1.Міста і села України, пов'язані з життям і творчістю М.В.Гоголя

2.Гоголь і Чернігівщина

3.Гоголь у музиці

4.Гоголь в образотворчому мистецтві

5.Герої Гоголя в кінематографії

6.Знавець українського життя

У Великих Сорочинцях народився Гоголь.

Василівка (сучасне Гоголево) - село, де промайнуло дитинсво Гоголя.

У Кибинцях знаходився маєток Д.П.Трощинського. Він мав домашній театр, у якому ставили п´єси Василя Опанасовича Гоголя.

Диканька

– село, прославлене у творах Гоголя.

Полтава

- місто, де у 1818 році у Полтавському повітовому училищі навчався письменник.

Миргород пов’язаний з ім'ям великого митця.

У Ніжині навчався майбутній письменник.

Гоголь відвідав Київ під час весняних канікул разом з професором Бєлоусовим.

Одесу Микола Васильович відвідав двічі. Саме тут усю зиму 1850року він працював над другим томом «Мертвих душ».

У Ніжині Гоголь продовжив навчання з травня 1821р. по червень 1828р.Ніжинська гімназія вищих наук була навчальним закладом з широким енциклопедичним профілем. З Ніжином пов'язані перші літературні проби пера, написана романтична поема «Ганц Кюхельгартен». У музеї зберігається уривок з поеми «Бахчисарайський фонтан». У 1828, 1829р.р. Гоголь побував у Чернігові, зупинявся в готелі «Царьград», де в свій час перебували О.С.Пушкін, Т.Г.Шевченко.У 1835, 1837, 1838, 1850р.р. митець відвідав Качанівку.

О.Венеціанов.

«Портрет

Гоголя»

О.Іванов. «Портрет

Гоголя»

Є.Кибрик. Ілюстрація

до повісті

«Тарас Бульба»

П.Боклєвський.

Ілюстрація до

«Мертвих душ»

Кукринікси. Ілюстрації до

«Мертвих душ»

А також

Г. Козінцев, Л.Трауберг. «Шинель»

Ю.Іллєнко. «Ніч на Івана Купала»

Ю.Ткаченко. «Вечори на хуторі біля Диканьки»

І.Миколайчук, Б.Івченко. «Пропавша грамота»

В. Бортко. «Тарас Бульба»

Майбутній письменник зростав на українській міфології, українському фольклорі, оповідях про історичне минуле України. З дитинства, буваючи на виставах свого батька та навчаючись у Ніжині, мислив українськими стереотипами. Зрозумівши, що писати треба про ті явища, які пізнав зсередини, Гоголь видає «Вечори на хуторі біля Диканьки» і одразу стає помітною постаттю у російській та українській культурі.

У творах Гоголя життя і побут українського суспільства першої половини 19ст. замальовується українізованою російською мовою за законами національного способу світовідчуття. У них домінує український тип художнього мислення, образотворення, національний образ міфологізованого світу.