Вівторок, 23 квітня 2019 року № 46 (5503)

Експерти проаналізували, як можуть

розвиватися події у фінансовій

системі України, якщо держава

програє Ігорю Коломойському суд

щодо ПриватБанку

25% на 73%:

як Зеленський

святкував

перемогу та якi

плани в Петра

Порошенкастор. 4» стор. 2»стор. 6»

Зношені тепломережі Києва нарешті дочекалися масштабного ремонту.Фото з сайта ukranews.com.

❙❙

Промова Черчилля та втертий ніс

стор. 2»

Три сценарії краху Як медом намазано

Безробітні

знайшли

«солодку» роботу

Учорашні курси

НБУ:

1 $ = 26,853 грн

1 € = 30,210 грн

1 рос. руб. = 0,419 грн

Гроші — у трубу

Реформуватимуть теплоенергетичну галузь Києва за допомогою коштів ЄБРР

ВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 20192 ІнФорУМ«Із допомогою Черкаської обласної служби зайнятості з початку цього року вдалося працевлаштувати 8,6 тисячі безробітних. Це на 10 відсотків більше, ніж за відповідний період року минулого. При цьому майже половина з них були працевлаштовані оперативно до надання статусу безробітного».

Відділ статистики Черкаського обласного центру зайнятості

УКРАЇНА МОЛОДА

ТЕНДЕНЦІЇ

Як медом намазаноБезробітні знайшли «солодку» роботуЛюдмила НІКІТЕНКО

У селі Чорнявка Черкаського району днями провели День відкритих дверей на заводі з ви-робництва меду ТОВ «БІХАЙВ». «Наші фахівці організували такий захід на цьому підприємстві з єдиною метою — провес-ти презентацію роботодавця для 20 безробітних. А ще — аби ці люди змогли знайти там роботу, адже на заводі є вакансії», — розповідають «Ук-раїні молодій» в Черкаському обласному центрі зайнятості. Як наголошує директор з виробництва цьо-го товариства Людмила Радько, високотехноло-гічний завод у Чорнявці здатний виробляти 10 тис. тонн меду щороку. Оскільки підприємство оснащене сучасним обладнанням iз гомогеніза-ції меду, то після щадної переробки зберігають-ся всі корисні властивості унікального природ-ного продукту. «Заробітна плата наших працівників значно перевищує розмір середньої зарплати на Черка-щині. Сьогодні для повноцінної роботи заводу необхідні відповідні кадри, тому ми пропонує-мо роботу операторів лінії виробництва харчо-вої продукції та вантажників», — уточнює пані Людмила. Під час проведення Дня відкритих дверей черкаські безробітні відвідали цехові приміщен-ня заводу з виробництва меду, ознайомилися з технологічними процесами та умовами праці. На заході директор філії Олександр Грицен-ко зазначив, що така форма ознайомлення пре-тендентів на посаду з умовами праці, особливос-тями виробничого процесу та режимом роботи підприємства є найбільш прийнятною та ефек-тивною, оскільки власний досвід людини, наоч-ність дозволяють їй майже одразу прийняти не-обхідне рішення. І справді, на завершення заходу 5 черкась-ких безробітних зацікавилися пропозицією ро-боти та отримали направлення на проходжен-ня медичного огляду для подальшого працевла-штування. До речі, з допомогою Черкаської обласної служби зайнятості з початку цього року вдало-ся працевлаштувати 8,6 тисячі безробітних. Це на 10 відсотків більше, ніж за відповідний пе-ріод року минулого. При цьому майже полови-на з них були працевлаштовані оперативно до надання статусу безробітного. Ці люди знайшли роботу в сільському, лісовому, рибному госпо-дарствах, в оптовій та роздрібній торгівлі, в ав-тосервісі, у переробній промисловості, у сфері державного управління й оборони, на транспор-ті. Також, як інформують у відділі статистики Черкаського обласного центру зайнятості, вда-лося забезпечити тимчасову зайнятість ще 2 тис. 473 безробітним, які допомогали сім’ям учасни-ків АТО, супроводжували інвалідів по зору, пра-цювали на об’єктах соціальної сфери, а ще для понад 3,3 тис. безробітних провести професійне навчання. Найпоширенішими професіями, які здобу-ли безробітні, кажуть у центрі зайнятості Чер-кащини, були електрогазозварювальник, трак-торист-машиніст сільськогосподарського ви-робництва, кухар, перукар, оператор котельні, манікюрник, продавець, водій автотранспорт-них засобів, швачка, адміністратор, кравець, кондитер, оператор з обробки інформації та про-грамного забезпечення, електромонтер із ремон-ту та обслуговування електроустаткування, ка-сир торговельного залу. Загалом кількість охоп-лених профорієнтаційними послугами станови-ла 43 тис. 300 осіб. Тож завдяки підвищенню результативності роботи щодо оперативного працевлаштування кiлькiсть безробітних на Черкащині цього року зменшилася на 1 тис. 224 особи та становить майже 18,4 тис. шукачів вакансій. Отримува-чів допомоги з безробіття також стало менше на 674 особи — їх налiчується 15,9 тисячi. ■

■

Оксана СИДОРЕНКО

За інформацією з ранкового опе-ративного зведення ООС, російсь-ко-терористичні війська упродовж 21 квітня двічі обстріляли позиції українських військових на сході. Схоже, теж відволіклися на транс-ляції по рос-ТБ процесу українсь-ких виборів Президента, бо чи не вперше з початку агресії забороне-не Мінськими домовленостями оз-броєння не застосовували. Як усі ми пам’ятаємо, після першого туру президентських виборів 31 березня військова ситуація на Донбасі ускла-днилася і градус напруги підвищив-ся. «Так РФ показує українцям —

не забувайте, що у вас є проблема, за якою стоїмо ми, і тільки від нас залежить, як розвиватиметься кон-флікт Росії з Україною», — сказав тоді командувач Об’єднаних сил, ге-нерал-лейтенант Сергій Наєв. Цього разу телевізор терористи на всяк ви-падок дивилися по черзі: у смузі дій оперативно-тактичного угрупован-ня «Північ» Збройних сил України найнетерплячіші з них таки поча-ли гатити по українських укріплен-нях неподалік Катеринівки з авто-матичних станкових гранатометів, автоматичної стрілецької і снай-перської зброї. На ворожу провока-цію підрозділи Об’єднаних сил дали адекватну відповідь. За даними Го-

ловного управління розвідки Мініс-терства оборони України, унаслідок бойової відсічі в Донбасі одного бой-овика знищено, ще шістьох поране-но. Також позиції українських військових поблизу ділянки роз-ведення сил і засобів біля Стани-ці Луганської накривали вогнем зі стрілецької зброї. Захисники Ук-раїни там вогонь у відповідь не від-кривали, проігнорувавши провока-ції. Наші військовослужбовці про-довжують надійно контролювати противника на лінії зіткнення, до-тримуючись умов припинення вог-ню. Вночі 22 квітня бандформуван-ня вогонь по позиціях ЗСУ не вели. Нагадаємо, що 18 квітня російсь-ка сторона в Тристоронній контакт-ній групі (ТКГ) відмовилася пого-джувати ініційоване Україною чер-гове «великоднє перемир’я» на Дон-басі. Умовно діюче нинішнє весняне перемир’я стало дев’ятнадцятим від початку війни на сході. Його, як і попередні, у перший же день пору-шили бойовики російсько-окупа-ційних формувань. ■

Микола ПАЦЕРА

У квітні виповнюється рік, від-коли столична влада розірвала від-носини з пріснопам’ятним «Київ-енерго», яке надавало місту пос-луги з опалення та гарячого водо-постачання. На його роботу було багато справедливих нарікань як місцевих мешканців, так і чинов-ників, які відповідали за цю ді-лянку комунального життя столи-ці. Їхнє невдоволення викликали часті аварії на тепломережах, по-гана якість послуг, постійно зрос-таючі тарифи та інші складові діяльності цього підприємства-мо-нополіста. Тож для кардинально-го виправлення ситуації в тепло-енергетичній галузі міста столич-на влада створила комунальне під-приємство «Київтеплоенерго», яке й стало правонаступником комер-ційної структури та взяло на себе її функції з надання послуг з опа-лення та гарячого водопостачання, а також обслуговування тепломе-реж, ТЕЦ та інших об’єктів їх за-безпечення. За рік, що минув із початку ре-формування в теплоенергетич-ній галузі столиці, ситуація дещо змінилася на краще, але не кар-динально. Оскільки «новонарод-женій» структурі дістався дуже непростий спадок від попередни-ків у вигляді застарілого обладнан-ня ТЕЦ та сотень кілометрів зно-шених тепломереж, які вже дав-но вичерпали свій термін експлуа-тації та потребували капітальних ремонтів. Без них траплялися чис-ленні аварії, котрі призводили до того, що десятки будинків залиша-лися без тепла чи гарячого водо-постачання. Це також породжува-ло негативне ситавлення жителів Києва до роботи столичної вла-ди та її очільника Віталія Клич-ка і сприяло зростанню соціальної напруги. Тож чиновники шукали шляхів поліпшення ситуації з теп-лозабезпеченням киян. І їх пошу-ки нещодавно увінчалися неабия-ким успіхом. Київ розробив «Угоду про підго-товку кредитного фінансування», яка передбачає залучення кре-диту Європейського банку рекон-струкції та розвитку (ЄБРР) ко-мунальним підприємством «Київ-теплоенерго». Залучені кошти використають на технічне переос-нащення київських ТЕЦ i модер-нізацію тепломереж. Коментуючи цей крок, заступник міського голо-ви Петро Пантелеєв зазначив: «За

оцінками міжнародних експертів, модернізація теплоенергетичного комплексу Києва потребує близько 30 мільярдів гривень, що для бюд-жету міста непосильно. Тож для вирішення цієї важливої пробле-ми ми залучаємо кредитні кошти надійних міжнародних партнерів. Нам потрібно поступово виправи-ти критичний стан теплового гос-подарства, належним ремонтом якого не займались десятиліття-ми. Це призвело до того, що лише впродовж нинішнього опалюваль-ного сезону ми мали понад 6 тисяч аварійних ситуацій, і щороку їх кількість зростає». Концепція першочергових ін-вестиційних проектів була попе-редньо ухвалена Кредитним ко-мітетом ЄБРР. Проект угоди пе-редбачає умови кредитування на суму до 140 млн. євро на термін до 13 років за ставкою не вище 6 відсотків річних за умови надан-ня містом фінансових гарантій. Крім того, угода передбачає про-ведення фахівцями ЄБРР аудиту та експертизи діючого обладнан-

ня КП «Київтеплоенерго». От-римання першочергових інвес-тицій можливе вже у найближчі два-три роки, зазначають у місь-кій адміністрації. Перша черга інвестиційної програми включає п’ять проектів на 140 млн. євро. Це, зокрема, комплексна заміна тепломереж та малоефективних котелень, а також перепідклю-чення споживачів до інших дже-рел теплопостачання, модерні-зація восьми великих котелень. Модернізація частини обладнан-ня ТЕЦ-6 та впровадження газо-турбінної установки. Модерніза-ція частини обладнання ТЕЦ-5 і встановлення теплоутилізатора на енергоблоці № 1. А також за-провадження програмного комп-лексу SCADA для можливості ав-томатизованого управління робо-тою теплового обладнання та ме-реж у реальному часі. За оцінкою фахівців, таке вкла-дення коштів дасть змогу вже за досить короткий час значно поліп-шити у столиці теплоенергетичну ситуацію. ■

СТОЛИЦЯ

Гроші — у трубуРеформуватимуть теплоенергетичну галузь Києва за допомогою коштів ЄБРР

■

Аварiй на тепломережах столицi за останнi роки побiльшало через зношенiсть комунiкацiй.Фото з сайта 5.ua.

❙❙❙

НА ФРОНТІ

Перемир’я під приціломПо позиціях ЗСУ біля Катеринівки працювали ворожі снайпери

■

3УКРАЇНА МОЛОДА

ВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 2019ІнФорУМ

Світлана МИЧКОТернопіль

У Тернополі готуються до вже сьомого «Мистець-кого фестивалю «Ї», який зарекомендував себе як яскраве й оригінальне яви-ще і став справжньою ро-дзинкою культурного жит-тя. Захід проводиться що-

весни, об’єднує маститих митців і митців-початків-ців не лише з усієї Украї-ни, а й із зарубіжжя, та гідно служить популяри-зації сучасного українсь-кого мистецтва. Цього разу дійство від-будеться 3-5 травня і вже традиційно передбачати-ме кілька локацій: літера-

турну, музичну, художню, кіно-театральну та лек-ційну. І навіть сам перелік учасників кожної з них го-ворить про рівень майбут-ніх заходів. Так, на літе-ратурній сцені виступати-муть, для прикладу, Юрій Андрухович і Олександр Ірванець, Юрій Винни-чук і Сергій Жадан, Ана-толій Дністровий і Леся Романчук, чекають також відомих письменників із Грузії, Шотландії, Польщі та інших країн. На музичній сцені фа-натів порадують, зок-рема, гурт Latexfauna, «Один в каное», «Фіра», Tik Tu, «Жадан і Собаки», Cloudless, «Мантри Керу-

ака». На кіно-театральній — демонструватимуться фільми «Будинок слова», «Коли падають дерева» та вiдбудеться світлодіодне шоу тернопільського теат-ру нових технологій «Мета-ноя». Особливістю ж 7-го фес-тивалю «Ї», як повідом-ляють на його офіційно-му сайті, стануть лекторії на такі теми: «Українське фентезі сьогодні й завтра», «Переклад як дистан-ція. Межі та позамежжя Бредберівського письма», «Humans and Heroes, або Стань класиком сьогодні: 7 мистецьких лайфхаків для сучукрліту» та інші не менш цікаві. ■

Ірина КИРПАХерсонська область

Про варварське зни-щення пам’ятки історії заявили краєзнавці Хер-сонської області. Йдеть-ся про відоме античне го-родище «Скала 1». Не-легальні шукачі скарбів так сильно спотворили численними розкопками значну частину території урочища, що можна від-верто казати про те, що його втрачено для науки. Городище було від-крито 125 років тому ар-хеологом Віктором Гош-кевичем, який ще у 1909 році провів тут перші до-слідження. Свого часу це античне городище входи-ло до оборонної системи Ольвійської держави. Велична пам’ятка доз-воляла простежити, як жили древні люди на те-риторії України з четвер-того по третє століття до нашої ери. Колекції знахі-

док зберігаються в Інсти-туті археології НАН Ук-раїни, Миколаївському та Херсонському облас-них краєзнавчих музеях. — Те, що сталося з пам’яткою культури на-ціонального значення — справжня археоло-гічна катастрофа, — бід-каються активісти Хер-сонської обласної органі-зації Національної спіл-ки краєзнавців України (НСКУ). — Унікальний об’єкт культурної спад-щини відновленню не підлягає. На жаль, реаль-ність така, що захистити пам’ятки від вандалів не-можливо через відсутність у нас необхідних ресурсів. А ось співробітники пра-воохоронних органів час-то виявляють підозрілу лояльність до «чорних» археологів та не бажають iз ними зв’язуватися. За словами началь-ника Інспекції з охорони пам’яток історії та куль-

тури Херсонщини Іва-на Солоницького, «чор-ними» археологами мо-жуть бути й місцеві жи-телі, але значно частіше

це добре екіпіровані при-їжджі, які мають особис-тий транспорт та метало-шукачі. Ніякої системи їх робота не передбачає,

та й до знахідок злочинці також ставляться по-вар-варськи — забирають мо-нети, наконечники стріл, прикраси, все, що можна продати. А от цінні для науки фрагменти керамі-ки, у тому числі червоно-лакований та чорнолако-ваний посуд — просто ви-кидають. Відзначимо, що на те-риторії Херсонської об-ласті за півтора століт-тя археологічних дослід-жень було відкрито по-над 700 городищ, стоянок

древніх мисливців та без-курганних могильників. У південному регіоні ви-явлено понад 7 тисяч ста-родавніх курганів. Особ-ливо багаті на історичні пам’ятки — Береславсь-кий i Новотроїцький райони південної облас-ті. Історія заселення Херсонщини, що фік-сується археологічни-ми пам’ятками, налічує до 30 тисяч років. При раціональному вико-ристанні тієї історичної спадщини, яка дістала-ся нам від предків, старо-давні поселення та горо-дища могли б приносити хороший дохід та стано-вити особливий інтерес для туристів. Але у зв’язку з індус-тріальним та сільсько-господарським розвит-ком Херсонщини у XX столітті було знищено до 80 відсотків пам’яток ар-хеології степового краю. Краєзнавці змушені кон-статувати, що з кожним роком ці цифри скорочу-ються, вже зараз можна відверто казати про те, що реальну цінність для історії України представ-ляє менше третини всіх городищ, які пережи-ли свого часу наліт «чор-них» археологів. ■

АКТИВІЗУВАЛИСЯ

Таке солодке слово «влада»Кому тяжко розставатися з посадою Ганна ЯРОШЕНКОПолтава

Колишній Полтавський міський голова Олександр Мамай та екс-голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко опротес-товують свої звільнення й вимагають у Верхов-ному Суді України поновлення на посадах. Обоє майже одночасно подали позовні заяви до Ви-щого касаційного адміністративного суду. Так, надійшла позовна заява від Олександра Мамая про визнання протиправним та скасування рі-шення депутатів Полтавської міськради стосов-но усунення його з посади. А за чотири дні піс-ля цього екс-керівник Полтавщини Валерій Го-ловко подав позов проти глави держави Петра Порошенка про визнання протиправним i ска-сування указу Президента України від 15 берез-ня цього року про звільнення чиновника. Нагадаємо, 14 вересня минулого року на 17-й позачерговій сесії депутати Полтавської міської ради висловили недовіру міському го-лові Полтави Олександру Мамаю. Полтавсь-кий окружний адміністративний суд відмовив Олександру Федоровичу в задоволенні його ви-мог щодо поновлення на посаді. Екс-мер про-грав справу і в апеляційній інстанції. Тепер лишилося спробувати щастя у вищій судовій інстанції. Про звільнення Валерія Головка з поса-ди голови Полтавської облдержадміністрації Президент України Петро Порошенко повідо-мив 15 березня під час візиту до Полтави, вод-ночас призначивши тимчасовим виконувачем обов’язків керівника області Романа Товстого, котрий був заступником «губернатора». Таке рішення Президента викликано корупційним скандалом i кримінальним провадженням за фактом вимагання й отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах службови-ми особами Полтавської облдержадміністрації. 20 березня подав у відставку один із фігуран-тів цієї справи Андрій Пісоцький, який обіймав посаду першого заступника голови облдержад-міністрації. ■

■

Лариса САЛІМОНОВИЧ

У центрі Харкова за тиждень до Великодня з’явилися три гігантські яйця, виготовлені у стилі українсь-кої витинанки. Кожен із триметро-вих арт-об’єктів має свій візерунок, що нагадує легке білосніжне мере-живо. Всередині цих великих куль вмонтовані ліхтарі, тому вночі вони мають особливо казковий вигляд. До речі, великодній сюрприз не єдина вулична інсталяція, що з’явилася днями на цьому ж май-дані. Неподалік майстри арту вста-новили фігуру ведмедя висотою 2,5 метра і 1,5 метра в ширину, обши-ту зеленим штучним самшитом. З цього ж матеріалу виготовили і гі-гантську руку, яка турботливо під-тримує живе молоде деревце по ву-лиці Незалежності. Сучасні компо-зиції неабияк прикрасили місто і стали популярними серед містян та гостей Харкова. ■

Святкова краса у стилі витинанок.Фото з сайта gx.net.ua

❙❙

ВАРВАРИ

Історія у роздріб«Чорні» археологи вщент розграбували античне городище

■

НАПЕРЕДОДНІ

Святковий «кіндер-сюрприз»На майдані Конституції в Харкові встановили триметрові великодні яйця

■

ФЕСТИВАЛЬНИЙ СИНДРОМ

Пона«Ї»дутьТриває підготовка до самобутнього мистецького дійства

■

«Скала 1», на думку охоронців пам’яток історії та культури, відновленню не підлягає.

❙❙

Замість стародавнього городища — купи розритої землі й уламки артефактів.Фото з сайта

pivdenukraine.com.ua.

❙❙❙❙❙

ВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 20194 ПОЛІТИКА

«Це повна зрада національних інтересів. Українців приклали до російських інформаційних грудей і дали повну дозу отрути».

Олена Степоваписьменниця, блогер, юрист

УКРАЇНА МОЛОДА

Катерина БАЧИНСЬКА

«Соціологія не давала шансів», — тихо лунає з вуст одного з представників штабу Петра По-рошенка. Якнайчіткіше настрої в обох штабах можна було відчути відразу після оголошення пер-ших екзит-полів. О 20-й годині голова Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна на всю країну оголосила результати націо-нального екзит-полу. Можлива похибка становила лише 3%, тому всі зрозуміли: результати будуть остаточними. За їх дани-ми, Володимир Зеленський от-римав 73,2%, а Петро Порошен-ко — 25,3%. Після оголошення екзит-полу обидва кандидати у президенти вийшли на сцену своїх штабів.

Про що говорив Петро Порошенко? «Ніколи, ніколи не здавай-теся!» — стверджувально вимо-вив Президент, вийшовши на сцену свого штабу. Під гучні оп-лески він розпочав свою промо-ву. «Результати екзит-полів да-ють підстави подзвонити Воло-димиру Зеленському і привітати його із перемогою», — виголо-сив Порошенко. Чинний Пре-зидент відразу заявляє, що по-лишить посаду глави держави, адже так вирішив український народ. І водночас виголошує: «Я піду з офісу Президента, але не йду з політики. Буду боро-тися за Україну. Бо наша ко-манда має захистити здобут-ки, які ми ви бороли. Захисти-ти європейську та євроатлан-тичну стратегію». У залі дехто з прибічників Порошенка по-чинає плакати, дехто ж на цих словах гучно аплодує. Згодом Президент нагадав здобутки, яких вдалося досягти країні за ці п’ять років: безвіз, міцна армія, українська церква, кво-ти на пісні, книги та телеба-чення та міжнародна підтрим-ка усього світу: «Наша коман-да буде захищати продовження режиму санкцій проти режиму Росії. Наша команда буде про-тидіяти планам Кремля сфор-мувати лояльну для себе біль-шість під час парламентських виборів. І це ще одна причи-на, чому я маю залишитися в політиці», — стверджуваль-но говорить Порошенко. Зала довго-довго аплодує. Поруч із Президентом його дружина — Марина. З вуст чинного гаран-та лунають слова подяки сім’ї та особисто першій леді. Закін-чуючи промову, Президент зга-дує Вінстона Черчилля і дякує народові України: «Мені тіль-ки залишається висловити по-дяку народу моєї країни, за-ради якого я працював усі ці роки. Висловити вдячність за постійну і всебічну підтрим-ку під час моєї служби та чис-ленні прояви прихильності. У розумінні Черчилля, а не в ро-зумінні фільму. Я оптиміст і наголошую, що все буде добре, і Україна буде великою краї-ною, успішною країною. Ми з себе точно не будемо знімати відповідальність. Я буду моли-тися. Боже, бережи Україну».

Як святкували у штабі Володимира Зеленського? На годиннику 20.00 і на сце-ну під саундтрек серіалу «Слу-га народу» підіймається Воло-димир Зеленський. Його ко-манда та дружина Олена стоять

поруч із кандидатом у прези-денти. На великому екрані з’являється ведуча телекана-ла «1+1» Алла Мазур, яка ого-лошує результати екзит-полу ТСН. За їхнiми даними, 72,2% проти 27,3%. Зеленський пе-ремагає чинного Президента. Оплески, усмішки, радість та крики у штабі переможця. Зе-ленський цілує дружину і без промови виголошує слова по-дяки батькам, дружині та ді-тям: «Ми їм втерли носа. Ми зробили це разом. Поки я ще офіційно не Президент, можу сказати як громадянин Украї-ни всім країнам пострадянсь-кого простору: подивіться на нас — усе можливо!». Після кількох речень Зеленський іде зі сцени у спеціально відведе-ну зону з дипломатами, посла-ми та іноземними ЗМІ. Ближче до 21-30 він знову з’являється перед журналістами, щоб від-повісти на запитання. Його за-питують про нову команду та Донбас, про закон про мову та вектор розвитку країни. Від по-чатку Зеленський виголошує, що його вже привітав чинний Президент Петро Порошенко: «Якщо мені знадобиться до-помога Петра Порошенка, я обов’язково по неї звернусь. У нього багатий досвід. Якщо гро-мадськість скаже, що хоче ба-чити Порошенка на якійсь по-саді, то я подумаю», — заявив Зеленський. Згодом він заявив, що хоче скоротити адміністра-цію Президента та позбутись президентських кортежів. На-ступним лунає питання щодо подальшої долі Генпрокурора Юрія Луценка. На що Зеленсь-кий відповідає журналістам, що — це стара команда, а вони будуть призначати нових лю-дей. «І це стосується не лише пана Луценка», — додає Зе-ленський. Щодо війни на Донбасі, то в команді новообраного Пре-зидента планують працювати в «нормандському форматі», перезавантажувати Мінський процес та розпочати кадрові перестановки. А також пріо-ритетом визначають — досяг-ти припинення вогню та повер-

нути українських полонених. На питання, відповіді на яке Зеленський довго уникав, «що буде із законом про мову?», він заявив, що захищатиме де-ржавну мову.

Як голосували в областях? На момент здачі номера у ЦВК було 99, 5% опрацьова-них протоколів. Володимир Зе-ленський, за даними ЦВК, от-римав 73,2%, а також перемогу в усіх регіонах України, окрім Львівської області. Там біль-шість, а саме 63%, проголосу-вала за Петра Порошенка. Най-

більше підтримки Володимир Зеленський (а це понад 80% від загальної кількості виборців) отримав у Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, За-порізькій, Луганській, Кіро-воградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Мико-лаївській та Харківській об-ластях). А от найміцніша під-тримка майбутнього Прези-дента України — в Луганській — 90% голосів та Дніпропет-ровській областях — 87,25%.

Реакція світу: Дуда, Макрон, Трамп, Меркель Одним із перших новообра-ного Президента привітав пре-зидент Польщі Анджей Дуда. Він заявив, що запрошує Зе-ленського до Польщі та вкотре наголосив на підтримці Поль-щею Україні. Наступним про-лунав дзвінок від Емануеля Макрона. Також ще в неділю ввечері Зеленському зателефо-нував президент США Дональд Трамп. За чотири години після оголошення результатів екзит-полів президент США заявив про підтримку новообраного Президента. Трамп зазначив, що вибори відбулись мирно і демократично. Він підкреслив непохитну підтримку Сполуче-ними Штатами українського

суверенітету та територіальної цілісності в межах міжнарод-но визнаних кордонів і висло-вив відданість спільній роботі з обраним Президентом Зеленсь-ким та народом України задля втілення реформ, зміцнення демократії, підвищення доб-робуту та викорінення коруп-ції, повідомили у адміністрації президента США. Також зате-лефонувала і канцлер Німеччи-ни Ангела Меркель, пообіцяв-ши Україні подальшу підтрим-ку уряду Німеччини. Вона під-креслила, що з часу Революції гідності двосторонні відносини

між Україною та Німеччиною істотно активізувалися як у політичному, так і в економіч-ному, соціальному та культур-ному плані. «Стабілізація Ук-раїни та мирне врегулювання конфлікту є для мене так само важливими, як і проведення ключових реформ судової сис-теми, децентралізації і бороть-би з корупцією», — зазначила Меркель. Канцлер Німеччини підкреслила, що Берлін і на-далі підтримуватиме Україну в боротьбі за її територіальну цілісність. Глава Європейської комісії Жан-Клод Юнкер та президент Європейської Ради Дональд Туск уже в понеділок зранку привітали з перемогою на пре-зидентських виборах Володи-мира Зеленського, заявивши, що він може розраховувати на міцну підтримку Євросоюзом України на шляху реформ i в боротьбі за свою цілісність. А Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Ук-раїнська держава залишається партнером Альянсу попри змі-ну Президента. «Україна — це вагомий партнер НАТО, тому ми розраховуємо на продовжен-ня співпраці з нею», — наголо-сив Єнс Столтенберг. Несподі-ванкою та шоком стали такі

оперативні привітання світу для Зеленського і його коман-ди. Адже такі швидкі привітан-ня є ознакою демократичності та вільного вибору українських громадян. «Україна знову дове-ла, що вона мирна, вільна і де-мократична. Сподіваюся, По-рошенко візьме участь у інав-гурації Зеленського. Це буде вагомий жест», — написав ві-домий аналітик і дипломат Ан-дерс Аслунд. А спецпредстав-ник Держ депу США з питань України Курт Волкер окремо подякував Порошенку за го-товність гідно відступити піс-ля поразки. «Ми схвально оці-нюємо сміливість Порошенка, який провів Україну через ней-мовірно складні часи, а також його прихильність до демокра-тичних інституцій в Україні та готовність прийняти волю ук-раїнського народу», — написав він у ніч на понеділок.

Чого чекати далі? Що чекає країну далі — стане відомо лише за кіль-ка місяців. У понеділок зран-ку з’явилося кілька заяв про те, що в команді Зеленського вже мають кілька напрацьо-ваних законопроектів. А та-кож зазначили, що зниження тарифів і «саджати» людей — це не компетенція президен-та. «Ви знаєте, що сфера та-рифів не знаходиться у сфері компетенції Президента. Але ми вже проаналізували ситу-ацію, ми бачимо, що ринкова ціна на газ зменшилася, суттє-во зменшилася порівняно із зи-мовим періодом. Якщо ми гово-римо про ринкову ціну, то очі-кування такі, що це має відоб-разитися на ринку України», — сказав радник Президента Олександр Данилюк. Прокоментували в команді і закон про мову. Спікер виборчо-го штабу Володимира Зеленсь-кого Дмитро Разумков заявив, що єдиною державною мовою в Україні є українська, але її роз-виток має бути не за методом ба-тога, а за методом пряника. На питання, чи готова команда Зе-ленського політично підтрима-ти закон про мову, який наразі розглядає Верховна Рада, Ра-зумков відповів, що для почат-ку парламент має погодити всі правки й ухвалити документ. «Виходячи з позиції Зеленсь-кого, яка була озвучена рані-ше, єдиною державною мовою в Україні є українська мова», — сказав він. «Розвиток і підтрим-ка державної мови — це одна з ключових прерогатив Прези-дента. Але методи мають бути стимулюючими, а не йти за ме-тодом батога. Метод пряника дає більше ефективності, у цьо-му питанні зокрема», — додав представник штабу Зеленсько-го. Як вирішуватимуть ці та інші питання — поки невідомо. Бо досі залишається відкри-тим питання щодо роботи пар-ламенту, законопроектів про мову та імпічмент Президен-ту. Адже робота парламентсь-ко-президентської республіки без більшості у Верховній Раді може звести нанівець будь-які спроби новообраного Прези-дента внести законопроекти до Ради. Тому найближчим часом варто придивлятись до того, чи швидко «зеленітимуть» та «пе-ребігатимуть» парламентарії до новообраного Президента у команду. ■

ПІДСУМКИ

Промова Черчилля та втертий ніс25% на 73%: як Зеленський святкував перемогу та якi плани в Петра Порошенка

■

Найближчим часом варто придивлятись до того, чи швидко «зеленітимуть» та «перебігатимуть» парламентарії до новообраного Президента.

Петро Порошенко.❙Володимир Зеленський.❙

5УКРАЇНА МОЛОДА

ВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 2019СВІТІгор ВІТОВИЧ

Закордонні політики та ЗМІ у своїх пер-ших відгуках на результат президентсь-ких виборів в Україні не можуть втри-матися від іронічного тону. Здивування, іронія та закиди до Росії у провальності її пропагандистської парадигми, про таку суміш перших реакцій повідомляє «Голос Америки».

«Фашистська хунта», якою керують євреї «Україна тепер — комедіократія?» — написав у своєму «Твіттері» жур-наліст німецького видання «Більд» Юліан Рьопке. «Тож Україна стане пер-шою країною світу, окрім Ізраїлю, де Президент і Прем’єр-міністр — євреї. А я думав, що це «фашистська хунта», — іронізує оглядач авторитетного ви-дання «Політіко» Дейвід Патрікара-кос. Про безглуздість російської про-паганди, яка змальовувала Україну як «фашистську хунту», пише й кореспон-дент «Файненшл Таймс» Макс Седдон: «Можливо, Росія повинна переглянути пропаганду на наступні п’ять років про те, що ця країна переповнена нациста-ми!». Сам Зеленський у нещодавньому інтерв’ю заявив, що ставить своє єврейс-тво на 20-те місце серед численних «не-доліків», пише російське видання «Но-воє время». Вже у більш серйозному ключі дослід-ник Carnegie Endowement Балаш Ярабік пише: «Нагадування: Порошенко п’ять років тому досяг навіть більшої перемо-ги (у першому турі, вперше в історії). За-вдання Зеленського — (не) «просте» — не бути Порошенком». Канадський жур-наліст Майкл Колборн у своєму твіті, ци-туючи повідомлення Петра Порошенка, висловлює повагу ще діючому Президен-ту: «Це не твіт того, хто щойно був пере-можений. Це твіт того, хто знає, що пар-ламентські вибори за шість місяців, — і думає, що він має відіграти провідну роль. Побачимо». Професор Королівського коледжу в Лондоні Александр Кларксон пише: «Нове українське керівництво довкола Володимира Зеленського на 20-30 років молодше за інші владні групи у майже всіх пострадянських країнах. Україна тепер у пост-пострадянському світі».

А переможець — у Кремлі На думку аналітичного ресурсу «Політіко», очевидний успіх шоуме-на Володимира Зеленського на вибо-рах стане «великою українською пере-могою» російського президента Володи-мира Путіна. «Хто б не виграв, справж-

ній переможець буде сидіти в Кремлі», — стверджується далі у статті видання. «Фактом є те, що Зеленський не той, ким його вважають багато хто з вибор-ців, з тієї простої причини, що вони не знають, хто він такий взагалі», — заува-жує видання. Іншої думки дотримується сайт «За-кордонна політика» (Foreign Policy). Путіну варто «боятися лідера українсь-ких перегонів, добре налаштованого до Росії». На думку автора, Кремль «не-забаром шкодуватиме», що вже не має справи з українським Президентом, «який нагадував їхнього власного». Йдеться про те, що Україна Президента Порошенка, яка повернулася спиною до Росії і прагне інтеграції до НАТО, була «корисною страшилкою», яку Путін міг використовувати для цілей внутрішньої російської політики. За президентства Зеленського Україна може перетворити-ся із зовнішньополітичної проблеми для Росії на внутрішньополітичну. Недосвідченість Володимира Зе-ленського — ризик в умовах російської агресії, вважає керівниця представниц-тва Фонду Фрідріха Наумана в Україні Беате Апельт. Експертка побоюється також впливу олігарха Ігоря Коломой-ського. Французька газета «Монд» пише, що «під тиском агресивної Росії» Зеленсь-кому буде не до жартів. Це зауважен-ня міститься в аналітичній статті газе-ти під промовистою назвою «Володи-мир Зеленський виграє президентські вибори, країна робить стрибок у невідо-ме». Агенція «Франс-Пресс» зазначає, що за українськими виборами «уваж-но стежили в західних адміністраціях, які стали на бік України в конфлікті з Росією». «Гіпотезу про повернення Ук-раїни під «протекторат» Росії, ймовір-но, варто виключити, але, «не знаючи про Зеленського нічого», керівники за-хідних країн «побоюються, що їм дове-деться мати справу з непередбачуваним політиком», констатує «Франс Пресс». Інша провідна французька газета «Фі-гаро» також робить коротке, але чітке резюме: «Україна знову опинилась пе-ред великою чистою сторінкою своєї іс-торії».

Вітання від «надійних сусідів» і «добрих друзів» Президент США Дональд Трамп осо-бисто привітав Володимира Зеленсько-го з перемогою на виборах Президента України. Про це повідомив спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер у «Твіттері». «Президент [США Дональд] Трамп зателефонував привітати Володи-мира Зеленського з його перемогою на виборах, а народ України — з мирними та демократичними виборами. Ми про-довжимо підтримувати намагання Ук-раїни відновити її територіальну ціліс-ність i протистояти російській агресії», — заявив Волкер. Глава США назвав ці вибори важливим моментом в історії Ук-раїни і зазначив, що вони відбулися за демократичними стандартами. Раніше з вітаннями до Зеленсько-го зателефонували президент Франції Емманюель Макрон і президент Поль-щі Анджей Дуда. А президент Європей-ської Ради Дональд Туск разом із приві-таннями запевнив, що «ЄС сповнений рі-шучості продовжувати свою підтримку» України. Він вказав також на вільні ви-бори та мирну передачу влади, що озна-чає сильну демократію в Україні. Споді-вання на подальшу співпрацю висловив і Генеральний секретар НАТО Єнс Стол-тенберг. Єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган ра-зом із вітаннями закликав Зеленсько-го активніше боротися з корупцією та надалі проводити процес реформ. Ко-ментуючи для «Німецької хвилі» ре-зультати другого туру, впливова єв-родепутатка Ребекка Гармс зазначи-ла, що українці надали новому Прези-денту дуже великий аванс довіри, і вона сподівається, що він зможе успішно цю довіру виправдати. Міністр закордонних справ Вели-кобританії Джеремі Хант зазначив, що тепер Зеленський буде справжнім слу-гою народу. «Ми з нетерпінням чекаємо спільної роботи, оскільки Велика Бри-танія й надалі підтримує Україну, обра-ний нею євроатлантичний шлях, про-цес реформ і безпеку», — написав Хант у своєму «Твіттері».

Загалом станом на вчорашній день, ще до оголошення офіційних результатів виборів, Зеленського з перемогою на ви-борах привiтали представники понад десяти країн. Зокрема, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем’єри Грузії та Вірменії Мамука Бахтадзе та Нікол Пашинян, глави МЗС Литви і Латвії Лі-нас Лінкявичюс и Едгарс Рінкевічс, а та-кож міністр закордонних справ Швеції Маргот Валльстрьом і канцлер Австрії Себастьян Курц. Неочікувано швидко надійшло поз-доровлення Зеленському від Олексан-дра Лукашенка. Білоруський лідер за-явив, що Білорусь «залишиться для України передбачуваним партнером, надійним сусідом» і «добрим другом». Він зазначив, що Зеленський допоможе Україні процвітати. Володимир Путін (після конфузу з привітанням Януковича) наразі утри-мується з коментарями. Але глава росій-ського уряду Дмитро Медведєв уже за-явив, що шанси на покращення взає-модії між Україною та Росією є, повідом-ляє «РІА «Новості». Однак, за словами Медведєва, для цього потрібні чесність, а також відповідальний підхід. Росій-ський прем’єр побажав новому керів-ництву України «здравомислія та усві-домлення цінності відносин між двома країнами». «Лише на цій основі можна відродити вбиту економічну взаємодію», — вважає Медведєв. ■

Олег БОРОВСЬКИЙ

Кількість загиблих унас-лідок низки вибухів на Шрі-Ланці вчора зросла щонаймен-ше до 290, повідомляє місцева поліція. Ще близько півтисячі людей поранено. Раніше пові-домляли про 207 загиблих. На-пади називають найбільшим проявом насильства на острові відтоді, як десять років тому тут закінчилася громадянська війна. За попередньою інформа-цією, більшість загиблих — громадяни Шрі-Ланки. Серед них багато християн, які заги-нули в церквах під час великод-ніх служб. За даними поліції, серед загиблих — 35 іноземців, зокрема громадяни США, Вели-кої Британії, Китаю, Нідерлан-дів, Португалії, Індії, Бельгії, Пакистану, Туреччини, Японії та Данії. Ще 9 іноземних гро-мадян вважають зниклими без-вісти. Можливо, що вони серед 25 тіл, які ще не ідентифіко-вані. У МЗС України повідоми-ли, що, за попередніми дани-ми, українських громадян се-ред жертв вибухів немає. Влада країни назвала те, що сталося, терактами релігійних екстремістів. Вибухи, ймовір-но, скоїли смертники. Деся-

тиліттями на Шрі-Ланці трива-ла війна з тамільськими сепа-ратистами-ісламістами, але по її завершенні 10 років тому спа-лахів насильства поменшало. В країні мешкають 22 млн. лю-дей. Згідно з національним пе-реписом 2012 року, 70,2% з них — буддисти, 12,6% — індуїсти, 9,7% — мусульмани і 7,6% — християни, переважно католи-ки. Таміли, які становлять му-сульманську меншину, добива-лися створення на частині ост-рова своєї держави. У Західній провінції, де роз-ташовані Коломбо та Негомбо, частка християнського насе-лення оцінюється у 13%. Міс-то Баттікалоа, де теж стався ви-бух, розташоване на східному узбережжі країни. Там пере-важають послідовники індуїз-му (65%) і мусульмани (25%), а християни становлять близь-ко 9% населення.

Перший вибух стався близько 08:45 ранку за місцевим часом. За короткий проміжок часу пролунали ще п’ять вибухів. Три з них — під час великод-ніх служб у католицьких цер-квах у Баттікалоа, Негомбо та районі Кохчайкаде в столиці країни Коломбо. Ще три вибу-хи сталися в п’ятизіркових го-телях у Коломбо — в «Шангрі-Ла», «Сіннамон Гранд» і «Кінг-сберрі». Згодом надійшли повідом-лення про ще два вибухи. Один із них стався поблизу зоопар-ку на півдні Коломбо, а вось-мий за рахунком — у столич-ному районі Дематагода під час поліцейського рейду, внаслі-док якого загинули три пра-воохоронці. Ввечері в неділю сили безпеки повідомили, що знайшли і знешкодили само-робний вибуховий пристрій поблизу головного аеропорту

столиці. На думку влади, деякі бомби підірвали смертники. Поліція повідомляє про 24 заарештованих у зв’язку з вибухами, але досі невідомо, хто відповідальний за напади. Прем’єр-міністр Раніл Вікра-масінгхе заявив, що сили без-пеки мали інформацію про можливість терактів, але ні-чого не зробили. Як повідом-

ляє журналіст Бі-Бі-Сі в Ко-ломбо Аззам Амеен, влада вважає, що нападники нале-жали до «радикального екс-тремістського ісламістського угруповання». За даними іно-земних спецслужб, напади го-тували бойовики радикально-го ісламістського угрупован-ня «Національний джамаат таухіда». ■

СТОРОННІЙ ПОГЛЯД

Комедіократія по-нашому Як реагує світ на вибори Президента України

■

ТЕРОРИЗМ

Кривавий ВеликденьУнаслідок замахів на Шрі-Ланці загинули близько 300 осіб

■

На Шрі-Ланці нічого подібного не було, відколи закінчилася громадянська війна.

❙❙

А ТИМ ЧАСОМ...

Володимир Зеленський отримав й інші ці-каві привітання. Зокрема, від президента-вті-кача Віктора Януковича, який згадав про вій-ну на Донбасі, що «забирає життя українців», до котрої він ніби й не причетний, бо всю вину поклав на чинного главу держави Петра Поро-шенка. А ще надійшли вітання від лідера опо-зиції Венесуели Хуана Гуайдо та глави комітету так званого парламенту Криму з міжнаціональ-них відносин Юрія Гемпеля, який запрошує но-вообраного очільника України... відвідати оку-пований Крим. При цьому Гемпель висловлює сподівання, що Зеленський усвідомить «оче-видні речі і зможе прийняти та визнати виб-ір кримчан, зроблений на користь Росії п’ять років тому».

■

6 УКРАЇНА МОЛОДАВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 2019 ЕКОНОМІКА

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ

Першою інтригою українських пре-зидентських виборів — точніше кажучи, їх другого туру — стане навіть не ймовірна зміна зовніш-ньополітичного курсу, а цілком-таки фінансове питання. Тобто чи залишиться у державній власності найбільша фінансова установа де-ржави — ПриватБанк, чи відійде у руки його колишнього власника, бізнесмена Ігоря Коломойсько-го? А якщо, скажімо, відійде, то на яких умовах: повторної прива-тизації за передбаченою законом пропозицією чи повернення назад за рішенням суду? Із втратою ве-личезних бюджетних коштів.

Час подавати до суду М’яч станом на сьогодні зали-шається навіть не на полі якоїсь із команд — держави чи Ігоря Ко-ломойського, — а в руках у судді. Буквально, тобто, у прямому зна-ченні цього слова: зараз саме су-дова гілка влади намагатиметь-ся поставити крапку над «і» у дилемі — правильно чи непра-вильно в 2016 році ПриватБанк перейшов у руки держави. Інши-ми словами, чи виводив олігарх Коломойський кошти з «Прива-ту», а потім фінустанову і справді рятували цілою громадою, чи все виглядало якось по-іншому. Пікантності ситуації додає факт перемоги на президентських виборах Володимира Зеленсько-го, якого, як відомо, вважають людиною Ігоря Коломойського. І хоча сам Зеленський категорично відхрещується від нібито планів сприяти у поверненні ПриватБан-ку його першому власникові, су-дові перипетії навколо фінустано-ви почали складатися у доволі ці-каву картину. Суд почав активно підтриму-вати усі клопотання позивача — команди юристів Ігоря Коломой-ського. Причому якщо попервах судове засідання було призначене на вчора: тобто, на наступний день після виборів (!), то потім Феміда вирішила змінити свої плани і почала розгляд раніше. Як ствер-джують скептично налаштовані експерти, з огляду на політичний рейтинг пана Зеленського. Сам Ігор Коломойський перед другим туром виборів в одному зі своїх інтерв’ю заявив, що хотів би отримати від держави Украї-на «компенсацію» за приватизо-ваний банк у розмірі близько 2 мі-льярдів доларів.

Три перемоги Ігоря Коломойського У четвер 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва ухва-лив мегасенсаційне рішення, яке деякі політологи оцінили навіть як розхитування ситуації напере-додні виборів штабом Петра По-рошенка: задовольнив позов Ігоря Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів щодо на-ціоналізації ПриватБанку. Таким чином суд визнав про-типравним і скасував рішення про виведення неплатоспроможного ПриватБанку з ринку за участі держави. А також визнав нечин-ним із моменту укладення договір купівлі-продажу державою акцій банку. На думку суддів, процеду-ра виведення ПриватБанку з рин-ку порушувала норми чинного за-конодавства. А якщо точніше, то столична Феміда вважає: НБУ відніс ПАТ «КБ ПриватБанк» до категорії не-платоспроможних несправедли-во. Тобто, не навів достатньо до-казів своїх дій. «Таким чином, процедура націоналізації ПАТ «КБ ПриватБанк» була визнана судом безпідставною та такою, що здійснена з численними пору-шенням діючого на той момент за-

конодавства, наслідком чого ста-ло неправомірне втручання де-ржави у право акціонерів банку, у тому числі позивача, мирно во-лодіти належним їм майном, що є порушенням як вимог націо-нального законодавства, в тому числі Конституції України, так і положень міжнародних стандар-тів у цій сфері», — заявили люди в мантіях. А вже наступного дня сумні-ви недовірливих, буцімто «Поро-шенко хоче «покласти» «Приват» задля перемоги на виборах» роз-віялися: минулої п’ятниці, коли вся країна готувалася до дебатів на стадіоні, на-гора видали ще одне судове рішення, яке також підтримувало позицію Ігоря Ко-ломойського. Стало відомо, що напередодні той самий Окружний адміністра-тивний суд повністю задоволь-нив позов підконтрольної ко-лишньому акціонеру ПриватБан-ку кіпрської компанії Triantal Investments Ltd щодо процеду-ри примусової конвертації акцій у капітал банку при націоналіза-ції. Було задоволено вимоги по-зивача щодо скасування рішен-ня НБУ, яким визначено перелік пов’язаних із ПриватБанком фі-зичних і юридичних осіб. Простіше кажучи, йдеться про процедуру bail-in, яка є од-нією з основних у процесі виве-дення в грудні 2016 року непла-тоспроможного ПриватБанку з ринку за участі держави. Про-цедура полягає в обміні коштів пов’язаних із банком осіб на ак-ції банку з подальшим продажем Міністерству фінансів. Ігор Коло-мойський іще два роки тому вис-ловив публічне невдоволення про-цедурою bail-in і подав позовну за-яву до суду, але рішення на його користь з’явилося тільки тоді, коли Володимир Зеленський на-брав достатній рейтинг, аби стати главою держави. А напередодні виборів, у день тиші, тобто у суботу, 20 квітня, стало відомо про ще одне судо-ве рішення щодо ПриватБан-ку. Печерський районний суд Києва заявив про необхідність розірвання договору особистої поруки Ігоря Коломойського за кредитами рефінансування ПриватБанку, отриманими до входження держави в капітал.

НБУ готовий оскаржувати Національний банк Украї-ни, принаймні наразі, планує ос-каржувати неправомірні, на його думку, рішення. «У 2015 році Ко-ломойський, який на той момент був співвласником ПриватБан-ку, уклав із Нацбанком договори особистої поруки про погашен-ня п’яти кредитів рефінансуван-ня ПриватБанку, отриманих за період 2008—2014 років», — за-явили в НБУ. Тобто, фактично він узяв на себе особисті зобов’язання за погашення заборгованості бан-ку перед НБУ, яка на сьогодні ста-новить 9,2 млрд. гривень. «Коломойський продемонс-трував небажання виконувати взяті на себе зобов’язання доб-ровільно, незважаючи на важкі наслідки, які Українська держа-ва змушена понести внаслідок

його дій, — цитують начальника управління претензійно-позовної роботи юридичного департамен-ту НБУ Віктора Григорчука. — Задля уникнення солідарної від-повідальності у вересні 2017 року він звернувся до суду з вимогою розірвати зазначені договори по-руки. Сьогоднішнє судове рішен-ня на користь Коломойського не набрало законної сили і, безумов-но, буде оскаржено в апеляційно-му порядку». У НБУ заявили, що вони над-звичайно занепокоєні резуль-татами розгляду судових справ у судах першої інстанції, адже за останні три дні з’явилося вже три аналогічні рішення: на ко-ристь швейцарсько-ізраїльсько-го бізнесмена, власника бізнесу в Україні. «Чергове рішення суду створює правову невизначеність, а отже, і потенційні ризики для фінансової стабільності в Україні у майбутньому. Це рішення суду також ускладнює захист інтере-сів держави у судових процесах в інших юрисдикціях щодо відш-кодування збитків, завданих ко-лишніми власниками банку», — додав Григорчук.

«Кролль» виявив, МВФ застерігає Незалежні експерти та розслі-дувані при цьому наголошують: Ігор Коломойський таки виводив кошти зі свого банку. І при цьому задля порятунку «Привату» — а оскільки це був найбільший банк у державі, то від нього залежала стабільність усієї фінансової сис-теми України — держава витра-тила 155 млрд. гривень. А детек-тивна агенція «Кролль» за ре-зультатами власного досліджен-ня встановила: фінустанова до грудня 2016 року була об’єктом масштабних зловживань, навіть шахрайських дій, що призвели до збитків на суму щонайменше 5,5 млрд. доларів. Дослідження «Кролль» стали відомими ще на початку минуло-го року, але якихось дій за цією ін-формацією вчинено не було. Нещо-давно ж механізм виведення з При-ватБанку коштів іще раз описав Центр дослідження корупції та ор-ганізованої злочинності (OCCRP), який побудував свої висновки саме на аудиті компанії «Кролль». «Ця схема дозволяла приховувати факт зникнення грошей, оскільки На-ціональний банк України розгля-дав кіпрську філію ПриватБан-ку так само, як і його національні філії. Чиновники не виявили, що гроші, переведені на Кіпр, залиша-ють Україну», — стверджують роз-слідувачі, зазначаючи, що кіпрські регулятори також діяли не кращим чином: вони або не змогли виявити, що різні банківські перекази на за-гальну суму 5,5 млрд. доларів були підкріплені фіктивними контрак-тами, або не вжили необхідних за-ходів, щоб зупинити їх.

Тим часом наші фінансові донори, зокрема Міжнародний валютний фонд, уважно стежать за подіями навколо ПриватБанку і застері-гають: помилки у цій справі мо-жуть дуже дорого коштувати Ук-раїні. Як порушенням фінансової стабільності і «просідання» курсу гривні, так і погіршення стосун-ків із МВФ. Від якого, втім, на-пряму залежить і курс, і стабіль-ність. «У 2016 році міжнародні пар-тнери України підтримали рі-шення уряду та Національно-го банку України націоналізу-вати ПриватБанк, оскільки це був єдиний ефективний засіб за-хистити вкладників банку — ук-раїнських фізичних і юридичних осіб — і стабільність фінансової системи, — зробив заяву постій-ний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман. — І хоча це рі-

шення потребувало майже 160 мільярдів гривень українських платників податків на віднов-лення плато спроможності бан-ку, воно забезпечило життєз-датність ПриватБанку на довгу перспективу, врятувало кошти мільйонів українських грома-дян і зміцнило економічне само-почуття країни». Представник кредитора м’яко, але наполегливо натяк-нув: він не дозволить чіпати най-більший український банк і та-ким чином наражатися на фінан-сові проблеми. А тому, мовляв, МВФ продовжить підтримува-ти зусилля НБУ з реформуван-ня фінансового сектору Украї-ни, включно із запровадженням принципів пруденційного кор-поративного врядування, так само, як і зусилля Міністерства фінансів, спрямовані на рефор-мування корпоративного вряду-вання у державних банках.

І курс гривні, як рейтинг Зеленського Достатньо прозорий натяк пролунав і з уст посла Франції в Україні Ізабель Дюмон. Дипло-мат заявила, що трансформація ПриватБанку була одним із клю-чових маркерів оздоровлення банківського сектору України. «Оздоровлення банківського сек-тору є одним із досягнень реформ в Україні. Продовження реформ має ключове значення для еконо-мічної стабільності та розвитку України», — повідомила вона. Цікавляться нашим «Прива-том» і в США. Нині діючий Пре-зидент України Петро Порошен-ко навіть провів телефонну роз-

мову з держсекретарем США Майком Помпео, в ході якої спів-розмовники обговорили загрози ренаціоналізації ПриватБанку і необхідність збереження макро-фінансової стабільності України. Тим часом експерти намага-ються зрозуміти, як може розви-ватися ситуація далі. З урахуван-ням усім виборчих нюансів. Фі-нансовий аналітик Сергій Фурса у своєму блозі описав три мож-ливі сценарії можливого розвит-ку подій. Перший, на його дум-ку, — це коли вердикт окружного суду підтвердять всі інші інстан-ції. У такому випадку, на думку експерта, за цим рішенням на-стане ліквідація всієї фінансової установи. «У такому випадку де-ржава повертає собі ОВЗГ на суму 156 мільярдів гривень і водночас повертає вкладникам близько 132 мільярдів гривень. Також не виключений варіант і з виплатою компенсації Ігорю Коломойсько-му. Крім того, держава втрачає можливість отримати компенса-цію від колишніх власників При-ватБанку, адже суд Лондона буде змушений закрити відповідну справу. Також Україна втрачає підтримку МВФ та інших креди-торів», — написав він. Другий варіант, на дум-ку Фурси, — мирова угода. «З ініціативи бізнесмена закрива-ються справи в українських су-дах, а Україна, в свою чергу, відкликає позов із суду Лондо-на. В такому випадку банк за-лишається у власності держави, однак платникам податків уже ніхто не компенсує 5,5 мільяр-да доларів, витрачених на поря-тунок фінустанови. Цей варіант також загрожує негативною ре-акцією з боку міжнародних пар-тнерів», — вважає він. І нарешті третій варіант — держава виграє апеляції в українських судах, а суд Лондона виносить вердикт про перехід активів Коломой-ського і Боголюбова у власність України. Це означає, що При-ватБанк продовжує нормально працювати, тоді як держава стає власником активів на суму при-близно 2 мільярди доларів. «Найцікавіше, що рік тому цей же суд, але за позовом іншої людини, визнав, що націоналіза-ція ПриватБанку була законною, — каже Фурса. — Втім цей суд уже так багато всього визнавав і застосовував, що нічого не ди-вує... Нинішнє рішення не при-зведе до наслідків, якщо не бра-ти до уваги сигналу інвесторам, не дуже доброго сигналу… Якщо це рішення набуде чинності після апеляції, то це буде дуже дорого коштувати українському бюдже-ту, фактично відправить Приват-Банк на ліквідацію і зруйнує спів-працю з МВФ і нашими західни-ми друзями. А це вже призведе до такого курсу гривні, який може змагатися з рейтингом Зеленсь-кого», — резюмував Фурса. ■

ВИБОРИ І ФІНАНСИ

Три сценарії крахуЕксперти проаналізували, як можуть розвиватися події у фінансовій системі України, якщо держава програє Ігорю Коломойському суд щодо ПриватБанку

■

Напередодні другого туру виборів Президента одразу три суди, «не змовляючись», ухвалили рішення на користь екс-власника ПриватБанку Ігоря Коломойського.

❙❙❙

Якщо це рішення набуде чинності після апеляції, то це буде дуже дорого коштувати українському бюджету, фактично відправить ПриватБанк на ліквідацію і зруйнує співпрацю з МВФ і нашими західними друзями.

7УКРАЇНА МОЛОДА

ВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 2019СоціУМ

Чим може обернутись незнання? Втратою здоров’я. Небезпеч-ний продукт — це той, що завдає шкоди здоров’ю людини. Коли йдеться про стихійний ринок, поняття сумлінності операто-ра ринку набуває ще вагомішо-го значення, ніж для зареєст-рованих виробників. Оператор стихійного ринку може піти на компроміс зі своїм сумлінням, погнавшись за більшим прибут-ком, і знехтувати тим, як має виглядати безпечний продукт. Так само може зробити і зареєс-трований виробник, але на ньо-го діють закони і, відповідно, державний контроль і внутріш-ній контроль самого підприємс-тва. А на стихійному ринку пре-тензій, у разі завдавання шко-ди здоров’ю, пред’являти ніко-му. Держпродспоживслужба не зможе оперативно зреагувати, бо на стихійному ринку опера-тор не зареєстрований — це ви-робник без адреси. Головне зобов’язання Украї-ни у розрізі цього питання, згід-но з Угодою про асоціацію, поля-гає у вибудовуванні законодавс-тва і чіткого списку вимог до операторів ринку (виробників, продавців). Проте винятково репресивні заходи не будуть ус-пішними. Можна прийняти де-сятки законів, та за відсутності механізмів їх імплементації до-сягнути бажаного буде складно. Для зменшення ролі стихійних ринків у харчовому ланцюзі не-обхідні спільні зусилля держа-ви, сумлінних виробників і спо-живачів.

Офіційний та неофіційний продукт Репрезентативним прикла-дом неофіційного й офіційного продукту стихійного і агропро-мислового ринків є ялинки. Не-щодавно споживачі шукали чи-повані ялинки, вирощені з ме-тою зрубу до новорічних свят, із планом подальшого відновлен-ня територій, і відповідно позна-чені. Знайти їх можна було на аг-ропромислових ринках у зареєс-трованих операторів. Натомість продажі «з машини» запропону-вати такого продукту не могли. Відповідно, вся інформація про продукт наявна на стихійних ринках — звучить із вуст продав-ця. І вірити йому чи ні — питан-ня на розсуд споживача. За аналогією це саме прави-ло діє з кожним видом продук-ту, що представлений на стихій-

ному ринку. Є продукт, виготов-лений у рамках законодавства, а є продукт, походження якого важко встановити.

М’ясо забите селянами особисто Агропродовольчий ринок — місце, де особисті селянські гос-подарства (тобто селяни) можуть продавати продукцію сільського господарства не тільки рослинно-го, а й тваринного походження, забиту в себе на подвір’ї (чого не-має в країнах Європейського Сою-зу). У Європі існують певні вимо-ги, наприклад, щодо того, що тва-рини, яких забивають для м’яса, повинні пройти передзабійний та післязабійний огляд кваліфікова-ним ветеринаром на предмет на-явності захворювань. В українському законодав-стві це також належним чином прописано, але досі існує доз-віл на те, щоб селяни в себе на подвір’ї могли забивати тварин на продаж. І діятиме він іще як мінімум кілька років. Традиція забивання тва-рин досить сильна, і частина се-лян дотримується цієї традиції. Але селянин, який надумає вес-ти тварину на забійне підпри-ємство, має платити за це гро-ші, що дуже різко б’є по собі-вартості продукції, яку він про-даватиме. Тут слід подумати про державну підтримку, створення локальних регіональних забій-них пунктів, де тварина пройде відповідний огляд і буде забита у гігієнічних умовах. Везти твари-ну на забійний пункт самостій-но на сьогодні далеко і дорого, до того ж великому забійному підприємству нецікаво надава-ти послуги двом-трьом селянам. У такого підприємства більше довіри до великих тваринниць-ких комплексів, ніж до поодино-ких приватних господарств. Приклад такої державної підтримки традицій — сусідня Польща. Там функціонує спе-ціально створена мережа неве-ликих боєнь, де селяни можуть забивати тварин відповідно до вимог європейського законо-давства. Структура сільського господарства в Польщі не надто від цього змінилась, але держав-на підтримка малих виробників допомогла зберегти традицію.

Агропродовольчий ринок Прихильники купівлі на стихійному ринку найчасті-ше однією з переваг називають особливе ставлення продавця до

власного продукту. Проте якщо ми хочемо емоцій, то можемо піти на офіційний агропродо-вольчий ринок, де так само роз-кажуть про конкретну корівку чи телятко. Але різниця у тому, що, аби бути представленою на продаж на агропродовольчому ринку, продукція повинна прой-ти лабораторне дослідження. Звичайно, це не мікробіологіч-не, а усього лише фізико-хіміч-не дослідження, але принаймні можна бути певним, що такі ха-рактеристики, як температур-ний режим, наявність хімічних додатків, зовнішній вигляд, ор-ганолептична оцінка — будуть забезпечені. Лабораторія, де проводяться такі дослідження, не є власніс-тю ринку. Вона здійснює ветери-нарно-санітарну експертизу при Держпродспоживслужбі. Агро-продовольчий ринок повинен за-безпечити приміщення та умови для роботи лабораторії, але вона здійснює незалежне досліджен-ня. Адміністрація ринку заці-кавлена в тому, щоб люди, які купують продукцію на ринку, не мали після того негативних наслідків. Вона має забезпечи-ти холодильні камери, належне прибирання, інфраструктуру — вивезення сміття, освітлення, боротьбу зі шкідниками, тем-пературні режими. Це перший крок до створення хорошого се-

редовища для продажу продук-ту. Це те, чого немає на стихій-ному ринку, де про безпечність продукції можна дізнатись лише «на око». Формально кожен із тих, хто продає продукцію, є оператором ринку і має бути зареєстрованим. Нехай державний інспектор при-йде до нього раз на два роки, на-віть не стільки з перевіркою, скільки з допомогою роз’яснення законодавства. Державні інспек-тори, згідно із законом, не мають права надавати консультаційні послуги, але вони можуть пояс-нити конкретні вимоги законо-давства, що, наприклад, означає дотримання температурного ре-жиму і як правильно поводитись з продуктом.

В Європі процвітають фермерські господарства У країнах Європейського Со-юзу також є бажаючі придбати свіжі продукти «з подвір’я». Та різниця у тому, що селяни, що мають фермерські господарс-тва, не везуть свій продукт роз-кладати на асфальті — спожи-вачі приїжджають до них самі. Таким чином, вони особисто мо-жуть пересвідчитись у дотри-манні умов зберігання або ви-рощування продукції, оглянув-ши саме господарство, а не прос-то вірячи на слово продавцеві. І це стосується не лише м’ясних

продуктів. Перероблені продук-ти — сметана, м’який сир, кефір — не менш потенційно небезпеч-ний продукт. В Україні також є таке по-няття — невеликі продажі хар-чових продуктів кінцевим спо-живачам у місці виготовлення. І це законодавчо регульовано — такі виробники повинні за-реєструватись і проходити кон-троль. Тож, якщо є бажання ку-пувати продукти з приватно-го фермерського господарства, треба завести знайомства у селі і приїздити по таку продукцію са-мому. Бо чистота жіночки, яка продає продукцію на стихійно-му ринку, й умови, у яких від-бувається процес, можуть дуже сильно відрізнятись. Врешті, не-має навіть гарантії, що продук-ція, яку вона продає, вироблена на її господарстві. Відмовлятись від купівлі хар-чової продукції на стихійних рин-ках можна поступово, відмовля-ючись від потенційно найнебез-печніших продуктів, і врешті на-віть від фруктів та овочів. Доки є попит — буде і пропозиція. Кожна людина має право ви-бору, де брати продукцію. Проте тут спрацьовує принцип: захис-ти себе сам. Обираючи стихій-ний ринок, потрібно оцінити ризики і визначити, чи варте ваше здоров’я одного виїденого яйця. ■

ПИЛЬНУЙ!

Стихійні ринки:перевіряти не можна купувати

■

Оксана СИДОРЕНКО

Щорічно в Україні відбувається 3 тисячі спроб рейдерських захоплень, половина з яких стосується сільськогосподарських об’єктів. Такі дані навів керівник відділу продажів «ЛІГА: ЗАКОН» Роман Мамедов на конферен-ції «Ризики та протидія шахрайству 2019». За його словами, основний розрахунок рейдерів — ефект несподіванки в період збирання врожаю, тому дуже важливо позбавити їх цієї можли-вості. Радник міністра внутрішніх справ Украї-ни Михайло Апостол підтвердив явище рей-дерства як одну з основних проблем в агробіз-несі. На його переконання, проблеми рейдерс-тва зрозумілі: це корупція і недосконале зако-нодавство. За словами народного депутата України, члена Ради з питань судової реформи Верхов-

ної Ради України Руслана Сидоровича, найпо-ширеніша причина здійснення рейдерства — це можливість підробити нотаріальні докумен-ти та судові рішення. «Ця проблема потребує вирішення на рівні Кабінету Міністрів. Необ-хідно внести зміни до відповідних підзакон-них нормативно-правових актів. Законопроект №8121 «Про внесення змін до Земельного ко-дексу України та деякі інші законодавчі акти щодо протидії рейдерству» повинен допомогти в боротьбі з рейдерством, але його не прийняли через бажання допрацювати», — зазначає Рус-лан Сидорович. Як повідомив Роман Мамедов, компанія «ЛІГА: ЗАКОН» створила спеціальний сервіс, яким можуть скористатися потенційні та ре-альні жертви рейдерства — «SMS-Маяк». Він допоможе захистити майно від рейдерських атак і вчасно попередить про початок неправо-мірних дій з боку третіх осіб.

ЗАХИСТ

«Подєльнік» рейдера — недобросовісний нотаріусНайчастіше захопити чуже майно допомагають... чинне законодавство і служителі Феміди

■

Юрій ОГЛАШЕННИЙ, експерт проекту ЄС Вдосконалення системи контролю за безпечністю харчових продуктів в Україні Катерина ПОТАПЕНКО, Український центр європейської політики

Ще до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейсь-ким Союзом, велася активна дискусія щодо зобов’язання взяти на облік усі стихійні сміттєзвалища. Незважаючи на це, неконтрольо-ваних сміттєзвалищ в Україні досі вистачає, і наслідки всім відомі й очевидні. Принаймні розмови про них не стихають і активно під-тримуються медіа та політиками під час передвиборчих кампаній. Натомість таке явище, як стихійні ринки, і загроза здоров’ю, яку вони несуть, стабільно ігнорується. На жаль, найчастіше, продукти, представлені на стихійних ринках, не відповідають вимогам безпечності. Зокрема й у питанні, чітко регламентованому законом про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів, — хто продає цей продукт, звідки він похо-дить, у яких умовах він доїхав до місця продажу, як і чим його обробляли і чи дотримувався оператор ринку (виробник) елемен-тарних правил гігієни у процесі вироблення або переробки продук-ту. Словом, чим поливали землю, на якій виросла полуниця, які щеплення робили корові, що дала молоко, і з-під чого та пляшка, у яку його налито.

Оксана СИДОРЕНКО

Після дещо невиправданих сподівань фер-мерів та середніх агропідприємців на анон-совані урядом держкомпенсації за придба-ну техніку український ринок тракторів в 2019 році почав просідати. Як підрахували в Державній фіскальній службі України, у першому кварталi імпортовано тракторів на 153,6 мільйона доларів, що на 25 від-сотків менше, ніж торік. Експерти сайта agravery.com вважають, що таке падіння можна назвати стабілізацією після стриб-ка в попередні роки.

Ходимо по базару В умовах відсутності доступних фі-нансових інструментів і певних цінових коливань зернового ринку очікувати по-тужного зростання попиту на трактори намарне. Очікувальну позицію аграрії зайняли ще й через нестабільну передви-борчу ситуацію. «Ми розуміємо, що для більшості головним фактором прийнят-тя рішення щодо оновлення є майбутній розвиток країна. Тому фермери поки що притримують великі покупки», — про-коментував тенденції Іван Гордієнко, продакт-менеджер iз самохідної техніки компанії «Мінетех». За даними «Українського клубу аграр-ного бізнесу», минулоріч був сплеск ім-порту тракторів у кількостi 113,2 тис. оди-ниць проти 22,8 тис. у 2017 році. Якщо за-звичай трактори активно завозять iз кін-ця зими по кінець квітня та в липні, то у 2018 році продажі активно йшли в осінні місяці — наприклад, понад 30 тисяч оди-ниць у листопаді. Проте у вартісному ви-разі пікового значення імпорт тракторів сягнув у 2017 році ($493 млн.), а у 2018-му пішов на спад ($431 млн.). На думку експертів, це може вказувати на те, що відбувся певний зсув від дорожчої до де-шевшої техніки та від більш потужних до менш потужних тракторів.

Банки зацікавилися «малюками» «Ми зараз йдемо до більш дрібних аг-рокомпаній. У нас було обмеження в ти-сячу гектарів, потім ми знизили до 500 гектарів. Зараз намагаємося знайти про-дукти для компаній, що мають 100-200 гектарів», — пояснив політику кредит-них установ заступник голови правління з корпоративного бізнесу Першого Ук-раїнського Міжнародного Банку (ПУМБ) Олексій Волчков. Інші банки також зро-зуміли, що безпечніше працювати з де-кількома тисячами контрагентів, ніж з трьома великими гравцями. Почали при-хильніше ставитися до невеликих фер-мерів, запропонувавши їм інструмент для оновлення застарілих МТЗ та ЮМЗ

на малопотужні імпортні моделі. Невели-кі господарства нині мають набагато кра-щі позиції, ніж 4-5 років тому, через по-ступки банків та самих дилерських ком-паній. А також — через колосальну кіль-кість пропозицій, якими переповнений ринок невеликих тракторів. Власне, такою є й тенденція світово-го ринку: все більше виробників техніки зміщують акцент iз високопродуктивної техніки для агрохолдингів у бік малопо-тужних «фермерських» тракторів. На-приклад, на нещодавній британській вис-тавці LAMMA 2019 міні-новинки пропо-нувала більшість профільних компаній. Активно переглядається і модельний ряд для України. За цінами МТЗ на внут-рішньому ринку вже кілька років доступ-ний трактор Massey Ferguson MF6713. Близько третини всіх поставок CLAAS припадає на «легковики» ARION 400 серії. Агрохолдинги та середні господарс-тва стандартно купують трактори вели-кої потужності. Найбільш затребувани-ми лишаються трактори потужністю 300-400 кінських сил — 45% з загального об-сягу імпорту тракторів. Але, донедавна поставлені в ситуацію без вибору, всі без винятку користувачі стали вимогливіши-ми до сервісу та постачання запчастин, бо цей ринок теж став конкурентним. Самої техніки та статусу регіонального дилера вже недостатньо. Фермери хочуть розумі-ти, які вигоди від співпраці вони отрима-ють. Серед головних вимог: відповідність фактичної потужності заявленим харак-теристикам, можливість працювати з системами автопілота, ISOBUS, комфорт

кабіни для оператора, а головне — про-фесійний та швидкий сервіс зі складом запчастин з оперативною доставкою.

Перспективи модернізації Очікується, що цьогоріч ринок трак-торів буде надзвичайно конкурентним. Дефіцит обігових коштів у фермерів, не-дофінансованість сільського господарс-тва в цілому та розмаїття дешевої китай-ської техніки цьому сприятиме. Прогно-зують, що ми, як і розвинені країни, пот-роху почнемо відмовлятися від дизелів, віддаючи перевагу екологічним анало-гам у вигляді електродвигунів. З точки зору енергоефективності, електродвигун із його 90% ККД не залишає шансів ДВЗ з його 35%. Посприяють цьому й віднов-лювані джерела енергії. Удосконалення систем точного зем-леробства також у тренді. «Фактично за-раз трактор може працювати у полі без участі оператора. За наявності заданих меж поля трактори без участі операто-ра можуть розвертатися, піднімати зна-ряддя, зменшувати швидкість і заходити в новий гон», — коментує продакт-мене-джер компанії Case IH Анатолій Мацюк. За словами консультанта з техніки Рус-лана Оляднічука, сьогодні часткова авто-номія цієї потужної техніки вже прохо-дить перевірку на реальних полях, слаб-ким місцем поки що лишається система розвороту та безпека роботи трактора в цілому. Тому саме ці рішення в якості новинок очікує ринок тракторів. Тради-ційна літня виставка сільгосптехніки покаже, наскільки ці очікування справ-дяться. ■

8 УКРАЇНА МОЛОДАВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 2019 СЕЛЯНИ І К°

ЕКОВИРОБНИЦТВО

Чиста ягода, чисте виноНа Закарпатті з’явився перший біодинамічний виноградникОксана СОВА

У селі Ботар, що на Виноградів-щині, вперше створено виробниц-тво, максимально налаштоване на використання для росту і розвит-ку винятково природних ресурсів, повідомив професор УжНУ Федір Шандор. Біодинаміка — універсальний сільськогосподарський метод, який застосовують не тільки для вино-робства, а й для решти сільсько-го виробництва. Він полягає в гар-монізації процесів iз біоритмами природи, максимально використо-вуючи енергію води, світла, землі та повітря. В біодинаміці заборонене використання синтетичних добрив і ГМО. З дозволених (і обов’язкових) — гній, витриманий у коров’ячому розі. Максимум ручної роботи та ніяких машин: навіть сьогодні ви-ноградники орють на конях. Адепти біодинаміки узгоджують більшість процесів — посадку, удоб-рення, збір — iз фазами місяця, до ґрунту ставляться, як до живої істо-ти, та навіть добрива готують з ура-хуванням біоритмів. ■

■

Херсонщина залишиться без ягід? Садівники Херсонщини стурбовані до-лею майбутнього врожаю плодових дерев через погіршення погоди. Поки під загро-зою лише врожай вишні — дерева цвітуть, а запилення не відбувається: комахи не пра-цюють при похолоданні й під час дощу. Як розповів голова Асоціації фермерів і при-ватних землевласників Херсонської області Микола Халупенко, минулоріч весна спри-яла цвітінню садів, тому й урожай був ши-карним. А нинішній сезон випробовує на витривалість квітучі дерева: з 10 квітня по-холодало і майже безперервно дощило. Кві-ти черешні та персиків устигли запилитися, абрикоси відцвіли. Якщо опади припинять-ся і дощів не буде, то хвилюватися не дове-деться. А от якщо впадуть приморозки, то й зав’язь абрикосів осиплеться.

Конкуренцію виграємо Фуражна кукурудза з України успіш-но замінила американську на ринку Китаю. Підвищилися шанси й для українських ек-спортерів ячменю. Про такі тенденції агро-ринку на тлі протистояння двох потужних економік світу розповів Рено Квач, дирек-тор Dongling Grain&Oil (Китай). Як передає landlord.ua, обидві великі країни втрачають від цього протистояння, тому слід шука-ти шлях перемовин і скасовувати імпортні мита. Втім імпорт американської агросиро-вини для Китаю має не вельми суттєве зна-чення, його можна замінити імпортом з ін-ших країн, що й відбувається. Шанси від-криваються й для України. «Українська ку-курудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттє-во», — заявив Рено Квач. Китай тим часом відчуває залежність від американської сої, сорго та ячменю, хоча в 2018 році й скоро-тив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Ки-таю з Бразилії. «Імпорт фуражного ячменю Китай також готовий наростити з України», — зазначив Рено Квач. ■

НОВИНИ ПЛЮС■

Олена ЯРОШЕНКО

У Парижі на біржі Euronext травне-ві котирування пшениці знизилися (до 183,5 $/т), а вересневі дещо зросли (до 174,50 $/т). Щедрі запаси минулорічно-го зерна охолоджують весняних покуп-ців, а от нинішні посушливі умови в пів-денних районах Європи збільшують зане-покоєння за майбутній урожай. Підтримку ринку нового врожаю на-дав прогноз зниження урожаю пшениці в Марокко в 2019 році до 4,125 млн. тонн, що на 43,8 відсотка менше, ніж у 2018-му, що призведе до зростання імпор-ту пшениці в новому сезоні на 20 відсо-тків — до 4,8 млн. тонн. На американсь-ких біржах зниження цін продовжилося попри позитивні дані експорту і продажу пшениці за минулий тиждень. Основною причиною зниження залишається зрос-тання прогнозів цьогорічного врожаю пшениці в Росії на тлі сприятливої пого-ди. За даними щотижневого звіту USDA, з початку сезону експортовано вже 19,3 млн. тонн пшениці, це становить 75% від прогнозу. Продовжуються активні про-

дажі майбутнього врожаю, які за тиж-день збільшили загальний продаж до 1,622 млн. тонн, що майже на 17% біль-ше, ніж на аналогічну дату минулого се-зону. Травневі котирування американ-ської пшениці знизилися (м’яка пшени-ця — до 163,23 $/тонна; тверда пшениця — до 154,32 — 192,26 $/тонна). Експорт пшениці з Росії тим часом сповільнив-ся, але з початку маркетингового року відповідає минулорічному показнику — 32,7 млн. тонн. Тим часом Державне агентство Єгип-ту GASC минулої п’ятниці (19 квітня) за-

купило 240 тис. тонн пшениці за серед-ньою ціною близько 239,98 $/т CFR, з поставкою з 20 травня по 5 червня. Пере-можцями тендеру виявилися румунська та українська пшениця. Було закуплено три партії румунської пшениці та партію української пшениці. 60 000 тонн у ком-панії Dreyfus придбали за ціною 240$/т C&F. Після відмови від приймання Єгип-том раніше закупленої французької пше-ниці через підвищений рівень зараже-ності, продавці європейської пшениці не виставляли дешевих пропозицій на чер-говий тендер. ■

РИНОК ЗЕРНА

Пшениця дешевшає і дорожчає одночасноСприятливі погодні умови в усіх країнах-виробниках знизили купівельну активність щодо старого врожаю

■

ТЕХНІКА

Променад по тракторному паркуАсортимент сільгосптехніки росте, але закупівель поменшало на чверть

■

Габаритних тракторів українці накупили, тепер уважніше придивляються до міні-моделей.❙

9УКРАЇНА МОЛОДА

ВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 2019СУСПІЛЬСТВО

Хто крайній? — Більшість із нас справно сплачує за електроенергію, від-так не має боргів. І при цьому живемо, як у кам’яному віці, — обурюється один із мешкан-ців будинку №79 а Сергій Куль-шенко. — Проблема в тому, що електропостачання як нашої ба-гатоповерхівки, так і прилег-лих будинків здійснювалося від електромереж, що є власністю ДП «Полтавський комбінат хлі-бопродуктів», яке фактично до-вели до банкрутства. За борги ПАТ «Полтаваобленерго» від-ключило підприємство від елек-тропостачання. Ми ж стали за-ручниками цієї ситуації. Люди пригадали, що ниніш-нє від’єднання від електропос-тачання — не перше. І рані-ше комбінат хлібопродуктів по-стачав електроенергію з перебо-ями. Було таке, що електрику відключали на три години двічі на день. На початку нинішнього року її не було три дні, перед Різ-двом сталося диво: електропоста-чання поновили, однак уже тоді було зрозуміло, що це ненадовго. Так і сталося. Оскільки пробле-ми на ДП «Полтавський комбі-нат хлібопродуктів» розпочали-ся не вчора, мешканці житлових будинків, про які йдеться, маю-чи неякісне електропостачання й усвідомлюючи непевність ситу-ації, заздалегідь почали бити на сполох. Іще 2015 року вони по-рушували питання про підклю-чення їхнього житла до міських електромереж, встановлення ін-дивідуальних лічильників та пе-реведення на прямі розрахунки з ПАТ «Полтаваобленерго». По-казують мені відписки. Ось від-повідь керівника Полтавської філії міських електромереж об-ленерго на колективне звернен-

ня мешканців житлового будин-ку №79а: «Для вирішення зга-даного питання власнику (ба-лансоутримувачу) необхідно звернутися з відповідною заявою до ПАТ «Полтаваобл енерго». На-разі підключення до мереж об-ленерго та переведення на пря-мі розрахунки є передчасними». Водночас у листі за підписом на-чальника КП «ЖЕО №2» Олек-сандра Ландаря повідомляєть-ся: «Сповіщаємо, що з приводу підключення вашого будинку до міських електромереж ми мали листування з комбінатом хлі-бопродуктів, із яким у вас укла-дено договори про електропоста-чання і який повинен вирішити це питання з ліцензіатом — ПАТ «Полтаваобленерго». Заради об’єктивності варто зазначити, що й керівництво ДП «Полтавсь-кий комбінат хлібопродуктів» свого часу неодноразово зверта-лося до облдержадміністрації, міської ради, управління жит-лово-комунального господарс-тва міськвиконкому, КП «ЖЕО №2», ПАТ «Полтаваобл енерго», наголошуючи, що підприємство є постачальником електроенергії для житлових будинків, не маю-чи відповідної ліцензії, що су-перечить законодавству. Окрім того, трансформаторна підстан-ція, яка розташована на тери-торії комбінату, фактично вичер-пала свій ресурс, що ставить під загрозу подальше електропоста-чання. Таким чином, нинішню ситуацію, за словами полтавців, які тепер потерпають без елект-рики, можна було попередити. — Звісно, за бажання все це давно можна було «розрулити». Проте всі чекали, доки комбінат хлібопродуктів за борги відклю-чать від електропостачання. А в підсумку ми виявилися крайні-

ми, — скаржиться мешканець однієї з квартир одноповерхово-го будинку Сергій Якубенко. — Від 26 березня живу не лише без світла, а й без тепла, оскільки за-звичай опалюю оселю електрич-ним котлом. Уявіть собі, у мене вдома температура 12 градусів — надворі значно тепліше. — Вважай, половина меш-канців виїхала з нашого будин-ку: хто — до родичів, хто — на дачу. Лишилися ті, кому ніку-ди податися. Та ще літні хворі люди, які не в змозі вийти з квар-тири, — розповідає мешканка будинку №79а Анна Ромащен-

ко. — У мене донька шкільно-го віку. Проблема навіть у тому, як підготуватися до уроків, коли надворі темніє. Я вже не гово-рю про те, що без холодильника ніяк зберігати продукти. А замо-рожені овочі, ягоди довелося й зовсім викинути у сміття.

Не писали листів хіба що Всевишньому Люди бідкаються, що зму-шені носити непрасований одяг, харчуватися абияк, а ще — ку-пувати ліхтарики, батарейки до них, а також свічки, що влітає в копієчку. — Упаковка батарейок для ліхтарика коштує 20 гривень, а її вистачає всього на день. Свіч-ка, яка коштує 15 гривень, зго-рає за вечір, — гнівається учас-ник бойових дій на сході Украї-

ни Роман (свого прізвища моло-дий чоловік не хоче називати). Кожен реагує на якийсь по-дразник по-своєму. 90-річна Га-лина Баришполець, коли мова заходить про відсутність елек-трики, не може стримати сліз. Доводиться її заспокоювати. Че-рез стан здоров’я літня жінка на вулицю вже не виходить, пере-сувається по квартирі за допомо-гою палиці. — Я ходила до школи в тяжкі довоєнні роки, тож домашні за-вдання завжди виконувала при свічах. Була така скрута, що на-віть керосину для лампи в нашо-му домі не водилося, — прига-дує Галина Василівна. — А зараз за вікном ХХІ століття — і знов доводиться жити при свічках. Я плачу за електрику все до копієч-

ки. То хіба можна отак із людей знущатися? Син приніс продук-ти, так куди ж я їх діну? Без хо-лодильника пропадуть. Не дума-ла, що доживу до такого. Як тут не розстроюватися, якщо живеш у темряві? То, було, хоч телевізор дивлюся, а тепер зовсім відірвана від світу. Єдине, що ввечері можу собі дозволити, — отут ставлю свічку і кросворд розгадую. Люди вважають відключен-ня їхніх будинків від електро-постачання незаконним. Адже, згідно із законом, навіть боржни-ка не можна відключити, не по-передивши про це заздалегідь. А мешканців семи будинків ніхто не спромігся навіть повідомити. — Це грубе порушення наших прав. Я додзвонилася на «гарячу лінію» Міністерства ЖКГ Украї-ни, і мене проконсультували, що

в нашій ситуації можна було од-разу ж здійснити аварійне під-ключення електроенергії, а тим часом розробляти технічні умови на постачання електрики з ура-хуванням потужності споживан-ня, проект — і вже потім, згідно з ними, здійснювати відповід-ний монтаж електрообладнан-ня. Але ж цього ніхто не зробив! Ми вже куди тільки не звертали-ся: до прокуратури, міської ради, управління ЖКГ міськвиконко-му, обл енерго, ЖЕО №2 — не пи-сали листів хіба що Всевишньо-му. Я й сьогодні була в міськраді — там здивувалися: «Чому ви сюди ходите?» і порадили стука-ти в двері обленерго. В обл енерго також «відфутболюють»: у вас, мовляв, є балансоутримувач, от і звертайтеся в ЖЕО №2. У ЖЕО №2, у свою чергу, «морозяться»: комунальна установа, мовляв, не може бути балансоутримувачем чиєїсь власності, бо всі кварти-ри в будинку приватизовані. Ко-ротко кажучи, замкнене коло. А в підсумку три тижні немає нія-ких зрушень, і коли ми нарешті будемо з електрикою — невідомо, — нарікає Анна Ромащенко. — То що нам діяти? Лишається вда-ватися до перекриття руху авто-транспорту на дорозі, як нам по-радив один із депутатів Подільсь-кої в місті Полтава ради, хоч це і протизаконний метод. Тим часом на подвір’ї будин-ку №79а з’явилися енергетики та сам начальник ЖЕО №2 Олек-сандр Ландар. — Справа просувається: уже завтра працівники обл енерго підведуть сюди від підстанції ка-белі. Незабаром вони ж покажуть пальцем, де вішати електролі-чильники. І все, люди отрима-ють електроенергію, — обнадіяв Олександр Миколайович. У розмові з мешканцями чо-тириповерхівки та сусідніх жит-лових будинків він уточнив, що електрика в їхніх домівках з’явиться за тиждень-два. ■

Є ПРОБЛЕМА

Знеструмлене життяПонад три тижні в житлових будинках половини кварталу обласного центру відсутня електрика

■

Будинок, у якому живуть при свічках.❙

Ганна Баришполець: «Хіба можна отак із людей знущатися?»Фото автора.

❙❙

Відключення житлових будинків від електропостачання люди вважають грубим порушенням своїх прав.

❙❙

Ганна ЯРОШЕНКОПолтава

«Жити без світла не по приколу» — банером такого змісту, розміщеним на даху будівлі, привертають увагу до своєї проблеми мешканці 28 квартир житлової чотириповерхівки, що на вулиці Небесної сотні в Полтаві. Люди пояснюють: то вже просто крик душі. Мешканці згаданої багатоповерхівки, а також прилеглих будинків одноповерхової забудови от уже три тижні живуть без електрики. На знак протесту вони вже двічі перекривали рух транспорту на своїй вулиці.

Люди бідкаються, що змушені носити непрасований одяг, харчуватися абияк, а ще — купувати ліхтарики, батарейки до них, а також свічки, що влітає в копієчку.

10 УКРАЇНА МОЛОДАВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 2019 ДО ДАТИ

ЦИФРИ І ФАКТИ

Після трагедіїВибух на ЧАЕС: 33 роки потомуОксана СОВА

Витік радіації внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС прирівнюють до вибуху 500 атом-них бомб, скинутих США у 1945 році на Хіросіму. А поширення її атмосферою було настільки масштабним, що радіоактивні дощі випали навіть в Ірландії.

Чорна хустка Чорнобиля За різними даними, від 600 до 800 тисяч осіб зі всього тодіш-нього Радянського Союзу бра-ли участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС. Від 4 до 10 тисяч осіб загинуло. Понад 70 тисяч ста-ли інвалідами. Під радіоактив-не випромінювання потрапило 1,9 мільйона людей тільки в Ук-раїні, а загалом — 8,4 мільйона в Білорусі, Росії, інших країнах Європи. Після аварії евакуювали 47,5 тисячі жителів Прип’яті. Зараз постійно проживають у зоні від-чуження трохи більше сотні са-мопоселенців. Близько 7 мільйо-нам постраждалих унаслідок трагедії людей в Україні, Росії та Білорусі виплачують грошо-ву компенсацію. А велика час-тина сільгоспугідь та лісів дов-кола Чорнобиля визнана не-придатною для землеробства.

Три десятиліття тиші Дороги, що ведуть нині зоною відчуження, — ідеальні. Рівне асфальтне покриття покладено, аби випадково не розсипалися радіоактивні відходи, які перево-зять вантажівки на дослідження або зберігання. Тим часом при-рода, позбавлена впливу люди-ни, почала активно реанімувати-ся. Сьогоднішній Чорнобиль ки-шить дикими тваринами. Популяція та різноманіття видів у зоні відчуження можуть конкурувати з найвідомішими заповідниками та національни-ми парками світу: вовки, олені, орли, бобри, лисиці, рисі і навіть унікальні для України бурі вед-меді. Науковці фіксують великі популяції диких кабанів, лосів, зайців, річкових видр, козуль, сов, журавлів... Виявили також кілька видів кажанів, занесених до міжнародної Червоної книги. Почали більше цікавити-ся колись забороненою зоною і люди. Так, короткометражний фільм-постсимфонія «Арка», повністю знятий у Чорнобиль-ській зоні, зібрав престижні на-городи по всьому світу. А в 2014 році культовий гурт Pink Floyd презентував кліп на композицію Marooned, знятий у місті-при-виді Прип’яті. Його на каналі гурту переглянули 19 мільйонів разів. Також історія про Чор-нобиль увійшла до короткомет-ражного фільму-мандрівки шот-ландського поп-рок співака Па-оло Нутіні. Кліп переглянуло 2 мільйони осіб. А масштабне будівництво нових сонячних електростанцій натомість зруйнованої вибухом атомної в донедавна відчуженій зоні підтверджує: ми здатні реге-нерувати навіть зі, здавалося б, безнадійних, станів. Лишається тільки пам’ятати трагічні уроки власної історії... ■

■

Небезпечна відповідальність «У жовтні 1986-го мене за-брали з дому вночі і повезли машиною просто до станції, — пригадує Жорж Іванович. — У штабі урядової комісії з лікві-дації наслідків Чорнобиль-ської катастрофи заступник міністра середнього машино-будування СРСР Усанов одра-зу запитав, чи зможу я гаран-тувати, що герметизація швів між плитами стін та на даху об’єкта витримає 50 років? На що я з острахом (адже рішен-ня було рівнозначне підписан-ню вироку самому собі в разі недотримання терміну) від-повів, що за фахом технолог, а не хімік, і не знаю, як пове-дуть себе полімерні клеї під дією радіації. Тоді чиновник «знизив планку» аж до одного року і пояснив, що зараз біля четвертого енергоблоку дуже висока радіація, а там працю-ють люди. Тож задля їхньої безпеки потрібно максималь-но зменшити її рівень хоча б на рік, аби приступити до спору-дження нового — капітально-го укриття замість нинішнього тимчасового. Я ризикнув пого-дитися на цей термін. Більше того: вже під час підготовчих робіт до герметизації переко-нав чиновників відмовитися від пропозиції шведів закупи-ти полімери у них. Аргументу-вав тим, що вони не лише знач-но дорожчі, а й гірші за якістю від самопінного полімерного клею «КІП-Д», який випускав Київський завод хімікатів. Це також було дуже ризиково, — якби виникли якісь негаразди, все списали б на мене, що мог-ло закінчитися трагічно».

Графік роботи — цілодобово Для виконання робіт із гер-метизації «саркофага» Шанаєв запросив ще чотирьох спів-робітників свого інституту і створив спеціальну конструк-торсько-технологічну групу, а також неподалік станції термі-ново було споруджено спеціаль-ний полігон для відпрацюван-ня розроблюваних технологій. Усе проектування допоміжних засобів, їх виготовлення, про-ведення експериментальних робіт за будь-яких умов, нав-чання допоміжного персоналу, безпосереднє виконання робіт з герметизації на самому об’єкті «Укриття» проводилося ціло-добово конвеєрними методами. Вільний час мали тільки для сну (на дитячих ліжечках, ос-кільки жили в дитсадку) і хар-чування. Шанаєв з колегами розробили три технології гер-метизації, дві з яких і було за-стосовано — герметизація даху

та вертикальних щілин, які ут-ворювалися при монтажі стін із масивних сталевих конструк-цій. Ті конструкції встановлю-вав дистанційно керований са-мохідний кран-робот «Демаг» німецького виробництва, який міг піднімати 600-тонний ван-таж, тож щілини виникали чи-малі. Для їх герметизації ви-різали поролонові стрічки, які просотували спіненим полімер-ним клеєм. А для герметизації даху придумали справжнє ноу-хау: до конструкційних елемен-тів даху прикріплювали ущіль-нюючі «сигари» — 40-метрові брезентові мішки, наповнені керамзитом і просочені клеє-вою композицією, які укладали на труби перекриття. Спочатку його передбачали покрити бето-ном товщиною 60 сантиметрів, потім товщину зменшили до 20 сантиметрів. Але таке рішення загрожувало відтермінованим просіданням труб і руйнацією даху, що неминуче призвело б до викидів радіоактивних речо-вин у повітря. Тож Шанаєв на-поліг, аби замінили бетон лег-ким керамзитом, хоча й не без шаленої протидії — були на-віть погрози кримінальною відповідальністю в разі прова-лу цієї затії...

Умовна безпека Як зізнався сам керівник тих робіт, стовідсоткової гер-метизації досягти тоді не вда-лося, бо монтажні роботи вели-

ся дистанційно і повністю за-латати щілини було просто не-можливо. Але, за офіційними висновками, після будівництва «Саркофага» рівень радіації зменшився майже в 500 разів, зокрема і завдяки герметиза-ції. Хоча, як говорить Жорж Шанаєв, вірити цим даним на-вряд чи варто, бо тепер уже ві-домо, що більшість тодішньої інформації про радіоактивне зараження виявилася недос-товірною. Ті, хто подавав її ви-щому керівництву, просто зму-шені були це робити, аби при-красити ситуацію та уникнути суворої відповідальності. Зок-рема, секретареві ЦК Компар-тії України Володимиру Щер-бицькому доповідали тоді, що «весь об’єкт «Укриття» пов-ністю герметизовано... Вжито всіх заходiв для упередження винесення зі зруйнованого ре-актора радіоактивного пилу та аерозолів». Хоча комісії, які приймали окремі системи, вис-ловлювали чимало недоліків, зокрема, й щодо ущільнення стиків конструкцій. Але тоді потрібно було якомога швид-ше провести ці роботи... «Взагалі герметизація об’єкта «Укриття» була дуже важкою не лише технологіч-но (бо нічого подібного раніше не робилося), а й психологічно, — говорить Жорж Іванович. — Кожне прийняте мною рішен-ня могло мати серйозні наслід-ки. Тож коли через два місяці

я вирвався з того пекла додому, то ще декілька тижнів не міг адаптуватися до нормального життя. Мене дратували навіть посмішки людей, музика на вулицях. А вже менш, ніж че-рез рік далося взнаки й радіо-активне опромінення, бо ми працювали поряд із четвертим блоком, а отримані дози фак-тично ніхто не контролював. Спочатку значно погіршився зір, почалися ревматичні болі, потім захворіли внутрішні ор-гани. Зрештою мені встанови-ли другу групу інвалідності, на якій я перебуваю і досі. Хоча довелося чимало часу доводи-ти, що це все пов’язане з Чор-нобилем, оскільки документи про моє перебування там див-ним чином зникли з архіву ін-ституту... І все ж, незважаючи на за-хворювання та поважний вік, Жорж Шанаєв не лише сам веде активне життя — готує науково-технічні публікації, малює картини, пише вірші та виступає з авторськими бар-дівськими концертами, а й під-тримує інших інвалідів, яких залучає до різноманітних ху-дожніх виставок. Він навіть організував постійно діючу виставку-галерею їхніх робіт «Незламні духом». Адже він і сам з цієї незламної когорти чорнобильців-ліквідаторів, які ціною власного здоров`я, а то й життя вберегли від «мирного» атому тисячі інших людей. ■

Біля реактора зараз тихо і спокійно.Фото з сайта politeka.net.

❙❙

СПОГАД

Ціна ЧорнобиляЖиттями і здоров’ям відповідальних і світлих умів оплачується наша безпека

■

Микола ПАЦЕРА

Із плином років учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС стає все менше. Їхні життя вперто підточує «мирний» атом. Але доки вони ще живуть серед нас, маємо по крупинці збирати їхні спогади про ту страшну трагедію. Щоб із них, як із пазлів, скласти реальну картину вселенської трагедії, наслідки якої відчуваємо ще й досі... Одним iз приборкувачів «мирного» атому був нині 82-річний киянин Жорж Іванович Шанаєв, який займався герметизацією об’єкта «Укриття» над зруйнованим вибухом четвертим енергоблоком. На початку 1980-х Шанаєв брав участь у реалізації на Чорнобильській і Рівненській АЕС технології герметизації станційних споруд. На той час мав величезний фаховий досвід і навіть був нагородже-ний Державною премією СРСР у галузі науки і техніки «За розробку і впровадження технології відновлення нафтових резервуарів, підводних трубопроводів і корпусів суден на основі застосування спеціальних полімерних клеїв». Коли трапилася аварія на ЧАЕС, працював керівником технологічної групи підводного склеювання в Інституті хімії високомолекулярних сполук НАН України. Знаючи про науково-технічні досягнення інституту, саме сюди звернулися високі державні чиновники — щоб допомогли з герметизацією стін і даху споруджуваного тоді над зруйнованим енергоблоком атомної електростанції об’єкта «Укриття», що його в народі назвали «саркофагом». А місцеве керівництво доручило цю відповідальну справу технологу Шанаєву: мовляв, якщо може герметизувати під водою, то зробить це й на землі...

11УКРАЇНА МОЛОДА

ВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 2019ЗДОРОВ’Я

Білі вбивці — сіль і цукор, червоний — м’ясо За даними дослідження, непра-вильна дієта викликає більше смер-тей у світі, ніж будь-який інший фак-тор ризику включно з палінням. Най-поширенішими причинами смертей, пов’язаними з неправильним харчу-ванням, є серцево-судинні захворю-вання. Він них помирають близько 11 мільйонів людей щороку. А зайва вага часто або викликає ці хвороби, або погіршує їх перебіг. Втім наголо-шується, що вчених цікавила не про-блема ожиріння, а саме неправильне харчування, яке завдає шкоди навіть людям із нормальною вагою. Головні висновки, які зробили під час дослідження його автори, такі: — у всьому світі солодкі напої спо-живають у 10 разів більше, ніж реко-мендовано; — у середньому люди споживають на 86 відсотків більше солі, ніж вва-жається безпечним; — глобальне споживання червоно-го м’яса є на 18 відсотків вищим за ре-комендовану норму; — корисна їжа, така як цільні зла-ки, фрукти, горіхи та насіння, не зай-мають належного місця в раціоні лю-дей; — економічна нерівність є ваго-мим фактором, адже бідним людям важко дотримуватися рекомендова-ного принципу «п’ять разів на день»

у споживанні фруктів та овочів. «Ми вважаємо, що правиль-не харчування — це шлях до міцно-го здоров’я в усьому світі. Це дійсно важливо», — пояснив Бі-Бі-Сі профе-сор Крістофер Мюррей, директор Ін-ституту метрики та оцінки в системі охорони здоров’я в Університеті Ва-шингтона. З 11 мільйонів смертей через не-правильне харчування 10 мільйонів викликали серцево-судинні захворю-вання, і це пояснює, чому сіль — дійс-но біла смерть. Зловживання цим про-дуктом підвищує кров’яний тиск, що, в свою чергу, підвищує ризик серце-вих нападів та інсультів. А от зерно-ві, фрукти та овочі мають протилеж-ний ефект. Вони працюють як кар-діопротектори і знижують ризик роз-витку серцевих захворювань. На рак і діабет 2-го типу припадає решта смер-тельних випадків, пов’язаних із хар-чуванням.

Кухня народів світу Немає країни з ідеальною систе-мою харчування: десь краще харчу-ються, десь — гірше. Це свідчить про те, наскільки світ далекий від опти-мально корисної дієти. Хоча харчові традиції, безперечно, впливають на показники. Наприклад, Сполучені Штати, де полюбляють фастфуд, посі-дають 43-тє місце в рейтингу зі 195 країн, а Індія, де переважає рослин-

на їжа, 118-те. Країни Середземномор’я, зокрема Франція, Іспанія та Ізраїль, мають найменший у світі показник смерт-ності через неправильне харчування. Гірші справи у мешканців Південно-Східної, Південної та Центральної Азії. Вони очолюють рейтинг смерт-ності з цієї причини. Найнижчий по-казник смертності через погану діє-ту зафіксували в Ізраїлі — 89 на 100 тисяч осіб на рік, і ця країна є остан-ньою в списку. А очолює рейтинг Уз-бекистан — 892 на 100 тисяч осіб на рік. Тобто ризик померти від непра-вильного харчування в Узбекистані в 10 разів вищий, ніж в Ізраїлі! В України справи не кращі, вона теж потрапила до першої «небезпечної» де-сятки завдяки надмірному споживан-ню цукру, солі та м’яса. Вона займає восьму позицію після Туркменістану та Азербайджану. Разом з нами у ліде-рах — Афганістан, Маршаллові остро-ви та Папуа-Нова Гвінея. Японія та Китай по-різному став-ляться до солі. Китай споживає вели-чезну її кількість із соєвим та іншими соусами, які є важливою складовою національної кухні. Однак зростаю-ча популярність технологічно оброб-лених продуктів лише збільшує кіль-кість солі в раціоні китайців. Відтак Піднебесна очолює рейтинг країн із найвищим рівнем смертності від над-лишку цього продукту. В Японії — ситуація інша. Про-фесор Мюррей пояснює: «Японія — дуже цікава, 30-40 років тому вони

споживали стільки солі, скільки Ки-тай сьогодні. Сіль, як і раніше, є про-блемою номер один, однак вони знач-но скоротили її споживання. Ниніш-ній раціон японців містить багато фруктів та овочів, які захищають від хвороб серця». Якщо людство хоче довше жити і не хворіти, то, згідно з рекомендація-ми 30 провідних учених-дієтологів з усього світу, які наводить журнал «Ланцет», потрібно скоротити гло-бальне споживання червоного м’яса та цукру удвічі, а споживання овочів, фруктів та горіхів — подвоїти. Це не лише допоможе зупинити світову епі-демію ожиріння, а й сприятиме у бо-ротьбі з кліматичними змінами. Ок-рім того, фахівці радять споживати менше солі та збільшити наявність у щоденному раціоні цільного зерна і фруктів. Нагадаємо, що в лютому (номер від 13.04.2019) «Україна молода» писала про дослідження німецьких учених із Єнського університету імені Фрідрі-ха Шиллера, які склали рейтинг країн за рівнем смертності від сер-цево-судинних захворювань, спри-чинених неправильним харчуван-ням. У ньому Україна опинилася на першому місці. Чи не пора керівниц-тву держави робити якісь висновки? Адже якщо не навчимо своїх грома-дян правильних харчових звичок сьо-годні, то завтра матимемо великі про-блеми з їхнім здоров’ям та лікуван-ням. І ніяка медична реформа цьому не зарадить... ■

Інна СТЕПАНЧУК

В Україні розпочав свою роботу перший і поки що єдиний Банк грудного моло-ка. Про це пише в.о. мініст-ра охорони здоров’я України Уляна Супрун у «Фейсбуці». За її словами, банк працює на базі Перинатального цен-тру Києва й це не лише міс-це, де зберігають донорське молоко. «Це професійна лабора-торія, в якій грудне молоко також збирають, досліджу-ють та обробляють, — наго-лошує Уляна Супрун. Спе-ціалісти Перинатального центру пройшли навчання та низку тренінгів у провід-них закордонних клініках. Увесь процес професійно контролюється на кожному етапі. Й лише після належ-ної підготовки та перевірки молоко доставляють дітям, які з медичних або інших причин не можуть харчува-тися молоком матері». Скористатися грудним молоком iз Банку можуть маленькі пацієнти стаціона-

ру Перинатального центру та інших лікувальних закладів міста Києва за призначен-ням лікаря-неонатолога. Для цього мама малюка, яка з певних причин не може го-дувати самотужки, має звер-нутися до Банку. А стати донором грудного молока може кожна здорова жінка в період лактації, яка годує власну дитину і може

поділитися молоком iз не-мовлятами, які його потре-бують. Перед цим вона має пройти спеціальні обстежен-ня та здати необхідні аналі-зи. Спеціалісти Банку груд-ного молока проводять із нею обов’язкову співбесіду та анкетування щодо спосо-бу життя, історії інфекцій-них хвороб, поточного ста-ну здоров’я.

Сьогодні лікарі-педіатри одностайні в тому, що най-кращою їжею для немовлят є грудне молоко. Разом із ним дитина отримує не тіль-ки поживні речовини та ві-таміни, а й антитіла для за-хисту від хвороб. Винят-ково грудне вигодовуван-ня протягом перших шести місяців життя — це «фун-дамент» здоров’я дитини у майбут ньому, наголошують фахівці. Всесвітня організа-ція охорони здоров’я реко-мендує вигодовувати дітей перші півроку лише груд-ним молоком матері або ж донорським. За кордоном, наприклад, працює розга-лужена система банків мо-лока. Адже навіть найкра-ща штучна суміш, збагаче-на пробіотиками та вітамі-нами, поступається за своїм складом грудному моло-ку. Цікаво, що склад груд-ного молока досі повністю не вивчений науковцями. Для вчених виявилося про-стішим завданням розшиф-рувати геном людини, аніж «формулу» людського мо-лока. Щороку науковці від-кривають нові компоненти і дізнаються раніше невідомі факти про найперший харч людини. І хоча на штучному вигодовуванні виросли вже цілі покоління людей, кра-щого харчування, ніж при-думала сама природа, не було і немає. ■

НОВИНИ ПЛЮС

Учені досліджують новий метод лікування ВІЛ Науковці зі США розроби-ли новий комплексний імуно-терапевтичний підхід до ліку-вання ВІЛ, який дозволяє не лише виявити вірус, що при-ховується в імунній системі хворого, а й назавжди зни-щити його, повідомляє Бі-Бі-Сі. Ключем до розробки цього методу лікування стали імун-ні клітини, призначені для розпізнавання зовсім іншого вірусу — цитомегаловірусу. Вчені закпевняють, що в май-бутньому це дозволить ство-рити вакцину, яка зробить постійний прийом препаратів антиретровірусної терапії не-потрібним.

Ліки маркуватимуть по-новому Кабінет Міністрів України запроваджує нові вимоги до упаковки ліків для контролю їх якості. Про це повідомив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. За словами Гройс-мана, в Україні ліки іноді не допомагають, тому що вони неякісні або фальсифіковані. «Запроваджуємо нову систе-му вимог до упаковки. Буде нанесено спеціальний QR-код, який дозволить просте-жити відповідні ліки від по-чатку їх виробництва до реалі-зації», — зазначив Прем’єр.

■

Харчування має бути продуманим.❙

ЩО ЇМО?

Вороги на тарілці Кожна п’ята людина в світі помирає від нездорового харчування. Україна — в першій десятці

■

Молоко від донора — це корисніше, ніж суміш.❙

ЩОСЬ НОВЕНЬКЕ

Груди напрокатВ Україні запрацював Банк грудного молока

■

Олег БОРОВСЬКИЙ

Кожну п’яту людину у світі заженуть до могили проблеми зі здоров’ям, спричинені неправильним харчуванням. Такими є результати дослідження, опублікованого на сайті одного з найпрестижніших медичних журналів світу «Ланцет» (The Lancet), яке охоплює період з 1990 до 2017 років. Дослідники акцентують, що люди в усьому світі споживають забагато шкідливої їжі і не приділяють належної уваги здоровому харчуванню. І Україна — у першій десятці країн із найвищим ризиком смертності від нездорового харчування, зазначає «Німецька хвиля».

12 УКРАЇНА МОЛОДАВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 2019 КУЛЬТУРА

«Цінувати кожну мить» ■ Юліє, схоже, ви народили-ся художницею? — Можливо. Мій тато зай-мався чеканкою, різьбленням по дереву. В маминому роду були ковалі. Але знаю точно — кожного ремесла треба вчи-тися. Тому свого часу, аби ста-ти професійною художницею, долала всі сходинки, не споді-ваючись на талант від Бога. Спершу закінчила Ужгородсь-ке училище імені Ерделі (курс кераміки). Пізніше — Закар-патський художній інститут. Там уже був курс живопису. ■ На виставці представлені не тільки живописні роботи, а й кераміка. Як вам вдається поєднувати ці стихії? — А я інакше вже й не уяв-ляю своєї творчості. Напри-клад, коли займаюся гончарс-твом, даю майстер-класи, спіл-куюся з людьми, то більше на-дихаюся на творчість. А коли беру пензлі до рук і сідаю за полотно, тоді висловлюю свої думки. ■ Виставку в столиці ви на-звали «Одна мить». Чому? — Все дуже просто. Наше життя — це мить. Треба по-

спішати жити, цінувати кожну мить. Я, наприклад, епіграф до буклету написала такий: жити в часі, як поза часом, — це і є стан, коли ти чуєш, бачиш, від-чуваєш... Момент життя, не-повторність миті, подих нескін-ченності... Треба встигати тво-рити. Одна мить — як прояв, імпульс, невидима історія, як хвиля, часточка однієї секун-ди... Одна мить — це не прос-то слова чи думки, перенесені на полотно за допомогою обра-зотворчих засобів, — ні, це рад-ше своєрідний заклик цінува-ти, відчувати ту хвилину, коли ти можеш щось змінити в своє-му житті, це прохання прислу-хатися до миттєвостей. ■ Ви частіше виїжджаєте на пленери чи працюєте в майс-терні? — На пленерах намагаю-ся бувати. Але пленер завжди там, де я — чи то Угорщина, чи Словаччина, чи Закарпат-тя, Одеса. В майстерні частіше проводжу майстер-класи з гон-чарства чи живопису. Малюю завжди і всюди: вдома, на вули-ці, в дорозі. А як тільки почи-нається весна, люблю бувати на повітрі. Тоді й роботи — легкі,

сонячні, танцюючі, справжні. Наприклад, можна йти вули-цею й побачити відблиск ріки у вікні. Тоді й народжується кар-тина «Ріка. Символ життя».

Полювання на полотні ■ Та життя вносило свої ко-рективи. Одного разу ви ви-рішили здобути зовсім інший фах? — Так, народивши дитину, не задумуючись пішла вчити-ся на факультет романо-гер-манської філології Ужгород-ського національного уні-верситету (спеціальність — французька мова). Відчувала потребу щось поміняти, змі-нити простір. Мабуть, не від-чувала якоїсь упевненості, чо-гось бракувало. Проте мрії ж мають здійснюватися. І щоб з упевненістю, наприклад, хо-дити по Парижу й надихатися мистецтвом. ■ В Києві це не перша ваша виставка? — Третя, а загалом це де-сята моя ювілейна вистав-ка. Якось на обласній вистав-ці в Закарпатті побачила, що біля моєї роботи «Птахокві-

ти» затримався чоловік. По-знайомилися. То був відомий київський художник Цезарій Ганушкевич. Тоді я промови-ла: «Добре вам, столичним ху-дожникам, а я про Київ лише мрію». Невдовзі пан Цезарій допоміг мені організувати не-величку виставку в Київсь-кому будинку актора. Той проект мав назву «Музика повітря». Ось так відкрилася дорога до столиці. А завдяки історику мистецтва Андрію Будкевичу мої роботи доїха-ли ось до цієї галереї. Цій вис-тавці посприяла родина Фран-чуків: Аполінарія та Валерій. Народний художник України, лауреат Шевченківської пре-мії Валерій Франчук, розгля-нувши на художній раді мої роботи, люб’язно запросив до Києва. ■ До речі, родзинкою на цій виставці став влаштований вами своєрідний перформанс і народження нового терміну «полювантизм»? — Так, це було оригіналь-но й неповторно. Під живу му-зику solostring я й усі охочі з присутніх стріляли «пензля-

ми-стрілами» по чорному по-лотну, і під час дотику до нього утворювалися яскраві відбит-ки. Таке поєднання музики та дії символізувало створення, народження космосу, ново-го простору, нового життя. Бо від кожного пострілу на чорно-му полотні ніби народжувала-ся планета. До речі, роботу на-звали «Миттєвості космосу». То були постріли краси! Біль-ше того, на мою думку, це така собі спроба зробити новий різ-новид сучасного живопису — я його назвала «полювантизм». Що він означає? Я це трактую так: полювання на полотні. Безпечне, красиве, естетичне полювання. А в його основі — прямолінійність, відвертість у всьому: у діях, думках, вис-ловлюваннях. ■ Юліє, у вас і керамічні ро-боти особливі. Кераміка так доповнює ваші роботи... — Керамічні твори — це одне ціле з живописом. На вис-тавці представлені гончарні вироби, блюда, горщики, вази (техніка — ліплення, майолі-ка, поливи). Кераміка не за-важає живопису, а навпаки — підтримує. Вона підкреслюює красу живописних картин. І створює феєрію краси, яка па-нувала під час цвітіння сакур. Це відчуття щастя, яке дає нам сили, а краса — це наше спасіння.

* * * Виставка Юлії Єгорової-Рогової «Одна мить» справи-ла незабутнє враження твор-чим підходом й оригінальніс-тю. Усі роботи — в ніжних пас-тельних тонах, легко поєднані лініями — створили красиву живописну картину життя. Ніби свіжий вітер із Закарпат-тя висипав пригорщу пелюс-ток сакури в Києві, промайнув стрункістю тендітних ірисів, завмер керамічною мушлею, обнадійливо підкреслюючи ще раз: життя — це мить. Вмійте цінувати й насолоджуватися красою. ■

Дмитро СНЄГИРЬОВ

Таким заголовком можна було б по-чинати статтю про боротьбу з корупцією — тема сьогодні, на жаль, дуже акту-альна в Україні... Але про це — іншим разом. Фраза митника Павла Вереща-гіна з фільму «Біле сонце пустелі» вже давно стала крилатим висловом. Але мало хто знає, що актор, який зіграв Верещагіна, народився і провів більшу частину свого життя в Луганську. Павло Борисович Луспекаєв — мій земляк, людина надзвичайно велико-го таланту і надзвичайно важкої долі. Народився 20 квітня 1927 року в Лу-ганську і на початку 1940-х поступив до Луганського ремісницького учили-ща. У 1943-му, Луспекаєву тоді ледь виповнилося 15 років, пішов добро-вольцем на фронт. На фронті опинив-ся у складі партизанської розвідуваль-ної групи. Але довго партизанити йому не довелося — отримав важке поранен-ня, ледь не втративши руку. Після оду-жання Павла направили до штабу пар-тизанського руху 3-го Українського

фронту. Після демобілізації в 1944-му він повернувся в Луганськ — тодішній Ворошиловград. У цей час Луспекаєв захопився ак-торським мистецтвом. У 1946 році всту-пив до Театрального училища імені Щепкіна. Там же він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Інною Ки-риловою. За чотири роки подружжя Лу-спекаєвих переїжджає до Тбілісі, потім до Києва, далі — до Ленінграда. У 1962 році у Луспекаєва почалися проблеми зі здоров’ям — дали про себе знати травми під час війни: в одному з рейдів йому довелося кілька годин про-лежати на снігу — він сильно обморозив ноги, що призвело до порушення крово-обігу в ногах. У 1966-му, під час зйомок

фільму «Республіка ШКІД», Луспекаєв укотре потрапив до лікарні. Лікарі на-полягали на ампутації обох ніг до колі-на, але актор категорично відмовився, бо безногому дорога до знімальних май-данчиків закрита. Однак йому довелося погодитися на ампутацію спочатку од-нієї стопи, а потім і другої. Після опера-ції почалися неймовірні фантомні болі. Лікарі виписали Луспекаєву сильне зне-болювальне, фактично — наркотик, від якого актор швидко впав у залежність. Усвідомивши це, він зробив титанічне зусилля над собою й відмовився від пре-парату. Пролежавши тиждень у хвороб-ливому забутті, зміг побороти себе. До-помогли й обставини: тодішній міністр культури Катерина Фурцева звернула увагу на трагічну ситуацію Луспекаєва і дала розпоря дження знайти для ньо-го необхідні ліки, а також найкращі за-кордонні протези. Луспекаєву вдалося побороти хво-робу дуже ненадовго — в 1969-му йому знову стало гірше. На зйомках філь-му «Біле сонце пустелі» був змушений відпочивати кожні 20 кроків — настіль-ки йому було важко ходити... У квітні 1970-го Луспекаєва не стало — не вит-римало серце. Однак достойного про-щання з Павлом Луспекаєвим не відбу-лося, бо він помер «невчасно», напере-додні ювілею з дня народження Леніна. Його тіло перевезли з Москви до Ленін-града, де і поховали «без особливого шуму»... У 2008 році я звернувся до мера Лу-ганська Кравченка з проханням нада-ти дозвіл встановити власним коштом на будівлі Луганського обласного дра-матичного театру меморіальну дошку на честь Павла Луспекаєва. Окремо наголошувалося, що я як націоналіст,

розуміючи місцеву регіональну спе-цифіку, не вважаю за можливе відхре-щуватися від видатних земляків тіль-ки тому, що вони грали в російському, а не українському драмтеатрі. 26 жовтня 2010 року планувалося, згідно з офіційною поданою до місь-кої ради заявки, встановлення цієї до-шки, виготовленої моїм коштом. Утім головний архітектор міста Женеску разом із працівниками міліції забо-ронив встановлення меморіальної до-шки, аргументувавши це відсутністю відповідного рішення міськвиконко-му. Відмова звелася до бюрократич-них процедур. Виявляється, що двох років було замало, аби прийняти це рі-шення. Після заборони у встановленні ме-моріальної дошки я вирішив переда-ти її у подарунок колективу обласного драматичного театру задля увічнення пам’яті видатного земляка Павла Лу-спекаєва. 20 квітня 2012 року на будівлі Лу-ганського обласного академічного російського драматичного театру вста-новили меморіальну дошку на честь Луспекаєва. Характерною відмінніс-тю нової дошки було те, що текст був виконаний російською мовою, тоді як подарована дошка була виконана ук-раїнською. Тоді ж, у 2012 році, Лу-ганському драмтеатру було присвоє-но ім’я Павла Луспекаєва. Загалом на рахунку Луспекаєва — понад 20 значних ролей в театрі та кіно. Лише в кіно він знявся у 26 філь-мах — і це при тому, що мав величезні проблеми зі здоров’ям. Тому він є не тільки видатним актором, а ще й лю-диною сильного духу і надзвичайної мужності. ■

Павло Луспекаєв.❙

Є ПРИВІД

«Я мзду не беру, мені за державу прикро»У квітні народився і пішов із життя актор Павло Луспекаєв

■

ВИСТАВКИ

Постріли красиХудожниця із Закарпаття Юлія Єгорова-Рогова створила новий різновид живопису — полювантизм

■

Юлія Єгорова-Рогова та її роботи.Фото Людмили ЧЕЧЕЛЬ.

❙❙

Людмила ЧЕЧЕЛЬ

У Галереї мистецтв, що на Драйзера в Києві, під назвою «Одна мить» виставила свої роботи закарпатська художниця Юлія Єго-рова-Рогова. Експозиція ретроспективна — в ній представлено близько шістдесяти робіт мисткині. За вікном періщить дощ, а ми з художницею ходимо залами кар-тинної галереї, зупиняємося біля картин, керамічних виробів, на-дихаємося красою…

ВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 2019 13ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕЙТИНГ «КНИЖКА РОКУ»

Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка Національної академії наук України;Фонд сприяння розвитку мистецтв;

газета «Україна молода»; Центр рейтингових досліджень «Еліт-Профі»

УКРАЇНА МОЛОДА

Нелегко навернутися до читання невідомого літерата, коли анотація до дебютної книжки рясніє безсоромною рекламою виробника, як-от: «Продов-ження відомого твору Івана Франка «Захар Беркут», переміщення моль-єрівського «Міщанина-шляхтича» в наші дні». Можливо, така ведмежа послуга і додає кілька читацьких оди-ниць, та єство цього поповнення на-стільки дике, що навряд чи порадує автора. Критикові доводиться продиратися і крізь більш засмічені анотації. Звіс-но, у книжках Є.Мельниченко не пах-не ні Франком, ані Мольєром — та коні не винні. Дебютантка справді має по-тенціал, що не потребує декоративної протекції. Її «Іншопланетна Рашка» — таке собі резюме, що, напевне, зупи-нить увагу літаналітика. Пані Єлиза-вета написала, сказати б, обов’язкову програму з літературного фігурного ка-тання. І то — на чужу музику, аранжо-вану по-українському. «Іншопланетна Рашка» («на цій планеті є своя Москва, свій Київ і на-віть свої Канарські острови») — разок анекдотичних «історій» про Путіна, нанизаних на нитку російського «пе-ремогобісся» у параноїдальному праг-ненні «навести порядок і встановити процвітання». В українському письменстві тако-го жанру традиційно немає через про-сту причину: в Києві головні винуватці наших бід ніколи не сиділи, а сміяти-ся з губернатора (у суті справи, за бага-товікової російської окупації всі пра-вителі України такими й були) — не тема для справжнього літератора. Як там у Стендаля: «Коли атакуєш що-не-будь на небесах — бери на приціл само-го Бога» (Червоне і чорне. — К.: Осно-ви, 1999). Першим пострілом на українських теренах був Шевченків «Сон», за що, власне, автора — столичного денді — й заслали солдатом у прикаспійську пустелю. За Сталіна усні анекдоти про вождя правили підставою до запрото-рення у концтабори. У пізнішій Росії «ліберально» позбавляли можливості публікуватися, як-от Віктора Шен-деровича. Власне, від його «Ляльок» (1998) і почалося відродження жанру політичної карикатури. Невдовзі Сергій Рахманін учинив із Шендеровичем так само, як Котля-ревський із Вергілієм, — перелицював «Ляльок» на український лад у книж-ці «Руки, качающие колыбель демо-кратии» (К.: Дзеркало тижня, 2002). Проте українські видавці припинили сахатися таких сюжетів лишень під кінець Ющенкової каденції. 2010-го з’являється прикметна книжка: Ана-толій Крим, «Труба» (К.: Радуга; Сам-міт-книга). Це вже не так комікс за новинною стрічкою, як спроба реані-мувати традицію Котляревського — сміятися, коли іншого способу суспіль-ної реакції немає. Звісно, ознаки політичної хроноло-гії є й тут. Саме тоді інформаційну по-верхню знову затягнуло шумовинням газових угод із Росією. Відтак — «без еды, без работы, развлечений, семьи и даже, не дай бог! — без водки жизнь

возможна, без газа — нет!». Знаходи-мо тут і низку упізнаваних персон, на-приклад, «штатного ассенизатора» Зінку-дискотеку — Зінаїду Германів-ну Герінґ, яка «закончила разведшко-лу и по заданию Центра внедрилась на вражескую радиостанцию разлагать ее изнутри». Як мусив читач сприймати весь той карнавал? Мабуть, як анекдот седа-тивної дії. Бо від сторінки до сторінки подибуємо поради анестезіолога: «Ты не думай пока, тебе врачи запретили много думать... Ты выпей, Миша, вы-пей! Умом Россию не понять!.. Трез-вость сестра пессимизма! Отчего люди пьют? Да потому что после вы-пивки жизнь наполняется радост-ным смыслом!». Не думаю, що Ана-толій Крим виконував спецзавдання із навіювання. Це, радше, діагностика, вивчення народу за методикою «Мерт-вих душ». А ситуація «Мертвих душ» — то ек-зистенційний глухий кут, де «уму не-растяжимо до костей мозга» (А.Крим). У тому глухому куті може бути цілком комфортно — усім персонажам Гого-левого роману; згодом — переважній більшості «радянських людей»; те-пер-от — значній частині українсько-го електорату. Тут панує своя культура — нескінченна ротація осміяних побу-тових сенсів: «Крокодил» і «Перець», Тарапунька і Штепсель, Вєрка Сердюч-ка і «95-й квартал». Вишукувати насолоду у зґвалту-ванні під «пєсні о главном» — назагал, релігійна практика. Її рятує лишень домінанта емпатії, милосердя-співчу-вання. Емпатійний гумор творить ваб-ливий ностальгійний серпанок, і тоді маємо, наприклад, один із кращих ро-манів Андрія Куркова «Сады господина Мичурина» (Х.: Фоліо; Москва: АСТ, 2002). Зрештою, не тільки цей твір: чи не всі головні персонажі А.Куркова — ті самі біблійні блудні сини, яким на-перед вибачають все, — навіть перед поверненням, навіть тоді, коли вони й повертатися не збираються. Утім, Андрій Курков — не політ-технолог, а реєстратор, такий собі ім-пресіоніст-соціолог від літератури. Співчутливо живописуючи «совкову» ментальність, що тепер точніше озна-чується як «русскій мір», він мимоволі прозирає таке, що пригадаєш Нострада-муса: «Академика Голобородько коман-дируют на дрейфующий остров и при-будут они через две недели, спрыгнув с парашютами с самолета, на котором летчик Чкалов будет совершать беспо-садочный перелет в Америку». На відміну від А.Куркова А.Крим не розтає перед видом заблудлих овець, бачить, що «человеческие «бабуины» быстро размножаются. Как станет их половина населения, так и хана государству!». Також ніби про наше найсьогодніше сьогодні, але написа-но п’ять років тому — в романі-анек-доті «Украинская каб(б)ала» (Канів: Склянка часу, 2014), де Анатолій Крим далі заглиблюється у соціальну антро-пологію. Якщо у «Садах пана Мічурі-на» та у «Трубі» спільна і стилістика, і семантика («восхищаюсь историей для общего развития... описываю собы-

тия, мысли всякие регистрирую»), то тут уже сцену щільно заставлено про-вокативною конкретикою: «Печерский районный суд и группа независимых наблюдателей из числа воспитан-ников спортинтернатов... От следо-вателей прокуратуры потребуется максимум фантазии и хладнокровной убежденности» — і тощо, тощо. Проте це не весела розмальовка но-винних стрічок. А.Криму муляє не так політичний пейзаж, як причина ви-никнення сучасних українських пер-версій. І цю причину він шукає саме там, де вона завжди і всюди ховаєть-ся — на символічному рівні. Тож фа-була роману обертається навколо од-ного з головних українських Знаків — навколо Шевченка. Мовляв, у нашій ментальності він досі позиціонований неправильно; «многократным повто-рением имени впаян в литературу», через що важко розгледіти справжню суть. А поверхневими зблисками за-любки користуються всілякі небезпеч-ні кон’юнктурники, як-от члени Спіл-ки художників, малюючи картини «Шевченко в кабине комбайна», «Шев-ченко лакомится конфетами фабрики «Рошен» і подібне. На цьому ґрунті «с невероятной быстротой расплодились тараканы, которые научились ора-торствовать и даже плакать» — ко-рисні для Росії та її п’ятоїколони в Ук-раїні профпатріоти. За Кримовою «історією» Тарас Григорович «воскресає» і намагаєть-ся стати членом нинішньої Спілки письменників, де стикається з прозо-ро закамуфльованими персонажами: «Любовь Горгоновна... Лариса Полу-барская, магистр Центра нетради-ционной эстетики... Дамы из Спил-ки литераторов, на лицах которых перламутром сверкали скрытые по-роки». Ця лінія ріднить «Каб(б)алу...» з Винничуковою «Мальвою Ландою»

(2003) — хіба в А.Крима місце звер-хньої іронії посідає нетолерантний сарказм. Та обидва літерати однако-во безжально знущаються зі ще одно-го пострадянського символу — Спілки письменників. Не стверджуватиму, що Анатолій Крим писав «Українську каб(б)алу» з метою підважити сучасну йому міфо-логію, а не задля розваги. Утім, це те саме питання, що не дає спокою літера-турознавцям: чи Котляревський тіль-ки розважався своєю «Енеїдою»? Ціл-ком згоден із поглядом на такі ситуації в Альбера Камю: «Символ завжди пере-вершує того, хто з нього користаєть-ся, і примушує його насправді сказати більше, ніж він того б хотів» (Виб-рані твори у трьох томах. Том 3. — Х.: Фоліо, 1997). Роман А.Крима вийшов на початку 2014-го у маленькому видавництві, а вже наприкінці того ж року його випус-кає найбільше — «Клуб сімейного доз-вілля», утричі вищим накладом. Між цими перевиданням на прилавки ля-гає геть несподівана книжка: Іван Се-месюк, «Щоденник україножера» (К.: Люта справа). На другій сторінці — її гасло: «Десакралізація або смерть!». Як замислитися, — зовсім не анекдо-тичне мотто. Жорстоке, невблаганне, невідворотне. Іван Семесюк писав цей текст від весни 2013-го. Отже, можна зробити межову позначку: під кінець Янукови-чевого правління в літературі почала-ся сміхова деконструкція радянських символів. ■ * Статтю «Політичний сміх-2» чи-тайте у завтрашньому випуску «УМ».

КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО

Політичний сміхДесакралізація або смерть?

■

Костянтин РОДИК

Рік тому Володимир Даниленко, вигадник різноманітних літвідзнак (починаючи з «Коронації слова»), заснував премію «Літературні відкриття року» — від імені Київської організації Спілки письменників, яку нині очолює. Серед лауреатів — де-бют Єлизавети Мельниченко «Іншопланетна Рашка» (К.: Український пріоритет, 2017). А вже наступного, 2018-го, виходить друга книжка молодої авторки «І засяє сонце» (там-таки).

14 УКРАЇНА МОЛОДАВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 2019 СПОРТ

Ліга Європи Як і в півфіналі ЛЧ, у 1/2 фіналі другого за престижністю клубного турніру Європи зіграють дві анг-лійські команди. «Арсенал» вдру-ге обіграв «Наполі», а «Челсі» у го-левій перестрілці був сильнішим за «Славію». Не виключено, що у мат-чі за трофей на нас чекає лондонсь-ке дербі. Путівку у фінал «каноніри» розіграють iз «Валенсією», а пі-допічні Саррі гратимуть iз німець-ким «Айнтрахтом», який зробив «камбек» у протистоянні з «Бен-фікою». 1/4 фіналу. Матчі-відповіді. «Наполі» (Італія) — «Арсенал» (Англія) — 0:1 (Ляказетт, 36; 0:2), «Валенсія» (Іспанія) — «Вільяр-реал» (Іспанія) — 2:0 (Латорре, 13; Парехо, 54; 3:1), «Айнтрахт Фран-кфурт» (Німеччина) — «Бенфі-ка» (Португалія) — 2:0 (Костіч, 36; Роде, 87; 2:4), «Челсі» (Анг-лія) — «Славія» (П, Чехія) — 4:3 (Педро, 5, 27; Делі, 9 (у свої ворота); Жиру, 17 — Соучек, 25; Шевчик, 51, 54; 1:0). Пари 1/2 фіналу. «Арсенал» — «Валенсія», «Челсі» — «Айнт-рахт Франкфурт».

Англія Залікувавши травму, Олек-сандр Зінченко повернувся до стар-тового складу «Ман. Сіті», а «го-родяни» взяли своєрідний реванш у «Тоттенхема» за прикрий виліт із ЛЧ.

Поки ідеально реагує на тиск конку-рента «Ліверпуль»: підопiчні Клоп-па у другому таймі дотиснули аут-сайдера першості — «Кардіфф». Значно погіршив свої шанси на «топ-4» «Манчестер Юнайтед»: «червоні» зараз грають не так доб-ре, як у перші місяці після призне-чення Сульшера, та зазнали роз-громної поразки від «Евертона». Прем’єр-ліга. 35-й тур. «Манчестер Сіті» — «Тоттен-хем» — 1:0 (Фоден, 5; Зінченко («МС» — 90 хв.), «Борнмут» — «Фулхем» — 0:1, «Хаддерсфілд» — «Уотфорд» — 1:2, «Вест Хем» — «Лестер» — 2:2, «Вулверхем-птон» — «Брайтон» — 0:0, «Нью-касл» — «Саутгемптон» — 3:1, «Евертон» — «Манчестер Юнай-

тед» — 4:0, «Арсенал» — «Кріс-тал Пелас» — 2:3 (Озіл, 48; Оба-мейянг, 77 — Бентеке, 17; Заха 62; Макартур, 69), «Кардіфф» — «Лі-верпуль» — 0:2 (Вейналдум, 56; Мілнер, 81 (пен.)). Лідери: «Ліверпуль» — 88, «Манчестер Сіті» (34 матчі) — 86, «Тоттенхем» (34 матчі) — 67, «Ар-сенал», «Челсі» (по 34 матчі) — 66, «Манчестер Юнайтед» (34 мат-чі) — 64. Бомбардири: Агуеро («Ман-честер Сіті»), Обамейянг («Арсе-нал»), Салах («Ліверпуль») — 19.

Іспанія Після виходу у півфінал ЛЧ лі-дер Прімери — каталонська «Бар-селона» — «на класі» здобула

пермогу і в чемпіонаті: голи Лан-гле і Хорді Альби принесли «си-ньо-гранатовим» три очки у матчі проти «Сосьєдада». А героєм туру став форвард мадридського «Реала» Карім Бен-зема, який відзначися «хет-три-ком» та вийшов на друге місце бом-бардирської гонки. Ла Ліга. 33-й тур. «Алавес» — «Вальядолід» — 2:2, «Сель-та» — «Жирона» — 2:1, «Ейбар» — «Атлетико» — 0:1 (Лемар, 85), «Райо Вальєкано» — «Уеска» — 0:0, «Барселона» — «Реал Со-сьєдад» — 2:1 (Лангле, 45; Х. Аль-ба, 64 — Хуанмі, 62), «Леванте» — «Еспаньйол» — 2:2, «Хетафе» — «Севілья» — 3:0, «Реал Мад-рид» — «Атлетік» — 3:0 (Бензе-ма, 47, 76, 90+1), «Вільярреал» — «Леганес» — 2:1, «Бетіс» — «Ва-ленсія» — 1:2. Лідери: «Барселона» — 77, «Атлетико» — 68, «Реал Мадрид» — 64, «Хетафе» — 54, «Севілья», «Валенсія» — 52. Бомбардир: Мессі («Барсе-лона») — 33.

Італія Після невдачі в Лізі чемпіонів туринський «Ювентус» реабіліту-вався перед фанатами, достро-ково оформивши восьме поспіль «скудетто». «Стара синьйора» має найдовшу переможну серію серед представників топ-ліг, а її лідер — Кріштіану Роналду — став першим футболістом, який вигравав чемпіо-нати Англії, Іспанії та Італії. Серія А. 33-й тур. «Пар-

ма» — «Мілан» — 1:1 (Б. Алвеш, 87 — Кастільєхо, 69), «Болонья» — «Сампдорія» — 3:0, «Дже-ноа» — «Торіно» — 0:1, «Каль-ярі» — «Фрозіноне» — 1:0, «Ла-ціо» — «К’єво» — 1:2, «Удінезе» — «Сассуоло» — 1:1, «Емполі» — «Сассуоло» — 2:4, «Ювентус» — «Фіорентина» — 2:1 (Алекс Сан-дро, 37; Песселья, 53 (у свої во-рота) — Міленковіч, 6), «Інтер» — «Рома» — 1:1 (Перішич, 61 — Ель-Шаараві, 15). Лідери: «Ювентус» — 87, «Наполі» (32 матчі) — 67, «Інтер» — 61, «Мілан» — 56, «Рома» — 55, «Аталанта» (32 матчі) — 53. Бомбардир: Квальярелла («Сампдорія») — 22.

Німеччина Ще один топ-чемпінат, де лі-дерів «золотої» гонки розділяє лише один бал, — Бундесліга. Минулого тижня мюнхенська «Ба-варія» мінімально здолала «Вер-дер», а «Боруссія» з Дортмунда легко розгромила «Фрайбург». Знову програв «Шальке» — гельзенкірхенці пропустили п’ять м’ячів від «Хоффенхайма». За ін-формацією ЗМІ, українець Євген Коноплянка на одному з тренувань травмував бедро. Перша Бундесліга. 30-й тур. «Баварія» — «Вердер» — 1:0 (Зюле, 76), «Байєр» — «Нюр-нберг» — 2:0, «Аугсбург» — «Штутгарт» — 6:0, «Майнц» — «Фортуна» — 3:1, «Боруссія» (М) — «РБ Лейпциг» — 1:2 (Плеа, 62 — Хальстенберг, 16, 53), «Шаль-

ке» — «Хоффенхайм» — 2:5, «Фрайбург» — «Боруссія» (Д) — 0:4 (Санчо, 12; Ройс, 55; Гьотце, 73; Алькасер, 86 (пен.)), «Герта» — «Ганновер» — 0:0. Лідери: «Баварія» — 70, «Бо-руссія» (Д) — 69, «РБ Лейпциг» — 61, «Айнтрахт Франкфурт» (32 матчі) — 52, «Боруссія» (М) — 51, «Хоффенхайм» — 50. Бомбардир: Левандовський («Баварія») — 21.

Франція Після того, як «Лілль» втра-тив очки у поєдинку з «Тулузою», «ПСЖ» достроково виграв «золо-то» Ліги 1 — увосьме в історії. Уже в ранзі чемпіона парижани обіграли вдома «Монако» — «хет-трик» в активі молодого бомбардира Кіліа-на Мбаппе. Ліга 1. 33-й тур. «Діжон» — «Ренн» — 3:2, «Ліон» — «Анже» — 2:1 (Депай, 14; Тер’є, 39 — Ту-сар, 89 (у свої ворота)), «Генгам» — «Марсель» — 1:3 (Нгбакото, 56 — Луїс Густаво, 5; Окампос, 40; Жермен, 90), «Ніцца» — «Кан» — 0:1, «Нiм» — «Бордо» — 2:1, «Страсбур» — «Монпельє» — 1:3, «Нант» — «Ам’єн» — 3:2, «Ту-луза» — «Лілль» — 0:0, «Реймс» — «Сент-Етьєн» — 0:2, «ПСЖ» — «Монако» — 3:1 (Мбаппе, 15, 38, 54 — Головін, 80). Лідери: «ПСЖ» — 84, «Лілль» — 65, «Ліон» — 59, «Сент-Етьєн» — 56, «Марсель» — 54, «Монпельє» — 51. Бомбардир: Мбаппе («ПСЖ») — 30. ■.

Григорій ХАТА

Бажання крокувати в ногу iз сучас-ним футбольним світом змусило вітчиз-няну прем’єр-лігу оголосити тендер на продаж прав на трансляцію матчів еліт-ного дивізіону на наступні три сезони. У час, коли УЄФА прискіпливо слід-кує за дотриманням клубами умов фі-нансового «фейр-плей», реалізація теле-прав — непогане джерело додаткових до-ходів для українських колективів. Зага-лом, від продажу контенту УПЛ планує заробити 15 мільйонів доларів. Звісно, в порівнянні з Англійською прем’єр-лі-гою, котра, за повідомленням британсь-кого видання The Telegraph, нещодав-но підписала новий телевізійний конт-ракт на продаж закордонних прав на по-каз матчів ліги сезонів 2019-2022 років за 4,7 мільярда євро, нашому футболу не зрівнятися. Утім УПЛ, котру відне-давна очолює іноземець, на глобально-му маркетинговому полі наразі робить свої перші кроки. Однією з привабливих рис нашого чемпіонату, котра, без сумніву, зможе привернути увагу закордонних шану-вальників футболу, може бути систе-ма ВАР. Директор телеканалів «Фут-бол» Олександр Денисов, якi наразі транслюють значну частину поєдин-ків УПЛ, вважає, що «відеоасистент рефері» вітчизняному футболу потрі-бен як повітря. Ця система прибере су-перечливість у критичних епізодах і створить складнощі не чистим на руку арбітрам приймати заангажовані суд-дівські рішення», — наголосив Дени-сов. Точної дати офіційного запуску в Україні ВАР у Федерації футболу Ук-раїни наразі не називають. Керівник комітету арбітрів ФФУ Лучано Лучі каже, що він вірить та надіється на яко-мога швидший запуск — у найближчо-

му майбутньому — цього інноваційно-го проекту. «Система відеодопомоги арбітрам — це веління часу. Без нього в дина-мічному сучасному футболі обійти-ся дуже складно», — наголошує пре-зидент ФФУ Андрій Павелко. За його словами, процедура запуску ВАР має чіткий регламент, який розроблений ФІФА. Зокрема, система має відпрацю-вати в тестовому режимі чітко окресле-ну кількість годин. «Якщо все пройде успішно, можливо, в наступному сезоні

в українському чемпіонаті буде ВАР», — передбачив Павелко. Водночас, як прогнозують вітчиз-няні експерти, після появи у арбітрів новітнього відеопомічника справедли-вості у нашому футболі має стати знач-но більше. Як свідчить колишній рефері ФІФА Мирослав Ступар, після появи ВАР кількість скандалів в українсь-кій прем’єр-лізі, пов’язаних із суд-дівськими ляпами, знизиться до міні-муму. Однак і панацеєю це революцій-

не нововведення вважати не потрібно. У матчах «плей-оф» Ліги чемпіонів-2018/2019 судді регулярно звертають-ся по допомогу до відеоасистента, й, на думку оглядачів, далеко не всі пере-глянуті ними рішення є правильними. Приміром, обидві французькі команди — «ПСЖ» та «Ліон», які на стадії «мат-чів на виліт» попрощалися з поточною Суперлігою, на думку їхніх футболістів та функціонерів, постраждали від суд-дівських рішень, прийнятих після за-стосування ВАР. ■

ФУТБОЛЬНА МОЗАЇКА■Олексій ПАВЛИШ

У футбольній Європі рефері активно використовують систему відеоповторів. Фото з сайта www.dw.com.

❙❙

ОРГПИТАННЯ

Стандарти справедливої гриВ українському футболі обіцяють у найближчому майбутньому запустити систему ВАР

■

Олександр Зінченко допоміг «МС» переграти «Тоттенхем».Фото з сайта talksport.com.

❙❙

ВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 2019 15СПОРТ«Сьогодні не було команди. Був набір гравців з амбіціями, котрі хотіли

щось довести. Утім вони вже довели — потрапили до фінальної частини Суперліги. Але тут потрібно зібратися й грати разом».

Євген Мурзінголовний тренер БК «Київ-Баскет» та національ-ної чоловічої збірної України

УКРАЇНА МОЛОДА

Григорій ХАТА

Наприкінці тижня в Тал-лінні українська національна збірна з хокею візьме старт у чемпіонаті світу в дивізіоні ІВ. За право повернутися до другої за силою ліги планети, звідки в 2017 році «синьо-жовті» ви-летіли, проваливши домашній ЧС, підопічні наставника збір-ної України Андрія Срюбка су-перничатимуть iз командами Польщі, Японії, Румунії, Гол-ландії та Естонії. Загалом, право на підвищен-ня у класі отримає лише пере-можець цього секстету. І, слід визнати, українська збірна не є в ньому головним фаворитом. Приміром, минулорічний тур-нір аналогічного рівня, котрий проходив у Литві, українська хокейна збірна, котру очолю-вав Олександр Савицький, за-вершила на скромному четвер-тому місці. А, проводячи під-готовку до майбутнього ЧС, «синьо-жовті» не виграли ще жодного поєдинку. «Прицілюючись» на естонсь-кий «мундіаль», керівництво Федерації хокею України піш-ло на зміну очільника першої команди, довіривши відпові-дальну посаду Андрію Срюбку, котрий до того працював з ук-раїнською «молодіжкою». За-галом, під орудою свого нового наставника омолоджена націо-

нальна збірна України провела шість контрольних поєдинків, жоден з яких їй виграти не вда-лося. На початку 2019 року, при-ймаючи міжнародний турнір у Броварах, команда Срюбка програла своїм майбутнім опо-нентам по ЧС-2019 — полякам (двічі) та румунам. А напередодні старту світо-вої першості українська коман-

да зазнала ще трьох невдач. Спочатку підопічні Срюбка в Дружківці мінімально програ-ли збірній клубів Української хокейної ліги — 3:4. Хоча під-сумковий рахунок для Срюбка та К° міг бути й значно гіршим, але, ведучи по ходу матчу з ра-хунком 3:0, опоненти наших збірників, яких, до слова, очо-лював наставник чемпіонського «Донбасу» Сергій Вітер, дозво-

лили «синьо-жовтим» у певний момент навіть вирівняти раху-нок у матчі. Наступні ж свої фіаско збір-на України отримала в Біло-русі, де двічі програла міс-цевій «Юності». Якщо у пер-шому протистоянні у наших хлопців узагалі не було шансів на позитивний підсумок — 0:4, то у повторному побаченні пі-допічні Срюбка спромоглися

дати бій білоруському колекти-ву. Двічі наші хокеїсти навіть вели перед, але, в підсумку, все знову завершилося поразкою — 2:3. Вирішальну шайбу «си-ньо-жовті» пропустили за дві хвилини до завершення третьо-го періоду. При цьому, як на-голошували білоруські спор-тивні ЗМІ, у складі «Юності» через травми та від’їзд до табо-ру своєї національної збірної не було низки ключових виконав-ців. Важко відшукати гучні хокейні прізвища й у складі збірної України, котра, за сло-вами помічника Срюбка — Олександра Шафаренка, нині переживає зміну поколінь. «У команді дуже багато моло-дих 18-19 річних хлопців, які лише набираються досвіду. Можна сказати, що ми працює-мо на перспективу. А той факт, що ми програли всі товариські поєдинки, нічого не означає. Думаю, це навіть добре, адже хлопці побачили свої можли-вості», — наголосив Шафарен-ко. За його словами, на чемпіо-наті світу в Естонії збірна Ук-раїни високих завдань перед собою не ставить. «Будемо гра-ти на перемогу в кожному мат-чі. Хочеться здобути медалі, але головне — зберети пропис-ку», — пояснює асистент голо-вного тренера «синьо-жовтих». ■

ХОКЕЙ

Вдивляючись у перспективуГотуючись до чемпіонату світу в дивізіоні ІВ, українські хокеїсти не виграли жодного товариського поєдинку

■

Заключний етап підготовки до ЧС збірна України розпочала поразкою збірній клубів УХЛ.Фото з сайта fhu.com.ua.

❙❙

Григорій ХАТА

Розпочинаючи роботу на чолі дебю-танта чоловічої суперліги — «Київ-Бас-кета» — на старті сезону Євген Мурзін відзначив, що було б добре «привезти» до столиці єврокубки. Перша можливість задовольнити свої міжнародні амбіції випала для столично-го клубу в Кубку України, коли, посів-ши замість «Черкаських мавп», які от-римали дискваліфікацію за порушення ліміту на легіонерів, місце у «фіналі чо-тирьох», мали непоганий шанс на пере-могу в другому за рангом національному турнірі. Однак у півфіналі КУ-2019 підо-пічні Мурзіна поступилися майбутньому переможцю змагань — «Дніпру», після чого повністю зосередилися на регуляр-ному чемпіонаті країни. До його фінішу «Київ-Баскет» при-йшов на доволі невисокому четвертому місці, проте завдяки тренерському хис-ту свого «коуча», котрий, нагадаємо, та-кож обіймає й посаду головного тренера чоловічої збірної України, й продуктив-ній роботі своїх легіонерів столичний ко-лектив спромігся вийти до фіналу «золо-тої» серії. Якщо перемога підопічних Мурзіна в чвертфіналі над «Миколаєвом» вигля-дала доволі закономірно, адже перемогу в серії до двох перемог здобула команда

з вищим номером посіву, то успіх «Киє-ва» в півфнальному протистоянні з пере-можцем «регулярки» — «Запоріжжям» — став відвертою несподіванкою. Несподіванкою стала й перемога за-порізького клубу в регулярному чемпіо-наті, котру він виборов в останньому турі завдяки домашній перемозі над прямим конкурентом за чільну позицію з Юж-ного. Розжившись перед стартом сезону майстровитими американськими легіо-нерами, команда Валерія Плеханова за короткий період змогла позбутися ста-тусу скромного середняка ЧУ, котрий у попередні роки міцно закріпився за за-поріжцями. Однак саме відсутність високих ус-піхів у минулому не дозволили «За-поріжжю» підтвердити у «плей-оф» ста-тус найкращої команди регулярного чем-піонату. Труднощі проходження турнір-ної дистанції у підопічних Плеханова з’явилися вже в чвертьфіналі, коли вони з великими проблемами подолали спро-тив найгіршої команди «регулярки» —

«Черкаських мавп». Натомість у півфінальному протисто-янні з «Київ-Баскетом» «Запоріжжя» взагалі виглядало вельми скромно. На відміну від попереднього раунду, де за-порізьким баскетболістам для перемоги знадобилася максимальна кількість поє-динків, у півфіналі для хлопців Валерія Плеханова все завершилося достроково. У серії до трьох перемог вони спромогли-ся лише на один успішний поєдинок. В іншому ж півфінальному двобої «Хімік» та «Дніпро» з’ясовували сто-сунки до останнього «подиху». Обміняв-

шись домашніми перемогами, для визна-чення фіналіста суперники повернулися до Южного, де завдяки підтримці домаш-ніх стін до фіналу пробилися «хіміки». Із перемоги на домашньому паркеті команда Віталія Степановського розпо-чала й «золоту» серію проти «Київ-Бас-кета». «Сьогодні не було команди. Був набір гравців з амбіціями, котрі хотіли щось довести. Утім вони вже довели — потрапили до фінальної частини Супер-ліги. Але тут потрібно зібратися й грати разом», — так пояснив невдачу своєї ко-манди Мурзін. ■

БАСКЕТБОЛ

Новачки з амбіціямиДо фінального етапу чоловічої суперліги пробився дебютант турніру

■

«Хімік» у статусі другої команди регулярного чемпіонату з перемоги над дебютантом суперліги — «Київ-Баскетом» — розпочав боротьбу за «золото».Фото з сайта fbu.kiev.ua.

❙❙❙

ТАБЛО

Чемпіонат України. Суперліга. Чоловіки. Фінал. «Хімік» — «Київ-Баскет» — 88:70 (ра-хунок у серії — 1:0). Півфінали (серія до пере-мог). Заключні матчі. «Хімік» — Дніпро» — 76:71 (3:2). «Київ-Баскет» — «Запоріжжя» — 89:81 (3:1).

■

КАЛЕЙДОСКОПВІВТОРОК, 23 КВІТНЯ 201916

Читайте в наступному номері:

КРОСВОРД ВІД МАЛАНКИ №46■

ПОГОДА■

УКРАЇНА МОЛОДА

1 2

3 4

5 6

7 8

9 0

Редактор Михайло Дорошенко

Засновник i видавець —

ПП «Україна молода»

Свідоцтво про реєстрацію:

КВ №3386 вiд 29.08.98

© Дорошенко М.І., 2013

Передплатні індекси: 60970, 1555

Наша адреса: 03047, Київ, пр. Перемоги, 50

Телефони редакції: 044-361-62-61;

з мобільного: 094-926-32-61

Електронна пошта редакції:ukrmoloda@ukr.net

Рекламне бюро:

reklama-umoloda@ukr.net

Вiддiл реалiзацiї:

454-84-41

sale_umoloda@ukr.net

«УМ» в iнтернетi: http://www.umoloda.kyiv.ua

Відділи:

економіки — wagmer@ukr.net

культури, історії, суспільних проблем —

vsamchenko@i.ua

Газета друкується у видавництвах:

«Преса України» — у Києвi Зам. 3009046

«Видавничий дім «Високий Замок» — у Львові

Зам. блок № 219 Верстка та виготовлення

фотоформ — комп’ютерний центр

редакції «УМ», Газета виходить

у вівторок, середу, п’ятницю—суботу (спільний номер)

Тираж 86734

При використаннi наших публiкацiй посилання на «УМ» обов’язкове.

Рукописи не рецензуються i не повертаються

Вiдповiдальнiсть за змiст реклами несе рекламодавець.

Комерційні публікації виходять під рубриками:

«Український виробник», «Позиція», «Банківська справа»,

«Фінансова експертиза», «Здоровенькі були», «Це — працює!»,

«Знайомтеся — новинка», «Партнерство», «Програми»,

«Проекти», «Альма-матер», «Продукт», «Протистояння»,

«Вітаємо», «Любов і шана».

Матерiали iз позначкою р друкуються на правах реклами

ПРИКОЛИ■

Інформація

надана

Гідрометцентром

України.

Захід 00…00

00…00Захід +4...+9 +17...+22

Північ 00…00

00…00

Центр 00…00

00…00

Схід 00…00

00…00Центр +4...+9 +17...+22

Північ +4...+9 +17...+22

Схід +4...+9 +17...+22

дощ,

гроза

сонячно

мінлива

хмарність

хмарно

дощ

снігПівдень 00…00

00…00Південь +3...+8 +17...+22

Мойша слухає зведення про по-году: — В Архангельську — мінус двадцять, у Києві — плюс двадцять, в Якутії — мінус тридцять, у Ташкен-ті — плюс тридцять. — Паразити, що хочуть, те й роблять!

* * * Підходить секретарка до боса: — Наша фірма не збідніє, якщо купить мені новий обігрівач? — Звичайно, ні. — Тоді оплатіть, будь ласка, цей рахунок. — $ 1000? Що це? — Норкова шуба — це найкра-

щий обігрівач.

* * * Іде суд. Прокурор — підсудно-му: — Ваша совість повинна бути такою ж чорною, як ваша борода. Підсудний: — Якщо говорити про совiсть, то, судячи з вашої бороди, у вас її взагалi немає.

* * * Рядовий і прапорщик на пляжі: — Он у тiєї, що лiворуч, хоро-ші ноги. Чи не так, товаришу прапор-щик? — Не знаю, я ще не бачив, як вона марширує.

«Бісові діти» КоломойськогоПобрехеньки від Юлії Тимошенко, а також дві правди та чотири брехні від Зеленського

По горизонталі: 1. Сіддгартха Ґаутама, заснов-ник однієї з трьох світових релігій. 4. Ритуал, церемонія. 9. Найстарі-ша в Європі терористична організа-ція. 10. Десерт. 11. Народний спі-вець у народів Кавказу. 13. Брехун, людина, що багато базікає і не три-мається слова. 14. «Знав би ... — жив би в Сочі» (приказка). 15. Роз-мовна назва куфії, популярної на Сході чоловічої хустки, пов’язана з колишнім лідером Палестинсь-кої Автономії. 19. Транспортний за-сіб, який дуже полюбляє Кіану Рівз. 23. Повна нісенітниця. 24. Давньо-грецьке місто-держава, де вихову-вався Едіп після того, як його знай-шов цар Поліб. 26. Легкозаймиста річ, що загоралася від іскри креса-ла і розпалювала вогонь. 27. Міс-це бою боксерів. 28. Герой поеми Котляревського «Енеїда», побра-тим Евріала. 29. Річка на Кавказі. 30. Зброєносець козака.По вертикалі: 2. Медична назва сечовипус-кного каналу. 3. Предмет, замість якого Персей використав свій щит, що дозволило йому вбити Медузу Горгону. 5. Друг Цезаря, який його вбив. 6. У рабовласницьких монар-хіях стародавнього Сходу — верхов-ний правитель, наділений необмеже-

ною владою. 7. Навмисний зрив ро-боти, який виявляється у прямій відмові від неї або у недбалому, не-сумлінному її виконанні. 8. Львівсь-кий футбольний клуб. 12. Дворянсь-кий титул. 16. Американське місто, яке у 1996 році приймало літні Олім-пійські ігри. 17. Третейський суд. 18. Чоловічий салонний піджак, призна-чений для курців. 20. Відома като-лицька монахиня, яка опікувалася бідними та хворими у Калькутті. 21. Дрібна розмінна монета в США, Ка-наді, Голландії, Данії тощо. 22. Зна-менита французька актриса кінця ХІХ — початку ХХ століття. 25. Чо-ловічий концертний піджак із довги-ми фалдами ззаду.

Кросворд № 44 від 17 квітня

Дара ГАВАРРА

«Ось і казочці кінець...» — хочеться сказати, почувши новину, що відома співачка відміни-ла весілля зі своїм агентом і бойфрендом — 49-річним Крістіано Каріно. 33-річна виконавиця запевняє всіх, що причиною розриву стосунків став зовсім не «службовий роман», якого, як вона стверджує, ніколи не було, зі своїм пар-тнером по оскароносному фільму «Зірка на-родилася» Бредлі Купером (ще свіжі спога-ди про їхній проникливий дует, який вони заспівали у парі на церемонії вручення «Ос-карів»), а через ревнощі її друга. Що ж, ні-чого дивного, адже Каріно, як і сама Стефані Джоанн Анджеліна Джерманотта (справж-нє ім’я Леді Гаги), має італійську кров (хоча дехто запевняє, що в нього кавказьке корін-ня), відповідно — такий самий запальний темперамент. Усі ж підозри у стосунках із Ку-пером співачка і за сумісництвом тепер уже актриса відкидає, адже, як вона запевняє, їх поєднував тільки знімальний майданчик, а та «хімія», яка нібито виникла між ними, — всього лишень лицедійство, а правдоподібність

його тільки підтвер-джує рівень вико-навської майстер-ності. До того ж, каже співачка, її партнер має сім’ю (цивільна дружи-на Бредлі Купе-ра — Ірина Шейк (справжнє прізви-ще Шайхлисламо-ва, російська мо-дель), тож ці сто-сунки були б при-речені від самого початку. Ще од-нією причиною розірвання стосун-

ків із Каріно Леді Гага називає боязнь

втратити популяр-ність. Увірвавшись на

музичний олімп у 2008 р., співачка залишаєть-ся на ньому донині й не хоче, щоб хтось став на заваді її творчості. Спі-вачка запевняє, що на першому плані в її жит-ті завжди була кар’єра і творчість, тож весілля, яке ось-ось мало відбутися і на яке чекали сотні тисяч

поціновувачів таланту Леді Гаги, зірвалося буквально в останній момент. ■

Варка ВОНСОВИЧ

Багато хто з нас має домашніх улюблен-ців, заради яких готовий майже в прямому сенсі й у вогонь, й у воду — і встати ні світ ні зоря, щоб вигуляти свого чотирилапого дру-га у сніг чи в дощ, чи в спеку, і змиритися з погризеним взуттям, і попервах терпіти ка-люжі в помешканні, доки твій хвостатий друг привчиться до порядку. На такі «подвиги» готовий був і Шон Фаррел, який узяв собі з притулку для бездомних тварин песика. Та що б він не робив, це не викликало симпатії до нього з боку нового друга. Тоді Шон ви-рішив, що песик не почувається затишно в його помешканні, тож йому потрібен свій ін-тимний простір. Пан Фаррел подумав і зро-бив для свого улюбленця (бо встиг за корот-кий час прив’язатися до песика)... хатинку в своєму домі.

До того Шон ніколи нічого не майстрував, але любов долає всі перепони. Процес по-будови будиночка для Бастера (так звати песика) господар зазнімкував поетапно на фото. І вийшло у нього, слід сказати, дуже вдало: хатинка має красиве віконце, всере-дині є освітлення, вентиляція, навіть квіти на поличці та фотографії. Що вже казати про розкішне м’якеньке ложе! Прикрашає

вхід до собачого помешкання напис: «Бу-дуар Бастера», а під віконцем Шон напи-сав слова колискової, яку іноді співає своє-му другові (!). І песик тепер із задоволенням розкошує у своєму новому пристанищі та навіть при-язніше ставиться до свого господаря, адже любов і турбота не минають безслідно в сер-цях тих, на кого вони спрямовані. ■

Леді Гага.❙

РОЗІРВАНІ ПУТА

Наречена втікачкаЛеді Гага скасувала весілля

■

БРАТИ НАШІ МЕНШІ

Будуар для... песикаНезвичне житло для безпритульної собаки збудував його новий господар

■

24 квiтня за прогнозами синоптиків

Київ: невелика хмарнiсть, без опадiв. Вiтер пiвденно-схiд-ний, 5-10 м/с. Температура вночi +7...+9, удень +19...+21.

Курорти Карпат: мiнлива хмарнiсть, мiсцями корпоткочас-ний дощ. Славське: вночi +3...+5, удень +15...+17. Яремче: вночi +5...+7, удень +17...+19. Мiжгiр’я: вночi +6...+8, удень +17...+19. Рахiв: уночi +6...+8, удень +17...+19.