ІІ.АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ ДАНИХ ДІАГНОСТИКИУЧНІВ ПЯТИХ КЛАСІВ

2.1 Дослідження мотивації Дослідження мотивації учнів 5-х класів було спрямовано на вивчення схильності дітей до внутрішньої або зовнішньої мотивації. Внутрішні мотиви пов’язані безпосередньо зі змістом учбової діяльності:цінністю для дитини є нові знання,способи добування знань,мотиви самоосвіти,інтересу і самовдосконалення. Зовнішні мотиви не пов’язані зі змістом учбової діяльності,проте вони також можуть спонукати до навчання. Це мотиви схвалення,оцінки,взаємостосунків з іншими людьми,самоствердження,усвідомлення цивільної позиції. Одержані результати дослідження представлені на малюнку 2.

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

внутрішні зовнішні не визначились

76%

12% 12%

90%

10%

0%

5-А

5-Б

Малюнок 2.Кількість учнів 5-х класів з переваженням внутрішньої або зовнішньої мотивації(дані виражені у %)

Більшість учнів 5-х класів для себе визначили внутрішні мотиви(76% )у 5-А класі та (90%) у 5-Б класах). Такий показник близький до ідеального,оскільки переважна більшість учнів відвідує шкільні заняття з метою навчитися новому,отримати новий досвід. Розподіл кількості учнів з зовнішньою мотивацією серед двох класів рівномірний. В 5-А класі 3учня(12%)в 5 –Б 3 учня(10%).Цих учнів більше приваблює атрибутика шкільного життя,позаучбовий бік,переважає мотив уникнення покарання,критики з боку дорослих. Таке ставлення до навчання може привести до того,що учні будуть прагнути отримати високі бали без зацікавленості в новому учбовому матеріалі. В 5-А класі 3 учня(12%)не мають чіткого вираження мотивів.

2.2.Дослідження самооцінки п’ятикласників.

Малюнок 3.Кількість учнів 5-х класів з різними рівнями самооцінки(дані

виражені у %) Тенденція рівня самооцінки учнів 5-А та 5-Б класів майже однакова і представлена на мал..3.Приблизно чверть учнів з кожного класу(25% в 5-А класі та17% в 5-Б класах з дуже високим рівнем самооцінки. Для таких учнів характерна безтактність,переоцінка своїх можливостей,недооцінка інших. Такі особливості учнів зазвичай характерні для неформальних лідерів,тому їх поведінка в навчальному процесі може стати еталоном для інших учнів. У більшості учнів 5-х класів(58% в 5-А та 69% в 5-Б)було виявлено високий рівень самооцінки. Для таких учнів характерне прагнення до успіхів у різних видах діяльності,впевненість у своїх силах. З середнім рівнем самооцінки в 5-А та 5-Б було виявлено 4 учнів(17%),а в 5-Б(14%). Для цих учнів характерна активність у справах та високий рівень оптимізму. З низьким рівнем самооцінки 5-х класів не було виявлено.

2.3.Дослідження рівня тривожності учнів п’ятих класів. Успішність адаптації п’ятикласників до нових умов навчання проявляється не тульки в рівня внутрішньої та зовнішньої мотивації,але й у рівні тривожності,яка також може підвищуватись при виникаючих у процесі адаптації перешкодах,а також у рівні сасооцвнки,яка характеризує на скільки дитина подобається такою собі,яка вона є на даному етапі свого життя.

Показники загального рівня тривожності п’ятикласників наведено на малюнку 4.

Малюнок 4.Показники загальної тривожності у п’ятикласників.

Дослідження 5-А класу виявило,що більшість учнів мають нормальний рівень тривожності,необхідний для процесу адаптації(54%-норма,32%- відсутня,9%-середній рівень тривожності)З дуже високим показником тривожності виявлено 1 учень,для якого характерне внутрішнє напруження та негативне сприйняття складних ситуацій. В 5-Б класі у більшості дітей виявлено відсутність тривожності(42%- відсутня,38%-нормальний рівень,17% середній рівень,1 учень-дуже високий рівень тривожності. Для аналізу та виявлення причин таких показників загальної тривожності розглянемо окремо показники по різним шкалам тривожності. На малюнку5 представлені результати шкільної тривожності.

Малюнок 5.Показники шкільної тривожності у п’ятикласників(виражені у %)

В5-А класі у половини учнів ,а саме 50% був визначений нормальний рівень тривожності для продуктивної адаптації. З дуже високим рівнем тривожності 9%(2 учня).Такий показник може свідчити про наявність проблем,страху та загальним емоційним фоном у відношеннях цих учнів з викладачами. Це цілком допустимо,оскільки для дітей,що навчалися спочатку у одного вчителя,перехід до декількох викладачів з різними вимогами,різними характерами,стилем відносин може викликати тривогу в перші місяці навчання. Для цих дітей процес адаптації та акліматизації ще не закінчився. В5-Б класі більшість учнів проявили нормальний рівень тривожності( 48% відсутня тривожність,45%- нормальний рівень,18%-середній рівень тривожності). Хочеться відмітити,дітей,в яких відсутня тривожність.З одного боку,це може свідчити про те,що перехід учнів до середньої школи відбувся без супроводу тривоги,напруження та страху. А з іншого боку,такий показник може приховувати байдужість до шкільної атмосфери та системи освіти в цілому.

Малюнок 6.Показники самооціночної тривожності у п’ятикласників(виражені у %)

Отримані дані показників тривожності. пов’язані з самооціночною тривожністю корелюють з показниками дослідження рівня самооцінки. Більша половина учнів дослідної групи виявили нормальний рівень тривожності,а саме: В 5-А класі 91%(46%-відсутня,41%-нормальна,4%-середня) В 5-Б класі 97%(46%-відсутня,41%-норма,17%-середня) Показники дуже високої само оціночної тривожності свідчать про те,що учні мають внутрішнє занепокоєння сприйняття їх особистості новим соціальним оточенням,наявність страху не сподобатись викладачеві.

Малюнок 7.Показники міжособової тривожності у п’ятикласників.

Майже чверть учнів занепокоєна відносинами в середині класного колективу( 22% в 5-А та 13%-5-Б ). Більш детально особливості між особової тривожності слід розглядати в контексті соціальної адаптації,яка буде приведена нижче. Враховуючи проаналізовані дані за такими шкалами,як між особова,самооціночна,шкільна та загальна тривожність можна припустити,що на високі показники загальної тривожності більшою мірою впливають показники між особових відносин та бажання не залишити негативне враження у відношеннях з новими викладачами.

2.4 Дослідження соціальної динаміки. На процес адаптації до нових умов значною мірою впливають взаємовідносини дітей в класному колективі. Насамперед,труднощі,які виникають у процесі акліматизації,значно легше в сплоченому колективі в атмосфері взаємодопомоги. В той же час,учні,які ізольовані та нехтуються більшістю колективу,будуть мати додаткові перешкоди в адаптації в форматі соціальної байдужості оточуючих,або навпаки,агресивного ставлення однокласників. Структура взаємовідносин була досліджена завдяки групового метода соціометрії,спрямованого на дослідження емоційно-особистісної структури колективу. Даний метод спрямований на отримання даних на вивчення надання переваги тим чи іншим членам дослідної групи.

Малюнок 8. Відсоткове співвідношення учнів 5-А класу з різними рівнями соціальної

адаптації (дані по критеріям виражені у %)

Малюнок 9.Відсоткове співвідношення учнів 5-Б класу з різними рівнями соціальної

адаптації(дані по критеріям виражені у %) Показниками,на які слід звернути увагу в першу чергу на даній діаграмі,пов’язані з групою дітей,котрі не були включені в соціально комфортне коло. Майже половина учнів знаходяться в групі дітей,яких нехтують по двом критеріям. Такий показник може свідчить про те,що більшість учнів 5-Б класу надають перевагу взаємовідносинам з дітьми інших класів або про низький рівень групової згуртованості. Крім цього,в класі є 9 учнів,з якими колектив не бажає вступати в товариські відносини в школі,але поза школою дружні стосунки підтримують. На мою думку,саме з цими учнями треба вести позакласну роботу,залучаючи до колективної роботи,піднімати соціальний статус похвалою. Слід зазначити,що використана методика соціометрії виявляє не реальну структуру групи,а бажану. Тому дані можуть значно відрізнятися від дійсної ситуації в колективі і надають нам можливість лише сформувати припущення та отримати групову спрямованість

2.5.Оцінка адаптації учнів класними керівниками Загальна оцінка адаптації п’ятикласників з точки зору класних керівників Наведена на малюнку 10:

Малюнок 10.Показник адаптованості п’ятикласників наданий класними керівниками(дані

виражені у %) Тенденція пристосування до нових умов навчання як в 5-А так і в 5-Б класах майже однакова. В 5-А класі високі показники адаптації притаманні 67% дітей(29% дуже високий рівень адаптації та 38%- високий рівень). Приблизно чверть учнів(21%) мають середній показник. З учня(12%) відчувають труднощі адаптації в школі. В 5-Б класі також переважна більшість учнів,а саме 64% були зазначені в групі дітей з високим показником адаптації(28%- дуже високий рівень адаптації та 36%- високий рівень). Середній рівень проявили 10 учнів(36%). Учнів з ознаками наявної дезадаптації в 5-Б класним керівником не було виявлено.