Пролетарі всіх 'КраІн, еднаif.теся! PJK видання 28-й

ом 77 (2616) 8ІВТОРОК

27 ЧЕРВНЯ

1967 р.

Ціна 2 коп.

ОРГАН БРОВАРСЬКОГО РАЯОННОГО КОМІТЕТУ КП УКРАІНИ ТА РАЯОННОJ РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИl8СЬКОJ ОБЛАСТІ

СЛАВНИЙ ШЛЯХ БОРОТЬБИ І ЗВЕРШЕНЬ НАША КРАТНА іде назустріч

50-річчю Великого Жовтня в розквіті творчих сил, сповнена

віри в світле комуиістичне май­бутнє, тісио згуртоваиа иавколо леиіиської партії. Новою перекон­ливою демонстрацією непорушної морально-політичної єдності на­шого суспільства служить гаряче 1(валення всім радянським наро­

дом рішень червневого Пленуму ЦК КПРС і та активна підтрим­ка, яку він виявляє зовнішній і внутрішній політнці партії, діям Центрального Комітету і Радян­ського уряду, спрямованих на

припинення агресії Ізраїлю, иа підтримку ОАР, Сірії і іиших арабських країи, які зазнали на­паду, на відвернення небезпечних наслідків агресії для справи миру у всьому світі. Рішення Пленуму є втіленням генеральної лінії пар­тії, виражають корінні інтереси і волю радянського народу.

Вчора опубліковані Тези Цент­рального Комітету партії «50 ро­ків Великої Жовтневої соціаліс­тичної революції», схвалені черв­невим Пленумом ЦК КПРС. В цьому найважлнвішому документі підводяться підсумки героїчного шляху радянського народу після перемоги Жовтня, узагальнюється гігантський досвід ленінської пар­тії по керівництву будівництвом нового суспільства, визначаються

завдання сучасного етапу його розвитку.

«За минулі десятиріччя,-говориться в Тезах ЦК, - спра­ва Жовтневої революції про­йшла всебічну історичну перевір­ку, показала свою нездоланну си­

лу, неминуще значення ідей марксизму-ленінізму як для на­ШQЇ країни, так і для народів усієї планети. Вона живе і тор­жествує в перемозі соціалізму і досягненнях комуністичного бу­дівництва в СРСР, розвитку сві­тової системи соціалізму, в мо­гутньому розмаху робітничого руху, успіхах національно-ви­звольної боротьби. Марксизм-лені­нізм став володарем дум сотень мільйонів людей на землі, кому­ністичний рух перетворився в най­впливовішу політичну силу су­часності». Кожний день приносить все но­

ві неспростовні свіДЧ~IІНЯ правоти і життєвості ідей ЖОВТНЯ, їх най­глибшого впливу на весь хід сві­тової історії, правильності курсу, яким іде радянський народ під керІвництвом партії.

Оглядаючи з вершини 50-річчя Жовтня пройдений шлях боротьби і творення, законно гордячнсь

славними досягненнями, добутими в жорстоких класових битвах і наполегливій праці, радянські лю­ди переживають почуття найбіль­шої вдячності і безмежної любові до Комуністичної партії, В. І. Ле­ніна - великого проДовжувача

справи Маркса-Енгельса, геніаль­ного мислителя, непохитного рево­

люціонера, засновника соціаліс­тнчної держави. -

Створена і випестувана Лені­ним, Комуністична партія увібра­ла в себе все найчесніше і мис­ляче, мужнє і самовіддане, що було нагромаджено поколіннями революціонерів. Партія черпала і черпає сили в міцних і широких зв'язках з народом, у вірності принципам марксизму·ленінізму, в невтомному творчому розвитку

революційної теорії. Вона береже послідовність' генерального курсу, який відстояла в непримиренній боротьбі проти троц:,кізму, дріб­но-буржуазного авантюризму, пра­вих опортуністів, націонал-ухиль-

ників та інших антнленінськнх те­ЧІИ І груп.

Весь піввіковий досвід першої в світі країни соціалізму повніс­тю підтвердив учення марксизму­ленІнізму про історичну роль ро­бітничого класу як 'Іайбільш пе­редової творчої сили сучасиості. Велика мета - побудова соціа­лізму і комунізму - ще більше згуртувала і зміцнила союз ро­бітничого класу і селянства, утвердила ідейну єдність цього суспільства. Одним з найбільш важливих історичних завоювань соціаліаму стало торжество ленін­ської національної політики, со­ціалістичне братерство народів на­шої Батьківщини. Нині створені всі умови для ще більш тісного зближення і плодотворного спів­робітництва всіх націй і народ­ностей.

Історія становлення і розвитку соціалістичної держави сповиена найяскравіших прикладів безза­вітної відданості радянського на­роду ідеалам комунізму. І в бо­ротьбі за утвердження пролетар­ської диктатури, і в ході інду­стріалізації країни, колективіза­ції сільського ГОСll0дарства, і в здійсненні культурної революції, і в битвах громадянської і Вели­кої Вітчизняної воєн, і в Мирно­му післявоєнному будівництві -завжди він виступав і виступає як народ-герой, народ-трудївник, народ-творець.

Нині на кожному кроці ми від­чуваємо плоди КОРІННИХ соціаль­них перетворень. Всім громадя­нам країни забезпечені широкі соціально-політичні права і сво­бода особи, відкриті можливості для активної участі в керуванні державними, господарськими і громадськими справами. Неухиль­но підвищується добробут радян­ських людей. Соціалirтичний лад щоденно демонструє свої великі переваги перед системою капіта­лізму. З повною і остаточною перемо­

гою соціалізму в нашІй країні створені всі необхідні передумови для переходу до будівництва ко­мунізму. В своїй Програмі, в рі­шеннях ХХІ 11 з'їзду, жовтневого (1964 р.) і наступних ПленумІв ЦК КПРС партія визначила ос­новні напрямки і завдання кому­ністичного будІвництва в СРСР, конкретні шляхи їх здійснення. Перетворення в життя цих рішень становить сьогодні головний зміст діяльності КПРС і радянського народу. Надаючи величезного значення питанням наукового ке­

рівництва країною, партія !lапо­легливо здійснює заходи по поліп­шенню управління народним гос­

подарством, соціально-політичним і духовним життям нашого су­спільства. Строго дотримуються ленінські норми і принципи У ucix областях партійної, державної і ідеологічної роботи. Удоскона­люється соціалістична демократія. Держава диктатури пролетаріату з перемогою соціалізму стає по­літичною організацією всього на­роду при керівній ролі робітни-чого класу. _ Великий Жовтень поклав поча­

ток революційного переходу від капіталізму до соціалізму у все­світньому масштаБІ. Найбільшою історичною подією після перемоги Жовтня стало створення світової соціалістичної системи. Перемога Жовтия ознаменувала народжеи-. ня сучасного <;:вітового ко'муніс­тичного руху. Нестримно розви­вається могутній рух народів Азії, Африки, Латинської Амери­ки за національну і 'соціальну незалежність.

Вірна своєму інтернаціонально­му обов'язку, Комуністична пар­тія, радянський народ роблять все для дальшого згуртування

соціалістичних країн, зміцнення єдності міжнародного комуністич­ного і рОбітничого руху на прин­ципіальній oCFloBi марксизму-лені­нізму, розгортання разом з усіма революційними силами сучасності боротьби проти імперіалІзму, за мир, демократію, національну незалежність і соціалізм. Наша партія невтомно і послідовно від­стоює генеральну лінію комуніс­тнчного руху, сформульовану в Декларації і Заяві Московських нарад 1957 і 1960 років. Велике значення для зміцнення єдності комуністів світу стала Конферен­ція європейських ко:ltУНістичних і робітничих партій в Карлових Варах, присвячена проблемам ми­ру і безпеки в Європі.

Радянські люди рішуче підтри­мують в'єтнамський народ, який веде героїчну боротьбу проти злочинної агресії американського імперіалізму, підтримують спра­ведливу боротьбу народів араб­ських держав проти агресивних

дій з боку Ізраїлю і його імпе­ріалістичних покровителів.

Тези ЦК КПРС - політичний документ величезної вдохновляю­чої і моБІлізуючої сили. Вони на­дихають радянських людей на нові славні звершеиня, ще більше зміцнюють у них впевне.ність в правоті нашої великої справи, сприяють вихованню народу в ду­сі безмежної відданості ідеалам партії, в дусі радянського патріо­тизму і пролетарського інтерна­ціоналізму, непримнренності до буржуазної ідеології.

Партійні, комсомольські, проф­спілкові організації покликані по­турбуватись про те, щоб зміст Тез ЦК КПРС було доведено до свідомості кожного трудящого.

Багато належнть зробнти для цього органам пресн, радіо, теле­бачення, пропагандистам, допові­дачам, політінформаторам, пра­цівникам установ культури. Різ­номанітні форми друкованої і ус­ної пропаганди повинні бути ши­роко використані для глибокого роз'яснення Тез. Радянський народ добре розу­

міє, що його внщий інтернаціО­нальний обов'язок полягає перш за все в тому, щоб здійснити на­мічені партією планн створення матеріально-технічної бази кому­нізму, наполеглнвою працею зміц' нювати політичну, економІчну і оборонну могутність нашої Бать­ківщини - непорушного оплоту

миру, демократії і соціалізму. Змагаючись за гіди У зустрІч 50-річчя Великого Жовтня, радян­ські люди зосереджують увагу на вирішальних ділянках комуніс­тичиого будівництва: виконанні завдань п'ятирічки, здійсненні економічної реформи, підвищенні продуктивностІ праці, ефективнос­ті промислового і сільськогоспо­дарського виробництва, розвитку

науки і культури. Ідеї Жовтня, ідеї комунізму -

ведучі ідеї нашого часу, велика творча сила сучасної історії. Озброєний цимн ідеями, опираю­

чись иа багатий досвід револю­ційної боротьби і соціалістнчного будівництва, наш народ під ке­рівництвом ленінської партії впев­нено йде по шляху будівництва нового суспільства. І кожний день, кожний рік буде прнносити все нові перемоги вчення Маркса, Енгельса, Леніна, справі кому­нізму!

(Передова «ПраВДЬі» за 26 червня 1967 р.)

СЛОВО ПАРТІї НАДИХАЄ

НАШ ТРУДОВИЙ ВКЛАД з веЛIІКIІМ iflТepecoM почав ви­

вч аТIІ колеКТIІВ нашої фаБРИКIІ Тези Центрального Комітету КПРС дО 50-річчя Ве.lI1КОЇ Жовт­невої соціаліСТIІЧНОЇ ревоmоції. В цьому історичному документі,

як у дзеркалі, відображений ге­РОЇЧІІИЙ шлях радянського наро­ду, пройдеНIІЙ НИМ за півсторіччя під керівництвом нашої рідної КомуНіСТIІЧНОЇ пар гії і її ленін­ського Центрального Комітету.

ВІІвчаючи ТеЗІІ, кожний з нас підсу'АОВУЄ свою роботу в ці зна­менні дні переджовтневого соціа­лістичного змагання. Без пере­більшення скажу: працюємо МІІ з веЛIІКIІМ піднесенням. Важливе значення в цьому має послідовне

проведення в ЖІІТПІ нової систе­ми планування та економічного

стиму.~ювання. Ця система відо­бражає зміну умов соціаліСТIІЧ­ного господарювання, зрослі мас­

штабll сучаСІІОГО соціаліСТIІЧНОГО вироБНlІцтва. якіСІІі з~!іни в fюго структурі і BII~!OГfl науково-техніч­ної революції. Візьмемо нашу бригаду. Вllроб­

ляємо МІІ стрічку на шовку. Чле­ни БРllгади, змагаючись за гідну зустріч ювілею Радянської влаДІІ,

успішно оволодівают;, новою тех­

нікою, випускають продукцію ви­сокої якості. БРllгада достроково ВlІконала 6-міСЯЧНIІЙ план друго­го року п'ятиріЧКIІ. Вона з честю носить ВlІсоке звання колеКТIІВУ

комуністичної праці. В успішне виконання Вllробни­

ЧІІХ завдань ТРУДОВИЙ вклад вно­СІІТЬ КОЖНІІЙ член БРllгаДIІ. Перед в змаганні ведуть комуністи і KOMCOMo.~ьцi. Ткаля, член КПРС Марія Іванівна Мостовець, пра­ЦЮЮЧІІ за методом знатної ткалі країНIІ т. Плетньової, вирішила своє п'ЯТllрічне завдання викона­ти за три з ПОЛОВИНОЮ роки, а до

7 ЛlІстопада - дві річні норми. Слово своє вона підкріплює ді­лом.

Міцне слово і в наШІІХ комсо­молок Марії Юрченко, ГаЛIІНIІ Груби, Любові Майсак та інших. Наше зобов'язання - зустрітн

50-річчя ВеЛllКОГО Жовтня до­строковим Вl!конаНІІЯ~! річного

виробничого плану. Так і буде! .

І. СТАСЮК, помі'IНИК майстра.

с. Гоголів, стрічково-ткацька фабрика.

Перебування М. В. Підгорного В ОАР з 21 по 24 червня ц. р. на за­

прошення преЗllдента ОАР Г. А_ Насера в ОАР з дружнім візитом перебував Голова Президії Вер­ховної Ради СРСР М. В. Підгор­ний.

,'\1. В. Підгорному і особам, що його супроводять, була ВlІявлена сердечна гостинність. Між М. В. ПіДГОРНIІМ і Г. А. Насером від БУЛIІСЯ зустрічі і розмови, які ПРОХОДИЛІІ в дусі братерського взаєморозуміння і траДllційної дружбll, що існує між двома країнаМІІ. Під час розмов були розглянуті

питання, що с госуються станови­

ща на Блнзькому' Схо.'\і У зв'язку з агресією Ізраїлю ПРОТІІ ОАР та інших арабських держав, і захо­ди, яких треба ВЖити для лікві­дації наслідків цієї агресії.

БУЛІІ також обговорені ПlІтання дальшого розвитку дружніх від­ІЮСИН і братерського співробітни­цтва між Радянським Союзом і Об'єднаною Арабською Республі­кою. Між обома сторонами від­бувся обмін ДYMKa~1II щодо ряду важливих міжнародних проблем, які являють взаємний інтерес. З ГЛl;lбоким задоволенням було

відзначено, що візит ГОЛОВІІ Пре·

ЗУСТРІЧ О. М. КОСИГІНА

З Л. ДЖОНСОНОМ

НЬЮ-ИОPlR, 24 чеР'ВIНЯ. (Т<\.РС). Bqopa ІВ tла'сборо, П()1близу Нью-ЙОlріка (Нью-Джер!сі), ві,J)бу.1Jа.!'Я 3}1С'ТРhЧ ГОЛOlви РЦИ МliHiCllpi,B @СР О. ,М. І\ОСИlгі'на, Я'І\ИІJЇ ПeJре­бува'6 тут на 'на~вичаfrній cme­ціаль,нШ ce~iї Геонерадь<ної А.Сal\іlб­леї ООН, з IП'Рel3Щlе,нто,)[ США

Л. ДЖОНlССIН'ОIМ. 'зУlСТlрі,ч IВ,Ї'д'бу.1аСЯ на п'р,о'по'зи~

цї'Ю ДЖ'(ИlJСOlна.

Зllдії Верховної Ради СРСР М. В. Підгорного В Об'єднану Арабську Республіку ПОСЛУЖІІТЬ справі дальшого зміцнення і роз­витку дружніх відносин та все­бічного співробітництва між обо­ма державами.

25 червня М. В_ ПіДГОРНIІЙ по­вернувся в Москву.

(ТАРС).

СПАРТАКІАДА

УRРАЇНИ У Києві 24 червня відбулося

урочисте віДКРIІТТЯ IV спартаюа­ДІІ УкраїНІІ, ГІрнсвяч~ної 50-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Свій СВЯТКОВІІЙ марш спортсме­НІІ почали у парку Слави. Тут ВОНІІ запали.1И факел спартакіади від вічного вогню, щО ГОРІІТЬ біля \!Огили Невідомого солдата.

КОЛОНІІ спортсменів пройшли маршем по Хрещатику до цент­рального стадіону. Віддаючи даНIІИУ безмежиої

любові і г Лllбокої поваги заснов­никові КомуніСТIІЧНОЇ партії і творцеві радянської держав!!, учасники спартакіади поклали бу­кеТIІ яскравих літніх квітів до пам'ЯТНlІка В. І. Леніну. Понад дві години більше 50

тисяч глядачів 3 інтересом спо­стерігаЛIІ на центральному ста­діоні за масовими гімнастичними ВlІступаМlІ, у ЯКІІХ ВЗЯЛІІ участь

понад 12 тисяч споотсменів. На стадіоні були присутні ке­

ріВНИКIІ Комуністичної партії і уряду України. Відкриття спартакіаДIІ пере-

творилося в незабутнє свято СІІ­ли, краси і молодості, в яскраву демонстрацію відданості СПОРТ­сменів УкраїНIІ Комуністичній партії і Радянському урядові.

(РАТАУ).

Службі побуту-повсякденну увагу В Х,мельницькому ВІДбулась

республінанська нарада праців­НИlfі,в .побутового обслуговуван­ня.

Учасники наради заслухали і обговорили ДОПОВіДЬ МіНістра побутового оБСЛУГОБування на­селення УРСР Л. Н. ШпаКОIВ­сьного .rnpo поЛіпшення побуто­вого обслуг;н~ування сільського населення і виконання соЦіа-лістичних зобов' язань, взятих на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної рево-

люції. Доповідач і Т,і, що виступали

в дебатах, підиреслювали, що па.ртія І уряд прИ!діляють пос­

тійну увагу всебічному задово­ленню побутових потреб радян­ських людей. Тепер в респуб­л,ЩIi 'налічується понад 38 ти­сяч різних lІобутових пlдпри­eMC'JIB, в TOI\fY числі 14 тисяч на селі. 3 КОЖНИМ роком .буд,ує­ться всі більше механізованиіХ,

осиащених сучасною те~Шlf{ОЮ

підприємств ,j майстерень. АналІ'зуючи стан побутового

обслуговування сІльського насе­лення респуБЛіRИ, учасники на­ради докладно спинялись на ще

не ВИ1рішених питаннях, на на­явних недоліках.

Великі і почеооі завдання стоять перед службою побу'flУ в НИНіШНій п'ятирічцl. На Украї­нІ передбачається зб,!льшити загальний обсяг робіт по побу­товому обслугову,ванню населен­ня В 2,6 раза, В тому числі в сільській місцевості в 3,4 ра­за. В селах республІки має бу­ти створено за цей час 377[; комбінатів, павільйонів, мзйс'те­ре.нь та п'риймальних ПУНlНТі8 з тим, щоб на теРИТО1рії кожної сільради було підприємство з КОМіПлексом побутових послуг.

На нарзді виступив член Політбюро, сеи,р-етар ЦН НП Украї1НИ В_ І. Дрозденко.

ЗОЛОТИЙ ЮВІЛЕЙ КОМУНІСТА НАШІ

ШАНОВНl

ТОВАРИШІ Назустріч Х 110 БЛИ3ЬІЮ не Зlнаliіоши:й

з ftИ!РИlЛОJ)I Федоро,виче"" ,не 'ВQра:зу збаlг:не його В ,,\а'ч), . .1іrrня .'Іюдина, пенсіонер­з;rа,ваLl 0rя б, ті.1Ь>і\И Jві,11П J)Ч'Иlва-

ти.

Та не ,~I O lI\e всиді,.и. ІЦОI'1а старий I;O'fj'.Hicт. Ві.н є Jн:еЗl)IJ ін-НИІ~ Ч.lе.НIJ<'1 гро.)Iцсыиіх КОІ\Іі­r і,й, ьн~ціаlТОIРЮІ багатьох ха­РСіШlfX .почина'нь. ОДН()Ісеш,ча­ни Іне ра'з І}бwрали Й ОГI} депу­таТ(ї'1 С'!ЛI>СI>К ОЇ Ради .

Біо~раФія 'KO)fylH1CTa РУ,'liЯ -ПРИ:КЛЦ дJ.l<Я бюгатьоlХ . Бо .ж ,не в 'К ОI)!,1НО'Ї ДЮ.,\ИІНИ ·ВИlС\'f·а'чwrь СИіЛ ліВСТlJ<лі,ття IЮСТwrи па­

ГHНll1/i ,lJIpeIipa'cHO'ro, зривати бу-;(ЯКИ 3 Пl},ТЯ ЖIfТТЯ , заlв<оюва-

тИ не ;rеше-вИlЙ , (І 'В·ТОР и'Т~.

Ра '11) р о.зпrrtf31В СlВї,й ЖИlГГ'Є­ВИl іі ШЛЯ,Х І\ИРИ,10 ФеЩРIJ<ВИ'Ч . Р а ш" 3 СВОЇ'Ш )lе.нШИ~fИ 6ра-т:1"И, не lР ()згиваючи с.пwни,

наї~)!ИlТУВruв .в О;!Н ОП'О з на:іі­б іі.1ЬШИХ П О1)lіlЩип;ів Рос.і'ї р.1):(­;ишка . Ста,РШИIЙ браrr ille'Ilp'o ІІа за.Р С1біТf\И ХОДИВ в O.'~e-cy , з реВ Q..'1юціGIНl'fра \ІИ ЗВ' я,зав (іЕ О Ю ,Д t)ЛЮ.

IП ClВРіртаючИlСЬ ДО pi;fJHOro r е;лз, Пм-ро на бер~зі Дніст­ра а'}О в Л'kі Пlна·jj зБИ'j)a'В

бі';rНЯЦbll\У "nЛОJЬ, 11)()3fH)tB~:(a'B ruP O бі.'ІыI}виlf{~в, , про тodi ча'с, К IУ.1И ,рооіllНИlКИ і С&.lЯНИ ві\Зь­'l}'trb Ві.1а,,\)' в ('вої ру,ки. ОЛУ-

ха В ПІРО це і ,най"е-нrnиlЙ J\И­РИilО. Ба.гатьох М ЇІВ браТОВllіХ не P03j'Mi'B ХЛРlПчИ!на . Але ;rи­тя'ча П а,,, 'ять з.б~реГ_lа lІІа­за~ж;lИ: Р Cl3П Olві;rі про по:\,і1' ] 90.5 рm,у.

ОСЬ прий.Ш(JВ і час nРИJ30-ву ;ІО в~Йс ька. ІI~періа..1JЇcrИІЧ­на ,віlйн-а he-ВМа!ГаJIIН'() ВИI)fа·гала га'Р)I.атноо-о ,,' яса. Разом з УН-ШЮ!И, ТЮКИІ)fИ Ж селЯ!неькИJ)fИ

ХiJJОIПЦЮ!И' , о<;rJl1ГН}їИ~rи в 'СО'Л­

д атс ыK і rnИlн~лі· , дов·е.'ІОІСЯ Ки­рилу Федор'ОВИlЧУ понюхати п·о-lJЮХ,ОВО'ГО ДИМУ, 'Н'ещало ~11'3-

нати ГО'РЯ . І\О'ЛИlIILН,jй наЙlМWТ

\.ів, ;Іе цравца, ЙШОв за Н!"Ю.

ЖОВllне,ву С lщіа.тістичну ,ре­Вr(}.тюці'ю т. Рудь зусгрі,в в ~Iic­ті Уфі, де на Вll;JIПОЧИ'НКУ ніс.ЧоЯ фро.нту переJJjlВа\В< 47 с'грілець-I\IDIi П~~К, і зразу ж Iвст}mИIВ в Чt'lРвn,ну гвард·і,ю . То)і if( {"та'в к,I)\. У н,і СТО)І.

3 'перших ;щі,в ГРО\ІЦЯ'Н'СЬІКОЇ війни )lо.l0ДИ\Й чер'воноа:рмі­єць - Ч'ЛeJН eJкuпаll\У 6роне-­П ііJз;rа ~lС,.1аlВле,Н(lГО I;О~Н',lИіра

П'ОЩ1ПаНl}ва А . В.

- .Не .раlЗ в О'Т ОЧе'lfні білих, - згадує IКИIРИ~10 Федорович , - ДО'В<OI;rИЛОСЯ Р~М()ІНТYlвати за­

Л'Ї'ЗНИlч:ні i f\OVlliї, 3 боЯ11И iIJlРОРИ-ватw('я крізь кільце lВ(уРогі'В,

}СIП())fаiJ'ати чаС'rИIна'М ЧeJpвrоної АР\І ЇЇ. О .1Іна'к !)НІ вірили ,в п-е.ре-\ІШ')' реВОІлюц,ії і е. )!і.ШВI(f Йш.1И

ВlП ('Jр~д.

ШCl..1Я за,юіНЧN~НЯ війни ба-га Т·О ;І1J1Вел ося п опращЮВа.ти на

ріl3НИХ р оБО'тах hWРIfAЛУ Федо­РОВИlчу . Партія 1П0~илала йО'го на Iві;JIпові;rаl.ll>iНlі ;rіл:ян'ки, і віlН ~ ЧI'С1'Ю :ВИ!КОІН~lва,в ЇЇ !Волю.

С.l)їкба на броне1поJці в ГРОШЦЯНlСI>КУ Вlfріши.1а Д й>ЛЮ КОЛИlШlНЬ ()ІГО Ч~РВОНОЩР)fіlЙiц\я . ПолюБИіЛа !' я йо)(), JJ'j)l}фetcія 1f13.­

ІЮВО<ЗН()ГО маlШИ1j{~ClГа . ІПOOJЦ ЧВt'I]J'ТЬ ст'о;]]і1'l'Я В'(І,J,И'В еШe.rIG­!lИ nI} стале,ВИ!Х ма,гіІс'Гра~rrях кра,їни. В на'ЙIІ~іiliдаленіші К}--roч-ки воошв .па,с а'ЖИ'рі в, дО'еТаІВ-

,1Яtв ·на'РО,'~НОІГ()lClПО ,.(-арські ІВШН­та.жі 1!ІІа да'лек; будіОВИ . Пра-uював С}1~rліНПІО, на сош,ість.

... На станці'ї ВtI&РИIК бі.rrя за'ліани'Ч'них 'ко.lі,Й часто -\ІОЖ-на зустріти lН'eIBI~C'O'K·()iГO, пorси-ві,l0ГО чоловіІКа з мі,ІЩIiСіЮ пос-

та1'ТЮ, ЯКИЙ З:IJВЖ,,lИ RУДИІС Ь ·поооіlШа€ . Не нюмага:Wrе'СЬ від­гщ~ати' його маршруту. Сьо-го,Тні - на заlсідан'пі

в Шlколі Й()Гоо ЧeJкаю'ть піошери, а ТІ} та,к йде до О[ЩНОІСelЛЬЧaJН,

щоб рoonоВ'tсти Ц'~KaIВY іНOU!ИНУ, рr;цілwrи турботи ЖІІ'Т'М .

П('JНJс іонеlра Рудя. Сl'рце старо-

1\)".

- 50-lріччя Ве.1ИII\ОГn Жовт­ня, - р()зп,оВ'і;rає ftlfРИJ.l0 Фе­дr>р()ви~,-ДЛЯ )lепе--'по;rrвИііНе СІВ:Я'ТО. А .l{же Б ті б}1ре)lпі ЛИlС­

тnшаДOlв·і ,щні 1917 'РОКУ я СТ1ІіВ члеНQl\1 lіомунНс.Ш'llILОЇ партії. 3 почуттям reлиnooі ги!>,ДО'сті за ·с.вою Батьюmщиmу 0ІГ.1ядаюся зарatЗ на JFРО'ИДe1lИlЙ НРЮ 'шлях. Те, про щО ми )фія­ди Б ті ;rалекі Р(}lI\.И, щИroни­

,10С·Я 13 ,наш rІ1іР('lюра<СІН'ИЙ ,pa»rH-сь!\ffiЙ час.

А. ЯЩЕНКО,

громадський К<Jреспондеlff

«НОВОГО життя».

Q ОЛОТАВЕ проміння сонця ще про Їх настрій . КОЖIiIlЙ може rJ тільки,но пробивається із-за стаТIІ шофером , а ,lе не КОil\llllЙ хмар, а Генріх Борисович вже може всім серцем ПО_1юБIlТII Щj­поспішає . Треба ще ОГЛЯНУТІ! пе- ШИНУ . Але як вже ПО.1юБИТI> , то ред рейсом СВОГО «ЛАЗа» , та й назавжди . Той , хто відч ув насо­інші є т урботи. .10ДУ м"аПI ІІазустріч вітрам , ПРИЄ~1На враніШIІЯ прохолода . ПР"ОlаІ( ПИЛЮКІІ й дощу, в КОГО

Легкий вітерець повіяв в об- py кn пропах.1І1 беНЗИІЮ~I , - TOЇl личчя і ПОЛ ІІ НУВ далі. Отак би і h lКОЛИ не зрадить шоферrы\\\ ЙТИ, вдих ати свіжість червневого IІрофеrії .

раllКУ з ПОДИХОМ листя, з поди - Часто ДІІТІІНСТВО сгає джере.' О \1 хом краплинок-росинок, запахом діяння на все життя . З ДІІТЯЧІІХ

С ~lOЛИ, що лине цілий день від років вз я в він з собою в да.l ек у асфальтованоі дороги .. . Дорога! дорогу веЛIІКУ і труд н у любов Що сьогодні ти ПРИllесеш, з чим до маШИНІІ. Нерідко Ї ЗДІІВ з бать­зведеш - радістю чи горем) KO ~ I , а іНКОЛIІ і са\1 ВОДI1В . Під

Ось і будівлі автопарку. Кра- час слуЖбll в Радянськііі Армії сиві , величні у своєму мовчанні, з акінчltв I\~ рс и шоферів. Працю­мов кораблі, стоять автобуси в пав на lІантажній м ашині, пі з ні­чеканні господарів . Швидкими ру- ше ІІа автоб~ сі в з авод і холо­хами водій перевіряє вузли ма- ДIІЛЬНllків.

шини і, кинувши з кабіни това - Спокійний погляд, впеВllені ру _ ришам звичне «Все на мазі» , ви- хи говорять про ВО.1Ю . НедаРО\1 рушає в п уть . в пісні співаєтьс я. « . здесь серд -Кажуть, нас грій кожного по - l(а и руки вер"ы�e H~ жны� .. ». ===============. чинається з автобуса. І це в най- Скільки зупинок зроби.1И ці РУКІІ?

більшій мірі залежить від водія Кожного дня 250-300. Бі ,lьше як Генріх Борисович намагається 150 ТИСЯЧ "іло\!е грів ІІа іЗДIІJllI встановлюваПІ з пасажираМIІ хо- ШИНI1 автобуса без капіталы�гuu роші взаємовіЩЮСIІНИ. А для ремонту. Бо любить Коnенко ~la­цього треба самому бути культу р - ШІІН У і береже ії .

н АРОДНИVl художник УРСР

ною, ввічливою і чуйною ЛЮДІІ-ною. І важко сказати, як це Серед віД~lінників піДПРIІЄМСТ­йому вдається. Тіль'Ш тоді, кол и ва його прізвище товарнші нази­сідаєш в автобус. і за тобою вають пеРШИ~I . Місячні плаllll закриваються дверці, відчуваєш завжди виконує. Шукає кращих це. КотІ бачиш, як водій заqе- и.1 :Іхів Д.1 Я Їlого ВИі(ОllаНIІЯ. Дбає

f.: першу чергу не про себе, а про ) СПlХИ І<олективу і всіляко допо­маІ ає товаришам .

кав поспішаючого, ч уєш, як ко­мусь побажав щас.1lІВОЇ дороги, кожного разу на душі відчуває­ться щось ПРIIЄ\lне . А д.1Я водія Кобенка приносиш .1ЮДЯМ ра­дість, хороший настрій - голов­lІе. його девіз. Дехто буде заперечувати, мов­

ляв , кожний повинен бvти так­товним, уважним до людей . По­винен, але ж не всі чомусь такі, або не зовсім такі ... Професія шофера не з легких .

Адже за його руха\!и тисячі жит­тів . Він відповідає не тільки за те, щоб вчасно привезти людей на ту чи іншу зупинку. а й тур­бується про зручність пасажирів,

Особливо уваЖНIІЙ Генріх Бо ­РІІСОВИЧ дО lІовачків . Коли трап­J!ЯЮТЬСЯ якісь неполадки - ДОПО· '!Оже усунути їх. Перед далеКll\1 рейсом дасть напутнє слово. Са\1 добре знає справу і молодших

навчає. IсПIІТ ІІа електро -лічильніїt машині склав на відміІІНО. Перед екзаменами пеРШОКJlасний водій Кобенко разом з іншим відпові­далыlмM працівником ПРОВОДИВ заняття з шофера~и автопіДПРIІ­ємства . Як активіст громадського життя

автопарку, він очолює цеховий

I:==========~ комітет профспіЛКIІ . ПостіitНИЇI ньому інститугі . Він - співавтор ч .' .t' .1 комісії по перевірці теХllіч­пам'ятника Миколі Щорсу, автор ,ЮГ0 стаllУ машин . пам ' ятника Лесі Українки, скуль- Ві.щрацьовано ще ОДIlУ зміllУ. птури «VIшли комсомольці» , порт- ШирокоплеЧ1lЙ, міцної будови чо­ретів П . Тичини, П. Панча, ком- .;!свік трохи втомленою ходою йде позитора Л . Ревуцького та ряду подвір'ям рідного піДПР1lємства. інших робіт. R добрих сірих очах - весеЛlIЇl

ВаСIІЛЬ Захарович відомий і як вогник. ЛеГl<О ІІа серці. вихователь молоді . Він - ректор А завтра ЗІІОВУ дорога . 3 кру­Київського художнього інституту . тнми поворотами, несподіванками , На фото . народний ХУДОЖІІИК сюрпризами. Дорога в невідоме,

няної війни командував розвідро - УРСР В. 3. Бородай у майстеРІІі . назустріч сонцю й вітрам . Хай

Василь Захарович Бородай народився у 1917 році в сім'ї листоноші. Навчався спочатку в школі ФЗН, 110тім у художньому

училищі . В роки Великої Вітчиз-

тою, а після перемоги продовжу- Фото Ю. Мосенжника буде ВОllа щасливою! пwльно І11РIfС'..'Іу.ха'вся до Сl).цат- І ТЗІК ЩОД'lfЯ 38Jповнени:й ча·с вав освіту в Київсько\!у худож- (Фотохроніка РАТ A~r ) А. БОРИМСЬКА.

+~ •••••••••••••••• ~ •••••• ~+ ••••••••••••• ~ •• ~.++ •• +~ ••• + ПОЧНЕМО з того , що у вас,

батьку й мати , народився син чи дочка - крихітка вашої плоті і крові . Ви, звичайно , не U-JіЮГ дитині. Навпаки, мрієте, щоб виросла вона красивою і ро­зумною, трудолюбивою і людя­НОЮ. Тільки вітатимете, коли син чи дочка піде далі вас - матиме кращу освіту і посаду, більшу

шану ЇІ авторитет.

Цього, власне, ЇІ заперечувати ніхто не стане, бо саме в пер­спективі сутність РОЗВИТКУ і про­rptc} . бо тільки через вдоско­н~лt!Н НЯ КОЖ ll оі зокрема ЛЮДИНИ ВДОСКОllалюється колектив, сус­

пільство . І ЛЮДСТВО в цілому .

ЧИМ же визначається місце кож­ного в житті. чим завойовується авторитет? Ставлення\! до праці, особистим внеском у всенародн у КОПІІЛКУ. Які риси мають бути ПРflТа\lанні справжній ЛЮДІІні?

Багато рве Назву лиш со-вість А совість - це такий при­лад , що контролює ВСЮ діяльність ЛЮДIlНН; такий прожектор, під ясний промінь якого потрапляють

вчинки кожного без ВИНЯТКУ. Со­DJl'Tb радянської ЛЮДИНИ - це обличчя РаДЯНСЬКGЇ держави,

зразок того, як треба жити, бу­дуватн нове суспі.1ЬСТВО . Не бу­де секретом , коли скажу: совість людини коу, у ністичного суспільст-

ва буде головним P_?ДH~KOM, контролером і суддею 11 ДІЯЛЬ­ності . КО~lуністична мораль, яку ми так відстоюємо, це і є не що інше, як совість.

2 «Н О В Е Ж И Т Т Я:. 27 червня 1967 року.

ВИХОВАННЯ самовиховаННR СОВІСТЬ СИНА

Бути совіСНIІМ - бути дl1сцип­ліllоваНI1М і гр удолюбивим, чуй­IrИ~1 і справедливим, самові ;ща­HII~ і nезкомпромісним , бути пат­ріотом і колективістом. Чи ж не ньому ми вчимо дітей з пелю­шок? Вчимо аналізуваТ!l свої ВЧИНЮІ і дії товаришів, вчимо виховувати почуття відповідаль­ності перед людьми і державою . Гарне - ВЧИ\10 схвалювати, а не ­гідне - засуджувати . Інакше ка­жучи, вчюlО ЖИТИ по совісті. для людей . ці ж люди за добро доб­ром же й відплатять. Вдумайтесь у зміст приказки: «Те, ЩО ТИ при­ховав - пропало, те, що подару­

вав , - твоє!».

В ЧИМО їх . ВИХОВУЄМ. На під-\lОГУ ci~I'Ї підключається

школа . І, загало\! , ~laЄMo очікува ­ні результати. У лютому цього року, в морозну днину, не вийшоВ на роботу кочегар. Будинок М2 4-А по вулиці Свердлова м ав бути нетоплеНIІМ . Зійшлись меш­канці БУДИIІКУ, журяться . Але не жури гись треба, а КОМУСЬ само­му закочувати рукави і попрацю­вати ЯКИЙСЬ час. «Сміливця», на жаль, Ilе виявилось.

Раптом повертається зі зміни водій Броварського автопідпри­ємства, мешканець иього будин­ку Микола Іванович Бреус. VI слова не сказавши , приступив до

діла. За ВИКОllаНIІЯМ обов'язків кочегара я і застала його, учня 8 класу ве'!ірньої школи .

- Ти ж СТО~lлеlll1rl, - kail\Y,-­Хоч би переПОЧIІВ.

- Самі знаєте, - відповів Ми­кола , - піти звідси , КО.1И один одно"'у ховається за спин), я не

~,iг. Якось совість не дозволила .. . Робітник райоб'єднання «Сіль­

госптехніка » Віталій ДРІІНЬ , учень сьомого к.1асу, мав пі;J.ГотуваТIІ і ПРИllести до школи наОЧIІИЙ при­лад . Та на урок призначеного ,ТН не мав з~оги ПРИЙТИ - було віДПОRідальне завдання на вироб­ництві. Однак, відпросився ІІа ГО.1ин у і таки доставив прилад. Хтось з однокласників кинув «І охота була оие спішити.. Все рівно на уроці не буд.еш l ».

- Не міг. Обіцяв же! .. Теж совість кер у вала люди-

НОЮ ... ПОЧИllаючи з шостого і ось до одинадцятого класу . учень Во­лодимир Яковнч Шкреба був беззмінним і беЗП.1аТНfIМ концерт­мейстером шк і.1ЬНОЇ художньої самодіяльності . Ue безчисленна І\ількість репетицій , виступів ІІа

підприємствах , у школі . Не раз думала : КО.1ІІ віll встигає? Пра­!l '~C , навчається і з баяном не РОЗ.1учається. Працює не на міс­цІ. а їзднть у Київ .

- Для чого так ста раєшся? -ДСІ.ОРЯЛИ йому далекі од мистецт, ва. - І багато за ие платять?

Таких Володимир називав без­совісними і продовжував чарува­ти людей музикою . Продовжував нести радість і натхнення. Не для себе старався-бо .

А ОСЬ сини другого гатунку. Від цих батьки теж чека.~И

і чекають доброї віддачі . Олек­сандр Галицький, робітник заво­ду торговельного машинобуду­вання, навчався у 8 класі . Зовні непоганий хлопець, 17-й рік пі­шов . Зате лінощі скорили його. На трійки-двійки навчається, на ч· іЙки-двіЙки працює. Без викупу навіть соломини lІе перерубає . Батько просить : «Допоможи, Са­шок, город орати», аСашок: «ЗаП.1аТIІШ - поможу». Мати щоденно проводжає в

школу робітничої молоді сина­Володю Друзя. А Володя замість школи в кіно йде, компанії шу­t.ae. Повертається пізно, вдає з себе втомленого . «Такі важкі ) реКIІ!» - обмаllЮЄ неIlЬКУ. Ми­хайло Сементовський приїхав до г,роварів, щоб працювати на за­Боді і навчатись. Спочатку взявся з.:. діло. Л потім ... взявся за чар ­ку. Згодом, не зважаючи на неод-110разові втручання класного ке­рівника, покинув школу.. . Чн Ж цього чекали від сина батьки? .. Чи ж по совісті поступають си­ни?!

ЩО Я ХОЧУ скззати на це? Ми часто гудимо батьків за

поганих дітей. Так, батьки винні . Винні, що не наВЧИ.1И нащадків орієнтуватися як слід у житті, дорожити своєю честю та ім'ям . Гаразд, а якщо нащадку тому вже не три і не десять, а сімнад­цять і двадцять? Тепер напевне, вважає він, я ВИЙШОВ з-під впли­ву сатька і матері. А я, старша і досвідченіша ЛЮJ,Иllа , скажу: да-

ремно сину, зробив це. Вважаєш себе самостійним і незалежним, бо в тебе, мовляв, теж вуса по­сіялись під носом? А я кажу: ра­но робиш ці висновки . Ходити в

батькових штанях - не означає дозволяти собі багато вольнос­тей. Коли тебе називають муж­чиною, не соромся відповісти: «ЯІ<ИЙ там мужчинаІ »

Та хоч і не МУЖЧИllа, це не виправдовує твоїх дурних вчин­ків. Ти бо повнолітній і дорос­ЛИЙ. І вимоги до тебе , як до до­рОСЛОГО'. І відповідаєш тепер за вчинки тільки самІ Отже, КО.1И ти нікчема у сімнадцять і ледащо,

коли не маєш совісті, - то в LlbOMY тільки твоя вина. В наро­ді говорять: якщо сама людина

не прагне до порядності, то ніх­

то і ніщо за неї не зробить цьо­!о. і ще : як гукнеш, так і від­гукнеться. Так відгукнулось, нап-

риклад, і Олександру Галицькому - завис у другорічниках .

Таким чином, коли ти ще мо­лодий, КОЛИ мрієш мати чесне ім ' я, бути справжньою людиною , одумайся . Цього чекають від те ­бе батьки, ШКО.1а, друзі . Всі чека -

ють. Прагни того, щоб слава йшла про твої розумні вчинки, а не про дурні . Адже розумно по­ступати - кудн важче, ніж вики­дати коники .

О. БОЖКО, вчителька школи рОбіТНІІЧОЇ молоді НІ 1.

СВОЄ СЛОВО ВОНА ПІДКРІПЛЮЄ ДІЛОМ

ВлИIЗlJiКО 20 рокіlВ прщює :на фelрмі 'j)ЦГClСШУ « ЗавориIЦlЖИіЙ » М . А. ГераIСЮIе-н~,о, П~ре;llJlва ;lIJ'ЯlР­

,ка б(1j)&WЯ аа ВИСОl\і нцої "0-ло'ка, 'підвищен,"я ПРО;l}їСГИlвнас ті грюIцсыorоo ТlВариtIIl!IИІ[tllва .

В НИIНDШlНЬ(:НIУ ,рощі Марія АН;І­piїIBlfa Д(Щ1ядає 24 1\ 00Рі.в і !В'зя­:Іа зо'Б Clв'лза,н,ня нцо іти по 2515 кіlЛ,о.г.ра"lіIВ ~IО;If)l\а ві;l кОill'Ної з 'НИlХ . 10ВОЄ славо 'вона 1ІІі .l' l\j}іп.l'ЮЄ діЛЮI.

На фото : доя!жа М. А. Гера-сименно.

Фото В. Полотняка .

ВСІМ ФЕРМАМ - НЕОСЛАБНУ УВАГУ ПЛЕМІННІЙ справі у радгоспі

~Великодимерський" останнім часом приділяється велика ува­га. На двох відділках вже ство­рено ферму і групу корів чорно­рябої та симентальської порід. Вони є гордістю колективу тва­ринннків, бо саме тут доярки ма­ють наliвищі надої не тільки в. своєму господарстві, а й у райо­ні .

радіє зоотехнік. довики. Так., нещодавно доярці На Шевченківському відділку І [ 'алині Омелянівні Адамкович,

ми побачили зовсім іншу картину. яка одержує по 8 кілограмів мо­Тут надто низькі денні надої мо-' лока на корову, вручено пере­лока - 5,8 кілограма на корову. хідний червоний вимпел і першу

- Наша худоба дуже висна- грошову премію - 10 карбоваи­женою вийшла із зимівлі, - по- ців. Другу премію - 7 карбо­яснює бригадир ферми Максим ванців одержала Христина Оноп­Артемович Гришко. - Дуже бід- ріївна Рудя. ним був кормовий раціон, не ви- Але цих заходів, маб}ть, недо­стачало СОКОВИТИХ, концентратів. \ сить. Керуючому відділком Н. Н.

ПОРА ВЕАИКОГО МОА ОКА.

ЯК ВИ Il ВИКОРИСТОВУЄТЕ?

НА ЕКОНОМІЧНІ ТЕМИ

ОСНОВА ОСНОВ Q ЧАСУ введення в дію Бро­r-J варського зав.:>ду торго­вельного машинобудування ми-нуло шІсть POl{li,B. За цей пе-ріод колективу робіl1ників і інженерно-тех;ніЧНИХ працівни­!\Іів дове.'JОс.я багато попрацю­вати над розв'язанням склад­них оргаНlізаціЙних. технічних та теХНО.'10гічних проблем .

Зараз у нас розширилися

виробничі площі. оовоєно ви­ПУОІ{ РізномаНі'І1НИХ видів про­дукції. яка знаходить широке

застосування на підприємствах торгі,влі і користується великим

попитом . з кожним роком під­вищується продуктивність пра­ці, збільш~rється об "єм випуску продУ'кц.ії .

Взяти б хоча такий приклад. Якщо в 1961 році продунтwв­ність праці (виготовлення ва­JЮВОЇ продукції на одного ' п.ра­цюючого) стаllювила 3398 НCllР­боваlнців. то в 1966 році вже становить 7131 карбованець . Темпи ж росту з 1 ОО проценті:В в 1961 році ЗРОСЛІ! до 209.8 процента у 1966 році.

З наведених фантів видно. що ПРОДУКГ1Вність праці за цей період зросла більше. ніж у два раl3И . Відрадно, що кО­лектив за:воду і в ниніШlНЬОМУ році за п 'ять м,ісlЯФВ виконав завда,ння по продуктивності праці і в порівнянні з відповід­ним періQДОМ минулого року

сять наші заводські ум,lльці . Тан. ,раціоналізатори слюсарі тт . Фролов . Сом. Нушн1р внес­ли пропозиції по поліпшенню КОНС1ірукції шаф. а за пропо­зицією т . Гашенка виготовле­ний верстат для згинання т,руб для різних видdв торгов€льного устаТlкування. Всі ці та !ІНшІ удосконалення виробничих опе­рацій і процесів сп,рияли зни­женню ,витрат заробіТІНОї плати . економії ,матеріалі,в .

Однак колектив заводу на досягнутому не зупиняється .

Адже у нас є великІ резерви для дальшого росту продук­

тивності п.рацl.

Про це свідчить такий при­клад . До недавнього часу тер­міЧJНа обробка деталей машин (шестерень. ШМЬЦіВ. валІв і т. ін.) Піроводилася в спецІаль­них печах шляхо~ нагріву їх

газовою горілкою. Зараз основні технологічні

омрації по термообробц,і про­во~яться при допомозі струмів

високої частоти. а такі проце­си. як тра\нс.портування. при­

готування мастила. флюса. при­пою тощо залишилися на ко­

лишньому ріJЗні.

За пропозицією директора рад­госпу Івана Григоровича Фурди їдемо на ферму Леllінського від­ділка, де утримується близько ста сименталок. Там застаємо го­ловного зоотехніка Сергія Сте­пановича Шматка і бригадира Марію Сергіївну Дяденко, які пе­ред початком вечlРIlЬОГО доїння вирішували з тваринниками ряд питань.

============================-І вооа зросла на 8.4 процента .

ТаІ(. три роки TO~y затрати основного чаоу на термооброб­ку деталей складали 8 хвилин. а ДОПОМіЖ'НОГО часу - 6 х,ви­лин . В нинішньому РОЦ·і на цих апераціях із застосуванням про­f'ресивної теХІНОЛОГії основний час зменшився до 1 хвилини. допоМіжний же час. я!{ І раНі­ше. складає 6 ХВИЛИН. Отже. це СТРИМ;іЄ рІст продуктивнос­ті праці.

- ПОДlІвігься, будь-ласка, на цих корів, - заДОRолено каже зоотеХllік. - Вони мов перемиті -вгодоваllі, чисті, аж вилискують. А головне - продуктивність ви­сока - по 12-13 кілограмів мо­лока на корову одержуємо щод­

ня по племгрупі. Дійсно, коровн справні, чисті,

та й у приміщенні зразковий по­рядок. Видно, немало доярки й скотарі докладають зусиль, щоб цього добитися, бо в корівнику більшість трудомістких робіт не механізовано.

- Такий же ВИСОкий надій мо­лока і на племінній фермі КІров­ського відділка, де утримуються чорно-рябі КОРОВІІ, - додає т. Фурда.

Коли почали пасти корів, тобто до 9 травня, денннй надій стано­вив лнше 3,8 кілограма в серед­ньому на корову. Тепер тварини живуть за однією зеленню, бо концентрованнх кормів уже пів­тора місяця зовсім не даємо.

Отже, основна причина низької продуктнвності дійнОІ'О стада -слаба кормова база. АЛІ." є й ін­ші факторн, що негативно вплива-

ють на надої. З 268 корів зараз перебуває в запуску 51, готують­ся до запуску і, зрозуміло, мало дають молока ще 18 корів. Крім того, на фермі є до півтора де­сятка ялівок і близько тридцятн старнх, малопродуктнвннх корів. Внходнть, майже половина всьо­го поголів'я не дає продукції або дає дуже мало.

- Більшість же корів, що оте­лнлися взимку, КО.1Н не було кор­мів, уже віддоїлась, - невесело каже брнгадир. - Тепер вони не дадуть такої продуктивності, як би їх не пас і не годував. Не дивно, що при достатку зе­

лених кормів (їх корови одер­жують по 60-70 кілограмів за

Мироненку і днрекції радгоспу слІд вІдшукувати нові можливос­ті для підвнщення продуктивності худобн. Насамперед необхідно подбати про чітку організацію зе­леного конвейєра і дітнє оздо­ровлення тварин (літніх таборів, до речі, немає ні в одному від­

ділку). Хочеться побажати, щоб дирек­

ція, партійна і профспілкова ор­ганізаціі радгоспу прнділя.1И пос­тійну й неослабну увагу не Лн­ше племінним, а всім без винятку фермам і групам. Тільки тоді гос­подарство зможе подолати відста­вання у виробннцтві і здачі мо­Jюка державі. А зараз воно, на жаль, йде в чнслі наіівіДL-, 'алішнх у районі, маючн середньоденний надій 7,3 кілограма на корову.

Рейдова бригада: П. Ковальчук - редактор радгоспної багатотиражної газети «За комунісТИЧНУ пра­цю», О. ЯСЬКО - ВЕтеринар­ний фельдшер Шевченківсь­кого відділка, П . Теплюк -працівник редакції газети «Нове життя».

Підвищення прод'УКТИlВ'НОСТ1 праці у нас ДОСЯ!1НУТО. насам· перед. за рахутнок впроваджен,

ня нової технl,ки. удоскона-лення теХ;НОЛОГll. скор()ченrня

ручної працІ. постійноro по­ліПlшення ви.робництва. Велике значення в цьому має також

ПіроведеНlНЯ с.пеціалізацlї. роз­поділу праці. організація со­ціаJJ1іСТИЧ'НОГО змагання. еко­намне витрачання сировини і матеріалів. підвищення якості продукції 1 т . ін.

Одним із заходів по під­ВИЩefНiню продуктивності праці на Нlашому заВОДіі є впровад-жеНJНЯ конільного лиття . За пропозицією майстра ливарного цеху т. Ненька зараз відлив-

ка колосників топочної гаlРні­'Г'у,ри ПРOlВОідиться в lю~іль. за­мІсть формооки в землю. Зат­рати праці від цього зменши­лися на 67 процентів. а роз­фнки B~ДnOВliд;нo складають 20 карбованфВ проти 56 кар­бова'НЦі'В за Т:OНlНY продукції.

Вагомий вклад у підвищен­ня продунтивності праці вно-

Підвищення ПРОДУКТИ'ВІІОСТl праці має важливе значення не тільки як джерело. що за­безпечує к,ілЬ}{і~ний ріст вироб­ництва . З нього випливає вирі­шаль'Ний ЕПЛИlВ на поліпшення е.нономіtIOних показ.ник·і,в - зни­ження соб1вартості п.родукцlї. підвищення рентабелЬ>нос'l'i піц­

приємства тощо.

Небагато часу залишилося до радіаного свята - 50-РіЧЧЯ Великого Жовmня . Діяльно го­туються до НЬОГО. як і всі ра­

дянські люди. ТlрудівнИlНИ на-ШОJ'О ПіДПРИЄМСТІва . В центрі

уваги па,рт.ІИНОЇ оргаНІізації. всього I{І()лектИlВУ І надалі за­

лишається питання пlдвищеиНlІ продуктивності п.раці - осно­

ВИ основ соціалістичного ви­робництва. дальшого розвитІ{)'

технічного прогресу.

Не втримався головний зоотех­нік, щоб не показати нам мо­лодняк, який готується для по­повнення племінного стада. На краю території ферми ми поба­чили в загоні півтори сотні те­лнць-сименталок. Всі вони від­бірні, доброї вгодованості, чисті, хоч в тоli день після дощу було грязько. Доглядають телиць €B­фросині я €втушенко, Катерина Половко та Галина Терлюк. У 15 -16-Місячному віці вже спарову­ють їх.

Д. ТАТУР, rоловннй економіст заводу.

день) надої зростають дуже ПО-І~::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::: вільно. r

- Чудові будуть корови, -

Останнім часом на фермі вжн­ваються заходи, щоб швидше під­вищити надої. Між тваринннка­ми розгорнуто соціалістичне зма­гання, регулярно підводяться йо­І о підсумки, відзначаються пере-

Спеціалісти радять

Бережіть худобу і бджоли від отруєння

у зв ' Я1КУ З ПО>Я'В'ОЮ КОЛО'Ра.;\- KY~lЬТYP оОроОЛЯІГимутьс.я O'l)PYTO­сыого' жу'ка та іIНТ~НСИ)В'НИIМ ЙQlГО хll~і.кarrамИІ за допомоrою сіиІь­ПОШИіреніНЯМ Сl1ВОIРИ,.lас'я заГРОl3а СЬКО'ГО'сп о<да'!JIсыltїї авіащЇ'Ї та на­пасіва'м Ікаj}т,(щлі, ПО'Мlі ';lорі,в та ін- земними ашщратами . 3 ~Іетою ІПО-ших 'Ку.1ЬТ}lР РСЦИІНИ па:СЛЬ{)ІНО'- ПВjнцжetlllН1Я о<тру~шня худ,О'би вих. за,Боj)(щяlетыяя вишасан'ня її на

3 мето'ю забезпе'чеIНН.я с,во,єчас- дО',рО\Гах, в лLСОС)IУ'гах та ДЄ}.1И­Н!)ГО ВИЯlВlЛе:ння ВОІ1НИЩ Цьо.гО' нах, ЯJкі блИ)змю ПjJИ'ЛЯІГають дО'

пос~В'rв, ()бр()6лених OТPYTO'XiL\liKa-ЗаІ1РО"3:ІИВОГО шкі'Д­

JlИllіа та знищеllПН1Я ііого в ГОСІПО'­

дарСllвах і ншrt'Л~НИlХ пунктах обла,сті, ftиJї;вс ыаa О',блаlсна. Рца

д(':пу-татів ТРУ';lЯЩИХ приЙня.lа аа­галыооfif1в'· ЯЗl\ ове рішення, в ЯI\ОІМУ, ,З Olк,рема, гов~риться про

те, що Іна териrгорії ltИЇIВЩИlНИ о.го.'!'ошено ЗаІ1Роз.'!иве становище

тами.

На період обпИlЛе.ння і О"б -ПРИIDRlу,ваНJНЯ посі,ві,в HeOOXli,IJ,HIQ заJlсриrи сіткою )' Ву'ЛИIІ,ах льот­

RИ, або 8Иівезти б.Іж'і"l на 1І'ід­ста,нь 5 - 7 кі'ло,,~rрів іВід ,1\11ІР­

топ.'1і, П()lмід'@іlВ та іffiШИХ КУЛЬ­тур, що оБРОБлені. aтPYTO"XIIМ1!Кa­та,ми. На lПопере~нє місце МОІЖ.на

ПОСЇва:м каJ)Топлі і по)rідорів. ПО'вернути пасі'ки ЛИJше пj.cля 3аРaJЗ .В нашо',), районі ПР()ВО- 10-15 днів .

диться бар(}ты.аa з l\ ~ло,рад'СDКИ" Ж;}1ІіОМ. На rюротязі че-рвня-лил­ня посіви ка рт 1УП'.1 і та ЇffiШИ.Х

В. ХАРЧЕНКО,

агроном сільгоспгрупи при

райвиконкомі.

ЗВЕДЕННЯ

про винонання плану здачі

державі Пilрниново-теплнч­

них і ранніх овочів та ягід господарствами району за

станом на 20 червня 1967 рону (в процентаіХ)

Назви радгоспів і птахофабрик

«П~ос.кіВ>СblКИЙ » «'ру'саlнівIсыIIJй» «заIвориlцыIIJй» « Тре'бухіII!lСbll\ИіЙ »

« 3О'ря»

« Краси.1ЬВСbJ\ИЙ » « ЛіТК1ВСl>киіі » J,MeHi .щорса « Велико-

Д И\І ~pc ы\ wй»

« воорJщыи.и» « Гоroлі'вськиrii » ВоГ'да.нівсЬ'ка Jiа.'!lfl'Яін.СhRа П y.x.iBCbRa Се~IИ:ПОJLюі'В>ська

110,6 101,1

89,4 81,5 77,4 77,1 75,6 73,4

60,8 60,1 59,2 55,8 52,7 50,8 32,4

0,3 26,3 22,4 34,0

0,8 60,7 87,4 39,8

71 ,6 10,4 37,8

3дача ,РalННіх овочув дetржа­в>і наблиокаетьС'я до к.Ьн.ця­чере-з піlВмісЯіЦ.Я закі'н'чуєгыяя

сез OlН. Натоміоць в ма'газини сто.шці шИ'роюгм ПO'rОh'О'М пі­де .гародина з по..,lЯ, 3 ОВlочіlВ­

НИ>ЦЬ'RИХ БРИlГад. А поки що

()С Н ОБНИ:Й тягар ло зюбоощ­ЧЄIJIНЮ Mїcыo;гQ> ,насt'.lен'н'я 08'0-

ча,\lИ лежить на паjJIНИ'КО'ВО­

;lах і Т~П.1ИЧ'НИlках .

ЯК 8И',1НО 1з з ве;lellUl'Я, ДЮ'б­ре П(ll'РУДИЛИ/С Ь р n i'JIі'1'НИIRИ за­

I,РИl'()ГО грунту ра;:(ІГ й'L':П; !6

« П!.1.0іж іВСЬRИЙ» та «Р}'са.н,:IВ­ськиfi», які ДОСТРOlК(lВО ВИI/(:О­

наlЛИ СІВ ої с~з(щні за\Еlда,н'н'я по прО',:щжу паlp.lJИ:КOlВ>О-ТеІ!І'ЛИIЧ­

вИlХ і ран:ніх ОІВОЧЇd! ДeJpJ\tа'в·і . Нelпо·гані п,жазнlfКИ 'Ма1О'1"Ь і

БРИlГа'ди ра,11Г()сшів «3aJВ'();РИIЦЬ­киїІ » , «30РЯ » , « ltраIСИlJIіIВ'СЬ­юrй ') , « ДЇl1КЬВСblI\WИ» та де'Я1кі і'нші.

на,йбілышІ� пошито,м )' спо­жиьа:чі,в тепер КО РИС'1'УЮТЬ,СЯ ( ~іжі огі'рки з паРНИlкіlВ і со­НЯЧ'ІІШ( теп.lИIЦЬ. Іх Iнай6ільше здали Б,няжи'ча'Ни - 407,7

центнера. За ними Й~1},rь ру­сані'вці - 288, 'веЛИlКОД'ИІ\(ер­Ч8 'НИ - 180,2, RlраСИJЛ';lщі і

ліl'ківці - 177- 172 це'l/Т­нери та і'нші го Сп одарст:в а, .

ВСЬОІГО з l!ай ону ві;~1І'ра1JЛеIНО ва приймальні ПУНКТИ 1607,8 центне-ра.

РозгО'ргається 3,~ача РМl'Ні,х f)ВОЧ';IВ і картоплі з віДi\lриrrоlГО' грунту . КаlПУСТУ ві;lпр.аlв.1ЯЮТЬ E~i ГОСП(ідарсrва і 'в'же про~а-

.1И її 2147,8 це'НТIНt'ра. 3ІНQlВУ ;1, таFИ ПOdIeJ)~4У ЙдУть рц­

Г(·СіІ? і)!е'н і Щорса, « 30РЯ » та « 'В{'ЛИlК'О' ,~Ю[~РСbl!(И'Й», які Зlда­

.1И р,іДІПові:,'lНО 504-328-.2>80 центнерів . Ра~гооп « ,30РЯ» .цаlВ 36 цеНТНelрі,в МОI1Щ'{ОЇ 'Бар­Т 'І(Тлі, « Гo.rО'ліlВ>СЬ:ЮDЙ»-21 ,5, ~< РУIС8Iнї'ВСЬІКИIЙ» - 7 це'НТIlllе­рів .

І\! н.ка мів треба с!кwзати про 3./" 'ІУ JПГід. Тут Clrюстеір'і­гаеть'ш! 11 е'ЛИ'К а С'llр(жаIТLcJТЬ.

КОІЛIІі лі'l1К:lВча,ни ПР();;lали 'ВіЖе б.1ИЗ""О 500 центнері'в, (ве~и­БО;lИlме'рча,ни - 652, rгo 60'б-

рИ'чани - ЛИlше 47, що ста­,н~ви'ть 10,4 .процен'та до ПЛalНу. Сві'ТИ'Лl>нLвці ж від­пра/ВиlЛИ а,JIi.. . 1 це-нтнеlР II1фИ

3а'вда.н'ні 120.

Пере;l КО,1eJктwваl~ІИ рО' ,б іrr,ни­!\ів 3ЮБРИТОГО грунту j Clво ,чj,в­IІицы\шш ііригада\fИСl'оїТh

:зз'вдан,ня вчас,но розраlХ},'ва'ти­

r я з де'jJlЖавою ПО' здаЧ1і ран­

н-іх ОВ(jчіtВ і ЯlГід. ДЛІ.Я ЦЬQ<ГО

слід мобі,qі'ЗУ'Вати ВІс і Сиtли, Щf)б Я'l\ІнаЙшв.щ:~ше зі'~j)aТИ /ВИJ­роще,нИlЙ П'(/жа,й і не ~оп}'с­тити втрат.

«Н О В Е Ж И ТТ Я:t 27 червня 1967 року. 3

l1ередовики сфери обс~уговування =-== с Л І ДАМ И ="

1\ RЕНАДРУRОВАНИХ ПОГ АНО? ЗОВСІМ НІ СПОРТ

!щД(G~т ШР1 дшвшшща ЛИСТІВ

Буде новий базар

У БІлій Церкві відбулися обласні змагання спортсменш­річковиків .на шл юп ках-одиноч­ках. У ЗІМамннях брали участь кома,нди 8 раЙOfllв. І{ожен ра­йон вистави.в по п<ять чолоВ'ік

ку ми зайняли четверте MjC­це - після Білої Церкви, Фас· това та lрпі\ня. Погано? ЗовсіМ нlІ Адже трен,увались, повто­рюю, бу,квально кі.':ька разів. Добрих результатів доби.вся Ю. Бокий. Дистанцію 2000 мет­рів B~H провеслува'В за 15 хви­лИіН І 1 секунду. ТІльки на 56 секунд І1іРограв че,l\шіону об­ластІ, бlлоцеркі,вцю Володими­ру Медведєву.

У МІСТІ Володимир~Волин­ському, на вулицІ Олега

І{ошовооо, стоїть у затишку де­рев будинок номер 17. Живе в ньому МарІя І,ван,lвна Соколов­ська. Мало знайдеться в м,lс'!1і людей, які б не зиали цієї Тlру­дlвницl, закох,ано'f в свою CKpoМlНY профеСіЮ. Ваmкими шляхами-дорогами

йшло щастя до Марії. В 14 ро.юl1в вона найнялась мити по­суд иа К'УXlнl у мІсцЄ1ВОГО помі­щика. Зазнала від нього бага­то горя І знущань. Інших сл1'В, крім об.рамивого «бидло~, у пана не бу ло для прос,тих лю­дей .

Ишли роки. На фІльварку Марія познайомилась з найми­том Іва'Ном Соколовським. Од­РУЖИJIИіСЬ . Та з боРГі'В і злид­нІв не Івилазили. Довгождана воля прийшла

незабутньої осені 1939 року. Принесла її жителям ЗахІдної України Радянська АРМlЯ.;ВИ­зволителька . На,родна вла,да КОІНфLск&"вала панську землю. Робll1НИКИ І селяни стали гос­подарями своєї долі . Нала­ГОД<Ж'Увалось , ставало к.ращим

життя людей. Та все зруйну­вала вІйна .

СтрашнІ сліди залишила во­на Марії. В першІ ж днІ до бу­динну Соколовських вдерлися гlтлерlвсью1 головорІзи, схопили ІВalНа йосиповича, вивели за мІсто й розстрІляли як aJКтив.1с­та . А через кІлька д.н'lв помер­ЛИ ДВОЄ менших дІтей. Залиши­лася жІнка з малолІтнІм сином йосипом.

ПІсля вигнання фашистІв з ВолодимЩ>-Волкнського Марl.я ІваиІвна пІшла працювати в їдальню. Незабаром УІ за сум­ЛіННУ працю, за вміння смачно го~увати страви призначили ло­

мІчником кухаря. Ще згодом­направили вчитися до ropащих

кулiJнарів Львова. Ста'ранно за­своювала вона все бачене й чуте з тим, щоб по п,риїзді до­дому застосувати у себе на 'ро­БО11I. В 1949 році Соколовську

призначили старшим куха,рем .

На цій посадІ вона працює й досі . За час, що минув, на міс­ЦІ старої їдальні вир,lс просто­рий ресторан «Дружба,> . На КУХІНі - газовІ. плити, холо­дильні установки, потуж.Ні вен­тилятори. ЩоДlНЯ тут харчую­ться д€сятки гі>рНИlкі,в з шахт НОВОВОЛИіНська, роБІтників І службовфВ мilCцевих піД­приє,мств та установ .

СмачнІ с~рави готує Марія ІВalНівна. Є у неї і свої «Ірецеп­ти'> по виготовленню різнома­нітtНих страв. Часто до кухаря звертаютьс,я за порадами моло­

ді й JIIіl1ні домашні господарки . В ресторані вtдбуваються та­кож семінари кулінарtв району. І скріl3Ь вона охоче Ділиться своїми «оекретами». Багато юнаків і дl,вчат навчила вже майстерностІ вигоroВ.'Іення смач­них С11Рав.

- Наша црофесія, - гово­рить Ма.рія Іванівна своїм по­мічницям, - допомагає більше видобувати вугілля, вооус,кати різних вироБLВ, відчутно впли­ває на здоров'я і настрій лю­дей .. .

За роки роботи на кухні невтомна трудівниця М. І. СО­коловська дІстала багато подяк вІд пар'D~ЙНИХ, радЯ'нськИІХ і профспІлкових органІв області. Вона нагороджена значком «ВІдмtНlНИК радянської торгl,в­лІ». А не та'к давно її багато­річний 'l'ру.довиЙ шл.ях у,вl1нча­но високою урядовою нагоро­

дою орденом «Знан Поша-ни».

О. СIЧКдРЧУК, кор. РАТАУ.

Во.1ИIН'Сl>ка обласТі,.

В листІ до редакц.1ї мешка­нець с. РоmИLВ В. l{алlЗШНИК писав : «Не влорядкований у ЛІтках базар. TaIМ немає !{ІРИ­тих І1іРИlлаВН1і,В . Та й Пlрилавки ті лише назву мають : це по двІ поганенькl ДОШКИ, прибиТІ

до с'товпів . Такими вони були 15 poкLB, таК'і вони й тепер. Словом, базар відстав вІ'д тит­тя. Про це не раз говорилося, не раз писалося , а зрушеНlНЯ

не видно.

Ба'зар, до речІ, невеличкий. Проте рі'ЧНИЙ збltp його дорів­нює 1000 карбованЦLв. То хdба Нlі за що пl'дНОВИТИ його, ocy~

часнити? Хіба не час постави­ти навіси , почепити таблични, розбивши на сектори? Практич­но виходить так. Один продає м'ясо. Біля НЬОГО - молоко . ДалІ риба . Біля риби суницІ.

Знов м·ясо .. . Некуль'l1У'РНО, не­етично. Соромно дивитись на

цю « ,культуру», соромно за 'Не­

розворотливість правлІНіНЯ ба­зару . Не забувайте й того, що при'їздять деонувати до нас гостІ з великих мІст ... » На цей лист редакцІя одер·

жала віДповідь від голови ЛІт­К!івського сільвиконкому С. П.

Ноновалеюю. «Лист В. І{алаш­ника розглянуто на виконкомІ

сільської Ради, - пише голо­ва . - I{:рити'!нl зауваження щодо ба'зару в Літках визнано

СlllравеДЛИВИМIf. Д1йоно, базар не впорядкований, розташоваlНИЙ на тІоному майданчику, МЇlCце не вІдповідає саНlІтарним вимо­

гам.

Виконком сіЛЬСЬНОЇ Ради де­путаті,в трудящих постановив:

в цьому роцІ перенести базар в у,рочище Чаплище. Нє :Ір<>СТО перенести, а 31роБИіТИ новнй, зручний, блаrоу!с1'РОЄНИЙ'>.

Наш район представляв за-вод порошкової металургії . У змагaJННЯХ брали учас'ть

інженери Юрі.й Бокий І І{лав-дl:я Атеєва, слюсар Василь

ПРИХОДь.ко, КОНl1ролер Лlда І{oolна та автор цих ряд­K~B. 'І1реба окаGати, що ми мало трен:увалИlCЯ, бо добира­ТІЮЯ, причому в неробочий час, до ДНІпра чи ооера в Би ков,н і нелегко і неблизьно.

Що ж ПОМlЗзали змагання? А те, що в підсумковому залі-

Отже, якщо більше треНУ'Ві:І ' тимемось, Кjpаще сталитимемо

мускули, вчити.мемось спритн'і­ше «натисК'уватИ» на весла, то

займемо призове мІсце і в цьому виді спорту-народній греблі.

В. ЗОТОВ, інструктор по фізкультурі і спорту заводу.

КОЖННЇІ трУДЯЩИЇf може подати заяву бухгалтерії за місцем роБОТIІ про щомісячне перерахування частини заробі гної !lла 1' 11 або І рошових доходів на ВКJ1ади до ощадної каси.

ВІВТОРОК, 27 ЧЕРВНЯ

уваги>, . СпеЦВIІПУСК телевізійних новин. (М.). 22.00 - «Я родом З дитинства» . НОВНЇІ художнііі фільм .

Колючі рядkи

Перша програма. 11 .00 - Теле· візійні вісті. 11 .10 - «Кочубей ,> . Художній фільм. 16.25 - Наша афіша . 16.30 - Для дітей. Б. ШКОЛЬНflК - «На кордоні». Спектакль Київського T~aTpy ім. Ів . Франка . 18.00 - Телеві· зійні вісті. 18.20 - Рішення ХХІІІ з'їзду КПРС у дії. «На дорогах республіки». 18.40 - Програма передач, 18.45 - «Увага! На по· розі жнива,>. 18.50 - «ПО гір· ській Чуr.овіЙ». Телевізійний фільм. 19.10 - «В IІеlпрі уваги». Спецвипуск телевізійних новин. (М.). 19.20 - «Музичний маяю>. (М. ). 19.30 - «День ЦlIРКУ». Пе· редача з ВДНГ. (М.) . 20.30 -ТелевізійНі новнни. (М . ). 20.50-Фінал Спартакіади УРСР. Зма­гання з гімнастики . 22.00-«Теат, ральні зустрічі». «Пушкінці В гос· тях У москвичів». (М.).

Друга програма. 11.00 - Теле· візійні вісті . 11 .10 - «Я родом З ДИПlНства,>. Новий художній фільм . 16.50 - В ефірі телеві· зійні підготовчі курси. 19 .00-Все· союзний фестиваль самодіяльного мистецтва . В перерві - телеві· зійні новини. (М.). 22.00 - фЩо ви знаєте про Чорне море?». Від­повіді на вікторину. (Передача з Сочі) . 22.50 - «МУЗflЧНИЙ маяк» . (М.).

МОРААЬ:

НЕ НАБРИ~АЙ! ПОСЛУ.xJаЙте казочку. Оце з

п,риходом тепла одному керів­ниоовІ Іначальни'к пожежно-вар­тової о~~ни \Не сподобався.

- Щоб мої очІ не бачили тебе на ГОСПОДЗlрствlІ - І'рим­нУІВ в1н.

І начаЛЬІннка н.іби ,корова язиком 13ЛИ3ала . З81IЛЬ1Jшвсяl ЧИ1М же ~H не сподООа.вся ке­рівниковІ? А 1'ИlМ, що началь­ннк знав своє дІло І «наДОїдаіВ'> кє\рIВНИlКовl, аби той виконував протипожеЖІНI ВИ1МОГИ, а ІВанних в ПQPyшeRlНl вимог покарав.

Тооер кеDшников1 :ю.всl,м лег­ко ЖИJВеться. Нов~призна:чений начальник не турбує його 1 не 1)рнвожить. Не т>урбує, бо не ЗНlає пожеЖІНОЇ справи, та ще й любить бамто поспати. l{еріВ­нИ'Ка це вла,штовує.

... Опитаєте, зВ'Lдки ми по-черпнули факт!ї,В для казочки? У радгоспах «РусанІвський», «Гогмівський», «ЛI'Гкlвський» І ще ДЄЯНИХ щорону мі!НЯЄТЬСЯ по 'І1ри начальники пожежно­

ва.ртової охорони.

«АРХЕОJОГІЧНА»

;3HAXI~KA я .дочитувала Історик<НJa-

у.КОВИЙ Iрома'Н про Зanoptзьну СІч. І ,вже СХИіЛьна була повІ­рити її a,BTQPY про те, що штаб СІч! знаходиться не де~небудь, а за Дніпровими щ~рогами, по­близу Запоріжжя.

І пов~рила б, якби не пере­рвалось читання пої,здщ>ю до Пухl:вки. А в Пух:lвцl я поба­чила таке, що й розхотІлось роман дочитувати. ПобаЧИ\1Ja власними очима І переконалась: у ПУJC'івці на ЛОНИGзі Десни, а не ДoНlirnpa, стояла Запорізька СІчІ

Докази? Ось вам донази . ШДlйдlть до тамтешнього по­жетного депо Іпозаглядайте,

що там ,І як там зберігається . Перед вашиІМ зором вирине та­ка картина: на колесах лежить

великий казан. Це в ньому, на мою ДУМІКУ, запорізькі ІКашова­ри кашу варили. Шукаю Інших речовИІХ доказl,в. На днІ казан,а бачу потрухлІ ,вІд часу нозаць­І{І шаровари, вогнепальну і хо­лодну зброю війська залорl,зь­кого. А ІНа caM'Ic~HЬКOMY сло­ді - каша з круп І1рубоro по­молу та ,~НШИlЙ дріб'язок.

ПовІрила б в це диво, нкби не керівники птахофабрики. Ні'ЯКИй, уточнюють, це не ка­зан, а пожежна автомашина .

Ніякі не шаров'ари, а погнилі пожеЖНlI рукави. Ніяна не зброя, а поБИ111 пожеmнl ство­ли. НІяка не маша, а черепаш­ки, XTO-ЗRa коли насмоктакl з дна річки . Нlяю ...

ЗвичаЙ!но, Я щиро подяку>ва· ла пух,lвчан.ам за уточнення . І дочитала недочитаний роман.

ЩО Ж ТО ;JA llІУМ УЧИНИВСЯ? Встановити а,втоцисте:рну!

- пролунала команда . І через ДЄі{їлька секунд протипожеЖ!на

автоцистерна була в повній бо­йовій готовності. - Дати во­ду! - знову скомандував той, що тримав у ру.цl ceKYHДOМlllp . Шофер BBLMКlHYB насос Ї .. . За­

гарчав-заскавучав той \Насос, мов роодратованИіЙ бульдог. Не вьрячи очам своїм, позбіІ1ались люди ї побачили, що то працює

таки цистерна, а не бульдог, не молотарка І не дробарка .

Через ЯJкусь мить пІсля того гарчання з 1І10жежного ствола

замість води полетІли... трlс'Ки, деревНіІ стружки І тироа. А ще через 'мить ствол «удаеився»

кашлем і занІмІв - тирсою забився .

Угадую думку читача: ска­же - зачекайте, зачекайте. Хто ж це, скаже, гасить вогонь дерев'яними С11ружками? Лег­козаймистІ жl

Я згодна з цим . Дійсно, та­ким ,методом пожежогасlння

MOih-на .. . нагасити на свою го­

лову . Проте, як не ДИВНО, 'ке­рІВники заводу ХОЛОДИЛЬНИ1l1ів, мебльової фабрики і ФІлІЇ Бро­варського лісоторговельного складу саме так планують бо­ротися з BOI'HeM. Адже нІ посу­ду, анІ води в ЦИХ гос'подЗlр­стеах немає.

В. РИКОВА,

голова раАради ДПТ.

ЩО СКАЖЕТЕ?

«На роботу виходить п 'ЯНИЙ, г,рубlЯ1НИТЬ , розвалює дисциплі­ну . Чи місце такому на посаД<і бригадwра?,> - так пишуть ро­бітники І1іРО Са.раЙкlна О. А.

Що скажете на це, т . Жереб­ЦОВ, начаЛl>НИК ремонтно-меха­

НіЧJНОГО цеху 'на «Торгмаші,> ? П. СЕРДЮК.

Друга програма. 16.50 - Для дошкільників і молодших школя, рів. «Веселе містечко>,. (М , ) . 17.20 - Співає лауреат всесоюз· ного конкурсу вокалістів ім. Глін, ки Віра Баєва . (Передача з Свердловська) . 18.00 - Телеві­зійні новини. (М.). 18.20 - «Ней­се - кордои дружби,> . Телевізій· ний документальний фільм. (М.). 19.00 - «Кочубей». Художній фільм. 20.50 - «Тобі, юність ! ,>. «В добру путь І». Бал випускників МОСКОВСЬКИХ шкіл. (М . ).

СЕРЕДА, 28 ЧЕРВНЯ Перша програма. 16.50 - Для

школярів. «Лабіринт». Підсумки науково·пізнавальних вікторин , (М.). 17.20 - «Самоцвіти» . (Пе· редача з Львова). 18.00 - Теле· візійні вісті. 18.20 - Фінал Спар· такі ади УРСР. Змагання з стриб· ків У воду . 18.45 _. Програма переда'!. 18.50 - До 50·річчя Великого Жовтня. «Естафета п'я · тирічок». 19.00 - Спортивна пе· редача. 20.45 - «Театри наро· джені Жовтне~I». Творчий вечір Дніпропетровського театру ім. М. Горького. 21 .50 - «В центрі ...... , " ...... """"",,,,,,,,,,,,,,, , .. " . .--- """'" ",. """""" .. " .. " .. """"""""" """ """

НАША АДРЕСА: «НОВАЯ ЖИЗНЬ. _ ОР,ГІІІН Б,роsарского раАоннorо М. Бровари, комитета КП УюраНіНЬІ Н рвЙОНlНого COBeТl3 деIl'УТЗ/fОВ

вул. Киівська, 154. 'tрУ'д.ЯШItХОЯ К,ИеРокой об.ластк.

ТЕЛЕФОНИ: редактора З-82, З3СТУ'1ника редаКТОj)а, відділів : партіАного жит-тя, масової роботи та промисловостІ - 4-67, сільськогосподарського slмілу і І'ро­мадської приймальнІ «Київської правди. - 4-47, .ідповідального секретаря, редак­ції раііонного радіомовлення та фотокореспон.аента - З-18.

І НДЕІ(С 61964. Газета виходить у вівторок, четвер та суботу.

БJЮВарсloJUl .a.pYKapiUl, КишЬ1J(l()Ї області, ву.л. 1(6І8СІоКа, 154. Tan~08 4·57. За~f . 2699-5910.

Редактор €. Ф ЕДЯ П, )"" оо" .,.,..,. ..,.....:--..:--~.". 4' І" ,...:+.g.

, БРОВАРСЬКОМУ t ' ЗАВОДОБУ ДІВНОМУ

КОМБІНАТУ на постійну роботу ~ ПОТ Р І Б НІ:

бетонники, вантажники,

електрозварники,

штукатури,

арматурники,

слюсарі, такелажники ,

мулярі, теслярі, електромоитери,

електрослюсарі, маляри,

електрогазозварники.

Одинаки забезпечуються гур· тожнтком, пропискою.

За довідками звертатись на адресу: м . Бровари, промву, зол, відділ кадрів комбінату. Ухати автобусом N2 І (марш · рут : метро - Бровари) до кін· цевої зупинки. .~~~~~,~,,~~~~~ .........................................

ДДM'IiНJICTP ЩІ Я

БРОRдРСЬКОГО ЗА!ВОДУ

ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ

ВИРОБІВ

ЗАПРОШУЄ НА

ПОСТlИНУ РОБОТУ: вантажннкі,. з окладом 100 карбованців, шліфувальнн,ків, шту,катурів,

малярів, теслярів, зварннкі,в,

складальннк~в, водія на автонавантажувач, різнорооочнх, токарів, слюсарі,в-екопери,ментальнн­ків 5-6 розрядів, ст. інженера-екоиоміста, ст. інженера у відділ

• постачання.

: Лд,роса:.м. Б,рова1)И, I\IY\~. : КУТУЗOl8а. А'Вlюбуси, N2 З і N~ 2. " ....................................... .