2

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма вступного випробування “Комплексний екзамен з фаху”

базується на освітньо-професійній програмі та освітньо-кваліфікаційній

характеристиці підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем

“бакалавр” галузі знань 0102 Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини

напряму підготовки 6.010203 Здоров’я людини, навчальних програмах

дисциплін циклу професійної та практичної (професійно-орієнтованої)

підготовки, визначених навчальним планом, затвердженим ректором

Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Вона

включає дисципліни, що входять до циклу професійної та практичної

(професійно-орієнтованої) підготовки освітньо-професійної програми

підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” галузі знань

0102 Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини напряму підготовки

6.010203 Здоров’я людини.

Програма вступного випробування складена для абітурієнтів, які

вступають на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки

спеціалістів галузі знань 0102 Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини

спеціальності 7.01020302 Фізична реабілітація.

До участі у вступному випробуванні допускаються особи, які завершили

навчання та здобули диплом бакалавра галузі знань 0102 Фізичне виховання,

спорт і здоров’я людини напряму підготовки 6.010203 Здоров’я людини.

Мета вступного випробування – відбір абітурієнтів на навчання за

освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста.

Вступне випробування проводиться у формі тестування.

Загальна характеристика програми вступного виступу

Програма вступного випробування включає:

1. Перелік розділів і тем.

2. Список літератури для підготовки до іспиту.

3. Критерії оцінювання знань, умінь та навичок абітурієнта

3

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

Р о з д і л І. Фізична реабілітація

1. Історія лікувального застосування фізичних вправ та масажу.

Становлення реабілітації.

Становлення лікувальної фізичної культури.

Становлення масажу.

Історія застосування реабілітації.

2. Основи реабілітації. Деякі загальні питання реабілітації. Завдання,

мета і принципи реабілітації.

Загальні питання реабілітації.

Завдання реабілітації.

Мета реабілітації.

Основні принципи реабілітації.

3. Види, періоди і етапи реабілітації.

Медична реабілітація. Сучасна система медичної реабілітації.

Соціальна, чи побутова реабілітація.

Професійна, чи виробнича реабілітація.

4. Лікувальна фізична культура. Механізми лікувальної дії фізичних

вправ.

Лікувальна фізична культура.

Механізми лікувальної дії фізичних вправ.

Тонізуюча дія фізичних вправ.

Трофічна дія фізичних вправ.

Формування компенсацій.

Нормалізація функцій.

5. Засоби лікувальної фізичної культури.

Фізичні вправи.

Природні чинники.

6. Форми лікувальної фізичної культури.

Ранкова гігієнічна гімнастика.

Лікувальна гімнастика.

Методичні правила при проведенні занять з лікувальної гімнастики.

Методи проведення лікувальної гімнастики.

Самостійні (індивідуальні), заняття.

Лікувальна ходьба.

Теренкур.

4

Спортивні вправи та ігри.

7. Гідрокінезитерапія.

Механізми дії.

Витягнення хребта.

Витягнення кінцівок, корекція положенням у воді.

Плавання, купання у прісній, мінеральній чи морській воді.

8. Періоди застосування лікувальної фізичної культури. Загальні

вимоги до методики проведення занять з ЛФК.

Періоди застосування лікувальної фізичної культури.

Методика ЛФК.

9. Рухові режими.

Режими в лікарняному періоді реабілітації.

Режими в післялікарняному періоді реабілітації.

10.Ефективність застосування ЛФК.

Методи дослідження ефективності ЛФК.

Толерантності до фізичних навантажень.

Вимірювання рухів у суглобах.

11. Лікувальний масаж. Механізми лікувальної дії масажу.

Види масажу.

Основні і допоміжні прийоми лікувального масажу.

Механізми лікувальної дії масажу.

12. Вплив масажу на окремі системи організму.

Вплив масажу на нервову систему.

Вплив масажу на шкіру.

Вплив масажу на м’язову систему.

Вплив масажу на зв’язково-суглобовий апарат.

Вплив масажу на кровоносну і лімфатичну системи.

Вплив масажу на дихальну системи.

Вплив масажу на обмін речовин.

13.Форми і методи лікувального масажу.

Ручний масаж.

Апаратний масаж.

Сегментарна іннервація внутрішніх органів.

Розрахункові норми часу на виконання масажних процедур.

Положення пацієнта і масажиста під час проведення масажу.

5

14. Фізіотерапія. Механізми лікувальної дії фізичних чинників.

Поняття “фізіотерапія”.

Механізми лікувальної дії фізичних чинників.

15. Класифікація лікувальних фізичних чинників.

Класифікація лікувальних фізичних чинників.

16. Перша та друга групи лікувальних фізичних чинників.

Гальванізація.

Медикаментозний електрофорез.

Імпульсні струми.

Дарсонвалізація.

17. Лікувальна дія електричного та магнітного поля.

Індуктотермія.

УВЧ-терапія.

НВЧ-терапія, або мікрохвильова терапія.

Магнітотерапія.

18. Світло, як лікувальний фізичний чинник.

Інфрачервоні і видимі промені.

Ультрафіолетові промені.

Геліотерапія.

Монохроматичне (когерентне) випромінювання.

19. П’ята та шоста групи лікувальних фізичних чинників.

Ультразвук.

Аероіони.

Гідроаероіони.

Аерозоль.

Спелеотерапія.

20. Вплив змінного атмосферного тиску та радіоактивних чинників.

Показання до застосування барокамери.

Радонова вода.

21. Лікувальна дія водолікувальних чинників.

Види та механізм дії водолікувальних процедур.

Вплив температури води на лікувальний ефект.

22. Лікувальна дія гідротерапії.

Душ, обливання та обтирання.

Орієнтовна схема загартовування водою.

Укутування (обгортання).

6

Компрес.

Парова (російська) і сухоповітряна (фінська, сауна) лазні.

Медикаментозні ванни.

Хвойні ванни.

Ванни із шавлії.

Скипидарні ванни.

Гірчичні ванни

23. Лікувальна дія бальнеотерапії.

Мінеральні ванни.

Хлоридні натрієві (соляні) ванни.

Йодобромні ванни.

Сульфідні ванни.

Газові ванни.

Вуглекислі ванни.

Кисневі ванни.

Перлинні або повітряно-газові ванни.

Азотні ванни.

24. Десята група лікувальних фізичних чинників.

Властивості основних теплолікувальних середовищ.

Грязелікування, або пелоїдотерапія.

Глинолікування.

Лікування піском (псамотерапія).

Лікування парафіном.

Лікування озокеритом.

25. Механотерапія.

Поняття “механотерапія”.

Апарати типу маятника (Крукенберга, Каро-Степанова).

Апарати блокового типу (Тіло).

Апарати, що діють за принципом важеля (Цандера).

26. Механотерапія в лікарняному та післялікарняному періодах

реабілітації.

Основна мета та принципи застосування механотерапії в лікарняному

періоді.

Покази та протипокази до застосування тренажерів.

Основні правила під час занять на тренажерах.

27. Працетерапія.

Поняття “працетерапія”.

Засоби працетерапії.

7

Загальнозміцнююча (тонізуюча) працетерапія.

Відновна працетерапія.

Професійна працетерапія.

28. Поєднання засобів фізичної реабілітації.

Комбінації засобів фізичної реабілітації при деяких захворюваннях.

Органічне поєднання лікувального масажу з фізичними вправами.

Лікувальний масаж та фізіотерапія.

Фізіотерапевтичні процедури та фізичні вправи.

Електростимуляцію та масаж.

Поєднання механотерапії з лікувальною гімнастикою, вправами у воді,

електростимуляцією, тепловими процедурами, лікувальним масажем.

Працетерапія та ЛФК.

29. Загальні поняття про санаторно-курортне лікування.

Поняття “курорт”.

Кліматичні курорти.

Приморські курорти.

Кліматобальнеологічні курорти.

Рівнинні курорти.

Гірські курорти.

Бальнеологічні курорти.

Грязьові курорти.

Санаторій.

Санаторно-курортний режим.

30. Функціональні проби й методи контролю при фізичній

реабілітації хворого.

Оцінка функціонального стану організму.

Вибір функціонального тесту і моделі навантаження.

Тести з фізичним навантаженням.

Типи реакції хворих на фізичне навантаження.

Субмаксимальні навантаження при степ-тесті і їх оцінка.

Спеціальні функціональні тести.

Функціонально-руховий тест.

Основний список літератури

1. Апанасенко Г.А., Волков В.В., Науменко Р.Г. Лечебная физкультура при

заболеваниях сердечно-сосудистой системы. — Киев: Здоров'я, 1987. —

120 с.

2. Бирюков А.А. Лечебный массаж. — Киев: Олимпийская литература,

1995. — 200 с.

8

3. Бирюков А. А. Массаж: Учебник. — М.: Физкультура и спорт, 1988. —

254 с.

4. Бортфельд С.А., Рогачева Е.И. Лечебная физкультура и массаж при

детском церебральном параличе. — Л.: Медицина, 1986. — 182 с.

5. Гончарова М.Н., Гринина А.В., Мирзоева И.И. Реабилитация детей с

заболеваниями и повреждениями опорно-двигательного аппарата. — Л.:

Медицина, 1974. — 198 с.

6. Готовцев П.И., Субботин А.Д., Селиванов В.П. Лечебная физкультура и

массаж. — М.: Медицина, 1987. — 304 с.

7. Дубровский В.И. Реабилитация в спорте. — М.: Физкультура и спорт,

1991. — 202 с.

8. Ефимова Л. К. Лечебная физкультура при заболеваниях органов дыхания.

— Киев: Здоров'я, 1988.— 83 с.

9. Загальна фізіотерапія і курортологія /Є.М. Панасюк, Я.М. Федорів, В.М.

Модилев-ський. — Львів: Світ, 1990. — 136 с.

10. Зайцев В.П. Физическая реабилитация больных, перенесших инфаркт

миокарда. — Харьков: ХГИФК, 1995. — 147 с.

11. Зотов В., Белов М.. Введение в оздоровительную реабилитацию: В 2 кн.

— Кн. 1. — К.: Медекол, 1995.— 181 с.

12. Каптелин А.Ф. Гидрокинезитерапия в ортопедии и травматологии. — М.:

Медицина, 1985. — 223 с.

13. Коган О.Т. Реабилитация больных при травмах позвоночника и спинного

мозга. — М.: Медицина, 1975. — 240 с.

14. Лечебная физкультура и врачебный контроль: Учебник /Под ред. В.А.

Епифанова, Г.Л. Апанасенко. — М.: Медицина, 1990. — 368 с.

15. Лечебная физкультура в системе медицинской реабилитации /Под ред.

А.Ф. Каптелина, И.П. Лебедевой. — М.: Медицина, 1995. — 400 с.

16. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина /Клапчук В.В., Дзяк Г.В.,

Муравов І.В. та ін. /За ред. В.В. Клапчука, Г.В. Дзяка. — К.: Здоров'я,

1995. — 312 с.

17. Марченко O.K. Физическая реабилитация неврологических больных. —

Киев: Олимпийская литература, 1999. — 56 с.

18. Мухін В.М. Фізична реабілітація — Київ: Олімпійська література, 2000.

— 423 с.

19. Мухін В.М. Фізична реабілітація — Київ: Олімпійська література, 2005.

— 470 с.

20. Мухин В.К, Третилова Т.А. Лечебная физическая культура /Под ред. В.Н.

Мухина. — М.: РИО ГЦОЛИФК, 1985. — 114 с.

21. Попов С.Н. Физическая реабилитация - Ростов-На-Дону: Феникс, 2004. –

603 с.

22. Самсон Е.И., Триняк Н.Г. Лечебная физкультура при заболеваниях

желудка и кишок. — Киев: Здоров'я, 1983. — 64 с.

9

Р о з д і л ІІ. Медико-біологічні основи фізичного виховання

1. Взаємозалежність будови та рухомості суглобового зчленування

кістки як матеріальна основа розвитку рухових здібностей.

Будова суглобового зчленування кісток. Основні та допоміжні

елементи суглоба. Класифікація суглобів по формі та осях обертання.

Фактори, що сприяють зміцненню суглобових з’єднань. «Рухливість у

суглобах» як синонім гнучкості. Види гнучкості. Основні умови

вдосконалення гнучкості у динамічному та статичному режимах виконання

вправи.

2. Основні групи м’язів, що забезпечують різноманітність рухів тулуба

та приймають участь в акті дихання.

М’язи спини, що забезпечують згинання, розгинання, нахили та

скручування тулуба: трапецієподібний м’яз, найширший м’яз спини, зубасті

м’язи, випрямляч хребта.

Поверхневі та глибокі м’язи грудей, що приймають участь в рухах хребта,

плечового суглоба в дихальних актах: великий та малий грудні м’язи,

зовнішні та внутрішні міжреберні м’язи, передній зубчастий м’яз.

Роль м’язів живота в руках тулуба та актах вдиху і видиху (прямий м’яз

живота, зовнішній та внутрішній косі м’язи живота, поперечний м’яз живота).

Топографія і функціональне значення діафрагми. Типи дихання. Роль

дихальних рухів у процесі виконання фізичних вправ.

3. Адаптаційні морфологічні зміни опірно-рухового апарату організму

спортсмена.

Будова кістки як органу опори й руху тіла. Адаптаційні зміни кісткової

системи щодо хімічного складу, форми кісток, будови компактної та губчастої

речовини в умовах активної рухової діяльності.

Структурні зміни суглобово-зв’язкового апарату при фізичних

навантаженнях. Фактори, що впливають на рухомість у суглобах (вік, стать

індивідуума, температура зовнішнього середовища, взаємо розміщення кісток

у сусідніх суглобах; ступінь тренованості, час доби, стан нервової системи).

Перебудова м’язів під впливом статичних і динамічних навантажень.

Гіпертрофія м’язових волокон як основний шлях адаптації м’язів до фізичних

навантажень.

4. Поняття конституція людини. Ознаки, які лежать в основі

конституційних типів М.В.Черноруцького.

Конституція людини як комплекс відносно стійких морфологічних і

функціональних особливостей індивідуума, який складається в процесі

реалізації генотипу. Роль конституційних особливостей людини в спортивній

практиці. Фактори, що визначають конституційні особливості людини.

Основні класифікації конституції людини, що базуються на різних ознаках

(класифікація Шелдона, Черноруцького М.В., Кунака В.В.)

10

Основні критерії для оцінки конституції людини: форма грудної клітки

живота, спини, ніг, ступінь розвитку м’язів, жирових відкладень.

Конституційні особливості спортсменів різних спеціалізацій.

5. Роль ендокринних залоз у забезпеченні цілісності організму та

життєдіяльності спортсмена.

Питання про нейрогуморальну регуляцію процесів росту і розвитку

організму людини. Характеристика залоз, що забезпечують нормальний

фізичний розвиток організму (гіпофіз, щитовидна залоза, наднирники). Роль

вилочкової залози в формуванні лімфоїдної системи і захисних реакцій

організму. Вплив фізичних навантажень на секрецію гормонів, що беруть

участь у регуляції діяльності серця, дихальної системи мобілізації

енергетичних ресурсів організму.

6. Адаптація серцево-судинної системи організму до фізичних

навантажень.

Структурні зміни серця при фізичних навантаженнях: збільшення

порожнин серця, потовщення стінок шлуночків і передсердь, капіляризація

м’язових волокон, збільшення кількості та розмірів мітохондрій і рибосом.

Спортивне серце.

Вплив інтенсивних фізичних навантажень на рівень еритроцитів,

лейкоцитів, кількість гемоглобіну. Поняття про міогенний лейкоцитоз.

Необхідність лікарського контролю за станом спортсмена в процесі тренувань.

Індивідуальні та вікові зміни серця та периферійних судин в умовах

активної м’язової діяльності.

7. Поняття «фізичний розвиток» та методи дослідження і оцінки

фізичного розвитку.

Вчення про фізичний розвиток.

Методи дослідження фізичного розвитку:

- зовнішній огляд (соматоскопія);

- антропометрія (соматометрія);

Оцінка результатів дослідження фізичного розвитку:

- метод стандартів і антропометричних профілів:

- метод кореляцій;

- метод індексів;

- метод персентилів.

Особливості фізичного розвитку і тілобудови у представників різних видів

спорту.

8. Методи дослідження серцево-судинної системи і методи оцінки

фізичної працездатності.

Функціональні характеристики серцево-судинної системи.

Методи дослідження серцево-судинної системи

Максимальні тести:

11

- визначення МСК;

- тест Новаккі.

Субмаксимальний тест Валунда-Шестранда (РWС170).

Функціональні проби із післянавантажувальною реєстрацією вихідних

сигналів і принципи їх оцінювання:

- проба Руф’є;

- проба Летунова;

- Гарвардський “степ-тест”.

Проби із зменшенням венозного відтоку і принципи їх оцінювання:

- проби з натужуванням;

- ортостатична проба.

9. Особливості лікарсько-педагогічних спостережень. Форми

організації ЛПС. Методи ЛПС.

- розподіл на медичні групи за результатом досліджень стану здоров’я,

фізичного розвитку і функціональних можливостей;

- визначення впливу навантажень на організм в процесі навчальних

занять;

- медичне обслуговування оздоровчих фізкультурних і спортивних

заходів;

- пропаганда оздоровчого впливу фізичної культури і спорту.

10. Методика викладання фізичної культури в мед групах.

Організація фізичного виховання дітей і підлітків з ослабленим здоров’ям.

Методика фізичного виховання осіб з відхиленням у стані здоров’я.

Планування навчальної роботи з фізичного виховання.

11. Основні засоби відновлення спортивної працездатності.

Класифікація засобів відновлення працездатності після фізичних

навантажень і різних відхилень в стані здоров’я спортсменів:

- фізичні методи;

- гідробальнеотерапія;

- оксигенотерапія;

- мануальна терапія;

- тракція.

Лікувальна фізкультура в системі реабілітації.

Застосування масажу в системі реабілітації.

Значення сауни у відновленні спортсменів.

Спеціалізоване харчування для відновлення організму.

Фармакологічні засоби відновлення.

12

12. Основні захворювання й травми в спортсменів.

Загальна характеристика захворювань у спортсмена.

Спортивний травматизм, його загальна характеристика.

Причини, механізм і профілактика спортивних травм в різних видах

спорту.

Пошкодження шкірних покривів.

Травми опорно-рухового апарату.

Травми нервової системи.

Травми внутрішніх органів.

Травми носа, вуха, гортані, зубів і очей.

13. Фізіологічна характеристика рухових якостей.

Поняття про рухові якості людини. Їх класифікація. Особливості рухових

якостей: специфічність, перенос якостей, сенситивність, вплив часу доби на

прояв якостей, гетерохронність розвитку.

14. Фізіологічні механізми прояву і розвитку м’язової системи.

Визначення поняття «м’язова сила». Види м’язової сили. Нервові і м’язові

фактори, що зумовлюють силові можливості людини. Вікова динаміка

природного розвитку сили. Фізіологічне обґрунтування методів розвитку

м’язової сили і сили м’язів. Теорії виникнення і причини гострих больових

відчуттів в області м’язів. Профілактика виникнення больових відчуттів у

м’язах. Вплив занять силовими видами спорту на організм людини.

15. Суть швидкості рухів: її прояв і фізіологічні механізми.

Загальна характеристика швидкості. Види швидкості, як рухової якості

людини: швидкість рухових реакцій, швидкість поодиноких рухів, частота

поодиноких рухів. Перенос швидкості. Фактори, що зумовлюють прояв

швидкості. Сенситивний період розвитку швидкості.

16. Витривалість, її види й фізіологічні механізми прояву й розвитку.

Загальна характеристика витривалості. Аеробна, анаеробна, аеробно-анаеробна

витривалість. Фактори, що зумовлюють прояв витривалості.

Кардіореспіраторна витривалість і м'язова діяльність. Економічність функцій

організму і витривалість.

Фізіологічна характеристика методів фізичного тренування для

підвищення аеробних можливостей організму. Обсяг тренувальних

навантажень і аеробні можливості дитини. Інтенсивність тренувальних занять і

аеробні можливості дитини. Фізіологічні основи розвитку витривалості до

фізичних навантажень в зоні максимальної, субмаксимальної, великої і

помірної інтенсивності.

13

Засоби підвищення лактатних і алактатних анаеробних можливостей

дитини. Вікова динаміка природного розвитку витривалості.

17. Гнучкість, її розвиток. Фактори, що зумовлюють прояв гнучкості. Вікова динаміка природного

розвитку гнучкості.

18. Фізіологічна характеристика уроку фізичної культури.

Фази працездатності і частини уроку. Передстартовий стан, його фізіологічні

механізми і роль у досягненні робочого стану. Впрацьовування, його

фізіологічні особливості. Фізіологічна характеристика розминки. Фаза стійкої

працездатності: справжній і несправжній стійкий стан. «Мертва точка» і

«друге дихання»: причини виникнення, механізми прояву. Фаза зниженої

працездатності.

Фаза відновлення працездатності Дві стадії відновлення працездатності:

до вихідного рівня і понадвідновлення. Засоби, які прискорюють відновлення:

повільна пробіжка, вправи на розслаблення м'язів, активний відпочинок.

Педагогічні методи відновлення.

Характеристика підготовчої частини уроку фізичної культури:

призначення суглобового, аеробного та спеціального розділів. Загальні

вимоги до структури, змісту, об'єму й інтенсивності фізичних вправ в

основній частині уроку. Завдання і характер фізичних вправ у заключній

частині уроку. Фізіологічна ефективність уроку фізичної культури.

19. Руховий апарат людини, як біокінематична система

- Біоланки тіла, пари ланок, їх степені вільності і зв’язків

- Механічні властивості м’язів і кісток

- Види та режими роботи м’язів, їх групова взаємодія

- Маятникові рухи

- Рекуперація енергії

20. Особливості біомеханічного контролю рухових дій

- Біомеханічні характеристики – елементи системи контролю за

виконанням фізичних вправ

- Кінематичні характеристики(координати точок, швидкість, темп,

ритм, прискорення)

- Динамічні характеристики (сила, маса, робота, потужність)

- Перетворення енергії в процесі руху

21. Біомеханічні основи рухових здібностей

- Рухові здібності – особливості моторики людини

- Поняття про силові та швидкісні здібності, їх кількісні

показники

14

- Витривалість – здібність, що залежить від енергетичного

потенціалу та економічності рухів

- Біомеханіка гнучкості та спритності

22. Біомеханічні закономірності обертових рухів

- Механізм обертового руху

- Керування обертовими рухами із зміною і без зміни

кінематичного моменту

- Умови збереження рівноваги

- Види рівноваги

23. Біомеханіка крокуючих рухів

- Механізми відштовхування від опори

- Елементи крокуючих рухів

- Стартові положення, рухи, розгін

- Види локомоцій, їх фази

24. Особливості біомеханіки переміщаючих рухів

- Основні вимоги до переміщаючи рухів, їх різновидність

- Сила та швидкість в переміщаючи рухах

- Біомеханічні закономірності удару

- Закономірності кидків

25. Гігієнічні основи загартування як система оздоровлення організму

людини.

Значення загартування для збереження здоров’я людини.

Специфічний та неспецифічний ефект загартування.

Основні принципи загартування: систематичність, поступовість,

індивідуальність, активний режим, самоконтроль, комплексність.

Гігієнічна характеристика засобів загартування.

Загартування повітрям. Нормативні величини повітряних ванн для

загартовування. Загартовування за допомогою лазні.

Загартування водою. Моржування.

Загартування сонячним випромінюванням. Гігієнічні нормативи

прийняття повітряно-сонячних ванн. Фізіологічна дія УФ променів на

організм людини.

Загартовування розрідженим повітрям. Механізми оздоровчої дії

гірського загартовування.

15

26. Дотримання раціонального режиму дня з метою збереження здоров’я

учнів

Значення та фізіологічні принципи побудови раціонального режиму

дня.

Методи, які використовують для гігієнічної оцінки режиму дня.

Щотижневе навчальне навантаження учнів.

Елементи гігієнічної організації навчального процесу: контроль за

навчальним розпорядком, санітарно-гігієнічний нагляд за розкладом

занять, гігієнічна оцінка організації уроку.

Гігієнічне регламентування позанавчальної діяльності дітей як

важливий елемент складання режиму дня.

Науково-обгрунтована тривалість вільного часу школярів.

Провідні гігієнічні принципи оптимізації вільного часу учнів.

27. Гігієна навчальної діяльності учнів.

Фізіологічне значення навчання.

Профілактика втоми та перевтоми школяра.

Вік початку обов’язкового навчання в школі.

Гігієнічні вимоги до навчальних занять у 1-4 класах.

Гігієнічні вимоги до навчальних занять в 5-9та 10-11 класах.

Гігієнічні вимоги до організації та проведення екзаменів.

Гігієнічна організація вихідного дня.

28. Вплив шкідливих звичок на здоров’я і тривалість життя людини.

Медико-біологічні та психологічні причини алкоголізму та

тютюнопаління як форми токсикоманії.

Вплив складових компонентів тютюну на організм людини в цілому та

механізм їхньої дії на структуру і функції органів і систем.

Вплив алкоголю на організм людини. Стадії сп’яніння і стадії

алкоголізму.

Валеологічні аспекти профілактики та методи боротьби зі шкідливими

звичками, прищеплення навичок здорового способу життя

підростаючому поколінню.

29. Фізіолого-гігієнічні вимоги до організації раціонального

харчування людини.

Значення та фізіолого-гігієнічні принципи раціонального харчування.

Особливості організації харчування дітей і підлітків.

Загальні витрати енергії. Поняття про основний обмін.

Залежність рівня енергетичного обміну від різних чинників.

Методи визначення добових енерговитрат організму та калорійності

харчового раціону.

Кількісна повноцінність їжі. Поняття про енергетичну цінність

харчування.

16

Диференціація добових фізіологічних потреб населення в енергії

залежно від фізичної активності (інтенсивності паці), віку, статі

людини.

Якісна повноцінність їжі.

Норми добових фізіологічних потреб населення.

Співвідношення між білками, жирами та вуглеводами.

Значення основних харчових речовин в раціоні людини.

Білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини як основні поживні

компоненти їжі.

Засвоюваність їжі.

Режим та організація харчування.

30. Медико-біологічне обґрунтування валеологічного впливу фізичних

вправ на організм дітей та підлітків.

Роль м’язової діяльності в підтриманні гомеостазу внутрішнього

середовища.

Фізіологічна природа позитивного впливу рухової активності на

організм людини.

Рухова активність і тривалість життя. Сутність енергетичного правила

активності скелетних м’язів.

Наслідки гіподинамії.

Морфо-функціональні особливості адаптації організму людини до

фізичних навантажень.

Основний список літератури

1. Донской Д.Д. Биомеханика с основами спортивной техники. -

М.:Физкультура й спорт, 1971.

2. Донской Д.Д. Биомеханика: Учебное пособие для студентов

факультетовфизического воспитания. - М.: Просвещение, 1975.

3. Євсеєв Л.Г. Лабораторні роботи з біомеханіки: Навчальний посібник для

студентів пед. ін-тів та університетів. – 2-е вид. – Вінниця: ВДПУ, 2005.

– 81 с.

4. Зациорский В.М. Биомеханические основы выносливости. -

М.: Физкультура й спорт, 1982.

5. Лапутин А.Н., Хапко В.Е. Биомеханика физических упражнений.

К.: Радянська школа, 1986.

6. Уткин В.Л. Биомеханика физических упражнений: Учебное пособие

для студентов фаультетов физического воспитания. - М.: Просвещение,

1989. К.: Олимпийская литература, 1998.

7. Кучеров І.С. та ін. Фізіологія людини: Навч. посібник для студентів

фак. фіз.виховання. - К: Вища школа, 1981. - 408с.

17

8. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей:

Навчальний посібник для фізкультурних вузів. - Львів: Штабар, 1997. -

207 с.

9. Нормальна фізіологія /Кол. авторів; За ред. В.І.Філімонова.- К.:

Здоров'я, 1994. - 608с.

10. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. -

К.: Олимпийская литература, 1995. - 320 с.

11. Уилмор Дж.Х., Костилл Д.Л. Физиология спорта и двигательной

активности: Учеб. издание. Пер. с англ. - К.: Олимпийская литература,

1997. - 504 с.

12. Физиология мышечной деятельности: Учеб. для ин-тов физ. культ. /

Под ред. Я.М.Коца. - М.: Физкультура и спорт, 1982. - 347 с.

13. Фомин Н.А., Вавилов Ю.Н. Физиологические основы двигательной

активности. - М.: Физкультура и спорт, 1991. - 224 с. 14. Дубровский В.И. Спортивная медицина. М.: ВЛАДОС, 2005. – 528 с.

15. Эпифанова В.А. Лечебная физкультура и врачебный контроль. М.:

Медицина, 1990. – 368 с.

16. Макарова Г.А. Спортивная медицина. М. : Сов.спорт, 2002. – 480 с.

17. Петрик О.І. Основи загальної патології. Львів. : Світ, 1996. – 216 с.

18. Язловецкий В.С. Физическое воспитание детей и подростков с

ослабленным здоровьем. К.: Здоров'я, 1991. – 232 с.

19. Очкуренко О.М., Федоров О.В. Анатомія людини – К: Вища школа, -

1992 – 353 с.

20. Анатомія людини (практикум). Бодян О.П., Зданюк В.В. – Кам’янець-

Подільський. 2004. – 116 с.

21. Спортивна морфологія (навчальний посібник). Савка В.Г., Радько М.М.,

Воробйов О.О., Марценюк І.В., Бабюк А.В. Чернівці: Книги – ХХІ. 2005 –

196 с.

22. Спортивна морфологія (методичні вказівки до лабораторних занять).

Бодян О.П., Заікін А.В. - Кам’янець-Подільський. 2006. – 84 с.

23. Фізична культура в школі. Єдинак Г.А., П.Д.Плахтій, Ю.П.Яценюк. –

С.165-175. Кам’янець-Подільський, 2000.

24. Биохимия: Учеб.для ин-тов физ.культуры /Под ред. В.В.Меньшикова,

Н.И.Волкова.-М.:ФИС, 1986.-381 с.

25. Волков Н.И., Несен Э.Н. Осипенко А.А., Корсун С.Н. Биохимия

мышечной деятельности.- К.: Олимпийская литература, 2000.-504 с.

26. Гонський Я.І. Максимчук Т.П. Біохімія людини.- Тернопіль:

Укрмедкнига, 2001.-736 с.

27. Комаров Ф.И., Коровкин Б.Ф., Меньшиков В.В. Биохимические

исследования в клинике.- Элиста: АПП “Джангар”, 1998.-250 с.

28. Пандакова В.Н., Р., Рыбковский А.Г. Биоэнергетика двигательной

активности человека: Учебное пособие.- Донецк: Дон.ГУ, 1997.- 85 с.

29. Практикум з клінічної біохімії /І.Ф.Мещишен, В.П.Пішак, Н.П.Григор’єва

та ін. -Чернівці, 2000.-157 с.

30. Явоненко О.Ф. Біологічна хімія.- К.: Вш, 2001.-315 с.

18

Р о з д і л ІІІ. Теорія і методика фізичного виховання

1. Засоби, методи й методичні особливості вдосконалення силових

здібностей.

- поняття “силові здібності”;

- різновиди силових здібностей;

- оцінка силових здібностей;

- сенситивні і критичні періоди розвитку;

- методика вдосконалення силових здібностей та її особливості в

залежності від віку школярів (засоби, методи, режими виконання вправ,

дозування навантаження);

- фізіологічне обґрунтування процесів в організмі під час роботи та

відпочинку;

- харчування та інші гігієнічні фактори як засіб впливу на збільшення

силових здібностей.

2. Засоби, методи й методичні особливості вдосконалення швидкісних

здібностей.

- поняття “швидкісні здібності”;

- різновиди швидкісних здібностей;

- складові швидкості (швидкість окремого руху, час рухової реакції

(простої та складної), частота рухів, ритм як комплексний прояв швидкості);

- сенситивні і критичні періоди розвитку швидкості;

- методика вдосконалення кожного з компонентів швидкісних здібностей

(засоби, методи, режими виконання вправ, дозування навантаження) в

залежності від віку школярів;

- фізіологічне обґрунтування процесів, що лежать в основі прояву та

вдосконалення швидкості;

- оцінка прояву швидкісних здібностей.

3. Засоби, методи й методичні особливості вдосконалення

координаційних здібностей.

- поняття “КЗ”;

- види КЗ (за В.І. Ляхом): загальні, спеціальні та специфічні;

- характеристика видів КЗ;

- сенситивні періоди розвитку КЗ;

- засоби вдосконалення КЗ;

- методи вдосконалення КЗ;

- методичні особливості вдосконалення та контролю.

4. Засоби, методи й методичні особливості вдосконалення витривалості.

- поняття “витривалість”;

- різновиди витривалості за механізмами енергозабезпечення (анаеробна,

аеробна, змішана) та їх характеристика;

- різновиди витривалості в залежності від особливостей фізкультурної

діяльності (загальна і спеціальна) та їх характеристика;

19

- сенситивні і критичні періоди розвитку;

- оцінка витривалості;

- методика вдосконалення загальної і спеціальних проявів витривалості

(засоби, методи, режими виконання вправ, дозування навантаження та

відпочинку) з урахуванням віку школярів;

- фізіологічне обґрунтування процесів, що лежать в основі вдосконалення

витривалості.

5. Засоби, методи й методичні особливості вдосконалення гнучкості.

- поняття “гнучкість”;

- різновиди гнучкості;

- сенситивні і критичні періоди розвитку;

- оцінка гнучкості;

- методика вдосконалення гнучкості та її особливості в залежності від віку

школярів (засоби, методи, режими виконання вправ, дозування навантаження та

відпочинку);

- фізіологічне обґрунтування процесів, що лежать в основі прояву та

вдосконалення гнучкості.

6. Загальні основи процесу навчання рухових дій у фізичній культурі з

фізіологічним, психологічним та теоретико-методичним аналізом його

структури.

- назва етапів;

- мета етапів;

- завдання;

- засоби;

- методи;

- методичні особливості навчання та контролю за вивченням;

- психолого-педагогічне обґрунтування процесів, що лежать в основі

навчання на І етапі.

- визначення поняття “навчання”;

- психолого-педагогічне обгрунтування процесу навчання (теорія передачі

і засвоєння знань П.Я. Гальперіна);

- фізіологічне обгрунтування процесу навчання (теорія багаторівневої

системи побудови рухів М.О. Бернштейна);

- основні компоненти структури процесу навчання (знання 1 – уява –

вміння – навичка – знання 2), їх характеристика і визначення понять “уява”,

„рухове вміння”, “рухова навичка”);

7. Методи навчання рухових дій та вдосконалення рухових здібностей.

- поняття “метод”;

- методи вивчення рухових дій (роздільно-конструктивний та цілісно-

конструктивний) та їх характеристика;

20

- методи вдосконалення рухових здібностей (група методів суворо

регламентованої вправи, варіативної вправи, колового тренування, методи

комбінованого типу) та їх характеристика;

- взаємозв’язок методів навчання та вдосконалення рухових здібностей в

практичній діяльності.

8. Засоби фізичної культури.

- поняття “засоби”;

- зміст та значення гігієнічних і природних факторів як засобів фізичного

виховання;

- групи засобів, що використовуються у фізичному вихованні (фізичні

вправи, природні фактори, гігієнічні фактори);

- характеристика та значення, практичне застосування природних та

гігієнічних факторів у фізичному вихованні.

- визначення поняття „фізичні вправи”;

- основні ознаки фізичних вправ та їх характеристика (певна кількість

повторень, відповідність закономірностям фізичного виховання);

- види класифікацій (за історично складеним видом діяльності, за

педагогічною спрямованістю, анатомічною будовою тіла людини,

біомеханічною структурою рухів, спрямованістю вправ, інтенсивністю

навантаження) та їх характеристика;

- фізіологічна і теоретико-методична характеристика впливу фізичних

вправ на організм школярів.

- види впливу вправ з позицій теорії фізичного виховання (позитивний,

негативний, нейтральний) та їх характеристика;

- фізіологічне обґрунтування впливу фізичних вправ на організм учнів;

- види фізичних вправ в залежності від завдань педагогічного процесу;

- особливості використання фізичних вправ в залежності від вікової

періодизації школярів;

- біомеханічна і теоретико-методична характеристика техніки фізичних вправ.

- визначення поняття “техніка”;

- види техніки (еталонна та індивідуальна) і їх особливості;

- структура техніки (основа і деталі) та її особливості;

- біомеханічні компоненти техніки (силові, швидкісні, просторові, часові,

просторово-часові та ритм) та їх характеристика;

9. Теоретико-методичні та фізіологічні основи загальнопедагогічних та

специфічних принципів та їх реалізація в процесі фізичного виховання.

- поняття “принцип”;

- поняття “загально педагогічні, специфічні принципи”;

- історична довідка щодо загально педагогічних принципів;

- сучасні класифікації принципів за М.М. Богеном та їх змістовна

інтерпретація;

21

- практична реалізація принципів в процесі організації і здійснення

навчально-виховної діяльності з фізичного виховання в ЗОШ у режимі

навчального дня.

- групи специфічних принципів (систематичності тренувальних

навантажень, поступового збільшення тренувальних навантажень і

адаптаційного збалансування їх динаміки; циклічності; вікової адекватності;

єдності загальної і спеціальної фізичної підготовки);

- практична реалізація специфічних принципів і їх аналіз.

10. Форми організації занять фізичними вправами школярів.

- назва форми (урочні, позаурочні, позакласні, позашкільні) відповідно до

шкільного режиму;

- основні особливості і характерні ознаки кожної із зазначених форм;

- класифікація форм організації занять за кількістю учнів (великі, малі та

індивідуальні) і їх характеристика;

- аналіз форм організації з позицій шкільної та спортивної діяльності

спеціаліста з фізичного виховання.

11. Завдання, зміст, форми та методика фізичного виховання дітей

раннього й дошкільного віку.

- загальна характеристика фізичного виховання дітей раннього і

дошкільного віку;

- завдання фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку;

- засоби фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку;

- особливості фізичного розвитку рухів дітей раннього і дошкільного віку;

- основи навчання і розвитку в процесі фізичного виховання;

- форми організації фізичного виховання в дошкільних закладах;

- планування і облік роботи з фізичного виховання в дошкільних закладах;

- контроль за фізичним вихованням дітей раннього і дошкільного віку.

12. Організація системи фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової

роботи в загальноосвітньому навчальному закладі з характеристикою

змісту й методики проведення.

- організація системи фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової

роботи в ЗНЗ;

- завдання системи фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи

в ЗНЗ;

- організація фізкультурно-оздоровчої роботи протягом навчального дня;

- зміст і методика фізкультурно-оздоровчої роботи протягом навчального

дня;

- організація позакласної спортивної роботи;

- зміст і методика позакласної спортивної роботи;

- навчальна робота в спортивних гуртках;

- навчальна робота в спортивних секціях;

- Всеукраїнські шкільні спортивні змагання;

22

- організація спортивних походів школярів.

- календарний план спортивно-масових заходів у школі;

- організація і методика проведення шкільних спортивних змагань;

- некласифікаційні змагання та їх роль у фізичному вихованні школярів;

- організація і методика проведення змагань за шкільною програмою;

- організація, зміст і методика позашкільної спортивно-масової роботи.

- завдання позашкільної спортивно-масової роботи;

- організація позашкільної спортивної роботи;

- спортивна робота у спеціальних дитячих позашкільних закладах

(ДЮСШ, ШВСМ);

- спортивно-масова робота у позашкільних закладах універсального типу;

- заняття з дітьми в громадських фізкультурно-спортивних центрах.

13. Технологія планування навчальної роботи з фізичної культури в

загальноосвітньому навчальному закладі.

- необхідність планування навчальної роботи з фізичної культури;

- держані документи планування;

- документи планування які створює вчитель фізичної культури;

- характеристика річного плану-графіку;

- обов’язковість тематичного планування для молодого вчителя;

- характеристика робочого календарного плану на семестр;

- технологія написання плану-конспекту уроку фізичної культури;

- тематичне планування з розділів програми;

- тематичне планування з видів вправ;

- вимоги щодо складання робочого календарного плану на семестр з

фізичної культури;

- скласти календарний план з фізичної культури на семестр за типовою

схемою.

14. Завдання, зміст, засоби, форми та методичні особливості їх змісту у

фізкультурно-оздоровчій роботі з людьми похилого віку.

- вікові особливості організму людини і фізичні вправи;

- завдання фізичного виховання людей похилого віку;

- особливості розвитку рухових здібностей у похилому віці;

- форми занять фізичними вправами;

- методичні особливості проведення занять фізичними вправами;

- основні форми самостійних занять фізичними вправами.

15. Організація, зміст та методика фізичного виховання школярів, що

займаються в спеціальній медичній групі.

- завдання фізичного виховання дітей з послабленим здоров’ям;

- розподіл школярів за медичними групами;

- принципи комплектування груп;

- періодизація процесу фізичного виховання;

- фізичні вправи і активний відпочинок в режимі дня;

23

- засоби і форми фізичного виховання;

- методика проведення занять;

- методика формування правильної постави і корекції її порушення;

- планування навчальної роботи з фізичної культури.

16. Організація, зміст та засоби фізичного виховання студентів вищих

навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів.

- фізична культура в системі навчання та виховання майбутніх

спеціалістів;

- завдання фізичного виховання студентів ВНЗ;

- напрямки фізичного виховання студентів ВНЗ;

- навчальна програма з фізичного виховання студентів ВНЗ;

- форми занять фізичними вправами;

- навчальна робота з фізичної культури;

- фізичне виховання у поза навчальний час;

- професійно-прикладна фізична підготовка студентів ВНЗ;

- особливості фізичного виховання студентів педагогічних ВНЗ;

- особливості фізичного виховання студентів факультету фізичної

культури.

17. Дидактичні принципи навчання й шляхи їх реалізації на уроках

фізичної культури.

- принципи навчання в сучасній дидактиці;

- реалізація на уроках фізичної культури принципів: систематичності й

системності навчання, наочності, свідомості й активності, міцності знань,

умінь і навичок, доступності, індивідуалізації.

18. Нетрадиційні види оздоровчих занять фізичними вправами у

фізкультурно-оздоровчій роботі.

- аналіз нетрадиційних видів фізичних вправ і спорту;

- зміст і методика занять ритмічної гімнастики;

- зміст і методика занять спортивної аеробіки;

- зміст і методика занять атлетичної гімнастики;

- зміст і методика занять з шейпінгу;

- зміст і методика занять стретчингом;

- види оздоровчого бігу;

- технічні види нетрадиційних занять фізичними вправами та спортом;

- ігри;

- одноборства.

19. Завдання, зміст і форми фізкультурно-оздоровчої роботи з людьми

середнього віку.

- періодизація життя людей середнього віку;

- завдання фізичного виховання;

- напрямки фізичного виховання людей середнього віку;

24

- завдання, засоби і форми гігієнічного, рекреаційного, загально

підготовчого, спортивного, професійно-прикладного і лікувального

напрямків фізичного виховання.

20. Урочна форма організації навчальної роботи з фізичної культури з

учнями загальноосвітнього навчального закладу.

- мотивація навчальної діяльності школярів на уроці фізичної культури;

- характеристика типів ставлення учнів до уроків фізичної культури;

- визначення поняття “мотивація”;

- засоби мотивації;

- характеристика мотивування;

- стимулювання навчальної діяльності школярів;

- класифікація, структура та зміст уроків;

- основні педагогічні здібності вчителя фізичної культури;

- схема, види, типи та структура уроків;

- зміст уроку;

- дидактичні вимоги до уроку фізичної культури.

- загальні положення розвитку рухових здібностей на уроці фізичної

культури;

- виховання в учнів стійкого інтересу до занять фізичними вправами;

- визначення поняття “інтерес”;

- компоненти інтересу;

- класифікація інтересу;

- основні методичні прийоми виховання в учнів інтересу до занять

фізичними вправами;

- виховання стійкого інтересу до занять фізичними вправами в учнів

молодших класів, молодших і старших підлітків, в учнів старших класів;

- характеристика змісту відомих Вам навчальних програм з фізичної

культури для учнів

І-ХІ та І-ХІІ класів загальноосвітньої школи (1998 р., 2001 р., 2005 р.).

- структура програми з фізичної культури для учнів загальноосвітньої

школи;

- наукові основи побудови навчальних програм з фізичної культури;

- характеристика пояснювальної записки програми;

- аналіз навчального матеріалу програми з фізичної культури;

- аналіз додатків навчальної програми;

- загальна і моторна щільність уроку фізичної культури та шляхи

досягнення високої моторної щільності.

- залежність моторної щільності від типу уроку.

21. Загальні основи теорії спортивної діяльності.

- визначення вихідних, функціональних та підсумкових понять теорії

спортивної діяльності;

- класифікація видів спорту за Л.П. Матвєєвим;

- класифікація видів спорту за В.П. Платоновим;

25

- класифікація видів спорту за різними ознаками;

- класифікація видів спорту за програмою літніх і зимових Олімпійських

Ігор;

- функції спорту і його місце в системі суспільних відносин;

- соціальні функції спорту;

- напрямки спортивного руху у суспільстві як відображення соціальних

функцій спорту;

- система спортивних змагань;

- планування змагань;

- правила змагань;

- положення про проведення змагань;

- способи проведення і характер змагань;

- змагання в системі підготовки спортсменів;

- структура та особливості змагальної діяльності;

- загальні риси змагальної діяльності;

- загальна структура змагальної діяльності;

- результат змагальної діяльності;

- загальні ознаки управління змагальною діяльністю;

- змагання як основа специфіки спорту;

- умови, що впливають на змагальну діяльність спортсменів;

- особливості змагальної діяльності.

22. Види, форми та особливості контролю за різними сторонами

підготовленості спортсмена.

- контроль у спортивному тренуванні;

- види контролю;

- вимоги до показників, що використовуються при контролі;

- контроль фізичної підготовленості;

- контроль технічної підготовленості;

- контроль тактичної підготовленості;

- контроль психічної підготовленості;

- контроль змагальної діяльності;

- контроль тренувального і змагального навантаження.

23. Відбір та орієнтація на етапах багаторічної підготовки спортсменів.

- понять “спортивний відбір”, “спортивна орієнтація”;

- ступені спортивного відбору;

- відбір та орієнтація на першому етапі багаторічної підготовки;

- відбір та орієнтація на другому та третьому етапах багаторічної

підготовки;

- відбір та орієнтація на четвертому і п’ятому етапах багаторічної

підготовки.

24. Основи структури тренувального процесу.

- загальна структура мікроциклів;

26

- типи мікроциклів;

- методика побудови занять в різних типах мікроциклів;

- поєднання у мікроциклі занять з різними за величиною і направленістю

навантаженнями;

- структура мікроциклів в залежності від кількості занять протягом дня.

- зміст та характерні особливості мезоциклів;

- загальна структура мезоциклів;

- типи мезоциклів;

- поєднання мікроциклів у мезоциклі;

- особливості побудови мезоциклів при тренуванні жінок.

- зміст та характерні особливості макроциклів;

- загальна структура макроциклів;

- періодизація тренування в окремому макроциклі;

- тренування у підготовчому періоді;

- тренування у змагальному періоді;

- тренування у перехідному періоді.

25. Спортивна підготовка як багаторічний процес.

- загальна структура багаторічної підготовки і фактори, що її

зумовлюють;

- побудова тренування на етапі початкової підготовки;

- побудова тренування на етапі базової підготовки;

- побудова тренування на етапі спеціалізованої базової підготовки;

- побудова тренування на етапі максимальної реалізації індивідуальних

можливостей;

- побудова тренування на етапі збереження досягнень;

- основні напрямки інтенсифікації тренувального процесу в багаторічній

підготовці;

- мета, завдання, засоби та методи спортивної підготовки;

- мета спортивного тренування;

- основні завдання спортивного тренування;

- засоби спортивного тренування;

- методи спортивного тренування;

- методи, що направлені на засвоєння спортивної техніки;

- методи, що направлені на розвиток рухових здібностей;

- специфічні принципи спортивною підготовки;

- принцип направленості до вищих досягнень;

- принцип безперервності тренувального процесу;

- принцип єдності поступового збільшення навантаження і тенденція до

максимальних навантажень;

- принцип хвилеподібності і варіативності навантажень;

- принцип циклічності тренувального процесу;

- принцип єдності структури змагальної діяльності і структури

підготовленості.

27

- дидактичні принципи та їх використання в системі підготовки

спортсменів.

- визначення поняття „принцип”;

- назва дидактичних (загально педагогічних) принципів;

- зміст кожного з принципів;

- практична реалізація принципів у спортивній діяльності.

26. Структура підготовленості спортсменів

- зміст технічної підготовленості спортсменів (на прикладі Вашого виду

спорту).

- загальні основи управління рухами і спортивно-технічне

удосконалення;

- завдання технічної підготовки спортсменів;

- стадії технічної підготовки;

- етапи і методика технічної підготовки спортсменів.

- зміст психологічної підготовленості спортсменів (на прикладі Вашого

виду спорту).

- основні напрямки психічної підготовки;

- формування мотивації занять спортом;

- вольова підготовка;

- ідеомоторне тренування;

- удосконалення швидкості реагування;

- удосконалення спеціалізованих умінь;

- регулювання психічної напруги;

- удосконалення толерантності до емоційного стресу;

- управління стартовим станом.

- зміст фізичної підготовленості спортсменів (на прикладі Вашого виду

спорту).

- загальна фізична підготовка;

- допоміжна фізична підготовка;

- спеціальна фізична підготовка;

- розвиток швидкісних здібностей;

- розвиток силових здібностей;

- розвиток витривалості;

- розвиток гнучкості;

- удосконалення координаційних здібностей.

- зміст тактичної підготовленості спортсменів (на прикладі Вашого виду

спорту).

- загальні теоретико-методичні положення спортивної тактики;

- оволодіння тактичними діями;

- удосконалення тактичного мислення;

- вивчення інформації, яка необхідна для практичної реалізації тактичної

підготовленості;

- практична реалізація тактичної підготовленості.

28

27. Зміст та характерні особливості тренувального заняття.

- загальна структура заняття;

- зміст підготовчої частини;

- зміст заключної частини;

- основна педагогічна направленість занять;

- заняття відбіркової направленості;

- заняття комплексної направленості;

- поєднання відбіркової і комплексної направленості у тренувальному

процесі;

- навантаження у занятті;

- типи і організація занять.

28. Контроль в системі підготовки спортсменів.

- види і форми контролю;

- вимоги до показників, що використовуються у контролі;

- контроль фізичної підготовленості;

- контроль технічної підготовленості;

- контроль тактичної підготовленості;

- контроль психологічної підготовленості;

- контроль змагальної діяльності;

- контроль тренувальних і змагальних навантажень.

29. Організаційні основи спорту.

- загальне розуміння змісту організаційних основ спорту;

- кадрове забезпечення;

- матеріально-технічне забезпечення;

- засоби масової інформації;

- структура організації управління спортом (державні і громадські

організації та установи);

- структура організації управління олімпійським спортом.

- основи управління в системі підготовки спортсменів.

- мета, об’єкт та види управління;

- етапне управління (характеристика змісту);

- поточне управління (характеристика змісту);

- оперативне управління (характеристика змісту);

- практична реалізація видів управління на прикладі Вашого виду спорту.

30. Види й методи прогнозування в спорті.

- поняття “прогнозування”;

- методи прогнозування;

- короткотривале прогнозування (характеристика змісту);

- середньо тривале прогнозування (характеристика змісту);

- довго - та зверх довготривале прогнозування (характеристика змісту);

- практична реалізація видів прогнозування на прикладі Вашого виду

спорту.

29

Основний список літератури

1. Ашмарин Б.А. Теория и методика физического воспитания. –

М.: Просвещение, 1990.

2. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. – М.: ФиС,

1991.

3. Методика физического воспитания школьников / Под ред.

Г.Б. Мейксона, Л.Ю. Любомирского. – М.: Просвещение, 1989.

4. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в Олимпийском

спорте. – К.: Олимпийская литература, 2003. – 615 с.

5. Платонов В.Н., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсменів. – Київ:

Олімпійська література, 1995.

6. Плахтій П.Д. Фізіологічні основи фізичного виховання школярів. –

Кам'янець-Подільський, 2001.

7. Солопчук М.С. Фізичне виховання дітей раннього і дошкільного віку. –

Кам'янець-Подільський, 1997.

8. Солопчук М.С., Шишкін О.П. Нетрадиційні види занять фізичними

вправами у фізкультурно-оздоровчій роботі з людьми середнього і

похилого віку. – Кам'янець-Подільський, 1999.

9. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. –

Тернопіль, 2001.

10. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання. – Тернопіль,

2000.

30

Критерії оцінювання фахового вступного випробування

«Комплексний екзамен з фаху»

абітурієнтів спеціальності 7.01020302 Фізична реабілітація

Абітурієнтам пропонуються завдання одного рівня складності. За

виконання завдань абітурієнт може отримати максимум 100 балів.

Пропонується 50 тестових завдань з 4 варіантами відповідей, серед яких один

або декілька варіантів відповідей є правильними (букви обраної відповіді

зазначте у своїй екзаменаційній роботі). Кожна повна правильна відповідь

оцінюється в 2 бали.

Рівень Вага одного

завдання в балах

Кількість завдань Сума балів

1 2 50 100

Всього 100