НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ВОРОНОВ Олександр Ігоревич

УДК 35.08:[005.311.6:316.42]:316.6

ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В ІНДЕТЕРМІНОВАНИХ

УМОВАХ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ:

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

25.00.03 – державна служба

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора наук з державного управління

КИЇВ – 2018

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державного управління

при Президентові України.

Науковий консультант – доктор наук з державного управління, професор

ХАДЖИРАДЄВА Світлана Костянтинівна,

Національна академія державного управління

при Президентові України,

завідувач кафедри публічного управління

та публічної служби.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

ГОНЧАРУК Наталія Трохимівна,

Дніпропетровський регіональний інститут

державного управління Національної академії

державного управління при Президентові України,

професор кафедри державного управління

та місцевого самоврядування; доктор наук з державного управління, професор

РУДАКЕВИЧ Марія Іванівна,

Тернопільський національний технічний

університет ім. І. Пулюя,

професор кафедри менеджменту у виробничій

сфері; доктор наук з державного управління, професор

СІЦІНСЬКИЙ Анатолій Станіславович,

Хмельницький університет управління та права,

завідувач науково-дослідної частини. Захист відбудеться 18 вересня 2018 р. о 12 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 Національної академії державного

управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Антона

Цедіка, 20, к. 212.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії

державного управління при Президентові України (03057, м. Київ, вул. Антона

Цедіка, 20). Автореферат розісланий 17 серпня 2018 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Л.А.Гаєвська

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні індетерміновані умови формування української

державності вимагають кардинально відмінних від існуючих підходів до

прийняття управлінських рішень у сфері державної служби. В зазначеному

процесі, зазвичай, використовувалися детерміновані моделі, при побудові яких

нехтували випадковими чинниками та враховували тільки конкретні умови

завдання, що вирішується, властивості і внутрішні зв’язки об’єкта. Сфера

державного управління характеризувалася як детермінована система, в якій аналіз

зв’язків між процесами давав змогу відслідкувати ланцюг причин і наслідків.

Феномен “детермінізму” розглядався як певна визначеність волі та вчинків людей.

Уважалося, що творці історії досягають успіху не шляхом довільних дій, а за

рахунок дотримання об’єктивних законів та умов. Але процеси глобалізації,

інформатизації, зростання наукових інновацій, інтеграції в європейський простір

привели до бурхливих змін в українському суспільстві, політичній системі,

системах управління різноманітними сферами суспільного життя,

адміністративному та правовому полі. Діяльність у сфері державного управління в

Україні під впливом визначених факторів набула стохастичного (ймовірнісного)

характеру, при якому відсутнє чітке співвідношення між входами і виходами, а

встановлюється тільки співвідношення ймовірності між ними. Актуальна сфера

державного управління розглядається як сукупність великої кількості

детермінованих систем з випадковими зв’язками між ними та може бути

визначена як індетермінована.

Ускладнення діяльності у сфері державної служби потребує формування у

державних службовців навичок прийняття управлінських рішень в

індетермінованих моделях державного управління. За прогнозами аналітиків

“World Economic Forum – 2018”, майже 35% ключових професійних

компетенцій у сфері управління в наступні 5 років буде змінено.

Передбачається, що у 2020 р. на першому місці буде “вміння вирішувати

складні завдання” (complex problem solving), тобто приймати складні

управлінські рішення. Потреба в керівниках, які мають таку компетенцію,

зросте до 52%. Через збільшення обсягів інформації та спрощення доступу до

неї другою за значенням компетенцією у 2020 р. визначається “критичне

мислення”. Шосте місце посідає “емоційний інтелект”, про що свідчить

зростання інвестицій багатьох організацій у розвиток емпатії у співробітників.

Сьоме місце відводиться компетенції “прийняття рішень”, зокрема робиться

акцент на вагомості якості та швидкості цього процесу.

Наведений рейтинг відображає основні тенденції еволюції теорій впливу

суб’єктів систем управління та економічних організацій на прийняття рішень.

Р.Талер (2017) отримав Нобелівську премію за “дослідження впливу

соціальних, когнітивних та емоційних факторів на прийняття економічних

рішень окремими особами та організаціями”. Сформована дослідником теорія

“підштовхування” доводить, що при виборі рішення в поведінці людини немає

раціональності, та пропонує за допомогою спеціальних технологій

“підштовхувати” людину до “правильного рішення”.

2

Світові тенденції урахування індетермінованих умов у процесі прийняття

управлінських рішень визначили сучасний контекст нормативно-правових

документів з реформування державного управління в Україні. З метою

ефективного впровадження нової моделі функціонування державної служби,

визначеної Законом України “Про державну службу” від 2015 р., Національним

агентством України з питань державної служби спільно з експертами SIGMA

організовано прийняття 41 підзаконного акта. Ці акти затверджують

перспективні вимоги до здібностей державних службовців з прийняття

управлінських рішень. Особливості сучасного процесу прийняття

управлінських рішень у сфері державної служби значною мірою зумовлюють

гендерний аспект (75% персоналу державної служби України становлять жінки,

але на рівні прийняття рішень їх частка досягає лише 13% (за даними

Глобального звіту ООН 2014 р.)) та неукомплектованість персоналом (на

початок 2017 р. у складі державної служби існувало 34367 вакансій).

Аналіз перерахованих аспектів і тенденцій, спричинених суб’єктивним

фактором, свідчить про актуальність теми дисертаційного дослідження та

передбачає низку фундаментальних і прикладних досліджень впливу соціально-

психологічних аспектів на прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах у сфері державної служби.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження є праці провідних

зарубіжних і вітчизняних учених, які ґрунтовно досліджували питання

теоретико-правових, організаційних, соціально-психологічних засад прийняття

управлінських рішень. Вагомий внесок у розробку теорії рішень зробили

видатні зарубіжні вчені Аристотель, Я.Бернуллі, Н.Вінер, К.Гаусс, І.Кант,

Г.Лассуел, Г.Лейбниць, Е.Леман, О.Моргенштерн, Дж.фон Нейман, Б.Паскаль,

Х.Райфа, Т.Сааті та ін. Окремі аспекти застосування теорії рішень у сфері

публічного управління досліджували А.Ахременко, Т.Василевська, В.Горбатенко,

Т.Гуржій, В.Куйбіда та ін. Проблематику формування державно-управлінських

рішень розробляли П.Анохін, Г.Атаманчук, В.Афанасьєв, В.Бакуменко, Т.Берегой,

К.Вайс, Б.Гурне, М.Лесечко, О.Настечко, В.Півцаєва, О.Половцев, С.Попов,

Г.Райт, І.Розпутенко, С.Романюк, Г.Рябцев, С.Тарабан та ін.

Роль і функції управлінських рішень у структурі механізмів державного

управління та регулювання були об’єктом уваги таких вітчизняних дослідників, як

В.Авер’янов, О.Амосов, І.Булеєв, Н.Гончарук, О.Ковалюк, В.Колпаков,

О.Коротич, В.Малиновський, В.Мороз, Т.Пахомова, Р.Рудницька, А.Савков,

С.Хаджирадєва, Л.Юзьков та ін. Системи інформаційно-аналітичного

забезпечення прийняття управлінських рішень досліджували А.Ахламов,

Н.Грицяк, А.Дєгтяр, В.Дорофієнко, І.Древицька, Ю.Машкаров, В.Тронь та ін.

Теорію і технології політичної аналітики в структурі формування управлінських

рішень розглядали М.Барабанов, А.Васильєв, В.Горбулін, Ю.Курносов,

Дж.Макганн, Л.Пал, О.Пухкал, Ю.Сурмін, С.Телешун, Р.Уівер, Дж.Фрідман та ін.

Психологічні механізми, які застосовуються в системі прийняття управлінських

рішень, вивчали М.Аллі, А.Бандурка, М.Білинська, Г.Гигеренцер, Л.Гримак,

Д.Дернер, А.Елліот, Д.Канеман, Ю.Козелецький, А.Налчаджян, Р.Нісбетт, Л.Росс,

П.Словик, І.Сурай, А.Тверскі та ін. Соціально-психологічні впливи на поведінку

3

людини досліджувалися В.Варнавським, В.Гордіним, Н.Діденко, В.Куценко,

Е.Лібановою, Я.Остафійчуком, О.Петроє, М.Рудакевич, С.Серьогіним,

А.Сіцінським та ін. Питання щодо прийняття рішень в індетермінованих

умовах, ситуаціях невизначеності та ризику розглядали Д.Ален, М.Альберт,

Л.Голдберг, С.Іщенко, Р.Льюіс, Х.Райфа, М.Соболь, В.Торгерсон та ін. У

працях цих учених створено наукове підґрунтя подальших досліджень у

напрямі вивчення соціально-психологічних впливів на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах.

Проте залишилися недостатньо дослідженими проблеми соціально-

психологічних впливів на прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах у сфері державної служби, зокрема визначення готовності державних

службовців категорій “А”, “Б” і “В” до прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне

дослідження виконувалося відповідно до комплексного наукового проекту

Національної академії державного управління при Президентові України (далі –

Національна академія) “Державне управління та місцеве самоврядування” в межах

науково-дослідних робіт (НДР) кафедри державного менеджменту Національної

академії за темами “Прийняття рішень та їх реалізація в публічному управлінні”

(ДР № 0114U002863) та “Стратегічний менеджмент: стратегії публічного

управління” (ДР № 0115U004068); кафедри публічного управління та публічної

служби за темою “Розробка концепції визначення професійних кваліфікацій та

сертифікації фахівців у сфері публічного управління” (ДР № 0117U002863);

кафедри філософських та соціально-політичних наук Одеського регіонального

інституту державного управління Національної академії за темами: “Модернізація

професійного навчання державних службовців як пріоритетний напрямок

професіоналізації державної служби: регіональний аспект” (ДР № 0108U001313);

“Розроблення моделі управління сталим регіональним розвитком на засадах

демократичного врядування” (ДР № 0110U002557); “Розвиток лідерства в

публічному управлінні та забезпечення ефективного використання ресурсного

потенціалу регіону” (ДР № 0113U001786). У рамках цих НДР автором визначено:

сучасні соціально-психологічні аспекти функціонування феномену “управлінське

рішення” у сфері державної служби; запропоновано модель урахування впливу

соціально-психологічних аспектів на прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах у сфері державної служби; розроблено програму та

навчально-методичний комплекс дисципліни “Прийняття рішень в публічному

управлінні”; технології модернізації навчальних програм для професійного

навчання державних службовців; функціональні підходи до формування

механізму інформаційно-аналітичного забезпечення управлінських рішень;

соціально-психологічні аспекти впливу феномену “лідерство” на прийняття

управлінських рішень.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є

обґрунтування теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій

щодо визначення соціально-психологічних впливів на прийняття управлінських

рішень в індетермінованих умовах у сфері державної служби.

4

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

з’ясувати стан та визначити етапи розвитку наукового дискурсу щодо

еволюції феномену “управлінське рішення”;

проаналізувати базові моделі прийняття управлінських рішень у сфері

державної служби із визначенням особливостей їх функціонування;

виявити специфіку прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах;

обґрунтувати концептуальну модель соціально-психологічного впливу

на прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах у сфері

державної служби;

розробити та науково обґрунтувати методику визначення соціально-

психологічних впливів на прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах у сфері державної служби;

розробити “Технологічну картку векторного аналізу” якостей особи, яка

приймає управлінські рішення в індетермінованих умовах у сфері державної

служби;

визначити рівневі показники впливу особистісних якостей державних

службовців на прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах;

установити кореляційні зв’язки між особистісними якостями державних

службовців та найбільш вагомими факторами їх впливу на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах за категоріями посад

державних службовців “А”, “Б” і “В”;

розробити рекомендації щодо професіоналізації та формування

професійної готовності державних службовців в Україні до прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах.

Об’єкт дослідження – процес прийняття управлінських рішень у сфері

державної служби.

Предмет дослідження – соціально-психологічні впливи на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах у сфері державної служби.

Методи дослідження. Для узагальнення теоретичних досліджень з

проблематики вдосконалення соціально-психологічних механізмів прийняття

управлінських рішень, реалізації мети та завдань дисертаційної роботи

використано історичний, комплексний, міждисциплінарний та системний

підходи, що спираються на фундаментальні положення теорії державного та

публічного управління, інституційної теорії, теорії вибору, теорії обмеженої

раціональності, теорії рішень, теорії гри, теорії соціальної взаємодії.

При написанні дисертації використовувалися загальнонаукові методи

дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, порівняння, аналогія,

групування, діалектичний, індукція, дедукція, класифікація (упорядкування

нормативно-правових актів, у яких визначаються певні аспекти прийняття

управлінських рішень у сфері державної служби), прогнозний (передбачення

наслідків для системи державної служби та її професіоналізації), історичний

(формування хронології розвитку теорії управлінських рішень), моделювання

(формування структурних, концептуальних та функціональних моделей соціально-

5

психологічних впливів на прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах, моделей діагностики соціально-психологічних впливів на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах, концепції професійної

підготовки державних службовців категорій посад “А”, “Б” і “В” до прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах). Як спеціальні застосовувалися

методи: декомпозиції (для формування методології та загальної структури

дослідження), WBS (для ієрархічного структурування дослідницьких операцій),

компаративний (для аналізу еволюції теоретичних та практичних підходів до

прийняття управлінських рішень у сфері державного управління); структурно-

функціональний (для визначення структурних елементів та зв’язків між ними в

механізмах прийняття управлінських рішень); експертного опитування (з метою

формування універсального комплексного механізму прийняття управлінських

рішень), контент-аналізу (для формування класифікацій індетермінованих умов,

ситуацій невизначеності, проблемних ситуацій та ситуацій ризику, уточнення

змісту поняття управлінського рішення), інституціональний (дослідження сучасних

умов і особливостей функціонування громадянського суспільства, органів

державної влади та прийняття управлінських рішень).

В основу дослідження покладено метод констатувального соціально-

психологічного експерименту – складної процедури, під час якої здійснено

штучне моделювання соціально-психологічних впливів на прийняття

управлінських рішень, вимірювання факторів та оцінку актуального стану

соціально-психологічного впливу на прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах у сфері державної служби. Вимірювання проводилося

методом тестування за допомогою 16 валідних класичних психодіагностичних

методик. У рамках експерименту вивчалися соціально-біографічні дані та

особливості поведінки державних службовців категорій посад “А”, “Б” і “В”,

проводився системний та порівняльний аналіз факторів соціально-

психологічного впливу, за допомогою формування рейтингу та системної

класифікації визначалися найбільш вагомі фактори впливу. Для обробки даних,

отриманих у процесі констатувального експерименту, застосовувався потужний

статистично-математичний апарат, до складу якого увійшли методи:

стандартизації (для отримання уніфікованих результатів за кожним фактором

соціально-психологічного впливу); факторного аналізу (для визначення

факторного навантаження кожного з факторів соціально-психологічного впливу

та домінуючих факторів у процесі прийняття управлінських рішень);

дескриптивного аналізу (для визначення вагомості та достовірності отриманих

показників і їх порівняльного аналізу); однофакторного дисперсійного аналізу

за критерієм Р.Фішера (для визначення вагомості факторів групової та

міжгрупової взаємодії у процесі прийняття управлінських рішень); процедури

множинних порівнянь за критерієм Дж.Тьюкі (для виявлення статистично

значущих розбіжностей між показниками категорій посад “А”, “Б” і “В” за

факторами (векторами) впливу); графічного та векторного аналізу (для оцінки

домінуючих факторів соціально-психологічного впливу і готовності до

прийняття управлінських рішень державних службовців за категоріями посад

“А”, “Б” і “В”).

6

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

уперше:

‒ обґрунтовано концептуальну модель соціально-психологічного впливу

на прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах як структурно-

функціональне утворення готовності державних службовців до прийняття

управлінських рішень в умовах невизначеності та ризиків, що визначає систему

її професійних дій, поведінки, відносин та особистісних якостей;

‒ визначено особистісні якості державних службовців, які найбільше

впливають на процес прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах,

за критеріями: коефіцієнт інтелекту, емоційний інтелект, критичне мислення,

ригідність мислення, мотивація досягнення, толерантність в індетермінованих

умовах, вігільність (пильність), готовність до управління ризиками,

перфекціонізм, прокрастинація, імпунітивна поведінка, адаптаційний потенціал,

соціальні установки, правосвідомість, соціальна фрустрованість, домінантність

копінг-стратегії;

‒ розроблено та проведено апробацію “Технологічної картки векторного

аналізу” впливу особистісних якостей державних службовців на процес

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах із застосуванням

методів і процедур: а) стандартизації інтегральних векторних показників;

б) дескриптивного аналізу факторів соціально-психологічного впливу на

прийняття управлінських рішень; в) множинних порівнянь;

удосконалено:

‒ методологію прийняття управлінських рішень, зокрема шляхом

обґрунтування системи теоретичних уявлень про соціально-психологічні

впливи на прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах, що

представлена такими блоками: характеристика суб’єктів прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах у сфері державної служби;

професійно важливі якості особи, що приймає управлінські рішення в

індетермінованих умовах; методика визначення соціально-психологічних

впливів на прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах;

‒ процедури, що пов’язані з моделюванням соціально-психологічного

механізму прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах, з

урахуванням загальних положень теорій прийняття управлінських рішень;

методології, методів та моделей управлінських рішень; процесів інтенсифікації,

оптимізації та раціоналізації управлінських рішень; оцінки ефективності

управлінських рішень; планування, формування та підготовки прийняття

управлінських рішень; організації прийняття та виконання управлінських

рішень; прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності, в

екстремальних та кризових ситуаціях;

‒ технологію оцінювання персоналу, що вступає на державну службу

та/або просувається по службі (державні службовці категорій посад “В”, “Б”,

“А”) завдяки адаптуванню до цих процедур методик, пов’язаних з визначенням:

емоційного інтелекту особи, яка приймає рішення; впливу рівня критичного

мислення державного службовця на прийняття рішень; ригідності мислення

державного службовця у процесі формування рішень; рівня мотивації

7

досягнення в системі управлінських рішень; толерантності до індетермінованих

умов у процесі пошуку рішення; вігільності як фактора моделювання

оптимального рішення; готовності до управління ризиками при прийнятті

рішень у публічній сфері; впливу перфекціонізму державних службовців на

прийняття рішень; прокрастинації у структурі особистості державного

службовця; імпунітивної поведінки державних службовців у процесі реалізації

рішень; адаптаційного потенціалу державного службовця в індетермінованих

умовах прийняття рішень; соціальних установок державного службовця;

правосвідомості державних службовців; рівня впливу соціальної

фрустрованості на ефективність рішень; домінантності копінг-стратегій у

процесі прийняття державними службовцями рішення;

набули подальшого розвитку теоретико-методологічні підходи до

визначення професійних кваліфікацій та сертифікації державних службовців,

зокрема в частині оцінювання готовності державного службовця до прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах (авторська розробка

“Методика діагностування соціально-психологічних впливів на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах”, 2017).

Практичне значення отриманих результатів. Практична важливість

результатів дисертації полягає в тому, що розроблені й науково обґрунтовані в

ній положення, висновки та рекомендації розвивають і доповнюють теоретичні

та методологічні основи прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах у сфері державної служби, створюють теоретичну і методологічну базу

для формування та розвитку ефективної системи прийняття управлінських

рішень.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в

практичній роботі органів державної влади та органів місцевого

самоврядування, при ініціюванні змін до законодавства України, зокрема щодо

організації діяльності з прийняття та реалізації відповідних управлінських

рішень, а також у наукових дослідженнях для подальшого розвитку теорії і

методології прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах у

сфері державної служби. Матеріали дисертації можуть знайти застосування в

системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних

службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.

Висновки, пропозиції та рекомендації, що містяться в дисертації,

використані:

– Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського

Союзу Національного агентства України з питань державної служби – при

підготовці проекту “Концепції реформування системи професійного навчання

державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів

місцевих рад” (акт про впровадження від 25 вересня 2017 року № 08/94-17);

– Державною Міграційною службою України – при підвищенні

кваліфікації державних службовців шляхом упровадження “Моделі діагностики

соціально-психологічних впливів на прийняття професійних рішень у системі

державної служби” (довідка від 29 листопада 2017 року № 10-7694/1-17);

8

Управлінням підвищення кваліфікації кадрів Одеського регіонального

інституту державного управління НАДУ при Президентові України – під час

проведення тренінгу на тему “Прийняття ефективних управлінських рішень як

основний чинник реалізації стратегії розвитку територіальних громад” (акт про

впровадження від 27 листопада 2015 року № 9-18-211);

– Херсонським обласним центром перепідготовки та підвищення

кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, державних підприємств, установ і організацій – при

впровадженні професійного навчання та науково-методичного консультування

за напрямком “Механізми соціально-психологічного впливу на прийняття

державно-управлінських рішень в індетермінованих умовах” (акт про

впровадження від 5 вересня 2017 року);

– Ізмаїльською районною державною адміністрацією – при проведенні

практичних та тренінгових занять з прийняття ефективних державно-

управлінських рішень в індетермінованих умовах (довідка від 6 жовтня

2017 року № 01/01-29/1714);

– Військовою прокуратурою Південного регіону України – при

запровадженні практичних занять щодо вдосконалення психологічного

механізму прийняття та реалізації рішень у системі професійної діяльності

військових прокурорів (акт про впровадження від 1 вересня 2016 року

№ 27- 3798 вих. 16);

– Науково-дослідним центром Збройних Сил України “Державний

океанаріум” – при дослідженні проблем з використання психологічного

механізму прийняття управлінських рішень у професійній діяльності

співробітників Центру (акт про впровадження від 16 травня 2016 року № 574);

– Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради – при проведенні

практичних і тренінгових занять з прийняття ефективних державно-

управлінських рішень в індетермінованих умовах (довідка від 4 жовтня

2017 року № 01.01-21/2899).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції,

що винесені на захист, сформульовані автором самостійно. В дисертаційному

досліджені з публікацій, підготовлених у співавторстві, використовувалися лише

матеріали, що належать дисертанту. Внесок дисертанта у наукові праці,

опубліковані у співавторстві, зазначено у списку джерел за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Положення дисертації, попередні й

узагальнені результати, висновки обговорювалися на науково-практичних

конференціях та круглих столах, а саме: “Публічне управління: шляхи

розвитку” (Київ, 2014); “Реформування публічного управління: теорія,

практика, міжнародний досвід” (Одеса, 2014); “Європейська інтеграція в

контексті світових глобалізаційних процесів” (Одеса, 2014); “Політологія,

філософія, соціологія: контури міждисциплінарного перетину” (Одеса, 2015);

“Геоінформаційні технології у територіальному управлінні” (Одеса, 2015);

“Управління бізнесом в умовах глобальної нестабільності” (Київ, 2015);

“Розвиток системи регіонального управління в умовах децентралізації” (Одеса,

2015); “Теорія та практика державної служби: стратегія реформ – 2020”

9

(Дніпропетровськ, 2015); “Дні інформаційного суспільства–2015” (Київ, 2015);

“Сполучені Штати Америки у сучасному світі: політика, економіка, право,

суспільство” (Львів, 2015); “Реформування публічного управління: теорія,

практика, міжнародний досвід” (Одеса, 2015); “Європейські принципи і

стандарти підготовки публічних управлінців: орієнтири для України” (Київ,

2015); “Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку”

(Переяслав-Хмельницький, 2015); “Суспільно-політичний та соціокультурний

розвиток Південного регіону України: історичні традиції і сучасні тенденції”

(Одеса, 2015, 2016); “Християнський вибір князя Володимира. Минуле і

сьогодення” (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира і 400-річчя

Київських духовних шкіл) (Запоріжжя, 2015); “Викладання лідерства для

посадових осіб та представників місцевого самоврядування: сутність, виклики,

перспективи” (Київ, 2015); “Соціально-економічний розвиток регіонів в умовах

децентралізації: цілі, механізми, інструменти” (Одеса, 2015); “Реформування

публічного управління та адміністрування: теорія, практика, міжнародний

досвід” (Одеса, 2016); “Роль менталитета в функционировании государства”

(Мінськ, 2016); “Экономика без границ: интеграция, инновации,

трансграничное сотрудничество” (Каунас, 2016); “Публічне управління та

адміністрування: розвиток і впровадження” (Київ, 2016); “Чверть століття

українсько-американської дружби: досвід, гідний майбутнього” (Львів, 2016);

“Державна служба та публічна політика: проблеми і перспективи розвитку”

(Київ, 2016).

Публікації. Основні наукові результати дисертаційної роботи опубліковані в

58 наукових працях, із них: 1 одноосібна і 1 колективна монографії, 14 статей у

наукових фахових виданнях України з державного управління; 6 у зарубіжних

журналах, які включені до міжнародних наукометричних баз; 24 тези доповідей у

матеріалах науково-практичних конференцій, 9 статей в інших виданнях,

1 навчальний та 2 навчально-методичних посібники.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі

вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Повний обсяг дисертації становить 498 сторінок, обсяг основного тексту –

398 сторінок. Список використаних джерел складається з 469 найменувань.

Робота містить 24 рисунки, 24 таблиці, 12 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету,

завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито зв’язок роботи з

науковими програмами, планами, темами, наукову новизну, теоретичне і

практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію

результатів дослідження й публікації за темою.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади прийняття

управлінських рішень у сфері державної служби” – розкрито сутність феномену

“управлінське рішення”, розглянуто еволюцію наукового дискурсу щодо

прийняття управлінських рішень у сфері державної служби, зокрема із

10

зазначенням вітчизняних підходів до аналізу проблем прийняття управлінських

рішень у сфері державної служби.

У науці постійно відбувається трансформація поняття “управлінське

рішення”, що ґрунтується на більш чіткому визначенні місця управлінських

рішень в управлінській діяльності. Прийняття управлінських рішень визначається

як суттєва частина управлінського процесу з послідовними етапами виявлення та

діагностування проблемних ситуацій, розробкою альтернатив та вибором однієї з

них, що найбільше сприяє виходу із ситуації, яка склалася.

За результатами контент-аналізу встановлено, що управлінське рішення є

основою процесу управління та розглядається як результат вибору суб’єктом

управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в

існуючій чи спроектованій ситуації, що зумовлюється цілеспрямованим

аналізом проблемної ситуації, вибором шляхів, методів і засобів виходу з неї

відповідно до мети. Наголошено на тому, що державна служба – це державно-

правовий і соціально-політичний інститут для практичного виконання завдань і

функцій держави особами, які обіймають посади в державних органах та

одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Визначено та охарактеризовано етапи розвитку наукового дискурсу щодо

прийняття управлінських рішень у сфері державної служби. Зроблено акцент на

вагомості та фундаментальності проблематики моделювання у сфері прийняття

управлінських рішень. Проаналізовано класичні моделі прийняття управлінських

рішень в організаціях В.Врума, Ф.Йєттона, Р.Кайєрта, М.Крозьє, Ч.Ліндблома,

Д.Марча, Г.Мінцберга, К.Прибрама, Г.Саймона, що широко застосовуються в

менеджменті, та їх прикладний характер у сфері державної служби. У зв’язку з

підвищенням вагомості суб’єктивного фактору у сфері державного управління

особливу увагу приділено когнітивній моделі прийняття управлінських рішень

Р.Аксельрода. Базовими для сфери державної служби визнано моделі

“адміністративної людини” та “обмеженої раціональності” Г.Саймона.

Акцентовано увагу на тому, що з 1993 р. збільшилася кількість досліджень з

прийняття управлінських рішень, чому сприяли розвиток комунікацій зі світовими

науковими школами, обмін думками, теоріями, підвищення інтересу до розвитку

теорії прийняття управлінських рішень, який був зумовлений потребами світової

економіки, глобалізації, інтеграційними процесами, що розгорталися в Україні.

Здійснено аналіз досліджень з проблем прийняття управлінських рішень, що

проводилися українськими вченими з початку 90-х рр. ХХ ст., за такими

напрямами: теоретичне обґрунтування і програмна реалізація стратегії

комп’ютерної підтримки прийняття індивідом оптимальних рішень при

моделюванні довільних ситуацій (В.Тронь); теоретико-методологічні засади

формування державно-управлінських рішень (В.Бакуменко); аналітично-

організаційне забезпечення прийняття та реалізації державно-управлінських

рішень (А.Дєгтяр); механізми прийняття рішень органами державного управління

з розвитку туристсько-рекреаційних територій (Г.Крапівіна); формування системи

прийняття управлінських рішень місцевими органами державної виконавчої влади

(С.Тарабан); участь громадян у прийнятті управлінських рішень органами

місцевого самоврядування (В.Півцаєва); теоретико-методологічне обґрунтування

11

прийняття рішень у державному управлінні: оцінка якості (О.Половцев); державне

управління процесами підготовки та прийняття управлінських рішень у системі

охорони здоров’я України (В.Григорович); правовий механізм прийняття

державно-управлінських рішень в екологічній сфері (О.Настечко); управління

ризиками в системі прийняття та реалізації державно-управлінських рішень в

Україні (М.Соболь); формування управлінських рішень органами місцевого

самоврядування (С.Якимчук); удосконалення механізмів імплементації

політичних рішень в державному управлінні (В.Туча); розвиток механізмів

прийняття та реалізації управлінських рішень в системі державного управління

(О.Карагодін) та ін.

Констатовано, що обмін досвідом зі світовими науковими школами в

галузі економіки, психології, менеджменту, математики, кібернетики та

нейрофізіології дав можливість сформувати нові, вузькоспеціалізовані напрями

теорії прийняття управлінських рішень, а саме проблематику теорії користі,

впевнених рішень, випереджальних рішень, оптимальних рішень, рішень, що

базуються на теорії гри, результативності та ефективності рішень.

Таким чином, аналіз дав змогу визначити теоретико-методологічні засади

прийняття управлінських рішень у сфері державної служби, що виявилися

достатніми для розуміння сутності досліджуваної проблеми, вибору

необхідного інструментарію та методів подальшої роботи.

У другому розділі – “Індетерміновані умови у системі координат

прийняття управлінських рішень” – визначено генезис феномену

“індетерміновані умови” та проаналізовано механізми прийняття управлінських

рішень в індетермінованих умовах.

Під прийняттям управлінських рішень в індетермінованих умовах

розуміється процес цілеспрямованого аналізу проблемної ситуації, що має ознаки

невизначеності та/або ризику, і вибору одного варіанта рішення з певної кількості

можливих відповідно до цілей державного управління. Необхідним для прийняття

ефективних управлінських рішень в індетермінованих умовах є врахування різних

видів невизначеності: перспективної, ретроспективної, технічної, стохастичної,

природної, цілеспрямованої протидії, цільової, умовної, лінгвістичної та ін.

Комплексний характер індетермінованих умов вимагає врахування трьох

базових груп чинників, а саме: індивідуально-психологічних (суб’єктивний

погляд, процеси, стани, якості, сприйняття, уявлення, пам’ять, мислення, емоції,

вподобання і т. ін.); внутрішньоорганізаційних (нормативні вимоги, конкуренція,

корпоративні правила, регламент організації); зовнішніх (соціальні, демографічні,

політичні, економічні, соціокультурні, екологічні, геополітичні, ментальні).

Обґрунтовано, що сфера державної служби характеризується ситуаціями

повної або часткової визначеності, невизначеності та ризику. Вказані ситуації

визначають особливості механізмів узгодження та прийняття рішень в органах

державної влади з урахуванням функцій і специфіки цих органів. Ситуації

ризику характеризуються чітко визначеними цілями, доступністю інформації і

разом з тим стохастичністю змінних дій. При невизначеності ситуації цілі

також чітко визначені, але проблеми слабкоструктуровані та існує

невизначеність вхідної інформації. Особливими для сфери державної служби є

12

кризові ситуації, які характеризуються невизначеністю цілей, вхідної

інформації, великими часовими обмеженнями.

Важливим для прийняття ефективних управлінських рішень в

індетермінованих умовах є врахування різних видів невизначеності:

перспективної (виникає внаслідок появи непередбачених чинників, які

впливають на розвиток та ефективність функціонування об’єктів (процесів), що

досліджуються, коли об’єкт недостатньо вивчений);

ретроспективної (пов’язана з відсутністю інформації про поведінку

об’єкта, що вивчається, в минулому);

технічної (з’являється внаслідок неможливості прогнозування точних

результатів рішень, що приймаються);

стохастичної (виступає результатом вірогідного (стохастичного)

характеру процесів та явищ, які аналізуються);

природної (пов’язана з повним або частковим незнанням природних

умов, за яких необхідно буде приймати рішення);

цілеспрямованої протидії (спостерігається в ситуації конфлікту двох або

більше сторін, коли кожна з них не має інформації або має неповну, неточну

інформацію про мотиви і характер поведінки сторін, які протидіють);

цільової (пов’язана з неоднозначністю, а іноді з неможливістю вибору

однієї мети при прийнятті рішення або побудові оптимізаційної моделі);

умовної (виникає в разі недостатності або повної відсутності інформації

про умови, в яких приймаються рішення);

лінгвістичної (широке застосування з математичного погляду не досить

точно описаних термінів, понять, словосполучень) та ін.

Наголошено на необхідності застосування комплексного підходу в аналізі

механізмів прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах.

Визначено та обґрунтовано структуру універсального комплексного механізму

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах, що включає

5 основних механізмів, а саме: 1) нормативно-правовий – система правових

засобів, за допомогою яких справляється результативний правовий вплив на

суспільні відносини в публічній сфері; 2) адміністративно-організаційний –

сукупність складових, які визначають організаційну функцію процесу

формування, прийняття, реалізації управлінських рішень в індетермінованих

умовах та відображають циклічний процес їх організаційного супроводу;

3) інформаційно-аналітичний – система збирання, накопичення потоків

інформації у сфері державного управління та управління ними для формування

і забезпечення реалізації ефективних рішень, яка має чітко визначену

структуру, інструменти і методи на базі відповідного нормативно-правового

забезпечення; 4) фінансово-економічний, що включає відповідний порядок

планування, фінансування, грошового та матеріально-технічного забезпечення,

спеціальні структури, канали отримання фінансової інформації, оцінку

економічної ефективності та інші компоненти; 5) соціально-психологічний,

який слід розглядати як сукупність психологічних процесів у сфері прийняття

індивідуальних і групових рішень, спрямованих на реалізацію завдань

13

державного управління, з урахуванням соціально-психологічних

закономірностей взаємовпливу й взаємозв’язку між цими процесами.

Отже, взаємозв’язок цих механізмів дасть змогу забезпечити ефективність

управлінських рішень в індетермінованих умовах.

У третьому розділі – “Концептуальна модель соціально-психологічного

впливу на прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах” –

обґрунтовано наукові концепти соціально-психологічного впливу на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах, наведено характеристику

суб’єктів прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах, зокрема

що стосується їхніх професійно важливих якостей.

Система теоретичних уявлень про соціально-психологічні впливи на

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах представлена

такими блоками, як: характеристика суб’єктів прийняття управлінських рішень

в індетермінованих умовах у сфері державної служби; професійно важливі

якості особи, що приймає управлінські рішення в індетермінованих умовах;

методика визначення соціально-психологічних впливів на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах.

Обґрунтовано необхідність урахування психологічних закономірностей

управлінської діяльності, тобто вплив психології особи, яка приймає рішення,

та професійних груп на процес управління і навпаки, вплив управлінських

відносин на психологію груп або особи, що приймає рішення (В.Вольський,

В.Данилов, О.Єгорова, А.Карпов, А.Китов, В.Ковальов, З.Лєзіна, Б.Миркін,

В.Рябчук, Г.Солнцева, Ю.Сосулін, А.Сотсков, М.Фішман, В.Хараєв, О.Чераян).

У процесі дослідження встановлено, що важливими для моделювання

соціально-психологічного механізму прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах виявилися і загальні положення теорій прийняття

управлінських рішень (В.Беспалов, В.Волкович, Є.Голубков, О.Дороднов,

Л.Євланов, О.Ларічев, В.Саульєв, А.Федулов, Ю.Федулов, О.Холево, Р.Хузеєв,

В.Цигичко та ін.). Було акцентовано увагу і на розробці методології, методів та

моделей управлінських рішень (Г.Альтшуллер, Ф.Аунапу, М.Бор, А.Борисов,

А.Венделін, В.Врум, В.Горелик, М.Горкін, С.Єніколопов, С.Ємельянов, І.Жубкіна,

В.Кисельов-Гусєв, О.Ларічев, Ч.Ліндблом, А.Левченков, В.Лернер, Дж.Марч,

С.Потатошнєв, М.Подковиров, В.Розен, Г.Саймон, Р.Трухаєв); процесів прийняття

управлінських рішень (Ф.Семяшкін, А.Смолкін, І.Шахнов) та їх формалізації

(В.Галушко); аналізі управлінських рішень (А.Індрюнас, Я.Рейлян,

В.Самборський); інтенсифікації, оптимізації та раціоналізації управлінських

рішень (В.Абчук, В.Бункін, А.Грешилов, Б.Койтибаєв, Б.Курицький,

В.Пирожков); ефективності управлінських рішень (Ю.Голованьов, А.Семенов,

Е.Хазанович, Є.Хруцький); плануванні, формуванні та підготовці прийняття

управлінських рішень (В.Блюмберг, В.Глущенко, О.Козлова, В.Коренєв,

Т.Кравченко, Р.Фатхутдінов, Н.Чумаченко); організації прийняття та виконання

управлінських рішень (А.Васильєв, О.Івахненко, В.Покровський, Р.Сорокіна);

прийнятті управлінських рішень в умовах невизначеності (Б.Гладких, В.Іваненко,

В.Лабковський, Г.Пасечник, І.Самойлова), в тому числі в екстремальних та

кризових ситуаціях (Р.Бєлозоров). Урахування вищезазначених теоретико-

14

методологічних положень підтверджує можливість забезпечення високого рівня

ефективності і надійності соціально-психологічного механізму прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах.

Установлено, що теоретичну основу характеристики суб’єктів прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах становлять такі соціально-

психологічні феномени, як: діяльність, поведінка та взаємовідносини.

Констатовано, що суб’єктами прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах є особи, уповноважені приймати такі рішення в

процесі управлінської діяльності.

У дисертації підтримується теза вчених (Л.Виготський, П.Гальперін,

Д.Ельконін, О.Леонтьєв) про те, що діяльність – це процес активної взаємодії

суб’єкта з об’єктом, під час якого суб’єкт задовольняє свої потреби, досягає мети.

За О.Леонтьєвим, структура діяльності складається з трьох блоків, перший з яких

пов’язаний з мотивами, другий – з метою, третій – з операціями. Відповідно,

поведінка розглядається як зовнішня і внутрішня активність суб’єкта прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах, що проявляються під час його

взаємодії із зовнішнім оточенням. В основу поведінки суб’єкта завжди покладена

мотивація, що доведено та підтверджено теоріями: ієрархії потреб (А.Маслоу);

потреби у владі, успіху (досягнення цілей) і афіліації (Д.Макклеланд);

двофакторною теорією мотивації (Ф.Херцберг); теорією очікувань (експектації –

Дж. О’Шонессі); теоріями “Х” та “Y” (Г.Макгрегор). Щодо феномену

“взаємовідносини”, який аналізувався в контексті характеристики суб’єктів

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах, уважаємо слушною

думку вчених В.Келера, К.Коффки, К.Левіна (теорія соціального

(комунікативного) поля); У.Шутца (теорія міжособистісної взаємодії);

Дж.Хоманса, Дж.Тібо, Г.Келлі (теорія обміну).

Підтверджена значущість таких 16 базових якостей особи, яка приймає

управлінські рішення в індетермінованих умовах, як:

інтелектуальна компетентність (коефіцієнт інтелекту) – дає змогу особі, що

приймає управлінські рішення в індетермінованих умовах, вирішувати складні

завдання, охоплюючи всі пізнавальні процеси (Г.Айзенк, Е.Боринг, В.Штерн);

емоційна компетентність (емоційний інтелект) – допомагає приймати

рішення на основі осмислення емоцій та складається з уміння свідомо керувати

ними, розуміти та асимілювати їх у процес мислення, розрізняти та виражати

(О.Власова, Г.Гарднер, Д.Гоулман, Д.Карузо, Н.Коврига, Д.Люсін, М.Манойлова,

Дж.Мейєр, О.Носенко, К.Саарні, П.Селовей, Дж.Стайн);

критичність мислення (критичне мислення) – універсальна система

аналізу речей та подій, що сприяє формулюванню обґрунтованих висновків, які

містять виважені оцінки та інтерпретації, дає змогу коректно застосовувати

отримані результати в професійній діяльності (У.Джемс, Дж.Дьюї, М.Ліпман,

Д.Майєрс, Дж.Носич, Р.Пауль, Д.Халперн);

ригідність мислення (певна консервативність) – являє собою психічні

складності (аж до повної нездібності) при зміні наміченої людиною програми

(дій, рішень) в умовах, які об’єктивно вимагають її перебудови (Г.Клаусс,

А.Кондратьєва, В.Ланкес, К.Левін, М.Сіцінська);

15

прагнення до результативності (мотивація досягнення) – один з

різновидів мотивації діяльності, що пов’язана з потребами індивіда досягати

успіхів та уникати невдач (Дж.Аткінсон, Д.Макклеланд, Г.Мюрей, Дж.Роттер,

Б.Скіннер, Л.Фестінгер);

толерантність до невизначеності – своєрідна форма індивідуального чи

колективного прояву, що виникає на основі взаємодії та взаємовідносин між

різними сторонами (індивідами, соціальними групами, організаціями,

політичними партіями), а також демонструється кожною з них, виявляючи

терпимість щодо різниці в поглядах, уявленнях, поведінці, позиціях, діях

відносно протилежної сторони (О.Асмолов, Г.Бардєр, С.Бондирєва, Р.Ділтс,

І.Дубровіна, Н.Жадан, І.Зимня, Ю.Ірхіна, І.Шовкопляс);

вігільність (пильність) – розглядається як психологічна здатність

зосередити увагу на нових враженнях, охоронна, скануюча функція за

наявності небезпеки або несприятливих можливостей, що приводить організм

особи, яка приймає рішення, у стан підвищеної готовності до відповідних дій

(І.Дженіс, Д.Канеман, Н.Макуорт, Л.Манн, Ч.Райкрофт);

схильність до ризикованої поведінки (готовність до ризику) –

ґрунтується на набутих уміннях здійснювати адекватні оцінки, приймати і

реалізовувати оптимальні рішення в ситуаціях невизначеності (Т.Авер’янов,

Р.Бєлкін, Л.Голдберг, Г.Ейнхорн, Д.Інтем, Є.Іщенко, В.Торгерсон);

перфекціонізм – визначає прагнення суб’єкта до досконалості, високі

особисті стандарти, намагання людини приводити результати будь-якої своєї

діяльності у відповідність із найвищим еталоном (моральним, естетичним,

інтелектуальним), потреба в удосконаленні продуктів своєї діяльності (Д.Бернс,

С.Волікова, Н.Гаранян, Л.Сільверман, Г.Флетт, М.Холендер, А.Холмогорова,

П.Хьюітт, В.Ясна);

прокрастинація – розглядається як свідоме відкладання суб’єктом дій,

які потрібно виконати, незважаючи на те, що це призведе до виникнення

певних проблем (К.Лей, А.Чу, Дж.Чой);

схильність до імпунітивної поведінки (імпунітивна поведінка – форма

реагування, пов’язана зі ставленням особи, яка приймає рішення, до невдачі як

до неминучої, фатальної, або як до малозначущої події, наслідки якої зникнуть

з часом) (В.Василенко, С.Розенцвейг);

адаптивність (адаптаційний потенціал) – розглядається як сукупність

пов’язаних між собою психологічних якостей, рівень розвитку яких зумовлює

ефективність адаптаційного процесу особистості й вірогідність збереження

психічного здоров’я в умовах впливу інтенсивних факторів зовнішнього

середовища (Ф.Березін, В.Медведєв, А.Налчаджян);

орієнтація на соціальні установки (соціальні установки) – визначає

індивідуально усвідомлену позицію і поведінку, які пов’язані з перспективним

баченням особи, що приймає рішення, свого майбутнього, шляхів кар’єрного

зростання (С.Аш, Ф.Знанецький, Л.Ланге, Г.Олпорт, У.Томас, Д.Узнадзе,

Л.Фестингер, Ф.Хайдер);

16

ціннісне ставлення до права (правосвідомість) – сукупність поглядів,

ідей, які виражають ставлення людей, соціальних груп, населення держави,

націй до права, законності, правосуддя, їх уявлення про те, що є правомірним

або неправомірним (Т.Андрусяк, Л.Ясюкова);

домінування соціальної фрустрованості (соціальна фрустрованість) –

визначається як стан пригніченості, тривоги з елементами відчаю, який

розвивається в результаті реальних або уявних життєвих невдач, неможливості

досягнення поставленої мети чи труднощів пристосування до нового середовища з

блокуванням цілеспрямованої поведінки (Л.Донська, М.Дьяченко, Л.Кандибович,

Н.Левітов, Е.Лінчевський, Г.Пирьов, С.Розенцвейг, Г.Сельє, С.Уайльд);

обумовленість поведінки копінг-стратегіями (копінг-стратегії –

прагнення індивіда до вирішення проблем, що мають для нього велике

значення та активують його адаптивні можливості) (Р.Лазарус, Н.Хаан).

В основу дослідження покладено підходи до системно-векторного

психоаналізу та системно-векторної психології, які відображені в роботах

Л.Сонді, Ю.Гіпенрейтер, В.Ганзена.

Отже, концептуальна модель соціально-психологічного механізму

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах забезпечує

наукове обґрунтування соціально-психологічного впливу на процес прийняття

управлінських рішень у вказаних умовах та визначення рівня професійної

готовності державних службовців категорій посад “А”, “Б” і “В” до прийняття

управлінських рішень.

У четвертому розділі – “Соціально-психологічні впливи на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах у сфері державної служби:

констатувальний експеримент” – розроблено методику визначення соціально-

психологічних впливів на прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах; наведено опис “Технологічної картки векторного аналізу” якостей

особи, яка приймає управлінські рішення, а також характеристику впливу

особистісних якостей державних службовців категорій посад “А”, “Б” і “В” на

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах.

З метою визначення соціально-психологічних впливів на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах було розроблено програму

констатувального експерименту, яка репрезентується як методика оцінювання

рівнів впливу особистісних якостей державних службовців на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах. До складу вказаної програми

включено 3 блоки: організаційно-пошуковий (наукове обґрунтування методики

оцінювання, формування батареї тестів, інструментарію дослідження);

операційно-діяльнісний (безпосереднє тестування державних службовців) і

контрольно-оцінювальний (обробка даних, інтерпретація результатів).

Методика визначення соціально-психологічних впливів на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах включає: мету та завдання

констатувального експерименту; об’єкт, методи, інструментарій, етапи, умови

та базу дослідження.

Об’єктом дослідження визначена досить репрезентативна група з

319 державних службовців – слухачів заочної форми навчання Інституту вищих

17

керівних кадрів Національної академії (категорія посад “А”) та Одеського

регіонального інституту державного управління (категорії посад “Б” і “В”).

Проведено системний аналіз вікових, освітніх та професійних характеристик

державних службовців. Обґрунтовано системні тенденції розвитку персоналу

державної служби України, які пов’язані: з порушенням гендерного

співвідношення, тобто суттєвим збільшенням частки жінок у структурах

державної служби, особливо в категорії посад “В”; зі значним омолодженням

державної служби внаслідок перманентного реформування (понад 70% становлять

фахівці віком до 35 років); з втратою професійного та корпоративного досвіду,

принципів стандартизації професійної підготовки та кар’єрного зростання вищих

керівних кадрів, що виражається в домінуванні фахівців юридичних та

економічних спеціальностей.

Розроблено “Технологічну картку векторного аналізу” якостей особи, яка

приймає управлінські рішення в індетермінованих умовах, що включає опис

соціально-психологічних характеристик державних службовців (респондентів),

які беруть участь у дослідженні, батарею з 16 психодіагностичних тестів для

кількісної оцінки різноманітних факторів соціально-психологічного впливу на

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах, комплексний

статистично-математичний апарат для обробки первинних даних (факторний,

дескриптивний, дисперсійний, множинний і векторний аналіз) та шкалу

інтерпретації даних (див. табл. 1).

Доведено, що “Технологічна картка векторного аналізу” якостей особи, що

приймає управлінські рішення в індетермінованих умовах, є надійним та

валідним інструментом визначення соціально-психологічних впливів на

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах.

Наведено характеристику впливу особистісних якостей державних

службовців категорій посад “А”, “Б” і “В” на прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах. Інтерпретація та стандартизація інтегральних

векторних показників, отриманих за допомогою тестових методик, визначалися

на базі факторного аналізу, що дало можливість сформувати узагальнену

характеристику актуального “особистого профілю” державного службовця для

прийняття управлінського рішення.

Розрахунок факторних навантажень та процентілів первинних даних дав

можливість сформувати “Особистий профіль прийняття управлінських рішень”

сучасного середньостатистичного державного службовця, який структурно

поєднує такі характеристики: узагальнення інформаційних повідомлень (0,8390);

управління емоціями інших людей (0,931); середній рівень критичного мислення;

установчу ригідність (0,898); міжособистісну інтолерантність (0,751);

надпильність (0,947); раціональність (0,730); перфекціонізм відносно інших

(0,706); середній рівень прокрастинації; високий рівень реакції на загрози (0,999);

схильність до зміни себе (0,490); перевагу цінності грошового забезпечення

(0,892); сформовану загальну правосвідомість; тяжіння до високого соціального

статусу (0,905); схильність до пошуку соціальної підтримки (0,719). Сформовано

та використано базу даних для проведення дескриптивного аналізу за векторною

моделлю в групах державних службовців за категоріями посад “А”, “Б” і “В”, який

18

дав змогу виокремити значні, середні та незначні фактори за рівнем соціально-

психологічного впливу на прийняття управлінських рішень.

Таблиця 1

Батарея психодіагностичних тестів для визначення

соціально-психологічних впливів на прийняття управлінських рішень

в індетермінованих умовах

Век-

тор Фактор впливу Методика вимірювання

1 Коефіцієнт інтелекту IQ Тест структури інтелекту (TSI) Р.Амтхауера

2 Емоційний інтелект ЕQ Тест емоційного інтелекту (EQ) Н.Холла

3 Критичне мислення Тест критичного мислення Л.Старкі

4 Ригідність мислення Томський опитувальник ригідності (ТОРЗ)

Г.Залевського

5 Мотивація досягнення Тест “Діагностики мотивації досягнення

А.Мехрабіана”

6 Толерантність в

індетермінованих умовах

Новий опитувальник толерантності до

невизначеності Т.Корнілової та М.Чумакової

7 Вігільність (пильність) Мельбурнський опитувальник прийняття рішень

(адаптація Т.Корнілової)

8 Готовність до управління

ризиками

Опитувальник “Особистісні фактори прийняття

рішень”(адаптація Т.Корнілової) ОФР-25

9 Перфекціонізм Методика “Багатовимірна шкала перфекціонізму”

П.Хьюітта і Г.Флетта (адаптація І.Грачової)

10 Прокрастинація Шкала загальної прокрастинації К.Лей

11 Імпунітивна поведінка Тест стратегій імпунітивної поведінки в конфліктній

ситуації Н.Фетіскіна, В.Козлова, Г.Мануйлова

12 Адаптаційний потенціал Опитувальник “Адаптивні стратегії поведінки”

(АСП) Н.Мельникової

13 Соціальні установки Методика діагностики соціально-психологічних

установок особистості у мотиваційно-потребовій

сфері О.Потьомкіної

14 Правосвідомість Методика “Вивчення рівня правосвідомості

Л.Ясюкової”

15 Соціальна фрустрованість Методика “Рівень соціальної фрустрованості”

Л.Вассермана, Б.Іовлева і М.Беребіна

16 Домінантність копінг-

стратегій

Копінг-тест Р.Лазаруса та С.Фолкмана (адаптація

Т.Крюкової, О.Куфтяк, М.Замишляєвої)

Порівняльна характеристика значень медіани М з урахуванням

стандартного відхилення дала змогу скласти рейтинг показників векторів

(факторів) впливу за категоріями посад “А”, “Б” і “В”державних службовців та

відслідкувати тенденції до збільшення або зменшення значень показників за

факторами впливу.

У категорії посад “А” найвище значення отримав Вектор 4 “Ригідність

мислення”. Державні службовці категорії “А” схильні до сприйняття нового,

що підтверджується високим ступенем установчої ригідності, але інші види

ригідності свідчать про схильність державних службовців до широкого спектра

фіксованих форм поведінки. До лінійки векторів із високими показниками в

категорії “А” можна віднести: 14 “Правосвідомість”, 3 “Критичне мислення”,

19

2 “Емоційний інтелект”, 9 “Перфекціонізм”. Вектор 7 “Вігільність (пильність)”

зайняв найнижчу позицію. Порівняльна характеристика свідчить, що державні

службовці категорії посад “А” мають високий ступінь схильності до ризику та

врівноважені в процесі прийняття управлінських рішень.

Найвище значення в категорії посад “Б” отримав Вектор 11 “Імпунітивна

поведінка”. Найбільше факторне навантаження Вектора 11 припадає на реакцію в

ситуації загрози, коли державні службовці категорії “Б” найчастіше

використовують стратегії: раціональних дій – 41%; наполегливості – 21%.

Доведено, що найнижчу позицію в рейтингу вагомості векторів моделі

діагностики соціально-психологічного впливу на прийняття управлінських рішень

державних службовців категорії посад “Б” отримав Вектор 9 “Перфекціонізм”.

Найбільше значення в таблиці дескриптивного аналізу для категорії посад

“B” має Вектор 7 “Вігільність (пильність)”, у якому домінуюче факторне

навантаження отримав фактор “надпильності”. Феномен “надпильності”

характеризується значними коливаннями в процесі вибору альтернатив та

імпульсивним характером прийняття управлінських рішень. Найнижчу позицію

в рейтингу вагомості векторів моделі діагностики соціально-психологічного

впливу на прийняття управлінських рішень державних службовців категорії

посад “B” отримав Вектор 2 “Емоційний інтелект”. Найбільшого факторного

навантаження в структурі вектора зазнав фактор “управління емоціями інших

людей”. Виокремлений показник категорії “B” свідчить про низькі професійні

навички службовців цієї категорії з реалізації управлінських рішень.

У процесі дескриптивного аналізу були розроблені векторні діаграми за

категоріями посад державних службовців “А”, “Б” і “В”. Потрібно звернути

увагу на характеристики векторної діаграми категорії посад “В”. Що стосується

мінімальних середньогрупових значень за векторною моделлю, то найменшою

виразністю серед державних службовців категорії посад “В” характеризуються

Вектор 2 “Емоційний інтелект” (М = 32,186) та Вектор 4 “Ригідність мислення”

(М = 33,677). Це вказує на низький ступінь послідовності в діях, схильність

приймати необґрунтовані рішення, недостатню здатність враховувати емоції

інших людей, виявляти необхідні співчуття, підтримку стосовно колег. Також

можна зазначити, що представникам категорії посад “В” досить складно

дотримуватися стабільної лінії в управлінській поведінці, що не дає їм змоги

ефективно досягати поставлених цілей.

Однофакторний дисперсійний аналіз, проведений на базі дескриптивного,

дав змогу визначити статистично значущі розбіжності та порівняти групи

респондентів за категоріями посад “А”, “Б” і “В”. Доведено, що належність до

конкретної категорії посад державної служби є чинником, що статистично

значуще дає змогу встановити виразність цілої низки векторів у профілі

респондентів. За допомогою критерію Р.Фішера з урахуванням коефіцієнта

статистичної значущості р було виявлено суттєву різницю між груповими та

міжгруповими показниками соціально-психологічних впливів, що дало

можливість провести процедуру множинних порівнянь.

З метою створення сукупного соціально-психологічного впливу на процес

формування, прийняття та реалізації управлінських рішень в індетермінованих

20

умовах представниками державної служби на всіх рівнях її ієрархії за процедурою

множинних порівнянь з використанням критерію Дж.Тьюкі досліджено різницю

та зв’язки між міжгруповими та груповими показниками факторів соціально-

психологічного впливу категорій посад “А”, “Б” і “В”. Отримані дані дали

можливість побудувати загальну діаграму векторного аналізу (див. рис. 1).

Рис. 1. Векторна діаграма соціально-психологічних впливів на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах у сфері державної служби

(державні службовці категорій посад “А”, “Б” і “В”)

Загальна інтерпретація результатів констатувального експерименту у

вигляді графічної діаграми свідчить про те, що жодна з трьох категорій

державних службовців не входить у зону високого впливу та готовності до

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах. Як видно з

діаграми, показники за 16 векторами факторів соціально-психологічного

впливу категорій посад “А” і “Б” мають вигляд достатніх та вписуються в

діапазон значень 50–75 балів. Категорія “А” характеризується збалансованими

показниками, де вектори 7 “Вігільність (пильність)”, 10 “Прокрастинація”,

15 “Соціальна фрустрованість”, які знижують ефективність прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах, мають низькі значення.

У категорії посад “Б” значення цих векторів зростають, що знижує загальні

показники позитивного впливу соціально-психологічних факторів на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах. Категорія посад “В”

відрізняється низькими показниками соціально-психологічних факторів впливу,

де вектори 7, 10, 15 мають високі значення. Отже, дисфункціональне поєднання

21

соціально-психологічних факторів впливу на прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах на нижчих шаблях сфери державної служби

збігається із загальними низькими показниками, які призводять до фактичного

гальмування практичної реалізації рішень.

Таким чином, розв’язання наукової проблеми, зумовленої об’єктивною

суспільною необхідністю і актуалізованої відсутністю відповідних ґрунтовних

теоретичних розробок, передбачає дослідження питання професіоналізації та

формування готовності державних службовців до прийняття управлінських

рішень в індетермінованих умовах, що сприятиме зменшенню соціально-

психологічного впливу деструктивних факторів на прийняття управлінських

рішень у сфері державної служби в індетермінованих умовах.

У п’ятому розділі – “Рекомендації щодо оптимізації соціально-

психологічних впливів на прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах у сфері державної служби України” – наголошено на необхідності

забезпечення якості відбору персоналу у сфері державної служби України на

посади категорій “А”, “Б” і “В” шляхом формування сучасних засад

професійної підготовки та оцінювання готовності державних службовців до

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах.

Виходячи з того, що прийняття управлінських рішень для державних

службовців є базовою функцією професійної діяльності, ключовим стає питання

оцінювання їхньої готовності до прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах. Однак проведення такої оцінки сьогодні неможливе

через: а) відсутність “Галузевого стандарту професійної діяльності державних

службовців” та “Концепції визначення професійних кваліфікацій та сертифікації

державних службовців в Україні”; б) неможливість забезпечення принципів

науковості, прозорості та валідності методик, що використовуються в процедурах

оцінювання державних службовців; в) блокування ідей щодо створення

незалежних від сфери державної служби ассессмент-центрів (assessment center) з

визначення професійних кваліфікацій та сертифікації державних службовців.

Усе це не дало змоги системно підійти до розробки рекомендацій щодо

оптимізації соціально-психологічних впливів на прийняття управлінських

рішень у сфері державної служби України. У зв’язку із цим акцентовано увагу

лише на питаннях розвитку професійно важливих якостей державних

службовців із диференціацією їх за категоріями посад “А”, “Б” і “В”.

У контексті дослідження систематизовано і обґрунтовано такі проблемні

характеристики державних службовців категорії посад “А”, “Б” і “В”:

позиція в рейтингу оцінювання соціально-психологічних впливів на

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах у сфері державної

служби;

номер та назва вектора, використаного в оцінюванні соціально-

психологічного впливу на прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах у сфері державної служби;

тенденція до коливання і підвищення рівня впливу між категоріями

посад державних службовців;

22

рівень соціально-психологічного впливу на прийняття управлінського

рішення в індетермінованих умовах;

оцінка готовності державних службовців до прийняття управлінських

рішень в індетермінованих умовах.

Доведено, що більшість векторів соціально-психологічного впливу на

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах потребує коригування.

У зв’язку із цим розроблено і обґрунтовано “Профіль корекції професійно

важливих якостей державних службовців” категорій посад “А”, “Б” і “В”, що

забезпечують ефективність прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах. За основу структурних елементів профілю взято такі показники:

номер та назву вектора, використаного в оцінюванні соціально-

психологічного впливу на прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах у сфері державної служби;

нормативний рівень впливу на прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах у сфері державної служби: не впливає, частково

впливає, значно впливає, дуже сильно впливає;

нормативний рівень готовності до прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах у сфері державної служби: не готові, низький,

достатній, високий.

Розроблено модель формування готовності державних службовців категорій

“А”, “Б” і “В” до прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах у

сфері державної служби України, складовими якої є: підготовка, перепідготовка,

підвищення кваліфікації, наукові дослідження, спеціальне тренування. Уточнено

зміст підготовки за кожним з напрямів. Для державних службовців рекомендовано

тренінгові програми за такими тематичними напрямами:

інтелектуальні якості державного службовця у сфері прийняття

управлінських рішень: вимірювання коефіцієнта інтелекту та врахування його в

системі професійних відносин; емоційний інтелект у процесі розробки

управлінських рішень; розробка стандартів критичного мислення для

державних службовців різних категорій посад; визначення основних принципів

організації мислення та їх урахування в процесі підготовки рішення;

особливості індивідуально-психологічного впливу державного

службовця на прийняття управлінських рішень в органах державної влади:

мотивування на досягнення цілей державного службовця; формування

толерантності державного службовця до індетермінованих умов; урахування

вігільності у сфері державної служби: практичний аспект; формування у

державних службовців готовності до управління ризиками;

специфіка поведінки державного службовця у групі при прийнятті

управлінських рішень: управління особистим перфекціонізмом державного

службовця та перфекціонізмом, що орієнтований на інших; розробка методів

подолання прокрастинації у сфері державної служби та корисна

прокрастинація; формування корпоративної культури державних службовців та

імпунітивна поведінка; розвиток адаптаційного потенціалу представників

вищого корпусу державної служби;

23

соціально-психологічні аспекти взаємодії з громадськістю та фактори

впливу при прийнятті управлінських рішень державними службовцями:

формування соціальних установок державних службовців; підвищення рівня

правосвідомості в центральних органах виконавчої влади; визначення напрямів

подолання станів соціальної фрустрованості державних службовців вищого

рівня управління; маніпулювання особистим комплексом копінг-стратегій

державного службовця в процесі прийняття рішення.

Отже, комплексне застосування сучасних методів і технологій формування та

розвитку професійної готовності державних службовців до прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах дасть змогу забезпечити якісно

новий рівень прийняття управлінських рішень у сфері державної служби.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної

наукової проблеми в галузі науки “Державне управління”, що полягає в

обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій щодо

визначення соціально-психологічних впливів на прийняття управлінських рішень

в індетермінованих умовах у сфері державної служби, які також можуть бути

використані для розробки “Галузевого стандарту професійної діяльності

державних службовців”, освітньо-професійних програм підготовки фахівців за

спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування”, при оновленні

змісту програм професійного розвитку державних службовців.

1. Аналіз численних зарубіжних та вітчизняних наукових джерел дав

підстави констатувати, що феномен “управлінське рішення” традиційно

розглядається як основа процесу управління. Управлінське рішення – це

результат вибору суб’єктом управління способу дій, спрямованих на

врегулювання проблемної ситуації, що зумовлюється цілеспрямованим

аналізом, вибором шляхів, методів і засобів її врегулювання відповідно до мети.

Установлено, що основними етапами розвитку наукового дискурсу щодо

формування теоретичних підходів до прийняття управлінських рішень у сфері

державної служби є: філософський (384–322 ст. до н.е.), формуючий (XVII ст. –

1940 р.), дескриптивний (1940–1950 рр.), нормативний (1950–1970 рр.),

прескриптивний (1970–1980 рр.), інформаційно-прогностичний (кінець ХХ –

початок ХХІ ст.). Українськими вченими в галузі науки “Державне управління”

найбільш ґрунтовно досліджено такі аспекти теорії прийняття управлінських

рішень: методологія формування управлінських рішень у сфері державної

служби, механізми прийняття управлінських рішень органами державної влади,

технології прийняття державно-управлінських рішень, інформаційно-

аналітичне забезпечення процесів прийняття державно-управлінських рішень,

прийняття управлінських рішень в умовах ризику.

2. Аналіз базових моделей прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах показав, що основними в процесі прийняття

управлінських рішень вважаються моделі: “адміністративної людини” та

“обмеженої раціональності”. Однак з огляду на вагомість суб’єктивного

24

чинника у сфері державної служби видається доцільним застосування

когнітивної моделі прийняття управлінських рішень Р.Аксельрода, яка

зумовлена факторами соціально-психологічного впливу на процес прийняття

управлінського рішення. Обґрунтовано, що обмін досвідом зі світовими

науковими школами в галузі економіки, психології, менеджменту, математики,

кібернетики та нейрофізіології дає можливість сформувати нові

вузькоспеціалізовані напрями теорії прийняття управлінських рішень, а саме

проблематику теорії користі, упевнених рішень, випереджальних рішень,

оптимальних рішень, рішень, що базуються на теорії гри, результативності та

ефективності рішень.

3. Виявлено, що специфікою прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах є:

а) проблемна ситуація, що має ознаки невизначеності та/або ризику. У

цьому контексті необхідне не лише врахування стану (часткова, неповна,

повна) і виду (перспективна, ретроспективна, технічна, стохастична, природна,

цілеспрямованої протидії, цільова, умовна, лінгвістична) невизначеності, а й

прогнозування її можливого рівня (високий, середній, незначний) та виду

ризику (екологічний, соціальний, професійний);

б) статус і повноваження органів державної влади приймати ті чи інші

управлінські рішення. Наголошується на тому, що у сфері державної служби як

нормативні використовуються раціональні моделі прийняття управлінських

рішень, але в індетермінованих умовах превалюють ірраціональні моделі з

домінуванням особистісного фактора;

в) пріоритетність механізмів забезпечення процесів прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах. Констатовано, що в умовах

визначеності пріоритетність механізмів визначається за такою логікою:

нормативно-правовий, фінансово-економічний, адміністративно-

організаційний, інформаційно-комунікаційний та соціально-психологічний,

проте в умовах невизначеності та ризиків соціально-психологічний механізм

посідає перше місце.

4. Обґрунтовано концептуальну модель соціально-психологічного впливу

на прийняття управлінських рішень у сфері державної служби. Доведено, що

базовими характеристиками суб’єктів прийняття управлінських рішень у сфері

державної служби в індетермінованих умовах є: діяльність, поведінка та

взаємовідносини державних службовців. Інтегральним показником окреслених

соціально-психологічних явищ виступає готовність державних службовців до

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах. Для оцінювання

такої готовності пропонується застосовувати критерії: коефіцієнт інтелекту,

емоційний інтелект, критичне мислення, ригідність мислення, мотивація

досягнення, толерантність в індетермінованих умовах, вігільність (пильність),

готовність до управління ризиками, перфекціонізм, прокрастинація,

імпунітивна поведінка, адаптаційний потенціал, соціальні установки,

правосвідомість, соціальна фрустрованість, домінантність копінг-стратегій.

5. Розроблено та науково обґрунтовано методику визначення соціально-

психологічних впливів на прийняття управлінських рішень в індетермінованих

25

умовах, зокрема для оцінювання персоналу, що вступають на державну службу

та/або пересуваються по службовій кар’єрі (державні службовці категорій В, Б, А).

Ця методика включає такі адаптовані для системи державної служби

процедури: визначення емоційного інтелекту особи, яка приймає рішення;

впливу рівня критичного мислення державного службовця на прийняття

рішень; ригідності мислення державного службовця в процесі формування

рішень; рівня мотивації досягнення у системі управлінських рішень;

толерантності до індетермінованих умов у процесі пошуку рішення; вігільності

як фактору моделювання оптимального рішення; готовності до управління

ризиками при прийнятті рішень у публічній сфері; впливу перфекціонізму

державних службовців на прийняття рішень; прокрастинації в структурі

особистості державного службовця; імпунітивної поведінки державних

службовців у процесі реалізації рішень; адаптаційного потенціалу державного

службовця в індетермінованих умовах прийняття рішень; соціальних установок

державного службовця; правосвідомості державних службовців; рівня впливу

соціальної фрустрованості на ефективність рішень; домінантності копінг-

стратегій у процесі прийняття державними службовцями рішення.

6. Розроблено “Технологічну картку векторного аналізу”, що побудована з

урахуванням якостей особи, яка приймає управлінські рішення у сфері

державної служби в індетермінованих умовах. Технологічна карта складається

із 16 психодіагностичних тестів, які застосовуються для кількісної оцінки

різноманітних факторів соціально-психологічного впливу на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах, комплексного статистично-

математичного апарату для обробки первинних даних (факторний,

дескриптивний, дисперсійний, множинний та векторний аналіз) та спеціальної

шкали інтерпретації даних. Доведено, що розроблена “Технологічна картка

векторного аналізу” якостей особи є надійним, валідним та універсальним

інструментом визначення соціально-психологічних впливів на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах у сфері державної служби.

7. Зазначено, що застосування методів стандартизації інтегральних

векторних показників, дескриптивного аналізу факторів та процедури

множинних порівнянь дало змогу визначити рівневі показники соціально-

психологічного впливу на прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах у сфері державної служби за 16 факторами, серед яких: “не впливає”,

“частково впливає”, “значно впливає”, “дуже сильно впливає”.

8. Визначено кореляційні зв’язки між особистісними якостями державних

службовців та найбільш вагомими факторами їх впливу на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах за категоріями посад

державних службовців “А”, “Б” і “В”. Установлено, що у державних

службовців категорії “А” із 16 факторів 4 – 3 “Критичне мислення”,

4 “Ригідність мислення”, 9 “Перфекціонізм”, 14 “Правосвідомість” –

справляють дуже великий вплив на прийняття управлінських рішень в

індетермінованих умовах; 8 факторів – 1 “Коефіцієнт інтелекту”, 2 “Емоційний

інтелект”, 5 “Мотивація досягнення”, 6 “Толерантність в індетермінованих

умовах”, 8 “Готовність до управління ризиками”; 12 “Адаптаційний потенціал”;

26

13 “Соціальні установки”, 16 “Домінантність копінг-стратегій” – значно

впливають; 4 фактори – 7 “Вігільність (пильність)”, 10 “Прокрастинація”,

11 “Імпунітивна поведінка”, 15 Соціальна фрустрованість” – справляють

частковий вплив.

У державних службовців категорії “Б” із 16 факторів 4 фактори:

2 “Емоційний інтелект”, 11 “Імпунітивна поведінка”, 12 “Адаптаційний

потенціал”, 14 “Правосвідомість” – справляють дуже великий вплив на

прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах; 9 факторів –

1 “Коефіцієнт інтелекту”, 3 “Критичне мислення”, 4 “Ригідність мислення”,

5 “Мотивація досягнення”, 6 “Толерантність в індетермінованих умовах”,

7 “Вігільність (пильність)”, 8 “Готовність до управління ризиками”,

10 “Прокрастинація”, 16 “Домінантність копінг-стратегій” – значно впливають;

3 фактори – 9 “Перфекціонізм”, 13 “Соціальні установки”, 15 “Соціальна

фрустрованість” – справляють частковий вплив.

У державних службовців категорії “В” із 16 факторів 3 фактори:

7 “Вігільність (пильність)”, 10 “Прокрастинація”, 15 “Соціальна

фрустрованість” – справляють дуже великий вплив на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах; 3 фактори – 8 “Готовність до

управління ризиками”, 11 “Імпунітивна поведінка”, 16 “Домінантність копінг-

стратегій” – значно впливають; 10 факторів – 1 “Коефіцієнт інтелекту”,

2 “Емоційний інтелект”, 3 “Критичне мислення”, 4 “Ригідність мислення”,

5 “Мотивація досягнення”, 6 “Толерантність в індетермінованих умовах”,

9 “Перфекціонізм”, 12 “Адаптаційний потенціал”, 13 “Соціальні установки”,

14 “Правосвідомість” – справляють частковий вплив.

Отримані дані свідчать про вирішальну роль соціально-психологічного

впливу на прийняття управлінських рішень у сфері державної служби в

індетермінованих умовах.

9. Розроблено рекомендації щодо професіоналізації та формування

професійної готовності державних службовців до прийняття управлінських

рішень в індетермінованих умовах. З огляду на це запропоновано:

Національному агентству України з питань державної служби:

посилити роботу щодо створення та затвердження “Галузевого

стандарту професійної діяльності державних службовців”;

організувати розробку методичних рекомендацій щодо визначення

рівнів професійної кваліфікації державних службовців категорій “А”, “Б” і “В”;

сприяти створенню незалежного Всеукраїнського ассессмент-центру

щодо визначення професійних кваліфікацій та сертифікації державних

службовців.

Національній академії та закладам вищої освіти, що здійснюють

підготовку фахівців за спеціальністю 281 “Публічне управління та

адміністрування”, в освітніх програмах передбачити такі напрями змісту

навчання:

для здобувачів першого рівня вищої освіти (бакалавр) – “Основи та

соціально-психологічні аспекти прийняття управлінських рішень”;

27

для здобувачів другого рівня вищої освіти (магістр) – “Методологія

підготовки, прийняття та реалізації державно-управлінських рішень з

урахуванням індетермінованих умов та соціально-психологічних впливів”;

для здобувачів третього рівня вищої освіти (доктор філософії) –

“Системний аналіз та моделювання державно-управлінських рішень в

індетермінованих умовах з домінуванням суб’єктивного фактора впливу”.

Центрам професійного розвитку та підвищення кваліфікації державних

службовців запровадити систему соціально-психологічних тренінгів, що

спрямовані на розвиток професійно важливих якостей державних службовців,

які визначають вплив на прийняття управлінських рішень, зокрема: критичного

та латерального мислення, ригідності мислення, мотивації досягнення,

толерантності до невизначеності, готовності до управління ризиками,

адаптаційного потенціалу, соціальних установок та визначення стратегій

життєвих перспектив, правосвідомості, формування та інтеграції захисних

механізмів та копіг-стратегій у механізми прийняття управлінських рішень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Праці, які відображають основні наукові результати дисертації

1. Воронов О. І. Теорія і практика прийняття державно-управлінських

рішень в індетермінованих умовах : монографія / О. І. Воронов. – Одеса :

Астропринт, 2017. – 272 с.

2. Воронов О. І. Перспективні тенденції професіоналізації процесів прийняття

рішень у сфері публічного управління / О. І. Воронов // Професіоналізація у сфері

публічного управління: стан, проблеми, перспективи вирішення : монографія / за

заг. ред. С. К. Хаджирадєвої. – Київ : НАДУ, 2017. – С. 201–223.

Особистий внесок: визначено структуру, шляхи та напрями

професіоналізації процесів прийняття державно-управлінських та управлінських

рішень у публічній сфері.

3. Воронов О. І. Перспектива вступу до НАТО в оцінці військовослужбовців /

О. І. Воронов // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ

НАДУ. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. – Вип. 3 (31). – С. 273–279.

4. Воронов О. І. Відеомоніторинг як складова моніторингу навчального

процесу ВНЗ / О. І. Воронов // Актуальні проблеми державного управління : зб.

наук. пр. ОРІДУ НАДУ. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 1 (37). – С. 174–177.

5. Воронов О. І. Стратегія розвитку факультету менеджменту ОРІДУ /

О. І. Воронов // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ

НАДУ : спецвип. до 15-річчя ОРІДУ НАДУ при Президентові України : у 2 т. –

Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2010. – Вип. 3 (43). – Т. 1. – С. 146–152.

6. Воронов О. І. Вплив інформаційного потенціалу на сталий розвиток

регіону [Електронний ресурс] / О. І. Воронов // Теоретичні та прикладні питання

державотворення : електрон. наук. фах. вид. ОРІДУ НАДУ – Одеса : ОРІДУ НАДУ,

2010. – Вип. 7. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-jornals/tppd/index.html

7. Воронов О. І. Використання ситуаційних завдань в навчальному процесі /

О. І. Воронов, В. М. Кривцова, В. В. Комаровський // Актуальні проблеми

28

державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. – Одеса : ОРІДУ НАДУ,

2012. – Вип. 2 (50). – С. 169–175.

Особистий внесок: розроблено підходи до підготовки кейсів із визначеними

та невизначеними проблемами, основні етапи збирання інформації для

формування кейса та алгоритми прийняття рішень за змістом кейса.

8. Voronov А., Pleshko Е., (2013), Effect of political leadership on the corruptionin

the state, Journal of Public Administration, Finance and Law, N 4, pp. 9–14.

Особистий внесок: розкрито вплив корупційної складової на державно-

управлінські рішення, визначено механізми лобіювання суб’єктивно орієнтованих

рішень, розроблено систему врахування показників корупції в процесі прийняття

державно-управлінських рішень.

9. Воронов А. И. Готовность государственных служащих к принятию

управленческих решений / А. И. Воронов // Проблемы управления : науч.-практ.

журн. – Минск, 2015. – № 2 (55). – С. 138–142.

10. Воронов О. І. Інтерпретація поняття “Управлінське рішення” у сфері

державного управління / О. І. Воронов // Державне управління та місцеве

самоврядування : зб. наук. пр. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2015. –

Вип. 2 (25). – С. 38–47.

11. Воронов О. І. Моделювання процесів прийняття рішень в сфері

публічного управління / О. І. Воронов // Право та державне управління : зб. наук.

пр. – Запоріжжя : Класич. приват. ун-т, 2015. – № 3 (20). – С. 84–91.

12. Воронов О. І. Напрями досліджень феномену “Управлінське рішення” у

сфері державного управління / О. І. Воронов // Вісн. НАДУ. – 2015. – № 2. –

С. 77–84.

13. Воронов О. І. Прогнозування як інструмент формування управлінських

рішень у сфері державного управління / О. І. Воронов // Право та державне

управління : зб. наук. пр. – Запоріжжя : Класич. приват. ун-т, 2015. – № 4 (21). –

С. 117–122.

14. Воронов О. І. Управлінське рішення як показник ефективності в сфері

державного управління / О. І. Воронов // Актуальні проблеми державного

управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ / голов. ред. М. М. Іжа. – Одеса : ОРІДУ

НАДУ, 2015. – Вип. 1 (61). – С. 63–66.

15. Воронов О. І. Специфіка вибору методів прийняття рішень в сфері

публічного управління / О. І. Воронов // Актуальні проблеми державного

управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ / голов. ред. М. М. Іжа. – Одеса : ОРІДУ

НАДУ, 2015. – Вип. 4 (64). – С. 9–14.

16. Воронов О. І. Управлінські рішення в процесі стратегічного управління

[Електронний ресурс] / О. І. Воронов // Теоретичні та прикладні питання

державотворення : електрон. наук. фах. вид. ОРІДУ НАДУ. – Одеса : ОРІДУ

НАДУ, 2015. – Вип. 17. – С. 81–94. – Режим доступу :

http://www.oridu.odessa.ua/9/buk/E-17.pdf

17. Воронов А. И. Влияние ментальности на принятие управленческих

решений в органах государственной власти / А. И. Воронов // Государственное

упр. и гос. служба. – Астана, 2016. – № 3. – С. 74–84.

29

18. Воронов А. И. Модернизация информационно-аналитического механизма

принятия управленческих решений в органах государственной власти /

А. И. Воронов // Публичное управление. – Респ. Армения, 2016. – № 2. – С. 213–222.

19. Воронов А. И. Психологический механизм принятия управленческих

решений в органах государственной власти / А. И. Воронов // Публичное

управление. – Молдова, 2016. – № 2. – С. 31–36.

20. Воронов О. І. Ігрові технології прийняття управлінських рішень в

системі підготовки державних службовців [Електронний ресурс] / О. І. Воронов //

Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування : електрон.

наук. фах. вид. – Херсон : ХНТУ, 2016. – № 1. – Режим доступу : http://el-zbirn-

du.at.ua/index/zmist_2016_1/0-23

21. Воронов О. І. Результативність механізмів прийняття управлінських

рішень в сфері публічного управління / О. І. Воронов // Держава та регіони. –

2016. – № 2. – С. 51–57. – (Серія: Державне управління).

22. Воронов О. І. Залученість громадянського суспільства до прийняття

рішень органами публічної влади / О. І. Воронов // Право та державне

управління : зб. наук. пр. – Запоріжжя : Класич. приват. ун-т, 2017. – № 1. –

С. 151–157.

23. Воронов О. І. Вплив комунікативної складової на систему прийняття

державно-управлінських рішень / О. І. Воронов, С. К. Хаджирадєва // Право та

державне управління : зб. наук. пр. – Запоріжжя : Класич. приват. ун-т, 2017. –

№ 3. – С. 229–235.

Особистий внесок: визначено соціально-психологічні аспекти вдосконалення

комунікацій у системі прийняття державно-управлінських рішень.

24. Воронов О. І. Циклічність в системі прийняття рішень органами

публічного управління / О. І. Воронов // Актуальні проблеми державного

управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ / голов. ред. М. М. Іжа. – Одеса : ОРІДУ

НАДУ, 2017. – Вип. 1 (69). – С. 57–63.

25. Воронов О. І. Цілепокладання як механізм формування управлінських

рішень в публічній сфері / О. І. Воронов // Держава та регіони. – 2017. – № 1. –

С. 33–38. – (Серія: Державне управління).

26. Voronov O., (2018), Мilitary-civil administrations as the mechanism of

specific decision making process under conditions of anti-terrorist operation. Journal of

Geography, Politics and Society, Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego, Vol. 8 (1),

pp. 49–55.

Праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

27. Воронов О. І. Раціональність і ірраціональність державно-управлінських

рішень / О. І. Воронов // Реформування публічного управління: теорія, практика,

міжнародний досвід : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю

(Одеса, 31 жовт. 2014 р.). – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2014. – С. 117–118.

28. Воронов О. І. Прийняття управлінських рішень в умовах цивілізаційного

розвитку / О. І. Воронов // Публічне управління: шляхи розвитку : матеріали наук.-

практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 26 листоп. 2014 р.) : у 2 т. / за наук. ред.

30

Ю. В. Ковбасюка, С. А. Романюка, О. Ю. Оболенського. – Київ : НАДУ, 2014. –

Т. 1. – С. 22–24.

29. Воронов О. І. Співвідношення національного і наднаціонального у

процесі прийняття політичних рішень в ЄС / О. І. Воронов // Європейська

інтеграція в контексті світових глобалізаційних процесів : матеріали наук.-практ.

конф. (Одеса, 24 груд. 2014 р.) / за заг. ред. М. М. Іжі, В. М. Кривцової. – Одеса :

ОРІДУ НАДУ, 2015. – С. 58–62.

30. Воронов О. І. “Невизначеність” та “ризик” у процесі прийняття рішень

державними службовцями / О. І. Воронов // Вітчизняна наука на зламі епох:

проблеми та перспективи розвитку : матеріали ХІІ Всеукр. наук.-практ. інтернет-

конф. (Переяслав-Хмельницький, 27–28 лют. 2015 р.) : зб. наук. пр. – Переяслав-

Хмельницький : ДВНЗ “Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Григорія

Сковороди”, 2015. – Вип. 12. – С. 24–28.

31. Воронов О. І. Державне регулювання бізнесу методом групового

ухвалення управлінських рішень / О. І. Воронов // Становлення та розвиток

української державності : зб. наук. пр. [Управління бізнесом в умовах глобальної

нестабільності : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 26 берез. 2015 р.)]. –

Київ : ДП “Видавн. дім “Персонал”, 2015. – Вип. 13. – С. 167–170.

32. Воронов О. І. Прийняття управлінських рішень як елемент колективного

лідерства в системі місцевого самоврядування / О. І. Воронов // Викладання

лідерства для посадових осіб та представників місцевого самоврядування:

сутність, виклики, перспективи : зб. тез Всеукр. круглого столу (Харків,

15 квіт. 2015 р.) / за заг. ред. В. А. Гошовської, Л. А. Пашко, А. К. Гука. – Харків :

Фактор, 2015. – С. 13–14.

33. Воронов О. І. Прийняття державно-управлінських рішень в умовах

децентралізації / О. І. Воронов // Розвиток системи регіонального управління в

умовах децентралізації (до 20-річчя ОРІДУ НАДУ) : матеріали Міжнар. наук.-

практ. конф. (Одеса, 29 квіт. 2015 р.). – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2015. – С. 105–108.

34. Воронов О. І. Прийняття управлінських рішень в системі військово-

цивільних адміністрацій [Електронний ресурс] / О. І. Воронов, Е. А. Плєшко //

Суспільно-політичний та соціокультурний розвиток Південного регіону

України: історичні традиції і сучасні тенденції : зб. ст. для проведення І Всеукр.

наук.-практ. конф. (Одеса, 21–22 трав. 2015 р.) : електрон. наук. вид. – Одеса :

ОРІДУ НАДУ, 2015. – С. 184–194. – Режим доступу : http://www.oridu.odessa.ua/

9/buk/K_F_inf_book_1.pdf

Особистий внесок: розроблено технології прийняття управлінських рішень

у системі ВЦА.

35. Воронов О. І. Сучасні механізми аналітичного забезпечення прийняття

рішень в сфері державного управління / О. І. Воронов // Соціально-економічний

розвиток регіонів в умовах децентралізації: цілі, механізми, інструменти :

матеріали щоріч. наук.-практ. конф. до 20-річчя ОРІДУ НАДУ при Президентові

України (Одеса, 29 трав. 2015 р.). – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2015. – С. 18–20.

36. Воронов О. І. Управлінські рішення в умовах інформаційної війни /

О. І. Воронов // Інформаційне суспільство в Україні: стан, проблеми, перспективи :

зб. наук. пр. [Дні інформаційного суспільства–2015 : матеріали щоріч. наук.-практ.

31

конф. за міжнар. участю (Київ, 19–20 трав. 2015 р.) / упоряд. М. Малюга ; за заг.

ред. Н. В. Грицяк]. – Київ : Тезис, 2015. – С. 41–42.

37. Воронов О. І. Формування управлінських рішень в сфері державного

управління США / О. І. Воронов // Сполучені Штати Америки у сучасному світі:

політика, економіка, право, суспільство : зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ.

конф. : [у 2 ч.] (Львів, 15 трав. 2015 р.) / упоряд. : Р. Г. Калитчак, З. М. Зазуляк. –

Львів : Центр америк. студій ФМВ ЛНУ ім. І. Франка, 2015. – Ч. 2. – С. 406–409.

38. Воронов О. І. Геоінформаційні системи, як потужний аналітичний

інструмент для прийняття управлінських рішень / О. І. Воронов //

Геоінформаційні технології у територіальному управлінні : матеріали ІІ міжнар.

наук.-практ. конф. (Одеса, 17–18 верес. 2015 р.). – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2015. –

С. 118–121.

39. Воронов О. І. Вибір як складова процесу прийняття рішення в сфері

публічного управління / О. І. Воронов // Політологія, філософія, соціологія:

контури міждисциплінарного перетину : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.

(Одеса, 15–16 жовт. 2015 р.) / за заг. ред. Д. В. Яковлєва. – Одеса : НУ “Одес.

юрид. акад.”, 2015. – С. 158–159.

40. Воронов О. І. Стандартизація прийняття управлінських рішень в процесі

модернізації державної служби [Електронний ресурс] / О. І. Воронов // Теорія та

практика державної служби : матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф.

(Дніпропетровськ, 23 листоп. 2015 р.). – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2015. –

Режим доступу : http://dridu.dp.ua /konf/konf_dridu/dums_konf_2015/pdf/205.pdf

41. Воронов О. І. Сучасні тенденції в системі обліку прийняття

управлінських рішень регіону / О. І. Воронов // Реформування публічного

управління: теорія, практика, міжнародний досвід : матеріали Всеукр. наук.-практ.

конф. за міжнар. участю, присвяч. 20-річчю утворення ін-ту (Одеса,

29–30 жовт. 2015 р.). – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2015. – С. 89–90.

42. Воронов О. І. Формування навичок прийняття управлінських рішень у

структурі підготовки бакалаврів з публічного адміністрування / О. І. Воронов //

Європейські принципи і стандарти підготовки публічних управлінців: орієнтири

для України : матеріали щоріч. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ,

5–6 листоп. 2015 р.) / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, М. М. Білинської,

В. М. Сороко, Л. А. Гаєвської. – Київ : НАДУ, 2015. – С. 6–7.

43. Воронов О. І. Цінності в процесі прийняття управлінських рішень

державними службовцями / О. І. Воронов // Християнський вибір князя

Володимира. Минуле і сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира

і 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф.

“Андріївські читання” (Запоріжжя, 14 груд. 2015 р.). – Запоріжжя : Класич.

приват. ун-т, Ін-т упр., 2015. – С. 99–102.

44. Воронов А. И. Ментальные особенности принятия управленческих

решений в сфере публичного управления Украины / А. И. Воронов // Роль

менталитета в функционировании государства : материалы Междунар. науч.-

практ. конф. (Минск, 25 марта 2016 г.). – Минск : АУпПРБ, Ин-т истории Нац.

акад. наук Беларуси, 2016. – С. 121–126.

32

45. Воронов О. І. “Мозкові центри” США як інструмент формування

управлінських рішень / О. І. Воронов // Чверть століття українсько-американської

дружби: досвід, гідний майбутнього : зб. матеріалів ІІІ американознав.

мультидисциплінар. конф. (Львів, 12–13 квіт. 2016 р.) / Центр американ. студій

ф-ту міжнар. відносин Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка ; Ін-т Кеннана при Міжнар.

наук. центрі ім. В. Вільсона (Вашингтон, США) ; Укр. Асоц. зовніш. політики. –

Львів : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2016. – С. 219–224.

46. Воронов О. І. Вміння приймати управлінські рішення як базова

кваліфікаційна характеристика державного службовця / О. І. Воронов // Державна

служба та публічна політика: проблеми і перспективи розвитку : матеріали щоріч.

Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 27 трав. 2016 р.) / за заг. ред.

А. П. Савкова, М. М. Білинської, С. В. Загороднюка. – Київ : НАДУ, 2016. –

С. 386–388.

47. Воронов О. І. Сучасні тенденції прийняття управлінських рішень

органами виконавчої влади Південного регіону / О. І. Воронов // Суспільно-

політичний та соціокультурний розвиток Південного регіону України: історичні

традиції і сучасні тенденції : зб. ст. для проведення І Всеукр. наук.-практ. конф.

(Одеса, 20 трав. 2016 р.). – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2016. – С. 35–44.

48. Воронов А. И. Целеполагание как субъективный фактор

результативности решений в публичной сфере / А. И. Воронов // Экономика без

границ: интеграция, инновации, трансграничное сотрудничество : материалы

Междунар. науч. конф. (Каунас, 26 авг. 2016 г.). – Каунас : Vytaitas magnus

universisity, 2016. – С. 145–148.

49. Воронов О. І. Медіація як інструмент прийняття рішень в системі

регіонального управління / О. І. Воронов // Реформування публічного управління

та адміністрування: теорія, практика, міжнародний досвід : матеріали Всеукр.

наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Одеса, 28 жовт. 2016 р.). – Одеса : ОРІДУ

НАДУ, 2016. – С. 91–92.

50. Воронов О. І. Вплив успішності державного службовця на

результативність управлінських рішень / О. І. Воронов // Публічне управління та

адміністрування: розвиток і впровадження : матеріали наук.-практ. конф. молодих

вчених за міжнар. участю (Київ, 17 листоп. 2016 р.). – Київ : НАДУ, 2016. –

С. 223–225.

Праці, опубліковані в інших виданнях

51. Воронов О. І. Теоретично-методологічні підходи до виникнення та

розвитку феномену лідерства / О. І. Воронов // Лідерство в системі державної

служби : навч. посіб. / за заг. ред. М. М. Іжі. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2013. –

С. 9–52.

Особистий внесок: досліджено індивідуально-психологічні якості лідера у

сфері державної служби, що впливають на формування та прийняття

управлінських рішень, розглянуто гендерний аспект.

52. Воронов О. І. Психологічні аспекти фактору часу при прийнятті

управлінських рішень в сфері публічного управління / О. І. Воронов // Наука і

освіта. – 2016. – № 2. – С. 51–58.

33

53. Воронов О. І. Вплив феномену “активності” на якість управлінських

рішень в сфері публічного управління / О. І. Воронов // Наука і освіта. – 2016. –

№ 11. – С. 5–11.

54. Воронов О. І. Психологія прийняття рішень в професійній діяльності :

навч.-метод. посіб. для спец. (проф.) підготовки прокурор.-слід. складу військ.

прокуратур / О. І. Воронов, Е. А. Плєшко, А. М. Дончак. – Одеса : Фенікс,

2016. – 160 с.

Особистий внесок: розроблено психологічні підходи до прийняття

професійних рішень у системі військової прокуратури та визначено підходи до

оцінювання готовності військових прокурорів до прийняття рішень.

55. Воронов О. І. Рефлексія як інструмент прийняття рішень в сфері

публічного управління / О. І. Воронов // Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. – 2016. –

Т. 21. – Вип. 4 (42). – С. 30–38. – (Серія: Психологія).

56. Воронов О. І. Філософські аспекти методології прийняття управлінських

рішень / О. І. Воронов, О. П. Якубовський та ін. // Кафедра філософських та

соціально-політичних наук. 20 років : матеріали підсумк. наук. метод. та дослід.

діяльності проф.-виклад. складу каф. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2016. – С. 66–75.

Особистий внесок: визначено філософські засади теорії прийняття

управлінських рішень, розглянуто методологічні підходи до підготовки фахівців у

сфері прийняття рішень.

57. Воронов О. І. Методика діагностування соціально-психологічних

впливів на прийняття державно-управлінських рішень в індетермінованих умовах :

навч.-метод. посіб. / О. І. Воронов. – Одеса : Астропринт, 2017. – 272 с.

58. Модуль “Прийняття рішень в публічному управлінні” /

[Л. Л. Приходченко, Н. В. Піроженко, О. І. Воронов, В. А. Яценко] // Робоча

навчальна програма з дисципліни Н.074.3 “Стратегічне управління” для слухачів

галузі знань 07 “Управління та адміністрування”, спеціальності 074 “Публічне

управління та адміністрування”. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2016. – 39 с.

Особистий внесок: розроблено модуль “Прийняття рішень в публічному

управлінні”, навчально-методичне забезпечення до модуля та рекомендації до

самостійного вивчення.

АНОТАЦІЯ

Воронов О. І. Прийняття управлінських рішень в індетермінованих

умовах у сфері державної служби: соціально-психологічний аспект. –

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного

управління за спеціальністю 25.00.03 – державна служба. – Національна

академія державного управління при Президентові України, Київ, 2018.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення

актуального наукового завдання в галузі науки “Державне управління”, що

полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та практичних

34

рекомендацій щодо визначення соціально-психологічних впливів на прийняття

управлінських рішень в індетермінованих умовах у сфері державної служби.

Доведено, що базовими характеристиками суб’єктів прийняття

управлінських рішень у сфері державної служби в індетермінованих умовах є:

діяльність, поведінка та взаємовідносини державних службовців. Інтегральним

показником цих соціально-психологічних явищ виступає готовність державних

службовців до прийняття управлінських рішень в індетермінованих умовах.

Для оцінювання зазначеної готовності запропоновано застосовувати такі

критерії: коефіцієнт інтелекту, емоційний інтелект, критичне мислення,

ригідність мислення, мотивація досягнення, толерантність до невизначеності,

вігільність (пильність), здатність до управління ризиками, перфекціонізм,

прокрастинація, імпунітивна поведінка, адаптаційний потенціал, соціальні

установки, правосвідомість, соціальна фрустрованість, копінг-стратегії.

Ключові слова: державний службовець, рішення, управлінське рішення,

державно-управлінське рішення, індетерміновані умови, сфера державної

служби, соціально-психологічний вплив.

ANNOTATION

Voronov A. I. Management decision-making in indeterminate conditions

within the field of public service of Ukraine: socio-psychological aspect. –

Qualifycation scientific work on the rights of manuscript.

Thesis for the degree of Doctor in Public Administration, major 25.00.03 –

Public Service. – National Academy for Public Administration under the President of

Ukraine, Kyiv, 2018.

The thesis includes a theoretical synthesis and a new solution to the current

scientific task in the field of “Public Administration” science, aimed at justification of

theoretical and methodological foundations and practical recommendations for the

definition of socio-psychological effects on management decision-making in

indeterminate conditions in the field of public service, which can be applied to

develop “Industry standard of state employees professional activity”, educational and

professional training programs in the major 281 “Public administration”, when

updating the content of professional development programs for state employees.

It has been revealed that the specificity of management decision-making in

indeterminate conditions is based on the following features: a) the problem situation;

b) the status and powers of public authorities to make certain management decisions;

c) the balance and priority of mechanisms ensuring the process of decision-making in

indeterminate conditions. The conceptual model of social and psychological

influence on management decision-making in the sphere of public service within

indeterminate conditions has been substantiatedas a structural and functional

formation of social and psychological qualities of an individual that makes decisions

under uncertainty and risks in the sphere of public service, which determines the

system of his/her professional actions, behavior and relations.

35

It has been proved that basic characteristics of subjects involved in management

decision-making in indeterminate conditions in the field of public service are as

follows: activity, behavior and intercommunication of state employees. Thereadiness

of state employees to make management decisions in indeterminate conditions is an

integral indicator of these social and psychological phenomena. The following

criteria have been proposed to applywhen assessing the specified above readiness:

intelligence quotient, emotional intelligence, critical thinking, rigidity of thought,

achievement motivation, tolerance for uncertainty, vigilance, the ability to manage

risk, perfectionism, procrastination, impunitive behavior, adaptive capacity, social

attitudes, legal awareness, social frustration, coping strategies.

The evaluation of factor loadings and primary data percentile provided an

opportunity to form a “Personal profile of managerial decision-making” for current

average state employee, which structurally combines the following characteristics:

synthesis of information messages (0,8390); managing emotions of others (0,931),

the average level of critical thinking; governing rigidity (of 0, 898); interpersonal

intolerance (0,751); excessive vigilance (0,947); rationality (0,730); perfectionism

toward others (0,706); the average level of procrastination; a high level of threat

response (0,999); tendency to self-transformation, (0,490); cash collateral value

(0,892); the formedlegal awareness; attraction to high social status (of 0.905), the

tendency to search for social support (0,719). A database for descriptive analysis of

the vector model in groups of state employees by categories of positions “A”, “B”

and “C” has been formed and used, which helped to determine the significant,

medium and minor factors by the level of socio-psychological impact on management

decision-making.

The dispersion analysis performed based on the descriptive one allowed to

reveal statistically significant differences and to compare between groups of

respondents by categories of positions “A”, “B” and “C”. It has been proved that

belonging to a particular category of public service positions is a factor that

statistically significantly determines the expressiveness of a number of vectors in the

respondents’ profile. The correlations between the impact indicators for categories of

positions “A”, “B” and “C” and between categories were determined through the

multiple comparison procedure using the J. Tukey criterion, with the aim of modeling

the total socio-psychological impact on management decision-making in

indeterminate conditions in the public service. The category of positions “B”, which

is characterized by the lowest expression of Vector 2 “The level of emotional

intelligence development” (M = 32,186) and Vector 4 “Rigidity of thinking” (M =

33,677), is determined as the most problematic in terms of the minimum average

group values of the vector model. That is, it has been proved that representatives of

positions “B” category have a low degree of consistency in actions, tend to make

unreasonable decisions, and sometimes are unable to take into account emotions of

other people, to show sympathy and support towards colleagues.

The application of special assessment procedures made it possible to determine

indicators of factors of socio-psychological influence on management decision-

making in indeterminate conditions in the field of public service by the following

gradations: does not affect, partially affects, strongly influences, badly influences.

36

The obtained results justify the decisive role of structural and systemic social and

psychological influence on the management decision-making in indeterminate

conditions in the public service area.

Recommendations have been developed on professionalization of state

employees in the field of management (public-management) decisions in

indeterminate conditions for the National Public Service Agency of Ukraine, the

National Academy of Public Administration under the President of Ukraine and

higher education institutions that train specialists in the major 281 “Public

management and administration”, as well as for Centers of professional development

and training of state employees.

Key words: state employee, the decision, management decision, state

management decision, indeterminate conditions, public service, socio-psychological

impact.

KURZINHALT

Voronov O. I. Treffen der Managemententscheidungen in indeterminierten

Bedingungen im Bereich der Staatsverwaltung: Schwerpunkt auf

Sozialpsychologie. – Qualifikative wissenschaftliche Arbeit mit Manuskriptrecht.

Die Dissertation zur Erlangung des wissenschaftlichen Grades eines Doktors für

öffentliche Verwaltung im Fachbereich 25.00.03 – Staatsdienst. – Nationale

Akademie für öffentliche Verwaltung beim Präsidenten der Ukraine, Kyiv, 2018.

In der Dissertation sind theoretische Verallgemeinerungen und eine neue Lösung

der aktuellen wissenschaftlichen Aufgabe im Wissenschaftszweig der öffentlichen

Verwaltung herangeführt, die darin bestehen, dass theoretische und methodologische

Grundlagen, sowie praktische Empfehlungen für Bestimmung von sozialen und

psychologischen Einflüssen auf Treffen der Managemententscheidungen in

indeterminierten Bedingungen im Bereich des öffentlichen Dienstes begründen wurden.

Es wurde bewiesen, dass für Personen beim Treffen der

Managemententscheidungen im Bereich der Staatsverwaltung in indeterminierten

Bedingungen als grundlegende Charakteristik folgendes gilt: ihre Tätigkeit,

Verhaltensweise und gegenseitige Beziehungen zwischen den Staatsbeamten. Als

grundlegendes Merkmal dieser sozialen und psychologischen Phänomene kommt

dabei Entschlussfreudigkeit der Staatsbeamten beim Management in indeterminierten

Bedingungen vor. Um die angegebene Entschlussfreudigkeit zu bewerten, wurde

vorgeschlagen, folgende Merkmale anzuwenden: Intelligenzfaktor, emotionale

Intelligenz, kritisches Denken, starres Denken, Leistungsmotivation,

Ungewissheitstoleranz, Wachsamkeit, Risikofähigkeit, Perfektionismus,

Prokrastination, impulsives Verhalten, Anpassungsfähigkeit, soziale Einstellungen,

Rechtsbewusstsein, soziale Frustration, Bewältigungsstrategien.

Schlüsselwörter: der Staatsbeamte, die Entscheidung, die

Managemententscheidung, die Managemententscheidung in der Staatsverwaltung, die

indeterminierten Bedingungen, der Bereich der Staatsverwaltung, sozialer und

psychologischer Einfluss.