№37(393), Жовтень 13, 2016, Нью– Йорк №37(394), october 13,...
Post on 04-Jan-2020
2 Views
Preview:
TRANSCRIPT
ВИБО
РИ-20
16ВІД
ШТА
ТУ ДО
ШТА
ТУ
Д.ТРАМП VS Г.КЛІНТОН: БОРОТЬБА КОМПРОМАТІВ
МЕРИЛЕНД: ЖІНОЧІ СЛОВА, ЧОЛОВІЧІ СПРАВИ
Стор. 10
Стор. 18
Стор. 20– 21
№37(393), Жовтень 13, 2016, Нью– Йорк №37(394), October 13, 2016, New York
УКРАЇНА – ГОЛОВНИЙ БІЛЬ НА СТУП-НОГО ПРЕЗИДЕНТА США
ВЕЧІР ЛЮБИТЕЛЬСЬКОГО БОКСУ В НЬЮ-ЙОРКУ
Стор. 4
У ГРО
МАДІ
АВТО
РИТЕ
ТНА Д
УМКА
Стор. 14-15
Стор. 17
ОСІНЬ – ПОРА ВЕСІЛЬ
14 ЖОВТНЯ – СВЯТО ПОКРОВИ
ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
37(394) Жовтень 13, 20162
37(394) Жовтень 13, 2016 3
Півроку тому розслідування про офшори президента України Пе
тра Порошенка викликало значний резонанс. Але це ще не кінець офшорної історії Президента та його партнерів. Оскільки з панамськими документами виявився пов’язаним ще один їхній бізнес. Не такий відомий, як виробництво цукерок, але дуже закритий і ексклюзивний. Це – чартерні авіаперевезення.
Після розслідування про офшори президента, до редакції програми «Слідство.Інфо» Громадського телебачення звернулось джерело, яке запропонувало поділитись додатковою інформацією про бізнес Петра Порошенка та його оточення. Співрозмовник передав флешку з файлами. На ній розміщувалась інформація про діяльність української авіакомпанії Business Airlines. Насправді авіакомпанія управляється через офшорну фірму. А її послугами користувалися сам Петро Порошенко, його друзі, та представники протилежного політичного табору. Більше того, зясувалося, що ця авіакомпанія лише формально належить друзям Порошенка, фактично ж це частина гігантської й наскрізь корумпованої імперії українського президента.
10 січня 2002 року на Вірджинських островах створюєть ся нова компанія Intraco Management Limited. Завдяки масштабному витоку документів панамсько го реєстратора офшорів Mossack&Fonseca, відомо, що власником цієї фірми є громадянин України Сергій Зайцев. Він же однокласник Петра Порошенка й один з його перших бізнеспартнерів. Сьогодні Зайцев – заступник генерального директора кондитерської корпорації «Рошен». Директором же в Intraco Management Зайцев узяв Джефрі Меджістрейта – відомого кіпрського правника, який давно займається реєстрацією офшорів, і крім цього, очолює кіпрське представництво панамської компанії Mossack&Fonseca.
Видами діяльності Intraco Management Зайцев та Меджістрейт вказують чартерні авіаперельоти та інвестиції. Невдовзі після створення в авіакомпанії з’явилося чимало відомих і грошовитих клієнтів. І українське підприємство Business Airlines, схоже, є лише фасадом або обгорткою. Більшість розрахунків за чартерні перельоти, за отриманими нами даними, провадилася не через українську компанію, а через офшор Intraco Management Менеджмент.
Отримані нами файли свідчать, що постійними клієнтами авіакомпанії були як сам Петро Порошенко, так і його відданий друг та бізнеспартнер Ігор Кононенко. Є навіть деякі особисті документи, як наприклад, копія паспорта дружини Ігоря Кононенка або контракт на проживання його доньки в одному з дорогезних швейцарських пансіонів.
Серед отриманих нами файлів і так званий «Розклад» – велика зведена таблиця використання всіх літаків Business Airlines Intraco Management в 2012–2013 роках. Дані про цей парк літаків перевірити не складно. Достатньо зайти на сайт самої Business Airlanes.
Самі літаки не обов’язково мають належати авіакомпанії. Вона може брати їх у так званий лізинг. А от клієнти та рейси – це вже напрацювання самої Business Airlines. В колонці «Клієнт» чимало відомих прізвищ: Порошенко, Ющенко, Клюєв, Азаров, Кацуба, Льовочкін, Богатирьова...
В серпні 2012 року чартер із Сімферополя до Ніцци, а потім до ТельАвіва та Москви замовляла людина з прізвищем «Кіркоров». Всі вони користувалися Cessna 680 Citation Sovereign. Її бортовий номер OEGBY. Вартість одного перельоту, наприклад, до Харкова, – вісім тисяч євро. До швейцарського Цюріха – двадцять одна тисяча євро.
На Challenger 850 літали клієнти з прізвищами Черновецький, Арбузов, Лепс. Чимало рейсів до Москви
та Донецька здійснив клієнт з прізвищем Калінін. Для тих, хто не знає: в часи Януковича людина з таким же прізвищем очолювала Службу безпеки України. Інший клієнт – Саламатін. Таке ж прізвище і в міністра оборони епохи Януковича.
Втім, звісно, немає ніякого криміналу в тому, що чартерні польоти в друзів Президента могли замовляти ключові фігури режиму Януковича. Бізнес є бізнес, тим більше, вибір клієнтів на цьому ринку не такий вже й великий. Питання в тому, як ці VIPпасажири оплачували свої перельоти.
15 мільйонів 262 тисячі євро – таку суму згідно з файлом «Авіабаланс» отримала на банківський рахунок Intraco Management за авіаперельоти в 20092011 роках. І хоча послуги авіаперевезень надають одні українські бізнесмени іншим, в тому числі за внутрішні польоти, гроші в Україну навіть не заходять. Вони йдуть прямісінько з одного офшорного рахунку на інший.
Чому літаки компанії Business Airlines, за вивіскою якої стирчать вуха Петра Порошенка, у трагічні дні Революції гідності вивозили з Києва до Сочі, Донецька та Ніцци людей режиму Януковича? Чому компанія закуповує авіаційне паливо у «Газпрому», коли триває російськоукраїнська війна на Сході України? Як літаки Business Airlines літають до Росії, попри заборону авіасполучення між Україною та цією країноюагресором? Може, Петро Порошенко знайде колись час, аби дати відповіді українському суспільству на ці та інші запитання. І ще. Смішно дивитися, коли Петро Порошенко з похмурим виразом обличчя розповідає наївним українцям, як він не спить і не їсть, а напружено думає, як побороти корупцію. Невже ж за таку Україну й за такого президента поклали свої життя герої Небесної сотні?!
Дмитро Гнап«Слідство.інфо»,
Громадське телебачення
65 рядків від редактораДоброго дня, шановні читачі!Під час зустрічі президента України Петра По-
рошенка зі студентами, яка відбулася в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 7 жовтня, один з них, студент Києво-Могилянської академії Тарас Стародубець, запитав: «Петре Олек-сійовичу, а коли ви своїх дітей в АТО відправите?» Президент, не мигнувши оком, відповів: «А мої вже повернулися».
Раніше П.Порошенко заявив в інтерв’ю телекана-лу CNN: «Ми, українці, готові боротися з агресором. І це не просто слова – мій син там, у зоні АТО. Він вирушив туди добровільно... Він командує артилерій-ським підрозділом. За останні три тижні в його загоні чотири особи отримали поранення...»
Це черговий цинізм і зухвала брехня гаранта, бо його син Олексій Порошенко в АТО не воював, а лише трохи пересидів там у штабі разом з тодішнім міністром оборони Валерієм Гелетеєм, а потім благо-получно пересів у крісло народного депутата України від Блоку… Петра Порошенка. Ось що розповів про це начальник Генштабу Збройних сил України генерал Муженко: «Син президента пробув у зоні АТО два місяця. Його привезли під чужим прізвищем. Пригадую, що в документах він значився як Олексій Олексійович, а прізвище було інше. Його доставили до 40-го баталь-йону, він значився командиром міномета в батареї, яка знаходилася буквально за 200 метрів від штабу, в Краматорську. Жив він окремо від інших солдатів та офіцерів, разом з міністром оборони Валерієм Геле-теєм. Їх охороняли 20 спецназівців. В жодних бойових операціях він участі не брав. Він був мобілізований, а потім пішов балотуватися в депутати, а з армії звільнився». Ось такий «ратний» шлях у зоні АТО сина Порошенка Олексія, яким він хизується перед СNN і якого хутко прилаштував до своєї фракції в парламенті. І при цьому набирається зухвальства й радить одному зі студентів на тій зустрічі, де йому поставили незручне запитання, після закінчення уні-верситету їхати воювати в зону АТО.
Рідко зустрінеш людину, яка так багато бреше й при цьому робить вигляд, неначе каже чистісіньку правду. То про свою бізнес-імперію, яку він збираєть-ся продати, але все ніяк не продасть. То про конди-терську фабрику в Липецьку, яка буцімто не при-носить йому прибутків. То про офшори, до яких він начебто не має жодного відношення. То про сплату податків до української скарбниці, яких він насправді віртуозно уникав з допомогою все тих же офшорів.
Нещирий, цинічний, брехливий президент – це першопричина всіх неґараздів в Україні. Бо за облудни-ми словами приховується спритний ділок, який дбає лише про свою владу й статки, справжній барига, який дивиться українцям у вічі й, мабуть, думає: «Які ж ви всі дурепи, як легко вас можна водити за ніс».
На щастя, не всі дивляться йому в рота й безза-стережно вірять байкам, які він, безсоромно брешучи, розповідає. Знайшовся ось Тарас Стародубець, який не побоявся запитати в Порошенка те, що думає. Він дав приклад іншим і нам, українцям Америки, в тому числі. Бо неприємно спостерігати, як ціла зграя холуїв намагається догодити головному українському владоможцю, коли він зрідка приїздить до Нью-Йорка чи Вашингтона. Дивно, але ці самі люди, коли народ скине брехуна, циніка й корупціонера, всі, як один, стануть під гаслами «Геть!» і удаватимуть, що вони завжди були разом з народом, а не по-підлабузницьки запобігали перед диктатором..
З пошаною до вас,Валентин Лабунський –
головний редактор «Нової газети»
НАГОЛОСИ Й АКцЕНТИ
ВИСОКИЙ ПОЛІТ ПЕТРА ПОРОШЕНКА
37(394) Жовтень 13, 20164
АВТОРИТЕТНА ДУМКА
З багатьох зовнішньополітичних каструль і сковорідок, які
очікують на плиті наступного президента США, одна, під назвою «Україна», може незабаром википіти. Проблеми країни – це щедрий борщ з хабарництва, злодійства, корупції чиновників і навіть убивств – і ніщо насправді не є в реальності таким, яким здається на перший погляд.
Україна зникла з американської національної свідомості, оскільки інші, зовсім недавні й набагато видовищніші провали в зовнішній політиці – Сирія, Лівія та «Ісламська держава» – притлумили спроможність американців до сприйняття.
Більшість американців вже забули про вторгнення Росії до Криму в 2014 році й готові пробачити їй повністю. Тим не менше, Крим досі окупований росіянами, проросійські бойовики за підтримки російських регулярних військ контролюють більшу частину двох східних областей України: Донецької та Луганської. Уздовж кордонів України Росія розгортає масштабні військові сили, які будуть здатні здійснити вторгнення
до 2018 року. Бойові дії на Донбасі тримають у напруженні українське суспільство й підривають довіру людей до уряду.
Проросійські ж політики, такі як Віктор Медведчук, чиї доньки є хресницями Володимира Путіна й прем’єрміністра Росії Дмитра Медведєва, як і раніше, займають впливові посади в Києві. Супербагаті олігархи, наприклад, пов’язаний з Москвою та Януковичем енергетичний король Східної України Рінат Ахметов, фінансують проросійські політичні партії.
І над усім цим – корупція, неймовірно системна, всюдисуща й всероз’їдаюча, яку адміністрація Обами назвала однією з основних загроз існуванню Української держави. З нею важко було боротися і в кращі часи, а під час російської військової агресії й всепроникної підривної діяльності під егідою Кремля місія здається взагалі нездійсненною.
Тим не менше, адміністрація Обами (особливо Джо Байден ) підкреслила важливість боротьби з корупцією, хоча її реакція на агресію Путіна була майже байдужою. Президент США Барак Обама вважає за краще обережне поєднання економічних санкцій проти Росії та економічної підтримки українського уряду в Києві.
Однак, делікатний і боягузливий метод батога й пряника, який використовував Обама, не спрацював, і давно киплячий український казан загрожує вибухнути й спричинити найгіршу кризу у відносинах між Москвою та Вашингтоном з часів «холодної» війни.
«Вийти із санкцій проти Москви наразі хочуть щонайменше 5 європейських країн. Тож Україна має активніше проводити економічні й політичні реформи, аби не давати Євросоюзу приводу бути незадоволеним діями офіційного Києва», – з такою заявою віцепрезидент США Джо Байден виступив наступного дня після зустрічі з президентом України Петром Порошенком.
Незважаючи на всі зусилля Заходу з моменту здобуття незалежності від колишнього Радянського Союзу в 1991 році, Україна залишається класичною клептократією. Її політична історія – це щось на зразок постійного конвоювання арештантів: одного обраного лідера було вигнано з країни в результаті народного повстання, ще одного підозрюють у
замовленні вбивства журналіста, а третього вважають відповідальним за зраду попередньої народної революції, ослаблені інститути та втрачені можливості.
Оптимізм після Євромайдану в 20132014 роках був недовгим. Прем’єрміністр Арсеній Яценюк у квітні цього року був змушений піти у відставку на тлі постійної політичної кризи й гучних звинувачень у корупції.
Спровокована Росією війна згубила тисячі українців та змусила втікати зі своїх домівок щонайменше мільйон осіб. Але на запитання, що більш нагальне – війна проти проросійських заколотників чи війна з корупцією – українці відповідають (з перевагою 2:1), що боротися з корупцією важливіше.
Так звані «панамські папери» (витік мільйонів документів панамської юридичної фірми Mossack Fonseca в квітні цього року) довели, що президент України Петро Порошенко реєстрував офшорні рахунки, навіть коли його власні війська відступали, спливаючи кров’ю, після однієї з найкривавіших поразок у війні з Росією.
За даними журналу Forbes, Петро Порошенко є найбагатшим лідером в Європі, і, незважаючи на те, що він обіцяв «ввести нові традиції» і продати свої активи, він нічого не продав. Насправді, він був єдиним серед заможних бізнесменів України, чиста вартість активів якого в 2015 році збільшилася до $ 858 млн. Як і його попередник Віктор Янукович, він стер тонку грань, яка колись існувала між бізнесом і політикою в Україні, і отримує за рахунок владного положення прибутки, навіть, коли його країна переживає найгіршу економічну й політичну кризу з часів здобуття незалежності в 1991 році.
Скандал з документами панамської компанії «Моссак Фонсека» отримав новий виток. Серед українців, які потрапили до офшорного списку, – брат бізнесмена Ріната Ахметова Ігор, ексдепутат Партії регіонів Борис Колесніков та син колишнього прем’єра Азарова – Олексій. Серед імен і багато чинних політиків, тож у Верховній Раді знову вимагають розслідувати їхню причетність до офшорів і створити тимчасову слідчу комісію.
Мабуть, найбільш гнітюче в цій ситуації те, що навіть ті українські активісти, політики й журналісти, яких представляли справжніми реформаторами, схоже, не змогли втриматися від спокуси й приєдналися до системного розграбування України.
На початку вересня журнал New Yorker присвятив кілька тисяч слів трьом українським журналістам, які нині працюють в українському парламенті. Як і інші західні ЗМІ, New Yorker представив Сергія Лещенка, Світлану Заліщук і Мустафу Наєма як чесних журналістів – нові обличчя, які прагнули бути обраними до парламенту в складі блоку президента Порошенка після вуличних протестів на Майдані, які Наєм і розпочав.
Однак тепер, після придбання елітного житла в центрі Києва, Сергій Лещенко привернув увагу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) – слідчого органу, який було створено за наполяганням Сполучених Штатів. Нещодавно НАБУ передало справу Лещенка до спеціального відділу Генпрокуратури, який займається боротьбою з корупцією. Лещенко не зміг пояснити походження коштів, які дозволили йому придбати елітну нерухомість – кредитні документи відсутні, а ціна купівлі була явно нижча ринкової. За даними українських ЗМІ, власник будинку, в якому Лещенко купив помешкання, – Іван Фурсін, партнер мегаолігарха Дмитра Фірташа.
Останні звіти показали, що витрати Лещенка під час участі в міжнародних форумах оплачував інший олігарх – Віктор Пінчук, який також виділив $ 8,6 мільйона доларів скандальному Фонду Клінтонів. Товаришіреформатори в парламенті закликали Сергія Лещенка піти у відставку, поки його ім’я не буде очищено.
Між тим, наступний президент США обов’язково виявить, що Україна перебуває в облозі з усіх боків. Російські війська й проросійські бойовики готові в неї вчепитися, корупція руйнує країну зсередини і, як свідчить скандал з Лещенком, не все в Україні так, як здається, навіть у демократичному таборі.
Новий президент США повинен навчитися розрізняти справжніх реформаторів України і тих, хто здійснює антикорупційні хрестові походи в прибутковий бізнес, і бути здатним відрізнити реальні дії від порожніх слів. Якщо він не зможе цього зробити, то 25річний український експеримент з незалежністю можна буде записати в аннали історії як провальний.
Марк ПфайфлеForeign Policy
Президент США Барак Обама вважає за краще обережне поєднання еконо мічних санкцій проти Росії та економічної підтримки українського уряду в Києві.
Однак, делікатний і боягузливий метод батога й пряника, який використовував Обама, не спрацював, і давно киплячий український казан загрожує вибухнути й спричинити найгіршу кризу у відносинах між Москвою та Вашингтоном з часів «холодної» війни.
За даними журналу Forbes, Петро Порошенко є найбагатшим лідером в Європі, і, незважаючи на те, що він обіцяв «ввести нові традиції» і продати свої активи, він нічого не продав. Насправді, він був єдиним серед заможних бізнесменів України, чиста вартість активів якого в 2015 році збільшилася до $ 858 млн. Як і його попередник Віктор Янукович, він стер тонку грань, яка колись існувала між бізнесом і політикою в Україні, і отримує за рахунок владного положення прибутки, навіть, коли його країна переживає найгіршу економічну й політичну кризу з часів здобуття незалежності в 1991 році.
ЧИ ПРОВАЛИТЬСЯ ЕКСПЕРИМЕНТ З НЕЗАЛЕЖНІСТЮ УКРАЇНИ?
37(394) Жовтень 13, 2016 5
МІЖНАРОДНА ПАНОРАМА
Анджей Вайда був одним з найвидатніших творців світової кінематоґрафії
ОБЛИЧЧЯ РОСІЙСЬКОГО ФАШИЗМУ
Британський депутат Ендрю Мітчелл під час дебатів у
парламенті порівняв військову кампанію Росії в Сирії з діями нацистів під час громадянської війни в Іспанії у 1930х роках. «Події, які ми бачимо в Сирії, нагадують дії нацистського режиму в іспанській Герніці», – заявив Мітчелл і додав: «Росія руйнує цим міжнародну систему права».
Як відомо, в 1937 році місто Герніка в Іспанії зазнало масш
табних бомбардувань німецьких Люфтваффе. «Якщо хтось хоче побачити обличчя російського фашизму, нехай подивиться на руїни знищеного Алеппо»,– сказав Е.Мітчелл.
Президент Франції Франсуа Олланд заявив, що Росія може постати перед судом за свої військові злочини в Сирії. Французький президент відмовився зустрічатися з Путіним, який було націлився відвідати Париж з офіційним візитом, але начуваний про небажання Олланда його бачити, скасував свій візит.
У вівторок, 11 жовтня, президент Європейської Ради Дональд Туск, голова Європарламенту Мартін Шульц та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у зв’язку з
діями Росії в Сирії й, зокрема, варварськими бомбардуван
нями міста Алеппо закликали продовжити санкції, введені
проти Москви після анексії Криму й розв’язання кривавого конфлікту на Сході України.
Тим часом, незважаючи на обурення світової громадськості, літаки російських ВКС (військовокосмічних сил) відновили удари по житлових кварталах на сході Алеппо, що знаходиться під контролем повстанців.
Як повідомив сирійський центр спостереження за правами людини, що базується в Англії, російські бойові літаки 11 жовтня скинули на східні квартали міста так звані протибункерні авіабомби, які залишають від будинків лише купи сміття. За словами сирійських активістів, в результаті авіанальоту вбито 25 осіб, включаючи дітей.
ЗАМІСТЬ ДИТИНСТВА – ЗАМІЖЖЯ
У світі кожні сім секунд виходить заміж дівчина віком
до 15 років. Таку статистику оприлюднила правозахисна й доброчинна організація Save the Children.
У таких країнах як Афганістан, Ємен, Індія та Сомалі дівчаток у 10 років змушують виходити заміж за значно старших чоловіків, наголошується в доповіді організації.
Ранні шлюби часто руйнують їхні життя. Вони позбавляються права на освіту й професійну кар’єру. Також їх фактично позбавляють дитинства.
На думку авторів дослідження, дівчатка, котрі рано вийшли заміж, зазвичай не можуть відвідувати школу. Їхні шанси зіткнутися з домашнім і сексуальним насильством є дуже високими. Вони рано вагітніють, а також схильні до захворювань, що передаються статевим шляхом, включаючи СНІД.
Ранні шлюби особливо поширені в бідних країнах, у яких тривають збройні конфлікти та гуманітарні кризи. Часто дівчаток видають заміж у сім›ях біженців, щоб врятувати їх від злиднів.
У доповіді організації складено рейтинг країн світу в залежності від можливостей, які вони дають дівчаткам. Рейтинг враховує такі критерії як поширеність дитячих шлюбів, вік, коли жінка вперше народжує дитину, материнська смертність, рівень освіти жінок та інші фактори.
До рейтингу дослідники включили 144 країни. Україна за всіма вказаними критеріями посіла 51ше місце – між Мальдівами та Молдовою. Це показник, що гірший, наприклад, ніж у Вірменії чи Албанії. В кінці рейтингу знаходяться Нігер, Чад, ЦентральноАфриканська Республіка, Малі й Сомалі. У всіх цих країнах дівчаток рано примушують до шлюбу й вони рано народжують дітей, часто помираючи при пологах і рідко отримуючи освіту.
Рейтинг очолили країни Північної Європи: Швеція, Фінляндія й Норвегія. США виявилися лише на 32му місці через високу материнську смертність – на кожні 100 тисяч пологів в країні вмирає 14 жінок. Це такий самий рівень материнської смертності, як в Уругваї чи Лівані.
ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ В ГРУЗІЇУ Грузії минулої суботи, 8
жовтня, відбулися парламентські вибори. Країна обирала 150 народних депутатів: 77 – за пропорційною системою й 73 – за мажоритарною.
За остаточними даними Центральної виборчої комісії Грузії, в парламентських виборах взяли участь 1 814 276 осіб, що становить 51,63% усієї кількості виборців Грузії. До парламенту пройшли правляча «Грузинська мрія» та «Єдиний національний рух» Міхеїла Саакашвілі. За підсумковими даними, правляча партія «Грузинська мрія» набрала 48,65% голосів, опозиційний «Єдиний національний рух «– 27,12%. Подолати 5відсотковий бар’єр зумів також «Альянс патріотів Грузії».
У ЦВК відзначили, що це попередня інформація, оскільки ще не підраховано голоси на кількох виборчих дільницях і не розглянуто понад 200 скарг, що надійшли під час голосування.
За інформацією голови Центральної виборчої комісії Грузії Тамари Жванія, приблизно в 53 мажоритарних округах до 2 листопада відбудеться другий тур голосування.
Прем’єрміністр Грузії Георгій Квірікашвілі назвав вибори «прозорими, вільними і демократичними», а от його опоненти з «Єдиного національного руху» заявляють про масові фальсифікації та тиск. За сло
вами одного з лідерів ЄНР Ніки Мелії, вибори сфальсифіковані за всіма параметрами, «починаючи від розгрому дільниць і викрадення урн, і закінчуючи викраденням членів комісії». »А остаточні цифри намалювала не Центральна виборча комісія, а творець своєї кишенькової партії «Грузинська мрія» мільярдер Бідзіна Іванішвілі, який сьогодні править Грузією, як Путін Росією», – заявив Ніка Мелія.
ПОМЕР АНДЖЕЙ ВАЙДАУ 90річному віці від легене
вої недостатності 9 жовтня помер класик польського й світового кіно Анджей Вайда. За 60 років своєї кар’єри він створив понад 40 повнометражних фільмів, чи не кожний з яких став кіношедевром. У 1981 році фільм Вайди «Людина із заліза» став першим польським фільмом, який отримав Золоту гілку Каннського кінофестивалю й був номінований на «Оскар». У 2000 році режисер отримав почесний «Оскар» за «п’ять десятиліть видатної кінорежисури».
Останній фільм Анджея Вайди – «Післясвічення» – вийде на екрани на початку наступного року. Польща висунула його на премію «Оскар» у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою».
Анджей Вайда народився 1926 року в місті Сувалки на північному сході Польщі. Його батько загинув біля Катині на Смоленщині в 1940 році, під час розстрілів польських офіцерів загонами НКВД. Вайда хотів піти слідами батька, але його не взяли до військової
академії. Тоді він приєднався до польського руху опору. Пізніше вчився на художника, далі вступив до кінематографічної школи в Лодзі.
У 1955 році Вайда дебютував з фільмом «Покоління», в якому йшлося про часи німецької окупації Варшави. За цією стрічкою з’явилися «Канал» і «Алмаз та попіл», які утворили знамениту трилогію про життя воєнної Польщі.
Фільм про трагедію Катині пан Вайда зміг зняти лише після падіння комунізму в 1989 році. Сам Вайда називав його «найважчим фільмом» свого життя.
За повідомленнями зарубіжної преси
підготував Хома Мусієнко Фото Reuters
Путін заявляє, що бореться в Сирії з ІДІЛ, а насправді він знищує цивільне населення – дітей, жінок, стариків
Грузинська опозиція заявляє, що парламентські вибори в цій країні було сфальсифіковано
У багатьох країнах світу дітей силоміць примушують до шлюбу, позбавляючи їх дитинства
37(394) Жовтень 13, 20166
ПРО щО ПИШУТЬ У БЛОГАх
БАГАТОРУКИЙ ПЕТРО-БУЛЬДОЗЕРНині Петро Порошенко
контролює в Україні все. Він, немов бульдозер, виштовхав більшменш самостійних людей з владного Олімпу й скрізь розставив своїх. Покірних, слухняних і здатних спрямовувати грошові потоки у правильному напрямку. Остання редакція сумнозвісного законопроекту #43701 імені ГерасимоваКовальчука перевершує будьякі сподівання (навіть Януковича ) на тоталь
ний контроль за виконавчою гілкою влади в реґіонах. За цими нормами – не Президент у нас виходить, а якийсь багаторукий та всевидящий Шива.
Президент буде фактично головою виконавчої гілки влади у реґіонах, персонально затверджуватиме склад «конкурсної комісії» при собі ж, сам затверджуватиме Положення про Комісію та Порядок проведення конкурсу (хоча порядок таких конкурсів добре й давно
виписано в законі про держслужбу). Потім президентська комісія при ньому передаватиме кандидата Кабінету Міністрів, а той як листоноша – Президенту на підпис.
Президент кандидата призначить, потім сам оцінюватиме роботу 470 голів місцевих державних адміністрацій, сам же виписуватиме догани, даватиме відпустки та викликатиме з них, нагороджуватиме, каратиме, попереджатиме...
До цього це все робив Кабінет Міністрів. В кінці року Президент персонально оцінить діяльність свого представника. Фінал. Які погодження, баланси та противаги, яка децентралізація?! Повна й ніким не контрольована диктатура однієї персони. Повний Шива. Як мовиться, за що боролися, на те й напоролися.
олена Шкрум,народний депутат
України
АРЕШТ РОМАНА СУщЕНКА Й НЕДОБИТІ ЯНУЧАРИ
Симптоматичною видалась мені реакція депутатів від
«Опозиційного блоку», які фактично є недобитими Революцією Гідності янучарами, на арешт та ув’язнення у Москві українського журналіста Романа Сущенка.
Ось що сказав один з них Ігор Шурма: «Що стосується затримання людини, яка проживає у Франції й приїхала в Росію, я повинен зрозуміти, хто це є. Я не бачив матеріалів на підтвердження, ким є дана людина. Якщо є спростування, що він працівник спеслужб, це одна справа. Якщо він працює в спецслужбах – вже інше... Я не вірю в затримку людини без підстав у жодній країні, ми маємо знати правду».
Тут є що коментувати. Поперше, захоплений російськими спецслужбами український журналіст Роман Сущенко не є «людиною, яка проживає у Франції». Він є (увага, це – найголовніше!) громадянином України, який виконує свої професійні обов’язки
у Франції, працюючи в державному (!) інформаційному агентстві «Укрінформ». Тобто, громадянин України перебуває в службовому відрядженні за кордоном, виконуючи покладені державою (!) на нього обов’язки. Відчуваєте відмінність від туристу з Монмартру?!
Я взагалі проти узагальнень. Бо так можна докотитися до опису частини народних депутатів, як осіб, які в перервах між поїздками, скажімо, до Куршевелю, тиснуть на кнопки у залі Верховної Ради. І часто це роблять і за себе, й за того хлопця, який просто фізично не встиг повернутися з Мальдівських островів.
Наступна теза про те, що Сущенко має довести, що він не верблюд, вражає своєю
емоційною глибиною. Це все одно, що примусити народного депутата Ігоря Шурму доводити, що він не є агентом Путіна у Верховній Раді України. Принципової відмінності між цими двома твердженнями не існує – доводити, що ти не іноземний шпигун, завжди було досить складно, хоча радянська традиція вибивання свідчень у казематах спеціальних закладів довела свою ефективність. Коли із звичайним, наприклад, управляючим будинком, у підвалі відповідної структури попрацюють спеціально навчені люди, застосовуючи роками апробовані засоби, він (управдом) цілком швидко може стати, скажімо, резидентом новозеландської розвідки, який поцупив
секрети системи орієнтації в просторі балістичних ракет. Між іншим, адвокат затриманого журналіста Марк Фейгін назвав висунуті проти нього звинувачення коротко – «фуфлом». Але й це «фуфло» досі не оприлюднене.
Взагалі, ознайомившись з реакцією деяких депутатів від «Опоблоку» на факт затримання українського журналіста Романа Сущенка в Москві, хочеться побороти огиду від почутого й побажати, аби й їм не «міряли тією ж мірою». Оскільки вони також є громадянами України. Якщо, звісно, у їхніх глибоких кишенях не лежить ще кілька іноземних і дипломатичних паспортів.
Дмитро тузов,політичний оглядач
ВІДСТОЇМО НАШУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!
Пастка закривається. Україну дотискають західні плу
тократи, змушуючи прийняти «мир» на умовах Кремля. Вибори в окупованому Донбасі під дулами автоматів російських військовиків, легалізація кремлівських маріонеток через зміни до Конституції вдарять по Незалежності нашої держави, по її суверенітету.
План Путіна повернути Україну в геополітичну орбіту Кремля, зупинити шлях нашої країни до ЄС та НАТО близький до втілення, як ніколи. Недалекоглядність лідерів сильних демократичних держав, їхнє прагнення слідувати внутрішній та зовніш
ній політичній кон’юнктурі грає йому на руку. Грає проти нас.
Я звертаюсь до кожного українця, тут, у нашій рідній Україні, чи за кордоном, до всіх патріотів нашої держави, до лідерів громад та організацій, всіх українських парламентських та позапарламентських політичних сил, до очільників фракцій і до Президента: зараз не час з’ясовувати стосунки, зокрема, шукати, хто винний у тому, що так сталося. Розберемось згодом. Нині ж час для консолідації. В ім’я незалежної Української держави та її суверенітету.
Наше завдання на цьому етапі – продемонструвати світу єдність нашої позиції. Сказати разом, що ми проти московського зашморгу на шиї України, що в нас є право бути Незалежною державою, виборене кров’ю й життям мільйонів українців, що ми ним скористаємось, що самостійно визначатимемо, як нам бути, і що потребуємо неухильної підтримки демократичним світом нашого суверенітету й територіальної цілісності.
Всі, для кого самостійна Україна – цінність, мають вийти на вулицю на Марш за Незалежність.
Очолити його має Президент. Світ має побачити волю українців відстояти свою Незалежність.
Жодних сумнівів, жодної опущеної донизу руки, жодного кроку назад, коли йдеться про наш суверенітет! Відгукніться ті, хто готовий взятися за організацію Маршу за Незалежність. Створимо Національний та місцеві організаційні комітети для того, щоб своє слово могли разом сказати мільйони українців.
Вистоїмо! Переможемо!Василь Гацько,
співголова політичної партії «Демальянс»
СПИСОК КОРУПцІОНЕРІВ ПОРОШЕНКАНапевно, багатьом з вас відо
мо, що я звертався до НАБУ, ГПУ, СБУ та МВС із заявами щодо корупціонерів з оточення Петра Порошенка. Зокрема, з доказами рейдерського захоплення Олександром Грановським ТЦ Skymall, який було побудовано іноземними інвесторами. Я надав цілі томи доказів, але, на жаль, жодного прогресу в розслідуванні немає. За цілий рік мене лише раз викликали дати свідчення по одній зі справ.
Тому саме тут, у США, за будьякої нагоди, починаючи від офісів конгресменів і закінчуючи неурядовими організаціями, я завжди порушую питання корупції у вищих ешелонах української влади. Тут я теж назвав прізвища та надав докази корупційних діянь, зокрема порошенківських посіпак Кононенка та Грановського. І судячи з того, що я почув від американських політиків, вони готові допомагати притягнути коруп
ціонерів до відповідальності. Такий досвід вже є – проти Григорія Суркіса Сполучені Штати в 2004 році вже застосовували санкції.
За аналогії з корупціонерами Путіна, має бути складено список корупціонерів Порошенка й уведено проти них жорсткі санкції. Ніщо не допоможе нам у реформуванні країни так добре, як санкції проти Кононенка, Грановського та інших злодіїв.
Якщо підсумувати, то тут, у США, також втомилися від брехні й пустопорожніх обіцянок української влади. Америка бачить невдоволення людей, які наважилися на Революцію Гідності, відсутністю реформ, розуміють, наскільки впав рівень життя в Україні й не приймають такого стану речей. Тому готові діяти!
Єгор Фірсов,народний депутат VІІ-VІІІ
скликань
37(394) Жовтень 13, 2016 7
УКРАЇНА ЗБЛИЗЬКА
Повертаючись з Андріївського узвозу, йшла повз буди
нок СБУ й за синьожовтим і червоночорним маєвом вже здалеку помітила, що під його вікнами зібрався народ.
Дала собі слово не брати участі цього разу в жодних мітингах, протестах, пікетах. Але професійна цікавість перемогла. «Проти кого протестуєте?», – запитала, порівнявшись із натовпом, у вже немолодої жінки в камуфляжній формі, дуже схожої темпераментом на тих, з якими колись, у 1990ті, стояла в ланцюгах єднання й на рухівських мітингах. Потім час змінився, а вони все лишилися стояти на тих же майданах і перехрестях. Дехто з них став професійним революціонером, дехто вибився в депутати. «Та добровольчі батальйони пресують», – кинула сердито жінка й простягнула газету, яких у неї була ціла торба й які вона роздавала перехожим, немов листівки.
Газета називалася «Доброволець» і на першій сторінці великими плакатними літерами повідомляла, що «Режим внутрішньої окупації репресує оунівців!», розповідаючи про те, що «8 серпня на Львівщині було затримано трьох бійців Добробату ОУН та активістів добровольчого руху... Вранці 9 серпня пресслужба СБУ повідомила на своєму офіційному сайті про затримання на Львівщині п’ятьох «терористів», як планували «підірвати залізничні колії у трьох різних напрямках від обласного центру»... Ми впевнені й заявляємо, що розпочаті репресії проти активістів добровольчих батальйонів – це акт помсти Москви через своїх агентів у СБУ... Але нас не залякати! Ми не дамо антиукраїнській владі остаточно знищити Україну!»
Історію цих «терористів» згадала зовсім недавно, коли хтось з моїх «фейсбукових друзів» розтиражував розповідь журналіста Іллі Контишева про потяг №74 за маршрутом «Львiв – Москва». З’ясовується є такий! І в сьогоднішній Україні він надзвичайно популярний. Попри дорожнечу квитка (100150 доларів), дуже затребуваний: щодня до Москви вирушає 910 вагонiв iз загальною кiлькiстю 416 пасажирів і 100відсотковою заповнюваністю. Лише за серпень нинішнього року цим напрямком скористалося 12 847 осiб. Схiдне регiональне управлiння Державної прикордонної служби України повiдомило, що за цей рiк українськоросійський кордон перетнуло 2 мiльйони 780 тисяч 770 українцiв.
«Якщо ви думаєте, що бiльшiсть пасажирів потягу «ЛьвівМосква» прямує до Києва, то я вас розчарую: українцi й досi їздять на заробiтки до Росiї, – пише журналіст. – У
вагонi знайомлюсь з трьома хлопцями. Їдуть iз села, що на Львiвщинi. Хлопцям вiд 20 до 25 рокiв. Працюють різноробами на будові.
В середньому на будiвель них роботах у Москвi українськi чоловiки заробляють по 450500 доларiв на місяць...У сусiдньому купе сидять ще троє заробiтчан з ІваноФранківська. Чоловiки рокiв п’ятдесяти, вочевидь, їдуть надовго, бо запаслися теплим одягом. Кажуть, що за роки заробітчанства в Росiї заробили родинам на будинки. I дiтей вивчили. А вiйна, кажуть, їх не стосується, нехай тi, хто нагорi, самi розбираються...
Коли я розповіла про це тут, в НьюЙорку, своєму знайомому із Закарпаття, який ходить на всі ньюйоркські протести з одним і тим же плакатом «ПТН,
ПТХ!», він стенув плечима й запитав:«А чом тебе це так дивує? Он моя сусідка, коли її син воював під Ілловайськом, доглядала в НароФомінську дітей московського злодія. Хлопцеві відірвало руку. Вона приїхала, привезла якісь гроші на ліки й поїхала назад, щоб заробити йому гроші на протез...»
…Спускаючись з Володимирської вулиці на Хрещатик, на Прорізній, біля Національної агенції з питань державної служби, помітила знову натовп людей з синьожовтими прапорами. Уздовж хідника від входу до Молодого театру й нижче, майже до середини кварталу, було розгорнуто довгий і вузький, немов сувій, транспарант кольорів національного прапора з написом: «Сьогодні плакати, а завтра будуть скати! Підтримайте Первомайськ!»
– Проти кого протестуєте? – так само запитала чоловіка, який обома руками тісно тримав древко прапора.
– Против бандитов! Сначала трудоустроили у нас милиционеров, которые сдали Крым и Донбас, а теперь подсовывают губернатора, который поддерживал сепаров... Не знаем кому верить?! Порошенку? Так он тоже «штирлиц»...
Біля дверей комітету, який займається працевлаштуванням державних службовців,
купка чоловіків та жінок середнього віку, обгорнутих синьожовтими прапорами, півколом обступили «державного чоловіка», вбраного в темносиній діловий костюм і білу сорочку та краватку національних синьожовтих кольорів в унісон з демонстрантами. Голосно й ультимативно намагалися
донести йому «свою правду», яка полягала в тому, що вони не дозволять, шоб бандити й злодії ставали губернаторами «Николаева», бо не не за те загинула Небесна сотня.
Протестанти розмовляли поросійськи, як і водиться в Миколаївській області, часвідчасу вкраплюючи українською «Небесна сотня». Державний чоловік справно відбивався від настирливих протестантів, повторюючи речитативом: «Згідно з умовами конкурсу…» Протестантів з Первомайська така відповідь не влаштовувала й вони пригрозили, що розіб’ють намети біля президентської адміністрації...
На Майдані Незалежності, біля фонтанів, зустріла ще один синьожовтий мітинг. Третій за один день. Притому, що був це вівторок.
– Проти кого протестуєте? – запитала втретє за один день.
Протестували проти підвищення тарифів на комунальні послуги...
...Спустилась у підземний перехід, знамениту колись «трубу», заповнену тепер виключно торгівельними рядами. Піднімаючись сходами на поверхню, з протилежного боку Майдану помітила скромний хрест, пов’язаний вишитим рушником. Паперова табличка, прикріплена до нього, вигоріла на сонці, й важко було розібрати, що там написано... Швидше за все молитва...
Неподалік «Глобуса», під аркою меморілу Незалежності на сходах сиділи кілька чоловіків у камуфляжі, диміли цигарками й мовчали. «Штаб визволення патріотів» – було написано вгорі над їхніми головами. На стінах і колонах арки – портрети полонених і тих, що пропали безвісти.
Уперше з часів подій на Майдані представники найвідоміших добровольчих батальйонів «Донбас», «Азов», «Айдар», «ОУН», «Київська Русь» і «Торнадо» заявили про об’єднання та спільні дії. 2 липня цього року вони домоглися перегляду запобіжного заходу одному з командирів «Айдара» Валентину Лихоліту, а вже наступного дня провели збори на київському Майдані Незалежності, де утворили «Штаб визволення патріотів» і проголосили перші спільні вимоги: звільнення зпід варти незаконно ув’язнених учасників бойових дій, відставка військового прокурора Анатолія Матіоса і арешт осіб, що «сприяли путінській агресії проти України»...
Катерина КіндрасьНью-Йорк – Київ –
Нью-Йорк
ПОТЯГ ЛЬВІВ-МОСКВАПотяг «Львів-Москва»
«Штаб визволення патріотів» на Майдані в Києві Івано-Франківськ. Роман Гурик. 2 жовтня 1994 – 20 лютого 2014
37(394) Жовтень 13, 20168
КИЇВ ВИЙДЕ З НИЗКИ НЕПОТРІБНИХ УГОД У
РАМКАХ СНДУкраїна намагатиметься з
мінімальними втратами для українців вийти з низки угод в рамках СНД, які непотрібні Українській державі. Про це 10 жовтня в програмі «Свобода слова» на ICTV заявив директор політичного департаменту Міністерства закордонних справ України Олексій Макеєв.
«Наші зусилля нині спрямовані на те, щоб гідно, але з мінімальними втратами для громадян України вийти з тих угод, які не потрібні, і, можливо, зберегти механізми, які потрібні, як наприклад, про пенсійне забезпечення», – сказав він, зазначивши, що чинними залишаться лише ті угоди, які «працюватимуть на Україну».
«Це й не платити внески, і не брати участі в процесі вироблення будьяких рішень, які не стосуються інтересів України та громадян України. Це залишити чинність лише тих угод, які працюють на Україну», – наголосив він.
УКРАЇНА ІНІЦІЮЄ ВІДСТАВКУ ПРЕЗИДЕНТА
ПАРЄ
Українська делегація збирається достроково поста
вити під сумнів повноваження президента ПАРЄ Педро Аґрамунта.
Про це 12 жовтня повідомила перший заступник голови Верховної Ради, член делегації України в ПАРЄ Ірина Геращенко. Вона нагадала, що останнім часом Аґрамунт робить публічні заяви, які повністю відповідають російській позиції, в тому числі ініціює зняття з російської делегації політичних санкцій, накладених асамблеєю.
«Нас непокоїть, що політик, делеґований на цю посаду Європейською народною партією, у своїх діях відходить від позиції ЄНП та від принципів ПАРЄ. Ми не можемо іґнорувати і вже ведемо консультації з колегами по групі. У нас були розмови щодо цього не лише в політгрупі ЄНП в ПАРЄ, але також з керівництвом Європейської народної партії, і там
справді занепокоєні позицією Аґрамунта», – заявила Геращенко, окремо зазначивши, що на даний момент українська делегація ще не запустила процедуру відкликання президента, але готується до цього кроку.
«Ми разом вивчаємо реґламент, щоб офіційно порушити це питання в асамблеї. Аґрамунт не турбується про свою репутацію, а турбується про свою посаду. Тому битимемо по найболючішому для нього – по його посаді», – додала Ірина Геращенко.
10 жовтня Педро Аґрамунт, відкриваючи осінню сесію ПАРЄ, заявив, що асамблея має зробити все необхідне для повернення до пленарної зали представників Росії, які залишили ПАРЄ через санкції.
У ВАСИЛЬКОВІ НА КИЇВЩИНІ ЗАВАЛИЛАСЯ
ШКОЛА
11 жовтня близько 10ї години ранку у місті Ва
силькові на Київщиніі в триповерховій будівлі середньої школи № 6 сталося руйнування фасадної стіни висотою 9 метрів та шириною 15 метрів, обвал крівлі, міжповерхового перекриття, побутових приміщень та коридорів з 1го по 3й поверх. Жертв і постраждалих, на щастя, немає.
Віцепрем’єрміністр – міністр реґіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко заявив, що спричинити аварію в школі у Василькові міг старий підмурок або розташована поруч дощова каналізація. Будівлю школи було споруджено 1965 року. У школі навчалося 659 дітей.
Рятувальники завершили розбір завалів зруйнованої школи. Вивезено 576 куб. метрів окремих елементів будівельних конструкцій. Для проведення аварійнорятувальних робіт було залучено 24 одиниці техніки та 296 фахівців. Ведеться слідство.
Тим часом, експерти перевіряють усі старі школи України на предмет безпечності експлуатації будівель.
А.ЯЦЕНЮК РОЗПОВІВ ПРО УЧАСТЬ РОСІЇ В
ЗЛОЧИНАХ ПРОТИ МАЙДАНУ
Колишній прем’єрміністр України, голова партії «На
родний фронт» Арсеній Яценюк 11 жовтня дав свідчення у Генпрокуратурі в справі злочинів, скоєних під час подій Революції Гідності тодішніми високопосадовцями. «Частина планів, у тому числі по роз
гону Майдану, на мою думку, здійснювалася за сприяння й підтримки Російської Федерації та російських спецслужб», – розповів Яценюк журналістам.
Надання свідчень тривало понад п’ять годин. Арсеній Яценюк зазначив, що в цій справі працюють декілька сот слідчих. Він також повідомив, що дана слідча група сконцентрована на подіях з січня по лютий 2014 року. «Але для того, щоб обговорити ці події, треба було повернутися до того, що їм передувало: захоплення влади Януковичем через рішення Конституційного Суду, Харківські угоди, де Янукович отримав так звану знижку на газ від Російської Федерації, а реально подарував до 2042 року Крим для російської військової бази на Чорному морі. Далі – ухвалення низки актів Януковичем, в тому числі й скасування курсу на членство України в НАТО. Причина масових протестів була в тому, що Янукович відмовився від європейського курсу й продав Україну, і об›єктивно за цим всім стояла Росія. Він був у них не більше, ніж політична лялька»,– сказав А.Яценюк.
АРСЕН АВАКОВ: «ФРАНЦУЗЬКИЙ
ПРЕЗИДЕНТР БАГАТО НА СЕБЕ БЕРЕ»
У вівторок, 11 жовтня, президент Франції Франсуа
Олланд, виступаючи в Парламентській асамблеї Європи (ПАРЄ), заявив, що невиконання Мінських домовленостей призведе до створення замороженого конфлікту на Сході України. Він зазначив, що головною метою Мінських домовленостей є встановлення миру й відновлення територіальної цілісності України. Для цього, за словами Олланда, «необхідно провести вибори. І тільки після цього уряд, українська влада могли б повернути контроль над своїми кордонами».
На цю заяву різко відреаґував міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков.
За його словами, президент Франції висловив абсолютно неприйнятні для України речі. При цьому міністр нагадав, що незважаючи на вже діюче «припинення вогню», на Донеччині тривають обстріли з боку бойовиків, від яких гинуть українські військовики. «Французький
президент багато на себе бере! Спочатку обурливі висловлювання міністра закордонних справ Франції Еро під час візиту в Україну, тепер президент Олланд. Я кажу Вам, пане Олланд, не смійте вказувати нам віддавати території України й мільйони життів наших громадян під путінський режим тому, що так вам видається зручним. Ви, як представник великої Франції, взялися від імені демократичної Європи зупинити агресора, що напав на Україну – так робіть це, а не зраджуйте Україну, відкуповуючись від Путіна розділом нашої країни! Не продавайте на вульгарному політичному ярмарку найбільший європейський народ, що вийшов за ідеали загальнолюдських цінностей на Майдан і віддав за це життя своїх кращих синів і доньок», – написав А.Аваков у Facebook.
«АЗОВ» СТВОРЮЄ ПОЛІТИЧНУ ПАРТІЮ
У п’ятницю, 14 жовтня, коли цей випуск «Нової газети»
вже буде в руках читачів, партія «Національний корпус», що створюється на основі добровольчого корпусу «Азов», проведе свій перший з’їзд. Про це йдеться у повідомленні на сайті «азова».
«14 жовтня, в п’ятницю, в Києві за адресою: вулиця Грінченка, 7 (Будинок архітектора) об 11.00 відбудеться урочистий з’їзд політичної партії «Національний корпус», – сказано в повідомленні.
«Ініціативну групу нової політичної партії становлять члени громадської організації «Цивільний корпус «Азов», ветерани полку «Азов», Національної гвардії, волонтери, патріоти України», – йдеться у тексті повідомлення.
Також цього дня представники «Азова» проведуть марш у центрі Києва з нагоди свята Покрови, яка є покровителькою українського козацтва та Української Повстанської Армії.
НОВИЙ ГОЛОВА КИЇВСЬКОЇ ОДА ЗАМІСТЬ ХАБАРНИКАКонкурс на посаду голови Ки
ївської обласної державної адміністрації виграв чинний голова Вишгородської районної держадміністрації Олександр Ґорґан.
Він переміг з великим відривом, отримавши результат у 18,03 бала, тоді як найближча його суперниця, голова Васильківської РДА Наталія Баласинович – усього 14,02 бала.
За стандартною процедурою кандидати на посаду склали
тести на знання законодавства й пройшли співбесіди з членами Комісії з питань вищого корпусу державної служби.
Загалом у конкурсі на посаду голови Київської ОДА було 5 фіналістів.
Указ про призначення голови ОДА має підписати президент після узгодження з Кабінетом міністрів.
Нагадаємо, президент України Петро Порошенко звільнив з посади голову Київської обласної держадміністрації Максима Мельничука 10 вересня. 9 вересня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що заступника голови Київської облдержадміністрації Ігоря Любка затримали за хабарництво, згодом додавши, що злочин Ігоря Любка скоювався за погодженням з головою ОДА Максимом Мельничуком.
«КОКТЕЙЛЬ НА ТРЬОХ» У ЛЬВОВІ
Виставку живопису з такою назвою розгорнуто в ар
тпросторі «Зелена канапа», що на вулиці Вірменській у Львові.
«Коктейль на трьох» – спільна експозиція яскравих львівських художників Зоряни Гарбар, Володимира Стецули та Ігоря Колісника. «Кожен з них має власну творчу манеру, проте, завдяки схожості підходу до живопису, їхні твори доповнюють одне одного та гарно поєднуються», – каже мистецтвознавець Олеся Домарадзька.
Живопис Зоряни Гарбар, яка працює в сучасному авангардному стилі, куратор виставки порівнює з міцним алкоголем, називаючи її доробок безкомпромісно сміливим, формалістичним, часто абстрактним та водночас експресивним. Володимир Стецула працює в напрямі «contemporary art». Він – учасник понад 50 всеукраїнських і міжнародних виставок. Стосовно ж творів Ігоря Колісника, то в цьому «коктейлі» в «Зеленій канапі» вони виконують місію ароматизатора, що дасться чути поступово.
Посмакувати «Коктейлем на трьох» у «Зеленій канапі» можна до 30 жовтня.
За повідомленнями українських видань
та інформаційних аґенцій
В УКРАЇНІ
37(394) Жовтень 13, 2016 9
37(394) Жовтень 13, 201610
ВИБОРИ-2016
Катерина Кіндрась, власний кореспондент «Нової газети» в Америці
Другим теледебатам у СентЛуїсі передувала домашня
«заготовка» демократів, такий собі жовтневий сюрприз, який штабу Гілларі Клінтон через впливову газету «Вашингтон пост» люб’язно підкинув племінник Джорджа Бушамолодшого, репортер за фахом Біллі Буш. Трамп мав необережність ще в 2005 році їхати з ним в одному автобусі й обговорювати своє ставлення до жінок, зокрема, як він мацав їх і хапав за інтимні місця. Типова чоловіча балачка про жіночі ноги та інші принади жіночого тіла й бажання ними заволодіти. Підлий же Біллі все це записав і всі ці 11 років зберігав, на всяк випадок, а раптом пригодиться. Як з’ясувалося, ціною цього запису може стати крісло президента США.
Під час розмови Трамп розповідає Біллі Бушу про те, що він безуспішно намагався спокусити заміжню жінку. При цьому Трамп вдається до нецензурної лексики, описуючи жінку й спроби її звабити. Потім розмова йде про одну з акторок і Трамп вихваляється, що може цілувати й залицятися до будьякої жінки. Пізніше, коли спалахнув неабиякий скандал, Трамп оприлюднив вибачення: «Я казав це. Я помилявся, я прошу вибачення. Я обіцяю бути кращим чоловіком», наголосивши, що касета відволікає громадськість від більш важливих питань.
В Україні чи денебудь у Франції ця суто чоловіча розмова, навпаки, підняла б рейтинг Трампа. Але в ханжеській Америці такі номери не проходять. Проклінтонівські ЗМІ, насамперед телеканал CNN (американці влучно розшифровують цю абревіатуру як Clinton News Network), підняли справжнє завивання, прокручуючи запис Біллі Буша ледь не цілодобово.
Історія з цим записом вже вкотре підтвердила, що свобода преси в сучасній Америці – це міф. На прикладі CNN явно видко, як підгодований акулами Воллстріт телеканал повністю ігнорує правила незалежної журналістики й цілком і повністю обслуговує Гілларі Клінтон. Увійшовши в змову з такими грошовими мішками як Майкл Блумберг і Джордж Сорос, власник цього телеканалу веде цілеспрямовану гру на знищення Трампа, а журналісти замість того, щоб обуритися, відробляють свої неправедно зароблені срібняки. Але американці все це бачать і роблять відповідні висновки.
Втім, повернімося до теледебатів. Претенденти перед їх почат
ком вдалися до безпрецедентного вчинку – всупереч усталеній традиції, не потиснули один одному рук. А словесна дуель почалася із запитання про рольові моделі й швидко перейшла, як і очікувалося, на обговорення скандалу із записом 2005 року, який Трамп багато разів поспіль називав «жартом у роздягальні». А от «нежартом» він назвав поведінку чоловіка Гілларі Клінтон, 42го президента США Білла Клінтона, який не тільки домагався жінок, а й ґвалтував їх. Трамп перед дебатами зорганізував пресконференцію, на яку привів чотирьох з них, яких Білл Клінтон зґвалтував або ж намагався зґвалтувати. Гілларі ж замість того, щоб бути на боці цих жінок, всіляко погрожувала їм, аби вони тримали язик за зубами.
У перебігу дебатів Г.Клінтон заявила, що Трамп – перший кандидат, чия відповідність посаді президента викликає у неї великі сумніви.
Вона пригадала Дональду Трампу сексизм і «здатність ображати кого завгодно». «Те, що ми всі побачили та почули цієї п‘ятниці, висловлювання Дональда про жінок, його розмірковування щодо жінок, його дії з жінками. Проте, він каже, що це відео на відповідає тому, ким він є насправді. Водночас, як на мене, то всім, хто чув це, зрозуміло, ким він є насправді. Ми це бачили упродовж цієї передвиборчої кампанії. Ми бачили, як він ображав жінок. Ми бачили, як він оцінює жінок, залежно від їхньої зовнішності, за шкалою від 1 до 10. Ми бачили, як він зневажав жінок на телебаченні та у Twitter. Ми бачили, як він після перших дебатів майже тиждень намагався очорнити колишню міс світу найгіршим способом. Тож це і є Дональд Трамп.»
Трамп у відповідь заявив, що експрезидент Білл Клінтон «робив з жінками значно гірші речі», зауваживши, що Гілларі повинна соромитися не тільки свого чоловіка, а й своєї участі у його «відмазуванні».
«В історії політики не було нікого, хто вів би себе так образливо стосовно жінок», – сказав Трамп. Гілларі ж рішуче відмовилася обговорювати з ним поведінку свого чоловіка.
Іншою гострою темою дебатів стало питання про те, що Гілларі Клінтон користувалася всупереч правилам відкритим особистим акаунтом електронної пошти, коли була на посаді держсекретаря США.
Трамп заявив, що в разі обрання на посаду президента він дасть указівку генеральному прокурору через інститут спеціальних прокурорів розслідувати цю справу. «Якщо я виграю вибори, то дам інструкцію генеральному прокуророві, щоби спеціальний прокурор розглянув
вашу справу. Адже ніколи ще не було стільки брехні, обману. Такого ще ніколи не було… Люди у цій країні обурені. Думаю, ті, що довго працюють у ФБР, також обурені». «Як добре, що хтось з темпераментом, як у Дональда Трампа, не відповідає за правосуддя в нашій країні»,– сказала йому на це Гілларі. «А то ви сиділи б у в’язниці», – кинув Трамп своїй суперниці.
Після цього дебати перейшли на реформу системи охорони здоров’я, започаковану Обамою, так званий Obamacare. Трамп назвав її провальною, а Гілларі Клінтон вважає, що після доопрацювання вона запрацює з новою силою. Дивно, але Білл Клінтон перед дебатами у СентЛуїсі також назвав Obamacare «найбільш божевільною системою в світі».
Далі Трамп і Клінтон посперечалися про іслам та роль Росії у конфлікті в Сирії.
Трамп звинуватив Гілларі у бажанні прийняти всіх біженців, серед яких можуть бути й джихадисти (до речі, адміністрація Обами нині приймає тисячі біженців із Сирії).
Клінтон же наголосила, що мусульмани є частиною американського суспільства, а прийом біженців – це гуманітарний борг, з огляду на тривалість громадянської війни в Сирії. Вже пізніше стало відомо з поширених скандально відомим інтернетресурсом WikiLeaks, що Гілларі Клінтон у тому самому листуванні у відкритому інтернеті виступала за повністю відкриті кордони Америки. До чого це призведе – навіть страшно уявити. Вся планета буде тут, але демократи вбачають у напливі іммігрантів з усього світу збільшення свого електорату, а значить і далі пускатимуть сюди нові й нові тисячі шукачів кращої долі, зни
щуючи засліплені бажанням вічно правити свою власну країну.
Під час дебатів Гілларі постійно використовувала вигадану у її штабі дезу про те, що Трамп – це, мовляв, друг Путіна, який знищує нині своєю авіацією сирійське місто Алеппо і який хоче разом з Трампом правити світом, натякаючи що її суперник має в Росії бізнесові інтереси.
Трамп, зі свого боку, зауважив, що союз Вашингтона й Москви проти ісламістів у Сирії був би успішним і додав: «Я нічого не знаю про внутрішній устрій Росії, у мене немає там жодних бізнесінтересів».
Другі теледебати вирізнялися інтерактивністю: половина запитань прийшла від аудиторії, що сиділа перед кандидатами. Попередня ж словесна дуель між ними на ЛонгАйленді відбувалася у форматі шести 15хвилинних тематичних секцій. За такою ж схемою проходитимуть і треті, останні дебати між Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом, що відбудуться 19 жовтня в ЛасВеґасі.
Закінчилися дебати в СентЛуїсі, за якими спостерігали 66 мільйонів осіб, блискучим запитанням одного з глядачів. Він запитав, чи бачать суперники бодай щось позитивне одне в одному. Гілларі відповіла, що їй подобаються діти Трампа, а Трамп сказав, що йому до вподоби характер Гілларі, яка в будьякій ситуації залишається бійцем і б’ється до кінця. Ну, а закінчилися дебати й зовсім на оптимістичній ноті – суперникитаки потиснули один одному руки.
Після закінчення дебатів, які завершилися явною перемогою Трампа, бо він тримався упевненіше, говорив арґументованіше й взагалі був на голову вищим від Гілларі, телеканал CNN знову, як і першого разу, оприлюднив результати
якогось фейкового опитування, за яким перемогу буцімто знову здобула Гілларі Клінтон, щоправда рахунок цього разу фальсифікатори намалювали дещо скромніший. Бо це вже було б занадто.
Популярний американський консервативний сайт Breitbart.com заявив на це, що «контрольовані істеблішментом ЗМІ казяться й вигадують нісенітниці після приголомшливої перемоги Трампа на других президентських дебатах».
Оглядач сайту Френк Лунтц написав: «Тільки в першій половині дебатів Трампа упереджені модератори переривали 14 разів, а Клінтон – лишей двічі».
Цей оглядач також відзначив, що Республіканська партія ймовірно надто поспішила відмежуватись від Трампа після скандалу (деякі чільні представники партії, такі як Пол Раян та Джон Маккейн, поспішили відмовитися від підтримки Трампа), спричиненого публікацією його зневажливих висловів щодо жінок.
«Я також помилився, списавши Трампа. Після сьогоднішнього спілкування із виборцями, після сьогоднішніх переможних теледебатів він повернувся до перегонів», – написав Лунтц.
Напередодні дебатів і особливо після них ресурс WikiLеaks, засновника якого Джуліана Асанджа Гілларі Клінтон закликала вбити, оприлюднив шокуючі документи, які неспростовно доводять, що Гілларі Клінтон – це людина, яка одне каже, інше думає, а третє робить. Жодний запис не охарактеризує політика так, як це роблять нині документи, оприлюднені WikiLеaks. Невже й після цього Америка обере своїм 45м президентом Гілларі Родем Клінтон?
Фото Reuters
ВІЙНА КОМПРОМАТІВУ Сент-Луїсі (штат Міссурі), в Університеті Вашингтона 9 жовтня відбулися другі телевізійні дебати кандидатів
у президенти США від Демократичної й Республіканської партій Гілларі Клінтон і Дональда Трампа
Другі теледебати явно виграв Дональд Трамп
37(394) Жовтень 13, 2016 11
БАРАК ОБАМА ЗАКЛИКАВ РЕСПУБЛІКАНЦІВ
ВІДМОВИТИ Д.ТРАМПУ В ПІДТРИМЦІ
Президент США Барак Обама закликав провідних
членів Республіканської партії офіційно відмовити Дональду Трампу в підтримці, як їхнього кандидата на президентську посаду.
На передвиборчому мітингу на підтримку Гілларі Клінтон Обама заявив, що не можна критикувати Трампа за його непристойні висловлювання про жінок і одночасно підтримувати його як претендента на найважливішу посаду в країні.
За словами Обами, кандидат від республіканців не підходить для того, щоб представляти США на міжнародній арені. «Ані за своїм темпераментом, ані за рівнем своєї підготовки і знань, ані за бажанням отримати ці знання, ані за своєю чесністю він не придатний для того, щоб бути президентом», – сказав Обама в зверненні до багатотисячного натовпу в штаті Північна Каролайна.
Чинний президент, жодного разу не назвавши імені республіканського кандидата, кілька разів наголосив, що той «не підходить і на посаду головнокомандувача й, безумовно, не підходить на роль керівника найбільшої демократії в світі».
На його думку, республіканець послідовно ставить під сумнів такі основні цінності, як толерантність, дотримання правових процедур і взаємна повага.
США РОЗГЛЯДАЮТЬ ЗАХОДИ У ВІДПОВІДЬ НА ГАКЕРСЬКІ АТАКИ
Президент США Барак Обама розгляне низку заходів у
відповідь на злам сайтів урядових організацій США, в якому Міністерство національної безпеки США офіційно звинуватило Росію. Не всі з цих заходів можуть бути розголошені, заявив прессекретар Білого дому Джош Ернест.
«У розпорядженні президента є кілька варіантів, і він розгляне ті з них, які вважатиме
пропорційними», – заявив Ернест журналістам і додав: «Цілком можливо, що президент вибере один з тих варіантів відповіді, про які ми не оголошуємо заздалегідь».
У п’ятницю, 7 жовтня, Міністерство національної безпеки США й Управління національної розвідки країни випустили спільну заяву, в якій офіційно звинуватили російську владу в організації кібератак на американські політичні структури.
ДОНАЛЬД ТРАМП ЗВИНУВАТИВ ПОШУКОВУ
СИСТЕМУ GOOGLE У ЗМОВІ З КАНДИДАТОМ У
ПРЕЗИДЕНТИ ВІД ДЕМОКРАТІВ
До цілої низки ЗМІ, власники яких увійшли в змо
ву зі штабом Гілларі Клінтон та багатіями з Воллстріт, які її підтримують, приєднався й відомий інтернетний пошуковик Google. Про це 11 жовтня заявив кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп, звинувативши Google у «відсіюванні» кепських новин про його суперницю Гілларі Клінтон.
«Згідно з опитуванням Google, ми ведемо на два пункти по країні. І це попри те, що пошукова система Google не пропускала кепські новини про Гілларі Клінтон. Як вам таке?» – заявив Трамп під час виступу перед своїми прихильниками у штаті Вісконсині.
Оглядачі припускають, що йдеться про теорію, за якою функція автозаповнення у Google нібито пропонує більш схвальну лексику при запитах про Гілларі Клінтон. Уперше такі припущення з’явилися влітку цього року на сайті SourceFed.
Журналісти опублікували розслідування, в якому стверджувалося, що функція автозаповнення пошукового запиту в Google видає компліменти Гілларі Клінтон і образи на адресу Дональда Трампа. Запропоновані варіанти пошукових слів у Google для кандидатів у президенти США серйозно відрізняються від даних інших пошукових сайтів.
ГІЛЛАРІ КЛІНТОН НЕ ЗАВЖДИ ГАНИЛА ПУТІНАТелеканал Fox News знайшов
в опублікованому інтернетресурсом WikiLeaks листуванні голови виборчого штабу Гілларі Клінтон Джона Подести позитивні висловлювання на адресу президента Росії Владіміра Путіна.
Телеканал наводить також уривки з текстів, написаних для
виступів Г.Клінтон на імпрезах за зачиненими дверима. Кандидат у президенти від Демократичної партії нині осідлала коника, з якого висміює свого конкурента за його заяви про необхідність налагодити відносини з Москвою. Втім, у минулому вона виступала точнісінько з такими ж заявами.
У травні 2013 року, наприклад, в промові перед працівниками компанії Sanford Bernstein Клінтон назвала російського президента «розумним і цікавим співбесідником». «З Владіміром Путіним завжди цікаво. Ніколи не буваєш упевнений, що він зробить чи скаже далі. Він захищає й просуває інтереси матінкиРосії. Так що в нас з ним бували дуже цікаві бесіди»,– сказала Гілларі Клінтон.
У червні 2013 року, виступаючи в інвестбанку Goldman Sachs, вона висловила бажання «продовжувати розбудовувати більш позитивні відносини з Росією». Подібні заяви не раз і не два лунали з її вуст й на інших зібраннях, на яких вона була присутня.
STRATFOR ОЦІНИВ РИЗИК ВІЙСЬКОВОГО ЗІТКНЕННЯ
США Й РОСІЇ
Імовірність військового зіткнення США та Росії в Сирії
зросте до кінця цього року. Про це 12 жовтня заявила американська приватна розвідувальноаналітична компанія Stratfor.
На думку її експертів, до кінця року США зосередяться на наступі на позиції терористичної організації «Ісламська держава» в іракському Мосулі та сирійській Рацці.
«Росія ж дотримуватиметься військової тактики, відмовившись від дипломатичних суперечок, тоді як американська сторона не готова до конструктивних дій через закінчення терміну повноважень нинішнього президента Барака Обами»,– стверджують аналітики.
У Stratfor повідомляють, що в кінці цього року ризик зіткнення Росії і США зросте, враховуючи, що Вашингтон посилює сунітських повстанців у Сирії й позбавляє пріоритетності політику діалогу з Москвою.
Зазначається, що на ситуацію в Сирії впливають і інші регіональні гравці. Ситуація
ускладнюється присутністю на полях битв турецьких військ, які просуватимуться на південь Сирії, щоб знизити ризики зіткнення з Росією.
Водночас союзники Вашингтона з країн Перської затоки ведуть свою гру проти Ірану: вони спробують зіграти на протиріччях Росії та США й посилити позиції своїх сунітських сателітів.
WALL STREET JOURNAL: «ПУТІН СТАВИТЬСЯ
ДО ОБАМИ ТАК, НІБИ ВІН Є ПРЕЗИДЕНТОМ
АЗЕРБАЙДЖАНУ»Знадобилося сім з полови
ною років для того, щоб адміністрація Барака Обами нарешті прокинулася й тверезо подивилася на природу Росії на чолі з Владіміром Путіним. Про це пише впливова Wall Street Journal.
Таку думку видання сформувало на підставі того, що в п›ятницю, 7 жовтня, держсекретар США Джон Керрі сказав, що сирійський та російський уряди повинні відповісти за воєнні злочини, скоєні в Сирії, де вони скидають бомби на мирне населення.
Видання додало, що багато хто може пригадати, як Барак Обама насміхався над кандидатомреспубліканцем у президенти США Мітом Ромні в 2012 році за те, що він назвав Росію «головним ворогом Америки».
За словами журналістів, коли до влади після Медведєва повернувся Путін, то почав ставитися до Обами так, «ніби він був президентом Азербайджану». Він анексував Крим, розв›язав війну проти України, його військові підрозділи вторглися на Близький Схід.
Несподівана заява Керрі щодо військових злочинів Кремля в Сирії ілюструє його розчарування тим, як часто фіктивна російська дипломатія його обдурювала.
АМЕРИКАНЦІ ДО 2013 РОКУ ПОБУВАЮТЬ НА
МАРСІ
Вашингтон у партнерстві з приватними компаніями
має намір здійснити пілотований політ на Марс до 2030го
року. Про це йдеться в колонці президента США Барака Обами на сайті телекомпанії CNN.
«Ми поставили перед собою чітку мету, що має вкрай важливе значення для нового розділу в історії освоєння космосу: відправити людей на Марс до 2030го року й благополучно повернути їх на Землю», – написав Обама.
Нині в рамках програм державноприватного партнерства ведеться розробка технологій, які допоможуть людині вижити у непридатному середовищі. «Лише п›ять років тому американські компанії були відрізані від глобального ринку комерційних запусків. Сьогодні завдяки зусиллям NASA їм належить більше третини цього ринку. Більше тисячі компаній, майже в усіх 50 штатах працюють над проектами комерційних запусків у космос», – підкреслив американський президент.
КІМ КАРДАШЬЯН СУДИТЬСЯ ІЗ САЙТОМ
MEDIA TAKE OUT
Американська зірка телебачення й модельного бізнесу
Кім Кардашьян звернулася з позовом до суду проти таблоїда, який заявив, що вона симулювала власне пограбування в Парижі минулого тижня.
Модель вимагає відшкодувати їй збитки за наклеп. Відповідачами названо сайт MediaTakeout та його засновника Фреда Мвангагугунгу.
За даними поліції, озброєні грабіжники вдерлися до паризької квартири Кардашьян і зв’язали модель.
Вони забрали коштовності на суму близько 10 мільйонів доларів і зникли.
У позові сказано: «Ставши жертвою жахливого й травматичного пограбування у Франції, Кім Кардашьян повернулася до США лише для того, щоб знову стати жертвою, цього разу – мережевого таблоїда, який на початку жовтня 2016 року опублікував серію статей, у якій її згадують як брехуху і злодійку».
У публікаціях йшлося «без жодного фактичного підґрунтя, що Кардашьян симулювала пограбування, сказала неправду про напад, а потім вимагала від страхової компанії відшкодування, прагнучи привласнити мільйони доларів».
За повідомленнями світових та американських
інформаційних аґенцій
В АМЕРИцІ
37(394) Жовтень 13, 201612
37(394) Жовтень 13, 2016 13
37(394) Жовтень 13, 201614
ЗА ГОРНЯТКОМ КАВИ
– Ви пам’ятаєте, який був коровай на вашому весіллі?
– Своє весілля я пам’ятаю дуже добре, але... на моєму весіллі не було короваю.
– Чому?– Наше весілля було через п’ять
років після того, як ми приїхали до Америки з Німеччини, з таборів для переміщених осіб. Такі вимучені, дезорієнтовані в цьому Новому світі... П’ять років було замало, щоб ввійти в тутешні обставини й відійти від культурного шоку. До того ж, що ми могли взяти з собою, полишаючи домівки? Майже нічого – хіба що
найдорожче й найнеобхідніше. Дорога до Америки була важкою – ми молили Бога, щоб вижити й дістатися бодай якогось берега, якогось нормального життя. Так що я, на жаль, короваю не мала. Як і мої подруги.
– А коли в українській Амери-ці відродилася ця традиція?
– Років сорок тому. Наскільки пригадую, все почалося з того, що в нашому Українському музеї оголосили конкурс чи то весільного, чи то традиційного печива. Люди відразу ж відгукнулися – хтось спік, хтось приготував... І ми на те диво дивилися – не могли надивитися. А вже в останні двадцять років ця традиція розцвіла. Спеціальні курси весільного печива започаткував Центр Української культури в Гантері, вже дев’ятий чи десятий рік влаштовує такі майстерні Український музей у НьюЙорку, і вони дуже популярні. Я починала той курс, але тепер передала молодшому поколінню. Започатковуючи, все думала, що прийдуть старші, бо захочуть пекти короваї для своїх дітей і внуків. Ні, приходять молоді, приходить молодий і молода, приходять чужинці, чимало таких, що мають українське коріння. Вже третячетверта ґенерація. Хочуть знати, як спекти коровай, але й хочуть знати, що він означає. Пригадую, першого ж року, як ми тільки розпочали в музеї такі курси, приїхали аж з Пенсильванії тато й три доньки, які мали ще одну донькусестру й вона виходила заміж. І вони якось вислизнули з хати, щоб навчитися пекти коровай і зробити їй несподіванку. Дехто з тих, що брали курс, вже випікаючи короваї, «робить бізнес». Ми все їх научуємо: «Найперше навчіться робити правильно, традиційно, а вже потім додавайте й творіть своє...»
У мене не було весільного короваю, але зате на весілля своєї доньки Ксені, двадцять п’ять років тому, я вже напекла від щирого серця, скільки могла: на кожному столі замість квітів був маленький коровай, а крім того, був великий, головний коровай, був коровай з гілкою, було дерево життя «на гуцульсько», як у нас казали, був величезний кошик з дрібним печивом, яке ми роздавали гостям другого весільного дня на сніданок...
– У тому, очевидно, була й певна «компенсація». А як осо-бисто Ви прийшли до цього мистецтва? Кажу мистецтва, бо бачила Ваші короваї на ви-ставці в Українському музеї. Їх шкода їсти – це справжні ви-твори мистецтва, витончена «скульптура у тісті»...
– То для мене дуже сентиментальна історія, яка розпочалася в Гантері – багато чого в нашому українському культурному житті починається з Гантеру (усміхається – авт.). Ми приїздили туди на літо
й по сусідству жила Слава Стасюк, Ярослава, але всі її кликали Славця. Одного дня ми з іще однією її родичкою прийшли до Славці саме в той момент, коли вона виходила з хати надвір, несучи перед собою
прекрасний коровай: з пташками, косою, уквітчаний калиною, барвінком. А коли вона поклала його надворі й сонце, ніби спеціально осяяло його, мені здалося, що той коровай світиться на весь світ! Я стояла, не
мов зачарована, бо ніколи не бачила нічого подібного. Мушу тільки сказати, що від малої дитини, з десяти років, залюблена в народне мистецтво: «перша моя любов» – то вишивка, потім – писанки, потому –
розпис кераміки, тоді – ґердани. І як я побачила той коровай, то знала, що то буде моє наступне улюблене заняття. Так воно й сталося. Після того, я часто приходила до Славці, випитувала, як те, як се, вона стала моєю вчителькою, моїм ментором, моєю дорадницею і я їй все життя за це вдячна. Ми зорганізували курси в Гантері й вона нам не лише показувала, як пекти коровай, але й розказувала про звичаї, для неї було дуже важливо вдержати традиційність, чистоту й естетику традиції. Для мене ці принципи залишаються важливими також.
– А що таке коровай? Як ця традиція з’явилася в Україні?
– Бачте, ми, українці, – дуже хліборобський народ, ми маємо хліб на різні оказії. Вся наша матеріальна культура просякнута возвеличуванням хліба, який пов’язаний з життєвими циклами людини – від її народження, коли дитину, що з’явилася на світ, вітали хлібомквіточкою, й до самої смерті – хлібомпоманою, яким проваджали, коли людина йшла у засвіти.
Але зпоміж усіх обрядових хлібів, весільне печиво чи весільна випічка – найбагатші й найрізноманітніші: дивень, лежень, борона, шишки, перепійці... Центральною ж «точкою», я б сказала, вершиною мистецького хлібопечення є коровай – символ подружжя, скріплення шлюбної присяги. Тому з ним пов’язано так багато магічних ритуалів і прикмет. Коровай завжди округлої форми, форми сонця. Він поєднує два роди – молодої й молодого.
Ви зауважили, що коровай часто виглядає, мов скульптурний витвір, і його шкода їсти. Але їсти треба, бо в тому одне з головних його призна
ІЗ СЕМИ КРИНИЦЬ, ПОЛІВ, МЛИНІВ...
Наша співрозмовниця: Ляриса Зєлик – майстриня, яка понад 30 років займається випічкою традиційного обрядового печива, зокрема весільних короваїв.
Народилася 27го травня 1932 року в Рожнятові на Станіславщині (нині ІваноФранківська область). В 1949 році приїхала до США. Багато років провадила курсами вишивання, писанкарства, керамічного розпису, ґерданів та традиційного обрядового печива в Українському музеї в НьюЙорку, Центрі української культури в Гантері, на фестивалях, зокрема на Home Farm Festival (Wallkill, штат НьюЙорк). Брала участь у збірних виставках в Українському музеї, Музеї американського народного мистецтва, галереях штату НьюЙорк: «Гражді» (Гантер), Delaware Historical Society (Делі), Catskill Gallery (Кетскіл) та ін.
Мешкає й працює в Гантері та НьюЙорку.
Традиційно в Україні осінь – це пора весіль, яка розпочиналася відразу після збору основного врожаю в середині вересня й тривала аж до кінця листопада. Але найблагословеннішою для укладання шлюбу вважалася середина жовтня – на свято Покрови Пресвятої
Богородиці. Сьогоднішня гостя нашого тижневика Ляриса ЗЄЛИК – про мистецтво пекти коровай, весільні традиції та сучасність
Ляриса Зєлик біля свого весільного печива в Українському музеї в Нью-Йорку
Коровай, який Ляриса Зєлик спекла на весілля своєї доньки Ксені
37(394) Жовтень 13, 2016 15чень – споживаючи шматочки короваю, гості тим самим, немов причащаючись, приймають молодих як нову родину у свою громаду.
– Пригадую, в нас на Поліс-сі-Поділлі розігрувалася велика драма, коли «не вдався весіль-ний коровай»...
– Якщо коровай вдавався, це означало згоду в родині, щасливе життя. Коли ж ні – тріскався, западав – це віщувало неприємності, біду, несподівані зміни. Якщо надколовся, то «прибирали віночками», але ні в якому разі другий не можна було пекти. Як не вдасться коровай, то так, як би сказали: «Ви навіть не йдіть до того шлюбу, бо нічого доброго з того не буде!»
Є багато правил, багато різних приписів, яких ті, що печуть, тобто коровайниці, мусять дотримуватися, бо інакше він не вдасться й молоді матимуть нещасливе життя..
Мусіло бути сім щасливо одружених жінок, які не могли в той день мати злої думки або про когось щось зле говорити, й повинні були так себе настановити, щоб думати тільки про добро. Тоді, щоб коровай вдався ліпше, мусіли принести яйця від семи білих курок, зібрати зерно – із семи полів, борошно – із семи млинів, масло – від семи різних корів, воду – із семи криниць... І молитовно звернутися до Господа Бога, Матінки Божої, Святого Миколая, всіх янголів, щоб допомогли їм спекти цей коровай. Збоку сиділи свашки – родичі молодих і приспівували різні обрядові пісні. Творилося магічне дійство – завдяки єднанню пісні, приписів, канону й доброго духу поміж людьми. Чудодійну силу мали й прикраси: шишки – то символ родючості, пташки – любові та вірності, коса – єдності родини, барвінок – молодості, калина – краси та цноти, колосся – життя, а райські яблука – достатку...
– Україна реґіонально дуже відрізняється весільними тра-диціями, напевне, короваями також?
– Певне, що так. На Гуцульщині, Буковині, Бойківщині, наприклад, «випікали» гілку з яблуні або вишні, обмотували її тістом і ставили в піч. Це дерево життя символізувало нове життя нової родини. Славця мене вчила, що та гілка має бути рівнісінькарівнісінька й чим більше непаристих галузок довкола головного «стовбура», тим щасливішими будуть молоді: якщо знайдете шістьсім – щастя, а як дев’ять – то велике щастя. Але для мене – розпука, бо не знатиму, як вкласти її до печі (усміхається авт.)
Чудовими короваями славилися Поділля, Волинь, Чернігівщина... А візерунки, якими їх прикрашали, в деяких околицях були загадковими, немов єгипетські письмена чи ієрогліфи. Цікаво, що етнографи почали досліджувати їх ще в XIX столітті й з’ясувалося, що традиції ці такі глибинні, що іноді дійшли до нас тільки фраґменти оздоби й тяжко тепер розшифрувати, що кожна «кривулька» означала.
– Що Ви вкладаєте в поняття «чистота традиції»?
– Дотримання засадничих правил. Наприклад, я проти лебедів на короваї, бо то дуже чуже для нас, українців, не притаманне. Я також проти пластикових квітів, бо наші предки їх не використовували. Паперові – так, але не пластикові. Знаєте, що ще гуцули робили? Додавали трохи «золота» й «срібла». Пани приїздили з міста відпочити в горах й курили папіроси, обгорнуті позліткою, а порожні коробки викидали. Метикуваті гуцули їх підбирали й майстерно прикрашали коровай.
Але як! Шмарували пташку чи галузку часником, бо він липкий, і обгортали позліткою. Я також додаю іноді в свої короваї трохи «золота» й «срібла»: золота зірка – то молода, а срібний місяць – то молодий.
– Але ж більшість короваїв, які Вам замовляють, замовля-ють не для того, щоб їх їсти...
– Я знаю (сміється– авт.) У нас тут коровай сьогодні виконує більше декоративну роль. Багато речей ми не можемо тут пристосувати, але деякі можемо.
У мене був унікальний випадок, коли триповерховий коровай летів з НьюЙорка до Вашингтона спеціальним літаком, щоб гості на весіллі могли його з’їсти до борщу.
– Як це до борщу? Хіба це не суперечить «чистоті традиції»?
– На весіллі було понад 400 осіб, тому я мусіла «добудувати» ще один
поверх, щоб вистачило на всіх. Молодий був українець, а молода – ні, й вони домовилися, що він готуватиме на весілля те, що притаманне українському весіллю, а вона – традиціям її народу, не пригадую, на жаль, якого. Так що були борщ, голубці, вареники... і коровай.
А щодо того їсти коровай чи не їсти, то є вихід із ситуації. І то цілком традиційний. У нас пекли так звану підошву – паляницю, яку давали музикантам, тобто «чужим», другий поверх, власне коровай – родині, середину – молодим. Але зроблений він був так, що ви й не зауважите тих поверхів, як у американських весільних тортах. На тих весіллях, де я була за коровайницю, тобто, для яких пекла коровай, більшість таки краяли й роздавали гостям. Правда, вони замовляли ще й весільне печиво.
– А що до нього належить?– Дивень – то є весільне печи
во, з діркою посередині, іноді ще й з двома патичками, трохи відхиленими. Десь у якомусь реґіоні є така традиція: як молоді сидять за столом й молодий встане й піде, то молода крізь ті два патички може слідкувати, де він ходить і що робить. До весільної випічки належать також калачики – округлі з діркою посередині. Коли молодий заходив до хати, йому давали той калачик і запитували: «Що ти бачиш?» Він прикладав його до ока й відповідав: «Бачу багато гарних дівчат, але найкраща зірка – моя молода!» Тоді молодій давали такий калач і вона також дивилася крізь дірку в ньому й приказувала: «Бачу багато гарних легенів, але найкращий місяченько – то мій молодий!» Батькам молодої давали боро
ну – менший коровай квадратної форми з надрізами, мовляв, ми розуміємо, що «віддаючи доньку в невістки, ви втрачаєте робочу силу».
– Скільки коровай можна зберігати без використання спеціальних хімічних препара-тів?
– Віртене вірте, я маю коровай, якому тридцять років! Правда, він стоїть у морозильнику. Як мені треба на виставку чи на якусь особливу оказію, я його витягую й знову потому ховаю в морозильник. Нещодавно, перед візитом Петра Порошенка до НьюЙорка, запитали мене, чи маю щось, щоб привітати Президента України з дружиною за нашим звичаєм. Кажу: маю... З рушником і барвінком...
– Але Ви сказали, що ко-ровай – це ж суто весільний хліб...
– Дуже добре, що ви то підмітили. Хліб, яким зустрічали Порошенка, – то був не коровай, а привітальний або святковий хліб. На ньому немає жодних обрядових прикрас, лише барвінок і посередині дірка, в яку ставлять мисочку із сіллю та подають його на рушнику.
Іноді чую: «Молодих благословили короваєм...» Ніколи! Молодих благословляють хлібом. На моїй рідній Бойківщині казали так: «Благословлю хлібомсолев... Благословлю добров долев...» Я дістала недавно з України чудову знимку: сидять дві пари: бабадідо, маматато й кожна на колінах тримає хліб. Молоді підходять до них, вклякнувши, цілують руку, цілують хліб і вони тим хлібом благословляють.
– Багато хто сьогодні впев-нений, що коровай можна за-мінити триповерховим тортом. І з легкістю це роблять...
– Ніколи! Багато весіль мають і одне, й інше. Я нічого не маю проти модерного, треба відчувати час і йти з ним в ногу. Але, поєднуючи старе з модерним, варто не забувати про традиційність і почуття естетики. Ви не можете поставити триповерховий торт (навіть найпрекрасніший), а біля нього – коровай. Треба їх всетаки трохи відділити. Бо в них зовсім інші ролі.
Коли мене просять на весілля, то я завжди дарую молодим коровай і привітальний хліб. Минулого року на весілля двох синів моєї приятельки Зоряни я привезла в Україну традиційні прикраси (пташки, шишки, гілочки). Коровайниці у Львові спекли весільний хліб, додали ці мої прикраси й вийшов чудовий коровай.
– Недаремно ходять чутки, що якщо хочете мати найліп-ший коровай, то звертайтеся до Ляриси Зєлик. Ця порада актуальна? До Вас ще можна звертатися з цього приводу?
– Я кожного разу кажу, то є мій останній, то є мій найостанніший коровай. Але все приходять якісь обставини і знову я не можу відмовити. Ось зовсім недавно виходила заміж донька моєї куми. Чудова родина: мати – ірландка, батько – українець, наречений з України, з Дніпропетровська. Як я можу відмовити?! Кожного разу я кажу собі, що то мій останній коровай. А потім думаю: «Ні, зачекай, у тебе ще ж є внучка Калина, ще ж є внук Лука...» Так що не можу зарікатися... І далі в кожен коровай вкладаю стільки любові, стільки душі, немов справді роблю це востаннє...
розмову провелаКатерина Кіндрась
На головній фотографії першої сторінки – коровай, витворений
руками Ляриси Зєлик
Коровай з Хмельниччини
Коровай з Карпатського реґіону
Коровай з Чернігова
Коровай з українського весілля в Гантері (Нью-Йорк)
37(394) Жовтень 13, 201616
У ГРОМАДІ ДІТИ ВОЇНІВ АТО В США
Проект було задумано ще навесні разом з фондом
«Майбутнє Прикарпаття», який очолює волонтер Наталія Перцович. У його здійсненні нам допомагали десятки, а, може, й сотні людей. Найперше, допомога надійшла від Посольства України у США, звідки було направлено листа до Посольства США в Україні про підтримку проекту. Як тільки отримали візи, Генеральне консульство України в НьюЙорку підключилося до перемовин з компанією «Міжнародні авіалінії України» про отримання знижки на авіаквитки. Й головний менеджер цієї компанії у США Грегорі Трумен зробив все можливе, аби вартість квитків для всієї групи була доступною. На відміну від менеджерів у Києві, з якими довготривалі переговори не мали жодного успіху.
Осередки «Нової української хвилі» в Пасейку (штат НьюДжерзі), Філадельфії й Пітсбургу (штат Пенсильванія) разом з українською громадою СтейтенАйленду (НьюЙорк) та волонтерською групою, яку очолює Олег Мельник, оплатили вартість квитків.
Дякуючи компанії «Міст» та волонтерській групі «ToyDrive», ми змогли забезпечити цікаву
програму в НьюЙорку – діти мали нагоду побачити зблизька Статую Свободи й відвідати низку музеїв та знакових місць («9.11», «Madam Tuso», Empire State Building, Time Square та ін.). Квитки на всі види транспорту в НьюЙорку оплатила родина Едварда та Світлани Душак зі СтейтенАйленду.
Тиждень діти гостювали в родині Олега та Ольги Роздольських (СтейтенАйленд), а також чотирьох хлопчиків гостинно приймали в себе Анна та Микола Домські, Наталя та Роман Шкварки. Дітей з України запросив до своєї парафії Пресвятої Родини отець Олів’ян Попович, де вони провели два останні дні вересня. Діти побували на різних атракціонах, оглядали захоплюючий морський світ в одному з найбільших акваріумів Америки
та побували на березі відкритого океану.
А далі був переїзд до Пасейку, де наших гостей тепло зустріли члени тамтешнього осередку «Нової української хвилі» разом зі священиком парафії Святого Миколая о. Андрієм Дуткевичем. Цей відділ «Нової української хвилі» (голова Галина Семеняк) додатково взяв на себе всі витрати, пов’язані з поїздкою до Вашингтону, де діти відвідали Посольство України в США, Музей авіації й космонавтики, зробили світлини на згадку біля Білого дому та Капітолію. На зворотньому шляху група залишилась у Філадельфії, де ними заопікувались парафіяни церкви Святого Архистратига Михаїла на чолі із заступником голови церковного комітету Лілією Мельничук. На недільній Службі
Божій отець поіменно згадав усіх діток та їхніх батьківзахисників України. Особливо зворушливою була проповідь і надзвичайно теплим прийняття, яке влаштувала церковна родина.
Запам’яталась дітям і екскурсія історичними місцями Філадельфії, яку провела заступник голови Всеамериканського громадського об’єднання «Нова українська хвиля» Ірина Мазур. Вона ж організувала відвідини штабквартири Організації Об’єднаних Націй у НьюЙорку. Працівники Постійної місії України при ООН гостинно прийняли дітей у себе, а потім супроводжували їх до головного офісу.
Перебування на землі Вашингтона завершилося у Стемфорді (штат Конектикут). Тут два дні їх гостинно приймав ректор семінарії Св.Василія о. Роман
Малярчук, директор школи українознавства Уляна Йосипів, вчителі, батьки й кілька українських родин.
Єпископ Стемфордський владика Павло Хомницький зустрічав юних гостей на летовищі імені Кеннеді в перший день прильоту і проваджав їх у день повернення на Батьківщину. Благословення Преосвященного владики, молитви отців оберігали дітей у цій подорожі, увага і любов, щедрі пожертви багатьох наших людей на подарунки, теплий одяг в усіх місцях, де вони побували чи залишались на нічліг, зігріли їхні серця й наповнили вдячністю та вірою у те, що добро – всеперемагаюче.
Щира подяка всім, хто долучився до проекту. Разом – ми сила!
Мирослава роздольськ
ВИШИВАНИЙ БАЛ, ГАПТОВАНИЙ МИЛОСЕРДЯМ
Союз Українок Америки – організація, яка недавно
відсвяткувала своє 90річччя й налічує понад 100 відділів по всій Америці, має прекрасну традицію: святкувати не лише народження, а й хрестини новоствореного відділу.
За більше як рік свого існування 137й відділ СУА в Клифтоні організував кілька імпрез, які представили українській громаді Америки цікаві аспекти культурного життя України й водночас дали можливість зібрати кошти для допомоги постраждалим від війни на Донбасі. Тому «хрестини» свого відділу союзянки вирішили поєднати з доброчинним Балом вишиванок.
Упродовж вечора, який відбудеться 22 жовтня, традиції переплітатимуться з сучасністю, відбудеться кілька прем’єр. Так, уперше в НьюДжерзі Ігор Лобортас, власник «Класично
го ювелірного дому», представить каблучку «Царівналебідь», виготовлену з білого золота й прикрашену 2 з половиною тисячами дрібних діамантів. Цей витвір ювелірного мистецтва потрапив до Книги рекордів Гіннеса, як каблучка з найбільшою кількістю діамантів у світі.
Відома в світі дизайнерка зі Львова Олена Даць представить колекцію вечірнього одягу, яку недавно бачили поціновувачі моди в Йорданії та Франції. Колекція Оксани Полонець з Києва – це прекрасний весільний одяг з елементами вишивки. Поєднання стилів «етно» та «мілітарі» в жіночому одязі – цікавинка від Олени Васенко з ІваноФранківська.
Свої твори представлять художниці Оксана Танасів, Христина Козюк, Анна Заячківська, Оля Войціцька.
Показ мод переплітатиметься з виступами спеціальних
гостей – Анни Заячківської, Міс УкраїнаВсесвіт 2013 року, Олексія Кузнєцова, переможця пісенного конкурсу «Хфактор», Жені Борідки, Міс Українська Діаспора 2015 року.
Після вечері та аукціону на гостей чекатиме весела забава.
Як і в усіх попередніх акціях нашого відділу, весь прибуток
від вечора буде передано для дітейсиріт і сімейжертв війни на Сході України.
«Нехай Господь благословить рясно і віддасть сторицею за все те добро, що ви зробили для мене й моєї сім’ї», – ці слова вдови з двома дітьми Тетяни Абрамової, яку адаптував 137й відділ СУА, нехай стануть подякою всім, хто не
байдужий до горя інших людей. Пам’ятаймо: чужого горя не буває й ласкаво просимо на наш доброчинний Бал вишиванок!
Валентина табака,голова 137-го відділу СУА
орися Сорока,пресова референтка
відділу
«Нова українська хвиля» організувала для дітей воїнівучасників воєнних дій на Сході України двотижневу мандрівку Північною Америкою.
У суботу, 22 жовтня, 137й відділ Союзу українок Америки, який вже більше року діє в Клифтоні (штат НьюДжерзі) влаштовує в Українськоамериканському культурному центрі у Виппані доброчинний Бал вишиванок.
Сукні з колекції Оксани Полонець
Гості з України на Таймс-сквер у Нью-Йорку На гостині у Стемфорді (штат Конектикут)
37(394) Жовтень 13, 2016 17
ФЕСТИВАЛІ
Дзеркало дО ПОКРОВИМолюся нашій Пресвятій Покрові:благослови і пера, і шаблі! Бо лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі…І хай лютує ворог навздогінці. Бо правда що? Поможеться, якраз. Недарма кажуть: «Щирі українці». Ця клята щирість погубляє нас.Отак скажу я на Суді Страшному. Умру в багні, воскресну в Богуні. Бо він – Іван. Іван – то є син Грому. Він брат всього святого у мені...
Ліна Костенко
37(394) Жовтень 13, 201618
Минулої суботи, 8 жовтня, в актовому залі академії Святого
Юра, що на 6й вулиці в Мангетені, відбувся перший в історії української Америки вечір любительського боксу. Він розпочався з виходу на ринґ двох команд та виконання Максимом Лозинським і Іриною Рудик американського та українського гімнів.
Українські боксери родом з різних куточків України (Трускавець, ІваноФранківськ, Хмельницький, Харків, Донецьк, Закарпаття) виступили проти американських спортсменів. Серед гостей були також присутні українські профе
сійні боксери Євген Хитров та Іван Голуб
У непростих протистояннях наші хлопці змогли вибороти дві перемоги для командного заліку. Вечір не обмежувався тільки боксом – чудова мистецька програма у виконанні танцювального ансамблю «Юність» та виконавця пісень Максима Лозинського створювали зворушливу атмосферу й дарували чудовий настрій.
Але, ясна річ, головним того вечора був все ж таки бокс. Запам’ятався фінальний поєдинок, у якому боксер Ігор Лаба приніс перемогу українській команді, перемігши фіналіста змагань Daily News Golden Gloves NY. Ще одну перемогу в нелегкому поєдинку приніс нашій команді Павло Каніщев. В одному з найбільш видовищних боїв того вечора Степан Рогульський, попри чудову техніку, досвід та волю до перемоги, поступився за рішенням суддів 5разовому чемпіону Daily News Golden Gloves NY, переможцю чемпіонату Америки 2015 року Браяну Цебалло. Артема Орищенка – наймолодшого учасника вечора боксу (11 років) – було нагороджено кубком за найкращу техніку.
Родзинкою ж вечора стало освідчення в коханні одного з українських боксерів своїй дівчині після бою, безпосередньо на ринґу.
Організатори вечора не забули й про фуршет для гостей, на якому частували публіку під час перерви.
Особлива подяка всім гостям цієї події, які прийшли підтримати українську команду, та Українськоамериканській громадській організації ,»Держава».
Інф. «НГ» за повідомленням Степана
Рогульського Фото Богдана Шпака
У ГРОМАДІ
СВЯТО БОКСУ, ТАНцЮ Й ПІСНІСтепан Рогульський (ліворуч) проти Браяна Цебалло
Перемогу українській команді приносить Ігор Лаба (ліворуч)
Наймолодший учасник вечора боксу – 11-літній Артем Орищенко Освідчення боксера в коханні своїй дівчині
Андрій Александрівський (у центрі) з українськими професійними боксерами Євгеном Хитровим та Іваном Голубом
37(394) Жовтень 13, 2016 19
37(394) Жовтень 13, 201620
Мериленд був одним з перших штатів, з яким ми по
знайомилися, ступивши на американську землю. І в’їхали ми в нього хоча й не на білому коні, але з парадного входу – через його столицю, затишне місто Аннаполіс, що за п’ятдесят кілометрів від Вашингтону. Жили в гостинному домі – з іконами Галини Мазепи й «соняшниками» Якова Гніздовського, відкритими вікнами на всі сторони світу, ранками смакували каву на веранді з виглядом на Чесапікську затоку, вдивляючись у незбагненну далечіть і щиро вірячи, що якщо американська іммігрантська мрія існує, то має саме такий образ, таку форму і такий зміст. Напевне, іммігрантипротестанти, гнані на своїй батьківщині за віру, думали щось подібне, коли в травні 1634 року на березі ріки, згодом названої іменем Святої Марії, пришвартувалися два європейські судна із символічними назвами – «Ковчег» та «Голубка». Діставшись суходолу, люди, які пізніше збудують тут місто Святої Марії, почувалися народженими вдруге, бо втікали з Англії від релігійних утисків короля Генріха VIII Тюдора та його підданих. У 1649 році сюди, на північний берег бухти, перебралися й вигнанці з Вірджинії – пуритани на чолі з Вільямом Стоуном, які назвали своє поселення Провіденсом. Бо вірили: привело їх сюди саме Провидіння.
Історичний центр мерилендської столиці – це відкрита книга американської історії. Напевне, недарма одна з образних назв цього штату – «Америка в мініатюрі». А на прапорі міста, увінчаному королівською короною, поряд із шотландським чортополохом і червоною трояндою Тюдорів, красується напис: «Я жив і помру вільним!»
Центральні вулиці вимощено терракотовою бруківкою, ступаючи якою не відпускає відчуття, що ви в Європі. Ці почуття підсилюють і старі будинки XVIIIXIX століть в такому ж стилі, які в оригіналі збереглися цілими кварталами.
Вестстріт і Мейнстріт приведуть вас до єпископального храму Святої Анни – першої церкви міста, будівництво якої розпочалося в 1692му й завершилося в 1704му році. У неї своя біографія. Вона пережила три життя – з осаннами й падіннями, пожежами й потопами, посвятами й
скандалами... Сьогодні цей храм – улюблене місця вінчання курсантів Військовоморської академії США, заснованої в Аннаполісі 1845 року американським військовоморським міністром Джорджем Банкрофтом. Вона – один з найпрестижніших вій
ськових навчальних закладів США, який уособлює не лише престиж, а й історію військовоморських сил країни. Зрозуміло, що беруть сюди найкращих, найстаранніших і наймужніших, а випускають еліту. Гасло академії – «Корабель не здавати!»
Її подвір’я схоже на музей бойової слави під відкритим небом. Тому спочатку стенули плечима, коли поміж гармат і монументів героїчним суднам побачили гігантський пам’ятник… козлу. З’ясувалося, попри те, що за цим всім своїть легендарна іс
торія й у цих стінах панує сувора дисципліна, неофіційний символ цієї суворої школи – Bill the Goat, і курсанти з гордістю вдягають костюми з портретами козла Білла. А на спортивних матчах скандують: «We are the Goats!!!» Добре, що в кожного народу своє почуття гумору і фразеологізми не перекладаються з однієї мови на іншу дослівно.
Історія цього символу починається з тих часів, коли козлів брали на судна серед іншої худоби, щоб під час плавання забезпечувати екіпаж м’ясом та молоком. Але часто моряки ставилися до них з великою любов’ю й співчуттям. За легендою, якось один з таких годувальниківулюбленців помер, і командири вирішили зберегти його шкуру, щоб прибувши в перший же порт, зробити з нього опудало. Двоє молодих офіцерів, яким було доручено доставити шкуру до Балтімору, прямуючи повз свою академію, де в цей час відбувалася футбольна гра,
вирішили пожартувати. Один з них, накинувши шкуру на свою синю уніформу, почав бігати вздовж поля й команда, яка перемогла, була впевнена, що виграла тільки завдяки підтримці цього козла. У 1893 році під час четвертої гри Army Navy (між піхотою й моряками) символомталісманом виступив уже живий козел El Sid, привезений з крейсера «НьюЙорк». А в ХХ столітті йому навіть пошили синю накидку із золотими літерами NAVY…
Для того, щоб зрозуміти, наскільки Військовоморська академія в Аннаполісі престижна, треба знати, що вступити до неї можна лише за рекомендацією американських конґресменів або віцепрезидента. Кожний конґресмен й віцепрезидент
ВІД ШТАТУ ДО ШТАТУ
Давня традиція випускників Військово-морської академії в Аннаполісі – після останнього дзвінка – картузи до неба
Наша довідка: Мериленд (англ: Maryland) – один з 13 штатів-колоній, які заклали основи США. На півночі межує з Пенсильванією, на північному сході – з Делавером, на півдні та заході – з Вір-джинією та Західною Вірджинією, а також – зі столичним округом Колумбія. На сході омивається водами Атлантичного океану. Загальна площа – 32 133 кв. км (42-ге місце в країні), з них близько 21% припадає на водоймища. Клімат помірний, вологий. Населення – майже 6 мільйонів осіб, з яких 66% – вихідці з Європи, 29% – афроамериканці, 4% – вихідці з Азії. 82 відсотків населення сповідують християнство, 4% – юдаїзм; 0,1% – іслам, майже 11 відсотків заявили про свою не-релігійність.
Сучасна економіка штату базується на сфері послуг, транспортній індустрії, будівництві, інфор-маційних технологіях, сільському господарстві. В Мериленді розквартировані такі федеральні ор-ганізації, як Національна аерокосмічна аґенція (NASA), Аґенція національної безпеки (NSA), Комі-сія з безпеки споживчих товарів (CPSC), Управління з контролю за харчами та ліками (FDA) й інші.
Столиця - Аннаполіс, найбільше місто – Балтімор.Образні назви: «Штат старого кордону» (Old Line State), «Штат-кокарда» (Cockarde State), «Віль-
ний штат» (Free State), «Америка в мініатюрі» (America in Miniature).
ЖІНОЧІ СЛОВА, ЧОЛОВІЧІ СПРАВИ
Аннаполіс – столиця штату Мериленд
37(394) Жовтень 13, 2016
США мають право рекомендувати по 5 абітурієнтів. Окрім того, 170 місць заброньовано для рядових флоту й корпусу морської піхоти, які відбувають активну військову службу. 100 місць виділено для дітей морських офіцерів, ще 65 – для дітей тих, хто загинув або дістав тяжкі поранення в бою.
Кандидат на вступ до академії має бути віком 1723 років, не одруженим (не заміжнім), не мати дітей, не бути вагітним й мати добрі психологоморальні характеристики. Викладають в академії, де окрім хлопців вчаться й дівчата, як цивільні, так і військовики. Бути тут викладачем – надзвичайно престижно.
Аннаполісу довелося також приміряти на себе тогу столиці нової держави – 26 листопада 1783 року сюди прибули депутати Континентального Конгресу, рятуючись від бунту армії Джорджа Вашингттона, яка так і не отримала обіцяної платні за участь у війні за Незалежність. Військо оточило Індепенденсголл у Філадельфії й депутати почали ганебно втікати. Армію вирішено було розпустити, до Аннаполісу викликали легендарного Вашингтона – для передачі повноважень командувача Континентальною армією. Церемонія була урочистою й заздалегідь продуманою – Вашингтон був змушений стояти перед депутатами, які сиділи у своїх кріслах, символізуючи таким чином верховенство цивільної влади над військовою.
Саме в цьому місті було ратифіковано Паризький мир 1783 року, яким закінчилася довга й кровопролитна війна за незалежність США. Але Аннаполіс був столицею недовго – вже 3 червня 1784 року Конґрес перебрався до Прінстона, а потім – до НьюЙорка, якому більше пасував такий статус.
У 1786 році Аннаполіс знову став ареною знаменитих історичних подій. За ініціативою Джеймса Медісона тут зібралася конвенція, яка мала розробити нову Конституцію країни. Але Мериленд не виявив належної гостинності – делегатів навіть не пустили на поріг Капітолію й вони змушені були зібратися в місцевому готелі «Мериленд», який з того часу став знаменитим, оскільки серед депутатів були Дж. Медісон, батько Конституції 1787 року, А. Гамільтон, майбутній міністр фінансів першого уряду країни, Дж. Монро, майбутній 5й президент США. Однак, оскільки не було кворуму – більшість штатів не надіслали своїх представників, делегати розійшлися, вирішивши знову зібратися у Філадельфії в травні 1787 року, де й з’явилася на світ нинішня Конституція США.
Наприкінці XVIII століття економічне лідерство перебирає на себе Балтімор, насамперед завдяки своєму порту, який став енергійнішим за аннаполіський й це помітно відбилося на економіці обох міст.
Мериленд цікавий не лише своєю історією. Він славиться своїми курортами та відпочинковими оазами. На узбережжі Атлантики влітку Оушенситі перетворюється на «найгостинніший родинний курорт Америки», а в західній частині штату приваблюють прекрасні гірськолижні курорти й «Лінія водоспадів».
У Мериленда інтригуюче гасло, яке не дуже подобається жінкам. В оригіналі воно звучить італійською:«Fatti maschii, parole femine» й перекладається англійською як «Manly deeds, womanly words» або ще дипломатичніше «Strong deeds, gentle words». Останню версію адаптовано офіційною владою штату, щоб утихомирити жінок, які вбачають у гаслі дискримінацію, а то й приниження. Бо в перекладі українською, дослівно воно звучить як «Чоловічі справи, жіночі слова». Офіційна влада, щоб усіх помирити, оголосила, що правильно цей вислів потрібно тлумачити дещо не так, а як «Мужні діяння лагідними словами». Гендерне напруження між людьми спало, але дискусії не вщухли й досі.
Прихильники «чоловічої домінанти» в усіх великих справах штату не стомлювалися повторювати, що саме силі, мужності, розуму чоловіків Мериленд зобов’язаний своїм народженням, становленням та розвитком. І представляли цілу галерею імен. Жінки не погоджувалися й протестували, резонно запитуючи: «А як же сама назва штату?» Його ж названо на честь Святої Марії! 25 березня 1634 року англійські колоністи заснували тут поселення Святої Марії, назване так на честь небесної покровительки королеви ГенрієттиМарії. А столиця штату? Спочатку в ньому увічнили ім’я дружини власника колонії Мериленд Чарльза Калверта Анни Арундел, а пізніше – ім’я Анни Стюарт, королеви Англії, Шотландії та Ірландії.
Насправді ж це гасло прийшло з родини Калвертів, засновників колонії Мериленд, які використовували його ще вдома, на своїй батьківщині, привізши у Новий світ з Англії XVII століття.
Притому, що в Мериленда бійцівський норов і волелюбний характер.
За що тільки він не боровся! За віру, наприклад. В 1649 році законодавчі збори колонії прийняли один з перших в Америці законів, який проголосив свободу віровизнання – Мерилендський акт про толерантність віри. У 1629 році Джордж Калверт, перший лорд Балтімору, звернувся до англійського короля Чарльза І з проханням надати йому право заснувати в Америці нову колонію, північніше Вірджинії. Калверт (раніше державний секретар Англії, який став лордом після отримання від короля помістя під назвою Балтімор в Ірландії), вже мав досвід організації поселення, але не дуже втішний. Ще в 1621
році він заснував колонію Авелон на острові Ньюфаундленд у Канаді, але через суворий клімат вона не вижила. Калверт вирішив спробувати ще раз, але південніше, де тепліше, де природні умови більше підходили для сільського господарства. У 1625 році держсекретар пішов у відставку, прийняв католицтво й однією з цілей, яку перед собою поставив, було створення в протестантській Америці надійного прихистку для англійських католиків.
Джордж Калверт помер у квітні 1632 року, але його справу продовжив старший син Сесиліус, лорд Балтіморський ІІ. Саме на його честь названо найбільше місто штату – Балтімор. У червні 1632 року, через п’ять тижнів після смерті батька, він отримав королівський дозвіл на заснування нової колонії. 25 березня 1634 року два перших судна з переселенцями під проводом молодшого брата Сесиліуса Леонарда Калверта висадились поблизу узбережжя Мериленда, на острові Святого Клемента, і цей день сьогодні святкують як День Мериленду.
Напевне, знаменно, що саме в Мериленді, у Балтіморі, постав перший католицький храм Америки, який стоїть і до сьогодні. Його відвідував Папа Римський Іван– Павло ІІ, тут молилася Мати Тереза.
Мериленд боровся за свою територію. У 1715 році для залагодження територіальних розбіжностей між Мерилендом і Пенсильванією правителі колоній, Джордж Калверт і Вільям Пенн, призначили двох чиновників – Чарльза Мейсона і Джеремі Діксона, які провели межу між колоніями. З тих пір лінія МейсонаДіксона вважається фактично кордоном між південними й північними штатами Америки.
Мериленд боровся проти «гербового податку». В 1765 році мерилендці виступили проти закону про гербове мито. З липня 1776го Мериленд оголосив, що більше не підпорядковується королю, а через чотири місяці став першою з колоній, яка прийняла власну Конституцію.
Мериленд боровся проти «сухого закону». У 20ті роки XX століття під час дії 18ї поправки до Конституції США, яка ввела «сухий закон» на території країни, штат Мериленд першим заявив про те, що не хоче підкорятися забороні на продаж і виробництво алкоголю, тобто «хоче бути вільним».
Мериленд має неабиякий гонор. Так, ніби це не Вашингтон – столиця Америки, а Аннаполіс чи Балтімор. І не безпідставно. В тому також є свій підтекст – у 1791му році влада штату щедро подарувала федеральному уряду шмат своєї землі – і на ній постав столичний округ Колумбія та місто Вашингтон.
Катерина Кіндрась,Валентин Лабунський
Нью-Йорк – Вашингтон – Аннаполіс – Балтімор –
Нью-Йорк
Гості з XIX століття на вулицях Балтімора
Базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії в Балтіморі (Мериленд) – перший католицький храм протестантської Америки. Фото на згадку
Ocean-City на березі Атлантики – найпопулярніше курортне місто Мериленду
21
Пам’ятник Сесиліусу Калварту у Балтіморі – засновнику поселення Мериленд
37(394) Жовтень 13, 201622
Відпочинкова оселя «Ксеня» в Гантері (штат Нью-Йорк) запрошує на постійну працю сімейну пару для роботи в гірському будинку відпочинку. Забезпечимо житлом та харчуванням.
ОГОЛОШЕННЯ
Для детальної інформації
телефонуйте: (518) 263-4391
37(394) Жовтень 13, 2016 23
37(394) Жовтень 13, 201624
top related