Анотація Посібник «Технологія монтажу санітарно – технічних систем і

устаткування ». І курс. План – конспекти уроків з теми «Загальні відомості про

з’єднання труб» містить 13 уроків, розроблених відповідно до програми з

предмету «Технологія монтажу санітарно – технічних систем і устаткування».

В розробці кожного уроку виділені основні структурні елементи, загально

ознайомлені відомості про з’єднання труб, їх сполучних частин. В посібнику

розкрито зміст навчального матеріалу, наводиться система завдань, запитання

для самоконтролю.

Викладач, враховуючи рівень підготовки учнів групи або сам повідомляє

матеріал або проводить пояснення нового матеріалу методом евристичної

бесіди, або створює таку навчально – пізнавальну ситуацію, за якою учні під

його керівництвом розв'язують певні проблеми, або організовує учнів до

самостійної роботи під час засвоєння знань з використанням доцільного

дидактичного матеріалу.

Зміст

Вступ.

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

1. З’єднання сталевих труб. 2. З’єднання чавунних труб.

3. З’єднання азбестоцементних труб.

4. З’єднання керамічних труб.

5. З’єднання бетонних і залізобетонних труб.

6. З’єднання полімерних труб. 7. З’єднання металополімерних труб.

8. З’єднання труб системи «KAN». 9. З’єднання труб системи «Aquatherm». 10. З’єднання труб системи «Herz». 11. З’єднувальні частини для труб. 12. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів. (Усне опитування.)

Список використаної літератури.

Лекція №1

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

Тема уроку: З’єднання сталевих труб.

Зміст:

1. Класифікація сталевих труб.

2. Застосування сталевих труб.

3 .З'єднання сталевих труб.

4. Використана література.

1.Класифікація сталевих труб.

За способом виготовлення стальні труби поділяють:

Безшовні. Холоднотягнені. Гарячекатані термооброблені. Зварні прямошовні. Спіралешовні. Багатошарові.

Схема №1Різновид труб за способом виготовлення.

За конструкцією стінок розрізняють труби:

З монолітною стінкою.

Багатошарові. Бандажовані. Конструкції типу «труба в трубі. З заповненням міжтрубного простору неметалевими матеріалами.

За способом виготовлення

стальні труби поділяють:

Безшовні

Спіралешовні

Зварні прямошовні

Холоднотягнені

Гарячекатані

термооброблені Багатошарові

За конструкцією стінок труби

бувають:

Схема №2 Труби за конструкцією стінок.

Схема №3 Труби за призначенням.

2.Застосування сталевих труб:

Для сталевих зовнішніх трубопроводів систем водопостачання застосовують

зварні труби діаметром до 1400 мм наступних видів:

прямошовні по ГОСТ 10704-91, ГОСТ 10706-76 і ГОСТ 10705-80;

спірально-шовні за ГОСТ 8696-74;

спірально-шовні тонкостінні за ТУ 102-39-84;

водогазопровідні за ГОСТ 3262-75.

Багатошарові. З монолітною стінкою.

Бандажовані

З заповненням

міжтрубного

простору не

металевими

матеріалами.

Конструкції типу

«труба в трубу»

За призначенням стальні труби у залежності від умов експлуатації поділяють на три

групи:

1 група — труби з

маловуглецевих сталей з

границею міцності до 490

МПа.

2 група — труби з

маловуглецевих сталей з

границею міцності від

490 до 540 МПа.

3 група — труби з

низьколегованих сталей з

границею міцності 540

МПа і вище

Найбільш широко застосовуються труби з вуглецевих сталей звичайної

якості. Труби з низьколегованих високоякісних сталей застосовують при

будівництві і експлуатації трубопроводів в умовах низьких температур,

приблизно 20 ° С і нижче, а також при більш високих температурах, якщо

забезпечується економія сталі в результаті використання труб з меншими

товщинами стінок, ніж у труб з вуглецевих сталей звичайного якості.

Труби випускають різних груп з гарантією як усіх, так і окремих

характеристик:

Механічних властивостей.

Хімічного складу. Випробувального тиску.

Крім того, труби, що мають однакові гарантовані механічні характеристики,

можуть бути виготовлені з сталей, отриманих різними способами.

Труби з вуглецевої звичайної якості киплячої сталі (КП) характеризуються

холодноломкість, у зв'язку з чим, їх не слід застосовувати при будівництві та

експлуатації трубопроводів в умовах низьких температур (мінус 10-20 ° С).

Труби з на пів спокійної (ПС) і спокійною (СП) стали володіють меншою

схильністю до холодноламкості, тому їх застосовують при будівництві і

експлуатації в умовах більш низьких температур.

Труби з низьколегованих сталей доцільно застосовувати, коли в період

будівництва та експлуатації стінки труб можуть охолонути до досить низьких

температур (мінус 20 ° С і нижче).

Труби з нержавіючої сталі використовують в реагентному господарстві для

транспортування агресивних розчинів. Для водозабору підземних вод придатні

безшовні обсадні та бурильні труби.

З огляду на те що основним способом з'єднання сталевих труб є

зварювання, необхідно враховувати їх зварюваність, яка погіршується з

підвищенням вмісту вуглецю. При монтажі вузлів трубопроводів вживають

гнуті, штампо-зварні і зварні сталеві фасонні частини, що приварюються до

труб.

Найчастіше застосовуються у гідро-транспортних системах. Труби середніх

та великих розмірів, з товстими стінками (до 15 мм) та умовним проходом 150–

800 мм, виготовлені з вуглецевих та низьколегованих сталей. Переважно

спокійного (сп) та на пів спокійного плавлення (нсп). Вітчизняна промисловість

виготовляє суцільно витягнені безшовні труби зовнішнім діаметром до 426 мм.

А також зварні, що мають поздовжній або спіральний шов, з умовним

проходом 400 мм та більше.

3.З'єднання сталевих труб:

З'єднання труб бувають різьбові, зварні та фланцеві.

Схема №4 З’єднання труб.

Для зварного з'єднання потрібне складне обладнання. За допомогою фланців

стикуються труби в основному великого діаметру. У квартирі ж найчастіше

труби з'єднуються на різьбленні за допомогою фітингів. Виготовляються

останні з ковкого чавуну, сталі, пластмаси.

Для з'єднання сталевих труб на різьбі використовують сполучні частини

(фітинги) з ковкого чавуну і сталі. Сполучні частини з ковкого чавуну

застосовують для трубопроводів, по яких проходить вода або пар з

температурою не вище 175 ° С і тиском до 16 кгс/см2 при проходах не понад Р /

р "і до 10 кгс/см2 .

Сталеві сполучні частини (фітинги) можна використовувати для

трубопроводів усіх діаметрів при тиску до 16 кгс/см2. Сполучні частини

виготовляють з циліндричним різьбленням.

Таблиця 5. Сталеві сполучні частини (фітинги) для різьбового з’єднання.

Фітинг Назва фітинга

Прямий косинець

Перехідний косинець

Прямий трійник

Заглушка

Перехідний трійник

Трійник з двома переходами

З'єднання труб

бувають:

Різьбові. Зварні. Фланцеві.

Перехідна хрестовина

Футорка

Муфта з чавуну

Муфта перехідна

Труби згвинчуються в притиску або на місці монтажу. Трубні ключі

вимагають ретельного догляду, систематичного очищення, змащення гвинтів і

шарнірних з'єднань машинним маслом.

Рис. 1. Ключі трубні: а - важільний, б - розсувний, в - накидний; 1 - нерухомий

важіль, 2-рухливий важіль, 3-обойма, 4 - гайка, 5 - рухома губка, 6 - пружина, 7

- натискна губка.

Зварне з’єднання сталевих труб:

Рис.2 Ручне дугове зварювання сталевих труб.

Ручне дугове зварювання, є найпоширенішим видом. Електрозварювання,

застосовується для зварювання м'якої та легованої сталей, чавуну, нержавіючих

сталей, у деяких випадках кольорових металів. Електрод має вигляд стрижня

діаметром 1,5 — 10 мм, закріплений в ручному електродотримачі.

При дотику електрода до металевої зварної деталі, замикається електричне

коло, й кінець електрода нагрівається. Якщо потім електрод відвести на 3 - 5 мм

від деталі, то встановлюється дуговий розряд, за рахунок якого далі і

підтримується струм. Інтенсивне локальне нагрівання викликає

розплавлювання основного металу (металу деталі) поблизу дуги розряду.

Кінець електрода теж плавиться, і метал електрода вливається в розплавлену

«зварювальну ванну» основного металу. Таким чином виконується зварне

з’єднання сталевих труб.

4.Фланцеве з’єднання сталевих труб:

Фланець (від нім. Flansch) - плоска деталь квадратної або круглої форми з

рівномірно розташованими отворами для болтів і шпильок, службовці для

міцного і герметичного з'єднання труб, трубопровідної арматури, приєднання їх

один до одного, апаратів і ємкостей. Фланці використовують попарно

(комплектом).

Рис.3 Труба з фланцем, заглушка фланцева, ущільнювальне кільце.

.

Рис.4 Фланцеве з'єднання газових труб.

Виконання фланців регламентує ГОСТ 12815-80, він залежить від робочого

тиску, на який розраховується фланець або фланцеве з'єднання.

Схема №5. Фланці бувають.

Фланці розрізняються за типами:

Плоскі. Комірні фланці. На вільному кільці. Фланці посудин та апаратів.

Рис.5. Плоский фланец. Рис.6 Комірний фланец.

Фланці бувають:

З з'єднувальним

виступом.

З виступом.

З западиною.

З пазом.

З пазом під

фторопластову

ппрокладку.

З шипом.

Під лінзову прокладку.

Під прокладку

овального перерізу.

З шипом під

фторопластову

прокладку.

Рис.7. Фланец на вільному кільці. Рис.8. Фланці посудин та апаратів.

Фланці виготовляються за нормативними документами:

плоскі фланці - ГОСТ 12820-80;

комірні фланці - ГОСТ 12821-80,

вільні фланці на приварном кільці - ГОСТ 12822-80.

Запитання для самоконтролю:

Дайте відповідь на запитання:

1. З якої сталі виготовляють труби?

2. Які труби за способом виготовлення бувають?

3. Навіщо виготовляють з’єднувальні частини для труб?

4. Поясніть суть процесу виготовлення фітингів з ковкого чавуну?

5. Які типи фланців ви знаєте? 6. Що являє собою фланець на вільному кільці?

Використана література:

Світлий Ю.Г., Білецький В.С.. Гідравлічний транспорт (монографія). –

Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція

гірничої енциклопедії», 2009. – 436 с. ISBN 978-966-317-038-1

Технологія електродугового зварювання: Підручник/ І. В. Гуменюк, О. В. Іваськів, О. В. Гуменюк.

Трубопровідна арматура. Довідковий посібник. Д.Ф.Гуревич - М.: ЛКИ,

2008. - 368 с.

Заповніть схему:

За способом виготовлення

стальні труби поділяють:

Лекція №2

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

Тема уроку: З’єднання чавунних труб.

Зміст:

1. Види чавунних труб. 2. З’єднувальні частини. 3. Застосування чавунних труб. 4. Використана література.

Види чавунних труб:

Зазвичай розрізняють два типи чавунних труб:

Схема №1 Чавунні труби.

Розмір чавунних труб характеризується їх номінальним діаметром, тобто

практично внутрішнім діаметром (труба з чавуну DN 100 має реальний

внутрішній діаметр 104 мм, а зовнішній діаметр 100 мм).

Звичайними номінальними діаметрами є:

DN 50.

DN 75.

DN 100.

DN 125.

DN 150.

(до DN 400).

Високоміцні чавунні труби :

Чавунні труби типу SME. Один з

кінців труби має роз'ємне

з'єднання, інший гладкий.

Чавунні труби типу SMU. Кінці

труб гладкі, тобто без роз'ємного

з'єднання.

Чавунні труби.

Схема №2 Високоміцні чавунні труби.

Краще всього використовувати труби, відповідні стандарту NF.

Вони повинні мати таке маркірування:

PONT-A-MOUSSON NF-1-2/3-SMU DN 100-EU-EP-95 01 де:

Перший запис вказує на марку. NF вказує на відповідність цьому стандарту. SMU уточнює тип чавуну.

DN 100 вказує номінальний діаметр. EU і ЕР уточнюють область використання, тобто відпрацьовані води і

дощові води.

До 1974 року використовувалися інші номінальні діаметри. Так що при

роботі на старому обладнанні потрібно звертати на це увагу. Існують

багатоцільові з'єднання, що дозволяють переходити з однієї системи на іншу.

2. З’єднувальні частини.

Для кожного типу чавуну застосовуються різноманітні з'єднувальні деталі :

коліна з різним кутом нахилу (22 °, 45 °, 67 °, 30 і 87 ° 30 для високоміцних чавунних труб .

з гладкими краями і 20 °, 30 °, 45 °, 67 °, 30 і 87 ° 30 для високоміцних рознімних чавунних труб).

ступінчасті коліна, що забезпечують відхилення від 75 до 150 мм від 1 осі

труби.

Високоміцні чавунні труби :

Високоміцні роз'ємні чавунні

труби - довжиною 0,15, 0,25,

0,50, 1,00, 2,00, 2,50 і 3,00 м.

З гладкими краями довжиною

3м.

Таблиця №1. Чавунні труби та з'єднувальні деталі.

З’єднувальні частини чавунної труби

типу SME.

Назва.

Чавунна труба типу SME.

Подвійний угловий фітинг.

Подвійний угловий фітинг, з

відводом на менший діаметр.

Ступінчасте коліно.

Куліса.

Фітинг з кулісой.

З’єднувальні частини чавунної труби

типу SMU.

Назва.

Чавунна труба типу SMU.

Коліно (22 , 45 , 67 -30 , 87 -30 )

Простиий фітинг (45 , 67 -30 , 87 -30 )

Подвійний угловий фітинг, з

відводом на менший діаметр.

Трійник.

Головне призначення фітингів - об'єднати один або кілька відводів води в

один спуск одного перерізу. При цьому допустимі різні кути нахилу (від 45 ° до

87 ° 30). Фітинг служить також для створення відгалуження на поверх і

з'єднання з туалетами. Фітинги з довгастим корпусом дозволяють зробити

наскрізну прокладку без стику. При реконструкції для облаштування

відгалуження на існуючий спуск дуже практично використовувати фітинги із

сполучної деталлю (кулісою). Для загальних каналізаційних спусків

(відпрацьована сантехнічна вода і побутові стоки) існують спеціальні фітинги.

Існують також фітинги SMU з основою спуску 450, які спрощують

з'єднання спуску з основним колектором; - відгалуження, як фітинги,

дозволяють з'єднувати кілька відводів в один спуск, але різного перерізу; -

з'єднувальні муфти (куліси) використовуються при реконструкції для

відновлення чавунних труб.

Вони використовуються :

тільки на пошкоджених ділянках, без демонтажу всього спуску. зливна заглушка дозволяє швидко проникнути всередину труби в разі її

закупорки.

сифони.

Для з'єднання невеликих відводів зі спусками, використовуються

з'єднувальні втулки з еластомерів (рис. 1). Вони мають одне або кілька отворів

різного діаметра, розташування яких показано розміткою (розмітка

прорізається або продавлюється під потрібний діаметр відвідної трубки). Така

система дозволяє одночасно обладнати слив великої витрати зі стоками малої

витрати без необхідності відключення сифонів обладнання. Ці втулки існують

як у версії SMU, так і у версії SME.

Для чавунних труб Для чавунних труб Жосткий фланцевий

типу SME. типу SMU. стик.

Рис.№1 З'єднувальні втулки і жорсткий фланцевий стик (ЖФС).

Монтаж двох чавунних труб, або монтаж чавунної труби з трубою із ПВХ

зменшуючи однаковий внутрішній діаметр.

Рис.№2. Прокладка SMU

Для з'єднання відводу туалету безпосередньо зі спуском використовується

спеціальне фланцеве з'єднання, який інакше називається жорстким фланцевим

стиком (ЖФС). Це з'єднання може також використовуватися для з'єднання

труби з ПВХ з чавунною трубою.

Застосування чавунних труб:

Чавун є крихким матеріалом, сприйнятливим до динамічних навантажень,

характеризується великою масою та незручністю при ремонтних роботах.

Застосовують чавунні труби, головним чином, у низьконапірних

трубопроводах, які не потребують частої перекладки при невеликій

абразивності транспортованих твердих матеріалів та підвищеній агресивності

несучого середовища. Чавунні труби є особливо довговічними проти хімічної

агресії.

Чавунні труби та з’єднувальні фасонні частини до них виготовляють

відповідно до ГОСТ 9583-75 діаметром до 1200 мм, довжиною від 2 до 7 м

класів ЛА, А та Б на різний внутрішній тиск - на максимальний робочий тиск

до 3,5-4,0 Мпа

Узагальнення та систематизація знань:

Цифровий диктант:

(Учитель зачитує питання (Бланк №1), учні на окремих бланках

(Бланк №2)виставляють відповідні цифри)

Бланк №1

№з/п Питання Варіанти відповідей Правильна

цифрова

відповідь

1/1б Чавун в сантехніці

застосовується

3.Що розрізняються між собою

функціонально:

- чавунні труби типу SMU. Кінці труб

гладкі, тобто без роз'ємного з'єднання.

Демонтаж таких труб дуже зручний;

- чавунні труби типу SME. Один з

кінців труби має роз'ємне з'єднання,

інший гладкий.

7

2/1б Перевага чавуну

полягає

4. Їх номінальним діаметром, тобто

практично внутрішнім діаметром (труба

з чавуну DN 100 має реальний

внутрішній діаметр 104 мм, а зовнішній

діаметр 100 мм).

3

3/2б Є два типи чавунних

труб

2. В тому, що це матеріал безшумний і

вогнестійкий, що вимагає у

використанні більш делікатного

поводження, ніж ПВХ. Чавунні труби

мають внутрішнє і зовнішнє

антикорозійне покриття.

1

4/2б Розміри чавунних

труб

характеризуються

5.Коліна з різним кутом нахилу (22 °, 45

°, 67 °, 30 і 87 ° 30 для високоміцних

чавунних труб з гладкими краями і 20 °,

30 °, 45 °, 67 °, 30 і 87 ° 30 для

високоміцних рознімних чавунних

труб); - ступінчасті коліна, що

забезпечують відхилення від 75 до 150

мм від 1 осі труби;

- фітинги: головне призначення

фітингів - об'єднати один або кілька

відводів води в один спуск одного

перерізу. При цьому допустимі різні

кути нахилу (від 45 ° до 87 ° 30). Фітинг

служить також для створення

відгалуження на поверх і з'єднання з

туалетами. Фітинги з довгастим

корпусом дозволяють зробити

наскрізну прокладку через пів без стику

2

5/2б Для кожного типу

чавуну застосовуються

різноманітні

з'єднувальні деталі

6. використовують муфту з еластомеру,

обжимається хомутом з нержавіючої

сталі, який стискає кінці труб одним або

двома болтами. На внутрішній поверхні

муфти знаходиться обмежувальний

упор, який встановлюється між двома

кінцями труб і забезпечує ідеальну

герметичність.)

4

6/2б Чавунні труби типу

SMU з’єднуються

7. змастити прокладку і кінець труби

спеціально передбаченій для цієї мети,

пастою, не розчинної у воді, - вставити

із зусиллям в розтруб обидва

з'єднуються елемента.)

5

7/2б Чавунні труби типу

SME з’єднуються

1.Для спуску відпрацьованих вод і для

основних колекторів

6

Бланк №2

Учень групи №_____

ПІБ____________________________________________________________

№з/п

бали

Питання Варіанти відповідей Правильна

цифрова

відповідь

1/1б Чавун в сантехніці

застосовується

Що розрізняються між собою

функціонально:

- чавунні труби типу SMU. Кінці труб

гладкі, тобто без роз'ємного з'єднання.

Демонтаж таких труб дуже зручний;

- чавунні труби типу SME. Один з

кінців труби має роз'ємне з'єднання,

інший гладкий.

2/1б Перевага чавуну

полягає

Їх номінальним діаметром, тобто

практично внутрішнім діаметром (труба

з чавуну DN 100 має реальний

внутрішній діаметр 104 мм, а зовнішній

діаметр 100 мм).

3/2б Є два типи чавунних

труб

В тому, що це матеріал безшумний і

вогнестійкий, що вимагає у

використанні більш делікатного

поводження, ніж ПВХ. Чавунні труби

мають внутрішнє і зовнішнє

антикорозійне покриття.

4/2б Розміри чавунних

труб

характеризуються

Коліна з різним кутом нахилу (22 °, 45

°, 67 °, 30 і 87 ° 30 для високоміцних

чавунних труб з гладкими краями і 20 °,

30 °, 45 °, 67 °, 30 і 87 ° 30 для

високоміцних рознімних чавунних

труб); - ступінчасті коліна, що

забезпечують відхилення від 75 до 150

мм від 1 осі труби;

- фітинги: головне призначення

фітингів - об'єднати один або кілька

відводів води в один спуск одного

перерізу. При цьому допустимі різні

кути нахилу (від 45 ° до 87 ° 30). Фітинг

служить також для створення

відгалуження на поверх і з'єднання з

туалетами. Фітинги з довгастим

корпусом дозволяють зробити

наскрізну прокладку через пів без стику

5/2б Для кожного типу

чавуну застосовуються

різноманітні

з'єднувальні деталі

Використовують муфту з еластомеру,

обжимається хомутом з нержавіючої

сталі, який стискає кінці труб одним або

двома болтами. На внутрішній поверхні

муфти знаходиться обмежувальний

упор, який встановлюється між двома

кінцями труб і забезпечує ідеальну

герметичність.)

6/2б Чавунні труби типу

SMU з’єднуються

Змастити прокладку і кінець труби

спеціально передбаченій для цієї мети,

пастою, не розчинної у воді, - вставити

із зусиллям в розтруб обидва

з'єднуються елемента.)

7/2б Чавунні труби типу

SME з’єднуються

Для спуску відпрацьованих вод і для

основних колекторів

Бланку №3 Самоперевірювання отриманих знань.

Бланк №3

Учень групи №___ПІБ____________________________

№з/п Правильна

цифрова

відповідь

Оцінюван

ня

1/1б 7

2/1б 3

3/2б 1

4/2б 2

5/2б 4

6/2б 5

7/2б 6

Загальна кількість

балів

Використана література:

Світлий Ю.Г., Білецький В.С.. Гідравлічний транспорт (монографія). –

Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція

гірничої енциклопедії», 2009. – 436 с. ISBN 978-966-317-038-1

Лекція №3

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

Тема уроку: З'єднання азбестоцементних труб

Зміст:

1. Класифікація азбестоцементних труб. 2. Застосування азбестоцементних труб. 3. З’єднання азбестоцементних труб. 4. Використана література.

Класифікація азбестоцементних труб.

Азбоцементні труби виготовляють за ГОСТ 539–65 для напірних трубопроводів

та за ГОСТ 1839–80 – для самопливних.

Схема №1. Виготовлення труб.

Рис. 1 Азбестоцементні труби.

Виготовлення труб:

ГОСТ 539–65 для напірних

трубопроводів. ГОСТ 1839–80 – для самопливних.

Азбестоцементні труби випускають:

Напірні (ГОСТ 539-80) 6 і 9 атм., Ø100…500 мм, L=5 м.

Безнапірні (ГОСТ 1839-80) Ø100…200 мм, L=5 м.

Застосування азбестоцементних труб:

Застосовують азбестоцементні труби при прокладанні водопровідних

технічних та питних систем, для корпусів електричних кабелів і систем каналів,

для магістралей каналізації, дренажних і санітарних систем, у якості обсадки

труб різних свердловин, для прокладання теплотрас опалення і водопостачання

населених пунктів, напірних водогонів та меліоративних систем.

Азбестоцементні безнапірні труби:

Для влаштування зовнішніх трубопроводів безнапірної каналізації. Димоходів. Повітроводів. Газоходів. Сміттєпроводів у житлових будинках. При прокладанні дренажних колекторів. Для водовідливів через дороги та переїзди. Як стовпчики для парканів. Для захисту телефонних та інших провідникових комунікацій.

Азбестоцементні напірні труби:

Для напірних водопровідних. Меліоративних та зрошувальних систем.

Напірних мереж питної та технічної води.

Напірної каналізації. Теплотрас. Вентиляції. Дренажних колекторів. Теплоізоляції у теплових агрегатах. Фундаментів у заболочених місцях.

Переваги: стійкі до корозії, агресивних середовищ, негорючі, довговічні, не

виділяють токсичних газів, з високою пропускною здатністю, економічні,

прості при монтажі, не потребують гідроізоляції.

Для з'єднання напірних труб використовують азбестоцементні муфти з

гумовими кільцями, які герметизують стикове з'єднання, для безнапірних -

поліетиленові або азбестоцементні муфти без гумових кілець.

Схема №2. Переваги азбестоцементних труб.

З’єднання азбестоцементних труб:

Азбестоцементні труби поставляються заводами виготовниками, комплексно

з муфтами і гумовими ущільнювальними кільцями. Перед монтажем їх

розкладають уздовж траншеї на відстані не ближче 1м від її брівки.

Монтаж напірних трубопроводів на робочий тиск до 0,6 МПа виконують із

застосуванням двобуртних азбестоцементних муфт і з ущільненням їх

гумовими кільцями круглого перерізу, а на тиск до 0,9 МПа - із застосуванням

таких же муфт і гумових кілець або чавунних фланцевих муфт з гумовими

кільцями. При монтажі азбестоцементних напірних трубопроводів на тиск до

1,2 МПа труби сполучають тільки на чавунних фланцевих муфтах з гумовими

кільцями.

З’єднання труб малих діаметрів (до 300мм) проводять в основному вручну з

опусканням їх, а також сполучних частин на дно траншеї без пристроїв, або за

допомогою лямок, якщо глибина її не перевищує 3м. При глибших траншеях,

що мають кріплення, їх опускають за допомогою каната або м'якого троса,

протягнутого а трубу. Труби діаметром більше 300 мм подають у траншею

стріловими кранами.

Для прискорення монтажу труб малих і середніх діаметрів їх укладають

в секції по декілька штук (до чотирьох), а потім краном за допомогою

спеціальних траверс укладають на дно траншеї.

Переваги азбестоцементних

труб.

Економічні Не потребують гідроізоляції

Довговічні

Стійкі до корозії

Стійкі до агресивних

середовищ

Негорючі

Не виділяють токсичних газів

Висока пропускна здатність

Прості при монтажі

Рис.2 − Схема організації будівельного

майданчика при монтажі азбестоцементних

труб:

1 – траншея, 2- драбина для спуску, 3 – кран

на монтажні оглядового колодязя, 4 –

переносні огороджування, 5 – укладений

трубопровід, 6 – кран для розвантаження

труб, 7 – екскаватор для риття траншеї, 8 –

небезпечна зона, 9 – бульдозер для засипки

траншеї

З’єднання трубопроводів на азбестоцементних двобуртних муфтах з

гумовими кільцями круглого перерізу проводять в такій послідовності:

Спочатку на кінець раніше укладеної труби надягають муфту і гумове кільце.

На кінець приєднуваної труби, що укладається, — надягають друге

гумове кільце.

Муфту надягають так, щоб її ширший край (з робочим скошеним

буртиком) був звернутий до стику.

Після того, як муфта і гумове кільце натягнуті, трубу, що укладають, впритул присувають до раніше укладеної і проводять їх центрування.

Відцентровані труби фіксують присипкою ґрунтом в середній частині, а потім на кінцях труб крейдою намічають місця установки кілець до

початку і після закінчення монтажу стику.

Монтаж муфт проводять за допомогою спеціальних пристроїв – важеля

або, якщо необхідне більше зусилля, гвинтового домкрата (рис.3).

Рис 3 − Натяжка

азбестоцементної муфти:

а – важільний домкрат,

б – гвинтовий домкрат,

1 – упори, 2 – важелі, 3 –

тяга, 4 – захоплення,

5 – друге кільце,

6 – перше кільце, 7 –

муфта,

8 – розпірка,

9 – станина, 10 – гвинти

Правильність

положення гумових кілець

після монтажу муфти

перевіряють шаблоном або

лінійкою. Кільця повинні

розташовуватися за робочим буртиком.

З’єднання трубопроводів на азбестоцементних муфтах САМ з

гумовими кільцями фігурного перерізу, що самоущільнюються,.

Для того, щоб у процесі монтажу муфта не зрушилася, біля її торця

встановлюють упорний (переносний) хомут. При другому способі (рис.4,в,г)

на трубу, що укладається, муфту насовують на всю її довжину (рис.4,в), а

потім трубу центрують з раніше укладеною і за допомогою монтажного

пристрою муфту труби, що укладається, пересувають на укладену до

відмітки (ℓ -с)/2, що є на ній (рис.4,г).

Для механізації процесу використовують також спеціальний пристрій,

що виконує захват й опускання труб у траншею, а також їх стикування за

допомогою муфт САМ. Пристрій є змінним навісним обладнанням до

одноковшевого екскаватора, за його допомогою можна вести монтаж труб

діаметром 300-500 мм. Ефективним також є навісне обладнання до трактора

«Білорусь» типу «механічна рука», що захоплює трубу з надягнутою

муфтою, опускає на дно траншеї, центрує і насуває муфту на раніше

покладену трубу.

Рис. 4 − Монтаж азбестоцементних труб муфти САМ з гумовими кільцями,

що самоущільнюються:

1 − труба, що укладається, 2 − упорний хомут; 3 − муфта САМ; 4 − гумове

кільце;

5 − покладений трубопровід; 6 − переносна штанга; 7 − захват; 8 − важіль; 9 −

упорний башмак; 10 − рейка

Запитання для самоконтролю:

1. Де застосовуються азбестоцементні труби? 2. Скільки існує труб за способом виготовлення?

3. Для чого призначені напірні труби?

4. Для чого призначені безнапірні труби? 5. Які переваги азбестоцементних труб ви знаєте?

6. За допомогою яких деталей з’єднуються труби?

7. За допомогою яких інструментів та деталей з’єднують азбестоцементні труби?

8. Що являє собою муфта САМ?

Використана література:

Світлий Ю.Г., Білецький В.С.. Гідравлічний транспорт (монографія). –

Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція

гірничої енциклопедії», 2009. – 436 с. ISBN 978-966-317-038-1.

Лекція №4

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

Тема уроку: З'єднання керамічних труб

Зміст:

1. Застосування керамічних труб. 2. Вимоги до керамічних труб. 3. З’єднання керамічних труб. 4. Використана література.

Застосування керамічних труб.

Керамічні каналізаційні труби, які використовують при прокладанні

безнапірних водовідвідних мереж, виготовляють за ДСТ 286-82 (рис.1.)

Застосування керамічних труб не рекомендується при макропористих

грунтах з просадкою III категорії просідання і при сейсмічності вище 9 балів.

Для грунтів I і II категорії просідання застосовують труби діаметром до 250

мм.

Керамічні труби погано сприймають динамічні навантаження, тому не

застосовуються при малій глибині прокладки на проїздах з інтенсивним

рухом.

При агресивних (кислих) стічних водах застосовують керамічні труби.

Керамічні труби мають високу зносостійкість, пропускну здатність.

Застосовують такі труби при транспортуванні гідросумішей підвищеної

абразивності в основному на гірничозбагачувальних комбінатах кольорової

металургії.

Рис. №1. Керамічні каналізаційніводовідвідні труби.

Керамічні труби повинні відповідати наступним вимогам:

мати на зовнішній стороні кінця ствола і внутрішній стороні розтруба не менше п'яти нарізок-канавок завглибки не менше 2 мм.

бути водонепроникними і при випробуванні витримувати внутрішній гідравлічний тиск не менше 0,15 МПа.

мати водопоглинання не вище 7—8%.

мати на зовнішній і внутрішній поверхнях рівномірне, без пропусків, покриття з хімічно стійкої глазурі.

Керамічні труби є найбільш довговічними при влаштуванні

водовідвідних мереж, особливо в тих випадках, коли грунтові води агресивні.

Недоліками цих труб є :

Велика кількість стикових з'єднань.

Крихкість матеріалу.

Щоб уникнути механічних пошкоджень, насамперед при перевезенні

автомобільним транспортом, труби встановлюють вертикально у спеціальних

касетах (контейнерах) підприємства-виробника або споживача.

Рис. №2. Керамічні труби в контейнерах.

Керамічні труби виготовляють з глини, сланцю або їх

комбінацій при подрібненні й змішуванні компонентів з невеликою кількістю

води. Зволожена глина пресується під великим тиском, внаслідок чого

утворюються труби необхідного контура, які спочатку висушують, а потім

обпалюють в печі. Керамічні труби можуть мати як стандартну, так і

підвищену міцність.

З’єднання керамічних труб:

Рис. 3. - Труби керамічні (а)(б):

1 - асфальтовий або азбестоцементний замок; 2 - муфта; 3 – гумове кільце; 4 -

клиновий виступ (бурт) муфти;

Керамічні трубопроводи в основному застосовують для

водовідведення, вони є безнапірними, тобто самопливними.

Перед укладанням, доставлені на будівництво, керамічні труби

перевіряють на якість. Труби, що мають складно усувані дефекти,

відбраковують.

Монтаж керамічних трубопроводів ведуть як окремими трубами, так і

укрупненими ланками (секціями) в дві, три, п'ять труб при загальній довжині

секції не більше 8 м. Укладання трубопроводів проводять від низу до верху

по ухилу, починаючи від оглядового колодязя розтрубами проти течії стічної

рідини.

Схема №1. Види укладання трубопроводів.

Укладання трубопроводів окремими трубами:

Труби укладають на підготовлену й ретельно спланеровану основу з

дотриманням заданого ухилу за ходовою візиркою. Першу трубу укладають

на подушку (основу) оглядового колодязя розтрубом вгору, тобто «від

колодязя». Закріпивши надійно першу трубу, укладають наступні,

Укладання трубопроводів:

Укладання трубопроводів

окремими трубами.

Укладання трубопроводів

ланками.

сполучаючи їх за допомогою розтрубів. Правильність ухилів перевіряють

нівеліром, а прямолінійність осі в горизонтальній площині – шнуром. Лотки

укладених труб повинні співпадати і не утворювати уступів. Трубу, що

опускається, заводять гладким кінцем у розтруб укладеної труби, залишаючи

зазор 5…6 мм для труб діаметром до 300 мм і 8…9 мм для труб більшого

діаметра. Стикові з'єднання трубопроводів з керамічних труб ущільнюють

прядивним смоляним або бітумінізованим пасмом з подальшим

улаштуванням замка з асфальтової мастики, цементного розчину або

азбестоцементної суміші. Пасмо обвивають навколо труби не менше двох

разів, а потім ущільнюють конопаткою (без ударів молотком). Вона при

цьому повинна займати 1/3…1/2 розтрубу, а решту його заповнюють

мастикою . Доставлену на місце робіт мастику перед заливкою підігрівають

до температури 160…170°С. Для зручності заливки стиків до труб кріплять

спеціальні металеві обойми, що складаються з двох шарнірно сполучених

половинок. Обойму змащують тонким шаром глини (щоб не прилипала

мастика) і встановлюють на трубу впритул до розтрубу. Стик заливають без

перерви через литник з одного боку, щоб з іншою виходило повітря. Після

охолодження мастики в стику обойму знімають. Закладення стиків труб

можна виконувати і за допомогою цементного розчину.

Рис.4 − Улаштування стиків керамічних труб:

а – збирання вузлів на брівці, б – опускання вузла в траншею, в – закладання

горизонтального стику, г – шарнірний хомут, 1 – траверса, 2 – прядивне

пасмо, 3 – бітумна мастика, 4 – металева обойма, 5 – литник.

Укладання трубопроводів ланками:

Для прискорення процесу укладання труб у траншею і закладення їх

стиків проводять їх попереднє укрупнене збирання в ланки (секції) по дві,

три і п'ять труб. Укладання ланок з двох-трьох труб діаметром до 250 мм

може бути здійснене вручну. При укладанні ланок труб великих діаметрів

застосовують стріловидні крани й спеціальні траверси, що забезпечують

горизонтальне положення ланок при опусканні.

Для прискорення робіт по закладенню стиків при збиранні ланок на

трасі, або по укладанню окремих труб в траншею. Іноді до керамічних труб

приробляють наперед кільця конічної форми з асфальтової мастики, на

внутрішній поверхні розтруба і на зовнішній поверхні іншого кінця труби.

Перед стикуванням таких труб асфальтові кільця в розтрубі і на кінцях труб

покривають розплавленим гарячим бітумом або густо змащують яким-небудь

розчинником (бензином, бензолом), що розм'якшує поверхню мастикових

кілець. Завдяки конічній формі підлитих асфальтових кілець і розм'якшеності

їх поверхні можливо вільне з'єднання труб так званим холодним способом.

Після випаровування розчинника і затвердіння розм'якшеної мастики

виходить міцний і герметичний стик труб. Загальна схема прокладки

трубопроводу з керамічних труб наведена наРис.5

Запитання для самоконтролю:

1. З чого виготовляють керамічні труби?

2. Для чого керамічні труби покривають глазур’ю і випалюють? 3. Де застосовують керамічні труби?

4. Як з’єднуються між собою керамічні труби?

5. Яким вимогам повинні відповідати керамічні труби?

6. Які недоліки керамічних труб?

7. Які переваги керамічних труб?

Використана література: Світлий Ю.Г., Білецький В.С.. Гідравлічний транспорт (монографія). –

Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція

гірничої енциклопедії», 2009. – 436 с. ISBN 978-966-317-038-1.

Лекція №5

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

Тема уроку: З'єднання бетонних й залізобетонних труб.

Зміст:

1. Застосування бетонних й залізобетонних труб.

2. Класифікація бетонних й залізобетонних труб.

3. З’єднання бетонних й залізобетонних труб.

4. Використана література.

Застосування залізобетонних труб:

Залізобетонні безнапірні труби набули великого поширення при

прокладці самотічних водовідвідних мереж, добре себе зарекомендували в

тих випадках, коли стічні й грунтові води неагресивні по відношенню до

бетону труб і до ущільнюючих матеріалів стикових з'єднань. Виготовляють

ці труби з бетону класу не нижче В22,5 по ДСТ 6482-88.

Класифікація залізобетонних труб:

Труби підрозділяються на такі типи:

РТ — розтрубні циліндрові із стиковими з'єднаннями, ущільнювані

герметиками або іншими матеріалами з утворенням жорстких або

пластичних стикових з'єднань.

РТБ — розтрубні з опорним бортом на стиковій поверхні втулкового

кінця труби; еластичні стикові з'єднань цих труб ущільнюють за

допомогою гумових кілець.

РТС — розтрубні циліндрові із ступінчастою стиковою поверхнею

втулкового кінця труби, еластичні стикові з'єднання яких

ущільнюються за допомогою гумових кілець.

ФТ— фальцеві циліндрові із стиковими з'єднаннями, які ущільнюються

герметиками або іншими матеріалами.

РТП — розтрубні з підошвою і стиковими з'єднаннями, які

ущільнюються герметиками або іншими матеріалами з утворенням

жорстких або пластичних стиків.

РТПБ — розтрубні з підошвою і опорним бортом на стиковій поверхні

втулкового кінця труби, еластичні стикові з'єднання цих труб

ущільнюють за допомогою гумових кілець.

РТПС — розтрубні з підошвою із ступінчастою стиковою поверхнею

втулкового кінця труби і стиковими з'єднаннями, що ущільнюються за

допомогою гумових кілець.

ФТП — фальцеві з підошвою і стиковими з'єднаннями ущільнюваними

герметиками або іншими матеріалами.

Схема №1. Труби вищої категорії.

Труби підрозділяють за міцністю на дві групи:

Труби нормальної міцності. Труби підвищеної міцності.

Армують трубу циліндровими зварними каркасами:

спіральна арматура класу А-111.

арматурний дріт періодичного профілю класу Вр-1 .

арматурний дріт гладкий клас В-1.

подовжна арматура - стержньова класу А-1.

Труби бетонні безнапірні, призначені для самотічного відведення

побутових (міських) і дощових стічних вод, виготовляють за ДСТ 20054-82.

Бетонні труби залежно від виду їх з'єднання підрозділяють на наступні

типи:

ТБ — розтрубні циліндрові із стиковими з'єднаннями, які

ущільнюються герметиками або іншими матеріалами;

ТБС — розтрубні циліндрові із ступінчастою стиковою поверхнею

втулкового кінця труби, стикові з'єднання яких ущільнюються

гумовими кільцями;

ТБПС — те ж, з підошвою;

ТБФ — фальцеві циліндрові із стиковими з'єднаннями, які

ущільнюються герметиками або іншими матеріалами;

ТБПФ — те ж, з підошвою.

З’єднання бетонних й залізобетонних труб:

Бетонні й залізобетонні труби укладають на природну або штучні основу.

Стики напірних труб (розтрубні або муфтові) зашпаровують гумовими

ущільнювальними кільцями, а безнапірних (розтрубні або фальцові) -

смоляним або бітумінізованим пасмом, азбестоцементним або цементним

замком, а також асфальтовою мастикою. Перед укладанням труб у траншею

їх так само, як і муфти, у ході приймання піддають зовнішньому огляду для

виявлення дефектів і перевірки розмірів.

Труби вищої категорії:

РТС

РТБ РТПС РТПБ

Бетонні й залізобетонні труби розкладають уздовж траншеї різними

способами (перпендикулярно до траншеї, під кутом та ін.), вибір яких

залежить від типу й вантажопідйомності застосовуваних монтажних кранів.

Напірні трубопроводи монтують з розтрубних і гладких залізобетонних

напірних труб на муфтових з'єднаннях, що вносить розмаїтість у технологію

робіт з їхньої прокладки.

Монтаж трубопроводів з розтрубних труб ведуть у такій

послідовності:

Доставка труб і розкладка їх уздовж траншеї.

Подача їх на місце укладання. Підготовка кінця труби й установка на нього гумового кільця. Введення його разом з кільцем у розтруб раніше покладеної труби. Надання покладеній трубі проектного положення; остаточне

закладення стику.

Попереднє випробування готової не засипаної ділянки трубопроводу (а при трубах великих діаметрів тільки стикових з'єднань).

Засипання цієї ділянки. Остаточне його випробування.

Монтаж труб виконують стріловими кранами, причому труби з берми

траншеї подають розтрубами вперед по ходу монтажу й обов'язково проти

течії рідини. Перед укладанням першої труби на початку траси

встановлюють бетонний упор, що забезпечує стійке положення першим 2…3

трубам при з’єднанні його в розтруб вкладеної труби. Установивши кран

посередині труби, що укладається, і застропивши її напівавтоматичним

захватом або за допомогою стропів чи траверси, трубу подають у траншею.

На висоті 0,5 м від дна опускання труби припиняють і на гладкий кінець її

надягають гумове кільце, після чого заводять її в розтруб раніше покладеної

труби й опускають на підготовлену основу. При цьому особливу увагу

приділяють центруванню втулкового кінця труби з гумовим кільцем відносно

вхідної фаски розтруба раніше покладеної труби.

Для вивірки положення труби, що укладається, на її лоток обпирають

ходову визирку й стежать, щоб верх візирки перебував на загальній лінії

візирування з двома нерухливими візирками на обносках. Після вивірки

труби по вертикалі з неї знімають захват, звільняють кран для монтажу

наступної труби й приступають до вивірки положення труби в плані. З цією

метою встановлюють по виску інвентарні вішки: одну з них на кінець труби,

що укладається, а другу - на раніше покладену. По встановленій у колодязі

або на змонтованій ділянці трубопроводу нерухомій вішці перевіряють

правильність укладання труби в плані. При необхідності її зміщують у

потрібну сторону.

Далі за допомогою натяжного пристрою (рис.1. а) вводять гладкий

кінець труби в розтруб раніше покладеної, стежачи за рівномірністю

закочування гумового кільця в розтрубну щілину. При цьому не можна

дозволяти, щоб торець втулкового кінця був засунутий у розтруб до повного

упору; між ними повинен бути залишений зазор (для чого й робиться

розмітка), причому для труб діаметром до 1000 мм - величиною 15 мм, а для

труб більших діаметрів - 20 мм. З'єднавши труби, знімають натяжний

пристрій, підбивають трубу з боків ґрунтом на висоту 1/4 її діаметра з

пошаровим його ущільненням ручним трамбуванням.

Серед перерахованих робіт найбільш трудомісткою операцією є

введення гладкого кінця труби з гумовим ущільнювальним кільцем у

розтруб покладеної труби. Для цього застосовують різні пристрої й

механізми, що визначають метод виробництва монтажних робіт.

Монтаж трубопроводу за допомогою ковша екскаватора (рис.1,б)

ведуть при прокладці труб у водонасичених ґрунтах або в стиснутих міських

умовах будівництва, коли траншею відривають в міру прокладки труб і

екскаватор, розташований поруч, використовується для їхнього монтажу

поворотом ковша.

Монтаж труб за допомогою бульдозера може виконуватися в тому

випадку, якщо бульдозер використовується при зачищенні дна траншеї, коли

сполучаються ці дві операції. Осьове зусилля, необхідне для введення

втулкового кінця труби в розтруб раніше покладеної, створюється рухом

бульдозера через упорний брус. Спосіб монтажу трубопроводу за допомогою

внутрішнього натяжного пристрою рекомендується застосовувати для труб

діаметром 800 мм і більше.

Використовувані засоби механізації монтажу залізобетонних і

бетонних трубопроводів залежать здебільшого від типу стикового з'єднання і

діаметра труб. Тип стикового з'єднання визначає технічні вимоги до

монтажного обладнання, а діаметр труб і розміри траншеї - можливі схеми

його розміщення і звідси витікаючи технологічні схеми виконання

монтажних робіт.

Рис.1 − Монтаж залізобетонних труб:

а − ручною важільною лебідкою; б − ковшем екскаватора; 1 − розтруб; 2 −

ущільнювальне кільце; 3 − труба; 4 − дерев'яний упор; 5 − ківш; 6 − канат; 7

− важільна лебідка; 8 − упор з профільної сталі з блоком

Монтаж бетонних і залізобетонних труб здійснюють в основному за

двома технологічними схемами:

При першій застосовують навісне устаткування до крана-

трубоукладача для виконання всіх операцій: захвату труби на

бермі і її спуску на дно траншеї, центрування вкладуваної труби

до прокладеної ділянки трубопроводу й стикування труб.

Друга схема передбачає виконання центрувальних і

стикувальних операцій траншеї базовою машиною з відповідним

устаткуванням, що переміщується по дну. Кожна з цих схем має

своє застосування, обумовлене довжиною і діаметром труб і

шириною траншеї.

Існуючі методи монтажу залізобетонних труб (особливо великих

діаметрів 1000, 1200 мм) не забезпечують точної співвісності при монтажі

труби, що укладається, і раніше покладеної труби. Трубу, що вкладають,

звичайно підтримують у висячому положенні вантажопідйомним

механізмом, а іншим механізмом (трактором, екскаватором) створюють

поздовжнє зусилля, що забезпечує введення гладкого кінця в розтруб

покладеної труби. При цьому, як показує досвід, дуже складно забезпечити в

стику однаковий кільцевий зазор між поверхнею гладкого кінця труби й

внутрішньою поверхнею розтрубу, через що гумове кільце, яке перебуває в

цьому зазорі, затиснуте не однаково по периметру труб. Тому гумове кільце

не перекочується рівномірно в міру входу в розтруб, а іноді перекручується,

що неприпустимо. Складно також забезпечити необхідний зазор у стику між

трубами, тому що вставляння труби відбувається до зіткнення їх у розтрубі,

часто без якого-небудь контролю.

Навісне устаткування (рис.2) для монтажу залізобетонних напірних

труб на гумових ущільнювальних кільцях виключає вказані недоліки й

конструктивно виконане у вигляді вагонесучої балки з підвіскою до гака

крана – трубоукладчика. На балки розміщенні: два захвату для вкладуваної

труби, захват для раніше покладеної й привод горизонтальної подачи труби,

що укладується. Застосування змінних деталей для переналагодження

навісного устаткування з одного діаметра на інший дозволяє вести монтаж

труб діаметром 500; 600; 700; 800; 1000 і 1200...1400 мм.

Монтаж залізобетонних безнапірних труб з розтрубно-гвинтовим

з'єднанням виконують за допомогою спеціального навісного обладнання, що

складається з рами, роликових захватів труби, що укладається, й захвату

раніше покладеної труби. До рами жорстко прикріплені упори, що

сполучаються з розтрубом і втулковою частиною покладеної труби.

Рис.2 − Схема навісного пристрою для монтажу залізобетонних труб на

гумових ущільнювальних кільцях:

1 − упор-фіксатор; 2 − фіксатор труби; 3, 9 − гідро циліндри, 4 − траверси; 5

− скоба; 6 – втулка напрямна; 7 − шток; 8 − труба, раніше покладена; 10 −

захвати; 11 − труба, що укладається

Краном - трубоукладачем навісне устаткування підводять до труби, що

укладається, і фіксують її в роликових захватах. Потім навісне устаткування

із трубою переміщують і опускають у траншею, підводять до раніше

покладеної труби й фіксують її захватом. За допомогою привода обертання і

осьової подачі роблять вгвинчування вкладуваної труби, в розтруб раніше

покладеної.

З’єднання трубопроводів з муфтовими стиковими з'єднаннями.

Після центрування і перевірки правильності укладання труб по шнуру,

виску й візирці на кінцях труб, що з'єднуються, роблять розмітку рисками,

що визначають початкове положення гумових кілець. Відстані а і б при

монтажі труб муфти встановлюють у вихідне положення так, щоб її торець з

робочої сторони збігався з нанесеною на трубі рискою. Гумове кільце

розміщують біля робочого кільця муфти, потім за допомогою конопатки

вводять у кінцеву щілину муфти. Одночасно на другу трубу надягають інше

гумове кільце, розміщуючи його на відстань б від торця. Далі за допомогою

монтажних пристроїв муфту пересувають убік стикуваної труби з

одночасним затиканням першого гумового кільця. По досягненні муфтою на

другій трубі риски б від її торця в щілину муфти вводять друге гумове кільце,

завдяки чому забезпечується необхідне кінцеве положення гумових кілець у

стику і його водонепроникність. Послідовність влаштування стиків труб із

застосуванням без буртових й одно буртових муфт показана на рис.3.

Відстані а, б і їхнє кінцеве положення муфти й гумових кілець відстані в, г, д

наводяться в проекті провадження робіт.

III

II

I

а

а

а б

б

вд г

а

а

б

б

бд г

б

Рис.3 − Схема влаштування стиків труб із застосуванням безбуртових (а) і

однобуртових (б) муфт:

I − перша стадія монтажу й початкове положення першого гумового кільця;

II − друга стадія і початкове положення другого гумового кільця; III −

кінцеве положення муфти й гумових кілець у змонтованому стику

Монтаж безнапірних трубопроводів здійснюють із бетонних і

залізобетонних труб на розтрубних, муфтових або фальцевих стикових

з'єднаннях. Стики розтрубних труб ущільнюють прядив'яним пасмом або

іншими герметиками із закладенням азбестоцементом або гумовими

кільцями, а фальцевих труб - асфальтовою мастикою, бітумно-гумовими

прокладками та іншими герметиками із цементно-піщаним розчином.

Безнапірні розтрубні й муфтові труби з'єднують із зазором між гладким

кінцем труби й поверхнею розтрубу, рівним 8...12 мм й 15...18 мм для труб

діаметром відповідно 700 і більше 700 мм, а для фальцевих стиків - не більше

25 мм. Монтаж безнапірних трубопроводів з розтрубних і муфтових труб з

ущільненням гумовими кільцями ведуть тими ж методами, що й напірних.

Закладення стиків прядив'яним пасмом роблять шляхом конопатки розтруба

на половину його глибини двома-трьома витками просмоленого або

бітумізированного прядив'яного пасма із закарбуванням азбестоцементною

сумішшю (30% азбесту й 70% цементу).

Запитання для самоконтролю:

1. Поясніть спосіб виготовлення бетонних і залізобетонних труб?

2. Де застосовуються бетонні й залізобетонні труби?

3. Назвіть конструкцію бетонних і залізобетонних труб?

4. Назвіть труби вищої категорії?

5. На які групи розділяються труби за міцністю?

а б

6. В якій послідовності виконується монтаж трубопроводів з розтрубних труб ?

7. Як виконується з’єднання трубопроводів з муфтовими стиковими

з'єднанням?

Використана література:

1. Баженов Ю. М., Комар А. Г. «Технологія бетонних і залізобетонних

виробів» М. «Стройиздат» 1984г.267 с.

2. Євдокимов М. І «Технологія монолітного бетону та залізобетону». М.

«Стройиздат» 1980г.467 с.

Лекція №6

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

Тема уроку: З’єднання полімерних труб.

Зміст:

1. Застосування полімерних труб. 2. Види полімепних труб. 3. З'єднання полімерних труб. 4. Використана література

Застосування полімерних труб:

Застосовують полімерні труби для будівництва низьконапірних і

гравітаційних трубопроводів водопостачання та водовідведення (каналізації),

низьконапірних зрошувальних систем, технологічних трубопроводів для

транспортування рідких і сипучих речовин.

В якості конструкційного матеріалу для формування стінки беруться

водопровідні поліетиленові труби діаметром 20-110мм. Циліндрична,

сферична, конічна або плоска форма виробів виходить шляхом намотування

даних труб на спеціальних пристроях з одночасною безперервної екструзії

зварюванням, як з внутрішнього, так і з зовнішньої поверхні.

Рис.1 Полімерна труба зі спіральним швом з одно - (а), двох - (б) і

тришаровою (в) зварною стінкою.

1 - зовнішній зварний шов;

2 - внутрішній зварний шов;

3 - трубка набору стінки труби;

DЗ - зовнішній діаметр;

Dвн - внутрішній діаметр.

Таким чином виходять одно-, дво- або тришарові труби, стінки і днища для

будівництва полімерних споруд різноманітного призначення залежно від

необхідної кільцевої жорсткості SN 2. SN 4. SN 8.

Труби, як основний конструкційний елемент, мають як пряме застосування

для прокладки і реновації систем зовнішньої гравітаційної та низьконапірний

каналізації та зовнішнього низьконапірних водопроводу, так і можуть бути

використані для виготовлення колодязів різного призначення, ємностей

запасу води та інших рідин і сипучих продуктів, очисних споруд та іншого

призначення.

Для прокладки трубопроводів системи водопостачання й каналізації

використовують переважно труби з поліетилена низького тиску (ПНТ),

високого тиску (ПВТ) і з полівінілхлориду (ПВХ), причому у водопостачанні

застосовують поліетиленові труби.

Види полімепних труб:

Труби поліетиленові.

Напірні поліетиленові труби виготовляють за ДСТ 18599-83* з поліетилену

високого (ПВД) І низького (ПНД) тиску; вони розраховані на транспорт води

температурою до 30°С.

Схема №1. Труби поліетиленові.

Поліетиленові труби випускають діаметром до 1200 мм. Товщина стінки

труби при збільшенні її діаметра від 150 до 1200 мм зростає від 10 до 25 мм.

Поліетиленові труби випускають чотирьох типів залежно від максимально

допустимого тиску води, що транспортується, при температурі 200С(термін

служби до 50 років): Л — легкий, 0,25 МПа; СЛ — середньолегкий, 0,4 МПа;

З — середній, 0,6 МПа; Т — важкий, 1,00 МПа.

Труби поліетиленові.

Високого (ПВД)

тиску

Низького (ПНД)

тиску.

Схема №2. Типи поліетиленових труб.

Термін служби поліетиленових труб у значній мірі залежить від умов

експлуатації, насамперед від тиску і температури. Так, при збільшенні

номінальної температури і тиску в 1,5 раза термін служби поліетиленових

труб скорочується в 5 разів. Труби випускають завдовжки 6,8, 10 і 12 м з

відхиленнями за довжиною не більше 50 мм. Можливе виготовлення труб

довжиною 5,5 і 11,5 м.

Рис.2. Труби поліетиленові.

Труби при транспортуванні мають бути зв'язані в пакети масою до 1 т. Труби

слід зберігати в горизонтальному

положенні на стелажах заввишки не більше 2 м. Умови зберігання повинні

унеможливлювати механічне пошкодження труб і дії на них прямих

сонячних променів.

Достоїнствами поліетиленових труб є корозійна стійкість, гідравлічна

гладкість внутрішніх стінок, простота механічної обробки і зварного

з'єднання.

Маркування на поверхні труби наносять нагрітим металевим штампом з

інтервалом не більше 4 м. Вона включає товарний знак підприємства.

Каналізаційні труби з ПНД за ДСТ 22689.2-89 застосовують в системах

внутрішньої каналізації будівель. Гладкі кінці труби і розтруби з ПНД

Типи поліетиленових труб:

Л — легкий, 0,25

МПа.

СЛ —

середньолегкий, 0,4

МПа.

З — середній, 0,6

МПа

Т — важкий, 1,00

МПа.

виготовляють чотирьох типів:

I — для з'єднання виробів за допомогою гумового кільця ущільнювача;

ІІ — за допомогою розтрубного зварювання нагрітим інструментом;

III— для з'єднань виробів за допомогою накидної гайки з гумовою

прокладкою;

IV— для з'єднань виробів за допомогою муфти із закладеною

електроспіраллю або стиковим зварюванням нагрітим інструментом.

Рис.3 − Зварювання пластмасових труб у розтруб:

1 – кінець труби; 2 – гріюча муфта; 3 – розтруб

Труба з розтрубом і гладким кінцем, виготовлена з ПНД, діаметром 50

мм, завдовжки 1500 мм для з'єднання за типом II позначається: труба ТКР-

ПНД-50- II-1500 ДСТ 22689.3-83.

Полівінілхлоридні (вініпластові) труби.

Напірні труби з непластифікованого полівінілхлориду (ПВХ) випускають за

ТУ 6-19-231-83 чотирьох типів: СЛ, З, Т і ОТ. Вони призначені для

трубопроводів, які транспортують воду, зокрема для господарсько-питного

водопостачання, а також інших рідких і газоподібних речовин, до яких ПВХ

хімічно стійкий. Діаметри цих труб наступні: 10, 12, 16, 20, 25, 32, 40, 50, 63,

75, 90, 110, 125, 140, 160, 180, 200, 225, 250, 280, 315 мм.

За узгодженням із замовником труби поставляються з таких

конструктивних виконань кінців:

без розтрубів; з розтрубами для клейового з'єднання (К); з розтрубами для з'єднання за допомогою гумових кілець ущільнювачів

(ГК).

Рис. 4 Клейка полівінілхлоридні (вініпластові) труби.

Приклад умовного позначення труби з ПВХ без розтруба діаметром 110

мм середньолегкого типу, дозволеної для господарсько-питного водопоста-

чання: труба ПВХ 110 СЛ питна ТУ 6-19-231-83.

Поліпропіленові труби.

Напірні труби з поліпропілену (ПП) призначені для транспортування

рідких і газоподібних середовищ, до яких ПП хімічно стійкий, а також для

рідких харчових продуктів. Їх випускають за ТУ 38-102-100-83 наступних

типів: легкі (Л), середні (С) і важкі (Т). Діаметри

поліпропіленових труб наступні: 32,40, 50, 63, 75, 90, 110,125,140, 160, 180,

200, 225, 250, 280, 315 мм.

Таблиця №1 З’єднувальні деталі для зварювання поліпропіленових труб

Деталь. Назва деталі.

Американка з внутрішнім

різьбленням, 20мм. 25мм. 32мм.

Кут поліпропіленовий 90 , 20мм.

32мм.

Трійник поліпропіленовий з

зовнішнім різьбленням, 20мм. 25мм.

Трійник поліпропіленовий з

внутрішнім різьбленням, 20мм. 25мм.

Муфта поліпропіленова з зовнішнім

різьбленням 20мм. 25мм.

Муфта пропіленова з внутрішнім

різьбленням 20мм.25мм. 32мм. 40мм.

Рис.5. Зварювання поліпропіленової труби великого діаметра.

Рис.6 Зварювальний апарат поліпропіленових труб діаметром 20-63мм.

Фторопластові труби:

Фторопластові труби виготовляють методом пресування з порошку

«фторопласт-4» відповідно до ГОСТ 10007-72. Труби мають характерний для

багатьох видів пластикових труб білий колір і застосовуються в основному в

наступних цілях:

для транспортування агресивних рідин; для транспортування особливо чистих рідин; для облицювання валів різного типу технологічних машин з метою

запобігання налипанню на вали перероблюваних матеріалів.

Рис.7 Фланцеве з'єднання фторопластових труб

Хімічна стійкість таких труб, переважаючих за даним показником платину

і золото, обумовила можливість їх застосування при роботі зрізними

агресивними середовищами:

Концентрованими лугами. Мінеральними кислотами.

Розчинниками. Окиснювачами. Нафтопродуктами.

При широкому спектрі температур робочих середовищ.

Особливості монтажу труб з фторопласту:

Труба фторопласт підлягає з'єднанню методом зварювання в розтруб. При

цьому її нагрівають до 365-390 градусів в залежності від діаметру. Як

правило, зварювання здійснюють за допомогою електронагрівача,

виконаного у вигляді кліщів, якими щільно обхоплюють нагрівається кінець

труби.

Призначену для футеровки трійників фторопластову трубу затягують в

оболонку трійника, потім отбортовывают на торцеві фланці і затискають

фторопластові відбортовки спеціальними фланцями щоб уникнути витоку

шару футеровки всередину.

Після цього в трубі проробляють маленький отвір, призначене для

проходу тягне гвинта. Під фторопластову трубу впроваджують розрізану

оправу, за допомогою якої труба буде притискатися до стінки оболонки з

металу.

Труба фторопластова незалежно від того, чи було проведено контроль її

якості виробником, перед монтажем підлягає обов'язковим гідравлічним

випробуванням. Тиск при цьому має бути в 1,5-2 рази перевищувати

робочий.

З'єднання труб з фторопласту:

З'єднання фторопластових труб виробляють наступним чином:

Зібрані розтрубні методом тонкостінні фторопластові заготовки

розміщують у робочому просторі нагрівального пристрою, а виконують

фіксацію труб за допомогою пневматичного затиску.

Навколо зони з'єднання разом з затискачами змикаються також півкільця

зовнішнього нагрівача, а далі вводять всередину заготівлі циліндричну

оправу, укріплену на штанзі.

Між поверхнею труби і випромінюючої нагрівальною поверхнею з

зовнішньої сторони також мають оправлення. Величина зазору між

внутрішньою та зовнішньою оправленням залежить від товщини стінки

зварюваного трубопроводу.

По закінченню нагріву зварної зони включається реле часу, що веде відлік

ізотермічної витримки, по закінченню якого обігрів припиняється.

Після охолодження і кристалізації місця з'єднання затискачі розмикають і

зварені труби звільняють.

Рис.8 Апарат для зварювання фторопластових труб.

Запитання для самоконтролю:

1. Дайте характеристику поліетиленовим трубам.

2. Назвіть достоїнства пластмасових труб.

3. Конструктивне виконання полівінілхлоридних труб.

4. Призначення поліпропіленових труб.

5. Яким чином, та за допомогою чого з’єднуються поліпропіленові труби?

6. Де застосовують фторопластові труби?

Використана література:

ДСТУ Б В.2.7-151: 2008 «Труби поліетиленові для подачі холодної води»

ДСТУ Б В.2.5-322 007 «Труби безнапірні з поліпропілену, поліетилену, не

пластифіцируючого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для

зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд та кабельної каналізації»

ДСТУ Б В.2.7-73-98 «Труби поліетиленові для подачі горючих газів».

Лекція №7

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

Тема уроку: З’єднання металополімерних труб.

Зміст:

1. Металополімерна труба.

2. Фітинги. 3. Інструмент для з’єднання металополімерної труби. 4. З’єднання металополімерної труби. 5. Використана література.

Металополімерна труба:

Основна труба РЕ-Хс

Алюміневий шар

Захисний шар

Клейовий шар

Рис. 1Складові частини металополімерної труби.

Рис.3. Прес фітинги.

Рис.4. Обжатий фітинг.

Рис.5. Ручний пресс.

Таблиця 1. З’єднання металополімерної труби.

З’єднання металополімерних труб повинне

здійснюватися при температурі навколишнього

середовища не нижче 10 °С.

Не допускаються сплющувания і переломи

трубопроводу під час монтажу. При «заломі»,

зіпсований ділянку труби повинен бути

видалений.

Бухти труб, зберігалися або транспортувалися при

температурі нижче 0 °С, повинні бути перед

розкочуванням витримані протягом 24 годин при

температурі не нижче +10 °С.

Вільні кінці труб необхідно закривати заглушками

щоб уникнути попадання бруду і сміття в трубу.

Металополімерні труби слід прокладати в місцях,

де відсутній вплив прямого сонячного світла, в

іншому випадку зовнішній шар труби може

потріскатися і обсипатися.

З'єднання на обтискних фітингах відносяться до

розбірних, тому не допускається їх бетонування,

замуровування. До кожного такого з'єднання

повинен бути забезпечений доступ для технічного

обслуговування (підтяжки).

Трубопроводи систем радіаторного опалення,

прокладаються в підлогах, рекомендується

монтувати в захисному гофрованому

пластиковому кожусі або в тепловій ізоляції. Ця

міра дозволить уникнути перегріву поверхні

підлоги в місцях прокладки труб.

В місцях проходу металополімерних труб через

стіни, перегородки і перекриття, труба повинна

бути укладена в захисний пластиковий

гофрований кожух.

Для можливості зручного доступу монтажним

інструментом до з’єднання і збереження цілісності

вже виконаних з'єднань, рекомендується

дотримуватися наведених у таблиці мінімальні

відстані між двома сусідніми з'єднувачами, а

також між віссю труби і поверхнею кріплення

(стіна, підлога, стеля). При трубах різного

діаметра приймаються дані для більш товстої

труби.

Трубопровід підлогового опалення повинен

заливатися бетонним розчином або закриватися

покриттям тільки після проведення гідравлічних

випробувань на герметичність. Труба при заливці

повинна перебувати під тиском 3 бари.

Мінімальна висота заливки розчину над

поверхнею труби повинна бути не менше 3 див.

Порядок виконання з'єднань МПТ

Розмітка труби. За допомогою рулетки відміряють

необхідну довжина труби в місці майбутнього

відрізу ставиться мітка фломастером, маркером

або олівцем. Не допускається наносити ризики

гострими предметами, які ушкоджують верхній

шар труби.

Відрізання труби. При виконанні реза роликовим,

шабельним або гільйотинних труборізом, труба

повинна без перекосу спиратися на площину

інструменту, протилежну різального органу, в

цьому випадку розріз буде проведений строго по

площині, перпендикулярній осі труби. У разі, коли

інструмент сильно мне трубу при різанні, ріжучий

орган необхідно заточити або замінити.

Розрізання металополімерної труби ножівкою

допускається тільки з застосуванням стусла.

Перевірка якості труби перед виконанням

з'єднання. Труба на зрізі не повинна мати

пошкоджень шарів або їх розшарування.

Внутрішній шар труби повинен мати однакову

товщину по периметру, без «прорізів».

Перевірка якості фітингів перед виконанням

з'єднань. Деталі фітингів не повинні мати

механічних пошкоджень, відколів, тріщин або

завертань.

Придатність різьблення перевіряється попереднім

накручуванням накидної гайки при знятому

«сухаря». Гайка повинна накручуватись на фітинг,

повністю приховуючи зовнішню різьбу. Можна

перевірити різьблення іншим способом: при

одягненому сухаря загвинчувати гайку до повного

змикання кільця (це можна спостерігати з боку

штуцера). Якщо змикання не відбувається - фітинг

підлягає заміні.

Гумові ущільнювальні кільця повинні щільно (без

горбів) розташовуватися в призначених для них

канавках.

На штуцер повинна бути одягнена тефлонова

електроізоляційна шайба.

Калібрування труби. Для того, щоб

металополімерна труба одяглася на штуцер

фітинга без значних зусиль, і не порушила

положення еластичних ущільнювальних кілець

штуцера, кінець труби необхідно відкалібрувати

внутрішнім калібратором. Штир калібратора

відповідного діаметра вводиться в трубу до упору

, і проводяться 1-2 оберти навколо осі труби.

Зняття внутрішньої фаски. Фаска знімається для

того, щоб при надіванні труби на штуцер фітинга

ущільнювальні кільця не втратили проектне

положення. При зняття фаски необхідно трубу

тримати так, щоб стружки не потрапляли

всередину труби. На внутрішньому шарі труби

повинна бути знята фаска з розміром катета 1,5-2

мм.

Зручніше всього проводити зняття фаски

одночасно з калібруванням, використовуючи

вбудовані в універсальні калібратори ножі. Труба

для цього повинна бути надіта на штир

калібратора до упору.

При використанні штирьового фаскознімача, його

зігнутий ніж притуляється до внутрішньої кромки

труби, і виробляються кругові рухи. Для

полегшення надягання труби поверхню штуцера

рекомендується покрити тонким шаром

спеціальної силіконової змазки або мильної води.

Не допускається використовувати для цієї мети

якісь інші мастила.

Виконання обтискного з'єднання. Обжимання

з'єднання виконується в наступному порядку: - на

підготовлену трубу одягається натискна гайка; - на

трубу одягається розрізне обжимне кільце

(«сухар»); - труба надівається на штуцер фітинга

так, щоб ущільнювальні кільця не втратили

проектного положення; - натискна гайка

загвинчується на різьбу фітинга до упору; -

утримуючи одним ріжковим ключем фітинг,

другим ріжковим ключем проводиться

натягування накидної гайки до повного змикання

обтискного кільця . Момент змикання

визначається за різкого збільшення опору

затягуванні.

Виконання прес-з'єднання. Підготовлена труба

одягається на штуцер фітинга так, щоб

ущільнювальні кільця не втратили проектного

положення. Труба надівається до тих пір, поки

вона не стане видна в контрольному віконці

гільзи. Подальші дії залежать від типу

застосовуваного інструмента.

Запресовування ручним інструментом. Для

установки в інструмент прес-вкладишів

необхідного розміру, ручки інструменту треба

розвести на 180 градусів.

Обойма відкривається при натисканні на важіль

замка.

При натиснутій кнопці фіксатора, вкладиші

вставляється в обойму по напрямних, до клацання

фіксатора.

Інструмент заводиться на фітинг таким чином,

щоб буртик гільзи увійшов у відповідне

поглиблення прес-насадки.

Після цього обойма закривається до замикання

замку і проводиться первинне опресовування.

Ручки інструменту телескопічні, що дозволяє

опресовувати з'єднувачі , не докладаючи великих

фізичних зусиль.

При первинному опресуванні на гільзі з'являються

два паралельних поглиблення і характерні «вгини»

в місцях сполучення прес-насадок. Ці «вгини» є

місцями потенційно можливих протікань.

Для виправлення «вгини в», інструмент

повертається навколо осі труби на 15-90 градусів і

опресовування повторюється. Після цього гільза

фітинга не повинна мати яскраво виражених

«вгинів».

Щоб зняти інструмент з фітинга, ручки

інструменту потрібно розвести на 180º.

Якість опресування легко перевіряється

накладенням на прес-з'єднувач вкладишів. Якщо

зазор між вкладишами не перевищує 2 мм

(природна пружна реакція гільзи) - з'єднання

виконано якісно, якщо зазор більше - потрібно

повторити опресовування.

Запресовування ручним інструментом. Для

встановлення або заміни прес-вкладишів

інструменту необхідно зрушити в бік рукояток

рифлений замок фіксатора. Вкладиші вводяться

збоку по напрямних до клацання фіксатора.

Опресовування проводиться в описаному вище

порядку. Для зняття кліщів з фітинга, потрібно

повністю звести разом рукоятки. Така конструкція

зроблена щоб уникнути неповної обпресування.

Запресовування електроінструментом. Для

установки прес-насадки профілю «ТН» на

інструмент натискається кнопка засувки

фіксуючого пальця.

При цьому пружинний фіксуючий палець

висувається з гнізда. Прес-насадка відповідного

діаметра вставляється в напрямні інструменту до

збігу отворів під фіксуючий палець.

Прес-насадка закріплюється на інструменті за

допомогою фіксуючого пальця. Натисканням на

пускову кнопку інструменту досягається повне

змикання губок насадки. При повному

опресуванні звук роботи двигуна змінюється

(відбувається автоматичний перехід у режим

холостого ходу).

Запресовування електроінструментом. Для

встановлення або заміни прес-насадки прес-

інструменту ) стопорну гайку фіксуючого пальця

потрібно натиснути і трохи провернути проти

годинникової стрілки.

При цьому пружинний фіксуючий палець

висувається.

Встановивши прес-насадку, слід натиснути на

фіксуючий палець і повернути стопорну гайку за

годинниковою стрілкою

УВАГА! Електроінструмент для обпресування

розрахований на повторно-короткочасний режим

роботи ( S3 -15%). Це означає, що після 2 хвилин

безперервної роботи, інструменту необхідно

остигати протягом 8 хвилин. Недотримання цієї

умови призводить до різкої втрати потужності, з-

за чого знижується сила обтиснення.

Запитання для самоконтролю:

1. З яких складових складається металополімерна труба?

2. Які з’єднувальні частини використовують для з’єднання металополімерних труб?

3. Який інструмент використовують для з’єднання металополімерних труб?

4. Що являє собою ручний прес?

5. Які вимоги до електроінструменту ви знаєте?

6. За допомогою якого інструменту гнуться металополімерні труби?

Використана література:

Виноградов Ю. А. Матеріалознавство для слюсарів-сантехніків, слюсарів-

монтажників і машиністів будівельних машин: Підручник для середн. Проф-

техн. Училищ. - М.: Вищ. Школа., 1987. - С.130.

Лекція №9

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

Тема уроку: З’єднання труб системи «KAN».

Зміст:

KAN-therm Push Platinum

KAN-therm Push

KAN-therm Press

KAN-therm PP

KAN-therm Steel

KAN-therm Inox

Представляємо компанію KAN. Центральний офіс компанії знаходиться в

польському місті

Білосток. З почала 90-х років минулого століття підприємство динамічно

розвивається і на сьогоднішній день є одним з визнаних європейських лідерів

з випуску високоякісної продукції для систем опалення та водопостачання.

На виробничих майданчиках KAN, які перебувають у Польщі та Німеччині,

випускаються пластикові труби з поліетилену та поліпропілену, полімерні

PPSU і PP-R фасонні елементи, а також фітинги з латуні, запірно-регулююча

арматура та розподільні колектори. Поряд з виробництвом труб із зшитого

поліетилену PE-Xc, PE-RT, підприємство випускають метало-пластикові

труби, прес фітинги, поліпропіленові фітинги, трубопроводи з нержавіючої

сталі, труби з зовнішньої оцинкуванням та з'єднувальні елементи. В даний

час продукція торгової марки KAN-therm постачається більш ніж у 20

держав. Мережа дистрибуції покриває всі країни Європи, Росію, частину Азії

і кілька країн Африки. На всіх стадіях виробництва здійснюється контроль

якості, а так само проводяться випробування у власній лабораторії

Рис.1 KAN-therm - це комплексна система, призначена для монтажу систем

опалення, водопостачання, пожежогасіння та реалізації інших технічних

рішень. Вона складається з трубопроводів та з’єднуючих фітингів, фасонних

елементів, виготовлених з різних матеріалів. Це зшитий поліетилен,

поліпропілен, металопластик, не ржавійка і оцинковка. Фітинги з'єднувачі

виготовлені з латуні, PPSU, поліпропілену і сталі, для кожного виду системи

свої фасонні елементи. Вони відмінно доповнюють один одного, так як

універсальність системи KAN-therm дозволяє вирішувати весь спектр потреб

на будь-якому будівельному об'єкті. Вибір рішень дуже багатий за рахунок

різноманітності асортименту продукції. Труби, фітинги, розподільні

колектори, автоматичні регулятори, монтажні шафи, оригінальний кріплення,

теплоізоляція і багато іншого знайдеться в каталозі компанії KAN.

Рис.2 Мультисистема KAN-therm - це комплект обладнання для монтажу:

• Опалення

• Холодного та гарячого водопостачання

• Пожежогасіння (спринклерні)

• Обігріву ( охолодження) поверхонь підлоги, стін, стелі.

• Тепла підлога

• Тепла стіна

• Стельова система опалення

• Опалення зовнішніх площ

Реалізація інженерних рішень базується на різновиди інсталяційних систем:

• Система KAN-therm Push-платина

• Система KAN-therm Push

• Система KAN-therm Press

• Система KAN-therm PP

• Система KAN-therm Steel

• Система KAN-therm Inox

KAN-therm Push Platinum. Багатошаровий зшитий поліетилен.

До складу системи KAN-therm Push Platinum входять багатошарові труби PE-

Xc/Al/PE-HD з діаметром від 14 до 32 мм, пластикові фітинги із PPSU (

полифениленсульфон) і фітинги латунні.

Рис.3 Натягування латунного кільця.

Рис.4 Труби системи KAN-therm Push

Система KAN-therm Push Platinum використовується для монтажу систем

опалення та водопостачання (гаряча та холодна вода).

Щільність і герметичність з'єднання досягається за рахунок технології

натягування латунного кільця на трубу, в яку попередньо вставлений

з'єднувальний фітінг. Дана технологія проста у застосуванні, не вимагає

додаткових ущільнень, пайки і.т.д.

Рис.5 Ручний та електричний інструмент для натягування латунного кільця.

PPSU (полифениленсульфон) - матеріал нового покоління, що застосовується

для виробництва сполучних елементів. Його переваги - це абсолютна

стійкість до корозії, нейтральність до питної води, підвищена механічна

міцність і довговічність, що перевищує аналогічні характеристики труб.

Труби PE-Xc/Al/PE-HD виготовляються діаметрами: 14, 18 , 25 ,32 мм.

Переваги KAN-therm Push Platinum :

• Гарантія 50-ти річної експлуатації обладнання;

• Робота при високих температурах 95*С ( рабоча я) і 100*максимальна;

• Високоміцні фасонні елементи - фітинги із PPSU, характеристики яких не

нижче міцності самих труб;

• Антикорозійна стійкість труби і з'єднань, що від якості води не залежить;

• Підвищена гладкість стінок труб перешкоджає «заростання»;

• Можливість замоноличивать з'єднання в конструкції підлоги і стін;

• Існують варіанти об'єднання з системами з інших матеріалів;

• Універсальність застосування як в системах опалення так і водостнабжения;

• Швидкий і простий монтаж.

Труби в системі Push Platinum PE-Xc/Al/PE-HD багатошарові, де основна

труба із зшитого поліетилену PE-Хс. Потім розташований алюмінієвий шар,

зварений лазером, що забезпечує повну

Рис.6 KAN-therm Push Platinum

кисне проникливість, а так само значно знижує лінійне подовження труби

при нагріванні. Третій шар, розташований зовні, виконаний з поліетилену

високої платності РЕ-HD, він забезпечує механічний захист алюмінієвого

шару. Завдяки такій багатошаровій конструкції, у труб системи Push Platinum

відсутня пам'ять форми, тобто труба після загину не повертається в

початковий стан, а зберігають форму, надану їй в процесі монтажу.

Система KAN-therm Press складається з багатошарових труб PE-RT /AL/PE-

RT від 16-20 мм, PE-RT/AL/PE-HD від 16-32 мм, а так само труб PE-Xc в

діапазоні 16-25 мм, PE-RT 16-20 мм., і прес-фітингів нового покоління LPB з

сигналізацією неопрессованных сполук. Спосіб з'єднання труб - радіальний

(обжимний) зі сталевим прес-кільцем. Матеріал фітинга - PPSU. Для

підключення трубопроводів до приладів опалення можна застосовувати

різьбове з'єднання на базі різьбових фітингів системи KAN-therm Press.

Рис.7 Трійники KAN-therm Press

Рис.8 З’єднувальні частини KAN-therm Press

Рис.9 Прес ключ для пресування фітингів.

AL/PE-RT від 16-20 мм, PE-RT/AL/PE-HD від 16-32 мм, а так само труб PE-

Xc в діапазоні 16-25 мм, PE-RT 16-20 мм., і прес-фітингів нового покоління

LPB з сигналізацією неопрессованных сполук. Спосіб з'єднання труб -

радіальний (обжимний) зі сталевим прес-кільцем. Матеріал фітинга - PPSU.

Для підключення трубопроводів до приладів опалення можна застосовувати

свинчиваемые з'єднання на базі різьбових фітингів системи KAN-therm Press.

Система KAN-therm PP - це трубопровідна система, що складається з труб і

фасонних частин,

Рис.10 Поліпропіленова труба

Полипропиленовые фитинги:

Рис.11 Відводи

Рис.12 Трійники

Рис.13 Муфта, заглушка.

Рис.14 Фітинги з зовнішньой і внутрішньой різьбой .

Рис.15 Єлементи для сварки.

Рис.16 З’єднувальні частини фірми KAN

виготовлених з поліпропілену PP-R . З'єднання відбувається методом

зварювання ( полифузионная термічна зварювання) за допомогою

спеціального електричного апарату - паяльника. Система KAN-therm PP

представлена 6 видами труб, що відрізняються товщиною стінки і

конструкцією (однорідні та комбіновані). Однорідні PN (10 20-110 мм)., PN

16 (20-110 мм), PN 20 (16-110 мм). Об'єднані Stabi PN 16 Al (20-75 мм), Stabi

PN 20 Al (16-110 мм), PN 16 скла Al (20-110 мм).

Система KAN-therm Steel - система, що складається із сталевих труб

діаметром від 12 до 108 мм і сполучних елементів, які виготовлені з

низьковуглецевої сталі з зовнішньої оцинкуванням. З'єднання фасонних

елементів відбувається методом опресування.

Рис.17 Стальні труби фірми KAN

Система KAN-therm Inox - фасонні та з'єднувальні елементи, а так само

трубогиб з нержавіючої сталі з діаметром від 15 до 168 мм, Технологія

з'єднання "прес" відбувається звичайним

прессовочным інструментом.

Рис.18 Система KAN-therm Inox

Рис.19 Система KAN-therm Inox Sprinkler

Рис.20 Орінги

Рис.21 Відводи, трійники.

Рис.22 З'єднувачі з внутрішньою і зовнішньою різьбою, а також роз'ємні

з'єднувачі.

Рис.23 Фітинги для підключення приладів.

Елементи системи KAN-therm Steel з'єднуються за технологією "прес"-

опресовування, з профілем обтиску М, що дозволяє створити щільне

прилягання до поверхні труби.

Переваги комплексної системи KAN-therm:

• Європейська якість і висока надійність;

• Термін експлуатації перевищує 50 років;

• Величезний вибір варіантів інсталяційних рішень;

• Швидкий і простий монтаж;

• Корозійна стійкість матеріалів трубопроводів та фітингів;

• Механічна міцність труб і з'єднань;

• Стійкість до "заростання" труб вапняними відкладеннями;

• Дозволено використання для питної води;

• Зовнішня естетичність встановленої системи.

Запитання для самоконтролю:

1. Що являє собою KAN-therm Push Platinum

2. Що таке KAN-therm Push

3. Якими інструментами монтуються труби KAN-therm Press

4. Як з’єднуються труби типу KAN-therm PP

5. Де застосовуються труби KAN-therm Steel

6. Що являє собою KAN-therm Inox

Використана література:

1. Сайт www.kan.ua

Лекція №10

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

Тема уроку: З’єднання труб системи «Aquatherm».

Багатофункціональна система aquatherm® SHT

Система aquatherm® SHT може використовуватися самостійно в трьох

областях:

водопостачання

опалення

система «теплих підлог»

З'єднувальні трубопроводи з полібутена системи aquatherm® SHT -

особливо еластичні, тому прості в монтажі і зручні у використанні.

Вирішальною перевагою системи aquatherm® SHT є те, що монтаж

системи можна здійснювати повністю(!) за допомогою прихованої

прокладки.

Обрізки трубопроводів, які залишилися після монтажу можна не піддавати

утилізації, вони можуть без проблем використовуватися для підключення

радіатора або сантехніки.

При виготовленні труби для водопостачання фузіотерм від компанії

Акватерм використовується екологічно чистий та стійкий матеріал fusiolen®

PP-R.

Рис.1 Труби фірми «Aquatherm».

Рис.2 Зєднувальні частини фірми «Aquatherm»

За допомогою унікальної системи кліматизації фірми Акватерм - Aquatherm

system Black (Climasystem) є можливість створити оптимальний мікроклімат

приміщення без протягів і вуличного шуму.

Рис.3 Обігрів приміщень.

Завдяки маленьким габаритам регістрів пластикових труб Aquatherm Black

system (Climasystem) їх встановлення здійснюється під штукатурку або під

―сухі‖ огороджувальні покриття. Товщина всієї конструкції, включаючи

колектор, кріпильну шину і місця з’єднань (підключень), становить 24,5 мм.

Регістри оснащені прямокутними розподільниками (колекторами), які

розташовані один навпроти одного.

Це дає можливість безпроблемного підключення, наприклад, за методом

Тіхельмана, де вода розподіляється рівномірно по всіх трубах (12 мм / 25 м

на м ²).

Таким чином, швидкість потоку води і втрати тиску зводяться до мінімуму.

Швидкість потоку на площі 10 м ² нижче 0,3 м / с.

Регістри пластикових труб Aquatherm Black system (Climasystem) монтуються

в підвісних стелях на металеві касети або касети з гіпсокартону. Незначна

вага (2,5 кг / м ² з водою) не робить ніякого впливу на конструкцію стелі.

Регістри зверху ізолюються 30 мм шаром скловолокна. Також можливе

укладання регістрів під штукатурку стін або стель. З’єднання регістрів між

собою здійснюється спеціальними роз’ємами або зварюванням

(сплавленням). Колір регістрів – чорний.

Рис.4 Регістри.

Переваги системи:

• Обігрів або охолодження приміщень

• Відсутність протягів і шумів

• Рівномірний розподіл тепла або холоду

• Мінімальний круговорот пилу в повітрі

• Проста техніка регулювання

• Придатність для додаткового монтажу регістрів

• Зручний і швидкий монтаж

• Можливість монтажу як на нових об’єктах так і ремонтованих

• Придатність до застосування в приміщеннях з високою вологістю

• надійність з’єднань

• кисненепроникливість

• Економія енергії в процесі експлуатації

Принцип дії системи кліматизації грунтується на обігріві або

охолодженні поверхні стін і стелі на кілька градусів залежно від температури

повітря в приміщенні за допомогою випромінювання тепла або холоду.

Випромінювання становить 60% всієї потужності. Потужність

визначається різницею кімнатної температури і температури поверхні стіни

або стелі.Необхідний гігієнічний повітрообмін можна досягти шляхом

звичайного провітрювання кімнати.

Стандартизований розмір регістрів дозволяє при їхньому монтажі легко

комбінувати поєднання активних ділянок стелі з неактивними, тому що в

більшості випадків не вся площа стелі оснащується регістрами.

Рис.5 Влаштування регістрів.

Матеріал

Регістри пластикових труб Aquatherm Black system (Climasystem)

виготовляються з поліпропілену фузіолен PP-R (80). Матеріал фузіолен PP-R

(80) завоював визнання у всьому світі, передусім, завдяки хорошим зварним

властивостям, що дозволяє перетворити місця з’єднань у єдине гомогенне

ціле. Фузіолен також стійкий до високого тиску.

У комбінації з пластиковими трубами Aquatherm Blue Pipe (Кліматерм,

також фузіолен PP-R (80)), створених для систем кондиціювання, Акватерм

пропонує комплексне рішення для обігріву або охолодження приміщень.

Рис.6 З’єднання труб методом зварювання.

Запитання для самоконтролю:

1. Де застосовуються труби фірми Aquatherm?

2. За допомогою яких деталей з’єднуються труби фірми Aquatherm?

3. Які переваги труб фірми Aquatherm?

4. Яким методом з’єднуються труби фірми Aquatherm?

Використана література:

Сайт http://aquatherm-krivoyrog.com/produkciya-akvaterm/fitingi.html

Лекція №11

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

Тема уроку: З’єднання труб системи «Herz».

Прес-фітинги для метало-пластикових труб зазвичай складаються з

декількох частин:

це сам корпус фітинга зі вставленим в трубу штуцером, які мають від 1 до 3 ущільнювальних кілець;

прес-гільза (обтискна) і ізолююче кільце.

Корпус фітинга виготовляється з пройшла термічну обробку спеціальної

латуні, стійкої до вилуговування цинку, або зі спеціального полімеру, що

гарантує високу корозійну стійкість і механічну міцність. Обтискна гільза

виконується з високолегованої сталі

Рис.1 Фітинг угловий, метало-пластикова труба фірми Herz.

Переваги прес з’єднання:

прес-з'єднання є нероз'ємними з'єднаннями, це означає, що їх не потрібно регулярно підтягувати і контролювати в процесі експлуатації

на відміну від різьбових фітингів;

допускається прихована прокладка, заливка в бетон з попередньою ізоляцією фітинга;

допустимий робочий тиск в місцях з'єднання - до 10 бар-при

температурі 95 °С;

довговічність і механічна міцність - багато виробників прес-фітингів дають гарантію на з'єднання до 50 років;

швидкий і легкий монтаж при високого ступеня надійності; без пайки,

зварювання та нарізання різьби.

Прес-фітинги HERZ призначені для сантехнічних та опалювальних

приладів. Прес-гільзи виконані з легованої нержавіючої сталі і разом із

запатентованою системою з двох ущільнювальних кілець EPDM

забезпечують 100% герметичність з'єднання.

Конструкція фітингів виключає контакт алюмінієвої оболонки труби з

корпусом фітинга без установки додаткових ізоляційних елементів. Прес-

фітинги HERZ, монтовані в коробах або штробах, поставляються без

покриття. Фітинги, встановлюються зовні, поставляються з нікелевим

покриттям.

Рис.2 Прес-фітинги метало-пластикової труби.

Прес фітинги для метало-пластикових труб:

Рис.3 Уголкирізних розмірів:

Рис.4 Сполучна муфта:

Рис.5 Трійники.

Рис.6 Приєднуючі вузли.

На відміну від простих фітингів прес-фітинги мають більш складну

конструкцію і складаються з литого корпусу з розтрубами (у вигляді

перехідників, трійників, косинців, відводів, муфт тощо), обжимний гільзи і

ущільнювальних металевих кілець. За способом кріплення до труб прес-

фітинги поділяються на вироби з внутрішньою або зовнішньою різьбою. Для

виробництва корпусу прес-фітингів застосовуються різні матеріали:

спеціальний склад латуні з низьким вмістом цинку, мідь або особливі

полімерні склади нового покоління.

Обтискна гільза для прес-фітингів виготовляється з високолегованої

нержавіючої сталі. Основне застосування прес-фітинги знаходять для

приєднання труб до інженерних мереж і підключення сантехніки.

Дані технічні характеристики дозволяють розширити область застосування

прес-фітингів порівняно із звичайними фітингами, а також успішно

використати прес фітинги для того, щоб приєднувати металопластикові та

інші труби систем опалення, каналізації, водопостачання чи газопостачання.

Якщо різьбові фітинги є розбірними сполуками і використовуються тільки

для відкритої розводки, то прес-фітинги можуть застосовуватися для

відкритої і закритої розводки труб, наприклад, можуть бути вмонтовані в

підлогу або стіни. Незамінні прес фітинги при влаштуванні теплих підлог,

проведення підлогового опалення, при підключенні радіаторного опалення та

сантехніки та при проведенні гарячого і холодного водопостачання, а також

при встановленні різних промислових систем на підприємствах, при

прокладці трубопроводів під землею, в суднобудуванні і при пожежогасінні.

Рис.7 Трійник для теплопровідних труб.

Нескладна установка прес-фітингів - це одне з важливих переваг виробів, так

як дозволяє скоротити час монтажу і знизити витрати робочого часу. Монтаж

прес-фітингів полягає в закріпленні на виробах фіксуючих гільз і їх обтиску з

використанням обтискних пресів. При монтажі прес-фітингів, на відміну від

звичайних фітингів, не потрібно використовувати зварювальне обладнання.

Наприклад, фітинги ПНД кріпляться до поліетиленовим трубах за

допомогою зварювання і виникає необхідність використовувати спец-

обладнання. Відсутність зварювання при монтажі прес-фітингів означає і

підвищену безпеку робіт, що проводяться.

Рис.8 Прес-фітинги.

При використанні прес-фітингів виходять максимально надійні з'єднання

прес-фітингів з трубами, які здатні витримувати високий робочий тиск до 16

бар), високу температуру та різні механічні коливання. Точність підгонки і

міцність з'єднання забезпечує використання прес-машин. При установці

прес-фітингів не потрібно проводити антикорозійний захист з'єднань і

передбачати оглядові або технологічні люки, що дозволяє знизити кількість

труб та арматури.

Тривалий термін служби прес-фітингів, висока надійність, зручність

монтажу та проведення сервісного обслуговування та доступна ціна - це

головні переваги прес фітингів перед звичайними фітингами. Термін

експлуатації прес-фітингів складає як мінімум 50 років.

Металопластикові (металополімерні) труби являють собою багатошарову

конструкцію, що складається з тонкої алюмінієвої труби (товщиною 0,5 - 2

мм), зовні і зсередини покритої зшитим поліетиленом (PE-X). Поліетилен

зафіксований на алюмінієвій підкладці клеєм.

"Багатошарової" конструкція метало-пластикової труби робить її більш

надійною і довговічною (50 років і більше). Кожен шар конструкції має своє

призначення:

Рис.9 Метало-пластикові труби.

Алюмінієвий сердечник гарантує захист від дифузії кисню через стінку

труби; забезпечує малий ТКЛР - 0,024...0,026 мм/мК; гарантує тривалу

міцність при підвищених температурах.

Шари із зшитого поліетилену: забезпечують гладкість внутрішньої

поверхні метало-пластикової труби і захищають її від обростання; оберігають

алюмінієвий сердечник від утворення гальванічних пар з латунними та

сталевими елементами мережі; знижують теплопровідність труби; оберігають

її від запотівання; забезпечують декоративність і чистоту зовнішньої

поверхні метало-пластикової труби.

Металопластикові труби випускаються зовнішнім діаметром від 16 до 63

мм труби Поставляються у вигляді бухт довжиною від 200 до 50 м.

Металополімерні труби зручні в застосуванні: вони гнучкі, легко ріжуться

і стикуються з допомогою набору спеціальних інструментів, з'єднувальних

деталей і фітингів. Вага металополімерних труб залежно від діаметра

становить від 0,1 до 0,3 кг/п.м.

Металопластикові труби - це труби нового покоління, які об'єднали в собі

переваги металевих і пластмасових труб. Внутрішній і зовнішній шари з

пластику мають дуже низьку шорсткість і виключають корозію. Таким

чином, іржа і корозія у водопроводі відсутня. Температура робочої рідини:

від - 40 до +95°С.

Основні переваги метало-пластикових (металополімерних) труб:

• Довговічність, надійність метало-пластикових труб в експлуатації протягом

півстоліття, тоді як металева труба служить в середньому 15 - 20 років, а в

системах опалення ще менше;

• Анти токсичність, стійкість до корозії та відкладення солей;

• Стійкість до агресивних середовищ;

• Стійкість до заростання і заливання;

• Пропускна здатність метало-пластикових труб в 1,3 рази вище в порівнянні

зі сталевими трубами;

• Висока пластичність і мала вага;

• Зручність монтажу, мінімум відходів з-за постачання метало-пластикових

труб у бухтах великої довжини, простота інструменту, можливість "заливки"

в бетон без будь-яких обмежень;

• Висока ремонтопридатність без застосування зварювального, трубо-

згинаючого обладнання;

• Металопластикові труби мають високу шумопоглинальну здатність;

• Теплопровідність метало-пластикових труб в 175 разів менше, ніж у

сталевих, і 1300 разів - ніж у мідних труб;

Запитання для самоконтролю:

1. З скількох частин складається фітинг?

2. Скільки видів фітингів існує?

3. Що таке орінг?

4. Яких діаметрів існують труби?

5. З яких компонентів складається метало-пластикова труба?

Список використаної літератури:

Сайт herz-vl.ru›d/67920/d/press-fitingi_gerc.pdf

Лекція №12

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

Тема уроку: З’єднувальні частини для труб.

Зміст:

1. З’єднувальні частини сталевих труб.

2. З’єднувальні частини чавунних труб. 3. З’єднувальні частини азбестоцементних труб. 4. З’єднувальні частини керамічних труб. 5. З’єднувальні частини залізобетонних труб. 6. З’єднувальні частини полімерних труб. 7. З’єднувальні частини металополімерних трубє

З’єднання сталевих труб.

Сталеві сполучні частини (фітинги) для з’єднання сталевих труб:

Фітинг Назва фітинга

Прямий косинець

Перехідний косинець

Прямий трійник

Заглушка

Перехідний трійник

Трійник з двома переходами

Перехідна хрестовина

Футорка

Муфта з чавуну

Муфта перехідна

Труба з фланцем, заглушка фланцева, ущільнювальне кільце.

З’єднувальні частини чавунних труб:

З’єднувальні частини чавунної труби

типу SME.

Назва.

Чавунна труба типу SME.

Подвійний угловий фітинг.

Подвійний угловий фітинг, з

відводом на менший діаметр.

Ступінчасте коліно.

Куліса.

Фітинг з кулісой.

З’єднувальні частини чавунної труби

типу SMU.

Назва.

Чавунна труба типу SMU.

Коліно (22 , 45 , 67 -30 , 87 -30 )

Простиий фітинг (45 , 67 -30 , 87 -30 )

Подвійний угловий фітинг, з

відводом на менший діаметр.

Трійник.

Для чавунних труб Для чавунних труб Жосткий фланцевий

типу SME. типу SMU. стик.

З'єднувальні втулки і жорсткий фланцевий стик (ЖФС).

Прокладка SMU

З’єднання азбестоцементних труб.

Монтаж азбестоцементних труб муфти САМ з гумовими кільцями, що

самоущільнюються:

1 − труба, що укладається, 2 − упорний хомут; 3 − муфта САМ; 4 − гумове

кільце;

5 − покладений трубопровід; 6 − переносна штанга; 7 − захват; 8 − важіль; 9 −

упорний башмак; 10 − рейка .

З’єднання керамічних труб.

Труби керамічні (а)(б):

1 - асфальтовий або азбестоцементний замок; 2 - муфта; 3 – гумове кільце; 4 -

клиновий виступ (бурт) муфти;

Рис. − Улаштування стиків керамічних труб:

а – збирання вузлів на брівці, б – опускання вузла в траншею, в – закладання

горизонтального стику, г – шарнірний хомут, 1 – траверса, 2 – прядивне

пасмо, 3 – бітумна мастика, 4 – металева обойма, 5 – литник.

З’єднання залізобетонних труб.

III

II

I

а

а

а б

б

вд г

а

а

б

б

бд г

б

Рис. − Схема влаштування стиків труб із застосуванням безбуртових (а) і

однобуртових (б) муфт:

I − перша стадія монтажу й початкове положення першого гумового кільця;

II − друга стадія і початкове положення другого гумового кільця;

III − кінцеве положення муфти й гумових кілець у змонтованому стику.

а б

З’єднання полімерних труб.

Рис.1 Полімерна труба зі спіральним швом з одно - (а), двох - (б) і

тришаровою (в) зварною стінкою.

1 - зовнішній зварний шов;

2 - внутрішній зварний шов;

3 - трубка набору стінки труби;

Рис.3 − Зварювання пластмасових труб у розтруб:

1 – кінець труби; 2 – гріюча муфта; 3 – розтруб

Рис. 4 Клейка полівінілхлоридні (вініпластові) труби.

З’єднувальні деталі для зварювання поліпропіленових труб.

Полипропиленовые фитинги:

Рис.5 Відводи

Рис.6 Трійники

Рис.7 Муфта, заглушка.

Рис.8 Фітинги з зовнішньой і внутрішньой різьбой .

Рис.9 Єлементи для сварки.

Рис.10 Фланцеве з'єднання фторопластових труб.

З’єднання металополімерних труб.

Рис.11. Прес фітинги.

Лекція №12

Тема програми: Загальні відомості про з’єднання труб.

Тема уроку: Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів(Усне

опитування).

Запитання :

1. З якої сталі виготовляють труби?

2. Які труби за способом виготовлення бувають?

3. Навіщо виготовляють з’єднувальні частини для труб? 4. Поясніть суть процесу виготовлення фітингів з ковкого чавуну?

5. Які типи фланців ви знаєте? 6. Що являє собою фланець на вільному кільці?

7. А які переваги чавуну?

8. А скільки видів чавунних труб ви знаєте? 9. Як характеризуються розміри чавунних труб?

10. Які з’єднувальні деталі ви знаєте?

11. Як з’єднуються чавунні труби типу SMU?

12. Як з’єднуються чавунні труби типу SME?

13. Де застосовуються азбестоцементні труби?

14. Скільки існує труб за способом виготовлення?

15. Для чого призначені напірні труби?

16. Для чого призначені безнапірні труби? 17. Які переваги азбестоцементних труб ви знаєте?

18. За допомогою яких деталей з’єднуються труби?

19. За допомогою яких інструментів та деталей з’єднують азбестоцементні труби?

20. Що являє собою муфта САМ?

21. З чого виготовляють керамічні труби?

22. Для чого керамічні труби покривають глазур’ю і випалюють?

23. Де застосовують керамічні труби?

24. Як з’єднуються між собою керамічні труби?

25. Яким вимогам повинні відповідати керамічні труби?

26. Які недоліки керамічних труб?

27. Які переваги керамічних труб?

28. Поясніть спосіб виготовлення бетонних і залізобетонних труб?

29. Де застосовуються бетонні й залізобетонні труби?

30. Назвіть конструкцію бетонних і залізобетонних труб?

31. Назвіть труби вищої категорії?

32. На які групи розділяються труби за міцністю?

33. В якій послідовності виконується монтаж трубопроводів з розтрубних труб ?

34. Як виконується з’єднання трубопроводів з муфтовими стиковими з'єднанням?

35. Дайте характеристику поліетиленовим трубам.

36. Назвіть достоїнства пластмасових труб. 37. Конструктивне виконання полівінілхлоридних труб. 38. Призначення поліпропіленових труб. 39. Яким чином, та за допомогою чого з’єднуються поліпропіленові

труби?

40. Де застосовують фторопластові труби? 41. З яких складових складається металополімерна труба?

42. Які з’єднувальні частини використовують для з’єднання

металополімерних труб?

43. Який інструмент використовують для з’єднання металополімерних труб?

44. Що являє собою ручний прес?

45. Які вимоги до електроінструменту ви знаєте?

46. Що являє собою KAN-therm Push Platinum

47. Що таке KAN-therm Push

48. Якими інструментами монтуються труби KAN-therm Press

49. Як з’єднуються труби типу KAN-therm PP

50. Де застосовуються труби KAN-therm Steel

Список використаної літератури:

Світлий Ю.Г., Білецький В.С.. Гідравлічний транспорт (монографія). –

Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ,

«Редакція гірничої енциклопедії», 2009. – 436 с. ISBN 978-966-317-038-

1

Технологія електродугового зварювання: Підручник/ І. В. Гуменюк, О. В. Іваськів, О. В. Гуменюк.

Трубопровідна арматура. Довідковий посібник. Д.Ф.Гуревич - М.:

ЛКИ, 2008. - 368 с.

Баженов Ю. М., Комар А. Г. «Технологія бетонних і залізобетонних

виробів» М. «Стройиздат» 1984г.267 с.

Євдокимов М. І «Технологія монолітного бетону та залізобетону». М.

«Стройиздат» 1980г.467 с.

ДСТУ Б В.2.7-151: 2008 «Труби поліетиленові для подачі холодної

води»

ДСТУ Б В.2.5-322 007 «Труби безнапірні з поліпропілену, поліетилену,

не пластифіцируючого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для

зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд та кабельної каналізації»

ДСТУ Б В.2.7-73-98 «Труби поліетиленові для подачі горючих газів».

Виноградов Ю. А. Матеріалознавство для слюсарів-сантехніків,

слюсарів-монтажників і машиністів будівельних машин: Підручник для

середн. Проф-техн. Училищ. - М.: Вищ. Школа., 1987. - С.130.

Сайт www.kan.ua Сайт herz-vl.ru›d/67920/d/press-fitingi_gerc.pdf

Сайт http://aquatherm-krivoyrog.com/produkciya-akvaterm/fitingi.html

http://eprints.kname.edu.ua/10941/1/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%8

6%D0%B8%D0%B8_%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%8B1.p

df