__________________________

(Ïðîäîâæåííÿ íà ñò. 2)

ìàëè íàäàâàòè ñâÿòå çà â³ðîþ âîäíå õðåùåííÿ, çâåðíóâñÿ Ñåðã³é Íåñòåðóê. ³í ñêàçàâ ïðî òå, ùî Áîæà ëþáîâ ñïîâíþº ñèëîþ êîæíî-ãî, õòî âñòóïຠç Íèì ó çàïîâ³ò, õòî ñòຠÁîæîþ äèòèíîþ. ² õî÷à æèòòÿ íà çåìë³ øâèäêîïëèííå (äî òîãî æ, í³õòî íå çíàº, êîëè âîíî îá³ðâåòüñÿ), ïðîòå ìè ñïîê³éí³, áî çíàºìî, ùî ó â³÷íîñò³ íàçàâæäè çàëèøèìîñÿ ç íàøèì Îòöåì Íåáåñíèì.

Ðîçâèâàþ÷è äóìêó áðàòà Ñåðã³ÿ, Îëåêñàíäð Ñòàøóê ó ñâî¿é ïðîïîâ³ä³ Ñëîâà Áîæîãî ñêàçàâ ïðî òå, ùî êîæåí ç òèõ, õòî ïðèéìຠñâÿòå çà â³ðîþ âîäíå õðåùåííÿ, ìàþòü â³äòå-ïåð ïðåäñòàâëÿòè Öåðêâó Õðèñòîâó, áóòè ï’ÿòèì ªâàíãåë³ºì ³ ïîêàçóâà-òè âëàñíèì æèòòÿì ²ñóñà Õðèñòà òèì, õòî Éîãî ùå íå çíàº. ²íøèé ïðîïîâ³äíèê, Ìèõàéëî Âîðîíþê, çàóâàæèâ, ùî íà øëÿõó ñë³äóâàííÿ çà Õðèñòîì áóäóòü òðàïëÿòèñÿ ³ êîëþ÷êè, áóäóòü ³ ï³äéîìè, ³ ïà-ä³ííÿ, ïðîòå, ÿêùî ïîêëàñòèñÿ íà Áîãà ³ ïîâí³ñòþ äîâ³ðèòèñÿ Éîìó, âäàñòüñÿ äî ê³íöÿ óñï³øíî ïðîéòè öþ çåìíó äîðîãó, ïî çàê³í÷åíí³ ÿêî¿ íàñ ÷åêàþòü íåáåñí³ îñåë³.

Äóìêè êîæíîãî ïðîïîâ³äíèêà ï³äêð³ïëþâàëèñÿ â³ðøàìè, ïñàëìîñ-ï³âàìè ³ õðèñòèÿíñüêèìè ï³ñíÿìè,

â ÿêèõ ñëàâèëîñÿ ñâÿòå Áîæå ²ì’ÿ ³ ÿê³ ðîáèëè áîãîñëóæ³ííÿ ïî-îñîáëèâîìó ñâÿòêîâèì.

Íàðåøò³ äî áðàò³â ³ ñåñòåð, ÿê³ ïðèéìàëè öüîãî äíÿ ñâÿòå çà â³ðîþ âîäíå õðåùåííÿ, çâåðòà-ºòüñÿ ïàñòîð öåðêâè Âîëîäèìèð Íåñòåðóê. Î÷³êóþ÷è ïî÷óòè â³ä ëþäåé «Â³ðóþ!», ñêàçàâ â³í, ñüîãîäí³ ðàä³þòü íåáåñà — àäæå õðèñòèÿí-ñüêà ðîäèíà ïîïîâíþºòüñÿ íîâèìè ñïàñåííèìè äóøàìè. Âçÿâøè â îñíîâó ñâ ïðîïîâ³ä³ óðèâîê òåê-ñòó ç Ïîñëàííÿ àïîñòîëà Ïàâëà äî ðèìëÿí (6:12-14), áðàò ñêàçàâ ïðî òå, ùî âñ³ ìè ìàºìî âåñòè ñâÿòå

НАЙГОЛОВНІШЕ — БОГ ЛЮБИТЬ НАС!стор. 3

НА ФЕСТИВАЛІ У ЛЬВОВІ стор. 4

НАДІЯ Є! І ВОНА — У БОЗІ Ñâ³òëàíà ÁÅÐÅÇÀстор. 6

ПОСЛУЖИЛИ ДІТЯМ-СИРОТАМÊñåí³ÿ ÂÅÐÁ²ÖÜÊÀст. 8

Ó ÖÜÎÌÓ ÍÎÌÅв:

червень 2015 р., №6 (006)

Ïîðó÷ ç íèìè — óñÿ öåðêîâíà ãðîìàäà, ³ â ñåðö³ êîæíîãî —

ñïîãàä ïðî òîé äåíü, êîëè ³ìåíèí-íèêàìè ïîä³áíèõ óðî÷èñòîñòåé áóëè âîíè ñàì³. Áàéäóæå, ñê³ëüêè ÷àñó ìèíóëî â³äòîä³: ð³ê, äâà ÷è ê³ëüêà äåñÿòèë³òü — ïàì’ÿòü çáåð³ãຠâñå, ùî òîä³ â³äáóâàëîñÿ, àæ äî äåòàëåé. Ìàáóòü, ñàìå òîìó õðåùåííÿ — öå ñâÿòî íå ò³ëüêè äëÿ òèõ îäèíàäöÿòè, à é äëÿ âñ³º¿ öåðêâè, äî òîãî æ, ÿê íà ìåíå, îäíå ç íàéêðàùèõ, íàé-óðî÷èñò³øèõ ñâÿò, êîëè ðàä³þòü íå ò³ëüêè ëþäè, à é íåáåñà.

Íà ïî÷àòêó áîãîñëóæ³ííÿ ç â³-òàëüíèì ñëîâîì äî òèõ, êîòðèì

Öüîãîð³÷ á³ëÿ áàïòèñòåð³þ ó äâîð³ íàøî¿ öåðêâè ñòîÿëè îäèíàäöÿòü áðàò³â

³ ñåñòåð ó á³ëèõ îäåæèíàõ, ÿê³ âèÿâèëè

áàæàííÿ ñêëàñòè îá³òíèöþ Áîãîâ³ äîáðîãî

ñóìë³ííÿ.

Життя церкви ЄХБ “Відродження” №6,2015 - 1 -

Життя церкви ЄХБ

““ВІДРОДЖЕННЯВІДРОДЖЕННЯ””

РАДІЛА ЦЕРКВА, РАДІЛА ЦЕРКВА, РАДІЛИ РАДІЛИ ЙЙ НЕБЕСА НЕБЕСА

ïîáîæíå æèòòÿ, ïàì’ÿòàþ÷è, ùî çàðàäè íàñ Õðèñòîñ ï³øîâ íà Ãîëãîôó. Îòîæ íåõàé ò³ëî êîæíîãî íîâîîõðåùåíîãî â³äòåïåð çàëèøà-ºòüñÿ ìåðòâèì äëÿ ãð³õà, áî íèí³ ïî-÷èíàºòüñÿ íîâèé â³äë³ê ÷àñó. ßêùî, ñêàæ³ìî, ðóêè òÿãíóëèñÿ äî çëà, òî òåïåð âîíè ðîáèòèìóòü ò³ëüêè äîáðî; íîãè, ÿê³ âåëè íà íåïðàâäèâ³ ñòåæêè, òåïåð ñïîíóêàòèìóòü ³òè çà Õðèñòîì, îñê³ëüêè Â³í º Äîðîãîþ, ³ Ïðàâäîþ, ³ Æèòòÿì. Âàðòî íàçàâ-æäè çàïàì’ÿòàòè, ùî íàøà ïåðåìîãà íàä ãð³õîì — íå â íàø³é ëþäñüê³é ìóäðîñò³, à ò³ëüêè â ²ñóñ³ Õðèñò³, ó â³ð³ â Íüîãî, ³ öÿ â³ðà ìຠì³öí³òè â íàñ ³ç äíÿ â äåíü. Ïîò³ì, ïîñòàâèâøè ïåðåä áðàòàìè ³ ñåñòðàìè òðàäè-ö³éíå çàïèòàííÿ ïðî òå, ÷è â³ðóþòü âîíè, ùî ²ñóñ Õðèñòîñ º Áîã ³ ¿õ îñîáèñòèé Ñïàñèòåëü, Âîëîäèìèð Âà ñèëüî âè÷ ïåðøèì ñïóñêàºòüñÿ â áàïòèñòåð³é, äå çâåðøóº ìîëèòâó. Îäèí çà îäíèì ï³äõîäÿòü äî íüîãî

ò³, õòî ïðèéìàâ öüîãî äíÿ ñâÿòå çà â³ðîþ âîäíå õðåùåííÿ. ² ¿õ «Â³ðóþ!», âèìîâëåíå íå äóæå ãîëîñíî, çë³òຠâãîðó, àæ äî Íåáåñíîãî ïðåñòîëó, àáè òàì çàñâ³ä÷èòè, ùî íîâ³ äóø³ ãîòîâ³ ñëóæèòè Ãîñïîäó ñâî¿ì äî-áðèì ñóìë³ííÿì, ñâî¿ì ïðàâåäíèì æèòòÿì.

ϳñëÿ çàâåðøåííÿ õðåùåííÿ áî-ãîñëóæ³ííÿ ïðîäîâæèëîñÿ â Äîì³ ìîëèòâè, äå ç íàñòàíîâîþ äî íîâî-

ãî ïîïîâíåííÿ öåðêâè çâåðíóâñÿ ïàñòîð Àíäð³é Ñòð³ëåöü. ³í ñêàçàâ ïðî òå, ùî ñàìå ï³ñëÿ õðåùåííÿ ïî÷èíàºòüñÿ ÷àñ, êîëè ìè ïîâèíí³ ñëóæèòè Áîãó, àáè â³ääÿ÷èòè Éîìó çà òå, ùî ³í çðîáèâ äëÿ íàøîãî ñïà-ñ³ííÿ.

— Ãîñïîäü òðè-ìຠâàñ ó Ñâî¿õ ñâÿòèõ ðóêàõ, — ñêàçàâ Àíäð³é Ïàâëîâè÷, — ³ ³í

ïðîâåäå àæ äî â³÷íîñò³. Ãîëîâíå — ùîá âè í³êîëè íå ïîâåðòàëèñÿ äî ò³º¿ ãð³õîâíî¿ ïóñòåë³, ç ÿêî¿ âèéøëè.

Âñ³ ïàñòîðè öåðêâè çâåðøóþòü ìîëèòâó ç ï³ä-íÿòòÿì ðóê íàä òèìè, õòî öüîãî äíÿ âñòóïèâ ³ç Áîãîì ó çàïîâ³ò. À ï³ñëÿ öüîãî íîâîîõðåùå-í³ áðàòè ³ ñåñòåðè ðàçîì

³ç öåðêâîþ Õðèñòîâîþ âèäèìèì çíàêîì çãàäóâàëè ìóêè íàøîãî Ñïàñèòåëÿ ²ñóñà Õðèñòà: çä³éñíèëî-ñÿ òà¿íñòâî âå÷åð³ Ãîñïîäíüî¿.

Òèì, õòî ïðèéíÿâ öüîãî äíÿ ñâÿòå çà â³ðîþ âîäíå õðåùåííÿ, âðó÷èëè ïàì’ÿòí³ äèïëîìè ïðî öþ íåçàáóòíþ ïîä³þ â ¿õíüîìó æèòò³ òà ñâ³òëèíè ³ç ï³äñóìêîâîãî çàíÿòòÿ ç âèâ÷åííÿ Á³á볿. Ìîëîäü ï³äíåñëà íîâîìó ïîïîâíåííþ öåðêâè êâ³òè òà ïîäàðóíêè.

Óðî÷èñòîñò³ çàê³í÷èëèñÿ, çàòå ïðîäîâæóºòüñÿ ðîáîòà íà íèâ³ Ãîñïîäí³é: ³äóòü æå îñòàíí³ ÷àñè, à â ñâ³ò³ ùå òàê áàãàòî íåñïàñåííèõ äóø. Òîæ ðîáîòè âèñòà÷èòü êîæ-

íîìó, ãîëîâíå — ùîá í³õòî ç íàñ íå çàíåïàäàâ äóõîì, íå ðîç÷àðîâóâàâ-ñÿ ³ íå çáèâàâñÿ äåñü íà ìàí³âö³, ïàì’ÿòàþ÷è, ùî «òèì, õòî ëþáèòü Áîãà, õòî ïîêëè-êàíèé Éîãî ïî-ñòàíîâîþ, âñå äî-ïîìàãຠíà äîáðå» (Ðèì. 8:28).

(Ïðîäîâæåííÿ. Ïî÷àòîê íà ñò. 1)____________________

“ВІДРОДЖЕННЯ”“ВІДРОДЖЕННЯ”

Життя церкви ЄХБ “Відродження” №6,2015- 2 -

РАДІЛА ЦЕРКВА, РАДІЛИ РАДІЛА ЦЕРКВА, РАДІЛИ ЙЙ НЕБЕСА НЕБЕСА

Тетяна Чередниченко — одна з тих, котрі кілька днів тому прийня ли святе за вірою водне хрещення. Яким шляхом ішла вона до Бога — про це сьогодні наша сестра в Господі ділиться своїми думками.

Äосі не віриться, що все це відбу-вається зі мною… Адже я з неві-

руючої родини, і ніколи не думала, що колись прийду до Бога. Там, де раніше жила, завжди шукала спокою, хотілося бути захищеною… А ще хотілося, щоб і в мене, як у інших, був батько, якого ніколи не мала.

І я шукала. По-різному. Позна-йомилася з різними церквами та конфесіями, але жодна з них не заспо-коїла моє серце. Я знову шукала. У засобах масової інформації часто порушуються теми на зразок «я все можу», «повір у свої сили». І поки в мені сиділи ці думки, я почувалася нещасною людиною. Двадцять п’ять років свого життя тепер вважаю за повну втрату — я прожила їх не те щоб марно, а в мінус — навіть не в нуль. І тільки коли полишила всі спроби власними силами змінити-ся, досягти успіху й щастя — в моє серце почав стукати Господь. Може, Він кликав і раніше, але ж я не чула Його Голосу, намагаючись самотужки «влаштуватися» в цьому житті.

Оскільки двері мого серця були міцно зачиненими, Господь провів мене дорогами, обпаленими війною, через всю Україну аж сюди. Бо там, в тому світі, де я жила, життєдайного відродження могло й не статися.

Кілька літ тому покаялася і прийня-ла святе за вірою водне хрещення моя мама — власне, саме вона й привела мене вперше до церкви. Та коли ми приїхали до Рівного, коли змінилося все навколо нас, і минуле залишилося дуже далеко — моє серце вже було відкрите, щоби прийняти Господа Ісуса Христа. Рік тому я покаялася в одній із рівненських церков. Так-так, ось уже рік почуваюся щасливою, спокійною і радісною людиною. І я славлю Бога за те, що Він нас побачив, простив, відродив до нового життя! Він веде нас і ніколи не полишає, дає Свій захист та охорону, а найголо-вніше — Він любить нас!

Перебуваючи з Господом, ми отри-мали більше від того, що залишили в гріховному світі: тепер я маю родину, дім, у мене є брати, сестри — і в жод-ній потребі нас не лишає Бог. Слава Йому за все!

Цікавими є долі й інших братів та сестер, які нинішнього літа вступили в заповіт із Господом через святе за вірою водне хре-щення.

Адам Павлюк

Ìій вік стрі мко наближається

до біб лійної позна-чки. Пам’ятаєте, як сказав псалмоспі-

вець: «Дні літ наших — у них сімде-сят літ, а при силах — вісімдесят літ» (Пс. 89:10). У своєму житті мені дове-лося сходити немало доріг, зробити немало справ. Я працював виклада-чем у технікумі, потім — директором. Освітянська справа вимагала завжди бути на вістрі часу (адже, як відомо, вчитель живе, поки вчиться), тож довелося перечитати багато різних книг. Проте сьогодні, з відстані про-житих літ, можу з певністю сказати, що саме Біблія є книгою книг. Саме вона відкрила мені духовні очі — Господь, торкнувшись моєї душі, відвів від краю безодні і подарував надію на

вічне життя. Я хочу сказати кожному, хто ще не примирився з Богом: не спізніться. Час не жде.

Борис Іонов

Òак сталося, що від самого наро-

дження у мене не було батьків, і я не знаю, що таке роди-

на, як то, коли тебе любить мама і по-чоловічому серйозно виховує тато. Моє дитинство і юність минули в інтернаті, в оточенні таких же, як я, хлопців і дівчат, позбавлених батьків-ського тепла. Я не був потрібний своїм батькам, та був потрібний Богові: Він постійно дбав про мене і посилав у моє життя віруючих людей, які багато розповідали про Бога, кликали до церкви на богослужіння. І я інколи приходив: сидів на зібраннях, проте серце було десь далеко за межами церкви. Я мріяв розбагатіти, але мрії так часто розбивалися — і я опускався до реального життя. Все переінакши-лося, коли поселився в адаптаційному центрі «Агапе». Саме тут мої духов-ні очі відкрилися — і на одному із богослужінь у церкві «Відродження» я схилив перед Богом коліна у пока-янній молитві. Тепер знаю, що бути по-справжньому багатим — це мати Боже благословення, мати привілей називатися Божим дитям. Мрія моя здійснилася! Слава Богу за все!

Уляна Вербіцька

ß — багатодіт на мама, у моїй

родині — восьмеро дітей. І дві мої доне-чки прийняли Ісуса Христа як свого особистого Спасителя раніше від мене. Саме вони молили-ся за моє покаяння, за примирення з Богом. Я вдячна їм за це і, думаю, тепер ми разом молитимемося за інших членів нашої родини.

НАЙГОЛОВНІШЕ — НАЙГОЛОВНІШЕ — БОГ ЛЮБИТЬ НАС!БОГ ЛЮБИТЬ НАС!

“ВІДРОДЖЕННЯ”“ВІДРОДЖЕННЯ”

Життя церкви ЄХБ “Відродження” №6,2015 - 3 -

Ó õîð³, ÿêèé îá’ºäíàâ áëèçüêî òðüîõ òèñÿ÷ ÷îëîâ³ê, âèñï³âó-

âàëè ñëàâó Áîãîâ³ ÷èìàëî õîðèñò³â ³ íàøî¿ öåðêâè. ² öåé ñï³â ó ñóïðîâîä³ ñèìôîí³÷íîãî îðêåñòðó áóâ ñïðàâä³ âðàæàþ÷èì � éîãî, áåç ñóìí³âó, ÷óëî íåáî, ³ íåáî ðàä³ëî, ùî ëþäè-íà — â³íåöü Áîæîãî òâîð³ííÿ, òàê ãó÷íî, çëàãîäæåíî ³ ãàðíî âîçíîñèòü õâàëó ñâîºìó Òâîðöþ.

Çàõîïëåíî ñïðèéìàëè ³ âèñòó-ïè Á𳿠Áëåñ³íã ç³ Ëüâîâà, Äàðèíè Êî÷àíæ³ ç Îäåñè, Ðåçî ʳêíàäçå ç Ãðó糿 òà ³íøèõ.

Ó ôåñòèâàë³ âçÿâ ó÷àñòü ³ âèñòó-ïèâ ³ç êîðîòêèì â³òàëüíèì ñëîâîì ìåð Ëüâîâà Âîëîäèìèð Ñàäîâèé.

²ç ïðîïîâ³ääþ Ñëîâà Áîæîãî çâåðíóâñÿ äî ïðèñóòí³õ â³äîìèé àìå-ðèêàíñüêèé ïðîïîâ³äíèê Ôðàíêë³í Ãðåì, ÿêèé çàêëèêàâ òèõ, õòî äîñ³ íå

ïåðåæèâ ðàäîñò³ îñîáèñòî¿ çóñòð³÷³ ç Áîãîì, çâåðíóòèñÿ äî Ãîñïîäà â ìîëèòâ³ ïîêàÿííÿ. Áëèçüêî äâîõ òèñÿ÷ ÷îëîâ³ê â³äãóêíóëèñÿ íà öåé çàêëèê.

Äîäîìó ïîâåðòàëèñÿ ï³çíî ââå-÷åð³, ñòîìëåí³ ïðîòå ç ïî÷óòòÿì çàäîâîëåííÿ. Õî÷åòüñÿ â³ðèòè, ùî íåâäîâç³ ò³, õòî öüîãî äíÿ ïðèìèðèâ-ñÿ ç Áîãîì, ïîïîâíÿòü õðèñòèÿíñüê³ ãðîìàäè íàøèõ öåðêîâ. Ïðèíàéìí³, çà öå áóäåìî ðåâíî ìîëèòèñÿ.

Çà Ôåñòèâàëü íà䳿, ÿêèé ïðîâîäèâñÿ 20 ÷åðâíÿ íà ñòàä³îí³ Àðåíà-Ëüâ³â, ìîëèëèñÿ áðàòè ³ ñåñòðè ð³çíèõ öåðêîâ óïðîäîâæ ðîêó. ² îñü íàðåøò³ öÿ ïîä³ÿ ñòàëàñÿ. Íåçâàæàþ÷è íà äîù ³ õîëîä (õî÷ öå òàê íå âëàñòèâî äëÿ ÷åðâíÿ) ç ð³çíèõ êóòî÷ê³â Çàõ³äíîãî ðåã³îíó Óêðà¿íè ç’¿æäæàëèñÿ ëþäè. Ïîáóâàëè íà ôåñòèâàë³ ïîíàä ñòî áðàò³â òà ñåñòåð íàøî¿

öåðêâè ðàçîì ç³ ñâî¿ìè íåâ³ðóþ÷èìè äðóçÿìè, ÿêèõ çàïðîñèëè ç ñîáîþ â öþ îäíîäåííó ìàíäð³âêó.

На ФЕСТИВАЛІ ФЕСТИВАЛІ у ЛЬВОВІ ЛЬВОВІ

Îá’ºäíàíèé õîð ó 2800 ãîëîñ³â ï³ä êåð³âíèöòâîì äèðèãåíò³â Ñåðã³ÿ Á³ëîêîíÿ.

Ïðîïîâ³äóº Ôðàíêë³í ¥ðåì:

“ВІДРОДЖЕННЯ”“ВІДРОДЖЕННЯ”

Життя церкви ЄХБ “Відродження” №6,2015- 4 -

Êîëè åìîö³¿ òð³øêè âùóõëè, ïðî Ôåñòèâàëü íà䳿 ïî÷àëè âè-ñëîâëþâàòè ð³çí³ äóìêè: õòîñü, ÿê ³ ðàí³øå, ðîçïîâ³äàâ ïðî öþ ïîä³þ çàõîïëåíî, äåõòî – äîñèòü ñòðèìàíî; áóëè é òàê³, õòî íå ïðèõîâóâàâ ñâîãî íåãàòèâíîãî ñòàâëåííÿ. Ùî æ, ëþäÿì çàâæäè âëàñòèâî äóìàòè ïî-ñâîºìó. Ìè òàêîæ ïîäàºìî íèæ÷å ê³ëüêà ïîãëÿä³â íà ôåñòèâàëü, ÿêèé ïðîâîäèâñÿ ó Ëüâîâ³.

Марійка КорнійчукФестиваль, як захід, мені сподо-

бався, оскільки організований та проведений на досить високому рівні... Проте, якщо говорити про цей захід як про євангелізацію, то думка з цього приводу трішки інша. Але мені не хочеться озвучувати її, бо хто я, щоб судити? Просто при-їхала, посиділа, провела на стадіоні кілька годин, в той час коли є люди,

які роками моляться за євангелізацію; люди, які впродовж остан-нього року готували захід, запрошували гостей та домовлялися з керівництвом міста… Вони ставили перед собою благородну мету донести до людей світло Божої любові, і це – чудово.

Чи насправді він був настільки корисним у духовному плані, як очікувалося? Не знаю. Та й не від організації залежить, коли, де і як Господь буде стукатися до того чи іншого серця. Якщо захід справді був спрямований на те, щоб невіруючі почули Слово, то, без сумніву, мети досягнуто. А далі?.. Ніхто не зможе простежити і вивести статистику тих, хто покаявся, незалежно від того навіть, виходив ти наперед до сцени, чи молився подумки, залишаючись на своєму місці.

Фестиваль, як реклама, мені сподобався - навіть діти з недільної школи, які їздили на Фестиваль надії, отримали гарну нагоду побу-вати разом на заході, організованому християнами, і для їхніх сто-сунків один із одним та із Богом це стало своєрідним «скріплюючим» фактором… Якими ж будуть насправді плоди – це покаже час.

АРЕНА-ЛЬВІВ.АРЕНА-ЛЬВІВ. ФЕСТИВАЛЬ НАДІЇ ФЕСТИВАЛЬ НАДІЇ

Ñîíåò

Ïëèâå ïîðîì áåòîííî¿ àðåíèÍà òðèäöÿòü ç ãàêîì òèñÿ÷ âåñëÿð³â…Íà äèâîâèæíó ãðó âîðîòàð³âÑüîãîäí³ ñïîä³âàòèñÿ äàðåìíî.

Íå â³ï-ïåðñîíè, øî ñèäÿòü îêðåìî² âèùå âñ³õ ï³ä íàãëÿäîì îðë³â, — Ñüîãîäí³ òóò — ãðàâö³, ÿêèõ ïðèâ³âÃîñïîäü, íàéòèòóëîâàí³øèé Òðåíåð.

³í çà ÿêèõîñü ï³âòîðè ãîäèíè,Íàäàþ÷è îñòàíí³é, ìîæå, øàíñ, êîæí³ñ³íüê³é — áåç âèíÿòêó! —

ëþäèí³

Ïîáà÷èòü âñå: ÿêà ¿¿ äóøà — Ãàðÿ÷à, ÿê íàä³ÿ, ÷è — ëüîäèíà?..Ïëèâå ïîðîì. Äî Áîãà ïîñï³øà…

Ìèêîëà ÁÅÐÅÇÀ

ϳä ÷àñ ôåñòèâàëþ æîäíî¿ äîùîâî¿

ñëüîçè íå ïðîëèëîñÿ íà ñòàä³îí³.

À îò ëþäñüê³ ñëüîçè ëèëèñÿ – ñëüîçè

êàÿòòÿ.

Ç ãîëîâíèì ïîñëàííÿì ôåñòèâàëþ äî äåñÿòê³â òèñÿ÷ ëþäåé íà ñòàä³îí³ çâåðíóâñÿ Ôðàíêë³í ¥ðåì: “ßêùî âè í³÷îãî íå çàïàì’ÿòàºòå ñüîãîäí³ – òî çàïàì’ÿòàéòå îäíå, ùî ÁÎà ëþáèòü òåáå! Áîã

ËÞÁÈÒÜ òåáå! Áîã ëþáèòü ÒÅÁÅ!”

“ВІДРОДЖЕННЯ”“ВІДРОДЖЕННЯ”

Життя церкви ЄХБ “Відродження” №6,2015 - 5 -

Ç «Ð³âíåàçîòîì», ÿêîìó íàëåæèòü öåé çàêëàä êóëüòóðè, ïîâ’ÿçàíî

òðè äåñÿòêà ë³ò ìîãî òðóäîâîãî æèòòÿ, òîæ, çðîçóì³ëî, íå ðàç ³ íå äâà äîâîäèëîñÿ áóâàòè òóò.  ³íòåð’ºð³ í³÷îãî íå çì³íèëîñÿ: òîé æå çàë, òà æ ñöåíà, ³ íàâ³òü ì³ñöå íà âîñüìîìó ðÿäó — òå ñàìå. Îò ò³ëü-êè ì³é ñòàòóñ — äîêîð³ííî ³íøèé. Ðàí³øå — ïðåñ-ñåêðåòàð-ðåäàêòîð, íèí³ — äèòÿ Áîæå, çíàéäåíå Íèì ó öüîìó ãð³õîâíîìó ñâ³ò³ ³ â³äðîäæåíå äî íîâîãî æèòòÿ ïðå÷èñòîþ êðîâ’þ Õðèñòà. Òîìó-òî ç òðåïåòîì ³ õâè-ëþâàííÿì î÷³êóþ òîãî, ùî ìຠç õâèëèíè íà õâèëèíó ðîçïî÷àòèñÿ. Çà áëàãîâ³ñòÿ «ª íàä³ÿ» ìîëèëàñÿ, ÿê ³ ³íø³ áðàòè òà ñåñòðè, äàâíî, îòîæ º âñ³ ï³äñòàâè ñïîä³âàòèñÿ, ùî Ñàì Áîã áëàãîñëîâèòü öå íåòðàäèö³éíå ç³áðàííÿ.

Áëèæ÷å äî 17-î¿ â çàë³ ïðàêòè÷íî íå çàëèøàºòüñÿ â³ëüíèõ ì³ñöü. Á³ëÿ ñöåíè — ïàñòîðè. Âîíè òàêîæ, çíàþ, õâèëþþòüñÿ, õî÷à çîâí³ ëèøàþòüñÿ ñïîê³é-íèìè ³ çîñåðåäæåíèìè: íàïåâíî, ïîäóìêè â ìîëèò-âàõ ïðîñÿòü Áîæîãî áëàãî-ñëîâåííÿ íà öå ä³éñòâî.

² îñü íàðåøò³ çàâ³ñà â³äêðèâàºòüñÿ — ³ çàë çîé-êíóâ â³ä çàõîïëåííÿ: íà ñöåí³, ÿê ìîâèòüñÿ, ÿáëóêó

í³äå âïàñòè. Òàêîãî òóò, çäàºòüñÿ, ùå íå áóâàëî. Äîâîäèëîñÿ, çâ³ñíî, ÷àñ-òåíüêî ïðèéìàòè ïîâàæíèõ ãîñòåé, óëþáëåíèõ ñï³âàê³â ³ òàíöþâàëüí³ êîëåêòèâè, àëå ùîá ñò³ëüêè â³ä-ðàçó ìîëîäèõ ³ íàòõíåííèõ îáëè÷ — öå òàêè âïåðøå!.. Çâó÷àòü âñòóï-í³ ìóçè÷í³ àêîðäè — ³ õîð, ÿêèé îá’ºäíàâ ïîíàä äâ³ ñîòí³ áðàò³â ³ ñåñòåð, ó ñóïðîâîä³ äóõîâîãî òà ñèìôîí³÷íîãî îðêåñòð³â âîçäàâ ñëàâó Áîãîâ³ ï³ñíåþ «Ãîñïîäó âñ³ ïîêëîí³ìîñÿ!»

Îäèí ³ç âåäó÷èõ, ÷ëåí Ïåðøî¿ ð³âíåíñüêî¿ öåðêâè Ñåðã³é ßáëîöüêèé, çâåðòàþ-÷èñü äî ïðèñóòí³õ, êàæå ïðî òå, ùî ùàñëèâîãî çàâòðàø-íüîãî äíÿ ëþäèíà î÷³êóâàëà çäàâíà — ³ ïðî öå çàïèñàíî ó Ñëîâ³ Áîæîìó. Ìóäðèé

öàð Ñîëîìîí ñêàçàâ: «…Áî ³ñíóº ìàéáóòíº, ³ íàä³ÿ òâîÿ íå çàãèíå» (Ïð. 23:18). ßêîþ ìຠáóòè íàä³ÿ, êîòðà ïîâ³ê íå çàõèòàºòüñÿ ³ í³êîëè íå ï³äâåäå — ïðî öå ðîçì³ðêîâóâàâ ïàñòîð Ïåðøî¿ ð³âíåíñüêî¿ öåðêâè Îëåêñàíäð Ïðèõîäüêî.

— Ìàþ âåëèêó ÷åñòü, — ñêàçàâ â³í, — òðèìàòè â ðóêàõ íàéáëàãî-ñëîâåíí³øó ³ íàéìóäð³øó êíèãó ç êíèã — Á³áë³þ, ÿêà º êíèãîþ âåëè-êî¿ íà䳿, îñê³ëüêè ðîçïîâ³äຠïðî Æèâîãî Áîãà. Ñïðàâä³, ÿêùî Áîã, â ßêîãî ìè â³ðóºìî, Æèâèé, òî Â³í º Áîãîì âåëèêî¿ íà䳿. Òîìó é íå

ННАДІЯ Є! АДІЯ Є! І В ОН А — УІ В ОНА — У БОЗІБОЗІ

Áîã áëèçüêî. ² Áîã äàëåêî.

Áëèçüêî, êîëè øóêàºìî Éîãî,

³ äàëåêî, êîëè â³äâåðòàºìîñÿ â³ä Íüîãî. Öÿ ³ñòèíà ïðèãàäàëàñÿ ìåí³ ó ïàëàö³ êóëüòóðè

òà ñïîðòó «Õ³ì³ê» íå âèïàäêîâî.

“ВІДРОДЖЕННЯ”“ВІДРОДЖЕННЯ”

Життя церкви ЄХБ “Відродження” №6,2015- 6 -

äèâíî, ùî íàâ³òü öàð Äàâèä, ÿêèé ìàâ âåëèêå ³ õîðîáðå â³éñüêî, ðàä-íèê³â ³ äîðàäíèê³â, ñêëàäàâ íàä³þ íå íà íèõ, à íà Ãîñïîäà. «Òè-áî, Âëàäèêî, íàä³ÿ ìîÿ, Ãîñïîäè, Òè îõîðîíà ìîÿ» (Ïñ. 70:5), — êàæå â³í.

Áðàò Îëåêñàíäð çàêëèêàâ ïðèñóò-í³õ äî ìîëèòâè, ï³ñëÿ ÿêî¿ íàòõíåííî ³ âðî÷èñòî ïðîçâó÷àëà ï³ñíÿ «Äî Òåáå, Ãîñïîäü, ó ìîëèòâ³ éäåìî», ÿêó â ñóïðîâîä³ õîðó âèêîíàëà Íàòàëêà Áîáîðåöüêà (ð³âíåíñüêà öåðêâà «Ïðåîáðàæåííÿ»). Ïîò³ì õîð çàñï³âà⠫³ðóþ», à ïàñòîð öåðêâè ç ì. Äóáíî Îëåêñàíäð Âîéòèöüêèé ïðî÷èòàâ âëàñíèé â³ðø.

Ç ïðîïîâ³ääþ Ñëîâà Áîæîãî çâåðíóâñÿ äî ïðèñóòí³õ ïàñòîð ð³â-íåíñüêî¿ öåðêâè ºâàíãåëüñüêèõ õðèñ-òèÿí-áàïòèñò³â, ÿêà ðîçòàøîâàíà ïî âóë. Ïàâëþ÷åíêà, Âîëîäèìèð Ãðèáåíþê. ³í ïðîäîâæèâ ðîçäóìè ïðî íàä³þ. Ó Áîæèõ ñêàðáíèöÿõ, ñêàçàâ áðàò Âîëîäèìèð, º íàä³ÿ. Îò ò³ëüêè ÷è ìîæóòü ðîçðàõîâóâàòè íà íå¿ ëþäè áåçáîæí³? Ùî îçíà-÷ຠíàä³ÿòèñÿ íà ñåáå? Ïðî öå â³â ìîâó ïðîïîâ³äíèê, îïèðàþ÷èñü íà òåêñòè ç êíèãè ïðîðîêà ªðå쳿 òà ç êíèãè Éîâà. ³í òàêîæ ñêàçàâ, ùî äëÿ òîãî, àáè ïîêëàäàòè íàä³þ íà Áîãà, òðåáà çíàòè, ßêèé ³í. ª äâà äæåðåëà ï³çíàííÿ Ãîñïîäà: Âñåñâ³ò,

ñòâîðåíèé Éîãî ðóêàìè ³ Éîãî ìóäð³ñòþ, òà Ñëîâî Áîæå, äå Áîã ãîâîðèòü ïðî Ñåáå Ñàì.

Äëÿ ñëàâè Áîæî¿ ñï³âàëè öüîãî íåä³ëüíîãî íàäâå÷³ð’ÿ áðà òè Ëåâ-öåíþêè ç Äóáíà, ãóðò «Êðåäî» (ð³â-íåíñüêà öåðêâà «Ïðå îá ðàæåííÿ»), ñï³âî÷å òð³î ç Ïåðøî¿ ð³âíåíñüêî¿ öåðêâè òà ³íø³ âèêîíàâö³, à äóõîâèé òà ñèìôîí³÷íèé îðêåñòðè âèêîíàëè òâ³ð Áåðíàðà «Ñòàðèé õðåñò».

Ó÷àñòü ó áëàãîâ³ñò³ âçÿâ ì³ñüêèé ãîëîâà гâíîãî Âîëîäèìèð Õîìêî. ² öå òàêîæ ñïîâíþâàëî ñåðöÿ áàãà-òüîõ íà䳺þ. Àäæå, êîëè î÷³ëüíèê ì³ñòà ö³êàâèòüñÿ Ñëîâîì Áîæèì, ïðèõèëüíî ñòàâèòüñÿ äî âñ³õ öåðêîâ-íèõ ãðîìàä, òî º íàä³ÿ, ùî é ìåø-êàíö³ îáëàñíîãî öåíòðó íåîäì³í-íî øóêàòèìóòü ñòåæêó äî Íüîãî. Êîðîòåíüêó ïðîìîâó Âîëîäèìèðà ªâãåíîâè÷à ñëóõàëè óâàæíî. ³í ñêàçàâ ïðî òå, ùî òåìà íà䳿, ïî-ðóøåíà íà öüîìó áîãîñëóæ³íí³, — äîñèòü àêòóàëüíà ñüîãîäí³, òîìó õî÷åòüñÿ ñïîä³âàòèñÿ, ùî âñ³ íåãà-ðàçäè, ïîâ’ÿçàí³ ç âîºííèìè ä³ÿìè íà ñõîä³, ³ç çóïèíêîþ «Ð³âíåàçîòó», ÿêèé º ì³ñòîáóä³âíèì ï³äïðèºì-ñòâîì, òà ³íø³ íåãàðàçäè — öå ðå÷³ òèì÷àñîâ³, ³ âîíè íåîäì³ííî ìèíóòü, ÿêùî íàä³ÿ âñ³õ íàñ áóäå íà Áîãà, íà õðèñòèÿíñüê³ ö³ííîñò³. Àäæå ðîê³â

òðèäöÿòü òîìó í³õòî íàâ³òü ó äóìêàõ íå ïðèïóñêàâ, ùî ó ïà-ëàö³ êóëüòóðè ìîæóòü ç³áðàòè-ñÿ õðèñòèÿíè äëÿ ïðîñëàâëåííÿ Áîæîãî ²ìåí³. Ñüîãîäí³ ÷àñè çì³íèëèñÿ, ³ òå, ùî çäàâàëîñÿ íåìîæëèâèì, ñòàëî ðåàëüí³ñ-òþ. ß, ÿê ì³ñüêèé ãîëîâà, áóäó é íàäàë³ ï³äòðèìóâàòè âñ³ öåðêîâí³ ãðîìàäè, áî ÿêùî õðèñòèÿíñüêà ìîðàëü äîì³íó-âàòèìå ó ñóñï³ëüñòâ³, ìè ìàºìî

øàíñ ïîáóäóâàòè ãàðíó ³ çàìîæíó Äåðæàâó.

²ç çàêëþ÷íîþ ïðîïîâ³ääþ Ñëîâà Áîæîãî çâåðíóâñÿ äî ïðè-ñóòí³õ ïàñòîð ð³âíåíñüêî¿ öåðê-âè «Â³äðîäæåííÿ» Âîëîäèìèð Íåñòåðóê. Çàâæäè ïðèñòðàñíèé ³ ïîëóì’ÿíèé ïðîïîâ³äíèê, áðàò Âîëîäèìèð öüîãî ðàçó, çäàºòüñÿ, ïåðåâåðøèâ ñàìîãî ñåáå, íàñò³ëüêè íàòõíåííî ³ â ñèë³ Äóõà Ñâÿòîãî çâó÷àëî êîæíå ñëîâî, ìîâëåíå íèì.

— ßêùî âàì çäàºòüñÿ, — ñêà-çàâ Âîëîäèìèð Âàñèëüîâè÷, — ùî âè çàãíàí³ â ãëóõèé êóò, æåí³òü â³ä ñåáå ïîäàë³ äóìêó, íà÷åáòî âèõîäó íåìà. Âèõ³ä º, ³ â³í — ó Õðèñò³, ³ íàä³ÿ íà Íüîãî «íå çàñîðîìèòü, áî ëþáîâ Áîæà âèëèëàñÿ â íàø³ ñåðöÿ Ñâÿòèì Äóõîì, äàíèì íàì» (Ðèì.5:5). Ïðîðîê ²ñàÿ ñêàçàâ, ùî «õòî íàä³þ ñêëàäຠíà Ãîñïîäà, ñèëó â³äíîâëÿòü, êðèëà ï³ä³éìóòü, íåìîâ ò³ îðëè, áóäóòü á³ãàòè — ³ íå ïîòîìëÿòüñÿ, áóäóòü õîäèòè — ³ íå ïîìó÷àòüñÿ» (40:31). Ó íàðî-ä³, àêöåíòóâàâ óâàãó ïðîïîâ³äíèê, ÷àñòî êàæóòü, ùî íàä³ÿ âìèðຠîñòàííüîþ, ïðîòå ìè âåäåìî ìîâó íå ïðî òàêó çåìíó íàä³þ, à ïðî ³íøó — ïðî íàä³þ íà â³÷íå æèòòÿ. ² ÿêùî ó êîãîñü ùå ¿¿ íåìàº, òî ñüî-ãîäí³ — áëàãîäàòíèé ÷àñ, àáè âîíà ç’ÿâèëàñÿ. Ìè âñ³ ìàºìî âçÿòè äëÿ ñåáå îäíó âàæëèâó ³ñòèíó: æèòòÿ ñòàíå ïðèºìíèì, êîëè áóäå íàä³ÿ íà Áîãà, áî ò³ëüêè ³í ìîæå ³ ïðî-ñòèòè âñ³ ïðîâèíè, ÿêùî ïðèéäåìî äî Íüîãî, ³ ïîäàðóâàòè íàä³þ íà â³÷íå æèòòÿ.

Áëàãîâ³ñòÿ çàê³í÷èëîñÿ âèêî-íàííÿì äóõîâíîãî ã³ìíó Óêðà¿íè «Áîæå âåëèêèé ºäèíèé!» òà ìîëèò-âîþ, ÿêó çâåðøèâ ãîëîâà îáëàñíîãî îá’ºäíàííÿ öåðêîâ ªÕÁ Âàñèëü Áàñàðàáà.

Çåðíî ³ñòèíè ïîñ³ÿíî â ëþäñüêèõ ñåðöÿõ. Êîëè âîíî äàñòü áëàãî-äàòí³ ñõîäè, ³ ÷è äàñòü âçàãàë³? Öå çàëåæèòü â³ä êîæíîãî ç íàñ — â³ä òîãî, ÿêèì ñâ³òëîì ìè áóäåìî äëÿ òèõ, õòî ùå íå çíຠÁîãà. ßêùî â íàñ ïàëàõêîò³òèìå âîãîíü Áîæî¿ ëþáîâ³ — òîä³ ³ñêðè öüîãî âîãíþ íåîäì³ííî çàïàëÿòü ³ ñåðöÿ çíàéî-ìèõ (àáî é íåçíàéîìèõ) òà áëèçüêèõ íàì ëþäåé.

Ñâ³òëàíà ÁÅÐÅÇÀ

“ВІДРОДЖЕННЯ”“ВІДРОДЖЕННЯ”

Життя церкви ЄХБ “Відродження” №6,2015 - 7 -

Ìåòîþ òàáîðó áóëî ðîçêàçàòè ä³òÿì ïðî Áîãà òà ïðî âåëèêó

ëþáîâ äî íàñ ÷åðåç æåðòâó ²ñóñà Õðèñòà. Ïðîãðàìó ñêëàäàëè íà îñíîâ³ êîëüîð³â: êîæåí êîë³ð â³ä-êðèâàâ ä³òÿì ñóòü ªâàíãåë³ÿ.

Ïðîòÿãîì òàá³ðíèõ äí³â ä³òëàõè îòðèìóâàëè íå ò³ëüêè ³íôîðìàö³þ, à é âåñåëèé íàñòð³é óïðîäîâæ äíÿ. Á³áë³éí³ óðîêè, ÿê³ ïðîâîäèëèñÿ

íàñòàâíèêàìè, ñïîíóêàëè ä³òåé íå ò³ëüêè äî óñâ³äîìëåííÿ ãð³õà ó ñâîºìó æèòò³, à é äî íåîáõ³äíîñò³ ïîêàÿííÿ. Íà ðóêîä³ëë³ ä³òè ³ç çà-äîâîëåííÿì ðîáèëè ð³çí³ ö³êàâ³ ñàìîðîáêè ³ ç âåëèêèì áàæàííÿì áðàëè ó÷àñòü ó êîíêóðñàõ òà âå÷³ðí³õ ñï³ëêóâàííÿõ. Íà ìóçè÷íèõ çàíÿò-òÿõ âîíè ïðîñëàâëÿëè Áîãà ñâî¿ì ùèðèì ñï³âîì, à ï³ä ÷àñ ñïîðòèâ-

íèõ ³ãîð íàøà êîìàíäà ñòàðàëàñÿ äàòè ä³òÿì âàæëèâ³ æèòòºâ³ óðîêè. Òàá³ðí³ ³ãðè òàêîæ ñïîíóêàëè ä³òåé äî ðîçäóì³â.

Êîæíà äèòèíà ïîòðåáóº íàøî¿ ï³äòðèìêè, Áîæî¿ òóðáîòè ³, çâ³ñ-íî æ, Éîãî ëþáîâ³ — ó òàáîð³ ìè äáàëè, ùîá õëîï÷èêè ³ ä³â÷àòêà â³ä÷óâàëè íà ñîá³ Ãîñïîäíþ ëþáîâ!

Êñåí³ÿ Âåðá³öüêà

Ùîðîêó ñëóæèòåë³ ì³ñ³¿ «Àãàïå» ïðîâîäÿòü òàáîðè äëÿ ä³òåé-ñèð³ò. Ç 22 ïî 27 ÷åðâíÿ áóâ ïðîâåäåíèé òàêèé òàá³ð äëÿ ä³òåé ç 1 ïî 9 êëàñè

â ñàíàòîðí³é øêîë³ â ñåëèù³ Êîçèí.

ПО С ЛУЖИЛИ ДІТЯМ-СИР ОТАМПО С ЛУЖИЛИ ДІТЯМ-СИР ОТАМ“ВІДРОДЖЕННЯ”“ВІДРОДЖЕННЯ”

Життя церкви ЄХБ “Відродження” №6,2015- 8 -

facebook.com/dvorecka41 E-mail: svitlanabereza@rambler.ru

Æèòòÿ öåðêâè ªÕÁ Ãîëîâíèé ðåäàêòîð – Âîëîäèìèð Íåñòåðóê.³äïîâ³äàëüíà çà âèïóñê – Ñâ³òëàíà Áåðåçà.Íàä íîìåðîì ïðàöþâàëè: ²ëîíà Êîçàê, Ìàð³ÿ Êîðí³é÷óê, Ñâ³òëàíà Ìåëåí÷óê, Òåòÿíà ×åðåäíè÷åíêî, Êñåí³ÿ Âåðá³öüêà.Êîìï’þòåðíà âåðñòêà – ³ðà Ôåñÿíîâà.Òî÷êà çîðó ðåäàêö³¿ ìîæå íå çá³ãàòèñÿ ç äóìêîþ àâòîð³â.Íàäàí³ ìàòåð³àëè íå ðåöåíçóþòüñÿ ³ íå ïîâåðòàþòüñÿ.

Íàøà àäðåñà:“³ðîäæåííÿ”

âóë. Äâîðåöüêà, 41, ì. гâíå,Óêðà¿íà, 33001

“ВІДРОДЖЕННЯ”“ВІДРОДЖЕННЯ” dvorecka41.com