13old.minjust.gov.ua/file/32012.docx · web viewПро це необхідно пам’ятати...

13.11.93 Офіційний вісник Європейських Співтовариств No C 307/3

ПОВІДОМЛЕННЯ КОМІСІЇ ДЕРЖАВАМ-ЧЛЕНАМ

(93/С 307/03)

Після скасування повідомлення Комісії про застосування статей 92 і 93 Договору про створення Європейського Економічного Співтовариства та статті 5 Директиви Комісії 80/723/ЄEC про державні підприємства у виробничому секторі Судом Європейського Співтовариства в червні 1993 року, Комісія вирішила ухвалити в якості директиви зобов’язання для держав-членів про надання Комісії інформації стосовно фінансових даних за кожен рік. Цю Директиву було направлено державам-членам та опубліковано (¹).

В той же час, Комісія повторно затвердила вищезгадане повідомлення, скасовуючи вимоги щодо повідомлення, що містяться у пунктах 45-53, та посиланнях на них, що раніше зазначалися в пунктах 2, 27, 29, 31 та 54.

Текст зі змінами наведений нижче:____________

(¹) ОВ № L 254, 12.10.1993.

Повідомлення Комісії державам-членам

про застосування статей 92 та 93 Договору ЄЕС та статті 5 Директиви Комісії 80/723/ЄЕC про державні підприємства у виробничому секторі

I. ВСТУП

Для успішного завершення формування внутрішнього ринку необхідне обов’язкове застосування програми про надання державної допомоги. Державні підприємства є однією із галузей, що потребує особливої уваги в цьому відношенні. Існує потреба у застосуванні принципів більшої прозорості та розроблення стратегії розвитку державних підприємств, тому що заходи щодо державної допомогу застосовувалися до них в недостатній мірі:

- в більшості випадків лише вкладення капіталу, а не інші форми суспільних фондів, повністю включені до заходів про державну допомогу для державних підприємств,

- крім того, ці заходи в більшості випадків описуються тільки для нерентабельних державних підприємств,

- в решті, було виявлено, що значно більший обсяг допомоги надається держаним підприємствам не за затвердженими схемами допомоги (які також можна застосовувати для приватних підприємств), що не були зазначені у частині 3 статті 93.

2. Це повідомлення розроблене для правового забезпечення такої ситуації. По-перше, у повідомленні надається пояснення юридичної основи Договору і описується програма допомоги та прецеденті права Ради, Парламенту, Комісії і Суду для державних підприємств. Зокрема, у повідомленні, з одного боку, приділяється увага Директиві 80/723/ЄEC щодо прозорості

фінансових взаємовідносин між державними підприємствами та державою, та, з іншого боку, повідомлення сприятиме застосуванню розроблених принципів відповідно з якими, якщо Держава забезпечує фінансування компанії за умов, які не є неприйнятними для інвестора, що діє лише за стабільних умов ринкової економіки, в такому разі підприємству надається державна допомога. В даному повідомленні пояснюється, яким чином Комісія планує підвищити рівень прозорості застосовуючи ці принципи до всіх форм державних фондів і компаній за будь-яких обставин.

3. Це повідомлення не розглядає питання сумісності з одним з частково відмінених законів, передбачених в Договорі ЄЕС, тому що жодні зміни не були розглянуті у програмі. Нарешті, це повідомлення стосується лише виробничого сектору. Проте, це не буде заважати Комісії використовувати підхід, описаний у даному повідомленні, для окремих випадків або для невиробничих секторів, з метою застосування принципів в цих секторах, що були виключені і, де потрібно визначити необхідність надання Держаної допомоги.

II. ДЕРЖАВНІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРАВИЛА КОНКУРЕНЦІЇ

4. В статті 222 зазначається: „Цей Договір не повинен жодним чином ставити під сумнів закони держав-членів ЄС, що стосуються системи права власності”. Іншими словами, Договір є нейтральним стосовно права

No C 307/4 Офіційний вісник Європейських Співтовариств 3.11.93

держави-члена ЄС на вибір: державної або приватної форми власності та не суперечить праву держави-члена ЄС мати змішану економіку. Проте, ці права не звільняють державні підприємства від дотримання правил конкуренції, тому що встановлення системи, яка забезпечує наявність конкуренції на спільному ринку, є однією із основних положень Договору пункту f статті 3. В Договорі також зазначаються загальні правила дотримання такої системи (статті 85-94). Крім того, у Договорі йдеться про те, що загальні правила конкуренції повинні застосуватися до усіх державних підприємств, зазначених у частині 1 статті 90. Існують певні часткові розходження між правилами конкуренції, викладеними у частині 2 статті 90 та загальними правилами, викладеними у частині 1 статті 90, в якій правила конкуренції застосовуються до всіх державних підприємств, включаючи ті, що надають послуги загального економічного інтересу або мають характеристики монополії щодо отримання доходу, в такій мірі, що застосування таких правил не створює перепон у веденні діяльності згідно з законодавством або виконання окремих завдань, призначених для них. На розвиток торгівлі не має здійснюватися такий вплив, який може не відповідати інтересам Європейського Союзу. Згідно з правилами надання Державної допомоги (статті 92-94) необхідно повідомити Комісії, згідно частини 3 статті 93 про допомогу, яка надається державним підприємствам, як і про будь-яку іншу Державну допомогу надану приватним підприємствам, щоб з’ясувати, чи відповідає або чи ні надання допомоги, що має вплив на торгівлю і конкуренцію між державами-членами ЄС положенням частини 1 статті 92. Якщо допомога надається відповідно до частини 1 статті 92, Комісії необхідно визначити, чи можна застосувати один із скасованих законів, передбачених Договором, чи узгоджується надання такої допомоги з положенням на спільному ринку. Роль Комісії – гарантувати відсутність дискримінації по відношенню до державних та приватних підприємств, щодо застосування правил конкуренції.

5. Для забезпечення принципу відсутності дискримінації, або нейтралітету Договору, Комісія ухвалила в 1980 році Директиву щодо прозорості фінансових відносин між державами членами ЄС та державними підприємствами (1). Комісія керувалася тим фактом, що складність фінансових відносин між органами державної влади і державними підприємствами заважала дотримуватися зобов’язання, щоб допомога не була сумісною із спільним ринком. Надалі було зазначено, що правила надання Державної допомоги можна лише застосовувати об’єктивно між приватними та державними підприємствами, якщо фінансові відносини між органами державної влади та державними підприємствами були прозорими.

6. Відповідно до Директиви, держави-члени ЄС повинні забезпечити, щоб всі державні фонди, що надійшли до державних підприємств та призначення фондів, повинні бути прозорими (стаття 1). Держави-члени ЄС повинні на вимогу Комісії надати їй інформацію,

________________(I) Директива 80/723/ЄEC (OВ № l 195, 29. 7. 1980, С 35), з

внесеними змінами Директивою 85/413/ЄEC (OВ № l 229, 28. 8. 1985, С. 20), яка включала попередні окремі сектори

зазначену в статті 1, разом з будь-якою необхідною додатковою інформацією, а саме про основні цілі (стаття 5). Хоча принцип прозорості має застосуватися до всіх державних фондів, зокрема до тих, що були вказані в межах контексту:

– зменшення збитків основної діяльності;

– надання капіталу;

– безповоротне надання фондів або позики на привілейованих умовах;

– надання фінансових переваг, за рахунок прибутків або оновлення сум;

– відмова від рентабельності використаних державних фондів,

– компенсація за фінансові зобов’язання, що накладаються державними органами влади.

7. Комісія надалі вирішила, що прозорість в наданні державних фондів має бути досягнута незалежно від способу надання державних фондів. Тому, не лише надходження фондів безпосередньо від органів державної влади до державних підприємств відбувалися згідно Директиви про забезпечення прозорості, але і надходження фондів окремо від інших державних підприємств, на які орган державної влади має значний вплив (стаття 2).

8. Суд ЄС підтримав законність Директиви про забезпечення прозорості, рішенням від 06 липня 1982 року (2).

8.1.Наводячи аргументи стосовно відсутності потреби у Директиві, що порушує правила пропорційності, Суд постановив (частина 18): „Зважаючи на різні форми державних підприємств в різних державах-членах ЄС та різні форми їхньої діяльності, неминучим є те, що фінансові відносини з органами державної влади повинні бути різноманітними, часто складними і тому потребують зусиль для здійснення контролю, навіть за допомогою джерел опублікованої інформації, на яку посилалися уряди позивачі. За таких обставин існує безперечна необхідність для Комісії в отриманні додаткової інформації щодо встановлення загальних критеріїв для всіх держав-членів ЄС і для всіх підприємств.

__________________(II) Пов’язані Сектори 188-190/80, Франція, Італія, Об’єднане

Королівство, Комісія (198) ОЦП 2545


8.2.Відповідно до даної Директиви, що порушила принцип нейтралітету статті 222 Договору, Суд постановив (частина 21), що „принцип рівноправності, на який уряди посилаються в взаємовідносинах між державними та приватними підприємствами, припускає, що й ті й інші знаходяться в подібній ситуації, …приватні підприємства визначають свою промислову і комерційну стратегію, беручи до уваги, зокрема, вимоги стосовно прибутковості. На рішення державних підприємств, з іншого боку, можуть вплинути різні чинники, в рамках досягнення цілей державного значення, що можуть вплинути на такі рішення. Економічні і фінансові наслідки впливу таких чинників призведуть до встановлення між підприємствами та органами влади певних фінансових відносин, які будуть відрізнятися від відносин, що існують між органами державної влади і приватними підприємствами. Так як Директива стосується таких спеціальних фінансових відносин, пред’явлені аргументи щодо подачі документів не можуть бути прийняті”.

8.3.В підтвердження того, що перелік державних фондів зазначених в Директиві, що були оприлюднені (стаття 3), був спробою визначити поняття допомоги відповідно до статей 92 і 93, Суд постановив наступне (частина 23): „Відносно визначення фінансових відносин, в визначенні Директиви у статті 3, достатньо лише заявити, що Комісія не намагається визначити поняття допомоги у статтях 92 і 93 Договору, а це лише має за мету ствердження фінансових операцій; про які Комісія має бути поінформована для перевірки факту, чи була надана державою-членом ЄС допомога державним підприємствам, без дотримання зобов’язань про повідомлення Комісії згідно частини 3 статті 93”.

8.4.В підтвердження того що підприємства, про які необхідно надати інформацію (стаття 2), були спробою визначити поняття державних підприємств; відповідно до статті 90 Договору, Суд постановив, що (частина 24), „потрібно наголосити на тому, що об’єктом положень є не лише визначення поняття, як вказано у статті 90 Договору, але встановлення необхідних критеріїв з метою відмежування групи підприємств, які обов’язково мають фінансові відносини з органами державної влади та надання інформації Комісії, як зазначено в Директиві” у частині 25, як продовження вищезазначеного: „Згідно з статтею 2 Директиви, поняття "державні підприємства " означає будь-яке підприємство, на яке органи державної влади можуть впливати безпосередньо або здійснювати непрямий вплив. Згідно з другою частиною, такий вплив можливий, коли органи державної влади безпосередньо або через інші органи керують великою частиною підприємств з акціонерним капіталом, мають переважну більшість голосів, або можуть призначити більшу половину членів на посади до адміністративного, управлінського або контролюючого органу влади”. У частині 26 вказано: „Суд заявив, що причина для

включення до Договору положень статті 90 – це здійснення впливу органів державної влади на комерційні рішенні державних підприємств. Такий вплив може бути підсилений фінансовою участю органів влади або правил, якими керується управління підприємства. Вибираючи такі ж критерії для визначення фінансових відносин, про які необхідно надати інформацію для обов’язкового контролю згідно з частиною 3 статті 90, Комісія залишилася в рамках дискреційного права яке їй надано цим положенням”.

9. Принципи, розроблені Судом щодо Директиви про забезпечення прозорості, являються частиною встановлених принципів юриспруденції і мають особливе значення. Суд фактично підтвердив, що

– необхідно створити прозорі фінансові відносини та положення про надання інформації згідно з Директивою, а також необхідно дотримуватися принципу пропорційності;

– згідно з Директивою, необхідно дотримуватися принципу нейтралітету у відносинах між державними та приватними підприємствами;

– з метою контролю відповідно до статей 92 і 93, Комісія має законне право вимагати інформацію про всі види надходжень державних фондів до державних підприємств, та

– з метою контролю відповідно до статті 92 і 93, Комісія має законне право вимагати інформацію про всі види потоків державних фондів до державних підприємств, що надходять безпосередньо від органів державної влади, або опосередковано від інших державних підприємств.

III. ПРИНЦИПИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ НЕОБХІДНОСТІ

НАДАННЯ ДОПОМОГИ

10. Визначивши, які підприємства та які фонди цікавлять Комісію для реалізації цілей Статей 90 і 92, необхідно розглянути принципи, які використовуються при визначенні необхідності надання допомоги. В випадку, якщо існує необхідність надання допомоги, постає питання попереднього повідомлення, та необхідно розглянути, чи застосовуються будь-які відступи від положень передбачених в Договорі (3). Цей аналіз визначення, з одного боку, чи надається допомога та, з іншого боку, чи надання допомоги є сумісним з одним з відступів Договору, необхідно провести в два етапи з метою забезпечення повної прозорості.

(3) Див. також пункти 32 та 33


11. Коли державні підприємства, так само як приватні отримують прибуток від коштів, наданих відповідно до прозорих схем допомоги, схвалених Комісією, коли стає зрозумілим, що допомога надається та за яких умов Комісія схвалила надання допомоги. Проте, ситуація щодо інших форм державних фондів, зазначених у Директиві про забезпечення прозорості, не завжди зрозуміла. За деяких обставин державні підприємства можуть мати переваги від відносин з органом державної влади через постачання державних фондів, якщо останнім виділяються кошти за умов, що такі умови виходять за повноваження органу влади як власника. Щоб гарантувати дотримання принципу нейтралітету, допомога повинна бути оцінена як різниця між умовами, які визначають доступність державних фондів державному підприємству, та умовами, які приватний інвестор знайшов би прийнятними для надання фондів відповідному приватному підприємству, якщо приватний інвестор діє за нормальних умов ринкової економіки (надалі „інвестор з застосуванням принципів ринкової економіки”). Оскільки Комісія наголошує у цьому повідомленні на „Ведення промислової політики у відкритому і конкурентоспроможному середовищі (КOM(90) 556)„ конкуренція стає більш глобальною та інтенсивною як на світовому ринку, так і на ринку Європейського Співтовариства. Ця тенденція має багато наслідків для європейських компаній, наприклад стосовно R&D, інвестиційних стратегій і їх фінансування. Як державні, так і приватні підприємства в подібних секторах та в подібних економічних і фінансових ситуаціях повинні розглядатися однаково щодо фінансування. Проте, якщо будь-які державні фонди надані за більш сприятливих умов (тобто в економічних умовах дешевше), ніж приватний власник надав би ці фонди приватному підприємству в подібному фінансовому і конкурентоспроможному положенні, тоді державне підприємство має перевагу, що не доступна для приватних підприємств від їх власників. Якщо найбільш сприятливе надання державних фондів розглядалося як допомога, і оцінене відповідно до одного з відступів Договору, у такому разі, принцип нейтралітету відносин між державними та приватними підприємствами буде порушуватися.

12. Цей принцип з залученням інвестора, що діє за нормальних ринкових умов як еталонний тест для визначення, чи надається допомога, якщо так, то визначаються обсяги надання допомоги, що був схвалений Радою і Комісією в секторах виробництва сталі та суднобудування, і був затверджений Європейським Парламентом. Крім того, Комісія схвалювала і застосовувала цей принцип в численних окремих випадках. Принцип також був прийнятий Судом, у кожному конкретному випадку представлений як основний критерій визначення того, чи надавати допомогу чи ні.

13. У 1981 році Рада прийняла принцип залучення інвесторів до ринкової економіки по двом причинам. По-перше, Рада одностайно прийняла рішення Комісії щодо встановлення правил ЄС стосовно надання

допомоги підприємствам виробникам сталі (4), і, по-друге, компетентною більшістю вирішила затвердити Кодекс з будівництву суден(5). Для обох секторів Рада зазначила, що поняття допомоги включає будь-які елементи допомоги, що містяться у заходах фінансування, яких вживають держави-члени ЄС по відношенню до підприємств виробників сталі / суднобудування. Держави-члени ЄС безпосередньо, або опосередковано контролюють ці підприємства, не беручи до уваги постачання акціонерного капіталу згідно стандартній практиці компанії в ринковій економіці. Тому Рада не лише схвалила та затвердила принцип ринкової економіки, але використовувала ці ж самі принципи ринкової економіки, як і Комісія у вищезазначеній Директиві Прозорості, відповідно якої виникла можливість надавати фонди не лише безпосередньо, але і через інші підприємства.

14. Рада підтримала цей загальний принцип у 1989 році для сектору виробництва сталі (6), і в 1990 році для суднобудування (7). Фактично в 1989 році для допомоги підприємствам, що виробляють сталь, Рада затвердила надання попереднього повідомлення про інвестування капіталу або подібного фінансування, щоб дозволити Комісії вирішити, чи являється воно допомогою, тобто чи можна допомогу „розцінювати як дійсне забезпечення ризикового капіталу відповідно до встановленої інвестиційної практики в ринковій економіці” (частина 2 стаття 1). Рада повторно затвердила та одностайно ухвалила цей принцип в Рішенні Комісії 89/218/ЄСВС стосовно нової допомоги Finsider/ILVA (8).

15. Парламенту запропонували надати оцінку стосовно принципу інвестування ринкової економіки, що міститься в Директивах про суднобудування. Відповідно до цих Директив, Європейський Парламент погодився з проектами Комісії, які містять цей принцип (9).

16. Комісія ухвалила такий же принцип інвестування ринкової економіки, коли отримала інформацію про його позицію щодо державних вкладів у капітал компанії, яка ще функціонує (10). Комісія заявила про те, що „найбільш очевидним є те, що органи влади, які здійснюють вкладення капіталу... у компанію, не надають акціонерний капітал за нормальних умов ринкової економіки, умови, що вказані у статті 92 Договору ЄЕС (частина 1).

___________________

(4) Рішення 81/2320/ЄСВС від 7 серпня 1981 року (OВ № l 228, 13. 8. 1981, С. 14). Дивитися, зокрема, другий детальний опис і статтю 1.

(5) Директива Ради 81/363/ЄEC від 28 квітня 1981 року (OВ № l 137, 23. 5. 1981, С. 39). Дивитися, зокрема, останній детальний опис і пункт е статті 1 e.

(6) Рішення Комісії 322/89/ЄСВС від 1 лютого 1989 року (OВ № l 38, 10. 2. 1989, С. 8).

(7) Директива Ради 90/684/ЄEC від 21 грудня 1990 року (OВ № l 380, 31. 12. 1990, С. 27).

(8) OВ № l 86, 31. 3. 1989, С. 76.(9) Дивитися наприклад OВ № С 28, 9. 2. 1981, С. 23, та OВ №

C7, 12. 1. 1987, С. 320.(10) Повідомлення державам-членам про державні внески у

капітал компанії. (Бюлетень ЄС 9 — 1984).


Комісія вирішила, що державна допомога надається, якщо „фінансове положення компанії, а зокрема вид та розмір боргів, є таким (у дивідендах або доходах з капіталу), що цього не можна передбачити за відповідний період після інвестування капіталу”.

17. Комісія, крім того, застосувала цей принцип інвестування ринкової економіки в багатьох індивідуальних випадках, щоб визначити, чи була надана будь-яка допомога. Комісія розглядала в кожному з випадків фінансове положення компанії, яка одержала державні фонди, щоб зрозуміти, яким чином інвестори, в умовах функціонування ринкової економіки, зробили грошові кошти доступними за подібних умов. У рішенні, яке Комісія ухвалила в місті Леуварден, вона постановила, що вкладення капіталу складають „допомогу”, тому що „надлишок виробничої потужності в ... промисловості продовжує бути перешкодою, вказуючи, що компанія ймовірно не змогла б отримати кошти на приватному ринку, що має велике значення для функціонування цього підприємства. Ситуація на ринку не надає ніяких видимих причин для сподівання, що в організації, яка терміново потребує великої реструктуризації, існує достатній обіг грошових коштів для фінансування інвестицій, направлених на заміщення вибулих елементів основного капіталу..."(11). Така стратегія постійно застосовується протягом багатьох років. Нещодавно, у Рішенні(12) CdF/Orkem, Комісія постановила, що органи державної влади "інвестують капіталовкладення у розвиток підприємств за умов, що відрізняються від умов ринкової економіки". Фактично, компанія "мала дуже незначні шанси отримати достатню кількість капіталовкладень від приватного ринку, щоб гарантувати своє існування та тривалу стабільність фінансового положення компанії". У рішенні (1J)ENI-Lanerossi, Комісія заявила, що "фінансування надане за умов, які не прийнятні для приватного інвестора, що діє за нормальних умов ринкової економіки, як в даному випадку фінансове та економічне становище цих підприємств, особливо зважаючи на тривалість і обсяги їх збитків, було таким, що від інвестованого капіталу не очікувалось повернення вкладених коштів за встановленим розміром у формі дивідендів або доходів від доходу з капіталу" (14).

______________(11) OВ № l 277, 29. 9. 1982, С. 15.(12) OВ № С 198, 7. 8. 1990, С. 2.(13) OВ № l 16, 20. 1. 1989, С. 52.(14) Рішення Meura (OВ № l 276, 19. 10. 1984, С. 34), Leeuwarden

(OВ № l 277, 29. 9. 1982, С. 15), Intermills І (ОВ № l 280, 2. 10. 1982, С. 30), Boch/Noviboch (ОВ № l 59, 27. 2. 1985, С. 21), Boussac (ОВ № l 352, 15. 12. 1987, С. 42), Alfa-Fiat (ОВ № l 394, 31. 5. 1989, С. 9), Pinault-Isoroy (ОВ № l 119, 7. 5. 1988, С. 38), Fabelta (ОВ № l 62, 3. 3. 1984, С. 18), Ideal Spun (ОВ № l 283, 27. 10. 1984, С. 42), Reault (ОВ № l 220, 11. 8. 1988, С. 30), Veneziana Vetro (ОВ № l 166, 16. 6. 1989, С. 60), Quimigal (ОВ № С 188, 28. 7. 1990, С. 3) та IOR/Finalp (ще не опубліковано), де можна знайти подібні рішення.

Також був цілий ряд випадків, коли Комісія постановляла, що інвестування капіталу Державою не являлось допомогою, тому що передбачалось повернення вкладених коштів шляхом виплати дивідендів або росту капіталу (15).

18. Комісія також застосувала принцип інвестування ринкової економіки для багатьох індивідуальних випадків відповідно до Директив про суднобудування та допомогу підприємствам, положень про виробництво сталі. У суднобудуванні, наприклад, щодо компанії Бремен Вулкан(16), Комісія зазначила, що надання короткострокових позик та придбання нових акцій є Державною допомогою, тому що Комісія не погодилася з аргументом, наданим Урядом Німеччини, що [вона] . .. діє лише як приватний інвестор, який здійснив найкраще прогнозування майбутнього розвитку ринку". Наприклад, стосовно підприємств, що займаються виготовленням сталі, Комісія, у деяких випадках вирішила, що вкладення капіталу розглядається як допомога (17).

19. Для більшості з вищевказаних випадків, не слід концентрувати увагу на тому, що Держава інвестувала свої кошти у державні підприємства не безпосередньо, а через державні компанії, що володіють контрольним пакетом акцій, або інші державні підприємства.

20. Суд провів розгляд цілої низки Справ, відповідно до яких Комісія прийняла рішення про застосування принципу інвестування ринкової економіки, описаного у нормах 1984 року. У кожному з розглянутих випадків, Суд визнав принцип відповідним для визначення, чи надавалася чи не надавалася допомога. Суд розглянув, чи рішення Комісії достатньо підтверджується застосуванням принципу за певних обставина. Наприклад, у Справі 40/85 (18) (Boch), Суд постановив (частина 13):

______________(15) Рішення CDF/Orkem, в частинах, (думка. цит.), Quimigal, в

частинах, (op. cit.), Intermills II (Бюлетень ЄС 4-1990, пункт 1.1.34) і Ernaelsteen (18-е Звіт про Конкуренцію, пункти 212 і 213).

(16) Ще не опубліковано.(17) ОВ № l 227, 19. 8. 1983, С. 1. Дивитись також, зокрема,

справи, що мають відношення до Arbed, Sidmar, ALZ, Hoogovens, Ірландська Сталь, Sacilor/Usinor і Британська Сталь, де можна знайти подібні рішення. У всіх випадках, пов’язаних із виготовленням сталі, допомога надається на конкурентних підставах. Нещодавно, Рада одностайно схвалила цей принцип у випадку Finsider/ILVA — дивитися пункт 26 нижче.

(18) Комісія Бельгії [1986] ОЦП 2321.


"Найкращий шлях встановлення, чи фінансовий захід являється державною допомогою - це застосування критерію, який був згаданий в рішенні Комісії і, крім того, не суперечив би нормам встановленим урядом Бельгії, визначення того, на який термін підприємство могло б одержати суму капіталовкладень на ринку приватних капіталів. Якщо капітал підприємства майже повністю утримується органами державної влади після перевірки, чи за подібних обставин, приватний акціонер, беручи до уваги прогнозування стосовно повернення коштів і відхилення соціальних, регіональних факторів та щодо секторів, може придбати акціонерний капітал за підпискою".

Нещодавно Суд знову підтвердив даний принцип у судовому рішенні(19) компанії Boussac, постановивши наступне (частини 39 і 40): "Для того, щоб визначити, чи складають заходи Державну допомогу, необхідно застосувати критерій в рішенні Комісії, який не був запереченим Французьким Урядом, щодо можливості отримання підприємством коштів на приватному головному ринку", і "фінансовий стан компанії був таким, що не передбачалося повернення інвестицій протягом визначеного періоду часу і, що компанія Boussac не змогла б знайти необхідні фонди на ринку" (неофіційний переклад)(20). Суд нещодавно деталізував принцип інвестування ринкової економіки, вказавши відмінності між приватним інвестором, період капіталовкладень якого є дуже коротким, коротшим за спекулятивний, та інвестором приватної акціонерної групи з можливістю повернення коштів протягом більш тривалого періоду (Alfa/Fiat та Lanerossi (21). "Необхідно зазначити, що поведінку приватного інвестора, після втручання державного інвестора . . . необхідно порівняти, поки звичайний інвестор не розмістив свій капітал з короткостроковим періодом отримання прибутку, повинен як мінімум бути інвестором з групи акціонерів приватних компаній, які дотримуються принципів структурної, глобальної або секторної політики, і які керуються довгостроковим періодом отримання прибутку". На підставі фактів справи "Комісія прийняла відповідне рішення, що приватний інвестор, навіть якщо рішення приймається на рівні цілої групи у ширшому економічному контексті, не буде діяти за нормальних умов ринкової економіки, та може очікувати на відповідний рівень прибутків (навіть протягом тривалого періоду) від інвестованого капіталу . . ." (неофіційний переклад). "Приватний інвестор може робити нові капіталовкладення для забезпечення функціонування компанії, що має тимчасові труднощі, яка після реструктуризації може стати прибутковою. Основна компанія може також, протягом обмеженого часу, сплачувати витрати дочірнього підприємства для того, щоб дочірнє підприємство вийшло з сектора за найбільш сприятливих умов.______________(19) Справа C-301/87 (ще не опубліковано).(20) Дивитися також Справу Intermills 323/82, Справи 296/318/82

Leeuwarcle-n, де можна знайти подібні рішення, Справа Meura 234/84, де можна знайти подібні рішення.

(21) Справи C-305/89 та C-303/88 відповідно (ще не опубліковано)

Такі рішення можуть бути мотивовані не тільки можливістю отримати прямий дохід, але й іншими завданнями, як наприклад, підтримка іміджу цілої групи або перегрупування сфер діяльності. Проте, коли нові інвестиції капіталу не пов’язані з можливістю отримання прибутку, навіть протягом тривалого періоду часу, такі інвестиції необхідно розглядати як Державну допомогу ..." (неофіційний переклад).

21. Факт, що в багатьох справах, по яким Суд приймав рішення, інвестиції надійшли через державні акціонерні компанії або від інших державних підприємств, а не безпосередньо від Держави, не змінювали характеру допомоги у наданні коштів. Суд завжди розглядав економічну ситуацію, щоб визначити, чи були залучені Державні ресурси. У рішенні суду стосовно справ Стеінік (22) та Веінлінгу, Суд постановив, що "... для збереження пунктів обумовлених в частині (2) статті 90 Договору, стаття 92 охоплює всі приватні та державні підприємства, їх виробництво" і саме "стаття 92 перш за все повинна бути направлена на визначення впливу від допомоги на підприємства або виробників, а не на статус організацій, які займаються розподілом допомоги та розпоряджаються нею. Нещодавно у судовому рішенні (23) Кредитного Землероба, Суд підтвердив це і додав, що " допомога, яка фінансується з державних джерел, не обов’язково класифікується як Державна допомога ... немає ніякої потреби встановлювати відмінності між тим, чи надана допомога безпосередньо державою або через державні та приватні організації".

IV. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ПОЛІТИКИ

22. Щоб визначити усі випадки до початку Ради, в яких застосовувався принцип інвестування ринкової економіки, Комісія і Суд вирішили інвестувати капітал у компанії, що знаходяться у важкому фінансовому становищі та знаходяться на межі банкрутства. Одна з цілей даного повідомлення - збільшення прозорість за допомогою застосування систематичних заходів допомоги;

– що застосовуються до державних підприємств у всіх ситуаціях, не тільки ті, що знаходяться у важкому фінансовому положенні та є збитковими як в цій справі;

– до всіх форм державних фондів, згаданих в Директиві (стаття 3 — дивитися вище пункти 6 та 8.3) про забезпечення Прозорості, зокрема, для надання позик, гарантій і коефіцієнту окупності, не тільки для капіталовкладень, як це відбувається в даний час.

23. Збільшення прозорості політики можна досягнути шляхом точного застосування принципу інвестування ринкової економіки на державних підприємствах для будь-яких випадів та всіх державних фондів, вказаних у Директиві про забезпечення Прозорості.

(22) Справа 78/76.(23) Справа 290/83


Принцип інвестування ринкової економіки використовується, тому що:

цей принцип – це відповідний критерій як визначенні будь-яких фінансових переваг, які державне підприємство може мати шляхом забезпечення відповідного приватного фінансування або встановлення нейтралітету між державними та приватними підприємствами;

принцип довів свою практичність під час розгляду Комісією багатьох справ;

цей принцип був затверджений Судом (дивитися пункти 20 та 21 вище);

Рада затвердила використання цього принципу у секторі металургії та суднобудування.

Не дивлячись на це пояснення, існує небезпека не лише відсутності прозорості, але і дискримінації приватних підприємств, які не мають таких зв’язків з органами державної влади, та доступу до державних фондів. Це повідомлення є логічним розвитком існуючої політики, а не впровадження будь-якої радикально нової стратегії й необхідно пояснити застосування принципу у великій кількості справ та по відношенню до значної кількості фондів. Фактично Суд, Комісія і Рада вже застосували принцип інвестора ринкової економіки в обмежено мій кількості справ як форм державних фондів, що не є акціонерним капіталом, який є також об’єктом цього повідомлення - тобто гарантії, позики, повернення капіталу (24).

24. Гарантія. У IOR/Finalp (думка. цит.) Комісія вирішила, що коли Державна холдингова компанія стала єдиним власником компанії, яка знаходиться у важкому фінансовому положенні (таким чином піддавшись необмеженому зобов’язанню відповідно прав торгівлі Італії) компанія бере не себе додаткові ризики в результаті виникнення необмеженої гарантії. Комісія, використовуючи даний принцип, заявила, що інвестор, що здійснює інвестування ринкової економіки, не хотів бути одним і єдиним акціонером компанії, якщо, як наслідок, він повинен буде прийняти на себе необмежені зобов’язання щодо даної компанії; він переконається, що в результаті додаткових ризиків інвестор може отримати додаткові вигоди

25. Позика. У Справі Boch (думка. цит.), Суд заявив (параграфи 12 і 13), що: "Завдяки частині (1) cтатті 92...

_______________(24) Слід зазначити, що відсутній повний перелік різних форм

фінансування, що надається як допомога підприємствам. Комісія діятиме всупереч надання будь-яких інших переваг державним підприємствам у тій чи іншій формі, що складає допомогу.

положення Договору про Державну допомогу використовуються для надання допомоги через Державу або через Державні ресурси в будь-якій формі. З цього випливає ... що допомога, надана у формі позик та допомога, надана у формі підписки на капітал підприємства не відрізняються одна від одної. Найкращий шлях встановлення, чи фінансовий захід – це допомога Держави, це застосування критерію... визначення того, на який термін підприємство могло б одержати суму капіталовкладень на приватному ринку".

26. Повернення капіталу Після розгляду статті 88 Договору (лист до Уряду Італії від 6 травня 1988 року) ECSC у Справі Finsider/ILVA, Комісія вирішила, що позики, надані Державними кредитними установами, не були надані підприємствам за умов, що були прийнятними для приватного інвестора, що діє за нормальними ринковими умовами, але залежали від (неявної) гарантії Держави про надання допомоги. Фактично, за останній період часу ця неявна гарантія перетворилася на явну, коли було здійснене погашення боргів. Ввідна частина процедури стала причиною одностайного рішення Ради(25), яка визначила умови надання гарантії для підприємства, щодо того, що його діяльність буде відновлена та відбудеться мінімальне повернення капіталу.

V. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ ІНВЕСТУВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

27. Практичний досвід Комісії, в результаті застосування правил Державної допомоги до державних підприємств і загальної підтримки серед установ Співтовариства, використовується для визначення основних напрямків застосування принципу інвестування ринкової економіки, й підтверджує рішення Комісії, що цей принцип допомагає визначити, надавалася чи не надавалася допомога. Проте наголошується, що більшість випадків, до яких застосовувався цей принцип, мали достатньо специфічний характер, а широке застосування механізму може призвести до виникнення певних труднощів. Тому, виникає необхідність в подальших поясненнях. Крім того, виникають побоювання, що застосування принципу інвестування ринкової економіки може призвести до судового рішення Комісії щодо заміни інвестора та оцінки інвестиційних проектів. По-перше, це ствердження можна спростувати фактом, що цей принцип вже проявив себе як відповідний та практичний критерій визначення,

_______________(26) ОВ № L 86, 31. 3. 1989, С. 76. Див. також Повідомлення

Комісії Раді від 25 жовтня 1988 року – КЦПБ (Комісія з цінних паперів та бірж) (88) 1485 закінчення та пункт 207 12 Доповіді про конкуренцію. Насправді, уся допомога згідно з Кодексом зі Сталі для всіх держав-членів вводиться обмеження до мінімальних прибутків та самофінансування згідно з ринковими принципами.


які державні фонди складають допомогу у більшості випадків. По-друге, це не є метою Комісії як в майбутньому, так і в минулому, відкинути думку інвестора. Будь-які запити на додаткове фінансування стосуються державних підприємств та органів державної влади, точно так, як і приватних постачальників фінансів, для аналізу ризиків та вірогідного результату проекту.

У свою чергу, Комісія усвідомлює, що цей аналіз ризику вимагає від державних підприємств, так само як і від приватних підприємств, розвивати підприємницькі навики, які через характер проблеми виявляють значні розбіжності у прийнятті рішення щодо вибору інвестора. В межах таких значних розбіжностей виконання запиту інвестором не може розцінюватися, як залучення Державної допомоги. Вона знаходиться в оцінці запиту щодо надання допомоги державами-членами ЄС, чи існує необхідність складення повідомлення відповідно до зобов’язань частини 3 статті 93. У цьому контексті, корисно пригадати положення повідомлення 1984 року щодо державних підприємств, в якому вказано, що якщо існує вірогідність того, що фінансові надходження від держави до державного підприємства складають допомогу, про це попередньо необхідно повідомити Комісію. На підставі розгляду одержаної інформації, Комісія вирішить протягом 15 робочих днів, чи надану інформацію можна розцінювати як повідомлення для реалізації цілей частини 3 статті 93 (пункт 4.4.2). Лише за відсутності об’єктивних підстав для прогнозування факту, що інвестування матиме такий коефіцієнт окупності, який був би прийнятним для приватного інвестора для в відповідному приватному підприємстві, що діє за нормальними ринковими умовами, - державна допомога надається, навіть якщо підприємство частково або повністю фінансується з державних фондів. Завдання Комісії полягає не в тому, щоб здійснювати аналіз інвестиційних проектів на підставі принципу прогнозування (необхідно, щоб Комісія одержала повідомлення наперед відповідно до частини 3 статті 93.

28. Не виникає ніякого питання до Комісії щодо використання вигоди непередбачливості, щоб заявити, що надання державних фондів складає Державну допомогу на єдиній підставі, що коефіцієнт повернення капіталовкладень не був адекватним. Тільки проекти, де Комісія вважає, що не було ніяких об’єктивних або достатніх підстав для розумного передбачення адекватного коефіцієнта окупності в на приватному підприємстві, що порівнюється в моменті ухвалення рішення щодо інвестицій /фінансування можна розглядати як Державну допомогу. Це стосується лише таких випадків, коли фонди надаються дешевше, ніж для приватного підприємства, тобто надається субсидія. Очевидно, що через ризик, якого не можна уникнути пов’язаний із інвестиціями,

не всі проекти будуть успішними та інвестиції можуть створити рівень нижчий за рівень повернень коштів, який вважається нормою або навіть деякі з них зазнають повної невдачі. Це також стосується приватних інвесторів, чиї інвестиції можуть принести до низького рівня показника доходності або провалу. Крім того, такий підхід не створює ніякої дискримінації між проектами короткострокового або довготривалого періодів окупності, поки ризики є адекватно і об’єктивно оцінені, та зменшені підчас ухвалення рішення про вкладення капіталу, підходящим для інвестора шляхом.

29. Це Повідомлення, пояснюючи як Комісія застосовує принцип інвестування ринкової економіки та визначаючи критерії надання допомоги, зменшить непевності в цій сфері. Комісія не прагне застосувати принципи в цьому повідомленні (де виникають ускладнення) як категоричний або обов’язковий. Вона розуміє, що значна різниця рішення необхідно залучити до підприємницьких інвестиційних рішень. Проте принципи потрібно застосовувати запевнившись, що не існує інших можливих пояснень для надання державних фондів окрім розгляду їх як Державної допомоги. Цей підхід також необхідно застосовувати для надання державних коштів з метою перспективного субсидування прибутковою частиною державного нерентабельного підприємства. Це трапляється на приватних підприємствах, коли підприємство має стратегічний план та прогнози стосовно отримання прибутків протягом тривалого періоду, або перехресне субсидування має низку переваг для компанії в цілому. У випадку наявності перехресного субсидування у державні холдингові компанії, Комісія проведе розгляд подібних стратегічних цілей. Таке перехресне субсидування розглядатиметься як допомога, якщо Комісія вирішить, що немає ніякого іншого обґрунтованого пояснення надходжень від фондів, окрім факту, що вони є частиною допомоги. З бюджетний та інших причин деякі підприємства, будь-то приватні або державні підприємства, часто здійснюють розподіл прибутку шляхом здійснення капіталовкладень в юридично різні дочірні підприємства. Проте Комісія не буде вимагати надання інформації про потік коштів між такими юридично окремими дочірніми підприємствами компаній, Комісії необхідно подати лише загальний звіт.

30. Комісія також володіє інформацією про відмінності, які може використовувати інвестор пакетом акцій, що не дає права контролю, з одного боку, та повним контролем всієї групи, з іншого боку. Попередні взаємовідносини часто характеризуються як спекулятивні або короткострокові. Так як орган державної влади контролює індивідуальне державне підприємство або групу підприємств, воно буде менш мотивованим лише


отриманням короткострокового прибутку, тоді як ніби воно мало пакет акцій, що не дає права контролю та його термін отримання прибутку буде відповідно довшим. Комісія прийме до уваги природу державних вповноважених контролюючих органів’, якщо розглядати їх поведінку стосовно критерію відповідного інвестора, що діє в ринковій економіці Це зауваження також стосується оцінки запитів на додаткові фонди для здійснення фінансової реструктуризації компанії, протиставлених запитам щодо фондам, що є необхідними для фінансування окремих проектів.(26) Додатково Комісія також звертає увагу, що інвестор ринкової економіки частіше звертається з проханням про додаткове фінансування, коли підприємство або група, яка потребує додаткового фінансування, може забезпечити адекватне повернення прибутку шляхом отримання дивідендів або накопиченням капіталу від минулих інвестицій. Якщо компанія недостатньо активно працює у цьому напрямку у порівнянні з іншими компаніями, такий запит щодо фінансування буде звичайно більш скептично розглянутим приватним інвестором/власником, який приводитиме додаткове фінансування. Якщо запит про фінансування подається з метою захисту усіх інвестицій, можна очікувати, що такий державний орган влади, як приватний інвестор, прийме до уваги цей більш широкий контекст, коли розглядатиме чи виправдане комерційно надання нових фондів. Нарешті, якщо ухвалене рішення про припинення такого виду діяльності через відсутність середньо/довгострокового комерційної життєздатності, державне підприємство, таке як приватна група, може очікувати, що можна очікувати прийняття рішення щодо часу і масштабу розвитку його діяльності, враховуючи його вплив на загальну кредитоспроможність та структуру підприємства.

31. При оцінці будь-яких запитів щодо додаткового фінансування, акціонер в основному одержує інформацію, необхідну для прийняття рішення, чи може він дійсно виділити кошти для додаткового фінансування. Зміст та додаткова інформація, яку надає підприємство, що потребує фінансування, може змінюватися в залежності від типу та обсягу коштів необхідних для фінансування, від відносин, які склалися між підприємством та акціонером, та навіть від того, чи акціонер вже проводив подібні операції і як здійснювалося повернення коштів (27). Інвестор, що діє в умовах ринкової економіки не забезпечує жодного додаткового фінансування без відповідного отриманої рівня інформації. Така фінансова інформація у формі відповідної документації має надаватися за спеціальним запитом

________________(26) Це може бути особливо важливо для громадських

підприємств, які були особливо недостатньо капіталізовані власником – органом громадської влади, з зовнішніх причин – комерційних виправдань (наприклад, громадські обмеження витрат).

(27) Меншість акціонерів, які мають «внутрішню» інформацію щодо справ у компанії, можуть вимагати більш формальних підстав для надання фінансування, ніж власник, який може бути фактично включений у раду директорів при формулюванні стратегії, і вже є стороною, що володіє детальною інформацією щодо фінансової ситуації підприємства.

Комісії, якщо буде прийнято рішення, що така інформація допоможе в оцінці пропозицій фінансування з точки зору вирішення, чи становить таке фінансування допомогу, чи ні (28). Комісія не розкриває надану їй інформацію, що є професійною таємницею. Таким чином, інвестиційні проекти не будуть вивчатися Комісією наперед, крім тих випадків, коли надається допомога, і необхідно завчасне повідомлення у відповідності до частини (3) статті 93. Проте, якщо є резонні підстави вважати, що допомога може бути надана за умови фінансування державних підприємств, Комісія, згідно з зобов’язаннями за статтями 92 і 93, може вимагати інформацію, яка необхідна для визначення, чи може бути надана допомога у такому специфічному випадку від держав-членів.

VI. СУМІСНІСТЬ ДОПОМОГИ

32. Кожна з держав-членів має право обирати розмір та тип свого державного сектору, та з часом його змінювати. Комісія визнає, що коли країна вирішує скористатися своїм правом на громадську власність, комерційні цілі не завжди є основною мотивацією. Очікується, що державні підприємства іноді можуть виконувати некомерційні функції, паралельно або додатково до їх основних комерційних видів діяльності. Наприклад, у певних державах-членах державні компанії можуть використовуватися як локомотиви для економіки, як частина зусиль направлених на боротьбу зі спадом економіки, для реструктуризації проблемних галузей промисловості, або як засіб для прискорення регіонального розвитку. Очікується, що державні компанії будуть розташовані у менш розвинутих регіонах, де затрати на підтримання зайнятості населення вищі від комерційного рівня. Договір унеможливлює прийняття до уваги таких суджень Комісією де вони є виправданими в інтересах Співтовариства. Крім того надання певних послуг може спричинити звернення до органу громадської служби, який навіть може бути зобов’язаний політичними або юридичними обмеженнями. Такі некомерційні цілі/функції (наприклад соціальні товари) мають вартість, яка має повністю бути фінансована державою (тобто платниками податків), або у формі нових видів фінансування (тобто вкладення капіталу), або шляхом зменшення відсотків по інвестованому капіталу. Така допомога через надання громадських послуг може у певних обставинах зашкодити конкуренції. У разі, якщо не можна задіяти жодне з відмінених положень Договору, громадські підприємства не звільняються від дотримання правил конкуренції через встановлення таких некомерційних цілей.

_______________(28) Ця інформація по запиту підпадає під повноваження Комісії

щодо дослідження надання допомоги згідно зі статтями 92 та 93 разом зі статтею 5 Договору про заснування ЄЕС, який визначає прозорість у використанні громадських коштів.


34. Якщо Комісія має виконувати зобов’язання згідно з Договором, вона повинна володіти інформацією, яка дає змогу визначити, чи становлять допомогу фінансові надходження до громадських підприємств, підрахувати таку допомогу і потім визначити, чи одне з відмінених положень, застосованих згідно з Договором. Це повідомлення має за меті збільшення застосування принципу прозорості щодо фінансових надходжень у питанні, стосовно першого кроку. Для здійснення другого кроку, визначення чи є сумісною така допомога, постає питання що не має до цього відношення, тому що таке рішення буде прийняте в відповідності до добре відомих принципів, що використовуються Комісією у сфері, у якій не припускаються ніякі зміни. (Необхідно наголосити, що Комісія займається розглядом справ щодо допомогою тільки коли вона має вплив на торгівлю і конкуренцію у межах Співтовариства. Таким чином, якщо допомога надається з некомерційною метою державному підприємству, яке не має впливу на торгівлю і конкуренцію у межах Співтовариства, частина 1 статті 92, не застосовується). Таке зобов’язання щодо передачі під контроль Співтовариства надання усієї допомоги у її межах є необхідним доповненням до права держав-членів, що мають можливість вільно здійснювати експорт продукції до інших держав-членів і є основою загального ринку.

VII. РІЗНІ ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ВТРУЧАННЯ

34. При вирішенні питання, чи складають допомогу певні державні фонди надані державним підприємствам, Комісія має прийняти до уваги фактори, зазначені нижче, для кожного типу втручання, зазначеного в цій статті – вкладення капіталу, гарантії, позики, прибуток від інвестування(29). Ці фактори представлені як керівні для держав-членів відносно можливих дій Комісії у індивідуальних випадках. При застосуванні цієї політики, Комісія пам’ятає про практичність принципів інвестора, що діє в умовах ринкової економіки, описаних вище. Це повідомлення переймає визначення державних фондів та громадських підприємств, використаних у Директиві про забезпечення Прозорості. Таким чином, керівництво для держав-членів подається як загальна точка зору Комісії. Однак, Комісія очевидно повинна буде розробити індивідуальні аспекти застосування даної політики до громадських підприємств у межах статті 90 та Державних ресурсів у межах частини 1 статті 92, особливо якщо такі аспекти мали місце в минулому. Якщо йдеться про надання інформації згідно з Директивою про забезпечення Прозорості, такі визначення були залишені без змін Судом, для забезпечення цілей Директиви, й Комісія немає подальших зобов’язань щодо їх підтвердження.

_______________(29) Це не єдиний випадок – див. зноску 24 вище.

Інвестування капіталу

35. Вкладення капіталу вважається допомогою, коли воно здійснюється за обставин, які не можуть бути прийнятними для інвестора, що працює за нормальними умовами ринку. Зазвичай це використовується, коли структурні і майбутні перспективи компанії є такими, що нормальний дохід (шляхом дивідендних виплат або підвищення вартості капіталу) в порівнянні з відповідним приватним підприємством не може бути виконане у визначені строки. Таким чином, повідомлення від 1984 року щодо вкладень капіталу залишається правомірною.

Інвестор, що діє в умовах ринкової економіки звичайно має забезпечити фінансовий капітал, якщо дійсна вартість (30) від очікуваних майбутніх готівкових надходжень майбутніх проектів (накопичених інвестором шляхом дивідендних виплат та/або приросту капіталу та скорегованих відповідно до ризиків), що перевищують нові витрати. Контекст, у якому це все має бути розумітися, був пояснений вище у частинах 27-31.

36. У деяких державах-членах інвестори зобов’язані відповідно до законодавства вносити додаткові акції у фірми, чия база капіталу була послаблена постійними втратами нижче зумовленого рівня. Держави-члени проголосили, що такі вкладення капіталу не можуть вважатися допомогою, тому що вони лише виконують вимоги законодавства. Однак це «зобов’язання» є більш явним ніж реальним. Комерційні інвестори, які стикалися з подібною ситуацією, мають також прийняти до уваги усі інші варіанти, включаючи можливість ліквідації або повернення іншим чином своїх інвестицій. Якщо така ліквідація або повернення будуть біль доречними з фінансової точки зору, приймаючи до уваги вплив на групу та його наслідки, то будь-яке послідовне вкладення капіталу або інше Державне втручання вважаються допомогою.

37. Якщо порівняти дії держави та дії інвестора, що діє в умовах ринкової економіки, особливо, коли компанія не несе збитків, Комісія буде оцінювати фінансовий стан компанії у час, коли є/було запропоновано вкладення додаткового капіталу. На основі оцінки наступних пунктів Комісія визначить, чи є допомога частиною інвестованого капіталу. Ця допомога полягає в вартості інвестицій, що меншою за обсяг інвестицій, є належним чином дисконтованими.

_______________(30) Майбутні грошові надходження приймає до уваги векселя за

рахунок капіталу компанії (внутрішня облікова ставка)


та про питання, чи є необхідні фонди потрібними для інвестиційних проектів або для фінансової реструктуризації

37.1. Ситуація прибутків і втрат. Аналіз результатів компанії за останні кілька років. Відповідні коефіцієнти прибутковості мають бути визначені та базові напрямки є предметом оцінки.

37.2. Фінансові показники. Коефіцієнт заборгованості/акцій (що належать компанії) має бути порівняний з загальноприйнятими нормами, перевагами промислового сектору та найближчими конкурентами, і т.д. Підрахунок різних коефіцієнтів ліквідності та кредитоспроможності має бути проведений для оцінки фінансового стану компанії (це особливо стосується оцінки кредитно-фінансового потенціалу компанії, що працює за нормальних ринкових умов). Комісії відомо про труднощі, з якими пов’язане виконання таких порівнянь між державами-членами, особливо якщо мова йде про різні бухгалтерські види обліку та стандарти. Про це необхідно пам’ятати при виборі відповідних посилань, обраних для порівняння з державними підприємствами, що отримують кошти.

37.3. Фінансові прогнози. У випадках, коли кошти

надаються для фінансування інвестиційної програми, тоді очевидно, що необхідно детально вивчати і програму, і припущення, на яких вона базується, щоб визнати чи є інвестування виправданим.

37.4. Ситуація на ринку. Тенденції ринку (минула робота та, що більш важливо, майбутні проекти), і частка компанії на ринку за розумний період часу повинні бути вивчені, а майбутні проекти детально перевірені.

Гарантії

38. Позиція, яку у теперішній час займає Комісія по відношенню до гарантій позики, нещодавно була повідомлена державам-членам (31). Вона охоплює усі гарантії, надані державою безпосередньо або шляхом передачі через фінансові установи, як вказано у частині 1 статті 92 Договору ЄЕС. Якщо тільки гарантії оцінені на стадії надання, що усі перепони або потенційні перепони конкуренції можуть бути виявлені. Той факт, що компанія отримує гарантію, навіть якщо вона ніколи не робила запит, може заохотити її до продовження торгівлі, можливо примушуючи конкурентів, яких не влаштовують такі умови ведення бізнесу.

(31) Повідомлення для усіх держав-членів від 5 квітня 1989 року, зі змінами, внесеними 12 жовтня 1989 року

Згадана фірма, таким чином, отримала підтримку, яка лишила переваг її конкурентів, тобто фірмі допомогли, що мало вплив на конкуренцію. Оцінка такого елементу гарантійної допомоги включає аналіз фінансової ситуації позичальника (див. вище п. 37). Елемент допомоги в таких гарантіях буде різницею між ставкою, яку позичальник заплатив би на вільному ринку, і ставкою, яку він отримав як прибуток від гарантії, чистою, без попередніх виплат за гарантію. Кредитори можуть з впевненістю протестувати тільки проти державної гарантії, якщо вона надана, і державному і приватному підприємству. Якщо ця гарантія вважається несумісною з загальним ринком згідно з оцінкою стосовно відмінених положень Договору, компенсація будь-якої допомоги буде виплачуватися підприємством Уряду, навіть якщо це буде означати проголошення банкрутства, але позови кредиторів будуть задовольнятися. Такі положення застосовуються як до приватних так і до державних підприємств, і не потрібно ніяких додаткових заходів для державних підприємств, ніж крім приміток зроблених нижче.

38.1. Державні підприємства, юридичний статус яких не дозволяє банкрутства, можуть отримувати постійну допомогу по усім позикам, що відповідає гарантії, коли такий статус дозволяє згаданим підприємствам отримати кредит на більш сприятливих умовах, ніж були раніше.

38.2 Якщо державний орган влади бере участь у контролі діяльності державного підприємства такого типу, що вважається необмеженою відповідальністю на відміну від нормальної обмеженої відповідальності, Комісія вважатиме це гарантією по усіх фондах, які є предметом необмеженої відповідальності (3²). Нижче описані принципи будуть застосовуватися до такої гарантії.

Позики

39. Коли позичальник, що працює за нормальних умов ринкової економіки, надає позику клієнту, він усвідомлює можливість ризику, пов’язаного з такою справою. Ризик звичайно полягає у тому, що клієнт не зможе повернути позику. Потенційні втрати поширюються на повний обсяг вкладеного капіталу та відсотки, належні, але не виплачені вчасно. Ризик, що супроводжує будь-яку видачу позики, звичайно відображується у двох чітких параметрах:

a) призначена відсоткова ставка ;

b) забезпечення виплати позики.

_______________(32) Дивитися пункт 24 вище


40. Якщо відмічений ризик стосовно позики високий, тоді за інших рівних умов як пункту a, так і b, зазначених вище, можна очікувати на відображення даного факту. Якщо таке не відбувалося на практиці, тоді Комісія розглядатиме, які переваги мала компанія, тобто що чи надавалася їй допомога. Подібні рішення використовуються для активів, що були віданні під заставу за фіксованою або плаваючою ставкою для компанії, що не матиме для погашення позики у повному обсязі. Комісія надалі ретельно розглядатиме забезпечення, що використовується для покриття кредитних фінансів. Цей процес оцінки буде подібним до процесу, запропонованого для вкладень капіталу (дивитися пункт 37 вище).

41. Елемент допомоги дорівнює різниці між ставкою (нормою), яку фірма повинна заплатити (яка безпосередньо залежить від фінансової позиції компанії та безпеки, яку підприємство може запропонувати під час надання позики) і яку фактично сплачує. (Цей одноетапний аналіз позики заснований на припущенні, що у разі дефолту кредитор буде застосовувати своє законне право на повернення будь-якої суми грошей). У особливих ситуаціях, тобто, якщо незабезпечена позика надана компанії, яка за нормальних обставин не зможе одержати кошти (наприклад, тому що її перспективи відшкодування позики є незначними), тоді позика фактично здійсненій оплаті і Комісія розцінює її як таку.

42. Ситуацію будуть розглядати з точки зору кредитора в

моменті надання позики. Якщо він надає позику (діє безпосередньо або вимушений діяти від імені іншої особи, як у випадку з банками, що контролюються державою) на умовах, які не є нормальними для з точки зору банку, тоді наявний елемент залученої допомоги, який має бути визначеним. Ці положення звичайно також застосовуються до приватних підприємств, що одержали позики від державних фінансових установ.

Повернення інвестицій

43. Держава, разом з будь-яким іншим інвестором, що діє в умовах ринкової економіки, очікує на отримання нормального доходу, що отримується відповідними приватними підприємствами по його інвестиціях капіталу шляхом дивідендів або збільшення вартості капіталу (33). Коефіцієнт окупності буде визначатися доходом (після знецінення, але перед оподаткуванням та розміщенням), виражений як відсоток використаних активів. Він буде нейтральним щодо виду фінансів, що застосовується на кожному підприємстві (тобто борг або акціонерний капітал), який для державних підприємств може бути рішучим вирішальним через причини, не пов’язані виключно з комерційними рішеннями. Якщо не відбувається нормальне повернення інвестицій в короткостроковому періоді, й теж саме відбувається в довгостроковому (з непевним майбутнім доходом в такому довгострокового періоді

______________(33) Вищезазначене повернення державних фондів встановленому

порядку відбувається в згідно з Директивою Прозорості

який не був відповідно розрахованим), та державне підприємство не змогло вжити ніяких заходів для виправлення даної ситуації, тоді можна припустити, що компанії надається непряма допомога, оскільки Держава спрогнозувала отримання доходу, який інвестор, що діє в ринкової економіки очікує отримати від подібної інвестиції. Нормальний коефіцієнт окупності буде визначений з посиланням на приватні акціонерні компанії. Комісія володіє інформацією про труднощі, пов’язані із такими порівняннями між державами-членами, - дивись особливо пункт 37. Крім того різниця на ринках капіталу, коливання валюти і процентні ставки між державами-членами далі ускладнюють процес порівняння таких співвідношень між країнами. З огляду на досвід навіть в межах єдиної держави-члена для проведення точної оцінки активу ризику, таким чином здійснюючи розрахунки коефіцієнту повернення інвестицій, необхідно, щоб Комісія розглядала можливість використання скоректованих оцінок, або інших простіших критеріїв, як наприклад, обіг готівки від операційної діяльності (після амортизаційних відрахувань, але до розміщення) грошових коштів як представлення економічних показників діяльності.

В разі виявлення неадекватного коефіцієнту окупності, приватне підприємство буде вживати заходи для виправлення ситуації або таке зобов’язання покладається на акціонерів підприємства. Для виправлення ситуації необхідно підготувати детальний план стосовно збільшення загальної суми прибутку. Якщо державне підприємство має неадекватний коефіцієнт окупності, Комісія може вирішити, що дана ситуації містить елементи допомоги, що потрібно проаналізувати згідно з статтею 92. За цих обставин, державне підприємство фактично одержує капітал за показником, що є нижчим за ринковий, тобто це еквівалентно субсидії.

44. Якщо Держава відмовилася від отримання дивідендів від державного підприємства, а нерозподілені прибутки не досягають нормального коефіцієнту окупності, як визначено вище, у такому разі держава фактично субсидує компанію. Може бути так, що держава надає цьому перевагу по причинам, що не пов’язані з комерційними міркуваннями для відмови від дивідендів (або погодитися на зменшення суми дивідендів), ніж регулярно інвестувати капітал в компанію. Кінцевий результат є таким самим, й таке регулярне „субсидування” розглядається таким як нові капіталовкладення та оцінюються відповідно до принципів, зазначених вище.

45. ТривалістьПісля початкового періоду в п’ять років, Комісія розглядатиме застосування стратегії, описаної в цьому повідомленню. На підставі цього розгляду, і після консультацій з державами-членами, Комісія може запропонувати будь-які необхідні модифікації.

13old.minjust.gov.ua/file/32012.docx · web viewПро це необхідно пам’ятати...

Documents