3,4 41 2016osvitatk.com.ua/zhurnal/osvitatk 3 4 2016.pdf · тифікати ЗНО –...

Шановні колеги! Завершився 2016 рік. Складний рік як для держави, так і для кожного освітянина. Не все що планували, про що мріяли, здійснилось. Різні були на те причини. На жаль, освітянська спільнота вступає у 2017 рік без Закону Укра-їни «Про освіту», на доопрацюванні Закон України «Про професійну освіту». Не визначене місце молодшого бакалавра ні в системі освіти, ні на виробництві. Хто він «молодший бакалавр»? Планується, що він займе місце «молодшого спеціаліс-та». В якому році буде останній набір за рівнем «молодший спеціаліст»? Як буде відбуватись фінансування технікумів і коледжів? І ще багато запитань без відпо-відей...

Нарешті розпочало свою діяльність Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, хоча для цього знадобилося понад два роки. НАЗЯВО повинно стати ключовим суб’єктом нової системи забезпечення якості вищої освіти. Сьогодні На-ціональне агентство із забезпечення якості вищої освіти планує зосередитися на формуванні мережі незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.

Змінилися умови прийому до вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акреди-тації у 2017 році. Напевно, відбудуться зміни і до умов прийому у технікуми та коледжі, але, на жаль, вони ще не прийняті. Що стосується навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації, то вступ до них відбуватиметься за результатами сертифі-катів зовнішнього незалежного оцінювання 2016 та 2017 років. Обов’язковим буде сертифікат з української мови та літератури. З якого предмета будуть інші два сер-тифікати ЗНО – обиратиме університет. Скорочується кількість заяв у порівнянні з минулорічною вступною кампанією. У 2017 році вступник може подавати 7 заяв до вищих навчальних закладів на 3 спеціальності.

Вступники на основі повної загальної середньої освіти за денною та заочною фор-мами навчання подаватимуть заяви тільки в електронній формі.

Реєстрація електронних кабінетів вступників та завантаження додатків доку-ментів про освіту триватиме з 29 червня до 25 липня. Вступні конкурси у вищі навчальні заклади пройдуть з 17 до 26 липня, а іспити – з 21 до 26 липня. Зара-хування на навчання за бюджетні кошти відбуватиметься до 15 серпня 2017 року, а на контракт – до 18 серпня.

Умови прийому до вищих навчальних закладів у 2017 році розроблені як моти-ватори для розвитку регіональних ВНЗ. При вступі до них починають діяти відпо-відні для кожного регіону коефіцієнти.

Незмінними залишилися умови прийому до вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації випускників технікумів і коледжів.

Що стосується фінансової сторони. У 2017 році зарплата педагогів в середньому збільшиться на 50 відсотків. Так обіцяє уряд.

Міністерство фінансів та Міністерство освіти і науки України презентували змі-ну підходів до фінансування стипендій у 2017 році. З 1 січня стипендію пропо-нують нараховувати по-новому. Мінфін пропонує зменшити кількість отримувачів стипендій приблизно на чверть і при цьому підняти стипендії для решти майже вдвічі. Стипендіальний фонд в порівнянні з 2016 роком збільшено до 5,8 млрд грн. Більше того, ці кошти будуть використовуватись більш ефективно: академічні сти-пендії будуть виплачуватися за рейтингом успішності, соціальні стипендії будуть отримувати лише ті, хто дійсно потребує державної підтримки. Планується, що 43% студентів отримуватимуть академічні стипендії за рейтинговою системою, а соціальну отримуватимуть 7%, тобто загалом 50% (зараз близько 75%). При цьо-му, сам розмір стипендії буде суттєво збільшено.

Маємо надію, що у 2017 році держава врахує всі побажання освітянської спільно-ти, адже, як наголосила заступник Голови Верховної Ради України Оксана Cироїд, освіта не може фінансуватися за залишковим принципом, адже вона є однією з основ національної безпеки будь-якої держави.

Редакційна колегія

Використано матеріали сайтів www.mon.gov.ua, www.osvita.ua

Адреса досвіду

Позиція

Інноваційні освітні технології

Видається щоквартально

3,4 (41)’2016

освітаТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ

Освітній процес

Ростислав ГузикІнноваційні підходи до організації освітнього процесу – запорука якісної підготовки фахівців 4

Тетяна Ярош Цивілізаційний підхід у викладанні історії 29 Людмила РябецьЗастосування компаративного аналізу творів при викладанні укриїнської та зарубіжної літератури 35Валентина ЦиганокТестовий контроль знань при вивченні спеціальних дисциплін 37 Надія ОберськаМетодика організації контролю під час вивчення електротехнічних дисциплін 39Олег Качановський, Людмила БалдичІнноваційні підходи до впровадження дистанційного курсу з дисципліни"Автоматизована земельно-кадастрова інформаційна система" в освітню діяльність 41 Валентина ДжураЗаняття-екскурсія особлива – форма організації навчання 45Володимир ТроцВикористання інтерактивних технологій при вивченні інфектології 47

Олена Ігнатенко, Віта Перевозник Електронні освітні ресурси як невід'ємна складова освітнього процесу 15

Володимир СтасюкДеякі проблемні питання підготовки медичних фахівців середньої ланки в Україні 8 Володимир Демиденко Формування здорового способу життя студентів –пріоритетний напрямок виховання 11

На обкладинці: Ростислав Гузик, директорХорольського агропромислового коледжу Полтавської ДАА та учасники фольклорного ансамблю

З досвіду роботиОлена Молочок, Тетяна Циновнік,Ольга Бербенець Досвід Дніпродзержинського енергетичного технікуму щодо організації проектно-діслідницької діяльності у освітньому процесі 19 Вікторія Гаврисенко Творчий підхід в організації та проведенні декади економічного відділення 23Еліна КобзєваЗ досвіду роботи голови предметної циклової комісії філологічних дисциплін 27

Засновники:

Науково-методичний центр “Агроосвіта”

Асоціація працівників вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації

Асоціація працівників аграрнихнавчальних закладів України"Украгроосвіта"

Спілка голів обласних Рад директорів вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації

Редакційна колегія:

Тетяна Іщенко – головаСтаніслав НіколаєнкоМикола Хоменко Людмила Котоловець Анатолій ПохресникОлег ДомінськийОлена Туманська Катерина Волинець Світлана Жуковська

Редакція:Світлана Жуковська – головний редакторНіна Цибенко – літературний редакторМарія Пісарєва – коректор

Видання зареєстровано в Державному комітеті телебачення і радіомовлення України. Свідоцтво КВ №11064 від 28.02.2006 року

Верстка та дизайн

Людмила ШишкінаМаксим Цендревич

Адреса редакції:

м. Київ, вул. Смілянська, 11

Тел.-факс: (04577) 41-8-01e-mail: [email protected].аgroosvita.com.ua

Видавництво НМЦ “Агроосвіта”Свідоцтво ДК №131003151, м. Київвул. Смілянська, 11 Тел.-факс: (04577) 41-8-01

З питань придбання журналу звертатись за телефоном: (04577) 41-4-36

Наклад 500

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ

Самостійна робота студентів

Професійна компетентність педагога

Організація самостійної роботи

Профорієнтаційна робота

Ювілей

Формуємо особистість

Людмила ГайдайМовленнєва компетентність викладача вищого навчального закладу 50 Світлана КлименкоЕфективність упровадження тестового контролю знань із фундаментальних дисциплін у вищих навчальних закладах 52Олеся ПетрусьКейс-метод як одна з інноваційних технологій вивчення іноземних мов у ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації 54 Тетяна Деркач, Олексій ДеркачЛекція-візуалізація як форма активізації пізнавальної діяльності студентів коледжу 59Лариса ТимченкоСамоорганізація особистості на заняттях природничих наук 63

Юлія ПшеничнаМетодика організації самостійної роботи студентів під час вивчення економічних дисциплін 67

Наталія ПоповаШкола молодого викладача як один з етапів творчого зростання педагогів 72Літа Максімова, Інна Тимофеєва, Ганна Пасєчнік, Олена БиковаСучасний педагог: крок до удосконалення 75

Світлана Чапля, Мар'яна ГерманОрганізація самостійної роботи з іноземної мови з використанням комп’ютерних технологій 70

Богдан Стефаник Профорієнтаційна робота як складова навчально-виховного процесу підготовки кваліфікованих спеціалістів 79

Олена Коленченко За покликом долі єднає серця! 83 Аліса Чорі70 років – час сходження і утвердження... 86

Галина ПроцикКуратор як приклад та основа формування особистості 89 Людмила РижукРозвиток творчих здібностей студентів на засадах особистісно зорієнтованого навчання 91 Юлія СилюкВчимося збирать почуття сокровенності 94

Ад

ре

СА

дО

Св

Іду

4 освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (41)’2016

Хорольський агропромис-ловий коледж Полтавської державної аграрної академії пройшов великий і велич-ний шлях, має славну істо-рію, добрі традиції, створені поколіннями та збережені і примножені студентами і працівниками сьогодні.

Заснований у далекому 1930 році, коледж послі-довний у своїй діяльності, веде підготовку фахівців з технічних та технологічних спеціальностей. Зі стін коле-джу щороку виходять сотні техніків-механіків, техніків-електриків, техніків газово-го господарства, фахівців з організації та ведення фер-мерського господарства, ме-неджерів і економістів.

Багато десятиліть йшла напружена робота по ство-ренню потужної матері-ально-технічної бази, чому сприяло належне фінансу-вання навчального закладу.

Сучасна матеріальна база коледжу включає в себе два навчально -лабораторних корпуси з тридцятьма шість-ма навчальними кабінетами та тридцятьма вісьма лабо-раторіями, два ангари-лабо-раторії для сільськогоспо-дарської техніки, тракторів і автомобілів, навчально-ви-робничі майстерні, потуж-ний машинно-тракторний парк, студентське містечко з трьома п’ятиповерховими гуртожитками, їдальнею, спортивно-оздоровчим комп-лексом.

З 1991 року, коли коледж потерпав фінансові трудно-щі, головні зусилля були на-правлені на збереження та утримання матеріальної бази коледжу в належному стані і проведенні її удосконалення в межах наявності фінансу-вання.

Створення незалежної держави України в 1991 році, наряду зі складноща-ми в утриманні навчального закладу, дало широкі мож-ливості у проведенні модер-нізації навчального процесу, впровадженні інноваційних технологій.

Подальші соціально-еко-номічні і політичні зміни в суспільстві, зміцнення дер-жавності України, входжен-ня її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи на-ціональної системи вищої освіти, спрямованої на за-безпечення мобільності, пра-цевлаштування та конкурен-тоспроможності фахівців з вищою освітою.

Хорольський агропромис-ловий коледж ще в 1991 році запропонував новий про-гресивний шлях одержання знань, формування умінь і навичок через упровадження в навчальний процес модуль-но-рейтингової системи орга-нізації навчального процесу,

яка практично відповідає су-часній європейській кредит-но-трансферній акумулюю-чій системі (ECTS).

Модульно-рейтингова тех-нологія навчання становить собою ефективний механізм функціонуючих умов без-перервності розвитку про-фесійно-творчих здібностей студентів, серед яких виді-ляються: технологічна по-слідовність вивчення мате-ріалу, мотиваційні фактори, система зворотного зв’язку, паритетні відносини педаго-гів і студентів, глибока ін-дивідуалізація їх навчально-творчої діяльності в рамках навчальної програми. При цьому зміст дисципліни по-дається у закінчених само-стійних комплексах-моду-лях, що є одночасно банком інформації і методичним керівництвом з його засво-єння. Модульно-рейтингова система в коледжі впрова-джувалась після розробки необхідного Положення про її реалізацію, вивчення пе-дагогічним колективом усіх методичних матеріалів і од-ночасно зі всіх дисциплін. Оскільки введення нової тех-нології навчання потребува-ло розробки нової навчаль-ної документації, достатньо легко вдалося перейти на викладання всіх дисциплін

ІННОВАЦІйНІ ПІДХОДИ

ДО ОРГАНІЗАЦІї ОСВІТНЬОГО

ПРОЦЕСУ – ЗАПОРУКА

ЯКІСНОї ПІДГОТОВКИ

фАХІВЦІВ

Подальші соціально-економічні і політичні зміни в сус-пільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без струк-турної реформи національної системи вищої освіти, спря-мованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищою освітою.

Ростислав Гузик,директор Хорольського агропромислового коледжуПолтавської ДАА

Ад

ре

СА

дО

Св

Іду

5освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (41)’2016

державною мовою.На першому етапі модуль-

на система була досить гро-міздка, так як для того, щоб отримати оцінку за модуль, необхідно було отримати оцінки за всі його елементи, які оцінювались різною кіль-кістю балів. Кожен викладач самостійно визначав макси-мальну кількість балів, які можна отримати за його дис-ципліну в цілому і це інколи обчислювалось тризначними числами. Тому ведення ро-бочого журналу викладача було досить громіздким, хоч і давало об’єктивну оцінку про рівень знань студентів.

Кількість модулів зале-жала від обсягу навчально-го матеріалу і коливалась в межах 3–10.

Рейтингова оцінка знань студентів з дисципліни дала змогу визначити рейтинг студента в цілому за семестр, навчальний рік, період на-вчання.

З 1991 року в коледжі впроваджено ступеневу під-готовку фахівців. Відповідно навчальних планів було ви-значено три ступені:

І ступінь – кваліфікова-ний робітник;

ІІ ступінь – молодший спеціаліст;

ІІІ ступінь – інтегрова-на підготовка до навчання у ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредита-ції за скороченими терміна-ми.

Ця система давала змогу кращим студентам отримати вищу освіту освітньо-квалі-фікаційного рівня «спеціа-ліст» за два роки.

Ступенева система в тако-му вигляді мала свої безпере-чні переваги, так як забезпе-чувала мотивацію студентів до навчання і була економіч-но ефективною.

Переходячи до нової сис-теми навчання, коледж та-кож звернув увагу на те, що випускники технікумів відрізняються від випускни-ків академій, університетів своєю міцною практичною підготовкою. З цією метою, продовжуючи інновації,

була запроваджена ланково-постова система проведення навчальних практик, коли практичні навички набува-ються не з підгрупою 10–12 студентів, а ланкою з кіль-кістю студентів дві–три особи, і кожен з них має можливість індивідуально відпрацювати ту чи іншу практичну вправу.

Для забезпечення моти-вації вивчення навчального матеріалу була впроваджена дуальна система проходжен-ня технологічних практик. Теоретичне навчання студен-та поєднується з виїздом на виробництво, де він свої зна-ння застосовує на практиці. Враховуючи специфіку і се-зонність сільськогосподар-ського виробництва, таких етапів, на відміну від ціліс-ної технологічної практики, передбачається навчальним планом три–чотири.

Впроваджені інновації в навчальний процес створили підґрунтя для впровадження кредитно-модульної системи організації навчального про-цесу.

Модульна система навчан-ня забезпечила:

♦ технічну послідовність вивчення матеріалу;

♦ мотиваційні фактори; ♦ паритетні (суб’єкт-

суб’єктні) відносини педаго-гів і студентів;

♦ глибоку індивідуалі-зацію навчальної діяльності студентів;

♦ перетворення модуля на банк інформації та мето-дичне керівництво з її засво-єння.

Рейтингова система контролю знань забезпечила:

• розвиток активності пізнавального процесу;

• стимулювання студен-та до підвищення рейтингу;

• реалізацію принципів змагальності, самовиражен-ня та індивідуалізацію;

• визначення місця сту-дента в параді успішності й застосування різних форм морального і матеріального заохочення.

Метою впровадження

КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахів-ців і забезпечення на цій основі конкурентоздатних випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просто-рі.

Формами організації нав-чального процесу в умовах КМСОНП є лекційні, прак-тичні, семінарські, лабора-торні та індивідуальні за-няття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студен-тами та інші форми і види навчальної та науково-до-слідницької діяльності сту-дентів. При вивченні дисци-плін проводиться розподіл навчального матеріалу на модулі. До складу модуля входять змістові модулі: лек-ції, семінарські, лаборатор-ні, практичні, індивідуальні заняття, самостійна робота, консультації. Контрольні за-ходи – модульний контроль, залік, екзамен.

Рекомендовано кількість модулів на один заліковий кредит не більше трьох, а на дисципліну – не більше деся-ти. На курсове проектування і захист проекту відводить-ся один заліковий кредит. При проведенні навчальних та виробничих практик на один тиждень практично-го навчання відводиться 1,5 залікових кредити. При ви-конанні дипломного проек-ту – на один тиждень робо-ти – один заліковий кредит. Контроль успішності сту-дента здійснюється з вико-ристанням методів і засобів, що визначаються в коледжі. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою рейтингового оцінювання, реєструються згідно з при-йнятим у вищому навчаль-ному закладі Положенням з обов’язковим переведенням оцінок до національної шка-ли та шкали ЕСТS.

Кредити ЕСТS навчальної дисципліни зараховуються студенту тільки за успішних результатів його оцінювання з дисципліни в цілому.

Ад

ре

СА

дО

Св

Іду


Проміжні атестації вико-нуються у формі тестування, усного опитування чи вико-нання та оцінювання окре-мих індивідуальних завдань, а підсумкова оцінка з на-вчальної дисципліни визна-чається як середнє арифме-тичне засвоєння комплексу модулів.

Кредитно-модульна систе-ма організації навчального процесу в коледжі дає мож-ливість адаптації ідей ЕСТS до системи вищої освіти у ВНЗ І–II рівнів акредита-ції, забезпечує мобільність студентів у процесі навчан-ня, стимулює учасників на-вчального процесу до досяг-нення високого рівня освіти, надає можливість навчатися за індивідуальним навчаль-ним планом.

Навчання і виховна робо-та ідуть поруч, це дві частин-ки великого цілого – форму-вання людини – сучасної, освіченої, інтелектуальної, всебічно розвиненої, конку-рентоздатної.

Сучасний етап розвитку суспільства потребує осо-бливої уваги до формування духовної сфери людини. Сьо-годні як ніколи вимагається створення умов для прояву вільної, творчої і мораль-ної особистості, яка володіє інтелігентністю у повному об’ємі її класичних якостей. Становлення такої особис-тості можливе тільки за збе-реження та відродження ду-ховно-історичних цінностей своєї країни, пріоритетного розвитку культури, науки і освіти як необхідних джерел прогресу суспільства з гаран-тованим майбутнім.

Формування національної інтелігенції, сприяння збага-ченню і оновленню інтелек-туального генофонду нації, виховання її духовної еліти – завдання, що стоїть перед всі-ма навчальними закладами на одному рівні з підготовкою ви-сококваліфікованих фахівців.

Згідно з Концепцією ви-ховання дітей та молоді в національній системі освіти основною метою виховання

має бути набуття молодим поколінням соціального до-свіду, успадкування духо-вних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування в мо-лоді, незалежно від націо-нальної приналежності, рис громадянина України, духо-вності, художньо-естетичної, правової, екологічної, вале-ологічної, тендерної культу-ри.

Досягнення мети вихован-ня можливе лише за умови комплексного підходу і за-лучення до цієї роботи всьо-го викладацького складу навчального закладу, адмі-ністрації, органів студент-ського самоврядування та громадських об’єднань сту-дентської молоді.

Виховна робота, що про-водиться у коледжі в поза-навчальний час, забезпечує актуалізацію теоретичних знань студентів, спрямовує їх у практичну площину, звертає увагу молоді на най-гостріші соціальні проблеми сьогодення, формує їх соці-альну зрілість.

Освітня і виховна діяль-ність у коледжі знаходить-ся у тісному взаємозв’язку, доповнюючи і збагачуючи одна одну. Оновлення змісту загальноосвітніх, соціально-гуманітарних дисциплін під-порядковано меті формуван-ня в студентів національної самосвідомості, патріотизму, правової і економічної гра-мотності, соціальної актив-ності, загальної культури особистості, що базується на надбаннях української та світової культури.

У коледжі виховання сту-дентської молоді організову-ється з урахуванням науко-во-педагогічного потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази вищого за-кладу освіти, сучасних ін-формаційних технологій та орієнтується на формування освіченої, гармонійно роз-виненої особистості, здатної до постійного оновлення на-укових знань, професійної

мобільності та швидкої адап-тації до динамічних проце-сів в освітній та соціально-культурній сферах, галузях техніки і технологій, систе-мах управління й організації праці в умовах ринкової еко-номіки.

Сьогодні, у наш досить складний час, з молоддю працювати не зовсім просто. Потрібно жити життям сту-дентської молоді, інакше і не мислиться позанавчальна робота, адже педагог набуває досвіду з часом, з віком, бо перед ним постійно постає все нова і нова молодь, і що-року її ставлення до світу, до оточуючого середовища змі-нюється.

Тож основним завдан-ням адміністрації коледжу є налагодження тісного взаємозв’язку між студент-ським та педагогічним ко-лективом шляхом активної співпраці з органами сту-дентського самоврядування; створення умов для розкрит-тя творчих здібностей та-лановитої молоді, розвитку творчого потенціалу студен-тів, організація дозвілля, активного відпочинку, фор-мування духовних цінностей через особисту і колектив-ну залученість студентів до культурно-мистецьких захо-дів.

Кожен педагог, навіть найталановитіший, прохо-дить довгий шлях спроб і помилок, поки стане справ-жнім майстром своєї справи. Робота зі студентами завжди є складною і відповідальною, оскільки вимагає від педаго-га високої професійної підго-товки, особистих моральних якостей, глибоких знань із різних галузей.

З метою розвитку зді-бностей студентів, куратори і викладачі залучають їх до роботи в предметних гурт-ках, спортивних секціях та художній самодіяльності. Предметні гуртки спрямова-ні на поглиблення знань з певних дисциплін, опирають-ся на пошуково-дослідниць-ку діяльність та поглиблене

Ад

ре

СА

дО

Св

Іду


ознайомлення студентів з певною проблемою.

Наймасовіша позакласна форма роботи в коледжі – це проведення тематичних захо-дів, фестивалю аматорського мистецтва, конкурсів, ві-кторин, брейн-рингів, КВК, навчально-розважальних за-нять. Викладачі-куратори постійно проводять глибокі та потужні тематичні захо-ди. Це і зустрічі з поетами рідного краю, виховні захо-ди до Дня української писем-ності, свята вшанування ко-зацтва, конкурси на краще читання поезії Т. Шевченка, внутрішньоколеджівський радіомарафон «Шевченко мобілізує», мовний конкурс ім. Петра Яцика, заходи до знаменних річниць україн-ських поетів та письменни-ків, виховні години, присвя-чені визволенню рідної землі від загарбників, години спіл-кування про шкідливі звич-ки, математичні та фізичні турніри, конкурси на профе-сійну майстерність, заняття-екскурсії, відкриті заняття, що сприяють формуванню національної самосвідомості студентів, а не нав’язують «патріотизм». Адже справ-жня загроза – це душевна по-рожнеча, а все інше – лише її наслідки.

У коледжі працюють гуртки аматорського мисте-цтва: славнозвісний народ-ний самодіяльний колектив «Хорольські козаки» під ке-рівництвом Горба В.В., які неодноразово ставали лау-реатами обласних і всеукра-їнських конкурсів у Сумах, Полтаві, Харкові, Києві; на-родний самодіяльний тан-цювальний ансамбль «Лю-бисток» під керівництвом Одинця В.В.

Щорічно в коледжі прово-диться конкурс «Фестиваль аматорського мистецтва», де розкриваються неймовір-ні таланти наших студентів. Тема цьогорічного конкурсу: «Щоб у серці жила Батьків-щина».

З метою розвитку есте-тичних смаків, розуміння

прекрасного, формування почуття вишуканості і краси кожен рік проводяться кон-курси:

– «Виставка квітів і дарів ланів»

– «Замість ялинки – зи-мовий букет»

– «Відродись, писанко!».Активні представники

студентської молоді не мо-гли залишатися осторонь від різноманітних соціальних акцій і проектів, взявши участь в конкурсах фотопла-катів:

– «Здай кров заради жит-тя»

– «Україна очима молоді»– «Україна та НАТО: су-

часний погляд української молоді».

Де є студенти, там завжди весело і радісно, тому не див-но, що активні представники студентської молоді беруть участь у КВК як у коледжі, так і на вищому регіонально-му рівні. Кожне відділення має власну команду зі сво-їми прихильниками і улю-бленцями, але коли потрібно захищати честь коледжу, то в збірну навчального закла-ду входять найкращі гравці з усіх команд.

Підтримка та розвиток студентів, що мають потуж-ний потенціал до високих досягнень, є одним з пріо-ритетних напрямів виховної роботи в коледжі. «Вірте в талант і творчі сили кожно-го вихованця!», – ці слова одного з найвидатніших пе-дагогічних діячів сучасності В.О. Сухомлинського визна-чають професійну діяльність викладачів коледжу, людей оригінальних, різносторон-ніх, які захоплено працюють зі студентами і намагаються внести щось нове в роботу навчального закладу. З 2004 року в коледжі започаткова-ний конкурс «Студент року», який зараз проводиться на всіх регіональних рівнях.

Значна увага приділяєть-ся в коледжі спорту, тому що це і здоров’я, і мужність і сила, і, найголовніше, за-йнятість студента корисною

справою. У навчальному за-кладі працюють 10 спор-тивних секцій, змагання проводяться не лише серед студентів, а й серед викла-дачів.

У коледжі також ведеть-ся і волонтерська робота, в якій студенти беруть актив-ну участь. Беруться на об-лік сім’ї воїнів АТО за міс-цем проживання студентів з метою надання посильної допомоги. Неодноразово про-водились акції по збиранню теплого одягу воїнам АТО, конкурси «Батакришка», «Дід Мороз у кожен дім». У час, коли в країні ведеться антитерористична операція, в коледжі особлива увага приділяється національно-патріотичному вихованню. Постійно ведеться шефська робота з Миргородською авіаційною 831 бригадою тактичної авіації (зустрічі за круглим столом із команди-ром 831 бригади тактичної авіації полковником Ялише-вим С.О. та заступником ко-мандира по роботі з особовим складом Шкляруком В.В., навчання на стрілецькому полігоні, виїзні благодій-ні концерти, волонтерська робота). Зроблено часткову реконструкцію матеріальної бази військового містечка в коледжі, де проводяться за-няття з дисципліни «Захист Вітчизни»;

Не залишає студентська рада без уваги і гуртожит-ки – це велика школа жит-тя. Кожного вівторка прово-диться перевірка санітарного стану кімнат. Вихователі гуртожитків, разом з їх ак-тивом, планують, а також організовують дозвілля.

Тож життя студентів ці-каве й неординарне.

Через особисту і колек-тивну залученість студентів намагаємося «виліпити» ви-сококваліфікованих спеціа-лістів. Сподіваємося, що зер-на науки дадуть добрі сходи і зростуть у душах наших студентів урожаєм мудрості та натхнення.

Суттєве збільшення чи-сельності студентського кон-тингенту у вищих медичних навчальних закладах про-тягом останніх десятиріч на фоні погіршення демогра-фічної ситуації у державі та зниження показників наро-джуваності негативно впли-нули на якість підготовки медичних кадрів. Не остан-ню роль у зниженні якіс-них показників підготовки медичних кадрів відіграла й значна питома вага контр-актної форми навчання (у ба-гатьох закладах – понад 50% студентського контингенту), перманентна економічна криза, відсутність оптималь-них кар’єрних перспектив, низька зарплата, зрівнялів-ка в оплаті праці тощо.

Очевидно, що якісні пара-метри медичної освіти можна покращити зокрема і шляхом вдосконалення об’єктивних критеріїв діагностики рівня знань, практичних навичок та умінь під час навчально-го процесу, оптимізацією чисельності студентського контингенту, реалізацією адекватної ступеневої освіти: медичний коледж – медич-ний університет.

На наше переконання, випускники медичних ко-

леджів та училищ повинні навчатись у медичних уні-верситетах за скороченими термінами. Для таких абі-турієнтів слід виділяти не менше 50% (а, можливо, й всі 100%?) ліцензійного об-сягу і не менше 50% держав-ного замовлення на кожну спеціальність (спеціаліза-цію). Такий державний під-хід, якщо він буде запрова-джений, дасть змогу суттєво покращити якісний склад студентських колективів як у медичних коледжах (учи-лищах), так і в медичних університетах (академіях). Автор цих рядків, чи не са-мотужки, активно домагався ще з 2002 року, щоб навчан-ня випускників медичних коледжів (училищ) у медич-них університетах відбува-лось за скороченими термі-нами. Але тільки у 2012 році ця проблема була виріше-на, щоправда недосконало: тільки на контрактній осно-ві і тільки за результатами складання вступних іспитів. З метою об’єктивного від-бору абітурієнтів варто було

би при вступі у медичні уні-верситети (академії) зарахо-вувати результати Ліцензій-ного іспиту «Крок. М», який в обов’язковому порядку складають випускники ме-дичних коледжів (училищ) незадовго до вручення ди-пломів, а також результати ЗНО, скажімо, з української мови та літератури і історії України.

Очевидно, що ґрунтов-не вивчення згаданих вище двох предметів шкільної про-грами є однією з передумов формування зрілого громадя-нина незалежної України.

Якісне та ефективне вирі-шення кадрової проблеми не-можливе без впровадження у державотворчому та, зокре-ма, освітянському просторі Концепції чотирьох рівнів духовного розвитку людини [1]. Невдачі молодої укра-їнської держави за останні чверть століття обумовлені, на наш погляд, переважан-ням людини посереднього рівня розвитку здібностей на всіх ієрархічних щаблях державного управління, зо-

ПО

Зи

цІя


ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

ПІДГОТОВКИ МЕДИЧНИХ

фАХІВЦІВ СЕРЕДНЬОї ЛАНКИ

В УКРАїНІ

Якість медичних кадрів, їхня професійна придатність є визначальними чинниками функціонування медицини та ефективного реформування галузі.

Володимир Стасюк,директор Івано-Франківського базового медичного коледжу

ПО

Зи

цІя


крема і в галузі медицини.Виховання особистостей

(3-й рівень), для яких пріо-ритетом є суспільне благо, переважання духовного над матеріальним виведе Украї-ну в коло найрозвиненіших країн світу. Отож, форму-вання («вирощування») осо-бистостей має стати ключо-вим завданням гуманітарної політики держави. Посеред-ня людина (2-й рівень) – це така людина, для якої прі-оритетом є матеріальне над духовним, зокрема – задо-волення безпосередніх фі-зичних (тілесних) потреб. Навіть наявність у індиві-дуумів дипломів про вищу освіту, наукових ступенів та звань, досконале володіння іноземними мовами не за-вжди є гарантією того, що така людина є особистістю. З іншого боку, навіть найдо-сконаліші законодавчі акти зусиллями посередніх людей перетворюються у неефек-тивні. Висока концентрація посередніх людей серед ви-кладачів та вчителів є дуже небезпечною: посередня лю-дина, як правило, зможе ви-ховати (сформувати) подібну до себе посередню людину. У свою чергу, посередні люди не здатні запропонувати до-сконалу законодавчу базу держави. Сформувалось за-чароване коло. Ми вважали за доцільне ґрунтовно озна-йомити із цією концепцією як викладачів, так і студен-тів, запровадити її елементи у систему навчально-вихов-ного процесу коледжу.

Підсумовуючи викладене, мусимо ще раз наголосити: майбутнє нашої держави у кінцевому підсумку зале-жить від того, хто займатиме

високі щаблі в ієрархії дер-жавного управління: людина посередня чи особистість.

На жаль, вчитель (викла-дач) також є в значній мірі причетний до творення по-середньої людини у тісній «співпраці» з батьками та найближчим оточенням ін-дивідума. Зрештою він, вчи-тель, стає і однією з перших жертв цієї, «вирощеної» ним посередньої людини, бо за-ймає нікчемне суспільне становище, отримує мізерну зарплату тощо.

Отож, виховання осо-бистостей є громадянським обов’язком для кожного вчи-теля, викладача. Адже від цього залежить майбутнє на-шої держави, майбутнє на-ших дітей та онуків.

Можливою ілюстрацією до викладеного вище є, зо-крема, деякі суперечливі норми чинного освітянсько-го Закону [2]. З одного боку, Закон прирівнює за значи-містю дипломи нинішніх мо-лодших спеціалістів до ди-пломів майбутніх молодших бакалаврів, а з іншого – роз-межовує їх на різні освітні рівні, що суперечить логіці. На ринку праці пропонуєть-ся одночасний обіг дипломів молодших спеціалістів май-бутньої професійно-технічної (професійної) освіти і дипло-мів молодших спеціалістів дотеперішньої вищої освіти (І р.а.). До того ж, термін на-вчання молодшого бакалав-ра становитиме 1,5–2 роки

(90–120 кредитів ЕCТS) на базі повної загальної серед-ньої освіти, на відміну від нинішнього молодшого спе-ціаліста – 3 роки. Але навіть такі законодавчі недореч-ності не завадили поважним медичним чиновникам сфор-мувати робочі групи для роз-робки у термін до 1 вересня 2016 року так званих освіт-ніх стандартів для молодших медичних бакалаврів.

Ніхто не заперечуватиме, що професійна підготовка медичних кадрів, зокрема нинішніх молодших медич-них спеціалістів, неможли-ва без якісних навчальних планів та програм для підго-товки таких фахівців. Недо-сконалими, на наш погляд, є чинні орієнтовні навчаль-ні плани для підготовки мо-лодших медичних спеціа-лістів, які вступили в силу з 1 вересня 2011 року [3]. Розглянемо лише деякі про-блемні питання орієнтовного навчального плану спеціаль-ності 5.12010102 «Сестрин-ська справа» (нині – спеці-альність «Медсестринство», спеціалізація «Сестринська справа»). На наш погляд, коректним буде його порів-няння із навчальним планом підготовки медичних сестер-бакалаврів (також на базі повної загальної середньої освіти) у сусідній Польщі, країні, що входить до Євро-союзу [4].

Терміни навчання у Поль-щі медсестри-бакалавра і в Україні медсестри-молодшо-го спеціаліста є однаковими (3 роки). Але зведені дані за бюджетом часу (кількість го-дин) підготовки нашої мед-сестри є суттєво більшими, ніж у Польщі.

“Інновації – інтерна-ціональні за своєю при-родою, і ми повинні об-єднатися навколо них”. Лілія Гриневич

ПО

Зи

цІя


До того ж, наш студент ви-вчає майже на третину біль-ше навчальних дисциплін, ніж майбутня медсестра-ба-калавр у сусідній державі. Для прикладу, наш студент вивчає таку «загадкову» навчальну дисципліну, як «Ріст і розвиток людини» (немає у Польщі), «Історію медицини та медсестрин-ства» (ця дисципліна рад-ше могла би бути розділом «Основ медсестринства»), «Анестезіологію та реаніма-тологію» (логічніше було б – «Анестезіологія та інтенсивна терапія»), «Мікробіологію» (у поляків – «Мікробіологія і паразитологія»). Аналіз у сусідів навчальної програ-ми «Громадське здоров’я» (в Україні – «Громадське здоров’я і громадське медсе-стринство») засвідчує, що у наших шановних розробни-ків навчальної документації погляд на зміст цієї дисци-пліни відрізняється від за-гальноприйнятого у Європі. У Польщі не знайдемо у пе-реліку навчальних дисци-плін такої, як «Медсестрин-ство у сімейній медицині», на відміну від України, бо в цьому немає жодної потреби: всі клінічні дисципліни ви-вчаються таким чином, щоб майбутня медична сестра могла працювати у системі загальної практики – сімей-ної медицини. Наші сусіди адекватніше називають свої клінічні дисципліни, для прикладу: «Хірургія і мед-сестринство в хірургії», «Не-врологія і медсестринство в неврології», а у нас, без «за-йвого» знайомства з дисци-пліною, – «Медсестринство в хірургії», «Медсестринство в неврології»… У навчальних

планах сусідів знаходимо «Педагогіку», «Дієтетику», «Радіологію»… Порівняння навчальних планів і програм двох сусідніх держав – Поль-щі і України, які стосують-ся підготовки медичних сес-тер, можна продовжувати. На жаль, переваги будуть не на нашому боці. Автор вже частково торкався викладе-них вище проблем у Всеу-країнському часописі [5].

Органічним «продовжен-ням» навчальних планів і програм є якісні за зміс-том підручники та посібни-ки з виразним прикладним спрямуванням. На жаль, тут також маємо достатньо проблем: надмір інформа-ції, канцелярський стиль викладу тощо. Складається враження, що окремі автори підручників сповідують так званий принцип: «щоб ти вто-мився, якщо не навчився»… Інколи у тексті підручника трапляються відверті помил-ки, а то й фальшиві тези, з приводу чого автору цих рядків був вимушений при-святити спеціальну публіка-цію в авторитетному видан-ні, щоб запобігти повторенню нісенітниць у майбутньому [6].

Окрім того, не завжди є коректним, на наш погляд, текст в анотації до підручни-ка, де стверджується, що він призначений для ВНЗ І–ІІІ рівнів акредитації.

Невже це означає, що і молодші спеціалісти, і бака-лаври, і нинішні спеціалісти мають отримати однаковий рівень знань (інформації)? Напевне, ні. З таким же успіхом можна зазначити в анотації, що він призначе-ний для «ВНЗ І–ІV р.а.», бо

частина університетів мають у своїй структурі медичні коледжі. Очевидним є те, що відкриваючи підручник та знайомлячись з анотацією, ми маємо довідатись, для підготовки яких фахівців він призначений – молодших спеціалістів, бакалаврів чи спеціалістів…

Зважаючи на специфіку майбутньої праці випускни-ка медичного коледжу, ми запровадили факультативне вивчення основ християн-ської етики для студентів першокурсників. На наш по-гляд, запровадження цього курсу має суттєво покращи-ти моральні якості майбут-нього фахівця. Щоправда, тут мусимо враховувати дві обставини: викладач цієї дисципліни повинен мати со-лідну богословську освіту та вагомі педагогічні здібності, щоб був дотриманий прин-цип «не нашкодь».

Окрім того, ми вважали за доцільне внести зміни у на-вчальний план і у програму вивчення історії України в межах регламентованих змін до 15% обсягу навчального матеріалу, ґрунтуючись на сучасних об’єктивних дослі-дженнях, зокрема і на пра-цях Володимира Білінсько-го, автора відомих книжок «Країна Моксель, або Мос-ковія», «Москва ординська», «Україна – Русь» тощо. Очевидно, що будувати не-залежну державу, вивчаючи історію України, яка написа-на промосковськими істори-ками під кремлівським па-тронатом, є злочином перед мільйонами тих, хто віддав своє життя у боротьбі за май-бутнє нашої Батьківщини.

ПО

Зи

цІя


Одне з основних завдань сьогодення – пропаганда здорового способу життя. Це, насамперед, означає за-твердження здорового спо-собу життя як невід’ємного елемента загальної культури особистості.

Формування здорового способу життя студентів – складний процес, який по-требує активної участі не тільки навчальних закладів, а також державних і громад-ських організацій, залучен-ня засобів масової інформа-ції до пропаганди здорового способу життя, розроблення інформативно-освітніх про-грам, тренінгів, орієнтова-них на збереження здоров’я. Але насамперед цей процес потребує активної участі са-мих студентів, які повинні використовувати матеріальні і духовні умови і можливості в інтересах здоров’я, гармо-нійного фізичного і духовно-го розвитку.

Сучасні методики дозво-ляють встановити рівень здоров’я студентів вищих навчальних закладів Укра-їни, який за останні роки знижується. Результати ан-кетування та самоаналізу студентів по нашій області ці дані підтверджують. А стан

здоров’я студентів напряму пов’язаний з їх успішністю.

Вживання молоддю алко-голю, тютюну, наркотиків, небезпечна сексуальна пове-дінка, перевантаженість на-вчального процесу, недостат-ня активність студентів на заняттях з фізичної куль-тури, у спортивних секціях – причини набуття шкідли-вих звичок. У зв’язку з цим, проблема формування здоро-вого способу життя студентів вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації по-требує окремої уваги.

Педагогічні колективи навчальних закладів Дні-пропетровщини розуміють важливість цієї проблеми, в кожному навчальному за-кладі розроблені різнобічні, послідовні системи виховної роботи з розвитку у студен-тів ціннісних орієнтацій, формування у них духовно-го, гармонійного та фізично-го виховання.

Аналізуючи роботу на-вчальних закладів області по формуванню здорового спо-

собу життя студентів, можна зробити висновок, що скла-довими цієї системи є:

▪ пропаганда здорового способу життя, профілакти-ка алкоголізму, наркоманії, СНІДу та туберкульозу;

▪ формування особистої санітарно-гігієнічної куль-тури та активні заняття фіз-культурою та спортом;

▪ виховання свідомого ставлення до професії;

▪ використання потуж-ного потенціалу студентсько-го самоврядування;

▪ виховання екологічної культури, духовності, почут-тя патріотизму та любові до своєї країни.

В навчальних закладах ре-алізація цих складових про-водиться за такими напрям-ками: спортивно-масова, гурткова та позааудиторна. Виховна робота охоплює сту-дентів всіх курсів, в різних сферах їх життєдіяльності. Це і система позанавчаль-ної роботи, що здійснюється кураторами груп, організа-ція пізнавально-дозвіллєвої

фОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО

СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ –

ПРІОРИТЕТНИй НАПРЯМОК

ВИХОВАННЯ

За визначенням ВООЗ, «здоров'я – це стан біологічного, фізичного, психічного і соціального благополуччя людини», тому питання повноцінного фізичного розвитку людини, сформованість її фізичних здібностей, зміцнення здоров’я, гармонія тіла і духу, людини і природи – це основа вихов-ної роботи навчальних закладів.

Володимир Демиденко,директор Павлоградськогомедичного училища

ПО

Зи

цІя


діяльності у гуртожитках, робота предметних гуртків, спортивних секцій, гуртків художньої самодіяльності, робота студентських науко-вих товариств. Заслуговує уваги велика інформаційна санітарно-просвітницька ро-бота, яку проводять волон-терські групи та загони ме-дичних навчальних закладів Дніпропетровської області серед школярів, молоді та жителів міст по формуван-ню здорового способу життя. Волонтери пропагують здо-ровий спосіб життя, праг-нуть донести до своїх слу-хачів такі життєві цінності, які важливіші, ніж куріння, вживання алкоголю та нар-котиків.

Хочу розповісти про ро-боту педагогічного колекти-ву по формуванню здорового способу життя в Павлоград-ському медичному училищі.

Під керівництвом досвід-чених викладачів в училищі багато років працюють чо-тири волонтерських загони: «Панацея», «Ромашка», «Ім-пульс», «Милосердя».

Студенти волонтерського загону «Панацея» самі де-тально вивчають проблему СНІДу. Місцеві газети по-стійно освітлюють на своїх сторінках результати роботи загону. Волонтери не лише грамотно розповідають про проблему СНІДу, але і ак-центують увагу молоді на за-побіганні цій хворобі. Вони пропагують здоровий спосіб життя, прагнуть донести до своїх слухачів такі життє-ві цінності, які важливіші, ніж куріння, вживання ал-коголю. Студенти регулярно беруть участь у міських ак-ціях, були учасниками Всеу-

країнського форуму «Не дай СНІДу шанс» в м. Києві.

Біблейський вислів «До-поможи ближньому своєму» є девізом волонтерського за-гону «Милосердя».

Студенти проводять спо-стереження та догляд за онкопацієнтами на базі лі-карень нашого міста, також постійно відвідують людей похилого віку – мешканців «Затишного будинку», до-помагаючи долати особисті проблеми в побутовій і соці-альній сфері.

Волонтерський загін «Ім-пульс» проводить роботу серед молоді з питань збе-реження репродуктивного здоров’я і планування сім’ї, запобігання ранній і небажа-ній вагітності.

Кожного року студенти-волонтери беруть участь у міських акціях по бороть-бі з абортами серед молоді спільно з представниками управління у справах сім'ї та молоді обласної державної адміністрації та громадською організацією «Твій вибір».Проводиться активна профі-лактична робота за здоровий спосіб життя серед навчаль-них закладів міста, мета якої – розкриття проблеми ранніх статевих стосунків, абортів, венеричних захворювань.

Волонтери загону «Ромаш-ка» переважно звертають увагу на сучасні проблеми захворюваності туберкульо-зом. Особлива увага приді-ляється питанням профілак-тики і запобігання цьому захворюванню, проводяться бесіди в молодіжних аудито-ріях міста та школах.

С т у д е н т и - в о л о н т е р и Павлоградського медично-го училища упевнені, що

головна мета всіх напря-мів інформаційно-освіт-ньої роботи – це пропаган-да здорового способу життя. Духовний і гармонійний роз-виток студентів також не-можливий без фізичної куль-тури і спорту, який впливає на формування особистості студента, тому, крім волон-терської роботи, викладачі училища велику увагу приді-ляють укріпленню здоров’я студентів.

Кожен рік викладача-ми циклової комісії фізич-ної культури планується та проводиться багато вихов-них заходів. Стало доброю традицією проводити свято мужності та сили «Козацькі ігри», в якому беруть участь хлопці нашого училища. Під час святкування проводять-ся командні змагання серед хлопців різних курсів. Цей захід сприяє вихованню та-ких якостей, як мужність, патріотизм, взаємодопомога, шанобливе ставлення до вій-ськової служби.

Багато заходів проводить-ся з метою популяризації спорту та здорового способу життя серед студентів ме-дичного училища – це різно-манітні змагання міського та обласного рівнів, прове-дення олімпійського тижня, відкриття виставки «Історія Олімпійських ігор». На базі спортивної зали працюють спортивні секції з шейпін-гу, йоги, аеробіки, волей-болу, баскетболу, тенісу та інші. Їх робота направлена на фізичне виховання сту-дентів та спонукання молоді до здорового способу життя. Традиційним святом в учи-лищі стало проведення Дня здоров’я. Це захід, де про-

ПО

Зи

цІя


являється сила духу, сприт-ність, взаємодопомога і пова-га один до одного.

В інших медичних закла-дах нашої області педагогіч-ними колективами також проводиться робота по фор-муванню здорового способу життя.

Так, в Дніпропетровсько-му базовому медичному учи-лищі волонтерська група «Молодь за здоровий спосіб життя» в складі викладачів, студентів та випускників училища провела навчаль-но-виховний захід «Молодь проти СНІДу» на сценах Дні-продзержинського медично-го училища та в ліцеї з по-силеною військово-фізичною підготовкою.

Волонтери Дніпродзер-жинського та Нікопольсько-го медичних училищ беруть активну участь у проведенні різних міських акцій: «Здо-ровим бути здорово!», «Здо-ровий розвиток заради май-бутніх поколінь».

Волонтери Криворізького медичного коледжу прово-дять психологічні тренінги серед молоді та школярів.

На високому рівні заходи по вихованню здорового спо-собу життя проводяться в на-вчальних закладах не медич-ного профілю міста Дніпро.

В кожному закладі ство-рено цілісну систему заходів, спрямованих на підвищення рівня мотивації студентів до ведення здорового способу життя, покращення їх фі-зичного здоров’я та працез-датності, зменшення рівня захворюваності.

Педагогічний колектив Дніпропетровського обласно-го базового транспортно-еко-номічного коледжу велику

увагу приділяє фізичному вихованню студентської мо-лоді.

Студенти мають можли-вість займатись фізичною культурою, проводити різні спортивні свята та змаган-ня у спортивному комплексі, тренажерній залі, легкоатле-тичному манежі. Важливою ланкою спортивної роботи коледжу є проведення спар-такіади.

Цікаво проходять профі-лактичні заходи організовані психологом та наркопостом коледжу у вигляді інформа-ційних зустрічей, семінарів, тренінгів із Дніпропетров-ською обласною молодіжною громадською організацією «Альтернативний погляд». Працює гурток «Екологія і здоров’я», семінари та май-стер-класи щодо здорового харчування молоді. В рам-ках етико-правового універ-ситету було проведено «Суд над цигаркою».

А в Дніпропетровському міському базовому технікумі зварювання та електроніки ім. Є.О. Патона з ініціативи студради разом із Дніпров-ською молодіжною радою було підготовлена квест по місту серед голів студент-ських самоврядувань з тема-тики «Здоровий спосіб жит-тя». В технікумі діє Рада з профілактики правопору-шень та наркопост.

У Дніпропетровському коледжі електрифікації та Дніпропетровському коледжі культури і мистецтв основні напрямки роботи базуються на загальних положеннях концепцій національного ви-ховання студентської молоді та виховання українських традицій, українських зви-

чаїв та обрядів, формування етичної культури, бажання перемагати в собі негативні звички і недуги.

В Дніпропетровському пе-дагогічному коледжі ДНУ ім. О. Гончара створено Центр соціальних ініціатив і волон-терства. Напрямки роботи Центру: інформаційно-про-філактичний рух «За здоро-вий спосіб життя», волонтер-ський рух «Янгол». Робота даного напрямку ведеться в співпраці з волонтерським центром ДНУ ім. Олеся Гон-чара, обласною благодійною організацією «Янгол дитин-ства», дитячим будинком-ін-тернатом для дітей з ДЦП.

У Дніпропетровському монтажному технікумі добре поставлена робота по еко-логічному вихованню, мета якого – формування еколо-гічної культури та залучення студентів до активної приро-доохоронної діяльності.

Студенти технікуму отри-мали диплом першого сту-пеня за участь у науковій конференції молодих аспі-рантів, вчених, студентів з доповіддю «Негативний вплив паління на здоров’я людини» і диплом першого ступеня за участь у обласній студентській науково-прак-тичній конференції із про-ектом «Еко-ферма», головна мета якого – методом моде-лювання продемонструвати забезпечення фермерських господарств в Україні енер-гетичними ресурсами, що отримані за рахунок новіт-ніх біотехнологій.

Одним із завдань виховної роботи в навчальних закла-дах є формування національ-но-патріотичних якостей, які базуються на загальних

ПО

Зи

цІя


положеннях Концепції наці-онально-патріотичного вихо-вання студентської молоді, так як студенти повинні мати не тільки міцне здоров’я, а й загальну культуру і духовні цінності.

Ці питання активно вті-люються в Новомосковсько-му технікумі національної металургійної академії, в ко-оперативному коледжі та в коледжі Дніпропетровського державного аграрно-еконо-мічного університету.

Адміністрація та педко-лективи навчальних закла-дів Дніпродзержинського регіону, вирішуючи питання формування здорового спо-собу життя у студентів, сер-йозно підходять до вибору форм виховних заходів, дба-ють про їх різноманітність, якість та ефективність, ціка-вість, актуальність.

Спортивно-масова робота проходить у вигляді спар-такіад, спортивних свят, змагань, зустрічей з праців-никами служби у справах дітей міських рад, лікаря-ми, працюють спортивні секції з волейболу, баскет-болу, футболу, аеробіки, в секціях задіяна велика кіль-кість студентів. Постійно проводяться бесіди на теми: «Попередження суїциду се-ред підлітків», «Здоров’я – майбутнє», «Вся правда про наркотики».

Це такі навчальні закла-ди, як Дніпродзержинський фізкультурний коледж, ко-мерційний технікум, мета-лургійний коледж, індустрі-альний коледж.

Метою роботи педколек-тивів та викладачів фізич-ного виховання навчальних закладів Криворізького ре-

гіону є забезпечення студен-там можливості збереження здоров’я за період навчання, гармонійного розвитку їх фізичних здібностей нарівні з професійними знаннями, навичками та моральними якостями. Крім постійної інформаційної роботи з про-філактики негативних про-явів, досвідчені викладачі на високому рівні проводять заняття з фізичної культу-ри, організовують спортив-но-масову та спортивно-оздо-ровчу роботу: спартакіади, різні спортивні свята до Дня здоров’я, до Дня українсько-го козацтва, туристичні по-ходи та змагання. Це такі навчальні заклади: Криво-різький політехнічний ко-ледж, будівельний коледж, коксохімічний технікум.

Зі станом здоров'я сту-дентів напряму пов'язана і успішність їх навчання. Все це вимагає уважного став-лення до організації сту-дентського життя: створен-ня оптимальних гігієнічних, екологічних та соціальних умов та правильної органі-зації навчального процесу. Змістовне дозвілля студен-тів, розкриття їх творчих об-дарувань запобігають виник-ненню шкідливих звичок, створюють непримиренну атмосферу до виявів негатив-ної поведінки, допомагають у змістовному проведенні вільного часу.

Цьому сприяє організа-ція, різних волонтерських акцій, проведення тематич-них вечорів конкурсних, роз-важальних та шоу-програм, концертів. Цікава робота в цьому напрямку проводить-ся в навчальних закладах м. Нікополя.

Волонтерські акції «Вря-туй людське життя» (здача крові для поранених бійців АТО та «Одягни солдата», які провели студенти-волон-тери Нікопольського коле-джу державного аграрно-економічного університету, та конкурсно-розважальні програми студентів Ніко-польського педагогічного училища та Марганецького коледжу «Країна романтики й кохання» і «Краса жінок в усьому незбагненна» вихо-вують не тільки патріотичні почуття, а й культурні та духовні цінності наших сту-дентів.

Підводячи підсумок, хочу сказати, що незважаючи на велику роботу, яка прово-диться в навчальних закладах нашої області по формуванню здорового способу життя, на мій погляд, деякі питання ще треба вирішувати. Про це свідчать такі факти:

j знання і уміння щодо здорового способу життя у деяких студентів недостат-ньо сформовані;

j вільний час студентів майже повністю зайнятий соціальними мережами;

j незнання студентами принципів раціонального харчування, малорухливий спосіб життя;

j вихід з психотравмую-чої ситуації студенти шука-ють за допомогою паління, алкоголю та наркотиків.

Тому ми, викладачі ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, по-винні постійно плідно пра-цювати в цьому напрямку, формуючи вихованого, здо-рового та кваліфікованого фахівця.

Всім бажаю міцного здоров’я!

Інн

Ов

Ац

Ійн

І О

Св

Ітн

І те

хн

Ол

Ог

Ії


У сучасному освітньому просторі методики викла-дання і відповідні технології розвиваються безперервно, але сьогодні назріли істот-ні зміни, викликані необ-хідністю вирішення гостро актуальних завдань: модер-нізація освіти, інноваційне змістове наповнення освіт-нього простору, забезпечен-ня рівного доступу учасників освітнього процесу до якіс-них навчальних та методич-них матеріалів незалежно від місця їх проживання та форми навчання, створених на основі інформаційно-ко-мунікаційних технологій. Адже саме розвиток інфор-маційно-комунікаційних технологій зумовив появу нової форми освіти – елек-тронної (e-learning), тобто навчання з використанням інформаційно-комунікацій-них технологій. Основою ж електронної освіти є елек-тронні освітні ресурси.

Під електронними освітні-ми ресурсами (ЕОР), згідно з Положенням про електронні освітні ресурси Міністерства освіти і науки України, ро-зуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові ма-теріали та засоби, розробле-

ні в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп’ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових тех-нічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного проце-су, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними ма-теріалами.

Електронні освітні ресур-си – це основний компонент інформаційного освітнього середовища, який орієнтова-ний на реалізацію освітньо-го процесу за допомогою ін-формаційно-комунікаційних технологій і на застосування нових методів і форм навчан-ня, таких як:

• електронне навчання; • мобільне навчання; • мережеве навчання; • автономне навчання; • змішане навчання; • спільне навчання.

ЕОР є складовою части-ною освітнього процесу, ма-ють навчально-методичне призначення та використо-

вуються для забезпечення прогресивної освітньої діяль-ності.

До основних видів ЕОР належать:

♦ електронний документ – документ, інформація в якому подана у формі елек-тронних даних і для вико-ристання якого потрібні тех-нічні засоби;

♦ електронне видання – електронний документ, який пройшов редакційно-видав-ниче опрацювання, має ви-хідні відомості й призначе-ний для розповсюдження в незмінному вигляді;

♦ електронний аналог друкованого видання – елек-тронне видання, що в осно-вному відтворює відповідне друковане видання, зберіга-ючи розташування на сторін-ці тексту, ілюстрацій, поси-лань, приміток тощо;

♦ електронні дидактичні демонстраційні матеріали – електронні матеріали (пре-зентації, схеми, відео- й ау-діозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-ви-ховного процесу;

ЕЛЕКТРОННІ ОСВІТНІ

РЕСУРСИ ЯК НЕВІД’єМНА

СКЛАДОВА ОСВІТНЬОГО

ПРОЦЕСУ

Електронні освітні ресурси – це основний компонент інформаційного освітнього середовища.

Олена Ігнатенко, Віта Перевозник, методисти Науково-методичного центру «Агроосвіта»

Інн

Ов

Ац

Ійн

І О

Св

Ітн

І те

хн

Ол

Ог

Ії

16

♦ інформаційна система – організаційно впорядко-вана сукупність документів (масивів документів) та ін-формаційних технологій, в тому числі з використанням технічних засобів, що реалі-зують інформаційні процеси та призначені для зберіган-ня, обробки, пошуку, розпо-всюдження, передачі та на-дання інформації;

♦ депозитарій електро-нних ресурсів – інформацій-на система, що забезпечує зосередження в одному місці сучасних ЕОР з можливістю надання доступу до них че-рез технічні засоби, у тому числі в інформаційних ме-режах (як локальних, так і глобальних);

♦ комп'ютерний тест – стандартизовані завдання, представлені в електронній формі, призначені для вхід-ного, проміжного і підсум-кового контролю рівня на-вчальних досягнень, а також самоконтролю, та/або такі, що забезпечують вимірю-вання психофізіологічних і особистісних характеристик випробовуваного, обробка ре-зультатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм;

♦ електронний словник – електронне довідкове видан-ня упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, слово-сполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;

♦ електронний довідник – електронне довідкове ви-дання прикладного харак-теру, в якому назви статей розташовані за абеткою або в систематичному порядку;

♦ електронна бібліотека цифрових об'єктів – набір

ЕОР різних форматів, в яко-му передбачено можливос-ті для їх автоматизованого створення, пошуку і вико-ристання;

♦ електронний навчаль-ний посібник – навчальне електронне видання, вико-ристання якого доповнює або частково замінює підручник;

♦ електронний підручник – електронне навчальне ви-дання із систематизованим викладом дисципліни (її роз-ділу, частини), що відповідає навчальній програмі, може містити цифрові об’єкти різ-них форматів та забезпечу-вати інтерактивні режими взаємодії з усіма учасника-ми навчально-виховного про-цесу;

♦ електронні методичні матеріали – електронне на-вчальне або виробничо-прак-тичне видання роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисци-пліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;

♦ курс дистанційного на-вчання – інформаційна систе-ма, яка є достатньою для на-вчання окремим навчальним дисциплінам за допомогою опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального про-цесу у спеціалізованому се-редовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-пе-дагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій;

♦ електронний лабора-торний практикум – інфор-маційна система, що є інтер-активною демонстраційною моделлю природних і штуч-них об'єктів, процесів та їх властивостей із застосуван-ням засобів комп’ютерної ві-зуалізації.

Використовуючи ЕОР, ви-кладач самостійно вирішує, яким чином організувати ро-боту студентів, обирає різні прийоми щодо використан-ня, інколи знаходить свої ав-торські, нові методи.

Електронні освітні ресур-си дозволяють вирішити за-вдання:

▪ індивідуалізації та ди-ференціації навчання;

▪ стимулювання різно-манітної творчої діяльності студентів;

▪ виховання навичок са-моконтролю, звички до реф-лексії;

▪ зміни ролі студента у освітньому процесі від па-сивного спостерігача до ак-тивного дослідника.

За функціональною озна-кою, що визначає значення і місце ЕОР у освітньому про-цесі, їх можна класифікува-ти як:

• навчально-методичні ЕОР (навчальні плани, робо-чі програми навчальних дис-циплін, розроблені відповід-но до навчальних планів);

• методичні ЕОР (мето-дичні вказівки, методичні посібники, методичні реко-мендації для вивчення окре-мого курсу та керівництва з виконання проектних робіт, тематичні плани);

• навчальні ЕОР (елек-тронні підручники та на-вчальні посібники);

• допоміжні ЕОР (збір-ники документів і матеріа-лів, довідники, покажчики наукової та навчальної літе-ратури, наукові публікації педагогів, матеріали конфе-ренцій, електронні довідни-ки, словники, енциклопедії);

• контролюючі ЕОР (тестуючі програми, бан-ки контрольних питань і

освіта. ТЕХНІКУМИ, КОЛЕДЖІ 3,4 (41)’2016

завдань з навчальних дис-циплін та інші ЕОР, що за-безпечують контроль якості знань).

ЕОР не замінюють викла-дачів і класичних підручни-ків, традиційних підходів до навчання, але в той же час створюють принципово нові можливості для засвоєння освітнього матеріалу, значно підвищують ефективність проведення лекцій. Викорис-тання електронних освітніх ресурсів значно полегшує і скорочує час підготовки ви-кладача до заняття, впливає на форми та методи подання освітнього матеріалу, харак-тер взаємодії між студентом і педагогом і, відповідно, на методику проведення занять в цілому, дозволяє зробити заняття яскравим і нестан-дартним.

Оскільки наочно-образні компоненти мислення віді-грають надзвичайно важ-

ливу роль у житті людини, то використання їх під час вивчення матеріалу значно підвищує ефективність на-вчання. Більше того, дає можливість «конструювати» заняття, визначаючи опти-мальний зміст, форми і ме-тодики навчання; сприяє ор-ганізації освітнього процесу не тільки в традиційній, але і в проектній, дистанційній формах навчання.

Електронні засоби на-вчання надають унікальну можливість для самостійної творчої і дослідницької ді-яльності студентів, які дій-сно отримують можливість самостійно вчитися. Можуть самостійно провести прак-тичну роботу, перевірити свої знання.

В Україні створення ЕОР з дисциплін є, на жаль, суто ініціативою викладача. Так, викладачі аграрних ВНЗ вже мають достатні напрацюван-

ня у цьому напрямку, співп-рацюючи з Науково-методич-ним центром «Агроосвіта». Вже протягом п’ятнадцяти років центр створює і впро-ваджує у освітній процес на-вчальні відеофільми, відео- і аудіолекції, мультимедійний супровід занять, віртуаль-ні лабораторні і практич-ні роботи, об’єднуючи це у мультимедійний програмно-методичний комплекс для загального користування.

Науково-методичним цен-тром «Агроосвіта» розро-блено електронний освітній майданчик, який складаєть-ся з веб-сайтів «Агроосвіта-онлайн», Медіатеки елек-тронних засобів навчання і Центру дистанційного тесту-вання та освіти.

Детальніше розповімо про роботу Медіатеки електро-нних засобів навчання, ко-тра нерозривно пов’язана з сайтом «Агроосвіта-онлайн», Ін

нО

вА

цІй

нІ

ОС

вІт

нІ

тех

нО

лО

гІї


w w w . n m c b o o k . c o m . u a

Інн

Ов

Ац

Ійн

І О

Св

Ітн

І те

хн

Ол

Ог

Ії

18

створеним для демонстрації електронних підручників. Матеріали Медіатеки є ці-лісними, завершеними і го-товими до використання в освітньому процесі. Рубри-ки Медіатеки постійно по-повнюються не тільки елек-тронними підручниками, а й різноманітними сучасними електронними засобами на-вчання, тобто ЕОР, які ви-різняються надійністю, до-стовірністю, лаконічністю та рецензовані науково-пе-дагогічними і педагогічни-ми працівниками вищих на-вчальних закладів України.

На головній сторінці Ме-діатеки у лівому кутку роз-ташовані розділи з електрон-ними засобами навчання, сортованими за категоріями, а саме:

• бібліотека Gif-аніма-цій;

• електронні книги у форматі fb2 (для роботи на персональних ґаджетах: смартфоні, планшеті, елек-тронній книзі), перегляд яких здійснюється у програ-мі CoolReader;

• електронні підручники (ЕП), які завантажуються будь-яким браузером;

• друковані підручники і навчальні посібники;

• навчальні відеофільми та відеолекції, частина яких розміщена на популярному відеохостингу Ютюб, іншу частину надсилаємо поси-ланням для завантаження чи за попереднім замовлен-ням на електронному носії поштовими службами;

• підручники у PDF-форматі;

• періодичні видання; • публіцистика.

Структура будь-якого ЕП, пропонованого у Медіатеці, як правило, є ідентичною і

складається з теоретичних відомостей, глосарію, додат-ків, списку використаних джерел, можуть міститися лабораторні і практичні ро-боти. Користувачеві пропо-нується програмована опти-мізована текстова частина, яка доповнюється цитатами, якісними рисунками, та-блично і схематично пред-ставленою інформацією, відеофрагментами, елемен-тами аудіо, та гіперпосилан-нями на достовірні сайти. Кожен розділ ЕП містить пункти, за якими по навіга-ції можна вибірково опано-вувати освітню інформацію. У кінці розділу пропонують-ся питання для самоперевір-ки. У разі, якщо користувач не може відповісти на те чи інше питання, він може на-тиснути на гіперактивний текст, після чого відбуваєть-ся автоматичне повернення до конкретних матеріалів, які дають вичерпну відпо-відь на питання.

У глосарії згідно з алфа-вітом можна миттєво пере-ходити від одного до іншого тлумачення термінів дисци-пліни.

Чекаємо вас у Медіатеці електронних засобів навчан-ня та відкриті до співпраці з науково-педагогічними і педагогічними працівни-ками навчальних закладів України щодо створення но-вих електронних засобів на-вчання. Адже головне для педагога – знайти відповід-не місце електронному за-собу в освітньому процесі, тобто йти від педагогічного завдання до його вирішен-ня шляхом використання інформаційних технологій там, де вони більш ефектив-ні, ніж звичайні педагогічні технології.


ЗАСОБИ НАВЧАННЯ –будь-які засоби, прилади, обладнання та устаткуван-ня, що використовуються для передачі інформації в процесі навчання. Синоні-мами терміна "З.н." часто виступають "дидактичні за-соби", "навчальне обладнан-ня", "засоби викладання", "аудіо-відео засоби", "нао-чний матеріал", "матеріали для навчання", "матеріали для викладання", "навчаль-на техніка", які використо-вуються залежно від кон-тексту пед. ситуації. Така різноманітність означень викликана ти, що З.н. є невід'ємною складовою того середовища, де розгортаєть-ся навч. діяльність, тобто складовою множини засобів навч. діяльності. З.н форму-ють матеріальну та інформ. складові навч. середовища, впливають на діяльність суб'єктів навчання і орга-нізацію дидактичного про-цесу, створюють умови для забезпечення можливості досягнення конкретних, за-здалегідь сформульованих, цілей навчання, які можуть характеризувати якість ди-дактичного процесу.

На кожному етапі роз-витку пед. науки адекват-но розвиваються і З.н., які акумулюють та відтворюють наук.-технічні, психол.-пед. та метод. досягнення сво-го часу. Еволюція З.н. ви-значається потребами пед. практики, а їх розвиток спрямовується на задово-лення цих потреб.

Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; го-ловний ред. В.Г. Кремень.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯОСВІТИ

З д

ОС

вІд

у р

Об

Оти

19

І. Основні завдання про-ектно-дослідницької діяль-ності у навчально-виховному процесі.

Сучасне суспільство по-требує фахівця високого рів-ня, всебічно підготовленого, із добре розвиненими дослід-ницькими вміннями, який володіє новітніми інфор-маційними технологіями, технологічними знаннями, здатний бачити та ефективно вирішувати проблеми, вміє працювати в колективі.

Ще у 1996 році на засі-данні Міжнародної комісії ЮНЕСКО всесвітньо відомий вчений-дослідник Жак Де-лор наголосив на основних завданнях освіти, які по-лягають в тому, щоб “дати можливість усім без виклю-чення виявити свої таланти і увесь свій творчий потенці-ал, що передбачає для кож-ного можливість реалізації своїх особистих планів”. Він визначив чотири принципи, на яких має будуватися су-часна освіта: “…навчитися жити разом, навчитися набу-вати знань, навчитися пра-цювати, навчитися жити”. Він роз’яснює, що навчитися працювати – це придбати не лише професійну кваліфіка-цію, але і в широкому сен-сі компетентність, яка дає

можливість впоратися з різ-ними ситуаціями та працю-вати в гурті.

На початку ХХІ століття в Україні були створені необ-хідні умови для послідовного впровадження комтентісного підходу в освіті.

Згідно з рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 27.11.15 щодо екологізації вищої освіти України з метою підготовки фахівців для сталого розви-тку суспільства колектив педпрацівників Дніпродзер-жинського енергетичного технікуму намагається за допомогою комплексного проекту “Екоенергомістеч-ко” забезпечити екологічною компетентністю молодших спеціалістів усіх спеціаль-ностей технікуму.

Враховуючи енергетичну ситуацію в країні, нестачу енергоресурсів та потребу в новітніх технологіях у цій галузі, вважаємо актуаль-ним питання енергозбере-ження та маємо за мету у рамках даного проекту за-безпечити наших студентів також і енергетичною компе-тентністю.

Врешті-решт ми переслі-дуємо і корисливі інтереси пошуку можливих шляхів економії коштів, що є вигід-ним і для технікуму, і для міста в період економічної кризи. Таким чином, з точки зору навчальної мети у нашо-го проекту є три Е-складові: екологічна, енергетична та економічна.

Виховною метою проекту є сприяння підвищенню сві-домості та внутрішньої від-повідальності студентів, роз-витку лідерських якостей, поширенню духу волонтер-ства серед молоді, отриман-ню протягом проекту без-цінного досвіду самостійної діяльності та чималої кіль-кості додаткових професій-них знань.

Соціальне значення учас-ті студентів у проекті ми бачимо у наближенні до розв’язання проблеми соці-альної гармонії між люди-ною і природою, між сталим розвитком у середовищі про-живання і доцільним вико-ристанням енергоресурсів. Ми ставимо перед собою за-дачу зменшення урбаніза-ційного навантаження на-

ДОСВІД ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКОГО

ЕНЕРГЕТИЧНОГО ТЕХНІКУМУ щОДО

ОРГАНІЗАЦІї ПРОЕКТНО-ДОСЛІДНИЦЬКОї

ДІЯЛЬНОСТІ У ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Соціальне значення участі студентів у проекті ми бачи-мо у наближенні до розв’язання проблеми соціальної гар-монії між людиною і природою, між сталим розвитком у середовищі проживання і доцільним використанням енер-горесурсів.

Олена Молочок, директор,Тетяна Циновнік, заступник директора з навчальної роботи, Ольга Бербенець, заступник директора з виховної роботи Дніпродзержинського енергетичного технікуму


З д

ОС

вІд

у р

Об

Оти


вчального закладу на місто шляхом перетворення Дні-продзержинського енерге-тичного технікуму та селища Дніпробуд у зелене містечко з високими життєвими стан-дартами з точки зору екологічної стійкості та енергозбереження.

ІІ. Зміст проек-ту “Екоенергоміс-течко”, роль кожної ЦМК.

Звичайно, ідея комплексного проек-ту прийшла не відра-зу, спочатку кожна ЦМК розпочала по-точний навчальний рік, як завжди, зі своїми особистими ідеями і напрямками робо-ти, але було розуміння і ба-жання підвищити питому вагу кожної дослідницької роботи шляхом надання їй практичної користі і чітко-го розуміння – навіщо ми це робимо, яке може бути прак-тичне використання отрима-ного результату і який еко-номічний ефект від нього. В листопаді на черговому засі-данні педради було прийнято рішення про об’єднання всіх зусиль в комплексний про-ект “Екоенергомістечко”.

Ми завжди прагнемо ви-ховувати студентів як справ-жніх патріотів навчального закладу і сподіваємося, що перспективи покращення умов навчання і господарю-вання у рідному технікумі за допомогою проекту – це ще один фактор для підвищення мотивації студентів до на-вчання і привід для гордості за свій навчальний заклад. Наша мета – забезпечити ре-альну можливість активній молоді брати участь у вирі-шенні питань очищення та

озеленення довкілля, енер-гозбереження та утеплення приміщень, економії всіх видів ресурсів, що викорис-товує людина в процесі своєї діяльності.

Проект “Екоенергомістеч-ко” – це ділова гра для сту-дентів всіх спеціальностей. Він розрахований на три роки та включає в себе, крім наукових досліджень і тео-ретичних розрахунків, прак-тичні заходи із зменшення кількості токсичних відхо-дів від акумуляторів, ути-лізації старих ламп денного освітлення, контролю за ви-миканням світла, за спожи-ванням води та ін. Всі члени колективу були залучені до таких практичних ініціатив шляхом активної пропаган-ди ідей проекту через ре-кламні плакати, конферен-ції, висвітлення у місцевій пресі, на сайті технікуму, через лекції у навчальних закладах.

Напрямки роботи кожної методичної комісії були роз-поділені на засіданні мето-дичної ради таким чином:

- ЦМК гео-екологічних дисциплін працювала над те-мою “Екологічний паспорт ДЕТ”, що включає такі види робіт:

1. Складання карти-схеми території студмістечка.

2. Опис і характеристика кожної одиниці зелених на-саджень.

3. Відбір проб ґрунту.4. Обробка

проб, хімічний аналіз грунту.

5 . Комп’ютерна об-робка карти-схе-ми ДЕТ за допо-могою програми “Компас”.

6. Наведен-ня фізико-гео-графічних умов, геологічної бу-дови, корисних копалин ділянки

досліджень.7. Визначення гідрогеоло-

гічних умов території ДЕТ.8. Виявлення джерел та

характеру забруднення пові-тря на території розташуван-ня ДЕТ.

9. Дослідження соціосфе-ри ДЕТ (дослідження статис-тики захворювань студен-тів).

В результаті зроблено ви-сновки щодо:

▪ сучасного стану зеле-них насаджень, виявлено ті, що потребують заміни або ін-шого втручання людини;

▪ складу ґрунтів на те-риторії ДЕТ та надання ре-комендацій з приводу типу зелених насаджень, можли-вості підтоплень будівель підземними водами та стану фундаменту;

▪ забруднення атмосфе-ри регіону, характеру та тен-денцій захворюваності сту-дентів;

▪ поставлено задачу зби-рання екологічно чистих рослин та за рекомендація-ми медичної сестри за допо-

З д

ОС

вІд

у р

Об

Оти


могою волонтерів годування студентів профілактичними напоями.

- ЦМК будівельно-гео-дезичних дисциплін обрала для себе такі теми:

1. “Дослідження ефек-тивності утеплення стін на-вчального корпусу ДЕТ” (бу-дівельники), що передбачає:

1.1. Вибір методу уте-плення.

1.2. Вибір інноваційних матеріалів для утеплення.

1.3. Розра-хунок тепло-витрат при-м і щ е н н я . Теплотехнічний розрахунок зо-внішніх стін.

1.4. Кошто-рис на уте-плення, техні-ко-економічні розрахунки.

2. “Студент-ське містечко ДЕТ у 3D-форматі”:

2.1. Підготовка плану те-риторії та будівель ДЕТ.

2.2. Побудова 3D-моделі студентського містечка засо-бами програмного середови-ща ArchiCad.

2.3. Презентація проекту.Студенти-будівельники

надали рекомендації з при-воду найбільш ефективного способу утеплення примі-щень технікуму за допомо-гою сучасних технологій та в майбутньому апробації таких ідей на невеликих об’ємах.

3. “Дослідження верти-кальних зміщень навчально-го корпусу ДЕТ” (геодезис-ти), яка включає:

3.1. Польові роботи по створенню планового обґрун-тування для зйомки терито-рії технікуму.

3.2. Камеральні роботи для побудови плану терито-рії.

3.3. Установка деформа-ційних (осадочних) марок на будівлі навчального корпусу.

3.4. Закладка висотного репера на території ДЕТ.

3.5. Прокладання ніве-лірного ходу від репера дер-жавної висотної мережі до репера на території ДЕТ. Ка-меральна обробка.

3.6. Прокладання високо-точного нівелірного ходу по закладених марках. Каме-ральна обробка.

3.7. Побудова графіків зміни висот марок, аналіз результатів.

Тепер, після проведених робіт, геодезистам потрібен тривалий час (мінімум 1 рік) для моніторингу стану де-формаційних марок і оста-точних висновків про стан будівлі.

- ЦМК електротехнічних дисциплін працювала над те-мою

“Аудит електроспоживан-ня та пошук шляхів енер-гозбереження”, що включає такі види робіт:

1. Розрахунок спожи-вання електроенергії в комп’ютерних залах та ін-

ших аудиторіях четвертого поверху.

2. Техніко-економічні роз-рахунки ефективності енер-гопостачання на четвертому поверсі.

3. Проектування альтер-нативної СЕС, вибір устатку-вання, розрахунок собівар-тості електроенергії.

4. Розрахунок електро-споживання для освітлення трьох зал: актової, спортив-

ної, читальної.5. Розрахунок

економічної ефек-тивності альтер-нативного ЛЕД-освітлення даних об’єктів.

6. Складання кошторису для заміни приладів освітлення.

Студенти-елек-трики звітували про свою роботу конкретною про-позицією щодо

кількості та типу ЛЕД-ламп для кожного приміщення, запропонували свій шлях ре-монту приладів освітлення за допомогою діодної стріч-ки, зробили проект сонячної електростанції як альтерна-тивного джерела для спожи-вачів четвертого поверху.

- ЦМК комп’ютерних дис-циплін працювала над тема-ми:

1. “Економія енергоспо-живання за допомогою дат-чиків освітлення”, що вклю-чає такі види робіт:

1.1. Моніторинг існуючих типів датчиків та обґрунту-вання вибору.

1.2. Вибір елементної бази, розробка принципової схеми.

1.3. Виготовлення при-строю.

З д

ОС

вІд

у р

Об

Оти

22

1.4. Презентація.2. “Програмне забезпе-

чення розрахунків енергос-поживання на четвертому поверсі”, яка включає:

2.1. Вивчення вимог до програмного продукту.

2.2. Аналіз математичної моделі та складання алго-ритму дії.

2.3. Створення програм-ного продукту у середовищі Delphi.

2.4. Налагодження та тес-тування програмного про-дукту.

2.5. Презентація.3. “Технічна підтримка

комп’ютерного забезпечення всіх тем проекту”.

Студенти-комп’ютерщики як підсумок першого етапу представили свій пристрій контролю за освітленням приміщень, програму для розрахунків електроспожи-вання у будь-якому примі-щенні та забезпечили техпід-тримку всім темам проекту.

Ми задіяли і загальноос-

вітні циклові комі-сії, які працювали переважно зі студен-тами першого і дру-гого курсу.

- ЦМК природни-чо-наукових дисци-плін поставила собі задачу “Обігрів при-міщення спортивної зали за допомогою інфрачервоного те-пла”, що включає такі види робіт:

1.1. Ознайомлен-ня з технічним пас-портом спортивної зали, її параметра-ми.

1.2. Ознайомлен-ня з видами джерел інфрачервоного ви-промінювання, тех-

ніко-економічне обґрунту-вання вибору.

1.3. Вибір способу монта-жу з точки зору зручності, безпечності, надійності.

1.4. Кошторис проекту.Результати роботи пред-

ставлено у вигляді доповід-ної записки та презентації.

- ЦМК соціально-гумані-тарних дисциплін працювала зі студентами за напрямом “Просвітницька робота”, що включає такі види діяльності:

1.1. Лекції серед студен-тів, школярів міста.

1.2. Статті на сайті техні-куму (1 раз на місяць).

1.3. Статті у місцеві ЗМІ.1.4. Рекламні листівки.Задача ЦМК фізвихован-

ня та ДПЮ в рамках нашого проекту – це пропагування разом зі студентським пар-ламентом здорового способу життя, боротьба зі шкідли-вими звичками студентів, організація дружніх зустрі-чей з молодіжними команда-

ми інших навчальних закла-дів з шахів, спортивних ігор тощо.

Тобто, ми постаралися зусилля студентської грома-ди та всіх членів колективу об’єднати спільною ідеєю і надихнути проект “Екоенер-гомістечко” життям завдяки його практичній спрямова-ності та наочності.

ІІІ. Висновки. Співзвуч-ність програмі сталого роз-витку суспільства.

Сталий розвиток – за ви-значенням комісії ООН під керівництвом пана Харлема Брутланда – це такий роз-виток суспільства, який за-довольняє потреби нинішніх поколінь і не ставить під за-грозу можливість наступних поколінь задовольняти свої потреби.

Сталий розвиток вима-гає чіткого підходу до ви-користання всіх ресурсів. Такий підхід пов’язаний з нашою здатністю розумно створювати, використову-вати і фінансувати ресурси, що становлять основу нашої економіки.

25 вересня 2015 року 193 держави – члени ООН – на Саміті зі сталого розвитку в Нью-Йорку одностайно при-йняли нову глобальну Про-граму сталого розвитку, що містить 17 цілей, яких світ має досягти до 2030 року.

Ми з задоволенням ствер-джуємо, що цілі нашого про-екту співзвучні Програмі сталого розвитку, і дії на-ших студентів, їх зусилля – це внесок у загальну справу людства з вирішення питань безпечного та якісного жит-тя для всіх мешканців на-шої планети на наступні 15 років.


З д

ОС

вІд

у р

Об

Оти

23

В умовах сучасного освіт-нього процесу підготовка молодших спеціалістів вима-гає впровадження сучасних форм і методів навчання, змін навчального процесу та діяльності викладачів. Тіль-ки кардинальні зміни змо-жуть допомогти відійти від стандартних форм вирішен-ня проблем навчання і зна-йти інші, які забезпечать формування професійних знань, умінь і навичок шля-хом залучення студентів до активної пізнавальної діяль-ності.

Мрія кожного студен-та – стати успішним спеці-алістом. А для цього треба навчитися виконувати по-ставлені завдання вчасно і ефективно. У студентські роки найкраще засвоєння навчального матеріалу про-ходить шляхом спілкування і вирішення конкретних за-вдань в умовах, максимально наближених до реальності. Саме така діяльність і зба-гачує студентів під час про-ведення декади економічного відділення, яка є щорічною доброю традицією у Возне-сенському коледжі Микола-ївського НАУ.

Головне завдання дека-ди – створення належних умов та атмосфери для вияв-лення активності і зацікав-леності студентів, розвиток

пізнавальних інтересів, роз-ширення світогляду, стиму-лювання творчої активності та прагнення до інтелекту-ального удосконалення.

Успіх декади залежить від дотримання певних умов:

• врахування індивіду-альних особливостей студен-тів, інтересів, здібностей та можливостей коледжу;

• новітні технології в змісті запланованих заходів;

• відбір активних форм і методів під час проведення декади;

• залучення студентів до підготовки і проведення де-кади.

Ефективність проведення декади залежить від того, наскільки вдається організа-торам зробити його особис-тісно значущим для кожного студента.

Згідно із щорічним пла-ном роботи економічного відділення передбачено про-ведення декади. План захо-дів декади розробляться за-здалегідь і кожного року він різний. Спочатку проходить клопітка робота в циклових комісіях: облікових, комер-ційних дисциплін та інфор-маційних дисциплін. На за-

сіданнях циклових комісій обираються різноманітні та цікаві заходи, впроваджу-ються нові методи і прийо-ми роботи, які активізують роботу викладачів та студен-тів.

З цією метою ще на ета-пі підготовки проводяться експрес-опитування, анкету-вання, збір пропозицій від студентської ради та старост груп.

Підготовчий етап містить у собі визначення цілей і завдань проведення дека-ди; створення оргкомітету чи творчої групи, розподіл обов’язків між її членами; вивчення інтересів, пропози-цій студентів; планування, складання програми декади і закріплення відповідальних за організацію конкретних заходів; контроль за ходом підготовки; уточнення часу, місця проведення, запрошен-ня гостей, підготовка призів, грамот. Виховуючи у студен-тів інтерес до знань реальної дійсності та майбутньої про-фесії, викладач створює не-обхідні умови для фантазії, творчості.

Тон декаді задається на її відкритті – урочистій лі-

ТВОРЧИй ПІДХІД В ОРГАНІЗА-

ЦІї ТА ПРОВЕДЕННІ ДЕКАДИ

ЕКОНОМІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ

«Творчість – це не сума знань, а особлива спрямова-ність інтелекту, особливий зв'язок між інтелектуальним життям і проявом її сили в активній діяльності».

В.Сухомлинський

Вікторія Гаврисенко, завідувач економічного відділенняВознесенського коледжу Миколаївського НАУ


З д

ОС

вІд

у р

Об

Оти

24

нійці, де перед студентами з вітальним словом та планом заходів виступають завід-увач економічного відділен-ня і голови циклових комі-сій. Вибір форми відкриття також має важливе значен-ня для успішного проведен-ня всієї декади, яка сприяє створенню атмосфери заці-кавленості, творчого підйо-му, позитивного емоційного настрою.

Розмаїття застосовуваних форм і методів, висвітлення на сайті коледжу підсумків кожного дня, участь у роботі всіх студентів дозволяє під-тримувати інтерес до того, що відбувається протягом всієї декади.

Звичайно, є заходи, при-свячені можливостям про-явити себе з професійної сторони, – це колективна робота з оформлення газет, а саме конкурс стінних га-зет на теми: «Про майбут-ню професію з усмішкою», «Моя професія найкраща», «Україна – це ми», «Я – бух-галтер», «Я – комерсант», «Я – фінансист», «Я – про-граміст». Завдання цього заходу – це відображення майбутньої професії за до-помогою нестандартних пре-зентацій, віршів, цікавих фактів, фотографій, малюн-ків та ілюстрацій, компону-вання різних форм та мето-дик. Це сприяє формуванню креативного підходу до ви-рішення поданих завдань, одночасно присутня групова робота, пошук істини, одно-стайної думки та вирішен-ня проблем. При підведенні підсумків журі бере до ува-ги оригінальність, креатив-ність, патріотичність, неор-динарність, професійність та естетичність оформлення стінгазети.

Кожного року відбуваєть-ся подія, на яку так чека-

ють першокурсники: посвя-та в студенти економічного відділення. Розробляється сценарій посвяти. Студенти отримують залікові книж-ки, поради та побажання від своїх кураторів, старшо-курсників, щоб студентські роки за своєю змістовністю, насиченістю та яскравістю стали дійсно незабутніми, щоб отримані міцні знання забезпечили культурний та естетичний розвиток, профе-сійну впевненість. Настояте-лем Св. Олександро-Мелані-євської церкви проводиться обряд посвяти і благословен-ня студентів. Саме настоя-тель О. Олександр проводить бесіду на тему «Морально-етичне виховання студен-тів». Адже лише за цих умов вони зможуть стати гідними громадянами нашої держа-ви, її опорою і надією в май-бутньому.

В програмі наступного дня – конкурс фото- та віде-опрезентацій на тему «Ярма-рок професій економічного відділення». Кожна група демонструє свою презента-цію та захищає її. Основна мета – довести комісії пре-стижність та багатогранність своєї професії з викорис-танням цікавої інформації, фактів, сучасних інформа-ційних технологій та можли-востей інтернету. Особливіс-тю конкурсу є розроблений перелік вимог до презента-цій. Використання сучасних інформаційних технологій сприяє виявленню студентів, зацікавлених у розширенні знань поза межами програм-ного матеріалу.

Викладачі відділення формують не тільки профе-сійні якості фахівців, але й виховують патріотів Украї-ни. В рамках декади органі-зовуються уроки мужності, зустрічі з воїнами АТО. Ці

заходи проводяться з метою патріотичного виховання мо-лоді, розуміння єдності й ці-лісності України, національ-ної ідеї розвитку вільної, незалежної демократичної та заможної держави; вихован-ня шанобливого ставлення до Героїв Небесної сотні, во-їнів АТО, загиблих у бороть-бі за свободу та цілісність України.

Під час декади проводять-ся відкриті заняття з дисци-плін професійно-практичної підготовки, виїзні практич-ні заняття (Навчальний банк Миколаївського НАУ, Центр зайнятості, Вознесенська об’єднана державна подат-кова інспекція), екскурсії на виробництво до провідних аграрних підприємств міс-та та району (ТОВ СП «Ні-булон» філії «Прибужанів-ська», ВАТ «Зелений Гай», ПАТ «Возко»). Студенти знайомляться з провідними спеціалістами, матеріальною базою та організацією праці на виробництвах.

Під час виїзного заняття у навчальному банку, сту-денти знайомляться з авто-матизованою банківською системою «SCROOGE ІІІ». В умовах, наближених до ре-альної роботи у банку, сту-денти, за допомогою АВС «SCROOGE ІІІ», відкривають робочий день банку, встанов-люють курси валют на поточ-ний день, реєструють клієн-та в базі даних, відкривають рахунки і редагують їх рек-візити. Саме така співпраця викладачів коледжу з ка-федрою «Фінанси і кредит» дає позитивний результат у підготовці майбутніх бан-ківських працівників і дає можливість продовжити на-вчання у ВНЗ ІІІ–IV рівнів акредитації за скороченим терміном навчання.

На відкритих заняттях


З д

ОС

вІд

у р

Об

Оти

25

використовуються мульти-медійні засоби, мета яких – засвоєння нового матеріалу, повторення, узагальнення та систематизація знань. Пре-зентації допомагають ство-рити конкретне, наочно-об-разне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивча-ються. Відбувається не лише процес пізнання, відтворен-ня та уточнення вже відомо-го, але й поглиблення знань. Варто зазначити, що прово-диться велика робота викла-дачами з підбору матеріалів та формування методичного забезпечення занять з фахо-вих дисциплін. Звичайно, це призводить до вдосконален-ня рівня педагогічної та про-фесійної майстерності ви-кладачів.

Особливого настрою де-каді додає благодійний яр-марок. Кожна група відді-лення не просто пропонує свої кулінарні вироби, але й презентує широкий асорти-мент кондитерських виробів домашнього приготування, який охоче розкуповують і студенти, і викладачі коле-джу. Зібрані кошти переда-ються на благодійність, під-тримку воїнів АТО.

Водночас головним зали-шається навчально-виховний процес: проведення комплек-сних олімпіад з фахових дис-циплін, день студентського самоврядування. Мета цих заходів – показати доціль-ність і переваги творчого ставлення до навчання, між-дисциплінарних зв’язків, налагодження дружнього мі-кроклімату у стосунках сту-дентів різних курсів та спе-ціальностей.

Проведення декади від-ділення неможливе без фа-хових олімпіад («Фінан-совий облік», «Податкова система, «Інформатика та комп’ютерна техніка», «Ін-

формаційні системи і техно-логії», «Економіка підпри-ємства», «Бухгалтерський облік», «Статистика»).

Основними завданнями проведення олімпіад є:

▪ створення належних умов для виявлення та під-тримки обдарованих студен-тів;

▪ розвиток та підвищен-ня інтересу до поглиблено-го вивчення фахових дисци-плін;

▪ стимулювання творчого самовдосконалення студен-тів;

▪ пропаганда та популя-ризація новітніх інформа-ційних технологій.

Викладачі готують різно-рівневі комплексні завдан-ня. На олімпіадах студенти мають довести свій високий рівень знань з дисциплін. Переможці олімпіад беруть участь у міжколеджанських олімпіадах у регіоні.

В день студентського са-моврядування студенти ви-конують функції адміністра-ції, кураторів і викладачів. Вони з відповідальністю ставляться до виконання своїх тимчасових обов’язків. День студентського самовря-дування у коледжі – це сер-йозний захід, метою якого є вивчення важливих аспектів діяльності, пропаганда сту-дентського самоврядуван-ня як органу, який сприяє формуванню керівника, ор-ганізатора, лідера, високо-моральної особистості, сучас-ного громадянина України. Подібні заходи є свідченням прогресивних змін та демо-кратичних перетворень як ще однієї сходинки у процесі удосконалення роботи орга-нів студентського самовряду-вання.

Не залишає без уваги нас і Всеукраїнська професійна газета «Все про бухгалтер-

ський облік», яка є справ-жнім другом і порадником для всіх бухгалтерів. Увага редакції надихає на щоденну активну, професійно грамот-ну роботу студентів та ви-кладачів.

Викладачі постійно ве-дуть пошук нетрадиційних форм та методів організації як аудиторної, так і поза-аудиторної роботи, навчають самостійності у прийнятті рішень, адаптації до жит-тя у ринковому середовищі. Тому дуже цікавими для сту-дентів є виховні години – зу-стрічі з випускниками коле-джу і фахівцями організацій та установ міста, які охоче діляться своїм професійним та життєвим досвідом, дають настанови та поради. Саме такі зустрічі єднають по-коління, дають можливість майбутнім спеціалістам бути готовими до самостійного життя та є активним заохо-ченням студентів до навчан-ня зі свого фаху.

Традиційно під час декади проходить конкурс «Кращий за професією» серед студен-тів економічного відділення, який є відбірковим етапом конкурсу «Студент року». Конкурс складається з чоти-рьох етапів:

1. Візитка («Я – украї-нець, і я цим пишаюсь!»).

2. Інтелектуальний кон-курс.

3. Конкурс-імпровізація («Лист солдату», «Якби я був мером», «Здоровий спо-сіб життя»).

4. Домашнє завдання («Світ моїх захоплень»).

Відбірковий етап розкри-ває таланти та демонструє різні грані студентів. Після проведення відбіркового ета-пу проходить фінальний тур конкурсу «Студент року», в якому змагаються студенти економічного відділення та


З д

ОС

вІд

у р

Об

Оти


студенти відділення право-знавства та землевпоряд-кування. Переможець бере участь у регіональному турі конкурсу «Студент року» та отримує стипендію мера міс-та.

Декада економічного від-ділення спрямована на впро-вадження інтерактивних технологій різнопланових та нестандартних форм прове-дення заходів. Формування творчого потенціалу студен-та під час проведення дека-ди вбачається в організації та розвитку самодіяльності, креативних здібностей кож-ного студента. Саме такою подією є КВК між виклада-чами та студентами коледжу (команда викладачів «Бота-ніки на Титаніку» та коман-да студентів «Гострі перці»). КВК складався з таких кон-курсів:

1. Візитка (представлення команд: назва, девіз, ембле-ма).

2. Інтелектуальний кон-курс (розминка).

3. Музичний конкурс («Відгадай пісню»).

4. Конкурс «Домашнє за-вдання» (Один день із життя студента та викладача).

Проведенню КВК передує

велика організаційна робота – репетиції, суперечки, по-шук цікавих ідей. Але вся ця робота нагороджується великою увагою, підтримкою колег та студентів.

Закриття декади еконо-

мічного відділення прохо-дить під час урочистої ліній-ки, де переможці та активні учасники були нагороджені грамотами та подяками, та-кож були відзначені керівни-ки та куратори студентських груп за активну участь у про-веденні декади. Нагороджен-ня грамотами викладачів та студентів від редакції газети «Все про бухгалтерський об-лік» додає бажання вчитися і навчати, діяти і формувати знання, вміння та навички молодих спеціалістів.

Кульмінацією лінійки є розіграш студентської ло-тереї «Шара». В розіграші беруть участь такі номіна-ції: «Списання 2, 4, 6 та 8 годин прогулів», «Звільнен-ня від навчання протягом одного дня», «Отримання двох додаткових балів до будь-якого модуля з дисци-пліни», «Отримання двох додаткових балів за екза-мен», «Зарахування однієї практичної чи лабораторної

роботи з оцінкою «добре» / «сім» відповідно за 5- та 12- бальною шкалою». А супер-приз – отримання семестро-вої оцінки за результатами поточного контролю з будь-якої дисципліни за вибором студента. Під час проведен-ня декади лотерея продаєть-ся студентам за символічну плату. Зібрані кошти переда-ються на благодійність. Розі-граш відбувається он-лайн, за допомогою комп’ютерної програми. Кожна номіна-ція має 20 виграшних номе-рів. Переможцю вручається символічний сертифікат на отримання супер-призу.

Організація декади по-требує значної підготовчої роботи, ретельного відпра-цювання сценаріїв і методик проведених заходів, визна-чення їх логічної послідов-ності, підготовки завдань, які відповідали б сучасним навчальним вимогам і були корисними та захоплюючи-ми. Під час підготовки та проведення декади економіч-ного відділення викладачі циклових комісій обговорю-ють та аналізують заходи:

• суть, зміст, форми та методика проведення;

• рівень підготовки та співпраця із студентами;

• якість оформлення та ефективність використання мультимедійних засобів;

• результати проведення заходів (висновки, пропози-ції).

Отже, творчий підхід до організації та проведення де-кади економічного відділен-ня створює належні умови для виявлення та розвитку активних, творчих та кре-ативних особистостей серед студентів – майбутніх спеці-алістів, їх зацікавленості, а також вдосконалення рівня педагогічної майстерності.

З д

ОС

вІд

у р

Об

Оти


Сьогодні в Україні відбува-ються зміни щодо оновлення змісту і технологій навчання, виховання, формування фа-хівця і громадянина на рівні світових стандартів у навчаль-них закладах всіх рівнів. Цей процес гальмує недостатня навчально-матеріальна база, а значить, і рівень сучасних професіональних можливос-тей викладачів. На жаль, не все може вирішити ентузіазм і працьовитість учителя. Необ-хідність використовувати су-часні технології на заняттях з української та англійської мови, української та зару-біжної літератури викликана тим, що сьогоднішній першо-курсник має досить низький рівень знань і таку ж мотива-цію щодо навчання, а цю про-блему необхідно вирішувати комплексно. В першу чергу необхідно зацікавити вчо-рашнього абітурієнта, а для цього арсеналу підручника і дошки замало, залишається особистість викладача – вона й виручає, дозволяє створити сприятливу атмосферу, пробу-дити цікавість, бажання пра-цювати, знати, вміти.

В 15 років молоді часто не вистачає свідомості і дис-циплінованості, щоб вчитися, розуміння, що це необхід-но сьогодні і є фундаментом майбутнього, а значить, саме викладач повинен вплинути на юнака чи дівчину, заціка-вити своїм предметом і тоді є

надія, що результат буде, а з часом – кращий.

Рівень підготовки самого викладача, його досвід, знан-ня, вимогливість, принци-повість, небайдужість впли-вають на рівень успішності і якості навчання студентів. Близько 20 років я керую предметною цикловою комі-сією філологічних дисциплін в навчальному закладі, який готує майбутніх фахівців для металургії і розумію, що предмети нашої циклової ко-місії філологічних дисциплін не є базовими для оволодіння професією, але є необхідними, щоб стати фахівцем у сучас-ному розумінні цього слова.

В цикловій комісії філо-логічних дисциплін дев’ять філологів, з них 4 – виклада-ча-методиста, 4 – викладача вищої категорії. Цей високий статус викладачів свідчить про те, що вони працюють над підвищенням власного рівня майстерності, тобто мають той потенціал, який дозволяє зна-йти необхідні шляхи подолан-ня проблем, які є спільними для навчальних закладів на-шого рівня підготовки.

Низький рівень якості знань абітурієнтів, відсут-ність бажання читати, вміння письмово і усно висловлювати власну думку – це перше, над чим приходиться працювати

учителю разом зі студентами-першокурсниками. Головним принципом роботи нашої предметно-циклової комісії філологічних дисциплін є на-працьована роками система, яка є частиною системи ро-боти коледжу. З першого дня навчання ми прагнемо так організувати навчально-ви-ховний процес, щоб зацікави-ти студента, залучити молодь до творчості, співтворчості, розвинути наявні літературні таланти і виявити приховані. Це відбувається на навчаль-них заняттях, на засіданнях предметних гуртків. Саме ті юнаки і дівчата, які мають найбільші здібності, беруть участь в олімпіаді з україн-ської мови та мовних конкур-сах на рівні коледжу, регіону, області. Переможцями Всеу-країнської олімпіади з укра-їнської мови та Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Т. Шевченка в 2015–2016 навчальному році стали наші студенти Паламарчук Оль-га, Хелько Марія – II місце на регіональному рівні серед студентів 1–2 курсів ВНЗ I–II рівнів акредитації.

Особливу увагу намагає-мося приділяти студентам, яким важко адаптуватися, розкритися. Допомагає спів-праця викладача-предметни-ка з куратором, ближче зна-

Еліна Кобзєва, викладач-методист Дніпродзержинського металургійного коледжу

З ДОСВІДУ РОБОТИ ГОЛОВИ

ПРЕДМЕТНОї ЦИКЛОВОї КОМІСІї

фІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Рівень підготовки самого викладача, його досвід, знання, вимогливість, принциповість, небайдужість впливають на рівень успішності і якості навчання студентів.

З д

ОС

вІд

у р

Об

Оти

28

йомство зі студентами, а цьо-му найбільше сприяє позаау-диторна робота, підготовка до заходів, виховних годин, кон-курсів, конференцій, олімпі-ад.

Кращими виховними за-ходами, які були проведені викладачами предметної ци-клової комісії філологічних дисциплін у 2015–2016 на-вчальному році і сприяли формуванню високодуховної і патріотичної особистості стали: до річниці Голодо-мору «Україна – пам’ятає, світ – визнає!»; літературна вітальня, присвячена ювіле-ям Л. Українки, І. Франка «В полоні чарів улюбленого поета»; відкритий виховний захід «Легенда про народжен-ня української пісні»; літера-турні читання «Ні, я жива, я буду вічно жити …»; заходи «Рідна мова – життя духов-ного основа» та «Україна – ти моя молитва…», «Для нас лиш б’ється днями і ночами єдине в світі – серце мами!».

2016 рік – рік англійської мови в Україні. Плідно пра-цювала секція іноземних мов предметної циклової комі-сії філологічних дисциплін. Були підготовлені і прове-дені олімпіада з англійської мови, конкурс на кращого перекладача, виставка газет, присвячена видатним укра-їнцям, країнам. Традицією стало проводити інтегровані уроки: «Віртуальна екскурсія «Візит в конверторний цех», «Металургія як база розвитку цивілізації», «Універсальні шпинделі прокатних станів». Творча група студентів під ке-рівництвом Осади З.О., Яки-менко О.В. зайняла III місце на регіональній конференції з іноземної мови «Пісенний вернісаж».

Сьогодні неможливо перео-цінити значення і важливість рівня викладання філологіч-них дисциплін, які сприяють формуванню і вихованню осо-

бистості, яка і стане основою суспільства, що є нацією. Викладачі-філологи Дніпро-дзержинського металургійно-го коледжу усвідомлюють це. Навіть відкриті заняття: лек-ція-сповідь з української літе-ратури «Я чую Батьківщину у крові…»; семінар – експе-римент з зарубіжної літера-тури «Аналізуючи, роздумую-чи …»; семінар з української літератури до 110-ї річниці народження Олени Теліги «Не треба слів! Хай буде тіль-ки діло!»; лекція з україн-ської літератури «І в смерті з рідним краєм поріднюсь …» сприяють, в першу чергу, ви-конанню виховної мети, фор-мують патріотизм, як головну складову громадянина держа-ви Україна.

Ми прагнемо творчої само-реалізації не лише через якіс-не проведення навчальних занять, відкритих виховних заходів, годин, але активно друкуємо власні напрацюван-ня:

Алтухова І.М. «Викорис-тання методу проектів на за-няттях з світової літератури». Регіональна збірка виклада-чів Дніпропетровської області 2010 року. «Україна! Україна! Славний край козачий!» Ме-тодична розробка виховного заходу до Дня козацтва. Ре-гіональна збірка викладачів української мови і літерату-ри Дніпропетровської області, 2013 рік. «Чи врятує краса світ?» «Славута» №6, 2012.

Кобзєва Е.В. «Молодіжний сленг як явище сучасної укра-їнської культури», «Славу-та», №3 (3), 2010. Матеріали IX міжнародної науково-прак-тичної конференції «Дослі-дження і розвиток-2013», Со-фія, 2013.

«Світлий шлях Ганни Світ-личної». «Формування ду-ховної особистості». Освіта. Технікуми. Коледжі. 1.2 (37), 2015.

Суха О.В. Збірник мате-

ріалів III Всеукраїнської на-укової конференції 2007року «Східнослов’янська філоло-гія: здобутки та перспекти-ви». «Проблема екодуховної кризи в поезії І. Драча «Чор-нобильська мадонна».

Осада З.О. «Нестандарт-ні форми навчання як засіб успішного вивчення англій-ської мови» «Славута», 2013. Інтегроване семінарське за-няття із світової літератури та англійської мови «Суд над Доріаном Греєм» за романом О. Вальда «Портрет Доріана Грея». «Славута», 2014.

Осада З.О., Матвєєнко О.І. «Сучасні методики та техно-логії викладання іноземних мов в технічних ВНЗ. «Ан-глістика і Американістика», 2015.

Якименко О.В., Алтухо-ва І.М. «Інтегроване занят-тя із світової літератури та англійської мови «Життя та творчість Ернеста Хемінгу-ея. Повість «Старий і море». «Славута», 2013.

Матвєєнко О.І., Якименко О.В. Позааудиторний захід з англійської мови «Американ-ські традиції. День Президен-та». «Славута», 2013.

Запорукою успішної робо-ти нашої комісії є планова і системна робота. Ми ніколи не збавляємо темп, але й не переживаємо авралів. З ве-ресня по червень працюємо в усталеному, відпрацьова-ному ритмі. Змінюється світ, ростуть вимоги до сучасних фахівців, а вимоги до вчите-лів найбільше, бо саме вони сприяють появі, формуванню і зростанню майбутніх про-фесіоналів. Свій людський, професійний і громадянський обов’язок ми розуміємо:

Ми не просто люди, а гро-мадяни,

Ми на чатах духу у душі,Дух цей завжди є і буде з

нами,Бо ми рідної землі учителі!


ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС

29

Поняття “соціум” або “суспільство” у філософії має багато визначень. Ось деякі з них: “Суспільство – най-загальніша система зв'язів і відносин між людьми, що складається в процесі їхньої життєдіяльності; історично визначений тип соціальної системи (первісне, рабовлас-ницьке, феодальне, капіта-лістичне, комуністичне сус-пільство); специфічна форма соціальної організації, що склалася в процесі історич-ного розвитку даної країни”. П.Сорокін дає таке визначен-ня суспільства: “Суспільство означає не тільки сукупність декількох індивідів), але припускає, що ці одиниці не ізольовані одна від одної, а знаходяться між собою в про-цесі взаємодії, тобто вплива-ють одна на одну, чи іншим чином, стикаються одна з од-ною і мають між собою той чи інший зв'язок”.

Н. Смелзер у своїй праці “Соціологія” визначає пев-ні умови, які повинні ви-конуватись, щоб соціальне об'єднання можна було на-звати суспільством. До цих умов належать:

а) певна територія;б) поповнення суспіль-

ства, головним чином, за ра-хунок дітонародження;

в) розвинута культура;г) політична незалеж-

ність.Суспільство є надсклад-

ною системою, яка форму-

ється в міру розвитку здат-ності людей відокремлювати себе від природи. Філософія вивчає три основні групи факторів, які обумовлюють розвиток людського суспіль-ства:

- праця (специфічна люд-ська доцільна діяльність);

- спілкування (колектив-ний характер діяльності й життя);

- свідомість (пізнання, ін-телект, духовний зміст люд-ської діяльності).

Суспільство (соціум) мож-на визначити як сукупність всіх форм і способів взаємо-дії й об’єднання людей. В та-кому широкому значенні сус-пільство включає в себе все, що відрізняє цю систему від природно-космічних явищ, дозволяє розглянути створе-ну людиною реальність як особливу форму руху матерії. Суспільство, як система вза-ємодії людей, визначається певними суперечностями – між природою й суспіль-ством, між різними соціаль-ними спільнотами, між сус-пільством і особистістю.

Саме така суперечлива особливість суспільної реаль-ності – бути продуктом взає-модії індивідів, відбитком їх суб'єктивності (цілей, інтер-есів, бажань) і разом із тим

незалежним від них над ін-дивідуальним, об'єктивним утворенням – обумовлює специфіку соціальної зако-номірності (соціальної детер-мінації), що якісно відріз-няється від закономірностей природи. Суспільне буття та історія людства, оточуючий нас предметний світ склада-ються з зусиль конкретних індивідів, є результатом їх діяльності, продуктом кон-кретно-історичної форми ставлення людей до приро-ди. Проте саме цей резуль-тат стає об’єктивною умовою людського існування. Незва-жаючи на те, що люди самі творять свою історію і сус-пільне життя, форма “вклю-чення” їх в суспільно-істо-ричний процес обумовлена не тільки ступенем освоєння ними культурної спадщини, не тільки їх суб'єктивними прагненнями, свободою ви-бору, але й об'єктивними умовами матеріального ви-робництва, досягнутим рів-нем суспільного розвитку, в тому числі – рівнем суспіль-ної свідомості. Отже, те, що має назву “соціальна детер-мінація”, є фактором залеж-ності людей від продуктів та результатів їх власної діяль-ності. Із сукупної діяльності індивідів розвиваються нові

ЦИВІЛІЗАЦІйНИй ПІДХІД

У ВИКЛАДАННІ ІСТОРІї

Соціально-політична сфера життєдіяльності – це сфера продукування способів і форм спілкування, правил вза-ємостосунків між людьми.

Тетяна Ярош, викладач КВНЗ «Бердичівський медичний коледж»


ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


об’єктивні історичні обстави-ни, які, у свою чергу, визна-чають наступний розвиток людей. Тим самим, не існує закономірних тенденцій іс-торії без діяльності людей. Люди знаходяться в залеж-ності від об’єктивних умов і обставин життя, але разом із тим створюють і змінюють ці обставини.

Структура суспільства, його функції.

Суспільство як система взаємозв’язків і взаємодій індивідів має певну струк-туру. Структура суспільства має два аспекти. По-перше, це те, що має назву “соціаль-на структура суспільства”, тобто сукупність “мікросо-ціумів” – соціальних груп, спільнот, які є суб’єктами суспільного життя. По-друге, це є система основних сфер життєдіяльності суспільства (матеріально-економічна, со-ціально-політична і духовно-культурна) і відповідних їм суспільних відносин (еконо-мічних, політичних, право-вих, моральних, релігійних тощо). Суб'єктами суспіль-ного життя є самі люди, саме вони творять історію. Творцями соціального про-цесу вони є разом з іншими людьми, у взаємозв’язку з ними, оскільки кожна лю-дина включена в певну со-ціальну спільноту чи групу (або в декілька соціальних груп). Тому суб'єктами іс-торичного процесу є не тіль-ки індивіди, але й соціальні спільноти, що формуються на засадах єдності історичної долі, обставин життя, інтер-есів та цілей індивідуального та суспільного розвитку. Су-купність різноманітних со-ціальних спільнот, зв'язків між ними складають соці-альну структуру суспільства.

Ільїн В.І. в праці “Соці-альна стратифікація” роз-глядає таку класифікацію со-ціальних груп: “З точки зору групового зв'язку – формаль-ні й неформальні. По-перше, переважає безособистісний

зв'язок, по-друге – особис-тісний. З точки зору ступе-ня міцності виділяють ко-роткотривалі групи (натовп, черга), спорадичні групи, що знову створюються час від часу (болільники однієї команди), постійні групи. З точки зору розміру виді-ляють малі й великі групи. Малою вважається група, в якій усі члени можуть знахо-дитись в безпосередніх, осо-бистісних або формальних відносинах, не користуючись допомогою посередників. За характером членства... – групи з автоматичним і до-бровільним членством”.

Серед факторів, що обу-мовлюють формування со-ціальних спільнот та груп, є і природні (ознаки статі, віку, раси), і соціальні (про-фесійні, культурні та інші ознаки). Так, можна виділи-ти соціально-територіальні спільноти (мешканці міста й мешканці села), соціально-демографічні (чоловіки, жін-ки, діти, молодь, пенсіоне-ри), соціально-етнічні (сім’я, рід, плем’я, народність, на-ція, етнос). Для К.Маркса основним критерієм соціаль-ного структурування було ставлення до засобів вироб-ництва, до власності. На цьому ґрунтується класовий поділ суспільства – на рабів і рабовласників, селян і феода-лів, пролетаріат і буржуазію. У сучасній соціології поряд із поняттям “клас” вжива-ється термін “страта”. Теорія стратифікації виділяє певні верстви й спільноти (страти) за ознаками культури, осві-ти, стилем життя, родом за-нять тощо. Так, М. Вебер включає в число таких ознак, крім ставлення до власності й рівня прибутку, ставлення до влади і соціальний престиж.

Вирішальним моментом, що визначає власне структу-ру, є фактори, завдяки яким стало можливим саме його народження й існування: праця, спілкування, свідо-мість. Вони лежать не тіль-

ки в основі визначення трьох сфер життєдіяльності людей, але й відповідних їм суспіль-них відносин. Суспільне жит-тя відбувається в трьох осно-вних сферах, або реальних процесах життєдіяльності, – в матеріально-економічній, соціально-політичній і ду-ховно-культурній. Потрібно підкреслити, що визначення трьох основних сфер суспіль-ного життя має певною мірою відносний, умовний харак-тер, тому що реальна людська життєдіяльність – це тісний взаємозв'язок і взаємовплив цих сфер. Абсолютизація якоїсь однієї сфери суспіль-ного життя веде до створен-ня деформованої моделі сус-пільства.

У процесі багатогранної життєдіяльності людей скла-даються певні суспільні від-носини. М. Вебер суспіль-ними відносинами називав “поведінку декількох людей, співвіднесену за своїм зміс-том один одному, і що орі-єнтується на це. Відповідно соціальні відносини повніс-тю і виключно полягають у можливості того, що соціаль-на поведінка буде носити до-ступний осмисленому визна-ченню характер... Тою самою ознакою даного поняття є – нехай навіть мінімальний – ступінь ставлення даного ін-дивіда до іншого. Зміст цього ставлення може бути найріз-номанітнішим: боротьба, во-рожнеча, кохання, дружба, повага, ринковий обмін, “ви-конання” погодження, “ухи-лення” або відмова від нього, суперництво економічного або будь-якого іншого харак-теру; класова або національ-на спільність. Таким чином, поняття “соціальні відноси-ни” як таке нічого не гово-рить про те, чи йдеться про “солідарність” діючих осіб, чи про прямо протилежне”. Соціальні відносини охоплю-ють всі сфери суспільного життя та діяльності. Матері-ально-економічні відносини включають у себе виробничі

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


відносини, технологічні, від-носини розподілу, обміну; соціально-політичні – по-літичні, правові, моральні, класові, національні, соці-ально-групові; духовно-куль-турні – моральні, релігійні, художньо-естетичні, наукові відносини.

Суб'єктами суспільних відносин є індивіди та соці-альні спільноти, саме їх ін-тереси та потреби лежать в основі суспільних відносин.

Суспільство, як єдність соціального і індивідуально-го, спрямоване, по-перше, на забезпечення умов для збе-реження і розвитку самого соціуму і, по-друге, на забез-печення умов для реалізації й розвитку здібностей інди-відів, для задоволення ними своїх потреб.

Основні сфери людської життєдіяльності обумовлю-ють основні функції сус-пільства: забезпечення і відтворення матеріально-еко-номічних умов життя (зрос-тання добробуту, матеріаль-ного достатку); регулювання і організацію суспільних від-носин (соціально-політичні, етичні гарантії виживання людства, упорядкування й нормалізація політичних, правових, моральних від-носин); духовно-культурний розвиток людей.

Суспільне життя в сво-їй сутності є творчим про-цесом створення і розвитку людиною, як суспільно-іс-торичним суб'єктом, соці-альних умов свого життя. В цьому процесі розвивається і сама людина, збагачуються її можливості, вдосконалю-ються здібності. Така осо-бливість людського буття визначається в соціальній філософії поняттям “суспіль-не виробництво”. Суспільне виробництво не обмежується лише економічною сферою (матеріальне виробництво), воно є разом з тим і розви-тком різноманітних суспіль-них відносин та соціальних інститутів (виробництво

форм спілкування), і проце-сом формування й розвитку духовної сфери людства, сус-пільних форм свідомості (ду-ховне виробництво). Отже, основні сфери життєдіяль-ності в їх взаємозв'язку – це і є реальний процес сус-пільного виробництва як виробництва життя, його суб’єкта – суспільної люди-ни.

Матеріально-економічна сфера є процесом перетворен-ня й освоєння природи з ме-тою створення матеріальних умов і засобів життя. Харак-тер і рівень матеріального виробництва визначається способом освоєння природи, тобто способом виробництва. Спосіб виробництва – це конкретно-історична єдність продуктивних сил і виробни-чих відносин.

Продуктивні сили відо-бражають активне ставлен-ня людей до природи, вони є системою суб'єктивних і речових факторів, які здій-снюють “обмін речовин” між суспільством і природою. До складу продуктивних сил входять люди в єдності їх фізичних і духовних сил, з їх історично набутим досві-дом виробництва, уміннями, навичками, з їх знаннями, різними формами об'єднання виробничих зусиль. Другим елементом продуктивних сил є засоби виробництва. Засоби виробництва – це сукупність засобів праці (серед яких основними є знаряддя праці) і предметів праці (продук-тивних сил самої природи). В історичному розвитку зна-рядь праці як основного еле-мента засобів виробництва виділяють три етапи. Пер-ший з них – епоха інстру-менталізації, епоха пануван-ня ручної техніки. Другий етап пов'язаний з появою ма-шин, він набув назви епохи індустріалізації. Сучасний етап розвитку продуктивних сил обумовлений процесом науково-технічної револю-ції, перетворенням науки

в безпосередню продуктив-ну силу і підвищенням ролі суб'єктивних, духовних зді-бностей людей в процесі виробництва (йдеться про епоху комп'ютеризації та ін-формації).

Виробничі відносини – це сукупність матеріально-еко-номічних відносин між людь-ми в процесі виробництва й руху суспільного продукту від виробництва до спожи-вання. Вони є історично-кон-кретним способом поєднання людей і засобів виробництва на основі певного характеру власності, або способом при-власнення людиною умов своєї праці. Саме через спосіб і процес привласнення умов праці реалізуються відноси-ни власності, які є суттєвою характеристикою всієї сис-теми виробничих відносин. Від виробничих відносин відрізняються так звані тех-нологічні відносини, які так само складаються в процесі виробництва, але обумовлені не формою власності на засо-би виробництва, а потребами технології й організації ви-робництва. Це, наприклад, відносини між робітниками різних спеціальностей, між організаторами та виконав-цями тощо.

Соціально-політична сфе-ра життєдіяльності – це сфера продукування спо-собів і форм спілкування, правил взаємостосунків між людьми. Вона пов’язана з формуванням в процесі іс-торії соціальних спільнот (конкретно-історичних сус-пільств, держав, класів, на-цій, етносів, різноманітних соціальних груп) і соціаль-них інститутів – форм орга-нізації і регулювання стосун-ків у суспільстві. Однією з найважливіших функцій сус-пільства є функція організа-ції, упорядкування, норма-лізації суспільних відносин. Саме регулятивну функцію виконують соціальні інсти-тути. Вони “обслуговують” всі сфери суспільства, забез-

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


печуючи соціальну консолі-дацію й стабілізацію життя всього суспільства. Соціаль-ні інститути – це і певні установи, і сукупність норм і культурних зразків, і систе-ма поведінки, відповідна до цих норм. Залежно від сфер життєдіяльності виділяють такі соціальні інститути: економічні (розподіл праці, власність, заробітна плата), політичні, або інститути влади (держава, армія, суд, партії, профспілки тощо), ін-ститут права, освіти, сім'ї, церкви, інститути в сфері культури (традиції й звички, мораль тощо).

Духовно-культурна сфе-ра є процесом духовного ви-робництва, процесом фор-мування й функціонування об'єктивних форм духовного життя – мистецтва, моралі, релігії, філософії, науки, культурних цінностей, сус-пільних цілей, ідеалів, а та-кож таких явищ культури, як виховання, освіта. Кожне суспільство у своєму розви-тку ґрунтується на певній системі цінностей, норм, іде-алів. Якщо ідеали суспіль-ства, його культура, форми менталітету, свідомості під-падають під загрозу ерозії, то змінюються і суспільні відносини, трансформується сама цивілізація. Суспільне життя в будь-якій формі і на будь-якому рівні визнача-ється духовно-культурними чинниками, які не можна іг-норувати.

Суспільство як історич-ний процес.

У сучасній філософії спі-віснують два підходи до типології суспільства, які частково заперечують одне одного, але разом із тим і до-повнюють – інформаційний і цивілізаційний. Основною проблемою, на вирішення якої спрямовані ці підходи, є проблема логіки, певно-го порядку й спрямованос-ті історичного процесу. Чи є історія розвитком, рухом вперед, чи вона є історією

“броунівського руху”, істо-рією локальних, замкнених цивілізацій, не пов’язаних у єдиний загальнолюдський іс-торичний процес. Формацій-ний підхід однозначно вирі-шує цю проблему: історія є прогресивним розвитком, лі-нійним процесом сходження від менш досконалої форма-ції до більш розвиненої. На відміну від нього, цивіліза-ційний підхід до історії на-багато обережніше ставиться до історії, він не передбачає наперед заданого сценарію майбутнього розвитку, за-перечує наявність єдиної за-кономірності історії. Зупи-нимось на сутності цих двох підходів.

Формаційна теорія ґрун-тується на розумінні сус-пільства як соціально-еко-номічної цілісності, тобто вирішальна роль відводить-ся економічному фактору. Розробка поняття “суспіль-но-економічна формація” належить К. Марксу. Саме він уперше висунув ідею ма-теріалістичного розуміння історії, що значним чином вплинуло на подальший роз-виток соціологічної науки. Суспільно-економічні форма-ції – це конкретно-історичні типи суспільства, послідовні “сходинки” історичної ево-люції, що обумовлені певним способом виробництва і спе-цифічною формою виробни-чих відносин, насамперед – формою відносин власності. Згідно з формаційним під-ходом, спосіб виробництва детермінує усю різноманіт-ність суспільних відносин і зв'язків. Основними елемен-тами економічної формації є базис і надбудова. Сукуп-ність виробничих відносин, яка складає економічний лад суспільства, називається ба-зисом. Від базису залежать всі інші суспільні відноси-ни. Він визначає характер і зміст надбудови – ідеологіч-них, політичних, правових відносин і ідей, організацій і установ, через які ці відно-

сини здійснюються.Суспільно-економічніч-

на формація розглядається як загальна характеристика основних типів суспільства. Первіснообщинне, рабов-ласницьке, феодальне, ка-піталістичне, комуністичне суспільство – такі ступені розвитку соціуму. Світовий історичний процес розумі-ється як лінійне сходження від однієї формації до іншої.

Формаційний підхід, на який спирався К.Маркс в аналізі суспільства, був істо-рично виправданий. Він на-лежав періоду від феодалізму до капіталізму, саме на цьо-му етапі історії об’єктивні соціально-економічні, техно-логічні і техніко-економічні процеси однозначно визна-чали функціонування й роз-виток суспільства. Сьогодні формаційний підхід є недо-статнім для пояснення істо-ричного розвитку. Причому хибним виявився не цей під-хід сам по собі, а його абсо-лютизація, догматичне став-лення до нього. По-перше, неправомірно стверджувати, що на будь-якому етапі іс-торії соціально-економічні відносини детермінують сус-пільне життя в цілому. По-друге, уявлення про єдину закономірність, лінійне схо-дження від формації до фор-мації не залишає місця для свободи людини, для вибору альтернативних шляхів роз-витку. Насамперед, історія є проявом творчої діяльності людей, а процес творчості ні-коли не можна абсолютно пе-редбачити. По-третє, реальна історія народів, суспільств, держав не вкладається в тісні рамки формаційного розви-тку по висхідній, при такій спрощеній схемі втрачається своєрідність і самоцінність кожної культури й цивіліза-ції, вони виступають лише в якості передумов майбутньо-го досконалого суспільства.

Отже, теорія формацій-ного розвитку суспільства є історично обмеженою. Вона

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


була адекватна епосі, яка пройшла під знаком і гаслом наукового й технічного про-гресу (ХVІІІ–ХІХ століття) і відображає об'єктивні тен-денції саме цього періоду.

Потребам більш доскона-лого осмислення сучасного суспільства відповідає циві-лізаційний підхід, що утвер-джується в сучасній філо-софії. В його основі лежить факт перетворення історії людства в глобальну, загаль-нолюдську історію. Раніше вона була історією окремих народів, племен, країн, регі-онів, культур.

Створення планетарної цивілізації – складний і до-сить суперечливий процес. Не випадково, що все часті-ше йдеться про цивілізацій-ну кризу сучасності. В со-ціології і філософії став вже загальноприйнятим поділ історії на періоди традицій-ної (аграрної), техногенної (індустріальної) цивілізації і нової, яка лише формується, але деякі ознаки якої дають підставу називати її постін-дустріальною. Аграрна ци-вілізаційна революція, яка відбулася 6–8 тисяч років тому, здійснила перехід від споживацького типу життє-діяльності до продуктивно-го; індустріальна революція пов’язана з появою машин-ного виробництва (ХVІ–ХVІІ століття); інформаційна ре-волюція, в яку вступають найбільш розвинені країни сучасності, є початком нової цивілізації.

Термін "цивілізація" до-сить багатогранний і не має однозначного і чіткого ви-значення. Іноді цивілізацію ототожнюють із поняттям “культура” (коли йдеться про китайську цивілізацію, шумерську, латиноамери-канську тощо). Нерідко під поняттям “цивілізація” ро-зуміється більш високий рі-вень розвитку суспільства, який йде на зміну його ви-хідному стану (варварству) і який пов'язаний з високим

рівнем техніки й техноло-гії. Але у всякому випадку поняття “цивілізація” вжи-вається для характеристики цілісності матеріальної й ду-ховної життєдіяльності лю-дей. Щодо цивілізаційного підходу, який ми розгляда-ємо, то під цивілізацією тут розуміється певне історичне утворення, відгалуження іс-торичного розвитку, сукуп-ність культур і соціумів, об'єднаних спільними озна-ками. Чим же відрізняються типи цивілізацій від еконо-мічних формацій?

На відміну від формацій-ної типології (членування) суспільства, яка базується на економічних структурах, певних виробничих відно-синах, поняття “цивіліза-ція” фіксує увагу не лише на економічній стороні, а на сукупності всіх форм жит-тєдіяльності суспільства – матеріально-економічній, політичній, культурній, мо-ральній. Основу цивілізації складає не лише економіч-ний базис, але в більшій мірі – сукупність культур-них зразків ціннісних орі-єнтирів, цілей, мотивів, ідеалів, що перетворюються в певні психологічні наста-нови людей. Типи цивіліза-цій більш глобальні, більш сталі утворення, ніж типи формацій. У межах одно-го типу цивілізації можли-ві формаційні відмінності. Розвиток цивілізації є більш могутнім, значущим, довго-тривалим процесом, ніж змі-на формацій. Важливо під-креслити, що кожному типу цивілізації притаманні свої визначальні чинники розви-тку, свій власний механізм детермінації.

Традиційна цивілізація охоплює періоди стародав-ності і середньовіччя – це Стародавня Індія й Китай, Стародавній Єгипет, держа-ви мусульманського Сходу, середньовіччя тощо. Цей тип соціальної організації зберіг-ся і до наших часів, багатьом

країнам третього світу при-таманні такі риси традицій-ного суспільства.

Для традиційної цивілі-зації притаманні такі риси і ознаки: аграрна спрямова-ність економіки; екстенсив-ний і циклічний типи соці-ального розвитку; високий рівень залежності від при-родних умов буття, зокрема від географічного становища; консерватизм в соціальних стосунках і способі життя; орієнтація не на розвиток, а на відтворення й збережен-ня прийнятого порядку і на-явних структур соціального життя; негативне ставлення до будь-яких нововведень (інновацій); пріоритет тра-дицій, усталених норм, зви-чаїв, авторитету; високий рі-вень залежності людини від соціальної групи і жорсткий соціальний контроль; різка обмеженість індивідуальної свободи.

Техногенна цивілізація сформувалась на руїнах се-редньовічного суспільства. Екстенсивний тип соціаль-ного розвитку змінюється на інтенсивний. Найвищими принципами життя людини й суспільства стають зрос-тання, оновлення, розвиток. Циклічний тип розвитку змі-нюється поступальним. Роз-виток економіки на основі техніки, технології, науки перетворюється на провід-ну детермінанту суспільного розвитку. Виникає нова сис-тема цінностей, основу якої складають наука, техніка, технологія. Ідея перетворен-ня світу й підкорення люди-ною природи стає провідною в культурі техногенної циві-лізації. Цінністю стає сама новизна, оригінальність, вза-галі все нове. Принципово змінюється становище інди-віда в техногенній цивіліза-ції: утверджується цінність свободи, принцип вихідної рівності людей, незалежно від соціального походжен-ня, автономія індивіда. Саме тут набувають особливого

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


значення цінності демокра-тії, суверенності особистос-ті, принцип недоторканості її прав і свобод. Основною настановою діяльності інди-віда стає досягнення успіху завдяки власним зусиллям через реалізацію своїх осо-бистих цілей.

К. Ясперс, один із засно-вників “цивілізованого” під-ходу, аналізує у своїй праці причини, які призвели до виникнення особливої “тех-ногенної” цивілізації сучас-ності. Він вбачає головну причину такої різкої зміни цивілізацій у виникненні машин як заключної ланки між людиною і природою.

Техногенна цивілізація не тільки динамічна й рухлива, але й досить агресивна. Вона подавляє, підкоряє тради-ційні суспільства та їх куль-туру. І це не випадково, тому що серед провідних ціннос-тей цієї цивілізації не остан-нє місце належить ціннос-тям влади, сили, боротьби, панування над природними й соціальними обставинами. Саме на цьому ґрунтується культ корисності й спрямо-ваності на володіння товара-ми (речами, людськими зді-бностями, інформацією як товарними цінностями).

Еволюція західних сус-пільств ХІХ–ХХ століть виявила фундаментальну суперечність техногенної ци-вілізації. З одного боку, її вища мета (збільшення мате-ріального багатства на основі постійного оновлення техні-ко-економічних систем) пе-ретворює людину на просту функцію, засіб економічної сфери. Збільшилась частина не стихійних, а організова-них зв'язків в суспільстві, зо-крема духовне виробництво перетворилось на складну індустрію свідомості. Індивід стає об'єктом маніпулюван-ня з боку масової культури, засобів масової інформації. Але, з другого боку – та ж техногенна цивілізація орі-

єнтується на свободу індиві-да, мобілізує людську актив-ність, стимулює розвиток і потреб, і здібностей людини, внаслідок чого відбувається гуманізація суспільства, за-снованого на капіталістич-ній економіці. Таким чином, техногенна цивілізація по-роджує і економічний базис, і новий тип людини, яка здатна модифікувати, гума-нізувати цей базис (проявом чого є розвиток економічно-го й політичного лібералізму – визнання принципу соці-альної справедливості, ство-рення механізму соціального захисту, обмеження влади буржуазії, демократичні сво-боди тощо). Надбудова (усу-переч формаційній теорії) виявила здатність набувати все більшої незалежності від економічного базису.

ВисновкиЛюдська думка не може

не прагнути знайти певну логіку, певну впорядкова-ність розвитку історії, тим більше, що певний порядок в історії інтуїтивно розпізна-ється. Очевидно, що історич-ний процес не є лише калей-доскопом, хаосом подій. В ньому можна виділити певні періоди розвитку, певні типи суспільства.

Людська історія є прин-ципово незавершеною. Зна-ходячись в середині незавер-шеного процесу, не знаючи його кінця, не маючи іншої системи для порівняння (бо людство – єдине і унікаль-не, іншого просто немає), не можна сказати, на якій ста-дії всесвітньої історії як та-кої людство знаходиться. До того ж історичний процес, на відміну від природних явищ, є процесом людської діяль-ності і творчості, який пе-редбачити дуже складно.

Ідея прогресу в тому зна-ченні, яке їй надала попере-дня епоха, може вважатися вичерпаною. Не випадково формаційний підхід до істо-рії змінився у ХХ столітті на

цивілізаційний. Поняття ци-вілізації передбачає розгляд історії не лише як історії економіки, а як історії лю-дей, в єдності їх матеріально-го і духовного життя. Основу цивілізацій складають певні культурні цінності. Кожна епоха є відбитком неповтор-ної унікальної культури, яка є самоцінною і не підлягає порівнянню, не може вимі-рюватись критеріями про-гресу. М. Бердяєв вважав вчення про прогрес (як про поступальний розвиток “схо-динками” історії від нижчого до вищого, від менш доско-налого до більш розвинено-го) хибним і невиправданим ні з філософської, ні з мо-ральної, ні з наукової точки зору. За такого підходу втра-чається самоцінність кожної епохи, покоління, культури. Вони перетворюються лише на засіб майбутнього, більш досконалого суспільства. На-справді ж кожна епоха, кож-на цивілізація і культура, за словами одного з істориків, рівною мірою наближена до Бога. Критерій більшої або меншої досконалості, повно-цінності або меншовартос-ті щодо періодів історично-го розвитку не спрацьовує. Людство все більше розуміє необхідність “рівноправного партнерства”, діалогу різних епох і різних культур. Не ви-падково, що в період кризи техногенної цивілізації люд-ство все частіше звертаєть-ся до культурних цінностей традиційного суспільства, вони виявляються такими, що потребують освоєння на-ново і по-новому.

Безперечно, людство йде вперед, але це скоріше рух від дитинства до юнацтва, від юнацтва до зрілості. Це сходження не до кращого, а до складнішого: це нові труд-нощі, нова відповідальність, загострення і необхідність подолання нових, більш сер-йозних проблем.

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


Відповідно до нової кон-цепції літературної освіти стратегічними лініями, крім літературознавчої та культу-рологічної є компаративна лінія, яка має забезпечити:

♦ зіставлення літератур-них творів (та їх окремих компонентів – тем, мотивів, образів та ін.), явищ, фактів, що належать до різних літе-ратур; встановлення зв’язків між українською, світовою літературою, літературою на-родів України;

♦ розгляд розвитку тради-ційних тем, сюжетів, моти-вів, образів у різних літера-турах;

♦ зіставлення оригіналів і перекладів літературних тво-рів різними мовами.

Сьогодні компаративісти-ку називають одним із пер-спективних напрямів сучас-ної освіти.

КОМПАРАТИВІЗМ – це порівняльне вивчення наці-ональних культурних проце-сів на основі порівняльно-іс-торичного підходу.

КОМПАРАТИВНИй АНА-ЛІЗ – це аналіз, при якому досліджуються явища мисте-цтва слова через порівняння їх з іншими такими явища-ми переважно в різних націо-нальних письменствах.

ЗАНЯТТЯ КОМПАРА-

ТИВНОГО АНАЛІЗУ – це за-няття, на якому домінуючим є порівняльний аналіз ху-дожніх творів. Мета такого заняття – глибше розкрити ідейну та естетичну сутність кожного з порівнювальних творів чи процесів; дати істо-рико-літературне пояснення відповідностей або відміннос-тей літературних явищ різ-них епох та творів.

Компаративний аналіз проходить такі етапи :

1. Підготовчий: з’ясування зв’язків двох художніх тво-рів.

2. Реалізація: розгляд ти-пологічних зв’язків між дво-ма творами різнонаціональ-них літератур.

3. Узагальнення: доведен-ня спорідненості світогляд-них позицій та художньої манери авторів порівнюваль-них творів.

Сучасне життя вимагає творчого підходу до занять літератури та до процесу всього навчання, а компара-тивістика відкриває широкі горизонти в процесі навчан-ня студентів, розширення їхнього світогляду, форму-вання життєво необхідних компетенцій.

Використання компара-тивного аналізу художніх творів допомагає реалізу-вати завдання сучасної лі-тературної освіти, а саме: підвищення загальнокуль-турного рівня розвитку сту-дентів, усвідомлення ними цілісності світового літера-турного процесу. В умовах сучасної літературної освіти, коли вивчається українська і світова література, відбува-ється духовна інтеграція цих предметів.

На заняттях літератури тексти світових письменни-ків вивчаються в перекладах. Тому основою методики ана-лізу тексту стає компарати-вістика.

Метою компаративно-го аналізу є не тільки зна-ходження у літературному творі відповідностей і від-мінностей, тобто здійснен-ня порівняння заради по-рівняння, а й необхідність формування гуманістичного світогляду студентів, шано-бливого ставлення до літера-тури як світового мистецтва.

У чому полягають роз-вивальні можливості ком-паративістики? Компара-тивістика як метод формує

Метою компаративного аналізу є не тільки знаходжен-ня у літературному творі відповідностей і відмінностей, а й необхідність формування гуманістичного світогляду сту-дентів, шанобливого ставлення до літератури як світового мистецтва.

Людмила Рябець, викладач-методист ВКНЗ «Шосткинське медичне училище» Сумської обласної ради

ЗАСТОСУВАННЯ КОМПАРАТИВ-

НОГО АНАЛІЗУ ТВОРІВ ПРИ

ВИКЛАДАННІ УКРАїНСЬКОї

ТА ЗАРУБІЖНОї ЛІТЕРАТУРИ

полікультурний гуманіс-тичний світогляд студентів, виховує у них почуття на-ціональної гідності, загаль-нолюдські цінності .

Студенти аналізують поді-бності і відмінності в творах на рівні теми сюже-ту, системи обра-зів, поетики, жан-рової специфіки. Вони не роблять детальний аналіз, а зосереджують увагу на розгляді окремих, найсут-тєвіших елементів, розкриваючи при-чинно-наслідкові зв’язки виявлених паралелей та від-мінностей двох ху-дожніх явищ.

Згідно з навчальними про-грамами української та за-рубіжної літератури для І курсу вищих навчальних за-кладів І–ІІ рівнів акредита-ції доцільно використовувати компаративний аналіз, ви-значивши такі теми занять-порівнянь:

1. Зображення «влади зо-лота» як руйнівної сили за творами О.Бальзака «Гобсек» та п’єси І. Карпенка-Карого «Хазяїн».

2. Причини трагедії жит-тєвого шляху Ж. Сореля та Н.Варениченка (за творами Ф. Стендаля «Червоне і чор-не», П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

3. Зображення краху ін-дивідуалістичного свавілля, руйнівних наслідків мораль-ної вседозволеності та со-ціальної несправедливості за творами Ф.Достоєвського «Злочин і кара» та І. Франка «Перехресні стежки».

4. Ідея матері в творчості М. Хвильового, Г. Косинки, М. Горького.

5.Тема «перевтілення» в творах М. Хвильового, Ф. Кафки, Е. Йонеско.

6.Тема людського щастя і сенсу життя у творах Л. Українки «Лісова пісня» та Г. Ібсена « Ляльковий дім».

7. Дослідження філологіч-ного конфлікту в п’єсах М. Куліша «Мина Мазайло» та Б. Шоу «Пігмаліон».

8. Тема емансипації жінки в творах Г. Ібсена «Лялько-вий дім», О. Кобилянської «Людина» , «Царівна».

9. Образ влади у творах В. Барки «Жовтий князь» та О. Гончара «Собор».

10. Анатомія злочину в творах Стендаля, Ф. Достоєв-ського, В. Стефаника.

11. Порівняльна характе-ристика інтимної лірики М. Цвєтаєвої, А. Ахматової, Л. Костенко.

12. Проблема деградації особистості (за творами А. Чехова «Іонич» та В. Підмо-гильного «Місто»).

13. Сталінський терор і доля інтелігенції (за творами І. Багряного «Тигролови» та А. Рибакова «Діти Арбату»).

14. Антивоєнна романіс-тика О. Гончара, Е.Ремарка, Е. Хемінгуея.

15. Порівняльна характе-ристика воєнної лірики Л. Костенко, О. Твардовського,

П. Целана.16. Філософсько-етичний

смисл зустрічі янгола з людь-ми (за творами Г.Маркеса «Стариган з крилами» та ба-лади І. Драча «Крила»).

Практикування пошу-кових, до-с л і д н и ц ь к и х методів на за-няттях компа-ративного ана-лізу передбачає аналіз творів за принципом подібності та в і д м і н н о с т і , з’ясування при-чинно-наслід-кових зв’язків.

Найдоцільні-шими на занят-

тях компаративного аналізу є використання методів «пе-рехресного читання», творчо-го читання, проблемно-пізна-вальних завдань, пов’язаних з необхідним орієнтуванням студентів у різних художніх системах, евристична бесіда, діалог, диспут, проблемна ситуація тощо.

Найефективнішими засо-бами здійснення компаратив-ного аналізу може бути скла-дання порівняльних таблиць, діаграм, створення «живих презентацій», проектів тощо.

Використання методу компаративного аналізу дає можливість показати студен-там спільне – те, що об’єднує різні народи, й відмінне – те, що свідчить про неповтор-ність націй.

Таким чином, робота з ви-користанням елементів ком-паративного аналізу тексту стимулює самостійний на-уковий пошук, розкриває творчі здібності, сприяє фор-муванню життєво необхідних компетентностей студентів.

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


Світова практика перекон-ливо доводить, що тестуван-ня – одна з найперспектив-ніших форм оцінки знань. Тестування як інструмент вимірювання використову-ється в більшості країн світу, і накопичено великий досвід використання тестів в різних сферах людської діяльності. Шляхом тестування визна-чають рівень володіння іно-земною мовою (тест TOEFL). Тестуванням контролюють знання правил дорожнього руху перед видачею докумен-тів на право керування авто-мобілем, виявляють профе-сійну придатність водія. Крім того, у розвинутих країнах функціонують спеціалізова-ні фірми, які за допомогою тестів визначають кваліфіка-ційні і ділові якості праців-ників. Послугами таких фірм користуються як підприєм-ства, що направляють до них своїх спеціалістів-кандидатів на певні посади, так і окремі особи, які прагнуть докумен-тально підтвердити свої пере-ваги при працевлаштуванні.

В освіті із запроваджен-ням зовнішнього незалежно-го оцінювання при вступі у ВНЗ тестування стало осно-вним засобом педагогічно-го контролю і оцінювання знань. Поступово впроваджу-ються тести на семестрових

і випускних екзаменах. Як бачимо, значущість тесту-вання як методу контролю знань зростає, і, практично, обмежень його застосуванню немає. З однаковим успіхом тестування використовують у природничих, технічних, гуманітарних, економічних та інших дисциплінах. Про-те необхідно звертати увагу на недоліки тестового конт-ролю знань, оскільки він не повною мірою виконує такі основні функції, як навчаль-на, діагностико-коригуюча, стимулюючо-мотиваційна, виховна тощо. Існуюча прак-тика тестового оцінювання навчальних досягнень усе-реднює студентів, іноді пере-творює навчання в гонитву за оцінками, містить в собі істотний елемент випадку. Саме тому особливу увагу не-обхідно звернути на удоско-налення методики тестового контролю навчальних досяг-нень студентів коледжів при вивченні спеціальних тех-нічних дисциплін, оскільки зміст їх навчального матері-алу спрямований на викорис-тання знань, умінь і навичок у подальшій професійній ді-яльності фахівців.

Впродовж тривалого пе-

ріоду викладачі циклових комісій дисциплін водогос-подарського напряму і бу-дівництва та механічного на-пряму Екологічного коледжу Львівського національного аграрного університету зо-середжували увагу на теоре-тичній підготовці студентів, умінні виконувати розрахун-ки та інші види робіт з об-раного фаху та формуванні у них комплексу знань, вмінь і навичок, що передбаченні стандартами освіти. Основни-ми базовими теоретичними дисциплінами для студентів галузі знань «Будівництво і архітектура» є гідрологія, гідрогеологія, геологія та ме-ханіка ґрунтів, гідравліка, гідротехнічні споруди, мелі-орація, водопостачання і во-довідведення, санітарно-тех-нічне обладнання будівель, експлуатація споруд та ме-реж. Для студентів-механі-ків базовими дисциплінами є технічна механіка, взаємо-замінність, стандартизація і технічні вимірювання, осно-ви теплотехніки і гідравліки, трактори і автомобілі, гідро-привод, сільськогосподарські машини, меліоративні і бу-дівельні машини, їх експлу-атація та ремонт, технічний

В освіті із запровадженням зовнішнього незалежного оцінювання при вступі у ВНЗ тестування стало основним засобом педагогічного контролю і оцінювання знань.

Валентина Циганок, викладач-методист Екологічного коледжу Львівського національного аграрного університету

ТЕСТОВИй КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

ПРИ ВИВЧЕННІ СПЕЦІАЛЬНИХ

ДИСЦИПЛІН

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


сервіс. Зосередившись на змісті

та формах підготовки фахів-ців, викладачі дещо менше уваги в навчальному проце-сі надавали контролю знань. Обмежувалися традиційним контролем на екзаменацій-них сесіях. Проте оцінка на екзамені фіксує остаточ-ний результат і часто не є об’єктивною.

В коледжі ведеться вели-ка робота по аналізу теорії і практики викладання, їх взаємозв’язку, контролю ре-зультатів навчально-пізна-вальної діяльності студентів, вивчається світовий досвід з використання різних видів контролю знань саме у про-цесі навчання. До таких ви-дів контролю відноситься: виконання домашніх завдань студентами, їх письмове чи усне опитування на занят-тях, комплексний контроль теоретичних знань і прак-тичних навичок через тесту-вання. Головна відмінність тестового контролю – опера-тивне ознайомлення з його результатами і студентів, і викладача. Тобто йдеться не про контроль знань із відтер-мінуванням результатів на

тиждень (наступне аудиторне заняття за розкладом), а про контроль знань на цьому ж занятті. Адже викладач фі-зично не в змозі перевірити 20–30 письмових контроль-них робіт студентів під час аудиторного заняття.

Тестовий контроль знань студентів відповідає вимогам комплексності контролю, його системності, об’єктивності та оперативності, особливо якщо в тестуванні використо-вувати комп’ютерну техніку. Такий спосіб контролю під-вищує інтерес студентів до навчання та викликає глиб-шу зацікавленість навчаль-ною дисципліною.

Слід наголосити, що підго-товка і видання підручників і посібників, розробка тесто-вих завдань – перевага ка-федр університетів та інсти-тутів. Самостійне створення тестів викладачем коледжу є складним процесом, оскіль-ки для складання треба мати відповідну підготовку і час. Аналіз створених тестів час-то показує, що їх авторам не вдається подолати труднощі формулювання варіантів від-повідей на питання при їх-ньому складанні.

Однак в результаті успіш-ної роботи колективу викла-дачів відділення будівництва і механізації Екологічного коледжу вийшов у світ на-вчальний посібник «Гідравлі-ка в тестах» (укладач Скибін-ська Л.С. – Львів, 2014.–120 с.), розроблено тестові за-вдання з дисциплін «Буді-вельні матеріали і роботи», «Водопостачання», «Гідроло-гія та гідрометрія», «Геоло-гія, гідрогеологія та механіка ґрунтів», «Насоси і насосні станції», «Технічна механі-ка», «Експлуатація МБМ», «Технічний сервіс». Робота над тестовими завданнями зі спеціальних та профілюючих дисциплін водогосподарсько-го та механічного напрямів продовжується.

Будемо сподіватися, що невдовзі навчальні матеріали такого призначення і рівня з’являтимуться в інших на-вчальних закладах нашого профілю. Сподіваємося на поглиблення співпраці та взаємообмін новітніми ма-теріалами між коледжами з метою підвищення ефектив-ності підготовки фахівців.

УТВОРЕННЯ ЗВЕРТАННЯ

Щоденне і ділове спілкування та листування українською : навч.-метод. посібн./ [уклад. Сєрова І.О., Талюта Л.М., Моргун І.О.]; за ред. Т.Д. Іщенко, М.П.Хоменка. – Київ : Агроосвіта, 2016.– 76 с.

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


Виходячи з логiки проце-су навчання, він є, з одного боку, завершальним компо-нентом оволодiння певним змiстовним блоком, а з дру-гого – своєрiдною сполучною ланкою в системi навчальної дiяльностi особистостi.

Контроль оцінювання сту-дентів потрібно здійснювати систематично і на заняттях застосовувати всі форми і ме-тоди контролю.

Усна перевірка організу-ється по-різному, залежно від її мети та від змісту мате-ріалу, що перевіряється.

Складання перевірочних питань і завдань – важли-вий елемент усної перевірки. Якість питань визначається їхнім змістом, характером виконуваних студентами при відповіді на питання розумо-вих дій, а також словесним формулюванням.

Усну перевірку вважа-ють ефективною, якщо вона спрямована на виявлення свідомості сприйняття знань і усвідомленості їхнього ви-користання, якщо вона сти-мулює самостійність і творчу активність студентів. Якість питань визначається харак-тером розумових дій, що ви-

конують студенти при відпо-віді на питання.

Особливістю методу пере-вірки письмово-графічних робіт є контрольні роботи, де, порівняно з усною пе-ревіркою, має місце глиби-на відповідей на запитання і виконання практичних дій, більша тривалість про-ведення і підбиття підсум-ків. Його проводять у фор-мі письмових відповідей

на запитання, письмового розв'язання задач.

Письмовий контроль дає змогу за короткий проміжок часу перевірити багатьох сту-дентів, зберігати результати перевірки, виявляти неточ-ності у відповідях студентів. Але він забирає багато часу у викладача для перевірки

письмових робіт.Графічна перевірка

передбачає графічну форму відповіді сту-дента на запитання, коли обчислення або знаходження різних величин здійснюють за допомогою крес-лення, графіка, ма-люнка, векторної діаграми тощо. Ви-конання графічного завдання потребує до-даткового приладдя (лінійки, циркуля,

транспортира та ін.).Для виконання роботи

студент повинен знати: тео-ретичний матеріал в обсязі контрольних запитань.

Тестовий контроль є одним з методів визначення та оці-нювання навчальних досяг-нень за наслідками певних видів та етапів навчальної роботи, засобом діагностики рівня освітньо-професійної

Аналiз i оцiнка знань, умінь та навичок у студен-тів (контроль за нав-чанням) – невiд'ємний структурний компонент освітнього процесу.

Надія Оберська,викладач ВП НУБІП України«Бережанський агротехнічний коледж»

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІї

КОНТРОЛЮ ПІД ЧАС ВИВЧЕН-

НЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ

ДИСЦИПЛІН

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


підготовки випускників ви-щих навчальних закладів.

У педагогічнiй практи-ці використовують два види тестiв:

• тести досягнень, що призначенi для з'ясування рiвня засвоєння знань, умінь у процесi навчання, по за-вершенні вивчення теми, роздiлу або всієї навчальної дисципліни, під час атестацiї випускникiв по закінченні навчального закладу;

• тести iнтелекту, якi повиннi з’ясовувати стан мислення, пам’ятi, уваги та інших характеристик психіч-ного та розумового розвитку особи.

Тести досягнень, що ви-користовуються для визна-чення рівня професійної під-готовки фахівців, отримали назву тестів професійної ком-петенції. Тестові завдання з вільним складанням відпо-відей можуть мати вигляд: твердження, вислову, речен-ня, де зроблено один або де-кілька пропусків які студент під час вiдповiдi повинен за-повнювати, вписуючи слова, умовні позначення, цифри або формули. Такі завдання називають завданнями на до-повнення.

Вiдповiдь у вигляді чис-ла має мiсце в тих випад-ках, коли воно є результа-том вимiрiв або обчислень, кiлькiсним показником про-цесу, технiчного стану маши-ни, результатом виробничої дiяльностi, що мають допус-тиму величину вiдхилення. Під час перевiрки такої від-повіді визначається чи знахо-диться наведене у ній число в межах, зазначених в еталонi.

Вiдповiдь "формула" має вигляд сукупностi символiв або слiв, якi об'єднанi зна-ками дiй та порядком їх ви-конання. У таких вiдповiдях елементом є окремi симво-ли або їх сполучення, що

традицiйно використовують-ся у математиці, фiзиці, хiмiї, технiчних дисциплiнах.

Завдання з наданими вiдповiдями подiляються на одноалфавітні та дво- i бiльше алфавітні.

Одноалфавітними вва-жаються завдання, в яких мiстяться питання або умо-ви задачі та один перелiк можливих вiдповiдей або їх елементiв, з яких студент по-винен вибрати або скласти правильну вiдповiдь.

Одноалфавітні завдання залежно вiд операцiї з визна-чення правильної відповiдi діляться на одновибіркові, багатовибіркові, на віднов-лення послідовності та вибір-ково-впорядкувальні.

Одновибiрковi завдан-ня складаються з питання або умови задачі та набору вiдповiдей, з яких студент повинен вибрати одну пра-вильну.

Одновибiрковi завдання використовуються у випад-ках, коли за визначених в умовах завдання ситуацiях вiдповiдь складається тiльки з одного елемента.

Багатовибiрковi завдан-ня складаються з питання або умови задачі та набору елементiв, на які студент вибирає відповідей стiльки, скiльки вiн вважає за доціль-не.

Багатовибiрковi завдання використовуються в тих ви-падках, коли об'єкт розгля-ду має багато складових час-тин, ознак, чи властивостей i для його характеристики необхiдно навести їх повну сукупнiсть, яка й утворює правильну вiдповiдь.

Завдання на відновлен-ня послідовності відповідей складаються з питання або умови задачі та перелiку елементiв вiдповiдi, які студент повинен розташу-вати у чітко визначенiй

послiдовностi.Вибірково-впорядкуваль-

ні завдання складаються з питання або умови задачі та перелiку елементiв вiдповiдi, з яких студент повинен ви-брати правильні i розташу-вати їх у чітко визначенiй послiдовностi.

Використовуються завдан-ня на відновлення послідов-ності та вибірково-впорядку-вальні завдання у випадках, коли необхідно перевiрити знання технологiї робiт, взаємодiї елементiв кон-струкцій, функцiонування електричних та електронних схем, живих органiзмiв, послiдовності розвитку при-родних явищ у просторовому та/або часовому вимірах.

Дво- та багатоалфавітні завдання мiстять у собi пи-тання або умови задачі та два або бiльше набори елементiв вiдповiдей, у кожному з яких зiбрано певнi озна-ки, складовi частини, харак-теристики або властивостi об'єктiв, про які йдеться у завданнi.

Дво- та багатоалфавiтнi завдання подiляються на перехреснi, вибiрково-об'єднувальнi та матричнi.

Перехреснi завдання скла-даються із запитання або умо-ви задачі i дво- або бiльшої кiлькостi алфавітів, в яких подано перелiк об'єктiв та їх ознаки i властивостi. Під час виконання завдання сту-дент повинен для кожного з об'єктiв, наведених у першо-му алфавіті (абетці), вибрати по однiй з ознак у кожному подальшому.

Кожен викладач має свою думку щодо методів оціню-вання студентів, але будь-який метод, взятий окремо, не може дати нам таких ре-зультатів, як систематичне застосовування всіх форм і методів контролю.

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні – одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітньо-го процесу. Нові технології навчання на основі інфор-маційних і комунікаційних дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розу-міння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

Сучасні інформаційні тех-нології відкривають студен-там доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищу-ють ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення професійних навиків, дозво-ляють реалізувати принци-пово нові форми і методи на-вчання.

Дистанційне навчання – нова організація освіти, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних ме-тодів отримання знань, так і нових інформаційних та те-лекомунікаційних техноло-гій, а також на принципах самоосвіти.

Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтер-активні технології викла-дання матеріалу, здобува-

ти повноцінну вищу освіту або підвищувати кваліфіка-цію і має такі переваги, як гнучкість, актуальність, зручність, модульність, еко-номічна ефективність, ін-терактивність, відсутність географічних кордонів для здобуття освіти.

Дистанційний курс з дис-ципліни «Автоматизована зе-мельно-кадастрова інформа-ційна система» розроблений

з метою інтерактивної взає-модії студентів та викладача у процесі навчання; надання студентам можливості само-стійної роботи із засвоєнням навчального матеріалу; а та-кож оцінювання їхніх знань та умінь у процесі навчання.

Для створення даного кур-су було використано сервіси Google (рис. 1):

♦ Gmail – швидка електро-нна пошта з функцією пошу-

Дистанційне навчання – нова організація освіти, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних мето-дів отримання знань, так і нових інформаційних та телеко-мунікаційних технологій, а також на принципах самоосвіти.

Олег Качановський, заступник директора з виробничої роботи,Людмила Балдич, методист ВСП «Рівненський коледж НУБіП України»

ІННОВАЦІйНІ ПІДХОДИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ

ДИСТАНЦІйНОГО КУРСУ З ДИСЦИПЛІНИ «АВТО-

МАТИЗОВАНА ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВА ІНфОР-

МАЦІйНА СИСТЕМА» В ОСВІТНЮ ДІЯЛЬНІСТЬ

Рис. 1. Сервіси Google

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


ку; ♦ Диск (GoogleDrive) –

сховище даних, що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах у хмарі і ділитися ними з іншими ко-ристувачами в інтернеті;

♦ Календар – безкоштов-ний веб-застосунок для тайм-менеджменту;

♦ Google+ – соціальна ме-режа;

♦ Форми – сервіс для ство-рення опитувань та анкету-вань;

♦ Hangouts – обмін повідо-мленнями та проведення ві-деоконференцій;

♦ Документи, презентації, таблиці – створення докумен-тів, презентацій та таблиць;

♦ Sites – сервіс для ство-рення сайтів.

Аналіз інформаційно-ко-мунікаційних технологій, якими користуються викла-дачі, вказує на широке за-стосування хмаро орієнто-ваних технологій у освітній діяльності навчального за-кладу, а саме служб Google, що обґрунтовується доступ-ністю інтернету, стрімким розвитком фірми Google та її сервісів, безкоштовністю і зручністю використання цих сервісів для спільної роботи вдома або у навчальному за-кладі.

Зручним інструментом є сервіс GoogleSites (Google Сайти), який призначений для створення web-сайтів.

Доступність, безкоштов-ність, простота у викорис-танні сервісу Google Сайти дозволяє викладачу, узго-джуючи навігаційну роботу з іншими інтернет-сервіса-ми, розміщуючи свої мате-ріали на сторінках власного сайта, використовувати їх у навчальній роботі зі студен-тами, а також ознайомлюва-

тися з перспективним педаго-гічним досвідом своїх колег.

Щоб мати можливість використовувати служби Google, у тому числі і «Сай-ти», необхідно, насамперед, зареєструватися на google.com.ua, тобто створити свій акаунт (обліковий запис, у якому зберігаються персо-нальні відомості користува-ча).

Гнучкість дистанційного навчання полягає у можли-вості викладання матеріалу курсу з урахуванням підго-товки та здібностей студен-тів. Це досягається створен-ням альтернативних сайтів для одержання більш деталь-ної чи додаткової інформації із складних тем або низки питань-підказок. Актуаль-ність дистанційного навчан-ня проявляється у можли-вості упровадження новітніх педагогічних, психологічних і методологічних розробок з розбиттям матеріалу на окре-мі функціонально завершені модулі (теми), які вивчають-ся у міру засвоєння і відпо-відають здібностям окремого студента або групи загалом.

Для того, щоб дистанційне навчання було максимально ефективним, його потрібно правильно організувати за допомогою системи організа-ційних, технічних, програм-них та методичних заходів.

Дистанційні курси, на яких побудовано дистанційне навчання мають цілу низку позитивних динамічних ха-рактеристик:

▪ гнучкість – можливість викладення матеріалу курсу з урахуванням підготовки, здібностей студентів. Це до-сягається створенням аль-тернативних сайтів для одер-жання більш детальної або додаткової інформації з не-

зрозумілих тем, а також низ-ки питань-підказок тощо;

▪ актуальність – мож-ливість упровадження ін-новаційних педагогічних, психологічних, методичних розробок;

▪ зручність – можливість навчання у зручний час, у певному місці, здобуття осві-ти без відриву від основної роботи, відсутність обмежень у часі для засвоєння матері-алу;

▪ модульність – розбиття матеріалу на окремі функці-онально завершені теми, які вивчаються у міру засвоєн-ня і відповідають здібностям окремого студента або групи загалом;

▪ економічна ефектив-ність – метод навчання де-шевший, ніж традиційні, завдяки ефективному вико-ристанню навчальних при-міщень, полегшеному ко-ригуванню електронних навчальних матеріалів та мультидоступу до них;

▪ раціональність – мож-ливість одночасного вико-ристання великого обсягу навчальної інформації будь-якою кількістю студентів;

▪ інтерактивність – ак-тивне спілкування між сту-дентами групи і викладачем, що значно посилює мотива-цію до навчання, поліпшує засвоєння матеріалу;

▪ діагностичність – більші можливості контролю якості навчання, які передбачають проведення дискусій, чатів, використання самоконтролю, відсутність психологічних бар'єрів;

▪ географічна необмеже-ність – відсутність геогра-фічних кордонів для здобут-тя освіти, різні курси можна вивчати в різних навчальних закладах світу.

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


Отже, дистанційний курс – це особливим чином скон-струйований веб-сайт, що складається з набору розділів (рис. 2).

1. Головна сторінка. На головній сторінці представ-лена загальна інформація про процес навчання, графік навчального процесу, кален-дар подій та нагадувань, ого-лошення та новини. З цієї ж сторінки здійснюються пере-ходи в інші частини курсу і, зокрема, на сторінку зв’язку з модератором.

2. Автоматизована земель-но-кадастрова інформаційна система. Перед початком на-

вчання студент по-винен знати, яка мета вивчення дис-ципліни, її завдан-ня та основні види робіт, які необхідно виконати. В даному розділі розміщені організаційний та теоретичний мате-ріали, відеосупро-води занять, ін-струкційні картки до виконання прак-тичних робіт.

Вся інформа-ція розміщена на Google диску, адмі-ністратор сайта має змогу відкривати та закривати доступ до цих матеріалів.

К о р и с т у в а ч і сайта мають змогу переглядати мате-ріали online або їх завантажувати.

3. Презентацій-ні матеріали. Пре-зентації розроблені до всіх теоретич-них занять. Корис-тувачі сайта мають можливість в online режимі перегляда-ти та ознайомлюва-

тись з презентаціями з відпо-відної теми.

Адміністратор сайта (ви-кладач) має змогу в online режимі демонструвати пре-зентації студентам під час викладання матеріалу.

4. Практичні роботи. Тут розміщені зразки практич-них робіт з дисципліни, що дає змогу користувачам (сту-дентам) переглядати еталони практичних робіт та порів-нювати зі своїми роботами, а також отримувати необхідну інформацію для їх виконан-ня.

5. Самостійна робота. Дана

сторінка (розділ) містить за-вдання для самостійної ро-боти студентів відповідно до теми заняття. Студенти ма-ють змогу в online режимі виконати завдання для са-мостійної роботи, а саме за-повнити анкету, пройти тес-тування, дати відповіді на запитання та ін. Після ви-конання роботи в базі даних ставиться відповідна відміт-ка.

6. Журнал оцінювання. Всі дії студента фіксуються в так званій базі даних, тоб-то викладач має можливість відслідковувати кожну дію студента (наприклад: які ма-теріали були завантажені, стан виконання самостійної роботи, участь в опитуванні (тестуванні), кількість отри-маних консультацій). В дано-му розділі фіксуються дані та проставляються бали успіш-ності.

7. Дипломне проектуван-ня. В розділі розташовані матеріали дипломного проек-тування по темах, а саме: за-вдання на виконання диплом-ного проекту, пояснювальна записка, хід виконання про-екту та картографічний мате-ріал.

До кожного з ресурсів на Google диску кожен учасник має свої правила доступу. Скажімо, до вищеперерахо-ваних сервісів має доступ студент, а інший користувач може тільки користуватися демо-версією курсу.

Студент, що відвідав всі лекції, виконав лабораторні роботи, відвідав усі практич-ні заняття, допускається до різних видів контролю.

Класичним видом контр-олю є тестування. Самокон-троль передбачає наявність спеціально розроблених про-грам або збірки відповідей на

Рис. 2. Структура сайта

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС

44

питання, що були пропущені чи мали неправильну відпо-відь.

Результати проходження усіх етапів контролю фік-суються у базах даних, де зберігаються такі дані: ПІБ студента, бал успішності, кількість неправильних від-повідей і які з відповідей є неправильними. Дану інфор-мацію кожен студент отри-мує на свою електронну по-шту.

Структура дистанційно-го курсу повинна бути чіт-ко сформована і продумана до етапу реалізації проекту. Найменші неясності, вирі-шені на етапі проектування, збережуть час та кошти для вдосконалення дистанційно-го курсу в цілому.

Безперечно, що в умовах інформатизації сучасного суспільства метою викорис-тання інформаційних тех-нологій навчання є реаліза-

ція соціального замовлення – підготовка фахівців в га-лузі інформаційних техно-логій; підготовка студентів засобами цих технологій до самостійної пізнавальної ді-яльності. Власне метою за-провадження інформаційних технологій навчання є: під-вищення ефективності і якос-ті процесу навчання за раху-нок реалізації можливостей інформаційних технологій навчання; виявлення і вико-ристання стимулів активіза-ції пізнавальної діяльності студентів; поглиблення між-дисциплінарних зв’язків за рахунок використання сучас-них засобів обробки інформа-ції при рішенні завдань різ-них предметних галузей [5].

Застосування інформа-ційно-комунікаційних тех-нологій в галузі освіти ста-ло загальною необхідністю. Впровадження інформацій-но-комунікаційних техно-

логій у освітню діяльність забезпечить поступовий пере-хід освіти на новий, якісний рівень. Нові інформаційні технології позитивно впли-вають на всі компоненти сис-теми навчання: мету, зміст, методи та організаційні фор-ми навчання, засоби навчан-ня, що дозволяє вирішувати складні і актуальні завдання педагогіки для забезпечення розвитку інтелектуального, творчого потенціалу, аналі-тичного мислення та само-стійності педагогічних пра-цівників. Для ефективної модернізації освіти та онов-лення технічного арсеналу засобів навчання необхідно оптимізувати реалізацію дер-жавних програм, спрямо-ваних на інформатизацію, комп’ютеризацію та онов-лення матеріально-технічної бази ВНЗ, надання всім віль-ного доступу до інтернету.

Рис. 3. Структура дистанційного курсу


ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС

45

Ефективність засвоєння студентами знань, формуван-ня у них умінь та навичок за-лежить не лише від вдалого підбору методів і прийомів навчання, а й від форм ор-ганізації навчальної роботи. Форма організації навчання – зовнішнє вираження узго-дженої діяльності викладача та студентів, що здійснюєть-ся у встановленому порядну і в певному режимі. Особли-вою формою організації на-вчання виступає заняття-екс-курсія, що проводиться в умовах виробництва з метою спостереження та вивчення студентами різних об'єктів і етапів фінансової роботи.

Протягом навчального року у Лубенському фінан-сово-економічному коледжі під час вивчення таких дис-циплін, як «Фінанси», «По-даткова система», «Гроші та кредит», «Страхові послуги» проводяться заняття-екс-курсії у фінансові органи, комерційні банки, страхові компанії, фіскальну службу.

Студенти поєднують отри-мані теоретичні знання з практикою, вивчають різ-ні етапи фінансової роботи, отримують матеріали для ви-конання практичних занять,

ознайомлюються з формами фінансової звітності, набува-ють практичного досвіду фі-нансової роботи та економіч-ної поведінки.

Екскурсії допомагають студентам охопити зміст на-вчання всебічно, побачити взаємозв'язок досліджуваних у різних курсах явищ і зако-нів, набути навичок їхнього універсального застосування.

Основні завдання екскур-сії полягають у збагаченні знань студентів, встанов-ленні зв'язків теорії з прак-тикою, життям, вихованні шанобливого ставлення до праці, розвитку творчих зді-бностей, спостережливості, пам'яті, мислення студентів, їх самостійності; формуванні естетичних почуттів та акти-візації пізнавальної і прак-тичної діяльності.

Варто узгодити місце про-ведення екскурсії, передбаче-не програмою, адаптувати до місцевих умов. Правильним буде відвідання його викла-дачем заздалегідь. Також ви-кладач має визначити, чи він сам проводитиме екскурсію,

чи це зробить спеціаліст, якого потрібно підготувати до зустрічі зі студентами, конкретизувавши, що саме він має розповідати, у якому обсязі й темпі; можливо кра-ще домовитися, що викладач буде задавати конкретні за-питання.

Навчальне значення за-няття-екскурсії полягає в тому, що під час його прове-дення здійснюється реаліза-ція дидактичних принципів зв'язку з життям, виробни-цтвом, наочності.

Під час екскурсії студенти знайомляться з структурою фінансових органів, різними елементами фінансової робо-ти, ознайомлюються з доку-ментацією, що оформляється в тих чи інших фінансових установах, поєднують теоре-тичні знання з практикою.

Вибір теми і об'єкта екс-курсії здійснюється комп-лексно, взаємопов'язано. В умовах обмеженості часу, що відводиться програмою на проведення екскурсій, ви-кладач повинен вибрати таку тему, яка має практичне зна-

Екскурсії допомагають студентам охопити зміст навчан-ня всебічно, побачити взаємозв'язок досліджуваних у різ-них курсах явищ і законів, набути навичок їхнього універ-сального застосування.

Валентина Джура,викладач Лубенського фінансово-економічного коледжу Полтавської державної аграрної академії

ЗАНЯТТЯ-ЕКСКУРСІЯ –

ОСОБЛИВА фОРМА

ОРГАНІЗАЦІї НАВЧАННЯ


ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС

46

чення і втілення в даних умовах.

Визначена тема обумов-лює час проведення екскур-сії, який регламентується навчальним планом і роз-кладом занять.

Оформлення результатів планується з врахуванням потреб кабінету, коледжу, всього навчального проце-су.

Під час екскурсії студен-ти:

• спостерігають об'єкти і слухають пояснення спеці-аліста;

• ведуть записи в ході розповіді і спостереження;

• ведуть збір ілюстратив-них матеріалів для оформ-лення звітності.

Після екскурсії обо-в'язково проводиться уза-гальнююче підсумкове за-няття. Студенти діляться враженнями, дають відпові-ді на питання, які викладач поставив перед екскурсією. Оформляється письмовий звіт про заняття - екскурсію.

Викладач обов'язково уза-гальнює результати екскур-сії, пояснює матеріал, який студенти недостатньо зрозу-міли.

Екскурсія не повинна бути простим повторенням вивче-ного матеріалу, вона повинна дати студентам щось нове, поглибити та розширити їх знання.

Мистецтво керівництва екскурсією полягає в чітко-му формулюванні мети екс-курсії, в умінні організо-вувати роботу всієї групи і окремих студентів, керувати нею, зосереджувати їх увагу на об’єкті, що вивчається. При накопиченні екскурсій-

ного досвіду в роботі студен-тів буде з'являтися все біль-ше самостійності. Завдання керівника екскурсії – розви-вати ініціативу і активність майбутніх спеціалістів, ор-ганізовувати під час екскур-сії спостереження і колекціо-нування, робити розрахунки, вести необхідні записи, нада-вати рекомендації з виконан-ня різних етапів фінансової роботи. Все це мобілізує ува-гу студентів, активізує пізна-вальну діяльність, розвиває спостережливість, пам'ять.

Стійкій увазі і активності вихованців сприяють групові та індивідуальні завдання, що їм надає керівник на по-чатку екскурсії. Групове за-вдання отримує кожна група студентів. У процесі вико-нання самостійної роботи у студентів можуть виникнути деякі складності, потреба в додатковому поясненні, сво-єчасній допомозі. Тому ке-рівник повинен бачити, як працюють всі групи, поміча-ти критичні моменти в роботі студентів, щоб за необхіднос-ті надати допомогу.

Важливо, щоб під час екскурсії і після неї вихо-ванці виконували доступні їм завдання дослідницького та практичного характеру. Якщо викладач залучає до проведення екскурсії спеціа-ліста (податкового працівни-ка, спеціаліста фінансового відділу, банківського праців-ника, страхового агента), то завчасно домовляється з ним про зміст і форму пояснень, про задачі, які стоять перед студентами.

Навчальні екскурсії набу-вають вагомого корекційно-го значення, оскільки жодне майстерне слово чи найяскра-віша наочність не замінять живого споглядання. Резуль-тати спостережень і одержані на екскурсіях відомості запо-внюють можливі прогалини у знаннях студентів, пов'язані з вадами сприймання та уяв-лення. Враження, отримані під час екскурсій, стимулю-ють студентів до свідомого засвоєння матеріалу, пробу-джують їхню допитливість і активність.


ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС

47

Мета вищої освіти сьо-годні – підготовка творчої, професійно компетентної особистості майбутнього фа-хівця, здатного пристосову-ватись до мінливих умов су-часного життя. Перед нами, викладачами, знову постає одвічна проблема: чому і як навчати? Якщо раніше ми прагнули дати якнайбільше знань студенту, то тепер цьо-го недостатньо. Сьогодні ми повинні навчити студентів застосовувати свої знання у практичній діяльності. Ще Едісон зазначав: «Найваж-ливіше завдання цивілізації – навчити людину мислити». А для цього вчити треба так, щоб створити умови для роз-витку особистості студента, його самореалізації. Цьому і повинні сприяти інноваційні технології, серед яких осо-бливе місце належить інтер-активним технологіям, які дають найбільшу можливість для самореалізації студента, перетворюють його в актив-ного учасника навчального процесу.

Такий підхід до навчан-ня не є абсолютно новим для української освіти. Частково він використовується і був поширений ще в 20-ті роки минулого століття. Напри-клад, в школі м. Корін на Ки-ївщині А. Рівін використову-

вав у навчанні учнів роботу в парах змінного складу. Його учні за один рік проходили програму 3–4 років навчан-ня. В основу методики Рівіна була покладена ідея «Навча-ючи інших, навчайся сам». Розробку елементів інтер-активного навчання – «тео-рії розвиваючого навчання» – можна знайти у працях В. Сухомлинського, В. Шатало-ва, С. Лисенко.

Сьогодні педагоги вико-ристовують різні моделі на-вчання:

Пасивна модель – учень виступає в ролі «об’єкта», повинен засвоїти і відтвори-ти матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручни-ка тощо.

Активна модель – учень виступає в ролі «суб’єкта» навчання, виконує творчі за-вдання, вступає в діалог з учителем.

Інтерактивна модель – учень і вчитель є рівно-правними і різнозначними суб’єктами навчання.

Слово «інтерактив» при-йшло до нас з англійської від слова «interact», де «inter» –взаємодія і «act» – діяти.

Таким чином, інтерактив-

ний – здатний до взаємодії і діалогу, а суть інтерактив-ного навчання – постійна ко-лективна взаємодія всіх сту-дентів і їх співпраця.

Цілі і завдання інтерак-тивного навчання:

• розширення пізнаваль-них можливостей студентів у здобуванні, аналізі та засто-суванні інформації;

• можливість перенесен-ня отриманих вмінь, навичок на практичну діяльність;

• формування внутрішньої мотивації

Правила організації інтер-активного навчання:

• до роботи мають бути за-лучені всі студенти;

• активна участь у роботі має заохочуватись;

• студенти повинні бути підготовлені до роботи в ма-лих групах;

• студенти повинні розро-бляти і використовувати пра-вила роботи в малих групах;

• студентів повинно бути не більше 30.

Класифікація інтерактив-них технологій:

1. За метою уроку та фор-мою організації навчальної діяльності:

• технологія кооператив-

Пряма передача знань без залучення зусиль студента…гальмує розвиток особистості, робить студента залежним

від педагога.Ж. де Веккі

Володимир Троц,викладач Конотопського медичного училища

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВ-

НИХ ТЕХНОЛОГІй ПРИ

ВИВЧЕННІ ІНфЕКТОЛОГІї


ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


ного навчання • технологія колективно-

групового навчання• технологія ситуативного

навчання• технологія опрацювання

дискусійних питань2. За розподілом інтерак-

тивних методів:• превентивні інтеракції

(тренінг, консультації…)• імітаційні інтеракції

(інсценування, ділові ігри, диспут, «мозковий штурм»…)

• неімітаційні інтеракції (проблемна лекція, конфе-ренція, практикум…)

Отже, провідною ознакою інтерактивної взаємодії є по-лідіалог, в ході якого мож-на почути голос кожного, де студенти можуть поділитися своїми думками, висновками, вислухати інших. Опануван-ня такими комунікативними навичками необхідне для май-бутньої професійної діяльнос-ті, адже праця медика – це постійне спілкування з хво-рими, їх рідними, колегами.

Реалізації такої взаємодії найбільше сприяє групове, кооперативне навчання, а саме – робота в парах, малих групах. Так, на практичних заняттях в лікарні студенти працюють в парах біля ліжка хворого, спілкуються з ним,

збирають необхідні дані, а потім на основі отриманих даних установлюють попере-дній діагноз, розробляють по-дальшу тактику обстеження, лікування.

Якщо тематичних хво-рих немає, використовують-ся відеослайди, відеофільми, навчальні задачі. Студенти об'єднуються в групи, кож-на з яких отримує завдання: одним – поставити діагноз, іншим – скласти схему обсте-ження чи розробити тактику фельдшера на ФАПі при ви-явленні такого хворого. Піс-ля виконання завдання групи представляють свої результа-ти, проводиться їх обговорен-ня, обмін думками, їх аналіз, вибір правильного рішення.

Співпраці, обміну думка-ми, толерантності сприяють і фронтальні технології ін-терактивного навчання: "мі-крофон", "мозковий штурм", кейс-метод, метод "Прес", які вчать студентів давати конкретні і чіткі відповіді на питання. Їх з успіхом мож-на використати для експрес-опитування на підготовчому етапі заняття, закріплення матеріалу лекції.

Всім відомий "мозковий штурм" сприяє розвитку іні-ціативної творчості, співро-

бітництва, умінню слухати інших, сприймати їх думки.

Кейс-метод, як інтер-активний метод, наближає процес навчання до реальної практичної діяльності, вчить вирішувати проблеми, аналі-зувати, робити висновки.

Завдання кейс-методу по-лягає не в передачі знань, а в навчанні студентів справля-тися з нестандартними ситу-аціями, приймати відповід-ні рішення. Кейс-метод дає студентам можливість поді-литися своїми знаннями, до-свідом, тобто вчитися один у одного.

Є різні типи кейсів. Я ви-користовую кейс-випадок: у хворого діарея. Про що мож-на думати? Що може бути причиною? Як підтвердити діагноз?

Проблема піднята, студен-ти пропонують свої ідеї, віль-но висловлюють свої думки.

Переносить студента в реа-лії його практичної діяльнос-ті кейс-ситуація:

На прийом до фельдшера прийшов хворий зі скаргами на "туман", "сітку", "мушки" перед очима, неможливість прочитати написане, сухість в роті, спрагу. Що у хворого? Яка тактика фельдшера?

Студенти пропонують свої думки, мотивують їх.

Вчить студентів стисло, аргументовано висловлювати свою думку і метод «Прес». Щоб переконати опонентів у своїй правоті, студент ви-словлює думку словами « Я вважаю, що…», обґрунто-вує її словами «тому що», наводить приклади, факти підтвердження своєї пози-ції. Так, при вивченні ВІЛ-інфекції пропоную назвати шляхи подолання епідемії СНІДу в Україні. Студенти пропонують різні шляхи, об-ґрунтовують їх.

Сутнісною ознакою інтер-

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


активних технологій є мис-леннєва діяльність студентів. В інтерактивному навчанні викладач не може передава-ти студентам готові знання, а має організувати їх самостій-ну пізнавальну діяльність, здійснення ними таких ро-зумових операцій, як аналіз, порівняння, узагальнення тощо.

Доцільними тут є про-блемні лекції (проблема може створюватись як на початку, так і в ході, в кінці лекції), технології ситуативного на-вчання. Жодне практичне заняття з інфектології не проходить без використання клінічних ситуацій різного рівня складності.

Наочно розширює і уріз-номанітнює зміст навчання застосування медіа-техноло-гій, які дають змогу під час лекцій, практичного заняття використовувати мультиме-дійні резентації, відеофіль-ми, відеослайди.

З участю студентів ство-рена відеотека навчальних фільмів, презентацій, які ви-користовуються у навчаль-ному процесі. Застосовуючи медіа-технології, ми набли-жаємо навчання до професій-ної діяльності, активізуємо студентів, їх самостійну робо-ту, розвиваємо розумові зді-бності, критичне мислення.

Вивчення інфектології не-можливе і без ігрових техно-логій, серед яких найбільш ефективною є «Ділова гра», де студент може виступати в ролі хворого, фельдшера, контактного, лаборанта і т.д.

Розв’язування, складання кросвордів, заповнення та-блиць диференціальної діа-гностики, «німих схем» фор-мує уміння виділяти головне, суттєве в навчальному мате-ріалі.

На практичних заняттях

цікаво проходить гра «Впіз-най мене». Демонструється відеослайд того чи іншого за-хворювання, а студенти пови-нні розпізнати його і запро-понувати подальшу тактику при його виявленні на ФАПі. Іноді виникає «гаряча» дис-кусія студентів.

Формуванню самостійнос-ті, ініціативності, розвитку мислення сприяє і пошукова робота студентів. Студентами були виконані роботи з таких тем:

♦ "Історичне походження назв інфекційних хвороб";

♦ "Роль вчених у вивченні інфекційних хвороб";

♦ створений збірник нака-зів МОЗ України з інфекцій-них хвороб.

У процесі навчання сту-денти виступають з бесідами перед студентами інших на-вчальних закладів з таких актуальних проблем сього-дення, як СНІД, грип, тубер-кульоз, пропаганди здорового способу життя, оволодіваючи навичками просвітницької роботи, яка є складовою їх професійної діяльності.

Підготовка таких бесід, презентацій формує вміння працювати з додатковими джерелами інформації, ви-діляти головне, суттєве, що зможе дійти до свідомості кожного слухача.

Ще хочеться відмітити, що однією з ознак інтер-активної педагогічної вза-ємодії є створення ситуації успіху, яка полягає в ство-ренні педагогом комплексу зовнішніх умов, що викли-кають отримання задоволен-ня, позитивних емоцій тими, хто вчиться. Для цього під час оцінювання діяльності студента необхідно підкрес-лювати цінність, значення досягнутого результату, інди-відуальних досягнень студен-

та, відзначити і підкреслити позитивні уміння в навчанні. Є недопустимим порівнювати досягнення одного студента з досягненнями іншого. В той же час це і право студента на самооцінку, оцінку діяльнос-ті викладача. Названі озна-ки інтерактивної взаємодії взаємообумовлені і станов-лять змістовну і технологічну основу використання інтер-активних методів навчання.

З усього викладеного мож-на зробити висновок, що методи інтерактивного на-вчання різноманітні і спри-яють розвитку мислення, комунікативності, творчості студентів, але їх використан-ня повинно бути доцільним, методично обґрунтованим. В той же час їх використан-ня вимагає додаткового часу для підготовки викладача, а також певних організа-ційно-педагогічних умов, а саме: створення сприятли-вої, позитивної атмосфери в аудиторії, оптимального облаштування навчального процесу (певна розстановка меблів для малих груп), на-явність різних дидактичних засобів, дотримання певних норм, правил спільної праці. Щоб використання інтерак-тивних технологій було ефек-тивним, треба враховувати зміст, мету заняття, індиві-дуальні особливості студен-тів, глибоко аналізувати в кожному конкретному випад-ку результативність навчаль-ної діяльності як студентів, так і власної. Викладач теж повинен вчитися методиці застосування нового, бо, як говорив давньогрецький фі-лософ-матеріаліст Демокрит: «Ні мистецтво, ні мудрість не можуть бути досягнуті, якщо їм не навчитись».

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС

50

Професія медичного пра-цівника вимагає не лише фахової майстерності, а й широкої мовної підготовки, оскільки пов’язана з інтен-сивним усним і писемним спілкуванням, передбачає ак-тивну мовленнєву практику, потребує точного вираження понять і категорій у різних сферах медицини.

Сьогодні мовну компетен-цію визначають як знання мови, так і уміння підбирати й використовувати необхідні слова для формулювання сво-їх думок, розуміння чужого мовлення, володіння нормами сучасної української літера-турної мови (граматичними, фонетичними, лексичними, стилістичними), які є визна-чальними в системі понять культури мовлення і характе-ризуються обов’язковістю до-тримання їх.

«Заговори, щоб я тебе побачив», – мудро і тонко сказав давній філософ Со-крат. Заговори, викладачу, пам’ятаючи, що тебе щодня бачить і слухає, як мінімум, 90 студентів, 90 допитливих, спостережливих. Саме вони мають змогу порівняти твоє слово із словом видатних лю-дей, твою бесіду з бесідою їх-ньою.

Культура мовлення, як відомо, – це культура лю-дини; культура мовлен-ня студентів – це культура мовлення їхнього викладача. Наші слухачі «фотографу-

ють» у пам’яті наші жести, вираз наших очей, наші фра-зи, наголоси, навіть… наші мовленнєві паузи. Мовлен-ня викладача виконує пізна-вальну й естетичну функцію. У студентів повинно виника-ти бажання говорити так, як викладач. На жаль, процес «говоріння» пов’язаний з ба-гатьма труднощами. Вони по-чинаються з першої хвилини перебування в аудиторії. По-трібно підготувати студентів до роботи. І як запитати:

- «Хто черго'вий чи чергови'й?»

- «Яке було домашнє завда'ння чи завдання'?»

А як правильно сказати:- «Витріть чи зітріть до-

шку чи з дошки?» – (Витріть дошку, але зітріть з дошки)

- «Слухайте перше питан-ня чи запита'ння?»

Потрібно зробити заува-ження – і чуємо: «Не мішай!» замість «Не заважай!»

- «У тебе нечітка уява про події» (замість уявлення), та й не у тебе, а у Вас, бо за мов-леннєвим етикетом викладачі до студентів повинні зверта-тися на «Ви»;

- «Відповідь невірна» – краще «неправильна» і т. ін.

Стереотипів у викладаць-кій мовній практиці є чи-мало, і всі вони мають бути точними, відповідати чинним нині нормам, оскільки ко-

мунікативна компетентність професіонала – це майстер-ний рівень. Порушення норм літературної мови спричиняє появу помилок в усному і пи-семному мовленні.

Під час відвідування за-нять із різних дисциплін у мовленні викладачів було по-мічено деякі відхилення від норм українського літератур-ного мовлення, що не сприяє взаєморозумінню суб’єктів навчального процесу.

Серед орфоепічних хиб – неправомірно пом’якшена вимова звука [ч]: «[ч']и», «[шч']о» замість [ч]и, [шч]о – в українській літературній мові шиплячі [ж], [ч], [ш] – тверді. Трапляються неточ-ності в наголошуванні слів. Звісно, значення багатьох слів не зміниться, якщо ми неточно поставимо у їх на-звах наголос. Просто ми ви-явимо свою необізнаність (що неприпустимо!) з тим, що ма-газин має назву «ліка'рських рослин», студенти викону-ють завда'ння; мешкають у гурто'житку; спортсменів у групі одина'дцять; у кишені вісімдеся'т гривень; виявле-на по'милка або поми'лка, але помилки' та ін. Але вже ніяк не можна знехтувати наголосом у словах, в яких від нього залежить значен-ня: лі'карський (обов’язок) – ліка'рський препарат;

Мовна культура – це живодайний корінь культури розу-мової, всього розумового виховання, високої, справжньої інтелектуальності.

В.Сухомлинський

Людмила Гайдай,викладач КЗ «Криворізький медичний коледж»

МОВЛЕННєВА КОМПЕТЕНТ-

НІСТЬ ВИКЛАДАЧА ВИщОГО

НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ


ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС

51

лю'дський (уважний до лю-дини) – людськи'й організм; лу'па (збільшувальне скло) – лупа' (на шкірі голови). Крім стереотипів, викладачі відчу-вають труднощі при користу-ванні специфічною лексикою, професіоналізмами, терміна-ми як загальнонауковими, так і спеціальними. Адже ба-гато слів змінило свій наго-лос за час, відколи їх засвої-ли старші за віком викладачі. Запам’ятаймо норми наголо-шування найбільш вживаних слів: диспансе'р, бюлете'нь, боро'давка, фено'мен, дози-ме'трія, експе'рт, некроло'г, нена'видіти, озна'ка, пара'-ліч, фахови'й, тонки'й, те-чія', симетрі'я, боя'знь, спи'на.

Наявні порушення лексич-них норм, пов’язаних із роз-різненням значень і семан-тичних відтінків слів

Неправильно Правильно- учбовий – навчальний- слідуючий – наступний- відноситися – ставитися- міроприємство – захід- піднімати питання – по-

рушувати питання.Недостатнє знання медич-

ним працівником професійної мови часто призводить до тав-тології, суть якої полягає у повторенні сказаного словами різних мов, які не вносять у зміст нічого нового. Прикла-дів, на жаль, можна навести більше, ніж досить. Зокрема, слово «диспансер» походить від фр. dispensaire – позбав-ляти, звільняти. Це медична установа, яка займається ви-явленням, попередженням, лікуванням та профілакти-кою певної групи захворю-вань: психоневрологічний диспансер, шкіро-венерич-ний, онкологічний, кардіоло-гічний диспансер. Помилкою є вживання «антиалкоголь-ний диспансер», «протитубер-кульозний диспансер», тому що це «проти» чи «анти» за-фіксоване у значенні слова «диспансер».

Необхідно застерегти ме-диків від додавання до кон-

кретного терміна допоміж-них, зовсім не потрібних слів, на зразок сполучення «кисть руки» (адже кисть тільки на руці), «стопа правої ноги» (стопа тільки на нозі). Тому слід казати «права стопа», «ліва кисть».

Серед граматичних пору-шень:

• майже повна відсутність вжитку кличного відмін-ка (Тетяно, Максиме, Софіє, Сергію, Ілле, пані Олено);

• ціла низка особливостей вживання дієприкметників (жарознижуючий засіб за-мість жарознижувальний);

• творення ступенів порів-няння прикметників (більш складніша операція замість більш складна операція);

• не завжди вправно ви-користовують мовці від-мінкові форми числівників (п’ятидесяти студентів, треба вживати п’ятдесяти студентів або п’ятдесятьох).

Мовний режим повинен бути єдиним для всіх. Тоді ніхто не скаже: «відповідати по бажанню» (за бажанням), «згідно наказу» (згідно з на-казом), «відповідно розпо-рядженню» (відповідно до розпорядження), «на протязі року» (протягом року).

Мовлення викладача осо-бливо гнучке. Адже за ро-бочий день він оформлює засобами мови свої думки в декількох стилях: науко-вому, розмовному, діловому, ораторському, художньому. Ці аспекти називають вироб-ничими варіантами функціо-нального стилю, хоча мовлен-ня викладача важко віднести до конкретного стилю. І в кожному з цих варіантів ді-ють норми мовного етикету, дотримання яких ускладню-ється ще й тим, що викладач увесь час спілкується у двох формах – монологічній і діа-логічній.

Зауважуючи студентові чи картаючи його, не слід допус-кати вульгаризації мовлення, лайливих інтонацій. Викла-дачеві не личить фамільяр-

ність у поводженні зі сту-дентами, але не прийнятний і тон менторства. Як багато інтонацій мають словосполу-чення «Будь ласка!», «Будьте ласкаві!», слово «Прошу!». А як по-різному і в яких несхо-жих ситуаціях можна сказа-ти: «Ви повинні», «Ви муси-те!», «Ви зобов’язані!»

Дехто з викладачів під-креслив би як стилістичну помилку порядок слів у та-кому реченні: «Переможця-ми у конкурсі «Медсестрич-ка» були Фіщенко Оксана, Запорожець Людмила». Але викликаючи студентів від-повідати, викладач нерідко сам називає спочатку прізви-ще, а потім ім’я, наприклад: Кравченко Наталя. Так під-писують зошити (алфавітний принцип списків), але в усно-му мовленні на ім’я падає більший наголос, а в цьому сполученні слів його повинно нести прізвище, отже, Ната-ля Кравченко.

Аби поліпшити продук-тивність спільної роботи ви-кладача і студентів, філологи коледжу створили низку до-поміжних матеріалів: слов-ник типових мовних зворотів, словник наголосів, словник медичних термінів (форми родового відмінка однини), перекладні словники, довід-ники з культури професійно-го мовлення.

Отже, щоб забезпечити по-вноцінну презентацію знань, викладач вищого навчаль-ного закладу повинен бути мовленнєво компетентним, бо існує пряма залежність між особливостями мовлення на-ставника і рівнем сприйняття знань студентами. Мовленнє-ва компетентність викладача здатна зробити це сприйнят-тя доступним. У його слові повинно виражатись і те, про що він думає, і те, що він від-чуває; його слово має викли-кати інтерес не лише до того, що сказано, а й до того, як сказано. І все це – засобами рідної мови.


52

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


Сучасні вимоги до форму-вання навчального процесу в контексті його інтеграції у світовий освітній простір ви-магають створення нової сис-теми освіти. При цьому така система має забезпечувати збереження особливостей на-ціонального освітнього про-цесу в умовах їх відповіднос-ті європейським стандартам. Саме тому сьогодні в практи-ці вищої школи активного об-говорення набувають питання контролю якості освіти. Пе-дагогічні заходи, спрямовані на визначення рівня навчаль-них досягнень та оцінюван-ня, є необхідним елементом зворотного зв'язку, без якого неможливе якісне управління процесом едукації.

Фундаментальні дисци-пліни в медичному виші, зо-крема хімічні, вивчаються на першому курсі і мають певну особливість. Сприяючи уза-гальненню шкільних знань, змістова складова навчаль-ного матеріалу передбачає застосування знань, умінь та навичок у повсякденному житті та в майбутній про-фесійній діяльності. У кон-тексті сьогоднішньої освіт-ньої парадигми основними складовими навчальних до-сягнень студентів стає не стільки здобуття певної суми теоретичних знань, скільки можливість їх практичного застосування в стандартних та нестандартних ситуаціях,

при вирішенні низки профе-сійних завдань. Відповідно до компетентнісного підходу особливому контролю з боку викладача повинні підлягати предметні компетенції – на-буття навичок та вмінь засто-совувати теоретичні знання при розв’язанні різного типу задач та ситуаційних вправ.

Використовуючи традицій-ні методи контролю, викла-дач орієнтується в більшості на визначення здатності сту-дента утримувати теоретич-ні знання в пам’яті та від-творювати їх за запитом. Це зумовлює певний формалізм та суб’єктивізм в оцінці під-готовленості студентів. Для запобігання таким явищам вбачається доцільним засто-сування тестового методу ви-значення рівня навчальних досягнень, оскільки саме цей метод не тільки є ефективним засобом об’єктивного оціню-вання студентів, але й забез-печує активний зворотний зв'язок у педагогічному про-цесі.

У системі освіти розвине-них країн тестовий контроль є неодмінною складовою час-тиною процесу навчання, ор-ганічно пов'язаною із вивчен-ням програмного матеріалу, його осмисленням, закріплен-ням та використанням, фор-муванням навичок і вмінь [1].

На загальнодержавному рівні така оціночна модель, як тес-товий контроль була запрова-джена Міністерством освіти і науки України з 2002 на-вчального року при апробації стандартизованих тестів ЗНО.

Вищі медичні навчальні заклади не стали виключен-ням у запровадженні новацій у питанні управління якістю освіти. Згідно зі стратегією приєднання до Болонського процесу, з 2005 року у вищій медичній школі розпочалось запровадження європейської системи незалежних ліцен-зійних інтегрованих іспитів у формі тестового контролю. І в той же час, як засвідчує аналіз наукових підходів до використання різноманітних контролюючих методів, тес-тування (як інструмент діа-гностики) піддається серйоз-ній критиці.

На думку багатьох експер-тів, головними з найсуттєві-ших недоліків тестової фор-ми контролю є неможливість оцінити в повному обсязі здібності студентів, застосу-вати нестандартні підходи у вирішенні задач, мінімізація використання мовленнєвого апарату, що унеможливлює дослідження логіки міркуван-ня учнів. Водночас, при всіх потенційних недоліках тес-тового контролю, саме його

Вищі медичні навчальні заклади не стали виключен-ням у запровадженні новацій у питанні управління якістю освіти.

Світлана Клименко,методист Сумського медичного коледжу

ЕфЕКТИВНІСТЬ УПРОВАДЖЕННЯ

ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

ІЗ фУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДИСЦИ-

ПЛІН У ВИщИХ НАВЧАЛЬНИХ

ЗАКЛАДАХ

53

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


застосування є достатньо ре-зультативним в умовах впро-вадження особистісно орієн-тованої системи навчання, що вимагає індивідуальності, са-мооцінки, самоусвідомлення та своєчасної корекції.

Згідно з педагогічною на-укою тест – це система за-вдань специфічної форми, що дозволяє установити рівень навченості у певній області знань. Аналіз існуючих тестів неодноразово доводить, що їх авторам не завжди вдається витримати вимоги тестології, коректно сформулювати пи-тання, логічно підібрати варі-анти відповідей тощо. Саме з цих причин результати тесто-вого контролю хоча й несуть у собі інформацію про низь-кий рівень знань у конкрет-них розділах чи темах, але не дозволяють аналізувати при-чини цього.

Зменшення протиріч тес-тової діагностики знань на певному етапі контролю знань можливе шляхом вико-ристання тестових завдань із відповідним типом констру-ювання.

Мілерян В.І. виділяє три рівні тестових завдань [2]:

- тести І рівня: забезпечу-ють контроль на рівні впіз-нання теоретичного змісту навчального матеріалу під-ручника. При роботі з тес-тами такої конструкції пе-редбачається одна вибіркова відповідь.

Наприклад [3]: В підтримці метало-лі-

гандного гомеостазу важливу роль відіграють хелатні спо-луки – детоксиканти. З чим пов’язана їх дія:

a) усувають наслідки дії отрут;

b) сприяють синтезу віта-мінів;

c) підтримують осмотич-ний тиск;

d) забезпечують кислотно-основну рівновагу.

- тести ІІ рівня: повинні складатися таким чином, щоб дозволити оцінити навчаль-

ний матеріал на понятійному рівні, зокрема алгоритми ви-конання певних професійних навичок та дій. Тому варіан-ти відповідей можуть перед-бачати множинний вибір або самостійне їх формулювання. Ефективним в цьому випадку стає конструювання тестів у формі малюнків, схем, «німі» тести або тести на послідов-ність дій.

Наприклад [3]:

- тести ІІІ рівня: направле-ні на діагностику розумових процесів студентів, їх вмінь здійснювати порівняльний аналіз різноманітних груп ознак за різними критеріями, проводити диференціацію.

Наприклад [3]: Розташуй-те речовини у порядку збіль-шення їх розчинності за тем-ператури 800:

А) Магній сульфат – В) Барій хлорид – С) Калій хлорид – Д) Натрій хлорид –Е) Калій сульфат – F) Барій нітрат –

Для здійснення контролю процесу пізнання на допомогу викладачам рекомендується впроваджувати найпростіші контрольно-діагностичні сис-теми, які, наприклад, можна безкоштовно завантажити з сайта видавництва «Аспект» разом із інструкцією до екс-плуатації (http://aspekt-edu.kiev.ua/ або з інтернет-сто-рінки по створенню навчаль-них тестів http://phustest.

narod.ru/sreda.html). Обо-лонки тестових програм, що пропонуються на зазначених інтернет-ресурсах, надають можливість швидко здійсню-вати як індивідуальне, так і колективне тестування, ви-користовуючи при цьому банк тестів з певної дисци-пліни. Однією з переваг та-ких комп’ютерних продуктів

є можливість створення на їхній основі тестових завдань [4].

Ми не абсолютизуємо використання тестової форми контролю рівня навчальних досягнень. Однак при правильному їх застосуванні на певно-му етапі діагностики на-вчальних досягнень з від-повідним урахуванням мети та цілей заняття,

тестові завдання сприяють формуванню більш міцних навичок та дають більш по-вне уявлення про успішність студентів.

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС

54

У перекладі з англійської «кейс стаді (case study)» означає «вивчення конкрет-ного випадку».

В широкому значенні «кейс» – це «приклад кон-кретного випадку» [15, c.225], а кейс-стаді (вивчен-ня конкретного випадку) – «спроба зрозуміти діяльність людини, установи, тощо, виходячи із зібраної інфор-мації; запис такої спроби; використання конкретного прикладу як зразка загаль-них принципів» [15, с.226]. У дослідженні «Що таке кейс-педагогіка?» М. Ланде-бег зазначає, що у кейсах ви-користовуються реалістичні історії з навчальною метою: «Кейси – це більше, ніж просто історії, однак вони включають автентичне зма-лювання людини у складних ситуаціях, змодельованих для конкретних педагогіч-них цілей» [8, с.1].

Кейс-метод бере початок ще у 1920-х роках у Гар-вардському університеті (США), а в 1950–1960-х рр., коли викладачами бізнес-ко-леджу цього ж університету було розроблено навчальні кейси для підготовки ад-мінперсоналу, набуває сис-темного характеру. Це було викликано відсутністю від-повідних підручників для підготовки спеціалістів, які продовжували навчання для

здобуття наукового ступе-ня. Слухачам пропонувався опис певної ситуації, в яку потрапила реальна організа-ція в професійній діяльнос-ті. Їхнє завдання полягало у колективному пошуку най-ефективніших способів ви-рішення описаної проблеми. Незабаром кейс-метод поча-ли використовувати і для під-готовки майбутніх вчителів. В освітній практиці різних країн світу кейс-метод став популярним у 1970-1980-х роках. Нова хвиля інтересу до цього методу припадає на 1990-ті роки в зв’язку з під-вищенням світових освітніх стандартів щодо підготовки фахівців у різних сферах, зокрема економіки, права, бізнесу та освіти.

Про важливість даного методу в сучасній освіті свід-чать наступні дані. Приблиз-но 40% навчального часу у західних університетах при-свячується аналізу типових

ситуацій. В бізнес-школі Чиказького університету на вивчення кейсів відводиться 25% навчального часу, в біз-нес-школі Колумбійського університету – 30%, у Вор-тоні – 40%, а лідером є Гар-вард, де середньостатистич-ний студент за час навчання розбирає до 700 кейсів [2].

Особливості використан-ня кейс-методу в освіті зна-ходимо у роботах американ-ських учених Дж. Шульмана [11], Л. Шульмана [12,13], Дж, Кляйнфелда [7], М. Ко-ула, Г. Сайкса, Т. Берда [14] та ін., опублікованих у 1990-х роках. З українських дослідників слід звернутись до праць Т.С. Кошманової, канд. пед. наук, доцента ка-федри педагогіки Львівсько-го національного університе-ту імені Івана Франка, яка займалася дослідженням підготовки учителів у різних регіонах США та аналізом проблем американської пе-дагогічної освіти і найбільш перспективних напрямів її розвитку [3].

В українській системі освіти кейс-технології зага-лом належать до інновацій-них і перспективних, але є недостатньо розробленими, оскільки немає достатньої кількості розроблених і опу-

На сучасному етапі швидкими темпами зростає попу-лярність кейс-методу у вітчизняній і зарубіжних освітніх системах.

Олеся Петрусь, викладач КЗЛОР «Бродівський педагогічний коледж ім. Маркіяна Шашкевича»

КЕйС-МЕТОД ЯК ОДНА

З ІННОВАЦІйНИХ ТЕХНОЛОГІй

ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

У ВНЗ І–ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІї


«Освіта не може фі-нансуватися за остатко-вим принципом, адже вона є однією з основ національної безпеки будь-якої держави». Оксана Cироїд

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС

55

блікованих кейсів, що до-зволили б використовувати дану технологію на систем-ній основі в тій чи іншій галузі знань. У наукових збірниках знаходимо лише поодинокі статті вітчизня-них та російських науковців про переваги даного методу (Кошманова Т., Свистунова Л., Абрамова С., Белозєрова Ю, Дороніна Є., Гончарова М., Ільїна О., Тітова Н. та ін.).

Кейс-метод ідеально під-ходить для занять з інозем-ної мови, оскільки дозволяє вдало поєднати різні види діяльності – читання, ауді-ювання, усне і писемне мов-лення. Використання кейсів дозволяє створити імітацію реальної комунікативної си-туації, в якій задіяні усі сту-денти.

Кейс-метод у вивченні іноземних мов відкриває широкі можливості для фор-мування внутрішньої мо-тивації студента і забезпе-чення реалізації принципу особистісно зорієнтованого навчання. Це аналіз ситу-ації чи конкретного випад-ку, який часто переходить у ділову гру. При цьому сту-дентам пропонується обго-ворити життєву ситуацію, опис якої виражає не лише певну проблему, а й активі-зує цілий комплекс знань, які необхідно засвоїти, уза-гальнити чи систематизува-ти в процесі вирішення цієї проблеми. При цьому, дана дилема не має однозначного вирішення, як, наприклад, у кейсі «Переодягання чи перехрещення: тестування жінок-атлетів на перевір-ку статевої приналежності» (Cross-dressing or Crossing over: Sex Testing of Women Athletes), який знаходиться в базі даних Національного центру для кейс-навчання студентів фізико-біологіч-

ного напрямку [16]. У кей-сі представлена історія Сан-ті Саундарараджан, жінки з Індії, яка була позбав-лена олімпійської медалі, оскільки не пройшла тест на визначення статевої при-належності. Цей кейс забез-печує контекст для розгляду фізіологічних особливостей представників різних ста-тей у спорті і хромосомних мутацій. Історія Санті пода-ється авторами кейсу Мурін Кнеб і Джоан Шарп (2008) за допомогою відеоролика. А у супровідній Power Point презентації представлений історичний контекст – ви-токи тестування атлетів на визначення статевої прина-лежності. Далі пропонується рольова гра, в якій студен-ти є членами олімпійсько-го комітету, який має роз-робити критерії визначення статі спортсменів і винести рішення у справі Санті. За-вершальним етапом роботи над кейсом є полеміка: як би діяли студенти, якби мали схожий каріотип.

Кейс у вивченні інозем-них мов виступає певним інструментом, за допомогою якого у навчальну аудиторію потрапляє ситуація із реаль-ного життя, яку необхідно обговорити і запропонувати обґрунтоване розв’язання. Кейс-технологія належить до активних методів навчан-ня. Її можна охарактеризу-вати як метод проблемно-ситуативного аналізу, який ґрунтується на системному застосуванні конкретних задач (кейсів), складених на основі фактів реально-го життя [4, c.199], а у ви-кладанні іноземної мови за професійним спрямуванням – конкретних педагогічних ситуацій, які могли б мати місце у професійній сфері. Практичні цілі застосування даного методу – спільними

зусиллями проаналізувати ситуацію (кейс) і виробити кооперативне рішення, ін-тегруючи знання з різних сфер життя і професійної ді-яльності. Навчальні цілі – за-своїти і активізувати цілий ряд лексичних одиниць і певні граматичні структу-ри, які вивчаються в межах даної теми, і виробити пев-ні уміння і навики (напри-клад, аудіювання довгих чи коротких висловлювань або інформативне читання рівня В1 чи В2) і сформувати певні комунікативні компетенції (наприклад, як дати пораду дитині, яка не справляться з навчальним навантаженням у школі).

Під час розгляду кейсу в аудиторії важливе не ре-продуктивне відтворення ін-формації, отриманої під час знайомства з матеріалами кейсу, а активне її застосу-вання в новому контексті в процесі обговорення. Ана-ліз кейсу – це співробітни-цтво викладача і студентів, де викладач виконує функ-цію менеджера і фасилітато-ра, допомагаючи студентам осмислити, обробити, класи-фікувати і застосувати зна-ння, отримані з кейсу.

Кейси можуть бути різно-манітними за своєю струк-турою. До кейс-технологій відносяться: ігрове проекту-вання, ділова і рольова гра, метод дискусії, метод аналі-зу інцидентів та ін.

Для успішного застосу-вання кейс-методу є необхід-ними наступні елементи:

• підготовані матеріали кейсу, які обов’язково вклю-чають опис реальної про-блемної ситуації;

• самостійне вивчення матеріалів студентами;

• спільне обговорення кейсу в навчальній аудиторії під керівництвом викладача;

• емоційна напруга і за-


ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


цікавленість студентів; • прийняття спільного

рішення або вироблення ко-лективної стратегії [6].

Успіх заняття з викорис-танням кейсу залежить від якості кейсу, підготовки студентів і готовності викла-дача до організації роботи з кейсом і ведення дискусії.

Робота студентів з кейсом включає декілька етапів:

♦ ознайомлення з кей-сом (конкретним випадком із життя чи педагогічної практики);

♦ опрацювання інфор-мації (тієї, яка подається у кейсі, і тієї, яку необхідно здобути самостійно);

♦ робота з кейс-лексикою або відповідною термінологією;

♦ виконання завдань, розмірковування над про-блемними питаннями;

♦ обговорення різних ва-ріантів рішення, переваг і недоліків кожного варіанта у мікрогрупах;

♦ прийняття спільного рішення;

♦ міжгрупова дискусія; ♦ підведення підсумків,

порівняння рішень; ♦ узагальнення і систе-

матизація вивченого матері-алу.

Характерними ознаками кейс-методу є:

• наявність дослідниць-кого етапу;

• кооперативне навчан-ня або робота в мікрогрупах;

• елементи проектних технологій;

• моніторинг і стимулю-вання діяльності студентів з боку викладача [8, c.11];

Використання кейс-методу дозволяє здобувати нові знання і удосконалю-вати навики в процесі вико-нання практичного завдання та містить сильний мотива-ційний компонент [9]. Прин-ципова відмінність від тра-диційних методик вивчення

іноземної мови, які часто все ще домінують у сучасних школах і ВНЗ (пояснення – практика – відтворення), насамперед у тому, що сту-дент сам здобуває знання, а не отримує їх у готовому ви-гляді від викладача, а також певний практичний досвід.

Діяльність викладача при використанні кейс-методу поділяється на два етапи. Перший етап є найскладні-шим, оскільки передбачає творчу роботу по створенню кейсу (опис проблеми, допо-міжні матеріали, завдання і питання для обговорення). На сучасному етапі в Україні лише починають з’являтися поодинокі зразки кейсів, а кейси, які використовують-ся в інших країнах і могли б бути використані на занят-тях з англійської мови, не-можливо завантажити з ін-тернету безкоштовно. Більш того, та частина кейсу, яка відкривається для попере-днього перегляду, зазвичай є недостатньою для того, щоб переконатись, що даний кейс відповідає програмному матеріалу, рівню та потре-бам групи. Ще більш про-блематичним є підбір кейсів з англійської мови за про-фесійним спрямуванням для студентів відповідних відді-лень («Початкова освіта», «Технологічна освіта», «До-шкільне виховання», «Фі-зичне виховання» та ін.) з відповідними додатковими кваліфікаціями (вчитель ан-глійської мови, музичний керівник, оператор персо-нальної електронно-обчис-лювальної машини та ін.). Тому завданням викладача є створення власних кейсів, які найкраще відповідають цілям навчання та потребам студентів.

Наступний етап роботи педагога при використанні кейс-методу включає робо-ту в аудиторії, де він робить

вступ і підсумок, організо-вує роботу в малих групах і колективну дискусію, оці-нює внесок студентів в ана-ліз ситуації, їх підготовку до дискусії і рівень засвоєння навчального матеріалу через опрацювання кейсу. Таким чином, викладач виконує де-кілька функцій – дослідника і творця матеріалів, органі-затора і менеджера дискусії, консультанта і фасилітато-ра [8, c.12–13]. Отож, кейс-метод відкриває широкий простір для розвитку профе-сійних якостей не лише сту-дента, а й викладача, який може проводити науково-до-слідницьку діяльність у да-ному напрямку, публікува-ти та популяризувати свій творчий доробок.

Окремо слід відзначити виховний потенціал кейс-методу, що дозволяє актив-но впливати на формуван-ня особистих і професійних якостей майбутнього педаго-га через аналіз системи цін-ностей, закладених у описо-вій частині кейсу.

Більшість дослідників кейс-методу виділяють на-ступні критерії оцінюван-ня в процесі використання кейс-методу:

▪ повнота і правильність виконання завдань;

▪ відповідність вислов-лювань умовам і питанням, запропонованим у кейсі;

▪ аргументація своєї по-зиції при відповідях на пи-тання;

▪ участь у дискусії; ▪ чіткість, логіка і гра-

мотність усного висловлю-вання [6].

Як ще один важливий критерій оцінювання при використанні кейс-методу на уроках іноземної мови варто додати лексичну насиченість та активне використання ба-зової лексики. Як варіатив-ний компонент при опрацю-ванні окремих кейсів може

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


враховуватись наявність і якість презентацій студен-тів, схем, діаграм та інших форм представлення резуль-татів опитувань, наявність додатків, ілюстративних ма-теріалів тощо.

На сьогоднішній день уже існують різні класифікації кейсів. Наприклад, росій-ські дослідники Абрамова С. і Бєлозєрова Ю. виділяють практичні, навчальні і нау-ково-дослідницькі кейси [1, c.95]. Практичні кейси – це моделі реальних життєвих ситуацій. Їх навчальна мета – закріплення знань, умінь і навиків прийняття рішень. Практичні кейси найкраще підходять для вивчення дис-циплін «Іноземна мова» і «Практикум усного і писем-ного мовлення». Навчальні кейси відображають типові (життєві чи професійні) ви-падки. Ситуація в даному випадку не реальна, а така, яка могла б мати місце за певних обставин. Такі типи кейсів є найбільш продук-тивними для вивчення іно-земної мови за професійним спрямуванням і методики викладання іноземної мови. Науково-дослідницькі кейси виступають моделями для отримання нових знань. Їх навчальна функція зводить-ся до дослідницьких проце-дур.

За структурою виділя-ють чітко структуровані (highly-structured cases), не-структуровані (ustructured), проблемно-пошукові муль-тимедійні кейси (extended problem-based multimedia cases) і проектні (project-based) кейси [8, с.3]. Чітко структуровані кейси містять короткий і точний опис си-туації з конкретними цифра-ми і даними. Вони найкраще підходять для демонстрації найбільш стандартних мо-делей поведінки і засвоєн-ня навчального матеріалу

з практичним його засто-суванням. Неструктурова-ні кейси охоплюють більш об’ємний обсяг матеріалу, велику кількість даних, час-то з додатковим логічним навантаженням. Такі кейси використовуються для роз-витку навиків аналітичного мислення, вміння виділя-ти головне і другорядне та формування навиків роботи у вузькопрофесійній сфері. Проблемно-пошукові муль-тимедійні кейси спрямовані на розвиток навиків креа-тивного мислення і вміння знаходити нестандартні рі-шення. Вони включають також перегляд відео чи інших мультимедійних ма-теріалів за темою для отри-мання додаткової інформації [9]. Проектні кейси відріз-няються від інших тим, що окрім розгляду і обговорен-ня конкретного випадку, пе-редбачають ще й виконання певного завдання і пред-ставлення «продукту», тобто результату кооперативного навчання на основі проана-лізованої ситуації.

За розмірами можна ви-ділити повні кейси, короткі кейси і міні-кейси. Повні кейси (20–25 сторінок) най-більше підходять для роботи в команді впродовж декіль-кох днів чи тижнів. В проце-сі вивчення іноземної мови вони можуть бути викорис-тані як завдання для само-стійної роботи при вивченні цілого розділу і розраховані на 10–20 годин самостійної позааудиторної роботи з по-дальшим командним звітом і аудиторним обговоренням. Короткі кейси (3–5) сторі-нок найбільше підходять для роботи в аудиторії при вивченні тем, які найкраще підходять для підсумково-го аудиторного обговорення. Міні-кейси, або клік-кейси (clicker cases) (1–2 сторін-ки), зазвичай використо-

вуються як ілюстрація до теми, яка вивчається на за-нятті, а їх розгляд не займає основну частину аудитор-ного навчання [8, c.6]. Для даного типу кейсів характер-ною є наявність посилань на відповідні теоретичні поло-ження, які розглядаються в межах даної теми. В мережі інтернет студент може пере-йти до пояснення необхід-них термінів за допомогою гіпертекстового посилання, натиснувши на нього (звід-си й назва – clicker cases). Багато навчальних закладів США рекомендують викла-дачам розробляти саме такі кейси. Міні-кейси можуть також розроблятися студен-тами старших курсів в рам-ках проектної роботи [6]. При цьому розробка і про-ведення одного такого кей-су (разом із опитуваннями та збором необхідних даних) займає приблизно три міся-ці (key steps). Цей час може змінюватися залежно від кількості аудиторних годин для вивчення певного роз-ділу і годин, відведених для самостійної роботи.

Багато дослідників від-значають, що найбільш ефективним є використан-ня кейсів, які базуються на місцевому матеріалі [1, 95]. Студенти почуваються впев-неніше, якщо вони добре знають середовище, в якому відбуваються події, описані в кейсі. Статистичні мате-ріали виступають підгрунт-тям для глибшого розумін-ня ситуації. Такі матеріали можуть міститись в самому кейсі або в додатках. На-укові публікації теж можуть бути складовими кейсів або включатися у список реко-мендованих для опрацюван-ня джерел.

На даному етапі вели-ка роль при використанні кейс-методу відводиться ре-сурсам інтернету [4, c.211].

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


Тут можна знайти відповід-ні відео та аудіофайли, про-вести соціальне опитуван-ня, знайти необхідні дані чи ілюстративні матеріали. Студенти можуть організо-вувати власні обговорення в соціальних мережах чи в ча-тах і збирати необхідні дані.

Один із сучасних амери-канських педагогів-дослід-ників, який активно працює в сфері розробки кейсів фі-зико-природничого профі-лю, Клайд Фрідмен Герейд виділяє ряд факторів, які є запорукою підготовки якіс-ного та ефективного кейсу. Це чітка, добре структуро-вана сюжетна розповідь, яка б викликала емпатію до центральних дійових осіб, інтригуючий заголовок, ак-туальність теми, наявність цитат з першоджерел для забезпечення реалістичнос-

ті, аналіз випадків, макси-мально наближених до ре-ального життя і професійної діяльності студентів, на-явність суперечливих ідей і варіативності рішень. До-слідник наголошує, що ви-кладач обов’язково повинен забезпечити реалізацію пе-дагогічних функцій кейсу, і рекомендує використовувати короткі кейси, щоб підтри-мувати увагу та інтерес сту-дентів [5].

Таким чином, кейс-метод – це складна система, яка ін-тегрує в собі багато інших методів навчання, таких як експеримент, опис, аналіз, дискусія, проблемно-по-шуковий метод, ділова гра, симуляція, моделювання, систематизація, аналіз, кла-сифікація, мозковий штурм та інші. Використання кейс-методу надає студентам

можливість аналізувати дії і рішення в реальних і гіпоте-тичних ситуаціях, пропону-вати альтернативні рішення, розвиває навики критичного мислення, мовну і мовленнє-ву компетенції, забезпечує ситуативний контекст для розвитку емпатії і форму-вання кращих особистих і професійних якостей, допо-магає студентам зрозуміти складність і багатогранність ситуацій, з якими їм дове-деться зіткнутися в майбут-ній професійній діяльності.

На сьогоднішній день тех-нологія кейс-методу відкри-ває широкі перспективи як для педагогів-дослідників, так і для викладачів-прак-тиків у сфері системної роз-робки кейсів для навчання майбутніх фахівців у різних сферах.

СЛОВНИК-ДОВІДНИК

АКРЕДИТАЦІЯ – (франц.accreditation, від лат. accredo – довіряю) – 1) надання повнова-жень вищому навчальному закладу присвоювати певні освітні рівні і кваліфікації; 2) офіцій-не визнання уповноваженим національним, державним чи громадським органом факту від-повідності визначеним стандартам якості діяльності вищого навчального закладу та програм підготовки ним фахівців з окремих спеціальностей; 3) процес надання вищому навчальному закла-ду права визнавати кваліфікації інших навчальних закладів або одержання визнання своєї кваліфі-кації від вищестоящого органу (державної установи чи іншого вітчизняного або зарубіжного ВНЗ); 4) вперше термін було введено в американській системі освіти і використовується в деяких європей-ських країнах як синонім слова "визнання" ( статусу, заслуг, кваліфікації та ін.) 5) у системі європей-ської вищої освіти – центральний інструмент підтримки потрібних змін. Як і оцінювання, акредди-тація гарантує якість нового рівня програм (передбачене керування), а також проводить моніторинг уже існуючих (фактичне керування). Акредитацію, обто сертифікацію рівня програм, проводять після огляду мінімальних стандартів змісту спеціалізації. Професійна значущість рівня, зв'язок та зміст за-гальної концепції рівня програм мають бути відзначені за обмежений період часу в структурі прозоро-го, формального та зовнішнього рівноправного оцінення. Отже, рівень програм має бути оцінений після певного часу. Процесом рівноправного оцінення керують агенства, які оглядали стандартні зовнішні оцінювання. Інструмент акредитації рівня сертифікації програм є досить новим в Європі, але швидко приймається кранами – членами Болонського процесу.

В Україні поняття акредитація близьке до поняття ліцензування. Ці поняття можуть вживатися однозначно. В законі "Про вищу освіту" визначено: "Ліцензування (акредитація) – процедура визнання можливості ( надання) ВНЗ певного типу почати (проводити) освітню діяльність, пов'язану з отриман-ням вищої освіти і кваліфікації у відповідності з вимогами стандартів вищої освіти, а також держав-ними вимогами відносно кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення", а також надання повноважень ВНЗ присвоювати певні освітні рівні і кваліфікації та видавати диплом державного зразка.

Тимошенко З.І., Тимошенко О.І. Болонський процес в дії: Словник-довідник основних термінів і понять з організації

навчального процесу у вищих навчальних закладах. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2006. – 58 с.

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


Зміна пріоритетів та со-ціальних цінностей в сучас-ному суспільстві, невпинне просування ІТ-технологій, поступове зростання обсягу і якості інформації провокує переорієнтацію стратегії та тактики підготовки фахівців економічних спеціальностей, змушує до пошуку нових ме-тодів та прийомів навчання. Особливістю багатьох дис-циплін професійного циклу є постійна потреба у великій кількості теоретичної інфор-мації, яка базується на нор-мативних актах, законах, інструкціях, що є дуже важ-ким для сприйняття. Тому завдання викладача полягає не лише у тому, щоб доне-сти її до студента, а й в тому щоб якомога більше мате-ріалу студенти зрозуміли та запам’ятали.

Важливо, щоб подання те-оретичного матеріалу не пе-ретворювалось у монотонне зачитування його виклада-чем та пасивне записування чи прослуховування з боку студентів. Активізація ро-зумової діяльності студентів на заняттях, як вважають зарубіжні вчені, досягаєть-ся багатьма засобами: через міжособистісні контакти, інтенсифікацію уваги, спря-мований вплив на групові

інтереси, авторитет, а остан-німи роками і через психо-логічні особливості наочних і технічних засобів навчання [1]. А сучасний науково-тех-нічний прогрес, інформацій-но-комунікаційні технології дають змогу зробити процес навчання не примусовим, а цікавим і результативним.

Переважно навчання у освітніх закладах І–ІІ рівнів акредитації здійснюється за лекційно-семінарською фор-мою. В Українському педа-гогічному словнику лекція тлумачиться як "система-тичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розді-лу, предмету, методів науки" [4]. Однак, за допомогою стандартної лекції не завжди можна розвинути повною мі-рою професійні здібності та навики. Хоча, безумовно, за високої професійної майстер-ності викладача і можливо систематизувати та струк-турувати величезний пласт знань студентів. У зв’язку з цим виникає потреба поряд з традиційною лекцією ви-користовувати нестандартні, інноваційні форми лекцій-них занять.

Аналіз педагогічної літе-ратури дав змогу система-тизувати лекції на основі методу їх проведення та ви-окремити у практиці вищої школи такі їх види [6, 8]:

При традиційних формах лекції сприймається пере-важно усна мова викладача, студенти засвоюють близько 15% поданої інформації. Один із способів зробити лекцію більш продуктивною – вико-ристати процес візуалізації інформації, тобто утворення на основі різних видів інфор-мації наочного образу, який може слугувати опорою для розумових і практичних дій. Візуалізація дає можливість використовувати крім слу-хового аналізатора ще й зо-ровий, спиратися на образне мислення, в результаті чого засвоюється до 65% інформа-ції. А. Б. Коваленко у своїх дослідженнях приводить пи-тому вагу засвоєння інфор-мації за допомогою різних методів навчання (рис. 1) [5].

Оскільки максимальне за-своєння отриманої інформа-ції можливе лише за умови комбінування різних методів сприйняття, лекція-візуалі-зація є однією із перспектив-

Лекція-візуалізація є важливим елементом в арсеналі сучасного педагога, яка дозволяє інтенсифікувати діяль-ність суб’єктів навчання.

Тетяна Деркач, к.е.н, завідувач економічного відділення Олексій Деркач, викладач ВСП "Агротехнічний коледж Уманського національного університету садівництва"

ЛЕКЦІЯ-ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ЯК фОРМА АКТИВІЗАЦІї ПІЗНАВАЛЬНОї ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖУ

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


них форм проведення занять у вищій школі. Як лекція інноваційного типу, вона дає змогу викладачу перетворю-вати усну й письмову інфор-мацію у візуальну форму, що завдяки систематизації й виокремленню найбільш зна-чущих, суттєвих елементів змісту навчання створює у студентів більш якісну базу теоретичних знань та формує професійне мислення.

Лекція-візуалізація най-ефективніше може бути ви-користана при викладанні узагальнюючих та абстрак-тних тем, які важко сприй-маються в традиційних фор-мах, а також на початку навчання – для підвищення зацікавленості студентів да-ною дисципліною. Вона дає змогу викладачу творчо пере-творювати, більш компактно компонувати усну і письмову інформацію за рахунок систе-матизації, концентрації і ви-ділення принципово вагомих елементів матеріалу, який вивчається, а також формує уміння впроваджувати її у систему адекватної розу-

мової і практичної підготов-ки.

Структура лекції-візуаліза-ції така ж, як і звичайної лек-ції. Єдине, що її відрізняє – це процес підготовки та подачі інформації. Завдання викла-дача перекодувати теоретич-ну інформацію за темою лек-ційного заняття у візуальну форму, зберігаючи при цьо-му відповідну наочну логіку та ритм подачі навчального матеріалу. Головна мета та-кого типу лекції – макси-мально полегшити сприйман-ня складного для розуміння матеріалу. Ілюстративний матеріал, в цьому випадку, є допоміжним засобом, створе-ним у вигляді електронного документа, мультимедійної презентації за допомогою програми Microsoft Power Point. Тут варто зауважити, що викладач повинен вико-ристовувати такі форми на-очності, які не тільки допо-внювали б текстову частину інформації чи ілюстрували її, але й самі були носіями інформації.

В цілому лекція-візуаліза-

ція повинна: • відповідати науково-ме-

тодичному рівню вимог до лекцій у вищих навчальних закладах;

• ефективно стимулювати навчально-пізнавальну ді-яльність студентів;

• оптимально візуалізува-ти навчальний матеріал;

• мати універсальність у виконанні, забезпечувати варіативність у поданні на-вчального матеріалу;

• відповідати практичним потребам викладача і студен-тів;

• раціонально поєднувати різні технології подання на-вчального матеріалу;

• розвивати інтелектуаль-ний потенціал студентів;

• забезпечувати контроль знань.

Отже, розглянемо струк-туру заняття, що проводить-ся у вигляді лекції- візуалі-зації (див. табл.).

Алгоритм дії викладача при підготовці лекції-візуа-лізації можна визначити на-ступний:

♦ Обрати тему лекції для візуалізації;

♦ Визначитися із обсягом навчального матеріалу, за потреби адаптувати його до інтелектуальної підготовки студентів і їхніх індивідуаль-них можливостей;

♦ Скласти опорний кон-спект теми лекції;

♦ Обрати опорні сигнали; ♦ Розподілити інформа-

цію на окремі елементи – слайди;

♦ Визначитися із опти-мальною кількістю слайдів;

♦ Обрати формат слай-дів, чітко структурувати ін-формацію з дотримання пра-вил компонування об’єктів, визначити кольорову гаму,

Рис. 1. Питома вага засвоєння інформації за допомогоюрізних методів навчання

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


врахувавши психологічний вплив кольорів на людину;

♦ Підібрати відповідні відео- та фотофрагменти, за потреби провести їх редагу-вання;

♦ Скласти текстовий ко-ментар кожного слайду;

♦ Продумати форми змі-ни пізнавальної діяльності студентів для підвищення її активізації;

♦ Зробити добірку ціка-вих фактів з теми лекції;

♦ Підготувати завдання для систематизації знань, са-мостійної та домашньої робо-ти.

Підсумовуючи все вище-зазначене, можна стверджу-вати, що лекція-візуалізація є важливим елементом в ар-сеналі сучасного педагога, яка дозволяє інтенсифікува-ти діяльність суб’єктів на-вчання. Крім того, її застосу-

вання в навчальному процесі дає змогу:

• створити підґрунтя для розвитку мислення, навиків наочного моделювання, що є способом підвищення не тіль-ки інтелектуального, але й професійного потенціалу сту-дентів;

• використовувати та по-єднувати графічну і симво-лічну наочності для полег-шення вивчення важких для сприйняття і розуміння тем;

• моделювати професійні ситуації, у яких доводиться мати справу із великим об-сягом візуальної інформації (документація, бланки, та-блиці, графіки);

• використовувати у мо-мент послаблення уваги ціка-ві факти, аудіо- та відеомате-ріал, що доповнить основний зміст теми лекції, та допомо-же активізувати пізнавальну

діяльність студентів; • економити час на за-

нятті, що суттєво розширює можливості вивчення нового матеріалу;

• широко застосувати творчі здібності викладача, що зробить лекцію змістовні-шою та такою, що легко за-своюється.

Проте лише оптимальне поєднання викладачем пере-дових педагогічних техно-логій з інформаційними, ра-ціональний вибір технічних засобів навчання, розумна політика запровадження но-вого, прагнення до самовдос-коналення цілковито спри-ятимуть підвищенню якості підготовки високоякісних фахівців, що формуватимуть нове покоління спеціалістів відповідно до сучасних вимог ринку праці.

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА

У сучасній соціокультурній, освітній та економічній практиці інновації відіграють над-звичайно важливу роль, оскільки дають поштовх до розвитку, вдосконалення. Проте на сучасному етапі розвитку вітчизняної соціально-економічної, політичної практики, науки постала проблема, коли ті, від кого це залежить, не розробляють інноваційгих теорій, а тільки вдосконалюють старі. Така ситуація спостерігається тоді, коли на Заході наука розвивається завдяки постійному пошуку інновацій та іх енергійному втіленню .

Зазначимо, що інновація – не лише нововвдення, а й здатність до нового мислення, до переосмислення існуючих теорій, сталих істин, правил та норм поведінки в науці, освіті, політиці культурі тощо. Жодне нововвдення не відбудеться, якщо мислення не буде саме інноваційним. Крім того, сама динаміка мінливого світу вимагає інноваційного мислен-ня. Проникаючи в сутність реалій – соціальних, економічних, освітніх, культкрних, ін-новаційне мислення здійснює зворотний вплив на їх розвиток, у кінцевому підсумку на темп і якість суспільного розвитку, на спосіб діяльності та поведінку соціального суб'єкта – людини, колективу, співтовариства. В такому контексті перед нами постає проблема інноваційної людини. Її вирішення сьогодні багато в чому залежить від культурного серед-овища, суспільного комфорту, особистого добробуту, інноваційної освіти.Саме інноваційна людина і може осмислити ті проблеми та суперечності, які подовжує сучасний етап розви-тку науково-технічної революції. Визначальна серед них – інформаційна революція, яка окреслила основні контури сучасного глобального світу.

Кремень В.Г.Філософія людиноцентризму в освітньому просторі / В.Г. Кремень. – 2-е вид. – К.:

Т-во "Знання" України, 2010.– 520 с. – Бібліогр.: с. 504-511.-

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


Сучасна освіта України має значну варіативність щодо форм і змісту навчан-ня. Різні верстви населення очікують від освіти надання дітям різних компетенцій. Вимогою сучасного суспіль-ства є розвиток творчої осо-бистості, яка вміє робити вибір і приймати рішення у нестандартних ситуаціях, змінювати, за необхідності, професію і використовувати сучасні можливості для влас-ного творчого розвитку про-тягом життя.

Академічні знання стають усе менш важливими показ-никами якості освіти, їм на зміну приходять такі показ-ники, як стійкість мотивації пізнання, здатність до само-освіти, усвідомлення необ-хідності навчання упродовж всього життя. З огляду на це ефективність навчального процесу визначається харак-тером діяльності студентів. На рівні коледжу важливо забезпечити, озброїти дитину необхідними знаннями, умін-нями, навичками та розвива-ти їх таким чином, щоби по закінченню навчального за-кладу людина здобула освіт-ню компетентність. Розвиток саме цієї ключової компе-тентності і є кінцевою метою роботи викладача.

Компетентність є індика-тором того, як студенти мо-жуть підвищити свою успіш-ність і працездатність на заняттях.

Самоосвітня навчально-пізнавальна діяльність сту-дентів неможлива без сфор-мованих процесів мислення, а отже, неможливе і засво-єння знань. Знання самі по собі залишаються пасивни-ми, якщо їх не застосовувати на практиці. Ще Аристотель говорив: «Розум полягає не тільки в знанні, а й у вмінні застосовувати знання на ділі». Процеси мислення – це вмін-ня студентів використовувати різні прийоми розумових дій: аналізувати, порівнювати, формувати свій варіант ви-рішення проблеми. Розвиток процесів мислення досяга-ється на основі самоосвітньої діяльності дитини під час за-няття та практичного засто-сування знань. Викликати пізнавальну активність у сту-дентів можна за умов добре продуманої й обґрунтованої системи навчання. Важливу роль у цій системі відіграють самостійні роботи. Під час складання завдань необхід-но, щоб у самостійних робо-тах використовувалися такі

важливі форми розумової ді-яльності, як порівняння, зі-ставлення, узагальнення, по-шук причинно-наслідкових зв'язків тощо.

Самостійна робота спрямо-вана на оволодіння навчаль-ним матеріалом або його застосування без участі ви-кладача.

На уроках хімії, біології ми використовуємо різнома-нітні завдання для самостій-ної роботи.

1. Робота з поняттями – студенти виписують хімічні терміни з тексту параграфа, знаходять однокорінні сло-ва. Це сприяє осмисленому запам’ятовуванню.

2. Завдання на виявлення відповідності між поняттями та їх змістом. Завдання під-бираю із матеріалів ЗНО з хімії. Також пропоную дітям підготувати такі завдання са-мостійно.

Наприклад:- установіть відповідність

між назвою органічної речо-вини та галуззю її викорис-тання.

Академічні знання стають усе менш важливими показ-никами якості освіти, їм на зміну приходять такі показни-ки, як стійкість мотивації пізнання, здатність до самоосві-ти, усвідомлення необхідності навчання упродовж всього життя.

Лариса Тимченко, викладач Новокаховського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету

САМООРГАНІЗАЦІЯ

ОСОБИСТОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ

ПРИРОДНИЧИХ НАУК

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


4. Складання логічних схем за текстом параграфа.

5. Завдання на встанов-лення правильної послідов-ності.

- Розташуйте елементи в ряд за збільшенням числа електронів на зовнішньому енергетичному рівні:

А – кальцій, Б – силіцій В – натрій, Г – алюміній

6. Виконання тестових за-вдань.

Під час перевірки робіт враховую повноту викорис-тання матеріалу, грамот-ність, логіку викладення.

Самостійна робота дає можливість дитині знайти правильне рішення самому, розвиває вміння адаптува-тись у певних умовах праці, відповідно, сприяє розвитку логічного мислення.

Уміння самостійно працю-вати – це те, чого студент по-винен навчитися в коледжі. І перш за все, дитину треба навчити працювати з кни-гою, шкільним підручником. Наші студенти краще пра-цюють з комп’ютером, ніж з книгою. Діти читають мало, читають погано, їм складно зрозуміти зміст прочитаного. Тому важко розв’язати зада-чу, пояснити механізм того чи іншого хімічного процесу. Учені стверджують, що чи-тання – це не проста навичка, а складний вид діяльності, що передбачає орієнтування у потоках інформації, сприй-мання та розуміння змісту тексту, його осмислення, за-своєння, а також подальше використання прочитаного у повсякденному житті, на-вчальній та професійній ді-яльності для досягнення власних цілей. Розвиток мис-лення студентів залежить від характеру знань, а також від способу їх засвоєння. Тому я

залучаю дітей до самостійної роботи з підручником та ін-шими посібниками як на за-няттях, так і при підготовці домашніх завдань. Робота з підручником буде ефективна тоді, коли в ній поєднуються репродуктивна і творча ді-яльність студентів з пояснен-ням викладача і постановкою дослідів, уміле використання засобів наочності, виконання вправ.

Усі діти за своєю приро-дою допитливі – це їх сут-ність, необхідно лише розви-вати цю якість. Заздалегідь пропоную своїм студентам підготувати повідомлення з теми наступного уроку. Але треба обов’язково викорис-тати додаткову літературу, а не тільки матеріал підруч-ника. Добираючи приклади з літературних творів, треба враховувати, щоб вони були пов’язані з темою уроку, міс-тили якомога менше сторон-ніх факторів. Повідомлення треба розповідати й намага-тися зробити це цікаво. За-лучаю дітей до такого виду самостійної роботи ще на по-чаткових заняттях з хімії, бі-ології, коли вони приходять до мене після школи, посту-пово ускладнюючи завдан-ня. Це допомагає сформува-ти мовні навички, побороти сором’язливість, поділитися своїми інтересами, сприяє розвитку комунікативних здібностей. Оцінювання такої роботи проводимо разом зі студентами групи за певни-ми параметрами: науковість, доступність, уміння розпові-сти не тільки зрозуміло, але й цікаво.

Одним із важливих мето-дів формування творчих зді-бностей студентів, розвитку їх пізнавальної активності є гра. Процес навчання тут по-

єднується з процесом спілку-вання, активність дітей на-віть перевищує активність викладача.

Самостійні роботи необ-хідно планувати та систе-матично проводити. Тільки тоді в студентів будуть ви-роблятися стійкі вміння та навички. Для того, щоб діти звикли самостійно міркува-ти та застосовувати знання, необхідна систематична ор-ганізація самостійної роботи із розв’язування біологічних задач. Традиційно назива-ють задачами деякі питання з генетики, біохімії та еколо-гії. Як правило, до таких за-вдань відносять ті, що потре-бують розрахунків (задачі на правило екологічної піраміди визначення маси гена, білка, склад ділянки ДНК тощо) або маніпуляції з чітко зада-ними умовами (задачі з гене-тики). Наприклад, “У матері II група крові, а в батька – IV. Яких груп крові не може бути в дітей?” Що ж вважати біологічною задачею?

Біологічні задачі – різ-новид творчих завдань, які сприяють формуванню сучас-ної компетентної особистості, діяльності студентів і перед-бачають не репродуктивне відтворення навчального ма-теріалу, а володіння ним. На своїх заняттях приділяю велику увагу розв’язанню творчих задач. Перед студен-тами ставлю проблему, далі вони об’єднуються в групи, при цьому кожен самостійно обмірковує розв’язання про-блеми, обговорює у своїй гру-пі, а потім думка виносить-ся на загальне обговорення. Наприклад: «Запропонуйте версії, які б пояснювали, чому модрина скидає листки (хвою) на зиму, тоді як решта хвойних залишають її на гіл-ках?». Пропоную задачу, що вимагає інтеграції знань. На-приклад: «З фізики відомо, що швидкість руху рідини у замкнутій системі судин тим більша, чим менший діаметр

65

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


судини. Як же пояснити той факт, що у капілярах кро-воносної системи швидкість руху крові найменша?». По-чинаючи тему «Вуглеводи», розповідаю хімічну казку (У королівстві жив старий Гек-сан і почав тяжко хворіти, якось прийшла до нього бі-лолиця дівчина, сказала, що вона його далека родичка, по-рекомендувала їсти виноград, а потім зникла, залишивши після себе кучу срібла). При вивченні теми «Багатоатом-ні спирти» ставлю проблемні питання: «Чому дитячі ліки на основі гліцерину, а не на основі спирту?»

Для розв’язання розра-хункових задач мої студен-ти застосовують знання, на-буті на уроках математики. Правильне виконання ма-тематичних дій забезпечує отримання вірної відповіді задачі. Завжди звертаю увагу дітей на те, що треба комп-лексно застосовувати знання і вміння, набуті при вивченні різних предметів, наголошую на необхідності формування практичних компетентнос-тей. Мої спостереження свід-чать, що діти не завжди вмі-ють застосувати свої знання на практиці, простежувати і застосовувати міждисциплі-нарні зв’язки. Тому разом з викладачем математики піді-брали зразки розрахункових задач природничої спрямо-ваності, з якими студенти бу-дуть працювати на заняттях з математики. Іншим етапом методичної роботи з біологіч-ними задачами є формування вмінь студентів самостійно їх розв’язувати і складати. Це більш високий рівень про-яву творчості особистості, тому що діти створюють но-вий продукт своєї творчої ді-яльності. Прийом «авторська задача» стимулює читання додаткової літератури з пред-мету, формує вміння вислов-лювати свої думки, ставити запитання, розвиває вміння творчо осмислювати прочи-

тане, критичне мислення. Наприклад, творча задача з генетики, яку склав мій сту-дент: «У мого тата брат хво-рий на ДЦП, у нашій сім’ї всі діти народилися здоровими. Яка ймовірність народження у мене хворих дітей?»

На власному досвіді пере-коналася, що важливе зна-чення в освоєнні дисциплі-ни мають диктанти як одна із форм письмової перевірки знань. Під час проведення диктантів створюється атмос-фера психологічного комфор-ту, що досягається в ситуації успіху, коли кожен студент включений у роботу.

Використання диктантів на заняттях дає змогу діа-гностувати рівень підготовки кожного студента, навчити дітей аналізувати результа-ти своєї роботи, розвивати вміння самооцінювати і вза-ємооцінювати. Так, контроль студентських дій виклада-чем становитиме зовнішню функцію управління, а само-контроль – внутрішню. На-явність першої чи другої функції буде зумовлена вза-ємодією викладача й сту-дента під час навчання. Зо-внішня функція управління може виконуватися не тіль-ки викладачем, іншим сту-дентом, групами студентів, а й за допомогою спеціаль-них комп’ютерних програм My test Student. Підбираю тести, проводжу заняття в комп’ютерній аудиторії і зразу ж результат. Я ство-рила власний сайт atomik72.blogspot.com. Сайт викладача дає можливість студентам та їх батькам вчасно і у зручний спосіб отримати корисну ін-формацію:

▪ навчальний матеріал з дисципліни, критерії оціню-вання їх навчальних досяг-нень;

▪ розклад роботи виклада-ча (допоможе обрати зручний час для спілкування з ним студентів або батьків);

▪ домашнє завдання для

студентів, яких не було на заняттях;

▪ тренувальні варіанти са-мостійних і контрольних ро-біт для якісної підготовки до тематичного оцінювання;

▪ додаткові електронні підручники, довідкова літе-ратура, адреси корисних сай-тів.

Сервіси інтернету і сайт викладача дають змогу ство-рювати, накопичувати й ви-користовувати різноманітну інформацію. Отже, сучасні технології, турбота й невпин-на робота викладача дають змогу студентам, які з певних причин були відсутні на за-няттях або взагалі на певний час перервали навчальний процес, продовжувати здо-бувати знання. Задля цього викладач створює конспект певного розділу у формі пре-зентації. Крім основних ви-значень понять та формул, така презентація містить гі-перпосилання на відеороли-ки, що демонструють певні досліди. Необхідні відеоро-лики я завчасно знаходжу на сайті youtube.com або викла-даю на цей сайт відео з вір-туальної лабораторії та даю на нього посилання. Кон-спект-презентацію студенти можуть використовувати для повторення матеріалу перед тематичним оцінюванням; для закріплення вивченого матеріалу; для самостійного вивчення матеріалу занять, які не відвідав студент.

Таку форму роботи пропо-ную студентам під час трива-лих канікул. До конспекту-презентації теми обов’язково додаю приклади розв’язання задач та умови завдань для самостійного виконання (на сайті викладача в каталозі файлів студенти завжди мо-жуть знайти необхідні довід-ники, додаткові підручни-ки, посібники з прикладами розв’язань задач).

Практика педагогічної ре-алізації такого підходу свід-чить про значне зростання

ОС

вІт

нІй

Пр

Оц

еС


пізнавального інтересу учнів до вивчення природничих наук. Для якісної підготов-ки до тематичного оцінюван-ня або контрольної роботи я завчасно викладаю на сайті завдання, подібні до завдань тематичного оцінювання (тренувальні тестові завдан-ня, тренувальні варіанти контрольних робіт). Біль-шість студентів користуєть-ся такою формою роботи для відпрацювання та закріплен-ня умінь і навичок з певної теми. Маю сторінку на сайті http://interactive.ranok.com.ua, де є електронні додатки, там діти можуть поспостері-гати досліди та виконати тес-ти, цим самим підготуватися до контролю знань.

Найбільш ефективною технологією щодо формуван-ня головних компетентнос-тей вважається метод проек-тів, який дозволяє створити в навчальному процесі умови діяльності, максимально на-ближені до реальних. Цей метод ґрунтується на розви-тку пізнавальних навичок студентів, умінні планувати свою навчальну діяльність, самостійно здобувати знання, орієнтуючись в інформацій-ному просторі. Метод про-ектів – це спосіб досягнення дидактичної мети шляхом самостійної навчальної ді-яльності студентів (індиві-дуальної, парної, групової), яка спрямована на детальну розробку проблеми, на вико-нання конкретного творчого завдання й завершується ре-альним практичним резуль-татом. Робота над груповим проектом не тільки розви-ває інтелектуальні здібності студента, а й формує вміння працювати в колективі, бра-ти відповідальність за при-йняте рішення, аналізувати результати діяльності. Голо-вними вимогами до викорис-тання методу проектів є до-бровільність та самостійність навчання; наявність значу-

щої проблеми, яка вимагає інтегрованих знань; ураху-вання учнівських інтересів; структурне планування про-екту із зазначенням поетап-них результатів; можливість застосування теоретичних знань на практиці; реалізація міждисциплінарних зв’язків; використання дослідницьких методів. Метод проектів від-повідає головним принципам особистісно-орієнтованого навчання, формує творче й критичне мислення. Пере-лік тем проектів пропоную студентам, розміщую на сай-ті рекомендації, завдання до кожної теми і який результат можливо отримати.

Організація проектів по-требує спеціальної і досить ретельної підготовки як ви-кладача, так і студентів. Я практикую проекти екологіч-ного аспекту, курс хімії дає можливість розкрити роль хімічної науки у боротьбі з екологічною неосвіченістю, залучати студентів до дослід-ницької роботи по вивченню стану природи, виховувати в дітей відчуття особистої від-повідальності за її збережен-ня. Працюючи над такими проектами, студенти набу-вають практичних знань та вмінь, які дозволяють їм не тільки жити в навколишньо-му середовищі, не порушую-чи його, але і посильно брати участь в заходах по захисту природи. Якраз метод проек-тів дозволяє змістити акцент із процесу пасивного нако-пичення студентом знань на оволодіння ним різними спо-собами діяльності в умовах доступності інформаційних ресурсів, що сприяє актив-ному формуванню творчої особистості, здатної вирішу-вати нетрадиційні задачі в нестандартних ситуаціях. Я зі своїми студентами створи-ла декілька проектів: «Ви-значення стану води в місті Нова Каховка», «Стан грун-тів нашого міста »

Сучасна освіта вимагає зміни стереотипів, поглядів, методів і прийомів навчання. Вимоги ставлять перш за все до викладача: бути творчим, креативним, гнучким, адап-туватися до вимог сьогоден-ня, сучасних дітей та бать-ків, європейського напрямку в освіті, при цьому давати ґрунтовні знання на цікавих заняттях. Форми і методи, більш чи менш вдалі, обирає для себе кожен викладач сам. Тож яким має бути заняття з хімії чи біології?

Особисто для мене – це, перш за все, заняття, на яко-му діти отримують знання.

Для себе я виділяю такі основні напрямки:

I – викладач повинен до-сконало знати навчальний матеріал;

II – заняття повинні стати засобом активізації розумо-вої діяльності, спонукати до самоосвіти;

III – заняття в коледжі повинні розвивати життєві компетентності, мати прак-тичну спрямованість.

Для успішного виконання поставлених освітніх завдань важливе значення має само-освіта викладача як один зі шляхів неперервної освіти, постійного оновлення фахо-вих і методичних знань. До-речно згадати слова Г. Ско-вороди: «Довго сам учись, якщо хочеш вчити іншого».

Для мене важливо, щоб мої студенти отримали міц-ні знання, були впевнені у собі, вірили у власні сили і здібності. На кожному занят-ті формую у них розуміння того, що без напруженої сис-тематичної праці неможливо досягти успіху, прищеплюю школярам інтерес до твор-чих пошуків, розвиваю в них логічне мислення, виховую бажання шукати нові, кращі шляхи розв’язання життєвих проблем, виконання доруче-ної справи.

СА

МО

СтІ

йн

А р

Об

ОтА

Сту

де

нтІ

в


Самостійна робота сту-дентів є дуже широким по-няттям, у тлумаченні якого сформувалися різні підходи, що зумовлені відмінностями в розумінні суті цього явища.

Нерідко самостійну робо-ту розглядають як окремий вид навчальних занять поряд з лекцією, семінаром, прак-тичним заняттям тощо. При цьому її суттєвими ознаками вважають обов’язковість за-няття у відведений розпоряд-ком дня час, роботу без безпо-середньої участі викладача, але за обов’язкового його контролю. Під час самостійної ро-боти студенти мають змогу краще викорис-тати свої індивідуаль-ні здібності. Вони ви-вчають, конспектують літературні джерела, за потреби повторно перечитують їх окре-мі розділи, абзаци, звертаються до відпо-відних довідників і словни-ків. Все це сприяє глибокому осмисленню навчального ма-теріалу, виробляє у студентів цілеспрямованість у здобутті знань, самостійність мислен-ня. Самостійна робота здій-снює і виховний вплив на студентів, сприяючи форму-

ванню і розвитку необхідних моральних якостей.

Зміст самостійної робо-ти визначається навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Способами організації са-мостійної роботи можуть бути фронтальні, групові, ін-дивідуальні.

Організація самостійної роботи студентів має бути підпорядкована певним ви-могам:

1) розвиток мотивацій-ної установки у студентів. Умовою будь-якої цілеспря-мованої діяльності є уста-новка – готовність до певної

активності, виникнення якої безпосередньо залежить від наявності в людині потре-би і від об’єктивної ситуації задоволення цієї потреби. Установка відчутно впливає на характер і результати ді-яльності студентів, сприяє підвищенню ефективнос-ті дій, активізує мислення, пам’ять, робить сприйняття

точнішим, увагу зо-середнішою, спрямо-ванішою на об’єкт пізнання. Тому сту-дент повинен вироби-ти в собі внутрішню потребу в постійній самостійній роботі;

2) систематичність і безперервність. Три-вала перерва у робо-ті з навчальним ма-теріалом негативно

впливає на засвоєння знань, спричиняє втрату логічного зв’язку з раніше вивченим. Несистематичність самостій-ної роботи унеможливлює до-сягнення високих результа-тів у навчанні. Тому студент повинен не випускати з поля зору жодних дисциплін, вмі-

Самостійна робота є активною розумовою діяльністю студентів, організованою викладачем, направленою на виконання поставленої науково-методичної проблеми на-вчального закладу. Від організації самостійної роботи ба-гато в чому залежать результати навчання студентів та їх майбутня професійна діяльність.

Юлія Пшенична, викладач Лубенського фінансово-економічного коледжу Полтавської державної аграрної академії

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІї САМО-

СТІйНОї РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД

ЧАС ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ

ДИСЦИПЛІН

СА

МО

СтІ

йн

А р

Об

ОтА

Сту

де

нтІ

в


ло поєднувати їх вивчання;3) послідовність у роботі.

Послідовність означає чітку упорядкованість, черговість етапів роботи. Не закінчив-ши вивчення однієї книги, не можна братись за другу, далі – за третю. Розкиданість та безсистемність читання породжують поверховість знань, унеможливлюють три-вале запам’ятовування про-читаного.

При читанні конспекту лекцій, монографій, підруч-ника, навчального посібника не повинно лишатися нічого не з’ясованого. Не розібравшись хоча б в одному елемен-ті міркувань автора книги, студент не може далі повноцін-но засвоїти навчаль-ний матеріал;

4) правильне пла-нування самостійної роботи. Чіткий план допоможе раціо-нально структуру-вати самостійну роботу, зо-середитися на найсуттєвіших питаннях.

На мою думку, організація самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін еко-номічного циклу має здій-снюватися з дотриманням низки головних правил, зо-крема таких:

1. Обґрунтування необ-хідності завдань у цілому й конкретного завдання зокре-ма, що вимагає виявлення та стимулювання позитивних мотивів діяльності студентів.

2. Відкритість та загаль-на оглядовість завдань. Усі студенти повинні знати зміст завдання, мати можливість порівняти виконані завдання в одній та в різних групах, проаналізувати правильність та корисність виконаної ро-

боти, відповідність поставле-них оцінок.

3. Надання детальних ме-тодичних рекомендацій щодо виконання роботи (у якій послідовності працювати, з чого починати, як перевіри-ти свої знання). За окремими завданнями студенти мають отримати пам’ятки.

4. Надання можливості студентам виконувати твор-чі роботи, які відповідають умовно-професійному рівню засвоєння знань, не обмежу-ючи їх виконанням стандарт-них завдань.

5. Здійснення індивіду-ального підходу до виконан-ня самостійної роботи. Інди-відуальні завдання можуть виконувати за бажанням усі студенти або окремі з них (які творчо обдаровані, ви-могливі, мають великий до-свід практичної діяльності, навчання та роботи за кордо-ном тощо). Індивідуалізація самостійної роботи сприяє самореалізації студента, роз-криваючи в нього такі грані особистості, які допомагають професійному розвитку.

У процесі навчання сту-денти часто виконують за-вдання, потреба в яких для майбутньої спеціальності, на перший погляд, неочевидна й незрозуміла. Це необхід-но насамперед для того, щоб бути готовим до будь-якої

іншої діяльності, потреба в якій може виникнути повсяк-час. Головне уміння, яке для цього необхідно, – це вміння вчитися. Процеси навчання дуже складні. Вони охоплю-ють сприйняття й накопичен-ня інформації, упізнавання, розпізнавання, систематиза-цію, оброблення, порівнян-ня, запам’ятовування й розу-міння, пошук і знаходження інформації.

Навчитися вчитися – це одне з найголовніших за-вдань освіти взагалі та еко-номічної зокрема, а най-

важливіша складова самостійного інтен-сивного навчання – це вміння ефективно та продуктивно працю-вати з текстовим ма-теріалом. Найкращий шлях формування від-повідних навичок та умінь – це вчитися засвоювати будь-яку текстову інформацію в найстисліші термі-

ни. Основна передумова такої технології – це наявність не-обхідних навчальних текстів.

Наведу приклади різних типів завдань для роботи з текстами:

1. Ознайомтесь зі змістом тексту (статті).

2. Виділіть змістові части-ни тексту («острівці»).

3. Зобразіть у вигляді опорно-інформаційної схеми зміст тексту (статті).

4. Поставте запитання до кожного змістового фрагмен-та тексту.

5. Сформулюйте головну думку тексту.

6. Визначте головну про-блему, описану в тексті, та її складові частини.

7. Знайдіть у тексті твер-дження, з якими ви пого-джуєтеся. Обґрунтуйте свою

СА

МО

СтІ

йн

А р

Об

ОтА

Сту

де

нтІ

в


думку.Методика використання

ділових ігор, конкурсівДля самостійної роботи

студентів можна запропо-нувати такі ділові ігри та завдання-конкурси, що по-требують різного рівня інте-лектуальної активності під час вивчення економічних дисциплін.

Гра "Оратори"Завдання: репродуктив-

ний рівень – підготувати ко-ротку (до 5 хв) захоплюючу розповідь за своєю спеціаль-ністю. Евристичний рівень – підготувати невелике повідо-млення на оригінальну тему (за спеціальністю) і висту-пити з ним. Пошуковий рі-вень – підготувати, виголо-сити та захистити проблемну промову (за спеціальністю).

Гра "Конкурс ситуацій"Завдання: репродуктив-

ний рівень – обіграти в ролях конфліктну ситуацію з вироб-ництва (за спеціальністю). Евристичний рівень – обігра-ти в ролях конфліктну ситуа-цію та варіант її розв’язання (за спеціальністю). Пошуко-вий рівень – оперативно зна-йти варіанти розв’язання за-пропонованих конфліктних ситуацій (за спеціальністю).

Конкурс «Дешифруваль-ник »

Цей конкурс сприяє роз-витку абстрактно-логічного, образного мислення. Розви-ває уважність, швидкість мислення та удосконалює інтелектуальні здібності сту-дентів. Навчальна група ді-литься на 3 команди.

Кожна команда отримує 2 зашифрованих економічних поняття, які за 5 хвилин не-обхідно розгадати та дати їм визначення: за кожне розко-доване слово команда отри-мує певну кількість балів,

які переводяться в оцінки.Конкурс «Виробнича си-

туація»Цей конкурс розвиває

вміння працювати у групах та формулювати і відстоюва-ти власну думку.

В цьому конкурсі студен-ти діляться на 3–4 команди. Кожна команда отримає ви-робничу ситуацію. Після її вирішення капітан команди озвучить прийняте рішення команди і доведе, що саме її рішення правильне. На ви-рішення виробничої ситуації відведено 10 хвилин. За пра-вильне рішення команда змо-же заробити максимально 10 балів, які будуть переведені в оцінки.

Важливе значення для ак-тивізації самостійної роботи студентів при вивченні еко-номічних дисциплін має за-лучення студентів до прове-дення предметних тижнів. У нашому навчальному закладі під час проведення тижня економічних дисциплін сту-денти беруть участь у таких заходах:

1) участь у конкурсі на кращий проект бізнес-плану розвитку підприємства;

2) участь у фотоконкурсах та конкурсі на кращий віде-оролик на тему «Моя профе-сія – найкраща», «Яким має бути сучасний економіст?»;

3) участь у проведенні від-критих виховних годин на економічну тематику;

4) участь у проведенні олімпіад з економічних дис-циплін;

5) проведення занять-екс-курсій на виробництво;

6) організація «економіч-ного ярмарку» та інше.

Щоб досягти мети фор-мування творчої особистості спеціаліста, необхідно доко-рінно змінити саму позицію

студента в процесі навчан-ня. Із пасивного він пови-нен перетворюватися в твор-чого добувача знань. Термін «самостійна робота» означає «самостійна думка». Творчо працювати може тільки той, хто думає.

Сьогоднішня методика навчання – це методика ак-тивного навчання, активне залучення студента до на-вчального процесу, відхід від чисто інформаційних методів до проблемного навчання, пе-рехід від діалогу до моноло-гу. На занятті викладач – не мудрець в центрі уваги, а по-мічник в країні знань.

У процесі організації са-мостійної роботи студентів викладачу необхідно здій-снити:

▪ планування самостійної роботи, тобто визначити її мету та методи її досягнен-ня;

▪ особисту організацію самостійної роботи, тобто забезпечити взаємозв’язок окремих компонентів систе-ми навчальної діяльності;

▪ управління самостійною роботою студентів з подаль-шою корекцією для досяг-нення мети;

▪ зв’язок, тобто передачу інформації, яка забезпечить прийняття власних рішень студента.

Під час організації само-стійної роботи студентів з дисциплін економічного ци-клу необхідна зміна ролі студента у навчальному про-цесі, перетворення його на активний, діяльний суб’єкт, а також перехід до демокра-тичного стилю управління навчальним процесом, де сама особистість викладача виступає стимулом форму-вання інтересу до знань.

Ор

гА

нІЗ

Ац

Ія С

АМ

ОС

тІй

нО

ї р

Об

Оти


Здобуті знання змінюють-ся щороку, важливо, щоб мо-лоді люди вміли самостійно мислити, учитись, працюва-ти з інформацією, самостійно вдосконалювати свої знання й уміння в різних галузях, здобуваючи, якщо буде необ-хідно, нові знання, професії, тому що цим доведеться за-йматися усе свідоме життя.

Головне завдання кожного вчителя на сучасному етапі – пробудити інтерес до навчан-ня та навчити самостійно здобувати знання, творчо їх використовувати.

Рівень володіння інозем-ною мовою є показником культури особистості та сус-пільства в цілому. Кожен студент повинен якомога ра-ніше зрозуміти, що без зна-ння іноземної мови немож-ливо вважати себе освіченою людиною, інтелектуальною особистістю, професіоналом. Попит європейського ринку праці ставить нові вимоги до володіння іноземними мова-ми.

Одним з кроків підвищен-ня ефективності освітнього процесу є впровадження у ході практичних занять різ-номанітних новітніх техно-логій, серед яких найбільш популярним, завдяки своїй швидкості, зручності та на-бутої останнім часом ще і мо-більності у пошуку необхід-ної інформації, є інтернет.

Інтернет є ефективним ін-струментом при підготовці та проведенні занять і дає змогу полегшити процес оволодіння

мовою та зробити його інтер-активним, більш цікавим та індивідуальним. Кількість форм та можливостей органі-зації занять з використанням інтернет-ресурсів необмеже-на, все залежить від уяви ви-кладача, від мотивації сту-дентів та від взаємодії всіх учасників процесу. Крім ви-конання онлайн-вправ, про-відне місце займає робота з блогами, тобто веб-сайтами, де автор може розмістити важливу на його думку ін-формацію або прокоменту-вати актуальні події. Поши-реною формою навчання є самостійна робота.

Самостійна робота студен-тів планується, організову-ється, контролюється та оці-нюється.

Поняття «організація са-мостійної роботи» можна ви-значити як процес впорядку-вання самостійної роботи за певними вимогами (критерія-ми, правилами, принципами) для реалізації поставленої мети. Організаційними еле-ментами є умови і резуль-тати самостійної роботи. За формами організації само-стійну роботу можна розді-лити на фронтальну, групову й індивідуальну, а за місцем у навчальному процесі – на аудиторну й позааудитор-ну. Тому в організації само-

стійної роботи студентів слід враховувати зміст навчальної дисципліни, рівень їх освіти та ступінь підготовленості, необхідність упорядкування навантаження студентів при самостійній роботі, викорис-тання сучасних педагогічних технологій навчання.

Все більш актуальним у практиці вищої школи стає питання застосування інфор-маційно-комунікаційних тех-нологій (ІКТ) у самостійній роботі при оволодінні сту-дентами іноземною мовою. Термін «інформаційна техно-логія» вперше ввів академік В. Глушков. На його думку, інформаційні технології – це процеси, які пов’язані з пе-реробкою інформації. Ширше трактує цей термін М. Жал-дак: «Під інформаційною технологією розуміють су-купність методів і технічних засобів збору, організації, збереження, обробки, переда-вання і подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості з керування технічними і со-ціальними проблемами», від-криває неосяжні обрії перед безперервною освітою й са-моосвітою людини. Це фор-мулювання найповніше від-повідає суті використання інформаційних технологій під час навчання студентів

Все більш актуальним у практиці вищої школи стає пи-тання застосування інформаційно-комунікаційних техно-логій (ІКТ) у самостійній роботі.

Світлана Чапля, викладач-методист,Мар'яна Герман, викладачБориславського медичного коледжу

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІйНОї РОБОТИ

З ІНОЗЕМНОї МОВИ З ВИКОРИСТАННЯМ

КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІй

Ор

гА

нІЗ

Ац

Ія С

АМ

ОС

тІй

нО

ї р

Об

Оти


іноземним мовам. У процесі підготовки сту-

дентів з дисципліни «Інозем-на мова» для самостійного пошуку і обробки інформації можуть використовуватися наступні форми роботи з ви-користанням інформаційних технологій: написання і за-хист реферату-огляду, ре-цензія на сайт за темою та її презентація, підготовка фрагмента практичного за-няття, підготовка доповіді за темою, підготовка дискусії за темою та ін. Оволодіння мовленням можливе тільки в процесі виконання різно-манітних навчальних вправ. Що стосується змісту та кла-сифікації завдань для орга-нізації самостійної роботи, єдиної думки з цього питання не існує. Проте слід зазначи-ти, що використання вправ, які спрямовані на самостійне оволодіння знаннями в про-цесі активної пізнавальної і практичної діяльності, дасть більший ефект, ніж ті, що направлені на представлен-ня викладачем готового на-вчального матеріалу, його запам’ятовування та відтво-рення студентом. Тому, беру-чи до уваги особливість ор-ганізації самостійної роботи студентів з іноземної мови, ми пропонуємо використову-вати наступні засоби інтер-нет-ресурсів: чат-технології, відеоконференції, блоги, електронна пошта, списки розсилки, форуми. Для діа-логу в мережі можна запро-понувати студентам роботу в списках розсилки чи спіл-кування в синхронній теле-конференції (чаті) з носіями мови або студентами інших навчальних закладів чи кра-їн, з обговоренням певних тем чи інтерв’юванням. За-вдання можуть бути наступ-ні: 1. Знайдіть чат-групу, в якій ведеться обговорення культурних традицій країни, мову якої ви вивчаєте, та ві-зьміть участь в обговоренні. Напишіть звернення до 2–3-х учасників. Роздрукуйте чат-

лог та проаналізуйте вико-ристану лексику (сленг, при-кметники тощо). 2. Складіть запис у своєму блозі (інозем-ною мовою) про відвідування концерту (перегляду фільму, літньої подорожі). Поділіться враженнями, запросіть інших користувачів до обговорення. Завітайте до інших блогів про музику (подорожі), про-коментуйте їх (2–3 з них). 3. Створіть список розсилки про визначні місця вашої країни. Підпишіться на схожу роз-силку про країну, мову якої вивчаєте. 4. Знайдіть форум за темою «Навколо світу» («Країни і люди») та візьміть участь в його роботі. Дайте відповідь на 2–3 теми, задай-те одну нову тему.

Дуже широкими є ресурси мережі, зокрема з точки зору вивчення іноземної мови з професійною метою. Онлайн-словники, статті електро-нних енциклопедій, різно-манітні відео- й аудіоресурси мають методичний потенціал і вже використовуються в та-кій ролі у багатьох країнах. Один зі способів розумно ско-ристатися ресурсами всесвіт-ньої мережі для самостійної роботи студентів – завдання не на одноразову видачу ін-формації, а на перебування в процесі комунікації. Студен-там, більшість із яких регу-лярно спілкуються в соціаль-них мережах чи на форумах, можна дати завдання протя-гом семестру (тижня, міся-ця) з’ясовувати, що думають іншомовні співрозмовники з того чи іншого питання. Це може бути використано і при вивченні іноземної мови за професійним спрямуванням.

До можливих видів само-стійної роботи з використан-ням інформаційних техноло-гій можна віднести:

1. Мовні тренінги з лекси-ки та граматики.

2. Тести вхідного, проміж-ного та вихідного контролю знань студентів.

3. Проблемно-пошукові завдання на базі інтернет-ре-

сурсів.4. Творчі завдання (ство-

рення міні-презентацій за те-мами за вибором).

Для студентів вивчення іноземної мови із застосуван-ням мультимедійних техно-логій має певні переваги. По-перше, оскільки ці технології нові, студентам цікаво оволо-дівати новими видами отри-мання інформації. По-друге, засвоєння нової інформації іноземною мовою найчастіше при використанні мульти-медійних технологій прохо-дить в ігровій формі. Також ММТ дозволяють самостій-но готувати міні-проекти за тематикою спілкування та презентувати їх перед усією групою. Важливо те, що така презентація може проходити не лише в одному напрямку, а виступаючий, ставлячи пи-тання, може залучати інших до обговорення. Це створює умови інтерактивного спіл-кування та надає студентам змогу придбати безцінний досвід публічного виступу, який є незамінним під час навчання у ВНЗ.

Крім цього, до переваг ро-боти студентів з комп’ютером відносяться: наявність мо-ментального зворотного зв’язку, великі можливості представлення мовного ма-теріалу, об’єктивна оцінка результатів студентів, актив-ність студентів.

Немає потреби довго по-яснювати, що інформаційні технології помітно вплинули на різні сфери життя, в тому числі й на навчання і, так би мовити, самостійність само-стійної роботи студентів.

Отже, викладання іно-земних мов з використанням інтернет-ресурсів сприяє роз-витку нових компетенцій сту-дентів, дає можливость реалі-зації їх творчих здібностей, мотивації до вивчення пред-мету, а також до самостійної роботи, що є важливим фак-тором з огляду на реформу в галузі освіти.

Пр

ОФ

еС

Ійн

А к

ОМ

Пе

тен

тнІС

ть П

ед

Аг

Ог

А


На сьогоднішній день сус-пільство вимагає нових під-ходів до організації викла-дацької діяльності у ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації. Голо-вним показником освітньої діяльності є якість надання освітніх послуг, формуван-ня конкурентоспроможних навчальних закладів, які, в свою чергу, мають вихову-вати конкурентоспроможних випускників. Сьогодення ви-магає від педагогів нових компетенцій та компетент-ностей. Відповідним чином змінюються підходи до орга-нізації навчально-методичної роботи в закладі, де «голов-ною метою її є не лише надан-ня допомоги педагогічним ка-драм в реалізації актуальних завдань розвитку, вдоскона-лення і реформування освіти, підвищення їх професійної майстерності, але й активіза-ція їхнього творчого потенці-алу, формування здатності до швидкої адаптації в умовах, що постійно змінюються» [1].

Особливого значення на-буває не тільки впроваджен-ня інноваційної діяльності, а й нові підходи до організації вже усталених та знайомих форм методичної діяльності.

Чутливо реагувати на змі-ни в освітній галузі має і система методичної роботи з педагогічними кадрами,

орієнтуючись на завтрашній день розвитку суспільства, освіти, ВНЗ, викладача, сту-дента. В.О. Сухомлинський наголошував на необхідності постійного поповнення «май-стерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель». Важ-ливу роль у цьому відіграє методична робота, яку Ва-силь Олександрович вважав «інтелектуальною основою педагогічної майстерності» [2].

Особливостями організа-ції методичної роботи у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації є те, що більшість викладачів ма-ють не педагогічну освіту, а відповідну вищу, як то: ме-дичну, технічну і т.д. Таким чином, завданням методичної служби є організація роботи з педагогічними кадрами на основі урахування їх потреб та реального рівня професій-ної компетентності. На по-чатковому етапі педагогічної діяльності таких працівни-ків особливої уваги набуває участь в роботі Школи моло-дого викладача (ШМВ) як ре-альної методичної допомоги.

Школа викладачів-почат-ківців є однією з форм ме-тодичної роботи Кіровоград-

ського медичного коледжу ім. Є.Й. Мухіна; діє як один із напрямків реалізації осно-вних завдань навчального за-кладу. Учасниками школи є викладачі з невеликим до-свідом педагогічної роботи (до 3-х років). Метою ШМВ є надання допомоги, набуття педагогічного досвіду задля забезпечення якісної освіти. План роботи ШМВ розра-хований на три роки. В ході роботи учасники не тільки ознайомлюються з теоретич-ними знаннями з педагогіки, психології, методики викла-дання, а й займаються прак-тичною діяльністю. З метою обміну досвідом, впроваджен-ня передового педагогічного досвіду в коледжі налагодже-но роботу із взаємовідвіду-вання; викладачі-початківці відвідують теоретичні і прак-тичні заняття спочатку більш досвідчених педагогів – ви-кладачів вищої кваліфіка-ційної категорії, а згодом – і своїх колег. Саме поєднання теоретичних і практичних форм методичної діяльності забезпечує системний підхід в набутті педагогічного до-свіду.

Слід зазначити, що одним із важливих етапів плануван-

Наталія Попова, завідувач навчально-методичного підрозділуКіровоградського медичного коледжу ім. Є.Й. Мухіна

ШКОЛА МОЛОДОГО ВИКЛАДАЧА

ЯК ОДИН З ЕТАПІВ ТВОРЧОГО

ЗРОСТАННЯ ПЕДАГОГІВ

В період сучасних змін в освітянському середовищі, враховуючи стрімкий розвиток інноваційних процесів в нашому суспільстві, неабиякого значення набуває підго-товка педагогічних працівників до роботи в нових умовах.

Пр

ОФ

еС

Ійн

А к

ОМ

Пе

тен

тнІС

ть П

ед

Аг

Ог

А


ня роботи Школи молодого викладача є залучення всіх структурних одиниць мето-дичної роботи. Таким чином, у плануванні роботи беруть участь не тільки адміністра-ція закладу, навчально-мето-дичний підрозділ, а й голови циклових комісій, викладачі вищої кваліфікаційної ка-тегорії, викладачі-методис-ти, що забезпечує відповід-ну роботу з наставництва та організації практичної час-тини роботи ШМВ. Основни-ми формами роботи ШМВ є лекції, семінари, тренінги, практичні заняття, майстер-класи.

Важливим етапом на по-чатку роботи школи викла-дачів-початківців є діагнос-тування. Поняття „діагноз” прийшло в педагогіку з ме-дицини, тому стає зрозумі-лим, що для того, щоб почати лікувати людину, треба ви-вчити її стан. Діагноз – від грецького «розпізнавати, ви-значити характер і сутність якогось процесу на основі його всебічного досліджен-ня». Сенс діагностування в тому, щоб дістати реальну і, за можливості, наочну кар-тину висхідного рівня знань з педагогіки, психології та методики викладання. При-значення педагогічного діа-гнозу – дати оперативну і надійну інформацію про те, де намітився спад характе-ристик ефективності про-цесу навчання і виховання. Більше того, ряд авторитет-них учених – П. Загрекова, І. Подласий та ін. – вважа-ють, що можна говорити про «педагогічну діагностику» у широкому й вузькому зміс-ті слова. У широкому змісті слова педагогічна діагности-

ка – це спосіб одержання ви-переджальної інформації про ефективність функціонуван-ня цілісної системи навчання [3]. У вузькому змісті – це один із системоутворюваль-них компонентів педагогіч-ної діяльності [4]. Головне, щоб одержані результати не залишились без уваги, а до-помогли в організації роботи ШМВ: вивчення конкретних теоретичних питань, озна-йомлення з окремими методи-ками та кращими практика-ми передового досвіду. Саме на основі висхідного аналізу виявляються сильні і слабкі сторони учасників навчаль-но-виховного процесу. Так, в період роботи ШМВ прово-диться ряд діагностичних до-сліджень: «Методичні вмін-ня викладача», «Формування освітніх компетенцій», «Ви-явлення утруднень педагогіч-них працівників», «Оцінка якості методичної роботи з педагогічними кадрами», що дає можливість проаналізу-вати готовність викладачів до провадження педагогічної ді-яльності.

Одним із головних еле-ментів в організації роботи ШМВ є участь досвідчених викладачів, які знайомлять з власними надбаннями щодо організації навчально-вихов-ного процесу. Високу резуль-тативність навчання викла-дачів-початківців забезпечує проведення майстер-класів досвідченими колегами, адже майстер-клас – одна з най-ефективніших форм переда-чі знань і умінь, обміну до-свідом навчання і виховання. М.М.Поташник характеризує майстер-клас як яскраво ви-ражену форму учнівства у майстра. Тобто майстер пе-

редає учням досвід, майстер-ність, мистецтво в точному змісті, частіше за все – шля-хом прямого і озвученого по-казу прийомів роботи [5].

Важливого значення у підготовці викладачів-почат-ківців набуває взаємовідві-дування. Молодий педагог, відвідавши урок досвідченого колеги, має змогу збагати-ти свій педагогічний багаж, спроектувати перспективи свого професійного зростан-ня. І ні в якому разі не слід забувати і про зворотний процес цієї діяльності, адже побувавши на занятті у по-чатківця, педагог зі стажем зможе порадити йому, як удосконалити роботу; можли-во, досвідчений педагог зна-йде щось корисне і для себе у молодшого колеги. В ході роботи із взаємовідвідуван-ня слід звернути увагу на проведення аналізу та обго-ворення. Необхідно забезпе-чити цілеспрямованість обго-ворення, науковість аналізу, принциповість і доброзичли-вість критичних зауважень, поєднання аналізу заняття з практичними рекомендація-ми, підсумовування його ква-ліфікованими спеціалістами. Таким чином, формуються фахові компетенції виклада-чів-початківців, розвивають-ся в подальшому навички самоаналізу професійної ді-яльності.

Особливої уваги в робо-ті ШМВ потребують питан-ня психологічної підготовки педагогів. Саме проведення тренінгів, залучення викла-дачів-початківців до роботи у психолого-педагогічних се-мінарах надає змогу підви-щувати грамотність виклада-чів із питань збереження та

Пр

ОФ

еС

Ійн

А к

ОМ

Пе

тен

тнІС

ть П

ед

Аг

Ог

А

74

зміцнення їхнього професій-ного здоров’я; розв’язання педагогічних ситуацій та за-дач; попереджати професійні деформації, допомагати усу-вати їх; допомагати психоло-гічно захищатися від стресу, долати наслідки стресових ситуацій; уникнути синдро-му емоційного вигорання. З цією метою в коледжі прово-дяться тренінги «Особистісне зростання викладача як за-порука успішної професій-ної діяльності», «Професійна компетентність педагога як одна з умов його професійної діяльності», «Формування позитивного мікроклімату в педагогічному колективі», «Профілактика та подолання

синдрому «професійного ви-горання», «Індивідуальний стиль діяльності викладача вищої школи».

Підсумковим етапом в ро-боті Школи молодого викла-дача є проведення творчого звіту «Мої педагогічні зна-хідки», під час якого «випус-кники» знайомлять із своїми надбаннями, презентують ре-зультати своєї діяльності.

Враховуючи все вищезаз-начене, можна підсумувати, що саме побудова системи роботи з викладачами-по-чатківцями дасть очікувані результати змін в діяльнос-ті навчальних закладів та в освітніх процесах в цілому. Та поряд із формуванням

ключових фахових компе-тенцій викладачів-початків-ців не можна не звернути увагу на формування таких важливих чинників у педа-гогічному колективі, як: від-критість, співпраця, взаємо-розуміння, доброзичливість, співтворчість у спілкуванні. Саме формування позитивно-го мікроклімату забезпечить як високі результати роботи, так і сприятиме формуванню іміджу начального закладу, і, відповідно, формуватиме престиж професії педагога, який буде прагнути до безпе-рервного творчого зростання і професійного самовдоскона-лення.


ТЛУМАЧНИй СЛОВНИК

ОСВІТЯНСЬКИХ ТЕРМІНІВ

ВЕБ-СЕРЕДОВИщЕ ДИСТАНЦІйНОГО НАВЧАННЯ – системно організована сукуп¬ність веб-ресурсів навчальних дисциплін (програм), програмного забезпечення управління веб-ресурсами, засобів взаємодії суб’єктів дистанційного навчання та управління дистанційним навчанням;

ВИщА ОСВІТА – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мис-лення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших ком-петентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти .

ВИщИй НАВЧАЛЬНИй ЗАКЛАД – окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпе-чує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, після-дипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ – перевірка рівня знань, умінь та навичок, здібностей до певного виду діяльності з конкурсного предмета, що проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінюван-ня, співбесіди, вступного іспиту, творчого конкурсу, фахового випробування тощо.

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ – предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальнос-тей, за якими здійснюється професійна підготовка.

ДИСТАНЦІйНА фОРМА ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ передбачає повне або переважне оволодіння освіт-ньою програмою в інтерактивному режимі з використанням засобів інформаційно-комунікаційних тех-нологій та електронних освітніх ресурсів, віддалених від здобувача освіти.

ДЕРЖАВНЕ ЗАМОВЛЕННЯ НА ПІДГОТОВКУ фАХІВЦІВ, НАУКОВИХ, НАУКОВО-ПЕДАГО-ГІЧНИХ ТА РОБІТНИЧИХ КАДРІВ, ПІДВИщЕННЯ КВАЛІфІКАЦІї ТА ПЕРЕПІДГОТОВКУ КА-ДРІВ – засіб державного регулювання задоволення потреб економіки та суспільства у кваліфікованих кадрах, підвищення освітнього та наукового потенціалу нації, забезпечення конституційного права громадян на здобуття освіти відповідно до їх покликань, інтересів та здібностей.

Тлумачний словник освітянських термінів, виданий НМЦ "Агроосвіта" 2016р.

Пр

ОФ

еС

Ійн

А к

ОМ

Пе

тен

тнІС

ть П

ед

Аг

Ог

А


В умовах сьогодення роль учителя в суспільстві зрос-тає. Пропорційно зростають вимоги до компетентності вчителя щодо відображен-ня національної духовності, формування національної гід-ності громадян, підготовки їх до самостійного життя. У контексті зазначеного спосте-рігається динаміка рівня від-повідальності вчителя за до-ручену справу. Таким чином, учитель-вихователь є творцем духовної сутності людини та головною відповідальною осо-бою за формування підростаю-чого покоління.

Політика держави в галузі освіти, сучасні нововведення стимулюють учителя до ово-лодіння новими технологіями навчально-виховного процесу, удосконалення професійної майстерності, що у свою чергу призводить до значного пси-хологічного та фізичного на-вантаження.

Педагог, як звичайна лю-дина, не завжди витримує, відчуває зниження життє-здатності організму, емоційну напругу. І це стає серйозною проблемою.

Пропонуємо сценарій тре-нінгу, зміст якого допоможе вчителю у її вирішення.

Тренінг «Сучасний педагог: крок до

удосконалення»Завдання: - формувати мотивацію по-

стійного самовдосконалення

педагога у професійному полі; - сприяти відновленню

енергетичних сил; - виховувати оптимізм.Хід тренінгу:1 вправа. Мотивація про-

веденняЧому постала проблема по-

стійного пошуку особистості у професії, удосконалення ком-петентності?

Відповідь на це запитання відображено у схемі:

І м і д ж конкурен -тоздатність

удосконалення розв’язання протиріч

я - вчитель рух уперед (місце у професії)

самореалізація у професій-ному полі

крок до о п т и м і з м у , щастя

Яким є імідж сучасного вчителя ми дізнаємося, вико-навши наступну вправу.

2 вправа. Асоціативний ряд

Перегляд сценки Дві дівчинки (майбутня

першокласниця та першо-класниця) ведуть розмову:

- А я незабаром піду до школи. Я буду ученицею. Мені купили рюкзак, шкіль-

ну форму. Швидше б настало 1 вересня. Дуже хочу до шко-ли.

- А я, знаєш, як хотіла в школу? А тепер що?

- В уяві учнів образ учите-ля різний. Створимо його.

1. Учитель – друг, порад-ник…

2. Учитель – диктатор, монстр…

3 вправа. Інтелектуаль-на вправа

Однією із причин поро-дження таких образів є мов-лення вчителя.

Слово – основний інстру-мент у роботі педагога. Але є слова-мед і, на жаль, є слова-отрута.

Учасникам пропонується під музичний супровід (мі-норна музика) на аркушах паперу написати слова-отру-ту, озвучити їх і прикріпити на чорний аркуш (записані на папері слова-отруту: АТО, сум, війна, розруха, бовдур, баран).

Інтерв’ю з учасниками. - Що ви відчували, коли

чули ці слова? - Чи хотіли б ви повторно

пережити це? Коли ми вживаємо слова-

отруту (брутальні, тривожні, негативні), то беремо відро багна й виливаємо на себе, коли постійно прокручуємо в собі негатив, то виливаємо

Літа Максімова, завідувач навчально-виробничої практикиІнна Тимофєєва, Ганна Пасєчнік, Олена Бикова,викладачі КВНЗ «Олександрійський педагогічний коледж імені В.О. Сухомлинського»

СУЧАСНИй ПЕДАГОГ:

КРОК ДО УДОСКОНАЛЕННЯ

Людина – найвища цінність держави. Збереження здоров'я нації – одне із пріоритетних завдань.

Пр

ОФ

еС

Ійн

А к

ОМ

Пе

тен

тнІС

ть П

ед

Аг

Ог

А

76

двічі, тричі…, коли ділимося негативом з іншими, то руй-нуємо два щастя: своє й ото-чуючих.

Подумайте, як впливають такі слова на тонку дитячу психіку, нестійку психіку підлітків, і відмовтеся від них раз і назавжди (розривається аркуш). Їх не існує. Існує по-зитив. Це слова-мед.

Аналогічно під мажорну музику учасники записують на жовтому фоні слова-мед: радість, дім, сонце, мама, мо-лодець.

Використовуйте ці слова у мовленні, несіть радість, стимулюйте оптимізм. І пам’ятайте, що основна мета нашого життя – бути щасли-вим зараз і в цю мить.

4 вправа. Модель ідеаль-ного вчителя

Наше завдання – створи-ти модель учителя, не просто компетентного, майстерного, а й щасливого у своїй профе-сії.

Учасники діляться на дві команди та створюють образ ідеального вчителя.

5 вправа. Розв’язання про-блеми професійного вигоран-ня

У процесі гонитви за ідеа-лом може виникнути поняття «професійне вигорання». Усе стає тягарем: «Нібито є ба-жання, а сили інтелектуальні й фізичні зникли».

І що врешті ми маємо? До

вашої уваги наступна інфор-мація.

Усім знайома трагічна іс-торія «Титаніка». Але за всі роки після трагедії ще не роз-крито суть багатьох протиріч та суперечок стосовно того, як цей, лайнер, що неможливо було потопити, став жертвою такої сумної долі. Єдине, що можна стверджувати, – 1503 людей спочили на дні океану в ту трагічну ніч 14 квітня 1912 р. Згідно зі звітами, що-найменше п'ять попереджень було передано на «Титанік» тієї тихої та безхмарної ночі, перш ніж великий корабель мав наштовхнутися на айсберг своїми 46 тисячами тонн ста-лі. Потрібно було лише 30 хв для того, щоб витвір останніх тогочасних технологій зато-нув у крижаних водах Північ-ної Атлантики.

Із «Титаніком» ми можемо порівняти вчителя, а поперед-ження, які йому надходили, – це ознаки синдрому «про-фесійного вигорання». І, на жаль, більшість із них ми та-кож ігноруємо.

Айсберг – це велика гора криги, 90% якої криється під водою та лише 10% – на по-верхні. Саме тому він небез-печний. Люди схожі на ай-сберг у багатьох відношеннях.

Те, якою людина постає перед нами, – це лише 10%. Найістотніша та найважливі-ша її частина знаходиться під

поверхнею. І саме ця частина може потягнути за собою на дно.

Що можна зробити, щоб уникнути небезпеки? У нашо-му випадку – не набути син-дрому професійного вигоран-ня.

Передусім ми повинні зна-ти, що це таке, його ознаки та прояви, а згодом і методи боротьби.

Професійне вигорання – це психічний стан, який ха-рактеризується виникненням відчуттів емоційної спусто-шеності та втоми, виклика-них професійною діяльністю людини, і поєднує в собі емо-ційну спустошеність, депер-соналізацію та редукцію про-фесійних досягнень; різновид та передумова професійної де-формації особистості [3].

Хтось, можливо, скаже: «Для чого нам це?» Дамо від-повідь: професійне вигорання тягне за собою емоційне. Лю-дина ж без емоцій не може іс-нувати. І подумайте: хіба ми, педагоги, зможемо й надалі ефективно навчати студентів, будучи емоційно бідними? Чи буде студентам тоді з нами цікаво? Чи будемо ми мати бажання взагалі їх навчати? Мабуть, ні. Тоді наше життя перетвориться на рутину. А це вже неповноцінне життя. У багатьох випадках, як ствер-джують науковці, це призво-дить до самогубства.

Звернемося до поетичних рядків Івана Драча, у яких влучно наголошено на спе-цифічній особливості про-фесійної діяльності вчите-ля – надмірній емоційній перенапруженості, оскільки справжній учитель – пере-дусім небайдужа людина, у руках якої опиняється душа дитини, її внутрішній світ, а значить, – майбутня доля не лише конкретної людини, але й країни в цілому.

Нема лихішої долі, ніж учительська,


Пр

ОФ

еС

Ійн

А к

ОМ

Пе

тен

тнІС

ть П

ед

Аг

Ог

А


Нема виснажливішої робо-ти, ніж учительська,

Де нерви паляться, мов хмиз сухий,

Де серце рветься в клекоті і чаді,

Але нема щасливішої долі,Коли Людина з твоїх рук,

Учителю,Іде у світ: на краплю світ

людніє.Що робити? Як вийти з

цієї ситуації? Запропонуйте шляхи вирішення проблеми.

Інтелектуальна розминка учасників тренінгу:

- збереження власного здоров’я;

- раціональний розподіл часу;

- не тягнути все на себе; - розподіляти функції і т.д. 6 вправа. РелаксаціяОдним із шляхів вирішен-

ня проблеми є своєчасне від-новлення сил, відсторонення на час від проблем і, звичай-но ж, володіння технологіями релаксації.

Педагогічна професія пов’язана не тільки з роз-витком особистості вчителя, його здібностей, умінь, нави-чок, які допомагають успіш-но виконувати роботу, але й з умінням боротися з негатив-ними наслідками, такими, як порушення самопочуття, кон-фліктність, втома, стрес.

В.О. Сухомлинський у своїй праці «Сто порад учи-телю» зазначав, що робота вчителя – «це робота серця і нервів, це буквально що-денна і щогодинна витрата величезних душевних сил, це повсякчасна зміна ситуації, що викликає то посилене збу-дження, то гальмування».

Учителю потрібна техніка саморегуляції, яка дає йому впевненість у роботі, дозволяє без зайвого емоційного напру-ження здійснювати професій-ну діяльність.

Для зняття нервової напру-ги, напруження м’язів існу-

ють різні техніки релаксації. Наведемо деякі з них:1. Стимуляція альфа- і те-

та-рівнів із використанням аудіопрограм.

Людський мозок функці-онує при різних станах сві-домості та уваги. Різні рівні розрізняють за частотою моз-кових хвиль. Ці рівні названі буквами грецького алфавіту.

Загальна домовленість щодо хвильових моделей ак-тивності мозку виглядає на-ступним чином:

Альфа-стан визнається найздоровішим станом мозку. Можна стимулювати альфа-хвильову активність мозку, використовуючи спеціальні аудіозаписи, ефекти бінау-ральних ритмів, щоб безпо-середньо впливати на мозок і змушувати його працювати на бажаній частоті.

Тета-мозкові хвилі – це те, що ми відчуваємо, коли май-же вже заснули або коли тіль-ки що прокинулися. У такому ментальному ритмі люди за-звичай відчувають стан глибо-кої релаксації.

На сьогоднішній день існує багато аудіопрограм із вико-ристанням частот, які впли-вають на альфа- і тета-хвилі мозку. Але, окрім цих про-грам, рекомендовано слухати класичну музику і навіть на-співувати мелодію про себе.

2. Наступною технікою є

кольоротерапія.Кольоротерапія – це ціле-

спрямований вплив кольором на самопочуття та фізіоло-гію людини; активізація ко-льором діяльності органів і систем; метод психологічно-го лікування з метою розсла-блення, зняття стресів, під-няття настрою та тонусу за допомогою кольорів.

Для успішного використан-ня методу кольоротерапії не-обхідно знати, як діє певний колір на людину.

Червоний – це колір дії. Він стимулює підкірку го-ловного мозку і безпосеред-ньо клітини кори головного мозку. Вплив на підкірку відбувається у вигляді підви-щення тиску, температури, рухової актив-ності.

Жовтий – чудовий колір для профілактики депресій, він пробуджує жагу знань, стимулює прагнення пізнава-ти, вивчати щось нове.

Зелений – заспокоює, але майже не гальмує життєві процеси організму. Зелений колір доречний у будь-якій ситуації. Це колір природної гармонії. Він заспокоює нерви й корисний для очей.

Синій – майже повністю гальмує будь-яку активність. Знижує тиск, температуру. Знижує робочу активність. Має заколисливий ефект. Він символізує істину та спокій. Синій колір допомагає очис-тити свідомість від непотріб-них думок, заспокоїти триво-гу.

Білий – це фактично від-сутність кольору. Проте на психологічному рівні потреба в білому – це потреба захисти-

Пр

ОФ

еС

Ійн

А к

ОМ

Пе

тен

тнІС

ть П

ед

Аг

Ог

А

78

тися; приховати емоції та по-ставити між собою й людьми розділяючу стіну [7].

3. Іншою технікою підви-щення стресостійкості є аро-матерапія. Година такої тера-пії знижує кров’яний тиск і частоту серцевого ритму.

Ароматерапія – це старо-давнє, вдосконалене віками мистецтво використання ефір-них олій, фітонцидів рослин та інших ароматичних речо-вин для зміцнення фізичного і психічного здоров’я [1,4].

Ефірні олії додають у воду для ванн, використовують в аромалампах і в композиціях для масажу. Кожен із таких методів дозволяє корисним речовинам проникати в орга-нізм різними шляхами: через органи дихання або шкіру.

Коли людина приймає аро-матичну ванну, то отримує подвійний ефект: і вдихання, і проникнення через шкіру.

Для посилення ефектив-ності бажано приймати ванну, використовуючи ароматизова-ну морську сіль. Адже вона, як одна з найважливіших складових крові людини, ви-нятково важлива для нашого здоров’я.

Сіль бере участь в обмін-них процесах, у регуляції серцевої діяльності, у роботі нирок і виконує багато інших життєво необхідних функцій.

Крім цього, морська сіль володіє лікувальними влас-тивостями для шкіри, вона подразнює шкірні покриви, викликаючи прилив крові до них, внаслідок чого клітини шкіри активніше оновлюють-ся, швидше відбувається заго-єння пошкоджень.

Використання вищезазна-чених технік впливає на:

- зменшення стресу та по-чуття тривоги;

- зцілення тіла та свідомос-ті;

- зміцнення імунної систе-ми;

- глибокі рівні релаксації;

- емоційні зв’язки;- посилення інтуїції;- високий рівень творчості.- Шановні учасники тре-

нінгу! Пропонуємо вам апро-бувати на собі комплекс вищезгаданих технік для на-лаштування на спокійний емоційний ритм.

Зараз для перегляду буде запропоновано відео, під час якого вам потрібно буде зруч-но сісти, глибоко дихати. Намагайтеся сконцентрува-ти свою увагу на перегляді, звільнившись від зайвих ду-мок.

7 вправа. Підсумок робо-ти (у колі)

Взаємообмін враженнями. Завершуючи тренінг, хочу сказати…

А тепер давайте візьмемося

за руки та дружно скажемо: «Я – учитель». «Я – щасли-вий». «Я – роблю щасливими своїх учнів».

Узагальнюючи вищезазна-чене, слід акцентувати увагу на таких позиціях:

- фізично здоровий, стре-состійкий педагог якісно та ефективно спроможний забез-печити реалізацію вимог дер-жави в галузі освіти;

- педагог, який успішно ре-алізований у професійному полі, сприяє формуванню ви-сокоосвіченої, ерудованої, па-тріотично налаштованої осо-бистості кожного учня;

- здоровий учитель – здоро-

ві діти, здорові діти – здорова та щаслива нація.


Проблема оптимального визначення особистістю сво-го професійного майбутнього є кардинально важливою як для кожної конкретної лю-дини, так і для всього сус-пільства в цілому. Робота, що відповідає здібностям та можливостям, приносить лю-дині задоволення від вкладе-ної праці, а суспільству дає професіонала високого класу й, як наслідок, високу еконо-мічну віддачу від його профе-сійної діяльності. Значимість цієї проблеми традиційно високо оцінювалася в еконо-мічно розвинених країнах, де значні інвестиції в розвиток так званого «людського капі-талу» є традиційною практи-кою й розглядаються як один із засобів підвищення конку-рентоздатності національних економік. За даними багато-річних досліджень, вибір лю-диною професії, адекватно її здібностям, схильностям, об’єктивним можливостям, мотивам професійної діяль-ності тощо, підвищує про-дуктивність праці до 30%, зменшує плинність кадрів на 20–25%, знижує аварійність і травматизм у 3–4 рази.

Ринкові відносини став-лять людину в умови конку-ренції, що породжує необхід-ність постійного професійного вдосконалювання, підвищен-

ня кваліфікації, а також зміни професії. Удосконалю-ватися ж бажано в тій сфері професійної діяльності, яка відповідає психофізіологіч-ним особливостям людини, тому що в цьому випадку з максимальною ймовірністю вона може досягти найкра-щих економічних результатів і мінімізувати ризики психо-логічних криз, пов’язаних із незадоволеністю змістом і ре-зультатами своєї праці.

Професійна орієнтація як специфічний засіб психолого-педагогічної підготовки осо-бистості до вибору професії сформулювалася наприкінці XIX сторіччя й за час свого існування змінила кілька па-радигм, відповідно до яких визначалися її мета, завдан-ня, форми, методи й інстру-ментарій. В Україні профе-сійна орієнтація до 1991 року розвивалася в рамках підхо-дів до профорієнтаційної ро-боти, які були спільними для всіх республік СРСР, і була орієнтована на відтворення робочої сили для планової екстенсивної економіки. Як такої системи, що охоплюва-ла б усі рівні допрофесійної й професійної підготовки люди-ни, а також надавала їй про-форієнтаційну підтримку й

послуги в період професійної діяльності, створено не було. Основні зусилля профорієнта-ційної роботи були спрямова-ні на підготовку випускників до вибору професій, які осо-бливою популярністю не ко-ристувалися. Особливо інтен-сивно професійна орієнтація розвивалася в 80-ті роки ми-нулого сторіччя. У педагогіч-них ВНЗ почали підготовку методистів із профорієнтації, у зміст трудового навчан-ня для учнів 8–9 класів був уведений курс «Основи ви-робництва. Вибір професії», в 1985/86 навчальному році в 90,4% шкіл УРСР були ство-рені кабінети профорієнтації. У республіці функціонувало більше 500 міжшкільних на-вчально-виробничих комбіна-тів (зараз їх лишилося менше 300), які організовували й координували профорієнта-ційну роботу зі школярами в масштабах району або міста.

Певні профорієнтаційні заходи реалізовувалися у сис-темі професійної підготовки молоді та безпосередньо на виробництві.

Перехід економіки неза-лежної України до ринкових відносин охарактеризувався зовні суперечливою ситуаці-єю – з одного боку, ринкова

79

Пр

ОФ

Ор

Ієн

тАц

Ійн

А р

Об

ОтА


Богдан Стефаник,заступник директора з навчально-виробничої роботи Володимир-Волинського агротехнічного коледжу

ПРОфОРІєНТАЦІйНА РОБОТА

ЯК СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНО-

ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ПІДГО-

ТОВКИ КВАЛІфІКОВАНИХ

СПЕЦІАЛІСТІВ

Якщо ви не думаєте про майбутнє, у вас його не буде. Джон Голсуорсі


економіка об’єктивно, як по-казує досвід країн із розви-нутою ринковою економікою, має потребу в створенні сис-теми профорієнтаційної робо-ти, а з іншого боку, у нашій країні фактично була зруйно-вана навіть система шкільної профорієнтації. Незграбне входження економіки Украї-ни в ринок у 90-х роках ХХ ст. вилилося у від-мову держави від планування й гаран-тій у сфері освіти й працевлаштування. Молода людина у сфері професійного самовизначення ви-явилася фактично наданою сама собі, наодинці зі своїми проблемами.

Ускладнило ситу-ацію з вибором про-фесії катастрофічне падіння престижу багатьох суспільно значи-мих професій. Для більшос-ті молодих людей на перший план виступили не завжди адекватні реальності, праг-матичні міркування, а також спонтанно-емоційний вибір за мотивами престижнос-ті. Як наслідок, переважна частина випускників школи орієнтується на одержання вищої освіти. Результати ви-вчення професійних намірів учнів 10–11 класів великих міст (Київ, Запоріжжя, Дні-пропетровськ) показали, що більше 85% респондентів орієнтувалося на одержан-ня вищої освіти. При цьому 40% орієнтувалося на одер-жання гуманітарної, близько 30% – економічної, близько 4% – медичної, менш 5% – інженерної (у тому числі будівельної), менш 2% – пе-дагогічної, близько 1%– при-родничо-наукової вищої осві-

ти. Якщо говорити про більш віддалені професійні плани старшокласників, то серед опитаних після закінчення ВНЗ більш 23% хотіли б пра-цювати менеджерами, близь-ко 15%– фахівцями в галузі фінансів і кредитів, стільки ж – фахівцями з реклами, маркетингу, піар – техноло-гій, 4% – інженерами й лі-

карями. Не більше 5% випус-кників загальноосвітніх шкіл планували одержати про-фесійну підготовку в ПТНЗ. Таким чином, життєві плани сучасного випускника шко-ли абсолютно не відповідають структурі економіки країни та перспективам її розвитку. Слід також зазначити, що близько 50% опитаних мали досить розпливчасті, не точ-ніше ніж визначення ВНЗ, професійні наміри. Значна частина респондентів (більше 20%) не змогли визначитися щодо свого професійного май-бутнього взагалі.

Суспільство має створити сприятливі умови для здій-снення особистістю пошуко-вої діяльності в контексті ви-рішення проблеми власного професійного майбутнього. За такого підходу до струк-тури профорієнтації входить чотири основних компонен-

ти, а саме: професійна інфор-мація, професійна консуль-тація, професійний добір та професійна адаптація.

Професійна інформація повинна забезпечувати люди-ну об’єктивними відомостями про господарські структури й підприємства, реальний або очікуваний попит на кон-кретні професії, про вимоги

професії до осо-бистості й фізіо-логічних показ-ників людини, про відповідні професійні на-вчальні заклади тощо. У проце-сі професійної к о н с у л ь т а ц і ї вивчаються й з і ставляються можливості й бажання люди-ни з вимогами професії до його

здоров’я, знань, особистісних якостей з метою вироблення рекомендації про оптимальні кращі шляхи трудового са-мовизначення. У структурі професійної орієнтації виді-ляють також професійний підбір, який є системою ро-боти з надання людині порад і допомоги щодо прийняття нею рішення про такий ви-бір конкретного виду про-фесійної діяльності, який би максимально відповідав суб’єктивним і об’єктивним умовам професійного само-визначення, перспективам подальшого розвитку даної особистості та її успішній реалізації в професійній ді-яльності, і професійну адап-тацію, як комплекс заходів із пристосування людини до змісту й умов конкретного виду трудової діяльності. Для ряду спеціальностей і профе-сій, які висувають підвищені

Пр

ОФ

Ор

Ієн

тАц

Ійн

А р

Об

ОтА


вимоги до якостей особистос-ті або стану здоров’я людини, необхідним є професійний відбір, за результатами якого робиться висновок про при-датність людини до певного виду діяльності.

Визнані вітчизняні періо-дизації, представлені в робо-тах Є.Климова, Т.Кудрявцева й інших дослідників. На основі їхнього узагальнення В.Бодров виділив такі етапи професійного розвитку осо-бистості:

І. Допрофесійний розви-ток:

1) стадія перед гри – до 3 років ( так звана «епоха ран-нього дитинства»);

2) стадія гри від 3 до 6 років (до-шкільне дитин-ство);

3) оволодіння навчальною діяль-ністю – від 6 до 12 років (молодший шкільний вік).

На перших трьох стадіях формується особистість дити-ни як майбутньо-го суб’єкта праці, система регуляції поведінки, мотива-ційна, когнітивна, емоційно-вольова сфери тощо.

ІІ. Розвиток у період вибо-ру професії:

1) стадія оптації (підготов-ка до життя, до праці, вибір професії) – з 11 до 14–18 ро-ків. У цей період відбуваєть-ся оволодіння системою со-ціально значимих ціннісних уявлень про побудову життя й професійного шляху, за-своєння системи обов’язків відносно до однолітків й до-рослих, активний самоаналіз, ставлення до оточуючого сві-ту та ін.

ІІІ. Розвиток у період про-

фесійної підготовки й подаль-шого становлення професіо-нала:

1) стадія професійного на-вчання з 15–18 до 19–23 ро-ків (цілеспрямоване освоєння системи знань, практичних навичок й умінь в обраній професійній діяльності, фор-мування ціннісних подань про дану професійну спіль-ність, розвиток і наповнення предметним змістом майбут-ньої професійної активнос-ті, формування професійної придатності на основі роз-витку професійно важливих якостей (ПВЯ) і професійно орієнтованих особистісних структур);

2) стадія професійної адап-тації – з 19–21 до 24–27 ро-ків (пристосування до соці-альних і професійних норм, умов, процесів трудової ді-яльності, подальший розви-ток самовизначення в обраній професії, самоусвідомлення правильності вибору, узго-дження життєвих і профе-сійних цілей й установок, розвиток ПВЯ, спеціальних здібностей, емоційно-вольо-вих якостей, значимих рис особистості професіонала);

3) стадія розвитку про-фесіонала – з 21–27 до 45–50 років (удосконалювання

особистісних особливостей професіонала, загальних і спеціалізованих психічних функцій, операціональних якостей, навичок й умінь са-морегуляції, самооцінки, са-мовдосконалення в цілому, формування й розвиток при-йомів психологічного забез-печення трудових процесів). На цій стадії часто виникає необхідність періодичної змі-ни характеру трудової діяль-ності у зв’язку з розвитком технічних засобів, техноло-гічних процесів, організації виробництва, а також зміни видів діяльності (від вико-навської до управлінської). Це спричиняє перебудову осо-

бистості професі-онала й супрово-джується такими особливостями його розвитку й становлення, які деякою мірою характерні для двох попередніх стадій;

4) стадія реа-лізація професі-онала – з 45–50 до 60–65 років ( с т а б і л і з а ц і я операціональної

й особистісної структур, по-вна або часткова реалізація професійного потенціалу. На цій стадії відбувається вира-жена компенсація окремих психічних функцій, індиві-дуального стилю діяльності, знижується активність, ко-ректуються життєві цілі);

5) стадія спаду (61–66 ро-ків) характеризується про-гресивним вгасанням профе-сійної активності, інтересів, перебудовою життєвих уста-новок, ціннісних орієнтацій тощо.

Систему профорієнтацій-ної роботи необхідно вибудо-

Пр

ОФ

Ор

Ієн

тАц

Ійн

А р

Об

ОтА


вувати відповідно до особли-востей професійного розвитку особистості.

Насамперед потребує онов-лення існуюча концепція про-фесійної орієнтації населення в плані перенесення центра ваги на надання йому психо-логічної підтримки процесу вибору професії та професій-ного розвитку особистості. Можливо доцільно перегля-нути існуючу парадигму про-форієнтаційної роботи, яка має за мету підготовку осо-бистості до професійного са-мовизначення, та змінити її на таку, що бачить основну мету профорієнтації у забез-печенні та підтримці вибору та реалізації особистістю про-фесійної кар’єри (дефініція «професійна кар’єра» ще зна-ходиться на стадії понятій-ного становлення, проте вона є більш широкою ніж «про-фесійне самовизначення» й містить останнє в собі). Не виключено, що має сенс вза-галі відмовитися від термі-ну «професійна орієнтація» та замінити його терміном «професійне консультуван-ня», оскільки, як показано вище, професійна консульта-ційна допомога у розширено-му розумінні цього поняття містить всі елементи профо-рієнтаційної роботи в її су-часному розумінні.

Слід зазначити, що в Україні сьогодні не готують фахівців із профорієнтації. У навчальних закладах та на підприємствах профорі-єнтаційна робота покладена на психологів, зміст фахової підготовки яких не передба-чає фундаментальної профе-сіографічної підготовки. Не-достатньо уваги приділяється медико-фізіологічним аспек-там профорієнтаційної ро-

боти. У будь-якому випадку відновлення та розвиток про-форієнтаційної роботи з насе-ленням потребує нормативно-го забезпечення, об’єднання зусиль та координацію роботи як державних органів управ-ління, так і роботодавців.

Варто зазначити, що про-форієнтація – це опанування певної професії, яке включає три основні моменти:

• процес впливу соціаль-ного середовища на особу;

• процес усвідомлення необхідності праці, пізнання конкретної сфери праці;

• власне професійна діяль-ність.

Основними шляхами розв’язання проблеми побу-дови і запровадження діяль-ності профорієнтації на рівні навчальних закладів є:

• удосконалення механіз-му науково-методичного і на-вчального забезпечення з пи-тань професійної орієнтації учнівської молоді;

• оновлення змісту, форм і методів профорієнтаційної роботи з різними віковими категоріями учнів з ураху-ванням їхньої специфіки;

• професіоналізація діяль-ності профорієнтації;

• широке використання сучасних інформаційно-кому-нікативних технологій і засо-бів зв’язку;

• проведення фундамен-тальних і прикладних на-укових досліджень у сфері професійної орієнтації насе-лення і забезпечення широ-кого впровадження їхніх ре-зультатів у практику;

• отримання і використан-ня у профорієнтаційній роботі соціально-економічної інфор-мації про перспективи розви-тку національної економіки з урахуванням регіональних

особливостей окремих галу-зей економіки відповідно до їхньої потреби у працівниках певного фаху та кваліфікації.

Допомогти молодій людині свідомо визначити своє місце у професійній структурі сус-пільства мають і психологи, і педагоги, і соціологи, і ме-дичні працівники.

Дирекція Володимир-Во-линського педагогічного ко-леджу ім. А.Ю. Кримського, співпрацюючи з районними, міськими відділами освіти, районними і міськими цен-трами зайнятості, створила профорієнтаційний центр, метою якого є:

• вивчення попиту та про-позиції освітніх закладів Во-линської області щодо педа-гогічних кадрів;

• забезпечення випускни-ків коледжу роботою в галузі освіти;

• надання випускникам коледжу кваліфікованої до-помоги спеціалістів центрів зайнятості.

Профорієнтаційна робота – це практичні заходи рекомен-даційного характеру щодо ви-бору майбутньої професійної діяльності на основі інфор-мації про професії та вимоги до претендента на робоче міс-це, особливостей і здібностей обираючого та прогнозування його успішності в тому виді діяльності, перевага якому віддається. Профорієнтація вирішує комплекс соціально-економічних, психолого-пе-дагогічних, медико-фізіоло-гічних задач і включає різні елементи.

Підсумувати варто сло-вами: «Майбутнє належить тим, хто вірить в красу своєї мрії», – Елеонора Рузвельт.

Пр

ОФ

Ор

Ієн

тАц

Ійн

А р

Об

ОтА

Юв

Іле

й


Олена Коленченко, методист Новгород-Сіверського медичного училища

ЗА ПОКЛИКОМ ДОЛІ єДНАє

СЕРЦЯ!

Новгород-Сіверському медичному училищу – 80!Медичну школу акушерок і медичних сестер в нашому місті було засновано наказом обласного управління охо-рони здоров’я від 17 червня 1936 року. Тоді в медшколі навчалося всього 75 учнів. Два перші випуски практику проходили на фронті. Сьогод-ні в нашому училищі навча-ється 405 студентів із різних куточків Чернігівської облас-ті і не тільки.

Моя Альма-матер, моя ти родина,

За покликом долі єднаєш серця.

До тебе веде вереснева сте-жина,

Живе в тобі сила й харак-тер митця.

Всіх радо стрічаєш нас кожної днини,

Святкова й буденна, єдина така!

Нехай проростуть твої чис-ті зернини

У серці дівчини, в душі юнака!

У цьому році Новгород-Сі-верському медичному учили-щу – 80. За плечима склад-на, терниста і довга дорога, через яку пройшло багато поколінь, здобуваючи медич-ну освіту. За ці роки підго-товлена ціла когорта високо-кваліфікованих спеціалістів, які працюють у медичних закладах різних куточків світу. Не одне покоління ви-

кладачів самовіддано працю-вало над зростанням авто-ритету навчального закладу. Хочеться пригадати і щиро подякувати викладачам, які пішли на заслужений відпо-чинок, але не забувають про медучилище. Це Валентина Павлівна Правдива, Марія Іванівна Карманова, Віктор Максимович Бондаренко, На-дія Миколаївна Кравченко, Валентина Захарівна Баклан, Зінаїда Василівна Скоробага-това, Любов Василівна Ємце-ва, Юрій Семенович Цурган, Ніна Костянтинівна Дмитро-щук.

О скільки славетних імен пам’ятаєш,

О скільки крізь тебе про-йшло поколінь…

Сторінки історії тремко збираєш

Та маєш багато завдань і стремлінь.

Сімох директорів пам’я-тають стіни нашої альма-матер. Михайло Степанович Кравченко, виходець з цих стін, найдовше очолював ме-дичне училище – з 1977 по 2005 рр. Традиції, які були започатковані за його керів-ництва, зберігаються й дони-ні.

З 2005 року навчальний заклад очолює Тамара Васи-лівна Никифоренко, людина великої душі і чистого сер-ця, яка сама багато працює на користь закладу і вимагає цього від підопічних. Хто хоч раз побував у коридорах або аудиторіях училища, по-годиться, що тут панує осо-блива атмосфера взаємопо-ваги і щирих взаємовідносин,

Юв

Іле

й


а також підтримується поря-док у всьому.

Організатором злагодже-ного і чітко відрегульованого навчального процесу є заступ-ник директора з навчальної роботи Ярослава Вікторівна Недашківська, працьовита і толерантна людина, яка нала-годила навчальний процес з використанням інноваційних методів та новітніх техноло-гій навчання. Адже робота зі студентами вимагає належ-ної змістовної наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різно-манітні види пошукової, роз-виваючої, творчої діяльності. Ця робота під силу високок-валіфікованим, небайдужим викладачам. Саме від їхньої педагогічної майстерності буде залежати формування творчої особистості студента. Загалом навчально-виховний процес у Новгород-Сіверсько-му медичному училищі здій-снюють 48 викладачів, які мають вищу освіту, що відпо-відає профілю викладацької діяльності, необхідну теоре-тичну підготовку і достатній педагогічний досвід. Викла-дачі нагороджені Почесними грамотами Управління освіти і науки України, Управління охорони здоров’я України,

відзнаками міського та ра-йонного рівнів. У 2014 році премію імені видатного ма-тематика, нашого земляка Георгія Вороного отримали п’ять кращих педагогічних працівників вищих навчаль-них закладів Чернігівської області, серед них і Ярослава Недашківська.

Крилаті злітають в жит-тя пташенята,

І в цьому заслуга велика твоя,

Несіть крізь роки му-дрість слів Гіппократа

І світ милосердя, любові, добра!

Викладачі, так само як і студенти, беруть участь у різноманітних обласних творчих та предметних кон-курсах – «Педагогічна зна-хідка», «Кращий за фахом», мовно-літературні конкурси імені Тараса Шевченка та Петра Яцика, огляд-конкурс студентської творчості «Сту-дентська весна»; олімпіадах з української мови, матема-тики, інформатики та про-грамування. Маємо призові місця як на обласному, так і на всеукраїнському рівнях. Це дозволило нам у рейтингу вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації Черні-гівської області серед 20 на-

вчальних закладів займати у різні роки 2–6 місця.

На високому рівні в на-шому закладі поставлена ви-ховна робота, яку очолює за-ступник директора з виховної роботи Зоя Яківна Юдицька, людина, яка не шкодує ні часу, ні сил, і запалює своєю енергією юні серця. Тради-ційними є проведення кон-курсу читців, театралізація улюблених літературних тво-рів, участь у різдвяних верте-пах, благодійних виступах до дня Святого Миколая. У цьо-му році за участю викладачів та студентів була підготовле-на театралізована вистава за п’єсою М. Куліша «Мина Ма-зайло», режисерську роботу взяла на себе викладач укра-їнської літератури та мови Тетяна Іванівна Дорожко. Наші студенти та викладачі у районному Будинку культури також брали участь у виставі за п’єсою О. Коломійця «Фа-раони».

Студенти і викладачі – ак-тивні учасники життя міс-та. Наші вихованці беруть участь у всіх заходах, які відбуваються у нашому міс-ті: це і «Нетлінне слово», де творчі особистості декламу-ють власні вірші, це і вечір-реквієм до дня визволення міста, і флешмоби, і оформ-лення святкових композицій в рамках святкування Дня міста. Велика робота в учи-лищі проводиться з питань національно-патріотичного виховання.

«В здоровому тілі – здо-ровий дух!». В училищі пра-цюють спортивні секції з во-лейболу, міні-футболу, шахів та шашок. Наші команди завжди беруть участь у спор-тивних змаганнях не тільки на рівні нашого училища, але і на районному і обласному рівнях, і також мають чис-

ленні нагороди.Молоді люди потребують

постійної уваги, духовної підтримки, душевного тепла, дружньої поради, розумного керівництва, а дуже часто – і педагогічної корекції. Тут стають у нагоді працівни-ки гуртожитку. Цією робо-тою керують ціліспрямовані, творчі вихователі Ніна Васи-лівна Тарапон та завідувач Тетяна Федорівна Цепкова. В цій роботі їм допомагають практичний психолог Оксана Василівна Коблевська та за-відувач відділення Наталія Пилипівна Кривда.

У навчальному закладі є своє серце – бібліотека, яка не тільки забезпечує літера-турою навчально-виховний процес, а також є місцем са-моосвіти, інтелектуального відпочинку, творчого спілку-вання та розвитку студентів і викладачів. Завідує бібліо-текою високодосвідчена і ла-гідна жінка Анна Миколаїв-на Котова.

Успішну роботу училища не можна уявити без пра-цівників навчальної части-ни, канцелярії, бухгалтерії та господарської служби, які своєю повсякденною, на перший погляд, не завжди

помітною, але такою необ-хідною і сумлінною працею роблять вагомий внесок у за-безпечення навчально-вихов-ного процесу.

Останнім часом в нашому колективі зросла жага до під-вищення свого культурного рівня, зростання духовності і потреби доторкнутися до ви-сокого. Тому досить часто ми відвідуємо театральні виста-ви. У цьому році неодноразо-во побували в Чернігівському обласному драматичному те-атрі, на виставах «Відьма», «Кайдашева сім’я», «Схоже на щастя». Також викладачі та студенти разом вируши-ли до Вінниці. Всі отримали

величезне задоволення від краси міста та феєричності музичного фонтану. Для сту-дентів була організована екс-курсія на фабрику «Рошен», відвідали музей ім. М.І. Пи-рогова.

Подорожі – це традиція в нашому закладі. В останні роки наші студенти відвіда-ли Львів, Чернігів, козацьку столицю Батурин, Качанів-ку, Тростянецький дендро-парк та неодноразово були у Києві.

Віват, Альма-матер! Ві-ват, моя мила!

Квітує з роками хай доля твоя!

Назавжди ти душу мою полонила,

Привітна і щира любове моя!

Професійне кредо навчаль-ного закладу «Найбільша мудрість життя – бути лю-диною», і дуже важливо до-помогти студентові зрозуміти істину цих слів. І ми, ви-кладачі, за покликом серця будемо продовжувати сіяти розумне, добре і вічне у душі наших вихованців, бо саме нам випала нелегка доля пле-кати наше майбутнє, творити людину, в широкому розу-мінні цього слова.

85

Юв

Іле

й


Юв

Іле

й

86

Аліса Чорі,викладач-методист Мукачівського аграрного коледжу

70 РОКІВ – ЧАС СХОДЖЕННЯ

І УТВЕРДЖЕННЯ...

ВП НУБіП України "Мукачівський аграрний коледж" – 70!

Осінь 2016 року для Мука-чівського аграрного коледжу, що знаходиться на Закарпат-ті у чудовому мальовничо-му місті Мукачеві, особлива. Саме цими днями коледж – один із найкращих навчаль-них закладів України – свят-кує свій 70-літній ювілей.

70 років з погляду істо-рії – це невеликий відрізок часу, а для навчального за-кладу – це час сходження й утвердження, упродовж яко-го викладацький колектив самовіддано торував нелегку дорогу невпинної підготовки кадрів для села: агрономів, техніків-механіків, зоотехні-ків, бухгалтерів, фельдшерів ветеринарної медицини, фі-нансистів, правознавців, зем-левпорядників, фахівців ту-ристичного обслуговування.

Історія коледжу бере свій початок від листопада 1921 року, коли за наказом управ-ління землеробства Підкар-патської Русі було відкрито Домбоцьку фахову господар-ську школу, що розпочала го-тувати кваліфікованих госпо-дарів-практиків. Вісім років проводились заняття у цій школі, а в той час у Мукаче-ві споруджували нову госпо-дарську школу, урочисте від-криття якої відбулося у 1929 році.

Мукачівська державна фахова господарська школа давала глибокі теоретичні знання, формувала практич-ні уміння і навики учнів. Викладачі школи проводили

наукову роботу, ставили до-сліди, започатковували нова-ції, почерпнуті із наукових статей та спеціальної літера-тури.

Плідній роботі цієї школи завадила фашистська оку-пація Підкарпатської Русі в жовтні 1938 – березні 1939 років. Останній випуск слу-хачів школи відбувся у 1943 році. У числі випускників Мукачівської господарської школи були делегати Першо-го з’їзду Народних комітетів Закарпатської України М.М. Данко, В.В. Капац, Й.М. По-пович, І.М. Шелепець, Ф.В. Штефанюк, які 26 листопада 1944 року, виявляючи одно-стайну волю трудящих краю, проголосували за прийняття Маніфесту про воз’єднання Закарпаття з Радянською Україною.

Знаменним в історії за-кладу був 1946 рік, коли за наказом Народного комісарі-ату землеробства Української РСР та розпорядженням Ради Міністрів СРСР було відкрито Мукачівський сільськогоспо-дарський технікум з відділа-ми рільництва, плодоовочів-ництва та виноградарства. Коледж стає центром аграр-ної освіти на Закарпатті.

Не один десяток років го-тували в освітньому закладі висококваліфікованих, зна-ючих і умілих спеціалістів. За 70 років їх – 17 176. Гор-

димося, що зі стін коледжу розпочали свою життєву до-рогу доктор сільськогоспо-дарських наук, професор, член-кореспондент, академік Московської державної ака-демії ветеринарної медицини і біології ім. К.І. Скрябіна І.І. Кочиш, доктор ветери-нарних наук, професор Ю.Ю. Довгій, доктор юридичних наук, професор Ю.І. Крегул, доктор економічних наук, професор М.А. Лендєл, док-тор філософських наук, про-фесор, академік І.І. Вигович, доктор біологічних наук, про-фесор, академік Й.Й. Сікура, кандидат економічних наук М.І. Андрусь, кандидат філо-логічних наук С.С. Бобинець, кандидати біологічних наук М.В. Гойванович, В.Ю. Ду-лов, А.В. Дудаш, Г.Г. Їрков-ський, кандидати ветеринар-них наук М.М. Комар, В.М. Лакатош, П.І. Локес, М.М. Стегней, доцент кафедри те-орії і практики туризму та готельного господарства, ака-демік Академії праці, соці-альних відносин і туризму України, заслужений пра-цівник сфери послуг України Х.Й. Роглєв та інші.

Ми раді, що наші ви-пускники М.Д. Данча, Д.І. Кельман, І.І. Мигович стали депутатами Верховної Ради України, а радником Кабіне-ту Міністрів України працю-вав І.В. Попович. Високою


Юв

Іле

й


оцінкою діяльності навчаль-ного закладу та професійнос-ті викладацького колективу є успіхи випускників, які за свою натхненну працю були нагороджені найвищою від-знакою – Золотою зіркою Героя Соціаліс-тичної Праці. Це Пенчев П.Г., Се-меняк І.В., Тка-лич О.О., Пеца Г.Д., Козарь М.Ю., Мочкош С.М. Принесли заслужену славу коледжу і ви-пускники, що обіймали посади керівників уста-нов, організацій, трудових колек-тивів.

Довгий твор-чий і плідний шлях, тисячі підготовлених спеціалістів, уславлена істо-рія, добрі традиції та не менш значний сьогоденний внесок у становлення і розвиток рідної держави – ось наші здобутки, з якими коледж зустрів свій 70-літній ювілей.

За 70 років існування за-клад кілька разів реоргані-зовувався, змінювалась його назва та навчально-матері-альна база, навчальні плани і програми. Від господарської школи до коледжу, сучасно-го вишу – такий його шлях. Нині він є відокремленим підрозділом Національно-го університету біоресурсів і природокористування Укра-їни та здійснює підготовку молодших спеціалістів за спеціальностями: технологія виробництва та переробки продукції рослинництва, ор-ганізація і технологія веден-ня фермерського господар-ства, облік і оподаткування, фінанси, банківська справа та страхування, туристичне обслуговування, ветеринар-на медицина, правознавство, землевпорядкування. Сту-денти мають змогу отримати

робітничі професії: квітни-кар-озеленювач, тракторист-машиніст сільськогосподар-ського виробництва категорії «А», водій автотранспортних засобів категорії «В», опера-тор комп’ютерного набору.

В усі часи ВП НУБіП Укра-їни «Мукачівський аграрний коледж» був активним про-пагандистом досягнень аграр-ної науки, передового досві-ду. І сьогодні педагогічний колектив працює творчо, ці-леспрямовано, орієнтуючись на кінцевий результат. Адже відродження села – справа молодих, яких упродовж чо-тирьох років готують до са-мостійного життя наші ви-кладачі. Саме їх наполеглива самовіддана праця, високий професіоналізм, фахова май-стерність дає наснагу моло-ді не лише здобувати знання, але й бажання розвиватись, збагачуватись духовно, руха-тись уперед, через досягнуті перемоги підійматися вище й вище.

У свої 70 років Мукачів-ський аграрний коледж – сучасний аграрний заклад, у якому здобувають освіту більше 900 студентів денної і заочної форм навчання. До їх послуг – знання і досвід, професійна компетентність викладачів, які добре знають і люблять свою справу. А їх у навчальному закладі – по-

над 90.Славну освітянську когор-

ту складають 6 кандидатів наук, 21 викладач-методист, 40 викладачів вищої катего-рії, 23 викладачі першої ка-тегорії. Кожен викладач, не-

залежно від віку чи категорії, – неординарна осо-бистість із своїм інтелектуальним потенціалом, пе-дагогічними і про-фесійними здібнос-тями, з почуттям обов’язку і відда-ності справі. Мак-симум своїх зу-силь педагогічний колектив докладає до найважливішої справи – навчання і виховання моло-ді, намагається в

повному обсязі забезпечити виконання тих завдань, які ставить перед нами життя. Ми не стоїмо на місці. Ми постійно розвиваємося та ру-хаємось вперед. Свідченням цього є наші успіхи і досяг-нення.

Студенти Мукачівського аграрного коледжу перемага-ють на обласних олімпіадах, беруть участь у регіональ-них конкурсах, доводять, що вони кращі на різноманітних конференціях, брейн-рингах, змаганнях кмітливих і допит-ливих. Набуття молодим по-колінням соціального досві-ду, успадкування духовних надбань українського народу, розвиток духовності, фізич-ної досконалості нерозривно пов’язано з формуванням і становленням сучасного спе-ціаліста. У коледжі створені клуби за інтересами, гуртки художньої самодіяльності: вокальна студія «Юність», вокальний ансамбль «Джере-ло», хореографічний гурток народного танцю «Водограй». Про високий рівень худож-ньої майстерності вихованців свідчать грамоти та дипломи,

Юв

Іле

й

88

якими відзначені вони за пе-ремоги у різних конкурсах та фестивалях.

За сім десятиліть своєї історії наш коледж надбав славну спортивну історію. Тут навчалося і навчається чимало хороших спортсме-нів високого рівня – чемпіо-ни України, призери чемпіо-натів різних рівнів, майстри спорту та кандидати у май-стри спорту, члени збірної області та України з різних видів спорту (греко-римської боротьби, боксу, фрістайлу, пауерліфтингу, волейболу, футболу…). Кращі спортсме-ни та збірні команди коледжу постійно захищають честь за-кладу в регіональних та всеу-країнських змаганнях, де ви-борюють призові місця.

Кроки становлення аграр-ного закладу за минулі де-сятиріччя очевидні. Сьо-годні тут більше півсотні по-сучасному обладнаних аудиторій, кабінетів, лабора-торій, конференц-зал, мето-дичний кабінет, кабінети ци-клових комісій. Маємо п’ять комп’ютерних кабінетів з ви-ходом у інтернет. Є бібліоте-ка з читальною залою на 120 місць і книжковим фондом, що становить більше 60-ти тисяч примірників навчаль-ної, довідкової, методичної та художньої літератури. У просторій читальній залі встановлені комп’ютери. Але найбільше враження справ-ляє навчальна клініка, яку за останній рік було значно удосконалено.

Велику увагу в коледжі приділяють практичній під-готовці студентів. Готуючи фахівців агропромислового комплексу різних спеціаль-ностей до безпосередньої тру-дової діяльності, викладачі, адміністрація ставлять перед собою завдання не лише ство-рити необхідні умови, забез-печити високий професійний рівень викладання, а й підго-тувати конкурентоспромож-

ного спеціаліста з високими професійними та особистіс-ними якостями, сформувати свідому, всебічно розвинену, творчу особистість, яка гото-ва до самовдосконалення, до активної професійної та соці-альної діяльності, спроможна відстоювати свої переконан-ня і стати активним учасни-ком розбудови своєї держави. Перспективним напрямком практичної підготовки є її проведення за межами кра-їни: в Угорщині, Німеччині.

Ми святкуємо черговий ювілей – 70 річницю від дня заснування, і свої твор-чі здобутки присвячуємо цій славній даті! На ювілей при-були поважні представники з НУБіП України на чолі з ректором Ніколаєнком Ста-ніславом Миколайовичем. Дорогих гостей зустрічали з хлібом-сіллю викладачі та студенти навчального закла-ду. Урочисто і зворушливо пройшло саме свято! Зал За-карпатського театру драми і комедії заповнений праців-никами, студентами, ветера-нами Мукачівського аграрно-го, шанованими і поважними гостями.

Відкрив свято директор коледжу, заслужений праців-ник ветеринарної медицини Садварі Ю.Ю. У своїй віталь-ній промові він нагадав істо-рію становлення навчального

закладу, згадав найкращих випускників, розповів про головні віхи розвитку колек-тиву та його творчі здобутки за останні десятиліття, запев-нив, що викладачі і надалі працюватимуть натхненно і самовіддано, віддаватимуть всі свої знання, енергію і творчий потенціал на підго-товку висококваліфікованих фахівців, компетентних і ав-торитетних практиків, енту-зіастів свої справи.

Високо оцінив діяльність

навчального закладу та його керівника ректор НУБіП України Станіслав Микола-йович Ніколаєнко.

Щиро вітали коллектив навчального закладу з юві-лейною датою і інші гості свята. Бажали нових звер-шень, натхнення і мудрості, усіляких гараздів, подальшо-го розвитку та високих здо-бутків, вручали працівникам Почесні грамоти та подарун-ки.

Урочистості позаду, а по-переду – будні і наполеглива праця. Ми пам’ятаємо свою історію і з надією дивимось у майбутнє. Віримо: нам виста-чить сил і життєвої мудрості, здоров’я і наснаги, професіо-налізму і витримки на шля-ху подальшого розвитку на-вчального закладу.


ФО

рМ

ує

МО

ОС

Об

иС

тІС

ть

89

Головним завданням, що стоїть перед викладачами ви-щих навчальних закладів на сучасному етапі, крім підго-товки фахівця відповідної га-лузі, який відповідає потре-бам сьогодення, є формування особистості студента. Період навчання у ВНЗ передбачає створення фахівця – всебічно і гармонійно розвиненої осо-би, майбутнього патріота і громадянина – носія високої моралі та духовності.

Проблема навчання і ви-ховання майбутніх спеціа-лістів, які б мали високий рівень професіоналізму, наці-ональної свідомості, творчої активності, особливо гостро постала в період сьогодення.

Основний шлях підвищен-ня ефективності виховання в сучасних умовах – це здій-снення комплексного підходу до організації виховної діяль-ності, спрямованої на форму-вання суспільно свідомої осо-бистості.

Виховання особистості ста-вить особливі вимоги до са-мих вихователів: особистість повинна виховувати лише не-ординарна особистість. У на-вчальних закладах така роль відводиться куратору групи.

Куратор групи – це осо-блива фігура в системі на-вчально-виховної роботи. Від його вмінь, життєвої пози-ції, добросовісності залежить успіх роботи. Тому кураторів групи призначає керівник

навчального закладу з числа найбільш досвідчених викла-дачів, які майстерно володі-ють засобами впливу на сту-дентів.

Робота куратора вищого навчального закладу стано-вить собою свідому, доцільну діяльність щодо навчання, виховання і розвитку студен-тів.

Претендуючи на роль ви-хователя, куратор групи по-винен завжди пам’ятати про наступне:

• необхідно чітко уявляти свою роль у формуванні сві-домості студентів;

• група завжди чимось схожа на куратора, в ній від-дзеркалюються перемоги і не-вдачі;

• вихователь повинен сам бути вихованим;

• повага студентів до ку-ратора будується на взаємо-повазі;

• байдужість – найбільше зло у виховному процесі;

• коли куратор групи пра-цює без вогника, його робота стає нудною і одноманітною;

• пошук нового – це голо-вне в педагогічній роботі;

• провести виховну годину набагато складніше, ніж за-няття;

• виховувати студентів по-трібно так, щоб вони не від-чували, що їх виховують;

• практика засуджен-ня проступків, як правило, ефекту не дає, а дає ефект створення системи загальних цінностей і норм поведінки в групі;

• актив групи буде віді-гравати значну роль лише за умови надання йому необхід-них владних повноважень і самостійності;

• як не пояснюй, як не ви-магай, а коли нема живого, позитивного прикладу, важ-ко домогтися позитивних ре-зультатів у вихованні;

• використовуючи мето-ди схвалення і покарання, потрібно бути максимально об’єктивним;

• інтерес до знань виявля-ється тоді, коли студент ба-чить реальну можливість їх застосування в майбутньому;

• дотримання дисципліни – запорука успішності;

• прохання – одна із най-ефективніших форм вимог;

• активна позиція кура-тора групи формує активну позицію вихованців, байду-жість – призводить до безвід-повідальності;

• вимоги до норм поведін-ки у навчальному закладі по-винні бути до всіх однакові. В іншому випадку виховна робота куратора групи зійде нанівець;

• не буває поганих груп,

Галина Процик,заступник директора з виховної роботиВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний коледж»

КУРАТОР ЯК ПРИКЛАД

ТА ОСНОВА фОРМУВАННЯ

ОСОБИСТОСТІ

Принцип мистецтва виховання говорить: діти повинні виховуватися не для сьогодення, а для майбутнього, мож-ливо кращого, стану роду людського!

Іммануїл Кант

ФО

рМ

ує

МО

ОС

Об

иС

тІС

ть


буває поганий куратор.Виховна робота в студент-

ській групі багатогранна і різноманітна, вона вимагає певних якостей від куратора. Куратор повинен бути люди-ною, яка фанатично віддана своїй праці та має високий рівень авторитету і поваги серед студентської молоді, людиною винахідливою і ці-кавою. Лише ці якості дають можливість бути лідером у групі і проводити ефективно виховні заходи щодо форму-вання високих моральних якостей у вихованців, чіткої життєвої позиції, правильно-го світогляду.

Серед основних форм ви-ховної роботи кураторів є ку-раторські години, які можуть проводитися у вигляді бесід, “круглих столів”, дискусій-них клубів, інших заходів виховного впливу в студент-ських аудиторіях і гуртожит-ках (із залученням фахівців різного профілю); культпо-ходів історичними місцями рідного краю, до музеїв, кар-тинних галерей, на виставки, до театрів; індивідуальна ви-ховна робота зі студентами з урахуванням їх особистісних особливостей.

Виховна робота куратора групи може бути розбита за напрямками, які мають вті-люватися одночасно і не ма-ють бути відірвані один від одного. Основним завданням художньо-естетичного вихо-вання є: сприяння розвитку творчих здібностей студента, вплив на формування есте-тичних смаків та культурних пріоритетів молодого поко-ління.

Метою правового вихован-ня молоді є формування в неї правової культури громадя-нина України, що насамперед передбачає свідоме ставлен-ня до своїх прав і обов’язків, закріплених у Конституції України. Важливе значен-ня мають глибока повага до

законів і правил людського співіснування, готовність до-тримуватися й виконувати закріплені в них вимоги, що виражають волю та інтереси народу.

Основні завдання мораль-ного виховання – це вихован-ня духовно багатої особистос-ті, яка б усвідомлювала свою відповідальність перед Богом, Батьківщиною, народом; пле-кання духовності української нації; формування особистос-ті студента на засадах хрис-тиянської моралі, людяності, чесності, доброти. Рекомен-довані теми бесід та заходи в групах: «Молитва у хрис-тиянському житті», «Добро творити – у злагоді жити», «Стежка духовності», «Бать-ківська любов у нашому жит-ті», «Доля і щастя нашого на-роду залежить від кожного із нас» та ін.

Найбільш важливим пи-танням у вихованні студен-тів, зважаючи на ситуацію в нашій країні, є робота по ви-хованню патріотизму. Досвід державної політики впро-довж усіх років незалежності України засвідчив, що наці-онально-патріотичному вихо-ванню молоді не приділялось достатньої уваги. На виконан-ня Указу Президента Украї-ни від 13 жовтня 2015 року №580/2015 „Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки» куратори ставлять перед собою головне завдання. Основними складо-вими національно-патріотич-ного виховання мають стати громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне, ду-ховно-моральне виховання. Який план дій щодо реаліза-ції? По-перше, задля підви-щення ролі української мови як національної цінності ре-комендується проводити зі студентами виховні години, присвячені Дню рідної мови, Дню української писемності,

зустрічі студентів з цікавими особистостями, бесіди, «кру-глі столи» та конференції, на яких будуть обговорюватися проблеми, пов’язані з роллю мови у сучасному світі, та ін.

Задля підвищення прести-жу військової служби кура-торами здійснюються заходи, а саме: екскурсії до музеїв військових частин, зустрічі із ветеранами війни, праці та військової служби, походи місцями бойової слави, по-шукові роботи, робота гурт-ка військово-патріотичного спрямування, організація змагань з військово-приклад-них видів спорту, проведення змагань з кульової стрільби тощо.

Усі напрями виховання взаємопов’язані та взаємо-зумовлені. Жодний з них не є універсальним засо-бом виховного впливу на особистість, формування її якостей, яким би доскона-лим не був. Кожна з форм виховання передбачає єд-ність загального, особливого і одиничного. Загальне зу-мовлене тим, що всі форми виховної роботи спрямова-ні на досягнення загальної мети – виховання та розви-ток студентів.

Життя доводить, що щи-рість у стосунках є запору-кою успіху виховної роботи. Коли студенти відчувають пі-клування, розуміння з боку викладача, бачать, що є до кого звернутися за допомо-гою, порадою, усвідомлюють, що їхня діяльність приносить користь собі та іншим, то вони понад усе намагаються не підвести свого вихователя, не розчарувати його. І саме ці студенти будуть скеровувати у правильне русло тих, які не можуть чи не хочуть зрозумі-ти, що таке група, колектив і яке його власне місце та роль в цьому маленькому колекти-ві.

ФО

рМ

ує

МО

ОС

Об

иС

тІС

ть


У Національній доктри-ні розвитку освіти України в ХХІ ст. наголошується на створенні умов для розвитку творчості, самостверджен-ні особистості, формування покоління, здатного вчити-ся протягом життя. Основна ідея сучасної освіти полягає в її гуманізації, індивідуаліза-ції, ефективності та практич-ній спрямованості, на перше місце виходять творчий та інтелектуальний потенці-ал людини. Освіта повинна спрямовуватись на розвиток творчого потенціалу особис-тості, самостійного критич-ного мислення, формування спектру життєвих компетен-цій [1].

Державний стандарт пе-редбачає спрямованість освіт-нього процесу на розвиток умінь і навичок особистос-ті застосування на практиці здобутих знань, спонукання до творчості.

На мою думку, пробле-ма творчого потенціалу сту-дентів нині є актуальною та важливою. Її впроваджен-ня в практику роботи на за-няттях української мови (за професійним спрямуванням) передбачає створення умов для саморозвитку, самореалі-зації особистості студента. Це дає можливість формувати у

студента внутрішню потребу здобувати знання і розвивати творчий потенціал.

Важливою є позиція сучас-ної педагогіки та психології, які працюють над проблема-ми розвитку творчих здібнос-тей особистості. Наприклад, Валентин Моляко визначає творчий потенціал як інте-гративну властивість особис-тості, що характеризує міру можливостей здійснювати творчу діяльність. Творчий потенціал – це саме та систе-ма, яка абсолютно прихована від будь-якого зовнішнього спостереження; більше того, сам носій творчого потенціа-лу іноді мало або й зовсім не знає про свої творчі можли-вості [4].

Сучасні дослідники роз-витку змісту шкільної освіти (В. Паламарчук, О. Савченко, А. Сиротенко) наголошують на тому, що головною умо-вою навчання та розвитку творчих здібностей студента є його активна діяльність. Психологи підтримують ідеї, що навчання є процес форму-вання і розвитку творчої ак-тивності, без потреби в якій особистість не може існувати [3].

Вирішальною умовою роз-

витку творчості студента є активний діяльнісний підхід до формування умінь і нави-чок визначати мету, планува-ти діяльність, організовува-ти, виконувати, аналізувати й оцінювати власні результа-ти.

У процесі особистісно зо-рієнтованого навчання до-тримується необхідна послі-довність, динаміка розвитку творчих здібностей. Активна діяльність студентів на за-няттях української мови (за професійним спрямуванням) сприяє розвитку оцінного та критичного мислення, набут-тю вмінь і навичок. Інновації в освіті та суспільстві в ціло-му спонукають мене шукати нові способи педагогічної ді-яльності й методи взаємодії з особистістю студента.

Особистісно зорієнто-ване навчання під час ви-вчення української мови (за професійним спрямуван-ням) передбачає дотриман-ня специфічних принципів суб’єктивності, безперервнос-ті, варіативності, психологіч-ної комфортності, результа-тивності (за Л.Виготським) [4], керуючись якими, забез-печують оптимальні умови для творчості особистості.

Людмила Рижук,викладач Олександрійського медичного училища

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОС-

ТЕй СТУДЕНТІВ НА ЗАСАДАХ

ОСОБИСТІСНО ЗОРІєНТОВАНО-

ГО НАВЧАННЯ

Основна ідея сучасної освіти полягає в її гуманізації, ін-дивідуалізації, ефективності та практичній спрямованості, на перше місце виходять творчий та інтелектуальний по-тенціал людини.

ФО

рМ

ує

МО

ОС

Об

иС

тІС

ть

92

Зокрема, відповідно до прин-ципу суб’єктивності, мак-симально сприяю розвитку здібностей студентів усвідом-лювати власне «я», осмислю-вати дії, оцінювати як носія знань та умінь. Принцип психологічної комфорт-ності передбачає знання стресових факторів на-вчального процесу, ство-рення на заняттях до-брозичливої атмосфери, орієнтованої на реаліза-цію ідей педагогіки спів-робітництва.

Упровадження прин-ципу безперервності дає змогу забезпечити наступність між усіма етапами навчання, по-єднання інноваційних і традиційних методик, що сприяють розвитку творчих здібностей студентів. Досить вагомими вважаю принципи обов’язкової результативнос-ті, високої вмотивованості та рефлексії. На мою думку, праця, затрачена на розвиток творчих здібностей студен-тів, виправдовує себе в усіх аспектах. Результативність підвищує якість знань, до-помагає долати труднощі, пробуджує прагнення до са-мостійної, дослідницько-по-шукової та творчої роботи, виходу за межі стандартного досвіду, додає впевненості у власних силах.

У практиці своєї педаго-гічної роботи успішно засто-совую особистісно зорієнто-ваний підхід для розвитку творчих здібностей особис-тості. На заняттях україн-ської мови (за професійним спрямуванням) створюю умо-ви для реалізації творчого потенціалу студентів. При цьому вношу корективи до

проекту заняття, дотримую-чись структури та послідов-ності його етапів.

Узагальнююча модель за-няття української мови (за професійним спрямуванням)

Основними завданнями на етапі актуалізації знань та вмінь, на мою думку, є підго-товка студентів до сприйнят-тя нового матеріалу:

• зосередження уваги;• пробудження інтересу до

заняття;• усвідомлення значущос-

ті майбутньої діяльності.Ось чому цей етап занят-

тя співпадає з мотиваційною діяльністю. Для розвитку творчих здібностей студентів вважаю доцільним проведен-ня диктантів, клоуз-тестів, використання опорних кон-спектів, постановку проблем-ного питання, складання есе, бліц-опитування тощо.

Іноді використовую ситу-ації навчальні, творчі, реф-лексивні, наприклад, ви ме-дична сестра, або акушерка, або фельдшер перебуваєте у науковому відрядженні, об-межені у спілкуванні з рідни-ми. Пропоную розкрити своє бачення проведення дослі-дження, вільного часу тощо.

На етапі мотивації на-вчальної діяльності засто-совую принципи сучаснопе-дагогічного навчання, тобто розпочинаю заняття словами, що є підтримкою для студен-

тів, налаштовують на твор-чість та активність:

• посміхніться один одно-му;

• гарний настрій і слова, володіння собою допоможуть вам бути активними;

• будьте уважними і до-брозичливими;

• не бійтеся помилятися;• бажаю успіхів і гарних

результатів у навчанні.З метою встановлення емо-

ційного контакту з групою застосовую колірне зобра-ження настрою, прийом «По-даруй мені смайлика», емо-ційно-художнє оформлення заняття за допомогою поезії, картин, музичного фрагмен-та тощо. Мотивація впливає на самостійність, творчість, здатність творити, шукати, знаходити, змінювати рішен-ня в різних проблемних си-туаціях, що, у свою чергу, дасть можливість студентові стати конкурентоспромож-ним у суспільстві.

Щоб спонукати студентів

ФО

рМ

ує

МО

ОС

Об

иС

тІС

ть

93

до творчості, використовую прийоми інтерактивного на-вчання:

• гронування;• «дивуй»;• диктант-альтернатива;• творчий диктант;• сформулюй проблему;• «вилучи зайве»;• презентації;• випереджувальні завдан-

ня тощо.До кожного заняття, роз-

ділу, теми намагаюся дібрати епіграф, який би стосувався теми або став яскравою фра-зою, що мотивує до активної творчої діяльності.

Вивчення нового матеріа-лу – етап заняття, на якому ефективними для розвитку творчості є методи і прийоми навчання:

• розширена лекція;• евристична бесіда;• самостійна робота з під-

ручником, схемою, таблицею, довідником, словником тощо;

• укладання структурно-логічної схеми;

• «займи порцію»;

•орфографіч -но-пунктуаційний практикум;

• дискусія тощо.

Етап закрі-плення вивченого матеріалу вважа-ти одним із клю-чових для форму-вання і розвитку творчих здібнос-тей студентів. До-цільним вважаю використання ін-терактивних форм і методів:

• «Мікрофон»• «Коло ідей»•«Незакінчене

речення»• «Лови по-

милку».Рефлексія на занятті спря-

мована на усвідомлення сту-дентами отриманих знань, на збір у загальну скарбничку знань вивченого, почутого, обміркованого, зрозуміло-го, що сприяє формуванню власних студентів, самооцін-ки і самоконтролю, розвитку творчих здібностей студентів. На цьому етапі застосовую такі прийоми роботи:

• взаємоопитування;• «одним словом»;• «плюс-мінус-цікаво»;• тести;• «самооцінка» тощо.У позааудиторній роботі,

зокрема гуртковій, для роз-витку творчого потенціалу студентів використовую при-йоми кооперативного навчан-ня, що дає можливість ство-рити умови для позитивної мотивації та розвитку твор-чості особистості. Застосовую групові методи:

•дослідницько-пошуковий проект;

• творчо-пошукова робота;

• діалог;• спільний проект;• мобільні групи;•навчання у команді тощо.Ефективним, на мою дум-

ку, є використання проблем-но-пошукових методів. Кон-флікт між «знаю і не знаю», «вмію і не вмію», «не можу виконати» через внутрішню мотивацію спонукає студен-тів поглиблювати знання з мови, удосконалювати вмін-ня та навички для розвитку творчості.

Ставлю перед собою за-вдання задіяти в навчанні ресурси, які пробуджувати-муть і підтримуватимуть у студентів інтерес до нового, до пізнання, а отже, розвитку творчих здібностей. Тому ке-руюсь у своїй роботі такими правилами:

• без основних опорних знань, умінь і навичок не-можливо розвивати творчі здібності студентів;

• творчі здібності найбіль-ше виявляються у самостій-ній роботі, роботі над проек-тами, створенні презентацій;

• не існує єдиної магічної формули щодо розвитку твор-чої складової навчання.

Виховання потреби у ви-вченні рідної мови, україн-ської мови (за професійним спрямуванням), усвідомлен-ня корисності цього, прагнен-ня до успіху, впевненість і почуття власної гідності, на-полегливість є запорукою ре-зультативної педагогічної ро-боти щодо розвитку творчих здібностей студентів. Пере-конана, що питання розвитку творчих здібностей особис-тості студентів залишається актуальним, сучасним і пер-спективним.

ФО

рМ

ує

МО

ОС

Об

иС

тІС

ть

94

Людська душа… Багата і незбагненна в усі часи жит-тя. Заповнена смутком і ра-дістю, мріями і бажаннями, прагненнями і переживан-нями. Вона має свою пісню, тремтливу і щемну, таємничу і теж незбагненну, та ще й не завжди виспівану. Вона здат-на відчувати: затісно у серед-овищі чужому, – привільно у спорідненості з однодумцями.

«Нерівня душ – це ж гір-ше, ніж майна» – ці слова поетеса Ліна Костенко вкла-дає в уста піснетворки Марусі Чурай, щоб ствердити: духо-вне – вище від матеріального, воно вічне, нетлінне.

Кажуть, що людина, не причетна до мистецтва слова, проживає лише одне фізичне життя, а той, хто шукає, від-криває, реалізовує своє по-кликання в слові – кілька.

Мистецтво слова допомагає пізнати, відчути, пережити й зрозуміти найважливіше – красу.

Пізнання дійсності засоба-ми мистецтва слова є проце-сом переживання, аналізу й узагальнення уже існуючого. Воно неможливе без творчос-ті, яка становить собою появу нового, чогось неповторного.

Мистецтво слова плекає духовне в людині, вивершує її над сірою буденщиною. Учасники літературного гуртка «Краса і сила слова», який діє в коледжі ось уже більше десятка років, мають

спільність у любові до рідно-го слова, бажанні пізнавати, відкривати для себе слово та-лановитих митців та долуча-тися своїми спробами до мис-тецтва поезії.

Засідання гуртка поєд-нує неординарних, цікавих, вразливих, витончено чуттє-вих особистостей, які гостро сприймають світ, бо часто самі є «не зі світу цього».

Через слово торкаюсь осо-бистості студента. Якою вона є? Найчастіше – непоказною, небалакучою, скромною, але завжди вабить до себе неор-динарністю, «білістю» в сві-ті. Кожен із них – це велике і неповторне «я», з глибокими і щирими почуттями, влас-ним світонаповненням, духо-вністю.

Спільні за духом, в любові до життя та мистецтва слова, творять своє слово, наповне-не неповторністю почуттів, хвилюванням за долю май-бутнього, захопленням кра-сою природи та людських взаємин. Вони всі надзвичай-но цікаві, і часом мені зда-ється, що кожен із них – це я у різні часи життя. Схильні до переживань, гостро від-чуваючи на собі перехрестя добра і зла, їх жорстоку не-примиренну боротьбу, зверта-ються в своєму слові до нас, пробуджуючи не байдужість,

не презирство, не зло, а за-хоплення красою навколиш-нього світу, спонукають до творення добра, чесності із самим собою, пошуків істини та краси.

Усміхнені, тремтливі, не-певні, вразливо вловлюю-чи кожне слово викладача, сором’язливо заходять до аудиторії студенти-першо-курсники, яких напередодні запрошено до участі в роботі літературного гуртка. Вони мають бажання писати вірші. Хтось надто хвилюється: чи вдасться, адже до цього часу надто великого захоплення не було, а чому б не спробу-вати? Хтось уже почуває себе впевненіше, адже в школі вчитель якось визначав обда-рування в особливому відчут-ті слова.

Ближче знайомство, неви-мушене спілкування легень-ко знімають чуттєву напру-гу. Виявляється, у нас багато спільного. Ми – мрійники, залюблені в красу, спільні в уподобаннях, поглядах на життя, поціновуємо неорди-нарність, бо ж самі є такими.

Уже на першому засіданні гуртка «торкаємось» до по-етичного слова. Цитуючи із поезії Л. Костенко, Л. Укра-їнки, І. Франка, В. Сосюри, Д. Павличка, відзначаємо со-ціальну і художню глибину

Юлія Силюк,викладач КВНЗ «Бердичівський медичний коледж»

ВЧИМОСЯ ЗБИРАТЬ ПОЧУТТЯ

СОКРОВЕННОСТІ

Один храм нерукотворний в душі людській вартий де-сяти храмів кам'яних

старець Антоній

ФО

рМ

ує

МО

ОС

Об

иС

тІС

ть

95

віршів, місткість рядків, ваго-мість слів і приходимо до ви-сновку: вірші – як і будь-яке мистецтво – дитина праці.

Гурток «Краса і сила сло-ва» певною мірою є тими цеглинками, за допомогою яких будується духовно-ес-тетичний світ юнацтва. Саме гурток розвиває вміння бачи-ти світ у яскравих образах, формує естетичні смаки, пле-кає інтерес до книжки, який може не згаснути протягом всього житя.

Народження вірша – це свято, а свята без попере-дньої праці, приготувань – не буває.

Творча праця, покликана потребою душі, панує на за-сіданнях літературного гурт-ка «Краса і сила слова». Ко-жен із гуртківців приносить у перші свої поетичні проби власні теми, власні барви і власні характерні інтонації. Так засвічується сонце твор-чості, у якій – молодість, а їй притаманна розкутість, грай-ливість, нові, зовсім не схожі на інших, інтонації.

Коли читаємо вірші гурт-ківців, спостерігаємо, як звертаються вони до витоків свого дитинства, переймають-ся проблемами сьогодення, мріють про щастя, шукають життєвої істини. Їх хвилю-ють вічні питання: сенс люд-ського життя, людина і при-рода, кохання, його велич і таємничість.

Поезію Анастасії Бакало можуть зрозуміти далеко не всі. Художній світ студент-ки виростає з античності й сьогодення, з особистої ін-телектуальної наповненості. Постмодерні особливості її віршів (вільна форма, від-сутність розділових знаків) набувають універсального виміру, містять волю, лет авторської думки, своєрідне розкошування словом і філо-софські узагальнення.

У коротеньких віршах Те-

тяни Поліщук конденсується висока простота з цілою га-мою почувань, асоціацій. Її поетична палітра малює за-гадковий художній світ мит-ця пензля і слова. Локанічні рядки віршів просвітлені му-дрістю.

Гострота художнього ба-чення молодого покоління, яке активно переживає жит-тя, має свою позицію, свій ідеал, відображена у віршах Олександра Голубівського. У них полемічна загострен-ність, характерна для небай-дужого ока, гострота симпа-тій та антипатій, своєрідний монолог – анафора люблячого серця.

Студент перейнятий про-блемами сьогоднішнього дня – війни на сході України. У віршах юнака біль за тих, «хто життя загубив» і «вже втратив надію», співчуття матерям, які «в молитвах від ранку до ночі», гнівна інвек-тива тиранам, які «трощать» світогляд молодого поколін-ня, що прагне будувати світ справедливості, добра і висо-кодуховності.

Лейтмотивом віршів Ві-кторії Коваль є свято зако-ханого серця, яке завжди до-роге. Це свято виборюється у певних випробуваннях, пере-живається інтуїтивно, психо-логічно.

Художнє слово, яким за-хоплюються і яке відкрива-ють для себе гуртківці, не тільки допомагає здобувати знання і ставати високоосві-ченими людьми, а й плекає «аристократизм» духу, спо-нукає до мандрівки широким життєвим полем, яке потріб-но не тільки перейти, а й по-лишити на ньому гідний слід.

Гуртківці роблять лише перші кроки у словесному мистецтві, і їх поетичний світ – це віхи власного жит-тя, світ їхніх думок, почу-вань, мрій.

Велике щастя керівника

гуртка – прослідкувати за «творчим ростом» гуртківців, їхнім бажанням відкривати для себе скарби рідної сло-весності, адже це є надійною запорукою їхнього інтелекту-ального розвитку та духовно-го зростання.

Заняття гуртка – це не тільки ознайомлення з пев-ними елементами віршуван-ня, особливостями поетич-ного синтаксису, звукової організації поетичної мови, це, насамперед, виховання витонченої натури, бо чим витонченіша натура, тим го-стріше вона сприймає світ і тим більше може дати світу. Адже світ сьогодні потребує не презирства і байдужості, не жорстокості і зла, а любо-ві в серцях, неповторності в творенні добра, вмінні захо-плюватися красою навколиш-нього, того, що рятує світ від загибелі.

Орієнтуючись на велике, на класику, розуміючи її як стійке, довгодіюче мисте-цтво, у вінок давніх і багатих традицій несміливо вплітає-мо власні неповторні квіти, які торкнуться кожного, хто цікавиться мистецтвом слова. Часто це вірші «стихійні», автори яких не дбають про так звані «тонкощі» поетич-ної майстерності, але вони зу-мовлені ще недостатньою обі-знаністю деталями поетичної форми, віршового розміру. Можна докорити гуртківцям за часту повторюваність од-них і тих же думок, за деяку банальність окремих образів, вони не заперечуватимуть критику, вірніше буде ска-зати, що переживатимуть і осмислюватимуть її, але й надзвичайно радітимуть, коли пощастить «влучити» словом. Долучіться до їхніх віршів, і ви переконаєтесь, що деякі з них дихають та-кою земною схвильованістю, що вона безпосередньо пере-дається й читачам.

ФО

рМ

ує

МО

ОС

Об

иС

тІС

ть


ПРЕЛЮДІЯ В ДО МАЖОРТи – зважена

патологічність мрійдозволь віддать тобі

останню шану,Хоча і ти не був ніколи

мій,Хоча і я своєю вже не

стану.

Дозволь гукнуть тобі своє vivat

і кинути додолу маски здерті,

ти – мій священно вічний газават

ти – морфологія моєї смерті.

Поволі тихо квітне джонатан

і плодоносить пишно і відверто,

і демонові продано талан,і пам’ять, і любов навіки

стерто.

Ти – трагік мій і мій комедіант,

я – сад, що ти його отак занедбав

ти – Бог а я твій вірний протестант,

душі атлант, який тримає небо.

І за життя й за смерть тобі віддячу

простою грою, правилом простим,

останнім словом – вальсом номер два чи

останнім звуком, сплетеним із ним.

А поки ти ще просто як adagio,

а поки до allegro не доріс,я думку без надії зовсім,

зважую,я згладжую у серці

гострий зріз.Заверш одразу без вагання

п’єсуможливо й не розіграну

для всіх,відправ мені цю

довгожданну месу,прости мені цей довговічний гріх.

Зроби в мені акцент на покаяння,

спали в мені рубці, зніми мій шрам

Я наче зовсім не боюсь вигнання,

Я відкриваю у собі твій храм.

О чистий мій, о світом не спотворений,

поразку пережити важко певно,

її смиренний в’язень ти підкорений

прелюдією першою Шопена.

Не змішуй із любов’ю насолоду

І обережно не приймай її,Любов не перетворюй на

угодуЗ дияволом на вигідне

парі.

Живи із нею як безумний кожний,

палкий коханець спраглий, далебі,

живи як той, хто гордо переможений,

чи той, який безславно переміг.

Але живи; хай на землі прийдешній

любов давно знецінена валюта

благослови мені, тобі належній,

кричати moritūri te salūtant.

Бакало Анастасія, гр. 32 ф

ПАЛІТРАТи пензлик в руку взяв і –

проваливсяУ світ, який придумав

ти, у світ фантазій.Він жив в твоїй уяві

й народився,У ньому ти король

і в’язень.Пролилась фарба –

акварель, твоя стихія,Без дозволу і крапля не

впаде.І так, як вмієш ти,

ніхто не вміє…Талант цей жоден в тебе

не вкраде.І з помахом руки закру-

титься палітра,Кружлятимуть на хвилі

кольорівМажору метри і мінору

літри…Не вистачає літер, мало

слів.

Поліщук Тетяна, гр. 45 м

******

В нiчному сяйвi лiхтарiв Ступали двоє – ти i я.

Ти поглядом своїм зiгрiв,I в лет пiшла душа моя.

В очах твоїх горить любов,

I я тону в них все частiше.

Рятуй мене ти знов i знов.

Вiд твоїх слiв менi теплiше.

Твої уста, твої долонi… В думках моїх – один лиш

ти.Я з розуму зiйшла поволi.Та краще долi не знайти.

Коваль Вікторія, гр. 23 с

3,4 41 2016osvitatk.com.ua/zhurnal/osvitatk 3 4 2016.pdf · тифікати ЗНО –...

Documents