Відділ освіти Баришівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Баришівської районної ради

Баришівський навчально-виховний комплекс «гімназія - середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

Шмерига І.В.

Традиційні свята та уроки до Дня Знань

у школі І ступеня

Баришівка

Рекомендовано науково-методичною радоюКиївського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

(протокол № 05 від 27 травня 2010 року)

Традиційні свята та уроки до Дня Знань у школі І ступеня. Посібник для учителів початкових класів, вихователів груп продовженого дня та педагогів-організаторів. Автор: Шмерига Ірина Володимирівна, вчитель початкових класів Баришівського НВК «гімназія – середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів».

Рецензенти: Дишлева Ірина Миколаївна, методист навчально-методичного кабінету початкової освіти КОІПОПК; Боярчук Ольга Іллівна, завідуюча навчально-методичним кабінетом виховної роботи КОІПОПК.

Посібник розрахований для використання в роботі початкової школи для початкових класів та вихователів групи продовженого дня. Матеріали посібника сприяють розвитку творчих здібностей молодших школярів, вихованню глибокої поваги до своєї малої Батьківщини, культурної спадщини українського народу.

Шмерига І.В., 2011РМК, 2011

2

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….…3

Традиційні шкільні святаПрощавай, букварику!.............................................................................................4Прощавай, початкова школо!...............................................................................30Українські вечорниці……………………………………………………………55

Уроки до Дня ЗнаньНас вітає перший клас…………………………………………………………...71Книга – ключ до знань…………………………………………………………..78Україна – моя Батьківщина……………………………………………………..90Життя людини – найвища цінність……………………………………………105Знання – це скарб, а вміння вчитися – ключ до нього……………………….112Література……………………………………………………………………....118

3

Вступ

Шкільні свята – одна з найважливіших форм виховної роботи з дітьми. Свято надає дітям чудові можливості виявити свої таланти, відчути себе справжніми акторами, музикантами, художниками – а це, безумовно, сприяє духовному розвитку юних особистостей.

А для молодших школярів свято має особливе значення. Діти цього віку дуже емоційні, вразливі, їм притаманні яскравість та гострота сприйняття, прагнення до самовираження, реалізації своїх здібностей. У дітей розвиваються творчі здібності, стимулюється впевненість у собі та ініціатива, укріплюються між особові зв’язки, реалізується потрібність у спілкуванні.

Останнім часом в школах України зростає інтерес до національної культури. І в цьому плані все більшої популярності набувають народні свята. Вони дуже яскраві, колоритні, цікаві своєю самобутністю, в них найвиразніше представлені характер і духовний світ української нації, її фольклор, традиції, побут.

Цей посібник традиційних свят і уроків саме і розрахований на те, щоб допомогти вчителям початкових класів залучити дітей до творчого пізнання культурної спадщини нашого народу, до розкриття краси української обрядовості, прищепити маленьким школярам любов до рідного краю та рідного слова. Посібник містить сценарії традиційних шкільних свят та уроків до Дня Знань, корисні та цікаві відомості про традиції українського народу. В основу змісту сценаріїв покладено красу святкової обрядовості, образну виразну річ, пісні, ігри, конкурси та розваги. Все це – чудовий матеріал для емоційно-естетичного та морального виховання дітей.

Запропонований посібник «Традиційні свята та уроки до Дня Знань у школі І ступеня» має на меті допомогти вчителям у вирішенні складного питання: як організувати цікаве та змістовне дитяче свято.

Використання запропонованих сценаріїв має бути творчим. Чим більше фантазії та позитивної енергетики вкладе організатор у свято, тим яскравішим воно буде.

Під час підготовки до свята доцільно порадитися як із колегами, батьками учнів, так і з самими школярами, врахувати їх побажання та цікаві задумки. Дуже важливо знайти однодумців серед дітей та дорослих, адже організувати цікаве свято без помічників неможливо. Крім того, цікава спільна праця створює сприятливі умови для формування дружнього дитячого колективу, що, звичайно, має неабияке значення у виховному процесі школярів.

4

Форма: СвятоТема: Прощавай, букварику!Мета:

- пробудити і підтримати у школярів інтерес до дитячої книжки і бажання з нею спілкуватися;

- розширити знання учнів про необхідність навчання та отримання міцних знань в житті людини;

- виховувати бережне та шанобливе відношення дітей до книги – джерела знань;

- виховувати в школярів бажання сумлінно вчитися, здобувати глибокі знання; викликати інтерес до книги, школи;

- розвивати акторські, дикторські здібності учнів; - зміцнювати дружні відносини в колективі класу.

Тривалість: 35-40 хв.Інтер’єр: Святково прибрана сцена (літери, цифри), гасла про навчання та школу: «Школа – твій другий дім», «Навчання і труд – поряд ідуть», «Не кажи: не вмію, а кажи: навчусь», «Знання за плечима не носити». По центру: «Прощавай, букварику!»; виставка творчих робіт учнів»Своїми власними руками», фотовиставка «Мій перший клас»Дійові особи:

- Принцеса- Ведучі ( 2 учні-старшокласники)- «Зошит»- «Лінійка»- «Андрійко»- «Ромашка»- «Барвінок»- «Гарбуз»- Учні-літери- Буквар- Читанка- Рідна мова- Математика

Хід свята:(На сцену виходять ведучі)

Ведучий 1:За морями, за горами,Кажуть, є така земляІз усякими дивами – І це царство Букваря.

Ведучий 2:А довкола нього слуги

5

І принцеса неслухнянаЧитати, рахувати і писатиНе хоче із нами.

З’являється Принцеса:Не хочу я вчитися вашої грамоти. Мені це все набридло, та й зрештою навіщо вчити ці букви? Що ж воно таке? І з чим його їдять?

Ведучий 1:Ваша світлосте, не говоріть так. Подивіться, який навколо цікавий світ, скільки розумних, чудових книг, з яких можна багато чого дізнатися. Але за умови – їх треба перечитати.

Принцеса:Ну знову ви за своє. Мій батенько – король, платить вам не за те, щоб ви мене мучили.

Звучить музика до пісні «Чого вчать у школі»

Ведучий 2: Увага! Увага! Увага!

Ведучий 1:В першім класі урочистийДень прощання з БукваремПригадай-но як колись тиБув маленьким школярем.

Ведучий 2:День вітання і прощанняСвято перших букварівПерша сходинка зростанняДля найменших школярів.

Ведучий 1: Ми запрошуємо всіх – І дорослих і малих.

Пісня «Прощавай, букварику»Слова і музика: М. Ровенка Мужніємо, зростаємо, Співаємо пісень, Уже усі читаємо Букварика щодень.

6

Не кличте вдаль, підручники, Сторінками-крильми, Сьогодні із Буквариком Прощаємося ми. Прощавай, прощавай, Прощавай, прощавай.

Приспів:Буква... Буква... Букварику,Букварик, прощавай.Школя... Школя...Школярику,

Мене не забувай. Згадайте, люба вчителько, Матусі, татусі, Як «бекали» і «мекали» Над буквами усі. А як тепер читаємо, Як книги бережем. З подякою прощаємось Із другом Букварем. Прощавай, прощавай, Прощавай, прощавай. Приспів.

Найперша в світі книжечка, Найпершії слова, Найперше слово складене Це — «мама» дорога. Уже малі не будемо, За плями вибачай. Тебе ми не забудемо. Букварику, прощай. Прощавай, прощавай, Прощавай, прощавай. Приспів.

Принцеса:Ви чули? Що це таке? Свято Букваря? І хто такий Буквар, щоб йому влаштовували свято?

Ведучий 2:Усі букви – від А до Я – є на сторінках Букваря. Це перша книжка, яка веде наймолодших учнів у Країну Знань.

7

Принцеса: Я теж хочу потрапити на це свято.

Ведучий 1: Але ж ви не знаєте жодної букви!

Принцеса: А хто про це знатиме? Ну, звичайно, якщо ви нікому не розкажете.

Ведучий 2:Ну що ж, ходімо. Запрошували ж усіх.

Учень:Нас дзвінок веселий кличе Друзів і батьків на свято. Не запізнюйтеся, швидше! Час з Буквариком прощатись!Учениця:Послухайте наше красиве читання, Побачите зошити наші охайні. І разом потиснемо другові руку, Що нам допоміг подолати науку. А що то за друг, не будем казати. Хто хоче побачить, приходьте на свято!

Учень:В путь щасливу і широкуВсіх виводить перший клас.До уроку, до уроку!Чуєш, дзвоник кличе нас! (дзвенить дзвінок)

Принцеса: Що це нині є за свято, Що людей тут так багато?

Ведучий 1:Ти не знаєш, мусиш знати. Ми прийшли тут святкувати.Тато, мама, ти і я -Гарне свято Букваря (разом)

Учениця:Буквар взяли ми перший раз, Коли прийшли у перший клас. І як нам радісно сказати:

8

Читати ми всі вміємо, Навчилися й писати.

Учень:Літера перша й перше слово, З книжкою перша серйозна розмова Перша сторінка, друга сторінка, Успіхи перші, усмішки й сльозинки. Всі: Навчився писати дружній наш клас Можете всі поздоровити нас.

Учень:Я вмить беру свої книжкиЙ біжу мерщій до школи. В снігу протоптані стежки Виблискують навколо.

Учениця:Я на уроці перший раз!Тепер я учениця.Ввійшла учителька до нас.Не знаю, як годиться:Сидіти треба, чи вставать? -Поняття я не маю.Мене до дошки просять йти -Я руку підіймаю.Нам книжки нові роздали,Та ж я ще не читаю,А на дзвінок, що кличе в клас,Уваги не звертаю!А скільки школярів у нас! У нас аж дві Наталки,І Галі дві, Вітальки два, три Віті, три Мар'янки.Я на уроці перший разТепер я учениця.І навіть правильно сиджу,Хоч... дуже не сидиться!

Пісня «Свято Букваря»

Слова Н. Разінькової Музика: М. Ведмедері

1. Завітав на свято мій улюблений буквар. Дуже йому вдячний, бо вже рік школяр. Любимо цю книжечку класом ми своїм.

9

Радість знань дарує вона всім.

Приспів: Перша книга ти чарівна моя, Тебе вже давно поважаю я. До знання шляхи відкриваєш ти, Цілий рік читали тебе ми.

2. Ось настало свято - день прощання з букварем. Ми молодшим дітям свій букварик віддаєм, Щоб навчив читати він старанних малюків, Кожен крок знаннями б їх міцнів.Приспів.

Учень:Я вже вмію так багато: Ма-ма, ба-ба, ді-до, та-то. А до книжки як візьмуся, То ще більше я навчуся.

Учениця:Книги дружать з дітворою Полюби їх у житті І улюблені герої Будуть друзями в путі.

Учень:Сторінки книжок завітних Всіх нас доброму навчать, Працювати і учитись І Вітчизну шанувать.

Учениця:Ми всі вчимося залюбки, Гартуємось, міцніємо, Читаєм з захватом книжки І про майбутнє мріємо.

Ведучий 2:Хай кожен гість перевіря, Чи знають учні Букваря.

Всі діти разом:Чи можна нам, школярикам,Прощатися з Буквариком?

10

Ведучий 1:Іменинники, стривайте,Ви згадки відгадайте!

Загадки:Ведучий 1:Йде по вулиці щасливий і поважний чоловік.Він відкрив найбільше диво, хоч йому лиш сьомий рік.Він долає першу в світіКнижку мудрості - Буквар.Ви його впізнали, діти,Ну, звичайно, це ... (школяр)

Ведучий 2:Є чарівник у школі в нас. Ану, впізнайте, хто він. Озветься, тиша йде у клас. Озветься ще раз - гомін. Щоб не спізнитись на урок, Нам голос подає ... (дзвінок)

Ведучий 1:У коробці спочивають Спритні хлопці-молодці. Убрання барвисте мають І загострені кінці. На папері слід лишають, А зовуться ... (олівці)

Ведучий 2:Не кущ, а з листочкамиНе сорочка, а зшита.Не людина, а розмовляє, (книжка)

Ведучий 1:Пролунав шкільний дзвінок Всіх покликав на ... (урок)

Ведучий 2:Малюкам гукаю я, Що уже не дошкільня!!! А шкільний дзвінок співучий Називає мене ... (учень)

11

Ведучий 1:Цю найпершу в школі книжку Знає будь-який школяр. До усіх книжок доріжку Прокладає наш ... (буквар)

До зали заходить Буквар, букви піднімаються, аплодують.

Буквар: Ось тепер я бачу, що ви справжні школярі. А пісню про школу знаєте?

Пісня «Свято Букваря»

Слова: Л. Малахової Музика: М. Ведмедері

1.І сумувати й водночас Радіти, друзі, став: Букварика останній лист Сьогодні прочитав.

Приспів: Бу-бу-бу-букварик Вивчив вже школярик, Літери усі читає, У слова складає.

2. Я був тоді таке маля, Що й згадувать доволі, Коли отримав Букваря Від вчительки у школі.Приспів.

3. Карлючка А, Г - кочерга. Як їх запам'ятати?Та стали друзями мені, Коли почав читати.Приспів.

Зошит: Ой-ой-ой, не маю сили, Ви на мене наступили!Дівчина: Що це тут валяється?

Хлопець: Зошит виявляється.

12

Дівчина: Підніміть його мерщій.

Хлопець: Чий він? Чий?

Зошит: Я подертий, я потертий І в обкладинці старій, Весь в чорнилі, у мастилі...

Дівчина: Хто хазяїн твій?

Зошит: Андрій.

Лінійка: І я скаржусь на Андрійка.

Хлопець: Ти хто?

Лінійка: Андрійкова лінійка.Я терплю велику муку, Правлю хлопцю за шаблюку, Він дубасить мною стіл. Я вже тріснула навпіл.

Зошит і Лінійка: Ми тепер каліки з нею, Нам потрібні ліки з клею.

Вчитель: Що ти скажеш нам, Андрійку?

Андрійко: Я не хочу мати двійку. Я писатиму без клякс. Я не буду мучить вас. Я погані кину звички, Допустіть до переклички.

Хлопець: Ну, біжи, ставай між літер, Та щоб сльози хутко витер!

13

Андрій: Я букви знаю до ладу Алфавіт не підведу.

Ведучий 1:Перекличка 1,2,3 - перша буква, говори!

Букви:«А»«А» - в алфавіті - найперша! «А» - в алфавіті - найлегша! А іще ця буква «А» І дзвінка, і голосна, А ще хоче буква «А» Щоби Алла букви знала, А тоді до школи йшла.

«Б»Бідолашний бегемотик Вчив буквар, роззявив ротик. Добре вимучив себе, Та завчив лиш букву: бе-е-е!

«В»Буква «В» така цікава –Стовпчик тут і дужки справа, Так в алфавіті живе, Всім потрібна буква «В».

«Г»Гриб у лісі заблудився, Бо від мух листком накрився. Глянув вліво, глянув вправо, І подумав - кепські справи! А горобчик пролітав, Він листок з грибочка зняв.

«Ґ»Гуси гучно ґелґотали –Горобці зерно клювали. Гонять гуси горобців –Голубок на ґанок сів.

«Д» Дубові дрова дід рубає В дворі під деревом старим. А дітвора допомагає

14

Носити дрова з двору в дім.

«Е»Здивувалася дитина: Від стовпця аж три жердини! Здогадалася: «Еге!» Це, напевно, буква «Е».

«Є» Місяць, наче буква «с», придивляється з небес, Посміхнувся до Славка, Показавши язика. Хлопчик крейду дістає І малює букву «Є».

«Ж»Жив жучок між бур'янами, Жив без тата і без мами, Жовтим листям ворушив, Жив і жив, і не тужив. Жаба квакнула: «Попався!» Жук завмер - так налякався.

«З» Збоку, знизу і згори –Схожа «з» на цифру «три». Є три зуба в букви «зе», Ними все вона гризе.

«И»И - ця літера цікава! Зліва дивиться направо. - Ич, - дивується сама, -Я у дружбі з усіма. Гарно мовлюсь, голос маю. Але слів не починаю!

«І» Буква «і» - неначе свічка, З ясним вогником вгорі. А погасне - чорний ґнотик Стане крапкою над «і».

15

«Ї»Їжачок давно не їв,Чистив голочки свої, їхав віз по дорозі, їздовий заснув на возі. Раптом він заїхав в ліс –їжу їжачку привіз.

Вчитель:Ей, малий, ти хто такий?

«Й»Я не хто, а буква «ій».Щоб мене не спутать з и,Я купив берет новий.Не великий, не малий.Подивіться, ось який! (знімає з голови берет, показує)

«К» Котик скочив на курник, В курнику здійснився крик. Тільки квочка не кричала, А крилом курчат вкривала. Котик сам собі сказав: Ох, як я їх налякав!

«Л»То не ляпка-закаляпка, Не карлючка на листку, Буква «ел» зігнула лапку, Наче кішечка, м'яку.

«М»Мила милом тигра мила. Мила мило упустила. Упустила Мила мило, Тигра милом не домила.

«Н» Норці в нірці не сидиться, Непогоди не боїться. Норка нишком нирк у хащу, Не знайти її нізащо.

16

«О» Буква «О» така-от кругла, Хто не бачив - подивись: Наче сонце, наче бублик, Мов обручик, - хоч котись!

«П» Півдня працював павучок, Наткав павутинок пучок. Почав помаленьку привчати Панчішки плести павучаток.

«Р»Рак рубав з горіха дрова, Аж розчервонівся. Риби з річки виглядали: Думали - зварився.

«С» Буква «ес», буква «ес», -Посміхається Олесь. –Мов пів бублика смачного –І чого це він не весь?

«Т»Тук-тук-тук, Ток-ток-ток –Вибиває молоток. Ним ви цвяхи заб'єте, Схожий він на букву «Т».

«У» Уранці йдуть учитись учні, Учителька у школі жде. Улянці нашій аж незручно, Чому ж вона туди не йде?

«Ф»На ялинці дві сороки, Видно хатки між дерев, Я стою, узявшись в боки, Наче в книжці буква «еф».

«X» Ховрашки хотіли хліба –

17

Ховрашкам давали рибу. Ховрашки халви хотіли, Та просити не уміли.

«Ц»Цап до цапа в гості йшов, Цап дороги не знайшов. Цапеня його догнало І дорогу показало. Цілий день в гостях сиділи, Цілий віз капусти з'їли.

«Ч» Буква «че» -Немов стілець, Догори лиш ніжки. Навіть з цифрою чотири Буква схожа трішки.

«Ш»В горішнику горішина Горішками обвішана. Оришка і Тимішко Струшують горішки.

«Щ»- Розкажіть про букву «ща»! - А вона така ж, як «ша», Тільки в неї, - каже Костик, -Унизу праворуч хвостик.

«Ю»В Юри є сестричка Юля, Невеличка вередуля. Любить Юля утікати, Бо не хоче йти до хати. Доганяв Юрасик Юлю І набив на лобі ґулю.

«Я» Я вивчив з Букваря Цікаву букву Я. Тепер шкодую я, Що вивчив букву я. Бо всюди я та я.

18

Поганий - тільки я, Лінивий також я! Все я!

«Ь»Я-не шість! Я - м'який знак! Це повинен знати всяк. Я - не літера нова, Я пом'якшую слова. А у слові «олівець» Забігаю аж в кінець.

«Пісня про голосні букви»

Вчитель:А чи не було в нашому класі пригоди, яка ось трапилась з Барвінком.

Театралізована мініатюра

Ромашка: Він слухняний не завжди Сто сльозинок хлопчик витер, Поки вивчив 30 літер. (Гарбуз вводить Барвінка)

Гарбуз: Ну, Барвінку, ось Буквар. Щось по писаному вшквар.

(Ромашка відкриває Буквар і показує Ж)

Ромашка: Що за буква?

Барвінок: Пів жука.

Ромашка: А точніше?

Барвінок: Буква ка, ха, як муха!

Ромашка: А оце?

19

Барвінок:«О» - кругленьке, мов яйце, «Де» - засушений жучок, «Ча» - залізний гапличок, «Ю» - турецький барабан, «Ша» - справжнісінький паркан.

Гарбуз: Синочку мій, Бач, який ти грамотний Що це ти мені читаєш? Ти ж ні «бе», ні «ме» не знаєш. Не марнуй-но часу зря, Та сідай до Букваря. Поможи йому, Ромашко, Вивчить букви, це не важко.

Ромашка: Подивись, це буква «Ка». Ну хіба ж це пів жука? Прислухайсь, де є ця буква? Корінь, каша, квітка, клюква... Ще назви такі слова!

Барвінок: Голова.

Ромашка: Де ж тут «ка» скажи, будь-ласка? «Ка» - це кошик, киця, казка. Корабель, кіно, картуз.

Гарбуз: Маєш, дівчино, мороку, Аж дивитись сумно збоку. Дуже важко вчить дітей, Та іще й таких, як цей.

Вчитель: Наші першокласники не були такими неслухняними. Вони добре вивчили всі літери і вміють гарно читати й писати.

Ведучий 2:Щоб тобою всі пишались, Перехожі озирались, Так роби, щоб люди звикли,

20

Ти - завжди у всьому приклад.Всі учні-літери:Нас 33 Нас 33

Учень:У нас міцна сім'я.Складаємо слова нові

Від А до ЯВід А до Я

Учень:Ми мрію любимо й книжки Життя у нас буя Вчимося в школі залюбки

Всі разом:Від А до Я (3 рази)

Учень:Знай рідну мову і вивчай Вона твоя й моя. Та перш за все, абетку знай

Всі разом:Від А до Я (3 рази)

Учениця: Спасибі, що прийшли до нас На свято в перший клас. Ми всіх гостей вітаємо І дуже вам радіємо. Ми вже всі букви знаємо, Ми вже читати вміємо.

Учень:Коли умієш сам читать Не треба мамі докучать, До бабці теж не треба йти, Ну, почитай, мовляв, хоч ти!

Учениця:Сестру вмовляти теж не треба, Щоб почитала щось для тебе.

21

Ані благать, ані чекать, А просто взять і почитать.

Учень:У містах, у різних селах, Будь, Букварику, веселим. Хай тебе у гості ждуть Ти щасливим завжди будь!Учениця:А ми будемо у школі, Тут науки нам доволі!

Всі учні разом:Ніколи не забудемо Про друга Букваря Ми завжди вчитись будемо Для щастя і добра.

Учень підходить до Букваря:Мій друже, Букварику, Перша книга моя! Відмалку тобою Звик дорожити я!

Учениця:У тобі все - склади й слова.Вірші, малюнки, казки.Для нас маленькихХто хотів багато знатиІ книг багато прочитати.Ти був наш перший помічник!

Учень:Ми навчилися читати, Ми навчилися писати. Ми зустріли у школі Навчання зорю.

Учениця:І сьогодні всі разом Від щирого серця Ми приносим подяку свою Всі: Букварю!

22

Ведучий 1:Буквар чудово вивчений у вашім першім класі.

Учень:Букварику, ми твої букви повертаємо. Вчи діток і далі так добре, як ти нас вчив.

Вчитель:Друзі, хто в нас найголовніший?

Всі разом:БУКВАР!

Учитель:До здачі останнього рапорту товаришеві Букварю стояти струнко.

РапортУчень:Товаришу Буквар! На свято прощання з тобою зібрались усі 29 учнів 1-Б класу. Відрапортувати готові.

Учениця:За час навчання в 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту, що допоможе нам у майбутньому вивчити й інші мови світу.

Учень:Учнями нашого класу прочитано, не дочитано, зачитано до дірок 40 художніх книжок.

Учениця:Списано, переписано, не дописано в зошитах багато десятків сторінок.

Учень:Загублено 5 поганих звичок, 20 авторучок, 16 олівців, десяток гумок, 6 ґудзиків.

Учениця:Над важкими правилами поламано 18 голів, зламано 2 стільці і 7 замків у портфелях і ранцях.

Учень:На території школи розбито одну клумбу, 5 носів, 2 шибки, вибито З зуба.

Учениця:Живемо цікаво й дружно, не збираємось зупинятись на досягнутому.

23

Учень:Рапорт зданий.

Буквар: Ой-ой-ой, оце навчив! Оце дожився!

Учениця:Та не журись, це ми навмисно, щоб веселіше було. Головна правда в тому, що ти нас писати й читати навчив. Усміхнись! Сідай та послухай наші веселі шкільні уроки.

ВЕСЕЛІ ШКІЛЬНІ УРОКИВчитель:- Владиславе! У нас було 4 апельсини, 3 ми віддали Аліні. Скільки залишиться?

Учень:- Ми їй краще тільки одну дамо, бо в неї діатез буде.

Вчитель:-Сподіваюсь, Вітю, я не побачу, що ти списуєш із чужого зошита.

Учень:-Я теж на це сподіваюсь.

Вчитель:- Богдане, твоя домашня робота про кішку точно така, як у твогобрата.

Учень:-Бо це ж та сама кішка, Ірино Володимирівно!

Вчитель: - Тарасе, яка найкраща пора для збирання яблук?

Учень:- Коли собака на прив'язі.

Вчитель:- Чого увесь урок ти, Ліда, пасешся в зошиті сусіда?

Учениця:- Перевіряю у Семена, чи вірно він списав у мене.

24

Вчитель:- Де Іванко наш пропав, ти не знаєш, Толю?

Учень: - А він ногу поламав, і побіг додому.

Вчитель:- А чом це ти, Сергійку,Приніс додому двійку?

Учень:- Було п’ятірок мало,Мені як раз не стало.

КОНКУРСИ:Вчитель:Наша ігротека двері відчиняє,Першокласників усіх радо зустрічає!Запрошуємо всіх до нас:Весела гра чека на вас! (ведуча та Буквар проводять ігри)

Гра «СКЛАДИ СЛОВО» (дві команди дітей по 6 чоловік. Набір карток для першої команди: і, а, о, ц, н, к, [оцінка], для другої команди: є, а, р, й, д, к [крейда]. Ведуча попереджає учасників гри, що перша команда має скласти слово «оцінка», а друга — «крейда». За поданим сигналом обидві команди розбирають картки таким чином, щоб кожному гравцю дісталася одна літера. Після цього учасникам треба стати у шеренгу у тій послідовності, якої потребує задане ведучим слово. Перемагає та команда, яка найшвидше складе своє слово.)

Гра «СКЛАСТИ ПОРТФЕЛЬ»(на столі лежать предмети шкільного приладдя та іграшки, цукерки і т. інше . викликається 2 учні з порожніми портфелями. За сигналом учням потрібно скласти якомога швидше портфель до школи)

Ведучий 1:Всі літери прочитані,Усіх їх 33Тепер дітей учитимуть Підручники нові.

25

Буквар: Я вас навчив читати й писати Любі дівчатка мої і хлоп'ятка. Хай підростає ваш перший клас, А я залишаю вас.

Учень:Добрий Букварику! Перша книжко! Хочеться навіть поплакати трішки. Жаль розлучатися, хоч і треба. Ми не забудем ніколи про тебе!

Учениця:Спасибі тобі за добру науку.За паличку першу, за першу букву. За перше слово, за першу казку, За першої вчительки щиру ласку.

Учень:Ми пам'ятатимем довгі роки Мудрі й повчальні твої уроки.

Пісня «Портфелик»

Слова: В. Кленца Музика: М. Ведмедері

1. Несу я портфелик – Гуде мені джмелик:- Жу-жу, жу-жу, жу-жу, жу-жу, (Двічі)Стривай, тобі допоможу!

2. - Мій друже кошлатий, Не слід допомагати, - До нього всміхаюся я, (Двічі) Портфелик важкий для джмеля.

3. Не зможеш підняти –Книжок тут багато.Тут - зошити ще й олівці, (Двічі) Усіх кольорів папірці.

4. Кружляв довго джмелик, Влетів у портфеликІ знову загув: - Жу-жу-жу! (Двічі)

26

Цікаво!.. З тобою дружу.

Всі учні разом: Прощавай, Букварику, наш найперший друже! Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

Під музику до зали заходять нові підручники

Читанка: Я ваша перша Читанка, Красива в мене свитонька. Цікаві сторінки: Є вірші і казки. Покажу вам 100 земель. Ще й космічний корабель. Даруватиму щодня І забави і знання.

Буквар:Читанко добра, прийми естафету! Веди школярів по дорогах планети. Хай відкривають їм розум і руки. Незнані шляхи на планеті Наука. Хай не погасне бажання малят Творити добро на планеті Земля.

Учень:3 тобою ми подружимо, Дари твої заслужимо Ти руку нам подай Й про все розповідай.

Учениця:Любо казку розкажи,Й світ широкий покажи. Веди, веди щодня По сходинках знання.

Читанка: Хай збудуться всі побажання хороші А я вас у далеку дорогу запрошую, Буду ще довго потрібною вам, Потім колегам своїм передам.

27

Рідна мова: Як найчарівніша колискова Плекає з дитинства всіх рідна мова. То піснею злине, то гарною казкою, То словом догани, то ніжною ласкою. Під мамине слово ви й виросли нишком, Шануйте, малята, цю добрую книжку.

Математика: Знайомі з математикою, друзі.І я за вас радію дуже.Адже в мені завдань, задач багато,Щоб розв'язати, треба вміти читати.Під силу вам тепер мої завдання,Лиш прикладіть до математики старання.

Пісня «Про перерву та урок»

Слова: А. Костецького Музика: М. Ведмедері

1. Юра твердить, що перерва –Втричі більша від уроку,Бо встига Юрко за неї Купу справ зробить нівроку.

Приспів: За перерву Юра встиг Насмішити в класі всіх. Встиг задачу й твір списати, Ще й на Славі покататись.

2. Десь залізти встиг у фарбу, Ґулю встиг набить об парту Й на портфель Руденко Лізи Причепить якусь мармизу.

Приспів.

3. Ще Юрко - герой! - зумів Поплювати в горобців.В двір помчав, аж тут - дзвінок: Знову треба на урок!..Приспів.

4. Та в Юрка спокійні нерви,

28

Бо урок мине за мить,Ну а потім - знов перерва: Встигне купу справ зробить!

Приспів.

Принцеса: Дорогі друзі! Мені дуже сподобалось на святі. Хочу вас попросити, щоб записали мене у свою школу. Буду вчитися грамоти: писати і читати. Адже у світі стільки цікавого: і все це треба знати.

Вчитель: Діти, всі згодні? Запишемо її до школи?

Всі: Так!!!

ОбіцянкаВчитель. Увага! Увага! Прошу всіх першокласників дати урочисту обіцянку

Учень:Буду я в школі вчитись читати, Гарно писати і рахувати. Буду в альбомі своїм малювати, Добре співати і вірші вивчати (Обіцяємо)

Учениця:Обіцяю не лінитись, Добросовісно трудитись,Педагогів поважатиІ оцінки гарні мати. (Обіцяємо)

Учень:Книги й зошити любити, Берегти, а не губити, Акуратним завжди бути, Щоб нічого не забути. (Обіцяємо)

Учениця:Вчитись будемо сумлінно І поводитись відмінно, Щоб батьки могли радіти, Що такі в них гарні діти. (Обіцяємо)

Учень:Спасибі скажемо усім,

29

Хто научив любить цей дім,Ту вулицю, де ми живем,Все, що Вкраїною зовем.

Слово привітання надається вчителю (виступ вчителя) ,Вчитель: А зараз старшокласники від найпершого друга Букваря вручать подарунки.

БУКВАР ТА ПІДРУЧНИКИ ВРУЧАЮТЬ ДІТЯМ ПОДАРУНКИ

(На середину сцени виходять 3 учнів)

Учень:Дитинство - це блакитне небо, Це миру й щастя мить. Це гомін веселий всюди, Це сонце, що вічно буде Всім людям на Землі світить.

Учениця:Це пісня, що понад світом Відлунює всім привітом, І пісню цю не спинить, Нехай же вона зазвучить.

Учень: Хай Бог охороняє всіх від злого.Хай світить Сонце і колосяться жита.Щоб були всі здорові й щасливі.На многії, многії літа.

30

Форма: Свято

Тема: Прощавай, початкова школо!

Мета: - продовжувати розкривати значення навчання в житті кожної людини;- пробуджувати пізнавальний інтерес учнів до школи, бажання вчитися,

здобувати міцні знання;- виховувати глибокі почуття любові до батьків, шанобливе ставлення до

вчителів, поваги до своїх однокласників;- виховувати дружній і міцний колектив класу;- примножувати шкільні та родинні традиції, берегти свою національну

культуру.

Тривалість: 1 год.

Інтер’єр:Свято відбувається в актовому залі, де збираються учні, вчителі, батьки, рідні. Зал святково прикрашений кольоровими повітряними кульками, яскравими літерами, що вирізані з кольорового паперу; квіти; виставка творчих робіт учнів, фотовиставка «Життя нашого класу». На центральній стіні прилаштовано великий плакат: «прощавай, початкова школо!» та гасла: «Знання – це скарб, а вміння вчитися – ключ до нього» «Потрібно вчитися – завжди знадобиться», «Дерево сильніше корінням, а людина знаннями», «Мудрим ніхто не вродився, а навчився».

Дійові особи:- Голова батьківського комітету- Батько- Мати- Вчитель- Учні- Ведучі (4 учні)- Стецько

Хід свята:

Голова батьківського комітету:- Шановні гості, вчителі, дорогі діти! Швидкоплинно промайнули роки, і ми зібралися на своє останнє родинне свято в цьому класі.Сумне і радісне це свято. Сумне, бо наші діти вилітають з-під вашого теплого і мудрого «крила» і їм ще довго бракуватиме вашої повсякчасної опіки.Ми, батьки, також ще довго будемо звертатись до вас зі своїми радощами і тривогами та шукати поради.

31

А радість свята відчуваємо тому, що наші діти подорослішали, зміцніли морально і фізично, закінчили перший ступінь навчання і готові йти далі нелегкою стежиною шкільної науки.Ви ж, шановна ..., з першого вересня знову будете вчити грамоти маленьких першокласників. Тому бажаємо вам щастя, здоров'я, творчої наснаги.

Батько читає вірш:Літо минає. Незабаром повернетьсяРадість і тривожна, сподівана мить,Як по-весняному, першого вересняЗнов дітвора на подвір "і шкільним зашумить.Вчителько-друже, невтомний романтику! Діти квітками здаються тобі неспроста! Глянь: у дівчаток — метелики — бантики І пелюстками жевріють рожеві вуста.Вчителько-друже, ще рано до вирію,Хоч павутиння нам бабине літо несе.Учнів нектаром збагачуй - довіроюЙ вірою в справу батьків і дідусів над усе.Мусиш подвір'я шкільне їм розсунути Аж до кордонів країни, що теж мов квітник ... Зі школярами не відаєш суму ти — Молодість вічна до тебе приходить від них.

Голова батьківського комітету:Учителько — порадник наш і друг, Надія, що горить над нами, Давайте ж зробимо широкий круг Й найкращими осипемо її словами.

Вчитель:- Винуватцями сьогоднішнього свята є наші діти. Надаємо їм слово.Пісня "Вчительки нашої вальс"

Слова: С. Бажан Музика: М. Ведмедері

1. Вчора прийшли ми до школи, Сонце зустріло всіх нас, Ми не забудем ніколи Наш у житті перший клас. Школа нам двері відкрила, І запросила у клас. Вчителько ніжна і мила, Вам ми даруємо вальс.

32

2. Листя пожовкле додолу Осінь струсила в саду, Наче уперше я знову, Школо, до тебе іду. Трохи хвилююсь, бо знаю, Завжди чекає на нас І на подвір'ї лунає Вчительки першої вальс.

Учень:Учителько перша!Зібрались ми нині,Щоб дяку і шану віддати тобі.За ласку, за мудрість,Бо в кожній дитиніТи частку душі залишила навік!

Учень:Перша вчителька! Добра, терпляча, Наче мама була нам малим.А любов ваша щира, гаряча, Зігрівала серденько усім.

Учень:Наче сонечко, вчителько милаМи проміннячко ніжне твоє. Ти нам крила любові зростила І в серцях наших завжди ти є.

Учень:Є вірні в мене друзі І люба є рідня. Одначе наймиліша — Це вчителька моя.

Учень:Зжималася разом з нею Дитячая душа,Бо в радості втішає І в смутку розважа.

Учень:Ви навчали багатьох: І синочків, і дочок.Та таких як ми, розумних

33

Не було в вас діточок.

Учень:У цей останній день у школі, Пані вчителько кохана,За ваш труд для вас складаєм Щиру дяку вам і шану.

Слова і музика: В. Дем’янчука

1. Вийшли з школи школярі –І великі, і малі. Вийшли хлопчики й дівчата І щебечуть, як пташата.

Приспів: Дзень, дзелень, Дзень, дзелень –Сповістив дзвінок. Двічі Навчання останній день, Останній урок.

2. Люба школо, прощавай. Ціле літо спочивай! Прощавайте, вчителі, Наші любі, дорогі.Приспів.

З. Важко з нами ви трудились, Набідились, нажурились.За те вдячна дітвора, Всім бажає вам добра.

Учень:Ми сьогодні прокидались До світанку безліч раз. Через те, що так боялись Запізнитися у клас.

Учень:Ллється радість через край Свято як ніколи.Наша школо — прощавай! Здраствуй, друга школо!

34

Учень:Побіжим бігцем до школи. В ній ми не були ніколи Підуть з нами мама й тато. То для них велике свято.

Учень: Добре я учитись буду, Щоб усі мене любили. Друзі щоб мене цінили, Щоб про мій народ всі знали Україну шанували.

Учень:І праця, і наукаНас вабить без кінця. У нас умілі руки . І пломінкі серця.

Учень:Ми пильненькі ваші учні Вашу працю зрозуміли –Ні часу, ні сил, ні здоров'я Ви для нас не жаліли.

Учень:Ви нас всім розкрили очі, Показали правди світло, Щоб знання в умах дитячих Диво-квіткою розквітли.

Учень:Ви розкрили світу чари, Сині гори, темні води. Ви навчили розуміти Диво і красу природи.

Учень:Ви дали нам зброю в руки, Ви нам стежки показали. Щоб боротись з лихом вміли, Щоб у злиднях не пропали.

Учень:Ви ж були нам друг і мати,

35

Ми ж — мов рідні ваші діти. Так що жалко нам на літо Школу пусткою лишити.

Учень:Та ми повернемось до неї,Як стерня укриває поля.І усе у вищім класі,Знов ходитимеш до школи.

Учень:Ой, нема де правди діти, Було всяке серед нас: Той у школі звик шуміти, Той урок не хотів вчити, Той запізнювався в клас.

Учень:Ой мороки було з нами Вчительці багато.Як то 100 слів за хвилину Вчились ми читати.

Учень:І математиці нелегко Було нас навчить.Та табличку множення Знаємо на як слід.

Учень:Та такого не було,Щоб робить це хтось на зло. Бо усі ми повсякчас Всі: Дуже - дуже любим вас.

Учень:Дуже просимо простити Нам маленькі ці грішки. Ми правдиво будем жити І трудитись так, як ви.

Учень:Були радощі і болі, Успіхи й невдачі.

36

На найбільш тепла й любові Було в очах ваших.

Учень:Пробач за все нам, вчителько-матусю, Що іноді ми неслухняними були.Та ми ж тебе любили до безтями, Любили так, як тільки вміли ми. І за це все ми кажемо: Всі: Спасибі, вчителю наш!

Учень:Нас, навчила вчителька Пісень так багато.А сьогодні ми для неї будемо співати.

Пісня "Про перерву та урок"

Слова: А. Костецького Музика: М. Ведмедері

3. Юра твердить, що перерва –Втричі більша від уроку,Бо встига Юрко за неї Купу справ зробить нівроку.

Приспів: За перерву Юра встиг Насмішити в класі всіх. Встиг задачу й твір списати, Ще й на Славі покататись.

4. Десь залізти встиг у фарбу, Ґулю встиг набить об парту Й на портфель Руденко Лізи Причепить якусь мармизу.

Приспів.

3. Ще Юрко - герой! - зумів Поплювати в горобців.В двір помчав, аж тут - дзвінок: Знову треба на урок!..Приспів.

37

5. Та в Юрка спокійні нерви, Бо урок мине за мить,Ну а потім - знов перерва: Встигне купу справ зробить!

Приспів.

Учениця:З смішними косицями й бантом Я гордо ішла в 1-й клас,А поруч зі мною був тато. І всі поглядали на нас.І в час неповторний, урочий.Заглянули в серце мені.Ті добрі та лагідні очі,Що снились не раз уві сні. Цей погляд відвертий і щирий, Я буду нести у життя. Спасибі, ВАМ, вчителько мила, Наставниця перша моя. (дарує учительці квіти)

Учениця:Я прийшла у перший клас. Тут читати й малювати Вчили вчителі всіх нас.Я стараюсь вчитись на відмінно, Щоб учителькою стать.

Театралізовані мініатюри:ГУМОРЕСКИ♦- Андрію, я сьогодні мав розмову з учителем. А тепер питаю тебе: Хто найбільший ледар у вашому класі?- Не знаю, тату!- Не правда, знаєш! Хто сидить у класі і тільки й дивиться, як інші читають, або пишуть?- О, то це наша вчителька, тату!♦- Мамо, нашій вчительці не можна вірити.- А це чому ж ?- Бо вчора вона говорила, що три і сім буде десять, а вже сьогодні говорить, що п'ять і п'ять буде десять.♦ Картає знов учителька Миколу:

38

- Ти і сьогодні запізнився в школу! Невже тобі не може мати ніде будильника придбати?- Будильник в мене є. Та що я з ним зроблю? Він дзвонить ще тоді, коли я міцно сплю.♦ Вчитель бережно розправив зошита у Вови- Чому ти знову не поставив знаки розділові?- Ставив! - глянув той сміливо - Як ви зошит брали, то вони тоді можливо десь повипадали.♦- Сергію! Ти зізнався вдома, що одержав двійку з математики?- Так!- Ну і що?- А нічого. Тоді у нас якраз нікого дома не було.

Учень:Нехай ми зовсім невеличкі, Ми перейшли у п'ятий клас. Ми ваші доньки і синочки.І доганяти будем вас. І будем мати вмілі руки. І будем знати всі науки.

Учень:Ми пам'ятаєм той дзвінок веселий, Що продзвонив нам в перший раз. Коли знайшли щасливі ми до школи У свій найкращий перший клас.

Учень:В цій школі — шкільний дзвінок Для нас прощальнийНебес блакитних бірюза Весняний бал, урок останній Прозора на очах сльоза.

УченьДзвени над минулим, Дзвени над прийдешнім Покличеш не раз і ще на урок. Дзвени над дитинством,З якими ми прощаємось Веселий, шкільний наш дзвінок.Вчитель:- Право продзвонити надається кращим учням, відмінникам нашого класу.

39

Дзвенить шкільний дзвоник

Театралізована мініатюра

Виходить Стецько, позіхає:Як мені все надоїло І язик ваш не болить. Що це тут за крики, співи, І в ушах чомусь дзвенить.Я— Стецько — так спав охоче,Розбудили ви мене.Хватить вже, мене навчилиЗнаю я тепер своє. Розум щоб не розтрусити Сяду нишком на печі. Буду спати, буду пити, Буду їсти калачі.А як сили наберуся,Відпочину від цих слів.Може навіть оженюся,Бо ще зараз не дозрів. І візьму собі дружину, Щоб варила борщ, супи. Не дурний я гнути спину, Бо Стецько - не для сапи.В мене все ж таки освіта,Хоч три класи, але є.Хочу ще побачить світу,А у батька - гроші є. "Географію й природу треба знати "- хтось верзе. Мене батько й на машині До базару довезе.Вже не буде батько бити,Що не хочу я читать.Буду я спокійно жити,До обіду буду спать. Я не хочу школу знати, Тож, мову завели. Он мене вже кличуть мати, Може жінку привели?А можливо кличуть їсти?Я вже зовсім зголоднів.Ой скоріш, до столу б сісти,От би я вже попоїв!

40

Ведучий:- Ну що ти візьмеш із дурного, ледачого Стецька! Йому б тільки їсти. А чи знаєш ти приказку: "Хто не робить, той не їсть!".

Учень:Школярських днів нам не забуть ніколи, Не проказати їх, не проспівать. Як бігали з потфелями до школи І вчились тут читати і писать.

Учень:Дитинства дні без вороття Пройдуть - не повернуть. Нам рідна школа у життя Прослала вірну путь.

Учень:А про перші наші кроки І круті стежинки Нагадають їй напевно Веселі смішинки.

Пісня «Не розуміють»

Слова: А. Костецького Музика: М. Ведмедері

1. Приходить тато стомлений З роботи в день буденний І зразу від порога: «А ну, давай щоденник!» Тебе чекають друзі, Та не ступить і кроку, Бо мама тут же спинить: «А ти зробив уроки?»

Приспів: Як пояснити мамі, Як пояснити тату, Що іноді - хоч зрідка! –Не треба нас чіпати, Не треба нас виховувать, Не треба нас учити, А просто нам дозволити, Хоч щось самим зробити!..

41

2.І так - щодня, постійно:- Чого сидиш без діла?- Чому не почитаєш?- Ти все вже, мабуть, знаєш?- Наукою б зайнявся!- Магнітофон облиш!- Ти ще не умивався?!- Лягай, бо знов проспиш!..Приспів.

СМІШИНКИ

Повертається зі школи –Восьмирічний син Микола:- Буде легше тепер, тату, Вам уроки готувати! -І не голосно убік:- Я зоставсь на другий рік.

Просив дружків своїх Степан:- Знаннями, хлопці, поділіться! Не знаю скільки треба "ен" Писать в іменнику "рушниця"

- Ех ти! - страмив його Микола –Порожня в тебе голова!Одне - якщо не одноствонка, А як двоствонка - значить два!

Другокласник Андрійчик малює звірів:- Тату, стань на хвилинку на руках і ногах.- Навіщо?- Бо мені треба намалювати велику мавпу.

Мчить селом автомашина, Зупинив її хлопчина. І мерщій до водія:- Запізнююсь у школу я ! А водій:- Та я на тік! їду зовсім в інший бік!- О! - зрадів Тарас,-Повезло нівроку!Це ж чудово, бо якраз я не вчив уроки!Грізно тато до Андрійка: - А сьогодні з чого двійка? А Андрійко тату сміливо:

42

- Як і завжди із чорнила!- Ти куриш? Я вчительці розкажу!- А я сце в сколу не хозу!

Мудра голова.Йде синок до школи вперше Пита батька мати:- Якій мові ми синочка Будемо навчати? Української, чи російської? Обидві ж хороші!

- Хай вивчає ту, якою - Печатають гроші.

Суп.Добра була мама у дівульки Рити. Не учила доню мати шити і варити. Чистячи ж картоплю, патраючи кури Можна зіпсувати к бісу манікюри. В середу за Гриця вийшла заміж Рита, А в суботу стала перший суп варити. Курку у каструлю вкинула з кишками, Вкинула картоплю разом з лушпайками. А в неділю рано мати Риту била:- Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?!

Буйні предки.Вдарив батько спересердя хлопчика малого. Той поплакав, переплакав, та й питає в нього:- Тебе, татку, бив твій татко?- Бив, та ще й як вдало!- Ну а татка твого били?- Теж перепадало.І сказало хлопченятко, заламавши ручки:- Тепер, ясно, звідки в тебе хуліганські штучки.

Слухняний.- До Клима більше не ходи Нечемний хлопчик він, Семене.- Гаразд, матусю, не піду: Нехай приходить він до мене.

Уже дивився.- Поглянь-но в буфет, - попросив тато сина,-Можливо, там є ще халва й апельсини!- Нема там нічого, синочок змітився,-

43

Я, тату, ще вчора туди подивився.

Погодився.- Сьогодні надворі така хуртовина, Що, певно, до школи не підеш ти, сину!- Ну що ж, так і бути, - Петрусь, промовляє,-Тоді я, матусю, піду погуляю!

Проспав.Школярика вчитель спитав:- Хто приклад тобі розв'язав? Бабуся, матуся чи тато?

- Не можу я точно сказати, Бо вчора зарано ліг спати.

Чуже і своє.- Ти що це, доню, насмітила Сьогодні знову у кімнаті? Чужу ж бо працю скільки вчила! Завжди потрібно шанувати!Надула губи враз МарусяЙ плечима з подивом знизала:- А то відколи ж ти, матусю, Для мене вже чужою стала?!

Пісня «Родинне тепло»

Слова: М. Дяченко Музика: М. Ведмедері

1. Нам батьками багато даровано: І життя, і уміння, і хист.За дитинство це сонячно-зоряне Ти батькам до землі поклонись!

Приспів: Родинне тепло до серця дійшло, До кожного з нас стежинку знайшло, Родинне тепло надію несе, Батькам будьмо вдячні, вдячні за все!

2. Ми батькам своїм рідним завдячуєм Кожним кроком і днем на землі. Ми багато для них усі значимо, Хоч дорослі ми, а хоч малі.

44

Приспів.

3. Ми родинним теплом зігріваємось, Наче сонцем, між довгих років. І відверто та щиро пишаємось, Що ми - діти чудових батьків.Приспів.

Учень:Наче вулик наша школа,Вся вона гуде, як рій.І здається, що довколаРозквітають квіти мрій.

Учень:Де б не були ми, і що б не робили,Мати і батько з нами завжди,Нас годували, вбирали, любилиПоки ми з вами в школу ходилиВчилися з нами, повірте, й вони.

Учень:Бачу тут сидять із намиНаші татусі і мамиІ бабусі й дідусі,Всі прийшли до нас сюди.

Учень:Рідні мами, рідні тата Ми - вітаєм вас на святі. Ми вас любим щиро-щиро, Вам бажаєм — щастя, миру.

Учень:Ми до батьків сказати хочем слово Привітати хочем від душі. Подарувати пісню вам чудову Найкращі прочитати вам вірші.

Учень:Бо без батьків чого ми в світі варті. Без маминої ласки і тепла Без батьківської строгості і жарту І без свого родинного тепла.

45

Учень:Вони ж нас, як пташат в гнізді зростили, Давали всім нам раду, як могли.І в наших душах сонце засвітили І крила для польоту нам дали.

Учень:А чуєш, як в грудях у нас б'ється серденько? Бо серце нам дала також: наша ненька.Я знаю, тим серце ми маємо жити І бога, і маму, і край свій любити.

Учень:Гарна ти матуся! Добра, люба, щира, Ти мене ще змалку звичаю навчила. І щодня навчаєш, як любить родину Мову нашу гарну, рідну Україну.

Учень:Люблять мене матуся, Що я гарно вчуся. Люблять мене тато, Що читаю я багато. Люблять мене сусіди, Що я чемний усюди. Не пустую ніколи Ні в дома, ні в школі.

Учень:Ви нас всіх любить, рідненькі, Бо ми діти дорогенькі. Хочем бути на вас схожі,І такі ж як ви пригожі.

Всі разом:Хай же наше добре слово розквітає веселково!

Пісня "У школу"

Слова: Л. Храпливої-Щур Музика: М. Ведмедері

1. Дзвонить дзвіночок: -Дзелень! Дзелень!

46

Сміється сонце, Збудився день. Кличе дзвіночок: -Бім-бам! Бім-бам! В школу збиратись Час школярам!

2. Вчить пташка-мати Своїх пташат Вгору здійматись, В хмари злітать. Вчить рідна школа Нас школярів, Щоб рідну мову Кожен любив.

3. Славне минуле Щоб кожен знав, Про Україну Щоб пам'ятав. В школу ідемо В радісний час, Сонце сміється, Вітає нас.

Конкурси «Батьки та діти»

Ведучий 1:- А зараз ми з вами поспілкуємось. Для початку я буду, зачитувати прислів'я одну половину, а ви будете його продовжувати.- Ну що, готові? Тоді почали.

Учениця зачитує прислів'я:Нащо й ліп клад, коли в сім'ї ... (лад)У сокола і діти ... (соколята)Нема такого краму, щоб купити ... (маму)Добрі діти - батькам вінець, а злі діти - ... (батькам кінець)Який кущ, така й калина, яка мати ... (така й дитина)Мати однією рукою б'є, а ... (другою гладить)Який дуб, - такий тин, який батько ... (такий син)Які батьки ... (такі й діти)Яблуко від яблуні - ... (далеко не котиться)

Ведучий 1:- Ну, молодці наші батьки. Всі прислів'я закінчили, отже, знаєте на

47

«відмінно».

Ведучий 2:- А тепер мені потрібні батьки і діти. Я буду читати вам запитання, а ви будете відповідати на них письмово, а потім ми зачитаємо відповідь. То ж, слухайте уважно.

Викликається син і батько з однієї сім'ї.а) Коли день народження у мами? (зачитати відповіді)б) Яка улюблена іграшка вашої дитини? (зачитати відповіді)

Викликається дочка і мати з однієї сім'ї.а) Яке дівоче прізвище твоєї мами? (зачитати відповіді) Ь) Де познайомились ваші батьки? (зачитати відповіді)Викликається син і мати з однієї сім'ї.а) Улюблене свято вашої сім'ї? (зачитати відповіді)б) Коли ваш тато приносив додому заробітну плату? (зачитати відповіді)

Ведучий 2:- І з цим завданнями ви справились. Ведучий 3:- А тепер перевіримо, як наші батьки вміють рахувати.- Мені потрібні два тата, або дві мами. Будь ласка, вийдіть сюди. А завдання таке. Потрібно полічити сім'ю Омелечка. Готові? Слухайте, рахуйте.У нашого ОмелечкаНевеличка сімеєчка.Тіль він, та вона,Та старий, та стара,Та Петро, та Іван,Та Федот, та Степан,Та Василь, та Панас,Та Микола, та Влас,Та той хлопець, що в нас,Та дві дівки косаті,Та два зятя у хаті,Три невістки пихаті,Та дві Христі в намисті,Та дві ляльки в колисці,Ось яка в Омелечка маленька сімеєчка. (24)Ведучий 3:- Ну, що? Порахували? А тепер скажіть відповідь. Вірно, 24. Ви перемогли.

Ведучий 4:- А я хочу з вами провести невеличкі батьківськи збори. (сідає за стіл)

48

1) Звертається до мами ... Скажіть, будь ласка, скільки часу займає у вашої дитини виконання домашньої роботи? (відповідь)2) Звертається до тата ... Назвіть, будь ласка, 5 прізвищ учнів, які навчаються разом з вашим сином, (відповідь)3) За якою партою сидить ваша дитина, у якому ряду і хто її сусід по парті?4) Скільки разів ваш син смикав дівчат за кіски?5) Скільки синців приніс вам син додому?6) Скільки разів вашій дочці хлопці приносили додому портфель?Ведучий 4:- Молодці! Ми побачили, що наші батьки живуть разом з нашим класом і знають всі наші звички.

Учень:Ми любили вас кохані мами й тата Ми вам бажаємо здоров'ячка багато.Ми хочемо, щоб завжди ви раділи, І щоб в житті ніколи не хворіли.

Учень:Хоч часом ми буваємо нечемні, І дуже ви хвилюєтесь за нас. Але у серці знаємо, напевно, Ми більше радуємо вас.

63. Вчителю-трударю, Ти ж у нас гуманний,Лиш один ти знаєш Мусиш есе стерпітиЯк тобі живеться, Бо тебе навчилиЩо тобі болить. Лиш для інших жити.

Учень:"Літа на зиму повернули " А в Вас в душі цвіте весна. Ну як ту вчительку забудеш, Що справедливою була.

Учень:Будьте добрими, справедливими, Щедрими, невередливими, Усього щоб мали в міру, А до 200__року - отримали квартиру.Учень:Вашу працю, ласку і любовВсі : "СПАСИБІ!" кажемо вам знов і зновБажаємо вам радості багато. Й даруємо щиро цей танок завзятий.

49

Учень:Сьогодні для суму в нас місце не буде Радість і сміх пануватимуть всюди Запрошуєм вас танцювати, співати, Щоб настрій веселий, бадьорий всім мати.

Діти виконують танець "Школьная пора".(хлопчики запрошують дівчаток, мам, вчителів)

Учень:Учителько, найперша, ріднаНу як тобі не дякувать в цей час. Зате, що розум, щирість, величне –Все віддавала ти для нас.

Учень:Ми сьогодні вже йдемо від вас. По стежині шкільній в 5 клас. Не сумуйте за нами рідненькаВсі:Ми завжди пам'ятатимем вас.

Учень:Сьогодні радість й трохи сумно нині, Складаєш дяку вчительці, батькам. Ми - український цвіт, ми - діти - України, І будемо трудитись, вірте нам.

Пісня "Учительська стежина"

Слова: М. Дяченко Музика: М. Ведмедері

1. Вересневий день всміхнеться небом синім, Літо бабине у дзвони загуде,А до болю рідна вчительська стежина Вас зустріне і до школи поведе.

Приспів: Учительська стежино, учительська стежино Ти - найдорожчий в світі оберіг. Замріяна, єдина, учительська стежино, Ти на шкільний приводиш нас поріг.

2. Дні летять-летять, немов пташки у вирій,

50

А звання «Учитель» - вічне на землі, Знайте: учні ваші раді і щасливі,Що навчають їх такі учителі.Приспів.

3. Не стоптать її рокам ані століттям, І ніколи в світі їй не зарости, Бо учителя чекають діти, Щоб в науку їм було надійно йти.Приспів.

Ведучий:- Слово надається першій вчительці.

Вчитель:- Дорога класна родина! Щиро дякую за теплі слова, сказані в мою адресу, за добруоцінку моєї скромної праці. Дивлюсь сьогодні на вас, щасливих, схвильованих і мимовлі згадую наші перші зустрічі: свято Першого дзвоника, коли ви з хвильованими і надією дивились на мене, доручаючи мені навчання і виховання своїх дітей; наші свята "Букварика"; свято матері ... ; екскурсії. Сьогодні підводячи підсумки зробленого, хочу сказати, що зі своїм завданням ми справились. Всі учні успішно закінчили початкову школу і перешли в 5 клас.Якщо мені і вдавалося досягти якихось успіхів у навчанні і виховати дітей, то це завдяки вам, мої помічники, порадники, однодумці. Виховання - двосторонній процес. Виховуючи, дітей, я теж вчилася і збагачувалася, переймаючи кращий досвід виховання у ваших сім'ях. Хочеться вірити, що дружні стосунки між сім'ями нашої класної родини залишились, а традиції, започатковані нами, будуть продовжуватись, збагачуватись і примножуватись у старших класах. Дуже б хотілось, щоб і надалі я була повноправним членом вашої родини, а не гостем.

Мама:- На нашому святі присутній директор школи шановна ... , ми щиро дякуємо Вам за те, що завжди цікавились життям нашого класного колективу, радили, допомагали, підтримували наші починання. Надаємо Вам слово.

Вчитель:- Сьогодні на нашому святі присутні вчителі-предметники, які навчатимуть дітей у школі II ступеня, заступники ...- Найголовніше вчителем-наставником стане класний керівник - шановна ...( до класного керівника підходить батько і мати, які тримають на вишитому рушникові хліб і сіль, підводять 3-х дітей.)

51

Мама:- Прийміть, за українською традицією, хліб-сіль та дітей наших і ведіть їх далі по нелегкій шкільній стежині, а ми обіцяємо, що будемо в усьому вам допомагати, (вручає хліб-сіль)

Учень:Хоч інколи ми пустуни маленькі,Хоч часто в школі ми здіймали галас, й сміх, Та ми потягнемось до вас, немов до неньки, Якщо полюбите ви щиро нас усіх.

Учень:Шановна вчителько нова! За нас ви будьте певні! Хоч ми рухливі і шумні, Зате розумні й чемні.

Учень:Ми будемо учитись на відмінно І з поведінкою буде усе гаразд.Та ви прийміть нас із любов'ю тільки І заведіть нас в старший 5 клас.

Учень:Ось і скінчився рік шкільний, Хто працював, тепер вільний. Книжки і зошити й перо,Усе школярське добро, Прощай те, їду на село.

Учень:Прощавайте, вчителі, Наші любі, дорогі,Довго з нами ви трудились — Набідкались, нажурились,-За те вдячна дітвора: Всі: Всім бажаєм вам добра.

Учень:Вчительці букет підношу я. Вам спасибі, вчителько моя, За безсонні ночі і турботи,За одвічні вчительські клопоти, І за радість, щиру долю,

52

За любов і за міцні знання.

Учень:Ми вдячні вам за те, Що ви нас так любили.Що ви суворо ставились до нас. За те, що мислить нас навчили, За все, що зроблено для нас!Учень:Хай добре працюється вам і живеться.Хай вміється і вдаєтьсяХай сонце сяє, серце співає.А лихо дороги додому не знає.Щастя, здоров'я і радості до глибокої старості.

(Під музику діти дарують вчителям квіти)

Вчитель:- Ось і закінчується наша з вами зустріч. Ви підете в 5 клас. Хай буде щасливою ваша дорога! Нехай стелиться вона ось таким білим рушником!(Вчитель розстилає рушника)- Нехай буде безхмарним ваше життя, доля чесною на своїй квітучій землі поміж рідних людей.

Вчитель:Найсвітліша дорога в світіЦя дорога до знань, до школиПам'ятайте це, любі дітиНе забудьте цього ніколи.Щоб голубами воркотіли Світанки в вашому вікні І розростались ваші сили, В душі не в'язнули пісні.Нехай же вас Господь благословляєІ світлу путь, на добрії діла.На вірну стежку завжди наставляєЩоб доля в вас щасливою була.То дай вам Бог в здоров "і й щасті жити На цій землі знайти себе в труді До мрії дотягнутись, долетіти То ж сміло в путь, поки ще молоді.

Вчитель:- Підійдіть же до своїх батьків, щоб вони дали вам святе благословіння в подальшому країну знань.

53

(Діти підходять до батьків, ті пов'язують їм рушник і дають запалені свічки)Вчитель:- Як вогонь цієї свічечки хай непогасне в ваших серцях вогонь душі вашої.

Учень:О, Непорочна Божая мати, Ми твої діти, Цариця Небесна, Йдемо до тебе, тебе благати Усім нам ласки твоєї треба.

Учень:О, мати божа, о райський цвіте Тебе благають вкраїнські діти.Не дай в неволі пропадатиВкраїну нашу верни нам, мати.Учень:Хай бог охороняє Вас від злогоХай світить сонце і колосяться жита.Щоб були ви щасливі й здоровіНа многії і многії літа.

Вчитель:Ідіть, навчайтесь,Розуму набирайтеся.З лихом не зустрічайтеся,Хай вам щастить!

Пісня «Прощай, рідна школо»

Слова і музика: М. Яцентюк

1. Швидко пливуть роки,Скоро летить час.Прощавайте, друзі, - Ми залишаєм вас.Покидаєм школуРідну назавжди,Лиш у гості приходитиБудемо сюди.

Приспів:Прийшов розлуки час,Кличуть дороги нас.Прощай, рідна школо,Прощай, наш клас.

54

2 «Виросли ви уже, - Кажуть нам батьки. – Не сумуйте, діти,Вам іти в світи.Кожного дорогаВласна поведе,А життя уже шкільногоБільше не буде».Приспів:

3. Важко прощатись нам, Та вже прийшла пора Прощавай же, школо, Й рідна дітвора. Прощавайте, любі наші вчителі, Будем ми для вас назавжди Діточки малі.

55

ФОРМА: Свято

ТЕМА: Українські вечорниці

МЕТА: - ознайомити дітей з побутом та звичаями українського народу,

пробуджувати пізнавальний інтерес до історії свого народу, його звичаїв, традицій, української нації, її культури й побуту, сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажання вивчати українські народні традиції, берегти свою національну культуру;

- виховувати любов до українського народу, шанобливе ставлення, повагу до свого родоводу, пошану до людської праці, гордість за майстерність родичів, близьких.

ТРИВАЛІСТЬ:45-50 хв.

ІНТЕР’ЄР: як селянська хата. Лави, килими, рушники, домоткані ряднини, стіл, горщики, макітра, дерев'яні ложки, піч, коцюба. Всі діти одягнені в українські костюми.

ДІЙОВІ ОСОБИ:- Дід- Баба- Господиня- Вартовий- Чорт

ХІД СВЯТА:Дід і баба сидять на лаві.

ДІД: - Щось добреньке з'їсти хочу, тільки що - не знаю сам.

БАБА: - Голови б ти не морочив, що зварила, те й подам.

ДІД: - Картопелька, борщ і каша, в животі від них бурчить.

БАБА: - Вередливий став ти, діду, що тобі іще зварить?

ДІД: - Знаю, бабо, ти не сердься, я, мабуть, би з'їв оце . . . Коровай із борошенця, а туди ще вбить яйце.

56

БАБА: - От же клятий! Хоч бери тікай із хати, будь по-твоєму, спечу, (починає місити тісто).

ДІД: - Ти готуй, стара швиденько ... Повечеряєм гарненько. Баба в мене молодець! Але гріх самому їсти цей рум'яненький хлібець! (підходить до баби, обнімає)Пам'ятаєш, моя люба, як були ми молоді напечеш бувало хіба - повна хата молоді.

БАБА: - Танці, співи, сміх до ночі... Вечорниці... А тепер? (чути стук в двері)

1 ДІВЧИНА: - Господаре!

2 ДІВЧИНА: - Чи пустите до хати?

3 ДІВЧИНА: - Вміємо співати, вмієм танцювати!

ДІД: - Заходьте, дівчата, якраз впору.

ДІВЧАТА: - Добрий вечір!

ГОСПОДИНЯ: (до дівчат)- Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати, Бо вже пора вечорниці Всім нам починати. Наліпимо вареничків Біленьких, смачненьких. Може ми запросим в гості Козаків гарненьких? Щоб вам разом із нами Гарно погуляти Українські вечорниці З нами святкувати.

БАБА: - І вам добрий вечір! Заходьте, сідайте будьте ласкаві у нашій хаті на нашій лаві.

57

ДІВЧАТА: - Чи ж пристало нам сідати? Нам пристало пісню співати.

ГОСПОДИНЯ: - Ще раз просимо гостей до хати, просимо, просимо сідати, (дівчата сідають, виймають рукоділля - вишиванки, починають вишивати, співають сумну пісню)

ПІСНЯ: „ЦВІТЕ ТЕРЕН"

ГОСПОДИНЯ: - Дівчатонька, голубоньки, душі моєї не крайте, веселої заспівайте.

ПІСНЯ: „ОЙ Я МОЛОДА НА БАЗАР ХОДИЛА"

ДІВЧИНА: - А де ж наші хлопці? Чогось їх довго немає? (на вулиці чути спів, хлопці співають)

ПІСНЯ: „РОЗПРЯГАЙТЕ, ХЛОПЦІ, КОНЕЙ" (стук у двері)

ХЛОПЕЦЬ: - Пустіть до хати!

ДІВЧИНА: - Гарненько попросіть! (знову стукіт)

ДІВЧИНА: - Агов, хто такий?

1 ХЛОПЕЦЬ: - Пес рябий!

2 ХЛОПЕЦЬ: - Баран круторогий!

3 ХЛОПЕЦЬ: - Ведмідь клишоногий!

4 ХЛОПЕЦЬ: - Пустіть до хати!ДІВЧИНА: - Не пустимо в хату - дуже вас багато.

58

ХЛОПЕЦЬ: - Пустіть ліпше, бо буде вам гірше!

ДІВЧИНА: - Ми як візьмем рогатини, поламаєм ваші спини.

ХЛОПЕЦЬ: - Дівчатонька, голуб'яточки, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися, з вами поспівати і повеселитися, (дівчата впускають хлопців в хату)

ДІВЧИНА: - Ну, то заходьте! (хлопці стали на порозі, далі не йдуть: насупилися)

ПЕРЕСПІВИ: 1. ПОЛЮБИЛА КОВАЛЯ,2. ГАЛЮ ГАЛЮ ЧОРНОБРИВА...3. А ДО МЕНЕ ЯКІВ ПРИХОДИВ4. ПО ДОРОЗІ ЖУК ЖУК...

ХЛОПЕЦЬ: - Добрий вечір, дівчата, молодиці! Чули ми що в цій хаті сьогодні вечорниці!

ХЛОПЕЦЬ: - Ви нас зустрічайте з варениками смачними та масними, бо ми прийшли до вас з танцями, піснями голосними.

БАБА: - Будуть і вареники і пироги. Та спочатку покажіть, що ви вмієте!

ПІСНЯ: (ХЛОПЦІ) „ДОБРИЙ ВЕЧІР ДІВЧАТОНЬКА"

ХЛОПЕЦЬ: - То що, хлопці, допоможемо дівчатам? (хлопці тереблять кукурудзу, лущать квасолю, а дівчата ліплять вареники)

БАБА: - Дивлюся на вас діти: такі ви гарні до роботи охочі. І згадую, як розповідали мої бабуся і мама, що коли вони були молодими, також збиралися на вечорниці. Вони вишивали, пряли, дерли пір'я на подушки і обов'язково співали, бо без пісні немає діла. Пісня - душа народу, завжди з ним, і в горі, і в радості.Сьогодні у нас вечорниці. Тож заспівайте жартівливої.

59

ХЛОПЕЦЬ: - Хай цвіте наш рідний край! Гей, кінчай журитися! Баяністе, дуже грай, будем веселитися.

КОЛОМИЙКИ

БАБА: - Ой як хороше співають! І на душі весело стало! Все згадую як була молодою. Сміх, регіт, пісні. Чого тільки не виспівувала молодь!

ДІВЧИНА: - Ой, бабо! Ви що ж думаєте, що ми не вміємо? Ось послухайте! Ану, дівчата, про Гриця!

ЧАСТІВКИ ПРО ГРИЦЯ, (дівчата переспівуються з хлопцями)

ГОСПОДИНЯ: - От хлопці, добре впорались. Ось погляньте, любі гості, яку ми вам з дівчатами калиту виробили. Треба її в піч посадити, щоб випеклась, рум’яною стала. Але спочатку промовимо гарне прохання до вогню.

Гори, вогню, ясно,Спечи нам калиту красну. (діти повторюють)

ГОСПОДИНЯ: - А перед тим, як саджати калиту в піч, дорогу до неї кроплять водою, промовляючи:Водице студеницеОкропи калиті дорогуАж від печі до стелі, щоб ми були веселі (діти повторюють) (діти утворюють коридор, господиня його „скроплює" водою, діти повторюють слова; потім господиня бере калину і садить її в піч, закриває заслінкою)

ГОСПОДИНЯ: - А водичкою, що залишилась, вмиваю ваші личка, аби були гарніта красиві. (вмиває)

ГОСПОДИНЯ: - Щось засумувала наша бабуся. Зараз ми вас розвеселимо.

ХЛОПЕЦЬ: - Народ наш дуже любить жарти. Тож давайте і ми пожартуємо.

60

ВЕСЕЛИНКИ:1. Мав же я дівчиноньку, Марусею звали, Вона мені сорочечку шила-вишивала.Як прийшла неділенька, я в сорочку вбрався. Вийшов я на вулицю - весь народ злякався. То ж не свита, не сірак, а така рубаха. Оце мила вишивала - гола костомаха! (витягує з-за пазухи і показує подерту сорочку)2. На горбочку сиджу та й думку гадаю,Хоч я хлопець моторний, а грошей - чорт - немає.Якби мені стільки грошей, як у того панаКупив би сіру шапку й панського жупана.І ще що б я хотів? - сало та ковбаси.І чохоню з таранею - панські витримбаси,Оженився б я на пані, або на міщанці.Любився б я, кохався б я, як сир у сметанці.3. Один чоловік загадував іншому:- Ану вгадай, що це таке: довге, зелене, висить на стіні в світлиці і пищить?Другий думав, думав, далі й каже:- Ні, не вгадаю. Скажи вже, що ж таке.- Це - оселедець, - каже загадник.- Оселедець? - перепитує товариш. Та зовсім же не подібно до оселедця!- Чому не подібно! Я ж казав довге ...- Ну, довге.. А чого ж зелене? Хіба ж оселедець зелений?- А чому ж? Як пофарбувати зеленою фарбою, то буде зелений.- А чого ж ти казав: „висить у світлиці"?- А чого ж гарній речі не повісити у світлиці. Нехай всі дивляться.- Ну добре... А чого ж ти казав „пищить"? коли ж оселедь пищить?- А - каже мудрий загадник - це вже я умисне додав, щоб тобі не так легко було вгадати.4. «Добра робітниця»У понеділок - до кумці ходила, У вівторок - головоньку мила, У середу - кісоньки чесала, А у четвер - хустку добирала, У п'ятницю - добрі люди не прали, У суботу - родичів поминали, А в недільку - на весіллі гуляла. Скажіть самі, добрі люди, Коли ж би я пряла?

ПІСНЯ „ЧОМ Я НЕ ХАЗЯЙКА"

5. «Здогадлива дитина»Син вбігає. Мати порається в хаті, мете.

61

- Мамо, мамуню!- Що сталося, синку!- Ой що там було!- Що?- До нашої комори забралася миша та й упала в діжку з квасом.- Ой боже ж мій, чи ти її витяг?- Еге, буду я її витягувати! Щоб вона мене вкусила? Я піймав кота та й вкинув у діжку, щоб він мишу з'їв.- Ой, лишенько! Діти, рятуйте кота! Квас уже ніхто не врятує! Ти, шибенику, посидь у хаті!(мати продовжує поратися і починає ліпити вареники)- Мамо, мамуню, а знаєте що?- Що, Івасю?- А чого ви зі мною не говорите?- Ой, дитино, хіба не бачиш, матері ніколи. Та й що казати тобі тепер. Он увечері батько тобі все розкаже.- Е, ні, мамо, й ви могли б сказати: на тобі Івасю свіженького вареника.- Ой посидь мовчки, Іван - балабан.(пауза)- Мамо, мамусю!- Що тобі?- А чого ви знову мовчите?- А що тобі тепер сказати?- Візьми, сину, горішків, он на печі лежать.- Ну візьми жменьку.- Жменьку? То давайте ви - у вас жменя більша (входить батько)- О, козаче, ти вдома на печі? То йди запрягай коня та поїдемо до лісу по дрова.- А може хтось з нас один поїде?- То й хто ж?- Або ви, тату, їдьте по дрова, а я буду вдома, або я буду вдома, а ви їдьте по дрова.- Он воно як? Ну й мудрий з тебе козак. Ну то йди хоч коня напій.- А я його тільки напував.- А чого в нього морда суха?- А він мордою не достав.- Ах ти ледащо! Ну хоч мені квасу з комори принеси.- А це вже як мати дозволять. То як, мамо, принести? Чи Оксана вже його свиням вилила?- Ой, лишенько, воно ще й пащекує. Вези його, батьку, до лісу та й залиши там вовкам! Допік він мені сьогодні.

ПЕРЕСПІВИ: „ОЙ ТАМ НА ГОРІ" (дівчата)

62

ДІД: - Ось ми трохи розвеселились. А яке свято без загадки? Хлопці, а загадайте - но дівчатам загадки.

1 ХЛОПЕЦЬ: - Із неба диво золотеє світить нам і гріє, ніщо без нього не росте і всяк тому радіє. Радієш ти, радію я, радіють луки, поле, гай, радіє з краю вкрай земля. А що за диво, відгадай. (сонце)

2 ХЛОПЕЦЬ: - На горі в нас росте сонце ясне, золоте. Жовте око, жовті вії, та чомусь воно не гріє. (соняшник)3 ХЛОПЕЦЬ: - У нашої бабусі сидить звір у кожусі, біля пічки грається, без водички миється. (кіт)

4 ХЛОПЕЦЬ: - У зеленому лісочку, хто сидить там на дубочку? Уночі мишей полює - діточок своїх годує. (сова)

БАБА: - Дівчатка, може ви загадаєте загадку хлопцям? Побачимо, хто швидше відгадає.

1 ДІВЧИНА: - Зелені їжачки почепились на гілки, хто зірветься з деревини ... той колючу шубу скине. (каштанчики)

2 ДІВЧИНА: - В лісі є кравець чудовий, шиє звірам він обнови. Для ведмедів - кожушки, для лисичок – сорочки. Для куничок - рукавички, а для білочок - спіднички. Зайцю - валянки на лапки, а для вовка - теплу шапку. А собі пошив піджак. Хто такий кравець?... (їжак)

3 ДІВЧИНА: - Стоїть на дорозі, усім заважає; хто йде, той штовхає, а з дороги ніхто не прийме. (двері)

4. ДІВЧИНА: - Сопе, хропе, часом чхає, сюди, туди зазирає, бо одежі не має.(ніс)

1 ХЛОПЕЦЬ: -Друзі, а чи вміють розгадувати загадки наші батьки?

63

1 ДІВЧИНА: - Та вміють, вони ж дорослі.

2 ХЛОПЕЦЬ: - А ми зараз побачимо!

2 ДІВЧИНА: - Торох, шорох, розсипався горох, почало світати - нема що зібрати. (зірки)

3 ХЛОПЕЦЬ: - Влітку одягається, а взимку одежі цурається. (дерево)

3 ДІВЧИНА: - Вийшла звідкись гарна дівка, на ній стрічка - семицвітна, а де з річки воду брала, там коромисло зламала. (веселка)

4 ХЛОПЕЦЬ: - Біля мене шапки всі знімають, хоч не мерзну - тепло одягаюсь, та ніхто не кличе погуляти - в коридорі мушу я стояти. (вішалка)

4 ДІВЧИНА: - Рукавом махнув, дерево зігнув. (вітер)

ГОСПОДИНЯ: - А що це наших весельчаків не чути?

ГУМОРЕСКИ: (виходять хлопці, читають гуморески)1. „Свиня - свинею"Несе мужик у ночовках додому свячене. Яйце, паску і ковбаси, й порося печене. А порося як підсвинок, та ще й з хроном в роті. Несе бідний, та й спіткнувся, у самім болоті! І схитнулись нові ночви, стряслося свячене. І в болото покотилось порося печене. Глянув мужик на болото, посвистав до лиха. Обернувся, на бік плюнув, та й промовив стиха: - Та свиня таки свинею! Правду кажуть люди. Святи її, хрести її, все свинею буде!2. „На базар" (сценка)- Куди ідеш, Явтуше, куди їдеш, мій друже?- Не скажу!

64

- Та якби твоя добрая ласка, то може й скажеш? -На базар!- Ой візьми й мене, Явтуше, ой візьми й мене, мій друже!- Не візьму!- Та якби твоя добрая ласка, то може й візьмеш?- Ну сідай, тільки скраєчку!- А що ж везеш, Явтуше, що ж везеш мій друже?- Не скажу!- Та якби твоя добрая ласка, то може й скажеш?- Груши!- Ой дай же й мені, Явтуше, дай же й мені, мій друже!- Не дам!- Та якби ж твоя добрая ласка, то може й даси!- Ну візьми одну, он ту - гниленьку!- Ой обніму ж тебе я Явтуше, обніму ж тебе, мій друже!- Не треба!- Та якби ж твоя добрая ласка, то може й дозволиш!- Обніми, тільки трішки!- Поцілуй же мене, Явтуше, поцілуй же мене, мій друже!- Не лізь, бо вкушу!- Та якби ж твоя добрая ласка, то може й поцілуємось!- Ну цілуй, та дивись не задави! (цілуються, закришись солом'яною шляпкою)

ГОСПОДИНЯ: - Українці майже кожної неділі їздили на ярмарки. Після ярмарку, коди всі товари були продані, гроші полічені, люди поверталися додому. Жінки йшли або їхали возами з дітьми, а чоловіки заходили до корчми, виходили звідти вже добре веселі. І тоді з ними траплялися різні пригоди. 3. „Не мої ноги" (хлопець лежить на кожусі) Серед лісу, серед гаю у неділешній обід Заснув мужик у чоботях, а проснувся без чобіт. ППрокинувся, протер очі, разів кілька позіхнув, Разів кілька босі ноги з подивлінням повернув.- Не мої се, - каже, - ноги! Присягаю на чім світ!- Бо мої в чоботях були, а сі босі - без чобіт.

ПІСНЯ „ЧОБОТИ"

БАБА: - А зараз ми позмагаємось, хто перебалакає, краще скаже скоромовку. СКОРОМОВКИ:1. Вибіг Гришка на доріжку На доріжці сидить кішка Взяв з доріжки Гришка кішкуХай впіймає кішка мишку.

65

2. На печі, на печі, смачні та гарячі Пшеничнії калачі. Хочеш їсти калачі. Не сиди на печі. 3. Ти малий, скажи малому Хай малий малому скаже, Хай малий теля прив'яже. 4. За горою біля броду Обгороджений город Барабанить по городу Бараболя і горох.5.Ніс Гриць, пиріг через поріг, Став на горіх упав на поріг.6. Сорока сороченятам, Сорочки строчилаСорочки строчила Вишиванки шила.Все чорним та білим,Все білим та чорнимСорочки строчилаСтрекотати вчила.7. Два бобри брутанно-буріБоролися у баюрі.Правда, брате бобре, добре?Пречудово, брате, добре.

ДІВЧИНА: - Впевнена, що батьки нас нізащо не перебалакають. ХЛОПЕЦЬ: - А хай спробують, (батьки розказують скоромовки)

ГОСПОДИНЯ: - Ну й розвеселили ви нас, я забула про калиту (заглядає в піч)- Ой та вона вже спеклась. Рум'яна та ясна. На весь світ прекрасна! (господиня бере в руки калитку і промовляє).

- Добрий вечір! З калитою будьте всі здорові. З калитою золотою, з пресвітлим святом Андрія!

ДІТИ: (разом) - Ой калита, калита! Із чого ти вилита!

ГОСПОДИНЯ: - З жита сковита,

Сонцем налита, Для красного цвіту,

66

По білому світу! (дівчата пронизують червону стрічку завдовжки 5 - 7 см. Через калиту і підвішують її до рогатини, вибирають вартового)

ВАРТОВИЙ:- А хто хоче калиту кусати? (виходять два хлопчики) Ти будеш Калитинський, а ти Коцюбинський. - Сідлайте коня! (один з них сідає на коцюбу, під'їжджає до другого, який намагається його розмсмішити) - „Я вкушу!" (каже Калитинський)- «А я впишу» (каже Коцюбинський)Умова: (якщо розсмішити вершника, то вершник має право підстрибувати і вкусити калиту)

ДІВЧИНА: - Хлопці, дівчата! Дивіться, наш Грицько заснув.

ДІВЧИНА: - То вставай же Грицю, до роботи. ПІСНЯ: „ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО

РОБОТИ"

ХЛОПЕЦЬ: - Дівчата, та коли ж ви нас годувати будете.

ХЛОПЕЦЬ:

- І правда, так вареників хочеться. ПІСНЯ „НАШІ ХЛОПЦІ ВАРЕНИЧКІВ ХОЧУТЬ"

ГОСПОДИНЯ: - Ой справді, хлопці і дівчата, час вечеряти, а то вже стомилися, та й в

горлі пересохло. Марусю, Оленко, ану до печі! А ви хлопці, сідайте до столу. Зараз наші дівчата нас почастують. А я піду розпоряджусь.

ДІД: (співає) „ГОП, МОЇ ГРЕЧАНИКИ"

ДІВЧИНА: - В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині Це вареники знаменні Як їх родичі пельмені. Вас чекають у макітрі Вареники дуже ситні. Білолиці, круглолиці Із добірної пшениці.

67

ГОСПОДИНЯ: - Е ні, так діла не буде! Спочатку пригостимо всіх Андріїв, адже у них сьогодні свято (пригощають)

ХЛОПЕЦЬ: - Ну а тепер вже й нас почастуєте?

ГОСПОДИНЯ: - Е ні! Що це таке? Вареники з сиром та задарма? їх заробити треба.

ІГРИ, РОЗВАГИ:1. „КОЗАКИ" (Дівчина тримає на виделці один вареник. До умовної лінії вибігають хлопці і кажуть". Раз, два, три ми нижчі". До них вибігають ще два хлопця, Нижчі беруть верхніх на плечі і за сигналом біжать до пирога. Які двоє першими дісталися, то козаки і мають право з'їсти пиріг (вареник).2. „БІГ В МІШКАХ" (хто перший до вареників добіжить).3. „ІГРА З БУБОНОМ"4. „ХТО ВІЗЬМЕ В ЖМЕНЮ БІЛЬШЕ ГОРІХІВ" (торба з горіхами).5. „З'ЇЖ КУЛІШ" (дві команди по 5 чоловік. Голові команди дають глечик з кулешом та по 5 ложок. По сигналу гравці команди починають їсти куліш. Перемагає та команда, яка швидше з'їсть).

БАБА: - Милі гості, прошу сісти, вареники будем їсти. Вареники у сметані, вареникі не погані. їжте, їжте, просим щиро.(бабуся та дівчата частують всіх гостей, хлопців варениками)

ГОСПОДИНЯ: - їм, їм, а про калиту забули? Давайте скуштуємо цей смачний \калач та

пригостимо всіх гостей, (за дверима шум, гамір, забігає чорт)

ЧОРТ: - Всі святкуєте? Всі гуляєте?Мене красеня - Андрія навіть не згадаєте? Я чорт - Андрій,Андрій був батько, Андрон був дід, Анжей був дядько,Династія вся загранична і бездоганно блискавична. Ану, в цю ж мить стіл накривайте і калитою пригощайте! (звертається до баби)Бо як не станеш пригощати, рознесу всю твою хату. Всю челедь позабираю, в чортенят понаряджаю. Ну то як? Готово? Ні? БАБА: - Чорте, чорте! Постривай!

68

Ти мене не підганяй, є для тебе калита. Із мукички вилита! Треба ще її дістати. Гарно вгору пострибать. Як дістанеш її там, то з'їси її всю сам. (в цей час діти замінюють калиту іншою; чорт стрибає, вдає, ніби ламає зуби)

ЧОРТ: - Ой-ой-ой! Ви мене піддурили, мої зуби обломили. (плаче) ГОСПОДИНЯ: - Ну, годі тобі, чорте, плакать. (ділить калиту всім присутнім)

1 ДІВЧИНА: - Чом ви хлопці, зажурилися? Замерзли дівчата!

2 ДІВЧИНА: - То ж заграйте нам музики, будемо танцювати.

ПІСНЯ: «ОЙ ЩО Ж ТО ЗА ШУМ УЧИНИВСЯ»

ЧОРТ: (до баби) - Вашу ручку, люба мадам, я урок вам перший дам. Як затанцюєш так, як я, своє серце тобі віддам!(чорт танцює з бабою)

1 ДІВЧИНА: - Вже вечірній морок висне, нічка зорі запалила, українська наша пісня, серце й душу звеселила.

1 ХЛОПЕЦЬ: - Ой, мабуть, давайте люди за гостину дякувати будемо і за те, що гарно приймали, і за те, що смачно частували.

2 ДІВЧИНА: - Все, що задумали, хай вдається, все, що посіяли, щоб зродилося, щоб життя лиш радісно колосилося.

2 ХЛОПЕЦЬ: - Хай стежки встеляються квітами, зичимо здоров'я, миру, щастя!

3 ДІВЧИНА: - Щастя і здоров'я не на один рік, а на цілий вік.

69

ВСІ: - А на цьому слові, бувайте здорові

(співають пісню) ПІСНЯ: «І В ВАС, ІВ НАС, ХАЙ БУДЕ ГАРАЗД»

Скільки б не співали, а кінчати час.Кращі побажання ви прийміть від нас.І в нас, і в вас, хай буде гаразд! 2 раз.Щоб ви, і ми щасливі булиБатьки наші милі, вам низький уклінЩастя вам бажають і дочка і син.І в нас, і в вас, хай буде гаразд!Щоб ви, і ми щасливі були(діти з піснею виходять з господи)

ХЛОПЕЦЬ: - Дякуємо господині за теплу хату, а молодим дівчатам - за стіл багатий, а дядьку Гнату - на свята гостей багато.

ГОСПОДИНЯ: - Дівчатка, як підете додому і дійдете до перехрестя двох доріг, то запитуйте у зустрічних чоловіків їхні імена. За повір'ям, ім'я першого зустрічного буде ім'ям судженого. І ще не забудьте взяти з собою по дві ложки. Як підете до того перехрестя, вдарте об ложку і кричіть: „Залай собачко, і завий сірий вовче". Якщо почуєте сміх, крики, то це знаменує добру долю. Дівчата, запам'ятайте, що сни в Андрія - віщі. Спати лягайте не там, де завжди. Під ліжко поставте на ніч миску з водою, покриту зверху соломинкою, або дощечкою, що імітує місток. У сні побачите судженого, який і переведе через цей місток.

ДІВЧИНА: - Дорогі друзі! Ми раді, що сьогодні ви не були байдужі, що наші вечорниці допомогли вам оцінити скарби нашого талановитого українського народу.

ПІСНЯ: „І В ВАС, ІВ НАС, ХАЙ БУДЕ ГАРАЗД".

1. Цвіте терен.2. Ой я молода на базар ходила.3. Розпрягайте хлопці коней.4. Переспіви: - Полюбила коваля- Галю, Галю, чорнобрива- А до мене Яків приходив- По дорозі жук, жук.5. „Добрий вечір, дівчатонька" (хлоп.)6. Коломийки.

70

7. Частівки про Гриця8. Чом я не хазяйка9. Ой там на горі (дівч.)10. Чоботи11. Наші хлопці вареничків хочуть12. Гоп, мої гречаники (дід)13. Ой, що ж то за шум учинився 14.І в вас, і в нас хай буде гаразд.

71

Форма: урок

Тема: Нас вітає перший клас

Мета:- розкрити значення навчання в житті людини;- познайомити дітей зі школою, з правилами для учнів;- зацікавити першокласників до подальшого навчання в школі,

створення дружної і міцної класної родини;- виховувати старання і відповідальне ставлення до навчання, бажання

добре, сумлінно вчитися.

Обладнання:- ілюстрації з зображенням предметів шкільного приладдя: книжка,

олівець, зошит, портфель, дитячі іграшки;- український віночок, квіти з іменами учнів.

План:1. Перший крок на шляху до Країни Знань.2. Ой веселе свято в нас –

Ми прийшли у перший клас.3. Посвята у першокласники.4. Дружна і міцна класна родина.

Хід уроку:І. Організація класуУчитель:Таке велике сьогодні свято!Радіють мами, бабусі й тата! Усмішки всюди і гарні квіти Сьогодні в школу крокують діти.Заходьте дружно та сміливо,Маленькі учні, в світлий клас.Життя цікаве та щасливе Розпочинається для вас.

ІІ. Повідомлення теми уроку. Привітання учнів.

Учитель:- Добрий день, шановні батьки, діти, гості! Я рада бачити всіх вас сьогодні .на першому нашому святі - першому для школярів уроці.

1. Перший крок на шляху до країни Знань.

72

- Дорогі друзі! Сьогодні у вас і у ваших батьків незабутній день – ви вперше переступаєте поріг школи, робите перший крок на шляху до Країни Знань.Ми зібралися разом, щоб урочисто зустріти й привітати нових учнів нашої школи – маленьких першачків.

1 ведуча:Для них сьогодні усе уперше: Перша парта і дзвінок, Перша книжка і урок.Тож вони не малючки, А вже справжні першачки.Ласкаво просимо, друзі!

Учитель:Наша велика шкільна родина радо зустрічає вас. І зараз ми зібралися у цьому класі, щоб урочисто присвоїти вам почесне звання «Учень».

Учитель, Лікар чи геолог, Письменник слюсар чи кресляр –Всі називають головною Одну професію - школяр.Бо всім відомо, що без школи,Без знань, що мусиш ти набуть,Не станеш у житті ніколиТим, ким з дитинства мрієш буть.

- Проте, цікаво, чи готові ви стати школярами?

Першокласники:1. Ой веселе свято в нас,Я прийшов у перший клас. В мене квіти у руках, В мене ранець на плечах.

2. Небо чисте голубе, Гарно так навколо! Осінь, як я тебе ждав, Щоб піти до школи.

3. Як були ми дошкільнята, То ходили в дитсадок.А тепер вже інший час –Зустрічай-но, школо, нас.

4. Вчились букви ми складати,

73

Трохи вміємо читати.І на пальцях рахувать: Раз, два, три, чотири, п'ять.

5.Ціле літо я чекала, їла кашу, підростала,Щоб портфель не був великим, Не спадали черевики.

6. Я сьогодні прокидалась До світанку безліч раз, Через те, що так боялась Запізнитися у клас.

7. Мені вже виповнилось шість. Велика я, як жито в полі. Тому кажу я всім, усім:

- Сьогодні я іду до школи!

8. На відмінно вчитись хочу, Є вже зошит з Букварем. Був я вчора просто хлопчик –Став сьогодні школярем.

9.Пролунав вже перший дзвоник, На урок покликав нас. Перша вчителька сьогодні нам відкрила світлий клас.

Учитель:Бачу, що сьогодні до школи прийшли гарні діти - сумлінні, завзяті, веселі та розумні. Проте, щоб отримати звання «Учень», ви, малята, маєте пройти випробування. От зараз дізнаємось, як ви підготувались до школи. Я загадуватиму загадки, а ви разом відповідатимете. Отже, скажіть, що це таке?

ЗагадкиБачить - не бачить,Чути - не чує,Мовчки говорить,Добре міркує! (книжка)

Дерев'яний молодець, Мав загострений кінець. На папері слід лишав, Коли ним я натискав, (олівець)

74

І в клітинку, і в лінійку,Всіх писати вчу рівненько.Можна щось й намалювати...Та скоріше вчись писати, (зошит)

Я великий і малий,Полотняний, шкіряний, Маю я кишень багато, Йду з тобою я на свято. І у школу кожен раз, Поспішаю повсякчас –На плечах твоїх ношуся.Дуже я тобі згожуся,Бо кишені чарівніПоміщають все в мені:Книги, зошити, пенал,І найвищий в школі бал. (ранець)

- А тепер закінчіть такі рядки:

Букви всі від А до Я На сторінках... (букваря)

Для письма сказати прошу, Що потрібно взяти? (зошит)Ручки й олівці, щоб знали, Ми кладемо у ... (пенали)

В сумці зошит і буквар. Хто до школи йде? (школяр)

Хто скликає на урок? То гучний шкільний ... (дзвінок)

Учитель:Молодці, добре впоралися з загадками. А тепер пограємося у гру, яка називається «Хто уважний?» Вам, діти, слід зібрати ваш ранець до школи. Я буду показувати малюнки, а ви будете плескати в долоні, коли побачите шкільне приладдя, (учитель показує малюнки з зображенням іграшок та шкільного приладдя, а діти вибирають тільки речі, необхідні для школи)Ви всі були уважні і добре справилися і з цим завданням. А тепер учні 4-го класу розкажуть вам чарівні правила поведінки в класі. Для того, хто їх знатиме й виконуватиме, відкриються всі шляхи Країни Знань.

75

Учні 4-го класу:

1-ша ведуча:Якщо в класі шум і гам,Неможливо вчитись там.Тож ти галас не здіймай,В класі тишу зберігай.

2-га ведуча:Спитає вчитель - треба встати, Сідай, як скаже він сідати.

1-ша ведуча:Хочеш щось розповісти –Треба руку підвести.

2-га ведуча:Сиди за партою рівненько, Пиши і слухай спокійненько.

Учитель:Ну, що, гадаю, тепер , коли ви засвоїли головні чарівні правила учнів, вас можна вважати справжніми школярами. Тож саме час розпочинати обряд посвяти.

1-ша ведуча:Увага, увага!!! Прошу всіх першокласників дати урочисту обіцянку бути сумлінними, працьовитими, і старанними учнями. Після кожної строфи обіцянки ви маєте дружно відповісти: «Обіцяємо!»

2-га ведуча:Буду я в школі вчитись читати,Гарно писати і рахувати.Буду в альбомі своїм малювати,Добре співати і вірші вивчати.

Усі першокласники (разом): Обіцяємо!!!

1-ша ведуча:Обіцяю не лінитись, Добросовісно трудитись. Педагогів поважати І оцінки гарні мати.Усі першокласники (разом). Обіцяємо!!!

2-га ведуча:

76

Книги й зошити любити, Берегти, а не губити. Акуратним завжди бути. Щоб нічого не забути.

Усі першокласники (разом): Обіцяємо!!!

1-ша ведуча:Вчитись будемо сумлінно І поводитись відмінно, Щоб батьки могли радіти, Що такі в них гарні діти!

Усі першокласники (разом): Обіцяємо!!!

Учитель:Іменем Науки учням 1-Б класу присвоюється почесне звання «Учень»

Ось і школа. Квіти, Квіти загойдали вгорі. Ті, що звались просто - діти, Нині звуться школярі

4. Дружна і міцна класна родина

Учитель:А для того, щоб наша класна родина була дружна і міцна, ми сплетемо з вами український віночок. Перед кожним з вас лежить квіточка - ви підходите до віночка, називаєте своє ім'я, і вплітаєте її у вінок.

ІІІ. Підсумок уроку

Учитель:Я люблю вас, любі діти!Прийшли ви нині в перший клас. Учитись будете й радіти, Ви рости у кожен день і час. Школа двері відкрила і радо запросила в клас. Дуже знання - велика сила! Тому навчайтесь! В добрий час.

77

Бажаю вам, друзі, стати справжніми чарівниками Країни Знань, Зростайте розумними, веселими, здоровими і дружніми на радість батькам і вчителям. На цьому наше свято закінчується. Але для вас, друзі, саме з нього розпочинається цікаве і захоплююче шкільне життя.

78

Форма: урок

Тема: Книга – ключ до знань.

Мета:- ознайомити учнів з історією виникнення та правилами користування

книгою;- вчити дітей охайно і бережно ставитись до книг;- розвивати читацькі, книгознавчі уміння та навички школярів;

мислення, пам'ять, зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас дітей;

- виховувати в учнів любов, почуття поваги і шанобливого ставлення до книжок.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання:- плакат: «Книга – ключ до знань»- прислів’я: «Хто багато читає, той багато знає», «Дім без книги, як день

без сонця», «Знання – сонце, книга – віконце», «Книга вчить, як на світі жить»

- кросворд- «Ради-поради книжки»- «Суворі закони царства книг»- Виставка книг: енциклопедії, словники, підручники, художні дитячі

книжки.

План:1. «Хто багато читає, той багато знає»2. Дружба з книгою – це свято.3. Володарка країни Читалії.4. Народна мудрість про книгу.5. «Як зберегти книжку». Суворі закони царства книг.6. З історії виникнення книги.

Хід уроку:

І. організація класуІІ. Повідомлення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльностіВчитель: Доброго дня, діти! Вітаю вас на нашому святі. Сьогодні ви прийшли до школи, отже настав час вам учитися. А як ви гадаєте, для чого потрібні людині знання?

79

Учень:В школу йдемо недарма: Вчення - світ, невчення - тьма. Ми прийшли знання добути, Хочем грамотними бути.

Вчитель: А тепер відгадайте загадку і дізнаєтесь, хто допомагатиме вам у навчанні.Бачить - не бачить, чути - не чує.Мовчки говорить, дуже мудрує.Часом захоче - правди навчає,Іноді бреше, всіх звеселяє.Люба розмова, - будемо, діти,З нею довіку жити-дружити.Хто ж то така я в світі щаслива,Мудра правдива і жартівлива?Як не вгадали, стану в пригоді,Річ коротенька - книжка, та й годі.

Учень:Дорогі всі діти, наші! В нас сьогодні книжки свято! Разом будем відзначати, Книгу-друга шанувати.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Хто багато читає, той багато знає.

Вчитель. «Хто багато читає, той багато знає» - так кажуть у народі. І це правда. Книжка вчить, як на світі жить, книжка відповідає на безліч запитань. І кожна людина знає, що найвідданішого і най мудрішого друга, ніж книга, не знайти.

Учень:Книжка - добрий, мудрий друг, Книжка знає все навкруг: Про старі й нові країни, Космос та морські глибини, Хто нам написав «Кобзар», І який де правив цар, Чим славетне наше місто...

Учень:

80

Все про звичаї народу, Як зібрать врожай з городу, Вперше, хто знімав кіно, Де, коли з'явилось скло, Хто відкрив яку країну, І про неньку Україну, Хто прославився в віках, Де живе тварина, птах.

Учень:В кожнім домі, в кожній хаті, В кожнім місті і селі, -Хто навчився вже читати, Має книжку на столі.

Учитель: У вас завжди є запитання, і всі ви намагаєтесь знайти на них відповіді від учителів, друзів, батьків. Але не завжди знаходите ці відповіді.

Усе, чим ви цікавитесь,Ви знайдете в книжках,На всі питання — відповідіНа їхніх сторінках.

Отож, дружіть з книгою і ви будете багато знати.2. Дружба з книгою – це свято.

Учень:Дружба з книгою - це свято! Не було б її у нас, Ми не знали б так багато: Про новий і давній час.

Учень:Все ми в книзі знайдемо. Кращого не знаємо, Доброго і вірного Друга школярів.

Учень:Так сонячно-ясно довкола І тануть хмаринки вгорі... До школи, до школи, до школи Сьогодні ідуть школярі. Врожаями ниви достигли,

81

Багрець пломеніє з дібров. До книги, до книги, до книги Душа поривається знов.

Учень:Книги, книги на полицях, Завше тихо поміж книг. Та яку ти не розгорнеш –То й легенда в кожній з них. То в одній синіє море, В іншій - криється тайга. А ось в тій - Північний полюс, Де морози і пурга... Все, що серце і що розум Вік творили не один, Повизбирувало людство В книги - перли із перлин.

Учень:Книжка в тата, книжка в мами, Книжка в мене і в Світлани. З книжкою малий Тарас –Книжковечір нині в нас.

Вчитель: Діти, відгадайте-но загадку:

Дуже я потрібна всім -І дорослим, і малим.Всіх я розуму навчу,Хоч сама завжди мовчу.(Діти відповідають: «Книга»)КРОСВОРДЗагадки до кросворду:1. Знає цю найпершу книжку Будь-який школяр,Бо для всіх книжок доріжку Прокладає... (буквар)2. Щоб не спізнились ми у клас, Він дзвінко викликає нас. (дзвінок)3. Чи в лінійку, чи в клітинку -Чистим був, а за хвилинку - Повно в ньому цифр і літер. Здогадались? Що це, діти? (зошит) 4. Бігаю туди-сюди

82

І рятую від біди:Там, де помилка чи бруд, Мною на папері труть, (гумка)5. У цьому домі навчаються діти, Щоб і знати багато, і вміти, (школа) 1.

2. 3. 4.

5.

3.Володарка країни Читалії

Учитель: Так, це - Королева Книга - вона є володаркою книжкової країни Читайлії. А історія її царства дуже давня і цікава.

Давним-давно на землі взагалі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокори, вояцькі щити. Писали на всьому, бо не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців.Згодом люди додумались писати на глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглинках багато напишеш? А щоб взяти в дорогу дві-три таких книги, потрібен був віз. Із часом люди навчилися робити книги з тонкої козачої або телячої шкіри. Але ці книги були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні шкіри з цілої череди телят.У далекій Африці на берегах повноводних річок простягнулися нескінченні зарості болотяної рослини - папірусу. Писали на сухих стеблах папірусу. Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися і розсипалися. Справжній папір, що на ньому пишуть зараз люди, навчилися робити дві тисячі років тому. Тоді книги писали вручну. А це було дуже довго і важко - одну книжку переписували іноді кілька років.Минуло ще багато часу, поки з'явилися друковані книжки. Тепер книга всюди поруч із нами. Вона - наш друг і порадник.Про книгу складено дуже багато прислів'їв і приказок.

4. Народна мудрість про книгу.

Вчитель:Діти, прочитайте народну приказку:(плакат на дошці)

83

БЕЗ , ЯК ДЕНЬ БЕЗ

ЗНАННЯ - , КНИГА -

Вчитель:А ви, друзі, знаєте про книгу прислів'я та приказки?

Учні:Хто багато читає, той багато знає.Одна книга тисячі людей навчає.Книгу читай, розуму набирай.Кому книга - розвага, а кому - навчання.3 книгою подружишся, розуму наберешся.Книга - міст у світ знань.Книга добру навчить, від дурного відверне.

Вікторина «НАРОДНА МУДРІСТЬ»Знання за плечима... (не носити)Не кажи «не вмію», а кажи ... (навчусь)Книга вчить, як на світі... (жить)Хто багато читає, той багато ... (знає)Хто швидко читає, той багато ... (встигає)

Вчитель: Молодці. Бачу, що ви добре знаєте, що книжка - то джерело знань. Але я хочу розповісти вам одну казкову історію, яка до речі, може трапитись і насправді. Написав її український письменник Остап Вишня.

Не дуже любив книгу Василько. І не дуже чемно з нею поводився. От він одного вечора ліг спати та й взяв книжку перед сном почитати. А Василько знав, що як лежачи книжку читаєш, псується зір і псується книжка. Лежить Василько, читає і задрімав.А книжка - бух! - на підлогу. Аркуші в книжці й пожмакалися. Добре заснув Василько, так кріпко, що й од «бух!» не прокинувся.І сниться Василькові, що він сам - книжка.

84

Книга

От бере його, книжку-Василька, Оленка, що теж не дуже поважає книжку, бере, читає, й водночас обідає. Борщ із ложки - кап! - та на Василька-книжку. Йому пече, йому неприємно, що на нього борщ капає, та нічого не вдіє Василько, бо він - книжка.«Читав Вова», «Цікава книжка», «Колька-дурень» - отаке понаписували. Так ніби хтось у грязюку перо вмочив, та й бруднить, грязнить Василька-книжку!Далі ще гірше!Оленка почала Василька-книжку ножицями різати - малюнка вирізати. Болить Василькові, аж «рятуйте!» хоче крикнути...Тільки-но Оленка ножиці прийняла, як хтось гарячого праса поставив на Василька-книжку. Дим із нього йде! Пече йому!Вже Василько не книжка, а саме шмаття... так гірко та боляче зробилось, що він аж прокинувся.- Ой, що зі мною зробили?!А потім, здогадавшись, що то був тільки сон, зітхнув полегшено. А зітхнувши, подумав та й гасло про книжку склав:- Бережи книжку - це твій друг!»

Ось така історія трапилась із Васильком. Друзі, а ви знаєте, як треба поводитися з книжками?

5. «Як зберегти книжку». Суворі закони Царства книг.

Вчитель: Книжки не можна рвати, малювати, брати брудними руками, загинати сторінки, закладати ручками, або олівцями, битися ними, кидати їх.А ще існують певні суворі закони царства книг: правила користування книгами.

(Діти по черзі називають правила)

Не слід читати під час їжі - можна забруднити сторінки.Не слід читати в ліжку - зіпсуєте зір.Завжди користуйтесь закладками.Щоб книга або підручник довше вам служили, обгорніть їх.Якщо книжка порвалась, слід обов'язково її підклеїти.

Учитель: Той, хто сумлінно виконує наші закони, той гідний нести почесне звання «читача». І я бачу, що серед вас немає недбалих учнів. Тож для прийняття урочистої обіцянки, всім стати струнко.

Я, вступаючи у ряди читачів, урочисто обіцяю:Поважати книгу. Виконувати всі правила користування книгою! Не рвати, не бруднити, не малювати її!

85

Усі діти (разом): ОБІЦЯЮ!Якщо якійсь книжці потрібна допомога, зробити все, щоб книжка не «хворіла»!Усі діти (разом): ОБІЦЯЮ!

Завжди захищати книгу від тих, хто її ображає!Усі діти (разом): ОБІЦЯЮ!

Учень:Мама Ірочці в книгарніКнижечки купила гарні.В них чого тільки немає,Іра з втіхи аж співає.День минув - і книги плачуть,Бо постаріли неначе.Іра їх, як оглядала,Часто в ротик пальчик клала.Став папір такий брудний,Хоч бери його та мий.

Вчитель: А щоб книги довго були гарними, ми повинні їх берегти.Ви всі повинні книжкуДуже цінувати, Що взяв в бібліотеці, І що купила мати. Бережіть книги! Щоб вони на вас не ображалися, як на Мар'янку.

Учень.Книжка скаржилась Мар'яні:

- Я у тебе не в пошані Звідкіля це на мені Плями сині та масні?Подивися, от сторінка:Намальована хатинка,Під хатинкою - маля,І написано: - «Це я!» А за дві сторінки далі –Різні звірі небувалі: Сині, жовті та рябі, Що й не снилося тобі.Люди кажуть: - Ой, чия ти?!

86

Як тебе тепер читати?Скільки ми читали книг,А не бачили таких!

Вчитель: Діти, не ображайте книги. Послухайте і запам'ятайте звернення книги.

Я книга ~ товариш твій,Користуватись мною вмій.Я чиста, гарна і приємна,То ж, дуже будь зі мною чемний.Погані звички забувай,Мене не рви, не ображай.І пальці, прошу, ти не слинь,Коли гортаєш сторінки.Я, друже, твій надійний друг.Та тільки для чистеньких рук.

6. З історії виникнення книги.

Вчитель:Напевно, книжка, яку ви читаєте вдома, дуже захоплює вас.А чи знаєте ви, що Всесвітній день книги відзначається 23 квітня? Ц є свято прийшло до нас із Каталонії (є така провінція в Іспанія). Там, у день Святого Георгія, був звичай дарувати близьким людям книжки і троянди. А з 1996 року День книги почали святкувати у багатьох країнах. А ось 2 квітня є Міжнародним днем дитячої книги. До речі, це день народження казкаря Ганса Христіана Андерсена.

Учень:Нам книги - найкращі друзі. Вони дають нам щастя, А ця книга - і моя, І твоя одночасно.

Учень:Я вже знаю, як писати Дід, бабуня, мама, тато. А до книжки як візьмуся, То ще більше слів навчуся.

УченьЩо було б тоді, коли б не могли читати ми? Мабуть, стало б дуже темно навкруги. Не змогли б дізнатися про себе,

87

Що робить, а що й не треба, І чому не буде року без зими?

Учень:Що було б тоді, коли б не могли читати ми?Мабуть, стало б дуже темно навкруги.І не знали б ми чому сонцеЗаглядає рано у віконце,І чому так міцно дружим я і ти.

Вчитель: Тепер згадайте свою книжкову полицю. Яка книжка вирізняється за розміром серед усіх? Гадаєте, більшої не буває? А от і ні!

Найбільша книга у світі - «Супер-книга». Вона була надрукована в Америці у 1976р. її розміри - 2,74 метра завширшки, 3,07 метра завдовжки. Уявляєте, як незручно її читати. Важить рекордсменка 252, 6 кг - це приблизно вага тебе та ще дев'яти твоїх друзів.Якщо є найбільша книжка, має бути і найменша, чи не так? Вам уже, мабуть, цікаво, яка ж вона? Найменша книга - «Хамелеон» А. П. Чехова - була надрукована у Росії. Спробуйте здогадатися, який розмір вона має? Сторінки у ній можна перегортати тільки за допомогою голки, а читати хіба що під мікроскопом. Адже сягає вона лише 0,9 мм! Але хвилюватися не варто: у нашій шкільній бібліотеці обов'язково знайдеться книжка звичайного розміру, і ви неодмінно її прочитаєте.

Вчитель: Друзі, ви прийняли урочисту обіцянку і від сьогодні стали читачами нашої шкільної бібліотеки і громадянами країни книг Читалїї. Бібліотекою називають дім, де живуть книги. Тут ви знайдете багато цікавих книжок, дитячих журналів, газет. Книжки ви можете запросити до себе на гостину, тобто брати читати додому, а з газетами та журналами поспілкуватися у читальному залі. Ще в бібліотеці є книги, які все знають, - це словники, енциклопедії та довідники. Вони вам пояснять будь-яке незрозуміле слово та розповідять про будь-що невідоме для вас. Подивіться, скільки в нашій класній бібліотеці книжок!(вчитель демонструє книжки з класної бібліотеки, пропонує поповнити її, відремонтувати «хворі» книжки).

Вчитель: Якщо у вас вдома є книжки, які ви вже прочитали, то з дозволу тата та мами, подаруйте їх бібліотеці для того, щоб ці книжки змогли прочитати й інші діти.Не викинь книгу на смітник,Віддай її бібліотеці,

88

Бо книга — скарб, у ній для тебеДумок і висловів квітник.У ній поета віршів море,Кохання, радість смуток, біль...А ще незвідані просториПисьменник відкриває в ній.Тож дурно книгу не змарнуй,Бібліотеці подаруй!

Учень:Мій друже і супутнику, Книго моя, Завжди на дозвіллі, Де ти - там і я.

Учень: Ми добре з тобою Проводимо час. Чудова розмова Триває у нас.

Учень:З тобою шляхи Пролягають мої В найдальші віки І найдальші краї.

Учень:Навчаєш відважним, Правдивим рости, Любити природу, Свій край берегти!Учень:Ще змалку тобою Я звик дорожить. Без доброї книги Мені не прожить.

Вчитель: Діти, сьогодні ви отримаєте підручники. Нехай вони теж стануть вашими друзями. Згадайте всі ті поради, які ви почули на нашому святі, (вчитель роздає на згадку кожному учню «Ради-поради книжки»)

Ради-поради книжки1. Не читайте книжок під час їжі.

89

2. Не кладіть у книжку замість закладки олівець.3. Беріть книги тільки чистими руками.4. Якщо вам потрібно, щоб книга не згорнулась, не треба її перегортати.5. Для того, щоб книги довше вам слугували, обгорніть їх папером.6. Свою негарну звичку-кинь! Гортаєш - пальців ти не слинь! Листків дарма не загинай зроби закладинки - їх і вкладай!7. Запам'ятай, що я - твій друг, Та не для цих бруднючих рук! Я - книга, я товариш твій.Тож берегти мене умій!

7. Підсумок уроку.

Шануйте, бережіть, любіть книги! І тоді весь розум, мудрість і людська доброта переходитимуть до вас через книжки. Читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книжки!

Учень.Книжка сторінки розкриє Нам назустріч з перших літ. І несе нас, мов на крилах, Облітає білий світ. Під Вкраїнським небокраєм Люблять бережно книжки. З кожним роком хай зростає Дружба книг і малюків.

Вчитель: Діти, на цьому наше свято книги закінчується.Багато мусиш знатиПро все, що є навкруг,Тож слід книжки читати,Бо книга - вірний другВона всім допоможеОбрати вірну путь.Де б ти не був, мій друже,Про книгу не забудь.

90

Форма: урок

Тема: Україна – моя Батьківщина

Мета: закріпити знання дітей про свій рідний край, про державну та народну символіку; розширювати знання про красу і силу рідної мови; виховувати почуття любові до художнього слова, до рідної мови, до нашої неньки - України, гордості за неї.

Тип уроку: систематизація та узагальнення знань

Обладнання:- плакат «Україна»- ілюстрація із зображенням державних символів України: Герб, Прапор- ілюстрації із зображенням народних символів України: хліб, барвінок,

лелека, верба, калина, рушник- кросворд «Україна»- завдання в конвертах для гри «Розсипані слова»- завдання-гра «Закінчи прислів’я»

План:1. Україна – рідний край2. Без Батьківщини життя – не життя 3. Мій рідний край, моя земля4. Народна мудрість про рідний край5. Символи України6. Україна. Конституція. Творення7. Зростаймо Громадянами

Хід уроку

І. Організація класу

1. Україна – рідний край

Учень:Буває часто сліпну від краси.Спинюсь, не тямлю що воно за диво, -Оці степи, це небо, ці ліси.Усе так гарно, чисто, незрадливо,Усе як є – дорога, явори,Усе моє, все зветься...(Учні доповнюють рядок словом «Україна» Л. Костенко) Мати - Україно!

91

Перше наше слово з нами повсякчас,Мати - Україно, ти одна у нас!Ниви і діброви, і садів окрас -Рідна мати Батьківщино,Ти ж одна у нас!Хай же мир і дружба поєднають всіхІ дзвенить дитячий безтурботний сміх.Нам зоріє доля світла і ясна.Рідна мати Батьківщино,Ти ж у нас одна!ІІ. Повідомлення теми та мети уроку- Сьогодні ми проведемо розмову про найдорожче серцю кожної людини -Батьківщину. У цьому слові є щось святе. Земля рідна, батьківська хата, річки сині, гаї зелені, земля батьків, споконвічний отчий край. Вітчизна - це все вміщується в одному слові - «Україна». А улюблений наш поет Т. Г, Шевченко з любов'ю писав: «Світе тихий, краю мій милий, моя Україна!»- А темою нашого уроку є: (прочитайте всі разом на дошці) «........»- Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, чиста криниця, - все це наша родовідна пам'ять, наші символи, наша історія.

2. Без Батьківщини життя – не життя.- Послухайте оповідання В. Сухомлинського, яке так і називається «Без Батьківщини життя - не життя».Одна Батьківщина -І двох не буває.Місця, де родилися,Завжди святі,Без пісні, без мамиНемає, немаєЖиття на землі.

Діти працюють над текстом В. Сухомлинського «Без Батьківщини життя - не життя».

Журавлик народився на березі великого озера. Підріс, полюбив рідну землю. Але наближалася зима. Журавлик пристав до зграї інших журавлів і полетів далеко на південь. Там вічне літо, яскраве сонце. У лісах зелені, сині, голубі папуги співають.А наш журавлик прилетів, роздивився й засумував. Ніщо його не радує - ні пташині пісні, ні привітне сонце. Ось одного разу підлетів до журавлика голубий папугу і запитав: - Чого сумуєш? Чом гнізда не мостиш, журавлят не виводиш?Мовчить журавлик, нічого не відповідає, тільки на північ поглядає.

92

Раптом насторожився, прислухаючись до чогось. Здалеку долинув журавлиний клич:- Пора в дорогу! Змахнув журавлик крилами.- Куди ж ти летиш? - здивувався папуга. - Адже там холодно. Поживеш кілька місяців та й знову до нас повернешся. І що ж там хорошого на твоїй холодній півночі?- А хороше те, що я там народився, - відповів журавель. - Там моя Батьківщина. А без Батьківщини життя - не життя.Сказав це журавлик і полетів доганяти своїх товаришів.

Учитель: Чому журавлик сумував у вирії? Як ви зрозуміли вислів «Без Батьківщини життя - не життя»?

3. «Мій рідний край, моя земля»- Діти, що ж таке Батьківщина?(Відповіді дітей: рідна хата, тато і мама, сади, поля, ріки, наша пісня, наша мова, гаї, луги, молитви щоденні, сонечко, квіти і т.д.)

1-й учень:Батьківщина - це ліс і поле, Це домівка наша і школа, Це гаряче сонячне коло. Батьківщина - це праця і свято, Батьківщина - це мама і тато, Батьківщина - це рідна мова, Як веселка вона кольорова. Сад зелений і небо синє, Все це у моїй Батьківщині.

2-й учень:Що ж таке Батьківщина?Під віконцем калина,тиха казка бабусі,ніжна пісня матусі,дужі руки у тата,під тополями хата,під вербою криниця,в чистім полі пшениця.Серед лугу лелека,І діброва далека,І веселка де лісІ стрімкий обеліск...

93

3-й учень:Зацвітає калина,Зеленіє ліщина,Степом котиться диво-луна.Це моя Україна,Це моя Батьківщина,Що як тато і мама одна!

4-й учень:Україно, земле рідна,Земле сонячна і хлібна,Ти навік у нас одна,Ти, як мати, найрідніша,Ти з дитинства наймиліша -Наша отча сторона.

5-й учень:Одна Батьківщина, і двох не буває, Місця, де родилися, завжди святі. Хто рідну оселю свою забуває, Той долі не знайде в житті. Чи можна забути ту стежку до хати, Що босим колись протоптав?

6-й учень:У рідному краї і серце співає, Лелеки здалека нам весну несуть, У рідному краї і небо безкрає, І ріки потоки, мов струм течуть, .Тут кожна травина і кожна билина Вигойдують мрії на теплих вітрах. Під вікнами мальви, в саду материнка, Оспівані щедро в піснях.

7-й учень:Тут мамина пісня лунає і нині,її підхопили поля і гаї,її вечорами по всій УкраїніСпівають в садах солов’ї. І я припадаю до неї устами,І серцем вбираю, мов спраглий, води.Без рідної мови, без пісні, без мамиЗбідніє, збідніє земля назавжди.

94

8-й учень:З далекого краю,З далеких світівЖуравлик на крилахдодому летів.Минав океаниЛіси і моря,Вдивлявсь крізь тумани:- чия це земля, чиї це долини, чиї це луги чию це калину Гойдають вітри? Впізнав Батьківщину: - моя це земля, моє тут гніздечко, і мова моя!

4. Народна мудрість про рідний край

Вчитель: Які прислів'я про рідний край ви знаєте? Як ви їх розумієте?

Рідний край - земний рай. Кожному мила своя сторона. За рідний край - хоч помирай. Що країна, то родина.

Завдання на дошці: з окремих частин скласти прислів'я, пояснити його зміст

Без верби і калини / нема України До свого роду / хоч через воду Рідна земля / і в жмені гріє Без вільної волі / нема щастя-долі За рідний край / життя віддай За батьківщину / стій до загину Жити / Вітчизні служити

Завдання в конвертах: сині й жовті конверти, в яких окремі слова - з них треба скласти прислів'я, учні працюють самостійно Де рідний край, там і під ялиною рай. До свого краю кожного чоловіка тягне. Всюди на світі добре, а в Вітчизні найліпше. За своїм краєм серце болить. Зі своєї печі й дим солодкий.

95

Дорога та хата, де родила мене мати. Коли міцна родина, то й держава сильна. Людина без Вітчизни, що соловей без пісні. Кожна рослина на своєму корені росте.

Відгадайте загадку:У світі одна - всім потрібна вона.

БатьківщинаЄ на світі й інші чудові країни,Але Батьківщина одна. Якщо народила тебе Україна,Для тебе як мати вонаТебе тут тримають солодкії путаНіде так зоря не встає,І так солов’ї не співають розкуто,Бо все тут до крихти твоє.Ніде тебе так не втамують верби,Ніде так не пахнуть сади.І, де б ти не був, тебе тягне нестерпноЯкась дивна сила сюди.Здається, ніде таких зоряних більшеНа світі немає ночейІ друзів таких ти ніде не зустрінешТаких співчутливих очей.

Усе тут знайоме і рідне: і мова,І небо, й земля тут - твої.І пісня тут щира, і усмішка, й слово,Бо ти тут у рідній сім "і.Якщо ти покинеш свою Батьківщину,Втікач ти чи щастя шукач,Потрапиш в чужу, незнайому родину,Вигнанець, чужинець, блукач.І буде завжди ностальгія з тобою,Манитиме рідний твій край.І сниться будуть щоночі тополіІ верби, як втрачений рай.

На дошці прикріплений плакат «Україна». Вчитель під час розповіді постійно до нього звертає увагу учнів.

96

5. Символи України.

Вчитель:- Діти, чи знайоме вам слово «незалежність» і що воно означає?Коли Україна отримала незалежність? (відповідь учнів і доповнення вчителя)1991 рік був особливим для нашого народу. Ми розпочали будівництво своєї держави. 24 серпня прийнято Акт проголошення незалежності України, за яким вона є самостійною і незалежною державою. В цьому році ми відзначаємо 17-у річницю Незалежності України. Виборовши волю, Україна має свої державні символи: герб, прапор і гімн, які уособлюють її історію, її сутність, тобто найбільш характерне для неї.

Герб - символ влади. В основу сучасного герба покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі. Він зустрічався ще за часів Київської Русі. Отже, нашому гербу - більше тисячі років.- Чому саме тризуб вважають гербом України? Мабуть тому, що число три завжди відображало триєдність життя. Це батько - мати - дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов. На тризубі можна побачити зброю і лук, меч. А якщо придивитися, можна прочитати слово - воля.Прапор - він досить давнього походження, має два кольори. Хто знає які? Жовтий колір - це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір - це ще й колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б життєдайний хліб. Синій колір - це колір ясного, чистого, мирного неба. А невже без живлющої

97

матері-води визрів би, заколосився хліб? От вам і ще один блакитний колір - колір цариці-води.Гімн - це найголовніша пісня країни. Наш гімн називається «Ще не вмерла Україна». Слова написав Павло Чубинський, музику - Михайло Вербицький.- Де ви зустрічали зображення наших символів?Крім державних символів, Україна має ще й народні символи. Хто з вас може їх назвати? (рушник, верба, калина, барвінок, криниця, жито, мак і т.д.)Ось верба - символ класи, неперервності життя. Вона дуже живуча, встроми у землю гілочку і виросте дерево, засип ранку порошком маленької вербової кори - і кров зупиниться. З давніх-давен на Україні вербу вважали святим деревом. Перед Великоднем шостий тиждень посту називався «Вербним». На Вербному тижні у неділю, святили вербу. Освячені її гілочки служили оберегами полів від граду, під час грози її викидали на двір, щоб, як казали, «град припинився», обкурювали хату від хвороб, клали у купіль немовляти. Діти хльостали один-одного освяченими прутиками, приказуючи:Не я б’ю верба б’є.За тиждень - Великдень.Недалечко - червоне яєчко!Спаси і сохрани, Матір Божа,Під своїм покровом.На це хльостання не можна було ображатися, оскільки верба давала силу і здоров'я.

Криниця з журавлем і кущ калини –Безсмертя символ, символ Батьківщини. Це символ вірності, це символ чистоти, Людського милосердя й доброти.Калину і до столу подавали, Весільні короваї прикрашали. Як символ долі, щастя і краси, І чистої дівочої коси, її вплітали у вінок дівчата, Садили кущ калини біля хати: Очистить і повітря навесні І знадобиться у зимові дні. Бо чай з калини - ліки від застуди. Шанують цю красуню пишну люди. І лагідно калинонькою звуть, Цілющий чай і сік калини п’ють.

І жито - також символ України. Це обрядова, культова рослина. Це знак добробуту і злагоди в сім "ї І довгого життя на цій землі. Народна мудрість стверджує: без жита

98

Людина не могла б на світі жити. Тож, на достаток і на довгий вік, Тоді, коли новий надходить вік, ходили хлопці житом засівати, і наречених також посівати. На щастя, на добро - обряд велів Цим життєдайним символом полів.

Барвінок - теж: рослина обрядова. Це символ пам'яті і вірності, здоров’я . Краси і вічності, безсмертя, довгих літ. Любові знак - барвінку синій цвіт.

Смачний продукт, а ще – окраса літа, Мак - це безмежність зоряного світу. Освячені у церкві м'ята й мак Були як оберіг, як добрий знак. Мак українці й дотепер шанують: Вареники і пироги готують. Як символ пам'яті і вічності життя, Смачна із маком на Різдво кутя!

Верба - одвічний символ України — Також відома культова рослина. Символізує вірність, рідний край, Любов безмежну, ніби небокрай.

Лелека - символ щастя і родини, Любові до своєї Батьківщини, Добробуту, продовження життя, Надії символ, віри в майбуття.

Хліб-сіль, рушник – гостинності ознака Теж: культові і обрядові знаки. Чудовий український наш рушник! На щастя, він ще з побуту не зник. Є звичай: рушником сватів в'язати,Дорогу молодятам вистеляти. Прекрасні візерунки рушників Несуть красу із глибини віків.

А ось хрещатий барвінок - символ вічності. Послухайте, діти, легенду.

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулась до богині Флори,

99

щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була Богиня квітів і весни, і не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну назву «вінка», що означає «перемога». Що ж переможного вбачали люди у цій скромній, з такими ж скромними синіми квіточками рослині - вічнозеленій окрасі наших гаїв, садів? В ній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подарували барвінкові свою любов.А тепер поглянь на ці рушники. Це теж символи українського народу. «Дім без рушників, - говорилось у народі, як сім'я без дітей». Вони - старовинні обереги ДОМУ. Вишитий різними візерунками, рушник був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали дорогих гостей, виходили в поле чи справляли обжинки, проводжали в армію; дівчина подавала рушник на знак згоди при сватанні, молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду, з рушником проводжали в останню путь. На багатьох рушниках були написи, як от: «На щастя, на долю», «Хай щастить тобі, доню» та інші. Це побажання тій людині, якій призначався рушник.Вишивали рушники різними способами і кольорами. Ось цей вишитий квітами, червоними і чорними хрестиками. Чомусь таке поєднання? В пісні співається: Два кольори мої, два кольори... червоний - то любов, а чорний - то журба. В житті кожної людини бувають радість і смуток. Так і на рушниках люди виписували свою долю. Я бажаю, щоб на ваших життєвих дорогах-рушниках були тільки світлі, радісні кольори і набуло чорних - журби та печалі.Червона калина є символом отчого краю, усієї неньки України. Хто знає загадки, прислів'я, вірші чи пісні про калину? (Діти згадують загадки, кажуть прислів'я, наспівують пісні).

Загадки:У вінку зеленолистім, У червоному намисті, Видивляється у воду, На свою хорошу вроду.

І не дівчина, а червоні стрічки має.

Прислів'я:Пишна та красива, мов червона калина.Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.(Вірш Т. Г. Шевченка «Зацвіла в долині червона калина»)

Згадайте прислів'я про вербу. Будь високим, як верба, а багатим, як земля.Куди не повернеться, то в нього золоті верби ростуть.Без верби і калини - нема України.

100

Калина і над водою цвіте, і восени, як жар горить, і на вишиванці червоніє. Глянуть на неї люди, і вона всю Україну нагадує, і співають люди: «Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо,А ми нашу славну Україну розвеселимо!!!»

А тепер пропоную вам розв’язати кросворд і прочитати його ключове слово.1 .Багаторічна напівкущова або трав'яниста рослина, використовується в медицині, запашна. (Рута)2.Кущова рослина з білими квітами і червоними ягодами. Символ краси, кохання, щастя. (Калина)З.Трав'яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Символ вічності. (Барвінок)4.Дерево, здавна використовується в медицині, своїм коріння очищує воду. Символ України. (Верба)5.Багаторічна трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й різким запахом, використовується в медицині та парфумерії. (Аїр)б.Квіти, поширені по всій Україні, відтінки кольору - від жовтого до помаранчевого, оспівані в пісні. (Чорнобривці)7.Багаторічна декоративна рослина з високим стеблом і великими яскравими квітками. (Мальва)

6. Україна. Конституція. Творення.Вчитель:Погляньте, діти, на карту України! Ось зазначені межі української землі, де з давніх-давен жив і зараз живе наш український народ.Величезні простори займає наша земля. Якби ми задумали пройти її пішки із заходу на схід, то на це треба затратити близько 100 днів, простір цей простягнувся на 2700КМ. А площа землі української близько 1 мільйона квадратних кілометрів.

Учень:Ми живем на Україні,Де в степу із краю в крайНа добро усій країніВизріває урожай.Де пшениця достигає

101

Колосиста, золота,Де, неначе море, граютьІ шумлять густі жита.

Учениця:Сусідами України є поляки, чехи, угорці, румуни, болгари, білоруси, росіяни. Нас, українців, багато, як зернинок у снопу пшениці. І тому ми належимо до найбільших народів Європи. Нас близько 50 мільйонів.У к р а ї н а - це не тільки країна, це і держава.

Вчитель:Є держава - повинні бути і символи. Кожна нація намагається виявити себе і свою суть у національних символах.Україна має свою КОНСТИТУЦІЮ, тобто правила, за якими живуть її люди - українці. Ця Конституція дуже молода, до неї ще були Конституції. Саме перша була прийнята ще на початку XIX ст. першим президентом України - Грушевським. Конституція - основний Закон нашої держави.2% чешши1996 року Верховною Радою України була прийнята наша Конституція. З прийняттям Конституції ми розпочали творити нову державу.Наша Конституція має 15 розділів, у яких записані статті. Це права і обов'язки громадян, які проживають на території України. Багато людей працювало над створенням нової Конституції і всі вони думали про нас, українців, а зараз, про вас - дітей. Бо діти -це майбутнє держави. І тому, наприклад у статті 51 сказано: «Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою»Ви - майбутнє України. Щоб створити міцну державу - вам треба вчитися. Про це йдеться в статті 53 Конституції України: «Кожен має право на освіту».Є закон про мову. Державною мовою в Україні є українська мова (ст. 10 Конституції України).

Мова, наша мова,Мова кольорова,В ній гроза травневаЙ тиша вечорова.

Мова, наша мова-Літ минулих повість, Вічна, юна мудрість, Сива наша совість.Я без тебе, мова, -Без зерна полова, Соняшник без сонця, Без птахів діброва.

102

Як вогонь у серціЯ несу майбутнєНевгасену мову,Слово незабутнє.

Вчитель:Нашу мову називають калиновою, солов'їною, барвінковою.Українська мова -Давня й молода.Світить рідне словоЯк жива вода.Звідки воно взялось -Діло не просте...В душу засівалось,із душі росте.

Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніше? Що нам ближче і миліше І дорожче в час неволі? Рідна мова, рідна мова! Що в єдине нас злива? Перші матерні слова Перша пісня колискова.

Мово рідна, слово рідне!Хто вас забуває,Той у грудях не серденько,Тільки камінь має.Як ту мову нам забути,Котрою училаНас всіх ненька говорити,Ненька наша мила?

Солов'їну, барвінкову, Колосисту - на віки –Українську рідну мову В дар дали мені батьки Берегти її, плекати Буду всюди й повсякчас, Бо ж єдина - так як мати –Мова кожного із нас.

Наша мова калинковаІ ласкава, і медова,

103

І багата, і не бідна -От що мова наша рідна!Розцвітай же слово!І в родині, і у школі,Й на заводі, і у поліПречудесно, пречудесно -Розцвітай же, слово!

Вчитель:(Відкриває на дошці плакат зі словом «Т в о р е н н я»)Кожна людина, що живе в Україні, повинна дбати про її добробут, розквіт. Тільки тоді можна досягти щасливої долі для держави і її народу. Ви, діти, - майбутнє України. Які ж ваші обов'язки сьогодні перед Батьківщиною?7. Зростаймо громадянами.

Вчитель:Доречно сьогодні згадати давню притчу про Святого Миколая і Україну. Ось послухайте.

Було це давно-давно, коли Святий Миколай роздавав подарунки. Одним він дав багато золота, другим великі родовища, третім родючі землі... і коли роздав, то побачив у кутку дуже гарну, надзвичайної вроди, але дуже бідну в полатаній одежі дівчину, яка стояла у кутку і гірко плакала. Він підійшов до неї і запитав: «Дівчино, чому ти плачеш?». «Я плачу тому, Святий Миколою, що ти всім дав подарунки, а мені нічого», - сказала дівчина. «А хто ти, дівчино?» - запитав Святий Миколай. «Я- Україна», - відповіла дівчина. Святий Миколай подумав і каже: «Справді, я вже все роздав, але у мене ще залишились - краса і пісня, я й дарую тобі, дівчино-Україно, їх назавжди». Із тих пір наша славна Україна вважається найкрасивішою і найспівучішою країною світу. Ми пишаємося тим, що ми -українці.

Підсумок уроку

Рідний край, Україна, Батьківщина. Які це прості і разом з тим прекрасні слова! -Велика, священна, і прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях."Нехай ніхто не половинитьТвоїх земель не розпина,Бо ти - єдина, Україно,Бо ти на всіх у нас одна.

І на закінчення нашого уроку послухайте вірші про Батьківщину.

Люблю матусю, батька люблю,Люблю хатину рідну свою,

104

І рідну школу і вчителів,Місто, де вперше сонце зустрів,люблю в криничці блакитну глиб,і лан, що родить для мене хліб.Садок, з якого грушку несу,Горбок, де білі вівці пасу.Бо ті горбочки, лани, ліси,Для мене повні добра й краси,Бо все, що бачу навколо я -То люба, рідна моя земля!

На білому світі є різні країниДе ріки, ліси і лани...Та тільки одна на землі Україна,А ми її доньки й сини.Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,І квіти усюди ростуть...Та тільки одну БатьківщинуМи маєм -її Україною звуть

Під рідним небом жайворон співа, . Я рад би знати тих пісень слова, Я слухав, чув: співала та пташина Одне святеє слово «Україна». На ріднім полі шепчуть колоски, Я рад би знати тихі їх думки. Я слухав, чув, як кожна колосина Шептала тихо слово «Україна». У ріднім краю зелен-гай шумить, Я знати рад, про що він мріє-снить... Я слухав, чув, як кожна деревина Шуміла ніжно слово «Україна». О Боже,Дай повік любить той край, Де квітка, пташка, і зелений гай Де кожна вірна тій землі дитина Живе єдиним словом «Україна»

105

Форма: урок

Тема: Життя людини – найвища цінність.

Мета: формувати у дітей ставлення до свого й чужого життя, як до найвищої цінності; виховувати прагнення прожити життя гідно, із честю.Тип уроку: вивчення нового матеріалуОбладнання:

Плакат на дошку «Життя людини – найвища цінність»; Плакат «Наш девіз: Якщо хочеш, щоб життя тобі усміхнулось,

спочатку сам усміхнися життю»; Прислів’я: «Життя прожити – не поле перейти», «Жити – Батьківщині

служити», «Життя навчає – труд єднає»; Малюнок «Яблунька мудрості», яблучка з прислів’ями; Конверти для гри «Розсипані слова»; Завдання-гра «Доповни прислів’я»; Конституція України для школярів.

План:

1. Життя – дар божий, безцінний і прекрасний.2. Народна мудрість про цінність людського життя.3. Конституція про цінність життя. Закони й суспільство на захисті життя.4. Який слід повинна залишити людина на Землі?5. В ім’я життя.

Хід уроку:І. Організація класу.Привітання вчителя

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності.- Діти, цей день особливий у житті усіх учнів України, тому що саме сьогодні відкривається нова сторінка вашого шкільного життя. А розпочнемо ми її уроком на тему… (Діти читають тему уроку з дошки).- Скажіть, будь ласка, що таке життя? (Відповіді учнів).- Як ви розумієте «найвища цінність»? Учитель: «Що на світі найдорожче?» - таке запитання поставив героєві-богатирю страшний змій в одній з народних казок. Богатир вигукнув: «Моя кохана!» Регочучи, змій схопив його за горло. «Життя. Життя за все дорожче!» - задихаючись, вимовив тоді богатир. Змій відпустив його і віддав царівну, бо то була правильна відповідь.- Це запитання зустрічається у багатьох казках різних народів. Отже, здавна народ замислювався над ним. Замислимося й ми. - Чому життя – найвища цінність?

106

У дуже давній і мудрій книзі Біблії сказано, що Бог створив людину за своїм образом та подобою. Отже, людське життя – це дар Божий, і ніхто не має права посягати на нього. «Не вбивай!» - одна із заповідей Біблії. Учениця:Добре те, що сонце світить!Добре те, що віє вітер!Добре те, що цей ось ліс Разом з нами ріс і ріс.

Добре те, що в нашій річціСиня – не брудна вода!І мене матуся ріднаПісля школи зустріча!

Добре гратися надворі!Добре вчитися у школі!Добре плавати в ставку!Добре те, що я живу!Учитель:

- Давайте спробуємо разом дати відповідь: «Які цінності можуть принести щастя в житті?» (хороша сім’я, великий будинок, здоров’я, освіта, гроші, любов, друзі, розум…)

Робота з Конституцією України

Учитель: - На сторожі інтересів людини, людського життя стоять закони

нашого суспільства, уряд, органи правопорядку. Прочитаємо, що сказано про цінність людського життя у Конституції України.

Розділ І, ст. 3: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».Розділ ІІ, ст. 27: «Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя й здоров’я, життя і здоров я інших людей від протиправних посягань».

Робота над прислів’ями

Діти читають прислів’я з дошки: «Життя прожити – не поле перейти», «Жити – Батьківщині служити», «Життя навчає – труд єднає»Пояснюють їх зміст.

- Які з прислів’їв можна використати як пораду?- Як людина має розпоряджатися своїм життям?

107

- Як прожити життя, щоб і самому не було соромно за свої вчинки, і людям було краще від того, що ти жив на Землі?

Учениця: Життя твоє – безцінний дар. Живеш ти в місті чи в селі,Не забувай про це ніколи. Подумай, як життя прожити?Ти спиш під зорями стожар, Ти слід залишиш на землі - Чи з друзями ідеш до школи. То треба гарний залишити.

Учитель:- А тепер послухайте оповідання В.Сухомлинського «Який слід

повинна залишити людина на землі?»Старий Майстер звів кам’яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», - думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своє маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.

- Для чого ти псуєш мою роботу? – сказав з докором майстер.Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся і побіг собі. Минуло багато років, Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся – ні руками, ні душею. Прийшла старість, згадав старий чоловік своє село на березі Дніпра. Захотілося йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі знизують плечима – ніхто не пам’ятає такого.

- Що ж ти лишив після себе? – питає у старого Чоловіка один дід. - Є в тебе син чи дочка?- Немає в мене ні сина, ні дочки.- Може ти дуба посадив? - Ні, не посадив я дуба…- Може, ти поле випестував? - Ні, не випестував я поля…- То, мабуть, ти пісню склав?- Ні, й пісні я не склав…- То хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? – здивувався

дід.Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалася йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Підійшов до будинку. Стоїть той, наче вчора збудований, а на нижчій сходинці – закам’янілий відбиток хлопчикової ніжки.

- Ось і все, що залишилося після мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік. – Але цього ж мало, дуже мало…

Не так треба жити…

Учитель:- Які роздуми у вас викликало це оповідання?- Як, на вашу думку, про який слід йдеться в назві оповідання?

108

- Я пропоную вам вдома намалювати або написати, який слід ви хотіли б залишити на землі, яким уявляєте своє майбутнє життя?

Гра з «розсипаними» словами- А тепер я пропоную вам скласти прислів’я з «розсипаних» слів і

пояснити значення цього прислів’я. (Діти отримують конверти з розсипаними словами)

Життя любить того, хто з ним бореться, а нищить того, хто йому піддається.

Пшениця колоситься – життя веселиться. Ніхто не знає, що його в житті чекає. Де є життя, там є й надія. Життя прожити – не яблуко вкусити. Добре на світі тому жити, хто все вміє робити. Життя – як стерня: не пройдеш, ноги не вколовши. Горе тому, хто життям не дорожить. На віку, як на довгій ниві – усього буває.

«Яблунька мудрості»- Наш народ мудрий – ви щойно переконались у цьому, коли

працювали над прислів’ями. А зараз я пропоную ознайомитися з мудрими порадами, зірвавши яблучка з «яблуньки мудрості».

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько. Бережи честь змолоду. Все добре пам’ятай, а зла уникай. Здоровий будеш – все здобудеш. Щоб досягти великого – треба почати з малого. Чого собі не зичиш, того й іншому не бажай. Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.

- Отже, хай ці мудрі поради запам’ятаються вам на все життя.- А зараз спробуйте підібрати слова про життя. (Діти самостійно

підбирають прикметники (епітети), зачитують їх)Епітети: Ж И Т Т Я

АКТИВНЕ БАГАТЕ БАРВИСТЕ БЛАГОРОДНЕ БУРХЛИВЕ ВЕЛИКЕ ВЕСЕЛЕ ВИРУЮЧЕ ВІДВАЖНЕ ДОВГЕ ЗАХОПЛЮЮЧЕ ЗМІСТОВНЕ КРАСИВЕ КУЛЬТУРНЕ МОЛОДЕ МУДРЕ МУЖНЄ НАСИЧЕНЕ НЕПОВТОРНЕ ПЕРСПЕКТИВНЕ ПОЕТИЧНЕ ПРЕКРАСНЕ ПРИЄМНЕ РАДІСНЕ СВІТЛЕ СОНЯЧНЕ ТВОРЧЕ ТРУДОВЕ ЦІКАВЕ ЧАРІВНЕ ЧУДОВЕ ЩАСЛИВЕ ЯСКРАВЕ

БЕЗТУРБОТНЕ ЛЕГКЕ ГЛАДКЕ ПИШНЕ РІЗНОМАНІТНЕ СПОКІЙНЕ

109

БАГАТОСТРАЖДАЛЬНЕ БЕЗРАДІСНЕ БРОДЯЧЕ ГОЛОДНЕ КОРОТКЕ ЖОРСТОКЕ НЕВДЯЧНЕ НЕВЕСЕЛЕ НЕВЛАШТОВАНЕ НЕСПОКІЙНЕ НУДНЕ ОДНОМАНІТНЕ СІРЕ СУМНЕ ПРОПАЩЕ ТРИВОЖНЕ

ЗДОРОВЕ ПОВАЖНЕ ПОРЯДНЕ ПРИВАБЛИВЕ РОЗМІРЕНЕ СКЛАДНЕ СКРОМНЕ СПОКІЙНЕ ЧЕСНЕ ЧИСТЕ ЯСНЕ

БЕЗСОРОМНЕ БРЕХЛИВЕ БРУДНЕ ЗІПСОВАНЕ ЛЕГКОВАЖНЕ НЕПРАВИЛЬНЕ НЕРОЗУМНЕ НЕЩАСНЕ

Притча «Життя людини – найвища цінність»- Я хочу ознайомити вас ще з одним твором-притчею.

В одного батька було двоє синів. І ось настав час, коли кожен з них мав піти власною дорогою. Покликав їх батько до себе і каже: «Віддаю я вам все своє багатство. Кожному даю коштовності, землі та все, що є на цих землях. Розпоряджайтеся ним, примножуйте та пам’ятайте мою настанову: найвища цінність – це життя людини. Обіцяйте мені, що будете берегти життя, як найдорожчий скарб». Сини пообіцяли і розійшлися своїми дорогами. Старший син, прийшовши у свої землі, одразу найняв собі найкращу охорону та велику кількість прислуги. Звелів побудувати найміцніший палац і не зводити з нього очей ні вдень, ні вночі, щоб його дорогоцінному життю нічого не загрожувало. Слуги приносили йому найкращу їжу та напої, виконували всі його забаганки. Відокремився він від усього світу, щоб ніяка хвороба чи тривожна звістка не турбували його життя: батькові ж обіцяв. Молодший син тим часом обходив свої землі. Однак невдовзі побачив велике скупчення людей, що збиралися воювати між собою. Він запитав у них: «Навіщо ви вирішуєте свої проблеми насиллям? Ви ж маєте змогу все обговорити і домовитись». «А ми про це ніколи не думали. Бійкою все вирішували наші батьки, діди і прадіди, тому й ми так робимо. А й справді, чому б не домовитися». Війна скінчилася, навіть не розпочавшись, а вдячні матері та жінки кинулися до ніг молодшого сина, дякуючи за збережене життя їхніх синів та чоловіків. Попрямував він далі. Незабаром його очам відкрилася жахлива картина. Змарнілі, обідрані люди жебракували на дорозі, ведучи за собою малих, немічних, голодних дітей. «Що змусило вас так жити?» - запитав їх. І люди розповіли, як жили вони колись у прекрасному місті, поряд з яким була повновода ріка, зеленів чудовий ліс, повний різноманітної живності. Та сталося так, що для своїх потреб люди вирубали всі дерева. Кудись зникла вся живність. Мисливці вже нічого не приносили з полювання. Згодом пересохла і річка, що витікала десь із лісу. На місто весь час обрушувався буревій, родючі землі перетворилися на пустирі. Не стало ні їжі, ні води. Прекрасне місто почало перетворювати на пустелю, в якій люди не змогли б жити. «Спробуймо всі разом відродити ліс і річку, та і все місто!» - вигукнув молодший син. За його прикладом люди почали насаджувати дерева, пізніше туди повернулися дикі тварини й птахи. Десь у глибині лісу задзюрчав струмок, поступово перетворюючись у річку, переповнену рибою.

110

Ожила природа навколо міста, щедро обдаровуючи всіх своїми плодами. Повернулося до людей життя, не боялися вони вже за майбутнє своїх дітей. З того часу в цих землях усі живуть у мирі, любові, достатку, бо молодший син й інших навчив батьківської мудрості. Докотилася звістка про долю синів до самого батька. «Лише один з моїх синочків правильно зрозумів мою настанову», - з жалем промовив він. А люди й досі в тих землях пам’ятають про життя одного з синів, ще й своїм дітям переказують, а про життя іншого й згадки не лишилося.

Гра-завдання (До початку кожного прислів’я підібрати відповідне закінчення. Пояснити прислів’я.)

Мудрим ніхто не вродився, те й пожнеш. Що посієш, бджола не жалить. Пшениця колоситься - бо схочеш водиці. Зрубав дерево - а навчився. Не брудни криниці, той щасливий. Хто терпеливий, життя веселиться. Добру людину посади два. Учениця:Ти добро лиш твори повсюди,Хай тепло твої повнить груди.Ти посій і доглянь пшеницю, Ти вкопай і почисть криницю.Волю дай, нагодуй пташину,Приласкай і навчи дитину.Бо людина у цьому світіЛиш добро повинна творити!

- Діти, чому, на вашу думку, потрібно любити життя?- Що ви любите в житті найбільше?- Що означає «жити по совісті»?

ІІІ. Підсумок уроку

- Ось і завершується наш перший урок. Пригадайте, що ми сьогодні вивчали.

- Що ви нового дізнались про своє життя?- Що вам найбільше сподобалось на уроці?- Які б ви могли скласти «правила життя»? (колективно)- А девізом нашого класу можуть бути ось такі слова (учні

читають з дошки) «Якщо хочеш, щоб життя тобі посміхнулось, спочатку сам посміхнися життю»

- Цей урок ми закінчимо ось такими віршами.Учень1:У неньки народилося дитя.Дитя моє! Бог дав тобі життя.

111

І щоб ніхто не заподіяв шкоди.Тобі, малий громадянин – Бог дав закони нашого народу.Від дня народження, від іменин – Він твій, цей світ широкий за вікном,Ти на життя і щастя маєш правоПід золото-блакитним знаменомСвоєї української держави.

Учень2:Що є життя? Хто до кінця збагне?Воно прекрасне, як би все не сталось.Та є у ньому правило одне,Що нам у спадок з давнини дісталось.Торкаєш душу, а чи грішну плоть – Біда прийти від тебе не повинна.Ні словом, ані ділом не зашкодь,Якщо ти справді на землі Людина.

Учень3:Із хлібом і сіллю,Як завжди ведеться,Ми зичим достатку,Усім і добра.Хай сонце всміхнеться,Життя удається,І доля завжди Щоб щаслива була.

Форма: урок

112

Тема уроку: «ЗНАННЯ - ЦЕ СКАРБ, А ВМІННЯ ВЧИТИСЯ - КЛЮЧ ДО НЬОГО»

Мета: розширити і поглибити знання дітей про школу, значення навчання в житті людини, активізувати словник дітей, збагачувати його новими словами; розвивати уяву, пам'ять, творчі здібності, вміння аргументувати свою точку зору; виховувати старання і відповідальне ставлення до навчання, бажання добре вчитися.

Обладнання: плакат «Знання - це скарб, а вміння вчитися - ключ до нього», прислів'я «Мудрим ніхто не вродився, а навчився», «Дерево сильніше корінням, а людина - знанням», «Хто хоче більше знати, не соромиться питати», «Наука в ліс не веде, а з лісу виводить», «Вік живи - вік учись», кросворд «Знання», малюнки із зображенням учнів, вчителів.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

Вчитель: Дорогі діти! Сьогодні ви всі урочисті, схвильовані і радісні, тому що 1 вересня - початок нового навчального року, - велике й радісне свято. Щиро вітаю вас у нашій рідній школі. Бажаю успіхів у навчанні, міцного здоров'я, на багато років. Нехай ваше шкільне життя буде щасливим, світлим.

II. Оголошення теми уроку.

Вчитель: Щоб дізнатися, про що йтиме мова на уроці, відгадайте загадку:Вчить читати й рахуватиІ писати, і співати.Всіх дітей довколаНаша люба ... (школа).

III. Опрацювання теми уроку.Учениця: - Здрастуй, вересень, світлий вересень! Руку дай!Пахне м'ятою, стиглим вересом рідний край! Ще жоржинами яснолицими квітне сад. Поряд з айстрами і гвоздиками - виноград. Глянув вересень із усмішкою: в школу час! Він із зошитом, він із книжкою входить в клас!

Учениця:

113

Школа - вчителька сказала, Це не просто гарний дім. І не просто класи, зали –Треба знати це усім!

Учень: Дай знання нам, школа-мати. Хоч сьогодні ми й малі, Але хочемо ми знати Про усе, що на Землі. Учениця: Про тварин і про рослини, І про зорі, що вгорі. Все цікаво для дитини, Ми ж сьогодні - школярі!

Вчитель: Дуже добре, що діти ростуть допитливими. Що їм хочеться пізнавати світ. А школа про все розповість, всього навчить. У нашій рідній Україні школа доступна для всіх дітей і навчання у ній обов'язкове і безкоштовне - це передбачено Конституцією - Основним Законом нашої країни.Школа навчає, дає знання, але дітям треба бути допитливими, працелюбними, докласти максимум зусиль, щоб ці знання взяти і засвоїти. Кажуть, що добре того навчати, хто хоче все знати. Той, хто має бажання вчитися, той обов'язково досягне вершини. Всім відомо, що знання кожному дуже потрібні, без них не обійтися в житті. Знання - це величезний скарб, найбільший капітан. Маючи міцні знання, людина може багато чого зробити. Ще не так давно люди не могли повірити, що можуть побувати на Місяці, але ж це збулося! І у відкритому космічному просторі працюють високо - високо! І глибоко на океанічному дні побували. От що таке - знання! Це великий капітан і найбільший скарб!Перед розумом і сила поступається. А розум за гроші на купиш. Щоб мати світлий розум, великі знання, треба спочатку опанувати всі ази наук, які дає школа. Для цього ви й ходите в школу, щоб учитися, рости, ставати розумними, наполегливими і працьовитими, бо без праці нічого не можна здобути. Народна мудрість каже, що без труда нема плода. А без діла сидіти, то можна й одубіти.Навчання - це велика й наполеглива праця. Тому народна мудрість каже: «Потрібно учиться - завжди знадобиться».

Учениця: Якщо хочеш більше знати,То треба менше спати.Бо як здобув освіту,Побачиш більше світу.

114

Учениця: То ж змолоду учися -На все життя згодиться.А школа - рідна мати -Знання готова дати.

Учень: Ось сонечко розквітнеЦе сила знань, це світло.Летять в усі кінціВід нього промінці, (показує на сонечко з промінцями, яке на дошці на плакаті).Діти за вчителем читають з плаката тему уроку.

Учень: Щоб знання великі мати,Треба розум розвивати,Гостре око, слух, терпіння, -І тоді прийде уміння,І про тебе в сам кінецьЛюди скажуть: «Молодець!».

Вчитель: Діти, для чого треба вчитися? (Думки дітей). Думки багатьох людей зберігаються і передаються через покоління. Так народжується народна мудрість - прислів'я і приказки.(Діти читають прислів'я і приказки з плакатів, пояснюють їх зміст.)

• Мудрим ніхто не вродився, а навчився.• Дерево сильніше корінням, а людина знанням.• Хто хоче більше знати, не соромся питати.

Учень: Всім відомо, що без школи,Без знань, що мусиш там набуть, Не станеш ти вжитті ніколи, Ким ти з дитинства мрієш буть!

Вчитель: Коли ми розгадаємо кросворд, дізнаємося про те, без чого важко жити людині.(Розгадування кросворда «Знання»).1.Чи в лінійку, чи в клітинку Чистим був, та за хвилинку Мерехтить від цифр і літер. Здогадались, що це, діти?

115

Ручці він говорить: «Прошу!»Це шкільний учнівський ... (зошит)2. Дуже я потрібна всім –І дорослим, і малим Всіх я розуму учу,А сама завжди мовчу. (книжка)3. Я беру в свою правицю Із пеналу помічницю.І писати тільки вчуся, Зосереджуся, зберуся,Крапка, рисочка, карлючка, Гарно пишем я і ... (Ручка)4. Є чарівник у школі в нас, Скоріш впізнайте, хто він? Озветься тиша йде у клас, Озветься ще раз - гомін. Щоб не спізнитись на урок, Нам голос подає ... (дзвінок)5. Невеличка хатка, Там живуть малятка –Ручки й олівці –Дружні молодці, (пенал)6. В сумці зошити, буквар, Хто до школи йде?... (школяр)

Вчитель: Для чого потрібні знання? Як потрібно навчатися у школі? Чому потрібно добре навчатися? (думки дітей).

Вчитель: Без глибоких знань стати хорошим спеціалістом і досягти успіхів ужитті неможливо. Завжди допоможе, стане у пригоді вірний і надійний друг - книга.

Учениця: Дружба з книгою - це свято. Не було б її у нас –Ми не знали б так багато Про новий і давній час.

Учениця: Як краплин у Дніпрі,Як зірок угорі,Стільки книг на землі!Є великі й малі, є легкі і важкі.

116

На полицях, в столі -Наші друзі - книжки.

Вчитель: Ось і ми готові відправитись у подорож за знаннями, які дасть нам школа - мати.

Учениця: Школо, школо! Вулик гомінливий, Дружний і веселий рідний дім. Кожен з нас отут щасливий, Бо живе і вчиться в нім.

Учень: Школа відкрила нам двері свої, Кличе учитися всіх. Радість і мудрість у школі живе. Школа - це рідний наш дім.

Учень: Хай сонечко завжди нам світить. І зігріває нас здаля. Щоб мир був у цілім світі І вільною була земля.

Учениця: Учіться любить усе навколо себе: Траву і квіти, кущик, деревце. Жучка і пташку, і блакитне небо, І синьооке чисте джерельце.

Учениця: Найсвітліша дорога у світі –Це дорога до знань, до школи. Пам'ятайте це, любі діти, Не забудьте цього ніколи.

Учениця: І хоч вчитись нелегко буває, Та наука завжди хороша. Кожна в світі людина знає, Що знання - це найлегша ноша.

117

Вчитель: Ви сьогодні одержали чимало настанов про те, чого і як треба навчатися в школі. Хочу додати: школа - це ваш другий дім, і нехай добре живеться вам у нім!

118

Література

1. Свято у школі: Навч. посіб. І ч. – Б. Ц., 2003р.2. Свято у школі: Навч. посіб. ІІ ч. – Б. Ц., 2003р.3. Родинне дозвілля: Посіб. – Т. «Навч. книга. Богдан», 1998р.4. О.С. Смолян. Українське народознавство. – Т. – 1995р.5. Сценарії шкільних свят: Збірн. – Х., «Основа», - 2006р.6. Н. Красоткіна. Виховні заходи 1-4кл. – Т. – 2008р.7. В. Дем’янчук. Тобі співаю, Україно: Збірн. – Т. – «Навч. книга.

Богдан», 2008р.8. Готуємось до свята. Весна: Збірн. – Т. – «Навч. книга. Богдан», 2004р.9. В.О. Гноінська. Традиційні свята і розваги. – «Ранок», 2003р.10.Готуємось до свята. Зима: Збірн. – Т. – «Підр. і посібн.», 2007р.11.М. О. Ведмеденя. Шкільний пісенний календар: Збірн. – Т. – «Навч.

книга. Богдан», 2008р.12.Л. М. Лазарович. Прощавай, букварику: Виховн. захід. Журнал

«Розкажіть онуку» № 9 – 10, 2006р.13.О.О. Свічкар. Свято книги Виховн. захід. Журнал «Розкажіть онуку» №

6 2007р.14.І.М. Ролік. Іменини книги. Виховн. захід. Журнал «Розкажіть онуку» №

4, 2007р.15.О.І. Штик. Свято букварика. Виховн. захід. Журнал «Розкажіть онуку»

№ 4, 2007р.16. О.С. Федосєєва. День знань. Виховн. захід. Журнал «Розкажіть онуку»

№ 8, 2007р.17. Я. І. Маліновська, Л.М. Драціан. Прощавай, початкова школо. Виховн.

захід. Журнал «Розкажіть онуку» № 7-8, 2006р.18.Н. В. Дейнега. Прощавай, 4 клас. Виховн. захід. Журнал «Розкажіть

онуку» № 7-8, 2006р.19.Н.Ф. Телюпа. Свято букваря Виховн. захід. Журнал «Розкажіть онуку»

№ 7-8, 2006р.

119