – Плиска жовта (Motacilla flava)

Рисунок 2.21 – Вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus)


36

2.4. Урочище Олех


Досліджено рослинний покрив чорновільхового лісу. Лучна територія урочища ро-

зпайована, травостій викошено під корінь. Травостій подекуди залишився лише між під-

ростаючими деревами та чагарниками, які активно поширюються серед лучної рослинно-

сті.

Рослинність чорновільхового лісу

До чорновільхового лісу прилягають і оточують його рослинні угруповання: чагар-

никових верб, дягелево-геранієво-осотові, сідачево-геранієво-осотові, очерету звичайного,

сідачево-очеретово-осокові з осокою гострою, живокістово-геранієво-очеретові, хмелево-

очеретові, дягелево-валеріаново-осокові, комишево-вехові, оманово-сідачево-комишево-

осокові, вербозіллєво-хмелево-осокові, гадючниково-горошково-кострицеві, підмаренни-

ка болотного тощо.

Територія власне чорновільхового лісу або вільшини чорноільхової цього року ви-

різняється незначною обводненістю.

Домінуюче рослинне угруповання – вільшина кропивова з кропивою жабрійолис-

тою (Urtica galeopsifolia Wierzb. еx Opiz) (рис. 2.22). Також представлені угруповання: ві-

льшина розхідникова з розхідником звичайним, вільшина геранієва з геранню Роберто-

вою, вільшина підмаренникова з підмаренником чіпким, вільшина теліптерисово-

кропивова з теліптерисом болотним, вільшина теліптерисово-осокова, вільшина щитнико-

во-теліптерисово-кропивова зі щитником гребенястим (Dryopteris cristata (L.) A. Gray) або

щ. шартрським (Dryopteris carthusiana (Vill.) H. P. Fuchs) (рис. 2.23), вільшина безщитни-

ково-кропивова з безщитником жіночим (Athyrium filix-femina (L.) Roth) (рис. 2.24).


37

Рисунок 2.22 – Фрагмент домінуючого рослинного угруповання – вільшини кропивової з кропивою жабрійолистою (Urtica galeopsifolia

Wierzb. еx Opiz)

Рисунок 2.23 – Щитник шартрський (Dryopteris carthusiana (Vill.) H. P. Fuchs)


38

Рисунок 2.24 – Безщитник жіночий (Athyrium filix-femina (L.) Roth)


a) зникаюче оселище – природне середовище існування за Бернською конве-

нцією [28] – мезоевтрофний заплавний чорновільховий ліс із Alnus glutinosa та

багатим різнотрав’ям ;

b) рослинні угруповання, занесені до Зеленого списку Харківської області

[23]:

• асоціація чорновільхового лісу теліптерисового – Alnetum (glutinosae)

thelypteridosum (palustris);

• асоціація чорновільхового лісу щитникового – Alnetum (glutinosae)

dryopteridosum (cartusianae);

• асоціація чорновільхового лісу безщитникового – Alnetum (glutinosae)

athyriosa (filicis feminae);

c) популяції рідкісних видів рослин:

• валеріана висока (Valeriana exaltata Mikan) – рідкісний європейський вид,

цінна лікарська рослина, занесена до Червоного списку рідкісних видів рос-

лин Харківської області [23, 24, 38, 45, 58], популяція чисельна, зростає в

угрупованнях болотистих лук, представлена генеративними особинами, фе-

нофаза – плодоношення;


39

• оман високий (Inula helenium L.) – регіонально рідкісний вид, занесений до

Червоного списку Харківської області [23, 24, 38, 45, 58], трапляється зрід-

ка, фенофаза – цвітіння.


На досліджених ділянках (чорновільховий ліс, луки) з птахів були зареєстровані:

шуліка чорний (Milvus migrans) (Європейський Червоний список, Червона книга України)

(рис. 2.25), лунь очеретяний (Circus aeruginosus) (рис. 2.19), канюк звичайний (Buteo

buteo) (рис. 2.26), крутиголовка (Junx torquilla), плиска біла (Motacilla alba), плиска жовта

(Motacilla flava), плиска жовтоголова (Motacilla citreola) (рис. 2.13), сорокопуд терновий

(Lanius collurio) (рис. 2.14), вивільга (Oriolus oriolus), шпак (Sturnus vulgaris), кропив’янка

чорноголова (Sylvia atricapilla), кропив’янка рябогруда (Sylvia nisoria), кропив’янка садова

(Sylvia borin), кропив’янка сіра (Sylvia communis), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybia),

трав’янка лучна (Saxicola rubetra), трав’янка чорноголова (Saxicola torquata) (рис. 2.27),

вільшанка (Erithacus rubecula), синьошийка (Luscinia svecica), дрізд чорний (Turdus

merula), дрізд співочий (Turdus philomelos), синиця велика (Parus major), зяблик (Fringilla

coelebs), щиглик (Carduelis carduelis), просянка (Emberiza calandra) (Червона книга Хар-

ківської області), вівсянка звичайна (Emberiza citrinella).

З плазунів на території урочища зустрічаються: черепаха болотяна (Emys

orbicularis) (Червоний список МСОП, Європейський червоний список, Червона книга Ха-

рківської області), мідянка (Coronela austriaca) (Червона книга України), вуж звичайний

(Natrix natrix), ящірка прудка (Lacerta agilis), із земноводних – жаба озерна (Rana

ridibunla), жаба гостроморда (Rana terrestris), кумка червоночерева (Bombina bombina),

квакша східна (рахкавка) (Hyla orientalis) (Червона книга Харківської області),


40

Рисунок 2.25 – Шуліка чорний (Milvus migrans)

Рисунок 2.26 – Канюк звичайний (Buteo buteo)


41

Рисунок 2.27 – Трав’янка чорноголова (Saxicola torquata)

42

3. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ҐРУНТІВ НА ТЕРИТОРІЇВАСИЩІВСЬКОГО РОДОВИЩА

3.1. Оцінка впливу розробки нафтогазових родовищ на ґрунтовий покрив

Ґрунт – верхній тонкий шар континентальної земної кори, утворений під впливом

рослин, тварин, мікроорганізмів з материнських гірських порід та знаходиться в умовах

сталого (на певному проміжку часу) клімату. Цей компонент біосфери взаємозв’язаний

(взаємообумовлений) з іншими її частинами. В цілинних умовах екологія функціонування

ґрунтового покриву стабільна. Але в сучасних умовах сільськогосподарського викорис-

тання проходить перебудова від складної системи вище перерахованих взаємопов’язаних

компонентів до спрощеної системи – агроландшафт. Розробка нафтогазових родовищ тра-

диційно розглядається як один з найбільш небезпечних для навколишнього середовища

вид виробничої діяльності. Тимчасове вилучення земель із сільськогосподарського обігу

для будівництва або капітального ремонту свердловин призводить до накопичення на об-

меженому майданчику декількох тисяч тон мінеральних органічних та органічних компо-

нентів бурових розчинів, що разом з прокладкою трубопроводів може мати такі негативні

наслідки, як погіршення агрофізичних, агрохімічних властивостей та забруднення важ-

кими металами рекультивованих земель штучно функціонуючої системи агроландшафту.

Рекультивація земель є обов’язковою складовою технологічних процесів,

пов’язаних з відновленням порушених земель. Рекультивація повинна здійснюватися в два

послідовних етапи: технічний і біологічний. Згідно ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 [57],

технічний етап рекультивації включає підготовку ділянки для наступного цільового вико-

ристання, а біологічний етап, що фінансується промисловим підприємством згідно рішен-

ня Полтавської обласної ради від 20.05.2005 року, складається із комплексу агротехнічних

і фітомеліоративних заходів з відновлення родючості порушених земель. Земельні ділянки

в період здійснення біологічної рекультивації у сільськогосподарських цілях повинні про-

ходити стадію меліоративної підготовки з вирощуванням однорічних, багаторічних злако-

вих і бобових культур для відновлення і формування кореневмісного шару та його збага-

чення органічними речовинами (ГОСТ 17.5.3.04-83, п.1.13, п.6.1). За умови виконання ре-

культиваційних робіт згідно вимог діючих нормативних документів погіршення родючос-

ті на прикладі пасовищ є тимчасовим і зникає протягом періоду біологічної рекультивації.

Згідно з вимогами ст.52 Закону України «Про охорону земель», ГОСТ 17.4.3.02-85,

ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 [43, 57], технологія виконання будівельних робіт передба-

чає на початку будівництва свердловин наступні технологічні процеси:

3. Дослідження стану ґрунтів на території Васищівського родовища

43

• зняття верхнього, найбільш родючого (гумусового, Н) шару ґрунту, його пере-

міщення до місць складування;

• формування та планування відвалів верхнього, найбільш родючого (гумусово-

го, Н) шару ґрунту;

• укріплення поверхні відвалів верхнього, найбільш родючого (гумусового, Н)

шару ґрунту багаторічними травами;

• зняття верхнього перехідного горизонту (Нр), його переміщення до місць скла-

дування;

• формування та планування відвалів верхнього перехідного горизонту (Нр);

• укріплення поверхні відвалів верхнього перехідного горизонту (Нр) багаторіч-

ними травами;

• зняття нижнього перехідного горизонту (Рhk), його переміщення до місць скла-

дування;

• планування поверхні заскладованого нижнього перехідного горизонту (Рhk).

По закінченню будівельних робіт технічна рекультивація передбачає:

• очищення земельної ділянки, що підлягає рекультивації, від виробничих конс-

трукцій, будівельного сміття, металобрухту, хімічних реагентів та інших сто-

ронніх предметів, очищення і засипка амбарів, нагірних та водовідвідних кана-

лів, виконання меліоративних робіт, очищення, знешкодження та захоронення

промислових відходів, знешкодження нафтових забруднень ґрунтів, ліквідація

засоленості ґрунтів.

• зворотне пошарове повернення ґрунтового покриву з місць зберігання на ділян-

ку планування ділянки механізованим способом з ущільненням ґрунту.

Згідно вимог КНД 41-000 32 626-00-326-99 та ГСТУ 41-023-2000 [2, 57] контролю-

вати показники властивостей ґрунтів необхідно до початку бурових робіт, під час прове-

дення робіт з технічної рекультивації та після завершення робіт з технічної рекультивації.

Метою моніторингу порушених, деградованих, забруднених, рекультивованих зе-

мель є організація і проведення комплексних спостережень і контролю за станом довкілля

і його просторово-часовими змінами під впливом природних і техногенних чинників.

Основними задачами моніторингу порушених і рекультивованих земель є наступні:

• проведення спостережень і контроль за станом ґрунтів, сформованих у процесі

видобутку нафти та газу і рекультивації порушених земель;

• оцінювання і прогноз екологічного стану ґрунтів на порушених і рекультивова-

них ділянках і управління чинниками, що його визначають;


44

• інформаційне забезпечення земельного кадастру, раціонального землекористу-

вання і землеустрою, контролю за використанням і охороною земель;

• розробка комплексу природоохоронних заходів з усунення і мінімізації негати-

вного впливу видобутку нафти та газу на стан компонентів довкілля.

Необхідними етапами при проведенні моніторингу порушених або рекультивова-

них ґрунтів є наступні:

• вивчення, оцінка і контроль процесів ґрунтоутворення, що протікають у техно-

генних ґрунтах за різних технологій рекультивації;

• вивчення, оцінка і контроль змін спрямованості ґрунтотворних процесів у зоні

негативного впливу видобутку нафти та газу;

• оцінка, контроль і прогноз забруднення чи деградації ґрунтів;

• оцінка змін властивостей природних (фонових) ґрунтів на прилеглих територі-

ях;

• обґрунтування концепції формування техногенних ґрунтів і управління їх ро-

дючістю;

• створення бази даних та електронних карт стану ґрунтового покриву.

Об’єктами моніторингу при цьому є:

• ґрунтові процеси та режими у різних за віком та способом утворення техноген-

них ґрунтах;

• ґрунтові процеси та режими у ґрунтах агроландшафтів, що знаходяться у зоні

техногенного впливу виробництва.

Предмет досліджень – морфологічні, агрофізичні, сольові, фізико-хімічні, хімічні

характеристики техногенних ґрунтів та ґрунтів прилеглих агроландшафтів.

Генезис у першому випадку техногенний, у другому – природно-історичний, однак

природні процеси, що протікають у них підпорядковані одним і тим законам і закономір-

ностям, що дозволяє використовувати при вивченні єдині методи і методики;

Важливою складовою методологічної основи ґрунтового моніторингу є система

показників контролю, вибір яких обумовлений необхідністю адекватної характеристики

основних функцій ґрунту, ґрунтотворних чи грунторуйнівних процесів, а також основних

режимів і параметрів.

Основними негативними наслідками проведення робіт з будівництва трубопроводів

та нафтогазових свердловин, які, як правило, з’являються після рекультивації та повер-

нення земельних ділянок власникам, є:

• зміна природної морфологічної будови ґрунту;


45

• зміна агрофізичних властивостей;

• зміни вмісту гумусу і поживних речовин у верхній частині родючого шару ґру-

нту;

• зміна реакції середовища ґрунту;

• засолення ґрунту компонентами бурових розчинів і пластовими водами;

• забруднення важкими металами;

• забруднення нафтопродуктами.

Рекультивовані ґрунти, як правило, не мають сукупності морфолого-генетичних

горизонтів як природні ґрунти. Але вини при цьому є об’єктом взаємодії біокліматичних

процесів у змінених екологічних умовах за підвищеної антропогенної дії. Це зумовлює

певні особливості швидкості та спрямованості протікання ґрунтових процесів і режимів і

обумовлює існування певних властивостей, що не притаманні природним фоновим ґрун-

там. У профілі рекультивованих ґрунтів може спостерігатися значна кількість різних за

походженням включень, структура може бути шаруватою, що обумовлює необхідність

додаткового дослідження рекультивованих ґрунтів [17, 46].

Зміна агрофізичних властивостей проявляється головним чином в ущільненні ґрун-

тів. Ущільнення відбувається внаслідок надмірного тиску на ґрунт ходовими системами

транспортних засобів та іншої техніки і значно посилюється при виконанні земляних робіт

за підвищеної вологості ґрунту. Ущільнюється не тільки верхній, кореневмісний шар ґру-

нту, але й нижні глибокі горизонти. Щільний ґрунт у сухому стані чинить великий опір

розвитку кореневої системи рослин, погано фільтрує воду, для обробки потребує додатко-

вих витрат. Вологоємкість ущільненого ґрунту зазвичай є гіршою, ніж у природному роз-

пушеному стані. У зв’язку з цим рослини постійно відчувають дефіцит необхідної їм во-

логи. Заданими наукових досліджень, тривале зберігання гумусованого шару ґрунту у від-

валах може обумовлювати брилистість структури за рахунок ущільнення. Агрофізичний

стан ґрунту діагностується за щільністю складення (методом ріжучого кільця за М.А. Ка-

чинським) та за ступенем ущільнення ґрунту.

Зміна реакції середовища ґрунту, а також засолення ґрунту може бути наслідком

розсіювання компонентів бурових розчинів в процесі їх приготування та використання в

технологічних процесах буріння або розливів пластових вод . Це призводить до порушен-

ня фізичного, хімічного та мікробіологічного режиму ґрунтів, може викликати руйнацію

органічної речовини і мінеральної частини колоїдів, обумовлювати підвищення виносу

поживних елементів і мікроелементів.

Однією з основних причин зниження врожайності сільськогосподарських культур

на рекультивованих ґрунтах ряд дослідників вважають погіршення якості гумусованого


46

шару ґрунту. Зберігання знятого гумусованого шару ґрунту протягом кількох років може

зумовлювати певні зміни якості гумусу, як то розкладання (окислення ) гумусу орного

шару, зниження його вмісту за рахунок перемішування генетичних горизонтів (у природ-

ному стані ці показники поступово знижуються з глибиною). Зменшення вмісту гумусу і

поживних речовин у верхній частині родючого ґрунту, і обумовлює дискомфорт росту ро-

слин при недостатній забезпеченості основними поживними елементами.

Забруднення ґрунту важкими металами, радіоактивними ізотопами та нафтопроду-

ктами може створювати токсичне середовище для розвитку рослин. Причинами цього

явища можуть бути потрапляння до ґрунту продуктів корозії бурильних труб та обладнан-

ня. Зміна радіоекологічних показників території може бути викликана забрудненням ґрун-

тів продуктами бурових шламів з підвищеним вмістом радіонуклідів та при аварійних си-

туаціях з геофізичним обладнанням, в якому використовуються штучні радіоізотопи.

За техногенного забруднення ґрунту важкими металами використовують здебіль-

шого дві групи показників. Перша характеризує ступінь накопичення у ґрунтах металів як

відносно їх загального вмісту, так і окремих елементів. У якості показника накопичення

виступає валовий вміст хімічних елементів. Друга характеризує вміст рухомих форм, що є

найбільш доступними рослинам.

Таким чином, технологічні процеси розвідки, облаштування та розробки газових

родовищ можуть суттєво впливати на ґрунтовий покрив. Основним напрямком попере-

дження негативного впливу на ґрунти є постійно діюча система контролю технологічного

процесу освоєння та повернення земель власникам, як елемент системи екологічного уп-

равління підприємства газового комплексу.

3.2. Ґрунтовий покрив досліджуваної території

Переважаючим типом ґрунтів на території діяльності ТОВ «Пром-енерго продукт»

в межах Васищівського газоконденсатного родовища є чорнозем типовий. Чорнозем типо-

вий розповсюджений в регіонах з ГТКV-IX =0,9–1,4 і приурочений у більш зволоженій час-

тині до відносно рівних слабостічних плато, а в меншій за зволоженням залягають на рів-

них міжрічкових плато та їх схилах, а також на високих лесових терасах при глибокому

заляганні підґрунтових вод [21]. Сформувався під трав’янистою рослинністю і має найха-

рактерніші ознаки чорноземоутворюючого процесу: нагромадження гумусу, поживних

речовин, відсутність перерозподілу мінеральної частини у профілі. Потужність гумусова-

ного профілю фонових видів коливається в межах 110–200 см. Його будова: Н/k40-60+ Н

рк60-80+ РHk80-140+ Рhk110-200+ Рk. Характерною ознакою гумусового профілю є чітке виді-


47

лення верхньої частини (Н/k+Нрk) за кольором від темно-сірого до чорного залежно від

стану його зволоження, рівномірністю і однорідністю забарвлювання гумусом, відносною

пухкістю, зернистою структурою, яка може бути організована у багатопорядкові агрегати

— грудочки. Карбонати трапляються переважно на глибині 40–50 см, іноді залягають на

поверхні або в породі. Вони представлені в профілі пліснеподібним налітом на поверхні

структурних агрегатів, а також внутрішніх стінках різних порожнин (ходи і спальні каме-

ри мезофауни, ходи коренів та ін.).

Акумулятивно-карбонатний горизонт, який містить максимальну у профілі кіль-

кість педогенних карбонатів, розташовується безпосередньо під гумусованим горизонтом

або трохи опущений відносно його нижньої межі. За кольором він близький до ґрунто-

утворювальної породи, слабо оструктурений, як правило, грудкуватий, а часто горіхува-

тий за рахунок реліктових копролітів. Карбонати представлені у вигляді прожилок, трубо-

чок і псевдоміцелію (плісняви).

Для типових чорноземів характерна наявність кротовинного шару потужністю 30—

80 см, який починається з нижньої частини нижнього перехідного горизонту і охоплює

верхню частину материнської породи. Він строкатий за кольором унаслідок наявності

кротовин з гумусованим матеріалом.

Продуктивна здатність чорноземів типових зростає від добрегумусоакумулятивно-

го підтипу до помірно високогумусоакумулятивного при однаковому гранулометричному

складі за рахунок поліпшення вологозабезпечення в теплий період від перших до остан-

ніх. У кожного підтипу чорнозему типового його родючість диференціюється за рахунок

гранулометричного складу — вона зростає з його поважчанням, що зумовлюється покра-

щенням водного і поживного режимів. Тому від важкосупіщаних до легкоглинистих родів

збільшуються параметри агропотенціалів сільськогосподарських культур, а особливо за

природного рівня родючості. Внесення добрив в оптимальних об’ємах частково нівелює

вплив гранулометрії, але не в змозі повністю вирівняти продуктивну здатність ґрунтів різ-

них родів. Родючість на ксероморфних ґрунтах становить: слабого ступеня – 0,85±0,05,

середнього – 0,72±0,07 і сильного – 0,55±0,08 (відповідно повнопрофільних видів). Бал

бонітету чорнозему типового за озимою пшеницею визначається ступенем зволоження і

гранулометрією і в цілому має високі його параметри до 80–90 за природної і до 95–113 за

ефективної родючості [46].


48

3.3. Об’єкти досліджень

Стан ґрунтів на території Васищівського родовищі досліджувався на ділянках ре-

культивації свердловин №1 та №5.

На досліджуваних ділянках відібрано проби в двох точках на обох рекультивованих

майданчиках (точки 1-9, 1-10, 05-06 та 5-07 ) і на фоні (точка 1 fon). В усіх п’яти точках

проби відбиралися з двох ґрунтових шарів – з верхнього орного (0–30 см) та нижнього пі-

дорного (30–60 см). Загальна кількість проб становила 10, перелік проб зведений у табл.

3.1. На досліджуваному полі вирощується соняшник, який на час відбору ґрунтових зраз-

ків перебував у фазі цвітіння.

Таблиця 3.1 – Ділянки дослідження ґрунтів

№ точки Місце відбору № проби Горизонт

1-9Рекультивований майданчик свердл. №1

1/9 А 0–30 см

1/9 Б 30-60 см

1-101/10 А 0–30 см

1/10 Б 30-60 см

5-06Рекультивований майданчик свердл. №5

5/06 А 0–30 см

5/06 Б 30-60 см

5-075/07 А 0–30 см

5/07 Б 30-60 см

1 fon Фоновий (не рекультивований грунт)

1 fon А 0–30 см

1 fon Б 30-60 см

Місця розташування точок дослідження фіксували за допомогою супутникового

навігатора Garmin Dakota 20 шляхом позиціонування з усередненням місцеположення.

Просторове розташування точок випробування представлено на рис. 3.1.


49

Рисунок 3.1 – Схема розташування точок дослідження ґрунтів на території Васищівського родовища

3.4. Методика досліджень

Відбір і підготовка проб ґрунтів проводилися згідно до вимог ГОСТ 17.4.4.02-84

«Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактерио-

логического, гельминтологического анализа» [41], ГОСТ 17.4.3.01-83 «Охрана природы.

Почвы. Общие требования к отбору проб» [42], ДСТУ 4287:2004 Якість ґрунту. Відбиран-

ня проб [83], ДСТУ ISO 10381-1:2004 Якість ґрунту. Відбирання проб. Частини 1–5 [82].

Вибір місць відбирання проб ґрунту на рекультивованих ділянках ґрунтувався на

вимогах ГСТУ 41–00032626-00-023-2000 «Охорона довкілля. Рекультивація земель під час

спорудження нафтових i газових свердловин» [57]. Особливості вивчення фонового стану

та можливого забруднення (погіршення стану) ґрунтового покриву базувалися на ГСТУ

41–00032626-00-023-2000 «Охорона довкілля. Рекультивація земель під час спорудження

нафтових i газових свердловин» [57], КНД 41-00032626-00-326-99 «Визначення забруд-

!.

!.

XW

XW

XW

XW

XW

1

5

1-9

1-10

1-fon

5-06

5-07

0 2550 100 150м Косміч ний знімок Google - Digital Globe від 21.09.2017 р.

XW Точ ки дослідж ення грунтів у 2018 р. !. Наф тогазові свердловини


50

нення ґрунтів навколо бурових площадок» [2] та СОУ 73.1-41-10.01:2004 «Охорона до-

вкілля. Оцінка забруднення ґрунтів та визначення втрат сільськогосподарського виробни-

цтва внаслідок погіршення якості земельних ділянок під час спорудження нафтових і га-

зових свердловин» [39].

Польові обстеження показали наявні візуальні ознаки порушення ґрунтового пок-

риву на ділянках рекультивації, що проявляються у нерівномірності забарвлення, наявно-

сті карбонатовмісних включень на поверхні ґрунту, підвищеній брилистості та твердості.

Вивчення агрофізичних показників не проводилося, оскільки умови проведення дослі-

джень (активний ріст та розвиток агрокультури – соняшнику) та методичні підходи щодо

вивчення агрофізичних показників виключали таку можливість.

У кожній точці з кожного горизонту (0–30 см і 30–60 см) відбирали пробу ґрунту

масою до 500 г для аналітичних досліджень. Проби були висушені, подрібнені та направ-

лені до атестованої лабораторії інструментальних методів досліджень ґрунтів Національ-

ного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського»

(атестована ДП "Харківстандартметрологія", свідоцтво про атестацію №01-0105/2017,

чинне до 31.07.2020 р.) для виконання комплексу аналізів. У ґрунті передбачено визна-

чення таких показників згідно з існуючими нормативними документами щодо методик

визначення складу та властивостей ґрунтів:

• вуглець органічної речовини [84];

• сольовий склад водної витяжки [79, 78, 76, 75];

• рН водний ґрунтового розчину [85];

• вміст увібраних катіонів [77];

• вміст карбонатів кальцію [33];

• вміст металів методом енергодисперсійного рентгенфлуоресцентного аналізу.

Досліджувані ділянки розташовані на орних землях, тому, для оцінки санітарно-

гігієнічного стану ґрунтового покриву у даній роботі використовували вимоги до ґрунтів

сільськогосподарських угідь, встановлені у відповідних нормативних документах або ста-

ндартах, а також у рекомендаціях дослідників у даній сфері.

Вміст токсичних солей у водній витяжці розраховували за методикою, наведеною у

ГОСТ 17.5.4.02-84 «Охрана природы. Рекультивация земель. Метод измерения и расчета

суммы токсичных солей во вскрышных и вмещающих породах» [44]. Оцінювання сольо-

вих характеристик ґрунтів проводили згідно ВНД 33-5.5-11-02 «Інструкція з проведення

ґрунтово-сольової зйомки» [20].

Для характеристико сольового складу досліджуваних ґрунтів визначали катіонно-

аніонний склад видної витяжки, вміст карбонатів кальцію у ґрунтовому розчині та вміст


51

увібраних катіонів (для характеристики ґрунтового поглинального комплексу). За резуль-

татами визначення катіонно-аніонного складу водної витяжки визначали якісний склад

солей, суму загальних та токсичних солей. Вміст токсичних солей у водній витяжці розра-

ховували за методикою, наведеною у ГОСТ 17.5.4.02-84 «Охрана природы. Рекультивация

земель. Метод измерения и расчета суммы токсичных солей во вскрышных и вмещающих

породах» [44]. Згідно даної методики до токсичних іонів відносять хлориди, натрій, маг-

ній, а також сульфати і бікарбонати, які утворюють солі натрію та магнію. Для визначення

вмісту токсичних іонів: 1) розраховують еквівалентний вміст HCO3-, SO42-, Cl-, Ca2+, Na+,

Mg2+ ; 2) визначають кількість бікарбонат- і сульфат-іонів, яка відповідає кількості Ca2+ в

еквівалентному відношенні, і є нетоксичною; 3) переводять залишкову кількість бікарбо-

нат-, сульфат-іонів і кальцію (за їх наявності), а також еквівалентний вміст натрію, хлору і

магнію (які вважаються токсичними) у відсотки та підсумовують. По сумі токсичних со-

лей встановлюють ступінь засоленості ґрунтів за експертними рекомендаціями [20]. Крім

того, визначали ступінь деградації ґрунтів за сольовими показниками. Для цього застосо-

вували показник відношення катіонів кальцію до катіонів натрію у водній витяжці. За цим

показником встановлено наступні рівні деградації: слабкий (Ca/Na – 2,5-1,0), середній

(Ca/Na – 1,0-0,5), сильний (Ca/Na менше 0,5) [20].

Оцінювання сольових характеристик ґрунтів проводили згідно ВНД 33-5.5-11-02

«Інструкція з проведення ґрунтово-сольової зйомки» [20]. Згідно цього нормативного до-

кументу для сульфатно- та хлоридно-гідрокарбонатного магнієво-кальцієвого сольового

складу та содового типу засолення, що властивий досліджуваним ґрунтам, встановлено

наступні параметри показників ступеню засолення за загальним вмістом солей та вмістом

токсичних солей (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 – Класифікація ґрунтів за ступенем засолення [20]

Ступінь засолення Загальна сума солей, % Сума токсичних солей, %

для сульфатно- або хлоридно-гідрокарбонатного типу засолення

незасолені менше 0,2 менше 0,15

слабозасолені 0,2-04 0,15-0,30

середньозасолені 0,4-0,5 0,3-0,6

сильнозасолені більше 0,5 0,6-1,4

Для визначенні ступеня солонцюватості ґрунтів розраховували вміст увібраних ка-

тіонів у відсотках від їх суми. За вмістом увібраного натрію, відповідно до класифікації


52

[20] визначали ступінь солонцюватості. Згідно класифікації малогумусні ґрунти є несоло-

нцюватими, якщо вміст увібраного натрію менше 3 % від суми.

Оцінка екологічного стану ґрунтів територій нафтогазовидобутку є важливими

етапом моніторингу їх якості. З 1 січня 2017 року відбулися зміни у нормуванні. Згідно

розпорядження Кабінету міністрів України від 20 січня 2016 р. № 94-р. «Про визнання та-

кими, що втратили чинність,та такими, що не застосовуються на території України, актів

санітарного законодавства» акти санітарного законодавства, видані центральними органа-

ми виконавчої влади СРСР, в тому числі їх посадовими особами, якими затверджено сані-

тарні, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні, санітарно-епідеміологічні, протие-

підемічні, гігієнічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи та

санітарні регламенти визнано такими, що не застосовуються на території України. З огля-

ду на це, застосування нормативних величин, що наведено у найбільш повному документі,

який встановлює та обґрунтовує гранично допустимі концентрації важких металів у ґрун-

тах сільськогосподарського призначення «Методические указания по оценке степени опа-

сности загрязнения почвы химическими веществами» (затверджені наказом № 4266-87

Головного санітарного лікаря СРСР від 13.03.1987 р.) не представляється можливим. З тієї

ж причини не є можливим і використання нормативів, на які посилається КНД 41-000

32 626-00-326-99, оскільки наведені у ньому ГДК хімічних елементів в ґрунті встановлено

у СанПиН 42-128-4433-87.

На цей час, підходи, щодо оцінювання екологічного стану ґрунтів за вмістом мік-

роелементів та важких металів, найбільш повно викладено у чинному в Україні керівному

нормативному документі «Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподар-

ського призначення» [32]. Згідно цього документу, рівень забруднення ґрунтів оцінюють

порівнюючи фактичну концентрацію з його ГДК (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 – Гранично допустимі кількості (ГДК) важких металів та елементів забруднювачів у ґрунтах, мг/кг[32]

Елементи Рухомі форми Валовий вміст

Кобальт 5,0 -

Мідь 3,0 Фон +35,0

Нікель 4,0 Фон +45,0

Свинець 6,0 Фон +20,0

Цинк 23,0 Фон +50,0

Фтор 2,8 -

Хром 6,0 -


53

Елементи Рухомі форми Валовий вміст

Миш’як - 2,0

Кадмій 0,7 3,0

Ртуть - 2,1

Марганець - 1500,0

За відсутності нормативу ГДК пропонується порівнювати фактичну концентрацію з

природним фоновим значенням. Основними розрахунковими показниками ступеню за-

бруднення є коефіцієнт концентрації Кс та сумарний показник забруднення Zc.

Коефіцієнт концентрації Кс розраховують за формулою:

Kc = СіСф

Де Сі – фактичний вміст і-го елементу,

Сф - фоновий вміст і-го елементу

Сумарний показник забруднення Zc, розраховують за формулою:

Zc =�Kc – (m – 1)m

1

де Кс – коефіцієнти концентрації, що перевищують 1;

m – кількість коефіцієнтів, що перевищують 1.

Ступінь забруднення визначають за показником сумарного забруднення грунту Zc,

за градаціями, що наведені у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Сумарний показник забруднення ґрунтів [32]

Ступінь техногенного забруднення Сумарний показник забруднення Zc

Допустимий менше за 16

Помірно небезпечний від 16 до 32

Небезпечний від 32 до 64

Дуже небезпечний від 64 до 128

Надзвичайно небезпечний більше за 128

Для оцінювання вмісту хімічних елементів у фоновому ґрунті проводили розраху-

нок коефіцієнтів їх концентрації відносно значень регіонального фону, встановленого для

даного типу ґрунту. Для оцінювання вмісту хімічних елементів у верхньому шарі рекуль-

тивованого ґрунту проводили розрахунок коефіцієнтів їх концентрації відносно орного


54

шару фонового непорушеного ґрунту (локальний фон), порівняння з ГДК, а розрахунок

сумарного показника забруднення ґрунту (Zc) – для обох досліджуваних шарів ґрунту.

3.5. Результати досліджень

3.5.1. Оцінка стану фонового ґрунту

Для характеристики стану непорушеного ґрунтового покриву звітного року дослі-

джували катіонно-аніонний склад водної витяжки (табл. 3.5), вміст увібраних катіонів, ка-

рбонатів кальцію, гумусу, вміст металів.

Таблиця 3.5 – Сольовий склад водної витяжки з ґрунту

Ділянка Глибина відбору, см pH

Вміст аніонів і катіонів, ммоль/100 г СЕ,% W, %

НCO3 Cl SO4 Ca Mg Na K

Фон 1 0–30 см 7,7 0,15 0,13 0,02 0,10 0,15 0,04 0,01 0,02 0,01

30-60 см 7,6 0,18 0,13 0,02 0,13 0,15 0,04 0,01 0,02 0,01 * СЕ – загальна сума солей, % , W – сума токсичних солей, %

За складом солей досліджувані ґрунти є незасоленими. Загальний вміст солей

0,02%, вміст токсичних солей – 0,01%. Якісний склад солей хлоридно-гідрокарбонатний

магнієвий. За співвідношенням катіонів кальцію до катіонів натрію у водній витяжці ґрунт

недеградований (Ca/Na – 2,9 – 3,4). Водневий показник ґрунтового розчину в орному шарі

7,7 - середньолужні. Вміст карбонатів кальцію в орному шарі 0,8 %, у підорному збільшу-

ється до 0,96% (слабкокарбонатні), що свідчить про низьку буферність ґрунтів до процесів

осолонцювання (табл. Б.1, додаток Б). У складі увібраних катіонів переважає кальцій –

59–69%, вміст увібраного магнію становить 29 – 39%, а увібраних натрію і калію 1,1 % та

1,6 % відповідно, ґрунти є не солонцюватими (рис. 3.2). Вміст гумусу у верхньому шарі

ґрунту 2,2 % (табл. Б.2, додаток Б) – середній вміст згідно ДСТУ 4362.


55

Рисунок 3.2 – Склад увібраних катіонів фонового ґрунту

Вміст валових форм важких металів у досліджуваних ґрунтах наведено у додатку Б.

Визначено, що в орному шарі досліджуваних проб ґрунту спостерігається перевищення

середніх значень регіонального фону за Ti, Fe, Ni, Cu, Zn, Pb, проте встановлені параметри

є в межах коливань регіонального фону. Перевищень нормативу ГДК не виявлено.

3.5.2. Стан ґрунту на ділянці рекультивації свердловини №1

За складом солей досліджувані ґрунти є незасоленими. У т. 1-9 загальний вміст со-

лей 0,08 – 0,09%, вміст токсичних солей – 0,03%. Якісний склад солей хлоридно-

гідрокарбонатний магнієво-кальцієвий (табл. 3.6). За співвідношенням катіонів кальцію до

катіонів натрію у водній витяжці ґрунт є не деградованим (Ca/Na – 6,5 – 8,9). рН грунто-

вого розчину 6,9 – 7,0 (нейтральні). У т. 1-10 загальний вміст солей 0,04 – 0,05%, вміст то-

ксичних солей – 0,03%. Якісний склад солей хлоридно-гідрокарбонатний магнієво-

кальцієвий. Вміст іонів натрію зростає до 0,14 ммоль/100 г, порівняно з т. 1-9. За співвід-

ношенням катіонів кальцію до катіонів натрію у водній витяжці ґрунт є слабодеградова-

ним (Ca/Na – 1,3 – 1,6). рН грунтового розчину 7,1 – 7,2 (слаболужні).

Таблиця 3.6 – Катіонно-аніонний склад водної витяжки з ґрунтів на ділянці рекультивації свердловини №1

Номер проби

Глибина відбо-ру, см pH

Вміст аніонів і катіонів, ммоль/100 г СЕ,% W,

% НCO3 Cl SO4 Ca Mg Na K

1-9 0–30 6,9 0,98 0,15 0,04 0,68 0,38 0,08 0,04 0,09 0,03

30-60 7,0 0,83 0,15 0,12 0,53 0,43 0,08 0,06 0,08 0,03

1-10 0–30 7,1 0,43 0,13 0,08 0,23 0,25 0,14 0,02 0,05 0,03

30-60 7,2 0,25 0,13 0,10 0,18 0,15 0,14 0,01 0,04 0,02 * СЕ – загальна сума солей, % , W – сума токсичних солей, %

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

30-60 см

0-30 смСа

Мg

Na

K


56

Вміст карбонатів кальцію в межах 1,0 – 1,5 % в орному шарі ґрунтів та 1,12 – 2,24%

у підорному шарі. Ґрунти є слабокарбонатними, їм властива низька буферність до процесу

осолонцювання (рис. 3.3).

Рисунок 3.3 – Вміст CaCO3 у досліджуваних ґрунтах

Дослідження складу ґрунтового поглинального комплексу показало переважання

катіонів кальцію (70 – 72% у т. 1-9 та 62 – 64% у т. 1-10) у досліджуваних рекультивова-

них ґрунтах. Вміст катіонів магнію в т . 1-90 становить 26 – 27%, а у т. 1-10 збільшується

до 33 – 36%, вміст солонцюючих катіонів - натрію 1,0 – 1,6 %) і калію (1,5 – 3,9 %) свід-

чить про відсутність солонцюватості досліджуваного ґрунту (рис. 3.4).

Рисунок 3.4 – Склад увібраних катіонів ґрунтів на ділянці рекультивації свердловини №1

У ґрунтах вміст гумусу в орному шарі становить 1,8 – 1,9% (низький вміст), а в

підорному 2,0 – 1,4 % (рис. 3.5) [86]. Такий вміст гумусу у ґрунтах чорноземного

типу може бути зумовлений як природними, так і антропогенними чинниками.

Досліджувана ділянка розташована на схилі, що зумовлює змитість ґрунтового

профілю різного ступеню, і, як наслідок, нижчий вміст гумусу. Окрім того, зниження

вмісту гумусу в орних гуртах є загальнодержавною тенденцією останніх років.

0 0,5 1 1,5 2 2,5

1-9

1-10

Вміст СаСО3, %

0-30 см

30-60 см

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

1-9 (30-60 см)

1-9 (0-30 см)

1-10 (30-60 см)

1-10 (0-30 см)

Са

Мg

Na

K


57

Екстенсивне ведення сільськогосподарського виробництва протягом останніх 25

років спричиняє масове порушення агрохімічного закону повернення поживних

речовин, згідно з яким елементи живлення, відчужені з урожаями

сільськогосподарських культур, мають бути повернені до ґрунту. За розрахунками,

баланс гумусу в ґрунтах України протягом останніх років був гостродефіцитним і

коливався в межах – 0,4-0,8 т/га. Основною причиною є надзвичайно низькі обсяги

внесення органічних добрив [36].

Рисунок 3.5 – Вміст гумусу у досліджуваних ґрунтах (min, max – оптимальні межі для родючих ґрунтів згідно вимог ДСТУ 4362)

Результати визначення вмісту важких металів у досліджуваних ґрунтах наведено у

додатку Б. Як видно з наведених даних, в орному шарі досліджуваних проб ґрунту спосте-

рігається вищій вміст хімічних елементів, порівняно з непорушеним ґрунтом, однак не

відмічено перевищення ГДК. Розрахунок показника сумарного забруднення показав, що

рівень забруднення є допустимим (Zc 1,9 – 2,8), отже відсутня небезпека ведення сільсь-

когосподарської діяльності.

3.5.3. Оцінка стану ґрунтів на ділянці рекультивації свердловини №5

За складом солей досліджувані ґрунти є незасоленими. У т. 5-6 загальний вміст со-

лей 0,08 – 0,05%, вміст токсичних солей – 0,02%. Якісний склад солей сульфатно - гідро-

карбонатний магнієво-кальцієвий (табл. 3.7). За співвідношенням катіонів кальцію до ка-

тіонів натрію у водній витяжці ґрунт є не деградованим (Ca/Na – 7 – 12). рН грунтового

0

1

2

3

4

5

6

7

1-9 1-10

Вміс

т гум

усу,

% 0-30 см

30-60 см

min

max


58

розчину 7,0 – 7,15 (від нейтральних до слаболужних). Точка 5-7 розташована дещо нижче

за рельєфом, на схилі, що зумовлює помітні (проте класифікаційно не значущі) відміннос-

ті катіоно-аніонного складу водної витяжки зумовлені проявами змитості та скорочення

ґрунтового профілю. За складом солей досліджувані ґрунти є незасоленими. У т. 5-7 зага-

льний вміст солей 0,1 – 0,14%, вміст токсичних солей – 0,05 – 0,08%. Якісний склад солей

хлоридно- гідрокарбонатний магнієво-кальцієвий. Порівняно з т. 5-6 спостерігається зро

гідрокарбонатів, хлоридів, натрію та калію. За співвідношенням катіонів кальцію до каті-

онів натрію у водній витяжці ґрунт є середньодеградованим (Ca/Na – 0,4 – 0,7). рН ґрунто-

вого розчину 7,2 – 7,4 (слаболужні).

Таблиця 3.7 – Сольовий склад водних екстрактів ґрунтів на ділянці рекультивації свердловини №5


Глибина відбо-ру, см pH

Вміст аніонів і катіонів, ммоль/100 г СЕ,% W,

% НCO3 Cl SO4 Ca Mg Na K

5/06 0–30 7,0 0,75 0,13 0,13 0,63 0,30 0,05 0,03 0,08 0,02

30-60 7,2 0,50 0,13 0,10 0,38 0,28 0,05 0,03 0,05 0,02

5/07 0–30 7,2 1,00 0,18 0,13 0,40 0,28 0,54 0,09 0,10 0,05

30-60 7,4 1,08 0,51 0,23 0,43 0,25 1,00 0,15 0,14 0,08 * СЕ – загальна сума солей, % , W – сума токсичних солей, %

Вміст карбонатів кальцію в орному шарі в середньому становить 0,96 % в орному

шарі та близько 3 % у підорному (рис. 3.6). Ґрунти є низько буферними до процесу осоло-

нцювання.

Рисунок 3.6 – Вміст карбонатів кальцію у досліджуваних ґрунтах

0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5

5/06

5/07

Вміст СаСО3, %

0-30 см

30-60 см


59

Дослідження складу ґрунтового поглинального комплексу показало, переважання

катіонів кальцію (67-70%) у досліджуваних рекультивованих ґрунтах. Вміст катіонів маг-

нію коливається в межах 24-31 %). За вмістом солонцюючих катіонів ґрунти у різних точ-

ках спостереження мають істотні відмінності. Так у т. 5-6 вміст увібраного натрію стано-

вить близько 1%, а калію (2,9 – 2,6 %), що свідчить про відсутність солонцюватості дослі-

джуваного ґрунту (рис. 3.7). Натомість у т.5-7 вміст увібраного натрію зростає до 2,2 –

4,9%, а калію до 5,2 – 7,5%, що свідчить про наявність слабкого ступеня солонцюватості

досліджуваного ґрунту. Вочевидь, внаслідок змитості, профіль ґрунту укорочений і має

місце близьке залягання осолонцьованих ґрунтотворних порід, що підтверджується стро-

катістю ґрунтового покриву на досліджуваній ділянці (за загального переваження чорно-

земів типових, наявні різновиди різного ступеня змитості, та лучних солонцюватих ґрун-

тів).

Рисунок 3.7 – Склад увібраних катіонів ґрунтів на ділянці рекультивації свердловини №5

У ґрунтах вміст гумусу в орному шарі коливається від 2,2 % до 2,7 % (середній

вміст), а в підорному 2,4 – 1,9 % (рис. 3.8) [86].

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

5/06 (30-60 см)

5/06 (0-30 см)

5/07 (30-60 см)

5/07 (0-30 см)

Са

Мg

Na

K


60

Рисунок 3.8 – Вміст гумусу у досліджуваних ґрунтах (min, max – оптимальні межі для родючих ґрунтів згідно вимог ДСТУ 4362)

Результати визначення вмісту важких металів у досліджуваних ґрунтах наведено у

табл. Б.3 додатку Б. Як видно з наведених даних, в орному шарі досліджуваних проб ґрун-

ту спостерігається вищій вміст хімічних елементів, порівняно з непорушеним ґрунтом,

однак не відмічено перевищення ГДК. Розрахунок показника сумарного забруднення по-

казав, що рівень забруднення є допустимим (Zc 3,3 – 13,7), отже відсутня небезпека ве-

дення сільськогосподарської діяльності.

0

1

2

3

4

5

6

7

5/06 5/07

Вміс

т гум

усу,

% 0-30 см

30-60 см

min

max

61

4. ОЦІНКА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Визначення стану атмосферного повітря на території діяльності ТОВ «Пром-енерго

продукт» виконувалося Державною установою «Харківський обласний лабораторний

центр МОЗ України». Пункти дослідження у відповідності до нормативних документів

були обрані на межі санітарно-захисних зон у напрямку ймовірного переносу шкідливих

речовин від промислових об’єктів Васищівського ГКР – св. № 1, св. № 3, св. № 5, св. № 10

та ТДПУПГ (точки №№1, 3, 4, 5) (табл. 4.1, рис. 4.1).

Таблиця 4.1 – Структура досліджень атмосферного повітря на Васищівському родовищі

Об’єкти дос-ліджень Точки дослідження Показники,

що визначалися

№ і дата про-токолів дослі-

джень

ТДПУПГ Ва-сищівського ГКР Св. № 1 Ва-сищівського ГКР Св. № 3 Ва-сищівського ГКР Св. № 5 Ва-сищівського ГКР Св. № 10 Ва-сищівського ГКР

Т.1 – на пд. від ТДПУПГ Ва-сищівського ГКР по напрямку до житлової забудови по пров. Короленко в с. Тернова з підвітряної сторони. Т.3 – на пд. сх. від св. № 10 з підвітряної сторони Т.4 – на сх. від св. №5 по на-прямку до житлової забудови в с. Тернова з підвітряної сто-рони. Т.5 – на пд. сх. від св. № 1 з підвітряної сторони

Азоту діоксид Ангідрид сірчистий Бензол Ксилол Бензин Вуглецю оксид Пил неорганічний Спирт бутиловий Спирт метиловий Марганець і його сполуки Заліза оксид

№117/2018 від

15.08.2018 р.

!.

!.

!.

!.

#0#0#0

#0

#0

Роганка

Роганка

Тернова

ТерноваЛизогубівка


ТДПУПГ

1

3

5

10

52

1

3

4

0 300 600 900150м

#0 Точ ки дос лідження с тану атмос ферного повітряМежі с анітарно-захис них зон об'єктів Вас ищівс ького ГКРГірничий відвід

!. Нафтогазові с вердловиниДачні мас ивиТваринницькі ферми

-

Рисунок 4.1 – Схема розташування точок дослідження атмосферного повітря

4. Оцінка стану атмосферного повітря

62

4. Оцінка стану атмосферного повітря

63

Протоколи досліджень, що містять результати вимірювань, наведені у додатку В.

Оцінка стану атмосферного повітря показала (табл. 4.2), що в усіх досліджених

пробах вміст досліджених речовин не перевищує «ГДК хімічних і біологічних чинників в

атмосферному повітрі населених місць», затверджені т.в.о. головного державного санітар-

ного лікаря України 03.03.2015 р. [5].

Таблиця 4.2 – Максимальні концентрації компонентів (мг/м3) в точках дослідження атмосферного повітря на Васищівському родовищі

Показник ГДК

Дати та №№ точок спостереження

15.08.2018 р.

Т.1 Т.3 Т.4 Т.5

Азоту діоксид 0,2 0,03 <0,02 0,03 0,02

Ангідрид сірчистий 0,5 <0,16 <0,16 <0,16 <0,16

Бензол 1,5 <0,005 <0,005 <0,005 <0,005

Ксилол 0,2 <0,005 <0,005 <0,005 <0,005

Бензин 5 <0,4 <0,4 <0,4 <0,4

Вуглецю оксид 5 0,8 0,7 0,6 0,6

Пил неорганічний 0,5 0,44 0,38 0,4 0,44

Спирт бутиловий 0,1 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05

Спирт метиловий 1,0 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05

Марганець і його сполуки 0,01 <0,0001 <0,0001 <0,0001 <0,0001

Заліза оксид Не регламен-товано <0,0001 <0,0001 <0,0001 <0,0001

64

5. ОЦІНКА РАДІАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ

Радіологічні дослідження на Васищівському родовищі ТОВ «Пром-енерго про-

дукт» виконувалися спеціалістами державної установи «Харківський обласний лаборато-

рний центр МОЗ України» і включали наступні роботи:

• дослідження питомої активності сировини та будівельних матеріалів (видобута

вуглеводнева сировина і супутньо-пластова вода);

• вимірювання потужності еквівалентної дози (ПЕД) зовнішнього гамма-

випромінювання (земельні ділянки свердловин і ТДПУПГ Васищівського родо-

вища, відпрацьовані HKT та долота);

• вимірювання щільності потоку (ЩП) бета-частинок (відпрацьовані HKT та до-

лота).

Узагальнюючі параметри питомої активності природних радіонуклідів 226Ra, 232Th, 40K та 137Cs, що вимірювалася у видобутій вуглеводневій сировині та у супутньо-пластовій

воді наведені у табл. 5.1 згідно до протоколів вимірювань (додаток Г).

Таблиця 5.1 – Питома активність природних радіонуклідів

Матеріал № прото-колу

Дата вимірювань

№ зраз-

ка

Питома активність, Бк/кг

137Cs 226Ra 232Th 40K

Видобута вуглеводнева

сировина 10324/2018 березень

2018

1 2,6 17,3 12,5 50,4

2 2,4 17,1 11,4 51,0

3 2,8 16,8 12,0 51,7

10328/2018 квітень 2018

1 2,2 16,4 11,2 49,7

2 2,6 16,8 11,7 50,3

3 2,7 17,0 10,9 51,9

25413/2018 жовтень 2018

1 2,1 17,3 10,4 49,7

2 2,3 17,0 10,1 49,3

3 2,2 16,9 11,6 50,0

5. Оцінка радіаційних показників

65

Матеріал № прото-колу

Дата вимірювань

№ зраз-

ка

Питома активність, Бк/кг

137Cs 226Ra 232Th 40K

Супутньо-пластова во-

да 10325/2018 березень

2018

1 2,9 16,3 14,8 54,5

2 2,8 15,4 15,1 53,1

3 2,8 16,9 14,2 55,7

10329/2018 квітень 2018

1 2,7 15,9 14,5 53,1

2 2,9 16,0 14,9 54,1

3 2,8 16,5 14,7 56,8

25412/2018 жовтень 2018

1 2,9 17,6 15,7 51,2

2 3,0 16,4 15,1 54,3

3 2,4 16,8 14,8 53,6

Для даного типу матеріалів гігієнічні нормативи питомої активності не встановлені.

Для пластової води можна орієнтовно оцінити рівень активності 137Cs і 226Ra, виходячи з

нормативів для питної води, що діють в Україні – 2,0 Бк/кг і 1,0 Бк/кг відповідно [9].

Узагальнюючі дані вимірювання потужності еквівалентної дози (ПЕД) зовнішнього

гамма-випромінювання та щільності потоку (ЩП) бета-частинок, що виконувалися на зе-

мельних ділянках свердловин №№ 1, 3, 5 і 10 та ТДПУПГ Васищівського родовища а та-

кож відпрацьованих НКТ та долот наведені у табл. 5.2. На кожному етапі проводили на

всіх вказаних ділянках сумарно 90-102 вимірювань ППД і 13 вимірювань щільності пото-

ку β-частинок.

Отримані величини потужності поглиненої дози і щільності потоку β-частинок не

перевищували встановлених нормативів на всіх етапах досліджень.

Таблиця 5.2 – Потужність еквівалентної дози зовнішнього гамма-випромінювання та щільність потоку бета-частинок

Місце вимірю-вання

Кількість точок

вимірювання

Дата вимірю-вання

№№ протоколів

ПЕД, мкЗв/годину

ЩП, β част/см2·хв

Земельна ділянка ТДПУПГ Васи-щівського ГКР

36-48

29.03.18 23/2018 0,11 – 0,16 –

30.03.18 25/2018 0,11 – 0,16 –

27.04.18 38/2018 0,11 – 0,16 –

22.05.18 70/2018 0,11 – 0,16 –

22.06.18 92/2018 0,12 – 0,16 –

24.07.18 99/2018 0,11 – 0,17 –

15.08.18 111/2018 0,11 – 0,16 –


66








12.09.18 123/2018 0,11 – 0,16 –

23.10.18 153/2018 0,11 – 0,16 –

Земельна ділянка свердловини №1 10

29.03.18 23/2018 0,11 – 0,14 –

30.03.18 25/2018 0,11 – 0,15 –

27.04.18 38/2018 0,12 – 0,16 –

22.05.18 70/2018 0,11 – 0,15 –

22.06.18 92/2018 0,11 – 0,14 –

24.07.18 99/2018 0,11 – 0,15 –

15.08.18 111/2018 0,11 – 0,15 –

12.09.18 123/2018 0,11 – 0,15 –

23.10.18 153/2018 0,10 – 0,14 –


29.03.18 23/2018 0,12 – 0,15 –

30.03.18 25/2018 0,14 – 0,16 –

27.04.18 38/2018 0,11 – 0,16 –

22.05.18 70/2018 0,11 – 0,15 –

22.06.18 92/2018 0,11 – 0,15 –


29.03.18 23/2018 0,11 – 0,15 –

30.03.18 25/2018 0,14 – 0,16 –

27.04.18 38/2018 0,11 – 0,16 –

22.05.18 70/2018 0,11 – 0,15 –

22.06.18 92/2018 0,11 – 0,14 –

24.07.18 99/2018 0,11 – 0,15 –

15.08.18 111/2018 0,11 – 0,14 –

12.09.18 123/2018 0,12 – 0,15 –

23.10.18 153/2018 0,11 – 0,15 –


29.03.18 23/2018 0,12 – 0,16 –

30.03.18 25/2018 0,12 – 0,16 –

27.04.18 38/2018 0,11 – 0,16 –

22.05.18 70/2018 0,11 – 0,15 –

22.06.18 92/2018 0,11 – 0,13 –

24.07.18 99/2018 0,11 – 0,15 –

15.08.18 111/2018 0,12 – 0,16 –

12.09.18 123/2018 0,11 – 0,14 –


67








23.10.18 153/2018 0,11 – 0,13 –

Відпрацьовані НКТ та долота 13-14

29.03.18 23/2018 0,11 – 0,16 1 – 6

30.03.18 25/2018 0,12 – 0,15 1 – 6

27.04.18 38/2018 0,11 – 0,16 1 – 6

22.05.18 70/2018 0,11 – 0,16 1 – 6

22.06.18 92/2018 0,11 – 0,16 1 – 6

24.07.18 99/2018 0,11 – 0,15 1 – 6

15.08.18 111/2018 0,11 – 0,16 1 – 6

12.09.18 123/2018 0,11 – 0,15 1 – 6

23.10.18 153/2018 0,11 – 0,17 1 – 6 Нормативні рівні згідно НРБУ-97 [37] 0,26 20

68

ВИСНОВКИ

1. У складі комплексного екологічного моніторингу на території діяльності ТОВ «Пром-

енерго продукт» у межах Васищівського газоконденсатного родовища проведено дос-

лідження стану природних вод, ґрунтового покриву та біорізноманіття на ділянках

можливого впливу нафтогазовидобувної діяльності.

2. Гідрохімічні дослідження підземних і поверхневих вод включали вимірювання фізи-

ко-хімічних показників води, відбір проб та визначення хімічного складу. Проби під-

земних вод відбиралися зі спеціальних спостережних свердловин та з джерел водопо-

стачання території – водозабірних свердловин і шахтних колодязів. З поверхневих во-

дних об’єктів випробуванню підлягали водотоки (річки). Загальна кількість відібра-

них і проаналізованих проб склала 32 шт., в тому числі 1 проба для внутрішньолабо-

раторного контролю.

3. У спостережних свердловинах, на території Васищівського родовища, спостерігається

зниження рівня ґрунтових вод, на відміну від с. Стара Покровка, де він збільшується.

Різна динаміка рівнів ґрунтових вод пояснюється різними геоморфологічними і гідро-

геологічними умовами в точках спостереження. Динаміка рівня ґрунтових вод у 2018

році в спостережних свердловинах подібна і відрізняється лише амплітудою.

4. У 2018 році в зв’язку із запитом громади було відібрано проби із 2 колодязів та 2 не-

глибоких свердловин загального користування в с. Тернова. У опробуваних об’єктах,

крім ручної колонки, що знаходиться на вулиці Мічуріна 7а, фіксується підвищений

вміст нітратів, що є наслідком активної господарської діяльності пов’язаної з вирощу-

ванням овочевих культур у теплицях.

5. Стан підземних і поверхневих вод в точках режимної мережі залишається стабільним

на протязі всього періоду спостереження. Хімічний склад природних вод свідчить про

відсутність впливу промислових об’єктів ТОВ «Променергопродукт» на підземні і по-

верхневі води території. Вміст мікроелементів, які є індикаторами забруднень вод під

час нафтогазовидобутку також знаходиться в межах фонових значень.

6. Проведені дослідження стану ґрунтового покриву на ділянках рекультивації свердло-

вин №1 та №5. Дослідження включали відбирання проб, визначення вміст гумусу, до-

слідження сольового складу ґрунту, вмісту важких металів.

7. Досліджувана територія розташована в межах поширення чорноземів типових різного

ступеня змитості. Визначення властивостей фонових непорушених ґрунтів у межах

досліджуваної території показало, що вони є незасоленими, несолонцюватими, слабо-

Висновки

69

карбонатними. Вміст гумусу середній. Перевищень ГДК хімічних елементів не вияв-

лено.

8. Рекультивовані ґрунти за сольовим складом незасолені і переважно не солонцюваті

проте в підорному шарі ґрунтів на ділянці свердловини № 5 відмічено слабкий ступінь

солонцюватості і середній ступінь деградованості ґрунту за співвідношенням водо-

розчинних Ca/Na. Вочевидь, внаслідок змитості, профіль ґрунту укорочений і має міс-

це близьке залягання осолонцьованих ґрунтотворних порід, що підтверджується стро-

катістю ґрунтового покриву на досліджуваній ділянці (за загального переваження чо-

рноземів типових, наявні різновиди різного ступеня змитості, та лучних солонцюва-

тих ґрунтів). Усі досліджувані ґрунти є слабокарбонатними, вміст гумусу – середній

також в наслідок змитості ґрунтового профілю. Перерозподіл мікроелементів і важких

металів у профілі рекультивованих ґрунтів відрізняється від фонових ґрунтів проте їх

вміст в межах ГДК. Розрахунок показника сумарного забруднення ґрунту вказує на

допустимий рівень забруднення, отже відсутня небезпека ведення сільськогосподар-

ської діяльності.

9. Непоправної шкоди біоті досліджених урочищ завдали розпаювання цих територій, їх

розорювання та вирощування на них сільськогосподарських культур (урочища Кочки

та Сапожок), розпаювання території та викошування травостою (урочище Олех).

10. Особливу созологічну цінність мають території, в рослинному покриві яких представ-

лені зникаючі природні середовища існування (Бернська конвенція 1998):

• урочище Олех – мезоевтрофний заплавний чорновільховий ліс із Alnus glutinosa та

багатим різнотрав’ям;

та угруповання, занесені до Зеленого списку Харківської області:

• урочище Кочки: формація лепехи звичайної, формація оману звичайного, асоціа-

ція зозулинцево-злаково-осокова;

• урочище Сапожок: формація оману високого; асоціація косариково-злакова.

11. Підлягають особливій охороні території, де зростають популяції рідкісних видів рос-

лин, занесених до Червоної книги України, міжнародного списку СІТЕС та Червоного

списку Харківської області:

• урочище Кочки: плодоріжка болотна (зозулинець болотний) (Червона книга Укра-

їни, міжнародний список СІТЕС), зозульки м’ясочервоні (пальчатокорінник

м’ясочервоний) (Червона книга України, міжнародний список СІТЕС), зозульки

травневі (пальчатокорінник травневий) (Червона книга України, міжнародний

список СІТЕС), зозульки плямисті (пальчатокорінник плямистий) (Червона книга

Висновки

70

України, міжнародний список СІТЕС), оман високий та осот їстівний (Червоний

список Харківщини);

• урочище Сапожок: плодоріжка болотна (зозулинець болотний) (Червона книга

України, міжнародний список СІТЕС), зозульки м’ясочервоні (пальчатокорінник

м’ясочервоний) (Червона книга України, міжнародний список СІТЕС), валеріана

висока (Червоний список Харківщини), оман високий (Червоний список Харківщи-

ни);

• урочище Олех: оман високий (Червоний список Харківщини), валеріана висока (Чер-

воний список Харківщини).

12. Території урочищ Кочки, Сапожок, Олех мають велике значення для збереження фау-

ністичного різноманіття. Але у 2018 році на території урочищ «Кочки» та «Сапожок»

були розорані значні площі, що призвело до втрати і трансформації біотопів, змен-

шення видового різноманіття фауни. У складі фауністичних комплексів представлені

рідкісні види [64, 68, 69]:

• Шуліка чорний (Milvus migrans) Boddaert, 1783 – занесений Європейського черво-

ного списку (VU), Червоної книги України (вразливий).

• Просянка Emberiza calandra Linnaeus, 1758 – занесений до списку Бернської кон-

венції (Додаток III). Занесений до Червоної книги Харківської області як рідкісний

вид на межі ареалу.

• Черепаха болотяна (Emys orbicularis (Linnaeus, 1758) – занесений до Червоного

списку МСОП (LR/NT), Європейського червоного списку (NT), списку Бернської

конвенції (Додаток ІІ). Занесений до Червоної книги Харківської області як рідкіс-

ний вид поблизу північної межі поширення.

• Мідянка звичайна Coronella austriaca Laurenti, 1768 – занесений до Червоної книги

України (вразливий)

• Квакша східна (рахкавка) Hyla orientalis Bedriaga, 1890 – занесений до списку Бер-

нської конвенції (Додаток II), занесений до Червоної книги Харківської області як

рідкісний вид на межі ареалу.

13. Біологічні дослідження показали відсутність впливу процесів нафтогазовидобутку на

тваринний і рослинний світ досліджених ділянок Васищівського нафтогазоконденсат-

ного родовища.

14. Дослідження стану атмосферного повітря показали відсутність перевищень ГДК вміс-

том забруднюючих речовин в усіх точках вимірювання.

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Boddaert&action=edit&redlink=1

Висновки

71

15. Радіаційні показники, що вимірювалися на території діяльності ТОВ «Пром-енерго

продукт», перебувають на рівні фонових і не перевищують встановлені граничнодо-

пустимі рівні.

16. В наступному році слід продовжити моніторингові дослідження у відповідності до

раніше розробленого проекту [59].

72

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Н.К. Крупского, Н.И. Полупана. – Киев: Уро-

жай, 1979. – 160 с.

2. Визначення забруднення ґрунтів навколо бурових площадок (методичні вказівки):

КНД 41-00032626-00-326-99 – [Чинний від 1999-04-24]. – К.: Держкомекології, 1999. –

46 с. (Керівний нормативний документ).

3. Водний кодекс України. – Київ, 06.06.95. №213/95-ВР. – Режим доступу //

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80

4. Горелова Л.Н., Алехин А.А. Растительный покров Харьковщины. – Харьков: Изд.

ХНУ им. В.Н. Каразина, 2002. – 231 с.

5. Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному по-

вітрі населених місць. Затверджені т.в.о. головного державного санітарного лікаря

України 03.03.2015 р.

6. Ґрунти. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Ма-

чигіна: ДСТУ 4114-2002. – [Чинний від 2002-06-27]. – К.: Держспоживстандарт Укра-

їни, 2006. – 11с. – (Національний стандарт України).

7. Ґрунтознавство. Головні типи ґрунтів: Навчальний посібник. Ч.1. – Чернівці: Рута,

2000. – 77 с.

8. Ґрунтознавство: Підручник / Д.Г. Тихоненко, М.О. Горін, М.І. Лактіонов та ін.; за ред.

Д.Г. Тихоненка. – К.: Вища освіта, 2005. – 703 с.

9. Державні санітарні правила і норми (ДержСанПіН) 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до

води питної, призначеної для споживання людиною», затверджені наказом Міністерс-

тва охорони здоров’я України № 400 від 12.05.2010.

10. Детоксикація важких металів у ґрунтовій системі. Методичні рекомендації / Укл. д.с.-

г.н. , проф.. Фатєєв А.І.; к.с.- г.н. Самохвалова В.Л. – Харків: КП «Міськдрук», 2012. –

70 с.

11. ДСТУ ISO 5667-11:2005 Якість води. Відбирання проб. Частина 11. Настанови щодо

відбирання проб підземних вод, 2006.

12. ДСТУ ISO 5667-14-2005 Якість води. Відбирання проб. Частина 14. Настанови щодо

забезпечення якості відбирання та оброблення проб природних вод.


відбирання проб підземних вод із забруднених місць, 2011.

Перелік джерел посилання

73


відбирання проб із природних та штучних озер, 2003.

15. ДСТУ ISO 5667-6-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо ві-

дбору проб води з річок та інших водотоків, 2001.

16. Еколого-агрохiмiчна паспортизацiя полів та земельних ділянок / КНД. — К.: Аграрна

наука, 1996. — 36 с.

17. Етеревская Л.В. Техногенные почвы/ Л.В. Етеревская, Л.А. Березнева // Почвы Укра-

ины. К., Урожай, 1988. – с.137-145.

18. Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологіч-

ної мережі України на 2000–2015 роки» № 1989-III, 21.09.2000 р. // Відомості ВРУ,

2000. – №47. – С. 954–977.

19. Земельний кодекс України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу //

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14

20. Інструкція з проведення грунтово-сольової зйомки: ВНД 33-5.5-11-02 .- К., 2002.- 40 с.

(Відомчий нормативний документ)

21. Класифікація ґрунтів України / за ред. Полупана М.І. – К.: Аграрна наука, 2005. –

300 с.

22. Клименко М.О. Моніторинг ґрунтів: Підручник / М.О. Клименко, А.М. Прищепа,

Н.М. Вознюк – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 360 с.

23. Клімов О.В., Вовк О.Г., Філатова О.В. та ін. Природно-заповідний фонд Харківської

області. – Х.: Райдер, 2005. – 304с.

24. Клімов О.В., Філатова О.В., Надточій Г.С. та ін. Екологічна мережа Харківської обла-

сті. – Харків, 2008. – 168 с.

25. Комплексний екологічний моніторинг території діяльності ТОВ «Пром-енерго про-

дукт» в межах Васищівського газоконденсатного родовища / Звіт за договором №02-

2015 – ТОВ «СВНЦ Інтелект-сервіс Лтд», Харків, 2015. – 67 с.

26. Комплексний екологічний моніторинг території діяльності ТОВ «Пром-енерго про-

дукт» в межах Васищівського газоконденсатного родовища / Звіт за договором

№02/02-2016 – ТОВ «СВНЦ Інтелект-сервіс Лтд», Харків, 2016. – 87 с.

27. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають

під загрозою зникнення. – Вашингтон, 1973. Бонн, 1979.

28. Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Єв-

ропі. – Берн, 1979. – Київ: вид-во Мінекобезпеки України, 1998. – 76 с.


74

29. Медведев В.В. Гранулометрический состав почв (генетический, экологический и аг-

рономический аспекты) / В.В. Медведев, Т.Н. Лактионова. – Х.: Апостроф, 2011.–

292 с.

30. Медведев В.В. Мониторинг почв Украины /В.В. Медведев. – Харьков: «Міськдрук»,

2012. – 535 с.

31. Медведев В.В. Плотность сложения почв (генетический, экологический и агрономи-

ческий аспекты) / В.В.Медведев, Т.Е.Лындина, Т.Н.Лактионова. – Х.: 13 типография,

2004. – 244 с.

32. Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення

(керівний нормативний документ) / За ред. Яцука І.П., Балюка С.А. К. 2013.64 с.

33. Методики визначення складу та властивостей ґрунтів: [у 2 кн]. – Харків, 2004. / [за

ред. С.А. Балюка.]. – Кн. 2. – 212с.

34. Методические рекомендации по определению тяжелых металлов в почвах сельхо-

зугодий и продукции растениеводства. – М: Минсельхоз РФ, ЦИНАО, 1992. – 62 с.

35. Методические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химически-

ми веществами. - М.: Минздрав СССР, 1987. – 25 с.

36. Національна доповідь про стан родючості грунтів України. Київ.2010. 113 с.

37. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), [Електронний ресурс]. – Режим дос-

тупу // http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/v0062282-97

38. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України

(довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т.Л. Андрієнко, канд. біол.

наук М.М. Перегрим. – Київ: Альтерпрес, 2012. – 148 с.

39. Охорона довкілля. Оцінка забруднення ґрунтів та визначення втрат сільськогосподар-

ського виробництва внаслідок погіршення якості земельних ділянок під час спору-

дження нафтових і газових свердловин: СОУ 73.1-41-10.01:2004.-Офіц.вид. – К.: Уро-

жай, 1988. – 295 с (Стандарт Держкомітету природних ресурсів України).

40. Охрана природы. Земли. Общие требования к рекультивации земель: ГОСТ 17.5.3.04-

83. М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1983. – 18 с. (Государственный стандарт со-

юза ССР)

41. Охрана природы. Почвы. Метод отбора и подготовки проб для химического, бакте-

риологического, гельминтологического анализа: ГОСТ 17.4.4.02-84 - М.: Госкомитет

СССР по стандартам, 1984. – 12 с. (Государственный стандарт союза ССР)


75

42. Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб: ГОСТ 17.4.3.01-83. - М.:

Госкомитет СССР по стандартам, 1983. – 8 с. (Межгосударственный стандарт)

43. Охрана природы. Почвы. Требования к охране природного слоя: ГОСТ 17.4.3.02-85 -

М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 10 с. (Межгосударственный стандарт)

44. Охрана природы. Рекультивация земель. Метод измерения и расчета суммы токсич-

ных солей во вскрышных и вмещающих породах: ГОСТ 17.5.4.02-84. - М.: Госкомитет

СССР по стандартам, 1984. – 21 с. (Государственный стандарт союза ССР)

45. Перелік видів рослин, що потребують особливої охорони на території Харківської об-

ласті (Затверджено рішенням обласної ради від 25.09.2001 р.).

46. Полупан М.І. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості ґрунтів України:

навчальний посібник / М.І. Полупан, В.Б. Соловей, В.І. Кисіль [та ін.]. – К.: Колообіг,

2005. – 304 с.

47. Полупан М.І. Стан ґрунтового покриву в зоні будівництва нафтопроводів та якість

проведення ре культиваційної робіт / М.І. Полупан, А.І. Фатєєв// Вісник аграрної нау-

ки. – 2000. – № 7. – С. 54-60.

48. Почвы Украины и повышение их плодородия. Т.1. Экология, режимы и процессы,

классификация и генетико-производственные аспекты / за ред. Полупана Н.И. – К.:

Урожай, 1988. – 295 с.

49. Почвы. Метод определения ионов карбонатов и бикарбонатов в водной вытяжке:

ГОСТ 26424-85 – М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 4 с. (Государственный

стандарт Союза ССР)

50. Почвы. Методы определения иона сульфата в водной вытяжке: ГОСТ 26426-85 – М.:

Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 7 с. (Государственный стандарт Союза ССР)

51. Почвы. Методы определения иона хлорида в водной вытяжке: ГОСТ 26425-85 – М.:


52. Почвы. Методы определения кальция и магния в водной вытяжке: ГОСТ 26428-85–

М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 8 с. (Государственный стандарт Союза

ССР)

53. Почвы. Методы определения натрия и калия в водной вытяжке: ГОСТ 26427-85 – М.:


54. Предельно-допустимые концентрации (ПДК) химических веществ в почве. Утвержд.

30.10.1980 г. №2264-80 [Електронний ресурс]. – Режим доступу

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v2264400-80



76

55. Предельно-допустимые концентрации (ПДК) химических веществ в почве. Утвержд.

01.02.1985 г. №3210-85 [Електронний ресурс]. – Режим доступу


56. Природоохоронні заходи під час споруджування свердловин на нафту та газ: СОУ

73.1-41-11.00.01:2005.

57. Рекультивація земель під час спорудження нафтових і газових свердловин: ГСТУ 41-

00032626-00-023-2000. – К.: Міністерство екології та природних ресурсів України,

2000. – 64 с. – (Галузевий стандарт України)

58. Рідкісні рослини Харківщини (Систематичний список рідкісних судинних рослин, пи-

тання їх охорони) / Л.М. Горелова, О.О. Альохін. – Харків, 1999. – 52 с.

59. Розробка проекту комплексного екологічного моніторингу Васищівського нафтогазо-

конденсатного родовища / Звіт за договорами №05/01-2011 і №05/01-2011/2 – ТОВ

«СВНЦ Інтелект-сервіс Лтд», Харків, 2013. – 249 с.

60. Сает Ю.Е. Геохимия окружающей среды / Ю.Е. Сает, Б.А.Ревич, Е.П.Янин.- Москва

"Недра", 1990. - 335 с.

61. Санитарные нормы допустимых концентраций (ПДК) химических веществ в почве.

Утвержд. 30.10.1987 г. №4433-87. [Електронний ресурс]. – Режим доступу


62. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (СанПиН)

№ 4630-88, утвержд. МОЗ СССР, 04.07.1988 // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-

bin/laws/main.cgi?nreg=v4630400-88

63. Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (Угоду

ратифіковано Законом N 62-IV ( 62-15 ) від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 36, ст.268 )

64. Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г.

Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевсь-

ка, Г.: Фесенко. – Видання друге, перероблене та доповнене. – Київ, 2010. – 80 с.

65. Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни України: польовий визначник. – Київ, 2002.

– 416 с.

66. Фоновий вміст мікроелементів у ґрунтах України / [наук редкол.: Фатєєв А.І., Пащен-

ко Я.В., Балюк С.А.. та ін.]; за ред. А.І. Фатєєва, Я.В. Пащенко. – Х.: 13 друкарня,

2003. – 117с.

67. Червона книга України. Рослинний світ /за ред. Я.П. Дідуха. Київ: Глобалконсалтинг,

2009. 900 с.



http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v4630400-88

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v4630400-88


77

68. Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І.А. Акімова. – К.: Глобалконсалтинг,

2009. – 600 с.

69. Червона книга Харківської області. Тваринний світ / За ред. Г.О. Шандикова,

Т.А. Атемасової. Гол. ред. В.А. Токарський. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2013. –

476 с.

70. Шишов Л.Л. Теоретические основы и пути регулирования плодородия почв // Л.Л.

Шишов, Д.Н. Дурманов, И.И.Карманов, В.В. Ефремов. – М.: ВО «Агропромиздат»,

1991. – 304 с.

71. Ягодин Б.А. Краткий обзор результатов исследований по проблемам микроэлементов

в биологии за 1989 год / Ягодин Б.А., Воротницкая И.Е., Соловьев В.А. // Микроэле-

менты в СССР. - Рига: Зинатне, 1991.- Вып.32. – 104 с.

72. Якість ґрунту. Визначання гранулометричного складу методом піпетки в модифікації

ННЦ ІГА ім. О.Н. Соколовського : ДСТУ4730:2007 [Чинний від 2008-01-01]. – К.:

Держспоживстандарт України, 2004. – 24с. – (Національний стандарт України).

73. Якість ґрунту. Визначання загального азоту в модифікації ННЦ ІГА

ім. О.Н. Соколовського: ДСТУ4726:2007. – [Чинний від 2008-01-01]. – К.: Держспо-

живстандарт України, 2007. – 19с. – (Національний стандарт України).

74. Якість ґрунту. Визначання рН: ДСТУ ISO 10390:1994. – [Чинний від 2003-07-01]. – К.:

Держспоживстандарт України, 2002. – 14 с. – (Національний стандарт України).

75. Якість ґрунту. Визначення іонів кальцію і магнію у водній витяжці: ДСТУ 7945:2015. –

[Чинний від 2016-09-01]. – К.: ДП «Укр НДНЦ», 2016. – 10 с. – (Національний стандарт

України).

76. Якість ґрунту. Визначення іонів натрію і калію у водній витяжці: ДСТУ 7944:2015. –

[Чинний від 2016-09-01]. – К.: ДП «Укр НДНЦ», 2016. – 9 с. – (Національний стандарт

України).

77. Якість ґрунту. Визначення обмінних кальцію, магнію, натрію і калію в ґрунті за Шолле-

нбергером у модифікації ННЦ ІГА імені О. Н. Соколовського : ДСТУ 7861:2015. – [Чин-

ний від 2016-07-01]. – К.: ДП «Укр НДНЦ», 2016. – 12 с. – (Національний стандарт Укра-

їни).

78. Якість ґрунту. Визначення сульфат-іона у водній витяжці: ДСТУ 7909:2015. – [Чинний

від 2016-07-01]. – К.: ДП «Укр НДНЦ», 2016. – 11 с. – (Національний стандарт України).

79. Якість ґрунту. Визначення хлорид-іона у водній витяжці: ДСТУ 7908:2015. – [Чинний від

2016-07-01]. – К.: ДП «Укр НДНЦ», 2016. – 13 с. – (Національний стандарт України).


78

80. Якість ґрунту. Визначання сухої речовини та вологості за масою. Гравіметричний ме-

тод. – К.: Держспоживстандарт України, 2001. ДСТУ ISO 11465-2001 [Чинний від

2003-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 22с.– (Національний стан-

дарт України).

81. Якість ґрунту. Визначання щільності складення на суху масу. –К.: Держспоживстан-

дарт України, 2001. ДСТУ ISO 11272-2001 [Чинний від 2003-01-01]. – К.: Держспожи-

встандарт України, 2003. – 24с.– (Національний стандарт України).

82. Якість ґрунту. Відбирання проб. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. ДСТУ ISO

10381-1:2004 Частини 1–5. [Чинний від 2004-07-01]. (Національний стандарт Украї-

ни).

83. Якість ґрунту. Відбирання проб. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. ДСТУ

4287:2004. – [Чинний від 2004-04-30]. – К.: Держспоживстандарт України, 2005. – 9

с.– (Національний стандарт України).

84. Якість ґрунту. Методи визначання органічної речовини: ДСТУ 4289:2004. – [Чинний

від 2004-04-30]. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – 18с. – (Національний ста-

ндарт України).

85. Якість ґрунту. Методи визначення питомої електропровідності, pH і щільного залишку во-

дної витяжки: ДСТУ 8346:2015. – [Чинний від 2017-07-01]. – К.: ДП «Укр НДНЦ», 2017. –

9с. – (Національний стандарт України)

86. Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів. – К.: Держспоживстандарт України,

2006. ДСТУ 4362:2004. – [Чинний від 2004-12-09]. – К.: Держспоживстандарт Украї-

ни, 2006. – 28с.– (Національний стандарт України).

79

ДОДАТКИ

80

ДОДАТОК А РЕЗУЛЬТАТИ ХІМІЧНИХ АНАЛІЗІВ ПРИРОДНИХ ВОД

Таблиця А.1 – Результати польових вимірювань показників підземних і поверхневих вод у межах Васищівського родовища, 2018 р.

Номер об’єкту

Місце відбору проби Дата

Стат. рівень,

м

Глиби-на до дна, м

Темпе-ратура,

°С

Електро-провідн., мкС/см

pH

Окислюв.-відновний потенціал

Eh, мВ

1 Сп.св. №1 07.18 13,20 17,50 12,6 860 7,82 132

10.18 13,41 17,44 11,6 840 7,73 116

2 Сп.св. №2 07.18 12,8 1060 7,94 -10 10.18 12,1 1100 7,9 169

3 Сп.св. №3 07.18 2,81 7,63 13,0 800 7,90 -23 10.18 2,95 7,65 13,0 820 8,2 -37

203 Водозаб. св. на буро-вій св. №3

07.18 19,1 820 7,92 60 10.18 17,3 790 8,00 224

211 Водозаб. св. на фермі біля пром. св. №1

07.18 20,0 650 8,50 -290 10.18 16,2 620 8,4 -40

212 Водозабірна св., с. Тернова сільрада

07.18 12,2 1110 7,82 190 10.18 13,5 1180 8,1 189

331 Колодязь, с. Ст. По-кровка

07.18 2,01 4,20 18,6 1110 8,00 97

10.18 1,85 4,2 13,3 1200 8,2 142

338 Колодязь, перех. вул. Центральна-Зелена с. Тернова

07.18 17,62 19,44 12,0 1770 7,81 180

10.18 17,36 19,38 12,8 1800 7,68 132

339 Колодязь, коло авто-бусу, с. Тернова 07.18 8,58 10,41 11,2 1720 8,08 170

340 Колонка (ручна св.), вул. Мічуріна 7а с. Тернова

07.18 11,5 390 8,54 -237

10.18 13,2 370 8,4 -174

402 р. Уди, вище гирла р.Роганка

07.18 23,7 1240 8,25 194 10.18 15,3 1200 8,5 127

404 р. Уди, пішох. міст, с. Введенка

07.18 25,4 1230 8,06 103 10.18 15,9 1210 8,3 165

405 р. Уди, міст, с. Стара Покровка

07.18 25,4 1220 8,11 104 10.18 15,7 1190 8,4 138

411 р. Роганка, на вході до гірничого відводу

07.18 21,0 990 8,50 123 10.18 11,1 870 8,46 180

412 р. Роганка, с. Тернова 07.18 20,4 1000 8,36 140 10.18 12,3 990 8,2 202

81

Таблиця А.2 – Хімічний склад природних вод у межах Васищівського родовища, 2018 р.

Номер об’єкту Місце відбору проби Дата

Аніони, мг/дм3 Катіони, мг/дм3 Нафто-проду-

кти, мг/дм3

Сухий залиш., мг/дм3

Мінера-лізація, мг/дм3

Жорст-кість за-гальна,

мг-екв/дм3 HCO3 Cl SO4 NO3 Ca Mg Na K Sr Li

1 Сп.св. №1 07.18 320 20 170 12 87 37 45 3,6 1,30 0,013 <0,1 690 696 7,31

10.18 370 30 120 10 80 46 36 4 1,00 0,023 <0,1 690 697 7,68

2 Сп.св. №2 07.18 390 20 290 20 110 64 55 2,8 1,40 0,014 <0,1 950 953 10,62

10.18 370 20 160 15 70 52 50 5,2 0,82 0,019 <0,1 740 743 7,66

3 Сп.св. №3 07.18 290 10 140 1 80 4 80 5,6 1,60 0,022 <0,1 610 612 4,32

10.18 330 <5 150 <0,5 65 18 80 8,2 1,20 0,036 <0,1 650 652 4,69

203 Водозаб. св. на буровій св. №3

07.18 280 10 170 <0,5 80 3,5 90 5,1 1,60 0,019 <0,1 640 640 4,28

10.18 320 <5 120 1 50 17 83 8,1 1,50 0,035 <0,1 600 601 3,86

211 Водозабірна свердловина на фермі біля пром. св. №1

07.18 300 30 25 <0,5 80 5,9 40 1,3 0,9 0,011 <0,1 480 483 4,47

10.18 270 20 53 <0,5 45 27 32 4,9 0,8 0,02 <0,1 450 453 4,41

212 Водозабірна св., с. Тернова сільрада

07.18 280 10 215 145 140 6,2 90 6,8 1,60 0,016 <0,1 890 895 7,50

10.18 330 20 240 30 110 27 76 10 1,40 0,027 <0,1 840 844 7,66

Продовження таблиці А.2

82



кти, мг/дм3





331 Колодязь, с. Ст. Покровка

07.18 510 55 20 81 90 5,2 150 5,6 0,90 0,009 <0,1 910 918 4,92

10.18 530 60 40 42 60 25 150 8,7 0,76 0,013 <0,1 910 916 5,00

к-ль 500 70 50 57 60 23 160 8,3 0,71 0,014 <0,1 920 929 4,84

338 Колодязь, перех. вул. Центральна-Зелена с. Тер-нова

07.18 300 150 250 47 260 1,8 40 4,5 1,40 0,012 <0,1 1050 1055 13,14

10.18 360 110 60 69 90 24 105 7,8 1,10 0,02 <0,1 820 827 6,42

339 Колодязь, коло автобусу, с. Тернова 07.18 460 110 490 65 250 29 153 10,7 1,20 0,026 <0,1 1560 1569 14,82

340 Колонка (ручна св.), вул. Мічуріна 7а с. Тернова

07.18 170 10 220 1 75 40 10 3,6 0,70 0,016 <0,1 530 530 6,95

10.18 120 7 30 <0,5 35 7 7,2 4,3 0,42 0,024 <0,1 210 211 2,31

402 р. Уди, вище гирла р.Роганка

07.18 360 110 80 <0,5 100 6,1 110 14 1,10 0,018 <0,1 780 781 5,49

10.18 350 90 180 <0,5 75 29 123 18 0,96 0,029 <0,1 869 866 6,07

404 р. Уди, пішох. міст, с. Введенка

07.18 370 70 240 11 110 24 120 15 1,10 0,017 <0,1 960 961 7,42

10.18 400 90 140 8 75 30 125 16 0,97 0,029 <0,1 880 885 6,15

405 р. Уди, міст, с. Стара По-кровка

07.18 370 130 130 10 100 24 120 15 1,00 0,018 <0,1 890 900 6,92

10.18 380 90 170 2 80 29 124 17,2 0,96 0,029 <0,1 890 893 6,32

Продовження таблиці А.2

83



кти, мг/дм3





411 р. Роганка, на вході до гір-ничого відводу

07.18 350 50 100 4 94 3,3 95 5,8 1,00 0,013 <0,1 700 703 4,96

10.18 360 50 160 2 75 30 100 4,7 0,96 0,023 <0,1 780 783 6,15

412 р. Роганка, с. Тернова 07.18 340 10 190 3 110 3,5 90 6,1 1,10 0,013 <0,1 750 754 5,78

10.18 380 50 170 <0,5 80 25 110 9,3 0,97 0,022 <0,1 820 825 6,00

701 Супутня пластова вода 07.18 220 34000 13 <0,5 13300 30 5200 400 160,0 360 5 53680 53683 667,40

10.18 240 29000 30 <0,5 9300 680 6300 810 180 6,4 0,3 46540 46546 519,40

ГДК для водопровідної води (з джерел питного централізованого во-допостачання)1

– 250 250 50 – – 200 – 7,0 0,033 0,1 1000 – 7,0

ГДК для питної води з колодязів і капта-жів джерел1 – 350 500 50 – – – – – 0,033 н/в 1500 – 10,0

ГДК для поверхневих вод3 – 350 500 45 – – 200 – 7,0 0,03 0,3 1000 – –

1ДержСанПіН України 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” 2Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (СанПиН) № 4630-88 3 Застосовуються дані СанПиН 4630-88 у відповідності до п. 3.6 ДержСанПіН України 2.2.4-171-10

н/в – компонент не визначається згідно ДержСанПіН; прочерк – ГДК не встановлено Жирним шрифтом у таблиці виділені значення, які перевищують ГДК

84

ДОДАТОК Б

Результати хімічних аналізів ґрунту

Таблиця Б.1 – Вміст карбонатів кальцію у досліджуваних ґрунтах


Інтервал, см

Вміст СаСО3,%

1-90–30 см 1,44

30-60 см 2,24

1-100–30 см 0,96

30-60 см 1,12

5-060–30 см 0,96

30-60 см 0,80

5-070–30 см 0,96

30-60 см 3,04

1 fon 0–30 см 0,80

30-60 см 0,96

Таблиця Б.2 – Вміст органічного вуглецю і гумусу у досліджуваних ґрунтах


Інтервал, см

Вміст Сорг,%

Вміст гу-мусу, %

1-90–30 см 1,11 1,9

30-60 см 1,05 1,8

1-100–30 см 1,14 2,0

30-60 см 0,84 1,4

5-060–30 см 1,26 2,2

30-60 см 1,38 2,4

5-070–30 см 1,56 2,7

30-60 см 1,11 1,9

1 fon 0–30 см 1,29 2,2

30-60 см 1,08 1,9

85

Таблиця Б.3 – Вміст важких металів у ґрунтах, мг/кг ґрунту


Глибина відбору,

см Na Mg Al Si P S K Ca Ti Mn Fe Ni Cu Zn Sr Ba Pb V Cr

1-90–30 2597 7800 29065 338940 174,6 0,0 3154 3073,0 1918 271,0 14959 31,4 26,6 37,5 42,3 241,8 11,9 0,001 0,004

30-60 2597 8400 33353 332220 152,8 1000 3942 4359,3 3416 32,0 19222 31,4 24,0 53,5 50,7 223,9 13,3 0,001 0,003

1-100–30 2968 8400 36688 323820 152,8 0,0 4150 3430,3 3596 418,2 20589 31,4 29,3 53,5 59,2 188,1 13,3 0,001 0,003

30-60 2597 8400 31924 335580 152,8 0,0 3776 2715,6 3296 356,2 19061 31,4 18,6 45,5 50,7 0,0 13,3 0,001 0,003

5-060–30 2968 9000 34782 328440 152,8 0,0 4025 3644,7 2937 356,2 19383 31,4 24,0 56,2 59,2 170,2 13,3 0,002 0,003

30-60 2597 7800 33353 331800 152,8 1000 3984 3144,4 2517 348,5 18659 31,4 37,3 48,2 50,7 170,2 13,3 0,002 0,004

5-070–30 2597 7800 34306 332640 152,8 1000 3984 3073,0 2697 348,5 17613 31,4 34,6 53,5 50,7 197,0 11,9 0,002 0,003

30-60 2968 8400 32400 330540 152,8 1200 4150 7146,4 2577 278,8 18015 31,4 79,9 192,7 59,2 313,5 83,5 0,002 0,003

1 fon 0–30 2597 8400 34782 329700 152,8 0,0 4025 2715,6 3776 395,0 19704 47,1 29,3 56,2 50,7 161,2 13,3 0,001 0,003

30-60 2968 9000 38118 319620 152,8 950 4150 3215,9 4315 395,0 21956 39,3 29,3 80,3 50,7 188,1 13,3 0,001 0,004

Рег.фон [66] – – – – – – – – 4545 632 20200 23,3 31 56 134 14 55 78

Межі коливань рег.фону

[66]

– – – – – – – – 4000-5000

300-900

16000- 27000 12-60 19-48 33-90 62-

180 10-15 16-888 19-88

ГДК [32] – – – – – – – – – 1500 – Фон +45,0

Фон +35,0

Фон +50,0 1000 – Фон

+20,0 – –

Ст. наук. співроб., к.б.н. · 8 р., склала 32, з них – 1...

Documents