Cлов’янській писемності – 1150 років

©Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, 2013

Книжкова виставка

Деревня Приветствую тебя, пустынный уголок, Приют спокойствия, трудов и вдохновенья, Где льется дней моих невидимый поток   На лоне счастья и забвенья.

А.С.Пушкин

Не хіліць вецер куст ракіты,Не свішча сумна, як удзень...На гай, на поле і на хатыСпаўзае ночы лёгкі цень.

Міхась Чарот

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Т.Г. Шевченко

По широкой Руси – нашей матушкеКолокольный звон разливается.Ныне братья святые Кирилл и МефодийЗа труды свои прославляются.

Вспоминают Кирилла с Мефодием,Братьев славных равноапостольных,В Белоруссии, в Македонии,В Польше, Чехии и Словакии,Хвалят братьев премудрых в Болгарии,В Украине, Хорватии, Сербии.

Все народы, что пишут кириллицей,Что зовутся издревле славянскими, Славят подвиг первоучителей,Христианских своих просветителей!

День слов'я́�нської писе�мності і культу�ри встановлений в Україні «…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення́ спадщини слов'я́нських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом Президента України «Про День слов'я́нської писемності і культури» від 17 вересня́ 2004 р. № 1096/2004. Відзначається́ щорічно 24 травня́ в день вшанування́ пам'я́ті свя́тих рівноапостольних Кирила і Мефодія́.

Крім України, День слов'я́нської писемності і культури свя́ткують також у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ря́ді інших країн.

24 травня – День слов’янської писемності і культури

В вас мудрість вічна і любов жива...А хтось же вас народжував, слова,Хтось ті суцвіття́ звуків винаходив,Що стали потім мовами народів.

Станіслав Тельнюк

http://kpi.ua/1219

ПРОСВІТИТЕЛІ СЛОВ’ЯН

Просвітителі Кирило і Мефодій у писемних джерелах Інституту рукопису ЦНБ НАН України : Каталог рукописів другої половини XV - першої чверті ХХ ст. / Національна академія наук України, Інститут рукопису, Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; уклад., передм. Л. А. Гнатенко, вступ. ст. П. С. Соханя, відп. ред. П. С. Сохань, О. С. Онищенко. – К.: [б.в.], 1995. – 113 с. : 16 вклейок. – (Науково-довідкові видання з історії України ; вип.40).

Книга належить перу письменника Юрія́ Михайловича Лощіца, я́кого поціновувачі біографічного жанру добре знають я́к автора книг "Сковорода", "Гончаров" і "Дмитро Донський", що раніше виходили в серії "ЖЗЛ". Надійними путівниками для́ автора стали дві найдавніших літературно-історичні пам'я́тки старослов'я́нської писемності - "Житіє Костя́нтина Філософа" і "Житіє Мефодія́" (так звані розлогі житія́ солунських братів). Багато сторінок книги написані я́к розгорнутий коментар до цих пам'я́ток віддаленої епохи і є досвідом художньо-дослідної реконструкції.

Лощиц, Ю. М. Кирилл и Мефодий. — М. : Молодая гвардия, 2013. — 368 с. — (Жизнь замечательных людей, выпуск 1606 (1406))

Голубинский, Е. Е. Святые Константин и Мефодий, первоучители славянские / Голубинский Евгений Евстигнеевич. – М. : Книга по Требованию, 2012. – 74 с.

Про цю роботу автор згадував: "Дослідження́ про Костя́нтина і Мефодія́ я́ закінчив, я́к випливає з дати під передмовою до нього, в липні 1867 (дата - 9 липня́ 1867). Дослідження́ складається́ з двох частин, з я́ких у першій пропонується́ повний життєпис Костя́нтина і Мефодія́, а в другій частині міститься́ критичний огля́д сказань про них…”

Тахиаос, А.-Э. Н. Святые братья Кирилл и Мефодий, просветители славян / пер. с новогреч.: иером. Дионисий (Шленов), иером. Леонтий (Козлов), игум. Тихон (Зайцев), С.Ким; под ред. Иером. Дионисия (Шленова) и В.Л. Шленова. – М. : Серг. П., 2005. - 391 с.

Книга ставить за мету познайомити читача з життя́м і трудами Фессалонікійських братів. У ній огля́дово розгля́даються́ всі періоди їх життя́, але в центрі уваги залишається́ їх дія́льність на терені освіти слов'я́нських народів, що дося́гла світового значення́ і масштабу.

Воскобойников, В. Братья / Валерий Воскобойников. – М. : Молодая гвардия, 1989. – 174 с.

Про найосвіченіших людей свого часу, братів Кирила та Мефодія́, я́кі присвя́тили своє життя́ створенню та розповсюдженню писемності серед слов’я́нських народів, розповідає ця́ книга, розрахована на школя́рів середнього віку.

Слава вам, братья, славян просветители : сборник материалов к празднованию Дня славянской письменности и культуры.— 2-е изд., испр.— Новосибирск : Православная Гимназия во имя Преподобного Сергия Радонежского, 2002.— 70 с. : ил.

Книга «Слава вам, братья́, славя́н просветители!» є першою спробою створити посібник з проведення́ в школі особливого уроку, конференції або свя́ткового концерту, присвя́чених свя́тим Кирилу і Мефодію, просвітителя́м слов'я́нських народів.

Воскобойников, В. Кирилл и Мефодий. — М. : Росмэн-Пресс , 2004. — 64с. — (Душа России. Наши православные святые)

Захоплюючі розповіді про життя́, працю і чудеса улюблених в Росії свя́тих. Книги цієї серії призначені для́ читання́ в школі і вдома. Вони допоможуть дітя́м більше дізнатися́ про людей, я́кі зіграли важливу роль в історії Росії і всього слов’я́нського світу.

ЩЕДРО ЗАСІЯНІ ЗЕРНА…

Київські глаголичні листки. - Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/e_lib/00000005/index.html

Німчук, В.В. Київські глаголичні листки : найдавніша пам’ятка слов’янської писемності / В.В. Німчук ; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні . – К. : Наукова думка, 1983 . – 144 с.

Київські глаголичні листки, київські листки, київський мисал — одна з найдавніших глаголичних пам'яток старослов'янської писемності.

У 1872 цю пам'я́тку подарував Київській духовній академії її вихованець начальник Російської духовної місії в Єрусалимі архімандрит Антонін (Андрій Іванович Капустін). З 1934 Київські глаголичні листки зберігаються́ в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського.

Зміст Київських глаголичних листків визначив перший їх дослідник І.І. Срезневський (1812-1880). Текст, що займає три чверті першої сторінки — уривок з апостольських читань. Зміст тексту на решті сторінок я́вля́є собою зібрання́ західно-христия́нських мес — місал, перекладений з латинської мови.

   Повість минулих літ : літопис : для старшого шкільного віку / переказ В. Близнеця ; худож. Г. Якутович. - Київ : Веселка, 1989. - 222 с. : іл.  

Німчук, В.В. Мелетій Смотрицький. Граматика. - К. : Наукова думка,1979 . - 112 с.

Детальне наукове дослідження́ пам’я́тки cлов’я́нської писемності.

Ужевич, І. Граматика слов’янська / Іван Ужевич ; передм. І. К. Білодід, Є. М. Кудрицький .– К. : Наукова думка, 1970..

http://litopys.org.ua/uzhgram/uzp.htm

Ця́ невелика за обся́гом праця́ висвітлює найголовніші думки науковців про Храбра та його Сказання́. Також подається́ зведений текст найголовніших списків Сказання́.

Вилинский, С.Г. Сказание черноризца Храбра о письменах славянских. – Одесса : Экономическая типография, 1901.

Никитенко, Н. Древнейшие граффити Софии Киевской и время ее создания / Надежда Никитенко, Вячеслав Корниенко ; институт украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского. – К., 2012. – 232 с. : ил.

Зміст книги торкається́ великої кількості тем і стосується́ багатьох історичних осіб. Здійснена авторами реконструкція́ минулого дозволя́є по-новому погля́нути на ключові події вітчизня́ної історії пори христия́нізації Русі. Ви познайомитеся́ з унікальними графіті, отримаєте духовне спілкування́ з тими, хто жив близько 1000 років тому, відчуєте живе дихання́ тієї великої епохи.Книга, написана в захоплюючій і доступній манері, розрахована на всіх, хто цікавиться́ історією та культурою Київської Русі і хоче дізнатися́ про неї нове, нетривіальне.

Высоцкий, С.А. Киевские граффити ХI-XVII вв. - К.: Наукова думка, 1985. – 135 с.

Графіті - написи і малюнки, зроблені в давнину на стінах Софійського собору в 1957 р. і в наступні роки в церкві Михайла Видубицького монастиря́, Золотих воротах, Кирилівської церкви, руїнах Успенського собору, печерах Києво-Печерської лаври публікуються́ в цій монографії з детальним історичним коментарем, читання́м текстів, палеографічними розбором, датування́ми і т. д. У книзі підводиться́ підсумок дослідження́ графіті архітектурних пам'я́ток, я́кі разом з виданими написами Софійського собору представля́ють собою епіграфічний звід - корпус графіті стародавнього Києва. Видання́ графіті - оригінальних пам'я́ток писемності XI-XVII ст. з Києва - становить інтерес для́ істориків, палеографів, лінгвістів і всіх, хто цікавиться́ питання́ми історії Київської Русі.

Видання́ є продовження́м виданого у 1966 році каталогу "Давньоруські написи Софії Київської XI-XIV століть". Публікуються́ відкриті після́ 1966 року графіті давньоруського і часу середніх віків.

Высоцкий, С.А. Средневековые надписи Софии Киевской. - К. : Наукова думка, 1976. – 456 с.

Высоцкий, С.А. Древнеруские надписи Софии Киевской ХІ-ХІV вв. - К. : Наук. думка, 1966. – Вып. 1. – 329 с.

На основі власних спостережень та досліджень автор, видатний український історик, академік П. П. Толочко досконало проаналізував чи не найцікавіший період нашого історичного минулого - літописну традицію всієї Київської Русі. Праця́ грунтується́ на історичних та археологічний матеріалах.

Толочко П. Літописи Київської Русі. – Київ : Киевская Академия евробизнеса, 1994. – 88 с.

Запаско, Я. Українська рукописна книга. Пам’ятки книжкового мистецтва. — Львів : Світ, 1995.— 480 с.

У почесній шерензі вітчизня́них пам'я́ток, що ся́гають коріння́м у глибину віків, чільне місце посідає українська рукописна книга, її роль і вага в історичному плині часу виходить далеко за межі того призначення́, я́ке їй відводя́ть, називаючи попередницею книги друкованої.

Гальченко, О. М. Оправа східнослов'янських рукописних книг та стародруків в Україні / Національна академія наук України ; Національна бібліотека україни імені В. І. Вернадського, Інститут рукопису. - Київ, 2005. - 375 с.

На підставі матеріалів з історії інтролігаторства та авторських спостережень вперше у вітчизня́ній науці здійснено спробу проаналізувати розвиток східнослов'я́нського інтролігаторства взагалі і українського зокрема. Запропоновано хронологію української оправи на підставі двох конструктивних технік оправлення́, що побутували на східнослов'я́нських земля́х, визначено ознаки, за я́кими можна з певним ступенем вірогідності здійснювати локалізацію та датування́ оправ.

Нам дай, Боже, всемогутнє Слово…

МОЛИТВА АБЕТКОВА Аз молюся словом цим до Тебе,

Боже мій, що сотворив на світіВидимі й невидимі істоти,Господи, пошли Свого на менеДуха, щоб зродив у серці Слово,Єже буде для добра всім сущимЖивотворне мудрістю Твоєю.Затверди Закон - ясний світильникІ дорогу праведного Слова,Й рід слов'янський сподоби хрещений,Кротких тих, котрі людьми ТвоїмиЛаскою Твоєю нареклися.Милости вони Твоєї просять.Нам дай, Боже, всемогутнє Слово,Отче, Сину й Насвятіший Духу,Прагнучи я в Тебе допомоги,Руки вознесу свої до Неба,Силу й мудрість дай Твою черпати,Тільки ж Ти даєш снагу достойним,

Упаси нас, Боже, од спокуси,Фараонської важкої злоби,Херувимську мисль подай і розум,Царю наш Небесний, хочу славитьЧудеса Твої предивні вічні,Шестикрильної снаги спізнати,Щедре діло, Вчителем творимо,Юному й похилому доступне;Язиком новим хвалу воздатиі Отцю, і Сину, і Святому Духу,і нині і присно і на віки вічні.Амінь.

Костянтин Преславський Переклад Дмитра Білоуса

Молитва абеткова / перекл. із старослов'янської Дмитра Білоуса // Дванадцять місяців 1994. Настільна книга-календар. — К., 1993. — С. 94.

Від слов’я́нської писемності до української мови

Брайчевський, М. Походження слов'янської писемності / Михайло Брайчевський. - К. : Видавничий дім "Києво-Могилянська академія», 2007. - 153 с.

Дискусійну проблему формування́ слов’я́нської писемності автор розгля́дає у загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов’я́нства, кристуючись не лише писемними джерелами, а й величезним археологічним матеріалом. У роботі поєднуються́ теоретична глибина і дивовижна ерудиція́ автора з уміння́м просто й цікаво розповісти про найскладніші речі.

Книга знайомить з повною драматичних подій історією життя́ та дія́льності творців слов'я́нської азбуки, великих слов'я́нських просвітителів братів Костя́нтина Філософа (Кирила) і Мефодія́. Поря́д з цим дається́ порівня́льна характеристика і простежується́ подальша доля́ двох найдавніших слов'я́нських абеток - кирилиці і глаголиці, розгля́даються́ поки ще не вирішені наукою до кінця́ питання́ про докирилівської слов'я́нської писемності.

Истрин, В.А. 1100 лет славянской азбуки / отв. ред. Жуковская Л.П. - Москва : Наука, 1988. - 191 с. : ил. - ( Литературоведение и языкознание)

Уханова, Е.В. У истоков славянской письменности. - М.: Муравей, 1998. - 240 с.

Висвітлюються́ передумови виникнення́ писемності у слов'я́н, причини її поя́ви, розповідається́ про життя́ і дія́льність її творців - Кирила і Мефодія́. Проілюстровані кирилиця́ і глаголиця́ - два перших слов'я́нських алфавіти, йдеться́ про систему письма, що послужила їх прототипом. Розгля́дається́ докирилична писемність, навколо я́кої існує багато загадок і псевдоісторичних вигадок.

Чи добре вивчені кирилиця́ і глаголиця́ і я́к вони виникли? Чи існувала писемність у слов'я́н до Кирила і Мефодія́? Чи використовували наші предки руни і чи могло у них бути складове письмо? Чи справді, я́к стверджує академічна наука, Боя́н гімн і Велесова книга є підробками, а може це найцінніші писемні пам'я́тки слов'я́нської старовини? Відповідаючи на ці та інші питання́, автор книги пропонує новий оригінальний погля́д на походження́ слов'я́нської писемності.

Додонов, Ю.И. Истоки славянской письменности / Юрий Додонов. – М. : Вече, 2008. - 384 с.

Станівський, М. Ф. Старослов'янська мова : навчальний посібник / М. Ф. Станівський. - К. : Вища школа, 1983. - 262 с.

Висвітлюється́ процес виникнення́ та розвитку старослов’я́нських азбук і старослов’я́нської мови, а також описано фонетичну систему, морфологію та найважливіші особливості синтаксису.

Юсип-Якимович, Ю.В. Старослов'янська мова : модульний курс : навчальний посібник / Ю. В. Юсип-Якимович, О. В. Шимко. - К. : Знання, 2009. - 279 с. - (Вища освіта XXI століття).

Видання́ складається́ із : вступу, першого модуля́ "Старосло в'я́нська мова — перша писемна літературна мова слов'я́н. Фонетика" , другого модуля́ "Морфологія́ та синтаксис", короткий зміст лекцій, основна та додаткова література для́ опрацювання́.  У третій частині представлено 25 варіантів завдань для́ самостійної та індивідуальної роботи. Навчальний посібник рекомендовано для́ студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Слов'янський світ : ілюстрований словник-довідник міфологічних уявлень, вірувань, обрядів, легенд та їхніх відлунь у фольклорі і пізніших звичаях українців, братів-слов'ян та інших народів / [упоряд. О.А. Кононенко]. - [Київ] : [Асоціація ділового співробітництва "Український міжнародний культурний центр"], [2008]. - 784 с. : іл.

Филин, Ф.П. Происхождение русского, украинского и белорусского я́зыков. Историко-диалектологический очерк / Академия́ наук СССР. Институт русского я́зыка. – М. : КомКнига, 2006.— 656 с.

У книзі досліджується́ історія́ східнослов'я́нських діалектних я́вищ, насамперед я́вищ древніх, попередніх і супутніх утворення́ російської, української та білоруської мов, багато з я́ких стали визначальними особливостя́ми цих мов.

Рекомендується́ фахівця́м-мовознавця́м, історикам, а також викладачам, студентам і аспірантам філологічних факультетів вузів.

Белей, Л. Словник старослов’янсько-український / Любомир Белей, Олег Белей. – Львів : Свічадо, 2007. – 332 с.

«Старослов'я́нсько-український словник» - навчальний перекладний словник, покликаний допомогти вивчати оригінальні старослов'я́нські тексти. Реєстр словника - близько 9 тис. слів - з належною повнотою репрезентує лексичний склад найдавніших старослов'я́нських пам'я́ток. Реєстровими словами виступають я́к апеля́тиви (повнозначні, службові слова, вигуки), так і власні назви. Призначений для́ філологів та богословів, студентів та семінаристів.

РІДНА МОВАПо-своєму кожнаПташина співає,По-своєму коженНарод розмовляє.У мене й народу  могоУкраїнська є мова чудова,Своя, материнська.

По світу її,Як святиню, нестимуДопоки живу,В чистоті берегтиму,З Любов’ю сердечною,Вірністю сина.Ця мова для мене,Як мати, єдина.С. Жупанин

http://mova.ucoz.ua/publ/pro_movu/virshi_pro_movu/zhupanin_s_ridna_mova/20-1-0-131

Крижанівська, О. І. Історія української мови. Історична фонетика. Історична граматика : навч. посіб. — К. : ВЦ Академія, 2010. — 248 с.

Українська мова : енциклопедія / редкол.: В.М. Русанівський, О.О. Тараненко (співголови), Зяблюк та ін. - 2-е вид. випр. і доп.– К. : Українська енциклопедія, 2004. – 824 с. : іл.В енциклопедії на основі дося́гнень сучасного мовознавства подано відомості про українську мову та мовознавство. У ній розкрито термінологічні одиниці, номенклатурні одиниці, розгля́нуто різні аспекти опису української мови, вміщено основні поня́ття́ загального мовознавства. Багато статей присвя́чено мовознавця́м, письменникам, я́кі зробили істотний внесок у розвиток філології тощо. У низці статей ідеться́ про установи та організації, друковані органи, я́кі ведуть дослідження́ і пропаганду української мови. Книга містить 1935 статей, карту, ілюстративний матеріал і таблиці.Розрахована я́к на філологів, так і на широке коло читачів.

Дорофеева, Л. Азъ буки : стихи : книга для чтения на церковнославянском языке для детей среднего и старшего возраста / Лариса Дорофеева. – М. : Институт экспертизы образовательных программ и государственно-конфессиональных отношений, 2008. – 84 с.

Ця́ книга - унікальний зразок відродження́ абеткового жанру. Посібник написаний оригінальними віршами, з включення́м необхідних лексичних та граматичних поя́снень до них. Абеткові вірші пов'я́зані з сучасним життя́м і свідчать про те, що церковнослов'я́нська мова - жива.Посібник може бути використано при вивченні церковнослов'я́нської мови в школі, у викладанні основ православної культури, у сімейному читанні.

Виставка підготовлена у рамках спільного російсько-українсько-

білоруського проекту, ініційованого міською

централізованою бібліотечною системою м. Липецьк (Росія),

присвяченого 1150-річчю слов’янської писемності