“Технічна електродинаміка та поширення...

1

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Інститут телекомунікаційних систем

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор інституту

телекомунікаційних систем

_________ М.Ю. Ільченко (підпис) (ініціали, прізвище)

«____» ___________ 2014 р.

“Технічна електродинаміка та поширення радіохвиль”, код

ПП.03.02 (назва навчальної дисципліни)

РОБОЧА ПРОГРАМА кредитного модуля 2 «ПРИСТРОЇ І ПРИЛАДИ НАДВИСОКИХ

ЧАСТОТ, АНТЕНИ ТА ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ»

підготовки бакалавра _ (назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

напряму 6.050903 «Телекомунікації» (шифр і назва)

спеціальностей «8.05090301 Інформаційні мережі зв`язку, 8.05090302

Телекомунікаційні системи та мережі, 8.05090303 Технології та засоби

телекомунікацій»________________________________________________ (назва)

Ухвалено методичною комісією

Інституту телекомунікаційних систем (назва інституту/факультету)

Протокол від _18.06. 2014 р. № _1__

Голова методичної комісії

_________ ____________________ (підпис) (ініціали, прізвище)

«____»___________ 2014 р.

Київ – 2014

2

Робоча програма кредитного модуля 2 «Пристрої і прилади надвисоких

частот (НВЧ), антени та поширення радіохвиль» дисципліни “Технічна

електродинаміка та поширення радіохвиль” (ТЕД та ПРХ) для студентів за

напрямом підготовки 6.050903 «Телекомунікації» спеціальностей: 8.05090301

«Інформаційні мережі зв`язку», 8.05090302 «Телекомунікаційні системи та

мережі» та 8.05090303 «Технології та засоби телекомунікацій», освітньо-

кваліфікаційного рівня Бакалавр, за денною формою навчання складена

відповідно до навчальних планів вказаних спеціальностей.

Розробники робочої програми кредитного модуля:

Професор кафедри ТК, к.т.н., професор

Якорнов Євгеній Аркадійович (посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові)

__________ (підпис)

Ст. викладач кафедри ТК

Авдєєнко Гліб Леонідович

(посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові)

__________ (підпис)

Робочу програму кредитного модуля затверджено на засіданні кафедри

Телекомунікацій (повна назва кафедри)

Протокол від «____»______________2014 року № ___

Завідувач кафедри ТК

_________ М.Ю.Ільченко (підпис) (ініціали, прізвище)

«___»_______________2014 р.

НТУУ «КПІ», 2014 рік

3

1. Опис кредитного модуля

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Загальні показники Характеристика

кредитного модуля

Галузь знань 0509 Радіотехніка,

радіоелектронні апарати та зв’язок

Назва дисципліни:

“Технічна електродинаміка

та поширення радіохвиль”

Форма навчання

денна (денна / заочна)

Напрям підготовки

6.050903 «Телекомунікації» (шифр і назва)

Кількість

кредитів ECTS

4,5

Статус кредитного модуля за вибором ВНЗ

(нормативний

або за вибором ВНЗ/студентів)

Спеціальність

8.05090301 «Інформаційні

мережі зв`язку»,

8.05090302

«Телекомунікаційні системи

та мережі»,

8.05090303 «Технології та

засоби телекомунікацій». (шифр і назва)

Кількість

розділів

2

Цикл до якого належить

кредитний модуль:

професійна та практична

підготовка

Спеціалізація

________________________ (назва)

Індивідуальне завдання

Домашня контрольна робота (вид)

Рік підготовки 2-й

Семестр 4-й

Освітньо-кваліфікаційний

рівень

Бакалавр

Загальна кількість годин

162

Лекції

45 год.

Практичні (семінарські)

- год.

Лабораторні (комп’ютерний

практикум)

18 год.

Тижневих годин:

аудиторних – 4,5

СРС – 5,5

Самостійна робота

63 год.,

у тому числі на виконання

індивідуального завдання

14 год.

Вид та форма семестрового

контролю

Залік, письмовий (екзамен / залік / диф. залік;

усний / письмовий / тестування тощо)

4

Кредитний модуль 2 «Пристрої і прилади НВЧ, антени та поширення

радіохвиль» навчальної дисципліни ТЕД та ПРХ належить до циклу професійної та

практичної підготовки.

Предметом кредитного модуля 2 «Пристрої і прилади НВЧ, антени та

поширення радіохвиль» є формування у студентів системи знань про умови

випромінювання та поширення електромагнітних хвиль (ЕМХ) у різноманітних

середовищах, технічні пристрої і прилади НВЧ діапазону, які генерують,

підсилювають і обробляють ЕМХ, а також про розуміння принципів роботи цих

пристроїв, їх математичних моделей і моделей їх елементів,

Міждисциплінарні зв’язки.

Дисциплінами, які забезпечують кредитний модуль 2 є:

- вища математика,

- фізика,

- теорія електричних кіл;

- інженерна та комп`ютерна графіка;

- метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація;

- кредитний модуль 1 «Електродинаміка» навчальної дисципліни ТЕД та ПРХ.

Модуль забезпечує вивчення всіх без винятку подальших дисциплін

радіотехнічного профілю, в тому числі напрямку „Телекомунікації” (код 6.050903),

зокрема:

- телекомунікаційні кабельні та оптоволоконні системи;

- телекомунікаційні безпроводові системи;

- мережні технології;

- технології радіо- та телевізійного мовлення;

- передавальні та приймальні пристрої та інших.

2. Мета та завдання кредитного модуля 2 2.1. Метою кредитного модуля є формування у студентів здатностей:

- здатність розуміти роботу пристроїв НВЧ та антен на базі використання ЕМХ;

- здатність розуміти фізичні основи електровакуумних приладів НВЧ, їх

конструкції і принципи роботи;

- здатність орієнтуватися в конструкціях і принципах дії напівпровідникових

приладів та інтегральних пристроїв НВЧ;

- здатність орієнтуватися в особливостях розповсюдження ЕМХ у різних

середовищах, у тому числі в тропосфері Землі.

2.2. Основні завдання кредитного модуля:

- вивчити принципи дії та особливості конструкцій пристроїв і приладів

НВЧ;

- знати основні конструкції і роботу антен телекомунікаційних систем;

- знати особливостях розповсюдження ЕМХ в тропосфері Землі.

Згідно з вимогами навчальної програми дисципліни ТЕД та ПРХ студенти після закінчення навчання кредитного модуля 2 «Пристрої і прилади НВЧ, антени та поширення радіохвиль» мають продемонструвати такі результати:

знання:

5

- фізичні явища, процеси та закономірності в електронних пристроях і приладах

НВЧ;

- принципи роботи та характеристики пристроїв і приладів НВЧ, а також їх

елементів;

- основи теорії антен;

- основи проектування та розрахунків типових антен і пристроїв НВЧ;

- основні призначення та експлуатації антен і пристроїв НВЧ;

- область простору, що істотно впливає на ПРХ;

- особливості поширення в атмосфері радіохвиль різних діапазонів;

- енергетичний розрахунок радіоліній зв'язку.

уміння:

- проводити якісний аналіз електромагнітних процесів у будь яких пристроях і

приладах НВЧ;

- володіти технікою експериментального дослідження електромагнітних полів у

вільному просторі, замкнутих електродинамічних структурах та пристроях і

приладах НВЧ;

- розробляти рекомендації щодо призначення та експлуатації антен, елементів,

пристроїв і приладів НВЧ на основі довідкових даних, а також при

альтернативному виборі необхідних антен, елементів і пристроїв НВЧ;

- розраховувати параметри антен та радіоліній зв`язку.

досвід:

- з методами вирішення задач електродинаміки та розрахунку антен терагерцового

діапазону;

- з перспективами розвитку радіотехніки НВЧ.

3. Структура кредитного модуля 2

Назви розділів і тем

Кількість годин

Всього

у тому числі

Лекції Практичні

(семінарські)

Лабораторні (комп’ютерний

практикум) СРС

-

1 2 3 4 5 6

Розділ 1. Пристрої та прилади НВЧ телекомунікаційних систем

Тема 1. Взаємні нерегулярні

елементи та пристрої

хвилевідних трактів ТКС

17 6 5 6

Тема 2. Керовані та невзаємні

пристрої хвилевідних трактів

ТКС

7 4 1 2

Тема 3. Електровакуумні

прилади НВЧ

10 4 3 3

Тема 4. Твердотільні прилади

і пристрої НВЧ

6 4 2

Модульна контрольна робота 6 6

Домашня контрольна робота 14 14

Разом за розділом 1 60 18 - 9 33

Розділ 2. Антени та поширення радіохвиль

6

1 2 3 4 5 6

Тема 1. Теорія антен 22 14 8

Тема 2. Техніка антен 17 6 5 6

Тема 3. Поширення радіохвиль 17 7 4 6

Курсова робота 36 36

Разом за розділом 2 92 27 - 9 56

Залік 10 10

Всього годин 162 45 - 18 99

4. Лекційні заняття

№

з/п

Назва теми лекції та перелік основних питань

(перелік дидактичних засобів, посилання на літературу та завдання на СРС)

1 Хвилеві матриці розсіювання і передачі 1. Мета й завдання розділу 1 кредитного модуля 2 дисципліни ТЕД та ПРХ.

Розподіл навчального часу по видам занять. Рекомендовані навчальні

посібники.

2. Визначення, склад типового хвилевідного тракту ТКС і основні вимоги до

його елементів.

3. Багатополюсникі НВЧ і методи їх опису.

4. Хвильові матриці розсіювання і передачі, їх основні властивості.

5. Хвильові матриці простіших чотириполюсників і взаємозв’язок їх з

матрицями опорів і провідностій.

Література: базова [3, с. 114…121].

Завдання на СРС: повторити матеріал лекції і самостійно законспектувати

слідуючи питання [3, с. 107…112; 120…121]:

1) хвильові матриці розсіювання і передачі регулярних відрізків;

2) конструкції і принцип дії простіших чотириполюсників НВЧ:

- хвилевідні зчленування (жорсткі, гнучкі і обертаючі);

- хвилевідні згині;

- хвилевідні поглинаючі навантаження;

- механічно налаштовуванні хвилевідні поглинаючі і граничні атенюатори;

- механічно налаштовуванні хвилевідні фазообертачі;

- перетворюючі поляризації.

2 Частотно селективні чотириполюсники НВЧ (фільтри НВЧ) і

шестиполюсники НВЧ

1. Класифікація частотних фільтрів НВЧ, принципи їх побудови. Застосування

частотних фільтрів в вирішенні проблеми електромагнітної сумісності

телекомунікаційних систем.

2. Полосові (полосопропускаючі) частотні фільтри НВЧ: еквівалентні

схеми, фільтри на резонансних діафрагмах, синтез однокамерних фільтрів,

принципи побудови і конструкції багатокамерних (багато ланцюгових)

фільтрів в хвилевідному, коаксіальному і смужковому виконаннях,

методика розрахунку багатокамерних фільтрів з безпосередніми і четверть

хвильовими зв’язками.

3. Режекторні (полосозагороджуючі) частотні фільтри НВЧ: еквівалентні

схеми, їх реалізації в однокамерному і багатокамерному виконанні на

7

прямокутних, коаксіальних і смужкових хвилеводах.

4. Діелектричні фільтри.

5. Хвилевідні фільтри типів хвиль класифікація і типові приклади

конструктивного виконання.

Література: базова [3, с. 121…128; 140…158].

Завдання на СРС: повторити матеріал лекції, вивчити та законспектувати

слідуючи питання [3, с. 119…121]:

1) основні властивості шестиполюсників (трьохплечих пристроїв НВЧ -

трійників);

2) дільники і суматори потужності на прямокутних хвилеводах: співосні

розгалужувачі, Е- і Н – трійники;

3) дільники і суматори потужності на коаксіальних хвилеводах: трійники,

Y-трансформатори;

4) смужкові дільники і суматори потужності: кільцево синфазний дільник

потужності, бінарні дільники потужності;

5) механічні комутатори НВЧ;

6) поляризаційні фільтри і трійники.

3 Спрямовані восьмиполюсники НВЧ

1. Хвильові матриці розсіювання взаємних і спрямованих восьмиполюсників.

Параметри спрямованих восьмиполюсників, їх класифікація, конструкції

елементів зв’язку.

2. Спрямовані відгалужувачі: основні параметри, принцип побудови,

класифікація, застосування в хвилевідних трактах ТКС.

3. Кільцеві і щілинні мости.

4. Диплексери НВЧ.


Завдання на СРС: повторити матеріал лекції та підготуватися до

лабораторних занять по спрямованим восьмиполюсникам шляхом

конспектування [4, с.37...46] та вивчення конструкцій і принципів дії:

1) двохдиркового і багатодиркового спрямовних відгалужувачів;

2) однодиркового спрямованого відгалужувача;

3) хрестоподібного спрямованого відгалужувача;

4) спрямованих відгалужувачів в коаксіальному і смужковому виконаннях;

5) двійного хвилевідного трійника;

6) кільцевих мостів в коаксіальному і смужковому виконаннях;

7) шлейфних мостів. в хвилевідному, коаксіальному і смужковому

виконаннях;

8) моста Ланге.

4 Електрично керовані пристрої НВЧ

1. Коротка характеристика застосування в пристроях НВЧ феритів,

напівпровідникових приборів і сегнетоелектриків.

2. Еквівалентні схеми напівпровідникових діодів НВЧ при подачі на них

напруги зміщення протилежної полярності.

3. Конструкції (схеми) і принцип дії пристроїв керування амплітудою НВЧ

коливань: основні параметри, діодові вимикачі, перемикачі (комутатори),

атенюатори, обмежувачі і стабілізатори потужності.

8

4. Електрично керовані фазообертачі (пристрої управління фазою):

вимоги, фазообертачі на феритах і сегнетоелектриках, фазообертачі на

напівпровідникових діодах (плавні, дискретні однокаскадні відбивні і

прохідні, дискретні багатокаскадні, дискретні прохідні: на періодично

навантажених лініях, з перемиканням полюсів джерела сигналу НВЧ, на

фільтрах верхніх і нижніх частот, - маніпулятор).

5. Поняття про антенні перемикачі.


Завдання на СРС: повторити матеріал лекції.

5 Невзаємні пристрої на намагнічених феритах 1. Невзаємні фізичні явища в намагнічених феритах на НВЧ.

2. Поляризаційний феритовий циркулятор.

3. Хвилевідні фазові циркулятори.

4. Хвилевідні феритові вентилі: вентилі зі зміщенням ЕМП, резонансні

вентилі.


Завдання на СРС: повторити матеріал лекції, вивчити та законспектувати

наступні питання [4, с.62...69]:

1) циркуляторі на коаксіальних і смужкових лініях передачі;

2) вентилі с використанням ефекту Фарадея.

6 Фізичні основи електровакуумних приборів НВЧ 1. Особливості електронних приборів НВЧ. Класифікація електровакуумних

приборів (ЕВП) НВЧ.

2. Взаємодія електронів із статичними електричним та магнітним полями:

сила та потужність взаємодії поля і заряду, швидкість електрону на виході

зазору з потенціалом U0 ,.сила Лоренца, циклотронна частота.

3. Взаємодія електронів з ЕМП: наведений і конвекційний струми, час і

кут прольоту, зміна швидкості електронів під дією поля НВЧ, обмін

енергією між електронним потоком і полем, електронне навантаження

зазору.


Завдання на СРС: повторити матеріал лекції і самостійно пропрацювати та

законспектувати такі питання:

1) комплексні параметри ламп та залежність параметрів ламп від частоти

[3, с.188…193].

2) резонатори НВЧ [3, с.69…92]:

- визначення, загальні властивості, застосування та класифікація

резонаторів;

- резонансні частоти хвилевідних об’ємних резонаторів: власні та вимушені

коливання, резонансні довжини хвиль, позначення коливань, вироджені

коливання та вибір розмірів резонаторів;

- складові ЕМП в резонаторах хвилевідної форми і структури полів у них;

- нехвилевідні (квазістаціонарні) об’ємні резонатори: тороідальний

резонатор, резонатор типу «щілина-отвір»;

- добротність резонаторів;

- хвилевідній об’ємний резонатор біжучої хвилі;

9

- резонаторі в коаксіальному і смужковому виконаннях;

- діелектричні і феритові резонаторі;

- прохідні резонаторі.

7 Фізичні процеси в прольотних клістронах і відбивних клістронах 1. Конструкція та принцип дії двохрезонаторного пролітного клістрону.

2. Фізичні процеси в двохрезонаторному пролітному клістроні: модуляція

електронів за швидкістю, групування згустків, аналітичне вираження для

конвекційного струму і його аналіз, умноження частоти, передача енергії

згустків полю вихідного резонатора.

3. Основні характеристики пролітного клістрону.

4. Особливості багаторезонаторних пролітних клістронів.

5. Характеристики і параметри відбивних клістронів: частота генеруемих

коливань, зони генерації, діапазон і крутизна електронної перебудови,

потужність генеруємих коливань, ККД.


Завдання на СРС: повторити матеріал лекції і підготуватись до

лабораторного заняття, вивчивши та законспектувати такі питання:

1) ЕМХ в уповільнюючих системах (УС) [3, с. 221…230]:

- призначення та класифікація УС. Способи отримання повільних хвиль;

- розрахунок ЕМП в однорідній УС. Структура поля у відкритих та

закритих УС;

- спіральна УС;

- неоднорідні УС ЕВП НВЧ: просторові гармоніки, групова швидкість,

дисперсія, процеси в меандровій УС;

2) фізичні процеси в лампах бігучої (ЛБХ) та зворотної хвилі (ЛЗХ) типу «О»

[3, с. 230…245]:

- обладнання і принцип дії ЛБХ;

- характеристики і параметри ЛБХ: забезпечення стійкого посилення,

коефіцієнт посилення і амплітудні характеристики, динамічний діапазон,

діапазонні властивості, ККД, коефіцієнт шуму;

- обладнання і принцип роботи ЛЗХ;

- характеристики і параметри ЛЗХ: діапазонні властивості, крутизна

електронної перебудови, вихідна потужність, застосування.

8 Діодні генератори і підсилювачі НВЧ 1. Загальні відомості про діодні твердотільні генератори.

2. Принцип дії та характеристики діодних генераторів.

3. Обладнання і принцип дії приборів НВЧ на лавинно-прольотних діодах

(ЛПД).

4. Режими роботи ЛПД.

5. Обладнання й принцип дії діоду Ганна (ДГ).

6. Режими роботи ДГ: прольотний, з придушенням домену, із затримкою

домену, режим обмеженого накопичення об’ємного заряду і гібридні

режими.

7. Порівняння характеристик і параметрів підсилювачів на ДГ і ЛПД та

генераторів на ДГ і ЛПД.

8. Конструктивне виконання діодніх генераторів та підсилювачів НВЧ.

10



9 Транзистори і інтегральні пристрої НВЧ 1. Біполярні транзистори НВЧ.

2. Польові транзистори НВЧ.

3. Напівпровідникові і гібридні інтегральні схеми НВЧ.

4. Модулі НВЧ.


Завдання на СРС: повторити матеріал лекції і законспектувати такі

питання:

1) елементи і компоненти інтегральних схем НВЧ [3, с.290…291];

2) малошумні лінійні підсилювачі (МШП) [3, с. 307…315];

3) параметричні підсилювачі (ПП) [3, с. 315…321].

10 Параметри передавальних антен 1. Мета й завдання розділу 2 кредитного модуля 2 дисципліни ТЕД та ПРХ.

Розподіл навчального часу по видам занять. Рекомендовані навчальні

посібники.

2. Основні завдання теорії й техніки антен, поширення радіохвиль.

Визначення й структура антенних систем. Класифікація антен.

3. Еквівалентна схема передавальної антени. Параметри, що характеризують

ЕМХ у просторі. Комплексна векторна характеристика спрямованості антени

(ХСА). Амплітудна ХСА. Фазова ХСА. Поляризаційна ХСА. Потужність

випромінювання антени. Опір випромінювання антени.

Література: базова [6, §§ 9.1, 9.2].

Завдання на СРС - вивчити матеріал лекції і законспектувати такі питання

[6, §§ 4.3, 4.4, 4.5]:

1). вхідний опір антени. Коефіцієнт спрямованої дії (КСД) антени. Коефіцієнт

корисної дії (ККД) антени. Коефіцієнт підсилення (КП) антени. Коефіцієнт

розсіювання антени. Діюча довжина антени. Електрична міцність антени.

Діапазон робочих частот антени;

2). еквівалентна ізотропно випромінювана потужність;

3). умова ефективного випромінювання антени.

11 Параметри приймальних антен 1. Фізичні процеси при прийманні радіохвиль.

2. Еквівалентна схема прийомної антени.

3 Параметри: комплексна векторна ХСА; амплітудна, фазова та поляризаційна

ХСА; внутрішній опір антени; КНД, ККД та КП приймальної антени; діюча

довжина прийомної антени; ефективні поглинаюча площа та шумова

температура прийомної антени; діапазон робочих частот прийомної антени;

шумова добротність прийомної антени.

Література: базова [6, §§ 10.1, 10.2, 10.3, 10.4].


12 Антенні решітки 1. Визначення й класифікація антенних решіток (АР).

2. Теорема множення ХС для системи випромінювачів з

ідентичними й однаково орієнтованими в просторі векторними

11

комплексними ХС.

3. Комплексний множник безперервної прямолінійної системи

випромінювачів.

4. Фазовані АР.

Література: базова [6, §§ 6.1÷6.3].


13 Прямолінійні випромінюючі системи 1. Ідеальний прямолінійний випромінювач: визначення, комплексний

множник спрямованості, область реальних кутів видимості, режими

випромінювання, ширина променя.

2. Оптимальна лінійна антена осьового випромінювання, КСД.


Завдання на СРС: повторити матеріал лекції

14 Аналіз прямолінійної безперервної системи випромінювачів 1. Вплив закону амплітудного розподілу на параметри прямолінійної

безперервної системи випромінювачів.

2. Вплив фазових (лінійних, квадратичних, кубічних і випадкових)

перекручувань на параметри прямолінійної безперервної системи

випромінювачів.

3. Множник спрямованості рівномірною прямолінійною АР.

4. Способи придушення побічних головних максимумів.

Література: базова [6, §§ 6.7÷6.9]


15 Випромінюючі розкриви 1. Комплексний множник спрямованості дискретного й безперервного

плоского випромінюючого розкриву.

2. КСД дії і ефективна поверхня безперервних, плоских випромінюючих

розкривів.

3. Метод еквівалентного лінійного випромінювача в аналізі безперервних

плоских розкривів.



питання [6, §§ 8.5÷8.7]:

1). вплив випадкових помилок амплітудно-фазового розподілу (АФР)

збудження безперервного плоского розкриву на його ХС;

2). плоскі фазовані АР, визначення, топологія, умови відсутності побічних

головних максимумів.

16 Основи синтезу антен. Надспрямованість антен 1. Завдання теорії синтезу антен.

2. Точно реалізуємі ХС прямолінійних антен.

3. Наближений синтез ХС і АФР збудження прямолінійних антен.

4. Надспрямованість антен, визначення, особливості.

Література: базова [6, §§ 7.1÷7.3, 7.7].


17 Антени стоячих хвиль 1. Визначення і класифікація антен стоячих хвиль.

12

2. Характеристики і параметри антен стоячих хвиль: АФР збудження, ХС, опір

випромінювання, вхідний опір, настроювання, смуга пропускання й

способи її збільшення.

3. Симетричний та несиметричний вібратор.

4. Способи живлення симетричної й несиметричної антен стоячих хвиль.

Література: базова [6, §§ 15.1÷15.2, 15.8]


18 Антени бігучих хвиль 1. Випромінювання прямолінійного дроту із бігучою хвилею струму.

2. Однопроводова антена біжучої хвилі.

3. Ромбічні антени.

4. Багатовібраторні антени.

5. Антена типу "Хвильовий канал".



питання [6, §§ 17.7÷17.10]:

1). спіральні антени;

2). хвилевідно-щілинні антени;

3). логоперіодичні антени;

4). антени поверхневих хвиль.

19 Апертурні антени 1. Визначення й класифікація.

2. Хвилеводні випромінювачі й оптимальні рупорні антени із прямокутним і

круглим розкривом: випромінення з відкритого кінця хвилеводу,

визначення та класифікація рупорних антен, Н-секторіальна рупорна

антена, Е-секторіальна рупорна антена, пірамідальна рупорна антена,

конічна рупорна антена, оптимальна рупорна антена, способи отримання

кругової поляризації в рупорних антенах

3. Будова, принцип дії й класифікація дзеркальних антен.

4. Однодзеркальні вісесиметричні та офсетні антени.

5. Дводзеркальні антени.

6. Рупорно-параболічні антени.

Література: базова [8, § 13.1, 13.2, 13.4, 13.5].


питання [8, §13.3]:

1). перископічні антени;

2). допуски на відхилення профілю параболічного дзеркала від теоретичного

й на точність установки випромінювача у фокусі параболоїда;

3). лінзові антени: класифікація, принцип дії; уповільнені і прискорюючі

лінзові антени, лінза Люнеберга.

20 Класифікація радіохвиль і фактори, що впливають на йох

поширення. Область простору, істотна для ПРХ 1. Класифікація радіохвиль по діапазонах частот і по механізму їхнього

поширення в навколоземному просторі.

2. Структура й склад земної атмосфери.

3. Вплив Землі й атмосфери на ПРХ.

13

4. Напруженість поля й потужність сигналу при ПРХ у вільному просторі.

5. Принцип Гюйгенса-Френеля.

Література: базова [8, §§ 15.1, 15.2, 17.1÷17.3].


21 Вплив Землі на ПРХ 1. Зони Френеля: визначення, властивості, розміри.

2. Відбиття радіохвиль від поверхні Землі.

3. Істотна для відбиття зона поверхні Землі.

4. Комплексний інтерференційний множник Землі, його властивості.

Література: базова [8, § 15.2, 16.1, 16.2.1, 16.2.2].


22 ПРХ у тропосфері 1. Дальність прямої видимості.

2. Поле УКХ в областях тіні й півтіні.

3. Області інтерференції й дифракції.

4. Дифракційний множник ослаблення Фока.

5. Структура й електричні властивості тропосфери.

6. Нормальна тропосфера.

7. Рефракція радіохвиль у тропосфері.

8. Ослаблення радіохвиль у тропосфері.

9. Далеке тропосферне ПРХ.

Література: базова [8, §§ 16.2.3, 16.4, 18.1÷18.3, 19.1, 20.2].


23 ПРХ в іоносфері 1. Природа й будова іоносфери.

2. Плазмена частота.

3. Дисперсійне перекручування сигналу.

4. Рефракція радіохвиль.

5. Критична й максимально застосовна частота.

6. ПРХ різних діапазонів хвиль.

7. Вплив магнітного поля Землі на ПРХ в іоносфері.

8. Гіромагнітна частота.

9. Ефекти Фарадея і Коттона-Мутона.

10. Ослаблення радіохвиль в іоносфері.

Література: базова [8, §§ 17.3.1, 18.1.4, 18.3.3].


5. Практичні заняття

Практичні заняття навчальним планом не передбачені.

6. Семінарські заняття

Семінарські заняття навчальним планом не передбачені.

14

7. Лабораторні заняття (комп’ютерний практикум)

Основні завдання циклу лабораторних занять по кредитному модулю 2 є

практичне підтвердження принципів дії окремих пристроїв та приладів НВЧ,

антен, особливостей ПРХ, а також закріплення навиків роботи з обладнанням та

вимірювальними пристроями НВЧ діапазону.

№

з/п Назва лабораторної роботи (комп’ютерного практикуму)

Кількість

ауд. годин

1 Дослідження фільтрів НВЧ. 2

2 Дослідження характеристик спрямованого відгалужувача та

властивостей хвилевідних мостів.

2

3 Дослідження феритових пристроїв НВЧ та механічно керованого

фазообертача.

2

4 Дослідження спектра резонансних частот прохідного

прямокутного резонатора.

2

5 Дослідження зон генерації відбивного клістрона та коефіцієнта

сповільнення УС лампи зворотної хвилі.

2

6 Вимірювання направлених і поляризаційних параметрів

рупорних антен та дослідження дзеркальної вісесиметричної

антени

2

7 Дослідження фазованої АР. 2

8 Дослідження зон Френеля у вільному просторі. 2

9 Дослідження інтерференційного множника Землі. 2

8. Самостійна робота

№

з/п Назва теми, що виноситься на самостійне опрацювання

Кількість

годин СРС

1 Виконання ДКР «Обгрунтування та розрахунок основних

елементів НВЧ тракту тропосферної станції»

Література: допоміжна [10].

14

2 Курсова робота з розрахунку антени.

Література: базова [6,7,8], допоміжна [17, 18, 19, 20, 21, 22].

36

9. Індивідуальні завдання

Індивідуальні заняття кредитного модуля 2 дисципліни ТЕД та ПРХ складаються

із самостійної роботи над поглибленням теоретичного курсу за матеріалами лекцій,

підготовки до МКР і виконання ДКР по першому розділу модуля та курсової роботи

(КР) по другому.

Питання для індивідуальної роботи та посилання на учбову літературу

перераховані в розділі “Завдання для самостійної роботи” до кожної лекції та

лабораторної роботи.

ДКР «Обгрунтування та розрахунок основних елементів НВЧ тракту

тропосферної станції» для першого розділу виконуються по індивідуальним

початковим даним по матеріалам усіх тем роздла. Варіанти розрахункових завдань

ДКР та необхідні вказівки що до їх виконання наведені у методичних рекомендаціях.

15

КР у другому модулі виконується студентом за індивідуальним завданням

протягом семестру по матеріалам темі 2 розділу 2, оформляється у відповідності з

діючими на кафедрі стандартами та захищається за тиждень до заліку. Перелік тем до

КР та необхідні методичні вказівки щодо виконання КР наведені в робочій програмі

для КР.

Результати виконання МКР, ДКР і КР враховуються при рейтинговій оцінці

успішності студентів, а також при семестровому контролі.

10. Контрольні роботи

У відповідності з навчальним планом в дисципліни передбачено МКР.

Мета МКР – перевірка ступеня засвоєння студентами учбового матеріалу,

викладеного на лекціях. МКР представляє собою форму контролю результатів

навчання студентів із вивчення навчального матеріалу даного розділу. До МКР

студенти допускаються без будь-яких обмежень. Критерії оцінювання результатів

виконання завдань за контрольний захід доводиться до відома студентів перед

початком його проведення. Зміст та структура питань МКР розробляється

безпосередньо перед контрольним заходом. Виконання МКР є обов'язковим та

проводиться у письмовій формі під час навчальних занять.

МКР кредитного модуля 2 розбита на три частини, які проводяться на

консультаціях також по мірі засвоєння студентами учбового матеріалу. МКР

проводиться тільки по розділу 1 «Пристрої та прилади НВЧ ТКС».

Перша частина МКР – МКР 2-1 по темі 1 – «Взаємні нерегулярні елементи та

пристрої хвилевідних трактів ТКС» виконується протягом 30-и хвилин. Контрольне

завдання для МКР 2-1 приведено у методичних рекомендаціях до самостійної роботи.

Друга частина МКР – МКР 2-2 по темі 2 – «Керовані та невзаємні пристрої

хвилевідних трактів ТКС» виконується протягом 30-и хвилин. Контрольне завдання

для МКР 2-2 приведено у методичних рекомендаціях до самостійної роботи.

Третя частина МКР – МКР 2-3 по темі 3 – «Електровакуумні прилади НВЧ»

виконується протягом 30-и хвилин. Контрольне завдання для МКР 2-3 приведено у

методичних рекомендаціях до самостійної роботи.

11. Рейтингова система оцінювання результатів навчання

(див. додаток)

12. Методичні рекомендації

Матеріал кредитного модуля 2 дисципліни ТЕД та ПРХ вивчається на різних

видах занять, які рекомендовані педагогікою вищої школи, з регулярним контролем

знань та умінь студентів на усіх видах занять.

Контроль засвоєння матеріалу дисципліни здійснюється письмово на лекціях та

практичних заняттях. Підсумковий контроль освоєння учбових матеріалів студентами

здійснюється на основі виконання МКР, їх самостійної роботи при підготовки к

лабораторним заняттям, виконанні ДКР і КР, а також за результатами семестрової

атестації у вигляді залікової контрольної роботи.

16

При підготовці до навчальних занять необхідно використовувати навчально-

методично забезпечення дисципліни. Головною складовою навчально-методичного

забезпечення дисципліни є навчально-методичний комплекс, який складається з:

- навчальної програмами дисципліни та робочої програмами

кредитного модуля;

- методичних розробок з кредитного модуля 2;

- конспекту лекцій;

- засобів для проведення поточного та підсумкового контролю:

контрольних завдань, залікових білетів;

- переліку навчальної літератури, що забезпечує вивчення дисципліни.

Навчально-методичне забезпечення дисципліни постійно, за необхідністю,

оновлюється і затверджується на засіданні кафедри після обговорення на науково-

методичному семінарі.

Для забезпечення навчального процесу з дисципліни на кафедрі

використаються комп'ютери, мультимедійне обладнання та інтерактивні дошки.

13. Рекомендована література

13.1. Базова

1. Семенов Н.А. Техническая электродинамика. – М.: Связь, 1973. – 480 с.

2. Пименов Ю. В., Вольман В.И, Муравцов А. Д. Техническая электродинамика. – М.:

Радио и связь, 2000. – 536 с.

3. Ліпатов А.О. Пристрої НВЧ телекомунікаційних систем. - К.: Політехніка, 2003.-

440 с.

4. Якорнов Е. А. Техническая электродинамика . Конспект лекций НТУУ “КПИ”,

2001. – 322 с.

5. Техніка та прилади надвисоких частот телекомунікацийних систем. Конспект

лекцій з дисципліни «Технічна електродинаміка та поширення радіохвиль, мод. 2.

Ч.1» для студентів напряму бакалаврської підготовки: “6.050903 Телекомунікації”

/Укл. А.О. Ліпатов, М.О. Могильченко, Є.А. Якорнов - К.: НТУУ «КПІ», 2013. –

249 с.

6. Бова Н.Т., Резников Г.Б. Антенны и устройства СВЧ, К.: Вища школа, 1982-287с.

7. Марков Г.Т., Сазонов Д.М. Антенны. - М.: Энергия, 1975. - 528с.

8. Антенно-фидерные устройства и распространение радиоволн /Под ред.. Г.А.

Ерохина. - М.: Горячая линия-Телеком, 2004. - 491 с.

13.2. Допоміжна

1. Ильченко М.Е., Трубин А.А. Электродинамика диэлектрических резонаторов. - К.:

Технiка, 2004. - 266 с.

2. Ильченко М.Е., Трубин А.А. Теория диэлектрических резонаторов. - К.: Либидь,

1993.-214 с.

3. Диэлектрические резонаторы /Под ред. М. Е. Ильченко. - М.: Радио и связь, 1989. -

327 с.

4. Микроволновые технологии в телекоммуникационных системах. /В.П. Бабак, Т.Н.

Нарытник, М. Е. Ильченко, С. А. Кравчук. - К.: Технiка, 2000. - 298 с.

5. Интегральные устройства СВЧ телекоммуникационных систем /М.Е. Ильченко,

А.А. Липатов, Н.Н. Могильченко, Т.Н. Нарытник, А.А. Савельев, Ю.И.

Якименко. - К.: Технiка, 1998. - 110 с.

17

6. Вольман В.И., Пименов Ю.В. Техническая электродинамика. – М., Связь, 1971.

– 487 с.

7. Баскаков С.И. Электродинамика и распространение радиоволн. – М.: Высшая

школа, 1992. – 416 с.

8. Бова Н.Т., Резников Г.Б. Антенны и устройства СВЧ. – К.: Вища школа, 1977. –

260 с.

9. Петров Б.М. Электродинамика и распространение радиоволн. – М.: Горячая

линия -Телеком, 2003. – 558 с.

10. Антенно-фидерные устройства и распространение радиоволн /под ред.Г.А.

Ерохина. -М.: Радио и связь, 1996. - 356с.

11. Сборник задач по курсу Электродинамика и распространение радиоволн /Под

ред. С.И. Баскакова. - М.: Высшая школа, 1981. – 208 с.

12. Электронные приборы СВЧ. Учебное пособие для вузов по специальности

Электронные приборы /Березин В.М. и др. - М.: Высшая школа, 1985.-296 с.

13. Микроэлектронные устройства СВЧ/ Н.Т. Бова, Ю.Г. Ефремов, В.В. Конин и

др. - К.: Техніка, 1984. - 184 с.

14. Твердотельные устройства СВЧ в технике связи / Л.Г. Гассанов, А.А. Липатов,

В.В. Марков, Н.Н. Могильченко. - М.:Радио и связь, 1988.-288 с.

15. Тимофеев В.И. Электронные цепи СВЧ. – К.: НТУУ “КПИ”, Політехніка,

2006. - 172 с.

16. Шокало В.М., Правда В.І., Усін В.А., Вунтесмері В.С., Грецьких Д.В.

Електродинаміка та поширення радіохвиль, Ч.2. Випромінювання та

поширення електромагнітних хвиль. - Харків: ХНУРЕ, Колегіум, 2010. 435 с.

17. Фролов О.П. Антенны и фидерные тракты для радиорелейных линий связи, -

М., Радио и связь, 2001. – 416 с.

18. Фролов О.П. Антенны для земных станций спутниковой святи. - М.: Радио и

связь, 2000. – 376 с.

19. Калинин А.И. Распространение радиоволн на трассах наземных и

космических радиолиний. - М.: Связь, 1979. – 296 с.

20. Дорохов А.П. Расчёт и конструирование антенно-фидерных устройств. -

Харьков, 1960. – 450 с.

21. Антенны и устройства СВЧ. Расчёт и проектирование антенных решёток и их

излучающих элементов /под редакцией Воскресенского Д.И. - М.: Советское

радио, 1972. - 320 с.

22. Микроволновые устройства телекоммуникационных систем. В 2 т. Том 1:

Распространение радиоволн. Антенные и частотно-избирательные устройства

/М.З. Згуровский, М.Е. Ильченко, С.А. Кравчук, Т.Н. Нарытник, Ю.И.

Якименко – К.: Політехніка, 2003. – 456 с.

23. Ильченко М.Е., Кравчук С.А. Телекоммуникационные системы на основе

высотных аэроплатформ. – К.: Наукова думка, 2008. – 580 с.

24. Методичні вказівки для підготовки до лекцій і проведення лабораторних робіт

з дисципліни Технічна електродинаміка та поширення радіохвиль, мод.2. ч.1.

Техніка та прилади надвисоких частот телекомунікацийних систем і Ч.2

Антени та поширення радіохвиль для студентів напряму бакалаврської

підготовки: “6.050903 Телекомунікації” /Укл. Д.Л. Пизюк, Є.А. Якорнов. - К.:

НТУУ «КПІ», 2013. – 53 с.

18

25. Методичні вказівки для підготовки до лекцій і проведення лабораторних робіт

з дисципліни Технічна електродинаміка та поширення радіохвиль мод.2. ч.1.

Техніка та прилади надвисоких частот телекомунікацийних систем для

студентів напряму бакалаврської підготовки: “6.050903 Телекомунікації” /Укл.

Є.А. Якорнов. - К.: НТУУ «КПІ», 2013. – 57 с.

26. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни Технічна

електродинаміка та поширення радіохвиль, мод.2. Техніка та прилади НВЧ

телекомунікаційних систем для студентів заочної форми навчання

спеціальності: “6.050903 Телекомунікації” /Укл. Г.Л. Авдєєнко, І. В. Трубаров,

Є.А. Якорнов. – К.: НТУУ «КПІ», 2013. – 189 с.

27. Методичні вказівки до лабораторного практикуму з дисципліни Технічна

електродинаміка та поширення радіохвиль, мод.2. Техніка та прилади НВЧ

телекомунікаційних систем для студентів напряму бакалаврської підготовки:

“6.050903 Телекомунікації” /Укл. Г.Л. Авдєєнко, І. В. Трубаров, Є.А. Якорнов.

– К.: НТУУ «КПІ», 2013. – 124 с.

14. Інформаційні ресурси

1.

2.

19

Додаток

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕЙТИНГОВУ СИСТЕМУ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ

СТУДЕНТІВ ПО КРЕДИТНОМУ МОДУЛЮ № 2 «ПРИСТРОЇ І ПРИЛАДИ

НВЧ, АНТЕНИ ТА ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ»

з дисципліни ТЕД та ПРХ для напрямку підготовки (бакалавр): “6.050903

Телекомунікації” Інституту телекомунікаційних систем НТУУ «КПІ»

РОЗДІЛ 1 Пристрої та прилади НВЧ телекомунікаційних систем

Розподіл навчального часу по видах занять і завдань по кредитному модулю 2

розділу 1 згідно з навчальному плану

Сем

естр

Навчальний час Розподіл навчальних

годин

Контрольні заходи

кредити

акад.

години.

Лек

ції

Прак

тич

ні

Лаб

. роб

. СРС

+

ДКР

+

залік

МКР

ДКР

Семестр.

атест.

4 1,8 65 18 - 9 37 1 1 Залік .

Рейтинг студента по розділу 1 кредитного модуля 2 у четвертому семестрі

складається з балів, які він одержує:

1) за письмову п'ятихвилинну відповідь кожного студента на початку кожної

лекції по матеріалу попередньої лекції;

2) за виконання й захист 5-ти лабораторних робіт;

3) за три контрольні роботи (МКР ділиться на три контрольні роботи

тривалістю по 30 хвилин кожна);

4) за виконання ДКР, що охоплює всі три теми модуля;

5) за відповідь на заліку.

Система рейтингових (вагових) балів і критерії оцінювання

1. Рейтингові бали на лекційних заняттях

Оцінюється по п’ятибальній системі. Максимальна кількість балів на всіх

лекційних заняттях дорівнюється 9 * 5 = 45 балів

2. Лабораторні роботи

Максимальний ваговий бал за одну виконану та захищену лабораторну

роботу – 10. Максимальна кількість балів за всі лабораторні роботи дорівнює: 12 * 5

= 60 балів.

Критерії оцінювання:

а) оцінка якості теоретичної підготовки до роботи оцінюється по п’ятибальній

системі;

б) виконання роботи й одержання заліку по ній (позитивна оцінка колоквіуму

+ оформлений звіт) до початку залікової сесії -5 балів.

3. Модульний контроль

Максимальний ваговий бал за кожну з контрольних робіт МКР 2-1, МКР 2-2

та МКР 2-3 - 40 балів. Максимальна кількість балів за всю МКР 40 * 3 = 120 балів.

20


повні відповіді на поставлені питання й правильно вирішені практичні

задачі - 40 балів;

кожне питання та задача квитка МКР мають залежно від складності свою вагу

й тому 30 балів відповідають у п'ятибальній системі оцінці «добре», а 20 балів -

«задовільно».

4. Домашня контрольна робота.

ДКР складається з ряду самостійних частин (розділів), зв'язаних загальною

постановкою задачі та охоплюючи всі три теми дисципліни. Максимальна кількість

балів - 65.


- розрахунки виконані правильно, у повному обсязі, відповідають варіанту

завдання й вимогам оформлення текстових і графічних матеріалів, які прийняті на

кафедрі для курсових робіт проектів і дипломів. У роботі є повні розділи

самоперевірки, змістовні висновки - 65 балів;

- розрахунки виконані правильно, у повному обсязі, відповідають варіанту

завдання, але є, незначні відхилення від вимог оформлення текстових і графічних

матеріалів (не більше двох відхилень), які прийняті на кафедрі для курсових робіт

проектів і дипломів. У роботі є не повна самоперевірка, (самоперевірка відсутня не

більше ніж на один пункт завдання), і/або поверхневі висновки - 45 бала (відповідає

звичайній оцінці «добре»);

- розрахунки виконані правильно, відповідають варіанту завдання, але не в

повному обсязі, (відсутній хоча б один пункт завдання), є відхилення від вимог

оформлення текстових і графічних матеріалів (не більше чотирьох відхилень), які

прийняті на кафедрі для курсових робіт проектів і дипломів. У роботі є не повна

самоперевірка, (самоперевірка відсутня не більше ніж на два пункти завдання), і/або

поверхневі висновки - 35 балів;

- менш 35 балів ДКР не приймається й відправляється на доробку.

5. Штрафні й заохочувальні бали

5.1. Заохочувальні бали:

за участь у факультетській олімпіаді по дисципліні, модернізації

лабораторних робіт, виконання задач по вдосконаленню дидактичних матеріалів

по дисципліні надається від 5 до 10 заохочувальних балів;

+5 балів за здачу теорії по кожній лабораторній роботі при неначитаному

лекційному матеріалі;

+5 балів за оформлення звіту по лабораторній роботі до кінця

лабораторного заняття;

+5 балів додається за кожну додатково вирішену задачу (не більше

чотирьох по кожній темі й тільки на консультаціях у присутності викладача);

+30 балів за зразкове ведення конспекту лекцій (з вклеєними малюнками).

5.2. Штрафні бали:

за не допуск до лабораторної роботи при начитаному лекційному

матеріалі у зв'язку з незадовільним вхідним контролем - (-2) бали;

за відсутність на лабораторному занятті без поважної причини - (-5)

балів;

21

за неявку на контрольну роботу без поважної причини - (-5) балів;

за несвоєчасну, (більш ніж один тиждень), здачу ДКР - (-10) балів;

за несвоєчасний захист (до заліку) кожної лабораторної роботи - (-10)

балів за одну роботу.

7. Розрахунок шкали (RС) рейтингу:

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру становить:

RС = 45 + 120 +60 +65 = 290 балів.

Необхідною умовою одержання позитивної оцінки на заліку - R 116.

Попередні оцінки доводять до студентів відповідно до таблиці:

RС Оцінка ECTS Традиційна оцінка Традиційна залікова

оцінка

290... 275,5

(100<RС<95) А

відмінно

зараховано 275,5... 246,5

(95<RС<85)0 В

добре

246,5...217,5

(85<RС<75) С

217,5...188,5

(75<RС<65) D

задовільно

188,5...174

(65<RС<60) Е

174... 116

(60<RС<40) Fx незадовільно

незараховано

RС < 116

(40<балів) F

не допущений

Студенти, які мають 174 < RС <116, зобов'язані пройти семестрову атестацію на

останньому занятті. Студенти, які мають RС <116 і не допущені до заліку, зобов'язані

його підвищити до RС >116 у строк за один тиждень, і зобов'язані пройти семестрову

атестацію після здачі іспитів. У противному випадку студенти як і раніше

залишаються не допущеними до заліку й питання про їхнє подальше перебування в

стінах інституту виноситься на комісію.

Остаточна оцінка заліку по мод. 2 проставляється як середньоарифметичне у 100

бал. шкали по обом частинам модуля з врахуванням у спірних ситуаціях оцінки ЕСТS

мод.1.

Склав професор Є.А. Якорнов

Затверджено на засіданні кафедри ТК

Протокол №_____ від «____» _______________2014 р.

Завідувач кафедрою М. Ю. Ільченко

22

РОЗДІЛ 2 Антени та поширення радіохвиль

Розподіл навчального часу по видах занять і завдань по кредитному модулю

2.Ч.2 згідно з робітничому навчальному плану.

Сем

естр

Навчальний час Розподіл навчальних годин Контрольні заходи

кредити

акад.

години.

Лекції

Прак

тич

ні

Лаб

. роб

. СРС

+

КР

+

залік

КР

Семестр.

атест.

4 2,7 97 27 - 8 62 1 Залік

Рейтинг студента по кредитному модулю №2.Ч.2 у четвертому семестрі

складається з балів, які він одержує:

1) за письмову п'ятихвилинну відповідь (експрес-контроль) кожного студента на

початку кожної лекції (крім вступної) по матеріалу попередньої лекції (необхідність

введення такого контролю пов'язана з дуже малою кількістю запланованих

практичних і стимуляцією відвідування лекцій);

2) за виконання й захист 4-х лабораторних робіт;

3) за відповідь на заліку.

Система рейтингових (ваговий) балів і критерії оцінювання

1. Рейтингові бали на лекційних заняттях (Експрес-контроль).

Оцінюється по п’ятибальній системі.


повне виконання завдання………………………..5;

неповне виконання завдання…………………4…1;

незадовільне виконання завдання………………..0.

Максимальна кількість балів на всіх лекційних заняттях дорівнюється 14 * 5 = 70

балів

2. Лабораторні роботи

Максимальний ваговий бал за одну виконану та захищену лабораторну роботу –

10. Максимальна кількість балів за всі лабораторні роботи дорівнюється: 12,5 *4 =

50 балів.


а) оцінка якості теоретичної підготовки до роботи оцінюється по п’ятибальній

системі:

– мета та завдання лабораторної роботи досягнуті в повному обсязі………..5;

– мета та завдання лабораторної роботи досягнуті частково……………..1…4;

– мета та завдання лабораторної роботи не досягнуті…………………………0.

23

б) виконання роботи й одержання заліку по ній (позитивна оцінка колоквіуму +

оформлений звіт) до початку залікової сесії –7,5 балів.

3. Штрафні й заохочувальні бали

3.1. Заохочувальні бали:

за участь у факультетській олімпіаді по дисципліні, модернізації лабораторних

робіт, виконання задач по вдосконаленню дидактичних матеріалів по дисципліні

надається від 5 до 10 заохочувальних балів;

+5 балів за здачу теорії по кожній лабораторній роботі при неначитаному

лекційному матеріалі;

+5 балів за оформлення звіту по лабораторній роботі до кінця лабораторного

заняття;

+30 балів за зразкове ведення конспекту лекцій (з уклеєними малюнками).

3.2. Штрафні бали:

за недопуск до лабораторної роботи при начитаному лекційному матеріалі у зв'язку

з незадовільним вхідним контролем – (-2) бали;

за відсутність на лабораторному занятті без поважної причини – (-5) балів;

за несвоєчасну, (більш ніж один тиждень), здачу КР – (-10) балів;

за несвоєчасний захист (до заліку) кожної лабораторної роботи – (-10) балів за одну

роботу.

4. Розрахунок шкали (RС) рейтингу

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру становить:

RС = 70 + 50 = 120 балів

Необхідною умовою одержання позитивної оцінки на заліку – R 72.

Попередні оцінки доводять до студентів відповідно до таблиці:

RС Оцінка ECTS Традиційна оцінка Традиційна залікова

оцінка

114... 120

(95≤ RС <100) А відмінно

зараховано

102...113

(85≤ RС <95) В

добре

90...101

(75≤ RС <85) С

78...89

(65≤ RС <75) D

задовільно

72...77

(60≤ RС <65) Е

48...71 Fx незадовільно незараховано

24

(60< RС <40)

RС < 48

(RС < 40) F не допущений

Необхідною умовою одержання студентом допуску до заліку є його рейтинг, що

повинен бути RD 48.

Студенти, які набрали протягом семестру необхідну кількість балів (RD 72),

мають такі можливості:

– отримати залікову оцінку «автоматом» відповідно до набраного рейтингу;

– виконувати залікову контрольну роботу з метою підвищення оцінки; оцінка

за залікову контрольну роботу визначає семестрову залікову оцінку – попередій

рейтинг студента з дисципліни при цьому не враховується.

Остаточна оцінка заліку по мод. 2 проставляється як середньоарифметичне по

обом частинам модуля (див. додаток А).

Склав старший викладач Г. Л. Авдєєнко

Затверджено на засіданні кафедри ТК

Протокол №_____ від «____» _______________2014 р.

Завідувач кафедрою М. Ю. Ільченко

“Технічна електродинаміка та поширення...

Documents