число 1 (24), зима - весна 2009 Газета ��раїнсь�ої молоді

Т Е Р Е НТеми номера:

7 лютого 2009 року поблизу міста Сумивідбувся V Всеукраїнський Збір МолодіжногоНаціоналістичного Конгресу. Розпочався він зурочистого відкриття гімном ОУН та приві-тальними виступами гостей. Серед них булиАнатолій Семенюк і Тарас Рондзістий – пред-ставники Центру НаціональногоВідродження імені Степана Бандери, ВікторРог – почесний член МНК, ОлександрСолонтай – голова Ради Старійшин ВМГО«Фундація регіональних ініціатив (ФРІ)»,Андрій Шекета - керівник ВиконавчогоСекретаріату ВМГО „Батьківщина молода",Сергій Бутенко – голова СекретаріатуМолодого Народного Руху та інші. Такожпрозвучали привітання від голови ПроводуОУН Андрія Гайдамахи, народного депутатаАндрія Парубія та директора УкраїнськоїІнформаційної Служби у Великій БританіїМиколи Матвіївського.

«Дорогі учасники Зборів! На вас, як намолодь, яка готується до дорослого, професій-ного та громадсько-політичного життя вУкраїні, лежить велика місія – освоїти всепозитивне, що його створили й надбали вашівеликі попередники. Але водночас вам дове-деться невдовзі творити нове і величне завтра.Ваші молоді роки і ваш ідеалізм – це прекрас-на нагода для того, щоб виробити чіткийнаціональний світогляд, сформувати суспільний характер і гарту-вати свою волю. Усе це - потрібне для успішної діяльності у вашо-му дорослому житті і для нашої ще молодої держави. Наша недав-ня історія дає прекрасні приклади Героїв, борців і творців, якіпоклали надійну основу, на якій ми і ви маємо вибудувати стрункудержавну будівлю.

Ми живемо у складному і непростому часі. Світом лихоманитькриза, яка докорінно розхитує традиційні фінансово-економічнімеханізми, під нашим боком знову виростає загрозлива імперськапотуга, а у власній державній хаті політична влада не показує най-кращих зразків діяльності, які могли б гарантувати стабільний роз-виток і процвітання. З цього приводу пригадуються мені словасвітлої пам’яті Провідника Ярослава Стецька, який закликавмолодь завжди прагнути до великого, до героїчного, до постійно-го творчого неспокою…», - зазначив у своєму привіті лідер ОУНАндрій Гайдамаха.

Далі Збір продовжився звітами Голови МНК Ярослава Іляша,Голови Секретаріату Рустамі Якименка та Голови Ради ЧестіЯрослава Фурса. Варто відмітити, що у звітах було виголошено нетільки здобутки організації за останню каденцію керівництва, а ібув проведений критичний аналіз роботи організації загалом таокреслено ряд стратегічних завдань, які стоять перед МНК напоточний період.

«Цей етап став своєрідним випробуванням для організації нанашу дієвість, конкурентоздатність і авторитет організації. І мивдало витримали цей іспит. Саме досвід і правильність виборушляху нашої організації дозволив нам не тільки вистояти і зайня-ти гідне місце в громадському русі, а й виконувати усі стратегічнізавдання. Це попри те, що останніми роками умови для роботиМНК ставали все складнішими і важчими. І тому, зважаючи намолоде покоління керівників нашої організації, я з оптимізмом

дивлюся в майбутнє», - зазначив Ярослав Іляш.Наступною точкою програми Збору було обрання

Центрального Проводу МНК. На посаду голови організації булоодноголосно обрано на другий термін Ярослава Іляша. Йогозаступниками стали Іван Кішка (Київ) і Сергій Кузан (Харків).Також до складу проводу увійшли Наталка Лучанінова (Суми),Богдан Яремко (Тернопіль), Максим Балабко (Київ), Андрій Бень(Львів), Катерина Аврамчук (Київ) та Якименко Рустамі (Київ),який одночасно обіймає і посаду Голови Секретаріату МНК.Головою Ради Честі було повторно обрано Ярослава Фурса. До їїскладу увійшли Андрій Клименко (Київ), Олександр Вовк (Суми),Олександр Скиба (Волинь) та Олександр Резніченко (Київ).

V Всеукраїнський Збір вже увійшов в історію організації тим,що більш як на половину складу оновив керівництво МНК, чимнаголосив, що на допомогу досвіду і авторитету приходить гідна іенергійна зміна.

У своєму підсумковому виступі Ярослав Іляш подякував задовіру і наголосив: «Найголовніше – це усвідомити, що на МНКчекає новий етап діяльності і зрозуміти, що він не буде легкий. Вінбуде пов’язаний з новими труднощами, але так само і з новимиперемогами.

Ми залишаємось вірними своїм принципам та ідеям надалі;при подоланні перешкод не шукатимемо легких шляхів і виправ-дань своїм поразкам, - тільки так ми зможемо своєю діяльністюдовести потрібність нашій Батьківщині».

Збір завершився святковими урочистостями і концертною про-грамою на честь 8-ї річниці Молодіжного НаціоналістичногоКонгресу

Катерина Аврамчук,Інформцентр МНК

Вір і дій!

З 21 по 25 січня вКримських горах тривав екс-тримальний вишкільний табір«Урай», який вже сьомий рікпоспіль проводитьМ о л о д і ж н и йНаціоналістичний Конгрес.Цьогорічний табір був присвя-чений сторіччю від дня народ-ження Степана Бандери.

Цей захід важається одниміз найскладніших і найпре-стижніших вишколів МНК. Щобпотрапити на табір, кожен канди-дат мав пройти жорсткий відбір удва етапи, де відбиралися найкра-щі.

Протягом грудня-січня майжетри десятки молодих націоналістівзголосилися прийняти участь уекстремальній мандрівці. Вимогидоучасників:позитивніхарактери-стики особи, рівень функціональ-ної задіяності в організації, відмін-

ний стан здоров`я, тестування,співбесіда тощо. Конкурсний від-бірпройшлошістнадцятькандида-тів, але після співбесіди до участі в«Ураї» було зараховано лишедев`ятьучасників.ЦебулихлопцізТернополя, Львова, Харкова таКиєва.

Програма табору складалася ізподоланнія важкопрохідного мар-шруту у Кримських горах протяж-ністю понад 50 км.

Продовження на стор.2

Віталій Бенчак:

“Герої СрібноїЗемлі живуть унаших серцях”

стор.3

Андрій Левус:

“НашаРеволюція

триває!”

стор.6

СергійПархоменко-

Багряний:

“Чекаємо надругі Крути?”

стор.3, 5

Ярослав Фурс:

“МайбутнєУкраїни – в

руках молоді!”

стор.5

ЯрославСватко:

“Ідея та місіяОУН”

стор. 4, 6

1-2 листопада в місті Києві ВМГО "МолодіжнийНаціоналістичний Конгрес" за підтримки МіністерстваУкраїни у справах сім'ї, молоді та спорту провів науко-во - практичну конференцію на тему "Роль і місцежінки в сучасному українському суспільстві", до орга-нізації та проведення якої долучились дівчата з різнихобластей України. Даний захід здійснювався в рамкахпроекту "Руса Коса-2008".

На конференції були представлені різні громадськіорганізації такі як Молодіжний НаціоналістичнийКонгрес, Спілка Української Молоді, Фундація

Регіональних Ініціатив, НСОУ "Пласт", "Українськамолодь - Христові", Гендерна Асоціація Консультаційта Інформації (ГАКІ) та ін. Учасниці конференції розг-лянули актуальні питання гендерної політики, обгово-рили минуле та майбутнє українського жіночого руху. Всвоїх доповідях юначки висвітлили маловідомі аспектидіяльності жіноцтва в УПА, познайомили присутніх зісторією жіночої преси в Україні, біографіями провід-них діячок визвольних змагань тощо. Не оминули ува-гою і світові тенденції розвитку феміністичного руху.

З вітальним словом до учасниць конференції звер-нулася Наталія Осьмак, член Правління ВсеукраїнськоїЛіги Українських Жінок, донька президентаУкраїнської Головної Визвольної Ради Кирила Осьмака.Пані Наталія зазначила, що на молоде покоління актив-них українок покладаються великі надії. Cаме на жінку,матір, берегиню роду, покладена місія стати символомвідродження української нації.

Учаcниці конфереції поклали квіти до пам`ятногознаку у Бабиному Яру, де у 1942 році була розстрілянавідома поетеса і діячка ОУН Олена Теліга.

У висліді конференції була видана збірка "Лініянайбільшого опору" про життя та діяльність визначнихдіячок національно-визвольного руху України.

Інформцентр МНК

Бандерівці в КримуМісія берегині роду

За нами майбутнє! V Всеукраїнський ЗбірМолодіжного Націоналістичного Конгресу

Україна

Гурби-Антонівці знову

оголошують мобі-лізацію!!!

стор.7

число 1 (24), зима - весна 2009, стор. 2ТЕРЕН УКРАЇНА

З 11 по 16 березня тривав рейдЗакарпаттям «похідної групи» представ-ників патріотичних організацій з Києва,приурочений до сімдесятиріччя прого-лошення Карпатської України. Учасникизаходу відвідали Ужгород, Мукачево,Тересву, Хуст та інші населені пунктирегіону. В ході поїздки проведено рядзустрічей з громадськістю, студентами,школярами, представниками органіввлади, політичних партій та громадськихорганізацій, журналістами. Особливозапам’яталася зустріч з довголітнім чле-ном ОУН, політв’язнем угорських тарадянських концтаборів, учасником“Карпатської Січі” 85-літнім МихайломПетричком. В Ужгородському прес-клубівідбулася презентація книги ПетраМірчука „Карпатська Україна”, щойновиданої УВС ім. Юрія Липи з нагоди 70-річчя Карпатської України. Виданнякниги стало можливим завдяки спільнимзусиллям вихідців з Закарпаття, головамвсеукраїнських молодіжних організацій«Фундації Регіональних Ініціатив»Олександру Солонтаю, «МолодогоНародного Руху” Івану Крульку та“Молодіжного НаціоналістичногоКонгресу» Ярославу Іляшу.

«До збірки окрім витягу з «Нарисуісторії ОУН 1920-1939 років» ввійшлаще низка статей, архівних фотоматеріа-

лів, історичних листівок та біографічно-го покажчика» — розповів голова ВМГО«МНК» Ярослав Іляш. Він також сказав,

що вбачає завданням молодихукраїнців відродити пам’ятьгероїв Карпатської України таналежно вшанувати їхній подвиг.

Іван Крулько, голова ВМГО„Молодий народний рух», заува-жив, що український національ-ний дух після голодомору, репре-сій, відродився саме наЗакарпатті, де у 1939 році прого-лосили Карпатську Україну.

“ П о д і їК а р п а т с ь ко їУкраїни дужеяскраво проде-монстрували,що населенняЗакарпаття вва-жає себеукраїнцями іпрагне завждибути невід’єм-ною частиноюУк р а ї н с ь ко їдержави. А,отже, намаган-

ня нині підняти тему «русинства» єштучним», — сказав Іван Крулько.

Як розповів заступник директора

Центру Національного ВідродженняВіктор Рог, молоді лідери намагаютьсядонести до всієї України значення подій70-літньої давності, щоб усі співвітчиз-ники розуміли вклад закарпатців у роз-будову Української держави.

Онук Степана Бандери, журналістСтепан Бандера розповів, що народивсяв Канаді і з самого малку вивчав подіїКарпатської України, біографіюАвгустина Волошина на рівні з власнимдідом, Романом Шухевичем чи іншимиактивістами визвольних змагань ХХ сто-ліття. Він також висловив переконання,винесене з історії, що Україні слід розра-ховувати на власні сили, а не на допомо-гу інших країн. А також зацитував відпо-відь німецькому консулові полковникаМ. Колодзінського-«Гузара»: «У словни-ку українського націоналіста немаєслова «капітулювати». Сильніший ворогможе нас у бою перемогти, але постави-ти нас перед собою на коліна – ніколи!».

Святослав Липовецький, головаСпілки Української Молоді в Україні,наголосив на необхідності відродженняна Закарпатті духу української територіїна противагу політичному русинству.

Молоді лідери також передали спеці-альні подарунки для бібліотек, універси-тетів та інших навчальних закладівЗакарпаття і взяли участь у велелюднихвшануваннях бійців «Карпатської Січі»на Красному полі біля Хусту.

Василь Береза

продовження, початок на стор.1

Також таборовики провели практичні занятя із техніки ске-лелазіння, автономного самовиживання у складних природніхумовах та тематичних лекцій з історії національно-визвольно-го руху українського народу.

За час табору температура в низинах піднімалась до +11, ана вершинах, з урахуванням сильного вітру, падала до –12.Таборовиками було підкорено одну з найвищих вершинКримських гір Еклізі-Бурун (1525 м), здійснено низку підйомівта спусків по підвісних скелях та купання у холодномуЧорному морі поблизу Алушти.

Кожний таборовик мав можливість перевірити себе на пси-хологічну і моральну стійкість в складних природних умовах,позбавляючи себе повноцінного харчування, сну і відпочинку.

За словами одного з учасників табору, інструктора з альпі-нізму Івана Кішки, це був один з найскладніших вишколів самеза рівнем підготовки і технікою сходження на складні скелястігори. Саме такі табори поповнюють когорти активістівМолодіжного Націоналістичного Конгресу і своєю роботоюзміцнюють організацію.

ДовідкаЗимовий екстремальний вишкільний табір 1-го рівня

«Урай» був заснований Молодіжним НаціоналістичнимКонгресом у 2003 році. За свою відносно коротку історію існу-вання мандрівного табору близько ста членів МНК успішнопройшли цей складний вишкіл. «Урай» щороку змінює місце

проведення і проводиться не лише в Україні, а і за її межами:Рівненська, Сумська, Брянська, Чернігівська, Київська, Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Тернопільська,Хмельницька, Житомирська області – регіони, в яких побували«ураївці». Основні вимоги до табору – важкопрохідна місце-вість, складність маршруту, повна автономність при самовижи-ванні та чітке виконання програми. У таборі беруть участьтільки хлопці.

Петро Клен, Інформцентр МНК

Бандерівці в Криму

Рейд пошани на Карпатську УкраїнуВсеукраїнські заходи

06.09.08Проведено чергове засідання Центрального

Проводу МНК, де були розглянуті актуальніпитання інформаційно-пропагандивної роботи,підбито підсумки діяльності та затверджено гра-фік пріоритетних заходів на осінньо-зимовийперіод.

Від імені усієї організації голова МНКЯрослав Іляш оголосив офіційну подякуЗ’єднаному Україно-АмериканськомуДопомоговому Комітету (ЗУАДК) та ЛізіУкраїнців Канади (ЛУК) за фінансове сприянняу проведенні молодіжного вишкільного табору«Відвага-2008» ім.Івана Гавдиди.

16.10.08Біля Золотих Воріт у Києві проведено акцію

"Книжкова брама". Сотні перехожих зупинялисябіля піраміди з картонних коробок, котра виро-стала біля пам’ятника Ярославу Мудрому. Цебула не комерційна чи політична акція - в короб-ках зібрали книги для читачів Полтавської дитя-чої обласної бібліотеки імені Панаса Мирного.

Організатори поставили собі за мету привер-нути увагу суспільства та владних інституцій докатастрофічної ситуації, в якій опинилися сьо-годні бібліотеки, зокрема сільські, та українськекниговидавництво.

Долучилися до акції ЦНВ, УВС імені ЮріяЛипи та МНК, які подарували дітям добірку пат-ріотичної літератури.

23-25.10.08Представники МНК взяли участь у всеу-

країнському семінарі, який проводився в рамкахгромадянської кампанії „МОЛОДІЖНА ВАРТА:молодь за Вами спостерігає!” На захід з’їхалосябільше півсотні делегатів з усіх регіонів України– представників молодіжних організацій, органівстудентського самоврядування тощо.

Темою семінару став моніторинг парламен-тських політичних сил щодо їх передвиборчихобіцянок в сфері молодіжної політики.

30.10.08У м. Києві в конференц-залі Центру

Національного Відродження відбувся “круглийстіл” на тему “Деколонізація Верховної РадиУкраїни”, де обговорювали питання:

• постколоніальна психологія народних депу-татів - загроза національним інтересам України;

• консолідація і роль патріотичних силУкраїни;

“Круглий стіл” відбувся з ініціативи ОУН(р)під проводом А.Гайдамахи та ОУН(м) під прово-дом М.Плав’юка. Участь у його роботі взяли:“Українська справа”, КУН, ВО “Свобода”, УП,МНК, Братства ОУН-УПА та ін.

21.11.08МНК вніс пропозиції до Міністерства у спра-

вах сімї, молоді та спорту щодо проектуДоктрини молодіжної політики "Українськийсоціальний ліфт”.

Більшість пропозицій МНК були враховані івнесені у кінцевий варіант проекту Доктрини.Зокрема, до документу було внесено пункти проучасть молоді у державотворчих процесах,забезпечення духовних і культурних потребмолоді, формування національної і громадськоїсвідомості, подолання інформаційно-правовоговакууму, що стосуються вирішення проблеммолоді та ін.

МНК задекларував загальну підтримку ідеямДоктрини, і при офіційному затвердженні візьмеактивну участь у її реалізації.

26.11.08За ініціативи МНК до 100-літнього ювілею з

дня народження Степана Бандери видано збірку"Шлях Бандери".

Пропонована збірка містить статтіСвятослава Липовецького і Віктора Рога, в якихвисвітлюються біографічні дані ПровідникаОУН і міститься огляд його теоретичної спадщи-ни. Фотододатком у виданні вміщена добіркаунікальних світлин з життя Степана Бандери.

Збірка видана на пожертви Осипа Довбуша,Михайла Прихідного, Юліана Олексюка таМихайла Мілянича з Лестеру (Англія).

29-30.11.08У Києві відбувся семінар-практикум з стра-

тегічного планування організаційної діяльностіМНК. Учасниками заходу стали 38 найдієвішихрегіональних представників організації.

«Метою семінару є окреслити і зрозумітимету, завдання, стратегічні цілі та відповідаль-ність кожного керівника за те, щоб підняти орга-нізацію на високий рівень»,- зазначив ГоловаМНК Ярослав Іляш.

За допомогою представників базових регіо-нальних структур було проведено тренінг«Алгоритм результативності та успішності», деучасники мали змогу змоделювати механізмрезультативної акції чи кампанії.

Прес-конференція в Ужгороді

Голова МНК Ярослав Іляшдарує книги учням Хустськоїгімназії

Таборування - один з найкращих засобів виховання підро-стаючого покоління. Ніщо не може так згуртувати групулюдей, як спільне перебування та діяльність в екстремальнихумовах, якими, до певної міри є табори. Заздалегідь продуманапрограма, якісний підбір інструкторів, ізольованість юнаківвід міста, з його шкідливими впливами, та дух романтики —все це в поєднанні дає змогу виховати цілісну, національно сві-дому та морально стійку особистість.

Сперечатись про корисність таборів недоцільно, але вини-кає питання – як підготувати і провести дійсно якісний табір?Відповідь на це питання шукали організатори Всеукраїнськогосемінару для молодіжних громадських організацій з проведен-ня польових таборів, ініціатором якого виступив МолодіжнийНаціоналістичний Конгрес за сприяння Міністерства у справахсім’ї, молоді та спорту.

Захід проходив з 20 по 23 листопада 2008 року поблизу с.Комарівка Макарівського району Київської області. Його учас-никами стали сімдесят молодих людей з різних регіонівУкраїни - представники молодіжних громадських організацій,ініціативних груп, студентського самоврядування.

Програма заходу була надзвичайно насиченою і різноманіт-

ною. Вона включала в себе лекції, роботу в групах, практичніта теоретичні заняття. Особливо учасникам запам’яталисядружні вечірні ватри, якими закінчувався насичений таборо-вий день.

Своїми враженнями з нами поділилася учасниця семінаруАнна Озеран: «Організатори дуже гарно показали учасникаммеханізм втілення таких заходів; і це дало змогу популяризува-ти наметові таборування як універсальний спосіб вишколу,патріотичного виховання, дозвілля й оздоровлення молоді».Даний захід дав можливість активістам молодіжних громадсь-ких організацій переконатися в ефективності польових таборівта отримати відповідні знання і методичні рекомендації».

Організаторами всеукраїнського семінару було видано«Практичний посібник з проведення польових таборів». Зайого основу було взято попередній досвід таборування такихорганізацій як Спілка Української Молоді, Пласт та інновацій-ні методики вишкільної системи МолодіжногоНаціоналістичного Конгресу. Посібник безкоштовно розпо-всюджувався по осередках громадських організацій в регіонахУкраїни.

Катерина Аврамчук, Інформцентр МНК

Перший в Україні семінар з таборування

Діяльність МНК. Коротко

МНК-івці на горі Еклізі-Бурун

ТЕРЕН УКРАЇНАчисло 1 (24), зима - весна 2009, стор. 3

Волинь

18.10.08У м. Луцьку на Замковій площі біля пам’ят-

ника жертвам комуністичних злочинівВолинською обласною організацією“Молодіжний Націоналістичний Конгрес” булапроведена акція “33 хвилини” в пам’ять жертвгеноциду української нації 1932-33 рр.

Члени МНК розповіли присутнім про штуч-ний характер геноциду українців виконаногокомуністичною тоталітарною владою. Такожбуло зачитано близько 300 імен жертв голодомо-ру з Херсонської та Миколаївської областей таїхній вік. На завершення заходу учасники запа-лили свічки пам’яті та вшанували пам’ять міль-йонів українців хвилиною мовчання.

16.11.08У с. Гаразджа, що поблизу Луцька, відбулась

панахида на місці, де у листопаді 1946 рокусемеро українських повстанців підірвали себе укриївці гранатою, щоб не здатися живими воро-гу.

Ця криївка знаходилась посеред лісу, а теперна її місці стараннями Володимира Доманського– повстанця, багатолітнього в’язня сталінськихтаборів та члена Братства ветеранів ОУН-УПА,відновлена могила і впорядкована молодимипатріотами з МНК.

Дніпропетровськ

01.01.09Членами Дніпропетровського МНК було

проведено пропагандивну акцію з відзначення100 років з дня народження Провідника ОУНСтепана Бандери.

Молоді націоналісти вивісили по містуінформаційні плакати та роздали серед молодідекількасот тематичних листівок.

Київ

25-26.10.08«Устійнити життєві орієнтири та навчити

молодь на ділі відстоювати свої права і гідність»- таким був лейтмотив вишколу КМО МНК,який проводився поблизу Вишгорода. Йогометою було донести до молоді ідеї, засади і акту-альність українського націоналізму. Завданням –перевірити себе.

Програма передбачала в собі як практичнізавдання, так і теоретичні. Було прочитано рядлекцій: табірництво, мандрівництво, орієнтуван-ня, молодіжні організації, лідерство,туризм, кон-фліктологія.

Кожен учасник вишколу зрозумів, що самевід його активної позиції у громадському життіта фахових навичок буде залежати майбутнєкраїни і розвиток молодіжного патріотичногоруху зокрема.

07.11.08Відбулася звітно-виборча конференція

Київської МО МНК, на якій переобиралосякерівництво та оцінювалася робота референтурта міської організації за підзвітний період.

У звітах керівництва осередку було вислов-лено подяку тим членам організації, що допома-гали в роботі та вели активну діяльність. Такожбули зазначені недоліки роботи деяких референ-тур та визначені шляхи щодо оптимізації їхроботи.

До складу Проводу організації увійшлипредставники нової генерації МНКівців - сту-денти провідних київських ВНЗ.

12.12.08Здавна нам відоме християнське свято

Андрія - одне з перших, що розпочинає ланцю-жок зимових. На жаль, у наш час мало хто дотри-мується традицій, але Київська організаціяМНК, ламаючи ці стереотипи, провелаАндріївські вечорниці.

Святкування спиралося на давні українськізвичаї і розпочалося з театралізованого дійствадо якого можна віднести і ритуальне кусання„калити”. Парубки повинні були витримати усіжарти подруг, інакше отримували щедро сажеюпо обличчю. Під час такого народного гуляння,дівчата пригощали гостей свята домашніми варе-никами, начиненими різноманітною смакотою.Вечір продовжився веселими іграми, конкурса-ми та жартами.

14.12.08Керівники КМО МНК та Центру

Національного Відродження взяли участь уроботі Конгресу Всеукраїнського педагогічноготовариства ім. Григорія Ващенка.

Під час форуму педагогів ставилося питанняоб`єднання зусиль із громадськими організація-ми для системної роботи на шляху формуваннянаціонально-свідомої молоді.

Великий українець ВолодимирЧерняк колись сказав: «Живи задля того,за що варто вмерти». Саме ці слова дужевлучно та яскраво виразили зміст життята вчинки наших земляків - закарпатців,а особливо молоді, 70 років тому. Аджесаме в 1939 році, коли одна за одноюпадали й підкорялися нацистсь-ко–німецькій імперії майже без спроти-ву, такі країни як Франція,Чехословаччина, Польща, наші землякиманіфестували на весь світ про своєправо мати державність разом зі своїмибратами з Великої України, не простословами та лозунгами, а зі зброєю вруках.

Закарпаттю або званій в давнинуЗакарпатська Русь, Срібна Земля,Рутенія, судилось найраніше з усіхземель України попасти під чужу нево-лю і найдовше в ній пробути. І саме вісторичних подіях весни 1939 р. нашіземляки втілили своє споконвічне праг-нення до волі, самостійності таоб’єднання з Україною.

1938-39 рр. є переломними і водно-час трагічними роками не тільки дляЗакарпаття, а й для всієї Європи. Так, 29- 30 вересня 1938 року в м. Мюнхені від-бувається „Міжнародна Конференція” заучастю представників нацистськогокерівництва та діячів західноєвропей-ської „демократії”, схильних до цинічно-го фарисейства та політиканства. Занаслідко якої Чехословаччина, до складуякої на той час входило і Закарпаття,згідно Парісенжерменського договорувід 1919 року, була пошматована. Так, 30вересня 1938 р., жителі Чехословаччини,Судетської області без жодного пострілустали громадянами нацистськоїНімеччини.

Саме ці події, стали головним каталі-затором національно-державного будів-ництва на Закарпатті. Так на Закарпаттіперед виборами до Сойму„Підкарпатської Руси” (так званого міс-цевого парламенту) була сформованаєдина політична партія „УкраїнськеНаціональне Об’єднання” (УНО) на чоліз отцем, в подальшому - Прем’єром таПрезидентом Августином Волошином,званим в народі Батьком. Головноюметою Українського НаціональногоОб’єднання було консолідоване держав-не будівництво на Закарпатті. Але з усіхсторін наші земляки відчували тиск тапригнічення, зокрема мадяри та поляки

постійно проводили саботаж татерористичні акти — підривалимости та комунікації, вчиняливбивства на прикордонних терито-ріях, чехи відправляли наЗакарпаття армії на чолі з явнимиукраїнофобами.

Саме тому одним з перших зав-дань державотворення посталоформування власних збройних сил— Карпатської Січі. За покликомволі без жодного примусу, до Січіпримикали сотні наших земляків табратів з Великої України — гали-чан, волиняків, надніпрянців. Аджекожен карпатський січовик прися-гав: «У всякій хвилині нашоїборотьби стоїмо за самостійність ісоборність УкраїнськоїДержави…Присягаємо: Кров іжиття наше віддамо за волю і само-стійність української нації. Небудемо знати відпочинку аж допереможного кінця. На наказ доборотьби ми станемо всі, вірніУкраїнській Нації. Так нам, Боже,допоможи!».

Вибори до місцевого парламенту —Сойму, які відбулися 12 лютого 1939 р.показали, що участь у виборах взяло263202 чоловік — 92,5 % населення, ізних 243557 чоловік, тобто 92,4 % прого-лосувало за УНО. Що яскраво підтвер-дило факт широкої суспільної підтримкиукраїнської державотворчої акції наЗакарпатті в 1938 — 1939 роках.

На початку березня 1939 р. розвідкаКарпатської Січі принесла тривожнеповідомлення про концентраціюмадярських збройних сил на південнихкордонах Карпатської України. 14 берез-ня 1939 року президент ЧехословаччиниГаха зрікся самостійності та попросивперед Гітлером німецького протекторатунад державою. Того ж дня мадярськерадіо проінформувало про те, що Гітлерта Муссоліні дали згоду на окупаціюЗакарпаття мадярам.

Звістку про це, уряд автономної„Карпатської України” на чолі зпрем’єр–міністром о. АвгустиномВолошином, прийняв з проголошеннямповної незалежності Закарпаття.Наступного дня 15 березня 1939 р. пар-ламент Закарпаття (Сойм) одноголосносхвалив перший закон новоствореноїдержави:

Закон ч.1– Карпатська Україна є незалежна

Держава;– Назва Держави є Карпатська

Україна;– Карпатська Україна є республіка з

президентом, вибраним СоймомКарпатської України на чолі;

– Державна мова КарпатськоїУкраїни є українська мова;

– Барва державного прапораКарпатської України є синя і жовта, причому барва синя є горішня, а жовта єдолішня;

– Державний гімн КарпатськоїУкраїни є: „Ще не вмерла Україна...”

На Сесії Карпатсько–УкраїнськогоСойму посол Михайло Брящайка прого-лосив такі слова: «Не знищив ворогукраїнців за Карпатами продовж тисячіроків, не знищить їх і теперішнім своїмнаїздом. А прийде скоро час, коли всіукраїнці, від Попраду й Тиси по Дон іКубань, заживуть вільно в сувереннійукраїнській державі!».

Карпатська Україна як державапроіснувала лише декілька днів, але зацей маленький проміжок часу весь світпобачив, що закарпатці є невід’ємноючастиною великої української нації, босаме «спільність пролитої крові за спіль-ні політичні ідеали — це перша ознаканації». Адже на Красному Полі клалижиття не тільки закарпатці, а й сотнігаличан, волинян, надніпрянців, бокожен з них мріяв, усвідомлював та діяв,знаючи що саме Карпатська України маєстати поштовхом подальшої боротьбиусього українського народу в отриманнітакої жаданої свободи у власній само-стійній соборній державі. Але як завждивідсутність мінімально необхідної зброїта боєприпасів стала першою й основ-ною перешкодою причиною жахливоїрозв’язки боротьби наших земляків завласну державність.

Незважаючи на катастрофічну неозб-роєність, відсутність військового досві-ду, офіцерсько–командирського складу,карпатські січовики дали такий відсіч,про який гомоніла вся Європа. Такзокрема, в польській газеті „МеркуриюшПольські” зазначалось: „На шпальтахМеркуриюша ми вступали з цілою безо-глядністю проти „ЗакарпатськоїУкраїни”... Мусимо, одначе, чесно сказа-ти, що в обличчя останніх подій маємобільшу пошану до українців, ніж дочехів і словаків. Які б там не були і хто бтам не були оті „січовики”, а все таки тілюди не скавуліли, не склали зброї, алебилися в найтяжчих політичних і страте-гічних умовах... Якщо б я стояв на чолісотні мадярської піхоти, я на власну від-повідальність наказав би віддати почес-ний салют над трупами полеглих україн-ців”.

Вивчаючи історичні матеріали й спо-гади учасників, просто вражаєшся тимнелюдським духом відваг цихлюдей–велетнів, які клали тіло і душу навівтар свободи рідного краю. Аджекожен учасник Карпатської Січі добреусвідомлював й пам’ятав слова одного зголовних командирів МихайлаКолодзінського–«Гузара»: «Не з’їздами інарадами відбудуємо Україну… Мусишборотися, інакше загинеш. Коли вженема розумного виходу з тяжкого поло-ження, то треба вміти вмерти по-герой-ськи, щоб така смерть була джереломсили для молодих поколінь».

І це були не просто пафосні слова,так 19 березня 1939 року в селищіСолотвино біля соляних шахт, даючиодин з останніх боїв мадярським окупан-там, загинув МихайлоКолодзінський–«Гузар» зі своїм побра-тимом Зеноном Косаком та десяткомінших невідомих січовиків.

Вічна пам’ять всім учасникамКарпатської України!!!

Як катастрофічно не вистачає нам, внаш час саме таких людей–велетнів,адже кожен з них йшов на вірну смерть,вони не думали, що їм ще треба пожити:кохати, ростити дітей, внуків чи як чкур-нути з цієї землі якнайдалі за океан.Боролися до кінця!!!

Отож, сьогодні, у дні 70–ї річниці тихславних й водночас трагічних подій, нашсвятий обов’язок як нащадківКарпатської України — знати й берегтисвоє історичне коріння, бо тількипам’ятаючи минуле, ми будемо матигідне і надійне майбутнє.

Бенчак Віталій,голова Закарпатської ОО МНК

Герої Срібної Землі живуть у наших серцях

29 січня 2009 року українська гро-мадськість відзначила 91-шу річницюбою під Крутами. Тоді, в 1918 році, те,що називалося "українським військом",а саме – близько 300 мало навчених сту-дентів та гімназистів, – загинули смертюхоробрих від куль і багнетів більшовиць-кої армії Ніколая Муравйова.

Ця подія обросла легендами і міфа-ми, її називають ледь не "українськимиФермопілами", маючи на увазі, що зви-тягу українських студентів доречнопорівнювати із подвигом 300 спартан-ських воїнів, які загинули у протистоян-ні з переважаючими силами перськоїармії.

Втім, деякі ура-патріоти часто забу-вають, що нічого подібного не сталося б,

якби не злочинна недбалістьтодішньої української влади, керів-ництва Центральної Ради, яке невважало за потрібне вчасно сфор-мувати регулярну українськуармію.

В результаті, у пекло війнибули кинуті київські хлопчаки –юнкери, гімназисти та студентиКиївського університету.

Про цю обставину доречно зга-дати тепер, коли бездіяльністьнинішньої влади призвела доповної втрати боєздатності українськихЗбройних Сил.

Враховуючи минулорічні події вПівденній Осетії й перманентний стан"холодної війни" з Росією, все частіше і

частіше виникає запитання: чи зможе, вразі військового конфлікту, вітчизнянаармія захистити українських громадян?

продовження на стор. 5

Чекаємо на другі Крути?

Діяльність МНК. Коротко

число 1 (24), зима - весна 2009, стор. 4ТЕРЕН УКРАЇНА

Початок 20-х років минулого століт-тя — це для українського визвольногоруху період глибокої кризи. Кілька роківкривавих змагань за втримання держав-ності, жертви самовідданих борців занезалежність не принесли бажаногорезультату. Це було великою кривдоюдля українського народу, тим більше, щоменш готові до боротьби нації, отрима-ли державність внаслідок розпадуАвстро-Угорської та Російської імперій.І хоча український національний орга-нізм рефлекторно намагався продовжу-вати боротьбу, обставини не давалишансу на негайне досягнення державно-сті. Потрібно було осмислити причинипоразки та скласти план перемоги.

Великим щастям для українськогонароду було те, що серед командиріввизвольної боротьби знайшлася людина,яка зрозуміла, що ні Зимові походи, німісцеві повстання отаманів кардинальноне змінять становища народу, бо самнарод не може викресати з себе вогнюзагальнонаціонального повстання. Цебув Євген Коновалець — людина, якійУкраїна завдячує тим, що процес визво-лення періоду УНР-ЗУНР не згас, анабув системних ознак, поширив під-тримку в народі, пристосувався до зміністоричних обставин і врешті призвів доАкта 24 серпня 1991 року.

Коновалець не був єдиною людиною,яка готувала появу синьо-жовтої держа-ви, однак саме він запустив процес, якийпризвів до її появи, і кілька разів у важ-ливих історичних моментах підштовх-нув цей процес в потрібному напрямку.А вже коли “процес пішов”, то, як знає-мо, зупинити його непросто.

На думку Євгена Коновальця,боротьба була програна тому, що націо-нальна еліта, яка опинилася біля кермадержави, перебувала в полоні ідейнихстереотипів, нав'язаних окупантами,позбувалася цих стереотипів уже в ходіборотьби, за що довелося розплачувати-ся дошкульними поразками. В народі жне було достатньо поширеного переко-нання, що власна держава варта того,щоб за неї віддавати життя. Авжеж,герої були — про це свідчать і Крути, іБазар, і багато інших епізодів боротьби,але героїв було виразно замало, щоб роз-палити вогонь загальнонаціональноїборотьби. І коли бойові товаришіКоновальця займаються організацієюнових повстань, він сам зосереджуєтьсяна організації процесу підготовки май-бутніх героїв та організації процесувироблення ідеології визвольного руху.

Ідеологія. Солдат на війні заглядає вочі смерті, і щоб він не здезертирував вобличчі небезпеки, повинна бути сильнаідейна мотивація його боротьби.Повинна бути віра в те, що життя, відда-не у війні за свій народ, є ціннішим длясуспільства, для нащадків, від того, якетихо дотліло у своїй хаті скраю.Заслугою Коновальця є те, що він поба-чив ще не оцінений сучасниками талантДонцова, домігся призначення йогошеф-редактором “Літературно-Наукового Вісника” та організувавкошти на випуск журналу. Всі три пун-кти були неочевидними для сучасників.Донцов, попри весь свій талант, у побуті

був дуже конфліктною людиною, сва-рився через дрібниці і задля принципу,набув у середовищі галицької інтелекту-альної еліти багато персональних воро-гів, і призначення його на місце, яке зай-мали Грушевський, Франко та Павлик,було складною дипломатичною пробле-мою. Але дипломатичний талантКоновальця залагіднив конфлікти, пере-конав неприхильних фінансувати видан-ня, і геній Донцова розкрився.Ідеологічна частина процесу пішла.

Еліта. Переконанням Коновальцябуло, що покоління солдатів, командиріві політиків УНР та ЗУНР свою роль вісторії вже зіграло, а другого шансу істо-рія їм не дасть. Поки не пізно, потрібноготувати тих, які будуть командираминових визвольних воєн, навіть, якщовони щойно пішли до школи. Бойовийпобратим Коновальця, полковник арміїУНР Іван Чмола відроджує “Пласт”,який власне й стає кузнею кадрів май-бутньої боротьби. Іван Чмола, який взявна себе це завдання, був членомНачальної Команди УВО, і ми не знаєможодної бойової операції підпільників,яку б він організував. Але ми знаємо, щобільшість провідників ОУН і командирівУПА перейшли через “Пласт”, і на тере-зах історії цей внесок переважує багатобойових чинів. “Пласт” широко увійшову життя української молоді, і під кінець1920-х років старші серед пластунівбрали участь у бойових операціях УВО.Запалена ідеєю, маючи ясні світогляднідороговкази, молодь повинна була самадостосувати світоглядну базу до полі-тичних реалій тодішнього світу, самаскласти програму, сама себе навчитиновим технологіям боротьби і втілитизавдання в реальність. Причому, якщообставини не дозволять виконати зав-дання їм — то треба було зробити так,щоб воно реалізувалось наступнимпоколінням.

В кінці 1920-х років у процесі, запла-нованому Коновальцем, з'явилась новаякість. Гімназійники стали студентами,відчули себе самодостатніми людьми іпочали створювати підпільні організа-ції, по-своєму планувати процес визво-лення. Ідеологія зрослася з новим поко-лінням. Коновалець, який вже тоді буввизнаним лідером визвольного процесу,

ініціює створення нової структури —Організації Українських Націоналістів.За свідченнями Степана Ленкавського,одного з учасників установчого Збору,їдучи на Збір, студенти не дуже розумі-ли, що саме, і для чого створюється.Адже була УВО, вона мала достатнюпопулярність в народі, вела боротьбу завизволення, і самі ж студенти прагнули,й ставали увістами. Навіщо ж ОУН, щеодна структура, якщо існує добре нала-годжена діюча УВО?

Йшлося про те, що нове поколінняповинно було само створити структуру,яка б відповідала викликам доби. Підявним впливом Донцова ЯрославСтецько укладає орденські принципипобудови організації. Ленкавський пишедесять заповідей нового покоління,Косак — 44 правила, Мащак — молитвунаціоналіста... Звільнення України стаєжиттєвою місією для молодих романти-ків — про це вони складають присягуперед Богом і Україною, а від присягиперед Богом, як відомо, немає вороття. Іу свої лави вони беруть не всіх бажаю-чих, але лише тих, які готові жити цієюмісією. За кілька років Коновалець дип-ломатично проводить непомітні кадровізміни, на місце ветеранів УВО прихо-дять студенти, а сама УВО стає однією зреферентур ОУН. Але й там уже керува-ли молоді.

Останньою важливою корекцієюпроцесу з боку Коновальця був Бандера.Крім ідейних принципів функціонуван-ня суспільних структур, важливими є щей способи побудови структур та принци-пи взаємодії між різними ланками орга-нізації. Степан Бандера мав талант бачи-ти наскрізь, яким чином структура,утворена з окремих людей, проектуєтьсяна суспільство, щоб отримати потрібнийрезультат — готовність народу до націо-нальної революції. Свою концепцію сус-пільної архітектури ОУН Бандера пре-зентував у 1933 році, і був призначенийКраєвим провідником. Від того часуможна говорити лише про вдосконален-ня структури ОУН, як відповідь на новівимоги доби. Концепція Бандери дозво-лила розбудувати Організацію до 20 000заприсяжених людей напередодні радян-сько-німецької війни.

продовження на стор. 6

Ідея та місія ОУНДо 80-річчя від створенняКиїв

16.12.08Київська міська організація МНК стала пере-

можцем представницького футбольного турніру„Кубок Пам’яті Героїв”, який організувала ВМГО„Християнсько-Демократичний Союз Молоді” запідтримки Головного управляння у справах сім’ї,дітей та молоді КМДА.

Турнір цього року був присвячений видатномудержавному діячу України - гетьману ІвануМазепі і ставив за мету пропаганду здорового спо-собу життя, заняття спортом тощо. Участь у зма-ганнях взяли студентські команди – збірні столич-них ВНЗ та громадські організації патріотичногоспрямування.

В результаті запеклої боротьби у фінал вий-шли об’єднана команда МолодіжногоНаціоналістичного Конгресу і фен-фірми „ЧорніВовки” проти Європейської Молоді України, якіздолали студентську збірну Києво-Могилянськоїакадемії і молодих християнських демократів від-повідно. У вирішальному матчі команда МНК здо-була перемогу з рахунком 3-1.

Одним із кращих гравців турніру було визнаноВладислава Демченка (кращий воротар), прадідякого був вояком армії УНР і розстріляний більшо-виками під Базаром 23 лютого 1921 року. Саме вінзахищав ворота команди МНК/”Чорних вовків”.

22.01.09На Софіївській площі було проведено урочи-

стості з нагоди 90-ї річниці об’єднання УНР таЗУНР, в яких взяли участь члени КМО МНК.

Святкування розпочалося з урочистої ходи відпам’ятника Тараса Шевченка до Софіївськоїплощі, із вшановуванням першого ПрезидентаУкраїни Михайла Грушевського. В програмі захо-ду були виступи громадсько-політичних діячів,концерт народного артиста України ТарасаПетриненка і хору "Гомін".

Кульмінацією програми стало розгортаннянайбільшого в Україні синьо-жовтого прапора. Якповідомляє прес-служба УНП, найбільший прапор(35 Х 40 метрів) розміром із половину футбольно-го поля, привезли з Донецька.

Також у Палаці Ветеранів відбулися урочистізбори громадськості Києва за участі відомих істо-риків та громадських діячів. Серед доповідачівбув і член КМО МНК Сергій Пархоменко, якийвиголосив доповідь: «Об`єднання українськихземель: історичні висновки та сучасні виклики»

Львів

12.10.08Інтелектуально-динамічна гра «БАНДЕРАЗ-

НАЙ» за участі учнівської молоді відбулася у містіЛьвові. Майже триста представників львівськихшкіл змагалися за право бути кращими серед усіхучасників-бандерознавців.

Організатори: Львівська міська рада,МГО“Підкова”, МГО “Інститут ГромадськогоЛідерства”, “Молодіжний націоналістичний кон-грес”.

Умови «БАНДЕРАЗНАЮ» вимагали знаннябіографії та діяльності Степана Бандери, високогорівня логічного мислення, швидкого вирішенняскладних завдань в обмежені проміжки часу, рішу-чості, здатності робити правильні висновки заумов недостатньої інформації та орієнтуватися влабіринті вулиць і проспектів славного міста Лева.

19.10.08У Львові відбувся квест „УПА fashion”, при-

свячений 66-й річниці створення УкраїнськоїПовстанської Армії. У ньому взяло участь 17команд, серед яких була й команда, організованачленами та прихильниками МНК.

Вулиця Героїв УПА, вулиця Шухевича,пам’ятник Бандері – ці та інші місця довелося від-відати командам упродовж гри. Учасникам потріб-но було крім знань з історії УПА, біографій про-відників українського націоналізму використову-вати ще й ерудицію із літератури, проявляти логіч-не мислення, спостережливість і кмітливість, атакож хороший рівень спортивної підготовки дляподолання чималих відстаней.

12.11.08.У Львові біля університету ім. Івана Франка

відбулась акція «Політики на нас забили». Акціябула присвячена невиконаним обіцянкам основ-них політичних сил перед молоддю.

Молоді люди з символікою різних політичнихсил (БЮТ, ПР, НУНС, КПУ, БЛ), як і годиться, обі-цяли молоді «світле майбутнє» та годували їхсолодкими обіцянками (роздаючи смоктальніцукерки з передвиборчими обіцянками).

Організатор заходу громадянська кампанія«МОЛОДІЖНА ВАРТА». В даній акції приймалиучасть Молодіжний Націоналістичний Конгрес,Фундація Регіональних Ініціатив, СпілкаІніціативної Молоді.

Конгрес Українських Націоналістіву Відні (лютий 1929 р)

22 листопада 2008 року біляРосійського консульства у Львові відбу-лася акція „Ми не забули…”, присвяче-на 75-ій річниці Голодомору. ЇЇ організа-тором виступила Львівська обласнаорганізація "МолодіжнийНаціоналістичний Конгрес".

Метою заходу було не лише вшану-вання цієї сумної сторінки в історіїУкраїни, але й вимога до Москви якспадкоємиці Радянського Союзу визнатижахливий злочин проти українськогонаселення. Навіть тепер, коли цивілізо-ваний світ вважає голодомор 1932-1933рр. геноцидом, московське керівництвопродовжує не визнавати злочинів своїхпопередників.

На знак приналежності до постраж-далої нації та як знак пошани до жертвГолодомору, кожен з учасників заходувідгукнувся на заклик „Принеси жменюзерна голодній Москві!”. Так зерномнаповнювався мішечок, який організато-ри заходу передали російському консулуЄвгенію Гузєєву.

«У роки голоду ця пшениця врятува-

ла б життя. Ми можемо зібрати цезерно, та ніхто не поверне втраченіжиття мільйонів українців» – гово-рить член МНК Іван Демчук.

«Справжня причина Голодомору -страх, страх «диявольської системитерору» перед світлом могутньогодуху українців, у якому жила і живепам’ять Коліївщини та воїнства,героїв та борців славиВолодимирового Тризуба, які неслизагрозу радянському злу...» - наголо-сив керівник місцевого осередкуМНК Андрій Бень.

Російський консул спустився-таки додемонстрантів, але намагався всілякоуникати конструктивного діалогу,постійно повторюючи: «Голодомора небыло, был голод…».

Вислухавши "аргументи" консула,молоді націоналісти нагадали йому, що75 років тому бойовик ОУН МиколаЛемик за присудом Організації виконаватентат проти радянського консула уЛьвові А. Майлова на знак протеступроти організації радянською владою

штучного голоду, спрямованого на зни-щення українського населення в СРСР.

Демонстранти, передавши своївимоги, завершили мітинг ходою допам’ятника Жертвам комуністичнихзлочинів, де відбулася спільна молитва ізапалення свічок пам’яті.

Після цього члени МНК та всі охочіприєдналися до 33-годинного голоду-вання в знак пам’яті про виморенихукраїнців.

Прес-служба ЛОО МНК

Діяльність МНК. Коротко

«Від житниці Європи - голодній Москві»

Голова Львівського МНК передає зібране зерноросійському консулу Євгенію Гузєєву

ТЕРЕН УКРАЇНАчисло 1 (24), зима - весна 2009, стор. 5

Львів

11.12.08МНК та Українська партія під стінами

Апеляційного суду провела акцію протесту протихабарництва. Цей захід є реакцією на затриманняголови Львівського адміністративного апеляцій-ного суду Ігоря Зварича під час одержання хабарау розмірі 100 тисяч доларів.

Під стінами суду показали театралізоване дій-ство, де „суддя-хабарник” збирав гроші, одержанівід олігархів за винесення „правильних” вироків.

Мітингувальники вимагали посадити хабар-ників до в’язниць та повернути статусу суддіпочесність та високий моральний рівень.

07.01.09МНК, вирішив привітати російського консула

Євгенія Гузєєва і усіх львів’ян зі святом РіздваХристового.

„Намагаючись відродити традицію святкуван-ня Різдва у лавах УПА, ми відтворили повстан-ський вертеп, поширений у 40-х роках в Україні.Особливістю вертепу є те, що разом із традицій-ними дійовими особами, у ньому присутні такожвоїни УПА. Крім того, цар Ірод також символіч-ний – він уособлює Сталіна” – повідомляє головаЛОО МНК Андрій Бень.

Колядники співали повстанських колядок,вітали усіх з Різдвом Христовим та віншували.Яскраві персонажі колядників розважали якмалих, так і дорослих.

Виступивши під консульством вертеп попря-мував далі, даруючи людям різдвяний святковийнастрій та бажаючи кращої долі Україні та всімлюдям.

15.02.09Тридцять членів ЛОО МНК провели у

Тараканіському форті на Рівненщині семінар-вишкіл „Таракан”, присвячений 80-й річниці ство-рення ОУН. Кульмінацією вишколу стала терено-ва гра.

Учасники перевіряли себе на витривалість такмітливість, навички орієнтування та військовоїтактики, випробовували свій бойовий дух та жагудо перемоги. Специфікою даної гри стало те, щовона проходила не на відкритій місцевості чи влісі, а в межах військового форту з численнимиперешкодами та лабіринтами.

„Сьогоднішній семінар мав на меті ознайоми-ти молодь з діяльністю ОУН-УПА, захопити їїпатріотичним духом та популяризувати здоровийспосіб життя. Крім того, цей захід є підготовкоюперед всеукраїнською патріотичною спортивноютереновою грою „Гурби-Антонівці – 2009” – пові-домив голова Львівського МНК Андрій Бень.

21.02.09У Львові відбувся Форум націоналістичних

сил, присвячений 80-річчю створення ОУН. Уфорумі взяли участь представники ОУН (р) і ОУН(м), КУН, ВО "Свобода", УНА-УНСО, МНК,Української партії, громадських організацій з 9-тиобластей та міста Києва. Всього – близько 600делегатів. Робота форуму розпочалася з благосло-вення владик УГКЦ та УПЦ КП.

Підсумком зібрання стало підписанняМеморандуму про консолідацію націоналістич-них сил, зміни виборчої системи, реформуваннясудової гілки влади, законодавче закріплення ста-тусу борців за незалежність України та ін.

Полтава

15.10.08Понад сотню книжок і журналів було переда-

но районній та сільським бібліотекам Гадяцькогорайону представниками новоствореного осередкуМНК. Подарована література розповідає про виз-вольну боротьбу та історію українського народу. Ускладі дарунку – також поетичні і прозові збіркиукраїнських поетів та релігійні книги.

У бібліотеці села Хитці, під час зустрічі ізстаршокласниками місцевої школи, активістиМНК розповіли про свою організацію та провелитематичну бесіду «Україна – Московія: правдиваісторія походження та розвитку стосунків».

22.11.08Активісти МНК Гадяча стали організаторами

мітингу в пам'ять померлих земляків у 1932-33-хроках. Після акції була проведена панахида тапокладено квіти до скорботного хреста жертвГолодомору-геноциду.

Суми

14.10.08У Сумах відбулася смолоскипна хода, присвя-

чена Дню створення УПА. Зібралося на це дійст-во більше 100 чоловік: актив молодіжних громад-ських організацій, патріотичних сил, представни-ки органів державної влади - люди, небайдужі досвоєї національної історії.

Учасники акції пройшли центральною вули-цею міста до пам’ятної дошки керівнику ОУН наСумщині Семену Сапуну.

продовження, початок на стор.3

Контрактна армія: "миссия невыполнима"?

Те, що коїться в останні роки з армі-єю, можна охарактеризувати як занепад.Хоча ще зовсім недавно політичні діячібожилися, що зроблять армію професій-ною і боєздатною.

Зокрема БЮТ обіцяв, що з весни2008 року в Україні буде професійне вій-сько, яке комплектуватиметься виключ-но з контрактників.

В результаті маємо далеко не безпід-ставні сумніви, що і в 2010 році армія нездатна буде перейти на контрактну осно-ву.

І, схоже, Кабінет Міністрів, якийочолює генераторка ідеї про професійнуармію, навіть не збирається "чухатися",аби хоч частково втілити в життя обіця-не.

Навіть за умови ще одного скорочен-ня армії, ресурси, що маємо на потребиоборони, не дозволять сформувати вУкраїні нормальне військо! Такимчином, ще не один рік українськимхлопчакам доведеться "косити" відармії, а тим, кому пощастило менше,збивати підошви військових черевиківоб асфальт плацу.

Фінансування ЗСУ: а віз і нинітам!

Закони про держбюджет на 2008 та2009 роки, в контексті фінансуванняармії, аж занадто схожі, попри те, щоцьогорічний бюджет є "кризовим".Статті видатків на потреби оборони ста-новлять стабільно менше 2%, а саме –близько 1,1 % на потреби Міністерстваоборони і 0,6% на Збройні сили безпосе-редньо у 2008 році. У 2009-му – 1,1% ітрохи більше 0,5% відповідно!

На закупівлю нових озброєнь унаціональних виробників з бюджетуцьогоріч виділено 2,767 мільйонів гри-вень. Це занадто мало, аби в повній мірізабезпечити наше військо сучасною тех-нікою. За умови, що нинішнє озброєнняперебуває фактично в стані небоєздат-ності.

Натомість продовжуватиметься роз-продаж так званого "надлишкового" озб-роєння, яке, як свідчить практика, частовиявляється більш придатним для бой-ових дій, ніж те, що залишається впостійній експлуатації ЗСУ.

Так в 2009 уряд розраховує вторгува-ти аж 4 мільярди гривень за таке озб-роєння! Чи можна сподіватися, що цікошти йтимуть на армію, а не опинять-

ся, принаймнічастково, вкишенях пронир-ливих чиновни-ків?

Н е н а б а г атокращою є ситуа-ція з матеріаль-ним забезпечен-ням потреб осо-бового складу.Наприклад, біль-шості офіцерсь-ких родин, якірозраховувалицього року при-дбати житло,доведеться забу-ти про це – бюджет урізав на 0,35мільярди гривень фінансування цієїстатті. Тож замість 1,1 мільярда, якузакладали у вересні, буде виділено лише0,75 мільярда.

Цікаво, як з такими мізернимивидатками урядовці збираються викона-ти свою передвиборчу обіцянку: до 2010року покінчити з чергою військовослуж-бовців на житло?

Звичайно, "Наша Україна"-"НароднаСамооборона", якій належить авторствоцього пункту, може відхреститися віднього. Мовляв, відбулося переформату-вання коаліції і все таке. Але ж значначастина депутатів цього блоку зали-шаються при владі, отже, вони так самоповинні нести відповідальність за слова.

Оклад рядового контрактника зали-шатиметься на рівні 800 гривень намісяць, у молодшого офіцера – від 1000до 1200 гривень, у старшого – від 1500до 2000, не рахуючи надбавки за вислу-гу (втім, схоже, доплати офіцерам вцьому році взагалі скоротять). І це вумовах кризи, в умовах інфляції, щопостійно зростає!

Хотілося б нагадати і "непідкупним"опозиціонерам з Партії регіонів, щосаме вони ще зовсім недавно обіцяликурсантам і солдатам-строковикамзбільшити виплати в 3 рази плюс грошо-ве утримання молодших офіцерів – неменше 2000 гривень на місяць. Але несудилося.

Пацієнт скоріше мертвий, ніжживий

За даними експертів Центру дослід-жень армії, конверсії і роззброєння, 93%озброєнь і військової технікиСухопутних військ вже вичерпали свійресурс, у Повітряних силах з 172 літа-ків, що входять до складу Об'єднанихсил швидкого реагування (ОСШР), не

боєздатні 62, тобто 37%. У Військово-морських силах з 10 надводних кораблівВМС України, зі складу ОСШР, техніч-но справних немає. Як кажуть, no com-ments.

Коштів, за які можна було б відре-монтувати техніку, держава не має. Чине має особливого бажання залучати?Фінанси, які надходять від експорту озб-роєнь, не покривають витрат на під-тримку армії в постійній готовності довиконання бойових завдань.

З експортом у треті країни, а саметуди Україна продає свою військову тех-ніку, постійно виникають скандали, аотримання коштів від продажу технікивідбувається непрозоро.

Україні доводиться більше продава-ти, ніж купувати зброю, але навіть отри-мані з продажу кошти не є достатніми,аби держава мала боєздатну армію.

Тож про докорінну модернізацію вій-ська найближчим часом і говорити неварто. Без поглиблення інтеграції доНАТО, ми навряд чи зможемо залучитиіноземні інвестиції для потреб вітчизня-ного ВПК.

Як показує досвід Польщі, Литви,Латвії, такі інвестиції здатні забезпечи-ти не лише потреби збройних сил, але йцілих галузей економіки, пов’язаних зоборонним комплексом.

В цьому аспекті виникають запитан-ня до політиків, які так ратують за "ней-тралітет" і "позаблоковий статус"України: чи можна з тими видатками наЗСУ мати боєздатну армію?

В Україні ж натомість вибухаютьсклади боєприпасів, військові частинивідрізають від електромереж…

Які висновки робитимемо, пановеполітики? Чекатимемо на Крути-2?

Сергій Пархоменко-Багряний,КМО МНК

Гасло подане в назві цієї статті частоможна почути у виступах політиків усіхкольорів та фасонів, на поважних партій-них зібраннях чи прес-конференціях. Зекранів телевізорів урядовці пафосноповідомляють про підтримку молодихсімей, молодіжне кредитування та багатоінших благ. Проте не часто слова можно-владців підтримуються діями - вирішенняконкретних проблем, здебільшого, зали-шається лише намірами. І даремно. Аджевід того, як розв’язуються проблеми моло-дих людей, наскільки реалізуються їхпотенційні можливості, значною міроюзалежить майбутнє українського народу тадержави зокрема. Чи займе вона гіднемісце в світовій спільноті, чи буде й нада-лі перебувати на узбіччі розвитку світовоїцивілізації.

Сьогодні Україна, як ніколи, потребуєвагомого слова молодої людини. Самемолодь володіє необхідним потенціалом,реалізація якого в майбутньому можеістотно поліпшити економічне, соціальне

та культурне становище суспільства. Я невідкрию вдруге Америку, якщо стверджу-ватиму, що саме молодь в усі часи, в різ-них куточках земної кулі, уособлюваламайбутнє своєї країни, виконувала рольрушійної сили, була провідником політич-них та соціальних змін, економічного роз-витку та прогресу. Тому в жодному разі неможна відкидати чи недостатньо приділя-ти увагу молоді, як значущого чинника вполітичному житті країни.

Сьогодні більшість партійнихоб’єднань не можуть похвалитися вели-ким числом своїх членів віком до 35-ти. Удепутатських кріслах, подекуди не одиндесяток років, зручно себе почувають одніі ті самі особи, яких не витягнути звідтинавіть бульдозером. Прикриваючись мод-ними гаслами партійні вожді іноді оно-влюють партійні списки молоддю, алеякою. Наприклад, список Партії регіонівна останніх виборах прикрасив Януковичмолодший, є там і Деркач молодший і ще здесяток таких самих молодших, які залюб-ки продовжують справу своїх батьків,дядьків тощо. Є там і молоді секретарші,водії, коханки… Здебільшого така самакартина спостерігається чи не в усіх фрак-ціях нашого парламенту.

Чи такого оновлення потребує сьогод-ні українська влада? Чого варті реформи,якщо їх впроваджуватиме така зміна.Переконаний, що сьогодні країна потребуєбіля державного керма молодих, енергій-них, здібних, освічених молодих людей іне обов’язково їх треба вирізняти за віко-вим принципом. Головне бути молодим задухом, прагнути самовдосконалення іщиро бажати приносити користь суспіль-ству та рідній державі.

Настав час можновладцям від слів танамірів переходити до дій та конкретнихсправ. Молодь сьогодні залишена напри-зволяще, сам-на-сам зі своїми проблемамита турботами. Зайдіть за шкільний паркані ви побачите школярів, які безкарнопалять цигарки, брудна лайка лунає з усіхбоків. Є діти, які під час уроків перебу-вають не за шкільною партою, а закомп’ютером в гральних салонах. І це непоодинокі випадки. А ще можна згадатипро підвали, бари на які витрачають свійвільний час молоді люди. Нічні вулицізбирають ватаги підлітків, які маються від«нема чого робити», а звідси і поповненняміліцейської статистики скоєних правопо-рушень. Сьогоднішня молодь - це віддзер-калення майбутнього суспільства і держа-ви. Яка молодь таке і майбутнє. І, на пре-великий жаль, прогнози невтішні. Протене все так погано в нашому домі. Поряднас багато молодих і здібних, які хочутьзмінити цю країну, яким не байдуже їїмайбутнє. Їм треба лише дати шанс, під-тримати. Недаремно кажуть, що дуреньпроб’ється сам, а розумному треба допо-могти.

Останні місяці минулого року булиознаменовані балачками про невідворот-ність дочасних парламентських виборів.Їх наслідком хотілося бачити справжнєоновлення законодавчого органу нашоїдержави. А нові депутати нарешті змінятьпідходи до вирішення молодіжних питань.Але для цього потрібна воля і злагодженаробота усіх гілок влади.

Ярослав Фурс,голова Ради Честі МНК

Майбутнє України – в руках молоді Діяльність МНК. Коротко

Чекаємо на другі Крути?

число 1 (24), зима - весна 2009, стор. 6ТЕРЕН УКРАЇНА

Україна, як держава, зародилась зреволюційних змін. На початку ХХ сто-ліття на вістрі революції в Росії таАвстро-Угорщині постали УНР і ЗУНР.В кінці 80-х на початку 90-х, внаслідокантикомуністичної революції проголо-шено Акт про незалежність України. В2004 році в результаті Помаранчевоїреволюції Україна зробила свій цивіліза-ційний вибір на користь європейськихцінностей та свободи.

Сьогодні ми є свідками суспільногорозчарування та зневіри. Сьогодні дехтонамагається нав’язати думку, про те, щовсі державницькі зусилля були марними.Більше того, сьогодні активно нама-гаються «списати» весь процес україн-ського державотворення останніх років.Деяким силам вигідно посіяти середукраїнців розчарування, пригніченістьта невпевненість. Однак, наша історіякаже нам протилежне. В нашій історіїбуло безліч моментів коли уже співалипанахиду над Україною та її народом. Танаша нація знаходила в собі сили йзнову йшла до державного життя.Історія будь - якої нації - це історія зле-тів і падінь, перемог і поразок. В ційдраматичній круговерті історії вижи-вають лише ті народи, які мають волюдо перемоги. Іншого не дано. Ніхто непринесе нам на тарілочці з блакитноюоблямівкою свободу, могутність та доб-робут. Ніхто не збирається нас насильнотягнути в ЄС і НАТО. Ніхто не подаруєнам прозорої, чесної влади. Це правдажиття.

Правда також і в тому, що бутиукраїнцем це не просто спілкуватисьукраїнською, носити вишиванку і люби-ти Шевченка. Бути українцем - це відпо-відальність за свою землю і свої дії.Сьогодні доводиться часто чути розча-ровані голоси «А що мені та Україна

дала?» Я відповім питанням на питан-ня: «А що ви дали Україні?». Бо немаєякоїсь міфічної, піднебесної України.Ми всі – Україна. Співвідповідальністьі співучасть у справах Вітчизни - такийсамий наш обов’язок, як провідати хво-рого родича, чи нагодувати власнудитину. І не потрібно кивати весь часна тих, хто сидить нагорі у владнихкріслах. Вони – наше відображення.Всі ми за них голосували.

Україна починається з кожного знас. І від того, чи будемо ми активними,чи будемо ми ініціативними, чи матиме-мо бажання і хист провести якісні зміни,залежить доля нашої держави. Саме туті є цінним націоналізм, як ідеологія діє-вого патріотизму.

Націоналіст завжди означає «рево-люціонер». Це не заклик брати «банки,пошту і вокзали». Це констатація факту– без революції свідомості, без завою-вання умів, і найголовніше – сердецьукраїнців національною ідеєю не будеУкраїни.

Наша боротьба, це боротьба світог-лядна. «Нам бо треба боротися не протитіла й крови, а проти начал, проти вла-стей, проти правителів цього світу тем-ряви, проти духів злоби в піднебеснихпросторах» (Еф. 6:12). Це духовна рево-люція, яка має на меті відродити духнашої давнини, дух українського посту-пу, дух Традиції. Це революція, щопокликана побороти дух темряви, духгниття нації, дух пораженства і капітуля-ції. Проти фальшивих божків «світуцього» - гедонізму, матеріалізму та про-дажності ми протиставляємо «ДухОдвічної Стихії», Традицію та націо-нальні цінності.

Наша Революція – це постійна про-пагандивна та просвітницька праця. Миповинні бути з народом й нести йомусвітло української ідеї. Це і зустрічі, це іпоширення патріотичної літератури цеінформаційні кампанії в Інтернеті та навулицях наших міст і сіл. „Основначастина боротьби революційної органі-зації з ворогом – це і є боротьба за душулюдини, за ідейний вплив на цілийнарід, за поширення ідеї і концепції виз-вольної революції серед найширших маснароду, захоплення їх цією ідеєю і черезце приєднання їх на бік визвольноїборотьби” (С.Бандера)

Наша Революція – це дієва підтрим-ка всіх здорових і корисних для націїполітичних ініціатив незалежно від того,хто їх розпочинає. Бо для нас не маєжодного значення колір партквитка і прі-звище політика. Ми повинні підтриму-вати всі починання, які сприяють націо-нальному поступу. «Усе те добре, щодобре для блага, сили і розвитку моєїнації, усе те зле, що цю силу і розвитокпослаблює» (Микола СЦІБОРСЬКИЙ)

Наша Революція – це активна гро-мадська діяльність, спрямована назахист української ідентичності танаціональних інтересів. Ми, як і нашіпопередники, повинні бути у першихлавах боротьби за українські цінності,добробут та права українців.

Наша Революція – це жорстка проти-дія всім антидержавним та антиукраїн-ським тенденціям, явищам та силам.Жодна акція антиукраїнських сил неповинна залишатись поза нашою ува-гою. Нехай ворог знає, що ми за ним сте-жимо й готуємо йому гідну відсіч.

Наша Революція – це перманентнаробота по вишколу кадрів. Україніпотрібні, як повітря, патріотичні, готовідо чину і жертви дієві провідники длявсіх галузей суспільного життя.Національна еліта не прилетить до нас зМарсу - ми повинні стати нею!„...Двадцять добрих, політично вишко-лених революціонерів-пропагандистів,організаторів чи бойовиків є більшимдосягненням, ніж сотні міжпартійнихзасідань, що, звичайно, є змарнованимчасом” (Я.Стецько)

Можливо, хтось чекав від цієї статтіромантичних гасел про напалм і бари-кади. Я вас розчарую: нова революція -це робота, а не фестиваль чи громадян-ська війна. Націоналістом ХХІ століттябути важче, ніж націоналістом серединиХХ – го. Тоді був явний ворог, зрозуміліцілі й проста стратегія. Сьогодні Українапотребує від нас іншої жертви. Можливоне такої героїчної і яскравої, однак необ-хідної - в часи сум’яття і зневіри підне-сти прапор національної гідності й шля-хом рутинної праці та боротьби зробитивсе, щоб українці стали господарями насвоїй землі.

Андрій Левусінші матеріали автораlewus.livejournal.com

продовження, початок на стор.4

Це незважаючи на втрати, понесеніу боротьбі з польськими і радянськимиспецслужбами, дворічні вивезення вСибір. ОУН навчилася регенеруватисьта обертати дошкульні втрати у свої здо-бутки. Герої, які впали у боротьбі става-ли прикладом для нового членства.Вбивство Євгена Коновальця також ніне зупинило, ні не змінило курсу ОУН.Процес давно вже йшов, і терор з бокуспецслужб був одним із факторів, якийвраховувався творцями ОУН.

Кульмінація боротьби ОУН за державуприпадає на період Другої світової війни.Історичні обставини не дозволили утвер-дити і утримати цієї держави. Однак націяне живе ані одним днем, ані одним поко-лінням. Чи можна ставити у вину поколін-ню Бандери і Шухевича, що вони не здобу-ли омріяної Української Держави?Звичайно ж, ні! Те, що вони обіцяли, булодуже конкретне: “Здобудеш УкраїнськуДержаву, або згинеш в боротьбі за неї!” Нездобули, але загинули. Можуть бути пре-тензії?

Можуть. Загибель окремих членів незнімає місії Організації. Не можете здобу-ти ви — мають здобути ваші діти, внуки,нащадки. Життя нації не закінчуєтьсяневдачею в одній війні. Це теж було впроекті. Коли Бандера на допиті в гестаповідмовлявся відкликати Акт відновленняукраїнської Держави, він звертався не доКундта. Адресатами його послання булимайбутні політики України. І хоч у нас сьо-годні виникають поважні сумніви, щонинішні українські політики, опинившисьби в гестапо, під загрозою смерті своєї іблизьких, повелися б як Бандера.Послання надіслане, і воно знаходитимеадресатів у кожному поколінні українців. Іне все так буде, як зараз.

Найзначнішим з проектів ОУН булаУкраїнська Повстанська Армія. Згідно зархівами КГБ через неї, разом з невійсько-вими службами підтримки (за це радян-ська влада карала майже так само, як завласне УПА) пройшло півмільйона чоло-вік. Вдумайтесь. Ці люди не йшли на пікет

за сто гривень. За переховування поране-них бійців УПА чекала щонайменшевисилка родини на Сибір. Але вони церобили — і, зауважте, не плакалися, щоборотьба за незалежну УкраїнськуДержаву безнадійна, бо Москва має і силу,і атомну бомбу. Готовність півмільйоналюдей до смерті і каторги — це показник,як можуть змінити суспільство лідери,якщо за їхніми словами стоїть не дешевийпіар, а справжня готовність розділити знародом і життя, і смерть.

Mission impossible УПА не відмінилаголовного завдання ОУН: здобуття наро-дом своєї держави. У тій боротьбі загину-ти — це не була штука, штукою було про-нести вогонь ідеї в наступні покоління.Тому практично з 1945 року акценти діяль-ності Організації з військово-повстан-ських переносяться на підпільні, скорочу-ється і майже припиняється поповненняповстанських підрозділів. Формально(якщо не рахувати УкраїнськогоНаціонального Фронту) структур ПроводуОУН на території Радянського Союзупісля 1954 року не існує. Але до останніхднів існування СРСР КГБ і обкоми боро-лись з “українським буржуазним націона-лізмом”. Якщо ОУН не було — то з чим, утакому разі, вони боролись? І якщо це бувфантом, то чому раптом у 1991 роціВерховна Рада УРСР проголошує неза-лежність під синьо-жовтим прапором іТризубом, а не, наприклад, з гімном“Живи, Україно” і червоно-синім прапо-ром? Є лише одна відповідь на це питання:ті, яким долею було передбачено вижити,продовжували місію. Ми маємо безлічприкладів їх контактів з наступним поко-лінням: Василя Кука з Василем Стусом,Михайла Сороки з Михайлом Горинем,Ірини Сеник з Надією Світличною, тисячповстанців та підпільників, які і в таборах,і на волі, не забували своєї присяги передБогом і Україною. Вони передали своюестафету поколінь — і ми маємо Акт 24серпня 1991 року.

Декалог українського націоналістапочинається зі вступу „Я – Дух одвічноїстихії, що зберіг Тебе від татарської пото-пи й поставив на грані двох світів творити

нове життя”. Можна безплідно дискутува-ти, про які два світи йдеться: чи двох циві-лізацій, на грані яких живе Україна, чи цесвіт матеріалізму та світ ідеалізму, чи йдемова про грань між життям і потойбічнимсвітом, по якій було призначено ходитикожному, хто приймав правила життя ОУН– все буде правильно. Важливо, що кон-цепція була висловлена, Організація –створена і почала жити своїм життям,можливо, подекуди, й не так, як планувализасновники.

Пройшла ейфорія від проголошенняНезалежності, і виявилося, що загрози длянаціонального існування не щезають.Пройшло кілька років роботи помаранче-вих урядів, і виявилось, що багато про-блем України — від життєвої місії політи-ків, які посіли місця у верхньому ешелонівлади. В ОУН ішли, щоб віддати щось відсебе — Україні. Зараз до влади йдуть, щобузяти собі — від України. Баланс зміщу-ється в небезпечний для нації бік.Можливо, хоч це буде аргументом накористь того, що ідея та місія ОУН себе невіджила?

Ярослав Сватко

Ідея та місія ОУН

Наша Революція триває!Суми

01.01.09Вшанувати 100-літній ювілей Степана

Бандери зібралося кількасот жителів обласногоцентру. Крім виняткового значення ролі україн-ського революціонера у визвольному русі Українисумчани знають: люди Бандери, члени ОУН бралибезпосередню участь в підпільній боротьбі протинімецьких та російських окупантів на територіїобласті протягом 40-50-х років минулого століття.

У переповненому Свято-Воскресенськомусоборі УПЦ-КП відбулася урочиста служба. Провиняткове значення подвигу українських патріотівговорив єпископ Сумський і ОхтирськийМефодій. З доповіддю про життєвий чинПровідника виступив заступник голови СумськоїОДА, Почесний Член МНК Олег Медуниця.

28.01.09Представники МНК разом з іншими патріота-

ми Сумщини провели пікетування обласної ради,зокрема фракції комуністів, з вимогою припинитиантидержавні провокації та істерію навколопитань Голодомору, відновлення історичноїпам’яті тощо. Учасники пікету переконані, що ці«залишки історії» своїми діями тільки ганьблятьСумщину.

20.02.09Сумський МНК організував захід по вшану-

ванню сумських підпільників ОУН, що загинуливід рук нацистів під час II Світової війни.

Мітинг почався із вступного слова головиСОО МНК Наталки Лучанінової, далі виступивдиректор Державного архіву Сумської областіГеннадій Іванущенко, який вже не один рік займа-ється дослідженням і висвітленням діяльності під-пілля ОУН на Сумщині.

На мітингу було зачитано звернення до головиСумської міської ради Г.М.Мінаєва про встанов-лення пам’ятного хреста на місці загибелі підпіль-ників. Закінчився захід хвилиною мовчання іпокладанням квітів до пам’ятної дошкиПровіднику ОУН на Сумщині Семену Сапуну.Пізніше у Свято-Воскресенській церкві була від-правлена поминальна служба по загиблим.

Тернопіль

12-14.09.08У с. Скоморохи вже вдруге відбувся агітацій-

ний табір «Первоцвіт нації» для понад ста учнівшкіл Бучацького р-ну. Цей захід став заключниметапом вивчення «Курсу вступу в молодіжні гро-мадські організації».

Члени МНК були нагородженні грамотамиБучацької РДА за проведений табір.

02-05.10.08Табір-джамборі «Повстанська ватра–Захід»

відбувся поблизу села Слов’ятин Бережанськогорайону на базі музею ОУН-УПА, де в листопаді1943 року проходили вишкіл члени Подільськоївоєнної округи УПА «Лисоня». Відкриття заходурозпочалося з покладання квітів до могили «хре-щеного батька» МНК, заступника голови ПроводуОУН Івана Гавдиди.

Таборовики мали змогу не просто пожити укриївках, а й відчути дух того часу: проводилисятеоретичні і практичні заняття, відбувалися зуст-річі з ветеранами ОУН-УПА. Також силами учас-ників було насипано могилу на місці загибелікомандирів Західної групи УПА Івана Кендюлича-"Чубчика" та Південної групи УПА ІванаЯцишина -"Гордієнка" .

ТОО МНК висловлює подяку начальникуУправління з питань туризму, сім'ї, молоді таспорту Гульовському Володимиру Орестовичу.

12.12.08У м. Підволочиськ в гімназії ім. Івана Франка

проходила ювілейна зустріч членів організації“Львинець”, яка була створена ще в 1948 році івідновила свою діяльність 2005 року. На заходібули також присутні старі ветерани «Львинця»,що відбували 25-річне ув’язнення в ГУЛАГу заантирадянську агітацію.

Під час зустрічі активу цієї місцевої організа-ції і представників ТОО МНК було досягнутодомовленостей про взаємодопомогу і співпрацю.

12.12.08Ворожили, співали пісні, кусали калиту, грали

в різноманітні ігри, брали участь в конкурсах тачастувалися українськими стравами присутні на„Андріївських вечорницях”, що були організованімісцевими осередками МНК, КУН, товариства„Вертеп” та „Молодою Просвітою”.

Майже всі присутні на вечорницях були вбра-ні в українські національні костюми.

За традицією проводили різні ворожіння – начоботах дівчат, на варениках, на обручці. Дівчатаворожили, хто цього року вийде заміж, а хлопцівидивлялись у дзеркалі образ своєї нареченої.

Організатори впевнені, що саме таким спосо-бом найлегше зацікавити і ознайомити молодь зукраїнською культурою, традиціями та обрядами.

Діяльність МНК. Коротко

ТЕРЕН УКРАЇНАчисло 1 (24), зима - весна 2009, стор. 7

Дочекались! Найбільша в Україні спортивнапатріотична теренова гра «Гурби-Антонівці»знову скликає молодь з усіх куточків України.Цього разу гра обіцяє бути ще цікавішою, ніж впопередні роки. Проходитиме вона з 29 квітняпо 3 травня у лісах на півдні Рівненської та пів-ночі Тернопільської областей. Окрім власнесамої гри програмою табору передбачаєтьсязустріч «ветеранів», проведення спільної дляобох куренів дружньої ватри, прибирання могилвояків УПА біля с. Антонівці та турнір з пей-нтболу. Кращі учасники будуть нагородженісимволікою гри та цінними подарунками відЦентрального Проводу МолодіжногоНаціоналістичного Конгресу.

«У теренову гру «Гурби-Антонівці» грали понад півторитисячі молодих людей з усієї України, а чули про неї десяткитисяч. Достатньо відомо про історичні події, які відбувались намісці теренової гри та яким гра присвячена. Але щороку молодіпатріоти приїжджають до підніжжя Кременецьких гір твори-ти нову історію – історію гри «Гурби-Антонівці». Гра та її ідеявже стали настільки популярними, що в «Гурб» з’явились різнікопії. Однак, як відомо, копія ніколи не набуде якості оригіналу»

- так починається стаття одного із найдосвідченіших гравців«Гурб-Антонівців» Андрія Клименка, керівника розвідки куреню«Волинь» у 2003-2004 роках, голови Ради вищих спостерігачів у2005-му, курінного куренів «Червоні» та «Жовті» у 2006-2007роках. Вона найповніше розкриває сутність гри, тому радимо

почитати:http://ukrnationalism.org.ua/publications/?n=1326http://ukrnationalism.org.ua/publications/?n=780http://ukrnationalism.org.ua/publications/?n=1151

Нагадуємо, що гру було започатковано ВМГО «МолодіжнийНаціоналістичний Конгрес» в 2003 році, назву вона отримала віднайбільшого бою в історії Української Повстанської Армії намежі сучасних Рівненської та Тернопільської областей. Основнийареал бойових дій охопив територію між селом Антонівці та уро-чищем Гурби. З 21 по 25 квітня 1944 року близько п`яти тисячвояків УПА груп «Північ» та «Південь» протистояли 35-тисячно-му з`єднанню частин НКВД та регулярної Радянської Армії за під-тримки танків, літаків та бронепоїзду. За п`ять днів запеклих боїв,УПА прорвала кільце оточення, завдавши більшовикам суттєвихвтрат, чим продемонструвала взірець тактичної перемоги партиза-нської війни.

Суть гри полягає в тому, що учасники діляться на дві команди(2 куреня, кожен поділяється на сотні, сотні - на чоти, чоти – нарої, так, як і в УПА), які змагаються між собою за прапори одна

одної та за кількість «вбитих» гравцівсуперника. При цьому кожна з командсуворо дотримується правил чесної гри,прояви негідної поведінки під час їїпроведення можуть каратися дисквалі-фікацією гравця, що проштрафився,пияцтво тут також різко засуджується.За дотриманням правил слідкують спо-стерігачі, основні суддівські функціїздійснює Рада Вищих Спостерігачів.

Перемогу отримує той, хто захоп-лює прапор противника і при цьому від-стоює свій. З кожним роком це робитистає все складніше, адже командири«куренів», що досконало вивчили теренгри, примудряються заховати «штаб» ізпрапором в таких місцях, що суперникуза три дні гри не вдається їх відшукати.Також з року в рік ускладнюється так-тика суперників.

Приємно, що популярність гри зкожним роком зростає. У 2008-у роцігра вийшла на міжнародний рівень – їївідвідали гості з Польщі, Білорусі таРосії. Цього ж року її проведення було

підтримано на рівні Міністерства у справах сім’ї, молоді та спор-ту. Про «Гурби» регулярно пишуть у провідних друкованих ЗМІ,минулого року журналісти зняли цілий сюжет для одного з про-відних каналів вітчизняного ТБ.

Гурби-Антонівці знову оголошують мобілізацію!!!Харків

16.09.08У приміщенні Харківського регіонального

інституту Національної академії державногоуправління при Президентові України відкриласяфотовиставка «Українська Повстанська Армія.Історія нескорених», яка є спільним проектомСлужби безпеки України та Центру дослідженьвизвольного руху за сприяння Українськогоінституту національної пам’яті.

Протягом двох тижнів функціонуваннявиставки екскурсоводами на ній були члениХарківського МНК.

Один з відвідувачів виставки, місцевий меш-канець В.Столярков, впізнав на одному із стендівфото своєї матері - Галини Коханської, яка бралаучасть у повстанському русі на Волині у 40-хроках минулого століття.

09-12.10.08У Зміївському районі відбувся табір –джам-

борі для патріотичної молоді «Повстанська ватра2008 - СХІД». До участі у заході долучилисьучасники з Харківської, Сумської, Київської таЧеркаської областей.

Програма табору складалась з лекцій на істо-ричну, ідеологічну та туристичну тематику:«Діяльність та причини виникнення УПА», біо-графії ідеолога націоналізму М. Міхновського,«Сучасний стан українського націоналістичногоруху» і правил мандрівництва та таборівництва.Усі бажаючі навчились кодувати та декодуватиповідомлення за допомогою таємного методушифрування, що використовували вояки УПА.

14.10.08Харків'яни традиційно вшанували пам'ять

бійців Української Повстанської Армії. На свят-ковий мітинг біля "Каменя УПА" в Молодіжномупарку прийшли близько 150 учасників. Захід про-ведений за участі таких сил як МНК, КУН, УНП,Українська Партія тощо.

21.10.08Представники ВО «Свободи» та МНК прове-

ли пікетування т.зв. міжнародної науково-прак-тичної конференції «Голод в СРСР 30-х років:історичні та політичні оцінки», що проходила ухарківському готелі «Космополіт».

Організаторами конференції переслідуваласьєдина мета – публічно заперечити фактГолодомору 1932-33 років, як акту геноцидуукраїнської нації та через підконтрольніКремлеві засоби масової інформації показати, щоця позиція відображає думку усіх харків`ян.

Учасників конференції - депутата ДержавноїДуми Російської Федерації Сергія Маркова танародного депутата України від «Партії Регіонів»Вадима Колісниченка зустріли плакатами«Кремлівська влада мусить вибачитися за злочинсвоїх попередників», «Псевдо-історики! Вашемісце на узбіччі історії» та ін.

22.11.08Харківські організації МНК, КУН та небай-

дужі громадяни вшанували жертв Голодомору1932-33 рр. Двісті активістів провели ходу цен-тром Харкова до Молодіжного парку та площіСвободи, де встановлений пам’ятний хрест жер-твам Голодомору, і створили хрест зі свічок.

Після хвилини мовчання до всіх присутніхзвернувся зі словом Голова ХОО МНК СергійКузан: «Під час Голодомору весь т.зв. „цивілізо-ваний” світ, споживаючи відібраний українськийхліб, закрив очі на ті жахіття, які відбувались вУкраїні. Нам нічого сподіватись на чиюсь допо-могу - лише на власні сили».

10.12.08Активісти МНК та «Народного Союзу «Наша

Україна» провели пікетування Київського район-ного суду м. Харкова, де проходило слухання покримінальній справі, представника ЄвразійськогоСоюзу Молоді (ЄСМ), який брав участь у руйну-ванні каменя УПА в 2006 році.

Під час пікетування представники МНК пере-дали своє звернення до Голови суду, де зокремазазначено що: «Головуючий суддя вирішує непросто питання кримінальної відповідальності завчинений злочин: своїми діями при розглядісправи він показує спроможність держави від-стоювати та захищати власні національні цінно-сті…»

01.01.09Представники Молодіжного

Націоналістичного Конгресу разом з ВО«Свобода» провели заходи по вшануванню 100-їрічниці з дня народження Степана Бандери.

Святковий мітинг у Молодіжному паркупочався молебнем за Провідником, проведенимсвящениками УАПЦ і продовжився виступамипредставників патріотичних організацій. Дівчатай хлопці з МНК біля Каменю УПА виклали свіч-ками символічну цифру «100» та розгорнули чер-воно-чорний прапор Організації УкраїнськихНаціоналістів.

Діяльність МНК. Коротко

Усі, хто має бажання взяти участь успортивній патріотичній тереновій грі«Гурби-Антонівці», мають зголоситися до22 квітня 2009 року. Кандидат, шоб отри-мати право на участь у грі зобов`язаний:

1. Досконало вивчити Правила іПоложення гри.

2. Заповнити анкету.3. Написати заяву.До них додається:а) копія паспорта (1,2 стор., пропи-

ска);б) копія ідентифікаційного коду.

4. Якнайшвидше направити заявку доОргкомітету гри (ЦП МНК): 01034, м.Київ, вул. Ярославів Вал, 9, прим.4, тел.(044) 234-70-20, факс (044) 246-47-83, e-mail:mnk@ua.fm

Організатори достроково припиняютьзголошувальну кампанію на момент наяв-ності 300 затверджених заявок.

Після затвердження кандидата учасни-ком гри, останній зобов’язаний сплатитивнесок 50 грн. на організацію та проведен-ня гри командами-учасниками (Коштисплачуються на ім`я РезніченкаОлександра Петровича, «Приватбанк»,рахунок № 6762 4620 3081 6513. Платник

повинен заздалегідь поінформувати оргко-мітет про переведення коштів).

Оргкомітет підтверджує участь у грідо 24 квітня. Особи, чия заявка не під-тверджена або які не подали заявки та при-були на гру, не допускаються до гри зажодних обставин.

Зголошуйся в регіонах:

Курінь „Жовті” (зголошуються м.Київ, Київська, Тернопільська, Харківська,Івано-Франківська, Вінницька,Дніпропетровська, Кіровоградська,Житомирська, Одеська, Луганська,Закарпатська, Херсонська області), керів-ник – Кішка Іван, mnk_turist@ua.fm

Курінь „Червоні” (зголошуютьсяЛьвівська, Сумська, Волинська,Рівненська, Чернігівська, Запорізька,Миколаївська, Донецька, Полтавська,Хмельницька, Чернівецька, Черкаськаобласті та Крим), керівник - Бень Андрій,golnach@gmail.com

Увага! До участі в грі після попере-днього ретельного відбору буде допуще-но лише 300 найкращих!

Додаткова інформація на:UkrNationalism.org.ua/news/?n=3628

ТЕРЕН УКРАЇНАчисло 1 (24), зима - весна 2009, стор. 8

Ти можеш знайти нас:

Волинь - 8-050-43-811-43 (Олександр), 8-093-677-47-08 (Віта), mnk_volyn@ua.fmДніпропетровськ- 8-096-235-68-54 (Роман), mnk_dp@ua.fmДонецька обл. - 8-095-182-94-17 (Василь)Закарпаття - 8-067-729-13-75 (Віталій), foodfactory@tyachiv.uz.uaЗапоріжжя - 8-066-952-92-81 (Михайло), 8-050-148-80-34 (Юрій) sirko_mnk@ukr.netІвано-Франківська обл. - 8-098-635-05-77 (Володимир)Крим - 8-067-653-71-94 (Володимир), volodymyr_selivanov@meta.uaЛьвівська обл. - 8-063-263-88-28 (Андрій), golnach@gmail.comПолтавська обл. - 8-050-172-73-03 (Андрій)Рівенська обл. - 8-097-798-95-81 (Тарас), davtar@ukr.netСумська обл. - 8-054-221-03-29, 8-095-731-29-88, 8-096-181-43-19 (Наталія),mnk_sumy@ua.fmТернопіль - 8-097-979-19-45 (Богдан), mnk.ternopil@gmail.comХарків - 8-097-675-22-35 (Сергій), mnk_kharkiv@ua.fm

Організації:Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

(Київ, Україна)Центр Національного Відродження ім. С. Бандери

(Київ, Україна)Українська Видавнича Спілка ім. Ю. Липи (Київ,

Україна)Добродії:Адольф Гладилович (Монреаль, Канада)Ганна Зубата (Вінніпег, Канада)Юрій Наконечний (Філадельфія, США)Осип Довбуш (Лестер, Англія)Микола Матвіївський (Ковентрі, Англія)Володимир Гнип (Ноттінгем, Англія)Михайло Прихідний (Лестер, Англія)

Юліан Олексюк (Лестер, Англія)Михайло Мілянич (Лестер, Англія)Ростислав Мартинюк (Київ, Україна)Юрій Поканєвич (Київ, Україна)Володимир Науменко (Київ, Україна)Святослав Липовецький (Київ, Україна)Максим Макар (Київ, Україна)Олександр Солонтай (Київ, Україна)Олекса Палійчук (Київ, Україна)Андрій Парубій (Львів, Україна)Віктор Бобиренко (Суми, Україна)Олег Медуниця (Суми, Україна)Олег Вітвіцький (Тернопіль, Україна)Тарас Максименко (Рівне, Україна)Руслан Бойко (Бучач, Україна)

Хто з нас не чув про легендар-ний табір „Лисоня” імені ІванаГавдиди? Гадаю, в середовищі пат-ріотичної молоді ці слова – непорожній звук: хоч раз, а доводи-лося комусь з молодого поколінняпобувати на цьому таборі або при-наймні послухати враження своїхтоваришів чи просто прочитати упресі чи побачити по ТБ.

Започатковано табір було в 1991році. Батьком "Лисоні" по правувважається Іван МихайловичГавдида, проведення табору – йогозадум. І кожна наступна "Лисоня"була свого роду неповторною.Табір проводився щоліта вБережанському районіТернопільської області неподаліклегендарної гори Лисоня, історіяякої написана кров'ю Січовихстрільців, що у 1915-1916 рокахстояли тут на смерть протиімперських російських військ.

Але у серпні 2003 Іван Гавдидазагинув за нез'ясованих обставин.Віддаючи шану засновнику найма-совішого українського табору пат-ріотичного спрямування, рішен-ням Центрального ПроводуМолодіжного НаціоналістичногоКонгресу в 2004 табір "Лисоня"отримав ім'я Івана Гавдиди.

В 2007 році Лисоня останнійраз проводилася на Бережанщині –МНК прийняло рішення віддати їїпід опіку місцевій райдержадміні-страції, що організовувала альтер-нативний табір для дітей шкільно-го віку.

Того ж року ЦентральнийПровід МНК прийняв рішенняперенести вишкіл на Сумщину.Пам’ятаючи про риси, якими, заДмитром Донцовим, має бутинаділена українська еліта:мудрість, шляхетність, відвага, -табір було вирішено назвати«Відвага», зберігши при цьомуім’я засновника – Івана Гавдиди.

Табір «Відвага» - це волюнтари-стичний вишкіл для сміливихдухом людей, націоналістичне татрадиційне виховання і мораль,практичні навички з виживання вприроді, мандрівництва, рукопа-шу, якісні теоретичні знання з істо-рії України, основ громадськоїдіяльності.

Кожен українець повинен праг-нути досягати досконалості вусьому, постійно працювати надсобою і бути попереду всіх.Націоналіст – це обличчя нації,еліта, яка повинна стояти на чоліусіх державних процесів. Самевишкіл МНК «Відвага» ставить замету виховання людей вчинку,

людей національної еліти, тих –хто прагне фізичного вдосконален-ня і морального піднесення.

“Відвага” - це кращі традиціїпатріотичних таборів, це море вра-жень і нових друзів на все життя.Це - спосіб змінити себе і перемог-ти свої слабкості, виховати своюволю та навчитись перемагати.“Відвага” збирає старих і новихдрузів, учасників “Лисоні”,“Гурбів” та “Повстанської Ватри”.

Перший досвід проведеннятабору в Сумській області видавсяуспішним. Программа видаласяще насиченішою – до традиційнихвимаршів, марш-кидків, теоретич-них занять, туристичних та спор-тивних змагань додався сплав набайдарках.

"Відвага", як і її попередниця“Лисоня”, відрізняється і жорст-кою дисципліною. За грубі дис-циплінарні порушення учасникаодразу відправляють додому. Туттакож існує своєрідний"штрафбат".

2009-й рік обіцяє бути особли-вим в історії “Відваги”. Адже часпроведення табору збігається зізнаменною датою в нашій історії –350-ю річницею Конотопськоїбитви, яка відбулася 27 червня - 29червня / 7 липня - 9 липня 1659року на Сумщині. Тоді українськевійсько під проводом гетьманаІвана Виговського, завдало нищів-ної поразки армії московськогоцаря. Це була одна з найвизначні-ших військових перемог в історіїнашого народу…

Вшановуючи славні традиціїперемог наших предків-козаків,МНК вирішив не тільки приурочи-ти свій табір до ювілеюКонотопської битви, але й надатийому назву “Відвага-Конотоп-2009”. Ми віримо, що з тої новоїгенерації молоді, яка відвідає табірвлітку цього року, буде багатолюдей, гідних памяті своїх героїч-них нащадків.

Зголошення на табір роз-починається з 20 травня 2009 року.Кількість учасників обмежена.Умови участі та детальнаінформація на:

www.UkrNationalism.org.ua

“Відвага-Конотоп-2009”:клич героїчного минулого

Керівництво та членство Молодіжного Націоналістичного Конгресу висловлює щируподяку усім добродіям, жертводавцям та організаціям, які сприяли діяльності нашої орга-

нізації у вересні 2008 - лютому 2009 році.

Київ - 8-097-659-35-02 (Максим), mnk_kyiv@ua.fmТи можеш завітати до нас на збори щоп`ятниці о 19-00 за адресою вул.ЯрославівВал, 9, прим. 4

Головний редактор: Ярослав ІляшРедакцiя: Катерина Аврамчук, ДіанаСергiєнко, Олексій Довбиш, Віктор Рог,Іван Кішка, Сергій Пархоменко, Андрій Левус

Редакція зберігає за собою право редагувати таскорочувати текст.Редакція не несе відповідальності за думку,висловлені авторами.При передруці посилання на “ТЕРЕН УКРАЇНА”обов`язкове

Друк: ТОВ, “Ціцеро”, вул. Дегтярівська, 21.Замовлення 26/03-09Загальний наклад - 10000

“ТЕРЕН УКРАЇНА”заснований Оле�сандром Бо�атирч��ом � 2002 роцi

Адреса редакцiї: 01034, м. Київвул. Ярославiв Вал, 9, оф. 4,

тел. (044)234-70-20

www.UkrNationalism.org.uae-mail: mnk@ua.fm, info_mnk@ua.fm

Засновник: ВМГО “МолодiжнийНацiоналiстичний Конгрес”

Свiдоцтво серiя: КВ, № 13248-2132рвiд 08 жовтня 2007 року

Наклад 10000

Розповсюджується безкоштовно

Збірка статей “Шлях Бандери”

Впродовж багатьох років ім`яСтепана Бандери найчастіше зга-дується в історичних суперечках.Проте, незважаючи на 100-літнійювілей з дня народження,Бандера й далі в уяві багатьохзалишається більшою мірою міс-тичним прапором національно-визвольного руху, аніж реальноюлюдиною. Зруйнувати комуніс-тичні стереотипи і представити

постать лідера ОУН в правдивому насвітленні поклика-не це видання. Пропонована збірка містить біографічнідані Провідника ОУН і огляд його теоретичної спадщи-ни. Також поміщено статтю Степана Бандери “З неви-черпного джерела” і список рекомендованої по темілітератури.

Роман Шухевич у документах радянських орга-нів державної безпеки (1940-1950) у 2-х томах

У пропонованій збірці доку-ментів з колишніх таємних архі-вів розповідається про життя ідіяльність Головного командираУкраїнської Повстанської АрміїРомана Шухевича.

Видання розраховане на всіх,хто цікавиться постаттю РоманаШухевича та історією україн-ського національно-визвольногоруху в ХХ столітті.

Дмитро Донцов "Націоналізм”

Головний твір видатногоукраїнського мислителя, ідеоло-га українського націоналізмуДмитра Донцова. В творі авторвизначає причини занепадуукраїнської державницькоїдумки та окреслює шляхи досяг-нення національного ідеалу.

Книга розрахована на всіх,хто цікавиться історією філософ-ської думки, переймаєтьсядолею України

Дмитро Донцов "Росія чи Європа"

Впевнені, що сьогодні твори Донцова особливопотрібні українському читаче-ві. У висліді “Помаранчевоїреволюції” (не шляхом декла-рацій, актів, референдумів,банального голосування), укра-їнці нарешті отримали шансстати на шлях самостійногорозвитку, на шлях становленнявеликої й могутньої держави.Проте “слизькі мацаки москов-ського спрута” далі намагають-ся в “братських обіймах” заду-шити Україну. І надто небез-печним є “усміх диявола” зКремля, який завдяки доміну-

ванню в нашому інформаційному просторі, диктату венергетичній галузі, експансіоністській “п`ятій колоні”,(котра вже підкралася до самого серця України), мрієпро подальше поневолення України.

Книга-поштою: для замовлення книг поштою необ-хідно звернутися за вказаною нижче адресою МНК,скринькою book_mnk@ua.fm або телефонічно та вказа-ти назви та кількість книг, ПІБ, повну поштову адресуз індексом

Свій до свого по своє!Харків

15.01.09МНК, ВО «Свобода» та УНП пікетували

консульство Російської Федерації у зв’язку ізцілеспрямованими діями по дискредитаціїУкраїни як надійного економічного партнера вочах світового товариства.

З приводу цих подій ХОО МНК заявив:«Сьогоднішніми діями, спрямованими на роз-палювання міждержавної ворожнечі, постійноїбрехні в своїх міждержавних відносинах, атакож спроб брутального паплюження образуУкраїни в очах світової спільноти, Росія при-зводить до того, що молоде покоління україн-ців виростає з чітким усвідомленням: Росія -ворог. Такі відносини не можна назвати парт-нерськими чи добросусідськими, адже Росіявикористовує свої енергоресурси не для вирі-шення економічних проблем, а для політично-го шантажу».

29.01.09Харківська організація МНК із представ-

никами Молодої Просвіти та Молодого Рухупровела заходи по відзначенню Дня ГероївКрут.

Перед проведенням мітингу всі охочімогли роздивитись інформаційні стенди проподії 1919 року під станцією Крути та фотогра-фіями того часу і минулорічної історичноїреставрації. Сам мітинг був насичений вірша-ми, спогадами крутянців та виступами відпредставників організацій. Закінчились свят-кування вечором патріотичної пісні.

«Ми спеціально обрали мистецький фор-мат заходів, вільний від політики, бо тема Крутстала новим приводом для спекуляції, а ми жпросто хочемо показати молоді прикладгероїчного чину їхніх однолітків» - розповівзаступник голови ХОО МНК Іван Кішка.

Діяльність МНК. Коротко

Тижневик „Шлях Перемоги” – єдинавсеукраїнська газета, що послідовно інезмінно вже понад 55 років видається,дотримуючись принципу „ЗдобудешУкраїнську Державу, або загинеш в боротьбіза неї!” „Шлях перемоги” – офіціоз ОУН з-під стягу Степана Бандери – є надійнимдороговказом як в українському історично-му минулому, так і в сьогоднішньому сус-пільно-політичному житті.

Шеф-редактор газети – керівник ОУНАндрій Гайдамаха.

Передплатний індекс 30504„Шлях Перемоги” – газета для всіх

українців!

Передплатіть„Шлях Перемоги”!