april 2018 ХРИСТОС - stsvo · 2018. 11. 6. · великоднє привітання...

Ч. 4 (1007), Рік XLVIIІКВІТЕНЬ 2018

No. 4 (1007), Vol XLVIIІAPRIL 2018

ВОСКРЕС

ХРИСТОС

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - КВІТЕНЬ 2018

2

Просимо користувати iз парафіяльного вебсайту:www.stsvo.org

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Тел. (773) 384-6400

Пригадуємо, що можна замовити приміщення в нашому Осередку який знаходиться у самому центрі Українського села - на різні родинні імпрези, дні народження, хрестини, весілля і забави.Заохочуємо батьків, котрих діти приступають до Першого Врочистого Св. Причастя і Першої Св. Сповіді, щоб користали і вже замовляли собі приміщення в нашому Осередку.До ваших послуг професійна обслуга, вишукана їжа, а також величезна паркова площа, нададуть вам приємний час у колі родини і друзів.

ПАРАФІЯЛЬНА РАДІОПРОГРАМА- НЕДІЛЬНІ ДЗВОНИ -

Ви можете замовляти ваші привіти, побажання для ваших рідних, знайомих.

Слухайте радіопередачу кожного вівторкао годині 8:00 вечора із радіостанції

WSBC 1240 AM (на півночі)WCFJ 1470 AM (на півдні)

ÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀËÅÍÄÀÐ

APRIL 2018

КВІТЕНЬ 2018


3

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯБЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА

Високопреосвященним і преосвященним владикам,всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,

преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянамУкраїнської Греко-Католицької Церкви

Христос воскрес!Богоотець Давид перед отіненим ковчегом граючи веселився.Ми ж, народ Божий, святий, прообразів здійснення бачивши,

Веселімось у Бозі, бо воскрес Христос як всемогутній.Пісня 4 Канону Воскресної утрені

Дорогі в Христі!

Сьогодні в усій Україні та на поселеннях християни сповнюються невимовною радістю. У ту мить, коли вперше чуємо наше традиційне великоднє привітання «Христос воскрес!», у душі кожного з нас, від наймолодшого до найстаршого, відбувається якась глибока зміна. Ми відчуваємо, як зникають усі проблеми і виклики нашого життя, як змиваються всі турботи та кожна журба, наче «тане віск від лиця вогню». Оця радість є плодом Святого Духа та правдивим знаком, що воскреслий Господь присутній у наших серцях.

Богоотець Давид перед отіненим ковчегом граючи веселився… У шостій главі другої книги Самуїла читаємо, як цар Давид на початку свого правління постарався, щоб ковчег Завіту був перенесений до столиці, до Єрусалима. У цій реліквії зберігалися таблиці Божого закону, переданого Мойсеєві: вони вважалися найціннішим посіданням Ізраїлю. Ковчег був запорукою непереможності старозавітного народу та сили його царя. Тому Давид зустрічав його з великою радістю, з танцями. Ця Божа присутність серед свого народу і відчуття з боку людей священного обов’язку жити за Господніми заповідями пізніше дозволять Псалмоспівцеві промовити: «Над праведником сходить сонце, над щирим серцем – радість. Радуйтеся, праведні, у Господі, і прославляйте Його святе ім’я» (Пс. 97, 11-12). Наша Пасхальна утреня бачить у поведінці царя прообраз нинішньої пасхальної радості. І хоч

прообраз-ковчег зник у часи вавилонської навали в VI столітті до Христа, воскреслий Господь присутній вічно серед нас: «Ось я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20). Уже не прообраз чи провіщення якогось непевного та неосяжного майбутнього, а сам Христос, який воскрес із мертвих, приходить до нас, своїх учнів, як джерело нашої сили і перемоги над злом. У Воскресінні, у новині про Його перемогу над смертю, – вершина радості і здійснення всіх пророцтв і прагнень людини. Веселитися в Бозі - означає дозволити перемозі воскреслого Господа проникнути в мене, звершитися в моєму особистому житті. Ідеться не про якесь тимчасове почуття, а про дійсну участь та причастя Христового Воскресіння. Святий апостол Павло пише: «Бо якщо ми з’єднані з Ним подобою Його смерті, то будемо і подобою воскресіння» (Рим. 6, 5). Святкувати Пасху – це значить воскреснути разом із Христом, перемогти в Ньому і з Ним. Тож наша радість у Ньому та з Ним не скороминуща емоція, а постійний стан того, хто живе вірою у воскреслого Господа.

Ми ж, народ Божий, святий, прообразів здійснення бачивши… Сучасна людина в теперішньому світі не вміє радіти – вона тішиться лише тим, що має, і здебільшого плаче від того, що хотіла б мати, але не посідає. Сьогодні існує ціла індустрія розваг, яка «продає радість», пропонує «купити радість» у вигляді порожніх і хвилевих веселощів, насилля

4


чи наркотиків, обіцяє швидке задоволення без відповідальності, пробує заманити втечею у віртуальну дійсність чи земне багатство. Людина шукає радості, але в цих речах її не знаходить. Бо радіти без Бога неможливо. Веселощі без Бога – це примара, яка швидко розсіюється; це залежність, яка так само швидко поневолює та відбирає силу. Як часто в нинішньому суспільстві в ролі «торговців радості» виступають безвідповідальні політики, новоявлені месії. Порожніми гаслами вони апелюють до ницих людських бажань. Коштом крові та сліз невинних скривджених людей чи цілих народів обіцяють радість «для вибраних», які належать до штучно створеного ними «міра», і розраховують, що чинитимуть беззаконня, а все «на всіх язиках» – перефразуємо слова великого Кобзаря – буде мовчати. Але така радість збудована на піску кумирів, брехні та насильстві, тому неминуче раніше чи пізніше завалиться під власним тягарем. Ми, натомість, покликані будувати своє щастя і свою радість як свята спільнота дітей Божих. Жити Господньою радістю нелегко, особливо в нинішніх обставинах. Часто ставимо собі запитання: чи можемо ми сьогодні радіти? чому ми страждаємо? чому з нами це сталося? чи має сенс наша боротьба, кров і страждання, смерть і розруха? Без пасхального таїнства ці запитання залишилися б без відповіді. Однак сам воскреслий Христос відкриває нам зміст людського страждання – перемінюючи його в пасхальній ході на радість у Господі. Святий Максим Ісповідник писав: «Якщо Бог терпить у тілі, коли Він стає людиною, чи ми не повинні радіти, коли терпимо? Оце спільне терпіння відкриває нам Царство. Бо істинно промовив той, хто сказав: якщо страждаємо разом з Ним, то разом з Ним і прославимося (пор. Рим. 8, 17)». Стражденний і воскреслий Господь присутній у кожній людині, яка зазнає терпіння, аж до кінця світу, - у кожному людському болю, у кожній пролитій сльозі та краплі крові, - і Він вводить нас у своє Воскресіння, даруючи нам радість у ньому. Хто терпить в ім’я любові до Бога і ближнього, той

вміє веселитися в Бозі, радіти істинною та вічною радістю Воскреслого.

Веселімось у Бозі, бо воскрес Христос як всемогутній Отож дивімося на наші теперішні страждання, особисті, сімейні, місцеві, всенародні, у світлі пасхального ходу за воскреслим Христом, переходу в радість, руху в надії на цей світлий день, створений Всевишнім. Пасха Господня відкриває нашому народові істину, що наша боротьба - це вхід у Його радість. Наша любов до Батьківщини, що кличе нас до самопожертви в ім’я її свободи і незалежності - це насправді дорога до Воскресіння. Наш непереможний дух дає свідчення перед світом, що не треба боятися перед смертоносною брехнею та насильством, бо «воскрес Христос як всемогутній»!Сьогодні сам Господь нас потішає – перемінює наш смуток на радість, як це сталося із жінками-мироносицями. Вони йшли до Господнього гробу плачучи, а повернулися сповнені істинною радістю в Бозі. Ішли в темряві безнадії, а отримали світло Воскреслого і звістили апостолам й усьому світові, що Христос воістину воскрес. Нехай перемінить нас це «чудо, чудо всіх чудес», а через нас - наше суспільство і країну, хоч би де ми жили. Дорогі в Христі браття і сестри! Хай перемога Ісуса Христа над смертю і злом розвіє наші сумніви та відновить у наших серцях надію і радість. Усім вам, в Україні й на поселеннях сущим, засилаю свої сердечні вітання разом із щирими молитвами. Усім військовим та їхнім сім’ям, усім переселенцям, усім, що плачуть на окупованих територіях і в Криму, усім полоненим і ув’язненим сумління свого ради і ради любові до України, усім хворим і стражденним, тим, що на далеких заробітках за кордоном, - кожному з вас зичу передусім радості Божої! Щиро бажаю вам благословенних Великодніх свят, смачного свяченого яйця та світлої пасхальної радості! Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами!

Христос воскрес! Воістину воскрес!

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

у п’яту неділю Великого посту, 25 березня 2018 року Божого

5


ВЕЛИКОДНЄ ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ ІЄРАРХІВ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ

ВСЕЧЕСНІШОМУ ДУХОВЕНСТВУ, ПРЕПОДОБНОМУ МОНАШЕСТВУ, СЕМІНАРИСТАМ,НАШИМ ДОРОГИМ ВІРНИМ

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог.

З Богом було воно споконвіку.Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

У ньому було життя, і життя було - світло людей (Ів. 1: 1-3)

За звичаєм та приписом у нашій Традиції ми читаємо пролог до Євангелія від Івана (Ів. 1:1-3) під час Великодньої Божественної Літургії в різних мовах. Цей уривок представляє нам відвічне та воплочене Слово та Сина Божого, який об’явив нам Небесного Отця. Хтось може здивуватися і запитати про те, чи є якесь відношення і зв’язок між прологом Євангелії Івана, яке навіть і згадує воскресіння Христове, та величним святом, яке ми святкуємо сьогодні. Так, існує! Основа світлого празника Воскресіння нашого Господа Ісуса Христа полягає у тому, що друга Особа Пресвятої Тройці, Син Божий, який добровільно взяв людську природу, терпів та помер на хресті заради нашого спасіння, повстав із мертвих. Він живий! Він воскрес! Христос, який є творцем і автором життя, не може бути зв’язаний ланцюгами смерті. Як каже Святе Письмо, “його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі” (Діяння 2:24). Сам Христос навчає нас про себе: “Я - воскресіння і життя” (Ів. 11:25). Воскресіння – це Його ідентичність. Це є те, ХТО Він є.

Привітання “Христос воскрес!” та “Воістину воскрес!” буде чути з усіх куточків світу. Це найкраща і напевно найбільш ігнорована вістка для світу. Саме так було у час коли вперше було сповіщено Великоднього ранку і продовжується навіть і сьогодні. Христос воскрес! Чи ви особисто вірите, сумніваєтеся чи відкидаєте це? Христові апостоли мали певну трудність сприйняти цю вістку, “Побачивши його, вони вклонилися йому; а деякі сумнівалися” (Мт. 28:17). Навіть коли вони Його побачили, далі сумнівалися в цьому. Скільки разів

ми розважали і повірили що Ісус Христос направду присутній у Пресвятій Євхаристії коли ми приймаємо Його під час Божественної Літургії?Причиною сумніву Апостолів був страх. Це страх через боязнь повірити, що Ісус Христос живий після того як вони чули і бачили як Він терпів та помер на хресті. Їхній страх був настільки сильним, що їм взяло доволі довгий час аби збагнути суть цього стердження – Христос воскрес з усіма наслідками. Христове воскресіння знищило владу смерті та звільнило нас від влади смерті. Як святий Павло пише: “А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві” (Єв. 2:14-15).

Своїм воскресінням Христос усунув будь-яку непевність та страх щодо нашої вічності. Він відкрив ворота раю для нас знову. “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував!” Немає ніякого страху перед смертю, бо вона немає влади над нами. “Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало? Жало смерти - гріх, а сила гріха - закон” (1 Кор. 15:55-56). Смерть переможена і ми отримали вічне життя, дійсно існуюче. Це згідно Христової обіцянки, “Я прийшов, щоб мали життя - щоб достоту мали.” (Ів 10:10).

У світле свято Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, ми запевняємо вас у молитві з побажаннями, щоби не було жодних страхів, переживань та сумнівів у вашому житті. Нехай мир та радість того, що ми всі є учасниками та спадкоємцями обіцянки Христового

6


воскресіння, буде у ваших серцях, родинах та спільнотах! Святкуймо Великдень з відновленим та піднесеним духом віри, надії та любові до нашого

Господа! Нехай воскресний Ісус благословить своїми благодатями!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!+Високопреосвященний Стефан Сорока

Митрополит Української Католицької Церкви у СШААрхиєпископ Філадельфіийський для Укpаіїнців

+Преосвященний Павло Хомницький, ЧСВВЄпископ Стемфордської єпархії

+Преосвященний Венедикт АлексійчукЄпископ Чіказької єпархії святого Миколaя

+Преосвященний Богдан Данило Єпископ Пармської єпархії святого Йосафата

+Преосвященний Іван Бура Єпископ-Помічник Філадельфійський +Преосвященний Андрій Рабій (автор)Єпископ-Помічник Філадельфійський

Великдень, 2018

ВЛАДИКА ВЕНЕДИКТ (АЛЕКСІЙЧУК) ПЕРША РІЧНИЦЯ НОМІНАЦІЇПРАВЛЯЧИМ ЄПИСКОПОМ ЧИКАЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УГКЦ

20 квітня 2017 року, у Ватикані було повідомлено про те, що Папа Франциск поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про призначення дотеперішнього Єпископа-помічника Львівської архиєпархії владику Венедикта (Алексійчука) Правлячим єпископом єпархії Святого Миколая УГКЦ з осідком у Чикаґо, США, перенісши його з титулярного осідку Германіціяни.

Отці Душпастирі, Парафіяльна Рада,прицерковні організації та установи, усі парафіяни

Собору Святих Володимира і Ольгищиро вітають

Преосвященного Владику Венедикта Алексійчука та бажають йому щастя, здоров’я

Божого благословення у душпастирській праціу Божому Винограднику Чиказької єпархії святого

отця Миколая.На Многая і Благая Літа!

7


ВІДЗНАЧЕННЯ 100 ЛІТТЯ ІСНУВАННЯСЛАВНОЇ КАПЕЛІ БАНДУРИСТІВ

10-11 березня 2018 р. Б. загостила до міста Чикаґо Капеля Бандуристів. В суботу вечором в Українському Культурному Центрі при парафії свв. Володимира і Ольги відбувся беневіс та концерт з нагоди започаткування і відзначення 100 ліття існування славної Капелі бандуристів. Найбільшою приємністю для нашої Парафії було те що в неділю Бандуристи завітали до нашої Парафії та ангельським співом відспівали Святу Літургію в нашому Соборі о год. 9:30 рано. Парафіяни і прихожани прибули до церкви щоб

спільно із Бандуристами відзначити 100 ліття Капелі та 50 ліття нашої парафії. Много літствієм для Капелі і для нашої парафії закрилися царські ворота. Опісля відбулася в аудиторії собору перекуска і зустріч з бандуристами, приготована нашим Сестрицтвом, де можна було привітати Капелю. Бажаємо Капелі плідних та музичних успіхів вступаючи в 100 ліття та безмежно дякуємо за прегарний спів в нашому Соборі на відзначення нашого 50 ліття.

8


Послання Синоду Єпископів КГВА УГКЦ з нагоди сторіччя відновлення української державності

Як бачимо, поняття свободи містить у собі дві складові: свободу від – гніту, поневолення, пригноблення, визиску та позбавлення прав, а також свободу до – вільного самовизначення, свобідного вибору власної дороги розвитку, безперешкодного втілення в життя дарів і талантів окремих осіб і всього суспільства...

ПОСЛАННЯСиноду Єпископів

Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦз нагоди сторіччя відновлення української державності

Всесвітліші та всечесніші отці! Преподобні брати і сестри в монашестві!Дорогі браття і сестри в Христі!

Сто років тому, 22 січня 1918 року Божого, у Києві згідно з IV Універсалом Центральної Ради УНР відбувся акт відновлення української державності. Того ж року, 19 жовтня, «Проклямацією Української Центральної Ради» було проголошено незалежність тих українських земель, які до закінчення Першої світової війни входили до складу Австро-Угорської імперії, а відтоді увійшли до нашої історії як Західноукраїнська Народна Республіка. Уже за рік ми святкуватимемо подію, коли ці дві українські республіки проголосили своє об’єднання в одну державу. Разом із Карпатською Україною, проголошеною в 1938 році, УНР і ЗУНР стали тим фундаментом, на якому наша держава, знову як незалежна, відродилася в 1991 році. З цієї нагоди ми, єпископи Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви, закликаємо приєднатися до наших подячних молитов Господеві, за ласкою якого була відновлена i збережена державність нашого народу, хоча світові потуги не раз перекреслювали та ставили її під сумнів, бажаючи приректи нашу незалежну державу на забуття і небуття. Ми молитовно вшановуємо всіх тих чоловіків і жінок, - їх сьогодні годі злічити, - які своєю наполегливою працею чи боротьбою долучилися до того, що сьогодні ми втішаємося національною свободою. Особливі молитви підносимо за душі тих, які в цих визвольних змаганнях віддали життя з любові

до Батьківщини і своїх ближніх, виборюючи право будувати життя у вільній «Рідній хаті». Нехай пам’ять про них не проминає в нашому народі! Церква Христова проявила себе в бутті українського народу як націєтворчий первень. Християнство дало основний імпульс розвитку нашої культури, сформувало нашу тотожність, знаки якої ми повсякчасно віднаходимо у своїй історії. А в часи, коли наш народ не мав жодних інших соціальних структур, саме Українська Церква була основним середовищем і центром життя громади на Батьківщині та на поселеннях. Пройшовши разом з українським народом різноманітні й чисельні випробування, наша Церква здобула непересічний досвід бути голосом бездержавної нації перед сильними світу цього. Глава нашої Церкви праведний митрополит Андрей Шептицький недарма мав неформальний титул етнарха, а патріарха Йосифа Сліпого керівники держав приймали як повноправного і офіційного представника українського народу, котрому відібрали право «бути собою». Саме ці два великі мужі нашої Церкви у важких історичних обставинах минулого століття робили все, щоб виховати в українському народі християнське ставлення до національного будівництва. Сьогодні ми посеред нових викликів зовнішньої агресії та внутрішніх реформ прагнемо поділитися з вами кількома думками про цю важливу духовну

9


складову державотворення. Наші міркування є душпастирськими та виходять з Євангелія, вчення Церкви і досвіду наших великих попередників. «Покликані до свободи» (Гал. 5, 13) Тривалі національно-визвольні змагання нашого народу незмінно супроводжувалися великим прагненням звільнитися від різного роду чужинецьких поневолень і здобути право свобідно вирішувати долю власної країни, власного народу та власної родини і таким чином реалізовувати у своєму житті дар свободи, який людина і народи отримують від свого Творця. Як бачимо, поняття свободи містить у собі дві складові: свободу від – гніту, поневолення, пригноблення, визиску та позбавлення прав, а також свободу до – вільного самовизначення, свобідного вибору власної дороги розвитку, безперешкодного втілення в життя дарів і талантів окремих осіб і всього суспільства. Утім, свободу не слід у жодному разі плутати зі сваволею чи беззаконням. Справжня свобода передбачає відповідальність, передусім – перед Богом, а відтак – перед власним сумлінням і народом, якого ми є вихідцями і до якого маємо привілей належати. Ми, віруючі люди, розуміємо і віримо, що справжня свобода виростає з Божої волі і будується на дотриманні Божого закону. Слушно зауважував свого часу Блаженніший Любомир: «Господь створив нас вільними. Ніхто так не шанує нашої свободи, як Бог. Але ми не маємо відваги бути вільними. Бо бути вільним – це означає бути відповідальним». Тому свободи слід учитися, щодня її утверджувати в собі, щоб не потрапити в кормигу гріха і пристрастей, які засліплюють, обмежують, поневолюють людину і народи. Справжня свобода гарантує перемогу і нездоланність людини та народу перед лицем тираній і поневолень. Про це також влучно висловився Блаженніший Любомир: «Влада боїться свободи в серцях набагато більше, ніж голодного бунту. Бо голодного можна купити, а вільного – тільки вбити». Двадцяте століття з його двома світовими війнами, які смертельним смерчем пройшли по нашій землі, і з двома тираніями – нацистською і комуністичною, що забрали мільйони життів наших співвітчизників, стало водночас століттям

небувалого героїзму і свідчення віри та любові до рідної землі з боку найкращих синів і дочок нашого народу, котрі склали в жертві навіть власне життя – не як загарбники, а як захисники, не як окупанти, а як оборонці рідної землі, прав і свобод власного народу.Так само і сьогодні наш народ з великою самопожертвою обстоює власну свободу і гідність. Однак ми повинні пам’ятати, що першим тереном, на якому слід виборювати та утверджувати справжню свободу, є простір людського духу, відкритого до божественної правди і готового з довірою коритися спасенній Божій волі. Для віруючої людини дорогою до справжньої свободи є дорога Заповідей Божих. Тому така людина вигукує із псалмоспівцем: «Чинити твою волю, Боже мій, я радий, і Твій закон у мене в серці» (Пс. 40, 9). У щоденній готовності чинити Божу волю і зберігати Його закон в особистому, родинному і професійному житті – запорука перемоги в теперішніх змаганнях і надія на тривалий розквіт нашої держави. «Звершені в єдності» (Ів. 17, 23) Упродовж історії становлення своєї державності наш народ відчував на собі не лише наслідки згубного позбавлення свободи та втрати незалежності, а й драму внутрішніх роз’єднань. Ці нещастя часто були спричинені зовнішніми, не залежними від нас обставинами, коли світові потуги вирішували нашу долю без нас, за нашими плечима, насильно ділячи наш край поміж собою. Упродовж останніх 150 років ми пережили кілька масивних хвиль еміграції наших людей, які розсіювалися по світі, гнані скрутною чи загрозливою політичною та економічною ситуацією на рідних землях. У такий спосіб постали українські поселення в різних куточках світу: Канаді, Сполучених Штатах Америки, Австралії, країнах Західної і Східної Європи та Латинської Америки. Сьогодні багато наших краян живуть також в Азії та Африці. Мабуть, саме від досвіду цього розсіяння українців зродилося відоме прислів’я: нашого цвіту – по всьому світу. Хоч часто ці міграційні процеси несли зі собою надзвичайно великі виклики, труднощі та часом і трагедії для українського народу, усе ж не можна випустити з уваги і позитивних

10


моментів: народ, перебуваючи на чужині, з особливою гостротою відчував тугу за рідним краєм, яка виливалася в турботу про збереження духовних, національних і культурних традицій; у розвиток рідної Церкви та плекання своєї мови; у побудову храмів і створення українських організацій; у проголошення перед усім вільним світом правди про утиски і переслідування на Батьківщині та витривалі зусилля задля відновлення української державності. Цілком невипадково одними з перших українську незалежність у новітні часи визнавали і підтримували саме ті країни, де вплив української громади та Церкви був і донині є вагомим. Утім, наш народ зазнав трагічних наслідків і таких поділів, які спричинювали ми самі - усіх така людина прагне огорнути своєю доброзичливістю, усім бажає повноти життя, усім готова виявити співчуття і милосердя. Ми, українці, відчуваємо, особливо в останні роки, прихильність і солідарність з боку багатьох країн, мільйонів людей доброї волі всього світу, різних національностей та релігійних переконань. Вони співчувають нам у наших випробуваннях, підтримують нас у наших потребах, захищають перед ненавистю агресора і виявляють готовність бути з нами й надалі. Така солідарність є великим даром, але водночас і обов’язком. Він спонукає нас відкрити і поширити власне серце до потреб тих народів, які сьогодні зазнають несправедливості, агресії, випробувань і різноманітних страждань. «Чувайте і моліться!» (Мт. 26, 41) Роздумуючи над чеснотою автентичної любові до рідної землі, не можемо пройти повз деякі хибні трактування патріотизму, які компрометують це благородне почуття та можуть стати причиною неслави для народу чи навіть справжньою загрозою для нашої ще молодої державності. Ми переконані, що не є щирим патріотом той, хто не керується правдою у стосунках із власним народом, а годує його пафосними гаслами та оманними обіцянками. Особливо прагнемо застерегти перед дешевим політичним популізмом, що має на меті не так добро народу, як власну вигоду і перемогу на чергових виборах. Як не згадати слів

Франка, який застерігав перед таким фальшивим патріотизмом, що проявляється лише у «святковій одежині», але для якого чужим і осоружним є «труд важкий, гарячка невдержима». Нічого спільного зі справжнім патріотизмом не має також ідеологія, яка ставить націю «понад усе», включно з Господом Богом. Таке сприйняття народу і держави, за словами митрополита Андрея Шептицького, не базується на любові, а є, радше, егоїзмом чи навіть ідолопоклонством[4]. Ми, як учні Христові, не можемо схвалювати чи сприймати тих форм крайнього чи інтегрального націоналізму, расизму та шовінізму, які все, зокрема Церкву і саму державу, підпорядковують ідеї нації; заперечують свободу і права окремої людини, а найважливіше – її особисту гідність, що походить від Бога; погорджують представниками інших національностей, рас чи релігій; пропагують ненависть і ворожнечу, заохочують до сліпого та грубого насилля для здобуття своєї політичної мети. Святий папа Іван Павло ІІ, звертаючись до своїх співвітчизників 1978 року, наголошував: «Любов до Батьківщини об’єднує нас і повинна єднати нас, незважаючи на всі відмінності. Вона не має нічого спільного з вузьким націоналізмом чи шовінізмом. Це є право людського серця. Це мірило людської шляхетності...»[5]. У подібному дусі висловлювався і наш каторжник патріарх Йосиф, який усе своє життя поклав на вівтар служіння рідному народові: «Нехай наш патріотизм буде любов’ю свого народу, готовою на всяку жертву, одначе нехай не буде він ложно понятим націоналізмом, що основує любов Батьківщини на ненависті»[6]. Написаний у складний час початку другої радянської окупації, лист ісповідника віри не втратив своєї пастирської інтуїції і знову повертає нас до пріоритету любові. У всенародній молитві за Україну ми співаємо: «В чистій любові до краю, Ти нас, Боже, зрости». Любов має стати лакмусовим папірцем усіх наших особистих поривань і національних планів та проектів. Уміння відрізняти любов від її підробок вимагає зрілого ума, чистого серця і чуйного сумління.

11


Господь Бог кличе нас сьогодні до чування над власним сумління, майбутнім нашого народу і його держави. Спитаймо себе: чи чиста любов до нашого народу є критерієм для наших настроїв, поглядів, суджень і дій? Чи нею керуємося ми самі, відповідальні будівничі своєї країни? І чи керуються нею наші політичні та суспільні лідери? Щира відповідь на ці запитання допоможе нам віднайти шлях до успішного розвитку нашого народу і дальшого державотворення. Насамкінець запрошуємо всіх до ревної молитви: подячної – за дар свободи і державності; покаянної – за ті гріхи, якими кожен із нас і весь народ упродовж своєї історії коли-небудь зневажив Бога і Його святий закон; благальної – про Боже благословення для нашого народу, про мудрість для його провідників, про мужність і здоров’я для його вірних будівничих, а зокрема – для його жертовних захисників на фронті. Молитва є, з точки зору віри, найбільшим виявом любові до ближнього і до свого народу, бо нею висловлюємо переконання, що «коли

Господь та не будує дому, – дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, – дарма пильнує сторож» (Пс. 127, 1). Тож огортаючи думками і молитвою минуле століття, вирушаємо з вірою у серці назустріч прийдешньому дню, віддаючи в руки Господа – Владики неба і землі – наші надії та сподівання. Не боїмося темряви, яка може постати перед нашими очима, бо світло віри розвіює сутінки тривоги і страху та дає нам певність, що «Господь народові своєму дасть силу, Господь благословить народ свій миром» (Пс. 29, 11). Нехай відвічна милість і могутня благодать Всевишнього поширяться на весь наш народ, нехай зцілять духовні й тілесні рани його синів і дочок, нехай Божа мудрість веде всіх нас дорогами правди, а Божа любов надихає кожного до щирої щоденної праці задля подальшого утвердження соборної Української Держави – на славу Божу та дочасне і вічне добро рідного народу. Благословення Господнє на вас!

Від імені Синоду ЄпископівКиєво-Галицького Верховного Архиєпископства

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

у день Святого преподобного Мартиніяна,26 лютого 2018 року Божого

________________________________________

[1] Ідеалом нашого національного життя… // Церква і суспільне питання: Пастирське вчення та діяльність: У 2 т. - Т. 1. - С. 532.[2] Пор. Лев ХІІІ, Sapientiae christianae, 5-6.[3] Християнська робота, серпень 1899 р.[4] Пор. Декрет Митрополита Андрея Шептицького «Про єдність», 28 травня і 24 вересня 1943 р.: «Поганський патріотизм – то любов своїх, получена з ненавистю всіх прочих. А християнська любов до Батьківщини, обнимаючи всіх людей, єднає християн із противниками та ворогами й дає патріотизмові ту підставу, якої треба: учить тієї єдности».[5] До моїх любих співвітчизників, 23 жовтня 1978 р.[6] Пор. Пастирське послання митрополита Йосифа Сліпого до духовенства та вірних, присвячене пам’яті Митрополита Андрея Шептицького, 23 листопада 1944 р.

12


ЧИ НЕ ВИГНАТИ ЯКИХОСЬ ТОРГОВЦІВІЗ ХРАМУ МОГО СЕРЦЯ?

о. Кирило Лесько

Роздуми над Словом Божим на ІІІ неділю Великого Посту, рік Б Можливо, деякі з тих людей, хто запитував Ісуса про знамення, й самі бачили неподобство, яке робилося в притворі храму: торгівля, галас, люди, які крутяться навколо грошей, роблять зі справ віри бізнес і на цьому наживаються. Це сповнює смутком і болем, а навіть обурює - не тільки побожних і сумлінних людей у наші часи, але і раніше, також і в часи Ісуса. Проте ніхто не наважувався вчинити так, як зробив Ісус. Такий учинок міг зробити лише пророк. Саме тому ми чуємо це питання: «Яке знамення покажеш нам, що таке Ти робиш?» (Йн 2,18). Й Ісус Христос на нього відповідає як пророк (більше ніж пророк): «Зруйнуйте цей храм, - і за три дні Я підніму його» (Йн 2,19), заповідаючи своє воскресіння. До смерті Ісуса Христа слава Божа перебувала в Єрусалимському Храмі, але в момент, коли Ісус Христос помер на хресті, «завіса храму роздерлася посередині» (Лк 23,45; див. також Мт 27,51; Мк 15,38). Це означало лише одне: місцем поклоніння Богові Єдиному став інший храм - Храм містичного Тіла Ісуса, тобто Церква… Учинок Ісуса Христа відсилає нас до Його розмови з самарянкою при криниці Якова: «Жінка й каже до Нього: “Бачу, пане, - пророк ти. Батьки наші на оцій горі поклонялися, ви ж говорите - в Єрусалимі, мовляв, місце, де поклонятися треба”. Ісус до неї: “Повір Мені, жінко, - час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятись Отцеві. Поклоняєтесь ви, не знавши кому. А ми поклоняємося, знавши кому. Від юдеїв бо

й спасіння. Та надійде час, - ба, вже й тепер він, - що справжні поклонники Отцеві кланятимуться у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець. Бог - Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися» (Йн 4, 19-24). Завдяки таємниці страждання, смерті й воскресіння Ісус дає людині надзвичайний дар: саме серце людини

стає храмом Святого Духа, місцем, де людина насправді може поклонятися

Богові: «Хіба не знаєте, що ви - храм Божий, і що Дух Божий

у вас перебуває?» (1Кор 3,16). Це дар освячувальної благодаті, що вислужена нам Ісусом Христом. Ми отримали її під час нашого хрещення, завдяки хресній жертві Ісуса Христа. Слава Божа, що перебувала в Єрусалимському Храмі,

хоче оселитися в серці своїх віруючих, адже «таких

поклонників і шукає собі Отець» (Йн 4,23). Отже, ми стаємо храмом Духа

Святого. Повертаючись до вчинку Ісуса, який вигнав торговців із храму, маємо запитати себе: чи часом я не маю в своєму серці якогось маленького риночку? Чи не веду я в своєму серці торгівлі зі своїм сумлінням? Чи служу в ньому Богові в дусі та істині? Бо «коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий святий, а ним є ви» (1Кор 3,17). Великій Піст є особливим часом, коли я можу відкрити своє серце Ісусу, щоби Він зі нього вигнав різних торговців: мою захланність, нечистоту, гординю і заздрість, аби в ньому панував лише Він, а моє серце служило Богові у дусі та істині.

CREDO

13


“ТЕ, ЩО МАЄМО СЬОГОДНІ, МРІЯЛО МАТИ НЕ ОДНЕ ПОКОЛІННЯ УКРАЇНЦІВ”

Степан Сус – головний військовий капелан Львівської архієпархії, настоятель гарнізонного храму святих Петра і Павла, громадський діяч, патріот і людина з великим серцем. Священик з нестандартним мисленням, який ламає шаблони та своєю відкритістю дивує багатьох. З ним непросто було домовитись про зустріч, адже отець практично не має вихідних, їздить Україною та працює над міжнародними проектами. Розмовляємо з о. Степаном Сусом про війну, дружбу з військовими, співпрацю з мусульманами, Великий піст, глобалізацію цінностей, книги та майбутнє України.

– Отче, коли і чому Ви вирішили стати священиком? – Ще в ранньому дитинстві. Пригадую, то був 1986 рік. Мені було 6 років. З мамою прийшов на літургію. Це ж був той час, коли не дуже багато людей ходило до церкви. Зокрема, молодь переслідували за те, що вони брали участь у богослужіннях. Пригадую, мені сподобалась церковна атмосфера, зокрема запав до душі священик, який служив тоді літургію. Це був отець Мирон Піддвірний, він був священиком старої генерації, з певною поставою, тактом праці.Після Служби я прийшов з мамою додому і сказав їй, що хотів би бути як цей чоловік, що очолював літургію. Пізніше я шукав старі молитовники в хаті. Моя бабця і дідусь – це переселенці з колишньої Польщі, з Надсяння. І вони, звичайно ж, перевезли з собою книги, молитовники. Це були мої перші знайомства з молитвою і Церквою.

Вже коли навчався в школі, ми ходили в шпиталь і лікарка одного разу спитала мене, ким хочу бути: космонавтом, пілотом, шахтарем, трактористом. Вона перерахувала традиційні професії Радянського Союзу. Я ж відповів, що жодна з перелічених професій мені не припадає до душі. Я їй сказав, що хочу бути священиком, вона розповіла мамі, що в Союзі таких професій немає. А ще порадила з сином попрацювати, бо він щось неправильні зацікавлення має.Звичайно, тоді я ще не розумів всіх функцій роботи священика, але відчув внутрішній поклик. Не знаю як це пояснити… – Що для Вас означає священство? – Це служіння Богові і людям. І це вміння бути з людьми в різних обставинах життя. Священик не завжди мусить щось говорити тоді, коли він є поруч. Є ситуації, коли люди потребують, щоб хтось просто вислухав їх. Це допомагає рухатись вперед і приймати нові життєві виклики. – Отче, Ви військовий капелан. Наскільки змінилося ставлення до священиків-капеланів протягом останніх років, зважаючи на війну в Україні? – Найперше, добре є, що люди вже знають, хто такий капелан і в чому полягає його робота. Я став капеланом 2002 року і коли говорив десь, що я військовий капелан, то ніхто не розумів, чи я військовослужбовець, чи це якась особлива місія в армії. Навіть самі військовослужбовці присутність священика в армії тоді сприймали насторожено. Для них це було щось неприйнятне. Але згодом ми почали показувати, що капеланство – це один з видів служіння Церкви в особливих обставинах життя людини. Часто у людей, які служать в армії, відбувається переоцінка цінностей. Ця реальність, у якій колись жила людина, починає по-іншому виглядати в армії.Ми розуміємо, що війна – це певний формат життя, в якому хтось гине, хтось поранений, хтось втрачає друзів, а хтось ставить запитання – чому друзі загинули, а я залишився живий? Священик мусить пояснити все це. – Як військові сприймають такі розмови? – Є різні види військ у Збройних силах України.

14


Кожен з них має свої традиції, свою специфіку. Військові у своєму середовищі унікальні, а ти як священик маєш знати унікальність кожного і розуміти, як з ними спілкуватись. До прикладу, можна розглянути наші десантно-штурмові війська. В них є «тільняшка», берет. А для того, щоб мати ці речі, треба їх заслужити і пройти довгий шлях. Для того, щоб священик міг мати голос серед них і вони бачили в ньому духовного наставника, він повинен з ними перейти певні випробування. – Ви такі випробування пройшли? – Так, маю свою «тільняшку» і берет. Пройшов з ними марш-кидок, довжиною 73 кілометри в бронежилеті та берцах. Це справді важко. Ти розумієш, що на тебе дивляться, з тебе беруть приклад, хоча ти не мав такої масштабної підготовки. Ти проходиш усі ці випробування й тоді військові можуть справді вірити у розуміння священика. Після цього марш-кидка, якщо ми мали розмови, бесіди, то хлопці сиділи й уважно слухали. Вже минуло 10 років після цього випробування, але й досі, де б ми не зустрілись з цими офіцерами, вони про це згадують.Та й зараз так само. Коли військові розуміють, що ти знаєш, що таке АТО, коли ти з ними жив в обваленій хаті, спав в спальному мішку в одязі у 20-градусний мороз, а надворі стріляли і ти не мав куди втікати – виникає зовсім інший рівень довіри. – До речі, Ви нещодавно були на Донбасі. З яким думками повернулись? – Якщо говорити про масштаб АТО, то бути тільки в одній точці – це дуже односторонньо. Бо сьогодні вже четвертий рік війни і проблеми, які вона несе, відчуваються в кожному регіоні України. Військовослужбовці повертаються з війни з певними проблемами, на які треба оперативно реагувати. – Маєте на увазі проходження реабілітації? Як допомогти людям, що її потребують? – Зустрічав багатьох військових, які були поранені. До прикладу, осколок залетів у щелепу чи потрапив в руку, друг загинув, а інший залишився жити. Тут є цілий комплекс багатьох болісних речей.І думки від пережитого треба озвучувати. Недобре, коли людина закривається в собі, що дуже характерно для чоловіків. Коли ми переживаємо якусь проблему, то стараємось всередині її затиснути, щоб ніхто не знав, що вона є. Тому важливо з людьми спілкуватись, не залишати їх

наодинці.Добре, що в Україні діє великий волонтерський рух, що волонтери просто приходять в шпиталі. Це один з етапів реабілітації. Людина, що озвучує ті аспекти, що її хвилюють, уже робить перший крок, аби почати жити з ними. Але важливо не впадати в крайнощі, бо це все може перерости у втечу від реальності, а це: алкоголь, наркотики й інші шкідливі речі. У такий спосіб можна навіть стати тягарем для сім’ї. Багато наших військових – Герої, але вони самі ніколи цього не скажуть. Бодай тому, що часто їхній героїзм – це великі страждання для багатьох. Бо коли чоловік п’є тільки через те, що він Герой – це пекло для його сім’ї. Маємо допомагати нашим військовим ще багато років, аби вони були сильними. А сильною людина себе почуває тоді, коли поруч має надійних друзів. – А як війна в Україні, на Вашу думку, впливає на звичайних людей? Бо життя триває, люди одружуються, народжують дітей, подорожують. Багато хто вже звик жити у цьому стані, а хтось картає себе за те, що війна за 1000 кілометрів триває, а він тут гуляє і веселиться. – Маємо бути свідомі того, що війна – це також життя. На війні люди одружувались, народжувались діти, люди теж були щасливими. Треба розуміти, що війна – це усвідомлення стану нашої країни. Маємо можливість попити кави, чаю, поспілкуватись, не чуючи свисту куль біля вух, тільки через те, що хтось є на війні, хтось охороняє мир і спокій в Україні.Люди, які нарікають на війну, завжди відчували себе чужинцями в цій країні. Ті, які сприймають війну як бізнес – це люди, які ніколи Україну не любили, а лише розглядали нашу територію як проект для заробітку. Ми не знаємо, скільки ця війна ще триватиме, але не можемо сказати, що втомилися від неї. Бо якщо ми втомилися, то який приклад показуємо тим, які на війні роками сидять в окопах у не найкращих умовах. Наші воїни мають відчувати належну підтримку від населення.А ті, хто нарікає на те, що люди святкують, одружуються – не розуміють, що таке життя, бо в ньому є різні епізоди. Ми ж не можемо сказати, що давайте перестанемо одружуватись, народжувати дітей, їсти-пити, а будемо просто сидіти, склавши руки й чекати, коли в країні закінчиться війна. Це крайнощі, які інколи виникають. Вони з’являються

15


внаслідок того, що хтось обурений незначним прогресом змін в нашій країні. – Ми спілкуємось з вами у час Великого посту. Як утримувати баланс в суспільстві між матеріальним і духовним в наш час, коли темп життя з кожним роком все швидший? – Формат посту буде змінюватись з кожним поколінням. Тому що той піст, який був колись, зовсім по-іншому виглядає тепер. Взагалі, піст – це певне завдання для людини. Це час, коли маємо можливість і шанс щось змінити в житті, те, що нас поневолювало, те, що для нас було певним тягарем. Просто спробувати залишити це в минулому і прямувати до того, що робить нас вільними та щасливими.Якщо когось поневолює м’ясо, то хай буде так, хтось відмовляється від музики і танців, а хтось працює на радіо, то йому перестати працювати теж якось нелогічно. Є певні середовища, де цей піст модифікується. Але можна відмовити собі в іншому: перестати матюкатися, можна не ходити на стриптиз, можна спробувати помолитись хоча б увечері, спробувати зробити щось добре.А можна сісти і на аркуші паперу написати мінуси свого життя. Розписати, що робить людину залежною і спробувати це змінити. Хоча б один мінус зробити плюсом – і це вже буде велике досягнення. – Люди ходять на сповідь. Що зараз найбільше хвилює українців? – Все починається з того, що інколи люди самі себе не люблять, а потім починають проектувати в житті те, що середовище, рідні, друзі, колеги їх теж не люблять і не поважають. Через це виникає багато шляхів того, як цю псевдолюбов віднайти.З іншого боку, люди думають, що покаяння – це страх перед Богом, що він десь там записав всі мої гріхи і що він буде сидіти і перераховувати чи я чітко назвав їх під час сповіді. Неправильно думати, що коли ми зробили зло, то нас неодмінно покарають за це. Людина, йдучи до сповіді, має усвідомлювати, що вона йде не до Бога, який карає, а до Бога, який любить. Навіть тоді, коли ми робимо погані речі. І та Божа любов до нас має спонукати людей хотіти змінити своє життя. – Часто ми стоїмо на роздоріжжі, коли ухвалюємо рішення. Як бути певним у тому, що не помилився, як здолати сумніви? – Перш за все, треба пам’ятати про те, що у сумнівах

ухвалювати рішення не можна. Потрібно добре все зважити і не керуватись емоціями, бо якщо вони переважають, то вартує почекати хоча б день-два для того, щоб вони відійшли і тоді з’являється оце правильне рішення, яке допомагає нам рухатись в обраному напрямку. – Чи можете пригадати випадок, який утвердив Вас у вірі в те, що Ви робите? – Можливо, це відкриття гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла. Пригадую, як прийшов туди вперше 2008 року і побачив стелажі з трьома мільйонами книжок, тонни пилу. Перед моїми очима тоді було 70 років застою, адже рівно стільки років храм був зачинений. Тоді були присутні й професори, науковці, і коли я сказав їм, що ми ці книги вивеземо, вони мені не вірили. Нам виділили одну «газельку» для того, щоб ми цим автомобілем 35 років вивозили книжки.Бо вже порахували три мільйони, кількість робочих днів. Це ж треба було кожну книгу взяти в руки, відкрити, записати порядковий номер у реєстр, то десь так і виходило у часі. Я тоді казав, що ви певне не хочете бачити, як книги перевезуть і не хочете бачити, коли відкриють храм.Мало хто вірив, що це станеться. Але ми за три місяці вивезли ті книги з гарнізонного храму, перевезли до книгосховища. Тепер, коли вже дивитись на пройдений час, то всі задоволені, адже книги досліджують, виявляється, що деякі – унікальні та існують в одному екземплярі. Під ці книги написали багато проектів, Євросоюз дав сканери, триває процес сканування. Відбулось чудо. Мене не буде, світ зміниться, а храм залишиться. – Ви нещодавно повернулись з Дубаю, де у Вас налагоджена співпраця з арабами. Церква ламає певні стереотипи, адже християни і мусульмани працюють над спільними проектами. Що це за проекти? – Головна ціль такої співпраці – це добро і спасіння людини. І якщо будувати стосунки з іншими релігіями чи націями на ідеї спільного добра, тоді все реально. В ОАЕ нині проживає понад 12 тисяч українців і вони, перебуваючи в мусульманському світі, залишились християнами, практикуючими греко-католиками. Там є досить глибока співпраця, адже добро в арабів на першому місці. Недаремно вони створили Міністерство щастя і Міністерство рівності.

16


– В світі відбувається глобалізація цінностей? – Раніше була ворожнеча поміж релігіями. В контекст релігії завжди встрявала політика. Наприклад, зараз з’явилась ідея державної Церкви в Україні. Я не можу зрозуміти, що означає це поняття. Коли змінюється політична партія, мають бути якісь зміни і всередині Церкви? Тим паче, що в світі такого поняття як державна церква немає. Подекуди згадують приклад Польщі, але в цій країні майже 90 відсотків католиків, а в нас інша історія. В нас таку Церкву робити небезпечно, бо тоді вона може бути таким же інструментом для влади, як це тепер є в Росії. – Попри роботу і постійні зустрічі, як відпочиваєте? – То є найскладніше питання з усіх (сміється – прим. автора). Трохи ходив в спортзал, читаю, оскільки завдяки цьому можна абстрагуватись від реальності. Я часто гуляю, щовечора ходжу центром Львова, дивлюсь на архітектуру, щоразу бачу щось нове. А загалом у мене відпочинок має робочий характер. Наприклад, їжджу на полігон до військових, але з ними поспілкуєшся, зміниш трохи обстановку і це вже десь перемикає на іншу хвилю. Життя священика – це постійні зустрічі. – Зустрічі, літургії, відрядження. Працюєте практично без вихідних. Як вдається відновлюватись і де шукаєте натхнення? – Передусім це молитва. Бо якщо перестати молитись, то через речі, які часом треба слухати, самому можна потрапити на реабілітаційні курси. Це також допомагає дивитись на речі правильно, тому що священик багато слухає, бачить різні ситуації і мусить все пояснити людині, підбираючи правильні слова.Також велике значення у моєму житті відіграє спілкування з друзями, обмін досвідом. Бо інколи самому хочеться поговорити, розповісти про свої наболілі моменти і добре, коли є такі люди.Люблю подорожувати, але ще більше спілкуватись з місцевими людьми. На Сході України багато спілкувався – було цікаво, чим українці живуть. Бачиш їхнє ставлення до війни, намагаєшся допомогти і пояснити. Часом питався у них: «Коли закінчиться війна?» У відповідь всі сміялись. Для них це питання вже як анекдот, тому що вони думають, що війна ніколи не закінчиться. Вони звикли до цього і стає страшно. І я зрозумів, що

зміни в нашій країні потрібно починати зі Сходу України. Бо тут, в Західній Україні, нам важливо не втратити те, що є, а східні області треба підняти до певного рівня. – До речі, що Ви любите читати? Що можете порекомендувати до прочитання? – Читаю багато книг з психології, релігійну літературу, богословські книги. Хочеться бути в темі проблем, які переживає Україна і світ. До прикладу, якщо Франція думає, як повернути до Церкви молодь, що в ній розчарувалась, то в Україні намагаються долучити до Церкви молодь, яка ще ніколи в ній не була. Це є два різні контексти.Остання книга, яку прочитав – це розповідь кардинала Бернандина «Свідчення віри». Він пише про те, як шукав сенс життя вже після того, коли йому сказали, що він хворий на рак. Кардинал пише її майже до останнього дня свого життя. Він розповідає про те, які думки з’являються у житті людини, коли вона готується до зустрічі з Творцем. Автор пояснює, що люди, які нас люблять, забувають про біль, який носять в собі, бо їхня любов звернена виключно на нас. Також раджу почитати книгу Віктора Франкла «Людина в пошуках справжнього сенсу». – Якою бачите Україну та українців через 10 років? – Хочу вірити, що українці будуть пишатись своєю країною, розмовлятимуть українською мовою навіть у Києві. Маємо подорожувати, але водночас пишатись тим, де ми мешкаємо і пам’ятати про те, що бути українцем – це велично. В мене інколи виникає таке враження, що якби Польща надала всім карту поляка і можливість бути громадянином Євросоюзу, то страшно подумати, скільки б сепаратистів з’явилось б на заході України. Тут питання про те, чи людина насправді цінує ту землю, ту територію, історію, контекст, в якому вона живе. Те, що ми маємо сьогодні – не одне покоління українців мріяли мати. Покоління, яке підростає справді любитиме нашу землю, шануватиме мову, не соромитиметься бути українцями, думати й працювати над майбутнім України.А ще бажаю нам не нарікати, а бути співвідповідальними і пам’ятати, що від тих людей, які є поруч, та від того, як вони почуваються, залежать наші особисті почуття.

Автор світлин – Святослав Макітра.penall.net

17


ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ КВІТНОЇ НЕДІЛІ,СТРАСНОГО ТИЖНЯ І ВЕЛИКОДНЯ 2018 РОКУ БОЖОГО

КВІТНА НЕДІЛЯ, 1 квітня 8 і 10 рано і 12 в пол. Святі Літургії

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК, 2 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК, 3 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТА ВЕЛИКА СЕРЕДА, 4 квітня 6:30 веч. Чин Малого Єлеосвячення СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР, 5 квітня 9:00 рано Свята Літургія св. Василія Великого з Вечірнею 6:30 веч. Утреня Страстей з читанням 12 Євангелій ~ співає “Крилос” СВЯТА ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ, 6 квітня 9:00 рано Царські Часи 11:00 рано Вечірня Великої П’ятниці з виносом св. Плащаниці 6:30 веч. Єрусалимська Утреня ~ співає “Крилос”

СВЯТА ВЕЛИКА СУБОТА, 7 квітня, БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВ. БОГОРОДИЦІ 2:00 по пол. Свята Літургія св. Івана Золотоустого з Вечірнею 4:00 по пол. Благословення Свяченого біля Собору

СВІТЛИЙ ПРАЗНИК ВОСКРЕСЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА ~ВЕЛИКДЕНЬ, 8 квітня 5:30 рано Надгробне ~ співає “Крилос” 6:00 рано Воскресна Утреня ~ співають “Крилос і Благовість “ 8:00 рано Врочиста Пасхальна Свята Літургія співає “Благовість” 11:00 рано Врочиста Пасхальна Свята Літургія 5:00 по пол. Пасхальна Вечірня

СВІТЛІ ПОНЕДІЛОК І ВІВТОРОК, 9-10 квітня 9:00 рано Воскресна Утреня 10:00 рано Врочиста Свята Літургія 6:30 веч. Свята Літургія

СВІТЛІ СЕРЕДА, ЧЕТВЕР І П’ЯТНИЦЯ, 11-13 квітня 8:00 рано Свята Літургія 6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛА СУБОТА, 14 квітня 8:00 рано Свята Літургія 9:00 рано Свята Літургія 5:00 по пол. Велика Вечірня з Литією

ТОМИНА або ПРОВІДНА НЕДІЛЯ, 15 квітня 8:00 рано Свята Літургія 9:30 рано Врочиста Свята Літургія 11:30 рано Свята Літургія 1:00 по пол. Парафіяльне Свячене 3:00 по пол. Пасхальний Молебень

18

СТО

РІН

КА П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И СТО

РІНК

А П

АРАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • С

ТОРІН

КА

ПА

РАФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • С

ТОРІН

КА

ПА

РАФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

СТОРІНКА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИРІК 2018

50-ЛІТТЯ ПАРАФІЇ СВВ. ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ40-ЛІТТЯ ШКОЛИ БАЛЕТУ ТА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ТАНКУ

30-ЛІТТЯ КУЛЬТУРНОГО ОСЕРЕДКУ ПРИ ПАРАФІЇ

“Зближається Пасха – поразка гріха і кінець смерті, надходить Великдень, а з ним – нове життя і відродження. Тому каже св. Павло: “Вже пора нам прокинутись із сну; тепер бо ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчинки темряви і одягнімся в зброю світла”(Рим 13,11-12). Нехай те Великоднє світло охопить наші душі, не як проминаюча хвиля щастя, але як Божа сила відподження і життя”. Ісповідник віри Патріярх Йосиф

“…Христос нас кличе до iншого способу життя. Він воскрес із мертвих для того, щоб змінити спершу нас, зрушити і підняти спершу мене, а через мене – усе і всіх довкола. Якщо я хочу кращого суспільства, країни, світу, то спершу мушу стати кращим сам. І день цієї великої переміни, коли наше Сонце встає, є саме сьогодні! Сьогодні наш Великдень! Станьмо великими у воскреслому Спасителеві! Христос засяяв нам із гробу і є нашим Сонцем правди. Досить нарікати – час діяти! Сходить Сонце – починається новий день. У світлі Його проміння маємо даровану нам нагоду саме сьогодні, у цей день і час – не змарнуймо її!”

2017, Патріярх Святослав

У місяці березні ми мали привілей та велике щастя вітати Преосвященнішого Владику Венедикта Алексійчука, який провів Місійні науки в нашому Соборі, за що миособливо вдячні. Пригадуємо усім, особливо тим які не мали змоги прибути на науки, що всі науки є поміщені на Парафіяльній Веб-Сторінці і їх можна повторно слухати.

З приводу виборчих Загальних Зборів парафії св. Володимира і Ольги дня 25-го березня 2018, уступаюча Парафіяльна Рада складає сердечну подяку всім парафіянам за моральну та щедру фінансову підтримку Парафії та всіх заходів Парафіяльної Ради в каденції 2016-2018. Нехай Всемилостивий Господь винагородить Вас усіма ласками! Новообрана Парафіяльна Рада запрошує всіх парафіян до спільної праці в наступній каденції.

У канцелярії можна придбати перевиданий диск котрий описує тематику та розміщення іконографії в українських церквах. На диску іконографія нашого собору св. Володимира і Ольги. Диск англійською або українською мовою. Ціна $20.00. Диск цікавий та науковий. Гарний дарунок дітям та приятелям.

Заохочуємо Вас заходити на веб-сайт “Живе Телебачення” УГКЦ – www.zhyve.tv

19

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

ИСТО

РІНКА

ПА

РАФІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • СТО

РІНКА

ПА

РАФІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • СТО

РІНКА

ПА

РАФІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • СТО

РІНКА

ПА

РАФІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И

СТОРІНКА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИДРУГА ЗБІРКА В НЕДІЛІ І СВЯТА4-1 Ремонт/Розбудова Парафії 4-8 Фінансова збірка “До ВИСОТ – Ювілейний Фонд для Віднови Аудиторії із Віндою”4-15 Ремонт/Розбудова Парафії 4-22 Вісник 4-29 Школа св. Миколая 5-6 Школа св. Миколая 5-13 Ремонт/Розбудова Парафії 5-20 Цвинтар св. о. Миколая 5-27 Вісник ПАРАФІЯЛЬНИЙ КАЛЕНДАР 2018 15-го квітня Заприсяження членів новообраної Парафіяльної Ради Під час другої Святої Літургії 15-го квітня Парафіяльне “Свячене”19-го травня Перша Свята Сповідь20-го травня Перше Врочисте Святе Причастя27-го травня Зелені Свята3-го червня Річний Попис Школи Балету та Українського Народного Танку8-го до 9-го вересня Парафіяльний Фестин29-го вересня Ювілейна Імпреза з нагоди 30-ліття Укр. Культурного Осередку14-го жовтня Ювілейне відзначення 50-ліття Парафії

Уже приймаємо запис дітей на Підготовку до Першої Сповіді/ Врочистого Причастя.Просимо зголошуватися в Канцелярії Парафії.

Розклад науки на наступні два місяці в Осередку.15-го квітня Підготовка на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано29-го квітня Підготовка на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано6-го травня Підготовка на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано

Просимо заздалегідь зголошуватися про вінчання та хрещення в канцелярії Парафії.

У “діточій кімнаті” в Храмі вставлено телевізор. Запрошуємо батьків із немовлятками та маленькими дітьми користуватись цією кімнатою. Маленькі діточки матимуть можливість в повні бачити відправу Святої Літургії.

20


Канафоцька Л, Костишак МГ, Костриба ТІ, Малинка ЯГ, Мариневич ЛО, Мартинюк ЄЛ, Микитюк С, Могильчак АВ, Скрипець О, Федус МГ, Шергот МЛ, Яцків ІА; 14.00 – меншими пожертвами.

“До Висот”(збірка в церкві 18.III.2018)

100.00 – Верещак ЯХ, Крутяк ПА, Кузич ЮТ, Лончина ВР; 55.00 – Скрупський ВМ; 50.00 – Караван ОІ, Мурська Х, Скрупський МН, Телятинський АЛ; 40.00 – Сендунь АМ; 30.00 – Кіналь ЄО; 25.00 – Антонович БО, Березецька М, Боднар БЛ, Гончаров ВМ, Качор О, Коверко ОЛ, Куліш О; 20.00 – Багрій ЄЛ, Бас ДГ, Вовчук ВР, Григорчук Н, Зелений ОР, Косач Х, Кривдик ІМ, Самнара ОМ, Скрупський МГ, Скрупвський ПЛ, Смик РМ, Трач ОМ, Ярошевич МД; 12.00 – Доманчук ПЛ; 10.00 – Винниченко М, Волошин ВО, Гонтар БА, Дида ІЛ, Кондришин МВ, о. Кривокульський ОЛ, Кузьмик Г, Кульматицький ВЛ, Лотоцький ЮН, Мартинюк ЄЛ, Микитюк С, Скоморох ПМ, Смаль РО, Щерб’юк ВМ; 5.00 – Андрущак ВІ, Березюк ЄО, Божик ЮА, Вовк МД, Галак ІН, Гудима ЛС, Гуцалюк ВН, Дахнівська Р, Дерев’яний ПН, Доцяк М, Дунайська О, Жук МІ, Ільчишин БО, Конопка ТН, Костриба ТІ, Кукуруза ВО, Кулій АН, Куляс ЮЛ, Лущак ЯГ, Малинка ЯГ, Мариневич ЛО, Меленчук АН, Мицак БД, Могильчак АВ, Огаренко ІН, Пачашинський РГ, Подьо БІ, Савчук ЮО, Сем’янів Л, Сенчишак МЄ, Сетрас І, Скрипець О, Сотніков ОГ, Терлецький ІО,

ПОЖЕРТВИНедільна збірка

4.II.2018 $ 1,153.00 конвертами $ 959.00 без конверт $ 2,112.00 разом

11.II.2018 $ 775.00 конвертами $ 714.00 без конверт $ 1,489.00 разом

18.II.2018 $ 1,484.00 конвертами $ 1,120.00 без конверт $ 2,604.00 разом

25.II.2018 $ 1,566.00 конвертами $ 1,071.00 без конверт $ 2,640.00 разом

4.III.2018 $ 1,812.00 конвертами $ 1,012.00 без конверт $ 2,824.00 разом

11.III.2018 $ 1,550.00 конвертами $ 1,362.00 без конверт $ 2,912.00 разом

Місія (збірка в церкві 11.III.2018)

100.00 – Яхторович Р; 50.00 – Боднар БЛ, Верещак ЯХ, Лончина ВР, Сендунь АМ; 30.00 – Караван ОІ; 25.00 – Березецька М, Винниченко М, Гончаров ВМ, Коверко ОЛ, Кузич ЮТ; 20.00 – Качор О, Колодзей АС, Скрупський ВМ, Смик РМ, Федиянк О, Шняк ВН; 15.00 – Кузьмик Г, Медвідь ІО; 10.00 – Біланич С, Бурядник О, Єндик ТО, Коломиєць Л, Кондришин МВ, Пачашинський РГ, Подьо БІ, Степаняк М і Салдан С, Трач ОМ, Щерб’юк ВМ, Ярошевич МД; 5.00 – Андрущак ВІ, Березюк ЄО, Бітківська Н, Городечний ЯІ,

21


Хомин МХ, Хом’як АР, Шепта ЯЗ, Щерб’юк АН, Чабан МО, Чепинець ІІ, Чех РА; 9.00 – меншими пожертвами.

На Ремонт та Розбудову Парафії(зібрано в канцелярії до 23.III.2018)

100.00 – Бубнів О; 50.00 – Гурмак Л; 30.00 – Леткий Я; 25.00 – Діденко ВД; 20.00 – Богуцький ФС, Капеняк ТЛ.

“До Висот” 500.00 – Братство св. Архистратига Михаїла; 200.00 – Рід РМ; 100.00 – Гринчишин Є; 75.00 – Соболь РХ; 50.00 – Коломиєць Л, Лушпинська М, Мелінишин А; 20.00 – Намака Р, Степаняк М і Салдан С.

Семінарійний Фонд 25.00 – Рід РМ; 20.00 – Мелінишин А.

Допомога Україні 20.00 – Фішер М; 10.00 – Туршин І.

Сироти в Україні 50.00 – Туршин І; 25.00 – Винниченко М;

Сироти в Бережанах 10.00 – Горб Н.

Цвинтар св. Миколая 20.00 – Бубнів О.

З нагоди…“До Висот”

100.00 – Bennecke MK з нагоди хрестини доньки Катерини Ірини.

В пам’ять…“До Висот”

2,250.00 – Зеліско ММ в пам. батьків Петра і Пелагії Зеліско та Олекси і Євдокії Бойчук. 300.00 – Єжевський РЛ в пам. Андрія і Ілярія. 300.00 – Деван З в пам. чоловіка Івана. 250.00 – Верес А в пам. чоловіка, батька і діда Стефана. 100.00 – Горб Н в пам. батьків Володимира і Стефанії Березецьких. 70.00 – Васьків ЗЛ в пам. померлих з родини. 50.00 – Фішер М в пам. сестри Теклі. 25.00 – Скробач МІ в пам. Романа Андрушка.

Львівська Духовна Семінарія 100.00 – Яхторович Р в пам. Марії Тимяк. 100.00 – Яхторович Р в пам. Ірини Лончини.

Сироти в Бережанаж 100.00 – Яхторович Р в пам. Андрія Косача.

Квіти 100.00 – Шелемей П в пам. дружини Ірени і прочих з родини. 60.00 – Бубнів О в пам. померлих з родини. 50.00 – Дзюк О в пам. чоловіка Романа, батьків Михайла і Юстини і сестри Софії. 50.00 – Деван З в пам. чоловіка Івана 50.00 – Винниченко М в пам. померлих з родини. 30.00 – Єжевський РЛ в пам. померлих з родини. 30.00 – Васьків ЗЛ в пам. померлих з родини. 25.00 – Фішер М в пам. сестри Теклі. 25.00 – Скробач МІ в пам. Анну Кульчицьку. 20.00 – Фішер М в пам. померлих з родини.

З похорону…. 100.00 – Василь Миць 100.00 – Павліна Фрис

22


СВІТЛА П’ЯТНИЦЯ, 13 квітня БД Павлишин за бл. пам. Андрія Косача (П)6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛА СУБОТА, 14 квітня 8:00 рано Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)9:00 рано І Стебельська за бл. пам. Михайла (П) МО Колодій за бл. пам. Анну Кульчицьку (П) А Верес за бл. пам. Карла і Павліну Фольварків та Теклю Білоцеркович (П) Т Левицька за бл. пам. Звеніславу Стайфел (П) *М Лушпинська за здоров’я Христини, Ростислава і Маркіяна *М Лушпинська за здоров’я Тані, Rob, Елли, Ніни, Лукаша, Марії, 5:00 п.п. Велика Вечірня з Литією

На тиждень від 16 квітня до 21 квітняПонеділок, 16 квітняМ Березецька за бл. пам. Павліну Фрис (П)

Вівторок, 17 квітняВМ Щерб’юк за бл. пам. Стефана і Марію Стрільчуків (П)

Середа, 18 квітня Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)

Четвер, 19 квітняВР Лончина за бл. пам. Богдана Тимяка (П)

П’ятниця, 20 квітня*Парафія за мир в Україні

Субота, 21 квітня 8:00 рано ЗА Маринцеь за бл. пам. Романа, Романа, Ірину, Анастазію і Назара (П)9:00 рано Род за бл. пам. Софію Васько (40 день) (П) М Фішер з род за бл. пам. Теклю Білоцеркович (5 річн), Івана Дмитерка, Ірену Шелемей (П) М Фішер з род за бл. пам. Анастазію Грубий, Ліду Борняк, Катерину Вовк і Наталію Шалеву (П) Род Максим за бл. пам. Василя,

СВЯТА ВЕЛИКА СЕРЕДА, 4 квітня 6:30 веч. Чин Малого Єлеосвячення

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР, 5 квітня 9:00 рано Свята Літургія Св. Василія Великого з Вечірнею6:30 веч. Утреня Страстей

СВЯТА ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ, 6 квітня 9:00 рано Царські Часи11:00 рано Вечірня Великої П’ятниці з виносом св. Плащаниці6:30 веч. Єрусалимська Утреня

СВЯТА ВЕЛИКА СУБОТА, 7 квітня БЛАГОВІЩЕННЯ2:00 п.п. Свята Літургія св. Івана Золотоустого з Вечірнею4:00 п.п. Благословення Свяченого біля Собору

На тиждень від 9 квітня до 14 квітняСВІТЛИЙ ПОНЕДІЛОК, 9 квітня 9:00 рано Воскресна Утреня 10:00 рано М Кріслата і М Палка за бл. пам. Анну Кульчицьку 6:30 веч. *Парафія за мир в Україні

СВІТЛИЙ ВІВТОРОК, 10 квітня 9:00 рано Воскресна Утреня 10:00 рано *Парафія за мир в Україні6:30 веч. *Парафія за мир в Україні

СВІТЛА СЕРЕДА, 11 квітня Н Данилевич за бл. пам. Марію (40 день) (П)Г Гайдук за бл. пам. Дмитра (1 річн) (П)Л і Д Чукла за бл. пам. Володимира (20 річн) (П)Р Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Осипу і Григорія (П)6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛИЙ ЧЕТВЕР, 12 квітня Род Абрамюк за бл. пам. Steve Stavropoulous (П)Н Асеведо за бл. пам. Миколу, Марію, Юрія, Романа і Владика (П)6:30 веч. Пасхальний Молебень

- СВЯТІ ЛІТУРГІЇ -(Закінчення із стор. 24)

23


Марію, Стефана, Максима, Івана, Йосифа, Ольгу і Галину (П) О Ніколенко за бл. пам. Теклю Білоцеркович (П)

На тиждень від 23 квітня до 28 квітняПонеділок, 23 квітняРод за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)

Вівторок, 24 квітняН Асеведо за бл. пам. Марію Стасюк (П)

Середа, 25 квітня Род Смик за бл. пам. Нестора Кузича (П)СППБ-св. Покрова, Парма за бл. пам. Анну Кульчицьку (П)

Четвер, 26 квітняЮТ Кузич за бл. пам. Андрія Косача (П)

П’ятниця, 27 квітняВМ Скрупський за бл. пам. Казимира (15 річн), Софію, Анну, Михайла і Євгена (П)Л Головата і Н Майкел за бл. пам. Володимира Головатого (П)

Субота, 28 квітня8:00 рано ІН Огаренко за бл. пам. Марії (1 річн) (П) Х Пазник за бл. пам. Павла, Меланію і Раїсу Сеницю (П) ТД Василик за бл. пам. Івана і Юлію Василиків та Івана і Зеновію Харуків (П)9:00 рано МД Ярошевич за бл. пам. Катерину, Осипа і Євгена (П) Т Дахнівська за бл. пам. Андрія Мельника (П) Род Кузич за бл. пам. Нестора Кузича (П)

На тиждень від 30 квітня до 5 травняПонеділок, 30 квітня*Парафія за мир в Україні

Вівторок, 1 травняР Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Осипу і Григорія (П)

Середа, 2 травня Парафія за бл. пам. о. протодиякона Миколу (32 річн) і Христину Орищук (П)

Четвер, 3 травня*Парафія за мир в Україні

П’ятниця, 4 травняРод за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)

Субота, 5 травня8:00 рано *Парафія за мир в Україні9:00 рано Род Брендис, Шоробура і Раєн за бл. пам. Йосифа (10 річн) і Юстини (12 річн) (П) О Дзюк за бл. пам. Павліну Фрис (П) О Поливка за бл. пам. Анну Кульчицьку (П)

З нагоди ювілейного 50 ліття парафії Св. Володимира і Ольги. Відбудеться проща

слідами Патріярха Йосифа Сліпого нашого Мойсея УГКЦ до Святої Землі з 18-го

червня по 2-ге липня 2018р. За інформацією, просимо зголоситися до отця пароха Олега

Кривокульського за телефоном 312-375-3484

ВЕЛИКОГО БАЖАЙТЕ

24


(Закінчення на стор. 22 )

СВЯТІ ЛІТУРГІЇ(кожного ранку о годині 8:00)

На тиждень від 26 березня до 31 березняПонеділок, 26 березня Род Ярмола за бл. пам. Теклю і Григорія (П)О Остапчук за бл. пам. Івана, Марію, Стефанію і Лілю (П)

Вівторок, 27 березняРод за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)

Середа, 28 березня6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

Четвер, 29 березнняРод Абрамюк за бл. пам. Целіну (П)

П’ятниця, 30 березння8:00 рано Свята Літургія Ранішосвячених Дарів6:30 веч. Парастас і Сорокоусти

Субота, 31 березня 8:00 рано Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)9:00 рано Р Тимчина з род за бл. пам. Еву Ліщинську (9 річн) (П) Род Куліш за бл. пам. Марію Баран (15 річн) (П) Род Войтихів за бл. пам. Параскевію Вишиванюк і сестру Анну-Марію Крису (П) Род Томчук за бл. пам. Івана і Таню Томчуків (П) Род Максим за бл. пам. Василя, Марію, Стефана, Максима, Івана, Йосифа, Ольгу і Галину (П) РР Лабазевич за бл. пам. Йосифа (П) ВО Кукуруза за бл. пам. Анну, Івана, Василя, Романа, Любу, Марію, Володимира, Катерину, Анну і Ярослава (П)

На тиждень від 2 квітня до 7 квітняСВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК, 2 квітня6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК, 3 квітня6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ СОБОРСВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ В ЧІКАҐО

ДУШПАСТИРІ

о. Крилошанин Олег КривокульськийVery Rev. Oleh Kryvokulsky – Pastor

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-6805email: [email protected] [email protected]

о. Архимандрит Іван А. КротецьRt. Rev. Archimandrite Ivan A. Krotec – Pastor Emeritus

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612Cell phone: (312) 933-3820

о. Степан КостюкRev. Stepan Kostiuk

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (708) 583-9875email: [email protected]

о. Роман АртимовичRev. Roman Artymovych

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (773) 634-0604email: [email protected]

ПАРАФІЯЛЬНИЙ УРЯДSts. Volodymyr and Olha Ukrainian Catholic Church

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-5209Fax: (312) 829-4113 email: [email protected]

Парафіяльний Уряд відкритийвід понеділка до п’ятниці - від год. 9 ранку до 5 по пол.

в суботу – від год. 9 ранку до 12 в пол.в неділю – від год. 9 ранку до 1 по пол.

У Парафіяльному Уряді можна полагодити справи реєстрації, вплати на різні потреби й ін.

СВЯТІ ЛІТУРГІЇв неділі: 8:00, 9:30 i 11:30 ранку

у свята: 8:00 і 10:00 ранку та 6:30 вечорав понеділок - п’ятниці: 8:00 вранці; в суботу: 8 і 9 вранці

СОБОР СВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ739 N. Oakley Blvd., Chicago, IL 60612Телефон до авдиторії: (773) 276-3990

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Tel. (773) 384-6400

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ МІСЯЧНИК- ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК -

Видає парафія Святих Володимира і Ольги в Чікаґо

Printing: PROCON GS, Inc.Chicago, IL

april 2018 ХРИСТОС - stsvo · 2018. 11. 6. · великоднє привітання...

Documents