ОЛЬГОВСЬКИЙ СЕРГІЙ...

1

Міністерство освіти і науки України

Міністерство культури України

Київський національний університет культури і мистецтв

Наукова бібліотека

Серія «Вчені КНУКіМ»

Випуск 5

ОЛЬГОВСЬКИЙ

СЕРГІЙ ЯКОВИЧ

До 65-річчя від дня народження

Біобібліографічний покажчик

Київ

Видавничий центр КНУКіМ

2017

2

УДК 016:929+069(092)Ольговський

О 561

Серія «Вчені КНУКіМ». Вип. 5

Заснована у 2013 році

Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради

Київського національного університету культури і мистецтв

(протокол № 6 від 6.10.2017 року)

Укладачі:

Ю. І. Горбань, кандидат культурології, доцент, директор Наукової

бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв;

О. О. Скаченко, завідуючий сектором методичної роботи Наукової

бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв.

Редакційна колегія:

Л. А. Рибка, заступник директора наукової бібліотеки;

С. Г. Винокурова, завідуючий науково-методичним відділом;

В. В. Степко, завідуючий інформаційно-бібліографічним відділом;

В. В. Лук’яненко, завідуючий відділом інформаційних технологій та

комп’ютерного забезпечення.

Ольговський Сергій Якович: до 65-річчя від дня народж. : біобібліогр.

покажч. / М-во освіти і науки України, М-во культури України, Київ. нац. ун-т

культури і мистецтв, Наук. б-ка ; уклад.: Ю. І. Горбань, О. О. Скаченко ;

редкол.: Л. А. Рибка, С. Г. Винокурова, В. В. Степко, В. В. Лук’яненко. – Київ :

Вид. центр КНУКіМ, 2017. – 102 с. : іл. – (Серія «Вчені КНУКіМ» ; вип. 5).

Біобібліографічний покажчик присвячений видатному українському історику,

археологу, кандидату історичних наук, професору Сергію Яковичу Ольговському. Видання

включає: нариси про життя і діяльність, основні дати біографії, бібліографію друкованих

праць та літератури про нього.

Покажчик адресовано фахівцям у галузі історичних та археологічних наук,

аспірантам, студентам, усім, хто цікавиться життям та діяльністю вченого.

УДК 016:929+069(092)Ольговський

3

ЗМІСТ

Від укладачів 4

Основні дати життя та наукової діяльності 7

Вітаємо ювіляра 9

Новальська Т. В. Визнаний учений, організатор, педагог 10

Пустовалов С. Ж. Мій друг Сергій Ольговський 13

Ключко Ю. М. Штрихи до портрета ювіляра 18

Ткач М. М. Слово про колегу, щирого товариша й земляка 20

Титова О. М. Науковець, педагог, гарна людина 23

Андрес Г. О. Сергій Якович Ольговський – Педагог 25

Тараненко С. П. Викладач – старший Товариш – колега 27

Горбань Ю. І. Знавець минувшини, що дивиться в майбутнє 28

Вишневська О. Спогади про непересічну особистість… 31

Друковані праці 33

Окремі видання 34

Публікації в збірниках та періодичних виданнях 35

Робочі програми 43

Редакційна діяльність 44

Наукова школа 45

Напрями наукових досліджень 46

Наукове керівництво здобувачами наукових ступенів 50

Рецензування дисертацій здобувачів наукових ступенів 52

Наукове керівництво магістерськими роботами 54

Публікації про життя та наукову діяльність 58

Іменний покажчик 61

Життя в світлинах 64

Додатки 99

4

Від укладачів

Основними напрямами діяльності Наукової бібліотеки Київського

національного університету культури і мистецтв є науково-інформаційне

забезпечення розвитку науки, освіти, культури та збереження і популяризація

творчої спадщини науково-педагогічного складу вишу.

З цією метою у 2013 році була започаткована серія біобібліографічних

покажчиків «Вчені КНУКіМ», що відображає життя та діяльність вчених

університету, включає бібліографічні відомості про друковані праці, наукову

школу та літературу про них.

Даний покажчик є п’ятим випуском вищезазначеної серії, підготовлений

до 65-річного ювілею кандидата історичних наук, професора Сергія Яковича

Ольговського.

Матеріали покажчика відображають публікації з 1975 по 2017 роки

(всього 160 описів). Принцип упорядкування матеріалів – тематично-

хронологічний. Матеріали розділів згруповано за прямою хронологією з

виділенням років видання, у межах року – за алфавітом назв.

Бібліографічний покажчик складається із чотирьох частин, довідкового

апарату та додатків.

У першій частині «Вітаємо ювіляра» зібрано привітання від колег до дня

народження.

Друга частина «Друковані праці» містить бібліографічні описи праць

вченого. Біля опису окремих видань вміщено світлини обкладинок.

До третьої частини «Наукова школа» включено характеристику напрямів

наукових досліджень вченого та бібліографічні описи дисертацій,

підготовлених під його керівництвом.

Четверта частина «Публікації про життя та наукову діяльність» містить

описи публікацій про Сергія Яковича Ольговського.

Для зручності користування та всебічного розкриття змісту пропонується

довідковий апарат, що включає: зміст, передмову «Від укладачів», таблицю

5

основних дат життя та наукової діяльності, іменний покажчик, список

періодичних видань.

Відбір матеріалів завершено у вересні 2017 року. При підготовці видання

використовувалися фонди Наукової бібліотеки Київського національного

університету культури і мистецтв, матеріали з особистого архіву вченого.

Бібліографічний опис здійснено згідно з ДСТУ 7.1:2006 «Бібліографічний

запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»,

ДСТУ 3582:2013 «Інформація та документація. Бібліографічний опис.

Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та

правила».

Покажчик рекомендовано фахівцям у галузі історичних та археологічних

наук, аспірантам, студентам, усім, кого цікавить життя та педагогічна

діяльність С. Я. Ольговського.

6

Ольговський

Сергій Якович

історик, археолог,

кандидат історичних наук, професор

7

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

5 січня 1952 р. – народився у родині службовців в м. Чернігів.

1959 – 1969 рр. – навчання в середній школі.

1969 – 1973 рр. – навчання в Ніжинському державному педагогічному

інституті імені М. В. Гоголя.

1973 – 1976 рр. – вчитель історії і суспільствознавства в середній школі

с. Браниця Бобровицького р-ну Чернігівської обл.

1976 – 1977 рр. – служба в армії.

1977 – 1980 рр. – аспірант Інституту археології АН СРСР (Москва).

1980 – 1986 рр. – науковий співробітник Інституту археології АН УРСР.

1983 р. – захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня

кандидата наук на тему «Кольорова металообробка

античних міст Північно-Західного Причорномор’я».

1986 р. – викладач кафедри історії Київського державного

інституту культури ім. О. Корнійчука.

1989 р. – старший викладач новоствореної кафедри історії і

теорії культури Київського державного інституту

культури ім. О. Корнійчука. Основним завданням

кафедри була підготовка викладачів теорії та історії

культури для середніх учбових закладів.

1992 р. – присвоєно вчене звання доцента.

1992 р. – доцент новозаснованої кафедри музеєзнавства

Київського державного інституту культури і мистецтв.

Основним завданням кафедри була підготовка

спеціалістів в галузі музейної справи і

пам’яткоохоронної діяльності.

1998 р. – завідувач кафедри музеєзнавства Київського

національного університету культури і мистецтв.

8

2002 – 2003 рр. – доцент кафедри археології і музеєзнавства Київського

національного університету імені Тараса Шевченка.

2003 р. – професор з наказу кафедри музеєзнавства Київського


2004 – 2013 рр. – завідувач кафедри музеєзнавства Київського


2008 р. – присвоєно вчене звання професора.

2013 р. – – професор кафедри музеєзнавства та пам’яткознавства

по нинішній час Київського національного університету культури і

мистецтв.

9

ВІТАЄМО ЮВІЛЯРА

Дивно, як багато не сказано,

Хоча ми постійно говоримо.

Даніель Глаттауер

10

Тетяна Василівна Новальська,

доктор історичних наук, професор кафедри

соціальних комунікацій та інформаційних наук

Київського національного університету

культури і мистецтв

Визнаний учений, організатор, педагог

Серед викладачів університету, чия діяльність

спрямована на підготовку істориків-музеєзнавців, експертів культурних

цінностей особливе місце посідає постать Сергія Яковича Ольговського –

відомого археолога, педагога, кандидата історичних наук, професора.

Після закінчення Ніжинського педагогічного інституту імені М. В. Гоголя

в 1973 році Сергій Якович розпочав професійну діяльність вчителем історії та

суспільствознавства в середній школі с. Браниця Бобровицького району

Чернігівської області. Саме в роки його вчителювання в сільській школі, я

вперше почула від моїх сільських родичів (учнів школи та їх батьків) про

талановитого, розумного вчителя історії, яскраву особистість, людину віддану

справі навчання та виховання молоді. І до нині його учні зі щирою повагою та

любов’ю згадують свого вчителя.

Проте, наше особисте знайомство відбулося в Київському державному

інституті культури, в якому С. Я. Ольговський почав свою діяльність у 1986

році й працює до нині. А до того була служба в армії, навчання в аспірантурі

Інституту археології АН СРСР в Москві, робота наукового співробітника в

Інституті археології АН УРСР, захист кандидатської дисертації на тему

«Кольорова металообробка античних міст Північно-Західного Причорномор’я».

За роки своєї професійної діяльності набув не лише високого «офіційного

визнання», а що найважливіше – великого авторитету й повагу колег-

однодумців, як в Україні, так і за її межами. Він є одним із провідних фахівців-

науковців із скіфо-античної археології, історії давнього бронзоливарного

11

ремесла, теорії культури, музеєзнавства. Без перебільшення, Сергій Якович

Ольговський – талановитий учений, педагог, організатор.

Наша плідна співпраця, дружні взаємини розпочались в 2008 році, коли я

очолила факультет культурології, а С. Я. Ольговський був завідувачем кафедри

музеєзнавства. Як керівник кафедри, яку очолював 13 років, він об’єднав

навколо себе талановитих, знаних істориків, музеєзнавців, працьовитих, а

головне – порядних людей. Досвідчений педагог, він доклав багато зусиль щодо

реформування вищої музеєзнавчої освіти, модернізації її змісту та методики

викладання фахових дисциплін. Під його керівництвом викладачі кафедри

розпочали роботу над якісно новими навчальними планами, що передбачали

підготовку фахівців трьох рівнів: «бакалавр», «спеціаліст», «магістр»,

здійснювали науково-методичну роботу, спрямовану на розробку методичного

забезпечення навчальних і робочих програм курсів, їх оновлення відповідно до

досягнень історичної науки, музеєзнавства, пам’яткознавства. С. Ольговський

активно працює зі студентами, аспірантами і колегами, нарощуючи свій

авторитет лідера кафедри. Сергій Якович налагодив довгострокові зв’язки з

Інститутом археології АН України, музеями країни, що забезпечувало якісну

практичну підготовку студентів та їх подальше працевлаштування.

Кафедра плідно працювала на науковій ниві, С. Ольговський залучав до

активної наукової роботи викладачів та аспірантів, сформував власну наукову

школу. Під його керівництвом захищено 7 кандидатських дисертацій. Він є

автором понад 100 наукових і методичних праць. Його монографії та навчальні

посібники «Велика Скіфія», «Античні держави Північного Причорномор’я»

стали «класикою» для підготовки фахівців історії, археології, музеєзнавства.

Монографія «Володарі степу» користується великою популярністю, як серед

фахівців, так і широкого загалу читачів.

Він очолював державні екзаменаційні комісії в профільних ВНЗ,

училищах та коледжах культури.

У свідомості багатьох поколінь студентів, колег, науковців ім’я Сергія

Яковича Ольговського цілком заслужено асоціюється з багатьма чеснотами:

12

людяністю, доброзичливістю, принциповістю, працелюбністю,

відповідальністю за справу, особливою харизмою.

Нині Сергій Якович – професор кафедри, талановитий викладач, передає

свої знання, досвід майбутнім фахівцям музейної справи.

Щиро вітаючи його з ювілеєм, від усього серця бажаю міцного здоров’я,

добробуту, наснаги, здійснення найзаповітніших мрій.

13

Сергій Жанович Пустовалов,

доктор історичних наук, професор,

завідувач кафедри музеєзнавства та пам’яткознавства



Мій друг Сергій Ольговський

Важко писати про людей, яких знаєш багато

років і постійно з ними працюєш, спілкуєшся, бачиш їх. Повсякденні клопоти

не дозволяють виділити відразу головне в щоденному спілкуванні. Знайти

приклади поведінки, в найбільшому ступені притаманні людині, про яку

збираєшся писати, важко. Так сталося й із моєю статтею про

С. Я. Ольговського. Довелося добре попрацювати, щоб відібрати найяскравіші

спогади. Виявилося, що я знаю Сергія з юності, бачив його, ще не знаючи хто

він такий.

Вперше я зустрів Сергія Яковича Ольговського на початку 70-х років в

Києві на Подолі, де на Контрактовій площі по трасі будівництва «Київського

метрополітену» велись розкопки. Добре збережений зруб будинку, паркан з

дерев’яних дошок, глиняна піч, численні побутові речі. На приблизно

десятиметровій глибині була відкрита давньоруська садиба. Працівники

експедиції в гумових чоботах, стоячи в чорній рідкій багнюці, розчищали

рештки будівель, виносячи глевкий ґрунт у відрах до будівельного піддону.

Серед інших виділявся високий стрункий хлопець з кучерявою головою й

великими сяючими очима. Він завзято орудував лопатою, допомагав іншим,

очевидно жартував, посміхаючись колегам широкою білозубою посмішкою.

Було видно, що йому подобається тут порсатися. Я розумів його стан. Як я

йому по-доброму заздрив. Мені те ж хотілося прийняти участь у цих рідкісних

розкопках. Лише через три роки я, вже працюючи в Інституті археології

України, дізнався, що цей гарний хлопець був мій тезка Сергій Ольговський.

14

Відкриття таких садиб було сенсацією. На той час подібні знахідки

траплялися лише у Новгороді. Участь у розкопках на Подолі студента-історика

Сергія Ольговського стала доленосною подією, що визначила його професійний

вибір на все життя. Талановитого юнака помітили, і в 70-ті роки

С. Я. Ольговський постійно працює в степових археологічних експедиціях. У

Вищотарасівській експедиції на Дніпропетровщині він знайомиться із

курганними культурами доби бронзи та скіфськими поховальними пам’ятками.

Його перша наукова публікація пов’язана саме з цими розкопками

(Є. В. Черненко, С. Я. Ольговський, С. В. Полин, 1975 р.). Мені довелося

працювати у Вищотарасівській експедиції через рік після Сергія і я багато чув

про нього від наших спільних колег.

Ми працювали з Сергієм в різних наукових відділах: він у відділі фізико-

хімічних методів в археології, я – у відділі теорії та методики археології, але

часто сиділи поруч на засіданнях ради молодих учених, слухали доповіді один

одного на конференціях, зустрічалися в архіві, фондах, бібліотеці тощо. Сергій

завжди відзначався глибокими теоретичними знаннями, широтою думки,

глибиною занурення у матеріал, відкритістю та граничною порядністю.

Певний час ми не бачилися із Сергієм. Cлужба в лавах Радянської армії,

навчання в аспірантурі в Москві – все це було дуже далеко від Києва. Проте

через його колег з відділу я знав, що його науковим керівником став видатний

учений, один із перших засновників лабораторії спектрального аналізу в СРСР

академік Є. М. Черних. На формування його світогляду та наукових інтересів

вплинула співпраця з провідними археологами країни (Н. В. Риндіною,

Б. О. Рибаковим, М. Я. Мерпертом, Г. А. Кошеленко, В. Д. Блаватським,

О. І. Тереножкиним, В. А. Іллінською, Є. В. Черненком, Б. М. Мозолевським).

На той час новим і перспективним напрямком у розвитку археології став

спектральний аналіз стародавніх металевих речей. Сергій спеціалізується в

цьому напрямку, стає фахівцем у металургії та металообробці скіфо-античного

часу. Він стає першим фахівцем з спектрального аналізу археологічних речей в

Україні.

15

У 1983 році Сергій успішно захищає кандидатську дисертацію на тему

«Кольорова металообробка античних міст Північно-Західного Причорномор’я»,

після чого працює науковим співробітником відділу фізико-хімічних методів в

археології Інституту археології НАН України. Саме тоді ми з ним найчастіше

зустрічалися на різних наукових заходах: семінарах, засіданнях, конференціях.

У 1985 році працювали в оргкомітеті V-го конгресу Міжнародної Унії

слов′янської археології тощо.

У 1986 р. починається новий етап у творчій діяльності

С. Я. Ольговського. Він переходить на роботу на кафедру історії Київського

державного інституту культури (нині – Київський національний університет

культури і мистецтв). Ясно пам’ятаю, як це відбувалося. Сергій збирав підписи

на обхідний лист й підійшов до купи молоді, яка в обідню перерву палила в

затінку Видубицьких каштанів. Хтось спитав його, куди він іде працювати.

Сергій без зверхності, щиро відповів, що йде викладачем в Інститут культури.

Робота його цікавить і він радіє через це.

З цього часу його творчий шлях буде пов’язаний з викладацькою працею.

Проте Сергій не полишав й археологічної діяльності. Їздив в експедиції,

виступав на конференціях, писав статті. Але саме в Інституті культури

розкрилася нова грань його таланту. С. Я. Ольговський стає одним з

найулюбленіших викладачів у студентів КНУКіМ. Він блискучий лектор.

Неодноразово мені доводилося чути як його лекції закінчувалися під оплески.

Він заслужено стає завідувачем кафедри музеєзнавства факультету

культурології. Незважаючи на завантаженість на кафедрі, Сергій Якович часто

бував в бібліотеці Інституту археології, працював над новими статтями і

монографіями. Зустрічаючись з ним в читальній залі, ми обговорювали

археологічні новини, цікаві знахідки, ідеї тощо.

Наприкінці 90-х рр. ХХ ст. Сергій запропонував мені працювати на

очолюваній ним кафедрі. Проте щось тоді не склалося і наша співпраця

відклалася на кілька років. Лише у 2002 році я став працювати на кафедрі

музеєзнавства викладачем-сумісником. На той час в мене вже був восьмирічний

16

досвід викладання в Києво-Могилянській академії. Проте курси, які мені

довелося розробляти в КНУКіМ, вимагали зовсім інших підходів, значної праці

в бібліотеці, нового глибокого осмислення матеріалу. Сергій щиро допомагав

мені. Зокрема, він передав мені курс «Археологія України», залишивши собі

лише «Етнографію». Це був щедрий подарунок. Далеко не кожний викладач

може так подарувати колезі такий виграшний великий курс. Скільки на моїй

пам’яті бувало навпаки: колегам не дарували курси, їх у них забирали собі. А

Сергій міг подарувати! Талант є завжди щедрим. Це дорогого коштує. І так

бувало неодноразово. Пам’ятаю, як він, отримавши договір на написання

популярної книги з археології, намагався і мене долучити до цієї справи.

Його щедрість проявлялася ще в тому, що він, будучи завзятим

мисливцем, часто пригощав співробітників кафедри стравами із своїх трофеїв.

Чудово пам’ятаю смачну качку, смажену кабанятину та козенятину особисто

приготовану Сергієм. Він завжди був чудовим кухарем. Було видно, що йому

дуже приємно, коли його страви їдять і хвалять.

Взагалі Сергій позбавлений дріб’язковості, і в відносинах між людьми, і в

дружбі і в грошах. Він дає волю ініціативі підлеглим, не обмежує їх, а тонко та

делікатно спрямовує. Вже сім його учнів стали кандидатами наук. Теми їх

дисертацій: «Історія київських печерних середньовічних монастирів»,

«Реконструкція витоків світогляду середньовічного населення України»,

«Специфіка етнічних культур та розвиток музейних установ Криму», «Обробка

кольорового металу доби бронзи степової частини правобережної України»,

«Дослідження соціокультурних аспектів української грошової системи»,

«Дослідження кобзарського руху в Україні у ХVІ–ХІХ століттях»,

«Дослідження архетипових явищ в українській весільній обрядовості».

Сергій Якович – мудра людина, не позбавлена почуття гумору. Пам’ятаю,

як він після народження онука з задоволенням казав, що тепер йому є з ким

піти на рибалку та полювання.

Сергію Яковичу вдалося зберегти протягом свого життя принципи, які

були в нього закладені в юності. Зробити це доводиться далеко не кожному.

17

Так, життя штука складна і не всі витримують її випробування. Тим приємніше

мені, що серед моїх найближчих друзів є Сергій Якович Ольговський, який вміє

завзято працювати, добре відпочивати, з яким я можу піти в будь-яку розвідку.

18

Юлія Миколаївна Ключко,

кандидат педагогічних наук,

професор кафедри музеєзнавства та

пам’яткознавства



Штрихи до портрета ювіляра

У січні 2017 року наукова і освітянська

громадськість України та в її складі, насамперед Чернігівщини і Києва,

відзначила 65-річчя від дня народження знаного вченого історика і археолога,

талановитого педагога, наставника молоді Сергія Яковича Ольговського.

Моя професія викладача щодня зводить мене з новими людьми. Частина з

них «проходить повз», з деким триває спілкування і поза роботою. Втім, є

особистості, за знайомство з якими я просто вдячна долі. Саме до таких

особистостей відноситься і наш ювіляр – Сергій Якович Ольговський.

Феномен Сергія Яковича полягає в тому, що він, досягнувши наукових

висот і міжнародного визнання, незаперечного авторитету в усіх, з ким зводила

його доля, ніколи не спочиває на лаврах, а розвиває свою творчість, науково-

педагогічну діяльність динамічно, оптимістично, зі знаком плюс. Його

прізвище і діяльність стали невіддільними в свідомості широкого загалу

громадськості від археології, музейної та пам’яткоохоронної справи України,

історії рідної Чернігівщини, а притаманні висока професійність, ерудованість і

сумлінність у роботі, життєва мудрість і толерантність, чуйність і

доброзичливість, інтелігентність і скромність надають йому ту благодатну ауру,

яка поширюється на всіх оточуючих і викликає радість спілкування, загальну

любов і повагу.

Сергій Якович відноситься до тих особистостей, без яких неможливо

уявити собі Київський національний університет культури і мистецтв, адже

його життя переплелося з історією вишу ще у 1986 році, коли він почав

працювати на кафедрі історії Київського державного інституту культури

19

(сучасний Київський національний університет культури і мистецтв), з 1992

року займається викладацькою діяльністю на новоствореній кафедрі

музеєзнавства, а з 1998 року її очолює.

«Усе в житті робити професійно» – таким є життєве кредо ювіляра. Його

талант організатора, наставника, вченого особливо розкрився на посаді

завідувача кафедри музеєзнавства.

За понад 30 років плідної науково-педагогічної діяльності в КНУКіМ

Сергій Якович вивчив і випустив у світ не одне покоління студентів, кожен з

яких взяв від нього частку знань і умінь, доброго і розумного, просто

сердечного тепла й всього того, що знадобиться на довгій життєвій ниві. Тому

не має жодного випускника, який гарним словом не згадував би свого

наставника, з радістю не очікував би зустрічей з ним. В їх уявленнях «кафедра

музеєзнавства», «наука», «Ольговський» давно з’єдналися в одне поняття, в

один смисл.

До свого 65-річчя професор Сергій Ольговський підійшов з вагомим за

змістом і величиною доробком. Він є автором понад 100 наукових праць, в тому

числі 3 наукових монографій, 2 навчальних посібників і науково-популярного

видання. Сергій Якович плідно керує написанням кандидатських дисертацій.

Вже 7 його учнів здобули науковий ступінь кандидата.

Легко і водночас важко характеризувати Сергія Яковича, адже людина він

багатогранна. Безперечно одне, він – особистість, і це головне. Такий він:

красивий чоловік, ставний, завжди ідеально одягнутий, з привітною посмішкою

на обличчі. Лідер, у душі переможець, тому і надалі перемагатиме за будь-яких

обставин, перетворюючи мінус на плюс.

З нагоди ювілею хотілося б побажати Сергію Яковичу довгих років

життя, любові, натхненної наукової праці, плідної викладацької діяльності.

20

Микола Михайлович Ткач,

поет, етнолог, кандидат історичних наук,

професор кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності



Слово про колегу,

щирого товариша й земляка

З Сергієм Ольговським я познайомився ще на

початку 70-х років, коли він навчався в Ніжинському педагогічному інституті

імені М. В. Гоголя і був активним учасником студентського шістдесятництва.

Потім ми не бачилися більш як 25 років. Знову зустрілися в 1998 році на

одному з засідань кафедри КНУКіМ. Я щойно прийшов на роботу до

університету. Сергій прийшов на дванадцять років раніше і на той час

працював завідувачем кафедри історії. То був попередній захист Сергієвої

аспірантки. Пам’ятаю, що я тоді затято критикував деякі положення дисертації,

яка розглядалася. По закінченню засідання Сергій підійшов до мене і подякував

за небайдуже ставлення. А далі спитав: «Ти Микола Ткач?». І ми пригадали

минулі роки та шляхи, якими пройшли за ці 25 років.

Народився Сергій 5 січня 1952 року у старовинному й мальовничому

Чернігові, де кожна цятка землі дихає історією рідного краю. Мешкали

Ольговські в центрі міста, тож малий Сергійко щодень мав можливість

побувати на оповитому легендами та переказами Валу (колишньому княжому

дитинцю): торкатися тут стін княжого Спаського (ХІ ст), Успенського та

Борисоглібського соборів; видиратися на стволи дванадцяти, установлених тут

гармат і милуватися з високого пагорба мальовничими краєвидами Десни. Тут

же неподалік і П’ятницька церква, пам’ятка ХІІ ст.

А на південь від їхнього будинку: курган Чорна могила, Єлецький

монастир, далі святі Болдині гори з середньовічними печерами та могилами

відомих діячів української культури. І внизу над Десною ще дохристиянське

21

урочище Святий гай (імовірно Перунів) в оточенні озер, де збереглися дерева

віком від 150 до 300 років.

Отож історія та археологія для нього починалася з перших кроків

осягнення світу. Можливо саме це й спричинилося до юнацьких захоплень та

вибору професії Сергієм. І він після закінчення в 1969 році середньої школи

№ 2 м. Чернігова вступив на історичний факультет Ніжинського педагогічного

інституту імені М. В. Гоголя.

З 1973 по 1976 р. Сергій Ольговський працює вчителем історії і

суспільствознавства в с. Браниця Бобровицького р-ну Чернігівської обл. Ще

1976 – 1977 – служба в Радянській армії. А потім захоплення та мрія повели

майбутнього вченого і педагога до Москви, в аспірантуру Інституту археології

АН СРСР, яку Сергій закінчив у 1980 році й повернувся на рідну землю – до

Києва. Тут з 1981 по 1986 роки працює науковим співробітником Інституту

Археології АН УРСР. За час роботи побував у багатьох археологічних

експедиціях та розкопках давніх поселень.

Перейшовши на роботу до КНУКіМ, Сергій не покинув свого захоплення

археологією. Лише тепер експедиціям та археологічним розкопкам віддає свій

вільний від основної роботи час. Хтось на час відпустки їде на море чи за

кордон, Сергій Ольговський – на розкопки. В його археологічному набутку

археологічні пам’ятки Києва, Вишгорода, Коростеня; кургани Херсонщини,

Миколаївщини, Черкащини та Дніпропетровщини; античні пам’ятки Нижнього

Побужжя – о. Березань, Ольвія та поселення її округи.

Археологічна діяльність стає для Сергія добрим підґрунтям для

педагогічної та теоретичної наукової діяльності. В його доробку чотири

монографії з історії скіфо-античної металообробки, два навчальних посібники:

«Велика Скіфія» та «Античні держави Північного Причорномор’я». А також

науково-популярне видання «Володарі степу». Під його орудою захистилися

сім кандидатів наук. Серед яких і вдячний автор цих рядків.

Батько Сергія працював державним службовцем. А мати – вчителькою

української мови та літератури. Імовірно, що й ця обставина вплинула на його

22

характер. Адже в роботі Сергій надзвичайно точний і відповідальний. А в

ставленні до колег уважний і толерантний.

Відомо, що в первісних суспільствах одним з головних занять було

мисливство. Тож і не дивно, що поряд з археологією він ще є й затятим

мисливцем. Щоправда, тут його менше цікавлять результат, а більше – сам

процес: походити осінньої пори золотавими лісами, луками й болотами.

Подихати осінньою прохолодою. А там десь і качка чи заєць трапиться... І

звичайно ж – куліш на повітрі з друзями-мисливцями.

23

Олена Миколаївна Титова,

директор Центру пам’яткознавства

НАН України і Українського товариства

охорони пам’яток історії та культури,

доктор філософії з історичних наук, доцент,

заслужений працівник культури України

Науковець, педагог, гарна людина

Кандидат історичних наук, професор, автор

понад 100 наукових і методичних праць, відомий

фахівець із скіфо-античної археології, історії давнього бронзоливарного

ремесла, теорії культури, музеєзнавства, талановитий педагог, блискучий

лектор, людина з активною громадянською позицією. І ще дуже багато умінь,

навичок, здібностей, чеснот. Це все про Сергія Яковича Ольговського – людину

яскраву, здібну, знайомство з якою залишає помітний слід у всіх, з ким

зустрічався він на своєму життєвому та творчому шляху.

Непересічним є науковий і науково-популярний доробок Сергія Яковича

у вивченні скіфо-античної металообробки архаїчного часу, визначенні

співвідношення обсягів бронзоливарного виробництва майстрів античних міст

Нижнього Побужжя та скіфських городищ і поселень Середнього Подніпров’я,

характеристиці військової справи, озброєння скіфів. Вміння вченого і педагога

викладати складні наукові питання у доступній навіть нефахівцям популярній

формі проявилося в опублікованих ним навчальних посібниках «Велика

Скіфія», «Античні держави Північного Причорномор’я», в яких йдеться про

причини, характер Великої грецької колонізації, господарську, виробничу

діяльність колоністів, торгівлю, грошовий обіг, культуру, релігію грецьких

міст-полісів. До кола інтересів дослідника потрапили й проблеми визначення

часу заснування Києва, великокнязівської генеалогії, біографій археологів,

питання збереження археологічної спадщини України тощо. Розмаїття знань та

наукових уподобань Сергія Яковича проявилося також у темах 7 захищених під

його керівництвом дисертацій на здобуття ступеня кандидата історичних наук.

24

З 1986 року С. Я. Ольговський працює на кафедрі історії, потім

музеєзнавства і охорони пам’яток Київського державного інституту культури. З

1998 року протягом довгого часу очолював цю кафедру, створивши особливу

атмосферу дружби і творчої співпраці викладачів-однодумців, ставши

найулюбленішим студентами педагогом. Створив кілька фундаментальних

авторських курсів з історії, археології, етнографії України.

Я маю честь бути знайомою з Сергієм Яковичем з 1976 року, коли він

прийшов працювати до Інституту археології АН УРСР (нині – НАН України) і

відразу зайняв одну з провідних позицій серед молодих учених, згодом очолив

їхню раду. Багато працював, брав участь у наукових конференціях, писав цікаві

дослідницькі статті, їздив в експедиції на розкопки курганів, до Ольвії, на

острів Березань, кілька років керував Черкаською курганною експедицією.

Потім понад 10 років ми разом працювали на кафедрі музеєзнавства, і я мала

особисту можливість побачити блискучий педагогічний талант

С. Я. Ольговського, його вдачу мудрого керівника, доброзичливого товариша,

чуйної людини.

Хочеться побажати Сергію Яковичу творчого довголіття, здібних учнів,

вірних друзів. Оптимізму, наснаги, здобутків!

25

Ганна Олександрівна Андрес,

кандидат історичних наук,

доцент кафедри теорії та історії мистецтва Національної

академії образотворчого мистецтва і архітектури

Сергій Якович Ольговський – Педагог

Ми часто забуваємо, а ще частіше – не

усвідомлюємо, яку роль в нашому житті відіграє

педагог. Інколи ми згадуємо його фрази та цитуємо їх,

інколи – жарти, ситуації і вчинки. Однак, іноді вплив значно вагоміший.

Так сталося у моєму випадку. Вже викладаючи у вищому навчальному

закладі, я замислилась над значення і роллю в моєму житті педагогів, і окремо –

Сергія Ольговського. Навчаючись у нього, я зробила висновок, що

найголовніша мета викладача – зацікавити своєю дисципліною. Ти можеш не

стати археологом, але повага до цієї науки лишається. Сергій Якович виконував

це завдання якнайкраще, нікому і на думку не спадало пропустити його пари.

Інколи замислювалась – «я так викладати не зможу. Це рівень…». Однак, я й не

планувала ставати викладачем.

Пройшов час. Як мені здавалося – багато часу, аж 5 років. Вже на роботі

(до речі, за рекомендацією Сергія Яковича Ольговського) в Науково-

дослідному інституті пам’яткоохоронних досліджень, я подавала документи на

міжнародне стажування, особливо ні на що не сподіваючись. Звернулась за

рекомендацією до … Сергія Яковича, і почула: «Та без питань, їдь вже

швидше!». І таки ДА! я поїхала.

Знову пройшло трохи часу… На Різдвяні свята, повернувшись на пару

днів в Україну, я випадково – так, саме абсолютно випадково, зустрічаюся на

прогулянці із завідувачем кафедри музеєзнавства та пам’яткознавства Сергієм

Яковичем Ольговським. Його питання: «Ти там як, у своїх Європах?» – не було

несподіваним і зустрічі я була дуже рада. – Нормально, відповідаю, а він:

«Якщо розуму вистачить повернутися – підеш викладати». А ось це вже було

26

смішно, ну який з мене викладач, терпіння на студентів не стане. Однак вже

через півроку, при черговій випадковій (я наголошую, саме випадковій)

зустрічі, не слухаючи ні яких заперечень мені категорично заявили:

«Документи на кафедру приносиш разом із програмою дисципліни. Без

розмов!».

Саме завдяки Сергію Яковичу, першого вересня я увійшла до аудиторії,

посміюючись із власної авантюри і думаючи, що спробувати варто – але це не

на довго. Я помилялась. Це триває вже 15 років.

За час мого викладання професор Сергій Ольговський формально став

моїм колегою. Проте, лише формально – реально, поруч зі мною був мій

педагог.

Однак, роль Сергія Яковича на цьому не закінчилась. Наступний наказ –

«Вперед, захищати дисертацію!!!», я вже не обговорювала. Звісно, процес був

нервовий (а кому це просто дається?), звісно була напруга… Під час захисту, в

залі, поряд із моєю родиною і «групою підтримки» сидів … Сергій Якович!

Спокійно так собі сидів, на папірці щось писав, та коли під час обговорення

виникли гострі дебати, за трибуною з’явився професор Ольговський. Декілька

речень – і дискусія стихла. До мене було особисте звернення: «Книжку пиши,

дітей нема по чому навчати!»,– цього завдання я ще так і не виконала.

І ось минуло ще трохи часу, і на пропозицію написати про Сергія Яковича

Ольговського з нагоди його ювілею, першою думкою стало бажання написати

не про вченого, а про Педагога. Пригадалась вся ця історія, і вийшов текст не

просто про енциклопедично освічену людину, не просто про харизматичного

викладача, якого любили і люблять всі студенти, а про роль цієї особистості в

житті одного окремого студента, мене. Лишається сказати одне – Сергію

Яковичу, я вам дуже вдячна. Ваш студент, кандидат історичних наук, доцент –

Андрес Ганна.

27

Сергій Пантелійович Тараненко,

кандидат історичних наук,

завідувач науково-дослідним сектором археології

Національного Києво-Печерського

історико-культурного заповідника

Викладач – старший Товариш – колега

Так сталося, що за останні 15 років мого

життя доля тричі зводила мене з Сергієм

Яковичем. На початку 2000-х мене, студента-заочника, навчав розуму, на той

час доцент кафедри археології і музеєзнавства Київського національного

університету імені Тараса Шевченка. Хто з археологів закінчував «червоний»

знають, що на рідній кафедрі завжди були професійно-товариські відносини

між студентами та викладачами. І наше спілкування з Сергієм Яковичем не

були виключенням.

У наступне десятиліття я працював в Інституті археології і активно копав

на Подолі. Виявилося, що Сергій Якович є великим друзякою мого

начальника – Зоценка Володимира Миколайовича (на жаль вже покійного) і

тому був частим гостем у Подільській експедиції. Для мене ці роки буди

безцінними в плані отримання досвіду, як життєвого так і професійного, і саме

таке спілкування зі старшими Товаришами було цеглинами цього досвіду.

Захистивши дисертацію, я був запрошений викладачем у Київський

національний університет культури і мистецтв на кафедру музеєзнавства та

охорони пам’яток. Всім відомо, що саме Ольговський Сергій Якович є одним з

фундаторів кафедри. І вже зараз професор Ольговський ділиться досвідом зі

старшим викладачем Тараненко як колега.

Я вдячний, що доля звела мене з такою Людиною. Хто знає, може це буде

і не останнє перехрестя наших шляхів (сподіваюся!).

28

Юрій Іванович Горбань,

кандидат культурології, доцент кафедри

соціальних комунікацій та інформаційних наук,

директор наукової бібліотеки Київського

національного університету культури і мистецтв,

магістр музейної справи і охорони пам'яток

історії та культури

Знавець минувшини, що дивиться в майбутнє

Знання – не інертний, пасивний відвідувач,

що приходить до нас, хочемо ми цього чи ні;

його потрібно шукати, перш ніж воно буде нашим;

воно – результат великої роботи і тому – великої жертви.

Генрі Томас Бокль

На життєвому шляху мені пощастило зустріти багато мудрих вчителів.

Серед них – Сергій Якович Ольговський. Знайомство з ним почалося під час

навчання в університеті. Ми всі звикли бачити в кіно пригоди та неймовірні

знахідки археологів-мандрівників. Ця професія з екрану здається просто

мрією – подорожі, артефакти, скарби і маса вражень. Проте скільки перешкод

та труднощів стоїть на шляху до відкриттів та проведенні розкопок! Людина,

яка прагне стати археологом, в першу чергу має бути фанатом своєї справи.

Таким шанувальником своєї професії є Ольговський Сергій Якович.

Кандидат історичних наук, професор, археолог, історик античності, скіфолог –

діапазон його наукової діяльності просто вражає. Після закінчення історичного

факультету Ніжинського державного педінституту ім. М. В. Гоголя у 1973 році,

працював у школі, з 1976 року – в Інституті археології АН УРСР, де закінчив

аспірантуру. У 1983 році захистив кандидатську дисертацію «Кольорова

металообробка античних міст Північно-Західного Причорномор’я».

З 1986 року працює в Київському національному університеті культури і

мистецтв (кафедра історії), де розробляє фундаментальні курси «Історія

України», «Археологія України», «Етнографія України» та ін. З 1998 року

Сергій Якович Ольговський очолює з незначними перервами кафедру історії

України та музеєзнавства, у 2002–2003 роках працював доцентом кафедри

29

археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного

університету імені Тараса Шевченка.

В 2013 році був у складі Громадської ради з музейної справи при Комітеті

Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Науковець цікавиться та досліджує скіфо-античну археологію, стародавнє

бронзоливарне ремесло, металообробне ремесло у ранньому залізному віці з

використанням природничих і математично-статистичних методів. Також

Сергій Якович розробив власну модель скіфо-античних стосунків грецьких

колоністів і скіфів.

Багатий життєвий досвід, високий професіоналізм та невпинне бажання

бути кращим у своїй справі викликає захоплення серед колег та студентів. Ще з

першої зустрічі, будучи студентом, я зачаровувався умінням Сергія Яковича

донести інформацію так, що слухачі ніби поринають у захоплюючий світ

археології, історії розкопок. Під керівництвом Сергія Яковича багато аспірантів

стали кандидатами наук. Як керівник, він не обмежується однією темою

дослідження. Історія київських печерних середньовічних монастирів,

реконструкція витоків світогляду середньовічного населення України,

специфіка етнічних культур і розвиток музейних установ Криму, обробка

кольорового металу за доби бронзи степової правобережної України,

дослідження соціо-культурних аспектів української грошової системи,

кобзарський рух в Україні у XVI–XIX ст., архетипові явища в українській

весільній обрядності – це лише невеликий перелік напрямів, в яких учені С. Я.

Ольговського мають можливість розкрити свій потенціал. Тема церковного

зодчества мене завжди цікавила. Завдяки Сергію Яковичу побачив, що тут є

поле для серйозного дослідження, тому темою магістерської роботи обрав

«Українська дерев'яна церковна архітектура (на прикладі Полтавщини)».

Працювати з науковим керівником, який сам веде активну наукову діяльність,

було відповідально й цікаво. В ході дослідження зростав мій інтерес до

наукової роботи, за що я дуже вдячний С. Я. Ольговському.

30

Багаторічна послідовна та наполеглива праця є запорукою успіху Сергія

Яковича, а науково-педагогічна діяльність є прикладом сучасного підходу в

освітянській справі.

31

Ольга Вишневська,

головний спеціаліст відділу з питань музейної справи

Міністерства культури України

Спогади про непересічну особистість…

Одними з найбільш яскравих спогадів із

студентських часів були пари Сергія Яковича –

надзвичайно харизматичної та цікавої людини,

чудового викладача, гарного порадника та за сумісництвом професора,

кандидата історичних наук, історика античності та дуже непересічної

особистості.

Крізь роки пригадую, як ми з одногрупниками із захопленням слухали

лекції з курсу «Етнографія України» про обрядовість, міфологію, кухню,

ремесла та побут східних слов’ян, лекції з експертизи пам’яток доби бронзи та

скіфо-сарматського часу, а також як ми уважно ловили кожне його слово на

семінарах на базі практики в Археологічному музеї Інституту археології НАН

України.

Пам’ятаю, як Сергій Якович радив отриману інформацію сприймати

критично, думати самостійно, перевіряти ніби «загальновизнані» факти, багато

читати і не боятися висловлювати свою обґрунтовану думку. Ці та інші

настанови я неодноразово згадую уже в дорослому житті.

У мої студентські роки Ольговський Сергій Якович слугував для мене

взірцем принциповості, справедливості, рішучості у доведенні власних думок

та позицій.

З великою теплотою у душі згадую свій Київський національний

університет культури і мистецтв, рідну кафедру музеєзнавства і охорони

пам’яток історії та культури. Можливо завдяки тому, що там викладав такий

науковець, як пан Сергій разом із низкою високопрофесійних та кваліфікованих

викладачів.

32

До 65-ти річчя свого професора, хочеться побажати йому натхнення,

творчих та особистих успіхів, міцного здоров’я, довгих років життя та ще

багато вдячних студентів у майбутньому.

Вважаю, що мені дуже пощастило навчатися у нього.

З повагою, колишня студентка групи МС-30 кафедри музеєзнавства і

охорони пам’яток історії та культури КНУКіМ.

33

ДРУКОВАНІ ПРАЦІ

Скільки б ти не жив,

усе життя слід навчатися

Сенека

34

Окремі видання

2005

1. Скифо-античная металлообработка архаического

времени / Нац. ун-т культуры и искусств Украины. –

Киев : Укрпрессполиграфэкспо, 2005. – 203 с.

2007

2. Античні держави Північного Причорномор’я :

навч. посіб. / М-во культури і туризму України, Київ.

нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ : Альтерпрес,

2007. – 149 с.

2010

3. Володарі Степу. Військова справа й озброєння

скіфів VIIст. до н. е. – IIIст. н. е. – Київ : Наш час,

2010. – 128 с.

2011

4. Скіфо-антична металообробка архаїчного часу :

за матеріалами Нижнього Побужжя та Середнього

Подніпров’я : монографія. – 2-ге вид., випр. та

допов. – Київ ; Москва : КНТ, 2011. – 217 с.

35

2014

5. Цветная металлообработка Северного

Причерноморья VII – V вв. до н. э. : по

материалам Нижнего Побужья и Среднего

Поднепровья : монография / ред. С. Пустовалов. –

Москва : Ун-т Дмитрия Пожарского, 2014. – 279 с.

2017

6. Скіфо-антична металообробка архаїчного часу :

за матеріалами Нижнього Побужжя та Середнього

Подніпров’я / М-во культури і туризму України,

Київ. нац. ун-т культури і мистецтв ; відп. ред.

С. Ж. Пустовалов.– Вид. 2-ге, випр. та допов. –

Київ : [Філюк О.], 2017.– 218 с. : іл.

Публікації в збірниках та періодичних виданнях

1975

7. Работы Краснознаменской экспедиции / С. Я. Ольговский,

Е. В. Черненко, Э. В. Бреловская, С. В. Полин // Археологические

открытия 1974 года / Ин-т археологии РАН. – Москва, 1975. – С. 370.

1977

8. Курганная группа «Острая Могила» / С. Я. Ольговский, С. В. Полин //

Курганы Южной Херсонщины : сборник. – Киев, 1977. – С. 34–44.

9. Раскопки Краснознаменской экспедиции / С. Я. Ольговский,

Е. В. Черненко, А. И. Козлов // Археологические открытия 1976 года /

Ин-т археологии РАН. – Москва, 1977. – С. 387–378.

1978

10. Об источниках меди для греческих городов Северо-Западного

Причерноморья // Тезисы докладов Всесоюзного симпозиума по

36

проблемам эллинистической культуры на Востоке. – Ереван, 1978. –

С. 60–61.

1979

11. Работы Краснознаменской экспедиции / Евдокимов Г. Л.,

Ольговский С. Я., Рассамакин Ю. Я., Николова А. В. // Археологические

открытия 1978 года / Ин-т археологии РАН. – Москва, 1979. – С. 330.

1980

12. Об античной и скифской металлообработке в Северном

Причерноморье // Археологические исследования на Украине в 1978–

1979 гг. : тез. докл. XVIII конф. Ин-та археологии АН УССР. –

Днепропетровск, 1980. – С. 122–123.

13. Цветной металл с. Березани // Совет. археология. –1980. – № 4. –

С. 190–201.

1981

14. Основные этапы развития металлообработки в Нижнем Побужье

(VII в. до н. э. – IV в. н. э. // Актуальные проблемы археологических

исследований в Украинской ССР : тез. докл. респ. конф. молодых

ученых. – Киев, 1981. – С. 74–75.

15. Скіфське поховання VI ст. до н. е. на Херсонщині / С. Я. Ольговський,

С. В. Полін // Археологія. – 1983. – № 44. – С. 69–71.

16. Спектральний аналіз мідних і бронзових виробів з Ягорлицького

поселення // Археологія. – 1981. – № 36. – С. 37–41.

1984

17. О торговой и ремесленной роли Каменского городища // Актуальные

вопросы исторической науки : материалы город. науч. конф. – Киев,

1984. – С. 56–57.

1985

18. Обработка цветных металлов в Нижнем Побужье // Проблемы

исследования Ольвии : тез. докл. и сообщ. семинара. – Парутино, 1985. –

С. 58–59.

19. Становление цветной металлообработки в Ольвии в VI-V вв.

до н. э // Тезисы докладов VI Подольской историко-краеведческой

конференции. – Каменец-Подольский, 1985. – С. 27–28.

37

1986

20. Металл литых монет Нижнего Побужья // Ольвия и ее округа : сб.

науч. тр. / АН УССР, Ин-т археологии ; редкол.: А. С. Русяева

(отв. ред.). – Киев, 1986. – С. 89–105.

1987

21. Бронзовий казан з Реп’яховатої могили з Черкащини // Археологія. –

1987. – № 58. – С. 78–83.

22. Бронзолитейное ремесло в Северном Причерноморье и Поднепровье

в архаическое время // Киммерийцы и скифы : тез. докл. Всесоюз.

семинара, посвящ. памяти А. И. Тереножкина. – Кировоград, 1987. –

С. 34–36.

23. Происхождение зеркал с элементами зооморфного оформления //

Актуальные проблемы историко-археологических исследований : тез.

докл. VI респ. конф. молодых археологов. – Киев, 1987. – С. 120–121.

24. Социально-экономическая роль Каменского городища // Скифы

Северного Причерноморья : сборник / под ред. Е. В. Черненко. – Киев,

1987. – С. 48–52.

1988

25. Истоки скифской металлообработки архаического времени // Первая

Правобережная краеведческая конф. (225 лет со времени исследования

Мельгуновского кургана 1763–1988 гг.) : тез. докл. – Кировоград, 1988. –

С. 28–31.

26. О цветной металлообработке у племен ямной культуры // Новые

памятники ямной культуры степной зоны Украины. – Киев, 1988. –

С. 135–140.

1990

27. Кольоровий метал кургана Переп’ятиха // Курган Переп’ятиха /

Скорий С. А. – Київ, 1990. – С. 104–106.

1991

28. Цветной металл Чертомлыцких курганов // Чертомлык. Скифский

царский курган IV в. до н. э. / А. Ю. Алексеев, В. Ю. Мурзин, Р. Ролле. –

Киев, 1991. – С. 398–403.

29. Мартыновский клад / О. М. Приходнюк, Ф. М. Шовкопляс,

С. Я. Ольговский, Н. И. Струина // Материалы по археологии, истории и

этнографии Таврии. – Вып. 2. – Симферополь,1991. – С. 72–92.

38

1992

30. Кольоровий метал з кіммерійського поховання поблизу с. Квітки /

Т. Ю. Гошко, С. Я. Ольговський // Стародавнє виробництво на території

України : зб. наук. пр. / АН України, Ін-т археології. – Київ, 1992. –

С. 67–71.

31. Обробка міді і бронзи у Нижньому Побужжі та лісостеповій Скіфії у VI–V

ст. до н. е. // Стародавнє виробництво на території України : зб. наук. пр. /

АН України, Ін-т археології. – Київ, 1992. – С. 72–78.

32. Походження дзеркал «ольвійського» типу // Археологія. – 1992. –

№ 3. – С. 14–21.

33. Походження дзеркал «ольвійського» типу // Тези до ХІХ та ХХ

звітних наукових конф. професорсько-викладацького складу та

аспірантів ін-ту / М-во культури України, КДІК. – Ч. 2. – Київ, 1992. –

С. 70–71.

1993

34. Реміснича діяльність на південному Заході України в

ранньоархаїчний період // Відродження і розвиток культури України:

проблеми історії, теорії і практики : тези доп. Всеукр. наук. конф.,

присвяч. 25-річчю КДІК, 14–15 квіт. 1993 р. – Київ, 1993. – С. 24–25.

1994

35. Кольоровий метал зарубинецької культури / С. Я. Ольговський,

Л. Є. Скиба // Збірник наукових праць / М-во культури України, КДІК. –

Київ, 1994. – Вип. 2. – С. 16–20.

36. Походження хрестоподібних блях // Культурно-просвітницька

діяльність в сучасних умовах : тези наук. конф. викладачів та аспірантів

культурол. ф-ту, 25–26 квіт. 1994 р. / М-во культури України, КДІК. –

Київ, 1994. – С. 74–75.

1995

37. До історії населення Ольвійської хори / С. Б. Буйських,

С. Я. Ольговський // Питання історії культури України. – Київ, 1995. –

С. 3–12.

38. Модель скіфо-античних торговельно-ремісничих відносин // Збірник

наукових праць / М-во культури України, КДІК. – Київ, 1995. – Вип. 3. –

С. 155–164.

39

39. Походження хрестоподібних блях скіфського часу // Археологія. –

1995. – № 2. – С. 25–31.

1996

40. Геродотова Гілея // Київська старовина. – 1996. – № 4/5. – С. 166–171.

41. Литые монеты и бронзолитейное ремесло Ольвии // Мир Ольвии.

Памятник исследователю и исследование памятника : материалы юбил.

чтений, посвящен. 90-летию со дня рождения проф. Л. М. Славина. –

Киев, 1996. – С. 159–161.

1997

42. Analisen der buntmetallfunde // Hamburger Forschungen zur Arhaologie. –

1997. – Bd. 1. – S. 193–198.

1998

43. Деякі питання походження скіфського звіриного стилю // Музейні

читання : матеріали Міжнар. наук. конф., присвяч. 90-літтю з дня

народж. видат. укр. археолога О. І. Тереножкіна. – Київ, 1998. –

С. 143–145.

1999 44. Литі монети та ливарництво в Нижньому Побужжі // Археологія. –

1999. – № 1. – С. 142–148.

45. Сурм’яні сплави в Нижньому Побужжі // Археологія. – 1999. – № 3. –

С. 65–71.

2000

46. Варварські ливарники у Північному Причорномор’ї // Вісник

УТОПІК. – Київ, 2000. – № 1. – С. 79–84.

47. До інтерпретації ливарних форм у похованнях скіфської доби //

Археологічний літопис Лівобережної України : наук. журн. / Ін-т

археології НАН України, Центр охорони та дослідж. пам’яток археології

упр. культури Полтавської ОДА. – Полтава, 2000. – № 1/2. – С. 26–30.

48. Нова книга про скіфський метал // Археометрія та охорона історико-

культурної спадщини. – Київ, 2000. – № 4. – С. 130–134.– Рец. на кн.:

Производство бронзовых художественных изделий в Скифии в VІІ–

V вв. до н. э. / Косиков В. А. – Донецк : Аверс, 1994. – 206 с.

49. Робота варварських ливарників у Ольвії архаїчної доби // Музейні

читання : матеріали наук. конф. – Київ, 2000. – С. 118–121.

40

2001

50. Метал браслетів Херсонеса // Археологія. – 2001. – № 1. – С. 106–112.

51. Оригинальные сплавы цветных металлов в Северном

Причерноморье архаического времени // Ольвія та античний світ :

матеріали наук. читань, присвяч. 75-річчю утворення іст.-археол.

заповідника «Ольвія» НАН України. – Київ, 2001. – С. 93–95.

52. Реконструкция скифо-античных отношений в Северном

Причерноморье в архаическое время // Донецкий археологический

сборник. – Вып. 9. – Донецк, 2001. – С. 89–97.

2002

53. Металлургия и металлообработка в Скифии // Великая Скифия : учеб.

пособие для спец. курса лекций по археологии / НАН Украины, Ин-т

археологии, МОН Украины, Запорож. гос. ун-т. – Киев ; Запорожье,

2002. – С. 103–114.

2003

54. Метал скіфських казанів // Vita Antiqua. –Київ, 2003. – № 5/6. –

С. 113–120.

55. Трипільський метал в системі Балкано-Карпатської та

Малоазійської металургійної провінції // Трипільська цивілізація у

спадщині України : конф., присвяч. 110-річчю відкриття Трипіл. культури :

матеріали та тези доп. конф., м. Київ, 30–31 травня 2003 р.). – Київ, 2004. –

С. 219–222.

2004

56. Дмитро Cамоквасов описав 152 городища // Чернігівщина

краєзнавча : календар : 2005 / Т-во «Чернігівське земляцтво» ; авт.-

упоряд.: І. Корбач, В. Устименко. – Київ, 2004. – С. 210–212.

57. Трипільський метал в системі Балкано-Карпатської та Малоазійської

металургійної провінції // Трипільська цивілізація у спадщині України :

матеріали наук.-практ. конф. – Київ, 2004. – С. 219–223.

2006

58. Обробка кольорових металів у басейні Сіверського Донця // Музейні

читання : матеріали наук. конф. 2002–2003 рр. – Київ, 2006. – С. 164 – 171.

2009

59. Бронзоливарні майстерні Північного Причорномор’я архаїчного

часу (сучасний стан вивченості) // Vita antique. – 2009. – № 7/8. –

С. 135–141.

41

60. Литейное ремесло на ольвийской периферии // Ольвийские

древности : сб. науч.тр. памяти В. М. Отрешко (1949–1999) / Ин-т

археологи НАН Украины. – Киев, 2009. – С. 252–257.

2010

61. Деякі питання династичної історії київських князів у Х ст. //

Старожитності Вишгородщини : зб. тез, доповідей і повідомлень 15-ої

наук.-практ. конф., присвяч. «Дню пам’яті Ярослава Мудрого»,

м. Вишгород, 28–29 травня 2009 р. / Вишгород. іст.-культ. заповід. –

Вишгород, 2010. – С. 69–71.

2011

62. До питання про торгівельний шлях від Ольвії до Уралу і Поволжя у

архаїчний час // Сіверщина в історії України : зб. наук. пр. – Київ ;

Глухів, 2011. – Вип. 4. – С. 72–74.

63. До питання про час виникнення Києва // Старожитності

Вишгородщини : зб. тез, доп. і повідомл. 16-ї наук.-практ. конф.,

присвяч. «Дню пам’яті Ярослава Мудрого», м. Вишгород, 27–28 трав.

2010 р. / Вишгород. іст.-культ. заповід. – Вишгород, 2011. – С. 126–131.

2012

64. Виїзний промисел скіфських ливарників // Сіверщина в історії України

: зб. наук. пр. / Центр пам’яткознавства НАН України, УТОПІК. – Київ ;

Глухів, 2012. – Вип. 5. – С. 52–55.

65. Пізні скіфи // Енциклопедія історії України. – Київ, 2012. – Т. 9 :

Прил–С. – С. 600.

66. Скіфи // Енциклопедія історії України. – Київ, 2012. – Т. 9 : Прил–С. –

С. 599– 600.

67. Цветной металл из Гаймановой Могилы // Скифский царский курган

Гайманова Могила / Бидзиля В. И., Полин С. В. ; Ин-т археологии НАН

Украины. – Киев : Скиф, 2012. – С. 602–609.

2013

68. Виготовлення скіфських наконечників стріл // Сіверщина в історії

України : зб. наук. пр. / Центр пам’яткознавства НАН України, УТОПІК. –

Київ ; Глухів, 2013. – Вип. 6. – С. 72–75.

2014

69. До інтерпретації випадкових знахідок скіфських ливарних форм для

наконечників стріл // Сіверщина в історії України : зб. наук. пр. / Центр

42

пам’яткознавства НАН України, УТОПІК. – Київ ; Глухів, 2014. – Вип. 7. –

С. 50–52.

70. Майстри-ливарники в обозі скіфського війська // Наукові записки

Серія: Історичні науки / КДПУ ім. В. Винниченка. – Кіровоград, 2014. –

Вип. 21 : Актуальні проблеми археології та історії раннього залізного

віку. – С. 157–162.

71. Питання династичної історії київських князів першої половини

Х ст. // Актуальні питання музейної та пам'яткоохоронної діяльності : зб.

наук. пр. / М-во культури України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв,

Каф. історії України і музеєзнавства ; редкол.: О. М. Гончарова,

Г. О. Андрес, Ю. М. Ключко. – Київ, 2014. – С. 100–104.

2015

72. До інтерпретації Великого Більського городища // Сіверщина в історії

України : зб. наук. пр. / Центр пам’яткознавства НАН України, УТОПІК. –

Вип. 8. – Київ ; Глухів , 2015. – С. 65– 70.

73. К интерпретации Большого Бельского городища // Старожитності

раннього залізного віку. – Вип. 2 (15). – Київ, 2015. – С. 115–123. –

(Серія «Археологія і давня історія України»).

2016

74. К вопросу о месте происхождении монет-стрелок // Revista

arheologica. – 2016. – V. 12. – № 1/2. – С. 272–275.

75. К интерпретации случайных находок литейных форм для

наконечников стрел // Материалы науч.-практ. конф. по сохранению

объектов археологического наследия памяти А. Г. Векслера : сборник. –

Москва, 2016. – С. 225–230.

76. Новая литейная форма из Ольвии и ольвийская металлообработка

позднеархаического времени // Revista arheologica. – 2016. – V. 12. –

№ 1/2. – С. 189–198.

77. Нові знахідки форм для відливання скіфських наконечників стріл //

Старожитності раннього залізного віку. – Київ, 2016. – Вип. 2 (19). –

С. 231–236. – (Серія «Археологія і давня історія України»).

78. Походження форм для відливання скіфських наконечників стріл //

Сіверщина в історії України : зб. наук. пр. / Центр пам’яткознавства

НАН України, УТОПІК. – Глухів ; Київ, 2016. – Вип. 9. – С. 120–125.

43

79. Про час заснування Києва // Актуальні проблеми музейної та

пам’яткоохоронної діяльності : зб. наук. пр. / М-во культури України,

Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Каф. музеєзнавства і

пам’яткознавства. – Київ, 2016. – С. 118–125.

2017

80. Зверинецкий стиль и обработка цветных металлов в Ольвии //

Научно-практический семинар по сохранению, использованию,

популяризации и гос. охране объектов культурного наследия имени

А. Г. Векслера, г. Москва, 25–26 окт. 2017 г. : сб. материалов. – Москва,

2017. – С. 175–184.

80*.О предназначении Большого Бельского городища // Исторические

исследования. – Москва, 2017. – № 8. – С. 165–177.

81. Существовал ли караванный путь из Ольвии на Урал и в Поволжье

в архаическую эпоху // Старожитності раннього залізного віку. – Київ,

2017 – Вип. 2 (23). – С. 476–483. – (Серія «Археологія і давня історія

України»).

82. Скіфо-античні торговельні відносини в архаїчний час // Сіверщина в

історії України : наук. вид. / Центр пам’яткознавства НАН України,

УТОПІК. – Глухів ; Київ, 2017. – Вип. 10. – С. 120–125.

Робочі програми

83. Народознавство : програма для училищ культури України із спец.

№ 0521 «Народна художня творчість» / уклад.: С. Я. Ольговський,

С. В. Бутенко, Л. М. Гарбуз, Н. С. Грицишин, Є. В. Стандора ; М-во

культури України. – Київ, 1992. – 11 с.

84. Етнографія України : робоча програма для студентів спец.

«Музеєзнавство і охорона пам’яток історії та культури» / уклад.

С. Я. Ольговський ; М-во культури та мистецтв України, Київ. нац. ун-т

культури і мистецтв, Ф-т культурології, Каф. музеєзнавства. – Київ,

2001. – 24 с.

85. Історія України : робоча програма для студентів ін-ту / уклад.

С. Я. Ольговський ; М-во культури і мистецтв України, Київ. нац. ун-т

культури і мистецтв, Ін-т держ. упр. і права, Каф. соц.-гуманіт.

дисциплін. – Київ, 2003. – 77 с.

86. Скіфо-античні пам’ятки України : програма спецкурсу для студентів

спец. 6.020103 «Музейна справа і охорона пам’яток історії та

44

культури» / уклад. С. Я. Ольговський ; Київ. нац. ун-т культури і

мистецтв, Кафедра музеєзнавства. – Київ, 2005. – 26 с.

87. Програма для проведення фахового випробування при вступі на

навчання на 2 курс за програмою освітнього ступеню «Бакалавр» на базі

ОКР «Молодший спеціаліст» споріднених спеціальностей за напрямом

підготовки 6.020103 «Музейна справа і охорона пам’яток історії та

культури» / уклад.: О. М. Гончарова, Ю. М. Ключко, С. Я. Ольговський ;

М-во культури України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Каф.

музеєзнавства і пам’яткознавства. – Київ, 2016. – 20 с.

88. Археологія України : робоча програма навч. дисципліни / уклад.:

С. Я. Ольговський, С. Ж. Пустовалов / Київ. нац. ун-т культури і

мистецтв. – Київ, 2017.

Редакційна діяльність

89. Актуальні проблеми теорії і практики музейної та

пам’яткоохоронної діяльності : зб. наук. пр. / М-во культури України,

Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Каф. історії України і

музеєзнавства ; рецензенти: Сорочан С. Б., Ольговський С. Я. ; редкол.:

Гончарова О. М., Андрес Г. О., Ключко Ю. М. – Київ : НАКККіМ,

2013. – 208 с.

90. Чухрай Л. О. Найвизначніші пам’ятки археології України. Перспективи

музеєфікації : монографія / Л. О. Чухрай, С. Ж. Пустовалов ; рецензенти:

Г. Ю. Івакін, С. Я. Ольговський. – Київ : [НАКККіМ], 2014. – 204 с. : іл.

91. Актуальні проблеми музейної та пам'яткоохоронної діяльності : зб.

наук. пр. / М-во культури України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв,

Каф. музеєзнавства і пам’яткознавства ; редкол.: О. М. Гончарова,

С. Ж. Пустовалов, С. Я. Ольговський. – Київ : [Логос], 2016. – 196 с.

45

НАУКОВА ШКОЛА

46

Напрями наукових досліджень

Ольговський Сергій Якович – відомий археолог, знаний як в Україні, так і

в багатьох зарубіжних країнах.

Вперше на археологічні роботи він потрапив ще студентом у 1971 р. У

той час починалось будівництво оболонської гілки метрополітену у м. Києві й

на Червоній (нині Контрактовій) площі на Подолі проводились розвідувальні

роботи, які у 1972 р. призвели до відкриття на глибині 13 м культурного шару

Х ст. з рештками дерев’яних зрубів і чисельними знахідками артефактів того

часу. Але, як розповідає Сергій Якович, знайомство з археологією у нього

відбулось значно раніше.

Народився він у Чернігові за адресою: провулок Дзержинського, до якого

виходила вулиця Курганна і ця назва була невипадковою. Ще у ХІХ ст. відомий

археолог Д. Я. Самоквасов нараховував в цьому районі Чернігова, який звався

«Берізки», більше 200 курганів давньоруської доби. Один курган зберігся і

знаходився в кінці садиби, в якій мешкала родина Ольговських. В середині

50-х рр. в Чернігів прибула експедиція з Інституту археології АН СРСР і

приступила до дослідження цього кургану. Керувала експедицією

співробітниця Інституту І. П. Русанова. Навчаючись в аспірантурі Інституту

археології АН СРСР, Сергій Якович зустрівся з Іриною Петрівною, яка тільки

захистила докторську дисертацію, і нагадав їй про ту експедицію і хлопчика,

який крутився серед археологів. Ірина Петрівна його згадала і зустріч була

дуже зворушливою. То чи не тоді у Сергія Яковича з’явилась тяга до

археології?

У 1973 р. Сергій Якович вперше потрапив в польову експедицію на

розкопки курганів, що і визначило один із напрямів його наукової діяльності –

скіфська археологія. Експедицією керував відомий скіфолог, зброєзнавець і

знавець військової справи скіфів Є. В. Черненко, який і став першим

наставником в археології і науковій діяльності, а потім і близьким другом.

Є. В. Черненко познайомив Сергія Яковича з відомими археологами

47

В. А. Іллінською та О. І. Тереножкіним, який керував відділом скіфо-

сарматської археології. За їх порадою він поступив до аспірантури Інституту

археології АН СРСР у Москві.

Тему дисертації затвердили по античній археології і Сергій Якович мусив

дещо перекваліфікуватись. Тим більше, що завданням роботи було вивчення

металевих речей із грецьких колоній із застосуванням спектрального аналізу.

Довелось згадати точні науки – основи фізики, хімії, математики, з якими

молодий аспірант ніколи не дружив. Змінився напрямок і експедиційної роботи.

Давньогрецькі пам’ятки Нижнього Побужжя – Ольвія і поселення її

сільськогосподарської округи, о. Березань – стали об’єктами дослідження на

довгі роки.

Після захисту кандидатської дисертації Сергій Якович працював

науковим співробітником у відділі науково-природничих методів Інституту

археології АН УРСР і разом із колегами виїздив в експедиції у Житомирську і

Закарпатську області в пошуках слідів стародавнього ремесла. У 1985 і 1986 рр.

він очолював Черкаську новобудівну експедицію і Нижньобужську експедицію

«Гіпаніс» по виявленню античних пам’яток у пониззі Дніпра і Південного Буга.

Восени того ж 1986 р. Сергій Якович перейшов на роботу до Київського

державного інституту культури ім. О. Є. Корнійчука. Працюючи на кафедрі

історії, йому довелось викладати новітню історію – дисципліну цікаву, але

надто далеку від археології. Тільки з відкриттям кафедри історії і теорії

культури у 1989 р., куди він був запрошений, було розпочато викладання

археології й етнографії.

Після заснування кафедри музеєзнавства, куди перейшов Сергій Якович,

археологія стала однією із провідних дисциплін для істориків-музеєзнавців.

Беручи активну участь в організації роботи кафедри, Сергій Якович запрошував

читати лекції провідних спеціалістів із Інституту археології, з яким не втратив

зв’язок і продовжував тісно співпрацювати. Робота в експедиціях, опонування

дисертацій, публікація праць у виданнях Інституту – і досі для нього один із

пріоритетних видів діяльності.

48

Працюючи на кафедрі музеєзнавства, Сергій Якович очолив цей підрозділ

у 1998 р., у 2008 р. отримав звання професора і, по досягненні пенсійного віку,

у 2013 р. передав посаду завідувача кафедри своїй колишній студентці

О. М. Гончаровій, яка на той час захистила докторську дисертацію. Але й досі

професор С. Я. Ольговський плідно працює на кафедрі ділячись своїми

знаннями зі студентами.

Але був і тимчасовий перехід на роботу до Київського національного

університету імені Тараса Шевченка, на кафедру археології і музеєзнавства у

2002 р. на запрошення завідувача цієї кафедри, професора М. І. Гладких.

Враховуючи думку про виключність університету і його загальноприйнятий

високий авторитет, С. Я. Ольговський просто не зміг відмовитись. До того ж це

була робота на кафедрі археології! Але вже невдовзі думка про заклад

змінилася. Виявилось, що студентсько-викладацький контингент в університеті

культури і мистецтв був анітрохи не гірший, ніж в університеті Тараса

Шевченка, а подекуди й кращий. Те саме можна було сказати і за якість

викладання. А археологія в університеті культури і мистецтв викладалась

набагато ширше і якісніше. Повне розчарування і падіння авторитетів! Лідер

вищої освіти України виявився рутинним колосом на глиняних ногах, в якому

спокійно проходило «тихе життя». Через рік С. Я. Ольговський з радістю

повернувся у КНУКіМ і невдовзі знову очолив рідну кафедру.

Вдало поєднуючи в своїх дослідженнях роботу в напрямах скіфської й

античної археології, Сергій Якович став одним із провідних спеціалістів в

галузі греко-скіфських зв’язків і скіфо-античного бронзоливарного ремесла. На

сьогоднішній день в науці панує його думка про характер взаємозв’язків між

греками-колоністами і місцевим населенням у Північному Причорномор’ї, яка

докорінно відрізняється від попередньої. Якщо раніше такі контакти

тлумачились на користь греків, які буцімто визначали напрямок розвитку

скіфської культури, то в результаті дослідження бронзоливарного ремесла в

грецьких колоніях і на скіфських городищах, Сергій Якович дійшов висновку,

що місцеве північно-причорноморське населення було цілком самодостатнім і

49

могло забезпечувати себе ремісничою продукцією без орієнтування на грецькі

колонії. Більше того, в ранній період скіфські майстри визначали напрямок

розвитку ремесла на античних пам’ятках.

Результати наукової діяльності С. Я. Ольговського викладені у численних

статтях, чотирьох монографіях і навчальному посібнику.

50

Наукове керівництво здобувачами наукових ступенів

1995

92. Бобровський Т. А. Печерні монастирі і печерне чернецтво в історії та

культурі середньовічного міста : дис. … канд. іст. наук : 17.00.08 /

Бобровський Тимур Анатолійович ; КДІК, КДУ ім. Т. Шевченка. – Київ,

1995. – 193 с.

93. Бобровський Т. А. Печерні монастирі і печерне чернецтво в історії та

культурі середньовічного міста : автореф. дис. на здобуття наук.

ступеня канд. іст. наук : 17.00.08 / Бобровський Тимур Анатолійович ;

КДІК, КДУ ім. Т. Шевченка. – Київ, 1995. – 18 с.

2003

94. Ткач М. М. Генезис основних персонажів української міфології: дис. …

канд. іст. наук : 17.00.01 / Ткач Микола Михайлович ; КНУКіМ, Ін-т

мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України. – Київ,

2003. – 196 с.

95. Ткач М. М. Генезис основних персонажів української міфології :

автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : 17.00.01 / Ткач

Микола Михайлович ; КНУКіМ, Ін-т мистецтвознавства,

фольклористики та етнології НАН України. – Київ, 2003. – 20 с.

2004

96. Підгорбунський М. А. Кобзарський рух в Україні (XVI – XIX ст.) : дис.

… канд. іст. наук : 17.00.01 / Підгорбунський Микола Анатолійович ;

КНУКіМ, Ін-т історії НАН України – Київ, 2004. – 195 с.

97. Підгорбунський М. А. Кобзарський рух в Україні (XVI – XIX ст.) :

автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : 17.00.01 /

Підгорбунський Микола Анатолійович ; КНУКіМ, Ін-т історії НАН

України. – Київ, 2004. – 19 с.

2006

98. Григор’єва Л. І. Історія вивчення етнічних культур та розвиток

музейної етнографії (І пол. ХІХ – поч. ХХ ст.) : дис. … канд. іст. наук :

17.00.01 / Григор’єва Любов Іванівна ; КНУКіМ, Ін-т історії НАН

України. – Київ, 2006. – 187 с.

99. Григор’єва Л. І. Історія вивчення етнічних культур та розвиток

музейної етнографії (І пол. ХІХ – поч. ХХ ст.) : автореф. дис. на

здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : 17.00.01 / Григор’єва Любов

Іванівна ; КНУКіМ, Ін-т історії НАН України. – Київ, 2006. – 20 с.

51

2007

100. Гошко Т. Ю. Металообробка у населення правобережної лісостепової

України за доби пізньої бронзи : дис. … канд. іст. наук : 17.00.04 /

Гошко Тетяна Юріївна ; Ін-т археології НАН України. – Київ, 2007. –

185 с.

101. Гошко Т. Ю. Металообробка у населення правобережної лісостепової

України за доби пізньої бронзи : автореф. дис. на здобуття наук.

ступеня канд. іст. наук : 17.00.04 / Гошко Тетяна Юріївна ; Ін-т

археології НАН України. – Київ, 2007. – 22 с.

2009

102. Римар А. П. Українські гроші як атрибут соціокультурної

самоідентифікації національної держави : дис. … канд. іст. наук :

26.00.01 / Римар Андрій Петрович ; КНУКіМ. – Київ, 2009. – 190 с.

103. Римар А. П. Українські гроші як атрибут соціокультурної

самоідентифікації національної держави : автореф. дис. на здобуття

наук. ступеня канд. іст. наук : 26.00.01 / Римар Андрій Петрович ;

КНУКіМ. – Київ, 2009. – 20 с.

2010

104. Босик З. О. Архетипові мотиви весільної обрядовості Середньої

Наддніпрянщини: їх специфіка та еволюція : дис. … канд. іст. наук :

26.00.01 / Босик Зоя Олександрівна ; КНУКіМ. – Київ, 2010. – 192 с.

105. Босик З. О. Архетипові мотиви весільної обрядовості Середньої

Наддніпрянщини: їх специфіка та еволюція : автореф. дис. на

здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : 26.00.01 / Босик Зоя

Олександрівна ; КНУКіМ. – Київ, 2010. – 19 с.

52

Рецензування дисертацій здобувачів наукових ступенів

1994

106. Шрамко І. А. Ковальське ремесло у населення скіфського часу в

басейні Ворскли і Псла : дис. … канд. іст. наук: 07.00.06 /

Шрамко Ірина Борисівна; наук. керівник В. К. Міхеєв ; офіц. опоненти:

Є. В. Черненко, С. Я. Ольговський ; Ін-т археології НАН України –

Київ, 1994. – 190 с.

1996

107. Гавриш П. Я. Населення скіфського часу басейну Середнього Псла :

дис. … канд. іст. наук : 07.00.04 / Гавриш Петро Якимович ; наук.

керівник В. Ю Мурзін ; офіц. опоненти: Є. В. Черненко,

С. Я. Ольговський ; Ін-т археології НАН України. – Київ, 1996. – 174 с.

108. Сахар Мансур. Амонітська культура Іорданії (остання чверть ІІ –

перша половина І тис. до н. е.) : дис. … канд. іст наук: 07.00.04 /

Сахар Мансур ; наук. керівник В. К. Міхеєв ; офіц. опоненти:

В. М. Зубар, С. Я. Ольговський ; Ін-т археології НАН України. – Київ,

1996. – 176 с.

1999

109. Гаврилов О. В. Сільська округа Феодосії у V – II ст. до н. е. : дис. …

канд. іст. наук : 07.00.04 / Гаврилов Олександр Вікторович ; наук.

керівник Г. С. Русяєва ; офіц. опоненти: В. Ю. Мурзін,

С Я. Ольговський ; Ін-т археології НАН України – Київ, 1999. – 179 с.

110. Билкова В. П. Поселення Нижнього Дніпра в IVст. до н. е. – ІІІ ст. н. е. :

дис. канд. іст. наук: 07.00.04 / Билкова Валерія Павлівна ; наук. керівник

В. Ю Мурзін ; офіц. опоненти: В. М. Зубар, С. Я. Ольговський ; Ін-т


2001

111. Полідович Ю. Б. Образ хижака у мистецтві народів скіфського світу

(за археологічними пам’ятками VII – IV ст. до н. е.) : дис. … канд. іст.

наук : 07.00.04 / Полідович Юрій Богданович ; наук. керівник

Бессонова С. С. ; офіц. опоненти: Г. О. Русяєва, С. Я. Ольговський ; Ін-т


2002

112. Болтрик Ю. В. Курганне будівництво скіфів у V – IV ст. до Н. Х. : дис.

… канд. іст. наук : 07.00.04 / Болтрик Юрій Вікторович ; наук. керівник

В. Ю. Мурзін ; офіц. опоненти: Г. С. Русяєва, С. Я. Ольговський ; Ін-т


53

2005

113. Демещенко В. В. Взаємодія культур «Сходу» і «Заходу» як фактор

становлення світової культури : дис. … канд. іст. наук : 17.00.01 /

Демещенко Віолета Валеріївна ; наук. керівник С. Д. Безклубенко ;

офіц. опоненти: Ю. В. Павленко, С. Я. Ольговський ; КНУКіМ. – Київ,

2005. – 175 с.

114. Петрук В. І. Скіфський сакральний центр Екзампай в контексті

культурної спадщини України : дис. … канд. іст. наук : 09.00.12 /

Петрук Володимир Іванович ; наук. керівник Є. В. Черненко, офіц.

опоненти: В. В. Отрощенко, С. Я. Ольговський ; Центр українознавства

КНУ ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2005. – 197 с.

2015

115. Ромашко О. В. Металеві казани скіфської культури (VII – III ст. до

н. е.) : дис. … канд. іст. наук : 07.00.04 / Ромашко Олександра

Володимирівна ; Ін-т археології НАН України ; наук. керівник

О. І. Журба ; офіц. опоненти: Н. А. Гаврилюк, С. Я. Ольговський. –

Київ, 2015. – 196 с.

2016

116. Полтавець В. І. Історія населення басейну р. Тясмин в ранньому

залізному віці (Х – IV ст. до н. е.). Природно-господарський аспект :

дис. … канд. іст. наук : 07.00.04 / Полтавець Василь Іванович ; наук.

керівник С. С. Бессонова ; офіц. опоненти: В. В. Отрощенко,

С. Я. Ольговський ; Ін-т археології НАН України. – Київ, 2016. – 187 с.

54

Наукове керівництво магістерськими роботами

2009

117. Горбань Ю. І. Українська дерев’яна церковна архітектура (на прикладі

Полтавщини) : спец. 6.020103 «Музейна справа і охорона пам'яток

історії та культури» / Горбань Ю. І. ; Київ. нац. ун-т культури і

мистецтв. – Київ, 2009. – 94 с.

2011

118. Бражник О. А. Музейництво в культурі національних меншин України

на прикладі Єврейської діаспори : спец. 6.020103 «Музейна справа і

охорона пам'яток історії та культури» / Бражник О. А. ; Київ. нац. ун-т

культури і мистецтв. – Київ, 2011. – 74 с.

119. Бугальська С. І. Охорона і збереження археологічних пам'яток на

території України (на прикладі конкретних культур: Зарубинецька та

Черняхівська культури) : спец. 6.020103 «Музейна справа і охорона

пам'яток історії та культури» / Бугальська С. І. ; Київ. нац. ун-т


120. Горобець Т. В. Українська народна творчість в архітектурі сільського

житла : спец. 6.020103 «Музейна справа і охорона пам'яток історії та

культури» / Горобець Т. В. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ,

2011. – 91 с.

121. Семенчук А. О. Проблеми паспортизації пам'яток садово-паркового

мистецтва на прикладі дендропарку «Олександрія» НАН України,

м. Біла Церква : спец. 6.020103 «Музейна справа і охорона пам'яток

історії та культури» / Семенчук А. О. ; Київ. нац. ун-т культури і


122. Хазіна О. О. Сучасний стан охорони та збереження пам’яток

всесвітньої спадщини (на прикладі Києва) : спец. 6.020103 «Музейна

справа і охорона пам’яток історії та культури» / Хазіна О. О. ; Київ.

нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2011. – 102 с.

2012

123. Баридис А. В. Паспортизація і каталогізація предметів спорядження

скіфського верхового коня : спец. «Музейна справа і охорона пам'яток

культури» / Баридис А. В. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ,

2012. – 99 с.

124. Власенко І. В. Національний музей історії України: «Від заснування до

повоєнних років» в контексті зародження музейництва початку ХХ ст. :

55

спец. «Історія України та музеєзнавства» / Власенко І. В. ; Київ. нац.

ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2012. – 100 с.

125. Галаки К. Л. Національний історико-культурний заповідник

«Качанівка» : спец. музейна справа / Галаки К. Л. ; Київ. нац. ун-т


126. Довгаленко О. М. Історія та діяльність Державного музею іграшки :

спец. «Історія України та музеєзнавства» / Довгаленко О. М. ; Київ.


127. Камінська Ю. В. Звіриний стиль в культурі населення України

раннього залізного віку : спец. «Музейна справа і охорона пам’яток

історії та культури» / Камінська Ю. В. ; Київ. нац. ун-т культури і


128. Олійник Т. Є. Охорона пам’яток народного зодчества у музеях-

скансенах на прикладі Національного музею народної архітектури та

побуту України : спец. «Музейна справа і охорона пам’яток історії та

культури» / Олійник Т. Є. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ,

2012. – 98 с.

2013

129. Баталкіна В. І. Збереження історії розвитку науки і техніки на

прикладі діяльності музеїв технічного профілю : спец. «Музейна

справа» / Баталкіна В. І. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ,

2013. – 104 с.

130. Ващенко К. О. Олександр Архипенко та Іван Кавалерідзе, їх культурна

спадщина в експозиціях музеїв та виставок : спец. «Музейна справа» /

Ващенко К. О. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2013. –

62 с.

131. Ільчук Д. К. Національний музей-садиба М. І. Пирогова та збереження

і вивчення його наукової спадщини : спец. «Музейна справа» /

Ільчук Д. К. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2013. – 86 с.

132. Костенко О. Музеєфікація археологічних матеріалів з курганів

Дніпропетровської обл. : спец. «Музейна справа» / Костенко О. ; Київ.


133. Лисюк Т. В. Формування наукового напряму: «Охорона та

використання пам’яток історії та культури» : спец. «Музейна справа» /

Лисюк Т. В. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2013. – 84 с.

56

134. Стаднік О. В. Театральне мистецтво і специфіка охорони та

збереження театральних будівель м. Київ : спец. «Музейна справа» /

Стаднік О. В. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2013. – 77 с.

135. Чес К. В. Науково-освітня робота музеїв на прикладі музею

коштовностей : спец. «Музейна справа» / Чес К. В. ; Київ. нац. ун-т


136. Шевчук Н. Недержавний відомчий громадський музей як

соціокультурний елемент (на прикладі роботи Народного музею історії

оборотного локомотивного депо станції Микитівка Донецької

залізниці) : спец. «Музейна справа» / Шевчук Н. ; Київ. нац. ун-т

культури і мистецтв.– Київ, 2013.– 100 с.

2014

137. Гнатчук М. В. Народна вишивка Тернопільщини : спец. 8.020103

«Музейна справа і охорона пам’яток історії та культури» /

Гнатчук М. В. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2014. – 92 с.

138. Дзюба О. Народне житло Слобожанщини : спец. 8.020103 «Музейна

справа і охорона пам’яток історії та культури» / Дзюба О. ; Київ. нац.

ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2014. – 93 с.

2015 139. Бальвас Ю. О. Музей театрального, музичного та кіномистецтва

України: історія створення та напрями роботи : спец. 8.02010301


Бальвас Ю. О. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2015. –

84 с.

140. Калинич О. В. Музей історичних коштовностей України: історія

створення, експозиція і основні напрямки роботи : спец. 8.02010301


Калинич О. В. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2015. –

109 с.

141. Омельчук К. М. Повернення культурних цінностей в Україну на

прикладі фондових колекцій Музею культурної спадщини : спец.

8.02010301 «Музейна справа і охорона пам’яток історії та культури» /

Омельчук К. М. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2015. –

97 с.

142. Панько Г. В. Становлення музейної справи України в період

незалежності : спец. 8.02010301 «Музейна справа і охорона пам’яток

57

історії та культури» / Панько Г. В. ; Київ. нац. ун-т культури і


143. Тимків В. Я. Музеї-скансени та еволюція архітектурно-художнього

вирішення їх експозицій : спец. 8.02010301 «Музейна справа і охорона

пам’яток історії та культури» / Тимків В. Я. ; Київ. нац. ун-т культури і


2017

144. Вороніна А. В. Скіфські старожитності в музеях України : спец.

8.02010301 «Музейна справа і охорона пам’яток історії та культури» /

Вороніна А. В. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2017. –

124 с.

145. Городецький А. О. Світова практика комунікації в установах

музейного типу : спец. 8.02010301 «Музейна справа і охорона пам’яток

історії та культури» / Городецький А. О. ; Київ. нац. ун-т культури і


146. Костюченко Ю. А. Національний історико-культурний заповідник

«Чигирин» як пам’ятка козацької доби: історія і сучасні проблеми :

спец. 8.02010301 «Музейна справа і охорона пам’яток історії та

культури» / Костюченко Ю. А. ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. –

Київ, 2017. – 115 с.

147. Юрчик А. В. Культурно-просвітницька діяльність краєзнавчих музеїв

Волинської області: спец. 8.02010301 «Музейна справа і охорона

пам’яток історії та культури» / Юрчик А. В. ; Київ. нац. ун-т культури і

мистецтв. – Київ, 2017.– 130 с.

58

ПУБЛІКАЦІЇ

ПРО ЖИТТЯ ТА НАУКОВУ

ДІЯЛЬНІСТЬ

59

2011

148. Карпюк Г. Плакали кургани… / Г. Карпюк // Іменем закону :

громад.-прав. тижневик. – 2011. – 17 лютого.

149. Карпюк Г. Як зберегти кургани? Вчені б’ють на сполох – ми

втрачаємо зв’язок із минулим / Г. Карпюк // День. – 2011. – 3 лют.

2012

150. Ключко Ю. М. До ювілею С. Я. Ольговського / Ю. М. Ключко,

С. Ж. Пустовалов // Археологія. – 2012. – № 3. – С. 130–131.

151. Пустовалов С. Ж. Шістдесятирічний ювілей С. Я. Ольговського //

Праці центру пам’яткознавства : зб. наук. пр. / Центр пам’яткознавства

НАН України, УТОПіК. – Київ, 2012. – Вип. 22. – С. 326–328.

2013 152. Кафедра історії України і музеєзнавства // Київський національний

університет культури і мистецтв. – Київ, 2013. – С. 93. –

С. Я. Ольговський згадується як завідувач кафедри.

153. Сергій Якович Ольговський // Київський національний університет

культури і мистецтв. – Київ, 2013. – С. 94.

Вебліографія

154. Зелюк В. Мілітарно-історичний атракціон [Електронний ресурс] //

Буквоїд : [сайт]. – Режим доступу: http://bukvoid.com.ua/events/

pesentation/2010/12/14/182031.html (дата звернення: 03.11.2017). – Назва

з екрана. – Презентація наукового доробку С. Ольговського в

Інформаційно-аналітичній агенції «Наш час». – Дата публікації:

14.12.2010.

155. Кафедра історії України та музеєзнавства Київського національного

університету культури і мистецтв організувала круглий стіл з участю

завідувачів профільних кафедр провідних вищих навчальних закладів

України [Електронний ресурс] // Факультет культурології. – Режим

доступу:http://fk.knukim.edu.ua/85-news/novyny-kafedry-kulturolohii/276-

doroga-lyudmilo-evgenijivno.html (дата звернення: 03.11.2017). –Назва з

екрана.

156. На Кафедрі історії України і музеєзнавства Київського

національного університету культури і мистецтв відбулася презентація

секції археології [Електронний ресурс] // Факультет культурології. –

Режим доступу: http://fk.knukim.edu.ua/85-news/novyny-kafedry-

http://fk.knukim.edu.ua/85-news/novyny-kafedry-kulturolohii/276-doroga-lyudmilo-evgenijivno.html

http://fk.knukim.edu.ua/85-news/novyny-kafedry-kulturolohii/276-doroga-lyudmilo-evgenijivno.html

60

kulturolohii/297-traditsijnij-ukrajinskij-obryad-u-vikonanni-knukimivtsiv.

html (дата звернення: 03.11.2017). – Назва з екрана.

157. Ольговський Сергій Якович // Кафедра археології та музеєзнавства

Київського національного університету імені Тараса Шевченка :

[сайт]. – Режим доступу: http://archaeology.univ.kiev.ua/home/index.php?

option=com_content&view=category&id=38&Itemid=101 (дата звернення:

03.11.2017). – Назва з екрана.

158. Украинский археолог: в борьбе с грабителями памятников нельзя

останавливаться на полпути [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://prostir.museum/ua/post/30052 (дата звернення: 03.11.2017). – Назва

з екрана. – Дата публікації: 13.04.2013.

159. Українці, скіфи і вампіри в «Азбуці» [Електронний ресурс] //

Книжковий прес-клуб : [сайт]. – Режим доступу:

http://bpc.at.ua/publ/ukrajinci_skifi_i_vampiri_v_azbuci/1-1-0-2 (дата

звернення: 03.11.2017). – Назва з екрана. – Презентація книги

С. Ольговського «Володарі степу» на засіданні Книжкового Прес-

Плубу. – Дата публікації: 04.02.2010.

160. Халімончук Ю. Експериментальна археологія: моделювання

ремесел та промислів населення лісової зони східної Європи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://olevsk-rada.gov.ua/files/

2017/ekspermental.pdf (дата звернення: 03.11.2017). – Назва з екрана.

http://prostir.museum/ua/post/30052

http://bpc.at.ua/publ/ukrajinci_skifi_i_vampiri_v_azbuci/1-1-0-2

61

Іменний покажчик

Алексеев А. Ю. 28

Андрес Г. О. 71 (редкол.), 89 (редкол.)

Бальвас Ю. О. 139

Баридис А. В. 123

Баталкіна В. І. 129

Безклубенко С. Д. 113

Бессонова С. С. 111,116 Бидзиля В. И. 67

Билкова В. П. 110

Бобровський Т. А. 92-93

Болтрик Ю. В. 112

Босик З. О. 104-105

Бражник О. А. 118 БреловскаяЭ. В. 7

Бугальська С. І. 119 Буйських С. Б. 37

Бутенко С. В. 83

Ващенко К. О. 130

Векслер А. Г. (75),(80)

Власенко І. В. 124

Вороніна А. В. 144

Гаврилов О. В. 109

Гаврилюк Н. А. 115

Гавриш П. Я. 107

Галаки К. Л 125

Гарбуз Л. М. 83

Гнатчук М. В. 137 Гончарова О. М. 71 (редкол.), 87, 89 (редкол.), 91 (редкол.)

Горбань Ю. І. 117

Горобець Т. В 120

Городецький А. О. 145

Гошко Т. Ю. 30, 100-101

Григор’єва Л. І. 98-99

Грицишин Н. С. 83

Демещенко В. В. 113

Дзюба О. 138

Довгаленко О. М. 126 Евдокимов Г. Л 11

Журба О. І. 115

Зелюк В. 154

Зубар В. М. 108, 110

Івакін Г. Ю. 90 (рец.)

62

Ільчук Д. К. 131

Калинич О. В. 140

Камінська Ю. В. 127

Карпюк Г. 148-149 Ключко Ю. М. 71 (редкол.), 87, 89 (редкол.), 150

Козлов А. И. 9

Косиков В. А. 48

Корбач І. 56

Костенко О. 132

Костюченко Ю. А. 146

Лисюк Т. В. 133

Міхеєв В. К. 106, 108

Мудрий Я. (61), (63) Мурзин В. Ю. 28, 107, 109, 110

Николова А. В 11

Олійник Т. Є 128

Омельчук К. М. 141 Отрешко В. М. (60)

Отрощенко В. В. 114, 116

Павленко Ю. В. 113

Панько Г. В. 142

Петрук В. І. 114

Підгорбунський М. А. 96-97 Полин С. В. 7-8,15,67

Полідович Ю. Б 111

Полтавець В. І. 116 Приходнюк О. М. 29

Пустовалов С. Ж. 5-6 (ред.),88,90,91 (ред.),150-151 Рассамакин Ю. Я. 11

Римар А. П. 102-103 Ролле Р. 28

Ромашко О. В. 115 Русяева А. С. 20 (отв. Ред.), 104

Русяєва Г. О. 111

Русяєва Г. С. 109, 112

Сахар Мансур 108

Семенчук А. О. 121

Скиба Л. Є. 35 Скорий С. А 27

Славин Л. М. (41)

Сорочан С. Б. 89 (рец.)

Стаднік О. В. 128

Стандора Є. В. 83 Струина Н. И. 29

63

Тереножкін О. І. (22), (43)

Тимків В. Я. 143

Ткач М. М. 94-95

Устименко В. 56

Хазіна О. О. 122

Халімончук Ю. 160 Черненко Е. В. 7,9,24 (ред.), 106-107,114

Чес К. В. 135

Чухрай Л. О. 90

Шевчук Н. 136 Шовкопляс Ф. М. 29

Шрамко І. А. 106

Юрчик А. В. 147

64

Життя в світлинах

Родина тата, 20-ті роки ХХ ст.

Родина мами, 30-ті роки ХХ ст.

65

Батько Яків Сергійович, 1945 р.

З батьком Яковом Сергійовичем, мамою Олександрою Митрофанівною та

сестрою Оленою, 1955 р.

66

З матір’ю Олександрою Митрофанівною та сестрою Оленою, 1956 р.

Ми з сестрою – школярі, 1960 р.

67

У родинному колі, 1967 р.

Спортивні будні, 1968 р.

68

Мати проводжає у будівельний загін, 1970 р.

На сходах Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя з

однокурсником О. Б. Коваленком (нині – директор Інституту історії і права

Чернігівського національного педагогічного університету

імені Тараса Шевченка), 1972 р.

69

Студентські роки у Ніжинському педагогічному інституті

імені Миколи Гоголя

Служба у лавах Радянської армії, 1976 р.

70

На військовій службі з земляками-киянами, 1976 р.

На полігоні, 1977 р.

У штабі, 1977 р.

71

На полігоні, 1977 р.

Проводи на дембель, 1977 р.

72

Урок історії в сільській школі, 1975 р.

На розкопках, о. Березань, 1983 р.

73

На колгоспних роботах зі студентами 2 курсу бібліотечного факультету

Київського державного інституту культури, 1988 р.

Будівельний загін, о. Сахалін, 1990 р.

74

Біля головного корпусу КНУКіМ, 1999 р.

(Поруч М. І. Дудко, І. В. Сорока)

У Вишгородському краєзнавчому музеї, 2000 р.

75

У Вишгородському краєзнавчому музеї зі спонсорами, 2000 р.

З колегою П. Богоносом, 2002 р.

76

На захисті у Вченій Раді УТОПІК, 2004 р.

На кафедрі історії України та музеєзнавства, 2004 р.

з Л. О. Чухрай, С. Ж. Пустоваловим.

77

Голова Державної атестаційної комісії

у Ніжинському училищі культури і мистецтв, 2005 р.

2005 р.

78

Оголошення оцінок державних іспитів, 2005 р.

З випускниками хореографічного відділення, 2005 р.

79

Після державних іспитів, відділ декоративного мистецтва, 2005 р.

Випускники кафедри музеєзнавства КНУКіМ, 2007 р.

80

На розкопках, о. Березань 2007 р.

На відпочинку у польських Татрах, 2008 р.

81

Біля Краківського археологічного музею, Польща, 2008 р.

Королівський замок на Вавелі, м. Краків, Польща, 2008 р.

82

На розкопках в Ольвії, 2009 р.

З польськими колегами-археологами,

М. Манчинською та А. Коковським, 2009 р.

83

Хрестини онука Тимофія, 2009 р.

(зять Юрій, хрещений батько – Володимир Кличко, донька Ольга)

Біля Московського державного університету із дружиною, 2011 р.

84

Виступ на конференції у Національному заповіднику «Глухів», 2011 р.

З дружиною у Гаграх, Абхазія, 2012 р.

85

Ейфелева вежа, м. Париж, 2012 р.

Лувр, 2012 р.

86

На могилі Едіт Піаф, Пер-Лашез, 2012 р.

На могилі Джима Моррісона, Пер-Лашез, 2012 р.

87

Скельне місто, Туреччина, 2013 р.

Давньоримський театр, м. Кемер, Туреччина, 2013 р.

88

Із дружиною Оленою, 2013 р.

З доньками Ольгою та Євгенією, онуками Катрусею і Тимофієм, 2013 р.

89

Донька Євгенія – випускниця Острозької академії, 2014 р.

Онук Тимофій із хрещеним батьком, 2014 р.

90

Посвята у студенти першокурсників спеціальності «Музейна справа і охорона

пам’яток історії та культури» КНУКіМ, 2014 р.

Родина старшої доньки Ольги, 2015 р. Юрій, Ярослав, Тимофій, Катруся

91

Ведучий наукової конференції, Казань, 2016 р.

Із товаришем дитинства Володимиром Купріяненком

в Чернігівському земляцтві, 2017 р.

92

Із однокласником Володимиром Бандурком

на зустрічі в Чернігівському земляцтві, 2017 р.

93

Хоббі та відпочинок

У горах Саянах, 1987 р.

94

Активний відпочинок, Саяни, 1987 р.

1999 р.

95

2003 р.

2004 р.

96

2004 р.

2005 р.

97

2007 р.

2007 р.

98

2008 р.

99

Додатки

Диплом кандидата наук, 1983 р.

100

Атестат доцента, 1992 р.

101

Атестат професора, 2008 р.

102

Міністерство освіти і науки України

Міністерство культури України

Київський національний університет культури і мистецтв

Наукова бібліотека

Інформаційно-бібліографічне видання

Серія «Вчені КНУКіМ». Вип. 5

Ольговський Сергій Якович

До 65-річчя від дня народження

Біобібліографічний покажчик

Укладачі: Юрій Іванович Горбань, Олена Олексіївна Скаченко

Бібліографічний редактор Вероніка Віталіївна Степко

Дизайн обкладинки Марина Лєтцева

Відповідальний за випуск

Юрій Іванович Горбань

Верстка В’ячеслав Лук’яненко

ОЛЬГОВСЬКИЙ СЕРГІЙ...

Documents