Міністерство освіти і науки, Молоді та спорту українидержавний вищий навчальний заклад

«ужгородський національний університет»юридичний факультет

науковий вісникужгородського національного університету

серія

правовипуск 19

том 2

ужгород-2012

ББк 72.96.67 у33 у33удк 001:34

Журнал включено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів

доктора і кандидата наук з юридичних дисциплін. Постанова Президії ВАКу України № 205/5 від 08 червня 2005 року.

Проведено перереєстрацію видання, Постанова Президії ВАКу України № 105/3 від 08 липня 2009 року.

редакційна колегіЯ:

головний редактор: Бисага Ю.М. – д.ю.н., професорЗаст. гол. редактора: гарагонич о.в. – к.ю.н., доцентвчений секретар: Белов д.М. – к.ю.н., доцентЧлени редколегії: Бобровник с.в. – к.ю.н., професор

Булеца с.Б. – к.ю.н., доцентворонова л.к. – д.ю.н., професор, академік Академії правових наук Українигомонай в.в. – к.ю.н., доцент греца Я.в. – к.ю.н., доцентгрошевий Ю.М. – д.ю.н., професор, академік Академії правових наук Українидзера о.в. – д.ю.н., професор, член-кореспондент Академії правових наук Україникозюбра М.і. – д.ю.н., професор, член-кореспондент Академії правових наук Україниколодій а.М. – д.ю.н., професоркубічек п. – к.ю.н., професор, Університет імені Я.А. Коменського, м. Братислава (Словацька Республіка)лазур Я.в. – д.ю.н., професорлемак в.в. – д.ю.н., професор, член-кореспондент Академії правових наук УкраїниМарек к. – к.ю.н., професор, Університет імені Т.Г. Масарика, м. Брно (Чеська Республіка)Марцеляк о.в. – д.ю.н., професор Митровка Я.в. – к.ю.н., доцент палінчак М.М. – к.і.н., доцентпатакійова М. – професор, доктор права, к.ю.н., проректор Університету імені Я.А. Коменського, м. Братислава (Словацька Республіка) петришин о.в. – д.ю.н., професор, академік Академії правових наук Українипраневічєне Б. – к.ю.н., професор, Університет імені Міколаса Ромеріса, м. Вільнюс (Литовська Республіка)рогач о.Я. – д.ю.н., професор семерак о.с. – к.ю.н., професор сідак М.в. – д.ю.н., професор скрипнюк о.в. – д.ю.н., професор Фазикош в.г. – к.ю.н., професор Чечерський в.і. – к.ю.н., доцент Ярема в.і. – д.е.н., професор

рекомендовано до друку вченою радою державного вищого навчального закладу «ужгородський національний університет»,

протокол № 4 від 26 квітня 2012 року.свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія вк № 7992, видане державним комітетом телебачення і радіомовлення

09.10.2003 р.

© ужгородський національний університет, 2012 © ідея дизайну обкладинки належить проф. Бисазі ю.М.

33

роЗділ 3цивільне право і цивільний процес; сіМейне право; Міжнародне приватне право 9Басай о.в. виникненнЯ прав інтелектуальної власності на твір, створений за заМовленнЯМ 9Берназ-лукавецька о.М. осоБливості регулюваннЯ оБМіну житла за проектоМ жк україни 11Бірюков в.і. порівнЯльний аналіз договорів дорученнЯ і коМісії Як підвидів договору про наданнЯ послуг 14Бойко н.М. правові наслідки поруШеннЯ уМов договору позички 17Булеца с.Б. до питаннЯ про «оБ'Єкт» при здійсненні Медичної діЯльності 20Бурова л.і. понЯттЯ альтернативниХ спосоБів заХисту прав інтелектуальної власності 23валах в.в. осоБливості спадкуваннЯ підприЄМства Як осоБливого оБ’Єкта цивільниХ прав за законодавствоМ російської федерації 26васильєва в.в. договір Як осоБливий юридичний факт 28войтенко т.в. понЯттЯ ШлюБу 30вонсович Х.і. осоБливості правової природи договору про сурогатне Материнство 33гейнц р.М. правове регулюваннЯ зМіШаного і непойМенованого договорів: спільні та відМінні риси 35грабовська г.М. спосоБи та форМи заХисту авторського права 38греков Є.а. проБлеМи застосуваннЯ цивільно-правовиХ спосоБів заХисту авторського права на твори арХітектури 40гула о.і. цивільно-правові проБлеМи патентної інфорМації в україні 43давидова і.в. кваліфікуючі ознаки правочинів, вчинениХ внаслідок поМилки та оБМану за цивільниМ законодавствоМ україни 46демчук а.М. осоБливості укладеннЯ договору зБеріганнЯ на товарноМу складі 48доценко о.о. спосоБи заХисту суБ’Єктів цивільниХ правовідносин у сфері Шоу-Бізнесу 52кармаза о.о. до питаннЯ щодо визначеннЯ МісцЯ ріШень Європейського суду з прав людини в цивільниХ справаХ щодо житла в систеМі джерел житлового права і процесу україни 55кізлова о.с. аналіз понЯть «руХоМе» та «неруХоМе» Майно у контексті розглЯду інституту застави 57кирилюк а.в. види поруШень авторськиХ прав у Мережі інтернет 60конончук н.М. права дитини, що заБезпечують її сіМейне виХованнЯ та індивідуальність у сіМ’ї: право на виХованнЯ в сіМ’ї та право на спілкуваннЯ 63корновенко с.в. інтелектуальна власність в україні: питаннЯ понЯттЄво-категоріального заБезпеченнЯ 65короленко в.М. заХист права на зароБітну плату у наказноМу провадженні цивільного судочинства за законодавствоМ україни та країн снд 68косенчук в.Ю. правова Характеристика правочину, укладеного з поруШеннЯМ переважного права 72кривенко Ю.в. до визначеннЯ категорії «Моральні засади суспільства» в цивільноМу законодавстві україни 75крушельницька г.л. дикі тварини Як осоБливий оБ’Єкт цивільниХ правовідносин 77кулина Ю.а. страХовий випадок Як одна з істотниХ уМов договору страХуваннЯ автотранспортниХ засоБів каско 80Мазіна о.о. форМуваннЯ положень про цивільно-правову відповідальність за контрафакцію в авторськоМу праві 82Мазуренко с.в., Бузовська н.в. понЯттЯ фотографічного твору в авторськоМу праві україни 85Меленко о.в. осоБливості Методики викладаннЯ навчальної дисципліни «цивільне право»: традиційний та інноваційний аспекти 87Миньо М.М. види договору найМу за риМськиМ правоМ 90Михайленко і.в. заБезпеченнЯ тілесної (фізичної) приватності в україні 92ніжинська і.с., силенко л.М. деЯкі осоБливості розглЯду справ, що виникають із житловиХ відносин 94озернюк г.в. правове регулюваннЯ оБовЯзкового та доБровільного страХуваннЯ професійної відповідальності осіБ, діЯльність ЯкиХ Може заподіЯти Шкоду третіМ осоБаМ 99оксанюк н.М. спадковий договір – інститут, що регулюЄ переХід права власності післЯ сМерті осоБи 102

ЗМіст

44

переверзев а.н., алексеева Ю.с. отдельнЫе аспектЫ возМещениЯ вреда, причинЁнного вследствие недостатков товаров, раБот (услуг) 104петрик в.в. право на відвід у систеМі цивільниХ процесуальниХ гарантій 107простибоженко т.в. наБуттЯ права власності на БезХазЯйні речі за наБувальною давністю: правові проБлеМи і ШлЯХи їХ виріШеннЯ 110просянюк о.в. засновники та учасники товариства з оБМеженою відповідальністю: співвідноШеннЯ понЯть 113прутян д.с. повноваженнЯ та відповідальність опікуна за риМськиМ приватниМ правоМ 115семенова а.п. використаннЯ транспортниХ засоБів за договорМ прокату транспортного засоБу Як джерело підвищеної неБезпеки 119сєвєрова Є.с. про деЯкі питаннЯ застосувннЯ відповідальності за невиконаннЯ гроШовиХ зоБов’Язань за МатеріалаМи судової практики 121сліпченко о.і. осоБливості правового регулюваннЯ договору про еМфітевзис 125старицька о.о. генезис споживчого законодавства на сучасноМу етапі правового розвитку україни 128ткач і.в. участь держави у зоБов’ЯзаннЯХ з пуБлічної оБіцЯнки винагороди Без оголоШеннЯ конкурсу 130токарева в.о. Матеріальний оБ’Єкт правовідносин страХуваннЯ творів Мистецтва, предМетів колекціонуваннЯ та антикваріату 133ульянова г.о. спосоБи цивільно-правового заХисту авторськиХ прав при їХ поруШенні внаслідок плагіату 136Федорончук а.в. правова природа та законодавче регулюваннЯ відносин за договороМ прокату 138Федосєєв п.М. проБлеМатика цивільно-правової відповідальності за договораМи страХуваннЯ, що пов’Язані із залізничниМ перевезеннЯМ вантажу 142Філіп’єв а.о. іі Брюсельський реглаМент Як джерело Міжнародного приватного права Єс: загальна Характеристика 144цибульська о.Ю. цивільно-правове регулюваннЯ відносин, що виникають внаслідок заповідальниХ розпорЯджень за законодавствоМ деЯкиХ країн снд: порівнЯльний аспект 149цюкало Ю.в. сучасний стан та перспективи розвитку принципу доБросовісності у вітчизнЯноМу цивільноМу праві 152Чибісов д.М. правова природа угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (тріпс) 154Шершньова о.а. уніфікаціЯ Як спосіБ урегулюваннЯ відносин утриМаннЯ з інозеМниМ елеМентоМ: світовий та Європейський досвід 157Янчуревич к.в. видЫ сМеШаннЫХ договоров по законодательству респуБлики Беларусь 160пефтієв о.в. понЯттЯ та значеннЯ кондоМініуМу Як товариства власників житловиХ приМіщень у БагатоповерХовиХ БудинкаХ: світовий та український досвід 164

роЗділ 4господарське право, господарсько-процесуальне право 169Бігняк о.в. заХист корпоративниХ прав. співвідноШеннЯ категорій «форМи заХисту», «спосоБи заХисту» та «засоБи заХисту»: сучасні поглЯди та концепції 169ващиліна н.М., Хамник М.М. розвиток арБітражно-судової систеМи в україні на прикладі господарського суду закарпатської оБласті 172гарагонич о.в. скликаннЯ позачерговиХ загальниХ зБорів акціонерного товариства з ініціативи акціонерів 175глинська о.в. господарська правосуБ’Єктність територіальної гроМади: історико-правові передуМови становленнЯ та розвитку 181григор’єва в.в. культура судового ріШеннЯ в господарськоМу процесі 184гусь а.в. понЯттЯ та ознаки неМатеріальниХ активів у складі Майна суБ’Єктів господарюваннЯ 186добровольська в.в. правова природа, понЯттЯ, Мета та суБ’Єкти гроМадського контролю у сфері господарюваннЯ 189ковальчук н.М., воротіна н.в. переглЯд заХодів торговельного заХисту: сутність, види, осоБливості проведеннЯ 192кущ о.Є. окреМі аспекти правового регулюваннЯ сфери житлово-коМунального господарства 195лайкова М.с. досвід організації та правового заБезпеченнЯ антиМонопольної діЯльності в сполучениХ ШтатаХ аМерики 197лукач і.в. до питаннЯ ро визначеннЯ кооперативів видоМ корпорацій 200никитченко н.в. визнаннЯ недійсниМи господарськиХ угод з підстав, передБачениХ законоМ 203Фурса с.Я., сергієнко н.а. поновленнЯ пропущеного строку длЯ пред’ЯвленнЯ наказу до виконаннЯ: деЯкі проБлеМні аспекти 206

55

симонян а.в. господарсько-правова відповідальність за наданнЯ МедичниХ послуг неналежної Якості 209пригара л.і., ступник Я.в. господарський договір Як правова форМа господарськиХ зв'Язків 211сушко Є.о. загальні зБори акціонерів у китаї, ніМеччині, україні: порівнЯльний аспект 215тимошенко М.о. зМіст господарсько-правового статусу приватниХ вищиХ навчальниХ закладів в україні: систеМно-структурний аналіз 217туркот о.а. коМпетенціЯ акціонерниХ товариств під час заХисту від посЯгань на їХ Майно та органи управліннЯ 221Чайковська в.в. про неоБХідність ураХуваннЯ потреБ інвестиційного розвитку при правовоМу регулюванні зовніШньоеконоМічної діЯльності 222

66

Section 3 civil law and civil proceSS; family law; international private law 9Basay o.v. THE ORIGIN OF THE INTELLECTUAL PROPERTY RIGHTS ON WORK CREATED BY ORDER 9Bernaz-lukovetska o.m. FEATURES OF THE REGULATION OF THE EXCHANGE OF HOUSING UNDER THE PROJECT OF HOUSING CODE OF UKRAINE 11Biriukov v.i. COMPARATIVE ANALYSIS OF ASSIGNMENTS CONTRACT AND COMMISSION CONTRACT AS A SUBSPECIES OF SERVICE CONTRACT 14Boyko n.m. LEGAL CONSEQUENCES OF A BREACH OF A LOAN CONTRACT 17Buletsa S.B. TO THE QUESTION ABOUT AN «OBJECT» DURING THE REALIZATION OF MEDICAL ACTIVITY 20Burova l.i. THE DEFINITION OF ALTERNATIVE WAYS OF PROTECTION OF INTELLECTUAL PROPERTY RIGHTS 23valakh v.v. FEATURES OF INHERITANCE OF THE WHOLE ENTERPRISE AS A SPECIAL OBJECT OF CIVIL RIGHTS UNDER THE LAW OF THE RUSSIAN FEDERATION 26vasil’eva v.v. AGREEMENT AS SPECIFIC JUDICIAL FACT 28voytenko t.v. TO THE DEFINITION OF MARRIAGE 30vonsovich X.i. FEATURES OF THE LEGAL NATURE OF THE SURROGACY CONTRACT 33Geintz r.m. THE LEGAL REGULATION OF MIXED AND SPECIFIC CONTRACTS: DIFFERENCES AND SIMILARITIES 35Grabovska G.m. WAYS AND FORMS OF THE PROTECTION OF COPYRIGHT 38Grekov e.a. PROBLEMS OF CIVIL METHODS USAGE FOR COPYRIGHT PROTECTION OF ARCHITECTURE PRODUCTS 40Gula o.i. PATENT INFORMATION ISSUES IN CIVIL LAW OF UKRAINE 43davidova i.v. THE QUALIFYING CHARACTERISTICS OF TRANSACTIONS MADE BY AN ERROR AND DECEPTION UNDER THE CIVIL LEGISLATION OF UKRAINE 46demtchuk a.m. PECULIARITIES OF CONCLUDING OF CONTRACT OF CUSTODY IN WAREHOUSE 48dotsenko o.o. WAYS OF PROTECTION OF THE SUBJECTS OF CIVIL LEGAL RELATIONSHIPS IN THE SPHERE OF SHOW-BUSINESS 52Karmaza o.o. REGARDING THE ISSUE RELATED TO THE DEFINING OF ROLE OF DECISIONS OF THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS IN CIVIL CASES REGARDING HOUSING IN THE SYSTEM OF SOURCES OF UKRAINIAN HOUSING LAW AND PROCESS 55Kizlova o.S. ANALYSIS OF THE CONCEPTS OF «MOVABLE» AND «IMMOVABLE» PROPERTY IN THE CONTEXT OF DEFINING OF THE INSTITUTION OF MORTGAGE 57Kiriliuk a.v. TYPES OF COPYRIGHT VIOLATIONS IN THE INTERNET 60Kononchuk n.m. THE CHILD’S RIGHTS THAT ENSURE HIS FAMILY BRINGING UP AND AN INDIVIDUALITY IN THE FAMILY: THE RIGHT TO BRINGING UP IN THE FAMILY AND THE RIGHT TO CONTACT 63Kornovenko S.v. INTELLECTUAL PROPERTY IN UKRAINE: THE QUESTIONS OF CONCEPTUAL-CATEGORICAL ENSURING 65Korolenko v.m. PROTECTING THE RIGHT TO WAGES IN THE CIVIL JUSTICE WRIT PROCEEDINGS UNDER LAW OF UKRAINE AND CIS COUNTRIES 68Kosenchuk v.y. LEGAL DESCRIPTION OF TRANSACTION CONCLUDED WITH VIOLATION OF THE PREFERENTIAL RIGHT 72Krivenko y.v. TO THE DEFINITION OF CATEGORY «MORAL FOUNDATIONS OF SOCIETY» IN THE CIVIL LEGISLATION OF UKRAINE 75Krushelnitska G.l. WILD ANIMALS AS A SPECIAL OBJECT OF CIVIL LEGAL RELATIONSHIP 77Kulina y.a. INSURANCE CASE AS ONE OF THE SIGNIFICANT TERMS OF VEHICLE INSURANCE CONTRACT UNDER THE TERMS OF «CASCO» 80mazina o.o. FORMATION OF PROVISIONS ON CIVIL LIABILITY FOR COUNTERFEITING IN COPYRIGHT LAW 82mazurenko S.v., Buzovska n.v. THE CONCEPT OF PHOTOGRAPHIC WORK IN COPYRIGHT LAW OF UKRAINE 85melenko o.v. THE PECULIARITIES OF METHODOLOGY IN TEACHING OF THE CIVIL LAW: TRADITIONAL AND INNOVATIVE APPROACHES 87min’o m.m. THE TYPES OF HIRING CONTRACTS IN ROMAN LAW 90mikhailenko i.v. ENSURING OF CORPORAL (PHYSICAL) PRIVACY IN UKRAINE 92nizinska i.S. SOME FEATURES OF THE PROCEEDINGS ARISING OUT OF RESIDENTIAL RELATIONS 94ozerniuk G.v. LEGAL REGULATION OF MANDATORY AND VOLUNTARY INSURANCE OF PROFESSIONAL LIABILITY OF PERSONS WHICH ACTIVITY MAY CAUSE DAMAGES TO THIRD PARTIES 99oksaniuk n.m. THE AGREEMENT OF INHERITANCE – INSTITUTE WHICH REGULATES THE TRANSITION OF RIGHT OF OWNERSHIP AFTER DEATH OF A PERSON 102

CONTENTS

77

pereverzev a.n., alekseeva y.S. SOME ASPECTS OF THE COMPENSATION FOR THE HARM CAUSED TO THE FACTS DUE THE DEFECTS IN THE GOODS 104petrik v.v. THE RIGHT TO CHALLENGE IN THE SYSTEM OF CIVIL PROCEDURAL GUARANTEES 107prostibozhenko t.v. ACQUISITION OF OWNERSHIP OF OWNERLESS THINGS FOR ACQUSITIVE PRESCRIPTION: LEGAL PROBLEMS AND SOLUTIONS 110prosianiuk o.v. FOUNDERS AND SHAREHOLDERS OF THE LIMITED LIABILITY COMPANY: CORRELATION OF TERMS 113prutian d.v. THE POWERS AND RESPONSIBILITIES OF THE GUARDIAN ACCORDING TO ROMAN PRIVATE LAW 115Semenova a.p. THE USE OF VEHICLES UNDER THE CONTRACT OF VEHICLE HIRE AS THE SOURCE OF DANGER 119Severova e.S. ABOUT SOME QUESTIONS OF APPLICATION OF RESPONSIBILITY FOR THE NONPERFORMANCE OF BILLS OF DEBT ON MATERIALS OF JUDICIAL PRACTICE 121Slipchenko o.i. SOME FEATURES OF THE LEGAL REGULATION OF THE CONTRACT OF EMPHYTEUSIS 125Staritska o.o. GENESIS OF CONSUMERS LEGISLATION IN THE MODERN TIME OF LEGAL DEVELOPMENT OF UKRAINE 128tkach i.v. ON THE QUESTION OF THE STATE'S PARTICIPATION IN PUBLIC PROMISE OF REWARD WITHOUT ANNOUNCING OF COMPETITION 130tokareva v.o. THE MATERIAL OBJECT OF LEGAL RELATIONS OF INSURANCE OF FINE ARTS, ANTIQUES AND COLLECTIBLES 133Ulianova G.o. METHODS OF CIVIL PROTECTION OF COPYRIGHTS UPON THEIR VIOLATION DUE TO PLAGIARISM 136fedoronchuk a.v. THE LEGAL NATURE AND LEGAL REGULATION OF THE CONTRACT OF HIRE 138fedoseev p.m. TO THE PROBLEM OF THE CIVIL LIABILITY DUE TO THE INSURANCE AGREEMENT OF CARGO TRANSPORTED BY RAILWAY 142filip’ev a.o. BRUSSELS II BIS AS A SOURCE OF PRIVATE INTERNATIONAL LAW OF EU: GENERAL CHARACTERISTICS 144tsibulska o.y. CIVIL LEGAL ADJUSTING OF RELATIONS WHICH ARISE UP AS A RESULT OF TESTAMENTARY ORDERS ON THE LEGISLATION OF SOME COUNTRIES THE CIS: COMPARATIVE ASPECT 149tsukalo y.v. CURRENT STATUS AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT OF THE PRINCIPLE OF HONESTY IN DOMESTIC CIVIL LAW 152chibisov d.m. LEGAL NATURE OF AGREEMENT ON TRADE-RELATED ASPECTS OF INTELLECTUAL PROPERTY RIGHTS (TRIPS) 154Shershnova o.a. UNIFICATION AS A REGULATION METHOD OF MAINTENANCE RELATIONS IN PRIVATE INTERNATIONAL LAW: GLOBAL AND EUROPEAN EXPERIENCE 157yanchurevitch K.v. TYPES OF MIXED CONTRACTS UNDER THE LAWS OF THE REPUBLIC OF BELARUS 160peftiyev o.v. DEFINITION AND IMPORTANCE OF CONDOMINIUM AS A COMPANY OF PROPRIETORS OF HOUSING PREMISES IN MULTISTORY BUILDINGS: WORLD AND UKRAINIAN EXPERIENCE 164

Section 4economic law; economic procedUral law 169 Bigniak o.v. PROTECTION OF CORPORATE RIGHTS. VALUE CATEGORIES «A FORM OF PROTECTION», «WAYS OF PROTECTION» AND «PROTECTION»: CURRENT VIEWS AND CONCEPTS 169vashilina n.m., Khamnik m.m. THE DEVELOPMENT OF ARBITRATION COURT SYSTEM IN UKRAINE BY THE EXAMPLE OF THE COMMERCIAL COURT OF TRASCARPATHIAN REGION 172Garagonich o.v. CALLING AN EXTRAORDINARY GENERAL MEETING ON THE INITIATIVE OF STOCK COMPANY SHAREHOLDERS’ 175Glinska o.v. ECONOMIC LEGAL RESPONSIBILITY OF THE TERRITORIAL COMMUNITY: HISTORICAL AND LEGAL BACKGROUND OF FORMATION AND DEVELOPMENT 181Grigor’eva v.v. THE CULTURE OF COURT’S RULLING IN THE ECONOMIC PROCESS 184Gus’ a.v. CONCEPT AND FEATURES OF INTANGIBLE ASSETS IN THE PROPERTY OF ECONOMIC ENTITY 186dobrovolskaya v.v. LEGAL NATURE, DEFINITION, AIM AND SUBJECTS OF COMMUNITY CONTROL IN THE ECONOMIC SPHERE 189Kovalchuk n.m., vorotina n.v. REVIEWS OF TRADE DEFENCE MEASURES: ESSENCE, TYPES, AND SPECIFICITY OF CONDUCTING 192Kuch o.e. CERTAIN ASPECTS OF THE LEGAL REGULATION OF THE HOUSING AND COMMUNAL SERVICES 195laikova m.S. EXPIRIENCE IN ORGANIZATION AND LEGAL SUPPORT OF ANTIMONOPOLY ACTIVITY IN THE UNITED STATES 197lukach i.v. ON THE QUESTION OF RECOGNITION OF COOPERATIVES AS A TYPE OF CORPORATIONS 200nikitchenko n.v. INVALIDATION OF BUSINESS AGREEMENTS ON GROUNDS PROVIDED BY LAW 203fursa S.y., Sergienko n.a. RENEWAL OF TERM TO BRING AN ORDER FOR EXECUTION: SOME ISSUES 206Simonian a.v. ECONOMIC AND LEGAL RESPONSIBILITY TO PROVIDE MEDICAL SERVICES OF INADEQUATE QUALITY 209

88

prigara l.i., Stupnik y.v. ECONOMIC AGREEMENT AS THE LEGAL FORM OF ECONOMIC RELATIONS 211Sushko e.o. GENERAL MEETINGS OF JOINT STOCK COMPANIES IN CHINA, GERMANY AND UKRAINE: COMPARATIVE ANALYSIS 215timoshenko m.o. THE CONTENT OF THE ECONOMIC AND LEGAL STATUS OF PRIVATE HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS IN UKRAINE: THE SYSTEMATIC AND STRUCTURAL ANALYSIS 217turkot o.a. THE COMPETENCE OF JOINT STOCK COMPANIES DURING THE PROTECTION AGAINST ASSAULTS ON THEIRS ASSESTS AND MANAGEMENT 221tchaikovska v.v. ABOUT THE NEED TO ADDRESS THE NEEDS OF INVESTMENT DEVELOPMENT IN THE LEGAL REGULATION OF FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY 222

9

Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2012♦

виникненнЯ прав інтелектуальноЇ власності на твір, створений За ЗаМовленнЯМ

tHe oriGin of tHe intellectUal property riGHtS on worK created By order

Басай о.в.,докторант кафедри права інтелектуальної власності

та корпоративного праваНаціонального університету «Одеська юридична академія»

У статті досліджено права, які виникають у творця та замовника за договором про створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності.

Ключові слова: договір про створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, договір за-мовлення, творець, замовник, права сторін договору.

В статье исследованы права, которые возникают у творца и заказчика по договору о создании по заказу и использовании объектов права интеллектуальной собственности.

Ключевые слова: договор о создании по заказу и использование объектов права интеллектуальной собственности, договор заказа, творец, заказчик, права сторон договора.

The article studies the rights that arise from the author and the customer under the contract for the creation and the use of objects of intellectual property rights.

Key words: contract for the creation and the use of objects of intellectual property rights, the author, the customer, the rights of the contracting parties.

Розділ 3Цивільне пРаво і Цивільний пРоЦес; сімейне пРаво;

міжнаРодне пРиватне пРаво

одним із договорів щодо розпорядження майно-вими правами інтелектуальної власності є договір про створення за замовленням та використання об’єктів ін-телектуальної власності (надалі – договір замовлення). особливість цього договору полягає в тому, що в ньо-му поєднується два договори: договір, який регулює відносини зі створення твору; договір, який визначає порядок та умови використання створеного за замов-ленням твору. у свою чергу, в тій частині, яка регулює відносини з використання твору, договір замовлення може бути віднесений до договорів про передання (від-чуження) майнових авторських прав або до ліцензій-них договорів.

така особливість договорів замовлення впливає й на об’єм прав інтелектуальної власності, які виникають як у автора твору, так і замовника.

від правильності та чіткості формулювання умов договору замовлення залежить його належне виконан-ня, задоволення інтересів автора та замовника. однак у цивільному кодексі україни, який регулює відносини, що виникають між автором та замовником, закріплено лише загальні положення щодо договорів замовлення. у зв’язку з цим актуального значення набуває дослі-дження розподілу прав між автором та замовником на об’єкт, створений за договором замовлення.

стан дослідження. договірні засади створення та використання об’єктів права інтелектуальної власнос-ті досліджувались, зокрема, у працях: е.п. гаврилова, о.в. жилінкової, о.п. сергєєва, а.а. скворцова, о.о. підопригори, о.о. рузакової.

Метою дослідження є визначення прав та обов’язків сторін договору про створення за замовленням та вико-ристання об’єкту права інтелектуальної власності.

основні положення. у цивільному кодексі укра-їни [1] договорам замовлення присвячено ст. 430, яка визначає умови розподілу прав інтелектуальної влас-ності на створений об’єкт між творцем та замовником, а також ст. 1112, яка закріплює загальні засади укла-дання договорів. разом з тим окремі важливі питання

реалізації сторонами договору належних їм прав не отримали відповідного визначення в зазначених стат-тях, що може призводити до порушення прав та інтер-есів як автора, так і замовника.

за загальним правилом, за договорами щодо роз-порядження майновими правами інтелектуальної влас-ності передаються лише ті права, які існують у момент укладання договору. у зв’язку з цим договір замовлен-ня є певним виключенням, адже на момент його укла-дання об’єкт права інтелектуальної власності не існує, відповідно, не існує і прав інтелектуальної власності у його творця. з іншої сторони, якщо виходити з припи-сів ст. 430 та 1122 цивільного кодексу україни, саме в договорі мають бути визначені права, якими буде наді-лено творця, та права, які перейдуть до набувача.

так, відповідно до ст. 430 цк україни особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта. у випадках, передбачених законом, окремі осо-бисті немайнові права інтелектуальної власності на та-кий об'єкт можуть належати замовнику. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за за-мовленням, належать творцеві цього об'єкта та замов-нику спільно, якщо інше не встановлено договором.

залежно від того, які права отримує замовник, до-говори замовлення поділяються на три категорії:

1) договір, за яким автор зобов’язується створи-ти твір та передати його замовнику без надання йому будь-яких правомочностей відносно виключного права на твір;

3) договір, за яким автор зобов’язується створити твір, та передати його замовнику, та надати право на використання твору (видати ліцензію) [2].

виходячи з положень національного законодавства, за творцем у повному обсязі закріплюються немайнові права. щодо майнових прав питання про їх належність авторові має визначатись виключно умовами догово-ру замовлення. такий підхід до визначення майнових прав, якими наділяється автор, вважається не цілком

10

Серія ПРАВО. Випуск 19. Том 2♦

доречним, адже не містить ефективних механізмів за-хисту прав та інтересів творця. у першу чергу, це сто-сується питання виплати авторові винагороди, про яку у ст. 1112 цк україни нічого не зазначено. відповідно, якщо творець підпише договір замовлення, в якому ні-чого не буде зазначено про ціну, вартість роботи або компенсацію витрат, пов’язаних зі створенням об’єкту права інтелектуальної власності, фактично він надасть згоду на безоплатність своєї праці. відповідно до ч. 6 ст. 33 закону «про авторське право і суміжні права» на замовника договором може покладатись обов’язок ви-плати авторові авансу як частини авторської винагоро-ди, якщо це буде передбачатися в договорі. вважається, що це не єдиний обов’язок, який має покладатись на замовника.

вважається, що, якби у цк україни було закріплено положення про право автора на отримання справедли-вої винагороди за створення твору, передбаченого в до-говорі замовлення, реалізувати його було б набагато легше, навіть за відсутності відповідних положень у договорі. Як приклад слід навести положення ст. 1288 цивільного кодексу російської федерації, відповідно до якої договір авторського замовлення є відплатним, якщо угодою сторін не передбачено інше [3]. при ви-значенні розміру платежів, на які має право автор за договором замовлення, слід враховувати декілька ас-пектів. по-перше, автор має право на винагороду за створення твору за замовленням, яка може включати і вартість самої творчої діяльності автора, і компенсацію витрат, пов’язаних зі створенням твору (наприклад, вартість матеріалів, які використовувались автором – фарби, матеріали для виготовлення скульптури тощо), якщо вартість матеріалів не визначена в договорі окре-мо. по-друге, залежно від розподілу майнових прав на твір замовлення автор має право на виплату винагороди за відчуження майнових прав або право на ліцензійні платежі, якщо замовнику буде надано право лише на використання твору. відповідно до цивільного кодексу російської федерації автор також наділяється правом на пільговий строк для завершення роботи. так, згід-но з п. 2 ст. 1289 цк російської федерації авторові, який в обумовлений договором строк не зміг закінчити твір, надається додатковий пільговий строк, щоб за-вершити твір. його розмір не може бути менше одної четвертої строку, передбаченого договором авторського замовлення на створення твору. угодою сторін цей тер-мін може бути збільшений. при цьому цк російської федерації передбачає випадки, в яких пільговий строк не надається. так, замовник має право відмовитись від договору авторського замовлення безпосередньо по за-кінченню строку, встановлено договором для його ви-конання, якщо договір до цього часу не виконано, а з його умов є очевидним, що при порушенні строку вико-нання договору замовник втрачає інтерес до договору.

замовник може отримувати майнові права інтелек-туальної власності на твір, об’єм яких залежить від умов, визначених у договорі.

за загальним правилом, замовник отримує майнове право на використання твору. при цьому договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовни-ком.

крім того, у випадку переходу до замовника ви-ключних майнових прав на твір він набуває виключне право дозволяти іншим особам використовувати твір, а також право забороняти неправомірне використання твору.

слід відзначити, що договір замовлення може укла-датись не лише відносно об’єктів авторського права. цивільний кодекс україни не передбачає такого обме-

ження та не виключає можливості створення об’єктів права промислової власності за замовленням. різні умови набуття прав на об’єкти авторського права та права промислової власності, відповідно, впливають і на умови договору замовлення. так, авторське право виникає внаслідок факту його створення. для виник-нення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших фор-мальностей. у свою чергу, набуття виключних майно-вих прав на об’єкт промислової власності пов’язано з проведенням державної реєстрації та отриманням охо-ронного документу (патенту). патент надає його влас-нику виключне право використовувати винахід (ко-рисну модель) на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. право на одержання патенту має винахідник, якщо інше не пе-редбачено законом. право на одержання патенту має, відповідно, правонаступник винахідника [4]. виходячи із зазначеного, при укладанні договору замовлення на створення об’єкту права промислової власності слід обов’язково визначити, кому зі сторін договору нада-ється право на отримання патенту.

при визначенні умов договору щодо розподілу прав інтелектуальної власності на твір, слід враховувати на-ступне. авторське право на твір і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір, не за-лежать одне від одного. відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки. незалежність авторського права і права власності на матеріальний об'єкт (мате-ріальний носій) проявляється через зміст особистих не-майнових прав та майнових прав суб'єкта авторського права, передбачених статтями 438–441 цк, главою 75 цк, і права власності на матеріальний об'єкт, який згід-но зі статтею 317 цк полягає у володінні, користуванні та розпорядженні ним. наприклад, особа, придбавши картину, фотографії тощо, стає їх власником, проте не набуває авторських прав на такі твори [5]. так, майнові права інтелектуальної власності на твір образотворчого мистецтва належать творцеві, якщо інше не встановле-но договором. відповідно до ст. 1112 цк україни за-мовник набуває право власності на оригінал твору об-разотворчого мистецтва, створеного за замовленням.

слід також зазначити, що особливості окремих об’єктів права інтелектуальної власності впливають і на умови їх створення, і, відповідно, на обсяг прав, якими наділяється їх творець. такими об’єктами, зо-крема, є аудіовізуальні твори.

аудіовізуальним визнається твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магніт-ній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відобра-жають (закодовують) рухомі зображення (як зі звуко-вим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. видами ауді-овізуального твору є кінофільми, телефільми, відео-фільми, діафільми, слайд-фільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими. відповідно до ст. 16 закону україни «про авторське право і суміжні права» [6], якщо інше не передбачено в договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіові-зуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права за-

11

Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2012♦

перечувати проти виконання цього твору, його відтво-рення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субти-трування і дублювання його тексту, крім права на окре-ме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. у разі оприлюднення і кожного публічного виконання, показу, демонстрації чи спові-щення аудіовізуального твору, його здавання в майно-вий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом. автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право, кожний – на свій твір, і можуть самостійно викорис-товувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

висновки. отже, особливість договорів про ство-рення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності полягає в тому, що вони ре-гулюють дві категорії відносин: по-перше, відносини щодо створення об’єкта права інтелектуальної влас-ності; по-друге, відносини щодо використання таких творів.

залежно від того, яким чином будуть розподілені права між замовником та творцем, у договорі замов-лення може бути передбачено перехід прав до замов-ника або надання замовнику права на використання твору в межах та на умовах, встановлених у договорі.

при розподілі прав інтелектуальної власності між сторонами договору мають враховуватись осо-бливості створення окремих категорій об’єктів права інтелектуальної власності (аудіовізуальних творів, складених творів, об’єктів промислової власності тощо).

враховуючи, що договір замовлення, окрім ци-вільного кодексу україни, регулюється також зако-ном україни «про авторське право і суміжні права», з метою узгодження законодавства вважається за до-цільне визначити права та обов’язки сторін договору замовлення у ст. 1112 цк україни та виключити від-повідні положення із закону україни «про авторське право і суміжні права».

у цивільному кодексі російської федерації від-носини, які виникають при укладанні та виконанні договорів замовлення, отримали більш повне регу-лювання. вивчення та врахування позитивного до-свіду зарубіжних країн має важливе значення для удосконалення вітчизняної договірної практики у сфері права інтелектуальної власності, що обумов-лює необхідність проведення подальших наукових досліджень у зазначеній сфері.

списоК виКоРистаниХ джеРел:1. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – NN 40-44. – ст. 356. 2. Комментарий к Гражданскому кодексу РФ части четвертой (постат.). – Отв. ред. Л.А. Трахтенгерц. – М.: ИНФРА-М, КОНТРАКТ,

2009. – 812 с. 3. Гражданский кодекс Российской Федерации от 18.12.2006 N 230-ФЗ : [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.

consultant.ru/online/4. Про охорону прав на винаходи та корисні моделі: Закон України від 15.12.1993 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1994.

– № 7. – Ст. 32. 5. Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав: Постанова Верховного

Суду від 04.06.2010 № 5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-106. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.

осоБливості регулЮваннЯ оБМіну житла За проектоМ жк украЇниfeatUreS of tHe reGUlation of tHe eXcHanGe of HoUSinG Under tHe

proJect of HoUSinG code of UKraine Берназ-лукавецька о.М.,

кандидат юридичних наук,доцент кафедри цивільного права

Національного університету «Одеська юридична академія»

У даній статті розглядаються особливості регулювання обміну житла (жилих приміщень) у положеннях Проекту ЖК України, а також порівняння їх з нормами чинного житлового законодавства. Запропоновано внести зміни до Проекту Житлового кодексу Укра-їни відносно вживання терміна «примусовий обмін».

Ключові слова: примусовий обмін, проект Житлового кодексу, ордер, обмін житла, приватний житловий фонд

В данной статье рассматриваются особенности регулирования обмена жилья (жилых помещений) согласно Проекту Жилищного кодекса Украины, а также сравнительный анализ норм данного Проекта с нормами действующего жилищного законодательства. Предложено внести изменения в Проект ЖК Украины относительно применения термина «принудительный обмен».

Ключевые слова: принудительный обмен, проект Жилищного кодекса, ордер, обмен жилья, частный жилищный фонд

In this article it is considered the features of sharing housing (dwelling) regulation according to Draft Housing Code of Ukraine and also comparative analysis of these features with norms of current housing legislation. In this offered to make certain changes in to Draft Housing Code of Ukraine concerning of using the term «forced exchange».

Key words: forced exchange, order, sharing housing, privatе housing (dwelling) fond.

обмін жилих приміщень – достатньо складний інститут житлового права, тісно пов'язаний з іншими його інститутами. його можна розглядати як один з елементів суб’єктивного права наймача жилого при-міщення – його права на обмін. обмін також можливо трактувати і як один з випадків зміни жилих правовід-носин найму жилого приміщення або його припинен-

ня. втім, обмін жилих приміщень неможливо підвести конкретно під жоден із вказаних випадків.

на сьогоднішній день законодавча база в цій га-лузі застаріла. зокрема, обмін жилими приміщеннями регулюється статтями 79-88 житлового кодексу урср 1983 р. (далі – жк) та правилами обміну жилих при-міщень в українській рср, затверджених постановою

12

Серія ПРАВО. Випуск 19. Том 2♦

ради Міністрів урср від 31 січня 1986 р. № 31, яки-ми визначаються умови та порядок обміну жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду та фонду житлово-будівельних коо-перативів.

таким чином, актуальними є дослідження тенден-цій розвитку законодавства в цій галузі з метою ви-значення напрямків його подальшого вдосконалення.

необхідно відмітити, що деякі вітчизняні пра-вознавці зверталися до розгляду окремих проблем, пов’язаних з обміном жилими приміщеннями, (Є.в. Богданов, в.Я. Бондар, л.в. васильченко, М.к. га-лянтич, ю.о. заїка, і.М. кучеренко, с.о. сліпчен-ко, т.р. федосєєва, Є.о. Харитонов) [1, с. 61], однак практично всі спеціальні публікації з цього питання були результатом аналізу лише чинного житлового за-конодавства, а їх автори не мали метою дослідження тенденцій правового регулювання в зазначеній галузі. відносно досліджень у цій галузі зарубіжних авторів вбачається, що вони можуть бути використані лише для порівняння, оскільки проводилися на іншому за-конодавчому матеріалі і мають метою вирішення інак-ших питань [2, с. 109].

на наш погляд, доцільним і актуальним є розгляд положень щодо зміни проекту жк, який уже тривалий час перебуває на розгляді у верховній раді україни, а також порівняння його норм із нормами чинного жит-лового законодавства з метою оцінки відповідності новел, що пропонуються, вимогам сьогодення.

перед тим як почати розгляд положень проекту жк у вищевказаній галузі, доцільно охарактеризувати норми чинного житлового законодавства, якими регу-люється обмін жилими приміщеннями. обмін жилими приміщеннями регулюється статтями 79-88 житлово-го кодексу 1983 р. та правилами обміну жилих примі-щень в українській рср, затвердженими постановою ради Міністрів урср від 31 січня 1986 р.

обмін жилих приміщень встановлений ст. 79 жк, яка передбачає право наймача за письмовою згодою членів сім'ї, що проживають разом з ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займаного жило-го приміщення з іншим наймачем або членом житло-во-будівельного кооперативу, в тому числі з тими, що проживають в іншому населеному пункті. доповню-ючи наведене положення, ст. 80 жк встановлює га-рантії права на обмін для наймача і одночасно гаран-тії запобігання зловживанням наймачем цим правом для членів його сім’ї. згадана норма передбачає, що у випадку, коли між членами сім’ї не досягнуто згоди про обмін, кожен з них вправі вимагати в судовому по-рядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах).

предметом обміну згідно з чинним житловим зако-нодавством має виступати окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, одноквартирний жилий будинок, на які укладено договір найму або які перебувають у користуванні члена житлово-будівельного кооперати-ву. також згідно зі ст. 81 жк наймач або член його сім’ї має право провести обмін жилої площі, що при-падає на нього, в тому числі суміжної кімнати або час-тини кімнати, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що в’їжджаючий у порядку обміну вселя-ється як член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні.

варто зазначити, що угода про обмін жилими при-міщеннями набирає чинності з моменту одержання ордерів, які видаються виконавчими комітетами місь-ких, районних у місті, селищних, сільських рад народ-них депутатів за місцем оформлення обміну жилими приміщеннями.

аналізуючи положення житлового кодексу украї-ни, слід зазначити, що підставами, на яких обмін жи-лими приміщеннями не допускається, є такі:

а) якщо до наймача пред'явлено позов про розі-рвання чи зміну договору найму жилого приміщення або про визнання ордера недійсним;

б) якщо одним з учасників обміну є член житлово-будівельного кооперативу, щодо якого розглядається питання про виключення з кооперативу;

в) якщо обмін має корисливий або фіктивний ха-рактер;

г) якщо будинок, в якому знаходиться обмінюва-не жиле приміщення, підлягає знесенню або будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом чи підлягає пе-реобладнанню для інших цілей;

д) якщо будинок підлягає капітальному ремонту з переобладнанням або переплануванням обмінюваного жилого приміщення;

є) якщо жиле приміщення є службовим або знахо-диться в гуртожитку;

ж) якщо одне з обмінюваних приміщень знахо-диться в будинку підприємства, установи, організації, зазначених у частині 1 ст. 114 жк, крім випадків, коли наймач одержав приміщення в будинку підприємства, установи, організації не у зв'язку з трудовими відно-синами або коли наймодавець втратив право на його виселення, а також коли наймач іншого обмінюваного приміщення (член житлово-будівельного кооперати-ву) перебував з цим підприємством, установою, орга-нізацією у трудових відносинах;

з) якщо у зв'язку з обміном у квартиру, в якій про-живає два і більше наймачів, вселяється особа, яка хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, у зв'язку з чим не може проживати в такій квартирі;

і) якщо внаслідок міжміського обміну на жилі при-міщення в містах республіканського підпорядкування і в курортних місцевостях розмір жилої площі, що припадатиме на кожного члена сім'ї, буде меншим від встановленого кабінетом Міністрів. виконавчі комі-тети обласних, київської і севастопольської міських рад народних депутатів вправі, як виняток, при наяв-ності поважних причин дозволяти обмін на жилі при-міщення в зазначених місцевостях і містах при мен-шому розмірі жилої площі.

орден може бути анульований виконавчим комі-тетом ради народних депутатів, який видав ордери, в разі, якщо після набрання чинності згоди про обмін жилими приміщеннями сторони відмовляються від обміну. при відмові від обміну однієї з сторін питання про примусове виконання згоди про обмін може бути вирішене судом.

відносно статусу піднаймачів у будинках держав-ного і громадського житлового фонду, наймачів у бу-динках житлово-будівельних кооперативів, тимчасових мешканців, які проживають в обмінюваному жилому приміщенні, в разі відмови добровільно звільнити це приміщення вищевказані особи виселяються в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

обмін жилими приміщеннями, проведений з пору-шенням вимог жк та інших актів законодавства укра-їни, визнається недійсним у судовому порядку. у разі визнання обміну жилими приміщеннями недійсним сторони підлягають переселенню в приміщення, які вони раніше займали (ст.ст. 87, 88 жк).

перейдемо до розгляду основних положень у га-лузі обміну жилих приміщень за проектом жк украї-ни від 05 листопада 2010 р., в якому питанням обміну житла присвячена глава десята «обмін житла», яка включає чотири статті.

основними напрямками правового регулювання обміну житла згідно з главою 10 проекту є:

13

Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2012♦

1) закріплення права на обмін житла та визначення змісту цього права;

2) визначення предмету та порядку обміну житла; 3) встановлення особливостей примусового обмі-

ну житла; 4) визначення кола умов, за наявності яких обмін

житла не допускається. при цьому можна зазначити, що перші два напря-

ми визначають загальні положення обміну житлом, а два наступних присвячені регулюванню особливих ситуацій – своєрідних «аномалій» обміну житлом.

переходячи до аналізу правового регулювання об-міну житла, котре полягає у визначенні предмету та порядку обміну житла, слід зазначити, що воно має як позитивні, так і деякі негативні моменти. позитив-ними моментами є те, що досить чітко визначається предмет обміну житла. так, частина 1 зазначеної нор-ми зазначає, що предметом обміну житла може бути: одноквартирний житловий будинок, квартира, житло, що складається з однієї чи кількох кімнат у квартирі. разом з тим поза межами правового регулювання опи-няються відносини, які виникають при «внутрішньо сімейному» обміні, коли його предметом є частина бу-динку або частина кімнати. думається, що залишення цього питання поза межами правового регулювання є невиправданим, оскільки випадки, коли такий обмін є бажаним для членів сім’є, котрі прагнуть переїха-ти від одних родичів до інших, зберігаючи при цьому відносно самостійне право на житло, є непоодиноки-ми. з цих міркувань доцільним було б встановлення правила, за яким наймач або член його сім’ї має право провести обмін жилої площі, що припадає на нього, в тому числі суміжної кімнати або частини кімнати, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що в’їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому примі-щенні [3, с. 172].

варто звернути увагу на те, що регулюванню при-мусового обміну житла присвячена стаття 122 проек-ту жк, яка передбачає, що в разі недосягнення згоди стосовно обміну житла зацікавлена особа може вима-гати здійснення обміну займаного житла в судовому порядку (примусовий обмін). при прийнятті рішення про примусовий обмін житла суд виходить з рівності часток житла кожного з учасників обміну, за винятком випадків, коли між учасниками обміну досягнуто зго-ди щодо порядку користування житлом, який передба-чає інший розподіл займаного ними житла, або якщо за одним з учасників обміну судом визнано право на більшу (меншу) частку житла.

привертає увагу той факт, що в проекті, як і в чинному житловому законодавстві, терміном «при-мусовий обмін» позначаються два різних за змістом поняття, які містяться в нормах різної спрямованості і призначені вирішувати різні завдання. так, крім ст. 122 проекту жк, яка призначена забезпечити реалі-зацію права на обмін учасників житлових відносин шляхом примусового обміну у випадку недосягнен-

ня ними згоди стосовно обміну житла, термін «при-мусовий обмін» використовується у ст. 128 проекту «підстави для виселення наймача (орендаря) та чле-нів його сім’ї і осіб, які проживають разом з ним, із займаного житла «. частина 4 названої статті проек-ту передбачає, що особи, які створили умови, за яких неможливе спільне з ними проживання, за рішенням суду можуть бути виселені без надання іншого житла або зобов'язані здійснити примусовий обмін займано-го житла на умовах, запропонованих іншою стороною.

Хоча в обох випадках йдеться про «примусовий обмін», однак сутність «примусу» різна. істотною від-мінністю примусового обміну, передбаченого ст. 122 проекту жк, є те що, йдеться про судове вирішення спору між рівноправними суб’єктами, внаслідок чого суд повинен виходити з рівності часток житла кожно-го з учасників обміну, за винятком випадків, коли між учасниками обміну досягнуто згоди щодо порядку ко-ристування житлом, який передбачає інший розподіл займаного ними житла, або якщо за одним з учасни-ків обміну судом визнано право на більшу (меншу) частку житла. відтак, у випадку, передбаченому ст. 128 проекту жк, «примусовий обмін» за рішенням суду є альтернативою виселення без надання іншого житла осіб, котрі створили умови, за яких неможливе спільне з ними проживання. внаслідок того, що «при-мусовий обмін» виступає тут як санкція за правопо-рушення, згадані особи (порушники) можуть бути зобов'язані здійснити примусовий обмін займаного житла на умовах, запропонованих іншою стороною. оскільки умови визначає інша сторона, то про вимогу рівності часток житла кожного з учасників обміну не йдеться. порушник може бути зобов’язаний обміняти-ся на житло меншого розміру, ніж складає його част-ка, тощо. вирішуючи такі спори на підставі частини 2 ст. 116 чинного жк (яка передбачала схоже правило, але без вживання виразу «примусовий обмін»), суди виходили з того, що приміщення, яке запропоноване іншою стороною, може бути не лише меншим за роз-міром, але також знаходитися у більш віддаленому районі населеного пункту, бути менш впорядкованим тощо [4, с. 165].

здається доцільним включити в ст. 128 проекту жк відповідні уточнення, одночасно виключивши з неї вираз «примусовий обмін», яким раніше, у ст. 122 проекту жк, позначене інше поняття.

таким чином, завершуючи аналіз, необхідно відмі-тити, що, хоча проект містить значно меншу кількість статей, присвячених обміну житла, однак регулюван-ню відповідних відносин приділена, на наш погляд, достатня увага. це досягається за рахунок більш до-сконалої юридичної техніки, використання відсиль-них норм і таким чином «розвантаження» проекту від повторення загальних положень, дублювання норм у різних частинах проекту кодексу тощо. разом з тим не всі із зазначених норм та положень враховані повною мірою, що залишає простір для подальшого вдоскона-лення в цій галузі.

списоК виКоРистаниХ джеРел:1. Кофман Ю.П. До питання про обмін жилих приміщень // Радянське право. – 1989.– № 5.– С. 61, 78; Харитонов Є.О. Про обмін

жилих приміщень та деякі інші проблеми житлового законодавства // Радянське право. – 1989.– № 11.– С. 75-77.2. Грошева Н.В., Левенсон С.Н. К вопросу о договоре обмена жилых помещений // Роль договора в регулировании общественных

отношений. – Пермь, 1979. – С. 109; Гетман Е.С. Обмен жилами помещениями: правовая природа, тенденции развития законода-тельства // Проблемы гражданского, семейного и жилищного законодательства / Отв. ред. В.Н. Литовки. – М.: ОАО «Издательский дом «Городец», 2005. – С. 277 – 290.

3. Жилищный кодекс Украинской ССР : науч.–практ. коммент. / М. А. Голодный, П. Н. Дятлов, В. И. Жуков. – К. : Политиздат Украины, 1990. – 542 с.

4. Житлове законодавство України: стан та шляхи удосконалення : моногр. / за заг. ред. М. К. Галянтича. – К. : КВІЦ, 2006. – 564 с.5. Саниахметова Н.А., Харитонов Е.О. Жилищное законодательство ( в вопросах и ответах). – М.: Юрид. лит., 1991. – 295 С.6. Конституционное право на жилище / Г.И. Давиденко, П.Н. Дятлов, В.А. Золотарь и др.; Отв.ред. П.А. Чеберяк. – К: Политиздат

Украины, 1986. – 205 С.

14

Серія ПРАВО. Випуск 19. Том 2♦

порівнЯльний аналіЗ договорів доруЧеннЯ і коМісіЇ Як підвидів договору про наданнЯ послуг

comparative analySiS of aSSiGnmentS contract and commiSSion contract aS a SUBSpecieS of Service contract

Бірюков в.і.,кандидат юридичних наук,

доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права і психології

Національної академії внутрішніх справ

У статті здійснений порівняльний аналіз договорів доручення і комісії і здійснена правова характеристика кожного з договорів, а також акцентована увага на їхніх основних спільних та відмінних рисах.

Ключові слова: договір доручення, договір комісії, договір про надання послуг, комісіонер, комітент, представництво, довіри-тель, повірений.

В статье проведен сравнительный анализ договоров поручения и комиссии. Осуществлена правовая характеристика каждого из договоров, а также акцентировано внимание на основных их общих и отличительных чертах.

Ключевые слова: договор поручения, договор комиссии, договор о предоставлении услуг, комиссионер, комитент, представи-тельство, доверитель, поверенный.

The article made a comparative analysis of assignments contract and commission contract. Main attention is focused on the basic of their common and distinctive features and the main characteristics of the contracts.

Key words: assignments contract, commission contract, service contract, the commission, the consignor, representative, principal, attorney, agent.

відповідно до ст. 901 цивільного кодексу україни (далі – цк) за договорами про надання послуг одна сторона (виконавець) надає послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона (замовник) за загальним правилом зобов'язується оплатити виконавцеві за-значену послугу. саме до цієї категорії договорів на-лежать і договори комісії та доручення. виходячи з цього до них можуть застосовуватися загальні норми про надання послуг (статті 901-907 цк), якщо це не суперечить суті зобов'язання з відповідного договору. [1, c. 653]

питанню аналізу правовідносин, що обумовлені вказаними договорами, приділяється увага переважно при окремому дослідженні відповідно договору дору-чення чи комісії. зокрема, відповідний доктринальний аналіз здійснюється в коментарях до цивільного ко-дексу, в підручниках з цивільного права та інших дже-релах. вказані договори є предметом дослідження і на дисертаційному рівні. так, н. в. федорченко захист