#44 {5524} 2 ЛИСТОПАДА, 2017

2 листопада, 2017

#44 {5524}

У ГАРДЕРОБІ ТАНКІСТІВОЧІКУЄТЬСЯ ОБНОВАУ Головному управлінні розвитку та супроводження матеріальногозабезпечення Збройних Сил Українизавершено роботу над створеннямпрототипу нових костюмів для танкістів та військовослужбовців — членів екіпажівінших бойових машин, які є на озброєннінашого війська

БРОНЬОВАНИХ «КОРОЛІВ»АДАПТУЮТЬ ДО ШИРОКОГОЗАСТОСУВАННЯ

У багатьох арміях танки залишаютьсянайефективнішим штурмовим засобом на полі боюнавіть в умовах ведення бойових дій у місті

МАЙОРУ СКАТЕРНОМУПРОПОНУВАЛИ ТРИМІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ, АБИ ЙОГО ГРУПА У ВИЗНАЧЕНИЙ ДЕНЬ НЕ ВИЇХАЛА НА ПОШУКРОСІЙСЬКИХ «ГРАДІВ»стор. 8

3 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ІНЖЕНЕРНИХ ВІЙСЬК

ЗА ЧАС АТО ВІЙСЬКОВІІНЖЕНЕРИ ПЕРЕВІРИЛИ ПОНАД 3,5 ТИСЯЧІ ГЕКТАРІВДОНЕЧЧИНИ

Якщо після перемоги у війнідесантники, артилеристи,танкісти та інші бійці зможутьповернутися додому, то дляінженерних військ роботи на Донбасі залишиться ще на багато років

НАСТУПНОГО РОКУ ДЛЯ ЗБРОЙНИХ СИЛЗАПЛАНОВАНО ЗАКУПИТИ ДО 1000ОДИНИЦЬ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИІдеться здебільшого про вантажні автомобілі для артилерійськихпідрозділів, підрозділів забезпечення та підвезення боєприпасів і військово-технічного майна

США ПЕРЕДАДУТЬ УКРАЇНІ ПАТРУЛЬНІКАТЕРИ ТИПУ «АЙЛЕНД»

стор. 12

НА ЗАПОРІЖЖІ З 1,3 млн грн, ЯКІ НАДАЛАДЕРЖАВА НА РЕАБІЛІТАЦІЮ УЧАСНИКІВАТО, ОСВОЄНО… 12%Із 12 тис. ветеранів АТО в Запорізькій області лише 577 осіб зареєструвалися в місцевих управліннях соціального захисту. У чому ж причини такої ситуації? стор. 16

стор. 15

180 СЕКУНД —

НА РОЗГОРТАННЯ ГАРМАТИ

ТА ПЕРШИЙ ПОСТРІЛ

НОВОМУ МІНОМЕТНОМУКОМПЛЕКСУ, ЩОБВІДСТРІЛЯТИСЯ, ПОТРІБНОМЕНШЕ 5 ХВИЛИН

Для зайняття позиції, розгортання з похідногоположення у бойове та підготовки до першогопострілу екіпажу знадобиться менше однієї хвилини.Час переведення з бойового положення в похідне —25 секунд. Тобто для ураження 1–2 цілейзнадобиться 3–5 хвилин стор. 7

стор. 10

стор. 9

НА ПОЛІГОНІ «ДІВИЧКИ», ЩО НА КИЇВЩИНІ, ВІДБУВСЯ КОНКУРС

НА НАЙКРАЩУ АРТИЛЕРІЙСЬКУ БАТАРЕЮ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

стор. 4

6 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВАВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ стор. 20

У всеармійських змаганнях артилеристів взяли участь 12 команд, що представляли Сухопутні війська,Високомобільні десантні війська та Військово-Морські Сили Збройних Сил України. Ці батареї є найкращими,бо ще напередодні пройшли відбір у першості видів Збройних Сил України стор. 6

3 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ РАКЕТНИХ ВІЙСЬК І АРТИЛЕРІЇ

2

НОВИНИ

Економіка України долає кризові явища2014–2015 років і поступово переходить до еко-номічного зростання. Колосальний потенціал,який має Україна, тільки починає розкриватися.Для інвесторів настав час подивитись на Українупо-новому. Про це сказав Прем’єр-міністр Украї-ни Володимир Гройсман під час міжнародногоToronto Global Forum, присвяченого питаннямрозвитку глобальної економіки й розвитку аме-риканського континенту.

Глава уряду наголосив, що небагато країн прой-шли період змін такого масштабу, як ті, що сьогод-ні відбуваються в Україні. За три роки запровад-

жено децентралізацію, розумну дерегуляцію, ре-форми банківського й енергетичного секторів.

«Криза дала нам можливості — можливостіухвалити необхідні рішення та вести трансфор-мації, — сказав Володимир Гройсман. — Сьогод-ні ми говоримо про подальшу дерегуляцію, ство-рення сприятливого ділового клімату, аби кожнаінвестиція в нашу економіку була успішною».

На думку Прем’єр-міністра, ключові секториможливостей України — це людський капітал; ро-дючі землі, здатні гарантувати продовольчу безпе-ку всього регіону; енергетика, передусім енерго-ефективні технології й використання потужностей

газотранспортної системи та системи газових схо-вищ; логістика й реалізація транспортних можли-востей у напрямку Схід — Європа; інновації, зок-рема в частині сприяння розвитку стартапів.

«На часі питання масштабної та прозорої при-ватизації. Зараз формуємо нове законодавство,яке дасть можливість побудувати ефективну сис-тему продажу нестратегічних держактивів», —сказав Володимир Гройсман.

У цьому контексті, додав Володимир Гройс-ман, Кабінет Міністрів визначив пріоритети інно-ваційної діяльності на 2017–2021 роки, середяких авіа-, судно- та ракетобудування, нанотехні-ка, агропромисловість, видобуток газу, медици-на та фармацевтика, охорона навколишнього се-редовища, робототехніка й інтеграція в світовийланцюг доданої вартості з перетворенням Украї-ни на світовий виробничий та логістичний хаб,повідомляє Урядовий портал.

«Зростання України буде безпрецедентно ди-намічним, і ми можемо зробити це разом. Сьо-годні ринок орієнтується на щось нове, нові стар-тапи. Я скажу: Україна може стати найбезпечні-шим і найуспішнішим стартапом», — зазначивВолодимир Гройсман.

УРЯД ВИЗНАЧИВ ПРІОРИТЕТИ

ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

НА 2017–2021 РОКИ

Україна й Канада мають відно-сини особливого партнерства,що ґрунтуються на багаторічнійміцній дружбі, активному полі-тичному діалозі, відданості де-мократичним цінностям та наперспективах спільної реалізаціїпроектів у найбільш актуальнихна сьогодні сферах реальногосектору економіки. Саме томуУкраїна розраховує на посилен-ня політичного діалогу та роз-ширення дії Угоди про зону віль-ної торгівлі. На цьому акценту-вав увагу Прем’єр-міністр Украї-ни Володимир Гройсман під часзустрічі з Прем’єр-міністром Ка-нади Джастіном Трюдо. Перего-вори глав урядів стали однієюіз центральних подій візиту Во-лодимира Гройсмана в Канаду.

««ННаашшіі ввііддннооссииннии ммааююттьь ссттрраа--ттееггііччнниийй ххааррааккттеерр.. ММііжж ддеерржжаа--ввааммии ппррааццююєє УУггооддаа ппрроо ззооннууввііллььннооїї ттооррггііввлліі,, іі ммии єєддиинніі ссттоо--ссооввнноо ббііллььшшооссттіі ппооллііттииччнниихх ппии--ттаанньь»»,, —— ссккааззаавв ВВооллооддииммииррГГррооййссммаанн..«Наша зустріч — чергова мож-

ливість обговорити ключові те-ми наших відносин, і я радий ві-тати мого колегу ВолодимираГройсмана. Канада завжди булана позиціях підтримки України

чи то в політичних питаннях, чив економіці», — сказав у відпо-відь Джастін Трюдо.

Прем’єр-міністр України під-креслив, що розвиток взаємо-вигідної співпраці з Канадою якна геополітичному рівні, такі в торговельно-економічнійсфері є пріоритетом. Свідчен-ням того є активний діалогна рівні керівництва обох дер-жав та поглиблення діловихконтактів також і завдяки дії Уго-ди про зону вільної торгівлі, по-відомляє Урядовий портал.

Статистика доводить правиль-ність вибраних орієнтирів, упев-нений Володимир Гройсман.У першому півріччі 2017 рокуобсяг торгівлі товарами й по-слугами зріс на 58% і становив245 млн доларів. Потенціал дляподальшого зростання знач-ний: у рамках упровадженняУгоди про зону вільної торгівліКанада скасувала вже 98% та-рифів та обмежень, Україна —72% й впродовж семи років до-веде цей показник до 99%.До того ж сторони вже забезпе-чують взаємний доступ до дер-жавних закупівель, вирівнюютьекологічні стандарти, стандартипраці, захисту прав інтелекту-

альної власності. Глава урядуУкраїни наголосив, що на часірозширити дію угоди на сферупослуг та інвестицій.

«Ми високо цінуємо проекти,які вже існують. Серед них є такі,якими ми дуже пишаємося. На-зву лише кілька флагманських:Національна поліція України, цен-три правової допомоги, CUTIS,EDGE, підтримка місцевого са-моврядування ПРОМIС», — за-значив глава уряду України.

Не менш результативною єспівпраця на міжнародній полі-тичний арені. Ідеться про проти-дію російській агресії, запро-вадження санкційної політики.

ГГллааввии уурряяддіівв ооббггооввооррииллии ппрріі--ооррииттееттии ггооллооввуувваанннняя ККааннааддиивв GG77 22001188 ррооккуу.. ДДооммооввллеенноо,, щщооппіідд ччаасс ммааййббууттннььооггоо ссааммііттуу ««ВВее--ллииккооїї ссііммккии»» вв ччееррввнніі 22001188 ррооккууууккррааїїннссььккее ппииттаанннняя ббууддее рроозз--гглляяннууттоо яякк уу ккооннттееккссттіі ззммііццннеенннняяббееззппееккии йй ггааррааннттуувваанннняя ммиирруу,,ттаакк іі вв ппииттаанннняяхх ккооооррддииннааццііїї ммііжж--ннааррооддннооїї ппііддттррииммккии ууккррааїїннссььккииххррееффооррмм..Сторони обговорили також си-

туацію на Сході України та мож-ливості розгортання на Донбасімиротворчої операції під егідоюООН.

УКРАЇНА ПОСИЛЮЄ ПОЛІТИЧНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ ДІАЛОГ ІЗ КАНАДОЮ

Ксенія Собчак вирішила не бути оригі-нальною і запропонувала провестив Криму новий референдум. Вонане самотня — це рішення пропонува-ли багато персонажів російського лі-берального табору. Що й не дивно:Крим став вушком голки для опозиції.Скажеш, що півострів російський —уславишся окупантом. Скажеш, щовін український — позбавиш себешансу зібрати голоси в самій Росії, пи-ше Павло Казарін для Крим.Реаліі.

«Ніхто не хоче бути академіком Саха-ровим. Ніхто не хоче говорити незруч-ну правду, тому шукають зручну напів-правду. Тим більше, що ідея повторно-го референдуму — це те, що міг бивзяти на озброєння сам Кремль.

З першого дня анексії півострів ставтериторією концентрованої пропа-

ганди. Кількість небилиць, які поши-рюють тут про українську реальність,значно вища, ніж в умовних Пензіабо Саратові. До того ж кожен крим-чанин встиг переконатися на прикла-дах політв’язнів, чим загрожує пуб-лічна підтримка українського статусупівострова. Хто може бути впевненийу тому, що голос на користь Києвана «новому референдумі» за кількароків не перетвориться для ньогона кримінальну справу?

А ще всі ці слова про «новий рефе-рендум» — це історія про родопле-мінне. Мовляв, коли у Криму є ті, хтовважає себе «нашими», то це привіддля злочину. Московські політикиможуть думати, що така політика —це спосіб захистити росіян за межа-ми Росії. Насправді все навпаки.

Усе це — недвозначний сигнал су-сідам: поки у вас є громадяни, якихми готові охрестити «рускімі», — ва-ша територіальна цілісність під пи-танням. І всі сусіди Росії будуть аси-мілювати тих, кого Москва теоре-тично може оголосити «співвітчиз-никами».

«Рускій мір»? Збереження російсь-комовних шкіл? Компромісні підруч-ники історії? Все це відтепер — бом-ба під суверенітет для сусідніх країн.Тому що дозволяє Москві використо-вувати російськомовних як «іреден-ту». Як привід для вторгнення з по-дальшою легалізацією вкраденого.

Виходить, що від російського втор-гнення може захистити тільки внут-рішня монолітність країни. Та, яканароджується з мовної одноманіт-ності. З єдиного і суверенного по-гляду на історію країни. Та сама мо-нолітність, коли громадяни Казах-стану вважають себе казахами,

громадяни України — українцями,а білоруси — білорусами. А росіян,відповідно, вважають іноземцями.І жодних симпатій до триколоране відчувають.

В іншому випадку будь-яка країнаможе якось прокинутися і виявитиросійські прапори в якомусь зі своїхрегіонів. І Кремль із «лібералами»знову на два голоси стануть тверди-ти про те, що поки їхні поїзди не пус-кають під укіс, нове статус-кво по-трібно закріпити.

А коли так, то не варто дивуватисятому, що ареал російської мови будескорочуватися. Тому що жителі су-сідніх країн будуть читати Пушкінав перекладі — на уроках іноземноїлітератури. А кожна країна до того жнаїжачиться своєю версією Другоїсвітової, в якій не залишиться місцядля «духовних скреп».

Ви хотіли боротися за «рускій мір»?Вітаю, ви програли.

«РУСКІЙ МІР» ПРОГРАВ

СЕРЕД НИХ — АВІА-, СУДНО- Й РАКЕТОБУДУВАННЯ, НАНОТЕХНІКА,АГРОПРОМИСЛОВІСТЬ, ВИДОБУТОК ГАЗУ, МЕДИЦИНА, РОБОТОТЕХНІКА…

Оновлений проект резолюції з прав людинина окупованому Росією півострові Крим, якийУкраїна у вівторок офіційно внесла на розглядТретього комітету Генеральної Асамблеї ООН,вже отримав підтримку понад трьох десятківкраїн, які стали його співавторами. Про це по-відомив у коментарі Укрінформу речник По-стійного представництва України при ООНОлег Ніколенко.

— Сьогодні в Нью-Йорку делегація Українивнесла до секретаріату Третього комітетуГенасамблеї ООН проект оновленої резолюції«Ситуація з правами людини в АвтономнійРеспубліці Крим та м. Севастополь, Україна».Зараз співавторами документа виступили 34країни, — зазначив український дипломат.

Він також повідомив, що голосування по ре-золюції в Третьому комітеті заплановано на се-редину листопада. Після цього, як очікується,вже у грудні документ буде винесено на за-гальне голосування в Генеральній Асамблеї.

— Оновлена резолюція має на меті консолі-дувати підтримку України в питанні деокупаціїукраїнського півострова. Зокрема в ній міс-титься вимога до Росії виконати тимчасові за-ходи наказу Міжнародного суду ООН щодоскасування заборони Меджлісу кримськота-тарського народу, а також наголошуєтьсяна необхідності забезпечення навчання укра-їнською і кримськотатарською мовами, — по-яснив дипломат.

Крім того, в документі підкреслюється «необ-хідність доступу міжнародних організаційв окупований Крим».

УКРАЇНА ВНЕСЛА В ООНОНОВЛЕНУ «КРИМСЬКУ»РЕЗОЛЮЦІЮ

#44 {5524} 2 ЛИСТОПАДА, 2017 3

КАЛЕЙДОСКОП НОВИН

Днями на одному з вітчизняних полігонів відбувсячерговий етап дослідних випробувань гелікоптерівМі-2МСБ та Мі-8МСБ зі встановленими комплекса-ми некерованих ракет

Поліпшені льотно-технічні характеристики модернізова-них в інтересах Міністерства оборони України гелікоптерівдали змогу суттєво підвищити їхній бойовий потенціал.Наприклад, завдяки фахівцям ПАТ «Мотор Січ», багатоці-льовий Мі-2МСБ відтепер може виконувати пуски некерова-них ракет типу С-8. Із цією метою запорізькі конструкторирозробили знімну балку-тримач, новий пусковий пристрій,здатний виконувати стрільбу в режимах по дві, чотири й ві-сім ракет одночасно, атакож установили відповідний приціл.

Інший гелікоптер, Мі-8МСБ (саме той зразок, якийулітку 2013 року побив рекорд висоти, піднявшисьна 9150 метрів над рівнем моря), отримав два блокиБ13Л, кожен для п’яти ракет С-13 калібром 122 ммта успішно виконав практичні пуски.

— Сьогоднішні випробування продемонстрували но-ві можливості цієї модернізованої техніки, — зазначивкомандувач Повітряних Сил ЗС України генерал-пол-ковник Сергій Дроздов. — Як бачимо, її ще рано спису-вати. Завдяки українським фахівцям, оновлені гелікоп-тери Мі-2 значно розширили діапазон свого застосу-вання. Якщо раніше ми використовували їх передусімдля навчання пілотуванню курсантів ХарківськогоНУПС, то тепер є можливість навчати їх також бойово-му застосуванню. До того ж не тільки курсантів, а йпілотів бойових частин.

Наразі триває завершальний етап дослідних ви-пробувань цієї авіаційної техніки, але вже зараз мож-на констатувати, що напрямок, який вибрали укра-їнські зброярі, дає змогу не лише суттєво посилити їїльотно-технічні характеристики, а й оснастити потуж-нішим озброєнням.

Андрій ЯЦИК

БОЙОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАШИХ

ВЕРТОЛЬОТІВ ПІДВИЩИВСЯЗа словами міністра соціальної політики УкраїниАндрія Реви, для розрахунку розміру «зимової» субси-дії (на цей опалювальний сезон) органами соціальногозахисту населення беруться до уваги доходи громадянза I та II квартали цього року.

Крім того, Андрій Рева повідомив, що громадяни, якістали пенсіонерами, наприклад, у травні цього року,або пенсіонери, які припинили працювати, скажімо,у червні цього року і не мають інших доходів, крім пен-сії, можуть оформити субсидію на основі лише з одно-го доходу — пенсії.

Це стосується тільки тих українців, які донедавнапрацювали і отримували заробітну плату або, скажімо,зарплату і пенсію, а віднедавна — минулого чи цьогороку (І та ІІ квартали) з тих чи інших причин залишилироботу і отримують єдиний вид доходу — пенсію.

Щоб скористатися таким правом, громадянам необ-хідно звернутися до управління соціального захистунаселення лише з декларацією про доходи, в якій за-значити вид доходу — пенсія, наприклад, з 1 червня2017 року. Тоді з 1 жовтня 2017 року таким українцямне враховуватиметься дохід за I і II квартал 2017 року,а братиметься до уваги лише розмір щомісячної пенсії.

Якщо ж людина стала пенсіонером, скажімо, з ве-ресня цього року, вона має змогу в грудні звернутисядо управління соцзахисту з декларацією про доходи,і субсидію перерахують з урахуванням одного дохо-ду — пенсії.

ЗБІЛЬШЕННЯ ПЕНСІЙ НЕ ВПЛИНЕ НА РОЗМІР «ЗИМОВОЇ» СУБСИДІЇ

Уперше з 1991 року США приводять у бойову го-товність стратегічні бомбардувальники. Про цеповідомляє видання Defence One з посиланнямна генерала ВПС США Девіда Голдфейна.

«Якщо бути точним, то наказ про бойову готовністьще не надходив. Але до нього вже готуються. Це щеодин крок у забезпеченні нашої бойової готовності.Ми не готуємося до якоїсь конкретної події, а демон-струємо нову реальність, адже «світ — небезпечнемісце». Особливо, коли є люди, які відкрито говорятьпро застосування ядерної зброї. Ми більше не живе-мо у двополярному світі, де є ми і Радянський Союз.Є й інші гравці, які мають ядерний потенціал...» — за-явив генерал американських ВПС Девід Голдфейн.

Слід додати, що B-52 перебувають на озброєнніВПС США з 1955 року.

ВПС США ГОТУЮТЬСЯ ПРИВЕСТИ У БОЙОВУГОТОВНІСТЬ СТРАТЕГІЧНІ БОМБАРДУВАЛЬНИКИ В-52

У Бабиному Яру побудують Меморіал Голокосту. Чле-ни благодійного фонду Меморіального центру Голо-косту «Бабин Яр» повідомили, що меморіал плануєть-ся збудувати до 2021 року. Він межуватиме з історич-ною територією єврейського кладовища з одного бо-ку, а з другого виходитиме до Алеї Мучеників, де у ве-ресні 1941 року нацисти розстріляли майже 30 тисячєвреїв.

За словами голови наглядової ради фонду НатанаЩаранського, участь у конкурсі на проект майбутньо-го меморіалу візьмуть найвідоміші архітектори світу.Проект меморіалу буде широко обговорюватися гро-мадськістю та науковцями. Про початок конкурсуна проект меморіалу оголосять 21 листопада.

Цей музей-меморіал стане першим меморіалом Голо-косту на території Східної Європи.

— Ми можемо реалізувати у цьому проекті унікальнуможливість, бо він розповідатиме не лише про трагічністорінки минулого, а й утверджуватиме авторитетУкраїни як держави, яка прагне, щоб Голокости ніколине повторювалися, — вважає Натан Щаранський.

У КИЄВІ ПОБУДУЮТЬ ПЕРШИЙ НА ТЕРИТОРІЇ СХІДНОЇ ЄВРОПИМЕМОРІАЛ ГОЛОКОСТУ

З січня 2018 року держава вводить для українськихроботодавців нові правила прийому працівників на ро-боту. У штаті кожного підприємства вводиться квотадля співробітників 45 і старше років, що становитиме4% від загальної чисельності трудового колективу.

За словами міністра соціальної політики Андрія Реви,багато роботодавців відмовляються брати на роботулюдей передпенсійного віку.

«Ми це питання вирішимо за допомогою введення мі-німальних квот. Щоб у кожному трудовому колективі4% працівників були віком від 45 років і старше. І буде-мо стежити через Держслужбу праці за тим, щоб нор-ма дотримувалася», — сказав міністр соціальної полі-тики.

Експерти неоднозначно оцінюють це рішення. Біль-шість підтримують, вважаючи, що нині чимало робото-давців під будь-якими приводами намагаються не бра-ти тих, кому під 50 і більше, навіть не хочуть розгляда-ти резюме. А це дискримінація, яка законодавчо забо-ронена. Тому таку несправедливість варто виправити.Квоти дадуть віковим претендентам шанс працевлаш-туватись і довести свою кваліфікацію. Тим більше, церішення може покращити ситуацію на ринку праці.Кількість вакансій зростає, чимало роботодавців ма-ють проблеми з пошуком працівників. А кількість пра-цездатного населення зменшується, дається взнаки,зокрема, й масова трудова міграція. Найбільше вакан-сій для людей старших від 45 років нині на виробницт-ві. Там зараз великий дефіцит кадрів. Складніше влаш-туватися в ІТ-галузі. Потрібен досвід і певні навички.

Інші аналітики побоюються, що для невеличких ком-паній такі люди будуть певним тягарем. Наприклад,в IT-сфері переважно працює молодь до 35–40 років,у карго-компаніях, де потрібна фізична сила, теж. Мо-же бути так, що новий 45-річний працівник буде лишечислитися у штаті. Вони вважають, що багато 45-річ-них і старше самі винні у своїх проблемах, бо не хо-чуть освоїти нові технології чи професії.

ВВОДЯТЬ «БРОНЬ» ДЛЯ 45-РІЧНИХ УКРАЇНЦІВ

Підготував Анатолій КРАВЕЦЬ

ББооммббааррддууввааллььнниикк ВВ��5522

Уряд ухвалив рішення щодо ство-рення Державного інституту ви-пробувань і сертифікації озброєн-ня та військової техніки з урахуван-ням вимог стандартів НАТО.

Інститут об’єднає потенціали Дер-жавного науково-випробувальногоцентру, Чернігівського національ-ного технологічного університетута підприємств оборонно-промис-лового комплексу. Це дасть змогумодернізувати експериментально-випробну базу та прискорити впро-вадження наукових розробок, а та-кож створить умови для просуван-ня продукції виробників на внутріш-ній і зовнішній ринки.

У подальшому таке поєднання по-тенціалів є запорукою створення йфункціонування відповідного тех-нологічного парку (на кшталт пар-ків, які існують у Німеччині, Франції,Австрії, Туреччині), щоб протягомкороткого часу забезпечувати пе-реоснащення армії сучаснимозброєнням і стимулювати вихідвиробничої бази наших обороннихпідприємств на світовий рівень.

У державному оборонному за-мовленні заплановано передбачи-ти необхідний фінансовий ресурсдля створення сучасного лабора-торно-вимірювального та полігон-но-випробного комплексу спільно

з представниками ДК «Укроборон-пром», Асоціації виробників озбро-єння і військової техніки Українита Ліги оборонних підприємствУкраїни. Також готують пропозиціїстосовно можливого оснащенняінституту сучасним лабораторно-вимірювальним та полігонно-ви-пробним обладнанням для здійс-нення всіх типів вимірюваньна шляху розроблення продукції,сертифікації та її експлуатації.

Наразі актуальним завданням єзаснування Міжнародного центруспівробітництва з країнами НАТОу сфері випробувань і сертифікаціїозброєння на базі інституту.

В УКРАЇНІ БУДЕ СТВОРЕНО ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТВИПРОБУВАНЬ І СЕРТИФІКАЦІЇ ОВТ

3 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ІНЖЕНЕРНИХ ВІЙСЬК

4

Інженерна розвідка, обладнання фортифіка-ційних споруд, організація оборони інженер-них споруджень, мінування та розмінуваннятериторії, охорона мостів та багато інших за-вдань, без яких неможливе ефективне ве-дення бойових дій та збереження життівсолдатів, — це й є робота інженерних військ

І якщо після перемоги у війні танкісти, арти-леристи, десантники та інші бійці зможуть по-вернутися додому, то для цього роду військ ро-боти на Донбасі залишиться ще на багато ро-ків. Міни, фугаси, невибухлі боєприпаси — всеце буде довго нагадувати про війну, а очищатитериторію Сходу країни треба буде саме цимфахівцям.

— На розмінування Донбасу знадобитьсяне один десяток років. Ми повинні зважати на цеі приділити увагу підготовці необхідної кількостівійськових інженерів. Ця військова спеціальністькористуватиметься підвищеним попитом, — за-явив свого часу начальник Генерального шта-бу — Головнокомандувач Збройних Сил Українигенерал армії України Віктор Муженко.

Щоб успішно виконувати всі ці завдання, ін-женерні війська з початком антитерористичноїоперації довелося фактично відновлювати.До війни протягом багатьох років інженернічастини активно скорочували. Чисельністьвійськових інженерів у Збройних Силах Українине досягала навіть 2%. Це при тому, що за сві-товим досвідом кількість інженерних війську мирний час має становити не менше 7–8 %від загальної чисельності збройних сил. А підчас ведення бойових дій — 16 і більше.

Сьогодні інженерним підрозділам на СходіУкраїни доводиться мати справу з великоюкількістю залишених терористами розтяжок,мін та невибухлих боєприпасів. За час прове-дення АТО групи розмінування Збройних СилУкраїни перевірили понад 3,5 тисячі га терито-рії, більше тисячі кілометрів доріг, виявилита знешкодили майже 172 тисячі одиниць вибу-хонебезпечних предметів. Їх військовослужбов-ці знаходять повсюдно — в підвалах житловихбудинків, у адміністративних будівлях, школахта дитячих садках. Терористи залишають замі-нованими водні колектори, залізниці та іншіважливі об’єкти інфраструктури.

Тож в умовах ведення терористами «мінноївійни», коли будь-де можна знайти вибухоне-безпечний предмет, значна роль відводитьсясаме саперам. Під час виконання завдань вониперевіряють на наявність мін, фугасів тощомаршрути висування військ та магістралій шляхи, якими користується мирне населення.

Окрім цього, інженерні війська в районі про-ведення АТО продовжують удосконалюватифортифікаційне обладнання позицій, яке допо-магає нашим військовим надійно закріпитисяна рубежах. Риються траншеї для особовогоскладу, капоніри — для танків, БМП і БТР, бу-дуються бліндажі. Позиції майже «закопують-ся» в землю, щоб солдати мали надійний за-хист від обстрілів зі стрілецької зброї, а голов-не — від вогню артилерії. Протягом 2015–2016років Збройними Силами України спільно з міс-цевими держадміністраціями побудовано такимчином 256 опорних пунктів.

Для надійного облаштування оборонних ру-бежів у районі проведення АТО використаноі десятки тисяч комплектів малопомітних пере-шкод (МПП, між людьми — «путанка»), якіне подолає навіть танк. Це окрім «їжаків», піра-мід, протитанкових ровів тощо.

Разом із цим інженерні підрозділи залученіі до ліквідації наслідків пожеж на складах боє-припасів. Зокрема, у Калинівці працюють май-же 40 груп з розмінування та 20 груп — у Ба-лаклеї.

Також інженерні підрозділи активно залуча-лися і залучаються до навчань різного рівня,зокрема, до стратегічних командно-штабнихнавчань «Непохитна стійкість-2017». Вони на-водили переправи через водні перешкоди, ви-конували завдання з фортифікаційного облад-нання позицій військ, будували дерев’яні низь-ководні мости тощо.

Також 2017 року українська складова бага-тонаціонального інженерного батальйону «Ти-са» брала участь у командно-штабних навчан-нях із залученням військ «Світла лавина-2017»на території Словаччини.

Інженерів та саперів сьогодні готуютьу Центрі розмінування, що в Кам’янці-Поділь-ському. З початку цього року підготовленомайже 600 фахівців інженерних військ, понад100 з них — інструкторами Збройних сил Ка-

нади. Взагалі до кінця року всі військовослуж-бовці центру повинні пройти підготовкуза стандартами НАТО.

Також у Центрі розмінування організованата здійснюється підготовка кінологів та кіноло-гічних розрахунків. Адже з початком веденнябойових дій на Сході України гостро посталопитання щодо полегшення роботи саперів у ви-конанні завдань із виявлення саморобно-вибу-хових пристроїв, мін-пасток, охорони важливихвійськових об’єктів тощо. Вирішенням цієїпроблеми стало введення до штатів інженернихпідрозділів кінологічних розрахунків.

Сьогодні кінологічні підрозділи беруть актив-ну участь у перевірці об’єктів на наявність вибу-хонебезпечних предметів у районі проведенняАТО, а також у складі українського інженерногопідрозділу в Республіці Косово.

У відповідності до рішення начальника Гене-рального штабу — Головнокомандувача Зброй-них Сил України ведеться робота щодо збіль-шення чисельності кінологічних розрахунківта введення їх до штатів арсеналів, баз, складівта аеродромів Збройних Сил України.

Та для ефективної роботи військових інжене-рів, окрім професійної підготовки, необхідне щей спеціальне сучасне обладнання. Нині багатоз необхідного, зокрема для саперів, вже єна озброєнні війська. Бронежилети та захиснікостюми сапера українського виробництва від-повідають сучасним вимогам. Також викорис-товується найсучасніше обладнання для пошу-ку і знешкодження мін. Чималу допомогу нада-ла міжнародна спільнота. Загалом основначастина необхідного спеціального обладнаннязакуповується нині за бюджетні кошти. Зокре-ма й новітні зразки.

Тож у технічному, досить проблемному щедонедавна, питанні інженерні війська ЗСУкраїни набувають нового рівня. Адже щекілька років тому переважна більшість інже-нерної техніки та інженерного озброєння,якими оснащувалися підрозділи, були ра-дянського виробництва й походження. При-родно, що ресурс їхнього використання ви-черпується, ця техніка суттєво старіє як мо-рально, так і фізично.

Тому Центральним управлінням інженерно-го забезпечення ведеться робота щодо роз-робки нових та модернізації наявних зразківінженерного озброєння. Зокрема вже завер-шено державне випробування полкової земле-рийної машини ПЗМ-3-0.1 на базі автомобіляпідвищеної прохідності КрАЗ з легкоброньова-ною кабіною для захисту екіпажу від кульзі стрілецької зброї та осколків ручних гранат.На даний час цю техніку закуплено, прово-диться її дослідна експлуатація. А Харківськийбронетанковий завод закінчує модернізацію йпереоснащення важкої броньованої машиниБМР українського виробництва на базі шасітанка Т-64 з тралом КМТ-7.

Роман ВУС

ЗА ЧАС АТО ВІЙСЬКОВІ ІНЖЕНЕРИ

ПЕРЕВІРИЛИ ПОНАД 3,5 ТИСЯЧІ

ГЕКТАРІВ ДОНЕЧЧИНИ

ВВ ууммоовваахх ввееддеенннняя ттееррооррииссттааммии ««ммііннннооїї ввііййннии»» ззннааччннаа рроолльь ввііддввооддииттььссяя ссааммее ссааппеерраамм

ЯКЩО ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ У ВІЙНІ ДЕСАНТНИКИ, АРТИЛЕРИСТИ, ТАНКІСТИ ТА ІНШІ БІЙЦІ ЗМОЖУТЬ ПОВЕРНУТИСЯ

ДОДОМУ, ТО ДЛЯ ІНЖЕНЕРНИХ ВІЙСЬК РОБОТИ НА ДОНБАСІ ЗАЛИШИТЬСЯ ЩЕ НА БАГАТО РОКІВ

ЗЗаа ссввііттооввиимм ддооссввііддооммккііллььккііссттьь ііннжжееннееррнниихх ввііййссьькк уу ммииррнниийй ччаасс ммааєє ссттааннооввииттии ннее ммеенншшее 77––88 %%ввіідд ззааггааллььннооїї ччииссееллььннооссттііззббррооййнниихх ссиилл.. АА ппіідд ччаассввееддеенннняя ббооййооввиихх ддіійй —— 1166 іі ббііллььшшее

#44 {5524} 2 ЛИСТОПАДА, 2017 5

3 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ІНЖЕНЕРНИХ ВІЙСЬК

На Донеччині всю ніч ллє холодний дощ як із від-ра. Зранку, коли ще темно, на дорогах майже не-має руху. Розсовуючи густий туман, військовий«Урал» пробивається ближче до передової. У ка-біні спеціально обладнаної вантажівки поручіз водієм сидить кароокий хлопець із виразнимирисами обличчя. Він говіркий, жартує та смієть-ся. Поки петляємо серед посадок розбитою до-рогою до місця призначення, знайомлюся з нимближче

Закарпатець Василь Шерегій — молодший сер-жант, командир інженерно-саперного відділення, вінслужить в окремому інженерно-саперному багато-національному батальйоні «Тиса».

— Моїм першим бойовим розмінуванням була лік-відація звичайної розтяжки. Далі і завдання складні-ші, і масштаби більші, — згадує він.

Автомобіль час від часу трясе на розбитій до-розі. Дізнаюся, що в жовтні 2014 року біля Стани-ці Луганської Василь Шерегій, прикриваючи від-хід групи, дістав поранення в плече. Після ліку-вання й реабілітації, майже дев’ять місяців пра-цював у військовому комісаріаті. Коли зрозумів,що робота з паперами — це не для нього, повер-нувся в рідний саперний підрозділ.

— Серед іншого нам доводиться мати справу йз протипіхотними осколковими загороджувальни-ми мінами ОЗМ-72, які, спрацьовуючи, підскаку-ють на 70–80 см над землею, розриваютьсяна сотні уражаючих елементів. Варто сказати, щозвичайні розтяжки ворог також удосконалює, —продовжує розповідь Василь Шерегій. — Якщозазвичай усі звикли шукати їх під ногами, то тутбойовики навчилися встановлювати їх на рівніобличчя. Також треба бути дуже обережним, ко-ли бачиш на землі книжку, порожню пластиковупляшку чи будь-який інший предмет. Під часспроби його взяти або просто відкинути ногоюможе статися вибух.

Такі «пекельні машини» можуть спрацювати й аб-солютно несподівано, наприклад, коли людина, об-стежуючи приміщення, випадково наступитьна якусь найзвичайнісіньку на перший погляд дош-ку. Тому саперові, на думку мого співрозмовника,потрібно, так би мовити, прораховувати дії противни-ка, навчитися думати, як він.

За розмовою не помітили, як «Урал» зупинивсянеподалік від залізничної колії на території вагон-

ного депо. За п’ять хвилин усе необхідне облад-нання привели до робочого стану. Хлопці надяга-ють обладунки — бронежилети й шоломи. Озбро-ївшись металошукачем і щупом, вони крок за кро-ком починають «моніторити» кожен метр визначе-ної ділянки.

Ось молодший сержант Шерегій зупинився й під-няв догори праву руку. Група завмерла. Причиноюстав предмет, який він помітив і який за діаметромсхожий на протитанкову міну ТМ. Зачепивши її га-ком, група обережно відходить на безпечну від-стань і ховається за укриття. Навколо нікого. Різкийривок і ТМ-62М з’являється на поверхні. Цього ра-зу обійшлося без вибуху. Знахідку оглядаютьта обережно завантажують у спеціально обладна-ний автомобіль.

Перекур. У розмові дізнаюся, що тільки два тижнітому Василь повернувся з відрядження в Калинівсь-кий арсенал. Результат його роботи — понад 700боєприпасів, які вдалося знайти й знешкодити.

— Порівняно з Балаклією то дрібниці, там мій осо-бистий рекорд — понад 2600 боєприпасів, які зне-шкодив за одне відрядження, — пригадує Василь.

Саперна вантажівка з небезпечним вантажемобережно рухається до кар’єру. Всі знахідки сапериліквідують методом підривання. Лише за два дні Ва-силь і хлопці з його групи розмінували та знешкоди-ли в районі АТО понад сотню вибухонебезпечнихпредметів та боєприпасів. Але це ще далеко не кі-нець. Хлопці розуміють, що роботи для них тут ви-стачить іще на десятки років.

Ярослав МЕЛЬНИЧУК

УПРОДОВЖ ДВОХ ДНІВ

САПЕРНА ГРУПА

ВАСИЛЯ ШЕРЕГІЯ

ЛІКВІДУВАЛА ПОНАД 100

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ

ПРЕДМЕТІВ,

ММооллооддшшиийй ссеерржжааннтт ВВаассиилльь ШШееррееггіійй

А ЙОГО ОСОБИСТИЙ РЕКОРД — 2600 БОЄПРИПАСІВ,

ЯКІ ВІН ЗНЕШКОДИВ ЗА ОДНЕ ВІДРЯДЖЕННЯ

««ССааппееррооввіі ннееооббххіідднноо,, ттаакк ббииммооввииттии,, ппррооррааххооввууввааттии ддііїїппррооттииввннииккаа,, ннааввччииттииссяяддууммааттии,, яякк ввіінн»»

Група інженерного забезпеченнямайора Романа Н. виконує завданняв АТО з 2014 року.

— Особливо напруженою була дру-га половина 2014 року, коли бойови-ків вигнали з багатьох міст і сіл Донба-су, — згадує майор Роман Н. — Ми то-ді виконували завдання в Мар’їнціта прилеглих селах. Найрізноманітні-ші вибухонебезпечні предмети булискрізь, де базувалися терористи, —на дорогах, в адмінбудівлях, на підпри-ємствах, у школах і дитсадках, підва-лах житлових будинків. Нашим хлоп-цям доводилося мати справу з про-мисловою вибухівкою із шахт, само-робними вибуховими пристроями й«товарами» російського військторгу,«люб’язно» доставленими гумконвоя-ми. Особливо небезпечними були та йдосі залишаються міни-пастки, радіо-керовані пристрої і міни-сюрпризи.Бойовики маскують останні навіть піддитячі іграшки, ручки та фломастери.

Підлеглі майора Романа Н. щоднявиїжджають на розмінування. Спочат-

ку лічили кожну знешкоджену міну.Та із часом стало важко підраховува-ти, адже з початку війни загальнакількість небезпечних предметів, якізнешкодила група, давно вже більшаза 10 000.

— До нас часто звертаються місцевіфермери, щоб ми перевірили й роз-мінували їхні сільськогосподарськіугіддя. Жителі сіл просять звільнитигороди, будинки від нерозірванихбоєприпасів.

Ворог переважно застосовує стан-дартні інженерні боєприпаси ра-дянського зразка. Проте останнім ча-сом, зокрема під Мар’їнкою, почализ’являтися й сучасніші протипіхотніфугасні міни натискувальної дії, такі,як ПМН-4.

— Їхніми жертвами часто стають ци-вільні жителі й навіть діти, адже мінаспрацьовує внаслідок невеликого на-тиску, — пояснює офіцер. — Усі ці мі-ни заборонено Оттавською конвен-цією, та Росії, як завжди, байдужедо міжнародних договорів.

Однак роботу інженерної групи бри-гади не обмежено знешкодженняммін. Особовий склад на спеціальнійтехніці створив цілу мережу траншей

і котлованів для бліндажів, завдякияким нашим піхотинцям значно без-печніше на своїх позиціях.

Олександр ОЛЕХНОВИЧ

«БОЙОВИКИ МАСКУЮТЬ МІНИ-СЮРПРИЗИ НАВІТЬ

ПІД ДИТЯЧІ ІГРАШКИ, РУЧКИ ТА ФЛОМАСТЕРИ»

6

3 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ РАКЕТНИХ ВІЙСЬК І АРТИЛЕРІЇ

Їх поділили на чотири підгрупи за родами: мінометна, са-мохідна й причіпна артилерія, а також реактивні системизалпового вогню. Змагалися в чотирьох номінаціях: так-тична, індивідуальна, спеціальна й спортивна. Зокремаучасники змагань виконували вогневі вправи зі штатно-го озброєння, долали смуги перешкод, здійснювали ева-куацію «поранених» із броньованої машини тощо. Крімтого, під час змагання було визначено найкращих ко-мандирів батареї, вогневого взводу — старшого офіце-ра батареї, взводу управління батареї, обчислювачата розвідника (далекомірника). Артилеристи показализлагоджені дії в складі батареї, майстерність вогневогоураження противника та вміле маневрування озброєн-ням і військовою технікою.

…На полігоні йшов дощ. Долинув гуркіт мотора: повзузлісся швидко рухалася вантажівка з гарматою Д-30на причепі. Відповідно до задуму змагань мотопіхотнабригада противника після невдалого наступу перейшлав оборону. Батареї Д-30 мають підтримати наші піхотніпідрозділи, що зараз контратакують. На розгортання ба-тареї відведено три хвилини. За цей короткий час потріб-но відчепити гармату, розвести станини, забити сошни-ки, вивантажити боєкомплект, «прив’язатися» до місце-вості, отримати цілевказання, здійснити розрахунки йуразити ціль.

Дійство розгортається дуже швидко: поки одні бійці ви-вантажують ящики з пострілами, інші готують гарматудо бою. Завдяки планшету з обчислювальними програ-мами час на розрахунок даних займає лічені секунди. Чу-ти команду офіцера «Заряджай!». Звучать дані длястрільби. Снаряд, заряд, гільза…

Невдовзі лунає команда «Постріл!».Ледь помітний спалах, дим, звуковий удар по вухах…

Через деякий час долинає звук розриву. «Ціль ураже-но!» — доповідає спостерігач.

Тепер можна відкривати вогонь з усіх гармат. Батарея

готується до залпу, і знову відбуваються майже синхрон-ні постріли, розкоти грому, відлуння розривів…

На іншій ділянці учасники змагань виборювали пер-шість у спортивній номінації на смузі перешкод. Тут оці-нюють спроможність і вміння особового складу витриму-вати фізичні навантаження. Адже не секрет, що роботаартилериста одна з найважчих. Наприклад, осколко-во-фугасний снаряд 122 мм важить 21,6 кг, і коли арти-лерія працює, то навіть фізично сильний чоловічий орга-нізм виснажується досить швидко. Піт, біль у натрудже-них м’язах, тремтячі руки, але артилеристи знають, що пі-хота чекає на підтримку, тож, попри втому та напружен-ня, вони працюють.

Одна з вправ на смузі перешкод — евакуація «поране-ного» з броньованої машини. За допомогою стропи май-же нерухоме тіло бійці виймають через люк, укладаютьна ноші. Забирають автомат пораненого та шоломі швидко несуть до фінішу.

Захеканий і спітнілий солдат Андрій, ветеран АТО, роз-повідає: «Тут усе майже як у бою, але по нас не стріляють.А так на фронті все доводилося робити: і бігати, і поране-них евакуйовувати».

Не менш динамічним був конкурс «кочівних гармат».Саме цей вид вогню найбільше дошкуляє противниковіна війні.

Установка РСЗВ БМ-21 «Град» вискакує з лісосмуги,ось вона завмерла, брезентовий чохол за лічені секундизнято. Напрямні швидко наводять на визначені координа-ти. Із цього розрахунку брав участь в АТО лише коман-дир, Віктор. Тож його слово — закон.

Один із офіцерів батареї «Градів» розповів: «Ми жод-ного разу нікому не доповідали, з якої вогневої позиціїпрацюватимемо. Мене цікавило тільки місце та характерцілі. На позицію висувався наш розвідник, який давав да-ні, опісля відпрацьовували ми — інколи однією установ-кою, інколи батареєю».

У цій батареї, до речі, за роки війни не було жодного за-гиблого, бо завжди вчасно залишали позиції. Росіяни во-ювати вміють, і недооцінювати їх — велика помилка. Цейвсеармійський конкурс артилеристів якраз і мав своїм за-вданням обмін досвідом і відпрацювання тактики й нави-чок бойової роботи.

Офіцер Управління ракетних військ та артилерії, одиніз керівників змагань Олександр, підбиваючи підсумки, за-значив: «Батареї, учасники конкурсу, показали дуже висо-кі результати. Більшість особового складу дуже досвідче-на в артилерійському мистецтві, адже воювала в районіАТО. Це особливо було помітно в змаганнях із тактики».

Кращі батареї у своїх номінаціях отримають грошо-ву премію — 150 тис. грн. Окрім цього, передбачено йіндивідуальні заохочення для найкращих фахівців.

Олександр ШУЛЬМАНP.S. Коли верстався номер стало відомо, що за під-

сумками конкурсу на найкращу артилерійську батареюЗбройних Сил України, переможцями визначені: у номі-нації «Мінометна батарея» — батарея 30-ї бригади; у но-мінації «Артилерійська причепна батарея» — батарея26-ї артбригади; у номінації «Гаубична самохідна бата-рея» — батарея 26-ї артбригади; у номінації «Реактивнабатарея» — батарея 81- ї аеромобільної бригади.

180 СЕКУНД — НА РОЗГОРТАННЯ

ГАРМАТИ ТА ПЕРШИЙ ПОСТРІЛ

РРооззггооррттаанннняя ггааррммааттии ДД��3300 ннаа ввооггннееввіійй ппооззииццііїї РРооззррааххуунноокк ууссттааннооввккии ББММ��2211 ««ГГрраадд»» ггооттууєєттььссяя ддоо ззааллппуу

РРооббооттаа ааррттииллееррииссттаа ооддннаа зз ннааййвваажжччиихх.. ННааппррииккллаадд,,ооссккооллккооввоо��ффууггаасснниийй ссннаарряядд112222 мммм вваажжииттьь 2211,,66 ккгг,, іі ккооллииааррттииллееррііяя ппррааццююєє,, ттоо ннааввііттььффііззииччнноо ссииллььнниийй ччооллооввііччииййооррггааннііззмм ввииссннаажжууєєттььссяяддооссииттьь шшввииддккоо

НА ПОЛІГОНІ «ДІВИЧКИ», ЩО НА КИЇВЩИНІ, ВІДБУВСЯ КОНКУРС НА НАЙКРАЩУ АРТИЛЕРІЙСЬКУ БАТАРЕЮ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Козацька артилерія була однією з неба-гатьох родів військ, що мала постійніформи організації та фінансування якпід час війни, так і в мирний час.

Вона сформувалася в окрему органі-заційну структуру в перші роки ви-звольної війни під проводом БогданаХмельницького. Найславетнішою сто-рінкою в її історії стала облога Збара-жа влітку 1649 року. За свідченнямисучасників, українська артилерія налі-чувала 144 гармати. Козацькі гарматисистематично обстрілювали польсь-кий табір. Як згадували очевидці, однеядро вбивало часом по 10 солдатів.

Завдяки нищівному вогню всі спробипрориву поляків було відбито. Як відо-мо, наслідком битви стала Зборівськамирна угода.

Артилерія збройних сил державнихформувань України в 1917–1921 рокахуспадкувала організацію, озброєння йтактику бойових дій російської армії.Цьому сприяли такі обставини: по-пер-ше, українізовані гарматні бригади, пол-ки та дивізіони Центральної Ради ство-рювалися на базі гарматних частин ро-сійської армії; по-друге, на службу в ук-раїнське військо прийшли та очолилиоргани управління артилерії, гарматні

частини десятки фахових генераліві сотні старших офіцерів із російськоїармії. Серед перших українізованих ар-тилерійських частин були три гарматнібригади 1-го Українського корпусу ге-нерала Павла Скоропадського. Однакукраїнізовані гарматні полки та бригадив умовах розпаду російської армії ви-явилися неспроможними зберігати боє-здатність, причиною чого була такожнадмірна політизація війська, особливобільшовицька агітація.

На другому етапі творення власноговійська формувалися невеликі підроз-діли — батареї й дивізіони, що закла-

дали основу української артилерії арміїУНР. Організацію та озброєння ар-мійської артилерії армії Української дер-жави було підпорядковано безпосеред-ньо головному інспекторові артилеріїгенералу Сергію Дельвігу. До її складувходили дві бригади армійської артиле-рії та окремий протиповітряний гармат-ний полк.

Під час воєнних операцій 1918–1919років українську артилерію, попри її не-численність, завдяки маневруванню си-лами успішно застосовували в оборон-них боях.

Інф. «НА»

ТИТУЛ «БОГА ВІЙНИ» АРТИЛЕРІЯ ЗДОБУЛА ЩЕ В XVI–XVII СТОЛІТТЯХ,ЧОМУ ДУЖЕ ПОСПРИЯЛИ Й ЗАПОРОЗЬКІ КОЗАКИ

Початок на 1-й стор.

#44 {5524} 2 ЛИСТОПАДА, 2017 7

ОВТ

Міномети залишаються впливовим артилерійськимзасобом вогневої підтримки сухопутних підрозділівтактичної ланки під час бойових дій. Висока точ-ність, дальність і скорострільність стрільби, можли-вість ведення відносно скритного вогню та мобіль-ність робить їх вкрай важливими і незаміннимина полі бою. Спираючись на бойовий досвід засто-сування мінометів у районі АТО, вітчизняні конст-руктори пропонують нові технічні рішення та спо-соби використання цього виду артилерійськогоозброєння

Нещодавно представлений під час міжнародноївиставки «Зброя та безпека-2017» новітній мобільниймінометний комплекс UKR-MMС, розроблений на ДП«Укроборонсервіс», може розглядатися як ефектив-ний високоточний засіб вогневої підтримки наших мо-топіхотних підрозділів рівня рота-батальйон самев позиційному протистоянні, характерному для гібрид-ної війни, яку веде Російська Федерація на українсь-кому Донбасі.

— UKR-MMС — це автоматизований мобільний мі-нометний комплекс, здатний виявляти та вражати різ-ні за характером і типом цілі за мінімальний час. Длязайняття позиції, розгортання з похідного положенняу бойове та підготовки до першого пострілу екіпажузнадобиться менше однієї хвилини. Час переведенняз бойового положення в похідне — 25 секунд. Тобтодля ураження 1–2 цілей знадобиться 3–5 хвилин, —розповів заступник директора ДепартаментуДП «Укроборонсервіс» Сергій Пролубщиков. — Цьогоцілком достатньо, щоб виконати бойове завданнята залишити вогневу позицію до того моменту, як їївиявлять засоби контрбатарейної боротьби противни-ка та завдадуть удару у відповідь.

Основними елементами мобільного мінометногокомплексу (ММК) є система управління вогнем, апа-ратура управління, механізм приведення в бойовеположення і наведення з опорною плитою, до якої ін-тегрований ствол 120 мм вітчизняного мінометаМ120–15 «Молот» або радянського 2Б11. Усі зазна-чені елементи розташовуються на шасі легкого так-тичного бронеавтомобіля БАРС-8. БоєкомплектММК (60 пострілів) укладається з обох боків кунгаавтомобіля (по 30 пострілів з кожного боку). Транс-портується міномет у горизонтальному положенні,а в бойове приводиться за допомогою пневматичноїсистеми, яка відводить мінометний ствол назад

та встановлює його вертикально. Сам механізм при-ведення в бойове положення, наведення та опорнуплиту виготовляє відома іспанська компанія, виро-бами якої користуються і в арміях країн НАТО.

Важливо, що ММК спроможний виконуватибойові завдання як автономно, так і у складі міно-метної батареї. Цей мінометний комплекс може ви-являти цілі й самостійно. Для цього ММК комплек-тується системою передового спостереження (ла-зерним далекоміром та модулем зв’язку), яка ви-являє й ідентифікує цілі та по цифрових каналахзв’язку передає дані про них на пункт управління(якщо ММК діє у складі батареї) або безпосеред-ньо на мінометний комплекс.

ММК оснащено повністю комп’ютеризованою систе-мою управління вогнем, яка забезпечує високу точністьстрільби. Весь пов’язаний із цим процес відбуваєтьсяв автоматичному режимі. Зокрема здійснюється топог-рафічне прив’язування мінометної системи, отримують-ся та обробляються дані про цілі, визначаються їхні ко-

ординати й наносяться на електронну карту, робитьсярозрахунок установок для стрільби, наведення стволаміномета на ціль, відновлення його наведення після по-стрілу та коригування вогню. Мінометний комплекс до-зволяє вести вогонь штатними боєприпасами на даль-ність від 450 до 7200 метрів. Скорострільність, яку можезабезпечити навчений розрахунок, — 12 пострілівна хвилину. Екіпаж ММК становлять три особи — ко-мандир комплексу, навідник-заряджаючий та водій.

Виробник сподівається, що в майбутньому ММКзможуть підсилити підрозділи Сухопутних військ, Ви-сокомобільних десантних військ та Сил спеціальнихоперацій ЗС України.

ММК вже успішно пройшов попередні випробуваннята незабаром буде представлений до визначальних ві-домчих випробувань, які й вирішать його подальшу долю.

Андрій ЛИСЕНКО

НОВОМУ МІНОМЕТНОМУКОМПЛЕКСУ, ЩОБВІДСТРІЛЯТИСЯ, ПОТРІБНОМЕНШЕ 5 ХВИЛИНДЛЯ ЗАЙНЯТТЯ ПОЗИЦІЇ, РОЗГОРТАННЯ З ПОХІДНОГО ПОЛОЖЕННЯУ БОЙОВЕ ТА ПІДГОТОВКИ ДО ПЕРШОГО ПОСТРІЛУ ЕКІПАЖУЗНАДОБИТЬСЯ МЕНШЕ ОДНІЄЇ ХВИЛИНИ. ЧАС ПЕРЕВЕДЕННЯЗ БОЙОВОГО ПОЛОЖЕННЯ В ПОХІДНЕ — 25 СЕКУНД. ТОБТО ДЛЯУРАЖЕННЯ 1–2 ЦІЛЕЙ ЗНАДОБИТЬСЯ 3–5 ХВИЛИН

ННооввііттнніійй ввііттччииззнняянниийй ммооббііллььнниийй ммііннооммееттнниийй ккооммппллеекксс UUKKRR��MMMMСС ннаа шшаассіі ббррооннееааввттооммооббіілляя ББААРРСС��88

ММііннооммееттнниийй ккооммппллееккссддооззввоолляяєє ввеессттии ввооггооннььшшттааттннииммии ббооєєппррииппаассааммии ннаа ддааллььннііссттьь ввіідд 445500 ддоо 77220000ммееттрріівв.. ССккооррооссттррііллььннііссттьь,, яяккуу ммоожжее ззааббееззппееччииттииннааввччеенниийй ррооззррааххуунноокк,, —— 1122 ппооссттрріілліівв ннаа ххввииллииннуу.. ЕЕккііппаажжММММКК ссттааннооввлляяттьь ттррии ооссооббии ——ккооммааннддиирр ккооммппллееккссуу,,ннааввіідднниикк��ззаарряядднниикк ттаа ввооддіійй

На цьогорічній міжнародній виставці«Зброя та безпека» ПАТ «Завод «Кузняна Рибальському» серед іншого проде-монструвало багатоцільовий автомати-зований артилерійський комплекс«Рій». До його складу входять радіоло-каційна та оптико-електронна системивиявлення, наведення та супроводжен-ня цілей, система управління вогнемта безпосередньо 30-мм шестистволь-на автоматична артилерійська установ-ка (аналог радянської корабельноїартустановки АК-306), виробництво якоїпланують організувати на підприємстві.

Від самого початку артилерійськаустановка була виключно корабельною,тому її застосовували лише для уражен-ня надводних сил противника. Проте,за словами заступника генеральногодиректора підприємства з розвиткута спецтехніки Сергія Медвідя, завдякивстановленню нових вітчизняних радіо-локаційної та оптико-електронної сис-тем виявлення, наведення та супровод-ження цілей значно розширено можли-вості її використання. Так, комплекс«Рій» спроможний виявляти живу силупротивника на відстані до 3000 м, бро-нетехніку — до 6000 м і навіть невеликіза розміром повітряні цілі типу БПЛА,

або КР на відстані до 7000 м. Пошук, за-хоплення та супроводження цілей здійс-нюється в автоматичному або ручномурежимах за параметрами, встановлени-ми за допомогою радіолокаційної та оп-тико-електронної систем.

Отже, вітчизняний артилерійськийкомплекс «Рій» став насправді універ-

сальним, і тепер його з однаковоюефективністю можна застосовуватидля ураження як надводних, так і назем-них та повітряних цілей на відстанідо 4000 м. Скорострільність артиле-рійської установки становить 800–1000пострілів на хвилину.

Андрій ЛИСЕНКО

КОРАБЕЛЬНА АРТУСТАНОВКА СТАЛА УНІВЕРСАЛЬНОЮ

ААррттииллееррііййссььккиийй ккооммппллеекксс ««РРіійй»»

Основні тактико-технічні характеристики мобільногомінометного комплексу UKR-MMС на шасі

бронеавтомобіля «Барс-8»

Час готовності до стрільбиз похідного положення, с

35

Час переведення з бойовогоположення в похідне, с

25

Час відновлення наведення післяпострілу, с

8

Штатні 120-мм міномети М120-15 «Молот» (або 2Б11)

Дальність стрільби, м 450–7200

Скорострільність,пострілів/хвилину

12

Боєкомплект, пострілів 60

Горизонтальні кути наведення,градуси

від -60 до +60

Вертикальні кути наведення,градуси

від +45 до +80

Шасі БАРС-8

Колісна формула 4х4

Максимальна швидкість по шосе,км/год.

110

Запас ходу (під час руху по шосе), км до 1000

Дорожній просвіт, мм 280

Потужність двигуна, к.с 350

Озброєнняповоротна турель з

можливістю встановленнякулемета 7,62мм/12,7мм

Рівень балістичного захистуПЗСА-4 (за ДСТУ-3975-

2000), STANAG 4569 Level 2

Екіпаж, осіб 3

8

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОВТ

За рівнем пасивного (броньовий) і активного(динамічний) захисту нині танк перевершуєна полі бою будь-які інші види бронетехніки.Окрім того, танк здатний самостійно активнопереміщуватися в бою і за його межами, і длянього доступна місцевість практично будь-якого характеру, окрім високогір’я з різкимперепадом висот та глибоко заболочених ді-лянок місцевості. А головне — завдяки своїйпотужній 125-мм гарматі із широкою номен-клатурою штатних боєприпасів, включаючикеровані ракети та снаряди, він є практично«королем» поля бою серед інших панцерни-ків. Поєднання всіх цих властивостей в однійбойовій машині є «ексклюзивними» бойови-ми якостями саме танка

І зовсім не випадково наші бійці в районі про-ведення антитерористичної операції дали своїмтанкам досить красномовну неформальну назву«ведмедики» — із натяком на те, що вони маютьбойові якості, притаманні у природі саме цьомухижаку…

Але, як свідчить та ж практика АТО, все ж та-ки танк не є такою собі «панацеєю» або «універ-сальним засобом» на полі бою. Тим більше тоді,коли бойові дії ведуться в так званих особливихумовах, зокрема в місті або на урбанізованій міс-цевості, із суцільною промислово-житловою за-будовою, що, до речі, досить характерно дляДонбасу, де чимало великих промислово-адмі-ністративних агломерацій. А ця проблема длябудь-якого сучасного війська стає дедалі акту-альнішою (за оцінками ООН, у найближчі 5–6 ро-ків понад 60% усього людства проживатимутьсаме в умовах міста).

За період АТО українська армія отримала до-статньо вагомий досвід ведення бойових дій са-ме в урбанізованій місцевості, зокрема й із за-стосуванням танків. Найвідомішими прикладамиє бої на околицях Донецька та Луганська, оборо-на міжнародних аеропортів, розташованих у цих

містах, бої в районі міст Дебальцеве, Лисичанські Сєверодонецьк. До того ж на сьогодні такогороду досвід у ЗС України є доволі затребуваним,адже бойові дії з перемінними напруженнямта інтенсивністю сьогодні продовжуютьсяі на околицях Донецька та Горлівки, і в районіАвдіївки та Докучаєвська. Звісно, сьогодні танки,згідно з положеннями раніше досягнутих так зва-них Мінських домовленостей, українська арміяне застосовує (вони відведені на встановлені від-стані від переднього краю і постійно перебува-ють у визначених місцях під наглядом СМОБСЄ). Але це зовсім не означає, що не потріб-но бути постійно готовими до їхнього поверненняза потреби на передній край, зокрема й в урбані-зовану місцевість.

У зв’язку з цим варто зазначити, що сучаснітанки за їхніх безумовних переваг не повною мі-рою підходять саме для вуличних боїв. Аджеважкому (масою до 45 тонн) танку з його довгоюі потужною гарматою дуже важко маневруватив щільній міській забудові на порівняно вузькихвулицях. Через це неабияк погіршуються захиснівластивості танка (значно обмежуються секториспостереження, що дозволяє противнику в ходібою суттєво наближатися для ураження танка,аби гарантовано вивести його з ладу обстріломзблизька). Також нівелюються вогневі перевагитанка (далекобійність та потужність танкової гар-мати втрачають своє значення у місті в порівнян-ні із відкритою місцевістю). У місті він може за-безпечити ураження противника лише на відста-ні прямої видимості екіпажу танка, що обмежена

навколишніми будівлями та об’єктами міськоїінфраструктури. До того ж наявність багатопо-верхових будинків дозволяє противнику вестивогонь згори по найменш захищеній верхній про-екції танка, причому зблизька, тож він стає від-мінною для ураження навіть легкими протитанко-вими засобами (ПТЗ) ціллю. Все це разом ро-бить сучасний стандартний танк навіть останньо-го покоління не найкращим засобом веденнябойових дій в умовах міста.

Утім варто розуміти, що в міській забудовіпіхоті все одно просто життєво необхідний по-тужний і добре захищений штурмовий засіб. Безтакої машини будь-які наступальні, штурмові діїмайже приречені перетворитися на криваву бій-ню, бо в такому разі міські квартали, як і сильнопересічена місцевість, стають потужними укріп-районами. З таких піхоті самотужки майже не-можливо вибити противника навіть тоді, колив нього є тільки піхотне озброєння. Потрібний по-тужний вогневий засіб, який би пересувався ра-зом із піхотою, безпосередньо в її бойових по-рядках, надаючи їй вогневу підтримку. Особливотоді, коли противник затято обороняється або йнавіть контратакує. В цьому сенсі танкова гарма-та вправно знищує укріплені вогневі точки воро-га і його живу силу, яка засіла в навколишніх бу-динках та підвалах. Хоча, звісно, не на тих від-станях, які були би для неї «робочими» та опти-мальними на відкритій місцевості.

Усе вищезазначене вже давно зрозумілив тих країнах, де регулярному війську довелосятією чи іншою мірою вести бойові дії в міськихкварталах, зокрема й у ході асиметричнихта гібридних війн. Тож після тривалих суперечокта роздумів у переважній більшості таких армійрозпочали адаптацію вже наявних у них моде-лей танків та методів їхнього застосуваннядо умов ведення бою в містах та селищах (такаробота ведеться у США, Німеччині, Ізраїлі, РФта інших країнах).

Костянтин МАШОВЕЦЬ

БРОНЬОВАНИХ «КОРОЛІВ»АДАПТУЮТЬ ДО ШИРОКОГО ЗАСТОСУВАННЯ

У БАГАТЬОХ АРМІЯХ ТАНКИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ НАЙЕФЕКТИВНІШИМ ШТУРМОВИМЗАСОБОМ НА ПОЛІ БОЮ НАВІТЬ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ У МІСТІ

АМЕРИКАНСЬКИЙ ТАНКОВИЙ НАБІР

«ДЛЯ ВИЖИВАННЯ В МІСТІ»Роботи з модернізації танків до рівня «міських» стартували у США вже після початку війнив Афганістані, але дослідні екземпляри готових систем з’явилися тільки на початку бойовихдій в Іраку. Набір додаткового обладнання для танків M1A1 і M1A2 Abrams отримав назвуTUSK: Tank Urban Survival Kit («Танковий набір для виживання в місті»). Підрядником було об-рано компанію General Dynamics Land Systems. Контракт передбачав постачання 505 набо-рів загальною вартістю 45 мільйонів доларів.

До комплекту TUSK увійшли елементи, що різко підвищили рівень захисту бортів і кормитанка. При цьому борти корпусу й башти танків Abrams майже по всій довжині закривають-ся навісними панелями з установленими на них блоками динамічного захисту ARAT-2, а кор-ма — протикумулятивною решіткою.

Для поліпшення протимінного захисту танка американські фахівці вирішили встановити підйого днищем додаткові панелі рознесеної комбінованої броні. Цікаво, що всі елементи підви-щення захисту, які входять до комплекту TUSK, можуть бути встановлені безпосередньона танк в умовах військової майстерні або й силами самого екіпажу. А це дозволяє проводи-ти такий «апгрейд» досить швидко, навіть в польових умовах.

Після установки TUSK на танки M1A1 і M1A2 суттєво зріс бойовий потенціал їхнього штат-ного озброєння, в першу чергу в плані захисту екіпажу при його застосуванні від ураженнязі стрілецької зброї. Приміром, заряджаючого під час стрільби з кулеметів захищає новийметалевий щиток зі спеціальним приладом спостереження за навколишньою обстановкою.Своєю чергою стандартну кулеметну турель над люком командира в комплекті TUSK заміне-но повноцінним бойовим модулем із дистанційним управлінням.

В американському комплекті також передбачено окремий канал зв’язку екіпажу з піхотни-ми підрозділами, які діють спільно з танком, — спеціальний польовий телефон.

УУ ммііссттіі ттааннкк ммоожжее ззааббееззппееччииттииуурраажжеенннняя ппррооттииввннииккаа ллиишшееннаа ввііддссттаанніі ппрряяммооїї ввииддииммооссттііссввооггоо ееккііппаажжуу

«МІСЬКИЙ» ТАНК — РОСІЙСЬКА ВЕРСІЯ

Росія 2016 року представила на виставці KADEX у Казахстані глибоко модернізований ОБТ ти-пу Т-72, оснащений спеціальним комплексом засобів для ведення бойових дій у міських умовахна основі досвіду боїв у Сирії.

Танк обладнано оптико-електронною автоматизованою системою встановлення «маскуючихзавіс». До цього ж комплекту входять спеціальні решітчасті екрани, які встановлюються над мо-торним відсіком танка, а також захищають корму і частину корпусу башти панцерника, переду-сім — з бокових та тилових ракурсів. «Родзинкою» російського «міського» танка стала спеці-альна апаратура пригнічення радіокерованих вибухових пристроїв РП-377. Вона забезпечуєблокування каналів управління в широкому частотному діапазоні, також і на мінах та радіоке-рованих фугасах.

У новому російському «міському» танку також передбачений захист штатної зенітно-кулемет-ної установки за допомогою спеціальної броньованої кабіни, яка встановлюється на середньо-му погоні командирського люка.

Для застосування в міських умовах на російський танк також встановлюється спеціальний за-сіб розчищення завалів і барикад та подолання руїн у вигляді бульдозерного відвалу, якийдо того ж дозволяє танку за потреби вирити собі окоп, капонір навіть у щільному й кам’янисто-му ґрунті міста. Крім того, на новий «міський» російський танк встановлюються гусениці з па-ралельним шарніром, на які також можуть надягатися похідні «черевики» для кращого пересу-вання по асфальту.

На думку фахівців, нові російські модернізовані спеціально для міста танки типу Т-72 або Т-90можуть з’явитися на Донбасі для «воєнного випробування» у складі НЗФ.

ТТ��7722 ммооддееррннііззоовваанниийй ддлляя ббооюю уу ммііссттіі

ААммееррииккааннссььккиийй ««ААббррааммсс»» зз ммііссььккиимм ккооммппллееккттоомм TTUUSSKK

#44 {5524} 2 ЛИСТОПАДА, 2017 9

РЕЧОВЕ МАЙНО

У Головному управлінні розвитку та супроводжен-ня матеріального забезпечення Збройних СилУкраїни завершено роботу над створенням прото-типу нових костюмів для танкістів та військово-службовців — членів екіпажів інших бойових ма-шин, які є на озброєнні нашого війська. Про те,яким буде новий костюм, про його властивостіта коли він почне надходити у війська, ми розмов-ляли з начальником управління розвитку речовогомайна — заступником начальника Головногоуправління розвитку та супроводження матеріаль-ного забезпечення ЗС України (ГУ РСМЗ ЗС Украї-ни) підполковником Євгеном Єлькіним та офіцера-ми Головного управління — начальником відділурозробки спеціального та захисного спорядженняуправління розвитку речового майна підполковни-ком Віталієм Романченком і старшим офіцеромвідділу розробки спеціального та захисного спо-рядження управління розвитку речового майна під-полковником Вадимом Біланом

Євген Єлькін:— Відповідно до норми № 10 «Забезпечення

спецодягом військовослужбовців екіпажів бойовихмашин і військовослужбовців ремонтних частинЗбройних Сил України» наказу Міністерства оборо-ни України № 232 від 29.04.2016 року військовослуж-бовцям до видачі належить костюм спеціальний,призначений для використання в ході повсякденноїдіяльності та під час занять, навчань, обслуговуван-ня та ремонту озброєння та військової техніки. Робо-ту над створенням нового повсякденного костюмудля військовослужбовців екіпажів бойових машинми розпочали ще у квітні поточного року. На тепе-рішній час основний масив роботи зі створення мо-делі цього одягу виконано.

— На сторінці управління в соцмережі Facebookвикладено відео про те, як відбувалося тестуваннякомбінезона для танкістів, який має вогнетривківластивості. Йдеться про цей костюм чи про ін-ший?

Віталій Романченко:— Так, таке відео є, і робота над створенням костю-

ма з вогнетривкими властивостями триває. Але екіпа-жам бойових машин потрібні не лише бойові костюмиз відповідними якостями тканини, а й ті, в яких у повсяк-денному житті зручно експлуатувати техніку, займатися

обслуговуванням та ремонтом озброєння і бойовихмашин. Саме про такий костюм для повсякденного ви-користання і йдеться.

— А хто працював над створенням нового спец-костюма танкістів, і чи дослухалися вони до поба-жань самих танкістів?

Віталій Романченко:— Із самого початку роботи над розробленням цьо-

го костюма фахівцями управління розвитку речовогомайна було проведено вивчення наявних аналогів, зі-брано і проаналізовано побажання військовослужбов-ців — безпосередніх користувачів. Можу сказати, що,приміром, Герой України Євген Межевікін також бравактивну участь у створенні цього одягу, і його порадирозробникам були дуже корисні. Після такої підготовчої

роботи нами було проведено зустрічі з виробниками,представниками підприємств легкої промисловості що-до виготовлення декількох костюмів з метою вивченняїхніх ергономічних характеристик, обрано відповіднийматеріал для пошиття.

— А що це за матеріал?Вадим Білан:— Він має нафто-, оливо-, водовідштовхувальні

властивості, в структурі тканини — антистатична нитка.Тканина має чудові показники повітропроникності і вод-ночас високі показники розривних навантажень.

— А які особливості самого костюма?Вадим Білан:— Костюм вільного крою з капюшоном. В його кон-

струкції передбачена евакуаційна петля для швидкоїевакуації поранених військовослужбовців із бойовихмашин. Також він має комір-стійку, дві нарукавні та двінагрудні кишені, а також кишені, що розташовані на пе-редній площині брюк для розміщення магазинів длязброї або відповідного інструменту. Для комфортувійськовослужбовців передбачено передню застібку-блискавку з двома бігунками та задній клапан з поси-люючою накладкою. Гама кольорів тканини костюма —чорний, темна олива та койот.

— А в яку суму обійдеться державі придбаннятакого костюма?

Євген Єлькін:— Орієнтовна вартість такого одягу становить

2100–2300 гривень.— До прийняття на озброєння ці вироби мають

пройти відповідні тестування у військах. На колизаплановані військово-дослідні випробування?

Євген Єлькін:— Вони відбудуться найближчим часом. Терміни

проведення випробувань — два-три місяці. Після їхньо-го завершення буде проведена відповідна робота що-до виявлених недоліків та їхнього усунення, потім кос-тюм закуплять для потреб Збройних Сил України.

— Дякую за розмову.Бесіду вів Іван СТУПАК

У ГАРДЕРОБІ ТАНКІСТІВОЧІКУЄТЬСЯ ОБНОВА

ННооввиийй ссппееццккооссттююмм ттааннккііссттііввммааєє ннааффттоо��,, ооллииввоо��,,ввооддооввііддшшттооввххууввааллььннііввллаассттииввооссттіі,, вв ссттррууккттууррііттккааннииннии —— ааннттииссттааттииччннаа ннииттккаа

ВВ ккооннссттррууккццііїї ккооссттююммаа ппееррееддббааччееннаа ссппееццііааллььннааппееттлляя ддлляя шшввииддккооїї ееввааккууааццііїї ппооррааннееннооггооввііййссььккооввооссллуужжббооввццяя іізз ббооййооввооїї ммаашшииннии

ЗЗааггааллььнниийй ввиигглляядд ннооввооггоо ккооссттююммаа

ДДлляя ззррууччннооссттіі вв ккооррииссттуувваанннніі шшттааннии ммааююттьь шшииррооккііппооллии,, яяккіі ммоожжннаа ззввууззииттии ззаа ддооппооммооггооюю ззаассттііббккии��ббллииссккааввккии

В арміях провідних країн світуекіпажі БМП, БТР, танків, САУта інших бойових машин відвпливу підвищених температурі полум’я захищають спеціальнікомбінезони. Вони виготовля-ються з негорючої метаарамід-ної тканини, яка є самогасною,що забезпечує захист від важ-ких опіків.

Зазвичай такі костюми підвпливом підвищених темпера-тур стають щільнішими і утво-рюють обвуглену, але міцну по-верхню, яка продовжує забез-печувати відмінну термічну ізо-ляцію шкіри. Тканина не пла-виться і не утворює патьоків,

має низьку теплопровідністьі стабільну антистатику.

Одним із кращих комбінезоніву світі вважається спеціальнийтанковий костюм для танкістіву Збройних силах США, якийназивється Nomex. Він повніс-тю створений з негорючої тка-нини і має 9 кишень на блис-кавці: по дві з клапаном-входомна грудях і на поясі, по дві гори-зонтальні кишені в районі коліні гомілки, а також накладну ки-шеню на лівому рукаві. Комбі-незон також має відкладнийкомір, який закривається до-датковим коміром на липучці.На спині, під липучкою, розта-

шована евакуаційна стропа,прошита навколо рукавів.

По якості з комбінезоном длятанкістів армії США може зрів-нятися вогнестійкий комбіне-зон армії Франції KERMEL,який забезпечує танкістудо 10 додаткових секунд підчас евакуації з палаючої бойо-вої машини.

Комбінезон танкіста Бундес-веру також створений із щіль-ної вогнестійкої бавовни. Йоготканина повністю теплоізольо-вана, надає можливість вільнорухатися військовику на від-критій місцевості у будь-якупору року.

СПЕЦКОМБІНЕЗОНИ ДЛЯ ЕКІПАЖІВБРОНЕМАШИН ІНОЗЕМНИХ АРМІЙ

10

ЗАХИСНИК

Незадовго до початку гарячих подійна Донбасі Віктора Скатерного призначиликомандиром розвідувального підрозділу.Згодом у складі батальйонної тактичноїгрупи 72-ї бригади відправили на СхідУкраїни. Кількатижневе, як тоді здавалося,відрядження затяглося на кілька років

Мисливці за «Градами»Влітку 2014-го Віктору Скатерному і його

розвідникам довелося виконувати багато різ-них завдань, серед яких перекриття бойови-кам доступу до кордону, супровід колон тощо.Саме тоді Російська Федерація вдаласядо тактики обстрілів українських підрозділівреактивними системами залпового вогню. Во-ни здебільшого велися з території РФ, тож во-гонь у відповідь міг спровокувати повномасш-табну війну. Втім російські підрозділи РСЗВнеодноразово перетинали кордон і обстрілю-вали наші війська вже з території України.

Пошук таких мобільних вогневих груп про-тивника і вів підрозділ «Ската».

— Одного разу в середині липня ми виїхалина патрулювання в район населеного пунктуПобєда, — згадує офіцер. — Усю ніч нашагрупа на мінімальній швидкості і без світлакурсувала вздовж кордону. Зрештою таки ви-явили ворожі «Гради». Бойові машини тільки-но розгорнулися в бойовий порядок і готува-лися до залпу.

Раптовий вогонь із озброєння БТРата «зушки» по противнику наполохав ворога.Залп росіяни таки здійснили, та він уже не бувприцільним. Як згодом з’ясувалося, жоднаіз випущених по розташуванню бригади ракетне завдала шкоди. А от одну із ворожих ма-шин БМ-21 «Град» розвідники таки знищили,ще одну підпалили.

Тієї ночі групі «Ската» вдалось уникнутивтрат. Під час бою з російськими спецпризначен-цями, які прикривали машини із реактивнимисистемами, лише один із бійців зазнав осколко-вого поранення, ще двоє отримали контузії.

Вранці, прибувши на місце злочину російсь-ких військових, українські бійці знайшли чи-мало цікавих речей, покинутих «нічними візи-терами» — зокрема й документи одного з ро-сійських курсантів-артилеристів. Крім того,на землі залишились сліди згарища і коліяна ґрунті від евакуації спаленого «Града».

Після кількох таких «полювань» на російсь-кі «Гради» до майора Скатерного підійшовмісцевий і запропонував офіцеру 3 млн гри-вень, щоб у визначений день його група не ви-їхала на патрулювання місцевості.

Про щедру пропозицію «активіста» Скатер-ний доповів комбригу. Уважно вислухавшипідлеглого, він наказав найближчим часом ні-де не «світитися» й узагалі нікуди не їздитибез охорони... А вже наступного дня на мікро-автобус, в якому їхав ротний, напала групабойовиків. Та фортуна була прихильною до ко-мандира і його підопічних. Незначне поранен-ня отримав тільки кулеметник Костянтин.

— Я ніколи не кидав на двері авто бронежи-лет, — згадує офіцер. — А тоді вийшло якось ма-шинально. Згодом я виявив у ньому три кулі…

Підступний «брат»Загалом патрулювання, які проводили наші

розвідники вздовж українсько-російськогокордону, були насичені подіями. Одна з нихособливо цікава.

…У липні 2014 року на КПВВ «Успенка» від-бувся обмін військовополоненими. Після офі-ційної процедури наші військовослужбовці сі-ли в автобуси і рушили додому. Але й тутне обійшлося без традиційних російських під-ступів! Дорогою колона потрапила в засідку,влаштовану російськими спецпризначенцями.

— Того дня ми вели традиційне «полюван-ня» на «Гради», — розповідає майор. — Рап-том неподалік пролунали кілька розривівта автоматні черги. Я дав наказ рухатися в бікперестрілки.

До району бою група «Ската» прибулаза кілька хвилин. Вже на місці командир ви-явив розміщених уздовж лісосмуги кілька де-сятків російських військових, два броньова-них КАМАЗи та кілька установок ПТРК. До-вкола було справжнє пекло: «підбитий» пер-ший автобус заблокував дорогу решті, з нихвибігали беззбройні колишні бранці й розбіга-лися по полю, а по них, мов на полюванні,стріляли «брати-росіяни».

У бій розвідники вступили з ходу. В «акти-ві» майора Скатерного було два БТР-80та один ГАЗ-66 із ЗУ-23-2 на кузові.

— Невдовзі підтягнулись і десантники із 79-їбригади. Разом ми доганяли і добивали воро-га аж до самого кордону з РФ. Більшість ро-сійських диверсантів нам вдалося знищити,та все ж таки один КАМАЗ втік. І щойно він пе-ретнув кордон, як з того боку по нас вдарилиз артилерії, — пригадує офіцер.

Як виявилося згодом, завдяки швидкомуприбуттю розвідників Скатерного та десант-ників із 79-ї вдалося уникнути значних втрат.На щастя, жоден наш воїн у тому «розстрілі»не загинув.

— Було багато контужених та поранених,зокрема й важких, — згадує офіцер, — усіх їхми завантажили у вцілілі автобуси, іншу техні-ку та відвезли в безпечне місце.

За лінію фронтуРейди в тил ворога Віктору Скатерному

і його розвідникам довелося здійснюватине раз. Один з них — особливий… Було цеу жовтні 2014 року. Офіцерові зателефону-вала знайома із окупованого Тельманового(нині Бойківське) і розповіла, що бойовики

«ДНР» заарештували чоловіка і приходилипо її брата і батька. Чоловіків дома не ви-явилося, тож біля будинку залишили охоро-ну. Знайома благала Віктора допомогти їйразом із родиною виїхати на підконтрольнутериторію.

Прийти жінці на допомогу означало загли-битись у тил ворога майже на 20 кілометрів,проникнути в будинок, який ретельно охоро-нявся і вивезти людей. Завдання здавалосьмайже нездійсненним і було вкрай небезпеч-ним. Для його реалізації офіцер взяв з собоютільки водія Євгена Кугіткова.

— На завдання вирушили зранку. Позашля-ховик без номерів, цивільний одяг і мінімумзброї — автомати АКС-74У та пістолетиз глушниками. Пробирались якнайдалі відпротивника: полями, посадками. Та перед са-мим Тельмановим все ж довелося проїжджа-ти повз блокпост. Іншого шляху не було, —згадує Віктор Скатерний.

До машини вийшов напівсонний бойовик.— Ти чєго такой медлітєльний, спіш что

лі? — суворим голосом запитав Віктор вар-тового.

— Нікак нєт! — зніяковів денеерівець від не-очікуваного «наїзду», сприйнявши йогоза своє начальство, а не як українського офі-цера.

Про перевірку документів уже не йшлося.У місті офіцер залишив машину з водієм не-подалік будинку знайомої, а сам пішов… Пер-шого охоронця він «зняв» на сходовому май-данчику ударом приклада в голову. Забравз квартири жінку з дитиною і попрямувавдо виходу. На вулиці залишався ще один бо-йовик. Скатерний вийшов з під’їзду і, вдаючип’яничку, поплентався у бік озброєного чоло-віка. А за мить навів на бойовика автомат.Від несподіванки той закляк. Той же«прийом» — і другий охоронець лежитьна землі. Дорогою вони захопили із собоюматір, батька та брата жінки. Тепер залиши-лось проминути ворожий блокпост і — довго-очікувана свобода...

Побачивши знайому автівку, вартовий ви-струнчився.

— Ну што, тут всьо нормально? — перепи-тав його розвідник.

— Да, да! Всьо нормально! — запинаючись,відрапортував бойовик. — Щаслівого путі!...

За мужність і героїзм офіцер нагородже-ний трьома орденами — Богдана Хмель-ницького ІІІ та ІІ ступенів та «За мужність»ІІІ ступеня. Він продовжує вірою і правдоюслужити Батьківщині в одному з розвіду-вальних підрозділів механізованої бригади.

Андрій ЯЦИК

МАЙОРУ СКАТЕРНОМУ

ПРОПОНУВАЛИ ТРИ МІЛЬЙОНИ

ГРИВЕНЬ, АБИ ЙОГО ГРУПА

У ВИЗНАЧЕНИЙ ДЕНЬ

НЕ ВИЇХАЛА НА ПОШУК

РОСІЙСЬКИХ «ГРАДІВ»

ППррииййттии ннаа ддооппооммооггууооззннааччааллоо ззааггллииббииттииссьь уу ттиилл ввооррооггаа ммааййжжее ннаа 2200 ккііллооммееттрріівв,, ппррооннииккннууттиивв ббууддиинноокк,, яяккиийй ррееттееллььннооооххоорроонняяввссяя іі ввииввееззттии ллююддеейй..ЗЗааввддаанннняя ззддааввааллооссьь ммааййжжееннееззддііййссннеенннниимм......

ММааййоорр ВВііккттоорр ССккааттееррнниийй

КОМАНДИР ПІДРОЗДІЛУ РОЗВІДНИКІВ ВОЮЄ З ПЕРШИХ ДНІВ

ВІЙНИ НА ДОНБАСІ. НА ЙОГО РАХУНКУ І ЗНИЩЕННЯ ВОРОЖОЇ

ТЕХНІКИ, І ПОРЯТУНОК УКРАЇНСЬКИХ БРАНЦІВ, І РЕЙДИ У ТИЛ

ВОРОГА. ОФІЦЕР НАГОРОДЖЕНИЙ ТРЬОМА ОРДЕНАМИ

#44 {5524} 2 ЛИСТОПАДА, 2017 11

ЗАХИСНИК

Алла Бовт, радіотелефоніст:«Так: зібрати речі, скрути-

ти матрац і не забути найго-ловніше — сірого плюшевогокота. Два місяці на передо-вій, а неначе рік прожила. О,почалося! Цей звук не сплу-таєш ні з яким іншим — ви-сокий неприємний свист. На-певно, противник дізнавсяпро нашу ротацію й вирішиввсипати по повній».

— В укриття! — вигукнувкомандир, але якось на дивоспокійно…

Добре, що берці завжди го-тові, щоб у них з ходу влетіти.«Ти можеш бігти в укриття го-лий і босий, але автомат по-винен бути з тобою», — казавколись наш командир.

А криють все частішеі влучніше. Хоч би добігти!Звук так близько, що, зда-ється, піднявши руку, можнаупіймати боєприпас, наче по-вітряну кулю. І чому, поки ти

біжиш, в голову приходитьтільки те, що снаряди схожіна злі сині рукавиці, як у то-му мультику про жовтий під-водний човен?

Ось він, рятівний підвал!Звідси добре видно вхіднідвері, а крізь щілини в дош-ках червоними променямистрахітливо проникають яск-раві спалахи вибухів. Чутно,що стріляють саме з 82-х мі-нометів. І дуже густо: не всти-гає долетіти одна міна, як чу-ти вихід та свист другої, тре-тьої… десятої. Вже півгодинилуплять. Тільки б не прямевлучення, а то капець!

«А що як дійсно поцілить…Якби тільки не пошматувалообличчя! Якщо вже й влу-чить, то краще вже піти безболю і страждань… Не хочубути тягарем для рідних».У голові повний безлад. Сві-домість звужується до ре-флексів.

Обстріл потроху затихає,вже чути голоси хлопців:

— Тут ми, тут. Усі цілі…і живі.

Записала Ярослава ЗОРІНА

ЯКІ ДУМКИ ПРИХОДЯТЬ

В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ

«Дід», снайпер:— «Діду», «Діду», я «Вульф» (пшш...)— На зв’язку! (пшш...)— Дуй на спостережний пункт. Як при-

йняв? (пшш...)— Плюс! Кінець зв’язку.«От холера, так гарно лежав! Але

«Вульф» через дрібниці смикати не буде.Щось трапилось».

Пакую свій «офіс» у рюкзак. Рачкую за-дом із позиції на шлях відходу. Гвинтівкау мене сильна і красива. Але іноді надто ве-лика й важка. Сповзаю в окоп. Іду, час відчасу кланяючись низьким перекриттям.

По дорозі з серії збуджених вигуків бійцівдізнаюся, що з СП засікли бойовика. Дивлю-ся в оптику. Спочатку бачу тільки край лісу.Потім у глибині, між деревами, щось мая-чить. Придивляюся. Лопата викидає землю.Ось вона, здобич... У голові з’являється по-стать загиблого побратима «Бублика»із 72-ї. Білий сніг, білий маскхалат, яскра-во-червона кров. То ж за «Бублика»!

Беру далекомір, визначаю відстань:до ворога — кількасот метрів. Кидаю гвин-тівку на сошки прямо поверх бруствера рос-тового окопу. Високо, не дістаю. Пацаниз піхоти миттєво організовують ящик з-підБК, ставлять мені під ноги, щоб було вище.Стаю на ящик. Висота нормальна. Ловлюрух між стовбурами в приціл. Приціл плаваєнезвично сильно. Серце гупає, перехрестястрибає...

Стою, як мушкетер. Із точок контакту ли-ше ступні на ящику, більше спертися немана що. Коліном до стінки окопу не дістаю.Маскування — практично нуль, лише шма-ток сітки збоку від прицілу. В бік припікаєсонце. В будь-яку секунду по мені можехтось стрельнути. Якщо влучать, то якразу голову, навіть нічого не відчую.

Бачу його за кущем. Возиться, лише тіль-ник швидко мелькає в 20-сантиметровомупросвіті між стовбурами. «Куля не встигне.Треба чекати на момент». Усе тіло затерпло.Ворушу пальцем, переконуюся, що спуск на-тиснути зможу. Але є й позитив: серце лед-ве б’ється, сітка не плаває. Ноги врослив ящик, як два пеньки в землю.

Хтось рухається між деревами, йдедо десантника. Я насторожуюсь, рівеньуваги накручується на максимум, як тактич-ний барабан. Невидимий невідомий щоськаже десантнику. Той завмирає і піднімаєголову. Дотискаю спуск. Пдшшшш!!! Саунд-модератор стишує звук до прийнятного длявуха. Віддача мало не змітає моє дерев’янетіло з п’єдесталу ящика. Сошки злітаютьз бруствера. Але я встигаю роздивитисяв оптику, як тіло валиться у викопану влас-норуч могилу.

Крехтячи, як старий дід, злажу з ящика, сі-даю на нього, поруч ставлю гвинтівку. Заку-рюю й помічаю, що навколо стоять хлопціз піхоти. У їхніх поглядах — глибока повага.Хтось тиче мені кухоль з кавою. Беру, сьор-баю, роблю затяжку.

Я посміхаюсь їм.— Отак, пацани, ми й воюємо.Вони посміхаються мені. Дивлюся на го-

динник на руці. Блін... три з половиною годи-ни простояв, а ніби хвилин 15. От чому таквсе задерев’яніло. Відкриваю затвор. Підні-маю гільзу, яка випала. Тут же ножем на нійвидряпую: «За «Бублика».

Сергій Вікарчук, зв’язківець:

— Слухаю, кохана. Все гаразд. Сидимо,чай п’ємо. Як тут? Жаркувато. Засмагакраща, ніж на кримських пляжах. А взага-лі все спокійно.

«Ого, як ввалило! Хм, мабуть, зурочив.Зв’язок пропав. Хоч би дружина вибухуне почула. Ну, давай, скоріше з’єднуй, бовона там посивіє!» — промайнула думка.

Все марно, навіть гудків немає…— «Свене»! Де «Свен»? А, ти поряд?

Що то було, біля нас? Ні, за пару кіломет-рів? А таке відчуття, ніби за рогом.

Мене здуває гарячим повітрям від вибу-ху. Спалах, вибух, політ, ба-бах… Спалах,вибух, політ, ба-бах… Хвиля за хвилею.

— Вони там конкретно гатять, ге,«Свене»?

Серце неначе хоче вилетіти з грудей,і плечі чомусь підскакують. Не думав, щоперші обстріли зустріну ось так, тихого літ-нього вечора посеред пшеничного ланузі звичайним пластиковим стаканчикому руці... Якесь незрозуміле відчуття прони-зує все тіло. Страх? Захоплення? Адрена-лін? Ні, це щось інше. Тривога!

— Так, кохана, я майже годину тобідзвонив. Ми просто одночасно набирали.Пройшло тільки хвилин п’ять? Ні, все доб-ре, тобі почулося. Як малеча?..

У СЕРЕДНЬОМУ ЗА ДОБУ В НАШІЙ ГОЛОВІ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ДО 60 ТИСЯЧ ДУМОК. ЦЕ ПРИБЛИЗНО ОДНА ДУМКА НА СЕКУНДУ.

В ЕКСТРЕМАЛЬНІЙ СИТУАЦІЇ ЇХНЯ КІЛЬКІСТЬ МОЖЕ СУТТЄВО ЗРОСТАТИ АБО, НАВПАКИ, СКОРОЧУВАТИСЯ. ЯК СТВЕРДЖУЄ

ПСИХОЛОГ ЛЮДМИЛА НОВІЦЬКА, БІЛЬШІСТЬ ЛЮДЕЙ ВЗАГАЛІ НЕ ПАМ’ЯТАЮТЬ, ПРО ЩО ДУМАЛИ В СТРЕСОВІЙ СИТУАЦІЇ.

ТОДІ МОЗОК ВИМИКАЄТЬСЯ, І ЛЮДИНА ДІЄ «НА АВТОМАТІ». АЛЕ ВСЕ-ТАКИ ДЕХТО ФІКСУЄ ДУМКИ І МОЖЕ ПОДІЛИТИСЯ

СПОГАДАМИ. СНАЙПЕР, ГОТУЮЧИСЬ ЗРОБИТИ ТОЙ ЄДИНИЙ ПОСТРІЛ, ДІВЧИНА-ДЕСАНТНИК ПІД ЧАС ПЕРШОГО СТРИБКА

З ПАРАШУТОМ, ЗВ’ЯЗКІВЕЦЬ ПІД ВОРОЖИМИ ОБСТРІЛАМИ… ЇХНІ СПОГАДИ ВИ МОЖЕТЕ ПРОЧИТАТИ САМЕ ЗАРАЗ

Катерина Татаренко, десантник:«І чому саме взимку мені випало вперше стри-

бати з парашутом? Поки його вкладала, руки ажпосиніли. Як же я те кільце смикну? Як холодно.Літака щось довго немає…»

— Чого смієтеся? Та бачила я вашого Стьопоч-кіна. Ну і що, що я маленька? Звідки я знаю,зловлю «краба» (за командою «вперед» зляка-тися, впертися руками в люк і відмовитися стри-бати. — Авт.) чи ні. Цікаві такі.

Вантажимося в Ан-2. Я стрибаю крайня. Висо-та — 800. Унизу все виглядає так, як у GoogleMaps. «Ну я ж цього не боюся, тим більше щоза бортом давно знайома Миколаївщина», — по-думки заспокоюю сама себе.

Як швидко всі десантуються! Ще секунда, і ме-ні теж доведеться зробити крок… «Давай!!! Ти цезробила!!! Так, зберися! 521-522-523 — кільце —524-525 — купол. Так, воно того варте!!! Не дума-ла, що зроблю це сама, свідомо й без вагань. О,зараз головне згрупуватися. Та-дам!!!»

Дві хвилини — і під ногами вже відчуваєшземлю!

— І «краба» не зловила, і вітром не здувало.Що, вже не насміхаєтеся? Ото ж бо! — кричудо хлопців.

12

ОВТ

Від часу, коли почалися бойові дії на Сході Укра-їни, по 2017 рік доукомплектування військовихчастин Збройних Сил України автомобільноютехнікою відбувалося за рахунок постачання тех-ніки з національної економіки України, закупівліза Державним оборонним замовленням, отри-мання міжнародної технічної допомоги за но-

менклатурою Центрального автомобільногоуправління, отримання благодійної допомоги.Про це під час брифінгу в Міністерстві оборониУкраїни повідомив начальник Центрального ав-томобільного управління ЗС України ОзброєнняЗбройних Сил України генерал-майор Олек-сандр Сергій.

За його словами, уся закуплена нова техніка пі-шла в бойові частини, залучені до антитерористич-ної операції.

— Зазвичай це тягачі для артилерії, техніка дляпідвезення боєприпасів, військово-технічного май-на, — сказав він.

Також генерал-майор Олександр Сергій розпо-вів, що близько 1200 одиниць автомобільної техні-ки відновлено шляхом капітального ремонту. Щемайже 3600 одиниць техніки, переданої свого часув Центр обліку надлишкового майна, за рішеннямМіністра оборони України та начальника Генераль-ного штабу ЗС України було повернуто, відновленой надано бойовим частинам на доукомплектуван-ня.

— На заміну застарілої техніки ГАЗ-66, ЗіЛ-131,«Урал», КамАЗ (усі до 1991 року випуску) посту-пово надходять КрАЗи, «Богдани», МАЗи. Ми до-укомплектовуємо й оновлюємо парк, — підкрес-лив начальник Центрального автомобільногоуправління.

Він конкретизував, що капітальний ремонт ста-рої техніки відбувається на державних підприємст-вах, також працюють три бази ремонту автомобіль-ної техніки. Крім того, торік було відкрито цех із ре-монту шасі для тягачів, цех із ремонту автомобілівHummer і «Спартан» тощо.

Ведучи мову про оновлення парку автомобільноїтехніки, начальник Центрального автомобільногоуправління Озброєння ЗС України зазначив, щоцей процес є безперервним.

— Наприклад, до 1000 одиниць автомобільноїтехніки заплановано закупити наступного року.Ідеться здебільшого про вантажні автомобілі. Наго-лошую, що вся ця техніка знову піде тільки в бойо-ві частини для артилерійських підрозділів, підрозді-лів забезпечення та підвезення боєприпасів і війсь-ково-технічного майна, — розповів він.

Інф. «НА»

НАСТУПНОГО РОКУ

ДЛЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ

ЗАПЛАНОВАНО ЗАКУПИТИ

ДО 1000 ОДИНИЦЬ

АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИІДЕТЬСЯ ЗДЕБІЛЬШОГО ПРО ВАНТАЖНІ АВТОМОБІЛІ

ДЛЯ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ, ПІДРОЗДІЛІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ТА ПІДВЕЗЕННЯ БОЄПРИПАСІВ І ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНОГО МАЙНА

ППааррттііяя ааввттооммооббіілліівв ««ККррААЗЗ»»,, яяккаа ббууллаа ппееррееддааннаа ЗЗббррооййнниимм ССииллаамм УУккррааїїннии

ННаа ззааммііннуу ззаассттааррііллооїї ттееххннііккииГГААЗЗ!!6666,, ЗЗііЛЛ!!113311,, ««УУрраалл»»,,ККааммААЗЗ ((ууссіі ддоо 11999911 ррооккууввииппууссккуу)) ппооссттууппооввооннааддххооддяяттьь ККррААЗЗии,,««ББооггддааннии»»,, ММААЗЗии

Закуплені протягом 2016–2017 років 100санітарних автомобілів «Богдан-2251»і 30 одиниць броньованої санітарної тех-ніки на базі МТ-ЛБ одразу надходятьу військові частини, які виконують за-вдання в районі АТО. Про це повідомивзаступник начальника лікувально-ева-куаційного відділу (з санаторно-курорт-ним забезпеченням) Військово-медич-ного департаменту Міністерства оборо-ни України полковник медичної службиПетро Мех.

У контексті забезпечення автомобіль-ним санітарним транспортом і медич-ною технікою підрозділів ЗС Українипредставник Військово-медичного де-партаменту Міністерства оборониУкраїни додав, що цього року оборонневідомство закупило рухомий хірургіч-ний кабінет на базі автомобіля КрАЗі рухомий рентгенологічний кабінетна базі автомобіля КрАЗ. Ці дві машинина сьогодні проходять дослідження йвипробування.

— Щодо міжнародної, гуманітарноїта благодійної допомоги, то оборонневідомство отримало від волонтерсь-ких і громадських організацій 33 сані-тарні автомобілі різних категорій. Та-кож отримано як благодійну гумані-тарну допомогу п’ять санітарних авто-мобілів на базі Hummer M1152, —сказав полковник медичної службиПетро Мех.

ПАРК ТЕХНІКИ

ВІЙСЬКОВИХ МЕДИКІВ

ПОМІТНО ОНОВИВСЯ«У підрозділах ВІБДР Донецькогота Луганського зональних відділівВСП обліковано 1733 одиниці нада-них військовим частинам ЗС Україниволонтерських транспортних засо-бів, які дозволено використовуватитільки в районі АТО», — повідомивначальник Управління безпеки до-рожнього руху (начальник Головноїінспекції безпеки дорожнього руху)Головного управління Військовоїслужби правопорядку Збройних СилУкраїни полковник Ігор Назаренко.

Офіцер нагадав, що після того, якпочалася антитерористична операціяна території Донецької та Луганськоїобластей, в Україні широко розвинув-ся волонтерський рух, який допома-гає українській армії різними предме-тами й транспортними засобами, зок-рема транспортними засобами, вве-зеними на митну територію України.

У липні 2015 року було внесено змі-ни в чинне законодавство, такожі в Закон України «Про гуманітарнудопомогу», відповідно до яких авто-мобілі, надані військовим частинамдля виконання завдань у районахАТО та завезені в період АТО, є гума-нітарною допомогою. Підставою дляздійснення гуманітарної допомогив Україні є письмова згода отримува-ча гуманітарної допомоги (командиравійськової частини).

— На сьогодні в підрозділах Війсь-кової інспекції безпеки дорожньогоруху зареєстровано 131 автомобіль,

який визнано гуманітарною допомо-гою, — наголосив офіцер.

Полковник Ігор Назаренко повідомивпро особливості реєстрації автомобі-лів, які визнано гуманітарною допомо-гою та надано військовим частинам.

— Благодійні організації (волонте-ри) у визначеному порядку подаютьу Міністерство соціальної політикиУкраїни необхідні документи з відо-мостями про автомобіль, який запла-новано ввезти як гуманітарну допо-могу. Далі відповідно до наказу Мін-соцполітики України «Про визнаннявантажів гуманітарною допомогою»транспортний засіб визнають гумані-тарною допомогою за умови відсут-ності відомостей про його розшук,арешт, заборону на вчинення окре-мих дій, що має підтвердити відповід-ний підрозділ МВС України, — поін-формував офіцер.

За його словами, командир військо-вої частини далі обліковує транспорт-ний засіб у Центральному автомо-більному управлінні Збройних СилУкраїни Озброєння ЗС України, одер-жує паспорт (формуляр) автомобіляй подає необхідні документи в Голов-ну військову інспекцію безпеки до-рожнього руху для отримання дозво-лу на першу реєстрацію транспорт-ного засобу в підрозділі Військової ін-спекції безпеки дорожнього руху ор-ганів управління Військової службиправопорядку, мовиться на сайті МОУкраїни.

— Серед документів, які здають,обов’язково має бути вантажнамитна декларація з позначкою «Гу-манітарна допомога. Продаж забо-ронено», завірена печаткою митни-ка, — наголосив полковник ІгорНазаренко.

У подальшому автомобіль уключа-ють у штат військової частини й ви-значають порядок його використаннявідповідно до керівних документів абовикористовують його для заміни від-повідно до наказу Міністерства обо-рони України.

За словами начальника Управліннябезпеки дорожнього руху Головногоуправління ВСП ЗС України, щоб упо-рядкувати використання волонтерсь-ких машин у районі АТО, відповіднимнаказом першого заступника керів-ника АТЦ при СБУ (керівника антите-рористичної операції на території До-нецької та Луганської областей) булоорганізовано облік транспортних за-собів, наданих військовим частинам(підрозділам) як гуманітарну (благо-дійну) допомогу.

— Цей документ передбачав здій-снення переобліку (заміни доку-ментів) транспортних засобів, якібуло надано військовим частинамяк благодійну (волонтерську) допо-могу протягом 2014–2015 роківі покладання здійснення облікуна Донецький та Луганський зо-нальні відділи ВСП, — зазначивполковник Ігор Назаренко.

ПРО ОБЛІК ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ,

ЯКІ НАДАЛИ ВІЙСЬКОВИМ ЧАСТИНАМ ВОЛОНТЕРИ

#44 {5524} 2 ЛИСТОПАДА, 2017 13

Є ТАКА ПРОФЕСІЯ

— А з метеорологами вас не плутають? Погодуне запитують? — цікавлюсь у підполковника ЮріяПервачука, начальника відділу метрологічногозабезпечення авіації Об’єднаного центру метро-логічного забезпечення Збройних Сил України.

— Регулярно! Телефонують, питають, чи буде дощзавтра, який атмосферний тиск. Та ми й обладнаннядля синоптиків перевіряємо, тож завжди в курсі спра-ви, погоди на завтра, — жартома відповідає офіцері проводить у «святая святих» — до метрологічної ла-бораторії. Тут наочно бачиш, що безпека в повітрі ку-ється на землі. Практично в кожному з приміщень«чаклують» над складною апаратурою. За справніс-тю та точністю приладів спеціалісти стежать більшніж ретельно. Бо якщо у повсякденному житті ми на-віть не помітимо відставання годинника на одну се-кунду, помилка висотоміра на одну поділку під часпосадки може вартувати екіпажу життя.

Зазирнувши до обладнаних кабінетів частини,ніби потрапляєш до «Зоряних воєн». Одразу ди-вуєшся масштабу роботи, яка тут проводиться.Величезні стелажі заставлені вольтметрами, ге-нераторами, осцилографами, частотомірами, ін-шими електронними приладами… Тут можутьпрофесійно перевірити і за потреби відремонту-вати будь-який прилад. А це ж лише невеличкачастина роботи — далеко не всі завдання фахів-ці виконують у пункті постійної дислокації.

Звісно, авіаційні метрологи ніколи не байдику-вали, та останні чотири роки працюють у, без пе-ребільшення, посиленому режимі. Хоч оприлюд-нювати статистику їхньої роботи не дозволяють,та кількість перевірених і відремонтованих оди-ниць озброєння і військової техніки вражає. ЮрійВолодимирович ділиться: якщо підсумувати веськілометраж поїздок підрозділу по гарнізонаху 2015-му, спеціалісти фактично здійснили навко-лосвітню подорож. Працювали на межі своїх мож-ливостей, задіявши абсолютно всіх фахівців. По-казники минулого року не набагато менші.

— Сучасна авіаційна техніка укомплектованановітньою електронікою. Це впливає на роботуметрологів? — запитую офіцера.

— Звичайно. Останнім часом на озброєнняі справді надходить чимало новинок, створенихна принципово новій елементній базі. Якщо чес-но, то саме в цьому і полягає найбільша склад-ність. Адже принципи метрологічного забезпе-чення, логістика кардинально відрізняються.Тож ми намагаємося запровадити досвід поль-ських колег, які вдало гармонізували співісну-вання сучасних стандартів НАТО з технікоюпострадянського сектору. У них такі зразки, якправило, базуються на різних аеродромах.Та справа не лише у техніці. Головне — вонизмогли підготувати фахівців, які одночасно здат-

ні працювати з усією номенклатурою озброєння.Тож зараз і для нас першочерговим є завданнянавчити людей. Їм потрібно постійно вивчати но-ву термінологію, вміти експлуатувати не тількиукраїнські зразки, а й ті, що стоять на озброєннів інших країнах.

Підполковник Юрій Первачук розповідає, щов авіації на кожен зразок озброєння є свій комп-лекс спеціального обладнання, яке дозволяє пе-ревірити апаратуру на справність та точність.Часто ці пристрої залишаються цілковито секрет-ними, але водночас потребують регламентута калібрування.

— Залежно від складності роботи навіть най-досвідченішому метрологу доводиться витрачативід трьох годин до трьох діб на перевірку одногоприладу. А, як не крути, від «здоров’я» вимірю-вальних приладів залежить безпека польоту в ці-лому. І забезпечити її — наше основне завдання.

Оскільки робота метролога в авіації є вкрайскладною й специфічною, фахівців катастрофічноне вистачає. Тож підготовка спеціалістів здійсню-ється на місці. Перед тим, як приступити до роботи,потрібно скласти іспит з авіаційного напрямку. Спо-чатку теоретична підготовка, потім практична…

— Звісно, окрім навчання та іспиту, потрібноще й мати необхідну вищу освіту радіоінжене-ра. Якщо людина отримує задоволення від ре-монту «заліза», хоче вдосконалюватись, у неївсе вийде. Якщо ж це не її, то не варто навітьпочинати. Зазначу, що потрібно не лише знатиавіаційну специфіку, а й освоювати суміжніспеціальності. Коли наш підрозділ виїжджаєв гарнізон обслуговувати авіаторів, там можепотребувати уваги й інше обладнання. А взага-лі приємно, що в сучасної молоді світяться очі,що багато спеціалістів дуже швидко стаютьсправжніми професіоналами. Бо які б новітнізразки ми не мали на озброєнні, без грамотнихфахівців нічого не вийде.

Анастасія ОЛЕХНОВИЧ

АВІАЦІЙНІ ПРИЛАДИ МАЮТЬ

БУТИ ТОЧНІШИМИ

ЗА ШВЕЙЦАРСЬКИЙ ГОДИННИКЯКЩО В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ МИ НАВІТЬ НЕ ПОМІТИМО ВІДСТАВАННЯ ГОДИННИКА НА ОДНУ СЕКУНДУ,

ТО ПОМИЛКА ВИСОТОМІРА НА ОДНУ ПОДІЛКУ ПІД ЧАС ПОСАДКИ МОЖЕ ВАРТУВАТИ ЕКІПАЖУ ЖИТТЯ

ППееррееввііррккаа ллиишшее ооддннооггоо ппррииллааддуу ммоожжее ттррииввааттии ттррии ддооббии

««ВВіідд ««ззддоорроовв’’яя»»ввииммііррююввааллььнниихх ппррииллааддііввззааллеежжииттьь ббееззппееккаа ппооллььооттуу»»

Із початком АТО перед авіацій-ними метрологами постали новівиклики — відновлення елект-ронного «начиння» неприта-манних для них зразків озбро-єння. До того ж одна річ ремон-тувати авіаційну техніку на Він-ниччині чи Івано-Франківщині,зізнається Юрій Первачук, а ін-ша — у Пісках чи Авдіївці.

— Частина фахівців постійноперебуває на передовій, — по-яснює Юрій Первачук. — Дово-дилося ремонтувати системикерування вогнем, БМП, радіо-апаратуру… Тож дуже частометрологи на лінії зіткнення пра-цюють як електрики чи радіо-майстри. Більшість із наших фа-хівців відкрилися для мене зов-сім із іншого боку — як справж-ні герої. Мають багато відзнак,хоч і ризикують зовсім не зара-ди нагород.

Про особливості метрологічноїслужби на фронті розповідає йПавло Мороз, провідний інже-нер відділення ремонту засобіввимірювання. Каже, аби успіш-но виконувати не зовсім типовізавдання, довелося перечитати

купу спеціалізованої літератури,спілкуватися з фахівцями з різ-них частин…

— Усе вивчили, навчилися, —коментує Павло. — Потім на-вчили особовий склад, мобілі-зованих бійців, адже досвідув більшості з них не було. Частодоводилося ремонтувати вночі,в максимально швидкому темпі.Виконували завдання безпосе-

редньо на передовій, іноді відга-няли техніку подалі, за потребитермінового ремонту займалисьним, де це було необхідно. Мож-на провести аналогію із пер-шою медичною допомогою, ад-же нерідко також доводилосьобирати, кому першому надава-ти допомогу, а який «пацієнт»ще може трохи зачекати.

Анастасія ОЛЕХНОВИЧ

НЕТИПОВІ ЗАВДАННЯ АВІАЦІЙНИХ МЕТРОЛОГІВ

ММееттррооллооггии ооппееррааттииввнноо ввііддннооввииллии ссииссттееммуу ууппррааввлліінннняя ооззббррооєєнннняяммппррооттииттааннккооввооггоо ррааккееттннооггоо ккооммппллееккссуу

14

ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКІ СИЛИ

Ще за часів існування парусного флоту передвиходом у море екіпажу корабля бажали матисім футів під кілем. А це майже два метри відднища судна до дна. Таким чином висловлю-вали надію на те, що воно не сяде на мілинуі повернеться у свій порт без пригод. Нині су-часні кораблі мають значно більшу осадку, алепобажання семи футів під кілем залишилосяяк напутнє слово щодо щасливого плавання,подолання всіх перешкод у морських походах

На жаль, нині ВМС Збройних Сил України пере-живають не кращі часи. У зв’язку з анексією Кри-му наш військовий флот втратив чимало кораблів,тоді як плавзасобів РФ у басейні Чорного морязначно побільшало. Крім того, керівництво ро-сійського військового флоту взяло курс на впро-вадження роботизованих систем для проведенняпідводної розвідки. До таких, зокрема, належитьуже створений автоматичний комплекс«Гаптель». Опрацьовується програма участівійськових кораблів у гібридних війнах. Поблизуберегів Сирії вже «побрязкав зброєю» корабель«Великий Новгород».

Ці та інші приклади ескалації військових приго-тувань ВМФ Росії наводилися на міжнародній на-уково-практичній конференції, яка скликаласяв межах проведення виставки «Зброя та безпе-ка-2017». На ній порушували питання відроджен-ня національного військового флоту, його техніч-ного переоснащення, готовності до надійного за-хисту морського простору України за умов виник-нення загроз національній безпеці нашій державі.

Про це наголосив у виступі на конференції на-чальник управління Центрального науково-до-слідного інституту озброєння та військової техні-ки Збройних Сил України (ЦНДІ ОВТ ЗС Украї-ни) капітан 1 рангу Андрій Косяківський. Він при-вернув увагу до побудови кораблів класу «кор-вет». Із цією метою ще в листопаді 2011 рокуухвалили постанову Кабінету Міністрів України№ 1150, якою було затверджено Державну ці-льову оборонну програму будівництва кораблівкласу «корвет» за проектом 58250. Програмамала на меті підвищити рівень національної без-пеки і захисту інтересів держави шляхом будів-ництва й використання за призначенням такихкораблів. Окрім того, вона сприяла б відновлен-ню кораблебудування та суміжних галузей обо-ронно-промислового комплексу, підвищеннюекспортного потенціалу держави у сфері прода-жу зразків і комплектів корабельного озброєнняй технічних засобів. Передбачалося, що реаліза-ція цільової програми забезпечить стабільну ро-

боту понад 100 підприємств у регіонах із загаль-ною кількістю наукових і виробничих кадрівне менш як 10 000 осіб.

Державну цільову оборонну програму будівниц-тва кораблів класу «корвет» планувалося викона-ти протягом 2011–2021 років, але через недофі-нансування, а головне — війну на Сході Українина даний час побудовано лише… корпус одногокорабля. Військові моряки сподіваються, щов найближчі роки корвет посилить бойову спро-можність нашого флоту. А поки що треба виходи-ти з реалій сьогодення, про які один з учасниківконференції сказав: «Інколи важливо навітьозброїти моторний човен, щоб він міг дати відсічворогу під час можливої агресії на морі».

Звісно, потреби в подібних човнах немає,а от посилення вітчизняних ВМС малими броньо-ваними артилерійськими катерами — вже реаль-ний крок на шляху до підвищення їх боєздатнос-ті. За словами учасника випробувань, начальни-ка відділу ЦНДІ ОВТ ЗС України капітана 1 рангуКостянтина Олійника, перші такі судна сталидо бойового строю. Ці катери в ході випробуваньдовели свою ефективність та відповідність тех-нічним вимогам, а суднобудівники столичного за-воду «Кузня на Рибальському» продемонструва-ли здатність створювати сучасні бойові кораблі.Нині ще чотири катери такого класу проходятьперевірку морем. Їхня кількість у подальшому бу-де зростати.

На конференції також порушувалися питаннящодо модернізації існуючих плавзасобів, створен-ня ракетних катерів, використання кораблів по-двійного призначення.

Говорилося й про важливість визначення перс-пектив розвитку вітчизняного військового флоту.Так, начальник кафедри ВМС Національного уні-верситету оборони України імені Івана Черня-ховського капітан 1 рангу Степан Яким’як наголо-

сив, що в більшості країн світу розробляють пла-ни розбудови своїх флотів на різні терміни залеж-но від показників на «державному барометрі».Приміром, коли на ньому «ясно», то визначаютьдовгострокові терміни, якщо ж він показує«шторм» — треба діяти негайно. Піднімалося йпитання щодо створення вітчизняного державно-го органу з питань кораблебудування: це може бу-ти або відповідне міністерство, або морський де-партамент.

Розбудова сучасного військового флоту —багатопланове завдання. Зокрема це забезпе-чення надійної охорони морського кордонудержави, розвиток рятувальної служби, роз-робка засобів протидії ворожим диверсантамта розвідникам. На конференції було оприлюд-нено сучасні проекти і напрацювання з цихта інших питань. Керівник окремого конструк-торського бюро «Шторм», що діє при Націо-нальному технічному університеті України «Ки-ївський політехнічний інститут імені Ігоря Сі-корського», Олексій Крапко розповів про ви-пробування сучасних донних модулів. Встанов-лені на глибині до 300 метрів, вони «бачать»надводні кораблі на відстані до 25 км, а підвод-ні човні — від 10 до 100 км. За його словами,достатньо 12 таких систем, щоб «бачити» всеЧорне море. Таким чином можна «оглянути» йАзовське море. Співробітники «Шторму» ство-рили унікальну систему, аналогів якої немаєв світі. На основі використання математичногометода вона здатна обстежувати море навітьпри застосуванні противником гідроакустичнихперешкод. Сам керівник конструкторськогобюро нині працює над розробкою системи, якана відстані до одного кілометра буде виявлятипідводних плавців.

Головний інженер ПАТ «НВО «Київський заводавтоматики» Віктор Цірук у виступі на конферен-ції повідомив про готовність підприємства до ре-монту апаратів підводного руху для водолазів.Представники приватного підприємства «Глиби-на» створили сучасні акумуляторні батареї, які за-безпечать більший радіус дії «морських коників»для цих підводних спеціалістів.

Слухаючи виступи учасників науково-практич-ної конференції, можна зробити висновок: нашадержава має відповідні можливості, перспективистворення Військово-Морських Сил, спроможнихдати відсіч будь-яким агресорам в акваторіях Чор-ного й Азовського морів. Отже, вітчизняні військо-ві кораблі й надалі матимуть надійних сім футівпід кілем.

Володимир ЧІКАЛІН

СКІЛЬКИ ФУТІВ ПІД КІЛЕМ

НАШИХ ВІЙСЬКОВИХ КОРАБЛІВ,АБО ПРО ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВМС ЗС УКРАЇНИ

ННаашшаа ддеерржжаавваа ммааєє ввііддппооввіідднніі ммоожжллииввооссттіі ттаа ппееррссппееккттииввии ссттввоорреенннняя ВВММСС,, ссппррооммоожжнниихх ддааттии ввііддссіічч ббууддьь��яяккиимм ааггрреессоорраамм вв ааккввааттооррііяяхх ЧЧооррннооггоо йй ААззооввссььккооггоо ммоорріівв

ДДооссттааттннььоо 1122 ааввттооммааттииччннииххддоонннниихх ппррииссттррооїївв,, щщообб««ббааччииттии»» ввссее ЧЧооррннее ммооррее..ВВііттччииззнняянніі ффааххііввцціі ттааккоожжппррааццююююттьь ннаадд ссттввоорреенннняяммссииссттееммии,, яяккаа ббууддее ввиияяввлляяттииппііддввоодднниихх ппллааввцціівв ннаа ввііддссттааннііддоо ооддннооггоо ккііллооммееттрраа

#44 {5524} 2 ЛИСТОПАДА, 2017 15

ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКІ СИЛИ

Сенат США схвалив проект «Закону про бюджетСША на потреби національної оборони на 2018рік». У ньому передбачається виділити 500 міль-йонів доларів для підтримки України в обороннійсфері та в питаннях забезпечення безпеки

Цим документом передбачено, що ВМС Україниможуть розраховувати на допомогу американськоїсторони у відновленні свого бойового потенціалу,зокрема, у питаннях передачі платформ та озброєн-ня для корабельно-катерного складу національногофлоту, побудови системи спостереження за морсь-кою обстановкою, а також у наданні військо-во-морських протимінних засобів.

Насамперед ідеться про передачу нашому флотупатрульних катерів типу «Айленд», які вже виведеніз активного складу ВМС США, проте знаходятьсяу нормальному робочому стані. Під час підготовкидо передачі планується відновити і замінити засобизв’язку та навігації на нові зразки. Американськійстороні відомо про намір використати ці катери

в якості протипідводнодиверсійних та протиміннихкатерів для захисту насамперед українських портів,важливих об’єктів інфраструктури, пунктів базуван-ня флоту тощо. До того ж американські катери мо-жуть бути особливо ефективними в ближній морсь-

кій зоні Азово-Чорноморського басейну. Також мож-ливе їх використання і в дальній морській зоні. Зок-рема в разі приєднання ВМС України до антитеро-ристичної операції НАТО «Морський захисник» у Се-редземному морі ці катери зможуть виконувати за-вдання з патрулювання та взаємодіяти в морі з інши-ми кораблями Альянсу. Загалом посилення кора-бельно-катерного складу за рахунок передових кра-їн НАТО не тільки сприятиме підвищенню бойовихспроможностей ВМС України, але й допоможе на-шим морякам швидше досягти сумісності з країна-ми Альянсу.

Варто зауважити, що двостороннє співробітницт-во флотів України та США не обмежується лише пи-танням розвитку надводних сил. Американці актив-но допомагатимуть нам і в підготовці кадрів дляВМС. Українська сторона зацікавлена в направлен-ні курсантів Інституту ВМС Національного універси-тету «Одеська морська академія» до Академії ВМССША на так звані семестрові програми (близькошести місяців), до «літньої школи» для штурмансь-кої практики на катерах (на базі Академії в місті Ана-полісі) та для проходження стажування курсантівна бойових кораблях ВМС США. Подібний досвіду наших моряків уже є: цього року майбутні офіцеринаціонального флоту вперше брали участь у морсь-кому поході ракетного есмінця ВМС США «ДональдКук». Наразі досягнуто домовленостей стосовно то-го, що з наступного року ще чотири курсанти Інсти-туту ВМС продовжуватимуть стажуватися на амери-канських кораблях.

Окрім того, наші партнери ініціювали обмін викла-дацьким персоналом для передачі досвіду та приве-дення навчальних програм Інституту ВМС до стан-дартів освіти НАТО.

Віталій ПАНЧИШИН

США ПЕРЕДАДУТЬ УКРАЇНІ

ПАТРУЛЬНІ КАТЕРИ ТИПУ «АЙЛЕНД»АМЕРИКАНСЬКИЙ СЕНАТ ПРОПОНУЄ НАДАТИ НАШІЙ ДЕРЖАВІ КОРАБЛІ ПРИБЕРЕЖНОЇ ЗОНИ ДІЇ

ННааччааллььнниикк шшттааббуу —— ппеерршшиийй ззаассттууппннииккккооммааннддууввааччаа ВВММСС ЗЗСС УУккррааїїннии ккааппііттаанн 11 ррааннггууРРооммаанн ГГллааддккиийй::

— Україна є морською держа-вою, тому розбудову та віднов-лення її військово-морського по-тенціалу потрібно проводити не-відкладно. ВМС України маютьбути спроможними адекватнопротистояти існуючим загрозамз морського напрямку. Нещодав-но в США перебувала наша ро-боча група, яка ознайомилася з катерами типу «Ай-ленд». Флоту потрібні ці катери, і ми знаємо, як їхефективно застосовувати в оперативних зонах від-повідальності українських Військово-Морських Сил.

ККааттееррии ккллаассуу ««ААййллеенндд»» уу ккііллььккооссттіі 4499 ооддииннииццьь ((ббооррттооввіі ннооммееррии WWPPBB 11330011��WWPPBB 11334499)) ббууллоо ппооббууддоовваанноо ннаа ввееррффііBBoolllliinnggeerr SShhiippyyaarrddss уу ЛЛооккппооррттіі ((шшттаатт ЛЛууїїззііааннаа)) ппррооттяяггоомм 11998855––11999922 ррооккіівв.. ККоожжеенн іізз нниихх ммааєє ппооввннуу ввооддооттооннннаажжннііссттьь 116688ттоонннн,, ддооввжжииннуу 111100 ффууттіівв ((3344 ммееттррии)),, ссттааллееввиийй ккооррппуусс ттаа ааллююмміінніієєввуу ннааддббууддооввуу.. ДДввооххввааллььннаа ддииззееллььннаа ееннееррггееттииччннааууссттааннооввккаа ппооттуужжннііссттюю 66220000 кк.. сс.. ззааббееззппееччууєє шшввииддккііссттьь ддоо 2299,,55 ввууззллаа.. ЕЕккііппаажж ккааттеерраа ссккллааддааєєттььссяя зз 1166 ооссіібб,,ааввттооннооммннііссттьь ййооггоо ппооххооддуу ссттааннооввииттьь пп’’яяттьь ддіібб.. ККааттееррии ооссннаащщеенноо ррааддііооллооккааццііййннооюю ссттааннцціієєюю AANN//SSPPSS��7733,, ммооттооррннииммччооввнноомм.. ШШттааттннее ооззббррооєєнннняя —— 2255��ммііллііммееттрроовваа ааввттооммааттииччннаа ааррттииллееррііййссььккаа ууссттааннооввккаа іі ддвваа 1122,,77��ммііллііммееттррооввіі ккууллееммееттии

ППооссииллеенннняя ккооррааббееллььнноо��ккааттееррннооггоо ссккллааддуу ззаа ррааххууннооккппееррееддооввиихх ккррааїїнн ННААТТОО ннееттііллььккии ссппрриияяттииммее ппііддввиищщееннннююббооййооввиихх ссппррооммоожжннооссттееййВВММСС УУккррааїїннии,, ааллее ййддооппооммоожжее ннаашшиимм ммоорряяккааммшшввииддшшее ддооссяяггттии ссууммііссннооссттіі зз ккррааїїннааммии ААллььяяннссуу

Сучасний морський бій неможливо уявитибез високоточної ракетної зброї. Призна-чені для ведення бойових дій кораблі ма-ють бути озброєні ракетними ударнимикомплексами із доволі серйозною даль-ністю ураження.

Про це розповів старший викладач ка-федри кораблеводіння та штурманськогоозброєння Інституту ВМС Національногоуніверситету «Одеська морська акаде-мія» капітан 2 рангу Анатолій Хапов. Йогоекспертна думка опирається на дванадця-тирічний досвід служби на ракетних кате-рах, а також на аналіз міжнародного до-свіду використання кораблів такого класу.

Отже, для акваторії Чорного моря серед-ня дальність такої зброї становить 200 кі-лометрів, і ця цифра є цілком прийнятноюдля українських ВМС. Звичайно, можназробити ракету, яка вражатиме цілій на дистанції 500 кілометрів, однак вонабуде дорожчою у виготовленні, більшоюза габаритами, тож потрібно буде шукативідповідну платформу для запуску. Якщож брати до уваги реальні бойові умови, тодистанція, на якій кораблі можуть виявля-ти один одного власними засобами, ста-

новить 100 — 150 кілометрів. Для виявлен-ня кораблів у морі на більшій відстані по-трібно мати в арсеналі системи далекоговиявлення або космічну розвідку.

Однак ударне ракетне озброєння — цеще далеко не все потрібне для веденнябойових дій на морі. Сучасні зенітні ракет-ні комплекси не менш важливі, адже ко-раблю необхідно мати асиметричний за-хист від аналогічної зброї противника.І не слід забувати про активні та пасивнісистеми радіолокаційної боротьби, які ін-коли можуть бути ефективнішими за ЗРК.

— Як показують деякі методики бойовихрозрахунків, ефективності того чи іншогоозброєння, імовірність відхилення з курсупротикорабельної ракети системою ра-діолокаційної боротьби значно більша,ніж її фактичне знищення зенітними ра-кетними комплексами, — говорить капі-тан 2 рангу Анатолій Хапов. — Тобто дляефективного ведення бойових дій необ-хідно мати перелічені складові. Водночасмаємо розуміти, що, наприклад, ЗРК се-редньої дальності можна розмістити ли-ше на платформі класу «корвет» або«фрегат», якщо говорити про ракетні ка-

тери, то це буде ЗРК самооборониіз дальністю ураження 20–25 кілометрів.

Для забезпечення надійної оборони на-шого узбережжя, власної економічної зо-ни потрібні платформи, більші за «Гюрзу».За словами капітана 2 рангу Анатолія Ха-пова, північно-західну частину Чорного мо-ря не можна назвати закритим театромза фізико-географічними властивостями.У цій ситуації ВМС України можуть орієнту-ватися на створення за сучасними техно-логіями малих швидкохідних ракетних ка-терів. Технічні проекти різних варіантів ужерозроблені підприємством «Дослідно-про-ектний центр кораблебудування» в Мико-лаєві — це проекти «Комар» та «Лань».Вони будуть діяти самостійно або групами,використовуючи переваги бортової зброїта місцевості, головним чином витягнуті йдовгі коси з безліччю сполучених лиманів,що дозволяє катерам як маскуватисяза ними або на тлі їх, так і розміщуватина даних природних об’єктах виносні спо-стережні пункти для дій із засідки.

При цьому перед катерними угрупован-нями ВМС України має стояти завданняактивної оборони прибережних вод і узбе-

режжя як передового рубежу береговоїоборони країни. З цією метою розрахуноккатерів як платформ з ударним озброєн-ням і протикорабельними ракетами, щовходитимуть в їхній арсенал, має будува-тися за системою максимально ефектив-ного їхнього застосування з урахуваннямусіх або більшості факторів.

Отже, можна дійти висновку, що для ве-дення успішних бойових дій у північно-за-хідній частині чорноморського театруз оборони територіальних вод і узбережжяУкраїни необхідно створити морський ком-понент у вигляді 8-10 малих ракетних кате-рів, зведених у групи по два-три.

— Важаю, що реалізація проекту «Лань»стане доволі потужним вливанням у ВМСЗС України, адже певною мірою він навітьзмінить баланс сил у Чорному морі.З їхньою появою ми матимемо вагомий ва-жіль для стримування агресора, — заува-жив капітан 2 рангу Анатолій Хапов. —Тим більше, що ми не ставимо за метустворити якусь глобальну присутністьу Чорному морі, а для виконання локаль-них завдань їх буде більш ніж достатньо.

Олександр ЗАВТОНОВ

ЯКА ЗБРОЯ ДОПОМОЖЕ УКРАЇНСЬКОМУ ФЛОТУ НАДІЙНО СТРИМУВАТИ АГРЕСОРА

16

СОЦІАЛЬНА ПАНОРАМА

Останнім часом українському суспільствустали відомі кілька моторошних фактів са-могубств ветеранів АТО. Деякі з них сталися,зокрема, у Запоріжжі. Один ветеран АТО по-вісився в парку цього обласного центру, дру-гий підірвав себе у власній домівці гранатою,яку незаконно вивіз із району АТО. Залиши-лися сім’ї, діти…

Оприлюднено тривожну статистику: за дваостанні роки 500 учасників АТО позбавили себежиття, а 1000 вчинили спробу самогубства.У чому причина такої проблеми: відсутністьефективної системи психологічної реабілітаціїчи коштів? Людська байдужість чи халатністьокремих чиновників? Очевидним є одне: безрозв’язання проблем ветеранів АТО ця статис-тика війни ще довго нагадуватиме про себе.

У пошуках відповідей на посталі запитання япобував у Запоріжжі. І перша зустріч — із го-ловним спеціалістом Державної служби в спра-вах ветеранів війни та учасників АТО ТимуромКнишем, неформально головним координато-ром реабілітації ветеранів АТО в області, —ошелешила.

У недалекому минулому учасник війнина Сході країни, командир гранатометноговзводу, доброволець батальйону «Донбас» на-водив цифри, немов скибки хліба нарізав: «Із 12тисяч ветеранів АТО в Запорізькій області лише577 зареєструвалися в місцевих управлінняхсоцзахисту. З початку року реалізацію держав-ної програми психологічної реабілітації атовцівпризупинено: не надійшли кошти. Із 1,3 млн грн,наданих із державного бюджету на санаторно-курортне оздоровлення учасників АТО, станомна 1 вересня освоєно лише 12%».

Таким чином, за словами Тимура Книша, ни-ні на Запоріжжі на психологічну реабілітацію ве-теранів АТО працює лише обласна програма

«Назустріч людям», а також грандові й волон-терські фонди та проекти.

Чому ж такий низький рівень освоєння дер-жавних коштів на санаторно-курортну реабілі-тацію? З’ясовується, що, попри те, що кошти є,людей на курорт тут відправити не можуть, босутужно. З одного боку, учасники АТО не ви-різняються активністю, а, з другого боку, від-повідальні органи за організацію цього питан-ня неспроможні вийти на достатній рівень пла-нування.

— Гроші на санаторно-курортне оздоровлен-ня ветеранів АТО надійшли майже в серединіроку. Далі їх розкидають частинами в понад 30районів області, — пояснює ситуацію ТимурКниш. — І тут дає збій система. На путівки —черга, і люди не знають, скільки їх, куди можнапоїхати, а головне — ця інформація має з’явля-тися вже на початку року, аби ветерани моглиспланувати поїздку.

Пригадав давні добрі часи роботи профспілок.І путівки були, і отримати їх можна було саме підчас відпустки. Кошти, хоч би що там казали, ви-користовували доволі ефективно. Нині ж у пе-

ріод літніх відпусток, розводить руками голов-ний спеціаліст Державної служби в справах ве-теранів війни та учасників АТО, санаторії частовідмовляються працювати з атовцями. Причинабанальна: комерційна путівка дорожча, аніжплатить держава. І навіть там, де ветеранів АТОприйняли, вони відчули… не найкраще ставлен-ня. У той час коли «комерсанти» харчувалисяна рівні люксу, захисникам Батьківщини пропо-нували «борщ і кашу». Із Запоріжжя із цьогоприводу подавали в Київ чимало пропозицій прозапровадження квотування. Якщо санаторій,який переміг у тендері, починає співпрацюватиз органами державної влади, то він має надава-ти послуги ветеранам АТО «на повен зріст»,і не тільки в міжсезоння, відповідно до умов уго-ди. Зрештою, ця державна програма дає змогуоздоровчим установам функціонувати значнодовше: з травня по жовтень.

Отож нині для ветеранів АТО в ідеалі має пра-цювати як мінімум дві форми реабілітації: сана-торно-курортна та психологічна. Торік державазабезпечувала приблизно по 6000 тис. грнна одного бійця для кожного напрямку. Нині що-до психологічної реабілітації, як зазначаютьна Запоріжжі, на верхах збій. Санаторно-курор-тна система також шкутильгає. Торік її ефек-тивність становила 20–30%. Поточного року во-на ще менша.

По суті, як пояснює Тимур Книш, доволі ефек-тивно було там, де санаторії виявляли гнучкістьі брали на оздоровлення не тільки колишньогобійця, а також його дружину, ділячи 14 належ-них йому діб навпіл. За таких умов ветеран АТОпогоджувався на реабілітацію охочіше, яка,до речі, ставала ефективнішою. Спілкуванняз дружиною мотивувало до одужання. Але офі-ційно дружині їхати разом із чоловіком на реабі-літацію заборонено: нецільове використаннякоштів…

— Піклуємося й про тих, котрі служать, — ка-же Тимур Книш. — От нещодавно вийшовіз району АТО черговий підрозділ запорізькоїбригади. Знаю, що вони мають свого психолога,який приймає особовий склад і направляєу військові заклади тих, котрі цього потребують.Але й ми маємо програми та психологів, які зай-маються реабілітацією атовців професійно. Цефонди й грантові програми.

Проте комунікація з військовими частинамиповинна бути кращою, адже кожен військово-службовець після АТО має право на психоло-гічну реабілітацію. Та постають міжвідомчі пе-репони. У війську — своя система, у МВС —своя, у Нацгвардії — своя, а ті, що йдутьна звільнення, мають ставати на облік у служ-бах соціального захисту за місцем проживан-ня. Здавалось би, усе зрозуміло, однак питан-ня все ж виникають.

Іще одна проблема — низький рівень освоєн-ня державних коштів на реабілітацію ветеранівАТО. І тут часто відіграє свою роль людськийфактор. У деяких районах Запорізької областіосвоїли 50%, а в деяких — ні гривні. Чому?

— На місцях у наших центрах люди працюютьна добровільних засадах, безоплатно. І зазви-чай, якщо це ветерани або члени їхніх сімей, тосистема ефективна, а там, де організаційні пи-тання реабілітації покладено як додаткове на-вантаження на держслужбовця, результат низь-кий, — констатує мій співрозмовник.

Треба вести мову й про недостатню поінформо-ваність бійців АТО щодо їхнього права та необхід-ності проходити курс психологічної реабілітації.А тут іще часто ходять чутки про неякісні послуги.Плюс є питання до професійних навичок деякихпсихологів, які вчилися налаштовувати бізнесме-на на успіх і мало що знають про бойову травму.У районних управліннях соцзахисту ветерани сти-каються з труднощами в чергах на путівки.

— На жаль, ми не маємо зворотного зв’язку.Конфіденційність! — продовжує Тимур Книш. —Ось я приїжджаю в Мелітополь, у місті 30 тисячнаселення, ветеранів АТО, за моїми даними, по-над 600. Прошу: дайте мені список зареєстро-ваних. Дивлюсь, а на обліку всього 28 осіб! Че-рез громадські організації ветеранів скликаюзбори й запитую: «Усі здорові?» — «Та ні…» —«Чому не звертаєтеся по путівки?» А у відпо-відь: «Так там черга…» Звертаємося в місцевеуправління соцзахисту: «Дайте нам дані щодочерги на путівки». Не дають! «Дайте нам даніщодо психологічного стану». У відповідь: «Це ін-формація конфіденційна!»

Як з’ясувалося, учасники АТО в Мелітополіприходили ставати на облік й розпитували проможливість поїхати в санаторій. А їм: «У нас чер-га, треба чекати!» Водночас чиновники управ-ління соцзахисту звітують, що ніхто не зверта-ється по путівки… Але кошти призначено тількина учасників АТО. Чому так відбувається, незро-зуміло. Одне ясно: спеціалістам Державноїслужби України в справах учасників бойових дійта учасників АТО намагаються відвести рользвичайних статистів. Старший лейтенант запасуТимур Книш із цим категорично не згоден. Вінвважає, що установі у справах ветеранів маютьнадати також контрольні функції.

— У деяких районах Запорізької областіна обліку по шестеро-семеро людей. Хлопцівпотрібно інформувати, їм треба розтлумачува-ти, — доводить він. — Завтра поїду в Гуляйпо-ле. Знову розповідатиму ветеранам, що держа-ва кожному з них надала по 6300 грн на оздо-ровлення та лікування. Ставайте на облік —і зможете раз на два роки гідно відпочивати!

Руслан ТКАЧУК

НА ЗАПОРІЖЖІ З 1,3 млн грн,

ЯКІ НАДАЛА ДЕРЖАВА

НА РЕАБІЛІТАЦІЮ УЧАСНИКІВ

АТО, ОСВОЄНО… 12%ІЗ 12 ТИСЯЧ ВЕТЕРАНІВ АТО В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ ЛИШЕ 577 ОСІБ

ЗАРЕЄСТРУВАЛИСЯ В МІСЦЕВИХ УПРАВЛІННЯХ СОЦІАЛЬНОГО

ЗАХИСТУ. У ЧОМУ Ж ПРИЧИНИ ТАКОЇ СИТУАЦІЇ?

ТТииммуурр ККнниишш,, ггооллооввнниийй ссппееццііаалліісстт ДДеерржжааввннооїїссллуужжббии вв ссппрраавваахх ввееттеерраанніівв ввііййннии ттаа ууччаассннииккіівв ААТТООуу ЗЗааппооррііззььккіійй ооббллаассттіі

ППоо ссууттіі,, ддооввоолліі ееффееккттииввнноо ппссииххооллооггііччннаа ррееааббііллііттааццііяяппррооххооддииллаа ттаамм,, ддее ссааннааттооррііїї ввиияяввлляяллии ггннууччккііссттьь іі ббррааллии ннаа ооззддооррооввллеенннняя ннее ттііллььккии ккооллиишшннььооггоо ббііййццяя,, аа ттааккоожж ййооггооддрруужжииннуу,, ддіілляяччии 1144 ннааллеежжнниихх ййооммуу ддіібб ннааввппіілл.. ЗЗаа ттааккиихх ууммооввввееттеерраанн ААТТОО ппооггоодджжууввааввссяя ннаа ррееааббііллііттааццііюю ооххооччіішшее,, іі ввооннааббууллаа ееффееккттииввнніішшооюю

#44 {5524} 2 ЛИСТОПАДА, 2017 17

ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Близько 600 жителів Дніпропетровщинивіддали життя у війні з російськими агре-сорами та їхніми посіпаками. Багато вояківбули поранені, стали інвалідами. Чи усві-домлюють цю жертву юнаки та дівчата, щовиходять зі школи в доросле життя?

Відомі факти вандалізму, коли у Полтаві,Одесі, Кривому Розі, Житомирі місцеві адеп-ти «руского міра» нівечили пам’ятні знакина честь загиблих воїнів АТО. Неважко здо-гадатися, яке враження це справляє на шко-лярів і студентів, що проходять повз цісплюндровані знаки громадської шани. Як пі-сля таких випадків можна дивитися в очі ди-тині, батько якої загинув? Це запитанняне до вандалів — з ними все зрозуміло. Цезвернення до тієї частини суспільства, якане помічає війну. Відомо, що коли забути ми-нуле, ми приречені його пережити знову. Са-ме тому патріотичне виховання — завданняне тільки шкіл, а й суспільства в цілому.

…Один із осінніх ранків для 104 учнів 10-хкласів загальноосвітніх шкіл деяких районівДніпропетровської області розпочався поїзд-кою до Гвардійського, де дислокується сла-ветна бригада ВДВ. Екскурсоводами булиофіцери-десантники — старший офіцер з мо-рально-психологічного забезпечення майорІгор Чернобай та офіцер-психолог парашут-но-десантного батальйону молодший лейте-нант Максим Семененко.

На плацу біля меморіалу загиблим воїнамчастини вони розповіли школярам про те, щобригада бере участь в боях з перших дніввійни на Донбасі.

На Сході держави були важкі бої, втрати,перемоги. Одна з найболючіших сторінок іс-торії бригади — трагічна загибель 40 десан-тників на борту Іл-76 14 червня 2014 року по-близу луганського летовища.

Спокійний голос майора Чернобая, сіриймармур монумента, легкий вітер… Я бачив,як виблискували очі хлопців та дівчат — тих,кого історія частини з перших уст вразиладо глибини душі.

— Наша бригада втратила у боях 141 вій-ськовослужбовця. Імена 136 з них викарбу-вані тут, на цих плитах, — повідомив бойо-вий офіцер.

Запанувала тиша. Мабуть, багато хтоз цих підлітків саме в цю хвилину осягнули,що війна — це не картинка на телеекрані, во-на зовсім близько.

…Школярам показали, в яких умовах жи-вуть десантники, як і де вони тренуються.Особливе захоплення викликало перебуван-ня в макетах Іл-76, Мі-8, Ан-2. Хлопці спробу-вали зістрибнути з них — правильно вийшлоне в усіх, але юрба пожвавішала. Почулисясміх і жарти.

Після цього оглядали клас підготовки ар-тилеристів. Учням нагадали, що значною мі-рою саме завдяки гармашам ворог був зупи-нений.

— Як бачите, на макеті місцевості позначе-но багато цивільних об’єктів — будинків, сіл,міст. Стріляти туди не можна, тож наша арти-лерія діяла дуже вміло і мала поцілити самеу ворога. Тут, у класі, артилеристи проводятьнавчання, вираховуючи дані для стрільби, —говорить майор Чернобай.

Посиділи школярі й у танку Т-80, щоперебуває на озброєнні бригади. В музеї час-

тини їм показали особисті речі загиблих де-сантників, уламки снарядів і мін. На закінчен-ня гостей почастували солдатським обідом.

З поверненням до Дніпра відбулася ек-скурсія до Алеї пам’яті — найбільшогов Україні меморіалу героям АТО і РеволюціїГідності. Юнь вдивлялася в обличчя загиб-лих — молоді і старші, усміхнені й замисле-ні… Потім школярі оглянули музей АТО. Не-абияке враження справили фільми про війнуна Сході України.

Радник голови Дніпропетровської ОДА, ке-рівник проекту «Шляхами героїв» Юрій Фа-нигін розповів, що у проекті задіяні волонте-ри, серед яких і колишні військові, а екскур-сії в музеї проводять ті, хто цей музей ство-рював: «Наше завдання полягає в тому, щобна прикладі боротьби з російською агресієюпояснити дітям, що таке патріотизм і грома-дянський обов’язок, показати героїзм жите-лів області в цих подіях».

Сам проект було розпочато командоюочільника ОДА Валентина Резніченка відпо-відно до Указів Президента України «Про за-ходи щодо поліпшення національно-патріо-тичного виховання дітей та молоді» та «Простратегію національно-патріотичного вихо-вання дітей та молоді на 2016–2020 роки».

Загалом «Шляхами героїв» пройдуть учні10-х класів із 999 шкіл Дніпропетровської об-ласті. Це 15 539 школярів, а ще — педагоги,батьки, представники органів місцевого само-врядування та громадськості. Проект тривати-ме до червня 2018 року. Основна його мета —дати можливість учням з найвіддаленіших сілдоторкнутися до живої історії АТО, поспілкува-тися з учасниками боїв. Один з екскурсоводів«Шляхами героїв» — лейтенант запасу Дмит-ро Кошка, кавалер ордена Богдана Хмель-ницького III cтупеня. Його бойовий шлях — Ма-ріуполь, Красногорівка, Мар’їнка, Авдіївка. За-раз Дмитро — викладач військової кафедриодного з вишів. Офіцер запасу розмірковує:

— Дуже важливо, щоб молодь знала і чу-ла, що насправді відбувається на Сходікраїни від безпосередніх учасників подій.

До речі, шлях, обраний ДніпропетровськоюОДА, не є чимось новим. У багатьох країнах,зокрема США, Ізраїлі, Франції, Бельгії, пи-танням патріотичного виховання молодіне легковажать. Так, коли у відомих своєюдемократичністю США студент з Киргизста-ну щось видряпав на пам’ятнику АвраамуЛінкольну, реакція правоохоронців була мит-тєвою і жорсткою: згідно з чинним законо-давством бешкетнику загрожує ув’язненнядо 10 років і штраф до 25 тис. доларів…

Олександр ШУЛЬМАН

На місця боїв везуть на екскур-сію старшокласників, якимпо 16–18 років. З прибуттямна місце в усіх учнів забираютьґаджети, натомість видають ра-цію, одну на взвод, кожному —речовий мішок, зброю і одност-рої часів Другої світової. Коженстаршокласник отримує бейджз ім’ям: хтось стає сержантомЯнссеном, хтось рядовим ВанМолем. Усі імена з того взводу,який обороняв саме це село.Потім всю команду висаджуютьз автобуса кілометрів за 10 відрайону, і діти по жарі з усім сво-їм важким майном йдуть пішки.Зо дві-три години. Зброя, якане так багато важить спочатку,стає дедалі важчою. Рюкзак на-тирає плечі. Хочеться все кину-ти і полежати, поговорити, по-

бешкетувати, а не можна. Той,кому дістався бейдж сержанта,повинен тримати всю цю юрбупід контролем, щоб йшли тихота не відставали. Уявіть себе17-річним хлопцем, якому тре-ба організувати 15 своїх одно-класників.

Доходять вони до села, тут їхвикладач-командир веде до бу-динку на околиці, зупиняються.

— Хто тут рядовий ВанМоль? — Я! — Коли ваш взводпідійшов до цього місця, рядо-вий Ван Моль підірвався на мінібіля будинку.

З цієї миті «рядовий» мовчить.Йдуть далі.

— Хто тут рядовий Стівенс? —Я! — У цьому місці взвод буватакований, рядовий Стівенсбув поранений у стегно і заги-

нув на місці від втрати крові, до-помога не встигла підійти.

Рядовий «замовкає».І так йдуть вони далі, поки не до-

ходять до кладовища, і не бачать,як стоять у ряд, один за одним, ка-мені з іменами тих, чиї бейджів них. І розуміють, що з 15 хлопціввижили двоє — таких же, як вони,вісімнадцятирічних «салаг», якимхотілося слухати музику, залиця-тися до дівчат, танцювати і співати,а замість цього — спрага, голод,біль, страх, утома, і для дуже бага-тьох — раптова і страшна смерть.

Цей день, пережитий особис-то, впливає на розуміння та пат-ріотизм молоді набагато потуж-ніше, ніж години формалізму,проведені в аудиторії.

Підготував Олександр ШУЛЬМАН

«ШЛЯХАМИ ГЕРОЇВ»

ПРОТИ НЕХТУВАННЯ

ПАМ’ЯТТЮПОНАД 15 ТИСЯЧ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ ЗА СПРИЯННЯ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОДА ТА ОК «СХІД» ВІЗЬМУТЬ УЧАСТЬ У ЦИКЛІ ПАТРІОТИЧНО-

ВИХОВНИХ ЕКСКУРСІЙ ДО УСЛАВЛЕНИХ БОЙОВИХ ЧАСТИН ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

ППррооееккттоомм ««ШШлляяххааммии ггееррооїївв»»ооххоопплляяттьь ууччнніівв ддеессяяттиихх ккллаассііввіізз 999999 шшккіілл ДДннііппррооппееттррооввссььккооїїооббллаассттіі

ЯК ВИХОВУЮТЬ ПАТРІОТІВ У БЕЛЬГІЇ

ШШккоолляярріі ДДннііппррооппееттррооввщщииннии вв ккііммннааттіі ббооййооввооїї ссллааввии ддеессааннттннооїї ббррииггааддии

18

ВЕЛИКА ВІТАЛЬНЯ «НАРОДНОЇ АРМІЇ»

У Великій вітальні «Народної армії» — журна-ліст, дослідник історії спецслужб, член Націо-нальної спілки письменників України, радникголови Служби зовнішньої розвідки УкраїниОлександр Скрипник.

Розмовляємо про дві постаті, долі та слу-жіння яких лягли в основу його книги «Роз-стріляний на Донбасі «за ізмєну Росії». Ху-дожня оповідь, яка ґрунтується на докумен-тальних джерелах, раз по раз переносить чи-тача то до подій Української революції1917–1921 років, то на Майдан, то в район про-ведення АТО чи на тимчасово окуповану те-риторію Донбасу. Книга є ще одним наочнимпідтвердженням того, що силу українськогодуху нікому не дано здолати

— Пане Олександре, відразу хочу привітативас із виходом друком нової книги. Це роман,але за ним — реальні історичні постаті…

— Описані події розпочинаються 14 лютого1919 року. Тоді на залізничній станції Волновахабілогвардійці підступно захопили і розстрілялиукраїнського посла в Кубанській Народній Рес-публіці Федора Кіндратовича Боржинського,який повертався до Києва отримати нові вказів-ки від Директорії УНР. Через свою принциповупатріотичну позицію на дипломатичній службів Катеринодарі (нині Краснодар) він потрапивдо «чорного списку» денікінців.

Військово-польовий суд засідав уночі. Ніякогослідства не проводили. Федора Боржинськогозвинуватили в тому, що він як офіцер російськоїармії перейшов на службу до самозваного укра-їнського уряду. Посол поводився з гідністю.За свідченнями підлеглих, які вижили, він заяв-ляв, що не вбачає у своїх діях зради, стверджую-чи, що став на службу українській державі, зем-лі, де народився й виріс, а як дипломат робив усеможливе, аби Кубань і Україна жили в мирі.Та пояснення вже не мали значення. Боржинсь-кого вивезли десь за околицю Юзівки і негайновиконали вирок. Тіло кинули непохованимна мерзлій землі... Ховали робітники — без по-честей, панахид і промов. Бо ніхто не знав, щонебіжчик у військовій формі був полковником,ветераном двох воєн, бароном, українським по-слом і справжнім патріотом України, якого роз-стріляли «за ізмєну Росії».

Це не жахливі картини сьогодення зі СходуУкраїни. Описані події відбувалися 1919 року…

— Будь ласка, розкажіть докладніше, щовам вдалося дослідити з життя українськогодипломата та патріота?

— Він починав військову службу в російськійармії 1899 року рядовим. Згодом потрапив на ро-сійсько-японську війну. Там 25-річний офіцер ви-явив неабияку відвагу, тож йому порекомендува-ли вступати до Східного інституту, який готуваввійськових розвідників. Упродовж 1910–1914 ро-ків Федір Боржинський займався розвідуваль-ною роботою в Монголії та Китаї, бо знав ки-тайську, монгольську, бурятську, японську мови.Під виглядом купця або вченого він об’їздив ба-гато провінцій Китаю і мало не всю Монголію.Склав першу детальну карту цієї країни, написавнаукові роботи з історії, культури та етнографії.Від уряду Монголії офіцер отримав титул, якийбув визнаний російським урядом і прирівнянийдо дворянського. Відтоді іменувався бароном.Водночас у всіх анкетах у графі «Походження»він, як і раніше, писав: «З селян Уманського пові-ту Київської губернії». У далекому Іркутську зу-стрів свою кохану.

— І з ким побрався блискучий офіцер?— З українкою на ім’я Олександра. Ви, мабуть,

здивуєтесь, як у Сибіру взагалі могло статися цезнайомство. Однак Федір Боржинський був вель-ми послідовним в українському питанні. Отже,бажаючи одружитися, дав у губернську газетуоголошення, в якому зазначив обов’язкову умо-ву: наречена має походити з України. БатькоОлександри прочитав ту публікацію, і ця чудер-нацька історія завершилася весіллям. Щоправ-да, затишне сімейне життя було нетривалим.

Почалася Перша світова війна, і Боржинськийзнову опинився на передовій. За свідченнямиочевидців, воював він, «не шкодуючи життя сво-го», неодноразово був поранений. Нагородже-ний золотою георгіївською зброєю і орденом свя-того Георгія IV ступеня, удостоєний звання під-полковника російської армії.

— А коли він став на службу в українськійдипломатичній місії?

— Навесні 1918 року Федір Боржинський опи-нився на Північному Кавказі. Звідти з цікавістюспостерігав за творенням української держав-ності. Його захопила ідея її створення. У періодгетьманату Павла Скоропадського такі фахівцібули на вагу золота. Одним із ключових регіонів,на які гетьман спрямовував свій погляд, була Ку-бань, що на той час стала головною базою Доб-ровольчої армії. Денікін не приховував своїх пла-нів щодо відновлення «єдіной Росії». Водночастам проживала численна українська громада,яка прихильно ставилася до української державиі з острахом сприймала воєнні приготування бі-логвардійців.

Отже, Федора Боржинського призначаютьповноважним представником Української держа-ви на Кубані. Згодом дипломат інформував МЗСпро визрівання конфлікту між кубанським уря-дом і командуванням Доброармії, яке брутальновтручалося в козацьке самоврядування. А ще вінзвертав увагу на те, що проти молодої українсь-кої держави на Кубані розгортається справжняінформаційна війна, яку ведуть представники ро-сійських шовіністичних організацій. Одниміз форпостів брудної пропаганди була катерино-дарська газета «Великая Россия». Боржинськийвирішив протиставити цьому власний друкова-ний орган і попросив у керівництва МЗС негайновиділити для цього 40 тис. крб. Коштів не доче-кався і почав діяти на власний розсуд, залучаю-чи до справи місцевих українських патріотів.

Невдовзі за його сприяння місцева «Просвіта»розгорнула книгодрукування, видання газет і на-вчання українською мовою. Це спричинило зліснінападки на гетьманського посла. Чого тільки пронього не вигадували: буцім він ніякий не офіцер,а «самозванець, хабарник і казнокрад, який при-віз з України вагони з цукром і спекулює ними…»

Після того як гетьманат Павла Скоропадсько-го в Україні змінила Директорія, Федір Бор-жинський визнав нову владу і вирішив їхатидо Києва, аби отримати інструкції щодо подаль-шої роботи. У цей час, зі зростанням успіхів Доб-роармії, денікінці почали масово переслідуватиукраїнофілів. Їх звинувачували у петлюрівщині.Насильством і вбивствами етнічним українцямнаполегливо втлумачували «бєспрєкословнуюлюбовь к старшему брату». Боржинський відімені посольства рішуче засуджував такі дії. Віннеодноразово готував ноти протесту проти за-лучення кубанських козацьких частин до бойо-вих дій на українському фронті у складі Добро-армії, проте це лише дратувало оточення Денікі-на. Воно вже підшукувало слушний привід, абипоквитатися з непоступливим послом, і така на-года трапилася…

— Ще одна, паралельна, сюжетна лінія ва-шого роману пов’язана з постаттю керівникалуганської «Просвіти», українським істори-ком, громадським діячем і нашим сучасникомВолодимиром Семистягою.

— Так, це також людина непересічної долі. Йо-го наукові інтереси як історика були сконцентро-вані, окрім іншого, і навколо підпілля «Молодагвардія». Володимир Семистяга аргументованорозвінчав усталені радянські міфи.

Із проголошенням «ЛНР» у червні 2014 рокуукраїнський патріот, який разом із побратимамиз «Просвіти» чинив опір російським колабораціо-ністам, був викрадений бойовиками. 27 червнябандити поширили інформацію, що він помер відсерцевого нападу. Однак Семистяга виживі спромігся втекти з полону.

— Ви дізналися подробиці його перебуван-ня в заручниках?

— Так. До речі, перше запитання, яке йомупоставили проросійські бойовики: «Как же ты,сволочь, сын фронтовика, стал бандеровцеми ярым националистом?» Українською мовою го-ворити забороняли, тільки на «общепонятномруском язикє». Далі допитувались про колег-про-світян: чим займаємося, як контактуємо з ОБСЄ(мовляв, там є «американські шпіони»), скількиплатять… Пояснювати що-небудь зашоренимросійською пропагандою людям було неможли-во. Били, знущалися…

— Прочитавши декілька глав вашої книжки,зрозумів, що переді мною новий українськийбестселер. Які висновки ви робите зі своєїпраці?

— Дослідження доль та служіння двох укра-їнських патріотів — Федора Боржинськогота Володимира Семистяги — дає змогу осягну-ти чимало драматичних перипетій як давньої,так і новітньої української історії, збагнути при-роду російської агресії та гібридних методів ве-дення війни. Багато в чому вони такі ж, як і стороків тому.

Та, попри всі зусилля Кремля, на Луганщинідалеко не всі обдурені російською пропагандою.Тому боротьба триває, підпілля діє. Нехай не сьо-годні, але в майбутньому ми ще дізнаємося по-дробиці цієї героїчної боротьби. Тож Луганщинабула, є і буде українською!

— Дякую за бесіду.Інтерв’ю вів Руслан ТКАЧУК

«РОЗСТРІЛЯНИЙ

НА ДОНБАСІ

«ЗА ІЗМЄНУ РОСІЇ»СТОЛІТНЯ ІСТОРІЯ, ЯКА ЛЯГЛА В ОСНОВУ ЦЬОГО РОМАНУ,ПЕРЕГУКУЄТЬСЯ ІЗ СЬОГОДЕННЯМ, ІЗ ПОДІЯМИ НА СХОДІ УКРАЇНИ,ДЕ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНСЬКІ ПАТРІОТИВІДЧАЙДУШНО ПРОТИСТОЯТЬ АДЕПТАМ «РУСКОГО МІРА»

ДДоосслліідджжеенннняя ддоолльь ддввооххууккррааїїннссььккиихх ппааттррііооттіівв ——ФФееддоорраа ББоорржжииннссььккооггоо ттаа ВВооллооддииммиирраа ССееммииссттяяггии ——ддааєє ззммооггуу ооссяяггннууттии ччииммааллооддррааммааттииччнниихх ппееррииппееттіійй яякк ддааввннььооїї,, ттаакк іі ннооввііттннььооїїууккррааїїннссььккооїї ііссттооррііїї

ООллееккссааннддрр ССккррииппнниикк

#44 {5524} 2 ЛИСТОПАДА, 2017 19

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФРОНТ

Так звана «руская вєсна», що була організо-вана в Луганській та Донецькій областяхУкраїни навесні 2014 року російськими зай-дами, комуністами, чиновниками-колаборан-тами та іншими зрадниками, які підняли надкраєм триколори, проходила під дивнимита незрозумілими для багатьох лозунгами.Одним із найперших був: «назад в СРСР!». Цебажання знайшло найбільше відгуків у меш-канців Донбасу, так само як і заяви президен-та Росії Володимира Путіна про наміри при-мусово об’єднати пострадянські країни в Со-юз, реанімувавши «зруйнований ворогами»СРСР.

Логічно, що в тих, хто мав певні історичні,соціальні знання та просто життєвий досвідце «назад» викликало опір. «Назад» сприй-мається мислячими людьми як дееволюція,чи деградація суспільства, бо ж розвитокможливий тільки при просуванні вперед

Якщо зараз поглянути на окуповані територіїУкраїни у соціальному чи моральному зрізі, то,насправді, можна побачити той самий СРСР.І не тільки побачити, а й поринути в його атмо-сферу дефіциту, черг, «культуру та якість» об-слуговування, почути бравади пропагандистів,які знову ведуть у щасливе майбутнє.

Сталося нереальне перенесення донедавнапромислово розвинутого регіону десь у 60–70-тіроки минулого століття.

З початку окупації тут зникли звичні для циві-лізованої людини речі: термінали, банківськікартки, мобільний та міжнародний зв’язок,Інтернет, свобода спілкування, вибір продуктівхарчування, ліків. А нині в дефіциті навіть вода...Натомість з’явилися суттєві обмеження особис-тих прав та свобод, зокрема щодо вільного пе-ресування, спілкування, вибору музики для про-слуховування й фільмів для перегляду, роботита роботодавця, зникло право на вираження по-глядів, право на мітинги, акції протесту, політич-ний вибір тощо. Приміром, придбати картку міс-цевого мобільного оператора «Фенікс», якийпрацює в ОРДЛО, можна тільки за наявністюпаспорта. При цьому провайдери відслідковуютьусі запити, пошуки та відкриті сайти користува-чів ОРДЛО і передають дані користувачів Інтер-нету до «МГБ».

У магазинах — напівпорожні полиці. Вибір то-вару обмежений російським, білоруським та міс-цевим виробником. Українських товарів — 10%від товарообігу. При обслуговуванні 80% меш-канців скаржаться на хамовитість, безкультур’я,антисанітарію. Доволі часто фіксується носталь-гія за «минулим життям при хунті». «Хочетьсяпочути «дякую», «будь ласка», «гарного дня», —ностальгують заручники окупантів.

За порушення комендантської години тількиза останній місяць у так званій «ЛНР» заарешто-вано понад 1500 осіб. Здебільшого це молодь,що звикла до нічного життя, клубів та розваг.Однак за порушення чекає покарання — неоп-лачувана робота: риття окопів чи прибиранняміста. Польові командири терористів, чиновни-ки-колаборанти й так звані правоохоронціз «МВД ЛНР» отримали право приходитидо місць утримання та вибирати собі людей длябудівництва або інших потреб. Отож більшістьзатриманих воліють вирішити проблему хаба-рем безпосередньо в «комендатурі».

В ОРДЛО не працюють цивільні суди — усіспірні питання вирішуються в тих же «коменда-турі» та «міліції». Інколи це завершується побит-тям людини «за провину» або через донос, а той розстрілом у місцевій лісосмузі чи на березіставка. Причому більшість розстрілів не пов’яза-ні з політичними переконаннями чи проукраїнсь-кою діяльністю. Це звичайні побутові пристрасті:розподіл майна між родичами або спадковогомайна, розлучення, аліменти, неповерненняборгу, скандали між сусідами тощо.

В ОРДЛО правий той, у кого є зброя чи роди-чі в так званому ополченні. «Закон для своїх»або дефіцит закону та права — це також відлун-ня СРСР. Тут заохочують доноси.

Повернення до радянського виміру очевиднеу ЗМІ та навчальних закладах «ЛНР». Газетита журнали — це 90% пропагандистських мате-ріалів, що пов’язані з вихвалянням влади теро-ристів, із роз’ясненням того, як гарно жилосяпри СРСР без мобільного зв’язку, прав та сво-бод, із порівнянням життя у «розвинутому соціа-лізмі» ОРДЛО із «загниваючою» Україною, заля-куванням людей «аморальністю» Європи.

Але найяскравішим прикладом поверненняокупованих територій до СРСР усе ж є освіта.У «ЛНР» діти завантажуються пропагандизмомі під час уроків, і в позанавчальні години. Майжекожного дня в окупаційній зоні відбуваються мі-тинги за участю школярів, концерти для військо-вих. Діти беруть участь у військових парадахта заходах із приводу «перемог» «армії» ОРДЛОчи якихось пам’ятних дат Другої світової війни.

Хто пам’ятає, концерти за участю школяріву СРСР — то була обов’язкова «піраміда» з дітейна сцені з прапорами «республіки» та клятви пе-ремогти ворога. Тут все теж ж саме, тільки в щебільш гіперболізованих формах. Вулицями кро-кують піонерські загони. Вражає численністьпіонерів та їхній віковий розмах: від 6 до… 80 ро-ків. Так-так, з піонерськими галстуками та в чер-воних пілотках чимчикують також бабусі й дідусі.В ОРДЛО відновлено «гайдарівський рух», чер-гування дітей у військовій формі біля пам’ятників,могил загиблих терористів. Проводиться навіть«міжнародний» конкурс на найліпший блокпост.З обов’язковим складанням клятви діти зарахо-вуються до різних угруповань, як то «Пионерскаяорганизация», «Юнармия», «Молодая гвардия»,«Захарченцы», «Юные мстители».

Збільшилося в навчальній програмі й годиніз військової підготовки. В освітній загал введе-но не тільки шкільну форму, а й військові однос-трої для парадів та занять начальною військо-вою підготовкою. Зросла також кількість війсь-

кових навчальних закладів — кадетські корпуси,кадетські закриті школи. Наразі в ОРДЛО 9 ка-детських закладів, а кожна друга середня школамає кадетський клас.

Викладання ведеться російською мовою, ук-раїнську та англійську тут вивчають факульта-тивно. Єдине, що резонує та викликає дисонансу цьому «есересерівському суспільстві», так цезлиття «держави» та церкви. На відміну від ра-дянської доби, в ОРДЛО прийняття в «Пионер-скую организацию», «Юнармию», «Молодуюгвардию» та інші угруповання відбуваєтьсяза участю священика, який окроплює дітей і бла-гословляє їх на «служіння державі, Богу та Ро-сії». Загалом всі заходи в ОРДЛО відбуваютьсяза участю церкви. День міста — освячення ми-рян, що прийшли на свято. Мітинг — освяченнямирян, що тримають плакати «Победим украин-ский фашизм!»

У цьому році в ОРДЛО багато шкіл переведенона гендерно-розподільну систему освіти: хлопчи-ки та дівчатка вчаться окремо. Мешканці окупо-ваної частини Донбасу не бачать нічого поганогов цих змінах, вважають посилення впливу церквив «армії» та в школах доцільним, а зміни в житті,що різко обмежили їхні права та свободи, необ-хідними в перехідний «військовий» період.

Як дізнаємося з повідомлення «міністерстваосвіти» «ЛНР», зміни в освітній програмі відбува-ються за вказівками «передових російських пред-ставників науки та освіти», що розробили «експе-риментальну навчальну програму» для «вільноговід хунти Донбасу». Наслідки цього експериментуми відчуємо після реінтеграції окупованих терито-рій. Мрія «назад у СРСР» має деградаційні озна-ки і є небезпечною. Для тих, хто вже бачив іншежиття, вільне, цивілізоване, де є особиста свобо-да, вибір, право та захист, — це безперечна істи-на, однак не для адептів «руского міра».

Олена СТЕПОВА

«СОВКОВА» ДЕГРАДАЦІЯ,АБО ЧИМ ЗАГРОЖУЄ СУСПІЛЬСТВУ ПОВЕРНЕННЯ ДО СРСР

ППооввееррннеенннняя ддоо ррааддяяннссььккооггоо ввиимміірруу ооччееввииддннее уу ЗЗММІІ ттааннааввччааллььнниихх ззааккллааддаахх ««ЛЛННРР»».. ГГааззееттии ттаа жжууррннааллии —— ццее 9900%%ппррооппааггааннддииссттссььккиихх ммааттееррііаалліівв,, щщоо ппоовв’’яяззаанніі зз ппооррііввнняянннняяммжжииттттяя уу ««ррооззввииннууттооммуу ссооццііааллііззмміі»» ООРРДДЛЛОО іізз ««ззааггннииввааююччооюю»»УУккррааїїннооюю,, ззаалляяккуувваанннняямм ллююддеейй ««ааммооррааллььннііссттюю»» ЄЄввррооппии

ДДііттии ззааррааххооввууююттььссяя ддоо ррііззнниихх ууггррууппоовваанньь,, яякк ттоо ««ППииооннееррссккааяя ооррггааннииззаацциияя»»,, ««ЮЮннааррммиияя»»,, ««ММооллооддааяя ггввааррддиияя»»,,««ЗЗааххааррччееннццыы»»,, ««ЮЮнныыее ммссттииттееллии»»

20

6 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

Ми домовилися зустрітися з учасникомбоїв за визволення Києва від фашистсь-ких окупантів на території Національногомузею історії України в Другій світовійвійні. Побачив полковника у відставціІвана Якимовича Бойка біля меморіаль-ної алеї зі стелами міст-героїв. Звісно,що ветеран стояв біля тієї, де значилосядороге для нього слово «Київ». Десь уго-рі з динаміка лунала мелодія «Пісні проДніпро». Почувши її, Іван Якимович нібизавмер. Та які ще можуть бути при цьомуслова, адже в пісні співається про те, щопережив і він

Війна застала Івана Якимовича в Києві,де він закінчував середню школу. Коли гіт-лерівці окупували рідне місто, юнак не зми-рився з тим «порядком», який принеслина своїх багнетах фашисти. Він зібрав де-текторний радіоприймач і разом зі шкіль-ним товаришем записував повідомленняРадянського інформбюро та розповсюджу-вав їх серед населення. Потім став зв’язків-цем партизанського загону. А в 1943 роцідобровольцем вступив до лав Червоної ар-мії. Потрапив до взводу розвідки 182-гоокремого мотоінженерного батальйону 3-їгвардійської танкової армії 1-го Українсько-го фронту. Брав участь у боях за визволен-ня Києва. Тричі форсував Дніпро в районі

Букринського і ще один раз — Лютізькогоплацдармів.

Пригадуючи ті події, Іван Якимович роз-повідає: «Штаб нашого батальйону знахо-дився в урочищі біля села Козинці Переяс-лавського району. Нам поставили завданнявиявляти мінні поля, інженерні споруди, вог-неві точки противника. Крім того, ми маливизначати місця для проходів наших танків,супроводжувати їх, розміновуючи ділянкидоріг. А щоб отримати такі дані, потрібнобуло переправитися на правий берег Дніп-ра. Коли суходолом наближався до річки,страху не було, а ось на воді він пронизувавдо самих кісток. Плив у обмундируванні, ру-кою тримаючись за човен, лиш іноді підні-маючи голову, щоб схопити повітря. А на-вколо стовпи води від вибухів — зверху насполивали вогнем ворожі літаки. Була тількиодна думка: швидше б дістатися до берега.З добутими даними повернувся на лівий бе-рег. Таким чином потім іще двічі під вогнемфорсував Дніпро. А вчетверте переплив

річку в районі Лютізького плацдарму, щобдобути розвіддані для танкістів нашої 3-їгвардійської танкової армії, яка починалабитву за визволення столиці».

Із київських пагорбів видно Дніпро. Він,як і 74 роки тому, несе свої сиві, холодні во-ди. А восени 1943-го вони кипіли від вибу-хів снарядів, бомб. Свідки тих боїв пригаду-ють, що від людської крові почервонів нашДніпро. Сотні тисяч воїнів віддали життяза визволення серця України — Києва. Са-ме вони для цього зробили все й навітьбільше — віддали власні життя.

Про те, які труднощі чекали на радянсь-ких воїнів на шляху до Києва, свідчить та-кий факт. 11 серпня 1943 року гітлерівцірозпочали спорудження системи укріплень«Східний вал». Геббельсівська пропагандастільки про це говорила, що німецькі солда-ти були впевнені в неприступності цієї спо-руди. А ще вони знали, що доля Німеччинивирішується на Дніпрі. Приклад тому — до-пит полоненого під Києвом єфрейтора172-го піхотного полку Ганса Зимбаха, якийрозповів: «У жовтні в штабі полку було от-римано наказ, у якому зазначалося, що Ки-їв — це серце України. Це місто ніколине буде здано, скільки б жертв за цимне стояло».

Київську наступальну операціюздійснили війська 1-го Українського фрон-ту. У смузі його дій гітлерівці малирозгорнуту 4ТА, яка мала близько 100боєздатних танків.

Перед початком наступу 3 листопада1943 року почалася артилерійська підготов-ка. Було сконцентровано до 350 гармат наодин км фронту. Радянські війська скинулина голови фашистів сотні тонн металу, при-душили основну масу техніки і живої силипротивника.

Внаслідок обхідного маневру 3-їгвардійської ТА, яка стрімким ударом зЛютізького плацдарму перерізалакомунікації німецьких військ у західномунапрямку (на Житомир), війська німецької4ТА були вимушені поспіхом відходити напозиції у південно-західному напрямку,залишаючи столицю України.

З цього приводу в своїх мемуарах німець-кий фельдмаршал Манштейн писав: «5 лис-топада з’ясувалося, що нам доведетьсяздавати Київ». А наступного дня столицюУкраїни було звільнено від фашистськихокупантів.

Історія зберегла точну дату визволенняКиєва від загарбників: це сталося о 4-й ран-ку 6 листопада 1943 року. А вже о 5-й війсь-кова рада 1-го Українського фронту допові-ла про це в Ставку Верховного Головноко-мандувача. Ця звістка блискавично облеті-ла Україну, весь світ. Та навряд чи хтось ни-ні знає про те, хто відправив таке повідом-лення до Москви. А от у столичному окре-мому полку зв’язку повітряного команду-вання «Центр» ПС ЗС України знають і пи-шаються тим, що це зробила телеграфісткаїхньої частини — старшина Алла Шаповал.До речі, воїни тодішнього окремого баталь-йону забезпечували зв’язком частини ППО,які восени 1943 року охороняли переправичерез Дніпро від нальотів ворожої авіації.

Володимир ЧІКАЛІН

ДОВІДКА «НА»

Операція з визволення Києва тривала понад три місяці. Ставка Верховного Головнокомандувача пла-нувала провести її, наступаючи з Букринського й Лютізького плацдармів. Головний удар завдававсяз Букринського плацдарму, але всі спроби прорватися до Києва з півдня були невдалі, тому 24 жовт-ня його було перенесено на Лютізький плацдарм. Наступ на Київ почався 3 листопада 1943 року,а 5 листопада танкісти 3-ї гвардійської танкової армії Павла Рибалка, обійшовши ворога із заходу, вий-шли в район Святошина і перехопили шосейну дорогу «Київ—Житомир». Одночасно бійці 38-ї арміїгенерала Москаленка 5 листопада вийшли на околиці Києва, а 60-та армія генерала Івана Черняховсь-кого прорвалася на Поділ.До центру прорвалися танкісти 5 гв ТК генерала Андрія Кравченка.

Ніч із 5 на 6 листопада була вирішальною в битві за Київ. На Брест-Литовське шосе (заразпроспект Перемоги) вирвалися танкісти капітана Чумаченка. До 4-ї ранку опір противника в Ки-єві було зламано. За форсування Дніпра та визволення столиці України героями РадянськогоСоюзу стали більш ніж 2500 воїнів. А 65 військових частин і з’єднань отримали почесне найме-нування «Київські».

Ще з «радянських» часів було відомо, щоКиїв «узяли» до 7 листопада — головного ра-дянського свята (26-ї річниці Жовтневої рево-люції). Терміни підганяли, потрібен був «пода-рунок» трудящим усього СРСР, тому Дніпропізньої осені форсували без підготовки, напідручних засобах, у кращому випадку начовнах і плотах, а то й уплав на дошках тав’язанках очерету. Людей не шкодували. Пе-реважно це були щойно мобілізовані з ук-раїнських сіл і містечок. Мобілізації підлягаливсі чоловіки віком від 18 до 45 років, а 1943-говерхню межу підвищили до 55 років. Фактич-но «вигрібали» всіх працездатних. Військовоїформи (а часто й зброї) вони не отримували,тож за темний верхній одяг цивільного кроюці «війська» називали «чорною піхотою»,«чорнопіджачниками» або «чорносвитника-ми».

ВОРОГ ВВАЖАВ, ЩО

ЙОГО «СХІДНИЙ ВАЛ»

НЕПРИСТУПНИЙ...У БОЯХ ЗА КИЇВ НАВІТЬ ВОДА ДНІПРА ПОЧЕРВОНІЛА ВІД КРОВІ

ЇЇхх уу ббіійй ввееллоо ггаассллоо ««ДДааєєшш ККииїївв!!»»

ТТееллееггррааммуу ппрроо ввииззввооллеенннняяККииєєвваа ввііддппррааввииллаа ддоо ССттааввккии ссттаарршшииннаа ААллллаа ШШааппоовваалл

#44 {5524} 2 ЛИСТОПАДА, 2017 21

МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

Одним із чинників, що спровокував Голодомор1932–1933 років, призвівши до вимирання міль-йонів українців, була так звана колективізація.Наприкінці 1925 року більшовицька Росія, оста-точно окупувавши Україну, проголосила курс«на індустріалізацію народного господарстваСРСР». При цьому акцент робили на будівництвопромислових гігантів, які, на думку Сталіна, малиперетворити Росію з найбільш відсталої країнисвіту на найбільш розвинену. Для цього, звичай-но, були потрібні значні кошти. А їх не було,оскільки золотовалютні запаси Російської імперіївичерпалися. Тож більшовицькі ватажки виріши-ли суттєво збільшити експорт українського хлібаі за кошти від його продажу форсувати індустрі-алізацію. Але, як вони вважали, зробити це мож-на було лише шляхом створення колективнихгосподарств — колгоспів. Тож за наступні три ро-ки їхня кількість зросла до 12 тисяч. Проте на-прикінці 1928 року було колективізовано менше

як 4% селянського землекористування. Томуна листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) вирішили«пришвидшити цей процес».

Для цього відрядили до українських сіл понад50 тисяч робітників, здебільшого етнічних росіян.Згодом для розкуркулення та керування щойноутвореними колгоспами прибули ще так звані25-тисячники — теж російські робітники. Як пра-вило, з «активних більшовиків і червоноармій-ців». Вони були фанатично віддані комуністичнійідеї і люто ненавиділи українське селянство. Тож«успіхи» не забарилися: менш ніж за рік було під-дано «розкуркуленню» майже 62 тисячі госпо-дарств. При цьому в людей відібрали приблизно600 тисяч гектарів землі, близько 60 тисяч голівхудоби. Ось, наприклад, як згадував ті події по-ліський селянин Михайло Крук, спогади якогоувійшли до книги пам’яті «Свідки голодомору»:

«Наша сім’я володіла невеликим наділом землі,на якому працювали всі — від малого до старого.

Мали двох коней, молотарку. Та якось до хатиприйшло кілька чоловік на чолі з головою сільра-ди і запропонували вступити до колгоспу. Прицьому обіцяли солодке життя. Тато не погодився.

Через тиждень непрохані гості знову з’явили-ся, правда, вже у супроводі озброєних червоно-армійців. Вони силоміць забрали наших вороних,пригрозивши, що якщо наша сім’я не вступитьдо колгоспу, то помре голодною смертю. Що за-лишалося робити батькам? Йти до колгоспу».

У такий же спосіб закріпачували сотні тисячселян. Наприклад, в одному з районів Дніпропет-ровщини так розкуркулили понад чотири тисячігосподарств, передавши колгоспам 8750 коней,2460 корів, 1105 свиней, 446 молотарок, 1747плугів, 1304 саджалки, 2021 тонну пшеницій проса. І це лише в одному районі!..

Москва постійно збільшувала Україні план хлі-бозаготівлі. Сталін писав керівнику радянськогоуряду Молотову: «Форсуйте вивезення хліба усі-ляко. У цьому зараз сенс. Якщо хліб вивеземо,кредити будуть. Заготівлі зростають, й кожногодня вивозимо хліба 1–1,5 мільйона пудів. Я ду-маю, що цього замало. Треба підняти (вже зараз)норму щоденного вивозу до 3–4 мільйонів пудівхліба. Інакше ризикуємо залишитися без нашихметалургійних та машинобудівних заводів. Сло-вом, треба щодня форсувати вивезення укра-їнського хліба».

Для вилучення хліба в сільській місцевостістворювалися так звані буксирні бригади,до складу яких входили партійні та комсомольсь-кі активісти: здебільшого це були ледарі й п’яни-ці, які, щоб заслужити «повагу старших товари-шів», тобто активістів, усіляко вислужувалися:ходили від хати до хати, обшукуючи всі будівлів господарствах, не обминаючи ні печі, ні гори-ща, ні дитячої колиски. Спеціальними щупамиобшукували подвір’я, городи, клуні, хліви. А колизнаходили бодай півмішка збіжжя, то неодміннозабирали. На них, як згадують постраждалі,не діяли ні сльози матерів, на руках яких заходи-лися плачем голодні діти, ні їхні прокльони.

Протягом 1930–1931 років розкуркулення на-брало найбільших обертів: в Україні зникли сотнітисяч індивідуальних господарств. Однак Москвіцього було замало, і вона продовжувала цей про-цес. Наприклад, податковий тягар на індивідуаль-ні господарства зріс у 2–3 рази, селянам заборо-нили реалізовувати на ринках вирощену продук-цію, зобов’язавши здавати її державі за вкрайнизькими цінами. Часто селянину потрібно булоздати більше хліба, ніж вродило на полі.

Вдаючись до таких методів впливу на укра-їнське селянство, радянська влада наближалаГолодомор 1932–1933 років…

Сергій ЗЯТЬЄВ

ПРИМУСОВАКОЛЕКТИВІЗАЦІЯ,АБО ЯК РАДЯНСЬКА ВЛАДА

НАБЛИЖАЛА ГОЛОДОМОРПІСЛЯ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ (У ЛИСТОПАДІ 1928 РОКУ) ПРО «ПРИШВИДШЕННЯ

ТЕМПІВ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ» БУЛО ПІДДАНО «РОЗКУРКУЛЕННЮ» МАЙЖЕ 62 ТИСЯЧІ

ГОСПОДАРСТВ. ПРИ ЦЬОМУ В ЛЮДЕЙ ВІДІБРАЛИ ПРИБЛИЗНО 600 ТИСЯЧ

ГЕКТАРІВ ЗЕМЛІ, БЛИЗЬКО 60 ТИСЯЧ ГОЛІВ ХУДОБИ

Під час так званого розкуркуленнядо віддалених районів СРСР буловислано — разом із дітьми — сотнітисяч українських селян, більшістьз яких вже ніколи не повернулисядо своїх домівок.

Радянська пропаганда стверджува-ла, що «колективізація крокує Украї-ною переможною ходою». Але це бу-ло не так: наприкінці 20-х — на по-чатку 30-х років відбулося понад сімтисяч повстань. Це, як доповідалиукраїнські енкаведисти своїм мос-ковським керівникам, «була справж-ня війна». Тому придушувати їх допо-

магали і загони Червоної армії. Кіль-кість жертв цього протистояння неві-дома, але історики схиляютьсядо думки, що вона обчислюється ти-сячами загиблих. З обох боків.

Радянська влада, звичайно, жорс-токо розправлялася з непокірними.При цьому досить часто діялана випередження: під час колекти-візації і розкуркулення широкогорозмаху набули масові виселення«куркулів» до віддалених районівСРСР. Попри те, що вони буливкрай погано обжиті, людей не за-безпечували навіть помешканням,

і вони знаходили прихисток у зем-лянках, нашвидкуруч викопанихвласними руками.

Українських селян, виселенихза тисячі кілометрів від рідної землі,називали спецпереселенцями. Їхвикористовували на важких і шкід-ливих для здоров’я роботах. Унаслі-док холоду, голоду, каторжної праціта епідемій загинули тисячі, як їх на-зивали, «будівничих світлого май-бутнього». Досить влучно висловив-ся про умови перебування на будів-ництві спецпереселенець із ПоліссяАнтон Говірко:

— Ще залишаючи рідне село, мизнали, що нас відправляють туди,звідки вороття не буде. Мало комупощастило упокоїтися в українськійземлі.

Спецпереселенці були практичнобезправними людьми, працюючипід наглядом місцевих органівНКВС. При цьому норми виробіткудля них були значно вищі, ніж длярешти, а умови праці — складнішіі важчі. Наприклад, робочий деньспецпереселенців тривав 12 і біль-ше годин.

Сергій ЗЯТЬЄВ

НЕПОКІРНИХ УКРАЇНЦІВ ВИСЕЛЯЛИ ДО ВІДДАЛЕНИХ РАЙОНІВ СРСР

ЕЕннккааввееддииссттии ввііддббииррааллии уу ссеелляянн ввссее ддоо ооссттааннннььооїї ззееррннииннии

ППррооттяяггоомм 11993300––11993311 ррооккііввррооззккууррккууллеенннняя ннааббррааллооннааййббііллььшшиихх ооббееррттіівв:: вв УУккррааїїннііззннииккллии ссооттнніі ттииссяяччііннддииввііддууааллььнниихх ггооссппооддааррссттвв..ООддннаакк ММооссккввіі ццььооггоо ббууллооззааммааллоо.. РРааддяяннссььккаа ввллааддааннааббллиижжааллаа ГГооллооддооммоорр

22

ОГОЛОШЕННЯ

Інформація про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності з метою визначен-

ня ринкової вартості для розрахунку орендної плати для пролонгації договору оренди

нерухомого військового майна, що знаходиться на балансі Яворівської квартирно-екс-

плуатаційної частини району:

Назва і місце розташування органу, що проводить конкурс: Яворівська квартирно-екс-

плуатаційна частина району, адреса: 81000, Львівська обл., м. Яворів, вул. Львівська, 19.

Основні умови конкурсу: у конкурсі беруть участь суб’єкти оціночної діяльності, які

отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності, мають чинне кваліфікаційне свідоц-

тво оцінювача за відповідними напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах та-

ких напрямів, свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державного реєс-

тру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності та у визначений термін надали необхід-

ні документи.

Кінцевий термін прийому документів на конкурс: конкурсні пропозиції подаються

в окремому конверті з написом «На конкурс», запечатаному печаткою учасника конкурсу.

Кінцевий термін прийняття документів на конкурс — за чотири робочі дні до оголошеної да-

ти проведення конкурсу (включно). Конкурс буде проведено о 10.00 через 14 календарних

днів після публікації повідомлення в газеті в Яворівській КЕЧ району за адресою: 81000,

Львівська обл., м. Яворів, вул. Львівська, 19.

Телефон для довідок: (03259) 2-11-40;

Для участі в конкурсі учасник подає на розгляд конкурсної комісії такі документи:

1. Копії документів, що подаються у складі конкурсної документації, завіряються поміткою

«Згідно з оригіналом» із зазначенням назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка завіряє

копію, її особистого підпису, дати завірення копії, засвідченої печаткою (за наявності).

2. Документація подається в запечатаному конверті з описом документів, що в ньому міс-

тяться, та включає: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оціночної діяльності

за встановленою формою; копії установчих документів суб’єкта оціночної діяльності (для

юридичних осіб); копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; копію сертифіката суб’єкта оці-

ночної діяльності; копію свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного

реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсну пропозицію.

3. Конкурсна пропозиція подається в окремо запечатаному конверті з поміткою «Конкурс-

на пропозиція» і має містити пропозиції щодо ціни виконання робіт, пов’язаних з виконанням

робіт, а також строк виконання робіт.

***

Макарівська КЕЧ району оголошує конкурс з відбору суб’єктів оціночної діяльності,

які будуть залучені до проведення незалежної оцінки майна

Об’єкт оцінки: нерухоме військове майно — частина адміністративної будівлі КЕЧ, інв.

№ 26, військового містечка № 6 загальною площею 68,3 кв. м.

Місцезнаходження об’єкта оцінки: Житомирська обл., Радомишльський район, смт Го-

родок, вул. Поштова, 23

Балансоутримувач: Макарівська квартирно-експлуатаційна частина району (далі — Ма-

карівська КЕЧ району).

Мета проведення незалежної оцінки: визначення ринкової вартості для розрахунку

орендної плати з метою продовження терміну дії договору оренди.

Орієнтовна дата оцінки: 31.10.17р.

До участі в конкурсі залучаються суб’єкти оціночної діяльності — суб’єкти господарюван-

ня, які відповідають та виконали вимоги пункту 9 розділу І Положення про конкурсний відбір

суб’єктів оціночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердже-

ного наказом Міністерства оборони України від 06.04.2015 № 156 та зареєстрованого в Мі-

ністерстві юстиції 11.06.2015 за № 699/27144.

Учасники конкурсу для участі в ньому надсилають (або подають особисто) до комісії кон-

курсну документацію в запечатаному конверті з поміткою «На конкурс», описом документів,

що там містяться. Копії документів, що подаються у складі конкурсної документації, завіря-

ються поміткою «Згідно з оригіналом» із зазначенням назви посади, ініціалів та прізвища

особи, яка завіряє копію, її особистого підпису, дати завірення копії, засвідченої печаткою

(за наявності).

Конкурсна документація включає: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оці-

ночної діяльності (додаток 1 до Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяль-

ності у випадках оренди нерухомого військового майна); копії установчих документів суб’єк-

та оціночної діяльності (для юридичних осіб); копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; копію

сертифіката суб’єкта оціночної діяльності; копію свідоцтва про включення інформації про оці-

нювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсну про-

позицію.

Конкурсна пропозиція подається в окремо запечатаному конверті з поміткою «Конкурсна

пропозиція» і має містити пропозиції щодо вартості виконання робіт, калькуляцію витрат,

пов’язаних з виконанням робіт, строку виконання робіт, який не повинен перевищувати сім

календарних днів, а також умови розрахунків (відстрочки платежів).

Умови розрахунків: оплату виконаних робіт здійснює третя сторона згідно з укладеним

тристороннім договором, а саме — платник (потенційний орендар).

Конкурсна документація повинна надійти до Макарівської КЕЧ району не пізніше ніж

за чотири робочі дні до оголошеної дати проведення конкурсу (включно).

Конкурс буде проведено на 15 календарний день, починаючи з дня наступного за ви-

ходом цього оголошення о 10 год. 00 хв. за адресою: Житомирська область, Радомишль-

ський район, смт Городок, вул. Поштова, 23, каб № 207, тел. для довідок: (04132) 4-23-47.

Документи надсилати поштою на адресу: 12265, Житомирська область, Радомишльський

район, смт Городок, вул. Поштова, 23; Макарівська КЕЧ району. Телефон для довідок:

(093) 012-92-50, (04132) 4-23-47.

***

КЕВ м. Мукачева оголошує підсумки конкурсу з відбору суб єктів оціночної діяльності, які

залучатимуться до проведення незалежної оцінки державного (військового) майна, що від-

бувся 12 жовтня 2017 року.

Відповідно до розділу III Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності

у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердженого наказом Міністерства обо-

рони України від 06.04.2015 року № 156 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

11.06.2015 року за № 699/27144, ухвалено рішення щодо визнання переможця конкурсу

з відбору суб’єктів оціночної діяльності — суб’єктів господарювання, які були залучені до про-

ведення незалежного оцінювання нерухомого військового майна:

вбудовані приміщення будівлі № 49 — магазин (літ. А) загальною площею

141,85 кв.м. що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., м. Виноградів, вул. Тюльпа-

нів, 13, військове містечко № 5 та перебувають на балансі КЕВ м. Мукачево.

Переможцем конкурсу визнано Приватне підприємство «Експерт-центр», що отримало

найбільшу кількість балів відповідно Додатку 2 до Положення про конкурсний відбір суб’єк-

тів оціночної діяльності:

вбудовані приміщення магазину будівлі № 23 (літ. Р), загальною площею 38,9 кв.м,

що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, військове містечко № 16,

вул. Ярослава Мудрого, 70 та перебувають на балансі КЕВ м. Мукачево.

Переможцем конкурсу визнано Приватне підприємство «Експерт-центр», що отримало

найбільшу кількість балів відповідно Додатку 2 до Положення про конкурсний відбір суб’єк-

тів оціночної діяльності.

***

Інформація Київського квартирно-експлуатаційного управління про підсумки кон-

курсів з відбору суб’єктів оціночної діяльності, які будуть залучені до проведення не-

залежної оцінки нерухомого військового майна

За результатами конкурсів з відбору суб’єктів оціночної діяльності, що відбулися 06 жовт-

ня 2017 року, переможцями визнано:

— ФОП Рябченко О.М. — на проведення незалежної оцінки нерухомого військового май-

на: частина даху площею 3,00 кв. м та частина приміщення технічного поверху площею

8,00 кв. м будівлі інв. № 62 військового містечка № 113, за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівсь-

ка, 19;

— ФОП Чебаков О.І. — проведення незалежної оцінки нерухомого військового майна: не-

житлові приміщення загальною площею 360,80 кв. м будівлі інв. № 90 військового містечка

№ 201, за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, 1.

За результатами конкурсів з відбору суб’єктів оціночної діяльності, що відбулися 13 жовт-

ня 2017 року, переможцями визнано:

— ФОП Рябченко О.М. — на проведення незалежної оцінки нерухомого військового май-

на: частини нежитлового приміщення будівлі інв. № 90 (КПП № 1) в/м № 29 площею

2,00 кв. м, за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 30, балансоутримувач — Національ-

ний університет оборони України імені Івана Черняховського;

— ФОП Рябченко О.М. — на проведення незалежної оцінки нерухомого військового май-

на: частини нежитлового приміщення площею 1,00 кв. м в будівлі інв. № 76 та частини не-

житлового приміщення площею 1,00 кв. м в будівлі інв. № 42 в/м № 54, за адресою: м. Київ,

вул. Госпітальна, 18, балансоутримувач — Київське КЕУ;

— ФОП Рябченко О.М. — на проведення незалежної оцінки нерухомого військового май-

на: частини нежитлового приміщення площею 1,00 кв. м в будівлі інв. № 1 в/м № 25, за ад-

ресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 16, балансоутримувач — Київське КЕУ.

***

Київське квартирно-експлуатаційне управління оголошує конкурс з відбору суб’єк-

тів оціночної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки нерухо-

мого військового майна

Об’єкт оцінки: нерухоме військове майно — нежитлові приміщення триповерхової будів-

лі інв. № 1 штабу (інвентарний № 10310004) військового містечка № 64 площею 25,30 кв. м.

Місцезнаходження об’єкта оцінки: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6.

Балансоутримувач: Центр забезпечення службової діяльності МОУ та ГШ ЗСУ.

Мета проведення незалежної оцінки: визначення ринкової вартості для розрахунку

орендної плати.

Орієнтовна дата оцінки: 31.10.2017.

До участі в конкурсі залучаються суб’єкти оціночної діяльності — суб’єкти господарюван-

ня, які відповідають та виконали вимоги пункту 9 розділу І Положення про конкурсний відбір

суб’єктів оціночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердже-

ного наказом Міністерства оборони України від 06.04.2015 № 156 та зареєстрованого в Мі-

ністерстві юстиції 11.06.2015 за № 699/27144.

Учасники конкурсу для участі в ньому надсилають (або подають особисто) до комісії кон-

курсну документацію в запечатаному конверті з описом документів, що там містяться. Копії

документів, що подаються у складі конкурсної документації, завіряються поміткою «Згідно

з оригіналом» із зазначенням назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка завіряє копію, її

особистого підпису, дати завірення копії, засвідченої печаткою (за наявності).

Конкурсна документація включає: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оці-

ночної діяльності (додаток 1 до Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяль-

ності у випадках оренди нерухомого військового майна); копії установчих документів суб’єк-

та оціночної діяльності (для юридичних осіб); копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; копію

сертифіката суб’єкта оціночної діяльності; копію свідоцтва про включення інформації про оці-

нювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсну про-

позицію.

Конкурсна пропозиція подається в окремо запечатаному конверті з поміткою «Конкурс-

на пропозиція» і має містити пропозиції щодо вартості виконання робіт, калькуляцію витрат,

пов’язаних з виконанням робіт, строку виконання, який не повинен перевищувати сім кален-

дарних днів, а також умови розрахунків (відстрочки платежів).

Конкурсна документація повинна надійти до Київського КЕУ не пізніше ніж за чотири ро-

бочі дні до оголошеної дати проведення конкурсу (включно).

Конкурс відбудеться о 10 год. 30 хв. 17 листопада 2017 року за адресою: м. Київ,

вул. Ав. Антонова, 2/32, каб. 15.

Документи надсилати поштою на адресу: 03186, м. Київ, а/с 37, Київське КЕУ; надавати

особисто за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13А, каб. 107.

Телефон для довідок: (067) 405-01-40 або (044) 242-81-99.

***

Київське квартирно-експлуатаційне управління оголошує конкурс з відбору суб’єк-

тів оціночної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки нерухо-

мого військового майна

Об’єкт оцінки: нерухоме військове майно — нежитлове приміщення площею 28,10 кв. м

в будівлі інв. № 6 військового містечка № 54.

Місцезнаходження об’єкта оцінки: м. Київ, вул. Госпітальна, 18.

Балансоутримувач: Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі — Київське

КЕУ).

Мета проведення незалежної оцінки: визначення ринкової вартості для розрахунку

орендної плати.

Орієнтовна дата оцінки: 31.10.2017.

До участі в конкурсі залучаються суб’єкти оціночної діяльності — суб’єкти господарюван-

ня, які відповідають та виконали вимоги пункту 9 розділу І Положення про конкурсний відбір

суб’єктів оціночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердже-

ного наказом Міністерства оборони України від 06.04.2015 № 156 та зареєстрованого в Мі-

ністерстві юстиції 11.06.2015 за № 699/27144.

Учасники конкурсу для участі в ньому надсилають (або подають особисто) до комісії кон-

курсну документацію в запечатаному конверті з описом документів, що там містяться. Копії

документів, що подаються у складі конкурсної документації, завіряються поміткою «Згідно

з оригіналом» із зазначенням назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка завіряє копію, її

особистого підпису, дати завірення копії, засвідченої печаткою (за наявності).

Конкурсна документація включає: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оці-

ночної діяльності (додаток 1 до Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяль-

ності у випадках оренди нерухомого військового майна); копії установчих документів суб’єк-

та оціночної діяльності (для юридичних осіб); копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; копію

сертифіката суб’єкта оціночної діяльності; копію свідоцтва про включення інформації про оці-

нювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсну про-

позицію.

Конкурсна пропозиція подається в окремо запечатаному конверті з поміткою «Конкурс-

на пропозиція» і має містити пропозиції щодо вартості виконання робіт, калькуляцію витрат,

пов’язаних з виконанням робіт, строку виконання робіт, який не повинен перевищувати сім

календарних днів, а також умови розрахунків (відстрочки платежів).

Конкурсна документація повинна надійти до Київського КЕУ не пізніше ніж за чотири ро-

бочі дні до оголошеної дати проведення конкурсу (включно).

Конкурс відбудеться о 11 год. 00 хв. 17 листопада 2017 року за адресою: м. Київ, вул. Ав.

Антонова, 2/32, каб. 15.

Документи надсилати поштою на адресу: 03186, м. Київ, а/с 37, Київське КЕУ; надавати

особисто за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13А, каб. 107. Телефон для довідок:

(067) 405-01-40 або (044) 242-81-99.

***

Київське квартирно-експлуатаційне управління оголошує конкурс з відбору суб’єк-

тів оціночної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки нерухо-

мого військового майна

Об’єкт оцінки: нерухоме військове майно — частина нежитлового приміщення площею

25,00 кв. м в будівлі інв. № 1 військового містечка № 25.

Місцезнаходження об’єкта оцінки: м. Київ, вул. Госпітальна, 16.

Балансоутримувач: Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі — Київське

КЕУ).

Мета проведення незалежної оцінки: визначення ринкової вартості для розрахунку

орендної плати.

Орієнтовна дата оцінки: 31.10.2017.

До участі в конкурсі залучаються суб’єкти оціночної діяльності — суб’єкти господарюван-

ня, які відповідають та виконали вимоги пункту 9 розділу І Положення про конкурсний відбір

суб’єктів оціночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердже-

ного наказом Міністерства оборони України від 06.04.2015 № 156 та зареєстрованого в Мі-

ністерстві юстиції 11.06.2015 за № 699/27144.

Учасники конкурсу для участі в ньому надсилають (або подають особисто) до комісії кон-

курсну документацію в запечатаному конверті з описом документів, що там містяться. Копії

документів, що подаються у складі конкурсної документації, завіряються поміткою «Згідно

з оригіналом» із зазначенням назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка завіряє копію, її

особистого підпису, дати завірення копії, засвідченої печаткою (за наявності).

Конкурсна документація включає: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оці-

ночної діяльності (додаток 1 до Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяль-

ності у випадках оренди нерухомого військового майна); копії установчих документів суб’єк-

та оціночної діяльності (для юридичних осіб); копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; копію

сертифіката суб’єкта оціночної діяльності; копію свідоцтва про включення інформації про оці-

нювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсну про-

позицію.

Конкурсна пропозиція подається в окремо запечатаному конверті з поміткою «Конкурс-

на пропозиція» і має містити пропозиції щодо вартості виконання робіт, калькуляцію витрат,

пов’язаних з виконанням робіт, строку виконання робіт, який не повинен перевищувати сім

календарних днів, а також умови розрахунків (відстрочки платежів).

Конкурсна документація повинна надійти до Київського КЕУ не пізніше ніж за чотири ро-

бочі дні до оголошеної дати проведення конкурсу (включно).

Конкурс відбудеться о 11 год. 30 хв. 17 листопада 2017 року за адресою: м. Київ, вул. Ав.

Антонова, 2/32, каб. 15.

Документи надсилати поштою на адресу: 03186, м. Київ, а/с 37, Київське КЕУ; надавати

особисто за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13А, каб. 107. Телефон для довідок:

(067) 405-01-40 або (044) 242-81-99.

***

Київське квартирно-експлуатаційне управління оголошує конкурс з відбору суб’єк-

тів оціночної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки нерухо-

мого військового майна

Об’єкт оцінки: нерухоме військове майно — нежитлові приміщення загальною площею

13,80 кв. м в будівлі інв. № 43 військового містечка № 54.

Місцезнаходження об’єкта оцінки: м. Київ, вул. Госпітальна, 18.

Балансоутримувач: Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі — Київське

КЕУ).

Мета проведення незалежної оцінки: визначення ринкової вартості для розрахунку

орендної плати.Орієнтовна дата оцінки: 31.10.2017.

До участі в конкурсі залучаються суб’єкти оціночної діяльності — суб’єкти господарюван-

ня, які відповідають та виконали вимоги пункту 9 розділу І Положення про конкурсний відбір

суб’єктів оціночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердже-

ного наказом Міністерства оборони України від 06.04.2015 № 156 та зареєстрованого в Мі-

ністерстві юстиції 11.06.2015 за № 699/27144.

Учасники конкурсу для участі в ньому і надсилають (або подають особисто) до комісії кон-

курсну документацію в запечатаному конверті з описом документів, що там містяться. Копії

документів, що подаються у складі конкурсної документації, завіряються поміткою «Згідно

з оригіналом» із зазначенням назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка завіряє копію, її

особистого підпису, дати завірення копії, засвідченої печаткою (за наявності).

Конкурсна документація включає: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оці-

ночної діяльності (додаток 1 до Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяль-

ності у випадках оренди нерухомого військового майна); копії установчих документів суб’єк-

та оціночної діяльності (для юридичних осіб); копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; копію

сертифіката суб’єкта оціночної діяльності; копію свідоцтва про включення інформації про оці-

нювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсну про-

позицію.

Конкурсна пропозиція подається в окремо запечатаному конверті з поміткою «Конкурс-

на пропозиція» і має містити пропозиції щодо вартості виконання робіт, калькуляцію витрат,

пов’язаних з виконанням робіт, строку виконання робіт, який не повинен перевищувати сім

календарних днів, а також умови розрахунків (відстрочки платежів).

Конкурсна документація повинна надійти до Київського КЕУ не пізніше ніж за чотири ро-

бочі дні до оголошеної дати проведення конкурсу (включно).

Конкурс відбудеться о 12 год. 00 хв. 17 листопада 2017 року за адресою: м. Київ,

вул. Ав. Антонова, 2/32, каб. 15.

Документи надсилати поштою на адресу: 03186, м. Київ, а/с 37, Київське КЕУ; надавати

особисто за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13А, каб. 107. Телефон для довідок:

(067) 405-01-40 або (044) 242-81-99.

***

Київське квартирно-експлуатаційне управління оголошує конкурс з відбору суб’єк-

тів оціночної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки нерухо-

мого військового майна

Об’єкт оцінки: нерухоме військове майно — нежитлові приміщення загальною площею

100,53 кв. м в будівлі інв. № 1, військове містечко № 280.

Місцезнаходження об’єкта оцінки: м. Київ, вул. І. Кудрі, 18/2.

Балансоутримувач: Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі — Київське

КЕУ).

Мета проведення незалежної оцінки: визначення ринкової вартості для розрахунку

орендної плати.

Орієнтовна дата оцінки: 31.10.2017.

До участі в конкурсі залучаються суб’єкти оціночної діяльності — суб’єкти господарюван-

ня, які відповідають та виконали вимоги пункту 9 розділу І Положення про конкурсний відбір

суб’єктів оціночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердже-

ного наказом Міністерства оборони України від 06.04.2015 № 156 та зареєстрованого в Мі-

ністерстві юстиції 11.06.2015 за № 699/27144.

Учасники конкурсу для участі в ньому надсилають (або подають особисто) до комісії кон-

курсну документацію в запечатаному конверті з описом документів, що там містяться. Копії

документів, що подаються у складі конкурсної документації, завіряються поміткою «Згідно

з оригіналом» із зазначенням назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка завіряє копію, її

особистого підпису, дати завірення копії, засвідченої печаткою (за наявності).

Конкурсна документація включає: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оці-

ночної діяльності (додаток 1 до Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяль-

ності у випадках оренди нерухомого військового майна); копії установчих документів суб’єк-

та оціночної діяльності (для юридичних осіб); копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; копію

сертифіката суб’єкта оціночної діяльності; копію свідоцтва про включення інформації про оці-

нювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсну про-

позицію.

Конкурсна пропозиція подається в окремо запечатаному конверті з поміткою «Конкурс-

на пропозиція» і має містити пропозиції щодо вартості виконання робіт, калькуляцію витрат,

пов’язаних з виконанням робіт, строку виконання робіт, який не повинен перевищувати сім

календарних днів, а також умови розрахунків (відстрочки платежів).

Конкурсна документація повинна надійти до Київського КЕУ не пізніше ніж за чотири ро-

бочі дні до оголошеної дати проведення конкурсу (включно).

Конкурс відбудеться о 12 год. 30 хв. 17 листопада 2017 року за адресою: м. Київ,

вул. Ав. Антонова, 2/32, каб. 15.

Документи надсилати поштою на адресу: 03186, м. Київ, а/с 37, Київське КЕУ; надавати

особисто за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13А, каб. 107. Телефон для довідок:

(067) 405-01-40 або (044) 242-81-99.

***

Інформація КЕВ м. Житомир про підсумки конкурсу з відбору суб’єктів оціночної ді-

яльності, які залучатимуться до проведення незалежної оцінки нерухомого військово-

го майна, що відбувся 20.10.2017 р.

Відповідно до розділу ІІІ Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності

у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердженого наказом Міністерства обо-

рони України від 06.04.2015 р. № 156 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

11.06.2015 р. за № 699/27144, конкурсною комісією прийнято рішення: Приватне підприєм-

ство «Експерт-Сервіс-Консалт» — переможець конкурсу з відбору суб’єктів оціночної ді-

яльності, який буде залучений до проведення незалежної оцінки з метою визначення ринко-

вої вартості для розрахунку орендної плати при продовженні договору оренди нерухомоговійськового майна, що перебуває на балансі КЕВ м. Житомир, а саме:

— нежитлових приміщень інв. № 382 площею 34,1 кв.м за адресою: Житомирська обл.,

Житомирський р-н, смт Озерне вул. Авіаційна, 56, військове містечко № 84.

***

Інформація КЕВ м. Житомир про підсумки конкурсу з відбору суб’єктів оціночної ді-

яльності, які залучатимуться до проведення незалежної оцінки нерухомого військово-

го майна, що відбувся 20.10.2017 р.

Відповідно до розділу ІІІ Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності

у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердженого наказом Міністерства обо-

рони України від 06.04.2015 р. № 156 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

11.06.2015 р. за № 699/27144, конкурсною комісією прийнято рішення: Приватне підприєм-

ство «Експерт-Сервіс-Консалт» — переможець конкурсу з відбору суб’єктів оціночної ді-

яльності, який буде залучений до проведення незалежної оцінки з метою визначення ринко-

вої вартості для розрахунку орендної плати при укладанні договору оренди нерухомого

військового майна, що перебуває на балансі КЕВ м. Житомир, а саме:

— частини нежитлових приміщень клубу інв. № 4 площею 2 кв.м за адресою: м. Житомир,

вул. Фещенка-Чопівського, 22, військове містечко № 13.

***

На виконання Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності у випадках

відчуження військового майна, затвердженого наказом Міністерства оборони України від

20 січня 2015 року № 29, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2015 ро-

ку за № 202/26647 (зі змінами) (далі — Наказ), Міністерство оборони України інформує про

результати проведення конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності у випадках відчу-

ження окремо визначеного військового майна, що відбувся 27 жовтня 2017 року о 10.00 за ад-

ресою: 03113, м. Київ-113, просп. Перемоги, 55/2, Головне управління майна та ресурсів, каб.

332 (інформація про проведення конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності була роз-

міщена на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України 4 жовтня 2017 року та опублі-

кована у друкованому виданні «Народна армія» № 41(5521) від 12 жовтня 2017 року.

За результатами наданих конкурсних пропозицій та відповідно до критеріїв визначених

Наказом рішенням комісії оголошено переможцем наступного суб’єкта оціночної діяльності:

за лотом 1 — фізична особа-підприємець МЕДИНЦЕВ М.М.

***

На виконання Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності у випадках

відчуження військового майна, затвердженого наказом Міністерства оборони України від

20 січня 2015 року № 29, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2015 ро-

ку за № 202/26647 (зі змінами) (далі — Наказ) Міністерство оборони України інформує про

результати проведення конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності у випадках відчу-

ження окремо визначеного військового майна, що відбувся 27 жовтня 2017 року о 11.00

за адресою: 03113, м. Київ-113, просп. Перемоги, 55/2, Головне управління майна та ресур-

сів, каб. 332 (інформація про проведення конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності

була розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України 10 жовтня 2017 року

та у друкованому виданні Міністерства оборони України «Народна армія» № 41(5521) від

12 жовтня 2017 року.

За результатами наданих конкурсних пропозицій та відповідно до критеріїв визначених

Наказом рішенням комісії оголошено переможцем наступного суб’єкта оціночної діяльності:

за лотом 1 — Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Орієнтир»;

за лотом 2 — Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Орієнтир».

***

Військовий коледж сержантського складу Харківського національного університету

Повітряних Сил імені Івана Кожедуба оголошує конкурс на заміщення вакантних посад

педагогічних працівників

Дата проведення конкурсу — 11 грудня 2017 року

Термін подачі документів на участь у конкурсі — до 30 листопада 2017 року

Циклова комісія із загальноосвітніх та загальновійськових дисциплін:

Посада — старший викладач, ШПК — «підполковник», оклад — 950–1030 грн.

Циклова комісія з конструкції та експлуатації літаків та двигунів:

Посада — викладач, ШПК — «майор», оклад — 850–1000 грн;

посада — викладач, ШПК — «майор», оклад — 850–1000 грн.

Циклова комісія з конструкції та експлуатації радіоелектронного обладнання:

Посада — викладач, ШПК — «майор» оклад — 850–1000 грн.

Циклова комісія з льотної експлуатації та бойового застосування вертольотів:

Посада — старший викладач, ШПК — «підполковник», оклад — 950–1030 грн;

посада — викладач, ШПК — «майор», оклад — 850–1000 грн.

Циклова комісія метеорологічних спостережень:

Посада — викладач, ШПК — «майор», оклад — 850–1000 грн.

Вимоги до кандидатів на посади:

старший викладач циклової комісії — не менше трьох років стажу педагогічної роботи,

які проводять навчальні заняття на високому науково-методичному рівні і мають видані на-

вчально-методичні посібники; висококваліфіковані фахівці з військ (сил), органів військово-

го управління, військових навчальних закладів (установ, організацій);

викладач циклової комісії — висококваліфіковані фахівці з військ (сил), органів військо-

вого управління, військових навчальних закладів (установ, організацій).

Для участі в конкурсі надсилаються такі документи (поверненню не підлягають,

окрім особової справи та медичної книжки):

— особова справа кандидата;

— рапорт, поданий по команді із зазначенням повної назви посади та ВОС;

— автобіографія друкована;

— копії документів про освіту, кваліфікацію, науковий ступінь, вчене звання;

— завірена копія службової картки;

— службова характеристика;

— медична книжка або висновок ВЛК для офіцерів, посади яких скорочуються;

— довідка про проходження військової служби (копія трудової книжки);

— список наукових праць (винаходів), завірений заступником установи з наукової роботи;

— залікові відомості (фізична, вогнева, командирська підготовка).

Документи надсилаються (подаються) на адресу:

61045, м. Харків, вул. Клочківська, 228, Військовий коледж сержантського складу

Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, секре-

тарю конкурсної комісії, з 9–00 до 11–00 та з 15–00 до 17–00.

***

Втрачені паспорт, серія СН № 710403, виданий 21 березня 1998 р. Залізничним РУГУ МВС

України в м. Києві, та посвідчення учасника бойових дій в Афганістані, серія АА № 526232,

видане 9 грудня 1996 р., на ім’я Москаленка Івана Степановича вважати недійсними.

***

Втрачене посвідчення учасника бойових дій, серія ЯО № 449265, видане на ім’я Мазура

Ярослава Олексійовича, вважати недійсним.

***

Втрачене посвідчення учасника бойових дій, серія УБД № 089756, видане на ім’я Харчен-

ка Анатолія Івановича, вважати недійсним.

***

Втрачене посвідчення учасника бойових дій, серія АА № 449764, видане на ім’я Ушкова

Юрія Едуардовича, вважати недійсним.

***

Втрачене посвідчення учасника бойових дій, серія УБД № 089529, видане на ім’я Винника

Миколи Микитовича, вважати недійсним.

№ п/п Опис об’єкта оцінки Площа, кв. м Адреса об’єкта оцінки Запланована дата оцінки

1.

Нежитлова будівля інв.

№ 5 в/м № 35 під

розміщення рибних

господарств.

1177,3

Львівська обл.,

Яворівський р-н.,

с. Верещиця,

вул. Майдан, 5.

31.10.2017

ВІТАЄМО!1 листопада 2017 року відзначив свій день народження

ДОНЧАК Андрій Михайлович,

начальник науково-дослідного центру Збройних Сил України

«Державний океанаріум», кандидат психологічних наук, полковник.

Андрій Михайлович є автором багатьох статей, монографій та дослід-

жень, присвячених розвитку особистості захисника України. Сьогодні він

наполегливо працює над докторською дисертацією.

Бажаємо вам щастя, здоров’я, творчого натхнення, життєвої наснаги,

радісних подій, бадьорості духу й довголіття.

З повагою колеги!

26 жовтня 2017 року передчасно помер генерал-майор запасу

Костюк Олександр Васильович (16.09.1950 - 26.10.2017)

Олександр Васильович народився 16 вересня 1950 року на ст.

Кирнасівка Вінницької області. Закінчив вище військово-політичне

училище ППО (1972 р.), Військову політичну академію (1982 р.).

Службу проходив на посадах заступника командира роти,

начальника політвідділу полку, бригади, відділення пропаганди армії,

помічника командувача армії, начальника відділу військ

протиповітряної оборони України, начальника управління соціально-

психологічної підготовки військ ППО України, заступника

Головнокомандувача Військ Протиповітряної оборони з виховної

роботи, заступника начальника Національної академії оборони

України з виховної роботи, начальника наукового центру гуманітарних

програм при Київському військовому гуманітарному інституті.

Звільнений з військової служби 24.11.2003 року.

За внесок Костюка О.В. у справу захисту Батьківщини його нагороджено багатьма відзнаками

Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, медалями СРСР.

Активна життєва позиція, принциповість і наполегливість, порядність і освіченість, почуття

відповідальності за доручену справу сприяли успішному виконанню завдань на всіх

відповідальних посадах, які обіймав генерал-майор Костюк О.В. під час проходження військової

служби.

Військова рада командування, особовий склад Повітряних Сил Збройних Сил України

глибоко сумують у зв'язку з передчасною смертю генерал-майора запасу Костюка Олександра

Васильовича - людини великої військової та життєвої мужності і висловлюють щирі співчуття

його сім'ї та рідним.

Світла пам'ять про Костюка Олександра Васильовича, приклад його непохитної віри у краще

майбутнє нашої України, державний підхід до виконання поставлених завдань, батьківське

піклування та увага до підлеглих назавжди залишаться в наших серцях.

#44 {5524} 2 ЛИСТОПАДА, 2017 23

ОГОЛОШЕННЯ

№№пп

Сторінка/позиція перелікусписаного військовогомайна Збройних Сил

України, яке може бутивідчужено №12607/з від

22.07.2017

Найменуваннявійськового майна

Одиницявиміру

КількістьРік

виготовлення

Термінвикористання(зберігання)

Залишкова (балансова)вартість, грн

Місцезнаходження

одиниці разом

1. Додаток № 6 п.2 Р/компас АРК-9 к-т 2 1973-1975 понад 17 3 418,00 6 836,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

2. Додаток № 6 п.3Р/компас АРК-У2

(исток) к-т 1 1969 понад 17 588,00 588,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

3. Додаток № 6 п.8Р/приемник

КРП-ФМ, ГРП-2Мк-т 3 1969 понад 17 7 409,00 22 227,00

в/ч А2488,м. Миколаїв

4. Додаток № 6 п.10 Изд.020М к-т 7 1969-1978 понад 17 30 525,00 213 675,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

5. Додаток № 6 п.11 Изд. 020М лит.3 ГЕ к-т 1 1970 понад 17 30 525,00 30 525,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

6. Додаток № 6 п.12 Изд. 020Л-3Д к-т 1 1970 понад 17 30 525,00 30 525,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

7. Додаток № 6 п.13 Изд. 023Мл.3 Д4 к-т 1 1971 понад 17 30 525,00 30 525,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

8. Додаток № 6 п.14 Изд. 022 л.3БН к-т 1 1969 понад 17 937,00 937,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

9. Додаток № 6 п.15 Изд. 81 к-т 5 1968 понад 17 833,00 4 165,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

10. Додаток № 6 п.16 Изд. 010 л.ПЦ к-т 1 1974 понад 17 625,00 625,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

11. Додаток № 6 п.18Изд. СПО-3(Сирена-3)

к-т 1 1973 понад 17 50,00 50,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

12. Додаток № 6 п.19 Изд. Баку-Сл.7 к-т 2 1969-1976 понад 17 3 733,00 7 466,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

13. Додаток № 6 п.20 Изд. Поплавок-А шт. 2 1966-1973 понад 17 1 141,00 2 282,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

14. Додаток № 6 п.21КПА-18 до виробу

АКА (ВГС -2)к-т 2 1972 понад 17 1 580,00 3 160,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

15. Додаток № 6 п.23 Изд. А-15-04в к-т 1 1985 понад 17 52,00 52,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

16. Додаток № 6 п.24 Изд. А-15-04в к-т 1 1988 понад 17 1 720,00 1 720,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

17. Додаток № 6 п.25Апаратура

Узор-2вк-т 3 1984-1985 понад 17 2 101,00 6 303,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

18. Додаток № 6 п.26 Блок Б3 до Р-836 шт. 1 1973 понад 17 340,00 340,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

19. Додаток № 6 п.28 ТУ-142 бюл. 105 дм к-т 1 1975 понад 17 231,00 231,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

20. Додаток № 6 п.29Траф.145-8501 до

бюл.вп 524 бук-т 1 1975 понад 17 291,00 291,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

21. Додаток № 6 п.30 Кабель КТПК 18м шт. 2 1973 понад 17 120,40 240,80в/ч А2488,

м. Миколаїв

22. Додаток № 6 п.31 Блок БЗУ-376сп шт. 2 1983 понад 17 829,00 1 658,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

23. Додаток № 6 п.32 Блок БЗУ-376сб шт. 1 1978 понад 17 664,00 664,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

24. Додаток № 6 п.33 Блок БРН-208М-7Б шт. 9 1984 понад 17 148,00 1 332,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

25. Додаток № 6 п.34Генератор ВГ-7500Я

сер.2шт. 2 1971 понад 17 73,00 146,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

26. Додаток № 6 п.35 Генератор ГС-12Т шт. 5 1989 понад 17 63,00 315,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

27. Додаток № 6 п.36 Генератор ГС-18МО шт. 5 1981 понад 17 257,00 1 285,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

28. Додаток № 6 п.38 Генератор СТГ-3 шт. 3 1989 понад 17 37,00 111,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

29. Додаток № 6 п.39 Генератор СТГ-6М шт. 2 1981 понад 17 45,00 90,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

30. Додаток № 6 п.40Генератор СТГ-18

ТМ-1000шт. 4 1975 понад 17 117,00 468,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

31. Додаток № 6 п.41 Генератор СГС-30Б шт. 1 1981 понад 17 60,00 60,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

32. Додаток № 6 п.42Генератор СГС-

40ПУшт. 7 1980 понад 17 67,00 469,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

33. Додаток № 6 п.43 Генератор ГО4-ПЧ-4 шт. 3 1988 понад 17 96,00 288,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

34. Додаток № 6 п.44Генератор ГО-

16ПЧ8РСшт. 1 1976 понад 17 146,00 146,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

35. Додаток № 6 п.45Генератор ГТ60ПЧ-

6Ашт. 1 1976 понад 17 224,00 224,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

36. Додаток № 6 п.46 Генератор СГО-8ТФ шт. 1 1983 понад 17 50,00 50,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

37. Додаток № 6 п.47Генератор СГО-

30УРСшт. 1 1977 понад 17 63,00 63,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

38. Додаток № 6 п.48Генератор ГСН-

3000Мшт. 1 1978 понад 17 57,00 57,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

39. Додаток № 6 п.49 Коробка КВР-2 шт. 1 1973 понад 17 20,00 20,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

40. Додаток № 6 п.50 Коробка КПР-15А шт. 1 1976 понад 17 97,00 97,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

41. Додаток № 6 п.51Коробка ПКМГ-

3000Ашт. 1 1979 понад 17 102,00 102,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

42. Додаток № 6 п.53 Механізм МКВ-41 шт. 4 1978 понад 17 68,00 272,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

43. Додаток № 6 п.54 Механізм МПЗ-12М шт. 5 1981 понад 17 78,00 390,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

44. Додаток № 6 п.55Механізм МПШ-

18МТшт. 1 1978 понад 17 85,00 85,00

в/ч А2488,м. Миколаїв

45. Додаток № 6 п.56 Механізм МВТ-300 шт. 2 1982 понад 17 44,00 88,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

46. Додаток № 6 п.57Перетворювач ПТ-

1000Цшт. 1 1974 понад 17 73,00 73,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

47. Додаток № 6 п.58Перетворювач ПТ-

3000П сер.2шт. 1 1962 понад 17 72,00 72,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

48. Додаток № 6 п.59Перетворювач ПТ-

6000Дшт. 1 1975 понад 17 73,00 73,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

49. Додаток № 6 п.60 Панель АПД-75А шт. 2 1978 понад 17 193,00 386,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

50. Додаток № 6 п.61Панель ПСГ-18М-

500шт. 1 1978 понад 17 125,00 125,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

51. Додаток № 6 п.62 Панель ПСГ-28 шт. 5 1989 понад 17 270,00 1 350,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

52. Додаток № 6 п.63Прогр. механізм

ПМК-14шт. 6 1962 понад 17 74,00 444,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

53. Додаток № 6 п.64 Панель ПСГ-15 шт. 3 1976 понад 17 121,00 363,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

54. Додаток № 6 п.65 Панель АПД-75Д шт. 1 1983 понад 17 121,00 121,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

55. Додаток № 6 п.66 Панель ПСГ-26 шт. 2 1982 понад 17 84,00 168,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

56. Додаток № 6 п.67 Регулятор РН-120М шт. 3 1967 понад 17 30,00 90,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

57. Додаток № 6 п.68 Регулятор РН-120У шт. 2 1967 понад 17 30,00 60,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

58. Додаток № 6 п.69 Регулятор РН-180М шт. 2 1981 понад 17 43,00 86,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

59. Додаток № 6 п.70Трансформатор

ТС-1-2шт. 1 1982 понад 17 25,00 25,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

60. Додаток № 6 п.71 Токозйомник ТС-2М шт. 37 1964-1982 понад 17 135,00 4 995,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

61. Додаток № 6 п.72 Токозйомник ТС-4Д шт. 1 1981 понад 17 137,00 137,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

62. Додаток № 6 п.73Токозйомник ТСВ-36М-313

шт. 4 1979 понад 17 996,00 3 984,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

63. Додаток № 6 п.75Гірополукомпас

ГПК-52АПшт. 4 1975 понад 17 122,00 488,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

64. Додаток № 6 п.76Підсил. р/ маш. АП-6Е вир 884

шт. 2 1976 понад 17 35,00 70,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

65. Додаток № 6 п.78Підсилювач АП-15

изд.258Ашт. 4 1978 понад 17 436,00 1 744,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

66. Додаток № 6 п.79Авт.крену АП-45

изд.253шт. 2 1971 понад 17 6,00 12,00

в/ч А2488, м. Миколаїв

67. Додаток № 6 п.80 Датчик 1292ДМ шт. 1 1978 понад 17 104,00 104,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

68. Додаток № 6 п.81 Датчик 1292Д шт. 1 1978 понад 17 7,00 7,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

69. Додаток № 6 п.84 Блок 1405М шт. 1 1988 понад 17 5 736,00 5 736,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

70. Додаток № 6 п.85 Блок 1408М шт. 1 1975 понад 17 8 167,00 8 167,00в/ч А2488,

м. Миколаїв

71. Додаток № 6 п.86 Блок Л-1404МА шт. 1 1983 понад 17 7 217,00 7 217,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

72. Додаток № 6 п.88 Підсилювач У-20М шт. 1 1978 понад 17 9,00 9,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

73. Додаток № 6 п.89 Блок изд. 1455А шт. 1 1982 понад 17 490,00 490,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

74. Додаток № 6 п.90 Вимикач ВК-53РБ шт. 3 1973 понад 17 15,00 45,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

75. Додаток № 6 п.91 Перетворювач БЦ-63А сб.14 шт. 9 1981 понад 17 19,00 171,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

76. Додаток № 6 п.92 Вичислітіль ЦВМ-10ТС-45 шт. 1 1973 понад 17 10 125,00 10 125,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

77. Додаток № 6 п.93 Висотомір УВИД-15ФК шт. 1 1976 понад 17 782,00 782,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

78. Додаток № 6 п. 95 Датчик ДВ-30МК шт. 1 1975 понад 17 42,00 42,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

79. Додаток № 6 п.96 Висотомір УВИ-1-30К шт. 3 1983 понад 17 11,00 33,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

80. Додаток № 6 п.97 Вказівник УВПД шт. 4 1978 понад 17 10,00 40,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

81. Додаток № 6 п.99 Гіродатчик 458МКС шт. 1 1976 понад 17 366,00 366,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

82. Додаток № 6 п.100 Автопілот 1122Б шт. 2 1971 понад 17 164,00 328,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

83. Додаток № 6 п.101 Гірополукомпас ГПК-52В шт. 1 1976 понад 17 992,00 992,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

84. Додаток № 6 п.102 Гіровертикаль ЦГВ-2В шт. 2 1976 понад 17 299,00 598,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

85. Додаток № 6 п.103 Гіровертикаль ЦГВ-3 шт. 3 1977 понад 17 299,00 897,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

86. Додаток № 6 п.104 Гіровертикаль ЦГВ-10 шт. 1 1975 понад 17 415,00 415,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

87. Додаток № 6 п.105 Гіровертикаль ЦГВ-10П шт. 10 1974 понад 17 364,00 3 640,00 в/ч А2488,м. Миколаїв

88. Додаток № 6 п.107 Датчик ДУС-К шт. 2 1976 понад 17 1 575,00 3 150,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

89. Додаток № 6 п.108 Авіагоризонт АГР-74М-15 шт. 1 1978 понад 17 92,00 92,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

90. Додаток № 6 п.109 Блок БПНП-10 шт. 2 1984 понад 17 46,00 92,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

91. Додаток № 6 п.110 Трансформатор ТР-115/36 шт. 711978-

1982понад 17 11,00 781,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

92. Додаток № 6 п.111 Вимірювач ИВ-41М шт. 3 1979 понад 17 621,00 1 863,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

93. Додаток № 6 п.112 Вимірювач ИВ-200В шт. 1 1963 понад 17 1 547,00 1 547,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

94. Додаток № 6 п.114 Блок БЭ-6-6 шт. 2 1982 понад 17 1 013,00 2 026,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

95. Додаток № 6 п.117 Блок БЭ-9Е шт. 8 1972 понад 17 31,00 248,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

96. Додаток № 6 п.118 Вказівник УК-68ВБ шт. 2 1976 понад 17 22,00 44,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

97. Додаток № 6 п.121 Вимірювач ИКДРД-830-623-3 шт. 3 1984 понад 17 92,00 276,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

98. Додаток № 6 п.122 Датчик МДД-ТЕ шт. 5 1972 понад 17 13,00 65,00 в/ч А2488,м. Миколаїв

99. Додаток № 6 п.123 Вимірювач 2ИА-7А-670 шт. 3 1968 понад 17 531,00 1 593,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

100. Додаток № 6 п.124 Вказівник ИП-21-14 с ДС-11Б шт. 1 1986 понад 17 203,00 203,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

101. Додаток № 6 п.125 Індикатор ИП-33-05 шт. 2 1988 понад 17 303,00 606,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

102. Додаток № 6 п.126 Вказівник УП-33-10 с 2 ДС-10 шт. 2 1978 понад 17 22,00 44,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

103. Додаток № 6 п.127 Вказівник УП-33-11 с 2 ДС-10 шт. 2 1977 понад 17 22,00 44,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

104. Додаток № 6 п.128 Індикатор И1П-8 шт. 2 1968 понад 17 18,00 36,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

105. Додаток № 6 п.129 Індикатор ИП-3К шт. 6 1978 понад 17 52,00 312,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

106. Додаток № 6 п.130 Індикатор ИП-3-2 шт. 1 1973 понад 17 52,00 52,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

107. Додаток № 6 п.132 Вказівник УШВ-1К шт. 2 1978 понад 17 22,00 44,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

108. Додаток № 6 п.133 Вказівник УПРН-1 шт. 16 1976 понад 17 15,00 240,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

109. Додаток № 6 п.134 Вказівник УПРТ-2 шт. 1 1985 понад 17 24,00 24,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

110. Додаток № 6 п.135 Вказівник УПРТ2-1-2 шт. 3 1972 понад 17 26,00 78,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

111. Додаток № 6 п.138 Датчик ИДТ-4 шт. 1 1978 понад 17 9,00 9,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

112. Додаток № 6 п.141 Вказівник УИ-2-15К шт. 2 1976 понад 17 85,00 170,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

113. Додаток № 6 п.144 Датчик ИД-100 шт. 5 1975 понад 17 20,00 100,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

114. Додаток № 6 п.146 Приймач ПМ-3Э шт. 1 1980 понад 17 6,00 6,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

115. Додаток № 6 п.147 Вказівник УИ-1 шт. 9 1983 понад 17 5,00 45,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

116. Додаток № 6 п.148 Вказівник УИ-2 шт. 1 1978 понад 17 5,00 5,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

117. Додаток № 6 п.150 Вичислітель 1310А шт. 1 1975 понад 17 37,00 37,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

118. Додаток № 6 п.154 Блок БКО1330 сб62 шт. 1 1982 понад 17 1 237,00 1 237,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

119. Додаток № 6 п.155 Прибор НПП-1485ТК шт. 3 1976 понад 17 30 983,00 92 949,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

120. Додаток № 6 п.156 Вказівник ПНП-72-15 шт. 13 1988 понад 17 267,00 3 471,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

121. Додаток № 6 п.157 Модуль М-2 шт. 1 1973 понад 17 250,00 250,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

122. Додаток № 6 п.158 Модуль М-11 шт. 2 1979 понад 17 4,00 8,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

123. Додаток № 6 п.159 Самописець МСРП-12-3 шт. 1 1974 понад 17 75,00 75,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

124. Додаток № 6 п.160 Росходомір РТМС-1,8Б-1 шт. 2 1981 понад 17 91,00 182,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

125. Додаток № 6 п.161 Виріб УТО (СЭТС-280А) шт. 3 1973 понад 17 2 250,00 6 750,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

126. Додаток № 6 п.162 Топлівомер СЕТС-280А шт. 1 1975 понад 17 3,00 3,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

127. Додаток № 6 п.163 Топлівомір СЕТС-500 шт. 6 1975 понад 17 675,00 4 050,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

128. Додаток № 6 п.165 Топливомір СПУТ-1-12Т шт. 1 1975 понад 17 1 091,00 1 091,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

129. Додаток № 6 п.166 Топлівомер ТПР-1-9УТ шт. 3 1975 понад 17 289,00 867,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

130. Додаток № 6 п.189Навчальний клас виробу

«45(4502)»к-т 1 1982 понад 17 80,00 80,00 в/ч А2488, м. Миколаїв

На виконання статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 28 груд-

ня 2000 року № 1919 «Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил» (із змінами) та наказу Міністерства оборони України від 20 січня 2015 року

№ 29, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2015 року за № 202/26647, «Про затвердження Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяль-

ності у випадках відчуження військового майна» (далі — Наказ) Міністерство оборони України інформує про проведення конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльнос-

ті у випадках відчуження списаного військового майна.

Конкурс відбудеться 17 листопада 2017 року о 10.00 за адресою: 03113, м. Київ-113, проспект Перемоги, 55/2, Головне управління майна та ресурсів, каб. 332.

Об’єкти оцінки: лот (додаток 1).

Кінцевий термін подання документів: 16 листопада 2017 року до 10.00.

Для участі в конкурсному відборі суб’єкти оціночної діяльності подають: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оціночної діяльності (додаток 2); копії

установчих документів учасника конкурсу (для юридичних осіб); копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; копію сертифіката суб’єкта оціночної діяльності; копію свідоцтва

про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсну пропозицію.

Конкурсна пропозиція суб’єкта оціночної діяльності подається в запечатаному конверті на кожний лот окремо та формується відповідно до критеріїв, визначених у додатку 2 до Наказу.

Документи подати на реєстрацію до комісії на ім’я голови конкурсної комісії в запечатаному конверті з описом документів, що в ньому містяться, та обов’язково зазна-

чити дату проведення конкурсу. Копії документів, що подаються, завіряються поміткою «Згідно з оригіналом» із зазначенням назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка

завіряє копію, її особистого підпису, дати завірення копії.

Умови конкурсу визначені Положенням про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності у випадках відчуження військового майна, затвердженого наказом Міністер-

ства оборони України від 20 січня 2015 року № 29.

Визначення переможця проводиться комісією за критеріями з визначення кращої конкурсної пропозиції з оцінки військового майна (додаток 2 до Наказу).

Результати конкурсного відбору оголошується в тому ж порядку, в якому його було проведено.

З переможцем конкурсного відбору укладається договір на проведення незалежної оцінки рухомого військового майна протягом п’яти робочих днів з моменту визначення результату конкурсу.

Конкурсна комісія знаходиться за адресою: 03113, м. Київ-113, проспект Перемоги, 55/2, Головне управління майна та ресурсів.

Телефон для довідок: 454-73-90, 454-73-82.

Додаток 1ЛОТ № 1

Переліксписаного військового майна, яке планується для реалізації (на внутрішньому ринку) та підлягає незалежній оцінці

Додаток 2

Голові комісії з відбору суб’єктів оціночної

діяльності___________________________

Реєстраційний № _______

«___» _________ 20___ р.

(дата реєстрації заяви)

ЗАЯВА

про участь у конкурсному відборі суб’єктів оціночної діяльності

Заявник______________________________________________________________________

(найменування заявника або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи))

Керівник_____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, посада)

Ідентифікаційний код заявника за ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізич-

них осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили

про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті)___________________________________________________

Місцезнаходження (місце проживання) _________________________________________________________________________________

———————- ———————— ———————— ————————————-(телефон) (телефакс) (телекс) (адреса електронної пошти в мережі Інтернет)

Просимо дозволити взяти участь у конкурсному відборі суб’єктів оціночної діяльності на право проведення незалежної оцінки окремо визначе-

ного військового майна.

«___»__________ 20___ р. _________________________

(дата заповнення заяви) (підпис керівника) М.П.

ЗАЛИШАЙТЕСЯ З НАМИ

РЕДАКЦІЙНА КОЛОНКА

Сканворд підготував Олексій ТРИГУБ

ЗАСНОВНИК – МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Рeєстраційне свідоцтво КВ № 2026 від 25.06.1996 р.

Газета надрукована у друкарні ТОВ «Мега-Поліграф»(вул. Марка Вовчка, 12/14, м. Київ, 04073).

Наклад 36552 Замовлення 57441

Ціна вроздріб – договірна

Головний редактор Роман ДРАПАК

Чергові по номеру — Костянтин МАШОВЕЦЬ,Сергій ВОРОНКОВ

Провідний літературний співробітник — Наталія ЧИЖЕВСЬКА

Адреса редакції: вул. Мельникова, 24, м. Київ, 04050

e-mail: n_army@army.kiev.ua

http://www.na.mil.gov.ua

Відділ передплати: тел.: (044) 489-50-12

— Реклама редакції (подається безкоштовно)

— Реклама платна

Листування з читачами

тільки на сторінках газети.

Відповідальність за достовірність

інформації та реклами несуть автори

та рекламодавці. Редакція може

не поділяти погляди автора.

При передруку матеріалів посилання

на «Народну армію» обов’язкове.

Рр

Р

Про те, щоне буває некра-сивих дівчат,краще всьогопереконуєшсяне після пляшкигорілки, а після року життя в ка-зармі.

***Захворів мільйонер. Родичі зі-

бралися біля ліжка хворого:— Скажіть, лікарю, надія є?— Абсолютно ніякої! У нього

звичайна застуда.***

Компанія «Нескафе» залиша-ється кращим виробником банокдля недопалків.

***Дзвонить свекруха невістці:— Ну, як там мій синочок?— Та як, як... Горілку п’є, шкар-

петки розкидає, мене ображає...— Ну, слава Богу, тільки б

не хворів!

СМІЄМОСЬ, ОТЖЕ,

НЕ ЗДАЄМОСЬ!

Важкийтанк

Паразитна дереві

Рослинародинибобових

Майстерповітря-ного бою

Модельавтомоб.

ЗАЗ

Порушен-ня реліг.

догми

Перша вСРСРванта-жівка

Період,стадія

Риба сі-мействакефале-

вих

Гора вУкраїні

Народ вІндії

Роз’єм угаджеті

Авіаційнепальне

Постій-ний сухий

вітер

«Король»футболу Ром

Внутріш-ній орган

Передова(жарг.)

Міжна-роднаорг-ція

Сотказемлі

Важкийметал

Місц. дляпольово-

говишколу

Чоловічеім’я

Департа-мент уФранції

Вулкан вІталії

Східнанастільна

гра

Україн-ський

півострів

Бойовамашина Тривога

Цитрусо-ва

рослина

Японськаборотьба

Скринькана

виборах

Країна уПівд.

Америці

СтолицяІталії Турман Сковоро-

да (жарг.)

Старов.франц.монета

Маркавертольо-

та

Японськазубнапаста

Тигровакішка

Маркалітака

СтолицяКот-д’Іву-

ара

Німець-кий пись-менник

Олійнакультура

Одногор-бий

верблюдХарактер Місто в

Угорщині

Німець-кий пись-менник

Одиницяопору

Ціннийпапір

Геоде-зичнийприлад

Річка вТатар-стані

Персо-наж

Шекспіра

Чоловічеім’я Нота Частина

світу

Японськішашки

Рідкастрава

Зойк Гадальнікарти Стіна Самець

козиМісто уФранції

Маркалітака

Грецькежіноче

ім’я

Маркапістолета

Маркаверто-льота

Жінка-воїн

Товар СупутникЮпітера

Місто уФранції

Британ-ськийспівак

Невідомеу матема-

тиці

Реактив-ний

снаряд

Крок убалеті

Нік Вуйчич народився без рук і ніг у австралійсько-му Мельбурні в сім’ї сербських емігрантів. Маючилише частину стопи з двома пальцями, він навчив-ся ходити, плавати, кататися на скейті, гратина комп’ютері й писати. Зараз 34-річний чоловік євідомим у всьому світі викладачем, який мотивуєлюдей до повноцінного життя. Нещодавно Вуйчичуже вдруге побував у Києві, й на головній площістолиці закликав українців за жодних обставинне зневірюватися

— Мої батьки казали мені, що я можу досягти більше,ніж думаю. Просто треба спробувати! І я спробував зай-матися серфінгом. Я намагався встати на дошку 50 разів.Ми повинні розуміти, що байдуже, скільки разів ми поми-ляємось, важливо вчитися на своїх помилках. Щоб роби-ти крок за кроком, щоб любити одне одного більше і біль-ше. Байдуже, скільки разів ви впали, важливим є те,скільки разів ви підвелися. І кожного разу, коли я падав,я відчував себе слабкішим. Але коли ти знаєш, чому тиробиш те, що ти робиш, коли ми розуміємо це в межахкраїни, хочемо, щоб більше українців допомагали україн-цям, нам треба намагатися вставати і вставати. Ніхтоне є ідеальним, жодна країна не є ідеальною, я такожне ідеальний. Запитайте мою дружину про це. Але зреш-тою я встав на серфі, й всі на пляжі заволали: «Та-а-ак!»

І я хочу, щоб ви знали, — ви можете жити минулимі звинувачувати людей, або ви можете побачити, до чо-го прийшла Україна, і рухатися вперед. Головне — боро-тися і вірити, хоч там що. Яку б роботу ви не виконува-ли, яку б роль не відігравали у сім’ї, робіть усе із душею.І будьте вдячними!

УМІЙТЕ ВСТАВАТИ,ЯКЩО ВПАЛИЛЕГЕНДАРНИЙ АВСТРАЛІЙСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИК НІК ВУЙЧИЧ ЗАКЛИКАЄ

УКРАЇНЦІВ ЗА ЖОДНИХ ОБСТАВИН НЕ ЗНЕВІРЮВАТИСЯ

««ТТіі,, ххттоо вввваажжааєє ссееббееннееввддааххооюю,, —— ццее ллююддии,, яяккіі ннееррооззууммііююттьь,, ннаассккііллььккии ббллииззььккооддоо ууссппііххуу ппееррееббууввааллии,, ккооллииссккллааллии ррууккии іі ззддааллииссяя»»

ННіікк ВВУУЙЙЧЧИИЧЧ

««ССппррооббууййттее ззааззииррннууттии вв ккііннееццьь ввллаассннооггоо жжииттттяя,,аа ппооттіімм ппооччннііттьь жжииттии ттаакк,,щщообб,, ооппииннииввшшииссьь уу цціійй ттооччцціі,, нніі ппрроо щщоо ннее шшккооддууввааттии»»

ЯК МУДРО ПРОЖИТИ

ЖИТТЯ: ПОРАДИ ВІД ГРИГОРІЯ

СКОВОРОДИУ соцмережах дуже модно постити по-вчальні фрази відомих людей. Так,афоризми Анджеліни Джолі та ФаїниРаневської, звичайно, мають свійшарм, та пропонуємо вам звернутисьдо мудрості найвідомішого українсько-го філософа Григорія Савича Сковоро-ди, які актуальні завжди і можуть бутикорисні нашим читачам щодень.

• Якщо любиш прибуток, шукай йогопристойним шляхом. Тисяча на те пе-ред тобою благословенних ремесел.

• В істини проста мова.• Найголовніша з усіх згубних при-

страстей є заздрість — мати іншихпристрастей та беззаконь.

• Уникай людей, які, бачачи твої вадиі недоліки, виправдовують їх або навітьсхвалюють. Такі люди або підлабузни-ки, або боягузи, або просто дурні. Відних не чекай допомоги ні в якій біді чинещасті.

• Краще в одного розумного і добро-душного бути в любові й повазі, ніжу тисячі дурнів.

• Ми повинні бути вдячні Богові, що вінстворив світ так, що все просте —правда, а все хибне — неправда.

БАТЬКУ СКАЖУДід Павло в садку застав малень-

кого злодюжку,Ледве той устиг залізти на ста-

реньку грушку.Дід добряче придивився — то ж

хлопчак сусіда:— Як тобі, малий, не сором крас-

ти груші в діда?Я впізнав тебе, злодюго. Врешті,

сину вражий.Швидко, хлопче, скач додолу. Бо

я батьку скажу.Той догриз спокійно грушку. Гля-

нув десь угору:— Чуєш, тату, то про тебе дідо

там говорить.Злізь скоріше трохи нижче, бо

не чути, тату.Дід Павло тобі, напевне, хоче

щось сказати.Віктор НАСИПАНИЙ