Як підготувати дитину до школи

Post on 19-Jan-2016

71 Views

Category:

Documents

4 Downloads

Preview:

Click to see full reader

DESCRIPTION

Як підготувати дитину до школи. Осінь не за горами, і в багатьох сім’ях от-от станеться радісна і знакова подія …. 1 вересня в пишних бантах чи у франтуватому костюмчику ваше маля вперше - PowerPoint PPT Presentation

TRANSCRIPT

Як підготувати дитину до школи

Осінь не за горами, і в багатьох сім’ях от-от станеться радісна і знакова подія…

1 вересня в пишних бантах чи у франтуватому костюмчику ваше маля вперше переступить шкільний поріг! Прощай, безтурботне дитинство!

Що чекає попереду ?…

Успішне навчання,

нові друзі, цікаве

насичене життя?

А може, низка неприємностей, хвороби, нотації вчителів, невдоволення тата й мами?

Все залежить від того, чи готова Ваша дитина до навчання у школі.

Готовність дитини до школи вчені умовно поділяють на…

З А Г А Л Ь Н У

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНупсихолого-педагогічну

Загальна готовність•Фізичний розвиток•Санітарно-гігієнічні навички•Уміння самообслуговуватись•піклування батьків про нормальне харчування малюка•загартування організму, медичне обстеження.

Інтелектуальна готовність 

•правильність мовлення•Послідовність висловлювання своїх думок.•вміння слухати дорослого і сприймати його вказівки, керуватися ними під час виконання завдання, усвідомлювати необхідність запитати, якщо завдання незрозуміле, оцінювати свою роботу, досягати бажаних результатів.

Психологічна готовність 

•Батькам треба пам'ята ти, що головними у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу.

Ні в якому разіне варто залякувати труднощами, що можуть виникнути.у процесі навчання.

Діти повинні пам’ятати про те, що в школі часто буває робота нецікава, але важлива, яку потрібно виконувати.

Слід привчати дитину підкорятися слову «треба», свідомо розбиратися у своїй позиції («хочу» і треба»).

Варто поступово формувати уміння доводити почату справу до кінця, переборювати труднощі,

переживати задоволення від зробленого, не засмучуватись невдачею.

Успішність навчання в школі багато

в чому залежить від функціонального розвитку

і стану здоров’я дитини

Навантажень зазнає несформований опорно-руховий апарат, коли доводиться протягом тривалого часу утримувати статичну позу. Тому треба слідкувати, щоб у дитини не відбулося викривлення хребта. Слабко розвинені також дрібні м’язи кисті, тому в дітей часто втомлюється рука. Ступенем розвитку вищої нервової діяльності зумовлені незначна кількість уваги, недостатність внутрішнього гальмування, швидке зростання збудження, що зовні виявляється у зайвій рухливості та чисельних відволікань від діяльності, коли вона вимагає зосередження.

Усе це необхідно враховувати дорослим, будуючи свою взаємодію з дитиною.

ОЗНАКИ НЕГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

Відхилення в соматичному і нервово-психічному

здоров’ї:

Наявність хронічних соматичних

захворювань вуха, горла,

носа; органів травлення; серцево-судинної системи;

порушення опорно-рухового

апарату;

наявність ознак дитячої

нервозної;хворобливість.

ТИПОВІ ВИЯВИ:Висока стомлюваність дитини, знижена активність, тривожність, роздратованість, надмірна неуважність, непосидючість чи загальмованість, розгальмування, уразливість, плаксивість, упертість, розбишакуватість.головні болі, запаморочення, поганий апетит, нудота, безпричинний підйом температури, несприймання різких звуків, задухи, спеки, холоду, пітливість, алергічні реакції; нетримання сечі, калу.

Порушення сну; страх темряви, самітності, інші хворобливі вияви.

Часті захворювання (більше чотирьох разів упродовж року).

Недостатній рівень соціальної

і психолого-педагогічної готовності до школи:

Небажання йти до школи;

відсутність мотивації

до навчання;

недостатня організованість

і відповідальність дитини,

невміння спілкуватися, адекватно поводитися;

низька пізнавальна активність;

низький рівень розвитку мовлення

ТИПОВІ ВИЯВИ:1. Небажання йти до школи, відсутність інтересу до навчальних занять, стійка перевага над ними ігрових видів діяльності.2. Порушення загальноприйнятих норм у спілкуванні з однолітками і вихователем; відсутнє нормальне спілкування з ровесниками: дитину постійно кривдять, вона беззахисна, уникає ситуацій спільної діяльності, замкнена, надмірно сором’язлива чи сама є постійним джерелом конфліктів, усе робить навпаки:

не розуміє соціальної позиції вихователя, спілкування з ним будується за моделями спілкування з ровесниками або батьками, близькими родичами. Соціальну позицію вихователя розуміє, але уникає прямих контактів із ним, сором’язлива, замкнена.

неорганізованість, безвідповідальність. дитина не вміє поводитись у групі, співвідносити свої дії з

діями інших дітей.3.Легко забуває про доручення, не хвилюється з приводу невиконаної обіцянки.4. Низький рівень чи відсутність допитливості та бажання якнайбільше довідатися про навколишній світ (дитина мало запитує, її нічого не цікавить).5. Бідність, обмеженість, безсистемність знань і уявлень про довкілля (про країну, місто, село, у якому мешкає, про тварин і рослини, пори року).6. Помітні утруднення в мовній діяльності (бідність мовних форм, обмеженість лексичного запасу, наявність граматичних фраз: дитина майже використовує у своєму мовленні речення, вимовляє лише окремі слова, має великі труднощі, характеризуючи об’єкти, явища, описуючи картинки).

Несформованість психологічних і психофізіологічних передумов

навчальної діяльності:недостатня сформованість

інтелектуальних умінь (уміння дитини слухати,

сприймати і логічно переробляти

навчальну інформацію: аналізувати, порівнювати,

установлювати причинно-наслідкові зв’язки і закономірності, класифікувати);

слабка довільність діяльності, недостатність

довільної уваги;

недостатній рівень розвитку дрібних м’язів руки;

несформованість просторової орієнтації, зорового сприймання,

координації рук, очей;

низький рівень розвитку

фонематичного слуху

ТИПОВІ ВИЯВИ:1. Труднощі при виконанні завдань, спрямованих на аналіз, порівняння, виділення головного, установлення причинно-наслідкових зв’язків – закономірностей, класифікації (дитина не може самостійно дати адекватну назву прослуханому тексту чи зображенню, правильно відповісти на запитання, що зображено і про кого, про що мовиться). Передає зміст побаченого, почутого з перекручуванням суттєвих зв’язків і закономірностей. Погано розгадує загадки, розуміє значення лише простих прислів’їв. На низькому рівні виконує діагностичні завдання.2. Не вміє зосередитися при виконанні навчальних завдань, утримати поставлене завдання, довести рішення до кінця, критично оцінити отриманий результат, самостійно знайти і виправити помилки.3. Зазнає труднощів у роботі руками: з олівцем, ножицями, пластиліном і, як наслідок, - погана якість малюнків, виробів дитини.4. Погана орієнтація під час сприймання наочних зображень, схем, труднощів у визначенні просторових взаємозв’язків геометричних фігур і ліній, у перенесенні зорового образу, сприйнятого на відстані, на папір.5. Неправильне мовлення, перекручування при відтворенні простої мелодії, простукуванні ритму.

УЗАГАЛЬНЕНИЙ “ПОРТРЕТ” ПЕРШОКЛАСНИКА,

НЕ ГОТОВОГО ДО ШКОЛИнадмірна грайливість; недостатня самостійність;

імпульсивність, безконтрольність

поведінки, гіперактивність;

невміння спілкуватися з однолітками;

труднощі контактів із незнайомими дорослими

(стійке небажання контактувати)

чи, навпаки, нерозуміння свого статусу;

недостатній розвиток

довільної пам'яті;

невміння зосередитися на завданні,

труднощі сприйняття словесної чи іншої інструкції;

низький рівень знань про навколишній світ,

невміння зробити узагальнення, класифікувати,

виділити подібність, розбіжність;

поганий розвиток тонко координованих рухів руки,

зорово-моторної координації (невміння виконувати

різні графічні завдання, маніпулювати дрібними предметами);

затримка мовного розвитку і бідний словниковий запас,

і невміння виразити свої думки

Готуйте дитину жити і працювати в колективі ровесників

Пам'я тайте, що особливі труднощі відчувають учні, які ростуть у сім'ї одинаками.

Вправи для розвиткутонкої моторики

пальців рук

Щоб отримати найбільший ефект від вправ, займайтеся з дитиною регулярно.

Досить буде і двох занять по 30 хвилин в тиждень,

щоб малюк не перевтомлювався. Майте на увазі,

що завдання повинні приносити йому радість.

Пам’ятайте

1. Випрямити кисть, щільно зімкнути пальці і повільно стискати їх у кулак. По

черзі виконувати кожною рукою.

Вправи для рук

2. Руку щільно покласти на стіл долонею вниз і по черзі згинати пальці:

середній,вказівний, великий, мізинець, безіменний. Виконувати по черзі кожною

рукою.

3.Випрямити кисть і по черзі притуляти безіменний палець до мізинця, середній - до вказівного.

4. Стиснути пальці в кулак і обертати кисть у різних напрямках. Спочатку по черзі кожною рукою. Потім - двома руками одночасно. 5. Згинання і розгинання пальців. Пальці розімкнути якомога ширше, потім стиснути і так продовжувати далі. Виконувати по черзі кожною рукою, потім відразу обома. Пам'ятаєте цю приказку: «Ми писали, ми трудились, наші пальчики втомились»? 6. Покласти руки долонями вгору. Дитина піднімає по одному пальцю спочатку на одній руці, потім на іншій. Повторюйте цю вправу у зворотньому порядку. 7. Долоні лежать на столі. Дитина по черзі піднімає пальці відразу обох рук, починаючи з мізинця.

8. Дитина затискає олівець середнім і вказівним пальцями. Згинає і розгинає ці пальці по черзі.

Покладіть на стіл 10 - 15 олівців або паличок. Дитина однією рукою повинна зібрати всі олівці (палички). При

цьому не можна допомагати іншою рукою. Також необхідно брати олівці по одному. Замість олівців

запропонуйте дитині зібрати ґудзики, горошинки та інші дрібні деталі.

Дайте дитині дві невеликих кульки або два волоських горіха і запропонуйте покатати їх між долонями (пальці

прямі) в одну та іншу сторону. А тепер нехай дитина спробує їх перекочувати

пальцями однієї руки, обертаючи то в один, то в інший бік.

Слід виконуватитакі вправи:

• Купіть зошит для письма ( підготовчі вправи);• запускати пальцями дрібні дзиґи; • вирізувати ножицями по контуру зображення різної міри складності; • нанизувати намистинки на довгу нитку (особливо це подобається дівчаткам); • складати красиві візерунки з дрібних предметів; • викладати з сірників якісь фігури або предмети (букви, цифри, будиночок, тварин, чоловічка та ін.); • розминати пальцями пластилін, глину; • катати по черзі кожним пальцем камінчики, дрібні намистинки, кульки;

• нанизувати великі ґудзики, кульки, намистинки на нитку; • зав'язувати вузли на товстому мотузку, на шнурі; • застібати ґудзики, гачки, блискавки, замки, закручувати кришки, заводити ключиками механічні іграшки; • закручувати шурупи, гайки; • грати з конструктором, мозаїкою, кубиками; • складати матрьошки; • малювати в повітрі; • грати з піском, водою; • м'яти руками поролонові кульки, губку; • малювати, розфарбовувати, штрихувати; • малювати різними матеріалами (ручкою, олівцем, крейдою, кольоровою крейдою, аквареллю, гуашшю і т. д.); • грати з м'ячем.

Поради батькам 1. Радійте Вашій

дитині!

2. Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи.

Ваша дитина буде говорити так, як Ви.

3. Виявляйте готовність слухати.

4. Щодня читайте дитині. Розучуйте скоромовки, чистомовки.

5.Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного спілкування поза сім'єю.

6. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.7. Розвивайте основні лінії дошкільного дитинства — вміння слухати, бачити, відчувати.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки,аби їй було легше опановувати письмо.

9. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності¬, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5 , а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування.

4+

++

10. Працюйте над розвитком пам'яті малюка, його уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях.

11. Запровадьте в сім'ї єдиний режим.

Дотримуйтеся його

виконання

(обов'язково всі члени

родини).

12. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку малюка є спільність вимог до нього з боку всіх членів родини.

Людину роблять людиною яскраві спогади дитинства.Щоб змінити дитину її потрібно любити, вплив буде пропорційний кількості любові.

Використані джерела

dnz294.edu.kh.uateacher.at.uastar3.dp.ua/...shkola…

top related