М. О. Володарська...

Серія «Початкова школа. Мій конспект» Заснована 2008року

М. О. Володарська

ПРИРОДОЗНАВСТВО(за підручником І. В. Грущинської)

клас

Харків Видавнича група «Основа»

2013

УДК 37.016 ББК 74.263

В67

Володарська М. О.В67 Природознавство. 2 клас. (за підручником

І. В. Грущинської) — X. : Вид. група «Основа*, 2013. — 144 с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект*).

ІБВМ 978-617-1760-4.Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки

уроків природознавства в 2 класі, складені відповідно до вимог нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012) за підручником І. В, Грущинської (К, : Видавничий дім «Освіта», 2012).

Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти уроків курсу.

Для вчителів початкової школи.

УДК 37.016

ББК 74.263

Навчальне видання

Серія «Початкова школа. Мій конспект*

ВОЛОДАРСЬКА Марина Олександрівна

ПРИРОДОЗНАВСТВО.

2 К Л А С .

(за підручником І. В. Грущинської)

Головний редактор Ю. Є. Бардакова Редактор О. В. Грабар

Відповідальний за видання Ю. М . Афанасенко

Технічний редактор О. В. Лебедева Коректор О. М . Журенко

Підписано до друку 16.04.2013. Формат 84x108/16.

Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.

Ум. друк. арк. 9,0. Замовлення № 13-05/20-05.

TOB «Видавнича група “Основа” »61001, и. Харків, вул . Плехан івська, 66

тел . (057 ) 731-96-33 e-mail: o ffice@ osnova .com .ua

Свідоцтво суб’ єкта видавничої справи Д К № 2911 від 25.07.2007 р.

ISBN 978-617-1760-4© Володарська М. О., 2013 © ТОВ «Видавнича група “Основа” » , 2013

mailto:[email protected]

ЗМ ІСТ

Орієнтовне календарне планування..........................................................................................................5

Вступ ................................................................................................................................................. 7

Зустріч 1. Що таке явища природи?.......................................................................................................7Природа і погода: збираємося у мандри порами р о к у ..............................................................................9

Зустріч 2. Яку форму має З е м л я ? ......................................................................................................... 9

Зустріч 3. Яку форму має горизонт?.................................................................................................. 11Зустріч 4. Чому буває день і н іч ? ........................................................................................................13

Зустріч 5. Чому відбувається зміна пір року? ............................................. ................................... 15Зустріч 6. Екскурсія. Як спостерігати за полудневим розташуванням Сонця?

Що таке гномон? Як навчитися у сонячну погоду визначати сторони горизонту? . . . 19

Зустріч 7. Як вимірювати температуру повітря?...............................................................................21Зустрічв. Де в природі міститься вода?.............................................................................................23

Зустріч 9. Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні? ............................................. 25Зустріч 10. Що таке колообіг води в природі?.................................................................................... 27

Зустріч 11. Якими бувають погода і хмарність?................................................................................. 29

Зустріч 12. Як виникає в ітер ? ............................................................................................................. 31Зустріч 13. Як народні прикмети допомагають передбачати погоду?................................................33

Зустріч 14. Перевір себе: що я знаю про вплив Сонця на природу і погоду.Які рослини і тварини допомагають людям передбачати погоду?.................................... 35

Осіння мандрівка...................................................................................................................................... 37Зустріч 15. Які в осені прикмети?.......................................................................................................... 37

Зустріч 16. Екскурсія. Які зміни відбуваються в природі в осен и ? ..................................................... 39

Зустріч 17. Як змінюється нежива природа восени?............................................................................41Зустріч 18. Які осінні явища відбуваються у житті рослин?................................................................ 43

Зустріч 19. Як різняться рослини за тривалістю життя?......................................................................45

Зустріч 20. Як розмножуються рослини? ............................................................................................ 47Зустріч 21. Як розселяються рослини?..................................................................................................49

Зустріч 22. Чому восени добре збирати гриби? .................................................................................... 51Зустріч 23. Як змінюється життя комах і риб восени?.........................................................................53

Зустріч 24. Як змінюється восени життя птахів?................................................................................. 55

Зустріч 25. Як змінюється восени життя звірів? .................................................................................57Зустріч 26. Які існують зв’язки між неживою та живою природою?.................................................. 59

Зустріч 27. Які осінні турботи у людей у містах і селах восени?...........................................................61

Зустріч 28. Перевір себе: що я знаю про неживу та живу природу восени? .......................................63Зимова мандрівка...................................................................................................................................... 65

Зустріч 29. Які прикмети у зими?.......................................................................................................... 65Зустріч ЗО. Екскурсія. Як спостерігати за природою взимку? Практична робота.

Спостереження за формою сніжинок за допомогою луп и ..................................................67Зустріч 31. Як змінюється взимку нежива природа?........................................................................... 69

Зустріч 32. Як рослини пристосувалися до зими?................................................................................. 71

Зустріч 33. Як змінюється взимку життя комах і птах ів?................................................................... 73Зустріч 34. Як звірі пристосувалися до життя взимку? ......................................................................75

Зустріч 35. Як люди піклуються про тварин узимку? .........................................................................77

Зустріч 36. Які турботи приносить зима лю д я м ? ..................................................................................79Зустріч 37. Перевір себе: що я знаю про природу взимку ....................................................................81Весняна мандрівка....................................................................................................................................83Зустріч 38. Які прикмети у весни? ........................................................................................................83Зустріч 39. Які ознаки весни помітні в неживій природі?................................................................... 85Зустріч 40. Як дерева зустрічають в е с н у ? ............................................................................................ 87Зустріч 41. Які трав’янисті рослини першими зацвітають навесн і? ...................................................89Зустріч 42. Чому кажуть, що весняний день рік г о д у є ? ...................................................................... 93Зустріч 43. Коли з’являються навесні ком ахи?.................................................................................... 95Зустріч 44. Як змінюється навесні життя р и б ? .................................................................................... 97Зустріч 45. Коли повертаються із вирію перелітні п тахи?................................................................... 99Зустріч 46. Як змінюється навесні життя зв ір ів?............................................................................101Зустріч 47. Як треба поводитися серед природи навесні? ..............................................................103Зустріч 48. Чим займаються люди в місті та селі навесні?..............................................................105Зустріч 49. Екскурсія. Як спостерігати за природою навесні?............................ .. .........................107Зустріч 50. Перевір себе: що я знаю про погоду та природу навесні?.............................................109Літня мандрівка ................................................................................................................................. 111

Зустріч 51. Які прикмети л і т а ? ........................................................................................................111Зустріч 52. Як змінюється влітку нежива природа?...................................................................... 113

Зустріч 53. Як змінюється життя рослин ул ітку? ............................................................................115Зустріч 54. Які рослини зростають на луках та поблизу водойм?...................................................117Зустріч 55. Чи всі лісові ягоди можна куштувати?......................................................................... 119Зустріч 56. Як живеться тваринам у лісі в л ітк у ? ............................................................................121Зустріч 57. Як живеться тваринам улітку на луках та водоймах? ................................................123Зустріч 58. Які рослини занесені до Червоної книги У кр а їн и ? ..................................................... 125Зустріч 59. Які тварини занесені до Червоної книги У к р а їн и ? ..................................................... 127Зустріч 60. Що ти знаєш про рослини — символи України?...........................................................129Зустріч 61. Екскурсія. Які зміни відбуваються в природі в л іт к у ? ................................................131Зустріч 62. Як змінюється впродовж року розташування сонця?...................................................133Зустріч 63. Як досліджувати природу влітку?..................................................................................135Зустріч 64. Перевір себе: що я знаю про сезонні зміни в п ри род і...................................................137Резервний урок. Які спостереження за природою допомогли людині створити календар? ........... 139Резервний урок. Проект. Квіти в моєму ж итті.................................................................................... 141Резервний урок. Проект. «Книга скарг» природи...............................................................................143

4

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

№з/п

Тема уроку Дата

Вступ

1 Зустріч 1. Щ о таке явища природи?

Природа і погода: збираємося у мандри порами року

2 Зустріч 2. Яку форму має Земля?

3 Зустріч 3. Яку форму має горизонт?

4 Зустріч 4. Чому буває день і ніч?

5 Зустріч 5. Чому відбувається зміна пір року?

6 Зустріч 6. Екскурсія. Як спостерігати за полудневим розташуванням Сонця? Щ о таке гномон? Як навчитися у сонячну погоду визначати сторони горизонту?

7 Зустріч 7. Як вимірювати температуру повітря?

8 Зустріч 8. Де в природі міститься вода?

9 Зустріч 9. Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?

10 Зустріч 10. Щ о таке колообіг води в природі?

11 Зустріч 11. Якими бувають погода і хмарність?

12 Зустріч 12. Як виникає вітер?

13 Зустріч 13. Як народні прикмети допомагають передбачати погоду?

14 Зустріч 14. Перевір себе: що я знаю про вплив Сонця на природу і погоду. Я к і рослини і тварини допомогають людям передбачати погоду?

Осіння мандрівка

15 Зустріч 15. Які в осені прикмети?

16 Зустріч 16. Екскурсія. Які зміни відбуваються в природі восени?

17 Зустріч 17. Як змінюється нежива природа восени?

18 Зустріч 18. Які осінні явища відбуваються у житті рослин?

19 Зустріч 19. Як різняться рослини за тривалістю життя?

20 Зустріч 20. Як розмножуються рослини?

21 Зустріч 21. Як розселяються рослини?

22 Зустріч 22. Чому восени добре збирати гриби?

23 Зустріч 23. Як змінюється життя комах і риб восени?

24 Зустріч 24. Як змінюється восени життя птахів?

25 Зустріч 25. Як змінюється восени життя звірів?

26 Зустріч 26. Які існують зв’язки між неживою та живою природою?

27 Зустріч 27. Які осінні турботи у людей у містах і селах восени?

28 Зустріч 28. Перевір себе: що я знаю про неживу та живу природу восени?

Зимова мандрівка

29 Зустріч 29. Які прикмети у зими?

ЗО Зустріч ЗО. Екскурсія. Як спостерігати за природою взимку? Практична робота. Спостереження за формою сніжинок за допомогою лупи

31 Зустріч 31. Як змінюється взимку нежива природа?

32 Зустріч 32. Як рослини пристосувалися до зими?

33 Зустріч 33. Як змінюється взимку життя комах і птахів?

5

№з/п

Тема уроку Дата

34 Зустріч 34. Як звірі пристосувалися до життя взимку?

35 Зустріч 35. Як люди піклуються про тварин узимку?

36 Зустріч 36. Які турботи приносить зима людям?

37 Зустріч 37. Перевір себе: що я знаю про природу взимку

Весняна мандрівка

38 Зустріч 38. Які прикмети у весни?

39 Зустріч 39. Які ознаки весни помітні в неживій природі?

40 Зустріч 40. Як дерева зустрічають весну?

41 Зустріч 41. Які трав’янисті рослини першими зацвітають навесні?

42 Зустріч 42. Чому кажуть, що весняний день рік годує?

43 Зустріч 43. Коли з’ являються навесні комахи?

44 Зустріч 44. Як змінюється навесні життя риб?

45 Зустріч 45. Коли повертаються із вирію перелітні птахи?

46 Зустріч 46. Як змінюється навесні життя звірів?

47 Зустріч 47. Як треба поводитися серед природи навесні?

48 Зустріч 48. Чим займаються люди в місті та селі навесні?

49 Зустріч 49. Екскурсія. Як спостерігати за природою навесні?

50 Зустріч 50. Перевір себе: що я знаю про погоду та природу навесні?

Л ітня мандрівка

51 Зустріч 51. Які прикмети літа?

52 Зустріч 52. Як змінюється влітку нежива природа?

53 Зустріч 53. Як змінюється життя рослин улітку?

54 Зустріч 54. Які рослини зростають на луках та поблизу водойм?

55 Зустріч 55. Чи всі лісові ягоди можна куштувати?

56 Зустріч 56. Як живеться тваринам у л іс і влітку?

57 Зустріч 57. Як живеться тваринам ул ітку на луках та водоймах?

58 Зустріч 58. Які рослини занесені до Червоної книги України?

59 Зустріч 59. Які тварини занесені до Червоної книги України?

60 Зустріч 60. Щ о ти знаєш про рослини — символи України?

61 Зустріч 61. Екскурсія. Які зміни відбуваються в природі влітку?

62 Зустріч 62. Як змінюється впродовж року розташування сонця?

63 Зустріч 63. Як досліджувати природу влітку?

64 Зустріч 64. Перевір себе: що я знаю про сезонні зміни в природі

65 Резервний урок. Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?

66 Резервний урок. Проект. Квіти в моєму житті

67 Резервний урок. Проект. «Книга скарг» природи

68 Резервний урок. Екскурсія в будинок природи (відділ природи краєзнавчого музею)*

* Учитель планує та проводить екскурсію на власний розсуд, відповідно до місцевих умов певного регіону (міста, села)

б

ВСТУП Дата,

Клас

Зустріч 1. ЩО ТАКЕ ЯВИЩА ПРИРОДИ?

Мета: ознайомити учнів з поняттям «явища природи», «сезонні явища»; розвивати спостережливість, допитливість, увагу; прищеплювати бажання працювати в групі.

Хід уроку

I. О РГА Н ІЗАЦ ІЙ Н И Й М О М ЕН Т

II. А К ТУА Л ІЗ А Ц ІЯ О П О Р Н И Х ЗНАН Ь, М О ТИ ВАЦ ІЯ Н А В Ч А ЛЬ Н О Ї Д ІЯ ЛЬ Н О С ТІ

1. Ознайомлення з підручником «Природознавство»*— Розгляньте підручник. Що зображено на обкладинці? Хто автори під

ручника? Де видано підручник?— Чим ви займалися на уроках природознавства у 1-му класі?— Які тварини допомагали вам навчатися?— Розгляньте умовні позначення на с. 2.— Прочитайте звернення вашого друга-підручника на с. 3. Щ о вас чекає

у 2-му класі?— Чому корисно знати всі секрети природи? Для чого ми вивчаємо приро

дознавство?

2. Розповідь учителя— Вивчаючи природознавство у 1-му класі, ви ознайомилися з тілами не

живої природи та організмами. Дізналися про зв’ язок між живою і неживою природою, про те, як людина може впливати на природу. Ви вже знаєте, що життя природи різноманітне, цікаве, у ньому є свої таємниці. Деякі з них вам уже відомі, а відкриття інших — ще попереду.

Вивчаючи природознавство у 2-му класі, ви зрозумієте, чому змінюються пори року, ознайомитеся з явищами неживої і живої природи у різні пори року, з тим, як змінюється рослинний і тваринний світ у різні пори року. Підручник допоможе вам поринути в дивовижний світ явищ природи і живих істот та зрозуміти найголовніше — у природі все взаємопов’ язане. Природу треба охороняти!

III. ПО ВІДО М ЛЕН Н Я ТЕ М И І М ЕТИ УРО К У

— Сформулювати тему уроку вам допоможуть загадки.• Червоне коромисло — через річку повисло. (Веселка)• Спершу — блиск, за блиском — тріск, за тріском — плеск. (Блискавка,

грім, дощ)

• Щ ось на небі гуркотить,Наче звір страшний, летить.Сильний дощ на землю ллється,Звір у руки не дається.Очі світяться яскраво —Всі у дім тікайте жваво! (Грім та блискавка)

— Отже, про що ми з вами говоритимемо на уроці? (Про веселку, блискавку, дощ.)

— Як назвати це одним словом? (Явища природи.)— Тема нашого уроку «Явища природи*.

* Грущинська І. В. Природознавство : підруч. для 2 к л .— К. : Видавничий дім «Освіта*, 2012.— 160 с . : іл.

7

IV. ВИВЧЕННЯ НО ВО ГО М А ТЕР ІА ЛУ

1. Робота за підручником (с 5-7)— Чому давні люди повинні були добре знати природу? Що природа дає

для людини? Чому природу з повагою називають Матінка-Природа?— Що таке природа?— Доведіть, що природа мінлива.— ПригадайтеІ Що називають явищами природи? Наведіть приклади явищ

природи. Чи можна їх заборонити чи відмінити?— Чого не буває взимку? влітку? восени? навесні?— Уважно прочитайте і роздивіться зміст підручника (с. 4). З яких розділів

він складається?— Які умовні позначення є на його сторінках, що вони означають (с. 5)?— Відгадайте загадку.

• Чотири кольори мають,Раз у три місяці барви міняють. (Пори року)

— Розгляньте фотографії на с. 4. Скільки є пір року? Скільки місяців триває кожна пора року?

— Назвіть, які ви знаєте пори року.— У якому місяці ви святкуєте свій день народження?— Яка це пора року?— Ч и є у вас улю блен а пора року? Яка? П оясн іть чому.— Розгляньте фотографії природних явищ. Які явища природи зображені

на малюнку? Для якої пори року вони характерні?

2. Ф ізкультхвилинка (пантоміма)Учні зображують дією текст, який читає вчитель.— Ви — сніжинки. Вас крутить вітер, він то підкидає вас угору, то знову

опускає на землю. Удень ви блищите від сонечка, а вночі, коли крутить заметіль, вам хочеться танцювати сніговий вальс.

V. УЗАГАЛЬН ЕН НЯ Й СИ СТЕМ АТИ ЗАЦ ІЯ ЗНАНЬ (due. Д о д а т о к нас. 17)

VI. П ІДБ И ТТЯ ПІДСУМ КІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що нового дізналися на уроці? (Про явища природи.)— Що таке явища природи? (Явища природи — це зміни, що відбуваються

в природі.)— З чим пов’язані явища природи? (Із сезонними змінами.)— Наведіть приклади осінніх змін. (Дощ, дні коротші, птахи відлі

тають.)— Які явища природи бувають узимку? навесні? влітку?— Яке найулюбленіше і яскравіше явище зимової природи ви знаєте?— Розкажіть про сезонні явища в житті дерев, за якими вам удалося спо

стерігати минулого навчального року.

VII. Д О М АШ НЄ ЗАВДАННЯ

С. 4-7.— Поясніть назви деяких місяців (за вибором). Які явища природи для них

характерні?— Доберіть загадки, у яких ідеться про сезонні зміни в природі. Відгадай

те їх.

8

ПРИРОДА I ПОГОДА: ЗБИРАЄМОСЯ У МАНДРИ ПОРАМИ РОКУ

Зустріч 2. ЯКУ ФОРМ У МАЄ ЗЕМЛЯ?

Мета: допомогти дітям усвідомити, що Земля має форму кулі; пояснити, як утворюється тінь, від чого залежить довжина тіні; навчити оцінювати роль науки у пізнанні світу.

Хід уроку


II. А К ТУА Л ІЗ А Ц ІЯ О П О Р Н И Х ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання— Як називаються зміни, що відбуваються в природі?— З чим пов’язані ці зміни?— Які явища природи бувають узимку? навесні? влітку? восени?— Поясніть назви осінніх (зимових, весняних, літніх) місяців.— Які явища природи для них характерні?— Розкажіть загадки, у яких ідеться про сезонні зміни в природі.

III. ПО ВІДО М ЛЕН Н Я ТЕМ И І М ЕТИ УРО К У

— Сьогодні на уроці ми подорожуватимемо нашою планетою.Ви дізнаєтеся, що глобус — це модель земної кулі, що сонячне проміння

приносить на Землю світло й тепло та про те, як утворюється тінь.

IV. ВИВЧЕННЯ НО ВО ГО М АТЕРІА ЛУ

1. Робота за підручником (с. 8-9)— Розгляньте малюнок на с. 8. Що ви бачите?— Пригадайте! Наше Сонце — зоря, величезна розпечена куля. Сонце

є джерелом світла і тепла на Землі. Яку форму має Земля? На що схожа форма Землі: на тарілку чи на м’яч?

— Запитання, яку форму має наша Земля — плоску чи кулясту,— нікого не здивує, бо всі знають, що Земля має форму кулі. Її так і називають — «земна куля».

Побачив нашу планету зі значної висоти 12 квітня 1961 р. перший космонавт Землі — Юрій Гагарін. Він здійснив перший в історії людства космічний політ, за 108 хвилин зробивши один оберт навколо Землі на кораблі «Восток-1».

А як нам побачити велетенські рівнини, гори, океани і моря, що знаходяться на її поверхні? Що є моделлю нашої планети Землі?

— Відгадайте загадку.

• Тут міста, країни, скелі,Океани і пустелі,Гори, ріки і моря —Мандрувати буду я!

Щ об по світу мандрувати,Не виходжу я із хати,Не сідаю у автобус,А беру у руки... (глобус).

Дата,

Клас

9

Тлумачний словничокСлово «глобус» перекладається як «куля ». Модель — зменшене відтво

рення якогось об’єкта.

Дослідницька лабораторія. Утворення т ін і за допомогою джерела світла і глобуса— Розгляньте малюнки на с. 9. Непрозорі предмети на шляху світла утво

рюють тінь. Розгляньте, яка частина глобуса освітлена, а яка — затемнена? Де утворилася тінь?

— ПоміркуйтеІ Де тепліше: на світлі, чи в тіні?— Відгадайте загадки.

• Хто поруч іде, а сліду не залишає. (Тінь)• У полудень маленька, а ввечері — довгенька. (Тінь)

— Що таке тінь?

Робота в парі— Роздивіться малюнки та скажіть, від чого залежить довжина тіні? Чому

в полудень тіні найкоротші?— Чому в затінку завжди буває прохолодніше?

2. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬН ЕН НЯ Й СИ СТЕМ АТИ ЗАЦ ІЯ ЗНАНЬ

1. Бліцопитування• Джерелом світла і тепла на Землі є... (Сонце).• Зменшене відтворення якогось об’єкта — це... (модель).• Модель нашої планети Землі називається... (глобусом).• Відбиток будь-якого непрозорого предмета, освітленого з протилежного

боку,— це... (тінь).

2. Д ля допитливих— Учені припускають, що наша планета утворилася багато років тому з ве

личезної космічної хмари з газу і пилу, яка оберталася навколо Сонця. Поступово великі частинки пилу, рухаючись в одному напрямку, приєднали до себе дрібніші, і з них сформувалася планета Земля.


— Яку форму має Земля?— Хто здійснив першу навколосвітню подорож у космос?— Від чого залежить довжина тіні?


С. 8-9.— Використовуючи різні джерела інформації, підготуйте розповідь про

першого космонавта України — Леоніда Каденюка.— Виміряйте своїми кроками довжину тіні від дерева опівдні та ввечері.

Порівняйте довжину тіні. Поясніть, чому довжина тіні змінюється.

10

Зустріч 3. ЯКУ ФОРМ У МАЄ ГОРИЗОНТ? Дата

КласМета: ознайомити учнів з основними сторонами горизонту; навчити знаходити основні

сторони горизонту за Сонцем; розвивати мислення, допитливість; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання— Яку форму має планета Земля? Що є цьому підтвердженням?— Порівняйте, якою була довжина тіні від дерева опівдні та ввечері. Пояс

ніть, чому довжина тіні змінюється.

2. Слухання розповідей учнів про першого космонавта України —Леоніда Каденюка


— Сьогодні на уроці ми подорожуватимемо нашою планетою.Ви дізнаєтеся, що таке горизонт (обрій), лінія горизонту та основні чотири

сторони горизонту: північ, південь, схід і захід.


1. Розповідь учителя— Як же знаходили дорогу додому древні мореплавці, мандрівники? (М ір

кування дітей.)— Як ви знаходите шлях від будинку до школи? (За певними орієнти

рами.)— З давніх пір люди вміли орієнтуватися на місцевості, використовуючи

помітні предмети і положення небесних тіл. Вони, наприклад, говорили: «Від великої гори підеш у бік заходу і вийдеш до річки». Розрізняли чотири основні напрями, які називали «сторонами світу*. Зараз ми називаємо їх сторонами горизонту.

Той напрям, де Сонце піднімається найвище і сильніше гріє, вони назвали півднем. Звідти вітер частіше приносить тепле повітря. Протилежний напрям, де Сонце ніколи не з ’являється і звідки дмуть холодні вітри, назвали північчю. Уночі на нього вказує Полярна зірка.

— Де сходить Сонце, хто знає? (На сході.)— А сідає? (Н а заході.)

2. Робота за підручником (с . 10-11)— Розгляньте малюнок на с. 10. Чи вам доводилося бути у полі, на від

критій місцевості? Який простір постав перед вашими очима! Довкола було видно поверхню Землі. Це — горизонт, або обрій. Він має форму круга.

— Що називають горизонтом? Що називають лінією горизонту? Які основні сторони горизонту? Як скорочено їх записують?

— Розгляньте малюнок. Розкажіть, як знаходити основні сторони горизонту за Сонцем.

Тлумачний словничокСлово «горизонт* перекладається як «обмежую» — встановлюю межу.

11

— З давніх часів мореплавці, вирушаючи у відкрите море, спостерігали, як берег зникав за горизонтом. Коли люди дізналися, що Земля кругла, таємницю горизонту було розкрито.

— Поміркуйте! На яку сторону горизонту виходять вікна класу, коли опівдні в них світить сонце?

3. Фізкультхвилинка— Уявіть, що ви стоїте обличчям на північ (до вчителя).— Які сторони горизонту розташовуються навколо вас? (Ззаду — південь,

ліворуч — захід, праворуч — схід.)— Оберніться обличчям на захід (до вікна), південь (до шаф), схід (до

дверей), північ (обличчям до дошки).— Підніміть праву руку, назвіть сторону горизонту (аналогічно — ліву).


Бліцопитування• Земля має форму... (кулі).• Модель Землі — ... (глобус).• Земна поверхня, яку ми бачимо навкруги, називається — ... (горизонт).• Уявна межа, де небо нібито сходиться із землею, називається... (лінією го

ризонту).• Основні сторони горизонту називаються... (північ, південь, захід, схід).


— Що називається горизонтом? (Земна поверхня, яку ми бачимо навколо себе.)

— Що таке лінія горизонту? (Межа горизонту, де небо нібито сходиться із землею.)


С. 10-11.— Визначте, з якого боку знаходиться гніздо нашої знайомої Синьокрилої

Сойки, якщо на нього ніколи не світить сонце?

12

Клас

Дата,

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання— Що називається горизонтом?— Як називається межа горизонту, де небо нібито сходиться із землею?— Чи можна доїхати або дійти до лінії горизонту?— Як визначити сторони горизонту?— З якого боку знаходиться гніздо нашої знайомої Синьокрилої Сойки,

якщо на нього ніколи не світить сонце?

2. Робота над загадками• До вечора помирає, зранку оживає. (День)

• Підходити до будинку стала,З неба сонце вкрала. (Ніч)

— Діти! Чим день відрізняється від ночі? (Удень світить сонце, співають птахи, а вночі на небі місяць, зірки, природа завмирає.)

— Чому вдень ясно? (Тому, що на небі сонце.)— Чому вночі темно? (На небі немає сонця.)


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що Земля обертається навколо своєї вісі, чому буває день і ніч, що таке доба.


1. Робота за підручником (с. 12-13)— Яку форму має планета Земля? Як називається зменшена модель земної

кулі?— Про що можна дізнатися завдяки глобусу?— Як називається уявна лінія, навколо якої обертається Земля?— Розгляньте малюнок на с. 13.3 чого виготовив модель Землі їжачок Хи

трячок?— Що він розказав про обертання Землі? Чому бувають день і ніч? Що таке

доба? Скільки годин вона триває?

Дослідницька лабораторіяОсвітлення Землі впродовж доби', за допомогою глобуса та джерела світла

(лампочки) демонструється обертання Землі навколо своєї вісі та зміна освітлення впродовж доби.

— Відгадайте загадки.• Що то за гість, що темряву їсть? (День)• Чорна корова все на світі поборола. (Н іч )

— Розгляньте малюнки на с. 13. Які пори доби зображені на малюнках? Опишіть шлях, який проходить Сонце небосхилом упродовж дня.

— Як ви вважаєте, що більше — Земля чи Сонце?

Мета: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо своєї вісі як причиною зміни дня і ночі; допомогти з'ясувати послідовність подій протягом доби;актуалізувати знання про явища природи; розвивати вміння аналізувати і знаходити шляхи розв'язання проблеми, що розглядається; прищеплювати інтерес до пізнання світу.

Зустріч 4. ЧОМ У БУВАЄ ДЕНЬ І НІЧ?

13

— Наші предки не могли знати, велике Сонце чи маленьке. Виявляється, якщо намалювати Сонце розміром з великий апельсин, то Земля виявиться розміром з макове зернятко. І маса Сонця теж величезна. Для того, щоб урівноважити уявні ваги, на одну шальку потрібно покласти Сонце, а на іншу чашу шальку — 330 тисяч таких планет, як Земля.



1. Самостійна робота— Підкресліть те, що відбувається вдень, синім кольором, уночі — корич

невим, якщо події не мають відношення до часу доби — не підкреслювати.Жара, зірки, політ кажанів, снігопад, спів птахів, місяць на небі, комарі,

гроза, дощ, Полярна зірка на небі, туман, високе сонце, прохолода.

2. Робота в групах— Уявіть, як змінився б наш світ, якби обертання Землі припинилося?Можливі висновки роботи груп— На тій частині Землі, яка освітлюватиметься Сонцем,— буде дуже спе-

котно, можлива нестача питної води.— На тій частині Землі, яка не буде освітлена Сонцем, буде дуже холодно,

не ростимуть рослини, буде довга ніч.

3. Робота над прислів'ям— Зберіть прислів’я зі слів.Доба, день, пріч, і, ніч.Учитель вивішує слова на магнітній дошці, один учень розставляє їх.Читання прислів’я хором.День і ніч — доба пріч.— У народі говорять: «День і ніч — доба пріч». Як ви розумієте зміст

прислів’я? (День і ніч складають 24 години, або добу.)— Скільки повних обертів навколо своєї вісі зробить наша Земля за тиж

день? ( 7 обертів)— Чому? (7 днів тижня.)— А якби Земля не оберталася або перестала б обертатися навколо

своєї осі, що б сталося? (Одна сторона ввесь час була б повернена до Сонця, а інша — ні.)


— Навколо якої вісі обертається Земля: справжньої чи уявної?— Скільки обертів робить Земля за добу? (1)— Коли буває тепліше — вдень чи вночі, з чим це пов’ язано? (Світить

Сонце.)— Чи змогли б існувати живі організми, якби круглий рік була тільки ніч

або день? (Н і)— З чим пов’язана зміна дня і ночі? (З обертанням Землі навколо своєї

уявної вісі.)


С .12-13.— З’ясуйте, які явища природи повторюються щодоби. Дослідіть, чи змі

нюється тривалість дня і ночі в різні пори року.

14

Мета: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо Сонця як причини зміни пір року на Землі; розвивати увагу, мовлення; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— З чим пов’язана зміна дня і ночі на нашій планеті?— Навколо якої вісі обертається Земля: справжньої чи уявної?— Скільки обертів робить Земля за добу?— Які явища природи повторюються щодоби?— Чи змінюється тривалість дня і ночі в різні пори року?


— Виберіть висновок, якого ми дійшли на минулому уроці.1) Ніч настає, оскільки на небі з ’являється Місяць.2) Планети обертаються навколо Сонця.3) День і ніч настають через те, що Земля обертається навколо своєї вісі і по-

різному освітлюється Сонцем. (Останній висновок стосується минулого уроку.)— Які рухи Землі вам відомі? (Рух навколо своєї вісі, рух навколо Сонця.)— До чого призводить рух навколо своєї вісі? (До зміни дня і ночі.)— До чого призводить рух Землі навколо Сонця? (М и поки не знаємо.)— Як ви вважаєте, чому буде присвячений урок?— Ви дізнаєтеся про обертання Землі навколо Сонця, причини зміни пір

року, скільки триває рік.


1. Робота за підручником (с. 14-15)— Пригадайте, що вам відомо про рух Землі навколо своєї вісі. Які бувають

пори року?Якою є послідовність зміни пір року?Уважно роздивіться малюнки на с. 14 та розкажіть друзям, як змінюєть

ся розташування Сонця опівдні влітку та взимку? Коли тіні опівдні бувають короткими, а коли — довгими?

— Поміркуйте! Чому вдень тепліше, ніж уночі? Чому влітку тепло, а взимку — холодно?

Робота в парі— Роздивіться пейзаж у різні пори року. Розкажіть, як змінюється полу

дневе розташування (висота) Сонця в різні пори року?— Чому розташування Сонця на небосхилі в різні пори року змінюється?

Що є причиною настання весни, літа, осені та зими на нашій планеті? Скільки триває один оберт Землі навколо Сонця?

— Уважно роздивіться малюнок-схему «Рух Землі навколо Сонця» (с. 15). Зверніть увагу, що вісь Землі завжди нахилена в один бік. Тому поверхня Землі освітлюється Сонцем у різні пори року по-різному.

Для допитливихШлях, яким Земля обертається навколо Сонця, називають орбітою.

Зустріч 5. ЧОМ У ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗМІНА ПІР РОКУ?Клас

Дата,

15

Підсумок. Зміна пір року — вічне і незмінне явище природи. Його причиною є рух Землі навколо Сонця, який триває 365 днів, або рік.



Демонстрування зміни пір року на Землі за допомогою телурія— Діти! Подивіться на цей прилад.— Хто з вас знає, як він називається? (Телурій)— Промовте слово хором.— Ви сьогодні маєте розкрити таємницю, чому на цей урок я принесла саме

цей прилад. (Учитель умикає телурій.)— Я хочу вислухати ваші думки.— Які припущення? (Модель Землі і Сонця, телурій зображує, як оберта

ється Земля відносно Сонця.)— Яку роль гратиме лампа? (Лампа гратиме роль Сонця.)— Уявіть спочатку, що поверхня Землі — це ваша рука. Увімкнемо лампу

(спостереження за вчителем, дотримання правил безпеки з електричними приладами), піднесемо руку на такій відстані від лампи, щоб рука і лампа були на однаковій висоті від столу. Що ви відчуваєте? (Руці дуже тепло.)

— Тепер, залишаючи руку на такій самій відстані від лампи, повільно підніміть ї ї вгору. Що ви відчуваєте? (Руці вже не так тепло.)

— Поверніть руку у вихідне положення. Що відчуваєте тепер? (Руці знову тепло.)

— Опустіть униз. Чи тепло руці? (Руці не так тепло.)— Чому? (Діти висловлюють свої думки.)— Зробіть висновок.— Розкажіть про те, як падають промені на руку в першому, другому і тре

тьому випадках. (У першому випадку промені падають прямо на руку, а в другому і третьому — навскоси.)

— Так чому в першому положенні руці було тепліше? (Тому що промені були прямі, а рука знаходилася ближче до джерела тепла.)

— Виконаємо такий самий дослід з глобусом — моделлю Землі. У глобуса є уявна вісь, навколо якої обертається Земля.

— Простежимо за обертанням глобуса.— Куди дивиться вісь Землі: на Сонце чи у напрямку від нього? (В ід

Сонця.)— Як ви вважаєте, що несуть сонячні промені: світло, тепло або те і інше?

( І світло, і тепло.)— Давайте визначимо, де тепліше при такому положенні Землі: в Києві чи

в Австралії. (В Австралії більше тепла.)— Як ви вважаєте, яка пора року в Києві? (У Києві зима, а в Австралії —

літо.)— Продовжуємо спостерігати за обертанням глобуса навколо Сонця.— Вісь Землі дивиться на Сонце чи у напрямку від Сонця? (До Сонця.)— Давайте визначимо, де тепліше при такому положенні Землі — в Києві

чи в Австралії? (Тепер тепліше в Києві.)— Яка пора року в Києві? (Тепер в Києві літо, а в Австралії — зима.)— Спробуємо зробити висновок. Чому так сталося? (Версії дітей.)— Поки наша півкуля повернена до Сонця, дні у нас довгі, промені прямі,

пора року — літо. Поки наша півкуля повернена від Сонця, дні у нас короткі, промені косі, пора року — зима.

— Як ви вважаєте, що станеться, коли Земля зробить повний оберт навколо Сонця? (У Києві знову настане зима, а в Австралії — літо.)

— За який період це станеться? (Зарік.)

16

— Скільки триває рік? (12 місяців.)— Отже, що відбувається при обертанні Землі навколо Сонця? (Зміна пір

року.)— Яка головна причина зміни пір року? (Нахил земної вісі і рух Землі нав

коло Сонця.)— Чому влітку день триває довше? (Сонце піднімається високо над гори

зонтом.)— Чому взимку холодно? (Сонце низько над горизонтом.)


— Які рухи здійснює наша Земля?— Скільки днів триває рік?— Розкажіть одне одному в парах, в чому ж причина зміни пір року?


С .13-14.— Порівняйте, як змінюється розташування Сонця на небосхилі опівдні

в різні пори року.— Складіть казкову розповідь про пригоди Сонця на небосхилі.— Дізнайтеся, чи є місце на нашій планеті, де буває тільки ніч або день,

зима або літо.

Д О Д А ТО К Д О ЗУСТРІЧ11

Робота в групах— Які пори року ви знаєте? (Осінь, зима, весна, літо)— Скільки їх? (4)— Зараз ми об’єднаємося у 4 групи.Учні обирають жетончики 4-х кольорів: жовтий, білий, зелений, червоний.— У нас утворилися 4 групи.— Учні з жетончиками жовтого кольору мають виявити не менше 5 се

зонних змін якої пори року? (Осені) Правильно.— Учні з жетончиками білого кольору мають виявити не менше 5 сезонних

змін якої пори року? (Зими) Правильно.— Учні з жетончиками зеленого кольору мають виявити не менше 5 се

зонних змін якої пори року? (Весни) Правильно.— Учні з жетончиками червоного кольору мають виявити не менше 5 се

зонних змін якої пори року? (Л іта) Правильно.Вислуховуються виступи кожної групи.На дошку вивішуються ілюстрації із картинами цієї пори року як допомога

і підтвердження сказаному. Звертається увага на зміни в живій і неживій природі.

Висновок: кожна пора року гарна по-своєму, має свої особливості, тобто свої сезонні зміни.

Д О Д А ТО К Д О ЗУСТРІЧІ 8

Гра «Уяви»— Заплющте очі й уявіть себе певною рослиною або твариною водойми.— Якби ви могли говорити, що б ви сказали людям?— Чому ви так вирішили?— Пам’ятайте, що чистоту води у водоймі можна оцінювати за наяв

ністю живих істот: бабок, травневих мух, водяних жуків, водяних метеликів, мух-одноденок та ставкових клопів-водомірок, які є супутниками чистої води. У забрудненій воді їх дуже мало або зовсім немає.

17

Про забруднення водойми свідчить «цвітіння» води, поява жовтої чи жовто-білої піни біля берега.

Д О Д А ТО К Д О ЗУСТРІЧ115

Творче завдання. Складання казки про осінь (с. 41)— Давайте спробуємо скласти казку про синочків Осені. А розпочнемо її

так, як зазвичай починаються казки.Жила-була на світі Осінь.— Як звали синочків Осені? (Вересень, Жовтень, Листопад — сини Осені.)— Де вони жили? (Жили вони окремо від своєї матусі.)— Що вирішила Осінь одного разу зробити? (Вирішила відвідати своїх

синів.)— До кого першого Осінь пішла в гості? (До Вересня.)— Що вона побачила в господарстві старшого синочка? (Син веселий, ла

гідний, багатий.)— Чим же порадував її середній син? (Різнокольоровим убранням дерев, зо

лотими килимами.)— Як зустрів свою матір Листопад? (Голими деревами, пустими полями.)Учні добирають заголовок до казки та переказують її.

ЗразокК А ЗК А ПРО ОСІНЬ

Жила-була на світі Осінь. У неї були сини — Вересень, Жовтень, Листопад. Вони жили та господарювали окремо. Вирішила мати Осінь відвідати кожного з них, побачити, як вони поживають.

Спочатку зазирнула в господарство старшого сина Вересня. Там вона побачила свого сина — лагідного, веселого, багатого, щедрого.

Задоволена матуся вирушила далі в гості до середнього сина. Жовтень зустрів ї ї різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив матері під ноги. Але йому ніколи було й поговорити зі старенькою, весь час малює син, усе в роботі.

Помандрувала Осінь у гості до Листопада, найменшого сина. А він струшує сердито листя з дерев, лякає пташок. Засмутилася матуся, повернулася додому стомлена й заснула міцним сном на цілий рік..

18

Зустріч 6. ЕКСКУРСІЯ. ЯК СПОСТЕРІГАТИ ЗА ПОЛУДНЕВИМ РОЗТАШУВАННЯМ СОНЦЯ? ЩО ТАКЕ ГНОМОН? ЯК НАВЧИТИСЯ

У СОНЯЧНУ ПО ГО ДУ ВИЗНАЧАТИ СТОРОНИ ГОРИЗОНТУ?

Мета: розширити уявлення учнів про висоту Сонця на небосхилі, про значення світла і тепла в природі; навчити встановлювати залежність між висотою Сонця на небосхилі і довжиною тіні від гномона, між висотою Сонця і кількістю тепла, яке воно посилає на землю; вчити у сонячну погоду визначати сторони горизонту; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в природі; виховувати бажання бачити красу природи.

Хід урокуI. О РГА Н ІЗАЦ ІЙ Н И Й М О М ЕН Т


Перевірка домашнього завдання— Порівняйте, як змінюється розташування Сонця на небосхилі опівдні

в різні пори року.— Складіть казкову розповідь про пригоди Сонця на небосхилі.— Дізнайтеся, чи є місце на нашій планеті, де буває тільки ніч або день,

зима або літо.— Відгадайте загадку.

• Красиве, хороше, на всіх людей дивиться, а людям на себе дивитися не дозволяє. (Сонце)— Що відбувається при обертанні Землі навколо Сонця?— Скільки триває рік?— Чому влітку день триває довше?— Чому взимку холодно?


— Сьогодні на уроці ми поговоримо, як спостерігати за видимим рухом Сонця на небі. Ви дізнаєтеся, як спостерігати за змінами полудневої висоти Сонця та як встановити гномон, навчитеся у сонячну погоду визначати основні сторони горизонту.


1. Робота за підручником (с . 16-17)— Що таке полуднева висота Сонця? За допомогою чого визначають розта

шування Сонця на небосхилі? Що таке гномон?— Розгляньте малюнок на с. 16. Одним з найдавніших винаходів людства

є гномон. Це вертикально встановлена жердина. За допомогою гномона у давнину визначали висоту Сонця над горизонтом.

У ясний сонячний день жердина відкидає тінь, довжина якої від сходу Сонця до полудня (12 год) зменшується, а від полудня до заходу Сонця — збільшується.

Для точності вимірювання важливе значення має висота гномона — чим він вищий, тим довша тінь. Нині гномон як астрономічний інструмент уже не використовують.

Не переплутайте гномона із гномом!

Практична робота. Вимірювання довжини т ін і від гномона т а планування регулярних (1 -2 рази на місяць) спостережень за висотою Сонця опівдні.Установи жердину заввишки 1 м на шкільному подвір’ї чи біля свого бу

динку. Вимірюй довжину тіні в різний час доби.

Дата,

Клас

19

Що ти помітив? Як змінюється довжина тіні впродовж дня?Записуй свої спостереження у зошит.Вимірюй довжину тіні від гномона впродовж навчального року:

• 20-23 вересня, коли тривалість дня дорівнює тривалості ночі;• 20-23 грудня, коли найкоротші дні в році;• 20-23 березня, коли тривалість дня дорівнює тривалості ночі;• 20-23 червня (під час канікул), коли найдовші дні в році.

Д ля допитливихСонячний годинник — прилад для визначення часу за напрямком тіні від

гномона та ї ї руху по циферблату.Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за

ясної погоди й зовсім не працювали вночі.В Україні у багатьох містах є сонячні годинники. У столиці держави —

місті Києві — є декілька сонячних годинників.



Дослідницький практикум. Як виникає тін ь ? Як можна виміряти висоту дерева задопомогою власної т ін і?

• Як виникає тінь?Промені світла поширюються по прямій лінії і не можуть огинати пред

мети. Тому, коли промені зустрічають на своєму шляху перешкоду, крізь яку не можуть пройти, зі зворотного боку перешкоди утворюється тінь. Більшість тіл не пропускає світло: наприклад, стіни, меблі, твоє тіло. Такі тіла називають світлонепроникними.

• Як можна виміряти висоту дерева за допомогою власної тіні?Разом з дорослим виміряйте висоту вибраного вами дерева. Для цього по

трібні вимірювальна стрічка та сонячний день. Світло Сонця дасть і твою чітку тінь, і тінь дерева. Крім того, ви маєте знати свій зріст. Припустимо, він становить 1 м ЗО см.

Станьте так, щоб тінь від вашої маківки падала на який-небудь камінчик. Позначте місце, на якому стоять ваші п’яти. Виміряйте відстань від нього до камінчика. Тепер виміряйте тінь дерева. Зверніть увагу: поверхня, на яку падає тінь, повинна бути рівною. Інакше у вимірюваннях буде помилка. Ваші розрахунки будуть правильними, якщо ви виміряєте свою тінь і тінь дерева якомога швидше, адже Сонце постійно рухається по небосхилу.

Попросіть дорослого помножити довжину тіні дерева на значення вашого зросту і розділити отриманий результат на довжину вашої тіні. Якщо ви міряли свою тінь, стоячи у взутті, додайте до зросту два сантиметри підборів.


— Що таке гномон?— Які спостереження можна проводити за допомогою гномона?— Як змінюється висота Сонця над горизонтом упродовж дня?— У який час ви спостерігали найбільш довгу і коротку тінь свою і від

різних предметів?— Коли сонце гріє сильніше: уранці, вдень або ввечері?

VII. ДО М АШ Н Є ЗАВДАННЯ

С .16-17.— Доведіть, що від розташування Сонця залежить зміна пір року.— Знайдіть інформацію про те, які спостереження за природою допомогли

людині створити календар.

20

Зустріч 7. ЯК ВИМІРЮВАТИ ТЕМ ПЕРАТУРУ ПОВІТРЯ? ДатаКлас

Мета: навчити учнів користуватися різними видами термометрів, вимірювати та записувати температуру повітря; розвивати спостережливість; виховувати інтерес до вивчення природи.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання— Доведіть, що від розташування Сонця залежить зміна пір року.

2. Робота над загадкою

• Червоненька рідина,У скляній сорочці вона,Як тепло, то вгору стрибає,А в холод — швидко вниз спадає. ( Термометр)


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як визначати температуру за показниками термометра.


1. Робота за підручником (г. 18-19)

Тлумачний словничокСлово «термометр» складається із двох слів, які перекладаються, як

♦ тепло» і «вимірюю».— Який прилад допомагає встановлювати, холодно чи тепло на вулиці?

Або визначає температуру тіла, коли хтось захворів?— Розгляньте малюнки на с. 18. Які бувають термометри? У чому вимі

рюють температуру?Розкажіть будову термометра. Чому відповідає одна поділка на шкалі тер

мометра?Що показують цифри вище від нуля? Нижче від нуля? Як дізнаються число

градусів тепла чи холоду? Що позначають знаком плюс (+)? Знаком мінус (—)?

Дослідницька лабораторія— Розгляньте малюнки на с. 19. Яку температуру показують термометри?— Як правильно розмістити термометр для вимірювання температури по

вітря?— Для отримання точних даних про температуру повітря термометр по

винен вільно обдуватися повітрям. У будинках, квартирах термометри слід укріплювати біля того вікна, яке впродовж дня найменше нагрівається сонцем.

— Прочитайте показники термометра: -16“; +21“; -7°; 0°.

Для допитливихТемпература тіла тварини (як і людини) може повідомити про ї ї стан. Якщо

ваш улюбленець почав дивно поводитися і у вас виникла підозра на якусь хворобу, поміряйте йому температуру. Найкраще це робити разом з дорослим за допомогою електронного термометра.


21


1. Практична робота— Користуючись термометром, визначте температуру повітря (в класі, ко

ридорі, на вулиці), свого тіла і води (в акваріумі).Наберіть з крана холодної води та виміряйте її температуру.Результати спостережень один з учнів записує на дошці, а решта — в зо

шитах.— Медичним термометром виміряй температуру свого тіла. Якщо темпера

тура піднімається вище +37°, це означає, що людина захворіла.

2. Робота з моделями термометрів — показ І запис різних температур

• 9 градусів тепла;• 5 градусів нижче (вище) нуля;• 4 градуси морозу;• 10° тепла;• + 11°.


— Що нового ви дізналися на уроці?— Які бувають термометри?— Що означають позначки біля чисел: 0°; +16°; -4°?— При якій температурі буде тепліше: +12° чи -12°?— Розкажіть, як правильно розміщувати термометр для вимірювання тем

ператури повітря.


— Скільки різних термометрів є у вас удома? Порівняйте їх. Виміряйте температуру повітря у кімнаті й дізнайтеся, яка температура на вулиці.

22

. . . КласМета: розповісти учням, де в природі міститься вода; дати уявлення про стан водоими

восени; розвивати спостережливість, мовлення, мислення; виховувати любов доприроди, бережливе ставлення до її багатств.

Зустріч 8 . ДЕ В ПРИРОДІ МІСТИТЬСЯ ВОДА? Дата

Хід уроку

І. ОРГА Н ІЗАЦ ІЙ Н И Й М О М Е Н Т


1. Перевірка домашнього завдання— Що таке термометр?— Як улаштований цей прилад?— Які бувають термометри?— Скільки різних термометрів є у вас удома? Порівняйте їх. Яка темпера

тура повітря у вас у кімнаті, а яка температура — на вулиці?

2. Робота над загадками• Що тече, не зупиняється? (Вода)• Що шумить без вітру? (Вода)• У чому дірки не вивертиш? (У воді)


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що найбільше води у вигляді рідини міститься у різноманітних водоймах, що вода входить до складу ґрунту, рослин, тіла тварин і людини.


1. Робота за підручником (с. 20-21)— Пригадайте, які властивості має вода? Використовуючи допоміжні

слова, складіть розповідь про властивості води: рідка вода, безбарвна, прозора, не має запаху та смаку, приймає форму посудини, тече.

— Розгляньте малюнки на с. 20. Пригадайте, де в природі зустрічається вода.

— Як ви вважаєте, чому Землю називають «голубою планетою»?— Як на глобусі позначають водні простори океанів і морів? Яка в них

вода? Де міститься прісна вода?— Пригадайте, які моря омивають територію України. Покажіть їх на мапі

(глобусі).— Назвіть і покажіть на фізичній мапі України найбільшу річку.— У високому синьому небі пливуть білі пухкі хмаринки. Вони також

складаються із води. Бо, як насупляться й почорніють хмари, то з них випаде на землю дощ або сніг. Отже, є вода і у ґрунті. Під поверхнею землі ховаються підземні води. Рослини, тварини і люди також мають у своєму складі воду.

— Відгадайте загадку.• Білий камінь у воді тоне. (Сіль, цукор)

Дослідницька лабораторія— Розгляньте малюнки на с. 21. Які властивості води вони демонструють?— Поміркуйте! Як довести, що у складі тіла людини є вода?— Розгляньте малюнки. Синьокрила Сойка запитує: «З чого складається

березовий сік?».


23

V. УЗАГАЛЬН ЕН НЯ Й СИ СТЕМ А ТИ ЗА Ц ІЯ ЗНАН Ь

1. Гра «Уяви » [Вив. Д о д а т о к на с.17)

2. Розігрування сценки «Біля ставка восени»У вчителя в руках м’яка іграшка — жабка. На дошці — фотографія ставка

восени.У ч и т е л ь . Розкажи, будь ласка, жабко, що відбувається з твоїм ставком

восени?Жабка. Він змінюється!!! Улітку я такого не спостерігала.У ч и т е л ь . Що так сильно тебе дивує?Жабка. Вода стала холодною, водні рослини опускаються на дно, і дове

деться всім жабам ховатися в мул до весни.У ч и т е л ь . Ось у чому справа! Ми з учнями спробуємо в усьому розібра

тися.— Як ви вважаєте, чому вода в ставку стала холодною? (Настала осінь, по

холоднішало, і вода стала холодною.)— А чому жаби ховаються в мул? (Щ об їх не з’їли хижі риби.)— А хто окрім жаб ще живе в ставку? (Р ізн і риби, різні жучки, равлики.)— Як ви вважаєте, чому водні рослини опускаються на дно? (Щ об не за

мерзнути.)— А чому вони можуть замерзнути на поверхні ставка? (Сонце світить не

так сильно, вода погано прогрівається, рослинам бракує сонячного тепла.)— Правильно. Незабаром настане зима, і вода в ставку замерзне — пере

твориться на лід. Але на лід перетвориться тільки поверхня ставка, а на самій глибині вода не замерзне, і саме це допоможе водним рослинам перезимувати і не загинути. Якщо ж рослини залишаться на поверхні ставка, то вони замерзнуть і загинуть.

— Діти, подивіться на фотографію, якою прозорою стала вода в ставку! По її поверхні пливе листя, опале з дерев. Подивіться уважно, що відбивається у воді ставка? (Небо, хмари.)

— Згадайте, яким ставок буває влітку? Вода в нім така сама холодна, як восени? Чому тепла?

— На березі ставка — пісок. Як ви вважаєте, який він на дотик? (Х олодний, вологий)

— Чому? (Восени на вулиці холодно. Сонечко гріє не так жарко, пісок не нагрівається. Часто йдуть дощі, і тому пісок вологий.)

Жабка. Тепер я зрозуміла, чому вода в ставку холодна і чому водні рослини зникли, і навіщо жаби в мул ховаються — настала осінь.

— Мила жабко, не сумуй. Осінь — теж чудова пора! Подивися, яким сумним, але дуже красивим став твій ставок! Як красиво відбиваються в ньому хмари, а опале листя пливе, немов маленькі кораблики.

— Чому так змінився ставок?— Чим осінній ставок відрізняється від літнього ставка?


— Що нового дізналися на уроці?— Де в природі міститься вода?— Які водойми існують у місцевості, де ви живете?— Чи повинні люди піклуватися про водойми?— Як ми можемо це зробити? (Не забруднювати воду і береги.)


С .20-21.— Складіть розповідь про те, як змінився стан вашої улюбленої водойми

(річки, озера, ставка тощо) восени.

24

Зустріч 9. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ СТАН ВОДИ ПРИ НАГРІВАННІ Й ОХОЛОДЖЕННІ?

Мета: ознайомити учнів із властивостями рідин, що здатні розширюватися при нагріванні та стискуватися при охолодженні; виховувати інтерес до вивчення природи.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Де в природі міститься вода?— Чому Землю називають «голубою планетою»?— Які ви знаєте водойми?— Розкажіть, які водойми є у вашій місцевості. Чому вони мають таку

назву?Слухання розповідей учнів про те, як змінився стан улюбленої водойми

{річки, озера, ставка тощо) восени.


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що стан води при нагріванні та охолодженні змінюється.


1. Робота за підручником (с 22-23)— Розгляньте малюнки на с. 22. У яких трьох станах існує вода?— Від чого залежить стан води?

Дослідницька лабораторія— Розгляньте малюнки. Які властивості води при нагріванні та охоло

дженні ви спостерігаєте?— Роздивіться фотографії нас. 23 і розкажіть, з чого виготовлені ці скуль

птури. Де ще міститься вода в природі?— Запам’ятайте приказки.

• Мороз кріпне — лід товстіє.• Без хмари дощ не приходить.

— їжачок Хитрячок запитує: «Коли можна воду в решеті носити?».



Слухання розповіді «Подорож краплинки»...Була зима. Блищав сніг. Маленький хлопчик гуляв морозного ранку на

вулиці і побачив на розі будинку бурульку. Вона була дуже гарна. А може, вона солодка, подумав хлопчик, і йому дуже захотілося и посмоктати. Він узяв палку і влучив у бурульку. Бурулька впала, хлопчик зрадів, схопив бурульку і хотів посмоктати, але бурулька заговорила до нього.

— Не бери мене до рота, не треба, я розкажу тобі багато цікавого.— Ти, мабуть, чарівна бурулька?— Так, я зачарована, я заморожена, і дуже дякую, що ти врятував мене.

І я прошу тебе: не губи мене, я надзвичайно люблю стрибати, як ти, скрізь бігати і ніколи не сидіти на місці.

Дата,

Клас

25

Я була веселою краплинкою води і плавала зі своїми сестричками по річках і морях. Усі звали мене невгамовною, вітер не давав мені ані хвилинки спокою. Чого він хотів від мене — не знаю. Він здіймав страшні хвилі. Я, маленька краплинка, тікала від нього. Якось тихого літнього дня вітер виплеснув мене на берег на гаряче каміння. Я обернулася парою і полинула в небо.

Високо над землею я літала в білій хмарі, мені було весело. Коли ж раптово знову налетів вітер, я швидко падала на землю дощем і напувала її. Я не боялася потрапити на землю, адже я там рухалася, жила і знову виринала на світ веселим джерелом.

Потім з сестричками потрапила у довгі, темні труби. Там дуже багато води.— Нічого страшного, нічого страшного,— говорили старші сестрички,— це

звичайний водопровід, і незабаром ми виллємося на білий світ.Там я здружилася з багатьма сестричками, ми багато говорили між собою

і розповідали про себе. Одні розповідали, як їх наливали у паровози, підігрівали, і як вони, обернувшись на пару, рухали потяги. Інші розповідали, що вже не раз їх узимку закривали в труби, щоб опалювати будинки. І якби не вони, то люди померзли б.

Але ось раптом відкрили кран, мене налили в чайник, у звичайний великий чайник, і поставили на електричну плиту.

— Що зі мною буде? Що зі мною буде? Так гаряче! Так гаряче! — заплакала я разом із сестричками. Та я швиденько-швиденько підібралася до кінчика чайникового носа, легкою парою знялася вгору і вилетіла з іншими подругами крізь кватирку.

Ой, лишенько, та надворі знову був вітер, і який сердитий, холодний! Він тепер служив у білої Зими. Вона йому тільки слово мовила — підхопив мене і вже білою сніжинкою я упала на дах будинку. Я дивилася на своїх подружок- сніжинок, які кружляли в повітрі, заздрила їм, плакала, і сльозинки мої замерзли. Я стала знов холодною крижаною бурулькою.

Бурулька замовкла і хлопчик почув, як вона тане в його руках.— Трішечки тепла — і я знову оживаю, знов іду далі. Дякую за тепло твоїх

рученят.Згадай мене, коли плаватимеш у річці, коли побачиш росу і золотий

дощик.Ось така історія трапилася з краплинкою.

М . Остапчук

— Про що бурулька розповіла хлопчику?— Які історії трапилися з бурулькою?Під час розповіді вчитель відкриває малюнки хмари, крапельок, стру

мочка, моря, сонця, пари. Виходить схема «Кругообіг води в природі*.— Розкажіть про подорож крапельки води, користуючись схемою.


— Що нового ви дізналися на уроці?— Як довести, що стан води при нагріванні та охолодженні змінюється?


С .22-23.— Доведіть, що вода у природі існує у вигляді льоду, криги, снігу та пари.

Розкажіть природознавчу казку про пригоди Крапельки води. А який стан води вам подобається найбільше?

26

Мета: сформувати в учнів уявлення про колообіг води в природі; ознайомити з тепловими процесами — випаровуванням і конденсацією; закріпити знання учнів про різні стани води і її властивості; розвивати спостережливість і допитливість; вчити робити висновки з дослідів та практичних робіт; виховувати бережливе ставлення до природи.



1. Перевірка домашнього завдання— Доведіть, що вода у природі існує у вигляді льоду, криги, снігу та пари.— Розкажіть природознавчу казку про пригоди Крапельки води.— Який стан води вам подобається найбільше?2. Робота над загадками

• Йшов довгов’яз,В сиру землю зав’яз. (Дощ)

• Б ілі овечки по небу блукали,Впали додолу, в річку попали. (Хмари)

— Діти, а ви знаєте, звідки береться дощ? (Він ллє з хмари.)— А як дощик потрапляє в хмару?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як виникає колообіг води в природі.


1. Робота за підручником (с. 24-25)— Що випадає з хмар? Що утворюється у приземному шарі повітря?— Роздивіться фотографії на с. 24. Як виглядають різні види опадів? Чи

доводилося вам їх спостерігати?

Робота в парі— Складіть розповідь, які опади переважають у різні пори року.— Карасик Золотенко запитує: «Чому висохла калюжа? Чому мокра бі

лизна стала сухою? Чому міліє ставок? Куди зникає роса? ь.— Яку здатність води це демонструє?— Чи було б без води життя на планеті Земля? Використовуючи малюнок-

схему на с. 25, доведіть, що вода вічно знаходиться в русі і рухається вона по колу.

— Відгадайте загадки.• Як живе, то лежить, як помре, то біжить. (Сніг, лід)• Білі ягнички збіглися до річки. (Хмари)

— Пригадайте, чи доводилося вам спостерігати за хмаринками на небі.— Поясніть, чому на небі не знайдеш двох схожих хмаринок.



1. Демонстрація. М одель хмари— Діти, подивіться, як утворюються хмари й опади.

Зустріч 10. ЩО ТАКЕ КОЛООБІГ ВОДИ В ПРИРОДІ?Клас

Дата,

27

Учитель проводить дослід.Щільно стиснути суху грудочку вати. Потім опустити її у блюдце з водою.

Грудочка вати розгортатиметься і набрякатиме від води. Обережно підвести вату (пінцетом) за верхню частину над блюдцем. Якщо води вистачає, то краплі почнуть падати у блюдце.

Учитель пояснює дітям усі дії:— Діти, уявіть, що в руках у мене маленька хмарка, вона насичується

водою. Води набралося дуже багато. Наша хмарка перетворилася на хмару, крапельки не можуть утриматися в ній і починають падати. Йде дощ.

2. Розв'язування природничих задач— Ви вимили в класі дошку. Вона мокра. Куди поділася вода?— Давайте поміркуємо, чи є кругообіг води взимку. (Відповіді учнів.)— Чи може вода випаровуватися при низьких температурах? (Н і)— Для чого хазяйки взимку вивішують випрану білизну на вулицю? (Су

шити)— Підніміть руки, чиї батьки сушать узимку білизну на вулиці.— Чи висихає вона? (Так)— Отже, вода випаровується і в мороз.— У природі в газоподібний стан вода може переходити не лише з рідкого,

але і з твердого: зі снігу і льоду.— Узимку у вигляді чого повертається вода на землю? (У вигляді снігу.)— А сніг — це вода. Кругообіг води нескінченний.


— З яким дивом природи ми сьогодні ознайомилися?— Так звідки ж береться вода, яка ллється з неба? (Вода випаровується із

ґрунту, в небі остигає, випадає у вигляді опадів.)— Чому море ніколи не переповнюється? (Постійно відбувається колообіг

води.)— Що допомагає кругообігу води в природі? (Сонце, рух повітря допома

гають колообігу води в природі.)


С. 24-25.— Пригадайте мультфільм про Капітошку й створіть власну казку, в якій

головна героїня Крапелька мандруватиме ніби по колу між небом і землею.

28

З устр іч 11. ЯКИМИ БУВАЮТЬ ПОГОДА І ХМАРНІСТЬ?

Мета: дати учням поняття про погоду і хмарність; вчити спостерігати за погодою свого краю восени; розвивати кмітливість; виховувати розуміння важливості для людей знань про погоду та її зміни.



1. Перевірка домашнього завдання— Поясніть, звідки береться дощ.— Як утворюються хмари?— Куди діваються калюжі після дощу?— Розкажіть власну казку, в якій головна героїня Крапелька мандрує ніби

по колу між небом і землею.

2. Робота над загадками

• Гуляє в полі, та не кінь.Літає по хвилям, та не птах. (Вітер)

• По синьому моріБілі гуси пливуть. (Хмари)

• Тонкий, високий,Сам не вийшов Діток вивів. (Дощ)

• Зимою гріє,Весною тліє,Літом умирає,Осінню оживає. (Сніг)

• Сиві гуси все поле вкрили. (Туман)

Учитель повідомляє, що всі слова-відгадки характеризують погоду.


— Сьогодні ви дізнаєтеся, що таке погода і хмарність, якими бувають хмари та опади і стан неба восени.


1. Розповідь учителя— Як ви розумієте народну мудрість: «Трапляється такий год, що на день

по сім погод? *— Люди давно помітили, що погода дуже мінлива. Ранком світить сонечко,

по обіді може зірватися сильний вітер, а на вечір — випасти густий дощ.Для кожної пори року характерна своя погода.Погода — це стан нижнього шару повітря у даній місцевості та у даний час. Людей, які вивчають погоду, називають синоптиками. Вони спостерігають

за температурою повітря, напрямком і силою вітру, наявністю чи відсутністю опадів, хмарністю неба.

2. Робота за підручником (с . 26-27)— Пригадайте! Чи доводилося вам улітку спостерігати за білими пухнас

тими хмаринками? Вони розкидалися по синьому небі, як вівці на зеленій полонині. На що вони схожі? Як утворилися? Цікаво спостерігати, як змінюється форма та вигляд хмар!

Дата,

Клас

29

— Розгляньте репродукції картин з хмарним небом (с. 26).— Що таке хмари?— Розкажіть, про які види хмар ви прочитали.— Чому кажуть, що хмари — це дзеркало погоди? Що таке хмарність?— Розгляньте малюнки й умовні позначення на с. 27. Коли буває похмуро?

Коли буває хмарно? Коли буває ясно?— Синьокрила Сойка запитує, чи ви знаєте, що погода — це стан природи?— Що є показниками погоди?— Які показники погоди ви вже знаєте?



Розповідь учителя про складання прогнозу погоди— Щоб планувати польові роботи, відпочинок, забезпечити нормальну ро

боту літаків, кораблів, людям потрібно було навчитися завбачати погоду — складати прогноз.

Протягом багатьох століть люди спостерігали за навколишнім світом: подіями, тваринами, рослинами і природними явищами. Народ помічав і запам’ятовував усе, що вказувало на зміну погоди. Так з’явилися народні прикмети.

На будь-який час року існують свої народні прикмети щодо погоди. Знаючи їх, можна визначити, якою буде зима, весна, літо й осінь.

Послухайте осінні народні прикмети. Які з них вам доводилося чути від бабусі, дідуся, батьків? Можливо, деякі з них ви самі спостерігали. Назвіть їх.

— Які ще народні прикмети осені ви знаєте? Розкажіть про них.• Багато павутиння на бабине літо — на ясну осінь та холодну зиму.• З’явилися комарі пізньою осінню — на м’яку зиму.• Грім у вересні віщує теплу осінь.■ Т еп ла осінь — на довгу зим у.

— Тепер для прогнозу погоди використовують сучасну техніку, комп’ютери, спеціально обладнані кораблі в морі, запускають супутники в космос.


— Що таке погода? Назвіть її складові.— Для чого людям потрібно передбачати погоду? Що називають прогнозом

погоди?— Чи користуються прогнозом погоди члени вашої родини? З якою метою?


С. 26-27.— Дослідіть, чи справджуються народні прикмети про погоду?

• Що вищі хмари, то краща погода.• Збіглись хмарки докупки — на негоду — погану погоду.• Зранку хмари у вигляді гір, увечері — дощ, як із відра.

— Доведіть, що хмари — це накопичувачі вологи. Сфотографуйте або намалюйте небо з хмарами. Роздивляючись різні види хмар, пограйте з товаришами у гру «Яку погоду хмарка принесе? *.

ЗО

Зустріч 12. ЯК ВИНИКАЄ ВІТЕР?

Мета: пояснити учням, що холодне повітря стискається, тепле — розширюється, унаслідок чого утворюється рух повітря — вітер; дослідити властивості повітря; навчити оцінювати роль науки в пізнанні світу.

Хід уроку


II. А К ТУА Л ІЗ А Ц ІЯ О П О Р Н И Х ЗНАН Ь ТА М О ТИ ВАЦ ІЯ Н А В Ч А ЛЬ Н О Ї Д ІЯ ЛЬ Н О С ТІ

Перевірка домашнього завдання— Чи справджуються народні прикмети про погоду?

• Що вищі хмари, то краща погода.• Збіглись хмарки докупки — на негоду — погану погоду.• Зранку хмари у вигляді гір, увечері — дощ, як із відра.

— Доведіть, що хмари — це накопичувачі вологи.Учні демонструють фотографії або малюнки неба з хмарами.


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що холодне повітря стискається, тепле — розширюється, унаслідок чого утворюється рух повітря — вітер.


1. Робота за підручником (с 28-29)— Пригадайте, які властивості має повітря. Використовуючи допоміжні

слова, складіть розповідь про властивості повітря: прозоре, не має запаху та смаку, безбарвне, займає увесь простір, має газоподібний стан.

Тлумачний словничокСлово «газ» означає безформний стан на відміну від твердого стану ре

човин. Повітря та водяна пара знаходяться в газоподібному стані.

Робота в парі— Запропонуйте, як довести, що навколо нас є повітря.

Дослідницька лабораторія— Розгляньте малюнки на с. 28. Розкажіть, які властивості повітря проде

монстровано.— Розгляньте малюнок-схему. Розкажіть, як виникає вітер.— Що називається вітром?— Відгадайте загадки.

• Рукавом махнув — дерево зігнув.• Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає. (Вітер)

— їжачок Хитрячок запитує: «Як люди використовують силу вітру?». Розкажіть про це, використовуючи малюнки на с. 29.

— Зверніться у «Довідкове бюро Матінки Природи» на с. 125, щоб дізнатися, яку силу має вітер, змальований у вірші.

Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, — змалюй дуби, могутні і крислаті, які од вітру гнуться до землі.

Ліна Костенко

2. ФІзкультхвилинка

Дата,

Клас

31


Слухання й обговорення казок

ЛАСКАВИ Й ВІТЕР І ХОЛОДНИЙ ВІТРЮ ГАН

(Казка)У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри. Ласкавий Вітер —

хлопець з синіми очима. А холодний Вітрюган — дід з колючою бородою.Настала зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Б ілі сніги

вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюган. Встав, вийшов з лісу. Застогнала хуртовина. Йде по землі холодний Вітрюган, замерзають річки, гуде хуртовина.

Та ось піднялося сонечко вище над землею. Заболіла спина у холодного Вітрюгана. Поплентав він у темний ліс, заліз у глибокий яр.

Прокинувся ласкавий Вітер, вийшов з лісу.Засміялося сонечко, потекли струмки, зацвіли квіти, зашуміли трави.

В. Сухомлинський

ПРО СОНЦЕ, МОРОЗ І ВІТЕР

(Українська народна казка)Ішли сонце, мороз і вітер стовповою дорогою всі три і зустріли чоловіка.

♦Здрастуй!» — «Здрастуйте!» Привіталися і пішли,— ті собі, а той — собі.І пройшли вони з гони і роздумались тоді: на кого той чоловік казав

«здрастуйте», чи на всіх, чи, може, одному?Вернулися, нагоняють того чоловіка: «Обожди, чогось іспросимось». Той

обождав. Підходять вони до нього: «Кому, чоловіче, ти казав “здрастуйте” , чи одному, чи на усіх?» — «Н і,— каже,— одному я казав».— «Котрому ж ти казав?» — «Оцьому,— каже,— губатому я казав “здрастуйте” ».

Обернулись і йдуть собі назад. І сонце каже: «Я його попечу!» А мороз каже: «Я його ізморожу!» А вітер каже: «Ти не спечеш, а ти не зморозиш, бо як ти будеш пекти, а я буду холодний вітер віять; а як ти, морозе, будеш морозить, то я притихну, і він не змерзне».


— Що таке вітер?— Який буває вітер?


— Розкажіть, яку користь та яку шкоду приносить вітер людям. Пригадайте, чи знаєте ви казки чи пісні про вітер.

32

Зустріч 13. ЯК НАРОДНІ ПРИКМЕТИ ДОПОМ АГАЮ ТЬ ПЕРЕДБАЧАТИ ПОГОДУ?

Мета: навчати учнів спостерігати за погодою свого краю, перевіряти народні прикмети передбачення погоди; розвивати спостережливість; виховувати розуміння важливості для людей знань про погоду та її зміни.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Розкажіть, яку користь та яку шкоду приносить вітер людям.— Які ви знаєте казки чи пісні про вітер?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, за яким планом проводять спостереження за погодою та неживою природою рідного краю.


1. Робота за підручником (с . 30-31)— Пригадайте, що належить до неживої природи.— Розгляньте малюнки на с. ЗО. З яких показників складається погода?

Робота в групі— Роздивіться малюнки і розкажіть, як Сонце впливає на:

• тривалість дня і ночі в різні пори року;• температуру повітря вдень і вночі;• хмарність, опади і вітер;• стан водойм та ґрунту в різні пори року?

— Народ споконвіку спостерігав за змінами погоди в різні пори року. Це було вкрай необхідно, бо від погоди залежав не тільки врожай рослин, а й життя людей у давнину. Тому кожна прикмета перевірялася впродовж тривалого часу і нарешті дійшла до нас. Тепер ви спробуєте перевірити, чи справджуються народні прикмети про погоду, чи ні.

— Розгляньте фотографії на с. 31. Дослідіть народні прикмети.• Про Сонце. Захід сонця червоний і незахмарений — буде ясно і вітряно.• Про температуру повітря. Температура повітря у другій половині дня

різко падає — будуть заморозки.• Про хмарність. Дрібні «баранці» вкрили все небо — буде дощ.• Про опади. Якщо від крапель дощу на воді утворюються бульбашки — на

довгу негоду.• Про вітер. Вітер посилився — погода погіршиться.



1. Д ля допитливихЗміну погоди можна визначити і за поведінкою акваріумних рибок. Якщо

вони плавають біля самої поверхні води, очікується негода. А якщо вони риються на дні в піску — буде гарна погода.

Пасічники знають: бджоли не летять у поле на негоду. Адже багато квіток перед дощем закриваються, тож нектару бджолі не набрати.

Дата,

Клас

33

2. Розгадування кросворда «Прогноз погоди»

1) Летить коник, басує, полем-до лом пустує.Ніхто його не впіймає, ніхто його не загнуздає. (Вітер)

2) У річці купалася, у хмарі ховалася,Від блискавки-грому полинула додолу.На землю спустилася — на сто крапель розбилася. (Гроза)

3) Сидить дід за подушкамиІ стріляє галушками. (Град)

4) Не сніг, не л ід , а взимку дерева прикрашає. (Ін ій )

5) Хто малюнки на вікні уночі зробив мені? (Мороз)

6) Щ о сходить без насіння? (Сонце)

7) Я падаю на ваші хати.Я білий-білий, волохатий.Я прилітаю вам до ніг,А називаюсь просто — ... (сніг).

8) Вранці хтось в саду бродив і намисто загубив.Потім сонечко гуляло, намистинки позбирало. (Роса)

9) Мене просять і чекають,А як прийду — утікають. (Дощ)

10) То чорні, то сині по небу ходили,А як набив їх вітер — сльози розпустили. (Хмари).


— Для чого люди спостерігають за погодою?— Які народні прикмети передбачення погоди ви запам’ятали?— Назвіть народні прикмети передбачення хорошої погоди.— Назвіть народні прикмети передбачення негоди.


— Дізнайтеся, які народні прикмети про погоду знають ваші рідні. Чи справджуються ці прикмети? Чому?

— Дізнайтеся, як реагують на зміну погоди тварини. Проведіть спостереження за деякими з них і перевірте. Розкажіть про це своїм однокласникам.

— Користуючись джерелами інформації, знайдіть додаткові відомості про те, як за поведінкою рослин і тварин люди передбачають погоду. Поділіться здобутою інформацією з однокласниками.

34

Зустріч 14. ПЕРЕВІР СЕБЕ: ЩО Я ЗНАЮ ПРО ВПЛИВ СОНЦЯ НА ПРИРОДУ І ПОГОДУ. ЯКІ РОСЛИНИ І ТВАРИНИ ДОПОМ АГАЮ ТЬ ЛЮДЯМ ПЕРЕДБАЧАТИ ПОГОДУ?

Мета: узагальнити знання учнів за темою; ознайомити з рослинами і тваринами, які допомагають людям передбачати погоду; вчити знаходити необхідну інформацію в різноманітних джерелах знань; розвивати пам'ять, логічне мислення; виховувати розуміння необхідності вивчення теми для загального рівня розвитку.

ХІД уроку

I. ОРГА Н ІЗАЦ ІЙ Н И Й М О М ЕН Т


Перевірка домашнього завдання— Які народні прикмети про погоду знають ваші рідні. Чи справджуються

ці прикмети? Чому?— Розкажіть, як реагують на зміну погоди тварини.— Розкажіть про те, як за поведінкою рослин і тварин люди передбачають

погоду.


— Прогноз погоди має велике значення для сільського господарства, транспорту, людини.

Але прогнозувати погоду можуть не тільки люди.Сьогодні ви дізнаєтесь, які рослини і тварини допомагають людям перед

бачати погоду. А також перевірите, що ви знаєте про вплив Сонця на природу і погоду.


1. Розповідь учителя— Здавна люди помітили, що поведінку багатьох тварин можна використо

вувати для завбачення погоди.Мурашки поспішають до мурашника, ховаються в ньому — на негоду:

сильний дощ, вітер. Устроміть гілочку в мурашник: якщо мурашки піднімуться по ній високо — потеплішає, низько — поліпшення погоди не передбачається.

Передбачають погоду і свійські тварини.Спостерігайте за кішкою. На холод вона тулиться до чогось теплого чи

згортається клубочком, утикається мордочкою в лапки. Перед гарною погодою вмивається, лиже лапку, а в ясну днину здебільшого йде з дому.

Передбачають погоду і свійські птахи.Кури перед дощем чистять пір’я, «купаються» в піску, кудахчуть. Якщо

під час дощу кури ховаються в сухе місце,— дощ падатиме недовго, бродять — негода затримується.

Провісниками погоди є також рослини.Перед затяжною негодою крапельки соку з ’ являються на листках ка

штанів, «плачуть» осокори. В очікуванні дощової погоди не розкривають свої бутони троянда, шипшина. А якщо рано-вранці розгортаються віночки нагідок, мальви, гвоздики — погода буде ясною.


Дата,

Клас

35


1. Робота за підручником (с 32-33)

Перевірна роботаЯкщо ви правильно відповісте на всі запитання, то не лише отримаєте від

мінну оцінку, а й доведете, що ви розумієте, як Сонце впливає на природу та погоду.

1) Оберіть правильну відповідь. Яку форму має Земля?а) Круглу;б) кулясту;в) плескату.

2) Уважно роздивіться малюнки.Що на малюнках зображено неправильно?

3) Прочитайте записи температури: 0“, + 3°, - 7 е, +14°, -20°.4) Що сталося б, якби вода не мала здатності випаровуватися?5) Порівняйте малюнки. На якому малюнку зображена хмарна погода, а на

якому — похмура?6) Фотозагадка. Яка погода насувається?

2. Міні-проект. Будьмо знайомі! (Походження назв рослин і тварин)— Навколо нас — безліч рослин і тварин. Усі вони мають свої назви. На

приклад, великі качани всім відомого овоча — капусти — нагадують голову. Виявляється, назва рослини походить від латинського слова «капут», що означає «голова».

Влучні назви давали люди і тваринам. Наприклад, жук-олень має великі розгалужені щелепи, які нагадують оленячі роги. Довжина комахи разом з «рогами» становить 7,5 сантиметри.

Народна назва лелеки — «чорногуз», бо в нього біла шия, груди, вся передня частина тулуба, а хвіст — чорний.

Підготуйте відомості про назви інших рослин і тварин.Обговоріть у класі інформацію, яку ви здобули.Проведіть презентацію роботи, тобто представте її класу.


— Пригадайте, що нового про природу та погоду ви тепер знаєте.— Що вам запам’яталося, сподобалося найбільше?— Про що захотілося розповісти своїм друзям?— Що вас уразило?— Які знання ви зможете використати у щоденному житті?— Хто, крім людей, може пророкувати погоду?— Назвіть ознаки погіршення погоди.— Назвіть прикмети поліпшення погоди.


С. 32-33.

36

ОСІННЯ МАНДРІВКА

Зустріч 15. ЯКІ В ОСЕНІ ПРИКМЕТИ?

Мета: ознайомити учнів з осінніми місяцями; розкрити історію походження назв місяців осені; вчити описувати красу природи восени та позитивні емоції, які вона викликає; розвивати уяву, фантазію, мовлення, спостережливість, пам'ять; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання— Які пори року ви знаєте?— Що є причиною зміни пір року?

2. Робота над загадкоюЗвучить музика П. І. Чайковського «Пори року. Жовтень. Осіння пісня»,

вчитель читає загадку.

• Без пензлика, без олівця Розфарбувала деревця.Сумно у гаях блукає,Жовті шати одягає.Золотисту стелить постіль,Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

— Які слова допомогли вам відгадати загадку? (Розфарбувала, жовті шати одягає, жде білу сестрицю.)


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся які зміни природи відображені у назвах осінніх місяців.


1. Робота за підручником (с 34-41)— Розгляньте малюнки у підручнику. Поясніть народну мудрість: «Осінь

іде, за собою дощ веде».— Прочитайте завдання для ведення спостережень восени за неживою

і живою природою.— За таблицею розкажіть, як спостерігати за природою восени, які явища

відбуваються у неживій природі» у житті рослин і тварин.— Поміркуйте, коли закінчується літо? Які ознаки літа можна ще поба

чити у вересні? Які ознаки осені з’являються у вересні?— Осінь — це шлях, який проходить природа від літа до зими. Розгляньте

художню галерею Матінки Природи (с. 38). Що зобразили художники? Складіть речення.

— Прочитайте, про що розповідають назви осінніх місяців (с. 39-40). Розкажіть про кожний місяць за фотографіями.

Робота в парі— Прочитайте мудрі народні вислови про осінні місяці, поясніть їх.

Дата,

Клас

37

Творче завдання. Складання казки про осінь (с.41) (див. Д о да то к на с. 18)

Робота в групі

Звозить вересень в комори Кавуни і помідори,Спілих яблук, груш і слив Ц іл і гори натрусив.І вантажить гарбузи На машини і вози...Йде до гаю, де гриби Виростають щодоби.На чолі іскриться піт —Сто турбот і сто робіт.

М . Сингаївський

— Складіть розповідь на тему «Чому ми любимо осінь».— Розгляньте фотографії на с. 41. На які періоди поділяють осінь? Підсумок. Осінні місяці: вересень, жовтень, листопад. Восени дні стають

коротшими, а ночі — довшими. Сонце піднімається на небосхилі вже не так високо, як улітку, тому його промені слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується, з’являються перші заморозки.



Гра «Добери назви місяців»1)... — рум’янець року.2 )... — жовтню син, а зимі рідний брат.3 )... стелить землю листям, а ... — снігом.4)... пахне яблуками, а ... — капустою.5)... ходить по краю та й виганяє птахів із гаю.


— За якою порою року йде осінь?— Скільки осінніх місяців? Назвіть їх.— Який з цих місяців вінчає початок осені, який — середину, а який

є передвісником зими? (Вересень — початок осені, жовтень — середина, листопад — кінець цієі пори року.)


С .38-41.— Під час екскурсії, прогулянок, дорогою до школи (додому) спостерігайте

за змінами у живій і неживій природі у різні пори року (місяці). Свої спостереження записуйте у зошит. Обов’язково зазначайте дату побаченого. За можливості, фотографуйте або замальовуйте побачене.

— Вигадайте символи для осінніх місяців. Порівняйте, чим відрізняютьсяМІЖ Собою ОСІННІ МІСЯЦІ.

38

Мета: дослідити, які зміни відбулися в осінній природі, у житті тварин і рослин; занотувати свої спостереження, узагальнити і зробити висновки; розвивати спостережливість; виховувати пізнавальний інтерес.

ХІД уроку

I. О З Н А Й О М ЛЕН Н Я З П РАВИЛАМ И ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ЕКСКУРСІЙ У П РИ РОДУ

1. Перебуваючи в природі — у ліеі, на луці, біля озера чи річки — не завдавай природі шкоди, не порушуй взаємозв’язків у ній.

2. Намагайся не витоптувати траву, не ламати гілки з дерев. Не зривай квітів для букетів. Букети краще складати з рослин, які виростила людина.

3. Не дозволяй нікому брати до рук пташині яйця, пташенят, звірят: людський запах відлякує диких тварин, дорослі тварини можуть покинути своїх малят, вони стануть легкою здобиччю хижаків.

4. Не залишай після себе слідів перебування у природі: сміття (пакети, залишки їж і, бляшанки) забери із собою. Не розпалюй вогнища поблизу дерев.

5. Після повернення з екскурсії в природу обов’ язково вимий руки.— Не забруднюйте природу, забирайте сміття із собою, щоб викинути у від

веденому місці.

II. О ЗНА Й О М ЛЕН НЯ ІЗ З АВДАНН ЯМ И ДЛЯ СПОСТЕРЕЖ ЕНЬ [с. 42-43)

Спостерігай за погодою вдень. Яка висота Сонця на небосхилі? Як змінилася температура повітря? Яке повітря (сухе, чисте, прозоре)? Що ти можеш сказати про стан неба (безхмарне або хмарне, хмари низько чи високо, частково чи суцільно вкрили небо)? Чи є вітер? Який (холодний чи теплий, сильний чи слабкий)? Чи часто бувають опади? Чи висихають калюжі після дощу? Чи змінилася тривалість дня і ночі?

Встанови, як змінилося забарвлення листків на деревах і кущах. На яких кущах дозріли плоди? З яких дерев і кущів почало опадати листя? Як змінилися трав’янисті рослини?

Навчися розпізнавати дерева і кущі за зовнішнім виглядом: за стовбуром, листками, плодами.

Які трав’янисті рослини є в лісі, в парку? Навчися їх розпізнавати. Розглянь хвойні дерева. Порівняй ялину і сосну (за стовбуром, корою, гіл

ками, хвоїнками, шишками).Помилуйся вбранням дерев, кущів. Які почуття у тебе викликає осіннє

різнобарв’я рослин?Прислухайся до звуків. Чи чути пташині голоси? Яких птахів можна по

бачити в природі (у лісі, парку) у цей час? Спостерігай за їхньою поведінкою.Спостерігай за поведінкою комах. Яких ще тварин можна зустріти у цей

час у лісі, у парку?Про свої спостереження у природі запиши у зошиті.Як ви вважаєте, чому спостереження за природою потрібно проводити

у певній послідовності, за планом?

III. СЛУХА НН Я ВІРШІВ ПРО ОСІНЬ

Під час екскурсії бажано, щоб прозвучали поезії про осінь.

Зустріч 16. ЕКСКУРСІЯ. ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУВАЮТЬСЯВ ПРИРОДІ ВОСЕНИ?

Дата,

Клас

39

О С ІН Ь

Висне небо синє, синє, та не те!Світить, та не гріє сонце золоте.Оголилось поле од серпа й коси;Ніде приліпитись крапельці роси.Темная діброва стихла і мовчить;Листя пожовтіле з дерева летить.Хоч би де замріла квіточка одна;Тільки червоніє, що горобина.Здалека під небом, в вирій летючи,Голосно курличуть журавлів ключі.

Я. Щоголів

ОСІНЬ

Листячко дубове, листячко кленове Жовкне і спадає тихо із гілок.Вітер позіхає, вкупу їх згортає Попід білу хату та на моріжок.Айстри похилились, ніби потомились,Сонечка нема. Спатоньки пора!А красольки в’ял і до землі припали,Наче під листочком вогник догора.

К. Перелісна

IV. РОБОТА В ГРУПАХ

Дослідження краще проводити у групах.

1-ша група — дослідники рослин.Завдання

• Описати, які дерева ростуть на заданій ділянці;• дослідити, з яких дерев уже опало листя, а на яких залишилося;• дослідити, на яких деревах і кущах листя залишилось зеленим;• визначити, у якому стані знаходяться трав’янисті рослини.

2-га група — метеорологи.Завдання

• Скласти опис погоди за поданим планом План

1)Стан неба.2) Висота Сонця.3) Температура повітря.4) Опади.• Визначити, які зміни відбулися у погоді порівняно з літом.

3-тя група — дослідники тварин.Завдання

• Дослідити, які комахи ведуть активний спосіб життя;• яких птахів можна спостерігати на шкільному подвір’ї;• пригадати, яких інших тварин можна побачити в опал ому листі.

V. П ІДБ И ТТЯ ПІДСУМ КІВ. РЕФЛЕКСІЯ

Групи, які виконали своє завдання, обмінюються картками з іншими групами. Наприкінці уроку відбувається обговорення результатів досліджень, спостережень, узагальнюються матеріали, підбиваються підсумки проведеної роботи.

КласМета: ознайомити учнів з прикметами та ознаками осені; вчити помічати їх у природі,

спостерігати за природою свого краю восени; розвивати спостережливість, пам'ять; виховувати любов до природи.

Зустріч 17. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ НЕЖИВА ПРИРОДА ВОСЕНИ? Дата

Хід уроку

I. О РГА Н ІЗАЦ ІЙ Н И Й М О М Е Н Т


Перевірка домашнього завдання— Яку пору року змінює осінь?— Скільки осінніх місяців? Назвіть їх.— Який з цих місяців вінчає початок осені, який — середину, а який

є передвісником зими? (Вересень — початок осені, жовтень — середина, листопад — кінець цШ пори року.)


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про стан неживої природи восени.


1. Робота за підручником (ь 44-45)— Пригадайте! Чим нижче опівдні розташовується Сонце, тим довшою

стає тінь від гномона. Унаслідок зменшення полудневої висоти Сонця в неживій природі відбуваються зміни тривалості дня і ночі.

— Роздивіться малюнки на с. 44 і розкажіть, чи світло на вулиці, коли ви вранці прокидаєтеся, чи ввечері лягаєте спати. Пригадайте, як було влітку та на початку осені?

— Коли день осіннього рівнодення? По скільки годин тривають день і ніч? Що відбувається з днем і ніччю впродовж жовтня і листопада?

— Поміркуйте над змістом народних висловів: «Листопад уриває дня та ночі додає»; «Листопадовий день, що заячий хвіст».

— У листопаді світанок із сутінками в полудень зустрічаються.Восени дні стають короткими, тому на Землю потрапляє все менше і менше

тепла і світла.Синьокрила Сойка допитується: «Як змінюється температура повітря впро

довж осені? Як це впливає на стан неба і хмарність? Чи часто восени випадають дощі? Чи часто буває вітряна погода? ь.

Робота в групі. Змагання «Х т о найспостережливішийу класі?»— Коли була остання гроза?— Коли вперше цієї осені був заморозок на ґрунті?— Скільки днів цієї осені були із ранковими туманами?— Скільки було дощових днів?— Чи була на небі після дощу райдуга?Переможцем стає той, хто ретельніше за всіх веде записи у своєму кален

дарі погоди.



1. Літературна хвилинка— Про осінь Т. Г. Шевченко сказав так:

41

Минає літо, шелестить Пожовкле листя по діброві,Гуляють хмари, сонце спить.

— Про які ознаки осені ви дізналися? Які з них відбуваються у неживій природі?

День був ясний, сонячний і теплий. Надворі стояла суша. Небо синіло, як літом. Сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Половина листя на вербах уже пожовкла, але на тополях лист зеленів, ніби влітку. Якби не жовте листя в садах, то можна було б подумати, що надворі справжнє літо. Тільки зелена низька озимина нагадувала про осінь. (І. Нечуй-Левицький)

— Який місяць осені описаний у цьому творі? За якими прикметами ви дізналися? Які з цих змін відбуваються у живій природі? у неживій?


• Голі поля, мокне земля,Дощ поливає. Коли це буває? (Восени)

• Летить орлиця по синьому небу,Крила розкрила, сонце закрила. (Хмара)

■ Невидимка ходить в гаї,Всі дерева роздягає. (Осінь)

• Коли нема — чекають,Коли прийду — тікають. (Дощ)

• Рукавом махнув —Дерево зігнув. (Вітер)

3. Тестування— Підкресліть прикмети осені.

• Ночі стали темні і довгі;• вранці заморозки;• сонце піднімається вище на небосхилі;• червоніє і облітає листя з осики;• птахи висиджують пташенят;• часто гримлять грози;• моросять дощі;• весело співають пташки.


— Як змінюється восени висота сонця в небі і тривалість дня? До чого це призводить?

— Назвіть декілька осінніх явищ в неживій природі.— Які опади бувають восени?


С. 44-45.— Дізнайтеся, що таке бабине, або вдовине, літо. Складіть про нього роз

повідь.

42

Зустріч 18. ЯКІ ОСІННІ ЯВИЩА ВІДБУВАЮТЬСЯ У Ж И ТТІ РОСЛИН?

Мета: ознайомити учнів з осінніми змінами в житті рослин; вчити спостерігати за рослинами восени; розвивати спостережливість, увагу, мовлення, мислення; вчити бачити красу природи восени.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Розкажіть, що таке бабине, або вдовине, літо.— Відгадайте загадку.

• Жовте листячко летить, під ногами шелестить.Сонце вже не припікає. Коли, діти, це буває? (Восени)

— Як змінюється погода восени?— З чим пов’язані ці зміни?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що життя рослин восени залежить від стану неживої природи.


Робота за підручником (с. 46-47)— Які зміни відбуваються в неживій природі восени?— Розгляньте малюнки на с. 46. Синьокрила Сойка цікавиться: «Як змі

нюється вигляд рослин восени? Коли достигають плоди й насіння на деревах і кущах?».

— Роздивіться фотографії з осінніх виставок квітів і розкажіть: які трав’янисті рослини доцвітають восени? Які осінні квіти вам подобаються? Пригадайте їхні назви.

— Розгляньте малюнок на с. 47. Чи у всіх рослин листя забарвлене однаково?

— Чому зелене забарвлення листя змінюється на жовте, жовтогаряче, синьо-фіолетове?

— Доведіть, що листя на деревах і кущах забарвлюються по-осінньому не одночасно. Чому восени опадає листя з дерев і кущів?

— Що таке листопад? Для чого він потрібен деревам?— Перевірте правильність прикмети.Якщо восени листки у берези й дуба опадають не повністю — зима буде

лютою.Підсумок. Достигання плодів і насіння, пожовтіння листя та листопад —

це осінні явища в житті рослин.

Фізкультхвилинка


1. Робота за репродукцією картини І. Левітана «Золота осінь»— Як ви гадаєте, до якого місяця осені цей пейзаж найбільше підходить?— Яку назву цій картині ви б дали?— Яку назву дав їй художник? Чому?— Які почуття викликає цей пейзаж?

Дата,

Клас

43

— Чому так у народі кажуть: «Сидить осінь на горбочку, вишиває лісові сорочку»?

— А чому восени листочки змінюють колір?— Зелений колір листю надає хлорофіл. Улітку хлорофілових зерен утво

рюється багато, а восени тепла і світла менше, тому і хлорофілу утворюється менше. Крім хлорофілу в листях є речовини жовті, червоні, жовтогарячі.

Не всі дерева і кущі перефарбовують своє листя. Зеленим обпадає листя ясена, вільхи, бузку.

Цікаво зн ати!Листя, що впало, теж приносить користь. Розкладаючись, вони збагачують

ґрунт добривами. Крім того, щільний килим торішнього листя служить хорошою перешкодою для дощової і паводкової води, не дає струмкам розмити родючий шар. Покриті першим снігом опале листя — ця «ковдра» для тих, хто залишився зимувати на поверхні ґрунту.

2. Гра «Поясніть прислів 'я»• Осінь на рябому коні їздить.


— Які явища відбуваються з рослинами восени?— Чому відбувається листопад у дерев і кущів?— Чи є рослини, які на зиму не скидають листя?— Яке значення має листопад для життя дерев і кущів?


С. 46-47.— Складіть розповідь «Осіннє життя рослин».


1. Гра «О бери зимову ознаку»— Підкресліть ознаки зими.Довгі ночі, короткі дні. Сонце добре світить і гріє. Сонце низьке над го

ризонтом. Всі дерева стоять голі. Птахи прилітають з вирію. Небо низьке, сіре, непривітне. Уночі бувають заморозки. Температура повітря вдень і вночі нижче 0°. Сніг укрив замерзлу землю. Ґрунт замерз. Водойми вкриті льодом.

2. Вікторина «Зима»• Щедре випадання снігу називають... (снігопад).• Підвищення температури вище за нуль градусів в холодну пору року. (Від

лига)• Пухнаста снігова бахрома на деревах і дротах. (Паморозь)• Вода, що з’явилася під час відлиги, і підталий сніг замерзають. На дорогах

утворюється кірка з льоду. Це явище називається... (ожеледиця).• Про що це прислів’я: «Сам біжить, а стояти не дозволяє*? (Мороз)• Снігопад при сильному вітрі називається... (заметіль).

3. Гра «Доповни приказки»Взимку сонце світить, та__.__рік кінчає, а зиму починає.

44

Зустріч 19. ЯК РІЗНЯТЬСЯ РОСЛИНИ ЗА ТРИВАЛІСТЮ Ж ИТТЯ?

Мета: сформувати в учнів поняття про однорічні і багаторічні рослини; навчити наводити приклади однорічних та багаторічних рослин своєї місцевості; розвивати вміння порівнювати, виділяти істотні ознаки; виховувати самостійність, прагнення знаходити відповіді на поставлені запитання, бережливе ставлення до рослин.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Що відбувається з деревами і кущами восени?— Що відбувається з трав’янистими рослинами восени?— Розкажіть складену розповідь «Осіннє життя рослин*.— Чим відрізняються між собою дерева, кущі і трав’янисті рослини?


— Не схожі між собою рослини і за тривалістю життя.Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які рослини належать до однорічних,

а які — до багаторічних.


1. Робота за підручником (с. 48-49)— Розгляньте малюнки на с. 48. Пригадайте, як за будовою відрізняються

між собою дерева, кущі та трав’янисті рослини.

Робота в парі— Складіть описи дерева, куща та трав’янистої рослини, використо

вуючи допоміжні слова: стовбур, головний, багато стовбурів, немає головного, дерев'янистий, соковитий, трав'янистий.

— Сонечко Семикрапочка роздивилася фотографії рослин і поцікавилася: «Як швидко після садіння рослини починають давати плоди?».

— Скільки років доведеться чекати, поки яблунька дасть плоди?— А кущі смородини й аґрусу?— А солодка духмяна садова суниця?— А врожай помідорів й огірків, кавунів і динь?— На які групи розподіляються рослини за тривалістю життя?— Які рослини тільки багаторічні?— Вік багатьох дерев дуже довгий, набагато довший, ніж вік тварин і лю

дини. Якщо кінь або собака можуть дожити до 15-20 років, то для дерева — це тільки дитинство. Сосна вважається дорослою у 70 років, а дуб — не раніше, ніж у 100 років. Можна зустріти дуби, яким понад тисяча років.

Для допитливихВ Україні на Запоріжжі росте 800-літній дуб, під яким запорізькі козаки

писали листа турецькому султанові. Заввишки дуби іноді досягають 40 м.— Які рослини й однорічні, й багаторічні?

Робота в групі— Хто пригадає більше назв рослин та загадок про них. До якої групи за

тривалістю життя вони належать?— Роздивіться фотографії і розкажіть: однорічні чи багаторічні рослини

зображені на фотографіях?

Дата,

Клас

45

Підсумок. Серед рослин є багаторічні, дворічні та однорічні рослини. Дерева і кущі — багаторічні рослини. Трав’янисті рослини бувають багаторічними, дворічними та однорічними.



Робота над загадками• Хто ховає під кущі наші супи та борщі? (Картопля)■ Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)• Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква)• Під лопухом зелене яйце з хвостом. (Огірок)

■ Сидить Марушка в семи кожушках,Хто ї ї роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

■ Зелена, а не гай,Біла, а не сніг,Кучерява, а без волосся. (Береза)

■ Я найпершим зацвітаю Синім цвітом серед гаю.Відгадайте, що за квітка,Бо мене не буде влітку. (Пролісок)

• На сонечко я схожий І сонечко люблю.За сонцем повертаю Голівоньку свою. (Соняшник)

• Із зеленої сорочки,Щ о зіткав весною гай,Б ілі дивляться дзвіночки.Як зовуть їх , відгадай! (Конвалії)

• У зеленім кожушку,Костяній сорочці,Я росту собі в ліску,Всім зірвати хочеться! (Ліщина)

• Навесні цвітуть мої свічі,Заглядають сонцю в вічі, а під осінь ті свічкиВдягнуть з голок кожушки. (Каштан)

— Розподіліть рослини, що ви відгадали, на однорічні і багаторічні.— Поясніть, чому горох — однорічна рослина, морква — дворічна, про

лісок, картопля — багаторічні трав’янисті рослини.


— Що нового про рослини ви дізналися на уроці?— Які бувають рослини за тривалістю життя?— Наведіть приклади однорічних рослин.— Наведіть приклади багаторічних рослин.


С .48-49.— Наведіть приклади однорічних та багаторічних рослин, які гарно цві

туть. Дізнайтеся, як за ними доглядати.

46

Зустріч 20. ЯК РОЗМНОЖУЮТЬСЯ РОСЛИНИ?

Мета: повторити знання учнів про будову рослини; ознайомити зі способами розмноження рослин; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати інтерес до життя рослин.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Розкажіть, що ви вже знаєте про рослини?— Наведіть приклади однорічних та багаторічних рослин, які гарно цві

туть. Розкажіть, як за ними доглядати.— Поміркуйте, чи бувають у рослин «діти»?— Де ви спостерігали, що у рослин є «діти»? Розкажіть.


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, якими способами розмножуються рослини.


1. Робота за підручником [с.50-51)— Роздивіться малюнок на с. 50 і розкажіть, яку будову мають квіткові

рослини. Як вирощують пшеницю? Які органи волошки забув намалювати художник?

— Відгадайте загадку.• Одне кинеш — цілу жменю візьмеш. (Зерно)

— Сойка Синьокрила поцікавилася: «Щ о таке живець? Як розмножувати рослини живцями?»

— Живець — це відрізана від рослини ділянка стебла або листка, яка має здатність укорінюватися. Живці бувають листковими та стебловими.

— Розгляньте малюнки на с. 51 та дізнайтеся, як розмножуються пелан- гонія (герань) і сансев’єра.

— Поміркуйте: чому сансев’єру називають ще щучим хвостом, а пеларгонію — калачиком?

Підсумок. Рослини розмножуються насінням, стебловими і листковими живцями.

2. ФІзкульхви линка


Вікторина— Відгадайте загадану рослину, назвіть способи ї ї розмноження.

• Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. (Суниця)• Стоїть при дорозі на одній нозі, голова мала, а в ній — тьма. (М ак)

• Весною зеленіла,Влітку загоріла,Восени наділаЧервоні корали. (Горобина)

• Квітка ця на сонце схожа,На олію вона гожа,

Дата,

Клас

47

Жовті пелюсточки має,їх до сонця повертає. (Соняшник)

■ Там, де в яр Травиця збігла,Красувалась Куля біла.НалетівЖартун-вітрисько,Щ ось травиці Пошушукав...І знялося з кулі Триста Спілих БілихПарашутів. (Кульбаба)

• Сидить панна у світлиці молода, червонолиця.Хто до неї завітає — вітамінами вгощає. (Морква)


— Що нове про рослини ви дізналися на уроці?— Наведіть приклади рослин, що розмножуються коренем.— Наведіть приклади рослин, що розмножуються стеблом.— Наведіть приклади рослин, що розмножуються насінням.


С. 5 0 -5 1 .— Запропонуйте своїм рідним розмножити ваші улюблені кімнатні рос

лини. Підкажіть їм, як це можна зробити.


Гра «П ідкресли потрібне»— Підкресліть природні явища, характерні для весни.

• З’явилися бруньки на деревах;• ведмідь спить у барлозі;• білка запасає їжу;• з’явилися комахи;• тане сніг;• мороз;• жарко;• льодохід;• опадає листя;• листопад;• йдуть дощі;• метуть заметілі;• яскравіше світить сонце;• дзюрчать струмки;• сонце світить, але не гріє;• прохолодно;• земля вкрита снігом.

48

Зустріч 21. ЯК РОЗСЕЛЯЮТЬСЯ РОСЛИНИ? Дата

Мета: повторити знання учнів про будову рослини; ознайомити учнів зі способами поширення рослин; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати інтерес до життя рослин, прагнення більше дізнаватися про таємниці природи.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Які кімнатні рослини є у вас удома?— Як ви розмножуєте ваші улюблені кімнатні рослини?— Які є інші способи розмноження рослин?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про способи поширення плодів і насіння у природі.


1. Робота за підручником (с. 52-53)— Пригадайте, про кого так кажуть?

• Дихають, ростуть, а ходити не можуть. (Рослини)— Розгляньте малюнки на с. 52. Сонечко Семикрапочка цікавиться; «Як

рослини поширюють своє насіння?».— Розкажіть, як тварини поширюють плоди і насіння. Розкажіть, як

плоди і насіння поширюються вітром.— Розкажіть, як деякі рослини самі розкидають своє насіння.— Роздивіться малюнки і складіть за одним із них (на вибір) розповідь про

розселення рослин. Кого використовує насіння лопуха як транспортний засіб?



1. Тестування

1) Як поширюється насіння?• Кульбаба:

а) вітром;б) водою;в) тваринами.

• Реп’ ях:а) вітром;б) водою;в) людиною і тваринами.

• Сосна:а) вітром, птахами, тваринами;б) птахами;в) водою.

2) Вітром поширюється насіння:а) вишні;б) кульбаби;в) реп’яха.

Клас

49

2. Гра «Д одай словечко»— Вставте у речення пропущені слова з довідки.Для поширення насіння рослини мають різні пристосування: насінина

клена — ..., лопуха — ..., кульбаби — ... (Парашу тики, крильця, гачечки)

3. Гра «Угадай казку»— Згадайте казки, у яких ви зустрічалися з плодами. Назвіть ці плоди,«Принцеса на горошині» — ... (біб). (Г.Х.Андерсен)«Ріпка* — ... (ріпа).«Горбоконик» — ... (зерно). (П.Єршов)«Попелюшка» — ... (гарбуз). (Ш .Перро)«Пригоди Чиполліно» — ... (помідор, вишня). (Дж. Родарі)

4. Дослідницький практикум. Як зберігати в домашніх умовах плодита насіння?Насіння і плоди слід зберігати в сухому, але прохолодному місці на про

тязі. Краще — в мішечках з тканини, паперових пакетах, коробках, банках. Вони мають знаходитися окремо від речовин зі специфічними запахами — гасу, нафталіну, парфумів тощо.


— Розкажіть, як тварини розповсюджують насіння рослин.— На що схожі плоди клена, ясена? (На крильця. Вони переносяться

вітром.)— А як розповсюджуються плоди горобини, калини, обліпихи? Вони ж

такі привабливі! (Птахами)— Які ще способи поширення плодів і насіння у природі ви запам’ятали?


С .52-53.— Дізнайтеся, яким рослинам допомагає поселятися на нових місцях

вітер, яким — тварини, а яким — люди?

50

Мета: с ф о р м у ва ти в у ч н ів у я в л е н н я п р о гр и б и ; н а в ч и т и р о з р із н я т и їс т ів н і і н е їс т ів н і

гриби; розвивати пізнавальну активність дітей, уміння спостерігати; виховувати повагу і любов до природи, культуру поведінки.

Хід урокуI. О РГА Н ІЗАЦ ІЙ Н И Й М О М Е Н Т


1. Перевірка домашнього завдання— Яким рослинам допомагає поселятися на нових місцях вітер, яким —

тварини, а яким — люди?2. Робота над загадкою

• І великі, і маліПовдягалися в брилі,І дощу ці одноніжки Не бояться ані трішки.Л іс — улюблений їх край.А як звуться, відгадай! (Гриби)

— Які слова допомогли назвати відгадку?— Звісно, багато хто з вас знають не лише назви грибів, але й можуть від

різнити різні гриби один від одного.


— Сьогодні ви дізнаєтеся правила збирання грибів та навчитеся розпізнавати їстівні та отруйні гриби.

IV. ВИВЧЕННЯ НО ВО ГО М АТЕР ІА ЛУ

1. Робота за підручником [с. 54-55)— Розгляньте малюнки. Пригадайте, чи доводилося вам разом із дорос

лими збирати гриби? Скільки грибів назбирав казковий чоловічок?— Як гарно в лісі! А ще краще, коли йдеш лісом й час від часу натрапляєш

на гриба. Але потрібно добре знати, коли, де, і які гриби збирати.— Коли грибів у лісі найбільше?— Де треба шукати гриби?— Запам’ятайте приказкиї

• Де дуби, там і гриби.■ Гриби — діти затінку.• Гриб сам не росте ніколи, коло нього і другий з’ явиться поволі.

— Запам'ятайте', гриби не належать ані до рослин, ані до тварин. Це окрема група організмів. Для багатьох грибів домівка — ліс.

Дослухайтеся до порад їжачка Хитрячка. Якщо зібрався у ліс по гриби, потрібно знати, які з них їстівні, а які — отруйні. Справжнім грибникам потрібні не тільки знання, а й пильність.

Будьте обережними! Отруйні гриби маскуються під їстівні.— Розгляньте таблицю на с. 55. Сатанинський гриб нагадує білий гриб.

Червоний мухомор має дуже яскравий вигляд, його з іншими грибами сплутати важко. Однак, і він дещо схожий на червоноголовця. Бліда поганка схожа на зелену сироїжку. Опеньок несправжній лісовий подібний до опенька осіннього справжнього.

— Але не варто збивати чи розчавлювати отруйні гриби. їх їдять кабани, лосі, олені, борсуки, білки й дрібніші тварини.

Зустріч 22. ЧОМ У ВОСЕНИ ДОБРЕ ЗБИРАТИ ГРИБИ?Клас

Дата,

51



1. Гра «В ліс за грибами»На дошці — зображення кошика.— Відгадайте загадки (під час відгадування до кошика прикріплюються зо

браження відповідних грибів).• Із своїх найперших днів

Це найбіліший із грибів.По властивостях він цінний,Лікар від хвороб відмінний. (Білий гриб)

• Слизьку шапку одягнув,І під деревом заснув...З задоволенням збирають І на зиму закривають. (Маслюк)

• Під березою грибочок,Поряд мама і синочок...З деревом вони куми,Добре знаємо їх миі (Підберезники)

2. Гра «їстівне — неїстівне»Учитель промовляє назви грибів. Якщо гриб їстівний, діти плескають у до

лоні. Якщо гриб неїстівний — тупотять.Маслюк, мухомор, опеньки, білий гриб, бліда поганка, несправжні

опеньки, сироїжки, груздь, підосичник, підберезник.

3. Гра «Хто більше?»Виграє той, хто назве більше грибів.— Чому люди так назвали гриби: рижик, підберезник, підосичник, ли

сичка, маслюк?

4. Робота над народними прикметами, пов'язаними зі збиранням грибів• Багато мошок — готуй козубок.• Перший туман літа — грибна прикмета.• Затягнулися дощі — груздів не чекай.• Потрібно раніше встати, щоб грибів набрати.


— Які бувають гриби?— Назвіть їстівні гриби свого краю.— Назвіть отруйні гриби свого краю.— Продовжіть правила збирання грибів:

• Зрізай гриби...• Збирай тільки...• Не знищуй...


— Складіть пам’ятку для грибників-початківців.

• Обліпили всі пеньочки Мами, тата, сини й дочки:Наче нитки, всі тоненькі,Вишукані й чепурненькі. (Опеньки)

• Ц і грибочки невеличкі,Із близнючок в них сестрички.По лісах мандрують пішки,Носять рижі босоніжки. (Лисички)

• Добра людям помічниця:Є їй чим в житті гордиться!У теплицях місце має —Йод в собі для нас тримає! (Печериця)

52

Мета: ознайомити учнів з осінніми змінами в житті комах і риб; показати зв'язок змін уж итті тварин восени зі змінами в неживій природі й у світі рослин; продовжити формування вмінь аналізувати, порівнювати і виділяти істотні ознаки; виховувати естетичні почуття.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Розкажіть, яку пам’ятку для грибників-початківців ви склали.— Які особливості рослин восени?— З чим пов’язані зміни в житті рослин?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як комахи і риби восени готуються до зими.


1. Робота за підручником (с. 56-57)— Розгляньте малюнки на с. 56. Пригадайте, чим схожі всі комахи між

собою. Наведіть приклади комах, яких ви могли побачити влітку.— Відгадайте загадки.

• Ш ість ніг без копит,Ходить — не стукотить.Літає, а не птиця,Може догори ногами вчепиться. (Комахи)

• Ніс довгий,Голос тонкий,Хто його вб’є,Свою кров проллє. (Комар)

• У л іс і біля пня — біготня.Народ робочийВесь день клопоче. (Мурашки)

— Сонечко Семикрапочка запитує: «Де живуть комахи, зображені на фотографіях? Чим вони живляться? Як змінюється життя комах восени?».

— Розкажіть, куди діваються комахи з настанням холодів? Чому вони ховаються?

— Відгадайте загадку!

• Пані в срібнім жупані,Хвостом махне — глибоко пірне. (Риба)

— Що розповідає Карасик Золотенко про осінні зміни у житті риб?— Від чого залежить спосіб життя риб? Які риби не втрачають активності

та бойового духу восени? Які риби залягають спати в глибокі зимувальні ями на дні водойм, зарившись у мул? Де перебувають до весни водяні тварини?

— Порівняйте зовнішню будову павука і комахи водомірки й установіть, чи належать павуки до комах. Чи доводилося вам улітку рибалити разом із дорослими?


Зустріч 23. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ Ж ИТТЯ КОМАХ І РИБ ВОСЕНИ?Клас

Дата,

53


Міні-проект. Як го тую тьс я до зими бджоли?

• Зимою спить, • Не мотор, а шумить,Літом бринить, Не пілот, а летить,Понад квітами літає, Не гадюка, а жалить. (Бджола)Медок збирає. (Бджола) 0

* У садку малии Микитка• Я труд поважаю, Захотів зірвати квітку,

Все літо літаю А вона його вкусила.У поле, до гаю, Щ о за квітка це була?Збираю медок Це не квітка, а... (бджола).Із різних квіток.Кого не злюблю, * У вишневому садкуТого жалом колю. (Бджола) П1СЄНЬКУ таку.

— Джу-джу-джу —• Стоїть завод у полі. На весь садок.

Який? А це секрет. Нам нектар, а вам медок.Працюють в ньому бджоли, А ж тремтять довкруг гілки.Виготовляють мед. (Вулик) То збирають мед... (бджілки).

— Як називається продукт, який бджоли дають людям? (М ед)— Бджола — медоносна комаха. Вона збирає квітковий нектар і пере

творює його на мед. Мед — дуже цінний продукт. Бджоли запилюють сільськогосподарські культури, завдяки чому значно підвищується їх урожайність.

Готуючись до зими, бджоли не впадають у сплячку. З настанням холодів вони перестають рухатися, збиваються в купу, зігріваючи одна одну. А в цей час продовжують живитися медом і цукровим сиропом, який їм спеціально постачають бджолярі. А скупчуються вони на листках, які утворені чашечками з воску і називаються стільниками. Бджоли затикають прополісом усі щілини, зменшують льоток (віконечко, через яке влітають і вилітають з вулика).

Прикмети• Якщо бджоли вилітають вранці-рано — на ясну погоду.■ Якщо довкола квіток жовтої акації багато комах — на ясну погоду.• Бджоли скупчилися на стінках вулика — на велику спеку.

П рислів’я• Бджоли раді цвіту, а люди літу.


— Яких комах ви знаєте? (Мурашки, мухи, колорадські жуки, сонечка, джмелі, бджоли)

— Куди зникають комахи восени?— Чому комахи ховаються восени?— Що роблять бджоли з настанням холодів?— А як люди допомагають бджолам готуватися до зими? (Утеплюють ву

лики, годують бджіл сиропом.)


— Роздивіться фотографії і складіть розповідь про казкове та реальне життя мурах.

54

Мета: ознайомити учнів із життям птахів восени, зі змінами, що відбуваються в їх житті; показати зв'язок змін у житті птахів зі змінами в природі; вчити наводити приклади перелітних й осілих птахів своєї місцевості, пояснювати причини відльоту птахів у вирій; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати; формувати навички охорони природи на прикладі птахів.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Які зміни відбуваються в природі з настанням осені?— Куди зникають комахи восени?— Розкажіть про казкове та реальне життя мурах.— Чим живляться птахи? (Різними комахами, жуками, жабами)— То що ж робити птахам? (Відповіді дітей.)


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про життя перелітних та осілих птахів восени.


1. Робота за підручником (с. 58-59)— Пригадайте характерні ознаки в будові птахів.— Як зміни в неживій природі впливають на життя птахів?— Як осінні явища у житті рослин впливають на птахів? Яких птахів було

помітно в лісах, садах, на городах, луках, біля водойм улітку?— Роздивіться фотографії на с. 58 і розкажіть, чи вам доводилося бачити

цих птахів пізно восени чи взимку в рідному краї? Чому?— Яких птахів називають перелітними?— Що є причиною відльотів птахів? Доведіть, що птахи відлітають не всі

одночасно, а поступово. Які птахи найдовше тримаються на наших водоймах?Підсумок. Осінні перельоти — це природне явище в житті птахів, присто

сування до зими.— Чому Синьокрила Сойка ніколи не відлітає у вирій?— Яких птахів називають осілими?— Розгляньте фотографії на с. 59. Чим схожі і як відрізняються між собою

ґава (сіра ворона), грак і галка?



1. Гра «Хто більше?»— Назвіть перелітних птахів. Виграє той, хто назве більше.

2. Робота в групах. Гра «Посади птахів до годівнички»— Будьте уважними! Поміркуйте, які птахи осілі, а які — перелітні. Вибе

ріть тільки осілих— зимуючих.1-ша група — ластівка, горобець, голуб, зозуля, дятел, омелюх.2-га група — журавель, синичка, жайворонок, сорока, снігур.3-тя група — зяблик, лелека, ворона, галка, соловей, дятел.

Зустріч 24. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ВОСЕНИ Ж ИТТЯ ПТАХІВ?Клас

Дата,

55

4-та група — шпак, горобець, ластівка, омелюх, голуб.5-та група — журавель, синичка, жайворонок, сорока, снігур.Підсумок. Перша причина відльоту птахів — це голод, нічим живитися,

немає комах. А зимувати залишаються ті, що живляться різним насінням, рештками рослин.

3. Тестування1) Птахів змушує летіти у вирій:

а) голод;б) холод.

2) На південь відлітає:а) синиця;б) ластівка;в)дятел.

3) Горобці, галки, ворони — це:а) перелітні птахи;б) зимуючі птахи.

4) Яка з цих пташок перелітна?а) Ластівка;б) сорока;в) ворона.

5) Птахів, які восени відлітають, а навесні повертаються у свої краї, називають:а) зимуючими;б) перелітними.

6) Назвіть зимуючого птаха:а) горобець;б) лелека;в) зозуля.


— Наведіть приклади перелітних птахів своєї місцевості.— Наведіть приклади осілих птахів своєї місцевості.— Поясніть причини відльоту птахів у вирій.


С .58-59.— Дослідіть! Які птахи живуть поруч із житлом людей восени?

56

Клас

Дата,

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання— Що примушує птахів відлітати у вирій?а) Голод;б) голод і холод;в)холод;г) мрії побачити далекі краї.— Розкажіть, які птахи живуть поруч із житлом людей восени.

2. Гра «Знайди "зайве"»• Шпак, ластівка, ведмідь, грак.• Бабка, метелик, заєць, бджола.

— До якої групи тварин ми відносимо ведмедя, зайця? (До звірів.)


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як звірі восени готуються до зими.


1. Робота за підручником (с. 60-61)— Пригадайте характерні ознаки в будові звірів. Як зміни в неживій при

роді впливають на життя звірів? Як осінні явища у житті рослин впливають на поведінку звірів?

— Розгляньте картину в художній галереї Матінки-Природи. Яку осінь зобразив художник?

— Що розповів їжачок Хитрячок про осінні турботи різних звірів? Щ о таке линяння?

Підсумок. Накопичення запасів жиру та линяння — це осінні явища у житті звірів.

— Відгадайте загадку.• Маленький, чорненький, сліпенький, горбатенький, все поле переорав.

(Кріт)Зображувальний ряд: купка землі і кріт.— Чому легко знайти місця поселення крота? Де він живе? Коли найактив

ніше риє?Що є основною його їжею? Який улюблений делікатес крота? Доведіть, що

кріт, так само як і їжак, належать до комахоїдних — миролюбних м’ясоїдів.— Чи впадає кріт у зимову сплячку?— Розгляньте фотографії на с. 61. Що ви знаєте про життя інших звірів во

сени?— Вовк, лисиця, заєць, лось ведуть активний спосіб життя. Заєць їсть

узимку кору дерев. Вовк узимку майже завжди голодний, тому він пробігає десятки кілометрів, перш ніж йому вдасться кого-небудь вислідити. Узимку він не погидує з’ їсти навіть мишу, птаха й мертву тварину, хапає собак, що

Мета: ознайомити учнів із життям звірів восени, зі змінами, що відбуваються в їх житті; вчити наводити приклади тварин, які змінюють забарвлення хутра; готують запаси кормів; готуються до зимової сплячки; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати; формувати навички охорони природи на прикладі звірів.

Зустріч 25. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ВОСЕНИ Ж ИТТЯ ЗВІРІВ?

57

заґавилися, коло житла людини. Лисиця полює мишей. Опустивши низько голову, вона бігає підтюпцем по снігу, прислухаючись, чи не пискне полівка. Зачувши писк, кидається в сніг і хапає здобич. Лисиця ловить куріпок, які ночують під снігом. Часто підкрадається в село за домашньою птицею.



Робота над загадками

• Прийшла кума із довгим віником На бесіду із нашим півником.Схопила півня на обід,Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

• По гілках вона стрибає.Хоч сама мала на зріст,Та великий має хвіст.Як намисто, оченята.Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

• Я — вухастий ваш дружок,В мене сірий кожушок,Куций хвостик, довгі вуса,Я усіх-усіх боюся. (Заєць)

■ Хоч у нього шуба є,Та як холод настає,Він не їсть тоді, не п’є,І не ходить, не гуляє,А у лігво залягає. (Ведмідь)

■ Котиться клубочок,Зовсім без ниточок.Замість ниточок —Триста голочок. (їжак)

— Які з цих тварин змінюють забарвлення хутра?— Які з цих тварин готують запаси кормів?— Які з цих тварин готуються до зимової сплячки?


— Якою новою інформацією ви поповнили свій багаж знань?— Що цікавого запам’ятали про звірів?— Наведіть приклади тварин, які змінюють забарвлення хутра?— Наведіть приклади тварин, які готують запаси кормів?— Наведіть приклади тварин, які готуються до зимової сплячки?


С. 60-61.— Роздивіться ілюстрації і складіть природознавчу казку або розповідь

про осінні турботи мишей чи їжаків.

58

Мета: розширити знання учнів про взаємозв'язки між неживою природою, рослинами і тваринами восени; вчити міркувати, порівнювати, робити висновки, спираючись на життєвий досвід; виховувати любов до природи.

Хід уроку



Перевірка домашнього завданняСлухання вірша Грицька Чупринки «Осінь».

ОСІНЬ

Чорний степ на виднокрузі,Густо стелиться туман,Ніби злився в чорній тузі З сірим небом океан.Кожна хмарка, кожна смуга Сипле крапельки на низ;Плаче осінь, ллється туга Морем виплаканих сліз.Осінь-зрадниця снує;На поляни крізь тумани Дрібний дощик сипле, б’є.

— Про які зміни в неживій природі йдеться у вірші?— Як вплинули зміни, що сталися восени в неживій природі, на життя

рослин?— Які звірі роблять на зиму запаси корму?— Що таке линяння у тварин?— Як змінюється під час линяння хутро у звірів? Наведіть приклади.— Які звірі відкладають запаси жиру? Для чого?— Які звірі впадають у зимову сплячку?— За якими звірами ви спостерігали восени? Розкажіть про свої

спостереження.— Розкажіть казку або оповідання про осінні турботи мишей чи їжаків.


— Сьогодні ви дізнаєтеся про взаємозв’ язки між неживою природою, рослинами і тваринами.


1. Робота за підручником (с. 62-63)— Пригадайте, як змінюється полуднева висота сонця восени? Як це

впливає на тривалість дня та температуру повітря?— Розкажіть Сонечку Семикрапочці, як зміни в неживій природі

впливають на рослини.— Вам відомо, що без неживої природи: сонячного світла, тепла, води,

повітря не можуть жити рослини, тварини, люди.

Робота в групі— Роздивіться малюнки на с. 62 і складіть за ними розповідь про осінні

зміни у неживій і живій природі.

Зустріч 26. ЯКІ ІСНУЮ ТЬ ЗВ'ЯЗКИ МІЖ НЕЖИВОЮТА ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ? Клас

Дата,

59

Робота в парі— Поясніть, як збирання врожаю залежить від погоди.— Рослини і тварини також пов’язані між собою. Птахи, звірі живляться

насінням і плодами рослин. Вони розносять плоди і насіння на далекі відстані і сприяють поширенню рослин у природі.

Існують тварини, які їдять інших тварин. Наприклад, лисиці полюють на зайців. Для вовків гарна здобич — козулі. Як називають зв’ язки між живими організмами?

— Розгляньте малюнки на с. 63 і розкажіть, як пов’язані між собою рослини і тварини, зображені на малюнках? (Миш і полюбляють зерно, а за мишами полює лисиця. Для оленя соковита травичка — найсмачніший корм. Зграї вовків можуть уполювати оленя. Хоча вовк менший за оленя, але хижак.)

— Поміркуйте, які ланцюги живлення можна скласти?— Запам’ятайте: ланцюг живлення починається з рослини.— Сонечко Семикрапочка нагадує: за характером живлення тварин поді

ляють на рослиноїдних, м’ясоїдних і хижих. Є ще і всеїдні тварини.— Які з тварин в ланцюгах живлення, належать до рослиноїдних, а які —

до хижих?

2. Ф ІЗК УЛЬХВИЛИ НК А


1. Робота в групах— Спробуйте навести приклади ланцюгів живлення у природі.— Складіть ланцюг живлення в осінньому лісі. Поясніть твердження:

♦ У природі все пов’язане».Підсумок. У природі між собою пов’язана нежива і жива природа, рослини

і тварини, різні тварини.

2. Гра «П родовж ланцю г живлення»Морква, заєць,...Сіно, козуля,...


— Наведіть приклади взаємозв’язків між неживою і живою природою.— Що таке ланцюг живлення?— Наведіть приклади, як пов’язані рослини і тварини.— Наведіть приклади, як пов’язані різні тварини.


С. 62-63.— Розкажіть, як пов’язані рослини, рослиноїдні та хижі тварини. Нама

люйте ланцюг їхнього живлення. Пригадайте казки про їхнє спільне життя.

60

Зустріч 27. ЯКІ ОСІННІ ТУРБО ТИ У ЛЮ ДЕЙУ МІСТАХ І СЕЛАХ ВОСЕНИ? Клас

Дата,

Мета: о б го в о р и т и з у ч н я м и , ч и м за й м а ю ть с я л ю д и в м іс т і та се л і в о с е н и ; р о з в и в а т и

логічне мислення; розширювати світогляд; виховувати бажання допомагати дорослим.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Розкажіть, як пов’язані рослини, рослиноїдні та хижі тварини. Скда-

діть ланцюг їхнього живлення. Пригадайте казки про їхнє спільне життя.


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які дарунки і турботи приносить людям осінь.


1. Робота за підручником (с. 64-65)— Розгляньте малюнки на с. 64. Пригадайте, які рослини належать до ди

корослих, а які — до культурних? Де зростають дикорослі, а де — культурні рослини?

— Сойка Синьокрила запитує: «Яку пору року і чому називають щедрою порою? Які дарунки припасла осінь у лісах, садках, на городах і полях?». Складіть розповіді про дари лісів, садів, городів, ланів.

— Відгадайте загадки.• Баран у коморі, а роги надворі. (Буряк)• Є коси, та не з волосся, є зерна та не з колосся. (Кукурудза)• Заглядає у віконце на високій ніжці сонце. (Соняшник)

Робота в групі— Хто пригадає більше загадок про культурні та дикорослі рослини, які

восени радують людей багатим урожаєм?— Розгляньте фотографії на с. 65. Які турботи приносить листопад людям

у містах і селах?— Дослідіть! Чи справджуються народні прикмети про погоду?

• Восени один день сонце блисне, а три дні дощ кисне.• Горобина вродила рясно — на дощову осінь.• У вересні на дубах жолудів багато, то буде сувора зима.

— Розгляньте фотографії. Поясніть і запам’ятайте приказку.• Осінь каже: « Берися до роботи, бо зима скоро прийде».



Дослідницький практикумЯк зберегти в домашніх умовах плоди та насіння.— Восени ми із задоволенням ласуємо овочами і фруктами, які нам дарує

осінь. Усім хочеться, щоб смачні плоди були на столі якомога довше, тому їх заготовляють на зиму. Для цього треба знати, як правильно заготовлятиП Л О ДИ .

61

Дізнайся, які овочі, фрукти заготовляють у тебе вдома на зиму. Візьми участь у заготівлі плодів. Скористайся такими порадами.

Стиглі і непошкоджені плоди можна заморожувати в холодильнику. Овочі перед упакуванням бланшують, обдаючи окропом упродовж кількох хвилин (це робить дорослий), а потім ретельно висушують. Готують торбинки для заморожування — щільні й витривалі до низьких температур. Плоди розподіляють на порції, кладуть у торбинки, підписують дату замороження й кладуть до морозильної камери.

Дізнайся, як удома зберігають горох, квасолю, боби.


— Чому осінь називають щедрою?— Які осінні турботи у людей у містах і селах восени?


С. 64-65.— Складіть розповідь про те, як у вашій родині заготовляють на зиму

осінній урожай овочів та фруктів.


— Поясніть, чому весну вважають найвеселішою порою року.— Чому весняні місяці отримали такі назви. Із чим це пов’язано?— Назвіть основні ознаки кожного місяця. Спостерігайте, чи будуть вони

повторюватися з року в рік.1. Слухання вірша— Послухайте вірш А. Костецького і спробуйте запам’ятати якомога

більше ознак весни.

Все прокидається поволі,Зі сну зимового встає.Радіє гай, радіє поле,Земля поталу воду п’є.

Скресає і щезає крига,Бурульки падають з дахів.А вітерець прозорокрилий Додому підганя птахів.

У лісі, на галяві теплій,Поміж ялинок запашних,Уперше спалахнув метелик,Тендітний вогничок весни.

— Які ознаки весни ви запам’ятали?2. Гра «Назви "зайве" слово»

• Березень, січень, квітень, травень.• Ведмідь, їжак, журавель, білка.• Лелека, ворона, ластівка, лебідь.

3. Гра «П ідкресли прикмети весни»• Сонце світить яскраво;• небо ясне, блакитне;• теплий дощ;• збільшується тривалість ночі;• підвищується температура повітря;• прокидаються після сплячки тварини;• на деревах бубнявіють бруньки;• зацвітають проліски.

62

Мета: виховувати повагу і любов до природи, культуру поведінки; повторити, що від неживої природи залежить стан живої природи, а також діяльність людей восени; розвивати пізнавальну активність дітей; вчити розуміти, у чому полягає краса і багатство осені, правильно поводитися в природі восени.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Які осінні турботи у людей у містах і селах восени?— Розкажіть про те, як у вашій родині заготовляють на зиму осінній

урожай овочів та фруктів.


— Сьогодні ви доведете, що від неживої природи залежить стан живої природи, а також діяльність людей восени. Переконаєтеся у тому, що розумієте, у чому полягає краса і багатство осені, і знаєте, як потрібно правильно поводитися у природі восени.


1. Робота за підручником [с. 66-67)— Оберіть правильні відповіді на запитання наших героїв.

1) Рівнодення — це, коли:а) день триває рівно 10 годин, а ніч 14 годин;б) день і ніч тривають по 12 годин.

2) Які природні явища відбуваються у житті рослин восени?а) Розпускання листя на деревах і кущах;б) листопад;в) пожовтіння листя;г) достигання плодів і насіння.

3) Як розмножують рослини? Встанови відповідність.

1) Овочі на городах а) живцями.

2) Кімнатні рослини б) насінням.

4) Які з грибів, що ти бачиш на фотографіях, їстівні, а які — отруйні?а) Білий гриб;б) опеньок осінній;в) лисички;г) бліда поганка.

5. Який птах не належить до перелітних?а) Соловейко;б) лелека;в) синиця;г) чапля.

6. Що трапиться, якщо восени зникнуть усі жолуді, горіхи та інші плоди?


Зустріч 28. ПЕРЕВІР СЕБЕ: ЩО Я ЗНАЮ ПРО НЕЖИВУТА ЖИВУ ПРИРОДУ ВОСЕНИ? Клас

Дата,

63


Робота над загадками про комах

• Серед л ісу горбик-дім,Тисячі живуть у нім.Працелюбні ці комахи:Добрі, щирі, розумахи... (мурахи).

• Тонкі ніжки, два крила,І за розміром мала.У кімнаті, надворі,Рідна нам, як комарі. (Муха)

• Фрукти, цукор полюбляє,Де солодке відчуває.В смужку в неї одежина,Із комах уся родина. (Оса)

• їх дружина кров з нас п 'є,В неї хист до цього є.Як над вухом запищить —Так і хочеться набить! (Комар)

■ По травичці, по землі Коні бігають малі.Іподромом для них луг,Не поставиш їх у плуг! (Коник-стрибунець)

■ У червоного маляткиНа спині краплинки-цятки:Чорні вуса, голова,Любить лагідні слова. (Сонечко)

• У живого гвинтокрила На спині прозорі крила.Кольорові шати,Любить мандрувати. (Бабка)

• Заповзята трудівниця,Вона праці не боїться.Дуже сильна ця комаха Називається... (мураха).

• В мене довгий хоботок,З квіт збираю я пилок.Щ е яскраві крильця маю,Безтурботно я літаю. (Метелик)

• В нього крила, в нього вуса,Трохи я його боюся.Як летить — так чути звук.Бронзовий великий... (жук).


Хвилинка милування природою— Помилуйся осінніми пейзажами (с. 67) та пригадай нашу осінню

дрівку.— Що тобі запам’яталося, сподобалося найбільше?— Про що захотілося розповісти своїм друзям?— Що тебе вразило?— Які знання ти зможеш використати у щоденному житті?— Тепер ти можеш вирушати у гості до зими.

ЗИМОВА МАНДРІВКА

Зустріч 29. ЯКІ ПРИКМЕТИ У ЗИМИ?

Мета: сформувати в учнів уявлення про характерні ознаки зими в неживій природі; розвивати спостережливість, вміння бачити прекрасне в усьому, що нас оточує; прищеплювати любов до природи.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Про яку пору року ми говорили на минулому уроці?— Назвіть осінні місяці.— Який самий листопадний місяць?— Яким був найхолодніший місяць?— Чому говорять: «В осінній час сім погод у нас»?— А яка осінь вам більше подобається — рання чи пізня?— Яка пора року настає після осені?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як зміни природи відбиваються на назвах зимових місяців.


1. Робота за підручником [с. 68-75)— Розгляньте фотографію на с. 68. Прочитайте народну мудрість. Які

зміни в природі відбуваються взимку?— Прочитайте завдання для ведення спостережень узимку за неживою

і живою природою на с. 70.— Як спостерігати за погодою взимку? Розгляньте зимовий календар при

роди на с. 70. Які природні явища відбуваються в неживій природі? в житті рослин? в житті тварин?

— Пригадайте, коли, на вашу думку, закінчується осінь? Які ознаки зими з’являються першими?

— Зима — це шлях, який проходить природа від осені до весни.— Розгляньте картини в художній галереї Матінки Природи (с. 72).— Розкажіть, які пейзажі зобразили художники.— Синьокрила Сойка запитує: «Про що розповідають назви зимових мі

сяців? Що називали груднем у давні часи? Чому? Чому перший місяць зими називали ще мостовиком?».

Дорожній майстер грудень мости будує всюди, вкриває ріки кригою, воює із одлигою.

Т. Коломієць

— Чому кажуть: «Січень — снігом січе»? Яка існує інша думка про походження назви місяця січня?

Сніжинки, сніжинки, сніжинки розсипала всюди зима.

Клас

Дата,

65

І жодної в літо стежинки від нашої хати нема.

В.Діденко

— Чому другий місяць року зветься лютий?

А лютує він тому, що на світі довго бути не доводиться йому.Хоче лютий, щоб на світі панувала вік зима.Та поволі сонце гріти починає крадькома.

Н. Забіла

Робота в групі— Прочитайте і поясніть зміст народних висловів про зимові місяці.— Пригадайте вірші та загадки про зиму.

Робота в парі— Складіть розповідь на тему: « Чому ми любимо зиму? * (За бажанням ви

користайте ілюстрації, вміщені в підручнику на с. 75.)

ЗразокЧОМ У Я ЛЮ БЛЮ ЗИМУ?

Я бачила, як білокоса чарівниця-зима прилетіла на білому коні. Торкнулася подихом верхівок дерев і кущів. І заіскрилися на них

кришталеві шати, срібні мережані пишні сукні. Землю вкрила теплою ковдрою.

Надворі пахне морозом. У високому холодному небі повільно пливуть хмари, ніби великі білі кораблі. Ясного дня сніжинки іскряться і стиха кружляють у вальсі.

Всі люблять зиму. Вона радісна і весела, вітряна і морозна. Іноді срібна і красива, а буває серйозна чи сварлива.

Анастасія БарбашоваДля допитливихРаніше вважали, що сніг — це замерзлі краплинки води, що падає він з тих

самих хмар, що і дощ. Нині вчені розгадали таємницю народження сніжинок.Водяна пара піднімається дуже високо над землею, де панує сильний холод,

і тут з неї утворюються крихітні крижинки-кристалики. Вони поступово ростуть і перетворюються на дивовижні шестикутні зірочки-сніжинки.


V. УЗАГАЛЬН ЕН НЯ Й СИ СТЕМ АТИ ЗАЦ ІЯ ЗНАН Ь [див. Д о д а т о к на с. 44)


— Що сталося з сонцем? (Сонце піднімається невисоко.)— Як це вплинуло на температуру повітря? (Мороз)— Як змінилися опади? (Снігопад)— Як змінилося небо? (Сірі, темні хмари.)— Що ми спостерігаємо на деревах і дротах у мороз? (Ін ій , паморозь)— А на вікнах? (Візерунки на склі.)— Що сталося на річках, озерах, ставках? (Л ід)


С .62-64.— Придумайте символи для зимових місяців. Порівняйте, які вони мають

відмінності.

66

Зустріч ЗО. ЕКСКУРСІЯ. ЯК СПОСТЕРІГАТИ ЗА ПРИРОДОЮ ВЗИМКУ? ПРАКТИЧНА РОБОТА. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ФОРМОЮ СНІЖ ИНОК

ЗА ДОПОМ ОГОЮ ЛУПИ

Мета: спостерігати за станом дерев і кущів, трав'янистих рослин, життям тварин, сніговим покривом; розвивати спостережливість, допитливість; виховувати пізнавальний інтерес.

Обладнання: лопата для розкопування снігу; вуличний термометр; лупа; годівниці і корм для птахів.

Хід урокуІ. РОБО ТА ЗА ПІДРУЧН ИК О М (с. 76-77)

Ознайомлення з планом проведення спостережень за природою1) Під час екскурсії до зимового лісу зверніть увагу на висоту сонця над гори

зонтом, стан неба, чи падає сніг. За допомогою снігової рейки (лінійки) виміряйте товщину снігового покриву в різних місцях — біля дерев і на відкритому місці. Чи однаковий він? Подумайте чому. Результати вимірювання запишіть у зошит удома.

2) Спостерігайте за рослинами. Які на вигляд листяні рослини? Чи всі скинули листки? Спробуйте визначити назви дерев: за залишками листя; за корою; за гіллям.Зимові гілки тільки на перший погляд здаються однаковими. Якщо при

дивитись уважніше, вони всі різні. У бруслини гілки зеленого кольору, черемхи — блискучо-коричневого, горобини — білувато-сірого, калини — жовтуватого. Багато гілок мають специфічні ознаки: колючки в шипшини й глоду, вузли в дуба.

Спробуйте розрізнити хвойні дерева: за хвоїнками, за корою, за шишками, за гіллям. Гілки ялин дуже пружні, під снігом за зиму вони опускаються, а влітку дерево стає струнким. Під час сильних морозів розтріскуються шишки в ялин і сосен. Насіння, повільно обертаючись, розлітається на невеликі відстані.

Розгребіть сніг до землі. Якщо побачите там зелені рослини, поміркуйте, чому вони не загинули під снігом.

3) Спостерігайте за птахами, білками. Придивіться до слідів. Яким тваринам вони належать?Прислухайтеся, чи шумить ліс, чи чути голоси птахів.Про свої спостереження у природі запишіть у зошиті.

4) На подвір’ї школи або в лісі поспостерігайте за сніжинками.Підставте рукавицю і спіймайте сніжинку. Тільки прикрийте ніс і рот

рукою, щоб від теплого дихання сніжна «зірочка» не розтанула. Уважно розгляньте ці крижані кристали. Що ви побачили?

Спіймайте сніжинку на долоню без рукавиці. Що відбулося зі сніжинкою? Чому?

Спіймайте нові сніжинки і розгляньте їх за допомогою лупи. Щ о ви помітили? Скільки у них промінців?

Спробуйте замалювати сніжинку, яка вам найбільше сподобалася, у блокноті. Організуйте у класі виставку малюнків сніжинок. Порівняйте їх із тими, які ви вирізали з паперу на уроці трудового навчання або якими прикрашали ялинку. Що між ними подібного? Прикрасьте своєю сніжинкою ялинку або вікно. Якими бувають сніжинки? Які сніжинки вам довелося побачити під лупою?

Розкажіть батькам про свої відкриття під час практичної роботи та про те, що ви дізналися про сніжинки.

Підготуйте загадки про сніжинки і загадайте їх однокласникам.

Клас

Дата,

67

II. ПРОВЕДЕННЯ СПОСТЕРЕЖ ЕНЬ

Спостереження краще проводити у групах.1-іиа група — метеорологи.Завдання

• Скласти опис погоди за поданим планом.План

1) Стан неба.2) Висота сонця.3) Температура повітря. (Вимірювання за допомогою термометра.)4) Опади.• Визначити, які зміни відбулися у погоді порівняно з осінню;• під лупу розглянути будову сніжинок;• поміркувати, яке значення має сніг узимку.

2-га група — дослідники рослин.Завдання

• За корою дерев, гіллям визначити назви дерев, які ростуть на заданій ділянці;

• оглянути гілки листяних рослин, знайти на них бруньки;• дослідити, на яких деревах листя залишилось зеленим;• визначити, у якому стані знаходяться трав’янисті рослини;• розкопати сніг, розглянути зимуючі трав’янисті рослини і кущі, подиви

тися, як виглядає листя;• після спостереження відповісти на запитання: «Чи міняють листя хвойні

дерева»?3-тя група — дослідники тварин.Завдання

• дослідити, які тварини ведуть активний спосіб життя;• чи помітили комах і чому;• чим харчуються птахи взимку;• як люди допомагають птахам перезимувати.

4-та група — народознавці.Завдання

• Пригадати, які є зимові народні прикмети.

III. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖ ЕНЬ. ПІД С УМ О К ЕКСКУРСИ

Під час перевірки спостережень учитель підкреслює, що у дерев, кущів і трав’янистих рослин є бруньки, з яких навесні розвинуться листя і паростки.

— Чому зимою рослини не замерзають?Учні розповідають про захисну роль снігового покриву, про те, що рослини

затримують здування снігу з поверхні землі.Учитель пропонує учням «послухати л іс ». Діти доходять висновку, що

взимку в лісі тихо, не чутно щебетання птахів. Потім учитель звертає увагу дітей на сліди птахів і пропонує пошукати їдальню дятла, повідомивши, що дятел розкльовував шишки в певних місцях.

Висновок: з приходом зими стало холодно, земля вкрилася снігом, листяні дерева і кущі стоять без листя, але вони продовжують жити, на них є бруньки, з яких навесні розвинеться листя.

— Зима — важка пора року для звірів і птахів, оскільки стає холодно, зменшується кількість корму, тому тварин треба підгодовувати.

Учні розвішують годівниці і насипають у них корм.

IV. ДО М АШ Н Є ЗАВДАННЯ

Зробити годівничку й підгодовувати птахів упродовж усієї зими.

68

Мета: розширити знання учнів про зміни в неживій природі взимку; дослідити особливості зміни стану води при замерзанні; розвивати творчі здібності учнів, спостережливість, мовлення, уяву; виховувати любов до рідної природи, почуття прекрасного.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Після якої пори року настає зима?— Назвіть основні ознаки зими.— Які символи для зимових місяців ви придумали? Порівняйте, які вони

мають відмінності.— Коли у цьому році випав перший сніг? Чому кажуть, що перший сніг за

вжди тане? Яку форму мають сніжинки?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про ознаки зими в неживій природі.


1. Робота за п ідручником (с . 78-79)— Пригадайте, коли вода перетворюється на лід?— Відгадайте загадки.

• Прозорий, мов скло, а не вставиш у вікно. (Л ід )• Сама є водою і по воді плаває. (Крига)

Дослідницька лабораторія. Утворення криги т а льоду— Розгляньте малюнки. Розкажіть, як утворюються крига та лід.

• При зниженні температури на поверхні води утворюється крига.• Згодом вся вода перетворюється на лід.• При охолодженні вода у твердому стані (крига й лід) розширюються.

— Розгляньте фотографії на с. 79. Синьокрила Сойка запитує: «Які явища відбуваються в неживій природі взимку? ►.

— Ознакою зими є утворення постійного снігового покриву та падіння температур до найнижчих показників. Тільки для зими характерні такі природні явища, як ожеледь та хуртовина.

Ожеледь — тонкий шар льоду на поверхні землі та на деревах. Ожеледь називають ковзалицею. Як ви гадаєте, чому?

Хуртовина, або, як на неї ще кажуть, хуга та завірюха — сильний вітер зі снігом, який утворює замети. Хуртовини можуть завдавати великих збитків природі й людям.

— Поміркуйте над змістом народних висловів.• Груднева днина куца: сюди тень, туди тень — та й минув день.• Зимовий деньок, як комарів носок.• На Новий рік додалося дня на заячий скік.

— Розгляньте малюнки-схеми на с. 79 і розкажіть: як змінюється тривалість дня взимку?

— 22 грудня — найкоротший день та найдовша ніч у році. Потому тривалість дня починає збільшуватися, а тривалість ночі — скорочуватися.

Зустріч 31. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ВЗИМКУ НЕЖИВА ПРИРОДА?Клас

Дата,

69

— Як змінюється температура повітря впродовж зими? Як це впливає на стан неба і хмарність? Що таке відлига? Чи часто буває вітряна погода?



1. Дослідницький практикум. Чому виникають іній на ґрунті і траві,паморозь на гілках дерев, бурульки на дахах?— Де в природі ви бачили лід? (На річці, в калюжі, бурульки, ожеледь, іній,

візерунок на вікнах.)— А ще бувають льодовики й айсберги. (Демонстрування ілюстрацій.)— З’ясуємо» чому виникають іній на ґрунті і траві, паморозь на гілках

дерев, бурульки на дахах?— Іноді взимку трапляється відлига. Як ви розумієте слово відлигаЧВідлига — тепла погода з таненням снігу, льоду.— Так, іноді пригріє сонечко, з півдня налетить вітер і принесе відлигу.

Сніг підтане, стане вологим, буде легко ліпитися. На дахах з’ являться бурульки. (Демонстрування ілюстрацій.)

— А після відлиги вдарить мороз — і на снігу утворюється тверда кірочка — наст, на дорогах — ожеледиця. На деревах і дротах утворюється пухнаста снігова бахрома — паморозь, а на ґрунті і траві — іній.

Напрочуд красивим стає все навкруги, особливо красиві дерева.

СловничокНаст — щільна кірка снігу на поверхні снігового покриву, що утворюється

в результаті підтавання і наступного замерзання снігу.Ін ій є тонким шаром крижинок, що утворюється на ґрунті з водяної пари.Паморозь є відкладеннями льоду на тонких і довгих предметах (гілках

дерев, дротах) при тумані.Бурулька — шматок льоду, що звисає з конструкції будівлі, дроту, гілки

дерева і т. д.

2. Бесіда про правила поведінки під час занять зимовими розвагами


— Що таке лід? (Замерзла вода.)— За яких умов вода перетворюється на лід, а лід стає водою?— Якби лід був важчий за воду, де б він знаходився в замерзаючій водоймі?

Як би це відбилося на мешканцях водойм?— Де ви бачили бурульки?— Коли вони з’являються?— Що таке бурулька? (Це замерзла вода.)— Що таке іній і паморозь?— Які ви запам’ятали правила поведінки на льоду під час катання на ков

занах, санках?


С. 78-79.— Порівняйте, як змінюється тривалість дня і ночі восени і взимку. Як ви

вважаєте, чому взимку складніше прокидатися вранці?

70

Мета: о з н а й о м и т и з о с о б л и в о с т я м и ж и т т я д е р е в , к у щ ів і т р а в у з и м о в и й п е р іо д ; в ч и т и

х а р а к т е р и з у в а т и стан д е р е в , ку щ ів , т р а в 'я н и с т и х р о с л и н у з и м к у ; р о з в и в а т и м о в

л е н н я , у в а гу , па м 'я ть , у я в у ; в и х о в у в а т и е м о ц ій н е с п р и й н я т т я п р и р о д и .

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання— Порівняйте, як змінюється тривалість дня і ночі восени і взимку. Як ви

вважаєте, чому взимку складніше прокидатися вранці?


• Всі пані скинули жупани.А одна пані в зеленім жупані. (Листяні дерева, ялинка, сосна)


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що допомагає рослинам пережити зиму.


1. Робота за підручником (с 80-81)— Розгляньте фотографії на с. 80. Пригадайте, як впливають на живу при

роду зміни, що відбулися в неживій природі? Яке значення має листопад для виживання взимку дерев та кущів?

— Яку новину розповіла Синьокрила Сойка?— Як пристосувалися до зими дерева?— Розгляньте фотографії. Як узимку виглядають гілочки з бруньками

у берези, липи, каштана? Як на зиму садівники укрили кущі троянд і порічок?— Як пристосувалися до зими трав’ янисті багаторічні рослини? Роз

гляньте малюнки. У таких рослин, як жоржини та гладіолуси, доводиться викопувати їх підземні органи — бульби й цибулини, щоб вони не підмерзли взимку.

— Як перезимовують однорічні рослини?— У яких трав’ янистих рослин листки всю зиму залишаються зеленими?— Розгляньте фотографії. Як відрізняються між собою сосна, ялина та

ялиця?

Робота в групі— Хто знає більше назв рослин. Як ці рослини підготувалися до зими?

Пам'ятка друга природиАби зберегти ліс, вибирай на Новий рік штучну ялинку!



Дослідницький практикум. Як зберегти ялинку перед новорічними святамиПоспостерігайте за ялинкою у новорічні дні. Підготуйте розповідь про но

ворічну ялинку за планом. Поміркуйте, як їй можна допомогти.Розгляньте новорічну ялинку, яку привезли у вашу школу чи до ватпої до

мівки. Це ялина чи сосна? Визначте її вік. Кожного року на дереві виростає

Зустріч 32. ЯК РОСЛИНИ ПРИСТОСУВАЛИСЯ ДО ЗИМИ?Клас

Дата,

71

одна лутовка (кільце) гілок. Отже, скільки лутовок на стовбурі — такий приблизно вік дерева.

Визначте приблизну висоту дерева, довжину гілок, цупкі чи гнучкі гілочки; які хвоїнки; деревце струнке чи із широкою кроною.

Опишіть або замалюйте прикрашену ялинку, які на ній іграшки, інші прикраси. Яку ще роль виконувала ялинка, окрім того, що прикрашала кімнату?

Як довго простояла ялинка в кімнаті? Який вона мала вигляд, коли з неї зняли прикраси? Де опиниться ялинка після новорічних свят?

У школі відбулося веселе новорічне свято. Чи варто ще й удома прикрашати ялинку? Чи можна замінити живу ялинку?


— Що дуже важливе для дерев узимку?— Чи ростуть дерева взимку?— Що відбувається з трав’янистими рослинами взимку?— Які трав’янисті рослини залишаються зеленими під снігом усю зиму?

Чому вони не гинуть у мороз?


С .80-81.— Які вічнозелені рослини є у вашій місцевості? Розкажіть про них.— Складіть історію про життя новорічної ялинки. Запропонуйте батькам

виготовити композиції із гілок хвойних дерев для зимових свят.

Д О Д А ТК О В И Й М АТЕРІАЛ

Виростіть ялинку самі!1) Приготуйте квіткові горщики, землю, шнурочки, поліетиленові мішечки,

камінці й насіння ялини.2) У кожен горщик покладіть по 2 насінини, які присипте п’ятисантиметровим

шаром землі.3) Горщик накрийте поліетиленовим мішечком і обв’яжіть шнурочком, щоб

земля залишалася вологою.4) Як тільки з ’являться паростки, мішечок зніміть і землю в горщику поли

вайте двічі на тиждень.5) Улітку рослинку можна виставити на вулицю (балкон чи сад) або переста

вити на підвіконня з північної сторони.6) Ялинку, яка підросте, можна висадити у відкритий ґрунт восени або на

весні. Для цього необхідно викопати досить глибоку ямку, рослину висадити в ґрунт разом із шаром землі і добре полити.Пам'ятайте! Якщо кожен із нас урятує маленьку сосонку або ялинку, то

через десятки років це відгукнеться в нашому серці вдячним і радісним дзвоником.

72

М ета: д о п о м о гт и у ч н я м сф о р м у в а ти у я в л е н н я п р о те , я к з м ін ю є т ь с я в з и м к у ж и т т я к о - ^ ЛЗС

м а х і п та х ів ; в ч и ти р о з п із н а в а т и з и м у ю ч и х п та х ів с в о є ї м іс ц е в о с т і; в и х о в у в а ти л ю

б о в і д б а й л и в е с т а в л е н н я д о т в а р и н .

Зустріч 33. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ВЗИМКУ Ж ИТТЯ КОМАХ І ПТАХІВ? Дата

Хід уроку

І. О РГА Н ІЗАЦ ІЙ Н И Й М О М ЕН Т


Перевірка домашнього завдання— Який зимовий місяць йде зараз?— Які ознаки зими в неживій природі?— Чи змінилося життя живої природи?— Як змінилося життя листяних рослин зимою?— Чому листяні рослини на зиму скидають листя?— Якими ми бачимо хвойні рослини взимку?— Розкажіть, які вічнозелені рослини є у вашій місцевості.— Розкажіть історію про життя новорічної ялинки. Які можна зробити

композиції із гілок хвойних дерев для зимових свят?— А як зимують трав’янисті рослини? (Наземна частина у трав’янистих

рослин відмирає на зиму.)— Чому ці рослини не замерзають узимку? (Сніг захищає їх від морозу.)— А як ви вважаєте, чи змінилося життя тварин зимою? (Так. У природі

все взаємозв’язано.)


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про зимове життя тварин.


1. Робота за підручником [с. 82-83)— Пригадайте, як зміни в неживій природі впливають на життя тварин?

Де заховалися родичі Сонечка Семикрапочки?— Прочитайте секрет від Синьокрилої Сойки (с. 82). У чому полягає цей се

крет?— Роздивіться фотографії і пригадайте, які птахи серед тих, що ви бачите

на фотографіях, належать до осілих. Яких птахів ви могли побачити по дорозі до школи?

— Що розповіла Синьокрила Сойка? Чому дятлів називають «санітарами лісу»? Що таке «дятлова кузня».

— Крім осілих птахів у лісах трапляються омелюхи і снігурі, які прилетіли до нас на зиму. їх так і називають — зимуючі птахи.

— Розгляньте фотографії на с. 83. Важко птахам узимку відшукувати корм. Особливо тоді, коли товста снігова ковдра вкриє землю. Ще гірше доводиться їм, коли ожеледиця скує льодяною кіркою все навкруги: і гілки на деревах і залишки бур’янів, що виглядають із-під снігу. Ось тоді справжня біда для всіх тварин починається.

Не забудьте повісити годівничку й підгодовувати птахів узимку. Поспостерігайте, які птахи прилітають до вашої годівнички. Чим живляться птахи взимку?

— Розгляньте малюнок на с. 83. Яких птахів ви бачите біля годівниці? Який корм вони полюбляють?

73

— Домовтеся, як узимку допомагатимете птахам, що прилітають на шкільне подвір’я, у сад.

Підсумок. Узимку життя птахів залежить від того, чи знайдуть вони корм. Кожен з нас може допомогти птахам пережити голодні часи.



1. Гра «Хто більше?»— Назвіть птахів, яких можна зустріти в лісі, у парку взимку. Виграє той,

хто назве більше.

2. Гра «Чи правильне твердження?»Сороки, галки, сірі ворони залишаються зимувати, бо в них не вистачає сил

для перельоту в теплі краї.

3. Гра «Перевір прикмети»• Снігурі прилетіли в грудні — зима буде суворою.• Горобці ховаються в затишок — на мороз і заметіль.

4. Гра «О плески»— Що ви покладете у годівничку птахам?Гарбузове насіння; пшоно; підсмажене соняшникове насіння; зерно;

крихти хліба; насіння бур’янів; солоне сало; насіння клена, кавуна, дині, конопель; цукерки.

5. Читання й обговорення вірша

ГОДІВНИЦЯ

Ми завчасно, як годиться, ледь упав легкий сніжок, змайстрували годівницю на зимівлю для пташок.І сьогодні у віконці бачать доня і синок, як природи охоронці прилітають у садок.О, горобчику й синичко, пам’ятаємо про вас: нам — турбота невеличка, вам — підмога в лютий час.

— Який корм ви кладете у годівниці? (Насіння, крихти хліба, зерно, крупу, шматочки сала...)


— Що нового дізналися на уроці?— Які птахи зимують у нас? Чим вони живляться?— Які птахи прилітають до нас з півночі? Чому?— Як ви допомагаєте птахам?


С .82-83.— За якими птахами ви спостерігали взимку? Розкажіть про свої

спостереження.— Складіть розповідь про зимове життя синичок, горобців та голубів. Як

ви вважаєте, чому вони не відлітають у теплі краї?

74

З у с т р іч 3 4 . ЯК ЗВІРІ ПРИСТОСУВАЛИСЯ ДО Ж ИТТЯ ВЗИМКУ? Дата

Мета: с ф о р м у в а ти в у ч н ів у я в л е н н я п р о те , я к з и м у ю т ь з в ір і; р о з в и в а т и м о в л е н н я , м и с - ^ ЛЗС

л е н н я ; в и х о в у в а т и д о п и т л и в іс т ь , л ю б о в д о т в а р и н , щ о м е ш ка ю т ь у л ісах .

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання— Розкажіть, за якими птахами ви спостерігали взимку.— Розкажіть про зимове життя синичок, горобців та голубів. Як ви вва

жаєте, чому вони не відлітають у теплі краї?

2. Гра «Так чи ні?»• Сонце стоїть низько на небосхилі. (Так)• Річки й ставки вкрились льодом. (Так)• Падають рясні дощі. (Н і. Сніг.)• Небо часто вкривають темні хмари. (Так)• Всі дерева стоять голі. (Ні. Хвойні дерева зелені.)• Повітря надворі тепле (Ні. Холодне.)• На землю падає сніг. (Так)

— Які зміни сталися в неживій природі з настанням зими? (Сонце з’являється ненадовго, піднімається невисоко, дає мало тепла і світла, похо лоднішало, річки замерзли, опади — сніг.)

— Безумовно, зміни в неживій природі вплинули на життя звірів.

III. ПО ВІДО М ЛЕН Н Я ТЕМ И І М ЕТИ УР О К У .........

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, хто із звірів залягає у сплячку, а хто продовжує вести активний спосіб життя.


1. Робота за підручником (с 84-85)— Пригадайте, як звірі восени готуються до зими. Чому вони накопичують

жирові запаси? Для чого звірі на зиму змінюють своє хутряне вбрання?— Роздивіться фотографії на с. 84 і порівняйте, як змінилося забарвлення

хутра у білки та козулі взимку? Чому?— Хутро у звірів узимку стає густішим, теплішим і набуває світлішого за

барвлення.— Як змінилося забарвлення хутра у лося, благородного оленя?— Що розповіла Синьокрила Сойка про зимове життя звірів?— Де взимку сплять їжаки? Чи роблять вони запаси на зиму? Які ще звірі

залягають на зиму спати?Зображувальний ряд: їжак у кублі під пеньком, борсук у норі, ведмідь

у барлозі.— Які звірі взимку ведуть активний спосіб життя?— Вепри вночі викопують цілі траншеї, вишукуючи під снігом жолуді. Або

влаштовують набіги на поля. Може, там випадково щось їстівне залишилося? ......Лисиці — мишкують, ловлять мишей під снігом. Хижаки вовки темними ночами бродять лісом у пошуках поживи. Велетні лосі поодинці і родинами хо- ......дять лісом, об’їдаючи кору і гілки осики, горобини, берези.

Усім звірам сутужно взимку із кормом. Тому, трапляється, тримаються вони там, де поживи більше, ближче до житла людини.

75

— Чому їжак узимку спить, а заєць — ні?— Складіть ланцюг живлення у зимовому лісі.



1. Гра «Т а к — ні»— Чи вірите ви, що...:

• взимку у ведмедиці народжуються ведмежата?■ білка всю зиму спить у дуплі?• заєць узимку живиться тими запасами, які він приготував з осені?• лисиця ловить мишей під снігом?

2. Робота в парах— Хто чим живиться?

Кора і гілки птахи

насіння і ягоди білки і птахи

горіхи кабани

жолуді лосі, зайці, олені

3. Тестування1) Хто живиться корою дерев?

а) Заєць;б) лисиця;в)вовк.

2) Хто взимку смокче лапу?а) Кабан;б) лось;в) ведмідь.

3) Хто найнебезпечніший ворог мишей?а) Кабан;б) лось;в) заєць;г) лисиця.


— Що нового дізналися на уроці?— Як переживають зиму звірі?


С. 84-85.— Пригадайте казки і мультфільми, у яких розповідається про зимове

життя звірів.

76

Мета: о б го в о р и т и з у ч н я м и , я к м о ж н а д о п о м о гт и т в а р и н а м ; р о з в и в а т и м о в л е н н я у ч н ів ;

в и х о в у в а т и л ю б о в д о т в а р и н , щ о м е ш ка ю т ь у л ісах .

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Як переживають зиму звірі?— Чи доводилося вам спостерігати за звірами у зимовому лісі, парку? Роз

кажіть про свої спостереження.— Пригадайте казки і мультфільми, в яких розповідається про зимове

життя звірів.— Поміркуйте, сліди яких звірів не можна зустріти в зимовому лісі.— Багато цікавого можна спостерігати в житті звірів узимку в природі. По-

різному переживають зиму звірі. Лютої зими звірам потрібна допомога людей.


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що тваринам — рибам, птахам та звірам — потрібно допомагати перезимувати.


1. Робота за підручником (с 86-87)— Пригадайте, як змінилося взимку життя риб у водоймах.— Чому Карасик Золотенко просить порятунку? Чому треба прорубати

в кризі ополонки?— Розгляньте фотографії на с. 86. Поміркуйте, чи відповідає дійсності зо

бражене на першій фотографії? З яким проханням звернулася Синьокрила Сойка?

— Не забувайте взимку підгодовувати птахів. їм так потрібна ваша допомога!

— Якого листа написав їжачок Хитрячок?— Чому звірі опинилися у небезпеці?— Для кого влаштовують годувальні майданчики?— Що викладають у годівниці?— Для чого слід покласти до годівниць кам’яну сіль?— Розгляньте фотографії на с. 87.— Як допомогти звірам, коли через глибокий сніг, мороз, хуртовини, оже

леді вони не можуть самостійно здобувати корми?— Дикі тварини взимку потребують піклування та охорони з боку людей!— Розгляньте фотографії.— Як люди дбають про свійських тварин узимку?— Чи змінюється взимку життя домашніх тварин?— Відгадайте загадку.

• Де кінчається алейка, стала хатка під дашком,і живе у ній сімейка, що годує нас медком. (Бджоли у вулику.)

— Узимку утеплюють вулики, зберігають вулики взимку у спеціальних приміщеннях, доглядають за станом бджолиних родин узимку.


Зустріч 35. ЯК ЛЮ ДИ ПІКЛУЮТЬСЯ ПРО ТВАРИН УЗИМКУ?Клас

Дата,

77


Слухання вірша

Холодно взимку зайчатам і білці, песику в будці, в сараї корівці...Мерзнуть у котика лапки і вуха, мерзне ворона в лиху завірюху.Як допоможемо дружно, малята, — виживуть взимку птахи і звірята.

Л. Левченко

— Люди дбають про лісових звірів узимку. Якщо у вашій місцевості е лісове господарство, вирішіть, як допомагатимете дорослим турбуватися про звірів узимку. Багато цікавого можна спостерігати в житті звірів узимку в природі. По-різному переживають зиму звірі. Лютої зими звірам потрібна допомога людей.


— Що нового дізналися на уроці?— Хто допомагає звірам узимку?


С. 86-87.— Напишіть листа до програми теленовин, у якому попросіть зробити

сюжет про допомогу тваринам узимку. Доведіть, що до цієї проблеми не можна залишатися байдужим.


Творча вправа «Розмальовка»— Згадайте, які шубки мають ці тварини взимку. Розфарбуйте звірів ко

льоровими олівцями.• Я веселенький звірок: плиг з ялинки на дубок. (Білка)• Влітку наїдається, взимку висипається. (Ведмідь)• Живе в лісі; хижа, дика, душить курей та індиків. (Лисиця)

■ Зимою в білому, як сніг,А літом в сірому гуляє.Вловить його ніхто не зміг,Тому що довгі ноги має. (Заєць)

78

Зустріч 36. ЯКІ ТУРБОТИ ПРИНОСИТЬ ЗИМА ЛЮДЯМ?

Мета: р о з п о в іс т и у ч н я м , я к зм ін ю є т ь с я ж и т т я л ю д е й у з и м к у в с е л і та в м іс т і; р о з в и в а т и

м о в л е н н я у ч н ів ; в и х о в у в а ти д о п и т л и в іс т ь .

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Прочитайте листа до програми теленовин.


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які турботи приносить зима людям.


1. Робота за підручником (с. 88-89)— Розгляньте фотографії зимового пейзажу на с. 88. Які природні явища

характерні для зими? Як змінилася температура повітря взимку?— Запам’ятай приказку!

• Стало біло навкруги — я розтрушую сніги, наганяю холоди, води сковую в льоди.Розгляньте фотографії. Як люди дбають про утеплення приміщень у себе

вдома та на роботі?— Необхідно дбати про утеплення приміщень. Для збереження тепла в при

міщеннях на зиму потрібно заклеювати вікна, зачиняти двері у під’ їздах.Розгляньте фотографії на с. 89. Розкажіть, що роблять узимку на вулицях

міста і села.— У місті снігозбиральні машини прибирають сніг з вулиць. Двірник по

сипає лід піском. У селі господарі чистять свої подвір’я від снігу, обтрушують сніг з молодих фруктових дерев.

— Скільки снігу випало взимку? Виміряйте за допомогою лінійки товщину снігового покриву.

Робота в парі— Складіть розповідь про те, як змінюється життя людини взимку в селі та

в місті.— Перевірте, чи справджуються зимові народні прикмети про погоду.

• Дим із димаря стелиться по землі — буде снігопад.• Якщо червоне сонце заходить не за хмару — завтра буде морозна погода.• Коли горобці принишкли — скоро піде сніг без вітру.• Граки, галки і ґави сідають на верхівки дерев — буде мороз, на нижні

гілки — вітер, на сніг — відлига.



Гра «Збери прикмету»

1) Синиця з ранку починає пищати — 1) буде сніг.2) Білка по верхівках скаче — 2) чекай морозу.3) Якщо ворони і галки в’ються в повітрі — 3) буде гарна погода.4) Ворони і галки сідають на землю — 4) до відлиги.

Правильні відповіді: 1-2; 2-3; 8—1; 4-4.

Дата,

Клас

79


— Які турботи приносить зима людям?


С .88-89.— Дізнайтеся, які народні прикмети про погоду взимку знають ваші рідні.

Чи справджуються ці прикмети? Чому? Поміркуйте і розкажіть, за що люблять зиму люди?


1. Робота в парах— Підкресліть весняні явища.

• Постійний сніговий покрив.• Відлига.• Відтавання ґрунту.• Снігопади.• Льодохід.• Заморозки.• Повінь.

2. Гра «Продовж речення»— Ці речення поповнять ваші знання про ознаки весни.Піднялося вище... (сонечко).Почав танути... (сніг).На горбках з’явилися перші... (проталини).Весело задзвеніли... (струмочки).

3. Робота в групахКожна група отримує картку з ознаками весни в неживій природі. Завдання', дібрати відповідні слова.Навесні природа прокидається від зимового сну.Сонце піднімається___ над горизонтом і день стає_____ .Люди знімають зимові шуби і шапки, тому що на вулиці стає___ .Сонце гріє сильніше, на річках починається_____.По весняному льоду ходити_____!Від снігу, що розтанув, і льоду водойми переповнюються і затоплюють

сушу, це явище називається___ .

4. Робота над весняними прикметами— Погода навесні мінлива. Поясніть прикмети, що завбачають погоду.

• Довгі бурульки — на довгу весну.• Ранній приліт граків — на теплу весну.• У квітні така погода, що раз сонце, а раз — негода.• Весною зверху припікає, а знизу морозить.

80

Зустріч 37. ПЕРЕВІР СЕБЕ: ЩО Я ЗНАЮ ПРО ПРИРОДУ ВЗИМКУ Дата. . .. Клас

Мета: п ід с у м у в а т и з н а н н я у ч н ів п р о п р и р о д у в з и м ку ; р о з в и в а т и н а в и ч к и с а м о с т ій н о ї

р о б о т и ; в и х о в у в а т и д б а й л и в е с та в л е н н я д о п р и р о д и .

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Які народні прикмети про погоду взимку знають ваші рідні?— Чи справджуються ці прикмети? Чому?— Розкажіть, за що люблять зиму люди?


— Сьогодні на уроці ви доведете, що розумієте, як нежива природа впливаєна стан рослин, життя тварин і людей узимку, і дізнаєтесь, як потрібно допомагати природі взимку. .......


1. Робота за підручником (с. 90-91)— Синьокрила Сойка пропонує вам поміркувати та обрати правильну від

повідь. ......1) Під час охолодження вода у твердому стані (крига й лід):

а) розширюється;б) стискається.

2) Що було б, якби восени з дерев та кущів не опало листя? .......3) Як рослини пристосувалися до зими?

а) рослини взимку знаходяться у стані спокою;б) триває розвиток рослин.

4) Яку групу птахів не можна побачити взимку в твоїй місцевості?а) Осілих;б) перелітних;в) зимуючих.

5) Які зі звірів залягають на зиму спати?а) Борсук;б) лисиця;в) їжак; .......г) ведмідь.

6) Що трапиться, якщо на зиму в приміщеннях не заклеїти вікна, а двері ......у під’їздах тримати відчиненими?



1. Хвилинка милування природою— Помилуйтеся пейзажами зимової природи та пригадайте нашу зимову

мандрівку.— Що вам запам’яталося, сподобалося найбільше?— Про що захотілося розповісти своїм друзям?— Що вас вразило?— Які знання ви зможете використати у щоденному житті?— Тепер вирушаємо у третю мандрівку — у гості до весни.

81

2. Проект «М оє дерево»

1) Ч итання віршів.

Усі дерева в інії —У білому, у синьому. Ростуть димки над хатами Стовпцями волохатими.

Л іс в ясних коронках у вікна зазира.Скрізь по вітах тонких самоцвітна гра. Снігурів червоних сонце золотить.

Гілки похитує вітрець, Снігур сніжок покльовує, А Морозенко — пустунець Нам вікна розмальовує.

А. Камінчук

В снігових затонах щогли верховіть.Сад у білій піні, в кризі небеса. Перехресних ліній розцвіла краса.

М. Рильський

МОРОЗЕНКО

Височенько чи низенько, Раз дихнув — і облетілиВ кожушку чи в шубі — Ж олуді доспілі,Умостився Морозенко Щ е дмухнув — і задзвенілиНа столітнім дубі. Віти посивілі.

От, мовляв, побавлюсь де я Потім дмухав без угавуЛистям лопотючим — І згори, і з долу,Та й дихнув собі знічев’я Шарпав крону кучеряву,Вітерцем колючим. Зовсім охололу.

П ісля хуги снігової Голо в л іс і й лузі.Тільки дуб стоїть, як воїн,В листяній кольчузі.

В. Скомаровський

2) Складання розповіді про дерево.План

1) Як називається твоє дерево?2) Де знаходиться твоє дерево?3) Яке твоє дерево (молоде, доросле, старе)14) Чи прилітають до твого дерева птахи? Якщо «так», то, які. Як ти

навіщо вони прилітають?5) Чи є на дереві плоди? Який вигляд вони мають, багато їх чи ні?6) Хто живиться плодами з вашого дерева?

3. Гра «Четвертий "зайвий"»• Грудень, січень, лютий, вересень• Шуба, светр, шапка, валянки.• Береза, клен, ялина, дуб.• Заметіль, злива, завірюха, хурделиця.


— Що цікавого ви дізналися про природу взимку?

ВЕСНЯНА МАНДРІВКА

Зустріч 38. ЯКІ ПРИКМЕТИ У ВЕСНИ?

Дата,

Клас

Мета: о з н а й о м и т и у ч н ів з в е с н я н и м и я в и щ а м и у н е ж и в ій п р и р о д і; в ч и т и с п о с т е р іга т и ,

х а р а к т е р и з у в а т и о з н а к и н е ж и в о ї п р и р о д и н а в е с н і; р о з в и в а т и у я в у ; в и х о в у в а ти л ю

б о в д о п р и р о д и .

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Відгадайте загадку.

• Привітанням журавля Я пробуджую поля,Я розтоплюю сніги,Щ об ожило все навкруги.Відгадайте, хто вона Ц я красуня чарівна? (Весна)

— Про яку пору року говориться у вірші? (Про весну.)— Дійсно, після суворої красуні-зими з її морозами, хуртовинами, іскрис

тими снігами і дзвінкою кригою до нас приходить весна. Про це ми із упевненістю стверджуємо, подивившись на календар 1 березня.

Уявіть, що календар зник. Невже весна не настане, чи ми не помітимо її приходу?


— Отже, сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як зміни природи відбилися в назвах весняних місяців.


1. Робота за підручником (с. 97-99)— Розгляньте фотографію на с. 92. Прочитайте народну мудрість. Які

зміни в природі відбуваються навесні?— Прочитайте завдання для ведення спостережень навесні за неживою

і живою природою (с. 93).— Розгляньте весняний календар природи (е. 94—95). Які відбуваються

природні явища в неживій природі? в житті рослин? в житті тварин?— Яка пора року змінює зиму? Назвіть весняні місяці.— Поміркуйте, чому в народі кажуть: «Весна настає, сонця додає».— Поміркуйте! Коли, на вашу думку, закінчується зима? Які ознаки весни

можна спостерігати ще у лютому? Які ознаки весни з’являються у березні?— Весна — це шлях, який проходить природа від зими до літа.— Розгляньте репродукції картин в художній галереї Матінки Природи

(с. 96). Розкажіть, що на них зображено.— Синьокрила Сойка поцікавилася: про що розповідають назви весняних

місяців?— Розгляньте фотографії на с. 97. Як отримав свою назву березень?

Зима ще злиться, бідолаха, та все ж весна бере своє,

83

і березень бурульку з даху, немов цукерочки, жує.


— Розгляньте фотографії. Чому квітень назвали квітнем?

Квітень — славний квітникар.Сонячно і рясно уквітчав нам календар першим цвітом — рястом.


— Розгляньте фотографії на с. 98. На що наголошує останній місяць весни?— Закріпилася в українській мові й інша назва травня — май. Віддавна ка

зали: «Прийде май — сам про себе дбай».

В травні трави молоді, ніби хвилі по воді, розливаються широко, аж радіє наше око.

М. Рильський

Робота в групі— Прочитайте мудрі народні вислови про весняні місяці.— Поясніть зміст народних висловів.— Пригадайте вірші та загадки про весну.

Робота в парі— Складіть розповідь на тему: «Чому ми любимо весну?». За бажанням ви

користайте ілюстрації, вміщені на с. 99. Які ознаки весняних місяців можна розгледіти на картинах?



Чому т а к говорять?— Поміркуйте, чому в народі кажуть:

• У квітні щука хвостом лід розбиває.• Дощ весняний хліби піднімає.• Дощ у травні зайвим не буває.• Квітень — з водою, а травень — з травою.

VI. П ІДБ И ТТЯ ПІДСУМ КІВ. РЕФЛЕКСІЯ [див. Д о д а т о к на с. 62)


— Разом із дорослим складіть казку про весну в саду (парку, лісі, полі) на вибір.

— Поміркуйте, який весняний місяць вам подобається найбільше. Доведіть свою думку.

84

Мета: ф о р м у в а ти в у ч н ів п о н я т т я п р о о з н а к и в е с н и ; в ч и т и с п о с т е р іга т и , п о р ів н ю в а т и , ^ ЛЗС

р о б и т и в и с н о в к и ; в и х о в у в а т и ін т е р е с д о п із н а н н я .

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Розкажіть казку про весну в саду (парку, лісі, полі).— Який весняний місяць вам подобається найбільше?

Слухання вірша «Погода весняних хвилин»

Щ о не днина,По хвилині Довша день,Коротша ніч.Потихеньку,Помаленьку Проганяєм зиму Пріч!

В. Берестов

— Які зміни відбулися в природі навесні?— Чи змінилася погода з настанням весни?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чому весну поділяють на три періоди,


1. Робота за підручником (ь 100-101)— Розгляньте малюнки-схеми на с. 100. Пригадайте! Як змінювалася три

валість дня і ночі впродовж осені та зими? Що таке погода?— 23 березня — день весняного рівнодення. Тривалість дня і ночі стано

вить по 12 годин. Потому тривалість дня починає збільшуватися, а тривалість ночі — скорочуватися.

— Запам’ятайте приказку: «У березні день із ніччю однакові».— Розгляньте фотографії. Розкажіть, які весняні природні явища зобра

жені на фотографіях? (Льодохід, повінь)— Як змінюється погода навесні?— Синьокрила Сойка запитує: «Чи знаєте ви, на які періоди поділяють

весну?».— Весну поділяють на три періоди: рання весна — весна світла, справжня

весна — весна води, розквіт весни — зелена весна.Перший період весни — рання весна — розпочинається ще в лютому. Щ о

разу довшим стає день, більше світла приносить яскраве сонячне проміння. Це ......справжнє свято світла. Тануть сніги, скресає крига на водоймах.

Другий період весни починається після дня весняного рівнодення. Пов- ......ністю зійшли сніги. Скресла крига на всіх водоймах. На річках закінчивсяльодохід. Скрізь біжать, дзюрчать талі води. Рівень води у річках підвищу- ......ється. Річки виходять зі своїх берегів. Це — весняна повінь.

Грає сонце промінцями, білий сніг стає струмками,

Зустріч 39. ЯКІ ОЗНАКИ ВЕСНИ ПОМІТНІ В НЕЖИВІЙ ПРИРОДІ? Дата

85

і, співаючи, струмки шлях знаходять до ріки.

М. Стельмах

— Третій період — розквіт весни — найдовший, поступово наприкінці травня переходить у літо.

Тлумачний словникПовінь — розлив річки при весняному розтаванні снігу і льоду.— Поміркуйте! Де спочатку починається скресання криги: на річках,

озерах чи ставках?Підсумок. Танення снігу, скресання криги на водоймах, льодохід, по

вінь — це весняні явища в житті неживої природи.

Д ля допитливихЯ к утворюються бурулькиКоли сонячні промені нагрівають дах, сніг тане. Краплини води стікають

на його край і замерзають, тому що температура нижча за 0°. На замерзлу краплину набігає наступна, за нею — ще одна, потім — ще... Бурулька «росте». Бурулька — це той самий сніг, який тане, коли температура повітря підвищується і на вулиці стає тепліше.


V. УЗАГАЛЬН ЕН НЯ Й СИ СТЕМ АТИ ЗАЦ ІЯ ЗНАНЬ [див. Д о д а т о к на с. 80)


— Коли настає весна?— Назви ознаки весняної погоди?— Які їх відмінності від зимової?— Які причини зміни погоди?— Чому підвищилась температура повітря?


С .100-101.— Придумайте символи для кожного весняного місяця. Порівняйте вес

няні місяці. Складіть казку про них.

86

КласМета: о з н а й о м и т и у ч н ів з в е с н я н и м и я в и щ а м и в ж и т т і р о с л и н ; в с т а н о в и т и з в 'я з к и м іж

ц и м и я в и щ а м и і п о го д о ю н а в е с н і; р о з в и в а т и с п о с т е р е ж л и в іс т ь , п а м 'я т ь ; в и х о в у в а т и ..........

л ю б о в д о п р и р о д и р ід н о го кра ю .

Зустріч 40. ЯК ДЕРЕВА ЗУСТРІЧАЮ ТЬ ВЕСНУ? Дата

Хід уроку


II. А К ТУА Л ІЗ А Ц ІЯ О П О Р Н И Х З Н А Н Ь , М О ТИ ВАЦ ІЯ Н А В Ч А ЛЬ Н О Ї Д ІЯ ЛЬ Н О С ТІ

1. Перевірка дом ашнього завдання

— Які символи для кожного весняного місяця ви придумали?— Яку ви склали казку про весняні місяці?

2. Слухання вірша «Веснянка»

Цвірінь, цвірінь,Іде теплинь На іменини трав.Готуй човни, а сани кинь,Бо сніг водою став.А ще готуй ріллю м’яку,Сівалки і зерно,Щ об у дзвінкому колоску Примножилось воно.

А-Качан

— Який настрій у вас викликав цей вірш?— Чому ви радієте?— Які зміни відбуваються у природі з настанням весни?


— Сьогодні ви дізнаєтеся про весняні явища в житті дерев та кущів.


1. Робота за підручником [с. 102-103)

— Пригадайте! У якому стані перебувають рослини взимку?— Про що розповіла Синьокрила Сойка?— Розкажіть за фотографіями на с. 102 календар весняного життя дерев та

кущів.Підсумок. Сокорух, розвиток бруньок, розпускання листків, цвітіння — це

весняні явища в житті рослин.— Що запитала Синьокрила Сойка?— Що відбувається з бруньками?— Доведіть, що змінюється забарвлення стовбурів дерев.— Чому з кінця березня настають тяжкі, смутні часи для берізок?— Розгляньте фотографії нас. 103.— Як виглядають гілочки бузку в березні, квітні та травні?— Які зміни відбуваються в життя капітана, яблуні і черемхи впродовж

весни?


87


1. Гра «О бери»— Виберіть і підкресліть явища, характерні для рослин навесні. Пояс

ніть їх.На деревах немає листя. Розпустилися бруньки. Льодохід. Цвітуть квіти.

Обпадає листя. Яскравіше світить сонце. З’ явилися комахи. Листопад. Тане сніг. З’явилися бруньки на деревах.

2. Телеграма з лісуМи — перша зелень, і за це нас усі ламають. Ми навіть боїмося розпуска

тися першими в лісі. А що хорошого? Все одно зламають. Допоможіть нам!Ваші вірні друзі: Верба, Черемха, Лісовий бузок

За В. Біанкі— Яку відповідь ти надішлеш на цю телеграму?— Можливо, ти надаси допомогу деревам лісу? Яку?

3. ТестуванняЩо змінюється в житті рослин навесні?а) Бубнявіння бруньок;б) листопад;в) розпускання листя;г) цвітіння;д) поява плодів.


— Як весняна погода впливає на рослини?— Чому так говорять: «Навесні закінчується зимовий спокій у рослин*?— Що відбувається з рослинами навесні?


С .102-103.— Як змінюється настрій людей навесні? Розкажіть про свій весняний

настрій.

88

Зустріч 41. ЯКІ ТРАВ'ЯНИСТІ РОСЛИНИ ПЕРШИМИ ЗАЦВІТАЮ ТЬ НАВЕСНІ? Клас

Дата,

Мета: н а в ча ти у ч н ів р о з п із н а в а т и п е р ш о ц в іт и ; р о з в и в а т и с п о с т е р е ж л и в іс т ь ; в и х о в у

вати б е р е ж л и в е с т а в л е н н я і л ю б о в д о п р и р о д и .

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання— Назвіть ознаки, які спостерігаються у рослин з настанням весни.— Розкажіть про свої спостереження за рослинами навесні:

• коли з’ явилися перші листки на деревах і кущах;• коли зацвіли плодові дерева і кущі у вашій місцевості.

— Як змінюється настрій людей навесні? Розкажіть про свій весняний настрій.

2. Слухання вірша

ВЕСНА, ВЕСНА! РАД ІЙ ТЕ, Д ІТКИ...

Весна, весна! Радійте, дітки!Ховайте швидше саночки!Немов пташки, летіть із клітки,—З кімнати, з хати у садки.

А там, в садочках,— сонце, співи.В траві фіалки зацвіли...Джмелі і бджілки загули,І скрізь метелики щасливі.

О. Олесь

— Про які перші весняні квіти говориться у вірші? Які ви знаєте інші ран- ньоквітучі весняні квіти?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які весняні рослини занесені до Червоної книги України.


1. Робота за підручником [с. 104-105)— Пригадайте! Які рослини першими зацвітають у вашому краї?— Розгляньте фотографії на с. 104. Трав’ янисті рослини, що квітують до

розпускання листків на березі та черемсі, належать до ранньоквітучих.Це підсніжники, проліска дволиста, шафрани — крокуси, зірочки ма

ленькі, ряст.— Коли розпочинається пора цвітіння багаторічних трав’янистих рослин?Яка із весняних рослин відважиться зацвісти першою?— З-під зимової «ковдри» виглядають сніжно-білі квітки. Це підсніжники.

У них витончена форма і медовий ніжний аромат. Підсніжники — дуже гарні. Тому дедалі менше стає їх у наших лісах. Люди зривають їх цілими оберемками на продаж. Підсніжники занесені до Червоної книги України. Вони знаходяться під державною охороною.

А що це? У весняному лісі два неба: одне під ногами, а друге — над головоюі Це розквітла тендітна синьо-блакитна проліска дволиста.

У березні з’являються з-під снігу фіолетові і жовті квіти шафрану — крокусу. Крокуси теж занесено до Червоної книги України. У лісах зазеленіли листочки, а між ними виблискують золотаві квіточки зірочок маленьких. Важко уявити весняний ліс без буяння пурпурового, рожевого, бузкового, білого рясту.

Продовжують квітковий весняний бал пізньоквітучі рослини.Трав’янисті рослини, що зацвіли після розпускання листків на березі та че

ремсі належать до пізньоквітучих рослин.Це анемона дібровна, сон, фіалка запашна, конвалія травнева, горицвіт

весняний, півонія тонколиста, дикорослі тюльпани.Суцільним білосніжним мереживом квіток анемони дібровної вкриваються

ліси. Анемона — провісниця вітрів — так перекладається її назва. Зацвітають лілові пухнасті дзвіночки еону. Сон-траву внесли до Червоної книги України. Буяють у цю пору пшінка весняна, перпіоцвіт, фіалка запашна, медунка. Згодом настає час для цвітіння конвалії травневої. У степах з ’ являються сліпучо-жовті квітки горицвіту весняного та пурпурові великі квітки півонії тонколистої та дикорослі тюльпани. Горицвіт, півонія та тюльпани занесені до Червоної книги України.

— Розгляньте фотографії. Які з цих рослин зростають у вашому краї?Гра «Х т о більше?»— Хто знає більше назв весняних рослин? Хто пригадає більше загадок та

віршів про рослини?Фотозагадка— Упізнайте весняну рослину. (Півонія, сон, підсніжний)— Милуйтеся весняними рослинами, але не зривайте їх для букетів!2. Фізкультхвилинка


1. Проект «Н е зривай першоцвітів»— У сірому після зими лісі першоцвіти милують око своєю красою. Люди

часто їх зривають, складаючи великі букети. Вони виривають рослини з корінням. Зірвані рослини вже не дадуть плодів і насіння. Першоцвітів стає дедалі менше, особливо у лісах біля великих міст. Не можна допустити знищення цих чудових квітів!

Підготуйте інформацію про першоцвіти. Які першоцвіти зростають у вашій місцевості? Коли вони зацвітають? Що ви можете запропонувати для збереження цих рослин?

Д ля допитливихЧому рослину мати-й-мачуха так дивно назвали? А ось чому: нижня час

тина її листка біла, вкрита ніжними пухнастими волосинками. На дотик вона здається м’якою й теплою, це мати. Верхня частина листка рослини — жорстка й холодна, це мачуха. От і назвали рослинку: мати-й-мачуха.

Чому кропива жалиться? Листки і стебла кропиви вкриті великою кількістю жалких волосків. Вони містять їдку рідину. Коли ми торкаємося листка, волосок проколює шкіру. Верхня частина волоска відламується, і в ранку потрапляє їдка рідина. Вона й завдає неприємних опіків.

Підсумок. Перші ознаки весни у живій природі — весняний рух соків, цвітіння дерев і кущів, поява перших квітів — підсніжників, пролісків, мати-й- мачухи.

2. Інсценізація— Квіти дарують нам насолоду, а також позитивні почуття. Які? (Радості,

спокою, краси, загадковості, гарного настрою, любові, життя, ніжності, цікавості, свіжості, тепла)

90

— Але квіти теж хочуть сказати нам про свої почуття.Учні виступають у ролі квітів.П і д с н і ж н и к и . Ми з’являємося найпершими, коли ще лежить сніг.Нас уважають сміливими і сильними. Але тільки-но ми зацвітаємо, нас

зривають. Нам сумно. Через те ми потрапили до Червоної книги України. Але від цього нас не стало більше. Ось чому ми не радіємо!

Надія лише на тебе, друже!П р о л і с к и

Іще сніг не зійшов із землі,А ми вже визираємо,Весняне сонечко вітаємо,Синім цвітом зацвітаємо.Якщо рідну природу ти знаєш,То одразу нас ти впізнаєш.

— Ми — проліски. Нас теж стає все менше і менше.Нам сумно. Надія лише на тебе, друже!Сон-трава

Ллється зранку навкруги Знов мелодія весни —То у л іс і жива Гарна квітка сон-трава.

— Через красу та лікувальні властивості нас нещадно винищують. А як хочеться, щоб збереглися назавжди наші чудові фіолетово-лілові килимиї

Надія лише на тебе, друже!Ряс т

Вітерець зиму розтряс.І в лісочку на горбочку Виріс ряст, синій ряст.

— Я дуже ніжний, швидко в’яну, тому не рвіть менеї А крім того мої квіти дуже люблять бджоли, та і людям я приношу користь: з моїх бульб виготовляють цінні ліки.

Надія лише на тебе, друже!К о н в а л і я

Ми квіточки ніжні,Тендітні, білосніжні.Послухай, як срібно Дзвенить наш голосок:<Не треба, не треба Зривати квіток!>

— Надія лише на тебе, друже!


— Які квіти приносять весну?— Чому їх називають першоцвітами?— Які квіти розквітають у кінці весни, в травні? (Конвалії, кульбаби, фі

алки.)— Багато хто збирає навесні букети весняних рослин. Чи добре це? (Н і)— Чому не слід рвати квіти?— Які квіти занесені до Червоної книги?


С .104-105.— Створіть плакат на захист перших весняних квітів.

91


Інсценізація «Білченя, їжаченя, Зайченя»— Послухайте, що вам розкажуть про своє народження Білченя, їжаченя,

Зайченя.Діти в масках-шапочках розігрують сценку.Б і л ч е н я . Ой, їжачку, який ти колючий!їжа чен я . Так, шубка у мене колюча. Але, маючи таку шубку, нікого не

боюся. З’ явиться небезпека — згорнуся в клубок — спробуй торкнися мене, відразу отримаєш тисячу уколів.

Б і л ч е н я . А народився ти теж з голками?їж а ч е н я . їжаки народжуються без голок і сліпі. На рожевому тілі

у нас тільки безліч горбків. Голки на їхньому місці з’являються через декілька годин. Спочатку вони м’які і світлі: але поступово тверднуть і темніють. Голки мої ростуть дуже швидко.

Б і л ч е н я . А я теж народився голим і сліпим. Але в нашому дуплі мені не було холодно, тому що моя дбайлива мама зігрівала мене й укутувала м’якою підстилкою.

З а й ч е н я . А я свою маму не пам ’ятаюі І домівки у мене немає!Б і л ч е н я . Як це? Чому?Зайченя . Я народився прямо на землі відразу зрячим, вкритим шерстю.

Мама мене погодувала молоком, залишила під кущем і втекла.їжа чен я . І тобі не хотілося їсти?Зайченя . Ні, молоко у мами поживне і жирне, тому 3-4 дні я неголодний.Б і л ч е н я . А як же наступні дні?Зайченя . А я, коли захочеться їсти, починаю пересуватися, залишаючи

пахучий слід від лапок. По цьому сліду мене знаходить будь-яка зайчиха і годує молоком. І знову вистачає на 3-4 дні. А коли я підросту, я починаю живитися травою.

92

Мета: в с т а н о в и т и з в 'я з к и м іж п р а ц е ю і п о в е д ін к о ю л ю д е й п р и н а с т а н н і в е с н я н о ї п о

го д и і з м ін а х у н а в к о л и ш н ій п р и р о д і; р о з в и в а т и у в а гу , с п о с т е р е ж л и в іс т ь ; в и х о в у

вати п р а ц ь о в и т іс т ь .

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завданняПрезентація плакатів про захист перших весняних квітів.


Грім озвався на зорі,— то не грім, а трактори.Трактори ідуть в поля: їх заждалася земля.

М. Стельмах

— Про що розповідається у вірші?— Які роботи проводяться на полях, городах, у садах навесні?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про весняні роботи на полях, городах і в садах.

IV. ВИВЧЕННЯ НО ВО ГО М АТЕР ІА ЛУ

1. Робота за підручником [с. 106-107)— Розгляньте фотографії на с. 106. Пригадайте! Які рослини належать до

овочевих, польових і фруктово-ягідних культур?

Робота в групі— Засадіть город, поле і сад відповідними культурами та сплануйте послі

довність весняних робіт на них. Чия ділянка виявиться найкращою? Для допомоги прочитайте підказки Синьокрилої Сойки.

— Поясніть зміст приказок.• Весна ледачого не любить.• Весною не посієш — восени не збереш, взимку заплачеш.

— Від чого залежать строки посіву навесні?— Чому першими сіють ранні зернові — овес, ячмінь? Які культури висі

вають пізніше? Які рослини теплолюбні?— Розгляньте фотографії на с. 106. Садити фруктово-ягідні культури по

трібно, як тільки зійде сніг. Особливо це стосується малини, смородини, порічок та аґрусу.

— Запам’ятайте народні прикмети!• Сніг глибокий — урожай добрий.• З’явилися сережки на осиці — пора сіяти буряки й моркву.■ Перша зелень на березах — час садити картоплю (+7°).

— Найкращий урожай огірків буде, якщо висіяти їх тоді, коли починають цвісти бузок і жовта акація.

— Поясніть прислів’я.• Весна ледачого не любить.• Весняний день рік годує.

Зустріч 42. ЧОМ У КАЖ УТЬ, ЩО ВЕСНЯНИЙ ДЕНЬ РІК ГОДУЄ?Клас

Дата,

93



Гра «Збери прислів'я»

Весняний день будеш мати зерна гору.

Посієш вчасно — рік годує.

Посій у пору — вродить рясно.

Весняний... (день) цілий... (рік) годує.Хто спить... (весною), плаче... (зимою).Що... (посієш), то і збереш.


— Яким чином звільнення від снігу полів відбилося на праці людини? (Люди починають виорювати ґрунт, удобрювати його.)

— Які ж роботи навесні проводять у полі? (Потрібно поле зорати і засіяти.)

— Які роботи навесні проводять на городах? (Н а городі треба приготувати грядки і посіяти лук, моркву, буряк. А на клумбах посадити красиві квіти.)

— Що роблять з приходом весни в саду? (У саду дерева обкопати, сухі сучки і гілки підрізати, посадити нові дерева і кущі, побілити стовбури.)

— Навіщо білять стовбури дерев?


— Запропонуйте свій власний проект проведення весняно-польових робіт у городі чи на дачі.

— Чи доводилося вам чи вашим родичам вирощувати зелену цибулю на підвіконні? Поділіться досвідом. Як це зробити краще?

94

Мета: о з н а й о м и т и у ч н ів з п о в е д ін к о ю к о м а х н а в е с н і; р о з в и в а т и в м ін н я с п о с т е р іга т и ,

п о р ів н ю в а т и ; в и х о в у в а т и б е р е ж л и в е с т а в л е н н я д о ком а х .

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Запропонуйте свій власний проект проведення весняно-польових робіт

у городі чи на дачі. Поділіться досвідом вирощування зеленої цибулі на підвіконні.

— Які ознаки весни ви спостерігали протягом тижня?— Які явища відбуваються навесні у природі?— Підкресліть, які зміни в природі відбулися за останній тиждень.

• Збільшення тривалості дня.• Значне потепління.• Раннє цвітіння трав’янистих рослин.• Пробудження звірів від зимового сну.• Приліт птахів.• Танення снігу.

— Яку ознаку весни ви б ще назвали? (Поява комах.)


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як зміни в неживій природі впливають на стан комах.


1. Робота за підручником (с. 108-109)— Пригадайте! На які періоди поділяють весну?— Хто може найдокладніше познайомити тебе із життям комах?— Розгляньте фотографії метеликів на с. 108.— Коли на деревах ще не розпустилися листочки, а подекуди ще лежить

сніг, вже можна побачити деяких метеликів. Першими з’являються яскраво- коричневі кропив’янки. Кропив’янками їх називають тому, що їх личинки ( гусінь) можуть їсти пекучі листки кропиви. Днів через десять прокидаються лимонниці та красені-метелики — денне павичеве око. Цікаво, що самець і самочка у лимонниць забарвлені по-різному. Кропив’янки, лимонниці й денне павичеве око перезимовують у вигляді дорослих метеликів. Зате, переважна більшість інших метеликів зимують у вигляді яєць, личинок або лялечок.

— Поміркуйте, які почуття викликає у вас поява навесні перших метеликів. Роздивіться і розкажіть, кого із комах, зображених на фотографіях, потрібно оберігати? Чому?

— Майже водночас з появою метеликів пасічники виставляють вулики із зимівників на пасіку. Працелюбні бджоли роблять свої перші вильоти.

Рано навесні пробуджуються невгамовні мурахи. І відразу розпочинають ремонт свого мурашника.

— Десь беруться мухи і комарі, гріються на осонні жуки.Як тільки на деревах з’явиться листя, де не візьметься ціла навала гусені

та різноманітних дорослих ненажерливих комах. Особливо дошкуляють рослинам попелиці.

Зустріч 43. КОЛИ З'ЯВЛЯЮТЬСЯ НАВЕСНІ КОМАХИ?Клас

Дата,

95

Секрет Сонечка Семикрапочки: «Ми, комахи-сонечка, приносимо велику користь рослинам — знищуємо попелиць. Тому нас потрібно оберігатиі*

— Розгляньте фотографії на с. 109. Відгадайте загадки. Яка це тварина?• Самого ледь видно, а пісню чути. (Комар)• Лазить над нами догори ногами, завжди мандрує, все покуштує. (М уха)• Жовте тільце в чорну смужку, жалить боляче ця мушка. (Оса)

— Навесні відбувається масове розмноження комах та збільшення їх чисельності.

Фотозагадка— Упізнайте комаху.— Перевірте прикмету.Мурашки перед ясною погодою старанно працюють і рухаються швидше,

ніж звичайно.Підсумок. Поява комах навесні — це весняне явище у живій природі.




• Летить — виє, сяде — риє. (Жук)

■ Довкола нас в ’ється,а в руки не дається. (Муха.)

• Летить дід — сів на цвіт,волосинки розгортає, солоденького шукає. (Джміль)

• У травні місяці з ’явився не рак,Не риба, не звір, не птах, не людина.Ніс довгий, голос тонкий.Летить — кричить, сяде — мовчить. (Комар)

■ У лісі біля пня біготня і метушня:Народ робочий весь день клопоче. (Мурахи)

• Тільки лялечка проснеться —Враз у шати одягнеться.Погляду не відірвати —Здатна всіх зачарувати! (Метелик)

2. Гра «П ідкресли потрібне» [див. Д о д а т о к на с. 48)


— Які комахи з’ являються навесні?— Де ми можемо побачити комах?


С .108-109.— Складіть розповідь про комаху, яка прокинулася першою навесні.

96

Мета: у т о ч н и т и з н а н н я у ч н ів п р о ж и т т я р и б н а в е с н і; р о з в и в а т и в м ін н я зн а х о д и ти

взаємозв'язки в природі; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Як зміни в природі навесні впливають на життя комах?— Які метелики мешкають у вашій місцевості? За якими ознаками ви їх

упізнаєте?— Чи доводилося вам спостерігати за поведінкою джмелів, мурашок на

весні? Розкажіть про свої спостереження.— Розкажіть про комаху, яка прокинулася першою навесні.


— Сьогодні ви дізнаєтеся, що навесні у риб відбувається нерест — період розмноження.


1. Робота за підручником [с. 110-111)— Пригадайте! Як зимують риби?— Що розказав про весняне життя риб Карасик Золотенко?— Що таке нерест? Де для риби затишні місця для відкладання ікри? Чому

саме там? Хто такі сазани? (Дикі коропи)— Що ви дізналися про сазана, річкового окуня, сома?— Доведіть, що у багатьох риб під час нересту значно змінюється зовнішній

вигляд.— Які риби першими йдуть на нерест? Чи піклуються риби про своє май

бутнє потомство?— Що ви дізналися про сома?— Як поводяться мальки наших річкових риб?— Які небезпеки на них чекають? (Пересихання або забруднення водойм

і численні хижаки.)— Чи можна рибалити під час нересту? Які будуть наслідки, якщо вилов

лювати рибу в цей час?— Нерест — особливий період у житті риб, від нього залежить чисельність

риби у наших водоймах! Під час нересту вилов риби заборонений!Це знак заборони: червоне коло, у якому намальована риба на гачку, коло

перекреслене червоною смугою.— Секрет Карасика Золотенка: «У наших водоймах поруч можуть жити

карась золотий та карась срібний. Однак чисельність карася золотого дуже швидко скорочується, його занесли до Червоної книги України».




• Щ о тут казати — хижа вкрай,У неї апетит найкращий.

Зустріч 44. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ НАВЕСНІ Ж ИТТЯ РИБ?Клас

Дата,

97

Карасику, ти не дрімай,А то потрапиш в ї ї пащу. (Щука)

2. Гра «Хто знає більше назв риб?»

3. Фотозагадка «Упізнай рибу»Окунь, щука, короп.


— Як змінюється навесні життя риб?— Чому нерест — особливо важливий для життя риб?— Чому під час нересту вилов риби заборонено?


С. 1 1 0 -1 1 1 .— Підготуйте запитання та відповіді для телегри ♦Найрозумніший» про

життя риб навесні.Д О Д А ТК О В И Й М АТЕРІАЛ

Гра «Відгадай загадку — покажи відгадку»На дошці — картинки із зображенням різних риб.Учитель загадує загадку, учні відгадують її, показують на дошці потрібну

картинку.

• Хоч малий, та силу має —З рук миттєво висковзає!Схожий зовні на змію,Має чималу сім’ю. (В'юн)

• Взимку ловиться і влітку Вудкою або у сітку.А коли злякається —В мулі заховається. (Карась)

■ Ляже й спить на глибині З шаром мулу на спині,Тільки вуса повертає,Щ о навколо — все він знає! (Сом)

■ Живе вона у морі синім,Та не тюлень це і не морж.Я підкажу вам, — це рибина,Ну, а звуть цю рибу... (йорж).

• Щ об рибину цю піймати,Слід ї ї нагодувати.Наварити бараболіІ гороху, що у полі.Кого ж спіймав Сергійко наш?Це, напевно, риба... (лящ).

• Окунь вдень пішов на гірку І зустрів... (червонопірку).

• Не дрімають карасі,Знають добре геть усі:Стерегтись потрібно злюки,Хижої, страшної... (щуки).

• Хочеш рибку цю піймати —Треба черв’ячка їй дати.Хоч і хижий, та не щука,І на вигляд геть не злюка. (Окунь)

98

. . . . КласМета: уточнити знання учнів про розмаїття перелітних птахів; розвивати вміння знахо

дити взаємозв'язки в природі; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи,до птахів.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання— Які запитання ви підготували для телегри «Найрозумніший» про життя

риб навесні?

2. Робота за репродукцією картини О. Саврасова «Граки прилетіли»— Подивіться на репродукцію картини Олексія Саврасова «Граки при

летіли». Що ви бачите на картині? (М и бачимо село з невеликою церквою, дерев'яними будиночками, з березами, що не розпустилися. Прилетіли перші вісники весни — граки. З весняними криками вони літають над деревами, клопочуть про житло.)

— Скажіть, чи подобається вам картина? Що саме подобається?— За якими ознаками можна сказати, що на картині зображена рання

весна?

Зустріч 45. КОЛИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ІЗ ВИРІЮ ПЕРЕЛІТНІ ПТАХИ? Дата


— Птахи повертаються із зимівель. І ось сьогодні ви дізнаєтеся про повернення із вирію перелітних птахів і їхнє весняне життя.


1. Робота за підручником (с. 112-113)— Розгляньте фотографії на с. 112. Пригадайте! Які птахи належать до пе

релітних, осілих та зимуючих?— Що розповіла Синьокрила Сойка про те, як птахи весну зустрічають?

Яка пташка першою повідомляє про наближення весни ще посеред зими?— На кінець зими особливу активність виявляють граки та сірі ворони —

ґави. Вони відновлюють старі й будують нові гнізда, готуючись весну-красну зустрічати.

— Які птахи одними з перших повертаються із теплих країв на батьківщину?

— Що ви дізналися про білих плисок?— Запам’ятайте приказку!

• Плиска біла своїм довгим хвостом кригу розбила.— Які птахи прилітають у березні?— Як тільки зазеленіють листочки на древах, у сади повертаються гори

хвістки. їх із іншими птахами сплутати важко: лоб у них білий, горло чорне, а хвіст і нижній бік тіла — червоно-оранжеві.

— Які птахи прилітають у кінці квітня?— Чому не всі птахи прилітають водночас?— Що роблять птахи, коли повернуться додому із вирію?— Чому самці прилітають навесні раніше за самок?— Як показують себе самці?

99

Гра «Аукціон. Х т о знає більше назв птахів?»

Робота в парі— Чому плиска, зяблик і горихвістка отримали такі назви?— Вивчіть примовлянку до пташок навесні.

Пташок викликаю з теплого краю:— Летіть, соловейки, на нашу земельку!Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!



1. Пташина вікторинаУчитель читає опис птаха. Учні впізнають і розповідають про його пове

дінку навесні.• Кожен заслухається співом цього малесенького сіренького співця. (Со

ловей)• Стукіт цього строкатого птаха ми можемо чути цілий рік. (Дятел)• Високо піднімаються ці невеличкі сіренькі пташки в прозоре блакитне небо

і заливаються там чудовим співом. (Жайворонок)■ Цей птах з приходом весни летить до лісу. (Синичка)• Птах, який першим прилітає на батьківщину з вирію, вісник весни. (Грак)• Птахи, що селяться у своїх минулорічних квартирах. (Шпаки, ластівки)

2. Тестування1) Хто з цих птахів прилітає раніше?

а) Ластівка;б) шпак.

2) Яка з цих пташок не має свого гнізда?а) Ластівка;б) лелека;в) зозуля.


— Як змінюється життя птахів з приходом весни? (Повертаються в рідні краї перелітні птахи. Птахи будують або ремонтують гнізда, відкладають яйця, виводять пташенят.)

— Чому стали можливі такі зміни в житті птахів? (Стало більше корму. Багато птахів живляться комахами, а з приходом тепла комахи вибираються зі своїх укриттів).


С .112-113.— Складіть розповідь про весняне життя птахів. Дізнайтеся, які птахи

першими повертаються у ваш рідний край. Що потрібно підготувати для їхньої зустрічі?

100

Мета: ознайомити дітей зі змінами, що відбуваються в житті звірів навесні; простежити зв'язки живої і неживої природи; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до її мешканців.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання— Як ви захищаєте птахів? Як про них турбуєтеся?— Розкажіть про весняне життя птахів. Які птахи першими повертаються

у ваш рідний край.— Що потрібно підготувати для їхньої зустрічі?


ВСЕ ПРОКИДАЄТЬСЯ ПОВОЛІ

Все прокидається поволі, зі сну зимового встає.Радіє гай, радіє поле, земля поталу воду п’є.

Скресає і щезає крига, бурульки падают з дахів, і вітерець прозорокрилий додому підганя птахів.

А в л іс і на галяві теплій поміж ялинок запашних уперше спалахнув метелик — тендітний вогничок весни.

А Костецький

— Що змінилося в природі з приходом весни?— Чи відбуваються зміни в житті звірів з настанням весни?— Що ви знаєте про це?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про весняні зміни в житті звірів.


1. Робота за підручником (с . 114-115)— Пригадайте! Які звірі ведуть активний спосіб життя, а які взимку

сплять.— Що розповів їжачок Хитрячок про весняні турботи звірів?— Доведіть, що весна небезпечна пора. Як звірі рятуються від весняної

повені?— Доведіть, що у звірів настає час для переодягання — весняного ли

няння.— Розгляньте фото горностая у зимовому та у весняному хутрі на с. 114.

Горностай — дуже рідкісна тварина, він занесений до Червоної книги України.Доведіть, що навесні у звірів з’являється потомство: у білки — ... (ібілче

нята), у вовка — ... (вовченята), у куниці — ... (куниченята), у бобрів — ... (бобренята).

— Розкажіть, як звірі навчають своїх дитинчат.

Зустріч 46. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ НАВЕСНІ Ж ИТТЯ ЗВІРІВ?Клас

Дата,

101

— Звірята вчаться все примічати: відрізняти їстівні та отруйні рослини, дізнаватися, хто друг, а хто — ворог. А головне — запам’ятовувати, що і як роблять батьки, та у всьому їх наслідувати. У «лісовій школі* всі звірята — поросята, вовченята, лисенята, білченята й інші — намагаються бути тільки «відмінниками». Бо ті, хто погано вчиться, першими потрапляють у пазурі хижаків. Тому поросята з неабиякою старанністю повторюють кожну дію своєї мами-вчительки.

Зображувальний ряд: дика свиня і її симпатичні смугасті поросятка.

Пам'ятка друга природиЯкщо хтось випадково в лісі натрапить на звірят, не намагайтеся забрати

їх із лісу. Знайте — їх мама поблизу і пильнує за ними.

Гра « Х т о знає більше звірів?»Підсумок. Зміна хутра, пробудження від зимової сплячки, народження

малят — весняні явища у житті звірів.



Інсценізація «Білченя, їжаченя. Зайченя» (див. Д о да то к на с. 92)— Що нового ви дізналися про народження і перші дні життя звірів?— Яким народжується їжаченя?— Чому білці не холодно в дуплі?


— Що нового ви дізналися про життя тварин навесні?— Поставте одне одному запитання за темою уроку.— Як зустрічають весну звірі? (Прокидаються від зимового сну ведмеді,

борсуки, їжаки. У багатьох тварин народжуються дитинчата. Звірі линяють.)

— Чому у тварин навесні відбувається линька?— Чому дитинчата народжуються навесні?


Складіть ланцюг живлення у весняному лісі. Складіть розповідь про навчання якогось звіра (за вибором) у весняній «лісовій школі».

102

Мета: розповісти учням, як треба поводитися серед природи навесні; розвивати мислення, допитливість; виховувати екологічну культуру.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Які зміни в житті звірів спостерігаються навесні?— Як свійські тварини доглядають за своїми дитинчатами?— Чому навесні пробуджуються ведмідь, їжак?— Складіть ланцюг живлення у весняному лісі.— Складіть розповідь про навчання якогось звіра (за вибором) у весняній

«лісовій школі».— Поміркуйте, чому говорять: «Травень і червень — місяці тиші*?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про правила поведінки серед природи навесні.


1. Робота за підручником (с. 116-117)— Пригадайте! Як потрібно поводитися серед природи, щоб не нашкодити

рослинам і тваринам?— Які рослини розквітають упродовж весни? Чому не можна виривати їх

для букетів?— Як іще люди знищують рослини в лісі?— Запам’ятайте! Не ходіть по лісу навмання. Йдіть лише по дорозі чи по

стежці.— Розгляньте знаки заборони (с. 117). Що вони означають? (Не можна зри

вати квіти для букетів, витоптувати рослини, чіпати гнізда, забирати звірят, брати до лісу собаку.)

— Чому не можна близько підходити до гнізд пташок?— Чому ніколи не можна доторкатися до гнізда?— Чому не можна забирати додому пташенят, які випали із гнізда?— Чому не можна брати із собою в ліс навесні та на початку літа собаку?— Відгадайте загадку.

• Біла кора, тоненькі віти,Із стовбура сік тече.Щ о то е, діти? (Береза навесні)

Пам'ятка друга природи

Правила збирання березового соку• Не можна збирати сік з молодих дерев;• отвір у стовбурі необхідно обладнати жолобком, по якому стікатиме сік;• після закінчення збору березового соку отвір обов’язково потрібно заліпити

(глиною, пластиліном).


Зустріч 47. ЯК ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ СЕРЕД ПРИРОДИ НАВЕСНІ?Клас

Дата,

103


1. Робота в групах— Як же нам слід поводитися навесні в лісі?Учитель підсумовує відповіді учнів.— Травень і червень — місяці тиші. Не лякай тварин, не підходь близько

до гнізд, не бери яєць чи пташенят до рук, бо птахи покинуть гнізда.Не поспішай підбирати в лісі пташенят, їжаченят та малят інших тварин.Можливо, десь недалеко причаїлися їхні батьки і чекають, коли ти підеш.Якщо в тебе є собака, не бери його з собою в ліс навесні і на початку літа, бо

він може впіймати пташеня чи безпомічне звірятко.Учні обговорюють у групах правила і виготовляють листівки чи знаки.

Після цього проводиться презентація робіт.

2. Аналіз ситуацій— Чому не можна брати їжаків з лісу? (Для їжака ліс — рідний будинок,

їж ак поїдає шкідників лісу, отруйних комах. У неволі, в куточках природи їжаки більше схильні до різних хвороб і потім стають їх переносниками.)

— Уявіть, що ви знайшли в лісі дитинча тварини. Воно здалося вам бідним, покинутим і ви взяли його додому. Через рік тваринка підросла, вам набридло її тримати, і ви вирішили ї ї випустити на волю.

— Що очікує на тваринку в лісі? (Вона загине, оскільки не навчена ані добувати їжу, ані рятуватися від ворогів.)

— Яких помилок ви припустилися, узявши тваринку додому? (Не можна брати дитинчат додому, а якщо вже забрали, то годуйте до кінця життя або віддайте до зоопарку.)

Висновок. Природа — наш будинок, і порядок у ньому, здебільшого залежить від людини.

3. Тестування1) Ви побачили пташенят, що випали з гнізда. Як ви вчините?

а) Спробую покласти пташенят в гніздо.б) Пройду повз них і не заважатиму птахам.в) Заберу пташенят додому і доглядатиму за ними.

2) Чому особливо навесні і на початку літа не можна галасувати в лісі і розпалювати вогнища?а) Вас оштрафують за неправильну поведінку.б) Галас, запах диму лякають лісових мешканців, примушують птахів ки

дати гнізда, тварин шукати затишні місця.


— Чому навесні тварин охороняють особливо ретельно? (Вони зайняті піклуванням про потомство.)


С. 116-117.— Складіть пам’ятку про поведінку серед природи навесні.До правил намалюйте екологічну листівку або екологічні знаки.

104

Мета: встановити зв'язки між працею людей у місті і в селі при настанні весни і змінах у навколишній природі; розвивати увагу, спостережливість; виховувати працьовитість.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Розкажіть правила поведінки серед природи у весняну пору.Презентація екологічних листівок чи знаків. Групування їх відповідно до

правил і порівняння із ними.


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які радості і турботи приносить весна людям у місті та селі.


1. Робота за підручником (с. 118-119)— Пригадайте І Як люди восени та взимку піклувалися про чистоту вулиць

рідного міста чи села?— Розгляньте репродукції картин у художній галереї Матінки Природи

(с. 118). Що зобразили художники? Коли це відбувається?— Які роботи потрібно проводити, щоб ваше рідне місто чи село причепу

рилося навесні? (Дорослі білять дерева. Обрізають дерева в парках, підстригають кущі, прибирають територію навколо будинків.)

Робота в парі— Складіть розповідь про те, як учні дбають про чистоту і порядок на

шкільному подвір’ ї. (Садять дерева і кущі; висаджують розсаду квіткових рослин, сіють на клумбі насіння квіткових рослин.)

— Які рослини цвітуть на клумбах у парках та садах навесні? (Братики, тюльпани, нарциси, півонія, бузок)

— Синьокрила Сойка поцікавилася: «Як передбачити погоду навесні?».• У березні

На поверхні криги, що вкриває річки та озера, з’явилася вода — скоро настане тепло.

• У квітніБджоли рано вилетіли із вуликів — ознака ранньої і дружної весни.

• У травніУ травні два холоди: коли черемха цвіте та коли дуб розпускається.

Пам'ятка друга природиНе забудьте допомогти дорослим посіяти навесні айстри, чорнобривці, ма

йори та інші рослини, насіння яких назбирали восени.



1. Розповідь учителя про народні прикмети— Добре допомагають хліборобам народні прикмети. За ними визначають

час проведення польових робіт. З’явилися підсніжники — пора орати. Зацвіла

Зустріч 48. ЧИМ ЗАЙМАЮ ТЬСЯ ЛЮ ДИ В МІСТІ ТА СЕЛІ НАВЕСНІ?Клас

Дата,

105

осика — сій моркву, черемха — висаджуй картоплю. Розпустилося листя на березі — пора сіяти овес, підросла трава — час гречки, зацвіла біла акація — висаджуй розсаду помідорів.

У народі є такі прислів’я: «Усяк Еремій про себе розумій: коли сіяти, коли жати, коли в скирти метати», «Всяке сім’я знає свій час*. Як ви їх розумієте? (Від того, коли люди проведуть сівбу, залежить урожай рослин, скільки буде зібрано хліба, овочів.)

— У прислів’ях, приказках, прикметах відбито зв’ язок між весняними явищами у дерев і традиційними сільськими роботами.

• Час орати, коли грім гримить, ліс в листя одягається, жайворонок заспівав,а водяні жаби кумкати починають.

• У берези рушив сік — земля відтанула.• Зацвіла верба — ґрунт достиг, час у поле виїжджати.• Пшеницю сій, коли черемха зацвітає.• Вільха зацвіла — сій гречку.• Ячмінь сіють, поки цвіте калина.• Зацвіла осика — час сіяти буряк і моркву.• Почала порошити вільха — час вулики виставляти.• Зазеленіла береза — час картоплю саджати.• Зацвіла яблуня — час сморчки збирати, розсаджувати огірки, помідори,

капусту.

2. Гра «Закінчи речення»На городі сіють... (моркву, буряки, огірки).На полі сіють зерно... (жито, пшеницю, соняшник).На квітнику висівають... (чорнобривці, айстри,ромашки).У садку саджають... (яблуні, груші).


— Порівняйте заняття людей у місті та селі навесні.


— Дізнайтеся, які народні прикмети про погоду знають ваші рідні. Чи завжди справджуються ці прикмети? Чому?

— Виростіть разом із дорослим розсаду чорнобривців, майорів. Коли настане тепло, висадіть рослини у ґрунт.

106

Зустріч 49. ЕКСКУРСІЯ. ЯК СПОСТЕРІГАТИЗА ПРИРОДОЮ НАВЕСНІ? Клас

Дата,

Мета: дослідити, які зміни відбулися навесні у неживій природі, у житті тварин і рослин;розвивати спостережливість, допитливість; виховувати бережливе ставлення.

Хід уроку

I. РОБО ТА ЗА П ІДРУЧН ИКО М (с. 120-121)

Ознайомлення із завданнями для спостережень

Під час екскурсії до весняного лісу спостерігайте за змінами, які відбуваються з приходом весни в неживій природі. Зверніть увагу, якого кольору небо, чи є на ньому хмари. Чи високо в небі сонце? Чи є вітер? Який він за силою?

Розгляньте поверхню ґрунту. Яка вона? Чим укритий ґрунт? Якщо по дорозі до лісу є ставок чи річка, зверніть увагу, чи є на воді ще лід? Чи трапляються залишки снігу і де? Які ознаки в неживій природі свідчать про прихід весни?

Спостерігайте за змінами в житті рослин. Огляньте дерева. Який у них зовнішній вигляд? Які з них цвітуть? Напровесні першою зацвітає вільха, на вербі можна побачити пухнасті квітки — «котики».

Чи змінилися хвойні дерева?Розгляньте кущі. Що змінилося в їхньому зовнішньому вигляді? Які кущі

цвітуть? У лісі найпершою, майже одночасно з вільхою, починає цвісти л іщина. Постарайтеся її побачити.

Спостерігайте за трав’янистими рослинами. За якими ознаками ви їх розпізнаєте? У якому стані вони перебувають після зими? Які першоцвіти зустрічаються у лісі? Розкопайте ґрунт навколо деяких ранньоквітучих трав’янистих рослин, і вам стане зрозуміло, чому вони так швидко виросли і зацвіли. Кожна ранньоквітуча рослина має свою «комору» із запасом поживних речовин. Загорніть ґрунт назад до рослини.

Спостерігайте за тваринами. Якщо доведеться побачити перших після зими комах, зверніть увагу на їхню поведінку.

Прислухайтеся до співу пташок, учіться їх розпізнавати. Спостерігайте за поведінкою птахів. Чи з’явилися перелітні птахи? Простежте за одним з птахів. Про його зовнішній вигляд, поведінку запишіть у зошиті вдома.

Під час екскурсії не забувайте правила поведінки у лісі.

II. ПРОВЕДЕННЯ СПОСТЕРЕЖ ЕНЬ

Спостереження краще проводити у групах.

1-иіа група — метеорологи.Завдання

• Скласти опис погоди за планом.План

1) Стан неба.2) Висота сонця.3) Температура повітря.4) Опади.• Визначити, які зміни відбулися у погоді порівняно із зимою;• розглянути і описати сніг, кригу;• поспостерігайте, як з дахів, дерев падають краплі, як тане сніг або бу

рульки.

107

2-га група — дослідники рослин.Завдання

• розглянути гілочки з бруньками, визначити, які зміни відбулися порівняно із зимовим спостереженням;

• дослідити, на яких деревах і кущах бруньки розпустилися, а на яких — ще ні;

• визначити, у якому стані знаходяться трав’янисті рослини;• з’ясувати, які трав’янисті рослини вже зацвіли.

3-тя група — дослідники тварин.Завдання

• дослідити, які комахи ведуть активний спосіб життя;• яких птахів можна побачити;• подивіться, чи прилетіли вже якісь птахи з вирію;• пригадати, яких інших тварин можна побачити ранньої весни;• порівняти свої спостереження із зимовими.

4-та група — народознавці.Завдання

• пригадати, які є весняні народні прикмети.Наприкінці уроку відбувається обговорення результатів досліджень, спо

стережень, узагальнюються матеріали, підбиваються підсумки проведеної роботи.

III. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖ ЕНЬ. П ІД С УМ О К ЕКСКУРСІЇ

— Назвіть прикмети весни. З чим пов’язана їх поява?— Чому тане сніг?— Який колір неба?— Високо чи низько стоїть сонце?— Які зміни в природі вам удалося помітити? Чому вони сталися?— Яка довжина тіні від гномона? Порівняйте з результатами, які ви отри

мали взимку. Що ви помітили? Чому сталися ці зміни?— Як змінилося положення Сонця? (Піднялося, стало вище.)— Які інші зміни сталися в природі?— Чим дуже помітно весна відрізняється від зими? (Наявністю зелені.)— Розкрийте секрет весни-чарівниці: що допомагає їй розпускати лис

точки? (Сонце, вище піднімаючись, сильніше нагріває,розтоплюючи сніг, наповнює водою землю.)

— Які птахи зимують разом із нами, а які прилітають навесні?— Які птахи гнізда побудували самі, а яким допомогли люди?— Що потрібно, щоб природа навесні ожила? (Головне — щоб сонце зігріло

землю, наповнило світлом, напоїло водою, і тоді природа оживає.)

IV. ДО М АШ Н Є ЗАВДАННЯ

С .120-121.— Які найперші ознаки весни в неживій природі, у житті рослин і тварин

вам вдалося помітити?— Виготовте разом із дорослими шпаківні для весняних гостей — птахів.

108

Мета: підсумувати знання учнів про природу навесні; розвивати навички самостійної роботи; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання

— Які найперші ознаки весни в неживій природі, у житті рослин і тварин вам удалось помітити?

— Розкажіть, як ви разом із дорослими виготовляли шпаківні для птахів.


— Сьогодні на уроці ви доведете, що розумієте, як від стану неживої природи навесні залежить розвиток рослин, життя тварин і людей, і знаєте, як правильно поводитися в природі навесні.


1. Робота за підручником (б. 122-123)

їжачок Хитрячок запитує...1) Весна — це шлях, який проходить природа від... Закінчи речення.2) Сніготанення, скресання криги на водоймах, льодохід, повінь — це весняні

явища в житті... (природи). Встав пропущене слово.3) Обери, які з цих рослин занесені до Червоної книги України.

а) Підсніжники;б) бузок;в) береза;г) тюльпани.

4) Що станеться, якщо всі люди, які бувають серед природи, вириватимуть для букетів квітучі рослини у лісі й степу, на луках?

5) Що станеться, коли люди не купуватимуть букетики дикорослих весняних рослин?

6) Як ти діятимеш, якщо натрапиш серед трави на безпомічних пташенят чизвірят?



1. Хвилинка милування природою— Розгляньте фотографії весняної природи. Помилуйтеся пейзажами та

пригадайте нашу весняну мандрівку.— Що вам запам’яталося, сподобалося найбільше?— Про що захотілося розповісти своїм друзям?— Що вас уразило?— Які знання ви зможете використати у щоденному житті?— Тепер рушаємо у четверту мандрівку — в гості до літа.

Зустріч 50. ПЕРЕВІР СЕБЕ: ЩО Я ЗНАЮ ПРО ПОГОДУТА ПРИРОДУ НАВЕСНІ? Клас

Дата,

109

2. Сторінка дослідника. Як орієнтуватися у лісі

Робота в групахМожна орієнтуватися:

• За СонцемВстановити палицю — гномон у землю, розчистити навкруги поверхню.

Найменша тінь від гномона буває... (опівдні, вранці, ввечері), і вона вказує на... (північ, південь).

• За деревом, що стоїть окремоДерево, що окремо стоїть, має менше гілок з... (північного, південного)

боку. Встаємо обличчям у бік півночі і визначаємо інші сторони горизонту.• За мохами і лишайниками

На... (південній, північній) стороні стовбура дерева більше моху. Те саме правило стосується каміння — мох наростає з... (північного, південного) боку.

• За мурашникомМурашник має пологий схил на (півночі, півдні) — і крутіший на... (пів

ночі, півдні), так само, як правило, мурашники розташовуються на... (півдні, півночі) від дерева.


— Що нового ви дізналися на уроці?


— Підготуйте повідомлення про прикмети, які допомогають орієнтуватися в лісі.


Читання казки «Як весна л і т о зустрічала»Весна, господарюючи на землі, добре працювала.Молода господиня і лід на водоймах розтопила, і матінку-землю дощами

напоїла, щоб трава зазеленіла. Прикрасила дерева і кущі листочками, одягла на них квіткові віночки...

Добре до приходу брата Літа підготувалась.А, щоб він поспішив, ще й Грім з Блискавкою за послів додому відправила.Почав брат збиратися в дорогу — одягнув на русяве волосся солом’яного

бриля, перекинув через плече легеньку торбину і вирушив у дорогу.Всюди Літу зустрічалися щасливі люди, веселі звірятка у лісі, над полями

літали різнобарвні метелики і працьовиті бджілки.Весна теж вийшла назустріч братові.Ні, вона не збиралась так швидко покинути землю, просто хотіла показати

Літу красу, що була довкола.Вони разом пройшлися полями, де густо зеленіли зернові та овочі, прогу

лялись лісами, оглядаючи ягідники та грибні місця, заглядаючи до садів, де стояли заквітчані дерева.

— Добра робота, сестронько. Тепер і мені пора вже працювати.Весна посміхнулась і поволі пішла геть. Її господарювання на землі закін

чилось.

110

ЛІТНЯ МАНДРІВКА

Зустріч 51. ЯКІ ПРИКМЕТИ ЛІТА?

Клас

Дата,

Мета: розширити уявлення дітей про літо як пору року, про його ознаки і прикмети;розвивати вміння виділяти прикмети кожної пори року; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання— Розкажіть про прикмети, які допомагають орієнтуватися в лісі.

2. Робота над загадкою• Що таке: чотири кольори мають, раз у три місяці барви міняють?

— Діти, які пори року ви знаєте? Назвіть їх у тій послідовності, у якій вони змінюють одна одну.


— Відгадайте загадку — і дізнаєтесь, про яку пору року йтиметься на уроці.

• Розквітають в луках квіти,Зеленіють в л іс і віти.Все зелене, молоде...За весною що іде? (Літо)

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які природні явища відбилися на назвах літніх місяців.


1. Робота за підручником (с 124-131)— Розгляньте фотографію на с. 124. Прочитайте народну мудрість. Які

зміни в природі відбуваються влітку?— Прочитайте завдання для ведення спостережень улітку за неживою

і живою природою (с. 125).— Розгляньте літній календар природи (с. 126-127). Які відбуваються при

родні явища в неживій природі? в житті рослин? в житті тварин?— Яка пора року змінює весну? Назвіть літні місяці.— ПоміркуйтеІ Коли, на вашу думку, закінчується весна? Які ознаки літа

можна спостерігати у травні?— Літо — це шлях, який проходить природа від весни до осені.— Розгляньте репродукції картин в художній галереї Матінки Природи

(с. 128). Розкажіть, що на них зображено.— Сонечко Семикрапочка поцікавилося: «Чому люди дали такі назви

літнім місяцям?».— Які думки існують про походження назви червня? Чому кажуть: «Чер

вень літо зарум’янив»?— Яку думку висунули садівники? Яка думка вам більше до вподоби?

ЧервеньІ ЧервеньІ Дні веселі,Тріумфуюча nopal

111

Тільки джміль з віолончелі Звуки смутку добува.

Д. Павличко

Тріумфуюча — переможна.— Яке походження назви липня?— Розгляньте фотографії. Поміркуйте, чим, окрім меду, славиться липень

місяць?

Здрастуй, липню кучерявий!Із дванадцяти братів, тільки ти м’які отави стелиш на моїм путі.

М. Драй-Хмара

Отави — трави.— Чому найважливіший для хліборобів — місяць серпень? Чому останній

місяць літа дібрав собі таку влучну назву, пов’язану із жнивами?

Серп знайшла бабуся І пшениці вжала,Як снопи в’язати,Дітям показала;Щедрий місяць серпень Серпиком назвала.

Л. Голота

— Літо поділяють на три періоди: початок, середина і спад літа.— Які ознаки літніх місяців можна помітити на картинах у художній га

лереї Матінки Природи?

Робота в групі— Поясніть зміст мудрих народних висловів про літні місяці.— Пригадайте вірші та загадки про літо.

Робота в парі— Складіть розповідь на тему: «Чому ми любимо літо?». За бажанням ви

користайте ілюстрації, вміщені на с. 131. Які ознаки літніх місяців можна помітити на картинах?



Читання казки «Як весна л і т о зустрічала» (див. Д о да то к на с. 110)— Про які ознаки літа говориться у казці?


— Про що ми говорили сьогодні на уроці?— Які ознаки літа ми сьогодні називали?— Чим так любе літечко людям?


С .128-131.— Доберіть по дві народні прикмети про літні місяці. Під час літніх ка

нікул перевірте їх.— Розкажіть, який літній місяць вам подобається найбільше. Доведіть

свою думку.— Порівняйте, які є відмінності між літніми місяцями. Придумайте для

них свої символи.

112

КласМета: розширити уявлення дітей про те, як змінюється влітку нежива природа; розви

вати у дітей уміння виділяти прикмети кожної пори року; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї.

Зустріч 52. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ВЛІТКУ НЕЖИВА ПРИРОДА? Дата

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Які народні прикмети про літні місяці ви знаєте?— Розкажіть, який літній місяць вам подобається найбільше. Які є відмін

ності між літніми місяцями? Які ви придумали для них символи?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про явища природи, що відбуваються влітку.


1. Робота за підручником (с . 132-133)— Пригадайте І Як змінювалася тривалість дня і ночі впродовж навчаль

ного року? Чи світить у віконечко сонце, коли ви тепер йдете до школи? Коли на вулиці темнішає?

— 22 червня — особлива дата для природи. Це — найдовший день та най- коротша ніч у році.

Сонечко Семикрапочка пропонує: пригадайте, як змінюється нежива природа влітку?

Робота в парі— Складіть розповідь про погоду влітку.— Відгадайте загадки.

• Без рук, без ніг, а стукає. (Грім)• Що без леза та без зуба ростина міцного дуба? (Блискавка)

— Розгляньте фотографії на с. 133 (гроза, блискавка, град, злива, веселка).— Розкажіть, як наближається гроза? Що таке злива? Коли буває блис

кавка? Що таке град?— Льодяні горошини-градинки нівечать листя й квіти, обривають недо

стиглі плоди із дерев, знищують майбутній урожай.— Коли з’являється веселка?— Гроза — це природне явище з громом і блискавками. Під час грози дме

сильний вітер і йде злива. Відбувається в теплу пору року, переважно влітку.



1. Робота в парах— Підкресліть ознаки літа.

• З’являються листочки на деревах;• найдовший день;• птахи збираються у вирій;• висаджують розсаду;• збирають хліб;

113

• К О С Я Т Ь сіно;• достигають фрукти;■ цвітуть сади;• пташенята вчаться літати.

2. Гра «Чом у так говорять?»— Як ви розумієте зміст приказок і прислів’ їв про літні місяці?

• Червень складає сіно в копиці.• Червень — рум’янець року.• Липень — вершина літа.• Липень молодий бджілок годує.• Серпень чудовий булки дарує.• Серпень — жнивець.• Як у серпні дбаєш, так узимку маєш.


— Про що ми говорили сьогодні на уроці?— Як змінюється нежива природа влітку?— Які природні явища бувають улітку?


С .132-133.— Складіть розповідь про те, як потрібно поводитися під час грози.

Д О Д А ТК О В И Й М АТЕРІАЛЗагадки

■ Як настав цей літній місяць, —Все росте у нас навколо,Ягідки почервоніли,Спіє в полі щедрий колос.( Червень)

Н. Забіла

• В місяці спекотнім цім Жарко дуже нам усім.Хочеться в саду побути,Смакувати спілі фрукти. (Серпень)

С. Жупанин

Іде літо на коні Та й несе гарячі дні.Зацвіли пахучі липи.Як цей місяць зветься?.. (Липень).

С. Жупанин

114

. . . . . КласМета: провести спостереження за літніми змінами в живіи природі; систематизуватизнання учнів про природні зв'язки; розвивати мовлення, мислення; розширювати світогляд; виховувати любов до природи.

Зустріч 53. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ Ж ИТТЯ РОСЛИН УЛІТКУ? Дата

Хід уроку

I. О РГА НІЗАЦ ІЙ НИ Й М О М ЕН Т


1. Перевірка домашнього завдання— Розкажіть, як потрібно поводитися під час грози.— Які ознаки літа ви знаєте?

2. Слухання вірша— Які ознаки літа згадуються у вірші?

ПАХН Е ЛІТО

На дзвінкій галяві теплим літом Заквітчалась липка першим цвітом,І сама страшенно здивувалась:«Та невже ж таке зі мною сталось?»Зашуміли трави над землею,Здивувались також разом з нею.Забриніли дзвоники ласкаві:«Ой же дух солодкий на галяві!Пелюстки у нас лілові й білі,Та чомусь ми пахнути не в сил і...»Жовтим оком дивиться ромашка:«В ід такого цвіту дихать важко!»І радіють бджоли-міхоноші:«А для нас ці квітоньки — хороші!»Повна липка радості і суму:«Через що,— зітхає,— скільки шуму?»І ховає гілочки розквітлі,Миті в зливах, скупані у світлі.В л іс і меду теплого налито.Пахне цвіт на липці.Пахне літо!

М. Пригара


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про ознаки літа в житті рослин.


1. Робота за підручником (с . 134-135)— Пригадайте! Які зміни відбулися у житті дерев, кущів та трав’янистих

рослин навесні? Як дізнатися, що розпочалося літо? Що про це розповіла Си- ньокрила Сойка?

— Доведіть, що кращої пори за літо немає. Що ви прочитали про дуб?— Що ви дізналися про липу?— У лісах укривається білим цвітом глід. У парках та садах розливається

ніжний аромат від квіток жасмину.— Як ви розумієте слова: «Літо щедро встелило землю смарагдовим ки

лимом із різнотрав’я»?

115

— Розгляньте малюнки на с. 135. Які квіти можна побачити серед цього розмаїття?

Гра «Квітковий бал»— Хто запросить більше рослин, які квітують улітку, на «Квітковий бал»?— Пригадайте вірші та казки про ці рослини.— Поясніть прислів’я.

• Прийде літо — все розмаїто, прийде зима — нічого нема.



1. Робота в групах— Підкресліть літні явища у житті рослин.

• Цвітіння рослин;• листопад;• дозрівання ягід;• сокорух;• утворення плодів.


ПРИКМЕТИ ЛІТАЛастівки літають Над водою низько,Хвилі розбивають —Значить, дощик близько.

Мов червоні квіти,Хмари в небі синім,Значить, завтра, діти,Буде вітер сильний.

А як льону річка В полі засиніла,Знайте, що суничка У гаю дозріла.

М. Чепурна

— Які прикмети літа згадує автор у вірші?— Які народні прикмети ви почули?— Продовжіть речення:Ластівки літають над водою низько — ... (перед дощем).Червоні хмари — ... (до вітру).Льон зацвів у полі — дозріла... (суниця).


— Які літні зміни відбуваються в житті рослин?— Наведи приклади літніх квітів.— Які зміни відбуваються влітку в житті тварин?— Чому влітку розвивається і збільшується потомство в усіх тварин?


С .134-135.— Доведіть, що не можна зривати квітки дикорослих рослин для букетів та

вінків.— Придумайте і розіграйте розмову на цю тему між королицею та дзво

ником.

116

Зустріч 54. ЯКІ РОСЛИНИ ЗРОСТАЮ ТЬ НА ЛУКАХ ТА ПОБЛИЗУ ВОДОЙМ?

Мета: о з н а й о м и т и у ч н ів з р о зм а їття м р о с л и н л у к ів і в о д о й м ; в ч и ти п о я с н ю в а т и з в 'я з к и

у ж и в ій п р и р о д і на п р и к л а д і л у к и і в о д о й м и ; р о з в и в а т и п із н а в а л ь н у а к т и в н іс т ь д і

те й , у м ін н я с п о с т е р іга т и , п о р ів н ю в а т и , у з а га л ь н ю в а т и і р о б и т и в и с н о в к и ; в и х о в у

вати п о ч у т тя п р е к р а с н о го .

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Доведіть, що не можна зривати квітки дикорослих рослин для букетів та

вінків. Розіграйте розмову на цю тему між королицею та дзвоником.


— Сьогодні ви дізнаєтеся, що таке луки і які рослини на них ростуть, які рослини ростуть поблизу водойм.


1. Робота за підручником (& 136-137)— Пригадайте! Які рослини переважають у лісах?— Сонечко Семикрапочка хоче дізнатися: чи знаєте ви, що таке лука?— Лука — це переважно рівна місцевість, вкрита трав’ янистою рослин

ністю.— Розгляньте фотографії на с. 136.— На луках можна де-не-де побачити зарості кущів чи окремі дерева. Луки

бувають сухими та зволоженими.— Які рослини і чому ростуть на сухих луках?— Для чого використовують звіробій?— Що ви прочитали про деревій (с. 137)7— Чи знаєте ви, що «петрові батоги» — це цикорій. Квітки у нього бла

китні, як небо влітку. Що ви дізналися про цю рослину?— Смілка — рослина із червоним дуже клейким угорі стеблом і квітками

малинового кольору. Полюбляють відвідувати ї ї бджоли. І не дарма. Адже смілка — медонос.

— Розгляньте фотографії на с. 137.— Які рослини ростуть на луках поблизу берегів річок та озер? Чому вони

дуже цінуються?— Про які прибережні рослини розповіло Сонечко Семикрапочка?— Чому глечики жовті отримали таку назву?

На блакитних заплавах широких жовті глечики рясно цвітуть.Молоко із тих глечиків жовтих вранці окуні нахильці п’ють.

В. Лучук

Гра «Х т о більше?»— Хто запам’ятав більше назв рослин, які зростають на луках та поблизу

водойм?


Клас

Дата,

117


Проект «Лісова аптека»

Аптека зелена,Зелена аптека!Від тебе й від мене Вона недалеко.Зелена аптека Лежить навкруги,Зелені горби І зелені луги,Зелені сади, і ліси, і поля, —Уся наша рідна, квітуча земля!Зелена аптека — це трави і квіти,Що в кошик збирають дорослі і діти.Зелена аптека, що бачим навкруг, —Це наш помічник і хороший друг!Зелену аптеку слід кожному знати:Крушина, фіалка,Конвалія, м’ята,Вільха, деревій, бузина і чорниці,Черемха і пижмо,Шипшина й суниці.

— Вам відомо багато рослин, серед них є ті, які називають лікарськими. Вони допомагають людині боротися із хворобами, бо мають лікувальні властивості.

Ліс був першою «аптекою», в яку люди з давніх часів йшли по ліки.— Які лікарські рослини вам відомі? З’ясуйте, які із цих рослин ростуть

у вашій місцевості.— Які вони мають лікувальні властивості? Які ще лікарські рослини зрос

тають у вашому краї?— Дізнайтеся, коли краще заготовляти рослини і як їх зберігати.Отримані відомості запишіть у зошит самостійно або з допомогою дорос

лого. Доповніть їх фотографіями, малюнками.Під час прогулянки у ліс (парк) зберіть рослини для домашньої аптечки. Проведіть презентацію вашої роботи. Оцініть ї ї результати.


— Які рослини зростають на луках та поблизу водойм?


С. 136-137.— Складіть перелік лікарських рослин, які зростають на луках. Згадайте

вірш про «зелену аптеку». Дізнайтеся, коли краще заготовляти лікарські рослини і як їх зберігати.

118

Зустріч 55. ЧИ ВСІ ЛІСОВІ ЯГОДИ МОЖНА КУШ ТУВАТИ?

Мета: п о гл и б и т и з н а н н я у ч н ів п р о їс т ів н і та н е їс т ів н і л іс о в і я го д и ; р о з в и в а т и в м ін н я

с п о с т е р іга т и , л о г іч н о і т в о р ч о м и с л и т и ; в и х о в у в а ти п із н а в а л ь н и й Ін те р е с ; п р и щ е п

л ю в а ти л ю б о в д о п р и р о д и .

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Які лікарські рослини зростають на луках?— Коли краще заготовляти лікарські рослини і як їх зберігати?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про їстівні та неїстівні лісові ягоди.


1. Робота за підручником (с. 138-139)— Пригадайте! Які лісові рослини ви знаєте? Яку користь приносять ліси

людям?— Розгляньте фотографії.— З якими лісовими ягодами познайомив вас їжачок Хитрячок?— Яку пораду він дав?— Які бувають ягоди?

Під маленькими яличками у смарагдовій траві літо виросло суничками — то по одній, то по дві.

Л. Костенко

— Що ви дізналися про суницю лісову?— Де росте малина?— Коли вона достигає? Де росте?— Чому люблять ї ї і дорослі, і діти?— Що ви дізналися про чорницю, брусницю і ожину?— Чому їстівних ягід стає дедалі менше в наших лісах?— Роздивіться уважно, як виглядають отруйні рослини (с. 139).

Запам’ятайте їх назви!— Що ви про них прочитали?— Обережно! Ніколи навіть не торкайтеся, а тим більше — не їжте лісових

ягід, яких не знаєте!

Гра «Х т о "зайвий”?»• Чорниця, вороняче око, суниця, ожина.• Костяниця, брусниця, вовчі ягоди, малина.


Імітація збирання ягідСунички — нахиляються, збирають у траві; малина — рвуть стоячи;

аґрус — рвуть навприсядки; вишні — дістають з висоти; виноград — з висоти; чорниця — присідають; обліпиха — стоячи; вовчі ягоди — викидають геть.

Дата,

Клас

119


Гра «Не помились!»— Закресліть назви отруйних ягід.Журавлина, суниця, чорниця, беладонна, пасльон, вороняче око, вовчі

ягоди, обліпиха, малина.— Підкресліть назви ягід, які можна збирати.Малина, чорниця, морошка, брусниця, пасльон, суниця, вовчі ягоди, бела

донна.


— Що нового дізналися на уроці?— Наведіть приклади дерев лісу.— Наведіть приклади кущів лісу.— Наведіть приклади лісових ягід.


С .138-139.— Уявіть, що до вас завітав друг з далекої країни. Розкажіть йому, які

з наших лісових ягід смачні й корисні, а які — небезпечні й навіть отруйні.


1. Складання правил поведінки на луках— Чи може хто-небудь знищити луки? (Людина)— Чим вона може завдати шкоди? (Рвати траву, знищувати квіти,

комах, спалювати траву, бездумно пасти тварин)— Що ми можемо зробити, щоб зберегти рослини і тварин луків? (Дотри

муватися правил поведінки на луках.)

Правила поведінки на луках1) Не рвіть оберемки квітів.2) Не ловіть метеликів, не розорюйте гнізда джмелів. Без цих комах у бага

тьох рослин не відбудеться опилення — не буде плодів і насіння.3) Не знищуйте гусінь. Більшість з них ніякої шкоди людині не приносить.4) Не підпалюйте на луках суху торішню траву. У вогні гинуть підземні час

тини багатьох рослин, сонечка, джмелі, гнізда птахів.5) Бережливо ставтеся до птахів, ящірок, жаб. Якщо їх не стане, комахи зни-

щуть рослини.

2. Робота в групахКожна група отримує висловлювання на картках.— Біля яких висловлювань ви б написали «Дозволено*, а біля яких — «За

боронено*?1) Смітити на берегах.2) У водойми не кидати відходи.3) Не мити машини у водоймах.4) Не скидати промислові відходи.5) Вирубувати ліси по берегах водойм.6) Обмежити вилов риби.7) Дозволити необмежену риболовлю.

— Які заходи щодо охорони водойм ви можете запропонувати?

120

Мета: п о гл и б и т и з н а н н я у ч н ів п р о т в а р и н л іс у ; р о з в и в а т и м и с л е н н я , п а м 'я т ь ; в и х о в у

вати д б а й л и в е с т а в л е н н я д о в с ь о го ж и в о г о н а в к о л о нас.

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завданняУчні в парах розповідають одне одному підготовлену розповідь про те, які

з наших лісових ягід смачні й корисні, а які — небезпечні й навіть отруйні.


А Я У ГАЙ ХОДИЛА...А я у гай ходила По квітку ось яку!А там дерева-люлі І все отак зозулі:— Ку-ку!

Я зайчика зустріла,Дрімав він на горбку,Була б його спіймала,Зозуля ізлякала:— Ку-ку!

П. Тичина

— Кого зустріла дівчинка у гаю?— А кого ви бачили, коли бували в лісі?

III. ПО ВІДО М ЛЕН Н Я ТЕМ И І М ЕТИ УР О К У

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про особливості життя комах, птахів і звірів улітку.


1. Робота за підручником (с. 140-141)— Пригадайте! Яких лісових тварин ви знаєте? Чи знаєте ви, яких тварин

у лісі найбільше: звірів, птахів чи комах? Що ви про це прочитали?— Роздивіться фотографії на с. 140 і розкажіть, що на них зображено? (Гу

сінь об'їдає листя яблуні, руда лісова мураха тягне гусеницю.)— Що розповіла Синьокрила Сойка про лісове пташине товариство?— Чому червень — місяць тиші у лісі? Поміркуйте, яку користь приносять

птахи лісам, садам, полям?

Робота в парі— Хто є хто серед птахів?— Знайдіть на малюнку соловейка, зяблика, дятла звичайного, зозулю.

Чим вони годують своїх пташенят?— Секрет від Синьокрилої Сойки: «Золотомушка червоночуба (або коро-

льок) — найменша серед наших птахів».

Робота в групі— Хто зі звірів що їсть?

Зустріч 56. ЯК ЖИВЕТЬСЯ ТВАРИНАМ У ЛІСІ ВЛІТКУ?Клас

Дата,

121

— Знайдіть на малюнку (с. 141) лісову мишу, кабана, козулю та їхні корми.

їжачок Хитрячок попереджає: «Різн і звірі можуть одним і тим самим кормом живитися, навіть якщо ці звірі дуже різні. Наприклад, кабан і лісова миша».

— Поміркуйте! Що сталося б з деревами, якби в лісі не було птахів? Чому?— Чому треба оберігати не тільки самих тварин, а й ті місця, в яких вони

живуть?— Складіть ланцюг живлення у лісі влітку.Підсумок. У лісі життя тварин пов’язане з добуванням корму. У лісі «за

йвих* тварин не буває.


V. УЗА ГАЛЬН ЕН НЯ, СИ СТЕМ А ТИ ЗА Ц ІЯ Й К О Н ТРО ЛЬ ЗНАНЬ

1. Гра «Хто живе в лісі?»— Серед перелічених тварин визначте тих, що живуть у лісі: білка, горо

бець, собака, рись, їжак, ластівка, морська свинка, бурий ведмідь, гуска, лелека, лось, шишкар, дятел, мурашка, зозуля.

2. Гра «Хто де живе?»— Правильно помістіть звірів у свої будиночки.

Хто живе? Де живе?

Ведмідь лігво

лисиця гайно

білка барліг

вовк нора

{Ведмідь — барліг, лисиця — нора, білка — гайно, вовк — лігво.)


— Які тварини живуть у лісі?— Кого називають санітарами лісу? (Рудих мурашок, бо вони знищують

безліч шкідливих комах.)— Чим корисні птахи лісу? (Знищують безліч комах, які завдають шкоди

деревам.)


С. 140-141.— Розкажіть про одну з тварин, про яку розповідається в тексті. Користуй

теся таким планом:1) Назва тварини.2) До якої групи належать: звірі, птахи чи комахи.3) Зовнішній вигляд.4) Де живе.5) Чим живиться.

— Запропонуйте провести у класі веселу виставку «Лісове товариство». Доберіть до неї фотографії та малюнки.

122

Зустріч 57. ЯК ЖИВЕТЬСЯ ТВАРИНАМ УЛІТК У НА ЛУКАХ ТА ВОДОЙМАХ?

Мета: о з н а й о м и т и у ч н ів з р о зм а їття м р о с л и н і т в а р и н л у к ів та в о д о й м ; в ч и т и п о я с н ю

вати з в 'я з к и у ж и в ій п р и р о д і на п р и к л а д і л у к и та в о д о й м и ; р о з в и в а т и п із н а в а л ь н у

а к т и в н іс т ь д іте й , у м ін н я с п о с т е р іга т и , п о р ів н ю в а т и , у з а га л ь н ю в а т и і р о б и т и в и с н о

в ки ; в и х о в у в а т и п о ч у т тя п р е к р а с н о го .

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завдання

Робота в парахСлухання розповідей про одну з тварин лісу.

2. Розгадування кросворда «Л уки »

1) Не мотор, а гуде, не пілот,а летить, не гадюка, а жалить. (Бджола)

2) Сам чорний, та не ворон, є роги,та не бик, шість ніг без копит. (Жук)

3) Летить — пищить, сяде — мовчить. (Комар)

4) На капусті я вродився І капустою живився,На капусті я умер,Та ізнов ожив тепер.Тільки вже й не той я став,Що в капусті плазував:Не плазую, а літаю,Бо прегарні крильця маю. (Метелик)

іл

У

зк


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про життя комах, птахів і звірів улітку на луках і водоймах.

IV . ВИВЧЕННЯ НО ВО ГО М АТЕРІА ЛУ

1. Робота за підручником [с. 142-143)— Пригадайте! Які рослини зростають на луках та поблизу водойм? Роз

гляньте фото водойми і луки (с. 142).— Які прибережні рослини ви бачите? Чи любите ви відпочивати на луках

та поблизу річки, озера чи ставка? Яких тварин там вам доводилося бачити?— Про що розповіло Сонечко Семикрапочка? Поміркуйте, як називають ці

дві групи комах?— До якої групи комах належить жук-гнойовик?

Клас

Дата,

123

— Чи погоджуєтеся ви із Синьокрилою Сойкою, яка стверджує: «Якщо комах багато, то і птахам є чим поживитися? > Про яких птахів ви прочитали?

Я деркач, я маю крила, як увесь пташиний рід, та в ногах у мене сила, я пташина — скорохід.

JI. Компанієць

— Якого птаха занесли до Червоної книги України?— Що додав до розповіді їжачок Хитрячок?— Яких звірів можна побачити на луках?

Робото в групі— Карасик Золотенко показує багатства підводного світу: срібний карась,

короп, окунь, жук плавунець облямований, на поверхні води — водомірка, жаба озерна.

— Роздивіться фотографії на с. 143 і упізнайте тварин. Складіть розповідь про життя мешканців прісних водойм.

— Як потрібно поводитися, щоб не нашкодити рослинам і тваринам водойм?

— Складіть ланцюг живлення у живій природі на луці влітку.


V. УЗАГАЛЬН ЕН НЯ Й СИ СТЕМ АТИ ЗАЦ ІЯ ЗНАНЬ [див. Додаток на с. І2 0 ,126)


— Які тварини зустрічаються на луках та водоймах?— Який вплив людина чинить на луки?— Як треба охороняти луки, водойми?


С .142-143.— Доведіть, що комахи, риби, птахи і звірі, які живуть у водоймі та по

близу неї, взаємопов’ язані між собою. Складіть коротеньку казку про підводне царство та його водяних мешканців.

124

Мета: о з н а й о м и т и у ч н ів з р о с л и н а м и с в о го кр а ю , щ о о х о р о н я ю т ь с я і з а н е с е н і д о Ч е р

в о н о ї к н и ги У кр а їн и ; р о з в и в а т и с п о с т е р е ж л и в іс т ь ; в и х о в у в а т и л ю б о в д о п р и р о д и ,

б е р е ж л и в е с та в л е н н я д о р о с л и н .

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Доведіть, що комахи, риби, птахи і звірі, які живуть у водоймі та по

близу неї взаємопов’язані між собою. Розкажіть казку про підводне царство та його водяних мешканців.


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про рідкісні рослини, які потребують охорони.


1. Робота за підручником (г. 144-145)— Пригадайте! Які рослини в твоєму краї стають рідкісними?

Робота в парі— Складіть перелік рослин, яким, на вашу думку, загрожує небезпека

зникнення.— Для чого створили Червону книгу України? Що таке Червона книга?— Червона книга — це важлива книжка і водночас державний документ,

у якому представлено перелік багатьох рідкісних рослин і тварин, що зникають. Такі переліки створено у різних країнах, є він і в Україні. Його називають «Червона книга України», він складається із двох товстезних томів. (У кожному з них міститься понад тисячу сторінок!)

— Розгляньте фотографії на с. 144. В одному томі зібрані відомості про рослинний світ, а в другому — про тваринний світ.

— Роздивіться фотографії рослин, занесених до Червоної книги України, на с. 145, запам’ятайте їх.

— Які з рослин, що занесені до Червоної книги України, квітують навесні, а які — влітку?

— Які з рослин із Червоної книги України зростають у лісах; степах; горах?

— Які з рослин, що занесені до Червоної книги України, виривають для букетів, щоб продавати на базарах та вулицях міст?

— Як діяльність людей впливає на життя дикорослих рослин?— Роздивіться і запам’ятайте умовні позначки, які розповідають про при

чини зменшення кількості рослин у природі.



1. Робота в групі— Поміркуйте, чому рослин у природі стає менше? Що можна зробити для

їх охорони?

Зустріч 58. ЯКІ РОСЛИНИ ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ?Клас

Дата,

125

2. Гра «Чи правильно, що?..»Учні використовують сигнальні картки: якщо висловлювання правильне —

зелену, якщо неправильне — червону).• Рослини очищають повітря.• 3 вини людини на Землі зникло багато рослин.• Усі рослини можна зривати і робити з них букети.• Наша держава взяла під охорону рідкісні рослини.• Кульбабу відносять до рослин, що охороняються.• Учні повинні знати рослини, які охороняються державою.• Ти можеш допомогти рослинам, щоб їх не ставало менше.

— Сподіваюся, що тепер серед вас не буде людей, байдужих до рослин рідного краю, а особливо, представників Червоної книги. Я звертаюсь до вас із проханням: не рвіть даремно квіти, охороняйте ніжні й одночасно тендітні й беззахисні рослини.


— Що таке Червона книга?— З якою метою створена ця книга?— Чому необхідно охороняти природу?


С .144-145.— Намалюйте плакат-звернення «Збережеморослини!».


3. Гра «Четвертий "зайвий"»— У кожній групі підкресліть «зайве» слово, поясніть свій вибір.

• Бабка, коник, перепілка, сонечко.• Жаба, метелик, джміль, жук.

4. Гра «Переставлені склади»— Переставте склади так, щоб утворилися слова — назви тварин і рослини,

що зустрічаються на луках.

БА ЖА, РА ВЕЛЬ ЖУ, ШИ НА НЮ KO, РЕ ПЕ ПІЛ КА,

КАЧ ДЕР, КА Я ЩІР, КА ЛЕ ЛЕ, ТИ КРО (Жаба, журавель, конюшина, перепілка, деркач, ящірка, лелека, кроти)

126

Мета: о з н а й о м и т и у ч н ів з т в а р и н а м и с в о го кр а ю , щ о о х о р о н я ю т ь с я і за н е с е н і д о Ч е р в о

н о ї к н и ги У кр а їн и ; р о з в и в а т и с п о с т е р е ж л и в іс т ь ; в и х о в у в а т и л ю б о в д о п р и р о д и , б е

р е ж л и в е с т а в л е н н я д о т в а р и н .

Хід уроку



Перевірка домашнього завданняУчні презентують плакати-звернення «Збережемо рослини!».— Чому виникла потреба охорони рослинного світу?— Яку природоохоронну роботу ви проводите у своєму місті (селі)?— Як ви вважаєте, що сказали б нам рослини, якби могли говорити?— Наведіть приклади рослин, які, на вашу думку, не можна зривати.


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про тварин, занесених до Червоної книги України.


1. Робота за підручником [с. 146-147)— Пригадайте! Які тварини у вашому краї стають рідкісними?

Робота в парі— Складіть список тварин, яким, на вашу думку, загрожує небезпека

зникнення.— Роздивіться фотографії тварин, занесених до Червоної книги України

(с. 146), запам’ятайте їх.— «Червона книга України. Тваринний світ» — це державний документ,

у якому представлено перелік багатьох рідкісних та зникаючих тварин.— Які з тварин, занесених до Червоної книги України, живуть у лісах та

на луках; прісних водоймах; морях?— Поміркуйте! Як діяльність людей впливає на чисельність диких тварин?— Що трапиться, якщо люди вирубають усі ліси?— Роздивіться і запам’ятайте умовні позначки, які розповідають про при

чини зменшення кількості диких тварин у природі (с. 147).



1. Тестування— Виберіть правильну відповідь.

1) Червона книга України — це:а) перелік рослин і тварин;б) Закон України;в) перелік рослин і тварин, що зникають.

2) Назви рослин і тварин, яких залишилося мало, заносять до:а) Червоної книги;б) енциклопедії.

Зустріч 59. ЯКІ ТВАРИНИ ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ?Клас

Дата,

127

3) Доповни визначення: «Червона книга — книга, яка містить відомості про...».а) Рідкісні рослини;б) зниклі рослини і тварини;в) рідкісні і зниклі рослини і тварини.

4) Чому для цієї книги вибраний червоний колір?а) Це красивий колір;б) це яскравий сигнал;в) це сигнал небезпеки.

2. Робота в групі— Складіть розповідь про причини зникнення тварин у лісах та водоймах.

Що можна зробити для їх охорони? Чому тварин, яких не занесено до Червоної книги України, теж треба охороняти?

VI. П ІД Б И ТТЯ ПІДСУМ КІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що сталося б, коли б природу не охороняли?— Яку участь ви берете в охороні природи своєї місцевості?

VII. ДО М АШ НЄ ЗАВДАННЯ

С .138-140.— Які правила повинні застосовувати у своєму житті дорослі й діти, щоб

зберегти природу? Запишіть їх у спеціальну пам’ятку.


Гра «Скарги рослин і тварин»На що скаржаться ці рослини (тварини)? Зазначте стрілками. Як людина

може їм зарадити?

128

Зустріч 60. ЩО ТИ ЗНАЄШ ПРО РОСЛИНИ — СИМВОЛИ УКРАЇНИ?

Мета: р о з п о в іс т и у ч н я м п р о р о с л и н и , я к і є с и м в о л а м и У кр а їн и ; р о з в и в а т и м о в л е н н я ;

р о з ш и р ю в а т и к р у г о з ір ; в и х о в у в а т и д б а й л и в е ста в л е н н я д о р о с л и н .

ХІД уроку

I. О РГА НІЗАЦ ІЙ НИ Й М О М Е Н Т

II. А КТУА Л ІЗ А Ц ІЯ О П О РН И Х ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання— Чому багато рослин і тварин стають рідкісними?— Які правила повинні застосовувати у своєму житті дорослі й діти, щоб

зберегти природу?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які рослини приносять особливу радість людям у містах і селах, допомагають визначати час і передбачати погоду.

IV. ВИВЧЕННЯ Н О ВО ГО М АТЕР ІА ЛУ

1. Робота за підручником (г. 148-149)

— Розгляньте фотографії нас. 148.— Пригадайте! Які рослини є найулюбленішими в Україні?— Народи світу різняться між собою національним одягом, звичаями, тра

диціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. У кожного народу є улюблені рослини — рослини-символи: у канадців — клен, у росіян — берізка. В Україні це: верба, тополя, калина, барвінок, чорнобривці та мальви.

— Де ви бачили ці рослини у місті і селі?— Як ці рослини розмножують? Які з них саджають, а які — висівають?

Робота в парі

— Обговоріть, де саме можна посадити рослини — символи України: біля ніколи чи поблизу будинків, у яких ви живете.

— «Без верби і калини — нема України»,— говориться у народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. Кажуть: «Де вода, там і верба». Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Калиною прикрашали весільний коровай.

Робота в групі. Конкурс загадок, приказок, легенд і віршів про рослини —символи України

— Роздивіться фотографію на с. 149 і пофантазуйте: якими можуть бути квіткові годинники?

— Розгляньте малюнки рослин, дикорослих і культурних рослин. Зверніть увагу, коли відкриваються та закриваються їх квітки. Складіть з них квітковий годинник.


Дата

Клас

129


1. Робота над прислів'ям и та приказками про вербу та калину• П р о вербу

Без верби і калини нема України.Де срібліє вербиця, там здорова водиця.

• Про калинуЛюбуйся калиною, поки цвіте, а дитиною, поки росте.Який кущ така й калина, яка мати така й дитина.Запишалася калина, наче красная дівчина.Дівчина пишна та красива, мов червона калина.Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягоди дарує.

2. Слухання пісні «Чорнобривці»— Про яку квітку ця пісня?

ЛЕГЕНДА ПРО ЧОРНОБРИВЦІ Назва чорнобривців пов’язана зі старовинною легендою про майстрів-

чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки — чорнобривці.

У народі чорнобривці ще називають оксамитками або бархатками, бо яскраві їх суцвіття виграють у променях сонця.

— Палахкотять біля вікон українських осель вогнем мальви і жоржини, чорнобривці й маки, буяють різнобарв’ям нагідки, рожі, ромашки, калина, любисток, м’ята — обереги нашого народу. Усім, хто вирушав у далеку дорогу, хто волею долі опинявся далеко від батьківського порогу, вони нагадували: «Там земля мила, де мати народила».


• У вінку зеленолистім,У червоному намисті Видивляється у водуНа свою хорошу вроду. (Калина)

• Гарні квіти біля хати Навесні садила мати.Чорнобриві-чорнобровіКвітнуть в тиші вечоровій. (Чорнобривці)

• Заблукала в верболозі,Дні і ночі ронить сльози. (Верба)

4. Гра «Четвертий "зайвий"»— У кожній групі підкресліть «зайве» слово, поясніть свій вибір.

• Верба, липа, вишня, мальви.• Чорнобривці, барвінок, калина, мак.


— Що запам’яталося?— Що найбільше сподобалося?— Які рослини є символами України?


С. 148-149.— Перевірте, коли відкриваються і закриваються квітки, із яких у дав

нину складали квітковий годинник.

130

Мета: н а в ч а ти у ч н ів с п о с т е р іга т и за з м ін а м и у п р и р о д і п р о т я го м л іта , у з а га л ь н ю в а т и

с п о с т е р е ж е н н я за п р и р о д о ю ; р о з в и в а т и с п о с т е р е ж л и в іс т ь ; в и х о в у в а т и ін т е р е с , за

х о п л е н н я , л ю б о в д о р ід н о ї п р и р о д и .

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання.— Як змінилася природа влітку?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як самостійно спостерігати за природою влітку.


1. Робота за підручником [с. 150-151)— Пригадайте! Як потрібно поводитися серед природи, щоб не нашкоди

ти їй?— За таблицею на с. 150 розкажіть, як спостерігати за природою.— Що треба виготовити, щоб спостерігати за полудневим розташуванням

сонця? Коли найдовші, найкоротші тіні? Як змінюється тривалість дня і ночі? Чому?

— Як дізнаватися про температуру повітря? Якого кольору найчастіше небо влітку? Як визначати хмарність? Які дні, сонячні чи хмарні, переважають улітку?

— Які опади випадають улітку? Як часто? Чи схожі літні дощі на весняні чи осінні? (Влітку дощ теплий, великий.) Як визначати силу вітру (с. 159)1 За чим ще треба спостерігати?

— Навчіться милуватися красою природи!

2. Спостереження за працею лю дей улітку— Для людей літо також є дуже важливою порою, вони мають чимало ро

боти на полях, у садах, на городах.— Яку роботу виконують люди на полях улітку?— За допомогою яких машин люди збирають урожай на полях?— Яку роботу виконують на городах?— Які роботи ведуться в садах?— У кінці червня достигають трави і починається сінокіс.— Для чого косять траву і заготовляють сіно?



1. Робота над літніми прикметами— Спробуйте перевірити влітку такі народні прикмети про літню погоду.

• Птахи в’ють гнізда з сонячного боку — на холодне літо.• Трава в червні починає сохнути — на дощовите літо.• Густо цвіте гречка — на спекотне літо.

Зустріч 61. ЕКСКУРСІЯ. ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУВАЮТЬСЯВ ПРИРОДІ ВЛІТКУ? Клас

Дата,

131

• Які метелики навесні вилетіли першими — білі або червоні? Якщо червоні, літо буде багате на мед і сухе, а білі — мокре і щедре на молоко.

■ Опеньки з’явились — літо скінчилось.• Ластівки низько літають — на дощ.• Рясна роса зранку — на ясний день.• Мурахи ховаються серед білого дня — на негоду.• Горобці купаються в пилюці — на дощ.• Весело співає зяблик — дощу не буде.• Риби вискакують з води — до дощу або негоди.

2. Гра «Щ о не так?»

НЕБИЛИЦЯ Що у зими на порозі Цвітуть маки на морозі,А у літа на печі Замерзають калачі.А у весни в кінці поля Листя скинула тополя.А в осені коло стежки Вбрались верби у сережки.А ми стали коло хати,Та й не можем розібрати,—Кому іти рибу пасти,Кому воду в копи класти,Кому пічки молотити,Кому сніги волочити.

• Вишні ростуть на землі, суниця — на дереві.• Яблука вирощують на землі поряд із картоплею.• Кавуни достигають у січні.• Огірок — це ягода.


• Тільки дощик прошумів Над лужком, над лісом —Хтось у небі рушничок Вишитий повісив. (Веселка)

■ Ходить тур по горах, а турниця по долах.Як турниця мигне, тур загуде. (Блискавка і грім)

• Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Грім)• Вночі спить, а вранці тікає. (Роса)• Кольорова дуга через річку пролягла. (Веселка)• Довго нема мене — все в’яне, а як прийду — знов оживає. (Дощ)


— Чому літо — найтепліша пора року?— Які дні й ночі влітку?— Коли найдовший день? Чому?— Як залежить довжина тіні від предмета від висоти сонця?


С. 150-151.— Придивіться і розкажіть, як поводяться рослини, наприклад кульбаба,

та інші за вашим вибором, у сонячну та дощову погоду.

132

Зустріч 62. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ВПРОДОВЖ РОКУ РОЗТАШУВАННЯ СОНЦЯ?

Мета: у з а га л ь н и т и з н а н н я у ч н ів п р о з м ін у в и с о ти С о нц я на д го р и з о н т о м у п р о д о в ж д н я

і в р із н і п о р и р о к у ; р о з ш и р и т и й у т о ч н и т и у я в л е н н я д іте й п р о д о б у , п о р и р о к у , п р о

п р и ч и н и з м ін и д о б и , п ір р о к у , п р о з а л е ж н іс т ь св ітла і тепла на З е м л і в ід в и с о ти

С о н ц я ; п о я с н и т и п р и н ц и п д і ї с о н я ч н о го го д и н н и к а ; с п р и я т и р о з в и т к у м о в л е н н я ,

п а м 'ят і, у в а ги ; п р о д о в ж и т и ф о р м у в а н н я ін т е р е с у д о у р о к ів п р и р о д о з н а в с тв а .

Хід уроку

I. О РГА НІЗАЦ ІЙ НИ Й М О М ЕН Т


1. Перевірка домашнього завдання— Розкажіть, як поводяться рослини, наприклад кульбаба, та інші за

вашим вибором, у сонячну та дощову погоду.


• Хто без дров і без вогня,Світить, гріє нас щодня? (Сонце)

— Доберіть до відгадки слова, що означають її ознаки. (Сонце ( яке? ) — кругле, жовте.)

— Доберіть слова, що означають дії. (Сонце ( що робить?) — світить, гріє.)— Від чого на Землі залежить життя, світло і тепло? (Усе життя на Землі

пов’язане з Сонцем.)

• Ніг немає, а ходжу,Рота немає, а скажу:Коли тобі спати,А коли вставати. (Годинник)

— Які бувають годинники?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як користуватися сонячним годинником.


1. Пояснення вчителя— Люди, спостерігаючи за природою, навчилися дізнаватися час доби за

Сонцем. Той час, коли сонце піднімалося найвище, називали полудень. Опівдні тіні від предметів найкоротші. Ось тоді люди і винайшли перший годинник. Це був сонячний годинник. Розкреслили люди круглий майданчик просто неба і поставили посередині кілочок. Йде по небу сонечко — йде по майданчику тінь від кілочка. Вона і показує час (години). Але такими годинниками можна було користуватися тільки вдень і тільки в гарну сонячну погоду.

2. Робота за підручником (с 152-153}— Розгляньте малюнки-схеми на с. 152. Пригадайте! Як розташування

Сонця впливає на зміну пір року? Як змінювалася тривалість дня і ночі впродовж року?

— За допомогою чого ви спостерігали, як змінювалося розташування Сонця впродовж всього навчального року?

— Що винайшли наші давні предки, спостерігаючи за рухом Сонця на небі?

Клас

Дата,

133

— Розгляньте фотографії. Сонячний годинник — перший прилад для вимірювання часу.

— Прочитайте, як виготовити сонячний годинник. Розгляньте фотографії різних сонячних годинників (с. 153). В яку погоду ними можна користуватися?

— Пригадайте і розкажіть:• Як упродовж року проводилися спостереження за погодою та природою?• Які висновки ви можете зробити?• Чи вмієте вимірювати температуру повітря?• Дізнаватися про стан неба, хмарність, опади та вітер?

— Які народні прикмети допомогли вам передбачати погоду?— З життям яких рослин і тварин вам довелося познайомитися?



Гра «Так чи ні?»• Висока вертикальна жердина в сонячному годиннику називається гно

мон. (Н і)• У сонячному годиннику стрілкою є маятник. (Н і)• Стрілкою в сонячному годиннику є тінь від кілочка. (Так)• Опівдні сонячний годинник показує 12 годин. (Так)• Сонячним годинником можна користуватися тільки вдень. (Так)• Сонячним годинником можна користуватися в будь-яку погоду. (Н і)


— Пригадайте і розкажіть:• Як упродовж року проводилися спостереження за погодою та природою?• Які висновки ви можете зробити?• Чи вмієте вимірювати температуру повітря?• Дізнаватися про стан неба, хмарність, опади та вітер?• Які народні прикмети допомогли вам передбачати погоду?• 3 життям яких рослин і тварин вам довелося ознайомитися?


С .152-153.— Дізнайтеся, чи є у вашому місті чи селі сонячний годинник.

134

Зустріч 63. ЯК ДОСЛІДЖ УВАТИ ПРИРОДУ ВЛІТКУ? Дата

Мета: о б го в о р и т и з у ч н я м и , я к п о т р іб н о д о с л ід ж у в а ти п р и р о д у в л іт к у ; р о з в и в а т и с п о

с т е р е ж л и в іс т ь ; в ч и т и б е р е гти і п р и м н о ж у в а т и п р и р о д н і б а га тс тва , о х о р о н я т и на

в к о л и ш н є с е р е д о в и щ е в ід з а б р у д н е н н я і в и н и щ е н н я .

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Розкажіть, чи є у вашому місті чи селі сонячний годинник.— Чи потрібно охороняти природні багатства?— Від чого слід охороняти природні багатства?— Як люди забруднюють воду? повітря? ґрунти?


— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як можна влітку дізнатися більше про природу рідного краю.


1. Робота за підручником [ь 154-155)— Пригадайте! Які правила поведінки серед природи ви вже знаєте?— Роздивіться малюнки на с. 154. Поміркуйте і зробіть висновки.— Уявіть собі: ваш клас на початку літа вирушив на екскурсію на квітучу

луку. Скільки тут усяких квітів! Цвіте калина і шипшина. Квітує різнотрав’я. Скільки пурхає різнобарвних метеликіві Що ви будете робити? В які ігри гратиметеся? Певно, й наступного року ви з класом захочете відвідати цей чудовий лужок.

— Минуло кілька років. І ви знову — на тій самій луці. Але, чому вона так змінилася?

— Вивчіть пам’ятку друга природи (с. 155). Вивчайте, любіть і бережіть природу рідного краю! Намагайтеся протягом літа дізнатися якомога більше про природу рідного краю.



Поетична хвилинка. Слухання віршів про природу т а їїзахист

П ТИЦЯ

Тріпоче серце спійманої птиці,В руках моїх не чує доброти.— Я дам тобі водиці і пшениці,Моя пташино, тільки не тремти!— Хіба потоки загубили воду,Хіба в полях уже зерна нема?!Пусти мене, мій хлопчик, на свободу,І все, що треба, я знайду сама.— Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,В своїх руках, легеньких, як вітрець.Хіба неволя це? Хіба це важко —Від мене взяти кілька зеренець?— Пусти мене! Мені, дитино мила,Дорожча воля, ніж зерно твоє!

Клас

135

Страшна, хоч навіть лагідна та сила.Яка розкрити крилець не даєі— Лети! Співай у небі гомінкому;Хоч і маленький, зрозумів я все.Моя рука ніколи і нікому Н і кривди, ні біди не принесе!

І. Франко

— Чого навчає цей вірш?

ГІМ Н ПРИРОДІ

Чистих рік прозорі води, Прокладаємо ми разомГарні луки і ліси — Ш лях до світлої мети.Нам джерела насолоди, Нашу рідну УкраїнуІ натхнення і краси. Всю ми хочемо пройти,Скрізь рослини і тварини Прокладаючи стежинуЗустрічають радо нас. І краси, і доброти.Нам простори України, Щ об усюди при нагодіЯк один зелений клас. Кожен з нас сказати міг:Ми живого не образим, Ми даруємо природіМи живому, як брати, Наш дитячий оберіг!

О. Родінка

— Які поради дає автор вірша?

ДВОКОЛІРНИЙ ВІРШ

Коли де-небудь квітку бачу, Коли де бачу квітки очі,«Зірви!» — кричить мені, аж плаче. «Лю би!» — вона мені шепоче.Повз деревце іду зелене, Повз деревце іду зелене,«Зламай!» — схиляється до мене. «Привіті» — схиляється до мене.В гніздечку пташку стріну в гаї, В гніздечку пташку стріну в гаї,«Зжени!» — мерщій мене благає. Питає пташка: «Я к ся маєш?»«Забий!» — з болота жаба просить. «Спочинь!» — з болота жаба просить.« Замуч! » — цвіркун сюркоче в просі,.. « Всміхнись!» — цвіркун сюркоче в просі...Е ні, негарний вірш такий. Який же світ кругом чудовий!Хай ліпше буде — навпаки! Додому йду в добрі й любові.

С. Павленко

— Чи однаковий був у вас настрій під час слухання вірша?— Чому автор назвав його двоколірним?— Якими кольорами ви зобразили б учинки людини в першій частині?

А в другій? Чому?


— Що ж таке охорона природи?— Що роблять люди для збереження природи?— Що робите ви для збереження природи?


С .154-155.— Складіть пам’ятку на тему: «Як я допомагаю природі».— Створіть малюнки-плакати, присвячені захисту природи.

136

Мета: підсумувати знання учнів про природу; розвивати навички самостійної роботи; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання— Прочитайте пам’ятку на тему: «Як я допомагаю природі!».Учні презентують малюнки-плакати, присвячені захисту природи.


— Сьогодні на уроці ви перевірите себе: що ви знаєте про сезонні зміни в природі. Якщо ви правильно відповісте на всі запитання, то вас можна буде зарахувати до справжніх друзів і захисників рідної природи, бо ви знаєте і розумієте її закони, правила, секрети та таємниці.


1. Робота за підручником (с. 156-157)1)Щ о довкола вашого будинку належить до неживої природи, а що — до

живої природи?2) Назвіть складові погоди.3) Яке значення для людей, тварин і рослин має температура повітря?4) Що означають ці умовні знаки? (Не зривати квіти для букетів, не витоп

тувати рослини, не чіпати гнізда, не ловити тварин, не вирубувати лісів, не забруднювати повітря.)

5) Для чого створили Червону книгу України?6) Що трапиться, якщо із лісів, садів і парків зникнуть птахи?



1. Гра «Чи правильно, що...?»Учні використовують сигнальні картки: якщо висловлювання правильне —

зелену, якщо неправильне — червону.• У добі 24 години.• Висота Сонця над землею завжди однакова.• Висота Сонця міняється тільки впродовж дня.• Висота Сонця міняється не лише впродовж дня, але і впродовж усього року.• На землі світло і тепло залежать від Сонця.• День і ніч не завжди бувають однакової тривалості.• Влітку дні коротші, а ночі довші.• Влітку дні стають довгими, а ночі — короткими.• Від висоти Сонця залежать світло і тепло на землі.• Сонце — джерело життя на землі• Без сонячного світла і тепла можуть жити люди, рослини, тварини.• Сонце нагріває земну поверхню.• Без сонячного тепла на землі усе замерзнуло б.

Зустріч 64. ПЕРЕВІР СЕБЕ: ЩО Я ЗНАЮ ПРО СЕЗОННІ ЗМІНИВ ПРИРОДІ Клас

Дата,

137

2. Хвилинка милування природою— Розгляньте пейзажі літньої природи (с. 157).— Зупиніться на хвилинку, помилуйтеся пейзажами та пригадайте нашу

мандрівку в гості до літа.— Що вам запам’яталося, сподобалося найбільше?— Про що захотілося розповісти своїм друзям?— Що вас вразило?— Які знання ти зможеш використати незабаром — на літніх канікулах?— Успіхів у подальшому пізнанні природи і веселого літнього відпочинку

вам бажають друзі — казкові герої: Сонечко Семикрапочка, Карасик Золо- тенко, Сойка Синьокрила, їжачок Хитрячок та авторка підручника Ірина Василівна Грущинська.



VII. ДОМ АШ НЄ ЗАВДАННЯ

С. 156-157.Д О Д А ТК О В И Й М АТЕРІАЛ

З’єднайте лініями пори року і відповідні заняття людей.

138

Резервний урок. ЯКІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПРИРОДОЮ ДОПОМ ОГЛИ ЛЮ ДИНІ СТВОРИТИ КАЛЕНДАР? Клас

Дата

Мета: н а в ча ти у ч н ів з н а х о д и ти в д о д а т ко в и х д ж е р е л а х з н а н ь в ід п о в ід і на з а п и т а н н я д о

п р и р о д и , го т у в а ти р о з п о в ід і та о б го в о р ю в а т и їх ; р о з ш и р ю в а ти с в іт о гл я д у ч н ів ; р о з

в и в а ти м о в л е н н я , м и с л е н н я ; в и х о в у в а т и п із н а в а л ь н и й ін те р е с .

Хід уроку

I. О РГАНІЗАЦ ІЙ НИ Й М О М Е Н Т

II. А К ТУА Л ІЗ А Ц ІЯ О П О РН И Х ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання— Що падає від предметів, які освітлює сонце?— Що таке гномон?— Як виникає тінь?— У який час доби найдовша тінь від різних предметів?


• Є в квартирі молодець,Математик і мудрець.Він тебе не підведе,Бо точний рахунок дням веде. (Календар)


— Сьогодні на уроці ми поговоримо про дивний винахід, яким користується кожна людина, про винахід, який є в кожному будинку. Ми так звикли до нього, що дуже часто здається: він був завжди. Але це не так. Тільки завдяки цьому пам’ятнику культури і науки ми з вами можемо по-справжньому вивчати історію, саме цей винахід пов’язує нас з історією усього людства.

Наш урок буде присвячений календарю. Ми з ’ясуємо, які спостереження за природою допомогли людині створити календар.

IV. ВИВЧЕННЯ Н О ВО ГО М АТЕР ІА ЛУ

1. Розповідь учителя— Висить на стіні календар. Одним календар нагадує, що незабаром кані

кули, іншим — що настає футбольний сезон.Наші предки багато тисячоліть тому навчилися вимірювати проміжки

часу, зіставляти їх із явищами, які повторювалися періодично (зміна дня і ночі, пір року).

Коли людина почала вирощувати хліб і збирати врожай, вона помітила, що час посіву щорічно припадав на один і той самий час. Люди почали рахувати, скільки часу проходить між посівами. Це була перша спроба людини визначити число днів у році!

Стародавні єгиптяни першими визначили тривалість року з високою точністю. Вони знали, що кращим часом для посівів був час після щорічних розливів річки Нілу. Єгиптяни помітили, що між розливами проходить 12 повних місяців по ЗО днів.

Щорічно, майже одночасно з початком розливу Нілу, перед сходом Сонця на небосхилі з’являлася яскрава зірка. Між цими подіями виявилося 365 днів. Це було 6000 років тому. Саме єгиптяни розділили рік на 12 місяців по ЗО днів, у кінці року додавали 5 додаткових днів. Так з ’явився перший календар.

— Що помітила людина, коли почала вирощувати хліб і збирати врожай?

139

— Хто першими визначили тривалість року з високою точністю? Як вони до цього додумалися? Скільки років тому це було?



1. Слухання розповідей учнів про те, які спостереження за природою допом огли лю дині створити календар

2. Робота над загадками— Про які місяці йдеться?

• Пухнастий сніг усе вкриває, •Різдвяна зірка в небі сяє.Повсюди радість, щастя, сміх —Цей місяць перший із усіх. (Січень)

• Другий він в календарі, 1Холодно о цій порі.Снігопади, завірюха,Всі ховають в шапки вуха. (Лютий)

• Промінчик лагідно всміхнувся, ■У ліс і пролісок проснувся.Все прокидається від сну,Стрічає дівчину-Весну. (Березень)

• Квітнуть вишні, абрикоси, *Зеленіють верби коси......І зайчик сонячний сміється,Бо теплий дощик з неба ллється.(Квітень)

• П ’ятим в році він приходить, •Із лепехою заходить.У весни — останній він,Далі — літа чути дзвіні (Травень)

• Полуничку у сметанці 1Приготуємо ми вранці.Л іто бавиться в дворі,Знов кусають комарії ( Червень)

3. Тестування— Виберіть правильну відповідь.Календар потрібний людям для...:

• прикрашання домівки;• відліку часу;• тренування в математиці і астрономії.

4. Запитання для допитливих• Березень — місяць, коли на березах з’являються сережки. Квітень — це мі

сяць цвітіння квітів. Як ви вважаєте, чому травень був так названий нашими далекими предками?

• Червень — червоний, красивий. Липень — час цвітіння липи. Здогадайтеся, чому серпень так назвали?

V. П ІДБ И ТТЯ ПІДСУМ КІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що нового вивчили на уроці?— Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?— Назвіть зимові місяці, весняні, літні, осінні.— Які з цих назв ви можете пояснити?

Липи квіточками вбрались, Віддавати цвіт зібрались.Покупатись кличе річка,Тепла в ній уже водичкаї (Липень)

Дині, гарбузи, томати:Смакувати, смакувати...От і літечка кінець,Осінь йде вже навпростець. (Серпень)

В школах дзвоник продзвенів, Ш колярів дім знань зустрів.В ліс і виросли грибочки,У опеньках всі пеньочки... (Вересень)

Мов вогонь, палає світ,Полетіло листя з в іт...Пташки в вирій відлітають,Хмарки дощик розсипають... (Жовтень)

Вправо, вліво, вниз, назад —Всюди справжній листопад.Трішки ще і вже зима,От і осені нема... (Листопад)

Під подушкою пакунки — Миколайчика дарунки.Трішки ще й почне свій лік,Не старий, а Новий рік! (Грудень)

140

Мета: н а вча ти д іте й с п о с т е р іга т и за к в іт а м и н а й б л и ж ч о го о т о ч е н н я ; п о я с н и т и з н а ч е н н я

к в іт ів у ж и т т і л ю д и н и ; в и х о в у в а т и л ю б о в д о к в іт ів .

Хід уроку



1. Перевірка домашнього завданняУчні в парах розповідають про рослини, що є символами України.2. Слухання вірша Г. Черінь «Українські квіти»

УК РА ЇН С ЬК І КВІТИ

Вийшли зрання на гуляння Вміє, задаватись такУкраїнські діти, їх стрічали і вітали Тільки ще будяк!Українські квіти. Там росте холодна м’ ятаОсь волошки, сонні трошки, (Добре пахне, як пом’ ята),Синім шовком шиті, Там шовковая траваЯсноокі, чисто вмиті, Щось шепоче, як жива.Розбрелись по житі. А з травички — ніжні личка:Ось рожева конюшина, То вже «Братик і Сестричка»А на ній і комашина, У тих самих кольорах,Щ о, не дивлячись на ранок, Щ о на наших прапорах,їсть солодке на сніданок. Розбрелись по полю діти —На горбочку мак, Більші, менші і малі —В шапці, як козак. Молоді яскраві квітиВін яскравий, як вогонь! Української землі.А бундючний — Бог боронь! Г. Черінь

— Про які квіти говорить автор у вірші?— Що цікавого про квіти ви дізналися?


— Сьогодні на уроці ми поговоримо про значення квітів у нашому житті.


1. Розповідь учителя— Без квітів не можна уявити нашого життя. Ми милуємося їхньої красою,

вони прикрашають житло. З давніх часів деякі квіти вважають оберегами. Обереги — це те, що береже людину.

Чорнобривці разом з іншими травами клали до першої купелі немовляти, щоб дитина була людям мила, як та квітка.

Рослиною-оберегом вважали мак. Його вплітали у віночки дівчата, вишивали на сорочках та рушниках. Насінням маку, освяченим на свято Маковея, обсипали садибу, людей і худобу.

Чи не найбільш поширеною й улюбленою в Україні здавна вважали рожу рожеву, або мальву. Безліч відтінків — від білого, рожевого до червоного й багряного — створює дивовижну веселку навколо оселі.

Дізнайтеся про квіти, які ростуть у вашому будинку або квартирі, в класі. Чим вони особливі? Запишіть відомості самостійно або разом з дорослими. Доповніть їх фотографіями.

Обговоріть у класі зібрані матеріали. Можна їх зібрати в одну спільну книгу «Квіти в нашому житті».

Проведіть презентацію роботи. Оцініть результати.

Резервний урок. ПРОЕКТ. КВІТИ В МОЄМУ Ж И ТТІКлас

Дата

141



Міні-проект. Квіти в моєму ж и т т і Зразки р о б іт учнів

Я К А КВ ІТКА Н А Й К РА Щ А

(Казка)У лісі на галявині росли квіти: дзвіночок, ромашка, фіалка, мальва. Вони

були дуже красиві і пахучі.Одного разу квіти засперечалися, яка з них найкраща.Ромашка мовила:— Я найгарніша. В мене красиві білі пелюсточки.А дзвіночок продзеленчав:— Ні, я найкрасивіший. У мене, крім вроди, є сріблястий голосок.Тут мальва відповіла:— Ні, найвродливіша — я. В мене гарні квіти. Я висока і гнучка.А маленька фіалка посміхнулася і сказала:— Не сваріться. Ми всі красиві, особливі, вродливі і неповторні.І квіточки помирилися.

Наталія Дубинка

МОЯ УЛЮБЛЕНА КВІТКА Тюльпан — моя улюблена квітка. Якого б кольору він не був, здається, що

тримаєш на долонях маленький глечик.Тюльпан викликає добрі та щирі почуття. Він нагадує мені чарівну казку

про алу квіточку, яка принесла дівчинці щастя.На жіноче свято я завжди намагаюся подарувати мамі цю чарівну квітку —

як символ свого серця.Станіслав Проценко

ТРОЯНДА

Моя улюблена квітка — троянда. Трояндовий кущ приваблює моє око. Троянда — тендітна, пахуча і красива квітка. На стеблі в неї є маленькі,

але гострі колючки. Квіти бувають різного кольору, мені ж до вподоби червоні троянди. Бо вони — квіти любові.

Владислав Бондар




— Підготуйте розповіді про квіти, які вам найбільше подобаються, або улюблені квіти ваших родин.

142

Мета: н а в ча ти у ч н ів о ц ін ю в а т и в л а с н и й в кл а д у з б е р е ж е н н я п р и р о д и ; р о з в и в а т и п із н а

в а л ь н у а кт и в н іс т ь ; в и х о в у в а т и у д іте й б е р е ж л и в е с т а в л е н н я д о п р и р о д и .

Хід уроку



Перевірка домашнього завданняУчні у парах презентують розповіді про квіти, які їм найбільше подоба

ються, або улюблені квіти їхніх родин.

СПАСИБІ ЛЮ ДЯМ, ЩО ЗРОСТИЛИ ЛІС

Спасибі людям, що зростили ліс:За всі дуби, ялини в пишнім гілл і І за красу отих зелених кіс,В яких стоять гнучкі берізки білі.Коли б не л іс , не знали б ми про те,Щ о є фіалка й пролісок на світі,Як у маю конвалія цвіте —Найкраща, найніжніша поміж квітів.Від суховіїв сохнула б земля,Була б вона подібна до пустелі.А ліс накличе хмари на поля —Дощі проллються весняні, веселі...Спасибі людям, що зростили ліс.

М. Познанська

— Чому ми дякуємо людям, що зростили ліс?— Що попросила б людей природа, якби вміла розмовляти?


— Сьогодні на уроці ми розглянемо можливі скарги від природи.


1. Розповідь учителя— Послухайте оповідання про сумні пригоди коника.Сидів у траві коник. Розглядав усе довкола. Сонце світило, і так приємно,

тепло було конику в соковитій траві, що він зіпнувся на ніжки і засюрчав. Раптом зашуміло, і на коника упала тінь. Зверху щось звалилося і притиснуло його до землі...

— Я коника спіймав! — промовив один хлопчик до іншого.— Покажи! — попросив інший.Перший протиснув пальці під долоню, якою накривав коника, боляче

здушив його, а потім узяв за складені крильця. Коник намагався вирватися, почав розгинати свої ніжки, які завжди рятували його, однак нічого не виходило.

— Ого,— промовив другий хлопчик,— дивись, які у нього довгі вуса. І ніжки смикаються.

Він схопив ніжки коника. Але перший хлопчик був не такий злий і легковажний, як другий. Він розумів, що коник живий, що він також бачить навколишній світ — сонце, небо, траву...

— Не чіпай його,— сказав перший хлопчик. Ми його відпустимо. Нехай собі стрибає.

Резервний урок. ПРОЕКТ. «КНИГА СКАРГ» ПРИРОДИКлас

Дата,

143

І кинув коника далеко у траву. Упав коник у траву і пострибав чим далі від небезпечного місця.

За Ю.Аракчеєвим

— Розкажіть, чи доводилося вам спостерігати за схожою поведінкою дітей чи дорослих.

— Часто природу руйнує бездумна, безвідповідальна поведінка людей. Добрі й розумні вчинки допомагають захищати природу.

Пройдіться вулицями свого населеного пункту. Зверніть увагу на тіла живої і неживої природи. Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за допомогою малюнка.

Поміркуйте, що можна зробити, щоб виправити ситуацію.Після закінчення роботи проведіть презентацію. Запросіть на неї дітей

з інших класів, батьків.Оцініть результати роботи.


V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в групах— Уявіть, що квіти, дерева і птахи вирішили написати побажання людям.

Запишіть їх побажання. Потім з кращих побажань можна зробити красиві плакати і розвісити їх у парку або в лісі.

— Кожна група отримує запитання, яке необхідно обговорити вголос, висловити свої міркування, дійти спільної думки та зробити висновок.

а) Що запише нежива природа в книгу скарг?б) Що запишуть рослини в книгу скарг?в) Що запишуть птахи і тварини у книгу скарг?Учні разом з учителем читають скарги і на кожну з них дають відповіді. Зразок скарг від природи

1) «Н е рвіть нас з коренем, а зрізуйте ножем.» Чия це скарга? Чому потрібно зрізати ножем?

2) «М и поспішали, прилетіли до своєї шпаківні, а вона розбита. Як нам жити? Де?» Чия це скарга? Як учинити?

3 )«М и — солдатики і жучки-сонечка. Тільки сонечко пригріло, ми вилізли погрітись, а діти швидко нас зловили і стиснули у долоньках. Не беріть нас до рук! Благаємо!» Хто звертається по допомогу?

4) «Я — річка. Мені важко нести у воді каміння, сміття, непотрібні речі. Незабаром пропаде вся риба». Що ми повинні зробити, щоб допомогти річці?

5) «Просять дерева — не рвіть наші гілки, листя. Нам дуже боляче!» Як ми можемо відповісти на цю скаргу?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Про що йшлося на уроці?— Що вас зацікавило?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

— Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за допомогою малюнка.

144

М. О. Володарська...

Documents