8 січня 2013 року № 1 (1505)

Ім’я зобов’язує!

ПРЕДСТАВИТЕЛЬ «ЛИЛОВОГО ЛЕГИОНА» РАБОТАЕТ В ДОННУ

с.4с.4

РУЙНАЦІЯ СТЕРЕОТИПІВ РУЙНАЦІЯ СТЕРЕОТИПІВ АБО УКРАЇНО, ЄДНАЙМОСЯАБО УКРАЇНО, ЄДНАЙМОСЯ

с.5с.5

НОВОРІЧНИЙ…НОВОРІЧНИЙ…ЗАГАЛЬНОУНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ…ЗАГАЛЬНОУНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ…ГРАНДІОЗНИЙ!ГРАНДІОЗНИЙ!

с.2с.2

«ЛЕТЮЧИЙ ГОЛЛАНДЕЦЬ»«ЛЕТЮЧИЙ ГОЛЛАНДЕЦЬ»

с.3с.3

Просмотрев астрологические сводки различных сайтов, можно с уверенностью спрогнозировать, что в новом году будут властвовать справедливые решения и мудрые поступки. И все это благодаря вла-стительнице 2013 года – Змее. Под ее покровительством год сулит быть наполненным справедливостью, не-спешностью, мудростью, но в то же время предвидятся неожиданные повороты событий.

Несмотря на то, что само течение происходящих событий будет замед-ленно, время требует находиться всегда в тонусе, ожидая появления

Ректор ДонНУ Р.Ф. ГринюкРектор ДонНУ Р.Ф. Гринюк

Уходящий Уходящий год принес многое в нашу год принес многое в нашу

жизнь. Были падения и взлеты, жизнь. Были падения и взлеты, были огорчения и победы, были сме-были огорчения и победы, были сме-

лые надежды и не менее смелые их реа-лые надежды и не менее смелые их реа-лизации… В 2012 году мы, отмечая 75-летие лизации… В 2012 году мы, отмечая 75-летие

Донецкого национального университета, под-Донецкого национального университета, под-вели определенные итоги, наметили пути даль-вели определенные итоги, наметили пути даль-

нейшего шествия нашего вуза в мире науки и об-нейшего шествия нашего вуза в мире науки и об-разования. В Новый год мы входим сплоченной разования. В Новый год мы входим сплоченной командой единомышленников. Надеюсь, что та-командой единомышленников. Надеюсь, что та-

кой же дружной семьей нам удастся прожить кой же дружной семьей нам удастся прожить будни и праздники предстоящего года, вопло-будни и праздники предстоящего года, вопло-

тить в жизнь все запланированное!тить в жизнь все запланированное!Желаю нам, дорогие коллеги, здоро-Желаю нам, дорогие коллеги, здоро-

вья, крепости духа, радости и добра! вья, крепости духа, радости и добра! С новыми перспективами и С новыми перспективами и

свершениями!свершениями!

Г О Д Ч Е Р Н О Й В О Д Я Н О Й З М Е ИУже не за горами то время, когда в свои права вступит 2013 год под покровительством черной водяной Змеи. По вос-

точному календарю это произойдет совсем скоро – 10 февраля. Так что, уважаемые студенты и преподаватели, это ве-ликолепный повод изменить свою жизнь – «сбросить старую кожу» и начать все с нового листа. Тем более позитивные из-менения в университете как никогда этому способствуют.

сюрпризов, принимая момен-тальные решения. Эта особен-ность года делает интуицию, умение предвидеть особен-но ценными качествами.

2013 год принесет боль-шую удачу в творческих начинаниях, откроет новые имена в науке и искусстве, а каждого человека награ-дит по степени его актив-ности.

Конечно, ваше пра-во верить или не верить астрологам и гороско-пам, но следует не за-

С уважением, редакция газеты «Университетские вести»

Дорогие друзья!

бывать одну важную истину – зна-ние астрологического прогноза

может вдохновить вас на свер-шения и защитить от разру-

шительного воздействия обстоятельств. Еще один важный момент заклю-чается в том, что осно-

ва восточного гороско-па – 12 мифологических

животных, которые представляют со-

бой 12 косми-ческих явлений,

действующих в год рождения чело-

века. Именно они формируют наш ха рактер и во многом определяют судьбу.

Редакция «Университетских ве-стей» желает, чтобы новый год в судьбу каждого подразделения и факультета Донецкого национально-го университета привнес радостные краски и приятные моменты, уют и благополучие, способствовал повы-шению корпоративного духа трудо-вого коллектива и, конечно, зара-ботной платы!

П О З Д РА В Л Я Е М С Н О В Ы М ГО Д О М И Р О Ж Д Е С Т В О М !П О З Д РА В Л Я Е М С Н О В Ы М ГО Д О М И Р О Ж Д Е С Т В О М !

«Університетські вісті» № 1 (1505) 2

Новорічний… загальноуніверситетський…Новорічний… загальноуніверситетський…грандіозний!грандіозний!

П р о с в я т а

Святкування розпочалося по обіді у фойє першого поверху головного корпу-су. Саме тут розгорнули продаж новоріч-них сувенірів та кондитерських виробів різ-ні донецькі фірми. Бажаючі охоче придбали чимало подарунків для рідних та близьких. У проміжках між покупками відвідувачі ще й отримували від ведучого свята Рашита Шехмаметьєва безкоштовні лотерейні біле-тики. Вони мали принести виграш своєму власнику уже ввечері на другій частині за-ходу.

Та повернімося у гамірливий коридор першого поверху. Тут яблуку ніде впасти, а людей прибуває, адже кожен знає, що рів-но о 14:00 тут, у присутності усього колек-тиву університету, ректор запалить головну ялинку ДонНУ. І ось на імпровізованій сцені поряд із зеленою красунею з’являється ан-самбль «Дивина». Його запальна манера ви-конання приваблює слухачів. Вони посту-пово оточують тісним кільцем виконавців і, власне, головну винуватицю свята. Нарешті розпочинається найцікавіше – парад корпо-ративних іграшок, створених руками відділу кадрів, інформаційно-аналітичного, міжна-родного, загального, планового, навчально-го відділів, кафедри фіз. виховання, бібліо-теки, прес-центру, навчально-практично-го обчислювального центру, філологічного, економіко-правового, обліково-фінансово-го, хімічного, міжнародного, економічно-го, біологічного факультетів. Потім на імп-ровізовану сцену запрошують керманича вишу Романа Гринюка. Ректор вітає усіх з на-ближенням новорічних свят та наказує за-палити головну ялинку Донецького націо-нального університету. Під шалений шквал оплесків срібно-синє ялинкове вбрання спалахує незчисленними вогнями гірлянд. Милуючись головною красунею, глядачі ще не знають скільки неповторних ялинок на них чекає попереду.

Ведучий запрошує розпочати другу частину свята, піднявшись у фойє друго-го поверху. Там вже давно дожидають сво-го глядача експонати унікальних конкурс-них виставок на кращу креативну ялинку «Елочка с иголочки» та кращу святкову стра-ву «Изюминка новогоднего стола». Доки працівники, викладачі та студенти ділять-ся власними уподобаннями, конкурсна ко-місія у складі: Наталія Пирлік, Сергій Іванов, Володимир Подмарков, Катерина Галка та Анна Харибіна – визначають переможця. І ними стають:

І додамо до трьох означень ключову обставину «вперше». Так, саме вперше, 20 грудня, Донецький наці-ональний університет сколихнув яскравий святковий корпоратив. Новорічний – бо в канун зимових свят зі справжньою красунею-ялинкою, Дідом Морозом та Снігуркою. Загальноуніверситетський – бо зібрав разом керівництво вишу, працівників усіх підрозділів, викладачів та студентів усіх факультетів. Гранді-озний – не лише за чисельністю учасників, а й святкових дійств, які чекали на відвідувачів корпоративу.

Катерина Мазоха

«Елочка с иголочки»І місце – економічний факультетІІ місце – адміністративно-госпо-дарська частинаІІІ місце – навчально-практичний обчислювальний центр«Изюминка новогоднего стола»І місце – економічний факультетІІ місце – бібліотекаІІ місце – інформаційно-аналі-тичний відділІІІ місце – адміністративно-госпо-дарська частина

Досхочу намилувавшись експонатами, учасники корпоративну збираються довко-ла сцени для проведення лотереї. У резуль-таті, б’є всі рекорди економічний факультет – він забирає найбільшу кількість подарун-ків: календарі ДонНУ, цукерки, новорічні су-веніри, канцелярське приладдя. Щасливий білетик також витягли працівники бібліоте-ки, обчислювального центру, адміністратив-но-господарської частини та багато інших працівників і викладачів ДонНУ. Ті ж, хто ви-пустив удачу з рук, не засмутилися, адже на них чекало ще стільки приємних сюрпри-

зів! Серед них виставка виробів ручної ро-боти від майстрів ДонНУ: вишивки хрести-ком та гладдю, прикраси та сувеніри з бісе-ру, оріґамі, розпис по склу, експозиція робіт художньої фотографії, плетива крючком та спицями тощо. Роздивитися, доторкнутися і придбати роботи мав можливість кожен – окремі екскурсійні групи протягом дня без-перервно відвідували виставку, активно за-повнюючи книгу «Позитивних емоцій».

Крім того, справжню передноворічну атмосферу створювали вокальні компози-ції від вихованців університету, веселий Дід Мороз із Снігуркою, аніматори та яскраві, колоритні, спеціально запрошені гості свята – театр вокальної пісні «Волюшка». У захват привів усіх солодкий подарунок від ректора Романа Гринюка – двадцятикілограмовий новорічний торт-календар.

Ось так, зі шматочком солоденького під гарячу каву, у товариській компанії ко-лектив університету розпочав святкування Нового року. Корпоратив, який, безсумнів-но, ввійде в історію вишу як перший ново-річний, загальноуніверситетський і гранді-озний, сподіваємося, стане доброю щоріч-ною традицією!

«Університетські вісті» № 1 (1505) 3П р о с в я т а

Різдвяна зірка запалала в грудніРіздвяна зірка запалала в грудніІз року в рік кандидат філологічних наук,

доцент кафедри історії української літера-тури та фольклористики філологічного фа-культету Ірина Ярошевич організовує зі сво-їми студентами різні культурні заходи. Цей рік не став винятковим. Разом з журналіста-ми-першокурсниками вона підготувала те-атралізовану виставу на різдвяну тематику.

Як зізнаються самі студенти, зіграти на сцені вертеп вони вирішили не одра-зу. Спочатку були довгі роздуми над тема-тикою виступу, потім пошуки прийнятно-го твору для інсценування. Знайти в давній українській літературі зрозумілий для гляда-ча варіант виявилося непростою справою. Врешті-решт, вибір зупинився на вертепі.

Власне, їх виступ містив не тільки інсце-нування релігійного сюжету, а ще й вступ-ну частину: зі сцени пролунали «Слово по-хвальне поезії» із «Повісті врем’яних літ» та уривок із твору Іларіона Київського «Слово про Закон і Благодать». Цим студенти нама-

До новорічних свят, зокрема до Різдва Христового, лишається не так багато часу. Часто в клопотах ми не помічаємо наближення цих чудових днів. Але в понеділок, 11 грудня, першокурсники спеціальності «Журналіс-тика» групи «А» нагадали собі та оточуючим про різдвяну казку, створили чарівну атмосферу свята.

Михайло Драпак

« Л Е Т Ю Ч И Й Г О Л Л А Н Д Е Ц Ь » К И Н У В Я К І Р У Д О Н Е Ц Ь К У« Л Е Т Ю Ч И Й Г О Л Л А Н Д Е Ц Ь » К И Н У В Я К І Р У Д О Н Е Ц Ь К УІз сивої давнини мандрує Летючий гол-

ландець крізь століття, марно жадаючи від-найти спокій. Кілька століть блукає він оке-аном часу в пошуках справжнього, вірного і відданого кохання. Цієї зими кинув він свого якоря у нашому місті. Тут Голландець наре-шті віднайшов свою Сенту, свою милу, єдину. (Щоправда, вона не донеччанка, а київлян-ка.) У Донецьку «Летючий голландець» зу-стріли з щирим дружнім теплом, мило і при-язно, а ми, студенти факультету іноземних мов, навіть мали велику честь бути присут-німи на генеральній репетиції цієї «зустрічі».

Нарешті! Нарешті Летючий голлан-дець дійшов і до нас! Чи можна це собі уя-вити? Світова прем’єра шалено популярної опери великого німецького композитора Ріхарда Вагнера в Донецьку! Потужна, своє-рідно неповторна музика у поєднанні з гли-боким змістом в оригінальній інтерпретації режисера-постановника з Німеччини Мари Курочки, блискуче виконана оркестром Донецького національного академічного те-атру опери і балету ім. О. Солов’яненка і зір-ками світової опери, здатна створити справ-жнє диво!

За оригінальним задумом Мари Курочки все, що ми бачимо на сцені – передсмерт-ний сон юної Сенти. Після весілля з не-любом вона кінчає життя самогубством. (Стандартна сцена з життя жінки ХІХ сто-ліття, чи не так?) У своєму сні вона бачить дивовижну історію – історію легендарно-го Голландця, де головну роль грає вона сама. На наших очах кімната, де стоїть ліж-ко дівчини, перетворюється то на бурхли-ве море, то на світлицю нареченої, то на па-лубу корабля. І все це завдяки майстернос-ті геніального режисера і суперсучасному обладнанню. Все було ідеально – і оркестр Донецького академічного театру опери і ба-лету ім. О. Солов’яненка, що виконував опе-ру за оригінальними партитурами Вагнера, і солісти, які не просто майстерно виконува-ли свої партії, а ще й артистично, усією ду-шею відтворювали внутрішній світ героїв, і донецький хор, якому вдалося виконати ти-танічну роботу (за досить короткий час ви-вчити свої партії німецькою мовою, адже опера виконувалася мовою оригіналу), а по-тім вразити глядачів неочікуваною динаміч-ністю.

Майже на три години ми потрапили на кілька століть назад, із завмираючим сер-цем слідкуючи за історією кохання дівчини, що фактично не має жодних прав у суспіль-стві, і молодого відважного чоловіка бунтар-ської душі, який не має в житті нічого – ані дому, ані спокою, що вже кілька століть блу-кає морями і лише раз у сім років може ста-ти справжньою людиною, і ступити на зем-лю, щоб віднайти рятівне кохання.

Катерина КухарчукНіна Шамбуліна

Роль жінки у суспільстві того часу відо-бражена у опері дуже емоційно, наповню-ючи душу надзвичайними почуттями, а об-раз Голландця-бунтівника не залишив бай-дужим жодне серце у залі.

«Летючий голландець» зірвав шквал бурхливих оплесків та позитивних емоцій. У захваті публіка стоячи вітала «винуватців» цього знаменного культурного буму. Завіса опустилася.., але на цьому наше знайомство з творчістю Ріхарда Вагнера не закінчило-ся. 11 грудня на факультет іноземних мов завітали поважні гості: Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччини у міс-ті Донецьк Клаус Ціллікенс, який зрештою і став ініціатором постановки цього витвору мистецтва на сцені «Донбас Опери», заступ-ник Генерального консула Матіас Кох, пре-зидент всесвітнього Вагнерівського товари-ства професор Єва Мертсон, член президії Вагнерівського товариства Томас Богатс, не-перевершений режисер-постановник Мара Курочка. Ми довго та ретельно готувалися до цієї зустрічі, бо не кожного дня випадає нагода поспілкуватися з такими особистос-тями.

О пів на одинадцяту урочисту подію від-крив Клаус Ціллікенс. Він розповів про своє захоплення талантом Мари Курочки і за-значив, що йому дуже приємно бачити, як молодь захоплюється творчістю велико-го Ріхарда Вагнера. Далі слово взяла Мара Курочка, яка висловила радість з приводу цієї зустрічі, захоплення сердечністю і до-брозичливістю донецького глядача. До неї

галися підкреслити мету свого виступу – за допомогою сили слова донести глядачам відчуття прекрасного, чарівного. Забігаючи наперед, скажу, що їм це вдалося!

Тож після довгих репетицій в аудиторії № 226 філологічного факультету свято на-решті відбулося. Все сталося так, як повинно було статися: жадібний та жорстокий Ірод – покараний (але пробачений за сценарієм), Богородиця врятувала свого сина, Світло перемогло Темряву, а кожен присутній у залі отримав свою порцію повчань і приєм-них побажань на наступний рік.

Лише коли в аудиторії після вистави за-палало світло, стало зрозуміло скільки на свято зібралося гостей: це і викладачі філо-логічного факультету, і студенти-журналіс-ти, українські філологи І-ІІ курсів, курсанти І курсу Донецького юридичного інституту, вихованці клубу юних журналістів «Юнпрес» Донецького ОПДЮТ та інші охочі. Після ви-стави багато хто з них бажав висловити те-плі слова на адресу постановника та учасни-ків вертепу. Ірина Андріївна ж запевнила, що після такого дійства на сцені добро та поро-зуміння увійдуть до кожного присутнього в душу та життя.

Так доцент кафедри історії україн-ської літератури та фольклористики Ірина Ярошевич разом з вихованцями-журналіс-тами запалила різдвяну зірку майже за мі-сяць до того, як вона має зійти. Залишається лише сподіватися, що за цей час зоря не встигне згаснути і палатиме у кожного в сер-ці ще довго-довго.

приєдналися й інші шановані гості. Один із наших студентів продемонстрував корот-кий, але досить влучний власноруч зробле-ний мультиплікаційний ролик про Вагнера та його Голландця. Нарешті після виступів розпочалася довгоочікувана дискусія.

Звісно ж, після перегляду «Летючого голландця» у викладачів та студентів ви-никло багато запитань стосовно вражень від першої співпраці з Донецьким націо-нальним академічним театром опери і ба-лету ім. О.Солов’яненка, постановки в ціло-му та окремих епізодів опери, образів ді-ючих осіб, символів, планів Мари Курочки на майбутнє, подальшої долі романтич-ної опери в Україні тощо. Гості давали ви-черпні відповіді, а пані Мертсон, президент Вагнерівського товариства, ділилася цікави-ми моментами з життя та творчості Вагнера. До того ж вона повідомила нам чудову звіст-ку про те, що в Донецьку ось-ось повинно відкритися Вагнерівське товариство, в рам-ках якого будуть проходити різноманітні ве-чори та конкурси, присвячені популяризації творчості Вагнера в нашому місті.

Атмосфера була невимушеною й това-риською. Режисер «Летючого голландця» розповіла й про певні курйози, що відбува-лися у процесі постановки. Окрім студен-тів четвертого курсу до дискусії залучили-ся і третьокурсники. (Серед них навіть був студент, який грав роль одного з приви-дів у «Летючому голландці».) Окрему по-дяку Мара Курочка виголосила факуль-тету іноземних мов за відмінну роботу та допомогу дівчат, які працювали переклада-чами під час підготовки опери в Донецьку. Українська сторона у свою чергу вислови-ла захоплення першокласними спецефек-тами реалістичністю моря та оригінальністю вирішення постановки. Зустріч тривала не-довго, але це не завадило їй стати напрочуд продуктивною та цікавою.

Фото: donetsk-opera-ballet.org

П р о г о с т е й

«Університетські вісті» № 1 (1505) 4 П р о д о с я г н е н н я

Почти на всех донецких сайтах топовой стала новость о высоком признании старше-го преподавателя кафедры романских язы-ков Любви Кофановой. 29 ноября Любовь Петровна получила престижную награду Франции в области образования и науки – орден Академических пальм. Его донецкому преподавателю вручил посол Алэн Реми во время «Французского делового приема», на который были приглашены ректор универ-ситета Роман Федорович Гринюк и декан факультета иностранных языков Владимир Дмитриевич Калиущенко.

Своими историческими корнями орден Академических пальм достигает 1808 года – момента основания императором Напо-леоном І. Орден кавалерской степени имеет вид венка, образованного двумя серебря-ными пальмовыми ветвями. Они покрыты лиловой эмалью и прикреплены к лиловой нагрудной ленте. Поэтому не случайно со-общество награжденных называют «Лило-вым легионом», уподобляя к Почетному ле-гиону Бонапарта, представителем которого можно было стать в случае получения фран-цузского национального ордена.

Теперь благородный титул «лилового легионера» будет носить наш филолог – Лю-бовь Петровна Кофанова. Такой успех и при-знание объясняется очень просто: 50 лет активной преподавательской деятельности на кафедре французского, а ныне роман-ских языков, и главная работа жизни – уни-кальный «Большой словарь русско-фран-цузских фразеологических эквивалентов». Он как результат многолетней кропотливой деятельности стал бесценным вкладом в на-циональное образование, привившим знак качества мирового уровня донецкой школе французского языка.

Чтобы поближе познакомиться с талант-ливым исследователем, опытным филоло-гом и просто очаровательной женщиной, редакция «Университетских вестей» пригла-сила Любовь Петровну на интервью. Далее про «любовь всей жизни» и неимоверный взлет в профессиональной деятельности рассказывает кавалер ордена Академиче-ских пальм:

- С чего началось Ваше увлечение?- Мне еще в школьные годы нравился

французский. Но по-настоящему я полюби-ла и французский язык, и французскую ли-тературу, особенно поэзию, в студенческие годы. Со второго курса начала заниматься переводами французских стихов, а потом увлеклась таким лингвистическим явлени-ем как фразеология, не зная по существу, что это такое. Просто выискивала во всех французских текстах «красивые француз-ские выражения» и находила к ним русские соответствия. С увлечением слушала теор-курсы по лексикологии, стилистике, лите-ратуроведению, а когда начала работать в университете, приступила к серьезному изучению, а затем и преподаванию теоркур-сов по лексикологии, стилистике и спецкур-са по фразеологии французского языка.

- А когда возникла идея создать фра-зеологический словарь?

- Когда обнаружила, что в русской фра-зеографии нет русско-французского фразе-ологического словаря. Вот я и решила со-ставить его сама.

- Но первой это «открытие» сделала Ваша дочь – Наталия Каика, кандидат филологических наук?

- Это было не «открытие», а скорее разо-чарование. И не одно.

- А можно подробнее!?- Дело в том, что на втором курсе у На-

талии была тема курсовой работы, посвя-щенная французским фразеологизмам в русском языке, а на третьем курсе наоборот

ПРЕДСТАВИТЕЛЬ «ЛИЛОВОГОДонецкий национальный университет уверенно и настойчиво занимает высо-

кие позиции в различных отечественных и мировых рейтингах. Несомненным оста-ется факт, что прочный фундамент донецких научных школ – это дело умелых рук не одного профессорско-преподавательского поколения ДонНУ. Современная плеяда преподавателей университета, переняв опыт своих предшественников, продол-жает обогащать казну достижений. Об этом свидетельствует и недавнее громкое событие, которое всколыхнуло образовательный круг и захлестнуло средства мас-совой информации.

Екатерина Мазоха

– русским фразеологизмам во французском языке. Ей в первую очередь потребовался большой фразеологические словари рус-ского языка и, естественно, русско-фран-цузские фразеологический словарь, а имен-но таких словарей не оказалось в русской фразеографии.

- Как это «не оказалось»? Ведь есть же «Фразеологический словарь русского языка» под редакцией А.И. Молоткова. Существуют большие двуязычные фра-зеологические словари…

- Да, существуют. Например, французско-русский фразеологический словарь 1963 года издания включает 35 тысяч фразеоло-гических единиц (далее ФЕ), а 2005 года из-дания – 50 тысяч ФЕ, испанско-русский – 30 тысяч ФЕ, итальянско-русский – 23 тысячи ФЕ, англо-русский – 20 тысяч ФЕ. А вот рус-ско-иноязычных словарей подобного типа нет.

- И чем можно объяснить этот фра-зеографический пробел?

- А тем, что не существует русской фра-зеологической базы, созданной на основе «широкого» понимания фразеологии.

- А что, бывает и «узкое» понимание?- К сожалению, да.- А в чем разница между «широким»

пониманием фразеологии и «узким»?- Существует множество критериев, по

которым они могут различаться, но глав-

ным все же является синтаксический крите-рий. При «узком» понимании фразеологии в ее состав включаются только устойчивые словосочетания, а при «широком» понима-нии ее объектом могут быть и устойчивые предложения, т.е. пословицы, поговорки, афоризмы с предикативной структурой.

- Значит, объем фразеологии любого языка, а, следовательно, и объем фразе-ологического словаря зависит от того, как понимается объект фразеологии?

- Совершенно верно. Если, например, принять концепцию «узкого» понимания фразеологии авторов известного и неодно-кратно переиздаваемого «Фразеологиче-ского словаря русского языка» под редак-цией А.И. Молоткова, то в русском языке всего… 4 тысячи ФЕ (если быть уже очень точным, то 4 тысячи 146). Улавливаете раз-ницу? Во французском языке – 50 тысяч ФЕ, а в русском – 4 тысячи ФЕ. Не удивляйтесь. Это еще не все. «Большой фразеологиче-ский словарь русского языка», над которым, я цитирую, «работал большой коллектив специалистов фразеологии и культуроло-гии более 10 лет под руководством доктора филологических наук, профессора В.Н. Те-лия», включает свыше… 1500 фразеологиз-мов. Этот словарь из серии «Фундаменталь-ные словари».

- Мне за русский язык обидно!- Мне тоже. Вот почему у Наталии Каики,

еще студентки третьего курса, после работы со словарем под редакцией А.И. Молоткова появилось сразу два желания, точнее два фразеологических проекта.

- Интересно каких?- Первый – доказать целесообразность

«широкого» (но конкретного и однознач-ного) понимания фразеологии. Кстати, это очень важно не только для развития фра-зеологии и фразеографии одного конкрет-ного языка, но и для сопоставительных фразеологических исследований, особенно в области неблизкородственных и нерод-ственных языков.

- А Наталье Евгеньевне удалось это доказать?

- Если судить по отзывам о ее кандидат-ской диссертации, которую главный оппо-нент назвал «почти докторской», то, навер-ное, да.

- А каким было ее второе «фразеоло-гическое желание»?

- Создать русскую фразеологическую базу на основе «широкого» понимания фра-зеологии для составления большого фра-зеологического словаря русского языка, включающего не менее 30 тысяч ФЕ. Сейчас в ее картотеке, если я не ошибаюсь, около 22 тысяч фразеологизмов.

- Любовь Петровна, а Вы пользова-лись ее картотекой при составлении словаря?

- Да, конечно, как, кстати, и она моей. Наш словарь – это фактически два словаря в одном. Во-первых, его можно считать боль-шим толковым словарем русской фразеоло-гии, так как он включает 16 тысяч русских ФЕ (а не 4 тысячи) и дает им семантическую и (при необходимости) стилистическую характеристику. Во-вторых, это большой русско-французский фразеологический словарь, но не «переводной», какими яв-ляются обычно двуязычные фразеологиче-ские словари, а единственный в своем роде большой двуязычный фразеологический словарь, в котором фразеологические еди-ницы одного языка передаются фразеоло-гическими эквивалентами другого языка, причем неблизкородственного. Согласи-тесь, что искать украинские фразеологиче-ские эквиваленты для русских ФЕ, намного легче, чем, скажем, французские.

- Соглашаюсь. А сколько Вы отыскали французских фразеологических эквива-лентов для 16 тысяч русских ФЕ?

- Пока 23 тысячи 400, но уже есть допол-нительный список новых эквивалентов.

- Интересно, каких и сколько?- Пока немного. Десятка три-четыре. Я

сейчас специально их не выискиваю, а так, по инерции, «par inertie», собираю. Не могу пройти мимо и не выписать, если встречаю их во французском тексте. Например: опу-стить ниже плинтуса – Baisser plus bas que terre (досл., опустить ниже земли); вешать лапшу на уши – En mettre plein les oreilles (досл., забить ими (этим) уши); жизнь – это театр – La vie est un spectacle (досл., жизнь – это спектакль).

- А какая литература послужила ис-точником для такого количества фран-цузских фразеологических эквивален-тов?

- Прежде всего, лексикографические и фразеологические источники, афористика, паремиология и, конечно же, великая фран-цузская художественная литература – от Мольера до Анри Труайя, Франсуазы Саган, Поля Гюта и так далее.

«Господин посол начал свою речь с того, что пред-ложил мне диалог и сразу сказал: «Мы знаем о Вас больше, чем Вы думаете».

«Это большое счастье проработать 50 лет в одном вузе, на одной и той же ка-федре среди доброжелатель-ных коллег – профессиона-лов».

«Університетські вісті» № 1 (1505) 5П р о д о с я г н е н н я

- Где же Вы взяли столько литерату-ры?

- Благодаря моим французским друзьям – семье Андрэ Маса, а также собственно-му «книголюбию», особенно к словарям, у меня вся необходимая литература была, что называется «под рукой». Одних толь-ко словарей и справочников около 100 (от «Nouveau Larousse Universel» 1948 года до «Petit Larousse illustré» 2008 года), а книг французских авторов более 1200 экземпля-ров. Непрочитанных осталось немного. Вот и считайте.

- А кто такой Андрэ Мас? Как Вы с ним познакомились?

- Это бывший главврач Министерства угольной промышленности Франции, ко-торый в 1984 году привез в Донецк делега-цию медработников. Я же на протяжении 17 лет была председателем факультетского интерклуба, который считался университет-ским. Мы принимали делегации, устраивали встречи, концерты, экскурсии и, конечно же, организовали теплый прием группе Ан-дрэ Маса. Вскоре по почте мне пришла тол-стая тетрадь, исписанная стихами и благо-дарностями в наш адрес от всех участников встречи.

Вот с тех пор началась переписка, кото-рая длится уже 28 лет. Когда же Андрэ узнал о нашем словарном проекте, начал при-сылать новейшие словари, справочники, сборники стихов, пословиц, афоризмов и, конечно, книги современных французских авторов. «Классика» у меня своя – советские издания. Мы за это Андрэ Масу безгранич-но благодарны и считаем его своим третьим соавтором. Без его «материальной под-

держки» наш словарь не был бы, наверное, таким объемным.

- А теперь расскажите пожалуйста, удалось ли Вам пообщаться с послом Франции в Украине Алэном Реми?

- К сожалению, только в процессе вруче-ния ордена Академических пальм. Господин посол начал свою речь с того, что предло-жил мне диалог и сразу сказал: «Мы знаем о Вас больше, чем Вы думаете». Действитель-но, в нашем разговоре он упоминал о неко-торых очень давних моментах моей биогра-фии, например, о работе в Алжире. Потом говорил о словаре. Сказал, что это «ценный вклад в образование», и он хотел бы этот словарь иметь. А у меня как раз рядом, «в ку-стах», вместо «пианино» – именно словарь. Я его господину послу тут же подарила. Он поблагодарил и сказал, что после réception (приема) начнет его étudier (изучать). Затем он рассказал о большом значении ордена и хотел мне его вручить, но ордена «под ру-кой» не оказалось – его забыли передать по-слу перед вручением. Когда орден Академи-ческих пальм «нашелся», Алэн Реми мне его торжественно приколол, сказав: «Attention! Çа pique!» («Внимание! Он колется!»). Я едва успела сказать «Merci beaucoup!» («Большое спасибо!»), как ведущий вручил мне букет… и объявил: «Concert de piano» («Фортепьян-ный концерт»). Я попросила у него разре-шение сказать господину послу несколько слов о работе нашей кафедры, но он мне от-ветил: «А это уже будет реклама!».

- Как Вы думаете, откуда посол знал подробности Вашей биографии? Кста-ти, Вы мне говорили, что работали в Ал-жирском научно-учебном центре в 70-е

годы, а это больше 40 лет назад?- Я тоже не совсем понимаю, откуда у

него такие сведения… Мне почему-то, в этой связи, припоминается один интерес-ный случай (который имел место в 1965 году), когда я училась на Высших курсах в Киеве. Это было во время визита Шарля де Голля в Украину. Меня попросили по-работать переводчиком.., нет, нет, конечно, не при де Голле – у него был свой личный переводчик. Меня «прикрепили», по-моему, к министру иностранных дел Кув де Мюр-вилю. Так вот, когда меня посылали к нему «по делу», он часто задерживал меня и обо всем расспрашивал. Например, сколько лет я училась во Франции? Где? Какое образо-вание у отца? Сколько детей в семье, чем занимаются? Каких французских писателей знаю? Я ему отвечала, не задумываясь, всю правду, «как на духу»: во Франции никогда не была, но мечтаю… У папы образование церковно-приходское… Четверо детей, у всех высшее образование, а у двоих – по два. Писателей называла по хронологии – от Рабле до Саган. Министр при этом все время поворачивался к жене и тихонько говорил: «C’est sensationnel!» («Сенсационно!»). А ког-да я им читала Вийона, Ронсара, Превера, они были просто в шоке.Я тогда не понима-ла их реакцию, а вот теперь, кажется, пони-маю. Видно, они тогда впервые хорошо по-думали о советской системе образования. А ведь я, фактически, была рядовой студент-кой. На Курсах были слушатели куда образо-вание меня, например, Алла Владимировна Роменская, которая превосходила меня в разы. Я вспомнила этот случай и подумала, что, может быть, Кув де Мюрвиль еще тогда

ЛЕГИОНА» РАБОТАЕТ В ДОННУна меня завел «досье».

- А как Вы попали на работу в универ-ситет?

- Признаюсь! С улицы. Пришла в августе 1962 года к декану Н.М. Писаревской. Пока-зываю документы, а она спрашивает: «Как знаете языки?». Отвечаю: «Французский – хорошо, а немецкий – плохо». Она говорит: «А в дипломе пять!?». «Это, – говорю, – за Генриха Гейне. Я стихи люблю». На что она мне отвечает: «Раз любите Гейне, будете пока преподавать немецкий, а там посмо-трим. Часов французского языка пока нет».

- И как же Вы с немецким справились?- Я студентам больше про Париж расска-

зывала, но стихи немецкие читала. Правда, недолго. Вскоре, для меня всеже нашли французскую группу.

- Любовь Петровна, а на Курсы как по-пали?

- В 1964 году пришла «разнарядка» из Министерства на одного человека, а ехать никто не хотел. Вот меня и «рекомендова-ли» в приказном порядке. После окончания курсов в 1966 году, по министерскому же направлению, вернулась в Донецк, но уже не в пединститут, а в университет на долж-ность старшего преподавателя. С тех пор и работаю.

- Ни о чем не жалеете?- Ни о чем. Просто благодарю судьбу за

то, что всю жизнь имею возможность зани-маться любимым делом, а главное – учиться. Это большое счастье проработать 50 лет в одном вузе, на одной и той же кафедре сре-ди доброжелательных коллег – професси-оналов, всегда готовых поделиться своими знаниями и опытом.

Так, ми дотепер не можемо визначитись: чи потрібно орієнтуватись на Європу? Чи потрібна Україні інтеграція? Всі ці питання намагалася з’ясувати сумлінна українська молодь, а саме – студенти-журналісти, які взяли участь у проекті «European Standards of Journalism» («Європейські стандарти жур-налістики»).

Цей проект організований Інститутом української політики та Фондом «Українська політика». Студенти-учасники з усіх куточ-ків нашої Батьківщини побували у Польщі, Бельгії, Німеччині, Нідерландах, ознайо-милися з місцевим політичним устроєм, журналістикою та культурним життям цих країн. Захоплююча подорож надала мож-ливість молодим журналістам порівняти різноманітні аспекти життя України і держав Західної Європи та по-новому подивитися на перспективи розвитку вітчизняної жур-налістики. Результатом поїздки стали жур-налістські матеріали, завдяки яким було об-рано авторів-переможців.

Перше місце посіла наша землячка, ма-гістрантка спеціальності «Журналістика» Донецького національного університету Аліна Воронкова за есе «Європа у дзерка-лі». У своєму матеріалі талановита журна-лістка пояснює читачу, чому журналістика – не автономне явище, а дзеркало, в якому відображається світ, Україна, суспільство і кожен із нас. «Нова генерація працівників мас-медіа, – наголошує Аліна, – має стати го-ловною рушійною силою для якнайширшої інтеграції України в західний світ. В наших руках – нові незаангажовані погляди, свіжі ідеї, яскраві образи… і 33 літери української абетки (і 26 – англійської), за допомогою яких ми маємо гідно представляти Україну світові, а світ – Україні».

Мабуть, це була нелегка перемога, адже у проекті брали участь найсильніші студен-ти вишів з усієї країни. Сама ж Аліна запев-

няє, що ні про яку конкуренцію навіть і думки не було: «Ми за час проекту настільки потоваришували, що стали фактично однією сім’єю. Я думаю, це підтвердить кожен учас-ник проекту! Всі вони надзвичайно творчі й талановиті, і кожен гідний перемоги».

Тож хочеться закликати усіх небайду-жих: руйнуймо стереотипи, адже ми маємо ким пишатися, маємо до чого прагнути! Го-ловне – зрозуміти, наскільки це важливо.

Р у й н а ц і я с т е р е о т и п і в а б о Ук р а ї н о, є д н а й м о с я !

Україна та патріотизм. Чи пов’язані між собою ці поняття? Чи є в нашій країні справжні, щирі патріоти? Це не просто слова та сліпа відданість, а справжня любов до Вітчизни, народу, з усіма його недоліками та перевагами. Та, на жаль, більше уваги громадяни звертають на вади країни, а часом бояться нового та невідомого. Прикро, що інколи ми можемо просто не знати всієї ситуації, а бачити лише вершину айсбергу…

Альбіна Крупка

-Сьогодні багато різних розмов про «Телетрі-умф». А саме для Вас – що таке «Телетріумф»?

-Насправді, в Україні «Телетріумф» – найповажніша премія. Її цінують і прагнуть отримати. Бо для того, щоб перемогти в та-кому шанованому конкурсі, необхідно дуже багато і плідно працювати. Але працювати лише згідно зі стандартами і правилами журналістики. Я на власному досвіді переко-нався, що все те, чому нас навчають у вишах і на тренінгах, насправді, дуже необхідно для того, щоб стати справжнім професіона-лом у своїй справі. Відтак, «Телетріумф» для мене – це випробування власних сил і влас-ного професіоналізму.

-Сергію, Ви були присутнім на церемонії нагоро-дження, а багато хто дивився її телеверсію. Розка-жіть, як насправді все відбувалося?

-Зараз всі заходи, на яких буваю при-сутнім, я оцінюю з професійної точки зору. Відтак, можу вам сказати, що церемонія була фантастичною! Це було справжнє свято про-

фесіоналів, оскільки звук, графіка, шоу, по-становки – все відбувалось синхронно, без затримок і заминок. Мені, як журналісту, було цікаво спостерігати за творчою поста-новкою і відмінною режисурою свята. Ще хотів сказати про ту надзвичайну атмосфе-ру, яка була у залі. Емоції радості і хвилюван-ня – все це було справжнім. Також, дуже при-ємно було побачити відомих телеведучих наживо, а не по телевізору. Анастасія Даугу-лє, Алла Мазур, Олег Панюта завжди розпо-відають нам останні новини з телеекранів і виглядають доволі серйозними, а насправ-ді такі привабливі, емоційні і харизматичні люди. Телевізор дещо спотворює людську зовнішність і саме тому телевізійники так ретельно стежать за собою.

-А що було після закінчення чотирьохгодинного нагородження?

-Знаєте, пам’ятаю все неначе у тумані. Оскільки регіональних журналістів нагоро-джували останніми, то по закінченні цере-монії я просто не встиг вийти з шокового стану. Просто не вірилось, що ти став пере-можцем «Телетріумфу». А після – всіх пере-можців фотографували разом і окремо, ба-гато людей ставили багато запитань.

-Сергію, а як Ви зрозуміли, що все ж варто спро-бувати і надіслати свою конкурсну роботу?

-Я знав ті критерії, за якими будуть оці-нювати конкурсантів. Критично оцінював свої можливості, порівнював свою програму з програмами – конкурентами на Вінниць-ких, Житомирських, Дніпропетровських те-леканалах. До того ж, у мене був безцінний досвід роботи на національному телеканалі «Україна», чого немає у більшості регіональ-них журналістів. Національне телебачення вимагає більшого: кращої якості і виконан-ня журналістських стандартів, чим зараз, на жаль, нехтують багато журналістів. Відтак, я розумів, що у програми нашого телеканалу є всі шанси на перемогу і ми вирішили спро-бувати. Ця перемога – це не лише моя на-города, а нагорода нашого телеканалу, всіх тих, хто давав мені корисні поради. Я щиро вдячний кафедрі журналістики і, зокрема, Інесі Михайлівні Артамоновій, Олені Вале-ріївні Тараненко та Ліні Олексіївні Бахаєвій!

Сергій Карпій: «Телетріумф» – це випробування власних сил і власного професіоналізму

Телеканал «Донбасс» став володарем одразу двох нагород «Телетріумфу». І одну з них отри-мав випускник кафедри журналістики Сергій Карпій. Цього року його визнано кращим регіон-репортером.

Для українських телевізійників найвищою нагородою є визнання на щорічній премії «Теле-тріумф». Уже в дванадцяте нагороджували кра-щих, але вперше такою почесною премією було нагороджено донецький телеканал. Про те як пройшла церемонія нагородження переможців нам розповів Сергій Карпій:

Катерина Яковенко

Фото А. Рудченко

«Університетські вісті» № 1 (1505) 6

БОТАНИЧЕСКОЕ СОДЕРЖАНИЕ ЖИЗНЕННОЙ СТРАТЕГИИ

Реализация каждого талантливого чело-века обусловлена ситуациями и обстоятель-ствами, в которых формируется личность. Личность ученого – баланс творчества, ар-гументации и харизматичности.

Михаил Лукич Рева – именно тот чело-век, жизнь которого была насыщена собы-тиями, достижениями и доказательствами. Пройдя войну, послевоенные годы во всех должностях (от младшего научного сотруд-ника до директора Донецкого ботаническо-го сада НАН Украины и проректора по на-учной работе Донецкого государственного университета) Михаил Лукич проявлял не-заурядные способности исследователя и организатора. Михаил Рева – пример на-стойчивости и усердия, целеустремленно-сти, трудолюбия и энтузиазма в работе.

Если обобщить многие направления на-учной деятельности профессора Ревы, то на фоне ботанико-экологических разработок выделяются ресурсосберегающая и опти-мизационная концепции: охрана редких и исчезающих видов, интродукция растений, парковое строительство, восстановление биологической продуктивности нарушен-ных земель, биологическая рекультивация техногенных ландшафтов.

В течение 30 лет под руководством про-фессора проводились научные работы по эстетической организации производствен-ной среды – это озеленение территорий,

Андрей Сафонов,коллектив кафедры ботаники и экологии

производственных и административных по-мещений, промышленных предприятий го-рода Донецка и области, таких как маши-ностроительный завод, хлопчатобумажный комбинат, обувное объединение, Макеев-ский завод шахтной автоматики и др.

В 70-80 гг. кафедра ботаники Донецко-го государственного университета во главе с научным руководителем Михаилом Луки-чем Ревой и Славянское производственное объединение «Химпром» впервые в ми-ровой практике осуществили исследова-тельские и производственные работы по рекультивации площадей отработанных шламонакопителей химического производ-ства, являющихся супертоксичными. В ре-зультате комплекса мероприятий возра-щено в пользование агропромышленного хозяйства свыше 80 га земли. За решение проблем рекультивации шламонакопите-лей Славянского производственного объ-единения «Химпром» Михаил Лукич на-гражден серебряной и двумя бронзовыми медалями ВДНХ СССР, бронзовой медалью ВДНХ Украины, многочисленными диплома-ми и грамотами. Им разработана уникаль-ная, признанная во всем мире, классифика-ция техногенных ландшафтов, основанная на разнообразии природных и трансфор-мированных геосистем Донецкой области.

Более 10 лет профессор посвятил рабо-те в Донецком ботаническом саду, являясь идейным конструктором, планировщиком и

руководителем научных направлений в соз-даваемом филиале Национальной акаде-мии наук Украины – самом большом ботани-ческом саду Европы. Именно Михаил Лукич на юго-востоке Украины создал направле-ние по фиторекультивации техногенных ландшафтов промышленно трансформиро-ванной среды.

Идейными и пророческими стали слова Владимира Маяковского:

Рос шепоток рабочегоНад тьмою тучных стад,А дальше неразборчиво,Лишь слышно – «город-сад».Я знаю – город будет,Я знаю – саду цвесть,Когда такие людиВ стране в советской есть!Михаил Лукич опубликовал свыше 240

научных работ, в том числе 14 монографий и учебников, например, «Страницы Красной

книги», «Растения в быту», «Зеленая кладо-вая», «Зеленое богатство Донбасса», «Дикі їстівні рослини України» в издательствах «Донбасс» и «Наукова думка». Также им под-готовлен ряд методических рекомендаций и справочников по филогении растений, методам биологических научных исследо-ваний, экологии Донбасса.

На кафедре ботаники и экологии уни-верситета Михаил Лукич Рева читал лекци-онные курсы по теории эволюции, эколо-гии и охране природы, филогении растений, экологии Донбасса, местной флоре; был ру-ководителем курсовых и дипломных работ, диссертаций. Научная школа по рекультива-ции и фитооптимизации техногенных ланд-шафтов под руководством Михаила Луки-ча насчитывает 21 кандидата наук, которые продолжают делать открытия в биологии и успешно представлять выбранное направ-ление на мировой научной арене.

П р о ф а к у л ь т е т и

Рева Михаил Лукич (23.12.1922 – 22.08.1996)(к 90-летию со Дня рождения)

Команда «КТ Шредингера» здобула ди-плом ІІ ступеня в ХІ Всеукраїнському сту-дентському турнірі фізиків. До цього три роки поспіль представники фізико-техніч-ного факультету займали ІІІ місце в цих зма-ганнях. Турнір відбувався 2-7 листопада на базі Харківського національного універси-тету ім. В.Н. Каразіна.

Загалом у Харкові зібралося 11 команд. У боротьбі зустрілися студенти Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національного університету «Львівська по-літехніка», Одеського національного універ-ситету ім. І. Мечникова, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та інших українських вишів. Від ДонНУ в тур-нірі взяли участь студенти спеціальностей «Нанофізика» і «Радіофізика та електроніка». Ольга Болясова, Олександр Чумак, Микита Мезенцев, Марк Берестов, Олександр Єрма-ков, Юлія Гусєва – склад команди перемож-ців. Учасник «КТ Шредингера» Олександр Чумак є переможцем класичної студентської олімпіади з фізики. Збірну фізико-технічного факультету підготував науковий керівник, старший викладач кафедри нанофізики Вла-дислав Пойманов.

Згідно з правилами турніру команди за декілька місяців отримують завдання та мають певний час на підготовку власних розв’язків. Особливість задач, що пропо-нуються не тільки викладачами, а й учас-никами, полягає в тому, що жодне з них не має однозначної відповіді. Цього року було запропоновано 17 задач практично з усіх розділів фізики. «Зустрічаються неочікувані постановки задач, бувають чисто технічні завдання, експерименти реалізовуємо в по-буті. Перевага турніру полягає в тому, що він дозволяє поглянути на явища, що від-буваються навколо нас. Дивовижне – поруч, треба вміти його розгледіти», – розповідає наставник команди «КТ Шредингера» Вла-дислав Пойманов.

У турнірі важливо презентувати рішення та відстояти правильність своєї точки зору, оскільки відповідь може бути будь-якою. Команда фізиків дуже старалася, учасни-

Тр і у м ф а л ь н и й л и с т о п а дЛистопад цього року виявився багатим на перемоги: одразу дві збірні Донецького

національного університету привезли нагороди з всеукраїнських змагань. Студенти фізико-технічного та історичного факультетів відзначилися вагомими здобутками.

Олена Соса

ки завзято готувалися, і їм вдалося вийти в лідери. Результат турніру доводить, що на фізико-технічному факультеті успішно розвивається спеціалізація не тільки за на-прямком комп’ютерних технологій, а й за напрямком теоретичної фізики.

Наші студенти наприкінці листопада привезли ще одну значущу перемогу. Цьо-го року вперше пройшов Всеукраїнський студентський турнір з історії. Змагання про-ходили в Київському університеті ім. Б. Грін-ченка 21-22 листопада. У них взяли участь 14 команд. Географія учасників турніру була надзвичайно широкою: Харків, Одеса, Лу-ганськ, Тернопіль...

Студенти ДонНУ увійшли в трійку ліде-рів. Команда у складі: Сергій Гаврилюк, Анна Будовська, Карен Нікіфоров – зайняла ІІІ міс-це. Усі вони студенти спеціальності «Історія» кафедри історії слов’ян.

Цілий місяць учасники турніру готува-ли відповіді на суперечливі питання історії, серед яких такі, що стосуються голодомору, міжнародних відносин, холодної війни. Сту-денти повинні були висловити власну думку, закріпити її фактами, навести список літера-тури. «Ми консультувалися з кафедрами, ви-кладачами», – каже Карен Нікіфоров.

Карен отримав приз від ректора Київ-ського університету ім. Б. Грінченка. А ви-ступ нашої команди в цілому зруйнував сте-реотип: Донецьк відзначили за патріотизм та відмінне володіння українською мовою.

30 листопада в урочистій атмосфері пе-ред засіданням Вченої ради університету переможців ХІ Всеукраїнського студент-ського турніру фізиків та І Всеукраїнського студентського турніру з історії привітав рек-тор університету Роман Гринюк.

Карен Нікіфоров та Анна Будовська

Международное сотрудничество явля-ется сегодня одним из важнейших факто-ров развития научно-исследовательской деятельности в сфере гуманитарных дис-циплин. В 2008 году факультет иностран-ных языков расширил географию своих контактов. После подписания договора о сотрудничестве Донецкого национального университета и Университета святых Ки-рилла и Мефодия в Трнаве в списке стран-партнеров факультета иностранных языков помимо Германии, Франции, Испании, Поль-ши, Швеции появилась Словацкая Респу-блика. Целью договора является развитие кооперации между двумя учебными заве-дениями посредством диалога и сотрудни-чества в сферах науки и образования. Дого-вор должен также способствовать близкому знакомству с культурами стран, в частности, путем обмена студентами, преподавателя-ми, а также посредством обмена научными публикациями, материалами, информацией и практическим опытом.

В 2012 году появился результат плодотворного сотрудничества коллег факультета иностранных языков Донецкого национального университета и факультета гуманитар-ных наук Университета святых Кирилла и Мефодия в Трнаве – Сборник научных статей «Гуманитарные науки без границ» («Humanities across the Boarders»), став первым шагом на пути развития партнерских отношений в сфере образования и науки. С целью рас-ширения круга потенциальных читателей сборника, за рубежом языками издания были выбраны английский, немецкий, французский и словацкий. Гордостью сборника «Гума-нитарные науки без границ» является международная редакционная коллегия: главные редакторы проф., д. филол. н. О. Бессонова (Украина) и проф., д. филол. н. Н. Панасен-ко (Словацкая Республика), а также проф., д. филол. н. С. Кремзикова (Украина), доктор философии, доц. Д. Ланчарич (Словацкая Республика), доктор философии, доц. Д. Петри-кова (Словацкая Республика), к.филол.н., доц. Н. Пырлик (Украина), доктор философии Г. Ручкова (Словацкая Республика), к. филол. н., доц. Е. Вовк (Украина). Рецензентами сборника выступили заведующий кафедрой германской филологии Нежинского госу-дарственного университета им. Н. Гоголя проф., д. филол. н. С. Потапенко (Украина) и доктор философии, доцент кафедры британских и американских исследований Универ-ситета им. Я. Коменского в Братиславе А. Бемерова (Словацкая Республика).

Издание дает возможность познакомиться с научными достижениями зарубежных коллег, а также опубликовать результаты своих исследований. В сборник вошли 23 на-учные статьи, каждая из которых является глубоким и новаторским исследованием в области лингвистики, методики преподавания иностранных языков, педагогики, лите-ратуры и психологии. Успешное сотрудничество авторов статей свидетельствует о том, что гуманитарные науки являются важной сферой научного познания.

С верой в неугасаемый свет науки мы надеемся на то, что появление сборника «Гу-манитарные науки без границ» стало удачным началом дальнейшего плодотворного со-трудничества с нашими словацкими коллегами и хорошими друзьями.

Евгения Сысоева

Ст и р а я г р а н и ц ы н а у к и

«Університетські вісті» № 1 (1505) 7П р о с п о р т

В рамках Спартакиады студентов 13 де-кабря состоялись соревнования по легкой атлетике. Команды факультетов Донецкого национального университета состязались в беге на 60 м, эстафете 4 по 200 м, прыжках в длину и толкании ядра (вес ядра у юношей составлял 7,125 кг, у девушек – 4 кг).

В торжественной атмосфере прошел па-рад открытия традиционных соревнований. Заведующий кафедрой физвоспитания и спорта Сергей Белых в своем приветствен-ном слове подчеркнул: «Легкая атлетика – королева спорта». Главным судьей выступи-ла преподаватель кафедры физвоспитания и спорта, мастер спорта международного класса Елена Солдаткина.

Легкоатлетические соревнования отли-чаются зрелищностью и массовостью. Об-щая численность участников соревнова-

Бег, прыжки и толкание ядра на манеже «Авангард»ний–152 человека.

Студент 3-го курса экономического фа-культета специальности «Менеджмент орга-низации» Роман Гавриленко рассказывает: «Я занимался боксом. Бегал неплохо, есть выносливость, стартовая скорость. Приятно поучаствовать».

По итогам соревнований лидирующие позиции занимают экономико-правовой факультет (382 очка), факультет иностран-ных языков (334) и химический факультет (296). Исторический факультет на четвер-том месте, пятое место разделили учетно-финансовый и филологический факультеты. Седьмое место занял факультет математи-ки и информационных технологий, вось-мое – биологический факультет. Замыкают турнирную таблицу физико-технический и экономический факультеты. Участники вы-полнили разрядные нормы: 1-й юношеский разряд выполнили 17 человек, 2-й юноше-ский – 71, 3-й юношеский – 56, 1-й спортив-ный разряд – 1, 3-й спортивный разряд – 8.

Елена Соса

В начале декабря 2012 г. на спортивной базе (спортзал №2) Донецкого национального университета прошли соревнования по бадминтону в программе ХІ летней Универсиады среди вузов Донецкой области. В соревнованиях при-няли участие две сборные команды нашего университета и добились отличного результата – первая команда заняла І место и стала победительницей, повторив успех прошлой Универсиады, а вторая команда с ІІІ места перешла на ІІ. Кроме того, в личных соревнованиях во всех пяти категориях наша первая команда заняла все пять І мест, два ІІ и два ІІІ места, опередив ближайших соперников – нашу вторую команду, более чем на 100 очков.

Такому успеху способствовала свое-временная подготовка к этим важным студенческим соревнованиям, начатая еще в середине августа. Промежуточным этапом подготовки стала университетская Спартакиада сборных команд факультетов,

Экзамен по бадминтону сдан на «отлично»Игорь Зубов

в которой приняли участие и все кандидаты в сборные команды университета. По ее итогам и определили состав первой и второй команды.

Кафедра физвоспитания и спорта, а также спортивный клуб уделили должное внимание подготовке сборных команд по бадминтону к областной Универсиаде. Было предоставлено удобное время для тренировок, приобретены воланы и ракетки.

Особенно упорная борьба развернулась за ІІ командное место между нашей второй командой, а также командами Донбасской национальной академии строительства и архитектуры и первой командой Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького. В итоге их разделили всего несколько очков. Наша вторая команда заняла ІІ место, ДонНАСА – III, а в недавнем прошлом сильная команда Донецкого национального медицинского университета осталась за чертой призеров, заняв только IV место.

Впервые в истории проведения Универсиады две команды одного вуза заняли I и II места и все пять I мест в личных

В Люблине (Польша) 20-25 ноября про-ходил I польско-украинский академический чемпионат по шахматам. Это мероприятие было приурочено к празднованию 90-летия Ассоциации академического спорта в Лю-блине. В нем приняли участие представите-ли пяти украинских и пяти польских вузов.

Украину представляли: Киевский на-циональный университет им. Тараса Шев-ченко, Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа, Тер-нопольский национальный экономический университет, Донецкий национальный уни-верситет, Одесская государственная акаде-мия строительства и архитектуры. От поль-ской стороны в чемпионате участвовали: Варшавский университет, Горно-металлур-гическая академия (Краков), Экономиче-ский университет в Катовицах, Университет Марии Склодовской-Кюри в Люблине, Си-лезский технологический университет.

Команда Донецкого национального уни-верситета выступала в следующем составе: Глеб Мясоедов, Екатерина Красюк, Влади-мир Аридов, Вера Тимкова, Дмитрий Ткачен-ко, Александр Черников. Тренер команды шахматистов ДонНУ Александр Приходько.

На турнире присутствовали представи-тели местных органов власти, ректоры поль-ских университетов, гости. Играли «стен-ка на стенку» – украинцы против поляков. Судьями чемпионата выступили польские и украинские преподаватели, председате-ли спортивных клубов, шахматных ассоциа-ций. Программа соревнований была очень насыщенной, практически все время коман-ды проводили в шахматном клубе.

Директор спортклуба ДонНУ Виктор Во-робьев, который сопровождал нашу коман-ду в Люблин, рассказывает: «Борьба была упорная. Турнирная таблица менялась каж-дый день».

По итогам игр определились победите-

Елена Соса

Д р у ж е с к и й в и з и т в Л ю б л и нли:1) Варшавский университет2) Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко3) Ивано-Франковский национальный тех-нический университет нефти и газа 4) Тернопольский национальный экономи-ческий университет5) Донецкий национальный университет6) Силезский технологический университет7) Горно-металлургическая академия (Кра-ков)8) Одесская государственная академия строительства и архитектуры9) Экономический университет в Катовицах10) Университет Марии Склодовской-Кюри в Люблине

Также в рамках чемпионата проводил-ся блиц-турнир. В нем одержал победу Вла-димир Аридов, участник команды ДонНУ. По окончании соревнований все участники по-лучили памятные подарки.

Наши ребята проявили бойцовский ха-рактер. Все друг друга поддерживали, на-страивались только на победу. Проявился дух дружбы, командный дух.

«Могли бы выступить более сильным со-ставом, но не у всех были готовы докумен-ты. Некоторые сильные игроки не смогли поехать в Люблин, поскольку в это же вре-мя проходил чемпионат Донецкой области по шахматам в Краматорске», – отметил Вик-тор Воробьев.

В свободное время наша сборная по-сещала музеи, ездила на экскурсию в кон-цлагерь Майданек. Люблин – город со средневековой архитектурой. Гости име-ли возможность познакомиться с его до-стопримечательностями. Такой дружеский чемпионат по шахматам был проведен впервые. Его организовала польская сторо-на при поддержке Киевского спорткомите-та. Люблинский спортклуб все расходы взял на себя. Следующая встреча будет прохо-дить в Одессе в конце мая, на ней соберут-ся эти же команды.

соревнованиях. Это очень большой успех наших команд.

Всего в соревнованиях приняло участие восемь команд из шести вузов Донецкой области. Общее количество участников – 32 человека. Соревнования были лично-командные. Состав команды четыре человека: два юноши и две девушки.

По результатам выступления игроков команд в личных соревнованиях в оди-ночных и парных категориях по таблице начислялись командные очки и по количеству набранных очков определялись командные места.

Наша первая команда выступала в следующем составе:

Александр Демин, КМС, студент фа-культета иностранных языков;

Илья Сафиулин, спортсмен 1-го разряда, студент физико-технического факультета;

Ирина Завгородняя, КМС, студентка филологического факультета;

Екатерина Галкина, спортсменка 1-го разряда, студентка факультета иностранных языков.

Александр Демин в личных со рев-нованиях стал абсолютным побе дителем,

заняв I место в одиночной, парной мужской и смешанной категориях.

Ирина Завгородняя заняла два I места в женской одиночной и парной категориях. Илья Сафиулин занял I место в парной категории, II место в смешанной категории и III место в одиночной категории.

Екатерина Галкина заняла два I места в парной и смешанной категориях, а также III место в одиночной категории.

Состав нашей второй команды:Михаил Дмитрук, 1-й разряд, студент

физико-технического факультета, занял III место в смешанной категории;

Иван Михайлов, 2-й разряд, выпускник 2012 г. филологического факультета;

Ольга Болясова, 2-й разряд, студентка физико-технического факультета, заняла II место в женской паре и III место в смешанной парной категории;

Мариам Ибрагимова, 2-й разряд, студентка математического факультета, за-няла II место в женской паре.

По итогам проведения соревнований наша первая команда-победительница при-мет участие во Всеукраинской универсиаде, которая пройдет с 3 по 7 марта 2013 г. в городе Днепропетровске. Пожелаем нашей команде хорошо подготовиться и успешно выступить в этих соревнованиях.

Тренер сборной ДонНУ, мастер спорта Украины, мастер спорта ФИДЕ, международ-ный организатор ФИДЕ, судья национальной категории Александр Приходько расска-зывает о подготовке шахматистов, командном чемпионате Донецкой области и наших спортсменах:

«Я курирую участников сборной команды университета. Многие наши шахматисты являются мастерами спорта, кандидатами в мастера спорта. Среди них Владимир Ари-дов – мастер спорта Украины, мастер спорта ФИДЕ, Екатерина Красюк – КМС Украи-ны, мастер спорта ФИДЕ. На ФСДП учится гроссмейстер Геннадий Матюшин. Высокие результаты демонстрируют участники шахматного кружка, который уже несколько лет работает на экономико-правовом факультете. Также сильные игроки есть на физико-техническом факультете и на факультете математики и информационных технологий.

Радует, что шахматами интересуются сегодня не только профессионалы – возмож-ность заниматься предоставляется всем. Кроме кружка на ЭПФ, занятия также прохо-дят в помещении ДЮСШ №1, на Школьном бульваре.

Наши спортсмены принимают активное участие в различных соревнованиях. В Краматорске – городе, известном своей шахматной школой – 24-25 ноября проходил чемпионат Донецкой области по шахматам. В этом году изменился порядок его про-ведения. Раньше мы каждое воскресенье ездили на игры в разные города области, а в этом году провели два дня в Краматорске. Кроме того, данный турнир впервые прохо-дил по новой форме – быстрые шахматы. Большинство шахматистов универсальны, в классические и быстрые шахматы они играют примерно на одном уровне.

В соревнованиях участвовало 14 команд. Мы заняли II место, хотя последние три года наша команда выигрывала турнир. Основная причина – сильнейшие шахматисты сборной команды ДонНУ разъехались по другим чемпионатам».

О результатах шахматистов ДонНУ говорит главный тренерСамый непробиваемый игрок в истории шахмат Т. Петросян говорил: «Шахматы –

это по форме игра, по содержанию – искусство, а по трудности овладения игрой – это наука». Справедливость данного утверждения могут подтвердить в Донецком нацио-нальном университете.

В.о. головного редактораКатерина Мазоха

Відповідальний за випускОлександр Буга

Виходить українською та російською мовами.

Безкоштовно. Наклад 1000 прим.

ЗасновникДонецький національний університет

«Університетські вісті» № 1 (1505) 8

8 січня 2013 року № 1 (1505) Свідоцтво про реєстрацію ДЦ № 625

press.div@donnu.edu.ua

Адреса редакції: 83001, вул. Університетська, 24, м. Донецьк

Тел. (062)304-89-70 Адреса видавництва: ТОВ «Поліграфічний Будинок «Донеччина», Київський пр-т, 48,

м. Донецьк, 83118, Україна

- теорії ймовірностей і математичної - теорії ймовірностей і математичної статистики: доцента;статистики: доцента;- фінансів і банківської справи: до-- фінансів і банківської справи: до-цента;цента;- англійської мови для економічних - англійської мови для економічних спеціальностей: старшого викладача;спеціальностей: старшого викладача;- вищої математики і методики ви-- вищої математики і методики ви-кладання математики: професора, кладання математики: професора, старшого викладача (2);старшого викладача (2);- російської мови: зав. кафедри. - російської мови: зав. кафедри.

З терміном і умовами проведення З терміном і умовами проведення конкурсу можна ознайомитися на конкурсу можна ознайомитися на відповідній кафедрі.відповідній кафедрі.

Оголошує ться конкурс на заміщення посад по кафедрах:

P R O s t u d e n t ’ s L I F E

В декабре 2012 года студенты-журна-листы вместе с преподавателями кафедры Еленой Тараненко, Еленой Самойленко и Юлией Акимовой побывали в Киеве на ТРК «Украина», радушно распахнувшей свои двери перед будущими коллегами.

Студентам пятого курса специальности «Журналистика» представилась уникальная возможность увидеть новейшие ньюз-румы и пообщаться с сотрудниками одного из ве-дущих телеканалов страны.

Подобные поездки уже стали доброй традицией. В рамках учебной дисциплины «Журналистская специальность» директор ТК «Донбас» и старший преподаватель ка-

Елена ТараненкоЮлия Акимова

Экскурсия на ТРК «Украина» для студентов-журналистовфедры журналистики ДонНУ Юрий Сугак со-вместно с руководством ТРК «Украина» про-водит такие встречи уже не первый год.

Студенты и преподаватели встретились с журналистами, редакторами и менедже-рами ТРК «Украина», побывали в студиях те-лепрограмм «События», «Утро с Украиной», «Великий футбол» и др.

Известная телеведущая, лицо ТРК «Укра-ина» Елена Кот посвятила будущих коллег в тайны новостной «кухни», откровенно рас-сказала о телевизионных удачах и казусах.

Студенческий «десант» привез из столи-цы Украины в Донецк массу эмоций и впе-чатлений, а главное – чувство огромной благодарности руководству и сотрудникам ТРК «Украина» за теплое, дружеское отно-шение к будущим журналистам и передачу им своего опыта!

«ІРОНІЯ»Так, 19 грудня, у День Святого Миколая,

в актовій залі ДонНУ відбувся новорічний концерт «Іронія». Його підготував союз МЕІ (факультети математики та інформаційних технологій, економічний та історичний). І це є перше диво, що справило приємний шок на глядачів, адже, не дивлячись на різну на-правленість у навчанні, студенти створили гарне свято, яке нікого не залишило байду-жим.

Напевне, вам стало цікаво, чому об’єдналися саме ці факультети. Зі слів од-ного із організаторів цього дійства, істо-ричний факультет з математичним вже пра-цювали разом, а от з економічним – стало цікаво спробувати. А ми, глядачі, вже пере-коналися, що з цього досвіду вийшов непо-ганий тандем.

Прийшов Новий рік! Мабуть, я не помилюсь, якщо скажу, що всім нам хочеться справжнього дива. Зараз настає чарівна мить різдвяних свят, під час яких ми забуде-мо про всі проблеми і поринемо у справжню казку з ароматом ялинки та мандаринів.

Альбіна Крупка

Концерт урочисто розпочало тріо го-лосистих студентів, виконавши гімн ДонНУ, що підняв на ноги всю залу. З наступаючи-ми святами привітали: голова профкому студенів Катерина Галка та заступники де-канів факультетів-учасників Володимир Омельченко, Віталій Завадський, Леонід Рибалко.

Як і планували організатори концерту, їм дійсно вдалося здивувати публіку не лише творчим колективом, але й різноманітністю

17 грудня в актовій залі головно-го корпусу університету за участю ректора Романа Гринюка та голо-ви Донецького обласного комітету профспілки працівників освіти і на-уки Асі Горшкової відбулася звітно-виборча конференція Профкому студентів ДонНУ.

У конференції взяли участь 148 делегатів студентських кон фе рен-цій усіх факультетів.

Н о в и н и п р о ф с п і л к и

Звітно-виборча конференція Профкому студентів ДонНУ

Студентов, благодаря успехам которых Донецкий национальный университет вы-ходит на лидирующие позиции в рейтингах, чествовали на торжественной церемонии в конференц-зале 19 декабря, в День Святого Николая. В официальном мероприятии при-няли участие ректор ДонНУ Роман Гринюк, первый проректор Наталья Пырлик, про-ректор по научной работе Светлана Беспа-лова, проректор по научно-педагогической работе и международным связям Сергей Иванов, деканы факультетов.

54 студента Донецкого национального университета стали обладателями дипло-мов Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины. Сейчас неко-торые из них уже аспиранты нашего вуза. В торжественной атмосфере ректор и про-ректор по научной работе вручили победи-телям завоеванные награды и сладкие по-дарки. Роман Гринюк в своем выступлении поблагодарил студентов за высокие резуль-таты, выразил признательность научным руководителям и деканам факультетов, ко-торые сумели организовать студентов, най-ти в них научную составляющую. Ректор об-ратился к победителям: «Не расставайтесь с научной деятельностью, продолжайте за-ниматься исследованиями. Мы возлагаем на вас серьезные надежды, вы наша опора, наше будущее». С ответным благодарствен-ным словом выступил аспирант историче-ского факультета Олег Онопко.

Н а м е с т ь , к е м г о р д и т ь с я !Студенты ДонНУ традиционно принимают активное участие в научных состязаниях. Копилка достижений нашего вуза в

этом году пополнилась многочисленными победами на Всеукраинских конкурсах студенческих научных работ и Всеукраинских студенческих олимпиадах. Эти результаты очень важны, поскольку влияют на рейтинг университета.

Всеукраинский конкурс студенческих научных работ и Всеукраинская студенческая олимпиада ежегодно проводятся Министерством обра-зования и науки, молодежи и спорта Украины. Студентами Донецкого национального университета в 2012 г. на конкурс было представлено 77 работ по 26 научным направлениям, победителями стали 33 человека по 15 направлениям. Из них диплом первой степени получили 10 человек, второй – 12, третей – 11. Во Всеукраинских студенческих олимпиадах принял участие 101 студент ДонНУ, призовые места занял 21 человек. Первое место на олимпиаде завоевал один человек, второе место – 9, третье место – 11.

Елена Соса

Надеемся, что церемония этого года ста-нет новой традицией ДонНУ: в День Свято-

го Николая вручать дипломы победителям конкурсов студенческих научных работ.

персонажів. Це й Маколей Калкін (х/ф «Один дома»), й Іраклій (х\ф «Ирония судьбы, или с легким паром») і навіть Оксана з «Вечеров на хуторе близ Диканьки». Як не дивно, ге-рої знайшли спільну мову та спільні пробле-ми.

Сюжет вдало розбавили різноманітні но-мери: танці, пісні, неординарні й добрі жар-ти команд КВК та проникливі монологи, що дійсно підштовхують на роздуми.

«Іронія» – що би означала ця назва, спи-таєте ви. Упродовж усього концерту ми чує-мо різні думки щодо своєї долі, проблем, ви-падковостей, та наприкінці один із героїв – психотерапевт (Грінч), розкриває головну думку. Вона полягає у тому, що на всі про-блеми, які зустрічаються на життєвому шля-ху, потрібно дивитися з іронією.

Концерт пройшов на одному диханні. На завершення свята пролунала фінальна піс-ня, під яку аплодувала вся зала. Будемо спо-діватися, що це не останнє свято організова-не союзом МЕІ!

На конференції зі звітом про робо-ту Профкому в 2012 календарному році виступив Олексій Булавін, з доповідями звернулися голови спортивної, ревізійної, оздоровчої комісій та голова студентської ради гуртожитків.

За участю Профкому студентів були проведені XIII Церемонія урочистого вру-чення дипломів кращим випускникам ВНЗ Донецького регіону, Дні факультетів, відкритий фестиваль третьокурсників «Екватор – 2012», вшанування кращих випускників Донецького національного університету, «Фішка року 2012», організована культурно-масова робо-та в пансіонаті «Наука», Посвята в студен-ти, Дебют першокурсника. Значна увага приділялася оздоровленню студентів.

У ході конференції було обрано ново-го голову Профкому студентів ДонНУ та Студентського союзу університету – Кате-рину Галку. Бажаємо їй успіхів у подальшій роботі, творчих ініціатив, дружної згуртованої команди і натхнення.