З в і т з оцінки впливу на...

№201811282261 (реєстраційний номер справи про оцінку

впливу на довкілля планованої діяльності)

З в і т

з оцінки впливу на довкілля

з видобування корисних копалин загальнодержавного значення

(мінеральних підземних вод) ділянки Колочавського родовища

із свердловини №4

- 2 -

ЗМІСТ

Стор.

1 Опис планованої діяльності 5

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності 5

1.2 Цілі планованої діяльності 9

1.3 Опис характеристик діяльності протягом виконання

підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої

діяльності 11

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності 15

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів

(скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового,

вібраційного, світлового, теплового та радіаційного

забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті

виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження

планованої діяльності 17

1.5.1 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів 17

1.5.2 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення водних

ресурсів 18

1.5.3 Оцінка за видами очікуваного забруднення атмосферного

повітря 20

1.5.4 Оцінка за видами та кількістю забруднення ґрунту та надр 20

1.5.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваного шумового,

вібраційного, світлового, теплового та радіаційного

забруднення, а також випромінювання 20

2 Опис виправданих альтернатив планованої діяльності,

основних причин обрання запропонованого варіанта з

урахуванням екологічних наслідків 21

3 Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис

його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності 22

3.1 Фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі 25

3.2 Кліматична характеристика району розміщення об’єкту 25

3.3 Опис ймовірної зміни поточного стану довкілля без здійснення

планованої діяльності 30

4 Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з

боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів 35

5 Опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої

діяльності 38

5.1 Використання у процесі провадження планованої діяльності

природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та

біорізноманіття 38

5.2 Викиди та скиди забруднюючих речовин, шумове, вібраційне,

світлове, теплове та радіаційне забруднення, випромінення та

інші фактори впливу, а також здійснення операцій у сфері

поводження з відходами 39

- 3 -

5.3 Операції у сфері поводження з відходами 39

5.4 Ризики для здоров’я людей, об'єктів культурної спадщини та

довкілля, у тому числі через можливість виникнення

надзвичайних ситуацій 39

5.4.1 Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я людей

та довкілля 39

5.4.2 Оцінка ризику впливу планованої діяльності через можливість

виникнення надзвичайних ситуацій 40

5.5 Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої

діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про

провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх

існуючих екологічних проблем, пов’язаних з територіями, які

мають особливе природоохоронне значення, на які може

поширитися вплив або на яких може здійснюватися

використання природних ресурсів 40

5.6 Вплив планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і

масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності

до зміни клімату 41

5.7 Технологія і речовини, що використовуються 41

6 Опис методів прогнозування, що використовувалися для

оцінки впливів на довкілля та припущень, покладених в

основу такого прогнозування, а також використовувані

дані про стан довкілля 41

7 Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання,

відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного

негативного впливу на довкілля, у тому числі (за

можливості) компенсаційних заходів. 44

7.1 Заходи щодо охорони атмосферного повітря при

несприятливихметеорологічних умовах 46

7.2 Заходи щодо охорони поверхневих та підземних вод від

забруднення 47

7.3 Комплексні заходи 47

7.4 Заходи боротьби з шумом та вібрацією від об'єкту

планованоїдіяльності 47

7.5 Заходи протипожежної безпеки 47

7.6 Заходи по зниженню рівня іонізуючих випромінювань

природних радіонуклідів (ІВ ПРН) 47

7.7 7.7. Заходи з охорони надр 48

8 Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності

на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків

надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи

пом’якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та

заходів реагування на надзвичайні ситуації 49

9 Визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності

достатніх засобів або знань), виявлених у процесі підготовки 49

- 4 -

звіту з оцінки впливу на довкілля

10 Усі зауваження і пропозиції, що надійшли до

уповноваженого територіального органу після

оприлюднення повідомлення про планову діяльність

49

11 Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо

впливу на довкілля під час провадження планової

діяльності, а також (за потреби) планів після проектного

моніторингу

50

12 Резюме нетехнічного характеру, розраховане на широку

аудиторію 50

13 Список посилань 53

ДОДАТКИ 54

Додаток 1. Оглядова карта району робіт Масштаб 1:100 000 55

Додаток 2. Витяг з паспорту свердловини №4 ДП «ГП

«Укргеокаптажмінвод» 56

Додаток 3. Спеціальний дозвіл на користування надрами №

3846 від 05.07.2010 року (термін дії 10 років) 64

Додаток 4. Дозвіл на спеціальне водокористування №27/ЗК/49д-

17 від 10.11.2017, термін дії до 10.11.2022 66

Додаток 5. Експертний висновок №13.В.46.74.04741/5096 по

проекту на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-

промислову розробку Колочавського родовища мінеральної

лікувально-столової води (свердловина №4) с.Колочава

Міжгірського району Закарпатської області затверджений ДП

«Західний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду

України» 03.10.2013 р.

70

Додаток 6. Погодження, Держгірпромнагляду України від

05.12.2013 №12154/0/3.1-09/6/13, проекту геологічного вивчення,

у тому числі дослідно-промислову розробку Колочавського

родовища мінеральної лікувально-столової води (свердловина

№4) с.Колочава Міжгірського району Закарпатської області

75

Додаток 7. Протокол №4512 засідання ДКЗ при Державній

службі геології та надр України від 13 вересня 2018 року 76

Додаток 8. Витяг з проекту землеустрою ТзОВ «Землемір» 86

- 5 -

1. Опис планованої діяльності

Метою звіту з оцінки впливу на довкілля є екологічне обґрунтування

доцільності видобування корисних копалин загальнодержавного значення

(мінеральних підземних вод) ділянки Колочавського родовища із свердловини

№4 визначення шляхів та засобів запобігання порушення нормативного стану

довкілля та забезпечення екологічної безпеки.

1.1. Опис місця провадження планованої діяльності

Колочавське родовище мінеральних вуглекислих вод знаходиться у

межах Міжгірського району Закарпатської області, у заплавній частині річки

Теребля між селами Колочава та Мерешор (оглядова карта району робіт,

(Додаток 1, оглядова карта району робіт). Шосейною дорогою другого класу,

що прокладена по мальовничній долині Тереблі родовище пов'язане з районним

центром відстань до якого 26 км.

Географічні координати території родовища наступні: 48°40' - 48°25'

північної широти 23°40' - 23°41' східної довготи.

Водозабірна свердловина № 4 (основна експлуатаційна) (Додаток 2,

витяг з паспорту свердловини №4 ДП «ГП «Укргеокаптажмінвод») та 7

(спостережна) розташовані у заплавній частині на лівому березі Тереблі, в 0,3

км вище по долині від гирла струмка Квасовець. Координати свердловини № 4:

48°24' 59" ПнШ 23°41' 29" СхД. Абсолютна висота гирла 522,5 м.

Родовище було виявлено в результаті пошуків мінеральних вод які у

цьому районі виконала Закарпатська геологорозвідувальна експедиція у 1974 -

1975 роках. Пробурено 7 пошуково-розвідувальних свердловин глибиною до

160 м, які випробувані дослідними відкачками та проведені лабораторні

дослідження води.

Ліцензія на дослідно-промислову розробку видано ПП «Бінако» на

ділянку Колочавського родовища, де розташовані свердловини № 4 і 5.

Практично придатною до овоєння виявилася тільки свердловина № 4.

Свердловина № 5 на момент обстеження 01.07.2003 виявилась ліквідова.

Свердловина № 4 розвідувальна на мінеральну воду пробурена

Закарпатською геологічною експедицією в 1974 році. Глибина свердловини 159

м. До глибини 6,0 м вона пройдена у валунно-галечнкових відкладах 1-ї

надзаплавної тераси р. Тереблі, далі - в корінних відкладах палеогену,

представленими перешаруванням щільних, частково окрем- нілих аргілітів та

грубошаруватих кварц-польовошпатових пісковиків. Терасові відклади

ізольовані кондуктором (0-7 м) з затрубною цементацією. Свердловина до

глибини 52 м обсажена колоною 146 мм труб з щільовими фільтрами в

інтервалі 9-14 м, та 28-32 м. Від глибини 52 до 130 м свердловина обсажена

«впотай» колоною 108мм із щільовим фільтром в інтервалі 52-73м. Від глибини

130м до вибою (159м) відкритий стовбур 92 мм.

В 2003 році свердловина № 4 переобладнана в експлуатаційну. Інтервал

- 6 -

0-20м був ізольований поліетиленовою трубою діаметром 120 мм, затрубний

простір зацементований. Таким чином, верхній інтервал фільтра (9-14м) в який

потенційно могли поступати прісні води приповерхневих тріщиних зон при

зниженні рівня під час відкачки, був ліквідований і свердловина могла бути

використана як експлуатаційна. Таким чином, каптаж водоносного горизонту

обладнаний в інтервалах 28-32 м (6 м), 52-73 м (21 м) та 130-159 м.

Експлуатація свердловини № 4 почалась 08 серпня 2003 року за

спеціальним дозволом на користування надрами» (геологічне вивчення, у т.ч.

ДПР) Мінекології України №2312 від 16.07.2003 року.

Рельєф району середньогірний, інтенсивно розчленований густою сіткою

водостоків. Максимальні висоти на хр. Квасний Верх досягають 1254 м.,

мінімальні по долині Тереблі - 520 м. Схили покриті переважно змішаним

лісом (бук, ялина).

Безпосередньо у межах ділянки Колочавського родовища підземних

мінеральних вод водоносними горизонтами є наступні :

Водоносний горизонт у еоплейстонових - голоценових алювіальних відкладах

поширений по долині Тереблі та його крупних притоків. Добре водозбагачений

і в максимальній мірі використовується для в господарстві. З поверхні

водоносний горизонт перекритий шаром глин і суглинків потужністю 0,3-0,5 м.

Глибина залягання дзеркала ґрунтових вод даного комплексу змінюється від 0,5

до 1,0 м. Потужність водоносного горизонту змінюється від 1 до 5- 6 м. Води

його безнапірні або слабо напірні. Водозбагаченість горизонту залежить від

літологічного складу, що коливається від грубоуламкових до глинистих порід і

тому змінюється в значних межах. Дебіт водозаборів (джерел, криниць,

свердловин) складає 0,1 - 25 л/с. Живлення водоносного горизонту

здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, талих вод та вод

основних водотоків в період повені, а також розвантаження вод горизонтів, що

складаютьоточуючі водороздільні простори. Води переважно прісні з сухим

залишком від 0,2 до 0,5 г/л. Загальна жорсткість від 0,9 до 1,5 мг-екв/дм3. Води

гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-хлоридні.

Водоносний горизонт у відклаах нижньої менілітової підсвіти.

Водоносність його коливається в широких межах в зв'язку з перевагою в її

складі піщаних або глинистих фракцій. Глибина рівня 0,9 - 1,3 м. Дебіт джерел

тут складає 0,001-0,2 л/с, свердловин до 0,04 - 2,13 л/с при зниженнях 2,8 - 3.9

м.. Води прісні, гідрокарбонатні кальцієво-натрійові, гідрокарбонатно-

сульфатні кальцієво-магнієві з мінералізацією 0,12-0,54 г/л. Загальна

жорсткість 1,3-3.7 мг-екв/л. Води горизонту використовуються в приватному

господарстві. В зоні поширення під алювієм деструктованих порід

свердловинами розкриті мінеральні вуглекислі води. Живлення горизонту за

рахунок атмосферних опадів та підтоку з глибини по зоні деструктованих

корінних порід.

Водоносний горизонт у відкладах еоцену скиби Синевиру. Він формується

в переважно тонкоритмічному піщано-глинистому фліші бистрицької,

манявської, а також в піщаній товщі горизонті вигодської світ.

На дотичній території, де цей горизонт відслонюється, в джерелах дебіт

- 7 -

складає 0,001-1,0 л/с (в середньому 0,1-0,3 л/с). В свердловинах на глибині 65-

2600 м дебіт 0,02- 1,3 л/с при самовиливі. Води безнапірні та напірні з

величиною напору до 2600 м і більше. За складом вони гідрокарбонатні,

гідрокарбонатно-сульфідні та хлоридні, кальцієві, каль- цій-магнієві та кальцій-

натрієві. Вони переважно прісні з сухим залишком 0,04-0,6 г/л та жорсткістю

0,4-5.3 мг-екв/л. Режим водоносного комплексу відносно стійкий.

Водоносний горизонт у відкладах сольської товщі еоцену Дуклянського

покриву. Приурочений до зеленого і строкатого піщано-глинистого флішу.

Дебіт жерел 0,1- 0,3 л/с. За складом вони гідрокарбонатні, кальцієві, кальцій-

магнієві та кальцій-натрієві. Вони переважно прісні з сухим залишком 0,04-0,2

г/дм ' та жорсткістю 0,4-2.3 мг-екв/дм3.

Водоносний горизонт у відкладах верхньої чорноголовської підсвіти

палеоценуеоцену Дуклянського покриву. Приурочений до потужних

масивношаруватих пісковиків кварц-плагіоклазового складу. Породи водоносні

тільки в силу розвитку тріщинуватості. Лінійна зона відкритої тектонічної

тріщинуватості глибокого залягання до якої приурочене ложе долини Теребли,

у місцях перетину з лінійними зонами при поверхневої тріщинуватості, яка

характерна для антиклінальни складоу у пісковиках, утворює колеторські

трініщінні осередки, в яких залягають мінеральні води.

Мінеральні води утворюються шляхом вилуговування натрію струменями

вуглекислоти, які витискаються з глибинних горизонтів фундаменту Карпат,

частково складеного вапняковими утвореннями, із натріво-польовошпатових

пісковиків чорноголовської світи. Натрій не пов'язаний з хлором у водному

розчині вуглекислоти насичує воду гідрокарбонатами натрію. Хлориди натрію,

які грають дещо другорядну роль можливо (В.Ващенко) вилуговуються з під

насувних автохтонних порід верхньокросненської світи, які належать

Кросненському покриву, автохтонному по відношенню до Дуклянського.

Мінеральні вуглекислі води виводяться з глибини лінійним Тереблянським

розломом, але промислові поклади приурочені тільки до колекторських

осередків. Мінеральні води на родовищі, розкриті свердловинами 4 та 7, тобто

хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води з мінералізацією 2,5 - 4.5 г/л

утворюються безпосередньо у реальному часі шляхом змішування мінеральної

складової (8-10 г/дм3). яка подається в колекторські осередки під тиском з

глибини, тобто інжекційним шляхом та прісних інфільтраційних вод, які

циркулюють у при поверхневій тріщинуватості вивітрювання.

Глибина циркуляції прісних вод в зоні тріщинуватості вивітрювання не

перевищує 50м, частіше -30 м. Глибина розвитку тріщинуватості у

колекторських осередках становило до 100 - 150 м. Нижче тектонічна

тріщинуватість має обмежену ємкість, що обмежує і притоки мінеральної води.

Водозбагаченність горизонту залежить від потужності шарів пісковиків та

ступені їх тріщинуватості внаслідок тектонічної проробки. Дебіт джерел 0,15 -

0,2 л/сек., свердловин 0.16 - 0.33 л/сек. при зниженнях 4,0 - 9,8 м. Статичні рівні

дорівнюють 1,29 - 3,0 м. Інколи рівні встановлюється вище поверхні землі.

Живлення цього горизонту відбувається за рахунок атмосферних опадів та

підтоку по деструктивним зонам з більших глибин.

- 8 -

За складом води гідрокарбонатно-хлоридні кальційово-натрійові,

гідрокарбонатно- сульфатні натрійово-кальційові з мінералізацією 0,28 - 1,2 г/л.

Водоносний горизонт у відкладах нижньої чорноголовської підсвіти та

яловічорсь кої світи верхньої крейди. Водоносними в цих відкладах є прошарки

тріщинуватих та дезінтегрованих пісковиків у товщі різноритмічного піщано-

глинистого флішу. Водоносність горизонту вивчена переважно на дотичній

території за спостереженям джерел на висотах 750 - 1100 м. Дебіти їх 0,001-0,4

л/с, води безнапірні, іноді напірні. Склад їх гідрокарбонатний кальцієвий або

кальцій-магнієвий. Загальна мінералізація складає 0,08-0,2 г/л, жорсткість 10-

4,4 мг-екв/л. Живлення цього горизонту за рахунок атмосферних опадів.












хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води з мінералізацією 2,5 - 4.5 г/дм'


















яловічорсь- кої світи верхньої крейди. Водоносними в цих відкладах є

прошарки тріщинуватих та дезінтегрованих пісковиків у товщі різноритмічного

піщано-глинистого флішу.

Водоносність горизонту вивчена переважно на дотичній території за

спостереженям джерел на висотах 750 - 1100 м. Дебіти їх 0,001-0,4 л/с, води

безнапірні, іноді напірні. Склад їх гідрокарбонатний кальцієвий або кальцій-

- 9 -

магнієвий. Загальна мінералізаціяскладає 0,08-0,2 г/л, жорсткість 10-4,4 мг-

екв/л. Живлення цього горизонту за рахунок атмосферних опадів.

1.2. Цілі планованої діяльності

Планована діяльність ПП «Бінако» полягає у видобуванні корисних

копалин загальнодержавного значення (мінеральних підземних вод) ділянки

Колочавського із свердловини №4 .

Видами підприємницької діяльності ПП «Бінако» є розробка

водозаборів підземних вод з метою:

промислового розливу мінеральних лікувально-столових вод у 6л. бутлі

(30% від загального водовидобутку) та в 1,5л. ПетФ пляшки (10% від

загального водовидобутку): нецентра- лізоване водопостачання - налив у

зворотню споживчу тару місткістю 20,0 л (60% від загального водовидобутку);

реалізації туристичним, лікувально-санаторним закладам Міжгірського

району і області.

Виробництво мінеральної води включає наступні стадії:

- Підготовка сировини і матеріалів до виробництва основної продукції.

- Подача води в цех.

- Розлив води у бутлі (пляшки).

- Налив у зворотню тару.

- Укупорювання, бракераж.

- Наклейка етикетки , маркування.

- Пакування.

Вода мінеральна, яка поступила в напірний резервуар розливної машини

(її марка ХРВ-6-ПЕТ) протягом 2-3 хвилин роботи автомату для розливання,

використовується на промивання резервуару, а по закінченні вказаного термін}

використовується для наповнення бутлів. Середнє наповнення 10-и одиниць

споживчої тари повинно відповідати їх номінальній місткості з допустимим

відхиленням від номінального значення.

Дозволяється наповнення споживчої тари місткістю 20,0 л вручну

безпосередньо з трубопроводу після блоку ультрафільтрації за допомогою

спеціального крану.

Водовидобуток і використання мінеральної води заводом розливу

обумовлений наступним:

вимогами ДСТУ 878-93 «Вода мінеральна»

спеціальним дозволом на користування надрами №3846 від 05 липня

2010 року Міністерства охорони навколишнього природного середовища (вид

користування: геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка)

(Додаток 3);

дозволом на спеціальне водокористування Укр № 4064-А/Зак. (Додаток

4);

нормами водоспоживання і водовідведення цеху прийнятими БНіП

2.04.01-85.

- 10 -

ПП «Бінако» планує виробничі потужності:

пункт наливу мінеральної води у зворотню тару місткістю 20,0 л;

лінію розливу мінеральної води продуктивність якої, згідно паспортних

даних складає у бутлі ПЕТФ місткістю 6.0 л - 420 бутлів/годину;.


даних складає у пляшки ПЕТФ місткістю 1,5 л - 600 пл/годину.

Технологічні втрати для мінеральних вод, тобто втрати, передбачені в

процесі виготовлення продукції відповідно до технологічної схеми розробки,

включаючи врати на рінзер (ополіскування 20-6,0 літрові бутлів), складають

25% від загального об'єму експлуатаційного видобутку мінеральних вод.

Водоспоживання мінеральної води з врахуванням технологічних втрат

для цеху розливу 24,0 м3/добу.

Підприємство планує розширювати ринки збуту, а для цього потрібно

мати відповідний резерв. В перспективі затверджені запаси (36 м3/добу)

повністю задовольнятимуть потреби цеху розливу (наливу) в разі збільшення

його потужності.

Перспективна потреба заводу у підземних питних водах: 36 м3/добу,

8,676 тис.м3/рік при 241 робочих днях в році.

Всього використання мінеральної води із свердловини №4. виключаючи

норми втрат (30%), становитиме - 6,073 тис. м3/рік.

Мінеральна вода, яка використовується у технологічному процесі на

прокачку свердловин, на промивку і дезінфекцію мінералопроводів та

обладнання, скидається в каналізаційний колектор , де змішується з побутово-

виробничими стоками і відводиться через каналізаційну мережу в очисну

установку «Біотал -3-8-12».

Вода може скидатися в мережу побутового водовідведення без

додаткових узгоджень, згідно дозволу на спецводокористування» в кількості -

3.6 м3/год (0,96 тис.м3/рік).

Для водозабірної ділянки розроблені зони санітарної охорони. Згідно

яких межі зони сан охорони суворого режиму свердловин винесені в натуру,

огороджені.

Санітарні вимоги в межах першої санітарної охорони дотримуються

строго і неухильно, що контролюється щоденно спеціально закріпленим

робітником заводу.

Санітарний стан другої зони перевіряється періодично.

Санітарно-бактеріологічний контроль якості безалкогольної продукції

на базі мінеральної води, проводиться раз на тиждень, а по мірі необхідності -

частіше, робітниками заводської хімічної лабораторії. Для цього відбираються

не тільки проби води, але й мазки з рук робітників розливочних ліній, а також з

потенційно небезпечних робочих місць.

Щоквартально санітарно-бактеріологічний аналіз прісних вод на

санітарно-хімічні показники і присутність патогенної мікрофлори проводиться

по домовленості з райСЕС.

Впродовж терміну дії спеціального дозволу на користування надрами

№3846 від 05 липня 2010 року Міністерства охорони навколишнього

- 11 -

природного середовища необхідно затвердити запаси в ДКЗ України.

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності

Мінеральні вуглекислі залізисті води Колочавського родовища

приурочені до деструктивної зони у товщі верхньої чорноголовської підсвіти,

яка обумовлена наявністю розривного порушення у фронтальній частині

Дуклянського покриву. Особливо інтенсивна деструкція у масивних шарах

кварц-плагіоклазових пісковиків проявлена у склепіннях ан- тиформ, де

відбувається розвантаження мінеральних вод у верхні горизонти корінних

порід та навіть у алювіальні утворення.

У межах ділянки Колочавського родовища виокремлюються:

Тріщинно-пластові напірні вуглекислі води у пісковиках нижньої

менілітової підсвіти олігоцену;

- Тріщинно-пластові напірні вуглекислі води у кварц-плагіоклазових

пісковиках верхньої чорноголовської підсвіти палеоцену-еоцену;

- Вуглекислі мінеральні води змішання у зоні інтенсивної деструкції

(зона розвантаження).

Тріщинні напірні вуглекислі води у пісковиках нижньої менілітової

підсвіти олігоцену.

Розкриті у північно-східній частині родовища свердловиною № 2.

Глибина залягання води 68 м. Статичний рівень встановлюється на + 0,24 м.

вище поверхні. Дебіт 0,1 - 0,14 л/сек. при пониженні 20 - 34 м. За хімічним

складом вода гідрокарбонатно натрієва з мінералізацією 3,28 г/дм . Вміст

вуглекислоти дорівнює 0,88 г/дм3, двохвалентного заліза 12,0 мг/дм

3.

Внаслідок слабої водозбагаченності лінзоподібних шарів пісковиків

серед аргілітів менілітової світи частина родовища, яка територіально припадає

на структуру Скибового покриву є безперспективна для подальших

досліджень.

Тріщинні напірні вуглекислі води у кварц-плагіоклазових пісковиках

верхньої чорноголовської підсвіти палеоцену-еоцену. Розкриті свердловинами

№№ 1,4,6,7 (нижні горизонти), №№ 3,5 у центральній та південно-західній

частинах родовища. Максимально водозбагаченими є інтенсивно де-

структовані різнозернисті пісковики кварц-плагіоклазові пісковики. Глибина

залягання вод 72 - 165 м. Потужність обводнених інтервалів у межах 15 - 32 до

50 м і більше. Статичні рівні встановлюються на глибинах 1, 47 до + 0,51 м.

Дебіти свердловин дорівнюють 0,32 - 0.96 л/сек. при пониженні 3,7 - 11.97 м.

За хімічним складом води переважно хлоридно-гідрокарбонатні

кальцієво- натрієві з мінералізацією 1,5 - 3.7 г/дм3 і гідрокарбонатні кальцієво-

натрієві з мінералізацією 2,0 г/л. Вміст вільної вуглекислоти змінюється від 1,0

до 2,6 г/л двохвалентного заліза від 10 до 20 мг/л. Мікрокомпоненти у воді

представлені бромом, йодом, миш'яком, манганом, нікелем. Води постійно

газують.

Вуглекислі мінеральні води змішання у зоні інтенсивні деструкції (зона

- 12 -

розвантаження). Отримані свердловинами №№ 4,6,7 із алювіальних утворень

та беспоседньо підс- телюючих їх інтенсивно деструктованих корінних порід.

Глибина залягання вод змінюється від 0,0 до 1,3 м. Вода вуглекисла, залізиста з

дебітами 0,57 - 1.33 л/сек. при пониженнях 1,8 - 3.0. з мінералізацією 0.51 - 2.98

г/л. Тип води гідрокарбонатно-хлоридний. кальцієво-натрієвий. Вміст вільної

вуглекислоти 0,8 - 1.8 г/л, двохвалентного заліза 9 - 10 мг/л. Деструктовани

породи, що супроводжують тектонічний розрив утворюють зону основного

природного розвантаження мінеральних вод.

Основним фактором формування мінеральних вуглекислих вод

Колочавського родовища є наявність агресивної вуглекислоти, мінеральний

склад пісковиків нижньої чорноголовської підсвіти (з перевагою плагіоклазу),

додатковим - інтенсивна тектонічна про- робка в зоні розривного порушення.

За хімічним складом мінеральні води родовища належать до вуглекислих

залізистих гідрокарбонатно-хлоридних натрієво-кальцієвих типу ..АРЗНІ" з

мінералізацією 1,7 - 3.8 г/л з вмістом вуглекислоти 1.0 - 3.15 г/л, двовалентного

заліза 1 0 - 2 0 мг/л.

Протоколом НТР тресту „Київгеологія" від 28.03.1975 року № 2564 по

Колочавсь- кому родовищу вуглекислих мінеральних вод були прийняті запаси

у кількості 173,7 м3/добу (фактичний дебіт свердловин №№ 3, 4. 5). Вода

свердловини досліджена №4 УкрНДІ МРіК на предмет можливості

промисловго розливу, відповідає вимогам ДСТУ878-93 та може бути

використана для промислового розливу у пляшки під назвою «Колочава».

Для визначення відсутності кардинальних змін якості мінеральної води

протягом 14 років наявні дані повних аналізів УкрНДІ МРіК за 02.10.1998 року

та за 02.10.2012 року - за основними компонентами та вмістом мікроелементів.

У мінеральному складі води визначається ряд мікроелементів і сполук. У

концентраціях менших від ГДК за ДСТУ-878-93 визначені мідь, цинк, свинець,

кадмій ванадій, миш'як, хром, та ін. Отже, підсумовуючи вищенаведене.

коливання сольового складу підземних мінеральних вод Колочавського

родовиша, які виводяться експлуатаційною свердловиною № 4 придатні для

промислового розливу.



м. До глибини 6,0 м вона пройшла в ввлунно-галечнкових відкладах 1-ї


представленими перешаруванням щільних, частково окремнілих аргілітів та



глибини 52 м.обсажена колоною 146 мм труб з іцільовими фільтрами в

інтервалі 9-14 м. та 28-32 м. Від глибини 52 до 130 м свердловина обсажена

«впотай» колоною 108мм з щільовим фільтром в інтервалі 52-73м. Від глибини


В липні 2003 року свердловина № 4 була переобладнана в

експлуатаційну. Інтервал 0- 20м був ізольований поліетиленовою трубою

діаметром 120 мм, затрубний простір зацементований. Таким чином, верхній

- 13 -

інтервал фільтра (9-14м) в який потенційно могли поступати прісні води

приповерхневих тріщиних зон при зниженні рівня під час відкачки, був

ліквідований і свердловина могла бути використана як експлуатаційна.

Експлуатація свердловини № 4 почалась 08 серпня 2003 року,

одночасно, за програмою, визначеною «Проектом геологічного вивчення, у

тому числі дослідно-промислової розробки, Колочаського родовища

мінеральної лікувально-столової води...», проводились дослідні

гідрогеологічні роботи. Свердловина випробувана в декількох режимах

відбору.

За результатами дослідів у серпні-вересні 2003 року та враховуючи

потребу цеху розливу у воді 24 м3/добу в міжсезоння і 36 м

3/добу в піковий

період (квітень-вересень), відповідно були вибрані параметри більш тривалих

дослідів: з дебітом 24,0 м3/добу (40 діб) та 36 м

3/добу (120 діб).

В період з 10 травня по 10 липня (2 місяці) дослід проводився з дебітом

36 м/добу в круглодобовому безперервному режимі. За цей час динамічний

рівень сягнув відмітки 9,90 м (екстремальне значення), в середньому

коливаючись в межах 9.55-9:75м. Прийняте значення для дебіту 36 м3/добу у -

9.65м. Мінералізація води складала 2.9-4.0 г/л, вміст вуглекислоти 1.2-1.4 г/л.

З 15 липня по 27 вересня 2004року проводились режимні спостереження

за експлуатацією свердловини з перервним відбором. Перший місяць (15.07-

15.08.04) відбір в робочий день складав 24 м3/добу при роботі свердловини на

протязі 16 годин з дебітом 1.5 м3/добу. Доведено дослідом, що тільки на протязі

першої години (максимум) мінеральна вода не відповідає стандарту і має

мінералізацію (вміст гідрокарбонатів) нижче норми, встановленої УкрНДІ

МРіК для води «Колочава» (1.5 г/л НСОЗ), а далі всі 15 годин - відповідає

стандарту. При постачанні води в накопичувальну ємність (10 м3 ) вже через

2-3 години вода в ємності повністю відповідає стандарту. Тому при

експлуатації слід або виливати воду на скид першу годину від початку

відкачки, або використовувати на розлив тільки після заповнення ємності.

Другий місяць, з 15.08. по 27.09.04 експлуатація проводилась в режимі

відбору 1.0 м /годину на протязі 12-ти годин (що відповідало потребі

виробництва на той період). Якість води сягала норми за 1,5 години

(максимум).

Під час дослідів проводилось нормативне вивчення якості мінеральної

води. Вона вивчена 5-ма повними, 15 розширеними стандартними

лабораторними аналізами, 150-ми польовими аналізами на вміст основного

компоненту - гідрокарбонат-іону та 50 експрес - аналізами на вміст розчиненої

вільної вуглекислоти.

Польовими дослідами та лабораторними дослідженнями встановлені

залежності між дебітом свердловини та пониженням рівня, дебітом і вмістом

розчинної вуглекислоти та мінералізацією води, практично доведена

стабільність цих залежностей при дебітах свердловини №4 від 20 до 36 м3/добу

в безперервному режимі, також можливість експлуатації свердловини в

крановому режимі з одним включенням -відключенням насосу за добу.

Розгляд результатів дослідницьких робіт проведених у 2003 - 2004 рр

- 14 -

вібувся на НТР ГП «Укргеокаптажмінвод» 07.10.2005 року. Протоколом № 1/10

підтверджено, що проведені дослідження попередньо обґрунтовують оцінку

експлуатаційних запасів мінеральних вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних

натрієвих (кальцієво-натрієвих) з мінералізацією 3-4 г/л в об'ємі 24 м3/добу за

категорією С1 та додатково 12 м3/добу за категорією С2: разом 36 м

3/добу .

Прогноз якості мінеральних вод на проектний 25-річний термін експлуатації

родовища сприятливий.

Повторний розгляд результатів цих робіт в процесі розгляду «Проекту

геологічного вивчення, у т.ч. ДПР, Колочавського родовища мінеральних

лікувально-столових вод (ділянки, де розташована свердловина № 4) в

с.Колочава Міжгірського району Закарпатської області» проведений на НТР

ДП «ГП «Укргеокаптажмінвод» 12.12.2012 року (Додаток 5, 6; експертний

висновок та погодження по проекту). Протоколом цього засідання НТР №

1/12-12 підтверджені висновки попереднього протоколу. Запаси мінеральних

вод ділянки попередньо оцінені в об'ємі 36 м3/добу, у т.ч. за категорією С 1

складає 24 м3/добу , за категорією С 2 складає 12 м

3/добу.

Впродовж терміну дії спеціального дозволу на користування надрами

№3846 від 05 липня 2010 року Міністерства охорони навколишнього

природного середовища необхідно затвердити запаси в ДКЗ України.

В підприємства наявний Протокол №4512 засідання ДКЗ при Державній

службі геології та надр України від 13 вересня 2018 року (Додаток 7 ). Згідно

п.3 протоколу, колегія ДКЗ постановила:

3.1. На підставі довідки ДУ "УкрНДІМРтаК МОЗ України" від 17.10.2017

№ 669 про тимчасові прогнозні кондиції на мінеральні води свердловини № 4 у

с. Колочава Міжгірського району Закарпатської області установити такі

параметри тимчасових кондицій для підрахунку запасів мінеральних

лікувально- столових підземних вод Колочавського родовища:

3.1.1. Назва групи мінеральної води - вуглекислі маломінералізовані

хлорид но-гідрокарбонатні, кальцієво-натрієві, слабкокислі, холодні, що у

певних концентраціях містять ортоборну кислоту:

3.1.2. Загальна мінералізація - 2,5-4,5 г/дм ;

3.1.3. Вміст гідрокарбонатів (НС03“) - 50-75 екв. % (1500-2200 мг/дм3);

3.1.4. Вміст хлоридів (СГ) - 25-45 екв. % (300-900 мг/дм3);

3.1.5. Вміст натрію і калію (№++К

+) - 60-75 екв. % (500-1000 мг/дм

3)

3.1.6. Вміст кальцію (Са2+

) - 20-35 екв. % (150-400 мг/дм3);

3.1.7. Вміст сульфатів (8О42) - < 25 екв. %;

3.1.8. Вміст магнію (М§2+

) < 50 екв. %;

3.1.9. Водневий показник (рН) - 5,5-6,8 од. рН.;

3.1.10. Вміст біологічно активних сполук: СО2 - 1000,0-2000,0 мг/дм ,

Н3ВО3- 25,0-75,0 мг/дм3.

3.2. Апробувати станом на 01.01.2018 р. балансові експлуатаційні запаси

мінеральних лікувально-столових підземних вод Колочавського родовища

загальнодержавного значення у відкладах чорноголовської підсвіти еоцену-

палеоцену, придатних для промислового фасування в пляшки як мінеральні

природні лікувально-столові, в кількості:

- 15 -

№ свердловини, що

обґрунтовує запаси

Код класу Запаси за категорією,

м3/добу

С1

4 122 24

3.3. Відзначити, що відповідно до довідки ДУ "УкрНДІМРтаК МОЗ

України" від 17.10.2017 № 669 про тимчасові прогнозні кондиції на мінеральні

води свердловини № 4, обов'язковою умовою використання мінеральних вод є

отримання Медичного (бальнеологічного) висновку.

3.4. За складністю геолого-гідрогеологічних умов віднести Колочавське

родовище мінеральних лікувально-столових підземних вод до групи родовищ

дуже складної геологічної будови (3 група) відповідно до Класифікації запасів і

ресурсів корисних копалин державного фонду надр.

3.5. Визнати Колочавське родовище мінеральних лікувально-столових

підземних вод підготовленим для подальшого геологічного вивчення та

промислової експлуатації на умовах економічного ризику.

3.6. Рекомендувати користувачу надр:

- протягом 3 років з часу отримання спеціального дозволу на

користування надрами виконати детальну геолого-економічну оцінку

експлуатаційних запасів мінеральних підземних вод родовища та подати

матеріали на експертизу до ДКЗ;

- під час опрацювання матеріалів детальної геолого-економічної оцінки

урахувати зауваження та пропозиції експертів і рекомендації цього протоколу;

- продовжити дослідження хімічного складу мінеральних підземних вод

та її бальнеологічних властивостей з метою обґрунтування доцільності її

віднесення до групи лікувальних або лікувально-столових;

- проводити моніторинг водовідбору, рівня та якості мінеральних

підземних вод;

- під час експлуатації свердловини № 4 забезпечити вільний доступ

громадськості для користування водою джерел.

1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності











Колочавського із свердловини №4.



- 16 -


дозволом на спеціальне водокористування Укр № 4064-А/Зак

спеціальним дозволом на користування надрами №3846;


2.04.01-85.




























3.6 м3/год (0,96 тис.м

3/рік).


яких межі зони санохорони суворого режиму свердловин винесені в натуру,

огороджені (Додаток 8, витяг з проекту землеустрою ТзОВ «Землемір»).










- 17 -





















1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного,

світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які

виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та

провадження планованої діяльності

1.5.1 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів

Поводження з відходами регулюються Законм України «Про відходи».

ПП «Бінако» при проваджені планованої діяльності зобов’язано:

а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних

матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та

організацій - суб’єктів господарської діяльності, або укладати угоди з

відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію;

в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також

ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та

здоров’я людини відповідно до нормативно-правових актів, які

затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного

благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої

влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони

навколишнього природного середовища;

г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і

- 18 -

вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що

утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються,

утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них

статистичну звітність у встановленому порядку;

д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення

знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна

технологія, що відповідає вимогамекологічної безпеки

є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи

для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим

споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються

збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за

власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не

підлягають утилізації;

ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено

існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не

доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих

місцях чи об'єктах;

и) здійснювати контроль за станом місць чи об’єктів розміщення

власних відходів;

і) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок,

що справляється за розміщення відходів;

ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого

самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони

навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов’язану

з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання

відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;

й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів

організації роботи у сфері поводження з відходами;

л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному

середовищу, здоров’ю та майну громадян, підприємствам, установам та

організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з

відходами, відповідно до законодавства України;

м) мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами,

якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув

перевищує 1000;

о) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо

запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

1.5.2 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення води


для цеху розливу складає 24,0 м3/добу.



- 19 -














3.6 м3/год (0,96 тис.м3/рік).



огороджені (Додаток 8, витяг з проекту землеустрою ТзОВ «Землемір»).





























- 20 -


1.5.3 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення повітря

В процесі видобутку підземних вод викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря не здійснюються.

1.5.4 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення грунту та

надр

В процесі видобутку підземних вод вплив на ґрунт не відбувається.

Експлуатація видобувної свердловини не впливає на стан ґрунтового покриву

так, як добування буде здійснюватись наявним фондом свердловин. Для

водозабірної ділянки розроблені зони санітарної охорони. Згідно яких межі

зони санохорони суворого режиму свердловин винесені в натуру, огороджені.




1.5.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваного шумового, вібраційного,

світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінювання

Шумового, світлового, теплового, радіаційного забруднення, а також

випромінювання не виникає. Відбувається незначний вплив на надра від

вібрації насосного обладнання.

Нормативні рівні звукового тиску (еквівалентні рівні звукового тиску) у

дБ в октавних смутах частот, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку в дБ для

територій, що безпосередньо прилягають до житлових будинків, повинні

прийматися згідно ДБН В. 1,1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від

шуму».

Час роботи обладнання, що є джерелом шуму, прийнято цілодобово.

Призначення приміщень або

територій

Час

доби

Рівні звукового тиску, дБ, в октавних

смугах із середньогеометричними

частотами, гЦ

Рівень

звуку,

La,

ДБА 63 125 250 500

100

0

200

0

400

0

800

0

Території, що безпосередньо

прилягають до житлових

будинків, будівель поліклініки,

амбулаторій, диспансерів,

будинків відпочинку пансіонатів,

будинків-інтернатів для людей

похилого віку та інвалідів,

дитячих дошкільних установ,

шкіл та інших учбових закладів,

бібліотек

від

08.00

до

22.00

год

75 66 59 54 50 47 45 43 55

від

22.00

до

08.00

год

67 57 49 44 40 37 35 33 45

- 21 -

2. Опис виправданих альтернатив планованої діяльності, основних

причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних

наслідків




















Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи.

територіальна альтернатива 1: Закарпатська область, Міжгірський район, с.

Колочава.

Координати свердловини № 4: 48°24' 59" ПнШ 23°41' 29" СхД.

Абсолютна висота гирла 522,5 м.

Технічна альтернатива 1: забір води з свердловини здійснюється за

допомогою електронасосу, підземна вода водопровідними трубами відповідної

якості поступає до споживачів.

Технічна альтернатива 2 та територіальна альтернатива 2 не

розглядаються, родовище експлуатується, має географічну привязку, об’єкт

існуючий.

3. Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його

ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності

Район родовища мінеральних вуглекислих вод знаходиться у межах

Міжгірського району Закарпатської області, у заплавній частині річки Теребля

між селами Колочава та Мерешор (оглядова карта району робіт. Шосейною

дорогою другого класу, що прокладена по мальовничній долині Тереблі

родовище пов'язане з районним центром відстань до якого 26 км.


- 22 -


Водозабірна свердловина № 4 (основна експлуатаційна) та 7









Ліцензія на дослідно-промислову розробку видано ПП «Бінако» на

ділянку Колочавського родовища, де розташовані свердловини № 4 і 5.

Практично придатною до овоєння виявилася тільки свердловина № 4.

Свердловина № 5 на момент обстеження 01.07.2003 виявилась ліквідова.



м. До глибини 6,0 м вона пройдена у валунно-галечнкових відкладах 1-ї


представленими перешаруванням щільних, частково окрем- нілих аргілітів та



глибини 52 м обсажена колоною 146 мм труб з щільовими фільтрами в

інтервалі 9-14 м, та 28-32 м. Від глибини 52 до 130 м свердловина обсажена

«впотай» колоною 108мм із щільовим фільтром в інтервалі 52-73м. Від глибини


В 2003 році свердловина № 4 переобладнана в експлуатаційну. Інтервал

0-20м був ізольований поліетиленовою трубою діаметром 120 мм, затрубний

простір зацементований. Таким чином, верхній інтервал фільтра (9-14м) в який

потенційно могли поступати прісні води приповерхневих тріщиних зон при

зниженні рівня під час відкачки, був ліквідований і свердловина могла бути

використана як експлуатаційна. Таким чином, каптаж водоносного горизонту

обладнаний в інтервалах 28-32 м (6 м), 52-73 м (21 м) та 130-159 м.

Експлуатація свердловини № 4 почалась 08 серпня 2003 року за

спеціальним дозволом на користування надрами» (геологічне вивчення, у т.ч.

ДПР) Мінекології України №2312 від 16.07.2003 року.

Рельєф району середньогірний, інтенсивно розчленований густою сіткою

водостоків. Максимальні висоти на хр. Квасний Верх досягають 1254 м.,

мінімальні по долині Тереблі - 520 м. Схили покриті переважно змішаним

лісом (бук, ялина).

Безпосередньо у межах ділянки Колочавського родовища підземних

мінеральних вод водоносними горизонтами є наступні :

Водоносний горизонт у еоплейстонових - голоценових алювіальних відкладах

поширений по долині Тереблі та його крупних притоків. Добре водозбагачений

і в максимальній мірі використовується для в господарстві. З поверхні

водоносний горизонт перекритий шаром глин і суглинків потужністю 0,3-0,5 м.

- 23 -

Глибина залягання дзеркала ґрунтових вод даного комплексу змінюється від 0,5

до 1,0 м. Потужність водоносного горизонту змінюється від 1 до 5- 6 м. Води

його безнапірні або слабо напірні. Водозбагаченість горизонту залежить від

літологічного складу, що коливається від грубоуламкових до глинистих порід і

тому змінюється в значних межах. Дебіт водозаборів (джерел, криниць,

свердловин) складає 0,1 - 25 л/с. Живлення водоносного горизонту

здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, талих вод та вод

основних водотоків в період повені, а також розвантаження вод горизонтів, що

складаютьоточуючі водороздільні простори. Води переважно прісні з сухим

залишком від 0,2 до 0,5 г/л. Загальна жорсткість від 0,9 до 1,5 мг-екв/дм3. Води

гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-хлоридні.

Водоносний горизонт у відклаах нижньої менілітової підсвіти.

Водоносність його коливається в широких межах в зв'язку з перевагою в її

складі піщаних або глинистих фракцій. Глибина рівня 0,9 - 1,3 м. Дебіт джерел

тут складає 0,001-0,2 л/с, свердловин до 0,04 - 2,13 л/с при зниженнях 2,8 - 3.9

м.. Води прісні, гідрокарбонатні кальцієво-натрійові, гідрокарбонатно-

сульфатні кальцієво-магнієві з мінералізацією 0,12-0,54 г/л. Загальна

жорсткість 1,3-3.7 мг-екв/л. Води горизонту використовуються в приватному

господарстві. В зоні поширення під алювієм деструктованих порід

свердловинами розкриті мінеральні вуглекислі води. Живлення горизонту за

рахунок атмосферних опадів та підтоку з глибини по зоні деструктованих

корінних порід.

Водоносний горизонт у відкладах еоцену скиби Синевиру. Він формується

в переважно тонкоритмічному піщано-глинистому фліші бистрицької,

манявської, а також в піщаній товщі горизонті вигодської світ.

На дотичній території, де цей горизонт відслонюється, в джерелах дебіт

складає 0,001-1,0 л/с (в середньому 0,1-0,3 л/с). В свердловинах на глибині 65-

2600 м дебіт 0,02- 1,3 л/с при самовиливі. Води безнапірні та напірні з

величиною напору до 2600 м і більше. За складом вони гідрокарбонатні,

гідрокарбонатно-сульфідні та хлоридні, кальцієві, каль- цій-магнієві та кальцій-

натрієві. Вони переважно прісні з сухим залишком 0,04-0,6 г/л та жорсткістю

0,4-5.3 мг-екв/л. Режим водоносного комплексу відносно стійкий.

Водоносний горизонт у відкладах сольської товщі еоцену Дуклянського

покриву. Приурочений до зеленого і строкатого піщано-глинистого флішу.

Дебіт жерел 0,1- 0,3 л/с. За складом вони гідрокарбонатні, кальцієві, кальцій-

магнієві та кальцій-натрієві. Вони переважно прісні з сухим залишком 0,04-0,2

г/дм ' та жорсткістю 0,4-2.3 мг-екв/дм3.

Водоносний горизонт у відкладах верхньої чорноголовської підсвіти

палеоценуеоцену Дуклянського покриву. Приурочений до потужних

масивношаруватих пісковиків кварц-плагіоклазового складу. Породи водоносні

тільки в силу розвитку тріщинуватості. Лінійна зона відкритої тектонічної

тріщинуватості глибокого залягання до якої приурочене ложе долини Теребли,

у місцях перетину з лінійними зонами при поверхневої тріщинуватості, яка

характерна для антиклінальни складоу у пісковиках, утворює колеторські

трініщінні осередки, в яких залягають мінеральні води.

- 24 -












хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води з мінералізацією 2,5 - 4.5 г/л


















яловічорсь кої світи верхньої крейди. Водоносними в цих відкладах є прошарки

тріщинуватих та дезінтегрованих пісковиків у товщі різноритмічного піщано-

глинистого флішу. Водоносність горизонту вивчена переважно на дотичній

території за спостереженям джерел на висотах 750 - 1100 м. Дебіти їх 0,001-0,4

л/с, води безнапірні, іноді напірні. Склад їх гідрокарбонатний кальцієвий або

кальцій-магнієвий. Загальна мінералізація складає 0,08-0,2 г/л, жорсткість 10-

4,4 мг-екв/л. Живлення цього горизонту за рахунок атмосферних опадів.










- 25 -



хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води з мінералізацією 2,5 - 4.5 г/дм'


















яловічорсь- кої світи верхньої крейди. Водоносними в цих відкладах є

прошарки тріщинуватих та дезінтегрованих пісковиків у товщі різноритмічного

піщано-глинистого флішу.

Водоносність горизонту вивчена переважно на дотичній території за

спостереженям джерел на висотах 750 - 1100 м. Дебіти їх 0,001-0,4 л/с, води

безнапірні, іноді напірні. Склад їх гідрокарбонатний кальцієвий або кальцій-

магнієвий. Загальна мінералізаціяскладає 0,08-0,2 г/л, жорсткість 10-4,4 мг-

екв/л. Живлення цього горизонту за рахунок атмосферних опадів.

3.1. Фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі

Фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

підприємство не отримувало в звязку з відсутністю джерел викидів.

3.2. Кліматична характеристика району розміщення об’єкту

Клімат району помірно-континентальний і залежить від характеру

атмосферної циркуляції у всіх Карпатах. Середньорічна температура у межах

району на 2 - 3° вище порівняно з Головним Карпатським вододілом і дорівнює

+(7 - 9°) С.

За геоморфологічним поділом околиці родовища охоплюють невеликий

за площею фрагмент двох геоморфологічних підрайонів - Бовцарського Верху

та Манчул- Краснянського, які є складовою геоморфологічного району

Полонини Красної, яка, у свою чергу, належить до геоморфологічні' підобласті

- 26 -

Полонинського хребта (Я. Кравчук, 2008). Границею між підрайонами слугує

річище Тереблі, тому територія власне родовища повністю належить до

Манчул- Краснянського підрайону. Панівне становище у його рельєфі на

лівобережжі Тереблі займає хребет Квасний Верх, який має чіткий карпатський

напрям. Уздовж пригребневої частини хребта простежується рівень

найдавнішої (Полонинської) поверхні вивітрювання.

Глибина вертикального розчленування у межах підрайону 500 - 700 м.

Долина Тереблі коритоподібна, з рівним днищем завширшки до 300 м,

утвореним заплавою та першою надзаплавною терасою. Переважна більшість

другорядних долин різних порядків має V- подібну, іноді ущелиноподібну

форму з дуже крутими (25 - 28°) схилами вкритими осипами.

Режим водостоків непостійний. Максимальне підняття рівня води

спостерігається весною та літом в період танення снігу і літніх довготривалих

злив. Живлення гідрографічної мережі здійснюється, в основному, за рахунок

атмосферних опадів. Середньорічна кількість опадів коливається в межах 800 -

1000 мм. По кількості опадів і умовах випаровування територія робіт

відноситься до зони стійкого зволоження, що сприяє інтенсивному розвитку

ерозійних процесів.

Ландшафт околиць родовища разом з мальовничою долиною Тереблі та

високогірним озером є складовою Національного природного парку Синевір,

який здавна приваблює численних туристів і відпочиваючих. Наявність

природних джерел мінеральних вуглекислих вод вагомо збільшує значення цієї

території як рекреаційного об'єкта.

В структурно-тектонічному відношенні ділянка родовища знаходиться у

фронтальній частині Дуклянського покриву (Стужицького субпокриву), який є

одним із крупних алохтонних складових Зовнішніх Складчастих Карпат.

Складений він тут груборитмічним стійким до ерозії палеогеновим піщаним

флішем, тому і зона насуву цього субпокриву на переважно глинисту товщу

олігоценового віку, що складає тилову частину Скибового покриву (скиба

Синевиру) чітко трасується у рельєфі вздовж правого схилу Тереблі у с. Ко-

лочава та лівого схилу струмка Брадолець у с. Лази.

Найстарішими флішовими утвореннями в околиці Колочавського

родовища згідно виданої Держгеолкарти-200 (Б.Мацків, 2006) є відклади

Яловичорської світи. Раніше, при виконанні геологічної зйомки масштабу

1:50000 різними авторами вона гартувалась, як нижньоберезнянська або

верхньоялівецька підсвіта, верхня частина лолинсь- кої або навіть сухівської

світ. Світу складає фліш темно-сірий, піщано-глинистий тонко- ритмічний з

прошарками пісковиків, вапняків, мергелів.

Нижня частина розрізу світи зрізана площиною насуву. вище якої

залягає товща сірого, темно-сірого до чорного тонкоритмічного (1-7 см)

вапнистого піщано-глинистий флішу з окремими прошарками вапнистих

пісковиків потужністю до 1,2 м (5 - 7 % розрізу). Вгору за розрізом

дрібноритмічний фліш поступово змінюється середньоритмічним. Над ним

нормально залягає потужна товща грубошаруватих (1- 4 м) сірих пісковиків

чор- ноголовської світи.

- 27 -

Аргіліти світи чорні, темно-сірі, сірі до зелено-сірих в верхніх частинах

ритмів, а також в верхній частині світи. Вони щільні, тонкоплитчасті до

лускуватих, вапнисті. При збільшенні вапнистості переходять в мергелі.

Алевроліти хвилястошаруваті або тонкоплитчасті слюдисті, вапнисті.

Пісковики дрібно - середньо - та крупнозенисті сірі, блакитно-сірі

вапнисті, хвилясто - або скрученошаруваті, іноді масивні, дуже міцні, слюдисті,

подекуди з обвугленим рослинним детритом. За складом вони поліміктові,

визначається іноді глауконіт. Цемент базальний, глинисто-вапнистий,

вапнистий. Багато різноманітних гієрогліфів на нижній поверхні нашаруванння.

Вапняки прихованокристалічні сірі та темно-сірі, часто залізисті і при

вивітрюванні рудіють. Загальна потужність світи у околиці родовища 150- 300

м.

Чорноголовська світа. Виходячи з виданої Держгеолкарти-200 майже

усю фронтальну частину Дуклянського покриву утворює переважно піщана

товща цієї світи. Для світи, навіть на невеликих площах, характерні значні

коливання потужностей та фацального складу по латералі та вертикалі. Це

стало причиною того, що при детальних геологозйомочних роботах ці,

переважно піщані товщі, відносились до різних стратиграфічних підрозділів

(чорногорської, терешовської, тарничорської, частини лолинської, урдинської,

свидовецької світ та різних товщ верхньокрейдового та палеогенового віку. На

карті В. Кузовенка (1982) ці відклади відображені як нерозчленована товща

верхньої крейди- середнього еоцену.

На виданій карті чорноголовська світа поділена на підсвіти. Нижня, яка

в околицях родовища відкартована лише на схилах хр. Квасний Верх

представлена товщею складеною різноритмічним перешаруванням

різнозернистих сірих пісковиків, темно-сірих аргілітів, та слюдистих

алевролітів. Потужність прошарків змінюється у межах 0,3-2,5 м. У верхній

частині розрізу підсвіти переважає груборитмічне перешарування

різнозернистих пісковиків (2-5 м) та сірих, зелено-сірих аргілітів.

Розріз верхньої підсвіти (П|.2с/?2) від підошви до покривлі складають:

середньо - та груборитмічний (0,4-1.8 м) темно-сірий глинисто-піщаний фліш -

60 м; грубошаруваті до масивних сірі слюдисті пісковики - 150м;

грубошаруваті та масивні різнозернисті сірі пісковики (1-4 м), лінзи кварцових

гравелітів (0,8-1.2 м) - 90 м; середньо - та грубе перешарування (0,5-3 м)

різнозернистих сірих пісковиків, рідко алевролітів - 175 м; масивні та

грубошаруваті різнозернисті (до гравелистих) сірі слюдисті пісковики -120 м;

середньо - та грубошаруваті різнозернисті пісковики (0,3-1,5 м) з пакетами

сірого середньоритміч- ного флішу (5-12 м) та окремими пісковиками

потужністю до 5-6 м - 250 м. Ці породи згідно перекривають зелено-сірі

аргіліти та алевроліти сольської товщі з мікрофауною вже верхнього еоцену.

Пісковики визначають загальний вигляд світи. Вони сірі різнозернисті

(дрібно - середньо - та грубозернисті, в підошві часто до гравелистих),

паралельношаруваті, масивні, іноді хвилястошаруваті. Склад їх поліміктовий,

переважно кварц-плагіоклазовий, цемент базальний або поровий глинистий,

глинисто-карбонатний. Теригенний матеріал слабо обкатаний і, подібно як в

- 28 -

гравелітах та конгломератах, складається з кварцу, різних метаморфічних

сланців, кварцитів, гранітоїдів, вапняків, яшм, кременів. Серед акцесорних

багато гранатів, турмаліну, сфену, піриту, є циркони. Породи слюдисті (біотит,

мусковит, серицит).

Поряд з досить щільними і міцними пісковиками присутні і пористі

різновиди, часто плитчасті, іноді хвилясто- та скісно шаруваті, з численними

прожилками кальциту.

Аргіліти із нижньої частини свти темно-сірі, іноді до чорних, вгору за

розрізом з'являються прошарки, потужністю 0,1 - 0.2 м зелено-сірих.

Вікові границі чорноголовської світи є ковзаючі і коливаються від

кампанського - маастрихтського ярусів верхньої крейди до палеоцену, або

навіть до середнього еоцену. Це підтверджує визначений у цих відкладах

комплекс мікрофауни мікрофауни та ін. Загальна потужність світи у околиці

родовища біля 1050 м.

Сольська товща. Згідно залягає на пісковиках чорноголовської світи а за

межами території, що характеризується, нормально перекривається чорними

аргілітами менілітової світи олігоцену. У околицях родовища нижня частина

сольської товщї, яка залишилася від розмиву і не перекрита насувом, на

поверхні відкартована на межиріччі Тереблі - Тересви біля с. Мерешор, де

відслонюється у природних відслоненнях і розкрита свердловиною 1. Складена

товща зелено-сірим та строкатим піщано-глинистим переважно

тонкоритмічним (0,01 - 0.1 м) флішом з прошарками (0,1-0,4 м) червоних

аргілітів та пісковиків. Судячи з розрізів на дотичній території для товщі

характерна фаціальна заміна по латералі, проте сіро-зелені аргіліти та вишнево-

червоні алевроліти не групуються в певний витриманий маркувальний

горизонт. Досить непостійна в розрізах кількість і, відповідно, й потужність

прошарків пісковиків, які складають, звичайно, 10-15 % розрізу при потужності

0,02 - 0.15 м. При збільшенні кількості пісковиків потужність окремих з них

зростає до 1 - 1,5, іноді до 2,5 - 3 м.

Пісковики переважно малопотужні (0,01-0,1 м) дрібнозернисті кварцові,

іноді з глауконітом, цемент поровий або базальний слюдисто-карбонатний. В

потужних прошарках вони середньо - та крупнозенисті олігоміктові,

карбонатні. Дуже характерні різноманітні гієрогліфи на їх нижній та біогліфи

на верхній поверхні.

Аргіліти, алевроліти тонкошаруваті до листуватих, слюдисті,

карбонатні, в червоних відмінах просякнуті гідроокислами заліза. Середній

вміст майже всіх елементів (крім хрому) в породах в 2- 5 рази нижчий від

кларкових. На картах полів їх характеризує опір 50-150 ом.м. Потужність товщі

перевищує 1000 м.

Флішові утворення, розвинуті північніше території родовища

представляють інший структурний елемент флішових Карпат - Скибову зону

або Скибовий покрив. Тут зона представлена найпівденнішей структурой

покриву скибою Синевиру. Відклади еоценового віку на північній околиці

родовища презентують манявська, вигодська та бистрицька світи, які

приймають участь в будові. Ці відклади відслонюються на дотичній території, а

- 29 -

у межах околиць родовища показані лише на розрізі як об'єднана еоценова

товща. Вона нормально перекрита відкладами олігоцену, яка представлена у

цій структурі нижньою частиною менілітової світи (нижньою під світою). Її

складають чорні кремнисті аргіліти з прошарками сірих аргілітів, алевролітів,

пісковиків та горизонтами чорних кременів, вапняків, лінзами пелосидеритів,

мергелів.

Аргіліти підсвіти переважно чорні, кремнисті і вуглисті, вміст

органічного вуглецю в них 2-5 до 10 %, в рідких випадках до 20 %. Крім цього,

іноді вони темно-сірі невапнисті або сірі вапнисті (до мергелистих). Деколи

вони поступово переходять в попелясто-сірі мергелі. Аргіліти часто збагачені

біофільними елементами.

Пісковики дрібно - та середньозернисті, олігоміктові або поліміктові на

глинисто- вапнистому базальному цементі.

Вапняки скритокристалічні, нерідко залізисті, масивні або смугасті. При

вивітрюванні вони переважно буріють, але в межах кремнистого горизонту

часто біліють.

В породах підсвіти встновлено фауну молюсків, риб та комплекси

форамініфер та ін., на підставі чого вона відноситься до омброньського

регіоярусу. Потужність підсвіти у околицях родовища від біля 550 м.

Пухкі утворення неоплейстоценового-голоценового часу по долині

Тереблі представлені алювієм заплави та першої надзаплавної тераси. Вони

складені переважно галечниками та валунниками з лінзами пісків та

гравійників. Потужність їх 3,5-5 м.

На гірських схилах і вододілах та біля гирла потоків і ярів - це

елювіальні, елювіально-делювіальні, пролювіальні відклади складені

несортованим, нерідко грубоуламковим матеріалом, що складається із

суглинку, глини, піску з домішкою гальки, жорстви, брил до різноманітних

порід. Потужність їх від перших до 3- 5 м.

У межах обох покривів на фоні загального південно-західного нахилу

порід з кутами від 40° до субвертикального спостерігається другорядна

складчастість. Складки з розмахом крил до 100 - 250 м подекуди перекинуті, з

північно - східною вергентністю. Фронтальна частина тіла Дуклянського

покриву і лише у його межах ускладнена розривом з амплітудою

горизонтального переміщення до 300 м. Достовірність розлому

підтверджується свердловинами 24-К та 2. Цей розлом супроводжується зоною

інтенсивно деструк- тованих порід, яка пересікає ділянку родовища. Цей

розлом, на нашу думку, є частиною розлому глибокого залягання, який проявив

себе під час утворення карпатських насувних структур як зсув, а у пост

геосинклінальну фазу (пізній плейстоцен) відновився вертикальними рухами

розтягання, завдяки чому супроводжується зонами відкритої тріщинуватості та

слугує каналом для підтоку мінеральних вод з глибини.

- 30 -

3.3. Опис ймовірної зміни поточного стану довкілля без здійснення

планованої діяльності



Водозабірна свердловина № 4 (основна експлуатаційна) та 7









Район родовища мінеральних вуглекислих вод знаходиться у межах

Міжгірського району Закарпатської області, у заплавній частині річки Теребля

між селами Колочава та Мерешор (оглядова карта району робіт. Шосейною

дорогою другого класу, що прокладена по мальовничній долині Тереблі

родовище пов'язане з районним центром відстань до якого 26 км.

Визначення ймовірної зміни поточного стану довкілля без здійснення

планованої діяльності проводилось методом аналізу зміни показників

забруднення основних факторів довкілля за останні три роки.

Моніторинг довкілля в районі розміщення об’єкту не проводився, тому в

даному розділі розглядається прогнозування змін поточного стану довкілля

Закарпатської області в цілому.

Інформація про стан довкілля наведена згідно «Доповіді про стан

навколишнього природного середовища у Закарпатські області у 2016 році » .

Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними

джерелами.

Об’єми викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних

джерел забруднення на душу населення в порівнянні з 2015 роком

збільшились (з 3,5 кг до 3,9 кг).

Показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря

стаціонарними джерелами забруднення та всіма видами автотранспорту

представлені в таблиці 2.1.1.1.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від

стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам за

шість останніх років наведені в таблиці 2.1.2.1.

Головними причинами забруднення атмосферного повітря є кількість

перекачаного газу, застаріле технічне обладнання, профілактичні ремонтні

роботи на компресорних станціях. Неефективна робота застарілого

газоочисного обладнання спостерігається на асфальтобетонних заводах

Закарпатського облавтодору, потужних котельнях Мукачівських,

Берегівських, Виноградівських, Хустських тепломереж. Також погано

оснащені золоуловлювачами котельні Мінтранспорту і зв'язку України.

- 31 -

Головним забруднювачем атмосферного повітря Закарпатської області

продовжує і надалі залишатися автотранспорт, викиди від якого в 2015 році

склали 91,9 % від загального обсягу викидів. За останні роки значно виросла

кількість автомобільного транспорту, відмічається ріст автозаправних

станцій, що є вагомим джерелом у забрудненні атмосферного повітря.

Таблиця 2.1.1.1.

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Щільність

викидів у

розрахунку на 1

кв.км, кг

Обсяги викидів

у розрахунку на

1 особу, кг Всього

у тому числі

стаціонарними

джерелами

пересувними

джерелами

2000 40,7 7,7 33,0 3192,0 32,6

2005 65,9 26,6 39,3 5167,4 52,9

2006 88,2 25,6 62,6 6916,0 70,8

2007 88,2 22,9 65,3 6916,0 70,8

2008 91,4 23,2 68,2 7161,5 73,3

2009 87,6 21,4 66,2 6871,2 70,3

2010 87,3 17,6 69,7 6820,3 70,0

2011 89,4 17,2 72,2 7009,8 71,6

2012 72,1 8,1 64,0 6000,1 57,5

2013 69,1 7,7 61,4 5421,5 55,1

2014 60,5 3,9 56,6 4744,7 48,1

2015 54,2 4,4 49,8 4200,1 43,1

2016 4,9 4,9 * 382,1 3,9

* Органи державної статистики здійснюють збирання та опрацювання статистичної

інформації згідно з переліком робіт, періодичністю, у розрізі та в терміни, що передбачені

планом державних статистичних спостережень на 2017 рік, затвердженим розпорядженням

Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 №175-р «Про затвердження плану державних

статистичних спостережень на 2017 рік». Показники щодо викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря від пересувних джерел за 2016р. відсутні, як такі, що не передбачені

планом державних статистичних спостережень.


Викиди окремих забруднюючих речовин і діоксиду вуглецю в атмосферне повітря у 2016

році

Назва забруднюючої речовини

2014 рік 2015 рік 2016 рік

стаціонар

ними

джерелам

и

пересувн

ими

джерелам

и

стаціона

рними

джерела

ми

пересув

ними

джерела

ми

стаціона

рними

джерела

ми

пересу

вними

джерел

ами

1 2 3 4 5 6 7

Викиди забруднюючих

речовин, усього, тис. т 3,9 56,63 4,4 49,9 4,9 *

у тому числі:

метали та їх сполуки 0,002 0,0 0,001 0,0 0,001 *

стійкі органічні

забруднювачі 0,001 0,0 0,001 0,0 0,001 *

оксид вуглецю 0,805 0,0 0,8 0,0 1,1 *

діоксид та інші сполуки

сірки 0,014 0,785 0,1 0,001 0,1 *

- 32 -

сполуки азоту 0,715 0,045 0,6 0,001 0,64 *

з них оксид азоту 0,647 0,045 0,5 0,001 0,56 *

речовини у вигляді

суспендованих твердих

частинок

0,195 1,074 0,3 1,0 0,3 *

неметанові леткі органічні

сполуки 0,201 6,100 0,239 5,3 0,165 *

метан 1,94 0,0 2,4 0,0 2,59 *

інші 1,32 1,85 2,03 *

Крім того, діоксид вуглецю

(млн т) 0,1 0,8 0,1 0,7 0,1 *

* Показник не передбачений планом державних статистичних спостережень.


Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел

забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т

2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

Всього, 21,4 17,6 17,2 8,1 7,7 3,87 4,42 4,9

м.Ужгород 1,4 0,4 1,1 0,6 0,3 1,20 1,75 1,0

м.Берегово 0,6 0,5 0,5 0,1 0,1 0,00 0,03 0,1

м.Мукачево 1,6 1,5 0,6 0,5 0,5 0,24 0,24 0,3

м.Хуст 0,6 0,3 0,4 0,1 0,03 0,02 0,03 0,0

м.Чоп 0,3 0,1 0,3 0,1 0,1 0,03 0,05 0,0

Берегівський 0,6 0,5 0,5 0,1 0,2 0,01 0,01 0,0

Великоберезнянський 0,04 0,03 0,05 0,0 0,01 0,00 0,02 0,0

Виноградівський 3,2 2,8 2,2 0,7 1,4 0,03 0,04 0,0

Воловецький 1,1 0,5 0,7 0,2 0,1 0,25 0,21 0,2

Іршавський 2,5 2,2 2,0 1,3 0,01 0,00 0,03 0,1

Міжгірський 0,3 0,2 0,2 0,2 0,1 0,00 0,00 -

Мукачівський 0,04 0,02 0,57 0,5 0,4 0,00 0,03 0,0

Перечинський 0,7 0,6 0,5 0,3 0,3 0,22 0,23 0,2

Рахівський 0,3 0,3 0,1 0,0 0,1 0,05 0,03 0,1

Свалявський 1,6 1,7 1,7 1,1 2,2 0,51 0,42 0,2

Тячівський 2,0 2,4 2,2 0,6 0,1 0,06 0,08 0,1

Ужгородський 2,0 1,1 1,8 1,1 1,5 1,13 1,03 1,4

Хустський 2,6 2,4 2,0 0,5 0,1 0,12 0,18 1,2

Забруднення поверхневих вод, скидання забруднюючих речовин у водні

об’єкти та очистка стічних вод

На території області нараховується 170 суб’єктів господарювання, які

здійснюють скиди зворотних вод у поверхневі водойми після очистки на

очисних спорудах механічної та біологічної очистки. Загальна потужність

очисних споруд області 49,92 млн. м3.

Спорудами механічної очистки обладнані в більшості підприємства

харчової промисловості (переробка овочів та фруктів).

Ряд підприємств обладнані очисними спорудами механічної та

біологічної очистки, але скидів зворотних вод безпосередньо у поверхневі

водойми не здійснюють. Всі автозаправні станції на території області

- 33 -

обладнані очисними спорудами забруднених дощових стоків

(брудовідстійниками та бензомаслоуловлювачами). На території частини АЗС

встановлені також очисні споруди глибокої біологічної очистки господарсько-

побутових стічних вод.

У 2016 році в поверхневі водойми області скинуто 3,602 млн.м3

недостатньо очищених та 0,426 млн.м3 неочищених стічних вод. Загальний

об’єм скинутих у поверхневі водойми забруднених стічних вод становить

4,028 млн.м3, що на 65 % більше в порівнянні з 2015 роком. Частка

забруднених (недостатньо очищених та неочищених) стічних вод в загальному

скиді складає 12 %.

Маса забруднюючих речовин, скинутих за 2016 рік у поверхневі водойми,

становила 19,551 тис. тонн (16 кг на одного мешканця області – на 1 кг більше

порівняно з 2015 роком). Таблиця 4.2.1.1

Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік

Рік Водний

об’єкт Разом

Скидання забруднюючих речовин

БСК ХСК завислі

речов.

N (сума

мін. форм) P

мінерал

ізація

нафтопр

одукти

2008 р. Тиса 23494 927 1605 764 571 93 15500 0,006

разом по області 23494 927 1605 764 571 93 15500 0,006

2009 р. Тиса 24237 827 1494 817 510 108 16180 0,0

разом по області 24237 827 1494 817 510 108 16180 0,0

2010 р. Тиса 22315 679 1468 647 471 92 14940 0,0

разом по області 22315 679 1468 647 471 92 14940 0,0

2012 р. Тиса 18618 554 1024 511 259 88 12750 0,001

разом по області 18618 554 1024 511 259 88 12750 0,001

2013 р. Тиса 17994 477 993 478 236 76 12540 0,0

разом по області 17994 477 993 478 236 76 12540 0,0

2014 р. Тиса 17656 466 949 464 232 75 12310 0,003

разом по області 17994 466 949 464 232 75 12310 0,003

2015 р. Тиса 18453 467 1093 465 276 79,83 12510 0,0

разом по області 18453 467 1093 465 276 79,83 12510 0,0

2016 р. Тиса 19551 464 1561 507 330 101 12880 0,0

разом по області 19551 464 1561 507 330 101 12880 0,0

Основні забруднювачі водних об'єктів

Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм і надалі залишаються

об’єкти житлово-комунальних підприємств області, якими у 2016 році було

скинуто в поверхневі водойми 3,991 млн.м3 забруднених стічних вод або 99,1

% від загального скиду забруднених стоків по області.

Згідно даних статистичної звітності 2-ТП (водгосп) за 2016 р. в частині

скиду стічних вод та забруднюючих речовин у поверхневі водойми з 21

виробничого управління житлово-комунального господарства області, які

здійснюють відведення зворотних вод у поверхневі водойми, 18 включено до

переліку основних забруднювачів.

Нормативну очистку стічних вод забезпечують КОС міст Свалява, Іршава

та с. Розівка Ужгородського району.

- 34 -

Із 21 існуючих каналізаційних очисних споруд комунальних підприємств

93% потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності та

впровадження більш передових технологій очищення стічних вод.

Структура утворення та накопичення відходів

За даними Головного управління статистики у Закарпатській області на

початок 2017 року у сховищах організованого складування та на територіях

підприємств області накопичено 2,2 тис. тонн відходів І-ІV класів небезпеки.

Накопичення відходів (станом на початок 2017 року), згідно даних Головного управління

статистики у Закарпатській області

№ з/п Показник Одиниця

виміру Кількість Примітка

1 Суб’єкти підприємницької діяльності,

виробнича діяльність яких пов’язана з

утворенням відходів

од. 506

2 Накопичено небезпечних відходів, усього т 2246

У тому числі:

3 відходи 1 класу небезпеки т 0,6




Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. тонн)

№з/п Показники 2013 р 2014 р 2015 р 2016 р

1 Утворилося 4,511 1,9 2,5 1,4

2 Одержано від інших підприємств 0,145 0,7 0,1 0,1

у тому числі з інших країн – - - -

3 Використано 0,363 0,1 - 0,0

4 Знешкоджено (знищено) 0,506 0,1 - -

5 Спалено 0,363 0,1 0,9 0,0

6 Направлено в сховища організованого

складування (поховання) - - - -

7 Передано іншим підприємствам 3,8 1,9 1,5 1,2

у тому числі іншим країнам – - - -

8 Направлено в місця неорганізованого складування

за межі підприємств – - - -

9 Втрати відходів внаслідок витікання,

випаровування, пожеж, крадіжок 0,034 - - 0,0

10

Наявність на кінець року у сховищах

організованого складування та на території

підприємств

0,193 - - 0,1

За даними Головного управління статистики в Закарпатській області щодо

поводження з відходами у 2016 році, іншим підприємствам передано 1,2 тис.

тонн, що становить 85 % від загально утворених відходів І-ІІІ класів небезпеки.

Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)

Згідно із даними Головного управління статистики Закарпатської області

суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність по деревообробці та

лісопиленню у 2016 році утворено 15 619,32 тонни деревних відходів з яких

спалено 7 тис. тонн деревних відходів (у т.ч. 6,2 – з метою отримання енергії).

- 35 -

Найбільша кількість тирси та відходів деревини кускових утворюється в

наступних районах:

Назва району Обсяги утворення тирси,

тис. тонн

Обсяги утворення відходів

деревини кускових, тис.

тонн

Рахівський 3,4 1,8

Мукачівський 1,9 1,8

Ужгородський 1,3 1,6

Перечинський 0,5 1,7

Міжгірський 1,0 0,03

Аналіз змін показників забруднення основних факторів довкілля протягом

останніх років показав, що об’єми викидів забруднюючих речовин від

стаціонарних та пересувних джерел забруднення на душу населення в

порівнянні з 2015 роком збільшились (з 3,5 кг до 3,9 кг). Суттєвих змін стану

повітря на основі наявних даних не очікується. Динаміка забруднення водних

об’єктів залишається незмінною. Поводження з відходами можна прогнозувати

про відсутність значних змін.

4. Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку

планованої діяльності та її альтернативних варіантів
























- 36 -






спеціальним дозволом на користування надрами №3846 від 05 липня

2010 року Міністерства охорони навколишнього природного середовища (вид

користування: геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка);

дозволом на спеціальне водокористування Укр № 4064-А/Зак.;


2.04.01-85.
























При здійсненні планованої діяльності ПП «Бінако» з видобування корисних


Колочавського із свердловини №4 можливі такі ймовірні впливи на фактори

довкілля:

здоров’я населення – вплив відсутній. При видобутку підземних

мінеральних вод не утворюватимуться відходи, відсутні викиди в повітря,

забруднення ґрунту та надр не відбуватиметься, відповідно, стан здоров’я

населення не зазнаватиме негативного впливу від планованої діяльності;

стан фауни, флори, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок) -

територія розташування знаходиться в межах Закарпатської області. На

майданчику відсутні цінні види рослин і не зустрічаються рідкісні види

- 37 -

тварин і птахів. При впровадженні планованої діяльності забруднення

навколишнього середовища не відбуватиметься, відповідно, стан фауни,

флори, біорозмаїття не зазнаватиме негативного впливу.

ґрунт – видобування підземних вод не є джерелом безпосереднього

впливу на ґрунти. Опосередковано зниження рівня підземних вод в межах

водозабору внаслідок її видобування зменшує вологість ґрунтів.

Забруднення ґрунтів внаслідок здійснення планованої діяльності не

відбуватиметься, стан ґрунтів не зазнаватиме негативного впливу.

атмосферне повітря – вплив відсутній.

кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових

газів) - негативних впливів не передбачається. Змін мікроклімату в результаті

планованої діяльності не очікується, оскільки в результаті експлуатації об’єкту

відсутні значні виділення теплоти, інертних газів, вологи. Особливості

кліматичних умов, які сприяють зростанню інтенсивності впливів планованої

діяльності на навколишнє середовище відсутні. При видобуванні підземних

вод знижується рівень водоносного горизонту в межах водозабору, внаслідок

чого зменшується випаровування з поверхні горизонту, що дещо зменшує

вологість повітря в весняно-літні періоди року. Викиди парникових газів при

видобуванні підземних вод відсутні;

матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну

спадщину - негативних впливів не передбачається. Об’єкти архітектурної,

археологічної та культурної спадщини в районі розташування підприємства

відсутні;

ландшафт - негативних впливів не передбачається, так як підприємство

існуюче;

соціально-економічні умови - позитивний. Найбільш важливим із

соціально-економічних факторів є можливість поповнення місцевого бюджету

(в т.ч. сплати рентної плати за користування надрами) та покращення

загальної соціально-економічної ситуації в районі, забезпечення зайнятості

місцевого населення та працівників, оздоровлення населення;

техногенне середовище - незначний вплив. Ділянка родовища практично

повністю вивчена геологічними роботами.

вплив на довкілля за фактором здійснення операцій у сфері поводження з

відходами відсутній;

транскордонний вплив не передбачається.

Перевищень нормативних гранично допустимих концентрацій з

врахуванням фонового забруднення атмосферного повітря не може бути.

Кумулятивний вплив об’єкт планованої діяльності є допустимим.

Негативний кумулятивний вплив на довкілля не прогнозується.

При здійсненні планованої діяльності не виникають ризики негативного

впливу на довкілля, а саме: атмосферне повітря, водне середовище, геологічне

та техногенне середовище, ґрунти.

Альтернативні варіанти діяльності не розглядались, поскільки

планована діяльність ПП «Бінако» існуюча та полягає у видобуванні корисних


- 38 -


5. Опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої

діяльності

5.1. Використання у процесі провадження планованої діяльності

природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття

Геологічне середовище. Надра. При будівництві свердловин на ділянці

водозабору та їх експлуатації відбувався негативний вплив на надра в

результаті: порушення надр;вібрації від роботи насосів;фізичної присутності.

На водозаборі одна постійно діюча свердловина, з якої здійснюється

примусовий забір підземних вод з використанням електронасосів. Працюють

насоси такого типу з малим шумом і без значних вібрацій. Включення-

відключення свердловин відбувається в автоматичному режимі, радіус впливу

вібрації від регулярного включення та виключення насосів при експлуатації

свердловин незначний. Просторовий масштаб негативного впливу на надра від

вібрацій оцінюється як точковий, часовий масштаб відповідає постійному,

інтенсивність слабка.

Присутність в товщі порід обсадних труб та матеріалів цементування

свердловин може негативно впливати на надра, однак маса обладнання, що

залишена в надрах, незначна у зрівнянні з масивами гірських порід оточуючих

геологічних пластів. Просторовий масштаб негативного впливу фізичної

присутності на надра оцінюється як точковий, часовий масштаб - як постійний,

інтенсивність помірна.

Підземні води. В процесі розміщення свердловин спостерігалось

поглинання промивальної рідини і проникнення її в водоносний пласт, яка в

процесі наступних відкачок видалялась із пласта. Будівництво свердловин

відбувалось поступово. Вплив на підземні води при бурінні свердловин в

просторовому масштабі оцінюються як точковий, в часовому – тимчасовий, по

інтенсивності - слабкий.

Землі. Вплив планованої діяльності на землю не відбувається. При

встановленні меж зон санітарної охорон враховувались:

геологогідрогеологічні умови родовища мінеральних вод, глибина залягання

водоносного пласту, наявність або відсутність водонепроникної покрівлі,

унікальність природної лікувапьної сировини, геоморфологічні кліматичні

умови особливості району, гідрографія, розподіл по площі лісових масивів,

санітарні та архітектурво-планувальні вимоги до забудови і режиму

функціонування обєкту.

Питання охорони підземних вод детально розглянуті в проекті поясів

зони санітарної охорони.



огороджені;



- 39 -

робітником заводу. Санітарний стан другої зони перевіряється періодично.








по домовленості з органами санітарного нагляду.

Всі заходи, передбачені в утриманні поясів зони санітарної охорони,

виконуються, ведеться постійний моніторинг земельних площ, що входять в

межі поясів ЗСО для недопущення проведення робіт, що можуть призвести до

забруднення або виснаження водоносного горизонту.

Експлуатація свердловини родовища буде проводитись в обсягах, що не

допускають падіння динамічного рівня менше допустимого.

5.2. Викиди та скиди забруднюючих речовин, шумове, вібраційне,

світлове, теплове та радіаційне забруднення, випромінення та інші

фактори впливу, а також здійснення операцій у сфері поводження з

відходами

При здійсненні видобування підземних мінеральних вод викидів та

скидів забруднюючих речовин не відбувається, вплив відсутній. Шумового,

вібраційного, світлового, теплового, радіаційного забруднення, а також

випромінювання не виникає, вплив відсутній.

5.3. Операції у сфері поводження з відходами

Відносини, пов’язані з утворенням, збиранням і заготівлею,

сортуванням, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням),

утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що

утворюються на підприємстві регулюються Законом України «Про відходи».

5.4. Ризики для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та

довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних

ситуацій

Ризики для здоров’я людей внаслідок видобування підземних вод відсутні.

Об’єкти культурної спадщини в межах території впровадження планованої

діяльності відсутні.

5.4.1. Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я людей

та довкілля Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я населення від

забруднення атмосферного повітря проводиться за розрахунками ризику

розвитку неканцерогенних і канцерогенних ефектів згідно Методичних

рекомендацій «Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення

атмосферного повітря», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я

- 40 -

України № 184 від 13.04.2007 року (далі - МР 2.2.12-142-2007). Викидів не

передбачається.

5.4.2 Оцінка ризику впливу планованої діяльності через можливість

виникнення надзвичайних ситуацій

Ризик надзвичайних ситуацій при видобуванні підземних мінеральних

вод родовища відсутній.

Оцінка виникнення надзвичайних, аварійних ситуацій та їх наслідків

для навколишнього середовища включає аналіз розвитку таких ситуацій та

ймовірність їх виникнення, проводиться на основі ретельного аналізу

діяльності об’єкту, що проектується у відповідності з нормативними

документами, а також з урахуванням надзвичайних, аварійних ситуацій, що

мали місце на аналогічних підприємствах.

Надзвичайними або аварійними ситуаціями можуть бути:

завищені в сотні разів ГДК забруднюючих речовин;

ураганний вітер;

затоплення селітебних територій і т.ін; пожежі.

Надзвичайні екологічні ситуації (далі - НЕС) виникають внаслідок

несподіваних природних стихійних лих або техногенних аварій. Для НЕС

характерні значні збитки для населення та народного господарства

Збитки заподіяні НЕС потребують особливих рішень та фінансування,

проявляються в загибелі людей, їх поранення і та ін.

Згідно з механізмом опосередкованої дії - впливи, що проявляються у

відповідь на антропогенний вплив - це викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря.

Викиди забруднюючих речовин не передбачаються.

При дотриманні вимог і правил з охорони праці, промсанітарії, охорони

довкілля, забезпечується мінімальний вплив робіт на навколишнє середовище,

запобігається деградація навколишнього середовища, забезпечується

екологічно безпечна господарча діяльність не порушуються сприятливі

перспективи соціально-економічного розвитку регіону, виключається загроза

для життя і здоров’я місцевого населення.

5.5. Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої

діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження

планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем,

пов’язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення,

на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися

використання природних ресурсів

Кумулятивний вплив на довкілля інших наявних об’єктів планованої

діяльності та об’єктів не очікується.

- 41 -

5.6. Вплив планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і

масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни

клімату

При експлуатації свердловини не передбачається:

змін мікроклімату у випадках активних і масштабних впливів планованої

діяльності ( виділення парникових газів, теплоти, вологи та ін.. не

передбачається);

виникнення мікрокліматичних умов, що сприяють розповсюдженню

шкідливих видів фауни і флори;

виникнення особливих кліматичних умов, сприятливих для зростання

інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє середовище.

Отже, шкідливих на клімат і мікроклімат, а також пов’язаних з ними

несприятливих змін у навколишньому природному середовищі не

здійснюються.

Планована діяльність до змін клімату нечутлива.

5.7. Технологія і речовини, що використовуються

Технологією видобутку передбачена експлуатація підземних вод з

використанням глибинних насосів, живлення яких відбувається за рахунок

електроенергії. Технологія видобутку підземних вод відноситься до екологічно

безпечних. Вплив на довкілля зумовлений технологією, що використовуються

- відсутній.

6. Опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки

впливів на довкілля та припущень, покладених в основу такого

прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля

Метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього природного

середовища на прямий чи опосередкований вплив планованої діяльності,

вирішення завдань раціонального природокористування у відповідності з

очікуваним станом природного середовища.

Всі методи прогнозування об’єднуються у дві групи: логічні і

формалізовані. До логічних методів відносять методи індукції, дедукції,

експертних оцінок, аналогії.

При відсутності достовірних відомостей про об’єкт прогнозуваннята

якщо об’єкт не підлягає математичному аналізу, використовують метод

експертних оцінок, суть якого полягає у визначені майбутнього на основі думок

кваліфікованих спеціалістів- експертів.

Метод аналогій полягає в тому, що закономірності розвитку одного

процесу з певними поправками можна перенести на інший процес, для якого

потрібно зробити прогноз. Формалізовані методи поділяють на статистичний,

екстраполяції і моделювання.

- 42 -

Статистичний метод ґрунтується на кількісних показниках, які дають

можливість зробити висновок про темпи розвитку процесу в майбутньому.

Сутність його полягає в отриманні і спеціалізованому обробленні прогнозних

оцінок об’єкта через опитування висококваліфікованих фахівців (експертів) у

певній сфері науки, техніки, виробництва.

Метод екстраполяції полягає в перенесенні встановленого характеру

розвитку певної території чи процесу в майбутнє. Цей метод ефективний при

короткостроковому прогнозуванні стосовно об’єкта, який тривалий час

розвивався рівномірно без значних відхилень. Ґрунтується він на вивченні

кількісних і якісних параметрів досліджуваного об’єкта за попередні роки з

подальшим логічним продовженням, окресленням тенденцій його розвитку у

прогнозованому періоді; Метод моделювання полягає у побудові моделей, які

розглядають з урахуванням імовірної або бажаної зміни прогнозованого явища

на певний період, користуючись прямими або опосередкованими даними про

масштаби та напрями змін. При побудові прогнозних моделей необхідно

виявити фактори, від яких суттєво залежить прогноз; з’ясувати їх

співвідношення з прогнозованим явищем; розробити алгоритм і програми

моделювання змін довкілля під дією певних факторів.

В результаті дослідних і дослідно-експлуатаційних робіт виявлені

стабільність гідродинамічного і гідрохімічного режимів водоносного горизонту,

визначені умови його живлення. Все викладене дозволяє оцінити ступінь

гідрогеологічної вивченості родовища достатньою для підрахунку запасів

мінеральних вод за категоріями А і В, а саме родовита підготовленим для

промислового освоєння.

Експлуатаційні запаси по свердловині обгрунтовуються дослідно-

експлуатаційним відбором.

Теперішній водовідбір з свердловини для потреб оздоровчого комплексу

здійснюється насосами. Багаторічний досвід експлуатації свердловини

підтвердив доцільність видобування прісних вод за встановленою схемою.

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього

природного середовища на прямий чи опосередкований вплив планованої

діяльності, вирішення завдань раціонального природокористування у

відповідності з очікуваним станом природного середовища.

Для здійснення прогнозів можливих змін природного довкілля у будь-

якому масштабі (від глобального до локального) необхідно мати в

розпорядженні дані про сучасний стан довкілля, про плани господарської

діяльності на даній території та представляти, хоч би приблизно, як природне

середовище реагуватиме на плановану господарську діяльність.

При «прогнозі», ми завжди маємо на увазі деяку модель (у природній і

технічній областях знання ця модель часто будується за допомогою широкого

набору конструкцій і засобів сучасної математики), що описує процес,

результати якого ми хочемо передбачати. Моделі, спрямовані на складання

глобальних екологічних прогнозів, теоретично повинні відповідати тим же

вимогам, що і будь-яка математична модель.

- 43 -

На сучасному етапі розвитку біосфери екологічне прогнозування

повинне здійснюватися на усіх рівнях (від глобального до локального)

постійно. Для цієї мети діяльність щодо здійснення прогнозування має бути

систематизована орієнтовно таким чином:

1. Розробка адекватних математичних моделей, які відбивають зміни,

що відбуваються в природному середовищі під впливом господарської

діяльності.

2. Своєчасне забезпечення підсистеми моделювання якісною

інформацією про стан природного середовища і параметри функціонування

техносфери (ґрунтується на діяльності підсистеми збору і обробки sнформації,

що коригує, якщо це необхідно, спотворені дані за допомогою відповідних

математичних методів, для чого проводиться контроль достовірності даних).

3. Погоджена робота підсистем регіонального, державного і

глобального екологічного прогнозування, що включає ретроспективний аналіз

існуючих прогнозів з метою коригування математичних моделей, на основі

яких вони були виконані.

Досвід проведення прогнозних досліджень в різних сферах

громадського життя, науки і техніки дозволив виявити ряд методів, які можуть

ефективно застосовуватися для прогнозування розвитку екологічної ситуації.

Будь-яка типова методика прогнозування включає такі необхідні елементи, як

виконання передпрогнозної орієнтації (визначення предмета, цілей, завдань і

періоду попередження); створення передпрогнозного фону (збір і аналіз даних

в інтервалі ретроспекції); формування початкової базової моделі і

конструювання пошукової моделі, 1 верифікація, а при необхідності

уточнення (коригування), підготовка, обґрунтування і ухвалення необхідних

рішень.

Поскільки вузловим етапом є побудова моделі прогнозу, відомі методи

прогнозування зручно класифікувати, розділивши їх на три групи: евристичні,

прогнозні моделі, статистичні.

Евристичні методи включають побудову інтуїтивних прогнозних

моделей, які формуються експертами на основі цільової установки на

виконання прогнозу, що надається експертові інформацією, досвіду, інтуїції і

знань експерта.

Прогнозні моделі застосовують аналітичні методи в тих випадках, коли

відомі загальні закономірності розвитку процесу, його загальна структура,

найважливіші виражені функціональні зв'язки, є досвідчена контрольна)

вибірка, що дозволяє перевірити працездатність моделі.

До статистичних відносяться методи, основу яких складає формування

стохастичних моделей прогнозування. Передумовою застосування таких

методів є наявність необхідних статистичних даних, що характеризують

період ретроспекції, і відомостей, необхідних для визначення моделі прогнозу.

Широке застосування в прогнозуванні статистичних методів пояснюється тим,

що предметом статистики служить вивчення методів виявлення

закономірностей масових процесів.

- 44 -

Розвинений математичний апарат і накопичений досвід застосування

роблять привабливим звернення у вирішуваній проблемі до статистичних

прогнозних методів І моделей.

Слід зауважити, що більшість методів, орієнтованих на прогнозування

екологічних ситуацій, вимагають в тій або іншій мірі обліку чинника старіння

використовуваної інформації.

При прогнозуванні оцінки впливу на довкілля в даному звіті

використовувалися прогнозні моделі прогнозування, за допомогою якого

можливо кількісно оцінити величину значень та відносну участь

різноманітних впливів.

Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я населення

виконана відповідно до «Методичних рекомендацій «Оцінка ризику для

здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря»», затверджених

Наказом МОЗ України, № 184 від 13.04.2007.

7. Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання,

відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного

впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів.

Організаційно-технічні заходи з охорони надр та довкілля й безпеки

проведення робіт регламентуються відповідними нормативно-правовими

актами та нормативним документам: Кодекс України про надра; Водний кодекс

України; Закон України «Про охорону навколишнього природного

середовища»; ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної,

призначеної для споживання людиною»; інші нормативні документи.

Охорона поверхневих і підземних вод має проводитись шляхом

реалізації заходів з недопущення їх забруднення під час експлуатації

водозабору.

При розробці проекту зон санітарної охорон враховувались:

геологогідрогеологічні умови родовища мінеральних вод, глибина залягання

водоносного пласту, наявність або відсутність водонепроникної покрівлі,

унікальність природної лікувапьної сировини, геоморфологічні кліматичні

умови особливості району, гідрографія, розподіл по площі лісових масивів,

санітарні та архітектурво-планувальні вимоги до забудови та режиму роботи

відпочивального комплексу.







Особливо ретельно треба підтримувати нормативний санітарний стан

на забудованій території, котра в безпосередній близькості до водозабору. За

умови дотримання вимог чинного законодавства, щодо господарської

- 45 -

діяльності в межах ЗСО водозабору, суттєвого забруднення підземних вод не

буде. Це підтверджується результатами хімічних і бактеріологічних аналізів

проб води із свердловини.

За період експлуатації водозабору негативні зміни навколишнього

середовища не виявлені.

В цілому свердловина знаходиться в добрих санітарних умовах, але

потребує постійного контролю господарської діяльності.

Обов’язковими умовами експлуатації водозабору є регулярний контроль

щодо здійснення гідрогеологічних режимних спостережень та їх автоматизація.

В процесі роботи водозабору організовано спостереження та контроль за

наступними показниками: за положенням динамічного рівня води в

свердловинах, періодичність заміру рівня в свердловині. Зафіксовані значення

статичного та динамічного рівнів фіксуються в журналі режимних

спостережень. визначення рівнів проводиться для попередження і своєчасного

реагування на зміну рівнів, що дасть змогу не допустити виснаження

водоносних горизонтів; за величиною водовідбору за водолічильником;

спостереження за якістю підземних вод, що видобуваються, проводяться

щоквартально. Контроль за фізико-хімічними, органолептичними та

бактеріологічними показниками води проводиться для виявлення і

попередження забруднення чи інших змін якості підземних вод.

Для попередження негативного впливу в процесі експлуатації родовища

підземних вод забезпечується герметичність системи збору, підготовки й

транспортування води, з метою виключення її нераціонального використання.

При розробці родовища підземних вод необхідно оцінити такі наслідки

його експлуатації, як збитки геологічному середовищу, зниження рівнів

ґрунтових вод, просідання поверхні землі та зниження рівнів води на

водозаборах, що знаходяться у зоні впливу досліджуваних експлуатаційних

свердловин. В свою чергу, як показує досвід експлуатації водозабору його

функціонування не мало негативного впливу на довкілля. За період

експлуатації пригнічення рослинності не спостерігалося.

Негативні наслідки розробки свердловини не очікуються і при

подальшій його експлуатації. Проведення систематичних режимних

спостережень дозволить виявити і попередити забруднення чи інші зміни якості

питних підземних вод або впливу видобутку на навколишнє середовище.

Будуть здійснюватись компенсаційні заходи - плата за спеціальне

використання водних ресурсів.

При дотриманні технології експлуатації водозабору, а також природо-

охоронних заходів в межах поясів зони санітарної охорони, негативних явищ в

підземній гідросфері та впливу на довкілля не очікується.

В цілому, планована діяльність викликає зміни в природному

середовищі, що можуть перевищувати межу природної мінливості, однак

екосистема зберігає здатність до повного відновлення і діяльність за градацією

значимості впливів оцінюється від низької до середньої, по деяких компонентах

довкілля – як позитивна.

- 46 -

7.1. Заходи щодо охорони атмосферного повітря при

несприятливихметеорологічних умовах

Залежно від очікуваного рівня забруднення атмосфери складаються

запобігання трьом ступеням, яким відповідають три режими роботи

підприємств в періоди НМУ. Для даного випадку до НМУ відносяться:

підведена інверсія вища за джерело, штильовий шар нижчий за джерело,

тумани.

Заходи першого ступеню складається, якщо передбачається один з

комплексів НМУ, приведених в «Методических указаниях по прогнозу

загрязнения воздуха в городах», при цьому очікуються концентрації в повітрі

одного або декількох контрольованих речовин вище ГДК; другого ступеня -

якщо передбачаються два таких комплексах одночасно (наприклад, якщо при

небезпечній швидкості вітру очікується і підведена інверсія, і несприятливий

напрям вітру), коли очікуються концентрації одного або декількох речовин,

вище 3 ГДК.

Заходи третього ступеня складається у разі, коли після запровадження

заходів другого ступеня небезпеки інформація, що поступає, показує, що за

метеорологічних умов, що зберігаються, прийняті заходи не забезпечують

необхідну чистоту атмосфери; при цьому очікуються концентрації в повітрі

одного або декількох шкідливих речовин вище 5 ГДК.

Для підприємства заходи розроблялися для трьох режимів роботи

виходячи з 3 режимів попереджень забрудненню атмосфери.

Опис режимів роботи обладнання при НМУ

Перший режим. При першому режимі роботи підприємства заходи

повинні забезпечити зменшення концентрацій забруднюючих речовин у

приземному парі атмосфери приблизно на 15-20 %. Такі заходи носять

організаційно-технічний характер, здійснюються швидко, не потребують

великих затрат та не призводять до зменшення потужності об’єкта:

посилити контроль за точним дотриманням технологічного регламенту

виробництва;

розосередити в часі роботу технологічних агрегатів, не задіяних в

єдиному, неперервному технологічному процесі, при роботі яких викиди

шкідливих речовин в атмосферу досягають максимальних значень;

проведення ремонтних робіт, пов’язаних і підвищенням викидів в

атмосферу;

посилити контроль за герметичністю газохідних систем, агрегатів, місць

пересилки матеріалів, що пилять та інших джерел пилогазовиділення;

обмежити завантажувально-розвантажувальні роботи, зв'язані із

значними в атмосферу забруднюючих речовин;

підготувати до використання запас високоякісної сировини, при роботі

на якому забезпечується зниження викидів забруднюючих речовин,

Другий режим. При другому режимі роботи передбачаються заходи по

зниженню концентрацій забруднюючих речовин в приземному шарі

атмосфери на 20-40 %. Такі заходи вміщують в себе заходи, розроблені для

- 47 -

першого режиму, а також заходи, які впливають на технологічні процеси і

супроводжуються незначним зниженням потужності об’єкту.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від об’єкту

відсутні.

7.2. Заходи щодо охорони поверхневих та підземних вод від

забруднення

Використання води передбачається для розливу. Скид побутових стічних

вод від цеху розливу передбачений після повної біологічної очистки.

7.3. Комплексні заходи

Комплексні заходи щодо забезпечення стану навколишнього середовища

плануються для зменшення або компенсацій впливів планованої діяльності на

навколишнє середовище. Для цього проводяться ресурсозберігаючі, захисні,

відновлювальні, компенсаційні заходи.

Компенсаційні заходи: сплата екологічного податку .

7.4. Заходи боротьби з шумом та вібрацією від об'єкту

планованоїдіяльності Причини збудження вібрацій нерівне зважений силовий вплив при

роботі насного обладнання (джерело локальної вібрації). Передбачені наступні

заходи по забезпеченню вібробезпеки:

обладнання та інструмент з найменшою вібрацією;

передбачено заходи, що знижують вібрацію на шляхах розповсюдження

від джерела забруднення;

для вібронебезнечних професій передбачений раціональний режим праці

у відповідності до ГОСТ 12.1.12.90 «Вибрационная безопасность», що

встановлює тривалість труда та відпочинку, а також згідно затверджених

посадових інструкцій, що розроблені відповідно до правил системи стандартів

безпеки праці.

7.5. Заходи протипожежної безпеки

Заходи з пожежної безпеки передбачаються відповідно до Правил

пожежної безпеки в Україні. Первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники,

ємності з піском, багри, відра, лопати та ін.) повинні бути розташовані на

видному місці, підходи до яких повинні бути завжди вільними.

7.6. Заходи по зниженню рівня іонізуючих випромінювань природних

радіонуклідів (ІВ ПРН)

При виконанні робіт що пов’язані з видобуванням підземних мінеральних

вод не використовуються прилади чи технології з джерелами іонізуючого

випромінювання.

- 48 -

7.7. Заходи з охорони надр

Передбачені заходи по охороні надр розроблені згідно із «Гірничим

законом України» і Кодексом України «Про надра» і забезпечують високу

ступінь добування корисної копалини, охорону прилеглих площ від шкідливого

впливу гірничих робіт, а також виконання всіх нормативних вимог по охороні

надр.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП

«Бінако» для розміщення та експлуатації основних,підсобних допоміжних

будівель та споруд технічної інфраструктури ( виробництва та розподілення

газу постачання пори та гарячої води,збирання, очищення та розподілення

води)за адресою: с. Колочава, ур. «Ріка», Міжгірського району, Закарпатської

області площею 0,2824 га розроблений ТзОВ «Землемір» на основі рішення

Колочавської сільської ради 15-ої сесії 6-го скликання №76 від 27.06.2013 року

«Про надання дозволу на складання проекту землеустрою на умовах оренди,

при облаштуванні 30 метрової зони санітарної охорони» та договору від

08.10.2013 року № 320. Земельна ділянка розташована в межах населеного

пункту с. Колочава, ур. «Ріка» Міжгірського району, Закарпатської області.

Земельна ділянка відводиться за рахунок категорії земель резервного фонду.

Відведення здійснюється за рахунок земель запасу сільської ради для

розміщення та експлуатації основних,підсобних допоміжних будівель та

споруд технічної інфраструктури.

На земельній ділянці нерухоме майно відсутнє.

Виконання всього обсягу робіт по експлуатації свердловини проводиться

у відповідності з вимогами правил безпеки і охорони праці, викладеними в

“Правилах безпеки при геологорозвідувальних роботах”. Безпека проведення

робіт значною мірою залежить від знання та дотримання вимог правил техніки

безпеки виконуючим ці роботи персоналом. Передбачено виконувати наступні

заходи: вести виробниче навчання та регулярний інструктаж всіх працюючих з

техніки безпеки (ТБ); експлуатаційні роботи на свердловині розпочнуться

тільки після того, як готовність об’єкту прийме комісія, що призначається

власником ліцензії і відповідальним виконавцем геологорозвідувальних робіт.

Введення об’єкту в роботу оформляється актом; огляд заходів з охорони праці і

ТБ проводити щоквартально; всі працівники на об’єкті проходять медичний

огляд і попередній інструктаж по ТБ; працівники, що обслуговують

свердловину, повинні мати право на виконання цих робіт; на об’єкті повинна

бути необхідна кількість медикаментів та перев’язочних пакетів; медичний

огляд працівників передбачається проводити щорічно.







Експлуатація родовища не викличе негативного впливу на навколишнє

середовище.

- 49 -

Породи, що складають геологічний розріз ділянки, не просідають.

Деформації ґрунтів від експлуатації ділянки родовища не буде.

Буріння нових свердловин в межах родовища не передбачається.

8. Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на

довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних

ситуацій, заходів запобігання чи пом'якшення впливу надзвичайних

ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації

Видобування корисних копалин загальнодержавного значення підземних

мінеральних вод не призводить до значного негативного впливу на довкілля,

ризику надзвичайних ситуацій немає. Можливий вплив на довкілля лише в

результаті нераціонального використання природних ресурсів, що може

призвести до виснаження водоносних горизонтів. При дотриманні технології

експлуатації свердловини, а також природоохоронних заходів в межах ділянки

свердловини, негативних явищ в підземній гідросфері та впливу на довкілля не

очікується.

Згідно з оцінкою ризиків для здоров’я людей та довкілля через

можливість виникнення надзвичайних ситуацій, значного негативного впливу

від провадження планованої діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю

до ризиків надзвичайних ситуацій не прогнозується.

9. Визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності

достатніх засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки

впливу на довкілля

В цілому при підготовці Звіту з ОВД труднощів не виникало.

10. Усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого

територіального органу після оприлюднення повідомлення про планову

діяльність

Повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на

довкілля «Видобування корисних копалин загальнодержавного значення

(мінеральних підземних вод) ділянки Колочавського родовища свердловини

№4 було оприлюднено м реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з ОВД

№201811282261.

Відповідно до листа департаменту екології та природних ресурсів

Закарпатської облдержадміністрації від 27.12.2018 року №1928/02-02 з дня

офіційного оприлюднення (20 робочих днів) в Єдиному реєстрі з оцінки впливу

на довкілля зауваження і пропозиції до планової діяльності, обсягу досліджень

та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу

на довкілля до департаменту не надходили.

- 50 -

11. Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на

довкілля під час провадження планової діяльності, а також (за потреби)

планів після проектного моніторингу

Для забезпечення дотримання санітарного режиму, в межах зон

санітарної охорони, обов’язковим є виконання наступних заходів: контроль

санітарного стану прилеглої до родовища території з метою своєчасного

виявлення джерел потенційного забруднення – постійно; щоденний огляд

насосної станції; спостереження за якістю води шляхом проведення санітарно-

мікробіологічного, хімічного – щоквартально, радіологічного контролю і

визначення отрутохімікатів – щорічно, відповідно до санітарних норм і правил;

недопускання розливу шкідливих речовин на ділянці робіт – постійно;

дотримання основних вимог та рекомендацій санітарної служби та органів

геоекологічного та гірничотехнічного контролю – постійно.

Контроль обсягу видобутку підземних вод, водовідбір повинен

фіксуватись водолічильником (1 раз в день).

Для оцінки режиму експлуатації повинно проводитись спостереження за

статичним та динамічним рівнем та температурою води у свердловині 1 раз на

місяць.

12. Резюме нетехнічного характеру, розраховане на широку

аудиторію

Планована діяльність видобування корисних копалин

загальнодержавного значення (мінеральних підземних вод) ділянки

Колочавського родовища свердловини №4 знаходиться у межах Міжгірського

району Закарпатської області, у заплавній частині річки Теребля між селами

Колочава та Мерешор.

Питання охорони підземних вод детально розглянуті в проекті поясів

зони санітарної охорони.



огороджені;

Санітарні вимоги в межах першого поясу санітарної охорони

дотримуються строго і неухильно, що контролюється щоденно спеціально

закріпленим робітником підприємства. Санітарний стан другого поясу зони

санітарної охорони перевіряється періодично.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП

«Бінако» для розміщення та експлуатації основних,підсобних допоміжних

будівель та споруд технічної інфраструктури ( виробництва та розподілення

газу постачання пори та гарячої води,збирання, очищення та розподілення

води)за адресою: с. Колочава, ур. «Ріка», Міжгірського району, Закарпатської

області площею 0,2824 га розроблений ТзОВ «Землемір» на основі рішення

Колочавської сільської ради 15-ої сесії 6-го скликання №76 від 27.06.2013 року

- 51 -

«Про надання дозволу на складання проекту землеустрою на умовах оренди,

при облаштуванні 30 метрової зони санітарної охорони» та договору від

08.10.2013 року № 320. Земельна ділянка розташована в межах населеного

пункту с. Колочава, ур. «Ріка» Міжгірського району, Закарпатської області.

Земельна ділянка відводиться за рахунок категорії земель резервного фонду.

Відведення здійснюється за рахунок земель запасу сільської ради для

розміщення та експлуатації основних,підсобних допоміжних будівель та

споруд технічної інфраструктури.

На земельній ділянці нерухоме майно відсутнє.

Відомості про суб'єкта земельних відносин: Об'єктом земельних відносин

виступає ГІП «Бінако» с. Колочава, Міжгірського району, Закарпатської

області.

Санітарно-бактеріологічний контроль якості безалкогольної продукції на

базі мінеральної води, проводиться раз на тиждень, а по мірі необхідності -






по домовленості з органами санітарного нагляду.







При здійсненні планованої діяльності з видобування корисних копалин

загальнодержавного значення (мінеральних підземних вод) ділянки

Колочавського родовища свердловини №4 можливі такі ймовірні впливи на

фактори довкілля:

зона санітарної охорони для даного об’єкту забезпечується. Звернень та

пропозицій від громадськості щодо розробки ділянки родовища не надходило.

В цілому вплив планової діяльності об’єкту на соціальне-економічне

середовище оцінюється, як допустимий;

стан фауни, флори, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок) -

територія розташування знаходиться в межах Міжгірського району

Закарпатської області. На майданчику відсутні цінні види рослин і не

зустрічаються рідкісні види тварин і птахів. На території, що відведена під

свердловину заповідні зони відсутні, тому спеціальних заходів по охороні

тваринного та рослинного світу не звітом не передбачається. Вплив на фауну,

флору, біорізноманіття землі оцінюються, як допустимий;

ґрунт - вплив відсутній;

атмосферне повітря – вплив відсутній;

кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових

газів) - негативних впливів не передбачається. Змін мікроклімату в результаті

- 52 -

планованої діяльності не очікується. Особливості кліматичних умов, які

сприяють зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на

навколишнє середовище відсутні;

матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та

культурну спадщину - негативних впливів не передбачається. Об’єкти

архітектурної, археологічної та культурної спадщини в районі розташування

підприємства відсутні;

ландшафт - негативних впливів не передбачається, так як підприємство

існуюче;

соціально-економічні умови - позитивний. Найбільш важливим із

соціально-економічних факторів є можливість поповнення місцевого бюджету

(в т.ч. сплати рентної плати за користування надрами) та покращення

загальної соціально-економічної ситуації в районі; вплив на довкілля за

фактором здійснення операцій у сфері поводження відсутній;

транскордонний вплив не передбачається.

При здійсненні планованої діяльності не виникають ризики негативного

впливу на довкілля, а саме: атмосферне повітря, водне середовище, геологічне

та техногенне середовище, ґрунти.

Планована діяльність не призведе до виникнення ризиків розвитку

неканцерогенних і канцерогенних ефектів на здоров’я населення, а також

соціального ризику.,

Враховуючи наведене прийняті заходи в існуючих умовах максимально

знижують негативний вплив планованої діяльності на навколишнє природне

середовище та відповідають вимогам діючого природоохоронного та

санітарного законодавства.

- 53 -

СПИСОК ПОСИЛАНЬ

1.Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».

2. Закон України №1264 від 25.06.1991р. «Про охорону навколишнього

природне середовища» №1264 від 25.06.1991 р.

3. Закон України № 2894-Ш від 13.12.2001 р. «Про тваринний світ».

4.Закон України № 591 -XIV від 09.04.1999 р. «Про рослинний світ».

5. Закон України № 962-ІУ від 19.06.2003 р. «Про охорону земель».

6. Закон України № 187/98-ВР від 05.03.1998 р. «Про відходи».

7. Закон України №2707-ХІІ від 16.10.1992р. «Про охорону атмосферного

повітря».

8. Закон України №4.004-ХП від 24.02.1994р. «Про забезпечення

санітарного та епідемічного благополуччя населення».

9. Водний кодекс України.

10. Земельний кодекс України.

11. Кодекс України про надра.

12. СанПіН 2.2.4-171.10. «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної

до споживання людиною». Технічні умови: затв. та введ. в дію наказом від

12.05.2010 р. №400/ Міністерство охорони здоров’я України. 2010.

13. ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Ос-

новні поло-ження проектування». Технічні умови: затв. та введ. в дію наказом

від 08.04.2013 р. №133/ Міністерство регіонального розвитку, будівництва та

житлово-комунального господарства України. – К.: Український державний

науково-дослідний і проектно вишукувальний інсти-тут

«УкрНДІводоканалпроект», 2014. – 287 с.

14. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія. Технічні умови:

затв. наказом від 16.12.2010 р. №511, введ. в дію 01.11.2011 р. / Мінрегіонбуд

України. – К.: «Укрархбуді-нформ», 2011. – 123 с.

15. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія. Технічні умови:

затв. наказом від 16.12.2010 р. №511, введ. в дію 01.11.2011 р. / Мінрегіонбуд

України. – К.: «Укрархбудінформ», 2011. – 123 с.

16. Правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів». Постанова

Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р., №2024.

17. Порядок внесення відомостей про об’єм видобутих підземних вод

водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних

вод. Затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів

України від 23.03.2016 р. №110 та зареєстрова-но в Міністерстві юстиції

України від 07 квітня 2016 р. за №517/28647.

Виконавець, директор ПП «Бінако» М.М. Цюбик

Виконавець, гідрогеолог І.Ю. Лєвічев

- 54 -

Д О Д А Т К И

- 55 -

Додаток 1.

Оглядова карта району робіт Масштаб 1:100 000

- район робіт

- 56 -

Додаток 2.

Витяг з паспорту свердловини №4 ДП «ГП «Укргеокаптажмінвод»

- 57 -

- 58 -

- 59 -

- 60 -

- 61 -

- 62 -

- 63 -

- 64 -

Додаток 3.

Спеціальний дозвіл на користування надрами № 3846 від 05.07.2010 року

(термін дії 10 років)

- 65 -

- 66 -

Додаток 4.

Дозвіл на спеціальне водокористування №27/ЗК/49д-17 від 10.11.2017,

термін дії до 10.11.2022

- 67 -

- 68 -

- 69 -

- 70 -

Додаток 5.

Експертний висновок №13.В.46.74.04741/5096 по проекту на геологічне

вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Колочавського родовища

мінеральної лікувально-столової води (свердловина №4) с.Колочава

Міжгірського району Закарпатської області затверджений ДП «Західний

експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» 03.10.2013 р.

- 71 -

- 72 -

- 73 -

- 74 -

- 75 -

Додаток 6.

Погодження Держгірпромнагляду України від 05.12.2013 №12154/0/3.1-09/6/13,

проекту геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку

Колочавського родовища мінеральної лікувально-столової води (свердловина

№4) с.Колочава Міжгірського району Закарпатської області

- 76 -

Додаток 7.

Протокол №4512 засідання ДКЗ при Державній службі геології та надр України

від 13 вересня 2018 року

- 77 -

- 78 -

- 79 -

- 80 -

- 81 -

- 82 -

- 83 -

- 84 -

- 85 -

- 86 -

Додаток 8.

Витяг з проекту землеустрою ТзОВ «Землемір»

- 87 -

- 88 -

- 89 -

- 90 -

- 91 -

З в і т з оцінки впливу на...

Documents