Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Кафедра історії Росії____

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор

____________________________

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ РОСІЇ: XIX – ПОЧ. XX СТ. (шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки історія 6.020302__________________________ (шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності всесвітня історія-_07.00.02 ____________________ (шифр і назва спеціальності(тей))

спеціалізації історія _____________________________ (назва спеціалізації)

факультет історичний ____________________________ (назва факультету)

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Харків

2

Історія Росії: XIX – ХХ ст. Робоча програма навчальної дисципліни для

(назва навчальної дисципліни)

студентів за напрямом підготовки історія___, спеціальністю історія__

«____» _ХІ______ , 2010. – ________ с.

Розробник Потрашков Сергій Васильович. Докт. істор. наук, доцент__

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри історії Росії______

Протокол № _______ від «______» _____ХІ_____ 2010___ р.

Завідувач кафедри історії Росії_____________

______ (Духопельников В.М.)___ (підпис) (прізвище та ініціали)

” ______” _____ХІ_______ 2010 р.

Схвалено методичною комісією

історичного факультету__________________________

Протокол № _______від ” _____” _______ХІ______ 2010 р.

«______» _____ХІ_______ 2010 р. Голова _______________ (Тумаков О.І.) (підпис) (прізвище та ініціали)

3

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування

показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів - 2

Галузь знань

Історія Росії: XIX – поч

.ХХ ст. (шифр і назва)

Нормативна

Напрям підготовки

історія (шифр і назва)

Модулів – 2

Спеціальність

(професійне спрямування):

історія

Рік підготовки:

Індивідуальне науково-

дослідне завдання -

курсова робота (назва)

2-й

Семестр

Загальна кількість годин - 80

4-й

Тижневих годин для денної

форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента

– 16

Освітньо-кваліфікаційний

рівень:

«бакалавр»

Л е к ц і ї

50 год.

Практичні , семінарські

14 год.

Самостійна роботи

16 год.

ІНДЗ: год.

Вид контролю: іспит

4

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу – формування у студентів цілісного, наукового уявлення про

особливості соціально-економічного, політичного. Культурного розвитку

Російської імперії протягом XIX – поч. ХХ ст. – від царювання Олександра І до

повалення монархії в лютому 1917 р.

Завдання курсу – ознайомити студентів з головними подіями російської

історії в межах хронологічних рамок курсу. Дати комплексне уявлення про

особливості розвитку Росії, порівняно з країнами Західної Європи, Північної

Америки та Сходу. Надати відомості про головні напрямки історіографії

періоду, визначити етапи її розвитку, їхні особливості. Дати характеристику

найбільш важливим джерелам з історії Росії XIX – поч. ХХ ст. Звернути увагу

на спільність історичних долей російського та українського народів в цей

період.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: що історія Росії є невід’ємною частиною всесвітньої, зокрема

європейської історії. Що у своєму розвитку Російська імперія йшла тим же

шляхом, як і країни Західної Європи. В той же час Росія мала власні

особливості в економічній, політичній, соціальній сферах, пов’язані з

географічним фактором історичним минулим країни.

вміти: логічно мислити, систематизувати і викладати матеріал, робити

аргументовані висновки, користуватися додатковою літературою, наочними

приладами, розуміти та вірно використовувати наукові терміни та поняття.

Вести діалог, полеміку, аналізувати історіографію, критично ставитися до

джерел. Під час лекцій, практичних занять і самостійної роботи студенти

повинні оволодіти навичками роботи з історичними джерелами, спеціальною

літературою.

5

3. Програма навчальної дисципліни

М О Д У Л Ь 1

ТЕМА 1. Соціально-економічний стан та політична система Росії в першій

половині ХІХ ст.

Територія і населення. Соціальна структура населення. Бюджет. Розвиток

промисловості. Криза мануфактури. Вільнонаймана праця в промисловості.

Початок промислового перевороту.

Положення сільського господарства. Посилення процесу розкладу

феодально-кріпосницької системи господарства. Криза феодалізму,

обезземелювання селян, підвищення кріпосницької експлуатації. Зародження і

розвиток капіталізму в сільському господарстві. Соціальне розшарування

селянства. Торгівля і транспорт. Економічна політика царизму.

Двірський переворот 1801 р. Крах павловського шляху. Альтернатива в

історії. Прихід до влади Олександра І. Коливання урядового курсу. Епоха

лібералізму. Реформи Олександра І: адміністративні перетворення (утворення

міністерств) та реформа Сенату. Заходи уряду в галузі освіти. Державна

діяльність М.М. Сперанського, його план державних перетворень. Утворення

Державної Ради. Реакційний її характер. Політика уряду в селянському питанні.

Укази Олександра І 1801 –18 03 рр.

Перехід до реакційного курсу. Сперансько-Аракчеєвська альтернатива І

чверті ХІХ ст. Військові поселення. Становище народних мас і соціальна

боротьба після 1812 р. «Уставна грамота» Новосельцева.

Консервативний курс Миколи П. Посилення репресивних заходів:

цензура, утворення Ш відділення його Імператорської величності канцелярії.

Кодифікація законів. Заходи щодо зміцнення станово-соціальних позицій

дворянства. Селянське питання в політиці уряду.

Реформа управління державними селянами. Економічна політика і

фінансові перетворення. Повстання в Польщі (1830 –1831 рр.).

ТЕМА 2. Зовнішня політика Росії в першій половині ХІХ ст.

Міжнародне становище Росії на початку ХІХ ст. Основні напрямки

зовнішньої політики. Участь Росії у антифранцузьких коаліціях. Тільзитський

мир його наслідки.

Входження Грузії до складу Росії. Російсько-Іранська війна 1804-1813 рр.

Російсько-Турецька війна 1806 – 1812 рр., приєднання Азербайджану і

Бессарабії до Росії.

Російсько-Шведська війна. Утворення князівства Фінляндського.

6

Міжнародні відносини напередодні війни 1812 р. Загарбницькі цілі

французької буржуазії. Початок війни. Співвідношення сил воюючих сторін.

Відступ російської армії. Смоленська битва. Бородінська битва та її значення.

Залишення російською армією Москви. Фланговий маневр російської армії.

Партизанський рух. Перехід російської армії у контрнаступ. Розгром

наполеонівської армії.

Воєнні події 1813 – 1814 рр. «Битва народів» під Лейпцигом. Вступ

російської армії в Париж. Віденський конгрес. Історичне значення перемоги

народів Росії у Вітчизняній війні.

Утворення «Священного союзу». Посилення реакції в Європі. Російська

дипломатія на європейських конгресах. Повстання в Греції і Росії. Царизм та

європейський революційний рух.

Боротьба горців Північного Кавказу за незалежність. Мюридизм на

Кавказі. Імамат Шаміля. Утвердження Росії на Кавказі і його наслідки для

народів Кавказу.

Східне питання. Російсько-Іранська війна 1826 – 1828 рр. Приєднання

Східної Вірменії до Росії. Російсько-Турецька війна 1828 – 1929 рр. Участь

Росії у звільненні Греції від турецького гноблення. Ункіяр-Іскєлеський договір.

Лондонські конвенції.

Контрреволюційна політика царизму у Європі. Інтервенція в Угорщину.

Міжнародні відносини напередодні Кримської війни. Причини і характер

війни. Військові дії на Балканах і в Закавказзі. Перемога російського флоту при

Синопі. Вступ у війну Англії і Франції. Героїчна оборона Севастополя. Поразка

царизму у Кримській війні. Паризький мир. Міжнародні і внутрішні наслідки

війни.

ТЕМА 3. Початок визвольного руху в Росії. Декабристи. Суспільний рух

1830-х – 1850-х рр. ХІХ ст.

Початок революційної традиції. Ідеї і політична практика декабризму.

Альтернатива в історії.

Південне і Північне товариства та їх програми. «Товариство об’єднаних

слов’ян», його програмні документи.

Повстання 14 грудня 1825 р. в Петербурзі. Повстання Чернігівського

полку на Україні. Історичне значення руху декабристів.

Відгуки на повстання декабристів. Революційні гуртки кінця 20-х – на

початку 30-х рр.

П.Я. Чаадаєв і його «Філософічні листи». Формування основних ідейних

напрямків 30 – 40-х рр. Теорія «офіційної народності». Питання про шляхи

розвитку Росії в суспільній думці 30 – 40-х рр. Західники та слов’янофіли.

Зародження буржуазного лібералізму. Т.М. Грановський, брати К.С. та

І.С. Аксакови.

Формування революційно-демократичної ідеології. В.Г. Бєлінський,

О.І Герцен, Т.Г. Шевченко.

7

Ідеї утопічного соціалізму в Росії. Гуртки петрашевців. Кирило-

Мефодіївське товариство, суспільний рух у Росії і революція 1848 р. Західні

громадсько-політичні та філософські концепції на російській підвалині.

О. Герцен та ідея «громадського соціалізму».

ТЕМА 4. Культура Росії першій половині ХІХ ст.

Самодержавство та культура. Освіта та наука. Розвиток історичних

знань. М.М. Карамзін. Вплив вітчизняної війни 1812 р. на розвиток культури.

Література. В.А. Жуковський. О.С. Пушкін. М.Ю. Лермонтов. М.В. Гоголь.

Архітектура. Мистецтво. К. Брюллов. Музика. М.І. Глінка.

8

М О Д У Л Ь 2

ТЕМА 5. Реформи 60-х – 70-х рр. ХІХ ст. та їх наслідки.

Олександр ІІ: людина і політик, його коло. Зростання опозиційних

настроїв в суспільстві. Селянський рух. Коливання політичного курсу

Олександра ІІ. Проекти реформ.

Реформи 60-70-х рр. Положення 19 лютого 1861 р.: Особисте звільнення

селян, наділи, повинності, тимчасово зобов’язаний стан, викуп. Скасування

кріпосного права на Україні, в Білорусії, на Закавказзі, в Бессарабії.

Положення про земські установи. Міська реформа. Нові судові статути.

Військова реформа. Реформа в галузі освіти. Цензурні правила. Значення

реформ та їх роль у вихованні громадянськості та нової політичної культури.

Розмежування в громадському русі.

Соціально-політична криза на межі 70 – 80-х рр. ХІХ ст. М.Т. Лоріс-

Меліков та його програма. Вбивство Олександра ІІ. «Цар-визволитель» в

оцінках істориків. Спроба модернізації Росії.

Олександр ІІІ і Маніфест про непорушність самодержавства. Міністерство

М.П. Ігнатієва. Курс уряду на контрреформи. Реакційна політика в галузі освіти

і преси. Положення про земських начальників. Земська контрреформа. Нове

міське положення. Політика уряду у селянському питанні.

ТЕМА 6. Соціально-економічний розвиток Росії в 60-ті – поч.90-х рр.

ХІХ ст.

Територія Росії. Демографічний склад та соціальна структура населення.

Розвиток капіталізму в сільському господарстві. Буржуазна еволюція

поміщицького і селянського господарства. Соціальний розклад селянства.

Основні етапи розвитку капіталізму в промисловості. Промислове

піднесення 90-х рр. ХІХ ст. Залізничне будівництво. Утворення нових

промислових районів. Завершення промислового перевороту. Економічна криза

1900 – 1903 рр.

Утворення внутрішнього ринку для великої промисловості. Формування

нових класів суспільства - буржуазії та пролетаріату.

Економічна політика самодержавства.

9

ТЕМА 7. Суспільний рух у пореформеній Росії.

Робітничий рух 70-х років ХІХ ст. Перші робітничі організації.

«Південно-російський союз робітників». П.А. Алєксеев, В. Обнорський, С.

Халтурін. Динаміка та форми селянського руху.

Страйковий рух робітників 80 – 90-х рр. ХІХ ст. Зміна характеру та форм

пролетарської боротьби. Роль масового робітничого та селянського руху в

назріванні революційної кризи на початку ХХ ст. Вплив політичних організацій

та партій на робітничий та селянський рух.

Соціально-політичні джерела ліберального руху та його зміст.

Радикалізація пореформеного лібералізму. Роль земської інтелігенції у

формуванні нової політичної свідомості. Опозиція режиму. Створення «Союзу

визволення» та «Союзу земців конституціоналістів». П.М. Мілюков та

П.Б. Струве – лідери російського лібералізму.

Розробка нових програмних положень ліберального руху та тактичних

методів боротьби за їх реалізацію.

Розробка О. Герценом, М. Чернишевським, М. Огарьовим,

М. Добролюбовим, Д. Писаревим соціалістичного ідеалу. «Колокол» та

«Сучасник» і їх значення у подальшому розвитку визвольного руху.

Революціонери 60 – 70-х рр. про співвідношення революції та реформи,

політики та моралі, цілей та засобів революційної боротьби.

Виникнення революційного народництва, його теоретичні засади та

основні напрямки. П. Лавров, М. Бакунін, П. Ткачов, М. Михайловський.

Революційні гуртки та групи на початку 70-х рр. «Ходіння в народ». Організації

«Земля і воля», «Народна воля», «Чорний переділ». Криза революційного

народництва на початку 80-х рр.

Поширення ідей марксизму в Росії. Утворення марксистських гуртків та

груп. Їх ідейна боротьба проти народництва. Г.В. Плеханов, В.І. Ленін,

Ю.О. Мартов. Їх роль у боротьбі з народництвом та створенні російської

соціал-демократії.

ІІ з’їзд РСДРП. Виникнення більшовизму та меншовизму. Ленінізм та

його роль в історичній долі Росії та інших країн.

Утворення партії есерів, В.М. Чернов. Її основні програмні положення.

ТЕМА 8. Зовнішня політика Росії в другій половині ХІХ – на початку

ХХ ст.

Міжнародне становище Росії після Кримської війни. Боротьба російської

дипломатії за перегляд Паризького трактату. Лондонська конвенція 1871 р.

Союз трьох імператорів. Слов’янське питання та ставлення до нього різних

верств населення Росії. Російсько-турецька війна 1877 – 1878 рр. Сан-

Стефанський мир. Дипломатична ізоляція Росії. Берлінський конгрес. Участь

Росії у визволенні балканських народів.

10

Економічні та стратегічні інтереси Російської імперії на Середньому

Сході. Завоювання Середньої Азії. Організація управління завойованої

території. Англо-російські суперечності на Середньому Сході.

Створення Троїстого союзу. Оформлення франко-російського союзу.

Далекосхідна політика Росії. Відносини з Японією, США і Китаєм.

Боротьба імперіалістичних держав за сфери впливу на Далекому Сході.

Будівництво Китайсько-Східної залізниці та оренда Порт-Артуру. Участь Росії

у придушенні народного повстання у Китаї.

Російсько-японська війна. Хід воєнних дій. Битва під Ляояном і на

р. Шахе. Оборона Порт-Артуру. Мукденська битва. Цусіма. Портсмутський

мир.

ТЕМА 9. Соціально-економічний та політичний розвиток Росії на поч.

ХХ ст.

Микола П і проведення консервативно-охоронної політики.

Самодержавство і селянство. «Особлива нарада про потреби

сільськогосподарської промисловості» під проводом С.Ю. Вітте.

Посилення репресій. В.К. Плєве. Робітниче законодавство.

«Зубатовщина». Коливання уряду. Маніфест 26 лютого 1903 р.

П.Д. Святополк-Мирський та провал політики поступок. Указ 12 грудня

1904 р. «Про заходи до удосконалення державного порядку».

Основна причина кризи самодержавства.

Початок революції. Кривава неділя 9 січня 1905 р. Січнево-лютневі

страйки. Буржуазно-опозиційний рух.

Розвиток революції навесні і влітку 1905 р. Страйки промислових

робітників. Професійно-політичні союзи і «Союз союзів». Революційна

боротьба селянських мас. Всеросійський селянський союз. Повстання на

панцернику «Потьомкін». Булигінська дума і її бойкот.

Всеросійський жовтневий політичний страйк. Ради робітничих депутатів.

Маніфест 17 жовтня. Кабінет С.Ю. Вітте.

Утворення буржуазних партій. «Союз руського народу». Чорносотенні

погроми.

Національно-визвольна боротьба народів Росії.

Грудневе збройне повстання в Москві та інших містах. Відношення до

нього основних політичних партій.

Відступ революції. Робітничі страйки. Селянський рух. Революційні

виступи на флоті та в армії. Допомога царизму з боку міжнародної буржуазії.

Перегляд положення про вибори до Державної думи. Реформа Державної

ради. Нове зведення Державних законів Російської імперії. Утворення

обмеженої системи дуалістичної монархії.

І Державна Дума. Кадети і трудовики. Обговорення аграрного питання.

Міністерство П.А. Столипіна. Розгін Думи.

11

ІІ Державна Дума. Державний переворот 3 червня 1907 р.

Причини поразки і історичне значення першої російської революції.

Формування монополістичного капіталізму. Зростання його ролі у

народному господарстві країни. Роль банків у формуванні монополій. Роль

іноземного капіталу у розвитку економіки Росії.

Промислове піднесення 1909 – 1913 рр. Аграрна реформа П.А Столипіна.

Економічна політика царизму. Штучна консервація залишків

кріпосництва - головна перешкода розвитку економіки.

Стан економіки Росії напередодні війни. Характеристика економічного

стану національних районів Росії: України, Польщі, Фінляндії, Прибалтики,

Кавказу, Середньої Азії, Сибіру.

Виборчий закон 3 червня 1907 р. ІІІ Державна Дума. Основні політичні

блоки в Думі. Терор царського уряду проти учасників революції. Столипінські

реформи та їх значення. Конституційна криза (березень 1911 р.). Розгул

націоналізму. «Похід на Фінляндію». Польське питання (Західне земство,

Холмщина). Справа Бейліса. Страхові закони.

Назрівання революційної кризи 1910 – 1914 рр. Ленські події. Зростання

страйкової боротьби. Виступи селян і солдатів. ІV Державна Дума. Партійний

склад Думи. Основні політичні блоки. Намагання ліберальної буржуазії

створити лівоцентристську більшість.

ТЕМА 10. Росія у Першій світовій війні

Англо-російська угода 1907 р. і утворення Антанти. Росія і боснійська

криза. Російсько-японські угоди 1907 і 1910 рр. Росія і Балканський союз. Росія

і Балканські війни. Підготовка Росії до війни. Велика військова програма

1913 р. Реорганізація армії.

Початок Першої світової війни. Вступ Росії у війну. Хід воєнних дій у

1914 р. Воєнні поразки царизму у 1915 р. Військові дії у 1916 р. Брусилівський

наступ. Роль Східного фронту у зриві німецьких планів війни.

Посилення залежності царизму від Антанти. Мілітаризація економіки.

Формування державно-монополістичного капіталізму.

Царизм і опозиція. Прогресивний блок. Апогей распутінщіни.

Загострення продовольчої кризи. Розвал господарства і зубожіння народних

мас. Наростання революційного руху. Криза верхів.

Загострення революційної кризи в січні-лютому 1917 р. Повстання в

Петрограді. Утворення Петроградської ради робітничих депутатів. Наказ № 1.

Тимчасовий комітет Державної думи. Повалення самодержавства. Утворення

Тимчасового уряду. Двовладдя та його суть. Лютневий переворот у Москві.

Перемога революції на фронті, в провінції і національних районах. Причини

перемоги Лютневої революції, її історичне значення.

12

ТЕМА 11. Культура Росії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Особливості культурного розвитку Росії у пореформений період. Освіта

та наука. М.І. Пирогов. Д.І. Мендєлєєв. І.Д. Павлов. О.С. Попов. Література та

публіцистика. Л.М. Толстой. Ф.М. Достоєвський. А.П. Чехов. Мистецтво.

«Товариство пересувних виставок». Архітектура. Музика. «Могутня кучка».

Театр.

13

4. Структура навчальної дисципліни

Назви

модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Усього у тому числі

Лекції прак-

тичні

лаб. інд. ср

1 2 3 4 5 6 7

М о д у л ь 1

Тема 1. Соціально-економічний стан

та політична система Росії в

першій половині ХІХ ст.

8 6 2

Тема 2. Зовнішня політика Росії в

першій половині ХІХ ст.

6 6

Тема 3. Початок визвольного руху в

Росії. Декабристи. Суспільний

рух 1830-х – 1850-х рр. ХІХ ст.

8 4 4

Тема 4. Культура Росії першій

половині ХІХ ст.

2 2

Всього годин 24 18 6

М о д у л ь 2

Тема 5. Реформи 60-х – 70-х рр.

ХІХ ст. та їх наслідки.

24 6 2 16

Тема 6. Соціально-економічний

розвиток Росії в 60-ті – поч.90-х

рр. ХІХ ст.

4 4

Тема 7. Суспільний рух у

пореформеній Росії.

6 4 2

Тема 8. Зовнішня політика Росії в

другій половині ХІХ – на

початку ХХ ст.

4 4

Тема 9. Соціально-економічний та

політичний розвиток Росії на

поч. ХХ ст.

12 8 4

Тема 10. Росія у Першій світовій

війні.

4 4

Тема 11. Культура Росії в другій

половині ХІХ – на початку

ХХ ст.

2 2

Всього годин 56 32 8 16

Всього 80 50 14 16

14

5. Теми Семінарських занять

№

з/п

Н а з в а т е м и Кількість

годин

1. Тема. Соціально-економічний стан та політична система Росії

в першій половині ХІХ ст.

2 год.

2. Тема. Початок визвольного руху в Росії. Декабристи.

Суспільний рух 1830-х – 1850-х рр. ХІХ ст. 4 год.

3. Тема. Реформи 60-х – 70-х рр. ХІХ ст. та їх наслідки.

Соціально-економічний розвиток Росії в 60-ті – поч.90-х

рр. ХІХ ст.

2 год.

4. Тема. Суспільний рух у пореформеній Росії. 2 год.

5. Тема 9. Соціально-економічний та політичний розвиток Росії

на поч. ХХ ст. 4 год.

Всього 14 год.

Питання та літературу див.: Методичні вказівки до семінарських занять з

історії Росії (ХІХ – поч. ХХ ст.) для студентів другого курсу історичного

факультету / Уклад. В.П. Щербина. – Х.: ХНУ, 2007.

6. Самостійна робота

№

з/п

Н а з в а т е м и Кільк

ість

годин

1.

Реформи у Росії в ХІХ – на початку ХХ ст..: причини та наслідки 16

Питання та літературу див.: Історія Росії. Методичні вказівки до самостійної

роботи студентів 1-2 курсів історичного факультету / Уклад.

В.М. Духопельников, В.П. Щербина. – Х.: ХНУ, 2008.

7. Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Курсова робота з курсу, реферат, доповідь.

8. Методи навчання

Лекція, семінари, екскурсії в музей, робота з малою групою, застосування

інформаційних технологій.

9. Методи контролю

Контрольна робота, співбесіда, іспит

15

10. Розподіл балів, які отримують студенти

Для іспиту

Поточне тестування та самостійна робота

Під

сум

ко

ви

й

сем

естр

ови

й

ко

нтр

оль (

ісп

ит)

Сума

Модуль 1 Модуль 2 Семінари

20 20 20 40 100

Примітка: Студент має можливість отримати бонуси до 45 балів (15+15 балів за

семестр при усній співбесіді з викладачем з рекомендованих джерел і +15

додаткових балів за семінари).

Шкала оцінювання

Знання студентів оцінюється як з теоретичної, так і з практичної

підготовки за такими критеріями:

– "відмінно" – студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно

знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел

та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно

використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу,

висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень

засвоєння практичних навичок;

– "добре" – студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними

аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано

викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу

тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у

логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;

– "задовільно" – студент в основному опанував теоретичними знаннями

навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій

літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання

викликають невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на

запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє

оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю;

– "незадовільно" – студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не

знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та

рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не

сформовані.

16

Сума балів за всі

види навчальної

діяльності

протягом

семестру

Оцінка

ЕСТS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсової роботи

(проекту), практики

для заліку

90 – 100 А відмінно зараховано

80 – 89 В добре

70 – 79 С

60 – 69 D задовільно

50 – 59 E

1 – 49 FX незадовільно не

зараховано

11. Методичне забезпечення

1. Історичні карти, наочність, методичні рекомендації.

12. Рекомендована література

Джерела та література до змістових модулів:

Абалихин Б.С. Общественно-политическое и революционное движение в

России первой четверти ХІХ в. – Волгоград, 1983.

Аврех А.Я. Царизм накануне свержения. – М.,1989.

Антонов В.Ф. Революционное народничество. – М., 1965.

Бескровный Л.Г. Русская армия и флот в ХІХ в. – М., 1973.

Бескровный Л.Г. Русское военное искусство в ХІХ в. – М 1974.

Бескровный Л.Г. Армия и флот России в начале ХХ в. – М., 1986. Витте С.Ю. Воспоминания. – М., 1994. – Т. 1-3.

Власть и реформы. От самодержавной к Советской России. – СПб., 1996.

Восточный вопрос во внешней политике России. Конец XVIII – начало ХХ в. –

М., 1978.

Внешняя политика России ХІХ – начало ХХ века. Документы Министерства

иностранных дел. Серия 1. Т. 1 – 8. – М., 1962 – 1972; Серия 2. Т. 1 – 3. – М.,

1974 – 1979.

Восстание декабристов. Документы. Дела Верховного уголовного суда и

Следственной комиссии. Т. 1 – 18. – М.-Л., 1986.

Гернет М.Н. История царской тюрьмы. – М., 1951-1956. – Т. 1-5.

Дружинин Н.М. Избранные труды. Социально-экономическая история России.-

М., 1987. – Кн. 2.

Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной

России. – 4-е изд. – М., 1997.

17

Зайончковский П.А. Отмена крепостного права в России. – М., 1968.

История России. ХІХ – ХХ вв. / Под ред. В.А. Федорова. – М., 1998.

История России с древнейших врем до наших дней. / Под ред. А.Н. Сахарова. –

М., 2009.

История русско-японской войны 1904 – 1905 гг. – М., 1977.

Корнилов П.А. Курс истории России ХІХ века – М., 1993.

Ленин В.И. Развитие капитализма в России / Полн. СОБР. Соч. – Т. 3.

Материалы по истории СССР. Освободительное движение и общественная

мысль в России ХІХ в. – М., 1991.

Наше Отечество (опыт политической истории). – М., 1991. – Ч. 1-2.

Осипова М.Н. Великий русский реформатор фельдмаршал Д.А. Милютин. – М.,

2004.

Палеолог М. Царская Россия накануне революции. – М., 1991.

Пантин И.К., Плимак Е.Г., Хорос В.Г. Революционная традиция в России. 1783

– 1883. – М., 1986.

Попов А.И. Великая армия в России. Погоня за миражем. – Самара, 2002.

Программные документы политических партий России дооктябрьского

периода. – М., 1991.

Рабочее движение в России в ХІХ в. Сб. док. / под ред. А.М. Панкратовой. – М.,

1950-1954. – Т. 2.

Российские реформаторы ХІХ – начала ХХ века. Сб. ст. – М., 1995.

Российские самодержцы 1801-1917 гг. Сб. ст. – М., 1993.

Российское законодательство Х-ХХ веков. – М., 1988-1994. – Т. 7-9.

Россия: международное положение и военный потенциал в середине ХІХ –

начале ХХ в. Очерки. – М., 2003.

Ростунов И.И. Русский фронт Первой мировой войны. – М., 1976.

Сборник договоров России с другими государствами. 1856-1917 гг. – М., 1952.

Сидельников С.М. Аграрная реформа Столыпина. – М., 1983.

Тарле Е.В. Крымская война. Т. 1 – 2. – М., 2003.

Троицкий Н.А. 1812. Великий год России. – М., 1988.

Троицкий Н.А. Россия в ХІХ веке. Курс лекций. – М., 1997.

Федоров В.В. М.М. Сперанский и А.А. Аракчеев. – М.,1997.

Цимбаев Н.И. Славянофильство. – М., 1986.

Эйдельман Н.Я. «Революция сверху». – М., 1989.

Ячменихин К.М. Армия и реформы. – Чернигов, 2007.

18

13. Інформаційні ресурси

1. Мультимедійний проектор, діапроектор, диски, TV

14. Тематика курсових, бакалаврських та магістерських робіт

Курсові роботи

1. Розвиток внутрiшнього ринку в Росiї в I-й пол. XIX ст.

2. Промисловий переворот в Росiї.

3. Соцiальна структура населення Росiї на початку XIX ст.

4. Економiчна полiтика царизму в I-й пол. XIX ст.

5. Розвиток вiльнонайманоi працi в промисловостi Росiї в I-й пол. XIX ст.

6. Розвиток внутрiшньоi торгiвлi в I-й пол. XIX ст.

7. Мiнiстерська реформа початку XIX ст.

8. План державних перетворень М.М. Сперанського.

9. План економічних перетворень М.С. Мордвiнова.

10. Роль Барклая-де-Толлi в Вiтчизнянiй вiйнi 1812 р.

11. Урядова політика в області освiти та культури в I-й чвертi XIX ст.

12. Росiйська дипломатiя на європейських конгресах (1815-1825 рр.).

13. Вiденьський конгрес та змiни в свропейськiй полiтицi царизму.

14. Грецьке питання в зовнiшнiй полiтицi Росiї в I-й третi XIX ст.

15. Польське питання в зовнiшнiй полiтицi Росiї XIX ст.

16. Рух мюридизма на Пiвнiчному Кавказi.

17. Розвиток росiйської науки та технiки в I-й пол. XIX ст.

18. Схiдне питання в полiтицi царизму другої чвертi XIX ст.

19. Європейська полiтика царизму пiсля Кримської вiйни.

20. Присднання Криму до Росiї.

21. Партизанський рух пiд час Вiтчизняної вiйни 1812 р.

22. Народне ополчення в Вiтчизнянiй вiйнi 1812 р.

23. Походи росiйських вiйськ в Захiдну Європу в 1813-1815 рр.

24. Декабристи - учасники Вiтчизняноi вiйни 1812 р.

25. Росiя та Священий союз.

26. Дипломатична дiяльнiсть Грибоєдова.

27. Боротьба росiйського народу проти воєнних поселень.

28. Формування iдеологiї декабристiв.

29. Аграрнi програми декабристiв.

30. Полiтичний устрiй Росiї в програмах Пiвденного та Пiвнiчного товариства

декабристiв.

31. «Руська правда» П.П.Пестеля. Конституцiя М.М.Муравйова.

32. Програмнi положення та революцiйна дiяльнiсть «Товариства об’єднаних

слов’ян».

33. Декабристи пiсля амнiстii.

34. Декабристи (персоналiї).

35. Декабристи в засланнi.

19

36. Декабристи та урядовi кола.

37. Першi таємнi товариства декабристiв.

38. Декабристи i Грибоєдов.

39. Декабристи i Пушкiн.

40. «Отрасль Рилєєва» в Пiвнiчному товариствi.

41. «Полярна зiрка» О.I. Герцена i М.П. Огарьова в боротьбi з самодержавством

i крiпосництвом в Росiї.

42. О.I. Герцен та iдейна боротьба 40-х рр. XIX ст. (1839-1847).

43. Заходи уряду в галузi освiти на початку XIX ст.

44. Полiтика царизму в галузi освiти в П-й чвертi XIX ст.

45. Громадський рух в Росii та революцiя 1848-1849 рр.

46. Революцiя 1848 р. i росiйське товариство.

47. Дiяльнiсть М.М.Сперанського з модифiкацiї законiв.

48. Петрашевцi.

49. Громадсько-полiтичнi погляди петрашевцiв.

50. Петрашевцi пiсля амнiстiї.

51. Слов’янофiли.

52. Захiдники.

53. «Фiлософськи листи» П.Я. Чаадаєва.

54. Т.М. Грановський - iсторик-просвiтитель.

55. Суспiльно-полiтичнi погляди М.Г. Чернишевського.

56. Роль О.I. Герцена, М.Г. Чернишевського та М.О. Добролюбова у боротьбi за

скасування крiпосного права.

57. Полемiка «Колокола» та «Чернишевцiв» про засоби досягнення соцiализму.

58. Судова реформа.

59. Земська реформа.

60. Героiчний захист Севастополю в перiод Кримської вiйни.

61. Виникнення та дiяльнiсть росiйської секцiї I Iнтернацiоналу.

62. Паризька Комуна та росiйське суспiльство.

63. «Народна воля».

64. Жiнки - члени Виконавчого Комiтету «Народної волi».

65. Участь харкiвських студентiв в народовольчому русi (кiнець 70-х – I пол.

ХIХ ст.).

66. Питання про шляхи iсторичного розвитку Росiї в громадськiй думцi 30-х-40-

х рр. ХIХ ст.

67. Iдеї утопiчного соцiалiзму в Росiї.

68. Селянське питання в громадсько-iдейнiй боротьбi 30-х-40-х р.р. ХIХ ст.

69. Розвиток нових промислових центрiв Росiї пiсля падiння крiпосного права.

70. Робiтничий рух 70-х рр. ХIХ ст.

71. Земський лiберальний рух 60-90-х рр. ХIХ ст.

72. Залiзничне будiвництво в Росiї в пореформенi часи.

73. М.Т. Лорiс-Мелiков та його програма реформ.

74. Економiчна полiтика самодержавства в пореформенi часи (60 - 90-х рр.

75. ХIХ ст.)

76. Недiльнi школи в перiод першоi революцiйної сiтуацiї.

20

77. О. Горчаков - визначний дипломат Росiї.

78. Розвиток росiйської буржуазiї в пореформенi часи.

79. Нечаєв та нечаiвщина.

80. «Земля i воля » 60-х рокiв ХIХ ст.

81. П.Л. Лавров - iдеолог народництва.

82. Росiя та Берлiнськiй конгрес 1878 р.

83. Росiя на Далекому Сходi на рубежi ХIХ-ХХ ст.

84. Взаємовiдносини Росiї з Нiмеччиною П-й пол. ХIХ ст.

85. Взаємовiдносини Росiї з Францiєю (80-90-тi р.р.)

86. Взаємовiдносини Росiї з Великобританiєю у II-й пол. ХIХ ст.

87. Взаємовiдносини Росiї з США (60-90-тi р.р.)

88. Росiя та Балканськi вiйни.

89. Формування промислового пролетарiату в Росii.

90. Революцiйнi гуртки 60-х рокiв ХIХ ст.

91. Полiтичнi прокламацii 60-х рокiв ХIХ ст.

92. Робiтничий рух в Московськiй губернii з початку П-i революцiйноi ситуацii

до Морозiвського страйку (1879-1884).

93. Законодавство про фабрично-заводськiй рух в Росiї в 80-х - на поч. 90-х рр.

ХIХ ст.

94. Першi робiтничi спiлки в Росiї.

95. Робiтники-революцiонери П. Олексєєв, В. Обнорський, С. Халтурiн,

П.Моiсеєнко.

96. Нацiонально-колонiальна полiтика царизму в 60-80-х рр. ХIХ ст.

97. Полiтика царизму на Балканах в 70-80-тi рр. ХIХ ст.

98. Боротьба Росiї за вiдмiну Паризького трактату.

99. Утворення франко-росiйського союзу.

100. Приєднання Середньої Азiї до Росiї.

101. Освоєння Росiєю Далекого Сходу в другiй половинi ХIХ ст.

102. Революцiйна ситуацiя 1879-1881 р.р.

103. Реакцiйна полiтика Олександра П в галузi просвiти та друку.

104. Iдейна боротьба в росiйському мистецтвi в 60-80-х рр. ХIХ ст.

105. Розвиток науки та технiки в пореформенiй Росiї.

106. Вплив росiйськоi культури на розвиток культури народiв Росiї.

107. Ф.М. Достосвський та Л.М. Толстой про судову систему царської Росiї.

108. Економiчна криза 1900-1903 р.р.

109. Утворення монопольних об’єднань ( по окремих регiонах промисловостi).

110. Особливостi росiйського монополiстичного капiтализму.

111. Пiдсумки промислового пiднесення 90-х рр. ХIХ ст.

112. «Промислова вiйна» в Петербурзi в другiй половинi 90-х рр. ХIХ ст.

113. Загальний страйк на пiвднi Росii в 1903р.

114. Пролетарiат Росiї на початку ХХ столiття (чисельнiсть, склад, стан).

115. Студентськiй рух в Росii наприкiнцi XIX - на початку ХХ ст.

116. Рух демократичноi iнтелiгенцiї та студентства на початку ХХ ст.

117. Обгрунтування протирiчь мiж Росiсю та Японiєю напередоднi Росiйсько-

японськоi вiйни.

21

118. Захист Порт-Артуру.

119. Ради робiтничих депутатiв в першiй росiйськiй революцiї (Iваново-

Вознесенська, Петербургу, Москви).

120. Всеросiйський Жовтневий полiтичний страйк 1905 р.

121. Манiфест «17 жовтня».

122. Збройнi повстання пролетарiату в Росii в роки першої росiйської революцiї

123. (в Москвi, Сибiру та iн.).

124. 131.Виникнення та розвиток профспiлок в перiод першої росiйської

революцiї.

125. Участь iнтелiгенцiї в революцiї 1905-1907 рр.

126. Портсмутський мирний договiр.

127. Персоналiї: С.Ю.Вiтте, П.А.Столипiн, Микола П, П.М. Мiлюков,

О.I.Гучков та iн.

128. Всеросiйський селянський союз.

129. Утворення полiтичних партiй в Росiї.

130. Виступи в армii та на флотi в роки першоi росiйськоi революцii (по

регiонах).

131. Селянський рух в 1905-1907 рр.

132. Перша Державна Дума.

133. Друга Державна Дума.

134. Аграрне питання в першiй та другiй Державних Думах.

135. Третсчервневий переворот 1907 р.

136. Аграрна реформа Столипiна.

137. Переселенська полiтика Столипiна.

138. Нацiонально-визвольна боротьба народiв Росiї в перiод першоi росiйської

революцiї (по регiонах).

139. Формування державно-монополiстичного капiталiзму в Росiї.

140. Ленськi подiї 1912 р.

141. Зростання нової революцiйної кризи в Росiї напередоднi першої свiтової

вiйни.

142. Воснно-промисловi комiтети в Росiї.

143. Росiйська буржуазiя в перiод вiйни («Прогресивний блок»).

144. Народне господарство та зубожiння народних мас пiд час першої свiтової

вiйни.

145. Зовнiшня полiтика Росii в роки першої свiтової вiйни.

146. Росiйсько-нiмецькi стосунки на початку ХХ ст.

147. Росiйсько-французькi стосунки на початку ХХ ст.

148. Росiйсько-англiйськi стосунки 1907-1917 рр.

149. Назрiвання революцiйної ситуацiї в Росiї напередоднi Лютневої революцiї.

150. Перемога повстання в Петроградi в лютому 1917 р.

151. Повалення самодержавства в Росiї (в центрi та на периферiї).

22

Бакалаврські та магістерські роботи (приблизний перелік)

1. Харківське купецтво (60-ті роки ХІХ ст. – 1917р.).

2. Кавказький період діяльності генерала А.П. Ермолова. 1816-1827 р.

3. Російсько-американські відношення (1732-1867 рр.)

4. Ярмаркова торгівля в Росії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

5. Російсько-французький союз (1807-1812 рр.).

6. Дипломатична боротьба Росії і Франції за вплив у Європі в 1801-1815 роках.

7. Земська медицина в Росії (1864-1905).

8. Військові поселення в Росії (І пол. ХІХ ст.).

9. Декабристи - учасники війн 1805-1814 років.

10. Історія Чугуївського полку (1638-1920 рр.).

11. Компанія 1914 р. на Східному фронті.

12. Воєнні дії на морі за часів Кримської Війни (1853-1856 рр.).

13. Підготовка та початковий період російсько-японської війни 1904-1905 рр.

(90-ті рр. ХІХ ст. – червень 1904 р.).

14. Імператор Олександр ІІ (Романов).

15. Рух горців Північно-Східного Кавказу в 1817-1859 рр.

16. Стан збройних сил Росії та Франції напередодні Вітчизняної війни 1812 р.

17. А.М. Горчаков – дипломат та державний діяч Росії ХІХ ст.

18. Дипломатична діяльність Миколи Карловича Гірса (1838-1895);

19. Розвиток торгівлі в Харківській губернії (ХІХ – початок ХХ ст.).

20. Оборона Севастополя в Кримську війну (1854-1855 рр.).