презентация "Історія розвитку ДН"

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА ОСОБЛИВОСТІ

ФУНКЦІОНУВАННЯ МАСОВИХ ВІДКРИТИХ ДИСТАНЦІЙНИХ

КУРСІВ У ЄВРОПІ

Виконала

Студентка 128 групи

Широкова Тетяна

ПЛАН

1) Чому розвиток дистанційного навчання є важливим для університетів?

2)Які переваги і недоліки дистанційної освіти?

3) Яким є закордонний досвід у впровадженні ДН?

4)Дистанційна освіта за кордоном

5)Інституп дистанційного навчання в США

6)Характерні риси дистанційної освіти.

Процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства вимагає суттєвого вдосконалення технологій надання освітніх послуг, пошуку нових підходів до навчання. Однією з таких технологій є дистанційне навчання, яке отримало інтенсивний розвиток у Європі на початку 1970-х років. Це було пов’язано зі створенням відкритих університетів (університетів дистанційної освіти). Нині у кожній європейській країні є групи навчальних закладів, які реалізують дистанційні програми. Методика ДН досить відпрацьована.

Дистанційне навчання – це комплекс освітніх послуг, що можуть надаватися особам шляхом обміну навчальною інформацією на відстані з допомогою спеціалізованого інформаційного середовища, що базується на інтеграції інформаційних і телекомунікаційних додатків і сервісів

ДН має багато переваг. Особа, яка навчається, зможе самостійно вибирати місце, час і темп навчання. Це також можливість використання різноманітних засобів і способів навчання, найновіших інфокомунікаційних технологій; ефективне використання навчальних площ, технічних і транспортних засобів. ДН дозволяє людині отримувати і вдосконалювати свої знання впродовж життя, відкриває рівні освітні можливості всім, незалежно від стану здоров’я, місця проживання (територіальні обмеження відсутні), матеріального забезпечення (вартість навчання нижча, ніж вартість заочного).

Серед негативів - певні труднощі з ідентифікацією студентів і здійсненням ефективного контролю за їхнім навчанням, забезпеченням його належної якості. Деякі моменти пов’язані з міжнародним контекстом: це мовна проблема у навчанні іноземців; визнання еквівалентності курсів та рівнів дистанційної освіти; взаємне визнання дипломів, сертифікатів, програм навчання.

Упродовж останнього десятиліття ДН користується дедалі більшим попитом серед молоді. За останні 5–6 років відбулися суттєві зміни в інформаційному просторі: з’явилася низка апаратно-програмних платформ і рішень та зростання ролі компактних мобільних пристроїв, активно розвиваються технології віддаленого зберігання даних

ІДЕЯ ОСВІТИ НА ВІДСТАНІ В ПРИНЦИПІ НЕ Є НОВОЮ. ВОНА ВИНИКЛА З УСВІДОМЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВОМ НЕОБХІДНОСТІ НАВЧАННЯ БЕЗ ВІДРИВУ ВІД ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІЛЬШОЇ КІЛЬКОСТІ ЛЮДЕЙ І БУЛА ВТІЛЕНА ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ЗАОЧНОЇ ОСВІТИ.

У США існує близько 4000 навчальних закладів, в яких навчаються 14 млн студентів. За кількістю студентів на 10 тис. населення США займають перше місце в світі. Високий рівень комп’ютеризації населення (близько 50% сімей мають домашні комп’ютери з виходом в Internet), розвинуті системи зв’язку та телекомунікацій утворюють надійний фундамент дистанційної освіти.

У 1987 р. створюється Асоціація дистанційного навчання США (Unites States Distance Learning Association – USDLA), основна мета якої – розробка загальної стратегії дистанційної освіти та сприяння створенню нових технологій дистанційного навчання.

учні, студенти, слухачі, що одержують дистанційну освіту, в основному не відвідують регулярних занять, а навчаються у зручний для себе час та у зручному місці.

можливість одержати освіту у навчальних закладах іноземних держав, не виїжджаючи зі своєї країни та надавати освітні послуги іноземним громадянам і співвітчизникам, що проживають за кордоном.