Харків Видавнича група “Основа” 2014ПІЗНАВАЛЬНИЙ...

Серія «ДНЗ. Вихователю»

ХарківВидавнича група “Основа”

2014

ISBN 978-617-00-2121-2

УДК 37.16ББК 74.263 В96

© В’юнник В. О., Ожимова С. М., Ханіна О. Г., Чернишова Л. В., 2014

© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2014

В’юнник В. О. В96 Мій конспект. 6-й рік життя. Осінь / В. О. В’юнник,

С. М. Ожимова, О. Г. Ханіна, Л. В. Чернишова — Х. : Вид. група «Основа», 2014. — 174, [2] c. : табл. — (Серія «ДНЗ. Вихователю»).

ISBN 978-617-00-2121-2.Посібник містить орієнтовні конспекти занять з дітьми 6-го року

життя, що реалізують завдання пізнавального, художньо-естетичного та мовленнєвого розвитку. Конспекти занять складено за блочно-тема-тичним принципом планування на навчальний рік (за порами року), розроблено відповідно до вимог та завдань Базового компонента до-шкільної освіти, чинних освітніх програм.

Задля зручності використання всі розробки розміщено на відривних аркушах. Поля для записів дадуть змогу творчому вихователеві, кори-стуючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні кон-спекти занять. Для закріплення знань дітей з теми пропонуємо організу-вати роботу в зошитах для дитини «Мій зошит».

УДК 37.16ББК 74.263


ЗМІСТ

3

Розклад занять, тематичні блоки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК (ДИТИНА У ДОВКІЛЛІ)Заняття 1. Наш дитячий садок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7Заняття 2. Дружба — справжня сила . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9Заняття 3. Традиційні осінні свята українського народу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11Заняття 4. Хліб — наше багатство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13Заняття 5. Люби і знай свій рідний край! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15Заняття 6. Природне довкілля — теж наш дім! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК (ВІКОНЕЧКО В ПРИРОДУ)Заняття 1. Кімнатні рослини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19Заняття 2. Екологічна стежина дитячого садка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21Заняття 3. Мої органи чуття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23Заняття 4. Очі та моє здоров’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25Заняття 5. Дарунки осені . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27Заняття 6. Лікарські рослини на варті здоров’я. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29Заняття 7. Пригоди маленької краплинки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31Заняття 8. Життя найменших істот восени . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33Заняття 9. Будиночок для лісових мешканців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35Заняття 10. Охорона природи (повітря) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37Заняття 11. Пізня осінь вже настала . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39Заняття 12. Життя тварин восени . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК (МАТЕМАТИЧНА СКАРБНИЧКА)Заняття 1 . Порівняння множин предметів. Орієнтування в просторі. Число один. Цифра 1. Знаки «+» та «–» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43Заняття 2. Порівняння предметів. Орієнтування в просторі. Число два. Цифра 2. Склад числа два. Знаки «+», «–» та «=» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45Заняття 3. Кількісна й порядкова лічба. Геометричні фігури. Число три. Цифра 3. Склад числа три. Знаки «>«, «<» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47Заняття 4. Число чотири. Цифра 4. Склад числа чотири. Орієнтування у часі . . . . . . . . . . . . . 49Заняття 5. Число п’ять. Цифра 5. Склад числа п’ять. Орієнтування у просторі. Геометричні фігури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51Заняття 6. Число п’ять. Цифра 5. Склад числа п’ять. Кількісна і порядкова лічба. Орієнтування у часі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОКЗаняття 1. Наш дитячий садок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55Заняття 2. Познайомимося . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57Заняття 3. Меблі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59Заняття 4. Посуд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61Заняття 5. Осінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63Заняття 6. Фрукти та овочі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65Заняття 7. Людина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67Заняття 8. На подвір’ї у селі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69Заняття 9. Дім . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71Заняття 10. У кожного є дім . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73Заняття 11. Наш одяг та взуття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75Заняття 12. Хто як до зими готується . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

НАВЧАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ГРАМОТИЗаняття 1. Слово до слова — буде розмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79Заняття 2. Слова — назви предметів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81Заняття 3. Слова — назви дій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83

Заняття 4. Слова — назви ознак . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85Заняття 5. Закріплення знань про слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87Заняття 6. Ознайомлення з реченням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89Заняття 7. Речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91Заняття 8. Речення. Слова-помічники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93Заняття 9. Ознайомлення зі звуками мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95Заняття 10. Голосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97Заняття 11. Приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99Заняття 12. М’які та тверді приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК (ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА)Заняття 1. Читання творів Р. Завадовича «Лiсова школа» та О. Сенатович «Вчиться вересень читати» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103Заняття 2. Читання оповідання Л. Куліша-Зіньківа «Чарівні слова» та розучування вірша В. Гринько «Мова» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105Заняття 3. Читання української народної казки «Про майстра Іванка» . . . . . . . . . . . . . . . . 107Заняття 4. Читання оповідання С. Васильченка «Неслухняний глечик» . . . . . . . . . . . . . . . 109Заняття 5. Слухання вірша Я. Щоголіва «Осінь» та оповідання В. Чухліба «Чи далеко до осені?» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111Заняття 6. Читання вірша Т. Коломієць «Біб-бобище» та твору А. М’ястківського «Казка про яблуню» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113Заняття 7. Слухання вірша Грицько Бойка «Отакий у мене ніс» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115Заняття 8. Читання вірша Грицька Бойко «Вереда» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117Заняття 9. Слухання вірша І. Січовика «Приблуда» та української народної казки «Пан Коцький» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119Заняття 10. Слухання вірша Н. Забіли «Будинок казковий багатоповерховий» . . . . . . . . . . . 121Заняття 11. Читання авторської казки В. Чухліба «Брилик» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123Заняття 12. Читання казки І. Франка «Лис Микита» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК (МАЛЮВАННЯ)Заняття 1. Ознайомлення з куточком образотворчої діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127Заняття 2. Мій улюблений садочок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129Заняття 3. Айстри й жоржини (з натури) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131Заняття 4. Чарівні фарби та долоньки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133Заняття 5. Осінні дарунки (натюрморт) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135Заняття 6. Хатня тваринка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137Заняття 7. Чарівні птахи й звірі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139Заняття 8. Трактор . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141Заняття 9. Звідки хліб прийшов? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143Заняття 10. Петриківка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145Заняття 11. Чарівні перетворення Ляпки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147Заняття 12. Осінній пейзаж . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК (ЛІПЛЕННЯ)Заняття 1. Іграшки (за задумом) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151Заняття 2. Декоративний осінній килим . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153Заняття 3. Осінній яскравий натюрморт на тарелі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155Заняття 4. Собака і цуценя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157Заняття 5. Українська кераміка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159Заняття 6. Мої чарівні дерева . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК (АПЛІКАЦІЯ)Заняття 1. Дружні малята (стрічкова аплікація) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 163Заняття 2. Осінні квіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165Заняття 3. Таця з осінніми фруктами. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167Заняття 4. Осіннє вбрання дерев (колективна робота) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169Заняття 5. Декоративний куманець . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171Заняття 6. Калинові кетяги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!Пропонуємо вам збірники конспектів фронтальних занять з дітьми старшого до-

шкільного віку (6-го року життя) на навчальний рік за порами року — ОСІНЬ, ЗИМА, ВЕСНА.

Дітям подобаються ті види діяльності, що дають їм матеріал для роздумів, можли-вість виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, вина-хідливості та творчості. Найвільніше діти почуваються і розвиваються у грі, де най-сприятливіша атмосфера для спілкування.

Конспекти занять конкретизують види роботи з дітьми старшого дошкільного віку впродовж навчального року, реалізують завдання повноцінного розвитку дітей зага-лом і кожної дитини зокрема, спрямовані на зону найближчого розвитку, тобто посту-пове ускладнення матеріалу і методів виховання. Побудова наступних занять ґрунту-ється на використанні досвіду дітей, набутому на попередніх заняттях, та на різнома-нітних зв’язках між заняттями різного характеру і виду.

У пропонованих конспектах розміщено багато матеріалів зі сприяння розвитку мов-лення малюків — мовленнєві ігри, дидактичні ігри, пальчикові ігри, ігри-мандрівки, ігри-драматизації, театралізації, потішки, вірші.

Орієнтовні конспекти занять розробляли таким чином, щоб надати педагогам ши-рокі можливості для формування особистісної зрілості дитини, базових якостей кож-ної конкретної дитини з її індивідуальними особливостями та досвідом, відповідно до вимог та завдань Базового компонента дошкільної освіти, чинних освітніх програм.

Збірки конспектів занять, що розміщені у трьох книгах, реалізують завдання пі-знавального, художньо-естетичного та мовленнєвого розвитку впродовж навчального року.

Конспекти занять дібрано за порами року, блочно-тематичним принципом плану-вання на навчальний рік, де важливу роль відіграє системний цілісний підхід у забез-печенні виконання програмових завдань щодо здійснення якісної дошкільної освіти у групі малюків цієї вікової категорії. Ураховано один із напрямів методичного онов-лення занять у дошкільному навчальному закладі проведення їх на основі інтеграції навчального матеріалу, об’єднаних навколо однієї теми. Цей підхід сприяє інформа-ційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів дітей за рахунок ігрових ме-тодів навчання та залучення цікавого матеріалу. Найкраще використовувати всі три книги серії збірки конспектів. Послідовність та назва занять, блоків умовна, може змі-нюватися.

Найважливішим, усе ж таки вважаємо, є власна творчість педагогів, що виявля-ється у гнучкій зміні своєї позиції, обіграванні будь-якої ситуації та відхиленні від за-планованого. Головним має бути емоційний стан дитини, її внутрішнє емоційне благо-получчя у групі однолітків і дорослих, які нею опікуються.

Сподіваємося, що запропоновані конспекти занять стануть у пригоді молодим ви-хователям-початківцям на перших кроках педагогічної практики, а педагогів-май-стрів спонукатимуть до творчих пошуків (можлива зміна запропонованих матеріалів і використання інших додаткових матеріалів з теми, урахування рівня розвитку ді-тей групи). Закріплювати отримані знання, чи перевіряти рівень обізнаності дитини з різних напрямків розвитку є можливим через використання робочих зошитів «Мій зошит», зокрема «Осінь», «Зима», «Весна», що є складовою серії видань «МІЙ КОН-СПЕКТ» та містять завдання відповідно до тематичних блоків.

6

РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ

ПОНЕДІЛОК ВІВТОРОК

ЧЕТВЕР П’ЯТНИЦЯ

СЕРЕДА

ТЕМАТИЧНІ БЛОКИпланування освітнього процесу у групі дітей старшого дошкільного віку (6-го року життя) на навчальний рік

№ з/п Місяць Тема

1 ВересеньНаш дитячий садокПізнаємо себе і навколишній світ

2 ЖовтеньОсінь-чарівницяЦікаво жити нам усім — і великим, і малим

3 ЛистопадРідний дім потрібен всімПізню осінь проводжаєм

4 ГруденьІгри, іграшки, забави Зима-чарівниця

5 СіченьЗимові клопоти Про здоров’я дбаємо

6 ЛютийСвіт техніки навколо нас У світі професій

7 БерезеньЩаслива родина Моя держава Україна

8 КвітеньПодорож до Всесвіту Весна крокує всюди

9 ТравеньКрасуня-весна Наш цікавий світ довкілля

7

Осінь Група Дата

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК (ДИТИНА У ДОВКІЛЛІ)

ЗАНЯТТЯ 1Тема. Наш дитячий садок

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з приміщеннями дитячого садка, їх облад-нанням; розширювати знання про професії дорослих, які працюють у дитячому садку; формувати уявлення про особливості роботи працівників дитячого садка (завідувача, вихователя-методиста, завгоспа, медичної сестри, шеф-кухаря, музичного керівника); закріплювати уявлення про важливість і необхідність праці працівників дитсадка; розвивати пояснювальне мовлення, мислення; спонукати до обміну висловлюваннями із власного досвіду про свої враження та спостереження; виховувати повагу до праці дорослих, бажання допомагати їм; виховувати любов до свого дитсадка.Попередня робота: екскурсії дошкільним закладом, зокрема до медичного кабінету, кухні, пральні; читання художніх творів про професії в дитячому садку.Матеріал: нова лялька (або м’яка іграшка); аркуш паперу для складання маршруту екскурсії; умовні позначення приміщень дитячого садка.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

Вихователь пропонує дітям утворити коло, привітатися.

Психогімнастика «Привітання»Доброго ранку, рідний наш дім!Доброго ранку діткам усім!Доброго ранку сонечку ясномуДоброго ранку садочку прекрасному!

Вихователь обіграє появу гостя: до групи «заходить» нова іграшка, віта-ється з дітьми, запитує, куди вона потрапила. Діти та вихователь відповідають, що вона потрапила в незвичайну країну — веселий дім, де мешкають маленькі діти, а дорослі лише їм допомагають.

Гість (нова іграшка) просить дітей розповісти та показати їй дитячий садок.

ІІ. Основна частина

За допомогою дітей вихователь на великому аркуші паперу креслить марш-рут подорожі дитсадком. Діти називають приміщення дитсадка, де вони б хо-тіли побувати і про які хотіли б розповісти новій іграшці.

Вихователь виставляє таблицю із символом дитячого садочку на дошці.— Скільки поверхів у нашому садочку? — На якому поверсі знаходиться наша група? — Крім групових приміщень у дитячому садочку є ще інші приміщення.

Назвіть їх.Далі вихователь ставить картку-символ кабінету завідувача.— А це що за приміщення? (Це кабінет завідувача.) Як звуть нашого заві-

дувача? Що робить завідувач? (Завідувач керує дитячим садком, піклується про діток, цікавиться їх настроєм, справами, здоров’ям.)

Вихователь ставить картку-символ кабінету методиста.— Це кабінет вихователя-методиста. Як звуть нашого вихователя-мето-

диста? Що робить методист? (Методист керує роботою вихователів.)Вихователь ставить картку-символ музичної зали.

8

— Що це за приміщення? (Це музична зала.) Хто працює в ній? (Музичний керівник) Що робить музичний керівник?

Вихователь ставить картку-символ медичного кабінету.— Це картка-символ медичного кабінету. Хто працює в медичному кабі-

неті? Що робить медична сестра? Що є у медичному кабінеті? Діти пригадують, за потреби вихователь допомагає називати обладнання

медичного кабінету: шафи з ліками, ліжко, ваги, ростомір.— Які ще приміщення є у дитячому садку? (Пральня)Далі вихователь ставить картку-символ пральні.— Хто працює в пральні? (Пралі) Що вони роблять? Яке обладнання

є у пральні? (Пральні машини, праски) Де складають та зберігають чисті випра-сувані речі? (На полицях, у шафах)

Вихователь ставить картку-символ кухні.— А це що за приміщення? (Це кухня.) Хто працює на кухні? (Кухарі)— Що роблять кухарі? Хто такий шеф-кухар? Вихователь ставить картку-символ комори.— Це комора. Хто працює в коморі? (Комірник) Що робить комірник? Вихователь ставить картку-символ кабінету завгоспу.— Це кабінет завгоспа. Що робить завгосп? (Стежить за справністю всього

обладнання в дитячому садочку і на його території.)— У нашому садочку працює багато людей — вихователі, помічники вихо-

вателів, кухарі, пралі, двірник, медична сестра.

Фізкультхвилинка «В цьому домі ми — сім’я»

Діти з вихователем утворюють велике коло, промовляють слова та викону-ють відповідні рухи.

В цьому домі — ми сім’я, В цьому домі — ми сім’я. (Ідуть по колу.)Ми і ви, і ти, і я! (Зупиняються, руки в сторони, уперед, до грудей.)Руку дай, тому, хто зліва, (Ліву руку в сторону — вниз.)Руку дай, тому, хто справа. (Праву руку в сторону — вниз.)Ми — одна сім’я! (Беруться за руки, піднімають їх угору.)В цьому домі — ми сім’я. В цьому домі — ми сім’я. (Ідуть по колу.)Ми і ви, і ти, і я! (Зупиняються, руки в сторони, вперед до грудей.)Посміхнись, тому, хто зліва, (Повертають голову ліворуч, посміхаються.)Посміхнись, тому, хто справа, (Повертають голову праворуч, посміхаються.)Ми — одна сім’я! (Беруться за руки, піднімають їх угору.)

Дидактична гра «Що б сталося, якби?»

Вихователь пропонує дітям продовжити розпочате речення. • Що б сталося, якби не було б вихователя...• Що б сталося, якби не було б кухаря...• Що б сталося, якби не було б пралі...

Вихователь дякує дітям за цікаві відповіді та пропонує послухати вірш.

ІІІ. Підсумок

— Що цікавого було на занятті? Про що нового ви дізналися? За що ви лю-бите свій дитячий садочок?

9


ЗАНЯТТЯ 2Тема. Дружба — справжня сила

Мета: розвивати етичні уявлення дітей — продовжувати ознайомлювати з позитив-ними рисами характеру (доброта, щедрість, чуйність, увічливість, скромність, пра-цьовитість); сприяти формуванню усвідомлення про дружбу і товаришування; учити розрізняти добрі та погані вчинки; спонукати до дружнього спілкування; закріплю-вати вміння робити висновки та висловлювати свою оцінку поведінки у невеличких описових розповідях; навчати правил товариських стосунків, допомогти усвідомити поняття «товаришування» на простих прикладах; збагатити словник синонімами та антонімами; розвивати мовленнєве спілкування, пам’ять, мислення; виховувати ба-жання та вміння допомогти виручити друга з біди, почуття дружби та товариськості. Попередня робота: читання художніх творів про дружбу та товаришування; бесіди та спостереження за взаєминами в іграх та повсякденні.Матеріал: загадки; прислів’я; іграшка Чебурашка; ілюстрації до казок; коробка; картки; олівці; кубики; бутафорський торт; аудіозапис пісні «Справжній друг».



Звучить пісня «Справжній друг» (сл. М. Пляцьковського).В и х о в а т е л ь. Світло й сонячно в нашій групі, і настрій у всіх радісний. Ви

уважно слухали пісню. Про кого вона? Так, це пісня про добрих друзів. А у вас є друзі? Хто такі друзі? Як ви гадаєте, чому кожна людина хоче знайти собі друга? Народне прислів’я каже: «Друзі пізнаються в біді». Чому так кажуть? Як ви розумієте слово «дружити»? Так, дружити означає гратися дружно, не сваритися; не ображати одне одного, не битися, а ділитися іграшками та го-стинцями; допомагати, коли другові це потрібно.


— Стукають у двері. Можливо, гість запізнився? Хто це, ви дізнаєтеся, коли відгадаєте загадку.

Добрий друг звірятам, дітям,Він живий, як я і ти,Та таких у цілім світіБільш ніде нам не знайти.Це тому, що він не пташка,І не тигр, і не комашка,

Не котисько, не щеня,Не ведмідь, не вовченя.Він знімається в кіноІ відомий вам давно,Впізнати його не важко —Зветься він як? (Чебурашка)

— Так, це — Чебурашка. Заходь, Чебурашко! До нас завітав улюбленець усіх діточок Чебурашка. А чому він усім подобається? А як звуть найкращого друга Чебурашки? Чебурашка прийшов до нас по допомогу. Крокодил Гена за-просив Чебурашку на свій день народження. Той пішов до крамниці купити по-дарунок, а продавцем була стара Шапокляк. Шапокляк сказала Чебурашці, що подарунок він зможе вибрати лише тоді, коли виконає її завдання. Допоможімо Чебурашці!

Дидактична гра «Назви героїв казок»

Вихователь пропонує дітям розглянути ілюстрації до різних казок, вибрати та назвати тих казкових героїв, які допомагали одне одному в скрутній ситуа-ції. (Ілюстрації до казок «Котик і Півник», «Зайчикова хатинка», «Вовк та се-меро козенят», «Кицин дім»)

— Молодці, ви виконали перше завдання Шапокляк. Але є ще завдання.

10

Дидактична гра «Опиши казкового героя»

Вихователь пропонує дітям розглянути ілюстрації за мотивами казок, опи-сати героїв, які зробили гарні вчинки для своїх друзів.

— У якій казці Лисичка вкрала Півника? Яким був Кіт? Так, сміливим, справжнім і відданим другом. У якій казці Півень справжній герой? Кого він урятував? Чи шкода вам Лисицю з цієї казки? Чому?

Діти роблять висновок, що Лисиця зовсім не вміє дружити і сама потребує допомоги.

— Ми допомогли Чебурашці та виконали всі завдання Шапокляк. Чебу-рашка нам дарує коробку-сюрприз. Що в коробці?

Вихователь дістає з коробки «чарівну паличку».

Дидактична гра «Паличка-виручалочка»

Діти утворюють коло і по черзі згадують якусь ситуацію, коли їм потрібна допомога (наприклад: поганий настрій, болить зуб, хтось образив, батьки не купили нову іграшку). У педагога в руках «паличка-виручалочка». Коли дитина розповість про свою проблему, вихователь педагог каже: «Паличко чарівна, допомагай, друга з біди виручай!». Той з дітей, хто знає, як допо-могти другові, бере до рук «паличку-виручалочку» та розповідає, як можна допомогти другові. Якщо діти не мають відповіді, вихователь має робити це сам.

— Молодці, ми вміємо допомагати друзям. — Чебурашка залишив нам у коробці ще один подарунок (дістає книжку-

малятко). Це дуже цікаве оповідання Макса Майна «Нова лялька» про справ-жніх подружок.

Вихователь читає дітям оповідання.

Бесіда за змістом оповідання

— Чому Віра була справжнім другом для Марійки? У які ігри грали дів-чатка? У які ігри ви граєтеся з друзями? Як ви зрозуміли фразу «радість сил до-дає»?

— Ми сьогодні багато дізналися про дружбу та справжніх друзів. Запам’ятаймо правила дружби і будемо їх виконувати.

• Завжди ділися з товаришем гостинцями, іграшками.• Допомагай товаришеві у скруті.• Якщо іграшка одна, грайтеся нею по черзі.• Якщо хтось плаче, підійди, втіш.• Зупини іншого, якщо він робить щось недобре.• Не сварися з товаришами, намагайся гратися дружно.

Вправа «Дерево дружби»

У народі кажуть: «Дерево міцне корінням, а людина — друзями».Вихователь роздає дітям малюнки дерева без коріння, пропонує розфарбу-

вати своє дерево і намалювати стільки коріння, скільки друзів має дитина. Ви-хователь після малювання обговорює із дітьми, як почувається дерево, якщо в нього мало коріння.


— Ми допомогли Чебурашці, виконали всі завдання старої Шапокляк, а Че-бурашка отримав для свого друга Гени смачний торт і дякує за допомогу. Що слід зробити, щоб торт видавався вдвічі смачнішим? Я сподіваюся, що після на-шої розмови ви всі уважно ставитиметеся одне до одного, а ваші ігри та розваги будуть мирними й дружними.

11


ЗАНЯТТЯ 3Тема. Традиційні осінні свята українського народу

Мета: ознайомлювати дітей з традиційними українськими осінніми святами — об-жинками (збиранням урожаю хліба) та святом Покрови; розширювати знання про традиції святкування народних свят; сприяти відродженню звичаїв та традицій рід-ного народу; узагальнювати знання про шлях хліба до нашого столу, про різні види злакових рослин, професію хлібороба; навчати встановлювати причиново-наслідкові зв’язки; розвивати зв’язне мовлення, навички виразного читання та розповідання; виховувати повагу до звичаїв свого краю, пошану до праці хліборобів, людей праці.Попередня робота: бесіди про урожай; дидактичні ігри про шлях хлібу до столу, про професії на селі; розглядання ілюстративних матеріалів; читання художніх творів.Матеріал: аудіозапис весільної музики; паляниця (коровай); український рушник; конверти із розрізаними сюжетами робіт хліборобів.



В и х о в а т е л ь. Діти, сьогодні ми поговоримо про народні традиції та обряди нашого краю. Чим багата наша українська земля? (Полями, лісами, річками, хлібом та піснею.) А ще вона багата народними традиціями.

Вихователь ставить на стіл коровай на українському рушнику.— Бажаю, щоб цього року і довіку всі були з хлібом!


— Слово «хліб» таке звичайне, просте, повсякденне, як сонце, як земля. А чи завжди був хліб? Здається, що він був вічно. Але це не так. Учені вважа-ють, що в найдавніші часи люди споживали зерна дикорослих рослин, коли їм не щастило на полюванні. Згодом зерна почали розмочувати у воді, подрібню-вати на каменях. Минуло ще багато-багато років, і люди навчилися випікати на розжареному камінні прісні коржі. Це, власне, і був перший хліб. Від того темного твердого хліба з кам’яною пилюкою до пухкої випеченої паляниці ми-нуло декілька тисяч років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчи-лися з дикорослих зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пше-ниці, жита, ячменю, кукурудзи, а пекарі — випікати великі кількість хлібобу-лочних виробів.

— Розгляньте колоски пшениці, жита, вівса, ячменю, кетяги проса, гречки, початки кукурудзи, круг соняшника.

Вихователь розповідає, чим вони різняться, які вироби з них готують.— Важка праця у хліборобів. Спочатку землю підготувати, зерно посіяти,

доглядати за ним, доки не виросте та не дозріє. Попрацювати в жнива, зібрати урожай, відділити зерно від соломи, змолоти це зерно на борошно. І вже з бо-рошна, додаючи яйця, молоко, цукор, сіль, дріжджі, замісити тісто і випікати різні вироби.

Дидактична гра «Склади малюнок»

Вихователь об’єднує дітей у групи і роздає їм конверти із розрізаними на частини сюжетними малюнками головних етапів хліборобської діяльності: люди орють та засівають поле; поле зі стиглою пшеницею та комбайном; ванта-жівки із зерном; пекарня, де випікають хліб; хліб у крамниці, де продають хлі-бобулочні вироби тощо. Діти із частин складають ціле, а потім пояснюють по-слідовність шляху хліба до нашого столу.

12

— Я хочу вам сьогодні розповісти про традиційне свято хліборобів — об-жинки, Свята врожаю. Першим з осінніх народних свят були обжинки (свято збирання жита, пшениці та всякої пашниці). Чоловіки і жінки в перший день жнив одягалися у вишиване вбрання, заквітчували косу, пов’язували червоною стрічкою серп і всією сім’єю йшли у поле. Господар скидав капелюх і дякував богові за врожай хліба.

— Котися, святий хліб, у наші стодоли, а від стодоли — до комори, а від ко-мори — до стола!

А господиня просила у Бога погоди.— Дай нам у добрий час почати, а в легкий час — завершити!Перший сніп несли додому. Його сушили під стіною хати, усі гуртом обмоло-

чували, а зерно мололи на борошно. Господиня пекла хліб з нового врожаю — бо-гач. Він був пишний, з різноманітними узорами, шишечками, хрестом. За святко-вим столом господар ділив його ножем між усіма членами родини. Після цього по-чиналися жнива. Під час жнив пісень не співали, адже робота була дуже важкою.

Гра-драматизація «Свято обжинок»

Вихователь пропонує дітям пограти у «Свято обжинок», у яке вони грали на Святі Осені.

Жали женчики, жали,Серпики поламали.Серпики золоті,Женчики молоді.Добрі були женці,Дівчата і молодці.

Дівчата косаті, хлопці вусаті,Молодиці білолиці.Скрині одмикайте,Скатерті виймайте,Столи застеляйте,Женців привітайте!

— Просимо вас до столу покуштувати паляницю з нової пшениці.Вихователь розрізає паляницю за кількістю дітей і промовляє, роздаючи

шматочки.— Це тобі, донечко! Гарною зростай, батькам допомагай.— А це тобі, синку! Рости здоровим і дужим. Діти смакують паляницю.— Послухайте ще про одне українське традиційне осіннє свято — Покрова.— Свято Покрова — 14 жовтня. Цього дня перший сніг покривав землю.

Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем. У давнину святкували весілля саме після Покрови. Для того щоб усі члени родини були здоровими, старша господиня брала рушник і розві-шувала його над вхідними дверима. Ми так само зробимо в групі.

Вихователь розвішує рушник над дверима групи. — За погодою на Покрова передбачали погоду на зиму і весну.

• Якщо сніг не покрив землю — не покриє в листопаді й грудні.• Якщо на Покрову вітер — буде вітряна весна.• На Покрову відлітають журавлі — буде рання зима.

— Сніг, що покриває землю, в українського народу порівнюють з весільною фатою. Тому після Покрови починалися весільні тижні.

Народна гра «Покрова»

Вихователь з дитиною тримають легку ковдру внизу. Діти рухаються під музику, коли вихователь говорить: «Покрова!» та підіймає ковдру вгору, діти повинні сховатися під ковдрою.

— На свято Покрова сходилися майстри, щоб допомагати по господарству, щоб покрити дах удові чи сироті, щоб захистити їх від нещастя.


— Чому так робили в давнину? Чи є в наш час звичай допомагати сусідам у скруті?

13


ЗАНЯТТЯ 4Тема. Хліб — наше багатство

Мета: поглиблювати пізнавальний інтерес до навколишнього середовища; збагачувати досвід дошкільників цікавими фактами з життя людей на селі; формувати шанобливе ставлення до людей різних професій; уточнити й узагальнити уявлення про діяльність сільських працівників — хліборобів; узагальнювати і систематизувати знання про хліб як головний продукт харчування, про хліборобську працю; ознайомити з різно-видами хлібобулочних виробів; учити встановлювати причиново-наслідкові зв’язки; закріплювати знання про продукти харчування — хлібобулочні вироби; збагачувати словник назвами зернових культур, борошняними виробами; розвивати пізнавальну активність; виховувати шанобливе ставлення до хлібу, до хліборобської праці. Попередня робота: бесіди про сільськогосподарські роботи, про збирання врожаю; розглядання ілюстративних матеріалів; читання художніх творів.Матеріал: на рушнику — хліб із сіллю, хлібобулочні вироби (житній, пшеничний хліб, вівсяне печиво, кукурудзяні палички); ілюстрації до казки про хліб; три–чотири набори малюнків до вправи «Склади малюнок», де зображено різні види сільського-сподарських робіт хліборобів щодо вирощування врожаю; колоски пшениці, вівса, жита; картки із зображенням виробів із борошна — бублики, булочки, пиріжки, батон, коровай, калач тощо.



Вихователь вносить на рушнику коровай (хліб з сіллю).Якщо хочемо зустріти гостя щиро і привітно,Щоб він шану спостеріг і добром віддячить зміг,Гостя ми того стрічаєм круглим, пишним короваєм.З рушником берем таріль, коровай кладем і сіль,Шанобливо хліб підносим і, вклоняючись, щиро просим:«Любий гостю наш, приймай дружби символ — коровай».

— Який добрий звичай зустрічі гостей існує у нашого українського народу? Хліб не лише їжа наша, а й мірило людської дружби і пошани. У скрутний час справжній друг завжди поділиться шматком хліба.

«Хліб, як сонце!» — каже мати,«Хліб, як сонце!» — каже тато,«Хліб, як сонце!» — кажуть люди,Хліб, як сонце, — завжди буде!

— З давних-давен існує традиція зустрічати гостей хлібом. Хліб — це свя-тиня нашого народу. Навіщо нам потрібен хліб? Чим пахне хліб?

Пахне хліб, як тепло пахне хліб!Любов’ю трударів і радістю земною,І сонцем, що всміхалося весною,І щастям наших неповторних діб —Духмяно пахне хліб.

(П. Воронько)

— Багато праці потрібно докласти, щоб з маленької зернини до нас на стіл потрапив запашний пухкий хліб.


— Розгляньмо колоски деяких зернових культур, що виростили хлібороби в полі, та з яких виготовлені різні сорти хліба.

14

Дослід «Порівняння зернових культур»

Розглядання окремо кожної зернової культури та пояснення, чим вони від-різняються.

Вихователь виставляє на стіл хлібобулочні вироби з названих злаків. Про-понує дітям покуштувати ці вироби.

Дидактична гра «Колоски та вироби»

Вихователь пропонує дітям поєднати колоски з хлібобулочними виробами, які з них готують.

— Як приходить хліб до нас? Хто докладає до цього зусиль?

Дидактична гра «Розкажи про родичів хліба»

Вихователь пропонує дітям розглянути картки із зображенням виробів із борошна (бублики, булочки, пиріжки, батон, коровай, калач та ін.), розповісти про них, зокрема люди яких професій випікають ці вироби, де їх продають, як називається магазин або відділ у супермаркеті, коли вживають у їжу цей виріб, як потрібно ставитися до хлібобулочних виробів тощо.

Дидактична гра «Як хліб приходить до столу?»

Вихователь пропонує дітям із карток (де зображено різні види сільського-сподарських робіт хліборобів із вирощування врожаю) вибудувати послідов-ність дій. Діти називають професії людей, які вирощують хліб, розповідають про його шлях до столу.

ХЛІБОРОБИЧесть і слава хліборобам,Що живуть в моїм селі!Хлібороби хліб нам роблять,Знайте ви про це, малі.В пору літню, в час осінній,На весні — в гарячий час —Косять, жнуть вони і сіють,Лан орють у котрий раз.

Хлібороб в колгоспнім поліНам вирощує врожай.Пшениці шумлять на волі,Де початок їм, де край?А їсте ви паляницю,Калачі смачні їсте, —Не забудьте уклонитьсяХліборобові за те.

(М. Познанська)

Вправа «Покажи шлях хліба»

Кожна дитина бере картку із зображенням головних етапів хліборобської діяльності та шлях послідовного отримання хліба: засівають хліб, росте ко-лосся, комбайн збирає хліб, млин, хлібозавод, машина везе хліб до магазину, хліб у магазині. У музичному супроводі діти хаотично рухаються. Після при-пинення музики діти шикуються у певній послідовності «шляху вирощування хліба». Вихователь перевіряє. Діти обмінюються картками, гра повторюється.

Дидактична гра «Де вирощували та збирали урожай?»

Вихователь пропонує дітям розглянути ілюстрації до казок, назвати казки та вибрати ту казку, герої якої вирощували та виготовляли хліб. (Ілюстрації сюжетів знайомих дітям казок: «Колосок», «Ріпка», «Колобок», «Теремок», «Гуси-лебеді»)


— Як ви розумієте народне прислів’я «Хочеш їсти калачі — не лежи на печі»? Поважайте та бережіть хліб, адже він створений працею багатьох людей: хлібороби виростили зерно в полі, потім з нього змололи борошно, а пекарі спе-кли з борошна хліб.

Завершимо наше заняття ще одним народним прислів’ям «Хліб — усьому голова!».

15


ЗАНЯТТЯ 5Тема. Люби і знай свій рідний край!

Мета: формувати патріотичні почуття через виховання любові до своєї домівки, дитя-чого садка, рідного міста, України; продовжити ознайомлення із красою і величністю рідного краю; поглиблювати знання про історію рідної землі; розширювати уявлення про багатства України, основні географічні назви (ріки, найбільші міста); закріплю-вати і розширювати знання про рідне місто Харків (місто, де живуть); розвивати вміння слухати однолітків, розповідати, виразно читати вірші, пригадувати прислів’я, влучні вислови; виховувати любов до рідної землі, чемність, культуру спілкування; викликати бажання зробити наш край кращим.Попередня робота: бесіди про Україну, рідне місто; розглядання ілюстративних ма-теріалів; читання художніх творів.Матеріал: лялька Пізнайко; карта України; мультимедійна установка або ноутбук; фото-слайди «Україна», «Місто Харків», «Наш дитячий садок»; музичний супровід «Віночок українських пісень»; для гри «Де, чий одяг?» — предметні зображення (сорочки (для хлопчика та дівчинки), спідничка, шаровари, кушак, фартук, шапка, віночок зі стрічками, чобітки (для хлопчика та дівчинки)).



В и х о в а т е л ь. Сьогодні до нас обіцяв завітати один незвичайний гість. Чути стукіт у двері.— Це, мабуть, він! Ви його впізнали? — Так, це наш друг Пізнайко. — Я знаю, що ви дуже любите його журнал, адже вам подобається дізнава-

тися про щось нове й цікаве, розглядати картинки, виробляти саморобки. — Сьогодні Пізнайко завітав до нас, щоб ближче познайомитися з вами.


— Ми покажемо і розкажемо тобі, дорогий Пізнайку, наш дитячий садок, рідне місто та наш рідний край. Розкажіть, що таке рідний край.

Рідний край — Це домівка твоя, мама й тато,Це дитячий садок твій і свято,Це твої найкращі друзі,Це метелик в зеленому лузі.

— Розкажіть, у яку групу він завітав, у який дитячий садок. Де знаходиться наш дитячий садок?

Розповіді дітей з використанням слайдів про дитсадок, про рідне місто.Вихователь розповідає разом з дітьми Пізнайкові про герб міста, район

міста, де живуть діти. Діти «подорожують» районом міста за слайдами. — Пізнайкові сподобалися на слайдах діти в українських костюмах. Розка-

жіть про них.Розповіді дітей про те, як вони люблять одягати українські національні ко-

стюми, танцювати, ліпити та розмальовувати український посуд, вишивати.

Дидактична гра «Де, чий одяг?»

Вихователь пропонує дітям назвати елементи українського національного вбрання для хлопчиків та дівчаток, назвати спільні та відмінні речі. Із паперо-вих зображень елементів українського національного вбрання дітям слід обрати

16

для зображення хлопчика і дівчинки. Дівчаткам необхідно вибрати атрибути костюму для дівчаток, а хлопчикам — для хлопчиків.

— Пізнайку, у нашому дитячому садочку дуже цікаво, радісно і весело. Хлопчики й дівчатка дружать, ніколи не сваряться.

— Діти, згадайте прислів’я, а Пізнайко послухає та запам’ятає їх, а потім розповість усім дітям у своєму журналі.

• Дерево міцне корінням, а людина — друзями.• Один за всіх — всі за одного.• Від привітного слова язик не відсохне.• Лагідне слово і лід розтопить.

ФізкультхвилинкаДружно встаньте, потягніться,Одне одному всміхніться,Землі рідній поклоніться.Вправо, вліво поверніться.Раз присіли, два присіли,І на стільчики тихо сіли.

— Пізнайко ще хоче почути вашу розповідь про нашу Батьківщину, Україну. — Як називають людей, які живуть на Україні? — Якою мовою вони розмовляють? — А ви любите свою Батьківщину — Україну, свій рідний край? — Розкажіть вірші та приказки про це. — Розгляньмо карту України, українські кордони. — Якими морями проходить кордон України? — Які річки протікають Україною? — Які вам відомо міста? — Покажіть і назвіть столицю України.— Де ми живемо і як називається наше місто? — Яка річка протікає нашим містом? — Уже понад 20 років (із 24 серпня 1991 року) наша країна є незалежною

самостійною державою. Вона має свої державні символи — прапор, герб, гімн. Розкажіть Пізнайкові про основні символи нашої держави. У слові «Батьків-щина» є щось святе: земля, рідна домівка, сині ріки, гори. Починається Бать-ківщина від рідного порогу, з батьківського дому.

— Любий Пізнайку, ти вже переконався, як діти люблять свій рідний край. А ще вони хочуть бути корисними своєму місту, Україні. Яким би діти хотіли бачити наше місто у майбутньому? Ти зараз дізнаєшся про наші мрії.

Дидактична вправа «Коли я виросту, буду…»

— Як ми можемо допомогти зараз нашому місту бути красивим і чистим? Ми з Пізнайком впевнені, що коли ви станете дорослими, то будете робити все, щоб наша країна, наш рідний край, наше місто стали ще красивішими, багат-шими і люди жили щасливо.


— До побачення, Пізнайку! До нових зустрічей! Запам’ятайте, хлопчики й дівчатка, на все життя:

Нема тепла без сонечка,Садочка без дитини,Людини ж не буваєБез рідної Батьківщини!

17


ЗАНЯТТЯ 6Тема. Природне довкілля — теж наш дім!

Мета: ознайомити дітей з проблемою забруднення навколишнього середовища — при-родне і промислове сміття; підвести до розуміння необхідності охорони навколишнього середовища; учити правильно оцінювати дії та вчинки людей у повсякденні, героїв художніх творів; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, уяву; активізувати словник — сміття, екологічні знаки, переробка відходів; формувати вміння робити елементарні висновки, вміння міркувати; виховувати дбайливе ставлення до природи.Попередня робота: спостереження під час прогулянок за довкіллям, за поведінкою людей; спостереження за роботою двірника; прибирання на майданчику; бесіди про екологічний захист довкілля; читання художніх творів.Матеріал: лялька Тарасик; картки із зображенням добрих і поганих вчинків у природ-ному довкіллі; конверти для карток чорного і зеленого кольору; картки із зображен-ням листя та плодів декоративних дерев (каштан, липа, клен, дуб, горобина, ялина чи сосна); природне сміття (листя, гілки дерев, камінці); різноманітне промислове сміття (папір, скло, шматки картону, бляшанки).



Вихователь починає розмову з дітьми.— Діти, як добре, коли у віконечко зазирає сонечко! Запросімо його до себе

на гостину.

Психогімнастика «Привітайся з сонечком!»Сонечко, сонечко!Заглянь у віконечко.Ждуть тебе малята,Хочуть привітати.

— Що є у сонечка? (Промінчики) Привітаймося з кожним сонячним про-мінчиком. Простягніть руки вперед та уявіть, що ви стиснули в долоньках промінчик. Сонячні промінчики торкнулися ваших рученят і перетворили вас на маленькі сонечка. Ви — сонечка, ви прокидаєтеся, умиваєтеся, розчісуєте свої промені, даруєте тепло навкруги, посміхаєтеся від щастя, що всіх зігріває.

— До нас завітав сьогодні ще один гість — лялька Тарасик. Привітаймося з ним. Але Тарасик дуже засмучений. Що трапилося, Тарасику?

Т а р а с и к. Сьогодні на вулиці я побачив цілу купу сміття на ігровому май-данчику. Чого там тільки не було! Я зібрав це сміття, адже на майданчику у нас зав жди чисто, ми стежимо за порядком на майданчику, двірник наш завше прибирає.


— Розкажемо Тарасику, що нам відомо про сміття. Воно буває різним — при-родного походження та зроблене людиною. Назвіть природне сміття. (Гілочки, кора дерев, насіння декоративних дерев, торішня трава, камінці, листя) Хто смітить у природі? (Дерева, пташки, тварини, травичка, квіти)

Дидактична гра «З якого дерева листок?»

Діти обирають картки із зображенням листя серед інших і відносять до пев-ного зображеного дерева на малюнку (липи, берези, клена, каштана, дуба).

18

Дидактична гра «З якого дерева цей плід?»

Діти обирають картки із зображенням плодів декоративних дерев (шишка, горобина, жолудь, каштан, насіння липи, клена) серед інших і відносять до зо-браженого дерева на малюнках.

— Природне сміття дуже корисне. Чим корисне природне сміття: торішнє листя, гілочки, насіння декоративних дерев, уламки кори?

— Так, це і дім для проживання різних комашок, і їжа для птахів узимку, і паростки нових рослин навесні, і поживний ґрунт для росту інших рослин. Але існує ще інше сміття. Звідки воно береться? На вашу думку, воно корисне чи шкідливе для природи? Чому?

— Яке сміття може призвести до травми або спричинити загибель дерев, ку-щів, птахів чи тварин? Тарасику, у нашому садочку діти вчаться берегти і лю-бити природу.

Дидактична гра «Добре — погано»

Вихователь пропонує дітям по черзі обрати картинку із зображенням доб-рих та поганих вчинків у природному довкіллі, описати його та оцінити дії ге-роїв. Картинки із зображенням гарних учинків діти складають у конверт зеле-ного кольору, а з поганими — чорного.

— Послухайте вірш про поведінку дітей у природі.ЯЛИНКА

У лісі на галявиніЯлинонька стояла.Всіх вабила до себе,Всім око милувала.Прийшли у ліс хлоп’ята,Ялиночку хвалили,Коли прощались з нею,По гілці відломили.

А потім милувалисьЯлинкою дівчаткаІ теж по добрій гілціВзяли собі на згадку.Прибіг сіренький зайчик,Від жалю ледь не плаче:— Була така красуня,Тепер лише деркачик!

(А. Терлюн)— Чого зайчик ледь не плакав? Я сподіваюся, що ви, діти, так не поводитеся

у лісі. Тарасик ще бачив на вулиці, як одна дівчинка викидала сміття у вікно. Послухайте про таку саму історію в оповіданні «Смітник» В. Сухомлинського.

Вихователь читає оповідання, а потім проводить бесіду за його змістом.— Як ви гадаєте, чи правильно поводилася дівчинка Марійка? Чому так по-

водитися шкідливо? А куди необхідно викидати сміття?— Молодці, діти! Тарасику, наші діти не завдають шкоди природі. Дорослі

також піклуються про безпеку природного довкілля. Ми спостерігали, як двірники і люди, які мешкають у міських будинках, складають сміття у спе-ціальні контейнери. Спеціальні машини-сміттєвози відвозять сміття на сміт-тєзвалища, де працюють спеціальні фабрики і заводи з переробки сміття на корисні речі. На контейнерах зображено спеціальні екологічні знаки для сор-тування.

— Тарасику, діти тобі розкажуть про них і покажуть. Вони виготовили ра-зом з батьками поробки із різних використаних матеріалів.

Діти демонструють та розповідають, що можна виготовити зі старих пласт-масових пляшок, коробок, кришечок від напоїв.

— Природне довкілля потрібно берегти і охороняти.


— Зрозумів, Тарасику, як наші діти з дорослими піклуються про природне довкілля. Вода, земля та повітря повинні бути чистими, щоб росли гарні квіти, співали пташки. Любіть природу і ставтеся до неї дбайливо. Природа завжди віддячує людині за її піклування.

19


ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

(ВІКОНЕЧКО В ПРИРОДУ)

ЗАНЯТТЯ 1Тема. Кімнатні рослини

Мета: формувати інтерес дітей до світу рослин; розширювати знання про кімнатні ро-слини (їх назву, умови життя); залучати до роботи з догляду за кімнатними рослинами (поливання, пересаджування, підпушування ґрунту, протирання листя); ознайомити із сигнальними прапорцями та їх значенням у кутку природи; закріплювати назви кімнатних рослин, уміння знаходити їх за описом; формувати вміння знаходити від-мінності у будові квітів, їх зовнішньому вигляді; розвивати спостережливість, пам’ять, логічне мислення; виховувати любов до квітів, бажання турбуватися та доглядати їх; викликати бажання робити навколишній світ красивішим.Попередня робота: чергування у куточку природи; бесіди та спостереження за кім-натними рослинами; читання художніх творів.Матеріал: кімнатні рослини (бегонія «Королівська» та «Рекс», фуксія, пеларгонія, кактус, колеус, алоє, фіалка, хлорофітум); сигнальні прапорці синього, коричневого, червоного, зеленого кольору; поливальниці з водою; щіточки; серветки; палички для підпушування.



Вихователь читає вірш.Кімнатні квіти я люблюТо пещу їх, то поливаю,То з ними тихо говорю,То їм пісні на сон співаю.Вони всміхаються мені —Вони — живі, красиві.


Вихователь пропонує дітям відгадати загадки. Після називання відгадки вихователь виставляє на стіл почергово горщики з кімнатними рослинами.

• Лист з горбочком-жолобочком,Шипи має, а поранити не вміє,Зате лікує нас в будь-яку годину. (Алое)

• Вийшла балерина:Блузка, як горобина.Спідничка лілова,Стрічка василькова.Ніжки, як точені,Туфлі золочені. (Фуксія)

• Не подушка для голок,Не їжачок, і не ялинка,Але не дасть себе в образу,Тому що весь у голках. (Кактус)

— Як називають одним словом ці рослини? Що станеться, якщо ми виса-димо їх на вулиці? Чому їх називають кімнатними? Пригадайте назву кожної квітки. Які умови потрібні рослинам для зростання?

20

Дидактична гра «Сигнальні прапорці»

Вихователь звертає увагу дітей, що в горщиках з’явилися прапорці.— Що означають прапорці? Чому прапорці різного кольору? Кожен колір

прапорця сигналізує нам про якесь лихо, що сталося з квіткою. — Як гадаєте, про що може розповісти синій прапорець? (Цій квітці бракує

води.) Назвімо її та допоможемо. Якою водою поливають квіти? Як саме?Діти називають квітку, в горщику з якою був синій прапорець. Поливають її

з поливальниці. Після цього прапорець виймають з горщика.— Про що може розповісти коричневий колір? (Це колір землі, слід підпу-

шувати землю у горщику.)— Так, цій квітці нічим дихати, потрібно підпушити землю. Назвіть ро-

сли ну. Чим можна підпушити землю у горщику? Чому це слід робити акуратно?Одна дитина за бажанням підпушує землю і виймає прапорець.— Про яке лихо може розповісти зелений прапорець? (Це колір листя.)— Що може статися з листям? (Листя висохло, зламалося, укрилося пилом.)— Як доглядати за листям?— Чи всі листочки можна обприскувати?— Як допомогти квітам, де листя з ворсою? (Прибрати пил щіточкою.)Діти витирають вологою серветкою пил з гладенького листя та щіточкою

або пензликом — з ворсистого листя. Виймають прапорець з горщика.— Про що може розповісти червоний прапорець? (Червоний прапорець може

розповісти, що рослина гине.)Вихователь пояснює, які ознаки має рослина, якщо їй дуже погано: хворіє;

потребує пересаджування, поливання та ін.

Етюд «Зростає квіточка»

Під повільну музику діти імітують проростання паростку. — Росла маленька квіточка. З зернятка важко пробивалася вона до світла.

Тягнула свої зелененькі пелюстки до неба. Радісно тягнулася до сонечка, весело вклонялася своїм сусідкам.

Дидактична гра «Знайди квітку»

Вихователь пропонує дітям пограти у гру з метеликом та кімнатними ро-слинами. Показує метелика (паперового або іграшкового) і говорить, що мете-лик зараз сяде на ту квіточку, про яку розкаже вихователь. Діти мають вгадати за описом, на яку квітку сяде метелик і назвати її.

Дидактична гра «Чим схожі, чим різняться?»

Вихователь пропонує дітям порівняти дві рослини. З-поміж двох запропо-нованих квіточок діти мають знайти у рослин щось спільне і відмінне.

Динамічна гра «Склади ціле»

Вихователь пропонує дітям розглянути картки із зображенням кімнатних рослин, пропонує назвати їх (фікус, алое, драцена, бегонія, фіалка, кактус, пе-ларгонія, колеус, фуксія, лілія амазонська). Роздає кожній дитині половинку аркуша із зображенням рослини. Доки звучить музика, діти рухаються, щойно музика стихне — мають знайти свою пару і показати ціле зображення квітки. Потім обмінятися картками, гра повторюється.


Вихователь з дітьми обіцяє допомагати квітам зростати здоровими, швидко реагувати на сигнальні знаки.

21


ЗАНЯТТЯ 2Тема. Екологічна стежина дитячого садка

Мета: розширювати знання дітей про територію дитячого садка, її природні об’єкти; ознайомлювати з об’єктами живої природи, особливостями екологічної стежини; на-вчати бачити та розуміти ознаки пристосування до умов існування рослин; закріплю-вати назви дерев, що ростуть на території дитячого садка; навчати орієнтуватися в просторі; розвивати спритність та увагу; формувати основи екологічної свідомості, культури; виховувати дбайливе ставлення до навколишнього світу.Попередня робота: спостереження під час прогулянок за різними об’єктами природи на території майданчика та закладу; розглядання ілюстративних матеріалів; читання художніх творів.Матеріал: заздалегідь розроблений маршрут — схема (карта) екологічної стежинки території дитячого садка; кошик.



Вихователь пропонує дітям привітатися не тільки одне з одним, а й з при-родою.

Психогімнастика «Привітання»Доброго ранку, сонечко ясне!Доброго ранку, земле прекрасна!Доброго ранку, дерева багряні!Доброго ранку, квіти духмяні!Доброго ранку, птахи галасливі!Доброго ранку, люди щасливі!

Вихователь демонструє дітям лист (карту). — Діти, ви впізнали це зображення? Так, це карта території нашого дит-

садка. Знову настав час подорожі екологічною стежкою. Повторимо правила поведінки в природі.

Не засмічуй місце, де знаходишся!Не ламай кущів, гілок дерев!Не рви бездумно оберемками квіти!Не знищуй, не тривож комах!


Зупинка «Різнобарвний квітничок»

Діти зупиняються біля квітника. Називають осінні квіти (айстри, чорно-бривці, троянди, жоржини, сальвія, канни, нагідки). Разом з вихователем по-яснюють, чому ці квіти називають садовими, а не дикорослими. Повторюють правила доглядання за квітником, назви знарядь праці.

Не рвіть, не нищить, не топчітьВи квіточку духмяну.Вона себе не захистить —Я їй на захист стану!

Діти ставлять біля клумби заготовлену заздалегідь табличку із написом «Не зривай квітку!»

Зупинка «Каштанова»

Діти зупиняються біля старого каштана — велетня. Намагаються охопити його по одному, удвох, утрьох. Вихователь пояснює дітям, чому на каштані

22

починає жовтіти та сохнути листя. Діти збирають плоди у кошик для розгля-дання та поробок. Вихователь читає напис на табличці «Не ламай гілок!».

Дидактична гра «Добіжи до дерева, що я назву»

Вихователь пропонує дітям назвати дерева, що ростуть поряд з каштаном на прогулянковому майданчику дитячого садка. Пропонує знайти дерево — під-бігти до того дерева, що назве.

Зупинка «Аптечка»

Діти оглядають галявину лікарських рослин. Є рослини, що діти навесні висадили або посіяли самі (м’ята, нагідки, шавлія). Подорожник, кропива, ро-машка ростуть самі. Вихователь нагадує дітям, як вони збирали влітку цвіт ро-машки і нагідок, як зрізали верхівки м’яти та шавлії, сушили їх.

— Яку користь приносять лікарські рослини? Як людина використовує їх для поліпшення здоров’я?

Діти ставлять біля клумби заготовлену заздалегідь табличку із написом «Не топчи трави!». Вихователь з дітьми зрізує листя шавлії та м’яти, щоб у групі за-варити чай. Діти вдихають аромат, кладуть у кошик.

Зупинка «Вітамінна»

Діти зупиняються біля куща шипшини, розглядають його плоди (форму, колір, розмір ягід), пригадують, що влітку на місці плодів були чарівні за-пашні квіти. Вихователь пояснює, чому плоди шипшини корисні (багаті на ві-тамін С).

Діти ставлять біля клумби заготовлену заздалегідь табличку із написом «Не зривай всі ягоди! Залиш птахам!».

Дику троянду — шипшинуМи знаємо усі — це не секрет,Які ж в неї квіти красиві,А в плодах — вітамінів букет.

Зупинка «Фруктова»

Діти зупиняються біля дерев фруктового саду. З’ясовують, чи можна без плодів відгадати дерево (абрикос, груша, слива, яблуня, вишня). Пригадують, як збирали плоди фруктів для компоту влітку. Вихователь дякує дітям за те, що вони були уважними та активними, пропонує пограти.

Дидактична гра «Я — дерево»

За допомогою лічилки діти обирають «дерево». Ведучий ставить йому запи-тання, а решта гравців повинні здогадатися, яким деревом він себе уявляє.

— Ти скидаєш листя на зиму? Яке у тебе листя? — Якого воно кольору восени?— Якого кольору у тебе стовбур?— Яка кора на дотик? — Чи відвідують тебе якісь звірі й птахи?— Які у тебе плоди?

Он повзе мурашка, там хлюпоче річка.Не ламай ромашку, не топчи травичку,В зеленій діброві в китицях калина,Глянь, яка чудова наша Україна.Журавлі над лугом,Линуть рівним клином,Будь природі другом!Будь природі сином!


— Які добрі справи людей допомагають природі розквітати?

23


ЗАНЯТТЯ 3Тема. Мої органи чуття

Мета: формувати у дітей уявлення про себе як про окрему особистість; поглиблювати знання про те, що у людей можуть бути різний колір очей, шкіри, волосся, різна форма обличчя і носа; закріплювати знання про органи чуття, про їх особливості й призна-чення; навчати доглядати і берегти органи чуття; розвивати вміння розрізняти за смаком продукти харчування; учити на дотик розрізняти предмети та розпізнавати за голосом своїх товаришів; розвивати тактильні відчуття, слух, увагу, спостереж-ливість та допитливість; спонукати до самопізнання, вміння знаходити відмінності у двох майже однакових малюнках; виховувати почуття поваги до себе, бажання знати, доглядати і берегти свої органи чуття.Попередня робота: ознайомлення із будовою тіла людини; розглядання ілюстративних матеріалів; дидактичні ігри; читання творів художньої літератури.Матеріал: малюнки облич дітей; два схожих малюнка, але з 3–4 відмінностями; «Чарівний мішечок» із дрібними предметами; іграшкові ляльки — хлопчик і дівчин-ка; шматочки овочів, фруктів, печива на тарілці.



В и х о в а т е л ь. Діти, на заняття сьогодні до нас завітали гості: хлопчик і ді-вчинка. Їх усі називають чомучками. Як гадаєте, чому?


— Наші гості нам допомагатимуть сьогодні на занятті дізнаватися про себе як про живу істоту — людину.

Дидактична вправа «Наші помічники»

Вихователь пропонує розглянути малюнки із зображенням облич дітей з різним кольором очей, волосся, формою обличчя і носа, зачіскою.

— Наша гостя цікавиться, чим відрізняються обличчя дітей?— Погляньте одне на одного. А чим ви схожі?Вихователь підбиває підсумок, що у всіх людей є очі, вуха, ніс, рот.— За допомогою чого ви змогли розглянути свого товариша? Відгадайте за-

гадку.Маленьке, кругленьке,А весь світ бачить. (Очі)

Гра «Знайди відмінності»

Вихователь пропонує дітям знайти відмінності між двома подібними ма-люнками.

— Ви гарно попрацював та цілком упоралися із завданням. А ваші очі, ма-буть, утомились. Виконаймо вправу для очей.

Гімнастика для очейОчі бачать все навколо.Намалюю з ними коло.Очі бачать все завжди.Ходять очі туди-сюди.Намалюй із ними коло,Подивись на світ навколо!

— Очі наші справжні помічники. Але іноді людина втрачає зір. Тоді гово-рять, що людина сліпа. Як ви вважаєте, чи важко жити таким людям?

24

Вихователь пропонує дітям розглянути малюнки із заплющеними очима, обрати потрібну іграшку із заплющеними очима на дотик.

Вихователь вмикає аудіозапис музики або співу птахів. — Що ви почули? — Ви це побачили?— Так, ми не бачили, а чули музику та спів птахів.— Чим ми слухаємо?

Гра «Упізнай за голосом»

Вихователь пропонує дітям утворити коло. Діти йдуть по колу, по черзі звертаються до ведучого в центрі кола. Ведучий із зав’язаними очима має впі-знати за голосом того, хто його покликав.

— Який орган допоміг нам пограти у гру? Так, це наші вуха допомагають нам чути і розпізнавати звуки й голоси. Але вони можуть захворіти, якщо про них не піклуватися. Як слід доглядати за вухами?

— Чи зможете ви відчути смак їжі очима чи вухами? Ні, це нам допоможе зробити рот. Ми відчуваємо смак їжі тільки тоді, коли починаємо їсти та пити.

Дидактична гра «Упізнай за смаком»

Вихователь пропонує дітям із зав’язаними очима скуштувати яблука, моркви, печива, булочки та ін. і впізнати, що вони з’їли.

— Що вам допомогло відчути смак?— А що вам допомагає відчути запах?— Так, у ротика є помічник, який відгадує запах. Що це? Торкніться свого

носика, проведіть пальчиком угору, униз, знайдіть дірочки.— Запах, що вдихає носик, може бути приємним, або неприємним. А ще за-

пахи можуть бути шкідливими та корисними. Якщо на вулиці епідемія грипу, то ми в нашій групі наріжемо цибулю та розкладемо на тарілочці. Запах буде неприємним, але корисним.

Дидактична гра «Чарівний мішечок»

Вихователь пропонує для гри «чарівний» мішечок, у якому містяться пред-мети. Діти мають, не заглядаючи у мішечок, а тільки обмацуючи його, розпові-сти про предмети, що знаходяться в ньому. У мішечку може бути каштан, олі-вець, цукерка, гумова іграшка, металевий ключик тощо.

Вихователь підводить до підсумку, що шкіра нам допомагає вгадати пред-мети на дотик.

Читання вірша О. Шелухіної «Знають всі»

Під час читання вірша діти показують на ті органи чуття, про які йдеться.

Гра «Так чи ні»

Вихователь називає правила догляду за своїм тілом, за своїм здоров’ям. Діти повинні піднімати великий палець руки вгору, якщо вони погоджуються, та опускати палець униз — якщо ні.

• Вуха потрібно мити.• Ніколи не встромляти сторонніх предметів у ніс.• Зуби можна не чистити.• Читати можна лежачи тощо.


— Ми багаті люди, адже природа дала нам найдорожчі цінності: очі, вуха, шкіру, ніс та рот. Цінуйте й оберігайте їх, своїх помічників.

Діти прощаються з ляльками.

25


ЗАНЯТТЯ 4 Тема. Очі та моє здоров’я

Мета: формувати уявлення дітей про себе як про окрему особистість; закріплювати знання про органи чуття; ознайомити з будовою ока, поняттям про функції очей, про догляд за ними; навчати доглядати і берегти очі; закріплювати вміння знаходити відмінності у двох майже однакових малюнках; розвивати увагу, спостережливість; розвивати і підтримувати інтерес до самопізнання; виховувати почуття поваги до себе, дбайливе ставлення до свого здоров’я, культурно-гігієнічні навички.Попередня робота: спостереження за своїм тілом; розглядання ілюстрацій; виховання культурно-гігієнічних навичок щодо догляду за своїм тілом; читання художніх творів.Матеріал: люстерко; м’яч: дві майже однакові ілюстрації (для порівняння).



Вихователь пропонує дітям відгадати загадку.Маленьке, кругленьке,А весь світ бачить.Як ви думаєте, Що це таке? (Око)


— Уважно розгляньмо свої очі в люстерко. Скільки у вас очей? Де вони роз-міщені? Заплющить очі. Ось це, чим ми заплющуємо очі, називають повіками. Повіки кліпають, очищаючи очі від пилинок. Краї повік укриті віями.

— Стуліть повіки й обережно помацайте свої оченята пальчиками. Що вони вам нагадують? Може, невеличкі яблучка? Тому саме око, без повік та вій на-зивають очним яблуком. Тепер знову погляньте у люстерко. Що ви бачите на очних яблуках? (Два кола) Якого вони кольору? Велике коло буває різного ко-льору, адже очі у людини можуть різнитися за кольором: і блакитні, і зелені, і карі. Велике коло називають райдужкою, а маленьке — зіницею.

Вихователь пропонує дітям розглянути таблицю, де зображено будову ока, назвати частини ока, на які вказано стрілочками — до очного яблука, до зіниці, до райдужної оболонки, до верхньої повіки, до нижньої повіки.

— Заплющимо очі. Ви щось побачили? (Ні) Якби в людини не стало очей, вона б не знала, який світ. Тому дуже важливо берегти очі. Згадаймо правила догляду за очима.

• Промивати очі.• Витирати обличчя та очі тільки особистим рушником.• Не чіпати очі брудними руками.• Обережно поводитися з гострими предметами.

Дидактична гра «Що допоможе бачити краще?»

Вихователь пропонує дітям розглянути малюнки предметів та вибрати ті, що допомагають очам краще бачити. (Окуляри, лупа, бінокль, чашка, рушник, яблуко, морква, ґудзик, люстерко)

ВалеохвилинкаРоблять всі зарядку: заєць, кіт, сова,Навіть слон завзято хоботом вправля,Ми закриєм очі повіками, ось так.А чи добре бачим? Звісно, аж ніяк.

26

Гімнастика для очейЧитали, писали, за всім слідкували.І очі, малята, втомлятися стали,Їм слід відпочити. Тож зробим зарядку.Сідайте зручніше й усе по порядку:Очі закрили. Ви бачите ніч?Відкрили, закрили. Ще раз повторили.Тепер погляньте то вправо, то вліво.Вгору та вниз. Ще раз повторімо.Дивіться, малята, синіє та даль.А гляньте, на носі не всівся комар?І знову очима поведіть вправо, вліво.Усі відпочили? Берімось за діло.

Дидактична гра «Знайди відмінності»

Вихователь пропонує дітям розглянути та порівняти два малюнки, знайти та пояснити відмінності у двох майже однакових малюнках.

— Діти, спостережлива людина бачить дуже багато. І це завдяки зору — очам. У цій грі ми перевірили вашу спостережливість. Ви — молодці!

Мовленнєва вправа «Доповни речення».

Вихователь пропонує дітям утворити коло, говорить початок речення і ки-дає м’яч дитині. Той, хто піймає м’яч, мусить доповнити речення закінченням.

Беру в руки м’яч, м’яч уміє грати,В ваші руки попадати.В нього запитань багато — будемо відповідати.Очима дитина… (бачить).Очі треба... (берегти).Око складається з... (очного яблука, райдужної оболонки, зіниці).Що захищає очі від пилу? (Повіки, вії)Очі чіпати брудними руками… (не можна).Витирати очі слід… (рушником).


— Ми багаті люди, адже природа дала нам найдорожчі цінності: очі, вуха, шкіру, ніс та рот. Цінуйте та оберігайте їх. Щоб добре бачити, слід робити за-рядку для очей.

Додатковий матеріал

ОРГАНИ ЛЮДСЬКОГО ТІЛА(Казка)

Якось органи людського тіла пересварилися між собою й вирішили більше не слугу-вати одне одному. Ноги сказали: «Чому саме ми повинні носити все тіло? Нехай воно зро-бить саме собі інші ноги й ходить скільки завгодно».

Руки також сказали: «Ми не хочемо працювати для інших, зробіть собі інші руки, і нехай для вас трудяться».

Рот пробурчав: «Дурний же я буду, якщо ні з того ні з сього пережовуватиму їжу для шлунка, щоб він її потім перетравлював, розсівшись, як поважний пан. Ні, пошукай собі іншого рота, а я тобі більше не слуга».

Очі також вважали за дуже чудне, що вони повинні дивитися на все тіло і стояти без-перестанку на сторожі. Так порозмовляли між собою всі органи людського тіла, та й ви-рішили не служити більше одне одному. Що ж сталося? Через те, що ноги не хотіли хо-дити, руки перестали працювати, рот припинив їсти й очі заплющилися, усе тіло, зали-шившись буз руху та їжі, почало слабнути, кволіти й ледве було зовсім не вмерло. Усім органам, що становили тіло, стало тяжко, і було б ще гірше, коли б вони не здогадалися, як по—дурному вони вчинили. «Ні, так жити погано!» — подумали вони. Помирилися, почали, як колись, працювати один на одного — і все тіло стало здоровим і дужим.

(К. Ушинський)

27


ЗАНЯТТЯ 5Тема. Дарунки осені

Мета: продовжувати формувати уявлення дітей про рослини як частину живої при-роди; дати поняття про частини рослин; учити розрізняти дерева, кущі, трав’янисті рослини; закріплювати знання про овочі, фрукти та ягоди, учити їх називати та відріз-няти; формувати уявлення про їх користь для людини; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати; викликати бажання досліджувати об’єкти природи; виховувати пізнавальний інтерес до довкілля.Попередня робота: дидактичні ігри з овочами та фруктами; бесіди та спостереження за овочами та фруктами на городі та у фруктовому саду дитячого садка; розглядання ілюстративних матеріалів; читання художніх творів.Матеріал: картини із зображенням дерева, куща і рослини; таця з плодами (або муляжами, накрита скатертиною); картки із зображенням овочів (по 2–3 — кожній дитині); картки із зображенням овочів, фруктів, ягід; три порожні таці.



Вихователь пропонує дітям утворити коло.

Психогімнастика «Чарівні перетворення»

Вихователь пропонує дітям за його сигналом перетворюватися на предмети і речі навколишнього світу, що потрібні людині: тварини, птахи, рослини, по-бутові речі. Вихователь лічить: «Один, два, три». На рахунок «три» кожна ди-тина застигає в обраній позі. Вихователь торкається кожного, «фігура» оживає і дитина розповідає, ким або чим вона себе уявляє.


Вихователь запрошує дітей підійти до малюнків дерева, куща і трав’янистої рослини (садові та городні культури).

— Розгляньте малюнки. Як їх назвати одним словом? Щоб правильну зна-йти відповідь на це запитання, порівняймо їх. Що це?

Вихователь почергово показує дерево, кущ, трав’янисту рослину. — Чим вони схожі? Чим відрізняються? До яких груп їх належать? Так, де-

рево — це рослина, що має одну пряму головну стеблину від кореня — твер-дий і дерев’янистий стовбур. Кущ — це рослина, що не має головного стов-бура, а має декілька дерев’янистих стовбурців, що також ростуть від кореня. Це трав’яниста рослина, у якої м’які трав’янисті стеблини, що також ростуть від кореня.

— Отже, на малюнку зображено рослини. До якої природи належать ро-слини — живої чи неживої? Які умови потрібні рослинам, щоб вони росли, роз-вивалися і розмножувалися? Так, світло і тепло, вода, поживні речовини землі, повітря. Розгляньте малюнок рослини. Назвіть частини та функції кожної.

— Яка пора року настала?Вихователь запрошує дітей до столу, де стоїть таця, накрита скатертиною. — Що під скатертиною?Вихователь знімає скатертину, щоб діти побачили на таці дарунки Осені.

Дидактична гра «Дарунки осені»

Вихователь пропонує дітям розглянути плоди (натуральні, муляжі, або картки із їх зображенням), назвати їх та розкласти на різні три таці.

28

— На які групи можна розподілити ці предмети? Де ростуть овочі, фрукти, ягоди? До якої групи належать гарбуз, диня і кавун? Це найбільші ягоди.

Дидактична гра «Що, де росте?»

Вихователь загадує загадки. Діти відгадують та показують овоч, беручи його з таці та викладаючи на столі в ряд.

• Сидить баба серед літа В сто сорочок одіта. (Капуста)

• Що то за голова, Що лиш зуби та борода? (Часник)

• І печуть мене, і варять, І їдять мене, і хвалять. (Картопля)

• Кажуть, щоб хвороб не мати, Треба всім мене вживати. (Цибуля)

— Ті овочі, що викопують та висмикують, ростуть у землі: морква, буряк, картопля. А ті, що зривають, ростуть на землі: помідори, капуста, огірки.

Вихователь пропонує дітям узяти по одному овочу з таці, розповісти, де він ріс — у землі, чи на землі, та покласти на тарілку (праворуч чи ліворуч на таці).

Дидактична гра «Гарбузове військо»

Вихователь роздає дітям по три картки із зображенням овочів.— Одного разу вирішив генерал Гарбуз зібрати овочеве військо. Він ска-

зав так: «До першого війська потраплять ті овочі, що можна їсти сирими. До другого війська — тільки ті, що мають круглу форму. До третього — лише ті, з яких можна зварити борщ».

Діти піднімають картки із зображенням відповідних овочів.

Динамічна гра «Вершки та корінці»

Вихователь роздає дітям картки із зображенням овочів (помідор, перець, картопля, огірок, морква, редиска, ріпа, буряк, цибуля, часник, петрушка, са-лат, кріп, щавель, горох, квасоля, кабачок). Під веселу музику діти рухаються хаотично по килимку. За сигналом вихователя «Корінці!» або «Вершки» діти із зображенням таких овочів підбігають до нього, решта присідають — «зали-шаються на городі». Наприкінці гри вихователь і діти звертають увагу на ті ро-слини, у яких споживають і вершки, і корінці. (Цибуля, часник, петрушка)

Дидактична гра «Збирання врожаю»

Вихователь пропонує дітям зібрати урожай, але не на городі, а в саду, де ро-стуть солодкі, запашні фрукти, ягоди.

— Чи всі фрукти та ягоди можна скуштувати восени? Чому немає вишень? Які фрукти, ягоди літні? осінні?

Дидактична гра «Приготуймо страви»

Вихователь об’єднує дітей у три групи для «приготування» страв — салату, компоту, борщу. З-поміж запропонованих муляжів овочів та фруктів діти оби-рають ті, що їм потрібні.

Дидактична вправа «Опиши, а я назву»

Вихователь пропонує одній дитині (по черзі) описати форму, смак фрукта, не називаючи його, а решта дітей відгадують.

Дидактична гра «Плоди — ліки»

Вихователь пропонує дітям розглянути та назвати овочі, фрукти та ягоди (або їх зображення на картках), що можуть бути ліками, або можуть запобігати хворобам (лимон, малина, цибуля, часник, калина, шипшина).


— Чому вживання овочів та фруктів корисне для здоров’я? Чим пригощає нас город? сад?

29


ЗАНЯТТЯ 6Тема. Лікарські рослини на варті здоров’я

Мета: продовжувати роботу над формуванням уявлень про рослини, зокрема ознайо-мити дітей з лікарськими рослинами; навчати бачити красу і багатство рідної природи, цінувати та берегти її; розширювати знання про фольклорний символ українського народу — український віночок, зокрема квіти, трав’янисті рослини, з яких його плетуть; формувати уявлення про найголовнішу цінність у житі людини — здоров’я; пробуджувати бажання спілкуватися з природою, звертатися до неї за допомогою; виховувати турботливе ставлення до свого здоров’я, повагу та вдячність природі за лікарські рослини, що допомагають людині.Попередня робота: спостереження під час прогулянок за лікарськими рослинами; збирання лікарських рослин для гербарію; розглядання ілюстративних матеріалів; читання художніх творів.Матеріал: сухі лікарські рослини або картинки із зображеннями лікарських рослин; лялька; кошик від Лісовичка з цвітом липи, кетягом калини, засушеними травами та квітами (мати-й-мачуха, деревій, грицики, кропива, подорожник, ромашка); аркуші паперу та олівці (за кількістю дітей).



Вихователь демонструє дітям ляльку.Добрий ранок! Поможіть!Де тут лікар? Покажіть!Наша лялька захворіла:В неї горло заболіло.

— Коли настає осінь, повітря стає прохолоднішим, дме сильний вітер, ча-стіше дощить. Під час такого холодного дощу захворіла наша лялька Оксанка. А тепер їй потрібно допомогти, вилікувати від простуди. Чи є у нас лікар? Як нам бути? Можливо, хтось з вас знає, як можна допомогти?

Вихователь звертає увагу дітей на метод лікування — за допомогою лікар-ських рослин.


— Ми сьогодні поговоримо про лікарські рослини. Пригадайте, які лікар-ські рослини ви вже знаєте? (Кропива, подорожник, ромашка, шипшина, липа)

— Навіщо їх використовують? Чи зможете ви їх розрізняти?

Дидактична гра «Упізнай і назви»

Вихователь пропонує дітям розглянути на столі картки із зображенням лі-карських рослин (ромашка, кропива, подорожник, липа, чабрець, м’ята, ка-лендула, мати-й-мачуха, шипшина). Дитина, яка впізнає рослину на картці, розміщує її на дошці (або на фланелеграфі) та називає цю лікарську рослину.

— Ще здавна люди дізналися про лікувальні властивості рослин, навчилися збирати їх, готувати з них відвари, настої, мазі. Але рослини є тільки в теплу пору року, а взимку їх немає. Тому люди їх збирають і сушать, щоб можна було користуватися ними і взимку.

Вихователь демонструє пучечки сухих трав або коробочки з аптеки з лікар-ськими травами.

— В Україні люди прикрашають засушеними рослинами оселі (м’ятою, поли-ном, ромашкою), щоб сповнити оселю приємним запахом, поліпшити здоров’я.

30

Пучечки сухих трав дарують знайомим, малих діток купають у настоях трав. Розкажіть, у кого в селі є бабуся, яка вдома тримає пучки сухих трав? Навіщо?

Чути стукіт у двері. Вихователь заносить кошик.— Це нам гостинець від нашого знайомого Лісовичка! Він знає, що ми лю-

бимо природу, оберігаємо її, вивчаємо лікарські рослини. Можливо, Лісовичок нам передав щось, що допоможе ляльці?

Дидактична гра «Посилка від Лісовичка»

— Лісовичок передав нам цвіт липи. Зараз я його заварю для нашої ляльки. Засиплю цвіт у чайник, наллю гарячої води і накрию рушничком. Нехай запа-рюється. А що це за гілочка?

Вихователь дістає із кошика гілку калини. — Як ці ягоди допомагають лікуватися? Ягідки у чаї лікують кашель, біль

у горлі. Відвар з калинової кори зупиняє кровотечу на ранці шкіри. Лісови-чок нам надіслав ще рослинку — квітку ромашку. Уранці ромашка умивається росою, щоб бути завжди гарною. А навіщо вона росте? Чому називається лі-карською? А чи можна ромашку комусь подарувати? Кому? Відчуйте запах ро-машки. Цю рослину називають мати-й-мачуха, або підбіл. Ця квітуча рослина з яскравими жовтими квітами має незвичайне листя: з одного боку воно хо-лодне і тверде — мачуха, а з іншого — ніжне, тепле, вкрите сріблястими воло-синками, — мати. Відваром цієї рослини полощуть горло. А ось ця рослина — деревій. Вона допомагає при болях голови, вух, живота, зупиняє кровотечу. Це любисток, волошка. Люди їх люблять не лише за запах, а й за лікувальні вла-стивості. А ще відварами з них миють волосся, додають у ванну при купанні.

Дидактична гра «Збери віночок»

Вихователь пропонує дітям зібрати український віночок-оберіг із паперо-вих квітів і рослин. У ньому має бути 12 квіточок, кожна квітка — лікар і обе-ріг: оберігає від хвороб і злих сил. Дітям слід обрати ті, з яких складається ві-нок. Можна об’єднати дітей у дві групи для складання двох оберегів-віночків.

Ускладнення: розповісти про значення кожної квітки у віночку-оберегу.

Дидактична гра «Корисні ягідки»

Вихователь пропонує дітям розглянути малюнки різних ягід (вишня, горо-бина, калина, абрикос, малина, чорна смородина, чорниця, журавлина) та на-звати ті, що є лікувальними, розповісти, що можна з них приготувати та при яких захворюваннях їх вживають.

Гра-фантазія «Квітка-лікар»

— А зараз цікаве завдання. Вам необхідно уявити і намалювати незвичайну лікарську рослину, квіточки якої немає, але вона може розквітнути за 10, 20 ро-ків. Ця квіточка зможе вилікувати від будь-якої хвороби. Яке у неї стебло? ли-сточки? серединка? пелюстки? Розкажіть, які хвороби лікує ця квіточка.

Чаювання — чай з липи

Діти смакують чай з липи, що вже настоявся. Діти вкладають ляльку у ліжко, співають колискову.

— Поки лялька спить, пригадаймо лікарські рослини. Назви яких трав ми почули? Це також лікарські рослини.

IIІ. Підсумок

— Що потрібно робити, аби залишатися здоровими? Що таке «зелена ап-тека»? Саме чай з липи — рослини із «зеленої аптеки» допоміг нашій ляльці. Лікарських рослин не багато. Щоб вони росли і допомагали людині долати хво-роби, їх слід оберігати, не топтати, не рвати без потреби. І тоді рослин стане більше, а кількість хвороб зменшиться.

31


ЗАНЯТТЯ 7Тема. Пригоди маленької краплинки

Мета: формувати вміння дітей емоційно реагувати на природні явища та об’єкти, отримувати позитивні враження від спостережень за ними; розширювати знання про кругообіг води в природі; поглиблювати уявлення про одну з найпоширеніших речовин у природі — воду, про різні стани води; надати знання про значення води для всіх живих об’єктів на Землі, про те, як вода допомагає людині; розширювати знання про властивості води; розвивати цікавість, бажання зрозуміти явище, що спостерігається; закріплювати вміння робити висновки; виховувати бажання берегти водні ресурси нашої країни.Попередня робота: спостереження в природі за дощиком, за калюжами, за струмка-ми, за поливанням квітників; бесіди про користь води для живих об’єктів на Землі; читання художніх творів про воду.Матеріал: таблиця карта-схема «Кругообіг води в природі»; склянка з дощовою водою; аудіо запис звуків дощу, грози.



Вихователь загадує загадку.Відома всім вам рідина,Усі її вживають,Буває хмаринкою вона,Сніжинкою буває.Бува як скло, бува тверда,Звичайна, підкажіть… (вода).


— Як ви вже здогадалися, ми сьогодні говоритимемо про чарівницю воду. Кому потрібна вода в природі?

Вихователь показує дітям склянку з дощовою водою.— Сьогодні вранці йшов дощ — і я зібрала дощову воду у склянку. По-

гляньте на ці краплинки. Які вони? Температура їх може бути різною, залежно від того, яка зараз пора року. Від чого залежить чистота дощової води? (Від по-верхні предмета, на який вона впала.) Звідки до нас приходить дощ?

КРУГООБІГ ВОДИЗбирались краплинкиДокупи в хмаринки.Коли їх зібралось багато,В хмаринці стало тіснувато.Тоді вже на землю бігцемНеслися краплинки дощем.

Сонце світило потому,Парою вертались додому.Краплинки чисті, маленькі,Хмари білі, рідненькі.Що далі? Хочете знати?Треба багато читати.

Дослід «Вода при нагріванні перетворюється на пару»

Вихователь виливає кип’яток у склянку та накриває блюдечком. Пара пере-творюється знову на краплинки води і падає вниз.

Бесіда-розповідь про воду

Сонце нагріває воду і вона випаровується, адже водяна пара легка, тому під-німаються над землею. У повітрі водяна пара охолоджується, перетворюється на маленькі краплинки води або лід. Вітер гонить їх по небу.

— Що піде з хмар улітку? узимку?

32

Вправа «Добре — погано»

Вихователь пропонує дітям об’єднатися у дві групи. Кожна група дітей мо-тивує, чому дощ — добре, або чому дощ — погано.

Вихователь читає казку.КАЗКА ПРО КРАПЛИНКУ

(За картою-схемою)Жила в океані краплинка кругленька, іскриста, легка та ніжна. Захотілось

їй подивитись на світ: гарний він чи ні? Піднялася вона на край хвилі й відчула, що її тягне вгору, до самого сонечка. Не встигла краплинка озирнувшись, як вона була вже на хмаринці. Там вона побачила багато таких самих краплинок, як вона сама, своїх сестричок.

Піднявся вітер і поніс хмару вище, де нашим краплинкам стало холодно. За-плакали вони і полилися на землю дощем. Одні краплі впали на землю, другі — в море, треті — на поля, в річку. А наша краплинка впала в лісовий струмок.

Засумувала вона:— Де мої сестрички? Чи побачу я їх ще?Поки вона думала, струмок доніс її до річки. Тут краплинка зустрілася зі

своїми сестрами.— Як гадаєте, що трапиться далі? Де живе вода? (У річках, морях, озерах,

у криницях) Які водойми є поблизу вашого помешкання? Як ви вважаєте, чи скрізь однакова вода? Так, вода в природі буває прісною й солоною.

Проведення досліду

Вихователь пропонує дітям по дві склянки води кожній. Вихователь пропо-нує визначити, у якій склянці прісна вода, а в якій — солона

— Як ви розумієте слово «прісна»? (Це вода без смаку, без запаху.) Основ на маса води міститься в морях і океанах. Там вода гірко-солона. Хто був на морі, той, напевне, відчув цей смак. Зараз ми розглянемо таблицю, на якій зобра-жено, де в природі є вода та які вона має властивості.

Вихователь демонструє сюжетні малюнки із зображенням різних водойм.— У річці яка вода? (Прісна, проточна) У струмку? (Прісна, проточна)

В озері? (Прісна, стояча) У морі, в океані? (Солона, гірко-солона) У джерельці? (Прісна, проточна, чиста) У болоті? (Прісна, стояча, тухла, з неприємним за-пахом) У калюжі? (Стояча, прісна, брудна)

— Яку воду можна назвати живою? (Чисту, джерельну, мінеральну) Яку воду вважають «мертвою»? Чому? (Забруднену воду вважають мертвою, адже від неї гине все живе.) Ось склянка з водою, у якій прали з використанням праль-ного порошку; у цій склянці вода, у якій мили фрукти; а це вода з джерела. Як ви вважаєте, яка вода «мертва»? Поясніть свою думку.

— Як люди використовують воду? (Для приготування їжі, для вирощування рослин, для підтримання чистоти свого тіла, одягу, житла.) Як мають пово-дитися люди, щоб вода у джерелах, морях та інших водоймах була прозорою, чистою, а головне «живою»? (Розчищати річки, не засмічувати джерела, не за-бруднювати воду.)

— Пригадайте народні прислів’я, приказки про воду.• Із маленького джерельця велика річка починається.• Чиста вода — хворобі біда.• Закрути тугіше кран, щоб не витік океан.• Бережи воду, бо загубиш вроду.


— Що нового ви сьогодні дізналися про воду? Разом послухаймо, які звуки нам дарує дощ!

Слухання запису звуків дощу.

33


ЗАНЯТТЯ 8Тема. Життя найменших істот восени

Мета: продовжувати формувати у дітей уявлення про комах; розширювати знання про світ комах; навчати бачити ознаки, що відбуваються у поведінці комах із набли-женням холодів; учити спостерігати в природі, робити висновки й узагальнення; формувати основи екологічної свідомості, культури; виховувати дбайливе ставлення до навколишнього світу.Попередня робота: спостереження на прогулянках за комахами; розглядання ілю-страцій комах; читання художніх творів про комах.Матеріал: заздалегідь розроблений маршрут — схема; стежинки території дитячого садка; кошик.



Вихователь пропонує дітям привітатися не тільки одне з одним, а й з при-родою.

Психологічний етюд «Привітання з природою»Доброго ранку, сонечко ясне!Доброго ранку, земле прекрасна!Доброго ранку, дерева багряні!

Доброго ранку, квіти духмяні!Доброго ранку, птахи галасливі!Доброго ранку, люди щасливі!

Вихователь читає лист. «Любі діти! Незабаром настане зима і ми будемо спати. Запрошуємо вас до

нас на гостину. Приходьте та дізнаєтеся, як ми готуємося до зими».— Хто нас запросив у гості? Вихователь дістає з конверта картинки із зображенням комах. Діти називають по черзі всіх комах.— Як одним словом назвати всіх цих істот? (Комахи)


— Запрошую вас у подорож нашою екологічною стежиною до комах. Демонструє карту екологічної стежини дитсадка. — Повторімо правила поведінки в природі.

• Не засмічуй місце, де знаходишся!• Не ламай кущів, гілок дерев!• Не рви бездумно оберемками квіти!• Не знищуй, не тривож комах!

Зупинка «Мурашник»

— Що це за гість? Діти, погляньте на нашого гостя ось через це скельце-віко-нечко (лупу). Якого кольору мурахи? Яким є їх зовнішній вигляд? Які вусики у мурах, очі? Скільки лапок у мурашок? Мураха рухлива. У неї рухливе че-ревце. Кого вщипнула комаха? Чим щипає мурашка? (Щелепами) Це вона так захищається, а боляче тому, що мурахи виділяють кислоту. Мурашину кислоту використовують для приготування ліків. Діти, а де ви ще бачили мурашок? Де вони ще живуть? Тільки в лісі? Так, мурашки живуть у полі, в лісі, на луках, на городах. А ще, діти, поспостерігайте за поведінкою мурашок перед дощем. У лісі перед дощем мурашки дуже сердиті, особливо, коли їм хтось заважає. Вони поспішають додому, замуровують у мурашнику всі щілинки, щоб дощ не замочив їхніх діточок, а потім ховаються самі. Мурахи люблять солодке, жив-ляться вони крихтами, шкідливими личинками, комахами та попелюхою тлі

34

(«попелюха» — це мурашина корова, з якої вони «доять молоко»). Мурашки за допомогою лапок та вусиків лоскочуть попелюху, і вона виділяє солодкувату рі-дину, якою вони харчуються.

— А ще в кожної мурашки є відповідна роль: вони поділяються на «буді-вельників», які постійно будують свої гнізда, на «солдатів», на «няньок», які доглядають й оберігають яйця. Мають також «королеву», яка несе яйця. Так, мурашки дуже корисні тим, що вони підпушують ґрунт. Мурашина кислота — це цінні ліки, що використовують у медицині. Мурахи — це лісові санітари. Вони очищають місцевість від падалі, оберігають ліс від шкідливих комах. Урятований ліс говорить: «Бережіть мурашок. Вони — мої друзі».

— Діти, яку користь надають наші друзі мурашки? Яке значення вони мають у природі? Спостерігаючи за комахами, можна дізнатися, якою буде зима. Му-рахи, наприклад, з настанням холодів, восени будують собі великий мурашник.

Читання оповідання В. Сухомлинського «Куди поспішали мурашки?»

Зупинка «Клумба з квітами, бджолами та метеликами»

Діти зупиняються біля клумби з останніми осінніми квітами. Вихователь звертає їхню увагу, що на клумбі когось бракує.

— Так діти, з нашої клумби зникли кудись усі комахи. Хто з комах часто буває влітку на клумбі? Що вони там роблять? Чому зараз немає бджілок та метеликів?

Вихователь пояснює дітям, чому з настанням холодів з клумб зникають бджілки та метелики.

— Чому комах стало менше? Що сталося з квітами на квітнику? Де зимують бджілки? Що потрібно для їх зимування? Чим вони корисні?

— Так, придивіться до польоту бджіл — вони низько кружляють над кві-тами, наче маленькі літаки, важко опускаються на пелюстки у пошуках не-ктару. Які гарні та працьовиті комахи! Відобразимо політ бджіл.

Зупинка «Жучки-сонечки»

Діти оглядають галявину, де на старому пні гріються на осінньому сонці жуки-сонечки.

— Чому саме ви вважаєте, що сонечки — це комахи? Так, у них є шість ла-пок, голова, груди і черевце, крила.

Дидактична гра «Знайди комах»

Вихователь об’єднує дітей у дві підгрупи і пропонує одним дітям сховати паперових комах у різних місцях на ділянці, а іншим — намагатися їх знайти.

— Чому ви поклали зелену гусеницю на листок, а сонечко сховати так і не вдалося? Сонечко нікого не боїться. Якщо взяти сонечко до рук, то воно може виділити жовті крапельки. Якщо після цього випадково сунути палець до рота, то в роті стане дуже гірко. Коли яка-небудь пташка спробує з’їсти сонечко, їй також буде неприємно, гірко, і вона «запам’ятає», що яскравий, червоний із чорними крапками жучок зовсім неїстівний. Іншим разом ця пташка, помі-тивши сонечко, відразу «згадає», яке воно несмачне, і не їстиме його на обід.

— А тепер ми розмістимо всіх жучків так, щоб вони «злякали» птаха, тобто, щоб комахи були добре помітні. Як ви вважаєте, де зимують сонечка?

Дидактична гра «Я — дерево»

Обирають ведучого. Вихователь ставить йому запитання, а решта гравців ма-ють здогадатися, яким деревом він себе уявляє. (Береза, ялинка, каштан, груша)

— Ти скидаєш листя на зиму? Яке у тебе листя? Якого воно кольору во-сени? Якого кольору у тебе стовбур? Яка кора на дотик? Відвідують тебе якісь звірі й птахи? Які у тебе плоди?


— Діти, про що ви сьогодні дізналися?

35


ЗАНЯТТЯ 9Тема. Будиночок для лісових мешканців

Мета: розширювати знання дітей про тваринний світ; учити групувати живі об’єкти природи за певними ознаками; закріплювати знання про характерні риси зовнішнього вигляду птахів, комах, тварин; розвивати логічне мислення, уяву, інтерес до живої природи; викликати пізнавальний інтерес до об’єктів живої природи; виховувати цікавість до навколишнього світу природи, бажання допомогти живим істотам.Попередня робота: бесіди про життя тварин, комах, птахів; спостереження у природі за птахами, комахами; розглядання ілюстративних матеріалів про життя тварин, комах, птахів; читання художніх творів.Матеріал: предметні картинки із зображенням тварин, птахів, комах; площинні будиночки з написами «Комахи», «Птахи», «Тварини».



Вихователь читає вірш.Сонце, сонечко надворіРозлилось рікою, морем,Лісом, полем, небом, гаємІ прекрасним рідним краєм.

— Діти, сьогодні я хочу вам запропонувати подорож до лісу. Але від нашого дошкільного закладу він далеко, тому ми дістанемося його не по-справжньому, а як у казці. Заплющте очі.

Здрастуй ліс, наш милий друже, Ти казковий й дивний дуже!А про що шумиш ти листям?

Маниш нас зеленим віттям.Ти відкрий нам таємниці,І казок своїх криницю.

Під час читання вірша вихователь вмикає аудіозапис звуків лісу.— Розплющте очі. Ми в лісі. Що ви чули? (Птахи співають, шелестять

листям дерева.)— У лісі живе багато різних тварин.


— Я хочу розповісти вам одну цікаву казкову історію. Для того щоб дізна-тися, про кого саме буде казка, вам потрібно відгадати загадки.

• Не ходжу я, а скакаю,Бо не рівні ноги маю.Через поле навманняПерегнав би я коня.Я страшенний боягуз,Всіх на світі я боюсь. (Заєць)

• По травичці він стрибаєІ сюркоче, і співає,Заливається, як дзвоник,Називають його… (коник).

• Сіра шубка із пір’їн,Дуже жвавий хлопчик він.Не орел цей стрибунець.Хто це, діти?.. (Горобець).

КАЗКА ПРО ТЕ, ЯК ТВАРИНИ ПОБУДУВАЛИ СОБІ БУДИНОЧКИЗустрілися якось на лісовій галявині заєць, горобець і коник. Почали вони

одне одному про своє життя розповідати.— Я сьогодні під дощ потрапив і весь промок, — скаржиться заєць. — Був би

у мене будиночок, я зміг би в ньому сховатися, і жоден дощ мені не страшний.

36

— А я сьогодні знайшов колоски, ціле поле! — зацвірінькав горобець. — Їх би в будиночок віднести — мені б зерняток на всю зиму вистачило, — зами-слився горобець, а потім додав:

— Добре, коли будиночок є!— Але ж ми маленькі, у нас сил забракне собі будиночки побудувати! — за-

стрекотав коник.— Тож нехай кожний з нас покличе своїх родичів, — запропонував горо-

бець. — Усім разом і будиночок легше побудувати.Не встиг горобець договорити, як заєць забарабанив лапами по старому пню

і закричав на весь ліс:— Гей! Усі, в кого є шерсть, ідіть сюди! Побудуємо великий будинок і в ньому

разом мешкатимемо.— А кого саме покликав заєць, ви знайдете поміж карток з їх зображенням.Вихователь пропонує дітям розглянути картки із зображенням комах, пта-

хів, тварин. Діти мають знайти картки із зображенням диких тварин, назвати кожного звіра.

— Усі, в кого шість ніг, ходіть сюди! — застрекотав коник. — Ми побудуємо собі будинок і в ньому мешкатимемо.

Вихователь пропонує дітям розглянути картки із зображенням комах, пта-хів, тварин. Діти мають знайти поміж них комах, назвати кожну комаху.

— Усі, в кого є пір’я, летіть сюди! Ми теж спорудимо собі будинок і в ньому будемо мешкати.

Вихователь пропонує дітям розглянути картки із зображенням комах, пта-хів, тварин. Діти мають знайти серед них птахів, які живуть у лісі, назвати кожного птаха, хто міг прилетіти до горобця на допомогу.

На їх заклик збіглися і злетілися тварини з усього лісу. І лисиця, і бобер, і їжачок, і ведмедиця з ведмежам забажали разом із зайцем будувати будиночок.

А дятел із совою до горобця підлетіли і вирішили в дуплі побудувати велике гніздо влаштувати, щоб усім місця вистачило.

Над коником зібралася ціла зграйка комах — і комарі, і мухи, і навіть бабка прилетіла. Хто пропонує будиночок під листочком будувати, а хто — під гриб-ком улаштуватися. У лісі всі взялися до роботи, і за декілька днів спорудили три будиночки. Зробили на них написи.

— Як ви вважаєте, які написи були на будиночках? (Комахи)Справді, коник, комар, муха і бабка повісили на своєму будиночку табличку

«Комахи». — А чим відрізняються комахи від інших? Комахи подумали і приписали

внизу: «Будиночок для тих, у кого є шість ніг».— Чи здогадуєтеся ви, що було написано на другому будиночку? (Птахи)— Якими є особливості зовнішнього вигляду птахів? (Тіло птахів укрите

пір’ям; птахи мають дві ноги, два крила; у них є дзьоб, замість вух — слухові отвори.)

— Горобець написав на будиночку: «Птахи», — і закричав: — Ми запрошуємо до свого будиночка всіх, у кого є пір’я і крила!— Що заєць написав на будинку, що збудували його друзі? (Звірі)— Хто це? (Це ті, у кого є вуха, шерсть, губи, вії; ті, хто годують своїх ді-

тей молоком; хто має чотири лапи.)— Так! У нашому будинку мешкатимуть звірі, — сказав заєць і додав: —

Тільки в будиночку ніхто нікого не їсть! У будинку всі живуть мирно!


— Чи сподобалася вам казка? На які групи розподілилися всі герої казки? Чим вони схожі між собою?

37


ЗАНЯТТЯ 10Тема. Охорона природи (повітря)

Мета: розширювати знання дітей про повітря, що нас оточує; формувати знання про те, що повітря буває чистим і забрудненим, про методи очищення повітря в побуті, в природі; спонукати до посильної участі в збереженні оточення, природи рідного краю; виховувати дбайливе ставлення до навколишнього світу, уміння правильно поводитися в природі.Попередня робота: спостереження за прибиранням у групі, на майданчику; спосте-реження за спалюванням листя; читання художніх творів про забруднення навко-лишнього середовища.Матеріал: ілюстрації корови, пустелі й лісу; свічка та блюдечко; малюнки для ди-дактичних виробів «Хто або що забруднює повітря?» (вогнище, свічка, автомобіль, завод, цигарка та ін.); ширма і ляльки для вистави (ведмідь, лисиця, вовк, дятел).



Вихователь читає вірш.Сонце, сонечко надворіРозлилось рікою, морем,Лісом, полем, небом, гаємІ прекрасним рідним краєм.Всіх сьогодні розбудило,Казку в гості запросило.


Вихователь читає казку.

КАЗКА ПРО СМАЧНЕ МОЛОКОНеподалік від міста протікала широка, чиста річка, у якій водилося багато

риби. На березі річки стояло мальовниче село. У цьому селі жила старенька ба-буся. У бабусі була корівка, яка щодня давала біле як сніг, смачне та корисне, молоко. Бабуся любила свою корівку і дбала про неї: вона влітку пасла її на лу-ках біля річки, а на зиму запасала звідти сіно. Так би вони й жили добре та довго. Та одного разу з міста приїхало багато машин та людей — це були будівельники. Вони розпочали будівництво заводу. Незабаром на березі річки з’явився новий потужний завод, що виробляв корисну продукцію. Усе було б добре, якби ди-ректор заводу подбав про очисні споруди на заводі. Завод щодня забруднював повітря, випускаючи клуби диму та кіптяви, а у воду річки зливав шкідливі ви-киди. Старенька бабуся про це нічого не знала і продовжувала пасти корову на луках та поїти водою із забрудненої річки. Надлишки молока вона возила на ба-зар. Одного разу директору заводу захотів придбати молока. І він пішов на ба-зар і купив у бабусі глечик молока. Як же він здивувався, коли вдома скушту-вав молоко; воно було не привабливим і несмачним. Директор заводу сів і за-мислився, чому корова дає таке молоко. А наступного ранку, коли завітав на завод, видав розпорядження...

— Як уважаєте, які розпорядження видав директор заводу? Чому молоко стало неприємним?

Проведення дослідів з повітрям

— Відгадайте загадку.Під носом в’ється, а в руки не дається. (Повітря)

38

— Навіщо нам потрібне повітря? Кому ще воно потрібне?Дослід 1

Вихователь набирає повітря у целофановий мішечок.— Чим наповнився мішечок? — Що є у повітрі? — Де ще існує повітря, у яких предметах? — Чи можемо його взяти до рук? — Що вдихають рослини? А що віддають?Розглядання двох малюнків лісу та пустелі.— Де нам буде краще дихати? Чому? Як ви розумієте приказку «Ліс — зе-

лені легені землі»? Зараз дізнаємося, чому нам важко дихати в місті.Дослід 2

Вихователь запалює свічку і тримає над нею блюдечко. Гасить свічку і по-вертає блюдечко дітям. Діти бачать чорну кіптяву. Пояснює, що люди можуть захворіти, якщо дихати таким повітрям. Ця кіптява осідає в легенях і перешко-джає диханню.

Дидактична вправа «Назви, хто або що забруднює повітря»

З-поміж запропонованих малюнків (вогнище, свічка, автомобіль, завод, ци-гарка та ін.) діти відбирають потрібні й пояснюють вибір.

— Як люди можуть запобігти забрудненню повітря? (Будувати очисні спо-руди; не спалювати сміття; опале листя закопувати; менше користуватися транспортними засобами; не курити цигарки або позбутися цієї шкідливої звички.)

— Що потрібно робити, щоб повітря в групі було чистим?

Гра «Це я! Це не я!»

Діти відповідають на запитання вихователя.— Хто про чистоту не дбає, в групу взутий забігає? — В групі хто із вас стрибає, і пилюку піднімає? — Віник хто в руках тримає, бруд з кімнати вимітає? — Хто віконечко відчинив? І повітря хто впустив? — Хто цигарку закурив, дим кілечками пустив?


— Як ми можемо зберегти своє здоров’я? Поясніть прислів’я.• Все можна купити, тільки здоров’я — ні.• Без здоров’я немає щастя.• Здоров’я маємо — не дбаємо, а загубимо — плачемо.


Все, що є у довкіллі потрібне людині:Всяка квітка дрібненька і зілля.То ж турбуйся про все це довіку від нині,Щоб було в нас прекрасним довкілля.Бо завжди всіх зігріє нас сонечко любе,Деревце в спеку тінню прикриє.І травичка зелена тебе приголубить,Вітерець, коли треба повіє.Джерельце дасть водички у світлу годину.Нічка спати вкладе й заспокоїть.А рослинка спасе від хвороби людину,Подорожньому рани загоїть.

(Н. Красоткіна)

39


ЗАНЯТТЯ 11Тема. Пізня осінь вже настала

Мета: систематизувати уявлення дітей про пору року — осінь, про послідовність змін у природі восени; ознайомити зі змінами, що відбуваються в природі восени; дати уявлення про характерні ознаки пізньої осені в живій та неживій природі; розкрити зв’язок між змінами в природі та умовними періодами осені (рання, золота, пізня); учити пов’язувати народну мудрість із характерними ознаками осені; навчати аналі-зувати, порівнювати та спостерігати; закріплювати назви осінніх місяців та їх ознаки; розвивати логічне мислення, пам’ять, спостережливість; викликати бажання бачити красу рідної землі, рідної природи, бажання милуватися нею; виховувати любов до природи, у різних її проявах.Попередня робота: спостереження за змінами в природі з настанням осені на прогу-лянках; читання художніх творів.Матеріал: ілюстрації дівчинки-Осені, «Рання осінь», «Золота осінь» та «Пізня осінь»; осінні листочки з кольорового паперу з написаним на них віршем; записи звуків природи.



Вихователь звертає увагу на осінній листочок, що залетів до групи. На зво-роті читає вірш А. Камінчука «Останній листочок».

Листя падає додолу. Засинає гай і поле.На вербі — один листочок.До зими — один деньочок.

— Скільки листочків залишилося на вербі? Скільки днів до настання зими? Весела чи сумна картина постає перед очима?


Вихователь демонструє малюнок дівчинки в осінньому вбранні — Осені.— До нас завітала сама Осінь зі своїми синами. Як їх звуть?

Бесіда за картинами: «Рання осінь», «Золота осінь» та «Пізня осінь».

— Порівняймо ці картини. Що спільного? Що різниться? На початку осені й сади, і парки, і ліси стояли майже зеленими. Де-не-де листя змінювало свої за-барвлення. Це була рання осінь. Першого синочка осені звуть вересень.

Потім осінь пофарбувала листя клена і берізки у яскраво-жовтий колір, листя горобини, вишні — у червоний. Поволі струшує додолу красиве листя.

Кличуть нас лічи, поля, садиПозбирати осені плоди.Із дерев спадає листя жовте,То землею ходить місяць… (жовтень).

— Послухайте легенду про Осінь.За народними переказами, Осінь — перша найстарша дочка Сонця. Вона

останньою залишила батьківський дім і стала на землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на землю, Сонце сказало: «Забирай усе моє багатство. Я від-даю тобі все своє золото. Будь щедрою, і люди любитимуть тебе». Осінь, як ви бачите, виконала наказ Сонця і щороку дарує нам щедрі подарунки з полів, са-дів, лісів, городів. Чарує нас своїм осіннім золотом.

40

Третя частина осені — пізня. Дерева й кущі скидають листя, багато тра-в’янистих рослин засихають. Щодня рослини отримують все менше і менше те-пла та світла, припиняють рости.

Капле з неба із-під стріхДощ холодний, перший сніг.Почорнів без листя сад.Що за місяць?.. (Листопад).

— Як ви гадаєте, чому влітку тепло, а восени прохолодно? Так, адже соне-чко восени піднімається не так високо, як улітку. Його промінці менше нагрі-вають землю. Дні стають коротшими, а ночі — довшими. Усе менше сонячних днів. Погляньте на осіннє небо. Яким воно було на початку осені? (Прозорим, блакитним) По ньому пливли легенькі хмарки. Пізньої осені хмари стають більш важкими, сірими і подовгу висять над землею. А ще вони «плачуть». Що це означає? (Часто дощить.)

Загадки про осінь

• І ношусь я і літаю, топчу луки і поля,Жовті трави припинаю, лист зриваю із гілля. (Вітер)

• Золоті метелики з дерева летять,Крильцями своїми сумно шарудять. (Листя)

• Летіла пташка по синьому небу, Розпустила крила і сонце закрила. (Хмара)

• Голі поля, мокне земля,Дощ поливає, пташки відлітають.Хто скаже, хто знає,Коли це буває?.. (Восени)

— Що відбувається з настанням осені у світі тварин? Надворі стає холодно. Комахи ховаються, птахи відлітають у теплі краї. Одні тварини лаштують собі житло до зими, другі — впадають у сплячку, треті — запасають на зиму їжу, четверті — змінюють щільність та колір свого хутра.

Дидактична гра «Добре — погано»

Вихователь пропонує дітям об’єднатися у дві команди: одна команда дово-дитиме іншій, що осінь це — добре, а інша — навпаки, що осінь — це погано.

Добре: усе стає красивим, різнокольоровим, золотим; дозрівають овочі, фрукти, горіхи, ягоди, гриби; можна створити красиві гербарії, колажі з осін-нього листя; діти йдуть після літа до школи, до садочка, зустрічаються із дру-зями.

Погано: стає холодно; часто дощить; сірішає небо; опадає листя з дерев; дні стають короткими; слід одягати теплий одяг; сумний настрій.

Дидактична гра «Що можна почути в осінньому лісі?»

Вихователь пропонує дітям заплющити очі, пофантазувати, що можна по-чути в осінньому лісі?». (Пташині голоси, завивання вітру, тріск зламаної гілки, шарудіння лапок миші чи їжака, стукіт дятла та ін.)

— Згадаймо народні прислів’я та приказки про осінь. Поясніть їх зміст.• Осінь іде, за собою дощі веде.• Плаче жовтень прохолодними сльозами.• У листопаді голо в саді.• Листопад ворота зимі відчиняє.• Як вересніє, то й дощик сіє.• Не чекай від осені сонця.


— Яка осінь вам подобається більше? Кого чекає осінь на гостину?

41


ЗАНЯТТЯ 12Тема. Життя тварин восени

Мета: продовжити формувати уявлення дітей про осінні зміни в житті природи, в житті тварин; учити встановлювати причиново-наслідкові зв’язки в природі; розширювати знання про деяких мешканців лісу; узагальнювати та систематизувати знання про тварин; розвивати допитливість, логічне мислення, пам’ять; викликати пізнаваль-ний інтерес до вивчення природи рідного краю; виховувати бажання спостерігати за природою, дбайливо ставитися до неї.Попередня робота: розглядання ілюстрацій диких тварин; читання художніх творів про диких тварин лісу.Матеріал: предметні картинки із зображенням диких тварин; загадки; картинки із зображенням їжі тварин (жолуді, гриби, горіхи, морква та ін.).



Вихователь читає вірш.В осіннім, осіннім, осіннім лісу,Останній листок — подарунок несу,Вітер у гіллі дерев шелестить,Вода у струмочку холодна дзюрчить.У хащах дрімають їжак і ведмідь.В густому осінньому лісіГуляють хитрющі лисиці,Тікають зайці боязливіТа рискають вовки сміливі.

— Про кого йдеться в вірші? Яких ще тварин можна побачити в лісі?


Вихователь демонструє дітям картки із зображенням названих тварин.— До якої частини природи належать тварини? Доведіть свою думку. До

яких тварин — диких чи свійських — належать ці тварини? Чому ви так ува-жаєте? Аргументуйте. Уважно розгляньте тварин. Чим вони схожі між собою, чим відрізняються? Де живуть? Чим живляться?

Дидактична гра «Упізнай за описом»

Вихователь пропонує дітям розглянути зображення диких тварин. Кожна дитина бере картку із зображенням тварини і, не показуючи її, розповідає про зовнішній вигляд, смаки у їжі. Решта дітей мають здогадатися, про яку тва-рину йдеться.

Вправа «Схожі та різні»

Вихователь пропонує уважно розглянути малюнки із зображенням тварин і назвати їх частини тіла: голова, шия, тулуб, лапи, хвіст.

— Тіло кожної тварини має майже однакову будову, хоч і різного розміру та форми. Що ще є спільним для всіх тварин? (Укриті шерстю.) Так, це головна ознака для звірів — їх тіло вкрите шерстю.

— Порівняйте ось цих тварин. Хто це? (Дикий кабан, лось) Що спільного у цих тварин? Чим вони відрізняються?

— Дикий кабан не запасає продуктів на зиму. У лісі він живиться жолу-дями, корінцями. Про своє житло — лігво кабан не дуже дбає, адже завдяки густій щетині й грубій шкірі він не замерзає навіть узимку.

42

— Лосі — це досить великі тварини. Самця легко впізнати за великими роз-логими рогами, у самок вони відсутні. Лосі харчуються гілками дерев, травою, грибами. Дуже багато часу проводять біля води, адже добре плавають. Навіть малих лосенят одразу вчать триматися на воді.

— Відгадайте загадку.

Котиться клубок, зовсім без ниток.Замість ниток — безліч голочок. (Їжак)

— Що вам відомо про їжака? Якою є будова його тіла? Чи вкрите воно шер-стю? У їжака замість шерсті — гострі міцні колючки. Їжак — дбайлива тва-ринка. Восени він вириває собі нору між корінням дерев, вистеляє її мохом і лис-тям. Вона глибока, захищена від вітру і снігу. Їжак спить цілу зиму, аж до весни.

Вихователь читає оповідання С. Гейченко «Випадок з білкою».

Мій батько — художник. Іноді він бере мене з собою на етюди. Зазвичай ми ідемо в лісопарк. Батько завжди звертає мою увагу на красу цього зеленого куточка міста. Тут навіть є трьохсотрічний дуб. Поки батько малює, я броджу неподалік, роздивляюся рос-лини, збираю жолуді, роблю з них різні фігурки. Батько і мене привчає до малювання, але у мене бракує терпіння виписувати кожну деталь, щоб було правдоподібно.

Так було і того осіннього дня. Батько поставив поруч два етюдники, але мені довго не хотілося ставати за нього. Був один із тих чарівних днів ранньої осені, коли в повітрі вже відчувається прохолода, а сонечко ще світить, щедро віддаючи своє тепло, непомітне па-вутиння торкається обличчя, пахне розігрітою деревиною, листям, що поступово в’яне. Побачивши, що у мене ліричний настрій, батько запропонував:

— Давай, Петре, намалюємо он ту берізку. Бачиш, яке на ній листячко: зелене, жовто—лимонне. Воно так і просить: будь ласка, намалюйте мене!

І раптом, поглянувши на берізку, я закричав:— Тату, там білка!Білка, яка сиділа на гілці берези, від мого крику кинулася вгору стовбуром і за-

вмерла десь серед гілок. Як не намалювати дерево з такою дивовижною мешканкою? Від моїх лінощів не залишилося й сліду. Я узявся за малюнок. Олійна фарба лягала на підго-товлений картон. І раптом я знову побачив білку. Білка обережно спустилася униз стов-буром і на мить завмерла, ніби зливаючись із ним в одне ціле. Я продовжував малювати, не шумів, навіть затамував подих і про себе невпинно благав білку: «Красунечко, не ті-кай, красунечко, ще трішечки постривай, посидь так ще, а ми тобі горішків смачних дамо». І тут на сусідню гілку присіла якась пташина. Я ледве не заплакав. Але білка не звернула на неї жодної уваги і тільки іноді била хвостиком по гілці, на якій лежала, ви-тягнувшись у шнурок. Вона ніби позувала нам, розуміючи, що ми тут робимо. Малював білку і батько. Здавалося, білка ось-ось зникне з очей. Та ні, вона ніби давала нам мож-ливість закінчити роботу. Наші замальовки нарешті були готові. Я не помітив, коли й як щезла білка — так мене захопило малювання. Ми обіцяли віддячити білочці за її тер-піння і не забули: для нашої неочікуваної натурниці на пеньок поклали горішків та ін-ших ласощів. Свій малюнок я повісив у своїй кімнаті. Зараз за вікнами похмуро. Вночі пройшов мокрий сніг, холодний вітер намагається збити докупи чорне мокре листя, але у нього нічого не виходить: сніг придавив його, хоч він тут же і тане. Вітер починає три-вожно битися у шибки, розгойдує гілки дерев. А на моєму малюнку залишилася білка — світло-руденька істота, з гостро настороженою мордочкою і маленькими вушками-ки-тичками, і сонячна золота осінь з легким павутинням у повітрі.

Свій малюнок я так і назвав: білка-натурниця.

Дидактична гра «Упізнай і розкажи»

Вихователь пропонує дітям відгадати загадку та знайти картку із зображен-ням тварини. Після відгадування загадки діти мають називати дитинча тва-рини та ще обрати із-поміж запропонованих картки з їжею цієї тварини.


— Про яких тварин ми говорили? Чому їх називають дикими? Чому восени їх життя змінюється?

43


ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

(МАТЕМАТИЧНА СКАРБНИЧКА)

ЗАНЯТТЯ 1 Тема. Порівняння множин предметів. Орієнтування

в просторі. Число один. Цифра 1. Знаки «+» та «–»

Мета: формувати в дітей уміння виявляти й порівнювати властивості предметів, уявлення про число один, цифру 1; учити визначати місце розташування предметів; закріплювати навички орієнтації в просторі, кількісну і порядкову лічбу; розвивати кмітливість, зосередженість, окомір; виховувати вміння чути й виконувати інструкції вихователя.Попередня робота: дидактичні ігри («Чарівний мішечок», «Опиши іграшку»); від-гадування загадок про іграшки.Матеріал: лялька; ведмедик; машина; робот; коляска; картки із зображенням циф-ри 1, знаків «+» і «–»; сюжетна ілюстрація «Іграшки у шафі»; палички для лічби (для кожної дитини).



В и х о в а т е л ь. Діти, сьогодні до нас на гостину завітали іграшки. А які саме — ми дізнаємося, коли складемо малюнки.

Вихователь роздає дітям конверти з розрізаними на 6–8 частин зображен-нями іграшок, діти складають малюнки іграшок і називають іграшки, зобра-жені на малюнках.


— Ми вже багато знаємо і вміємо робити: рахувати, порівнювати тощо. Я вам пропоную порахувати: від 1 до 3, від 3 до 5, від 5 до 1.

Дидактична гра «Виклади цифри від... до…»

Вихователь пропонує дітям викласти перед собою числовий ряд з цифрами від 1 до 5.

Вихователь вказує на іграшки.— Назвіть, що ви бачите. Як одним словом можна назвати ці предмети?

Скільки всього іграшок? Скільки ляльок, колясок, ведмедиків, роботів, ма-шин? Отже, кожної іграшки по одній. Число один позначаємо цифрою 1.

Вихователь демонструє картку з цифрою 1. Пропонує дітям викласти цифру 1 з природного матеріалу.

Дидактична гра «Принеси картки з іграшками, яких по одній»

Вихователь розкладає картки із зображенням іграшок у різній кількості. Діти по черзі беруть картку із зображенням однієї іграшки. Дитина має пра-вильно назвати іграшку — одна машинка, один робот, одна лялька, один м’яч, одна дзиґа, одна пірамідка, один кубик.

Дидактична гра «Якої іграшки забракло»

Вихователь виставляє на столі п’ять іграшок, діти називають їх. Вихова-тель пропонує назвати, яка іграшка стоїть першою, другою, третьою, четвер-тою та п’ятою. Потім пропонує дітям заплющити очі, ховає одну іграшку. Вони повинні відгадати, якої іграшки забракло.

44

Дидактична гра «Постав іграшки у шафу»

Вихователь виставляє на фланелеграф зображення шафи з поличками та картки із зображенням іграшок, по черзі викликає дітей і каже, куди потрібно поставити іграшку. Наприклад: «Постав ведмедика на верхню поличку, посе-редині. Постав дзиґу ліворуч від ведмедика».

ФізкультхвилинкаРаз — підняти руки вгору,Два — нагнутися додолу,Не згинайте, діти, ноги,Як торкаєтесь підлоги.Три, чотири — прямо стати,Будем знову починати.Хто зуміє, присідайтеІ ногам роботу дайте.Раз — ми встали,Два — присіли,Хай міцніє наше тіло.То втомився присідати,Може вже відпочивати.

Вихователь викладає перед дітьми на фланелеграфі або на дошці 5 ляльок та 5 м’ячиків.

Ознайомлення зі знаками «+» та «–»

— Наші іграшки з полички можна забирати або додавати. Від цього буде змінюватися їх кількість. Наприклад, я зараз заберу ляльку, тоді іграшок стане на одну менше ніж 5. Скільки їх залишилося? А тепер я додам до них м’ячик, і іграшок стане на одну більше ніж 4. Скільки? У математиці використовують знаки «+» (плюс) та «–» (мінус).

Вихователь демонструє знаки.— Дії, що визначаються цими знаками, називають «додаванням» та «відні-

манням». Наприклад, я віднімаю одну іграшку — робота, тепер я додаю одну іграшку — ляльку.

— Викладіть знаки «+» та «–» з паличок для лічби, поряд з викладеною оди-ницею. Назвіть усі фігури. Яким знаком позначають додавання, віднімання? Молодці, ви справжні математики.

Дидактична вправа «Домалюй частину»

Вихователь роздає дітям аркуші із намальованими іграшками. Потім ви-ставляє малюнки таких самих іграшок на фланелеграф або дошці. У цих ігра-шок є деталі, яких бракує на аркушах у дітей. Діти мають назвати деталь, якої бракує у кожної іграшки, і домалювати її. Наприклад: у ляльки на дошці є бант на голові — у ляльки на аркуші бант відсутній.

Дидактична гра «Знайди пару»

Вихователь викладає на фланелеграфі картки із зображенням іграшок, у кожної іграшки є пара, але вона різняться між собою кольором та візерун-ком на ньому. Наприклад: м’ячик червоний у жовтий горошок — синій м’ячик у червоний горошок; синій м’ячик із оранжевою смужкою — жовтий м’ячик із зеленою смужкою.


— З якими знаками ви ознайомилися? Які завдання вам сподобалося вико-нувати? Що було важко виконувати?

45


ЗАНЯТТЯ 2Тема. Порівняння предметів. Орієнтування в просторі.

Число два. Цифра 2. Склад числа два. Знаки «+», «–» та «=»

Мета: формувати вміння порівнювати групи предметів за допомогою складання пар, розрізняти предмети за місцем розташування; учити правильно використовувати слова «дорівнює», «не дорівнює», «стільки ж»; вправляти в умінні орієнтуватися у просторі; формувати уявлення про число два і цифру 2; дати уявлення про склад числа два з двох менших (1 та 1); закріплювати уявлення про знаки «+» та «–»; оз-найомити зі знаком «=»; учити розв’язувати приклади.Попередня робота: розглядання різних видів м’ячів; бесіда про різні види ігор, у яких використовують м’яч. Матеріал: площинні фігури м’ячиків; великі ілюстрації «Діти грають у футбол»; картки (знак «=», цифра 2); площинні фігури м’ячиків (для кожної дитини); маленькі предметні картки.



Вихователь пропонує дітям відгадати загадку.Хто проскаче без упинуДень і ночі половину,І при цьому ані трішкиНе натомить власні ніжки?Хто ж це так, малята, скаче?Відгадали?.. (М’ячик)

— Сьогодні нам хтось приніс у групу кошик з м’ячиками. Якого вони ко-льору? Якого розміру? Якої форми? Якого кольору великі м’ячики? маленькі?

Гра «М’ячики»

Вихователь прикріплює до дошки площинні м’ячики з картону різного ко-льору. У дітей на столах такі самі, але меншого розміру (у кожної дитини по од-ному м’ячику).

— Якого кольору м’ячики на дошці? Скільки їх? (Багато) Скільки м’ячиків у кожного з вас? (По одному) Знайдіть на дошці великий м’яч такого самого ко-льору, як і ваш.

Діти знаходять пару та прикріплюють маленькі м’ячики поруч з великими.

Дидактична права «Порівняй»

Вихователь демонструє малюнок гри дітей у футбол.— Нудьга спричиняє відчай. Але цим дітям нудьга не загрожує, вони за-

йняті веселою грою.На столах у дітей — картки із зображенням футбольних м’ячів (по чотири

м’яча на кожній картці, зі знаком п’ять).— Розгляньте м’ячі. Як ви вважаєте, м’ячів однакова кількість? Перевірте

це самостійно. Діти умовно з’єднують м’ячі в пари. — Що ви помітили? Усі м’ячі об’єднуються в пари. А це означає, що м’ячів

однакова кількість. Коли кількість предметів однакова, в математиці викорис-товують поняття «рівність» та знак «=».

46

Вихователь демонструє дітям карту із зображенням знака «=».— Поставте між м’ячами знак «=». Для того щоб позначити, що кількість

предметів неоднакова, ми закреслюємо знак «=/».

Дидактична гра «Постав знак між м’ячиками»

Вихователь виставляє на дошці картки з різною кількістю м’ячиків і зали-шає між ними місце, діти мають поставити знак рівності або нерівності.

ФізкультхвилинкаМ’ячик кругленький бочок —Гарно потягнувся,Покотився на лужок,Потім повернувся.В усі боки нахилявся,Своїх друзів видивлявся.Ось який, ось якийМ’яч веселий, чарівний!

Дидактична гра «Гол, гол, весела гра — футбол!»

На дошці — ілюстрація футбольного поля. Вихователь рухає площинним футбольним м’ячем по полю, переміщує його знизу догори, з кута в куток, ста-вить дітям запитання: «Куди покотився м’яч?» Діти відповідають, оперуючи поняттями: «лівий верхній кут», «правий нижній кут» тощо. Коли м’яч влу-чить у ворота, діти плескають у долоні, вигукуючи «Гол!».

Число два і цифра 2. Склад числа два

Вихователь на двох столах під серветками розташовує: на першому столі 1 м’яч, на другому — 2 м’ячі.

— Я пропоную визначити зорово кількість предметів під серветкою.Діти обстежують очима, що знаходиться під серветками. — Торкніться предметів під серветками. Під якою з них один предмет? два

предмети? Що за предмети під серветками?Вихователь знімає серветки і разом з дітьми з’ясовує, чиї відповіді були

найточнішими.— Позначте кількість м’ячів на першому столі цифрою 1. Кількість іграшок

на другому столі я зможу позначити цифрою 2. Знайдіть у себе на столі цифру 2 і позначте кількість іграшок на другому столі цифрою.

Дидактична гра «Не помились!»

Вихователь показує дітям картку з однією чи двома іграшками. Вони мають показати цифру, що позначає кількість іграшок. Наприклад: дві машинки — 2, одна лялька — 1.

Дидактична гра «Ворота»

Вихователь пропонує дітям пограти у міні-футбол, але для цього необхідно побудувати ворітця з двох країв килима. Пропонує хлопчикам зробити ворота з одного краю килима, дівчаткам — з іншого, використовуючи по два кубики синього та червоного кольору.

— Зі скількох кубиків якого кольору ви побудували ворітця? Скільки всього кубиків ви використали для одних воріт? Число два складається з одного й од-ного.


— За допомогою яких іграшок нам сьогодні ніколи було нудьгувати? Про яку цифру ви сьогодні дізналися? Чого у людини по два? Виконання яких вправ спричинило труднощі? Що було легко виконувати?

47


ЗАНЯТТЯ 3Тема. Кількісна й порядкова лічба. Геометричні фігури.

Число три. Цифра 3. Склад числа три. Знаки «>«, «<»

Мета: закріплювати уявлення дітей про геометричні фігури; вправляти в кількісній і порядковій лічбі; дати уявлення про число три та склад числа три із двох менших; ознайомити з цифрою 3; вправляти у співвідношенні кількості з цифрою; учити порів-нювати множини; використовувати знаки «>», «<»; розвивати логічне мислення та пам’ять; виховувати цікавість до занять з математики.Попередня робота: дидактичні ігри («Хто де живе», «Опиши тваринку»); відгадуван-ня загадок про диких тварин; бесіда про осінь; спостереження за осінніми змінами у природі. Матеріал: площинні зображення сови, зайців, білок, вовків, їжаків, ведмедів; картки з цифрою 3, знаками «>«, «<»; картки з цифрою 3 та геометричні фігури (для кожної дитини).



В и х о в а т е л ь. Діти, послухайте віршик. Про яку пору року йдеться?Як швидко літо промайнуло!Прийшла осінняя пора.Немов на крилах промайнулоКохане літечко з двора.

— Яка зараз пора року? Що можна почути восени в природі? Послухайте уважно. Що ви почули?


— До нас з осіннього лісу завітала Сова. Вона привела із собою друзів.Вихователь виставляє на магнітній дошці плоскі фігурки тварин: зайця,

білки, їжака, ведмедя.— Порахуймо, скільки їх завітало. Хто стоїть першим? другим? Хто стоїть

перед їжачком? після білки? Тваринки побачили нас і розгубилися, адже вони ніколи не бачили таку кількість дітей. Нас багато, а тваринок..? (Мало) Вони вирішили покликати своїх товаришів та пограти з нами.

Дидактична вправа «Число три і цифра 3»

— До білочки завітали дві сестрички. Скільки стало білочок? Число три по-значаємо цифрою 3.

Вихователь демонструє картку із зображенням цифри 3. — Яка гарна цифра 3! Вона схожа на завиток. Обведіть пальчиком цифру 3

на своїх картках.

Ознайомлення зі складом числа три

— Скільки білочок було спочатку? (Одна) Скільки до неї прийшло? (Дві) Скільки стало? (Три) Отже, число три складається з двох чисел — 1 та 2. Наші бі-лочки вирішили пограти з нами в «Схованки». Якими є правила цієї гри? (Один заплющує очі, а решта ховаються.) Як обрати піжмурку? (За допомогою лічилки)

Тікав заєць через міст,Довгі вуха, куций хвіст,А ти далі не тікай,Рахувати починай:Один, два, три — вийди ти!

48

Вихователь супроводжує розповідь лічилки рухами: на один — вказує на першого зайчика, на два — на другого, на три — на третього, на «вийди ти» — групу дітей.

— Отже, жмуритися доведеться нам.Діти заплющують оченята, зайчики «ховаються», вихователь прибирає їх

з дошки.— Зайчата вже гайнули до лісу.

ФізкультхвилинкаДо ведмедя до обідуНа поріг прийшли сусіди:Їжачок, баран, єнот,Вовк, лисиця, і синиця,І ворона, і удод.О ведмідь ніяк не мігРозділить на всіх пиріг.Ведмідь дуже розгубився,Рахувати ж він не вчився

— З нами захотіли пограти вовчик і ведмедик. Де ж їх товариші? Звірята ка-жуть, що решті ніколи, потрібно готувати своє житло до настання холодів, тому вовчик та ведмедик просять допомогти облаштувати барліг та лігво.

Дидактична гра «Побудуй житло звірятам»

Вихователь роздає дітям набори геометричних фігур. Діти будують житло, використовують площинні геометричні фігури за вибором. Упродовж гри вихо-ватель підходить до кожної дитини і запитує: «Які фігури ти використовуєш? Якими є особливості певної фігури?»

— Молодці, ви дуже допомогли звірятам.

Дидактична гра «Розсели звірят по будиночках»

Вихователь розвішує на різних стінах кімнати зображення будиночків з гео-метричними фігурами (квадрат, круг, прямокутник, трикутник). Дітям роздає наголовники звірят. Кожній дитині роздає геометричну фігуру. За сигналом діти мають підбігти до свого будиночка. Гра повторюється декілька разів, після кожного разу діти міняються фігурами.

Дидактична вправа «Порівняння множин. Знаки “>”, “<”»

Вихователь розміщує на дошці зображення 4 білочок та 5 їжачків.— Послухайте, як сперечаються білочки та їжачки. Вони не знають, кого

з них більше. Порахуймо їх. Кого насправді більше? (Їжачків) Це можна позна-чити спеціальним математичним знаком «>».

Вихователь демонструє картку зі знаком «>».— Ми поставимо цей знак між білочками та їжачками так, щоб розкритий

дзьобик дивився на їжачків — це означає, що їх більше. На галас прибігли наші друзі зайченята.

Вихователь кріпить на дошці зображення зайчиків.— Порівняймо їх кількість з білочками. Кого менше? Це можна позначити

знаком «<».Вихователь демонструє картку із зображенням знаку «<».— Поставимо його між зайчатами та білочками так, щоб закритий дзьобик

дивився на зайченят — це означає, що їх менше.


— Чи весело ви сьогодні гралися з лісовими друзями? Чого ви навчилися під час ігор? З якою цифрою ознайомилися? Про які нові математичні знаки дізна-лися?

49


ЗАНЯТТЯ 4 Тема. Число чотири. Цифра 4. Склад числа чотири.

Орієнтування у часі

Мета: дати дітям уявлення про число чотири та цифру 4; учити аналізувати множи-ни за наочними моделями та визначати кількісний склад; формувати уявлення про склад числа з одиниць, з двох менших чисел; вправляти у визначені чисел — сусідів; розвивати вміння орієнтуватися у часі, послідовно називати пори року; виховувати уважність під час виконання завдань.Попередня робота: бесіда про національні символи України; розглядання рушників, віночків; дидактичні ігри («Порахуй і познач цифрою», «Знайди пару»). Матеріали: картка із зображенням цифри 4; рушники (4 шт.); біла смужка паперу; площинні квіти різних кольорів; віночок; картки з цифрою 4 та палички для лічби (для кожної дитини); смужки білого паперу; площинні квіти різних кольорів (для кожної дитини).



В и х о в а т е л ь. Діти, у якій країні ми живемо?Красивий, щедрий рідний край,І мова наша — солов’їна.Люби, шануй, оберігайНаш край, що зветься Україна.

(І. Січовик)

— До нас завітав Міккі Маус. Він живе у Великій Британії, зовсім нічого не знає про нашу країну — Україну. Ознайомимо його з нашими символами.


Ознайомлення з числом чотири та цифрою 4

Вихователь демонструє чотири рушники.— Погляньте на ці рушники. Рушник — один з українських національних

символів. Вишивала мати, вишивала,До листка листочок прикладала,А між ними — цвіт голубуватийПростилав, барвінок хрещатий.

Виростав барвінок зелененький,І дивились з нього очі неньки,Усміхався цвіт їх рушниківСвітом материнської любові.

— Порахуймо наші рушники. Скільки їх? (Чотири) Число чотири познача-ємо цифрою 4.

Вихователь демонструє картку з цифрою 4.— Розгляньте цифру 4. На що вона схожа? Обведіть її пальчиком. Викла-

діть цифру 4 з паличок для лічби.

Дидактична гра «Вишиваємо рушник квітками»

— Вишивання рушників завжди було народною українською традицією. Квіти — це найбільш поширений візерунок. Торкнімося історії та вправляти-мемося у вишиванні рушників. Покладіть перед собою біле полотно.

Діти працюють за столом з білими смужками паперу та різнокольоровими квітками, вихователь — біля магнітної дошки.

— Починаймо вишивати.

50

Покладіть на полотно 1 синю, 1 зелену, 1 червону, 1 жовту квітку. Скільки всього квітів на рушнику? (4) Яка кількість квітів кожного кольору? (По од-ній)? Я позначу кількість квітів цифрами: 1, 1, 1, 1. Ми отримали число чотири з чотирьох одиниць.

Покладіть на полотно 2 червоні квітки та 2 сині. Скільки всього квітів на рушнику? Скільки червоних? синіх? Я позначу кількість квітів цифрами 2, 2. Ми отримали число чотири з двох чисел.

Розташуйте на рушнику 1 жовту квітку та 3 зелених. Скільки отримали кві-тів? (4) Скільки квітів жовтого (зеленого) кольору? (1, 3) Тепер викладімо 3 синіх квітки та 1 червону. Скільки ми отримали квітів? Отже, кількість квіточок знову становить 4. Я позначу це цифрами 3 і 1, або 1 і 3. Ми отримали число чотири.

— З яких чисел складається число чотири?


Вихователь роздає дітям зображення рушників. Діти під музику рухаються групою. Коли музика зупиняється, діти мають знайти такий самий рушник, як у них. Гра проводиться кілька разів.

Дидактична вправа «Знайди потрібні квіти»

— Ще одним із національних символів України є віночок. Вінок в україн-ців — це символ життя, долі, життєвої сили. За традицією, носити віночок дів-чатка починали з трьох років. Здавна повелася, що традиційний український вінок має бути з 12 квіток, кожній з яких надано певного символічного змісту.

Я для вас приготувала незвичайний віночок — математичний. У нього 4 стрічки, на кожній — відповідна цифра. Отже, кожна цифра має сусідів. Яка цифра праворуч від цифри 2 (3, 4)? Назвіть сусідів ліворуч і праворуч цифри 2. Це цифри (1 і 3).

Дидактична гра «Стрічки до віночка»

Вихователь кріпить на дошці пласке зображення віночка. На столі викладає пласкі стрічки різних кольорів, що різняться завдовжки та завширшки.

Вихователь викликає дітей по черзі та просить взяти певну стрічку (напри-клад: вузьку жовту стрічку, коротку жовту стрічку).

Дидактична вправа «Коли калина цвіте»

— Калина — це також національний символ України.Гарно вбралася калинаУ червоні намистини.Стиглих ягід на обідПринесе онукам дід.

— Розгляньмо цю рослину у різні пори року. Яка за рахунком ілюстрація відповідає стану рослини у цю пору? Яка пора року настане після осені? Зазна-чте номер ілюстрації, що відповідає стану рослини взимку. Якій порі року по-ступиться зима? Яка за рахунком ілюстрація відповідає цій порі? Що настає після весни? Вкажіть на відповідну ілюстрацію.

Дидактична гра «Що коли буває?»

Вихователь розміщує на дошці зображення з чотирма порами року. На столі у вихователя — зображення предметів, що стають у пригоді у різні пори року. Діти мають підійти до столу, назвати предмет і покласти до зображення певної пори року. Наприклад: гумові чоботи, парасолька, жовте листя, гриби (осінь).


— Про красу яких національних символів України ви сьогодні дізналися? З якою цифрою ознайомилися? З яких чисел складається число чотири? Міккі Маусу дуже сподобалася наша розповідь про символи України.

51


ЗАНЯТТЯ 5 Тема. Число п’ять. Цифра 5. Склад числа п’ять.

Орієнтування у просторі. Геометричні фігури

Мета: дати уявлення про число п’ять; учити порівнювати знаки (цифри 5 та 3) за гра-фічним зображенням; вправляти у поділі цілого на дві частини, в умінні встановлю-вати подібності й відмінності геометричних фігур; учити визначати кількісний склад частин; закріплювати вміння орієнтуватися в просторі; розвивати зосередженість, логічне мислення, пам’ять; виховувати самостійність, ініціативу.Попередня робота: ігри з геометричними фігурами; складання різних малюнків із геометричних фігур; розглядання пташок на прогулянці та бесіди про них. Матеріали: картки з цифрою 5; ілюстрації (сорока, колоски, мишеня, воронята в гнізді); пласкі зображення геометричних фігур та картки з цифрою 5 (для кожної дитини); маленькі різнокольорові овали (зернятка) від 1 до 5 (для кожної дитини).



Вихователь демонструє дітям іграшку сороку. — До нас сьогодні завітала гостя.

Як розплющить вранці очі,То вже цілий день стрекоче:«Стре-ке-ке!» та «Стре-ке-ке!»Мов питає: «Що таке?»Всюдисуща й білобокаНазивається… (сорока).

(Г. Зралко)

— Одного разу Сорока знайшла пшеничний колосок. Вона його склювала і захотіла ще. Сорока зустріла Мишенятко і запитала в нього, де можна знайти ще колоски. Мишеня намалювало шлях на поле, але Сорока не знає, як ним ко-ристуватися. Допоможемо їй?


Дидактична гра «Проклади стежинку»

Вихователь пропонує дітям узяти конверт із геометричними фігурами та за їх допомогою визначити напрямок шляху для Сороки.

— Покладіть перед собою круг жовтого кольору: праворуч — квадрат черво-ного кольору; над квадратом — два трикутники синього кольору; ліворуч три-кутників — три овали жовтого кольору; під овалом — один прямокутник ко-ричневого кольору.

— Сорока нам дуже вдячна, адже тепер вона обов’язково знайде поле.

Порівняння геометричних фігур

— Геометричні фігури такі різні, водночас мають спільні риси. Обстежимо та порівняємо їх.

— Покладіть квадрат і прямокутник перед собою. Розгляньте фігури. При-кладіть до кожної круг, потім — овал. Чим відрізняються фігури? (Перші фі-гури з кутами) У трикутника також є кути. Прикладіть його до квадрата, прямокутника. Що ви помітили? (У цих фігур є кут.) Скільки кутів і сто-рін у квадрата і прямокутника? (По чотири) Як можна ще назвати ці фігури?

52

(Чотирикутниками) Хіба вони схожі між собою? (Ні) Перевірмо, прикладіть одну фігуру до іншої. Що ви помітили? Покажіть фігуру, у якої всі сторони од-накові?

Число п’ять і цифра 5

— Коли Сорока відлетіла на пошуки колоска, вона залишила у гніздечку своїх діток — сороченят.

Вихователь демонструє ілюстрацію.— Скільки сорочат у гніздечку? (Чотири) Викладіть перед собою стільки

квадратиків. Повернулася Сорока з колосками. Скільки вона принесла коло-сків? (4) Під кожним квадратиком викладіть кружечок. На скільки з повер-ненням сороки збільшилася кількість птахів? (На одну пташку) Додайте один квадрат. Скільки їх стало? (П’ять) Чи вистачить усім сороченятам колосків? Як зробити так, щоб сорок і колосків стало порівну? (Додати ще один колосок.) На скільки число п’ять більше, ніж число чотири? На скільки число чотири менше, ніж число п’ять? Число п’ять позначаємо цифрою 5.

Вихователь демонструє картку з цифрою 5.— Проведіть пальчиком по контуру цифри, «напишіть» її в повітрі. Цифра

п’ять складається з двох рисочок та одного крючка. На яку цифру схожа цифра 5? (На цифру 3) Що спільного в зображенні? (Є півовали.) Що відмін-ного? (У цифри 3 — два півовали і відсутні рисочки — лінії.) Молодці, ви дуже спостережливі. Сороченята так бавилися колосками, що розсипали всі зер-нятка. Зберімо їх!

Рухлива гра «Хто більше?»

«Зернятка» розкидані по килиму. За сигналом вихователя (починає грати весела, швидка мелодія) діти починають їх збирати, намагаючись зібрати яко-мога більше.

Дидактична гра «Зернятка»

— Я пропоную вам пограти із зернятками, відраховуючи від відібраних певну кількість. Знайдіть білі зернятка, відрахуйте 3 штуки і розкладіть на столі. Під ними знайдіть і викладіть 4 жовті зернини, під ними — 5 сірих.

Діти розкладають і отримують ряди з насінням.— Як розташовані зернини? (У рядок) Скільки рядів утворили зернини?

(Три) Праворуч від білих зернин поставте цифру за їх кількістю. (Три) Позна-чте цифрою кількість жовтих зерняток. Скільки ви виклали сірих зернин? (5) Ми порахували і визначили цифрами кількість зерняток. Порівняйте кількість зернин у першому й останньому рядку. Скільки необхідно докласти зернин, щоб їх стало 5? (2) Отже, число п’ять складається з 3 і 2. Скільки необхідно до-класти жовтих зернин, щоб їх стало порівну з білими і сірими? (Одну) Отже, число п’ять складається також із 4 і 1.

Закріплення знань про число п’ять і цифру 5

— Сорока навчила своїх сороченят літати, і вони вирушили на прогулянку над лісом.

Вихователь викладає на дошці зображення сороченят.— Скільки птахів? Попрощаємося з ними, помахаємо їм ручками. Скільки

у вас пальців на правій руці? на лівій? На якій більше? менше? (Порівну. На правій стільки ж, скільки й на лівій.)


— З яким числом ми сьогодні ознайомилися? Якою цифрою воно познача-ється? З яких чисел складається?

53


ЗАНЯТТЯ 6 Тема. Число п’ять. Цифра 5. Склад числа п’ять.

Кількісна і порядкова лічба. Орієнтування у часі

Мета: закріплювати уявлення про склад числа із двох менших чисел; продовжувати вправляти в кількісній і порядковій лічбі предметів у межах п’яти, в умінні спів-відносити кількість предметів із числами один — п’ять; учити виконувати словесну інструкцію; систематизувати уявлення про частини доби; виховувати працьовитість, відповідальність.Попередня робота: дидактична гра «Частини доби».Матеріали: картки з цифрами від 1 до 5; площинна зірочка; ілюстрації сузір’їв, Місяця, зірок; картки з цифрами від 1 до 5 (для кожної дитини); площинні фігурки зірок (для кожної дитини).



Вихователь звертає увагу дітей на ледь чутний плач. Заглядає під іграшко-вий стіл, знаходять зірочку.

В и х о в а т е л ь. Діти, зірочка дуже налякана, адже загубилася, не може зна-йти свою домівку — нічне небо. Вона не бачить путівника — місяця. Заспо-коймо її та пояснимо, що слід зачекати настання ночі.

— У яку частину доби ми можемо спостерігати зірки і місяць на зоряному небосхилі? (Уночі) У яку частину доби ви приходите у дитсадок? (Зранку) Що настає після ранку? (День) Коли вас забирають додому? (Увечері) Коли зірочка зможе побачити свого путівника? (Уночі) Ранок, день, вечір, ніч — усі разом на-зиваються… (частинами доби).

Весела хвилинна гра «Не помились!»

Вихователь читає вірш. Діти уважно слухають його і доповнюють.

В теплі ліжка відпочитиМи лягаємо… (вночі).Телевізор не дивлюся… (уночі).З милом вмились, одяглися,Поспішаємо в дитсадок.Вихователь зустрічає… (зранку),В групі всіх дітокМи займались, прогулялись, начитались і награлись.Ось настав вже… (день), малята,Вдень обід, лягаємо спати.Міцно сплять як кошенятаХлопчики малі й дівчата.

Дидактична гра «Сузір’я»

— Зірочка вже заспокоїлася і залюбки нас познайомить зі своєю зірковою родиною.

Вихователь демонструє ілюстрацію сузір’я Кассіопея.— Зі скількох зірочок складається сузір’я? Таких сузір’їв багато на зоря-

ному небосхилі, усі зірочки мають свою родину. Погляньте на карту зоряного неба. Ось сузір’я Риби, Лева, Дракона, Великої Ведмедиці. Яке сузір’я є пер-шим? друге? Порахуймо їх!

54

Вправа «Полічи світила»

На магнітній дошці викладено в ряд картки із зображенням Місяця та чо-тирьох зірок.

— Скільки у ряді небесних світил?Під час лічби вихователь звертає увагу дітей на узгодження числівників

з іменниками (один — Місяць; одна, два, три, чотири зірочки). — З яких двох чисел утворилося число п’ять? Вихователь просить назвати будь-який варіант складу числа п’ять.

Дидактична гра «Цифру назви, відповідну кількість зірочок виклади!»

Діти викладають цифровий ряд від одного до п’яти. Вихователь пропонує викласти під ними відповідну кількість зірочок.

ФізкультхвилинкаНіч пройшла, зникла луна,Всіх зірочок з собою забрала.Вийшло сонечко на небо,Гурт промінчиків вело.Це — промінчик неслухняний.Це — промінчик дуже вправний.Цей — жовтеньке каченя.Цей — маленький, як дитя.Цей — кривенький.Скільки всіх?Полічи швиденько їх!

Дидактична гра «Зайва зірочка»

Вихователь викладає на дошці зірочки, просить дітей визначити зайву серед них. Наприклад: велика червона зірочка, маленька жовта зірочка, маленька зе-лена зірочка, маленька синя зірочка.

Дидактична гра «Частини доби»

Вихователь називає якусь дію (робити ранкову гімнастику; готувати обід; снідати; спати; умиватися; йти прогулянку), а діти за допомогою різнокольоро-вих карт підказують, у яку частину доби слід виконувати цю дію.

Ранок — рожева картка; день — блакитна картка; вечір — синя картка; ніч — чорна картка.


— Про які сузір’я ви сьогодні дізналися? Які вправи ми виконували разом із зірочками? Що було легко (важко) виконувати? Яка зараз частина доби? У яку частину доби інша гостя повернеться додому?


СОРОКА-БІЛОБОКА У Сороки-білобокиП’ять малят-сороченят.Усі чисто хочуть їсти.Треба всім їм дати лад.От Сорока-білобокаПоскакала на порігІ до хати працюватиПоскликала діток всіх.Цей, здоровий, носить дрова,Той, швидкий, пшоно товче.

Третій в чашку цідить бражку,А малий млинці пече.Тільки п’ятий хоче спати,Помагати не біжить, —У садочку в холодочкуЛіг на травці та й лежить.У Сороки-білобокиВсе вже зроблено як слід.Вся родина й господиняПосідали за обід.

(Н. Забіла)

55


МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК

ЗАНЯТТЯ 1Тема. Наш дитячий садок

Мета: розширювати уявлення дітей про дошкільний заклад; продовжувати ознайом-лювати з професіями дорослих, які працюють у дитячому садку та їх значенням; вправляти у вживанні слів — назв приміщень (їдальня, роздягальня, вбиральня); збагачувати словник узагальнювальними словами; вправляти у вживанні іменників — назв людей за фахом; продовжувати вчити узгоджувати підмет та присудок у числі та роді у структурі речень; закріплювати та автоматизувати правильну вимову звука [р]; виховувати любов до дитячого садка.Попередня робота: ознайомлення з приміщеннями дитячого садка, їх облаштуванням; вивчення скоромовки.Матеріал: іграшка лисичка; картки — символи приміщень дитячого садка.



Вихователь запрошує дітей утворити коло.

Психогімнастика «Привітання» Доброго ранку, рідний наш дім!Доброго ранку, діткам усім!Доброго ранку, сонечку ясному!Доброго ранку садочку прекрасному!Вліво — вправо, вліво — вправо,Оберніться — погляньте,Одне одному всміхніться.


— До нас на гостину завітала лисичка. Привітайтеся з нею. Лисичка почу-ла гомін на подвір’ї дитячого садка. Їй стало цікаво, що це за чарівний буди-нок, куди поспішають діти щоранку? Розкажімо лисичці про наш чарівний бу-динок.

— Скільки поверхів у нашому садочку? На якому поверсі розташована наша група? Розкажіть лисичці, з якого приміщення починається на група. (З роз-дягальні) Що ви робите у роздягальні? (У роздягальні ми одягаємося на прогу-лянку.) Які ще приміщення є в нашій групі? (Є групова кімната.) Проведімо екскурсію для лисички нашою груповою кімнатою.

Діти водять лисичку груповою кімнатою та розповідають.— Ось тут, ми снідаємо, обідаємо, полуднуємо. Це — їдальня.— Ось тут ми доглядаємо за рибками в акваріумі та за кімнатними квітами.

Це — куточок природи.— Ось тут ми граємо з іграшками. Це — ігровий куточок.— Ось тут ми розглядаємо книжки. Це — книжковий куточок.— Ось тут ми відпочиваємо. Це — спальня.— Ось тут ми вмиваємося, миємо руки. Це — вбиральня. — Хто працює в нашій групі? Діти називають вихователя групи, помічника вихователя. — Що робить вихователь? Вихователь читає вірш Н. Молибог «Наша вихователька».

56

— А що робить помічник вихователя? Якими є вихователь та помічник ви-хователя? (Ласкавими, лагідними, привітними, чемними, старанними, пра-цьовитими)

Вихователь розміщує на дошці таблицю із символом дитячого садочку.— Крім груп у нашому садочку є ще інші приміщення. Які? Вихователь ставить картку — символ медичного кабінету.— Це картка — символ медичного кабінету. Розкажіть Оксанці, хто працює

в медичному кабінеті. Що робить медична сестра? — Що є у медичному кабінеті? Які ще приміщення є у дитячому садку? Вихователь ставить картку — символ пральні.— Хто працює в пральні? (Пралі) Що вони роблять? Яке обладнання є у

пральні? (Пральні машини, праски)Вихователь ставить картку — символ кухні.— А це що за приміщення? (Це кухня.) Хто працює на кухні? (Кухарі) Що

роблять кухарі? Розкажіть лисичці скоромовку про кухаря.В кухні кухар куховарить,Кухар борщ в каструлі варить.

Вихователь ставить картку — символ музичної зали.— Що це за приміщення? (Це музична зала.) Хто працює в музичній залі?

(Музичний керівник)Вихователь ставить картку — символ кабінету завідувача.— А це що за приміщення? (Це кабінет завідувача.) Як звуть нашого заві-

дувача? Що робить завідувач? (Завідувач керує дитячим садком, піклується про діток, цікавиться їх настроєм, справами, здоров’ям.)

Вихователь ставить картку — символ кабінету методиста. — Це кабінет вихователя-методиста. Як звуть нашого вихователя-мето-

диста? Що робить методист? (Методист керує роботою вихователів.)Вихователь ставить картку — символ кабінету завгоспу.— Це кабінет завгоспу. Що робить завгосп? Вихователь ставить картку — символ комори.— Це комора. Хто працює в коморі? (Комірник) Що робить комірник? — У нашому садочку працюють вихователі, помічники вихователів, кухарі,

пралі, медична сестра. Як назвати одним словом? Що це? (Це назви професій.)

Дидактична гра «Кому що потрібно?»

Вихователь називає професію працівника дитячого садка, а діти знаходять потрібні малюнки та називають необхідні для роботи предмети.

• Медична сестра — халат, ліки, термометр.• Кухар — каструля, овочі, ніж, продукти харчування.• Праля — праска, пральний порошок, вода, пральна машина.• Музичний керівник — ноти, піаніно, баян.• Вихователь — іграшки, картинки, ігри, книжки.

Дидактична гра «Що заховала лисичка?»

Вихователь привертає увагу до карток — символів та пропонує дітям повто-рити назви приміщень дитячого садка. Діти відповідають на запитання і по-казують відповідні символи. Потім заплющують очі, а лисичка прибирає одну з карток. Діти відгадують, якого приміщення не стало та розповідають, хто пра-цює в ньому та що робить працівник.


— Лисичко, чи сподобалося тобі у нашому садочку? Приходь ще до нас на гостину. У нас в садочку багато іграшок. Тобі і всім діткам тут буде цікаво й ве-село. Обов’язково розкажи звірятам про наш дитячий садок.

57


ЗАНЯТТЯ 2Тема. Познайомимося

Мета: підтримувати бажання дітей спілкуватися одне з одним, з дорослим; формувати культуру людських взаємин, прищеплювати навички взаємної поваги у спілкуванні та спільній діяльності, дбайливого ставлення до інших людей (дорослих й однолітків); поглиблювати уявлення про те, що кожна дитина має своє ім’я, воно дається назавжди та у мовленні може вживатися у різних формах (пестлива, скорочена); продовжувати вчити відчувати риму та римувати слова; навчати висловлювати власну думку у формі запитання-гіпотези «Що було б, якби..?»; спонукати до самостійного закінчення ви-словлення думки за аналогією до відповідей дорослого; розвивати активне мовлення, уміння помічати й знаходити суперечності, протилежні ознаки предметів і дій; розви-вати уяву, мислення, уміння оцінювати свої дії; виховувати почуття справедливості, дружні взаємини, цікавість до всього, що оточує дитину, почуття любові до свого садочка, інтерес до художніх творів.Попередня робота: читання оповідань, віршів про дитячий садок.Матеріал: іграшки.




Психогімнастика «Привітання» Доброго ранку, рідний наш дім!Доброго ранку, діткам усім!


— Озирніться навколо себе. Кого ви бачите? (Своїх друзів, багато дітей) У кожного є своє ім’я. Воно дається людині назавжди. Але одне й теж ім’я може звучати по-різному: скорочено або пестливо. Ось ваш друг. Його назвали батьки Романом. А як ви його називаєте? (Ромою) А як назвемо його пестливо? (Ромчиком)

Вихователь пропонує дітям назвати своїх товаришів скороченим ім’ям та пестливим.

Дидактична гра «Добери риму»

— Існує багато імен, що схожі за звучанням. Наприклад: Назар — Захар, Сашко — Мишко, Ганнуся — Маруся — Катруся, Роман — Богдан, Шура — Юра, Оля — Толя — Коля, Валя — Галя — Аля, Аліна — Карина — Марина — Дарина, Сергій — Андрій, Тетянка — Оксанка — Світланка, Інна — Ніна, Пе-тро — Дмитро.

Вихователь пропонує дітям повторити пари схожих імен, спонукає дітей знайти імена, схожі за звучанням, серед дітей групи. Дітям зі схожими іменами необхідно стати поруч і взятися за руки. Усі діти чітко та виразно повторюють пари імен, схожих за звучанням.

— Але й такі імена, що не мають схожих за звучанням, зокрема Денис, Олег, Максим, Антон, Олена, Юля.

Вихователь пропонує дітям промовити ці імена та прислухатися до їх звучання.— Куди ви прийшли вранці? Що таке дитячий садок? Навіщо потрібні ди-

тячі садки? Чи можна назвати дитячий садок домівкою? Чому? Як ви вважаєте, чи важливо діткам відвідувати дитсадок? Чого навчає дитсадок? Що ви най-більше полюбляєте робити у дитсадку? Що не подобається в садочку?

58

Дидактична вправа «Похвали садочок»

Вихователь починає речення і пропонує дітям продовжити його:— Мені подобається відвідувати садочок, тому що…— Я залюбки ходжу в садочок, бо тут…— Я люблю прогулянки в дитсадку, адже там…— Я люблю свій садочок за те, що…

Дидактична гра «Наша група»

Вихователь пропонує дітям утворити дві команди, наприклад, дівчаток і хлопчиків. Кожна команда по черзі розповідає про групу, використовуючи су-перечності. Наприклад: «У нашій групі багато дітей, тому тут дуже весело. Але інколи надто гамірно».

Дидактична гра «Фантастичні гіпотези»

Вихователь пропонує дітям поставити запитання своїм товаришам, вико-ристовуючи запитання-гіпотези «Що було б, якби..?».

Зразок: «Що було б, якби зникли всі дитсадки?»• Що було б, як би вихователі не прийшли на роботу?• Що було б, якби діти вранці не прийшли до дитсадка?• Що було б, якби у групі не було іграшок?• Що було б, якби діти у садочку тільки гралися і не навчалися?

— З яким настроєм ви приходите до дитячого садка? Чи завжди сумний на-стрій супроводжується слізьми? Від чого вам стає сумно? Покажіть вираз сум-ного обличчя. Що ви відчуваєте сумуючи? Як потім заспокоюєтеся? Покажіть вираз веселого обличчя.

Дидактична гра «Який?»

Вихователь пропонує дітям утворити від запропонованих слів слова-ознаки. Наприклад: «Якою є людина, якщо вона проявляє злість?» (Злою)

Орієнтовні слова: сум — сумний; злість — злий; добро — добрий; краса — красивий; страх — страшний; боягуз — боязливий; сміливість — сміливий; лінь — лінивий; друг — дружний; усмішка — усмішливий.

Дидактична вправа «Сумний хлопчик, сумна дівчинка»

— Ви побачили, що у групі сидить сумна дівчинка (хлопчик). Спробуйте по-ліпшити її настрій. Які слова можна сказати, як заспокоїти, чим розважити?

Діти об’єднуються у пари й намагаються втішити сумну людину. Потім мі-няються ролями.

— Щойно ви були добрими, чуйними дітьми, адже втішали сумну дитину. Які слова ви говорили? (Увічливі) Якою повинна бути людина, щоб із нею було приємно спілкуватися?

Дидактична гра «Хто завітав до тебе?»

Вихователь називає різні привітання і спонукає дітей визначити, кому вони можуть адресувати такі форми звернень.

• Привіт! (Так можна привітати друга, приятеля, однолітка, брата, сестру.)• Доброго ранку! (Так можна привітатися з усіма.)• Доброго здоров’я! (Так слід вітати бабусю, дідуся, знайомих людей похило-

го віку.)• Вітаю вас! (Так слід вітати дорослу людину.)• Добрий день! (Так можна привітатися до всіх.)


— Як ви граєтеся у дитячому садочку? Якщо під час гри ви необережно штовхнете когось чи ненавмисне образите, то що скажете?

59


ЗАНЯТТЯ 3Тема. Меблі

Мета: розширювати уявлення дітей про людське житло, його облаштування; продов-жувати вчити розрізняти предмети домашнього побуту та вжитку — меблі; навчати розпізнавати та називати предмети меблів, знати їх призначення; продовжувати формувати вміння вживати узагальнювальне слово — меблі; стимулювати вживан-ня речень з однорідними членами; формувати вміння часткового звукового аналізу (виокремлення першого звука у слові); ознайомлювати з різними значеннями ба-гатозначних слів (кришка, спинка, ніжки); розвивати вміння групувати предмети за характерними ознаками (стіл обідній, письмовий); продовжувати активізувати словник словами — назвами предметів меблів.Попередня робота: вивчення пальчикової гри, фізкультхвилинки, скоромовки.Матеріал: іграшковий будиночок; іграшкові меблі; лялька Оленка; іграшка собачка.




Пальчикова гра «Новенький дім»


— Діти, нас сьогодні запросила лялька Оленка до себе на гостину. Ходімо?Вихователь запрошує дітей до столика, на якому знаходиться порожній

іграшковий будиночок.— Ось і наша лялька Оленка. Привітайтеся з Оленкою! Нещодавно лялька

Оленка оселилася у новій ляльковій квартирі, але зовсім не знає, як облашту-вати її. Допоможімо ляльці — облаштуймо її оселю. Як ви гадаєте, що по-трібно для того щоб в оселі стало затишно та зручно? Так, необхідно розста-вити меблі у кімнатах. Пригадаймо предмети меблів. А в цьому нам допомо-жуть загадки.

У кожного в домі така дивина:Братів аж чотири, а шапка одна. (Стіл)

Вихователь ставить на стіл іграшковий стіл. — Як ви здогадалися, що це стіл? З яких частин складається стіл? (З кришки

та чотирьох ніжок) У кого також є ніжки? Це слово можна використовувати як для позначення частини предмета меблів, так і для позначення частини тіла людини. Кришка є тільки у стола? (Ні. Кришкою накривають каструлі, банки.) Одним і тим самим словом можна назвати частину посуду та частину столу. На-віщо потрібен стіл? Як називають стіл для роботи, навчання? (Письмовий стіл) А як називають стіл для прийняття їжі? (Обідній стіл) Який стіл? (Стіл зруч-ний, іграшковий, коричневий) Відгадайте ще одну загадку.

В ній посуд весь стоїть завжди, І бруду не зайти туди. (Шафа для посуду)

Вихователь ставить на стіл іграшкову шафу.— Так, це шафа для посуду. Як ви здогадалися, що це шафа? З яких частин

складається шафа? (Зі стінок, поличок, дверцят) Що є на дверцятах? (Ручки) У кого також є ручки? (У дітей) Одним і тим самим словом позначають частину меблів та частину тіла людини. Навіщо потрібна шафа? Яка шафа? (Шафа ве-лика, дерев’яна, полірована.) Відгадайте наступну загадку.

60

На чотирьох ногах стою, ходити зовсім я не можу,Коли ти стомишся гуляти, лягай на мене відпочивати. (Ліжко)

— Як ви здогадалися що це ліжко? Навіщо потрібно ліжко? Яке ліжко? (Ліжко м’яке, зручне, дитяче.) Ось ще одна загадка.

Я у кожній є квартирі,В мене ніжок є чотири,Спинка є зручна у мене.Я знайомий всім, напевне.

Ти стомився? То мерщійСядь на мене й відпочинь!Я — потрібний молодець,Називаюся… (стілець).

— Так, це стілець. Як ви здогадалися, що це стілець? З яких частин склада-ється стілець? (Зі спинки, сидіння, чотирьох ніжок) У кого є спинка? Так, у ді-ток. Одним словом можна назвати як частину тіла людини, так і частину пред-мету меблів. Навіщо потрібен стілець? Який стілець? (Стілець дерев’яний, ши-рокий, зручний.)

Вихователь ставить різні предмети меблів.

Дидактична гра «Новосілля ляльки»

— Яку кімнату облаштуємо для Оленки спочатку? Вихователь пропонує дітям облаштувати певну кімнату.— Які меблі поставимо у коридор? Які меблі поставимо на кухню? Які меблі

поставимо у спальню? Які меблі поставимо у вітальню? Нашій Оленці дуже спо-добалося, як ви облаштували її оселю.

Дидактична гра «Порахуй меблі»

— Порахуймо, скільки предметів меблів ми поставили в Оленчину оселю.• Один стілець, два стільці, три стільці, чотири стільці, п’ять стільців.• Одне крісло, два крісла.• Один стіл, два столи.

Дидактична гра «Сварка меблів»

Діти утворюють коло та обирають собі назву меблів.В и х о в а т е л ь. Була я в меблевому магазині, бачила багато меблів, тільки

стільців там не було. Якої меблі там бракувало?« С т і л е ц ь ». Стільці там були, а от столів не було!Якщо хтось забуде відповісти, то залишає гру.

Мовленнєва гра «Пригоди стільця»

— Послухайте, які випадки трапилися зі стільцем. Вихователь читає речення та спонукає дітей завершувати їх, відповідно змі-

нивши слово «стілець». • У меблевому магазині продаються різні… (стільці).• Тато прийшов до крамниці та купив два… (стільці).• Щоб пообідати, Сашко всівся на… (стілець).• Загублена ложка вже другий день лежала собі під… (стільцем).• Дівчинка дриґала ногами, сидячи на високому… (стільці).• Майстер був задоволений щойно відремонтованими… (стільцями).• Мама поставила всім членам родини по… (стільцю).• У вітальні біля столу стояло кілька… (стільців).

— Діти, хто майструє меблі? (Столяри) Де саме виготовляють меблі? (Меблі виготовляють на меблевих фабриках і в майстернях.) Перетворимося на сто-лярів та покажемо, як столяри майструють меблі.

— Яку скоромовку про столяра вам відомо?Майстер столяр стружку струже, він роботу любить дуже.


— Молодці, лялька Оленка вам дякує за допомогу. Тепер вона знає, як їй об-лаштувати нову квартиру, розставити меблі у кімнатах.

61


ЗАНЯТТЯ 4Тема. Посуд

Мета: розширювати знання дітей про предмети посуду, їх призначення, матеріал, з якого вони виготовлені; продовжувати розвивати вміння накривати на стіл; збага-чувати словник словами — назвами предметів посуду, дієсловами, ознаками; учити розрізняти предмети за характерними ознаками (чайний, столовий, кухонний посуд, кавовий); учити утворювати дієслова за допомогою префіксів на-, недо-, пере-, до-; розширювати запас багатозначних слів; продовжувати вчити відтворювати діалог у народних іграх; вправляти у вживанні антонімів; виховувати охайність, дбайливе ставлення до предметів посуду, бажання допомагати сервірувати стіл удома.Попередня робота: спостереження за роботою помічника вихователя (підготовка до прийняття їжі); ігри в ігровому куточку; дидактична гра «Нагодуємо ляльку»; ви-вчення вірша-діалога «Киця-Муриця».Матеріал: іграшкові предмети посуду; скатертина; лялька Оленка.




Психогімнастика «Привітання»Доброго ранку, рідний наш дім!Доброго ранку, діткам усім!Доброго ранку сонечку ясному!Доброго ранку садочку прекрасному!


— Діти, до нас знову завітала на гостину лялька Оленка. Привітаймося з Оленкою. Пригадуєте, як минулого разу ми допомогли Оленці облаштувати її оселю? Що ми робили? Тепер Оленка запрошує нас до себе на гостину, щоб ми їй допомогли облаштувати кухню. Ходімо до Оленки на гостину.

Вихователь підводить дітей до столу з ляльковою кухнею. — Як ви вважаєте, чого немає у Оленки на кухні? (Посуду)Вихователь виставляє перед дітьми різний посуд. — Який посуд вам відомо? (Кухонний, столовий, чайний, кавовий) На-

віщо потрібен кухонний посуд? (Кухонний посуд потрібен для приготування їжі.) Назвіть предмети кухонного посуду. (Каструля, казанок, ополоник, ско-ворода, горщик) З чого роблять кухонний посуд? (З металу) Яким є кухонний посуд? (Металевим) Погляньте на ці каструлі. Чи однакові вони за розміром? (Ні) Розкажіть, де яка каструля. (Це мала каструля, це — менша, а це — най-менша.) Оленці поставимо на кухню кухонний посуд. Навіщо Оленці потрібна каструля? сковорідка? Як називається посуд для їжі? (Столовий посуд) Відга-дайте загадки про столовий посуд.

• Зачерпую борщ, підношу до рота.Перемішую суп — це моя робота. (Ложка)

• Бувають глибокі, бувають мілкі,Але не моря, не озера й річки. (Тарілки)

• Нагостри його як слід І готуй мерщій обід.Як без нього куховариш, Супу чи борщу не звариш. (Ніж)

62

• Подруга ножа найкраща,Працьовита — не ледащо.Необхідна нам усім —Дорослим і малим. (Виделка)

— Оберіть столовий посуд.Вихователь звертає увагу на певні предмети посуду. — Як називається предмет посуду, у якому лежить хліб? (Хлібниця) Де знахо-

диться сіль? (Сільниця) Як називається посуд, у якому подають оселедців? (Осе-ледниця) З яких матеріалів виготовляють столовий посуд? (Ніж, виделка, ложка виготовлені з металу.) А з чого виготовлені тарілки? (З кераміки, вони кера-мічні.) Що робитиме Оленка зі столовим посудом? (Вона з нього їстиме.) Наша Оленочка хоче вас пригостити чаєм. Який посуд потрібен для чаювання? (Чайний посуд) Чайний посуд інакше можна назвати чайним сервізом. Повторіть це слово.

Дидактична гра «Накриємо стіл до чаю»

— Що потрібно спочатку зробити? (Накрити стіл скатертиною.)Діти накривають іграшковий стіл скатертиною. Потім обирають чайний по-

суд серед столового та кухонного. Вихователь запитує, як називається певний предмет посуду.— Що ти поставиш, Іванку? (Чайник) А що ти поставиш, Оленко? (Чашку,

блюдця, чайні ложки, тарілки з солодощами, серветницю) Як називають пред-мет посуду, у якому міститься цукор? (Цукорниця) Як називають предмет по-суду, у якому містяться цукерки? (Цукерниця)

Діти разом з вихователем «пригощаються чаєм» самі та «пригощають» ляльку Оленку, посадивши її за сервірований стіл.

— Погляньте на чайник. Що є у чайника? (Кришка, ручка, носик) У кого або у чого також є носик, ручка, кришка? (Кришка є у стола та у каструлі. Носик та ручка є у маленьких діток.)

Вихователь пояснює, що є також посуд для кави та показує його.— Це кавовий посуд. Як інакше можна назвати кавовий посуд? (Кавовий

сервіз) Назвімо предмети кавового посуду. Ось це кавник (кофейник). А це що? (Це кавові чашки.) Назвіть складові кавового сервізу. (Цукорниця, молочник)

Дидактична гра «Порівняйте предмети чайного та кавового сервізів»

Кавові чашки маленькі, а чайні — великі.У кавник наливають каву, а у чайник — чай.У цукорницю насипають цукор, а цукерницю — цукерки.

Гра-імітація «І розкажемо, і покажемо»

— Навіщо потрібна скатертина? (Скатертиною накривають стіл.)— Накриймо скатертиною стіл. (Імітують застилання столу скатертиною).— Навіщо потрібен чайник? (Із чайника наливають чай у чашки.)— Наллємо чай у чашки. (Імітують наливання чаю у чашки.)— Чай у чашці гарячий. Що потрібно зробити? (Остудити)— Остудіть чай. (Імітують охолодження чаю.)— Пригощайтеся чаєм, будь ласка! (Імітують процес чаювання.) — Смачно? (Так!)— А хто миє посуд? Помиймо разом.

Дидактична гра «Скажи навпаки» (з м’ячем)

Вихователь називає слово, а дитина називає слово навпаки.Глибока — мілка, гострий — тупий, чистий — брудний, повний — порож-

ній, сухий — мокрий, легкий — важкий.


— Молодці! Ви вмієте зустрічати гостей та пригощати їх чаєм.

63


ЗАНЯТТЯ 5Тема. Осінь

Мета: учити правильно називати явища природи, пори року; розвивати у дітей інтерес до розмаїття світу природи; учити складати розповідь за картиною; вправляти у вжи-ванні складних речень зі сполучником «тому що»; продовжувати розширювати знання і розуміння багатозначних слів; учити вживати порівняльні звороти зі сполучником «немов»; виховувати естетичні почуття від сприймання краси осінньої природи, любов та інтерес до світу природи.Попередня робота: спостереження за осінніми ознаками в природі під час прогуля-нок; розглядання картини І. Левітана «Золота осінь»; рухлива гра «Підбіжи до того дерева, що назву».Матеріал: листочки з дерев; картина І. Левітана «Золота осінь»; великий сюжетний малюнок та маленькі предметні малюнки із зображенням осінніх явищ.



Психогімнастика «Лікарі природи»

Вихователь пропонує дітям утворити коло.Добрий день, сонечко! (Піднімають руки вгору, привітатися з сонечком.)Добрий день, земелько! (Опускають руки вниз, вітаючись із земелькою.)Добрий день, водичко! (Простягають руки вперед, вітаючись із водичкою.)Добрий день, вітерець! (Ставлять руки до плечей, вітаючись із вітерцем.)

Вихователь пропонує дітям здійснити подорож до осіннього парку, помилу-ватися красою осіннього вбрання дерев. «Йде» разом з дітьми до «парку» й чи-тає поетичні рядки вірша К. Перелісної «Золота осінь».


Вихователь демонструє дітям репродукцію картини І. Левітана «Золота осінь», подає стислу інформацію про життя і творчість художника. Пропонує мовчки розглянути репродукцію, після чого проводить бесіду за змістом кар-тини.

— Що ви бачите на картині? Які фарби на ній є? Які фарби переважають на картині? Як ви гадаєте, чому цих фарб більше на картині? Чи влучна назва кар-тини? Доберіть свої назви до картини. Які дерева зобразив художник? Як ви вважаєте, художник малював природу у селі чи у місті? Поясніть відповідь.

Після бесіди дітям пропонує скласти розповідь за репродукцією картини.

Дидактична гра «Скажи, який листок»

Вихователь показує дітям листочки дерев та пропонує скласти речення про листя.

• Цей листок росте на березі, тому він березовий.• Цей листок росте на каштані, тому він каштановий.• Цей листок росте на дубі, тому він дубовий.• Цей листок росте на клені, тому він кленовий.• Цей листок росте на липі, тому він липовий.• Цей листок росте на ясені, тому він ясеневий.• Цей листок росте на тополі, тому він тополиний.

— Діти, яким ще буває лист? Так, лист буває ще поштовим, металевим. Вихователь пропонує дітям відгадати загадку.

64

Жовті листочки з дерев опадають,Птахи у теплі краї відлітають.Голі поля, мокне земля,Дощ поливає. Коли це буває? (Восени).

— Які слова вам допомогли відгадати загадку? Яка зараз пора року? (Осінь)— Пограймо в гру «Що буває восени?».Вихователь демонструє дітям великий сюжетний малюнок, на якому зо-

бражено осінь. Навколо великого малюнка розташовані порожні віконця для маленьких карток із зображенням ознак осені. Маленькі картки знаходяться у вихователя. Він пропонує дітям пригадати та розповісти, що буває восени. За кожну правильну відповідь дитина отримує картку та ставить малюнок у по-рожнє віконце. Гра триває до заповнення порожніх віконець.

• Восени сонце піднімається не так високо, як улітку. Сонячні проміння все менше нагріває землю. Дні коротшають, а ночі довшають. Восени мало со-нячних теплих днів, натомість більше похмурих та прохолодних.

• Восени небо стає похмурим, сірим з хмарами.• Осінні хмари темні, важкі, низькі, волохаті, дощові, нависли над землею.• Осінній вітер холодний, пронизливий, непривітний. • Осінні дощі затяжні, мрячні, холодні.• Восени листя на деревах стає жовтим, яскраво-жовтим, червоним, яскра-

во-червоним, оранжевим, красивим, золотим, багряним, різнокольоровим.• Восени листя опадає з дерев. А ще можна сказати, що дерева скидають ли-

стя. А що ще можна скидати? Можна скидати плащі.• Комахи ховаються в землю, під коріння, в щілинки..

— На що схожа осінь? (Осінь мов пожежа, вогнище.) Поясніть свою думку. На що схожі осінні кущі? (Осінні кущі немов багаття.) Чому? На що схожі осінні плоди калини, горобини, журавлини? (Осінні плоди калини, горобини, журавлини, немов вогники, намисто, ліхтарики.)

Вихователь пропонує дітям повторити скоромовку про дуби.Дуб до дуба бурмотів: дай дідусю жолудів!По мені дощі ходили, жолудята не вродили.

Дидактична гра «Продовж думку»

Вихователь розпочинає речення, а діти продовжують його.• Я люблю осінь, тому що…• Осінь — нудна пора року, бо…• Я сьогодні не піду гуляти, адже…• Діти одягають куртки, взувають гумові чобітки, беруть на прогулянку па-

расольки, тому що…• Я не люблю осінь, бо...• Осінь називають вечором року, адже...• Птахи восени відлітають у вирій, бо...

— Про осінню погоду існує багато цікавих народних прислів’їв. Пригадаймо деякі з них.

Восени води ложка, а бруду — відро.

— Поясніть це прислів’я. (Через сиру та хмарну погоду всюди бруд, калюжі.)Восени день блисне, а три дні кисне.

— Поясніть це прислів’я. (Сонечко з’являється дуже рідко, більшість днів — хмарні та дощові.)


— Ось така вона, осінь. Чому її називають золотою? (Золота, адже золотить дерева.) Чому її вважають щедрою? (Дарує нам урожай.) Так, за це ми її любимо.

65


ЗАНЯТТЯ 6Тема. Фрукти та овочі

Мета: розширювати та уточнювати знання дітей про овочі та фрукти, де вони ростуть (у саду, на городі); активізувати словник узагальнювальними словами — фрукти, овочі; продовжувати ознайомлювати з різними значеннями багатозначних слів; вправляти у вживанні порядкових числівників з іменниками; учити складати описові розповіді за схемою про фрукти чи овочі за допомогою карток-символів; учити впізна-вати спільнокореневі слова; стимулювати вживання речень з однорідними членами; виховувати пізнавальний інтерес до природи.Попередня робота: спостереження за овочами і фруктами в саду та на городі; розгля-дання овочів і фруктів у різних дидактичних іграх; розучування української народної гри «Редька»; читання художніх творів Матеріал: фрукти; овочі; кошик; картинки-символи.





— Яка зараз пора року? (Осінь) Яка осінь? Чому вона щедра? (Вона дарує лю-дям урожай.) Ось і сьогодні осінь принесла свої дарунки. Що це? (Кошик з осін-німи дарунками) Що осінь може принести в кошику? Дізнаймося.


Вихователь знімає серветку, якою накрито кошик.— Що це? (Овочі, плоди)Вихователь пропонує дітям по черзі діставати з кошика по одному овочу, на-

зивати його то викладати в рядок на столі. — Назвімо овочі, що знаходилися в кошику. (Картопля, морква, цибуля,

капуста, помідор, огірок) Як ми називаємо всі ці плоди одним словом? (Овочі) Порахуймо овочі.

Дидактична вправа «Який овоч за порядком?»

Перший овоч — помідор, другий — огірок, третій — цибуля, четвертий — картопля, п’ятий — капуста, шостий — морквина.

— Де вирощують овочі? (На городі)

Мовленнєва гра «Що за овоч?»

Вихователь пропонує дітям закінчити словосполучення. Качан… (капусти, кукурудзи), бульба… (картоплини), голівка…. (цибулі),

капусти, часнику), зубок… (часнику), стручок… (квасолі, гороху, бобу).— Слово «голівка» може позначати тільки цибулю? (Ні) А ще що? (Частину

тіла дитини) А слово «зубок»? (Частину тіла дитини. Зубок може бути в час-нику, а може бути і у дитини. Так само і голівка може бути і у дитини, і у цибулі.)

Дидактична гра «Якими бувають овочі?»

Вихователь спонукає дітей дібрати необхідний прикметник, давши відпо-відь на запитання.

66

• Якщо овочі дозрівають рано, то які це овочі?• Якщо вони достигають пізно, вони які?• Якщо овочі тільки-но зірвали з грядки, то вони які?• Якщо овочі зварити, якими вони стануть?• Якщо овочі зберігають в морозильнику, які вони?• Якщо овочі містять багато соку, вони які?

Мовленнєва гра «Назви страву»

Вихователь називає дітям словосполучення та пропонує змінити його так, щоб утворився прикметник:

• сік із моркви —… (морквяний сік);• запіканка з моркви —… (морквяна запіканка);• котлети із моркви —… (морквяні котлети);• салат із буряка —… (буряковий салат);• ікра з буряка —… (бурякова ікра);

Повторення чистомовкиЧки-чки-чки — Оля сіє кабачки.Чка-чка-чка — хочу з’їсти кабачка.Чків-чків-чків — як багато кабачків.Чок-чок-чок — ось найбільший кабачок.Чку-чку-чку — жук сидить на кабачку.

— У кошику ще є плоди. Назвемо їх. Діти по черзі називають плоди-фрукти.— Як ці плоди можна назвати одним словом? (Фрукти)

Дидактична вправа «Який фрукт за порядком?»

Перший фрукт — яблуко, другий — груша, третій — слива, четвертий — ви-шня, п’ятий — апельсин, шостий — лимон.

— Де ростуть фрукти? (У садку)

Гра «Назви садок»

Вихователь пропонує дітям відповісти, як називається сад, де ростуть певні дерева.

Вишні — вишневий сад, яблуні — яблуневий сад, персики — персиковий сад, груші — грушевий сад, черешні — черешневий сад, сливи — сливовий сад, абрикоси — абрикосовий сад.

Гра «Назви слова-родичі»

Вихователь спонукає дітей добирати слова, однокореневі зі словом «сад». Діти відповідають на запитання вихователя.

— Як ми назвемо сад ласкаво? (Садочок) Як назвати одним словом усі ро-сли ни, що зростають у садку? Які вони? (Садові) Щоб фруктове дерево виросло, його спершу потрібно... що зробити? (Посадити) Як ми назвемо молоденьке де-ревце, призначене для того, щоб його посадили? (Саджанець) А маленькі ро слини садових ягід, що призначені для висаджування? (Розсада) Хто вирощує та пле-кає садові дерева і кущі, що дають нам такі смачні плоди та ягоди? Як називають професію такої людини? (Садівник) Доберіть слова-родичі до слова «яблуко». (Яблучко, яблучний, яблуня, яблука) Погляньте на яблучко. Що є у яблучка? (У яблучка є хвостик.) У кого також є хвостик? Так, хвостик також є у мишки.

Вихователь пропонує дітям розповісти про улюблений овоч або фрукт за картинками-символами.


— Щедра осінь, адже багато дарує нам овочів та фруктів. Подякуємо осені за її щедрі подарунки.

67


ЗАНЯТТЯ 7Тема. Людина

Мета: закріплювати знання дітей про частини тіла, їх призначення; формувати гра-матичний лад мовлення у структурі речення; закріплювати вміння відповідати на запитання різними типами речень; вправляти у римуванні слів; учити утворювати дієслова за допомогою префіксів на-, пере-; продовжувати ознайомлювати дітей зі словами — омонімами; учити утворювати присвійні прикметники від імен людей; вживати слова, що позначають вік та фізичні характеристики людини; виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я, бажання берегти свої органи тіла від травму-вання.Попередня робота: ігри з ляльками; одягання та роздягання ляльок; спостереження за одяганням та роздяганням дітей; бесіди про будову тіла людей; розглядання ілю-страцій людей; вивчення пальчикової вправи.Матеріал: дидактичні ігри; м’яч.




Етюд «Сонячні промінці»

Вихователь пропонує дітям перетворитися на сонячні промінці, простяга-ючи назустріч одне одному руки в центр кола, «зігріваючи» друзів промінцями-долонями.


— Як ви вважаєте, яка частина тіла найголовніша? Вихователь підбиває підсумок про те, ще всі частини тіла важливі. Вихова-

тель пропонує дітям відгадати загадки про частини тіла.

Було собі два брати І обидва Кіндрати:Через доріжку живутьІ один одного не бачать. (Очі)

— Правильно, це очі. А що вміють ваші очі? Дивитися, розглядати. Очі — це орган зору. Що необхідно робити, щоб очі були здоровими? Берегти їх, не гратися з гострими предметами, не бігати на прогулянці з палицями. Чому? (Бо можна впасти і пошкодити палицею очі.)

Мають його пароплави,Мають його й люди.Ну а хто не вихований,Суне його всюди. (Ніс)

— А що вміє ваш ніс? (Дихати, нюхати) Ніс — це орган нюху.

Дві дірочки головиУсе чують навкруги,А нам треба відгадати,Як їх називати? (Вуха)

— А що вміють ваші вуха? (Слухати, чути мовлення, музику, спів пташок, голос мами, тата.) Вуха — це орган слуху. Як потрібно берегти вушка? (Не можна пхати у вухо різні предмети, особливо гострі.) А ще в приміщенні, де багато людей, не можна голосно розмовляти.

68

Дидактична гра «Чий, чия, чиє?»

Вихователь пропонує дітям утворити коло. Одна дитина заплющує очі, хтось з дітей гукає її. Вихователь запитує: «Чий голос ти почув?» Дитина відпо-відає, використовуючи присвійні прикметники (Маринин, Даринин, Валин, Ро-манів, Катрусин, Нінин, Тетянин).

Все життя обганяють одне одного,А обігнати не можуть. (Ноги)

— А що вміють ваші ноги? (Ходити, бігати, танцювати)Вони — майстри талановиті,Охайні, чисті, добре вмиті.У кожного своє ім’я,Але вони одна сім’я. (Пальці)

— Так, це пальці. Що вміють робити пальці? Зверху гай, під гаєм моргай,Під видком нюхко,Під нюхком цапко. (Голова)

— Так, це голова. Що вміє робити голова? Голову можна повертати. А що ще можна повертати? (Речі можна повертати.) Є такі слова, які вимовляються од-наково, але мають різне значення. Пригадайте такі слова. (Коса, ручка, спинка) Поясніть значення цих слів. Відгадайте ще одну загадку.

У темному хліві, білі ягнята. (Рот і зуби)— Що вміють робити зуби? Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)— Навіщо потрібен язик? (Для того щоб розмовляти, щоб відчувати смак

їжі, дихати.)— Що потрібно робити, щоб ми були здоровими?


Вихователь пропонує дітям дібрати рими до імен людей: Назар — Захар, Сашко — Мишко, Ганнуся — Маруся — Катруся, Роман — Богдан, Шура — Юра, Оля — Толя — Коля, Валя — Галя — Аля, Аліна — Карина — Марина — Дарина, Сергій — Андрій, Тетянка — Оксанка — Світланка, Інна — Ніна.

Гра «Скажи, що я роблю» (з м’ячем)

Вихователь кидає м’яч дитині та промовляє речення: «Діти стрибають че-рез калюжу». Дитина змінює речення: «Діти перестрибнули через калюжу» — та повертає м’яч.

• Дівчинка купалася цілий день у річці. — (Що зробила дівчинка?) Дівчинка накупалася у річці.

• Діти багато малювали. — (Що зробили діти?) Діти намалювалися.• Хлопчик бігав на стадіоні — (Що зробив хлопчик?) Хлопчик набігався.

Дидактична гра «Продовж речення»

• Коли спілкуюся з батьками, то я —… (син).• Коли спілкуюся з дідусем, бабусею, то я —… (онук).• Коли спілкуюсь з братом, то я — … (брат).• Живу поруч з Дмитриком, то я —… (сусід).• Дружу з Сергійком, то я —… (друг).• Їду в транспорті, то я —… (пасажир).• Іду до магазину щось купувати, то я —… (покупець).• Граю в футбол, то я —… (футболіст).


— Молодці, гарно ви слухали та відповідали, пограймо в гру.

69


ЗАНЯТТЯ 8Тема. На подвір’ї у селі

Мета: збагачувати уявлення дітей про свійських тварин та птахів, їх дитинчат; вправ-ляти у творенні іменників — назв малят тварин (теля, курча); вправляти у творенні іменників з пестливими суфіксами -ат-, -ят-; учити від звуконаслідувальних слів утворювати дієслова; вправляти у твердій вимові звука [ч]; вправляти у вживанні кількісних числівників з іменниками; продовжувати вчити відтворювати діалог дійових осіб у народних іграх; учити складати описову розповідь про свійських тварин за картками-символами; збагачувати словник узагальнювальними словами; виховувати допитливість, дбайливе ставлення до об’єктів живої природи, інтерес до художніх творів.Попередня робота: дидактичні ігри за темою; розглядання сюжетних малюнків із зображенням тварин та їх дитинчат; вивчення чистомовки.Матеріал: іграшкові тварини та птахи; сюжетні малюнки.



Вихователь пропонує дітям перетворитися на кошеняток та імітувати дії, що описує вихователь.

Психогімнастика «Кошеня гріється на сонечку»

— Я — маленьке кошенятко. У мене гладенька м’яка шерсть, я люблю грі-тися на сонечку. Лягаю на спинку, простягаю свої лапки до сонечка, ніжно усміхаюся йому, сонечко пестить мене своїми лагідними промінчиками.


В и х о в а т е л ьКажу, кажу казкуПро бабу ПалажкуІ про діда Петруся,От і казочка уся.

— Чи хотіли б ви продовжити казку? Уявіть, що ми поїхали в село Веселе. На чому ми поїдемо у село?

Вихователь підводить дітей до столу, на якому розташоване «сільське подвір’я».

— Погляньте на це сільське подвір’я та розкажіть, хто мешкає тут. Кого ви бачите? (Діти називають тварин, птахів.) Оберіть тварин. Назвіть їх. Які це тварини? (Свійські тварини) Чому їх так називають? (Вони живуть поряд з лю-диною. Людина піклується про них, будує їм житло, годує.)

— А тепер оберіть птахів. Назвіть їх. Які це птахи? (Свійські птахи) Чому їх так називають?

— Хто ще перебуває поряд з дорослими тваринами та птахами?

Дидактична гра «Назви маля»

Вихователь пропонує дітям назвати дитинчат свійських тварин та птахів. • У корови — теля — телятко.• У свині — порося — поросятко. • У кози — козеня — козенятко. • У вівці — ягнят — ягнятко.

• У коня — лоша — лошатко. • У курочки — курча — курчатко. • У гуски — гусеня — гусятко.• У качки — каченя — каченятко.

70

Дидактична гра «Чий це голос?»

Вихователь пропонує дітям зімітувати голос тварин чи птахів та сказати, що робить ця тварина, коли подає голос.

• Кішка нявкає — («Няв-няв!»).• Собака гавкає — («Гав-гав!»).• Вівця бекає — («Бе-е!»).• Свиня хрокає — («Хро-хро!»).

• Корова мукає — («Му-у!»).• Кінь ірже — («І-го-го!»).• Коза мекає — («Ме-е!»).• Гусак ґелґоче — («Ґел-ґел!»).

Дидактична гра «Хто з ким?»

Вихователь демонструє дітям сюжетні малюнки, на яких зображено родини тварин та пропонує розповісти, хто на малюнках, скільки їх і хто з ким живе.

— Дідусь і бабуся нам раді. Вас зустрічають молочком та пригощають пи-ріжками.

Гра «Пригощання»

Під час промовляння віршика діти виконують рухи відповідно до тексту.Ладушки-ладусі,Де були? — В бабусі! (Плескають у долоньки.)Напекла бабусенька млинців рум’яних,Масляних, гарячихІ духмяних. (Плескають правою долонькою по лівій)Молочка у склянкуНалила, і тобі, й мені,І йому дала. (Простягають уявну склянку молока.)Їж, будь ласка, на здоров’я, друже.Молочко корисне дуже! (Імітують процес споживання їжі.)

— Подякуймо бабусі за пригощання! Відпочили, поїли, а тепер саме час по-працювати. Бабусі з дідусем будемо допомагати, адже у них багато справ.

Повторення чистомовкиЧок-чок-чок, чок-чок-чок — по лужку йде бичокЧку-чку-чку, чку-чку-чку — ось водичка бичку.Чком-чком-чком, чком-чком-чком — в’ється ґедзь над бичком.Чка-чка-чка, чка-чка-чка — нагодуйте бичка.

Дидактична гра «Хто що робить?»

Діти утворюють коло, вихователь — у центрі. Він дає дітям іграшкових зві-рят по черзі та пропонує назвати слова про те, що тварина може робити. Якщо дитина називає вже сказане слово або не може дібрати своє, вихователь дає сиг-нал: «Стоп!», і дитина залишає гру.

Наприклад: собака — бігає, їсть, гавкає, сидить, охороняє, нюхає.

Дидактична гра «Склади розповідь»

Вихователь пропонує дітям розповісти про будь-яку свійську тварину чи будь-якого свійського птаха за планом.

1. Свійська чи дика тварина?2. Що у неї є?3. Що вміє робити?

4. Що їсть?5. Як зветься дитинча?6. Що дає людині?

— Корова — свійська тварина. Має великі роги, довгий хвіст, копита. Вона вміє ревти, мукати, жувати. Їсть вона траву, сіно, яблука. Дитинча корови на-зивають телятком. Людям дає молоко.

Діти складають описові розповіді. За потреби вихователь допомагає дітям, ставлячи запитання.


— Діти, до кого ми сьогодні їздили на гостину? (Свійських тварин та пта-хів) Чому їх так називають?

71


ЗАНЯТТЯ 9Тема. Дім

Мета: розширювати та уточнювати уявлення дітей про будинки, їх будівництво, харак-терні ознаки, будівельні професії; розвивати вміння дітей порівнювати два предмети, знаходити спільне і відмінне; стимулювати вживання речень зі сполучником «а»; учити виявляти ініціативу в діалогічному мовленні; розвивати вміння починати, підтримувати розмову; збагачувати словниковий запас вживанням словами-синоні-мами; учити добирати слова-родичі; продовжувати вчити утворювати прикметники, що позначають властивість матеріалу; виховувати дружні взаємини, цікавість до всього, що оточує дитину, інтерес до художніх творів.Попередня робота: розглядання картини «На будівництві»; спостереження за навко-лишніми будівлями під час прогулянок.Матеріал: лялька Тарасик; сюжетні малюнки; будівельний конструктор.



Вихователь показуючи ляльку Тарасика, пропонує дітям привітатися з ним та виконувати дії, що описує вихователь.

Психогімнастика «Привітання»Доброго ранку, рідний наш дім!Доброго ранку діткам усім!Доброго сонечку ясному!Доброго ранку садочку прекрасному!Станемо разом ми у коло —

Скільки друзів — глянь навколо!Руку дружби протягну.З другом сварку не почну.Будемо всі дружно грати,Рідний дім наш заселяти!


Вихователь показує дітям зображення одноповерхового будинку.— У цьому будинку мешкає Тарасик. Який будинок у Тарасика? (Він ма-

ленький, дерев’яний, красивий, одноповерховий.) Що є в будинку? (У будинку є вікна, двері, дах, стіни, димар, сходи, ґанок.) Скільки вікон у будинку? Пора-хуймо! (Одне вікно, два вікна, три вікна, чотири вікна, п’ять вікон)

Вихователь демонструє дітям зображення багатоповерхівки.— Поряд з домом Тарасика побудували ось такий дім. Який цей дім? (Бага-

топоверховий, високий, великий) Як ви здогадалися, що це багатоповерховий будинок? (У ньому багато поверхів.) Як можна назвати цей будинок? (Багато-поверхівка) Що є в багатоповерховому будинку? (У багатоповерховому будинку є вікна, двері, дах, стіни, сходи, поверхи, ґанок.) Як інакше можна назвати бу-динок? (Дім, житло, хата) Навіщо потрібен будинок?

— Розкажіть Тарасику про свій будинок. Який у вас будинок? Чи любите свій будинок? Що вас радує в ньому, а що — засмучує?

Дидактична гра «Порівняймо!»

Вихователь пропонує дітям скласти речення, порівнюючи багатоповерхо-вий та одноповерховий будинки.

• Багатоповерховий будинок високий, а одноповерховий — низький. • В одноповерховому будинку вікон мало, а в багатоповерховому — багато.• Багатоповерховий будинок ширший, а одноповерховий — вужчий.• У багатоповерховому будинку під’їзди, а в одноповерховому — ґанок. • Одноповерховий будинок побудований із дерева, а багатоповерховий — із

цегли.

72

Вихователь пропонує дітям відгадати загадку.Виростають скрізь будинки,Хто ж складав усі цеглинки,Хто ж тут стіни мурував,Нам будинки збудував?

— Так, це будівельники. Перетворімося на будівельників та збудуймо буди-ночок.

Вихователь демонструє дітям ілюстрацію «На будівництві» та пропонує роз-повісти, які будівельники працюють на будівництві, скласти розповідь за змі-стом картини.

— На будівництві працює багато будівельників. Кожен будівельник ви-конує свою роботу. Які будівельники працюють на будівництві? (Муляр) Що робить муляр? (Муляр кладе цеглу.) Хто ще працює на будівництві? (Тесляр) Що робить тесляр? (Тесляр виготовляє двері.) Хто ще працює на будівництві? (Скляр встановлює вікна.) Що робить коваль? (Коваль виготовляє залізні ви-роби.) Які вироби виготовляє коваль? Так, коваль виготовляє замкиb. Спробуйте це слово сказати, поставши наголос на інший склад — заbмки. Як змінилося зна-чення слово?

— На будівництві працює будівельна техніка. Відгадайте загадки.Землю ріжу я пластами,Потім буду розкидати.Людям я допомагаюТут дорогу прокладати.

— Так, це бульдозер. Як ви здогадалися, що це бульдозер? На подвір’я зайшов кріт,Риє землю край воріт.Цілу тонну захвативІ поніс, куди схотів.

— Так, це екскаватор. Як ви здогадалися, що це екскаватор? Я багато підіймав,Бо велику силу мав.Без утоми я трудився,Будівельникам згодився.

— Так, це підйомний кран. Як ви здогадалися, що це підйомний кран?

Мовленнєва вправа «Добери слова-родичі»

Вихователь пропонує дітям дібрати слова-родичі до слова «будинок». За по-треби допомагає дітям дібрати потрібні слова за допомогою запитань.

• Хто будує будинки? (Будівельники)• Як називають місце, де будують? (Будівництво)• Що роблять будівельники? (Будують)

Дидактична гра «Скажи одним словом»

Вихователь промовляє словосполучення, дитина утворює прикметник. • Дах із шиферу. Який дах? (Шиферний)• Будинок із цегли. Який будинок? (Цегляний)• Замок із заліза. Який замок? (Залізний)• Дах із соломи. Який дах? (Солом’яний)• Будинок із дерева. Який будинок? (Дерев’яний)


— Діти, Тарасику сподобалося, як ви гарно розповідали про своє помеш-кання, як ви будували дім. Тепер він знає, що панельний будинок будують швидше, ніж цегляний.

73


ЗАНЯТТЯ 10Тема. У кожного є дім

Мета: сприяти розвитку позитивного емоційного ставлення дітей до об’єктів приро-ди; учити за зовнішнім виглядом розрізняти і називати свійських та диких тварин; розширювати знання про місце проживання тварин; учити називати домівки тва-рин, добирати іменники до дієслів; вправляти у творенні іменників — назв малят; активізувати словник словами назвами тварин жіночого роду (вовчиця, слониха); учити вживати порівняльні звороти зі сполучником «немов»; учити складати описи-загадки про тварин; виховувати допитливість, дбайливе ставлення до об’єктів живої природи, інтерес до художніх творів.Попередня робота: розглядання сюжетних картин із зображенням диких та свійських тварин; дидактичні ігри («Хто, де живе», «Зоопарк»).Матеріал: іграшки — тварини; картки із сюжетними малюнками.




Психогімнастика «Пробудження»

Ранок у зоопарку. Діти перетворюються на свійських та диких тварин, по-казують їх пробудження. Півень гордо і поважно підводить голову, ходить подвір’ям та кричить «Ку-ку-рі-ку!». М’яко, обережно виходить кіт, сідає на задні лапки, а передніми облизує та вмиває мордочку, вушка, плечі, промов-ляючи: «Няв!». Незграбно і смішно виходить качка і починає чистити дзьобом пір’я, вітається: «Кря-кря!». Гордий гусак виходить, повільно повертаючи го-лову у різні боки, вітаючись «Га-га!». Поросятко, полежавши в калюжі, пере-вернулося з боку на бік та здивовано запитує: «Хрю-хрю?». Стоячи спить опу-стивши голову, кінь. Ось він розплющує око, піднімає одне вухо (руку), під-водить голову, друге вухо і радісно кричить: «І-го-го!». Прокидаються кури і починають метушитися подвір’ям: «Ко-ко!» Усі прокинулися! Доброго ранку!


Вихователь запрошує дітей здійснити уявну подорож до зоопарку. На дошці з’являється серія картинок із зображенням тварин. Вихователь показує вихо-ванцям різних тварин, зображених на картинках.

— Ось ми й прибули до зоопарку. Хто живе в зоопарку? (Різні звірі) По-гляньте, скільки тут тварин! Назвіть їх. Хто це? (Вовк) Як ще можна назвати вовка? (Вовчик, вовчище) Як називають дитинчат вовка? (Вовченята) Як нази-вають маму вовченят? (Вовчиця) А це хто? (Лисиця) Якими словами можна на-звати ще лисицю? (Лиска, лисонька, лисичка) Як називають дитинчат лисиці? (Лисенята) А це хто? (Ведмідь) Як називають дитинчат ведмедя? (Ведмежата) Як називають маму ведмежат? (Ведмедиця) А це хто? Це слон. Як називають його дитинчат? (Слоненята) Як називають маму слоненят? (Слониха)

— Повторімо скоромовку.У кита — китеня, У слона синочок — слоненя, В їжачка синочки — їжачатка.

— А це хто? (Тигр) Як ще можна назвати тигра? (Тигрище, тигрисько. Ти-гриця) Як називають дитинчат тигриці? (Тигренята) Як називають маму тигре-нят? (Тигриця)

74

Дидактична гра «Розкажи про тварин»

Вихователь спонукає дітей дібрати спочатку слова-ознаки, що характеризу-ють зовнішність та вдачу відповідної тварини, а потім — слова-дії, що визнача-ють звички цих тварин.

Дидактична вправа «Порівняй!»

— Іноді людей порівняють з тваринками. Як ви вважаєте, з якою твариною можна порівняти активного хлопчика? Так, його можна порівняти з мавпенят-ком: стрибає, немов мавпенятко. А з ким можна порівняти високого чоловіка? (Ви-сокий, немов жирафа.) А з ким можна порівняти злу людину? (Злий, немов вовк.)

— Що зображено на картках? (На картках — будинки тварин.) Хтось пере-плутав їх будиночки і вони прийшли до нас за допомогою. Допоможемо твари-нам знайти свої будиночки?

Дидактична гра «Хто де живе?»

Вихователь пропонує правильно «оселити» всіх тварин у своїх будиночках. • Де живе корова? (Вона живе у корівнику.)• Де живе білка? (Вона живе у дуплі.)• Де живе лисиця? (Вона живе у норі.)• Де живе курочка? (Вона живе у курнику.)• Де живе вовк? (Він живе у лігві.)

Дидактична гра «Про кого та про що так кажуть?»

Вихователь демонструє дітям малюнки та пропонує обрати тільки ті, з на-звами яких можна утворити словосполучення з певним словом.

• Біжить — біжить зайчик, біжить річка, біжить спортсмен, біжить хмарка.• Іде — іде дощ, іде сніг, іде людина, іде тролейбус, іде дим, іде весна, заняття.• Співає — співає дудочка, співає хор, співає півник, співає віхола.• Повзе — повзе вуж, повзе равлик, повзе черепаха, повзе жук.

Вихователь розповідає дітям казку.

ЧОМУ ЧЕРЕПАХА НІКОЛИ НЕ ЗАЛИШАЄ СВІЙ БУДИНОК?Вийшла якось черепаха зі свого будиночка на прогулянку. Назбирала ягід,

із мурашками поговорила, й повернулася додому. Дивиться, а в її будинку вже оселилася хитра лисиця. Довелося черепасі новий будиночок шукати, та вже ніколи його залишати — всюди із собою носити.

Бесіда за змістом казки

— Навіщо черепаха вийшла зі свого будиночка? Що робила черепаха на про-гулянці? Хто оселився в будинку черепахи? Що є будиночком черепахи?

Дидактична гра «Склади загадку»

Вихователь пропонує дітям скласти загадку про будь-яку тварину чи будь-якого птаха за планом:

1. Свійська чи дика тварина?2. Що у неї є?

3. Що вміє робити?4. Що їсть?

— Це дика тварина. У неї великі вуха, великі ноги, довгий хвіст та хобот. Ця тварина ходить, зриває листя з дерев, набирає воду хоботом, поливає себе во-дою. Їсть банани, траву, листя.


— Тепер вам відомо, що у кожної тварини є свій будиночок, де вона живе, має де спати. Усі мають своє житло. А де мешкає людина? У кожної людини є своє житло, свої будинок чи квартира, чи кімната. Кожен дбає, щоб його дім був гарним, чистим, затишним. Як ви гадаєте, чи можна прожити людині без рідної оселі? Чому? Навіщо кожному з нас потрібен будинок?

75


ЗАНЯТТЯ 11Тема. Наш одяг та взуття

Мета: розширювати та уточнювати знання дітей про осінній одяг та взуття; формувати вміння розрізняти одяг дівчаток і хлопчиків, дітей та дорослих; учити утворювати присвійні прикметники від імен людей; вправляти у правильному вживанні закін-чень родового відмінка іменників у множині; учити правильно вживати назви взуття у множині й однині; продовжувати вчити відтворювати діалог; виховувати цікавість до всього, що оточує дитину, інтерес до художніх творів.Попередня робота: спостереження за осінніми змінами у природі; спостереження за одягом під час одягання та роздягання у роздягальні; спостереження за перехожими під час прогулянок, вивчення гри «Шевчик».Матеріал: сюжетна картина «Осінь»; маленькі картки із зображенням ознак осені; ляль-ки; предметні картки із зображенням одягу, головних уборів, взуття; лялькова шафа.




Психогімнастика «Дощик».Перша крапелька упала — крап,(Показують траєкторію її руху пальчиками.)А за нею друга — крап. Ми на небо подивились (Дивляться вгору.)І всі інші не спізнились. Намочили личка нам,(Удають, що витирають обличчя.)Ми їх витирали, і взуття — дивіться:(Показують ручками вниз.)Дуже мокрим стало. Плечиками дружно поведем, І всі крапельки стряхнем.(Рухають плечима.)Від дощу ми втечемо під кущиком посидимо.(Присідають.)


— Коли часто дощить? (Восени)

Дидактична гра «Що буває восени?» (див. с. 64)

Дидактична гра «Одягни ляльок»

Вихователь показує дітям двох ляльок та пояснює, що це Сергійко та Оксанка. Пропонує повторити імена ляльок. Вихователь пояснює, що Сергійко та Оксанка мають намір піти на прогулянку, але вони ще маленькі, тому самі не вміють одягатися.

Вихователь говорить від імені ляльки, а діти уважно слухають та логічно коригують.

— Із чого мені розпочати одягання? Мабуть, я спочатку надягну шкарпетки, а потім — колготки. (Ні, спершу потрібно надягати колготки, а вже потім — шкарпетки.)

— Спершу я курточку надягну, потім — кофтинку. (Ні, спочатку надяга-ють кофту або светр, а вже після цього — верхній одяг — куртку чи пальто.)

— Спершу буду руки в рукава просувати, потім уже ґудзики всі застібати. (Це правильно.)

76

— Чоботи теж я спочатку взую, потім на блискавку їх застібну. (Це теж правильно.)

— Коли надягну рукавички, то шию пов’яжу шарфиком. (Краще спершу пов’язати шарф, а вже після цього надягати рукавички.)

Вихователь пропонує дітям одягти ляльок відповідно до погоди.— Як слід одягти ляльок? (Їх слід одягти тепло.) Що надягнемо Оксанці?

(Оксанці надягнемо колготки, спідничку, кофту.) Чиї колготи? (Оксанчині кол-готи) А чия спідничка? (Оксанчина спідничка) Чия кофта? (Оксанчина кофта) Що надягнемо Сергійкові? (Сергійкові надягнемо колготи, штани, светр.) Чиї колготи? (Сергійкові колготи) Чиї штани? (Сергійкові штани) Чий светр? (Сер-гійків светр) У що ми їх взуємо? (Взуємо у черевики (гумові чоботи).) Який верхній одяг одягнемо Оксанці? (Шапку та пальто) Чиє пальто? (Оксанчине пальто) Чия шапка? (Оксанчина шапка) Який верхній одяг одягнемо Сер-гійку? (Шапку та куртку) Чия шапка? (Сергійкова шапка) Чия куртка? (Сер-гійкова куртка) У який одяг ми вдягли ляльок? (Ми їх вдягли в дитячий одяг.) А ще яким буває одяг? (Одяг буває дитячим, чоловічим, жіночим.) Як ви вважа-єте, чим відрізняється дитячий одяг від дорослого? (Він відрізняється розміром та оздобленням.) Наші ляльки вийшли на прогулянку. Погуляли та поверну-лися додому. Що вони робитимуть? (Роздягатимуться) Що спочатку знімати-муть? (Спочатку зніматимуть верхній одяг та шапки.) Що потім робитимуть? (Потім роззуватимуться.) Що потрібно робити для того, щоб одяг був краси-вим та акуратним? (За ним потрібно доглядати: прати, прасувати, чистити.) Як ви доглядаєте за своїм одягом? Звідки береться одяг? (Одяг шиють швачки.) А хто виробляє взуття? (Чоботар) А ще чоботаря можна назвати шевцем, шев-чиком. Пограймо в гру «Шевчики»!

Дидактична гра «Один — багато»

— У магазині можна побачити багато різних предметів одягу та взуття. Чого багато можна побачити в магазині?

Вихователь називає слово в однині, кидає м’яч дитині, а вона називає це слово у множині в родовому відмінку та повертає м’яч.

Туфля — туфель, пальто — пальт, босоніжка — босоніжок, сандаля — сан-далів, сукня — суконь, сорочка — сорочок.

— А чи можна сказати «гольф»? Слово «гольфи» можна вживати тільки в множині. Який ще предмет одягу вживають тільки у множині? (Колготи)

Дидактична гра «Який?»

Вихователь називає словосполучення, а діти утворюють слова-ознаки.Халат з байки — байковий халат, кофта із шерсті — шерстяна кофта, сукня

із ситця — ситцева сукня, хустка із шовку — шовкова хустка, сорочка із ба-вовни — бавовняна сорочка, черевики із шкіри — шкіряні черевики.

Дидактична гра «Кожній речі — своє місце!»

Вихователь розповідає дітям, що Соня та Сергійко не вміють доглядати за своїми речами. Пропонує дітям навести порядок у шафі ляльок — розкласти речі у шафі на полички за призначенням. Малюнки головних уборів (шапки, панамки, хустки, берета) покласти на верхню поличку шафи. Малюнки одягу (шуби, пальто, плаття, светра, спідниці, штанів) покласти на середню, най-ширшу, поличку шафи. Малюнки взуття (чобіт, босоніжок, кросівок, череви-ків, туфель) поставити на нижню поличку шафи.

У ході гри вихователь ставить запитання: «Що це? Як називають одним сло-вом? Куди поставимо?»


— Ми навели лад та допомогли нашим лялькам. З речами слід поводитися дбайливо.

77


ЗАНЯТТЯ 12

Тема. Хто як до зими готується

Мета: розширювати уявлення дітей про зовнішній вигляд тварин, способи приготуван-ня до зими; учити будувати відповідь до поставленого запитання; учити утворювати прикметники із суфіксом -ат- (вухатий); звертати увагу на прикметники з посиленою ознакою (злющий); стимулювати вживання речень з однорідними членами; розвивати вміння характеризувати предмети за істотними ознаками та діями; учити добирати і називати слова-рими; виховувати допитливість, дбайливе ставлення до об’єктів живої природи, інтерес до художніх творів.Попередня робота: читання вірша Г. Демченка «Білочка»; розглядання сюжетної картини «Хто як до зими готується»; розглядання предметних карток із зображенням диких тварин.Матеріал: іграшки — дикі тварини (заєць, лисиця, їжак, білка, ведмідь, вовк); сю-жетна картина «Осінь у лісі»; картки із зображенням тварин, комах (бджілка, мураха, павучок) та їх будинків.




Психогімнастика «Зайчата й лисиця»

— Уявіть, що ви — маленькі зайчата, які вийшли погратися на сонячній га-лявинці. Зайчата швидкі, веселі, граються на сонечку, стрибають. Покажіть, як вони веселяться.

Раптом з’являється лисиця. Усі зайчата завмерли. Хто поворухнеться, того лисиця знайде. Стоять зайчата смирно, причаїлися, завмерли, мовчать, від ли-сиці ховаються.

— Молодці! Нікого лисиця не знайшла.


Вихователь виставляє сюжетний малюнок осіннього лісу та пропонує дітям відповісти на запитання.

— Що зображено на цьому малюнку? (Ліс) Яка пора року настала у лісі? (Осінь) Як ви здогадалися, що це осінь? Вирушимо у подорож до осіннього лісу. Заплющте очі та скажіть: «Один, два, три — казко, прийди!»У цьому лісі меш-кають звірі. Щоб дізнатися, хто тут мешкає, потрібно відгадати загадки.

Влітку сіренький, а взимку біленький.Довгі вуха має, швидко в лісі стрибає.

Вихователь виставляє іграшку зайчика.— Так, це заєць. Які у зайця вушка? (Довгі) Якщо у нього довгі вуха, який

він? (Вухатий) Як ви вважаєте, навіщо йому такі вуха? (Вони йому потрібні, щоб добре чути.) Які передні лапки у зайчика? (Короткі) А які задні лапки? (Довгі) Навіщо йому такі ноги? (За допомогою таких ніг зайчик добре стрибає і швидко бігає.) Як змінюється хутро зайчика наприкінці осені? (Наприкінці осені сіре хутро зайчика змінюється на біле.) Навіщо? (Для того щоб вовк та лисиця не розгледіли його на снігу.) Яким ще стає хутро? (Хутро стає теплі-шим та густим.) Ось так зайчик готується до зими.

Це красуня непроста, вона хитра та руда,Має хутро золотаве, і розумна, і лукава. (Лисиця)

78

Вихователь виставляє іграшку лисички.— Так, це лисиця. Яка лисиця? (Вона руда, хитра, пухнаста.) Лисиця дуже

хитра, яка вона? (Хитрюща) Де живе лисиця? (Вона живе у норі.)У пору холодну ходить злий, голодний,Сіру шубу має, зайців полюбляє? (Вовк)

Вихователь виставляє іграшку вовка.— Так, це вовк. Який вовк? (Він сірий, лахматий, великий, сердитий, злий.)

Вовк дуже злий, який він? (Злющий) Вовк та лисиця взимку не сплять та запа-сів на зиму не роблять.

У теплій шубі він лежить, цілу зиму міцно спить,А пробудиться від сну — зустрічатиме весну. (Ведмідь)

Вихователь виставляє іграшку ведмедя.— Так, це ведмідь. Який ведмідь? (Він великий, клишоногий, бурий, сильний.)

Він дуже сильний, який він? (Сильнющий) Яка шуба у нього? (У нього товста та тепла шуба.) Як він ричить? Що він полюбляє їсти? (Восени ведмідь ходить по лісу, їсть спілі ягоди, горіхи та жолуді, збирає мед, нагулює собі жирок.) А що ро-бить ведмідь узимку? (Узимку, коли сніг та холодно, він спить у барлозі.)

У мене шубка з колючок, у мене сіра спинка.Ніс, як чорний п’ятачок, очі-намистинки. (Іжак)

Вихователь виставляє іграшку їжака.— Так, це їжак. Покажіть, як їжак фиркає, коли шукає собі їжу. Який

їжак? (Він колючий, сірий, маленький.)Пухнаста, маленька, руденька, жвавенька.Прудкі стрибають ніжки, гриби їсть та горішки? (Білка)

Вихователь виставляє іграшку білки.— Так, це білка. Яка білка? (Руда, пухнаста, прудка, маленька) Який хвіст

у білки? (Довгий, пухнастий) Яка білочка? (Хвостата) Де живе білка? (На де-реві у дуплі) Як вона готується до зими? (Вона збирає гриби, горіхи.) А що відбу-вається з хутром білочки наприкінці осені? (Білочка змінює своє хутро. Улітку воно руде, а взимку — сіре.) Навіщо? (Для того щоб її не було помітно на дереві.)

Гра «Додай слово»

— Підкажіть слова-рими з вірша Грицька Бойка «Білочка».— Де ти, білочко живеш?Що ти, білочко… (гризеш)?— У зеленому ліску.У дуплі, у… (соснячку).Я гризу горішки, І гриби, і… (шишки).

— А в морози люті-злі Ти не мерзнеш у… (дуплі)?— Мене добре зігріва Моя шубка… (хутряна).І тому зимові дні Мені зовсім… (не страшні).

Вихователь виставляє іграшки комах.— А ще в лісі живуть комахи. Хто це? Вони також готуються до зими. Де жи-

вуть мурахи? (Мурахи живуть у мурашнику.) Так, у ньому вони живуть улітку. А де живуть вони взимку? А куди ховаються павучки, жуки, мухи? Також во-сени стає менше птахів. Чому? А тих птахів, які залишаться зимувати, захища-тиме від холоду пір’я. Коли холодно, вони настовбурчують пір’я і гріються.

Дидактична гра «Хто де живе?»

Вихователь роздає дітям малюнки із зображенням комах, тварин та пропо-нує знайти їх будинки на сюжетному малюнку.


— Нам уже час повертатися до дитячого садочка. Заплющте очі та скажіть чарівні слова: «Один, два, три! Казко, додому нас поверни!» Пригадайте, що ми бачили в осінньому лісі. Вам сподобалася подорож до лісу?

79


НАВЧАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ГРАМОТИ

ЗАНЯТТЯ 1 Тема. Слово до слова — буде розмова

Мета: дати загальне уявлення про слово; дати уявлення про довгі та короткі слова; продовжувати вчити добирати риму, вслуховуватися у звучання слів та самостійно знаходити слова, підтримувати розмову, запропоновану вихователем; учити інтонува-ти слова; ознайомити із зошитом та правилами роботи в ньому; виховувати інтерес до занять.Матеріал: іграшка Незнайко; м’яч; іграшки.




Психогімнастика «Привітання»


Вихователь повідомляє дітям, що до них на гостину завітав Незнайко. — Привітайтеся з Незнайком. Чому ти такий засмучений, Незнайку? Вихователь пояснює дітям від імені Незнайки, що він побачив, як школярі

йдуть до школи і йому також захотілося до школи. — Як ви гадаєте, чи прийняли Незнайку до школи? Чому? — Як ви гадаєте, чим відрізняється школа від дитячого садка? Чим най-

більше вам подобається займатися у дитячому садку? Вихователь пропонує дітям показати Незнайки іграшковий куточок та роз-

повісти, що знаходиться в ньому. — Ви називали предмети. Незнайка знав багато віршиків та почав їх прига-

дувати, але забув слова. Підкажімо ці слова. Вихователь читає вірш, а діти промовляють останні слова рядків.

ЗАЄЦЬ СПАТИ ЗАХОТІВЗаєць спати захотів,Сам постелю… (постелив),Сам приніс собі подушку,Підмостив її під… (вушко).Та у зайця довге вушко —Все звисає із… (подушки).

— Що ви промовляли? (Слова) Як слова звучать? (По-різному)


— Але є слова, що схожі за звучанням. Пригадаймо імена, що схожі за зву-чанням.

Діти добирають рими: Назар — Захар, Сашко — Мишко, Ганнуся — Ма-руся — Катруся, Роман — Богдан, Шура — Юра, Оля — Толя — Коля, Валя — Галя — Аля, Аліна — Карина — Марина — Дарина, Сергій — Андрій, Те-тянка — Оксанка — Світланка, Інна — Ніна, Петро — Дмитро.

Дидактична гра «Слова короткі та довгі»

— Слова бувають не лише різними за звучанням, але вони ще різняться за розміром. Слова бувають довгими та короткими. Довгі слова ми вимовля-ємо довго, а короткі проказуємо швидко. Вимовте слово «конструктор». Як ви

80

це слово промовляєте? (Довго) Яке це слово? (Довге) Вимовте наступне слово «м’яч». Як ви це слово промовляєте? (Швидко) Яке це слово? (Коротке)

Вихователь об’єднує дітей у дві підгрупи та пропонує одній підгрупі скласти біля себе іграшки та предмети, назви яких — довгі слова (машинка, конструк-тор, черепаха, метелик, паровоз), а іншій підгрупі відібрати речі, назви яких — короткі слова (м’яч, лев, кінь, кіт). Діти виконують завдання. Діти за проханням вихователя називають свої предмети та пояснюють, чому вони їх відібрали. Для цього діти спочатку вимовляють слово, визначають, яке це слово завдовжки.

— З коротких слів часто можна утворити довше слово, наприклад: заєць — зайченятко, м’яч — м’ячик.

Вихователь пропонує дітям спробувати утворити нові, довші слова від ко-ротких слів. Якщо вона вагаються, він допомагає їм: кінь — коник, лев — леве-нятко, кіт — кошенятко.

Усі новоутворені слова діти вимовляють чітко та виразно.

Дидактична гра «Назви слова»

Вихователь читає вірш.

Слова спокійно жили в книжці,В яку вдалося пролізти мишці.Вона початки відкусила,У себе в норці схоронила.

— Назвімо слова, у яких мишка відкусила частину.…кола, …дусь, …душка, …іжко, …ата, …ємниця, …грашка, …івчинка.

Дидактична гра «Чи може так бути?»

Вихователь читає дітям уривки з віршів та запитує їх: «Можливе таке чи ні?»Пропонує дітям сказати, як має бути насправді.

Що за диво-дивина:Хвіст пухнастий у слона,На вербі ростуть кислиці,Апельсини на осиці,Стала синьою трава,І затьохкала сова.Став стрибати бегемотик,Стала річка із компоту,В небі грім чомусь пищить,Півник до обіду спить.Ви послухайте уважно,Хто із вас мені розкаже,Чи правдиві ці слова,Що в людині носа два?

Що у морі риб немає,Що від зайця вовк тікає?Що хом’як уранці з’ївДвох лисиць і трьох котів?Що гадюка часто плаче,А бджола така ледача?Що із цегли варять борщ,Що іде молочний дощ?Шиють одяг з павутини,Пироги печуть із глини,Мишка в киці частий гість?Хто на всі оці питанняМені зараз відповість?

Дидактична гра «Назви своє слово»

Діти утворюють коло, вихователь — у центрі. Він кидає дитині м’яч, ди-тина повертаючи м’яч вихователеві, виразно та чітко називає будь-яке слово. Названі слова повторювати не можна. Під час гри вихователь стежить за тим, щоб усі діти вимовляли чітко, виразно, голосно слова. Якщо дитина називає слово недостатньо чітко, вихователь спонукає її повторити це слово.

Підготовка руки до письма

Вихователь ознайомлює дітей та Незнайку із зошитом у клітинку. Пояснює, де обкладинка, сторінки, поля, рядок та правила роботи в зошиті. Пропонує на-малювати у центрі аркуша малюнок за власним задумом.


Вихователь пропонує дітям розповісти, чого вони навчилися на занятті.

81


ЗАНЯТТЯ 2Тема. Слова — назви предметів

Мета: розширювати уявлення дітей про слово; ознайомити з поняттями «живий — неживий»; учити розуміти питання хто це? що це?; продовжувати вчити визначати довгі та короткі слова, добирати риму, слова-синоніми; учити підтримувати розмову, запропоновану вихователем; учити ставити крапки в зошиті у клітинку; виховувати інтерес до занять.Матеріал: іграшка Незнайко; іграшки; зошити; олівці.






З’являється Незнайко. Вихователь промовляє віршик.Зранку ми всі працювали —Чергували, прибирали.Гралися, відпочивали.

Годі, діти, гратисяНа заняття слід збиратисяДруг Незнайко нас чекає,Про слова він щось питає.

— Озирніться навколо. Що нас оточує? (Різні предмети)

Дидактична гра «Відгадай предмет»

— Разом помандруймо груповою кімнатою та складімо загадку про будь-який предмет.

За сигналом усі «мандрівники» збираються разом, і той, кого викличе вихо-ватель, загадує свою загадку решті гравців, які намагаються її відгадати.

— Погляньте на ляльку Оксанку. Як ви гадаєте, чим відрізняється лялька Оксанка від наших дівчаток? (Вона — лялька, вона — нежива.) Софіє, а ти хто? (Дівчинка) Мишко, а ти хто? (Хлопчик) Хто ви всі? (Діти) Ви, я, ваші тата, мами, бабусі, дідусі — ми всі живі люди.

Вихователь виставляє малюнки із зображенням тварин. — Це також живі істоти. Якщо ми не знаємо назву тварини, тоді ми запиту-

ємо: «Хто це?». Як ви гадаєте, що спільного у всіх живих істот? Так, у всіх жи-вих істот є однакові частини тіла, внутрішні органи. Живі істоти можуть пе-ресуватися, слухати, дихати, відчувати холод та тепло. А тепер погляньте на предмети, про які ви загадували загадки. Що вони роблять? (Вони стоять, не рухаються, у цих предметів немає вух, очей.) Ці предмети — неживі предмети. До цих предметів ми ставимо запитання: «Що це?».

Дидактична гра «Живе — неживе»

Діти утворюють коло. Вихователь називає різні слова, що позначають живі та неживі предмети. Якщо вихователь називає слово, що позначає живий пред-мет, то діти підстрибують. Якщо вихователь називає слово, що позначає нежи-вий предмет, то діти присідають.

Дидактична гра «Добери риму до слова»

— На попередньому занятті ви вчилися добирати рими до імен людей. При-гадаймо ці слова. Римувати можна не тільки імена, а й інші слова. Назвіть такі слова.

82

Спочатку вихователь називає слово для Незнайка, але він припускається помилки, тоді діти добирають до цього слова, що римуються.

Наприклад: листок — пеньок, колобок, молоток;• апельсин — мандарин, керосин;• коса — роса, оса, краса, коза;• гілка — білка, дірка;• ялинка — малинка, калинка, тваринка;• вазон — вагон.

— Молодці! Що ви робили зі словами? (Римували їх.) Так, але слова можуть бути схожі не тільки за звучанням, а й за змістом. Тобто, ці слова вимовляються по-різному, натомість означають одне й те саме. Як можна назвати інакше тата? (Батько) Правильно слова «тато» та «батько» — це слова-друзі.

Дидактична гра «Назви слова-друзі»

Вихователь називає слово і пропонує дітям дібрати схожі за значенням слова.

Хата — будинок, оселя, дім, житло...— Що ви зараз робили? (Називали слова-друзі.) Що це за слова? (Це слова,

що різняться за звучанням та однакові за значенням.)

Дидактична гра «Назви одним словом»

Вихователь називає слова, а діти називають узагальнювальне слово.Вихователь, няня, медична сестра, завідувач, музичний керівник, кухар,

двірник — це… (професії).Лялька, машинка, кубик, пірамідка, м’ячик, мозаїка — це… (іграшки).Бубон, сопілка, барабан, брязкальця, скрипка — це… (музичні інстру-

менти).


— Якими бувають слова за розміром? (Довгими та короткими) Як ви це мо-жете визначити? (Довгі слова ми вимовляємо довго, а короткі — проказуємо швидко.) Назвіть довгі слова. (Машинка, конструктор, черепаха, метелик, па-ровоз) Назвіть короткі слова. (М’яч, лев, кінь, кіт)

— Як з коротких слів можна утворити довше слово? Вихователь пропонує дітям спробувати утворити нові, довші слова від ко-

ротких слів. Заєць — зайченятко, м’яч — м’ячик, кінь — коник, лев — левенятко, кіт —

кошенятко. Усі новоутворені слова діти вимовляють чітко та виразно.

Пальчикова гімнастика «Піжмурки»У піжмурки пальці грались. (Тримають руки перед собою, перебираючи пальцями)Потім разом заховались. (Стискають пальці в кулаки.)Раз, два, раз, два — (Розпрямляють долоні з розчепіреними пальцями і знову стискають їх у кулачок.)Пальці в жменьки заховались.


Написання крапок за зразком у зошиті в клітинку. Вихователь звертає увагу дітей на дотримання інтервалу між крапками.


Вихователь пропонує дітям розповісти, чого вони навчилися на занятті.

83


ЗАНЯТТЯ 3Тема. Слова — назви дій

Мета: розширювати уявлення дітей про слово; практично ознайомити з поняттям «слово — назва дії»; формувати вміння правильно ставити запитання до слів — назв дій і відповідати на них; продовжувати вчити добирати риму; учити підтримувати розмову, запропоновану вихователем; учити ставити та з’єднувати крапки в зошиті у лінійку; виховувати інтерес до занять.Матеріал: іграшка Незнайка; предметні малюнки; зошити; олівці.



З’являється Незнайко. Діти вітаються з ним. — Пограймо.

Пальчикова гра «Новенький дім»Яким купив новенький дім і розставляє меблі в нім.(Розчепірені донизу пальці опираються на стіл.)Хутенько він стола поставив,(Права долоня стиснена в кулак, ліва — щільно притулена зверху.)Стільці та крісельця розставив.(Права долоня стиснена в кулак, ліва — притулена вертикально до правої.)А потім двері він запер, в будинку спочива тепер.(Рука стиснена в кулак, великий палець закритий рештою пальців.)


— Про кого йшлося в нашій грі? (Про Якима) Яким — це хто? (Хлопчик) Який це предмет? (Живий) А про що ще йшлося в цій грі? (Про дім, про меблі) Які ці предмети? (Неживі) Так, ви вже знаєте про те, що нас оточує живий та не-живий світ. Як ви запитаєте, якщо захочете дізнатися назву живого предмета? (Хто це?) А як ви запитаєте про неживий предмет? (Що це?) На попередньому занятті ви навчилися визначати живі та неживі предмети. Сьогодні разом з Не-знайком ставитимете запитання до різних предметів.

Дидактична гра «Хто це? Що це?»

Вихователь показує дітям різні предметні малюнки, а діти ставлять до них питання: «Хто це?» або «Що це?», залежно від того, живий чи неживий предмет.

Вихователь виконує різні дії з Незнайком та запитує у нього.— Що ти робиш? (Танцюю) Як я запитала у Незнайки? (Що ти робиш?) Так,

я так запитала для того, щоб дізнатися про його дії.Вихователь демонструє малюнки людей, тварин, інших предметів та запи-

тує у дітей: «Що робить? Що роблять?»— Ви назвали слова, що позначають дії тварин, людей. Неживі предмети та-

кож можуть падати, стояти, лежати. Що робить наша лялька? (Вона сидить, лежить, ходить.)

Вихователь пошепки пропонує одній дівчинці виконати різні дії.— Що робить наша Аня? (Вона стрибає, ходить, махає.) Лялька й Аня ви-

конували схожі дії. Чим відрізняється лялька від Ані?

Дидактична гра «Упізнай слово»

Вихователь промовляє слова — назви дій, а діти за цими словами впізнають слово предмет.

84

• Стоїть, їде, сигналить, тормозить… (машина).• Мукає, жує, дає молоко… (корова).

Дидактична гра «Обери слово — назву дії»

Вихователь промовляє невеликі речення, у яких є одне дієслово. Діти ви-значають відповідне слово, чітко назвавши його.

• Хлопчик малює квітку. (Малює)• Дівчинка грається лялькою. (Грається)• Соловейко співає пісню. (Співає)• Стіл стоїть біля шафи. (Стоїть)• Котик ловить мишку. (Ловить)

Дидактична гра «Знайди зайве слово»

Вихователь називає слова — назви предметів та слова — назви дій. Діти ви-значають, яке слово зайве та пояснюють свої відповіді.

• Птах, людина, тварина, літає. (Зайве слово «літає», адже це слово — назва дії.)• Прокидається, умивається, книжка, світить. (Зайве слово «книжка», тому

що це слово — назва предмета.)Вихователь демонструє малюнок столяра та пропонує дітям поставити запи-

тання до малюнка.— Хто це? (Столяр) Що він робить? (Він майструє меблі.) Де виготовляють

меблі? (Меблі виготовляють на меблевих фабриках і в майстернях.) Перетво-рімося на столярів та покажемо, як столяри майструють меблі.

— Яку скоромовку вам відомо про столяра?Майстер столяр стружку струже, Він роботу любить дуже.

— Назвіть слова — назви предметів із цієї скоромовки. (Столяр, майстер, стружку, роботу, він) А тепер назвіть слова — назви дій. (Струже, любить)

Дидактична гра «Виконай завдання»

Вихователь дає доручення одній дитині пошепки. Дитина виконує дві-три дії. Діти спостерігають, потім відповідають на запитання: «Що зробила Те-тянка?» Завдання виконують усі діти. Наприклад: встань, зроби крок уперед, підніми ліву руку. Що зробила Тетянка? (Встала, зробила крок уперед, підняла руку.) Які слова ви назвали? (Слова — назви дій)

Дидактична гра «Збери слова у кошик»

Вихователь пропонує дітям погуляти групою та знайти по два предметні ма-люнки, що заховані. Той, хто знаходить, сідає на килимок та відпочиває. Коли всі діти знайдуть малюнки та присядуть, вихователь пропонує уважно розгля-нути знайдені малюнки та визначити, на які запитання відповідають слова на цих двох малюнках (хто? що? що можна робити з цими предметами?). Діти від-повідають по одному, а після відповіді кладуть малюнки в кошик.

Пальчикова вправа «Стільчик»З рук складем іще й «стільця» — Нескладна наука ця.

Ліву руку піднімають вертикально вгору. Прямі пальці щільно притиснути один до одного. Кулачок правої руки притискають до лівої долоньки великим пальцем до себе.


Написання та з’єднання крапок за зразком у зошиті в лінійку. Вихователь звертає увагу дітей на дотримання інтервалу між крапками.


— Діти допоможіть Незнайкові згадати, що ми робили на занятті.

85


ЗАНЯТТЯ 4Тема. Слова — назви ознак

Мета: розширювати уявлення дітей про слово; практично ознайомити з поняттям «сло-во — назва ознаки»; формувати вміння правильно ставити запитання до слів — назв предметів, слів — назв ознак, слів — назв дій та відповідати на них; учити вживати прикметники, що означають властивості предметів; учити добирати слова-антоні-ми; учити писати прямі короткі та довгі ліній по клітинках за зразком; виховувати інтерес до занять.Матеріал: іграшка Незнайко; предметні малюнки; м’яч; зошити; олівці.



Вихователь пропонує дітям та Незнайкові утворити коло, привітатися.



Вихователь виставляє на столі різний посуд.— Що це? Назвіть предмети посуду. Що ви зараз робили? Які слова?

(Слова — назви предметів) Що роблять з посудом? Які слова ви зараз сказали? (Слова — назви дій) Разом з Незнайком пограймо та слова — назви дій назвімо.

Дидактична гра «Що робить Незнайко?»

Незнайко виконує різні дії з чайним сервізом, а діти коментують його дії.• Що робить Незнайко? (Він наливає чай у чашку.)• Що робить Незнайко? (Він виливає чай з чашки.)• Що зробив Незнайко? (Він недолив чай у чашку.)• Що зробив Незнайко? (Він долив чай у чашку.)• Що зробив Незнайко? (Він перелив чай.)• Що робить Незнайко? (Він п’є чай з чашки.)• Що зробив Незнайко? (Він недопив чай.)

— Погляньте на наш посуд. Він однаковий? Який він? Яка тарілка? Про що зараз ви розповіли? (Про розмір, форму, колір тарілки) На які питання відпові-дають ці слова? (Яка?) Це все слова — назви ознак.

Дидактична гра «Скажи одним словом»

Вихователь промовляє словосполучення, а діти замінюють його одним сло-вом, називаючи слово — назву ознаки.

• Ніж, виготовлений з металу. — Який ніж? (Металевий)• Тарілка, виготовлена з фарфору. — Яка тарілка? (Фарфорова)• Глечик, виготовлений з глини. — Який глечик? (Глиняний)• Черпак, виготовлений з дерева. — Який черпак? (Дерев’яний)• Оселедниця, виготовлена зі скла. — Яка оселедниця? (Скляна)

— Які слова ви промовляли? (Слова — назви ознак)

Дидактична гра «Про що й про кого так можна сказати?»

Вихователь називає дітям слово — назву ознаки у різних родах в однині та в множині, наводить приклади різних іменників, що відповідають йому. Діти уважно слухають слова та знаходять з-поміж них те, що збігається з родом або числом заданого слова — назви ознаки «великий». Необхідно назвати це слово та пояснити, у чому вони вбачають невідповідність.

86

• Великий — великий ліс, великий хлопчик, великий смуток, великий радість. (Не можна сказати так про радість: слід говорити не «великий радість», а «велика радість», адже до слова «радість» ми ставимо питання «яка?».)

• Велика — велика лисиця, велика собака, велика кишеня, велика сила. (Не-правильно вжите словосполучення «велика собака»: слід говорити «вели-кий собака», тому що до слова «собака» ми ставимо питання «який?».)

• Велике — велике річка, велике щастя, велике горе, велике озеро. (Не ка-жуть: «велике річка». Кажуть: «велика річка», бо до слова «річка» можна поставити питання «яка?».)

• Великі — великі міста, великі країни, великі кущ, великі іграшки. (Не можна казати «великі кущ», слід говорити «великий кущ», якщо один кущ, або «великі кущі», коли кущів кілька, багато.)

Дидактична гра «Обери слово — назву ознаки»

Вихователь промовляє слова-родичі, а діти обирають лише слово — назву ознаки.

• Сніг, сніжить, сніжний. До якого слова можна поставити питання «який?» (Сніжний)

• Спів, співучий, співати. (Співучий)• Темний, темрява, темніти. (Темний)• Веселощі, веселитися, веселий. (Веселий)• Ранній, ранок, рано. (Ранній)• Дружба, дружний, дружити. (Дружний)

Гра-імітація «І розкажемо, і покажемо».

— Разом із Незнайком зіграймо в гру «І розкажемо, і покажемо». Навіщо по-трібна скатертина? Накриймо скатертиною стіл. Навіщо потрібен чайник? На-ллємо чай у чашки. Чай у чашці гарячий. Що потрібно зробити? Остудіть чай. Пригощайтеся чаєм, будь ласка. Смачно?

Дидактична гра «Скажи навпаки» (з м’ячем)

— Ви вже казали, що посуд буває різний. Пограймо в знайому гру «Скажи навпаки».

Вихователь називає слово, а дитина називає слово навпаки.Глибока — мілка, гострий — тупий, чистий — брудний, повний — порож-

ній, сухий — мокрий, легкий — важкий.

Дидактична гра «Склади слова до пари»

Вихователь пропонує дітям утворити якомога більше словосполучень із за-даними словами (узгоджуючи слова в словосполученні).

• Стрибає… хто? (Дівчинка стрибає, хлопчик стрибає, коник стрибає.)• Пухнастий… хто? (Кролик пухнастий, курча пухнасте, кошеня пухнасте.)• Лунає… що? (Лунає пісня, лунає грім, лунає музика, лунає крик.)

Пальчикова вправа «Діжка з медом»Пальчик меду захотівІ поліз у діжку.Покрутивсь, дістав швиденько

Та покуштував смачненько.Хто ще меду хоче з’їсти,Той у діжку має влізти.

Палець правої руки просувають у кулачок лівої руки. Потім навпаки. Маса-жують кожний палець.


Написання прямих коротких та довгих ліній по клітинках за зразком. Ви-хователь звертає увагу дітей на дотримання інтервалу між лініями.


— Що ви робили на занятті? Що вам найбільше сподобалося?

87


ЗАНЯТТЯ 5Тема. Закріплення знань про слова

Мета: закріплювати знання про слова — назви предмети, слова — назви ознак, слова — назви дій; закріплювати вміння правильно ставити запитання до слів та відповідати на них; практично ознайомити з графічною моделлю слів (у вигляді довгих та коротких ліній); продовжувати вчити добирати слова-антоніми; учити писати похилі короткі та довгі лінії між лініями за зразком; виховувати інтерес до занять.Матеріал: предметні малюнки; м’яч; зошити; олівці; аркуші.






Вихователь загадує загадку.У садах, полях блукає, жовті шати одягає,Золотисту стелить постіль, жде сестрицю білу в гості.

— Так, це осінь. Яка осінь? (Золота, мокра, похмура, щедра) Що ви зараз називали? (Слова — назви ознак) Які ще існують пори року? Доберіть слова — назви ознак до весни, зими, літа. Яка зима? (Сніжна, біла, холодна, весела) Яка весна? (Тепла, лагідна, зелена, сонячна, привітна) Яке літо? (Гаряче, сонячне, веселе, яскраве)

Дидактична гра «Добери по три слова до назви кожної пори року»

Вихователь пропонує дітям уважно розглянути сюжетні малюнки, обрати якусь одну пору року та дібрати до неї три слова — назви предметів.

• Весна — бруньки, проліски, струмки.• Зима — сніжинка, лід, санки.• Літо — ягоди, сонечко, море.• Осінь — дощ, листя, хмари.

— Що ви зараз називали?

Дидактична гра «Перестрибни через осінню калюжку»

Вихователь пропонує дітям перестрибнути через уявну калюжу (синя хустка), але перед тим необхідно дібрати до запропонованого слова слова-антоніми.

Слова: великий — маленький, холодний — теплий, широкий — вузький, товстий — тонкий, кислий — солодкий, добрий — злий, високий — низький.

Дидактична гра «Збери слова у кошик»

Вихователь пропонує дітям погуляти групою та знайти по два предметні ма-люнки, що заховані. Той, хто знаходить, сідає на килимок та відпочиває. Коли всі діти знайдуть малюнки та присядуть, вихователь пропонує уважно розгля-нути знайдені малюнки та визначити, на які запитання відповідають слова на цих двох малюнках (хто? що? що можна робити з цими предметами?). Діти відповідають по одному, а після відповіді кладуть малюнки в кошик.

88

Дидактична гра «Назви потрібне слово»

Вихователь називає слово та кидає м’яч дитині. Дитина ловить м’яч та нази-ває узагальнювальне слово, до якого належить назване слово вихователем, по-тім повертає м’яч вихователеві.

Слива — фрукт, чашка — посуд, айстра — квітка, сорочка — одяг, літак — транспорт.

Дидактична гра «Живе — неживе»

Діти утворюють коло. Вихователь називає різні слова, що позначають живі та неживі предмети. Якщо вихователь називає слово, що позначає живий пред-мет, то діти підстрибують. Якщо вихователь називає слово, що позначає нежи-вий предмет, то діти присідають.

Дидактична гра «Слова схожі — запитання різні»

Вихователь пропонує дітям визначити, до якої з груп належить певне слово. Для того щоб визначити, яке слово, необхідно поставити запитання: хто? що? що робить? який?

• Дим, димовий, димить.• Дружба, дружити, дружний.

• Гратися, гра, грайливий.• Хвороба, хворий, хворіти.


— Якими бувають слова за розміром? (Довгими та короткими) Як ви це мо-жете визначити? (Довгі слова ми вимовляємо довго, а короткі — швидко.) На-звіть довгі слова. (Машинка, конструктор, черепаха, метелик, паровоз.) Назвіть короткі слова. (М’яч, лев, кінь, кіт.)

— Пригадайте, як з коротких слів можна утворити довше слово? Вихователь пропонує дітям спробувати утворити нові, довші слова від ко-

ротких слів. Усі новоутворені слова діти вимовляють чітко та виразно.Заєць — зайченятко, м’яч — м’ячик, кінь — коник, лев — левенятко, кіт —

кошенятко.

Дидактична гра «Хто піде вперед?»

Вихователь нагадує дітям, що визначити довжину слова можна за допомо-гою кроків. Якщо слово коротке, то дитина робить маленький крок, якщо слово довге, то — великий.

Слова: осінь, листячко, хмаринонька.Вихователь роздає кожній дитині по предметному малюнку, аркуш паперу

й олівець, та пропонує «записати» ці слова — назви предметів за допомогою дов гих чи коротких ліній. Діти визначають довжину слова — назви предмета, малюючи олівцем довгу чи коротку лінію. Потім діти по черзі показують запи-сані слова на аркуші та промовляють їх уголос.

Пальчикова вправа «Дощик»Дощику, дощику,Припусти, припустиТа на наші капусти,Відром, цебром,Відерцем, реберцем!

Подушечки правої (лівої) руки притискають до столу. Навперемінно посту-кують ними по поверхні столу (удаючи гру на піаніно).


Написання похилих коротких та довгих ліній між лінійками за зразком. Вихователь звертає увагу дітей на дотримання інтервалу між лініями.


— Що ви робили на занятті? Чи подобається вам осінь?

89


ЗАНЯТТЯ 6

Тема. Ознайомлення з реченням

Мета: дати дітям практичне уявлення про речення; учити визначати послідовність слів у реченні, підраховувати їх кількість; формувати вміння чути й виділяти окремі слова з речень, складати речення з певним словом; ознайомити з графічним зображенням структури речення, крапкою в кінці речення; учити писати крапки, короткі лінії за зразком у зошиті в клітинку; виховувати інтерес до занять.Матеріал: сюжетні малюнки; зошити; олівці; аркуші.






Вихователь розміщує на дошці малюнки саду, городу, лісу.— Що це? (Сад, город, ліс)

Мовленнєва вправа «Добери слова»

Вихователь пропонує дітям до слів «сад», «город», «ліс» дібрати назви фрук-тів, овочів та рослин, тварин, що знаходяться у лісі.

Дидактична гра «Живі слова»

Вихователь домовляється з деякими дітьми про дії, що вони будуть викону-вати.

— Що робить Оля? (Оля збирає гриби.) Що робить Ваня? (Ваня збирає ягоди.) Перетворіться на білочок. Що робить білочка? (Білочка гризе горішки.)

Вихователь пропонує трьом дітям підійти та стати «живими» словами. — Оля стане словом «білка», Таня — словом «гризе», а Марійка — словом

«горішки». Оля скаже своє слово та дасть руку Тані. Таня промовить слово «гризе» та дасть руку Марійці. Яке слово скаже Марійка? (Горішки) Що ми ді-зналися про білочку? (Білка гризе горішки.) Якщо слова товаришують і допома-гають нам про щось дізнатися, тоді ми сказали речення. Якщо я скажу: гризти, горіхи, білка. Це тільки слова, їх не можна назвати реченням. Складіть з цих слів речення. (Білка гризе горішки.) Подружіть ось ці слова: лисиця, наздого-нять, заєць. Складіть речення з цих слів. (Лисиця наздоганяє зайця.)

Вихователь демонструє за допомогою дітей, як товаришують слова у ре-ченні.

— Яке перше слово у реченні? (Лисиця) Назвіть друге слово. (Наздога-няє) Яке слово ми ще не назвали? (Зайця) Яке це слово за рахунком? (Третє) Скільки всього слів у цьому реченні? (Три слова) Плесніть у долоні стільки ра-зів, скільки слів у цьому реченні. Якщо слово «лисиця» прибрати з речення, то залишаться слова «наздоганяє зайця». Як ви гадаєте, чи може бути це речен-ням? (Ні, бо не зрозуміло, хто кого наздоганяє.) «Живі слова» розійдіться. Ось і немає речення. Діти-слова, поверніться на свої місця, дайте одне одному руки. Вимовте кожний своє слово. Що ми склали? (Речення) Що роблять слова у ре-ченні? (Товаришують) З чого складається речення? (Речення складається зі слів.)

Вихователь загадує загадку.

90

Хоч не шию я ніколи, А голок завжди доволі. (Їжак)

— Ви впевнені, що це їжак? Уявіть, що до садочку зайшли їжаки.Вихователь демонструє сюжетний малюнок їжаків у садочку. — Що робить їжак? Навіщо йому фрукти? Що ви зараз промовляли?

Мовленнєва вправа «Продовж речення»

Вихователь пропонує дітям продовжити речення.• Їжак несе…• Їжачиха побачила…• Він назбирав…

• Вона несе…• Дуже сподобались…• Їжачата будуть…

Дидактична гра «Зроби речення довшим»

Вихователь називає непоширені речення та пропонує дітям їх збільшити, доповнюючи іншими словами, що відповідають змісту.

• Настала осінь. (Настала золота осінь. Вже настала в лісі осінь. Нарешті настала щедра осінь. Швидко настала осінь.)

• Ідуть дощі. (Ідуть холодні дощі. Восени йдуть дощі. Зараз часто йдуть до-щі. Ідуть дощі, поливають землю. Ідуть сірі та неприємні дощі.)

• Діти граються. (Маленькі діти граються. У дитсадочку діти граються. Ді-ти граються у піжмурки. Діти граються новими ляльками. Діти грають-ся дружно та весело. Щодня діти граються й веселяться. Діти граються й не сваряться.)

• Котик умивається. (Білий котик умивається. Котик умивається лапкою. Котик Мурчик умивається. Котик умивається після обіду. Котик ста-ранно вмивається.)

Дидактична гра «Слова забули своє місце»

Вихователь проводить гру на матеріалі вивчених раніше віршів. Він розпо-відає вірш, де переставляє слова у реченнях, а діти повертають їх на місце.

Мовленнєва вправа «Склади речення»

Вихователь пропонує дітям скласти речення зі словами: фрукти, садок, го-род, овочі, ліс.

— Речення можна записувати, але поки не можемо ще писати по-справж-ньому, тому позначатимемо слова горизонтальними рисками. Перше слово в ре-ченні — це початок речення, воно завжди пишеться з великої літери, тому дода-ємо вертикальну риску. Скільки слів у реченні, стільки рисок.

Діти пригадують ті речення, що складали з певними словами та рахують кількість слів у реченнях. За допомогою умовних позначок складають схеми речень, вимовляючи повільно кожне слово. Вихователь звертає увагу на крапку наприкінці речення.

— Це крапка. Якщо побачите крапку після слова в реченні — зупиніться, адже речення закінчилося.

Пальчикова вправа «Ягідки»Ягідки червоні просяться в долоні.Кожну ягідку зніму і в тарілку покладу.

Удають, що пальцями правої руки по черзі «знімають ягідки з гілки».


Написання крапок та прямих коротких ліній за зразком у зошиті в клі-тинку. Вихователь звертає увагу дітей на дотримання інтервалу між лініями та крапками.


— Що ви робили на занятті? Що вам сподобалося робити на занятті?

91


ЗАНЯТТЯ 7Тема. Речення

Мета: дати дітям практичне уявлення про речення; учити визначати послідовність слів у реченні, підраховувати їх кількість, виокремлювати речення в тексті на слух; формувати вміння чути й виділяти окремі слова з речень, визначати слова — назви предметів, дій, ознак предметів; учити графічно зображувати схему речення; учити писати лінії різного розміру згори вниз і знизу вгору за зразком у зошиті в лінійку; виховувати інтерес до занять.Матеріал: сюжетні малюнки; зошити; олівці; аркуші.






— Уявіть, що ви вийшли на вулицю і побачили різних людей. Вихователь демонструє фото людей у різному настрої. — Розгляньте їх уважно. Розкажіть, у якому настрою вони перебувають.

Що б ви почули від кожного з них, якби наблизилися? Хто з людей як говорить? Хто говорить гнівно, радісно, сумно, злякано? До кого з них ви б не захотіли на-ближатися? Чому? У якому настрої небажано спілкуватися з іншими людьми? Як слід вимовляти слова, коли кличеш когось, просиш, жалієш, перепрошуєш?

Дидактична гра «Скажи слова по-різному»

Вихователь пропонує дітям прогулятися вулицями уявного міста, де вони зустрічають людей із різними виразами облич. Показує комусь із дітей фото так, щоб інші не бачили. Дитина вимовляє речення з відповідною інтонацією та виразом обличчя (радісно, гнівно, сумно, перелякано). Діти відгадують.

Дидактична гра «Порахуй речення»

Вихователь вимовляє декілька взаємопов’язаних речень. • Хлопчики граються машинками. • Дівчатка граються ляльками.

Вихователь пропонує дітям пригадати та назвати речення, що вони запа-м’ятали.

— Яке перше речення я промовила? друге? третє? Скільки всього речень ми назвали?

Мовленнєва вправа «Придумай речення»

Вихователь пропонує дітям самостійно скласти речення про хлопчиків та дів чаток та визначити кількість слів у реченні (зробити стільки кроків, скільки слів у реченні). Вихователь демонструє дітям сюжетний малюнок «Діти гра-ються іграшками» та пропонує дати назву цьому малюнку. («Діти граються іграшками») Назвіть перше слово у реченні. (Діти) Що це слово позначає? (На-зву предмета) Як ми запитаємо: хто? чи що? (Хто?) Назвіть друге слово. (Гра-ються) Що це слово позначає? (Слово — назву дії) Як ми запитаємо? (Що ро-блять?) Назвіть третє слово. (Іграшками)

— Запишемо це речення за допомогою смужок. Скільки слів у реченні? (Три слова) Необхідно взяти три смужки.

92

Вихователь запрошує одну дитину до дошки для викладання схеми. Нага-дує дітям, що викладати смужки слід зліва направо.

— Як ми позначимо початок речення? (Вертикальною смужкою) Що слід поставити наприкінці речення? (Крапку)

Дидактична гра «Виклади речення зі смужок»

Діти обирають малюнки та складають за ними речення, визначають кіль-кість слів у реченні та викладають відповідну кількість смужок. Потім кожна дитина розповідає своє речення та називає кількість слів у реченні.

Дидактична гра «Склади запитання»

Вихователь пропонує комусь з дітей назвати своє речення. Наприклад. Дівчинка поливає кактус. — Придумаймо запитання до цієї картинки. Як запитати, яку саме кімнатну

рослину поливає дівчинка? (Дівчинка поливає кактус?) Так, правильно. Але можна інакше запитати, якщо ми хочемо уточнити чи поливає дівчинка как-тус чи не забуває це робити. Ось так можна запитати: «Дівчинка кактус поли-ває?» Якщо ми хочемо запитати чи саме дівчинка поливає кактус, а не хтось ін-ший, тоді буде так: «Кактус поливає дівчинка?» Діти утворюють запитальні ре-чення за змістом інших малюнків, логічно наголошуючи останнє слово у своїх запитаннях.

Дидактична гра «Придумай історію»

— Чи подобаються вам різні історії? Пофантазуймо й придумаймо неве-личку історію.

Вихователь розпочинає фрази, а діти закінчують їх.Одного разу бабуся подарувала Іринці… (ляльку, кицьку, спідничку). Вона

була… (чудовою, веселою та кумедною, дуже красивою, святковою та мод-ною). Іринці відразу захотілося… (погратися цією лялькою, погладити кицьку, приміряти подарунок). А тут якраз прийшла… (Іринчина мама, Іринчина по-дружка, їхня сусідка). Вона запропонувала Іринці… (разом покатати ляльку в колясочці, напоїти кицю молочком, піти в новій спідничці до неї в гості).

Дидактична гра «Зроби речення довшим»

Вихователь називає непоширені речення та пропонує дітям їх збільшити, доповнюючи іншими словами, що відповідають змісту.

• Настала осінь. (Настала золота осінь. Вже настала в ліс осінь. Нарешті настала щедра осінь. Швидко настала осінь.)

• Ідуть дощі. (Ідуть холодні дощі. Восени йдуть дощі. Зараз часто йдуть до-щі. Ідуть дощі, поливають землю. Ідуть дощі, сірі та неприємні.)

• Котик умивається. (Білий котик умивається. Котик умивається лапкою. Котик Мурчик умивається. Котик умивається після обіду. Котик ста-ранно вмивається.)

Пальчикова вправа «Кроки»Ми крокуємо рівненько, вище ноги піднімай!Я — наліво, ти — направо, а тепер відпочивай.

«Крокують» другим і третім пальцями обох рук у різні сторони.


Написання ліній різного розміру згори вниз і знизу вгору за зразком в зо-шиті в лінійку. Вихователь звертає увагу дітей на дотримання інтервалу між лініями.


— Що ви робили на занятті? Що вам сподобалося робити на занятті?

93


ЗАНЯТТЯ 8Тема. Речення. Слова-помічники

Мета: продовжувати вчити дітей визначати послідовність слів у реченні, підрахо-вувати їх кількість; формувати вміння визначати слова — назви предметів, дій, ознак предметів; дати практичне уявлення про слова, що необхідні для зв’язку слів у реченні; учити складати речення з прийменниками; графічно зображувати схему речення; учити складати речення із заданою кількістю слів; учити писати короткі, довгі, прямі, похилі лінії у зазначеному напрямку за зразком у зошиті в клітинку; виховувати інтерес до занять.Матеріал: іграшка Незнайко; сюжетні малюнки; зошити; олівці; аркуші.



Вихователь пропонує дітям перетворитися на кошеняток та імітувати дії, що він описує.


— Я — маленьке кошенятко. У мене гладенька м’яка шерсть, я полюбляю грітися на сонечку. Лягаю на спинку, простягаю свої лапки до сонечка, ніжно усміхаюся йому, сонечко пестить мене своїми лагідними промінчиками.


— Розгляньте малюнок та складіть за ним речення. (Кошеня сидить на де-реві.) Назвіть перше слово в цьому реченні. (Кошеня) На яке запитання воно від-повідає? (Хто?) Що це слово означає? (Назву предмета) Яке друге слово? (Си-дить) На яке запитання відповідає це слово? (Що робить?) Що це слово озна-чає?( Воно означає дію.) Назвіть четверте слово. (Дереві) Назвіть третє слово. (На) Що називає це слово? (Це слово допомагає зрозуміти, де знаходиться пред-мет.) Це слово-помічник. Запишемо це речення за допомогою смужок. Скільки слів у реченні? (Чотири слова) Необхідно взяти чотири смужки.

Вихователь запрошує одну дитину до дошки для викладання схеми. Нага-дує, що викладати смужки потрібно зліва направо.

— Як ми позначимо початок речення? (Вертикальною смужкою) Що слід поставити наприкінці речення? (Крапку)

Вихователь нагадує дітям про те, що слово-помічник «на» — це також слово та позначається короткою смужкою.

Дидактична гра «Де котик?»

Вихователь пропонує дітям скласти речення про котика за будь-яким ма-люнком. Діти по черзі голосно вимовляють самостійно складене речення про котика, використовуючи прийменникові конструкції. А потім кроками визна-чають кількість слів у ньому. Вихователь стежить за тим, щоб діти позначали кроком і прийменники. Решта перевіряють правильність виконаного завдання.

— В усіх реченнях ви використовували слова-помічники. Назвіть ці слова. Що вони означають?

Дидактична гра «Склади запитання»

Вихователь пропонує комусь з дітей назвати своє речення. (Кошеня сидить на дереві.) Придумаймо запитання до цієї картинки. Як запитати, яка саме тва-рина сидить на дереві? (Кошеня сидить на дереві?) Так, правильно. Але можна

94

інакше запитати, якщо ми хочемо уточнити, чи сидить кошеня на дереві. Ось так можна запитати: «Кошеня на дереві сидить?» Якщо ми хочемо запитати, де саме сидить кошеня: «На дереві сидить кошеня?»

Діти утворюють питальні речення за змістом інших малюнків, логічно наго-лошуючи останнє слово у своїх запитаннях.

Дидактична гра «Добери слово-помічник»

Вихователь пропонує дітям допомогти Незнайкові. Промовляє речення, а вони добирають до нього потрібне слово-помічник.

• Метелик літає… (над) квіткою. • Дерево росте…. (біля) будинку.• Книга лежить… (на) столі.

• Білка живе… (в) дуплі.• Автомобіль їде… (за) автобусом.• Олівці закотилися… (під) шафу.

Дидактична гра «Склади речення за схемою»

Вихователь пропонує дітям скласти речення за поданими схемами. Спо-чатку вони разом з вихователем визначають, скільки рисочок у схемі, стільки і слів потрібно промовити в своєму реченні. Вихователь спонукає дітей скла-дати речення зі словами-помічниками.

Дидактична гра «Продовж речення»

Вихователь промовляє коротке речення, яке має продовжити далі кожен із дітей.

• Я бачу котика.• Я бачу руденького котика.• Я бачу руденького й пухнастого котика.• Я бачу руденького й пухнастого котика, який заліз на дерево.• Я бачу руденького й пухнастого котика, який заліз на дерево та голосно

нявчить.


— Якими є слова за розміром? (Довгими та короткими) Як ви це можете визначити? (Довгі слова вимовляємо довго, а короткі — проказуємо швидко.) Назвіть довгі, короткі слова.

Діти пояснюють, чому вони назвали саме ці слова. Для цього спочатку ви-мовляють слово. Визначають, яке це слово завдовжки.

Пальчикова вправа «Кішки — мишки»Ця ручка — мишка,Ця ручка — кішка.Мишка лапками шкребеІ скориночку гризе.Це почула кішкаІ біжить до мишки.Мишка — шасть і вбігла в нірку,Не пролізе кішка в дірку.

Витягнуті та зібрані в пучку пальці лівої руки — це «мишка», а стиснутий кулачок з дещо висунутими вперед другим та п’ятим пальцями — це «кішка». Діти виконують рухи відповідно до тексту.


Написання коротких, довгих, прямих, похилих ліній у зазначеному на-прямку за зразком у зошиті в клітинку. Вихователь звертає увагу дітей на до-тримання інтервалу між лініями.


— Діти, допоможіть Незнайкові пригадати, що таке слова-помічники. Що вам сподобалося на занятті?

95


ЗАНЯТТЯ 9Тема. Ознайомлення зі звуками мовлення

Мета: дати дітям практичне уявлення про звуки мовлення; продовжувати вчити визначати послідовність звуків у слові нейтральними фішками, підраховувати їх кількість; закріплювати вміння часткового аналізу слів; учити малювати за зразком фігури із прямих і похилих ліній у зошиті в лінійку; виховувати інтерес до занять.Матеріал: іграшка Незнайко; звукові доріжки; зошити; олівці.



З’являється Незнайко. Вихователь пропонує дітям привітатися з ним та ви-конувати дії, що він описує.



Вихователь пропонує дітям прослухати аудіозапис різних звуків: шеле-стіння листя, вітру, дзюрчання струмка, спів птахів. Після прослуховування діти з вихователем обговорюють, що чули.

— Безліч різноманітних звуків оточують нас. Які звуки оточують нас у квар-тирі, на вулиці, у групі? З-поміж цих звуків ми легко вирізняємо звуки мов-лення. Чим же вони відрізняються від решти звуків? Скажіть якесь слово. По-чули це слово? Чому? Слово звучить, адже воно складається з різних звуків. Як називають звуки, за допомогою яких розмовляють люди? (Звуки мовлення) За допомогою чого людина вимовляє звуки? Так, за допомогою язика, губ, зубів, піднебіння.

— Назвіть будь-які звуки мовлення. Кожен звук у слові має своє місце. Якщо звук змінити, слово або зруйнується, або перетвориться на зовсім інше.

Дидактична гра «Звук заблукав»

Вихователь пропонує дітям знайти звук, що загубився, та виправити по-милки.

Невідомо як це сталось,Як це звуки заблукали:Скочили не у свій дімСтали разом жити в нім!Має пишні й довгі вуса і щипає,Мов гусак, звуть того щипаку — мак… (рак).

— Який звук заблукав? (Звук [р])Ляльку випустивши з рук,Маша мчить до мами.Там повзе зелений бук… (жук)З довгими вусами.

— Який звук заблукав? (Звук [ж])Де велика ложка наша?Зварилась смачненька паша… (каша).

— Який звук заблукав? (Звук [к])Здивувалися коти:Мишка… (миска), повная води?

— Який звук заблукав? (Звук [с])

96

Дидактична гра «Зміни звук»

Вихователь звертає увагу дітей на те, що коли змінюється хоча б один звук у слові, то водночас повністю змінюється значення цього слова.

— Порівняйте слова: день — пень. Чим відрізняються ці слова? (Пер-шими звуками) Який перший звук у слові «день»? (Звук [д]) А у слові «пень»? (Звук [п]) Вихователь пропонує самостійно змінити перший звук у слові так, щоб утворилося інше слово.

Слова: лід — (дід), лак — (мак), дуб — (зуб), ніс — (ліс), порт — (торт), тісто — (місто), робот — (хобот), калина — (малина), мишка — (шишка), шапка — (лапка), лінь — тінь.

Дидактична гра «Звукова доріжка»

— Ми вже говорили про те, що кожен звук у слові має місце, як палець на руці. Визначмо, які звуки живуть у слові «жук». А допоможе нам у цьому «зву-кова доріжка» (картонна смужка, поділена на квадрати).

Вихователь промовляє слово разом із дітьми, а потім сам, чітко вимовляючи звуки: жжжуууккк.

— Назвіть перший (другий, третій) звук у слові. Скільки всього звуків у слові? Порахувати та записати звуки у слові ми можемо за допомогою умов-них позначень. Для кожного звука слова візьмемо фішку (білий квадратик).

Вихователь показує на дошці, як викладати квадратиками слово на «зву-ковій доріжці». Нагадує, що викладати слід зліва направо. Діти викладають слова: мак, сир.

Дидактична гра «Зміни слово»

— Якщо слово вимовити інакше, у ньому може змінитися кількість звуків. Наприклад, слово «син». Порахуйте, скільки звуків у цьому слові. (Три звуки) А тепер вимовте слово так, щоб у цьому слові стало більше звуків. (Синок, сино-чок) Наприклад, слово мама. Скільки звуків у цьому слові? (Чотири) Як змі-нити це слово так, щоб у ньому стало більше звуків? (Мамочка)

Вихователь називає коротке слово, а діти вимовляють так, щоб воно стало довгим.

• Кіт — котик, кішка, кошеня.• Жук — жучок, жучище.• Мед — медок, медочок.

Пальчикова вправа «Мій дім»Ось ворота, ось замок,Біля дому гірка.Там канавка і місток,За парканом є садок.

«Ворота» — дві долоні, що лежать на столі одна біля одної; «замок» — схре-щені великі пальці; «канавка» — дві долоні, що лежать уверх «черпачком»; «місток» — одна рука лежить на другій, обидві — піднесені над столом; «пар-кан» — пальці переплетені, долоні — догори; «садок» — пальці розчепірені, до-лоні торкаються зап’ястями.


Малювання за зразком фігури із прямих і похилих ліній у зошиті в лінійку. Вихователь звертає увагу дітей на дотримання інтервалу між фігурами.


— Незнайко, чого ти сьогодні навчився? А ви, діти? Що вам сподобалося найбільше на занятті?

97


ЗАНЯТТЯ 10Тема. Голосні звуки

Мета: дати дітям практичне уявлення про голосні звуки; ознайомити з їх умовним позначенням; продовжувати вчити визначати послідовність звуків у слові нейтраль-ними фішками, підраховувати їх кількість; закріплювати вміння часткового аналізу слів; учити добирати слова із заданим звуком (на основі пропонованих предметних малюнків); учити малювати за зразком фігури із прямих і похилих ліній (трикутників) у зошиті в клітинку; виховувати інтерес до занять.Матеріал: іграшка Незнайко; звукові доріжки; фішки голосних звуків; предметні малюнки; зошити; олівці.



З’являється Незнайко. Вихователь пропонує дітям пригадати, де можна по-бачити різних тварин. (У зоопарку) А ти, Незнайку, був у зоопарку? (Ні) Здій-снімо знову подорож до зоопарку.

Психогімнастика «Пробудження»

Ранок у зоопарку. Діти перетворюються на свійських та диких тварин, по-казують їх пробудження. Півень гордо і поважно підводить голову, ходить подвір’ям та кричить «Ку-ку-рі-ку!». М’яко, обережно виходить кіт, сідає на задні лапки, а передніми облизує та вмиває мордочку, вушка, плечі, промов-ляючи: «Няв!». Незграбно і смішно виходить качка і починає чистити дзьобом пір’я, вітається: «Кря-кря!». Гордий гусак виходить, повільно повертаючи го-лову у різні боки, вітаючись «Га-га!». Поросятко, полежавши в калюжі, пере-вернулося з боку на бік та здивовано запитує: «Хрю-хрю?». Стоячи спить опу-стивши голову, кінь. Ось він розплющує око, піднімає одне вухо (руку), під-водить голову, друге вухо і радісно кричить: «І-го-го!». Прокидаються кури і починають метушитися подвір’ям: «Ко-ко!» Усі прокинулися! Доброго ранку!


— Хто живе в зоопарку? Запишемо назви тварин за допомогою фішок.

Дидактична гра «Звукова доріжка»

— Яке слово запишемо? (Тигр)Діти чітко вимовляють звуки у слові «тигр». — Назвіть перший (другий, третій, четвертий) звук у слові. Скільки всього

звуків у слові? Порахуйте та запишіть звуки у слові за допомогою умовних по-значень. Для кожного звука слова візьміть фішку (великий квадратик).

Діти викладають звукові доріжки слів: кінь, кіт, гусак.Вихователь звертає увагу дітей на те, що звуки у словах вимовляються по-

різному та ще й мають свої імена. Пропонує послухати казку.

КАЗКА ПРО ГОЛОСНИЙ— У далекій країні Звукляндії жив Голосний. Ось такий. Вихователь демонструє картку з казковим чоловічком, у якого замість ро-

тика — круг. — Звали цього мешканця Голосним, тому що він умів голосно співати

звуки. Ось так: а-а-а, о-о-о, у-у-у, и-и-и, і-і-і, е-е-е. Разом повторімо ці пісеньки. Який у вас був ротик, коли ви співали ці пісеньки? (Відкритий, здебільшого кругленький) Як вам було співати пісеньки: легко чи важко? Вам що-небудь

98

заважало у ротику заспівати ці пісеньки? Так, дійсно коли ми промовляємо го-лосні звуки, то у нашому ротику відсутні будь-які перешкод для виходу пові-тря. Пригадайте голосні звуки. Як ви гадаєте, веселі пісеньки співає Голосний? Як ви співали? (Голосно, легко, вільно)

— Чи сподобалася вам казочка? Про кого вона? Які пісеньки вмів співати Голосний? Скільки пісеньок співав Голосний? Заспівайте його пісеньки та по-гляньте одне на одного. Помітили, що коли співаєте голосні звуки, наші ротики стають, наче кружальця.

Дидактична вправа «Заспівай так, як уміє Голосний».

Діти утворюють коло, вихователь передає дітям по черзі картку з чоловіч-ком, яким позначають голосні звуки. Той, хто отримав цю картку, пригадує одну з пісеньок Голосного.

Дидактична гра «Будь уважним»

Вихователь пропонує дітям узяти на столах фішки голосних звуків та підні-мати їх, коли почують голосний звук. Вихователь промовляє ланцюжок різних звуків: [с], [а], [б], [о], [т], [и], [к], [е], [і], [у].

Дидактична гра «Добери картинку»

Вихователь пропонує дітям та Незнайки об’єднатися у дві команди. На протилежному боці від команд на столах — розкладені предметні малюнки. Кожна з команд має якнайшвидше зібрати малюнки із заданим голосним зву-ком. Наприклад, перша команда збирає малюнки, що починаються на звук [а], а друга — на звук [і].


Діти отримують малюнки із зображенням різних предметів. Вихователь пропонує їм знайти пари слів, назви яких відрізняються одним звуком, і по-класти їх поруч: лак — рак, гілка — білка, шапка — сапка, зуб — суп, лава — ґава, зірка — гірка, квітка — клітка, річка — пічка, вудка — будка, гора — нора.

Вихователь пропонує дітям скласти речення про звірів, які мешкають у зо-опарку. Діти складають такі речення, а потім записують за допомогою смужок.

— Назвіть перше слово у своєму реченні. На яке запитання воно відпові-дає? Що це слово позначає? Яким є друге слово? На яке запитання відповідає це слово? Що це слово позначає? Назвіть наступне слово. Чи є у вашому реченні слово-помічник? Як ми позначимо початок речення? Що слід поставити напри-кінці речення?

Пальчикова вправа «Хто як пересувається»По болоті чапля йде,Раз — два, раз — два.Потім важко слон ступа,

Раз — два, раз — два.Гусінь повзає маленька,Просувається швиденько.

Перший і другий палець «переступають», немов ноги чаплі. Вони повільно «йдуть» на другій фаланзі. Спираючись на кінчики пальців та підтягуючи зап’ястя, долоня плавно просувається вперед.


Малювання за зразком геометричної фігури (великого та маленького три-кутника) із прямих і похилих ліній у зошиті в клітинку. Вихователь звертає увагу дітей на дотримання інтервалу між фігурами.


— Незнайко, чого ти сьогодні навчився? А ви, діти? Що вам сподобалося на занятті?

99


ЗАНЯТТЯ 11Тема. Приголосні звуки

Мета: дати дітям практичне уявлення про приголосні звуки; ознайомити з їх умовним позначенням; продовжувати вчити визначати послідовність звуків у слові нейтраль-ними фішками, фішками голосних та приголосних звуків, підраховувати їх кількість; продовжувати вчити самостійно добирати слова із заданим звуком; малювання за зразком прямокутників та квадратів у зошиті в лінійку; виховувати інтерес до занять.Матеріал: іграшка Незнайко; звукові доріжки; фішки голосних та приголосних звуків; предметні малюнки; зошити; олівці.



З’являється Незнайко. Вихователь пропонує дітям та Незнайкові виконати вправу.

Психогімнастика «Дощик»


— У яку гру ви щойно грали? («Дощик») Чітко вимовте це слово: ддоощ-щиикк. Скільки всього звуків у слові? Порахуйте та запишіть звуки у слові за допомогою умовних позначень. Для кожного звука слова візьміть фішку (бі-лий квадратик). Назвіть перший (другий, третій, четвертий, п’ятий) звук у слові. Вихователь звертає увагу дітей на другий та четвертий звуки слова. Назвіть другий звук у цьому слова. (Звук [о]) Вимовте його. Розкажіть, як ви-мовляється цей звук. (Вільно, легко, у ротику немає перешкод повітрю.) Який це звук? (Голосний) Вимовте четвертий звук. (Звук [и]) Як він вимовляється? (Вільно, легко, теж без перешкод) Який це звук? (Голосний) Пригадайте, як по-значається голосний звук. (Він позначається кружком.) Позначте на «звуковій доріжці» голосні звуки.

Діти викладають замість білих квадратиків картки з кружками. — Пригадайте, які є ще голосні звуки. Які ще звуки є в цьому слові? Назвіть

їх. Ці звуки мають свої імена. Щоб дізнатися, які саме, послухаймо казку.

КАЗКА ПРО ПРИГОЛОСНИЙ— У далекій країні Звукляндії, крім Голосного жив ще один чоловічок.

Коли він хотів заспівати пісеньку та розтуляв ротика, то з нього виривався не спів, а тільки свистіння: с-с-с, шипіння: ш-ш-ш, ричання: р-р-р, кректання: к-к-к. Вимовте ці звуки. Чи легко вимовляються ці звуки? (Ні) А чому? При вимові цих звуків струмінь повітря, що виходить із ротика, зустрічає різні перешкоди: зуби, язик, губи. Тому ротик у цього чоловічка схожий на ри-сочку.

Вихователь демонструє картку з казковим чоловічком, у якого замість ро-тика — рисочка.

— Тому його і прозвали Сумним. Він мріяв знайти друга, який би вмів спі-вати веселих пісень. Одного разу Сумний гуляв лісом, сумував, аж раптом по-чув веселий спів: а-а-а, у-у-у, е-е-е, і-і-і. Як ви гадаєте, хто це співав пісеньки? (Голосний) Пішов Сумний на спів і побачив Голосного.

— Добрий день! Це ти так гарно співав? — запитав Сумний у Голосного.— Добрий день і тобі! Так, це я співав, — відповів Голосний. — Тобі сподоба-

лися мої пісеньки? Тоді познайомимося. Мене звуть Голосний.

100

Вихователь пропонує дітям пригадати, чому цього чоловічка звуть Голос-ним.

— А ти хто?— Усі звуть мене Сумним, адже я не вмію співати.— А що ж ти вмієш робити? — запитав Голосний у Сумного. Вихователь пропонує дітям пригадати, що вмів робити Сумний.— Я вмію шипіти: ш-ш-ш, ричати: р-р-р, свистіти: с-с-с. А співати мені за-

важають губи, язик, зуби.— Як чудово! — вигукнув Голосний. — Ти вмієш робити те, чого я не вмію.

А я вмію робити те, чого ти не вмієш! Заспіваймо разом! Пропоную дружити!— Згодний! — зрадів Сумний.— Тепер ти більше не будеш сумувати, ти будеш завжди зі мною, тобто при

Голосному, тож усі тебе будуть називати Приголосним. Отак із тих часів і живуть усі приголосні звуки поруч з голосними. Разом

утворюють слова нашої мови. Погляньте на цей малюнок. Вихователь демонструє дітям малюнок, на якому зображені поряд два чоло-

вічки: Приголосний та Голосний. — Чи звернули ви увагу, вимовляючи слова, що приголосні звуки найча-

стіше стоять разом із голосними? А тепер спробуйте пригадати слова, у яких були б тільки приголосні звуки. Правильно таких слів немає.

— У слові «дощик» замініть білі фішки на фішки приголосних звуків. Чому? Тому що звуки [д], [щ], [к] — це приголосні звуки.

Дидактична гра «Упізнай, хто я?»

Вихователь об’єднує дітей у дві команди. Утворюються пари гравців з двох протилежних команд. Розпочинаючи гру за сигналом, гравці однієї команди по черзі показують губами певний звук, а гравці з іншої команди мають розпі-знати й назвати за артикуляцією — голосний чи приголосний це звук.

Дидактична гра «Запиши слово звуковими фішками»

Вихователь роздає дітям предметні малюнки, на яких зображено предмети одягу та взуття, діти називають слова та викладають слова за допомогою фішок.

Дидактична гра «Звуковий ланцюжок»

Діти шикуються одне за одним за вихователем; вихователь називає будь-яке слово і повертається до дитини, яка стоїть за ним; дитина визначає останній звук у цьому слові та добирає на нього своє слово, повертаючись до наступної дитини. Гра триває.

Пальчикова вправа «Дощик»Дощику, дощику,Припусти, припустиТа на наші капусти,Відром, цебром,Відерцем, реберцем!

Подушечки правої (лівої) руки притискають до столу. Навперемінно посту-кують ними по поверхні столу (удаючи гру на піаніно).


Малювання за зразком прямокутників та квадратів у зошиті в лінійку. Ви-хователь звертає увагу дітей на дотримання інтервалу між фігурами.


— Незнайко, з яким звуками ти сьогодні ознайомився? А ви, діти? Що вам сподобалося на занятті?

101


ЗАНЯТТЯ 12Тема. М’які та тверді приголосні звуки

Мета: дати дітям практичне уявлення про м’які та тверді приголосні звуки; ознайо-мити з їх умовним позначенням; продовжувати вчити визначати послідовність звуків у слові, фішками голосних, м’яких та твердих приголосних звуків, підраховувати їх кількість; продовжувати вчити самостійно добирати слова із заданим звуком; учити малювати за зразком прямокутників та квадратів у зошиті в лінійку; виховувати інтерес до занять.Матеріал: іграшка Незнайко; звукові доріжки; фішки голосних звуків, м’яких та твердих приголосних звуків; предметні малюнки; зошити; олівці.



З’являється Незнайко, вихователь пропонує виконати вправу.

Психогімнастика «Зайчата й лисиця»


Вихователь загадує дітям загадку.Живе в лісі хижий, дикий,Душить кури та індики. (Лис)

Діти висловлюють свої припущення. Вихователь за потреби допомагає зро-зуміти, що загадка про лиса, а не про лисицю.

— Так, це лис. Запишімо слово «лис» за допомогою звукових фішок. Які звуки позначають ці фішки?

Діти розповідають, які фішки позначають голосні звуки, а які — приголос ні. Діти записують слово фішками, промовляючи його протяжно.

— Назвіть перший звук. Який він? Назвіть другий звук. Який він? Назвіть третій звук. Який він? Скільки звуків у слові?

Вихователь пропонує дітям скласти речення про лиса. Діти складають ре-чення, вихователь звертає увагу на те, де живе лис.

— Лис живе у лісі. Які слова схожі у цьому реченні? (Лис — ліс) Вимовте ці слова. Який перший звук у слові «лис»? Який перший звук у слові «ліс»? Чи од-наково вони вимовляються? (Ні) Порівняйте ці два звуки.

Вихователь звертає увагу дітей на те, що в слові «лис» приголосний звук [л] вимовляється твердо, а в слові «ліс» приголосний звук [л’] вимовляється ніжно, лагідно, м’яко. Тверді приголосні вимовляються «серйозним ротиком»: сту-леними губками, що нагадують рисочку. М’які приголосні вимовляються ве-село, ніжно, м’яко, тому і позначаються двома рисочками, нібито губки розтя-гуються в усмішці. Звук [л’] у слові «ліс» має своє ім’я — М’який Приголосний. Послухайте казочку про нього.

КАЗКА ПРО М’ЯКИЙ ПРИГОЛОСНИЙ— Якось Голосний та Приголосний гуляли та побачила незнайомця. Ось та-

кого. Вихователь демонструє картку з казковим чоловічком, у якого замість ро-

тика — дві рисочки. — Цей незнайомець був чомусь дуже схожий на приголосний, але й відріз-

нявся. Чим він відрізнявся від знайомого нам Приголосного? Приголосний пі-дійшов до незнайомця і сказав:

102

— Добрий день! Ти схожий на мене, Приголосного, але трішки не такий, тому що в мене ротик — одна рисочка, а в тебе — аж дві рисочки. Чому це так?

— Добрий день і тобі! — відповів незнайомець. — Я справді дуже схожий на тебе, Приголосний, але я й сам не знаю, чому це в мене ротик — дві рисочки. Може, твій друг знає.

— Мене звуть Голосний, бо я вмію голосно співати. Ось так: а-а-а, о-о-о. Діти пригадайте, які ще пісеньки вміє співати Голосний? А мій товариш Приголос-ний не вміє співати пісень, але вміє шипіти, свистіти, рикати. Покажіть, як це він робить. А що вмієш робити ти?

— Я так само не вмію співати пісеньки, але я вмію теж рикати, ось так: рь-рь-рь, свистіти: сь-сь-сь, кректати: к-кь-кь. І мене також називають Приго-лосним.

— Можливо, ти й Приголосний, але не такий, як мій товариш. Ти трішки інакше вимовляєш звуки. У чому ж річ? Усе зрозуміло! Я здогадався! А ви, діти, здогадалися? Так, бо ти, Приголосний, вимовляєш усе твердо, тому тебе будуть звати Твердим Приголосним. А ти, незнайомцю, вимовляєш усе дуже лагідно, м’яко, тому тебе будуть звати М’яким Приголосним. Тому у тебе з’явилася ще одна рисочка.

— Мені дуже подобається таке красиве ім’я! — відповів М’який Приго-лосний.

Вихователь пропонує дітям знайти фішки, що позначають м’які та тверді приголосні.

Дидактична вправа «Назви пару»

Вихователь вимовляє приголосний звук (твердо чи м’яко), а діти по черзі на-зивають пару до цього звука: [д] — [д’], [т] — [т’], [с] — [с’].

Дидактична гра «Запиши слово звуковими фішками»

Вихователь пропонує дітям написати за допомогою фішок слово «ліс». Діти викладають слово.

— Назвіть перший звук? ([л’]) Який він? (М’який приголосний) Якою фіш-кою позначимо цей звук? (Фішкою з двома рисочками)

Вихователь роздає дітям предметні малюнки, на яких зображено звірів. Діти називають слова та викладають слова за допомогою фішок. Вихователь звертає увагу на позначення м’яких та твердих приголосних.

Дидактична гра «Відгадай слово»

Вихователь називає лише два звуки слова, а діти мають відгадати слова. — У моєму слові перший звук [м], а останній — [а]. Відгадайте слово.

(Мавпа, малина, мама, мальва, мова)Якщо дитина не змогла пригадати слово із заданими звуками, тоді вона по-

вторює ті слова, що пригадали інші діти.

Пальчикова вправа «Вовк»Вовчик по лісу ходив і зубами клацав.Зайченят перелякав, їжачка помацав.

Великий палець «стирчить», другий — зігнутий. Мізинчик рухається, не-мов паща вовка.


Малювання за зразком ялинки у зошиті в клітинку. Вихователь звертає увагу дітей на дотримання інтервалу між ялинками.


— Незнайко, з яким звуками ти сьогодні ознайомився? А ви, діти? Що вам сподобалося на занятті?

103


ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК

(ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА)

ЗАНЯТТЯ 1Тема. Читання творів Р. Завадовича «Лiсова школа»

та О. Сенатович «Вчиться вересень читати»

Мета: розширювати знання дітей про школу; учити розуміти зміст віршованого ху-дожнього твору; формувати вміння емоційно відгукуватися на образний зміст і пое-тичну форму вірша; розвивати вміння промовляти задані фрази чітко, не поспішаючи; учити розуміти і пояснювати прихований зміст прислів’їв; збагачувати словниковий запас словами-синонімами; розвивати уяву, фантазію, мислення; виховувати пізна-вальний інтерес до навколишнього світу.Попередня робота: бесіди про школу; екскурсія до школи на свято 1 вересня; розгля-дання ілюстрацій діяльності дітей у школі; читання віршів.Матеріал: ілюстрації до вірша.



Вихователь читає вірш і пропонує всміхнутися одне одному.

ПсихогімнастикаЯк зробити день веселимУсміхнися всім навколо:Небу, сонцю, квітам, людям.І тоді обов’язково день тобі — веселим буде!

(А. Костецький)


— Ми тепер стали старшими в дитячому садку. А де діти, які минулого року були в старшій групі? (Ці діти пішли до школи.)

— Так, ми їх бачили на святі 1 вересня у школі. Тепер вони школярі. Ще їх називають першокласниками, адже вони навчаються у 1-му класі. Вас назива-ють дошкільнятами, бо ви ще відвідуєте дошкільний заклад і тільки за рік пі-дете до школи. Але вам ще потрібно трішечки підрости та багато чого навчитися.

ЯК БАГАТО ЗНАЮ Я В мене є книжок багато —І новенькі, і старі.Я піду до школи з татом,Всі книжки віддам сестрі.Хай вона сама читаєПро лисичку й журавля.Хай вона, мала, узнає,Як багато знаю я.

(П. Воронько)

— Що учні роблять у школі? Так, у школі вони вчаться читати, писати, ра-хувати, здобувають знання про багато цікавих речей. Хто навчає дітей у школі? Послухайте вірш про школу Романа Завадовича.

ЛІСОВА ШКОЛАШкола, школа лісова:Пані вчителька — сова,

104

Учні — звірики-малятаВчаться пильно і завзято.Лисеня мале, хвостатеВже уміє написатиНаймиліші з всіх слова:«Наша школа лісова».

Бесіда за змістом вірша

— Чого школа називали «лісовою»? Хто навчався у школі? Хто був учите-лем у лісовій школі? Як училися звірята-малюки? Як ви вважаєте, чому слова «Наша школа лісова» назвали наймилішими? Так, тому що учні-звірята дуже люблять вчитися і вони люблять свою школу.

ФізкультхвилинкаЛапки в боки, вгору вушка —Скачуть білочки-подружки.Один, два, три, чотири, п’ять,По гілках вони летять.Один, два, три, чотири, п’ять,Люблять білочки стрибать.

— Для того щоб дізнаватися про цікаві речі навколишнього світу, слід про-читати багато книг, а задля цього слід учитися самостійно читати. Послухайте жартівливий вірш Оксани Сенатович.

ВЧИТЬСЯ ВЕРЕСЕНЬ ЧИТАТИВчиться вересень читати,Вчиться літери складати.Засміявся тихо вітер:— А склади-но ОСІНЬ з літер!Вдарив вересень тривогу:Хто прийде на допомогу?!Огірок озвався ґречно:— «О» віддам я, безперечно,Раз оказія така! —Стала гірка з огірка.Тут світання нагодилось,Також чемно уклонилось:— «С» охоче віддаю,Бо вітанням я стаю.Ціле «ІН» індик принісВ подарунок: — Прошу, друже!..

Дик, кабан великий дуже,Навпростець пішов у ліс.Мовить вересень про себе:— Ще м’якого знака треба! —І підходить до коня:— Дайте знак пом’якшення!— Що ж, бери! — промовив кінь,І з коня зробився кін...ОСІНЬ — вересень читаєІ на радощах аж сяє.Вітру ж — соромно, і вітерКаже Вересню: — Із літерМожу «І» віддать тобі!— Пізно, вітре, далебі,Віддавати «І» тепер,Як тобі я носа втер!


— Про що цей вірш? Хто допомагав вересню складати слово «осінь»? Чому цей вірш вийшов жартівливим? Народ склав багато прислів’їв про навчання та освіту. Послухайте деякі прислів’я і подумайте, чому так кажуть.

Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.— Кого називають Івасем — дитину чи дорослу людину? А Іваном? Коли лю-

дина починає вчитися? (У дитинстві) Так. Якщо не буде старанно навчатися, то коли виросте, буде неосвіченою людиною.

Шануй учителя, як родителя.— Чому потрібно шанувати вчителя? (Учитель дає знання, що можуть по-

дарувати цікаве життя.)


— Сьогодні ми говорили про те, як важливо навчатися, дізнаватися про ко-рисні речі, а також про те, що навчання приносить нам користь.

105


ЗАНЯТТЯ 2Тема. Читання оповідання Л. Куліша-Зіньківа «Чарівні слова»

та розучування вірша В. Гринько «Мова»

Мета: розширювати знання дітей про культуру поведінки; учити розуміти зміст прозового та віршованого творів; формувати вміння аналізувати вірш; ознайомити з поняттями щодо побудови художнього твору — «зачин», «кінцівка»; розвивати вміння промовляти задані фрази чітко, не поспішаючи; учити запам’ятовувати ді-йових осіб та послідовність дій; збагачувати словниковий запас словами-синонімами; розвивати уяву, фантазію, мислення, пам’ять; виховувати ввічливість, люб’язність.Попередня робота: бесіди про основні правила поведінки у дитячому садку; морально-етичні бесіди; читання художніх творів.Матеріал: лялька Незнайко.



Вихователь пропонує дітям утворити коло.«Здрастуйте!» — мовлю за звичаєм.«Доброго дня вам!» — кожному зичу я.«Доброго дня вам!» — людям бажаю.«Доброго дня вам!» — гостей вітаю.


— Сьогодні до нас завітав наш знайомий — Незнайко. Він дуже розгніваний, обурений. Говорить, що всі з ним поводяться погано. Він побачив, як його друг грає новою іграшкою, і сказав йому: «Я теж хочу цю іграшку, віддай її мені!». А друг іграшку йому не дав. Як ви вважаєте, чому так сталося з Незнайком? Тому, що Незнайко не знає, як слід поводитися чемно. У дитячому садку ми на-вчаємося поводитися ввічливо. Послухайте оповідання Леонід Куліш-Зіньківа.

ЧАРІВНІ СЛОВАІринка прийшла з дитячого садка й розповідає:— Мамо! Ганна Іванівна казала, що ми повинні бути ввічливими.Увесь вечір Іринка намагалася бути уважною, не забувала казати «чарівні»

слова.А другого дня її як підмінили.— Що з тобою, донечко? — питає мама. — Хіба ти забула про ввічливість?— А сьогодні нам вихователька нічого не казала.


— Про що йдеться у художньому творі?— Чому Іринка була ввічливою? Що вона намагалася робити цілий вечір?— Якою дівчинка була наступного дня?— Чому Іринка так поводилася?— Якщо б ви розмовляли з Іринкою, то що б ви їй сказали?— Чи щодня слід бути чемним? — Можливо, іноді необхідно робити «вихідні дні» для ввічливості? Пояс-

ніть свою думку.

ФізкультхвилинкаРаз, два, три, чотири, п’ять!Час прийшов нам спочивати.

106

Тож піднімемо руки вгору,І поглянемо на зорі.А тепер всі — руки в боки!Як зайчата — скоки-скоки!Десять, дев’ять, вісім, сім —Час навчатись нам усім.

Дидактична гра «Привітаймося!»

— Повчимо Незнайка чемно вітатися.— Хлопчики, привітайтеся весело зі своїми друзями.— А тепер дівчатка радісно вітаються зі своїми подружками.— Привітайтеся чемно зі мною. Молодці, гарно вмієте вітатися!— Ви, можливо, помітили, що в привітанні важливі не лише слова,

а й жести, міміка, інтонація, що їх супроводжують. Чи приємне буде вам по-хмуре привітання? Вітайтеся з усмішкою, не забувайте про неї.

— Увічливих слів дитина навчається ще в дитинстві. По-перше, таких слів навчається дитина вдома. По-друге, цих слів ви навчаєтеся у дитячому садку. Послухайте вірш Варвари Гринько.

МОВАСію дитиніВ серденько ласку.Сійся-родисяНіжне «Будь ласка»,Вдячне «Спасибі»,«Вибач» тремтливе —Слово у серці,Як зернятко в ниві.

«Доброго ранку!»,«Світлої днини», —Щедро даруй тиЛюдям, дитино.Мова барвиста,Мова багата,Рідна і тепла,Як батьківська хата.


— Які ввічливі фрази ви почули у вірші?— Кому потрібно говорити ці слова? Хіба тільки дорослим? — Ви одне одному також говорите ці слова. Це свідчить, що ви виховані,

чемні діти. — У кожного вірша є початок — зачин. Послухайте, який він у цьому вірші:

«Сію дитині в серденько ласку». Цей зачин свідчить, про що буде йтиметься далі, зокрема про ласку, яку виховують у дитини.

— Послухайте кінцівку вірша: «Мова барвиста, мова багата, рідна і тепла, як батьківська хата». У кінцівці поетеса зробила висновок про те, що наша мова багата на такі слова, саме тому вона рідна і тепла, як батьківський дім.

— Діти, а зараз вивчимо цей вірш.


— Незнайко, ти зрозумів, як важливо говорити ввічливі слова? Таких слів у нашій мові багато. Потрібно їх не тільки знати, а й ще вживати. Тоді буде і лю-дям приємно, і тобі користь.


ЧАРІВНІ СЛОВАДо всіх сердець, як до дверей,Є ключики малі,Їх кожен легко підбере,Якщо йому не лінь.Ти, друже, мусиш знати їх,Запам’ятать неважкоМаленькі ключики твої —«Спасибі» і «Будь ласка».

(В. Гужва)

107


ЗАНЯТТЯ 3Тема. Читання української народної казки

«Про майстра Іванка»

Мета: формувати поняття про елементарні правила, що регулюють взаємини між дітьми, людьми; учити дітей слухати і розуміти зміст художнього твору, стежити за розвитком подій; учити давати характеристики персонажів оповідань; розвивати вмін-ня відповідати на запитання за змістом прозового твору, пам’ять, логічне мислення; виховувати морально-етичні якості, бажання слухати художні твори.Попередня робота: розмова про меблі; дидактичні гра «Меблевий магазин»; розгля-дання картинок із зображенням меблів.Матеріал: казка; предметні та сюжетні картинки.






— Відгадайте загадку.Я у кожній є квартирі:Сидіння, та ноги чотири.Для комфорту спинку маю,Багато місця не займаю. (Стілець)

— Правильно, це стілець. Якими бувають стільці? Стільці бувають і ма-ленькими, і великими; із м’яким сидінням та просто дерев’яні. Різняться вони за кольором. Які у вас удома є стільці? Послухайте українську народну казку про те, які стільці захотів мати один цар.

ПРО МАЙСТРА ІВАНКА(Скорочено)

Казка починається з царя, який собі вигадав, аби змайструвати із одної дошки два-надцять стільців, а тринадцятий зверх того. А та дошка не має бути більша, як три ме-три. Дає три вози золота тому, хто би це зробив. Але хто візьметься за діло і не зробить — відповідає головою.

Приходили майстри з цілого світу. Жодному не вдалося цареві догодити, і всі запла-тили своєю головою.

Раз дочувся про то цар із другої держави. Він захотів відвезти собі три вози золота. І взявся змайструвати такі стільці.

— Добре, добре, — каже йому цар. — Хочеш, то роби. Але знай, що й ти відповідаєш своєю головою. Стільки грошей у тебе нема, аби міг оплатити свою голову.

Чужий цар пристав на все. Мав часу один рік. За цей рік він наробив усяких стіль-ців, але з одної дошки не змайстрував жодного.

Йому не зняли голови, лише засудили на вічну темницю. А як треба було йти в тем-ницю, чужий цар за себе заложив дочку. І так сидить дівчина в темниці.

А в той час у одного бідного чоловіка підростав хлопчина, що мав уже чотирнадцять років. Іванко був тямущий. Чує межи народом, що десь є такий цар, якому потрібно би змайструвати з однієї дошки дванадцять стільців, а тринадцятий зверх того.

108

Почав проситися у батька:— Я, няньку, йду в світ!Зайшов Іванко до царя, красно привітався. І цар його питає:— Що нового скажеш, хлопче?— Я нового не маю нічого. Лише чув межи народом, що вам потрібно зробити із од-

нієї дошки дванадцять стільців, а тринадцятий зверх того.— Та мені би треба, — відповідає цар. — Але чи ти зробиш? Як зробиш — дістанеш

три вози золота, а не зробиш — відповідаєш головою! Чи пристаєш на то?Хлопець відповів:— Усе буде в порядку. Я стільці вам зроблю, а голову не дам. Та слухайте сюди,

пресвітлий царю. Коли хочете мати такого стільця, як собі загадали, принесіть мені явора, що пробився із землі тоді, коли ви народилися.

Цар замислився. І питає він старих людей, чи не пам’ятають такий явір. Знай-шовся один дідо, що мав двісті і п’ятдесят років. Він показав цареві таке дерево. Цар дав явора зрубати, повезти на тартак і там порізати на дошки. Але звідти наказав при-везти лише одну дошку. І каже цар Іванкові:

— Най тобі ще раз розтолкую, аби не помилився: то мають бути такі стільці, аби розтягалися і знову стягалися, як гармонійка.

І цар його замкнув у майстерні, дав час — один рік.Іванко почав майструвати. Скоро вчинив для царя стілець — тридцятисантиме-

трову палицю, а на неї вкрутив шість гвинтів. Цареві ж не сказав нічого. Палицю при-пер у закутку, аби там стояла, та й майструє усякі стільці, що лише є на світі, бо часу має майже цілий рік.

А одного разу чує Іванко красний голос: дівчина співає прекрасні співанки. І вже не терпиться йому — хоче знати, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну. Пробив тонку, як струна, щілинку. З того боку підходить до нього на ту струночку така красна дівчина, якої ще ніколи не бачив. Іванко питає:

— Що ти, дівчино, там робиш?— Я сиджу в темниці.— Що ти поганого вчинила?— Нічого не вчинила. То завинив мій батько.Минув один рік, і цар заходить у майстерню.— Ну, Іванку, як мої стільці?— Тут маєте стільці.Цар здивувався і сердито каже:— То ти такі стільці наробив? Знай, ти — коротший на голову!Тоді Іванко взяв із рук царя оту палицю, розкрутив гвинти — аз палиці розтя-

глися, як гармонійка, дванадцять стільців і тринадцятий зверх того.Цар дуже зрадів, узяв Іванка попід руку і повів у палац.— Ну, Йванку, що хочеш — чи три вози золота, чи, може, моє царство?— Не треба мені золота, ані вашого маєтку, лише дайте мені те, що сидить у мурі.— Ей, що тобі з того? Ліпше узяти аж три вози золота.— Не хочу нічого, лише те, що в мурі!І цар випустив дівчину. Вона пішла з Іванком у свою державу. Там вони побралися

та щасливо живуть і донині, як не повмирали.

Бесіда за змістом твору

— Що вигадав цар? Чому донька другого царя опинилась у в’язниці? Що попросив у царя Іванко? З ким познайомився Іванко? Чи був задоволений робо-тою Іванка цар? Як він його винагородив? Як ви вважаєте, чи був цар хорошою людиною? Чи можна заради своїх забаганок чинити погано іншим людям? Як ви поводитеся, якщо не отримуєте те, що хочете? Коли щось прохаєте, то поду-майте, чи легко людині буде виконати ваше прохання.


— Я, сподіваюся, що ви зрозуміли, що не можна вимагати неможливого та ображатися, коли у людини щось не виходить.

109


ЗАНЯТТЯ 4Тема. Читання оповідання

С. Васильченка «Неслухняний глечик»

Мета: учити дітей брати участь у розповіданні оповідання; формувати розуміння змі-сту оповідання; розвивати вміння під час розігрування оповідання знаходити засоби виразності в руках, міміці, жестах, інтонаціях; учити запам’ятовувати дійових осіб та послідовність дій; збагачувати словник лексикою, що відображає емоційний стан людини; розвивати уяву, фантазію, творчі здібності; закріплювати знання про якісні характеристики посуду; виховувати комунікативні якості, почуття працелюбності, дружби та товариськості.Попередня робота: читання української народної казки «Лисичка та глечик»; роз-глядання ілюстрації до казки; попередня розмова про ремесло гончарів.Матеріал: посуд справжній або картинки з їх зображенням.



Вихователь пропонує всім дітям перетворитися на каструльки.

Психогімнастика «Каструлька»

— Уявіть, що ви — охайні, маленькі, чистенькі каструльки. Усі каструльки поставили на велику плитку. Вдихаємо повітря через ніс, відчуйте, як розши-рюються ваші груди — це каструльки наповнюються водою. А тепер повільно видихніть через рот — це вода закипіла і трішки відкрила кришечку на ка-струлі. Ваше завдання — зробити так, щоб каструльки водночас наповнюва-лися водою, а потім водночас пара виходила з-під кришки.


Вихователь пропонує дітям розглянути сюжетну картину «У крамниці».— Погляньте на цю картину. Що стоїть на полицях у крамниці? (Тарілки,

чашки, блюдця, ложки, склянки, фужери, виделки, каструлі, сковорідки) Як можна назвати все одним словом? (Посуд) Назвіть посуд, розміщений на демон-страційній дошці.

Дидактична гра «Що з чого виготовлено?»

Вихователь пропонує дітям об’єднатися у чотири групи і підійти до чоти-рьох столів. На цих столах — по одному з предметів посуду різної фактури. Діти мають пояснити, з чого виготовлено їх предмет посуду і вибрати на дошці такі самі предмети посуду, виготовлені з такого самого матеріалу.

• Перший стіл — предмети з глини (чашка, блюдце, горщик, куманець, ваза).• Другий стіл — предмети із скла (склянка, фужер, ваза із скла, тарілка).• Третій стіл — предмети з металу (ложки, виделки, каструля, сковорідка, ніж).• Четвертий стіл — предмети з пластмаси (ложка, виделка, стаканчики, та-

рілки).— Про посуд є багато творів художньої літератури. Сьогодні я вам прочитаю

оповідання, що написав Степан Васильченко.

НЕСЛУХНЯНИЙ ГЛЕЧИКБув у нас мальований глечик для води, був та й іще, може, жив би та й жив,

коли трапилось таке. Раз мама топили в печі, я пустував: зачепив ключкою той глечик за вушко

та й тягаю по полу. Мама насварилися:

110

— Грай, глечику, грай, підеш без вушка! Я почув теє, сам собі дивуюся, чого це мама не на мене гримають, а на гле-

чика, та й радий тому, «аби не на мене», — думаю, далі граюся з глечиком, як і раніше грався. Коли це глечик — хрясь! — з полу додолу — розлетівся в че-репки.

«Угадали мама — розбився-таки вражий глечик», — думаю собі. Побачивши теє мати, та мовчки за віника. А я бачу це та й думаю: «Ну, ну, що буде далі? Невже ж оце мама будуть бити неслухняного гле-

чика, що розбився?» А про себе й байдуже. Мама підійшли ближче, та не глечика, а мене — віни-

ком по руках, по руках! — А не я ж тобі казала — не грайся з глечиком, бо розіб’єш! — Мамо! Ви ж не мені, то ви глечикові казали! — репетую. — Глечик глухий, а ти ж із вухами, сякий—такий сину. Не тебе ж глечик,

а ти його по полу волочив! Та й знову, та й знову. «От тобі й маєш, — думаю, — на кого сварилися, а кому досталося».


— Про який предмет посуду написав оповідання письменник? Що робив хлопчик? Як на це відреагувала мати? Чим усе скінчилося? Як ви вважаєте, чому автор так назвав своє оповідання? Чи можуть предмети бути неслухня-ними? Як повинен був учинити хлопчик? Чи шукаєте ви виправдання своєму непослуху?

ФізкультхвилинкаСорока-білобока (Напівприсідання.)На припічку сиділа,Діткам кашку варила, (Роблять руками колові рухи.)Ополоником мішала,А хвостиком накривала — (Розставляють руки в боки.)Малих діток годувала. (Проводять рукою біля рота, удаючи, що годують ложкою.)

— Тепер розіграймо це оповідання. Хтось буде матусею, хтось — хлопчиком.Декілька разів з різними дітьми проводиться діалог. Вихователь стежить за

інтонацією, мімікою.

Пальчикова гімнастикаОдин, два, три, чотири, (Почергово ритмічно стукають кулачком об кулачок і плескають у долоні.)Ми весь посуд перемили. (Потирають долоні, імітуючи миття посуду.)Чайник, ковшик, ложку (Загинають пальчики по одному.)І велику чашку. Ми весь посуд перемили, (Потирають долоні, імітуючи миття посуду.)Тільки чашку ми розбили, (Знову загинають пальчики.)Ковшик також розвалився.Ніс у чайника відбився, ложку трішки ми зламали — Так ми мамі помагали. (Почергово ритмічно стукають кулачком об кулачок і плескають у долоні.)


— Що нового ви дізналися про посуд? Чи сподобалося вам оповідання про «неслухняного» глечика? Молодці, всі гарно попрацювали.

111


ЗАНЯТТЯ 5Тема. Слухання вірша Я. Щоголіва «Осінь»

та оповідання В. Чухліба «Чи далеко до осені?»

Мета: учити дітей емоційно відгукуватися на образний зміст та поетичну форму вірша; учити використовувати художньо-поетичні вирази у своїх відповідях; збагачувати образний словник; формувати вміння виражати емоційний стан голосом, мімікою; розвивати інтонаційну виразність та імітаційні здібності; розвивати уяву, фантазію, мислення; виховувати любов до природи. Попередня робота: спостереження за змінами в природі восени; читання художніх творів.Матеріал: листочки з дерев; картинки із зображенням осіннього лісу.




Психогімнастика «Кленові листочки»Осінь, осінь... Лист жовтіє, (Пальцем показують рух дощику.)З неба часом дощик сіє. Червонясте, золотистеОпадає з клена листя.Діти ті листки збирають, (Руки в сторони, присідають.)У книжки їх закладають. (Імітують збирання листочків.)Наче човники, рікою (Роблять руками «ліхтарики».)Їх пускають за водою.З них плетуть вінки барвисті,Червонясті, золотисті. (Кружляють.)


— Відгадайте загадку.В жовте лист пофарбувала,Урожай з полів зібрала.Золотила вербам косиЧарівна цариця... (Осінь).

— Які ще ознаки осені ви помітили? Якого кольору осінь? Про осінь склали багато віршів за те, що дуже красива ця пора року. Поети добирають гарні ви-слови для того, щоб висловити свої почуття. Ми милувалися осінньою приро-дою під час прогулянки. І хоча осінь трішки сумна пора року, але є у ній і чарів-ність. Послухайте, як у народі кажуть про осінь.

• Осінь — це всі кольори світлофора в одному парку.• Осінь — чарівна художниця.• Осінь — дівчинка із золотими косами.• Осінь нам дорогу золотом вкриває.• Осінь — золота чарівниця.

— Послухайте вірш Якова Щоглова.

112

ОСІНЬВисне небо синє,Синє, та не те;Світе, та не грієСонце золоте.Оголилось полеОд серпа й коси;Ніде приліпитисьКрапельці роси.Темная діброваСтихла і мовчить;

Листя пожовтілеЗ дерева летить.Хоч би де замрілаКвіточка одна;Тільки й червоніє,Що горобина.Здалека під небомВ вирій летючи,Голосно курличутьЖуравлів ключі.


— Які зміни у природі описані у вірші? — Вам цей вірш здався сумним чи веселим? Поясніть свою думку.

ФізкультхвилинкаМи по лісу всі ідемо, (Крокують. на місці)А кругом дерева — (Розводять руки в сторони.)Ось такі високі, (Руки вгору.)Ось такі широкі. (Руки в сторони.)Ось поляна — (Руки вперед.)Тут дуби. Під дубами є гриби. (Присідають.)Кошики ми взяли (Руки на пояс)І гриби збирали. (Повороти тулуба.)

— Осінь — це пора краси, а ще прощання. З ким люди прощаються? Так, птахи відлітають у вирій і повернуться тільки навесні. Послухайте оповідання Василя Чухліба.

ЧИ ДАЛЕКО ДО ОСЕНІЛелека живе на старому в’язі. З лелечихою й лелеченятами. Прибігають до

в’яза Тарасик, і Гриць, і Миколка, і Тетянка. Витанцьовують під в’язом і гукають: — Лелеко, лелеко, до осені далеко? Лелека, нагнувши дзьобату голову, незмигливо дивиться на дітей, а потім

починає клекотати. Про що він клекоче? Спробуй розбери. Лелека й лелечиха враз знімаються й летять на луги, до Десни. Лелеченята топчуться в гнізді, пе-ребирають цибатими ногами, але летіти не наважуються.

— Лелеко, лелеко, до осені далеко? — знову прибігають до в’яза діти.Лелека й лелечиха заклопотані. Їм ніколи відповідати. Вони щось говорять

до своїх лелеченят, а потім беруться штовхати їх на край гнізда. — Ой, вони ж розіб’ються! — злякано шепоче Тетянка. — У них же крила є! — заспокоює її Тарасик.Лелеченята, неохоче відірвавшись від гнізда, злинають у небо. Плавно ле-

тять над садом, над городами, туди, де голубіє річка. А за ними старі лелеки.Діти полегшено зітхають і весело галасують. Ідуть дні за днями. На зеле-

ному човні пропливає літо. — Лелеко, лелеко, до осені далеко? — виспівують під в’язом Тарасик,

Гриць, Миколка й Тетянка.Тиша. У гнізді порожньо. Із в’яза зривається жовтий листочок і, кружля-

ючи в повітрі, поволі опускається на землю.


— Про що йдеться в оповіданні? Де жили лелеки? Що вигукували діти? Чого навчали лелеки лелеченят? Що сталося одного дня? Куди поділися лелеки?


— Осінь сумна і водночас дуже красива пора. Будемо з вами спостерігати за подальшими осінніми змінами.

113


ЗАНЯТТЯ 6

Тема. Читання вірша Т. Коломієць «Біб-бобище»

та твору А. М’ястківського «Казка про яблуню»

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з творами дитячої художньої літератури; формувати вміння уважно слухати і розуміти художні твори; спонукати до вміння надавати зв’язну відповідь на запитання вихователя за змістом почутого, висловлю-ючи власне ставлення до подій, описаних у творах; навчати давати характеристику поведінці героїв художніх творів; ознайомити з поняттям «рима»; учити додавати слова за римою; розвивати пам’ять, мислення, творчу уяву; виховувати інтерес до художніх творів.Попередня робота: спостереження за збиранням урожаю в саду та на городі; розгля-дання ілюстративних матеріалів із зображенням збирання врожаю на полях, у садах, на городах; дидактичні ігри з фруктами та овочами; читання художніх творів.Матеріал: справжні або муляжі овочів.



Психогімнастика «Різні настрої»

Вихователь пропонує дітям утворити коло.— У людей бувають різні настрої.

• Іноді буває сумно. Покажіть, як вам сумно. (Роблять сумне обличчя.)• Трапляється, що ви плачете. Покажіть, як ви плачете. (Зображують плач.)• А буває дуже весело. Покажіть, як вам весело. (Посміхаються.)


— Яка зараз настала пора року? Так, настала осінь. Вона принесла ще-дрий урожай. Чому кажуть щедрий урожай? Що називається врожаєм? Як з’являється цей урожай? Так, він поступово росте, починаючи з весни. Для цього рослинам необхідні сонце, вода, повітря. Про те, як ріс біб, написала вірш Тамара Коломієць.

БІБ-БОБИЩЕЖив у торбі на стіні,На самісінькому дні,Біб, біб, бобище,Мідяний лобище.Потім з чашки воду пив,Білий пагінець пустивБіб, біб, бобище,Мідяний лобище.У пухку ріллю упав —Стебельцем зеленим став

Біб, біб, бобище,Мідяний лобище.Колихав рясні квітки,Пов’язав тугі стручкиБіб, біб, бобище,Мідяний лобище.Недарма його садив —Сто бобів мені вродивБіб, біб, бобище,Мідяний лобище.


— Хто такий біб? Де він жив?— Після чого він пустив пагінець?— Куди він пав і чим став?— Що з’явилося на стеблі?— Звідки взялися сто бобів? — У кожному стручку було декілька бобів, а разом їх було аж сто.

114

ФізкультхвилинкаПетрик йшов, йшов, йшов (Крокують на місці.)І суницю знайшов. (Нахиляються вперед.)З’їв і далі пішов. (Імітують рухи, що виконує хлопчик.)Петрик йшов, йшов, йшовІ горішок знайшов. Підняв і далі пішов. Петрик йшов, йшов, йшовІ грибочок знайшов. Поклав у кошик І додому пішов. (Сідають за столи.)

— Дарунки осені можна збирати не тільки на городі та в саду, а ще й у лісі. Назвіть, що там можна збирати. (Гриби, ягоди, горіхи) У лісі трапляються і не-звичайні плоди. Послухайте твір А. М’ястківського.

КАЗКА ПРО ЯБЛУНЮНа узліссі, біля рову, де дідусь мій пас корову, кучеряве, як вільце, зеленіло

деревце. І зайчатко, і лисичка називали його — дичка, і колись давно-давно ли-пам скаржилось воно:

— Чом я дике? Я не дике! Скоро виросту велике. Нині зовсім невеличке п’ю водичку од кринички, що прозора наче скло... Із зернятка я зросло. Ось до-вкола ліс буя... Може, кленом стану я, може, дубом в лісі скраю, ще не відаю, не знаю...

Тут при нім зайчатко стало, подивилося й сказало:— Ти із яблука, що впало. До землі вчепилось ти, щоб під дощиком рости.

Через років сім чи вісім станеш яблунею в лісі!Засміялись лопухи:— Хі-хі-хі! Хи-хи-хи! З неї яблуні не буде, бо затопчуть її люди. Якщо й вро-

дить якийсь плід, то заглушить його глід!Але йшов узліссям дід. З корячка води напився і на дичку задивився: «Не-

помітна, невеличка, але яблунька, хоч дичка. В бур’янах густих вона, але в ко-рені міцна...»

Вирвав дід скрізь лопухи і сказав:— Роздивляйсь зелені сни, а пізніше, восени, я візьму тебе в мій сад, де по-

річки й виноград, де квітує все зелене,— станеш щепою у мене!І коли зжовтів весь ліс, деревце дідусь приніс до господи й посадив і довкіл

обгородив, щоб не сміли зайченята взимку яблуньку чухрати. А на весну за-любки прищепив дідусь бруньки з яблунь тих, що вже великі, що культурні, а не дикі... Й деревце розвеселилось, шовком—цвітом рясно вкрилось. І зросла, як дід хотів, яблуня семи сортів. Дозрівали на осонні білі яблука й червоні.

От і казка невеличка вам про яблуню, про Дичку.


— Про що твір Андрія М’ястківського?— Де зросло деревце?— Ким воно мріяло стати?— Як дерево називали лісові звірі? — Як ви вважаєте, чому?— Що зробив та пообіцяв яблуньці-дичці дідусь?— Де посадив дідусь деревце? — Яким стало деревце? — Чому цей художній твір називають казкою?


— Ми вдячні осені за подарунки.

115


ЗАНЯТТЯ 7Тема. Слухання вірша Грицько Бойка «Отакий у мене ніс»

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з віршованими художніми творами; під-тримувати бажання дітей спілкуватися між собою, з дорослим, слухати й розуміти запитання; учити будувати відповідь до поставленого запитання; створювати роз-вивальне мовленнєве середовище, що занурювало б дитину в активну мовленнєву практику; продовжувати формувати культуру мовлення; активізувати та збагачувати словниковий запас дітей; розвивати фонематичний слух, увагу, пам’ять, мислення; спонукати повторювати окремі слова та вирази з відповідною інтонацією; виховувати дружні взаємини, цікавість до всього, що оточує дитину, інтерес до художніх творів.Попередня робота: розглядання предметних та сюжетних картинок за темою «Будова тіла людини». Матеріал: картинки із зображенням частин тіла.




Психогімнастика «Сонечко»

— Заплющить очі, витягніть руки. Уявіть, що на долоньках у вас — ма-ленькі сонечка. Через пальчики, як промінці сонечка, йде тепло по всій руці. Руки заспокоїлися, відпочивають. Тепер сонячні зайчики зігрівають стопи, пальці ніг. Утома минає, м’язи відпочивають.


— Відгадайте загадки.

• Розрізняти їжу звикПомічник зубів... (язик).

• В ній і думи і слова,Місце мрій — це... (голова).

• Обійдуть усі дорогиНепосиди, наші... (ноги).

• І в людини і у звіра,Захищає тіло... (шкіра).

• На обличчя він «заліз».Між очима у нас... (ніс).

• Сяє сонце в зорях ночі —Це все бачать наші... (очі).

• Можуть створювати звукиПлескотом в долоні... (руки).

• І дорослий, і дитинаНазиваються... (людина).

• Посміхнулись гарно губи,Тридцять два — це в роті... (зуби).

— Про що були загадки? Як це можна назвати разом? (Це — частини тіла людини.) Пригадайте, які рими були до слів: ноги —… (дороги), голова —… (слова). Ці слова не тільки добре римуються, а ще й показують призначення цих частин. Наприклад, ноги що роблять? (Бігають, ходять по дорозі.) Голова на-віщо? (Для наших думок і для висловлювання їх)

ФізкультхвилинкаРуки в сторони та вгору —На носочки піднялись.Підніми голівку вгору —Й на долоньки подивись.Присідати ми почнемо,Добре ноги розімнемо.

Раз — присіли, руки прямо.Встали — знову все так само.Повертаємося вправно,Все виконуємо гарно.Вліво-вправо повернулисьІ сусіду усміхнулись.

— Про частини тіла також говорять у переносному значенні. Це коли гово-рять те, чого насправді бути не може.

116

Очі бачили, що брали.— Очі можуть брати? А чому так кажуть? Тому, що людина робить вибір,

після того, як побачить.Не сунь свій ніс не в свої справи.— Чи справді люди ніс кудись сунуть? Послухайте, який вірш написав

Грицько Бойко. ОТАКИЙ У МЕНЕ НІС

Не горбатий, не кирпатий, —Я звичайний маю ніс.Та мені він так багатоНеприємностей приніс.Де я тільки не буваю,Що я тільки не роблю, —Через ніс отой страждаю,Різні прикрощі терплю.Отакий у мене ніс:Через нього — все навкіс! До сніданку мама й татоПочинають умовляти:— Випий, золотко, хоч трошкиЖиру риб’ячого з ложки! —Я, звичайно, не мовчу,—Відвертаюсь і кричу...А вони до мене: — Просим!І чого ти крутиш носом?Отакий у мене ніс:Через нього — все навкіс! Все привіз мені мій брат:Безкозирку, і бушлат,І тільняшку, і штаниОтакої ширини!Разом з братом я крокую,Промовляю: — Раз, два, три! —Та спіткнувся... Раптом чую:— Носа вгору не дери!Отакий у мене ніс:Через нього — все навкіс! По сніжку біжать санчата:Будем з гірки ми з’їжджати.От і гірка, ми рядкомНа санчатах із РябкомПолетіли, покотилисьІ... в заметі опинились.А дружків аж сміх бере:— Гляньте! Носом він оре!Отакий у мене ніс:

Через нього — все навкіс! Дав я Петрикові м’яч,А тепер мені — хоч плач:Він м’яча не повертаєІ щодня мене питає:— Хочеш? Завтра поверну! —І отак — усю весну...Мама каже: — То, виходить,Він тебе за носа водить?Отакий у мене ніс:Через нього — все навкіс!Взяв я вудку і — до річки,З братом сів на бережку.Та не ловляться плотвички,Не тріпочуть на гачку.Я нічого не спіймав,Біля вудки задрімав.Тут почув я голос брата:— Щось ти носом став клювати!Отакий у мене ніс:Через нього — все навкіс!Ось дідусь струга кілок.—Робить вулик для бджілок.Я підказую йому:Що до чого, як, чому...А дідусь мені ласкаво:— Йди до саду, погуляй...Як не знаєш добре справи,Свого носа не встромляй!Отакий у мене ніс:Через нього — все навкіс!Я образився до сліз:— Ну і дався вам мій ніс!Не ступив ніде ні кроку,Щоб із ним не мав мороку.Я терплю від нього й досі... —А дідусь: — Не треба сліз!Зарубай собі на носі, Що не винен в цьому ніс!


— Через що виникали прикрощі у хлопчика? Через що він носом «крутив»? Чому «задирав» носа хлопчик? Коли хлопець носом «орав»? Хто і як водив за носа? Що означало «клювати» носом? Чому дідусь сказав «носа не встром-ляти»? Що мав на увазі дідусь, коли сказав: «Зарубай собі на носі»? Так був ніс винен в усіх пригодах чи ні?


— Кожна частина тіла відповідає за свої функції та дії всього організму, але людина повинна вміти спрямовувати свої дії так, щоб потім не звинувачувати ніс, рот.

117


ЗАНЯТТЯ 8Тема. Читання вірша Грицька Бойко «Вереда»

Мета: ознайомити дітей з художнім твором; учити розуміти зміст художнього твору та давати адекватні відповіді на запитання; розвивати уяву, фантазію, мислення; за-кріплювати знання про структуру віршів; учити емоційно сприймати зміст художнього твору; збагачувати словниковий запас; формувати вміння давати етично-моральні оцінки та судження діям героїв твору за їх учинки; виховувати у дітей працьовитість, самостійність.Попередня робота: спостереження за діями однолітків під час різних видів самооб-слуговування; розглядання ілюстрацій самообслуговування дітей; читання художніх творів. Матеріал: сюжетні картинки із зображеннями дій дітей.




Психогімнастика «Привітання»Доброго ранку, доброго дня!Хай плещуть долоньки,Хай тупають ніжки,Хай ротик співає,Та сяють усмішки.Розташовуйтеся зручно!Почнемо заняття дружно!


— До нас завітала лялька Наталка. Що з тобою трапилося? Лялька Наталка говорить, що її образили, назвали вередою. Чи називають когось просто так ве-редою? Послухайте вірш Грицька Бойка.

ВЕРЕДА Мала мама одинця,Одинця-мазунця.Мамі з ним була біда:Одинець був вереда.Вереда вередував,Всім спокою не давав: І бабусі, й тьоті Ірі,І сусідам по квартирі.Навіть котику-ВоркотикуМалому від плачуТікать доводитьсяІз дому, а горобчикиСміються у садах:— Цвір—цвірінь!Уже проснувсяВереда!Ось у ліжкуВін сидить,В стінку стука:— Мамо, йди!Іди сюди!

Візьми на руки! —Хлопець дриґає ногами, Обливається сльозамиІ подушку обніма:— Ма-ма-ма!Стала мама умивати одинця, —Репетує мазунець без кінця!Кулачками тре він очі:— Я вмиватися не хочу!Теплої води нема!Ма-ма-ма!Мама мило червоненьке узяла,Вереду свого вмивати почала.Знову плаче: — Я не хочу!Ой, заходить мило в очі!Не вмивай! Ай-ай-ай!Стала мама Вереду витирати,Вереда давай ще дужчеКричати.Він до лоба приклада кулачок:— Ой, колючий рушничок, рушничок!

118

Ти мене не обдирай,Ти гладеньким витирай!Ай-ай-ай!Стала мама одягати Вереду,Вереда галасувать: — Не піду!Хочу дома я сидіти!Вже набридло мені літо!Хочу, щоб була зима!Ма-ма-ма!Мама слоника купила заводного.Вереда горла щосили: — Не такого!Я не хочу заводного!Ти купи мені живого,Із ногами чотирма!Ма-ма-ма!— Я не хочу їсти так!Виберіть із булки мак!Чом варення в ній нема?Ма-ма-ма!Вереда усе кричить,Не змовка: — Ви з вареннячкомСпечіть пиріжка!Я з варенням хочу їсти,Тільки так, щоб був без тіста,А начиночка сама! Ма-ма-ма!Мама супу із каструлі налила,Мама ложку Вередулі подала.— Нащо ложка? Забери ти!Хочу суп з тарілки пити! —І руками обомаВін тарілку підніма.— Ма-ма-ма!

Враз за шию потекло — Гаряче!

Верещить він: — Ой пече! Ой, пече!Як затупає ногами,Та до мами із сльозами:— Суп гарячий... їж сама!Дай того... (чого нема!)Ма-ма-ма!Ось бабуся вже зайшлаДо кімнати, булку з макомПринесла для внучатиВін із мамою гуляв у саду.Хто проходив —ВпізнававВереду.Знов розплакався синочок:— Мамо! Хочу в дитсадочок,Гратись з дітками всіма!Ма-ма-ма!А йому відповіли Малюки:— Ну, навіщо вередаНам такий?Ні, не візьмемо тебеМи сюди:В дитсадочок нам не требаВе-ре-ди!Фізкультхвилинка «Буратіно»Буратіно потягнувся,Раз — нагнувся, два — нагнувся,Руки в сторону розвів —Мабуть, ключик загубив.А щоб ключик відшукати,Треба нам навшпиньки встати.


— Кого назвав вередою автор?— З усіма вередував хлопчик чи тільки з мамою?— У яких ситуаціях вередував хлопчик?— Чого захотів вереда?— Як діти йому відповіли?— У всіх ситуаціях хлопчик вередував. Він на все скаржився. А вам сподо-

балася поведінки хлопчика? — Можливо, йому насправді вода була холодною, а рушник — колючим?

Так, він просто вередував.


— Наталка каже, що їй дуже соромно, адже в деяких ситуаціях вона впіз-нала себе. Вона не буде більше так поводитися. Я дуже сподіваюся, що ніхто себе не впізнав, а якщо впізнав, то зробить висновки і не буде так поводитися.

119


ЗАНЯТТЯ 9Тема. Слухання вірша І. Січовика «Приблуда»

та української народної казки «Пан Коцький»

Мета: учити дітей емоційно сприймати зміст вірша, співпереживати дійовим особам; продовжувати вчити уважно слухати казку, відповідати на запитання за її змістом, запам’ятовувати окремі подробиці, що стосуються героя, ситуацій, у яких він опи-няється; розвивати вміння відповідати на запитання за змістом художнього твору реченнями з трьох-чотирьох слів; збагачувати словник словами — назвами предметів, словами — назвами дій, словами — назвами ознак; вправляти в умінні слухати голо-си тварин та імітувати їх; виховувати допитливість, дбайливе ставлення до об’єктів живої природи, інтерес до художніх творів.Попередня робота: ознайомлення зі свійськими та дикими тваринами; розглядання картин; читання художніх творів.Матеріал: іграшки.



Вихователь пропонує дітям виконати пальчикову вправу.

Пальчикова вправаЇде білка своїм возом,Каже: «Я підвезти можу — Лисичку-сестричку,

Горобчика, синичку,Ведмедя товстоп’ятого,Ще й зайчика вухатого».


— До нас на гостину завітали котик і песик. Вони дуже хочуть з нами дру-жити. А у кого з вас є вдома звірята? Як ви з ними граєте? Це добре, що ви такі гарні друзі. Хоча і кіт, і пес є свійськими тваринами, але не завжди у них є до-мівка. Послухайте вірш про те, як хлопчик почав дружити з песиком-приблу-дою. Його написав Ігор Січовик.

ПРИБЛУДАБіля мого домуУночі і вденьПесик незнайомийВисочів‚ як пень.Я гукнув сердито:— Геть іди! Жебрак! —Зізнаюсь: терпіти Я не міг собак.Пес відчув провинуІ в кущі поліз‚Я ж узяв корзинуІ подався в ліс.Там грибів багатоШвидко відшукав‚

Час уже й вертати‚Тільки ж… заблукав.Сів на пень‚ сумую‚Сльози на очах.Раптом — що це? Чую —Виє хтось в кущах.Придивився‚ бачуЦуценя сумне.Ледь живе‚ одначеПотягло мене.Ну й життя чудесне‚Гарно як навкруг!З того часу песикМій найкращий друг!


— Кого назвав автор вірша приблудою? Чому? Як хлопчик ставився до со-бак? Що трапилося з хлопчиком? Хто йому допоміг? Яким чином? Ким після цього вони стали?

— Чи траплялося вам бачити приблуд-тварин? З котом із казки «Пан Коць-кий» було навпаки. Послухайте цю українську народну казку.

120

ПАН КОЦЬКИЙВ одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей ловити. От хазяїн його

взяв та й вивіз у ліс, думає: «Нащо він мені здався, тільки дурно буду годувати, — нехай краще в лісі ходить». Залишив його й сам поїхав. Коли це приходить до кота лисичка та й питає його: «Що ти таке?»

А він каже: «Я — пан Коцький».Лисичка й каже: «Будь ти мені за чоловіка, а я тобі за жінку буду».Він і згодився. Веде його лисичка до своєї хати, — так уже йому годить: уловить де

курочку, то сама не їсть, а йому принесе. От якось зайчик побачив лисичку та й каже їй: «Лисичко-сестричко, прийду я до тебе на досвітки».

А вона йому: «Є у мене тепер пан Коцький, то він тебе розірве».Заєць розказав за пана Коцького вовкові, ведмедеві, дикому кабанові. Зійшлися вони

докупи, стали думати, як би побачити пана Коцького, — та й кажуть: «А зготуймо обід!»І взялися міркувати, кому по що йти. Вовк каже: «Я піду по м’ясо, щоб було що

в борщ».Дикий кабан каже: «А я піду по буряки і картоплю».Ведмідь: «А я меду принесу на закуску».Заєць: «А я — капусти».От роздобули всього, почали обід варити. Як зварили, почали радитись, кому йти

кликати на обід пана Коцького.Ведмідь каже: «Я не підбіжу, як доведеться тікати».Кабан: «А я теж неповороткий».Вовк: «Я старий уже і трохи недобачаю».Тільки зайчикові й приходиться. Прибіг заєць до лисиччиної нори, коли це лисичка

вибігає, дивиться, що зайчик стоїть на двох лапках біля хати, та й питає його: «А чого ти прийшов?»

Він і каже: «Просили вовк, ведмідь, дикий кабан, і я прошу, щоб ти прийшла зі своїм паном Коцьким на обід».

А вона йому: «Я з ним прийду, але ви поховайтесь, бо він вас розірве».Прибігає зайчик назад та й хвалиться: «Ховайтесь, казала лисичка, бо він як при-

йде, то розірве нас».Вони й почали ховатися: ведмідь лізе на дерево, вовк сідає за кущем, кабан зарива-

ється у хмиз, а зайчик лізе в кущ. Коли це веде лисичка свого пана Коцького. Доводить до столу, а він побачив, що на столі м’яса багато, та й каже: «Ма-у!.. Ма-у!.. Ма-у!.».

А ті думають: «От вражого батька син, ще йому мало! Це він і нас поїсть!»Виліз пан Коцький на стіл та почав їсти, аж за вухами лящить. А як наївсь, то так

і простягсь на столі. А кабан лежав близько столу в хмизі, та якось комар і вкусив його за хвіст, а він так хвостом і крутнув; кіт же думав, що то миша, та туди, та кабана за хвіст. Кабан як схопиться, та навтіки!

Пан Коцький злякався кабана, скочив на дерево та й подерся туди, де ведмідь сидів.Ведмідь як побачив, що кіт лізе до нього, почав вище лізти по дереву, та до такого

доліз, що й дерево не здержало — так він додолу впав — гуп! — та просто на вовка, — мало не роздавив сердешного. Як схопляться вони, як дременуть, то тільки видко. Заєць і собі за ними — забіг не знать куди... А потім посходились та й кажуть: «Такий малий, а тільки-тільки нас усіх не поїв!»


— Чому кіт опинився у лісі? Хто і як вирішив йому допомогти? Що зробили лісові звірі? Чим усе завершилося? Як ви вважаєте, чого вчить ця казка? По-перше, не можна викидати тваринку тільки тому, що вона старенька. По-друге, слід намагатися не дати себе ошукати. А як це зробити? Слід перевіряти те, що вам кажуть. Але як? Звертатися за допомогою до дорослих.


— Ми сьогодні говорили про тварин, які вважаються свійськими, але хати не мали. Можна додому приводити вуличних тваринок? Так, тільки дорослі можуть це вирішувати. Не можна гладити цих тварин. Вони можуть бути хво-рими. Якщо хочете потурбуватися про них, попрохайте дорослих їх нагодувати.

121


ЗАНЯТТЯ 10Тема. Слухання вірша Н. Забіли

«Будинок казковий багатоповерховий»

Мета: ознайомити дітей з авторським віршем; закріплювати знання про структу-ру вірша; формувати вміння виражати емоційний стан голосом, мімікою; учити запам’ятовувати дійових осіб та послідовність дій у художньому творі; розвивати інтонаційну виразність та імітаційні здібності, уяву, фантазію, мислення; виховувати любов до рідної оселі.Попередня робота: розглядання ілюстрацій, картинки із зображенням осель звірів; читання віршів про тварин.Матеріал: картинки із зображенням тварин; ілюстрації або іграшки тварин, про яких ідеться у вірші.




Психогімнастика «Лісові звірі»

Під словесний супровід діти виконують відповідні імітаційні дії.— За літо лісові звірята виросли, зміцніли. Спритно бігають осіннім лісом

у пошуках їжі, щоб до настання холодів погладшати. Звірі ретельно готуються до зими — риють глибокі нірки, носять у них сухі листочки, мох. От і готова теп ленька зимова постіль. Подув сердитий вітер, пішов перший сніг. Похова-лися лісові звірята в свої нірки. Не спиться їм там. Вовтузяться вони, з боку на бік перевертаються... Визирнуло сонечко. Обережно висунули лапки зі своїх нірок лісові звірята, поглянули на сонечко, роззирнулися довкола, прислуха-ються. Гарно в осінньому лісі, спокійно. Вилізли з нірок звірята, бігають, стри-бають, граються, радіють останньому теплу.


— Сьогодні я хочу разом з вами піти до одної гостинної хати, але незвичай-ної. Послухайте, вірш Наталі Забіли.

БУДИНОК КАЗКОВИЙ БАГАТОПОВЕРХОВИЙУ лісі під ялицею,Над річкою-бистрицею,Будинок є казковий,Багатоповерховий.Стоїть він серед зеленіІз давньої пори,Всі поверхи заселеніВід низу до гори.На першому живе Ведмідь,Поважний, волохатий.Він цілу зиму спить та й спитьІ не виходить а хати.На другому живуть такіЧудні зелені Жабки:Чудово вміють за гілкиЧіплятись їхні ланки.На третім, де живе Сова,Зачинені віконця,

Бо ця бабуся лісоваНіяк не любить сонцяА на четвертому давноЖиве хвостата БілкаЩо крізь відчинене вікноСтрибає аж на гілку!Найвище всіх — на п’ятомуВорона та Сорока:Як стануть розмовлятиЧорнява й Білобока,Говорить кожна голосноІ подругу не слуха, —Ховаються навколо всіІ затуляють вуха.Всі кажуть їм: — Сусідоньки!Ну як не сором вамНечуваний, невиданийЗдіймати тарарам?!

122

— У нас така вже вдача,Такі вже голоси:Ворона як закряче,То й чуть на всі ліси.Сорока застрекоче —Словечко до слівця,Сама спинитись хоче,Та все нема кінця!Отак і цоколіта

Ця пара белькотух,Аж поки сонце сіло —І гомін зразу вщух!Настала в лісі тиша,Лише кущі колишеНавколо вітерець.Замовкнув дім казковий.Багатоповерховий.І казочці кінець!


— Де знаходиться казковий будинок?— Хто мешкає на кожному з поверхів?— Як ви вважаєте, чим насправді є той будинок? (Дерево)— Пригадаймо, що у художньому творі називають зачином. (Початок вірша) — Назвіть зачин цього вірша. («У лісі під ялицею, над річкою-бистрицею, бу-

динок є казковий».)— Якою є кінцівка? («Замовкнув дім казковий… багатоповерховий…. і ка-

зочці кінець!»)— Які порівняння були у вірші? (Сова порівнюються з бабусею. Сорока та

ворона названі белькотухами. Такі порівняння роблять вірші більш вираз-ними, цікавими.)

ФізкультхвилинкаІ хлоп’ята, і дівчата —Всі стрибають мов зайчата!А тепер походим трохи,Як медведик клишоногий!Застрибаємо, як м’ячик,І як лиска хитра пройдемо!Крильцями ми помахаємо,І як пташки політаємо!


— Ось такий чудовий будинок ми відвідали. Коли будете в лісі, не псуйте де-рев, кущів, адже це чиясь домівка.


БУДІВЕЛЬНИКИЗа селом, коло струмка,Де ялиночка струнка,Йде робота безупину:Там дівчатка місять глину,А Тимко мурує дім,—Світла радість буде в нім.Павлик також не нудьгує,Вікна, двері він майструє...І росте мале село,Ще такого не було.Хто в будинках буде жити?Ляльок треба поселити.Як назвем село нове?Всі рішили: ЛЯЛЬКОВЕ.А Тимко сказав,Що вартоЗанести село на карту.

(С. Жупанін)

123


ЗАНЯТТЯ 11Тема. Читання авторської казки В. Чухліба «Брилик»

Мета: ознайомити дітей з казкою; учити слухати і розуміти зміст художнього твору, емоційно сприймати зміст казки; закріплювати вміння відповідати на запитання за змістом твору; розвивати навички елементарного оцінювання поведінки персонажів; збагачувати словник прикметниками та дієсловами; учити запам’ятовувати дійових осіб та послідовність дій; розвивати інтонаційну виразність та імітаційні здібності; спонука-ти повторювати окремі слова та вирази з відповідною інтонацією; формувати розуміння морального змісту казки; виховувати інтерес до художньої літератури, повагу до праці.Попередня робота: бесіди про одяг; спостереження під час одягання та роздягання за одягом; розглядання картинок із зображенням одягу; читання художніх творів.Матеріал: іграшка Незнайка; картинки із зображенням героїв казок.




Психогімнастика «Привітання»Доброго ранку, рідний наш дім!Доброго ранку діткам усім!Доброго ранку у сонечку ясному!Доброго ранку садочку прекрасному!Вліво — вправо, вліво — вправо,Оберніться — погляньте,Одне одному всміхніться.


— До нас завітав Незнайко. Він розповів, що сьогодні дув сильний, осінній вітер, зірвав його капелюх. Незнайко ледве його наздогнав. Та він дуже зрадів, коли догнав капелюх, адже на вулиці вже прохолодно.

— Чому зараз така погода? Послухайте, яку казку написав Василь Чухліб.

БРИЛИКМурахи поволі тягнули великий шмат кори, щоб утеплити на зиму свою ха-

тину.— Ой, ой!.. — почулося звідкілясь.Мурахи зупинилися: хто це такий з’явився на їхній стежині?— Ой, ой!.. — пролунало знову і змовкло.Старий Мурах—ватажок поправив окуляри і кивнув Муравчикам:— Ану пошукаймо!Муравчики хутко метнулися увсебіч.— Ось він! Ось він! — загукав небавом найменший Муравчик. — Я знайшов

його!З-під дубового листочка виглядав голомозий Жолудь.— Ти чого галасуєш? — суворо запитав його старий Мурах.— Я. я брилика загубив.— Ну, це ще не біда. Де ти його загубив?— Та десь отут. Шукав, шукав — нема. — ледь не плакав Жолудь.— Знайдемо твого брилика! — заспокійливо буркнув старий Мурах, хоча

й не хотілося втрачати часу, відриватися од свого діла.— Аякже! Знайдемо! — і Муравчики вже шелестіли листям.

124

— Ось він! Ось він! — почувся веселий голосок найменшого Муравчика.І всі побачили брилика. Побачити — одне, а спробуй дістати його! Брилик

плавав посеред озеречка, що хлюпотіло в кізоччиному сліду-копитці. Та хіба були в лісі такі справи, яких не могли б рішити гуртом мудрі й заповзяті Му-рахи! Тож і тепер старий ватажок подумав хвилинку, примруживши очі під окулярами, і наказав кидати у воду галузки. Невдовзі плавучий міст простяг-нувся аж до брилика. Охочих іти за бриликом було багато. Але старий Мурах розсудив так:

— Брилика хто знайшов? Найменший Муравчик. До того ж він серед нас найлегший. Кому ж і йти, як не йому.

Думаєте, не боязко було Муравчику? Еге! Навіть коліна в нього затремтіли. Та цього ніхто не помітив, бо він умить переборов страх і ступив на міст. Настил прогинався, подекуди вода сягала вище колін, однак Муравчик уперто проби-вався до мети. Нарешті він торкнувся брилика. і зрозумів, що витягти його од-ному не під силу. І на березі, мабуть, збагнули це, бо звідти долинуло:

— Йдемо на підмогу!Вони ж не знали, що пробиратися мостом так небезпечно. Муравчик закри-

чав:— Зачекайте! Міст не витримає! Я що-небудь придумаю!І таки придумав! Стрибнув у брилика й погрібся до берега гіллячкою, ніби

весельцем.Так, у брилику, й винесли на берег Муравчика його друзі.— Ось твій брилик, візьми! — сказали вони Жолудю.— Спасибі! — прошепотів Жолудь, — Коли я стану Дубом, приходьте відпо-

чивати до мене в затінок.— А ти сьогодні в нас молодець! — поплескав по плечу найменшого Мурав-

чика ватажок. Мурахи взялися за свою нелегку ношу й потягнули її далі. Жолудь вибрався

на пеньок і махав їм услід бриликом.


— Про кого казка Василя Чухліба?— Що трапилося у лісі?— Як відгукнулися мурахи на чужу біду?— Яким чином Мурашка дістав брилика?— Чи було страшно Мурашкові? (Так. Мурашок боявся, але він усе одно хо-

тів допомогти.)— У народі є таке прислів’я: «Сміливий — не той, хто не боїться, а той, хто

перемагає свій страх». Як ви зрозуміли цей народний вислів? Чому так кажуть? (Так, можна боятися та нічого зі своїх страхом не робити, а можна його здо-лати.)

Фізкультхвилинка

— Коли почуєте назву одягу, покажіть, як його вдягаєте.Вихователь читає віршовані рядки, а діти виконують відповідні рухи.

У садок збираюсь вранці,Одягну сорочку, брюки.Натягну шкарпетки теплі.Щоб на вулиці не змерзти,Одягну я куртку, шапку,Пов’яжу шарфом я шию,Рукавички натягну та на вулицю піду.


— Незнайко радий, що завітав до нас, адже навчився, як долати свої страхи.

125


ЗАНЯТТЯ 12Тема. Читання казки І. Франка «Лис Микита»

Мета: учити дітей розуміти зміст художніх творів; розвивати вміння відповідати на запитання вихователя за змістом твору, повторювати окремі фрази, слова; викли-кати емоційний настрій відповідно до пори року; активізувати словниковий запас якісними прикметниками (марна, студена, пильна); збагачувати образний словник словами (вивірка, дупло, посестра); розвивати інтонаційну виразність та імітаційні здібності, творчу уяву, пам’ять, фантазію, мислення; виховувати цікавість та любов до читання художніх творів.Попередня робота: розглядання сюжетних картинок із зображенням осені; спосте-реження на прогулянках за осінніми ознаками в природі; читання віршів про осінь.Матеріал: сюжетна картинка «Пізня осінь»; ілюстрації до казки.



Вихователь пропонує дітям утворити коло.Доброго ранку! Доброго дня! —(Піднімають руки вгору і розводять перед собою.)Каже весела усім дітвора.(Плескають у долоні.)Всі вітання, побажання,(Ходьба.)Посміхнувшись, говори,І від рання до смеркання(Беруться всі за руки, рухають ними і посміхаються.)Подаруй і повтори.


— Погляньте на картину, що нам прислав Олівець-Малювець. Що на ній зо-бражено? (Осінній ліс) Зараз у лісі відбувається багато змін. Як ви вважаєте, чому? (Усі готуються до зими.) Як готуються до зими рослини? Так, дерева скидають листя. Усі тварини готуються, навіть ті, хто не буде спати взимку і не заготовляє їжу. Як готуються лисиці, вовки, зайці, білки? (Вони линяють, змі-нюють своє хутро на інший колір, на тепле з підпушком. Вони взимку змо-жуть цілими днями перебувати на морозі.)

— Послухайте, яку казку про лиса та вовчицю склав Іван Франко.

ЛИС МИКИТАНад ставом сидить Вовчиця, Лис надбіг і аж давиться, Смачно рибу їсть жарку. «Що се ти їси, Микитко?» — «Адже рибу», — каже швидко Лис. «Та дай же ж і мені!» — Просить жінка. «Що вам, тітко, Риби хочеш? Поглядіть—ко, Тут в ставку їх тьма на дні!» «Е, в ставку! Чи я не знаю? Що ж, коли їх не спіймаю!» — «Тіточко, я вас навчу. Я ж їх ловлю всяку днину:

Де лиш сіть свою закину, Десятками їх тащу!» «Що за сіть?» — пита Вовчиця. «Сього зараз мож навчиться. Ось зо мною лиш ходи!» Сніг був, вітер на болоню, Став замерз, одну лиш тоню Хтось протяв серед води. От сюди-то припровадив Лис Вовчицю й так їй радив: «Тітко, гляньте, що тут їх! Лиш у воду хвіст запхайте, Подержіть та й витягайте —

126

Риб спіймете повен міх!» І так щирим він чинився, Так Вовчиці піддобрився, Що повірила вона: Поквапно на лід присіла, В ополонку хвіст встромила Та й держить, держить — дурна! «Лисе,— каже,— щось щипає!» — «Цить, то риба так хапає». А то хвіст хапав мороз. «Лисе, може, вже тягнути?» — «Е, ще мало мусить бути, Ще потримай, поки мож!» «Лисе, тисне щось і мика!» —«Цить, се щука є велика, Та така, немов баран!» А то хвіст обмерз вже кріпко. «Лисе, тягну!» — «Ні, ще дрібку! Бач, хапається шаран!» Далі вже терпцю не стало, Шарпнула вона помало — Не пускає. «Ой, тягни, —

Каже Лис, — тут риб так много! Витягай же їх, небого, Щоб не розтеклись вони!» Шарпнула ще раз Вовчиця, —Ні, хвіст у леду держиться! Тягне міцно —ані руш. «Тітко, — Лис рік, — дякуй богу, Ось з села нам на підмогуЛюди йдуть, зо двадцять душ!» Як Вовчиця теє вчула, Зо страху себе забула — Як завиє!.. Боже мій! Люди люті, гульк, надбігли, Як її, примерзлу, вздріли, Хап за палички як стій. Сиплються удари градом!.. Бідна жінка крутить задом, В’ється, рветься, а ті б’ють! Далі шарпнула щосила, Пів хвоста в леду лишила Та й шмигнула в божу путь!»


— Про кого казка? Що робив лис? Як лис учив ловити рибу? Що казав лис, коли вовчиця говорила, що у неї хвіст болить? Чому вовчиця залишила пів хвоста у льоду? Яким був лис? Чому він так учинив? (Він просто не хотів ділитися і тому придумав небилицю.) Як ви поводитеся, коли не хочете діли-тись іграшками? Якою була вовчиця? Чи раніше вона рибалила хво стом? Чи можна вірити будь-якому слову? (Потрібно бути розважливими і не дати можливості себе ошукати. Якщо ви не знаєте правда це чи ні, слід запи-тати у батьків, вихователів. Не можна бути легковірними, адже це небез-печно.)

Фізкультхвилинка Пташка високо літає,Зайчик весело стрибає,Лис тихенько пробіжить,Їжачок в траві сидить.

Раптом тихо жук проліз,Чеше лапкою свій ніс.Десь по лісу йде ведмідь.Всіх звіряток цих любіть.

— Як називалася казка? Це казка була римованою та авторською, а не на-родною. Що означає авторською? Отже, у неї є автор. Хто запам’ятав ім’я ав-тора? (Іван Франко) Цей український поет, який жив дуже давно, коли ще не народилися ваші бабусі та дідусі. Іван Франко був освіченою людиною, писав не тільки українською мовою, а й польською, німецькою та іншими мовами. А став він освіченим та розумним, тому що дуже старанно навчався у школі. Змалку Іван Франко любив книги та збирав свою бібліотеку. Коли він ще був дитиною, померли його батьки. Він залишився сиротою. Іван Франко написав багато творів, які вчать людей мудрості, сили духа, сміливості, любові до рід-ного краю. І хоча Іван Франко помер давно, але його твори живуть і навчають багатьох людей. Ось зараз і ми навчилися. А ще на його честь на Україні на-звано місто — Івано-Франківськ. Українці пам’ятають своїх видатних співвіт-чизників та шанують їх пам’ять.


— Необхідно шанувати і не забували видатних людей, які вчать мудрості та славлять нашу країну.

127



(МАЛЮВАННЯ)

ЗАНЯТТЯ 1Тема. Ознайомлення з куточком образотворчої діяльності

Мета: ознайомити дітей з куточком образотворчого мистецтва — обладнанням для малювання, ліплення, аплікації; репродукціями картин відомих художників; виро-бами та альбомами із зображенням предметів декоративно-прикладного мистецтва майстрів України; народними іграшки; викликати бажання намалювати іграшку для подарунка другові; розвивати дрібну моторику, творчу ініціативу, пам’ять, мислення; закріплювати навички малювання олівцями, знання кольорів, форми, просторових відношень; формувати естетичний смак; викликати зацікавленість творами образо-творчого мистецтва.Попередня робота: ознайомлення з облаштуванням групи, іншими груповими при-міщеннями, ігровими осередками; читання художніх творів про дитячий садок.Матеріал: аркуші паперу формату А4; прості та кольорові олівці або фломастери; аль-боми та репродукції картин; вироби декоративно-прикладного мистецтва (кераміка, вишивка, народні іграшки).





— Сьогодні я вас запрошую ознайомитися з облаштуванням куточка образо-творчої діяльності, де ми будемо впродовж навчального року малювати, ліпити, робити аплікації. Діти, які прийшли до нашої групи тільки цього року, також хочуть дізнатися більше про матеріали та інструменти художньої майстерні.

ІІ. Мотивація

— Погляньте на роботи художників, на вироби народних майстрів, зокрема на кераміку, народні іграшки, вишивку. Народні умільці створюють дивовиж-ний світ кераміки, світ вишивки, світ народних іграшок з дерева і глини. Їх на-дихають на творчість звичаї та традиції рідного краю, свого народу. Майстри передають у спадок своїм нащадкам набуті знання і вміння.

Розгляньте репродукції картин знаменитих художників — Т. Яблонської, С. Шишка, К. Білокур, М. Приймаченко, М. Тимченко, В. Васнецова, І. Леві-тана. Живописні пейзажі природи, натюрморти, візерунки на виробах народ-них майстрів — ці художні твори та предмети народно-прикладного мистецтва створені творчими людьми, чиї руки називають у народі «золотими».

Мабуть, найцікавішими для вас є народні іграшки. Саме такі іграшки виго-товляли народні майстри для діточок у давні часи. У наш час іграшки вигляда-ють дещо інакше, але ці також цікаві.

Погляньте, які матеріали для створення ваших робіт знаходяться у ку-точку образотворчої діяльності: фарби гуашеві та акварель, пластилін, глина, олівці, фломастери, кольорова крейда, вугілля, кольоровий папір, природні мате ріали.

— Яку іграшку ви б хотіли подарувати своєму другові? Намалюймо пода-рунки для друзів.

128

ІІІ. Продуктивна діяльність

— Підготуймо пальчики до роботи.

Пальчикова гра «Долоньки»Долоньки гладила Оленка,В Оленки пальчики маленькі,А на кожній руці рахувала бугорці:Раз, два, три, чотири, п’ять!Будем пальці рахувать:Раз, два, три, чотири, п’ять —Пальців буде рівно п’ять!

1–4 рядки — вказівним пальцем однієї руки круговими рухами гладять до-лоню другої руки та обводять бугорці кожного пальця. 5–8 рядки — роблять аналогічні рухи другою рукою.

— Розгляньте матеріали для малювання на столах. Що ви тут бачите? Чим саме ви будете малювати? (Олівцями (фломастерами), фарбами, крейдою) Що намалюєте спочатку? З якої сторони аркуша паперу? Де намалюєте іграшку? Яким кольором ви будете малювати? Можете спочатку намітити обриси (кон-тур) малюнка простим олівцем, а потім розфарбовувати. Можете одразу ж по-чинати малювати.

Діти працюють самостійно: малюють іграшки з пам’яті або за задумом (ви-гадують фантазійний візерунок). Вихователь показує індивідуально техніку малювання на своєму аркуші за потреби. Звертає увагу на те, як правильно три-мати пензлик, олівець чи фломастер, як надягати ковпачок на фломастер. Під-тримує творчі прояви, спонукає до мовленнєвого спілкування. Діти працюють під спокійний музичний супровід.




ІV. Підсумок

Вихователь формує виставку дитячих робіт, проводить їх обговорення.— Які малюнки-подарунки вам подобаються найбільше? Що зацікавило

в куточку образотворчого мистецтва?

129


ЗАНЯТТЯ 2Тема. Мій улюблений садочок

Мета: формувати у дітей здібності зорового оцінювання зовнішніх ознак об’єктів, осо-бливостей їх просторового розташування один відносно одного; сприяти формуванню пам’яті; закріплювати знання правил та прийомів виконання композиції: обирання положення формату аркуша, виділення головного об’єкта засобом контрастної вели-чини відносно другорядних об’єктів; учити малювати великий будинок, передаючи прямокутну форму стін, ряди вікон; розвивати вміння доповнювати зображення на основі уявлень від навколишнього.Попередня робота: під час прогулянки розглядання фасадів будівлі садочка, уточнен-ня форми, пропорцій, розташування поверхів, вікон, дверей; розглядання ілюстрації будинків.Матеріал: білий папір; простий олівець; акварельні фарби; серветки; пензлики; ба-ночки з водою; підставки.



Вихователь запрошує дітей утворити коло.Привітайтесь, мої любі!Зустрічає всіх дітокНаш затишний і веселийНаш привітний дитсадок.

Психогімнастика «Привітання»Доброго ранку, сонечко ясне!Доброго ранку, земле прекрасна!Доброго ранку, дерева багряні!Доброго ранку, квіти духмяні!Доброго ранку, птахи галасливі!Доброго ранку, люди щасливі!


Вихователь пропонує дітям відгадати загадку.Що за будиночок такий:Для діток він зовсім не сумний.До нього вранці поспішають,Залюбки у ньому грають.Діточок тут дуже люблять,Їх і вчать тут і голублять.Тут лунає щирий сміх,Тут чекають нас усіх!.. (Дитячий садок)

— Вам подобається наш дитячий садок? За що ви його любите? Сьогодні до нас на гостину завітала білочка. Вона почула гомін на подвір’ї дитячого садка, і їй стало цікаво: що ж це за чарівний будинок, куди поспішають діти щоранку? Розкажімо білочці про наш чарівний будинок.

— Куди ви прийшли вранці? (До дитячого садка.) Що таке дитячий са-док? Навіщо потрібні дитячі садки? Чи можна назвати дитячий садок домів-кою? Чому? Як ви вважаєте, чи важливо діткам ходити в дитсадок? Чого на-вчає дитсадок? Що ви найбільше полюбляєте робити у дитсадку? Що не подо-бається в садочку?

Вихователь підсумовує читає вірш.

130

ДИТСАДОКТато на роботі,Мама на роботі.Ходять на роботуДяді всі і тьоті.Я ж у дитсадочкуВчуся малювати,

Гратися, співати,Книжечки читати.Клеїти, ліпити,Сам усе робити,Бо ліньком на світіНе годиться жити.


Дидактична вправа «Похвали садочок»

Вихователь починає речення і пропонує дитині продовжити його.• Мені подобається відвідувати садочок, тому що…• Я залюбки ходжу в садочок, бо тут…• Я люблю прогулянки в дитсадку, адже там…• Я люблю свій садочок за те, що…

— У лісі звірята також ходять до дитячого садочка. Їм у лісі дуже цікаво побачити наш дитячий садок. Намалюймо наш садочок, щоб білочка показала його своїм друзям у лісі.


— Підготуймо пальчики для роботи.

Пальчикова вправа «Збудували дім»

Обидві долоні перед очима скласти кутом так, щоб кінчики пальців були притулені один до одного («дах»), але середній палець правої руки був підня-тий угору («димар»).

Я зробив такий будинок —Тут я друзів оселю:Котика, собачку, рибок —Всіх, кого люблю.

Вихователь пропонує дітям пригадати, як виглядає наш дитячий садок і на-малювати його. Здійснює частковий показ за потреби. Дає дітям можливість об-рати положення формату аркуша, послідовність зображення об’єктів: на незна-чній відстані від бічних сторін аркуша олівцем наносять ліву і праву сторони будинку, потім розмістити деталі будівлі: двері, вікна. Дерева слід малювати після того, як будуть зображені корпус будівлі та її деталі.

Діти працюють самостійно. Вихователь нагадує дітям поетапність роботи фарбами: спочатку слід покривати фарбою дальній план — небо, потім — бу-дівлю, і, нарешті, — крони та стовбури дерев. Підтримує творчі прояви, спонукає до мовленнєвого спілкування. Діти працюють під спокійний музичний супровід.

Фізкультхвилинка «Наш садочок»Наш улюблений садочок (Повороти ліворуч — праворуч.)Зранку вже чека діток.Зробимо в садку зарядку. (Руки до плечей — угору.)Поллємо квітучу грядку. (Нахили вперед.)Смачно ми в садку їмоІ гуляти всі йдемо. (Кроки на місці.)Вмієм вправно рахувати, (Почергове стискання пальців на обох руках.)Танцювати і співати.


Вихователь формує виставку дитячих робіт, спонукає дітей до їх аналізу, са-мооцінювання та оцінювання робіт.

— Білочка віднесе наші малюнки своїм друзям-звіряткам у ліс, щоб і вони дізналися про наш дитячий садок.

131


ЗАНЯТТЯ 3Тема. Айстри й жоржини (з натури)

Мета: продовжувати формувати уявлення дітей про красу рослинного світу природи; збагачувати враження від образотворчої діяльності шляхом використання різноманіт-них матеріалів та прийомів зображення об’єктів навколишнього світу; розвивати інтерес до матеріалів і їх властивостей; навчати малювати з натури, передаючи форму та колір осінніх квітів (айстра, жоржина), продовжувати ознайомлювати з технікою малювання акварельними фарбами — змішувати акварельні фарби для отримання складних відтінків і передавання колориту пелюсток квітки; закріплювати знання кольорів, навички користування обладнанням для малювання фарбами; розвивати дрібну моторику рук, творчу уяву, мислення; заохочувати передавати образотворчи-ми засобами свої переживання, почуття; виховувати любов до краси рідної природи, задоволення від власної творчості.Попередня робота: спостереження за квітами на клубі під час прогулянок; розгля-дання ілюстрацій квітів.Матеріал: лялька Оленка; букет із осінніх квітів (або картки з їх зображенням); білі аркуші паперу; акварельні фарби; палітри; пензлики; стаканчики для води; прості олівці; гумки; серветки.




Психогімнастика «Я — квітка»

Діти уявляють себе різними квітами й імітують дії, що їх описує вихова-тель.

— Я — квітка! Я зовсім легенька. Я повільно-повільно росту, піднімаюсь. Я прокидаюся від чудового сну. Я розтуляю свої тоненькі ніжні пелюстки. Я вмиваю пелюстками своє обличчя.

Я — квітка! Мої пелюстки граються з вітром. Вони танцюють з ним, круж-ляють у вальсі. Я танцюю і дарую свої пахощі небу, сонцю, землю та людям.

— Погляньте на нашу клумбу за вікном. Справді ж вона дуже гарна? Поми-луймося красою її квітів.

Ох і гарна клумба в дитсадку!Де іще ви бачили таку?Стільки квітів, барв яскравих ряд:Чорнобривці ясно майорять,А величні, сонячні жоржиниПідвели голівки, мов царівни.Айстри-побратими струнко стали — Діточок привітно зустрічали.


— Недаремно осінь у народі називають чарівницею. Незабаром стане зовсім холодно, облетить золоте листячко і настане сумна, бідна на яскраві кольори, пізня осінь. А поки що ми радіємо осінньому ще теплому сонечку, барвистому вбранню дерев і, звісно, пишним, осіннім квітам. Які квіти ростуть на нашій клумбі? Назвіть їх.

— Якщо квіти різних кольорів, то як їх можна назвати? (Різнокольоровими) Якого кольору квіти на нашому квітнику? Подобається вам наша клумба? Чому? Клумба гарна, барвиста, на ній цвіте багато чудових квітів, що прикрашають

132

наше подвір’я. Коли ми дивимося на квіти, милуємося їх красою, то відчува-ємо задоволення, нам приємно. Квіти радують нас своїми веселими барвами. Пам’ятаєте, як ми вирощували та доглядали квіти на клумбі?

Дидактична гра «Як вирощують квіти»

Вихователь пропонує дітям розглянути картки із зображенням: періодів зростання рослини (насіння, росток, поява листочків, поява квітки), предметів догляду (поливальниця, лопата, граблі, сапка). Необхідно розставити картки із зображенням зростання рослини у відповідній послідовності. Після виконання завдання діти складають колективну розповідь про вирощування квітки.

— До нас на гостину завітала лялька Оленка. Вона принесла нам у подару-нок букет квітів. Розгляньмо їх.

Дидактична гра «Послухай і скажи, знайди і покажи»

Вихователь ставить дітям запитання, вони відповідають і показують відпо-відну квітку або її частину, обґрунтувавши свою відповідь.

— У якої квітки квіточки найменшого розміру, червоно-жовтого кольору? (чорнобривців)

— У якої квітки квіти найбільші? (У жоржини) У якої квітки найбільше пелюсток? У якої квітки стебло найвище? У якої квітки велике листя? У якої квітки листя найдрібніше? Оленка знає, що мине трохи часу — і ми вже не змо-жемо побачити ані на клумбі, ані у букеті золотаво-червоних чорнобривців, ве-личних жоржин і голчастих квіточок айстр. Вона пропонує вам намалювати ці квіти на згадку.


Фізкультхвилинка «Пішли діти в квітничок»Пішли діти в квітничок квіточок збирати,Жовті, сині, білі — На вінок зривати. (Ідуть по колу, промовляючи слова.)Квіточки звивали — на голівку клали. (Зупиняються, імітують рухи.)Віночки звивали — на голівку клали.(Кладуть одне одному руки на плечі, йдуть по колу, промовляючи слова.)Як сплели віночки, завели таночки. (Розходяться, імітуючи танок.)

Діти виконують дії відповідно до тексту і промовляють рядки вірша разом із вихователем.

Вихователь ставить у вазу одну квітку жоржини й одну квітку айстри. Про-понує розглянути квіти і намалювати їх як справжні художники. Для цього потрібно уважно розглянути квіти, запам’ятати їх форму, колір, положення в вазі. Спочатку намалювати їх простим олівцем (щоб можна було витерти гум-кою неточні штрихи), а потім розфарбувати акварельними фарбами, добираючи їх на палітрі.

Діти працюють самостійно. Вихователь допомагає обрати правильне сполу-чення кольорів, радить змішувати фарби на палітрі, додаючи до світлої більш темну по кілька крапель. Вихователь допомагає порадою, частковим показом на своєму аркуші. Активізує мовлення дітей у називанні форми, кольору, вели-чини, розміщенні стебла, листя, квітки. Діти працюють під спокійній музич-ний супровід.


— Молодці, дуже гарні квіточки. Оленці також дуже подобаються. Вона приведе своїх подружок-ляльок помилуватися вашими квітами. Прикрасимо ними групу на згадку про барвисті квіти.

133


ЗАНЯТТЯ 4Тема. Чарівні фарби та долоньки

Мета: розширювати знання дітей про руки людей як найцінніший скарб людини будь-якої професії; формувати бажання створювати художні образи, зважаючи на власний досвід та знання техніки і способу зображення (долонькою); ознайомити з можливістю створення образів, символів предметів на основі однакових елементів; закріплювати знання про кольори, симетрію; розвивати пізнавальні та творчі здіб-ності, дрібну моторику, мислення, мовлення, творчу уяву, окомір, орієнтування на площині; спонукати до об’єктивного оцінювання роботи (як власної, так і робіт інших дітей); виховувати повагу до людської праці.Попередня робота: виготовлення на занятті з аплікації силуетного вирізування від-битка руки дитини; ознайомлення з професіями людей; читання художніх творів про працелюбність; вивчення прислів’їв та приказок про працю. Матеріал: великий аркуш паперу для створення образів із силуетів рук (метелик, риб-ка, сонечко, птах); аркуші паперу формату А4; пензлі або поролонові губки; підставка для пензлів; гуашеві фарби; фломастери або олівці; серветки; стаканчики з водою.



Вихователь пропонує дітям відгадати загадку.Хоч у нас їх лише дві,Допоможуть головіВсе задумане здійснити:Люблять дуже щось робити. (Руки)


— Як ви розумієте вирази: «золоті руки», «добрі руки», «розумні руки», «умілі руки»? Народ придумав дуже багато прислів’їв про працьовитих людей:

• Діло майстра боїться.• Діло майстра величає.• Хто багато робить, той багато вміє.• Добре у світі тому жити, хто працьовитий.

РУКИБез чого не можна картину писати?Без чого сосну неможливо зрубати?Без чого на полі хліби не шумлять?Без чого ракети ніяк не злетять?Без чого не зшиєш новеньких чобіт?Без чого зварити не можеш обід?Трудящії руки для праці потрібні,Умілі, розумні, невтомні і здібні!

(М. Пляцковський)

— Послухайте оповідання Є. Перм’яка

НАВІЩО РУКИ ПОТРІБНІПетрусь із дідусем були великими друзями, про все розповідали один од-

ному. Якось дідусь запитав онука:— А навіщо, Петрику, людям руки потрібні?— Щоб у м’яча грати, — відповів Петрусь.— А ще навіщо? — запитав дідусь.— Щоб ложку тримати. Щоб кицьку гладити.

134

— А ще? Щоб камінчики кидати у річку.Довго відповідав Петрусь дідусеві. І ніби правильно відповідав. А проте, го-

ловного так і не сказав.— Як ви гадаєте, чого головного не сказав Петрусь? (Руки потрібні, щоб

працювати.) Сьогодні ближче ознайомимось із власними руками, з можли-вістю використання їх форми в художній діяльності.



Пальчикова гра «Долоньки»

1–4 рядки — вказівним пальцем однієї руки коловими рухами гладять до-лоню другої руки та обводять бугорці кожного пальця. 5–8 рядки — виконують аналогічні рухи другою рукою.

Долоньки гладила Оленка,В Оленки пальчики маленькі,А на кожній руціРахувала бугорці:

Раз, два, три, чотири, п’ять!Будем пальці рахувать:Раз, два, три, чотири, п’ять — Пальців буде рівно п’ять!

— Розгляньте наші роботи з аплікації — ви обводили свої долоньки на па-пері й потім їх вирізали. Створимо декілька композицій із паперових долоньок.

Вихователь разом з дітьми на великому аркуші білого паперу складає 2–3 композиції із паперових долоньок: метелика, квітку, сонечко, пташку, ти-снення рук, віночок. Усі діти долучаються до створення композицій, коменту-ючи свої дії. Наприклад: «сонечко» — пальчики як сонячні промінчики, що не-суть світло і тепло всім живим істотам на землі, щоб їм було сонячно і тепло; «дружба» — віночок із долоньок різних кольорів, щоб завжди цвіло все навколо і всі жили дружно. Вихователь пропонує кожній дитині самостійно створити свою композицію, використавши техніку малювання долонькою — розмалю-вавши свою долоньку фарбою та ставлячи відбитки на аркушах паперу. Згодом можна домалювати дрібні деталі для передавання виразності образу. Діти пра-цюють самостійно. Вихователь допомагає дітям обрати правильне сполучення кольорів, правильно розмістити композицію на аркуші. Допомагає кожному порадою, частковим показом на своєму аркуші. Активізує мовлення у нази-ванні форми, кольору, величини, розміщенні елементів композиції. Діти пра-цюють під спокійний музичний супровід.


Вихователь формує виставку дитячих робіт. Стимулює до обговорення та об’єктивного оцінювання як власної роботи, так і робіт інших.

— Як ви гадаєте, чия робота найцікавіша? Що в сьогоднішньому занятті сподобалося найбільше?


ДИТЯЧИЙ САДОКУ садочку радісноВсі мене вітають,Іграшки та друзіНа мене чекають. Буду будуватиЗ кубиків палац,Буду танцювати,Квіти малювати,Спати в тихий час.Рибок погодуюІ зліплю ковбаску,

Потім виховательПрочитає казку.Коли мене неняПрийде забирати,Я помчу до неї,Щоб її обняти!Розповім, як грався,Пісню проспіваю,Попрощаюсь із садком,Хай відпочиває!

(О. Висоцька)

135


ЗАНЯТТЯ 5Тема. Осінні дарунки (натюрморт)

Мета: ознайомити дітей із жанром натюрморту у творах української художниці К. Білокур; ввести в активний словник поняття «натюрморт»; формувати вміння самостійно створювати об’ємні композиції (натюрморти); навчати зображувати в малюванні різні за формою фрукти (кулясті, овальні, конусоподібні), передавати їх характерні ознаки; учити висловлювати свої враження у толерантній, доброзичливій манері; удосконалювати образотворчу техніку у предметному малюванні (самостійно обирати спосіб малювання); розвивати композиційні вміння — розміщувати кілька об’єктів, складаючи гармонійну композицію (крупні — у центрі або на передньому плані, дрібні — зверху чи збоку); розвивати дрібну моторику рук, логічне мислення, творчу уяву, пам’ять, мовлення; закріплювати вміння відгадувати загадки; вихо-вувати у дітей повагу до праці інших людей, бажання доводити розпочату роботу до успішного завершення.Попередня робота: дидактичні ігри з фруктами; спостереження за осінніми ознака-ми у природному довкіллі; розглядання ілюстративних матеріалів з теми; читання художніх творів.Матеріал: репродукції картин К. Білокур «Осінні натюрморти»; кошик із фруктами (або муляжів); таця та серветка для натюрморту; фарби; пензлики; підставки для пензликів; стаканчики з водою; серветки.






— Яка зараз пора року? (Осінь) Яка осінь? Чому осінь щедра? (Вона дарує людям урожай.)

Чудовий восени наш сад:В нім грушки є і виноград,І яблучка рум’яняться,І грушки усміхаються.

До саду зранку ми підем,Покличемо сусідів.І сонечку і осеніПромовимо «Спасибі!»

(У. Рашид)


— Ось і сьогодні осінь принесла нам свої дарунки. Що це? (Кошик з осінніми дарунками) Що осінь може принести в кошику? Дізнаймося!

Вихователь знімає серветку, якою накрито кошик.— Що це? (Плоди, фрукти)Вихователь пропонує дітям по черзі діставати з кошика по одному плоду,

називати його та викладати в рядок на столі.— Назвіть фрукти, що містяться в кошику. Відгадайте загадки про фрукти.

• Жовте з боком червоненьким з дерева дістану. Дуже добре, солоденьке, кругле і духмяне. (Яблуко)

• Солодка, соковита, соком вся налита. Її скоріше з’їсти мушу, бо дозріла жовта. (Груша)

136

• Чи то жовта, чи то синя, соковита господиня. (Слива)

• Мовби на одній нозі, він зростає на лозі. Кожен скуштувати рад соковитий. (Виноград)

• Зелені сережки на гілці висіли, На сонці підсмажились і почервоніли. (Вишні, черешні)

Вихователь пропонує дітям з фруктів та ягід створити красивий натюрморт.— Що таке натюрморт? (Це композиція, складена з квітів, листя, овочів,

фруктів і різних предметів посуду.) Погляньте на картини української худож-ниці Катерини Білокур «Осінні натюрморти». Художниця родом із села Бог-данівка поблизу міста Яготин Київської області. Що зображено на картинах? (Квіти, фрукти, хліб, український посуд, колоски, листочки) Видатна україн-ська художниця Катерина Білокур у більшості своїх картин зображувала квіти, незважаючи на велику складність їх малювання. Зверніть увагу на кольори, ви-разність передавання пелюсток квіточок — вони ніби живі істоти. Є в її творах зображення калини, дарів з ланів і садів.

— Створімо композицію із фруктів — свій натюрморт.Вихователь разом з дітьми створює натюрморт із фруктів на столі.— Намалюймо натюрморт як справжні художники.


— Сідайте на стільчики за столи навколо нашого натюрморту. Підготуймо пальчики до роботи.

Пальчикова вправа «Натюрморт»Натюрморт аби зробити,(Згинають і розгинають пальці на обох руках.)Треба пальці розігріти.Кулачки ми розімнемо,(Кулаками по черзі стукають об стіл.)Пальці в кулачках зімнемо.(Стискають і розтискають кулаки.)Уперед — назад — і раз:(Імітують рухи відповідно до тексту.)Одне яблучко у нас.А тепер по колу — два:Ось і грушка чарівна.Наші пальчики — майстри,(Почергово згинають пальці на одній руці, а потім — на другій.)Зроблять все: один, два, три!

Діти працюють самостійно. Вихователь пропонує намалювати натюрморт на аркуші паперу, нагадує про розміщення, попереднє контурне зображення простим олівцем.

Вихователь використовує диференційований (ураховує зону найближчого розвитку дитини — спонукати до творчості: змішування різних відтінків фарб) та індивідуальний підходи (ураховує індивідуальні особливості та можливості дитини, додатково на своєму зразку демонструє прийоми роботи) до дітей за по-треби, стежить за поставою під час роботи. Діти працюють під спокійний му-зичний супровід.


Вихователь формує виставку дитячих робіт.— Розгляньте уважно наші різноманітні натюрморти. Чому у всіх різні на-

тюрморти? Висловіть свої враження від побаченого. Чий натюрморт сподобався вам найбільше. Поясніть свою думку.

137


ЗАНЯТТЯ 6Тема. Хатня тваринка

Мета: продовжувати зацікавлювати дітей світом тварин; формувати уявлення дітей про свійських тварин; навчати створювати образи свійських тварин у малюванні з використанням знання будови тіла тварин — однакові частини тіла (тулуб, голова, чотири лапи, хвіст, вуха), різний розмір та характерні особливості; учити зображувати тварин у русі; закріплювати знання про свійських тварин та їх дитинчат, про їх бу-дову, їх зовнішні ознаки; розвивати вміння аналізувати особливості будови тварини, співвідносити частини за розміром і пропорцією; розвивати дрібну моторику, окомір, синхронізувати роботу обох рук; спонукати критично аналізувати свою роботу та роботи інших; виховувати самостійність, працьовитість, бажання доводити почату справу до кінця.Попередня робота: дидактичні ігри за темою; розглядання сюжетних малюнків із зображенням тварин та їх дитинчат; читання художніх творів.Матеріал: сюжетна картина «Свійські тварини» або предметні зображення тварин; кольорові та простий олівці; 1/2 аркуша паперу формату А4.







— Сьогодні на вулиці я зустріла маленьке кошенятко. Воно було таким гар-ним, таким кумедним. Мені захотілося взяти його до себе, але у кошеняти уже є господар і помешкання. А у вас є хатні тварини, які мешкають з вами у бу-динку або в квартирі? Хто вони? Назвіть свійських тварин, яких можна поба-чити на сільському подвір’ї.

Вихователь виставляє ілюстрації свійських тварин або сюжетну картину «Свійські тварини».

— Чому цих тварин називають свійськими? (Вони живуть поряд з людиною. Людина піклується про них, будує їм житло, годує.)


Вихователь пропонує дітям зімітувати голос тварин та сказати, що робить ця тварина, коли подає голос.

Кішка нявкає — няв-няв.Вівця бекає — бе-е.Свиня хрокає — хро-хро.Корова мукає — му-у.

Кінь ірже — і-го-го.Коза мекає — ме-е.Собака гавкає — гав-гав.

— Відгадайте загадки про тварин.

• Пасеться на лузі тварина:Пухка і сіра як хмарина.Вона нам вовною даєТурботу і тепло своє. (Вівця)

138

• Довгі вуха, куций хвіст,До мисливства в нього хист:Все знаходить навманняЦе маленьке… (цуценя).

• І ввечері і зранку вартую я на ґанку.І кусаю, і гарчу — в дім чужих не пропущу. (Собака)

• Він сварливу вдачу маєТа рогами всіх буцає,Трусить жваво бородою,«Ме-е!» — говорить нам с тобою.Та капусту — хап! Хап!Хто ж це? Хто це? Звісно… (цап).

• В хаті я мишей ганяю,Вуса ще з дитинства маю.Лапкою миюся щодня.Я — пухнасте… (кошеня).

— Намалюймо свійських тварин для наших ляльок.



Пальчикова вправа «Дім для Барбоса»

1–6 рядки — з’єднують руки подушечками пальців і долонями. Хитають «дім» вперед — назад, ліворуч — праворуч.

Ми пограєм з вами просто:Побудуєм дім Барбосу.Теплий дім, із цегли дім,Буде зручно жити в нім.Пес Барбос сховаєтьсяІ холоду не злякається.

Вихователь звертає увагу дітей на зображення свійських тварин, на те, що всі ці тварини схожі між собою, тому що мають великий овальний тулуб і неве-лику овальну голову, а відрізняються іншими частинами тіла — хвостами, ніж-ками, ріжками. Вихователь демонструє комбінації розміщення тулуба і голови на аркуші паперу за допомогою вугільного олівця.

— Хто це може бути, якщо голова розташована біля тулуба збоку? (Овечка, свинка, баран, кішка, собака) Кого зі свійських тварин отримаємо, якщо голову трішки підняти над тулубом збоку і витягнути шию? (Коник, ослик, корівка, телятко, лошатко) Якщо голову опустити нижче ніж тулуб? (Тваринка п’є во-дичку, пасеться на траві.)

Діти працюють самостійно. Вихователь пропонує їм подумати, яку тва-ринку вони хочуть намалювати і чим саме вона буде зайнята. Нагадує про те, що спочатку слід намалювати тваринку простим олівцем, а потім розфарбувати ко-льоровими олівцями. Звертає увагу на розміщення малюнка у центрі аркуша. Вихователь використовує диференційований (ураховує зону найближчого роз-витку дитини — спонукає до творчості) та індивідуальний підхід (ураховує ін-дивідуальні особливості та можливості дитини, додатково на своєму зразку де-монструє прийоми роботи) до дітей за потреби, стежить за поставою під час ро-боти. Діти працюють під спокійний музичний супровід.


Вихователь формує виставку дитячих робіт.— Які гарні свійські тварини! Розкажіть одне одному, кого ви намалювали,

який характер має ваша тваринка, які у неї звички та вподобання.

139


ЗАНЯТТЯ 7Тема. Чарівні птахи й звірі

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з творами відомих майстрів пензля Г. Со-бачко та М. Приймаченко, із незвичайними, казковими образами в образотворчому мистецтві; сприяти зацікавленості декоративним малюванням; закріплювати вміння малювати тварин та птахів; розвивати дрібну моторику, творчу уяву та здібності; фор-мувати естетичний смак; спонукати до фантазування, проявів творчості; виховувати інтерес до творчої діяльності, бажання створювати власні казкові художні образи.Попередня робота: ознайомлення з репродукціями картин художників; читання художніх творів.Матеріал: репродукції картин художниць М. Приймаченко та Г. Собачко; прості олівці; фарби акварельні та гуашеві; м’які пензлі; баночки з водою; підставки для пензликів; серветки



Вихователь демонструє дітям зображення жар-птиці.— Діти, який дивовижний птах завітав до нас сьогодні! Що це за птах?

ДИВОВИЖНИЙ ПТАХ(Скорочено)

Раз до лісу ми пішли,Птаха дивного знайшли:Шия довга, дзьоб твердий,Колір — ясно золотий!Осідлали птаха ми,Полетіли у країКазочки чудової,Різнокольорової!

(В. Клочкова)


— Так, це казкова жар-птиця. Яка вона гарна! А прилетіла вона до нас з проханням: у казковій країні лихі люди переловили всіх казкових птахів та звірів, зруйнували чарівну красу. Вона каже, що якби ми змогли зробити зо-браження фантастичних тварин, то вона б забрала б їх у свою казкову країну. І тоді люди знову повірили б у казку. Художники та майстри народних проми-слів дуже цікаво нам розповідають про дивовижних істот, які існують тільки в казках та у мріях. Погляньте на репродукції картин українських народних художниць Марії Приймаченко та Ганни Собачко («Бичок-третячок», «Зеле-ний слон», «Синій бик», «Лісова птиця», «Чарівний птах», «Фантастична риба»). Більшість сюжетів картин — казкові, фантастичні звірі, птахи та квіти. Ці картини світлі й веселі, милують очі яскравістю та різнобарвністю, а головне — казковим змістом. Прості квіти, птахи чи звірі у їх картинах пе-ретворюються і стають схожими одне на одне, квіти на птахів, жучки на квіти, птахи на квіти тощо. Допоможімо жар-птиці — створімо зображення фанта-стичних тварин, щоб вона забрала їх у фантастичну країну. Нехай люди знову повірять у казку.



140

Пальчикова гімнастика «Жар-птиця»Не лелека, не синиця,(Загинають по черзі пальці на обох руках.)Це чарівная жар-птиця.В небесах вона летить,(Долоні перед собою — «махають крилами».)Всіма барвами блищить.(Оплески в долоні.)

— Вигадайте свого фантастичного птаха, чи звіра, якого ще ніхто ніколи не бачив та намалюйте його.

Вихователь звертає увагу дітей на будову фантастичної істоти, пропорційні співвідношення. У будь-якої істоти є голова, тулуб, шия, лапи, хвіст. У птаха — дзьоб, крила. Тулуб і голова — це овали різного розміру. Решту частин фанта-стичних істот кожен малює такими, якими уявляє.

Діти працюють самостійно. Вихователь пропонує їм подумати, кого вони хо-чуть намалювати і як саме він виглядатиме. Нагадує про те, що спочатку слід малювати простим олівцем, а потім — розфарбувати фарбами. Звертає увагу дітей на розміщення малюнка у центрі аркуша. Вихователь використовує ди-ференційований (ураховує зону найближчого розвитку дитини — спонукає до творчості) та індивідуальний підхід (ураховує індивідуальні особливості та можливості дитини, додатково на своєму зразку демонструє прийоми роботи) до дітей за потреби, стежить за поставою під час роботи. Діти працюють під спо-кійний музичний супровід.


Вихователь формує виставку дитячих робіт. Пропонує оцінити роботи.— Ви справжні художники-чарівники. Жар-птиця буде задоволена, з та-

кими фантастичними звірами й птахами у її країні повірять у дивовижний світ казки.


ДИВНА ХАТКА(Небилиця-небувалиця)

Як пішов же я в мандрівку —А було воно саме в Петрівку, — Була на мені шапка-бирка,А за поясом гостра сокирка,Через плече добра торбина,Як у хазяйського сина:Сокира в пригоді знадобиться,А з торбини хлібом-сіллю живиться.Іду я та й іду,Як стоїть хатка на льоду:Сама книшова,Стріха цибульова,Млинцем зачинена,Ковбасою защіпана,Салом замикана,Маслом запечатана.Лизнув я масло — обпечаталось,Куснув я сала — відімкнулося,Гризнув ковбаси — відщепнулося,

Над’їв млинця — відчинилося.Увійшов я в хатку,Скинув сиву шапку;Аж там таке — Матінко, яке!Яєчня шкварчить,Тоненько пищить,Борщик з рибою кипить,На всю хату клекотить,А пироги в боки,Вареники в скоки,По столу гасають,Гопки витинають!Ті, що високо стрибали,У сметані потопали,А я на їх ласку мав,По одному витягав,Хорошенько поживав, — У бездонний глечичок складав.

(В. Підпалій)

141


ЗАНЯТТЯ 8Тема. Трактор

Мета: продовжити формувати уявлення дітей про місто та село; збагачувати уявлення про працю дорослих у сільському господарстві; навчати малювати трактор, викори-ставши всю поверхню аркуша; формувати здатність зорово оцінювати багатоскладовий об’єкт, порівнюючи малюнок та іграшку; закріплювати вміння розгадувати загадки, малювати олівцями, самостійно створюючи малюнок; розвивати дрібну моторику, творчу уяву, мислення, пам’ять; виховувати цікавість та повагу до працівників сільського господарства.Попередня робота: ознайомлення з різними видами транспорту; бесіди про сільсько-господарську працю на селі; розглядання ілюстративних матеріалів про транспорт, сільськогосподарські роботи; читання художніх творів.Матеріал: альбомний аркуш паперу; простий олівець; акварельні фарби; пензлики; баночки з водою; серветки; іграшка трактор.



В и х о в а т е л ь. Діти, до нас сьогодні завітала лялька Оксанка. Привітаймося з нею. Вона хоче нам розповісти про свою поїздку до села. А ви були в селі?


Вихователь пропонує дітям для розглядання ілюстрації міста і села.— На якому малюнку зображено місто? село? Поясніть. Чим відрізняється

місто від села? Назвіть особливості. Які будинки у селі, а які — в місті? Скільки машин їздить селом, а скільки — містом? Скільки там проживає людей? Чи є у селі метро, трамваї, тролейбуси? Чи є у містах ферми з тваринами: коро-вами, свинями, птахами? Чи ходять містом гуси, кури, індики?

Вихователь підсумовує міркування дітей.— Є міста великі й малі. Є села великі й малі. Насамперед міста відрізня-

ються від сіл своєю забудовою. У містах багато заводів, фабрик, є великі авто-вокзали і залізничні та аеровокзали, велика кількість багатоповерхових будин-ків, установ, театрів, кінотеатрів тощо. У селах майже всі будинки з присадиб-ними ділянками, де господарі вирощують овочі й насаджують фруктові сади. Майже в кожному господарстві, у кожному дворі є свійська птиця і худоба. На-вколо сіл є поля, на яких люди вирощують хліб, овочеві та інші культури.

Дидактична гра «Літає, пливе, їде»

Вихователь пропонує дітям розподілити картки із зображенням транспорту на три групи, що мають відповідати словам «літає, пливе, їде».

— Що таке транспорт? Які існують види транспорту? Як би ви назвали вид транспорту, що рухається в повітрі? Назвіть транспорт, що рухається по воді. Який вид транспорту рухається по землі? Який транспорт називають спеціаль-ним? Чи він існує на селі чи тільки у місті?

— Відгадайте загадки.

• Двоє ніг у прудкого коня,Має він одне око і роги.Я катаюсь на ньому щодня,Хоч і добре натомлюю ноги. (Велосипед)

• Під землею, в глибині —Стукіт, грюкіт і вогні.

142

Швидко їдуть поїзди —Той туди, а той сюди —У підземних коридорах.Ми на місці будем скоро! (Метро)

• В синім небі путь моя,Наче птах літаю я,Маю крила із хвостом,Називаюсь… (літаком).

• Я не їм вівса і сіна.Дайте випити бензину.Всіх коней випереджаю,Куди треба, доїжджаю. (Автомобіль)

— Оксанка нам принесла іграшковий трактор. Вихователь разом з дітьми обстежує іграшковий транспорт. Називає його

складові, форму, місце розташування, просторове співвідношення. Уточнює уявлення про роботу трактора, розповідає про те, як трактор використовують у сільському господарстві та у місті. Підкреслює важливу роль роботи трактора на селі (використовуючи додаткові пристрої до трактора). Трактором з плугом орють землю, трактором з сівалками сіють зерно на ланах, трактором з косар-кою косять траву на корм тваринам, трактором з пристроєм-лопатою розчища-ють сніг на дорогах взимку, трактором з ковшем риють канави для труб тощо.

— Намалюймо трактор для ляльок.



Пальчикова вправа «Подорож»

1–4 рядки — згинаючи пальці по черзі, називають тварин, водночас поду-шечкою вказівного пальця по черзі торкаються кінчиків пальців другої руки. 5–8 рядки — масажують великим пальцем правої руки пальчики лівої руки та навпаки.

Синій автобус везе носорога,Свинку, собаку, слона і лисицю,Всіх кому сниться весела дорога,Всіх, кому дома чомусь не сидиться.Їде автобус степами, лісами.Сонце сідає за синії гори,Їде автобус за чудесами,Їде автобус до синього моря.

(І. Боровик)

Вихователь звертає увагу дітей на будову трактора, пропорційні співвідно-шення. Діти працюють самостійно. Вихователь пропонує їм визначитися, який трактор вони хочуть намалювати і чим саме він буде зайнятий. Нагадує про те, що спочатку слід намалювати трактор простим олівцем, а потім — розфарбу-вати кольоровими олівцями. Звертає увагу дітей на розміщення малюнка у цен-трі аркуша. Використовує диференційований (ураховує зону найближчого роз-витку дитини — спонукає до творчості) та індивідуальний підхід (ураховує ін-дивідуальні особливості та можливості дитини, додатково на своєму зразку демонструє прийоми роботи) до дітей за потреби, стежить за поставою під час роботи. Діти працюють під спокійний музичний супровід


Вихователь формує виставку дитячих робіт. Пропонує оцінити роботи.— Які види транспорту ви бачили у селі під час вашої мандрівки? Чи ката-

лися ви на візку, у який запрягають коней?

143


ЗАНЯТТЯ 9Тема. Звідки хліб прийшов?

Мета: розширювати знання про працю дорослих; дати знання про те, що хліб — це результат великої праці багатьох людей; формувати уявлення про хліб, про різно-манітність хлібних виробів; учити визначати та конкретизувати зміст композиції на основі наявних у дітей уявлень про задану тему; виховувати дбайливе та шанобливе ставлення до хліба та праці хлібороба. Попередня робота: бесіди про шлях хлібу до столу; дидактична гра «Шлях хлібу до столу»; розглядання ілюстративних матеріалів; читання художніх творів про виро-щування хлібу, про хлібобулочні вироби.Матеріал: альбомний аркуш; простий олівець; кольорові олівці; фломастери; аква-рельні фарби; пензлики; баночки з водою; серветки; хлібобулочні вироби; ілюстрації до розповіді.



Вихователь пропонує дітям відгадати загадку.Відгадайте легко й швидко:М’який, пишний та духмянийВін і чорний, він і білий,А буває підгорілий. (Хліб)


— У кожному будинку люблять хліб, але він сам не росте. Потрібно докласти багато зусиль, що мати його (ілюстрація). Люди орють, удобрюють землю, сі-ють зерна пшениці. Хлібні зернятка люблять воду та сонечко (ілюстрація). Відчуваючи турботу людей, зернятка перетворюються на колоски. У кожному колоску — зерна (ілюстрація). Восени люди збирають врожай, обмолочують зерно. І борошно надходить на хлібозавод (ілюстрації). На заводі використову-ють автоматичні лінії. Тістомішалки готують з борошна тісто. Його розливають у форми і відправляють у піч. З печі дістають рум’яний хліб. На хлібозаводі го-тують багато смачних виробів: булки, батони, бублики, пироги, печиво. Торти, тістечка прикрашають кремом.

— Ось такий довгий та важкий шлях долає маленьке зернятко, перш ніж по-трапити до нас на стіл у хлібних виробах. Розгляньте колоски пшениці, жита, вівса, ячменю, кетяги проса, гречки, початки кукурудзи, соняшник.

Вихователь розповідає, чим вони різняться, які вироби з них готують (де-монструє, дає покуштувати).

— Важка праця у хліборобів. Спочатку слід підготувати землю, посіяти зерно, доглядати за ним, доки не виросте та не дозріє. Попрацювати в жнива, зібрати урожай, відокремити зерно від соломи, змолоти це зерно на борошно. Уже з борошна, додаючи яйця, молоко, цукор, сіль, дріжджі, замісити тісто і випікати різні вироби.

Дидактична гра «Склади малюнок»

Вихователь пропонує групам дітей конверти із розрізаними на частини сю-жетні малюнки, де зображено головні етапи хліборобської діяльності: орють поле; засівають його; поле зі стиглою пшеницею та комбайном; вантажівки із зерном; пекарня, де випікають хліб; хліб у крамниці, де продають хлібобулочні

144

вироби тощо. Діти зі складових складають ціле, а потім пояснюють послідов-ність шляху хліба до нашого столу.

Динамічна вправа «Покажи шлях хліба»

Кожна дитина бере собі малюнок, де зображені головні етапи хліборобської діяльності та шлях послідовності отримання хліба: засівають зерно; росте ко-лосся; комбайн збирає хліб; млин; хлібозавод; машина везе хліб до магазину; хліб у магазині. У музичному супроводі діти хаотично рухаються. Після припи-нення звучання музики їм слід вишикуватися у певній послідовності «шляху вирощування хліба». Діти обмінюються малюнками, гра повторюється.

ХЛІБОРОБИЧесть і слава хліборобам,Що живуть в моїм селі!Хлібороби хліб нам роблять,Знайте й ви про це, малі!В пору літню, в час осінній,Навесні в гарячий час

Косять, жнуть вони і сіють,Лан орють у котрий раз!А їсте ви паляницю,Калачі смачні їсте, — Не забудьте уклонитьсяХліборобові за те.


— Намалюймо різні етапи шляху хліба, що найбільше вас вразили та запа-м’яталися.



Пальчикова вправа «Сестрички»

Під час читання кожного рядка масажують пальці по черзі подушечками пальців руки. Гру починати необхідно з мізинця, а завершувати великим пальцем.

Є в нас дві сестрички,Сестрички-трудівнички.Вранці спритна ТаяХату замітає.А полити квіти —Це вже справа Віти.Гарні з Віти й ТаєчкиВиростуть хазяєчки.

(І. Кульська)

Діти самостійно працюють. Вихователь нагадує їм про те, що спочатку слід малювати простим олівцем, а потім розфарбувати — кольоровими олівцями чи фарбами. Звертає увагу на розміщення малюнка у центрі аркуша. Вихова-тель використовує диференційований (ураховує зону найближчого розвитку дитини — спонукає до творчості) та індивідуальний підхід (ураховує індиві-дуальні особливості та можливості дитини, додатково на своєму зразку демон-струє прийоми роботи) до дітей за потреби, стежить за поставою під час роботи. Під час роботи проводить індивідуальні бесіди (з двома-трьома дітьми), усій групі дає настанову на необхідність індивідуально визначати зміст майбутньої роботи. За потреби вихователь доброзичливо, ніби радячись, надає допомогу в уточненні змісту роботи й визначенні засобів виразності. Діти працюють під спокійний музичний супровід.


Вихователь формує виставку дитячих робіт. Разом з дітьми розглядає та аналізує роботи: визначає відповідність обраного сюжету обраній темі, індиві-дуальність рішення, обирання вдалих засобів виразності, акуратність викона-ної роботи.

145


ЗАНЯТТЯ 10Тема. Петриківка

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з різними видами народного декоративно-прикладного мистецтва — петриківський розпис, зокрема роботами майстрині Марфи Тимченко; навчати помічати художні елементи, що визначають специфіку «казкової Петриківки» — предмети, матеріал, техніка, колорит, візерунок; навчати малювати на папері візерунки із рослинних елементів (травичка, ягоди, квіти, цибулька) за мотивами петриківського розпису; вправляти у технічних вміннях під час виконання основних мазків у різні способи (кінчиком та всім пензлем, пальцем); залучати до споконвічних традицій українського мистецтва; розвивати мислення, креативність, допитливість; виховувати охайність, любов до рідного краю, почуття гордості за українських майстрів.Попередня робота: ознайомлення з народним декоративно-прикладним мистецтвом; бесіди про традиційні промисли України.Матеріал: репродукції картин Марфи Тимченко; вироби петриківського декора-тивно-прикладного мистецтва; українська піч; вишиті рушники; мольберт; фарби; палітри; пензлики; вода; вологі серветки; папір; зразок; буряк; морквина; вугілля; глина; молоко; яйце.



В и х о в а т е л ь. Привітаймося і подаруймо одне одному свої усмішки.


— Сьогодні я запрошую вас на виставку творів майстрів петриківського де-коративного розпису. Багата земля українська народними умільцями. Кож-ний край нашої України славиться своїми творами народних майстрів. Серед них гончарі, різьбярі по дереву, вишивальниці, плетівниці мережив і худож-ники. Людина завжди прагне до прекрасного. І завжди в Україні прикрашали свої оселі малюнками, красивим посудом, вишитими рушниками, скатертями, одягом. Є в Україні на Дніпропетровщині мальовниче село Петриківка. З дав-ніх-давен господині того села почали прикрашати свої хати красивими деко-ративними малюнками. Слово «декоративний» походить від слово «декор» — прикрашати, а «петриківський» — від назви селища, де він виник. Майстрині Петриківки прикрашали стіни мальованими квітами, травичкою, ягодами. Казкові квіти розквітали на стінах побілених хат, на стінах у хаті, навколо ві-кон, навколо печі й на печі. Пізніше і в наші часи такі візерунки почали широко використовувати в оздобленні побутових речей — посуду, скринь, дощечок. Пе-триківці притаманні переважно рослинні, квіткові орнаменти («цибулька», «кучерявка», жоржини, айстри, троянда) і лугові (ромени, волошки) квіти та ягоди калини, полуниці та винограду. Також характерне зображення листоч-ків («папоротник»), бутонів і перистих листочків. Найвідоміші майстри жи-вуть у селі Петриківка або походять з нього. Усі майстри Петриківки — вірту-ози своєї справи, адже малюють без наміченого контуру, користуючись тільки окоміром. Окрім пензля, петриківські художники використовують стеблини, тріски, а ягоди та деякі квіти малюють просто пальцем. Для розпису на па-пері використовують яєчний жовток, додаючи його до фарби (в гуаш), по де-реву малюють масляними фарбами. З давніх-давен передають з покоління в по-коління свої секрети розписування, свою майстерність. Характерною особли-вістю всіх малюнків петриківських букетів є розміщення в його центрі трьох великих квіток, з боків яких відходять менші за розміром квіти з бутонами, що

146

завершуються тоненькими вигнутими стебельцями лугових трав. Набір кольо-рів душе широкий, але переважають червоні, зелені фарби. Погляньте уважно на цей посуд, картини, скриньки. Якими візерунками вони прикрашені? Це ро-боти відомої майстрині петриківського розпису Марфи Тимченко.

— Чи запам’ятали ви, за допомогою чого малювали майстри Петриківки? Пензлики, рогозина, піпетка, та навіть пальчиками. Раніше пензлики виготов-ляли з котячої шерсті, ним малювали тоненькі, немов ниточки лінії, фарби ви-готовляли з вугілля, сажі, соку буряка та моркви, розводили фарби молоком, додаючи яєчний жовток, щоб фарба була блискучою та яскравою.

— Скільки нового та цікавого ми дізналися під час подорожі залами музею! Спробуємо відтворити петриківські візерунки.


— Які елементи рослинного орнаменту ми зустрічали на виробах майстрів художників Петриківки? Як у справжньої майстрині, у мене є палітра з чарів-ними фарбами, кожна фарба має своє значення.

• Зелена — весна, добрий настрій.• Жовта — сонце, осінь, урожай.• Синя — небо, вода.• Коричнева — дерево.

• Біла — чистота.• Чорна — земля.• Червона — вогонь, рідна домівка,

кохання.— Сьогодні ми намалюємо ґроно червоної калини як символ дівочої краси,

відданості. Український народ дуже любить калину, її зображенням прикраша-ють домівки, про неї складають вірші, оспівують у піснях, одну з яких ми зараз і послухаємо.

Звучить аудіозапис «Пісні про калину».— Чарівні звуки пісні проникають у саму душу, змушують замислитися про

добро, відданість, дружбу, кохання, про все найкраще, що є в житті людини. Погляньте, яку гілочку калини намалювала я! На вашу думку, чим я виконала цю роботу? Будьте уважними, зараз я вам покажу, як виконати цей малюнок.

Аркуш паперу кладу вертикально, вузькою стороною до себе. Спочатку за допомогою пензлика я намалюю гілочку. Для цього мені потрібно пензлик спо-чатку занурити в воду, а потім — у зелену фарбу. Кінчиком пензлика я прово-джу плавну лінію згори донизу, поступово притискаючи пензлик до паперу. З верхівки гілочки відходять чотири тоненькі лінії, що я малюю кінчиком пен-злика. У напрямку до гілочки я проводжу ще дві лінії. Це майбутні листочки. Більше пензлик мені не потрібен. Тепер працює мій вказівний пальчик правої руки. Спочатку я занурюю його в червону фарбу і притискаю кінчик вказівного пальця до паперу. Це у мене будуть ягоди калини. Починаю малювати листя. Спочатку занурюю палець у зелену фарбу, а потім лише торкаюся жовтої. Веду плавну лінію, потім — ще декілька.

Діти працюють самостійно. Вихователь демонструє індивідуально техніку малювання на своєму аркуші за потреби. Звертає увагу на те, як охайно наби-рати фарбу, зайву віджимати об край палітри, як робити відбитки пальчиком, як вести пензлем лінії. Показує, як слід витирати пальчик серветкою, як слід промивати пензлик після малювання фарбою. Вихователь під час малювання підтримує дітей, їх творчі прояви, заохочує до малювання, створює емоційне піднесення процесу малювання, спонукає до мовленнєвого спілкування. Діти працюють під спокійний музичний супровід.


— Які гарні у вас роботи! Мені вони дуже сподобалися. А чи подобаються вони вам? З яким видом декоративного-прикладного мистецтва ми ознайоми-лися? Твори якої художниці ми сьогодні розглянули?

147


ЗАНЯТТЯ 11Тема. Чарівні перетворення Ляпки

Мета: створити умови для вільного експериментування з різними матеріалами та інструментами (художніми і побутовими); демонструвати нові способи отримання абстрактних зображень (ляпок); заохочувати до самостійного образотворення, пошукової та дослідницької діяльності; розвивати творчу уяву, акуратність під час роботи; виховувати інтерес до творчої діяльності, бажання створювати власні художні образи.Попередня робота: спостереження за краплинками дощу на віконному склі, за калю-жами на вулицях, за хмарками на вулиці; читання художніх творів.Матеріал: фарби акварельні та гуашеві; м’які пензлі; баночки з водою; трубочки для коктейлю; губки; зрізи овочів (картопля, буряк); серветки.



В и х о в а т е л ь. Діти, послухайте історію, що трапилася з одним хлопчиком.УЧОРА

Принесла мені вранці сестраЧорних-чорнющих Чорнил пляшечку.Я став малюватиТа раптом з пераСкотилась велика плямища.І по листочку полізла в боки,Стала рости невпинно:Зліва — хобот, знизу — ноги,

Хтось вигинає спину.Справа — хвостище,Малюю вуха, око хитрюще,Рот трикутний —Привіт, слонище,За хмари вищий!Такий чорнющий,Такий могутній!

(В. Чіарді)— Чи доводилося вам бачити плями? Що таке ляпка? Вихователь підсумовує відповіді дітей, уточнює уявлення про те, що це

пляма, або як її можна ще назвати — ляпка, буває невизначеної форми, що утворюється, якщо ненавмисне розлити кольорову рідину — фарбу або туш, сік або молоко.


— Послухайте цікаву історію, що написала І. Ликова про хлопчика, який хотів стати художником.

КОЛЬОРОВІ ДОЛОНЬКИ(Уривок)

У суботу Веселка сказала Хлопчику: «Кольорове королівство може бути де завгодно, зовсім поруч, навіть у тебе вдома. Тільки будь уважним. Подивись на-вколо себе очима художником!»

Поливаючи квіти на підвіконні, хлопчик замилувався фіалкою:— Фіалка. і колір — фіолетовий! Як цікаво! У фіолетовому королівстві я ще

не бував. Можливо, я знайду його в своїй квартирі? Хлопчик роздивився навкруги, а в цей час кіт перевернув на столі стару-пре-

стару забуту дідусем пляшечку з чорнилами, якими з давніх-давен ніхто не пи-сав. Хлопчик хотів «покарати розбійника», але подивився на фіолетові котячі сліди і. погладив кота за підказку. Він сам почав «друкувати» малюнки-сліди. Спочатку вмочував у чорнильну калюжку один кінець котушки з-під ниток і міцно прикладав до паперу — вийшли кумедні коліщата і повітряні кульки

148

для клоуна. Потім звичайним ластиком «надрукував» цілий «цегляний» дім. Потім став придумувати і штампувати різні візерунки».

— Як ви гадаєте, чи вдалося хлопчикові знайти у своїй квартирі щось фіо-летового кольору? Якби вам довелося шукати, що у нас є в кімнаті фіолетового кольору? Назвіть овочі й фрукти цього кольору. (Баклажани, сливи, виноград) Які квіти цього кольору вам відомо? (Дзвіночки, іриси, айстри)

— Сьогодні проекспериментуємо з плямами-ляпками, перетворимо їх на ко-гось або на того, на кого вони будуть схожими.



Пальчикова вправа «Сестрички»

Під час читання кожного рядка масажують пальці по черзі подушечками пальців руки. Гру починати необхідно з мізинця, а завершувати — великим пальцем.

Є в нас дві сестрички,Сестрички-трудівнички.Вранці спритна ТаяХату замітає.А полити квіти —Це вже справа Віти.Гарні з Віти й ТаєчкиВиростуть хазяєчки.

(І. Кульська)

Вихователь демонструє, як можна отримати чи поставити пляму у кілька способів:

• поставити відбитки губкою;• поставити штамп від зрізаного буряка;• капнути фарбу з м’якої щітки пензлика;• нанести на аркуш паперу капельку кольорової рідини та роздмухати її

з трубочки в різні боки.Пропонує дітям самим зобразити різні ляпки на окремих аркушах у різні

способи.Діти працюють самостійно. Вихователь пропонує їм намалювати та «ожи-

вити» ляпки. Нагадує, що головне у ляпці — невизначеність, несподіваність, незвичайність форми. Звертає увагу на розміщення малюнка у центрі аркуша. Вихователь використовує диференційований (ураховує зону найближчого роз-витку дитини — спонукає до творчості) та індивідуальний підхід (ураховує ін-дивідуальні особливості та можливості дитини, додатково на своєму зразку де-монструє прийоми роботи) до дітей за потреби, стежить за поставою під час ро-боти. Під час роботи проводить індивідуальні бесіди (з двома-трьома дітьми), усій групі вихователь дає настанову на необхідність індивідуально визна-чати зміст майбутньої роботи. За потреби вихователь надає допомогу в уточ-ненні змісту роботи й визначенні засобів виразності, у необхідності щось дома-лювати. Діти працюють під спокійний музичний супровід.


Вихователь формує виставку дитячих робіт. Разом з дітьми розглядає та аналізує роботи: відгадує на що схожі, звертає увагу на індивідуальність рі-шення та неповторність, вибір удалих засобів виразності, акуратність викона-ної роботи.

149


ЗАНЯТТЯ 12Тема. Осінній пейзаж

Мета: закріплювати знання дітей про осінні зміни у природі; формувати вміння малювати у стилі «пальчикового живопису»; розвивати вміння правильно добирати фарби теплих тонів для виконання роботи; учити малювати дерева, використовуючи всю поверхню аркушу паперу; вправляти в малюванні товстих та тонких ліній (вер-тикальні, горизонтальні); розвивати відчуття кольору, форми, ритму, творчу уяву, асоціативну пам’ять, наочне мислення; сприяти розвитку самостійності, охайності; збагачувати індивідуальний художньо-естетичний досвід кожної дитини; виховувати естетичне сприйняття рідної природи, дбайливе ставлення до дерев.Попередня робота: екскурсія в осінній парк; розглядання дерев в осінньому наряді; читання віршів, оповідань про осінь; ознайомлення з репродукціями І. Шишкіна, В. Васнецова, І. Левітана.Матеріал: малюнок осіннього лісу; матеріал до гри «Чий листочок?»; фарби гуашеві; пензлики; серветки для витирання пензлів та рук; стаканчики з водою; аркуші паперу світло-блакитного кольору формату А4.



Вихователь пропонує дітям відгадати загадки.

• Сумно у гаях блукає,Жовті шати одягає.Золотисту стелить постіль —Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

• Невидимка ходить в гаї,Всі дерева роздягає. (Осінь)

• Тремчу, тремчу — змерзаю,Холодним всім вітрамСорочку золотуюПо клаптикам роздам. (Осінній ліс)

• Кличуть нас ліси, поля, садиДозбирати осені плоди.Із дерев спадає листя жовте.То землею ходить місяць... (жовтень).

• Капле з неба, дахів, стріхДощ холодний, перший сніг.Почорнів без листя сад,Що за місяць? (Листопад)

• Золоті метелики з дерева летять,Крильцями своїми сумно шарудять. (Осінні листочки)


— Пригадайте нашу нещодавню екскурсію в парк. Які ми побачили дерева у парку? Який у них був настрій? Чому ви так уважаєте? Якого кольору були листочки на деревах? Розгляньмо картину «Осінній ліс».

— Чому восени листя з дерев опадає? (Дерева готуються до «зимового» сну, мало «п’ють» води, втрачають своє вбрання.) Пригадайте будову дерева. Так, у дерева є стовбур, коріння, гілочки.

— Який настрій нам дають осінні дерева? Відтворимо цей настрій у наших малюнках.

150


— Ми, як справжні художники, намалюймо чудовий осінній пейзаж. Ко-жен з вас намалює кілька великих і маленьких дерев, і в нас на аркушах паперу з’являться неповторні краєвиди осіннього лісу. Підготуймо наші пальчики до роботи.

Пальчикова гімнастика «Дерева»

Розташувують кисті рук перед собою, долонями до себе. Пальці розчепірені та напружені. Після виконання вправи струшують кистями рук.

Вітер залетів у гай.Ти дерева не гойдай,(Хитають руками з боку у бік.)Дуже гілки не тряси,Щоб не тріснули вони!(Хитають руками вниз — угору, не згинаючи пальців.)

— Ми не даремно провели гімнастику для наших пальчиків, адже вони сьо-годні будуть нашим основним інструментом у малюванні осінніх дерев. За допо-могою них ми намалюємо яскраві крони дерев.

Наберімо на подушечку вказівного пальця приготовану в палітрі червону фарбу та поставимо відбитки, намагаючись відтворити круглу крону дерева.

Іншим пальчиком наберемо жовту фарбу й поставимо відбитки у проміжках між червоними крапками. Витремо пальці серветкою. Аналогічно робимо паль-чиками відбитки зеленого та помаранчевого кольору. Отримуємо заповнений різнобарвний круг — це крона нашого дерева.

Унизу аркуша намалюймо пензликом пряму лінію — землю, використову-ючи чорну чи коричневу фарбу.

Від лінії землі вгору, до різнокольорового круга, намалюймо стовбур дерева коричневою фарбою: спочатку він широкий, товстий, а згодом лінія тоншає.

Тепер на пальчик набираємо фарбу жовтого чи червоного кольору, прити-скаємо до аркуша біля зображення стовбура дерева внизу. Отримані відбитки — це листочки, що впали вже на землю.

— Що будемо малювати спочатку — стовбур чи крону дерева? Чим намалю-ємо крону? Які фарби нам стануть у пригоді? Де будемо малювати лінію землі? Скільки дерев ви намалюєте? Чим будете витирати пальчики? Як будете мити пензлик? Як провести пензликом тоненьку лінію? (Кінчиком ворсу)

Діти працюють самостійно. Вихователь демонструє індивідуально техніку малювання на своєму аркуші за потреби. Звертає увагу на те, як охайно наби-рати фарбу, зайву віджимати об край палітри, як робити відбитки пальчиком, як вести пензлем лінії. Показує, як слід витирати пальчик серветкою, як слід промивати пензлик після малювання фарбою. Вихователь під час малювання підтримує дітей, їх творчі прояви, заохочує до малювання, створює емоційне піднесення процесу малювання, спонукає до мовленнєвого спілкування. Діти працюють під спокійний музичний супровід.


— Що ми намалювали? Коли дерева стають такими яскравими? Чим ми сьо-годні малювали? Які фарби використали у своїх малюнках? Ваші осінні пей-зажі гарно прикрасять нашу групову кімнату.

151



(ЛІПЛЕННЯ)

ЗАНЯТТЯ 1Тема. Іграшки (за задумом)

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з предметним довкіллям; закріплювати відомі навички виконання різних прийомів ліплення — скочування, розкочування, розтягування, притискання; навчати ліпити іграшку за власним задумом, переда-ючи характерні особливості їх зовнішнього вигляду (форму, колір, співвідношення частин); формувати вміння планувати свою роботу — відбирати потрібний матеріал (пластилін), визначати спосіб ліплення; розвивати дрібну моторику, логічне мислення, творчу ініціативу, пам’ять, уяву; закріплювати вміння користування обладнанням; виховувати самостійність, акуратність, бажання доводити розпочату роботу до кінця й отримувати задоволення від ліплення.Попередня робота: бесіда про іграшки (види, призначення, зберігання, догляд); ди-дактичні ігри з іграшками; читання художніх творів про іграшки.Матеріал: м’які іграшки; картинки із зображенням тварин (ведмедик, собачка, зайчик, котик, жираф, мавпочка); пластилін; стеки; дощечки; незавершені моделі частин іграшок — овал (тулуб, голова); окремі деталі (вушка, лапки, хвостик) для нагадування прийомів та способів ліплення.



Вихователь пропонує дітям утворити коло.Привітайтесь, мої любі!Зустрічає всіх дітокНаш затишний і веселий,Наш привітний дитсадок.

Психогімнастика «Привітання» Доброго ранку, рідний наш дім!Доброго ранку діткам усім!Доброго ранку сонечку ясному!Доброго ранку садочку прекрасному!Вліво — вправо, вліво — вправо,Оберніться — погляньте,Одне одному всміхніться.


— У вас удома і у нашому садочку багато різних іграшок. Які іграшки ви любите і чому?

Діти розповідають про свої улюблені іграшки.— Улітку іграшки в дитячому садочку за вами сумували, а тепер радіють зу-

стрічі і запрошують пограти.

Дидактична гра «Якої іграшки забракло?»

Вихователь пропонує дітям розглянути на столі 3–4 іграшки (м’які). Діти заплющують очі — і одна іграшка «зникає». Слід описати іграшку, якої бракує, зокрема її назву, будову, колір, ознаки будови.

152

ІГРАШКИСтоять на полиціКурчата й лисиця,Слони й мишенята,Вовки й левенята,Щенятко пухнасте,Зайчатко вухасте,

Дракончик ласкавийІ котик лукавий.Так дружно живутьВони всі на полиціВ казковім краю —Іграшковій крамниці

(Н. Курганова)

— Яку б іграшку ви подарували своєму другові?

Дидактична гра «Подарунок для друга»

Дівчатка обирають серед предметних карток із зображенням подарунків (іграшок) ті, що вони хотіли б подарувати хлопчикам. А хлопчики — пода-рунки дівчаткам.

— Що дівчатка вибрали у подарунок хлопчикам? Чому хлопчикам дару-ють… (предмет на картці)? Що хлопчики обрали у подарунок дівчаткам? Чому дівчаткам дарують… (предмет на картці)? Молодці. Ви дуже виховані й чемні діти, довели, що ви вмієте обирати і дарувати подарунки одне одному. Пропо-ную нашим лялькам виготовити подарунки — іграшки з пластиліну.


— Підготуймо наші пальчики до роботи.

Пальчикова гра «Долоньки»

1–4 рядки — вказівним пальцем однієї руки коловими рухами гладять до-лоню другої руки та обводять бугорці кожного пальця. 5–8 рядки — аналогічні рухи другою рукою.

Долоньки гладила Оленка,В Оленки пальчики маленькі,А на кожній руціРахувала бугорці:

Раз, два, три, чотири, п’ять!Будем пальці рахувать:Раз, два, три, чотири, п’ять — Пальців буде рівно п’ять!

— Розгляньте матеріали до роботи в художній майстерні. Що ви тут бачите? На нас чекає різнокольоровий пластилін і різне обладнання — стеки, дощечка-підкладка, серветки. Хто що виготовлятиме? Згадайте, як ми ліпили у серед-ній групі.

Вихователь уточнює прийоми ліплення на незавершених моделях частин іграшок (заготовлених заздалегідь) — овал, куля (тулуб, голова), окремих дета-лей (вушка, лапки, хвостик). Частково демонструє способи скраплення частин.

— Добирайте пластилін, що вам подобається, що підходить до вашого за-думу — вашої іграшки. Не забувайте, що в роботі з пластиліном нам слід до-тримувати такі правила: підкочувати рукава, працювати на дощечці (або кле-йонці), не розкидати шматочки пластиліну, мити руки після ліплення. А зараз візьміть собі той шматочок пластиліну, що потрібен вам для роботи. Пограйте з ним: потримайте в теплих долоньках, зігрійте його. Розминайте пластилін пальцями, здавлюйте в різних напрямках, змінюючи його форму.

Діти грають та працюють пластиліном під спокійний музичний супровід. За потреби вихователь може брати руки дитини і виконувати дії з пластиліном її руками, коментуючи рухи. Вихователь стежить, щоб діти не квапилися, не гу-били пластилін, правильно скріплювали деталі виробу. Заохочує дітей до само-стійних дій, підбадьорює їх, стимулює мовленнєве спілкування під час роботи, підтримує творчу ініціативу.


Вихователь формує виставку дитячих робіт, пропонує розглянути виліплені іграшки та розповісти про них, або «оживити» їх — передати рухи.

153


ЗАНЯТТЯ 2Тема. Декоративний осінній килим

Мета: формувати в дітей здатність до усвідомленого сприймання живої природи, до милування її барвами для передавання у художньо-продуктивних виробах; продов-жувати ознайомлювати з видами народного декоративно-прикладного мистецтва України — килимарством, з професією ткалі; навчати виготовляти килимок, вико-ристовуючи різні техніки — наносити пластилін на поверхню картону (розмазуван-ня), розміщувати тоненькі джгутики, завитки з пластиліну на площині; вправляти у складанні різноманітних візерунків, створюючи рельєфну композицію; закріплю-вати знання про геометричні фігури, про симетрію; розвивати пізнавальні та творчі здібності, дрібну моторику, мислення, мовлення, творчу уяву, окомір, орієнтування на площині; спонукати до об’єктивного оцінювання роботи (як власної, так і робіт інших); виховувати самостійність, старанність і акуратність під час роботи з пластиліном.Попередня робота: розглядання зразків килимів і килимків в альбомах образотворчого мистецтва; бесіди та читання художніх творів про казкові килими Царівни-Жаби; килим Хоттабича та ін.Матеріал: шматочки тканини — платочки; картонні форми — килимки; пластилін; стеки; дощечки; серветки.




Психогімнастика «Посмішка по колу»

Діти утворюють коло, передають одне одному усмішку.У коло всі разом ви вставайте і посмішку передавайте.На сусіда погляньте і йому ви усміхніться.

Вихователь пропонує дітям сісти на килимок і погладити його долоньками.— Що таке, на вашу думку, килим, і навіщо потрібні килими?— Мистецтво створення килимів називають килимарством. Воно здавна ві-

доме у багатьох країнах світу, і в нашій країні також. Зазвичай килими виго-товляють із вовни. Якщо у країні розводять овець — з овечої вовни, якщо верб-людів — з верблюжої. А якщо тварин з густою теплою вовною у цій місцевості немає, люди виготовляють килими з шовку, з волокон і стебел рослин тощо. Килими прикрашають різноманітними візерунками, за якими можна дізна-тися, у якій країні їх виготовлено. Існують маленькі килимки, де ледве помі-стяться дві ноги, а є величезні килими, якими можна застелити парадну залу замку або палацу. Килимарство — один із видів народного декоративно-при-кладного мистецтва України. Розрізняють два основних види килимів ручної роботи: повстяні й тканні. Тканні виготовляються з пряденої вовни, бавовни, а повстяні — з непряденої. Орнамент килимів має переважно рослинні та гео-метричні елементи. Геометричний орнамент становлять прямокутники, три-кутники, ромби, квадрати, круги, гачкоподібні й зиґзаґоподібні форми. Кожна форма геометричного візерунка має свій основний колір. Для українського без-ворсового килима характерний рослинний, точніше — квітковий орнамент. Квіти та квіткові форми створюють фантастичні композиції рослинної тема-тики, що надає виробам особливої краси і чарівності.

Колорит українських килимів м’який і водночас насичений. Улюбленими тонами є білий, густо-синій, пісковий, блакитний, оливково-зелений. Народне килимарство наближене до ткацтва. Іноді їх навіть важко розрізнити. Народні

154

майстри виготовляли килими переважно у ручний спосіб на кроснах або звичай-них верстатах, заздалегідь підготувавши кольоровий ескіз майбутнього виробу.


— Послухайте цікаву історію, що я сьогодні вранці почула у шелесті листя дерев у сквері, коли вранці йшла на роботу.

Замовила Царівна Осінь у ткаль-чарівниць барвистий килим. Та ще такий, щоб від одного погляду на нього зникав смуток-жаль і радісно билося серце у мріях про найпрекрасніше. Тривалий час працювали ткалі-майстрині, адже Царівна Осінь чекала від них чогось надзвичайного.

— Як ви гадаєте, які рослинні орнаменти використовували ткалі, створю-ючи килим? А які осінні кольори вони брали? Поки Царівна Осінь не обрала для себе той єдиний і неповторний килим, ми також можемо створити диво-ки-лим. А раптом саме ваш килим обере для себе Царівна Осінь?


— Візьміть шматочки тканини — це ваші килимки для гри. Пограймо.

Дидактична гра «Склади килимок»

Вихователь пропонує дітям уважно слухати вказівки та складати килимок у певному порядку.

— Складіть килимок навпіл. Яку геометричну фігуру він вам нагадує? (Прямокутник) Складіть килимок учетверо. Яка фігура утворилася? (Ква-драт) Згорніть килимок трубочкою. Складіть килимок трикутником, тепер маленьким трикутником. Згорніть килим парашутом. Згорніть килимок, як мушлю для равлика. Зробіть його маленьким.

Пальчикова вправа «Ткалі»

Діти повторюють рухи за вихователем, імітуючи рухи ткалі.

Ось робота вам, малята:Килим чарівний зіткати.Палець наш вказівнийДо роботи беручкий.І великий не дрімає — Нитку він також тримає.

Розмотайте хутко пряжу,Кожен вузлик хай зав’яже,У станок заправте нитку,Вишийте по центру квітку — Гарний вийде килимок!Почнемо ж тепер урок!

Етапи виготовлення килимка

Спочатку підготуйте основу килима — стекою відділіть шматочки пластиліну та наліпіть його на картонній пластині прийомом розмазування. Колір пласти-ліну для своїх килимів оберіть за бажанням. Від зеленого (жовтого, оранжевого) пластиліну відділіть невеличкі чотири шматочки для листочків, або вусиків, або завитків. З червоного кольору пластиліну можна зробити пелюстки чарів-ної квітки з тонких джгутиків для центру килима. Доповнити прикрашання ки-лима можна різними деталями, дотримуючи симетрії. Діти працюють самостійно під спокійний музичний супровід. Вихователь використовує диференційований (ураховує зону найближчого розвитку дитини — спонукає до творчості, надає до-даткові матеріали) та індивідуальний підхід (ураховує індивідуальні особливості та можливості дитини, додатково на своєму зразку демонструє прийоми роботи) до дітей за потреби, стежить за поставою під час роботи.


Вихователь формує виставку дитячих робіт. Стимулює до обговорення та об’єктивного оцінювання як власної роботи, так і робіт інших.

— Як ви гадаєте, чий килимок сподобається Царівні Осені? Що в сьогодніш-ньому занятті сподобалося найбільше?

155


ЗАНЯТТЯ 3Тема. Осінній яскравий натюрморт на тарелі

Мета: ознайомити дітей із жанром натюрморту; увести в активний словник поняття «натюрморт»; формувати вміння самостійно створювати об’ємні композиції (на-тюрморти) з пластиліну; навчати ліпити різні за формою овочі та фрукти (кулясті, овальні, конусоподібні), передавати їх характерні ознаки; учити висловлювати свої враження у толерантній, доброзичливій манері; удосконалювати образотворчу техніку у предметному ліпленні (самостійно обирати спосіб і засоби ліплення); розвивати ком-позиційні вміння — розміщувати кілька об’єктів, складаючи гармонійну композицію (крупні — у центрі або на передньому плані, дрібні — зверху чи збоку); розвивати дрібну моторику рук, логічне мислення, творчу уяву, пам’ять, мовлення; закріплю-вати вміння розгадувати загадки; виховувати повагу до праці, прагнення до участі у колективній праці, бажання доводити розпочату роботу до успішного завершення.Попередня робота: дидактичні ігри з фруктами та овочами; спостереження за осінні-ми ознаками у природному довкіллі; розглядання ілюстративних матеріалів з теми; читання художніх творів.Матеріал: картина С. Шишка «Натюрморт»; кошик із фруктами та овочами (або му-ляжів); тарілки-тарелі, вирізані з картону (або готові одноразові); пластилін; стеки; дощечки для ліплення; серветки.






Осінь така щедра. Осінь така мила.Урожай зібрала, листя взолотила.Овочі в коморі зиму дожидають,Яблука духмяні в садочку достигають.

— Сьогодні осінь принесла свої дарунки. Що це? (Кошик з осінніми дарун-ками) Що осінь може принести в кошику? Дізнаймося!

Вихователь знімає серветку, якою накрито кошик.— Що це? (Плоди, фрукти, овочі)Вихователь пропонує дітям по черзі діставати з кошика по одному плоду,

називати його та викладати в рядок на столі. — Назвіть фрукти та овочі, що знаходилися в кошику.


— Погляньте на картину художника Сергія Шишка «Осінній натюрморт». Що зображено на картині? Що таке натюрморт?

Якщо на картині вода у графині,Овочі, квіти або навіть торт, то зветься картина така натюрморт.

— Створимо свій натюрморт із овочів і фруктів? Але спочатку відгадайте за-гадки.



156




• Сидить баба серед літа в сто сорочок одіта. (Капуста)

• Що то за голова, що лиш зуби та борода? (Часник)

• І печуть мене, і варять, і їдять мене, і хвалять. (Картопля)

• Кажуть, щоб хвороб не мати, треба всім мене вживати. (Цибуля)

— А тепер уважно розгляньте овочі та фрукти. Намалюйте їх пальчиком у повітрі та скажіть, якої вони форми. Огірок — овальний; помідор, яблуко, абрикос — круглі.

Дидактична вправа «Знайди пару»

Вихователь пропонує дітям, дивлячись на фрукти й овочі, поєднати їх за ко-льором — створити пари.

Огірок і груша — зелені, яблуко і помідор — червоні, абрикос і морква — оранжеві.



Пальчикова вправа «Натюрморт»Натюрморт аби зробити, (Згинають і розгинають пальці на обох руках.)Треба пальці розігріти.Пластилін ми розімнемо, (Кулаками по черзі стукають об стіл.)Далі в грудочки зімнемо. (Стискають і розтискають кулаки.)Уперед — назад — і раз: (Імітують рухи відповідно до тексту.)Огірочок є у нас.А тепер по колу — два:Вийшла грушка лісова. Моркву витягнули — три,Наші пальчики — майстри, (Почергово згинають пальці на одній руці, а потім — на другій.)Зроблять все: один, два, три!

Етапи створення натюрморту.

— Для того щоб швидше виконати завдання, мати більше часу на якісне ви-конання робіт, я сьогодні вам пропоную працювати у парі. Спочатку візьміть та-рілочки, на яких ви будете розміщувати свою композицію із фруктів та овочів. Добирайте необхідний вам для роботи пластилін, підготуйте його до роботи, зга-дайте прийоми, що ми використовували для ліплення овочів та фруктів. Домов-ляйтеся, хто що буде виготовляти. Зліпіть фрукти та овочі на ваш вибір і ство-ріть з них свій натюрморт — красиво розмістіть їх на тарілочках-тарелях.

Діти працюють самостійно під спокійний музичний супровід. Вихователь використовує диференційований (ураховує зону найближчого розвитку ди-тини — спонукає до творчості, надає додаткові матеріали) та індивідуальний підхід (ураховує індивідуальні особливості та можливості дитини, додатково на своєму зразку демонструє прийоми роботи) до дітей за потреби, стежить за по-ставою під час роботи.


Вихователь формує виставку дитячих робіт.— Розгляньте уважно наші різноманітні натюрморти. Висловіть свої вра-

ження від побаченого. Чий натюрморт сподобався вам найбільше? Поясніть свою думку.

157


ЗАНЯТТЯ 4Тема. Собака і цуценя

Мета: ознайомити дітей зі створенням сюжетних композицій; навчати складати не-складну композицію з однорідних об’єктів, що різняться розміром (собака і цуценя); учити зображувати тварин у русі; закріплювати знання про свійських тварин та їхніх дитинчат, про будову, зовнішні ознаки; формувати вміння ліпити за стилістикою народної іграшки — з валика (циліндра), зігнутого дугою і надрізаного з двох кінців; розвивати вміння аналізувати особливості будови тварини, співвідносити частини за розміром і пропорцією; розвивати дрібну моторику, окомір, синхронізувати роботу обох рук; спонукати критично аналізувати свою роботу та роботи інших; виховувати самостійність, працьовитість, бажання доводити почату справу до кінця.Попередня робота: дидактичні ігри за темою; розглядання сюжетних малюнків тварин та їх дитинчат; читання художніх творів.Матеріал: сюжетна картина «Собака з цуценятами»; іграшкові тварини та птахи на «сільському подвір’ї»; картонна підставка для створення композиції; пластилін; стеки; дощечки; серветки.







Вихователь читає віршовані рядки.Кажу, кажу казку про бабу ПалажкуІ про діда Петруся, от і казочка уся.

— Чи хотіли б ви продовжити казку? Уявіть, що ми поїхали в село Веселе. На чому ми поїдемо у село?

Вихователь підводить дітей до столу, на якому розташоване «сільське подвір’я».

— Погляньте на це сільське подвір’я та розкажіть, хто мешкає тут. Кого ви бачите? (Тварин, птахів) Перенесіть тварин ось на цей столик. Назвіть їх. Які це тварини? (Свійські тварини) Чому їх так називають? Вони живуть по-ряд з людиною. Вона піклується про них, будує їм житло, годує. Хто ще знахо-диться поряд з дорослими тваринами? (Їхні дитинчата) Знайдіть їх і поставте поруч із дорослими тваринами.

Дидактична гра «Назви маля»

Вихователь пропонує дітям назвати лагідно дитинчат свійських тварин. • У корови — теля — телятко.• У коня — лоша — лошатко.• У свині — порося — поросятко.

• У вівці — ягнят — ягнятко. • У кішки — кошеня — кошенятко.• У собаки — цуценя — цуценятко.


Вихователь пропонує дітям зімітувати голос тварин чи птахів та сказати, що робить ця тварина, коли подає голос.

158

• Кішка нявкає — («Няв-няв!»).• Собака гавкає — («Гав-гав!»).• Вівця бекає — («Бе-е!»).

• Корова мукає — («Му-у!»).• Кінь ірже — («І-го-го!»).• Коза мекає — («Ме-е!»).

Вихователь демонструє дітям сюжетний малюнок, на якому — собака та цу-ценята.

— Розгляньте картину. Як можна її назвати? Так, ви всі одностайні, що це со-бака зі своїми дитинчатами, адже зображені собаки різного розміру. Собака гра-ється (спілкуються, розмовляють) зі своїми малятами, тому що вони дивляться одне на одного (біжать в один бік тощо). Собака кличе цуценят, бо у неї піднята передня лапка, немовби запрошує цуценя або хоче його погладити, а воно ра-дісно підстрибує, лащиться, махає хвостиком. Усі мами люблять своїх дітей.

— Послухайте оповідання Л. Толстого.

СОБАКАУ Розки були цуценята на сіні. Розка пішла. Діти прийшли, взяли цу-

ценя і віднесли його на піч. Розка прийшла, не знайшла цуценя і вила. Опісля знайшла цуценя і вила біля печі. Діти взяли цуценя і віддали Розці. І Розка віднес ла цуценя у зубах на місце.

— Чи можна забирати малих дитинчат від своїх мам? Так, кожен малюк має право на свою сім’ю і жити з мамою, право на щасливе радісне життя.

— Спробуємо виліпити собаку та цуценя у композиції, тобто немовби вони весело граються чи спілкуються.



Пальчикова вправа «Дім для Барбоса»

1–6 рядки — з’єднують руки подушечками пальців і долонями. Хитають «дім» вперед—назад, ліворуч — праворуч.

Ми пограєм з вами просто:Побудуєм дім Барбосу.Теплий дім, із цегли дім,

Буде зручно жити в нім.Пес Барбос сховаєтьсяІ холоду не злякається.

Етапи виконання завдання

Доберіть необхідний вам для роботи пластилін, підготуйте його до роботи — розм’якшіть. Розкачайте прямими руками шматок пластиліну для отримання валика (циліндра). Собака рухається на чотирьох лапах, тому валик (циліндр) потрібно повернути ось так (горизонтально), трішки зігнути його дугою і надрі-зати з обох кінців стекою, щоб утворилося чотири лапи. Сформувати їх. Зали-шилося виліпити голову і хвостик. Як це краще зробити?

Вихователь викликає дитину для демонстрації показу, або показує сам.Цуценя можна виліпити аналогічно, як і собаку, тільки з меншого шма-

точка пластиліну. Як створити композицію «собаки граються»? Підняти лапку у собаки, або у цуценяти.

Вихователь демонструє фігурки собаки і цуценяти у грі.Діти працюють самостійно під спокійний музичний супровід. Вихова-

тель використовує диференційований (ураховує зону найближчого розвитку дитини — спонукає до творчості, пропонує виліпити ще одне щеня тому, хто швидко впорався) та індивідуальний підхід (ураховує індивідуальні особли-вості та можливості дитини, додатково на своєму зразку демонструє прийоми роботи, надає готові заготовки частин тіла собаки) до дітей за потреби, стежить за поставою під час роботи.


Вихователь формує виставку дитячих робіт, пропонує оцінити композиції.

159


ЗАНЯТТЯ 5Тема. Українська кераміка

Мета: ознайомити дітей з гончарством як видом декоративно-прикладного мистецтва для збагачення зорових вражень та формування естетичних відчуттів і оцінок; про-довжувати ознайомлювати з різними видами українського ужиткового мистецтва, зокрема промислами та ремеслами — гончарством Опішні; звернути увагу на образну виразність предметів мистецтва, характерні ознаки розпису, кольори; формувати уяв-лення про гончарне ремесло, знання про те, з якого матеріалу майстри виготовляють посуд, іграшки; збагачувати словник словами та пояснити їх значення (кераміка — вироби з глини (посуд, іграшки); гончар — майстер, який виготовляє речі із глини; декор — прикраса, розпис; назви глиняного посуду — куманець, горнятко, глечик, барило, миски, полумиски, макітри, кухлі, дзбанки; керамічна пластика — баранці, леви, коні, олені, птахи, дитячі свистунці, маленькі скульптурки; майоліка — вироби з кольорової глини, вкриті поливою й розписані в народному стилі); закріплювати вміння працювати з глиною, виготовляючи предмети посуду та іграшок, передаючи характерні ознаки; закріплювати прийоми розкочування прямими руками, сплющу-вання, згладжування; розвивати пам’ять, мислення, дрібні м’язи рук; виховувати поважне ставлення до творів декоративно-вжиткового мистецтва, гордість за майстрів України, інтерес до ліплення українського національного посуду з глини.Матеріал: зразки виробів гончарів Опішні; глина; дощечки; стеки; вологі губки; серветки.



Вихователь запрошує дітей на екскурсію до методичного кабінету, де обла-штовано виставку предметів опішнянської кераміки.


Вихователь-методист проводить бесіду з дітьми про українську кераміку і демонструє справжні Опішнянські вироби гончарів — посуд, іграшки, кера-мічна пластика тощо.

ОПІШНЯНСЬКІ ГОНЧАРІКерамічний посуд використовують в Україні здавна. Українські майстри-

гончарі виготовляли багато різного посуду, зокрема глечики, куманці, ба-рильця, кварти. Для того щоб він був красивий, його розписували. Таким посу-дом користувалися наші пращури, адже він був дуже зручним — тривалий час у ньому не псувалося молоко, залишалися холодними вода, компот, квас, різні напої. Тепер такий посуд більше є окрасою приміщень. У кожному краї гончарі використовували свої прийоми для виготовлення посуду.

Уміння працювати з глиною передається із покоління в покоління. Мисте-цтво гончарів жило і живе в Україні та за її межами.

На мальовничих пагорбах понад річкою Ворсклою на Полтавщині є старо-винне козацьке містечко Опішня. Із давніх-давен жили у тому містечку май-стри — золоті руки. Багато разів нападали на те містечко чужинці, неоднора-зово дощенту спалювали його. Але щоразу воно знову й знову оживало, вста-ючи із попелу. Адже великий дар — створювати красу, подарований Богом, не під силу знищити жодним ворогам. Природа цього краю багата на якісну кольо-рову глину. Це простий і доступний матеріал. Саме її використовують майстри-гончарі, в умілих руках яких вона перетворюється на предмети побуту (посуд), на іграшки та скульптурки-прикраси.

160

Але опішнянську кераміку впізнають скрізь за характерними ознаками. Ось цей посуд призначений для зберігання різних напоїв — куманець, барильце, глечик. Іноді такі фігурки — просто декоративна керамічна скульптура, яку ще називають дрібною пластикою.

А ось такі іграшки (демонструє іграшки) звеселяли життя дітей. Чи дово-дилося вам коли-небудь бачити зеленого козлика або синього лева? Це буває лише в казці, а ще — в декоративному мистецтві. Помилуйтеся чудовими тва-ринами, що створили українські майстри: фігурки грають яскравими кольо-рами, і кожна цікава по-своєму. Вони вражають своїм гумором, видумкою, фан-тазією. Чимало таких виробів зібрано в музеях — баранці, леви, коні, олені, птахи, дитячі свистунці, маленькі скульптурки...

Вигляд у них чудернацький, але образи тварин легко впізнати. Майстер обирає головні ознаки. Але роги чи хвіст закручує в кільце, щоб за нього було зручно взятися, як за ручку глечика. Кожна із тварин має свій характер. Дуже важливі елементи — ноги. У одних тварин вони довгі та стрункі, в інших — короткі. Ноги повинні бути стійкими, тому вони часто ще мають форму під-ставки.

Декор виробів також різноманітний. Це і випуклий («завитки», «луска», «кульки»), і розпис — квітковий орнамент яскравих, соковитих кольорів, який чергується з елементами геометричного узору: кривульками, крапинками, ла-маними лініями.

Це — зразки посуду майстрів Опішні — куманець, горнятко, глечик, барило, миски, полумиски, макітри, кухлі, дзбанки. Гончарі використовували зелену, жовту глину, чорний клей, додавали пісок, готували глиняне тісто, формували, обпалювали посуд і після обпалювання він ставав жовтогарячим, коричневим. Вироби декорували простими візерунками, але щоразу неповторними.

Кожен виріб з глини гончарі обпалюють у спеціальних печах, попередньо розфарбувавши його та покривши спеціальною поливою. Після цього виріб на-буває дзвінкості та блиску. Такий спосіб обробки глини називають майолікою.

— Вам сподобалася виставка майстрів-гончарів Опішні? Спробуємо побути майстрами-гончарями.


В и х о в а т е л ь. Підготуймо наші пальчики до роботи.

Пальчикова гімнастика «Ми — гончарі»

Виконують рухи відповідно до тексту.Гончарями щоб нам стати,Треба пальці розім’яти.Спочатку глину треба м’яти,

Потім стовпчик нам скачати.Потім вигнемо його,Вийде коник: «Іго-го!»

Вихователь пропонує виліпити виріб із глини, що найбільше сподобався Частково демонструє і пояснює основні прийоми ліплення. Закріплює з дітьми хід ліплення. Нагадує особливості прийомів роботи з глиною.

Діти працюють самостійно під спокійний музичний супровід. Вихователь використовує диференційований (ураховує зону найближчого розвитку ди-тини — спонукає до творчості) та індивідуальний підхід (ураховує індивіду-альні особливості та можливості дитини, додатково на своєму зразку демон-струє прийоми роботи) до дітей за потреби, стежить за поставою під час роботи.


Вихователь формує виставку дитячих робіт, пропонує їм оцінити найбільш вдале зображення предмета посуду чи іграшки. Нагадує, що наступного разу вони будуть розмальовувати виготовлені ними вироби з глини.

161


ЗАНЯТТЯ 6Тема. Мої чарівні дерева

Мета: збагачувати враження дітей від змін у довкіллі з настанням осінньої пори року; розвивати емоційну і зорову чутливість, здатність захоплюватися і дивуватися розмаїттю барв у навколишньому світі; формувати вміння створювати композицію, розміщуючи зображення на пластині; ознайомити з технікою рельєфного ліплення — ліпна картинка; вправляти у вмінні отримувати фантастичні зображення за допомогою зображення природних форм — листочків; розвивати вміння застосовувати декоратив-ний ліпний образ — рельєфні наліпи, прорізування або продряпування стекою; спри-яти розвитку творчої ініціативи; виховувати творче ставлення до роботи, акуратність.Попередня робота: спостереження за деревами восени; збирання листя для гри; дидактичні та рухливі ігри з листочками; підготовка пластин-основ для рельєфних композицій; читання художніх творів про осінь.Матеріал: паперові листочки дерев (кленове, березове, тополине, вербове) або справж-ні; пластилін; стеки; дощечки; серветки.



У груповій кімнаті розкладені листочки. Вихователь пропонує дітям послу-хати вірш.

ЛИСТОПАДПізній іде листопад,Трави зів’яли, і квіти не квітнуть,Хоч умивають їх роси-дощі.Осінь відквітла, відлітувала,Віддарувала нам дні золоті.Осінь з сльозами відходить,Ронить під ноги свій лист,Гуси полинули в вирій,Чути лиш ворона крик.Сонце з-за хмар не виходить.Небо у сум повилось.

Тягнуться сиві тумани, —Мрякою все затяглось.Стихли вітри-буревії,Десь причаїлись, мовчать.Осінь в дорогу далекуЙде по зів’ялих листах.Плачуть дерева дощами,В тихій задумі стоять.Осінь прощається з нами —Пізній іде листопад.

(А. Камінчук)

— Про яку пору року йдеться у вірші? Що відбувається в природі? Пограймо з листям!

Вправа «Листя падає на галявини й доріжки»

Діти в довільному напрямку пересуваються кімнатою під музику, їхні рухи рук — легкі, плавні. Коли музика стихає, присідають, щойно музика зазвучить знову, продовжують танцювати.


— Осінь-чарівниця розкидала листочки.Вихователь знаходить кленовий листочок.— Що я знайшла? На листочку багато загадок. Їх нам надіслала Осінь-ча-

рівниця. Які ознаки осені вам знайомі?

Мовленнєва гра «Назви ознаки осені»

Діти називають ознаки осені: день стає коротшим; сонце знаходиться нижче над землею; зникають комашки; птахи відлітають у вирій; звірі готуються до зими; частіше дощить; листя змінює свій колір.

— Відгадаймо загадки від Осені.

162

• Дерево росте крислате,Листям різьбленим багате,Примостились під листочкиВ тюбетеєчках синочки. (Дуб)

• Як прийде весна в садочок,До лиця білий віночок,Ну а восени цій краліПриглянулися коралі. (Калина)

• Що за диво? На гілліЇжачки ростуть малі.В них гостренькі колючкиТа зелені кожушки. (Каштани)

• Наче сонечко на вітах,Зацвіли пахучі квіти.Втішилась сім’я бджолина,Буде з медом вся родина. (Липа)

— Про що були загадки? Як змінюється життя дерев восени? Чи всі з вас мо-жуть відрізняти, з якого дерева листя? Перевірмо!

Дидактична гра «Знайди листочки однакового кольору»

Діти ходять кімнатою, потім присідають і збирають листочки. Кожен зби-рає листочки одного кольору.

— На згадку про красу осені виліпимо гарні чарівні листочки.



Пальчикова вправа «Осінь»Вітер гілочки гойдає, (Рухають долоньками ліворуч — праворуч.)З них листочки обриває. (Рухають долоньками вгору — вниз.)Осінній дощик крапотить (Пальцями стукотять по столу або колінах.)І по листочках стукотить. (Плещуть у долоні.)

— Сьогодні ви будете вчитися ліпити красиві осінні листочки на згадку про красуню осінь.

Етапи виконання завдання

Листочок можна зліпити так — скатати невеличку кульку, сплющити її в плескачик, загострити, по боках прищепити, покласти на пластину і злегка притиснути усією долонькою. Утворився листочок. Порівняймо його зі справ-жнім. Схожий, але трошки відрізняється за кольором і поки що без прожилок. Але це можна виправити. Спочатку додаємо кольорові плямочки — візьмемо маленькі шматочки пластиліну жовтого, оранжевого, зеленого кольорів і аку-ратно примажемо їх до листочка. Візьмемо стеку і продряпаємо прожилки — спочатку найтовщу — зверху вниз, а потім тонші — у різні боки. Гарно? А тепер «чарівні перетворення листка! З коричневого шматочка пластиліну я розкачую довгеньку «морквинку-конус» і прикладаю до листочка — там, де найтовща прожилка листка, міцно придавлюю. На що перетворився листок? На дерево! Форма листка нагадує крону дерева, а прожилки — стовбур і гілки. Додаю то-ненькі джгутики коричневого кольору — гілки, на місце тоненьких прожилок до товстого прожилку — стовбура. А тепер ви виліпіть свої листочки і перетво-ріть їх на чарівні фантастичні дерева!

Діти працюють самостійно під спокійний музичний супровід. Вихователь стежить за поставою дітей і акуратністю виконання роботи, за потреби допо-магає індивідуально. Під час ліплення підтримує дітей, їхні творчі прояви, заохочує до доповнення картини тим дітям, які швидко впоралися із завдан-ням — виліпити дрібні листочки, у куточках пластини виліпити ягідки, лис-точки, створює емоційне піднесення процесу ліплення, спонукає до мовленнє-вого спілкування.

IV. Підсумок

Вихователь разом з дітьми переглядає та обговорює створені композиції «Мої чарівні дерева» на пластинах.

163



(АПЛІКАЦІЯ)

ЗАНЯТТЯ 1Тема. Дружні малята (стрічкова аплікація)

Мета: розвивати емоційну сферу дітей; навчати зображувати фігурки людини раціо-нальним способом; показати декоративні й змістовні можливості стрічкової аплікації (вирізування з паперу, складеного гармошкою або чотири рази, навпіл), уточнити її специфіку і розкрити символіку теми (дружба, взаємодопомога); розвивати дрібну моторику рук, увагу, творчу уяву та здібності, композиційні вміння, почуття коль-ору; закріплювати правила безпеки під час різання ножицями, уміння наклеювати виготовлені форми; виховувати охайність, бажання доводити роботу до завершення.Попередня робота: спостереження за іграми дітей; бесіди про дружні взаємини; чи-тання художніх творів про дружбу.Матеріал: аркуші білого паперу; прямокутники кольорового паперу; ножиці; клей; пензлі для клею; серветки; простий олівець.



Вихователь читає дітям вірш Г. Лагздинь «Дитячий садок».

Поспішаймо. В слушний часДобрий дім зустріне нас.Тут улюблені ляльки,Друзі тут і подружки.Я іду, я іду, Навіть братика веду.Роздягаюсь нашвидку —Справ багато у садку.

Звучить пісня «Справжній друг» (сл. М. Пляцьковського).


— Ви уважно слухали пісню та вірш. Про кого вони? Так, про дитячий са-док, про добрих друзів. А у вас є друзі? Хто такі друзі? Як ви гадаєте, чому кожна людина хоче знайти собі друга? Народне прислів’я каже: «Друзі пізна-ються в біді». Чому так кажуть? Як ви розумієте слово «дружити»? Про що воно свідчить? Так, дружити означає гратися дружно, не сваритися; не обра-жати одне одного, не битися, а ділитися іграшками та гостинцями; допома-гати, коли другові це потрібно. Як ви гадаєте, чи легко бути другом? Чому? Що слід робити, щоб з тобою дружили? З якою людиною ви б не дружили? Навіщо потрібні друзі? Звідки вони беруться? Як подружитися, якщо людина тобі спо-добалося?

Дидактична гра «Дружні діти»

Вихователь пропонує дітям утворити пари для виконання її вказівок. • Дружні очі. (Лагідно зазирнути в очі одне одному.)• Дружні долоньки. (Ніжно торкнутися друга долонькою.)• Дружні плечі. (Торкнутися плечима.)• Дружні спинки. (Погладити одне одного по спинці.)• Дружні ніжки. (Торкнутися ніжками.)

164




Вихователь пропонує дітям за допомогою аплікації створити дружніх хлоп-чиків і дівчаток.


— Підготуймо наші ручки до роботи.

Пальчикова гімнастика Пальчиком об пальчик — стук, стук, стук.(Стукають вказівними пальцями.)Кулачком по кулачку — тук, тук, тук.Потупочем ніжками — туп, туп, туп.Плеснемо в долоньки — плесь, плесь, плесь.Заховались пальці десь. (Ховають руки за спину.)Пальчики маленькі, я вас скрізь шукаю,Вас я все шукаю, всюди заглядаю.— Пальчики, ви де?— Ми всі тут уже!(Показують усі пальці.)Пальчики зраділи, пішли танцювати.Весело малятам з пальчиками грати.

Вихователь звертає увагу дітей на столи, на яких приготовлений матеріал для аплікації.

Етапи виконання роботи

• Візьміть прямокутні смужки, складіть гармошкою або чотири рази, навпіл.• Намалюйте фігурку людини.• Виріжте фігурку ножицями.• Нанесіть клей на силуети, роблячи це пензлем від центра до країв рівномір-

ним шаром.• Прикладіть до аркуша, притисніть долонькою й розгладьте серветкою.

Діти працюють самостійно. Вихователь підтримує спонтанні прояви твор-чості дітей у зображенні фігурок людей. Учить різати ножицями, користува-тися клеєм-олівцем для наклеювання (намазувати клеєм-олівцем від центра до країв, прикладати намащеною стороною до аркуша паперу, придавлювати його долонею і розгладжувати серветкою). Вихователь допомагає за потреби кожній дитині, стимулює ініціативне наслідування. Підтримує позитивний настрій і задоволення від роботи. Активізує мовлення дітей у називанні розміру, ко-льору, величини.


Вихователь формує виставку дитячих робіт «Ми дружні малята».

165


ЗАНЯТТЯ 2Тема. Осінні квіти

Мета: продовжувати формувати уявлення дітей про красу рослинного світу при-роди; збагачувати враження від образотворчої діяльності шляхом використання різноманітних матеріалів та прийомів зображення об’єктів навколишнього світу; розвивати інтерес до матеріалів і їх властивостей; продовжувати навчати техніки аплікації — прийомів вирізання, викладання і приклеювання — для отримання квітки; закріплювати знання кольорів, навички користування обладнанням для наклеювання; розвивати дрібну моторику рук, творчу уяву, мислення; виховувати любов до краси рідної природи, задоволення від власної творчості.Попередня робота: спостереження за квітами на клумбі під час прогулянок; розгля-дання ілюстрацій квітів.Матеріал: лялька Оленка; букет з осінніх квітів (чорнобривець, айстра, жоржина); зразок квітки; різнокольоровий папір; клей-олівець; серветки; дощечки або кле-йонки.



Психогімнастика «Я — квітка»

Діти уявляють себе різними квітами й імітують дії, що їх описує вихова-тель.

— Я — квітка! Я зовсім легенька. Я повільно-повільно росту, піднімаюсь. Я прокидаюся від чудового сну. Я розтуляю свої тоненькі ніжні пелюстки. Я вмиваю пелюстками своє обличчя.

Я — квітка! Мої пелюстки граються з вітром. Вони танцюють з ним, круж-ляють у вальсі. Я танцюю і дарую свої пахощі небу, сонцю, землю та людям.

— Погляньте на нашу клумбу з квітами. Справді ж вони дуже гарні? Поми-луймося красою її квітів.

Ох і гарна клумба в дитсадку!Де іще ви бачили таку?Стільки квітів, барв яскравих ряд:Чорнобривці ясно майорять,А величні, сонячні жоржиниПідвели голівки, мов царівни.Айстри-побратими струнко стали — Діточок привітно зустрічали.


— Недаремно осінь у народі називають чарівницею. Незабаром стане зовсім холодно, облетить золоте листячко і настане сумна, бідна на яскраві кольори, пізня осінь. А поки що ми радіємо осінньому ще теплому сонечку, барвистому вбранню дерев і, звісно, пишним, осіннім квітам.

— Хто запам’ятав, які квіти ростуть на нашій клумбі? Назвіть їх. Якщо кві-ти різних кольорів, то їх можна назвати різнокольоровими. Якого кольору квіти на нашому квітнику? Сьогодні до нас завітала на гостину лялька Оленка. Вона принесла нам у подарунок букет квітів. Розгляньмо їх!

Дидактична гра «Послухай і скажи, знайди і покажи»

Вихователь ставить дітям запитання, діти відповідають на запитання, і по-казують відповідну квітку або її частину, обґрунтувавши свою відповідь.

166

— У якої квітки квіточки найменшого розміру, червоно-жовтого кольору? (У чорнобривців) У якої квітки квіти найбільші? (У жоржини) У якої квітки най-більше пелюсток? У якої квітки стебло найвище? У якої квітки велике листя? У якої квітки листя найдрібніше? Діти, Оленка пропонує вам виготовити квіти на згадку про різнокольорові квіти на клумбі.


Фізкультхвилинка «Пішли діти в квітничок»Пішли діти в квітничокКвіточок збиратиЖовті, сині, білі — На вінок зривати.(Ідуть по колу, промовляючи слова.)Квіточки звивали — на голівку клали.(Зупиняються, імітують рухи.)Віночки звивали —На голівку клали.(Кладуть одне одному руки на плечі, йдуть по колу, промовляючи слова.)Як сплели віночки, завели таночки.(Розходяться, імітуючи танець.)

Діти виконують дії відповідно до тексту і промовляють рядки вірша разом з вихователем.

Вихователь пропонує розглянути зразок виготовлення квітки.

Етапи роботи

• Оберіть квітку для зображення, колір паперу для пелюсток квітки.• Складіть кольорові смужки паперу в декілька разів для отримання однако-

вих пелюсток квітки, листочків.• Обведіть шаблон форми пелюстки, листочки або намалюйте їх за власним

задумом.• Виріжте пелюстки, середину, листя, стебло.• Намастіть форми клеєм та наклейте елементи квітки.

Діти працюють самостійно. Вихователь підтримує спонтанні прояви твор-чості дітей у зображенні квітів. Учить різати ножицями, користуватися клеєм-олівцем для наклеювання (намазувати клеєм-олівцем від центра до країв, при-кладати намащеною стороною до аркуша паперу, придавлювати його долонею і розгладжувати серветкою). Вихователь допомагає за потреби кожній дитині, стимулює ініціативне наслідування. Підтримує позитивний настрій і задово-лення від роботи. Активізує мовлення дітей у називанні розміру, кольору, ве-личини. Діти працюють під спокійний музичний супровід.

КОЛЬОРИ ВЕСЕЛКИГлянь на небо й побачиш мене угорі.Я — барвиста веселка, маю сім кольорів.Подарую червоний я ранковій зорі,А оранжевий колір — нагідкам у дворі,Жовтий — сонцю, кульбабці й достиглим житам,А зелений — весняним паркам, лукам, садам.Найніжніший блакитний — це мій дар небесам,Синій колір — дарунок і морям, і річкам.Фіолетовий колір я фіалці віддам.

(А. Свашенко)


— Молодці, дуже гарні різнокольорові квіточки. Прикрасьмо ними групу на згадку про барвисті квіти Осені.

167


ЗАНЯТТЯ 3Тема. Таця з осінніми фруктами

Мета: ознайомити дітей із жанром натюрморту; ввести в активний словник поняття «натюрморт»; формувати вміння самостійно створювати композиції (натюрморти) із готових форм; учити висловлювати свої враження про інші роботи у толерантно, доброзичливо; розвивати композиційні вміння — розміщувати фрукти, складаючи гармонійну композицію (крупні — у центрі або на передньому плані, дрібні — зверху чи збоку); розвивати дрібну моторику рук, логічне мислення, творчу уяву, пам’ять, мовлення; закріплювати вміння розгадувати загадки; виховувати повагу до праці, прагнення до участі у колективній праці, бажання доводити розпочату роботу до успішного завершення.Попередня робота: дидактичні ігри з фруктами; спостереження за осінніми ознака-ми у природному довкіллі; розглядання ілюстративних матеріалів з теми; читання художніх творів.Матеріал: картина С. Шишка «Натюрморт»; кошик із фруктами (або муляжі); таці, вирізані з картону (або одноразові); готові форми різноманітних фруктів; клей-олівці; клейонки; серветки.







Осінь така щедра. Осінь така мила.Урожай зібрала, листя взолотила.Овочі в коморі зиму дожидають,Яблука духмяні в садочку достигають.

— Сьогодні осінь принесла свої дарунки. Що це? (Кошик з осінніми дарун-ками) Що осінь може принести в кошику? Дізнаймося!

Вихователь знімає серветку, якою накрито кошик.— Що це? (Плоди, фрукти)Вихователь пропонує дітям по черзі діставати з кошика по одному фрукту,

називати та викладати в рядок на столі.— Назвемо фрукти, що знаходилися в кошику.


Вихователь виставляє осінній натюрморт С. Шишка.— Погляньте на картину художника Сергія Шишка «Осінній натюрморт».

Що зображено на ній? (Фрукти, листя) Сергія Шишка називали «світлим» ху-дожником. У своїх картинах він використовував світлі відтінки кольорів — зе-леного, рожевого, блакитного. Що таке натюрморт?

Якщо на картиніВода у графині,

168

Овочі, квіти або навіть торт,То зветься картина така натюрморт.

— Хочете ви стати художниками і створити свій натюрморт із фруктів? Але спочатку відгадайте загадки.






— Уважно розгляньте фрукти. Намалюйте їх пальчиком у повітрі та ска-жіть, якої вони форми: яблуко, абрикос — круглі; груша — конусоподібна, слива — овальна.



Пальчикова вправа «Натюрморт»Натюрморт аби зробити, (Згинають і розгинають пальці на обох руках.)Треба пальці розігріти.Кулачки ми розімнемо, (Кулаками по черзі стукають об стіл.)Пальці в кулачках зімнемо. (Стискають і розтискають кулаки.)Уперед — назад — і раз: (Імітують рухи відповідно до тексту.)Одне яблучко у нас.А тепер по колу — два:Ось і грушка чарівна.Наші пальчики — майстри, (Почергово згинають пальці на одній руці, а потім — на другій.)Зроблять все: один, два, три!

Етапи створення натюрморту

Спочатку візьміть тарілочки, на яких ви будете розміщувати свою компози-цію із фруктів.

Доберіть необхідні вам форми фрукти для створення композиції натюр-морту.

Створіть з них свій натюрморт — красиво розмістіть форми фруктів на тарі-лочках-тарелях, складаючи гармонійну композицію (крупні — у центрі або на передньому плані, дрібні — зверху чи збоку).

Діти працюють самостійно. Вихователь підтримує спонтанні прояви твор-чості дітей у створенні натюрморту. Учить користуватися клеєм-олівцем для наклеювання (намазувати клеєм-олівцем від центра до країв, прикладати нама-щеною стороною до аркуша паперу, придавлювати його долонею і розгладжу-вати серветкою). Вихователь допомагає за потреби кожній дитині, стимулює ініціативне наслідування. Підтримує позитивний настрій і задоволення від ро-боти. Активізує мовлення у називанні форми, кольору, величини. Діти працю-ють під спокійний музичний супровід.


Вихователь формує виставку дитячих робіт.— Розгляньте уважно наші натюрморти. Висловіть свої враження від поба-

ченого. Чий натюрморт сподобався вам найбільше? Поясніть свою думку.

169


ЗАНЯТТЯ 4Тема. Осіннє вбрання дерев (колективна робота)

Мета: формувати вміння дітей бачити красу рідної природи; розвивати вміння ство-рювати композицію, розміщуючи зображення на всій поверхні аркуша; вправляти у вмінні отримувати зображення осіннього листя технікою обривання для «одягання» дерев, заготовлених технікою малювання; навчати прийому аплікації — наносити клей на зображення, прикладати зображення намащеною клеєм стороною до паперу, наклеювати зображення предметів на папір, придавлюючи його долонею і розгладжу-ючи серветкою; закріплювати просторове орієнтування «вгорі», «внизу», «праворуч», «ліворуч»; розвивати вміння розрізняти поняття «колір», «форма»; розвивати дрібну моторику, творчу уяву, асоціативну пам’ять, мислення; сприяти розвитку самостій-ності та творчої ініціативи; виховувати цікавість до занять з аплікації.Попередня робота: спостереження під час прогулянок у природі за листопадом, осіннім листям; збирання листочків для прикрашання групи.Матеріал: малюнки та репродукції картин за темою «Осінні мотиви»; лист ватману або шпалер, тонований у блакитний колір; кольоровий папір; клейстер; пензлики для клею; клейонки; підставки для пензликів; серветки.



Вихователь пропонує дітям відгадати загадку.Жовті листочки з дерев опадають,Птахи у теплі краї відлітають.Голі поля, мокне земля,Дощ поливає, — коли це буває? (Восени)

— Чи здогадалися ви, про яку пору року йдеться у загадці? Яка пора року зараз? (Осінь)

Вихователь пропонує дітям визирнути у вікно, демонструє малюнки та ре-продукції картин за темою «Осінні мотиви».

Вихователь пропонує дітям мовчки розглянути картину І. Левітана «Золота осінь».

— Що ви бачите на картині? Які фарби на ній є? Які фарби переважають на картині? Як ви гадаєте, чому цих фарб більше на картині? Чи влучна назва кар-тини? Доберіть свої назви до картини. Які дерева зобразив художник? Як ви вважаєте, художник малював природу у селі чи у місті? Поясніть.

Вихователь узагальнює відповіді дітей.— Настала осінь. Погода стала часто змінюватися. Похолоднішало. Небо

стало похмурим, сірим. Часто йдуть холодні тривалі дощі. Трава стала корич-невою. Листя на деревах із зеленого змінилося на різнобарвне: жовте, оран-жеве, червоне. Падає на землю, засихає, темніє. Дерева засинають без листя.

Динамічна вправа «Листя падає.»

Діти ходять кімнатою, присідають і збирають листочки. Кожен збирає лис-точки одного кольору. Діти в довільному напрямку пересуваються кімнатою під музичний супровід, їхні рухи рук — легкі, плавні. Коли музика стихає, зна-ходять собі пару — такого самого кольору листочки. Щойно музика зазвучить знову, продовжують танцювати кімнатою.


Вихователь читає вірш.

170

ЛИСТОПАДОсінь, осінь, листопад,Жовте листя стелить сад,За моря в краї далекі Відлетіли вже лелеки.

Хмари небо затягли,Вітер віє з-за гори,Ходить осінь листопадом,Жовте листя стелить садом.

(А. Житкевич)

Вихователь згадує з дітьми нещодавню екскурсію до осіннього парку.— Якими були дерева в парку? На деревах було листя? Чому восени листя

на деревах опадає? Як називають дерева, що ви бачили в парку? Вихователь розглядає з дітьми будову дерева на ілюстрації, уточнюючи, де

стовбур, корінь, гілки.

Гра «Дерево»

— Біля нашого садка погойдує гіллям дерево з незвичайним червоним ли-стям. Зобразіть дерево — підніміть руки, уявіть, що це — гілки дерева, похи-тайте ними злегка в різні сторони. Прокоментуйте свої дії: «Подув вітер — за-хитався клен». Покажіть, як гойдається дерево від вітру.

Вітерець нам дме в лице —(Махають руками в напрямку обличчя.)Загойдалось деревце.(Піднімають руки вгору й розгойдують з боку в бік.)Вітер скоро затихає. (Сідаєють.)Клену гілки розпрямляє.(Стають навшпиньки й тягнуться вгору.)

— Створімо картину осіннього вбрання дерев для прикрашання групи на пам’ять про красуню-осінь


Фізкультхвилинка «У лісі восени»

Вихователь читає рядки вірша, діти виконують відповідні рухи.

Ми йдемо, малята, ниніВ золотавий ліс осінній (Крокують на місці.)Скільки тут дерев стоїть!(Стають прямо, піднявши руки із розчепіреними пальцями над головою, імітуючи «дерево».)На них листячко тремтить. (Перебирають пальчиками.)Скоро з гілочок зірветься,Разом з вітром понесеться,Закружляє лист веселий — Пишний килим вкриє землю.(Повільно плавно, коловими рухами опускають руки вниз присідаючи.)

Вихователь пропонує дітям розглянути лист ватману із намальованими де-ревами, домовитися між собою про розподіл роботи. Нагадує малюкам прийом аплікації — обривання, як слід наклеювати листя, розміщувати різні кольори. Можна наклеювати будь-яку кількість листочків, формуючи крону різних де-рев, створюючи композицію — поруч, один на один тощо.

Вихователь допомагає кожній дитині. Звертає увагу дітей на те, що ли-сточки розміщуються по кроні, один біля одного, можуть накладатися, чергу-ватися. Активізує мовлення дітей у називанні розміру, кольору, форми. Діти працюють під спокійний музичний супровід.


Вихователь дякує дітям за картину «Осіннє вбрання дерев», прикрашає нею групову кімнату.

171


ЗАНЯТТЯ 5

Тема. Декоративний куманець

Мета: ознайомлювати дітей з народним мистецтвом і творами художніх промислів — кераміка та її розпис; навчати створювати декоративну композицію за мотивами розпису української «опішнянської» кераміки в техніці аплікації; продовжувати ознайомлювати з характерними елементами та кольором візерунку; закріплювати вміння вирізати з паперу, складеного гармошкою, а також у декілька разів, красиво розміщувати візерунок на формі, добирати потрібні кольори; розвивати пам’ять, мислення, увагу, творчі здібності; виховувати охайність, естетичний смак, любов до народно-прикладного мистецтва.Попередня робота: ознайомлення із народним декоративно-прикладним мистецтвом українських майстрів Опішні; розглядання ілюстративних матеріалів, справжніх керамічних виробів — посуду, іграшок.Матеріал: зразки робіт, зроблені вихователем; пласкі паперові форми посуду — куман-ці Опішні коричневого та жовтих кольорів; кольоровий папір; ножиці; клей; пензлі для клею; підставки для пензлів; серветки; простий олівець.




Психогімнастика «Привітання»Доброго ранку, рідний наш дім!Доброго ранку діткам усім!Доброго ранку сонечку ясномуДоброго ранку садочку прекрасному!


Вихователь проводить бесіду про українську кераміку, демонструє справ-жній посуд.

— Погляньте на ці керамічні вироби. Усі ці зразки посуду виготовлені в мі-стечку Опішні — у старовинному містечку на Полтавщині. З давніх часів тут жили майстри-гончарі, які виготовляли з глини різний посуд, іграшки, а по-тім розписували їх у своїй неповторній манері. Майстри-гончарі виготовляли багато різного посуду, зокрема глечики, куманці, барильця, кварти, горнятка, барила, миски, полумиски, макітри, кухлі, дзбанки.

Гончарі використовували зелену, жовту глину, чорний клей, додавали пі-сок, готували глиняне тісто, формували, обпалювали посуд і після обпалю-вання він ставав жовтогарячим, коричневим. Щоб вироби були красивими, їх розписували — декорували узорами простими, але щоразу неповторними.

Декор — розписування виробів дуже різноманітне (випукле («завитки», «луска», «кульки»); квітковий орнамент яскравих, соковитих кольорів, що чергується з елементами геометричного узору (кривульками, крапинками, ла-маними лініями)).

Керамічний посуд використовували здавна. Користуються таким глиня-ним посудом і сьогодні, тому що в глечиках довше зберігається молоко, холодні напої. Інші види посуду використовують для різноманітних страв. У макітрах з глини подають вареники, у миски з глини наливають перші страви. Деякі не-обхідні для окраси інтер’єру кухні.

172

ОПІШНЯНСЬКИЙ ПОСУДВізерунок дивовижнийСтрічкою чарівноюВ’ється, ллється, наче пісня,Гончарною стежиноюНим прикрашені тарілі,Глечики та куманці.Над Опішнею пісня лине —Ліплять посуд гончарі.

(В. Клочкова)

— Як майстри-художники Опішні візерунками прикрасьмо куманці.


— Підготуймо пальчики для роботи.

Пальчикова гімнастика «Я — художник»Куманець я розмалюю,(Малюють у повітрі.)Гарну квітку намалюю,(Пальці стуляють у пучку — розкривають)Ще і листячко зелене —(Долоні прикладають до колін.)Ох і гарний він у мене!(Оплески в долоні.)

— Розгляньте зразки куманців, елементи візерунків, колір елементів візе-рунків. Згадайте прийоми вирізування: щоб вирізати багато однакових елемен-тів, потрібно скласти папір гармошкою і вирізати відразу багато деталей. Щоб вирізати квітку, слід згорнути папір у декілька разів.

Діти самостійно обирають форму куманця для прикрашання виробу. Вихо-ватель індивідуально уточнює, порівнює зі зразком вибір візерунка. Рекомен-дує спочатку вирізати всі складові візерунку, викласти їх на формі виробу, при-міряти, потім наклеїти. Використовує диференційований (ураховує зону най-ближчого розвитку дитини — спонукає до творчості) та індивідуальний підхід (ураховує індивідуальні особливості та можливості дитини, додатково на сво-єму зразку демонструє прийоми роботи чи надає готові елементи візерунку) до дітей за потреби, стежить за поставою під час роботи.

Діти працюють під спокійний музичний супровід.

ФізкультхвилинкаДружно всі ми піднялися.(Підводяться з-за столів.)Вліво, вправо подивились.(Повертають голову ліворуч, праворуч.)Потім хутко повернулись(Руки на пояс, повертаються.)Всім навколо посміхнулисьІ поплескали в долоні,І побігали, як поні.(Легкий біг на місці.)Хай лунає всюди сміх,Ми найкращі від усіх!


Вихователь формує виставку дитячих робіт та аналізує їх, визначає разом з дітьми візерунки на куманцях, що найбільш схожі на зразки.

173


ЗАНЯТТЯ 6Тема. Калинові кетяги

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей із народними символами українського народу; закріплювати розуміння того, що калина є національним символом України; спонукати виявляти цікавість до звичаїв свого народу; навчати працювати з ножи-цями, вирізувати круглі форми; закріплювати вміння вирізати з паперу, складеного гармошкою, а також у декілька разів, красиво розміщувати візерунок на формі, доби-рати потрібні кольори; розвивати дрібну моторику рук, увагу, творчу уяву; виховувати охайність, дбайливе ставлення до природи, любов до рідної землі.Попередня робота: бесіди про народні символи України; розглядання калинових кетягів на кущі, в ілюстративних матеріалах; читання художніх творів про калину.Матеріал: аркуші паперу формату А4; кольоровий папір; ножиці; клей-олівці; клей-онки; серветки; прості олівці.



Вихователь демонструє дітям букет гілочок калини. Вчора ще дзвеніли косиВ гаї на лужку.Нині ж там стоїть вже осіньВ жовтім кожушку.Я до неї у долинуВибіг із воріт,Придивився: то ж калинаВ золоті стоїть!

(В. Ладижець)


— Калину з давніх-давен уважають символом нашого рідного українського краю. Раніше біля кожної хати в Україні обов’язково зростав кущ калини. Кра-сива калина і навесні під час цвітіння, і восени — коли багряніє листям та чер-воніє ягодами. Її червоними ягідками прикрашають короваї, що подають най-дорожчим гостям. Калину вишивають на святкових вишиваних сорочках — ви-шиванках, на українських рушниках. А ще про калину є багато різних мудрих висловів, прислів’їв та приказок. Разом їх пригадаймо. Я говоритиму першу частину прислів’я, а ви — кінцівку.

• Любиш Україну — посади... (калину).• Дівчина у вінку — мов калина у… (цвіту).• Пишна та красива, як червона… (калина).• Калина біля тину — щастя для… (родини).• Гарна дівчина як у лузі… (калина).• Без верби і калини нема… (України).

— Ось так про калину пише поетеса Марія Познанська.Ось калина над рікоюВіти стелить по воді.Хто це щедрою рукоюЇй намистечко надів?Червонясте, променисте,Розквітає, як вогні.Дай хоч трішечки намиста,Калинонько, і мені.

174

— Послухайте, що писав про калину український поет Т. Г. Шевченко.ЗАЦВІЛА В ДОЛИНІЗацвіла в долиніЧервона калина,Ніби засміяласьДівчина-дитина.Любо, любо стало,Пташечка зраділаІ защебетала.Почула дівчина,І в білій свитиніЗ біленької хатиВийшла погулятиУ гай на долину.

— Із ким порівнює Тарас Шевченко порівнює калину? — Чи вам подобаються ці вірші? Чи вам подобаються гілочки калини? Зо-

бразимо красу калинових кетягів у аплікації для прикрашення групи.


— Підготуймо наші пальчики до роботи.

Пальчикова гімнастика «Калина»Щоб калину зображати,(Імітують рухів.)Треба пальці розім’яти.(Руки в «замочку», колові рухи долонями.)Пальці розгинаємо,(Рухи відповідно до тексту.)Як гілочки хитаємо.

Етапи створення композиції

Доберіть необхідний вам папір тих кольорів, що вам потрібен.Смужку потрібного кольору паперу складіть гармошкою, тобто в декілька

разів, обведіть шаблон ягідки калини, листя і виріжте елементи композиції.Красиво розмістіть елементи композиції на аркуші, доберіть потрібні ко-

льори та розміри ягідок, листочків, складаючи гармонійну композицію (крупні ягоди і листя — у центрі або на передньому плані, дрібні — зверху чи збоку).

Діти працюють самостійно. Вихователь підтримує спонтанні прояви твор-чості дітей у створенні композиції. Учить користуватися клеєм-олівцем для на-клеювання (намазувати клеєм-олівцем від центра до країв, прикладати нама-щеною стороною до аркуша паперу, придавлювати його долонею і розгладжу-вати серветкою). Допомагає за потреби кожній дитині, стимулює ініціативне наслідування. Підтримує позитивний настрій і задоволення від роботи. Активі-зує мовлення у називанні розміру, кольору, розміщенні елементів. Діти працю-ють під спокійний музичний супровід.


Вихователь влаштовує виставку робіт, їх аналіз та самоаналіз.

ЛІТЕРАТУРА1. Базовий компонент дошкільної освіти. — К., 2012.2. Богуш А. М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти. — Х., 2011.3. Богуш А. М. Моє довкілля. — К., 2006.4. Бєлєнька Г. В., Науменко Т. С., Половіна О. А. Дошкільнятам про світ при-

роди. Старший дошкільний вік. — К., 2013.5. Гаркуша Г. В., Черкасова Ю. М. Дитина і навколишній світ. Розробки занять

для дітей 3–6 років. — Х., 2009.6. Дикань Н. І., Мельниченко К. С., Шевцова О. А. Пізнавальний розвиток стар-

ших дошкільників. — Х., 2011.7. Ігнатьєва С. А., Калмикова А. Л., Авдеєва Р. Г. Довкілля. —Х., 2008.8. Кутепа С. Г., Шевцова О. А. Розвиток мовлення. Розробки занять для дітей

2–6 років. — Х., 2009.9. Кащук В. В. Аспекти діяльності з правової освіти в ДНЗ. Розробки занять.—Х.,

2009.10. Крутій К., Маковецька Н. Скарбничка ігор для розумних батьків і кмітли-

вих дітлахів. — Х., 2010.11. Коваленко О. М., Епіфанова Т. В. Мовленнєві ігри для дошкільників. Навча-

ємо в русі. — Х., 2012.12. Ланіна І. В., Кучеєва Н. В. Образотворче мистецтво для малят (5–6 років). —

Х., 2013.13. Левченко Т. Г. Рідна природа. Матеріали для занять. — Х., 2013.14. Логвинчук С. Л. Дидактичні ігри, вправи, творчі завдання: розвиток мовлен-

нєвої компетентності дошкільників. — Х., 2012.15. Любарська В. М. Найменшим про найменших: Дивовижні творіння при-

роди. — К., 2010.16. Методичні рекомендації до програми виховання і навчання дітей від 2 до

7 років «Дитина». — К., 2012.17. Ніколаєнко В. М. Народознавство в дошкільному навчальному закладі.

2—6 років.— Х., 2013.18. Новикова В. П. Математика в дитячому садку. 5–6 років: Конспекти за-

нять. — Х., 2007.19. Програма виховання та і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина». — К.,

2012.20. Поніманська Т. І., Дичківська І. М., Козлюк О. А., Кузьмук Л. І. Соціальний

розвиток дитини. Старший дошкільний вік. — К., 2013.21. Сухар В. Л. Розвиток мовлення. Конспекти комплексних занять (старший

вік). — Х., 2010.22. Сухар В. Л. Мовні ігри та вправи зі словом. — Х., 2008.23. Сухар В. Л. Пограйся зі мною. 5–6 років: Розвиваючі ігри та вправи. —Х,

2009.24. Сухар В. Л. Дошкільнята на прогулянці. 4–6 років. — Х., 2012.25. Тарасова О. С., Березюк В. С. Тематичні та цільові екскурсії з дітьми. 4–6 ро-

ків. — Х., 2013.26. Товкач І. Є. Звуки, букви, читання: методичний посібник.—Х., 2013.27. Українська мозаїка: книга для читання в дошкільному закладі і в родинному

колі. — Тернопіль, 2013.28. Шик Л. А. Пальчикові ігри для дошкільників. — Х., 2012.29. Шик Л. А. Світ чомучок. Організація дослідно-експериментальної роботи

з дошкільнятами. — Х., 2014.

Навчальне видання


В’ЮННИК Вікторія Олександрівна,ОЖИМОВА Світлана Михайлівна,

ХАНІНА Ольга Григорівна, ЧЕРНИШОВА Лана Вікторівна

Мій конспект. 6-й рік життя. Осінь

Головний редактор Н. Ф. ЮрченкоВерстка Ю. О. Неджеря

Технічний редактор О. В. ЛєбєдєваКоректор О. М. Журенко

Підписано до друку 28.05.2014. Формат 84×108/16. Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.

Ум. друк. арк. 11,2. Замовлення № 14-04/19-05.

ТОВ «Видавнича група “Основа”» 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66

тел. (057) 731-96-33е-mail: [email protected]

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

Харків Видавнича група “Основа” 2014ПІЗНАВАЛЬНИЙ...

Documents