ПідготувалаСтудентка IV курсу

Природничо-географічного факультетуКДПУ ім. В. Винниченка

Дробот Тетяна

Цей День був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН в 1995 році в спеціальній резолюції на основі рекомендації Конференції сторін Конвенції про

біологічне різноманіття (КБР), яка відбулась в 1994 році.

Спочатку Міжнародний день біологічного різноманіття рекомендували відзначати 29 грудня — в День вступання в силу Конвенції про біологічне різноманіття, але у зв'язку із великою кількістю свят, які відзначаються в цей період року, багато країн

зіткнулись із труднощами планування і проведення заходів із святкування Дня і було запропоновано змінити дату на честь прийняття 22 травня 1992 року

Конвенції про біорізноманіття Генеральна Асамблея ООН на 55-й сесії проголосила 22 травня Міжнародним днем біорізноманіття.

Головне завдання Міжнародного дня біорізноманіття – привернути увагу громадськості до проблем безповоротного зникнення на Землі багатьох

представників флори та фауни. Біорізноманіття нашої планети продовжує скорочуватись, а екологічна рівновага все ще піддається змінам.

Сторонами ковенції про біологічне різноманіття нині є близько 200 країн. Мета, на яку спрямовані зусилля країн, що приєднались до Конвенції очевидна: збереження біологічного різноманіття живих видів та екологічних систем, стійке використання

компонентів біологічного різноманіття та отримання переваг від використання генетичних ресурсів.

На тринадцятій нараді Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття (КС 13), яка відбудеться 4-17 грудня

2016 року в Канкуні (Мексика), в центрі уваги будуть питання актуалізації тематики біорізноманіття всередині і на

рівні секторів.

Канкун

Проблеми біорізноманіття: вчені констатують, що багато видів зникають в 1000 разів швидше, від природнього рівня.

Недостатньо данихНайменш вразливі

Загроза, що насуваєтьсяВразливі

ЗагрозаКритична загроза

Вимерлі

Найбільші втрати були відзначені в Південно-Східній Азії.

Ліси Амазонії, внаслідок поєднання таких явищ як вирубування, пожежі, зміна клімату зазнають маштабного вимирання і на обширних ділянках перетворюються із дожчового

лісу в савану чи сезонний ліс, особливо на сході та півдні біому. Ліс може охопити процес змін, за яких збільшується кількість пожеж, посилюється інтесивність посухи.

Вимирання лісів Амазонії матиме глобальні наслідки, такі як зростання викидів вуглекислого газу і прискорення зміни клімату. Це також призведе до скорочення об'єму

опадів на регіональному рівні.

Сукупне зникнення лісів

Зникнення лісів в рік

% зникнення

Неперервна смуга показує щорічну площу обезліснення бразильської частини Амазонії в період між 1990 — 2009 роками, за даними космічних знімків, проаналізовані Бразильським

національним агенством дослідження космосу. Світліша смуга показує прогнозовані сердньорічні темпи, необхідні для виконання цільової задачі уряду Бразилії по скороченню маштабів

обезлісення на 80% до 2020 року. Неперервна лінія (цифри на правій вертикальній вісі) показує у вигляді процентної частки від початкової площі бразиліської Амазонії (4,1 млн кв. км )

Незважаючи на те, що близько 12% земель в даний момент перебувають під охороною, близько половини (44%) наземних екорегіонів мають рівень захисту менше 10%, а багато важливих з

точки зору біорізноманіття ділянок знаходяться за межами охоронних територій.

На цій діаграмі представлені райони, які перебувають під охороною. Загальна площа цих територій перевищує в сукупності 21 млн км.

Взаємозв'язок культурного та біологічного різноманіття

в окрузі Кодагу, штат Карнатака, Індія, священні ліси забезпечують підтримку життєдіяльності популяцій дерев, якіі знаходяться під загрозою (таких як Actinodaphne lawsonii та Hopea ponga ). В цій місцевості існують унікальні мікроскопічні гриби;

Actinodaphne lawsonii Actinodaphne lawsonii

Hopea ponga Hopea ponga

В регіоні Хава-Карпо в східних Гімалаях дерева, які знаходяться в священних місцях, мають

більші розміри, ніж дерева, дерева, що знаходяться за межами цих регіонів

Суворі ритуали, особливі вимоги до лісозаготівлі і дозволи, які застосовуються на місцевому рівні,

регулюють кількість кори, яку збирають з Rytigynia kigeziensis, ендеміка, який зростає в

районі розлому Альбертин, на заході Уганди яке відіграє ключову роль в місцевій медицині.

Завдяки цьому кількість зібраної кори вдається зберігати в стійких межах.

Rytigynia kigeziensis

Альбертин

Орієнтовна цінність деяких елементів біорізноманіття

туристична галузь Південної Африки, заснована на спостереженнях за дикою природою, в 2010 році оцінювалась 10 млрд доларів США;комахи, які переносять пилок із сільськогосподарських рослин, особливо фруктів та овочів, згідно оцінці приносять глобальному продовольству користь,еквівалентну більш ніж 200 млрд дол. США щорічно;дельта Окаванго в Південній Африці, згідно оцінкам, приносить близько 32 млн дол. США місцевим господарствам в Боствані за рахунок використання її природних ресурсів, продажу і доходів туристичної галузі. Загальний економічний результат діяльності, пов'язаною із дельтою, складає близько 2,6 валового національного продукту Боствани.

дельта Окаванго

Сучасне навантаження на біорізноманіття та заходи реагування

Стійкість і в деяких випадках активація 5 основних типів навантажень на біорізноманіття дає все більше припущень стверджувати, що темпи втрати біорізноманіття не зазнали суттєвого зниження. Перелік цих навантажень :втрата і деградація середовищ існування;зміна клімату;надмірне навантаження по біогенним речовинам та інші форми забруднень;надмірна експлуатація та нестійке використання;інвазивні чужорідні види

Надмірна експлуатація

Оцінки в рамках Червоної книги МСОП показують, що втрата середовищ існування внаслідок сільськогосподарської діяльності і нестійкого ведення лісового господарства є найважливішим фактором, через який види наближаються до порогу зникнення.

Різке скорочення популяцій тропічних видів, виявлене індексом живої планети, відображає обширну втрату середовищ існування в цих регіонах. Наприклад, зміни лісів в плантації масличних пальм призвели до втрати 73-84% видів птахів і метеликів в екосистемі. Птахи зазнають особливому ризику зникнення в Південно-Східній Азії.

масличні пальми

В 1960 роки в Данії в сільськогосподарських цілях було осушено 40 км” лугів і боліт в долині річки Скьєрн. З 2002 року більше половини цієї площі було відновлено, що зробило це місце важливою ділянкою на національному рівні для мігруючих птахів. Користь проекту полягала у збільшенні вилову лососю, зростання зв'язування карбону, видаленні біогенних речовин і створення рекреаційних можливостей, компенсували 46 млн дол США, затрачені на цей проект.

Забруднення біогенними речовинами

Найбільш повний комплекс заходів по боротьбі із біогенним навантаженням передбачений Директивою по нітратам ЄС.

Число мертвих зон

Місце розташування мертвих зон

Надмірна експлуатація

Надмірна експлуатація являє собою головний вид навантаження на морські екосистеми: з початку 1950-х років до середини 1990-х років об'єм морського риболовства збільшився

в 4 рази. За оцінкою ФАО, близько чверті рибних запасів зазнають надмірної експлуатації (19%), виснаженню (8%), в більш ніж провини запасів має місце гранична

експлуатація. Близько 63% світових запасів риби, включених в оцінку, потребують відновлення.

Протягом останнього десятиліття більше 12000 кв. км в південній частині Тихого океану були переведені в режим регулювання морських ресурсів з урахування общин — були створені так звані морські райони під керівництвом місцевого населення. В реалізації цієї ініціативи беруть участь 500

общин з 15 острівних держав Тихого океану.

Вона сприяла здійсненню природоохорони на основі традиційних знань, традиційних систем землекористування і управління в поєднанні з усвідомленням на місцевому рівні необхідності

прийняття відповідних заходів. Результати реалізації на Фіджі МРУМН починаючи з 1997 року полягають в двадцятикратному збільшенні щільності морських молюсків в районах, де заборонена риболовля; середнє збільшення вилову молюсків в прилягаючих районах на 200-300%; трьохкратне

збільшення вилову риби; підвищення доходу господарств на 35-45%.

Інвазивні чужорідні види

Дрейсена

Канадські гусиНутрія

Чорнохвостий буревісник (Puffinus opisthomelas) зустрічається на 6 островах поблизу тихоокеанського узбережжя Мексики. На скорочення чисельності

популяції цих птахів більш ніж на 1000 особин в місяць, вплинула поява 20 видів диких кішок , а завезені травоїдні віслюки, кози, вівці і кролики нанесли ущерб

середовищу існування, важливого для цих птахів.

Puffinus opisthomelas

Сумісні навантаження та основні причини втрати біорізноманіття

Навантаження чи фактори, які були описані вище, не діють на біорізноманіття і екосистеми ізольовано, а найчастіше один вид навантаження посилює вплив іншого виду. Наприклад:фрагментація середовищ існування послаблює здатність видів до адаптації в умовах зміни клімату, обмежуючи можливості міграції в райони з більш сприятливими умовами;поєднання забруднення, надмірного вилову риби, зміна клімату і підкислення океану послаблює життєдіяльність коралових рифів і посилює тенденцію до домінування водоростей в цих рифах, що супроводжується масовою втратою біорізноманіття.Підвищення рівня біогенних речовин і присутність інвазійних чужерідних видів можуть викликати посилення росту стійких рослин за рахунок ендеміків. Зміни клімату можуть посилити проблему за рахунок збільшення кількості місць існування, задовільних для інвазивних видів.

Регіон Сахель знаходиться під навантаженням, обумовлених змінами клімату та наддмірним використанням обмжених земельних ресурсів. Відбувається

дградація, посилюється подальший процес опустелення. Тривала деградація Сахля вже викликала і можливо продовжить викликати втрату біорізноманіття та

дефіцит продовольства, води в Західній Африці.

Регіон Сахель

Вернонія, висока трава, ендемічна для Ефіопії, має блискуче чорне насіння, багате на масло. Наразі проводять дослідження можливого застосуванння цього

масла в якості “зеленої хімічної речовини” для виробництва пластмасових сполук, які в виготовляють із нафтопродуктів

Vernonia galamensis

У Стратегічному плані зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки (м. Нагоя, Японія, 2010), збереження і стале використання

біорізноманіття розглядаються як одна з можливостей для досягнення сталого розвитку. Саме тому в 20-и Цільових завданнях Айті щодо збереження та сталого

використання біорізноманіття, передбачається не тільки збереження біорізноманіття, але й усунення основних причин його втрати шляхом включення тематики біорізноманіття в роботу всіх секторів уряду і суспільства. Генеральною

асамблеєю ООН період з 2011 по 2020 роки проголошено Декадою ООН з біорізноманіття. Головною ціллю декади є сприяння реалізації Стратегічного

плану зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки та Цільових завдань в Айті.