24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу...
TRANSCRIPT
![Page 1: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/1.jpg)
![Page 2: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/2.jpg)
Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури, День пам’яті великих просвітителів Кирила і Мефодія. Це свято пов’язане з іменами святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів, творців слов’янської азбуки, проповідників християнства, перших перекладачів богослужбових книг з грецької на слов’янську мову. Саме вони – болгарські просвітителі Кирило і Мефодій – створили першу слов’янську азбуку, яку ми використовуємо дотепер. Азбука отримала назву кирилиця –від імені молодшого з братів.
![Page 3: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/3.jpg)
Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма. Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками. Другий етап – після прийняття християнства, перехід до застосування фонетичного письма грецьким та латинським алфавітами. Храбр наголошує на труднощах застосування, бо ці абетки не мали позначення для всіх звуків, що є в слов'янських мовах, тобто слов'янська писемність, базована на грецькому алфавіті, вимагала реформування. І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.
![Page 4: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/4.jpg)
«Солунські брати» Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєнначальника. За походженням болгари. Якщо Кирило був гуманітарієм і здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя і згодом працював патріаршим бібліотекарем та викладав філософію, навіть перебував, на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії. Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я. У 863 р. Костянтина й Мефодія посилають проповідувати до Великої Моравії, яка недавно прийняла християнство. На думку дослідників, ще до приїзду Костянтина й Мефодія в Моравію вони переклали Псалтир та на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє
![Page 5: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/5.jpg)
також слов'янською текст Літургії і почали проводити богослужіння слов'янською мовою, упорядкували слов’янський алфавіт . Діяльність просвітителів зустріла опір німецького духівництва. Брати спочатку виїхали до Венеції, а в 868 р. до Риму. Тут Папа Адріан II освятив слов'янські книги, учні Костянтина й Мефодія стали священиками та дияконами. У Римі Костянтин важко занедужав і 14 лютого 869 р. Помер (похований у базиліці Св.Климента). Наприкінці 869 р. Мефодій став архієпископом Паннонії, практично Великої Моравії, яка тим самим здобула церковну самостійність. З діяльністю Мефодія як керівника єпархії пов'язаний слов'янський переклад збірника церковних канонів та створення найдавнішої пам'ятки слов'янського права – "Закону судного людям". З ініціативи Мефодія було розпочато переклад основних книг Старого Завіту слов'янською мовою (збереглися окремі частини). Мефодій помер 8 квітня 885 р., місцезнаходження могили невідоме. https://cutt.ly/0yUXndq
![Page 6: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/6.jpg)
Після смерті Мефодія його учні знайшли притулок у Болгарії. Тут був створений новий слов'янський алфавіт на основі грецького; для передачі фонетичних особливостей слов'янської мови його доповнили новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт, що поширився в східних і південних слов'ян, одержав назву "кирилиці" – на честь Кирила (Костянтина). Кирилиця була створена для церковно-слов'янської мови.
І змінив глаголицю, якій вчені не знаходять аналогів. Це дало підставу для тверджень, що глаголиця є штучним витвором. Азбука глаголиці складалася з 39 літер, які мали дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, з'єднаних між собою. Більшість вчених гадає, що глаголицю винайшов Кирило для слов'ян Моравії та Паннонії.
![Page 7: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/7.jpg)
Склад первісної кириличної абетки невідомий. «Класична» старослов'янська кирилиця з 43 літер і включає грецький алфавіт, але деякі суто грецькі літери (ксі, псі, фіта, іжиця) стоять не на своєму початковому місці, а винесені в кінець. Деякі літери кирилиці, що відсутні в грецькому алфавіті, за обрисами близькі до глаголичних. Літери кирилиці також використовуються для запису чисел за грецькою системою. Кирилиця — цілком ориґінальна система слов'янської писемності. Накреслення її літер в подальшому стали графічною основою сучасної української, болгарської, російської, білоруської писемності. Кирилиця проіснувала практично без зміни до часів Петра Великого, при якому були внесені зміни до накреслення деяких букв , а 11 букв були виключені з алфавіту. Новий алфавіт став бідніший за змістом, але простіший і більш пристосований до друкування різних ділових паперів.
![Page 8: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/8.jpg)
Найдавнішою з нині відомих датованою кириличною пам'яткою є напис 931 року в скельному монастирі біля села Крепча в Болгарїї. Найдавніші пергаментні кириличні рукописи— Савина книга кінця 10 або початку 11 ст., Супрасльський збірник 11 ст. та Енинський апостол11 ст., знайдений у Болгарії Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056-1057 років. Кириличний напис, що зберігся на корчазі з могили поблизу села Гньоздова на Смоленщині( Росія), датують першою половиною або третьою чвертю 10 ст. Впевненіше датуються золоті та срібні монети Великого Київського князя Володимира з кириличними текстами, карбовані, очевидно, з кінця 10 ст. https://cutt.ly/9yUCOvT
![Page 9: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/9.jpg)
Кирило з допомогою Мефодія переклав з грец. мови на слов’янську (південномакед. солунський діалект) книги: Євангеліє, Апостол, Літургія, Служебник, фрагменти Псалтиря і Требника. Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.
![Page 10: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/10.jpg)
Молода європейська держава Україна із здобуттям своєї незалежності також вшановує слов'янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому становленню й української писемності. Під час присяги першого президента України Леоніда Кравчука на вірність народові України поряд з Конституцією та Актом проголошення незалежності України лежала розкішно оздоблена рукописна книга. Це було Пересопницьке Євангеліє – перший відомий дотепер з перекладів євангельського тексту літературно-писемною мовою переклад, який зробили Кирило і Мефодій
![Page 11: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/11.jpg)
Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. У Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики і славістики. Ім'я Кирила і Методія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство. Кирилу та Мефодію встановлений пам'ятник на головній площі у місті Мукачеве Закарпатської області. На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.
![Page 12: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/12.jpg)
Обидва брати були канонізовані Східною (православною) церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) церквою. І хоча Велика Моравія розпалася 905 року й на ці землі повернувся німецький вплив, справа Апостолів слов’ян не загинула. 1980 року Йоан Павло І проголосив їх Покровителями Європи, поряд зі св. Бенедиктом Нурсійським. В іконографії Кирило і Мефодій зображуються в єпископському вбранні – візантійського або латинського крою. Інколи тримають у руках модель храму. Кирило вбраний у тогу викладача, в руці тримає книгу, написану кирилицею. Їхні атрибути: хрест, книга, келих, розгорнутий сувій зі слов’янським алфавітом. У 1980 році Папа Іван-Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.
![Page 13: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/13.jpg)
День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня (за Четьями-Мінеями Дмитра Туптала — 11 травня). У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Методія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.
У День слов'янської писемності та культури хочеться віддати шану і сказати: "Вічная пам'ять і вічная слава братам Кирилу і Мефодію"
![Page 14: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/14.jpg)
• Cyryl i Metody - apostolowie i nauczyciele slowian = Cyril and Methodius - the apostles and teaches of the Slavs= Кирилл и Мефодий - славянские апостолы и учителя : Studia i dokumenty. – Lublin : Redakcja wydawnictw KUL. – (Teologia w dialogu / Red. ser.: A.Nossol, W.Hryniewicz, S C.Napiorkowski ; 6). – ISBN 83-228-0234-X Czesc 1 : Studia / Red.J.S.Gajek, L.Gorka. – 1991. – 291s. https://cutt.ly/syIOux7
• Cyryl i Metody - apostolowie i nauczyciele slowian = Cyril and Methodius - the apostles and teaches of the Slavs= Кирилл и Мефодий - славянские апостолы и учителя : Studia i dokumenty. – Lublin : Redakcja wyd-w KUL. – (Teologia w dialogu / Red. ser.: A.Nossol, W.Hryniewicz, S C.Napiorkowski ; 6). – ISBN 83-228-0234-Х Cz. 2 : Dokumenty /Red. J.S.Gajek, L.Gorka. – 1991. – 298s. https://cutt.ly/uyIOpZW • Маргаритов-Хофер Едле За Кирил и Методий / Маргаритов-Хофер Едле, фон Сулмтал Ангелика, Маргаритов Михаил. – София : ТАНГРА ТанНакРа, Общобългарска фондация, 1999. – 78с. – (Библиотека "Българска вечност" ; Кн.10). – ISBN 954-9717-10-0 https://cutt.ly/hyIOdZY
• Огієнко Іван Історія церковно-слов"янської мови / Огієнко Іван; Інститут дослідів Волині. – Вінніпег : Товариство Волинь
Т. 1 : Костянтин і Мефодій: їх життя та діяльність: Історично-літературна монографія, ч. 1. – 1970. – 324 с. – Фотодрук з першого видання, що вийшло було в Варшаві року 1927-го. https://cutt.ly/4yIOkln
Публікації на тему з фондів НБ імені М.Максимовича
![Page 15: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/15.jpg)
• Огієнко Іван Історія церковно-слов"янської мови / Огієнко Іван; Інститут дослідів Волині. – Репринтне видання. – Вінніпег : Накл. т-ва "Волинь"
Т. 2 : Костянтин і Мефодій: їх життя та діяльність: Історично-літературна монографія, ч. 2. – 1970. – 400 с. – Фотодрук з першого видання, що вийшло було в Варшаві року 1927-го. https://cutt.ly/0yIOv7n • Огієнко Іван Іванович Повстання азбуки й літературної мови в слов"ян = Genesis
of Slavic alphabet and literary language / Іван Іванович Огієнко ; Інститут дослідів Волині. – 2-е вид. – Вінніпег : Волинь, 1976. – 300 с. https://cutt.ly/myIOmI0
• Просвітителі Кирило і Мефодій у писемних джерелах Інституту рукопису ЦНБ НАН України : кат. рукописів другої половини XV - першої чверті XX ст. / НАН України, Ін-т рукопису Ценр. наук. б-ки ім. В.І. Вернадського, Ін-т укр. археогр.та джерелозн. ім. М.С. Грушевського ; уклад. Л.А. Гнатенко. – Київ : [б. в.], 1995. – 112, [2] с. – Покаж.: с. 95-107. – Бібліогр.: с. 108-112 та в підрядк. прим. – (Наук.-довід. Вид.з історії України ; вип. 40). – ISBN 5-7702-0848-1 https://cutt.ly/myIOE5d • Константинов Г. Стара българска литература : Отъ Св.
Кирилъ и Методий до Пансий Хилендарски / – София, 1943. – 185 с. https://cutt.ly/LyIOAxL • Кирило-Методиевски студии : В 9 Кн. / БАН, Кирило-
Методиевски науч. центр. – София : Изд-во на БАН
• Брайчевський М. Походження слов"янської писемності / Михайло Брайчевський. – 4-те вид. – Київ : Києво-Могил. академія, 2009. – 152, [2] с. : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим.– ISBN 978-966-518-291-7 https://cutt.ly/xyIuQeq
![Page 16: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/16.jpg)
Посилання на джерела:
https://cutt.ly/fyUJNyc
https://cutt.ly/ayIrdGs
https://cutt.ly/JyUKHFu
http://litopys.org.ua/ukrmova/um31.htm
https://credo.pro/2020/02/58795
https://cutt.ly/RyIeIQN
![Page 17: 24 - library.univ.kiev.ua · Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури,](https://reader034.vdocuments.net/reader034/viewer/2022043007/5f9557dcabf1fe5dee0c0a28/html5/thumbnails/17.jpg)
НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ М. МАКСИМОВИЧА ГАЛУЗЕВИЙ ВІДДІЛ ОБСЛУГОВУВАННЯ ІМВ ТА ІЖ
Дякуємо за увагу!