core.ac.uk · Статті цього Вісника висвітлюють актуальні...

ISSN 2227-8877

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІСНИК

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

імені В.Н. Каразіна

Серія “Іноземна філологія.

Методика викладання іноземних мов”

Випуск 85

Філологічні, педагогічні науки

Видається з 1966 року

Включений до Переліку наукових фахових видань України

(наказ МОН України від 07.10.2016 № 1222)

Харків2017

Статті цього Вісника висвітлюють актуальні проблеми іноземної філології та методики викладання іноземнихмов. На матеріалі англійської, німецької, української мов та їх діалектів розглядаються важливі для науки питаннясемантики і прагматики дискурсу, когнітивної лінгвістики, стилістики і лексикології, перекладознавства та лінгводи-дактики, рецензуються вітчизняні монографії з проблем когнітивно-комунікативного аналізу та перекладознавства.

Для лінгвістів, викладачів, аспірантів та пошукачів, студентів старших курсів.

Затверджено до друку рішенням Вченої радиХарківського національного університету імені В.Н. Каразіна

(протокол № 6 від 24 квітня 2017 р.)

Головний редактор:І.С. Шевченко, докт. філол. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна)

Відповідальний секретар:Л.Р. Безугла, докт. філол. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна)

Редакційна колегія:Секція: Іноземна філологіяД. Александрова, докт. наук (Софійський університет імені Святого Климента Охридського, Болгарія)Є.В. Бондаренко, докт. філол. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна)В.В. Дементьєв, докт. філол. наук (Саратовський державний університет імені М.Г. Чернишевського, Росія)Ф. Домінгос Матіто, докт. наук (університет Ріоха, Іспанія)П.М. Донець, докт. філол. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна)П. Карагьозов, докт. наук (Софійський університет імені Святого Климента Охридського, Болгарія)Ґ. Коллер, докт. наук (університет імені Фрідріха-Олександра, Ерланґен-Нюрнберг, ФРН)Т.А. Комова, докт. філол. наук (Московський державний університет імені М.В. Ломоносова, Росія)А.П. Мартинюк, докт. філол. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна)Л.М. Мінкін, докт. філол. наук (Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Україна)О.І. Морозова, докт. філол. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна)Л.С. Піхтовнікова, докт. філол. наук (Приазовський технічний університет, Маріуполь, Україна)О.В. Ребрій, докт. філол. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна)В.О. Самохіна, докт. філол. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна)Л.В. Солощук, докт. філол. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна)І.Є. Фролова, докт. філол. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна)С.О. Швачко, докт. філол. наук (Сумський державний університет, Україна)

Секція: Методика викладання іноземних мовН.Ф. Бориско, докт. пед. наук (Київський національний лінгвістичний університет, Україна)Л.С. Нечепоренко, докт. пед. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна)С.Ю. Ніколаєва, докт. пед. наук (Київський національний лінгвістичний університет, Україна)В.Г. Пасинок, докт. пед. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна)О.Б. Тарнопольський, докт. пед. наук (Дніпропетровський університет економіки і права, Україна)Л.М. Черноватий, докт. пед. наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна)

Секретар:М.В. Котов, канд. пед наук (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна)

Адреса редакційної колегії:Україна, 61022, м. Харків, майдан Свободи, 4,

Харківский національний університет імені В.Н. Каразіна, факультет іноземних мовТел.: (057) 707-51-44; e-mail: [email protected]

http://foreign-languages.karazin.ua/research/editions/bulletin-archiveshttp://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/index

Текст подано в авторській редакціїСтатті пройшли зовнішнє та внутрішнє рецензування

Свідоцтво про держреєстрацію № 21562–11462Р від 20.08.2015.

© Харківський національний університетімені В.Н. Каразіна, оформлення, 2017

mailto:[email protected]

http://foreign-languages.karazin.ua/research/editions/bulletin-archives

http://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/index

3

ЗМІСТ

ЗІСТАВНІ СТУДІЇ ТА ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО

П.Н. ДонецЛИНГВОКУЛЬТУРНЫЕ КОНТРАСТЫ И ПЕРЕВОДЧЕСКИЕ ТРАНСФОРМАЦИИ ........................ 6

Г.В. Ейгер, Л.Р. БезуглаяПРОЦЕСС ПЕРЕВОДА КАК РЕЧЕМЫСЛИТЕЛЬНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ........................................ 11

А.П. МартинюкВІДТВОРЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ КОНВЕНЦІОНАЛЬНИХ МЕТАФОР ЕМОЦІЙВ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ....................................................................................................... 21

Н.В. РомановаЕМОТИВНА ЛЕКСИКА ІСТОРІЙ КАТІ ПЕТРОВСЬКОЇ «VIELLEICHT ESTER»В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ ........................................................................................................ 29

І.Є. Фролова, Д.О. Набокова, Є.О. ОвчаренкоОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЕКЗОТИЗМІВ ПОСТКОЛОНІАЛЬНОГОЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ .................................................................................................................... 37

Т.Г. ЛукьяноваТРАНСАДАПТАЦІЯ АНГЛОМОВНИХ ТА УКРАЇНОМОВНИХ АУДІОВІЗУАЛЬНИХТЕКСТІВ ДЛЯ ОСІБ З ВАДАМИ ЗОРУ ТА СЛУХУ ........................................................................ 47

А.О. СтатівкаОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ІНОЗЕМНОГО АКЦЕНТУВ АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ ......................................................................................... 52

Г.В. ТащенкоПОЛІПАРАДИГМАТИЗМ ТА МІЖДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНІПРИНЦИПИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧОГО АНАЛІЗУ ПРЕЦЕДЕНТНИХ ІМЕН ............................. 58

КОГНІТИВНА ЛІНГВІСТИКА

Л.Я. БрославськаІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ВІЙНА В ІДІОДИСКУРСІ ЕРНЕСТА ХЕМІНГУЕЯ ................ 65

O.V. VakhovskaA COGNITIVE LINGUISTIC PERSPECTIVE ON FIRST-PERSON VERBAL REPORT

ON EMOTION EXPERIENCE ................................................................................................................ 72

Е.В. ДовганюкІСТОРИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ КОНЦЕПТУ КРАСА, ВЕРБАЛІЗОВАНОГОЛЕКСИЧНИМИ ЗАСОБАМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ...................................................................... 81

4

А.Б. КалюжнаЛІНГВОКОГНІТИВНІ ПІДСТАВИ ВЗАЄМОДІЇ КЛЮЧОВИХ КОНЦЕПТІВДЕТЕКТИВНОГО ДИСКУРСУ ............................................................................................................ 88

О.В. МаксименкоКОГНІТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РИТМІЧНИХ ТА МЕТАФОРИЧНО-РИТМІЧНИХЖЕСТОВО-ВЕРБАЛЬНИХ ВИСЛОВЛЕНЬ(на матеріалі американського розважального телеінтерв’ю) ............................................................... 95

ДИСКУРСОЛОГІЯ: СЕМАНТИКА І ПРАГМАТИКА

І.С. РуднєваЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУІ ЙОГО МОВНА РЕАЛІЗАЦІЯ ........................................................................................................... 101

О.В. ШпакКОМУНІКАТИВНА КАТЕГОРІЯ КОНТАКТ З ПОЗИЦІЙ ЕКОЛІНГВІСТИКИ .............................. 108

О.Ю. БєляєваЕКСПЛІКАЦІЯ КАТЕГОРІЇ ІНФОРМАТИВНОСТІВ ОБ’ЄКТАХ ПІСЕННО-ДРАМАТИЧНОГО ДИСКУРСУ ............................................................ 116

В.О. ОстапченкоСИНТАКСИЧНІ ІНДИКАТОРИ ІМПЛІКАТІВ У ПОЕТИЧНОМУДИСКУРСІ Р.М. РІЛЬКЕ ..................................................................................................................... 122

СТИЛІСТИКА І ЛЕКСИКОЛОГІЯ

А.С. ПтушкаНЕВІДПОВІДНІСТЬ ЧОЛОВІКІВ УТИЛІТАРНИМ НОРМАМ ЯК ДЖЕРЕЛОСМІХОВОГО ЕФЕКТУ У ТЕКСТІ АНГЛОМОВНОГО АНЕКДОТУ .......................................... 128

Т.О. МизинСИНТАКСИЧНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИПРАГМАТИЧНИХ ІДІОМ (на матеріалі англійської мови) ............................................................... 132

К.В. БучінаДЕФІНІЦІЯ ТА ФУНКЦІЇ ФОЛЬКЛОРНОЇ БУВАЛЬЩИНИ:ІСТОРІЯ ПИТАННЯ ............................................................................................................................. 139

Ю.І. Дем’янчукПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КОЛОКАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИСПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СПОЛУЧЕНЬ(на прикладі документів НАТО, СОТ, ООН) ....................................................................................... 145

О.В. СмеречинськаДІЄСЛІВНІ ЛЕКСЕМИ З ФАЗОВОЮ СЕМАНТИКОЮ ЗАВЕРШЕНОСТІ ДІЇВ УКРАЇНСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ ..................................................................................... 152

5

ЛІНГВОДИДАКТИКА

О.Б. ТарнопольськийАНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОНСТРУКТИВІСТСЬКОГО ПІДРУЧНИКАЗ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ТУРИЗМУ ........... 158

G. DepnerLERNERSPRACHENPRAGMATIK UND KOMPETENZORIENTIERTER

FREMDSRAPCHENUNTERRICHT ..................................................................................................... 164

A.V. Dudoladova, O.V. Dudoladova, T.K. VarenkoBOOSTING STUDENTS’ MOTIVATION FOR VOCABULARY BUILDING

WITH ORIGINAL MOVIES .................................................................................................................. 170

M.I. LisnaPRESENTING NEW VOCABULARY ....................................................................................................... 177

В.Б. ГрицівОПТИМІЗАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ПІД ЧАСВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ПРОФЕСІЙНА ІНОЗЕМНА МОВА» ............................................ 183

A.G. GalstyanENHANCEMENT OF EXTRAMURAL EDUCATION

BY ELEMENTS OF DISTANCE LEARNING ...................................................................................... 189

РЕЦЕНЗІЇ

В.А. ГуторовРецензія на коллективную монографию Бондаренко Е.В., Мартынюк А.П.,Фролова И.Е., Шевченко И.С. КАК НАРИСОВАТЬ ПОРТРЕТ ПТИЦЫ:МЕТОДОЛОГИЯ КОГНИТИВНО-КОММУНИКАТИВНОГО АНАЛИЗА ЯЗЫКА .................. 196

І.С. ШевченкоРецензія на монографію Т.П. Андрієнко СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ:КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНИЙ АСПЕКТ (на матеріалі художнього перекладуз англійської мови на українську та російську) ..................................................................................... 199

Рекомендації щодо оформлення рукописів статей .................................................................................... 202

6


УДК 81.2я73-102.0

ЛИНГВОКУЛЬТУРНЫЕ КОНТРАСТЫ

И ПЕРЕВОДЧЕСКИЕ ТРАНСФОРМАЦИИ

П.Н. Донец, докт. филол. наук (Харьков)

На основании модели лингвокультурных контрастов, основывающейся на концепции внутриязыковой формысодержания (смысла), в статье заново переосмысливается проблематика переводческих трансформаций.Предлагается, в частности, разграничение поверхностных трансформаций (заимствования, опущения, до-бавления, перестановки, исправления, простой замены), а также глубинных (осложненных): морфологичес-ких, синтаксических, импликативных, аналоговых, дефинирования, транспозиции, компенсации и др.

Ключевые слова: внутриязыковая форма содержания, лингвокультурология, лингвокультурные конт-расты, переводческие трансформации.

Донець П.М. Лінгвокультурні контрасти і перекладацькі трансформації. На основі моделі лінгво-культурних контрастів, що грунтується на концепції внутрішньомовної форми змісту (сенсу), в статті нановопереосмислюється проблематика перекладацьких трансформацій. Пропонується, зокрема, розмежування по-верхневих трансформацій (запозичення, опущення, додавання, переставлення, виправлення, простої заміни),а також глибинних (ускладнених): морфологічних, синтаксичних, імплікативних, аналогових, дефініювання,транспозиції, компенсації та ін.

Ключові слова: внутрішньомовна форма змісту, лінгвокультурологія, лінгвокультурні контрасти, пере-кладацькі трансформації.

Donec P.N. Linguocultural contrasts and translating transformations. On the ground of a model of linguoculturalcontrasts, which is based on the conception of language inner form of content (sense), the article reconsiders thesubject matter of translating transformations. In particular, it is proposed to differentiate superficial transformations(borrowing, omission, addition, transposition, correction, simple substitution) and also deep (complicated)transformations: morphological, syntactic, implicative, analog, definition, transposition, compensation, etc.

Key words: contrasts, language inner form of content, linguoculturology, linguocultural translatingtransformations.

© Донец П.Н., 2017

1. Введение. Теория переводаи контрастивная лингвокультурология

В последнее время появились попытки зановопереосмыслить проблематику переводоведенияв контексте контрастивной лингвистики [2]. Этотподход можно признать вполне оправданным, учи-тывая, что на момент своего создания (начало70-х годов) контрастивная лингвистика деклари-ровалась как дисциплина, изучающая использова-ние иностранного языка в ходе его изучения, в об-щении и при переводе [3]. Представляется, одна-

ко, что – принимая во внимание состоявшийсяза истекшее время во многих гуманитарных дис-циплинах «cultural turn» – следует говоритьне столько о контрастивной лингвистике, сколькоо контрастивной лингвокультурологии. В связис этим, кстати, следовало бы заменить привычныетермины «исходный язык» (ИЯ) – «переводящийязык» (ПЯ), на «исходную лингвокультуру» (ИЛК)и «переводящую лингвокультуру» (ПЛК).Ранее [1] нами уже было показано, что глав-

ным методом исследования данной дисциплины

7


является контрастивный анализ, а основной ее еди-ницей – контраст. Эта единица бинарна и можетбыть представлена в виде следующей формулы:«контраст

ху = специалия

х лакуна

у», где «спе-

циалия» обозначает специфический элемент линг-вокультуры

х по отношению к лингвокультуре

у, а «ла-

куна» – полное или частичное отсутствие этогоэлемента в лингвокультуре

у. В последнем случае

приведенная формула может принимать вид «кон-траст

ху = специалия

х частичный эквивалент

(аналог)у».

Специалии (как, соответственно, и лакуны) мо-гут быть системно-языковыми, дискурсивными(речевыми) и культурными (восходящими к экс-тралингвистическим особенностям соответству-ющих культур).

Объектом данной статьи являются немецко-русские лингвокультурные контрасты, предме-том– переводческие трансформации, необходи-мые для их преодоления; цель состоит в том, что-бы заново переосмыслить проблематику перевод-ческих трансформаций под углом зрения моделивнутриязыковой формы содержания (смысла) /лингвокультурных контрастов. Актуальностьи новизна работы обусловливаются тем, что, не-смотря на всю свою традиционность, проблема пе-реводческих трансформаций решена в транслато-логии далеко не полностью.

2. К понятию«переводческих трансформаций»Термин «трансформации» является весьма

употребительным в переводоведении, при этомоднако, как правило, не расшифровывается, что же«трансформируется» в процессе перевода.

В этой связи нужно вспомнить известное поло-жение В. Гумбольдта о «внутренней форме язы-ка», к сожалению, не развитое и точно не опреде-ленное им в своих трудах. С современной точкизрения, вероятно, правильнее было бы говоритьо «внутриязыковой форме содержания (смысла)».Таковая возникает благодаря специфическим: рас-пределению содержания между различными уров-нями языка, инвентарю словообразовательныхи грамматических структур; синтагматическими парадигматическим связям в лексиконе (к при-меру, есть ли у некоторой лексемы синонимы,

антонимы, гипо-/гиперонимы); особенностям но-минации – выбору мотивирующего признака припервичном обозначении, вторичной и косвенной но-минациям (метафора, метонимия, фразеологияи т.д.); явлениям валентности, сочетаемости, узу-са, текстовым моделям и многому другому.

Внешняя и «внутренняя» форма каждого языкасвоеобразны – именно это и обусловливает необ-ходимость трансформаций (другими словами,перенесения содержания из одной внешне- и внут-риязыковой формы в другую) при переводе.

3. Трансформации поверхностного уровняМожно выделить трансформации поверхност-

ного и глубинного уровней (простые и осложнен-ные трансформации). К первым можно причислитьзаимствование, опущение, добавление, пере-становку, исправление и простую замену.

Заимствованию может подвергаться как внеш-няя, так и внутренняя форма наименований. В ча-стности, внешняя форма заимствуется (с различ-ной степенью адаптации) при передаче имен соб-ственных (Berlin Берлин, Humboldt Гум-больдт), а также некоторых реалий (Eisbein айсбайн).

Заимствование способно основываться либона реальном фонетическом облике соответствую-щего слова (транскрипция), либо на «алфавит-ных» соответствиях (транслитерация), ср.:Eisbein айсбайн, эйсбейн.

Внутренняя форма может заимствоватьсяв случае такой хорошо известной переводческойтрансформации, как калькирование (Eisbein «ледяная нога»).

Опущение используется, среди прочего, в слу-чае табуированных тем (вспомним многочислен-ные «вырезанные сцены» при переводе западныхфильмов в СССР), инвектив (обсценных выраже-ний), избыточности информации (например, еслив тексте

х описываются реалии переводящей линг-

вокультурыу), а также полностью непереводимых

фрагментов (например, игры слов, аллюзий к тек-стам ИЛК и т.д.).

Добавление применяется при отсутствии не-обходимых фоновых знаний у носителей ПЛК, припереводе реалий и культурно-релевантных именсобственных, включая т.н. «прецедентные фено-

8

Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Іноземна філологія. – 2017. – Вип. 85.

мены», в виде внутри- или затекстового коммен-тария («сноска переводчика»), либо путем дефи-нирования (объяснения реалии через ее отнесе-ние к некоторому классу явлений), ср.: … «айс-байн», особым образом зажаренная свинаярулька».

Дефинирование также может являться однимиз вариантов передачи терминов (детерминоло-гизации): Mobbing травля кого-либо одно-классниками, коллегами по работе и т.д.

Добавление имеет место и при экспликации –нейтрализации контраста «имплицитный элемент

х

эксплицитный элементу», как это бывает, скажем,

при появлении артикля в переводах с русского языкана английский и немецкий.

Перестановка обусловливается различнымифакторами – наличием рамочных конструкций,особенностями порядка слов, тема-рематическо-го членения предложения, соображениями ритми-ки, а также узусом. В отношении последнего ин-терес представляют некоторые обозначения инсти-туций, ср.: Харьковский (1) национальный (2) уни-верситет (3) им. (4) В.Н. (5) Каразина (6) Nationale (2) Karasin (6) – Universität (3)Charkow (1).

Исправление как переводческая трансформа-ция встречается относительно редко и использу-ется, если автор текста (типографский наборщик)ИКЛ допустил, по тем или иным причинам, фак-тологические или языковые ошибки. В каком-тосмысле здесь собственно переводческая деятель-ность пересекается с редакторской.

Замены бывают простыми и осложненными.К поверхностным трансформациям можно отнес-ти первые, в их случае речь идет о наличии (хотябы контекстно) полных эквивалентов в ИЛКи ПЛК, пусть и с разной внешней формой: чело-век Mensch, камень Stein, делать machen и т.д.

4. Трансформации глубинного уровняОсложненные трансформации необходимы в

ситуациях, когда требуется перенесение содержа-ния из одной внутриязыковой формы в другую.

Одним из самых сложных контрастов в этомотношении является корреляция «реалия

х лаку-

нау». Для его преодоления могут привлекаться

самые разные трансформации, как поверхностные,так и осложненные. Показательными с этой точ-ки зрения являются варианты перевода немецкойреалии времен Второй мировой войныZwangsarbeiter в тексте «Мечи и орала Третьегорейха» [4] 1) граждане стран Европы иСССР, принудительно ввезенные (подразумева-ется, для работы – П.Д.) в Германию, 2) неволь-ники из оккупированных стран, подневольныерабочие, несколько десятков пригнанных изПольши чернорабочих, 3) «остарбайтеры».

Первая трансформация представляет собойрассмотренный выше тип «дефинирования», вто-рая может охарактеризована как импликативная(см. ниже), а третья – как аналоговая: «заменачужой реалии

х менее чужой реалией

х».

В качестве подтипов аналоговых трансформа-ций могут рассматриваться варианты «заменачужой реалии

х своей реалией

х», к примеру:

Maultaschen пельмени или «замена чужой ре-алии

х интернационально известной реалией

z»:

Maultaschen равиоли.Возможно также привлечение аналога из близ-

кой тематической сферы собственной или интер-национальной лингвокультур: Anschlusszug стыковой поезд (заимствование из сферы воздуш-ных перевозок).

Достаточно часто встречается контрасты типа«часть речи

х иная часть речи

у», они преодоле-

ваются с помощью морфологических трансфор-маций, к примеру: …beim Lesen … читая… По-добные трансформации иногда называют такжеконверсией или транспозицией, однако представ-ляется, что последний термин целесообразнее за-резервировать для контрастов разновидности «еди-ница языка

х уровня1 единица языка

y уровня2»,

ср.: X lernte neue Wörter, indem er Bücher in derFremdsprache las Х учил новые слова, читаякниги на иностранном языке.

К морфологическим трансформациям можноотнести также замену числа типа Informationen информация, das Wissen знания, а также родасуществительных. Большей частью, эти контрас-ты не создают затруднений для перевода, однакомогут актуализироваться при олицетворении, ср.смерть-старуха (женский род) Gevatter Tod(мужской род).

9


К тому же типу трансформаций принадлежатзамена страдательного залога действительным,местоимения – существительным или наоборот, со-слагательного наклонения – изъявительным и т.д.

К синтаксическим трансформациям будет оп-равданным причислить изменение порядка слов,замену падежных объектов на предложные, несо-гласованных определений на согласованные, под-чинительной связи на сочинительную, объедине-ние/разъединение предложений и т.д.

Одним из самых важных с точки зрения пере-вода является контраст «языковая единица

х с

ВФН1 языковая единицах с ВФН2», где ВФН –

внутренняя форма наименования. Под последнейв лингвистике традиционно понимается отбор мо-тивирующего признака в первичной лексической,а также во вторичной/косвенной образной и фра-зеологической номинациях.

Сами по себе отличия в ВФН обычно «прозрач-ны» для перевода и требуют простых замен (оду-ванчик Löwenzahn, der Apfel fällt nicht weitvom Stamm яблочко от яблони недалеко па-дает, Bitte? Простите, что Вы сказали?и т.д.), в худшем случае они могут выступить «лож-ными друзьями переводчика» или вызвать хези-тацию при устном переводе.

Гораздо сложнее обстоит дело, когда ВФН ста-новится триггером размышлений автора (говоря-щего), ассоциаций, риторических приемов и т.п.,ср. пример из «Галилео Галилея» Б. Брехта: «Ihrmögt mit der Zeit alles entdecken, was es zuentdecken gibt, und euer Fortschritt wird doch nurein Fortschreiten von der Menschheit weg sein»[5, с. 143] (Fortschritt по-немецки – «прогресс»,а fortschreiten – «уходить, отдаляться»). Показа-тельно, что даже такой опытный переводчик, какЛ. Копелев, не справился с этим контрастом и фак-тически прибег к трансформации опущения: «Современем вам, вероятно, удастся открыть все,что может быть открыто, но ваше продви-жение в науке будет лишь удалением от чело-вечества» [6, с. 17].

При контрастах «метафорах лакуна

у» возмож-

ными решениями будут деметафоризация, к при-меру, Schwalbe картинное падение в штраф-ной соперника или реметафоризация Abrissbirne асфальтовый каток (например, … реформ).

Cлово Abrissbirne («груша для сноса») пред-ставляет интерес уже тем, что является метафо-рой в своем первичном значении, в отличие от со-ответствующего русскоязычного строительноготермина «стенобитный шар».

Использоваться оно может и в качестве мето-нимии, ср.:

«Bis, ja bis Ende der Neunziger die Abrissbirnekam. Denn dort, wo ein Flachbau ein Jahrzehntlang Hamburgs Independent-Szene prägte, (…)steht nun ein Wohnungsblock im ortsüblichenSchuhkartondesign [7].В качестве переводческого решения здесь мож-

но было бы предложить либо деметонимизацию( … до тех пор, пока клуб не был снесен в кон-це 90-х), либо импликативную трансформацию( … до тех пор, пока в конце 90-х здесь не по-шли в ход бульдозеры).

Термин «импликативная трансформация» пред-ставляется более удачным, нежели также фигу-рирующие в теории перевода понятия «смысловоеразвитие» или «модуляция», поскольку лучше от-ражает суть проблемы: многие комплексные фе-номены/процессы («Если А, то В, то С, то D…»)позволяют обозначать себя на основании различ-ных звеньев импликативной цепочки. Так, слож-ное действие «снос дома» включает в себя эле-менты: обнесение забором здания, его снос с по-мощью различных средств – ковша экскаватора,стенобитного шара, гидроножниц или -молота;сгребание обломков бульдозерами, вывоз строи-тельного мусора автомобилями и т.д. Различныелингвокультуры могут «высвечивать» различныеэтапы таких процессов – так, немецкая ЛК пред-почитает в данном случае звено разрушения, при-чем стенобитным шаром, а русская – звено сгре-бания обломков бульдозерами.

При переводе фразеологизмов-специалий могутиспользоваться схожие операции дефразеологиза-ции и рефразелогизации. Кроме того, в их случаевозможно калькирование, правда, с применением«остранняющих» вводных слов: Ordnung ist dashalbe Leben В немецком языке существует по-говорка «Порядок – это половина жизни».

Приемом антонимической трансформацииобычно преодолевается контраст «данность

х

противоположностьу». С учетом различных видов

10


антонимов здесь можно выделить два подтипаэтой трансформации: негационную (хорошо nicht schlecht) и комплементарную (Er hat mirein Buch gegeben Я взял у него книгу).

Немалую роль в возникновении комплементар-ных контрастов играет узус (дискурсивные специа-лии). Так, и в русской, и в немецкой лингвокультурахприсутствует антонимическая пара гандикап –фора Handicap – Vorgabe, однако в первойиз этих ЛК преимущество отдается «форе», а вовторой – «гандикапу», ср. фрагмент из немецкойспортивной статьи и ее возможный перевод нарусский язык: Die durch den Ausfall vonRechtsverteidiger Sebastian Jung, Kapitän PirminSchwegler und Top-Torjäger Alexander Meiergehandicapte Eintracht …[8] Шальке 04 полу-чил фору из-за того, что в матче не смогли при-нять участие травмированные правый защит-ник Себастьян Юнг, капитан Пирмин Швеглери главный бомбардир Александр Майер…

Относительно хорошо известны контрасты «ги-пероним

х лакуна

у», например, Geschwister,

Großeltern, Gezeiten. Преодолеваются таковые,как правило, с помощью конкретизации ( бра-тья и сестры, бабушки и дедушки, приливыи отливы), в обратном направлении – с помощьюгенерализации.

Довольно часто встречаются контрасты «ней-тральная лексема

х экспрессивные синонимы

у»,

к примеру, весна Frühjahr, Frühling, Lenz. По-следнее слово является поэтически-возвышенными не имеет аналога в русской ЛК. Пожалуй, един-ственная возможность справиться с подобнымиконтрастами – это трансформация компенсации(которая, по сути, также представляет собой ва-риант аналогового перевода), к примеру: Er zählte18 Lenze Он был вьюношей восемнадцатигодков, или Он был юношей осьмнадцати лет.

Использоваться этот прием может и в отноше-нии контраста «диалектизм

х лакуна

у».

5. Итоги и перспективы исследованияПодводя итоги вышеизложенного, отметим,

что модель лингвокультурных контрастов, основы-вающаяся на концепции внутриязыковой формы со-держания (смысла) обладает несомненным эври-стическим и дидактическим потенциалом, в част-ности, позволяет по-новому взглянуть на пробле-

му переводческих трансформаций. Представляет-ся, что в перспективе она сможет составить кон-куренцию таким известным моделям, как теорияэквивалентности.

ЛИТЕРАТУРА1. Донец П.Н. О контрастивной лингвокультуроло-гии / П.Н. Донец // Русская германистика: Ежегод-ник Российского союза германистов. Т. 9. – М. :Языки славянской культуры, 2012. – С. 213–218.2. Шимановская Л.А. Переводческие исследованияи их специфика / Л.А. Шимановская // Вестник Ка-зан. технолог. ун-та. – Вып. 3. – 2010. – С. 450–456.3. Nickel G. Zum heutigen Stand der kontrastivenSprachwissenschaft / G. Nickel // Nickel G. (Hrsg.)Reader zur kontrastiven Linguistik. – Frankfurt a.M. :Athenäum, 1972. – S. 7–14.

ИСТОЧНИКИИЛЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРИАЛА4. [Електронний ресурс]. – Режим доступа : https://lenta.ru/articles/2017/05/03/mechioralareiha/. 5. [Елек-тронний ресурс]. – Режим доступа : http://ciml.250x.com/archive/literature/german/brecht_leben_des_galilei.pdf. 6. [Електронний ресурс]. – Режим досту-па : http://fb2.booksgid.com/content/01/bertold-breht-zhizn-galileya/17.html. 7. [Електронний ресурс]. – Ре-жим доступа : http://www.zeit.de/hamburg/kultur/2016-12/marquee-club-hamburg-st-pauli-erinnerungen/komplettansicht. 8. [Електронний ресурс]. – Режимдоступа : https://www.welt.de/newsticker/dpa_nt/infoline_nt/sport_nt/fussball_nt/spielberichte_nt/article115459604/Eintracht-nach-Sieg-gegen-Schalke-auf-Europa-Kurs.html

REFERENCESDonec, P.N. (2012). O kontrastivnoj lingvokul’turologii

[About a Contrastive Linguoculturology]. In: A.Bakshi & N. Babenko (eds.). Russkaja germanistika:Ezhegodnik Rossijskogo sojuza germanistov [RussianStudies of Germanic Languages: An annual collectionof works of the Russian Union of Specialists inGermanic Languages]. Vol.9. Moscow: Jazykislavjanskoj kul’tury Publ., pp. 213–218.

Nickel, G. (1972). Zum heutigen Stand der kontrastivenSprachwissenschaft. In: G. Nickel (Hrsg.) Readerzur kontrastiven Linguistik. Frankfurt a.M.:Athenäum, S. 7–14.

Shimanovskaja, L.A. (2010). Perevodcheskie issledovanijai ih specifika [Translation Studies and their Specifics].Vestnik Kazan. tehnolog. un-ta – Kazan TechnologicalUniversity Messenger, 3, 450–456 (in Russian).

http://ciml.250x.

http://fb2.booksgid.com/content/01/bertold-breht-

http://www.zeit.de/hamburg/kultur/2016-

https://www.welt.de/newsticker/dpa_nt/

11


УДК 81.255.4

ПРОЦЕСС ПЕРЕВОДА

КАК РЕЧЕМЫСЛИТЕЛЬНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ

Г.В. Ейгер, докт. филол. наук (Гамельн)Л.Р. Безуглая, докт. филол. наук (Харьков)

В статье с опорой на классические работы по переводоведению рассматривается перевод с естественных языковна естественные как особый вид речевой деятельности, связанный со специфической стадией опосредствованияперехода от формы к содержанию и от содержания к форме человеческим сознанием. На основе аналитическогообзора концепций процесса перевода (в частности, в теории художественного перевода и в общей теории перевода)доказывается, что предметом общей теории перевода должно быть исследование и описание процесса переводакак двустороннего акта коммуникации, включающего в себя стадии восприятия и порождения речевых высказыва-ний. Мыслительный характер процесса перевода предполагает учет контекста и выделение высказывания в качествеединицы перевода.

Ключевые слова: высказывание, деятельность, единица перевода, коммуникация, контекст, процесс перевода,содержание, сознание, форма.

Ейгер Г.В., Безугла Л.Р. Процес перекладу як мовленнєво-розумова діяльність. У статті з опертям на класичніроботи з перекладознавства розглядається переклад з природних мов на природні як особливий вид мовленнєвоїдіяльності, пов’язаний зі специфічною стадією опосередкування переходу від форми до змісту та від змісту доформи людською свідомістю. На ґрунті аналітичного огляду концепцій процесу перекладу (зокрема, в теорії худож-нього перекладу і в загальній теорії перекладу) доводиться, що предметом загальної теорії перекладу має бутидослідження й опис процесу перекладу як двостороннього акту комунікації, що включає стадії сприйняття й пород-ження мовленнєвих висловлень. Розумовий характер процесу перекладу передбачає урахування контексту й виок-ремлення висловлення в якості одиниці перекладу.

Ключові слова: висловлення, діяльність, зміст, комунікація, контекст, одиниця перекладу, процес перекладу,свідомість, форма.

Yeyger G.V., Bezugla L.R. Translation as speech and cognitive activity. Based on classical translation studies thearticle considers translation from natural languages to natural languages as a peculiar kind of speech activity connectedwith a specific stage at which human mind mediates the transition from form into content and vice versa. Analytical reviewof translation concepts (in literary translation studies and general translation studies) proves that the subject of generaltranslation studies should be examination and description of translation as a two-way communication act which includesstages of perception and production of speech utterances. Cognitive nature of translation suggests considering contextand selecting utterance as the translation unit.

Key words: activity, communication, content, context, form, mind, translation, translation unit, utterance.

© Ейгер Г.В., Безугла Л.Р., 2017

1. Вступительные замечанияВопрос о процессе перевода встал во главу угла,

когда в 50-е годы в связи с ростом потребностив переводе научной и деловой документации нача-лись исследования по автоматизации перевода.Одновременно с практическими разработкамиформулировались основы теории, призванной обо-сновать принципы автоматического перевода.Обобщающим трудом в этой области явилась кни-га И.И. Ревзина и В.Ю. Розенцвейга [12]. Осно-

вываясь на концепциях структурализма, которымприсущ принцип конвенционализма, авторы пыта-лись разорвать естественный процесс коммуника-ции, устраняя из него работу человеческого созна-ния как необходимую стадию процесса. Однакоуже в конце 60-х гг. 20 в. Ю.Г. Кузьмин [10] впер-вые обращает внимание на необходимость изуче-ния процесса перевода именно как процесса мыс-лительной деятельности человека. Хотя эта точ-ка зрения сразу же получила широкое распростра-

12


нение [14–16; 19; 21], до сих пор не существуетобщего мнения касательно принципов исследова-ния процесса перевода. Ученые во многом про-должают говорить на разных языках и акцентиру-ют необходимость изучения частных закономер-ностей, не приведенных к каким-то общим.

Цель настоящей статьи – с опорой на класси-ческие работы по переводоведению представитьперевод как особый вид речевой деятельности,специфика которой состоит в преобразующей де-ятельности человеческого сознания.

После аналитического обзора концепций про-цесса перевода (в частности, в теории художе-ственного перевода и в общей теории перевода)излагается его понимание как речемыслительнойдеятельности с учетом контекста и единицы пе-ревода.

2. Переводческий процессв теории художественного переводаНаука о переводе развивается в двух направ-

лениях. С одной стороны, она идет по пути разра-ботки прикладных дисциплин, основанных на со-поставлении эмпирических фактов из отдельныхсфер коммуникации (теория художественного пе-ревода, теория научно-технического перевода) илиже на чисто дедуктивных схемах сопоставлениясистемно-языковых фактов (различные вариантыавтоматического перевода). С другой стороны, раз-рабатывается теория, общая по отношению к от-дельным прикладным дисциплинам, со сводом за-конов, присущим всем видам перевода, и опреде-ляющая по отношению к их частным закономер-ностям. Таким образом, действуют центробежные(в сторону разработки специальных теорий) и цен-тростремительные (в сторону создания общей те-ории перевода) тенденции.

Первые научные обобщения родились на почвехудожественного перевода – в форме художествен-но-эстетических критериев. Общеизвестно, чтоболее или менее категорично все художественно-эстетические школы отстаивали исключительный,своеобразный характер перевода художественнойлитературы. Тем самым ограничивалась общете-оретическая значимость их выводов. Между тем,среди этих выводов было правильное определе-ние основной задачи перевода: передача смыслаоригинала, отличная от передачи буквы подлинни-

ка. К сожалению, отрицание тождества содержа-ния с отдельными языковыми формами вылилосьв отрицание возможности вообще анализироватьи устанавливать связи содержания с лингвисти-ческой формой, в которой оно воплощалось. Наи-более крайняя точка зрения (см., напр., [17]) рас-сматривает перевод только как искусство и счи-тает науку о переводе невозможной.

Задачи разработки теории художественногоперевода как филологической дисциплины на ос-нове широко понимаемой сопоставительной сти-листики были рассмотрены Е.Г. Эткиндом [16], нои эта традиция подчеркивает разрыв между со-держанием художественного произведения и язы-ковой формой. Такой разрыв прослеживаетсяи у И.А. Кашкина в его концепции реалистическо-го перевода [9], и у Г.Р. Гачечиладзе [8], и дажеу Е.Г. Эткинда, который выводит за пределы «чи-сто лингвистической основы процесса перевода»все, что «требует выхода в эстетику и психоло-гию», как например, стилистические характерис-тики произведения [16, с. 22].

Суть, очевидно, в том, что соответствие меж-ду формами оригинала и перевода понимаетсяслишком узко – как словарно-грамматические со-ответствия между отдельными словами, словосо-четаниями и конструкциями. Из практики извест-но, что переводчик часто проводит аналогию меж-ду отдельным формам оригинала и словами и кон-струкциями, которые не фиксируются ни однимсловарем и ни одной грамматикой. Более того,нередко сколько-нибудь близкие словарно-грамма-тические соответствия оригиналу вообще не по-являются в переводе; на их месте – совершенноновые слова и конструкции, подсказанные общимсмыслом. Таким образом, речь идет, в первуюочередь, о степени свободы выбора. Более высо-кая свобода выбора, диктуемая практикой, объяс-няется необходимостью учета эстетических (сти-листических) и психологических факторов. По-скольку в лингвистической традиции последнихдесятилетий это означало выход за пределы линг-вистики, связь между формой и содержанием счи-талась неязыковой, вне компетенции лингвистичес-кого анализа.

Единственный существенный вывод для тео-рии из создавшегося положения – это необходи-

13


мость изучения влияния эстетико-стилистическихпараметров на процесс оформления мысли в речь.В отрыве содержания от формы его воплощениятеоретическая мысль бесплодна. Справедливописал А.Л. Кундзич: «Самым целомудренно бе-лым пятном в теории перевода остается вопрос,с которого она должна бы начинаться: в чем сущ-ность творческого процесса перевода? Как совер-шается перевоплощение прекрасного из одногоязыка в другой?» [11, с. 219]. О процессе перево-да А.Л. Кундзич говорит как о «сложнейшем, осу-ществляющемся в материале двух языков, до сихпор не раскрытом, но безусловно едином, специ-фическом (сфера искусства) мыслительно-эмоци-ональном процессе» [11, с. 220–221]. ОднакоА.Л. Кундзич мыслит только в рамках художест-венного перевода, не распространяя свои выводыза его пределы (центробежная тенденция).

3. Переводческий процессв общей теории переводаЦентростремительные тенденции проявились

в создании лингвистической теории перевода,которая ассоциируется в нашем представлении(также и за рубежом [20]) с выходом в свет трудаА.В. Федорова [13].

Определяя задачу перевода как передачу смыс-ла подлинника, лингвистическая теория вместес тем справедливо указала на невозможность стро-ить теорию перевода без исследования форм,в которых воплощается содержание. Языковыеформы рассматриваются не как изолированныеединицы языковой системы, а во взаимосвязии в соответствии данному содержанию. По сло-вам Л.С. Бархударова, «сопоставление языковыхединиц в теории перевода может производитьсятолько на основе общности выражаемого ими со-держания», «совершенно не играет роли принад-лежность сопоставляемых единиц к одному и томуже аспекту или уровню языковой системы», «су-щественным является лишь их семантическоетождество» [3].

Между языком как системой средств и речьюкак формой их функционирования проводится прин-ципиальное различие. Устанавливается эквивален-тность понятий речи и функционального стиля.«Стилистическая сторона лингвистической пробле-мы перевода (и не только перевода художествен-

ного) представляется автору особенно важнойи интересной», – писал А.В. Федоров [13, c. 12],поскольку «смешение явлений языка и явлений сти-ля (как явлений речи) неизбежно приводит к чис-то формальному истолкованию и воспроизведениюязыковых явлений как таковых» [13, с. 28–29].

Лингвистическая теория подходит к переводукак к мыслительному процессу, как к работе че-ловеческого сознания. У А.В. Федорова находим:«Процесс перевода, как бы быстро он ни совер-шался, <…> неизбежно распадается на два мо-мента. Чтобы перевести, необходимо, прежде все-го, понять, точно уяснить, истолковать самому себепереводимое <…>. Далее, чтобы перевести, нуж-но найти, выбрать соответствующие средствав том языке, на который делается перевод» [13,c. 17–18]. У Ж.-П. Вине и Ж. Дарбельне эта мысльразвита еще решительнее: «Тот, кто переводит,переводит не для того, чтобы понять, но для того,чтобы поняли другие. Он же сам понимает до того,как переводит» [22, c. 24]. «Переводчик исходитиз смысла, и все его переводные операции совер-шаются в области семантики. Поэтому он нужда-ется в единице, которая не была бы полностьюформальной, поскольку над формой он работаетлишь в начале и в конце мыслительного процесса<…>. Единицей, которую предстоит выделить,является единица мысли» [22, с. 37].

Трактовка процесса перевода как специфичес-ки человеческой, речемыслительной деятельнос-ти определялась, конечно, тем, что лингвистичес-кая теория опиралась на опыт естественного пе-ревода, осуществляемого человеком, и апеллиро-вала к человеку же. Существенное значение име-ло также то обстоятельство, что фактологичес-кой базой для нее служил художественный пере-вод с его филологическими традициями, т.е. с бе-зусловным выходом в «экстралингвистическую»сферу.

Однако эта односторонняя ориентация опреде-лила и слабость лингвистической теории. Своивыводы она полагала бесспорными для художе-ственного – и только художественного – перево-да. В отступление от одного из кардинальных по-ложений – о функциональном стиле как формеречи – лингвистическая теория недостаточно бес-компромиссно проводила мысль о неотделимости

14


смысловых функций языковых средств в речиот стилистических. Непоследовательным быловыделение «нейтрального стиля», якобы характер-ного для деловых и научно-технических сфер об-щения. Оно способствовало сохранению центро-бежных тенденций.

Самое существенное для истории развития на-уки о переводе заключалось в том, что миф о «сти-листически нейтральном», «чисто лингвистичес-ком» характере деловых и научно-техническихпроизведений речи послужил основным стиму-лом – вдохновляющим, но и дезориентирующим –к разработке теории автоматического перевода.В книге И.Н. Ревзина и В.Ю. Розенцвейга [12] са-мым значительным в теоретическом плане рас-хождением с лингвистической теорией переводаявляется постулат о пяти равноправных типах ре-ализации перевода, из которых якобы лишь один –так называемый «адекватный» – требует переда-чи стилистических характеристик (переход отсю-да к двум равно возможным схемам перевода –«собственно перевода» и «интерпретации» – все-го лишь, как говорится, дело техники).

Основная причина недоработки лингвистичес-кой теорией вопроса о неразрывной связи стилис-тических и смысловых характеристик заключаетсяв том, что не было уделено должного вниманияанализу процесса перевода, общим закономернос-тям перехода от формы оригинала к содержаниюи от содержания к форме перевода. По логике раз-вития теории необходимо показать, что смысло-вые и стилистические характеристики нераздель-ны потому, что они восходят к особенностям про-цесса перевода. Только анализ этого процесса могбы уточнить такие важнейшие понятия лингвис-тической теории, как содержание, контекст, ситу-ация, единица перевода.

Для лингвистической теории вопрос о процессеперевода не стал основным, по-видимому, потому,что, адресуясь к человеку, она в значительной сте-пени достигала своих целей (обучение анализув процессе перевода) легко доступным человекуметодом аналогии – так сказать, решением об-щих задач «в частных производных» закономер-ных соответствий. Непоследовательность жев стилистическом аспекте объясняется, очевид-но, тем, что лингвистическая теория выросла

из традиций художественного перевода, и перевод,например, научно-технических текстов остаетсядля нее в значительной степени «неведомой зем-лей».

4. Механизм процесса переводакак речемыслительная деятельностьАнализируя механизм процесса перевода, мы

прежде всего должны искать то общее, что ле-жит в основе всех частных случаев, а уже затемобъяснять, в чем сущность частных вариаций.Общее же определяется, несомненно, тем, чтопри любых условиях переводчик должен воспри-нять содержание, отраженное в оригинале, и пе-ревыразить его средствами языка перевода. Про-цесс перевода есть, прежде всего, двустороннийакт коммуникации. В любом случае, чтобы пе-ревести оригинальное высказывание, переводчи-ку необходимо:

а) воспринять его содержание, т.е. воссоздатьв сознании стоящую за ним действительность (си-туацию действительности) – эта стадия переводааналогична пониманию речевого высказыванияв монолингвистическом плане;

б) переотразить воссозданную в сознании си-туацию средствами другого языка – эта стадияаналогична в монолингвистическом плане порож-дению речевого высказывания.

Таким образом, процесс перевода во всех су-щественных чертах должен быть аналогичен про-цессу речевой деятельности вообще, а общие за-кономерности его – общим закономерностям пси-хологического механизма восприятия и порожде-ния речевых высказываний. В предмет теории,изучающей процесс перевода по преимуществудолжно входить, прежде всего, исследование того,как осуществляется переход от ситуации действи-тельности к ее отражению в речи. И только вследза этим исследованием и на его основе – описаниеотдельных технических приемов, методическихправил и т.п.

Как следует из выше сказанного, в качественепосредственного цельного объекта исследова-ния выступает взаимосвязь речевого высказыва-ния с отражаемой в нем ситуацией действитель-ности и переход от одного к другому. Естествен-но, однако, при этом подразумевается, что рече-вое высказывание есть совокупность некоторых

15


речевых единиц, стоящих в определенном отно-шении к соответствующей совокупности дискрет-ных единиц ситуации действительности. Следова-тельно, существенным является: а) с какими еди-ницами действительности как исходного планаи с какими единицами речи как конечного планамы имеем дело при переводе или – шире – в рече-вой деятельности; б) в каком отношении стоят одник другим и как происходит преобразование однихв другие; в) как происходит выделение дискрет-ных единиц в действительности и организация ихв определенные структуры в речевых высказыва-ниях; и уже на этой основе определить г) понятиеситуации как некоторого образования в плане со-держания и понятие речевого высказывания каксоответствующего ему образования в плане вы-ражения, – с целью выделения некоторой единицыперевода, существенной с точки зрения реализа-ции процесса речевого мышления (и перевода).

5. Единица переводаВ известном смысле, вся история развития на-

уки о переводе – это история поиска единицы пе-ревода как непосредственного объекта перевода.История эта со всей очевидностью свидетельству-ет, что попытки отыскать единицу перевода в ре-чевом материале, рассматриваемом только в све-те комбинации единиц языковой системы, бесплод-ны [13, с. 157–160; 14; 22, с. 36–42]. Тем не менее,понятие единицы перевода продолжают связыватьнепосредственно с языковыми структурами и ка-тегориями. В результате, одни исследователи, какА.В. Федоров, ограничиваются признанием труд-ности или даже невозможности установления по-стоянной единицы перевода. Другие, как Л.С. Бар-хударов, считают возможным установить опреде-ленный набор единиц перевода по соответствиюотрезков текста различным единицам языковойсистемы [4]: единица перевода определяется как«наименьшая единица исходного языка (ИЯ), ко-торая имеет соответствие в ПЯ» (переводящемязыке); при этом «единица любого языкового уров-ня может оказаться единицей перевода» – и фоне-ма, и морфема, и слово, и словосочетание, и пред-ложение, и целый текст. Третьи, как О. Каде [19],пытаются определить единицу перевода как прин-ципиально динамическую, вариативную единицу,зависимую от структурно-типологических свойств

языков оригинала и перевода, а именно как наи-меньший отрезок текста на ИЯ, который можнозаменить отрезком текста на ПЯ при сохраненииинвариантным содержания. Чем ближе ИЯ и ПЯпо структурно-типологическим свойствам, темменьшими будут единицы перевода, и наоборот.

Такое определение единицы перевода представ-ляется не более конструктивным, нежели простоеотрицание наличия постоянных единиц. Оно никакне связывает выделение единицы перевода с сущ-ностью процесса перевода, которая, по концепцииО. Каде, заключается в установлении семантико-функциональной эквивалентности языковых знаковИЯ и ПЯ в процессе их актуализации на уровнеречи, т.е. в процессе мышления. Наоборот, опре-деление О. Каде теоретически опасно тем, чтоуводит нас в сторону чисто формального выделе-ния единиц перевода. Если структурно-типологи-ческие особенности определяют единицу перево-да, которая есть единица смысла, то получается,что именно языковые формы определяют понима-ние и отражение действительности человеком.Отсюда уже один шаг до тезиса: «язык определя-ет видение мира», который противоречит исход-ным позициям самого О. Каде.

Несомненно, что не в степени структурно-ти-пологического родства ИЯ и ПЯ лежат истинныетрудности перевода. Известно, что перевод с близ-кородственных языков не менее, а то и более тру-ден, нежели с чужеродных языков. Настоящиепроблемы возникают при переводе тогда, когдаработают с языками, носители которых обладаютразличной степенью и различными формами по-знания мира (в науке, религии, социальных струк-турах и т.п.), т.е. когда имеются существенныеразличия в сопоставляемых системах понятийи представлений.

Для О. Каде характерно то, что характерно длямногих теоретиков перевода: фактический отрыврезультата мыслительной деятельности перевод-чика (речи) от процесса мыслительной деятель-ности. Это проявляется в отрыве филологическо-го анализа от языкового, смысловых характерис-тик от стилистических и т.д. Но прав, безусловно,не Е.Г. Эткинд, который считает, что «научно-фи-лологический анализ вырывается за пределы линг-вистического, так как требует выхода в эстетику

16


и психологию», что с этой точки зрения переводхудожественный «с переводом текстов научныхи деловых почти ничего общего не имеет, кромеразве чисто лингвистической основы процесса пе-ревода» [16, c. 22]. Прав А.Л. Кундзич, которыйговорит: «ни в процессе перевода, ни в его теоре-тическом анализе отделить лингвистическое отпрекрасного невозможно, так как прекрасное яв-ляется функцией лингвистического <…>. Эстети-ческая функция возникает в лингвистическом эле-менте немедленно в момент написания слова илиперевода его <…>. Обе эти категории в переводе,безусловно, присутствуют, но они безусловно не-отделимы» [11, c. 221]. Эти слова прямо указыва-ют на то, что содержание речевого произведениясо всеми его характеристиками рождается в ходеединого процесса мыслительно-речевого синтезаи воспринимается в таком же едином процессеанализа.

Со всей очевидностью лингвистической теори-ей установлено, что ни один отрезок речи, отож-дествляемый по форме с единицей или конструк-цией языковой системы, не может быть признанавтономной смысловой единицей, а значит, и еди-ницей перевода. Вся суть в том, что единица пе-ревода должна быть целостной в смысловом от-ношении, а ни слово, ни предложение такой целост-ностью не обладают. Показательны в этой связисдвиги при переводе (translation shifts), при кото-рых грамматические структуры могут совершен-но разрушаться, что говорит об отсутствии имма-нентной связи со смысловыми структурами [18].Из практики перевода достаточно вспомнить, чтоочень часто имеет место дробление и объедине-ние предложений, замена целых предложений и ихчастей (например, придаточных предложений) по-лупредикативными и номинативными конструкци-ями и наоборот.

Практически, и в лингвистике, и в теории пере-вода объектом анализа остаются, главным обра-зом, речевые образования, определяемые рамка-ми предложений – очевидно, потому, что они наи-более близки к смысловому целому. Однако в видуявной несоотносимости грамматических моделейпредложения со смысловыми структурами, такиеобразования именуются высказываниями. Этообозначение ассоциируется с законченным отрез-

ком мысли (тем, что хотел сказать говорящий)и вместе с тем не определяется формально-грам-матическими признаками.

6. Механизм учета контекстаи ситуации в процессе переводаТеоретики лингвистического направления свя-

зывали мыслительный характер процесса перево-да с учетом контекста (узкого, ближайшего, мик-роконтекста, широкого, отдаленного, макроконтек-ста), однако не дошли до необходимости объяс-нить психологическую сущность, механизм учетаконтекста. Контекст поэтому выступает как не-что дополняющее языковые нормы (ср. с интер-претацией А.Д. Швейцером отношения эквивален-тности по О. Каде: «отношения эквивалентностиустанавливаются не непосредственно между зна-ком ИЯ и знаком ПЯ, а между знаком ИЯ+ кон-текст и знаком ПЯ+ контекст» [15, c. 33].

По-видимому, именно по причине неопределен-ности понятия контекста в плане содержания по-степенно была осознана необходимость введенияпонятия, более непосредственно связанного с этимпланом. Ж.-П. Вине и Ж. Дарбельне, отождеств-ляя «единицу мысли» с «ограниченным контек-стом», с «синтагмой, один из элементов которойопределяет перевод другой», писали: «Высказы-ванию соответствует одна или несколько ситуа-ций. Ситуация есть действительность, которуювызывают в воображении слова. Известно, какопасно бывает переводить, не учитывая контекст.Идя еще дальше, мы утверждаем, что и контекстобретает свой полный смысл лишь тогда, когдамысленно восстанавливается описываемая ситу-ация» [22, c. 28]. К сожалению, эта замечательнаямысль не получила у них последовательного раз-вития. Процесс перехода от ситуации к высказы-ванию не был описан. При явной корреляции ситу-ации с выказыванием как единиц плана содержа-ния и плана выражения ситуация не была опреде-лена относительно высказывания, а высказываниеотносительно ситуации (почему, собственно, «выс-казыванию соответствует одна или несколько си-туаций»?). Оба понятия остаются чисто интуитив-ными.

Непосредственная связь между ситуацией какотрезком действительности и высказыванием какречевым образованием, его отражающим, наме-

17


чается в концепции, развиваемой В.Г. Гаком,который писал: «В акте речи мы имеем делоне с отдельным словом, а с целым высказывани-ем (план выражения), которое описывает не от-дельный предмет, а ситуацию, причем понятия, оп-ределяемые словами и грамматическими форма-ми, образуют план содержания». Бывает, что «рас-хождения отмечаются не только в плане выраже-ния (слова), но и в плане содержания (понятия, вы-раженные словами, не совпадают), тождестводвух высказываний определяется единством са-мой ситуации <…>. Языки различаются не толькотем, как они передают одни и те же понятия ситу-ации, но и тем, какие аспекты отбираются говоря-щим на данном языке при описании данной ситуа-ции» [5, c. 12–13].

Сам процесс перехода от ситуации к высказы-ванию, реконструируемый В.Г. Гаком [6], имеет,на наш взгляд, искусственный характер, так какреконструкция построена не на выявлении в речиследов реальных процессов мышления, а на рас-членении действительности в соответствии странсформированными синтаксическими функци-ями и общесемантическими категориями закры-той языковой системы. В.Г. Гак рассматриваетпроцесс «описания» ситуации речевым высказы-ванием как переход: от глубинных семантико-синтаксических фун-

кций и структур, в которых члены предложениясоответствуют реальным (первичным) функци-ям субстанций и признаков действительности,а отношения между членами предложения ико-нически отображают реальные отношения меж-ду элементами процесса,

к поверхностным структурам (трансформамглубинных), в которых синтаксические элемен-ты утрачивают свой иконический характер и ис-пользуются в чисто строевом или переносномзначении (во вторичных функциях).Однако, в качестве реальных субстанций и ре-

альных отношений между ними выступают ана-логи семи синтаксических членов предложения иотношений между ними (более дробная по срав-нению с обычной пятичленной классификация),т.е. имеет место перенос языковых категорий надействительность, подразумевается прямая связьмежду действительностью и языковой системой.

Роль сознания сводится лишь к механическойтрансформации во вторичные поверхностныеструктуры некоторых первичных глубинных струк-тур, наличествующих якобы непосредственнов реальной действительности (и отраженных в пер-вичных языковых функциях).

Все это объясняет и несколько удивительное,на первый взгляд, объединение В.Г. Гаком всехситуаций за исключением «речевых» в категорию«предметных» или «денотативных». Ведь в нашейречи отражаются не только (и не столько) реаль-но вычленимые, чувственно воспринимаемые де-нотаты, но и понятия и представления, являющие-ся продуктом абстрагирующей познавательнойдеятельности разума (например, научные понятия,тем более гипотетические).

Понятие высказывания В.Г. Гаком специальноне определяется, но по существу выступает какактуализированный аналог грамматического пред-ложения. Однако важно то, что В.Г. Гак, выдви-гая ситуационную модель языкового синтеза [7],напротив, предполагает не формально-аналитичес-кую, а активно-созидательную деятельность че-ловеческого сознания в «описании» ситуаций дей-ствительности, т.е. в отражении ситуации в речи(не все ситуации поэлементно описываются, но всетак или иначе отражаются), стоящих за речевымивысказываниями, ибо перевод не сводится к ре-комбинации задаваемых оригиналом синтаксичес-ких связей и семантических компонентов, а зак-лючается в отборе элементарных смыслов, кото-рые в совокупности часто дают иные семантико-синтаксические комплексы, нежели заданные ори-гиналом. Гипотеза В.Г. Гака предполагает, в не-явной форме, действие (и необходимость изуче-ния) особых объективированных механизмов че-ловеческого сознания, которые и обусловливаютпорождение речи со всем тем комплексом свойств,которые мы идентифицируем как смысловыеи стилистические характеристики.

Ближе других подошел к определению ситуа-ции в связи с формированием высказыванияШ. Балли. Он указал на тесную связь между выс-казыванием и ситуацией, на наличие «неартикули-руемых ситуативных знаков», на то, что не все су-щественное для восприятия ситуации экспли-цируется в высказывании [2, c. 49–50]. Однако

18


у Ш. Балли понятие ситуации неоднозначно. На-ряду с тем, что отражается в высказывании, подситуацией понимается и то, что окружает данноевысказывание; при этом устанавливается эквива-лентность ситуации и контекста: «В конечном счетенет какой-нибудь существенной разницы междунемыми знаками, которое нам дает окружениеи (столь же немыми) знаками, которые мы извле-каем при помощи памяти из ранее произнесенныхслов, т.е. из контекста». «Контекст вызывает впамяти слова, а ситуация – представления; но <…>и те, и другие играют в речи одну и ту же роль»[2, c. 52]. Существенно важно для нас, что здесьчисто «лингвистический» фактор (слова) играет туже роль в актуализации значения, что и «экстра-лингвистический» (представления): это звенья од-ной цепи мыслительно-речевого процесса.

Интересно отметить, что эту особую разновид-ность контекста-ситуации выделяла такжеН.Н. Амосова [1] под названием «речевой ситуа-ции», которая «существует не только в такой не-посредственной данной форме, но и в форме опи-сания обстановки <…> в виде языкового изложе-ния, того, что иногда называют «широким контек-стом». Контекст речевой ситуации Н.Н. Амосовапринципиально отличала от собственно «контек-ста» или «узкого контекста» – непосредственноязыковых условий употребления слова, некоегоречевого целого, обусловливающего понимание оп-ределенного лексического значения слова, входя-щего как компонент в это речевое целое. «Кон-текст в этом строгом определенном смысле тер-мина – это собственно языковой семантическийфактор, а речевая ситуация по своей сути – вне-языковой фактор выявления значения слова» [1].

Возвращаясь к Ш. Балли, мы находим у негоеще одно, более широкое понимание ситуации:как всего предшествующего опыта говорящегосубъекта, т.е. того, что некоторые называют «мак-роконтекстом» (по аналогии можно было бы гово-рить о «макроситуации»): «не только элементы,воспринимаемые чувствами в процессе речи, но ивсе известные собеседникам обстоятельства, ко-торые могут служить мотивом для их разговора»,а также «постоянная ситуация, образуемая всейобщественной жизнью в пределах группы: заняти-ем одной и той же профессией, классовыми тра-

дициями и обычаями и т.д.», отражающаяся«в произносимых нами словах и <…> в синтакси-се предложений» [2, c. 53]. Как видим, акцентиру-ется непосредственное участие в оформлении ре-чевых высказываний структур человеческого со-знания, сформированных в процессе познаниямира. Однако, при всем том, что Ш. Балли указална ряд существенных взаимосвязей между ситуа-цией, сознанием и высказыванием, непосредствен-но механизм отражения ситуации в высказыванииим не был проанализирован.

7. ВыводыРетроспективный анализ концепций процесса

перевода позволяет сделать следующие выводы.Перевод с естественных языков на естественныеесть особый вид речевой деятельности, связан-ный со специфической стадией опосредствованияперехода от формы к содержанию и от содержа-ния к форме человеческим сознанием. Содержа-ние не дано в речи в явной форме дискретных смыс-ловых единиц и структур. Это означает, что ономожет быть воспринято из форм речи, а такжевоплощено или перевоплощено в речь не иначе, какпри помощи преобразующей деятельности чело-веческого сознания. В этом свете предметом об-щей теории перевода по преимуществу должнобыть исследование и описание процесса переводаименно как процесса речевого мышления и дея-тельности, т.е. как двустороннего акта коммуни-кации, включающего в себя стадии восприятияи порождения речевых высказываний. Это озна-чает, что в сферу лингвистического анализа дол-жны быть включены все стадии и механизмы по-рождения и восприятия речи, влияющие на конеч-ный результат процесса.

В этой связи перспективным представляет-ся, во-первых, рассмотрение всех основных поня-тий теории перевода (начиная с таких общих, как«действительность», «речь», «стиль», «ситуация»,«высказывание», «денотат», «понятие», «знак»,и кончая специально-техническими) исходя из за-кономерностей формирования мысли-речи на всемпути от восприятия действительности до конечно-го отражения ее в речи.

Во-вторых, определение закономерностей ре-чевого мышления должно показать, какие из па-раметров являются постоянными и действующи-

19


ми при всех видах перевода в любых условиях,а какие переменными и в различной степени спе-цифичными для отдельных видов и условий пере-вода (например, в чем сущность филологическогоподхода к переводу художественной литературыи какие функционально-эквивалентные задачи сто-ят при переводе других видов речевых произведе-ний).

В-третьих, процесс перевода должен быть изу-чен как процесс относительно непроизвольного(т.е. специально не направляемого контрольно-ана-литическими центрами мозга) речевого мышле-ния в идеальных условиях. Выяснение кинетикипроцесса в идеальных условиях должно дать бо-лее точное представление о возможностях опти-мизации процесса перевода при отклонениях техили иных параметров (например, степени владе-ния языком, эрудиции в данной сфере деятельнос-ти и т.п.) от идеальных показателей.

ЛИТЕРАТУРА1. Амосова Н.Н. Слово и контекст / Н.Н. Амосова //Ученые записки ЛГУ. – 1958. – № 243. – Сер.филол. наук. – Вып. 42. – С. 3–23. 2. Балли Ш. Об-щая лингвистика и вопросы французского языка /Ш. Балли. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1955. –416 с. 3. Бархударов Л.С. Общелингвистическое зна-чение теории перевода / Л.С. Бархударов // Теорияи критика перевода. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1962. –С. 150–174. 4. Бархударов Л.С. Уровни языковойиерархии и перевод / Л.С. Бархударов // Тетради пе-реводчика. – 1969. – Вып. 6. – С. 3–12. 5. Гак В.Г.Беседы о французском слове / В.Г. Гак. – М. : Меж-дународные отношения, 1966. – 336 с. 6. Гак В.Г.К проблеме соотношения между структурой выска-зывания и структурой ситуации / В.Г. Гак // Психоло-гические и психолингвистические проблемы владе-ния и овладения языком. – М. : Изд-во МГУ, 1969. –С. 67–79. 7. Гак В.Г. О моделях языкового синтеза /В.Г. Гак // Иностранные языки в школе. – 1969. –№ 4. – С. 15–22. 8. Гачечиладзе Г.Р. Проблема реа-листического перевода : автореф. дисс. на соиска-ние учен. степени докт. филол. наук / Г.Р. Гачечилад-зе. – Тбилиси : Изд-во АН Груз. ССР, 1961. – 28 с.9. Кашкин И.А. В борьбе за реалистический перевод /И.А. Кашкин // Вопросы художественного перево-да. – М. : Советский писатель, 1955. – С. 120–164.10. Кузьмин Ю.Г. К вопросу о предмете и методе те-ории перевода / Ю.Г. Кузьмин // Вопросы теории

и практики научно-технического перевода. – Л. : На-ука, 1968. – С. 9–18. 11. Кундзич А. Переводческийблокнот / А.Л. Кундзич // Мастерство перевода.1966. – М. : Советский писатель, 1968. – С. 199–238.12. Ревзин И.И. Основы общего и машинного пере-вода / И.И. Ревзин, В.Ю. Розенцвейг. – М. : Высшаяшкола, 1964. – 244 с. 13. Федоров А.В. Основы об-щей теории перевода / А.В. Федоров; 3-е изд. – М. :Высшая школа, 1968. – 396 с. 14. Федоров А.В. О со-отношении отдельного и целого в процессе переводакак творчества / А.В. Федоров // Вопросы языкозна-ния. – 1970. – № 6. – С. 34–35. 15. Швейцер А.Д.К проблеме лингвистического изучения процесса пе-ревода / А.Д. Швейцер // Вопросы языкознания. –1970. – № 4. – С. 30–42. 16. Эткинд Е.Г. Художе-ственный перевод: искусство и наука / Е.Г. Эткинд //Вопросы языкознания. – 1970. – № 4. – С. 11–19.17. Cary E. La traduction dans la monde moderne /E. Cary. – Genève : Librarie de l’Université, 1956. –196 p. 18. Catford J.C. A linguistic theory of translation /J.C. Catford. – London : Oxford University Press,1969. – 103 p. 19. Kade O. Zufall und Gesetzmäßigkeitin der Übersetzung / O. Kade. – Leipzig : Enzyklopädie,1968. – 33 S. (Beiheft zur Zeitschrift „Fremdsprachen“)20. Mounin G. Les problèmes théoriques de la traduction /G. Mounin. – Paris : éd. Gallimard, Bibliothèque desIdées, 1963. – 296 p. 21. Nida E.The theory and practiceof translation / Eugene A. Nida, Charles R. Taber. –Leiden : E.J. Brill, 1969. – 218 p. 22. Vinay J.-P.Stylistique compare du français et de l’anglais. Méthodede traduction / J.-P. Vinay, J. Darbelnet. – Paris : Editépar Didier, 1958. – 331 p.

REFERENCESAmosova, N.N. (1958). Slovo i kontekst [Word and

context]. Uchenye zapiski LGU – Bulletin ofLeningrad State University, 243(42), 3–23(in Russian).

Balli, Sh. (1955). Obshhaja lingvistika i voprosyfrancuzskogo jazyka [General linguistics and issuesof French]. Moscow: Izd-vo inostr. lit-ry Publ.

Barhudarov, L.S. (1962). Obshhelingvisticheskoeznachenie teorii perevoda [General linguisticimportance of translation theory]. In: B.A. Larin (ed.)Teorija i kritika perevoda [Theory and Critiqueof Translation]. Leningrad: Izd-vo LGU Publ.,pp. 150–174.

Barhudarov, L.S. (1969). Urovni jazykovoj ierarhiii perevod [Levels of language hierarchy andtranslation]. Tetradi perevodchika – A Translator’sNotes, 6, 3–12 (in Russian).

20


Cary, E. (1956). La traduction dans la monde moderne.Genève: Librarie de l’Université.

Catford, J.C. (1969). A linguistic theory of translation.London: Oxford University Press.

Fedorov, A.V. (1968). Osnovy obshhej teorii perevoda[Foundations of the general translation theory].Moscow: Vysshaja shkola Publ.

Fedorov, A.V. (1970). O sootnoshenii otdel’nogo i celogov processe perevoda kak tvorchestva [On relationof specific and whole in the translation process ascreation]. Voprosy jazykoznanija – Topics in theStudy of Language, 6, 34–35 (in Russian).

Gachechiladze, G.R (1961). Problema realisticheskogoperevoda. Avtoref. diss. dokt. filol. nauk [Problemof realistic translation. Dr. philol sci. diss. synopsis].Tbilisi. 28 p. (in Russian).

Gak, V.G. (1966). Besedy o francuzskom slove [Talksabout the French word]. Moscow: Mezhdunarodnyeotnoshenija Publ. (in Russian).

Gak, V.G. (1969). K probleme sootnoshenija mezhdustrukturoj vyskazyvanija i strukturoj situacii[On problems of relation between utterancestructure and situation structure]. In: A.A. Leontev,T.V. Riabova (eds.). Psikhologicheskie ipsikholingvisticheskie problemy vladeniia iovladeniia iazykom [Psychological andpsycholinguistic issues of language commandand acquisition]. Moscow: Izd-vo MGU Publ.,pp. 67–79.

Gak, V.G. (1969). O modeliakh iazykovogo sinteza [Onmodels of language synthesis]. Inostrannye jazykiv shkole – Foreign Languages at School, 4, 15–22(in Russian).

Jetkind, E.G. (1970). Hudozhestvennyj perevod:iskusstvo i nauka [Literary translation: arts andscience]. Voprosy jazykoznanija – Topics in the Studyof Language, 4, 11–19 (in Russian).

Kade, O. (1968). Zufall und Gesetzmäßigkeit in derÜbersetzung. Leipzig: Enzyklopädie (Beiheft zurZeitschrift „Fremdsprachen“).

Kashkin, I.A. (1955). V bor’be za realisticheskij perevod[In the fight to translate realistically]. In: V. Rossel’s(ed.) Voprosy hudozhestvennogo perevoda [Literarytranslation issues]. Moscow: Sovetskij pisatel’ Publ.,pp. 120–164.

Kundzich, A. (1968). Perevodcheskij bloknot[Translator’s notebook]. In: K.I. Chukovskij (ed.).Masterstvo perevoda 1966 [Art of Translation1966]. Moscow: Sovetskij pisatel’ Publ., pp. 199–238.

Kuz’min, Ju.G. (1968). K voprosu o predmete i metodeteorii perevoda [On the question about the subjectand method of translation theory]. In: E.I.Nortman(ed.). Voprosy teorii i praktiki nauchno-tehnicheskogo perevoda [Theoretical and practicalissues of translation in science and technology].Leningrad: Nauka Publ., pp. 9–18).

Mounin, G. (1963). Les problèmes théoriques de latraduction. Paris: éd. Gallimard, Bibliothèque desIdées.

Nida, E.A. & Taber, Ch.R. (1969). The theory andpractice of translation. Leiden: E.J. Brill.

Revzin, I.I., & Rozencvejg, V.Ju. (1964). Osnovyobshhego i mashinnogo perevoda [Foundations ofgeneral and machine translation]. Moscow:Vysshaja shkola Publ.

Shvejcer, A.D. (1970). K probleme lingvisticheskogoizuchenija processa perevoda [On problem oflinguistic studies of translation process]. Voprosyjazykoznanija – Topics in the Study of Language,4, 30–42 (in Russian).

Vinay, J.-P. & Darbelnet, J. (1958). Stylistique comparedu français et de l’anglais. Méthode de traduction.Paris: Edité par Didier.

21


УДК 811.111’255’373.612.2

ВІДТВОРЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ КОНВЕНЦІОНАЛЬНИХ

МЕТАФОР ЕМОЦІЙ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ

А.П. Мартинюк, докт. філол. наук (Харків)

Метою статті є встановлення особливостей українських перекладів англомовних конвенціональних метафор емоційна основі інтеграції положень когнітивної лінгвістики, насамперед, теорії концептуальної метафори, та когнітивногоперекладознавства, які дозволяють розглядати перекладацьку діяльність як когнітивний семіозис. Результати аналізуукраїнських перекладів 500 конвенціональних метафор емоцій з англомовних художніх текстів свідчать, що у концеп-туалізації емоцій представниками англійської та української лінгвокультур переважають спільні метафоричні мо-делі. У обох лінгвокультурах найпоширенішою є метафора, втілена образ-схемою КОНТЕЙНЕР. Разом з тим, украї-номовні перекладачі переважно замінюють метафоричну модель ЕМОЦІЯ як КОНТЕЙНЕР, в якому перебуваєЛЮДИНА-ЕКСПЕРІЄНЦЕР ЕМОЦІЇ, на модель ЕМОЦІЯ як ВМІСТ ЛЮДИНИ-КОНТЕЙНЕРА: ЛЮДИНА уявляєть-ся КОНТЕЙНЕРОМ, сповненим ЕМОЦІЄЮ. Власне ЕМОЦІЯ як ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА для ЛЮДИНИ-ЕКСПЕРІЄН-ЦЕРА концептуалізується як ВОДА, СВІТЛО, ПАПІР / ТКАНИНА, у той час як ЕМОЦІЯ як ВМІСТ ЛЮДИНИ-КОНТЕЙНЕРА концептуалізується як ВОДА, СВІТЛО, ВОГОНЬ, ІСТОТА, ПРЕДМЕТ, РОСЛИНА і ГРАВІРОВКА.Культурна специфіка концептуалізації емоцій проявляється також у заміні КОНТЕЙНЕРА активним началом: ЛЮ-ДИНА / СТИХІЙНА СИЛА, яка СПРИЧИНЯЄ ВПЛИВ на ЕКСПЕРІЄНЦЕРА ЕМОЦІЇ. В англійській мові конвенціо-нальні метафори, побудовані на образ-схемі КОНТЕЙНЕР, втілюються синтаксичними структурно-семантичнимипатернами (вільними словосполученнями), а в українській мові, окрім того, і морфологічними структурно-семан-тичними патернами (сполученнями префіксів з основами).

Ключові слова: конвенціональна метафора, концептуалізація, лінгвокультура, образ-схема, переклад.

Мартынюк А.П. Отображение английских конвенциональных метафор эмоций в украинских переводах. Цельстатьи состоит в установлении особенностей украинских переводов англоязычных конвенциональных метафорэмоций на основе интеграции положений когнитивной лингвистики, прежде всего, теории концептуальной метафо-ры, и когнитивного переводоведения, позволяющих рассматривать переводческую деятельность как когнитивныйсемиозис. Результаты анализа украинских переводов 500 конвенциональных метафор эмоций из англоязычныххудожественных текстов свидетельствуют, что в концептуализации эмоций представителями английской и украинс-кой лингвокультур преобладают общие метафорические модели. В обоих лингвокультурах наиболее распростране-на метафора, воплощенная образ-схемой КОНТЕЙНЕР. Вместе с тем украинские переводчики преимущественнозаменяют модель ЭМОЦИЯ как КОНТЕЙНЕР, в котором находится ЧЕЛОВЕК-ЭКСПЕРИЕНЦЕР ЭМОЦИИ, на мо-дель ЭМОЦИЯ как СОДЕРЖИМОЕ ЧЕЛОВЕКА-КОНТЕЙНЕРА: ЧЕЛОВЕК представляется КОНТЕЙНЕРОМ, напол-ненным ЭМОЦИЕЙ. Собственно ЭМОЦИЯ как СОДЕРЖИМОЕ КОНТЕЙНЕРА для ЧЕЛОВЕКА-ЭКСПЕРИЕНЦЕРАконцептуализируется как ВОДА, СВЕТ, БУМАГА / ТКАНЬ, в то время как ЭМОЦИЯ как СОДЕРЖИМОЕ ЧЕЛОВЕ-КА-КОНТЕЙНЕРА концептуализируется как ВОДА, СВЕТ, ОГОНЬ, СУЩЕСТВО, ПРЕДМЕТ, РАСТЕНИЕ и ГРАВИ-РОВКА. Культурная специфика концептуализации эмоций проявляется также в замене КОНТЕЙНЕРА активнымначалом: ЧЕЛОВЕК / СТИХИЙНАЯ СИЛА, ОКАЗЫВАЮЩАЯ ВЛИЯНИЕ на ЭКСПЕРИЕНЦЕРА ЭМОЦИИ. В анг-лийском языке конвенциональные метафоры, построенные на образ-схеме КОНТЕЙНЕР, воплощаются синтакси-ческими структурно-семантическими паттернами (свободными словосочетаниями), а в украинском, кроме того,и морфологическими структурно-семантическими паттернами (сочетаниями префиксов с основами).

Ключевые слова: конвенциональная метафора, концептуализация, лингвокультура, образ-схема, перевод.

Martynyuk A. P. Rendering English conventional metaphors of emotion in Ukrainian translations. The primaryobjective of this paper is to compare the mappings of English conventional metaphors of emotion and their Ukrainiantranslations. Methodologically the study integrates cognitive linguistics postulates, specifically, those of conceptualmetaphor theory, and cognitive translation perspectives that view translation activity as cognitive semiosis. The resultsof comparative analysis of the mappings of 500 conventional metaphors of emotion found in English fiction texts and theirUkrainian translations reveal that representatives of English and Ukrainian lingua-cultures share most of the metaphorical

© Мартинюк А.П., 2017

22


mappings. In both cultures metaphors built on CONTAINERimage-schema are prevailing. At the same time Ukrainiantranslators tend to substitute EMOTIONS are EXTERIORSof CONTAINERS for EXPERIENCERS mappings withEMOTIONS are INTERIORS of CONTAINERS-EXPERIENCERS mappings: EXPERIENCER is seen asCONTAINER FILLED WITH EMOTION. INTERIORS ofEMOTIONS-CONTAINERS are conceived as WATER,LIGHT, PAPER/CLOTH, while EMOTIONS-INTERIORS areconceptualised as WATER, LIGHT, FIRE, LIVING BEING,OBJECT, PLANT, or ENGRAVING. Another culturally specific

trend involves substitution of CONTAINER with AGENT,specifically HUMAN BEING or UNCONTROLLABLENATURAL FORCE influencing EXPERIENCER ofEMOTION. In English CONTAINER conventionalmetaphors of EMOTION are verbalised by syntacticstructural-semantic patterns (free word combinations) whilein Ukrainian they are also rendered by morphologicalstructural-semantic patterns (combinations of prefixes andstems of the words).

Key words: conceptualisation, conventional metaphor,image-schema, lingua-culture, translation.

1. ВступНаразі більшість теорій перекладу спираються

на класичне уявлення про мову, започаткованеще Ф. де Соссюром: як семіотичний код, закоріне-ний на конвенціональній співвіднесеності формиі значення [6]. На основі класичної методології про-цес перекладу мислиться як декодування, кодуван-ня і продукування мовлення при перемиканні з од-ного коду на інший. При цьому дослідники посила-ються на так звані «фонові знання». Постулюєть-ся, що «фонові знання» впливають на мовленнєвіпроцеси, проте не пояснюється, яким чином.І більше того, «фонові знання» уявляються як ек-стралінгвальний елемент. Імплікується, що моваі енциклопедичні знання є різносубстратними сут-ностями. Відповідно, аналіз перекладу здійснюєть-ся на рівні мовних / мовленнєвих структур.

Зв’язок між знаннями / ментальними процеса-ми і мовленням знаходить пояснення в рамках ког-нітивної науки. Когнітивісти висловлюють ідею,що мова є продуктом мережі (network) взаємопо-в’язаних когнітивних властивостей людини: як за-гальних біологічних властивостей, таких як пер-цепція, сенсомоторика, орієнтація у просторі,здатність до логічного мислення, так і соціоког-нітивних, таких як здатність спільно фокусуватиувагу на об’єкті, ідентифікувати аналогію між сут-ностями, розпізнавати інтенції, імітувати інтенціо-нальні дії тощо [20].

Розгляд перекладу з опорою на теоретико-методологічну платформу когнітивної лінгвістикидозволяє встановити й описати когнітивне підґрун-тя комунікативно успішної перекладацької діяль-ності [1, с. 2]. Сказане зумовлює актуальністьстатті, що визначається її когнітивним ракурсом,який є співзвучним пріоритетним антропоцентрич-

ним тенденціям сучасного перекладознавства, орі-єнтованого на вивчення перекладацької діяльностіяк одного із виявів творчої діяльності людини.

Метою цього дослідження є встановленняособливостей українських перекладів англомовнихконвенціональних метафор емоцій.

Завдання статті включають: 1) обґрунтуван-ня поняття конвенціональної метафори; 2) пояснен-ня механізму утворення конвенціональних метафорна основі поняття мапування; 3) порівняльно-пере-кладознавчий аналіз відтворення англійських кон-венціональних метафор в українських перекладахіз застосуванням інструментарію теорії концепту-альної метафори.

Об’єктом аналізу є лінгвальні вияви англомов-них конвенціональних метафор емоцій та їх ук-раїнські переклади, а предметом – патернивідтворення, заміни або втрати англомовних ме-тафоричних моделей в українських перекладах.

Матеріалом дослідження є 500 прикладів ан-гломовних конвенціональних метафор емоцій, якібуло вибрано із 10 англомовних літературних дже-рел різноманітних жанрів (Сюзанна Коллінз«Голодні ігри», Дж. Р.Р. Толкієн «Володар перснів:Хранителі Персня», Стефані Маєр «Сутінки», ДенБраун «Інферно»,Чак Палагнюк «Бійцівський клуб»,Кендіс Бушнелл «Щоденник Кері», Дж. К. Роулінг«Гаррі Поттер і Орден Фенікса», Вероніка Рот«Дивергент/Нескорена», Стівен Кінг «Під купо-лом», Джордж Р. Р. Мартін «Гра престолів. Пісняльоду й полум’я») та їх українські переклади.

Теоретико-методологічною базою дослід-ження є інтеграція положень когнітивної лінгвісти-ки, насамперед, теорії концептуальної метафори(Дж. Лакофф [14; 18], Дж. Лакофф, М. Джонсон [16;17], З. Ковечеш [12; 13]) та харківської школи ког-

23


нітивного перекладознавства ([О.В. Ребрій [5],А.П. Мартинюк [2–4], Л.А. Богуславська [1]), якідозволяють розглядати перекладацьку діяльністьяк когнітивний семіозис, тобто контекстуально при-в’язаний когнітивний процес наповнення формимовного знака змістом у процесі інтерпретаціїз урахуванням лінгвального контексту і з опороюна енциклопедичні знання, пов’язані з нимиемоційні переживання, а також оцінки цих знань,сформовані в культурі тексту-оригіналу й культурітексту-перекладу.

Методи аналізу включають порівняльно-пе-рекладознавчий аналіз, який застосовується длязіставлення конвенціональних метафор у текстахоригіналів і перекладів, а також інструментарійтеорії концептуальної метафори, який викори-стовується для встановлення концептуальних ме-тафоричних моделей в оригіналах і перекладах.

2. Перекладацькі патерни відтворенняконцептуальних метафоричних моделейЗ точки зору когнітивної лінгвістики переклад,

як і будь який процес інтерпретації і продуку-вання мовлення, пояснюється в термінах концеп-туалізації, тобто контекстуально прив’язаногокогнітивного процесу, в якому мовні одиниці слугу-ють тригерами, що запускають когнітивні операціїіз залученням широкого енциклопедичного знання[7; 10; 15; 21].

Концептуалізація базується на когнітивній опе-рації мапування. У рамках нейрологічних дослі-джень мапування розуміють як перекодуванняінформації з одиниць одного виду людського досві-ду в інші: наприклад, перекодування перцептивнихвідчуттів і емоційних реакцій в ментальні образи(«мапування тіла у мозку» за А. Дамазіо [8]).У системі понять когнітивної лінгвістики мапу-вання тлумачать як осмислення одних концепту-альних структур, як правило, абстрактних і нечіткоструктурованих, в термінах інших, як правило,більш чітко структурованих і закорінених безпосе-редньо в тілесному досвіді [14, c. 210; 17, c. 71].

Як пояснює Р. Ленекер, у процесі концептуалі-зації задіяні такі концептуальні структури, як ба-зові домени і образ-схеми, хоча в більшості ви-падків зв’язок між ними опосередкований про-міжними структурами – абстрактним доменами[19, c. 149–150].

Домен розуміється як концептуальна структу-ра різного ступеню складності, яка забезпечуєфонову інформацію, на основі якої можна зрозумі-ти значення мовного виразу, актуалізоване в дис-курсі; іншими словами, домени служать контек-стом (фоном) для виділення (профілювання) кон-цептів [там само, c. 147]. З іншого боку, концептиможуть служити доменами для інших концептіві, водночас, підтримуватися як одним доменом,так і кількома доменами [там само, c. 152].

Р. Ленекер розмежовує базові домени (basicdomains) і абстрактні домени (abstract domains).Це розмежування відбиває принцип втіленості кон-цептуальних структур. Базові домени (ПРОСТІР(візуальна система; рух і позиція; сенсори шкіри,м’язів і кінцівок; вестибулярний апарат, розташо-ваний у слуховому каналі – опікується рухом і ба-лансом), КОЛІР (візуальна система), ЗВУК / ВИ-СОТА ТОНУ (слухова система), ТЕМПЕРАТУ-РА (тактильна система), ТИСК (сенсори тискушкіри, м’язів і кінцівок), БІЛЬ (відчуття пошкод-ження тканини нервами під шкірою), ЗАПАХ (оль-факторна система), ЧАС (відчуття часу), ЕМО-ЦІЯ (афективна система)) закорінені безпосеред-ньо в тілесному досвіді людини й не можуть бутипоясненими в термінах інших доменів. Вони органі-зують примітивне репрезентаційне поле, необхід-не для появи будь-якого концепту; формують об’ємконцептуального потенціалу, який по-різному вико-ристовується конкретними концептами [там само,c. 149].

Через безпосередній зв’язок з тілесним досві-дом людини базові домени демонструютьподібність до образ-схем тобто абстрактних ре-курентних моделей сенсорно-перцептивних про-цесів і моторних програм, що використовуються дляструктурування більш складних концептуальнихструктур [11, c. 250]. Список образ-схем, встанов-лених у роботах представників когнітивноїлінгвістики, сформований у відповідності зі сфероюсенсорно-перцептивного та моторного досвіду,на якому вони ґрунтуються, включає: ПРОСТІР(НИЗ-ВЕРХ / ПЕРЕД-ЗАД / ЛІВЕ-ПРАВЕ /БЛИЗЬКЕ-ДАЛЕКЕ / ЦЕНТР-ПЕРИФЕРІЯ /КОНТАКТ / ПРЯМЕ / ВЕРТИКАЛЬНЕ), УМІ-ЩЕННЯ (КОНТЕЙНЕР / ВСЕРЕДИНІ-ЗЗОВНІ /ПОВНЕ-ПУСТЕ / ВМІСТ), РУХ (КІНЕТИЧНА

24


ЕНЕРГІЯ / ДЖЕРЕЛО-ШЛЯХ-МЕТА), БАЛАНС,СИЛА (ПРИМУШЕННЯ / УТРИМУВАННЯ /СИЛА ПРОТИДІЇ / ВІДХИЛЕННЯ / УСУНЕН-НЯ ОБМЕЖЕННЯ / УМОЖЛИВЛЕННЯ / ТЯЖ-ІННЯ / ОПІР), ОДИНИЧНІСТЬ / ЧИСЛЕННІСТЬ(ЗЛИТТЯ / СКУПЧЕННЯ / РОЗЩЕПЛЕННЯ /ІТЕРАЦІЯ / ЧАСТИНА-ЦІЛЕ / ЗЧИСЛЮ-ВАНІСТЬ-НЕЗЧИСЛЮВАНІСТЬ / З’ЄДНАН-НЯ), ІДЕНТИЧНІСТЬ (ВІДПОВІДНІСТЬ / БА-ГАТОРАЗОВЕ ЕКСПОНУВАННЯ), ЕКЗИСТЕН-ЦІЯ (УСУНЕННЯ / ОБМЕЖЕНИЙ ПРОСТІР /ЦИКЛ / ОБ’ЄКТ / ПРОЦЕС) [9, c. 190].

Базові домени і образ-схеми розмежовуютьза такими критеріями: 1) образ-схеми є більш ком-плексними структурами у тому смислі, що їх розу-міння спирається на базові домени. Так, образ-схе-ма КОНТЕЙНЕР базується на домені ПРОСТІР,а також на образ-схемі МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ;2) образ-схеми абстрагуються з рекурентних па-тернів досвіду й відтак можуть слугувати базоюдля розуміння більшої кількості концептів. Так,образ-схема МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ слугуєфоном для інтерпретації безкінечної кількості кон-цептів, що відсилають до живих та неживих мате-ріальних об’єктів, а базовий домен ТЕМПЕРАТУ-РА залучається до матриць доменів обмеженоїкількості концептів типу ГАРЯЧЕ / ХОЛОДНЕ;3) усі образ-схеми є образними (imagistic) за своєюприродою, вони походять зі сенсорного досвідуі тому мають образний зміст (image content).У той же час, не всі базові домени поділяють цювластивість з образ-схемами. Деякі базові доме-ни, як наприклад ПРОСТІР або ТЕМПЕРАТУРА,як і образ-схеми, базуються на сенсорномудосвіді. Інші базові домени, як наприклад ЧАС, спи-раються на суб’єктивний (інтроспективний) досвідй відтак не є інгерентно образними. У той же час,базові домени, що походять з інтроспективногодосвіду, можуть бути структурованими за допомо-гою образ-схем [9]. Відомо, наприклад, щоЕМОЦІЇ структуруються в термінах КОНТЕЙ-НЕРІВ (див. [12]).

Центральним видом мапування є метафорич-не мапування. У найбільш загальному вигляді сутьметафоричного мапування пояснюють як проекту-вання певних складників концептуальної структури,яка залучається для метафоричного уподібнення

(концепту / домену джерела – source concept /domain) на складники концептуальної структури,яка ідентифікується за допомогою цього уподіб-нення (цільовий концепт / домен (target concept /domain) [13, с. 6; 16, с. 245]. Будь-яку концепту-альну метафору, в кінцевому підсумку, можна зве-сти до образ-схеми.

Концептуальні метафори втілюються конвенці-ональними одиницями мовлення (переважно, віль-ними словосполученнями). Такі конвенціональніодиниці, як правило, не усвідомлюються як мета-фори пересічними носіями мови, оскільки вонине мають яскраво вираженої образності і, до тогож, доволі часто використовуються у повсякденнійкомунікації й є звичними, що наближає їх до кліше.

Конвенціональні метафори укорінені у свідомостіпредставників лінгвокультури й відбивають не лишеїх індивідуальний перцептивний досвід, а й специ-фіку лінгвокультури. Вони можуть бути культурноспецифічними, бо йдуть від того безпосередньогодосвіду взаємодії із навколишнім середовищемякий є природним саме для представників тієїчи іншої культури.

Аналіз емпіричного матеріалу дозволяє виділи-ти п’ять найпоширеніших доменів джерела, які ле-жать в основі англомовних конвенціональних ме-тафор емоцій: КОНТЕЙНЕР, ІСТОТА / ЛЮДИНА,ПРЕДМЕТ, РОСЛИНА, СТИХІЯ.

Метафори, закорінені на образ-схемі КОНТЕЙ-НЕР (80,7%), мають два різновиди: ЕМОЦІЯє КОНТЕЙНЕР для ЛЮДИНИ-ЕКПЕРІЄНЦЕРАЕМОЦІЇ (The prep team screams in admiration /I stared after him in shock / I narrow my eyes insuspicion / I spent the last two weeks in an emotionalpanic / Mary Gordon Howard sighed several timesin annoyance / The guy regards me in amusement –37,7%) і ЛЮДИНА-ЕКСПЕРІЄНЦЕР ЕМОЦІЇ абоЧАСТИНА ТІЛА ЛЮДИНИ-ЕКСПЕРІЄНЦЕРАЕМОЦІЇ є КОНТЕЙНЕР для ЕМОЦІЇ (He was fullof disgust / Gale was full of pure rage / But my heartwas filled with grief and pity / His eyes, filled withanger and disgust, were fixed on the creature / Hervoice was full of sadness / She sat there with hersoul empty of any hope – 62,3%).

У процесі проектування домену джерела ЕМО-ЦІЯ-КОНТЕЙНЕР на цільовий домен виокрем-люється такий складник домену джерела, як ВМІСТ

25


КОНТЕЙНЕРА, який специфікується як ВОДА(Well, it seems to me you’re just bathing in yourgrief ), СВІТЛО (And then he cried in a flash ofexcitement); ПАПІР / ТКАНИНА (I look back atmy house and feel enveloped in guilt / So I stay allalone, wrapped up in my own disappointment);

ЕМОЦІЯ-ВМІСТ ЛЮДИНИ-КОНТЕЙНЕРАспецифікується як ВОДА, переважно у неспокій-ному стані (He was full of horrible hot, bubblingguilt / You don’t want to bottle up your anger likethat, Harry, let it all out / Rage boiled inside himAnger bubbles in my chest, and bursts from mymouth); СВІТЛО (I feel a flicker of hope rising inme); ВОГОНЬ (The anger that had just flared sounexpectedly still blazed inside him); ІСТОТА(I feel something hot and violent writhing insideme, I want to hurt them); ПРЕДМЕТ (I put thefeeling of rejection into the farthest drawer of myheart); РОСЛИНА (Love secretly blossomed deepinside her); ГРАВІРОВКА (The feeling of beingso madly in love is still etched in my soul).

Домен джерела ІСТОТА / ЛЮДИНА (I’m tryingto catch love but it always manages to run awayfrom me) активується у 6,9% прикладів; доменПРЕДМЕТ (Is he offering me love or throwingit back in my face?) – у 5,2% ; домен РОСЛИНА(I see your love is sprouting nicely, isn’t it?) –у 4,7%; домен СТИХІЯ – 2,5% (His anger withProfessor McGonagall had quite evaporated).

Порівняльно-перекладознавчий аналіз із засто-суванням інструментарію когнітивної метафоривиявив три перекладацьких патерни:1) збережен-ня метафоричної моделі; 2) заміна метафоричноїмоделі; 3) втрата метафоричної моделі.

У аналізованих українських перекладах спос-терігаємо 100% збереження метафоричної моделіпри відтворенні метафор ЕМОЦІЯ є ІСТОТА /ЛЮДИНА (I’m trying to catch love but it alwaysmanages to run away from me. – Я намагаюсявпіймати кохання, однак воно увесь час втікаєвід мене); ЕМОЦІЯ є ПРЕДМЕТ (Is he offeringme love or throwing it back in my face? – Він про-понує мені кохання чи кидає мені його в облич-чя?); ЕМОЦІЯ є РОСЛИНА (I see your love issprouting nicely, isn’t it? – Я так бачу, що твоєкохання пускає непогані паростки, чи не так?);ЕМОЦІЯ є СТИХІЯ (His anger with Professor

McGonagall had quite evaporated. – Його гнів напрофесора Макгонагалл вже випарувався).

Що стосується метафори ЕМОЦІЯ є КОН-ТЕЙНЕР для ЛЮДИНИ (ЕКПЕРІЄНЦЕРАЕМОЦІЇ), збереження метафоричної моделі маємісце у 21,5% (This sounds kind of arrogant butI’m certainly not going to tell him how I spent thelast two weeks in an emotional panic. – Це звуча-тиме зухвало, однак я аж ніяк не збираюся роз-казувати йому про те, що останні два тижнія провела у справжній емоційній паніці; Well, itseems to me you’re just bathing in your grief. –Що ж, здається, що ти просто купаєшсяу власному горі).

Заміна метафоричної моделі спостерігаєтьсяу 16,6%. Метафорична модель ЕМОЦІЯ є КОН-ТЕЙНЕР для ЛЮДИНИ (ЕКПЕРІЄНЦЕРАЕМОЦІЇ) замінюється на моделі: 1) ЛЮДИНА (ЕК-СПЕРІЄНЦЕР ЕМОЦІЇ) є КОНТЕЙНЕР дляЕМОЦІЇ: “I can handle it,” I say in sympathy. –«Я з усім розберуся», – сказала я, сповненаспівчуття.”; 2) ЕМОЦІЯ є ЛЮДИНА, що ОХОП-ЛЮЄ/ОБІЙМАЄ ЕКСПЕРІЄНЦЕРА ЕМОЦІЇ:

I narrow my eyes in suspicion. – Я мружуся,охоплена підозрами. So I stay all alone, wrappedup in my own disappointment. – Тож лишаюсясама, в обіймах власного розчарування.

І, нарешті, втрата метафоричної моделі відбу-вається у 51,9%: Jen P was right. You can fall inlove with a guy you don’t know. – Джен Пі маларацію. Закохатися у незнайомця цілком мож-ливо. Mary Gordon Howard sighed several timesin annoyance. – Мері Гордон Говард кілька разівроздратовано зітхнула. And then he cried in aflash of excitement: “Angie? Are you home?” –І тут він схвильовано вигукнув: « Енджі? Тивдома?»

Переклади метафори ЛЮДИНА (ЕКСПЕРІ-ЄНЦЕР ЕМОЦІЇ) є КОНТЕЙНЕР для ЕМОЦІЇдемонструють збереження метафоричної моделіу 87,9% випадків: She was full of undisguisedhappiness and relief, and it lifted his heart. – Вонабула сповнена неприкритої радості та полег-шення, і це надавало йому сил; Anger bubbles inmy chest, and bursts from my mouth. – В менібушує гнів, який раптом виливається назовніу словах; I feel a flicker of hope rising in me. –

26


Я відчула, як проблиск надії сколихнулася в мені;The anger that had just flared so unexpectedly stillblazed inside him. – Той гнів, який щойно такнеочікувано спалахнув, все ще палав всерединінього; I feel something hot and violent writhinginside me, I want to hurt them. – Я відчуваю, щоякесь гаряче та жорстоке почуття звиваєть-ся у мені, і я хочу скривдити їх усіх; That’s whyshe put trust onto the dustiest shelf in her heartand locked it up. – Ось чому вона сховала своюдовіру на запилюжену поличку свого серця тазамкнула його на ключ; She carefully plantedseeds of hesitation in his mind. – Вона день у деньсіяла сумнів у його душі; The feeling of being somadly in love is still etched in my soul. – Те відчут-тя шаленої закоханості все ще викарбуванеу моїй душі.

Заміна цієї метафоричної моделі має місце у 3,4%прикладів. Замість метафоричної моделі ЛЮДИНА(ЕКСПЕРІЄНЦЕР ЕМОЦІЇ) є КОНТЕЙНЕР дляЕМОЦІЇ активуються моделі: 1) ЕМОЦІЯ є ЛЮ-ДИНА, що ОБІЙМАЄ / ОХОПЛЮЄ ЕКСПЕРІ-ЄНЦЕРА ЕМОЦІЇ: A blind rage filled her, a rage atall the world. – Її охопила сліпа лють, лють наувесь світ; 2) ЕМОЦІЯ є СТИХІЯ, що НАХЛИ-НАЄ НА ЕКСПЕРІЄНЦЕРА ЕМОЦІЇ: A terror asoverwhelming as anything Sansa Stark had ever feltfilled her suddenly. – Непереборний страх рап-том нахлинув на Сансу Старк.

Втрата метафоричної моделі ЛЮДИНА (ЕК-СПЕРІЄНЦЕР ЕМОЦІЇ) є КОНТЕЙНЕР дляЕМОЦІЇ має місце у 8,7% випадків: It gave thesmoke a sрicy scent, a pleasant enough smell, yetDany was filled with fear. – Це надавало димупряного та доволі приємного аромату, одначеДейнеріс було страшно.

Очевидно, що втрата метафоричної моделі, за-снованої на образ-схемі КОНТЕЙНЕР, пояснюєть-ся природою української мови, де різноманітніемоційні стани виражаються не лише за допомо-гою сполучень іменників із прийменниками, якв англійській, а й за допомогою дієслів і прислівниківіз дериваційними префіксами. Етимологічний аналізцих префіксів імплікує зв’язок їх значень із семан-тикою образ-схеми КОНТЕЙНЕР.

Так «Етимологічний словник української мови»вказує, що префікс за- (як у дієслові закохатися)

походить від праслов’янського префікса za- із зна-ченням «по той бік» [22]; префікс роз- (роздрато-вано) – від праслов’янського префікса orz- (ord-z-)із значенням «розділяти», спорідненого із хетськимпрефіксом arha- «назовні, геть» [23]; префікс з-/с-(схвильовано) фонетично збігається із приймен-ником з/с для введення назв предметів, на поверхніяких або усередині яких знаходиться початковийпункт руху або дії [22]. У слові типу страшно тежможна виділити префікс с-/-з, якщо пристати надумку, що страх походить від праслов’янськогоtrepetъ [23].

Відтак, згідно результатів етимологічного ана-лізу, усі проаналізовані префікси семантично пов’я-зані з образ-схемою КОНТЕЙНЕР. Інша справа,що цей зв’язок має етимологічну природу і неє очевидним для носіїв української мови. У про-аналізованих випадках має місце прихована, гли-бинна метафоричність, закорінена в етимологічнихзв’язках дериваційних компонентів основ лексич-них одиниць української мови, а не в конвенціональ-них сполученнях різних частин мови, як це відбу-вається в англійській мові.

В англійській мові метафори КОНТЕЙНЕРА(у найбільш загальному вигляді) втілюються та-кими синтактичними структурними патер-нами:1) ЕМОЦІЯ є КОНТЕЙНЕР для ЛЮДИНИ-ЕКПЕРІЄНЦЕРА ЕМОЦІЇ – Підмет: Експерієн-цер Емоції (N/Pr) + Дієслівний Присудок (V) +Обставина Стану: Емоція (in + N-назва емоції);2) ЛЮДИНА-ЕКСПЕРІЄНЦЕР ЕМОЦІЇ абоЧАСТИНА ТІЛА ЛЮДИНИ-ЕКСПЕРІЄНЦЕРАЕМОЦІЇ є КОНТЕЙНЕР для ЕМОЦІЇ: а) Підмет:Експерієнцер Емоції (N/Pr) + Іменний Присудок(V to be + Adj + of/with + N-назва емоції); б) Підмет:Емоція (N-назва емоції) + Дієслівний Присудок(V) + Обставина Місця: Експерієнцер Емоції / Час-тина Тіла Експерієнцера Емоції (in + N/Pr).

В українській мові до синтаксичних додаютьсяморфологічні структурні патерни типу Префікс(зі значенням, що активує складники образ-схемиКОНТЕЙРЕР: з-/роз-/с-/з-) + Основа Дієслова /Прислівника.

3. ВисновкиАналіз українських перекладів англомовних кон-

венціональних метафор емоцій засвідчує той факт,що у концептуалізації емоцій представниками

27


української лінгвокультури переважають універ-сальні концептуальні моделі конвенціональних ме-тафор. Найпоширенішою є метафора, втілена об-раз-схемою КОНТЕЙНЕР. Проте україномовнісуб’єкти переважно концептуалізують ЕМОЦІЇне як КОНТЕЙНЕР, в якому перебуває ЛЮДИ-НА, а як ВМІСТ ЛЮДИНИ-КОНТЕЙНЕРА: ЛЮ-ДИНА уявляється КОНТЕЙНЕРОМ, сповненимЕМОЦІЄЮ. Культурно специфічні концептуалізаціїемоцій проявляються також у заміні КОНТЕЙНЕ-РА активним началом: ЛЮДИНА / СТИХІЙНАСИЛА, яка СПРИЧИНЯЄ ВПЛИВ НА ЕКСПЕ-РІЄНЦЕРА ЕМОЦІЙ. В англійській мові конвен-ціональні метафори, побудовані на образ-схеміКОНТЕЙНЕР, втілюються синтаксичними струк-турно-сематичними патернами (вільними словос-полученнями), а в українській мові, окрім того, іморфологічними структурно-сематичними патер-нами (сполученнями префіксів з основами).

Перспективи дослідження пов’язані із засто-суванням описаних методик перекладознавчогоаналізу на більш репрезентативному матеріалі.

ЛІТЕРАТУРА1. Богуславська Л.А. Відтворення мовної гри Л. Кер-ролла в англо-українських перекладах: когнітивнийаспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.філол. наук : спец. 10.02.16 «Перекладознавство» /Л.А. Богулавська. – Херсон, 2017. – 20 с. 2. Марти-нюк А.П. Інтегративне підґрунтя перекладацької діяль-ності / А.П. Мартинюк // Вісник Житомир. держ.ун-ту імені Івана Франка. – Житомир, 2009. –Вип. 48. – С. 128–132. 3. Мартинюк А.П. Інтегратив-на теорія мови як методологічне підґрунтя перекла-дацької діяльності / А.П. Мартинюк // Науковий вісникХерсон. держ. ун-ту. Сер. : Лінгвістика. – Херсон,2009. – Вип. 10. – С. 373–376. 4. Мартинюк А.П. Пе-рекладацька діяльність з позицій інтегративної теоріїмови / А.П. Мартинюк // Переклад у наукових дослі-дженнях представників харківської школи : кол. мо-нографія / [за ред. Л.М. Черноватого, О.А. Кальни-ченка, О.В. Ребрія]. – Вінниця : Нова книга, 2013. –С. 107–114. 5. Ребрій О.В. Сучасні концепції твор-чості у перекладі : [монографія] / О.В. Ребрій. –Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – 376 с.6. Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию / Ф. де Сос-сюр ; [пер. с фр. под ред. А.А. Холодовича]. – М. :Прогресс, 1977. – 696 с. 7. Croft W. CognitiveLinguistics / W. Croft, F. Cruse. – New York : Cambridge

University Press, 2004. – 356 p. 8. Damasio A.Descartes’ error: Emotion, reason, and the humanbrain / A. Damasio. – N.Y. : Avon Books, 1994. – 313 p.9. Evans V. Cognitive linguistics. An introduction /V. Evans, M. Green. – Edinburgh : Edinburgh Univ.Press, 2006. – 846 p. 10. Fauconnier G. Conceptualprojection and middle spaces / G. Fauconnier. – SanDiego : University of California, Department of CognitiveScience Technical Report 9401, 1994. – Access : http://www.blending.stanford.edu. 11. Johnson M. The Bodyin the mind (the bodily basis of meaning, imagination,and reason) / M. Johnson. – Chicago, L. : The Un-ty ofChicago Press, 1987. – 233 p. 12. Kövečses Z. Metaphorand emotion. Language, culture, and body in humanfeeling / Z. Kövečses. – Cambridge : Cambridge Univ.Press, 2000. – 223 p. 13. Kövečses Z. Metaphor:A Practical Introduction in Cognitive Linguistics /Z. Kövečses. – Oxford and New York : OUP, 2002. –304 p. 14. Lakoff G. The Contemporary Theory ofMetaphor / G. Lakoff // Metaphor and Thought / [ed.A. Ortony]. – Cambridge : CUP, 1993. – P. 202–251.15. Lakoff G. Foreword to Gilles Fauconnier MentalSpaces / G. Lakoff, E. Sweetser // Mental Spaces. –Cambridge : Cambridge University Press, 1994. – P. ix–xIvi. 16. Lakoff G. Metaphors We Live by / G. Lakoff,M. Johnson. – Chicago : Chicago Univ. Press, 1980. –242 p. 17. Lakoff G. Philosophy in the Flesh: theEmbodied Mind and its Challenge to Western Thought /G. Lakoff, M. Johnson. – N.Y. : Basic Books, 1999. –602 p. 18. Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things:What Categories Reveal about the Mind / G. Lakoff. –Chicago : Univ. of Chicago Press, 1987. – 614 p.19. Langacker R.W. Foundations of cognitive grammar /R.W. Langacker. – Stanford : Stanford University Press,1987. – Vol. 1. Theoretical prerequisites. – 516 p. 20.Tomasello M. Constructing a language: a usage-basedtheory of language acquisition / M. Tomasello. –Cambridge, MA : Harvard Univ. Press, 2003. – 388 p.21. Turner M. Reading minds: the study of English inthe age of cognitive science / M. Turner. – Princeton,NJ : Princeton Univ. Press, 1991. – 318 p.

СЛОВНИКИ Й ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА22. Етимологічний словник української мови: В 7 т. /[АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні;Редкол. О.С. Мельничук (головний ред.) та ін.]. – К. :Наук. думка, 1985. – Т. 2: Д – Копці / Укл.: Н.С. Род-зевич та ін. – 1985. – 572 с. 23. Етимологічний слов-ник української мови: У 7 т. / [Редкол. О.С. Мельни-чук (голов. ред.) та ін. – К. : Наук. думка, 2006. – Т. 5:Р – Т / Уклад.: Р.В. Болдирєв та ін. – 704 с.

www.blending.stanford.edu.

28


REFERENCESBohuslavs’ka, L.A. (2017). Vidtvorennya movnoyi hry

L. Kerrolla v anhlo-ukrayins’kykh perekladakh:kohnityvnyy aspekt. Avtoref. diss. kand. filol. nauk[Rendering L. Carroll’s word play in English-Ukrainian translation: cognitive aspect. Kand.Philol. sci. diss. synopsis]. Kherson (in Ukrainian).

Croft, W., and Cruse, F. (2004). Cognitive Linguistics.New York: Cambridge University Press.

Damasio, A. (1994). Descartes’ error: Emotion, reason,and the human brain. New York: Avon Books.

Evans, V., and Green, M. (2006). Cognitive linguistics.An introduction. Edinburgh: Edinburgh Univ. Press.

Fauconnier, G. (1994). Conceptual projection and middlespaces (Technical Report 9401). Available at: http://www.blending.stanford.edu.

Johnson, M. (1987). The Body in the mind (the bodilybasis of meaning, imagination, and reason).Chicago, L.: The Un-ty of Chicago Press.

Kövečses, Z. (2000). Metaphor and emotion. Language,culture, and body in human feeling. Cambridge:Cambridge Univ. Press.

Kövečses, Z. (2002). Metaphor: A PracticalIntroduction in Cognitive Linguistics. Oxford andNew York: OUP.

Lakoff, G. (1987). Women, Fire and Dangerous Things:What Categories Reveal about the Mind. Chicago :Univ. of Chicago Press.

Lakoff, G. (1993). The Contemporary Theory ofMetaphor. In: A. Ortnoy (Ed.). Metaphor andThought. Cambridge: CUP, pp. 202–251.

Lakoff, G., and Johnson, M. (1980). Metaphors We Liveby. Chicago: Chicago Univ. Press.

Lakoff, G., and Johnson, M. (1999). Philosophy in theFlesh: the Embodied Mind and its Challenge toWestern Thought. New York: Basic Books.

Lakoff, G., and Sweetser, E. (1994). Foreword In:G. Fauconnier Mental Spaces. Cambridge:

Cambridge University Press, pp. ix-xvi.Langacker, R.W. (1987). Foundations of cognitive

grammar. Stanford : Stanford University Press.Martynyuk, A.P. (2009). Intehratyvna teoriya movy yak

metodolohichne pidgruntya perekladats’koyidiyal’nosti [Integrative Methodological Âasis ofTranslation]. Naukovyy visnyk Khersons’kohoderzhavnoho universytetu. Ser. : Linhvistyka –Scientific Journal of Kherson State University.Ser. : Linguistics, 10, 373–376 (in Ukrainian).

Martynyuk, A.P. (2009). Intehratyvne pidgruntyaperekladats’koyi diyal’nosti [Integrative Âasis ofTranslation]. Visnyk Zhytomyrs’koho derzhavnohouniversytetu imeni Ivana Franka – Zhytomyr IvanFranko State University Journal, 48, 128–132(in Ukrainian).

Martynyuk, A.P. (2013). Perekladats’ka diyal’nist’ zpozytsiy intehratyvnoyi teoriyi movy [Translationthrough the framework of the integration theory oflanguage]. In: L.M. Chernovaty, O.A. Kal’nychenko,O.V. Rebriy (eds.) Pereklad u naukovykhdoslidzhennyakh predstavnykiv kharkivs’koyishkoly: kol. monohrafiya [Translation in scientificresearch of representatives of Kharkiv school:collective monograph]. Vinnytsya: Nova knyha Publ,pp. 107–114.

Rebriy, O.V. (2012). Suchasni kontseptsiyi tvorchosti uperekladi [Modern concepts of creative activity intranslation]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. KarazinaPubl.

Sossjur, F. de. (1977). Trudy po jazykoznaniju [Worksin linguistics]. Moscow: Progress Publ.

Tomasello, M. (2003). Constructing a language: ausage-based theory of language acquisition.Cambridge, MA: Harvard Univ. Press.

Turner, M. (1991). Reading minds: the study of Englishin the age of cognitive science. Princeton, NJ:Princeton Univ. Press.

www.blending.stanford.edu.

29


УДК 81’255.4 [811.112 + 811.161.2]

ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА ІСТОРІЙ

КАТІ ПЕТРОВСЬКОЇ «VIELLEICHT ESTER»

В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Н.В. Романова, докт. філол. наук (Херсон)

У статті розглянуто особливості українського перекладу німецькомовної емотивної лексики – носіялюдських емоцій. Визначено, що культурні відмінності німецької і української мов зумовлюють викори-стання при трансляції емотивної лексики з німецької мови на українську мову двох різновидів прийомів:теоретично можливих і прийомів, що виходять за межі теоретично можливих. Теоретично можливі прийо-ми охоплюють регулярні (словникові) відповідники й нерегулярні (контекстуальні та поняттєві заміни),прийоми, що виходять за межі теоретично можливих, зводяться до нівелювання емотивного контекстуабо емотивного значення лексеми в лінгвістичному контексті, ігнорування графічного виділення емо-тивної лексики, а також поєднання граматичних (зміна порядку частин речення) і лексичних (додаваннясоматизмів) трансформацій, антонімічного перекладу з додаванням модальних дієслів або лексико-семантичних замін.

Ключові слова: емотивна лексика, емоції, переклад, прийом.

Романова Н.В. Эмотивная лексика историй Кати Петровской «Vielleicht Ester» в украин-ском переводе. В статье рассмотрены особенности украинского перевода немецкоязычной эмотив-ной лексики – носителя человеческих эмоций. Определено, что культурные отличия немецкого и укра-инского языков делают необходимым использование при трансляции эмотивной лексики с немецкогоязыка на украинский язык двух разновидностей приёмов: теоретически возможных и приёмов, что вы-ходят за рамки теоретически возможных. Теоретически возможные приёмы охватывают регулярные(словарные) соответствия и нерегулярные (контекстуальные и понятийные замены), приёмы, что выхо-дят за рамки теоретически возможных, аппелируют к нивелированию эмотивного контекста или эмо-тивного значения лексемы в лингвистическом контексте, игнорированию графического выделения эмо-тивной лексики, а также к объединению грамматических (изменение порядка частей предложения)и лексических (добавление соматизмов) трансформаций, антонимического перевода с добавлениеммодальных глаголов или лексико-семантических замен.

Ключевые слова: перевод, приём, эмотивная лексика, эмоции.

Romanova N.V. Emotive lexical items in the novel «Vielleicht Ester» by Katya Petrovskaya inUkrainian translation. The article discusses the Ukrainian translation features of the German emotive lexicalitems – the carrier of human emotions. It was determined that some cultural differences of the German andUkrainian languages lead to the use of two kinds of techniques while transferring emotive lexical items fromGerman into Ukrainian: theoretically possible ones and techniques, going beyond the theoretically possible.Theoretically possible techniques cover regular (dictionary) equivalents and irregular (contextual and semanticchanges) variants; techniques, that go beyond the theoretically possible, are reduced to leveling the emotionalcontext or emotional value of a lexical item in the linguistic context, ignoring the graphic emphasis on emotivelexical items, and also the combination of grammar (changing the order of sentence parts) and lexical (addingsomatisms) transformation, antonymous translation with adding modal verbs or lexical-semantic replacements.

Key words: emotive lexical items, emotions, translation, technique.

© Романова Н.В., 2017

30


1. ВступЕмотивна лексика перебуває у колі наукових

інтересів відносно недавно, оскільки уявлення до-слідників про емоції є неоднозначними. Зокрема,філософи ХVII–XIX століть розуміли емоції яктермін на позначення внутрішніх переживань душі,станів думаючого тіла, станів страждання, специ-фічних чуттєвих станів – пристрастей і афектів, уті-лення духу, пристрастей і страждань у діяльностілюдини, яка енергійно прагне до свого предмета[2, с. 24–32]. Психологи запозичили термін «емоції»у філософів і розглядають феномен як психічні станий процеси, а також властивості людини [8, с. 52],«загальний стан тіла і психіки» [1, с. 59], «психічневідображення у формі пристрасного переживанняжиттєвого змісту явищ та ситуацій» [2, с. 241].У лінгвістів емоції постають у вигляді системидій: 1) висувати; відсувати, віддаляти; 2) зрива-ти, скопувати; 3) зворушити до глибин [5, с. 222],(аксіологічних) процесів: переживання «людиноюсвого ставлення до дійсності, до особистого й на-вколишнього життя; душевне переживання, почут-тя людини, почування, пристрасті, пасії, пережи-вання» [6, с. 645], психологічного терміна [11,с. 222], абстрактної предметності «Gefühlsregung,Gemütsbewegung, Erregung» [14, c. 297].

Ідея про диференціацію емотивної лексики бересвій початок у надрах психології. Виокремлюютьтри різновиди елементів: афективи, конотативий експресиви. Афективи відображають емоції,не називаючи їх, конотативи містять у семантичнійструктурі емотивно-забарвлену сему або семемуемотивно-суб’єктивної оцінки, експресиви емоцій-но підсилюють певну ознаку об’єкта, його об-разність, цінність [12, с. 25]. Широке вживанняемотивної лексики в художніх творах, складністьїї перекладу через асиметрію культур, поодинокіпублікації перекладознавчого характеру зумовлю-ють актуальність пропонованої студії.

Мета статті – окреслити прийоми перекладуемотивної лексики історій Каті Петровської«Vielleicht Ester» для україномовної аудиторії.

Поставлена мета передбачає вирішення такихзавдань: 1) висвітлити соціально-літературнийпортрет Каті Петровської; 2) розкрити сутністьемотивної лексики; 3) з’ясувати прийоми перекла-

ду емотивної лексики з німецької мови на укра-їнську мову.

Об’єктом дослідження є німецькомовна емо-тивна лексика, предметом – прийоми її перекладуукраїнською мовою.

Матеріалом розвідки обрано книгу «новоїзірки на німецькому літературному небосхилі» укра-їнського походження Каті Петровської «VielleichtEster» [10, с. 217], перекладену Юрком Прохась-ком у 2015 році як «Мабуть Естер» за підтримкиҐете-Інституту в Україні.

Застосовано низку лінгвістичних і власне пере-кладознавчих методів у тому числі контекстуаль-ний аналіз для виокремлення емотивної лексикив художньому контексті, компонентний аналіз длявизначення особливостей семантичної структуриемотивної лексики, диференційний метод длявідмежування емотивної лексики від інших про-шарків слів, лінгвостилістичний аналіз для стиліс-тичних характеристик досліджуваних одиниць, по-рівняльно-перекладознавчий аналіз для встановлен-ня адекватності / еквівалентності відтворення емо-тивної лексики в цільовому тексті.

2. Емотивний лексиконКаті Петровської та його перекладУ будь-якому художньому тексті виділяються

два мовленнєвих прошарки: авторське слово й сло-во персонажа [4, с. 133, 149]. Звідси виходить,що емотивна лексика поділяється на два стиліс-тичні різновиди: об’єктивну (дібрану автором)і суб’єктивну (дібрану персонажем). Ясна річ: пе-рекладач повинен ураховувати цю особливість і пе-рекладати емотивну лексику кожної із мовленнє-вих структур інакше [порівн.: 9, с. 19–39]. До при-кладу, емотивна лексика в авторському мовленнівідтворюється за допомогою регулярних відповід-ників:

Die polnische Tragödie schmerzte ihn, als dürfeer das Eigene nur im Schmerz der anderenerkennen, in einer Art Übersetzung. Den Gram zuhegen, den er in sich trug, wäre ihm unanständigvorgekommen [13, c. 93]. – Йому боліла польськатрагедія, так ніби своє можна було розпізнати щойнов болю іншого, немов у перекладі. Плекати сму-ток, який він у собі носив, здавалось йому непо-рядним [7, c. 70], у персонажному мовленні емо-

31


тивна лексика транслюється нерегулярними відпо-відниками:

– Sie ist dreckig, voller Läuse, sagt Stern. Ichmöchte keinen Typhus.

– Sie ist nicht dreckig, entgegnet der Vorarbeiter.– Doch, und wie!– Sie wollen einfach nicht arbeiten.– Doch, doch, ich will arbeiten. Aber ich will

keinen Typhus.– Alle tragen diese Schürzen. Niemand ist daran

gestorben.– Dreckig sind sie trotzdem.– Wenn man arbeiten will, sind sie sauber genug.– Und die Läuse, wollen die auch arbeiten?,

fragt Stern, und der Vorarbeiter antwortet: WelcheLäuse? Es gibt keine Läuse [13, c. 169].

– Фартух брудний, аж кишить вошами. Ще тифумені бракувало.

– Ніякий він не брудний, – заперечує бригадир.– Ще й який!– Ви просто не хочете працювати.– Ні, я хочу працювати. Але не хочу тифу.– Всі носять ці фартухи. І ніхто ще від цього

не вмер.– Тим не менше, вони брудні.– Достатньо чисті для того, хто хоче працювати.– А воші, вони що, теж хочуть працювати? –

питає Штерн, а бригадир відповідає: Які ще воші?Нема тут ніяких вошей [7, с. 128].

Коли автор відмовляється від явної присутностів творі, виклад передається іншій особі або вига-даному оповідачеві, як-от наприклад:

Es war eine entspannte, vegetative Gesellschaftohne Scham, ich hatte ein bisschen Angst vor ihnen.Ich kannte ihre Gesetze nicht, ich wollte eine vonihnen sein, um mich auch in die Sonnenrichtungdrehen zu können. Ohne zu blinzeln, schauten sieuns an, wir sahen viel zu städtisch aus, Anti-Datscha und fremd [13, c. 236]. – То було невиму-шене, вегетативне товариство без сорому, я їхтрішечки боялася. Я не знала їхніх законів, хотілабути однією з них, щоб так само обертатисяза рухом сонця. Вони дивились на нас, витріщив-ши очі, ми були надто міські, анти-дачники й чу-жинці [7, с. 177].

Тут емотивна лексика перекладається двомаспособами: регулярними відповідниками ohne

Scham, hatte Angst та нерегулярними blinzeln.Формально маємо диференційований підхіддо відтворення емотивної лексики. Однак традиціїперекладу художньої літератури з німецької мовина українську загалом і емотивної лексики зокре-ма ще не зовсім склалися, тому нема потреби роз-межовувати емотивну лексику на рівні мовленнє-вих структур та вести пошуки вододілу між прийо-мами її перекладу, відповідно.

Виділяємо цілу гаму емоційних і психічнихстанів: страх schrecklich, Angst, angst, Furcht, vonFurcht ergriffen, von Angst geplagt, захватBegeisterung, begeistert sein, огида hässlich sein,щастя glücklich sein, Glück, der Glücklichste sein,Was für ein Glück!, радість fröhlich, lustig, Freude,von Herzen lachen, frohes Herz, страждання leiden,qualvoll, невинуватість unschuldig sein, nichtschuld sein, скорбота weinen, beweinen, Trauer,здивування Überraschung, Bewunderung, Wunder,erstaunt sein, überrascht sein, переляк erschrockensein, жах Schreck(en), Gram, Grauen, dasschrecken, vor Schreck, сором Scham, ненавистьhassen, провина schuldig sein, schuld sein, побою-вання Befürchtung, сум Sehnsucht, піднесенняJubel, triumphierend, jubelnd, шок schockiert, дра-тування genervt sein, сором’язливість scheu sein,схвильованість aufgeregt sein, тваринний страхUrangst, смертельний страх zu Tode geängstigtsein, нещастя unglücklich, Unglück, відразаAbscheu, невдоволення unzufrieden sein, гнів bösesein, zornig, агресія aggressiv sein, горе Kummer,інтерес Interessante.

У наведених прикладах не простежуються наз-ви емоції презирства, що пояснюється загально-культурним розвитком оповідача (див. далі п.п. 2.1).Доведено, що презирство є холодною емоцією, пе-ренасиченою почуттям цінності й значущості влас-ного «Я» порівняно з «Я» іншої людини [2, с. 126].

2.1. Соціально-літературний портретКаті ПетровськоїКатя Петровська (1970), як уже зазначалось,

не автентична носійка німецької культури, а іммі-грантка з України. Засвоїла німецьку мову в до-рослому віці (Mit Ende zwanzig – під тридцять).

З 1999 року працює журналісткою на російсько-мовних радіостанціях «Дейче Велле» і «РадіоЛібеті», з 2011 року веде шпальту в тижневи-

32


ку «Франкфуртер Альгемейне Зоннтагсцейтунг»[13, с. 2].

Любить подорожувати, захоплюється історієюта іноземними мовами, цікавиться західною та світо-вою культурами.

Успішно дебютувала з книгою «Vielleicht Ester»в Австрії (2013) та Італії (2015). Про що свідчатьнаціональні літературні премії письменниці: преміяІнґеборґ Бахман та премія «Стрега Ейропео 2015».За словами українського перекладача Петра Рих-ла, в Каті Петровської не було конкурентів. Літе-ратурні достоїнства книги вбачають в естетичнійякості тексту, новаторському характері жанру (до-кументальний постмодерністський роман), полі-фонії мов і діалектів (німецька мова, російськамова, англійська мова, французька мова, польськамова, латина, ідиш, західноукраїнський діалект), щовзаємодіють і перегукуються, іронічних підтекстах,інтимній мозаїці доль далеких і близьких родичів,довірливому спілкуванні з читачем, спонуканні чи-тача до співучасті в пошуках загублених витоківідентичності авторки, звертанні до генетичної па-м’яті радянського народу, символічно-елегійномузабарвленні епілогу, свободі думки, об’єктивномуісторичному судженні [10, с. 217–224].

2.2. Особливості емотивної лексикиЕмотивний словник емоційних станів, як видно

з ілюстрацій п.п. 2.1, містить три повнозначні час-тини мови – прикметник, іменник і дієслово та однунеповнозначну – вигук. Переважає іменник, тобтовнутрішній світ Каті Петровської є предметним.В організації предметів (понять) тексту є своєрід-на логіка: Спочатку номінативи репрезентують не-гативний емоційний стан (страх), далі позитивний(подив, радість) з формами вияву (захват, щастя),потім форми вияву негативних емоційних станів(скорбота), за якими йде повтор позитивного (по-див) і негативних (сором, відраза, горе) емоційнихстанів або форми їх вияву (жах, побоювання, сум,тваринний страх), завершує ієрархію позитивнийемоційний стан (інтерес).

Зафіксовано й емоційні переживання а) негативніleiden, schrecken, fürchten, befürchten, weinen,hassen, Angst haben, quälen, angst haben,unaufhörlich weinen, б) позитивні verwundern, vorFreude weinen, erstaunen, sich freuen, sichwundern, sich interessieren, lachen, lächeln, vor

Glück weinen, keine Angst haben, jubeln, staunen,в) нейтральні sich beunruhigen; об’єкти (носії емо-ційного стану) Elend, Unglück, Unglücklichste,Wunder, Ironie, Interessante, Quälende, witz, etwasAlarmierendes, Interesse, Erstaunlichste; суб’єкти(носії емоційного стану) Elende, Schuldigen (мн.);характеристика предметів hässlich, glücklich,unglücklich, fröhlich, lustig, nie fröhlich, scheust,elend, freudig, lächelnd, jubelnd, überraschend;емотивно-оцінне ставлення до мовця Ach du Elende!,до предмету мовлення Doch, doch, stückchen, KeinWunder; зміну емоційного стану nervös werden, inTrauer verfallen; назви емоцій Schuld, Angst, angst,Trauer; настрій Lächeln, gute Laune.

2.3. Способи відтворення німецькомовноїемотивної лексики українською мовоюІсторії Каті Петровської українською мовою

переклав, як уже зазначалось, Юрко Прохасько.У його перекладі емотивна лексика відтворенарізними способами:

1) еквівалентамиMan denke sofort an Bomben, sagte er, an

Artillerie, an diesen schrecklichen, unbegreiflichenKrieg, und warum gerade Berlin so grüßen solle,diese schöne, friedliche, zerbombte Stadt […] [13,c. 8]. – Перше, що спадає на думку – це бомби,сказав він, артилерія, ця страшна, незбагненавійна; і чому так має вітати саме Берлін, це ж гар-не, мирне, розбомблене місто […] [7, c. 7–8];

Ich war vor Überraschung verlegen beim Anblickdieses Mogendovids, der sorgfältig in Dunkelblauauf weißem Grund gemalt war, mit einer buntenTaube in der Mitte [13, c. 76]. – Я стетеріла від не-сподіванки на сам вид цього моґендовіда, старан-но виведеного темно-синім на білому тлі, з барвис-тим голубом посередині [7, c. 58];

2) конверсивною заміноюа) неузгоджене означення – підметRosa, damals war sechsunddreißig Jahre alt,

hörte zwei Jahre lang nichts von ihrem Mann, siewar überzeugt davon, dass alle im Leiden vereintwaren, und so stellte sie keine persönlichenAnsprüche an das Leben [13, c. 72]. – Роза, їй тодібуло тридцять шість, два роки нічого не чулапро свого чоловіка, вона була переконана, що всіхоб’єднало страждання, отож не висувала особис-тих претензій до життя [7, с. 56];

33


б) обставина способу дії – відмінковий додаток(знахідний відмінок)

Ich bekannte mich zum sowjetischen Imperium,im Bewusstsein seiner Errungenschaften, doch imGleichschritt mit dem Leid, das wir anderenzugefügt hatten [13, c. 92]. – Я признавалася доРадянської імперії, свідома її досягнень, та водно-час і страждань, яких ми завдали іншим [7, с. 70];

3) нейтралізацією графемних засобів[…], und heute höre ich in diesen Worten o du

fröhliche, o du selige, wir bestimmten uns nichtmehr durch die lebenden und die toten Verwandtenund ihre Orte, sondern durch unsere Sprachen [13,c. 78]. – […], а я чула в цих словах: «о радісна,о благодатна», ми визначали себе вже не черезживих і мертвих родичів та їх місця, а через нашімови [7, с. 60] (тут і далі шрифтові виділення –курсив – підкреслено нами. – Н. Р.); графічне ви-ділення словосполучення чи речення (див. прикладдалі) за допомогою шрифту не лише привертає увагучитача, але й підказує йому основну ідею думки,тобто максимально забезпечує комунікативний акт,розставляє логічні акценти мікротексту чи контек-сту [3, с. 111–112]; зауважимо, що виділені сполу-чення o du fröhliche, o du selige несуть крімосновної інформації ще й додаткову: по-перше, вка-зується на емоційний стан мовця та його ставлен-ня до російської мови як мови інтернаціональної,що поєднує радянський народ, як мови культурної,успадкованої цим народом, як мови поетичної,що містить у собі філософію серця поета, йогомудрість та духовність, по-друге, характеризують-ся відносини, що склалися між євреями й росіяна-ми на теренах Радянського Союзу, по-третє,підкреслюється перманентність мовного зв’язкуміж поколіннями в часі й просторі, по-четверте,акцентується почуття ностальгії за «рідним ото-ченням», утраченим через кохання до німцяі імміграцію до Німеччини;

4) стилістично забарвленими елементамиStern lächelt [13, c. 166]. – Штерн шкіриться

[7, с. 125];In der Mitte ein unsicherer Mensch mit

schwarzem, funkelndem Blick, der stockend sprichtund der von allen, die darüber schreiben, alslächerlich und labil beschrieben wird, seinGesichtsausdruck wechselt zwischen dumpfem

Brüten und schiefem, einfältigem Lächeln [13,c. 166]. – Посередині невпевнений чоловік з чор-ним, полум’яним поглядом, який говорить затина-ючись, і всім, хто про це пише, здається сміхо-винним і лабільним, вираз його обличчя мінитьсяміж похмурою замисленістю і кривим, простаць-ким вишкіром [7, с. 126];

5) лексико-граматичними замінамиа) іменник – дієсловоSie haben Glück, sagte Anna, dass Ihre Familie

nicht direkt aus Warschau stammt. Glück? [13,c. 106]. – Вам пощастило, сказала Анна, що Вашародина була не з самої Варшави. Пощастило?[7, с. 81];

б) іменник – вказівний займенникHätte Semjon seinen Verwandten freigesprochen,

wäre er als Angehöriger eines mutmaßlichenFamilienkomplotts für schuldig erklärt worden, hätteer ihn verurteilt, hätte man sagen können, Semjonselbst sei so tief in Schuld verstrickt, dass er seinenVerwandten geopfert habe, um damit die eigeneSchuld zu tilgen [13, c. 145]. – Якби Семен виправ-дав свояка, його б звинуватили в участі у родиннійзмові, якби засудив – могли б сказати, Семен самтак глибоко замішаний у цьому, що ладен пожерт-вувати родичем, аби тільки загладити власну про-вину [7, с. 110];

в) прикметник – іменникWassiljew hingegen hatte seine harte Rolle

aufgegeben und bekannte sich schuldig, auch Sternbekannte sich schuldig, denn er hatte geschossen,wenn auch nicht im Sinne der Anklage [13, c. 171]. –Васільєв, натомість, скинув свою роль непохитно-го й визнав свою провину, Штерн теж визнав своюпровину, бо він стріляв, хай навіть не так, як ствер-джує звинувачення [7, с. 130];

г) прикметник – дієсловоHätte Semjon seinen Verwandten freigesprochen,

wäre er als Angehöriger eines mutmaßlichenFamilienkomplotts für schuldig erklärt worden, hätteer ihn verurteilt, hätte man sagen können, Semjonselbst sei so tief in Schuld verstrickt, dass er seinenVerwandten geopfert habe, um damit die eigeneSchuld zu tilgen [13, c. 145]. – Якби Семен виправ-дав свояка, його б звинуватили в участі у ро-динній змові, якби засудив – могли б сказати, Се-мен сам так глибоко замішаний у цьому, що ладен

34


пожертвувати родичем, аби тільки загладити влас-ну провину [7, с. 110];

ґ) дієприкметник I, II – дієсловоSiegreich spazierte sie im Männerumkleideraum

auf dem langen Tisch herum wie auf einem Podium,mit Handtüchern um Brust und Hüften, bis sieplötzlich eins fallen lässt und man ihrenangeklebten Penis sieht, ich schokiert, sietriumphierend [13, c. 115–116]. – Звитяжно поход-жала вона в чоловічій роздягальні по довгому сто-лу, як по подіуму, з обгорнутими довкола грудейі стегон рушниками, аж поки раптом не скинулаодин, і всі побачили її приклеєний пеніс, я шокова-на, вона тріумфує [7, с. 87];

6) лексико-семантичними замінамиа) емотивне значення – оцінне значення Niemand

behielt damals ein solches Kind in der Familie,vielleicht war es sogar verboten, aber niemand imHaus hätte sich erlaubt, darüber zu tratschen, ausScheu und Bewunderung [13, c. 42]. – Ніхто тоді незалишав таку дитину в сім’ї, можливо, це навіть булозаборонено, але ніхто в будинку не дозволяв собіпро це розводитися, з боязні чи поваги [7, с. 33];

б) уявне емотивне значення – реальне інтен-сивне емотивне значення

Die Beine wurden immer krummer und die Füßeflacher, so flach wie bei den Schwänen, sagte meineMutter, als glaubte sie gleichzeitig an DarwinsEvolution und Ovids Metamorphosen und als wäresie alarmiert, was nun aus mir werden wird [13,c. 68]. – Ноги все криві шали, а стопи пласкі шали,ставали пласкі, як у лебедів, казала мама, мовбиводночас вірила і в Дарвінову еволюцію, і в Овідієвіметаморфози й при цьому страшенно перейма-лася тим, що з мене виросте [7, с. 53];

в) інтенсивне емотивне значення – емотивнезначення

Aber vielleicht ist Wladimir auch an nichtsschuld [13, c. 202]. – Втім, може Володимир і не-винен [7, с. 152];

г) емотивне значення – інтенсивне емотивнезначення

Es tut mir leid! [13, c. 265]. – Мені дуже при-кро! [7, с. 199];

ґ) дія, спрямована на об’єкт (носія емоційногостану) – початок дії, спрямований на суб’єкт (но-сія емоційного стану)

Wir lächelten unsicher [13, c. 255]. – Ми невпев-нено заусміхалися [7, с. 192];

7) граматичними замінамиа) форми числаоднина – множинаAdolf bestätigte meine Befürchtung, dass ich

keine Macht über die Vergangenheit habe, sie lebt,wie sie will, sie schafft es nur nicht zu sterben [13,c. 133]. – Адольф підтвердив мої побоювання,що я не володію минулим, воно живе, як йому хо-четься, ось тільки вмерти воно не може [7, с. 101];

б) форми часупростий минулий час – теперішній часMira freute sich wie ein Kind [13, c. 120]. – Міра

тішиться, як дитя [7, с. 91];в) порядку частин речення + додавання лексем

(соматизмів)Ohne zu blinzeln, schauten sie uns an, wir sahen

viel zu städtisch aus, Anti-Datscha und fremd [13,c. 236]. – Вони дивились на нас, витріщивши очі,ми були надто міські, антидачники й чужинці [7,с. 177–178];

8) описовим перефразуваннямBotschafter Herbert von Dirksen war vor allem

über die Schuldzuweisungen an Polen besorgt, diedurch die sowjetische Presse flackerten und vondeutschen kommunistischen Zeitungen übernommenwurden [13, c. 154]. – Посол Герберт фон Дірксензанепокоєний передусім тим, що провину нама-гаються звалити на Польщу, бо такими інсинуа-ціями рясніє радянська преса, і їх підхопилий німецькі комуністичні газети [7, с. 116–117];

9) генералізацієюMir reichte schon die Vorstellung, ins Archiv der

Lubjanka gehen zu müssen, um von einer Urangstüberwältigt zu werden [13, c. 149]. – Мені вистача-ло одного вже уявлення про те, що я заходжу вархів Лубянки, аби мене затопив первиннийстрах [7, с. 113];

10) опущенням частини речення, що міститьконотативи

Wir waren glücklich, und alles in mir widersetztesich dem Satz, den uns Lew Tolstoj vererbt hat, dassdie glücklichen Familien sich ähnelten in ihremGlück, und nur die unglücklichen einzigartig sind,ein Satz, der uns in die Falle lockte und den Hangzum Unglück weckte, als wäre nur das Unglück

35


der Rede wert, das Glück aber leer [13, c. 20]. –Ми були щасливі, й усе суперечило реченню, якепередав нам у спадок Лев Толстой, що всі щасливісім’ї однакові у своєму щасті, й тільки нещасливінеповторні, речення, яке заманювало нас у пастку,так ніби лише нещастя варте уваги, а щастя по-рожнє [7, с. 17];

11)опущенням одного з конотативів парної спо-луки

Sie hängen irgendwo, und manchmal gleiten sieganz nah heran, und Du beschreibst sie theoretisch(ich kann nicht einmal das), aber Du kannst diesenSchrecken und das Grauen ihrer Anwesenheit nichtwiedergeben, weil wiederzugeben bedeutet, esanzuerkennen und in sich einzulassen [13, c. 174]. –Вони десь зависають, а іноді ковзають зовсімблизько, і Ти описуєш їх риторично (я навіть цьогоне вмію), але не можеш передати жаху й їхньоїприсутності, бо відтворити означає визнати й впу-стити в себе [7, с. 131];

12) конкретизацієюDenn es ist unwichtig, wer man ist und ob man

hier eigene Toten zu beklagen hat – oder wünschteer sich, dass es unwichtig sei? – für ihn war eseine Frage des Anstands [13, c. 184]. – Бо неваж-ливо, хто ти й чи сумуєш за своїми небіжчика-ми – чи, може, він так собі бажав, аби то булоневажливо? – для нього це було питання поряд-ності [7, с. 140];

13) цілісним перетворенням емотивного вислов-лення

Sie war besorgt, alarmiert und kränklich, undich wusste, dass sie schon immer besorgt,alarmiert und kränklich war, nicht erst nach demKrieg, sondern auch schon vorher [13, c. 195]. –Вона була стурбована, стривожена й хворобливообразлива, і то не тільки після війни, а ще раніше[7, с. 148];

14) стилістичною нейтралізацієюAlle waren von Lidas Satz erschüttert, es war

ein Hauch von dort, und sie verstanden, dass Lidaaufgab, aber gleichzeitig hatte sie eine Wahlgetroffen, sie wollte gehen, so wie auch Anna eineWahl getroffen hatte, als sie in Kiev blieb [13,c. 198]. – Всі були вражені цим Лідиним речен-ням, то був подих звідти, й вони розуміли, що Лідаздалась, та водночас і зробила вибір, вона хотіла

піти, так як і Анна зробила свій вибір, залишив-шись в Києві [7, с. 150];

15) антонімією + додаванням модальних дієслівIch staunte über meine Arbeit, meine Zauberei

[13, c. 245]. – Я й сама не могла надивуватисясвоїй праці, своїм чарам [7, с. 184];

16) антонімією + лексико-семантичною заміною(емотивне значення – темпоральне значення)

Ich freute mich über seine lebende Erscheinung,die überraschende mozartische Note [13, c. 266]. –Мене тішить його жваве єство, неждано моцарт-івська нота [7, с. 200];

17) стилістичною спеціалізацієюEine alte Dame staunt über mich und meine

Gerätsschaften, über das Netzwerkgerät, das mirden Weg zeigen soll, über mein iPhone mit seinenvon mir nie erlernten Funktionen, die Kopfhörerund die Kabel in verschiedenen Farben ausverschiedenen Epochen, die ich vergeblichmiteinander zu verbinden versuche – diesesKonglomerat, dieser Krake, dieses Netz, das michvoranbringen soll, fesselt mich an Händen undFüßen [13, c. 260]. – Якась старша пані чудуєтьсяз моєї апаратури, з мого навігатора, який має вка-зувати мені дорогу, з мого айфону з його так і неопанованими мною функціями, з навушників і ка-белів різного кольору й з різних епох, які я марнонамагаюся з’єднати – цей конгломерат, цей спрут,це павутиння, яке повинне просунути мене вперед,спутує мене по руках і ногах [7, с. 196].

3. ВисновкиПроведений аналіз дає змогу стверджувати той

факт, що прийоми відтворення німецької емотивноїлексики українською мовою релевантні теоретичноможливим і прийомам, що виходять за межі теоре-тично можливих. З-поміж теоретично можливихприйомів перекладу виділяються регулярні (словни-кові) відповідники й нерегулярні (контекстуальні тапоняттєві заміни). Прийоми, що виходять за межітеоретично можливих, зводяться до нівелюванняемотивного контексту або емотивного значеннялексеми в лінгвістичному контексті, ігноруванняграфічного виділення емотивної лексики, а такожкомбінування граматичних (зміна порядку частинречення) і лексичних (додавання соматизмів) транс-формацій, антонімічного перекладу з додаванняммодальних дієслів або лексико-семантичних замін.

36


Перспектива подальших наукових пошуківубачається у розширенні матеріалу та об’єктів дос-лідження.

ЛІТЕРАТУРА1. Бродовська В.Й. Тлумачний словник психологіч-них термінів в українській мові / Бродовська В.Й.,Патрик І.П., Яблонко В.Я. – К. : Видавничий дім «Про-фесіонал», 2005. – 224 с. 2. Кириленко Т.С. Психо-логія: емоційна сфера особистості : навч. посібник /Т.С. Кириленко. – К. : Либідь, 2007. – 256 с. 3. Кру-па М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту : навч.посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. Крупа. –Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. – 416 с.4. Кухаренко В.А. Интерпретация текста : учеб. посо-бие [для студ. пед. ин-тов по спец. № 2103 «Иностр.яз.»] / В.А. Кухаренко. – 2-е изд. , перераб. – М. :Просвещение, 1988. – 192 с. 5. Латинско-русскийсловарь / [сост. А.М. Малинин]. – М. : Государствен-ное издательство иностранных и национальных сло-варей, 1961. – 764 с. 6. Новий тлумачний словникукраїнської мови : У трьох томах / [уклад. В. Яре-менко, О. Сліпушко]. – К. : АКОНІТ, 2003. – Т. 1 :А–К. – 928 с. 7. Петровська К. Мабуть Естер: [Істо-рії] / К. Петровська ; [пер. з нім. Ю. Прохаська]. –Чернівці : Книги – ХХІ, 2015. – 228 с. 8. Психологіч-ний словник / [за ред. В.І. Войтка]. – К. : Вища шко-ла, 1982. – 216 с. 9. Радчук В. На жертовнику мис-тецтва / В. Радчук // «Хай слово мовлене інакше…» :Статті з теорії, критики та історії художнього перекла-ду / [упоряд. В. Коптілов]. – К. : Дніпро, 1982. –С. 19–40. 10. Рихло П. Нетлінне дерево роду /П. Рихло // К. Петровська Мабуть Естер ; [пер. з нім.Ю. Прохаська]. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2015. –С. 217–224. 11. Семотюк О.П. Сучасний словникіншомовних слів / О.П. Семотюк. – Х. : Ранок,2008. – 688 с. 12. Шаховский В.И. Категоризацияэмоций в лексико-семантической системе языка /В.И. Шаховский. – М. : ЛКИ, 2008. – 208 с.13. Petrowskaja K. Vielleicht Ester : [Geschichten] /K. Petrowskaja. – Berlin : Suhrkamp, 2015. – 288 S.14. WAHRIG. Wörterbuch der deutschen Sprache / [vonR. Wahrig-Burfeind]. – München : dtv, 2012. – 1152 S.

REFERENCESBrodovska, V.Y., Patrik, I.P., and Yablonko, V.Ya. (2005).

Tlumachny slovnyk psykhologichnykh terminiv vukrainskiy movi [Explanatore dictionary ofpsychological terms in the Ukrainan] . Kyiv:Professional Publ.

Кrupa, M. (2005). Lingvistchny analiz khudozhnegotekstu [Linguistic analysis of artistic text]. Ternopil:Textbooks and manuals Publ.

Kukharenko, V.A. (1988). Interpretatsiya teksta[Interpretation of text]. Moscow: EnlightenmentPubl.

Кyrylenko, T.S. (2007). Psykhologiya: emotsiyna sferaosobystostiе [Psychology: emotional sphere ofperson]. Kyiv: Swan Publ.

Malinin, A.M. (ed). (1961). Latinsko-russkiy slovar[Latin-Russian dictionary]. Moscow: State Publ.of Foreign and National Dictionaries.

Padchuk, V. (1982). Na zhertovnyku mystetstva [Onthe altar of the art]. In: V. Koptilov (ed.). «Khaislovo movlene inakshe…» [Let the word other say…].Kyiv: Dnipro Publ., 19–40.

Petrovska, K. (2015). Mabut Ester: [Іstorii] [ProbablyEster: [Stories]]. Cherniwtsi: Books – ХХІ Publ.

Petrowskaja, K. (2015). Vielleicht Ester: [Geschichten].Berlin: Suhrkamp Publ.

Rykhlo, P. (2015). Netlinne derevo rodu [The eternaltree of family]. In: K. Petrovska Mabut Ester:[Іstorii] [Probably Ester: [Stories]]. Cherniwtsi:Books – ХХІ Publ., pp. 217–224.

Semotyuk, O.P. (2008). Suchasny slovnyk inshomovnykhsliv [Modern foreign words dictionary]. Kharkiv:Morning Publ.

Shakhovskiy, V.I. (2008). Kategorizatsiya emotsiyv leksiko-semanticheskoy sisteme yazyka[Categorization of emotions in the lexical-semantically language system]. Moscow: LKI Publ.

Wahrig-Burfeind, R. (ed.). (2012). Wörterbuch derdeutschen Sprache. München: dtv.

Yaremenko, V., and Slipushko, O. (ed.). (2003). Novytlumachny slovnyk ukrainskoi movy [Newexplanatore dictionary of the Ukrainan]. Kyiv:Akonit Publ.

37


УДК 811.111’255.4’373

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЕКЗОТИЗМІВ

ПОСТКОЛОНІАЛЬНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ

І.Є. Фролова, докт. філол. наук, Д.О. Набокова, Є.О. Овчаренко (Харків)

Дослідження присвячено аналізу перекладу слів-екзотизмів роману С. Рушді «Опівнічні діти» українськоюі російською мовами. Постколоніальна література визнана такою, що становить значний інтерес для перекладознав-ства. Загальні проблеми її аналізу стосуються метафоричного зв’язку між цією літературою та перекладом, а доконкретних належать проблеми її перекладу, включно із проблемою перекладу слів-екзотизмів. Слова-екзотизми –слова-реалії та варваризми властиві постколоніальній літературі, оскільки вони виконують важливу функцію куль-турного маркування авторського дискурсу. У перекладознавчому аспекті слова-екзотизми досліджуваного романувивчено в перекладах цього роману українською та російською мовами. Результати дослідження засвідчили, щонайчастіше перекладачі відтворюють функцію цих слів, використовуючи транскодовані узуальні чи оказіональнівідповідники-варваризми, або створюючи такі транскодовані відповідники-неологізми. Менш типовим є викорис-тання еквівалентів/функціональних аналогів, поданих словами, що належать до питомої лексики чи асимільованихзапозичень, що свідчить про невдачу перекладача у відтворенні культурно-дискурсивної функції екзотизмів.

Ключові слова: культурно-дискурсивна функція, переклад, постколоніальна література, слова-екзотизми.

Фролова И.Е., Набокова Д.А., Овчаренко Е.А. Особенности перевода экзотизмов постколониального литера-турного произведения. Исследование посвящено анализу перевода слов-экзотизмов романа С. Рушди «Полуноч-ные дети» на украинский и русский языки. Постколониальная литература признана представляющей значительныйинтерес для переводоведения. Общие проблемы её анализа касаются метафорической связи этой литературыс переводом, а к конкретным относятся проблемы её перевода, к числу которых принадлежит проблема переводаслов-экзотизмов. Слова-экзотизмы – слова-реалии и варваризмы свойственны постколониальной литературе, по-скольку они выполняют важную функцию культурного маркирования авторского дискурса. В переводческом ас-пекте слова-экзотизмы анализируемого романа изучены в переводах данного романа на украинский и русскийязыки. Результаты исследования свидетельствуют, что в большинстве случаев переводчики воссоздают функциюэтих слов, используя узуальные или окказиональные транскодированные соответствия, представленные варвариз-мами, либо создавая такие транскодированные соответствия-неологизмы. Менее типичным является использова-ние эквивалентов/функциональных аналогов, представленных словами, относящимися к исконной лексике илиассимилированным заимствованиям, что свидетельствует о неудаче переводчика в воссоздании культурно-дискур-сивной функции экзотизмов.

Ключевые слова: культурно-дискурсивная функция, перевод, постколониальная литература, слова-экзотизмы.

Frolova I.Ye., Nabokova D.O., Ovcharenko Ye.O. The Specific Features of Translating Exotic Words in Post-ColonialLiterary Work. This research focuses on the translation of exotic words from S. Rushdie’s famous novel “MidnightChildren” into Ukrainian and Russian. Post-colonial literature is widely recognized to be of special interest for the theoryof translation. The general issues of its analysis concern the metaphoric link between post-colonial literature and translation,while the concrete issues are presented by the problems of its translation, including the problem of rendering exotic words.Exotic words – words-realities and barbarisms – are proper to post-colonial literature as they perform the importantfunction of marking the author’s discourse culturally. In the translation theory perspective the exotic words from the novelunder study have been subjected to analysis in the translations of this novel into Ukrainian and Russian. The results ofthe research show that in most cases the translators reconstitute the function of these words rendering them by usual oroccasional transcoded equivalents-barbarisms or creating transcoded equivalents-neologisms. A less typical use ofequivalents / functional analogues – native words or assimilated borrowings – is indicative of the translator’s failure inrendering the cultural discoursive function of exotic words.

Key words: cultural discoursive function, exotic words, post-colonial literature, translation.

© Фролова І.Є., Набокова Д.О., Овчаренко Є.О., 2017

38


1. ВступІсторичні події другої половини ХХ ст., а саме:

розпад колоніальних імперій, дали поштовх виник-ненню нового типу літератури. Ця літератураотримала назву «постколоніальної» та сталаоб’єктом вивчення різних наукових дисциплін,у тому числі й перекладознавства.

Перекладознавчий погляд на постколоніальнулітературу висвітлює подібність творів, що до неїналежить, до «перекладу» [9; 15; 17–18; 20]. «Пе-реклад» тут слід розуміти в метафоричному сенсі,оскільки постколоніальний літератор – представникколонізованої лінгвокультури – пише свій твір мо-вою колонізатора (однією з провідних мов світу), аотже, ніби перекладає сам себе, представляє ре-зультат своєї розумової активності, використовую-чи мовний код, невластивий для цієї активності.

Пильна увага дослідників до постколоніальноїлітератури обумовлена не лише її своєрідністю,а й загальними тенденціями розвитку гуманітар-ної науки в сучасну добу: «культурним» поворотомта соціологізацію знання. Ці тенденції обумовлю-ють розгляд досліджуваних об’єктів у контекстікультурно-соціальних чинників, через зверненнядо яких можна краще зрозуміти й пояснити приро-ду цих об’єктів.

До об’єктів, що постійно привертають увагуперекладознавців, належать стратегії, способий засоби перекладу різних груп лексичних одиниць.Зокрема, специфічними для творів постколоніаль-ної літератури й вартими уваги в перекладознав-чих студіях постають лексичні одиниці, котрі на-лежать колонізованій мові та використовуютьсяавтором для того, щоб відтворити культурний фонописуваних подій. Відповідно, ці одиниці виконуютьне лише мовну/мовленнєву, але й дискурсивну функ-цію: вони є важливою складовою розумово-кому-нікативної взаємодії автора і читача, маркерамикультурної природи дискурсу. Отже, під час пере-кладу твору постколоніальної літератури виникаєпотреба відтворення цієї функції, що може спричи-няти певні труднощі. Проте, перекладачеві потрібношукати шляхи їх подолання, оскільки культурнамаркованість дискурсу має бути збережена.

Актуальність дослідження, таким чином, ви-значена з одного боку нагальною потребою аналі-зу постколоніальної літератури як нового й само-

бутнього художнього надбання, а з іншого боку –важливістю вивчення особливостей перекладу лек-сичних одиниць колонізованої культури як культур-но-дискурсивних маркерів.

Об’єктом дослідження стали іншомовні лек-сичні одиниці англомовного постколоніального тво-ру, а предметом – способи та засоби перекладуцих одиниць українською та російською мовами.

Метою роботи є з’ясування тих способів пе-рекладу, які дозволяють перекладачеві відтворитикультурно-дискурсивну функцію досліджених лек-сичних одиниць.

На виконання поставленої мети в дослідженніпослідовно виконано такі завдання : розглянуто особливості постколоніальних

творів та з’ясовано лінгвістичний статус наявнихв них іншомовних лексичних одиниць; обрано твір постколоніальної літератури

та його переклади; з оригіналу постколоніального твору дібрано

іншомовні лексичні одиниці (разом із контекстамиїхнього вжитку); з’ясовано значення цих одиниць;із текстів перекладів вилучено відповідні одиниці/висловлення; встановлено потенціал способів, використа-

них для перекладу досліджуваних одиниць; вияв-лено, які з них є змістово й функціонально адек-ватними / неадекватними.

Матеріалом дослідження був роман англомов-ного письменника індійського походження СалманаРушді «Опівнічні діти» («Midnight’s children»), зок-рема 140 лексичних одиниць цього роману, а такожпереклади цього роману українською (Н. Трохим)та російською (А. Миролюбової) мовами, зокре-ма українські та російські відповідники досліджу-ваних лексичних одиниць тексту оригіналу.

2. Специфіка постколоніальноїлітератури та іншомовних лексичниходиниць у постколоніальних творахПостколоніальною вважають літературу, що

«виникла у своєму теперішньому вигляді з досвідуколонізації і стверджувалася через висунення наперший план напруженості в стосунках з імпер-ською владою та наголошенні на своїй відмінностівід припущень імперського центру» [8, c. 2].

Взаємодія між перекладом та постколоніальноюлітературою вбачається в тому, що постколоніаль-

39


ний твір за своєю сутністю збігається з перекла-дацьким актом [9; 19]. Поняття «твір як переклад»пов’язано з тим, що хоча постколоніальний твірвідрізняється від перекладу, ці обидва види діяль-ності застосовують схожі стратегії для створеннямовних та культурних образів. Виходячи з цьогоположення, постколоніальну літературу метафорич-но інтерпретують як форму перекладу, оскільки самфакт написання твору про досвід колишніх колоні-зованих спільнот постколоніальними письменника-ми мовою колонізатора є подібним до перекладу.С. Рушді, приміром, відносить постколоніальнийтвір до перекладної літератури, а колонізованогосуб’єкта або мігранта він назвав «перекладеноюлюдиною» [15, с. 17].

Постколоніальність порушила важливі питаннящодо традиційних поглядів на перекладознавство,особливо що стосується природи оригіналу та йоговідношення до перекладеного тексту. Постколоні-альні дослідження встановили паралелі між постко-лоніальними творами як такими, що протидіють ге-гемонії, та перекладом підрядних культур як проти-стоянням імперіалізму або відмовою від домінант-них лінгвістичних та культурних практик. Феноменпостколоніальної літератури виникає через перекладяк результат белетризації або власне переклад пост-колоніальної літератури з однієї глобальної мовина іншу. Саме тому переклад як практика відіграєосновну роль для написання та розповсюдженняпостколоніальної літератури, а також в боротьбі ізо-льованих культур за сприйняття та визнання в гло-бальному літературному просторі. Постколоніаль-ну літературу можна розглядати як переклад, оскіль-ки її відтворюють глобальними світовими мовами,щодо цього були інструментами пригнічення цієї жпостколоніальної культури. Таке метафоричне по-рівняння відкриває нові перспективи дослідження пе-рекладів постколоніальних текстів [16, c. 405].

Подібність постколоніальної літератури та пе-рекладу була підтверджена емпіричними дослід-женнями, які охарактеризували постколоніальнубелетризацію у термінах перекладацьких процесівта стратегій [9; 17–18; 20]. Логічним обґрунтуван-ням цих досліджень є взаємозв’язок усності та пи-семності [9], тобто передача усної колонізованоюкультури писемною мовою розглядається як по-двійний процес переміщення.

Проблеми постколоніальної літератури дослід-жують відомі теоретики Б. Ешкрофт, Г. Гріффітcта Г. Тіффін, які у книзі «Імперія пише відповідь:теорія та практика в постколоніальних літературах»визначають використання колоніальних мов як го-ловну ознаку постколоніальної літератури [8, c. 5],яка відіграє важливу роль, коли йдеться про «між-мовний переклад постколоніальної літератури»[9; 17–18].

Таким чином, у дослідженнях стверджується,що на увагу заслуговує і суто перекладацький ас-пект відтворення творів постколоніальної літера-тури. Зокрема, послуговуючись мовою колонізато-ра (глобальною світовою мовою), постколоніаль-ний автор прагне передати специфіку колоніальноїкультури. Ця специфіка втілена в реаліях, відсутніхв свідомості носіїв глобальної мови, а відтак, непозначена в цій мові лексичними одиницями. З цієїпричини, доволі типовим для постколоніальної літе-ратури є вкраплення в текст твору мовних (лек-сичних) одиниць мови колонізованого народу. Хочай незначні за кількістю, ці вкраплення є функціо-нально важливими, оскільки, створюючи певнийкультурний фон, вони надають читачеві, що володієглобальною мовою, можливість долучитися долінгвокультури колонізованого народу.

Наявність таких лексичних одиниць обумовле-на тією обставиною, що представники різних куль-тур мають різні фокуси, тобто дивляться на речізі свого ракурсу. Ці відмінності визначають лекси-ку, що використовують різні народи для спілкуван-ня на певну тему. Якщо культури є схожими, вини-кає менше труднощів під час перекладу, оскількив обох мовах існують одиниці, що є певною міроюеквівалентними, якщо ж культури дуже відрізня-ються, перекладачеві дуже складно добирати лек-сичні еквіваленти [13, с. 95]. Слова-реалії відно-сяться до безеквівалентної лексики, тобто до слів,що не мають еквівалентів за межами мови, у якійвони використовуються [2]. Реалії відображаютьспосіб життя та мислення конкретної спільноти тане мають аналогів в інших культурах, адже вонипозначають невідомі концепти [7, с. 15].

Відмінності між мовами спричиняють такожвиникнення семантичних лакун, тобто незаповне-них місць в лексико-фразеологічній системі кон-кретної мови, хоча в цій мові можуть бути близькі

40


за значенням лексичні одиниці [6, с. 5]. Відмінністьміж реаліями та лакунами полягає в тому, що сло-ва-реалії позначають поняття, пов’язані з національ-ними особливостями вихідної культури, а семан-тичні лакуни позначають поняття, відсутні в мовіперекладу через особливості мислення певної на-ціональності [4, с. 53].

На позначення національно-специфічної лекси-ки в літературі зустрічаються різні терміни: екзо-тизми, локалізми, етнографізми, етнолексеми, вар-варизми. Незважаючи на те, що позначувані нимипоняття є близькими й взаємопов’язаними, вонине є тотожними. Поняття екзотизму є найближчимдо реалій, адже воно позначає предмети або явищажиття іншого народу. Варваризмом є іншомовнеслово або зворот, що зберігає ознаки іншої мовиі сприймається як чужорідне. Локалізми та етно-графізми відносяться до діалектної лексики та по-значають життєві реалії субетнічної групи у складібільшого народу [1]. У нашому дослідженні ми ко-ристуємося терміном «екзотизми», вживаючи йогов широкому значенні: як такий, що кореспондуютьз (1) словами-реаліями, (2) варваризмами.

3. Роман «Опівнічні діти»та його іншомовні лексичні елементиУ нашому дослідженні ми звернулися до твору

одного з найбільш знаних авторів постколоніальноїанглійської літератури, англо-індійського письмен-ника Салмана Рушді.

Салман Рушді є відомим британським письмен-ником, критиком та публіцистом індійського поход-ження. Йому належить одне з провідних місць се-ред англомовних письменників-постколоніалістів.Незважаючи на те, що С. Рушді прийняв британ-ське підданство та постійно живе у Великій Брита-нії, його батьківщиною є Індія. Його заможна му-сульманська родина родом з Кашміру, а сам СалманРушді народився та виріс у Бомбеї. У цьому містізмішані різноманітні мови різних країн, які поєдну-ються в індійській англійській мові. С. Рушді пише,що він виріс у місті, в якому відкритість та толе-рантність були нормою і в якому він знайшов сво-боду, яку завжди ставив вище за все. У 14 роківС. Рушді залишив Індію та поїхав у Велику Брита-нію навчатися в Кембриджі, де пізніше викладав істо-рію. Після навчання він працював в рекламномуагентстві, театрі, газетах та на телебаченні [15, с. 232].

Роман «Опівнічні діти», переклад якого ми ана-лізуємо, був написаний у 1981 році. Він вважаєтьсянайкращим романом С. Рушді, який приніс йомувсесвітню славу. У 1993 році книга отримала приз«Booker of Bookers» як найкращий роман середусіх, що отримали Букеровську премію [14].На момент написання роману С. Рушді опинивсяу чужій країні, а на його Батьківщині відбувавсярозподіл між Індією та Пакистаном.

Роман «Опівнічні діти» порушує питанняіндійської ідентичності, розповідає про зростанняІндії, а також репрезентує в англійській мові чис-ленні мови, що існують на півострові Індостан [11].Роман є алегорією на історію Індії до та післяотримання незалежності від Великобританії, тоб-то з 1910 по 1976 роки. Головний герой Селім Сінайрозповідає історію свого життя. Він, як і сотні іншихдітей, народився опівночі 15 серпня 1947 року,у годину, коли Індія отримала незалежність. Своюособисту історію Селім розповідає своїй домогос-подарці Падмі в усній формі. Оповідання у фольк-лорному стилі створює альтернативу письмовомуісторичному дискурсу. У романі багато автобіо-графічного: історія родини, дитинство головного ге-роя, які у багатьох аспектах повторюють долюС. Рушді. Автор вписує себе в історію своєї краї-ни, хоч і використовує при цьому фантастичні еле-менти. Історія «Опівнічних дітей» стала не-від’ємною частиною самосвідомості автора.

Таким чином, С. Рушді наголошує на ролі окре-мої людини в історії. У романі він постійно прово-дить паралелі між біографією головного героята історичними подіями, проектує історію родиниу багатьох поколіннях на історію цілого народу.Персонажі твору говорять різними діалектами,відтворення яких є складним завданням як дляавтора, так і для перекладачів, адже за англій-ською мовою лежать мови хінді, урду, гуджараті,мараті. Перед С. Рушді постало завдання переда-ти особливості мислення людей Індії засобами гло-бальної мови. Він зазначив у коментарях до рома-ну, що його більше цікавив процес фільтрування,тобто не самі події, а спосіб їх зображення у тексті.За його словами, англійська мова потребує пере-робки, адже нормативними засобами неможливореалізувати завдання, яке перед ним постало, а по-рушення канонів англійської мови означатиме са-

41


мозвільнення від колоніального гноблення [15].С. Рушді змішує елементи різних мов, використо-вує неологізми та іншомовні слова. Він переноситьв англійську мову індомовні елементи або моди-фікує їх відповідно до конкретного контексту, тоб-то створює власну мовну систему, яка виходитьза рамки англійської мови та простого вкрапленняіндійських слів [10, с. 160]. Таке поєднання є ха-рактерною ознакою гібридності постколоніальноїлітератури. Зазначають, що в творі «Опівнічні діти»англійська мова є «магічним радіо», яке доноситьсмисл, оскільки фактично неможливо визначитиякою мовою розмовляють герої [12, с. 571].Індійські запозичення сприймаються органічно,адже вони з’являються у невимушених діалогахіндійських мешканців та колонізаторів і відобража-ють гібридність постколоніальної ситуації в країні.

Для проведення практичного аналізу було вико-ристано роман С. Рушді «Опівнічні діти», розмі-щений в мережі Internet, та два його переклади:україномовний переклад Наталії Трохим та росій-ськомовний переклад А. Миролюбової.

Український переклад було створено у 2007 роціукраїнською поетесою та перекладачкою НаталієюГеоргіївною Трохим, яка є засновницею та керівни-ком видавництва «Джезва». Вона перекладає прозуі поезію з англійської, польської, білоруської, росій-ської, грузинської та литовської мов. У 2009 роціза свій переклад роману Салмана Рушді «Опівнічнідіти» Наталія Трохим отримала літературну пре-мію імені Максима Рильського [3].

Що стосується перекладу російської мовою,його створила кандидат філологічних наук доценткафедри історії зарубіжних літератур філологічно-го факультету Санкт-Петербурзького державногоуніверситету Анастасія Юріївна Миролюбова.Крім викладання, Анастасія Миролюбова зай-мається книговидавництвом та перекладом поезіїі художньої прози з іспанської, італійської, французь-кої та англійської мов.

Ознайомившись з текстом роману, ми методомсуцільної вибірки вилучили 143 одиниці, які нале-жать до національно-специфічної лексики, тобтоє езкотизмами. Для перевірки належності обраниходиниць саме до цього прошарку лексики кожнуз них було перевірено за лексикографічними та до-відковими джерелами.

З загальної кількості виокремлених одиницьчастину (122 одиниці, 87,14%) було виявлено в тлу-мачних словниках [21; 22; 23; 25] із відповіднимипозначками, наприклад: feringhee – (in India and other parts of Asia)

«a foreigner, especially one with white skin»; goonda – (Indian) «a hired thug or bully»; channa – (Indian) «chickpeas, especially when

roasted and prepared as a snack».Інша частина, а саме, 18 одиниць (12,86%) не

зафіксовані у лексико-графічних джерелах, тож їхнєзначення було з’ясовано за допомогою довідково-го джерела [24], наприклад: tola – «also transliterated as tolah or tole, is a

traditional South Asian unit of mass, now standardisedas 180 troy grains or exactly 3/8 troy ounce»; babaji – «an Indian honorific that means

«Father», usually with great respect»; pie-dog – «aboriginal landrace, or naturally

selected dog, of the Indian sub-continent, oftenerroneously used to refer to all urban Indian street dogs».

Таким чином, ми засвідчили належність обра-них одиниць до національно-специфічної лексикиабо слів-екзотизмів.

Використання електронної версії тексту оригі-налу дозволило виокремити з нього усі фрагменти,де вжито ці одиниці. Після цього відповідні фраг-менти було виокремлено з текстів перекладів. По-треба у виокремленні саме фрагментів тексту обу-мовлена, по-перше, необхідністю врахування кон-тексту вжитку досліджуваної одиниці, по-друге(для текстів перекладів), потенційною можливістювідсутності досліджуваної одиниці в тексті пере-кладу.

Таким чином, зібраний матеріал уможлививпроведення перекладацького аналізу.

4. Способи перекладу лексичних одиниць-екзотизмів постколоніального твору«Опівнічні діти» С. РушдіРозглядаючи способи перекладу виокремлених

лексичних одиниць, ми виходили з того, що «всілексичні одиниці вихідної мови поділяються на ті,що вже мають відповідники в цільовій мові та ті,що ще не мають відповідників в цільовій мові, тоб-то є безеквівалентними» [5, с. 279]. Керуючись цієюлогікою, ми спочатку проаналізували перекладтих слів, які були перекладені за допомогою відпо-

42


відників, що містяться у двомовних словниках,а потім – тих одиниць, які були перекладені в іншийспосіб.

З усіх одиниць аналізу (140) перша частинавиявилась такими, що не належать до безеквіва-лентної лексики: ці одиниці мають відповідники условниках (англо-російському та англо-українсько-му або ж тільки в англо-російському). Це дозволи-ло скористатися таким способом перекладу якдобір відповідника.

Аналізуючи подані у цих словниках відповідни-ки, які використали перекладачі, ми зафіксувалитакі типи відповідників: автохтонний відповідникДо цієї групи ми віднесли словникові відповід-

ники, що належать до шару питомої лексикиабо вже асимілювалися в мові перекладу та на сьо-годнішній день не сприймаються як щось «чуже».Таких випадків зафіксовано загалом небагато(4 лексичні одиниці), адже більша частина обра-них слів-екзотизмів є чужими та незнайомимидля української та російської культур (культурно-мовно специфічні).

Наприклад, перекладач, щоб передати значен-ня слова hamal, використовує український відповід-ник слуга (hamal – араб. носій, носильник (на Близь-кому Сході); служник в будинку (в Індії) [21])

«Until he agreed to employ a hamal for thepurpose». – «Аж поки він погодився доручи-ти це слузі» [22].В іншому фрагменті екзотизм brinjal пере-

кладено російським відповідником баклажан(brinjal – (индийское) баклажан [21])

«Like a brinjal, man». – «Как баклажан ка-кой-нибудь» [25]. транскодований відповідникПід транскодованим відповідником ми розу-

міємо наявні в словнику лексичні одиниці, утво-рені шляхом транскодування, які є варваризмамий сприймаються носіями мови як «чужі», запо-зичені. Багато з них вживається оказіонально,оскільки позначають реалії іншої культури, зокре-ма такі як грошові одиниці, музичні інструменті,національні страви, предмети одягу тощо. Наприк-лад, на позначення індійської грошової одиниці piceперекладач використовує транскодований відповід-ник пайс (pice – іст. пайса [21]):

«Then with my few pice I have taken a bus intothe country». – «Тоді за кілька пайсів я поїха-ла автобусом за місто».В іншому прикладі на позначення індійської на-

ціональної страви chutney використовується транс-кодований відповідник чатни (chutney – инд. культ.чатни (индийская кисло-сладкая фруктово-овощ-ная приправа [21]):

«Rising from my pages comes the unmistakablewhiff of chutney». – «От исписанных мноюстраниц поднимается запах чатни, кото-рый ни с чем не спутаешь».У фрагменті, поданному далі, для передачі ек-

зотизму hartal перекладач використовує транско-дований відповідник хартал, що зафіксованийу двомовному словнику із позначкою, що ця лек-сична одиниця відноситься до індійської культури(hartal – «инд. а) забастовка (с выдвижением эко-номических требований) б) приостановка работы(в знак траура) в) хартал (всеобщее прекращениеработы в знак протеста против английской поли-тики)» [21]):

«I do not understand this hartal when nobodyis dead». – «Не понимаю, при чем тут хар-тал: ведь никто не умер».Так само, у наступному прикладі український

перекладач для перекладу екзотизму dhoti вико-ристовує транскодований відповідник дхоті,що міститься у словнику з відповідною позначкою(dhoti – «діал. дхоті, пов’язка на стегнах» [21]):

«The Boy Raleigh hung for many years, gazingrapturously at an old fisherman in what lookedlike a red dhoti». – «Хлопчик Ралі захопленоспостерігає за старим рибалкою, одягнениму щось на зразок червоного дхоті».Транскодований відповідник використано

для перекладу більшої частини слів-екзотизмів,як в україномовному так і в російськомовному перекладах.

Розглянемо способи перекладу другої части-ни досліджуваних одиниць, а саме тих, які слідзарахувати до безеквівалентної лексики, оскількивони не мають відповідників у словниках.

Найбільш поширеним способом перекладуцих одиниць виявилося транскодування. У цьо-му випадку маємо не узуальний (наявний у пере-кладному словнику), а оказіональний відповідник.

43


Слід зазначити, що відсутність цих слів у пере-кладних словниках, не означає, що вони не вжи-ваються в мовленні, хай і оказіонально. Про цесвідчить той факт, що відповідники цих слів мож-на відшукати, зокрема, у довідкових джерелах.Наприклад, у поданому далі фрагменті екзотизмkabaddi на позначення індійської гри має україн-ський оказіональний транскодований відповідниккабадді (цей відповідник наявний у довідковомуджерелі: «кабадді – популярна командна гра вАзії» [24]):

«Children play hoop and kabaddi». – «Дітибавляться з обручем, грають у кабадді».В іншому прикладі слово-екзотизм maulvi та-

кож відсутнє в двомовних словниках, однак йогоросійський відповідник маулави міститься в ен-циклопедії («маулави – в странах распростране-ния ислама (гл. обр. в Индии, Афганистане и Па-кистане) титул мусульм. богословов или вообщеученых людей, либо преподавателей («ученыймуж»)» [24]):

«Thumb and forefinger closed around themaulvi’s ear». – «Большой и указательныйпальцы сомкнулись на ухе маулави».Так само, іншомовний елемент baba відсутній

у словнику, але у російській мові вже існує йоготранскодований відповідник баба («баба – на Во-стоке название духовного учителя, пожилого илимудрого мужчины. Также имеет значения «пре-док», «основатель рода», «старейшина» [24]):

«No, Aadam baba». – «Нет, Адам-баба».За допомогою транскодованих відповідників

перекладаються імена індійських національнихдіячів та міфологічних персонажів. Наприклад,імена Rama та Sita транскодуються в обох варіан-тах перекладу без додаткових пояснень та уточ-нень, адже детальна інформація про цих персонажівміститься в довідкових джерелах як російською,так і українською мовами (Рама – сьомий каноніч-ний аватара Вішну; Сіта – дружина Рами, персо-наж у поемі «Рамаяна», вважається втіленням бо-гині краси Лакшмі [24]):

«If Rama himself were alive, would we send himto prison for slaying the abductor of Sita?» –«Якби сам Рама жив у нашу добу, чи посла-ли б ми його до в’язниці за убивство викра-дача Сіти?» – «Если бы сам Рама воскрес,

отправили бы его в тюрьму за убийство по-хитителя Ситы?»Проте не всі досліджувані одиниці цієї групи

мають навіть оказіональні відповідники. У цьомувипадку сам перекладач створює відповідник –авторський неологізм – шляхом транскодування.

Наприклад, перекладач транскодує екзотизмchanna як чана. При цьому значення слова мож-на визначити за контекстом та за допомогою тлу-мачного словника (channa – indian, chickpeas,especially when roasted and prepared as a snack [25]):

«Hawkers move through the crowd selling channaand sweetmeats». – «Вуличні торговці проди-раються крізь натовп, збуваючи на ходу чанаі солодощі».Транскодування також використовується пере-

кладачами для передавання експресивних еле-ментів спілкування та конотативної лексики іншоїкультури. Наприклад, перекладач передає вигукyaar власним неологізмом яяр (yaar – (Indian,informal) a friendly form of addres [25]):

«God, we’re stumped, yaar, how’d you do it?» –«Боже мой, мы совсем сбиты с толку, яяр,как это у тебя получается?»У наступному прикладі, з метою зберігання

достатньої експресії та національного колориту,перекладач приймає рішення транскодувати вихід-ну одиницю goondas, незважаючи на те, що по-значуване нею поняття існує в нашій культурі(goonda – Indian, a hired thug or bully [25]):

«Who goes into gullies to fight with goondas!» –«Він лазить по всяких нетрях і б’ється з гун-дами!»Окрім транскодування, у перекладі екзо-

тизмів, відповідники яких відсутні в словниках, пе-рекладачі також послуговуються таким способомперекладу як контекстуальна заміна, хоча цевідбувається не дуже часто, тому що у цьому ви-падку у цільовому тексті перекладач використо-вує функціональний аналог (тобто одиницю пи-томої лексики або асимільоване запозичення).

Наприклад, індійську гру, позначену екзотизмомkabaddi в російському варіанті перекладено назвоюіншої схожої гри пятнашки, що ймовірніше знайо-ма читачеві перекладу (kabaddi – a sport of Indianorigin played by teams of seven on a circular sand court.The players attempt to tag or capture opponents and

44


must hold their breath while running, repeating the word‘kabaddi’ to show that they are doing so [25]):

«Children play hoop and kabaddi». – «Детигоняют обруч, играют в пятнашки».В іншому прикладі перекладач вживає українські

функціональні аналоги на позначення індійськихнаціональних засобів перевезення пасажирівtongas, ikkas та gharries:

«It issued from the rumps of the horses betweenthe shafts of the city’s many tongas, ikkas andgharries». – «І він походив не лише від корів,але і з кінських задів, затиснутих між осямичисленних міських возів, карет, екіпажів».У фрагменті поданому далі, у перекладі слово

танцовщица можна розглядати як функціональнийаналог лексичної одиниці nautch girl (nautch – (inSouth Asia) a traditional dance performed by professionaldancing girls [25]). Крім того, перекладач викорис-товує трансформацію додавання (додається уточ-нююче слово главная):

«The songs and dances were good and there wasa beautiful nautch girl». – «Песни и танцыбыли хороши, главная танцовщица – оченькрасивая».У наступному прикладі перекладач замінює

слово-екзотизм maulvi на знайоме читачеві слововчитель, хоча воно не є еквівалентним перекла-дом лексичної одиниці оригіналу, що позначає іншекультурно-специфічне поняття (maulvi – an expertin Islamic law: used esp. as a term of respectful addressamong Muslims [25]):

«Thumb and forefinger closed around themaulvi’s ear». – «Великий і вказівний пальцізімкнулися на вчителевому вусі».5. ВисновокПроведене дослідження дозволяє дійти вис-

новку, що перелічені способи та засоби перекла-ду екзотизмів виявилися найбільш типовими, при-чому, як свідчать наведені приклади, лише вико-ристання транскодованого відповідника-варвариз-му (узуального чи оказіонального) та створенняоказіонального відповідника-авторського неологіз-му дозволяє перекладачеві зберегти функцію куль-турно-дискурсивного маркування, тоді як під часвикористання автохтонного відповідника та засто-сування контекстуальної заміни це функціональненавантаження лексичних одиниць втрачається.

Перспективою дослідження є аналіз способіві засобів перекладу екзотизмів, які є менш вжива-ними, а також не лише слів-екзотизмів, але й утво-рень, до складу яких вони входять.

ЛІТЕРАТУРА1. Вайсбурд М.Л. Реалии как элемент страноведения /М.Л. Вайсбурд // Русский язык за рубежом. – 1972. –№3. – С. 98–100. 2. Верещагин Е.М. Язык и культу-ра. Лингвострановедение в преподавании русскогоязыка как иностранного / Е.М. Верещагин, В.Г. Кос-томаров. – М. : МГУ, 1983. – 269 с. 3. Зорівчак Р.Розкошуючи мовою перекладу: роман Салмана Рушді«Опівнічні діти» вийшов українською мовою // Літера-турна Україна. – 2009. – 28 трав. – С. 7. 4. Иванов В.О.Английская безэквивалентная лексика и ее переводна русский язык / В.О. Иванов. – Л. : ЛГУ, 1995. –95 с. 5. Карабан В.І. Переклад англійської науковоїі технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні,термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми /В.І. Карабан. – Вінниця : Нова Книга, 2004. – 576 с.6. Стернин И.А. Лексическая лакунарность и поня-тийная безэквивалентность / И.А. Стернин. – Воро-неж : ВГУ, 1997. – 195 c. 7. Фененко Н.А. Язык реа-лий и реалии языка / Н.А. Фененко. – Воронеж :ВГУ, 2001. – 140 с. 8. Ashcroft В. The Empire WritesBack: Theory and Practice in Post-Colonial Literatures /B. Ashcroft, G. Griffiths, H. Tiffin. – London & NewYork : Routledge, 1989. 9. Bandia P.F. Translation asReparation: Writing and Translation in Postcolonial Africa /P.F. Bandia. – Manchester : St. Jerome Publishing, 2008.10. Barucha R. Rushdie’s Whale / Rustom Barucha //Fletcher M.D. (ed.) Reading Rushdie: Perspectives onthe fiction of Slaman Rushdie. – Amstredam :Rodopi, 1994. 11. Blaise C. A Novel of India’s Comingof Age [Electronic resource] / C. Blaise // The New YorkTimes. – April 19, 1981. – [Cited 2013, 15 March]. –Available from: http://www.intralinea.it/. 12. Gane G.Postcolonial Literature and the Magic Radio: The Languageof Rushdie’s Midnight’s Children / Gillian Gane // PoeticsToday, 2006. 13. Larson M.L. Meaning-BasedTranslation: A Guide to Cross-Language Equivalence /M.L. Larson. – Lanham and New York : University Pressof America, Inc, 1984. 14. Mohit K. Ray. The AtlanticCompanion to Literature in English / K. Ray Mohit. –Atlantic Publishers & Distributors, 2007 – P. 453–454.15. Rushdie S. Imaginary Homelands: Essaysand Criticisms / S. Rushdie. – London : Granta, 1991.16. Spivak G. The Politics of Translation / G. ChakravortySpivak // The Translation Studies Reader / [Ed. by

http://www.intralinea.it/.

45


L. Venuti]. – London and New York : Routledge, 2000. 17. Tymoczko M. Post-Colonial Writing andLiterary Translation / M. Tymoczko // Post-ColonialTranslation: Theory and Practice. Ed. by S. Bassnettand H. Trivedi. – London and New York : Routledge,1999. 18. Tymoczko M. Translation in a PostcolonialContext. Early Irish Literature in English Translation /M. Tymoczko. – Manchester : St. Jerome Publishing,1999. 19. Tymoczko M. Translations of Themselves:the Contours of Postcolonial Fiction. In Changing theTerms: Translating in the Postcolonial Era. Sherry Simon& Paul St-Pierre (eds) / M.Tymoczko. – Ottawa :University of Ottawa Press, 2000. 20. Zabus C. TheAfrican Palimpsest: Indigenization of Language in theWest African Europhone Novel / C. Zabus. – Amsterda& Atlanta : Rodopi, 1991.

СПИСОК ДОВІДКОВИХТА ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ21. ABBYY Lingvo [Електронний ресурс]. – Режимдоступу : http://www.Lingvo.ru/. 22. Collins CobuildAdvanced Learner’s English Dictionary [Electronicresource] / New Digital Edition. – HarperCollinsPublishers, 2008. 23. Dictionary of Forestry and WildlifeSciences / Kailash Chandra Bebarra. Concept PublishingCompany Pvt. Ltd, 2011. 24. Encyclopedia “Wikipedia”[Electronic resource]. – Access : http://en.wikipedia.org.25. Oxford Dictionary of English. – [3rd Edition]. –Oxford : Oxford University Press, 2010.

СПИСОК ДЖЕРЕЛІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ1. Рушді С. Опівнічні діти / С. Рушді. – К. : Юніверс,2007. – 703 c. 2. Рушди С. Дети полуночи / C. Руш-ди. – СПб : Лимбус Пресс, 2006. – 800 с. 3. RushdieS. Midnight’s children / Salman Rushdie. – Vintage,1995. – 647 p.

REFERENCESAshcroft, В., Griffiths, G., and Tiffin, H. (1989). The

Empire Writes Back: Theory and Practice in Post-Colonial Literatures. London & New York: Routledge.

Bandia, P.F. (2008). Translation as Reparation: Writingand Translation in Postcolonial Africa. – Manchester:St. Jerome Publishing.

Barucha, R. (1994). Rushdie’s Whale. In: Fletcher M.D.(ed.). Reading Rushdie: Perspectives on the fictionof Slaman Rushdie. Amstredam: Rodopi.

Blaise, C. (1981, April 19). A Novel of India’s Comingof Age. The New York Times. Available at: http://www.intralinea.it/

Fenenko, N.A. (2001). Jazyk realij i realii jazyka[Language of Realia and Realia of Language].Voronezh: VGU Publ.

Gane, G. (2006). Postcolonial Literature and the MagicRadio: The Language of Rushdie’s Midnight’sChildren. Poetics Today, 27(3), pp. 569–596

Ivanov, V.O. (1995). Anglijskaja bezjekvivalentnajaleksika i ee perevod na russkij jazyk [English Non-equivalent Lexical Units and Their Translation intoRussian]. L.: LGU Publ.

Karaban, V.I. (2004). Pereklad anhliys’koyi naukovoyii tekhnichnoyi literatury. Hramatychni trudnoshchi,leksychni, terminolohichni ta zhanrovo-stylistychniproblem [Translation of English Scientific andTechnical Literature. Grammar, Lexical,Terminological and Genre-stylistical Problems].Vinnytsya: Nova Knyha Publ.

Larson, M.L. (1984). Meaning-Based Translation:A Guide to Cross-Language Equivalence. Lanhamand New York: University Press of America.

Mohit, K.R. (2007). The Atlantic Companion toLiterature in English. Delhi: Atlantic Publishers &Distributors.

Rushdie, S. (1991). Imaginary Homelands: Essays andCriticisms. London: Granta.

Spivak, G. (2000). The Politics of Translation. In:L. Venuti (ed.). The Translation Studies ReaderLondon and New York: Routledge, pp. 397–417

Sternin, I.A. (1997). Leksicheskaja lakunarnost’i ponjatijnaja bezjekvivalentnost’ [Lexical Lacunarsand Notional Non-equivalency]. Voronezh : VGUPubl.

Tymoczko, M. (1999). Post-Colonial Writing andLiterary Translation. In: S. Bassnett and H. Trivedi(ed.). Post-Colonial Translation: Theory andPractice. London and New York: Routledge,pp. 19–41

Tymoczko, M. (1999). Translation in a PostcolonialContext. Early Irish Literature in EnglishTranslation. Manchester: St. Jerome Publishing.

Tymoczko, M. (2000). Translations of Themselves: theContours of Postcolonial Fiction. In: S. Simon & P.St-Pierre (eds.). Changing the Terms: Translatingin the Postcolonial Era. Ottawa : University ofOttawa Press, pp. 147–163

Vajsburd, M.L. (1972). Realii kak jelement stranovedenija[Realities as an Element of Area Studies]. Russkijjazyk za rubezhom – Russian Language Abroad, 3,98–100 (in Russian).

Vereshchagin, E.M., and Kostomarov, V.G. (1983). Jazyki kul’tura. Lingvostranovedenie v prepodavanii

http://www.Lingvo.ru/.

http://en.wikipedia.org.

www.intralinea.it/

46


russkogo jazyka kak inostrannogo [Language andCulture. Language and Area Studies in TeachingRussian as a Foreign Language]. Moscow: MGUPubl.

Zabus, C. (1991). The African Palimpsest:Indigenization of Language in the West AfricanEurophone Novel. Amsterda & Atlanta: Rodopi.

Zorivchak, R. (2009, May 28). Rozkoshuyuchymovoyu perekladu: roman Salmana Rushdi«Opivnichni dity» vyyshov ukrayins’koyu movoyu[Enjoying the Language of Translation:S. Rushdie’s Novel “Midnight Children” Appearedin Ukrainian]. Literaturna Ukrayina – LiteraryUkraine, p.7

47


УДК 811.111’255

ТРАНСАДАПТАЦІЯ

АНГЛОМОВНИХ ТА УКРАЇНОМОВНИХ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ

ТЕКСТІВ ДЛЯ ОСІБ З ВАДАМИ ЗОРУ ТА СЛУХУ

Т.Г. Лукьянова, канд. філол. наук (Харків)

Статтю присвячено проблемі перекладу та адаптації англомовних та україномовних аудіовізуальнихтекстів, а також доступності інформації для осіб з вадами зору та слуху. У роботі аналізуються особли-вості укладання субтитрів та правил аудіоопису, досліджуються проблеми, пов’язані з навичками чи-тання та розуміння тексту у осіб з вадами слуху, розглядаються перекладацькі трансформації та спосо-би перекладу аудіовізуальної продукції для зазначених аудиторій.

Ключові слова: аудіоопис, перекладацькі способи та трансформації, субтитрування для осіб з вада-ми слуху, трансадаптація.

Лукьянова Т.Г. Трансадаптация англоязычных и украиноязычных аудиовизуальных тек-стов для лиц с нарушениями зрения и слуха. Статья посвящена проблеме перевода и адаптациианглоязычных и украиноязычных аудиовизуальных текстов, а также доступности информации для лицс нарушениями зрения и слуха. В работе анализируются особенности составления субтитров и правилаудиоописания, исследуются проблемы, связанные с навыками чтения и понимания текста у лицс нарушениями слуха, рассматриваются переводческие трансформации и способы перевода аудиови-зуальной продукции для указанных аудиторий.

Ключевые слова: аудиоописание, переводческие способы и трансформации, субтитрование длялиц с нарушениями слуха, трансадаптация.

Lukyanova T.H. Transadaptation of English and Ukrainian audiovisual texts for people with visualand hearing impairments. The article looks at the problem of translation and adaptation of English andUkrainian audiovisual texts as well as accessibility of information for people with visual and hearing impairments.The paper analyzes the vehicles for producing subtitles and rules of audio description, examines the problemsassociated with reading skills and text understanding by people with hearing impairment, studies translationtransformations and strategies of translating audiovisual products for the above mentioned addressees.

Key words: audio description, subtitling for people with hearing impairment, transadaptation, translationstrategies and transformations.

Проблему забезпечення особам з вадами зоруі слуху рівних можливостей у використанні аудіо-візуальної продукції успішно вирішують в усьомуцивілізованому світі. У той же час в Україніця проблема все ще залишається актуальною ,оскільки зазначені категорії осіб знаходятьсяв інформаційному вакуумі, не маючи змоги регу-лярно отримувати аудіовізуальну інформацію та за-довольняти свої освітньо-пізнавальні, культурно-естетичні тощо потреби.

Об’єктом дослідження є інструменти забез-печення доступу до аудіовізуальних послуг для лю-дей з вадами зору та слуху – субтитри та аудіо-опис. Предметом – вербальні та невербальні за-соби трансадаптації таких текстів.

Метою дослідження є аналіз особливостейукладання та перекладу субтитрів для осіб з ва-дами слуху, розуміння правил аудіоопису, виявлен-ня проблем, пов’язаних з навичками читаннята розуміння тексту особами з вадами слуху.

© Лукьянова Т.Г. , 2017

48


Матеріал дослідження – англомовний фільмA Good Year («Гарний рік») Рідлі Скотта.

Серед основних інструментів для забезпечен-ня доступу до послуг телебачення людей з обме-женими можливостями в Європейському Союзівиділяють:

1) субтитрування;2) розмовне субтитрування;3) аудіоопис;4) мову жестів [3].Термін трансадаптація використовують на по-

значення лінгвокультурної адаптації перекладуз огляду на такі фактори, як культура, контекст,цільова аудиторія тощо [15]. У нашому дослід-женні висвітлимо особливості внутрішньомовно-го / міжмовного перекладу та адаптації (в томучислі технічної) аудіовізуальних текстів, а такождоступності інформації за допомогою таких інстру-ментів, як субтитрування та аудіоопис для осібз вадами слуху та зору.

Існують загально відомі вимоги для створеннясубтитрів, а саме:

a) необхідність вміщати переклад в обмеженукількість рядків (один-два) і знаків (близько 35-40символів), що обумовлено міжнародними стандар-тами швидкості читання і відображення субтитрівна екранах; можливість збільшити чи необхідністьзменшити кількість символів також залежитьвід «ширини» символу (наприклад, літери «ш, щ»займають багато місця у рядку, на відміну від літе-ри «і»);

б) прив’язка зміни субтитрів до зміни планівв кадрі, що технологічно вкорочує час і простір пе-рекладу.

Субтитри для людей з вадами слуху мають син-хронізуватися не з мовленням персонажа, а з наяв-ністю його/її образу у кадрі. І хоча субтитри маютьз’являтися на екрані через лічені секунди після по-чатку висловлення, це може стати проблемою дляосіб з вадами слуху, оскільки багатьом людям необ-хідний певний час для ідентифікації мовця [12;11, p. 72; 7, p. 156]. У таких випадках пропонуєтьсяконкретизувати інформацію щодо статі, акценту,емоційного стану мовця за кадром [7, p. 184].

Проблеми виникають і у випадку появи голосуза кадром, коли глядач не може бачити мовцяі втрачає можливість розуміти контекст.

Перекладач має реконструювати усні вербальніповідомлення у письмовій формі, вносячи зміни, не-обхідні для природного прочитання особами з ва-дами слуху, швидкість та навички читання якихє нижчими, ніж у людей без вад слуху. Інші звуковіповідомлення, що не є діалогічними/монологічни-ми, також мають бути ідентифіковані, перекладеніта перекодовані у візуальній (письмовій) формі[7, p. 156].

Едвард Браніган вважає, що звук є більш зна-чущим, ніж образ, оскільки безпосередньо пере-носить глядача до атмосфери фільму. Перекладачмає якомога повніше передати словами естетикута повідомлення, що містяться у музичному творі[9, p. 99].

Презентують текст для осіб з вадами слухуна темному тлі у вигляді прямокутної рамки. До-зволено використовувати сім кольорів шрифту тавісім кольорів рамки. Білий шрифт на чорному тлівважається найбільш прийнятним для ефектив-ного прочитання, а також жовтий, блакитний, зе-лений чорний; колір фуксії, червоний та синійє менш вдалим вибором. Однак якщо у самомуфільмі багато яскравих кольорів, використовува-ти кольорові шрифти та тло не рекомендуютьчерез зниження можливості розпізнавати текст.Також рекомендовано робити пробіл між словомта знаками оклику чи питання, використовуватикурсив та жирний шрифт на позначення мовленняосіб, що говорять іноземною мовою, голосу, щолунає з телефону, радіо, телевізора, слів пісні; дляідентифікації мовця можна використовувати його/її ім’я, стрілочку, направлену на мовця, зміщенібокові субтитри чи інший колір субтитрів [7, p. 186,191–201].

Зазвичай ідентифікація мовця у діалозі пере-дається тире чи рискою перед субтитром, однакдля адресата з вадами слуху, можуть знадобити-ся додаткові маркери: позначення різним кольоромвисловлень у діалозі або вказівка стрілочкоюна особу, яка продукує висловлення у даний мо-мент, або використання бокових субтитрів, або за-значення у дужках статі, віку, іконічних знаків, типутелефон, навушники, курсиву, прописних літер.Символ # використовують на позначення музики(рідко – скрипковий ключ) [7, p. 319]. У дужкахможна позначити початок та кінець музики, назву

49


музикального твору, жанр, емоційне забарвленнятвору, можливо, прізвище співака.

Наприклад:(1) MAN (calls): Max! – ЧОЛОВІК (кличе): Максе!(2) MALE REPORTER: And there were strange

goings-on – РЕПОРТЕР: Дивні події сталисяДля передачі паралінгвістичної інформації, на-

приклад емоційних станів, зокрема таких як злість,радість, щастя, сум, страх тощо використовуютьзнаки оклику та питальні знаки, маркування емоціїу круглих, квадратних дужках, використання емо-тиконів на початку субтитру [7, p. 228]. Невер-бальні акустичні компоненти кінотексту маютьбути передані вербально або іконічно у дужках,Наприклад:(3) (cork pops) – (звук пробки)(4) (croaking) – (квакання)

Субтитри розташовують у один чи два рядки(рідко у три), причому субтитр у два рядки чи-тається швидше, ніж субтитр в один рядок.В ідеалі, для швидкого прочитання, наступний кадрмає супроводжуватися однорядковим субтитром,тобто дворядкові та однорядкові субтитри маютьчередуватися. Однак на практиці, цього досягтискладно через швидкість/тривалість мовлення,необхідність синхронізації. Субтитри можуть роз-ташовуватись по центру, ліворуч (верхній рядок маєбути коротшим за нижній) або будь-де на екрані,якщо це необхідно для ідентифі-кації мовця, алетакі зміщені субтитри не мають перекривати об-личчя чи рот мовця [7, p.202–203].

Складну проблему становить сприйняття суб-титрів особами з вродженою глухотою, які не ма-ють досвіду використання усного мовлення. Тож,субтитри, які імітують усне мовлення, не є для нихмовленням, а лише письмовим повідомленням(текстом) [7, p. 205]. Більшість дітей мають недо-статні навички читання, оскільки загальний рівеньмовних навичок є нижчим через брак досвіду ви-користання мови [13, p. 137]. Так, представникамангломовної культури бракує зорового сприйняттялексики, розуміння складних синтаксичних конст-рукцій, систем часів, стану, способу, допоміжнихдієслів, відмінювання займенників, прийменників,непрямих доповнень та сполучників. Однак імен-ники прикметники, дієслова та прості синтаксичніконструкції засвоюються краще. Ці проблеми

є менш наявними в осіб, які втратили слух вже післятого, як засвоїли мовні та мовленнєві навички.[14, p. 179; 13, p. 129; 7, p. 97–102].

Складним для таких осіб є розуміння метафор,каламбурів, іронії, порівнянь, ідіоматичних виразів,гумору, полісемії та омофонів. Для передачі назва-них вище одиниць перекладач має спрощувати,пояснювати чи описувати дані елементи, хоч і зарахунок втрати стилістичного різноманіття. Вартоуникати складних синтаксичних конструкцій, нада-ючи перевагу простим, стислим реченням, не об-тяженим складною лексикою [7, p. 211–212].

Наприклад:(5) (quiet orchestral music plays) – (грає тиха

оркестрова музика)(6) (lights match) – (запалили сірник)

Джоселін Невес вважає, що особи з частковоюта повною глухотою, особи, які отримали мовлен-нєві та мовні навички до втрати слуху та ті особиз вродженою глухотою, що не мали змоги отрима-ти такі навички, – це різні аудиторії, тож і субтитримають укладатися для них по-різному [6].

Для юних представників україномовної/росій-ськомовної культури також характерне переважан-ня аналітичного типу сприйняття над синтетичним.Образний матеріал безпосередньо запам’ятовуєть-ся більш успішно, оскільки їх зоровий досвід шир-ше. Виявлено, що в процесі відтворення слів особиз вадами слуху можуть замінювати одне слово ін-шим, близьким за змістом, однак ці заміни рідкобувають повноцінними. Наприклад, зміни відбува-ються за зовнішньою подібністю (укр.: мине –мене, пресувати – присувати; рос.: угол-уголь,дрожит-держит); за смисловою спорідненістю(укр.: ; рос.: кисть-краска, земля-песок). Вста-новлено, що діти з повною глухотою насампередзасвоюють іменники, які мають пряму предметнувіднесеність. Найважче запам’ятовуються украї-номовні та російськомовні дієслова і прикметники.Найбільш важким для таких дітей є засвоєння гра-матичної будови речення, правил словосполучень,граматичних зв’язків слів. Відзначаються труднощів розумінні писемного мовлення глухими дітьми.Наприклад, вони можуть розуміти буквальне зна-чення слова, фрази, проте у них виникають труд-нощі в розумінні переносного значення слів, сим-волічних виразів [1].

50


Тож, при створенні субтитрів важливо викорис-товувати різні лексичні та граматичні трансфор-мації. Наприклад, заміна частин мови необхіднадля полегшення розуміння змісту тексту – особі з вадами слуху легше зрозуміти іменник, ніж дієсло-во, прислівник або іншу частину мови: «Вона чу-дово співає» – «Гарна співачка»; важливо вер-балізувати нелінгвістичні елементи фільму, наприк-лад: (музика), (крик за кадром), (тиша), (вибух);потрібно уникати метафор, прислів’їв, приказок,фразеологізмів або передавати їх описово.

Якщо мовлення персонажа містить некоректнілексичні чи граматичні одиниці, діалектизми, сленг,обсценну (нецензурну) лексику, це не є підставоюдля «нормалізації» мовлення, оскільки такі одиницімістять важливе конотативне значення. Таку об-сценну лексику перекладають як вона є, однакне перевантажуючи текст перекладом усіх зазна-чених одиниць – переклад окремих із них надастьадресату уявлення про мовлення та особистість пер-сонажу [8, p. 40]. Одиниці обсценної лексики вартоперекладати з обережністю, зважаючи на той факт,що лексика такого роду виглядає набагато грубі-ше у письмовій формі, аніж в усній [10, p. 22].

Для доступу до аудіовізуальної продукції осібз вадами зору вдаються до аудіоопису візуальноїінформації, який подається через додаткову доріж-ку. Цей спосіб вимагає набагато більше часу, ніжтриває сама програма.

Аудіоопис розповідає про те, що відбуваєтьсяна екрані: опис подій, зміна місця дії і виразів об-личчя, жестів. Такий опис розміщується між діа-логами або коментарями, щоб не заважати пере-бігу програми/фільму.

Текст аудіоопису повинен складатися фахівцем,що має літературну освіту, бажано в галузі журна-лістики або написання сценаріїв для кіно або теат-ру. При цьому він повинен мати у своєму розпо-рядженні ліцензійну копію фільму і, по можливості,монтажний лист або сценарій, де вже є детальнаінформація про перебіг будь-яких візуальних подійу кадрі. Майбутні фахівці аудіоопису повинні бутиспостережливими, уміти швидко виділяти головнеі коротко охарактеризувати його [2; 4; 5].

Висновки . Отже, перекладачеві необхіднопам’ятати, що монологи, діалоги, полілоги та іншізвукові ефекти роблять сцену реалістичною, музи-

ка створює настрій сцени, звук і музика створю-ють безперервність розвитку фільму. Тож, длятрансадаптації текстів для осіб з вадами слухута зору, переклад має адаптувати текст до певнихвимог, а саме: важливі елементи звукоряду маютьбути передані вербально (письмово – для осібз вадами слуху (субтитри); усно – для осіб з вада-ми зору (аудіоопис). У субтитруванні рекомендо-вано використовувати іконічні знаки, різні кольоришрифту чи тла, емотикони на початку речення,знаки оклику та питальні знаки на позначення емо-ційності висловлення та для полегшення розумін-ня тексту. Важливо використовувати прості син-таксичні конструкції та уникати складної стилістич-но забарвленої лексики.

Перспективи. Надалі плануємо розглянутиособливості локалізації комп’ютерних ігор.

ЛІТЕРАТУРА1. Борщевский И. Особенности создания субтитровдля лиц с нарушением слуха [Электронный ресурс] /И. Борщевский. – Режим доступа : https://vk.com/doc43544364_ 438781979? hash=52dc4af4fc6b30ea4d&dl=3f5cb80cf20d25f4c 9. 2. Демчук А.Б. Відеоконтентдля незрячих: метод тифлокоментування [Електрон-ний ресурс] / А.Б. Демчук. – Режим доступу : http://cyberleninka.ru/article/n/ videokontent-dlya-nezryachih-metod-tiflokomentuvannya. 3. Досвід європейськихкраїн щодо забезпечення потреб людей з вадами зорута слуху у сфері телерадіомовлення [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу : http://www.nrada.gov.ua/ua/mizhnarodnadiyalnist/ 1267777716/14434.html.4. Когда оживают субтитры [Электронный ресурс]. –Режим доступа : http://www.tvdeaf.ru/?id=5731.5. Концепция тифлокомментирования [Электронныйресурс]. – Режим доступа : http://nikfi.ru/short-stories/typhloconcept/. 6. 10 fallacies about Subtitling for thed/Deaf and the hard of Hearing [Electronic resource]. –Access : http://www.jostrans.org/issue10/art_neves.pdf.7. Audiovisual Translation: Subtitling for the Deaf andHard-of-Hearing [Electronic resource]. – Access : http://www.academia.edu/1589609/ Audiovisual_translation_Subtitling_for_the_deaf_and_hard-of-hearing. 8. Baker R.Handbook for Television Subtitlers / R. Baker et al. –Winchester: University of Southampton and IndependentBroadcasting Authority. – 1984. – P. 40. 9. Branigan E.R.Point of View in Cinema: A Theory of Narration andSubjectivity in Classical Film / E.R. Branigan. –Berlin : Mouton Publishers. – 1984. – P. 99. 10. De LindeZ. Linguistic and Visual Complexity of Television

https://vk.com/doc

http://www.nrada.gov.ua/

http://www.tvdeaf.ru/?id=5731.

http://nikfi.ru/short-stories/

http://www.jostrans.org/issue10/art_neves.pdf.

www.academia.edu/1589609/

51


Subtitles / De Linde Z. – Bristol : University of Bristol.PhD Thesis. – 1997. – P. 22. 11. Ivarsson J. Subtitling /J. Ivarsson, M. Carroll. – Simrishamn : TransEdit HB.1998. – P. 72. 12. Karamitroglou F. A proposed set ofsubtitling standards in Europe [Electronic resource] /F. Karamitroglou // Translation Journal. – 1998. – 2(2). –Access : http://translationjournal.net/journal/04stndrd.htm.13. Quigley St. Language and Deafness / St. Quigley,Peter Paul. – California : College-HillPress, 1984.14. Rodda M. Language, Cognition and Deafness /M. Rodda, C. Grove. – London : Lawrence ArlbaumAssociates. – 1987. 15. Translation and Localization[Electronic resource]. – Access : http://tri-lin.com/translation-localization/.

REFERENCESBaker, R. et al . (1984). Handbook for Television

Subtitlers. Winchester: University of Southamptonand Independent Broadcasting Authority.

Borshchevskyy, Y. (n.d.). Osobennosti sozdanyya subtitrovdlya lits s narusheniem slukha [Features of creatingsubtitles for people with hearing impairment]. Availableat: https://vk.com/doc43544364_438781979?hash=52dc4af4fc6b30ea4d&dl=3f5cb80cf20d25f4c9(in Russian).

Branigan, E.R. (1984). Point of View in Cinema:A Theory of Narration and Subjectivity in ClassicalFilm. Berlin: Mouton Publishers.

De Linde, Z. (1997). Linguistic and Visual Complexityof Television Subtitles (PhD Thesis). Bristol:University of Bristol.

Demchuk, A.B. (n.d.). Videokontent dlya nezryachykh:metod tyflokomentuvannya [Videocontent for theblind: the method of typhlocommentary]. Availableat: http://cyberleninka.ru/article/n/ videokontent-dlya-nezryachih-metod-tiflokomentuvanna (in Ukrainian).

Dosvid yevropeys’kykh krayin shchodo zabezpechennyapotreb lyudey z vadamy zoru ta slukhu u sferiteleradiomovlennya [The experience of Europeancountries to meet the needs of the vision and hearingimpaired in broadcasting]. (n.d.). Available at: http://www.nrada.gov.ua/ua/mizhnarodnadiyalnist/1267777716 / 14434.html (in Ukrainian).

Ivarsson, J., and Carroll, M. (1998). Subtitling.Simrishamn: TransEdit HB.

Karamitroglou, F. (1998). A proposed set of subtitlingstandards in Europe. Translation Journal, 2(2).Available at: http://translationjournal.net/journal/04stndrd.htm.

Kohda ozhyvayut subtytry [When the subtitles revive].(n.d.). Available at: http://www.tvdeaf.ru/?id=5731(in Russian).

Kontseptsyya tyflokommentyrovanyya [The conceptof typhlocommentary]. (n.d.). Available at: http://nikfi.ru/short-stories/typhloconcept/

Neves, J. (2005). Audiovisual Translation: Subtitlingfor the Deaf and Hard-of-Hearing (Doctoraldissertation, Roehampton University of Surrey).Available at: http://www.academia.edu/1589609/Audiovisual_translation_Subtitling_for_the_deaf_and_hard-of-hearing.

Neves, J. (2008). 10 fallacies about Subtitling for thed/Deaf and the hard of Hearing. The Journal ofSpecialised Translation, 10, 128–143.

Quigley, St., and Paul, P. (1984). Language andDeafness. California: College-HillPress.

Rodda, M., and Grove, C. (1987). Language, Cognitionand Deafness. London: Lawrence ArlbaumAssociates.

Translation and Localization. (n.d.). Available at: http://tri-lin.com/translation-localization/

http://translationjournal.net/journal/04stndrd.htm.

http://tri-lin.com/

https://vk.com/doc43544364_438781979?hash=

http://cyberleninka.ru/article/n/

www.nrada.gov.ua/ua/mizhnarodnadiyalnist/

http://translationjournal.net/journal/

http://www.tvdeaf.ru/?id=5731

http://www.academia.edu/1589609/

52


УДК 811.111’255’19

ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ІНОЗЕМНОГО АКЦЕНТУ

В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

А.О. Статівка (Харків)

У статті увагу зосереджено на особливостях відтворення фонографічних стилізацій лексичного рівня, що іміту-ють іноземний акцент, в англо-українському перекладі художньої літератури на матеріалі романів М. Левицької“A Short History of Tractors in Ukrainian”, Ф. Купера “Pioneers” та Р. Дала “The Witches”. Теоретичні узагальненнязроблено на основі зіставлення позиції таких провідних радянських теоретиків перекладу, як К. Чуковський, В. Гак,А. Федоров, В. Коміссаров, що заперечували ідею паралельного відтворення фонографічних стилізацій аналогічни-ми засобами мови перекладу, та сучасних фахівців, зокрема, О. Ребрія, на думку яких, воно є не тільки можливим,а й бажаним. Дослідивши переклад імітацій іноземного акценту, отриманих методом суцільної вибірки, ми визначи-ли загальну стратегію перекладацького відтворення графонів та окремі способи та прийоми, задіяні в її межах.Проаналізовано способи перекладу як на основі паралельних вихідним способів словотворення, так і за допомогоюлексико-граматичних компенсацій.

Ключові слова: графон, іноземний акцент, прийом перекладу стилістичний засіб, стратегія, фонографічна сти-лізація.

Стативка А.А. Особенности воспроизведения иностранного акцента в англо-украинском переводе. В статьерассматриваются особенности воспроизведения фонографических стилизаций лексического уровня, имитирую-щих иностранный акцент, в англо-украинском переводе художественной литературы на материале романовМ. Левицкой “A Short History of Tractors in Ukrainian”, Ф. Купера “Pioneers” и Р. Даля “The Witches”. Теоретичес-кие выводы были сделаны на основе сравнения идей таких выдающихся советских теоретиков перевода, какК. Чуковский, В. Гак, А. Федоров, В. Комиссаров, которые критиковали параллельное воспроизведение фонографи-ческих стилизаций с помощью аналогичных средств языка перевода, и современных ученых, в частности, А. Реб-рия, по мнению которых, оно является не только возможным, но и желанным. Изучив перевод имитаций иностран-ного акцента, отобранных методом сплошной выборки, мы определили общую стратегию переводческого воспро-изведения графонов и отдельные способы и приемы, использованные в ее пределах. Проанализированы способыперевода как на основе параллельных исходящим способов словообразования, так и за счет лексико-грамматичес-ких компенсаций.

Ключевые слова: графон, иностранный акцент, прием перевода, стилистическое средство, стратегия, фоногра-фическая стилизация.

A.O. Stativka. Specifics of Rendering a Foreign Accent in the English-Ukrainian Translation. The article deals withthe specifics of rendering phonological stylizations of lexical level imitating a foreign accent in the English-Ukrainiantranslation on the material of novels “A Short History of Tractors in Ukrainian” by M. Levytska, “Pioneers” byF. Cooper, and “The Witches” by R. Dahl. Theoretical conclusions are made on the basis of opposition between theposition of such prominent Soviet theoreticians as K. Chukovski, V. Gak, A. Fedorov and V. Komissarov, who denied thepossibility of translating phonological stylistic means with the help of analogues (parallel) means of a target language, andmodern scientists, in particular, O. Rebrii, who considers such a possibility not only possible but also desirable. Havingstudied the translation of foreign accent imitations, selected from the above novels, we determined the general strategy oftheir rendering into Ukrainian, as well as specific methods and techniques applied within this strategy. Different methodsof translating phonological deviations both on the basis of parallel to the source word-formative means and lexical-grammatical compensations are considered.

Key words: foreign accent, method of translation, phonological deviation, phonological stylization, strategy, stylisticmeans.

© Статівка А.О., 2017

53


1. ВступПроцес перекладу художнього твору є надзви-

чайно складним та унікальним, оскільки постійнозазнає різноманітних модифікацій, залежно від тихчи інших культурних традицій чи перекладацькихпреференцій, які, безумовно, впливають на рішен-ня перекладача. Як зазначав Ганс-Георг Гадамер,«перекладач – це завжди інтерпретатор, мета яко-го – розкрити карти перед читачем в силу власно-го розуміння авторського задуму і його перевисві-тлення мовою перекладу» [1, c. 357].

Досить часто автори художніх творів задля ха-рактеризації аномального мовлення своїх героїв ви-користовують низку стилістичних засобів, однимз яких є фонографічна стилізація (далі ФС), або гра-фон. Проте, у вітчизняній перекладознавчій прак-тиці ФС є недостатньо дослідженим стилістичнимзасобом. Теоретики перекладу не приділяли знач-ної уваги вивченню цього цікавого феномена. Нанашу думку, це можна пояснити двома чинника-ми: по-перше, ФС має різні традиції репрезентаціїв англомовній та україномовній літературах, і по-друге, арсенал фонографічних засобів на позна-чення мовленнєвих вад не обмежується лише діа-лектами чи соціолектами, які складають найбільшітруднощі для перекладу. Таким чином, більшістьтеоретиків, особливо радянської доби (В. Гак,К. Чуковський, В. Коміссаров, О. Швейцер тощо),гостро критикували саму ідею відтворення ФСв перекладі з англійської мови панівною у той часросійською. Згадаємо лише сумнозвісну аксіомуК. Чуковського, який, коментуючи графони, без-апеляційно стверджував, що «в нашій мові не знайтижодних відповідників тим зламам мови, якимирясніє першотвір. Кожного перекладача чекає не-минучий провал» [8, с. 135].

Однак сьогодні ми можемо спостерігати, якформуються зовсім інші тенденції як до перекла-ду, так і до перекладознавчого аналізу графонів,зокрема, в аспекті відтворення імітації мовленняіноземця, т. зв. іноземного акценту. За спостере-женнями сучасних фахівців, у перекладацьких про-ектах все частіше «починають з’являтись зразкипаралельного / аналогічного відтворення графону»[5, с. 115], які потребують ретельного аналізу,що, у свою чергу, й визначає актуальність на-шого дослідження.

Мета статті полягає у вивченні особливостейперекладацького відтворення ФС, що імітують іно-земний акцент. Окреслена мета передбачає роз-в’язання таких завдань: проаналізувати поняттяФС у широкому філологічному та стилістичномуконтексті; дослідити особливості відтворення ФСв англо-українському перекладі.

2. Особливості відтворення іноземногоакценту в англо-українському перекладіОб’єктом нашого дослідження виступають

фонографічні стилізації на позначення іноземногоакценту, а предметом – стратегії та прийомиїх перекладу в англо-українському перекладі.

На проблему дослідження ФС звертали своюувагу низка таких відомих науковців, як В. Куха-ренко, О. Мороховський, І. Арнольд, Дж. Ліч тощо.В узагальненому трактуванні згаданих вчених ФСє стилістичних засобом, що має на меті увиразнен-ня аномалій мовлення, викликаних фізіологічними,психологічними чи соціальними чинниками. Дж. Лічназиває ФС phonological deviation [9, c. 61], які,на його думку, є найважливішим елементом цілогоповідомлення, що потрапляють у фокус уваги чи-тача та впливають на його свідомість, формуючиставлення як до окремого персонажу, так і до тво-ру в цілому.

З огляду на праці відомих вчених, стає очевид-ною важливість ФС як стилістичного прийому, томудалі ми проаналізуємо різні варіанти його реалізаціїв аспекті англо-українського перекладу.

У процесі перекладу ФС можуть бути доволіскладним феноменом, оскільки належать до «од-вічних» проблем перекладознавства, автоматич-но потрапляючи до категорії перекладацьких труд-нощів через відсутність рекурентних еквівалентіву мові перекладу. Проте, сучасні перекладачі, ви-користовуючи усі свої знання та вміння, намага-ються знаходити креативні рішення таких склад-них завдань, як переклад ФС, зокрема на позна-чення контамінованого мовлення іноземця абоіноземного акценту, який характеризує національ-ну приналежність персонажу і його ступінь асимі-ляції в чуже середовище.

За визначенням В. Кочубей, акцент трактуєть-ся як «фонетичне явище, що є динамічною систе-мою відхилень від вимовної норми нерідної длямовця мови, яке виникає внаслідок інтерференції

54


навичок звукового оформлення рідної мови, охоп-лює всі аспекти звукової будови іноземної мовита розпізнається носіями цієї мови» [3, с. 6]. У су-часному перекладознавстві іноземний акценттакож характеризують як «мовну неправильність»[7, с. 222] або «спотворене розмовне мовлення»[6, с. 15].

Тим не менш, відтворити контаміноване мов-лення у перекладі може здатися цілком виконува-ним завданням, оскільки кожна культура має уяв-лення про те, з яким саме акцентом говорять їхньоюмовою представники інших націй: «У багатьохмовах існують стандарти, загальноприйняті спо-соби зображення неправильного мовлення люди-ни, яка належить до певної національності й гово-рить не зовсім правильно нерідною для неї мовою.Ці способи є різними для різних видів контамінова-ного мовлення, так що зображення англійського аборосійського мовлення німця не схоже на передачумовлення китайця» [2, с. 218]. Коли ж у мові ори-гіналу зображується мовлення представників тієїкультури, про яку у приймаючої сторони немаєжодних (або, принаймні, більш-менш чітких) уяв-лень, то в такому разі завдання для перекладачаускладнюється. З іншого боку, навпаки, він можене керуватися вже існуючими традиціями, а ство-рювати власні стратегії.

Найчастіше, відтворення акценту в мовленнідосягається завдяки певному інструментарію, зде-більшого фонетичного характеру, який може до-повнюватися елементами лексичного чи навітьграматичного рівнів. Це припущення підтверджу-ють й Т. Некряч та О. Копильна [4, с. 159], за спо-стереженнями яких стратегії відтворення інозем-ного акценту в українському перекладі представ-лені через:

1) фонетичні засоби: заміна дзвінких приголос-них глухими, заміна твердих приголосних м’яки-ми, і навпаки, заміна голосних, пом’якшення «л»;

2) порушення морфологічної та синтаксичноїнорми: неправильне вживання форм роду, числаособи, відмінка іменників і прикметників, форм осо-би часу, способу дії дієслова тощо;

3) неправильне вживання слів, іноземні вкрап-лення;

4) компенсацію, якщо переклад звучить природ-но та правдоподібно.

На наш погляд, хоча ФС (графони), що іміту-ють мовлення іноземців, не мають усталених відпо-відників у цільовій мові, перекладач у переважнійбільшості випадків може створити цілком адекват-ний оказіональний аналог, виходячи з тих стерео-типів, які існують в кожній приймаючій лінгвокуль-турі про іншу мову.

Отже, задля верифікації власної гіпотези роз-глянемо декілька прикладів: почнемо свій комен-тар з роману Ф. Купера «Піонери», в якому го-ловні герої розмовляють з німецьким акцентом:

Velcome, velcome Tchooge,» said the elder ofthe party, with a strong German accent. «MissPetsy vill owe me a kiss.» Donner und blitzen,Richart!» exclaimed the veteran German,looking over the side of the sleigh with unusualemotion, «put you will preak ter sleigh and kiltter horses!» Ter deyvel, Richart!» he exclaimedin a voice half serious, half- comical, «put youunload your sleigh very hautily!»У тексті оригіналу можемо виокремити такі

маркери на позначення іноземного походження пер-сонажа:

1) іноземні лексичні вкраплення: Donner undblitzen – німецьку лайливу фразу, українськимвідповідником якої є «Хай йому дідько»;

2) авторський коментар: with a strong Germanaccent;

3) фонетичні спотворення англійських лексемза рахунок:

а) заміни звуку, який не представлений у фоне-тичній системі мови-оригіналу, іншим. Зокрема,Губний /w/ не представлений у системі приголос-них відповідно до правил фонетики німецької мови,натомість його замінюють на губно-зубний приго-лосний /v/, velcome=welcome, vill=will, deyvel=devil;

б) заміни дзвінких приголосних глухими під впли-вом особливостей їх дистрибуції в мові-оригіналіакценту, /b/ замінили /p/, preak=break, /d/ на /t/,ter=der, kilt=killed, Richart=Richard;

в) заміни приголосних, або їх сполучень, врахо-вуючи таку релевантну ознаку, як твердість/м’якість приголосних, tchooge=judge. В англій-ській мові /j/ завжди вимовляється як /dз/, тобто єтвердим та дзвінким, натомість в німецькій мові –м’яким, та за вимовою схожий на український /й/.

55


Для достовірності образу німця, та природностізвучання лексеми judge, автор обрав буквосполу-чення tch, яке за звучанням є близьким до /j/. Анг-лійську лексему sledges відтворено як sleigh,в англійській мові літера /g/ перед голосним /e/ ви-мовляється пом’якшено, у німецькій мові відпові-дно /h/ після /g/ вказує на пом’якшення;

г) заміни голосних, deyvel=devil.4) порушення на граматичному рівні: неправиль-

ний порядок слів у реченні, а також використанняозначеного артикля der, характерного для німець-кої мови, хоча і орфографічно деформованого якter, та відсутнього в англійській, put you will preakter sleigh and kilt ter horses! Ter deyvel.

Фітаю, фітаю, судде, – з помітним німець-ким акцентом мовив найстарший. – Міс Петсіфинен мені один поцілунок. Хай йому дідько! –вигукнув старий німець, з незвичним для ньогозбудженням позираючи через край саней, – Ріхар-те, ти зламать сани і фпивать коні! Тшорт за-бирай, Ріхарте, – напівсерйозно, напівжарто-ма вигукнув він, – ти фправно виванташуватьсвій сани!

В українському варіанті використано характер-ний для української мови звукопис німецького ак-центу, що є проявом стратегії одомашнення. Зок-рема:

1) враховуючи особливості фонетики німецькоїмови, а саме вимову /v/ як /ф/, перекладач послідов-но у тексті замінює /в/ на /ф/, фітаю=вітаю, фи-нен=винен, фправно=вправно;

2) у німецькій мові буквосполучення ch вимов-ляється як український /х/, тому англійськийРічард у нас є німецьким Ріхартом.

3) здійснено зміну свистячих приголосних,тшорт забирай=чорт забирай. Український звук/ч/ нагадує німецьке tsch, німецьке t+sch=україн-ському т+ш, що є близьким /ч/.

На додачу до цього:4) збережено авторський коментар «з помітним

німецьким акцентом».5) відтворено порушення на рівні граматики че-

рез:а) неузгоджені родові форми:Міс Петсі финен= Міс Петсі винна, у мов-

ленні німця жінка на ім’я Петсі постає перед намичоловіком;

б) використання безособових форм дієсловазамість особових. Типовою ознакою у перекладімовлення іноземців є те, що вони часто говорять«інфінітивами». Зазвичай це відбувається черезасиметричність двох мов і, відповідно, різні прави-ла граматики. Досконало вивчити усі особливостіукраїнської дієвідміни для іноземця – надскладнезавдання, тому, як правило, у їхньому мовленнівідсутні узгоджені граматичні форми.

Ріхарте, ти зламать сани і фпивать коні!=Річарде, ти зламаєш сани та повбиваєш коней.

Ти фправно виванташувать свій сани!=Тивправно вивантажуй свої сани.

Підсумовуючи, вважаємо цей переклад якіснимта вдалим, оскільки усі проаналізовані порушенняна фонетичному, лексичному та граматичномурівнях відтворено таким чином, аби яскраво зма-лювати той стереотип німця, який склався у свідо-мості українського читача.

Наступний приклад на матеріалі твору Роаль-да Дала «Відьми» чудово ілюструє креативністьперекладача, якому вдалося зберегти зловісний,але разом із тим дещо кумедний, акцент відьми.Цей випадок є для нас цікавим передусім черезте, що акцент казкового персонажу не має чіткоїнаціональної атрибуції, хоча за загальним вражен-ням сильно нагадує німецьку або ж одну зі скан-динавських мов:

I demand maximum rrre-sults! So here are myorders! My orders are that every single child inthis country shall be rrrubbed out, sqvashed,sqvirrrttted and frrrittered before I come hereagain in vun year’s time!У тексті оригіналу іноземний акцент представ-

лено на фонетичному рівні. Для достовірностівідтворення образу відьми, щоб показати її на-віженість, грубість і лють автор використав такіприйоми, як подвоєння чи навіть потроєння окре-мих звуків, або заміна одних звуків іншими: rrre-sults=results, rrrubbed=rubbed, sqvashed=squashed,sqvirrrttted=squirted, frrrittered=fried, vun=one.У свідомості усіх людей відьма асоціюється з чи-мось страшним, а подовження звуків, особливодзвінких приголосних чудово розкриває справжнюсутність цього створіння.

Я вимагаю максимальних рреззультатів!Ось моє рроззпоррядження! Наказую, щоб чер-

56


рез ррік, коли я сюди поверрнусь, у цій крраїніне ззалишилось жодної дитини! Усіх їх требастеррти в поррошок, рроззтоптати, рроззр-різзати та ззасмажити.

Перекладач вирішив аналогічним чином зобра-зити акцент відьми, подвоюючи приголосний /р/та /з/, рреззультатів=результатів, рроззпор-рядження=розпорядження і т.д. Проте, у текстіперекладу ми можемо спостерігати значно більшефонетичних деформацій, оскільки кожне словоу тексті перекладу, що містить літеру /з / або / р /,автоматично розглядається перекладачем В. Мо-розовим, як потенційний фонетичний злам. Вартододати, що така інтенсифікація вихідного прийомуу перекладі є однією з характерних рис цього пе-рекладача, особливо коли йдеться про твори длядитячої аудиторії.

На завершення розглянемо ще один цікавий,на нашу думку, приклад з роману М. Левицької«Історія тракторів по-українськи». Цей прикладвикликає зацікавленість передусім тому, що в анг-ломовному творі зображується український акцентжінки на ім’я Валентина, яка емігрувала до Вели-кої Британії і погано володіє англійською, томуговорить неправильно, в тому числі й на фонетич-ному рівні. Водночас, цей приклад є і складним,оскільки перекладачеві потрібно українською мо-вою відтворювати український акцент.

She talked in her own DIY language – Ukrainiansprinkled with words like handheldblendera,suspenderbeltu, green-fingersdski.Валентина під впливом англійської мови у своїй

рідній мові використовує іноземні слова, переваж-но іменники, модифікуючи їх характерними дляукраїнської мови родовими флексіями, що створюєдоволі потужний комічний ефект, що відтворюєть-ся перекладачем за рахунок транскодування.Як наслідок, натяк на іноземний акцент повністювтрачається, до того ж українському реципієнтовізагадкові англомовні запозичення залишаютьсяцілком незрозумілими:

Вона говорила своєю саморобною мовою –українською, побризканою словами,на зразокгендблендера, саспендербельта, грінфінгерскі.

3. ВисновкиПроведене нами дослідження дозволяє ствер-

джувати, що сучасні українські перекладачі нама-

гаються дедалі частіше відтворювати ФС на по-значення іноземного акценту у перекладі, вдаючисьдо різноманітних прийомів творчого характеру.Перспективою подальшого дослідження є ви-вчення особливостей відтворення інших різновидівФС в англо-українському перекладі.

ЛІТЕРАТУРА1. Гадамер Г.-Г. Істина і метод / Г.-Г. Гадамер ; [пер.з нім. О. Мокровольського]. – К. : Юніверс, 2000. –234 с. 2. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингви-стические аспекты) : [учеб. для ин-тов и фак. иностр.яз.] / В.Н. Комиссаров. – М. : Высшая школа,1990. – 253 с. 3. Кочубей В.Ю. Особливості вимов-ного акценту в англійському мовленні українців :автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол.наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / В.Ю. Ко-чубей. – К., 2011. – 21 с. 4. Некряч Т.Є. Відтворенняконтамінованої мови в українських перекладах /Т.Є. Некряч, О.М. Копильна // Проблеми семантики,прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук.пр. – К. : КНУ, 2002. – Вип. 1. – С. 155–159. 5. Реб-рій О.В. Сучасні концепції творчості у перекладі : [мо-нографія] / О.В. Ребрій. – Х. : ХНУ імені В. Н. Кара-зіна, 2012. – 376 с. 6. Рецкер Я.И. Теория переводаи переводческая практика / Я.И. Рецкер. – М. : Меж-дународные отношения, 1974. – 216 с. 7. Федо-ров А.В. Искусство перевода и жизнь литературы :[очерки] / А.В. Федоров. – Л. : Советский писатель,1983. – 352 с. 8. Чуковский К.И. Высокое Искусст-во / К.И. Чуковский. – М. : Советский писатель,1968. – 384 с. 9. Leech G. Linguistic Guide to EnglishPoetry / G. Leech. – London : Longman, 1969. – 192 p.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ10. Дал Р. Відьми / Р. Дал // пер. з англ. Віктор Моро-зов. – Київ : А-БА-ГА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. – 256 с.11. Левицька М. Коротка історія тракторів по-укра-їнськи / М. Левицька ; пер. з англ. Олекса Негре-бецький. – К. : Темпора, 2013. – 312 с. 12. Фенімор-Купер Дж. Піонери або біля витоків Саксуеханни /Дж. Фенімор-Купер. – Київ : Веселка, 1980. –355 с. 13. Cooper F. Pioneers [Електронний ресурс] /F. Cooper. – Режим доступу : http://www.onlineliterature.com/cooperj/pioneers. 14. Dahl R. The Witches[Електронний ресурс] / R. Dahl. – Режим доступу :http://docs.google.com/ file/d/DxAqBU9VE/view.15. Levycka M. [Electronic resourse] / M. Levycka officialwebsite/ – An introduction to “A short history of tractorsin Ukrainian”. – Access : http://marinalevycka.com/tractors.html

http://www.online

http://docs.google.com/

http://marinalevycka.com/

57


REFERENCESChukovskii, K.I. (1968). Vysokoie iskusstvo [High Arts].

Moscow: Sovetskii pisatel Publ.Fedorov, A.V. (1983). Iskusstvo perevoda [Translation

Arts]. L.: Sovetskii pisatel Publ.Gadamer, G.-G. (2000). Istina i metod [Truth and

Method]. Kyiv: Univers Publ.Kochubei, V.Yu. (2011). Osoblyvosti vymovnogo

aktsentu v angliyskomu movlenni ukraintsivAvtoref. diss. kand. filol. nauk [Specifics ofPronunciation accent in English of Ukrainians.Cand. philol. sci. diss. synopsis] . Kyiv (inUkrainian)

Komissarov, V.N. (1990). Teoriya perevoda(lingvisticheskiye aspekty) [Translation Theory(Linguistic Aspects)]. Moscow: Vysshaya shkolaPubl.

Leech, G. (1969). Linguistic Guide to English Poetry.London : Longman Publ.

Nekryach, T.Ye., and Kopyl’na, O.M. (2002).Vidtvorennya kontaminovanoyi movy vukrayins’kykh perekladakh [Reproducing aContaminated Language in Ukrainian Translations].Problemy semantyky, prahmatyky ta kohnityvnoyilinhvistyky : zb. naukovykh prats’ – Problems ofSemantics and Cognitive Linguistics : CollectedScientific Papers. Kyiv, 1, 155–159. (in Ukrainian).

Rebrii, O.V. (2012). Suchasni kontseptsiyi tvorchostiu perekladi: monohrafiya [Modern Arts Conceptsin Translation: monograph]. Kh.: KhNU imeniV. N. Karazina Publ.

Retsker, Ya.I. (1974). Teoriya i praktika perevoda[Theory and Practice of Translation] . M.:Mezhdunarodnyye Otnosheniya Publ.

58


УДК 811.111’255’373.2

ПОЛІПАРАДИГМАТИЗМ ТА МІЖДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ

ЯК МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ

ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧОГО АНАЛІЗУ

ПРЕЦЕДЕНТНИХ ІМЕН

Г.В. Тащенко (Харків)

У статті розглянуто вплив культурологічних, когнітивних, історичних та прагматичних чинників на перекладпрецедентних імен у світлі міждисциплінарного підходу. Увагу сфокусовано на особливостях відбиття поліпарадиг-мального характеру прецедентних імен у способах їх перекладу та підкреслено потребу у врахуванні перекладачемасоціативно-образних характеристик імені, аби забезпечити прозорість його смислу задля вчинення автентичногопрагматичного впливу та зберегти культурно-історичну специфіку, яку воно уособлює. У роботі акцентуєтьсяважливість адекватного сприйняття повідомлення, що містить прецедентне ім’я, цільовим читачем як представни-ком відмінної лінгвокультури на певному етапі її розвитку, а відтак носієм іншої когнітивної бази, та простежуєтьсярозвиток поглядів на переклад прецедентних імен у зв’язку зі зміною парадигм у перекладознавстві, що дає мож-ливість усвідомити релевантність кожного із зазначених аспектів імені, наділеного ознаками прецедентності, дляйого якісного перекладу.

Ключові слова: лінгвокультурний феномен, міждисциплінарний підхід, поліпарадигмальний характер, преце-дентне ім’я, спосіб перекладу, цільовий читач.

Тащенко А.В. Полипарадигматизм и междисциплинарность как методологические принципы переводовед-ческого анализа прецедентных имен. В статье рассмотрено влияние культурологических, когнитивных, историчес-ких и прагматических факторов на перевод прецедентных имен в свете междисциплинарного подхода. Вниманиесосредоточено на особенностях отражения полипарадигмального характера прецедентных имен на способахих перевода, также подчеркивается значение учета переводчиком всего богатства ассоциативно-образных характе-ристик имени, чтобы обеспечить прозрачность его смысла в целях аутентичного прагматического воздействияи сохранить культурно-историческую специфику, которую оно олицетворяет. В работе акцентируется важностьадекватного восприятия сообщения, содержащего прецедентное имя, целевым читателем как представителем инойлингвокультуры на определенном этапе ее развития, а следовательно носителем другой когнитивной базы, и про-слеживается развитие взглядов на перевод прецедентных имен в связи с изменением парадигм в переводоведении,что дает возможность глубже понять релевантность каждого из указанных аспектов имени, наделенного признака-ми прецедентности, для его качественного перевода.

Ключевые слова: лингвокультурный феномен, междисциплинарный подход, полипарадигмальный характер,прецедентное имя, способ перевода, целевой читатель.

Tashchenko G.V. Polyparadigmatism and Interdisciplinarity as Methodological Principles of Precedent Names’Translational Analysis. The article deals with the influence that cultural, cognitive, historical, and pragmatic factorsproduce on the translation of precedent names in the light of an interdisciplinary approach. The paper outlines thepolyparadigmatic nature of precedent names and emphasizes the relevance of the variety of associations and evaluativefeatures attached, allowing the translator not only to convey the meaning of the corresponding name transparentlyenough to produce an authentic pragmatic effect, but also to preserve the cultural and historic specifics it embodies. Anadequate interpretation of the message containing a precedent name is put forward as it is intended for a reader whorepresents a different culture at a certain stage of its development and, thus, a different linguistic worldview. The articlegives the opportunity to trace the development of the precedent name translation methods due to paradigm shifts in theTranslation Studies, providing a deeper understanding of the significance the above-mentioned aspects of a precedentname have for its proper translation.

Key words: interdisciplinary approach, linguistic and cultural phenomenon, precedent name, polyparadigmatic nature,target reader, translation method.

© Тащенко Г.В., 2017

59


1. Постановка проблеми у загальномувигляді та її зв’язок із важливиминауковими чи практичними завданнямиПрецедентні імена (далі – ПІ) становлять гру-

пу лінгвокогнітивних феноменів на межі вербаль-ного та невербального рівнів, що фіксують куль-турно-історичний досвід народу, його світоглядта домінантні цінності. Вони творять системувзірців, що регулюють поведінку у соціумі, форму-ють комунікативну компетентність, визначаютьставлення до тих чи інших явищ дійсності, вста-новлюють, що є прийнятним, а що ні. Відтак про-блематика відтворення ПІ у перекладі вимагаєврахування цілої низки факторів, що потребуєзалучення широкого спектру наукових галузей.У цьому ПІ відбивають міждисциплінарний харак-тер перекладознавства в цілому, що сформувало-ся як «живий синтез підходів, що взаємопроника-ють та взаємозапліднюють» [14, с. 36].

2. Аналіз останніх досліджень і публікаційНа сучасному етапі свого розвитку перекладо-

знавство активно інтегрує здобутки багатьох су-міжних (філологічних) та несуміжних (переважногуманітарних) галузей, адаптуючи до власних по-треб їх методи дослідження та термінологічнийапарат. Як наслідок, утворюються нові напрямкиперекладознавчих розвідок, що здійснюються намежі з іншими сферами знань, так сформувалосяпсихологічне, літературне, когнітивне, історичне пе-рекладознавство тощо. «Зміна стилю мислення,еволюція формулювання проблем та їх рішень, но-вий погляд на співвідношення об’єкта та предме-та всередині дисципліни сприяють виділенню но-вих ракурсів перекладу, осмисленню перекладаць-ких стратегій та утворенню пояснювальної бази дляобраних варіантів перекладу» [11, с. 52], що даловченим можливість по-новому поглянути на вжезнайомі явища та надати їм всеохоплююче пояс-нення.

Дослідження ПІ багато в чому відбиває загальнітенденції перекладознавства, що обумовлює ак -туальність формування комплексного підходу доїх відтворення у перекладі.

Метою статті є висвітлення впливу поліпара-дигмального характеру ПІ на їх передачу у цільо-вому тексті. Об’єктом аналізу є прецедентні іме-на (ПІ), що становлять «важливу складову націо-

нальної культури та мовної картини світу, яскравийпоказник специфіки народної самосвідомості, реф-лексії нації на власну історію та культуру» [7, с. 48].Отже, з ними пов’язана «не тільки передача істо-ричної інформації у часовому просторі, але й само-ідентифікація індивіда, соціальної групи або су-спільства в цілому» [1, с. 137]. Предмет дослід-ження становлять особливості процесу перекладуПІ з точки зору їх поліпарадигмальної специфікина матеріалі творів англомовної художньої літе-ратури та їх українських перекладів.

3. Виклад основного матеріалу дослідженняВживаючи ПІ, автор прагне до збагачення мови

свого твору, забезпечення високого рівня образ-ності, однак водночас він влаштовує своєму чита-чеві своєрідну перевірку, розраховуючи на розумін-ня представників «своєї» аудиторії, тобто перед-бачається, що здатністю декодувати повідомлен-ня володіє не тільки і не стільки абстрактний чи-тач, скільки «прорахований споживач мовного кодуавтора, що володіє спільним з ним ситуативним абосоціально-буттєвим контекстом» [9, с. 97].

Проте, на рівні міжнародної комунікації взаємо-дія апріорі здійснюється між представниками різнихкультурних просторів, які перетинаються лишечастково, або здебільшого не співпадають, що стаєджерелом непорозумінь або навіть конфлікту міжзакладеним смислом та смислом, що вичленувавчитач як носій іншої когнітивної бази. «Навколо ПІорганізований певний сегмент національно-культур-ного простору, до якого входять супровідні квантизнань, об’єктивовані різними мовними одиницями»[10, c. 241], відповідно належне відтворення ПІвимагає від перекладача якнайглибшого вивченняісторії та культури соціуму, до якого належить ав-тор. ПІ не є безпосереднім віддзеркаленням дійс-ності, воно несе в собі цінності, моральні нормита орієнтири етносу та покликане чинити впливна реципієнта.

«Кожен народ у своїх (традиційних) власнихназвах зазвичай шукає осмислення людської на-тури, перетворюючи те чи інше ім’я на символ»[4, с. 161], однак смисли та цінності, що стоять затакими символами, завжди залишаються культур-но специфічними, вони показують, яким чином світпостає перед відповідним етносом, як наслідоклише його члени можуть повністю усвідомити,

60


що мав на меті виразити автор, чи втілив він у вжи-тому імені позитивні або негативні характеристи-ки, яким є його власне ставлення до описуваного.Вибір того чи іншого мовного засобу є суто індиві-дуальним та обумовлюється особистими вподо-баннями письменника, проте його свідомість сфор-мована за певних культурних, історичних, політич-них, соціальних умов тощо. Кожне ПІ відбиваєне тільки унікальне світобачення автора, а й ко-лективне несвідоме певної нації, що підкреслює зна-чення міжкультурного фактору при їх відтворенніу перекладі.

Імена, що набули статусу прецедентних, завж-ди залишаються відображенням етноспецифічноїмоделі світу, хоча остання є скоріше результатомінтерпретації оточуючої дійсності. У свідомостіавтора та перекладача у процесі соціологізаціїутворилися відмінні ментальні простори, однаксаме від ступеню їх перехрещення залежить якістьперекладу. Відтак процес відтворення ПІ повністюзадовольняє визначенню перекладу як «вербаль-ної проекції етноментального досвіду однієї лінгво-культурної спільноти через інтеграцію ментальнихпросторів перекладача як представника іншої»[17, с. 71]. Якість перекладу визначається не тільки«знанням алгоритмів “чужої” культури, але йзіткненням картин бачення чи ментальних площинавтора вихідного тексту та його перекладачів, тоб-то їх індивідуально-особистісних особливостейсприйняття об’єктивної і суб’єктивної дійсності»[13, с. 146]. Таким чином, ПІ становлять унікаль-ний синтез культурних та когнітивних ознак, ураху-вання яких є необхідною передумовою їх належ-ного перекладу.

Водночас утворення ПІ, їх розвиток, зміна клю-чових компонентів значення та можлива втратапрецедентного статусу нерозривно пов’язані з істо-ричним контекстом. Імена, наділені характеристи-кою прецедентності, акумулюють у собі історичнупам’ять народу як «комплекс уявлень, суджень,міфів, стереотипів, образів, архетипів, що творятьнаціонально історичну картину світу, до якої вклю-чено уявлення про хід історії та найяскравіші події,інформацію про героїв та лиходіїв, про блискучіперемоги та трагічні невдачі» [8, c. 71]. ПІ підля-гають змінам, як і сама історія, що являє собоюфактор ризику для перекладача. «Через великий

часовий розрив, зміну історичних епох від сучас-ного читача вимагається значно більше зусильта знань при читанні художніх творів» [6, с. 87].Компетентність перекладача у цьому випадку по-винна бути на щабель вище пересічного читача,оскільки у нього не може бути пробілів сприйнят-тя, його завдання полягає в тому, щоб досягти ціліс-ної інтерпретації тексту, яка б максимально відпо-відала задуму автора.

Загалом володіння певним комплексом ПІє своєрідним маркером приналежності не тількидо окремої культури, а й до окремої епохи. У ре-зультаті труднощі, що становлять ПІ в історично-му ракурсі, пов’язані, перш за все, зі змінами у їхскладі. Так, ім’я, що протягом одного історичногоперіоду функціонувало як прецедентне, може втра-тити цю характеристику на етапі здійснення пере-кладу, відповідно, когнітивна база перекладачаз високим ступенем імовірності не міститиме по-трібного інваріанту сприйняття, що вимагає додат-кового пошуку інформації, яка дозволила б зрозу-міти, що вжитий онім означав для тих, хто живу ті часи. В іншій ситуації перекладач може зіткну-тися з такою проблемою, як зміна ознаки, на якійґрунтується ПІ, або його ціннісного компоненту,з цієї причини ПІ здатне перетворитися на «ту самуточку невизначеності, яка утруднює адекватнесприйняття і розуміння тексту художнього твору»[6, с. 88]. У цьому контексті Н. С. Болотнова ствер-джує, що «окрім рівня компетенції адресатів,надійність читацьких вражень як об’єктивна осно-ва інтерпретації художнього твору визначаєтьсятакож інваріантністю (фактором більшості) та син-хронністю» [2, с. 56].

Здебільшого ПІ вживаються для вираженняекспресивної аксіологічно маркованої оцінки, якаобумовлена колективним досвідом лінгвокультур-ної спільноти на певному етапі її розвитку, відтакзміщення ціннісних орієнтирів та реалій навколиш-нього світу може призводити до виникненнявідмінностей ментального образу, який лежитьв основі ПІ, а як наслідок, непорозумінь або втра-ти їх образності та метафоричності при перекладі.З цієї причини втрачається і здатність ПІ здійсню-вати необхідний вплив на реципієнта цільового тек-сту, тобто зазнає викривлень прагматичний потен-ціал імені. Відповідно, процес перекладу ПІ нероз-

61


ривно пов’язаний з його прагматичною спрямова-ністю.

ПІ визначають, як «знаки, апеляція до яких при-зводить до актуалізації знань та уявлень, пов’яза-них з минулим культурним досвідом мовної спільно-ти, що мають значення в інтелектуальному та емо-ційному плані для її представників» [5, c. 202], томуоднією з первинних функцій ПІ є викликати з ког-нітивної бази фрагменти колективного досвіду,які здатні чинити максимальний емоційно-експре-сивний вплив на реципієнта. У такий спосіб ПІ,з одного боку, можуть модифікувати картину світучитача, а з іншого, апелювати до його емотивноїсфери через встановлення системи цінностейта антицінностей. Таким чином, нами окресленоще один напрямок досліджень ПІ, що витікає з їхприроди, а саме – прагматичний.

Так само органічно пов’язане вивчення ПІіз психологією соціуму, що їх створив. Оскільки ПІвходять до одиниць, позначених етнічною специ-фікою, вони визначаються «насамперед психоти-пом її носія, який (психотип), у свою чергу, фор-мується в процесі історичного, геополітичногой культурного розвитку етносу» [3, c. 245]. У своючергу, «міжкультурне спілкування відбуваєтьсяефективніше, якщо психічні асоціації та мовні ко-нотації є аналогічними чи близькими» [16, с. 258],імовірність чого при контакті різних культурнихпросторів різко знижується. Знання ПІ є «необхід-ною умовою соціалізації індивіда, його культурноїадаптації, входження в активне духовне життя ет-носу» [15, с. 129], тому на рівні спілкування у ме-жах відповідного соціуму їх вживання не викликаєтруднощів і проходить з психологічної точкиприродно.

ПІ викликають труднощі при перекладі не тільки«внаслідок відмінностей у змісті образів свідомості,а й через нетотожність у системності етнічної сві-домості комунікантів» [12, с. 53]. Таким чином,вибір ПІ є органічним поєднанням індивідуально-психологічних характеристик мовця та колектив-ного несвідомого нації. Перекладач, відповідно,постає перед непростим завданням збереженняетнічної специфіки ПІ, його зв’язку із джереломпрецеденту та функціональності у новостворено-му контексті художнього твору.

Розглянемо приклад:

As I wrapped up the mass e-mail, I rememberedsomething my friend Susan had said to me beforeI left on this world journey nine months ago. Shewas afraid I would never come home again. Shesaid, «I know how you are, Liz. You’re going tomeet somebody and fall in love and end up buyinga house in Bali.» – A regular Nostradamus, thatSusan [20].Завершуючи це послання, згадала слова своєїподруги Сюзан, що вона їх сказала мені на про-щання дев’ять місяців тому – перед тим, якпровести в цю навколосвітню мандрівку. Вонабоялася, що я більше не повернуся додому, ісказала: «Я добре тебе знаю, Ліз. Ти зустрі-неш там когось, закохаєшся і все закінчитьсякупівлею будинку на Балі». – Просто якийсьНострадамус, ця Сюзан [18, с. 339].У поданому прикладі автор звертається до імені

відомого французького астролога середньовіччя.Відтак, вірна інтерпретація оригінального повідом-лення перекладачем ґрунтуватиметься на наявностів нього фонових знань, співвіднесення з якими до-зволить сформувати у свідомості образ геніально-го провидця, який, безумовно, і мала на меті попу-лярна письменниця. Водночас очевидно, що ПІапелює до чітко окресленої характеристики рефе-рента, а саме передбачення майбутнього, причо-му передбачення правильного, що відсилає насдо стереотипного культурно маркованого смислу,адже для багатьох вчених, що професійно дослід-жували роботи Нострадамуса, його постать асо-ціюватиметься радше з невизначеною хронологією,цитуванням, яке важко або навіть неможливо від-різнити від оригіналу, неясністю стилю та, як на-слідок, безкінечною множинністю інтерпретаційтощо. У такий спосіб на увесь комплекс знань,якими володіє перекладач, накладається культур-на специфіка сприйняття поданого ПІ, яка допо-магає виділити домінанту ознаку, відкинувши прицьому характеристики, які не є релевантними дляпоточного контексту.

Усвідомивши смисл, втілений у ПІ, перекладачпереходить до етапу його передачі у тексті пере-кладу. Для цього він повинен вирішити, який спосібвідтворення імені відсилатиме до аналогічного абопринаймні максимально схожого ментального об-разу у цільовому культурному просторі, що перед-

62


бачає і збереження прагматичної спрямованостіімені. Вживаючи ПІ замість нейтральної мовноїодиниці, автор прагнув підкреслити, наскільки ге-роїню вразила точність слів її подруги, що ніби щетоді передбачила, чим завершиться її подорож, тожважливим чинником стратегії перекладача стаєзбереження естетично-оціночного компоненту ПІ.З огляду на те, що Нострадамус здобув світовуславу, перекладач вочевидь доходить висновку,що для українського читача застосоване ПІ нести-ме те саме значення з точки зору як концептуаль-ного змісту, так і емоційного впливу, тому він пере-носить ПІ до тексту перекладу без жодних змін.

Наступний приклад цікавий тим, що з одногобоку в ньому вжито достатньо відоме ПІ, пород-жене грецькою міфологією. Однак якщо у міфі йогоносій постає своєрідним месником, який вбиваєсвою матір та її коханця, що вбили батька героя,образ, який представляє автор оригіналу, відріз-няється від зазначеного стереотипного уявлення:

In some places there were nagging clouds ofblack flies, so that I climbed through the treeslike a new Orestes, cursing and slapping [21].То тут, то там серед дерев зависали хмаридокучливих чорних мух, і я, пробираючисьпоміж дерев угору, лаявся і ляпав по собі до-лонями, як новітній Орест [19, с. 67].Розуміючи, що навіть за умови, коли читач пе-

рекладу знайомий з міфом про Ореста, цього невиявиться достатньо для розуміння смислу ПІ,перекладач зберігає ім’я, проте додає коментар,зазначаючи, що «У п’єсі Жана-Поля Сартра«Мухи», написаній за мотивами грецького міфу проміфологічного героя Ореста, ці комахи символізу-ють непутяще життя». Так, реципієнт цільовоготексту побачить, що посилання здійснюєтьсяне власне на грецький оригінал, а на один з творів,де образ героя знайшов свій розвиток. Відомо,що твори Жана-Поля Сартра присвячені тематиціекзистенціального пошуку сенсу життя, на чомуі базується символізм Джона Фаулза, що показуєгероя, який цей шлях втратив.

З вищевикладеного, ми можемо побачити,що переклад ПІ вимагає не тільки врахування йогокультурно-когнітивного компоненту, а й історично-го розвитку імені, що набуває можливості створю-вати множинні прецеденти, пов’язані як з першо-

джерелом, так і з подальшими його трансформаці-ями в культурному просторі. Зазначені чинники мо-жуть створювати бар’єри для сприйняття представ-никами різних лінгвокультур або навіть окремимисоціальними групами, оскільки очевидно, що роз-глянуте ПІ розраховане на більш інтелектуальнуаудиторію, що бере до уваги перекладач, компен-суючи потенційну нестачу фонових знань читача.

3. ВисновкиТаким чином, ми можемо зробити висновок,

що переклад ПІ зазнає впливу різноманітних фак-торів: культурних, когнітивних, психологічних, праг-матичних, що певним чином дає можливість про-стежити шлях самого перекладознавства від лінг-вістичної до когнітивно-дискурсивної парадигми,при цьому прихід кожної нової парадигми не озна-чав відмови від надбань її попередниць, скорішенавпаки – здобуті знання та досвід досліджень на-кладалися одне на одного, утворюючи органічнийсинтез точок зору та підходів до дослідження зда-валося б добре вивчених феноменів. У такому ра-курсі видається перспективним детальне до-слідження вказаних чинників на переклад ПІ та роз-гляд їх комплексного впливу на адекватністьвідтворення ПІ.

ЛІТЕРАТУРА1. Богоявленская Ю.В. Прецедентное имя «Наполе-он» в исторической памяти Франции: опыт корпусно-го исследования / Ю.В. Богоявленская, А.Э. Буже-нинов // Политическая лингвистика. – Екатеринбург :Уральский государственный педагогический универ-ситет, 2015. – №2. – С. 137–143. 2. Болотнова Н.С.Художественный текст в коммуникативном аспекте икомплексный анализ единиц лексического уровня /Н.С. Болотнова. – Томск : Томский ун-т, 1992. – 312 с.3. Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика : [на-риси] / В.В. Жайворонок. – К. : Довіра, 2007. – 264 с.4. Золотых Л.Г. Фразеологическая семантика и сим-вол / Л.Г. Золотых // Слово – сознание – культура :сб. науч. тр. / [сост. Л. Г. Золотых]. – М. : Флинта:Наука, 2006. – С. 157–169. 5. Кушнерук С.Л. Ис-пользование прецедентных феноменов для ситуатив-ного промоушена в российской печатной рекламе /С.Л. Кушнерук // Политическая лингвистика. – Ека-теринбург : Уральский государственный педагогичес-кий университет, 2006. – Вып. 20. – С. 198–204.6. Молчанова Н.С. Роль прецедентного имени в вос-приятии художественного текста / Н.С. Молчанова //

63


Вестник Псковского государственного университета. –Псков, 2011. – №15. – С. 87–91. 7. Нахимова Е.А. Ис-пользование корпусной методологии при сопостави-тельном изучении прецедентных имен / Е.А. Нахимо-ва // Политическая лингвистика. – Екатеринбург :Уральский государственный педагогический универ-ситет, 2013. – №3 (45). – С. 48–56. 8. Нахимова Е.А.Прецедентные ситуации, связанные с деятельностьюНаполеона Бонапарта, в российской национальной ис-торической памяти / Е.А. Нахимова // Известия Ураль-ского федерального университета. – Екатеринбург :Уральский государственный педагогический уни-верситет, 2014. – №2 (126). – С. 71–80. 9. Полон-ский А.В. «Умный завиток ковра», или Адресат и чи-татель / А.В. Полонский // Теория и практика совре-менной русистики в мировом контексте : междунар.сб. науч. ст.: в 2 т. – Белгород, 2005. – Т.1. – С. 95–99. 10. Привалова И.В. Интеркультура и вербальныйзнак (лингвокогнитивные основы межкультурной ком-муникации) / И.В. Привалова. – М. : Гнозис, 2005. –472 с. 11. Пшенкина Т.Г. Междисциплинарность пе-ревода как отражение интегративных процессовв современной лингвистике / Т.Г. Пшенкина // Языки культура. – Барнаул : Алтайский государственныйуниверситет, 2014. – №1 (25). – С. 51–62. 12. Уфим-цева Н.В. Сознание, слово, культура / Н.В. Уфимце-ва // Коммуникативная лингвистика и коммуникатив-но-деятельностный подход к обучению языкам: па-мяти Г.В. Колшанского. – М. : [б. и.], 2000. – С. 44–54. 13. Фесенко Т.А. Специфика национального куль-турного пространства в зеркале перевода / Т.А. Фе-сенко. – Тамбов : ТГУ, 2002. – 228 с. 14. Цвил-линг М.Я. Переводоведение как синтез знания /М.Я. Цвиллинг // Тетради переводчика : науч.-теор.сб. – М. : МГЛУ, 1999. – Вып. № 24. – С. 32–37.15. Шарманова Н.М. Етнолінгвістика : навч. посібник[для студ. фак-ту укр.філології] / Н.М. Шарманова ;за ред. Ж.В. Колоїз. – Кривий Ріг : НПП АСТЕРІКС,2015. – 192 с. 16. Шемуда М.Г. Художній перекладяк важливий чинник міжкультурної комунікації /М.Г. Шемуда // Наукові записки [Ніжинського дер-жавного університету ім. Миколи Гоголя]. Серія :Філологічні науки. – 2013. – Кн. 1. – С. 164–168.17. Янссен-Фесенко Т.А. Перевод в структуре мен-тального пространства: концептуальный подход /Т.А. Янссен-Фесенко, А.Л. Вайгель // Язык и куль-тура. – Томск : Национальный исследовательскийТомский государственный университет, 2013. –№4 (24). – С. 66–76.

СПИСОК ДЖЕРЕЛІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ18. Гілберт Е. Їсти, молитися, кохати / Е. Гілберт. –Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. – 416 с.19. Фаулз Дж. Маг / Дж. Фаулз. – Харків : Книжко-вий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 528 с.20. Gilbert E. Eat, Pray, Love [Electronic resource] /E. Gilbert. – Access: http://royallib.com/book/Gilbert_Elizabeth/ Eat_Pray_Love.html 21. Fowles J.The Magus. – [Electronic resource] / J. Fowles. –Access : http://royallib.com/book/Fowles_John/The_Magus.html

REFERENCESBogojavlenskaja, Ju.V., and Buzheninov, A.E. (2015).

Precedentnoe imja «Napoleon» v istoricheskojpamjati Francii: opyt korpusnogo issledovanija[Precedent Name “Napoleon” in the HistoricalMemory of France: Corpus-Based ResearchExperience]. Politicheskaja lingvistika. – PoliticalLinguistics, 2, 137–143 (in Russian).

Bolotnova, N.S. (1992). Hudozhestvennyi tekst vkommunikativnom aspekte i kompleksnyi analizedinits leksicheskogo urovnja [CommunicativeAspect of the Literary Text and ComprehensiveAnalysis of Its Lexical Units]. Tomsk: TomskUniversity Publ.

Fesenko, T.A. (2002). Specifika nacionalnogokulturnogo prostranstva v zerkale perevoda[Specifics of the National Cultural Field Mirroredin Translation]. Tambov: TGU Publ.

Janssen-Fesenko, T.A., and Vajgel, A.L. (2013).Perevod v strukture mentalnogo prostranstva:konceptualnyj podhod [Translation in the Structureof a Mental Space: Conceptual Approach]. Jazyki kultura. – Language and Culture, 4(24), 66–76(in Russian)

Kushneruk, S.L. (2006). Ispolzovanie precedentnyhfenomenov dlja situativnogo promoushena vrossijskoj pechatnoj reklame [Use of PrecedentNames for Ad Hoc Promotion in Russian PrintedPress]. Politicheskaja lingvistika. – PoliticalLinguistics, 20, 198–204 (in Russian).

Molchanova, N.S. (2011). Rol precedentnogo imeniv vosprijatii hudozhestvennogo teksta [Role of aPrecedent Name in the Interpretation of a LiteraryText]. Vestnik Pskovskogo gosudarstvennogouniversiteta. – Pskov State University Messenger,15, 87–91 (in Russian).

http://royallib.com/book/

http://royallib.com/book/Fowles_John/The_

64


Nahimova, E.A. (2013). Ispolzovanie korpusnojmetodologii pri sopostavitelnom izucheniiprecedentnyh imen [Use of Corpus-BasedMethodology in Comparative Studies of thePrecedent Names]. Politicheskaja lingvistika. –Political Linguistics, 3(45), 48–56 (in Russian).

Nahimova, E.A. (2014). Precedentnye situacii,svjazannye s dejatelnostju Napoleona Bonaparta,v rossijskoj nacionalnoj istoricheskoj pamjati[Precedent Situations Related to NapoleonBonaparte’s Activity in the Historical Memory ofthe Russian Nation]. Izvestija uralskogo federalnogouniversiteta. – Ural Federal University Messenger,2(126), 71–80 (in Russian).

Polonskiy, A.V. (2005). “Umnyj zavitok kovra”, ili Adresati chitatel [“Clever Carpet Curl” or the IntendedRecipient and the Reader]. Teorija i praktikasovremennoj rusistiki v mirovom kontekste. – Theoryand Practice of Modern Russian Studies in theWorldwide Context, 1, 95–99 (in Russian).

Privalova, I.V. (2005). Interkultura i verbalnyj znak(lingvokognitivnye osnovy mezhkulturnojkommunikacii) [Interculture and a Verbal Sign(Linguistic and Cognitive Foundation for theIntercultural Communication)]. Moscow: GnozisPubl.

Pshenkina, T.G. (2014). Mezhdisciplinarnost perevodakak otrazhenie integrativnyh processov v sovremennojlingvistike [Interdisciplinarity of Translation as

a Reflection of Integrative Processes]. Jazyki kultura. – Language and Culture, 1(25), 51–62(in Russian).

Sharmanova, N.M. (2015). Etnolіngvіstika[Ethnolinguistics]. Kryvyi Rig: NPP Asterix Publ.

Shemuda, M.G. (2013). Hudozhnij pereklad jak vazhlyvyjchynnyk mizhkulturnoi komunikacii [LiteraryTranslation as an Essential Factor of InterculturalCommunication]. Naukovi zapysky Nizhynskogoderzhavnogo universytetu im. Mykoly Gogolja. –Scientific Records of M. Gogol Nizhyn StateUniversity, 1, 164–168 (in Ukrainian).

Tsvilling, M.Ja. (1999). Perevodovedenie kak sintezznanija [Translation Studies as KnowledgeSynthesis]. Tetradi perevodchika. – Translator’sNotes, 24, 32–37 (in Russian).

Ufimceva, N.V. (2000). Soznanie, slovo, kultura[Consciousness, Word, Culture]. In: Melnik S.I., &Shakhnarovich A.M. (eds.). Kommunikativnajalingvistika i kommunikativno-dejatelnostnyj podhodk obucheniju jazykam [Communicative Linguisticsand Communicative and Activity Approach toLanguage-Teaching]. Moscow, p. 44–54 (in Russian)

Zhajvoronok, V.V. (2007). Ukrainska etnolingvistyka[Ukrainian Ethnolinguistics]. Kyiv: Dovira Publ.

Zolotyh, L.G. (2006). Frazeologicheskaja semantikai simvol [Phraseological Semantics]. Slovo –soznanie – kultura. – Word – Consciousness –Culture, 157–169 (in Russian).

65


УДК 811.111’42:821.111

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ВІЙНА

В ІДІОДИСКУРСІ ЕРНЕСТА ХЕМІНГУЕЯ

Л.Я. Брославська, канд. філол. наук (Харків)

Стаття присвячена трансформаціям когнітивних ознак концепту ВІЙНА в ідіодискурсі Е. Хемінгуея порівняноз американським художнім дискурсом 1920-х – 1960-х років. Варіювання колективного vs індивідуального засвідченеспецифікою поняттєвого, образного та ціннісного складників досліджуваного концепту. Поняттєвий складник кон-цепту ВІЙНА як носій типової, логічно упорядкованої інформації зазнає кількісних та структурних трансформаційв індивідуальній концептосфері письменника порівняно з однойменним концептом загальноамериканської картинисвіту, який слугує основою формування індивідуалізованого концепту ВІЙНА. Трансформації образно-ціннісногоскладника концепту ВІЙНА в ідіодискурсі Е. Хемінгуея стосуються певних номінативних засобів і частотностіїх застосування для об’єктивації характеру військового конфлікту, яка відрізняється від загальноприйнятої в амери-канській МКС. Лінгвокультурний концепт ВІЙНА слугує ключовим дискурсотвірним в ідіодискурсі Е. Хемінгуея,що лежить в основі розгортання смислів дискурсу. Для Е. Хемінгуея як представника «втраченого покоління»ВІЙНА акумулює мілітарне і трагічне світосприйняття письменника-пацифіста.

Ключові слова: американський художній дискурс, Ернест Хемінгуей, ідіодискурс, когнітивна ознака, концептВІЙНА, трансформація.

Брославская Л.Я. Индивидуализация концепта ВОЙНА в идиодискурсе Эрнеста Хемингуэя. Статья посвяще-на трансформациям когнитивных признаков концепта ВОЙНА в идиодискурсе Э. Хемингуэя в сравнении с амери-канским художественным дискурсом 1920-х – 1960-х годов. Варьирование коллективного vs индивидуального под-тверждается спецификой понятийного, образного и ценностного компонентов исследуемого концепта. Понятий-ный компонент концепта ВОЙНА как носитель типичной, логично упорядоченной информации подвергается коли-чественным и структурным трансформациям в индивидуальной концептосфере писателя по сравнению с одно-именным концептом общеамериканской картины мира, который служит основой формирования индивидуализи-рованного концепта ВОЙНА. Трансформации образно-ценностного компонента концепта ВОЙНА в идиодискурсеЭ. Хемингуэя касаются определенных номинативных средств и частотности их применения для объективации ха-рактера военного конфликта, которая отличается от общепринятой в американской ЯКМ. ВОЙНА служит ключе-вым дискурсообразующим лингвокультурным концептом в идиодискурсе Э. Хемингуэя, лежащим в основе раз-вертывания смыслов дискурса. Для Э. Хемингуэя как представителя «потерянного поколения» ВОЙНА аккумули-рует милитарное и трагическое мироощущение писателя-пацифиста.

Ключевые слова: американский художественный дискурс, идиодискурс, когнитивный признак, концепт ВОЙНА,трансформация, Эрнест Хемингуэй.

Broslavskaya L.Ya. Individualization of the concept WAR in the individual discourse of Ernest Hemingway. Thearticle focuses on the transformations of the cognitive signs of the concept WAR in the individual discourse of E. Hemingwayin comparison with the American literary discourse of the 1920s – 1960s. Variation of the collective vs the individual iscertified by the specificity of notional, evaluative and image components of the concept. The notional component of theconcept WAR that contains typical, logically ordered information is a subject of quantitative and structural transformationsin the writer’s individual conceptual sphere in comparison with the corresponding concept of the American construal ofthe world, which serves as the basis for the formation of the individualized concept WAR. Transformations of theevaluative-image component of the concept WAR in the individual discourse of E. Hemingway concern certain nominativemeans and the frequency of their use for objectifying the nature of a military conflict, which differs from the generally

© Брославська Л.Я., 2017

66


accepted one in the American language construal of the world. The linguo-cultural concept WAR serves as the keyforming discourse concept in the individual discourse of E. Hemingway and underlies the development of discoursemeanings. For E. Hemingway as a representative of the «lost generation» WAR accumulates military and tragic attitude ofthe pacifist-writer.

Key words: American literary discourse, cognitive sign, concept WAR, Ernest Hemingway, individual discourse,transformation.

дуальної концептосфери автора на тлі відповідно-го концепту загальноамериканської національноїкартини світу, втіленої в американському худож-ньому дискурсі 1920-х – 1960-х років.Трансформації поняттєвого складника концеп-

ту ВІЙНА в ідіодискурсі Е. Хемінгуея та унікаль-ності світосприйняття письменника маніфестованінаступним: змістові характеристики концепту вер-балізовані дещо скороченим набором номінатив-них одиниць, що зумовлено індивідуальною кон-цептосферою письменника; у семантиці концептучастотність уживання номінацій концепту ВІЙНАваріюється; оцінний компонент також зазнаєтрансформації: від амбівалентної оцінки в широ-кому культурологічному контексті (розумінняВІЙНИ як «природного стану світу», «неминучо-го зла» і, водночас, «умови суспільного розвит-ку» в американській картині світу) до сугубо не-гативної, зумовленої індивідуальним авторськимпереосмисленням – ставленням загального засуд-ження як до самого процесу війни, так і до їїнаслідків.Зокрема, трансформації семантичних ознак

індивідуального щодо колективного національногономінативних просторів концепту ВІЙНА охоплю-ють певну низку факторів.• Зміна номінативної щільності концепту в дис-

курсі письменника. Так, кількісний показник ужи-вання лексеми war (n., v.) – імені концепту ВІЙНА,що домінує в американському художньому дис-курсі 1920-х – 1960-х років, зменшується в ідіо-дискурсі Е. Хемінгуея з 23,43% до 15,9%, виводя-чи на передній план найбільш частотну номінаціюfight (n., v.) – 55,8%. Лексема attack (n., v.) такожактивується в авторському дискурсі в 3,6 разибільше, а (armed) conflict (n., v.) – навпаки, майжене застосовується в об’єктивації концепту пись-менником: 0,11% порівняно з 9,5% в американ-ському художньому дискурсі 1920-х – 1960-х років,що зумовлено приналежністю останнього до су-спільно-політичної сфери.

Індивідуальна концептосфера Е. Хемінгуея вті-лена у творах письменника та виражена «через усюсукупність індивідуальних мовних засобів», верба-лізованих у прямий та непрямий способи [1, с. 181],що надають «творчості неповторного звучання»,визначають «її оригінальну форму» [там само].Необхідність надати концепту особистісні асо-

ціативно-оцінні конотації змушує письменниказ особливою ретельністю ставитися до відбору мов-них засобів та їх організації в дискурсі для най-більшої відповідності завданням автора, вивченняяких дозволяє визначити особливості формуванняконцептосфери письменника з одного боку, а з дру-гого – зумовлює модифікації в змісті та засобахмовної репрезентації концепту в індивідуальній кон-цептосфері Е. Хемінгуея як системи знань автора,об’єктивованої текстом. Варіювання колективно-го vs індивідуального засвідчене специфікою по-няттєвого, образного, ціннісного складників концеп-ту ВІЙНА в ідіодискурсі Е. Хемінгуея відносногоамериканського художнього дискурсу 1920-х –1960-х років.Об’єкт дослідження становить лінгвокультур-

ний концепт ВІЙНА, вербалізований в ідіодискурсіЕ. Хемінгуея та американському художньому дис-курсі 1920-х – 1960-х років, предметом дослід-ження вважаємо трансформації концепту ВІЙНАв індивідуальній концептосфері письменника по-рівняно з однойменним концептом загальноамери-канської картини світу. Мета роботи полягає у ви-явленні специфіки поняттєвого, образного та цін-нісного складників досліджуваного концепту. Ма-теріалом дослідження слугують художні твориЕ. Хемінгуея та інших американських авторів,написані у період з 1920-го по 1960-ий роки, щооб’єднані в Історичному корпусі американськоговаріанта англійської мови (The Corpus of HistoricalAmerican English – COHA). Актуальність ро-боти визначається тим, що специфіка концептуВІЙНА, актуалізованого в ідіодискурсі Е. Хемін-гуея, розглядається як прояв відмінностей індиві-

67


• Зміна набору одиниць ЛСП «War». Інтегральніта диференційні складові ЛСП «War», репрезенто-вані двома мікрополями «Armed conflict» (гіперсе-ма «cтан збройного конфлікту») та «Antagonism»(гіперсема «протистояння») також зазнають моди-фікацій в ідіодискурсі Е. Хемінгуея: у мікрополі«Antagonism» відсутнє розширення «Businessstruggle» («суперництво в бізнесі»), а номінативнийсклад мікрополів та їх розширень представленийзначно меншою кількістю номінативних одиниць.• Специфіка омовлення концепту (ідіостиль).

Словарний склад зумовлений художніми принципа-ми, притаманними Е. Хемінгуею – «розмовному»або «лаконічному» ідіостилю, який з одного бокуорієнтований на норми усної знижено-розмовноїмови, рясніє відступами від літературної мови тамаксимально наближений за лексичним складомдо діалогу (включенням розмовних елементів),а з іншого боку – на письмову форму розмовноїмови, коли зведені до мінімуму або повністювідсутні порушення літературної норми.• Переформатування конфігурації ЛСП «War».

Дані семантичного та кількісного аналізів свідчатьпро те, що частотність уживання номінацій концеп-ту ВІЙНА в ідіодискурсі Е. Хемінгуея у відсотко-вому співвідношенні від загальної кількості такожзазнає трансформацій порівняно з американськимхудожнім дискурсом 1920-х – 1960-х років: най-більш чисельними лексемами семантичного про-стору концепту ВІЙНА в ідіодискурсі письменни-ка є номінації з семою «військові дії»: fight, war,attack; з семою «спортивне змагання» – fight; з се-мою «суперечка» – fight. Присутня в ЛСП кон-цепту в американському художньому дискурсі1920-х – 1960-х років лексема conflict (n., v.) з 3,24%стає менш уживаною з показником лише 0,11%та семою «суперечка». Тож, поняттєвий складникконцепту ВІЙНА в ідіодискурсі письменника ак-тивований доменом МІЛІТАРНЕ (субдоменомВІЙСЬКОВІ ДІЇ). Наприклад:

The fighting at the front went very badly andthey could not take San Gabriele. The fightingon the Bainsizza plateau was over and by themiddle of the month the fighting for San Gabrielewas about over too /A Farewell to Arms/• Трансформації когнітивного простору концеп-

ту ВІЙНА засвідчують стабільність щодо типів

зв’язків між його компонентами (ідентифікаційні(класифікації, характеризації) й акціональні (кауза-тивної, контактної дії) базисні схеми, але демонст-рує відмінності щодо структури.Зокрема, у слоті ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ

відсутній концепт ВІЙСЬКОВА НАУКА, а в слотіАНТАГОНІЗМ – концепт СУПЕРНИЦТВО ВБІЗНЕСІ, що зумовлено специфікою стилю (роз-мовний) та формою творів (усна й мемуарна роз-повідь) Е. Хемінгуея та загальними принципамихудожнього дискурсу, а номінації цих концептів на-лежать до відповідних терміносистем – військовоїнауки та науки економіки.Наявність каузативного зв’язку між концепта-

ми СПОРТИВНЕ ЗМАГАННЯ та ЗБРОЙНИЙКОНФЛІКТ і концептами СУПЕРЕЧКА та ЗБРОЙ-НИЙ КОНФЛІКТ («CR-СПОРТИВНЕ ЗМАГАН-НЯ / СУПЕРЕЧКА викликає/призводить до FT-наслідки»: наслідки – ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ)на відміну від американського художнього дискур-су 1920-х – 1960-х років говорить про тенденціюписьменника до перебільшення наслідків доситьмирних подій – спортивних змагань та суперечки,які він уважає такими ж небезпечними, як і війну,бо призводять до вбивства і жертв. З другого боку,автор таким чином констатує природність війни(антагонізму/протистояння) як невід’ємної складо-вої сутності людини.Звернемо увагу на трансформації образно-

ціннісного складника концепту ВІЙНА в ідіодис-курсі Е. Хемінгуея, структурованого діапазономта спектром метафоричної об’єктивації. Аналіз об-разних засобів об’єктивації концепту дозволяє на-близитися до визначення авторського світогляду,світосприйняття та оцінки творчої індивідуальностіписьменника [2].Структуруючи певну послідовність ознак кон-

цепту відповідно до їх частотності в ідіодискурсі,отримуємо метафоризовані концептуальні склад-ники вербалізованого досвіду автора, що представ-лений у художньому дискурсі як вторинна моде-лююча система, націлена на реалізацію базовихкатегорій цього дискурсу – інформативності, при-чинності, теми, підтексту, образу персонажа, об-разу автора, художнього простору та часу, ситуаціїкомунікації [3, c. 35]. Вони зумовлені особистісноюмовною свідомістю Е. Хемінгуея, його досвідом

68


як основою «прототипових ситуацій для формуван-ня досвідних гештальтів, емергентних концептів(тобто таких, що виникають безпосередньо зі що-денного практичного досвіду), субкатегоризаціїта метафоричних концептів» [там само, c. 34].Варіювання діапазону концептуальних метафор

концепту ВІЙНА в ідіодискурсі письменника ви-являє стійку тенденцію до зсувів пріоритетів у на-борі корелятивних доменів, що лежать в основі до-сліджуваних метафор, та зміни обсягу метафорич-ного потенціалу досліджуваного концепту – спект-ра метафори.В американському художньому дискурсі

1920-х – 1960-х років корелятивний домен ПОДО-РОЖ домінує згідно з канонами художнього жан-ру, де корелят ПОДОРОЖ визнається базовим кон-цептом метафоричного проектування художньогосвіту. Найбільш чисельна метафора, активованацим доменом – «ВІЙНА є РУХ» об’єктивує війнуяк заплановану або незаплановану подорож,яка складається з певних пересувань у просторі(військових дій), ВІЙНА – це певне місце у прос-торі/місце призначення, що ототожнює мету, до якоїйде людина. Наприклад:“Get out of the country. I wouldn’t go to war. Iwas at the war once in Abyssinia. Nix. Why doyou go?” /A Farewell to Arms/В американському художньому дискурсі

1920-х – 1960-х років значний потенціал має коре-лятивний домен КОНТЕЙНЕР, який активує онто-логічну концептуальну метафору «ВІЙНА є КОН-ТЕЙНЕР», де ВІЙНА зображена як контейнер,у який можна ввійти та з якого можна вийти; кон-тейнер, який можна заповнити вмістом, куди мож-на зануритися. Наприклад:

I wondered if America really got into the war,if they would close down the major leagues

/A Farewell to Arms/Корелятивний домен СПОРТ щодо значущості

посідає третє місце в обох дискурсах, що свідчитьпро ідентичність менталітетів – сприйняття війнизгідно національно-культурною традицією черезконцептуальну метафору «ВІЙНА є ГРА», у якійВІЙНА – це гра, де учасники дотримуються пев-них правил, грають у різні ігри – граються в заруч-ників, у ворогів; вони перемагають або програють,учасників маркують кольорами та ін. Ця метафо-

ра активує повторювану діяльність, що протистав-лена буденному життю як інше буття, що має пев-ну мету, яка проводиться в рамках визначеногопростору і часу, за встановленими правилами,що сприяє формуванню громадських груп, яківідрізняються від інших особливим зовнішнім ви-глядом. В ідіодискурсі Е. Хемінгуея метафорич-ний потенціал цього домену реалізовано удвічі мен-ше в порівнянні з 18,22% в американському худож-ньому дискурсі 1920-х – 1960-х років, що свідчитьпро значущість феномену війни як культурологіч-ного явища в загальноамериканській картині світу.Наприклад:

You have put many things in abeyance to win awar. If this war is lost all of those things are lost

/For Whom the Bell Toll/Корелятивний домен ЛЮДИНА також реалі-

зується майже в 2,5 рази менше в дискурсі пись-менника через концептуальну метафору «ВІЙНАє ЛЮДИНА» (18,11% та 7,07% відповідно), якабільш розгалужена та деталізована в американ-ському художньому дискурсі 1920-х – 1960-х років:ВІЙНА – це вороже налаштована людина з ген-дерними ознаками жінки, що може завагітніти (ви-носити нову зброю), яка в родині займає місце ма-тері та/або сестри, що має сина та/або брата; вонанаділена як певними фізичними здібностями рухуй мовлення, здатна виконувати команди, так і фізич-ними й психологічними вадами: вона сліпа, боже-вільна, неохайна; вона проявляє ворожість доміну-ючи, захоплюючи та спустошуючи території, зав-даючи болю та шкоди, позбавляючи волі та вби-ваючи, тому її потрібно зупинити. Наприклад:

Let him begin to circle and let the fight come/The Old Man and the Sea/

Зростання метафоричного потенціалу в ідіодис-курсі Е. Хемінгуея простежується в корелятивнхдоменах КУЛЬТУРА, ХАРЧУВАННЯ, ТОРГІВ-ЛЯ – на 4,54%, 5,69%, та 5,85% – 14, 8 та 4 разивідповідно.Метафоричний потенціал корелятивного доме-

ну ХАРЧУВАННЯ в індивідуальних концептуаль-них метафорах Е. Хемінгуея зростає у 14 разівпорівняно з американським художнім дискурсом1920-х – 1960-х років (6,13% та 0,44% відповідно)метафорами «ВІЙНА є ПРИЙМАННЯ ЇЖІ»та «ВІЙНА є НЕСМАЧНА ЇЖА», які найбільш

69


яскраво об’єктивують амбівалентність оцінногоскладника концепту ВІЙНА, експлікуючи природ-ний інстинкт людини до ненависті й знищеннячерез метафору їжі як фізичної потреби. Людинарозуміє її отруйність, вона викликає в неї огиду,але незважаючи на це, війни є неминучими, й вико-рінити війну в принципі неможливо, бо вона є на-слідком вроджено-інстинктивної поведінки. Надумку Е. Хемінгуея, переможцем на війні станетой, хто першим зрозуміє отруйність їжі – згубністьвійни. Наприклад:“There is no thirst like the thirst of battle. Evenhere, in reserve, I have much thirst”

/The Complete Short Stories/Метафоричний потенціал корелятивного доме-

ну КУЛЬТУРА в ідіодискурсі Е. Хемінгуея зрос-тає майже у 8 разів порівняно американськимхудожнім дискурсом 1920-х – 1960-х років (відпо-відно з 0,65% до 5,19%) та реалізований концепту-альною метафорою «ВІЙНА є ВИСТАВА».Метафоричний потенціал корелятивного доме-

ну ТОРГІВЛЯ в ідіодискурсі Е. Хемінгуея майжев 4 рази вищий (8,02% та 2,17%) та активує кон-цептуальні метафори «ВІЙНА є ТОВАР» та«ВІЙНА є ПРИБУТКОВА СПРАВА», через якіписьменник формує своє ставлення до питань війнита миру, засуджує цинізм, з яким люди «роблять/виробляють» цей «товар» і заробляють грошіна стражданнях інших.Реалізація корелятивного домену ФІЗИЧНИЙ

ОБ’ЄКТ в ідіодискурсі Е. Хемінгуея несуттєвозменшується (з 2,83% до 1,73%) порівняно з аме-риканським художнім дискурсом 1920-х – 1960-хроків за рахунок концептуальної метафори «ВІЙНАє ФІЗИЧНИЙ ОБ’ЄКТ».Концепт ВІЙНА як корелят концептуальних

метафор є одним із найпопулярніших засобів ре-конструкції будь-якої конфліктної ситуації в різнихсоціальних сферах діяльності людини, що зумов-лено його внутрішньою формою «вести боротьбу»та багатому військовому досвіду, закоріненому усвідомості людства.Склад спектра метафор концепту ВІЙНА в ідіо-

дискурсі Е. Хемінгуея залишається незмінним –це домени ВІДЧУТТЯ / ПОЧУТТЯ, СПОРТ, ЖИТ-ТЯ, МЕДИЦИНА, ПОЛІТИКА, СОЦІАЛЬНІ СТО-СУНКИ, ЕКОНОМІКА, СОЦІАЛЬНА БЕЗПЕКА

та ПРИРОДА, але зазнає суттєвих трансформаційщодо ступеню реалізації їх метафоричного потен-ціалу.Домен МЕДИЦИНА як референт метафор

ВІЙНА в ідіодискурсі Е. Хемінгуея активуєтьсямайже у 12 разів частіше, ніж в американськомухудожньому дискурсі 1920-х – 1960-х років. Акту-альність медичної тематики зумовлена власнимдосвідом письменника, який він отримав у війсь-ковій медицині за часів Першої світової війни.У його творах ВІЙНА – корелят створює мета-фори жахливих наслідків війни – поранень та смер-тей, з якими людина бореться як з ворогом, якийатакує. Наприклад:

Scott was lying in bed to conserve his strengthfor his battle against the disease

/A Moveable Feast/Метафоричний потенціал актуалізації референт-

ного домену ЖИТТЯ в ідіодискурсі Е. Хемінгуеяконцептуальною метафорою «ЖИТТЯ є ВІЙНА»також суттєво зростає на 10,94% (пор., 14,81%та 3,87% в американському художньому дискурсі1920-х – 1960-х років). Життя зображене письмен-ником як небезпечна боротьба людини з іншимилюдьми та з зовнішнім світом, які руйнують і вби-вають людину, тому людина повинна бути хороб-рою; життєві труднощі – це наче бомбардування,а невдачі – програш у битві. Наприклад:

If people bring so much courage to this worldthe world has to kill them to break them, so ofcourse it kills them /A Farewell to Arms/Метафоричний потенціал референтних доменів

СОЦІАЛЬНА БЕЗПЕКА та ПРИРОДА такожзростає в дискурсі Е. Хемінгуея з 2,33% до 5,56%та з 0,78% до 3,7% відповідно, активуючи концеп-туальні метафори «СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТє ВІЙНА» та «ВОДНА СТИХІЯ є ВІЙНА», щооб’єктивують класові протистояння та боротьбуз водною стихією як війну. Наприклад:“Yes,” said the tall waiter. “Only through theindividual can you attack the class

/The First Forty-Nine Stories/Серед концептуальних метафор ВІЙНИ рефе-

рентний домен СПОРТ стабільно домінує, суттє-во зростаючи в ідіодискурсі Е. Хемінгуея по відно-шенню до американського художнього дискурсу1920-х – 1960-х років з 1,55% до 14,81%. Досить

70


вагома частотність метафори «СПОРТИВНАДІЯЛЬНІСТЬ є ВІЙНА» в ідіодискурсі письмен-ника об’єктивує ставлення Е. Хемінгуея до спорту:усвідомлюючи жорстокість будь-якого виду спорту,він зображає кориду як боротьбу між ворогами,рибну ловлю як виправдану боротьбу між люди-ною та рибою, бо вони не є ворогами. Таким чи-ном акцентований гуманістичний підхід до розу-міння спорту, де справжній спортсмен змагаєтьсячесно, щоб перемогти суперника, а не вбити його.Наприклад:– Now I don’t give a shit I lost him, David said.I don’t care about records. I just thought I did.I’m glad that he’s all right and that I’m all right.We aren’t enemies /The Old Man and the Sea/Щодо метафоризації політичної діяльності тер-

мінами війни в ідіодискурсі Е. Хемінгуея потенці-ал концептуальної метафори «ПОЛІТИЧНАДІЯЛЬНІСТЬ є ВІЙНА» (референтний доменПОЛІТИКА) лише на 2,36% поступається амери-канському художньому дискурсу 1920-х – 1960-хроків.Метафоричний потенціал метафори «ЕКОНО-

МІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ є ВІЙНА» (референтнийдомен ЕКОНОМІКА) в ідіодискурсі Е. Хемінгуеязначно зменшується – на 30,58% (або в п’ять разів).Метафоричний потенціал референтного доме-

ну СОЦІАЛЬНІ СТОСУНКИ, репрезентованогоконцептуальною метафорою «СУПЕРЕЧКА єВІЙНА» зменшується на 25,6% (або в 3,8 рази)порівняно з американським художнім дискурсом1920-х – 1960-х років.Тож, можемо дійти висновків, що словарний

склад номінацій концепту ВІЙНА в ідіодискурсіЕ. Хемінгуея вказує на значно звужений тезаурусмови письменника та його орієнтованість на роз-мовний стиль мовлення: концепт ВІЙНА в ідіодис-курсі Е. Хемінгуея експліцитно репрезентованийне всім набором номінацій колективного концептуВІЙНА в американському художньому дискурсі1920-х – 1960-х років, а переважно лексичнимиодиницями fight, attack та battle та їх синонімамиcombat (n., v.), movement (n.), operation (n.), ім’яміндивідуального концепту ВІЙНА в ідіодискурсіє лексема fight. Специфічними рисами ідіодискур-су Е. Хемінгуея вважаємо домінування в діапазоніструктурних концептуальних метафор домену

ПОДОРОЖ (на відміну від домену КОНТЕЙНЕРв американському художньому дискурсі 1920-х –1960-х років), звуженість діапазону за рахуноквідсутності корелятивних доменів ПРИРОДА,ТЕХНІКА, ТВАРИНА, значне зменшення ступе-ня реалізації доменів СПОРТ, ЛЮДИНА та ФІЗИЧ-НИЙ ОБ’ЄКТ, а також значне зростання ступеняреалізації метафоричного потенціалу доменів ХАР-ЧУВАННЯ, КУЛЬТУРА, ТОРГІВЛЯ. Трансфор-мації спектра концептуальних метафор в ідіодис-курсі Е. Хемінгуея головним чином стосуютьсяїх метафоричного потенціалу: зростання або змен-шення метафоричного потенціалу референтнихдоменів концепту ВІЙНА зумовлено індивідуаль-ним світосприйняттям письменника, який витлу-мачує далеку від ВІЙНИ дійсність у мілітарнихтермінах, примушуючи читача шукати у творі скри-тий потаємний смисл – підтекст, який піднімає твірна рівень філософських узагальнень. До перспектив дослідження відносимо по-

дальше вивчення трансформацій когнітивних вла-стивостей лінгвокультурних концептів в індивіду-альній концептосфері особи та в картині світу на-роду в синхронії і діахронії на матеріалі англійськоїта інших мов.

ЛІТЕРАТУРА1. Довганчина Р.Г. Відтворення ідіостилю ЕрнестаГемінґвея в українських та російських перекладах :дис. ... канд. філол. наук : 10.02.16 / Р.Г. Довганчи-на. – Київ, 2011. – 221 с. 2. Кубрякова Е.С. Роль че-ловеческого фактора в языке. Язык и порождениеречи / Е.С. Кубрякова, А.М. Шахнарович, Л.В. Са-харный – М. : Наука, 1991. – 237 с. 3. Литвинов О.О.Концептуальна метафора англомовних номінацій не-вербальних зорових знаків комунікації / О.О. Литви-нов // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київсько-го національного лінгвістичного університету. Серія:Філологія, педагогіка, психологія. – 2014. – Вип. 28. –С. 29–38.

СПИСОК ДЖЕРЕЛІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ1. Hemingway E. A Farewell to Arms [Електроннийресурс] / Ernest Hemingway. – Режим доступу :h t t p : / / w w w. kk o w o r ld . c o m /k i t a b l a r / E r n e s t _Heminquey_Elvida_silah_eng.pdf 2. Hemingway E.A Moveable Feast [Електронний ресурс] / ErnestHemingway. – 203 p. – Режим доступу : https://

http://www.kkoworld.com/kitablar/Ernest_

71


archive.org/details/moveablefeast00hemi_mxe3. Hemingway E. The First Forty-Nine Stories [Елект-ронний ресурс] / Ernest Hemingway. – Режим досту-пу : https://archive.org/details/firstfortyninest030256mbp4. Hemingway E. For Whom the Bell Tolls! [Електрон-ний ресурс] / Ernest Hemingway. – Режим доступу :http://www.rulit.me/author/heminguej-ernest-miller/for-whom-the-bell-tolls-download-free-76953.html5. Hemingway E. Islands in the Stream! [Електроннийресурс] / Ernest Hemingway. – Режим доступу : http://bookree.org/reader?file=1045663 6. Hemingway E. TheComplete Short Stories of Ernest Hemingway [Елект-ронний ресурс] / Ernest Hemingway. – 203 p. – Режим доступу : http://mreadz.com/read270248/p17. Hemingway E. The Old Man and the Sea! [Елект-ронний ресурс] / Ernest Hemingway. – 127 p. – Ре-жим доступу : http://royallib.com/author/Hemingway_Ernest.html

REFERENCESDovhanchyna, R.H. (2011). Vidtvorennia idiostyliu

Ernesta Hemingveya v ukrayins’kykh ta rosiys’kykhperekladakh. Diss. kand. filol. nauk [Reproductionof Ernest Hemingway’s idiostyle in Ukrainian andRussian translations. Cand. philol. sci. diss.]. Kyiv.221 p. (in Ukrainian)

Kubriakova, E.S. (1991). Rol’chelovecheskoho faktorav yazyke. Yazyk i porozhdenye rechy [Role of thehuman factor in the language. Language and SpeechProduction]. Moscow: Nauka Publ.

Lytvynov, O.O. (2014). Kontseptual’na metaforaanhlomovnykh nominatsiy neverbal’nykh zorovykhznakiv komunikatsiyi [Conceptual metaphor of Englishnominations of communication non-verbal visual signs].Naukovyy visnyk kafedry YUNESKO Kyiv. nats. linhv.un-tu. – Kyiv National Ling. Univ., UNESCODepartment Sci. Messenger, 28, 29–38 (in Ukrainian)

https://archive.org/details/firstfortyninest030256mbp

http://www.rulit.me/author/heminguej-ernest-miller/for-

http://mreadz.com/read270248/p1

http://royallib.com/author/Hemingway_

72


УДК 811.111’42

A COGNITIVE LINGUISTIC PERSPECTIVE

ON FIRST-PERSON VERBAL REPORT

ON EMOTION EXPERIENCE

O.V. Vakhovska, PhD in Linguistics, MSc in Cognitive Science (Kyiv)

This paper addresses the relation between emotions, emotion concepts and emotion names in first-person verbalreport on emotion experience and confirms by way of cognitive linguistic argumentation that direct emotion names give nofull and comprehensive report on emotion experience. It is cognitive linguistic argument that makes this paper original,whereas the claim of ineffability of subjective, in particular emotion, experience is a long-standing one in the domains ofcognitive (emotion) psychology, philosophy of mind, and phenomenology. In this paper, I develop a meaningful state-of-the-art research context first by reviewing scientific literature on emotion experience and on first-person verbal report onthis experience, and then proceed to spell out my own perspective as that of a cognitive linguist on the relation betweenthe world (here, emotions), the mind (here, emotion concepts) and natural language (here, emotion names in first-personverbal report on emotion experience). This paper is my elaboration on and interpretation of some of the existing cognitivelinguistic approaches to this relation suggested within major East and West European and American schools of thought.My paper suggests a way to combine these approaches within a single investigation.There are alternative major and minorapproaches that I do not take into account in this paper because of its scope and purpose. This paper has the potential toinform emotion psychology, philosophy of mind and phenomenology. With a methodology and against a theoreticalbackground that are foreign to either of these disciplines, this paper provides explanation for the incapability of directemotion names to exhaustively report on emotion experience.

Key words: cognitive linguistics, emotion concept, emotion experience, emotion name, emotion, first-person verbalreport, ineffability of emotion experience.

Ваховська О.В. Лінгвокогнітивнй погляд на здійснюваний від першої особи словесний опис переживаної емоції.Ця стаття розглядає відношення між емоціями, концептами емоцій та іменами емоцій в здійснюваному від першоїособи словесному описі переживаних емоцій. Стаття підтверджує з лінгвістичної точки зору, що імена емоцій з прямимизначеннями не охоплюють емоційний досвід в його повноті та багатогранності. Новизна статті обумовлена самезапропонованою – лінгвістичною – точкою зору на невимовність емоційного досвіду, тоді як сам постулат про такуневимовність є відносно не новим, та недостатність засобів мови для опису суб’єктивного, зокрема емоційного,досвіду неодноразово підкреслювалася дослідниками в областях когнітивної психології (емоцій), філософії мисленнята феноменології. У першій частині статті я резюмую деякі положення з наведених областей, з метою створити необхіднийдля мого дослідження теоретичний контекст, що охоплює поняття емоційного досвіду та його словесного опису. Потімя як лінгвокогнітолог розвиваю свою точку зору на відношення між об’єктивним світом (тут, емоціями), мисленням(тут, концептами емоцій) та природною мовою (тут, іменами емоцій, використовуваними в здійснюваному від першоїособи словесному описі переживаних емоцій). Моя точка зору основана на деяких підходах до цих відношень,запропонованих у провідних лінгвокогнітивних школах Східної та Західної Європи та США. Стаття є одним з прикладівтого, як зазначені підходи можуть бути поєднані у межах одного цілісного дослідження. Окрім тих, що наведені в статті,існують й інші підходи до тріади світ-мислення-мова. Я не згадую ці підходи через обсяг і мету моєї статті. Статтяпояснює з лінгвістичної точки зору нездатність імен емоцій в їхніх прямих значеннях передати переживанийемоціональний досвід, і може представляти інтерес для дослідників в областях когнітивної психології (емоцій), філософіїмислення та феноменології, для яких теоретичний апарат когнітивної лінгвістики є апріорі чужим.

Ключові слова: емоційний досвід, емоція, здійснюваний від першої особи словесний опис, ім’я емоції, когнітивналінгвістика, концепт емоції, невимовність емоційного досвіду.

Ваховская О.В. Лингвокогнитивный взгляд на осуществляемое от первого лица словесное описаниепереживаемой эмоции. В этой статье рассматриваются отношения между эмоциями, концептами эмоций и именамиэмоций в осуществляемом от первого лица словесном описании переживаемых эмоций. Статья подтверждает

© Vakhovska O.V., 2017

73


с лингвокогнитивной точки зрения, что имена эмоций с прямыми значениями не охватывают эмоциональный опытв его полноте и многогранности. Новизна статьи обуславливается именно предложенной – лингвистической –точкой зрения на невыразимость эмоционального опыта, тогда как сам постулат о такой невыразимости относительноне нов, и недостаточность средств языка для описания субъективного, в частности эмоционального, опытанеоднократно подчеркивалась исследователями в областях когнитивной психологии (эмоций), философии мышленияи феноменологии. В первой части статьи я резюмирую некоторые положения из указанных областей, с цельюсоздать необходимый для моего исследования теоретический контекст, охватывающий понятия эмоциональногоопыта и его словесного описания. Затем я как лингвокогнитолог развиваю свою точку зрения на отношения междуобъективным миром (здесь, эмоциями), мышлением (здесь, концептами эмоций) и естественным языком (здесь,именами эмоций, используемыми в осуществляемом от первого лица словесном описании переживаемых эмоций).Моя точка зрения основана на некоторых подходах к этим отношениям, предложенных в крупнейшихлингвокогнитивных школах Восточной и Западной Европы и США. Статья является одним из примеров того, как этиподходы могут быть объединены в рамках одного целостного исследования. Помимо тех, что приводятся в статье,существуют другие подходы к триаде мир-мышление-язык. Я не упоминаю эти подходы в связи с объемом ицелями моей статьи. Статья объясняет с лингвистической точки зрения неспособность имен эмоций в их прямыхзначениях передать переживаемый эмоциональный опыт, и может представлять интерес для исследователей в областяхкогнитивной психологии (эмоций), философии мышления и феноменологии, для которых теоретический аппараткогнитивной лингвистики априори чужд.

Ключевые слова: имя эмоции, когнитивная лингвистика, концепт эмоции, невыразимость эмоциональногоопыта, осуществляемое от первого лица словесное описание, эмоциональный опыт, эмоция.

1. IntroductionThis paper addresses the relation between emotions,

emotion concepts and emotion names in first-personverbal report on emotion experience. The majorpu rp os e of this paper is to confirm by way of acognitive linguistic analysis that direct emotionnames give no full and comprehensive report on emotionexperience. This is a traditional postulate within thedomains of emotion psychology and philosophy of mind,and I make no claim to originality here. The originalityof my study is in establishing the truth of this assumptionby cognitive linguistic evidence and argument.

The purpose of this paper determines its flow andstructure. Section 1 addresses emotion experience andfirst-person verbal report that this experience lendsitself to. Scientific literature for this section comes fromthe domains of emotion psychology, philosophy of mind,and phenomenology, and encompasses a definition ofemotion experience, a statement for the role in thisexperience of first-person verbal report, and for thestrengths and faults of this report. Section 2 focuseson first-person verbal report on emotion experience indetail. This section takes the faults of verbal report asa point of departure. It is from the relation betweenemotions, emotion concepts and emotion names thatthe imperfection of verbal report stems, and I suggestan account of this relation from the standpoint oftraditional and cognitive semantics. The major

issues I address in my account are the sign process innatural language, its constituents and their relations;linguistic manifestation of concepts; linguistic andconceptual world models and their relation; linguisticmeaning, its nature, types and structure; mentalconstruals, their nature and cognitive operations thatshape them; the semasiological and onomasiologicalaspects of verbal report. I conc lude the paper withprospects for further research.

2. First-person verbal reporton emotion experience and its faultsEmotion emerges into human consciousness in form

of a distinct experience. Emotion experience engagesinto an individual’s subjective experience as one of itsvaried instances and inherits its properties. Emotionexperience is idiosyncratic, nonstative, heterogeneous,manifold, and indivisible. It is ineffable in the sensethat it is of no propositional structure, is difficult toverbally report on, and lends itself to metaphoricalmanifestation best [14]. Verbal reports on emotionexperience are either raw descriptions given byordinary people or published literary accounts writtenby professional authors. First-person verbal report isalways integral to the emotion experience an emoterattempts to convey. She cannot take her emotionexperience apart from her awareness and herinterpretation of this experience. In order to report on

74


her emotion experience, an emoter uses discreetemotion names and combinations of these in complexexpressions. Report of this kind is ‘the most reliableand possibly only window that researchers have onconscious, subjective, emotional experience’ [5, р. 47].

First-person verbal report on emotion experienceis therefore generally praised for its virtue of layingemotion experience open. At the same time, it ischarged with the fault of transforming and evendistorting the experience it allegedly reports. The rootof this fault is the cognitive mechanism of awareness.Operation of this mechanism is straightforward --without awareness, there is no conscious experienceand no verbal report on this experience. It is awarenessthat allows a particular emotion to emerge intoconsciousness and to become an experience that isaltogether accessible and coherent. In doing so,however, awareness alters emotion experience andimpairs it. Emotion experience is ‘a sort of experience-in-itself that cannot normally be captured exceptthrough awareness, which forms and shapes it andtherefore changes it’ [7, р. 246]. Awareness requiresthat attention be directed at a particular emotionexperience, which disrupts this experience in itscontinuance and unity and modifies it [12]. As a result,emotion experience that emerges into consciousnessis not immediate; it is an interpretation that singles outsalient features in immediate experience but nevercaptures it as a whole.

The act of awareness is followed by the act ofnaming that entails another fault for verbal report.Through the mechanism of naming, an interpretationthat is already subjective in relation to immediateexperience is modified further. Emotion names imposeon this interpretation additional cultural, social andindividual schemas they carry [15]. Structuringschemas for emotion experience are repetitive,stereotyped and stable logical and emotive semanticcomponents. These components are part of thecollective unconscious indispensable from humancognition; they are responsible for holistic perceptionof reality in humans and contribute to formation ofrational behavior.

Report on emotion experience is thereforeimperfect in the sense that it can never be accurateand exhaustive for this experience. It transformsemotion experience, is influenced by social and cultural

conventions, and absorbs individual emotionrepresentations that are biased and stereotyped. It alsodepends on the emotion vocabulary that is available toa particular emoter or in a particular language, or both,and can in some cases be deliberately distorted by anemoter in her determination to conceal or feign heremotion state. Most important, verbal report onemotion experience is imperfect due to some of theintrinsic properties of the relation between theexperiential world, the human mind, and naturallanguage.

3. From emotions to emotion conceptsand emotion names. A cognitive linguisticaccount of the relation between the world,the mind, and natural languageTo assume accuracy and exhaustiveness in first-

person verbal report on emotion experience is to implythat this report uses emotion names that encode andactivate respective emotion concepts, and theseconcepts are objective images of respectiveexperienced emotions. In an idealized account of thiskind, all emotion names available in a language form alexical-semantic field that entirely covers its underlyingconceptual category and, in doing so, captures thewhole totality, diversity and variation of emotionconcepts in the mind, collective and individual, ofemoters who speak this language. Each emotion namesimilarly strictly relates to an emotion concept andobjectifies this concept accurately and exhaustively.

Earlier approaches to language, for example, [16],endorse a possibility for such an idealization. Modernlinguistics, however, departs from this view andrecognizes in linguistic signs their cognitive foundations.The relation between natural language and the mind isin the focus of cognitive linguistics. From a cognitivelinguistic perspective, the sign process in naturallanguage is viewed as that involving primarily the actof conceptual mapping, and the form and meaningof a linguistic sign are viewed as the results of thisact. Mapping is part of cognitive processes forinformation perception, encoding, storage, decoding,and use. In the sign process, ‘the mind maps the world(fragmentarily and often deviantly representsinformation about the world), and language maps themind’ [1, р. 181]. A map ‘is not the territory itrepresents, but, if correct, it has a similar structure to

75


the territory, which accounts for its usefulness. <…>If we reflect upon our languages, we find that at bestthey must be considered only as maps. A word is notthe object it represents’ [10, р. 161].

Maps are generally made in accordance with someconvention of representation. Conceptual mapping isconventioned by the inherent properties of the humanmind, in particular by its embodied nature [11]. Themind is embodied because its structure and operationare determined by the human body with its interactingsystems and embededdness into an environment of thisparticular kind.

Maps make use of signs intended to represent someterritory, objects within this territory and relationsbetween them. In natural language, these are linguisticsigns. A sign is ‘a form that stands for something elseunderstood as its meaning’ [2], and linguistic signsare forms paired with meanings as well. The relationsbetween a referent and the form and meaning of alinguistic sign are conventionally illustrated with thesemiotic triangle model that exposes the majorconstituents involved in the sign process and theirrelations. In their use of language, humans manipulatelinguistic forms that relate to linguistic meanings butnot to referents that are entities of the experientialworld. Linguistic signs are the means to encodeconcepts that exist in the mind of the speaker and toactivate respective concepts in the mind of the listener.Concepts are pieces of information formed and storedin the human mind as its operational units. A conceptthat is captured by a linguistic sign becomes themeaning of this sign. A fragment of meaning that ischosen as a motivator for a linguistic sign at the momentof its creation is the internal form of this sign. Theinternal form is transparent in motivated signs and non-transparent in synchronically non-motivated signs. Atthe moment when they are created, all linguistic signsare motivated signs. A synchronically non-transparentmotivator is the etymon of its sign that can bereconstructed through etymological analysis. Theexternal form of a sign is a material form that objectifiesthe respective internal form for its auditory and visualperception. The internal form is built into the externalform through metaphor, metonymy and some othersemantic relations. The three stages of mapping thatare involved into the sign process are thereforefragmentariness of concepts in relation to respective

referents, fragmentariness of meanings in relation torespective concepts, and fragmentariness of internalforms in relation to respective meanings. At thesestages, the mind maps the experiential world andlanguage maps the mind [1].

Most concepts in the human mind are purely internaland can not be manifested through language. Conceptsthat are not pure thoughts can be manifested with signsof different language levels. Primary role in linguisticmanifestation of concepts rests with words. Words areminimal free forms that can occur and be meaningfulby themselves [6]; they relate the conceptual andlinguistic world models and thus bridge human cognitionand communication. This function is uniquely reservedfor words and makes them cardinal elements oflanguage faculty in humans [3].

Linguistic manifestation of concepts can employwords with direct and indirect meanings. The form ofa word with a direct meaning is not associated withany subsidiary concept, for example, an eye ‘the organof sight of human beings and animals, containing light-sensitive cells associated with nerve fibers, so that lightentering the eye is converted to nervous impulses thatreach the brain’ [17]. A direct meaning is literal. Theform of a word with an indirect, or figurative,meaning is associated with a subsidiary concept eithermetonymically (an eye ‘the faculty of seeing, powerof vision’ [ibid.]) or metaphorically (an eye ‘a hole,as in certain cheeses’ [ibid.]).

Word meaning is the signified that comprisesessential characteristics of a particular class ofreferents. The signified is generalized and context-free;it immediately relates to human cognition and is sharedby all speakers of a language. The signified can beabstract or specific, cf. a place and a café. The degreeof abstraction and specificity of information that iscaptured by a linguistic sign is associated with the notionof schema. According to [9, р. 70], ‘schemas inlanguage are generalizations extracted from linguisticforms and meanings. A schema is a cognitiverepresentation consisting of perceived similaritiesacross many instances of usage. Schemas areessentially routinized, or cognitively entrenched,patterns of experience. They arise via repeatedactivation of a set of co-occurring properties; oncesufficiently entrenched they can be used to produceand understand linguistic expressions. Linguistic

76


expressions are categorized by schemas in productionand comprehension; in other words they are licensedto occur by those schemas. In this way expressionsare linked to the knowledge structures that producethem and make them interpretable’. Specification ofthe signified associated with a particular communicativecontext and a particular referent is the referentialmeaning (the sense, in some terminologies) of a word,cf. a boy and the boy in that café. The referentialmeaning can include various connotations, cf. a boyand a half-pint for ‘a male child’.

The conceptual world model is broader and richerthat the linguistic one. Its elements are concepts thatconstitute the entire culture-specific image of the worldin the human mind; cf. worldview ‘a comprehensiveconception or image of the universe and of humanity’srelation to it’ [17]. The linguistic world model is partof the conceptual world model that comprisesknowledge in language exposed in the system oflinguistic meanings, and knowledge of language as ofa system of linguistic forms. Knowledge in languageresults from cognizing the world [3]. It is linguisticmeanings that expose concepts, and it is linguistic formsthat encode concepts and activate them in the mind.This suggests that concepts are larger than linguisticmeanings that expose them, and that there can be nosymmetry between concepts and words as means oftheir linguistic manifestation. There are three patternsof this asymmetric relation. In a one-to-many relation,one and the same concept is manifested with severalwords (synonymy and antonymy in natural language).In a many-to-one relation, several concepts aremanifested with one and the same word (polysemyand homonymy). In a one-to-none relation, a conceptthat is not a pure thought has no words thatconventionally manifest it in a language. This relationis comparatively rare in natural languages.

Linguistic meanings are complex stochasticconceptual structures that split into central andperipheral semantic components. The intension ofmeaning is the essential core of meaning thatcomprises central semantic components; thesecomponents are a stable structure formative andobligatory for a certain class of referents. Intensionsof meaning are the basis for the processes ofcategorization and naming. Different meanings aredistinguished one from another and recognized through

their intensions. The intension of meaning is organizedby a specification relation between semanticcomponents, e.g., the intension of meaning of the worda girl is ‘a female child’ where the semantic component‘a child’ is specified by the semantic component‘female’. The intension of meaning fixes the scope ofreferents that can be named with a linguistic sign ofthis particular meaning. The set of such referents formsthe extension of meaning. Abstract meanings havebroad scopes of extension, while specific meaningsare restricted in their extensions.

The intension of meaning implies presence orabsence of other semantic components in the structureof linguistic meaning. These peripheral semanticcomponents form the implication of meaning [4, р.105–109]. The implication of meaning can be strict,highly probable, weak, and negative. Semanticcomponents whose implication is strict and highlyprobable find themselves close to the intension ofmeaning. They are most probable associates ofintensional semantic components and are often part oflexicographical entries. At the same time, they remainoutside the intension of meaning as long as theirabsence, with a greater or lesser degree of probability,does not exclude a referent from the class it is includedinto by virtue of its name. Weak implication is free andcovers a rather broad range of semantic componentswhose compatibility with the intension of meaning isequally probable or improbable as far as differentgrounds for categorization are concerned. Finally,implication of semantic components can be improbableor impossible. These semantic components form thenegative implication, or negimplication, of meaning.Knowledge of language presupposes knowledge ofboth what is probable and what is improbable forreferents that are included into a particular class byvirtue of their names. The negimplication of meaningis the negative information potential of a linguistic sign.For example, the negimplication of meaning of the worda river includes the semantic component ‘capable ofbeing ignited’ as long as the characteristics ofinflammability is impossible for rivers.

Whereas the intension of meaning results fromconstructivization of reality and is a deterministicabstraction from the infinity of referents and theirrelations, the implication of meaning reflects theprobable, indeterministic nature of the world. Each word

77


of a language carries therefore information that iscomposed of an obligatory and invariant semantic coreand of an optional and variable periphery. Peripheralsemantic components are often culture-specific; theycan be true, false and insecure or stereotypical. Theperiphery of linguistic meaning is always an openstructure of an infinite number of semantic components.The level of generalization for this structure isdetermined by particular research objectives.

Linguistic meanings are not conceptual structuresalone but conceptualizations [8, р. 467]. This meansthat linguistic meanings are mental construals whereboth conceptual structures and cognitive operationsapplied to these structures are important. Informationconstruals in the human mind are shaped by thecognitive operations of specification, perspectivization,focusing, and prominence [13]. Different cognitiveoperations on one and the same conceptual structureproduce different mental construals [2]. For example,an aunt and a relative; The hill gently rises from thebank of the river and The hill gently falls to thebank of the river; John sold the vase to Bill andBill bought the vase from John; John broke the vase,The vase was broken by John and There is the vasethat John broke. In a construal, information perceivedby the brain is arranged in a particular fashiondetermined by attention patterns; some informationfragments get into the focus and thus becomeprominent and specific while the others remain hiddenand, if necessary, have to be inferred. Information aboutthe interpreter and his location in space, e.g., is inferredfrom The forest is getting thicker [13].

Mental construals are representations of theexperiential world in the human mind that are inherentlypartial as long as they are not exact replicas of thisworld but, rather, ‘ways of seeing’ it [8, р. 467]. Theserepresentations are subjective images, interpretations,and models of the reality but not the objective realityitself. Mental construals are not entirely arbitrary,however. They preserve their identity, which is crucialfor cognition and communication. Individual whim inconstruing the world through language is restrained byintensions of respective linguistic meanings. It isintensions that ‘anchor’ mental construals and makethem recognizable.

Flexible, diffuse and indeterminate semantics oflinguistic signs induces and explains the soft character

of natural language as compared to the rigid languagesof logic, programming and science. In natural language,the manifest is not (perfectly) complete and true. Themanifest is often a misleading distraction from the true,and it this hidden meaning that is most capacious andextensive because it is combined with something elsethat is soft, elusive and difficult to capture. These softsenses, not meanings, have to be rendered in a translationfrom one natural language into another, which is a difficulttask even for human translators. Senses are naturallymost difficult for computation. If I can appeal to ananalogy to psychoanalysis, computing senses is likeinterpreting dreams. In a dream, the explicit content isopposite to the implicit message, and it is this messagethat is actually the meaning and interpretation of thisdream; there is no access to the implicit message exceptthrough the explicit content. For an expert in artificialintelligence, teaching a machine to process naturallanguage is the same as teaching a patient to interpretdreams for a psychoanalytic. In such a context, themachine and the patient should be provided withknowledge of both the manifest but misleading and theimplicit but solely true.

There is, presumably, a cross-linguistic variationbetween natural languages with respect to this propertyof semantic softness. This might be represented as agraded scale that ranges from very soft languagesthrough more or less soft languages to languages thatare not so soft. Distribution of languages along this scalemight be determined by their typological and genealogicalfeatures and also by major events in the history ofrespective linguistic communities. ‘Information’languages are more formulaic and algorithmic;‘periphrastic’ languages are imaginative and given toambiguity, verbiage and cultural riches. Historicalinfluence upon languages is long and frequent wars withtheir casern discipline and verbal frugality, ideologicalelaboration through religious or political institutions, etc.‘Information’ languages whose fabric is primarilymeanings, not senses, lend themselves to computationmore readily than ‘periphrastic’ ones. It appears that inthe modern ever globalized world, the humanity is facinga growing necessity for a universal ‘information’language that will be a condensation of meanings alone;absence of senses will make this language safe,transparent and indifferent to national and culturalvariation. This language, by virtue of its neutrality and

78


rigidness, might boost globalization, technologies andhuman-computer interaction.

4. ConclusionIn this paper, I have investigated from a cognitive

linguistic perspective the relation of emotions, emotionconcepts and emotion names in first-person verbalreport on emotion experience. Objectification of themind through language is the prerequisite and hallmarkof human existence as that of a species. Man is Homosapiens and at the same time Homo symbolicum (inE. Cassirer’s terms) and Homo loquens (in J.G. Herderand J.F. Blumenbach’s terms). These names emphasizethat humans are the only species able to create signs,to represent the world through signs, and to manipulatesigns. With the help of signs, humans hold the world intheir possession, and language along with myth, art,and religion is the instrument of this representationaloccupation. Linguistic signs show the world that islinguistically possessed by humans and alsodemonstrate in what particular way this world has beentaken hold of. In representing the world throughlanguage, humans create and use linguistic signs forcognitive, communicative and some other, for example,aesthetic, purposes that generally correspond to thefunctions performed by language. Creating a linguisticsign employs the onomasiological ‘meaning form’perspective which is taken in a communicative act bythe speaker. Interpreting a linguistic sign employs thesemasiological ‘form meaning’ perspective whichis taken in a communicative act by the listener.

First-person verbal report on emotion experiencerests on the onomasiological relation. A particularemotion emerges into an emoter’s mind throughawareness and gets into attention focus. The emoter’smind construes this emotion; this subjective construalis fragmentary and deviant in relation to the immediateemotion experience and is shaped by the inbornarchitecture of the emoter’s mind, by her cultural andsocial background, and by her individual vantage thatcan also be context-bound. As a result, the emoter’sconcept of her emotion is only a derivative from allperceptive information available to her in this emotionepisode. In order to describe her emotion experience,she has to choose emotion names available in thelanguage she speaks and known to her. Meanings ofthese names are information construals derived from

respective emotion concepts. On the other --semasiological -- hand, the listener unfolds the emoter’sswords in the opposite direction. The power of first-person verbal report in capturing emotion experiencedeparts, therefore, from its idealization, and emotionnames with their meanings and forms capture onlyfragments of emotion concepts that these namesencode and activate. Emotion concepts, in their turn,are subjective images of respective emotions whoseimmediacy is no longer the case. Emotion names aretherefore metonymical units that represent emotionexperience through its selected and most prominentfeatures only. This disallows comprehensive verbalreportability of emotion experience with emotion names.

My investigation confirms that emotion experiencecan not be comprehended and communicated literallyas long as literal emotion names expose emotionexperience through its selected and most prominentfeatures only and there is, consequently, nocomprehensive and exhaustive report on the experiencewith these names. My investigation allows anassumption that qualitative aspects of emotionexperience depend for their understanding and namingprimarily on conceptual metaphor and its linguisticmanifestations. In line with this assumption, the currentpaper is intended as part of a larger-scale researchand in prospect is to be followed by two sister papers.One of these will address metaphor. It is metaphorthat, by virtue of peculiarities of its nature, compensatesfor the ineffability of emotion experience. The follow-up paper will show from a cognitive linguisticperspective that metaphor increases first-person verbalreport on emotion experience in its extent and scope.Metaphor conceives of particular aspects of emotionexperience through their associations to conceptswhose structure is immediate and well-delineated.Emotion concepts acquire their structure only with thehelp of metaphor. At the same time, because ofsubjectivity, selectiveness and fragmentariness ofconcept integration mechanisms metaphor willpresumably not annul the ineffability of emotionexperience and there will be aspects in this experiencethat remain beyond description. The other follow-uppaper will consider my current assumption thatwhereas conventional metaphor may be the only wayto highlight emotion experiences and make themcoherent, creative metaphor exposes most recalcitrant

79


aspects of these experiences elusive from conventionalmetaphorical descriptions, let alone from literal non-metaphorical ones. And it is ultimately metaphor in itsinterrelation with the notion of creativity that I havethe purpose to explore on a larger scale.

LITERATURE1. Жаботинская С.А. Когнитивное картирование каклингвосемиотический фактор / С.А. Жаботинская //Функциональная лингвистика: сб. научн. работ /Крымский республиканский институт последип-ломного педагогического образования; науч. ред.А.Н. Рудяков. – № 3. – Симферополь, 2012. – С. 179–82. 2. Жаботинская С.А. Лингвокогнитивный подходк анализу номинативных процессов / С.А. Жаботин-ская // Вісник Харківського національного універси-тету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія.Методика викладання іноземних мов». – 2010. –№ 928(63). – С. 6–20. 3. Кубрякова Е.С. Язык и зна-ние: На пути получения знаний о языке: Части речис когнитивной точки зрения: Роль языка в познаниимира / Е.С. Кубрякова. – М. : Языки славянской куль-туры, 2004. – 560 c. 4. Никитин М.В. Курс лингвис-тической семантики. Учебное пособие. 2-е издание,дополненное и исправленное / М.В. Никитин. –СПб. : Изд-во РГПУ им. А.И.Герцена, 2007. – 819 с.5. Barrett L.F. Hedonic Tone, Perceived Arousal, andItem Desirability: Three Components of Self-ReportedMood / L.F. Barrett // Cognition and Emotion. – 1996. –№ 10(1). – Р. 47–68. 6. Bloomfield L. Language /L. Bloomfield. – Chicago : University of Chicago Press,1933. – 580 p. 7. Charland L.C. Emotion Experienceand the Indeterminacy of Valence / L.C. Charland //Emotion and Consciousness. – 2005. – New York :Guilford Press. – P. 231–54. 8. Evans V. CognitiveLinguistics. An Introduction / V. Evans, M. Green. –Edinburgh : Edinburgh University Press, 2006. –856 p. 9. Kemmer S. Schemas and Lexical Blends /S. Kemmer // Motivation in Language: Studies in Honourof Gunter Radden. – 2003. – New York. – P. 69–97.10. Korzybski A. Science and Sanity: An Introductionto Non-Aristotelian Systems and General Semantics,5th Edition / A. Korzybski. – New York : Institute ofGeneral Semantics, 1994. – 927 p. 11. Lakoff G.Philosophy in the Flesh: the Embodied Mind and itsChallenge to Western Thought / G. Lakoff, M. Johnson. –New York : New York Basic Books, 1999. – 640 p.12. Lambie J.A., Marcel A.A. Consciousness andthe Varieties of Emotion Experience: A TheoreticalFramework / J.A. Lambie, A.A. Marcel // Psychological

Review. – 2002. – № 109(2). – P. 219–59.13. Langacker R.W. Cognitive Grammar. A BasicIntroduction / R.W. Langacker. – New York : OxfordUniversity Press, 2008. – 584 p. 14. Ratcliffe M. Feelingsof Being: Phenomenology, Psychiatry and the Sense ofReality / M. Ratcliffe. – Oxford : Oxford UniversityPress, 2008. – 320 p. 15. Scherer K.R. UnconsciousProcesses in Emotion: The Bulk of the Iceberg /K.R. Scherer // Emotion and Consciousness. – 2005. –New York : The Guilford Press. – P. 312–35. 16. Trier J.Der Deutsche Wortschatz im Sinnbezirk des Verstandes(Die Geschichte eines sprachlichen Feldes). Bd. I. /J. Trier. – Heidelberg : Duden, 1931. – 347 p.

LEXICOGRAPHICAL SOURCES17. Roget’s 21st Century Dictionary and Thesaurus.Available at http://www.dictionary.com/. http://www.thesaurus.com

REFERENCESBarrett, L.F. (1996). Hedonic Tone, Perceived Arousal,

and Item Desirability: Three Components of Self-Reported Mood. Cognition and Emotion, 10(1):47–68.

Bloomfield, L. (1933). Language. Chicago: Universityof Chicago Press.

Charland, L.C. (2005). Emotion Experience and theIndeterminacy of Valence. Emotion andConsciousness; eds. L.F. Barrett, P. Niedenthal,P. Winkielman. New York: Guilford Press: 231–54.

Evans, V., & Green, M. (2006). Cognitive Linguistics.An Introduction. Edinburgh: Edinburgh UniversityPress.

Kemmer, S. (2003). Schemas and Lexical Blends.Motivation in Language: Studies in Honour of GunterRadden. New York: 69–97.

Korzybski, A. (1994). Science and Sanity: AnIntroduction to Non-Aristotelian Systems andGeneral Semantics, 5th Edition. New York: Instituteof General Semantics.

Kubryakova, Ye.S. (2004). Yazyk i znanie: Na putipolucheniya znaniy o yazyke: Chasti rechi skognitivnoy tochki zreniya: Rol yazyka v poznaniimira [Language and Knowledge: On the Way ofAcquiring Knowledge about Language: Parts ofSpeech from a Cognitive Perspective. The Role ofLanguage in Cognizing the World]. Moscow:Languages of the Slavic Culture. (in Russian)

Lakoff, G., & Johnson M. (1999). Philosophy in theFlesh: the Embodied Mind and its Challenge toWestern Thought. New York: New York Basic Books.

http://www.dictionary.com/.

www.thesaurus.com

80


Lambie, J.A., & Marcel, A.A. (2002). Consciousnessand the Varieties of Emotion Experience: A TheoreticalFramework. Psychological Review, 109(2): 219–59.

Langacker, R.W. (2008). Cognitive Grammar. A BasicIntroduction. New York: Oxford University Press.

Nikitin, M.V. (2007). Kurs lingvisticheskoi semantiki.Uchebnoye posobiye. 2ye izdanie [A Course in LexicalSemantics: A Manual. 2nd Edition]. Saint Petersburg:A.I. Herzen State Pedagogical University of Russia.(in Russian)

Ratcliffe, M. (2008). Feelings of Being: Phenomenology,Psychiatry and the Sense of Reality. Oxford: OxfordUniversity Press.

Scherer, K.R. (2005). Unconscious Processes in Emotion:The Bulk of the Iceberg. Emotion and Consciousness;eds. L.F. Barrett, P.M. Niedenthal, P. Winkielman.New York: The Guilford Press: 312–35.

Trier, J. (1931). Der Deutsche Wortschatz im Sinnbezirkdes Verstandes (Die Geschichte eines sprachlichenFeldes). Bd. I. Heidelberg: Duden.

Zhabotynska, S.A. (2010). Lingvokognitivnyi podkhodk analizu nominativnykh prozessov [A CognitiveLinguistic Approach to the Process of Naming].Messenger of V.N. Karazin Kharkiv NationalUniversity. Series ‘Romance and GermanicLanguages. Foreign Language Teaching’ 928(63).Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University:6–21. (in Russian)

Zhabotynska, S.A. (2012). Kognitivnoye kartirovaniye kaklingvosemioticheskiy factor [Cognitive Mapping as aLinguosemiotic Factor]. Functional Linguistics: ACollection of Papers, 3; ed. Rudyakov, A.N. Simferopol:Crimean Republican Institute of PostgraduatePedagogical Education: 179–82. (in Russian)

81


УДК 811.111-112:81’371

ІСТОРИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ КОНЦЕПТУ КРАСА,

ВЕРБАЛІЗОВАНОГО ЛЕКСИЧНИМИ ЗАСОБАМИ

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Е.В. Довганюк (Харків)

У статті виявлено змістовий мінімум концепту КРАСА, його синкретичну природу, та окреслено інваріантнуструктуру семантичного простору імені концепту. Встановлено історичну послідовність появи номінацій концептуКРАСА та варіювання його семантичного простору та лексем – їх синонімів, трансформації ціннісного компонентаіх значень в окремі історичні періоди та діахронічні зміни у трактуванні концепту протягом останніх семи століть,що відповідають еволюції за типом кладогенезу.

Ключові слова: діахронічні зміни, етимологічний шар, змістовий мінімум, ім’я концепту, кладогенез, концептКРАСА, синоніми.

Довганюк Э.В. Исторические трансформации концепта КРАСОТА, вербализованного лексическими средства-ми английского языка. В статье выявлен содержательный минимум концепта КРАСОТА, его синкретическая при-рода, и определена инвариантная структура семантического пространства имени концепта. Установлена истори-ческая последовательность появления номинаций концепта КРАСОТА и варьирование его семантического про-странства, трансформации ценностного компонента значений в отдельные исторические периоды и диахроничес-кие изменения в трактовке концепта в течение последних семи веков, которые соответствуют эволюции по типукладогенеза.

Ключевые слова: диахронические изменения, имя концепта, концепт КРАСОТА, кладогенез, синонимы, содер-жательный минимум, этимологический шар.

Dovhaniuk E.V. Historic transformations of the concept BEAUTY verbalized in the English language. The articlesingles out the content minimum of BEAUTY, the concept’s syncretic nature and the structure of the semantic space of theconcept’s name. The article establishes the historical laws governing the appearance of the BEAUTY concept’s nominationsand its semantic variations, the change of their axiological meaning in different historical periods and diachronic changesin the interpretation of the concept over the last seven centuries, namely, it’s evolution of cladogenetic type.

Key words: cladogenetic evolution, concept of BEAUTY, content minimum, diachronic changes, etymological layer,name of concept, synonyms.

Об’єктом нашого дослідження є ментальніуявлення про КРАСУ, лексично втілені в англійськіймові, а предметом – історичне варіювання цьо-го концепту, реалізованого лексичними засобамианглійської мови протягом XIV–XXI ст. Мета роз-відки полягає у виявленні тенденцій варіювання кон-цепту в діахронії, для чого вирішуються завданняпобудови структури семантичного простору кон-цепту КРАСА, встановлення історичної послідов-ності номінацій концепту КРАСА, окресленні на-прямів варіювання ціннісного та образного склад-ників концепту. Актуальність роботи зумовле-на підвищеним інтересом дослідників до вивченняуніверсальних естетичних уявлень та їх історичної

динаміки за даними мови й мовлення. Концепт КРА-СА є одним з визначальних концептів естетики,що особливо чутлива до культурно-історичних змін.Як зазначає І.С. Шевченко, «вихідним прин-

ципом історичної концептології є наявність мовнооб’єктивованого діахронічного варіювання понять,яке має неізоморфні опосередковані зв’язки з роз-витком людини, типів мислення, суспільства» [16,с. 83]. Концепт культури є основним компонентомкультури у ментальному світі людини; він тлума-читься як «згусток культури у свідомості людини,те у вигляді чого культура входить у ментальнийсвіт людини» [12, с. 40]. Культурні концепти висту-пають в якості основних одиниць ціннісної концеп-

© Довганюк Е.В., 2017

82


тосфери, що організують і направляють само-свідомість народу в процесі духовного освоєннясвіту [10]. За критерієм ціннісного змісту концептКРАСА є концептом естетики, однією із найдавні-ших ментальних одиниць концептуальної картинисвіту [3, с. 52].До структури лінгвокультурного концепту вхо-

дять ціннісна, поняттєва і образна складові [4]. По-няттєвий елемент формується за допомогою «фак-туальної інформації про реальний або уявний об’єкт,яка слугує основою для утворення концепту, і, навідміну від інших елементів концепту, завжди реф-лектується носієм культури» [11, с. 13]. З’ясуван-ня історичного варіювання концепту культури лог-ічно розпочати з розкриття трьох «шарів» концеп-ту, наведених Ю.С. Степановим у його теорії куль-тури: 1) основна актуальна ознака, відома кожно-му носієві культури і значима для нього; 2) додат-кова, або кілька додаткових пасивних ознак, акту-альних для окремих груп носіїв культури;3) внутрішня форма концепту, що не усвідомлюєть-ся в повсякденному житті, відома лише фахівцям,але визначає зовнішню, знакову форму вираженняконцептів [12, с. 41-42].Наше дослідження концепту КРАСА в англій-

ському англомовному просторі базується на вив-ченні етимології слів – номінантів концепту, чиї се-мантичні ознаки дозволяють глибше зрозуміти йогоприроду. Розкриття предконцептуальної основи кон-цепту передбачає вивчення «безпосередньої пси-хічної даності, що сягає корінням культового мис-лення і ще не опредмечене словом» [7, с. 26], ети-мологічного шару концепту і виявлення внутріш-ньої форми укладеного в концепті слова, в нашомувипадку – лексеми beautiful (adj.), що є іменемдосліджуваного концепту.Поняття внутрішньої форми відображає образи

та ідеї, що лежать в основі номінації, і задає спосо-би побудови номінованих словом концептів, відоб-ражаючи певні психолінгвальні реальності [5, с. 2].«Внутрішня форма» має різні тлумачення в робо-тах окремих лінгвістів. У нашій роботі, слідомза О.О. Потебнею, під внутрішньою формою ро-зуміємо найближче етимологічне значення слова,той спосіб, яким виражається зміст [8, с. 175]. Самевнутрішня форма нерозривно пов’язана з його ети-моном.

Оскільки реконструкція етимологічного шаруконцепту передбачає «звернення до групи слів, мо-тивованих і взаємно структурованих тією галуззюзнань, яка їх об’єднує» [9, с. 124], в узагальненомувигляді етимологія імені концепту КРАСАв сучасній англійській мові подана лексемоюbeautiful (adj.) (1.1) та її синонімами: лексемамиappealing (1.2), attractive (1.3), charming (1.4),delightful (1.5), exquisite (1.6), gorgeous (1.7), fair(1.8), graceful (1.9), handsome (1.10), lovely (1.11),magnificent (1.12), pleasing (1.13), pretty (1.14),wonderful (1.15).Узагальнення лексикографічних відомостей

дозволяє представити етимологічний шар концеп-ту КРАСА як множинність значень, що відповіда-ють калокагатійним властивостям КРАСИ – по-єднання естетичних, етичних, розумових цінностей:(1.1) «красивий, приємний», від латинського

прикметника bellus < «миловидний, хороший», ста-рофранцузького biauté, «краса, спокуса» прото-індоєвропейського кореня дієслова -deu «показу-вати прихильність, шанувати», староанглійськогоwlite;(1.2) «той, що пробуджує або викликає інтерес,

бажання, цікавість» від середньоанглійськогоa(p)pelen < старофранцузького a(p)peler < ла-тинського appellвre «говорити, звертатися»;(1.3) «поглинаючий» від середньофранцузького

attractif (14c.), від attrahere, значення «маютьякість притягування очей або інтересу людей»з 1580; значення «приємний, той, що пробуджуєбажання» з 1600;(1.4) «той, що використовує магічне заклинан-

ня» від старофранцузького charmer «зачарувати,щоб заповнити (когось) бажанням (чогось)»;(1.5) «той, що дає велике задоволення чи насо-

лоду; вельми приємний» від старофранцузькогоdelit та delitier, «задоволення, сексуальне бажан-ня» від латинського delectare «чарувати, дарува-ти насолоду»;(1.6) «витончений, відбірний» від латинського

«exquisitus» «вибір, сумлінно відібраний»;(1.7) «чудовий, ефектний, пишно прикрашений»

від старофранцузького gorgias «елегантний, мод-ний»;(1.8) «приємний очам» від староанглійського

fæger «приємний для зору» (особа або риси тіла,

83


об’єкти, місця і т.д.); «красивий, привабливий»;також в пізньостароанглійській «моральний» відProto-Germanic *fagraz (також Old Saxon fagar,Old Norse fagr, Swedish fager, Old High Germanfagar «красивий», Gothic fagrs «здоровий»), відпротоіндоєвропейського дієслова *pek- «робитигарним»;(1.9) «наповнений (божественною) благодат-

тю» від grace (n.) + -ful, також «приємний, солод-кий». Значення «той, що має приємними і приваб-ливими якостями» з 1580;(1.10) «той, що має тонку форму, гарний, при-

ємний для очей» від handsom (hand (n.) + -some)набув значення «приємний очам» з 1580;(1.11) «красивий, гарний» від староанглійського

luflic «ласкавий, люблячий» (love (n.) + -ly) (1).Значення «милий за рахунок краси, привабливий»з’явилося у 1300 році;(1.12) «чудовий» від старофранцузького

magnificent, від латинського magnificentior таmagnificus «великий, піднесений, благородний, про-славлений»;(1.13) «приємний» від дієслова please. Значен-

ня «давати насолоду» в англійській мові з 14 cт.Від старофранцузького plaisir «задовольняти, да-рувати насолоду» (11c., сучасне французьке plaire,чия форма, можливо, є аналогією faire), від ла-тинського placere «бути прийнятним, подобатися,бути «схваленим», споріднений з placare «заспо-коювати, вгамовувати» (також: Spanish placer, Italianpiacere), від протоіндоєвропейського *plak-e- «бутиспокійним», від поняття «спокійний, як вода» відкореня *plak- (1) «бути плоским»;(1.14) «миловидний, милий» від староанглій-

ського prættig (West Saxon), pretti (Kentish), *prettig(Mercian) «хитрий, майстерний, підступний, проник-ливий», від prætt, *prett «хитрість, ремесло», відProto-Germanic *pratt- (також Old Norse prettr«хитрість», prettug «хитрий»; Frisian pret, MiddleDutch perte, Dutch pret «хитрість, шутка, трюк»,Dutch prettig «спортивний, веселий», Flemish pertig«жвавий, розумний’). Зв’язок між значеннями слівстароанглійської та середньоанглійської мови до-водить, що значення змістилося у 1400 р. на«мужній, доблесний», та пізніше (через «приваб-ливий, гарно зроблений»), на «гарний», «достатньокрасивий» (mid-15c.);

(1.15) «дивовижний» від пізньостароанглійсько-го wunderfoll; (wonder (n.) + -ful), від староанглій-ського wundrian «захоплювати; зробити чудо,збільшити», родинне з Dutch wonderen, Old HighGerman wuntaron, German wundern [20].Згідно з даними лексикології, лексема beautу

(-ful) із семами «привабливий, чарівний, той, щонадає задоволення від споглядання» (having qualitiesof beauty, exciting aesthetic pleasure), «той, що маєякості, які дають гостру насолоду іншим органампочуттів (наприклад, слуху), або які зачаровуютьінтелектуальними або моральними здібностями»(«delighting the senses or mind») увійшли до словни-кового складу англійської мови в 1275 р. та 1340 р.відповідно. Наприкінці XIV ст. у складі лексичногозначення beautiful зафіксоване нове значення «кра-сива жінка» («a beautiful woman»), а з 1667 р. з’яви-лося значення «переважна мода або стандарт кра-сивого». Загалом, етимологічний шар концептуКРАСА охоплює значення: «краса», «чарівність»,«моральна досконалість», «привабливість» з одно-го боку, «довершеність», «модель», «зразок», з іншо-го. Це засвідчує відповідність уявлення англійцівпро КРАСУ естетичній концепції калокагатії, що ви-ходить з невід’ємності КРАСИ від доброго и корис-ного, тобто трактує КРАСУ як єдність зовнішніхі внутрішніх (моральних) якостей, синтез естетич-них і етичних позитивних рис [1, с. 10].Виявлений етимологічний шар охоплює як

етичні, так і естетичні значення beautiful і входитьу змістовний мінімум концепту КРАСА. Він є «ос-новою для формування стереотипного сприйнят-тя» [6, с. 65] КРАСИ в англомовній картині світуі визначає структуру семантичного простору, якийзадається іменем аналізованого концепту.За нашими даними, в історичній перспективі

поява нових лексем-синонімів на позначення КРА-СИ в англійській мові відображає пануюче у пев-ний історичний період витлумачення цього понят-тя. Це засвідчують дати першої фіксації синонімівсловниками [19]: fair – before 900, comely – c. 1200,wonderful – late 13 c., charming – c. 1300, lovely –c. 1300, pleasing – early 14 c., delightful – c. 1400,handsome – c. 1400, exquisite – early 15 c.,appealing – mid-15c., graceful – mid 15 c.,magnificent – mid 15 c., pretty – mid 15 c., gorgeous –1500 c., attractive – 1580, appealing – 1590s.

84


Фіксація лексеми beauty наприкінці XII ст. даєпідставу для припущення про існування лексем, якісеред інших синонімів виступали власне іменемконцепту КРАСА до цього періоду. За даними слов-ників [20], номінацію КРАСИ в цей період здійсню-ють староанглійські лексеми wlite у значенні«brightness, beauty, splendor»; cymlic (сучаснеcomely) у значенні «lovely, splendid, finely made»;fæger (сучасне fair) у значенні «beautiful, morallygood», та ін., що відповідає християнському розу-мінню краси в англомовному дискурсі того часу.Реконструйована за лексикографічними даними

[20] внутрішня форма лексем cymlic і wlite містить,відповідно, значення:- «красивий, вродливий», від староанглійського

cymlic у значенні «lovely, splendid, finely made», відcyme «exquisite, glorious, delicate», від западногер-манського *kumi- «delicate, feeble», до якого такожсходить стародавньоверхньонцімецьке chumo «withdifficulty» , chumig «weak, delicate» та німецьке kaum«hardly, scarcely»). Також можливий зв’язок з се-редньоанглійським bicumelic (c. 1200) «suitable,exquisite», в прямому сенсі «той, що пасує» (пор.:значення «вишуканий, елегантний») [20];- «блискучий, величний, пишний, красивий» від

староанглійського wlanc «величний, прекрасний»wlenc «гордість, зарозумілість» (середньоанглій-ське wlonk); wlite «яскравість, краса, блиск», wlitig«променистий, фізично красивий» (середньоанг-лійське wliti) [20].Провідними ознаками cymlic, wlite є «красивий,

оскільки славетний», «благородний», «доблесний».Ці значення пов’язують концепт КРАСА з концеп-тами СВІТЛО, БЛИСК, СЛАВА, БОГ у тогочаснійрелігійній картині світу (далі –КС), що об’єднаніознаками «красивий у вірі, божественний, світлий,яскравий, блискучий». Вони є підґрунтям естети-ки епохи Середньовіччя, що визначається культур-ною домінантою: СЛАВА – для «героїчної» кар-тини світу, ВІРА – для «релігійної» [2].Проаналізований матеріал дає підстави зроби-

ти висновок про те, що внутрішню форму номінаційКРАСИ складають значення: «краса», «моральнадосконалість», «привабливість» і мотивовані ними«блиск», «сяйво», «довершеність», що поєднуютьяк етичну, так і естетичну оцінки. Подібна ідеякраси як зовнішньої ознаки ідеального змісту зу-

стрічається ще у Гомера: герой, що володіє зовніш-ньою красою, повинен володіти внутрішньою дос-коналістю [2, с.12].У цілому, це доводить взаємопроникність трьох

складових концепту КРАСА: поняття, цінності, об-разу, які витлумачуються одне через інше. Це роз-криває синкретичну природу концепту: за І.С. Шев-ченко, синкретичний тип лінгвокультурних концептіввизначається як нерозривна єдність поняттєвого,образного, ціннісного складників концепту [15].Отже, концепт КРАСА являє собою «складне мен-тальне утворення, що має експліцитні ознаки«видима зовнішність; те, на що приємно дивити-ся» [2, с. 22]. Водночас цьому концепту притаманніознаки «КРАСА Бога / Христа, КРАСА-могутністьБога», що свідчить про релігійний зміст концепту,духовне наповнення поняття КРАСИ, яке сформу-валося у християнському вченні.Подальший історичний розвиток омовлених уяв-

лень про КРАСУ зумовлено зміною ціннісної скла-дової англійської картини світу в ході соціально-культурного розвитку. Так, історичне варіюванняпоняття КРАСА (за лексико-семантичними дани-ми) супроводжується змінами у частотності окре-мих лексем-номінантів концепту. За нашими підра-хунками на базі корпусів даних [18; 19 та ін.],у певні періоди кількісно домінують різні засобиномінації досліджуваного концепту: comely,delightful, glorious, graceful (XIV–XVI ст.),brilliant, harmonious, splendid, (XVII – XIX ст.),appealing, attractive, glamorous, seductive,striking (XX–XXI ст.). Так само, на перший плану КС різних періодів виходять різні аспекти розу-міння КРАСИ: у XIV – XVI ст. – чарівність, сла-ветність, моральність, у XVII – XIX ст. – гармо-нія, витонченість і у наш час – фізична приваб-ливість, сексуальність, гламурність, ефектність(інші значення полісемантів допомагають апелю-вати до концепта КРАСА засобами метафор таметонімій через ознаки високої якості об’єктута його взірцевості: «взірцевий», «високої якості»,«еталон», «модель»).Послідовно порівнюючи вербалізацію концепту

КРАСА спочатку в героїчній і релігійній картинісвіту Середньовіччя, в картині світу епохи Відрод-ження і класицизму і, нарешті, в сучасну епоху, стаєнаявним той факт, що змінилася функція самої

85


КРАСИ. Якщо в героїчній поезії досліджуванийконцепт був знаком доблесті і слави, в релігійнійвін свідчить про наявність / відсутність віри і навітьприсутності Бога в людині [2]; в епоху Відроджен-ня пробуджується чуттєва КРАСА, а для класи-цизму властиве прагнення до строгості і гармонії.В сучасній культурі образ КРАСИ значно змінив-ся, а поняттєвий компонент все частіше виражаєть-ся словом «гламур», хоча значення його неодно-значне» [13]. Така багатозначність розуміння цьо-го концепту призводить до можливості маніпулю-вання поняттям КРАСИ як одним з найважливі-ших орієнтирів свідомості в сучасному суспільстві,коли образами КРАСИ стають об’єкти масової,часто низькопробної культури, що трактуютьсячерез поняття секс, підкреслюючи зв’язок красиі сексуальності, тож дослідники констатують пси-хологічну нестабільність і культурну деградаціюконцепту КРАСА [13].КРАСА є лінгвокультурним концептом – регу-

лятивом, «складним форматом знання, в основіякого лежить уявлення про світ, історичні транс-формації якого визначають висвітлення тих чиінших змістових характеристик» [14] в англомов-ному дискурсі XIV–XXI ст. Поняття КРАСИ у діа-хронії зазнає перерозподілу ознак інтенсіоналута імплікаціоналу; ці трансформації спричиняютьісторичну послідовність появи номінацій концептуКРАСА – лексем cymlic і wlite, найбільш повноі адекватно відображаючи зміст КРАСИ до сере-дини XIV ст. і лексеми beautiful, яка слугує ім’ямконцепту КРАСА у XIV–XXI ст. Виявлені діа-хронічні зміни свідчать, що має місце розвиток кон-цепту КРАСА за типом кладогенезу – незалежно-го утворення різноманітних ознак [17].У підсумках слід зазначити, що КРАСА – син-

кретичний за природою лінгвокультурний концепт –регулятив, чиї поняттєвий, образний, ціннісний склад-ники є нерозривними. КРАСА – концепт естетики,що сходить корінням до етичних засад соціумуі цілком відповідає ідеям калокагатії. Розвиток кон-цепту КРАСА в різні історичні періоди, що відпов-ідають періодизації розвитку англомовної лінгво-культури, свідчить про зміни його семантичного по-тенціалу, ціннісних орієнтирів та відповідних образівКРАСИ. При цьому зберігається спільність ознак,що відповідає еволюції за типом кладогенезу.

Одержані результати і висновки є перспектив-ними для подальших досліджень у галузі діахро-нічної семантики та у вивченні історичного варію-вання інших концептів естетики у лінгвокультурно-му напрямку.

ЛИТЕРАТУРА1. Арутюнова Н.Д. Истина. Добро. Красота: взаимо-действие концептов // Логический анализ языка. Язы-ки эстетики: Концептуальные поля прекрасного и бе-зобразного / [Отв. ред. Н. Д. Арутюнова]. – М.,2004. – С. 5–29. 2. Дудченко О. В. Реконструкцияконцептосферы КРАСОТА в англосаксонской поэти-ческой картине мира : автореф. дис. на соисканиеучен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Гер-манские языки» / О.В. Дудченко. – Владивосток,2007 – 23 c. 3. Живицька І. А. Концепт «BEAUTY /КРАСА» в пареміологічному уявленні (на матеріаліанглійських та українських прислів’їв) / І. А. Живиць-ка // Науковий вісник Криворізького державного пе-дагогічного університету. Філологічні студії. Струк-тура і семантика мовних одиниць. – 2013. – Вип. 9,Ч. 2. – С. 50–58. 4. Карасик В.И. Лингвокультур-ная концептология: учеб. пособие / В.И. Карасик,Н.А. Красавский, Г.Г. Слышкин. – Волгоград : Пара-дигма, 2009. – 114 с. 5. Михаленко А.О. Интереснаялингвистика [Электронный ресурс]. – Режим досту-па : https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/35/Внутренняя_форма_слова.pdf. 6. Олейник Н.А.Концепт ЭКОНОМИЧЕСКИЙ КРИЗИС в англоязыч-ном экономическом дискурсе 1930-х и 2000-х го-дов : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.04 / ОлейникНаталья Анатольевна. – Харьков, 2016. – 245 с.7. Полина А.В. Языковая объективация концепта БОГв английском дискурсе XIV–XX вв. : дисс. … канд.филол. наук : 10.02.04 / Полина Анна Владимиров-на. – Харьков, 2004. – 205 с. 8. Потебня А.А. Эстети-ка и поэтика / А.А. Потебня. – М. : Искусство, 1976. –613 с. 9. Проскурин С. Г. Мифопоэтический мотив«мирового дерева» в древнеанглийском языке и анг-лосаксонской культуре / С. Г. Проскурин // Логичес-кий анализ языка: Культурные концепты. – М. : На-ука, 1991. – С. 124–130. 10. Радбиль Т.Б. Основыизучения языкового менталитета : учеб. пособие /Т.Б. Радбиль. – М.: Флинта: Наука, 2017. – 446 с.11. Слышкин Г.Г. Лингвокультурные концепты пре-цедентных текстов в сознании и дискурсе /Г.Г. Слышкин. – М. : Academia,, 2000 – 141 с.12. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской куль-туры. Опыт исследования / Ю.С. Степанов. – М. :

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/

86


Школа «Языки русской культуры», 1997. – 824 с.13. Труфанова Н.В. Особенности лингвокультурногои лингвопсихологического анализа концептов на ма-териале текстов литературы постмодернизма /Н.В. Труфанова // Русская филология. Украинскийвестник : Республиканский научно-методическийжурнал. – Харьков, 2009. – № 3 (40). – С. 41–43.14. Турченко В.О. Історичне варіювання концептуСКРОМНІСТЬ, вербалізованого лексичними засоба-ми англійської мови / В.О. Турченко // StudiaGermanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжналітература. Методика викладання: науковий журнал. –Донецьк : ДонНУ, 2013. – Т. 10, № 2 (29). – С. 25–33. 15. Шевченко І.С. Лінгвокультурні концепти: про-блеми типології / І.С. Шевченко // Каразінські читан-ня читання: Людина. Мова. Комунікація : XIV наук.конф. з міжнар. участю, 27 березня 2015 р. : тезидоп. – Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015. –С. 250–251. 16. Шевченко І.С. Принципи історично-го розвитку концептів / І.С. Шевченко // Когнітивналінгвістика в міждисциплінарному контексті: теоріяі практика: міжнарод. наук. конф. УАКЛіП, 8–10 жов-тня 2016 р. : тези доп. – Черкаси : Видавець ФОПГордієнко Є.І., 2016. – С. 83–84. 17. Шевченко И.С.Эволюционные механизмы когнитивной семантики /И.С. Шевченко // Когниция, коммуникация, дискурс :междунар. электрон. сб. науч. ст. – Харьков : ХНУимени В.Н. Каразина – 2016. – № 13. – С. 83–93. –Режим доступа : http://sites.google.com/site/cognitiondiscourse/home 18. Corpus of Middle EnglishProse and Verse – University of Michigan [Electronicresource]. – Access : https://quod.lib.umich.edu/c/cme/.19. Google Books Corpora [Electronic resource]. –Access : http://googlebooks.byu.edu/. 20. OnlineEtymology Dictionary [Electronic resource]. – Access :http://www.etymonline.com.

REFERENCESArutjunova, N.D. (2004). Istina. Dobro. Krasota:

vzaimodejstvie konceptov [Truth. Good. Beauty: theinteraction of concepts]. In: N.D. Arutjunova (ed.).Logicheskij analiz jazyka. Jazyki jestetiki:Konceptual’nye polja prekrasnogo i bezobraznogo[Logical analysis of the language. The languagesof aesthetics: The conceptual fields of the beautifuland ugly]. Moscow: Indrik Publ., pp. 5–29.

Corpus of Middle English Prose and Verse – Universityof Michigan (n.d.). Available at: https://quod.lib.umich.edu/c/cme/.

Dudchenko, O.V. (2007). Rekonstrukcija konceptosferyKRASOTA v anglosaksonskoj pojeticheskoj kartine

mira. Avtoref. diss. kand. filol. nauk [Reconstructionof the concept of BEAUTY in the Anglo-Saxonpoetic picture of the world. Cand. philol. sci. diss.synopsis]. Vladivostok. 23 p. (in Russian).

Google Books Corpora (n.d.). Available at: http://googlebooks.byu.edu/.

Karasik, V.I., Krasavskij, N.A., & Slyshkin, G.G. (2009).Lingvokul’turnaja konceptologija [Linguistic andCultural Concepts]. Volgograd: Paradigma Publ.

Mihalenko, A.O. (n.d.). Interesnaja lingvistika[Interesting linguistics] . Available at: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/35/Vnutrennyaya_forma_slova.pdf.

Olejnik, N.A. (2016). Koncept JeKONOMIChESKIJKRIZIS v anglojazychnom jekonomicheskomdiskurse 1930-h i 2000-h godov. Diss. kand. filol.nauk [The concept ECONOMIC CRISIS in theEnglish economic discourse of the 1930s and 2000s.Cand. philol. sci. diss.]. Kharkiv. 245 p. (in Russian).

Online Etymology Dictionary (n.d.). Available at: http://www.etymonline.com.

Polina, A.V. (2004). Jazykovaja ob#ektivacija konceptaBOG v anglijskom diskurse XIV–XX vv. Diss. kand.filol. nauk [Language objectification of the conceptof GOD in the English discourse of the XIV-XXcenturies. Cand. philol. sci. diss.]. Kharkiv. 205 p.(in Russian).

Potebnja, A.A. (1976). Jestetika i pojetika [Aestheticsand poetics]. Moscow: Iskusstvo Publ.

Proskurin, S.G. (1991). Mifopojeticheskij motiv“mirovogo dereva” v drevneanglijskom jazyke ianglosaksonskoj kul’ture [Mythopoetic motif of the«world tree» in Old English and Anglo-Saxonculture]. In: N.D. Arutjunova (ed.). Logicheskijanaliz jazyka: Kul’turnye koncepty [Logical analysisof the language: Concepts of culture]. Moscow:Nauka Publ., pp. 124–130.

Radbil’, T.B. (2017). Osnovy izuchenija jazykovogomentaliteta [Fundamentals of learning the languagementality]. Mîscow: Flintà Publ.

Shevchenko, I.S. (2015). Linhvokulturni kontsepty:problemy typolohii [Linguocultural concepts: theproblem of typology]. Karazinski chytannia:Liudyna. Mova. Komunikatsiia: XIV nauk. konf. zmizhnar. uchastiu, 27 March 2015, Kharkiv[XIV Scientific conference with internationalparticipation “Karazin Readings: Person. Language.Communication” 27 March 2015, Kharkiv]. Kharkiv,250–251.

Shevchenko, I.S. (2016). Jevoljucionnye mehanizmykognitivnoj semantiki [Evolutional mechanisms of

http://sites.google.com/site/

https://quod.lib.umich.edu/c/cme/.

http://googlebooks.byu.edu/.

http://www.etymonline.com.

https://quod.lib.

www.etymonline.com.

87


cognitive semantics]. Kognitsiya, kommunikatsiya,diskurs – Cognition, Communication, Discourse, 13,83–93.

Shevchenko, I.S. (2016). Pryntsypy istorychnohorozvytku kontseptiv [The principles of historicaldevelopment of concepts]. Kohnityvna linhvistykav mizhdystsyplinarnomu konteksti: teoriya ipraktyka: mizhnarod. nauk. konf. UAKLiP, 8–10October 2016, Cherkasy [Proc. of the int. conferenceof the Ukrainian Association of CognitiveLinguistics and Poetics “Cognitive linguistics ininterdisciplinary context: Theory and Practice”,8–10 October 2016, Cherkasy]. Cherkasy, 83–84.

Slyshkin, G.G. (2000). Lingvokul’turnye konceptyprecedentnyh tekstov v soznanii i diskurse [Linguo-cultural concepts of precedent texts in consciousnessand discourse]. Moscow: Academia Publ.

Stepanov, Ju.S. (1997). Konstanty. Slovar’ russkojkul’tury. Opyt issledovanija [Constants. Dictionaryof Russian culture. Research experience]. Moscow:Shkola “Jazyki russkoj kul”tury” Publ.

Trufanova, N.V. (2009). Osobennosti lingvokul’turnogoi lingvopsihologicheskogo analiza konceptov namateriale tekstov literatury postmodernizma[Features of lingvocultural and lingvopsychologicalanalysis of concepts on the material of the literature

of postmodernism]. Russkaja filologija. Ukrainskijvestnik: Respublikanskij nauchno-metodicheskijzhurnal – Russian philology. Ukrainian Bulletin:Republican Scientific and Methodological Journal,3 (40), 41–43 (in Russian).

Turchenko, V.O. (2013). Istorychne variiuvanniakontseptu SKROMNIST, verbalizovanoholeksychnymy zasobamy anhliiskoi movy [Historicalvariation of the concept MODESTY verbalized byEnglish lexical means]. Studia Germanica etRomanica: Inozemni movy. Zarubizhna literatura.Metodyka vykladannia – Studia Germanica etRomanica: Foreign languages. World Literature.Methods of teaching, 10, 2(29), 25–33.

Zhyvytska, I.A. (2013). Kontsept «BEAUTY / KRASA»v paremiolohichnomu uiavlenni (na materialianhliiskykh ta ukrainskykh prysliviv) [The concept«BEAUTY / BEAUTY» in paremiologicalrepresentation (based on English and Ukrainianproverbs)]. Naukovyi visnyk Kryvorizkohoderzhavnoho pedahohichnoho universytetu.Filolohichni studii. Struktura i semantyka movnykhodynyts – Scientific Journal of Krivyi RihPedagogical University. Philological studies.The structure and semantics of language units, 9(2),50–58 (in Ukrainian).

88


УДК 811.111’42:82-312.4

ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ПІДСТАВИ

ВЗАЄМОДІЇ КЛЮЧОВИХ КОНЦЕПТІВ

ДЕТЕКТИВНОГО ДИСКУРСУ

А.Б. Калюжна (Харків)

У статті розглядається взаємодія ключових концептів детективного дискурсу на матеріалі творів класичногодетективу англомовних авторів. На основі взаємодії ключових концептів формується цілісність дискурсу, визна-чається послідовність виділення ключових концептів як елементів сюжету, що призводить до розуміння дискурсу. Устатті запропоновані два підходи до визначення механізму взаємодії ключових концептів. У межах першого підходуключові концепти детективного дискурсу взаємодіють на основі їх імплікаційних і конвенціональних зв’язків.Імплікаційні зв’язки виступають аналогом зв’язків реального світу, в той час як конвенціональні відображаютьлогіко-смислові зв’язки дискурсу, які відповідають прийнятому стандарту. Другий підхід дозволяє розглянути взає-модію концептів на основі семантичних валентних зв’язків лексем-репрезентантів ключових концептів.

Ключові слова: валентні зв’язки, взаємодія концептів, детективний дискурс, імплікаційні і конвенціональні зв’яз-ки, класичний детектив, ключові концепти, семантична валентність.

Калюжная А.Б. Лингвокогнитивные основания взаимодействия ключевых концептов детективного дискур-са. В статье рассматривается взаимодействие ключевых концептов детективного дискурса на материале произведе-ний классического детектива англоязычных авторов. На основе взаимодействия ключевых концептов формируетсяцелостность дискурса, определяется последовательность выделения ключевых концептов как элементов сюжета,что приводит к пониманию дискурса. В статье предложены два подхода к определению механизма взаимодействияключевых концептов. В рамках первого подхода взаимодействие ключевых концептов детективного дискурса воз-можно на основе их импликационных и конвенциональных связей. Импликационные связи выступают аналогомсвязей реального мира, в то время как конвенциональные отражают логико-смысловые связи дискурса, которыесоответствуют принятому стандарту. Второй подход позволяет рассмотреть взаимосвязь концептов на основе се-мантических валентных связей лексем-репрезентантов ключевых концептов.

Ключевые слова: валентные связи, взаимосвязь концептов, детективный дискурс, импликационные и конвен-циональнные связи, классический детектив, ключевые концепты, семантическая валентность.

Kalyuzhna A.B. The linguocognitive basis for the key concepts interaction in detective discourse. The article dealswith the problem of the key concepts interaction in detective discourse. The interaction of key concepts has been studiedon the material of English texts of classic detective stories. The key concepts interaction forms the basis for discourseintegrity, allows to focus attention on the key concepts as essential elements of the plot and results in interpreting thediscourse. The article suggests two approaches to the understanding of the mechanism of such interaction. One approachis based on implicational and conventional links between the concepts. Implicational links are similar to those of the realworld, while conventional links reflect the logic and semantic links, which comply with the accepted standard. The otherapproach explains the interaction of the key concepts as a result of semantic valency links based on inherent semanticvalency of lexemes that represent the key concepts in the discourse.

Key words: classical detective story, detective discourse, implicational and conventional links, interaction of keyconcepts, key concepts, semantic valency, valency links.

1. ВступДискурс як складне комунікативне явище відоб-

ражає різні види знання, стратегії відбору найбільшзначимої інформації в контексті, що зумовлює ког-нітивну обробку отриманої інформації. Модель ког-

нітивної обробки дискурсу взаємодіє з моделлю ро-зуміння дискурсу [20], і обумовлює особливу зна-чущість концептів, специфічних для певного типудискурсу. Смисл і динаміка тексту, яким представ-лений дискурс, засновані на множинних зв’язках,

© Калюжна А.Б., 2017

89


що виникають між концептами різних рівнів, в томучислі і взаємозв’язках ключових концептів.Відсутність досліджень способів взаємодії ключо-вих концептів в рамках детективного дискурсу виз-начає актуальність цієї роботи.Об’єктом дослідження є ключові концепти

детективного дискурсу, а предметом – способиїх взаємодії в даному типі дискурсу на матеріалідискурсивних фрагментів, відібраних з творівА. Конан Дойла і А. Крісті, представників англійсь-кого класичного детектива.Мета роботи – визначити і описати способи

взаємодії ключових концептів детективного дис-курсу на підставі двох критеріїв – імплікаційних іконвенціональних відносин і валентностних зв’язків.Методи дослідження, обумовлені його метою

і матеріалом, включають загальнонаукові теоре-тичні та емпіричні методи, а саме: прийоми класи-фікації та систематизації, аналіз словниковихдефініцій, метод компонентного аналізу, аналіз ва-лентних зв’язків концептів, контекстуальний аналіз.

2. Взаємодія ключових концептівдетективного дискурсуКомунікативно-когнітивний простір дискурсу /

тексту визначає номенклатуру концептів, середяких виділяють такі, що є ключовими для певноготипу дискурсу і такі, що для відповідного дискур-су є похідними або нейтральними [8, с. 90]. Емпі-ричним базисом опису дискурсу є конкретні тек-сти, які функціонують в межах однієї й тієї ж кому-нікативної сфери [21, с. 144]. Концептуальнийпростір тексту формується на основі зближення за-гальних ознак концептів, які представлені на по-верхневому рівні тексту різними мовними струк-турами, що дозволяє сформувати концептуальнийпростір тексту і обумовлює певну цілісність кон-цептосфери тексту [2, с. 87].У нашій роботі під ключовими концептами ро-

зуміємо концепти, які є типовими, характерними,високоймовірними, прогнозованими і «марковани-ми» за ознакою їх значущості для детективногодискурсу, становлять його змістовно-тематичнеядро і формують семіотичну модель і жанровуструктуру даного дискурсу. Такими вважаємо кон-цепти ТАЄМНИЦЯ, ЗЛОЧИН, СИЩИК, ЗЛОЧИ-НЕЦЬ, оскільки вони мають особливу значущістьв детективному дискурсі, об’єктивують обов’яз-

кові елементи сюжету й «носіїв сюжету», на ос-нові взаємозалежності даних концептів формуєть-ся цілісність детективного дискурсу [7, с. 83]. Взає-модія концептів в дискурсі, представленому тек-стом, призводить до формування змісту тексту, прицьому «зв’язки між концептами і динаміка смислутексту – це породження і відображення динаміч-них процесів мислення» [11, с. 83]. Об’єднанів дискурсі концепти, отримують нову дискурсивнуфункцію, актуалізація одного з них неминуче ви-кликає актуалізацію іншого, що особливо важливодля логіко-смислової і структурно-композиційної ар-хітектоніки дискурсу [17, с. 273].Взаємодію концептів в дискурсі розглядаємо

на основі двох взаємодоповнюючих підходів: на ос-нові 1) імплікаційних і конвенціональних зв’язків кон-цептів і 2) валентних відносин на двох рівнях – по-няттєвого змісту концептів і сполучуваностіїх семантичних компонентів.

2.1. Імплікаційні і конвенціональнізв’язки ключових концептівВ рамках першого підходу взаємодію ключових

концептів детективного дискурсу аналізуємо на ос-нові їх імплікаційних і конвенціональних зв’язків,оскільки один концепт може припускати і «виклика-ти» (імплікувати) інший [13, с. 94]. Концепт входитьв багатовимірну систему імплікаційних зв’язківз іншими концептами, за допомогою свого імпліка-ційного потенціалу – систематизованого узагальне-ного уявлення «про структуру можливих зв’язків,відносин, залежностей і взаємодій, потенційно про-гнозованих для даного класу об’єктів» [15, с. 59].Імплікаційні зв’язки концептів є ментальним ана-

логом лінійних зв’язків сутностей дійсного (і зобра-жуваного) світу (причинно-наслідкові, просторово-часові, холо-партитивні та ін.), відображають їх за-лежності, взаємодії, «просторові і часові пов’яза-ності» [15, с. 53]. Такі зв’язки концептів є основоюдля «побудови безлічі ментальних світів свідомості,реальних, уявних і змішаних; можливих, ірреальнихі змішаних, раціонально-логічних, фідейних і фанта-зійно-ігрових» [15, с. 53–54]. Взаємодії, відображеніімплікаційними зв’язками, різноманітні і включаютьодночасові і різночасові, статичні і динамічні,жорсткі та ймовірні, а також слабкі (наприклад, про-сторові і тимчасові) і сильні (наприклад, причинно-наслідкові) та інші взаємодії [13, с. 95].

90


У дискурсі, представленому текстом, зв’язокконцептів «набуває першочергового значення, томущо значення відсилає не до речі, а до іншого зна-чення. Те, що означає, є символічним, а те, що озна-чається, належить сфері уяви (ментальній сфері)»[11, с. 84]. Такий зв’язок концептів, при якому одинконцепт актуалізує у свідомості інший концепт,інформаційно більш важливий, і налаштовуєсвідомість на цей останній, може носити як імпліка-ційний (незнаковий, заснований на досвіді), так і кон-венціональний (знаковий) характер, при якому екс-понент (те, що означає) актуалізує якийсь інфор-маційний стан свідомості [13, с. 92.].Послідовність елементів композиції, на основі

якої будується детективний дискурс в рамкахокремого твору, носить конвенціональний харак-тер. Оскільки композиція детектива строго визна-чена канонами жанру, вимогами написання детек-тивного твору, найбільш важливі концепти форму-ються в свідомості читача: «ледь ознайомившисьз експозицією, ми майже завжди можемо здога-датися, який порядок основних епізодів буде намзапропонований, і що приблизно в кожному відбу-деться. Ми навіть і не повинні вираховувати, щозав’язкою, швидше за все, буде вбивство, слідомза чим на сцені з’явиться малодосвідчений <...>або невдаха поліцейський інспектор,а далі справжній майстер розшуку. У кульміна-

ційному епізоді цей останній зазнає тимчасовуневдачу, а до розв’язки зуміє впоратися зі зло-вмисником» [3].Детективний дискурс будується згідно жорст-

кого канону, відповідно до послідовних елементівкомпозиції (зав’язка, кульмінація, розв’язка). Отже,взаємозв’язок ключових концептів в рамках дис-курсу буде відображати, перш за все, їх взаємо-зв’язок як елементів, що передають логіко-смис-лову основу дискурсу, яка відповідає прийнятомустандарту, тобто відображати конвенціональнийзв’язок. У той же час, стандартна подієва програ-ма (злочин – розслідування – розкриття злочинуі виявлення злочинця) також є аналогом логічногозв’язку подій як відображення причинно-наслідко-вих зв’язків в реальному світі.Таке послідовне виділення концептів на етапах

розвитку сюжету на основі імплікаційних і конвен-ціональних зв’язків співзвучно з положеннями«теорії висвітлення» Р. Ленекера і дозволяє пока-зати відносини між учасниками «висвітленимидо різного ступеня» (концепти в дискурсі – А.К.)[10, с. 20; 22, с. 66].Чітка побудова композиції в детективі обумов-

лює послідовну актуалізацію концептів у свідо-мості. На кожному етапі розгортання сюжетув детективному дискурсі актуалізується (виходитьна передній план) певний концепт (Рис. 1):

СИГНАЛ ТАЄМНИЦІ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗКРИТТЯ ТАЄМНИЦІ(зав’язка) (кульмінація сюжету) (розв’язка)

ТАЄМНИЦЯ СИЩИК ТАЄМНИЦЯЗЛОЧИН ЗЛОЧИН СИЩИК

ЗЛОЧИНЕЦЬ ТАЄМНИЦЯ ЗЛОЧИНЕЦЬСИЩИК ЗЛОЧИНЕЦЬ ЗЛОЧИН

Рис. 1. Актуалізація концептів на етапах розвитку сюжету

Так, наприклад, на етапі зав’язки, «сигнал таєм-ниці» носить конвенціональний характер. А появасищика, який залучається для з’ясування точнихобставин події швидше, припускає логічний, при-чинно-наслідковий, тобто імплікаційний зв’язок.Так, в прикладі (1) появі сищика (Poirot) передуєзникнення коштовностей (rubies, the emeraldnecklace):

(1) Poirot and I, obeying an urgent summons, hadarrived to find the little man writhing in an agonyof indecision. Under the circumstances, to callin the police was abhorrent to him. On the otherhand, not to call them in was to acquiesce inthe loss of some of the gems of his collection.He hit upon Poirot as a compromise. “My rubies,Monsieur Poirot, and the emerald necklace –

91


said to have belonged to Catherine de Medici.Oh, the emerald necklace!” “If you will recountto me the circumstances of their disappearance?”suggested Poirot gently

/A. Christie, The Double Clue/У прикладі (2), таким же чином, зверненню до

поліції (wife called in the police) передує незрозу-міле зникнення чоловіка (the disappearance wasremarkable – unaccountable). Невдалі спробиполіції розкрити таємницю зникнення (the mystery),призводять до звернення до приватного детекти-ва (імпліцитно вираженого займенником you):(2)The disappearance was remarkable –

unaccountable. It was not till the following daythat the distracted wife called in the police. Asyou know, they have not succeeded in solvingthe mystery /A. Christie, At the Bells and Motley/У прикладі (3) дії сищика, імпліцитно вираже-

ного займенником I (Sherlock Holmes), такожслідують за виявленням складної і заплутаної таєм-ниці (the mystery, abstruse and complicated):(3)«Oh, the mystery!» he answered, coming backwith a start to the realities of life. «Well, it wouldbe absurd to deny that the case is a very abstruseand complicated one, but I can promise you thatI will look into the matter and let you know anypoints which may strike me»

/A. Conan Doyle, Memoirs of Sherlock Holmes/2.2. Валентні зв’язки ключових концептівКонцепти, що відносяться до «тієї чи іншої дис-

курсивної формації» характеризуються когнітив-но-семантичною вибірковістю щодо своєї актуа-лізації в дискурсі [17, с. 206]. Відносини між кон-цептами в дискурсі подібні відносинам, які в син-таксисі називають валентністю, тобто здатністюсполучатися або не сполучатися з іншими мов-ними одиницями в процесі своєї комунікативноїреалізації [17, с. 206].Концепт представлений найчастіше словом,

тому взаємозв’язок концептів в рамках дискурсуможна пояснити за допомогою теорії валентності,яка застосовується до дослідження лексичних за-собів мови. Незважаючи на розбіжності в погля-дах на валентність, спільним є те, що всі авторирозглядають її як здатність слова вступати в зв’я-зок з іншими словами. Валентність визначають як«синтаксичну потенцію, що міститься в лексично-

му значенні слова, тобто здатність приєднати досебе інше, категоріально цілком визначене повно-значне слово» [9, с. 20].«Валентність» в широкому сенсі розуміється

як вибіркова здатність мовних одиниць поєднува-тися з іншими мовними одиницями, у вузькому сенсівона пов’язана з обов’язковою сполучуваністю сліву реченні і забезпечує його граматичну пра-вильність. Однак, валентні зв’язки не обмеженірамками речення. У лінгвістиці заповнення вален-тності розглядається як один з основних способівоб’єднання значень слів в більші смислові фраг-менти [12]. При цьому валентність визначаєтьсяяк потенційна здатність до сполучуваності одно-рідних елементів мови, а сполучуваність – як реа-лізація цієї валентності [16, с. 7].З позиції другого підходу взаємодія ключових

концептів заснована на позамовному відношенніміж їх поняттєвими змістами (логічна валентність),яке реалізується як сполучуваність (семантичнавалентність). Характеристики позамовних об’єктіві явищ відображаються концептом через репрезен-тацію в мові певних когнітивних ознак, що утворю-ють його зміст [17, с. 22]. У свою чергу, зв’язкиміж позамовними явищами опосередковані відно-синами між їх поняттєвим змістом, відображено-му концептами, і є «логічною валентністю», яканосить позамовний і універсальний характер [19,с. 155]. Поняттєва валентність (термін Ж.Н. Мас-лової) співвідносить концепт з його словниковоюдефініцією, передбачає наявність у концептів ло-гічних визначень, і тим самим визначає набір стан-дартних відмінних ознак, які поділяють більшістьпредставників конкретної мовної культури [11,с. 111–112].Так, поняттєвий компонент концепту ЗЛОЧИ-

НЕЦЬ, представлений значенням ‘той, хто вчинивзлочин / незаконний вчинок’, передбачає взаємо-зв’язок з концептом ЗЛОЧИН за значенням ‘по-рушення закону’, на основі заповнення логічної ва-лентності. У свою чергу, поняттєвий компонентконцепту СИЩИК, який визначається значенням‘той, хто розслідує злочини і отримує докази абоінформацію’, передбачає зв’язок з концептом ЗЛО-ЧИН і, відповідно, з концептом ЗЛОЧИНЕЦЬ, томущо кінцевим результатом розслідування злочинує піймання злочинця. Крім того, наявність в понят-

92


тєвому змісті концепту СИЩИК компонента ‘от-римання інформації, дозволяє об’єднати його з кон-цептом ТЄМНИЦЯ, поняттєвий зміст якого охоп-лює наступні значення: ‘те, що незрозуміло / не-з’ясовно’, ‘те, що приховано’, ‘те, що збиває з пан-телику’, ‘проблема, яку необхідно вирішити’, і маєна увазі наявність прихованої інформації [6, с. 37].Виходячи з того, що «типологія взаємодії кон-

цептів така ж, як і типологія семантичних зв’язківсловесних одиниць [15, с. 57], розглянемо взаємо-зв’язок ключових концептів на основі реалізації се-мантичної валентності лексем, якими вербалізо-вані дані концепти.Семантична сполучуваність передбачає звернен-

ня до семної структури лексичного значення слова.Зв’язок слів стає можливим саме завдякиспіввідносності потенційних сем [18, с. 53]. Прави-ла семантичної комбінаторики визначають зако-номірність семантичного узгодження слів [14, с. 43].Суть цієї закономірності зводиться до того, що дляактуалізації змісту необхідне певне семантичнеузгодження слів, що поєднуються; при цьому по-винні бути дотримані певні умови – слова, що по-єднуються, повинні мати хоча б одну загальну семута не мати несумісних сем [4, с. 23]. Семантичнівалентності слова задаються його моделлю управ-ління, яка дозволяє поставити у відповідність кож-ному тлумаченню лексичного значення слова пев-ну глибинно-синтаксичну структуру [1, с. 119].Семантичні валентності лексем-репрезентантів

концептів обумовлені потенціями до сполучуваностідієслова – «стрижня структури речення» [18, с. 54].Предикат дозволяє виявити валентності іменни-ка і його роль як суб’єкта або об’єкта в ситуації [5,с. 340]. Валентність лексем, які вербалізують кон-цепти, в кожному окремому випадку буде визна-чатися конкретним предикатом, значення дієслівноїскладової якого не суперечить лексичному значен-ню іменника [18, с. 52, 54], яким вербалізуєтьсяконцепт.Так, в прикладі (4) виділено два різні предикати

calculate і read, які поєднуються з лексемами-реп-резентантами концептів, оскільки об’єднаніспільністю смислу:(4) Well, after the murder I calculated that Beppo

would probably hurry rather than delay hismovements. He would fear that the police would

read his secret, and so he hastened on beforethey should get ahead of him

/A. Conan Doyle, The Return of Sherlock Holmes/Двовалентний предикат calculate (determine by

reasoning, experience, or common sense) передба-чає заповнення суб’єктної та об’єктної валентнос-тей. Суб’єктна валентність предиката calculate(хто визначає) заповнена займенником I, якийімпліцитно називає сищика (Sherlock Holmes),та вербалізує концепт СИЩИК і виступає аген-сом. Лексичне значення предиката calculate не су-перечить значенню лексичних засобів, якими вер-балізується концепт СИЩИК, оскільки в поняттє-вий компонент даного концепту входить складова«той, хто знаходить пояснення». Об’єктна ва-лентність даного предиката (визначати що) запов-нена підрядним реченням, яке, в свою чергумістить власне ім’я Beppo, яким імпліцитно вер-балізується концепт ЗЛОЧИНЕЦЬ. Також в дано-му реченні лексема murder, що вербалізує концептЗЛОЧИН, входить до складу сірконстанта – об-ставини часу (after the murder), що підкреслюєзв’язок концептів (ЗЛОЧИН, СИЩИК, ЗЛОЧИ-НЕЦЬ) також і на основі імплікаційних зв’язків.Предикат read (to comprehend the meaning) та-

кож є двовалентним, отже, припускає заповненнясуб’єктної та об’єктної валентностей. Суб’єктнавалентність предиката read (хто розгадує / розуміє)заповнена лексемою police, яка вербалізує концептСИЩИК, а об’єктна валентність предиката (роз-гадувати / розуміти що) заповнена лексемою secret,яка вербалізує концепт ТАЄМНИЦЯ. Лексичнезначення предиката read не суперечить значеннюлексичних засобів, якими вербалізується концептСИЩИК, оскільки в поняттєвий компонент дано-го концепту входить складова «той, хто знаходитьпояснення». Поєднання предиката read з лексич-ними засобами, якими вербалізується концептТАЄМНИЦЯ (в даному прикладі лексема secret)також можливо, тому що поняттєвий компонентв структурі концепту ТАЄМНИЦЯ включає скла-дову «те, що незрозуміло». Крім того, в даномуприкладі лексема secret демонструє атрибутивнувалентність, виражену займенником his, який за-мінює власну назву Beppo, що імпліцитно верба-лізує концепт ЗЛОЧИНЕЦЬ, a це свідчить про взає-мозв’язок концептів ТАЄМНИЦЯ і ЗЛОЧИНЕЦЬ:

93


3. ВисновкиТаким чином, взаємодія ключових концептів

детективного дискурсу ТАЄМНИЦЯ, ЗЛОЧИН,СИЩИК, ЗЛОЧИНЕЦЬ обумовлена наявністюяк логічних відносин, так і певних компонентів зна-чень, які встановлюють в свідомості імплікаційніі конвенційні зв’язки явищ дійсності. Взаємодіяі перетин концептів реалізуються за допомогоюсполучуваності (реалізації семантичної валент-ності) лексем-репрезентантів з урахуванням їх по-няттєвої складової і на основі сполучуваності їх се-мантичних компонентів в синтаксичних структу-рах різних рівнів, предикат яких не суперечить лек-сичним значенням мовних одиниць, що вербалізу-ють концепти. Перспективу подальшого досліджен-ня вбачаємо у вивченні фреймової організації клю-чових концептів детективного дискурсу.

ЛІТЕРАТУРА1. Апресян Ю.Д. Избранные труды: Лексическаясемантика (синонимические средства языка) /Ю.Д. Апресян. – 2 изд., испр. и доп. – М. : Языкирусской культуры, 1995. – 472 с. 2. Бабенко Л.Г. Фи-лологический анализ текста. Основы теории, прин-ципы и аспекты анализа / Л.Г. Бабенко. – М. : Акаде-мический Проект, 2004. – 464 с. 3. Вулис А.З. По-этика детектива / А.З. Вулис // Новый мир. – 1978. –№ 1. – С. 244–258. 4. Гак В.Г. Сопоставительная лек-сикология / В.Г. Гак. – М. : Международные отноше-ния, 1977. – 264 с. 5. Демьянков В.З. Предикаты иконцепция семантической интерпретации / В.З. Демь-янков // Изв. АН СССР. Сер. лит. и языка. – 1980. –№ 4. – С. 336–346. 6. Калюжна А.Б. Концепт ТАЄМ-НИЦЯ в англійській мовній картині світу / А.Б. Ка-люжна, І.В. Змійова // Вiсник ХНУ iмені В.Н. Каразiна.Серія : Романо-германська філологія. Методика ви-кладання іноземних мов. – Харків, 2009. – Вип. 58,№ 848. – С. 35–38. 7. Калюжная А.Б. Ключевыеконцепты англоязычного детективного дискурса /А.Б. Калюжная // Вiсник ХНУ iмені В.Н. Каразiна.Серія : Романо-германська філологія. Методика ви-кладання іноземних мов. – Харків, 2016. – Вип. 83. –С. 79–87. 8. Карасик В.И. Институциональные кон-цепты / В.И. Карасик // Vita in lingua: К юбилею профес-сора С. Г. Воркачева. – Краснодар : Атриум, 2007. –C. 87–97. 9. Кацнельсон С.Д. К понятию типов вален-тности / С.Д. Кацнельсон // Вопросы языкознания. –1987. – № 3. – С. 20–32. 10. Лэнекер Р.В. Концепту-альная семантика и символическая грамматика /

Р.В. Лэнекер // Вопросы когнитивной лингвистики. –№ 3 (009). – 2006. – С. 15–27. 11. Маслова Ж.Н.Валентная модель художественного (поэтического)концепта / Ж.Н. Маслова // Вестник ТГПУ. – 2011. –9 (111). – С. 83–87. 12. Найманова Ч.К. Валентностьи уровни языка [Электронный ресурс] / Ч.К. Найма-нова. – Режим доступа : http://arch.kyrlibnet.kg/uploads/Naimanova%20Ch.K..pdf 13. Никитин М.В.О семантике метафоры / М.В. Никитин // Вопросыязыкознания. – 1979. – № 1. – С. 91–102. 14. Ники-тин М.В. Основы лингвистической теории значения :учеб. пособие / М.В. Никитин. – М. : Высш. шк.,1988. – 168 c. 15. Никитин М.В. Развернутые тезисыо концептах / М.В. Никитин // Вопросы когнитивнойлингвистики. – 2004. – № 1. – С. 53–64. 16. Панки-на М.Ф. Типы семантической сочетаемости глаголовсамостоятельного перемещения в русском и немец-ком языках / М.Ф. Панкина. – М. : Компания Спут-ник+, 2007. – 125 с. 17. Приходько А.Н. Концептыи концептосистемы / А.Н. Приходько. – Днепропет-ровск : Белая Е.А., 2013. – 307 с. 18. Солганик Г.Я.Валентность как лингвистическая категория / Г.Я. Со-лганик // Русский язык за рубежом. – 1994. – № 4. –С. 49–55. 19. Степанова М.Д. Части речи и проблемавалентности в современном немецком языке /М.Д. Степанова, Г. Хельбиг. – М. : Высш. шк.,1978. – 259 с. 20. Темнова Е.В Современные подхо-ды к изучению дискурса / Е.В. Темнова // Язык, со-знание, коммуникация : сб. ст. / Отв. ред. В.В. Крас-ных, А.И. Изотов. – М. : МАКС Пресс, 2004. –Вып. 26. – С. 24–32. 21. Чернявская В.Е. Лингвистикатекста: Поликодовость, интертекстуальность, интердис-курсивность / В.Е. Чернявская – М. : Книжный дом«ЛИБРОКОМ», 2009. – 248 с. 22. Langacker R.Cognitive Grammar. A Basic Introduction / R. Langacker –Oxford : Oxford University Press, 2008. – 562 p.

REFERENCESApresjan, Ju.D. (1995). Leksicheskaja semantika

(sinonimicheskie sredstva jazyka): Izbrannye trudy[Lexical Semantics (synonymous means oflanguage) : Selected Works]. Moscow: Jazykirusskoj kul’tury Publ.

Babenko, L.G. (2004). Filologicheskij analiz teksta.Osnovy teorii, principy i aspekty analiza[Philological Analysis of Text. Fundamentals of thetheory, principles and aspects of analysis]. Moscow:Akademicheskij Proekt Publ.

Chernjavskaja, V.E. (2009). Lingvistika teksta:Polikodovost’, intertekstual’nost’, interdiskursivnost’

http://arch.kyrlibnet.kg/

94


[Linguistics of the text: Polycodicity, intertextuality,interdiscursivity]. Moscow: Knizhnyj dom“LIBROKOM” Publ.

Dem’jankov, V.Z. (1980). Predikaty i koncepcijasemanticheskoj interpretacii [Predicates and theconcept of semantic interpretation]. Izvestija ANSSSR. Ser. lit. i jazyka. – Proceedings of the USSRAcademy of Sciences. Ser. Lit. And language, 4,336–346 (in Russian).

Gak, V.G. (1977). Sopostavitel’naja leksikologija[Comparative lexicology]. Moscow: Mezhdunarodnyeotnoshenija Publ.

Kacnel’son, S.D. (1987). K ponjatiju tipov valentnosti[To the concept of valency types]. Voprosyjazykoznanija – Topics in the Study of Language,3, 20–32 (in Russian).

Kaliuzhna, A.B., & Zmiiova, I.V. (2009). KontseptTAIeMNYTsIa v anhliiskii movnii kartyni svitu[Concept MYSTERY in the English languageworldview]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im.V.N. Karazina. – V.N. Karazin Kharkiv. NationalUniv. Messenger, 848, 35–38 (in Ukrainian).

Kaljuzhnaja, A.B. (2016 Kljuchevye konceptyanglojazychnogo detektivnogo diskursa [Keyconcepts of the English detective discourse]. VisnykKharkiv. nats. un-tu im. V.N. Karazina. –V.N. Karazin Kharkiv. National Univ. Messenger,83, 79–87 (in Russian).

Karasik, V.I. (2007). Institucional’nye koncepty [Institutionalconcepts]. In: V.I. Karasik (ed.). Vita in lingua:K jubileju professora S. G. Vorkacheva [Vita in lingua:To the jubilee of Professor S.G. Vorkachev].Krasnodar : Atrium Publ., pp. 87–97.

Langacker, R. (2008). Cognitive Grammar. A BasicIntroduction. Oxford: Oxford University Press.

Ljeneker, R.V. (2006). Konceptual’naja semantikai simvolicheskaja grammatika [Conceptual semanticsand symbolic grammar]. Voprosy kognitivnojlingvistiki. – Questions of Cognitive Linguistics,3 (009), 15–27 (in Russian).

Maslova, Zh.N. (2011). Valentnaja model’hudozhestvennogo (pojeticheskogo) koncepta[Valency model of the artistic (poetic) concept].

Vestnik TGPU. – Bulletin of TSPU, 9 (111), 83–87(in Russian).

Najmanova, Ch.K. (2010). Valentnost’ i urovni jazyka[Valency and language levels]. Vestnik IGU – Bulletinof ISU, 26 (3). Available at: http://arch.kyrlibnet.kg/uploads/Naimanova% 20Ch.K..pdf

Nikitin, M.V. (1979). O semantike metafory [Onsemantics of metaphor]. Voprosy jazykoznanija –Topics in the Study of Language, 1, 91–102(in Russian).

Nikitin, M.V. (1988). Osnovy lingvisticheskoj teoriiznachenija [Fundamentals of the linguistic theoryof meaning]. Moscow: Vyssh. shk. Publ.

Nikitin, M.V. (2004). Razvernutye tezisy o konceptah[Detailed theses on concepts]. Voprosy kognitivnojlingvistiki. – Questions of Cognitive Linguistics, 1,53–64 (in Russian).

Pankina, M.F. (2007). Tipy semanticheskoj sochetaemostiglagolov samostojatel’nogo peremeshhenija vrusskom i nemeckom jazykah [Types of semanticcollocability of verbs of independent movement inRussian and German languages] . Moscow:Kompanija Sputnik+ Publ.

Prihod’ko, A.N. (2013). Koncepty i konceptosistemy[Concepts and concept systems]. Dnipropetrovsk:Belaya E.A. Publ.

Solganik, G.Ja. (1994). Valentnost’ kak lingvisticheskajakategorija [Valency as a linguistic category]. Russkijjazyk za rubezhom. – Russian language abroad, 4,49–55 (in Russian).

Stepanova, M.D., and Hel’big, G. (1978). Chasti rechi iproblema valentnosti v sovremennom nemeckomjazyke [Parts of speech and the problem of valencyin modern German]. Moscow: Vyssh. shk. Publ.

Temnova, E.V. (2004). Sovremennye podhody kizucheniju diskursa [Modern approaches to the studyof discourse]. In: V.V. Krasnyh & A.I. Izotov (eds.).Jazyk, soznanie, kommunikacija [Language,consciousness, communication]. Vol. 26. Moscow:MAKS Press Publ., pp. 24–32.

Vulis, A.Z. (1978). Pojetika detektiva [Poetics ofDetective Fiction]. Novyj mir. – New world, 1, 244–258 (in Russian).

http://arch.kyrlibnet.kg/

95


УДК 811.111’373:81.111’221

КОГНІТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РИТМІЧНИХ

ТА МЕТАФОРИЧНО-РИТМІЧНИХ

ЖЕСТОВО-ВЕРБАЛЬНИХ ВИСЛОВЛЕНЬ

(на матеріалі американського розважального телеінтерв’ю)

О.В. Максименко (Харків)

У статті обґрунтовується гіпотеза, згідно якої жест і мовлення становлять єдиний механізм смислотворенняв комунікативних процесах. Встановлено одиницю аналізу взаємодії жесту і мовлення – жестово-вербальне вислов-лення як таке, що містить жестову та вербальну складові й функціонує у реальній ситуації комунікативної взаємодії.З опорою на методологічну базу когнітивної лінгвістики жестово-вербальні висловлення класифіковано за пси-

хічними сферами свідомості / підсвідомості, на які вони орієнтовані (раціональні, емоційні, сугестивні) та за їхкомунікативною / мета-комунікативною функцією (наративні та метанаративні). Ритмічні жестово-вербальнівисловлення віднесено до сугестивних / метанаративних, а метафоричні – до раціональних / наративних.У фокусі уваги статті є особливості функціонування метафорично-ритмічних жестово-вербальних висловлень,

які інтегрують властивості метафоричних і ритмічних жестів. Дякуючи метафоричності, такі жестово-вербальнівисловлення репрезентують абстрактні об’єкти референції (події / ситуації) як фізичні об’єкти, яким мовець надаєпевної форми та розміщує у просторі. Це надає можливість ввести ці події /ситуації у фокус уваги адресата. Повторметафоричних жестів представляє описувані події / ситуації як такі, що цілком відповідають очікуванням й тимсамим сприяє ритмізації мовлення й автоматизації його сприйняття. Ритмізація метафоричних жестів є одниміз способів управління увагою адресата.

Ключові слова: жестово-вербальне висловлення, комунікативна взаємодія, метафоричний жест, об’єкт рефе-ренції, раціональна / емоційна сфера свідомості, підсвідомість, ритмічний жест.

Максименко Е.В. Когнитивные характеристики ритмических и метафорично-ритмических жестово-вербаль-ных высказываний (на материале американского развлекательного телеинтервью). В статье обосновывается ги-потеза, согласно которой жест и говорение составляют единый механизм смыслообразования в коммуникативныхпроцессах. Установлена единица анализа взаимодействия жеста и говорения – жестово-вербальное высказывание,как высказывание, содержащее жестовый и вербальный компоненты и функционирующее в реальной ситуациикоммуникативного взаимодействия.С опорой на методологическую базу когнитивной лингвистики жестово-вербальные высказывания классифи-

цированы по психическим сферам сознания / подсознания, на которые они ориентированы (рациональные, эмоци-ональные, суггестивные) и по их коммуникативной / мета-коммуникативной функции (нарративные, мета-нарра-тивные). Ритмические жестово-вербальные высказывания отнесены к суггестивным / метанарративным, а метафо-рические – к рациональным / нарративным.В фокусе внимания статьи – особенности функционирования метафорично-ритмических жестово-вербальных

высказываний, которые интегрируют свойства метафорических и ритмических жестов. Благодаря метафоричнос-ти, такие жестово-вербальные высказывания представляют абстрактные объекты референции (события / ситуации)как физические объекты, которым говорящий придаёт определённую форму и размещает в пространстве. Этопредоставляет возможность ввести эти события / ситуации в фокус внимания адресата. Повтор метафорическихжестов представляет описываемые события / ситуации как полностью соответствующие ожиданиям и тем самымспособствует ритмизации говорения и автоматизации его восприятия. Ритмизация метафорических жестов являет-ся одним из способов управления вниманием адресата.

Ключевые слова: жестово-вербальное высказывание, коммуникативное взаимодействие, метафорический жест,объект референции, рациональная / эмоциональная сфера сознания, подсознание, ритмический жест.

Maksymenko O.V. Cognitive characteristics of rhythmic and metaphoric-rhythmic gesture-verbal utterances(exemplified by American entertaining television interview). The article develops the hypothesis that gesture and speech

© Максименко О.В., 2017

96


constitute an integrated mechanism of generating of meaning in communicative processes. It also suggests that thisphenomenon should be analysed in terms of gesture-verbal utterances containing gesture and speech components andfunctioning as a unit of the online communicative process.

Cognitive linguistics methodological assumptions prompt that gesture-verbal utterances should be classified accordingto the sphere of human consciousness / sub-consciousness which is basically ‘responsible’ for their production andinterpretation (rational, emotional, suggestive) and in accordance with their communicative / meta-communicative functions(narrative, metanarrative). Rhythmic gesture-verbal utterances are addressed as suggestive / metanarrative and metaphoricones – as rational / narrative.

The article is focused on the functioning of metaphoric-rhythmic gesture-verbal utterances which integrate the featuresof both rhythmic and metaphoric gestures. Due to their metaphoric nature, such gesture-verbal utterances representabstract reference objects (events / situations) as physical objects – the speaker shapes them and positions them in space.This enables the speaker to bring them into the addressee’s focus of attention. Repetition of metaphoric gestures representsthe described events / situations as fully expected ones and thus contributes to speech rhythmization and automatisationof perception. Rhythmization of metaphoric gestures is one of the means of addressee’s attention control.

Keywords: communicative interaction, gesture-verbal utterance, metaphoric gesture, rational / emotional sphere ofconsciousness, reference object, rhythmic gesture, sub-consciousness.

тичні знаки (як, наприклад, жест «OK»), які є куль-турно маркованими і безпосередньо не пов’язани-ми із мовленням (вони є зрозумілими і без вербаль-ного компонента комунікації) [10, c. 5].Мета статті полягає у встановленні особливо-

стей функціонування ритмічних та ритмічно-мета-форичних жестово-вербальних висловлень у спон-танній комунікації з урахуванням когнітивногопідґрунтя комунікативної діяльності.Завдання статті включають: а) порівняння рит-

мічних жестово-вербальних висловлень із жесто-во-вербальними висловленнями інших типів,зокрема, метафоричними; виявлення їх спільнихта диференційних рис; б) встановлення, як здійсню-ється розподіл інформації між жестовим та вер-бальним компонентами ритмічних та ритмічно-метафоричних жестово-вербальних висловлень.Об’єктом дослідження є контекстуалізовані

ритмічні та ритмічно-метафоричні жестово-вер-бальні висловлення, а предметом – їхні класифі-каційні ознаки та особливості взаємодії жестовогой вербального компонентів.Матеріал пілотного дослідження становлять

100 жестово-вербальних висловлень, відібранихіз відеоматеріалів англомовних розважальних ін-терв’ю з гостями американського ток-шоу TheTonight Show Starring Jimmy Fallon [14]. Вибіррозважального інтерв’ю відповідає завданням до-слідження, оскільки цей жанр є виявом спонтанноїкомунікації, яка є природним середовищем функ-ціонування жестово-вербальних висловлень.

1. ВступХоча дослідження жестів має досить довгу істо-

рію, інтерес до цього невербального компонентакомунікації значно пожвавився у 90-х роках мину-лого сторіччя з появою робіт Д. МакНіла [9; 10],який висловив гіпотезу про те, що жест і мовлен-ня становлять собою єдину інтегральну системусмислотворення в комунікативних процесах.Такий ракурс розгляду жесту і мовлення відкри-

ває перед дослідниками новий об’єкт аналізу, якийназиваємо жестово-вербальним висловленням(ЖВВ), акцентуючи діалектику взаємодії жестуі мовлення в комунікації. Вивчення жестово-вер-бальних висловлень відкриває шляхи до поглиблен-ня наукового знання про роль жесту в процесі смис-лотворення та, більш широко, про закономірностіреалізації когнітивної мовної здатності людинив реальних комунікативних процесах. Зазначенезумовлює актуальність теми дослідження.У фокусі уваги Д. МакНіла перебувають спон-

танні, автоматичні, універсальні жести, не зрозумілібез вербального компонента комунікації [10, c. 5–6]. У класифікації Д. МакНіла та Л.Л. Педелті та-кими характеристиками наділені чотири типижестів: іконічні, дейктичні, ритмічні та метафоричні[11]. Д. МакНіл принципово розмежовує названітипи жестів із символічними жестами (термін«символічний» уживається в тому ж смислі, щой у класифікації знаків Ч. Пірса [12, с. 254–263]),які також називають жестами-емблемами. Розме-жування проводиться на тій підставі, що символічніжести становлять собою конвенціональні семіо-

97


2. Когнітивні характеристикиритмічних та ритмічно-метафоричнихжестово-вербальних висловленьРозглядаючи комунікативну діяльність у ког-

нітивному ракурсі і приймаючи гіпотезу про те,що комунікативна діяльність забезпечується се-мантичною мережею, яка становить єдину дина-мічну систему з нейронною мережею мозку і з не-обхідністю включає як раціональний когнітивнийдосвід (тобто енциклопедичні знання різних типів),так і афективний (емоційний) досвід, а також бе-ручи до уваги ту обставину, що велика частинакогнітивно-комунікативної діяльності проходитьв підсвідомості [3], уважаємо, що класифікаціюжестово-вербальних висловлень слід будуватиіз урахуванням сфер свідомості/підсвідомості(за М.В. Нікітіним, “психічних субстратів” [4,с. 74–78]), на які ці висловлення орієнтовані[2; 8].Жестово-вербальні висловлення, орієнтовані

на раціональну сферу свідомості, називаємо раціо-нальними, на емоційну – емоційними, на під-свідомість – сугестивними.У структурі раціональних ЖВВжести надають

різного роду інформацію про ті чи інші сутностіреального або фантазійного світу, які є об’єктамиреференції цих висловлень. У раціонально-класифі-каційних ЖВВ жест надає інформацію, що допо-магає ідентифікувати й класифікувати ці сутності /події (онтологічні знання). Наприклад дейктичнийжест, що супроводжує висловлення Watch out forthat poison ivy [приклад запозичено з 6, с. 570],допоможе адресату ідентифікувати ту рослину, якоїйому потрібно остерігатися, а іконічний жест, якийдоповнить розповідь про концепт грузинськоготанцювального ансамблю зображенням характер-ного руху лізгінки, створить яскравий образ, якийзначно збагатить уявлення адресата про описува-ну подію. У раціонально-кваліфікаційних (оцінних)ЖВВ жест надає інформацію, яка дозволяє здійсни-ти оцінку референта вербального висловленняв термінах «добре – погано» (аксіологічні знання).Наприклад, коментуючи вражаючу схожість фото-графій своєї колінної чашечки і фотографій обличамериканських знаменитостей, американська кіно-акторка та поп-співачка Майлі Сайрус супровод-жує висловлення This is freaky [2, с. 12] таким

жестом: руки, зігнуті в ліктях та розташовані нарівні тулуба здійснюють рух від тулуба впереді вниз розкритими донизу долонями; потім Майлідеякий час утримує руки перед собою в такій по-зиції, ніби відсторонюється від чогось, що знахо-диться внизу, під долонями. Описане ЖВВ репре-зентує бімодальну орієнтаційну метафоруМОТО-РОШНЕ є ВНИЗУ: концептуальний референт ме-тафори представлений вербально, лексичною оди-ницею freaky, а концептуальний корелят – жестом.Ця метафора є бімодальним різновидом описаноїДж. Лакоффом і М. Джонсоном характерної дляамериканської лінгвокультури орієнтаційної метафориГАРНЕ/ДОБРЕ є ВГОРІ :: БРИДКЕ/ПОГАНЕє ВНИЗУ [7, с. 35].Емоційні ЖВВ передають позитивні/негативні

емоції комунікантів, що відбивають їх ставленнядо об’єктів референції, а подекуди й до комуніка-тивних партнерів. Наприклад, плескання по столувідкритою долонею в супроводі приступу сміхувідображає емоційний стан Дж. Феллона, виклика-ний об’єктом референції супроводжуючих вислов-лень – вражаючою схожістю фотографій колінноїчашечки Майлі Сайрус і фотографій облич амери-канських знаменитостей.Сугестивні ЖВВ сприяють автоматизації сприй-

няття мовлення за рахунок його ритмізації. Сугес-тивність мовлення досягається через ритмомело-дику [1, с. 19]. У найбільш загальному смислі ритмвизначають як закономірне чергування в часі схо-жих явищ [13]. У комунікативних процесах ритмвтілюється повтором як вербальних, так і невер-бальних компонентів (насамперед, жестів). На-приклад, шеф-повар, перелічуючи інгредієнти стра-ви You add the lemongrass, the ginger and then thebasil, супроводжує вербалізацію кожного новогоінгредієнта характерним помахом руки [6, с. 570].Повтор жесту ритмізує мовлення, а ритмізаціямовлення сприяє автоматизації його сприйняття,виведенню мовлення із сфери свідомості у під-свідомість. Відповідно, ритмічні жести вважаємосугестивними.За критерієм комунікативної :: мета-комуніка-

тивної функції (власне комунікативна діяльність(продукування висловлень, що відсилають до пев-них об’єктів референції) :: організація комуніка-тивної діяльності) ритмічні ВЖВ класифікуємо

98


як метанаративні, оскільки вони скоріше організу-ють мовлення, полегшуючи його сприйняття, аніжнадають додаткову інформацію про об’єкти рефе-ренції.Переходячи до опису аналізованих ЖВВ, зазна-

чимо, що у транскрибуванні таких висловлень, услідза А. Ченкі [5], використовуємо такі умовні позна-чення: символ «квадратні дужки» ([]) сигналізуєпочаток і кінець ЖВВ; цифри та літери, розміщенінад словами мовця, позначують момент виконанняаналізованого жесту: #1 а/b/c є позначеннями струк-турних частин одного й того самого жесту або пов-тору жесту; кожен новий жест позначається вже но-вою цифрою; слова чи склади слів, на які падає ем-фатичний наголос, подаються великими літерами.Наступний приклад ЖВВ вилучений з інтерв’ю

з відомою кіноакторкою Ніколь Кідман:1. [Have a really fantastic stuffing recipe: involves

bread, butter, sausage... ] [14]Ніколь розповідає ведучому, що планує на

Різдво приготувати індичку. Раптом камера пере-ходить на ще одного гостя передачі, який несподі-вано з’явившись у студії й перебиваючи бесідуведучого та Ніколь, ділиться рецептом фарширу-вання індички, супроводжуючи перелік інгредієнтівтаким жестом: вказівним пальцем правої руки вінрозгинає пальці на лівій руці, починаючи зі вказів-ного, синхронно з назвою кожного інгредієнта. ЦеЖВВ є прикладом класичного сугестивного (рит-мічного) жесту.Подібний приклад ЖВВ міститься і в інтерв’ю

із Бараком Обамою:2. [We have a lot of guests on our show and they

always have STOries about MEETing you

and FUMbling and getting NERvous] [14]Розповідь ведучого супроводжується чотирма

однотипними жестами правою рукою: рука під-німається вгору на рівні тулуба мовця та опускаєть-ся вниз до столу, долоня розташована у вертикаль-ному положенні, пальці розімкнені. У всіх випад-ках виконання жесту є синхронним з емфатичнонаголошеними словами (stories, meeting, fumbling,nervous). Повтор жесту і повтор емфатичного на-голосу ритмізує мовлення.

У наступному прикладі ритмічні жести супро-воджують перелік дій:

3. [Last time we were chatting, having a good time

and talking, and then you mentioned some story] [14]

Дж. Феллон пригадує, як пройшла перша зустрічіз Ніколь Кідман на ток-шоу, та супроводжує свійвислів наступним жестом (#3a-d): правою рукоюз відкритою долонею догори чотири рази здійсню-ється однотипний рух від тулуба мовця до співроз-мовниці. Жести ритмізують потік інформації, а самеперелік спільних занять і дій Ніколь і Джиммі. Цяритмізація створює враження, що їх зустріч про-тікала цілком передбачувано.Разом з тим, відкрита долоня, розвернута до-

гори, так начебто на ній лежить якийсь предмет,інтерпретується дослідниками жестів [5 с. 491]як метафоричний жест, що репрезентує описануДж. Лакофом та М. Джонсоном онтологічну ме-тафору ПОДІЯ/СИТУАЦІЯ є ОБ’ЄКТ [7, с. 54].В аналізованому випадку референт метафори (подія/ дія) втілений вербально – we were chatting, havinga good time and talking, and then you mentionedsome story, а корелят – відповідним жестом.Ця ж концептуальна метафора втілюється і в

чотирьох наступних прикладах ЖВВ:

4. [He is a rock STAR. You live in NASHville now] [14]

Ведучий, спираючись ліктем на стіл, виставляєліву руку вперед долонею догори, так неначе наній розміщений якийсь об’єкт, який він виставляєнапоказ. Таким абстрактним об’єктом є факти, щостосуються чоловіка Ніколь Кідман й її сімейногожиття. Жест повторюється двічі.

5. [I’m WALking down the street in New York CITY,

my FRIEND Rick CALLS me and says “DUDE,what’re you doing?” [14]Жест #5а-d є ідентичним жесту #4a-b з тією

різницею, що повторюючи жест чотири рази, син-хронно із вербальними фрагментами, на які падаєемфатичний наголос, ведучий ніби зважує об’єктна долоні.

#1a #1b

#2a #2b

#2c #2d

#3a

#3b #3c #3d

#4a #4b

#5a #5b

#5c #5d

99


Подібний жест виконує і Ніколь Кідман, прига-дуючи, що Джиммі міг скористатися «другим шан-сом» і запитати її номер телефону на вечірці у Де-віда Фінча, коли гості розійшлися й Ніколь споді-валася, що Джиммі підійде до неї, але марно.

6. [Everyone went out and I’m like waiting

and waiting and waiting] [14]Жести #6a-#6d виконано дуже швидко та син-

хронно з кожним повтором слова waiting. Емоцій-но описуючи сцену очікування, Ніколь лівою ру-кою, направленою до ведучого з відкритою дого-ри долонею, стрясає повітря так, ніби тримаєна своїй долоні якийсь об’єкт та виносить його наогляд аудиторії; рухи рукою вгору і вниз нагаду-ють зважування об’єкта на долоні. Відтак опису-ване ЖВВ втілює бімодальну метафору ПОДІЯ /СИТУАЦІЯ є ОБ’ЄКТ [7, с. 54]: концептуальнийреферент представлений вербальним описом си-туації, а концептуальний корелят – жестикуляцією.Жест допомагає Ніколь Кідман відтворити цю си-туацію для ведучого та глядачів шоу, аби вони уяви-ли, наскільки незручно та ніяково вона почувала-ся. Разом з тим, повтор жесту ритмізує мовлення.

Усі чотири описані вище приклади ЖВВ кла-сифікуємо як метафоричні, оскільки жести тут ре-презентують описувані події / ситуації як ОБ’ЄКТИ.Разом з тим, повтор жестів ритмізує мовленняй тим самим подає ці події як такі, що цілком від-повідають очікуванням, а отже й автоматизує їхсприйняття. Відтак, ці ж ЖВВ демонструють озна-ки ритмічних. Отже, подібні типи ЖВВ називати-мемо метафорично-ритмічними.

У наступному прикладі бімодальна метафораПОДІЯ/СИТУАЦІЯ є ОБ’ЄКТ втілюється за учас-ті жесту з іншою конфігурацією фізичних пара-метрів:

7. [I DON’T know if you remember this but we MET

befORE] [14]На початку інтерв’ю з Ніколь Кідман ведучий

згадує про те, що вони вже колись зустрічалися.Своє висловлення він супроводжує наступним же-стом: праву руку виставлено вперед до співрозмов-ниці долонею донизу, пальці розімкнено; рука прий-

має таку форму, неначе доторкається до якогосьокруглого об’єкта, який розташований під долонею;потім рука згинається у лікті й двічі (#7b, #7c) ви-конує швидкий рух вгору до тулуба ведучого і на-зад вниз, ніби утрамбовуючи об’єкт під долонею.

Жест виконується синхронно з емфатично на-голошеними складовими вербального висловлен-ня. Референтна ситуація метафорично представ-лена жестом як ОБ’ЄКТ, до якого мовець привер-тає увагу. Повторюваність жесту надає йому йфункції ритмізації мовлення. Отже це ЖВВ тежкласифікуємо як метафорично-ритмічне.

3. ВисновкиМетафорично-ритмічні жестово-вербальні ви-

словлення інтегрують властивості метафоричнихі ритмічних жестів. Дякуючи метафоричності, такіжести репрезентують абстрактні об’єкти рефе-ренції (події / ситуації) як фізичні об’єкти, якиммовець надає певної форми та розміщує у просторі.Це надає можливість ввести ці події / ситуаціїу фокус уваги адресата. Повтор метафоричнихжестів представляє описувані події / ситуації як такі,що цілком відповідають очікуванням й тим самимсприяє ритмізації мовлення й автоматизації йогосприйняття. Ритмізація метафоричних жестів є од-ним із способів управління увагою адресата.

Поряд з іншими висновками, важливо наголо-сити, що отримані дані щодо природи й ролі ме-тафоричних жестів в комунікативних процесах під-тверджують гіпотезу Дж. Лакоффа і М. Джонсо-на про метафоричність мислення та світосприй-няття.

Перспективи дослідження пов’язуємо із збіль-шенням корпусу матеріалу з метою уточнення кла-сифікаційних ознак жестово-вербальних вислов-лень і більш детального визначення сутності бімо-дальної метафори.

ЛІТЕРАТУРА1. Болтаева С.В. Ритмическая организация суггес-тивного текста : автореф. дис. на соискание учен.степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 / С.В. Бол-таева. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2003. –25 с. 2. Максименко О.В. Когнітивна класифікаціяжестово-вербальних висловлень (на матеріалі аме-риканського розважального телеінтерв’ю) / О.В. Мак-сименко, А.П. Мартинюк // Вісник Харків. нац. ун-туімені В.Н. Каразіна, 2016. – Вип. 84. – С. 7–16.

#6a #6b

#6c #6d

#7a #7b

#7c

100


3. Мартынюк А.П. Когнитивно-коммуникативнаялингвистика: в поисках базовых принципов и мето-дик анализа / А.П. Мартынюк // Когниция, коммуни-кация, дискурс. – Харьков : Харьковский нац. ун-тимени В.Н. Каразина, 2016. – № 12. – с. 17–35.4. Никитин М.В. Основания когнитивной семантики :[учеб. пособие] / М.В. Никитин. – СПб. : Изд-воРГПУ, 2003. – 277 с. 5. Cienki A. Metaphor, gesture,and thought / A. Cienki, C. Müller // The CambridgeHandbook of Metaphor and Thought. – Cambridge :Cambridge University Press, 2008. – Р. 483–501.6. Kelly S.D. Gesture gives a hand to language andlearning : perspectives from cognitive neuroscience,developmental psychology and education / S.D. Kelly,S.M. Manning, S. Rodak. – Germany : The University ofTrier // Language and Linguistics Compass. – 2008. –Vol. 2 (4). – Р. 569–588. 7. Lakoff G. Metaphors welive by / G. Lakoff, M. Johnson. – Chicago, IL : Universityof Chicago Press, 2003. – 276 p. 8. Martynyuk A. Gesture-verbal utterances from the cognitive perspective [Electronicresource] / A. Martynyuk. – Advanced Education. –2016. – Issue 6. – P. 47–52. – Access : http://dx.doi.org/10.20535/2410-8286.85314. 9. McNeill D. Hand andmind : What Gestures Reveal about Thought /D. McNeill. – Chicago, IL : University of Chicago Press,1992. – 416 p. 10. McNeill D. Gesture and thought.Chicago, IL : University of Chicago Press, 2005. – 328 p.11. McNeill D. Right brain and gesture / D. McNeill,L.L. Pedelty // Language, gesture, and space / [Eds.K. Emmorey and J.S. Reilly]. – Hillsdale, NJ, England :Lawrence Erlbaum Associates, 1995. – Р. 63–85.12. Pierce C.S. The collected papers. Volume 2 /C.S. Pierce / [Eds. Charles Hartshorne and PaulWeiss]. – Cambridge M. A. : Harvard Un-ty Press, 1931–1936. – Р. 254–263.

СЛОВНИКИЙ ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА13. Словник літературознавчих термінів [Electronicresource]. – Access : https://onlyart.org.ua/dictionary-literary-terms/rytm/

ДЖЕРЕЛАІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ14. The Tonight Show Starring Jimmy Fallon [Electronicresource]. – Access : https://www.youtube.com/user/latenight.

REFERENCESBoltaeva, S.V. (2003) Ritmicheskaja organizacija

suggestivnogo teksta. Avtoref. diss. kand. filol. nauk[Rhythmic organization of suggestive text. Cand.philol. sci. diss. synopsis]. Yekaterinburg (in Russian)

Cienki, A., Müller, C. (2008). Metaphor, gesture, andthought. In R.W. Gibbs (Ed.), The CambridgeHandbook of Metaphor and Thought, pp. 483–501.

Kelly, S.D., Manning, S.M., and Rodak, S. (2008).Gesture gives a hand to language and learning:perspectives from cognitive neuroscience,developmental psychology and education. Languageand Linguistics Compass, 2(4), 569–588.

Lakoff, G. and Johnson, M. (2003). Metaphors We LiveBy. Chicago: Chicago University Press.

Maksymenko, O.V., and Martynjuk, A.P. (2016).Kohnityvna klasyfikatsiya zhestovo-verbal’nykhvyslovlen’ (na materiali amerykans’kohorozvazhal’noho teleinterv»yu) [Cognitive classificationof gesture-verbal utterances (based on the Americanentertaining television interview)]. Visnyk Kharkiv.nats. un-tu im.V.N. Karazina. – V.N. Karazin Kharkiv.National Univ. Messenger, 84, 7–16 (in Ukrainian)

Martynjuk, A.P. (2016). Kognitivno-kommunikativnajalingvistika: v poiskah bazovyh principov i metodikanaliza [Cognitive and communicative linguistics: insearch of core principles and evaluation methods].Kognicija, kommunikacija, diskurs. – Cognition,communication, discourse, 12, 17–35 (in Russian)

Martynyuk, A. (2016). Gesture-verbal utterances fromthe cognitive perspective. Advanced Education, 6,47–52.

McNeill, D. (2005). Gesture and thought. Chicago, IL :University of Chicago Press.

McNeill, D. (1992). Hand and mind : What GesturesReveal about Thought. Chicago, IL : University ofChicago Press.

McNeill, D., Pedelty, L.L. (1995). Right brain andgesture. In: Emmorey K. and Reilly J.S. (eds.).Language, gesture, and space. Hillsdale, NJ, England: Lawrence Erlbaum Associates, pp. 63–85.

Nikitin, M.V. (2003). Osnovanija kognitivnoj semantiki[Bases of cognitive semantics]. St. Petersburg:Herzen State Pedagogical University of Russia Publ.

Pierce, C.S. (1931–1936). The collected papers. Volume2. [Eds. Charles Hartshorne and Paul Weiss].Cambridge M. A. : Harvard Un-ty Press, 254–263.

http://dx.doi.org/

https://onlyart.org.ua/dictionary-

https://www.youtube.com/user/

101


УДК 811.111’42:34

ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА

ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ

І ЙОГО МОВНА РЕАЛІЗАЦІЯ

І.С. Руднєва, канд. пед. наук (Харків)

Стаття присвячена розгляду мовних засобів, що є складовими юридичного дискурсу як одного з різновидівпрофесійного спілкування. Виявлено основні лексичні мовні засоби, які дають змогу одержати цілісну картинумовного оформлення жанрів юридичного дискурсу на сучасному етапі розвитку юриспруденції. Жанрові моделів юридичному дискурсі представлені як нормативно обумовлені структуровані і інституціонально закріплені(у вигляді законів, постанов або неформальних угод) послідовності типів мовленнєвих дій, які використовують учасни-ки взаємодії в тій або іншій ситуації при досягненні своїх цілей. Інтегральною ознакою юридичного дискурсу виступаєситуація спілкування в юридичній сфері, що поряд з екстралінгвістичними факторами визначає його диференціальнімовні ознаки. Ситуація спілкування визначає головну комунікативну установку будь-якого типу юридичного дискур-су. Мовні засоби проаналізовано в жанрі розслідування кримінальної справи юридичного дискурсу.

Ключові слова: жанр, жанрова модель, кримінальна справа, критерії, лексичні особливості, професійне спілку-вання, ситуація спілкування, юридичний дискурс.

Руднева И.С. Жанровая специфика юридического дискурса и его речевая реализация. Статья посвящена рассмот-рению языковых средств, которые являются составными юридического дискурса как одной из разновидностей про-фессионального общения. Представлены основные лексические языковые средства, которые позволяют получитьцелостную картину языкового оформления предпочтительно юридического дискурса на современном этапе разви-тия юриспруденции. Жанровые модели в юридическом дискурсе представлены как нормативно обусловленные струк-турированы и институционально закреплены (в виде законов, постановлений или неформальных соглашений) после-довательности типов речевых действий, которые используют участники взаимодействия в той или иной ситуации придостижении своих целей. Интегральным признаком юридического дискурса выступает ситуация общения в юриди-ческой сфере, наряду с экстралингвистическими факторами определяет его дифференциальные языковые признаки.Ситуация общения определяет главную коммуникативную установку любого типа юридического дискурса. Языко-вые средства проанализированы в жанре расследования уголовного дела юридического дискурса.

Ключевые слова: жанр, жанровая модель, критерии, лексические особенности, профессиональное общение,ситуация общения, уголовное дело, юридический дискурс.

Rudnyeva I.S. Genre originality of legal discourse and its language realization. The article deals with the languagetools that are part of legal discourse as one of the varieties of professional communication. The main lexical languagefeatures that allow to get a complete picture of language processing of legal discourse in current development law. Usepresented feature models in legal discourse are considered as due to regulatory and institutional structured fixed (in theform of laws, regulations or informal agreements) sequence of speech actions that placed participants interactions in agiven situation in achieving their goals. An integral feature of the legal discourse is a situation of communication in thelegal sphere, along with extralinguistic factors, which determines differential linguistic signs. The situation of communicationdetermines the main communicative installation of any type of legal discourse. Language means in the genre of criminalinvestigation of the legal discourse are analyzed.

Key words: communicative situation, criteria, genre, genre model, legal discourse, lexical features, professionalcommunication.

© Руднєва І.С., 2017

102


Особливість юридичної науки полягає в тому,що вона вивчає право, яке не тільки є засобом ре-гулювання суспільних відносин, але і сама висту-пає формою відображення дійсності. Таким чином,ми маємо справу з подвійним відображенням[8, с. 159.]: у праві висвітлюється суспільне життя,в юридичній науці – саме право. Право – це нетільки сукупність нормативних актів та законів, алеі найважливіше досягнення культури усієї цивіліза-ції, яке має бути твердим фундаментом життяяк суспільства в цілому, так і окремого індивідуу-ма. Мова є засобом реалізації своєрідної матеріа-лізації процесу і результатів пізнання всіх сфер діяль-ності, в тому числі і правового регулювання,що актуалізується в юридичному дискурсі.Виходячи з того положення, що дискурс – це

складне комунікативне явище і враховуючи приро-ду розвитку юридичної науки в цілому, розглядає-мо юридичний дискурс як особливий тип інститу-ційного дискурсу, семіотичний простір якого харак-теризується сукупністю вербальних і невербаль-них знаків (їх вербальних корелятів), що формуютьрізні форми спілкування, в яких суб’єкт/об’єкт,адресат/адресант мовлення (або одна з цих скла-дових) мають відношення до сфери юриспруденції[3, с. 189]. Для кожного функціонально-стильовогорізновиду юридичної мови властиві свої специфічніознаки, норми і правила використання мовних за-собів у відповідності до ситуації та комунікативно-го завдання. Aнгломовний юридичний дискурс фор-мувався протягом століть. Його мова є цілісноюєдиною системою, але, водночас, вона постійнорозвивається, як розвивається і саме суспільство.Актуальність представленого дослідження,

метою якого є встановлення жанрової специфікиі мовного втілення англомовного юридичного дис-курсу, обумовлюється підвищеним інтересом доролі цього типу дискурсу в суспільному житті,а також особливостями його лексичного інвента-рю, що фіксується в жанрі розслідування криміналь-ної справи. Об’єктом статті є англомовний юри-дичний дискурс як утілення комунікації у про-фесійній сфері, а також його основні жанри. Пред-метом дослідження є специфічна лексика в анг-ломовному юридичному дискурсі в жанрі розслі-дування кримінальної справи. Матеріалом робо-ти послужили художні тексти англійських та аме-

риканських авторів XX століття, у творах якихвідображена палітра мовних засобів юридичногодискурсу – Дж. Гришема, А. Конан-Дойла,А. Крісті, Е. По, Г.К. Честертона.Юридичний дискурс являє собою складне ба-

гатомірне утворення, складові елементи якого(мовленнєві жанри) формують мережу множиннихперетинів [4, с. 27–34].Цей тип дискурсу належить до інституційного

дискурсу, що відноситься до сфери врегулюваннясоціальних взаємовідносин та характеризуєтьсяжорсткою організацією та ієрархічною структурою.Він є орієнтованим на всі верстви суспільства тавважається одним з найбільш актуальних дискурсівсучасності. Жанр у юридичному дискурсі не зале-жить від комунікативного суб’єкта, який повиненприйняти «правила гри», діючи за законами жанру,однак від якого залежить репрезентація подій, тобтодискурсивне позиціонування, що включає позиціо-нування учасників комунікації відносно один одно-го в контексті ситуації [2, с. 247].Поняття мовленнєвого жанру як базової оди-

ниці організації дискурсу з позиції соціолінгвістикирозглядається в тісному взаємозв’язку з поняттяммовної ситуації або мовної події як черги змін пев-ної ситуації. Жанр визначається як форма соціаль-ної взаємодії або діалогу, поміщеного в умови кон-кретної ситуації спілкування [10, с. 9]. За визна-ченням В.О. Самохіної, мовленнєві жанри – віднос-но стійкі тематичні, композиційні і стилістичні типитексту, які характеризуються такими основнимивластивостями: вони є об’єктивними по відношен-ню до індивіда і нормативними, вирізняються особ-ливим оціночним ставленням до дійсності, викону-ють функцію інтеграції індивідів у соціум, є різно-манітними і диференційованими за сферами люд-ської дійсності і суспільства [7, с. 29–34]. Ситуа-тивність експлікує соціолінгвістичні ознаки жан-ру. Діалогічність відбиває його комунікативну при-роду, насамперед, така ознака, підкресленаМ.М. Бахтіним як установка мовця на активно-відповідне розуміння – взаємодію значеннєвих по-зицій учасників дискурсу [1, с. 149–150]. Щоб бра-ти участь в інституціональному діалозі, необхіднопрактично володіти його жанровими формами.Існують різні підходи до виділення жанрів юри-

дичного дискурсу. А.Е. Сванкулов виділяє такі

103


жанри за їх конкретними різновидами: судова мо-ва; тексти законів, законодавчих актів; тлумачен-ня юридичних термінів і понять; акти експертиз[9, с. 151]. І.В. Палашевська визначає жанри юри-дичного дискурсу, виходячи з їх критеріїв [5,с. 146–151]. Розглянемо їх докладніше.

1. Ситуативний критерій. Ситуативний елементозначає повторюваний фрагмент інституціонально-го життя – ситуацію інституційної взаємодії, рефе-рентний аспект якої утворюють життєві обстави-ни, що вимагають юридичного втручання. Сюдивідносять такі жанри, як консультація, переговори,договір, допит, очна ставка, судове засідання якскладові ситуацій інституціональної взаємодії (опе-ративних, слідчих, судових та ін.).

2. Нормативно-ціннісний критерій. Норматив-но-ціннісний елемент включає конститутивні нор-ми, що регламентують умови здійснення комуні-кативної дії, критерії його оцінки, тобто саму мож-ливість його здійснення, і регулятивні – формулисамих дій учасників дискурсу і взаємодій між інсти-тутом і суспільством, між агентами і клієнтамиі між агентами усередині інституту у відповідностіз конститутивними нормами. В основі судових сце-наріїв і жанрів національних систем лежать різніціннісні концепти – fair trial (букв. процес за прави-лами), adversary procedure (змагальний процес,модель протилежних сторін), істина, провина, ви-знання – у загальному виді виражаються в ціннісно-регулятивних засадах дискурсу – аксіомах і прин-ципах права. Судовий процес може розглядатисяна концептуальному рівні як гра легітимних сил або,наприклад, як розкриття істини. Для першого пред-ставлення важливо, щоб істина була доведена, вонає результатом судоговоріння. Для другого – щобістина була розкрита. Ці представлення виража-ються в таких концептуальних протиставленнях,як істина – імовірність, установлена справед-ливість – договірна справедливість, попереднійнаслідок – визнання – таємниця і судове засідан-ня – змагальність – правила доведення.Агональні зв’язки між сторонами змагального

процесу судочинства, що виражають несумісністьдумок, розбіжності процесуальних супротивників,підтримуються відносною симетрією комунікатив-них можливостей учасників дискурсу (у відповід-ності до їх процесуальної функції) за впливом

на остаточне рішення суду. Це виражається у тому,що в межах одного етапу судового розгляду запрямим допитом свідка стороною захисту випли-ває перехресний допит свідка стороною, що опо-нує. У результаті такого структурування на основічергування процесуальних дій сторін за будь-якиманалізом доказів, запропонованим однією стороноюі що виглядає привабливим, випливає виклад точ-ки зору, що протистоїть цьому аналізові. На коженхід передбачена можливість відповідного ходу.У цьому також полягає евристичність агональноївзаємодії, що відкриває вільний шлях для конку-ренції різних точок зору в ході всього судового роз-гляду до моменту винесення рішення. У ході попе-реднього наслідку, орієнтованого на змагальність,відносна рівність можливостей виражається у тому,що, наприклад, захисник визнається таким жесуб’єктом «збирання доказів». Сюди відносятьжанрові форми допиту свідків, приводу, виїмкита обшуку. У якості оформлення контрходів на діїобвинувачення, захисник може використовуватитакі жанрові форми, як зауваження на протоколдопиту, заяви про перевірку алібі, фактичних об-ставин, виражаючи в них вимоги, спрямовані на за-безпечення законності процедури слідчих дій.У його розпорядженні жанри заяви і клопотання,що оформляють волевиявлення, спрямовані на за-безпечення прав учасників процесу; скарги, наприк-лад, на дії слідчого керівникові слідчого органа,що виражають вимоги, спрямовані на відновленняпорушених прав.

3. Статусний критерій. Тут також виділяютьвизначені жанри за статусом учасника дискурсуі його комунікативним цілям. Слідчий користуєть-ся такими формами, як допит, запит, постанова,доручення, повістка, клопотання. За процесуаль-ними питаннями суд приймає рішення в жанровійформі визначення або постанови тощо. При цьомуодні дії є приводом для інших. Так, приводом дляпостанови про порушення кримінальної справиє повідомлення про таке, що готується або зроб-лене діяння, в жанрових формах заяви про злочин,явки з повинною.

4. Суб’єктивний критерій. Виділяються жан-рові форми, прив’язані до дій строго визначенихсуб’єктів. Так, застосовувати право можуть тількиспеціальні (компетентні) учасники дискурсу

104


(у межах своєї компетенції, установленої процесу-альним законодавством та іншими федеральниминормативними актами), до яких у карному процесівідноситься суд (суддя, судова колегія, суд при-сяжних), прокурор, слідчий, дізнавач. До жанровихформ правозастосовчих актів відносяться рішен-ня суду у формі постанов, визначень, вироку,судові накази, постанови наслідку і дізнання. Оче-видно, що в арсеналі захисника таких засобів бутине може [6, с. 73–76].

5. Дискурсивний критерій. Основні дискурсив-ні зв’язки між учасниками взаємодії правовихсуб’єктів, позначені жанроутворюючими мовнимиактами, можуть виступати в якості однієї з умовжанроутворення. З цих позицій на перший планвиступає характер основного діалогічного зв’язкуміж висловленнями різних учасників спілкування:відносини типу питання – відповідь, вимога –заперечення, вимога – задоволення, пропозиція –прийняття, наказ – виконання та ін. При цьомуволя дій і відповідних реакцій в юридичному дис-курсі обмежена процедурними можливостями, ста-тусними повноваженнями його учасників, ситуа-тивними факторами та цінностями культури[5, с. 146–151].У цілому, жанр у юридичному дискурсі не зале-

жить від комунікативного суб’єкта, що повиннийприйняти «правила гри», діючи за законами жанру,однак від якого залежить репрезентація подій, тобтодискурсивне позиціонування, що включає позиціо-нування учасників комунікації відносно один одно-го в контексті ситуації [14; 15]. Взаємодія скла-дається з багатьох окремих комунікативних дій,що утворюють стійкі, інституціонально закріпленісценарні послідовності взаємозалежних між собоюмовних актів, основу позначення яких складаютьінтенції відправника мови.Усі вищезазначені характеристики чітко про-

сліджуються в яскравій реалізації юридичного дис-курсу – жанрі розслідування кримінальної справи.Жанрова модель розслідування кримінальної спра-ви (investigation) являє собою структуру моделірозслідування злочину – «crime». Відповідно ана-лізові фактичного матеріалу, investigation фор-мується конфігурацією взаємодоповнюючих лек-сем і фраз: information about the crime; time andplace of the crime; victim; arrival of the police;

witnesses; way of the crime; type of the crime;request for help. Жанр детективного розслідуван-ня використовує визначену лексику, відповідно цейжанр юридичного дискурсу відрізняється від іншихжанрів специфічним лексичним наповненням. Сюдивідноситься лексика опису злочинів [12, с. 36–38].Лексику опису злочинів можна поділити на такігрупи:

1. Лексика, пов’язана з ментальною діяль-ністю злочинців: intent, preparation, plan та ін.

2. Лексика, що описує емоції, емоційні станиі почуття злочинців: hatred, passion, fear.

3. Лексика, що характеризує особистість зло-чинця і жертви: nervous, coward, brave, angry,arrogant, greedy, crazy, victim та ін. Наприклад:

«True! I am nervous – very even nervous, justterribly, so much it grew, but as you can call mecrazy» (E.A. Poe «Tell-Tale Heart»).4. Лексика, що характеризує тип і/або спосіб

злочину: theft, murder, manslaughter, rape,strangulation, shooting, drowning, poisoning,robbery, fraud, way of the crime, type of the crimeта ін.5. Лексика, що характеризує знаряддя злочину:

revolver, gun, rope, poison, knife, dagger, ax, stoneта ін. [див. дет. 11].Зазначимо, що крім звичайних знарядь злочину

жанр розслідування кримінальної справи в деякихвипадках актуалізує лексеми, що можуть висту-пати як знаряддя злочину оказіонально, наприклад:

«The idea of a snake instantly occurred to me,and when I coupled it with my knowledge thatthe doctor was furnished with a supply ofcreatures from India, I felt that I was probablyon the right track»

(A.C. Doyle «The Speckled Band»).Зазвичай отрутні змії, незважаючи на свою не-

безпеку, рідко виступають знаряддям убивства,отже, використання лексеми snake у цьому змістіє оказіональним.Інший «незвичний» спосіб здійснення злочи-

ну – це поховання або замуровування людей жив-цем – burying people alive. Зокрема, такий зло-чин зустрічаємо в оповіданні А. Конан-Дойля «TheBoscombe Valley Mystery», a також у розповідяхЕ.По «The Premature Burial», «Berenice», «The Caskof Amontillado», «The Fall of the House of Usher».

105


6. Лексика, що характеризує події, явища і речі,які супроводжують процес злочину: cry, noise,whispers, thunder, blood, wheezing,chase, time andplace of the crime, witnesses та ін.Задача з трьома невідомими, яку необхідно вирі-

шити в ході розслідування кримінальної справи, –це пошук відповіді на питання: хто вчинив злочин,як злочин був зроблений, з якою метою злочин зро-били? Зазначені питання і формують концепт«mystery» [12, с. 36–38].На базі аналізованого матеріалу лексика опису

«mystery» поділяється на такі групи: 1) лексика,що описує припущення слідчого о намірах і моти-вах злочинця: motive, will, inheritance, money,wealth, blackmail, fear, self-defense, planning ofthe crime; motives of the crime та ін.; 2) лексика,що описує припущення слідчого про особистістьзлочинця: a relative, a tramp, a thief, a friend та ін.;3) лексика, що описує припущення слідчого о спо-собі убивства і знаряддя убивства: at night, sneakup from behind, climb through the window, shoot,strangle, poison, pour in a glass та ін.; 4) лексика,що описує знання або припущення слідчого проситуації злочину, наприклад: time of the crime, thecrime scene, the opportunity to commit a crime,information about the crime та ін.Сам по собі злочин не є визначальним понят-

тям жанру розслідування кримінальної справи. Ядрожанру складається в розкритті таємниці злочину.У концепті «mystery» найчастіше вживаються такіслова: criminal, planning of the crime, motives ofthe crime.Концепт «investigation» являє собою найбільш

великий когнітивний блок у структурі жанру розслі-дування кримінальної справи. Добір мовних засобіввизначається прагматичною установкою. На базіаналізованого матеріалу в концепті «investigation»виділено лексику таких груп [13; 16]: 1) лексика,що описує людину (людей), що розслідують спра-ву і їх діяльність у цьому напрямку в цілому: workof the police; work of the detective, detective andhis assistant, famous detective, an experiencedpolice agent, request for help, arrival of the policeта ін.; 2) лексика, що описує спеціальні методиі явища, що застосовуються при розслідуванні:examining the place of the crime; inquiry ofwitnesses; analysis of the obtained facts;

presentation of the suspected; finding clues; firstattempts of solution.Покарання злочинця як один з варіантів завер-

шення розслідування лежить в основі декількохжанрів юридичного дискурсу: розслідування кри-мінальної справи, судового вироку тощо. Логічнепокарання виникає з ходу розслідування, доказупровини тощо. Однак осуд (класичний судовий ви-рок) злочинця не є обов’язковою складовою жан-ру розслідування кримінальної справи (але є обо-в’язковим для жанру судового вироку). Це маєза собою такі причини [17, с. 84–85]: 1) криміналь-не розслідування не завжди закінчується пійман-ням злочинця; 2) кримінальне розслідування можезакінчитися загибеллю злочинця; 3) провина за-триманого може бути не доведена судом; 4) мож-ливі різні обставини, що перешкодять тому, щобзлочинець став перед судом (смерть від природ-них причин, втеча і т. ін.).Концепт «punishment» для жанру розслідування

кримінальної справи являє собою, таким чином, по-няття трохи відмінне від покарання в жанрі судово-го вироку. Слова, що містять концепт «punishment»у жанрі розслідування кримінальної справи, поділе-но на такі групи: 1) лексика, що описує ситуаціюрозкриття злочину: explanation of the mystery;reconstruction of the committed crime andidentifying its motives, analysis; a narrative of thecriminal; 2) лексика, що описує покарання злочин-ця правосуддям: catch and detention; trial, courtproceedings; 3) лексика, що описує каяття злочин-ця: The crime, which says about itself, remorse,repentance, confession, relief.Особливо часто лексика, що описує каяття зло-

чинця, актуалізується в коротких розповідях Е. По,зокрема, «The Black Cat», «The Tell-Tale Heart»,«William Wilson», наприклад:

«Years flew, while I experienced no relief.Villain! – At Rome, with how untimely, yet withhow spectral an officiousness, stepped he inbetween me and my ambition! At Vienna, too –at Berlin – and at Moscow!»

(E.A. Poe. William Wilson).Використовується також лексика, що описує

загибель злочинця (покарання злочинця «вищимисилами») punishment by God, supreme justice,supreme court. Прикладом покарання злочинця

106


«вищими силами» може бути загибель злочинцяв оповіданні А. Конан-Дойля «The Speckled Band»:

«Round his [Dr. Roylott’s] brow he had apeculiar yellow band, with brownish speckles,which seemed to be bound tightly round hishead. As we entered he made neither sound normotion».«The band! the speckled band!» whisperedHolmes.«It is a swamp adder!» cried Holmes; «thedeadliest snake in India. He has died within tenseconds of being bitten. Violence does, in truth,recoil upon the violent, and the schemer fallsinto the pit which he digs for another»

(A.C. Doyle «The Speckled Band»).Таким чином, мовні засоби, що вживаються

під час виникнення юридичного дискурсу, – це ком-плекс засобів, характерних для юридичного тек-сту, що забезпечує передавання інформації рецип-ієнту. Основним засобом спілкування в таких гру-пах виступає професійна лексика – мова професій-них груп, що відображає їхню соціальну функцію,що детермінує основні його характеристики,а саме: ритуалізованість, авторитарність, аргумен-тативність, термінологічну наповненість.

ЛІТЕРАТУРА1. Бахтин М.М. Собрание сочинений: В 6 т. –Т. 5. Работы 1940-х – начала 1960-х годов /М.М. Бахтин. – М. : Русские словари, 1996. – 732 с.2. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики :підручник / Ф.С. Бацевич. – К. : Академія, 2004. –344 с. 3. Косоногова О.В. Юридический дискурс:лингвопрагматика имени собственного / О.В. Косоно-гова // Знание. Понимание. Умение. – М. : МосГУ, –2008. – № 2. – С. 188–192. 4. Крапивкина О.А.О персонифицированном характере современногоюридического дискурса [Текст] / О.А. Крапивкина //Вестник Иркутск. гос. лингв. ун-та. Сер. Филология. –2010. – № 4(12). – С. 27–34. 5. Палашевская И.В. Жан-ровая организация юридического дискурса: социо-лингвистический подход [Текст] / И.В. Палашев-ская // Вестник Удмурт. гос. ун-та. Сер. 5. Историяи филология. – Ижевск, 2012. – Вып. 2. – С. 146–151. 6. Разбєгіна Н.В. Розвиток української юридич-ної термінології в умовах глобалізації / Н.В. Разбєгі-на // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. пр. – Харків,2013. – 164 с. 7. Самохіна В.О. Жарт у сучасномукомунікативному просторі Великої Британії та США :

монографія / В.О. Самохіна. – Вид. 2-е, перероб.і доп. – Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. – 360 с.8. Сараева Н.А. Язык юридического дискурса /Н.А. Сараева // Язык. Текст. Дискурс : Научный аль-манах Ставропол. отделения РАЛК / Под ред. проф.Г.Н. Манаенко. – 2009. – Вып. 7. – С. 146–160.9. Сванкулов А.Э. О теоретических и прикладных ас-пектах юридического дискурса русского языка /А.Э. Сванкулов // Вестник КазНУ. Серия филологи-ческая. – 2007. – № 7(106). – С. 151–154. 10. Се-дов К.Ф. Анатомия жанров бытового общения /К.Ф. Седов // Вопросы стилистики: Человек итекст. – Вып. 27. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та,1998. – С. 9–20. 11. Скуратовська Т.А. Аргументаціяв американському судовому дискурсі (на матеріалісправ за участю суду присяжних) : автореф. дис. наздобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец.10.02.04 «Германські мови» / Т.А. Скуратовська. –Київ, 2012. – 20 с. 12. Юридичні терміни. Тлумачнийсловник / [В.Г. Гончаренко, П.П. Андрушко,Т.П. Базова та ін.; за ред. В.Г. Гончаренка]. –2-ге вид. – К. : Либідь, 2014. – 320 с. 13. An onlineinstitute devoted to the study of language and the law[Electronic resource]. – Access mode : www.languageandlaw.org. 14. Fairclough N. Language andPower / N. Fairclough. – London – New York :Longman, 1989. – 259 p. 15. Fairclough N. Discourse,social theory and social research: the case of welfarereform / N. Fairclough // Journal of Sociolinguistics,№ 4. – 2000. – Р. 163–195. 16. EC Legislation 2014–2015. – [edited by N. Foster]. – Oxford : UniversityPress, 2016. – 689 p. 17. Mellinkoff D. The Languageof the Law / D. Mellinkoff. – Boston : Little, Brown andCo, 1963. – 526 p.

REFERENCESAn online institute devoted to the study of language

and the law. (n.d.). Available at: www.languageandlaw.org

Bahtin, M.M. (1996). Sobranie sochineniy: V 6 t. (T.5.Rabotyi 1940-h – nachala 1960-h godov)[Collection in 6 Volumes (Vol. 5. Works of 1940s –beginning of 60s)]. M.: Russkie slovari Publ.

Batsevich, F.S. (2004). Osnovi komunikativnoyilingvistiki [Basics of Communicative Linguistics].Kyiv : Akademiya Publ.

Fairclough, N. (1989). Language and Power. London;New York: Longman

Fairclough, N. (2000). Discourse, social theory andsocial research: the case of welfare reform. Journalof Sociolinguistics, 4, 163–195.

107


Foster, N. (ed.). (2016). EC Legislation 2014-2015.Oxford : University Press

Goncharenko, V.G. (ed.). (2014). Yurydychni terminy.Tlumachniy slovnyk [Legal terms dictionary]. K.:Lybid Publ.

Kosonogova, O.V. (2008). Yuridicheskiy diskurs:lingvopragmatika imeni sobstvennogo [LegalDiscourse: linguistic pragmatics of the propername]. Znanie. Ponimanie. Umenie. – Knowledge.Understanding. Skill, 2, 188–192. (in Russian).

Krapivkina, O.A. (2010). O personifitsirovannomharaktere sovremennogo yuridicheskogo diskursa[On the embodied nature of the modern legaldiscourse]. Vestnik Irkutskogo gosudarstvennogolingvisticheskogo universiteta. – Irkutsk StateLinguistic University Messenger, 4(12), 27–34.(in Russian).

Mellinkoff, D. (1963). The Language of the Law.Boston : Little, Brown and Co.

Palashevskaya, I.V. (2012). Zhanrovaya organizatsiyayuridicheskogo diskursa: sotsiolingvisticheskiypodhod [Genre specificity of the legal discourse:socio-linguistic approach]. Vestnik udmurtskogouniversiteta. – Udmurt University Messenger, 2,146–151. (in Russian).

Razbegina, N.V. (2013). Rozvytok ukrayinskoyiyurydychnoyi terminologiyi v umovakh globalizatsiyi[Development of Ukrainian legal terminology withinthe context of globalization]. Aktualni problemy

slov»yanskoyi filolohiyi. – Relevant Issues ofSlavonic Philology, 27(1), 455–459. (in Russian).

Samohina, V.O. (2012). Zhart u suchasnomukomunikativnomu prostori Velikoyi Britaniyi ta SShA[Joke in modern communicative space of the UKand the USA]. H.: HNU imeni V.N. Karazina

Saraeva, N.A. (2009). Yazyik yuridicheskogo diskursa[Leagal Discourse Language]. Yazyik. Tekst.Diskurs: Nauchnyiy almanah Stavropolskogootdeleniya RALK. – Language. Text. Discourse.Scientific almanac of the RACL Stavropol branch,7, 146–160. (in Russian).

Sedov, K.F. (1998). Anatomiya zhanrov bytovogoobscheniya [Anatomy of social interaction genres].Voprosyi stilistiki: Chelovek i tekst. – Issues ofStylistics: Man and Text, 27, 9–20. (in Russian).

Skuratovska, T.A. (2012). Argumentatsiya vamerikanskomu sudovomu diskursi (na materialisprav za uchastyu sudu prisyazhnih). Avtoref. dis.kand. filol. nauk [Argumentation in AmericanCourtroom Discourse (based on cases heard by thecourt of jury). Kand. philol. sci. dis. synopsis]. Kyiv,20 p. (in Ukrainian).

Svankulov, A.E. (2007). O teoreticheskih i prikladnyihaspektah yuridicheskogo diskursa russkogo yazyika[On the theretical and practical aspects of Russianlegal discourse]. Vestnik KazNU. – KazakhNational University Messenger, 7(106), 151–154.(in Russian).

108


УДК 811.111’42

КОМУНІКАТИВНА КАТЕГОРІЯ КОНТАКТ

З ПОЗИЦІЙ ЕКОЛІНГВІСТИКИ

О.В. Шпак, канд. філол. наук (Харків)

В рамках лінгвістичної екології досліджено комунікативну категорію КОНТАКТ, яка являє собою сукупністьнорм та правил мовленнєвої поведінки в англомовному суспільстві, організує і регулює комунікативний процес,має комунікативний зміст та різноманітні мовні та мовленнєві, у тому числі, й невербальні засоби вираження. Типситуації і фактор адресата є впливовими чинниками реалізації контакту на трьох його фазах: встановлення, продов-ження та розмикання. Комунікативна категорія КОНТАКТ традиційно пов’язана з комунікативною категорєію ввічли-вості. Збереження просторово-психологічної дистанції та тактовне, ввічливе ставлення до співрозмовника закорі-нені у свідомості носіїв англомовної культури як прескрипційне підґрунтя категорії та зумовлюють специфіку її реа-лізації в англомовному комунікативному просторі.

Ключові слова: інституційний дискурс, комунікативна категорія, контакт, неінституційний дискурс, норма,ситуація, фактор адресата, фаза.

Шпак Е.В. Коммуникативная категория КОНТАКТ с позиций эколингвистики. В рамках лингвистическойэкологии исследована коммуникативная категория КОНТАКТ, которая представляет собой совокупность норми правил речевого поведения в англоязычном обществе, организует и регулирует коммуникативный процесс,имеет коммуникативный смысл и разнообразные языковые и речевые, в том числе, и невербальные средства еговыражения. Тип ситуации и фактор адресата – факторы, которые влияют на реализацию контакта на трех его фазах:установления, поддержания и размыкания. Коммуникативная категория КОНТАКТ традиционно связана с комму-никативной категорией вежливости. Сохранение пространственно-психологической дистанции и тактичное, вежли-вое отношение к собеседнику укоренены в сознании носителей английской культуры как прескрипционная основакатегории и обусловливают специфику ее реализации в англоязычном коммуникативном пространстве.

Ключевые слова: институциональный дискурс, коммуникативная категория, контакт, неинституциональныйдискурс, норма, ситуация, фактор адресата, фаза.

Shpak O.V. The communicative category CONTACT from the point of view of ecological linguistics. Seen from thepoint of view of ecological linguistics, the communicative category CONTACT is a set of standards and rules of verbal andnon-verbal behavior in English society; it organizes and regulates communicative process, has its communicative contentand a variety of means of expression. The type of situation and the addressee are leading factors on three stages ofcontact: establishing, maintaining and breaking. The communicative category Contact is traditionally associated with thecommunicative category of politeness. Tactful attitude towards a partner as the background of information and regulativecompetence, a communicative standard and a national value of English-speaking interlocutors is elucidated. Space-psychological distance and discreet, friendly attitude to the interlocutor are rooted in the culture as foundation of thecategory and constitute the originality of its realization in the English communicative space.

Key words: communicative category CONTACT, institutional discourse, non-institutional discourse, norm, situation,addressee factor, phase.

існування [21, с. 579] , тож розуміємо еколінгвісти-ку як співвідношення мови як об’єкта та людини якважливого складника середовища її існування. Звер-нення до цієї проблеми вбачається актуальнимна сучасному етапі розвитку мовознавчої науки.Скерована на сприяння мирному співіснуванню

людей, еколінгвістика досліджує екологічний стан

1. ВступЛінгвістична екологія є інтегративною наукою,

що досліджує проблеми лінгвістики у рамках еко-логічної науки. Екологічний підхід у науці передба-чає дії людини, спрямовані на збереження біологіч-ного та культурного різноманіття. Філософськийсловник надає таку дефініцію екології: це наука, якавивчає співвідношення об’єкта та середовища його

© Шпак О.В., 2017

109


національної мови та роль мови як інструментупідтримки спільності [24]. Розглядаючи мови яктворіння нації, Гумбольт наголошує, що вони зали-шаються творчістю індивідів [6, с. 66]. Того ж са-мого погляду дотримується й Шарль Балі, якийстверджував, що мова – це вираження духа наро-ду, стиль життя суспільства, тому «вимоги до чи-стоти мови, турбота про гарний стиль в усній таписьмовій мові породжені соціальнім інстинктом…Дбайливе ставлення до чистоти мови має першза все сполучатися з інстинктом національного са-мозбереження» [1, с. 82]. Незважаючи на те, щосучасні лінгвоекологічні дослідження характеризу-ються широким охватом цілей та тематик, такихяк дисфункція мови та мовленнєвої поведінки, ко-рекція мовленнєвої поведінки, вживання інвектив-ної, невнормованої лексики, сленгу тощо, пробле-ма впливу лінгвоекологічної культури, лінгвоеколо-гічних комунікацій, лінгвоетноекологічної свідо-мості на аспекти мовленнєвої поведінки залишаєть-ся недостатньо вивченою [16]. Об’єктом аналі-зу цієї статті є норми, засоби, способи та прийомиконтактування.Комунікативний компонент культури мовлення,

що спирається на комунікативну стилістику, реко-мендує найбільш відповідний вибір мовленнєвихзасобів контакту у кожній окремій сфері й у спе-цифічних умовах спілкування. Функціональність,відповідність мовних засобів цілям спілкуванняі пов’язана з нею об’єктивна варіативність нормискладають основу наукової проблематики культу-ри мовлення. Нормативні установки мови, спільноїдля всіх членів національного колективу, створю-ють необхідний мінімум для того, щоб мовленнятого, хто говорить або пише, було б правильним,загальнозрозумілим, достатньо виразним, щоб дум-ка передавалася точно й адекватно [2, с. 115],а способи та прийоми контактування посилювали бкомунікативні позиції особистості у процесі спіл-кування без послаблення комунікативної позиціїспівбесідника [8, с. 91].Лінгвоекологічне вивчення дискурсу має ціллю

схарактеризувати культурні домінанти певного су-спільства як одиниць ментальної сфери, встанови-ти специфіку спілкування, визначити формульнімоделі етикету та мовленнєвої поведінки в рам-ках певного етносу. Функціонально-комунікативний

підхід забезпечує дослідження мови як діяльніс-ного цілеспрямованого живого організму [17, с. 130–136; 18, с. 31] у дискурсі, який з точки зору еколінг-вістики розуміється як засіб формування соціаль-них відносин та одночасно їх продукт [20, с. 126].Цей напрямок вивчення дискурсивного процесувисвітлює аспект відношення знаків до їх користу-вачів та проливає світло на центральне питаннясучасної лінгвістики – проблему ефективності мов-ного спілкування у різних типах дискурсу. Тож,метою статті є виявити особливості реалізаціїкомунікативної категорії КОНТАКТ (далі – ККК)в англомовному дискурсі.

2. Принципи лінгвоекології в аналізікомунікативної категорії КОНТАКТККК є гіпердискурсивною, культурно-специфіч-

ною категорією, що регулює взаємодію комуні-кантів у фазах контактовстановлення, контактопід-тримання і контакторозмикання та визначається:а) двошаровістю (актуалізує фатичність та інфор-мативність) і б) двополярністю (характеризуєтьсякомунікативним унісоном «плюс-полярність» й ко-мунікативним дисонансом «мінус-полярність»).Основу ККК складає поняття «контакт», яке на-явне у свідомості англомовних комунікантів як ре-презентація комунікативної події спілкуваннясуб’єктів комунікації з метою фатичного та інфор-мативного обміну. Контакт є елементом комуніка-тивного процесу й способом спілкування за допо-могою вербальних і невербальних засобів у дис-курсивних ситуаціях, які відрізняються конфігура-ціями ролей комунікантів та їх настановами на гар-монізацію або дисгармонізацію стосунків.Цінності та поняття культури впливають на мов-

леннєві й немовленнєві норми контакту, який відбу-вається у різних сферах соціального життя й де-монструє, окрім того, власні специфічні нормиспілкування. У процесі історичного упорядкуван-ня та ієрархізації соціального життя з’явилося по-няття дистанції («горизонталь» – «свій – чужий»та «вертикаль» статусно-рольових відносин: «ви-щий – нижчий – рівний» [19, с. 21]), яка є критерієм,що протиставляє статусно-орієнтований дискурс,у якому комуніканти реалізують себе в обмеже-ному наборі рольових характеристик, виступаючив якості представників певних груп людей (началь-

110


ник та підлеглий, агент та клієнт, пацієнт, пасажир,учень та ін.) та особистісно-орієнтований дискурсяк спілкування співбесідників, що добре знаютьодин одного [9]. Інституційний (далі – ІД) та не-інституційний дискурси (далі – НД) диференцію-ються за такими параметрами, як сфера комуні-кації, характер комунікації та адресантно-адресатніконфігурації.Спілкування в ІД – це складний багатоплано-

вий процес розвитку контактів між людьми задлявиконання соціальних потреб, необхідних для існу-вання усього суспільства, що виражається у ви-гляді систем дій, рольових приписів та норм пове-дінки. Норми контактування в ІД, який є історичнообумовленим й обмеженим (політичний, педагогіч-ний, релігійний, військовий, діловий, медичний, нау-ковий та ін.), пов’язується з власною системоюцінностей, певними функціями, суспільними ритуа-лами, поведінковими стереотипами та текстами,що створюються в цьому соціальному утворенні.Суб’єктами контактів в ІД є агенти та клієнти, про-фесійні члени організацій та їх клієнти [23, с. 92–118], які мають соціальні ролі і зберігають своюпозарольову (метафункціональну) ідентичністьна другому плані. Тому для галузевої комунікаціїхарактерні контакти, зумовлені соціальними функ-ціями партнерів, регламентовані стандартами тасоціальними нормами як за змістом, так і за фор-мою. Найчастіше всього ІД демонструє «контактмасок», таке формальне спілкування, при якомувідсутнє прагнення мовців зрозуміти та врахуватиособистість співбесідника. Їх шаблонна мова –оптимізуюча комунікативна заданість [3, с. 64],що передбачає клішованість, жорстку необхідністьдотримання норм, високий рівень офіційності.Звичні маски – це набір стандартних фраз, жестів,посмішок, які дозволяють приховати істинні емоціїта ставлення до співбесідника. Зазначається,що «контакт масок» необхідний у ситуаціях, колитреба «відгородитися» від інших [13, с. 120–129] .Стереотипи англомовців – невід’ємна частина

їх рольової поведінки. Мовленнєві стереотипи-кліше маніфестуються як засоби реалізації мов-леннєвого етикету, які застосовуються з метоювстановлення, підтримання й розмикання мовлен-нєвого контакту. Оптимізм і приємність у спілку-ванні в усіх різновидах англомовного ІД є нормою

мовленнєвої поведінки англомовного світу (Havean excellent day! I’d love to see you again soon!We must get together). Клішовані етикетні форму-ли типу “I hope you have a nice day!” наприкінцірозмови є настільки розповсюдженими, що існуєнавіть жартівна відповідь: “Thank you, but I haveother plans”. Нормами контактування в англомов-ному ІД є також уникання імперативів та ситуацій,що провокують образи. Приміром, якщо комусьвідмовляють у роботі, кажуть “Don’t call us, we’llcall” замість “Don’t count on our remaining incontact with you”, або “I’ll get back to you”, що єформальною відмовою від подальшого спілкуван-ня [4, с. 95–99].Норми контакту в неінституційному дискурсі

пов’язані, як правило, з відхиленням від чинниху суспільстві норм, неофіційністю, симетричнимисоціальними стосунками. НД демонструє мінімуммовленнєвих обмежень, відносно вільну змінукомунікативних ролей, локальний характер цілейта організації, орієнтацію на процес спілкування[14, с. 176]. Контакти в родинній сфері, серед друзівта на дозвіллі характеризуються низкою особливо-стей: 1) тим, що є менш повними, чіткими, обмірко-ваними; 2) більша частина інформації передаєтьсяімпліцитно, за рахунок невербальних компонентів;3) експресивність та висловлення емоцій у пере-дачі оцінки й вираженні позитивного чи негатив-ного ставлення виявляються більш важливимиу комунікативному плані, ніж інформування прооб’єктивне положення справ; 4) висловленняввічливості мінімально, оскільки тут присутні лю-бов та дружба, які етично вище поваги, а мовлен-нєвий етикет присутній у стилістично зниженомурегістрі; 5) мовленнєва спільність родинної мовипроявляється на рівні лексики та фразеології:«живильне середовище» жаргонізмів та сленгу.Це стосується складу «родинного словника», якийчерез наявність спільного мовленнєвого досвідуу членів однієї родини має значну схожість. «Ре-альна мовленнєва діяльність являє собою певнийконтініум, на одному полюсі якого стереотипна,клішована та майже автоматична мова, для описукотрої, можливо, і достатньо невеликого апаратуз невеликим типом конструкцій та одиниць. На-томість на іншому полюсі цієї діяльності – нова-торство, творчість, виходи за встановлені бар’єри,

111


створення неологізмів тощо» [11, с. 131]. Адресату НД має розуміти мовця з півслова та надаєвідправнику мовлення великі можливості для опе-ративного переключення тематики, а також длялегкого переводу інформації у підтекст (іронія, мов-на гра, натяки тощо).Контактам в англомовному НД, метою якого є

з’ясування відносин та вирішення питань повсяк-денного життя, притаманні скорочений код й стил-істично-знижений регістр спілкування, експре-сивність, оригінальність мовлення, невимушеність:(1) “Hullo, Polly!” was his polished salutation. …

They laughed and talked and kept talking “justone more”, till the sunshine was gone and theclock struck dinner-time.“We shall be late, let’s run,” said Polly

(Louisa May Alcott.An Old-Fashioned Girl: 21-22).

Будь-яка комунікація відбувається співвіднос-но очікуваному стандарту або всупереч цьомустандарту, тобто є протиставленням стандартно-го й експресивного способів висловлення. Лінгво-культурні норми і правила існують у вигляді екс-пектацій та їх виконання вимагається суспільством.Ситуації контакту як екстралінгвальні детермінан-ти та актуалізатори комунікативних смислів дис-курсу мають свої параметри. Ситуації спілкуван-ня в англомовних ІД та НД набувають особливогозначення, оскільки традиційна особливість контак-товстановлення, контактопідтримання та контак-торозмикання у кожному з типів дискурсу найяс-кравіше проявляється у типових, неускладнених,повсякденних ситуаціях базової пари комунікантіву статусно-рольових або особистісно-рольовихвідносинах. Типові ситуації соціальної взаємодіїіндивідів мають вербально-знакове оформлення,що носить відпрацьований характер та значно по-легшує спілкування [7, с. 43]. Повноцінний англо-мовний контакт демонструє фатичність у фазі кон-тактовстановлення, інформативність як об’єктива-цію теми спілкування у фазі контактопідтримання,та повернення до фатичності у фазі контактороз-микання, оскільки тему спілкування вичерпано абоїї обговорення припинено.Дотримання балансу інформатики і фатики слу-

гує фактором оптимізації спілкування, оскількивдале вживання фатичних висловлень покращує

процес передачі когнітивно значущої інформації:«це дозволяє розглядати інтерфейс фатика – інфор-матика як регулятивний фактор екології дискурсу»[20, с. 114]. Однак, у ситуаціях, що виходять за рам-ки повсякденної практики і пов’язані з надзвичай-ними подіями або ризиком, дистанція між комуні-кантами та набір прецедентних текстів й дискур-сивних формул, які підкреслюють ідею представ-ництва у спілкуванні в ІД (клерк як представникфірми, міністр як представник уряду, воїн як пред-ставник армії) і зобов’язують комунікантів спілку-ватися у суворій відповідності з нормами певногосоціуму, можуть втрачатися. Це безпосередньопов’язано з співвідношенням фатичності та інфор-мативності у фазах контакту, а саме, переважан-ням інформативністі у фазі контактовстановлення.Наростання інформативності від мінімуму до мак-симуму відбувається під час ускладнення умовспілкування. Прикладом слугує наведена неорди-нарна ситуація реалізації ККК у трьох фазах, щопов’язана з неочікуваними політичними подіями:(2) My Secret Service agent said that Bob Blackwill

was on the secure phone from Bagdad. I thoughtto myself that it was pretty late in Iraq, so I wasimmediately concerned that something wasreally wrong.“Jerry is about to issue a new set of politicalguidelines tomorrow,” Bob said.“What?” I asked. I couldn’t believe my ears.“You have to tell him that the President has tosee what he’s going to say,” I said.“You’d better tell him,” Bob replied.I immediately put in a call… (Condoleezza Rice.No Higher Honour, p. 244).Хоча спілкування по телефону є чітко структу-

рованим, передбачає початок, основну частинута завершення (“telephone language”), адресант,политик Роберт Блеквіл, незважаючи на глибокуніч, не вживає жодних стереотипних етикетних фор-мул привітання або вибачення. У наведеному фраг-менті контактовстановлююча та контакторозми-каюча функції, є більш значущими, ніж фатичнафункція, що заснована на соціальних та культурно-специфічних нормах спілкування (тобто реалізу-ються стереотипними висловленнями та етикет-ними формулами). Комунікантами у цій ситуаціїобираються засоби, що пов’язані з інформатив-

112


ністю у формі пояснень та повідомлень. Тож, спів-відношення фатичної й інформативної складовиху реалізаціях контакту зумовлено фатичним абоінформативним характером функцій, які виконуютьзасоби контакту у дискурсах. Фатичне спілкуван-ня заради самого спілкування в інституційній сферівиявляється соціально непрестижним; суб’єктиінституційного дискурсу намагаються передатикомунікативно значущу інформацію максимальноекономними засобами, відкидаючи все зайве таособисте.Окрім двошаровості як поєднання комунікації

з метакомунікацією, ККК характеризується такожза модусом взаємодії двополярністю, що наявнеу свідомості носіїв англійської мови у вигляді уні-сонного контакту «плюс-полярність» й дисонанс-ного контакту «мінус-полярність». Унісонний кон-такт проявляє себе як лінгвоекологічний спосіб кон-тактування, оскільки становить гармонійне спілку-вання мовців заради безконфліктної, кооператив-ної й узгодженої взаємодії. Він є обов’язковою умо-вою розвитку дискурсу. Дисонансний спосіб кон-тактування – це комунікативний збій у спілкуванні,який у силу ситуативних чинників або індивідуаль-но-психологічних установок суб’єктів дискурсуна дисгармонізацію відносин проявляється в опо-зитивній формі мовленнєвої поведінки та може при-зводити до розладу контакту.Двополярність контакту заснована на ціннісно-

му складникові ККК. Досліджено, що лексичнаодиниця сontact має зв’язок з tact [F < L tactus,pp. of tangere, to touch < IE base tag-, to touch,grasp > OE thaccian, to stroke] – “a delicateperception of the right thing to say or do withoutoffending, skill in dealing with people” [WNWD] –вмінням спілкуватися, делікатним, тактовнимставленням до співрозмовника з метою запобіганняобрази. Унісонний контакт маніфестує реалізаціюстратегії кооперації за допомогою тактик, засно-ваних на принципах ввічливості (такту, великодуш-ності, схвалення, скромності, згоди та симпатії),які утворюють не тільки фундамент інформацій-но-регулятивної компетенції та комунікативну нор-му, а й національну цінність англомовців.У той же час помічено наявність як позитивно-

го, так і негативного компонентів, що випливаєіз семантики номінативної одиниці contact: приємне,

дружнє – “friendly communication, sympathy,rapport”, що маніфестує друге значення поняття«контакт» як наслідок першого: контакт при спри-ятливих умовах, прихильність мовців один до од-ного, підтримка дружніх стосунків, налагодженийконтакт, тобто кооперативність спілкування, та не-приємне, недружнє – “hostile, unfriendly meeting,clash of interests, opinions, collision” [UDEL] –спілкування у зоні конфліктності, яке супровод-жується розладнанням, неузгодженістю та втра-тою контакту. У конфліктній ситуації при загрозіконтакту, або «порушенні» контакту має місце су-перечка, сварка, докір, лайка, тобто комунікатив-на поведінка поза рамками норми.Споріднений іменник touch серед своїх лекси-

ко-семантичних варіантів має такі, що не тількивказують на суто емоційний вплив, але й характе-ризують його як висловлення докору, ганьби, пля-мування репутації, знеславлення, як факт образли-вої дії, хитрий оманний хід: «an impression uponthe mind and soul; a feeling, sense of some emotionetc.»; «the quality or fact of affecting injuriously;reproach, blemish, stain, taint»; «а sly, mean, ordeceitful trick» (now rare). Подібні історично за-кріплені значення виявляє і дієслово to touch. Зна-чення «чіпляти за живе, кривдити, розладнуватипсихологічний стан» не є розповсюдженим у су-часній англійській мові, але подекуди залишилосьу складі фразеологізованих висловлювань, напр.:«to touch smbd on a sore/ tender place». Можливовід старофранцузького слова toucher пішло та роз-повсюдилося значення сучасне touchy «easilymoved to take offence» – (perhaps partly an alt.of tetchy). Можна стверджувати, таким чином, щозапорукою ефективного спілкування виступає гар-монічний діалог, який передбачає: узгодженістьстратегій і тактик співрозмовників; взаємоприйнят-ну тональність спілкування; щиру зацікавленість упредметі обговорення; досягнення взаєморозумі-ння та згоди сторін у процесі комунікації [10, с. 161].Кооперативна комунікативна стратегія – унісонна,спрямована на співпрацю, зумовлена спільнимицілями комунікантів, чиї позиції не є протилежни-ми, а, навпаки, доповнюючими, та закорінена намаксимах кількості, якості, релевантності, спосо-бу вираження [5], постулатах такту, великодуш-ності, схвалення, скромності, згоди й симпатії [25].

113


Для реалізації своїх комунікативних інтенцій анг-ломовці обирають також рівні ввічливості [12], якірегулюють мовленнєве спілкування й направленіна захист та збереження соціального обличчя ко-муніканта [22]. Тактики, що реалізують стратегіюкооперації у фазах контактовстановлення, контак-топідтримання й контакторозмикання закоріненіна використанні конверсаційних норм та стратегійпозитивної та негативної ввічливості (стратегія П14«Передбачай або затверджуй співробітництво»;стратегія Н4 «Зводь до мінімуму вторгнення в осо-бистісну сферу співрозмовника»; стратегія П1«Будь уважним до потреб адресата»; стратегія П14«Передбачай або затверджуй співробітництво»;стратегія П15 «Даруй адресату симпатію, розумін-ня, співпрацю» та ін. [там само]).Всі «хороші манери», призначення яких – у галь-

муванні агресії та створенні соціального союзу,жорстко закріплені культурною ритуалізацією:«Якщо хтось не виконує ритуал ввічливості,наприклад, не вітається, а поводить себе начебтонікого нема, це викликає ворожість так же само,як і відкрито агресивна поведінка» [15, с. 219–220].Вважається, що, чим більш офіційною є обстанов-ка та соціальні ролі співрозмовників, тим більшжорстким є контроль за стратегіями та тактиками[19, с. 112]. Наведений нижче фрагмент унісонно-го контакту «плюс-полярність» у двох фазах орди-нарної ситуації ІД засвідчує це положення:(3) Early one morning, Jennifer received a

telephone call from the personal secretary ofMr. Peabody Jr. «Mr. Peabody would like to seeyou this morning at eleven o’clock. Be prompt,please.»“Yes, ma’am”

(Sidney Sheldon, Rage of Angels, p. 50).У фазі встановлення контакту адресант – сек-

ретар голови престижної компанії – зателефонував-ши адресатові – молодому спеціалісту Дженніфер,що шукає роботу – інформує її про призначенуспівбесіду. Етикетні стереотипні висловлення від-сутні, оскільки ціллю спілкування є суто повідом-лення, передача інформації: спільний когнітивнийресурс, жорстка ієрархія стосунків зводять контактдо інформаційного мінімуму. Цей контакт є реалі-

зацією стратегії кооперації, прикладом узгодженоївзаємодії та гармонійного спілкування. Спонукаль-не речення з пом’якшувальним індикатором pleaseналежать до змістовної частини повідомлення затемою «Запрошення на співбесіду». Британськийлінгвіст Девід Кетен у своїй роботі “TranslatingCultures” зазначає, що англійське please міцно при-в’язано до наказів [цит. за 4, с. 99].Приміром гармонійних контактів можуть також

слугувати неформальні бесіди соціально рівноправ-них партнерів з високим ступенем знайомства (smalltalks). У таких розмовах мовний контакт є само-ціллю та висувається на передній край. Спонтаннірозмови знайомих слугують підтримці позитивнихвідносин, комуніканти таким чином висловлюютьсвою емоційну близькість та згоду.

3. ВисновкиТаким чином, ККК виявляється традиційно по-

в’язаною з комунікативною категорію ввічливості.Збереження просторово-психологічної дистанціїта тактовне, ввічливе ставлення до співрозмов-ника закорінені у свідомості носіїв англомовної куль-тури як прескрипційний фундамент ККК та ста-новлять своєрідність ККК в англомовному кому-нікативному просторі.Еколінгвістика з великою кількістю її аспектів

є свідченням переходу лінгвістики з науки, що опи-сує проблеми, у діяльнісну науку, що вирішує про-блеми комунікативного плану. Оскільки культур-но-специфічні ментальні процеси визначають мов-леннєву поведінку народу, світоуявлення англомов-них мовців впливає на їх комунікативну поведінкупід час контактовстановлення, контактопідтриман-ня та контакторозмикання й маніфестується у нор-мах, способах і засобах реалізації ККК, яка являєсобою сукупність норм, установок та правил мов-леннєвої поведінки в англомовному суспільстві,організує і регулює комунікативний процес, маєкомунікативний зміст та різноманітні мовні та мов-леннєві, у тому числі, й невербальні засоби вира-ження цього змісту. Перспективами подальшихдосліджень є вивчення норм та порушень нормконтакту в різних підтипах інституційного й неінсти-туційного дискурсів.

114


ЛІТЕРАТУРА1. Балли Ш. Французская стилистика / Ш. Балли. –2-е изд., стереотип. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. –392 с. 2. Бельчинов Ю.А. Стилистика и культура ре-чи / Ю.А. Бельчинов. – М. : Изд-во УРАО, 2000. –160 с. 3. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий: Ва-рианты речевого поведения / Т.Г. Винокур. М. : На-ука, 1993. – 171 с. 4. Виссон Л. Русские проблемыв английской речи. Слова и фразы в контексте двухкультур / Л. Виссон ; пер. с англ. – [Изд. 5-е испр.и доп.]. – М. : Р. Валент, 2011. – 192 с. 5. Грайс Г.П.Логика и речевое общение / Г.П. Грайс // Новоев зарубежной лингвистике. Лингвистическая праг-матика. – М. : Прогресс. – 1985. – Вып. 16. – С. 217–237. 6. Гумбольдт В. Избранные труды по языкозна-нию / В. фон Гумбольт. – М. : Прогресс, 1984. –400 с. 7. Земская Е.А. Язык как деятельность: Мор-фема. Слово. Речь / Е.А. Земская. – М. : Языки сла-вянской культуры, 2004. – 688 с. 8. Ионова С.В.К вопросу о признаках экологичности текстовой ком-муникации / С.В. Ионова // Вестник Волгоград. гос.ун-та. Серия «Языкознание». – 2011. – № 1(13). –С. 190–197. 9. Карасик В.И. Язык социального ста-туса / В.И. Карасик. – М. : ИТДГК «Гнозис», 2002. –333 с. 10. Колокольцева Т.Н. Специфические ком-муникативные единицы диалогической речи / дис...докт. филол. наук : 10.02.01 / Колокольцева ТатьянаНиколаевна. – Саратов, 2001. – 363 c. 11. Кубряко-ва Е.C. Номинативный аспект речевой деятельности[Текст] / Е.С. Кубрякова. – М. : Наука, 1986. – 156 с.12. Ларина Т.В. Категория вежливости и стиль ком-муникации : Сопоставление английских и русскихлингвокультурных традиций / Т.В. Ларина. – М. :Языки славянских культур, 2009. – 512 с. 13. Леви-Стросс К. Путь масок / К. Леви-Стросс. – М. : Рес-публика, 2000. – 399 с. 14. Макаров М.Л. Основытеории дискурса / М.Л. Макаров. – М. : ИТДГК «Гно-зис», 2003. – 280 с. 15. Маслова В.А. Homo lingualisв культуре : [монография] / В.А. Маслова. – М. : Гно-зис, 2007. – 320 с. 16. Потеряхина И.Н. К вопросуо современном состоянии лингвистических иссле-дований [Электронный ресурс] / И.Н. Потеряхина. –Режим доступа : pglu.ru/upload/iblock/f74/uch_2012_iii_00025.pdf 17. Самохіна В.О. Функціонально-комунікативний напрям досліджень у лінгвістиці /В.О. Самохіна // Вісник Харківського національногоуніверситету імені В.Н. Каразіна. – 2012. – № 1022. –С. 130–136. 18. Селіванова О.О. Сучасна лінгвісти-ка: напрями та проблеми : підручник / О.О. Селівано-ва. – Полтава : Довкілля-К, 2008. – 712 с. 19. Фор-мановская Н.И. Коммуникативный контакт /

Н.И. Формановская. – М. : Икар, 2012. – 200 с.20. Шевченко И.С. Соотношение информативнойи фатической функций как проблема эколингвисти-ки / И.С. Шевченко // Когниция, коммуникация, дис-курс: междунар. электрон. сб. науч. ст. – Харьков :ХНУ имени В.Н. Каразина. – 2015. – № 10. –С. 114–132. – Режим доступа : http://sites.google.com/site/cognitiondiscourse/home 21. Философский сло-варь / Под ред. И.Т. Фролова. – М. : Политиздат,1991. – 720 с. 22. Brown P. Politeness. Some Universalsin Language Usage / P. Brown, S. Levinson. –Cambridge : CUP, 1987. – 352 p. 23. Drew P. InstitutionalDialogue / P. Drew, M.-L. Sorjonen // Discourse as SocialInteraction. Discourse Studies : A MultidisciplinaryIntroduction. – London : Stage Publications LTD,2000. – Vol. 2. – P. 92–118. 24. Haugen E. The Ecologyof Language / E. Haugen // The Linguistic Reporter.Supplement. – 1971. – # 25. – P. 19–26. 25. Leech G.Principles of Pragmatics / G. Leech. – London, N.Y. :Longman, 1983. – 250 p.

СПИСОК СЛОВНИКІВ1. UDEL = The Universal Dictionary of the Englishlanguage / [Ed. by H.C. Wyld]. – London : RKP. – 1447 p.2. WNWD = Webster’s New World Dictionary ofAmerican English / [Ed. in Chief Victoria Neufeldt]. –USA : Macmillan, 1993. – 1570 р.

СПИСОК ДЖЕРЕЛІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ1. Alcott L.M. An Old-fashioned Girl. / L.M. Alcott. –New York : Seven Treasures Publications, 2009. –156 p. 2. Rice С. No Higher Honour. A Memoir of MyYears in Washington / C. Rice. – New York : RandomHouse, 2011. – 721 p. 3. Sheldon S. Rage of Angels /S. Sheldon. – London : Pan Books, 1980. – 384 p.

REFERENCESAlcott, L.M. (2009). An Old-fashioned Girl. USA:

Seven Treasures Publications.Balli, Sh. (2001). Francuzskaja stilistika. [French

stylistics]. Moscow: Jeditorial URSS Publ.Bel’chinov, Ju.A. (2000). Stilistika i kul’tura rechi.

[Stylistics and a culyure of speech]. Moscow:izd-vo URAO Publ.

Brown, P., Levinson, S. (1987). Politeness. SomeUniversals in Language Usage. Cambridge: CUP.

Drew, P. (2000). Institutional Dialogue. Discourse asSocial Interaction. In T.A. Van Dijk (Ed.). DiscourseStudies: A Multidisciplinary Introduction. London :Stage Publications LTD, pp. 92–118.

http://sites.google.com/

115


Frolov, I.T. (ed.). (1991). Filosofskij slovar’[Philosophical dictionary]. Moscow: PolitizdatPubl.

Formanovskaja, N.I. (2012). Kommunikativnyj kontakt.[Communicative contact]. Moscow: Ikar Publ.

Grajs, G.P. (1985). Logika i rechevoe obshhenie. [Logicand Speech Communication]. Novoe v zarubezhnojlingvistike. Lingvisticheskaja pragmatika. –New in Foregin Linguistics. Linguistic Pragmatics,16, 217–237 (in Russian).

Gumbol’dt, V. fon. (1984). Izbrannye trudy pojazykoznaniju. [Selected Works on Linguistics].Moscow: Progress Publ.

Haugen, E. The Ecology of Language. Available at:http://history.lzu.edu.cn/editor/asp /upfiles/file/201504/20150413155755110.pdf

Ionova, S.V. (2011). K voprosu o priznakahjekologichnosti tekstovoj kommunikacii. [On theissue of the ecological compatibility of textcommunication]. Vestnik Volgogradskogo gos.un-ta. – Volgograd State University Messenger,1(13), pp. 190–197 (in Russian).

Karasik, V.I. (2002). Jazyk social’nogo statusa.[Language of social status]. Moscow: ITDGK,«Gnozis» Publ.

Kolokol’ceva, T.N. (2001). Specificheskiekommunikativnye edinicy dialogicheskoj rechi. Dis.dokt. filol. nauk. [Specific communicative unitsof dialogical speech. Doct. Philol. Sciences dis.]Saratov. 363 p. (in Russian)

Kubrjakova, E. (1986). Nominativnyj aspekt rechevojdejatel’nosti [Nominative aspect of speech activity].Moscow: Nauka Publ.

Larina, T.V. (2009). Kategorija vezhlivosti i stil’kommunikacii : Sopostavlenie anglijskih i russkihlingvokul’turnyh tradicij. [Civility class andcommunication style: Comparison of English andRussian linguistic cultures]. Moscow: Jazykislavjanskih kul’tur Publ.

Leech, G. (1983). Principles of Pragmatics. London,N.Y. : Longman.

Levi-Stross, K. (2000). Put’ masok. [Path of masks].K. Levi-Stross. Moscow: Respublika Publ.

Makarov, M.L. (2003). Osnovy teorii diskursa.[Fundamentals of Discourse Theory ]. Moscow:ITDGK «Gnozis» Publ.

Maslova, V.A. (2007). Homo lingualis v kul’ture [Homolingualis in culture]. Moscow: Gnozis Publ.

Poterjahina, I.N. (2012). K voprosu o sovremennomsostojanii lingvisticheskih issledovanij. [On thequestion of modern state of linguistic research].Available at: pglu.ru/upload/iblock/f74/uch_2012_iii_00025.pdf

Rice, С. (2011). No Higher Honour. A Memoir of MyYears in Washington. New York: Random House Inc.

Samohіna, V.O. (2012). Funkcіonal’no-komunіkativnijnaprjam doslіdzhen’ u lіngvіsticі. [Functional-communicative line of research in linguistics].Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetuimeni V.N. Karazina. – V.N. Karazin NationalUniversity Messenger, 1022, 130–136 (inUkrainian)

Selіvanova, O.O. (2008). Suchasna lіngvіstika: naprjamita problemi: pіdruchnik. [Modern Linguistics:Trends and Challenges: Tutorial]. Poltava: Dovkіllja-K Publ.

Sheldon, S. (1980). Rage of Angels. London: Pan BooksLtd.

Shevchenko, I.S. Sootnoshenie іnformativnoji faticheskoj funkcij kak problema jekolingvistiki.[The correlation of informative and phaticfunctions as a problem of ecolinguistics].Kohnytsyya, kommunykatsyya, dyskurs. – Cognition.Communication. Discourse, 10, 114–132(in Russian).

Wyld, H.C. (ed.). (1932). The Universal Dictionary ofthe English language. London : RKP.

Vinokur, T.G. (1993). Govorjashhij i slushajushhij:Varianty rechevogo povedenija [Speaker andListener: Variants of Speech Behavior ]. Moscow:Nauka Publ.

Visson, L. (2011).Russkie problemy v anglijskoj rechi.Slova i frazy v kontekste dvuh kul’tur. [Russianproblems in English speech. Words and phrases inthe context of two cultures ]. Moscow: R. ValentPubl.

Neufeldt, V. (ed.). (1994). Webster’s New WorldDictionary of American English. USA: Macmillan.

Zemskaja, E.A. (2004). Jazyk kak dejatel’nost’:Morfema. Slovo. Rech’ [Language as an activity:Morpheme. Word. Speech] . Moscow: Jazykislavjanskoj kul’tury Publ.

http://history.lzu.edu.cn/editor/asp

116


УДК 811.111’373’42

ЕКСПЛІКАЦІЯ КАТЕГОРІЇ ІНФОРМАТИВНОСТІ

В ОБ’ЄКТАХ ПІСЕННО-ДРАМАТИЧНОГО ДИСКУРСУ

О.Ю. Бєляєва (Харків)

Стаття присвячена вивченню категорії інформативності в пісенно-драматичному дискурсі за допомогою описуоб’єктів подій, процесів та ситуацій, що є вираженими іменниками, на матеріалі драматичних пісень сучаснихбританських поп-груп. Визначається склад учасників сучасного британського пісенно-драматичного дискурсу.Аналізуються предмети, особи та явища, що відносяться до об’єкту подій, процесів та ситуацій художнього просто-ру персонажів у пісенно-драматичній ситуації. Робиться висновок про те, що лексичне різноманіття об’єктів подійта ситуацій презентовано здебільшого тематичними групами з центральними концептами ЖИТТЯ, МУЗИКАта ЛЮБОВ. Намічено перспективи вивчення засобів позначення категорії інформативності, що є вираженими зай-менниками.

Ключові слова: драматична пісня, категорія інформативності, об’єкт пісенно-драматичної ситуації, учасникподій та ситуацій.

Беляева О.Ю. Экспликация категории информативности в объектах песенно-драматического дискурса.Статья посвящена изучению категории информативности в песенно-драматическом дискурсе с помощью описа-ния объектов событий, процессов и ситуаций, выраженных существительными, на материале драматических песенсовременных британских поп-групп. Определяется состав участников современного британского песенно-драма-тического дискурса. Анализируются предметы, лица и явления, относящиеся к объекту событий, процессови ситуаций художественного пространства персонажей в песенно-драматической ситуации. Делается вывод о том,что названия объектов событий и ситуаций представлены в основном тематическими группами с центральнымиконцептами ЖИЗНЬ, МУЗЫКА и ЛЮБОВЬ. Намечаются перспективы изучения средств обозначения категорииинформативности, выраженных местоимениями.

Ключевые слова: драматическая песня, категория информативности, объект песенно-драматической ситуа-ции, участник событий и ситуаций.

Bieliayeva O.Yu. Explication of Category of Information Value in Objects of Song and Dramatic Discourse. The paperdeals with study of information value in song and dramatic discourse through the objects in events, processes andsituations expressed by nouns in the corpus of dramatical songs of modern British pop-groups. A cast of participants ofmodern British song and dramatic discourse is determined. Objects, persons and phenomena belonging to the object ofevents, processes and situations of fictional space of personages in song and dramatic situation are analyzed. Theconclusion is made that names of objects of events and situations are mainly presented by the thematic groups with thebasic concepts LIFE, MUSIC and LOVE. Perspectives of the study concerning means of denoting the category of informationvalue expressed by pronouns are outlined.

Key words: category of information value, dramatic song, object of song and dramatic situation, participant of eventsand situations.

послугували драматичні тексти пісень популярнихсучасних британських груп The Rubettes, ABC, 5ive,Lucky Soul, Hurts, London Grammar, Years andYears. Ціль роботи – аналіз категорії інформатив-ності при описі різних об’єктів подій та ситуаційза допомогою іменників у сучасному британсько-му пісенно-драматичному дискурсі.В.О. Самохіна розглядає дискурс в рамках функ-

ціонально-комунікативної стилістики тексту, для

Актуальність роботи зумовлюється значу-щістю пісенно-драматичного дискурсу (далі –ПДД) у комунікативному лінгвокультурному про-сторі. Об’єктом дослідження є категорія інфор-мативності ПДД, який об’єднує текст драматич-них пісень і музику як вербальний і невербальнийкомпоненти, а предметом – лексичні засобивираження об’єктів подій, процесів та ситуаційу пісенно-драматичному дискурсі. Матері алом

© Бєляєва О.Ю., 2017

117


якої притаманне вивчення функціонування текстув процесі мовленнєвого спілкування, функціонуван-ня мови в різних ситуаціях комунікації з урахуван-ням екстралінгвістичних факторів, в умовах реаль-ної комунікації (див.: [5; 8; 15; 17]). В рамках цьогонапрямку визначаємо ПДД як функціонування вер-бально-музичного тексту в ситуації сценічно-мов-леннєвого спілкування між автором, виконавцемта слухачем. Діалог вважаємо основною умовоюстворення драматургії в ПДД, де важливим є діа-логічне мовленнєве самовираження автора та ви-конавця; відповідна емоційна реакція слухачана драматичне мовлення виконавця; інтерпрета-ція автором реакції слухача.Діалогізм пісенно-драматичного дискурсу впи-

сується в теорію діалогізму М.М. Бахтіна, якавідображена в його праці «Автор і герой» [2].За М.М. Бахтіним, драматизм світовідчуванняперсонажів проявляється в прихованій конфлікт-ності їх буття [там само, с. 17]. Конфліктність буттяв пісенно-драматичному дискурсі досліджуванихсучасних британських поп-груп полягає в тому,що центральними персонажами їх композицій за-звичай виступають персонажі Він та Вона. Історіїпобудовані так, що їм увесь час щось заважає бутиразом. Виконавець відіграє сценічну роль того са-мого героя (Його),описуючи свої душевні хвилю-вання, страждання і біль, спрямованих до Неї.Пісенно-драматична інформема як основна

одиниця ПДД відноситься до категорії інформа-тивності, так як через конотативне значеннята контекст вона актуалізує інформацію в пісенно-драматичному тексті (далі – ПДТ). Ю.Д. Апре-сян стверджує, що на основі конотацій «словорегулярно метафоризується, включається до порів-няння, приймає участь в словотворенні» [1, с. 67–68] (також див.: [6, с. 92-102]). Конотація представ-лена у низці праць [11; 13]. Л. Блумфільд говорить,що «види конотації незліченні та їх визначити не-можливо» [19, с. 151-155]. Конотації лежать замежами смислового ядра, оточуючи його подібносиловому полю і утворюючи асоціативно потенці-ал первинного значення слова [18, с. 297].Л. Єльмслев вважає, що конотація являє собоюфакультативну і таксономічно неіснуючу ознаку[20, с. 120]. В ПДД конотативність є головноюознакою, яка перетворює мовну одиницю в інфор-

мему, що є обов’язковою умовою створення дра-матичності ПДТ.Н.С. Болотнова впровадила поняття інформе-

ма, вважаючи її одиницею тематичного підрівняінформативно-смислового рівня тексту для аналі-зу сфери спілкування, говорячи про те, що тексто-ва діяльність адресанта і адресата досліджуєтьсяв тексті з урахуванням специфіки мовної особис-тості [3, с. 159; 4, с. 74-75]. Категорія інформатив-ності аналізується в ряді праць [7; 10]. Протев більшості з них інформаційну насиченість тек-сту розуміють як загальну кількість інформації,що закладена автором, тоді як інформативністьтексту припускає його новизну, неочікуваність такорисність для читача [14, с. 711-714] (також див.:[9, с. 62]).На наш погляд, ступінь інформативності

в більшій мірі залежить від реципієнта, на якогорозрахований задум автора тексту. Для успішноїінтерпретації тексту ідеальним є середній адресат,який на основі своїх фонових знань здатен сприй-мати нову для нього інформацію. Ступінь інфор-мативності ПДД залежить від потенційного слу-хача, на якого орієнтуються автор та виконавецьчи автор/виконавець при створенні тексту драма-тичної пісні.Уважаємо інформему актуалізацією будь-яко-

го елемента ПДД задля отримання більш глибокоїінтерпретації теми. Пісенно-драматичні інформе-ми регулюють відносини між автором, виконавцемта слухачем драматичної пісні, будучи механізмоммовленнєвого впливу на останнього. Вони опису-ються мовними одиницями, які обумовлюють різніможливості варіативного позначення дійсності.Лише єдність мовної одиниці та конотації припускаєпісенно-драматичну інформему в ПДД, тому що вонанабуває додатковий сенс завдяки контекстномуоточенню, тобто сенс формується із значення словата додаткової інформації контексту. Наприклад,слово diamonds, що позначає дорогоцінне каміння,набуває значення щастя, радості у контексті: Thediamonds sparkle in your face [The Road, EXILE2013, HURTS].До складу учасників подій, процесів та ситу-

ацій дискурсу, на думку А.Ф. Папіної, уходятьоб’єкти, особи, явища, необхідні для наповненняхудожнього простору зображуваної ситуації як про-

118


стору буття ліричних героїв, відмінного від реаль-ного простору [12, с. 93]. До конекторного рядуоб’єкта входять іменники, їх еквіваленти, а такожзайменники. Ці морфологічні засоби, що здатнівиражати категорію інформативності, найбільшуживані в ПДД. Розглянемо об’єкти, що вираженікатегорією інформативності, в процесі порівняль-ного сприйняття автором та слухачем інформемна прикладі іменників.Іменники в ПДД можуть називати реальні при-

родні явища: There’s a storm on the streets [SilverLining, HAPPINESS 2010, HURTS]. Автор ужи-ває явище природи для опису душевного станумолодої дівчини. Іменник storm позначає змішу-вання почуттів, беззахисність та хвилювання.У цій драматичній пісні присутні Він та Вона. Мо-лода дівчина припустилася помилки, вона не можезнайти в собі сили жити далі, боротися. Увесь цейчас поруч з Нею – Він, той, хто вселяє надію, несепромінь світла (silver lining). Автор драматичноїпісні, використовуючи контекстуальні антонімиstorm – silver lining, на основі цієї антономічноїопозиції інформем намагається показати, що в жит-ті потрібно навчитися бачити промінь надії. Слу-хачеві це надає впевненість та сили жити з віроюв майбутнє.У ПДД може бути представлено явище цик-

лічного часу: January, February, March and AprilMay June July sees you go by [The Night YouMurdered Love, ALPHABET CITY 1987, ABC].Назви місяців у драматичній пісні позначаютьплинність часу і байдужість до життя. Значенняцих пісенно-драматичних інформем підсилюєтьсядієсловом з прийменником go by. Серце дівчинирозбите, життя йде своєю чергою, але проходитьповз неї. За вікном весна змінює зиму. Насталоліто, але думками вона все ще там, де її залишивкоханий.Об’єктами пісенно-драматичної ситуації в ПДД

можуть бути об’єкти простору:– об’єкти астрального простору – зірки, місяць,

сонце: Sun beating down warming the taking methere [New York Tower, STILL UNWINDING 1978,THE RUBETTES]. У прикладі мова йде про люди-ну, яка вважає, що знаходиться на землі, де вонане має бути. За задумом автора драматичної пісні,інформема Sun – планета, на яку вона хоче поле-

тіти. Вона є символом, так як символізує місце, деголовний персонаж знайде душевне тепло і спокій.Слухач може сприймати цю інформему як синонімдо слова «воля»: spirits are high, love is free.– об’єкти відкритого простору – гори, рівнини,

річки: When you smile, rivers are running [SmileBaby Smile, MAKING LOVE IN THE RAIN 1995,THE RUBETTES]. Пісенно-драматична інформе-ма rivers у поєднанні з подією are running підка-зує як автору, так і слухачеві, що кохана настількиважлива для персонажа, що коли вона посміхаєть-ся, все навкруги оживає: світить сонце, співаютьпташки, течуть річки.– об’єкти замкненого простору – інтер’єр бу-

динку, кімнати: Mirror, mirror on the wall. Who’sthe loneliest of all [Oh So Lonely, RIDING ON ARAINBOW 1992, THE RUBETTES]. Тут персонажнастільки прив’язаний до об’єкту свого обожню-вання, що не хоче жити далі, якщо вона піде з йогожиття. Він настільки зосереджений на цьому,що звертається до предметів інтер’єру – до дзер-кала, в якому бачить своє відображення. Черезпісенно-драматичну інформему звертається досебе. Те ж спостерігаємо в прикладі: Imaginationcalling mirrors for you [Hey Now, IF YOU WAIT2013, LONDON GRAMMAR]. Пісенно-драматич-на інформема mirror підсилює діалогізм черезспілкування персанажа з собою самим, експліку-ючи самість. Вона також однаково сприймаєтьсяі автором, і слухачем в цих ПДД.До числа об’єктів, що оформляють категорію

інформативності в ПДД, відносяться власні імен-ники, найвиразніші з яких – імена, що вживаютьсяв міфології, наприклад, Aphrodite (в давньогрецькійміфології – богиня любові і краси): Whom should wemeet, but sweet Aphrodite [Love is Its Own Reward,SKYSCRAPING 1997, ABC]. Головний персонажу тексті драматичної пісні закликає до того, що по-трібно любити, любов потрібно або цінувати, абовідмовитися від неї. Пісенно-драматична інформе-ма Aphrodite, є інформаційним центром, нагромад-женням інформації – підсумком всього ПДД.Об’єкти текстів драматичних пісень сучасних

британських поп-груп можуть називати:– рід діяльності людини: I was a king under

your control [King, COMMUNION 2015, YEARSAND YEARS]. Поєднання перифрастичного повто-

119


ру з антонімічним створює суперечливий образперсонажа, самодостатнього і успішного, який,піддавшись почуттям, знаходиться у полоні лю-бові і мріє вирватися з нього.– деталі портрета: But her hair is long and

golden, her eyes are sparkling blue [Teenage Dream,WEAR IT’S ’AT 1974, THE RUBETTES]. Автор цієїдраматичної пісні описує романтичного юнака,який пережив любов до дівчини і не розуміє, чомувін її відпускає. Пісенно-драматичні інформемиhair та eyes говорять про те, що він бачить її об-раз, образ своєї мрії. Слухачеві зрозуміло, що дівчи-на лише в його уяві.Пісенно-драматичні інформеми darkness та

light, представлені в ПДД системою опозиційнихпар, що входять до комплексів світлових ознак. Прицьому виникають асоціативні образи: darkness –зло; а light – добро: Wanna hide in your light “causein darkness I follow you! [Worship, COMMUNION2015, YEARS AND YEARS]. Ці інформеми можутьпо-різному інтерпретуватися автором драматич-ної пісні та слухачем, як у прикладі, в якому дляголовного персонажа – кімната темна (уособлен-ня темряви); для слухача – світла (уособленнясвітла). Таке антонімічне повторення в ПДД фор-мує конкретно-чуттєвий образ стану персонажа,його внутрішнього світу, обумовленого зовнішнімсвітом: In this dark room, you led me to the light[Perfect Timing, SURRENDER 2015, HURTS].Часто в ПДД об’єктом є життя персонажа, опи-

сане автором драматичної пісні нейтрально: Life isbut a fragile thing [Paper Thin, UP 1989, ABC];з негативною оцінкою, як у прикладі, де мова йдепро те, що життя може бути важким та нестерп-ним: That life can be hard [Kid Runaway, SHANGRI“LA 1979, THE RUBETTES]; та з позитивною оцін-кою. Наприклад, у тексті драматичної пісні SometimeIn Oldchurch [SOME TIME IN OLDCHURCH1978, THE RUBETTES] на основі синонімічногоповтору good – kind автор передає відчуття захоп-лення, задоволеності життям: Life has been good,life has been kind.Найчисельнішою групою пісенно-драматичних

інформем, які позначають об’єкти комунікаціїв ПДД, є група іменників, що називають різні по-чуття. Це свідчить про різноманітність відчуттівперсонажа, про його багатогранний внутрішній світ.

Основним концептом, що відображає почуття,є концепт love: Feel the love now [Feel the Love,KINGSIZE 2001, 5IVE]; та інші почуття, пов’язаніз ним, наприклад: Jealousy swallows you up, sadnesswill follow you down [A Comming of Age,A COMING OF AGE 2010, LUCKY SOUL]. В цьо-му ПДД поєднання пісенно-драматичних інформемjealousy та sadness говорить про пригнічений станперсонажа, про його самотність. Це є підтверд-женням того, що любов передбачає страждання,ревнощі. Але слухач, що пережив нещасливе ко-хання та відчуває щастя, може сприймати їх якнадію повернути кохання.Відмінною рисою сучасного ПДД є те, що ос-

новний його об’єкт – музика та все, що пов’язаноз нею (назви груп, музичних інструментів та жан-рів): When Smokey Sings Lyrics [When SmokeySings, ALPHABET CITY 1987, ABC]. Ці пісенно-драматичні інформеми виокремлюють ПДДяк самостійний тип дискурсу, наповнюють «музич-ністю» текст драматичних пісень, позначаючи по-няття, що стосуються музики, поряд з музичнимоформленням.В результаті вивчення об’єктів подій, процесів

та ситуацій в пісенно-драматичному дискурсі наоснові категорії інформативності, робимо висновокпро те, що основним способом оформлення цієїкатегорії є вживання іменників, що відносяться дорізних тематичних груп, найпоширеніші з яких –тематичні групи, центральними концептами якихє концепти ЖИТТЯ, ЛЮБОВ та МУЗИКА. В ос-новному, сприйняття пісенно-драматичних інфор-мем, що позначають об’єкти за допомогою імен-ників, автором драматичних пісень та слухачемзбігається, та лише в деяких випадках слухач можеїх інтерпретувати в залежності від своєї уяви. Пер-спективою дослідження є подальше вивченнямовних засобів вираження категорії інформатив-ності займенниками при описі персонажа в пісен-но-драматичній ситуації.

ЛІТЕРАТУРА1. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика / Ю.Д. Ап-ресян // Избранные труды. – Т. 1. – 2-е изд., испр.и доп. – М.: Школа, 1995. – 472 с. 2. Бахтин М.М.Автор и герой: К философским основам гуманитар-ных наук / М.М. Бахтин. – СПб: Азбука, 2000. – 336 с.3. Болотнова Н.С. Коммуникативная стилистика

120


художественного текста / Н.С. Болотнова // Стилис-тический энциклопедический словарь русского язы-ка / Под ред. М.Н. Кожиной. – М.: Флинта: Наука,2003. – С. 157–161. 4. Болотнова Н.С. Коммуника-тивная стилистика текста: словарь-тезаурус /Н.С. Болотнова. – М.: Изд-во «Флинта», 2009. – 381с.5. Болотнова Н.С. О типологии регулятивных струк-тур в тексте как форме коммуникации / Н.С. Болот-нова // Вестник Томского гос. педагогического уни-верситета, 2011. – Вып. 3, № 105. – С. 34–40. 6. Го-вердовский В.И. Лексическая коннотация: теорияи практика / В.И. Говердовский. – Харьков : ХНУим. В.Н. Каразина, 2011. – 60 с. 7. Єщенко Т.А. Кате-горія «інформативність» («змістовність»), її мовне ви-раження у тексті / Т.А. Єщенко // Філологічні студії. –2011. – Вип. 6. – С. 172–180. 8. Левицький А.Е. Функ-ціональний підхід до аналізу системи номінативниходиниць сучасної англійської мови / А.Е. Левиць-кий // Вісник ХНУ. – 2000. – № 471. – С. 137–143.9. Муха И.П. Категория информативности кинодиа-лога : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.19 / ИринаПетровна Муха. – Иркутск, 2010. – 181 с. 10. Нече-поренко Н.М. Категория информативности в мало-форматном научном тексте энциклопедическогохарактера: когнитивный и дискурсивный аспекты :дис. ... канд. филол. наук : 10.02.19 / Наталья Михай-ловна Нечепоренко. – Астрахань, 2011. – 228 с.11. Никитин М.В. О семантике метафоры / М.В. Ни-китин // Вопросы языкознания. – 1979. – № 1. –С. 91–102. 12. Папина А.Ф. Текст: его единицы и гло-бальные категории: учебник для студентов – журна-листов и филологов / А.Ф. Папина. – М. : ЕдиториалУРСС, 2002. – 368 с. 13. Риффатер М. Критерии стилистического анализа / М. Риффатер // Новоев зарубежной лингвистике. – Вып. 9. Лингвостилис-тика. – М. : Прогресс, 1980. – С. 69–97. 14. Рябо-ва Е.С. Категория информативности и ее экспрессив-ный потенциал в англоязычном газетном тексте /Е.С. Рябова // Известия Самарского научного центраРоссийской академии наук. – М. : Изд-во науч. цент-ра РАН. – Т. 13. – 2011. – С. 711-715. 15. Самохина(Дмитренко) В.А. Функционально-коммуникативнаястилистика текста: проблемы и пути решения / В.А.Самохина (Дмитренко) // Вісник ХНУ. Серія: рома-но-германська філологія. – 2006. – № 725. – С. 125–129. 16. Самохіна В.О. Гумор малих форм у комуні-кативному просторі Великої Британії і США : дис. ...докт. філол. наук : 10.02.04 / Вікторія Опанасівна Са-мохіна. – К., 2010. – 518 с. 17. Самохіна В.О. Функ-ціонально-комунікативний напрям дослідженьу лінгвістиці / В.О. Самохіна // Вісник ХНУ. Серія:

романо-германська філологія. – 2012. – № 1022. –С. 130–135.18. Backhouse A. Connotation /A. Backhouse // International Encyclopedia ofLinguistics. – Ed. by W. Bright. – 2-nd edition. – NewYork : Oxford Un-ty Press, 2003. – Vol. 4. – P. 297–298.19. Bloomfield L. Language / L. Bloomfield. – NewYork : Holt, 1973 [1933]. – 566 p. 20. Hjelmslev L.Prolegomena to a theory of Language / L. Hjelmslev. –Madison : Un-ty of Wisconsin Press, 1969 [1943]. –144 p.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУТексти драматичних пісень поп-груп The Rubettes,ABC, 5ive, Lucky Soul, Hurts, London Grammar, Yearsand Years. – Режим доступу: http://lyrics.wikia.com/wiki/Special:Search

REFERENCESApresjan, Ju.D. (1995). Leksicheskaja semantika

[Lexical semantics]. Moscow: Shkola Publ.Backhouse, A. (2003). Connotation. New York: Oxford

University Press.Bahtin, M.M. (2000). Avtor i geroj: k filosofskim

osnovam gumanitarnyh nauk [Author and hero: tothe philosophical fundamentals of humanities]. SaintPetersburg: Azbuka Publ.

Bloomfield, L. (1973 [1933]). Language. New York:Holt.

Bolotnova, N.S. (2003). Kommunikativnaja stilistikahudozhestvennogo teksta [Communicative stylisticsof literary text]. Moscow: Flinta Publ.

Bolotnova, N.S. (2009). Kommunikativnaja stilistikateksta: slovar’-tezaurus [Communicative stylisticsof the text: thesaurus]. Moscow: Flinta Publ.

Bolotnova, N.S. (2011). O tipologii reguljativnyh strukturv tekste kak forme kommunikacii [About typologyof regulative structures in the text as form ofcommunication]. Vestnik Tomskogo gos.pedagogicheskogo universiteta – Tomsk StatePedagogical Univ. Messenger, 105, 34–40 (in Russian).

Goverdovskij, V.I. (2011). Leksicheskaja konnotacija:teorija i praktika [Lexical connotation: theory andpractice]. Kharkiv: HNU im. V.N. Karazina Publ.

Hjelmslev, L. (1969 [1943]). Prolegomena to a theoryof Language. Madison: University of WisconsinPress.

Levic’kij, A.E. (2000). Funkcіonal’nij pіdhіd do analіzusistemi nomіnativnih odinic’ suchasnoї anglіjs’koїmovi [Functional approach to the analysis of systemof nominative units of modern English]. VisnykKharkiv. nats. un-tu im.V.N. Karazina – V.N. Karazin

http://lyrics.wikia.com/

121


Kharkiv National Univ. Messenger, 471, 137–143(in Ukrainian).

Muha, I.P. (2010). Kategorija informativnostikinodialoga. Diss. kand. filol. nauk [Category ofinformation value of cinema dialogue. Kand. philol.sci. diss.]. Irkutsk. 181 p. (in Russian).

Necheporenko, N.M. (2011). Kategorija informativnostiv maloformatnom nauchnom tekstejenciklopedicheskogo haraktera: kognitivnyj idiskursivnyj aspekty. Diss. kand. filol. nauk[Category of information value in small-sizescientific text of encyclopedic form: cognitive anddiscursive aspects. Kand. philol. sci. diss.] .Astrakhan. 228 p. (in Russian).

Nikitin, M.V. (1979). O semantike metafory [Aboutsemantics of metaphor]. Voprosy jazykoznanija –Topics in the Study of Language, 1, 91–102(in Russian).

Papina, A.F. (2002). Tekst: ego edinicy i global’nyekategorii [Text: its units and global categories].Moscow: Editorial URSS Publ.

Riffater, M. (1980). Kriterii stilisticheskogo analiza[Criteria of stylistic analysis]. Novoe v zarubezhnojlingvistike – New Developments in ForeignLinguistics, 9, 69–97 (in Russian).

Ryabova, E.S. (2011). Kategorija informativnosti i eejekspressivnyj potencial v anglojazychnom gazetnomtekste [Category of information value and itsexpressive potential in English-speaking newspaper

text]. Izvestija Samarskogo nauchnogo centraRossijskoj akademii nauk – Bulletin of the ScientificCentre of the Russian Academy of Science inSamara, 13, 711–715 (in Russian).

Samohina (Dmitrenko), V.A. (2006). Funkcional’no-kommunikativnaja stilistika teksta: problemy i putireshenija [Functional and communicative stylisticsof the text: problems and the ways of solving].Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im. V.N. Karazina. –V.N. Karazin Kharkiv National Univ. Messenger,725, 125–129 (in Russian).

Samohіna, V.O. (2010). Gumor malih form ukomunіkativnomu prostorі Velikoї Britanії і SShA.Diss. dokt. filol. nauk [Humour of small forms incommunicative space of Great Britain and the USA.Dr. philol. sci. diss.]. Kyiv. 518 p. (in Ukrainian).

Samohina, V.O. (2012). Funkcional’no-komunikaty’vny’j napryam doslidzhen’ ulingvisty’ci [Functional and communicative trendof research in linguistics]. Visnyk Kharkiv. nats.un-tu im. V.N. Karazina. – V.N. Karazin KharkivNational Univ. Messenger, 1022 , 130–135(in Ukrainian).

Yeshchenko, T.A. (2011). Katehoriia “informatyvnist”(“zmistovnist”), yii movne vyrazhennia u teksti[Category “information value” (“meaningfulness”),its linguistic expression in the text]. Filolohichnistudii – Philological Studies, 6, 172–180(in Ukrainian).

122


УДК: 811.112: 801.631.5:81’38

СИНТАКСИЧНІ ІНДИКАТОРИ ІМПЛІКАТІВ

У ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ Р.М. РІЛЬКЕ

В.О. Остапченко (Харків)

У статті встановлюються синтаксичні індикатори імплікатів у поетичному дискурсі Р.М. Рільке. Імплікатомє художній концепт, який, будучи імпліцитно вербалізованим у художньому тексті, актуалізується на основі мовнихіндикаторів та дискурсивного контексту. Синтаксичними індикаторами у поетичному дискурсі Р.М. Рільке є перено-си, повтори, синтаксичний паралелізм, антитеза, хіазм, інверсія, приєднання, парантеза, звертання, еліпсис, рито-ричні питання. Вони створюють сильні позиції тексту та демонструють тісний зв’язок із іншими типами мовнихіндикаторів, насамперед, фонологічними і лексичними.

Ключові слова: дискурс, імплікат, Р.М. Рільке, сильна позиція тексту, синтаксичний індикатор, художній концепт.

Остапченко В.А. Синтаксические индикаторы импликатов в поэтическом дискурсе Р.М. Рильке. В статьеустанавливаются синтаксические индикаторы импликатов в поэтическом дискурсе Р.М. Рильке. Импликатом явля-ется художественный концепт, который, будучи имплицитно вербализованным в художественном тексте, актуализи-руется на основе языковых индикаторов и дискурсивного контекста. Синтаксическими индикаторами в поэтичес-ком дискурсе Р.М. Рильке являются переносы, повторы, синтаксический параллелизм, антитеза, хиазм, инверсия,присоединение, парентеза, обращение, эллипсис, риторические вопросы. Они образуют сильные позиции текстаи демонстрируют тесную связь с другими типами языковых индикаторов, прежде всего, фонологическими и лекси-ческими.

Ключевые слова: дискурс, импликат, Р.М. Рильке, сильная позиция текста, синтаксический индикатор, художе-ственный концепт.

Ostapchenko V.A. Syntactic indicating devices of implicats in the poetic discourse of R.M. Rilke. In this papersyntactic indicating devices of implicats in the poetic discourse of R.M. Rilke are outlined. Implicat is a fictional concept,which being implicitly expressed in the fiction text, is actualized based on language indicating devices and discoursivecontext. The syntactic indicating devices in the poetic discourse of R.M. Rilke are: enjambement, repetition, syntacticparallelism, antithesis, chiasmus, inversion, apposition, parenthesis, address, ellipsis, rhetorical questions. They constitutestrong text positions and demonstrate a close connection with other types of language indicating devices, first of allphonological and lexical ones.

Key words: discourse, fictional concept, implicat, R.M. Rilke, strong text position, syntactic indicating device.

Р.М. Рільке, які знайшли відображення у його по-етичному дискурсі. Інакше мовна картина світуписьменника називається когнітивним стилем[4, с. 73], авторською картиною світу [17, с. 97],концептуарієм [6, c. 85], концептополем [11] абоконцептосферою [8, с. 17] автора. Вона структу-рується художніми текстовими концептами – оди-ницями індивідуальної свідомості, що вербалізу-ються у текстах письменника та активуютьсяв свідомості читача на основі значень мовних оди-ниць, які формують у дискурсі певні смисли.У цій статті аналізуються синтаксичні одиниці, ре-левантні для формування мовної картини світуР.М. Рільке.

До найважливіших наукових завдань сучасноїлінгвістики належить дослідження поетичного дис-курсу, який привертає увагу мовознавців своєюприв’язаністю до форми та особливостями вира-ження естетичної функції мови.Поетичний дискурс Р.М. Рільке отримав до-

статнє освітлення у працях літературознавців –встановлено основні філософські мотиви йоготворчості, особливості імпресіоністської технікивражень, основні характеристики його етикита естетики як представника поезії романтизмута модерну (див., наприклад: [7; 15; 16]). Акту-альним завданням лінгвістики є виявлення ха-рактерних особливостей мовної картини світу

© Остапченко В.О., 2017

123


Мета статті – встановити інвентар синтаксич-них засобів, які є індикаторами імплікатів – ім-пліцитних текстових концептів, у поетичному дис-курсі Р.М. Рільке. Об ’єкт дослідження – фраг-менти поетичного дискурсу Р.М. Рільке, у якихактуалізуються імплікати. Предмет досліджен-ня становлять когнітивно-стилістичні характерис-тики синтаксичних засобів та їх роль у створенніімплікативного простору в поетичному дискурсіР.М. Рільке.Під поетичним дискурсом розуміємо мовлен-

нєво-мисленнєвий простір, що створюється авто-ром поетичного тексту та його читачем (інтер-претатором) через посередництво цього тексту.Поетичний дискурс ґрунтується на поетичній (ес-тетичній) функції мови [2] і має провідною власти-вістю взаємодію автора й читача: «це взаємодіяскладових «автор – текст» та «читач – текст»,в якому текст є ланкою, що з’єднує естетичну ді-яльність продуцента і реципієнта в гетерогенне цілепоетичного дискурсу» [10] (тут і далі – перекладіншомовних цитат мій, В.О.).Поетичний дискурс включає поетичний текст

і імплікативний простір – сукупність імпліцитнихсмислів як окремого поетичного тексту, так і усьо-го поетичного дискурсу, «лінгвокогнітивний конст-рукт, що виявляється під час сприйняття та осмис-лення поетичного тексту» [12, с. 40]. Імплікатив-ний простір поетичного дискурсу складають імплі-катури – імпліцитні пропозиції, що активуютьсяу свідомості читача [3], та імплікати, під якими ро-зуміються текстові концепти, які вербалізуютьсяімпліцитно [9, с. 9; 12, с. 32]).Отже, художні концепти поетичного дискурсу

Р.М. Рільке демонструють два типи актуалізації:експліцитну та імпліцитну. В першому випадкутекстовий концепт є експлікатом, у другому – ім-плікатом, інакше кажучи, експлікати вербалізова-но в художньому тексті в експліцитний спосіб, ім-плікати – в імпліцитний. Імплікат у когнітивній по-етиці – компонент смислу, що прихований у худож-ньому тексті та актуалізується на основі мовнихіндикаторів [12, с. 32]. Тож під імплікатом розумі-ємо художній концепт, який, будучи імпліцитновербалізованим у художньому тексті, актуалізуєть-ся на основі мовних індикаторів та дискурсивногоконтексту.

Слідом за А.М. Приходьком і О.В. Романен-ком, серед текстових концептів розрізняємо гіпер-або макроконцепти (концептокатегорії) і гіпоконцеп-ти [11].Провідні текстові концепти поетичного дискур-

су Р.М. Рільке встановлено за допомогою кіль-кісного і якісного аналізу його мовного наповнен-ня. Кількісний аналіз дозволив виявити найчас-тотніші експлікати, якими виявились гіперконцеп-ти DING, GOTT, WELT, MENSCH, LEBEN, TOD, ZEIT, RAUM,BEZUG, що належать до архетипів людської свідо-мості [4, с. 286], а також підпорядковані ним гіпо-концепти ENGEL, HIMMEL, LEERE, STADT, HAUS, NICHTS,FRAU, KIND, AUGE, HAND, GESICHT, HERZ, MUND, DU, ICH,DUNKELHEIT, LICHT, BAUM, WIND, ERDE, STERN, MORGEN,ABEND, NACHT, ENDE, EINSAMKEIT, SEHNSUCHT, FREMDE,LIEBE, GEMЬHT, STILLE, MUSIK. Якісний аналіз передба-чає встановлення імплікатів, які активуються в сві-домості читача на основі значень мовних одиницьі дискурсивних смислів. Установлено, що здебіль-шого імплікатами є гіперконцепти GOTT, MENSCH, ZEIT,BEZUG та гіпоконцепти FRAU, LIEBE, LEERE.Мовні засоби різних рівнів (фонологічні, лексичні,

морфологічні й синтаксичні), на ґрунті яких із залу-ченням дискурсивного контексту актуалізуютьсяімплікати, називаються індикаторами імплікатів.Синтаксичні індикатори імплікатів маркують

сильні позиції тексту, сприяючи у такий спосіб се-мантичному виділенню лексем, що їх наповнюють,що зумовлює актуалізацію релевантних смислів-асоціатів. Крім того, синтаксис є інгерентною скла-довою ритмічної організації вірша, адже основоювіршованого мовлення визнана ритміко-синтаксич-на фігура [5, с. 29]. Тож синтаксичні індикаторипостають взаємно пов’язаними з лексичними й фо-нологічними.Різноманітність ритміко-синтаксичних фігур

створюється у Р.М. Рільке завдяки переносам(enjambement). Перенос є відсутністю збігу фра-зового й ритмічного членування віршованого тек-сту, так званим «подоланням» синтаксисом смис-лового розподілу [13, с. 329]. Приміром, актуалі-зації імплікату GOTT сприяє перенос фрази післядієслів і дієприкметникових сполучень у комплексіз інверсією у вірші „Gebet“: Nacht, stille Nacht, indie verwoben sind / ganz weiße Dinge, rote, bunteDinge, / verstreute Farben, die erhoben sind / zu

124


Einem Dunkel, Einer Stille, – bringe / doch michauch in Beziehung zu dem Vielen, / das du erwirbstund überredest. Spielen / denn meine Sinne nochzu sehr mit Licht?Тут і у наступному прикладі лексеми, що опи-

няються у сильній позиції тексту, римуються: Ichbin ein Waise. Nie / hat jemand um meinetwillen /die Geschichten berichtet, die / die Kinderbestärken und stillen. Спостерігаємо актуалізаціюпоряд із імплікатом GOTT імплікату ZEIT.Імплікат LIEBE актуалізується на ґрунті сильної

позицій лексеми gleiten сумісно з метафорою у вірші„Die Liebende“: Ja ich sehne mich nach dir. Ichgleite / mich verlierend selbst mir aus der Hand<...>. Для Р.М. Рільке типовим є розрив сполучен-ня прийменника й іншої частини мови, що підси-лює чуттєвість вірша і актуалізує імплікат LIEBE:Seit ich, mein Glück, dich kenne, / du süßesLiebchen mein, / vom ersten Augenblicke / an warsja doch schon dein; Einmal wenn ich dich verlier,/ wirst du schlafen können, ohne / dass ich wieeine Lindenkrone / mich verflüstre über dir?Зв’язок синтаксису з лексикою демонструють

і лексико-синтаксичні повтори. Наприклад, актуа-лізації імплікату BEZUG сприяють контактний і дис-тантний повтори: Niemals bin ich allein. / Viele, dievor mir lebten / und fort von mir strebten, / webten,/ webten / an meinem Sein. Характерність цьогоконцепту для Р.М. Рільке підкреслюють літерату-рознавці: «Сухе абстрактне поняття зухвало уво-диться в сферу височайшої лірики – але, підкріплене<…> поетичним досвідом, воно само отримує підне-сений смисл: не просто «відношення», або «зв’я-зок», або «взаємний зв’язок», а, мабуть, «співпри-четність», «дотичність»?» [7, с. 18].Анафора сполучника und і кільцевий повтор

обмежувального підрядного речення сприяють ак-туалізації імплікату GOTT у вірші „Eingang“: Werdu auch seist: am Abend tritt hinaus / aus deinerStube, drin du alles weißt; / als letztes vor der Ferneliegt dein Haus: / wer du auch seist. / <…> / Undhast die Welt gemacht. Und sie ist groß, / und wieein Wort, das noch im Schweigen reift. / Und wiedein Wille ihren Sinn begreift, / lassen sie deineAugen zärtllich los...Анафоричний повтор є індикатором імплікатів

MENSCH і ZEIT у комплексі із займенником du: Du

bist wie jene Bildgestalten, / Die überm leerenAltarspind / Noch immer ihre Hände falten, / Nochimmer alte Kränze halten, / Noch immer leiseWunder walten – / Wenn längst schon keine Wundersind.Такий різновид повтору, як симплока (видозмі-

нений повтор), актуалізує імплікат ZEIT у взаємодіїз лексемами Tag, Abend, Traum, Sommer: Ich binzu Hause zwischen Tag und Traum. / Dort wo dieKinder schläfern, heiß vom Hetzen, / <…> / Ichbin zu Hause zwischen Tag und Traum. Dort wodie Abendglocken klar verlangen / <…> / und alleSommer, welche in ihr schweigen, / rühren sichwieder in den tausend Zweigen / und wachen wiederzwischen Tag und Traum.Cинтаксичний паралелізм як поєднання двох і

більше речень або їх частин шляхом строгої грама-тичної і семантичної відповідності їхньої структуриє засобом експресивного синтаксису. У Р.М. Рількевін часто виконує композиційну функцію, актуалі-зуючи імплікати. Приміром, у вірші „Herbsttag“паралельними є спонукальні конструкції як звер-тання до бога (імплікат GOTT): Leg deinen Schattenauf die Sonnenuhren, / Herr: es ist Zeit. DerSommer war sehr groß. / und auf den Fluren laßdie Winde los. / Befiehl den letzten Früchten vollzu sein; / gieb ihnen noch zwei südlichere Tage, /dränge sie zur Vollendung hin und jage / die letzteSüße in den schweren Wein.Частотним є паралельне використання підряд-

них речень, наприклад, сполучник wer з огляду насвою семантику активує в свідомості читача кон-цепт MENSCH: Wer jetzt kein Haus hat, baut sich keinesmehr. / Wer jetzt allein ist, wird es lange bleiben, /wird wachen, lesen, lange Briefe schreiben <…>.У наступному фрагменті підрядні означальні

сумісно з релевантними лексемами актуалізуютьімплікати FRAU і ZEIT : Ich liebe vergesseneFlurmadonnen, / die ratlos warten auf irgendwen,/ und Mädchen, die an einsame Bronnen, / Blumenim Blondhaar, träumen gehn. / Und Kinder, die indie Sonne singen / und staunend groß zu denSternen sehn, / und die Tage, wenn sie mir Liederbringen, / und die Nächte, wenn sie in Blüten stehn.Імплікат BEZUG актуалізується на ґрунті фігур

антитези і хіазму з огляду на зв’язок виражениху їх структурі концептів. У антитезі це протистав-

125


лені концепти, наприклад, LEBEN і STERBEN, LAUT і LEISE:Ich ließ meinen Engel lange nicht los, / und erverarmte mir in den Armen / und wurde klein, undich wurde groß / <…> / er lernte das Schweben,ich lernte das Leben, / und wir haben langsameinander erkannt...; Du sagtest leben laut undsterben leise / und wiederholtest immer wieder:Sein. У хіазмі це може бути і протиставлення: Ichfürchte mich so vor der Menschen Wort. / Siesprechen alles so deutlich aus: / Und dieses heißtHund und jenes heißt Haus, / und hier ist Beginnund das Ende ist dort, і просто хрестоподібна змінапослідовності елементів без протиставлення: EineStunde vom Rande des Tages, / und das Land ist zuallem bereit. / Was du sehnst, meine Seele, sag es: /Sei Heide und, Heide, sei weit. / Habe alte, alteKurgane, / wachsend und kaum erkannt <…>Сильну позицію тексту створює і приєднання –

додавання смислу до основного висловлення.Ефект живого мислення підсилює актуалізаціюімплікатів, наприклад, GOTT: Mit deinen Augen,welche müde kaum / von der verbrauchten Schwellesich befrein, / hebst du ganz langsam einenschwarzen Baum / und stellst ihn vor den Himmel:schlank, allein. / Und hast die Welt gemacht. Und sieist groß <…>; MENSCH: Dann ist die Sehnsucht Direrwacht, / Stolz zu entfliehn den eitlen Schreiern, /Die plump, mit Händen, blöd und bleiern, / AufDeiner Silberseele leiern / Das irre Lied, dassterblich macht. / Zu fliehn in eine blaue Nacht, /Drin alle Wipfel lauschend feiern, / Der GliederHymne zu entschleiern / Und scheu im Schooss vonweissen Weihern / Zu finden ihre nackte Pracht.;LIEBE: Ohne dass ich hier wache und / Worte, beinahwie Augenlider, / auf deine Brüste, auf deineGlieder / niederlege, auf deinen Mund.Типовою для Р.М. Рільке є парантеза – слово,

словосполучення або речення у складі іншого ре-чення, не зв’язане з ним граматично. Вставні кон-струкції характеризують імплікат, наприклад, FRAU:Ich liebe vergessene Flurmadonnen, / die ratloswarten auf irgendwen, / und Mädchen, die aneinsame Bronnen, / Blumen im Blondhaar, träumengehn.; GOTT: und du: du bist aus dem Nest gefallen,/ bist ein junger Vogel mit gelben Krallen / undgroßen Augen und tust mir leid. / (Meine Hand istdir viel zu breit.) Und ich heb mit dem Finger vom

Quell einen Tropfen / und lausche, ob du ihnlechzend langst <…>; LIEBE: Dann könnte ich ineinem tausendfachen / Gedanken bis an deinenRand dich denken / und dich besitzen (nur einLächeln lang), / um dich an alles Leben zuverschenken / wie einen Dank.; BEZUG: Und da weißich, dass nicht vergeht, / keine Geste und keinGebet / (dazu sind die Dinge zu schwer) – / meineganze Kindheit steht / immer um mich her.Різновидом вставних конструкцій вважається

звертання, зокрема до коханої (LIEBE): Seit ich, meinGlück, dich kenne, / du süßes Liebchen mein, / vomersten Augenblicke / an wars ja doch schon dein./ O mögst du es behalten, / damit es stets so blieb –/ es soll ja dir gehören, / nur, mein süßes Lieb! /Giebs nie mehr mir zurücke – / es schlägt dir ja inTreu – / und willst du’s nicht mehr haben / MeinSchatz, dann brichs entzwei.; äî Áîãà (GOTT): Legdeinen Schatten auf die Sonnenuhren, / Herr: esist Zeit. Der Sommer war sehr groß. / und auf denFluren laß die Winde los.; Du Williger, und deineGnade kam / immer in alle ältesten Gebärden.; Ichliebe dich, du sanftestes Gesetz, / an dem wir reiften,da wir mit ihm rangen; / du großes Heimweh, daswir nicht bezwangen, / du Wald, aus dem wir niehinausgegangen, / du Lied, das wir mit jedemSchweigen sangen, / du dunkles Netz, / darin sichflüchtend die Gefühle fangen.; Wie einen Ball / hättich dich in alle wogenden Freuden / hineingeschleudert, dass einer dich finge und deinem Fall/ mit hohen Händen entgegenspringe, / du Dingder Dinge.Звертання автора до персоніфікованих речей

актуалізує імплікат BEZUG, що підкреслює зв’язокавтора з речами. Концепт DING, який формує такзваний «вірш-річ» (Ding-Gedicht), є одним із спе-цифічних концептів саме для дискурсу Р.М. Рільке:«Предмет – «герой» в Ding-Gedichte – не є чи-мось, що покоїться в собі, застиглим. <...> Пред-мет живе, як живе все суще на землі. Тому й стаєу Рільке навіть неживий предмет у відомому ро-зумінні аналогом такої невловимої, «непредметної»субстанції, як душа поета, душа людини взагалі»[7, с. 15]. Наприклад, таким предметом є собор:Wir bauen an dir mit zitternden Händen, / und wirtürmen Atom auf Atom. / Aber wer kann dichvollenden, / du Dom.

126


Р.М. Рільке полюбляє і риторичні питання. Заз-вичай, відповідь на питання виводиться із дискур-сивного контексту – це імплікат GOTT: Natur istglücklich. Doch in uns begegnen / sich zuviel Kräfte,die sich wir bestreiten: / wer hat ein Frühjahr innenzu bereiten? / Wer weiß zu scheinen? Wer vermagzu regnen?; Wo kommt mir das plötzlich her? / Werhat es mir zugetragen? / Für ihn weiß ich alles Sagen/ und was man erzählt am Meer.; Auf welchesInstrument sind wir gespannt? / Und welcher Spielerhat uns in der Hand? / O süßes Lied.У випадку імплікату LIEBE відповідь на риторичне

питання міститься у ньому самому, це переосмис-лення пропозиції на зворотну [14], як у вірші„Liebeslied“: Wie soll ich meine Seele halten, daß /sie nicht an deine rührt? Wie soll ich sie / hinhebenüber dich zu andern Dingen? / Ach gerne möcht ichsie bei irgendwas / Verlorenem im Dunkelunterbringen / an einer fremden stillen Stelle, die<…> (тобто Ich kann nicht meine Seele halten, Ichkann sie nicht hin heben).Синтаксичним індикатором імплікатів у поетич-

ному дискурсі Р.М. Рільке є також еліпсис. За кла-сифікацією Л.Р. Безуглої [1], для Р.М. Рільке типо-вим є конвенціональний, а саме мовний (синтак-сичний) еліпсис, для якого характерний координа-тивний зв’язок із ідентичною частиною усерединіречення, наприклад, імплікат ZEIT: Da neigt sich dieStunde und rührt mich an / mit klarem, metallenemSchlag: / mir zittern die Sinne. Ich fühle: ich kann –<den Tag fassen> / und ich fasse den plastischenTag.; BEZUG: Nichts ist mir zu klein, und ich lieb estrotzdem / und mal es auf Goldgrund und <mal es>groß / und halte es hoch, und ich weiß nicht wem /löst es die Seele los...; LEERE: Da weiß kein Blühnvom Frühlingsstrahl. / Der Rasen schüchtertfrühfrostfahl, / die Kreuze <sind> arm, die Hügel<sind> kahl, / und sacht und selten wächst die Zahl:/ einmal.; LIEBE: ... jene Zeiten: O wie war ich Eines,/ nichts was rief und nichts was mich verriet; / meineStille war wie <Stille> eines Steines, / über den derBach sein Murmeln zieht.Таким чином, встановлені синтаксичні індикато-

ри імплікатів у поетичному дискурсі Р.М. Рільке –переноси, повтори, синтаксичний паралелізм,антитеза, хіазм, інверсія, приєднання, парантеза,звертання, еліпсис, риторичні питання – створю-

ють сильні позиції тексту та демонструють тіснийзв’язок із іншими типами мовних індикаторів, на-самперед, фонологічними і лексичними.Перспективним є поглиблене дослідження

виявлених синтаксичних засобів, а також іншихіндикаторів імплікатів у поетичному дискурсіР.М. Рільке.

ЛІТЕРАТУРА1. Безуглая Л.Р. К проблеме классификации эллип-сиса (на метериале немецкого языка) // Нова філоло-гія. – 2005. – № 2 (22). – С. 10–16. 2. Безуглая Л.Р.Прагмапоэтика в когнитивном измерении / Л.Р. Бе-зуглая / Вісник Київ. нац. лінгв. ун-ту. Серія «Філо-логія». – 2013. – Т. 16, № 2. – С. 20–27. 3. Безуг-лая Л.Р. Текстовый концепт LEERE в поэтическом дис-курсе Р.М. Рильке / Л.Р. Безуглая, В.А. Остапченко //Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2014. – № 1124. –С. 16–20. 4. Бєлєхова Л.І. Образний простір амери-канської поезії: лінгвокогнітивний аспект : дис. … док-тора філол. наук : 10.02.04 «Германські мови» /Л. І. Бєлєхова. – Київ, 2002. – 461 с. 5. Брик О.М.Ритм и синтаксис (материалы к изучению стихотвор-ной речи) / О.М. Брик // Новый ЛЕФ. – М. : Госиз-дат, 1927. – № 4. – С. 29. 6. Карасик В.И. Этноспеци-фические концепты / В.И. Карасик // Введение в ког-нитивную лингвистику. – Кемерово : Кузбассвузиз-дат, 2005. – С. 61–105. 7. Карельский А.В. О лирикеРильке / А.В. Карельский // Рильке Р. Лирика : сбор-ник. – М. : Прогресс, 1981. – С. 5–38. 8. Маслова В.А.Когнитивная лингвистика / В.А. Маслова. – Минск :ТетраСистемс, 2004. – 256 с. 9. Молчанова Г.Г. Се-мантика художественного текста / Г.Г. Молчанова. –Ташкент : ФАН Уз. ССР, 1988. – 160 с. 10. Монгиле-ва Н.В. Семантическое пространство поэтическогодискурса : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.19 /Н.В. Монгилева. – Челябинск, 2004. – 168 c. 11. При-ходько А.М. Концептосистеми: стабільність і плин-ність / А.М. Приходько, О.В. Романенко // Нова філо-логія. – Запоріжжя : ЗНУ, 2006. – Вип. 24. – С. 82–95. 12. Проценко О.О. Імплікативний простірамериканської поезії ХХ століття: лінгвокогнітив-ний аспект : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 /О.О. Проценко. – Херсон, 2010. – 216 с. 13. Эйхен-баум Б.М. О поэзии / Б.М. Эйхенбаум. – Л. : Сов.писатель, 1969. – 551 с. 14. Bezugla L. RhetorischeAussagen und Aufforderungen im deutschsprachigendialogischen Diskurs / Lilia Bezugla // Text undDiskurs. – 2015. – No 8. – S. 197–211. 15. Engel M.(Hg.) Rilke-Handbuch: Leben – Werk – Wirkung /

127


Manfred Engel. – Stuttgart : WissenschaftlicheBuchgesellschaft, 2004. – 570 S. 16. Hamburger K. Rilkein neuer Sicht / Käte Hamburger. – Stuttgart [et al.] :Kohlhammer, 1971. – 224 S. 17. Semino E.A CognitiveStylistic Approach to Mind Style in Narrative Fiction /Elena Semino // Cognitive Stylistics: Language andCognition in Text Analysis. – Amsterdam; Philadelphia :Benjamins. – 2002. – P. 95–122.

REFERENCESBezugla, L. (2015). Rhetorische Aussagen und

Aufforderungen im deutschsprachigen dialogischenDiskurs. Text und Diskurs, 8, 197–211.

Bezuglaja, L.R. (2005). K probleme klassifikacii jellipsisa(na materiale nemeckogo jazyka) [To the ellipseclassification problem (based on German)]. Novafilolohiya – New Philology, 2(22), 10–16 (inRussian)

Bezuglaja, L.R. (2013). Pragmapojetika v kognitivnomizmerenii [Pragmapoetics in cognitive dimension].Visnyk Kyiv nats. linhv. un-tu. – Kyiv NationalLinguistic University Messenger, 16(2), 20–27(in Russian)

Bezuglaja, L.R., & Ostapchenko, V.A. (2014). Tekstovyjkoncept LEERE v pojeticheskom diskurseR.M. Ril’ke [Text concept LEERE in R.M. Rilke’spoetic discourse]. Visnyk KhNU im. V.N. Karazina –V.N. Karazin Kharkiv National UniversityMessenger, 1124, 16–20 (in Russian)

Brik, O.M. (1927). Ritm i sintaksis (materialy k izuchenijustihotvornoj rechi) [Rhythm and syntax (materialsfor the study of poetic speech)]. Novyj LEF. – NewLEF, 4, 23–29 (in Russian)

Byelyekhova, L.I. (2002). Obraznyy prostiramerykans’koyi poeziyi: linhvokohnityvnyy aspekt: dys doktora filol. nauk [Imagery space of Americanpoetry. Linguo-cognitive aspect. Dr. philol. sci.diss.] Kyiv, 461 p. (in Ukrainian)

Engel, M. (Hg.). (2004). Rilke-Handbuch: Leben –Werk – Wirkung. Stuttgart: WissenschaftlicheBuchgesellschaft.

Hamburger, K. (1971). Rilke in neuer Sicht. Stuttgart[et al.]: Kohlhammer.

Jejhenbaum, B.M. (1969). O pojezii [About poetry]. L.:Sov. pisatel’ Publ.

Karasik, V.I. (2005). Jetnospecificheskie koncepty.[Ethnospecific concepts.]. In: V.I. Karasik (ed.).Vvedenie v kognitivnuju lingvistiku. [Introductionto Cognitive Linguistics] . Kemerovo :Kuzbassvuzizdat, 61–105.

Karel’skij, A.V. (1981). O lirike Ril’ke [About Rilke’slyrics]. In: A.V. Karel’skij (ed.). Ril’ke R. Lirika[R. Rilke’s Lyrics]. M.: Progress, 5–38

Maslova, V.A. (2004). Kognitivnaja lingvistika[Cognitive Linguistics]. Minsk: TetraSistems.

Molchanova, G.G. (1988). Semantika hudozhestvennogoteksta [Semantics of literary text]. Tashkent: FANUz. SSR Publ.

Mongileva, N.V. (2004). Semanticheskoe prostranstvopojeticheskogo diskursa. Diss. kand. filol. Nauk[Semantic space of poetic discourse. Dr. philol. sci.diss.]. Cheljabinsk. 168 p.

Prihod’ko, A.M. & Romanenko, O.V. (2006).Konceptosistemi: stabіl’nіst’ і plinnіst’ [Conceptualsystem: stability and fluidity]. Nova fіlologіja. – NewPhilology, 24, 82–95. (in Ukrainian)

Protsenko, O.O. (2010). Implikatyvnyy prostiramerykans’koyi poeziyi XX stolittya:linhvokohnityvnyy aspect. Dys. kand. filol. nauk[Implicative space of American poetry of the twentiethcentury. Dr. philol. sci. diss.]. Kherson. 216 p.

Semino, E.A. (2002). Cognitive Stylistic Approach toMind Style in Narrative Fiction. In: E. Semino &J. Culpeper (eds.). Cognitive Stylistics: Languageand Cognition in Text Analysis. Amsterdam;Philadelphia: Benjamins. P. 95–122.

128


УДК 811.111’42

НЕВІДПОВІДНІСТЬ ЧОЛОВІКІВ

УТИЛІТАРНИМ НОРМАМ

ЯК ДЖЕРЕЛО СМІХОВОГО ЕФЕКТУ

У ТЕКСТІ АНГЛОМОВНОГО АНЕКДОТУ

А.С. Птушка, канд. філол. наук (Харків)

Стаття присвячена дослідженню когнітивних механізмів створення сміхового ефекту англомовного анекдоту,закорінених на невідповідності чоловіків утилітарним нормам. Результати аналізу мовної об’єктивації стереотипнихуявлень представників англомовної лінгвокультури демонструють кількісну і якісну асиметрію. Знайдена кількісната якісна асиметрія відбиває найбільш соціально значущі гендерно специфічні вимоги до чоловіків як членів англо-мовного соціуму.

Ключові слова: англомовний анекдот, гендерні стереотипи, норми безпеки, норми реалізму, норми розсудли-вості, утилітарні норми.

Птушка А.С. Несоответствие мужчин утилитарным нормам как источник смехового эффекта в тексте англо-язычного анекдота. Статья посвящена исследованию когнитивных механизмов создания смехового эффекта англо-язычного анекдота, основанных на несоответствии мужчин утилитарным нормам. Результаты анализа языковойобъективации стереотипных суждений представителей англоязычной лингвокультуры демонстрируют количествен-ную и качественную асимметрию. Найденная количественная и качественная асимметрия отражает наиболее соци-ально значимые гендерно специфические требования к мужчинам как членам англоязычного социума.

Ключевые слова: англоязычный анекдот, гендерные стереотипы, нормы безопасности, нормы реализма, нор-мы рассудительности, утилитарные нормы.

Ptushka A.S. Disparity of men to the utilitarian norms as a source of laughter effect in the text of the English-language anecdote. This article is devoted to the research of cognitive mechanisms of the creation of laughter effect of theEnglish-language anecdote, which are based on the disparity of men to the utilitarian norms. The results of the analysis oflinguistic objectification of stereotype presentations of representatives of English-language lingo-culture demonstratequantitative and high-quality asymmetry. The found quantitative and high-quality asymmetry reflects the most sociallymeaningful gender-specific demands to the men as to the members of English-language society.

Key words: English-language anecdote, gender stereotypes, norms of safety, norms of realism, norms of reasonableness,utilitarian norms.

© Птушка А.С., 2017

1. ВступЦя стаття присвячена дослідженню когнітив-

них механізмів створення сміхового ефекту англо-мовного анекдоту, закорінених на невідповідностічоловіків утилітарним нормам.

Поведінкові характеристики персонажів про-аналізованих анекдотів відбивають їх відпо-відність / невідповідність етологічним нормам:морально-етичним, орієнтованим на інтереси

соціуму, та утилітарним, орієнтованим на інте-реси індивіда [2, с. 32–35].

Морально-етичні норми засновані на ціннос-тях духовного рівня, й поведінка актанта у цьомувипадку одержує етичну оцінку в термінах при-пустимо :: неприпустимо. Утилітарні нормиспираються на цінності екзистенційного рівня,і поведінка гендерного актанта, кваліфікована сто-

129


совно цих норм, одержує утилітарну оцінку в тер-мінах корисно :: шкідливо.Поведінкові характеристики перетинаються

з властивостями характеру гендерних актантів,оскільки у властивостях характеру закладена по-тенційна схильність / несхильність до того чи іншо-го типу поведінки.У переважній більшості випадків мовна об’єк-

тивація поведінкових характеристик чоловіка й жін-ки відбувається імпліцитно: основна інформаціявиводиться адресатом із мовленнєвих й немовлен-нєвих дій персонажів та реакцій на них інших пер-сонажів, які відбивають стереотипні пресупозиціїпредставників англомовної лінгвокультури.Актуал ьн і с ть дослідження визначається

його антропоцентричною спрямованістю, що ціл-ком відповідає сучасним тенденціям вітчизняногомовознавства. Хоча англомовний анекдот вже бувпредметом наукового аналізу [1; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9;10], вказана проблема ще очікує висвітлення з по-зицій когнітивно-дискурсивної парадигми, що й виз-начає новизну дослідження.Мета роботи полягає у розкритті специфіки

мовної об’єктивації гендерних стереотипів у тек-стах англомовних анекдотів.Об’єктом статті є тексти сучасних англомов-

них анекдотів, що відбивають гендерні стереоти-пи.Предме том дослідження є мовні засоби

сміхової репрезентації гендерних стереотипів у тек-стах англомовних анекдотів.Матеріалом дослідження слугували 3950 бри-

танських анекдотів, персонажами яких є чоловіки.2. Невідповідність чоловіківутилітарним нормамРозглядаючи утилітарні норми, слід зазначити,

що вони охоплюють норми безпеки, норми розсуд-ливості та норми реалізму [2, с. 33-35].Максима норм безпеки Слід бути обереж-

ним стосується чоловіків, що виявляють надмірнузадерикуватість, яка може коштувати їм неприєм-ностей, порівн. (1), де сміховий ефект створюєтьсякаламбуром на основі буквальної інтерпретації ком-понента cold / холодний у складі фразеологізму toknock smb cold / відправити когось у нокдаун:(1) – When two bodies come together, is heat

generated?

– No, sir. I hit a guy yesterday and he knockedme cold [1, p. 224].Максима норм розсудливості Не слід надто

перейматися одежею репрезентована анекдота-ми про чоловіків, де комізм є результатом порівнян-ня чоловіка, що часто міняє одежу з немовлям,який потребує частої зміни підгузників (таке по-рівняння акцентує безглуздість поведінки дорос-лого чоловіка, який опікується дріб’язковими з точ-ки зору еталонного чоловіка речами:(2) Bob: I want to apologize for my appearance

this evening. This was rather unexpected and Ididn’t have an opportunity to dress. You know Ialways like to dress for the occasion – sometimesI change my clothes four or five times a day – ifthe occasion demands.Pete: Bragging, huh? Well, that’s nothing – I’vegot a brother who changes his clothes four orfive times an hour if the occasion demands.Bob: How old is he?Pete: Six months [5].Об’єктом висміювання в максимі норм розсуд-

ливості Не слід надто перейматися зовнішні-стю стають також чоловіки, що змінюють зовніш-ність за допомогою пластичної хірургії, порівн. (3),комізм яких є наслідком невідповідності ситуаціїонтологічним нормам:(3) Is it necessary for a man to have his face lifted.

If he is patient it will grow up through his hair[1, p. 50].

Максима Слід піклуватися про своє здоров’яоб’єктивована анекдотами про злісні звички чоло-віка, такі як алкоголь або куриво, а також потяг дожінок. Сміховий ефект таких анекдотів створюєть-ся неадекватною з точки зору норм безпеки пове-дінкою чоловіка:(4) He drank so much whisky that when the mosquitoes

ate him they died of alcoholic poisoning [4].(5) – Well, doc, what must I do?

– You’re not going to like it, but you will haveto give up smoking for good.– Oh, that’s easy! I’ve done that dozens of times!

[1, p. 209](6) – (Two pedestrians knocked down by auto)

– Didja get her number?– How could I get her number when she wasgoing so fast?

130


– Nice looking girl, wasn’t she?– Yeah, didja see her beautiful brown eyes?

[1, p. 85]Відповідність чоловіка максимі норм реаліз-

му Слід усвідомлювати реальний стан речейоб’єктивована анекдотами в яких об’єктами сміхо-вої репрезентації є чоловіки, що виставляють себена посміховисько, не усвідомлюючи свого одіоз-ного становища.До таких належать, насамперед, чоловік, що

є жертвою дружини, яка не відповідає еталоннійфемінінній ролі берегині домашнього вогнища че-рез небажання господарювати (7), корисливість (8),невірність (9), егоїзм (10), надмірну цікавість (11)тощо, й сприймає такий стан речей як норму:(7)– “I can see you are a married man now?”– “How?”– “Because you have no buttons off your coat.”– “Yes, that’s the first thing my wife did – taughtme how to sew them on” [3].

(8) So you and your wife had your picture takentogether, did you? I’ll bet that was sweet. Howdid the photographer pose you?– The photographer said he wanted us to looknatural, so he posed my wife with her hand inmy pocket [1, p. 50].

(9)– I got a good one on you, Mike.– What do you mean?– I went by your last night, and you forgot topull your shades down. And I saw your wifekissing you. Had a good laugh on that.– Ha, ha, but the joke’s on you, Joe!– How’s that?– I wasn’t home last night [1, p. 274].

(10) – Does your wife object to your smoking inthe house?– Oh, she objects to my smoking anywhere; shesays it’s too expensive having both of us do it [1,p. 210].

(11) – You’re not scared, are you?– No. As long as I have this rabbit’s foot – I’mokay.– Do you think a rabbit’s foot is lucky?– It surely is. My wife came across it in my pants’pocket, and she thought it was a mouse [1, p. 154].Об’єктом осміяння стає й лицар, що перей-

мається служінням ‘прекрасній дамі’, порівн. (12),

де комізм є результатом буквальної інтерпретаціїфразеологізму to go through fire and water / прой-ти вогонь і воду:(12) – Why are you wearing a fireman’s hat and a

bathing suit?– I promised my girl to I’d go through fire andwater for her [1, p. 267].Як невідповідний зазначеній максимі висмі-

юється надоїдливий залицяльник, який не усвідом-лює, що непотрібний дівчині (13), а також висмі-юється чоловік, що не усвідомлює реального по-ложення речей через зловживання алкоголем (14):(13) – I stood beneath my girl’s window singing

and serenading her, and she threw me a flower.– What made the bump on your head?– She forgot to take the flower out of the pot [2].

(14) He was so drunk, he spent all night throwingpennies in the sewer and looking up at the clockon the City Hall to see how much he weighed

[1, p. 212].Щодо максими норм реалізму Не слід прий-

мати необдуманих рішень, то виходячи із пре-супозицій практично усіх проаналізованих анекдотівцієї групи, власне рішення про вступ у шлюб роз-цінюється для чоловіка як помилкове. Відповідно,чоловік має зроби висновок, що йому взагалі неслід одружуватися:(15) – I want to congratulate you. This is one of

the happiest days of your life.– But I’m not getting married until tomorrow.– That’s why I say today is one of your happiestdays [1, p. 246].Таким чином, проаналізовані анекдоти викону-

ють дві прагматичні функції: карнавалізації тради-ційних сімейних цінностей та традиційних гендер-них еталонів й регуляції соціальної поведінки. Ре-гулятивна функція, що реалізується через форму-вання почуття-ставлення зневаги до гендерногоактанта, що демонструє безглузду поведінку з точ-ки зору утилітарних норм й, відповідно, є об’єктомнегативної утилітарної оцінки шкідливо, регламен-тує поведінку індивіда, орієнтуючи його на дотри-мання відповідних норм.3. ВисновкиРезультати аналізу мовної об’єктивації стерео-

типних уявлень представників англомовної лінгво-культури про відповідність поведінкових характе-

131


ристик чоловіків утилітарним нормам демонстру-ють кількісну і якісну асиметрію.Чоловік є об’єктом сміхової репрезентації й вод-

ночас негативної утилітарної оцінки шкідливо якпорушник усіх (шістьох) максим утилітарних норм:

- необережність,- надмірне переймання одежею,- надмірне переймання зовнішністю,- нехтування власним здоров’ям,- нереалістичність,- недалекоглядність.Більшість проаналізованих анекдотів висмію-

ють чоловіка за невідповідність максимам нормбезпеки (задерикуватість) та розсудливості (курін-ня, надмірне вживання алкоголю, потяг до жінок,що становить загрозу для здоров’я).Отже, в репрезентації утилітарних норм чоло-

віки є порушниками усіх максим. Це означає,що чоловік переважно стає об’єктом утилітарноїоцінки, яка заснована на інтересах індивіда, у на-шому випадку, – власне, чоловіка.Перспективу подальших досліджень складе

аналіз невідповідності жінок утилітарним нормамяк джерело сміхового ефекту у тексті англомов-ного анекдоту.

ЛІТЕРАТУРА1. Дмитренко В.А. Анекдот как разновидность рече-вых жанров / В.А. Дмитренко, И.С. Курсова // StudiaGermanica et Romanica. – 2004. – Том 1, № 3. – С. 5–16. 2. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концеп-ты, дискурс / В.И. Карасик. – Волгоград : Перемена,2002. – 477 с. 3. Кобякова І.К. Концептуалізація такатегоризація гумору / І.К. Кобякова // Вісник Сумсь-кого державного університету. – 2006. – Т. 1,№ 11(’95). – С. 35–39. 4. Кобякова І.К. Креативне кон-струювання вторинних утворень в англомовному дис-курсі: [монографія] / І.К. Кобякова. – Вінниця : Новакнига, 2007. – 123 с. 5. Левицкий А.Э. Комическое:играем языком / А.Э. Левицкий // Логический ана-лиз языка. Языковые механизмы комизма / [отв. ред.Н.Д. Арутюнова]. – М. : Индрик, 2007. – C. 295–308.6. Attardo S. Joke as a text type / S. Attardo, J.Ch.Chabanne // Humour. – 1992. – 5-1/2. – P. 165–176.7. Attardo S. Linguistic theories of humour / S. Attardo. –Berlin–N.Y. : Mouton de Gruyter, 1994. – 386 p.8. Chiaro D. The Language of jokes. Analysing verbalplay / D. Сhiaro. – L., N.Y. : Routledge, 1992. – 129 p.9. Nash W. The language of humour / W. Nash. – L.–N.Y. : Longman, 1985. – 200 p. 10. Raskin V. Semantic

mechanisms of humour / V. Raskin. – Dordrecht-Boston-Lancaster : D. Reidel, 1985. – 284 p.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ1. Meiers M. 5600 jokes for all occasions / M. Meiers,J. Knapp. – New York : Crown Publishers, 1980. – 605 p.2. http://iilsr.iatp.by/ru/publication/otherbred/sites/enative/anecdotes.htm [Електронний ресурс] – назваз титул. екрану. 3. http://sixsense.ru/page143.html :[Електронний ресурс] – назва з титул. екрану. 4. http://www.english4u.dp.uamodules.phpname=Anecdotes.docx : [Електронний ресурс] – назва з титул. екрану.5. http://www.native-english.ru/downloads/etc/jokes.zip : [Електронний ресурс] – назва з титул. екрану.

REFERENCESAttardo, S. (1994). Linguistic theories of humour. Berlin-

N.Y.: Mouton de Gruyter.Attardo, S., and Chabanne, J.Ch. (1992). Joke as a text

type. Humour, 5-1/2, 165–176.Chiaro, D. (1992). The Language of jokes. Analysing

verbal play. L., N.Y.: Routledge.Dmitrenko, V.A., and Kursova, I.S. (2004). Anekdot kakraznovidnost’ rechevyh zhanrov [Anecdote as thevariety of vocal genres]. Studia Germanica etRomanica: Іnozemni movu. Zarubizhna literatura.Metodika vukladanny. – Studia Germanica etRomanica: Foreign languages. Foreign literature.Teaching methods, 1(3), 5–16 (in Russian).

Karasik, V.I. (2002). Jazykovoj krug: lichnost’, koncepty,diskurs [Linguistic circle: personality, concepts,discourse]. Volgograd: Peremena Publ. (in Russian)

Kobyakova, I.K. (2006). Konceptualizaciya takategory’zaciya gumoru [Conceptualization andcategorization of humour]. Visny’k Sums’kogoderzhavnogo universy’tetu – Sumy state universityMessenger, 1(11), 35–39. (in Ukrainian)

Kobyakova, I.K. (2007). Kreatyvne konstruyuvannyavtorynnykh utvoren v anhlomovnomu dyskursi [Thecreative constructing of secondary creations in theEnglish-language discourse]. Vinnytsya: Nova knyhaPubl.

Levitskij, A.E. (2007). Komicheskoe: igraem jazykom[Comical: play a language]. In: N.D. Arutjunova (ed.).Logicheskij analiz jazyka. Jazykovye mehanizmykomizma [Logic analysis of language. Linguisticmechanisms of the comic element]. M.: Indrik Publ,pp. 295–308.

Nash, W. (1985). The language of humour. L.-N.Y.:Longman.

Raskin, V. (1985). Semantic mechanisms of humour.Dordrecht-Boston-Lancaster: D. Reidel.

http://iilsr.iatp.by/ru/publication/otherbred/sites/

http://sixsense.ru/page143.html

www.english4u.dp.uamodules.phpname

http://www.native-english.ru/downloads/etc/jokes.

132


УДК 811’111 + 81’276

СИНТАКСИЧНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

ПРАГМАТИЧНИХ ІДІОМ

(на матеріалі англійської мови)

Т.О. Мизин, канд. філол. наук (Київ)

У статті розглядаються структурні та семантичні особливості прагматичних ідіом англійської мови. Дається визна-чення цих лексичних одиниць. Підкреслюється, що вони входять до сфери фразеології. Визначальними ознакамипрагматичних ідіом є семантична неподільність, комунікативний характер, утворення за зразками речень, емоційно-експресивне забарвлення. Вони безпосередньо пов’язані з прагматичною інформацією і характеризуються ідіоматич-ністю. Їм властивий повторювальний характер. Обґрунтовується необхідність вважати їх сигнальними знаками мови.Наголошується на обов’язковому врахуванні контексту для правильного тлумачення прагматичних ідіом. Виокремле-но однослівні, двослівні та багатослівні прагматичні ідіоми. Здійсненого опис із їхнім поділом на лексико-семантичнігрупи. Підкреслюється, що основні функції досліджуваних одиниць – комунікативна, експресивна, фатична, волюнта-тивна. Домінуючою є експресивна функція. Доведено, що сфера вживання прагматичних ідіом не обмежується ус-ним розмовним мовленням. Проаналізовані ідіоми мають яскраво виражену позитивну або негативну конотацію.Виявлено, що в англійській мові превалює негативна конотація прагматичних ідіом. За домінуючими функціональни-ми ознаками виділено групи ідіом продуктивного й непродуктивного комунікативних стилів.Ключові слова: прагматична ідіома, семантична особливість, синтаксична характеристика, функція, функціо-

нальна група.

Мизин Т.А. Синтаксические и семантические характеристики прагматических идиом (на материале английскогоязыка). В статье рассматриваются структурные и семантические особенности прагматических идиом английскогоязыка. Дается определение этих лексических единиц. Подчеркивается, что они относятся к сфере фразеологии. Опре-деляющими чертами прагматических идиом являются семантическая слитность, коммуникативный характер, образо-вание по образцу предложения, эмоционально-экспрессивная окраска. Они непосредственно связаны с прагматичес-кой информацией и характеризуются идиоматичностью. Обосновывается необходимость считать их сигнальнымизнаками языка. Подчеркивается важность обязательного учета контекста для правильного понимания прагматическихидиом. Выделены однословные, двухсловные и многословные прагматические идиомы. Осуществлено описание с ихделением на лексико-семантические группы. Подчеркивается, что основные функции исследуемых единиц – комму-никативная, экспрессивная, фатическая, волюнтативная. Доминирующей является экспрессивная функция. Доказа-но, что сфера употребления прагматических идиом не ограничивается устной разговорной речью. Проанализирован-ные идиомы имеют ярко выраженную положительную или отрицательную коннотацию. Обнаружено, что в английс-ком языке превалирует отрицательная коннотация. По доминирующим функциональным признакам выделены груп-пы идиом продуктивного и непродуктивного коммуникативных стилей.Ключевые слова: прагматическая идиома, семантическая особенность, синтаксическая характеристика, функ-

ция, функциональная группа.

Myzyn T.O. Syntactic and Semantic Characteristics of Pragmatic Idioms (on the English Language Material). Thearticle deals with structural and semantic peculiarities of pragmatic idioms. The definition of these lexical units is providedin the research. It is underlined that they belong to the sphere of phraseology. Determinant features of pragmatic idiomsare semantic indivisibility, communicative character, emotive colouring. They are directly connected with pragmaticinformation and characterized by idiomaticity. The article develops the hypothesis that they are signal language signs.Pragmatic idioms consisting of one word, two words and several words are singled out. Their lexico-semantic groups areanalyzed. The main functions of the units analyzed – communicative, expressive, phatic, voluntative – are considered. Theexpressive function dominates. The idioms are characterized by negative or positive connotations. It has been revealedthat in the English language the negative connotation of pragmatic idioms prevails. Functional groups of idioms ofproductive and non-productive communicative styles are defined.

Key words: function, functional group, pragmatic idiom, semantic peculiarity, syntactic characteristics.

© Мизин Т.О., 2017

133


1. ВступВербальній поведінці людини властивий пов-

торювальний характер, що знаходить своє відоб-раження в існуванні стандартизованих виразів і кон-венціалізованих фраз.У сучасній англійській мові існує велика кіль-

кість таких лексичних одиниць, прагматичних ідіом,які можуть бути різного ступеня усталеності; їх-ньою специфікою є вираження комунікативногонаміру; вони використовуються у відповідних мов-леннєвих ситуаціях автоматично. Крім того, вониможуть виконувати текстоорганізуючу роль. Спе-цифіка використання прагматичних ідіом у мовленнівідображає культуру спілкування мовців. Вони віді-грають велику роль у вираженні ставлення мовцядо конкретної мовленнєвої ситуації.Прагматичні ідіоми розглядаються як фразео-

логічні одиниці з повним експресивним переосмис-ленням компонентів [7], як вигуки [5; 9], як стан-дартизовані вирази, готові фрази, речення форму-лоподібного характеру [1]. Дискусійний статус циходиниць зумовлює актуальність теми цього до-слідження.Перед собою у цій розвідці ми ставимо за мету:

розкрити структурні та семантичні особливостіпрагматичних ідіом.Основними завданнями статті є: здійснити

класифікацію прагматичних ідіом за структурни-ми та семантичними характеристиками, виділитиїхні функціональні групи.2. Структурно-семантичні особливостіпрагматичних ідіом англійської мовиОб’єктом дослідження є прагматичні ідіоми

англійської мови.Предмет – структурні та семантичні харак-

теристики прагматичних ідіом.Матеріалом дослідження слугують 1212 праг-

матичні ідіоми, відібрані зі словників сучасноїанглійської мови методом суцільної вибірки [1;14; 15].Розгляд фактичного матеріалу дослідження

передбачає застосування методу індуктивногоаналізу й синтезу (для узагальнення теоретичнихположень), методу аналізу словникових дефініцій(для виділення лексико-семантичних груп прагма-тичних ідіом), методу компонентного аналізу (дляз’ясування їхньої семантичної структури).

Сучасна англійська мова багата на фразео-логічні одиниці. Вони роблять мовлення виразним,яскравим, самобутнім. Тому цілком зрозуміло, щобагато лінгвістів неодноразово зверталися до роз-гляду різних аспектів фразеології. Серед нихІ.В. Арнольд, О.В. Кунін, В.М. Телія, А.Н. Бара-нов, Д.І. Квеселевич, Ю.А. Зацний, U. Weinreich,C. Fernando та ін. Прагматичні ідіоми ставали пред-метом дослідження таких учених, як В.І. Карабан,Л.М. Медведєва, Н.Ю. Медведєва, О.О. Мишак,Т.М. Свиридова, О.В. Скібіцька та ін.Лінгвісти виділяють, як правило, понадслівність,

смислову цілісність, стійкість, відтворюваність,вживаність, ідіоматичність, національно-культурнийкомпонент семантики, експресивно-емоційну ви-разність фразеологічних одиниць. Саме багато-аспектність фразеологізмів зумовлює необхідністьбрати за основу сукупність різних ознак.Які мовні одиниці входять до сфери компетенції

фразеології є одним із спірних питань лінгвістики.Існує два підходи до вирішення цієї проблеми.Представники широкого підходу [12], відносять досфери фразеології всі стійкі сполучення слів неза-лежно від семантичних перетворень їхніх компо-нентів. Представники вузького підходу [6] вважа-ють, що фразеологізмами є стійкі словосполучен-ня, яким властивий хоча б один компонент, якийзазнав семантичних змін.Оскільки досліджувані нами лексичні одиниці

характеризуються частковим або повним ідіома-тичним переосмисленням та прагматичною стій-кістю, ми вважаємо, що вони знаходяться на пе-ретині фразеології у широкому та вузькому ро-зумінні.Деякі вчені висловлюють сумнів, чи варто вклю-

чати прагматичні ідіоми до сфери фразеології. Так,Г. Бургер вважає, що за такої умови значно розши-риться поняття ідіоми і її варто розглядати в рам-ках теорії прагматики [13, с. 59]. О.М. Мосейчукзауважує, що поняття ідіоматики є ширшим за по-няття фразеології, оскільки воно поширюється наодиниці як синтаксичного, так і лексичного рівнів[10, c. 15].Проте всі вчені погоджуються, що термін ідіо-

ма застосовується до словосполучень, які харак-теризуються стійкістю та переносним значеннямпринаймні одного з компонентів. Саме тому ми вва-

134


жаємо правомірним віднесення ідіоматики до сфе-ри фразеології.Існує декілька визначень прагматичних ідіом.

Так, Т.М. Свиридова під прагматичними ідіомамирозуміє одиниці неоднорідного компонентного скла-ду, неоднорідної структурної організації та ступеняусталеності, специфіка яких обумовлена їх спеціа-лізацією на вираженні комунікативного наміру,інтенції мовця, різного роду особистих смислів,пов’язаних із мовцем, тобто основних, доміную-чих і додаткових, другорядних, допоміжних праг-матичних значень [11, с. 4].А. Зербіно вважає, що прагматичні ідіоми – це

мовленнєві акти, смисл яких безпосередньо не ви-водиться з їхніх складових [4].У нашому розумінні прагматичні ідіоми – різного

роду стандартизовані вирази, речення формулопо-дібного характеру, закріплені в мовній спільноті,що виражають певні прагматичні значення, які по-лягають у вираженні певного комунікативного на-міру мовця, характеризуються варіативним ступе-нем усталеності, виконують комунікативну, екс-пресивну, фактичну, волюнтативну функції.Характерною особливістю прагматичних ідіом

є їх «закріпленість» за певними ситуаціями спілку-вання. Тому важливим є осмислення не стількисамого значення таких одиниць, скільки законо-мірностей їх використання у відповідних реальнихкомунікативних ситуаціях конкретними їх учасни-ками, їх вживання в дискурсі, в усній і письмовіймові [2, c. 176].Особливості цих одиниць складають само-

бутність мови, адже вони відображають специфі-ку мовного мислення, рівень емоційності комуні-кантів, стратегії спілкування.Ці усталені вирази безпосередньо чи опосеред-

ковано співвідносяться з вербальною діяльністюлюдини, якій притаманний не тільки оказіональний,але й повторювальний характер. Для того, щобправильно зрозуміти прагматичну ідіому слід опи-ратися на контекст її вживання, оскільки такі лек-сичні одиниці прив’язані до певної ситуації спілку-вання.За частиною цих утворень закріпився термін

«вигукові фразеологічні одиниці». Він виник у ре-зультаті класифікації фразеологізмів за частинамимови. Так, Г.Т. Кузь виділяє вигукові фразеологічні

одиниці, але відзначає, що їхня специфіка виявляєть-ся в тому, що вони демонструють єдність не мор-фологічних, а функціонально-семантичних ознак.Дослідниця робить висновок про їхню здатністьпередавати цілісне повідомлення, а не позначатиокремі поняття, а також емоційно-експресивне за-барвлення, яке визначає обмеженість використан-ня цих одиниць у різних стилях літературної мови,і роль інтонації в трансформації змісту регулярнихзначень – прототипів вигукових фразеологічниходиниць [5].О.В. Кунін вважає такі лексичні одиниці фразео-

логічними одиницями ні номінативного, ні кому-нікативного характеру. Вони є виразниками емо-цій, волевиявлень, але не мають предметно-логіч-ного значення, яке вони втратили в результаті пов-ного експресивного переосмислення компонентів[6, с. 313]. Значення таких утворень є невмотиво-ваними.Класифікувати прагматичні ідіоми можна за

різними ознаками. Ми зосередимо нашу увагу надвох особливостях: синтаксичних і семантичних.Матеріали дослідження дозволили виділити такісинтаксичні характеристики: однослівні, двослівніта багатослівні прагматичні ідіоми.Однослівні прагматичні ідіоми (15,6%) здебіль-

шого походять від емоційних викриків. Вони мо-жуть виражати різні емоції: Alas! (співчуття), Aye!(згода, здивування), Anchor!; Action! (накази, ко-манди), Bravo!; Capital! (похвала, схвалення),Please! (прохання), Phew! (несхвалення), ta-ta (про-щання).Більш чисельними є двослівні прагматичні ідіо-

ми. Вони складають 34,5%. За своїми семантич-ними характеристиками вони теж є виразникамирізних емоцій. Наприклад, No chance; No joy(відмова, заперечення, незгода), Hard cheese; Poorshow (співчуття), You know; You see (заповню-вачі пауз), By heck!; Drat it! (здивування), Godgrant; God save (надія й бажання), All aboard!;Shoulder arms! (накази, команди), Blast you!; Getlost! (невдоволення, роздратування), Big thrill!;My gosh! (недовіра), Road up; No parking (оголо-шення, написи, сигнали), Watch out!; Be careful!(попередження, застереження), No kidding (недо-віра), Pardon me! (вибачення), Fair dinkum (похва-ла) та інші.

135


Найбільш чисельними є багатослівні прагма-тичні ідіоми. Вони складають 49,9%.Наш матеріал дав нам змогу виокремити бага-

тослівні прагматичні ідіоми, які об’єднуються в такіосновні лексико-семантичні групи:Невдоволення (16,2%) – Get along with you!;

Dog my cats!; Stiffen the crows!; Go climb a tree!Категоричність (13,5%) – As sure as eggs

is eggs; Beyond the shadow of doubt; By breadand salt!; By all odds!; On my honour!; Swop meBob!Невпевненість, сумнів (10,3%) – By the feel

of it; God knows; You never know.Здивування (8,8%) – Bless my life!; By the holy

poker!; It takes the cake!; Heaven and earth!; I’mjiggered!; Goodness gracious!Незгода, відмова (8,7%) – I’m the last man to

do it; How wrong you are!; I’d rather not; Not forthe world!; That is out of the question; Over mydead body!Спонукання (7,3%) – All hands on deck!; Jump

to it!; Up with you!; Let her rip!Недовіра (5,4%) – Can you beat that?; Tell it

to the marines!; Very like a whale.Несхвалення (4,4%) – As if!; Get knotted!;

Nosey got short!; You can talk!Співчуття (3,8%) – Hang / keep it easy!; Keep

your pecker up!Згода (3,3%) – By all means; It’s a bargain;

You’ve got a point there; Can a duck swim?Вибачення (3,1%) – I beg your pardon!; No

offence meant; No hard feelings!Надія (2,9%) – Perish the thought!; God save

me!; God help us!Подяка (2,9%) – Much obliged to you!; That’s

awfully kind of you; Cheers!Похвала (2,8%) – There is that!; That is more

like it!; Up with you!Попередження (2,6%) – Hold your horses!;

Mind your eye!; Breakers ahead!Погроза (1%) – Bully for you!; Mark my words!;

Wait and see!; You’ll catch it!Прокляття (1%) – Bad scran to you!; A plague

on you!; Perish the man!Тости (1%) – Cheerio!; Here’s your health /

happiness!; To absent friends!; Bottoms up!В окрему групу ми виділили Різне (розчаруван-

ня, прощення, привітання та ін.), які складаютьменше 1% одиниць.Характерною особливістю є те, що багато та-

ких лексичних одиниць можуть вживатися як вільнісловосполучення, і як прагматичні ідіоми: and Bob’suncle; come off the perch; go to Hanover. У чис-ленних випадках зафіксована їхня повна десеман-тизація: The penny(’s) dropped; Paint me pink if.Вони здатні передавати цілісне повідомлення,а не позначати окремі поняття. Вони виконуютьяскраво виражену комунікативну функцію.Як показує проаналізований матеріал, переваж-

на більшість досліджуваних прагматичних ідіомвживається в побутових ситуаціях, як реакціяна певні дії або слова.О.М. Гордій вважає, що сфера цих одиниць об-

межується усним розмовним мовленням, оскіль-ки вони вживаються для вираження різноманітнихемоційно забарвлених оцінок і власне емоційта в директивних мовленнєвих актах як експре-сивні реакції на певні ситуації [3, с. 16].Експресивній функції в мові у працях науковців

відводиться важливе значення. Учені розглядаютьїї як одну з базових.Лінгвістичний енциклопедичний словник тлума-

чить експресивність як сумарну категорію, визна-чає її як «сукупність семантико-стилістичнихознак одиниці мови, які забезпечують її здатністьвиступати у комунікативному акті як засібсуб’єктивного вираження ставлення мовцядо змісту та до адресата мовлення» [8, с. 591].О.М. Мосейчук стверджує, що провідними харак-теристиками ідіом є образність та яскраво вира-жена експресивна функція, адже всі ідіоми є праг-матично навантаженими [10, с. 15]. О.М. Гордійпогоджується, що експресивна функція мови, ра-зом із комунікативною, є однією з базових. Великакількість прагматичних ідіом, які служать голов-ним чином для вираження емоцій, зумовлюєтьсятим, що в повсякденній мовленнєвій практиці, фра-зи, які виражають безпосередню живу, інтенсивнуемоцію рідко формулюються таким чином, щоб усіпоняття і логічні відношення між ними були екс-пліцитно виражені. Емоції виражаються здебільшо-го непрямо [3, c. 16].Проте багато прагматичних ідіом зафіксовано

в різних сферах діяльності людини. Їхньою іллоку-

136


тивною силою може бути вираження рішучої волімовця. Ці висловлювання можуть бути категорич-ними, такими, що не припускають запереченняі виконують волюнтативну функцію. Наприклад,All hands aboard!; Anchor!; Slow astern together!вживаються на флоті, Left face forward march!; Onepace forward march!; Action stations – у військовійсфері, Twos, number!; On the line! – у спорті,Objection overruled; Objection sustained – у юри-дичній сфері, Hey presto! – у цирку, Action!;Camera! – у кіно, Going, going, gone – на аукціоні,For the eyes of the President; Eyes only! – у гри-фах, Front! – виклик посильного в готелі. Частотакі лексичні одиниці використовуються в профе-сійних жаргонах: Stand by; Over! – при радіообміні,Show a leg!; Pull your finger! – у військовому жар-гоні, Nosey got shot!; Honour bright!; Bags I! –у шкільному жаргоні, Hey-ho! – під час спільноїроботи; B.Y.O. (Bring your own) – на запрошенняхна вечірки у складчину).Багато прагматичних ідіом звучать досить

офіційно: At your service; May I have the honour /the pleasure?Формули мовленнєвого етикету, які обслугову-

ють сферу регламентованих стосунків мовців длякоординації соціальної поведінки і надзвичайнотісно пов’язані з комунікативною ситуацією, такожпредставлені прагматичними ідіомами. З-поміжних виділяємо такі групи: привітання, прощання(Hello!; Hi!; Good morning / afternoon / evening!),вибачення (I’m sorry!; Excuse me!), привітанняз нагоди свят ( Merry Christmas!; Happy NewYear!), застільні етикетні формули (To absentfriends!; To the good past!; Cheers!), подяка (Thankyou!; It’s a pleasure; Think nothing of it.), запов-нювачі пауз (You know; I mean), ідіоми, які супро-воджують невербальні дії (Talk of the devil; Oopsa daisy!).Такі фрази є ритуалізованими засобами вира-

ження оцінок, почуттів і виконують соціальну, абофатичну функцію. Оскільки прагматичні ідіомине просто називають події, а служать знаками емо-ційних реакцій мовців на різні життєві ситуації, миможемо швидше назвати їх сигнальними знакамимови, а не номінативними.А. Зербіно вважає, що стандартні публічні на-

писи теж можна вважати певного роду прагматич-

ними ідіомами: No hand hold!; Beware of the dog!;Strictly no admittance! [4].Як бачимо, ідіоматичність зазначених вище

одиниць є прагматичною за своєю природою. Воназумовлена виконанням певного комунікативногопризначення.Проведене дослідження свідчить, що проаналі-

зовані нами прагматичні ідіоми мають яскравовиражену негативну чи позитивну конотацію.Кількісна перевага прагматичних ідіом із негатив-ним значенням стало результатом того, що пози-тивне сприймається як закономірне [16, с. 66].Функціональні групи невдоволення, невпев-

неність, сумнів, незгода, відмова, недовіра,несхвалення, попередження, погроза, проклят-тя ми вважаємо одиницями непродуктивного ко-мунікативного стилю. Передаючи роздратуваннямовця, вони мають негативне емоційне забарвлен-ня, оскільки володіють інтенцією образи та крити-ки співрозмовника. Очевидно, що багато фраз ви-ражають гнів та обурення. Напевно це пов’язаноз тим, що за допомогою афективного мовленнямовці підсвідомо намагаються позбавитися нега-тивних емоцій.Функціональні групи співчуття, згода, виба-

чення, здивування, спонукання, надія, подяка,похвала, тости належать до вербальних засобівпродуктивного комунікативного стилю.Прагматичні ідіоми є мовною універсалією.

Вони безпосередньо пов’язані з прагматичноюінформацією і характеризуються семантичноюнеподільністю.3. ВисновкиОтже, ми можемо зробити висновок, що праг-

матичні ідіоми мають особливий статус. Вонивикористовуються в типових ситуаціях спілкуван-ня, що призводить до закріплення за ними певнихпрагматичних значень. За синтаксичними харак-теристиками вони можуть бути представленіоднослівними, двослівними та багатослівнимипрагматичними ідіомами. Прагматичні ідіомимають як позитивну, так і негативну конотацію.Виражаючи різноманітні мовленнєві інтенції, вониможуть належати до продуктивного й непродук-тивного комунікативних стилів. Їхні основніфункції: комунікативна, експресивна, фатична,волюнтативна.

137


Вважаємо, що дослідження семантики прагма-тичних ідіом є досить перспективним. Зокрема,цікаво було б розглянути функціонування цих лек-сичних одиниць у мовленні, тим самим дослідитиспецифіку культури спілкування в англомовномупросторі.

ЛІТЕРАТУРА1. Англо-українсько-російський словник усталених ви-разів / [Медведєва Л.М., Медведєва Н.Ю.]. – К. : Ук-раїнська енциклопедія, 1992. – 493 с. 2. Винаре-ва Л. Английские идиомы : учеб. пособие / Л. Вина-рева, В. Янсон. – К. : ООО «Логос», 2005. – 384 с.3. Гордій О.М. Фразеологічні експресиви і комуніка-тиви сучасної німецької мови в Інтернет-текстах :дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 / Гордій ОксанаМирославівна. – Івано-Франківськ, 2016. – 270 с.4. Зербіно А. Засоби вираження згоди та незгодив сучасній англійській мові [Електронний ресурс] /А. Зербіно. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vlnu/In_mov/2009_16/articles/Zerbino.pdf)5. Кузь Г.Т. Вигукові фразеологізми в українськіймові : етнолінгвістичні та функціональні аспекти :дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Кузь ГалинаТарасівна. – Чернівці, 2001. – 187 с. 6. Кунин А.В.Английская фразеология: теоретический курс /А.В. Кунин. – М. : Высш. школа, 1970. – 344 с.7. Кунин А.В. Фразеология современного англий-ского языка : опыт систематизированного описания /А.В. Кунин. – М. : Международные отношения,1972. – 287 с. 8 Лингвистический энциклопедичес-кий словарь / [гл. ред. В.Н. Ярцева]. – М. : Совет-ская энциклопедия, 1990. – 682 с. 9. Малярчук О.В.Прагматичні особливості англійських вигуків як за-собів вербалізації емоцій / О.В. Малярчук // Науко-вий вісник Міжнародного гуманітарного університе-ту. Серія: Філологія : [зб. наук. пр.] – Одеса : Міжна-родний гуманітарний університет, 2014. – № 9. –С. 96–100. 10. Мосейчук О.М. Системні та функціо-нальні особливості англомовних однослівних ідіом(на матеріалі сучасного публіцистичного дискурсу :автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол.наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / О.М. Мо-сейчук. – Харків, 2009. – 20 с. 11. Свиридова Т.М.Согласие – несогласие как фрагмент языковой кар-тины мира / Т.М. Свиридова // Предложение. Текст.Речевое функционирование языковых единиц : меж-вуз. сб. науч. тр. – Елец : ЕГУ им. И.А. Бунина,2002. – 214 с. 12. Шанский Н.М. Фразеология со-временного русского языка / Н.М. Шанский. – М. :

Едиториал УРСС, 2012. – 272 с. 13. Burger H.Idiomatik des Deutschen / H. Burger. – Tübingen :Niemezer, 1973. – 117 S. 14. Oxford Advanced Learner’sDictionary / [Turnbull J.]. – Oxford : Oxford UniversityPress, 2010. – 1952 p. 15. Random House Webster’sCollege Dictionary / [Costello Robert B.]. – New York :Random House, 1996. – 1568 p. 16. Shevchenko I.S.Transformations of expressives through history incognitive-communicative perspective / I. Shevchenko //Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Сер. Романо-гер-манська філологія. Методика викладання іноземнихмов. – 2015. – № 1155. – С. 64–69.

REFERENCESBurger, H. (1973). Idiomatik des Deutschen. Tübingen:

Niemezer.Costello, R.B. (ed). (1999). Random House Webster’s

College Dictionary. New York: Random House.Gordiy, O.M. (2016). Frazeolohichni ekspresyvy

i komunikatyvy suchasnoyi nimets’koyi movyv Internet tekstakh. Diss. kand. filol. nauk[Expressive and communicative phraseology ofmodern German in Internet-texts. Cand. philol. sci.diss.]. Ivano-Frankivs’k. 270 p. (in Ukrainian)

Kuz’, H.T. (2001). Vyhukovi fraseolohismy v ukrains’kiymovi: etnolinhvistychni ta funktsional’ni aspekty.Diss. kand. filol. nauk [Interjectional phraseologismsin the Ukrainian language: ethnolinguistic andfunctional aspects. Cand. philol. sci. diss.] .Chernivci. 187 p. (in Ukrainian)

Kunin, A.V. (1970). Anglijskaja fraseologija:teoreticheskij kurs [English phraseology: theoreticalcourse]. Moskva: Vysshaja shkola Publ.

Kunin, A.V. (1972). Frazeologija sovremennogoanglijskogo jazyka : opyt sistematizirovannogoopisanija [Phraseology of modern English : anattempt of systematic description] . Moscow :Mezhdunarodnye otnoshenija Publ.

Jarceva, V.N. (ed.). (1990). Lingvisticheskijjenciklopedicheskij slovar’. Moscow: Sovetskajajentciklopedija Publ.

Malyarchuk, O.V. (2014). Prahmatychni osoblyvostianhliys’kykh vyhukiv yak zasobiv verbalizatsiyiemotsiy [Pragmatic peculiarities of Englishinterjections as means of the verbalization ofemotions]. Naukovyy visnyk Mizhnarodnohohumanitarnoho universytetu. – InternationalHumanitarian Univ. Messenger, 9, 96–100(in Ukrainian)

Medvedyeva, L.M., Medvedyeva, N.Yu. (1992). Anhlo-ukrayins’ko-rosiys’kyy slovnyk ustalenykh vyraziv.

http://www.nbuv.gov.ua/

138


Kyiv: Ukrayins’ka entsyklopediya Publ.Moseychuk, O.M. (2009). Systemni ta funktsional’ni

osoblyvosti anhlomovnykh odnoslivnykh idiom (namateriali suchasnoho publitsystychnoho dyskursu.Avtoref. diss. kand. filol. nauk [Systemic andfunctional peculiarities of English one-word idioms(on the modern publicistic discourse material. Cand.philol. sci. diss. synopsis]. Kharkiv (in Ukrainian)

Shanskij, N.M. (2012). Frazeologija sovremennogorusskogo jazyka [Phraseology of modern Russian].Moscow : Editorial URSS Publ.

Shevchenko, I.S. (2015). Transformations ofexpressives through history in cognitive-communicative perspective. Visnyk Kharkiv nats.Un-tu im. V.N. Karazina. – V.N. Karazin KharkivNational Univ. Messenger, 1155, 64–68.

Svyrydova, T.M. (2002) Soglasie – nesoglasie kakfragment jazykovoj kartiny mira [Agreement –disagreement as a fragment of the language pictureof the world]. Mezhvuzovskij sbornik nauchnyhtrudov. – I.A. Bunin Elec State Univ., 214, 58–63(in Russian)

Turnbull, J. (ed.). (2010). Oxford Advanced Learner’sDictionary. Oxford: Oxford University Press.

Vinareva, L., and Janson, V. (2005). Anglijskie idiomy[English idioms]. Kyiv: Logos

Zerbino, A. (2009). Zasoby vyrazhennya z·hody tanez·hody v suchasniy anhliys’kiy movi [Methods ofagreement and disagreement expression in themodern English language] Available at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vlnu/In_mov/2009_16/articles/ Zerbino.pdf

www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vlnu/In_mov/

139


УДК 398.4

ДЕФІНІЦІЯ ТА ФУНКЦІЇ

ФОЛЬКЛОРНОЇ БУВАЛЬЩИНИ:

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

К.В. Бучіна (Харків)

У статті на основі розгляду фольклорних, психологічних, історичних, літературознавчих та лінгвістичних студій,присвячених фольклорній бувальщині (первинно – усному оповіданню про зустріч людини із надприроднимта правила поводження у такому випадку, зафіксованому у формі тексту), наводяться найважливіші структурні риситекстів бувальщини як жанру тексту, якими є: усний характер; фіксованість у формі письмового тексту; міме-тичність; часові, місцеві та особові вказівки на те, що описані події насправді відбувались; фіксація проявів надпри-родного; автентичність психологічного сприйняття; багатовимірність; настанова на достовірність. Наводяться кри-терії відмежування бувальщини від інших фольклорних жанрів.Ключові слова: бувальщина, жанр тексту, міметичність, надприродне, настанова на достовірність, фольклор.

Бучина Е.В. Дефиниция и функции фольклорной былички: история вопроса. В статье на основании рассмотре-ния фольклорных, психологических, исторических, литературоведческих и лингвистических исследований, посвя-щенных фольклорной быличке (изначально — устному рассказу о встрече человека со сверхъестественными соответствующих правилах поведения, зафиксированном в форме текста), приводятся важнейшие структурныечерты текстов былички как жанра текста, к которым относятся: устный характер; фиксированность в форме пись-менного текста; миметичность; временные, локальные и личностные свидетельства того, что описанные событиядействительно случились; фиксация проявлений сверхъестественного; аутентичность психологического восприя-тия; многомерность, установка на достоверность. Приводятся критерии отмежевания быличики от других фольк-лорных жанров.Ключевые слова: быличка, жанр текста, миметичность, сверхъестественное, установка на достоверность, фоль-

клор.

Buchina K.V. Definition and function of a folk tale: background of the problem. Considering folklore, psychological,historical, literature and linguistic studies devoted to folk tales (which primarily are oral tales recorded as texts aboutpeople meeting a supernatural force and conventions for such cases), the article introduces the most important features ofa folk tale as a text genre, which are concerned to be: spoken language; commitment to paper; mimesis; temporal, local andpersonal evidences of the fact, that the reported episode actually took place; documentation of supernatural occurrences;authenticity of a psychologic perception; multidimensionality; believability attitude. The differential criteria from otherfolklore genres are reproduced.

Key words: believability attitude, folk tale, folklore, mimesis, supernatural, text genre.

В рамках сучасної лінгвістичної парадигми,де когнітивні аспекти дискурсу набувають особ-ливої ваги, аналіз фольклорних текстів як елементіввідображення світосприйняття та світобачення лю-дей певної етнокультурної спільноти набуває всебільшої актуальності . Саме тому бувальщинаяк один з жанрів фольклору є об’єктом розглядув рамках даного дослідження. Предметом ана-лізу слугують диференційні та ізоморфні структур-но-типологічні ознаки бувальщини у порівнянні

з іншими фольклорними жанрами. Метою статтіє встановлення особливостей розвитку лінгвістич-ної думки стосовно фольклорних бувальщин.Як правило, бувальщиною називають жанр не-

казкового прозаїчного фольклору, який передбачаєісторію про зустріч людини з нечистою силою, не-видимим світом.Про систематичне дослідження явища, яке має

найменування «бувальщина», можна казати лишепочинаючи з двадцятого століття. Розвідки про-

© Бучіна К.В., 2017

140


водились західними фольклористами, проте не існу-вало єдиного визначення цього терміну. Всі де-фініційні спроби виходили із досить нечіткого по-няття бувальщини – в першу чергу, з огляду нанадто малий корпус текстів.Втім, такі спроби знаменували перший етап

становлення досліджень фольклорної бувальшиниу пулі європейських студій, і ґрунтувались на їїзіставленні з іншими текстовими жанрами. Зокре-ма, визначення базельського германіста та фоль-клориста Ф. Ранке базується на висловлюваннібратів Грим, які вважали, що казка є більш поетич-ним, а бувальщина – більш історичним текстом.«За своєю сутністю бувальщина вимагає, щобв неї вірили, як оповідач, так і слухач, вона ствер-джує, що розповідає правду. Казка не має такихвимог, вона не просить віри, принаймні, віри в ство-ріння чиїхось фантазій, правда казки лежить в ін-шій сфері, ніж правда бувальщини. Бувальщина, засвоїм власним сприйняттям, відноситься до світуреального, до знань народу, казка ж, навіть для того,хто її розповідає, належить до світу поетичного,фантазійного. Первинно бувальщини є популярни-ми історіями з фантастичним, об’єктивно неправ-дивим змістом, що розповідається у формі просто-го викладу неначебто реальних подій» [17, с. 14].Але це визначення також базується на співстав-

ленні, що, знову ж таки, є результатом відсутностіточної наукової термінології у дослідженнях буваль-щин. Для Ф. Ранке найважливішою була більша пре-тензія бувальщини на правдивість та її суб’єктивнадостовірність. У своїх подальших роботах він під-креслював те, що в бувальщині є важливим такожхарактер пережитого, який походить з колишніхколективних вірувань.Другим етапом розвитку релевантних дослі-

джень можна вважати роботу скандинавського ет-нолога Карла Вільгельма фон Зюдова. Серед бу-вальщин він виокремив меморат (розповідь людейпро власні, суто приватні переживання), хроніки-нотатки (різноманітні спогади, в яких ідеться пролюдей, родини, поселення та місцевості, культурніособливості тощо), власне бувальщину (коротка,одноепізодична розповідь, підґрунтям для якої слу-гують, в першу чергу, переживання та спостере-ження), їх він називав також «фабулатами». З усіхцих видів в науці закріпились лише поняття «ме-

морат» та «фабулат», які були не лише теоретичноописані, але й підкріплені текстовими прикладами[21, c. 73-74].В шістдесятих роках минулого століття скан-

динавські дослідники, серед яких виділяєтьсяГ.-Х. Тільхаген, намагались класифікувати народніоповідання і виділили серед них бувальщину – «за-новану на одному або більше мотивах стандартну,а також за формою фіксовану на найважливішомурозповідь, яка повідомляє про достовірність та зу-стрічається принаймні в двох різних записаних тек-стах» [22, c. 38]. Таким чином, говорячи про ком-бінацію мотивів, дослідник виділяє, в першу чергу,морфологічний аспект бувальщини. Також важли-вим убачається факт міжрегіонального поширен-ня окремих типів фольклорних бувальщин, тобтонепрямий доказ наявності колективної полігенетич-ної традиції.Фінський фольклорист Лаурі Сімонсуурі не тіль-

ки виділяє усну форму передачі бувальщин, він та-кож зосереджується на її змісті та надрегіональ-ному розповсюдженні. Більш за все він приділявувагу речам, які викликають інтерес оповідача(особистості, події, місцевості) та слугуютьпідґрунтям для створення фольклорної бувальщи-ни, а також їх вираженню граматичними структу-рами [15, с. 47].Протягом минулого століття було зафіксовано

декілька спроб уточнити класифікацію К.В. фонЗюдова, серед яких варто зазначити дослідженняфінського фольклориста та релігіознавця Л. Хонко.Він представив нову точку зору на відокремленнямеморату від власне бувальщини. Для цього до-слідник запровадив такі критерії для безпомилко-вого визначення фольклорного жанру: зміст, фор-ма, стиль, структура, функція, частота, розповсю-дження, вік, походження. Ці критерії, хоча воний були само собою зрозумілими, до того часуне завжди послідовно залучались до аналізу по-няття фольклорної бувальщини. Виходячи з цих кри-теріїв, виявлялось, що бувальщина відрізняється відмеморату насамперед змістовно, а від фабулату –формально. Новим у цій класифікації був кількіснийкритерій, який базувався на колективних традиці-ях соціуму і враховував частотність передачібувальщини [12]. Послідовником Л. Хонко ставЮ. Пентікайнен, який додав новий критерій для

141


відокремлення меморату від бувальщини –так зва-ну психологічно-сприйняттєву автентичність, тоб-то індивідуальне істиннісне значення. Таким чи-ном, головним критерієм розмежування меморатута бувальщини стає рівень дійсності. Внаслідок цьо-го дослідник постає перед великою кількістю рівнівдійсності, що, звичайно, ускладнює роботу з мате-ріалом [14].Підходячи до досліджуваного об’єкту з боку

психології, швейцарський фольклорист Х. Бурк-хардт найвизначнішою рисою бувальщини називаєіндивідуальний характер переживання, зустрічз потойбічним та надприродним явищем. «Змістфольклорних бувальщин зазвичай стосується не-звичних подій, які, на думку оповідача або слуха-ча, часто спричиняються вторгненням «чогосьзовсім іншого» у світ повсякденного» [10, c. 14].В.-Е. Пойкерт підійшов до бувальщини як

до написання історії певного народу. Для нього бу-вальщина є просто історичним повідомленням,він зосереджується на розповідному характері опо-відання, в якому фіксується певна подія. Він пише,що бувальщина повідомляє про те, що вже відбу-лося, а якщо прагне естетичного, то це лише есте-тика замкнення, окресленого та мотивуючого, і, по-відомляючи про події, вона не підсумовує, а простопередає перебіг подій [16, c. 10].Учень В.-Е. Пойкерта Курт Ранке підкреслює

сенс істинності бувальщини, її емпіричну рольв суспільстві і, таким чином, її антропологічне зна-чення. Він стверджує: «Бувальщина документуємісце та час в наших категоріях мислення, її при-в’язаність до людського, вона відповідає дійсності,тому що вона хоче бути дійсністю» [18, c. 35]. Длянього бувальщина, як і інші фольклорні жан-ри, відповідає психоментальним потребам людейі є формою їхнього вираження. Це, в свою чергу,визначає функцію бувальщини, яка полягає в тому,щоб пояснити світ, при чому тон пояснення має,передусім, емоціональне забарвлення. К. Ранкетакож вважає важливою інтеграцію бувальщинив дійсність людини; на відміну від казки або леген-ди, де трансцендентне існує ніби в паралельномусвіті, в бувальщині надприродні явища самі прони-кають в світ повсякденності.Під впливом К.Г. Юнга деякі дослідники бачи-

ли в бувальщинах «архетипові образи», але, на дум-

ку К. Ранке, такі «спроби визначити сутність бу-вальщини, казки, міфу або шванку завжди терпі-тимуть поразку, якщо не будуть спиратись на філо-логічні архетипи» [18, c. 45].Відомі й інші спроби розглядати фольклорну

бувальщину суто в психологічній інтерпретації,представлені, наприклад, в роботі Г. Іслера. За йогословами, якщо сприймати бувальщину як «роз-повідь про зустріч людини з духами або демона-ми» і, крім того, як «точні вказівки щодо правиль-ного поводження з цими силами» [13, c .1], в цьо-му, без сумніву, проявлятиметься її релігійна функ-ція. І, у разі конкретного застосування до певнихтипів бувальщини, ця функція, на думку Ньортерс-хаузера, стає скоріш функцією ідеологічною, яка«використовує уявлення про народні вірування»[цит. за 15, с. 53]. Сам Л. Петцольд вважає,що «таке релігійно-психологічне тлумачення бу-вальщини, яке походить з а priori постульованоїпередумови, та, крім того, вдає з себе «знання»,яке у кращому випадку вже виповнилося, не зачіп-ляє ані внутрішньої реальності бувальщини, ані істо-рично-соціальної реальності; інтерпретуючи бу-вальщину антиісторичним чином, її вириваютьз того підґрунтя обставин та зв’язку із життям,з яких вона постала» [15, с. 53–54].Вище згадувалося про те, що Ф. Ранке давав

фольклорній бувальщині дефініцію через призмутого, яким чином вона стосується реальності, тоб-то за ступенем суб’єктивної достовірності. До та-кого бачення приєднався Л. Рьоріх, який помістивцей тип текстів у мережу глобальних взаємовідно-син та вказав на кількісну обмеженість типів фоль-клорних оповідань та мотивів. «У своїй прив’яза-ності до місця й часу, а також до конкретних осіб,кожна бувальщина викликає відчуття реальної події,яка відбулася один раз, але бувальщина, так само,як і казка, обмежена у переліку загальнолюдськихмотивів та типології» [19, с. 664].Г. Баузінгер спробував надати своє визначення

бувальщинам та класифікувати їх за приводамивиникнення. Спираючись на міркуванння фон Зю-дова та Пентикайнена, він виокремив різні фазиформування та розвитку бувальщини від первин-ного суб’єктивного оповідання (меморату) до інтер-претованої розповіді сталої бувальщини. Він бачивтри приводи виникнення бувальщини: переживан-

142


ня, подія та об’єктивація. Із них виходять трирівнозначні групи бувальщин: демонічна, історич-на та етіологічна. Але етіологічні (пояснювальні)бувальщини можна також знайти і в групі демоніч-них, і в групі історичних бувальщин. Отже, етіоло-гічна функція і зміст бувальщини опиняютьсяна одному категоріальному рівні. Попередній етап,тобто об’єктивацію, яка вимагає пояснення, мож-на знайти як серед демонічних (це бувальщини прочортові мости або печери карликів/гномів), такі серед історичних фольклорних бувальщин (бу-вальщини про руїни замків, пояснення виникненняназв місцевостей тощо), або вона може відноси-тися до них. Таким чином, дослідник вийшовна досить неточну, але безперечну класифікаціюбувальщин на історичні та демонологічні [9, с. 127].Важливий внесок в дослідження бувальщин зро-

била германіст Кріста Бюргер, яка виокремилаідеологічну функцію бувальщин. Дослідниця вихо-дила з того, що в низці бувальщин, які намагають-ся випередити порушення писаних або неписанихнорм, ці порушення вважаються негативнимиз точки зору потойбічних сил. Крім того, в роботізауважується про очевидну соціально-критичнутенденцію деяких бувальщин, які хоча й караютьіндивідуальні порушення моральних норм навітьз боку правителів, але, загалом, не критикують«основний принцип влади» [11, c. 33]. В цілому, до-слідниця описує «світосприйняття німецькомовнихфольклоних бувальщин як антипросвітницьке таантиемансипаторське» (11, с. 36, 38).Спробу розглянути фольклорну бувальщину

з точки зору функціональності зробив Р. Шенда.Він писав про те, що вона «показує нам порушеннянорм, пояснює нам катастрофи, робить моторош-не очевидним, погрожує покаранням» [20, c. 12].Для нього тексти бувальщин не є ізольованими,а стають автентичними лише у своєму контекстіта через функціональний взаємозв’язок. Він надаєцьому жанру тексту досить «важку» дефініцію:«Бувальщина – це спродукована усно та/або пись-мово передана з покоління у покоління розповідьпо однороазову надзвичайну, надприродну або чу-дову, справжню або фіктивну подію [переживан-ня], часто датовану/локалізовану, в яку повірили абоні, яку розповідають із розважальним/дидактичнимнаміром і яка служить для підтвердження або роз-

ширення кола досвіду реципієнта, а також для збе-реження або піддавання сумніву відповідної існу-ючої картини суспільства» [там само].На теренах російськомовного наукового просто-

ру термін «бувальщина» вперше був використанийз метою позначення розповіді про надприродне, якетрапилося в реальності, дослідниками Б. та Ю. Со-коловими [7, с. 78]. Як правило, ці тексти вважали-ся комплементарними оповіданнями до казок,і таке ставлення до них переважало в роботахХХ століття навіть тоді, коли стали виокремлюва-ти особливі риси цього типу текстів. Ситуаціязмінилася після виходу з друку роботи Е.В. Поме-ранцевої, у якій вона згадувала про те, що незва-жаючи на те, що у бувальщинах переважає інфор-мативна функція, їй також притаманна й естетич-на [3, с 275]. На думку дослідниці, виокремленняцієї функції пов’язане із відсутністю віри в опові-дання з боку реципієнтів. Цієї ж думки дотриму-вався В.П. Зінов’єв, який вважав, що наполяганняна достовірності бувальщини з боку оповідача маєна меті підсилення естетичного ефекту від опові-дання [1, с. 382, 386, 394].Не обійшов своєю увагою бувальщину і відо-

мий дослідник В.Я. Пропп, який провів масштабнідослідження фольклорної прози. Він зробив гло-бальне розмежування фольклорних текстів на «такітвори, у правдивість змісту яких не вірять»(усі тексти казкового типу), «і такі, у правдивістьзмісту яких вірять» [6, с. 43]. Усю неказкову прозуВ. Пропп поділив на такі жанри: етіологічні опові-дання, бувальщини, легенди, історичні перекази,сказання [4, с. 52]. Посилаючись на роботи ви-щезазначених європейських авторів, в тому числіК. Ранке, і зауважуючи, що дослідники встанов-люють занадто широкі визначення для жанру бу-вальщини, він зазначав, що для класифікації фоль-клорних жанрів і уточнення понять необхідно до-тримуватися певних вимог, серед яких називав такі:1) ознака, що виділяється, повинна відображатисутнісні сторони явища; 2) обрана ознака має бутипостійною, а не мінливою (щодо цього критеріюсам дослідник писав про певні труднощі, пов’язанііз постійною мінливістю фольклору); 3) ознака,що покладена в основу, має бути сформульованачітко та виключати можливість її різного тлума-чення та розуміння [6, с. 177–181].

143


Дослідженням структури бувальщини Латгаллії,її композиції, системи образів і наявності інших еле-ментів, зумовлених основною функцією бувальщи-ни: настановкою на достовірність з одного боку,та того, що викликає містичний страх, з іншого,займалася Є.Є. Корольова [2, c. 237 і далі]. До-слідниця зауважує, що бувальщина відображаєособливості міфологічного мислення, що має своюлогіку і не прагне до аналітичного розуміння світу.Крім того, вона вважає, що «як і будь-який фольк-лорний твір, бувальщина поєднує в собі дохристи-янське та християнське. Міфологічні персонажіта їхні дії віддзеркалюють поганські уявлення <…>,їхні забобонні уявлення, а християнськоюв більшості випадків є система оберегів» [2, с. 247].Серед більш сучасних досліджень можемо та-

кож назвати роботу ізраїльського науковця Л. Фі-алкової [8], яка досліджувала не суто бувальщини,а меморати, зауважуючи, що це більш універсаль-ний термін, який позначає тексти фольклорнихжанрів, починаючи від легенд і закінчуючи самефольклорними бувальщинами. В першу чергу, до-слідницю цікавив культурний контекст, який відоб-ражається в окремих оповіданнях. Через переда-чу особистих спогадів та спогадів своїх знайомихяк частини групового досвіду зростає суспільнавага таких текстів.Підсумовуючи вище сказане, можна виділити

такі найважливіші риси бувальщини: насампередце усне оповідання про зустріч людини із надпри-родним та правила поводження у такому випадку,зафіксоване у формі тексту. Мімотична форма опо-відання викликає у реципієнта враження достовір-ності, яке підкріплюється у текстах фольклорноїбувальщини за допомогою локальних, темпораль-них та особових вказівок, за рахунок яких відбу-вається також фіксація проявів надприроднього.Варто також підкреслити автентичність психолог-ічного сприйняття та індивідуальну дійсніснуцінність цього типу текстів. До переліку важливихрис бувальщини також варто віднести багато-вимірність, коли прояви надприроднього у повсяк-денному світі не сприймаються реципієнтамияк жахливе, а становлять сутність бувальщини.Вочевидь, незважаючи на велику кількість робіт,

присвячених бувальщині, у тому числі німецько-мовній, ще не є достатньо дослідженим когнітив-

но-дискурсивний аспект, тому перспективоюдослідження можна вважати розгляд текстівнімецькомовної фольклорної бувальщини як еле-ментів відображення світосприйняття та світоба-чення людей певної етнокультурної спільноти.

ЛІТЕРАТУРА1. Зиновьев В.П. Быличка как жанр фольклора и еёсовременные судьбы / В.П. Зиновьев // Мифологи-ческие рассказы русского населения Восточной Си-бири. – Новосибирск, 1987. – С. 381–400. 2. Коро-лёва Е.Е. Былички староверов Латгалии (современ-ное бытование) / Е.Е. Королева // Русские старооб-рядцы: язык, культура, история. – М. : Языки славян-ских культур, 2008. – C. 237–249. 3. Померанцева Э.В.Жанровые особенности русских быличек / Э.В. По-меранцева // История, культура, фольклор и этно-графия славянских народов. VI Международныйсъезд славистов. – М. : Наука, 1968. С. 274–293.4. Пропп В.Я. Жанровый состав русского фолькло-ра / В.Я. Пропп // Пропп В.Я. Фольклор и действи-тельность: избранные статьи. – М. : Наука, 1976. –С. 46–82. 5. Пропп В.Я. Поетика фольклора /В.Я. Пропп. – М. : Лабиринт, 1998. – 352 с.6. Пропп В.Я. Принципы классификации фольклор-ных жанров / В.Я. Пропп // Пропп В.Я. Фольклори действительность: избранные статьи. – М. : Наука,1976. – С. 34–45. 7. Соколов Б. Сказки и песни Бело-зерского края / Б. Соколов, Ю. Соколов. – СПб. : ТропаТроянова, 1999. – 1504 с. 8. Фiалкова Л. Коли горисходяться: Нариси українсько-iзраїльских фольклор-них взаємин / Л. Фіалкова. – К. : Автограф, 2007. –176 с. 9. Bausinger H. Formen der «Volkspoesie» /H. Bausinger. – Berlin : E. Schmidt, 1980. – 312 S.10. Burkhard H. Zur Psychologie der Erlebnissage /H. Burkhard. – Saarbrücken : Juris-Verlag, 1951. – 110 S.11. Bürger C. Die soziale Form der volkstümlicherErzählformen – Sage und Märchen / C. Bürger //Kritisches Lesen – Märchen, Sage, Fabel, Volksbuch. –Stuttgart, 1971. – S. 22–56. 12. Honko L. Genre Analysisin Folkloristics and Comparative Religion / L. Honko //Temenos 3, 1968. – P. 48–66. 13. Isler G. DieSennenpuppe. Eine Untersuchung über die religiöseFunktion einiger Alpensagen / G. Isler // Schriften derSchweizerischen Gesellschaft für Volkskunde. – Nr. 52. –Basel, Bonn, 1971. – 285 S. 14. Pentikiinen J.Grenzprobleme zwischen Memorat und Sage /J. Pentikiinen // Temenos 3, 1968. – P. 136–167.15. Petzoldt L. Einführung in die Sagenforschung /L. Petzold. – Stuttgart : UTB, 2002. – 238 S.

144


16. Peuckert W.-E. Sagen. Geburt und Antwort dermythischen Welt. Einführungsband zur eihe EuropäischeSagen / W.-E. Peuckert. – Berlin : Schmidt, 1965. – 159 S.17. Ranke F. Grundfragen der Volkssagenforschung /F. Ranke // Niederdeutsche Zeitschrift für Volkskunde. – 1925. – Vol. 3. – S. 12–23. 18. Ranke K.Die Welt Der Einfachen Formen. Studien Zur Motiv-,Wort- und Quellenkunde / K. Ranke. – Wlater de GruyterVerlag, 1978. – 456 S. 19. Röhrich L. Die deutscheVolkssage. Ein methodischer Abriss / L. Röhrich //Studium generale. – 1958. – Vol. 11. – Р. 664–690.20. Schenda R. Sagenerzähler und Sagensammler derSchweiz. Studien zur Produktion volkstümlicherGeschichte und Geschichten vom 16. bis zum frühen20. Jahrhundert / R. Schenda, H. ten Doornkaat (Hgg.) –Bern / Stuttgart : Haupt, 1988. – 642 S. 21. Sydow С.W.Selected papers on folklore / С.W. Sydow. –Copenhagen : Rosenkilde and Bagger, 1948. – 257 р.22. Tillhagen C.-H. (ed.) Papers on folk-medicine, givenat an inter-nordic symposium 1961 / C.-H. Tillhagen. –Stockholm, 1963. – 204 p.

REFERENCESBausinger, H. (1980). Formen der «Volkspoesie». Berlin:

E. Schmidt.Burkhard, H. (1951). Zur Psychologie der Erlebnissage.Saarbrücken: Juris-Verlag.

Bürger, C. (1971). Die soziale Form der volkstümlicherErzählformen – Sage und Märchen. In: I. Heinz(Hrsg.) Kritisches Lesen – Märchen, Sage, Fabel,Volksbuch. Stuttgart: Metzler, S. 22–56.

Fialkova, L. (2007). Koly hory skhodiatsia: Narysyukrainsko-izrailskykh folklornykh vzaiemyn [Whenmountains meet: Feature stories of Ukrainian-Israelirelationships]. Kyiv: Avtohraf Publ.

Honko, L. (1968). Genre Analysis in Folkloristics andComparative Religion. Temenos, 3, 48–66.

Isler, G. (1971). Die Sennenpuppe. Eine Untersuchungüber die religiöse Funktion einiger Alpensagen.Schriften der Schweizerischen Gesellschaft fürVolkskunde, 52. Basel: Verlag G. Krebs..

Koroliova, Ye.Ye. (2008). Bylichki staroverov Latgalii(sovremennoe bytovanie) [Folk tales of Old Ritualistsin Latgale (modern state]. Russkie staroobrjadcy:jazyk, kul’tura, istorija. Russian Old Ritualists:language, culture, history, 237–249 (in Russian).

Pentikiinen, J. (1968). Grenzprobleme zwischenMemorat und Sage. Temenos, 3, 136–167.

Petzoldt, L. (2002). Einführung in die Sagenforschung.Stuttgart: UTB.

Peuckert, W.-E. (1965). Sagen. Geburt und Antwort dermythischen Welt. Einführungsband zur ReiheEuropäische Sagen. Berlin: Schmidt.

Pomeranceva, Je.V. (1968). Zhanrovye osobennostirusskih bylichek [Genre peculiarities of Russian folktales]. Istorija, kul’tura, fol’klor i jetnografijaslavjanskih narodov. VI Mezhdunarodnyj s’ezdslavistov. [Proc. 4th International Slavists conference“History, culture, folklore and ethnic studies of Slavicfolks”]. Moscow, 274–293 (in Russian).

Propp, V.Ja. (1976). Principy klassifikacii fol’klornyhzhanrov [Classification principles of folklore genres].In: V.Ja. Propp. Fol’klor i dejstvitel’nost’: izbrannyestat’i [Folklore and reality: selected papers].Moscow: Nauka Publ., pp. 34–45.

Propp, V.Ja. (1976). Zhanrovyj sostav russkogofol’klora [Genre structure of the Russian folklore].In: V.Ja. Propp. Fol’klor i dejstvitel’nost’: izbrannyestat’i [Folklore and reality: selected papers].Moscow: Nauka Publ., pp. 46–82.

Propp, V.Ja. (1998). Poetika fol’klora [Poetics offolklore]. Moscow: Labirint Publ.

Ranke, F. (1925). Grundfragen der VolkssagenforschungNiederdeutsche. Zeitschrift für Volkskunde, 3, 1223.

Ranke, K. (1978). Die Welt Der Einfachen Formen.Studien Zur Motiv-, Wort- und Quellenkunde. Berlin:Walter de Gruyter Verlag.

Röhrich, L. (1958). Die deutsche Volkssage. Einmethodisher Abriss. Studium generale, 11, 664–690.

Schenda, R., and Doornkaat, H. ten (Hgg.) (1988).Sagenerzähler und Sagensammler der Schweiz.Studien zur Produktion volkstümlicher Geschichteund Geschichten vom 16. bis zum frühen 20.Jahrhundert. Bern: Haupt.

Sokolov, B. & Sokolov, Yu. (1999). Skazki i pesniBelozerskogo kraja [Fairy tales and chants ofBelozersk Territory]. Saint Petersburg: TropaTrojanova Publ.

Sydow, Ñ.W. vîn. (1948). Selected papers on folklore.Copenhagen: Rosenkilde and Bagger.

Tillhagen C.-H. (ed.) (1963). Papers on folk-medicine,given at an inter-nordic symposium 1961.Stockholm.

Zinov’ev, V.P. (1987). Bylichka kak zhanr fol’klora i ejosovremennye sud’by [Folk tale as a folklore genreand its modern background]. Mifologicheskierasskazy russkogo naselenija Vostochnoj Sibiri Mythological tales of the Russian population inEastern Siberia, 381–400 (in Russian).

145


УДК 81’259

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КОЛОКАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ

СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СПОЛУЧЕНЬ

(на прикладі документів НАТО, СОТ, ООН)

Ю.І. Дем’янчук, канд. екон. наук (Львів)

У статті здійснюється порівняльний аналіз окремих колокацій із документів НАТО, СОТ, ООН. Розглядаєтьсятематична спеціалізація міжнародної термінології, виділяються спільні та відмінні властивості трьох лексикографіч-них пластів. На основі спільного слова-колоката, подаються варіанти англійськомовних ідіоматичних сталих виразівта можливі варіанти їх перекладу українською мовою. Ідіоматичні сполучення з офіційних документів НАТО відігра-ють вагому роль в системі міжкультурної мілітарної комунікації. Термінологія СОТ – важливий фактор міжнародноїторговельної співпраці. Сталі термінологічні сполучення ООН – чи не найвагоміший безпековий, культурно-освітнійта екологічний комунікаційний фактор. Отже, точний та якісний переклад спеціалізованих термінів вказаних міжна-родних організацій набуває особливого значення в умовах геополітичних змін та міжкультурної співпраці. Якісносформовані колокаційні словники зі спеціалізованими термінами НАТО, СОТ, ООН та інформація, отриманав результаті обробки документів, дасть можливість розвивати військову, авіаційну, торговельно-економічну та без-пекову співпрацю на більш високому рівні. Дане дослідження можна вважати основою для формування порівняль-ного колокаційного словника-тезауруса як особливого додатка до підкорпусу НКРМ (Національного корпусу рос-ійської мови), в якому здійснюється переклад з англійської на українську мову і навпаки.Ключові слова: ідіоматичний сталий вираз, колокація, міжнародні документи, порівняльний аналіз, спеціалізо-

вана термінологія.

Демьянчук Ю.И. Сравнительный анализ коллокационной структуры специализированных терминологичес-ких выражений (на примере документов НАТО, ВТО, ООН). В статье осуществляется сравнительный анализ от-дельных коллокаций из документов НАТО, ВТО, ООН. Рассматривается тематическая специализация международ-ной терминологии, выделяются общие и отличительные свойства трех лексикографических пластов. На основеобщего слова-коллоката, приводятся варианты англоязычных идиоматических устойчивых выражений и возмож-ные варианты их перевода на украинский язык. Идиоматические сочетания из официальных документов НАТО,играют важную роль в системе межкультурной милитарной коммуникации. Терминология ВТО – важный фактормеждународного торгового сотрудничества. Устойчивые терминологические сочетания ООН – весомый факторбезопасности, а также культурно-образовательный и экологический коммуникативный фактор. Поэтому точныйи качественный перевод специализированных терминов указанных международных организаций приобретает осо-бое значение в условиях геополитических изменений и межкультурного сотрудничества. Качественно сформиро-ваны коллокационные словари со специализированными терминами НАТО, ВТО, ООН, информация, полученнаяв результате обработки документов, даст возможность развивать военное, авиационное, торгово-экономическоесотрудничество и сотрудничество в сфере безопасности на более высоком уровне. Данное исследование можносчитать основой для формирования сравнительного коллокационного словаря-тезауруса как особого приложенияк подкорпусу НКРЯ (Национального корпуса русского языка), в котором осуществляется перевод с английскогона украинский язык и наоборот.Ключевые слова: идиоматическое устойчивое выражение, коллокация, международные документы, специали-

зированная терминология, сравнительный анализ.

Demyanchuk Y.I . Comparative analysis of the collocation structure of specialized terminological expressions(a case study of NATO, WTO, UN documents). This article presents a comparative analysis of a number of collocationsselected from NATO, WTO and the UN documents. We consider thematic specialization of international terminology;there are some common and distinctive features of three lexicographical layers. On the basis of a common word-collocatevariants of English idiomatic stable expressions and versions of their translation into Ukrainian are given. Idiomaticcombinations found in official NATO documents play a significant role in military intercultural communication. The WTO

© Дем’янчук Ю.І., 2017

146


terminology is an important factor of international trade cooperation. Stable terminological combination selected from theUN documents are a the most significant security, cultural, educational and environmental communication factor. Therefore,reliable and high-quality translation of specialized terms of these international organizations is particularly important interms of geopolitical changes and intercultural cooperation. Qualitatively formed collocation dictionaries with specializedterms of NATO, WTO, UN, the information received as a result of the processing of documents will provide an opportunityto develop military, aviation, trade and economic cooperation and security cooperation at a higher level. This study can beconsidered as the basis for the formation of comparative collocations thesaurus as a special application to the subcorpusof the RNC (Russian National Corpus), in which the translation from English into Ukrainian is carried out, and vice versa.

Key words: collocation, comparative analysis, idiomatic stable expressions, international documents, specializedterminology.

до визначення особливостей спеціального військо-вого перекладу на всіх мовних рівнях. Особливоактуальною дана проблема постає для комуні-каційного простору України, оскільки якісно сфор-мовані колокаційні словники зі спеціалізованимитермінами НАТО, СОТ, ООН та інформація, от-римана в результаті обробки документів, дасть мож-ливість розвивати військову, авіаційну, торговельно-економічну та безпекову співпрацю на більш висо-кому рівні.Загальні властивості спеціалізованої термінології

досліджували М.А. Шанаєва [8], В.В. Чеботарь-ова [7], Д.С. Куценко, Е.А. Ширшикова [4] тощо.Проте колокаційна структура ідіоматичних сталихвиразів зі спеціалізованих текстів НАТО, СОТ таООН на сьогодні недосліджена проблема.Мета статті – здійснити порівняльний аналіз

колокаційної структури спеціалізованих термінівНАТО, СОТ, ООН. Необхідно охарактеризуватитематичну спеціалізацію ідіоматичних сталих ви-разів НАТО, СОТ, ООН; порівняти специфіку ви-ведення колокації, відповідно до тематичного роз-поділу офіційних текстів; внести пропозиції, щодозастосування методики колокаційного розподілуідіоматичних сталих виразів, як додатка до суб-корпусу Національного корпусу російської мови(НКРМ), в якому здійснюють переклад з англій-ської на українську мову і навпаки.2. Виклад основного матеріалу,результати дослідженняОфіційні документи НАТО, ООН та СОТ нале-

жать до спеціалізованих текстів, термінологічнісполучення та ідіоматичні сталі вирази яких утво-рюються від спільного колоката. Тематичний роз-поділ міжнародних документів неоднорідний. На-приклад, у документах ООН виділяються такі го-ловні блоки, як [6]: Human Rights – Права люди-

1. ВступРобота з корпусами, тобто з масивами текстів

в електронному вигляді, є одним з основних ме-тодів лінгвістичних досліджень. Переклад корпусівтекстів зі спеціалізованою термінологією вміщуєу собі порівняльний елемент, на основі якого мож-на вивести спільну ідіоматичну домінанту із зада-ної колокації в Національному корпусі. Ідіома –це мовний вираз, значення якого інше, ніж випли-ває зі значень його окремих складових елементівта правил мови. Ідіоми існують в межах конкрет-ної мови, та часто неможливо їх дослівно перекла-сти [3]. Термін «коллокація» є важливою лексич-ною мовною одиницею. В корпусній лінгвістиціпід «колокацією» розуміють сполучення слів, якізустрічаються разом частіше, ніж можна було бочікувати виходячи з випадкового розподілу [1].Порівняльного аналізу в даному випадку вима-

гає спеціалізована термінологія НАТО, СОТ, ООН.Наприклад, ідіоматичні сполучення з офіційнихдокументів НАТО відіграють вагому роль в сис-темі міжкультурної мілітарної комунікації.Термінологія СОТ – важливий фактор міжна-

родної торговельної співпраці, зокрема, і між краї-нами, що розвиваються. Сталі термінологічні спо-лучення ООН є чи не найвагомішим безпековим,культурно-освітнім та екологічним комунікаційнимфактором. Тому точний та якісний переклад спе-ціалізованих термінів вказаних міжнародних орга-нізацій набуває особливого значення в умовах гео-політичних змін та міжкультурної співпраці. Відпо-відно, застосування корпусного паралельного пе-рекладу та виділення колокацій з окремих тексто-вих блоків, дає можливість реалізувати мовно-лінгвістичні вимоги офіційно-ділового стилю: екві-валентність перекладу, збереження прагматикиоригіналу в перекладі, що передбачає звернення

147


ни; Member-states – Держави-члени; GeneralAssembly – Генеральна Асамблея. Серед варіантів:Peace and Security – Мир і безпека; HumanitarianAffairs – Гуманітарні питання; UN Charter – Ста-тут ООН. Відповідно до спеціалізації документівООН, виділяємо термінологічні трансформації;додавання, перестановку та конверсію ідіоматич-них сталих виразів; функціональну заміну і нульо-вий переклад. Наприклад:

«… and provide a forum for its 193 MemberStates to express their views, through the GeneralAssembly, the Security Council, the Economic andSocial Council and other bodies and committees.» –«… є для своїх 193 держав-членів форумом, якийдозволяє їм через Генеральну Асамблею, РадуБезпеки, Економічну і соціальну раду та інші орга-ни і комітети висловлювати власну точку зору» [6].Інший приклад функціональної заміни:«Children were empowered to submit complaints

about exploitation and other violations of theirrights». – «Це означає, що відтепер діти зможутьпоскаржитися в ООН, відносно порушення влас-них прав» [6].В цьому випадку відбувається переклад на рівні

пропозиції, на основі чого виділяються сталі вирази.Особливої уваги заслуговують термінологічні

колокації ООН у сфері безпеки (економічної, еко-логічної, міжнародної) [6]. Зокрема, такі термінизастосовуються у двох або більше пов’язанихз безпекою контекстах (наприклад, англомовнийтермін «clearance» – звільнення від контролю, якийвикористовується для позначення адміністратив-ного механізму виведення матеріалу з-під регулю-ючого контролю, і термін «clearance» – виведен-ня (з організму певних речовин, кліренс), що по-значає біологічний процес, який впливає на пере-міщення в організмі людини радіонуклідів, що на-дійшли інгаляційним шляхом).Існують також терміни загального визначення,

серед яких: за правилами перевезення, прикордон-ного регулювання. Існує невелика кількість базо-вих термінів, які мають два різні визначення в за-лежності від контексту, і тому використовуютьсяв науковому та офіційно-діловому стилях. Наприк-лад, прикметник «radioactive». З наукової точкизору, предмет характеризується як радіоактивний,якщо в ньому можна виявити явище радіоактив-

ності, або якщо він містить яку-небудь речовину,що має здатність до радіоактивності. Таким чи-ном, з наукової точки зору, будь який матеріал(в тому числі матеріал, який вважають відхода-ми) є радіоактивним. Проте в міжнародних доку-ментах ООН колокації «радіоактивний матеріал»і «радіоактивні відходи», прийнято вважати мате-ріалами або відходами, які підпадають під регу-лювання захисту, через радіологічну небезпеку, якувони створюють.Англомовними колокаціями, у документах ООН

є такі: військово-технічне співробітництво, авіанос-ний крейсер, пояс безпеки, військово-облікова спе-ціальність тощо, відповідники яких в українськійта російській мові відсутні. В українській мові,наприклад, відсутні такі слова і словосполучення,як «interoperability», «network-centric capability»,«usability forces», «Joint Task Force», «bilateralinfrastructure», «amphibious approach schedule».Безпосередній зв’язок терміносполуки ООН

мають з колокаціями на економічну тематику. Такісловосполуки, як «Form-like», «basic document»,«one pass method» («формуляр-зразок», «основнийдокумент» і «метод одного проходу»), в даний часчітко встановлені і визначені. У всіх випадках пе-редбачається, що терміни належать до документів,які містять трактування відповідних галузей. Се-ред них: міжнародні спеціальні та секторальні фор-муляри-зразки; міжурядові або неурядові стандар-ти (часто факультативні), які передбачають роз-міщення додаткових елементів даних. Прийнятіміжнародні бланки (найчастіше обов’язкові), якіпередбачають розміщення додаткових елементівданих, закріплених відповідними договорами, кон-венціями, протоколами та аналогічними торговель-ними угодами.Текст із документів ООН «Стратегії про про-

тидію тероризму» містить особливий набір ідіом,що наближає їх до протоколів НАТО. У прийнятійрадою Європи (30 листопада 2005 року) контр-терористичній стратегії Європейського союзу («TheEuropean Union Counter-Terrorism Strategy»в якості основного використовується термін«to combat terrorism» («боротьба з тероризмом»).Дотичною є терміносполука «counter-terrorism»(«протистояння / протидія тероризму»). За своїмзмістом зазначені терміни близькі до законодавчо

148


закріпленого в НАТО поняття «протидія терориз-му», оскільки містить в себе чотири складові: за-побігання «prevention» – запобігання залученнялюдей в терористичній діяльності шляхом впливуна фактори і корінні причини, які можуть сприятирадикалізації і вербування в Європі і на міжнарод-ному рівні; захист «protection» – захист людейта інфраструктури, а також зниження уразливостівід атак, включаючи посилений захист кордонівтранспорту, критично важливих об’єктів; пересліду-вання «pursuit» – переслідування терористів і роз-слідування терактів на всій території ЄС і на світо-вому рівні; перешкоджання плануванню, пере-міщенню і комунікації; знищення меж, які підтри-муються терористами; припинення фінансуваннята доступу до знарядь злочинів, а також правосуд-дя щодо терористів; відповідь «response» – со-лідарності щодо роботи з мінімізацією результатітерористичних атак за допомогою поліпшення ро-боти за наступними складовими: ліквідацієюнаслідків; координації відповіді; допомогою по-страждалим. У Стратегії зміст кожного з данихнапрямків розкриваються більш детально, у томучислі, викладаються політико-ідеологічні підходи,складові роботи, ключові пріоритети.Термінологічні сполучення НАТО, за темати-

кою близькі до ідіоматичних сталих виразів ООН,єдина різниця – це їх мілітарний спеціалізованийнахил. Сюди належать терміни із таких сфер, як [2]:миротворча діяльність; боротьба з тероризмом;військова реформа; тилове забезпечення; само-робні вибухові пристрої; спеціальні операції; мор-ська термінологія для операції «Активний Енде-вор»; пошуково-рятувальні операції; зброя несмер-тельної дії; боротьба з піратством; постачанняводи; економічні аспекти оборони; військова ме-дицина; ядерна термінологія; Ініціатива про співпра-цю із використання повітряного простору; плану-вання на випадок надзвичайної та протиракетноїоборони; назви комітетів і адміністративних струк-тур НАТО. Термінологічні ідіоми НАТО багато-значні. Наприклад, існує кілька українських екві-валентів терміна «failed state», проте в контекстіперекладу паралельного корпусу тексту, переваганадається трактуванню «недієздатна держава».«Public Diplomacy Division» – орган НАТО, якийзаймається інформуванням громадськості про

діяльність та політику організації, перекладаємояк «Відділ громадської дипломатії».Термінологічні сталі вирази Світової Організації

Торгівлі за своєю структурою та трактуваннямблизькі до спеціалізованих колокацій ООН таНАТО. Наприклад, як три різні терміни вживають-ся в українській мові для вираження змісту «tradefacilitation» [9]: (А) «спрощення процедур торгівлі»(«simplification of trade procedures»), термін,що набув широкого використання в ЄЕК (Євро-пейському Економічному Комітеті) ООН, а такожв сферах, що працюють над спрощенням процеду-ри торгівлі. Водночас, цей ідіоматичний термінє офіційно прийнятим в ООН, і трактується яку вузькому значенні (поданому вище), так і в за-гальноприйнятому «trade facilitation»: (В) «спро-щення, гармонізація, стандартизація (відповіднодо міжнародних стандартів) і автоматизація тор-гових процедур, що робить переміщення товарівшвидшим і надійнішим»; (С) «полегшення торгівлі».Вказаний термін використовується в різних офіцій-них українських документах, зокрема, в міжнарод-них угодах України з СОТ. Тому, на внутрішньо-державному рівні, термін «trade and transportfacilitation» вживається для позначення спрощен-ня, гармонізації, стандартизації та автоматизаціїторгових процедур, в яких транспорт є основнимканалом для здійснення міжнародної торгівлі.Існують й інші колокації, які відповідають галу-

зевій міжнародно-правовій спеціалізації. Наприклад,ідіома «business process» в деяких випадкахперекладається як «ділові операції». Українськийпереклад часто не збігається з англійським анало-гом («business transactions», а не «processes»).Окремі колокати «вантаж» або «товар» («cargo»або «goods»), можуть утворювати термінологічніколокації, які позначають діяльність в галузі мит-ної справи (такі предмети розглядають як «това-ри»), а терміни, які вживаються перевізникамита експедиторами (як «вантаж»).У документах СОТ наявні також певні групи

безеквівалентних економічних і правових термінівта терміносполук. Серед них: терміни, якими по-значаються тимчасово відсутні явища в системіправових економічних понять в українській мові,наприклад: «valuation allowance» (оціночне кори-гування або вартісна поправка), «custodian» (банк,

149


який керує чужими капіталами, або фінансовийінститут), а також «temporary difference» (тимча-сова різниця); терміни, які позначають категорії,що недавно увійшли в українській економічнійпростір. Для прикладу, сполука «parent holding»,що позначає акції, які знаходяться у власності самоїматеринської компанії, а також терміни «mortgagebacked liability», що позначають зобов’язання,які забезпечені заставою нерухомості, мають іпо-течне покриття, а також «dilutive securities», щопозначають цінні папери, капітал або «terminationincome benefit» грошова допомога, що виплачу-ється лише після закінчення безпосереднього до-говірного терміну дії. Наприклад, термін «groupvoting» – активні акції, що належать компанії.Наприклад, терміни другої групи мають еквівалент,який характеризується поєднанням декількох лек-сичних одиниць і не відповідає вимогам актуаль-них для творення термінів, тому що він не позна-чає в системі іншої мови видового перекладацько-го поняття, незважаючи на те, що передає значен-ня певних термінів.Загалом економічні термінологічні сполучення

СОТ аналізуються по кількісному і формально-гра-матичному змісті компонентів, що знаходятьсяв їх складі. Вони поділяються на: зв’язкові коло-кації, засновані на підрядному зв’язку, і фразові тер-мінологічні сполучення, в яких зв’язок відбуваєть-ся на основі прийменників. Зв’язкові колокації ста-новлять 43,08% (від загальної кількості термінівСОТ) і поділяються на двокомпонентні (85,25%)і моделі, на основі яких утворюються двокомпо-нентні (37,12%). Наприклад: «economic good» –економічне благо; «special purpose funds» – фон-ди спеціального призначення; «trademark act» –закон про товарні знаки; трьохкомпонентні колока-ції (10,62%), наприклад, «current market value» –поточна ринкова вартість; чотирьохкомпонентніколокації (4,11%), наприклад: «high volumeproduction capability» – висока продуктивність;«dues on imported goods» – мито на імпортнітовари.Найбільш поширеним видом скорочення в до-

кументах СОТ є ініціальні: TA («transferableaccount» – перекладний рахунок. Ініціальні скоро-чення в економічній термінології СОТ нерідкобувають багатозначними, наприклад: EPC 1.

«Economic and Planning Council» – Економічнаі Планова Рада; 2. «Economic Policy Committee» –комітет з економічної політики; «European PatentConvention» – Європейська патентна конвенція.Серед ініціальних скорочень наявні й акроніми:NEW («net economic welfare») – чистий еконо-мічний добробут. Іншими видами скорочень є:1) усічення: secs («securities») – цінні папери;2) стягнення: bdgt («budget») – бюджет.Омонімічна багатозначність ідіом у докумен-

тах НАТО, ООН та СОТ виражається передусімвиведенням колокацій із ключових слів-пропози-цій. Наприклад, колокати «economics» (економіч-ний) та «export», можуть утворювати на основі кор-пусного перекладу ряд колокацій з необхідної спе-ціалізації [9; 2; 6]. У документах ООН виділяють-ся спеціалізовані екологічні ідіоми [6]: «ecologicaleconomics» – «екологічна економіка» (екологічнаекономіка є синтезом традиційної неокласичноїі ресурсної економіки в поєднанні з аналізом впли-ву господарської діяльності на навколишнє сере-довище (ОВНС), з одного боку, і економіки при-родокористування з ОВНС та традиційної екології,з іншого); «economic factors» – суб’єкти еконо-мічної діяльності; «economic distortions» – дефор-мація економічної діяльності в результаті обмеженьв торгівлі, неефективному оподаткуванні, наданнісубсидій державою; «economic efficiency» – еко-номічна ефективність (економія, зниження еконо-мічних витрат); «economic instruments» (forenvironmental policies) – економічні інструменти(заходи, методи, важелі) екологічної (природоохо-ронної) політики, тобто заходи, що використовуютьринкові механізми для досягнення поставленихцілей; призначені для направлення діяльності еко-номічних суб’єктів в екологічно сприятливомунапрямку, шляхом впливу на витрати і вигоди(еnvironmental taxes and charges, emissioncharges, user charges, disposal charges, productcharges or taxes, environmental subsidies, deposit-refund systems, negotiable permits, taxdifferentiation, liability insurance, liability,environmental damage repair systems, performancebonds and resource pricing). Діють економічніінструменти відповідно до Статті 16 Декларації Ріо;«economically viable» – економічно обґрунтова-ний, ефективний; «economics of renewable

150


resources» – економіка поновлюваних ресурсів(фундаментальним принципом економіки відновлю-ваних ресурсів є те, що очікуваний приріст чистоїсоціальної вигоди здійснюється при збільшеннікількості зібраного врожаю). «Еxport credit» –експортний кредит (різновид механізмів фінансуван-ня екологічної діяльності «financing mechanisms»,є способом фінансування фінансовим донором екс-порту в країни-одержувачі цього кредиту).В офіційних документах НАТО [2]: «Economic

Committee» (NATO, 1957–2010) – Економічний ко-мітет НАТО (Існував з 1957 по 2010 рік); «economicmobilization» – економічна мобілізація; «economicoptions» – економічні варіанти (наприклад, при на-данні санкції); «economic reconstruction» – віднов-лення економіки; «economic sanctions» – еконо-мічні санкції; «economic security» – економічнабезпека; «economic shipping» – економічні морськіперевезення; «export controls» – експортний кон-троль.У документах СОТ [9]: «еconomic benefits» –

економічні вигоди; «еconomic entity» – економіч-на організація; «еconomic life» – період ефектив-ного економічного використання.

«Export/Import Prohibitions» – заборони екс-порту/імпорту (в рамках СОТ заборони експортуі імпорту товарів, регулюються ст. XI, XX, XXIГАТТ-1994, а послугами – ст. XIV і XIV); «ExportOriented Commercial Policy» – експортно-орієн-тована торгова політика; «Export Restriction» – екс-портні обмеження (правила СОТ забороняютьзастосовувати щодо експорту будь які види обме-жень, крім «мит, податків та інших зборів» (ст. XI.1,ГАТТ-1994 р.); «Export subsidies (XS)» – експортнісубсидії (фінансове сприяння зі сторони урядувітчизняним виробникам і експортерам); «Exportsubsidieson Agriculture Products» – експортні суб-сидії, дозволені для сільськогосподарських товарів;«Export subsidieson Industrial Products» – екс-портні субсидії для промислових товарів.Здійснивши порівняльний аналіз термінологіч-

них ідіом НАТО, ООН та СОТ, можемо стверд-жувати, що незначна частка англійських і укра-їнських термінологічних виразів має ідентичну син-таксичну структуру і порядок компонентів. Окреміангломовні ідіоми можуть мати відповідні укра-їнські відповідники без застосування граматичних

трансформацій. Проте застосування трансформаційв перекладі має спрямовуватися на адекватну пе-редачу сенсу оригіналу і враховувати норми мовиперекладу. Водночас, у процесі виділення ідіома-тичних термінів із колокацій – важливий порівняль-но-статистичний метод формування спеціалізова-них словників-тезаурусів. Оскільки в Національно-му корпусі російської мови наявна незначна кіль-кість колокаційних списків, то базове дослідженнятрьох міжнародних термінологічних пластів (і по-дальша розробка порівняльного колокаційного слов-ника спеціалізованих термінів), може стати осно-вою для створення додаткового паралельного ба-гатомовного корпусу спеціалізованої лексики.3. ВисновкиТаким чином, порівняльний аналіз структури

військової, безпекової, торговельно-економічноїта екологічної термінології потребує подальшоголінгвістичного аналізу та тематичного розширен-ня. Спільні властивості омонімічних ідіом визна-чаються їх лексико-синтаксичною, морфологічноюта фразеологічною будовою. Проте, змістовий пе-реклад текстів спеціалізованих колокаційних тер-мінів залежить від тематичної приналежності офі-ційного документа. Невирішеною також зали-шається проблема застосування спеціалізованихтермінів у підкорпусі НКРМ [5], що особливо ак-туально для сучасної міжнародної комунікації.Тому аналіз лексико-граматичної та семантичноїструктури військової, торговельно-економічної, еко-логічної термінології, стане основою для створен-ня словника колокацій, з метою порівняння спільнихта відмінних властивостей термінологічних ідіомНАТО, СОТ та НАТО.

ЛІТЕРАТУРА1. Влавацкая М.В. Словарь коллокаций как ресурссинтагматического потенциала слова / М.В. Влавац-кая // Lingua mobilis. – 2011. – № 2(28). – С. 59–69.2. Е-бібліотека Організації північноатлантичногодоговору [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.nato.int. 3. Ідіоми в англійській мові(English idioms) [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу : http://liuro.com.ua/idiomy-v-anhlijskij-movi-english-idioms. 4. Куценко Д.С. Образование неоло-гизмов в военной терминологии [Электронный ре-сурс] / Д.С. Куценко, Е.А. Ширшикова // Междуна-родный журнал экспериментального образования. –

http://www.nato.int.

http://liuro.com.ua/idiomy-v-anhlijskij-movi-

151


2011. – № 8. – С. 121–122. – Режим доступа : http://www.expeducation.ru. 5. Национальный корпус рус-ского языка [Электронный ресурс]. – Режим досту-па : http://www.ruscorpora.ru. 6. Основные докумен-ты Организации Объединенных Наций [Электронныйресурс]. – Режим доступа : http://www.un.org. 7. Че-ботарева В.В. Актуальные проблемы перевода тек-стов военной тематики / В.В. Чеботарева // Препода-вание иностранных языков: теория и практика :сб. науч. и науч.-метод. работ / под общ. ред.Е.И. Энгель. – М. : Факультет иностранных языковМГУ, 2005. – С. 56–59. 8. Шанаева М.А. Словарныйсостав английского языка делового общения : Онто-логия и эвристика : дис. … канд. филол. наук :10.02.04 / Шанаева Мадина Асланбековна. – М.,2000. – 185 с. 9. Documents, data and resources byWorld Trade Organization [Електронний ресурс]. –Режим доступу : https://www.wto.org.

REFERENCESChebotareva, V.V. (2005). Aktual’nye problemy perevoda

tekstov voennoj tematiki [Actual problems oftranslation of texts of military theme]. In: E.I. Jengel’(ed.). Sbornik nauchnyh i nauchno-metodicheskihrabot. Prepodavanie inostrannyh jazykov: teorijai praktika. [Collection of scientific and scientific-methodical works. Foreign Language Teaching:Theory and Practice] . Moscow: MGU Publ.,pp. 56–59.

Documents, data and resources by World TradeOrganization (n.d.) Available at: https://www.wto.org.

E-Library of North Atlantic Treaty Organization (n.d.)Available at: http://www.nato.int (in English).

English idioms. (n.d.) Available at: http://liuro.com.ua/idiomy-v-anhlijskij-movi-english-idioms(in Ukrainian).

Key Documents of United Nations (n.d.) Available at:http://www.un.org.

Kucenko, D.S., and Shirshikova, E.A. (2011).Obrazovanie neologizmov v voennoj terminologii[Formation of neologisms in military terminology].Mezhdunarodnyj zhurnal eksperimental’nogoobrazovanija. – International Journalof Experimental Education, 8, 121–122(in Russian).

Russian National Сorpгs. (n.d.) Available at: http://www.ruscorpora.ru (in Russian).

Shanaeva, M. A. (2000). Slovarnyj sostav anglijskogojazyka delovogo obshhenija : Ontologija i jevristika.Diss. dokt. filol. nauk [English language of businesscommunication: Ontology and heuristics. Dr. philol.sci. diss.]. Moscow, 185 p. (in Russian).

Vlavackaia, M. V. (2011). Slovar’ kollokacij kak resurssintagmaticheskogo potenciala slova [Dictionary ofcollocations as a resource of the syntagmatic potentialof the word]. Lingua mobilis, №2 (28), 59–69(in Russian).

www.expeducation.ru.

http://www.ruscorpora.ru.

http://www.un.org.

https://www.wto.org.

www.wto.org.

http://www.nato.int

http://liuro.com.

http://www.un.org.

www.ruscorpora.ru

152


УДК 81’362’112.2:161.2

ДІЄСЛІВНІ ЛЕКСЕМИ

З ФАЗОВОЮ СЕМАНТИКОЮ ЗАВЕРШЕНОСТІ ДІЇ

В УКРАЇНСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ

О.В. Смеречинська (Львів)

У статті на основі аналізу творів художньої літератури досліджені дієслівні лексеми, що виражають семантикузавершеності дії, процесу чи стану в українській та німецькій мовах. Виявлені у двох мовах дієслівні лексеми виділе-но у дві групи: 1) дієслова, що вказують на те, що дія чи процес повністю завершені і не передбачають, що такі діячи процес будуть знову розпочаті; 2) дієслова, що вказують на те, що в хід дії, процесу чи стану відбулось втручання,через що вони припинились. Отримані дані свідчать про те, що семантика дієслівних лексем є дуже важливою длявираження значення кінцевої, завершальної фази дії як в українській, так і в німецькій мовах.Ключові слова: акціональне значення, граничність дії, завершеність дії, фаза дії.

Смеречинская О.В. Глагольные лексемы с фазовой семантикой завершения действия в украинском и немец-ком языках. В статье на основании анализа произведений художественной литературы исследованы глагольныелексемы, которые выражают семантику завершения действия, процесса или состояния в украинском и немецкомязыках. Выявленные в двух языках глагольные лексемы выделены в две группы: 1) глаголы, которые указывают на то,что действие или процесс полностью завершёны и не предусматривают, что они снова будут начаты; 2) глаголы,которые указывают на то, что в ход действия, процесса или состояния произошло вмешательство, вследствие чегоони были приостановлены. Полученные данные свидетельствуют о том, что семантика глагольных лексем оченьважна для выражения значения конечной фазы действия как в украинском, так и в немецком языках.Ключовые слова: акциональное значение, предельность действия, завершение действия, фаза действия.

Smerechynska O.V. Verbal lexemes with the phase semantics of the end of an action in Ukrainian and Germanlanguages. The article deals with verbal lexemes expressing the semantics of the end of an action, process or state inUkrainian and German languages on the basis of analysis of literature works. Such verbal lexemes that were found in twolanguages are divided into two groups: 1) verbs indicating that an action or a process are finished and not supposed to bestarted again; 2) verbs indicating that an action, a process or a state were interrupted. The received data shows that thesemantics of verbal lexemes is very important for expressing the meaning of the final phase of an action in Ukrainian as wellas in German languages.

Key words: actional meaning, boundedness of an action, end of an action, phase of an action.

М.І. Калька [6]. Основні поняття аспектології,зокрема акціональна семантика, описані на мате-ріалі російської мови у роботі А.А. Залізняк таО.Д. Шмельова [5]. Мовні засоби вираження зна-чення фазового поля в російській та німецькій мо-вах розглядала А.В. Аверіна [1], а обставини,що сприяють вираженню аспектних фаз діїв німецькій мові – О.Г. Булигіна [2]. Ґрунтовнихзіставних досліджень засобів вираження фазовоїсемантики на основі української та німецької мовнаразі немає.Головна мета цієї статті полягає у визначенні

дієслівних лексем, що виражають семантику за-вершеності дії та утворюють ядра функціонально-

Акціональна та аспектуальна семантика, за-соби її вираження активно досліджуються лінг-вістами ще з початку XX століття. Особливо ак-туальними сьогодні є контрастивні дослідження,що дозволяють виявляти спільні та відмінні рисив системах різних мов. Фазова семантика завер-шеності дії входить в якості функціонально-се-мантичного мікрополя в функціонально-семантич-не поле граничності дії, що в свою чергу входитьу функціонально-семантичне поле акціональності/аспектуальності в німецькій та українській мовівідповідно.До останніх досліджень категорії аспектуаль-

ності в українській мові слід віднести роботу

© Смеречинська О.В., 2017

153


семантичних мікрополів завершеності дії в ук-раїнській та німецькій мовах. Об’єктом цієї статтівиступають дієслівні лексеми зі семантикою за-вершеності дії в українській та німецькій мовах.Предмет статті – семантика граничності дії,в яку входить і семантика завершеності дії. Ре-зультати дослідження ґрунтуються на емпірично-му матеріалі , отриманому завдяки аналізу творівхудожньої літератури, а саме романів Б. Шлінка«Der Vorleser», Ф. Kaфки «Amerika», Л. Дереша«Поклоніння ящірці» та їхніх перекладів україн-ською та німецькою мовами відповідно.Завершеність дії, як вже було зазначено, відно-

ситься до фазових значень і позначає останню,третю фазу певної дії. Мовознавці тут говорять проегресивний, рідше використовують терміни фіні-тивний або термінативний різновид дієслівної дії[11, c. 78; 12; 7, c. 565; 9, c. 415; 4, с. 237–238;5, с. 95]. При цьому, на відміну від таких дослід-ників як У. Енґель, Г. Бусманн [8, c. 552; 7, c. 565],ми не ототожнюємо завершеність та результа-тивність дії, а розглядаємо їх як два різні, хочі близькі за значенням функціонально-семантичнімікрополя, які інколи перетинаються. Відмінністьполягає у тому, що результативність вказує на ре-зультат певної дії чи процесу, а завершеність – лишена кінець, завершення дії чи процесу безвідноснодо результату [2, с. 15]. Таким чином, категоріязавершеності дії включає в себе такі семи: гра-ничність дії; обмеженість дії справа на часовій лінії(кінець певної дії, процесу чи стану); безвідносністьщодо результату; одноразовість дії (багатора-зовість дії тут не розглядається, оскільки вона ней-тралізує значення граничності дії). Функціонально-семантичні мікрополя завершеності дії в укра-їнській та німецькій мові включають в себе різно-рівневі засоби вираження: семантика дієслівнихлексем, морфологічні засоби, сталі дієслівно-імен-никові словосполучення, синтаксичні конструкціїта контекстуальні засоби.Ядра функціонально-семантичних мікрополів

завершеності дії в українській та німецькій мовахутворюють дієслівні лексеми, що власне познача-ють кінець, завершення певної дії, процесу чи ста-ну. У процесі аналізу творів художньої літературив українській та німецькій мовах було виявлено ве-лику кількість дієслівних лексем, що позначають

кінцеву фазу дії в ширшому значенні. Всього в укра-їнській мові виявлено 19 дієслівних лексем, що вка-зують на завершення певної дії, процесу чи стану,а в німецькій – 13. Серед таких лексем в двох на-званих мовах можна виокремити 2 підгрупи:1) дієслова, що вказують на те, що дія чи про-

цес доведені до кінця, до логічного завершенняі які переважно (без спеціального контексту) не пе-редбачають, що такі дія чи процес будуть ще разрозпочаті. В українській мові завдяки проведено-му аналізу виявлено 9 лексем, що виражають за-вершення певної дії чи процесу, серед яких в пер-шу чергу варто назвати зворотні агентивні дієсло-ва завершитися, закінчитися, скінчитися та ка-узативні завершити, закінчити. В німецькій мовіна остаточне завершення дії можуть вказуватинасамперед агентивне дієслово enden та каузативнідієслова abschließen, beenden. Перелічені дієсловавикористовуються в реченнях з іменниками, якіпозначають: щось, що передбачає велику кількість;явище, процес чи стан, що передбачають певнутривалість у часі; певну одиницю часу. При цьо-му такі іменники можуть виступати в реченняху двох мовах в якості підмета чи прямого додат-ка, рідше – непрямого чи прийменникового додат-ка. Так, у прикладі (1) використане каузативнедієслово beenden, що вказує на завершення три-валої дії, позначеної прямим додатком den Zug derGefangenen nach Westen. Beenden виражає тутсемантику граничності і вказує на доконаність дії,оскільки з контексту відомо, що в реченні йдетьсяпро одноразову дію. В українському перекладі дляпередачі фазового значення завершення дії вико-ристано вираз з дієсловом доконаного виду (ДВ)покласти край, що вказує на кінець тривалої дії,що виступає в реченні в якості непрямого додат-ка. У реченні (2) агентивне дієслово скінчитисявказує в українській мові на завершення ряду подій,позначених в реченні займенником все. В німецькіймові таку ж функцію виконує агентивне дієсловоenden, при цьому тут значення граничності, доко-наності зберігається завдяки тому, що йдеться проодноразову майбутню дію:(1) “Die meisten Wachmannschaften und

Aufseherinnen hatten die Bomben nicht überlebt,die eines Nachts den Zug der Gefangenen nachWesten beendeten.” (Schlink, 102) – “Більшість

154


охоронців і наглядачок загинули під бомба-ми, що однієї ночі поклали край перегонув’язнів на захід.” (Шлінк, 101)

(2) “Віриш, Михайле, я знаю, як то все почалось.І здогадуюсь, чим то все скінчиться.” (Де-реш, 108) – “Glaub mir, Mychajlo, ich weiß, wiedas alles angefangen hat. Und kann mirvorstellen, womit es enden wird.” (Deresch, 111)Як в українській, так і в німецькій мові є дієсло-

ва, що вказують на завершення, кінцеву фазу лишев поєднанні з конкретними групами іменників.На кінець, завершення певного періоду часу чи пев-них почуттів в українській мові можуть вказуватизокрема дієслова пройти, минути і минутися [3],а в німецькій мові – vergehen [10], рідше – sichlösen, коли йдеться про відчуття чи почуття, як цевидно у реченнях (3) та (4), де зазначені дієсловапозначають в першому випадку завершення ви-значеного закритого періоду часу тривалістюу 4 дні, а в другому – закінчення стану оціпеніння:(3) “Пройшли чотири дні, достатньо гарячі,

щоби зрозуміти: тиждень завершитьсянебувалою грозою.” (Дереш, 135) – “Esvergingen vier Tage, heiß genug, um sicher zusein: Die Woche würde mit einem niedagewesenen Gewitter enden.” (Deresch, 140)

(4) “По чверті години оціпеніння минулось,і почалася класична таборова робота.” (Де-реш, 72) – “Nach einer Viertelstunde löste sichdie Erstarrung. Und die klassische Lagerarbeitbegann.” (Deresch, 76)На припинення певного явища природи або вга-

мування почуттів чи відчуттів в українській мовівказує дієслово вщухати [3]. Схоже значенняв німецькій мові може виражати дієслово sich legen[10], як це видно у прикладі (5), де ці дієслова вка-зують на кінцеву фазу сміху:(5) “Jedenfalls hatte es die Wirkung, dass das Lachen

unnatürlich bald sich legte.” (Kafka, 265) – “Хайтам як, але наслідок був такий, що сміх не-природно швидко вщух.” (Кафка, 217)2) дієслова, що вказують на те, що в перебіг дії

чи процесу відбулося втручання, внаслідок чоготака дія чи процес перестали відбуватися. Такідієслова не містять у своєму значенні вказівки нате, чи дія доведена до кінця. Найчастіше таке зна-чення в українській мові в проаналізованих творах

виражали дієслова припинити та перестати,що вказують на переривання, припинення будь-якоїдії, процесу або також стану [3]. В німецькій мовідля позначення припинення дії в ширшому значеннінайчастіше використовувалися дієслова aufhören(mit+Dat.) і aufgeben. Так, у прикладах (6) та (7)в німецьких реченнях використане дієсловоaufhören, що в першому випадку вказує на припи-нення процесу мовлення, вираженого в реченнів якості прийменникового додатка, а в другому –ітеративної фізичної дії, що згадується ранішев тексті. В українській мові для вираження семан-тики завершення у реченні (7) використане дієсло-во перестати, а у (6) – синтаксична конструкціяз фазовим дієсловом припинити. У прикладі (8)дієслово aufgeben вказує на завершення тривалоїдії, що виступає завдяки конверсії в якості прямогододатка в реченні (das Dienen). В українськомуперекладі також збережене значення завершеностідії, яке передається за допомогою синтаксичноїконструкції з фазовим дієсловом полишити:(6) “Der Kandidat hatte natürlich mit dem Reden

aufgehört und benutzte die Pause, um sich neuzu kräftigen.” (Kafka, 265) – “Кандидат, зро-зуміло, припинив промовляти і використо-вував цю паузу, щоби набратися сил.” (Каф-ка, 221)

(7) “Ловив себе на тому, що несвідомо чіхраюруки, зовнішню сторону передпліччя. (...)Змусив себе перестати.” (Дереш, 142) – “Ichertappte mich dabei, dass ich mir, ohne es zubemerken, die Oberarme zerkratze. (...) Ichzwang mich, aufzuhören.” (Deresch, 146)

(8) “Du glaubst also wirklich, Roßmann, dass ichmich wieder erholen werde, wenn ich dasDienen hier aufgebe?” (Kafka, 257) – “ТобтоТи й справді віриш, що я виживу, коли поли-шу служити тут?” (Кафка, 211)На припинення певної дії в українській мові

можуть також вказувати такі дієслова як покину-ти, облишити, зупинити і зупинитися [3].В німецькій мові таке фазове значення крім назва-них раніше дієслів можуть виражати дієсловаablassen (von + Dat.), einstellen, aussetzen,abbrechen [10]. У реченні (9) на кінець тривалоїдії, позначеної іменником das Suchen, вказує гра-ничне дієслово ablassen, а в українському пере-

155


кладі значення припинення дії виражає дієслово ДВпокинути. У цьому прикладі завдяки взаємодії на-званих дієслів із ширшим контекстом зрозуміло,що дія не була доведена до успішного завершення.У прикладі (10) дієслова зупинитись та aussetzenтакож виражають фазову семантику завершеностідії – хоч вони використані в реченні з іменником,денотатом якого виступає людський орган, протев даному реченні йдеться про припинення роботицього органу, серцебиття, в якому, як і в будь-яко-му процесі чи дії, можна виокремити початкову,серединну та кінцеву фази:(9) “Und als Kellner von dem aussichtslosen Suchen

abließ, sagte er noch (...)” (Kafka, 140) –“А коли кельнер покинув безнадійні пошуки,додав (...)” (Кафка, 115)

(10) “В одну кам’яніючу мить їхнє дружнє хроп-іння замовкло, і серце моє зупинилось.” (Де-реш, 42) – “Einen schrecklichen Augenblick langverstummte ihr Schnarchen, und mein Herzsetzte aus.” (Deresch, 48)

До цієї підгрупи належать також дієслова, щопозначають не просто припинення певної дії чи про-цесу, а втручання в їх перебіг, внаслідок чого відпо-відна дія чи процес не були доведені до цілковито-го завершення. Якщо в українській мові було вияв-лено 4 дієслівні лексеми з каузативною семанти-кою, що мають таке значення (перебити, пере-рвати, обірвати, урвати), то в німецькій – тількиодне (unterbrechen). Зокрема у прикладі (11) напереривання, не доведення до завершення розмо-ви в німецькій мові вказує дієслово unterbrechen,яке завдяки своєму інваріантному значенню таконтексту одноразовості виражає граничність, до-конаність дії, в українському перекладі таке зна-чення передає дієслово ДВ перервати:(11) “Eine Fahrt unterbrach das Gespräch (...)”

(Kafka, 174) – “Розмову перервав один виїздліфтом (...)” (Кафка, 144)Статистичні дані щодо вживання дієслівних лек-

сем зі значенням завершеності дії, отримані в про-цесі проведеного аналізу, подані нижче у табл. 1 і 2.

Таблиця 1Дієслова, що позначають завершення дії в українській мові

Дієслова, що позначають: Кількість %прикладів

1) дію, доведену завершитися 1 3до кінця закінчитися 1 3

скінчитися 1 3завершити 2 7закінчити 1 3пройти 2 7минутися 1 3минути 1 3вщухнути 1 3

2) втручання припинити 4 13у перебіг дії перестати 4 13чи процесу покинути 1 3

облишити 1 3зупинити 2 7зупинитися 2 7перебити 3 10перервати 1 3обірвати 1 3урвати 1 3Всього: 31 100 %

156


Таблиця 2Дієслова, що позначають завершення дії в німецькій мові

Дієслова, що позначають: Кількість %прикладів

1) дію, доведену enden 4 12до кінця abschließen 3 9

beenden 2 6vergehen 1 3sich lösen 1 3sich legen 1 3

2) втручання aufhören 7 21у перебіг дії aufgeben 4 12чи процесу ablassen 3 9

einstellen 1 3aussetzen 1 3abbrechen 1 3unterbrechen 6 18Всього: 35 100 %

aufhören, aufgeben, ablassen і unterbrechen. За-галом отримані дані свідчать про те, що семанти-ка дієслівних лексем є дуже важливою для вира-ження значення кінцевої, завершальної фази дії якв українській, так і в німецькій мовах. Вважаємо,що контрастивне дослідження засобів вираженняакціональної та аспектуальної семантики в ук-раїнській та німецькій мовах є перспективнимта потребує більш детального розгляду.

ЛІТЕРАТУРА1. Аверина А.В. Категориальные значения фазовогополя и языковые средства его выражения : автореф.дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук :спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типо-логическое и сопоставительное языкознание» /А.В. Аверина. – Москва, 2004. – 18 с. 2. Булыги-на Е.Г. Обстоятельства как детерминаторы выраже-ния аспектных фаз действия: начало, середина, конец(на материале немецкого языка) : дисс. … канд.филол. наук : 10.02.04 / Булыгина Елена Геннадьев-на. – Северодвинск, 2006. – 155 с. 3. Великий тлу-мачний словник СУМ / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бу-сел. – К.; Ірпінь : Перун, 2009. – 1736 с. 4. Вихова-нець І.Р. Теоретична морфологія української мови /І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська. – К. : Універси-тетське вид-во «Пульсари», 2004. – 400 с. 5. Зализ-няк А.А. Лекции по русской аспектологии / А.А. За-лизняк, А.Д. Шмелев. –München : Otto Sagner Verlag,

Статистичні дані, наведені у таблицях, показу-ють, що хоча в українській мові було загалом ви-явлено більше дієслівних лексем, що вказують назавершення дії чи процесу (в українській мові та-ких дієслів виявлено 19, у німецькій – 13), протев проаналізованих текстах німецькою мовоюдієслова, що вказують на кінцеву фазу дії чи про-цесу, використовувались частіше (35 прикладів),ніж у творах українською мовою (30 прикладів).При цьому у двох мовах в проаналізованих творахбільше прикладів виявлено із дієслівними лексе-мами, що вказують на втручання в певний процесчи дію, яке спричиняє їх припинення, ніж простона доведення дії чи процесу до завершення: в укра-їнській мові дієслова, що вказують на припинення,переривання дії чи процесу, зустрічаються у 65 %всіх виявлених прикладів, у німецькій мові – у 66 %від всіх прикладів. Якщо в українській мові склад-но виокремити найбільш вживані дієслова, що по-значають цілковите завершення дії чи процесу, тов німецькій таке значення в першу чергу виража-ють дієслова enden, abschließen та beenden. Зна-чення припинення дії чи процесу, спричинене пере-важно втручанням у їх перебіг, в українській мовінайчастіше передають дієслова припинити, пе-рестати, зупинити і зупинитися. В німецькіймові значення припинення дії без вказівки на її до-ведення до кінця позначають найчастіше дієслова

157


1997. – 151 c. 6. Калько М.І. Категорія аспектуаль-ності в сучасній українській літературній мові : дис. …доктора філол. наук : 10.02.01 / Калько Микола Іва-нович. – Черкаси, 2009. – 485 с. 7. Bußmann H.Lexikon der Sprachwissenschaft / H. Bußmann. –Stuttgart : Kröner, 2002. – 783 S. 8. Deutsch-polnischekontrastive Grammatik in 2 Bde. / U. Engel, D. Rytel-Kuc, L. Circo u.a. – Bd. 1. – Heidelberg : Julius GroosVerlag, 1999. – 698 S. 9. DUDEN Die Grammatik /P. Eisenberg, J. Peters, P. Gallmann u.a. – 8., völligneu bearb. und erw. Aufl. – Mannheim, Zürich :Dudenverlag, 2009. – 1343 S. 10. DUDEN DeutschesUniversalwörterbuch. – 3., völlig neu bearb. und erw.Aufl. auf der Grundlage der neuen amtlichenRechtschreibregeln. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich:Dudenverlag, 2002. – 1816 S. 11.Helbig H. DeutscheGrammatik: Ein Handbuch für den Ausländerunterricht /H. Helbig, J. Buscha. – Berlin, München, Wien, Zürich,New York : Langenscheidt, 1999. – 654 S. 12. HentschelE. Handbuch der deutschen Grammatik / E. Hentschel,H. Weydt. – Berlin: de Gruyter Verlag, 1994. – 452 S.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ13. Дереш Л. Поклоніння ящірці: Як нищити анге-лів / Л. Дереш. – Харків : Фоліо, 2009. – 189 с.14. Кафка Ф. Зниклий безвісти [Америка] / Ф. Каф-ка. – К. : Критика, 2009. – 279 с. 15. Шлінк Б. Чи-тець / Б. Шлінк. – К. : Основи, 2005. – 197 с.16. Deresch L. Die Anbetung der Eidechse oder Wieman Engel vernichtet / L. Deresch. – Berlin : Suhrkamp,2006. – 201 S. 17. Kafka F. Amerika / F. Kafka. – Хар-ків : Ранок-НТ, 2002. – 336 с. 18. Schlink B. DerVorleser / B. Schlink. – Zürich : Diogenes, 1997. – 207 S.

REFERENCESAverina, A.A. (2004). Kategorial’nye znachenija fazovogo

polja i jazykovye sredstva ego vyrazhenija : avtoref.dis. i kand. filol. nauk [Categorical meaning ofphasal field and language means of its expression.Dr. philol. sci. diss. synopsis]. Moskva (in Russian)

Bulygina, Je.G. (2006). Obstojatel’stva kak determinatoryvyrazhenija aspektnyh faz dejstvija: nachalo, seredina,konec (na materiale nemeckogo jazyka) : diss. kand.fylol. nauk [Conjuctions as determinants of expression

of aspect phases of an action: beginning, middle, end(on the basis of German language). Dr. philol. sci.diss.]. Severodvinsk (in Russian)

Busel, V.T. (ed.) (2009). Velykyy tlumachnyy slovnykSUM [The big definition dictionary of thecontemporary Ukrainian language]. Kyiv; Irpin:Perun Publ.

Bußmann, H. (2002). Lexikon der Sprachwissenschaft.Stuttgart: Kröner

Deresch, L. (2006). Die Anbetung der Eidechse oderWie man Engel vernichtet. Berlin: Suhrkamp

Deresh, L. (2009). Pokloninnya yashchirtsi: Yaknyshchyty anheliv [Adoration of lizard: How to killangels]. Charkiv: Folio

DUDEN Deutsches Universalwörterbuch (3., Aufl.).(2002). Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich:Dudenverlag

Engel, U. (1999). Deutsch-polnische kontrastiveGrammatik. Heidelberg: Julius Groos Verlag

Helbig, H., und Buscha, J. (1999). Deutsche Grammatik:Ein Handbuch für den Ausländerunterricht. Berlin,München, Wien, Zürich, New York: Langenscheidt

Hentschel E., und Weydt, H. (1994). Handbuch derdeutschen Grammatik. Berlin: de Gruyter Verlag

Kafka, F. (2002). Amerika. Harkiv: Ranok-NTKafka, F. (2009). Znyklyj bezvisty [Ameryka] [The man

who disappeared [Amerika]]. Kyiv: KrytykaKalko, M.I. (2009). Katehoriya aspektual’nosti v

suchasniy ukrayins’kiy literaturniy movi : dys.doktora filol. nauk [Category of aspectuality in thecontemporary Ukrainian litarature language. Dr.philol. sci. Diss.]. Cherkasy. 485 p. (in Ukrainian)

Kunkel-Razum, K., und Münzberg, F. (Red.) (2009).DUDEN Die Grammatik (8. Aufl). Mannheim,Zürich: Dudenverlag

Schlink, B. (1997). Der Vorleser. Zürich: DiogenesShlink, B. (2005). Chytets [The reader]. Kyiv: OsnovyVykhovanets, I.R., and Horodenska, K.H. (2004).

Teoretychna morfolohija ukrajinskoji movy[Theoretical morphology of Ukrainian language].Kyiv: Pulsary Publ.

Zaliznjak, A.A., and Shmelev, O.D. (1997). Lektsyy porusskoy aspektolohyy [Lectures in Russianaspectology]. München: Otto Sagner Verlag

158


УДК 378.147:802.0

АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ

КОНСТРУКТИВІСТСЬКОГО ПІДРУЧНИКА

З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ НАВЧАННЯ

МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ТУРИЗМУ

О.Б. Тарнопольський, докт. пед. наук (Дніпро)

Проаналізовані структурні особливості створюваного підручника з англійської мови для студентів вишів,які спеціалізуються у сфері туризму. Підручник будується на засадах конструктивістського підходу до англомовноїпідготовки. Розглядаються складові частини та принципи побудови кожного з тематичних розділів підручника. Обго-ворюються основні види експерієнційної навчальної діяльності, що використовуються у мовному курсі на основіпідручника.

Ключові слова: експерієнційна навчальна діяльність, конструктивістський підручник з англійської мови, прин-ципи навчання.

Тарнопольский О.Б. Анализ особенностей конструктивистского учебника английского языка для обучениябудущих менеджеров туризма. Проанализированы структурные особенности разрабатываемого учебника англий-ского языка для студентов вузов, специализирующихся в области туризма. Учебник базируется на конструктивист-ском подходе к англоязычной подготовке. Рассматриваются составные части и принципы построения каждоготематического раздела учебника. Обсуждаются основные виды экспериенциальной учебной деятельности, исполь-зуемые в языковом курсе на основе учебника.

Ключевые слова: конструктивистский учебник английского языка, принципы обучения, экспериенциальнаяучебная деятельность.

Tarnopolsky O.B. Analysis of peculiarities of constructivist textbook of English for teaching future tourism managers.The article analyzes the structural peculiarities of the textbook being developed for teaching English to university studentswho major in tourism. The textbook is designed following the constructivist approach to professional English training ofstudents. The components of every thematic unit of the textbook are considered. Principles of constructivist ESP trainingare analyzed and the experiential learning activities underlying the textbook-based constructivist course of English forfuture tourism managers are discussed.

Keywords: constructivist English textbook, experiential learning activities, principles of teaching/learning.

© Тарнопольський О.Б., 2017

Розвиток індустрії туризму в Україні є однимз нагальних питань її економічного зростання,оскільки мало яка інша галузь економічної діяль-ності є настільки ж рентабельною як туризм. Алерозвиток вітчизняного туризму, особливо міжнарод-ного, багато в чому залежить від кваліфікації віт-чизняних менеджерів туризму, а остання включаєяк одну з найважливіших складових високий рівеньволодіння іноземною мовою – перш за все анг-

лійською. На жаль, проблема високоефективноїангломовної підготовки фахівців у сфері туризмув українських вишах є ще далекою від остаточно-го вирішення. Однією з головних причин сталавідсутність якісного вітчизняного підручника з анг-лійської мови для студентів, які спеціалізуютьсяу галузі туризму, що був би побудований на найсу-часніших наукових засадах і чітко налаштованийна конкретні умови навчання у вітчизняних ВНЗ.

159


Саме виходячи з такої потреби в Університеті іменіАльфреда Нобеля¨ мª Дніпро¨ закінчується науко©во©методичний проект з підготовки підручниказ англійської мови для майбутніх менеджерівтуризму “Ïçíêáëì åÙììÝêë” ¦«Туристичні справи»§,який надалі обговорюється у цій статті¨ що¨ вихо©дячи зі сказаного вище¨ є вкрай актуальним якоб’єкт методичного дослідженняª Його предме©том є структура такого підручника¨ принципи¨на яких він будується¨ а також ті види навчальноїдіяльності¨ які у ньому використовуютьсяª Мате©р і а лом для дослідження стали різні підходидо створення вищеназваних складових предметудослідженняª

Метою цієї статті є розгляд структурних особ©ливостей і принципів побудови конструктивіст©ського підручника з англійської мови для майбутніхменеджерів туризму а також конструктивістських¦експерієнційних§ видів навчальної діяльності¨ яківикористовуються у вишівському мовному курсі¨що будується на основі створюваного підручникаª

Як ясно з наведеного формулювання мети¨підручник¨ який обговорюється¨ створюється на ос©нові конструктивістського підходу тому перш ніжрозглядати сам підручник¨ варто проаналізуватиособливості цього підходу в навчанні іноземноїмови для спеціальних«професійних цілейª

Конструктивізм у навчанні взагалі базуєтьсяна психологічних розробках ЛªСª Виготськогой Жª Піаже Ö· ±× і зводиться до того¨ що ті¨ хтонавчаються¨ самостійно «конструюють» власнізнання¨ навички та вміння через навчальну ді©яльність¨ яка моделює практичну діяльність¨ у ходіздійснення якої потрібні знання¨ навички та вміннявиникаютьª Наприклад¨ вирішуючи на аудиторно©му занятті реальні або квазі©реальні професійніпроблеми¨ студенти самостійно «будують» своюздатність вирішувати проблеми такого типу в май©бутній професійній діяльності через усвідомленняспособів їх вирішення ¦знання§¨ оволодіння цимиспособами ¦вміння§ і технічними операціями¨що до них входять ¦навички§ª

Після робіт Сª Йоанну©Ґеорґіу ¦Îª ÄçÙææçí©ÂÝçêßáçí§ і ДªГª Йонассена ¦¿ª Ãª ÅçæÙëëÝæ§ Öµ· ¬×¨які стосуються використання конструктивізмув мовній підготовці¨ стало можливим чітко визна©чити¨ що таке конструктивістський підхід до на©

вчання іноземних мов для професійних цілейªОª Тарнопольський Ö®× визначає такий підхідяк специфічну побудову професійно орієнтованогокурсу іноземної мови у немовному виші¨ яка надаєстудентам можливості мимовільно оволодівати на©вичками та вміннями іншомовного професійногоспілкування через види навчальної діяльності¨що моделюють професійну діяльність¨ причому ос©тання здійснюється засобами цільової мовиª

Власне саме в роботах вказаного автора і йогоспівавторів Ö³· ´· · ®×¨ а також у цілому комп©лексі підручників¨ створених під його керівництвомÖ®· °· ²×¨ конструктивістська методика викладанняіноземних мов для професійних цілей знайшланайбільш повне втіленняª Підручник¨ про якиййдеться у цій статті¨ є новим щаблем у розробціназваної методикиª Це¨ перш за все¨ пов’язанез тим¨ що ані в Україні¨ ані в інших країнах конст©руктивістські підручники з англійської мовидля фахівців у сфері туризму ще не розроблялися¦у нашій країні будь©яких вітчизняних підручниківз англійської мови для майбутніх менеджерів ту©ризму немає взагалі§ª В результаті¨ залишаєтьсяпевна «ніша» для дослідження та теоретичноїі практичної розробки конструктивістської методи©ки навчання англійської мови професійного вжиткутим більше¨ що ця методика та підручники¨ щостворені на її основі¨ як ясно зі сказаного вище¨ вза©галі є недостатньо дослідженими та поширенимив педагогічній практиці як у нашій країні¨ та і закордономª Сказане ще раз підкреслює актуальністьроботи¨ що проводитьсяª

Підручник “Ïçíêáëì åÙììÝêë” ¦«Туристичні спра©ви»§¨ підготовка якого завершується¨ як вже гово©рилося¨ призначений для навчання англійської мовпрофесійного спілкування студентів©майбутніхфахівців у галузі туризму починаючи з ІІ курсувивчення англійської мови у ВНЗ¨ після того¨ яквони досягли середнього рівня¨ тобто рівня «неза©лежного користувача» ¦½® Ö¯×§¨ у володінні загаль©новживаною англійською мовою ¦ÂÝæÝêÙä Àæßäáëà§ª

Підручник розрахований на °° години аудитор©них занять ¦³® двогодинних занять по два заняттяна тиждень§ і таку ж кількість годин позааудитор©ної самостійної роботиª Він складається з ® те©матичних розділів ¦Ðæáìë – по ±©² двогодинних ауди©торних занять на кожний Ðæáì§¨ об’єднаних у ° мо©

160


дулі ¦по три розділи на модуль§¨ за кожним з якихслідує одне повторювально©контрольне заняттяªТеми розділів відображають усі основні аспектипрофесійної діяльності менеджерів туризму ¦на©приклад¨ вибір туристичних маршрутів¨ участьу туристичних¨ ярмарках¨ забезпечення туристівжитлом та харчуванням тощо§ª

Кожний розділ розподіляється або на п’ятьпідрозділів ¦тоді розділ опрацьовується за ± ауди©торних занять – по одному заняттю на підрозділ§¨або на шість – і тоді кількість аудиторних занять¨що відведені на розділ у цілому дорівнює шестиªПідрозділи носять назву Кроків (Steps).

У розділі з п’яти підрозділів ці кроки включа©ють¶ § підрозділ з комунікативного вступу до про©фесійної теми через активізацію фонових знаньстудентів та надання їм інформації про базові по©няття і визначення з теми ¦Introductory definitions);®§ підрозділ з накопичення та опрацювання черезобговорення інформації з професійної теми¦ÄæÞçêåÙìáçæ èêçÛÝëëáæß§· ¯§ підрозділ з організаціїпрезентацій студентів з теми¨ що опрацьовується¨та проведення обговорення цих презентацій(Presentations and their discussion§· °§ підрозділз проведення безперервної ділової гри ¦дивª пояс©нення її сутності далі§ та проектної роботи ¦Continuoussimulation and project work§· ±§ підрозділ¨ присвяче©ний обговоренню виконання проектних завдань¨заключному опрацюванню засвоєного матеріалуз професійної теми та перевірці його засвоєння че©рез участь студентів у професійній комунікації(Discussing projects, concluding and checking).У розділах з особливо великим обсягом професій©ної інформації або з її підвищеною складністю до©дається ще один Крок ¦Development§¨ який розмі©щується між описаними вище третім та четвер©тим крокамиª В ньому накопичується і опрацьо©вується додаткова інформація з професійної темиª

Як видно з опису розділів та їх кроків¨ всі вониє суто професійно©комунікативними за своєюсуттю і це стосується навіть навчальної діяльностіта матеріалів для виконання домашніх завдань¨які розміщуються після кожного кроку в кожномурозділіª Суто мовні вправи та види навчальної ді©яльності ¦тобто націлені безпосередньо на свідо©ме засвоєння мовних явищ у відриві від професій©ної комунікації§ у підручнику не застосовуються

взагалі¨ що обумовлено конструктивістським підхо©дом¨ принципи використання якого обговорюють©ся даліª

Сім таких принципів покладені в основу підруч©ника і вони¨ власне¨ і забезпечують його конструк©тивістську природу тобто підсвідоме засвоєннямови для професійного спілкування¨ навичок тавмінь спілкування нею через саме таке професій©не спілкування¨ у яке студенти постійно «занурені»на заняттях і у якому ці навички та вміння підсвідо©мо «конструюються» і¨ тим самим¨ засвоюютьсяª

Першим з цих принципів є принцип навчаннячерез професійний зміст навчальної діяльності,який означає¨ що комунікативні навички та вмінняформуються на основі тільки професійного змістуколи студенти читають¨ говорять¨ пишуть та слу©хають англійською мовою про цей змістª Два на©ступні принципи споріднені з цимª Йдеться¨ по©пер©ше¨ про принцип забезпечення систематизованоїпрофесійної інформації в підручнику та курсі з анг©лійської мови¨ коли всі професійні теми та пред©метний зміст у підручнику та курсі відібрані та по©дані у систематизованому вигляді відповіднодо логіки вивчення не мови¨ а майбутньої спеці©альностіª По©друге¨ йдеться також про принципавтентичності¨ коли не тільки весь навчальний ма©теріал та предметний зміст курсу добираються завтентичних англомовних професійних джерел¨ алей навчальна діяльність студентів з опрацюванняцього змісту є автентичною¨ тобто такою¨що моделює професійну діяльність і професійнукомунікацію менеджера туризмуª

Останнє ¦автентичність навчальної діяльності§пов’язує третій принцип з четвертим: принципомзабезпечення професійного англомовного спілку©вання студентів в експерієнційних видах їх навчаль©ної діяльності. Експерієнційна навчальна діяльність¦ÝðèÝêáÝæìáÙä äÝÙêæáæß Ö®×§¨ яка дозволяє засвоюва©ти навчальну інформацію через досвід ¦experience)її використання в реальній або змодельованій прак©тичній професійній діяльності ¦у наших умоваху змодельованій англомовній професійній комуні©кації§ – це основний спосіб реалізації в навчальнійпрактиці конструктивістського підходу Ö®×ª Ниж©че буде показано¨ які саме види англомовної на©вчальної діяльності моделюють англомовну про©фесійну комунікацію і діяльність майбутніх менед©

161


жерів туризму тобто є експерієнційними¨ і як вонивикористовуються у підручнику що аналізується¨для реалізації як щойно розглянутого¨ так і попе©реднього принципу ¦автентичності§ª

Три останніх принципи¨ які втілюються у підруч©нику “Ïçíêáëì åÙììÝêë”¨ уточнюють попередні дваªДо них відноситься перш за все принцип інтег©рації різних видів мовленнєвої діяльності ¦говорін-ня¨ аудіювання¨ читання та письма§ у навчальномупроцесі¨ так що ці види мовлення паралельно роз©виваються через види експерієнційної навчальноїдіяльності¨ які органічно переходять один в один¨так що читання та слухання природно викликаютьпотребу в говорінні та письмі і навпакиª Цьому та©кож сприяє принцип обов’язкового позааудиторно©го пошуку студентами інформації¨ необхідної длявиконання творчих експерієнційних навчальних зав©дань¨ на англомовних професійних Інтернет©сайтах.Втілення названого принципу у навчальний процесробить його комбінованим (blended learning [12]),у якому навчання он©лайн є такою ж обов’язковоюі органічною частиною¨ як і звичайні аудиторні за©няттяª Нарешті¨ останнім є принцип кооперативно©го навчання¨ який обумовлює виконання дуже знач©ної¨ якщо не більшої¨ частини навчальної діяльностіу взаємодії студентів¨ тобто в роботі у парах тамалих групахª Це не тільки дозволяє студентамнавчатися один у одного¨ підвищуючи ефектспільних навчальних зусиль¨ але й сприяє кращомумоделюванню в навчальних умовах майбутньоїпрофесійної діяльності¨ яка завжди реалізуєтьсяяк робота в командіª

Як видно з опису висунутих принципів всі вонинацілені на забезпечення власного «конструюван©ня» і мимовільне засвоювання тими¨ хто навчають©ся¨ навичок та вмінь англомовної професійної ко©мунікаціїª Як вже говорилося¨ практична дія цихпринципів найяскравіше відображається в експе©рієнційних видах навчальної діяльності¨ які викори©стовуються у підручнику і в курсі¨ що на ньомубазуєтьсяª

З наведеного вище опису структури підручни©ку видно¨ що значне місто в ньому займають такіексперієнційні види навчальної діяльності як про©ектна робота та безперервна ділова граª ОстанняÖ³· × є особливим видом навчальної діяльності¨у якій увесь навчальний процес об’єднується єди©

ним сюжетом – у нашому випадку створенням сту©дентами власного уявленого туристичного агент©ства¨ в якому вони¨ нібито¨ працюють протягомвсього мовного курсу розігруючи ділові та рольовіігри¨ що відображають його повсякденнудіяльністьª Результати діяльності агентства відби©ваються у наскрізному навчальному проекті [7; 12],що також розробляється студентами протягомусього курсуª Проект полягає у розробці та напи©сання розгорнутого проспекту свого уявленогоагентства¨ так що робота з кожним розділомпідручника завершується підготовкою та представ©ленням відповідного розділу проспектуª

В межах безперервної ділової гри ¦і окремихділових і рольових ігор¨ що до неї входять§ і про©ектної роботи¨ а також і окремо від них широко ви©користовуються такі експерієнційні види навчаль©ної діяльності як студентські презентації з про©фесійної тематики¨ мозкові штурми¨ кейси та дис©кусії з професійних питаньª Професійну інформа©цію для виконання таких креативних навчальнихзавдань¨ які пропонують наведені вище види екс©перієнційної навчальної діяльності¨ студенти вичер©пують з читання та аудіювання автентичних анг©ломовних професійних джерел¨ основну частинуз яких вони знаходять самостійно через Інтернет©пошук на англомовних професійних сайтах ¦дивªвідповідний принцип вище§¨ що також є експерієн©ційною навчальною діяльністюª Нарешті¨ виконан©ня майже всіх завдань з говоріння¨ читання та ауді©ювання підсумовуються в експерієнційних на©вчальних завданнях з письма¶ написанні рефератів¨есе професійного змісту коротких професійних ста©тей¨ розділів проспектів туристичного агентства¨звітів з проектної роботи та безперервної діловоїгри тощоª

З опису видно¨ наскільки повно види навчальноїдіяльності¨ що використовуються¨ моделюютьможливу професійну діяльність«комунікацію май©бутнього менеджеру туризму тим самим «конст©руюючи» цю діяльність для мимовільного засво©єння у ній потрібних знань¨ навичок та вміньª

З усього викладеного можна зробити висновокпро те¨ що в результаті проведеного в дослідженнітеоретичного та практичного аналізу вдалося роз©робити цілісну конструктивістську методику на©вчання майбутніх менеджерів туризму англійської

162


мови професійного спілкуванняª Ця методика булапокладена в основу підручника і побудованогона його базі курсу для формування у студентів роз©глянутої категорії англомовних навичок та вміньпрофесійної комунікації у сфері туристичних послугªМетодика була втілена у системі принципів реалі©зації конструктивістського навчання¨ видів навчаль©ної діяльності¨ що використовуються у такому на©вчанні¨ та в певних особливостях і відповіднійструктурі підручника¨ на якому базується це на©вчанняª Ця структура передбачає таку побудовукожного тематичного розділу підручника¨ який бивідображав логіку професійної діяльності¨ а не ло©гіку системи мови¨ яка вивчається¨ тим самим да©ючи студентам можливість самостійно та мимов©ільно «конструювати» власні навички та вмінняангломовної професійної комунікації через постійне«занурення» у цю комунікацію в процесі виконаннянавчальних завдань¨ які моделюють у розділахпідручника квазі©реальну професійну діяльність тих¨хто навчаютьсяª

Описаний підручник є останнім з серії підготов©лених нами конструктивістських підручників з анг©лійської мови¨ в якому конструктивістський підхідзнайшов найбільш повне і розвинуте втіленняªЕфективність цього підходу і підручника вже булипродемонстровані у навчальній практиці¨ оскількикожен розділ ¦unit§ апробувався у навчальномупроцесі відразу після його підготовкиª Але най©ближчою перспективою є проведення повногоекспериментального дослідження для виявленняпереваг і недоліків підручника у навчальномупроцесі при його використанні протягом усьогонавчального рокуª

ЛІТЕРАТУРАª Выготский ЛªСª Развитие высших психическихфункций « ЛªСª Выготскийª – Мª ¶ Изд©во АПНРСФСР µ²¬ª – ±¬¬ сª ®ª Ділові проекти (BusinessËêçâÝÛìë§ ¶ підручник з ділової англійської мови длястудентів вищих закладів освіти та факультетів еко©номічного профілюª Книга для студента та Робочийзошит « ÖОªБª Тарнопольський¨ СªПª Кожушко¨РªОª Безугла та інª×ª – Киів ¶ ІНКОС¨ ®¬¬®ª – ®´¬ сª¯ª Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти¶вивчення¨ викладання¨ оцінювання « Наукª редª україн©ського видання СªЮª Ніколаєваª – Кª ¶ Ленвіт ®¬¬¯ª –®³¯ сª °ª Психологічні справи ¦ËëñÛàçäçßáÛÙä ÈÙììÝêë§ :

підручник з англійської мови для студентів напрямупідготовки «Психологія»ª Книга для студента та Ро©бочий зошит « ÖТарнопольський ОªБª¨ Кожушко СªПª¨Дегтярьова ЮªВª¨ Беспалова НªВª×ª – Кª ¶ Фірма«ІНКОС»¨ ®¬ª – ¯¬® Ûª ±ª Пиаже Жª Психологияинтеллекта « Жª Пиаже «« Избранные психологичес©кие трудыª – Мª ¶ Просвещение¨ µ²µª – Сª ±±–®¯ª²ª Речі першої професійної необхідності ¦ËêçÞÝëëáçæÙä½ÙëáÛë§ ¶ підручник з англійської мови для студентівІ курсу технічних та економічних спеціальностейª Кни©га для студента та Робочий зошитª Видання друге¨перероблене та доповнене « За загª та наукª редªОªБª Тарнопольського та ЗªМª Корнєвоїª – Вінниця ¶Нова Книга¨ ®¬²ª – ¯¬® сª ³ª Тарнопольский ОªБªМетодика обучения английскому языку для делово©го общения « ОªБª Тарнопольский¨ СªПª Кожушкоª –Кª ¶ Ленвит ®¬¬°ª – µ® сª ´ª Тарнопольский ОªБªИнтеграция обучения языку и специальности в неязы©ковом вузе « ОªБª Тарнопольский¨ ЗªМª Корневаª –Saarbrücken, Deutschland : LAP LAMBERT AcademicËíÚäáëàáæß¨ ®¬¯ª – ¯° сª µª ÄçÙææçí©ÂÝçêßáçí Î.Constructing meaning with virtual reality / S. Ioannou-Georgiou «« ÏÀÎÊÇ ÅçíêæÙäª – ®¬¬®ª – Ñçäª ¨ Éçª¯ª –Ëª ®–®²ª ¬ª ÅçæÙëëÝæ ¿ªÃª Îíèèçêìáæß ÛçååíæáìáÝëof learners with technology: A vision for integratingìÝÛàæçäçßñ ïáìà äÝÙêæáæß áæ ëÛàççäë ÖЕлектронний ре©сурс× « – µµ±ª – Режим доступу ¶ ¿ÝËÙíä ÐæáîÝêëáìñInstructional Technology Development DepartmentWeb site: http://www.itd.depaul.edu/website/pages/TrainingEvents/CourseMaterials/ jonassen.asp.11. Tarnopolsky O. Acquiring Business English in a quasi-natural business environment: A method of teachingBusiness English to students of Business and Economics /O. Tarnopolsky, S. Kozhushko // Working Papersáæ ÀÜíÛÙìáçæÙä ÇáæßíáëìáÛëª – ËàáäÙÜÝäèàáÙ ¶ ÐæáîÝêëáìñçÞ ËÝææëñäîÙæáÙ¨ ®¬¬¯ª – ´¨ Éçª®ª – Ëª ±±–´´ª12. Tarnopolsky O. Constructivist blended learningapproach to teaching English for Specific Purposes / O.ÏÙêæçèçäëãñª – ÇçæÜçæ ¶ ÑÝêëáìÙ¨ ®¬®ª – ®±° èª

REFERENCESIoannou-Georgiou, S. (2002). Constructing meaning

with virtual reality. TESOL Journal, Vol. 11(3),®–®²ª

Jonassen, D.H. (1995). Supporting Communities ofLearners with Technology: A Vision for IntegratingTechnology with Learning in Schools.Available at:http://www.itd.depaul.edu/ website/pages/TrainingEvents/CourseMaterials/jonassen.asp

Nikolayeva, S.Yu. (Ed.). (2003). Zahal’noyevropeys’kiRekomendatsiyi z movnoyi osvity: vyvchennya,

http://www.itd.depaul.edu/website/pages/

http://www.itd.depaul.edu/

163


vykladannya, otsinyuvannya [Common EuropeanFramework of reference for languages: Learning,teaching and assessment]. Kyiv: Lenvit Publ.

Piaget, J. (1969). Psihologija intellekta [The psychologyof intellect]. In: J. Piaget Izbrannye psihologicheskietrudy [Selected psychological works]. Moscow:ËêçëîÝëààÝæáÝ¨ èèª±±–®¯ª

Tarnopolsky, O. (2012). Constructivist Blended LearningApproach to Teaching English for Specific Purposes.London: Versita.

Tarnopolsky, O., Kornieva, Z., Avsiukevich, Y., Zhevaga,V., Degtiariova, Y. (2016). Professional Basics. ATextbook of English for 1st Year Students Majoringin Technology and Economics. Student’s Book andWorkbook. Vinnytsa: Nova Knyga Publ.

Tarnopolsky, O., Kozhushko, S. (2003). AcquiringBusiness English in a quasi-natural businessenvironment: A method of teaching Business Englishto students of Business and Economics. WorkingPapers in Educational Linguistics, 18, Éçª®¨ ±±–´´ª

Tarnopolsky, O., Kozhushko, S., Bezugla, R., Degtiariova,

Y., Gibson, P. (2002). Business Projects. Coursebook.Student’s Book and Workbook. Kyiv: FirmaINKOS Publ.

Tarnopolsky, O., Kozhushko, S., Degtiariova, Y.,& Bespalova, N. (2011). Psychological Matters.A Coursebook of English for Students of Psychology.Student’s Book and Workbook. Kyiv: FirmaINKOS Publ.

Tarnopolsky, O.B., Kornieva, Z.M. (2013). Integracijaobuchenija jazyku i special’nosti v nejazykovom vuze[Integrating teaching language and specialty at non-linguistic tertiary educational institutions] .ÎÙÙêÚêüÛãÝæ¨ ¿ÝíìëÛàäÙæÜ¶ Ç¼Ë Ç¼È½ÀÍÏAcademic Publishing.

Tarnopolsky, O.B., Kozhushko, S.P. (2004). Metodikaobuchenija anglijskomu jazyku dlja delovogoobshhenija [Methods of teaching English forbusiness communication]. Kyiv: Lenvit Publ.

Vygotskij, L.S. (1950). Razvitie vysshih psihicheskihfunkcij [The development of higher psychicfunctions] Moscow: APN RSFSR Publ.

164


УДК ³´ª°®

LERNERSPRACHENPRAGMATIK UND KOMPETENZORIENTIERTER

FREMDSRAPCHENUNTERRICHT

G. Depner (Bochum, Deutschland)

This article theoretically approaches the questions on how to teach the ability to use a foreign language appropriatelyin different social situations and circumstances. From a cognitive approach to language learning the article proceeds tooutline cross-cultural aspects of language learning referring to the field of interlanguage pragmatics as the study of non-æÙìáîÝ ëèÝÙãÝêë’ íëÝ ÙæÜ ÙÛéíáëáìáçæ çÞ ìÙêßÝì äÙæßíÙßÝ èêÙßåÙìáÛ ãæçïäÝÜßÝª Ïàáë ëÝÛìáçæ áë ìàÝæ ÞçääçïÝÜ Úñ ëÝäÝÛìÝÜtheoretical considerations providing recommendations on how to implement learner-centered methods to achieve anoptimum pragmatic awareness and ability.

Key words: cognitive approach, competence, language learning, lerner languages, pragmatics.

Депнер Г. Прагматика учебных языков и обучение иностранному языку с ориентацией на компетенцию. Статьярассматривает теоретические аспекты обучения использованию иностранного языка в различных социальныхситуациях и условияхª С позиций когнитивного подхода к изучению языка в статье выделяются межкультурныеаспекты обучения языку касающиеся сферы межъязыковой прагматики¨ изучающей использование и приобретениепрагматических знаний целевого языка не©носителямиª Затем рассматриваются теоретические вопросы внедренияориентированных на учащегося методов с целью достижения оптимальной прагматической осведомленностии компетенцииª Ключевые слова¶ изучение языка¨ когнитивный подход¨ компетенция¨ прагматика¨ учебные языкиª

Депнер Г. Прагматика навчальних мов і навчання іноземної мови з орієнтацією на компетенцію. У статтірозглянуто теоретичні аспекти навчання використанню іноземної мови в різних соціальних ситуаціях і умовахªЗ позицій когнітивного підходу до вивчення мови у статті виокремлюються міжкультурні аспекти навчання мови¨що стосуються сфери міжмовної прагматики¨ яка вивчає використання й придбання прагматичних знань цільовоїмови не©носіямиª Потім розглядаються теоретичні питання впровадження орієнтованих на учня методів з метоюдосягнення оптимальної прагматичної обізнаності й компетенціїª Ключові слова¶ навчання мови¨ когнітивний підхід¨ компетенція¨ прагматика¨ навчальні мовиª

Muttersprachensprecher1 ãöææÝæ ÙíÞ ÝáæáæàõêÝæìÝë ÎèêÙÛàßÝÞüàä òíêüÛãßêÝáÞÝæ¨ íå èêÙßåÙìáëÛàÙæßÝåÝëëÝæ òí ãçååíæáòáÝêÝæ íæÜ òí àÙæÜÝäæª ÁüêFremdsprachenlerner hingegen ergeben sich durchpragmatische Konventionen der zu erlernendenfremden Sprache sowohl sprachtechnische als auchëèêÙÛàãíäìíêÝääÝ ÃÝêÙíëÞçêÜÝêíæßÝæ¨ Þüê ÜÝêÝæ½Ýïõäìáßíæß èêÙßåÙìáëÛàÝ ÆçåèÝìÝæòÝæ áæ ÜÝêÁêÝåÜëèêÙÛàÝ òíæõÛàëì ÝêïçêÚÝæ ïÝêÜÝæ åüëëÝæªÁüê ÜáÝ ½áäÜíæß ëçòáÙäÝê ½ÝòáÝàíæßÝæ òí ÎèêÝÛàÝêæÜÝê ÕáÝäëèêÙÛàÝ¨ Þüê ÝáæÝ ÙæßÝåÝëëÝæÝãçååíæáãÙìáîÝ ÃÙæÜäíæßëÞõàáßãÝáì áææÝêàÙäÚ ÜÝêÕáÝäëèêÙÛàÝæßÝåÝáæëÛàÙÞì ëçïáÝ Þüê ÜáÝ ÑÝêåÝáÜíæßæÝßÙìáîÝê ½ÝïÝêìíæßÝæ ßÝßÝæüÚÝê ÜÝê ÝáßÝæÝæ ËÝêëçæ

1. Einleitung¿áÝ ËêÙßåÙìáã Ùäë ÏÝáäßÝÚáÝì ÜÝê Çáæßíáëìáã àÙì Þüê

den kompetenzorientierten und kommunikativenFremdsprachenunterricht eine besondere Rolle, da sieden funktionalen und soziokulturellen Rahmen bildet,an dem sich die Entwicklung kommunikativerHandlungskompetenzen in formal-institutionellenÐæìÝêêáÛàìëãçæìÝðìÝæ çêáÝæìáÝêìª „Pragmatics <is> ageneral functional perspective on (any aspect of)äÙæßíÙßÝ¨ áªÝª ¸…º Ùæ ÙèèêçÙÛà ìç äÙæßíÙßÝ ïàáÛàtakes into account the full complexity of its cognitive,social and cultural (i.e. meaningful) functioningáæ ìàÝ äáîÝë çÞ àíåÙæ ÚÝáæßë” (Hervorhebungen imOriginal, zitiert in [14, S. 3]).

1 Im weiteren Verlauf des Beitrags werden die Formen Muttersprachensprecher, Fremdsprachenlerner, Lerner und Sprecher wertfreiÙäë ËäíêÙä ßÝÚêÙíÛàì íæÜ ëÛàäáÝßÝæ ÈíììÝêëèêÙÛàÝæëèêÝÛàÝêáææÝæ¨ ÁêÝåÜëèêÙÛàÝæäÝêæÝêáææÝæ¨ ÇÝêæÝêáææÝæ ÎèêÝÛàÝêáææÝæ åáì Ýáæª

© Depner G., 2017

165


durch unwissentliche nicht BeachtungãçæîÝæìáçæÙäáëáÝêìÝê ÎèêÝÛàÝê©ÃöêÝê ÍçääÝæ¨ áëì ÜáÝformell gesteuerte Ausbildung pragmatischerÆçåèÝìÝæòÝæ íæÝêäõëëäáÛàª ÒáëëÝæ üÚÝê èêÙßåÙìáëÛàÝÆçæîÝæìáçæÝæ ÙíëòíÚáäÜÝæ¨ ÚÝÜÝíìÝì ëáÛà ÜÙêüÚÝê áåKlaren zu sein, mit Hilfe welcher sprachlichen MittelÎèêÙÛààÙæÜäíæßÝæ òáÝäÞüàêÝæÜ êÝÙäáëáÝêì íæÜ ÙíÞ ïÝäÛàÝWeise sprachliche Handlungsstrategien kontextsensitivangepasst werden [vgl. 15, S. 11]. Eine angemesseneëáìíÙìáîÝ ÑÝêïÝæÜíæß îçæ ÎèêÙÛàÝ áëì Þüê ÝêÞçäßêÝáÛàÝëkommunikatives Handeln essenziell und bildet, aufGrund der Gefahr einer potentiell negativen BewertungÜÝê ÝáßÝæÝæ ËÝêëçæ ÜíêÛà èêÙßåÙìáëÛàÝ ÁÝàäëÛàäõßÝ¨eine wichtige fremdsprachliche Komponente nebenden klassischen Teilbereichen der fremdsprachlichenLehre Grammatik, Lexik und Syntax.

2. FremdsprachenlernenFremde Sprachen lernen, bedeutet auch

pragmatisches Handlungswissen auszubilden, indemìÝåèçêõêÝ íæÜ áæÜáîáÜíÝääÝ ÇÝêæëìÙÜáÝæ ÜíêÛà ÜáÝ

Anreicherung und aktive lernerseitigeAuseinandersetzung mit pragmatischen Inhaltenweiterentwickelt werden. Ein Lernstadium spiegelt dabeiden spezifischen Entwicklungstand einer individuellenLernersprache wider. Lernersprachen stellen nachÎÝäáæãÝê Ö²× ÝáßÝæëìõæÜáßÝ ÎèêÙÛàëñëìÝåÝ ÜÙê ÜáÝ ëáÛàdurch mentalen Sprachkontakt und kognitiveVerarbeitungsprozesse ausbilden (gegenseitigeôÚÝêäÙßÝêíæß äÙìÝæìÝê åíììÝêëèêÙÛàäáÛàÝê íæÜÞêÝåÜëèêÙÛàäáÛàÝê ÎìêíãìíêÝæ§ª „¸ÇÙæßíÙßÝ äÝÙêæÝêºactivate a different, though still genetically determinedstructure (referred to here as the latent psychologicalstructure) whenever they attempt to produce a sentencein the second language, that is whenever they attemptto express meanings, which they may already have, in aäÙæßíÙßÝ ïàáÛà ìàÝñ ÙêÝ áæ ìàÝ èêçÛÝëë çÞ äÝÙêæáæß”[16, S. 212.]. Lernersprachen weisen spezifische¼íëèêõßíæßÝæ ÜÝê áå ÇÝêæèêçòÝëë ÚÝìÝáäáßìÝæSprachsysteme auf, wodurch sie als dynamisch, variabelund instabil charakterisiert werden [vgl. 16, S. 214].

¼ÚÚªª ÇÝêæÝêëèêÙÛàÝæ Ùäë ÝáßÝæëìõæÜáßÝë ÎèêÙÛàëñëìÝå

Diese charakterist ischen Merkmale sindwiederum òíêüÛãòíÞüàêÝæ ÙíÞ ãçßæáìáîÝSprachverarbeitungsprozesse [vgl. auch 11, S. 63 ff.]:ÎèêÙÛàìêÙæëÞÝê¨ ÏêÙáæáæßë© íæÜ ôÚíæßëìêÙæëÞÝêë¨Lernstrategien, Kommunikationsstrategien undôÚÝêßÝæÝêÙäáëáÝêíæßÝæ ÞêÝåÜëèêÙÛàäáÛàÝê ÍÝßÝäæª

Lernersprachen sind spezifische Sprachsysteme,ÚáäÜÝæ ÝáæÝ ëìÙêãÝ äÝêæìàÝçêÝìáëÛàÝ ÂêíæÜäÙßÝ Þüê ÜÝæpragmatischen Lernprozess selbst und werden in ihrerÀæìïáÛãäíæß ÜíêÛà íæìÝêêáÛàìäáÛàÝ ¼ãìáîáìõìÝæëñëìÝåÙìáëÛà ÜñæÙåáëáÝêìª ÎáÝ ëáæÜ ÜÝê ÀåèÞõæßÝê ÞüêÜáÝ ¿ÙêÚáÝìíæß ÜÝë òíê ÑÝêÞüßíæß ëìÝàÝæÜÝæpragmatischen Sprachmaterials, das sich selbst an denpragmatisch-formalen Kriterien der Fremdspracheorientiert. Lerner nehmen das didaktisierteSprachmaterial als Input wahr, wodurch diepragmatischen Facetten der Lernersprachenfolgerichtig weiterentwickelt werden. Pragmatisches

Handlungswissen auszubilden, verlangt vomFremdsprachenunterricht die Lernersprachesystematisch und pragmatik-sensitiv entwickeln zuhelfen.

3. LernersprachenpragmatikSystematische Umformungen der Lernersprachen

finden wie eingangs beschrieben auch auf derpragmatischen Ebene statt. Dieser Ausgangspunkt bildetzugleich auch den Untersuchungsfokus desForschungsfeldes Lernersprachenpragmatik, aus demëáÛà ëèÝòáÝää Þüê ÜÝæ ÁêÝåÜëèêÙÛàÝæíæìÝêêáÛàì àáäÞêÝáÛàÝImplikationen ableiten lassen. Von didaktischerBedeutung sind dabei Erkenntnisse zuëèêÙÛàÞíæãìáçæÙäÝæ¨ ëñëìÝåÙìáëÛàÝæ ¼íëèêõßíæßÝæ ÜÝêÇÝêæÝêëèêÙÛàÝæ Öîßäª ®¨ Îª °®±×¨ ÜáÝ Þüê ÜÙë ÇÝêæÝæ íæÜÜÝæ ÂÝÚêÙíÛà èêÙßåÙìáëÛàÝê ÁõàáßãÝáìÝæ¨ íæÜdamit verbundenen vermittlungsmethodischenUnterrichtsentscheidungen herangezogen

166


ïÝêÜÝæ ãöææÝæª ¼íëßÝàÝæÜ îçæ ÜÝêlernersprachenpragmatischen Perspektive, dass dieÁõàáßãÝáìÝæ ÞíæãìáçæÙäÝê ÎèêÝÛàÙãìêÝÙäáëáÝêíæßÝævon Fremdsprachenlernern inkongruent zumuttersprachlichem Wissen sind [vgl. 10, S. 150], lassenëáÛà äÝêæÝêëèêÙÛàäáÛàÝ ÃÙæÜäíæßëåíëìÝê Þüê ÝáæòÝäæÝÎèêÝÛàÙãìÝ ÙÚäÝáìÝæª ¿áÝëÝ ãöææÝæ ãçæìêÙëìáî ÙæÙäñëáÝêìíæÜ Þüê ÜÝæ ÁêÝåÜëèêÙÛàÝæíæìÝêêáÛàì ëñëìÝåÙìáëÛàaufgearbeitet werden. Sprechakte sind sprachlicheHandlungen, die beim Sprechen vollzogen werden, wiebeispielsweise Feststellungen, Fragen oder DrohungenÖîßäª ±¨ Îª ±×¨ íæÜ ÚáäÜÝæ ëçïçàä ÜáÝ ÂêíæÜäÙßÝ Þüê ÜáÝKlassifizierung pragmatischer Inkongruenzen als auchÜÝæ èêáåõêÝæ ÐæìÝêëíÛàíæßëßÝßÝæëìÙæÜ ÜÝêLernersprachenpragmatik. Aus Sicht des beschriebenenForschungsinteresses ist Transfer Ùäë ôÚÝêìêÙßíæßÜáÞÞÝêáÝêÝæÜÝê ÎèêÝÛàÙãìåÝêãåÙäÝ ÜÝê ÃÙíèìßêíæÜ Þüêdie Existenz von modifizierten und abweichendenSprechhandlungen, die durch die negative Transferenzvon muttersprachlichem und fremdsprachlichemÎèêÙÛàïáëëÝæ íæÜ ÎèêÙÛàãöææÝæ ëçïáÝintegrativen, interlingualen und strategischemSprachverwendungswissen entstehen. Sprachtransferals psycholinguistischer Prozess in derLernersprachenbildung unterliegt jedoch selbstëèêÙÛàìÝÛàæáëÛàÝæ íæÜ ëèêÙÛàãíäìíêÝääÝæ ÀáæÞäüëëÝæ¨ ÜáÝeine Differenzierung von Transfer in pragmalinguistischeund soziopragmatische Perspektiven erfordern.

4. Pragmalinguistik und SoziopragmatikTransfer ist ein Prozess zwischensprachlicher

Interaktion, der zumeist als positiver (strukturelleÄÜÝæìáìõì§ çÜÝê æÝßÙìáîÝê ¦ëìêíãìíêÝääÝ ¿áÞÞÝêÝæò§Einfluss der Muttersprache auf die zu erlernendeFremdsprache, und somit auf das lernersprachlicheSystem, beschrieben wird. Transferprozesse sind einspezifisches Charakteristikum von LernersprachenÖîßäª °¨ Îª ¯°¯× íæÜ èêõßÝæ ÝáæòÝäæÝ èêÙßåÙìáëÛàÝEntwicklungsstadien [vgl. 6, S. 205].

Die Auseinandersetzung mit Transfer undPragmatik greift neben rein sprachlichen Merkmalenvon Lernersprachen auch die situativ-interpretativenTeilaspekte der Sprachverwendung auf. Diesprachtechnische Komponente wird durch diePragmalinguistik definiert und die sprachkulturelle,situativ-interpretative Komponente wird durch dieSoziopragmatik bestimmt. Durch diese Unterscheidungentsteht ein differenzierterer Blick auf Transfer und

Fremdsprachenlernen. Diese Differenzierung erfolgtmit Leech [12], der mit der Pragmalinguistik einerseitssprachliche Mittel beschreibt, die Sprachverwendernòíê ÑÝêÞüßíæß ëìÝàÝæ¨ íå ÚÝáëèáÝäëïÝáëÝ ¿áêÝãìàÝáì íæÜÄæÜáêÝãìàÝáì Ùäë ÃöÞäáÛàãÝáìëåÝêãåÙäÝ ÝáæÝê ÎèêÙÛàÝåçÜÙä ÜíêÛàòíÞüàêÝæª ¼æÜÝêÝêëÝáìë ÚÝòáÝàì ëáÛà ÜáÝSoziopragmatik sowohl auf den Einfluss soziosituativerFaktoren, auf die Rekonstruktion und Interpretation desSprachgebrauchskontextes als auch auf die Bewertungdes kulturellen Kontextes durch den SprachverwenderëÝäÚëìª ÑÝêåáììäíæßëåÝìàçÜáëÛàÝ ¼æëõìòÝ åüëëÝæ ÜáÝvon Leech [12] ausgearbeitete dichotome¼ëèÝãìíÙäáëáÝêíæß Þüê ÜáÝ åÝìÙèêÙßåÙìáëÛàÝAufarbeitung von Transferenzen in Form von Lehr-íæÜ ÇÝêæòáÝäÞçêåíäáÝêíæßÝæ ÚÝêüÛãëáÛàìáßÝæª

¼å ½ÝáëèáÝä îçæ ÃöÞäáÛàãÝáì ãöææìÝæ áå ÐæìÝêêáÛàìfolgende Leitfragen gestellt werden: Wie kannÃöÞäáÛàãÝáì áæ ÜÝê ÁêÝåÜëèêÙÛàÝ êÝÙäáëáÝêì ïÝêÜÝæ»Wann ëçääÝæ ÃöÞäáÛàãÝáìëÞçêåÝæ ÙæßÝïÝæÜÝì ïÝêÜÝæ»ÒÙë ÚÝÜÝíìÝì ÃöÞäáÛàãÝáì áæ ÜÝê ÈíììÝêëèêÙÛàÝ ÜÝêLerner? Die Differenzierung zwischen deklarativemíæÜ èêçòÝÜíêÙäÝå èêÙßåÙìáëÛàÝæ ÒáëëÝæ áëì Þüêeffektiven Pragmatikunterricht bedeutungsvoll. Daswie bezieht sich dabei auf die Pragmalinguistik unddas wann auf die Soziopragmatik. Der fragende Bezugzu der Muttersprache deckt hingegen den Aspekt derÆçæìêÙëìáîáìõì ÙÚª Äæ ÜÝê ÆçæëÝéíÝæò àÙì ÜáÝëÝUnterscheidung zur Folge, dass Lehrende im UnterrichtÜáÝ ½ÝÜÝíìíæß ÜÝê ÆçæìêÙëìáîáìõì íæÜ ÜÝë ÏêÙæëÞÝêëÞüê ÜÙë ÁêÝåÜëèêÙÛàÝæäÝêæÝæ îÝêëìõêãÝæ íæÜ ÜáÝëÝæAspekt vor einem pragmalinguistischen undëçòáçèêÙßåÙìáëÛàÝæ ÃáæìÝêßêíæÜ æÝí ÚÝïÝêìÝæ åüëëÝæª

5. Pragmatischer FehlerWarum ist eine dezidierte Auseinandersetzung mit

ËêÙßåÙìáã áå ÁêÝåÜëèêÙÛàÝæíæìÝêêáÛàì íæÝêäõëëäáÛà»Eine Fehlerperspektive gibt Antworten auf diese Frage.Sprachverwendungsfehler von Fremdsprachenlernernsind Abweichungen von pragmatischen Konventionender Zielsprache und, vom Standpunkt derLernersprachenpragmatik aus, das Ergebnis vonnegativen pragmatischen Transfers. Oder differenzierterbetrachtet, das Ergebnis negativer pragmalinguistischerund soziopragmatischer Transfers. FremdsprachlicheÆçåèÝìÝæòÝæ ÚáäÜÝæ ëáÛà ãíäìíê© íæÜ ëèêÙÛàüÚÝêßêÝáÞÝæÜdifferenziert aus. Diese Differenzierung besteht auchÞüê ÜáÝ èêÙßåÙäáæßíáëìáëÛàÝ íæÜ ëçòáçèêÙßåÙìáëÛàÝEbene der Lernersprachenentwicklung. Eine

167


Abweichung von sprachfunktionalen Normen derZielsprache bedeutet, dass sprecherseitigepragmalinguistische Dekodierungsfehler das Ergebnistransferierter Strategien der Sprachhandlung in derZielsprache sind. Ein soziopragmatischerPerzeptionsfehler ist hingegen das ErgebnisãíäìíêüÚÝêßêÝáÞÝæÜÝê íæÜ áæÜáîáÜíÝää ÙÚïÝáÛàÝæÜÝêsprecherseitiger Interpretationen in Bezug auf ein situativangepasstes Sprachverhalten [vgl. 12, S. 99]. Fehlerresultieren aus der ôÚÝêìêÙßíæß åíììÝêëèêÙÛàäáÛàÝêNormen auf das Lernersprachensystem, derëèêÙÛàÝæüÚÝêßêÝáÞÝæÜÝæ ÂÝæÝêÙäáëáÝêíæß èêÙßåÙìáëÛàÝêÎèêÙÛàßÝÞüßÝ ëçïáÝ ÝáæÝê ÚÝßêÝæòìÝæ ¼æÙäñëÝsoziosituativer Sprachhandlungskontexte.

Äå ÑÝêßäÝáÛà òí ßêÙååÙìáëÛàÝæ ÁÝàäÝêæ¨ ÜáÝ àõíÞáßirritierend und direkt als sprachliche AbweichungßÝßÝæüÚÝê ßÝäìÝæÜÝæ ÆçæîÝæìáçæÝæ áÜÝæìáÞáòáÝêìïÝêÜÝæ¨ îÝêàõäì Ýë ëáÛà ÚÝá èêÙßåÙìáëÛàÝæ ÁÝàäÝêæïÝæáßÝê ÝáæÜÝíìáßª ÎçäÛàÝ ÁÝàäÝê ëáæÜ ëÛàïáÝêáßÝê ÞüêMuttersprachensprecher der Zielspracheauszumachen, wenn bei Fremdsprachenlernern durchßêÙååÙìáëÛàÝ àçàÝ ÆçåèÝìÝæò íæÜ ÎèêÝÛàÞäüëëáßãÝáìder Eindruck einer allgemein hohen SprachkompetenzÝæìëìÝàìª ¿Ùòí ÏàçåÙë Ö´¨ Îª µ² Þª×¶ “ËêÙßåÙìáÛÞÙáäíêÝ ¸…º áë êÙêÝäñ êÝÛçßæáòÝÜ Ùë ëíÛà Úñ æçæ©linguists. If a non-native speaker appears to speakfluently (i.e. grammatically competent), a nativespeaker is likely to attribute his/her apparentimpoliteness or unfriendliness, not to any linguisticdeficiency but to boorishness or ill-will. Whilegrammatical error may reveal a speaker to be a lessthan proficient language user, pragmatic failure reflectsÚÙÜäñ çæ àáå«àÝê Ùë Ù èÝêëçæ”ª

Negative Bewertungen der eigenen Person beiÑÝêëìößÝæ ßÝßÝæ èêÙßåÙìáëÛàÝ ÆçæîÝæìáçæÝæverdeutlichen einmal mehr, dass beim Lernen einerfremden Sprache die Existenz von potentiellenpragmatischen Fehlerquellen thematisiert undãçæìêÙëìáî Þüê íæìÝêêáÛàìäáÛàÝ ÆçæìÝðìÝ ÙíÞßÝÙêÚÝáìÝìïÝêÜÝæ åíëëª ÀåèÞÝàäíæßÝæ Þüê ÜáÝ íæìÝêêáÛàìäáÛàÝNeupositionierung der Pragmatik wie bisher dargestellt,ëçääÝæ ÜÙòí ÞüàêÝæ¨ ÜÙëë ÇÝêæÝê áæ ÜáÝ ÇÙßÝ îÝêëÝìòìïÝêÜÝæ¨ àõíÞáß ÙíÞìêÝìÝæÜÝ èêÙßåÙìáëÛàÝ ÁÝàäÝê íæÜFehlertypen wahrzunehmen und zu kategorisieren. SieëçääÝæ ÜÙÚÝá íæìÝêëìüìòì ïÝêÜÝæ¨ ÁÝàäÝêíêëÙÛàÝæ ëÝäÚëìÝêãÝææÝæ òí ãöææÝæ íæÜ ÝáæÝ èêÙßåÙìáëÛàÝ ÎèêÙÛà©und Fehlerbewusstheit zu entwickeln. Wird das

Erreichen dieser Lernziele vor dem Hintergrund derTragweite pragmatischer Fehler sichergestellt, so istein wichtiger Schritt zur Entwicklung pragmatischerKompetenz in der Fremdsprache getan.6. Sprechakte als Basis für die Entwicklungpragmatischer KompetenzËêÙßåÙìáëÛàÝ ÆçåèÝìÝæò ëÛàäáÝßì æÝÚÝæ ÜÝê

ÁõàáßãÝáì áææÝêàÙäÚ îçæ ÂêíèèÝæ ÝêÞçäßêÝáÛàãçååíæáòáÝêÝæ òí ãöææÝæ¨ ÙíÛà ÜáÝ ÞíæãìáçæÙäÝBewertung des eigenen Sprachgebrauchs vor einemsoziosituativen und kommunikativen Hintergrund ein [vgl.8, S. 2]. Diese Perspektive greift das Zusammenspielzwischen pragmalinguistischen und soziopragmatischenTeilkompetenzen erneut auf, wodurch die einzelnenKompetenzbereiche zu einem einheitlichen prozeduralenHandlungswissen zusammengefasst werden.„ËêÙßåÙìáÛ ãæçïäÝÜßÝ ÝæÙÚäÝë íë ìç ÛêÝÙìÝ çê áæìÝêèêÝìdiscourse by relating utterances or sentences and textsto their meanings, to the intentions of language users,and to relevant characteristics of the language useëÝììáæß” Ö¨ Îª 69]. Pragmatische Kompetenz wird alsdynamisches und kontinuierliches Ineinandergreifen vonÒáëëÝæëÚÝëìõæÜÝæ îÝêëìÙæÜÝæ¨ ÜáÝ îçæ ÎèêÙÛàîÝêïÝæÜÝêæzur Erreichung kommunikativer Handlungsziele aktiviertund abgerufen werden [vgl. 13, S. 75]. DieseÒáëëÝæëÚÝëìõæÜÝ sind nach Bachman & Palmer [1] einzentraler Bestandteil kommunikativer und soziosituativerHandlungskompetenz. Von Bedeutung ist hieráæëÚÝëçæÜÝêÝ ÜÙë ÜÝãäÙêÙìáîÝ ÒáëëÝæ üÚÝê ëèêÙÛàäáÛàÝRessourcen zur Realisierung von Illokutionen (wissendas§ ëçïáÝ ÜÙë èêçòÝÜíêÙäÝ ÒáëëÝæ üÚÝê ÜáÝzielgerichtete und funktional angemessene Anwendungder Ressourcen (wissen wie§ òíê ¼íëÞüàêíæßsprachlicher Handlungen.

Pragmatische Kompetenz bildet sich durchfolgende Ressourcen heraus [vgl. 3, S. 43]: ÜáÝ ½ÝÞõàáßíæß ÜÝê ÁêÝåÜëèêÙÛàÝæäÝêæÝê ÜáÝ ÎèêÙÛàÝ

Þüê ÚÝëìáååìÝ ÕïÝÛãÝ íæÜ ÕáÝäÝ ÝáæëÝìòÝæ òí ãöææÝæ(beispielweise auffordern, entschuldigen, loben),

ÜáÝ ÁõàáßãÝáì îçæ ÁêÝåÜëèêÙÛàÝæäÝêæÝêæ áæÃöêÝêêçääÝæ ÜáÝ ¼ÚëáÛàìÝæ ÜÝë ÂÝßÝæüÚÝêë æáÛàì æíêsprachlich sondern auch intentional korrekt zuinterpretieren (beispielweise Ironie, indirekteAufforderungen),

ÜáÝ ÚÝïíëëìÝ ÍÝßÝäãçæìêçääÝ òíê ãçàõêÝæìÝæ¿áëãíêëòíëÙååÝæëÝìòíæß îçæ óíßÝêíæßÝæÝáæëÝìòÝæ òí ãöææÝæ ¦òª ½ª ìíêæ©ìÙãáæß¨ Æçàõëáçæ§ª

168


Vor diesem Hintergrund zeigt sich deutlich, dassFremdsprachenlerner intentionsgeleitet und zielgerichtetÎèêÙÛààÙæÜäíæßÝæ ÙíëÞüàêÝæ¨ ÜáÝ ëáÛà ëçòáçãíäìíêÝää íæÜsituationsspezifisch beispielsweise als Entschuldigungen,Aufforderungen, Beschwerden, Lob/Komplimente,Fragen, Versprechen und Befehlen manifestieren. DieèêÙßåÙìáëÛàÝæ ÁõàáßãÝáìÝæ ÚÙíÝæ æÙÛàïÝáëäáÛà ÙíÞ ÜÝåKonzept der Sprechakte auf. Sie sind Einheitensprachlichen Handelns, bilden implizite Funktionen einesÎÙìòÝë¨ ÜáÝ ÜÝê ¦òïáëÛàÝæ§åÝæëÛàäáÛàÝæ ÑÝêëìõæÜáßíæßunterliegen und dadurch in deren Bedeutung als Einheitsprachlich ausdifferenzierter Kommunikationbestimmbar und analysierbar sind [vgl. 14, S. 2]. Durchdie Aufteilung einzelner Sprachhandlungen in einzelneÎÙìòÞíæãìáçæÝæ ëáæÜ ãçæãêÝìÝ ÞõàáßãÝáìëÚÝòçßÝæÝ¼íëëÙßÝæ òíê ÆçåèÝìÝæòîÝêõæÜÝêíæß îçæ ÇÝêæÝæÜÝæableitbar. Pragmatische Lernziele sollen in Anlehnungan einen eingegrenzten und umrissenen Sprechaktformuliert werden. Dabei sollen sowohlpragmalinguistische als auch soziopragmatischeÆÝææìæáëëÝ íæÜ ÁõàáßãÝáìÝæ ÜÝê ÇÝêæÝæÜÝæ áæ ½Ýòíßauf einen zu erlernenden Sprechakt einbezogen werden.„ÒàáäÝ áì áë áåèçêìÙæì ìàÙì äÝÙêæÝêë ÙêÝ ÙïÙêÝ çÞpragmalinguistic variation across cultures and understandwhat is feasible or expected in another language, it isperhaps even more crucial why such choices are made,that is, that they understand the sociopragmatic issueunderlying the linguistic, paralinguistic and strategychoices that are routinely made by speaker of aäÙæßíÙßÝ áæ Ù ÛíäìíêÝ” Öµ¨ Îª ®µ´×ª

ÎèêÝÛàÙãìÝ Þüê ÜáÝ ½Ýëìáååíæß îçæ ÇÝêæòáÝäÝæheranzuziehen, unterliegt aus diesem Grund sowohlpragmalinguistischen Mustern als auchsoziopragmatischen Informationen. Dabei gilt es zubeachten, dass einzelne Sprechakte nicht inallgemeinpragmatische Eigenschaften aufgegliedertsondern immer in Bezug auf sprachstrukturelle,soziosituative Merkmale und Eigenschaften desSprechakts in der Muttersprache (pragmatischerTransfer) hin aufgearbeitet und differenziert werden.

Die Ausbildung pragmatischer Kompetenz alsÀêßÝÚæáë ÜÝãäÙêÙìáîÝê íæÜ èêçòÝÜíêÙäÝê ÁõàáßãÝáìÝæ¨ ÙäëZusammenspiel von Produktion, Interpretation undPerzeption von Sprechakten, ist erfolgreich, wenn dieVermittlung explizit stattfindet. Lernziele inÞêÝåÜëèêÙÛàäáÛàÝæ ÐæìÝêêáÛàìëëÝììáæßë åüëëÝægesteuert und auf einer Metaebene explizit auf- und

ausgearbeitet werden. Das sind wichtigeVoraussetzungen zur effektiven und vor allemæÙÛààÙäìáßÝæ ÇÝêæÚÙêãÝáì îçæ ËêÙßåÙìáã¶ “¸…º ìàÝêÝis considerable evidence that a range of features ofsecond language pragmatics are teachable. Theseinclude a variety of discoursal, pragmatic andsociolinguistic targets of instruction, such as discoursemarkers and strategies, pragmatic routines, speech acts¸…º ÙæÜ èêÙßåÙìáÛ ÛçåèêÝàÝæëáçæ” Öµ¨ Îª ®²µ×ª

Àðèäáòáì ÚÝÜÝíìÝì Þüê ÜáÝ ÜáÝ ÑÝêåáììäíæß îçæÎèêÝÛàÙãìÝæ¨ ÜÙëë ÜáÝ ¿ÙêëìÝääíæß íæÜ Àêãäõêíæßbeispielsweise von Diskursmarkern, pragmatischenRoutinen, pragmalinguistischen und soziopragmatischenÁíæãìáçæ ÙíëÞüàêäáÛà¨ ÜáÞÞÝêÝæòáÝêì íæÜ êÝßÝäßÝäÝáìÝìÝêÞçäßÝæª ¸…º “åçëì ÙëèÝÛìë çÞ Ç® èêÙßåÙìáÛë ÙêÝindeed teachable, that instructional intervention is morebeneficial than no instruction specifically targeted onpragmatics and that for the most part explicit instructioncombined with ample practice opportunities results inìàÝ ßêÝÙìÝëì ßÙáæë” Öµ¨ Îª ®³¯×ª ¿ÙêÙíë êÝëíäìáÝêÝædidaktische Konsequenzen, die eine wertvolleÀêßõæòíæß òí ÜÝæ ÚáëàÝê ÙíÞßÝòÝáßìÝæ ËçëáìáçæÝæÚáäÜÝæª ÉÙÛà ÆÙëèÝê Ö³¨ Îª ®¬× äáÝßì ÜáÝ ßêçßÝ ¾àÙæÛÝund ein vielversprechendes Potential darin, dieèêÙßåÙìáëÛàÝæ ÁõàáßãÝáìÝæ îçæ ÇÝêæÝêæ ÜÙàáæßÝàÝæÜauszubilden, dass sich diese durch Sensibilisierung undFeedback, Orientierung an pragmatischen StrategienëçïáÝ ÜíêÛà ÜáÝ ÍÝÞäÝãìáçæ îçæ ½ÝçÚÙÛàìíæßÝæ üÚÝêÜÝæ èÝêëöæäáÛàÝæ ÎèêÙÛàßÝÚêÙíÛà íæÜ Êíìèíì ÜÝíìäáÛàbewusst werden [zitiert in 17, S. 412]. PragmatischeVermittlungseffizienz definiert sich durch dieÚÝëìõæÜáßÝ íæÜ æÙÛààÙäìáßÝ ÍÝèêçÜíãìáçæëêÙìÝpragmatischer Muster, deren lernerseitige Verarbeitungáå ÒÝëÝæìäáÛàÝæ ÙíÞ ÜÝê ÝðèäáòáìÝæ ÎÝæëáÚáäáëáÝêíæß Þüêden funktionalen Sprachgebrauch beruht. Die expliziteÎÝæëáÚáäáëáÝêíæß Þüê ÜáÝ Áíæãìáçæ èêÙßåÙìáëÛàÝêHandlungsmuster in der Fremdsprache sowie eineáæìÝæëáîÝ ÍÝÞäÝðáçæëìáÝÞÝ ßÝßÝæüÚÝê ÜÝê ÝáßÝæÝælernersprachlichen Produktion tragen dazu bei, dassÇÝêæÝê ÁõàáßãÝáìÝæ ÙíëÚáäÜÝæ ãöææÝæ¨ íå¶ Ù§ ÝáßÝæÝèêÙßåÙìáëÛàÝ ÈõæßÝä ÚÝá ÜÝê ÎèêÙÛàîÝêïÝæÜíæß òíÙæÙäñëáÝêÝæ¨ Ú§ ÜáÝ ÂÝßÝæüÚÝêëìÝääíæß ÝáßÝæÝêlernersprachlicher Produktionen mit normativenÑÝêßäÝáÛàëßêößÝæ îçääòáÝàÝæ òí ãöææÝæ¨ Û§fremdsprachliche Pragmatikmuster /-konventionenerkennen und kommunikative AnforderungenãçåèÝìÝæì òí ÚÝïõäìáßÝæª

169


Die Schaffung einer Bewusstheit (durchÒÙàêæÝàåíæßëëÛàõêÞíæß§ Þüê ÜáÝ èêÙßåÙìáëÛàÝæKonventionen der Zielsprache wird infolgedessen alsZiel didaktischer und vermittlungsmethodischerÂêíæÜüÚÝêäÝßíæßÝæ Þüê ÜáÝ ÇÝêæ© íæÜ ÇÝàêÚÙêãÝáì îçæËêÙßåÙìáã îÝêëìÙæÜÝæ¨ ÜÝêÝæ ÀÞÞÝãìáîáìõì òíÜÝå áåWesentlichen durch metapragmatische Informationensichergestellt werden muss.

7. FazitÇÝêæÝê åüëëÝæ ÚÝá ÜÝå ÀêïÝêÚ èêÙßåÙìáëÛàÝê

Kompetenzen durch explizite VermittlungsmethodeníæìÝêëìüìòì ïÝêÜÝæª ÃáÝêÞüê ßáäì Ýë ÑçêßÙÚÝæ òíÚÝêüÛãëáÛàìáßÝæ¨ íå ÜáÝ ÝáæòÝäæÝæ ÀæìïáÛãäíæßëëìÙÜáÝæder Lernersprachenbildung pragmatik-sensitiv zuÞöêÜÝêæª ¼íë ÎáÛàì ÜÝê ÇÝêæÝêëèêÙÛàÝæèêÙßåÙìáãåüëëÝæ ÜÙÚÝá æÝßÙìáîÝ ÏêÙæëÞÝêÝæòÝæ ÚÝëçæÜÝêëÚÝÙÛàìÝì ïÝêÜÝæ¨ ÜáÝ íêëõÛàäáÛà Þüê ÜáÞÞÝêáÝêÝæÜÝÎèêÝÛàÙãìåçÜáÞáãÙìáçæÝæ ëáæÜ íæÜ àõíÞáß òíäÝêæÝêëÝáìáßÝæ èêÙßåÙìáëÛàÝæ ÁÝàäëÛàäõßÝæ ÞüàêÝæªÁÝàäÝê ÝæìëìÝàÝæ ÜíêÛà ÜáÝ ÞõäëÛàäáÛàÝ ôÚÝêìêÙßíæßåíììÝêëèêÙÛàäáÛàÝê ÎèêÝÛàÙãìåçÜÙäáìõìÝæ¨ ÜíêÛà ÜáÝáæìÝê© íæÜ áæìêÙäáæßíÙäÝ ôÚÝêßÝæÝêÙäáëáÝêíæß ÚÝêÝáìëerworbener fremdsprachlicher Sprechaktkonventionensowie durch soziosituative Analysedefizite in Bezug aufÝáæÝæ ÝáæòÝäæÝæ ÎèêÝÛàÙãìª Ðå ÁÝàäëÛàäõßÝ òíîÝêåÝáÜÝæ¨ åüëëÝæ ÁêÝåÜëèêÙÛàÝæäÝêæÝê ÚÝá ÜÝåÀêïÝêÚ îçæ åÝìÙèêÙßåÙìáëÛàÝå ÒáëëÝæ íæìÝêëìüìòìwerden, dass sich bei der Ausbildung sowohl aufpragmalinguistische als auch soziopragmatischeTeilkompetenzen bezieht. Auf diese Weise sindanalytische und bewusste Sprechaktanpassungen sowiepragmatisch erfolgreiches Handelns in derÁêÝåÜëèêÙÛàÝ ïÝæáßÝê ÞÝàäÝêÙæÞõääáßª

LITERATURBachman, L.F., & Palmer, A.S. (1996). Language Testing

in Practice: Designing and Developing UsefulLanguage Tests. Oxford: Oxford University Press.

Barron, A., & Schneider, K.P. (2009).Variationalpragmatics: studying the impact of social factors onlanguage use in interaction. Intercultural Pragmatics,6¦°§¨ °®±–°°®ª

Bialystok, E. (1993). Symbolic representation andattentional control in pragmatic competence. In:Kasper, G., & Blum-Kulka, S. (Hrsg.). InterlanguagePragmatics. New York & Oxford: Oxford UniversityËêÝëë¨ èèª °¯–±³ª

Demme, S. (2010). Der Transfer/Die Transferenz. In:H. Barkowski & H.J. Krumm (Hrsg.). Fachlexikon

Deutsch als Fremd- und Zweitspracheª ÏüÚáæßÝæ ¤½ÙëÝä¶ ¼ª ÁêÙæÛãÝ ÑÝêäÙß¨ Îª ¯°¯ª

Freudenberg-Findeisen, R. (2010). Der Sprechakt. In:H. Barkowski & H.J. Krumm (Hrsg.). FachlexikonDeutsch als Fremd- und Zweitspracheª ÏüÚáæßÝæ ¤Basel: A. Francke Verlag, S. 315.

Kasper, G. (1992). Pragmatic Transfer. Second LanguageResearch, 8¦¯§¨ ®¬¯–®¯ª

Kasper, G. (2001). Learning pragmatics in the L2classroom. In: L.F. Bouton (ed.). Pragmatics andLanguage Learning Monograph Series, 10. Urbana:ÐæáîÝêëáìñ çÞ Äääáæçáë¨ èèª –®±ª

Kasper, G., & Rose, K.-R. (2001). Pragmatics inÇÙæßíÙßÝ ÏÝÙÛàáæßª Äæ¶ Âª ÆÙëèÝê ¤ Æª©Íª ÍçëÝ(Hrsg.). Pragmatics in Language Teaching.¾ÙåÚêáÜßÝ¶ ¾ÙåÚêáÜßÝ ÐæáîÝêëáìñ ËêÝëë¨ èèª –¬ª

Kasper, G., & Rose, K.-R. (2002). PragmaticDevelopment in a Second Language. Oxford:Blackwell Publishers.

Kasper, G., & Schmidt, R. (1996). Developmental Issuesin Interlanguage Pragmatics. Studies in SecondLanguage Acquisition, 18¨ °µ–²µª

Krause, W.D. (2010). Linguistische Grundlagender Analyse von Ergebnissen fremdsprachigerKommunikationsprozesse. In: W.-D. Krause (Hrsg.).Das Fremde und der Text. FremdsprachlicheKommunikation und ihre Ergebnisse. Potsdam:ÐæáîÝêëáìõìëîÝêäÙß ËçìëÜÙå¨ èèª ±¯–³®ª

Leech, G. (1983). Principles of Pragmatics. London andNew York: Longman.

McLean, T. (2004). Giving Students a Fighting Chance:Pragmatics in the Language Classroom. TeachingEnglish as Second Language Canada Journal, 21(2),³®–µ°ª

Meibauer, J. (2008). Pragmatik. Eine Einführung¦®ª üÚÝêÙÚª ¼íÞäª§ª ÏüÚáæßÝæ¶ ÎìÙíÞÞÝæÚÝêß ÑÝêäÙßª

Rintell, E. (1981). Sociolinguistic variation and pragmaticability: a look at learners. International Journal ofSociology and Language, ®³¨ –¯°ª

Selinker, L. (1972). Interlanguage. International reviewof Applied Linguistics, 10¦¯§¨ ®¬µ–®¯ª

Takahashi, S. (2010). Assessing learnability in secondlanguage pragmatics. In: A. Trosborg (ed.).Pragmatics across Languages and Cultures. Berlin:Èçíìçæ ÜÝ ÂêíñìÝê¨ èèª ¯µ–°®®ª

Thomas, J. (1983). Cross Cultural Pragmatic Failure.Applied Linguistics, 4¦®§¨ µ–®ª

Yates, L. (2010). Pragmatic challenges for secondlanguage learners. In: A. Trosborg (ed.). Pragmaticsacross Languages and Cultures. Berlin: Mouton deÂêíñìÝê¨ èèª ®´³–¯¬µª

170


УДК ª¶¯³´ª°³

BOOSTING STUDENTS’ MOTIVATION

FOR VOCABULARY BUILDING

WITH ORIGINAL MOVIES

A.V. Dudoladova, PhD, O.V. Dudoladova, PhD,T.K. Varenko, PhD (Kharkiv)

ÏàÝ èÙèÝê ÙÜÜêÝëëÝë ìàÝ èêçÚäÝå çÞ åÙáæìÙáæáæß ëìíÜÝæìë’ åçìáîÙìáçæ ìç äÝÙêæ ìàÝ ëñääÙÚíë©ÙëëáßæÝÜ îçÛÙÚíäÙêñ ìÙãÝæfrom classical texts. It suggests several ways of providing students with evidence, often such they have obtained themselves,of such classics-borrowed vocabulary being plentifully used in real-life contexts. Effective in this regard appears cross-ÛàÝÛãáæß ìàÝ ÙÚçîÝ©åÝæìáçæÝÜ îçÛÙÚíäÙêñ ïáìà ÛíêêÝæìäñ èçèíäÙê åçîáÝë çê ÏÑ ëàçïë¨ èêÝÞÝêÙÚäñ ìç ëçåÝ ÜÝßêÝÝ åáêêçêáæßreal-world problems and environments. The paper particularly focuses on the benefits of making students investigatesuch movies for the under-study vocabulary to share their findings in class, and of first showing them the instructor-prepared compilations containing the vocabulary under study. This addition to the traditional learning routine helpsÚêÝÙìàÝ äáÞÝ áæìç ìàÝ “ÙÛìáîÝ” îçÛÙÚíäÙêñ¨ åÙãÝë ìàÝ åÝåçêáòáæß èêçÛÝëë åçêÝ åçìáîÙìÝÜ ÙæÜ ÝÞÞÝÛìáîÝ¨ ÙæÜ ÞÙîçêÙÚäñÙÞÞÝÛìë ëìíÜÝæìë’ ÙììáìíÜÝ ìç ÛäÙëëáÛëª

Keywords: ÙíÜáçîáëíÙä ÙáÜë¨ ÞçêÝáßæ äÙæßíÙßÝ ìÝÙÛàáæß¨ çêáßáæÙä åçîáÝë¨ ëìíÜÝæìë’ åçìáîÙìáçæ¨ îçÛÙÚíäÙêñ ÚíáäÜáæßª

Варенко Т.К., Дудоладова А.В., Дудоладова О.В. Підвищення мотивації студентів до розвитку словниковогозапасу за допомогою фільмів мовою оригіналу. У статті розглядається проблема підтримки мотивації студентівдо вивчення передбаченої програмою лексики¨ взятої з класичних текстівª Пропонується кілька способів наданнястудентам доказів¨ часто отриманих ними самими¨ що запозичена з класики лексика широко використовуєтьсяу реальних контекстахª Ефективною у цьому відношенні є перехресна перевірка вживання вищезгаданої лексикиу популярних на цей час фільмах або серіалах¨ бажано відбиваючих певною мірою реальні проблеми і навколишнюдійсністьª Особлива увага у статті приділяється перевагам залучення студентів до дослідження таких фільмівна предмет лексики¨ що вивчається¨ з подальшим оголошенням результатів у класі¨ а також переваг первинноїдемонстрації їм підготовлених викладачем добірок з досліджуваною лексикоюª Це доповнення до традиційногонавчання допомагає вдихнути життя в «активну» лексику робить процес запам’ятовування мотивованішимі ефективнішим¨ а також сприятливо впливає на ставлення студентів до класикиªКлючові слова: аудіовізуальні засоби навчання¨ іншомовна освіта¨ мотивація студентів¨ розвиток словникового

запасу фільми мовою оригіналуª

Варенко Т.К., Дудоладова А.В., Дудоладова О.В. Повышение мотивации студентов к развитию словарногозапаса при помощи фильмов на языке оригинала. В статье рассматривается проблема поддержания мотивациистудентов к изучению предусмотренной программой лексики¨ взятой из классических текстовª Предлагается несколькоспособов предоставления студентам доказательств¨ часто полученными ими самими¨ о том¨ что заимствованнаяиз классики лексика широко используется в реальных контекстахª Эффективной в этом отношении представляетсяперекрёстная проверка употребления вышеупомянутой лексики в популярных в настоящее время фильмах илисериалах¨ предпочтительно в некоторой степени отражающих реальные проблемы и окружающую действительностьªОсобое внимание в статье уделяется преимуществам привлечения студентов к исследованию таких фильмовна предмет изучаемой лексики с последующим оглашением результатов в классе¨ а также преимуществампервоначальной демонстрации им подготовленных преподавателем подборок с изучаемой лексикойª Это дополнениек традиционному обучению помогает вдохнуть жизнь в «активную» лексику делает процесс запоминания болеемотивированным и эффективным¨ а также благоприятно влияет на отношение студентов к классикеªКлючевые слова: аудиовизуальные средства обучения¨ иноязычное образование¨ мотивация студентов¨ развитие

словарного запаса¨ фильмы на языке оригиналаª

© Dudoladova A.V., Dudoladova O.V., Varenko T.K., 2017

171


Nowadays, students of schools of foreign languagesin Ukrainian classical universities are to memorize longäáëìë çÞ “ÙÛìáîÝ” îçÛÙÚíäÙêñ íæÜÝê ìàÝ ÛçêêÝëèçæÜáæßsyllabi. However, if we take into account the objectivetrend currently apparent in higher educational institutions,which is a reduction in classroom hours, and thereforeoffering students less time to practice the vocabulary tobe learnt, or look into the usage peculiarities under theiráæëìêíÛìçê’ë ëíèÝêîáëáçæ¨ ìàáë ßçÙä åÙñ ëÝÝå éíáìÝ Ùchallenge. The situation is aggravated by the fact thatåçêÝ ÙæÜ åçêÝ ìçÜÙñ’ë ëìíÜÝæìë ÙêÝ ìêÝÙìáæß ìàÝ ìÙëã çÞäÝÙêæáæß ìàÝ “ÙÛìáîÝ” îçÛÙÚíäÙêñ Ùë Ù ïÙëìÝ çÞ ìàÝáêtime. They merely believe that the vocabulary initiallytaken from choice pieces of classical literary works,rather than modern newspaper or magazine articles,blogposts and Internet sources, to be outdated, no longeráæ íëÝ ÙæÜ àÝæÛÝ íëÝäÝëë áæ ìçÜÙñ’ë ïçêäÜ ÙæÜ ìàÝáê ÞíìíêÝcareers. All the above-mentioned conditions ther e l evanc e of the problem under study and calls forëÝÝãáæß çíì æÝï ÛçæëìêíÛìáîÝ ïÙñë ìç Úççëì ëìíÜÝæìë’motivation to build their vocabulary as an integral partof their language proficiency.

Providing language learners with sufficient authenticmaterials to improve their language proficiency is anaxiom applicable in any foreign language learningenvironment. In addition, effective communication,either written or spoken, primarily means effective useof vocabulary to deliver the intended messages. Hence,the aim of this paper is to come up with an effectiveïÙñ ìç Úççëì ëìíÜÝæìë’ åçìáîÙìáçæ ìç ÝðèÙæÜ ìàÝáêforeign language vocabulary. The objec t of this studyáë ëìíÜÝæìë’ åçìáîÙìáçæ Þçê îçÛÙÚíäÙêñ ÚíáäÜáæßª ÏàÝsubj ec t is movies/TV shows in the original as a toolìç Úççëì ëìíÜÝæìë’ åçìáîÙìáçæ Þçê îçÛÙÚíäÙêñ ÚíáäÜáæßª

¼ÛÛçêÜáæß ìç ÎìÝîÝæ ÎìÙàä ¦®¬¬±§¨ “îçÛÙÚíäÙêñknowledge is knowledge; the knowledge of a wordnot only implies a definition, but also implies how thatïçêÜ Þáìë áæìç ìàÝ ïçêäÜ” Ö±×ª Äæ ìàáë åÝÙæáæß¨vocabulary as knowledge of words and word meaningscan never be fully mastered, for we believe that it shouldexpand and deepen over the course of a lifetime.Students of schools of foreign languages as futurespecialists are in need of specific instruction in activevocabulary. This can be achieved through the mostcommon word-learning strategies:

1) wide or extensive independent reading to expandword knowledge;

2) instruction in specific vocabulary to enhancecomprehension of authentic texts;

3) instruction in independent word-learningstrategies;

4) word consciousness to motivate and enhancelearning [7].

Thus, the instruction of foreign language learnersshould definitely include their direct/indirect exposureìç æÙìáîÝ ëèÝÙãÝêë’ îçÛÙÚíäÙêñ ÛàçáÛÝ ÙæÜ íëÙßÝ ìç ÚÝacquired within each particular topical block.

According to the findings of the National ReadingPanel (2000) [6], which concluded the absence of asingle method for teaching vocabulary, intentionalvocabulary teaching should rely on a combination ofdirect and indirect methods, such as:

1) Specific Word Instruction (the words to be learntshould be carefully selected and extensively explained).

2) Word-Learning Strategies (dictionary use,morphemic and contextual analysis). Besides lookingwords up in a dictionary and using them in a sentence,philology students should be aware of the full paradigmof each word, thus being able to build all possiblederivatives, etc.

A foreign language syllabus stipulates that thedominant content of learning a foreign language shouldinclude forming different speech skills: speaking,listening, reading and writing, i.e. formation of acommunicative competence where the priority lies inidentifying interactive learning tools for individuals orgroups of students. To solve such problems, focusshould be on selection of the best learning tools basedprimarily on their teaching features and functions.Learning foreign languages with the help of computerand telecommunication technology should ensure theimplementation of the following tasks:• Improvement of listening skills through authentic

speech;• Forming skills of translating and summarizing the

information perceived;• Improving the skills of monologue and dialogue

speech;• Building a culture of communication;• Expansion of active and passive vocabulary,

reflecting a modern stage of development of theÛçíæìêñ’ë ÛíäìíêÝ¨ ëçÛáÙä ÙæÜ èçäáìáÛÙä ëìêíÛìíêÝªAuthentic videos realize the principle of clarity in

teaching grammar and vocabulary, offering a greater

172


variety of language and speech samples, includingvarious regional accents in general use and specialvocabulary, idioms, etc., and real contexts of their usageby native speakers. With the help of audiovisual means,students can receive more necessary information inless time, achieve better results, and form the requiredskills and abilities.

Following the famous modern educationist¼ªËª ÎàÛàÝêÚÙæ’ë áÜÝÙ çÞ íëáæß îáëíÙä ÙáÜë Ùë çæÝ çÞthe main factors to intensify training [4], we believethat audiovisual aids as a bright example of audiovisualmethod of teaching foreign languages, will be aninvaluable addition to the traditional way of masteringvocabulary. The main advantage here lies in informationcoming to students through both visual and auditoryÛàÙææÝäëª “ÏàÝ ëáåíäìÙæÝçíë áåèÙÛì çÞ Ù ÛçåèäÝð ëÝìof stimuli to different analyzers ... has a special powerand emotion. When receiving information throughaudiovisual training, a human experiences the influenceof a powerful stream of information of unusual quality,which creates an emotional basis for the specific imageìç ìêÙæëÞÝê ÝÙëáÝê ìç ÙÚëìêÙÛìáçæ” Ö¯×ª ÈçîáÝë ÙæÜvideoclips provide dynamic images with audiocommentary, simultaneous supply of image and sound,including speech or musical accompaniment, thusÛçåÚáæáæß ìàÝ îáëíÙä èÝêÛÝèìáçæ ÙæÜ àÝÙêáæß ÖÄÚáÜ×ª

Video has a very strong emotional impact, affectingthe formation of personal attitude to what students see.Another advantage is the immediacy of a film imageof reality, leading a special way of communicating withthe audience, the use of close-up, unobtrusivepresentation of information, brilliance, and presenceof the background music. When watching what ishappening on the screen, students are immersed intoÛçæÜáìáçæë ÛäçëÝ ìç ìàÝ æÙìíêÙä äÙæßíÙßÝ ÝæîáêçæåÝæì –a set of linguistic and non-linguistic terms that reflectthe life, history, culture and traditions of native speakersof the language. In this way, video materials have agreat potential to intensify the transfer of informationto students, enhance their cognitive activity due to thefollowing features: the demonstration of objects;modeling phenomena and processes in the dynamicsof their development by means of television orcomputers [2].

Thus, the impact of psychological aspects of visualaids on students (the ability to draw attention of eachstudent or group audiences, influence the amount of

long-term memory, and increase the strength of memory,èêçîáÜáæß ÝåçìáçæÙä áåèÙÛì çæ ëìíÜÝæìë’ åçìáîÙìáçæ¨ ÙæÜimprove learning) contributes to intensification of theeducational process, and creates favorable conditionsfor shaping communicative (linguistic and sociocultural)competencies of students [1].

In addition, the following characteristics should beinherent in the movies selected for foreign languageeducation: information abundance, dynamics of the plot,impact not only on the mind, but also on the feelings;logical completeness, because the visual aids are togive a complete picture of the active vocabulary beingstudied. The most important factor in the performanceof audiovisual teaching aids, as well as all othertechnical equipment and means, is the right choice ofan adequate method of their use. The efficiency factorof using visual aids depends largely on thoroughnessand comprehensiveness of the preparatory work.

Preparation for the use of audiovisual trainingconsists of the following stages: defining the materialthat requires audiovisual support; familiarization withthe available video selection appropriate to the topicbeing studied (recordings of TV shows, movies,independent videos, etc.); preview, selection of guidesand determination of their didactic value (how wellthey meet the set objectives in pursuit of masteringthe new material); repeated viewing of the selectedmanuals necessary for determining fragments and timefor their demonstration; inclusion in lesson plans.Without all this, students are not always to see onthe screen what was meant for them to fathom.The content of the information memorized dependsçæ åÙæñ áæÜáîáÜíÙä ÞÙÛìçêë¨ áæÛäíÜáæß ëìíÜÝæìë’existing experiences, interests, preferences and so on.After watching, the instructor is to ask studentsquestions on the fragment viewed, and to summarizethe situation of communication and assess the level ofcomprehension through their responses [2, p. 86].

What watching movies does in terms of foreignlanguage acquisition is inter alia enable the viewers toget immersed in the cultural and social peculiarities ofthe language, teach proper and acceptable ways tobehave in and respond to daily situations, help developcommunicative abilities, enhance interpersonal skills,enrich vocabulary and grammar used in everyday life.Within this framework, watching contemporary TVshows and movies, whatever the genre, affords you

173


Ùæ çèèçêìíæáìñ ìç èäíæßÝ áæìç ÙæÜ “äáîÝ” áæ ìàÝ ÙÛìíÙälanguage environment without having to go on any tripsabroad you might not be disposed to.

The above-mentioned methods find theirimplementation in the educational process organizationat the School of Foreign Languages of V. N. KarazinKharkiv National University using the syllabus-prescribed series of textbooks under the editorship ofÑª ¿ª ¼êÙãáæ “ËêÙÛìáÛÙä ¾çíêëÝ çÞ Àæßäáëà”¨ ïàáÛàÝæëíêÝë ÛçåèêÝàÝæëáîÝ èêÙÛìáÛÝ çÞ ìàÝ “ÙÛìáîÝ”vocabulary usage, including speech patterns, and setword combinations and phrases, through a variety ofexercises. The series draws on choice pieces ofclassical literary works for the texts used as thefoundation vocabulary source in each unit, and this iswhere the series may seem to be lacking in terms ofits relevance to the real-life contexts. This breedsëíëèáÛáçæ áæ ëìíÜÝæìë’ åáæÜë ìàÙì ìàÝ îçÛÙÚíäÙêñ ìàÝñare to master is obsolete, which significantly weakenstheir motivation to learn it and therefore theeffectiveness of the learning process in general, aswell as their performance in the subject (here: Englishas their first foreign language) in particular.

ÒàáäÝ ßÝììáæß ìçÜÙñ’ë ëìíÜÝæìë ìç êÝÙÜ ÛäÙëëáÛë áæthe original may be an undertaking, exploiting theirmovie preferences may turn out to be the game-changer. Currently, television offers a vast choice ofmovies as well as TV shows for teenagers and youngadults, such as The Hunger Games, Divergent, orThe Maze Runner, to name a few. As a rule, thesescreen adaptations are popular with the young people,thus being a good motivation for them to explore whatthey see in terms of the language, particularlyvocabulary, they are currently studying.

To dispel the above-mentioned popularmisconception and to motivate students of the Schoolof Foreign Languages of V.N. Karazin KharkivNational University to take vocabulary-building moreseriously, within the purpose of this research, wesuggest that the instructor do one of the following:

1. Ask the students to watch a currently popularmovie or TV show in the original at home and fish outÙë åÙæñ áæëìÙæÛÝë çÞ ìàÝ “ÙÛìáîÝ” îçÛÙÚíäÙêñ ÛíêêÝæìäñunder study as they can. The results are to beannounced in front of the whole class.

2. Cut out the pieces from a currently popular movieor TV show in the original that contain instances of

ìàÝ “ÙÛìáîÝ” îçÛÙÚíäÙêñ ÛíêêÝæìäñ íæÜÝê ëìíÜñ ÙæÜ ëàçïthe compilation during the class for the students toguess the movie or TV show and see a condensedversion of the usage of the vocabulary they aresupposed to study.

Both approaches have their benefits in motivationboosting. The first one, for instance, provides severalshared findings at the same time (different studentsÙêÝ äáãÝäñ ìç èáÛã ÜáÞÞÝêÝæì åçîáÝë«ÏÑ ëàçïë§¨ ìàÝfindings made by the students themselves rather thanthe instructor, which increases the trustworthiness andvalidity of the information in the eyes of the former.½ÝëáÜÝë¨ äççãáæß Þçê ìàÝ “ÙÛìáîÝ” íæáìë áæ ìàÝ åçîáÝë«TV shows enables the students to memorize thembetter as they do. The other approach, on the otherhand, gets a more condensed presentation of a largernumber of instances in a much shorter time frame,which will have a more impressive and immediateeffect on the students doubting the relevance of thevocabulary they are to study.

3. Combine the above approaches by first showingìàÝ ëìíÜÝæìë Ù ÛçåèáäÙìáçæ çÞ ìàÝ “ÙÛìáîÝ” îçÛÙÚíäÙêñinstances followed by the assignment set to them todo the same with a currently popular movie/TV showof their own choosing.

For the purposes of our paper, we would like toillustrate the second approach in more detail as theother two are dependent on the findings of the students,which will always be different, and the third one alsohas the second one as its component. To do that, weêÙæÜçåäñ èáÛãÝÜ çæÝ íæáì ¦Ðæáì ®§ Þêçå ìàÝ “ËêÙÛìáÛÙäCourse of English. 3rd ÔÝÙê” íæÜÝê ìàÝ ÝÜáìçêëàáè çÞV. D. Arakin [8] and cross-checked all its vocabulary-building elements with the scripts of The HungerGames film series (The Hunger Games (2012), TheHunger Games: Catching Fire (2013), The HungerGames: Mockingjay – ËÙêì ¦®¬°§¨ The HungerGames: Mockingjay – ËÙêì ® ¦®¬±§§¨ ÛíêêÝæìäñèçèíäÙê ïáìà ìÝÝæÙßÝêë ÙæÜ ñçíæß ÙÜíäìë Öµ–®×ª¦ÏàÝëÝ ëÛêáèìë ÙæÜ Ðæáì ® çÞ ìàÝ “ËêÙÛìáÛÙä ¾çíêëÝ çÞEnglish. 3rd ÔÝÙê” ìàíë ëÝêîÝÜ Ùë ìàÝ mater ial s ofthe research conducted within this paper.)

Below are the findings, which are 45 usageexamples of the active vocabulary from Unit 2, including19 instances of speech patterns, 20 instances ofessential vocabulary units and 6 instances of wordcombinations and phrases:

174


Speech Patterns:– “But maybe, if we got away from here, if wewent somewhere safe, it could be different.”– “You know I wouldn’t believe you, even if youdid.”– “And I wouldn’t have any regrets at all if itweren’t... If... If it weren’t for what? What? If itweren’t for the baby.”– “If I wanted to kill either of you, I would’vedone it by now.”– “If they tortured her or did anything to her,forget the districts, there would be riots in the damnCapitol.”– “And if we left, they would come.”– “If the Mockingjay were gone, the rebels wouldalready be using her as a martyr.”– “All I know is that I would have saved myself alot of suffering, if I’d just given that bread to thepig.”– “But I couldn’t stop you if you wanted to come.”– “So would Finnick, if he were here.”– “But if I had to put you through it again “forthis outcome, I would.”– “But if I could I’d bet on you!”– “And I think if you could see them, you wouldnot root for them either.”– “It might be easier if I didn’t.”– “If I didn’t, I’d be dead.”– “If you wanted to be babied, you should’veasked Peeta.”– “If that Head Game-maker, Seneca Crane, hadhad any brains at all, he would have blown you tobits then and there.”– “Two brave young people, against all oddschose to die rather than to lose each other.”– “All you need to do is give a few speeches, waveto the crowds, and enjoy your time in the spotlight.”

Essential Vocabulary:– “Look, the tail points to 1 2.”– “And as opposed to having you two pointing ateach other, she’s going to get him.”– “If it gets to that point, I’ll kill you myself.”– “Anyone could see the game was over by thatpoint.”– “I don’t see the point in that.”– “By that point...they’re pretty lethal.’

– “It’s kind of thing does happen at this point ifthere’s...”– “She’s gonna come down at some points.”– “At what point did he realize the depth of yourindifference towards him?”– “It was just a dream. I’m sorry.”– “It’s okay. You’re just dreaming.”– “...this is a very interesting mix.”– “All right. Well, Peeta, there are many who findthis suspicious to say the least.”– “Snow would drink from the same cup, to deflectsuspicion.”– “Are you aware of what’s happened?”– “There could be new pods that we’re not awareof.”– “She interfered with a Peacekeeper.”– “There was no resistance left inside the capitolor the mansion.”– “...they so clearly are able to reflect the characterof each district.”– “You realize that your actions reflect badly onall of us.”

Word combinations:– “We’ve all suffered so much.”– “And then all of that suffering and fear isredirected.”– “Commander Paylor, your people have sufferedmore than just about anyone else at the hands ofthe Capitol.”– “We’ll turn their advance into a celebration ofsuffering.”– “All I know is that I would have saved myself alot of suffering, if I’d just given that bread to thepig.”– “If we succeed, let it be for all of Panem…”

Ïàáë æíåÚÝê çÞ ÝðÙåèäÝë çÞ ìàÝ “ÙÛìáîÝ” îçÛÙÚíäÙêñfrom just one unit is quite representative, in our opinion,to provide students with enough evidence that it is stillwidely used in contemporary contexts, especially whenshown to them as a several-minute compilation of thecorresponding cuttings from the movies, and consideringthat the movie choice is not random, but, on the contrary,being a dystopia, reflects the problems, daily routinemanifestations and activities, although exaggerated, ofìçÜÙñ’ë ïçêäÜª Ïàáë áë ëíêÝ ìç ÛàÙæßÝ ìàÝ ëìíÜÝæìë’

175


attitude to the vocabulary under study and boost theirmotivation to learn it. Moreover, visual perception itselfdirectly contributes to memorizing and, therefore, inour case, helps our students retain the featuredvocabulary better.

Thus, complementing the syllabus-prescribedtextbook with a bit of movie-watching with a focuson identifying the examples of the vocabulary understudy is an effective way of killing several birds withçæÝ ëìçæÝ¶ Úêáæßáæß ìàÝ “ÙÛìáîÝ” îçÛÙÚíäÙêñ ìç äáÞÝ¨enabling foreign language learners to master thisvocabulary more quickly and effectively, boostingtheir motivation to learn better, and changing theirattitude to classical literature as outdated in terms ofvocabulary.

As for prospec t s of further research, promisingare applications of similar approaches to teachinggrammar, developing analytical thinking skills throughcomparison of the original novels with their screenadaptations, etc.

LITERATUREª Барменкова ОªІª Відеозанятія в системі навчанняіноземної мови « ОªІª Барменкова «« Іноземні мовив школіª – µµµª – № ¯ª – Сª ®¬–®±ª ®ª Гуржій АªМªВізуальні та аудіовізуальні засоби навчання ¶ навчªпосібª для студª вищª навчª заклª « АªМª Гуржій¨ВªПª Коцур¨ ВªПª Волинський¨ ВªВª Самсонов· Ін©тпедагогіки АПН Україниª Наукª©методª центр оргª роз©робки та вир©ва засобів навчанняª – Кª¨ ®¬¬¯ª –³¯ Ûª ¯ª Карпов ГªВª Технические средства обуче©ния ¶ учебª пособие для студª пединститутов и уча©щихся педучилищ « ГªВª Карпов¨ ВªАª Романинª –Мª ¶ Просвещение¨ µ³µª – ®³ сª °ª Щербань ПªМªПрикладна педагогіка ¶ навчª©методª посібник «ПªМª Щербаньª – Кª ¶ Вища школа¨ ®¬¬®ª – ®± сª5. Graves M.F. A vocabulary program to complementand bolster a middle-grade comprehension program /Graves M.F. // B.M. Taylor, M.F. Graves, and P. vanDen Broek (eds.), Reading for meaning: FosteringÛçåèêÝàÝæëáçæ áæ ìàÝ åáÜÜäÝ ßêÙÜÝëª – ÉÝï Ôçêã ¶ÏÝÙÛàÝêë ¾çääÝßÝ ËêÝëë¨ ®¬¬¬ª – Рª ²–¯±ª ²ª ÍÝèçêìof the National Reading Panel: Teaching Children to Read:Reports of the Subgroups (2000) / Eunice KennedyShriver National Institute of Child Health and Human¿ÝîÝäçèåÝæìª – ÒÙëàáæßìçæ¨ ¿¾ ¶ ÐªÎª ÂçîÝêæåÝæìËêáæìáæß ÊÞÞáÛÝª – °´¬ рª ³ª ÎìÙàä Îª¼ª Áçíê èêçÚäÝåëwith teaching word meanings (and what to do to makevocabulary an integral part of instruction) / S.A. Stahl //

E.H. Hiebert and M.L. Kamil (eds.), Teaching andäÝÙêæáæß îçÛÙÚíäÙêñ¶ ½êáæßáæß êÝëÝÙêÛà ìç èêÙÛìáÛÝª –ÈÙàïÙà¨ ÉÅ ¶ ÀêäÚÙíå¨ ®¬¬±ª – Рª µ±–±ª

ILLUSTRATIVE SOURCES´ª Практический курс английского языкаª ¯ курс ¶учебª для студентов вузов « ÖВª Дª Аракин и дрª× · подредª Вª Дª Аракинаª – °©е издª¨ перерабª и допª – Мª ¶Гуманитарª издª центр ВЛАДОС¨ ®¬¬²ª – °¯ сªµª ÏàÝ ÃíæßÝê ÂÙåÝë ¦®¬®§ ÖЕлектронний ресурс×ª –Режим доступу ¶ àììè¶««ïïïªëèêáæßÞáÝäÜëèêáæßÞáÝäÜªco.uk/movie_script.php?movie=hunger-games-the;¬ª ÏàÝ ÃíæßÝê ÂÙåÝë¶ ¾ÙìÛàáæß ÁáêÝ ¦®¬¯§ ÖЕлект©ронний ресурс×ª – Режим доступу ¶ àììè¶««ïïïªspringfieldspringfield.co.uk/movie_script.php?movie=the-hunger-games-catching-fire; 11. The Hunger Games:ÈçÛãáæßâÙñ – ËÙêì ¦®¬°§ ÖЕлектронний ресурс×ª –Режим доступу ¶ àììè¶««ïïïªëèêáæßÞáÝäÜëèêáæßÞáÝäÜªco.uk/movie_script.php?movie=the-hunger-games-åçÛãáæßâÙñ©èÙêì©· ®ª ÏàÝ ÃíæßÝê ÂÙåÝë¶ ÈçÛãáæßâÙñ –ËÙêì ® ¦®¬±§ ÖЕлектронний ресурс×ª – Режим досту©пу ¶ àììè¶««ïïïªëèêáæßÞáÝäÜëèêáæßÞáÝäÜªÛçªíã«åçîáÝØëÛêáèìªphp?movie=the-hunger-games-mockingjay-part-2

REFERENCESArakin, V.D. (ed.) (2006). Prakticheskij kurs anglijskogo

jazyka. 3 kurs [Practical Course of English.3rd Year]. Moscow: Gumanitar. izd. centr VLADOSPubl.

Barmenkova, O.I. (1999). Videozaniatiia v systeminavchannia inozemnoi movy [Videoclasses in thesystem of foreign language teaching]. Inozemni movyv shkoli – Foreign languages at school, 3, ®¬–®±(in Ukrainian).

Eunice Kennedy Shriver National Institute of Child Healthand Human Development (2000). Report of theNational Reading Panel: Teaching Children to Read:Reports of the Subgroups. Washington, DC: U.S.Government Printing Office.

Graves, M.F. (2000). A vocabulary program tocomplement and bolster a middle-gradecomprehension program. In: B.M. Taylor, M.F.Graves, and P. van Den Broek (eds.) Reading formeaning: Fostering comprehension in the middlegrades. ÉÝï Ôçêã¶ ÏÝÙÛàÝêë ¾çääÝßÝ ËêÝëë¨ èèª ²–135.

Hurzhii, A.M, Kotsur, V.P., Volynskyi, V.P., & Samsonov,V.V. (2003). Vizualni ta audiovizualni zasobynavchannia [Visual and audiovisual means oflearning]. Kyiv: In-t pedahohiky APN UkrainyPubl.

http://www.springfieldspringfield.

http://www.

http://www.springfieldspringfield.

http://www.springfieldspringfield.co.uk/movie_script.

176


Karpov, G.V. (1979). Tehnicheskie sredstva obuchenija[Technical means of teaching]. Moscow:Prosveshhenie Publ.

Shcherban, P.M. (2002). Prykladna pedahohika [AppliedPedagogy]. Kyiv: Vyshcha shkola Publ.

Stahl, S.A. (2005). Four problems with teaching wordmeanings (and what to do to make vocabulary anintegral part of instruction). In: E.H. Hiebert and M.L.Kamil (eds.). Teaching and learning vocabulary:Bringing research to practice. Mahwah, NJ : Erlbaum,èèª µ±–±.

The Hunger Games (2012). Available at: http://www.springfieldspringfield.co.uk/movie_script.php?movie=

hunger-games-the;The Hunger Games: Catching Fire (2013). Available at:

h t t p : / /w w w. sp r in gf i e ld sp r in gf ie ld . c o . uk /movie_script.php?movie=the-hunger-games-catching-fire;

ÏàÝ ÃíæßÝê ÂÙåÝë¶ ÈçÛãáæßâÙñ – ËÙêì ¦®¬°§ª ¼îÙáäÙÚäÝat: http://www.springfieldspringfield.co.uk/movie_script.php?movie=the-hunger-games-mockingjay-part-1;

ÏàÝ ÃíæßÝê ÂÙåÝë¶ ÈçÛãáæßâÙñ – ËÙêì ® ¦®¬±§ª ¼îÙáäÙÚäÝat: http://www.springfieldspringfield.co.uk/movie_script.php?movie=the-hunger-games-mockingjay-part-2

http://www.

http://www.springfieldspringfield.co.uk/



177


УДК ³®ª´´ª

PRESENTING NEWVOCABULARY

M.I. Lisna, PhD (Kharkiv)

Teaching new vocabulary is one of the key skills of future language teachers that should be paid special attention towithin the course Methods of Foreign Language Teaching in higher educational institutions. Presenting lexical items is thefirst essential step on the way to their memorization and active use, and should be facilitated by language teachers in aneffective and creative way. The article deals with the method of presenting new vocabulary to learners of English, showcaseshow it can be instructed during practical classes, discusses potential problems that students might face developing thenew teaching skill and suggests the ways of handling these issues.

Key words: foreign languages, lexical item, methods of teaching, vocabulary presentation.

Лісна М.І. Презентація нової лексики. Навчання учнів новому вокабуляру є однією з основних навичок май©бутніх учителів¨ розвитку якої варто приділити особливу увагу під час курсу «Методика викладання іноземноїмови» у вищих навчальних закладахª Презентація лексичних одиниць є першим важливим кроком на шляху до їхзапам’ятовування та активного використання¨ а отже вчитель мови має проводити її ефективно і креативноª У статтірозглядається метод презентації нової лексики на уроках англійської мови¨ представлено спосіб навчання цьомуметоду під час практичних занять¨ обговорюються потенційні проблеми¨ з якими можуть стикнутися студенти підчас засвоєння нового уміння¨ а також шляхи подолання цих труднощівªКлючові слова¶ іноземні мови¨ лексична одиниця¨ методика викладання¨ презентація вокабуляруª

Лесная М.И. Презентация новой лексики. Обучение учащихся новому вокабуляру является одним из основныхнавыков будущих учителей¨ развитию которого стоит уделить особое внимание во время изложения курса «Мето©дика преподавания иностранного языка» в высших учебных заведенияхª Презентация лексических единиц являетсяпервым важным шагом на пути к их запоминанию и активному использованию¨ следовательно¨ учитель языкадолжен проводить ее эффективно и креативноª В статье рассматривается метод презентации новой лексики науроках английского языка¨ представлен способ обучения этому методу во время практических занятий¨ обсуждают©ся потенциальные проблемы¨ с которыми могут столкнуться студенты во время освоения нового навыка¨ а такжепути преодоления этих трудностейªКлючевые слова¶ иностранные языки¨ лексическая единица¨ методика преподавания¨ презентация вокабуляраª

- grammar associated with the word (especiallyif it is different from the one in the mother tongue,e.g. money vs. гроші; advice vs. порада);

- meaning (when meanings of some wordsoverlap, e.g. sulky vs. grumpy; biased vs.prejudiced§ Ö²¨ èª ®³–®´×ª

Êæ ìàÝ çæÝ àÙæÜ¨ áì áë ëìíÜÝæìë’ ìÙëã ìç åÝåçêáòÝnew lexical items, focus on deliberate learning, andtake responsibility for their vocabulary learning [3].But on the other hand, in the language classrooms thecomplicated process of learning new vocabulary shouldbe facilitated and simplified by a foreign languageteacher. In order to be able to do this in an efficientand engaging way future teachers need to be equippedwith techniques to present vocabulary, and trained tohandle the problems which learners might face whilemastering new words and expressions.

It goes without saying that vocabulary is a core toÞçêÝáßæ äÙæßíÙßÝ èêçÞáÛáÝæÛñª ¼ë ¿ª ¼ª ÒáäãáæëáæëáßàìÞíääñ êÝåÙêãÝÜ¨ “ïáìàçíì ßêÙååÙê îÝêñ äáììäÝ ÛÙæbe conveyed; without vocabulary nothing can beÛçæîÝñÝÜ” Ö³¨ èª ×ª ÏàÝêÝÞçêÝ çæÝ çÞ ìàÝ åÙâçêobjectives of any learner is to know as many wordsand expressions as possible in order to develop theirÞäíÝæÛñ¨ ÙæÜ ìàÙì áë ïàñ “äÝÙêæÝêë ÛÙêêñ ÙêçíæÜÜáÛìáçæÙêáÝë ÙæÜ æçì ßêÙååÙê Úççãë” Ö°¨ èª °×ª

While acquiring a new lexical item learners mightface a wide array of problems related to thesophistication and diversity of the language system.Îª ÏàçêæÚíêñ çíìäáæÝë ìàÝ Þçääçïáæß áëëíÝë¶

- pronunciation (e.g. choir, wrist, onion);- spelling (e.g. thorough, taught, scissors);- complexity (e.g. serendipity, misdemeanor,

surveillance);

© Lisna M.I., 2017

178


The ob j ec t of this article is the methodology ofteaching foreign languages in higher educationalinstitutions, while its subj ec t is the development ofëìíÜÝæìë’ ëãáääë çÞ ìÝÙÛàáæß îçÛÙÚíäÙêñª ÏàÝ ma inob jec t ive of the article is to outline a strategy ofteaching students studying the methodology of teachingforeign languages to present new vocabulary tolearners, whereas its spec i f ic t a sks are as follows:to present the workflow for teaching a new vocabularyitem, to discuss the difficulties that students might facewhile acquiring a new skill, as well as the ways tohandle these problems. The importance of effectivevocabulary teaching and acquisition determines thetopical i ty of this paper.

Before presenting the strategy of vocabularypresentation, let us define what it actually means toknow a lexical item. A number of researchers agreethat it is the case when a learner can do the following:understand a word or expression in the context, recallit when needed, pronounce and spell it accurately,detect the meaning of its parts, use it with the accuratemeaning and in the adequate situation, use it in agrammatically correct way, adequately use other wordswith it, replace it with other relevant words. Thesefeatures can be summarized into several key aspectsçÞ Ù ïçêÜ¨ áªÝª Þçêå¨ íëÝ ÙæÜ åÝÙæáæßª ¼ë ÄªÎªËª ÉÙìáçæargued, pronunciation, spelling, and morphological partsof a word can be included in the form of a word. Whatthe word stands for, as well as the associations that acertain lexical unit triggers are denoted by the meaning.Use involves the grammatical functions of the wordor phrase, collocations that usually go with it, and finallyany restrictions on its use, in terms of frequency, level,ÙæÜ ëç Þçêìà Ö®¨ èª ®³×ª

Äæ çêÜÝê ìç êÙáëÝ ëìíÜÝæìë’ ÙïÙêÝæÝëë çÞ ìàÝ ìàêÝÝkey aspects of a word students might be asked to dothe following exercise:

Task 1. Read the dictionary article of the wordsurveillance [9]. Which information in it refers to themeaning, form, use of the word?

surveillance /s :´ve l æë¨ ¼åÀ ë r-/ noun[uncountable] 1) when the police, army, etc watch aperson or place carefully because they may be connectedwith criminal activities They were under constantclose surveillance day and night. Electronicsurveillance equipment; 2) when one country watchesthe military activities of another country to see what

they are planning to do A surveillance mission;surveillance aircraft; 3) when doctors, healthdepartments, etc watch an ill person or watchìàÝ ÜÝîÝäçèåÝæì çÞ Ù ÜáëÝÙëÝ áæ Ù èçèíäÙìáçæ Dianewas placed under psychiatric surveillance.

ÏàÝ ìàêÝÝ ÙëèÝÛìë çÞ Ù ïçêÜ – Þçêå¨ íëÝ ÙæÜåÝÙæáæß – ëàçíäÜ ÚÝ çÞÞÝæÜÝÜ áæ ìÝÙÛàáæß îçÛÙÚíäÙêñªResearchers point out various techniques for dealingwith use, meaning and form of a word. These can besummed up into the several stages of vocabularypresentation, the objective of which is to ensure thatstudents identify, understand, say and use new wordscorrectly.

1. Introduce the topic area. Before dealing with aword meaning a teacher should set the context, activateëìíÜÝæìë’ ëÛàÝåÙ¨ ÙæÜ ÙëëÝëë äÝÙêæÝêë’ ãæçïäÝÜßÝ çÞthe topic vocabulary. Such an approach lets studentsbe more concentrated and interested, and ensuresbetter retention of the new information.

2. Convey the meaning of a new word. The waysof rendering the meaning of a new word can be visual(pictures, photos, drawings, visual aids, realia, etc.),verbal (definitions, explanations, opposites, synonyms,short stories, translation, etc.), kinesthetic (miming,using gestures, etc.), graphical (scales, graphs,diagrams, etc.).

3. Elicit / provide a new word. When introducingnew vocabulary, it is preferable to stick to the strategyof eliciting words and expressions, rather thanproviding them. Within one group, students havedifferent exposure to language, therefore individuallearners might be able to provide the word, as well asits simple definition. Elicitation is an effective tool toengage students and make the process of presentingthe vocabulary more student-centred by maximizingspeaking opportunities and keeping learners alert andattentive [6, p. 87].

4. ¾àÝÛã ëìíÜÝæìë’ íæÜÝêëìÙæÜáæß çÞ ìàÝ ïçêÜ’ëmeaning. Äæ çêÜÝê ìç ÛàÝÛã ëìíÜÝæìë’ íæÜÝêëìÙæÜáæß çÞthe presented words a teacher can ask short and simplequestions which touch upon the key elements of theword meaning (e.g. Is cosy something comfortable?Is it something warm? Is it something small?). TheéíÝëìáçæë åÙñ Ùäëç áæîçäîÝ ëìíÜÝæìë’ èÝêëçæÙäexperience (e.g. What ski resorts have you been to?).Besides, students can be asked to give the oppositesto the word, explain it using their own word, etc.

179


5. Model pronunciation and write the word on theboard. The rationale of modelling a word beforeproviding its written form is that this is the natural wayof vocabulary learning and oral mode of perceptionprecedes the written one in mother tongue acquisition.Besides, it prevents students from making mistakes inspeech, since the pronunciation and spelling of Englishwords mostly do not match.

6. Highlight phonological and grammatical featuresof the word. Dealing with phonology can includespecifying information about stress, number of syllables,some sounds difficult to pronounce, etc.

7. Highlight grammatical and derivational featuresof the word. Analysing grammatical features of theword could consist in mentioning its part of speech,irregular grammar forms, prepositions used with it, etc.Highlighting derivatives of the word might be especiallyenlightening if the word forms can be confusing forlearners (e.g. to suspect – a suspect, exhausted –exhaustion) or the word families of the two languagesin question are asymmetrical and some item is missing,(e.g. занепокоєний – занепокоєння – непокоїтиvs. anxious – anxiety – ?)

8. Drill the new word. Choral and individualrepetition enables learners to get used to thephonological features of the word and memorize it.

After this method is introduced, the tutor shouldshowcase how it can be applied in actual practice. Belowis the example of presenting the word masterpiece:

Teacher: Have you ever seen the Mona Lisapainting?

Student 1: Yes, I have.Student 2: Me too.

Teacher: What is it famous for?Students: It’s beautiful. Everybody has seen it.

Leonardo da Vinci painted it.Teacher: If a genius artist creates a wonderful

painting, it can be called a ….Student 1: …art?ÎìíÜÝæì ®¶ …masterpiece?Teacher: Right you are! Masterpiece. What other

masterpieces do you know?Student 1: Sunflowers by Van Gogh.Teacher: Good job! So, if a kid draws something

in their album, can this be called a masterpiece?Students: No!Teacher: Please explain the word “masterpiece”

using your own words.Student 1: It’s a famous painting created by a

genius artist.Teacher models the pronunciation of masterpiece,

writes this word on the board and asks students: Howmany syllables are there in this word?

Students: Three.Teacher: Which one is stressed?Students: The first one.Teacher: Good! Please, note that in the first

syllable we’ve got a long sound [Ё»:]. And nowplease repeat this word after me: masterpiece.

Students: Masterpiece.In order to provide students with more practice of

the featured approach, they might be asked to do thefollowing exercise:

Task 2. Match the different stages of presentationof the word restriction with their functions and identifytheir logical order:

Stage of presentation Function Ordinalnumber

a) ÇÝì’ë áåÙßáæÝ ñçí ÜêáîÝ Ù ÛÙêª Òàñ ÛÙæ’ì ñçí ÜêáîÝ áì Ùì Providing the context,®¬ ãå«à áæ ìçïæ» ½ÝÛÙíëÝ ìàÝêÝ’ë … eliciting the word

b) How do we pronounce the last syllable? Negative checkingc) ÇÝì’ë áåÙßáæÝ¨ ñçí ïÙæì ìç åçîÝ ìç ìàÝ ÐÎ¼ª ¾Ùæ ñçí Üç áì

right now? Why not? Is the number of immigrants limited? DefinitionÏàáë åÝÙæë¨ ìàÝñ àÙîÝ Ù …

d) Please, repeat this word after me Checking understandinge) Is restriction a rule or system that allows you to do anything Highlighting

you want? pronunciationf) Try to explain restriction in your own words Highlighting derivativesg) If restriction is a noun, what is the verb? Drilling

180


While teaching vocabulary, explaining meaning ina simple and yet adequate way might seem quitechallenging for students. According to J. Harmer, thetrick of explaining meaning effectively is to choosethe best method to fit the meaning that needs to beexplained [1, p. 205]. It should be noted that usingëìíÜÝæìë’ åçìàÝê ìçæßíÝ ëÝÝåë ìç ÚÝ ìàÝ åçëì ÜáêÝÛìand least demanding means of conveying its meaning.It has been used by generations of teachers whoapplied Grammar and Translation Method in theirpedagogical practice. The opponents of this methodclaim that learners should hear new words in theirnatural surroundings, similar to children hearingexplanations in their mother tongue while mastering it.Äì áë Ùäëç ÙêßíÝÜ ìàÙì “çîÝê©êÝäáÙæÛÝ çæ ìêÙæëäÙìáçæ åÙñ

mean that learners fail to develop an independent L2lexicon, with the effect that they always access L2words by means of their LI equivalents, rather thanÜáêÝÛìäñ” Ö²¨ èª ³³×ª ÃçïÝîÝê¨ áæ ÝÙÛà èÙêìáÛíäÙê ÛÙëÝa teacher, it may be left for discretion. If despite allthe explanations in target language, the meaning ofthe word still remains obscure to students, then it shouldâíëì ÚÝ èêçîáÜÝÜ áæ ëìíÜÝæìë’ åçìàÝê ìçæßíÝª Äæ çêÜÝêto give students practice of different ways of renderingmeaning of vocabulary, they might be given thefollowing task:

Task 3. Work with your partner and think of themost appropriate ways to convey the meaning of thewords below. Script the explanation you would give toyour students.

Word Ways of conveyingthe meaning Comments

1) Trampoline (n)2) Tiptoe (v)3) Anxious (adj)4) Obese (adj)5) Chimney (n)6) Privacy (n)7) Pet (n)8) Increase (v)9) Put up with ( v.)10) Hardly ever (adv)

Various techniques of presenting vocabulary havetheir pros and cons, so teachers should be sensibleand creative while applying them. The following taskis aimed at preparing students for the critical evaluation

of the techniques they are going to apply in practice:Task 4. Work with your partner and discuss the

advantages and disadvantages of the followingtechniques used while presenting new vocabulary:

Technique Advantages Disadvantages1) Be spontaneous while presenting new words.2) ¿çæ’ì íëÝ åçæçäáæßíÙä ÜáÛìáçæÙêáÝë ÚÝÛÙíëÝ ÜÝÞáæáìáçæë ìàÝêÝ

are too complicated.3) After you explain the meaning of the word, ask your students:

‘¿ç ñçí íæÜÝêëìÙæÜ»’4) If you teach students different meanings of the word, they

will memorize it better.5) While teaching food vocabulary, bring to class different kinds

of food to make the presentation more enjoyable.6) ÉÝîÝê íëÝ äÝÙêæÝêë’ åçìàÝê ìçæßíÝª7) ÄÞ äÝÙêæÝêë ÛÙæ’ì ßíÝëë ìàÝ ïçêÜ¨ âíëì ßáîÝ ìàÝå ëçåÝ åçêÝ

information about its meaning.8) Drill all the words, even the ones that seem simple.

181


Then the tutor has to provide students with severallexical items which should be presented. Given thistask, students often reveal lack of confidence andmostly refuse to do it in front of the whole class. Inthis case the tutor should ask students to work in pairs,plan presentation of lexical items and practise it in smallgroups.

Initially while preparing vocabulary presentationsstudents tend to overestimate their languageèêçÞáÛáÝæÛñ ÙæÜ íëÝ ìàÝáê çïæ áÜÝÙë çÞ ïçêÜë’pronunciation and meaning, which results in lots ofinaccuracies. Although in the real languageclassrooms teachers will inevitably have to teach someîçÛÙÚíäÙêñ áìÝåë ‘Ùë ìàÝñ ßç’ ÙæÜ ßáîÝ ÝðèäÙæÙìáçæëplaying by the ear, in the first instance a systemicapproach to teaching vocabulary should be mastered.

¼ë Åª ÎÛêáîÝæÝê ÙêßíÝÜ¨ “êÙæÜçå ÝðèäÙæÙìáçæë çÞÞ ìàÝtop of your head in the middle of a lesson may solveunexpected problems on the spot, but lexical itemsdealt with in this way are unlikely to become a long-ìÝêå èÙêì çÞ ìàÝ äÝÙêæÝê’ë çïæ ëìçêÝ çÞ Àæßäáëà” Ö±¨p. 229]. Therefore students should be warned againstrelying on their intuition only and encouraged to lookup every word they are going to teach in monolingualdictionaries. Apart from definitions, English-Englishdictionaries feature information on pronunciation,typical usage, relationship with other words andexpressions, and that is why enable users to focus onthe most essential aspects of lexical items. However,not all monolingual dictionaries are equally appropriatefor teaching purposes. For instance, compare thefollowing dictionary definitions:

Word Definition 1 Definition 2Court (n) An official assembly for the transaction A place where legal matters are considered

of judicial business [10]. Úñ Ù âíÜßÝ ÙæÜ âíêñ çê Úñ Ù åÙßáëìêÙìÝ Ö´×ªMarsupial (n) A mammal of an order whose members An animal such as a kangaroo which

are born incompletely developed and are carries its babies in a pocket of skin on itstypically carried and suckled in a pouch on body [9].ìàÝ åçìàÝê’ë ÚÝääñª ÈÙêëíèáÙäë ÙêÝ ÞçíæÜchiefly in Australia and New Guinea, andalso in America [11].

Apparently, the definitions in the first column wouldseem obscure to learners, since they are complicatedand contain some challenging words, for example,assembly, judicial, sulked, pouch. Since it is essentialfor teachers to keep vocabulary explanation simple inorder not to confuse and frustrate learners, it isadvisable to use Collins Dictionary [8] or LongmanDictionary of Contemporary English Online [9], whichfeature simple and user-friendly definitions.

At early stages it makes sense to follow all theoutlined above steps of presenting vocabulary in orderto get enough practice and confidence. Later on afterstudents have come to grips with the approach, it canbe pointed out that a teacher should be flexiblepresenting the new vocabulary, include the most salientfeatures of a word in its presentation, choose therelevant stages and take into account the mistakes thatlearners most often make using it. Students should alsobe warned that although elicitation enables to makevocabulary presentation more student-centred, it should

not be overused. If learners struggle to answerìÝÙÛàÝê’ë éíÝëìáçæë¨ ìàÝñ åáßàì ÚÝ ÞêíëìêÙìÝÜ ÙæÜ ìàÝwhole presentation might turn into a tedious anddemotivating interrogation.

In conclusion, it is worth mentioning that thestrategy of presenting vocabulary outlined in this articlefacilitates correct perception of a word, which is thefirst stage on the way to its memorization and activeíëÝª ¼ÛÛçêÜáæß ìç Åª ÎÛêáîÝæÝê¨ “Ûçåáæß ìç êÝÙääñ äÝÙêæthe scope and limits of a lexical item is a long andßêÙÜíÙä èêçÛÝëë” Ö±¨ èª ®¯²×ª ÏàÝêÝÞçêÝ ìàÝ fur therresearch might include exploring the ways of ensuringretention of the learnt vocabulary.

LITERATURE1. Harmer J. The practice of English language teaching /Åª ÃÙêåÝêª – ÃÙêäçï¨ ÀæßäÙæÜ¶ ËÝÙêëçæ ÇçæßåÙæ¨®¬¬³ª – °°´ èª ®ª ÉÙìáçæ ÄªÎªËª ÇÝÙêæáæß îçÛÙÚíäÙêñ áæÙæçìàÝê äÙæßíÙßÝ « ÄªÎªËª ÉÙìáçæª – ¾ÙåÚêáÜßÝ¶ ¾ÙåÚêáÜßÝÐæáîÝêëáìñ ËêÝëë¨ ®¬¬ª – °³³ èª ¯ª ÉÙìáçæ ÄªÎªËªTeaching vocabulary: Techniques and strategies /

182


ÄªÎªËª ÉÙìáçæª – ½çëìçæ¨ È¼¶ ÃÝáæäÝ¨ ®¬¬´ª – ®®® èª4. Schmitt N. Vocabulary in language teaching /N. Schmitt. Cambridge: Cambridge University Press,®¬¬¬ª – ®®° èª ±ª ÎÛêáîÝæÝê Åª ÇÝÙêæáæß ìÝÙÛàáæß «Åª ÎÛêáîÝæÝêª ÊðÞçêÜ¶ ÈÙÛåáääÙæ¨ ®¬¬±ª – °¯± èª²ª ÏàçêæÚíêñ Îª Ãçï ìç ìÝÙÛà îçÛÙÚíäÙêñ « Îª ÏàçêæÚíêñªÀëëÝð¶ ËÝÙêëçæ ÀÜíÛÙìáçæ ÇáåáìÝÜ¨ ®¬¬³ª – ´± èª7. Wilkins D.A. Linguistics in language teaching /¿ª¼ª Òáäãáæëª – ÇçæÜçæ¶ ¼êæçäÜ¨ µ³®ª – ®°¯ èª

SOURCESOF SUPPORTING MATERIALS8. Collins Dictionary. Available at: https://www.collinsdictionary.com/. 9. Longman Dictionary ofContemporary English Online. Available at: http://www.ldoceonline.com/. 10. Merriam-WebsterDictionary. Available at: https://www.merriam-webster.com/dictionary/. 11. Oxford Dictionaries.

Available at: https://en.oxforddictionaries.com/definition/

REFERENCESHarmer, J. (2007). The practice of English language

teaching. Harlow, England: Pearson Longman.Nation, I. S. P. (2001). Learning vocabulary in another

language. Cambridge: Cambridge University Press.Nation, I. S. P. (2008). Teaching vocabulary:

Techniques and strategies. Boston, MA: Heinle.Schmitt, N. (2000). Vocabulary in language teaching.

Cambridge: Cambridge University Press.ÎÛêáîÝæÝê¨ Åª ¦®¬¬±§ª Learning teaching. Oxford:

Macmillan.ÏàçêæÚíêñ¨ Îª ¦®¬¬³§ª How to teach vocabulary.

Pearson Education Limited.Wilkins, D. A. (1972). Linguistics in language teaching.

London: Arnold.

https://www.

www.ldoceonline.com/.

https://www.merriam-

https://en.oxforddictionaries.com/

183


УДК ’¯³´ª°³

ОПТИМІЗАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

«ПРОФЕСІЙНА ІНОЗЕМНА МОВА»

В.Б. Гриців, канд. пед. наук (Львів)

У статті розглядається оптимізація методів навчальної діяльності майбутніх банківських працівників на заняттях«Професійна іноземна мова» шляхом використання професійних ситуацій з метою засвоєння теоретичного матері©алу та впровадження набутих знань та умінь на практиці¨ а саме у змодельованих ситуаціях в контексті програмипідготовки майбутніх фахівців банківської сфериª Визначено поняття «оптимізація методів навчальної діяльності»та наведено приклади їх застосуванняª Подано окремі зразки методів навчальної діяльності на заняттях професійноїіноземної мовиª Обґрунтовано важливість їх використання в процесі вивчення «Професійної іноземної мови» длярозвитку професійної іншомовної компетентностіªКлючові слова: іншомовна компетентність¨ метод¨ оптимізація¨ професійна іноземна мова¨ професійна підго©

товка¨ фахівецьª

Грыцив В.Б. Оптимизация методов учебной деятельности в профессиональной подготовке будущих специали-стов банковского дела при изучении дисциплины «Профессиональный иностранный язык». В статье рассматри©вается оптимизация методов учебной деятельности будущих банковских работников на занятиях «Профессиональ©ный иностранный язык» путем использования профессиональных ситуаций с целью усвоения теоретическогоматериала и использование полученных знаний и умений на практике¨ а именно в смоделированных ситуацияхв контексте программы подготовки будущих специалистов банковской сферыª Определено понятие «оптимизацияметодов учебной деятельности» и приведены примеры их примененияª Подано отдельные образцы методов учеб©ной деятельности на занятиях профессионального иностранного языкаª Обоснована важность их использованияв процессе изучения «Профессионального иностранного языка» для развития профессиональной иноязычнойкомпетентностиªКлючевые слова: иноязычная компетентность¨ метод¨ оптимизация¨ профессиональная подготовка¨ професси©

ональный иностранный язык¨ специалистª

Hrytsiv V.B. Optimization of the methods of the learning activities in the training of future banking specialists in thestudy of the discipline “Professional foreign language”. The article studies optimization of the methods of the learningÙÛìáîáìáÝë áæ ìàÝ ìêÙáæáæß çÞ ÞíìíêÝ ÚÙæã ÝåèäçñÝÝë áæ ìàÝ ëìíÜñ çÞ ìàÝ ÜáëÛáèäáæÝ “ËêçÞÝëëáçæÙä ÞçêÝáßæ äÙæßíÙßÝ” Úñ íëáæßprofessional situations aiming at theoretical material assimilation and implementation of the acquired knowledge and skillsinto practice. Namely, they were used in simulated situations in the context of the syllables of the future banking specialistsìêÙáæáæßª ÏàÝ ÛçæÛÝèì çÞ “çèìáåáòÙìáçæ çÞ ìàÝ åÝìàçÜë çÞ ìàÝ äÝÙêæáæß ÙÛìáîáìáÝë” àÙë ÚÝÝæ ÜÝÞáæÝÜ ÙæÜ ÝðÙåèäÝë çÞ ìàÝáêapplication have been presented. Specific examples of the methods of learning activities of teaching professional foreignäÙæßíÙßÝ àÙîÝ ÚÝÝæ ßáîÝæª ÏàÝ áåèçêìÙæÛÝ çÞ ìàÝáê íëÝ áæ ìàÝ ëìíÜñ “ËêçÞÝëëáçæÙä ÞçêÝáßæ äÙæßíÙßÝ” Þçê ìàÝ ÜÝîÝäçèåÝæìof professional foreign language competence has been proved.

Keywords: ÞçêÝáßæ äÙæßíÙßÝ ÛçåèÝìÝæÛÝ¨ åÝìàçÜ¨ çèìáåáòÙìáçæ¨ èêçÞÝëëáçæаä ÞçêÝáßæ äÙæßíÙßÝ¨ èêçÞÝëëáçæÙä ìêÙáæáæß¨specialist.

скорення темпів оновлення технологій обумов©лює необхідність зміни підходів до розробки змістуосвіти й якості навчанняª В умовах стрімкого роз©витку і полегшення доступу до інформаційних тех©нологій передача готових знань уже не є головним

1. ВступУ наш час ринок праці висуває до працівників

підвищені вимоги¨ що стосуються не лише рівняїхніх теоретичних знань¨ але й особистісних якос©тей і готовності до міжособистісної взаємодіїª При©

© Гриців ВªБª, 2017

184


завданням навчального процесуª Крім того зни©жується функціональне значення і привабливістьтрадиційної організації навчанняª Усе більшого по©ширення набуває підхід¨ у межах якого основнимзавданням навчального процесу визначено форму©вання професійної компетентності¨ корпоративноїкультури¨ проектного мислення¨ аналітичних здібно©стей¨ умінь самоосвітньої діяльності¨ самовдоско©налення майбутніх фахівців¨ високого рівня воло©діння іноземною мовоюª

Аналізуючи результати проведених дослідженьможна стверджувати¨ що методика викладанняіноземної мови була і залишається предметом інте©ресу багатьох дослідників¨ серед яких можна ви©ділити ГªЄª Бакаєву НªФª Бориско¨ ВªДª Борщовець©ку СªСª Коломієць¨ ЕªВª Мірошниченко¨ ОªБª Тар©нопольського¨ СªПª Кожушко¨ Ïª ÃíìÛàáæëçæ¨Ãª ÒáÜÜçëïçæ та інª Дані дослідники звертали своюувагу передусім на вивчення іноземної мови запрофесійним спрямуванням з метою подальшоговикористання у професійній діяльностіª

Важливе значення мають також роботи¨ в якихрозкрито окремі аспекти фахової підготовки май©бутніх фахівців¨ у тому числі й працівників банків©ської справиª Йдеться про напрацювання Нª Балов©сяк¨ Іª Демури¨ Іª Зарубінської¨ Оª Коваль¨ Тª Фур©мана та інª Однак безпосередньо досліджень ізпроблеми оптимізації методів навчальної діяльностіу професійній підготовці майбутніх фахівців бан©ківської справи під час вивчення дисципліни «Про©фесійна іноземна мова» на сьогодні немаєª2. Основна частинаМетою даної статті є запропонувати для роз©

гляду та використання у практичній діяльності ефек©тивні методи викладання професійної іноземноїмови на прикладі конкретних ситуацій¨ передбаче©них навчальною програмою дисципліниª Застосу©вання даних методів дозволить викладачеві змо©делювати ситуації¨ тісно пов’язані з банківськоюсферою¨ викликати студента на конструктивнийдіалог переконати його та співрозмовника у набу©тих знаннях з дисципліни та готовності застосову©вати їх на практиці у професійній діяльностіª

Як свідчить аналіз наукової літератури¨ змістомпоняття «оптимізація» ¦від латª оèìáåíë – найкра©щий§ є процес надання будь©чому найкращих умовдля діяльностіª Стосовно «оптимізації навчально©

го процесу»¨ то змістом цього поняття є створеннянайбільш сприятливих умов – добір методів¨ за©собів навчання¨ морально©емоційні чинники¨ з ме©тою отримання відповідних результатів без додат©кових затрат часу та фізичних зусиль Ö¨ сª ±´–²¬×ª

Систему методів навчальної діяльності можнавважати оптимальною¨ якщо¶ досягаються пози©тивні результати в навчанні всіх тих¨ кого навча©ють ¦на рівні їхніх навчальних можливостей¨ протене нижче задовільного згідно з вимогами держав©них стандартів щодо критеріїв оцінювання§· за умо©ви запобігання неуспішності відповідної частинитих¨ кого навчають¨ не відбувається зниження ус©пішності в навчанні інших· методи навчання не ви©магають більших затрат часу викладачів та тих¨кого навчають у порівнянні з тими витратами¨що визначені керівними документами ¦робочоюпрограмою¨ навчальним планом тощо§· методинавчання не створюють надмірної втомлюваностітих¨ хто навчає і тих¨ кого навчають Ö¯¨ сª ®¬±×ª

Методи навчання пов’язані між собою¨ тому ви©никає потреба в їх класифікаціїª На сьогодні нако©пичено достатній дослідницький матеріал¨ що до©зволяє узагальнити та систематизувати інформа©цію про методи навчанняª Багато вчених здійсню©вали спробу класифікувати методи навчанняª Томузважаючи на велику кількість класифікацій методівнавчання¨ їх слід сприймати як багатоаспектне пе©дагогічне явище Ö¨ сª µ°×ª Специфіка оптимізаціїнавчальної діяльності в процесі вивчення «Профе©сійної іноземної мови» полягає у¶ врахуванні метивикористання методів навчання ¦ознайомленняз новим навчальним матеріалом¨ контроль засвоє©них знань¨ закріплення знань¨ тощо§· врахуванніособливостей викладання професійної іноземноїмовиª З урахуванням особливостей професійноїпідготовки майбутніх фахівців банківської справипід час вивчення ділової та професійної іноземноїмови¨ нами було виокремлено основні методинавчанняª Для прикладу найуживанішими булитакі¶ метод дидактичних ігор· метод проблемнихситуацій· метод формування гіпотез щодо розв’я©зання типових та нетипових професійних банків©ських проблемних ситуацій· метод презентації· ме©тод мета плану· тренінг· кейс методª

Вищезазначені методи не є вичерпними¨оскільки до будь©якого з цих методів приєдну©

185


ється так званий «пасивний» методª До пасивнихметодів прийнято відносити словесні методи по©яснення¨ бесіди та інª Таке поєднання дозволялоперетворити запропоновані методи на «бінарні»і характеризувати їх як пояснювально©спонукальні¨частково©пошукові тощоª Бінарні методи забезпе©чують ефективне засвоєння великого обсягу про©фесійних знань майбутніх фахівців банківської сфе©ри¨ формують основи цілісного системного про©фесійного мислення та професійні вміння та на©вички¨ що своєю чергою дозволяє досягти висо©кого рівня професійної іншомовної компетентностістудентів.

Нами спроектовано комплекс проблемних си©туацій¨ імітаційних ігор¨ що використовуються привикладанні навчальної дисципліни «Професійна іно©земна мова» ¦англійська§ª Нижче пропонуємо змісттаких ситуацій¨ ігор та інª

Після вивчення теми¶ «Кредитні картки» сту©дентам пропонується дидактична граª Це одинз методів імітації ¦наслідування¨ відображення§прийняття управлінських рішень у різноманітнихситуаціях шляхом гри за правилами¨ які дані абовиробляються самими учасникамиª

Пропонуємо зміст гри з управлінським спряму©ванням “¾êÝÜáì ÛÙêÜë çÞ Ù ÚÙæã”ª

Мета¶ закріплення знань щодо банківських опе©рацій¨ активація термінології та граматико©лексич©них конструкцій¨ розвиток творчості та практикарозробки банківської тарифної політикиª

Participants:- two or three banks with development and design

subdivisions;- expert commission

The main tasks for design department:- to design a credit card;- to work out levels of security;- to decide on the material a credit card to be

produced from.- ëèÝÛáÙä èÙèÝê Þçê ±¬¬ ÛÙêÜ ïáää Ûçëì ±¬¬ ¢¨ îÙäáÜáìñ –

6 months.- special plastic for 500 cards will cost 4500 $,

îÙäáÜáìñ – 5years.- special metal for 500 cards will cost 13000 $,

îÙäáÜáìñ – ¬ ñÝÙêëªTo define the area of the card usage: in Ukraine /

all around the world.

The main tasks for technical and economicdepartment:

1. Reasoning and choice of the material of thepotential credit cards according to the following data:

- ìàÝ Ûçëì çÞ ìàÝ ëèÝÛáÙä ÝéíáèåÝæì – ®¯¬¬¬ ¢·- ìàÝ Ûçëì çÞ ìàÝ ëçÞìïÙêÝ – ±¬¬¬·2. To calculate how many cards it is necessary to

produce and the period of return on investment.3. To develop and prove a plan card programming.The main tasks for expert commission:Control of the individual work of the banks.Giving support.Assessment of the completed tasks.Summary.Підготовка до проведення гри¶ створення пре©

зентації банку його назви¨ структури¨ послугª За©безпечення студентів канцелярським приладдямªПопереднє ознайомлення учасників гри з матеріа©лом цієї теми у навчальній літературіª

The game:Phase 1. All the participant receive necessary

materials and tasks. Organizer sets time limits to copewith the offered tasks (50 minutes).

Phase 2. After this participants present their workouts.

Expert commission expresses its recommendationsand wishes, pays attention to drawbacks and at theend of the game evaluates it according to certaincriteria.

Для підвищення професійної іншомовної компе©тентності на заняттях «Професійної іноземної мови»¨нами також було використано метод метаплануª

Метаплан – один з різновидів дискусії¨ що міс©тить елементи мозкового штурму аналізу ситуацій¨ділової гриª Суть дискусії зводиться до розробкиплакату «Метаплан»ª Метод застосовується у ма©лих та великих групахª Вимоги щодо проведенняметаплану¶

ª У приміщенні не повинно бути зайвих зов©нішніх впливівª Потрібно забезпечити відповіднерозміщення учасників обговорення ¦круглий стіл§та обладнання для них ¦біла дошка¨ білий папір¨маркери кількох кольорів¨ різнокольорові карткиформату А³ та різної геометричної форми¨ кнопки¨скотч¨ тощо§ª

®ª Відповідний рівень іншомовної компетент©ності учасників для обговорення проблемиª

186


¯ª Організатор ¦викладач©консультант§ не є учас©ником робочих груп¨ забезпечує дотримання формзаняття та не вникає у його змістª

ÏàÝ åÙáæ ìÙëã – ìç ÙÛìáîÙìÝ äÝðáÛÙä åÙìÝêáÙä¨ ìçimprove some writing skills, to teach the 4th and the 5th

year students to work in a team, to develop an abilityto be a professional banker.

The main idea is to advertise the bank and itsservices because of the reduction of its market share.

To do this we need:- to invite leading specialists in this sphere to

discuss the problem;- to invite young specialists who have some

practice in this sphere;- to form the main items in the discussion: The

reasons of market share reduction? What are the waysout of this situation? What advertisement project canbe worked out for the bank? What are the main ideasof the advertising campaign?

- organizer offers to discuss all the views and putthem down on the cards.

- it is advisable to stick all the ideas to the whiteboard; (it helps to structure all the notes);

- ranking of the ideas, advice and reasons;- generalization of the advice.Керований та контрольований процес проведен©

ня змін¨ ставлення¨ знань або навичок поведінкитого¨ хто навчається¨ через набуття досвіду з ме©тою виконання ефективної професійної діяльностіназивається тренінгомª

Тренінги дають можливість задовольнити осо©бистісні потреби індивідаª Тому сформувати тренінгможна на основі потреб та прагнень майбутніхфахівцівª Ефективність тренінгу залежить від ви©значення основних потреб особистості та органі©зації¨ які іноді можуть бути суперечливимиª

Як показує практика¨ існують суттєві відмінностіу створенні тренінгів для фахівців різних напрямівдіяльностіª

Загальна модель тренінгу характеризуєтьсятакою особливістю як – чітка підпорядкованістьголовній навчальній меті – удосконалення психо©моторики ¦тренування навичок§ª

Основними складовими тренінгу є¶ ознайомлен©ня з новою інформацією· демонстрація застосуван©ня знань· імітація правильних дій· закріпленняотриманих знань на практиціª

Тренінги можуть створюватися на базі одногометоду або – на поєднанні кількохª Визначенняметоду залежить від суті завдань¨ їх рівня склад©ності¨ тривалості заняттяª

Для закріплення знань і активації лексики¨пов’язаної з банківською справою¨ ми наводимоприклад наступного тренінгу¶ «ÉÝï ¾íëìçåÝêë¼ììêÙÛìáçæ çÞ ìàÝ ½Ùæã “ÂçäÜáíå”»ª

Participants of the training: the 4th and the 5th yearstudents, bankers, trainer. All the participants shouldhave upper intermediate or advanced levels of English.

The aim of the training: to improve professional skillsand professional foreign language competence.

Участь у тренінгу дає можливість учасникамспробувати себе в ролі учасників ринкової діяль©ності¨ взаємодіяти з клієнтами¨ практикувати тапоглибити свої знання бізнесу та професійної іно©земної мовиª

Кейс©метод – один з методів активного навчан©ня¨ що наближає навчальний процес до реальноїпрофесійної діяльностіª Він передбачає аналізвиробничих¨ управлінських та інших ситуацій¨ кон©фліктних випадків¨ проблемних ситуаційª

Проблемна ситуація – усвідомлена людиноюситуація існуючих протиріч між метою та можли©вістю її досягненняª Мета проблемної ситуації –активізація пізнавального процесуª Аналіз проблем©ної ситуації у кейс©методі “¿ÝîÙäíÙìáçæ çÞ ÉÙìáçæÙä¾íêêÝæÛñ ÚÝÛÙíëÝ çÞ ìàÝ ÂäçÚÙä ¾êáëáë”ª

Перед застосуванням цього методу викладачповинен ознайомити студентів із послідовністю йогозастосуванняª

1. To inform students with the current situation.2. To form the teams: Cabinet of Ministers

representatives; The NBU representatives; commercialÚÙæã êÝèêÝëÝæìÙìáîÝë ÙæÜ ìàÝáê çèèçæÝæìë – “ÛçååçæèÝçèäÝ”¨ “æÙìáçæÙä èêçÜíÛÝêë”¨ “áæìÝêæÙìáçæÙä ÝæìáìáÝë”ª

3. To set the tasks for the team: to offer the waysout of this difficult economic situation.

4. To compare the ideas offered by the studentsand real ideas of the government.

Даний метод можна застосовувати на заняттях«Професійної іноземної мови» після вивчення теми«ÏàÝ ÉÙìáçæÙä ½Ùæã çÞ ÐãêÙáæÝ» та «¾çååÝêÛáÙä½Ùæãë»¨ оскільки студенти вже добре володіютьнеобхідною для обговорення професійною лексикоюªНа ° та ± курсах уже добре сформований світогляд

187


і критичне мислення¨ тому зазвичай їм не складаєтруднощів обговорювати проблеми даного типуª

Наприкінці кожного семестру з дисципліни«Професійна іноземна мова» студентам пропо©нується провести презентацію на одну із вивченихпротягом семестру тем¨ щоб глибше її дослідитиªНа нашу думку цей метод є одним із найефектив©ніших тому що дозволяє студентам самостійно по©працювати в тій сфері¨ яку вони вважають цікавоюдля свого дослідженняª Пошук інформації та ство©рення презентації на її основі дозволяє студентамзбільшити свій словниковий запас іншомовною про©фесійною лексикою¨ розвинути аналітичне мислен©няª Ці якості часто стають невід’ємною частиноюпідготовки студентів¨ оскільки велика частина сту©дентів в подальшому захищає свою магістерськуроботу іноземною мовоюª

Прикладом презентації може бути наступна¶Êæ ìàÝ ìçèáÛ “¾êÝÙìáçæ çÞ Ù æÝï ÚÙæã”ª ¾çååÝêÛáÙä

½Ùæã “Ñ½Ùæã” ïÙë ÛêÝÙìÝÜ Ùë Ù êÝëíäì çÞ åÝêßÝê çÞseveral credit institutions and foreign investment.

The aim of presentation: to demonstrate themain tendencies and prospects of its activity. Thepresentation should include the following steps:- Greetings;- Plan of the presentation (what actually the student

is going to speak about);- Information about the creation of the bank;- Presentation of the main tendencies of its activity;- Familiarization with the prospects of the bank;- Question time;- Âáîáæß ìàÙæãë Þçê ìàÝ äáëìÝæÝêë’ ÙììÝæìáçæª

Метод інсценізації передбачає створення штуч©них умов та надання ролей лише частині студентів¦інші залишаються у категорії «глядачів»§ª

Важливим є наявність сценарію інсценізаціїªПісля проведення інсценізації проводиться диску©сія щодо оцінки почутого та побаченогоª Суть інсце©нізації є «акторська імпровізація» студентівª Пере©вагами методу є акторська практика безпосеред©ньої взаємодії з людьми у майбутній професійнійдіяльності банківських працівників ¦обслуговуван©ня клієнтів¨ організація та проведення переговорів¨персональний продаж банківських продуктів¨тощо§ª Це особливо актуально в даний час¨ оскіль©ки Україна інтегрується у світову економіку і всебільше і більше іноземців приїжджають сюди¨

щоб інвестувати власний капітал та вести бізнесна теренах нашої державиª

Підібрані нами методи враховують специфікунавчального матеріалу· характер дій тих¨ кого на©вчають ¦рівень іншомовної професійної компетент©ності до пошукової та дослідницької діяльності¨ став©лення до навчального процесу§¨ їх вікові особливості·часові обмеження у застосуванні того чи іншогопоєднання методів ¦проблемні¨ пошукові та дедук©тивні методи потребують більше навчального часу§ª

Отже¨ методи навчання – це спосіб отриманнязнаньª Оптимізація методів навчання з метою фор©мування професійної іншомовної компетентностімайбутніх фахівців банківської справи – це своє©рідний інтелектуальний інструмент їх навчальної¨виховної та пізнавальної діяльностіª

У порівнянні з минулим¨ вимоги до банківсько©го працівника змінилисяª Більш імовірним канди©датом на місце у банку сьогодні¨ може стати діяль©на особа¨ здатна надихнути молодих¨ повних енту©зіазму людей¨ з досвідом роботи в установах іншихкраїн¨ аніж людина з традиційним дипломом проосвітуª Саме тому ми вважаємо надзвичайно важ©ливим компонентом професійності банківських пра©цівників іншомовну компетентністьª

В поданій статті ми навели приклади зразківситуативних завдань та ігор¨ на основі яких можназрозуміти методику та побудувати практичне за©няття з професійної іноземної мови для майбутніхфахівців банківської справи залучаючи студентівдо конструктивного діалогу та активної участіу навчальному процесіª3. ВисновкиПідсумовуючи вище сказане¨ можемо наголо©

сити на важливості практичного застосування на©бутих знань та умінь з професійної іноземної мовиз метою подальшого застосування у професійнійдіяльностіª Важливою є роль викладача¨ який керуєнавчальним процесом на занятті¨ мотивує студентівдо активізації знань в усній формі¨ залучає до мо©нологічного чи діалогічного мовлення використо©вуючи вивчені мовні кліше та штами з дисципліни«Професійна іноземна мова» у змодельованих си©туаціяхª До подальших перспектив досліджен©ня відносимо розробку плану цілого заняття¨ а неокремої частини з використанням практичних си©туаційних завдань у професійній сферіª

188


ЛІТЕРАТУРАª Бабанский ЮªКª Оптимизация процесса обучения¦общедидактический аспект§ « ЮªКª Бабанскийª –Мª ¶ Педагогика¨ µ³³ª – ®±² сª ®ª Коваль ЛªМª Фор©мування у студентів немовних вищих навчальнихзакладів англомовної професійно орієнтованої мов©ної компетенції « ЛªМª Коваль «« Науковий вісникНЛТУ Україниª – ®¬¬ª – Випª ®¬ª°ª – Сª ¯´–¯®ª¯ª Нагаєв ВªМª Методика викладання у вищій школі ¶навчª посібник « ВªМª Нагаєвª – Кª ¶ Центр учбовоїлітератури¨ ®¬¬³ª – ®¯® сª °ª ÃÙêåÝê Åª Ãçï ìç ìÝÙÛàÀæßäáëà « Åª ÃÙêåÝêª – ÇçæÜçæ ¶ ÇçæßåÙæ Âêçíè¨µµª – ®µ² èª

REFERENCESBabanskij, Ju.K. (1977). Optimizacija processa obuchenija

(obshhedidakticheskij aspekt) [Learning process

optimization (general didactic aspect)]. Moscow:Pedagogika Publ.

Harmer, J. (1991). How to teach English. London:Longman Group.

Koval, L.M. (2010). Formuvannia u studentiv nemovnykhvyshchykh navchalnykh zakladiv anhlomovnoiprofesiino oriientovanoi movnoi kompetentsii[Formation of professionally oriented English languagecompetence in students of non-linguistic highereducational institutions]. Naukovyi visnyk NLTUUkrainy. – Scientific Messenger of the UkrainianNational Forestry University, 350, ¯¯–¯´(in Ukrainian).

Nahaiev, V.M. (2007). Metodyka vykladannia u vyshchiishkoli [Methodology of teaching in highereducational institutions]. Kyiv: Tsentr uchbovoiliteratury Publ.

189


УДК ’®°¯¶¯³´ª¬´ª°¯

ENHANCEMENT OF EXTRAMURAL EDUCATION

BY ELEMENTS OF DISTANCE LEARNING

A.G. Galstyan (Kharkiv)

The article is dedicated to the paradox of increasing demand of extramural education in the 21st century and itsÜÝÛêÝÙëáæß äÝîÝä çÞ ìêÙáæáæßª ÏçÜÙñ ìàÝ ìêÙÜáìáçæÙä ÝðìêÙåíêÙä ÝÜíÛÙìáçæ áë íæÙÚäÝ ìç ÝæëíêÝ àáßà ÝÞÞÝÛìáîÝæÝëë çÞ ëèÝÛáÙäáëìë’training. The existing potential of e-learning in modern education and the poorly developed organizational and pedagogicalsupport of the process of preparing extramural students are flagrant.

ÀðìêÙåíêÙä ÝÜíÛÙìáçæ áë ëìáää ìàÝ áæìÝßêÙä èÙêì çÞ àáßàÝê ÝÜíÛÙìáçæ ÙæÜ åçëì çÞ áìë ìáåÝ áì áë ÜÝîçìÝÜ ìç ëìíÜÝæì’ëindependent work. The aim of this work is to reveal the perspectives of development of extramural learning of foreignlanguages by implementing various elements of distance technologies.

Key words: Elements of distance education, extramural education, modern technologies, self-learning.

Галстян А.Г. Удосконалення заочної освіти елементами дистанційного навчання. Стаття присвячена феноменузростаючого попиту на заочну освіту в ÓÓÄ столітті й зниженню рівня викладання за цією формоюª Сьогоднітрадиційна заочна освіта не в змозі забезпечити високу ефективність підготовки фахівцівª Протиріччя існуючогопотенціалу електронного навчання в сучасній освіті й слабо розвиненої організаційно©педагогічної підтримкипроцесу підготовки студентів©заочніків є очевидноюª

Заочна освіта¨ як і раніше¨ є невід¥ємною частиною вищої освіти¨ й більшою мірою спрямована на самостійнуроботу студентівª Метою даної роботи є виявлення перспектив розвитку навчання іноземної мови шляхомупровадження різних елементів дистанційних технологійªКлючові слова: заочна освіта¨ елементи дистанційної освіти¨ самонавчання¨ сучасні технологіїª

Галстян А.Г. Усовершенствование заочного образования элементами дистанционного обучения. Статьяпосвящена парадоксу растущего спроса на заочное образование в ÓÓÄ веке и снижению уровня его преподаванияªСегодня традиционное заочное образование не в состоянии обеспечить высокую эффективность подготовкиспециалистовª Противоречие существующего потенциала электронного обучения в современном образовании ислабо развитой организационно©педагогической поддержки процесса подготовки заочных студентов очевидноª

Заочное образование по©прежнему является неотъемлемой частью высшего образования¨ и большую частьвремени оно посвящено самостоятельной работе студентовª Целью данной работы является выявление перспективразвития заочного обучения иностранному языку путем внедрения различных элементов дистанционныхтехнологийªКлючевые слова: заочное образование¨ самообучение¨ современные технологии¨ элементы дистанционного

образованияª

ìàÙì ÛçåÚáæÝë ëìíÜÝæì’ë ëÝäÞ©äÝÙêæáæß Ùì àçåÝ ïáìàsessions at the University. In intersessional periodstudents are supposed to study independently in theÛçíêëÝ çÞ °–± åçæìàëª ¿íêáæß ìàÝ ëÝëëáçæ èÝêáçÜ ¦íëíÙääñthere are two sessions in the academic year and theytake place in winter and summer holidays) extramuralëìíÜÝæìë ÙììÝæÜ ïÝÝãë’ äÝÛìíêÝë ÙæÜ ÛçæëíäìÙìáçæë ÙæÜat the end of the session they take exams.

The popularity of extramural education in Ukraineis conditioned by the following features:

Nowadays, ‘äáÞÝäçæß äÝÙêæáæß’ áë ìàÝ ëäçßÙæ çÞ åÙæñhigher educational institutions in the world. Lifelonglearning is interpreted as a continuous process ofeducation throughout life.

In most countries with the establishment ofextramural education, universities have offered lifelongeducation, which has started actively developing sincethe beginning of the 20th century [6]. Today extramuraleducation is the integral and important part of tertiaryeducation in training specialists. It is a form of education

© Galstyan A.G., 2017

190


it presents an opportunity to work and study, or toobtain higher education in various tertiary educationinstitutions simultaneously: it helps to balance work,home, and study;

it pushes aside all geographical restrictions: remoteplace of residence is not an obstacle in receivinghigher education;

it gives vast possibility to people with medicalconstraints to obtain higher education;

it provides students with great autonomy: it is mostlya self-paced learning process;

it is cheaper than full time education; it affords an opportunity to relate theory to practice

while combining work with study: moving fromtheory to practice and vice versa, a studentinterpenetrates into cognitive and practical activities.The topica l i ty of this paper is conditioned by the

fact that, despite the significance of extramural educationwithin the system of higher education, despite all itsadvantages, year by year the level of extramuraleducation decreases: extramural education is consideredless qualified as opposed to full time education.

The aim of this paper is to reveal the disadvantagesof extramural education and to create conditions formodernizing the existing system of extramural learningof foreign languages. The changes and improvementsof extramural education require both the creation ofnew teaching and assessment tools and the appropriatepreparation of instructors to use those tools effectively.

The object of the paper is the process of studyingforeign languages by extramural students at tertiarylevel.

The sub j ec t of the paper is the conditions ofmodernization of extramural education.

Requirements of having a perfect command offoreign languages by graduates are constantlyincreasing, but, meanwhile, the level of languageproficiency is reducing. This paradox is due to the factthat extramural education, its methods and tools donot fully meet modern demands in preparing specialistsof foreign languages. In the system of organization ofeducational process the peculiarities of extramuralÝÜíÛÙìáçæ¨ ëìíÜÝæìë’ áæÜáîáÜíÙä éíÙäáìáÝë ÙæÜ ìàÝáêworking conditions are hardly taken into account.

Traditionally organized system of extramuraleducation has a number of restrictions. In intersessionalperiod

1. It requires great skills of self-learning: if self-learningis an advantage for some extramural students, forothers, however, it may be a disadvantage, as itrequires self-motivation and self-discipline.

2. There is lack of motivation: no face-to-face interaction either with the

instructor or the peers; no immediate consultation; æç Ûçæìêçä çîÝê ìàÝ èêçÛÝëë ÙæÜ ‘êÝëíäì’ çÞ

training activities; no feedback.

3. It is impossible to organize teamwork, accordingly,to develop communication skills, confidence, or tocreate personal presentation techniques.

4. It provides passive involvement of students into thelearning process.

5. Students are not provided with a study guide andthey have no self-control device.

6. ÏàÝêÝ áë æç èçëëáÚáäáìñ ìç ‘ìáåÝäñ’ íèÜÙìÝ ÝÜíÛÙìáçæÙäresources and to make them more accessible.

7. There are limited opportunities of organizingeducation according to individual education plan,ìÙãáæß áæìç ÙÛÛçíæì ëìíÜÝæìë’ áæìÝêÝëìë ïáìàáæ ìàÝframes of educational standards.Accordingly, for achieving a new level in extramural

education of foreign languages today it is urgent toupdate the existing methods of training foreignlanguages, to apply new ones, to find new approachesin solving the issues mentioned above and, if necessary,to adopt the experience of foreign higher educationalinstitutions.

Taking into consideration all the difficulties andobstacles facing the extramural system of education,we underline the importance of technologicaldevelopment of the learning process of foreignlanguages within the frames of extramural education. Itis vital today to implement new elements and approachespreserving, meanwhile, the old ones. We suggestcreating a system of blended education: extramuraleducation with elements of distance learning.

Today distance learning is the integral part ofdevelopment of modern education. New technologiesprovide students with active involvement into thelearning process. This fact is especially valuable foran extramural student, who is involved into the learningprocess and sets regular contact with his instructorçæäñ Üíêáæß ìàÝ ëÝëëáçæë ¦áì’ë Ù ëáßæ çÞ ÝðìêÙåíêÙä

191


learning). At the end of the session extramural studentreturns home and this student-instructor contact isgetting lost. In intersessional period this contact canbe reestablished and further developed thanks tomodern technologies, which provide a student-instructor dialogue over a distance and stimulate aÞÝÝÜÚÙÛã ¦áì’ë Ù ëáßæ çÞ ÜáëìÙæÛÝ ÝÜíÛÙìáçæ§ª

V.I. Ovsyannikov [1] has realized the analysis ofsimilarities and differences between the distance andextramural educations and revealed the followingcommon features:

the prevalence of self-study; no age restrictions; social equality; wide grasp of a large number of trainees; no geographical limitation; possibility of on-job training; learning opportunities for the disabled.According to a number of scholars (D. Keegan

[11], I. Tavgen [3]) distance and extramural educationsare not identical: extramural learning is based on regularmeetings with an instructor in lecture halls of highereducational institutions and its aim is to combine workïáìà ëìíÜñ êÙìàÝê ìàÙæ ìç «çîÝêÛçåÝ ìàÝ ÜáëìÙæÛÝ»ªWhile, the aim of distance education is to providepeople in different countries with an opportunity toreceive higher education.

Further we shall highlight each problem oftraditional extramural education of foreign languagesmentioned above, and will suggest a solution withinthe frames of blended, that is extramural-distanceeducation.

1. Development of self-learning skillsAs it was already mentioned, the traditional system

çÞ ÝðìêÙåíêÙä ÝÜíÛÙìáçæ áë Ù ÛçåÚáæÙìáçæ çÞ ‘äÝÛìíêÝhall meetings with an instructor and, in intersessionalèÝêáçÜ¨ ìàÝ áæÜÝèÝæÜÝæì äÝÙêæáæß çÞ Ù ëìíÜÝæì’ª Äæ ÞÙÛìself-tuition realized by a student occupiesapproximately the 70% of the whole process ofäÝÙêæáæßª Áçê ëçåÝ ëìíÜÝæìë ‘ëÝäÞ©äÝÙêæáæß’ áë ìàÝ ÚáßßÝëìdisadvantage of extramural education, as they havethe feeling of isolation not having any interaction withinstructors and peers. Other issues with self-pacedlearning are self-motivation and self-discipline. Studentswho lack motivation may fall behind as can those withbad study habits. Students who are used to traditionallecture hall environments may have a hard time not

having an instructor controlling their work.Accordingly, the main role of the instructor is to

ÛêÝÙìÝ ëìíÜÝæìë’ ëÝäÞ©äÝÙêæáæß ëãáääë¨ ìç ÜÝîÝäçè ìàÝáêindependent cognitive activity. Naturally, today self-paced learning techniques are highly developed thanksto modern information technologies. If in traditionaleducational system self-learning was realized mainlythrough reading books, in nowadays, new technologiessuggest a great variety of methods and learningresources (audio and video materials, e-books andjournals, computer training programs, etc.) and the taskof an instructor is to teach dealing with various sourcesof information and training materials. It means theáæëìêíÛìçê’ë êçäÝ áë æçì äáåáìÝÜ åÝêÝäñ Úñ êÝîÝÙäáæß ìàÝtechniques of studying foreign languages, discussingthe most difficult sections, highlighting typical mistakesthat can occur when doing the home tests, but theinstructor should also form a positive attitude towardsself-education through the development of skills andabilities of doing independent work [2]. This can berealized when learning environment is based on moderninformation technologies, which give access to certaineducational resources, as well as provide students withthe opportunity of creating personalized learning paths,different modes and forms of communication withinstructors and students.

2. Development of self-control skillsOne of the most important components of self-

learning is self-control. As E.N. Khusainova mentions[4]: self-control plays a special role in the process oflearning by an extramural student. Self-control is theability of a student to find and correct his mistakesindependently, as well as to prevent the emergence ofnew ones. For this purpose she suggests to use notçæäñ «Ûçæìêçä ãÝñë» ìç ÛêÝÙìÝ ÙæÜ ÜÝîÝäçè ÛÝêìÙáæ ëãáääë¨Úíì Ùäëç «ìÝÙÛàáæß ãÝñë» ïàáÛà ïçíäÜ ÛçæìêáÚíìÝ ìçcreating correct standards in the system of self-regulation of the speech act itself.

Indeed, while doing home tasks independently,ëìíÜÝæìë ÞêÝéíÝæìäñ æÝÝÜ áæëìêíÛìçê’ë ÙÜîáÛÝ ÙæÜcontrol, which, in traditional system of extramuraleducation, is lacking. This gap can be filled by theèêçîáëáçæ çÞ ‘ìÝÙÛàáæß ãÝñë’ ïàáÛà èÙêìáÙääñ åÙñ êÝèäÙÛÝthe instructor. Teaching keys are indispensable ingrammar aspect. With the help of them while doinggrammar tasks a student can realize self-control anytime he needs.

192


In modern life self-control can reach the top ofits development based on distance educationtechnologies, such as electronic textbooks, automatedtraining software, educational and informative audioand video materials, automated library and informationsystems etc.

3. Display of control by an instructorStill, the development of self-control is not enough

for a student to raise self-confidence and competencein language learning. Very often a student, used to strictÛçæìêçä Úñ Ùæ ÝÜíÛÙìçê¨ ßÝìë ÜáëÙèèçáæìÝÜ áæ ‘ìàÝÞêÝÝÜçå çÞ ÙÛìáçæ’ ßêÙæìÝÜ ìç àáå Úñ ìàÝ ëñëìÝå çÞextramural education. The awareness of makingprogress (which can be confirmed by an instructor)brings satisfaction and serves internal motivation for astudent. Hence, in intersessional period systematic,çæßçáæß Ûçæìêçä çÞ ìàÝ èêçÛÝëë ÙæÜ êÝëíäìë çÞ ëìíÜÝæì’ëwork should be displayed by an instructor, which canÚÝ êÝÙäáòÝÜ îáÙ åçÜÝêæ ìÝÛàæçäçßáÝëª ½ñ ìàáë ïÝ Üçæ’ìagitate by any way an instructor-centered teaching.On the contrary, through controlling the work ofa student, the role of an instructor is to transform astudent from passive into active participator of learningprocess, who is able to manage independently and withresponsibility his own training activities.

4. The importance of feedbackThe role of an instructor in this case is reduced to

provision of feedback. In order to inspire students tobe self-motivated independent learners, instructorsneed to give frequent, positive feedback.

Feedback is any response from an instructor inêÝßÙêÜ ìç Ù ëìíÜÝæì’ë èÝêÞçêåÙæÛÝª ÏàÝ èíêèçëÝ çÞfeedback in the learning process is to improve aëìíÜÝæì’ë èÝêÞçêåÙæÛÝ Ö¯×ª

Extramural students need support and direction inthe process of adaptation to self-directed learning.They need help in evaluating their knowledge, inrevealing what they already know and what they stillneed to know. Accordingly, timely feedback andevaluation are important in study process and inintersessional period they must be provided by aninstructor through internet. The main task of the latteris to give a student an explanation what he is doingcorrectly or incorrectly.

One of the tips mentioned by Laura Reynolds isìàÝ çêßÙæáòÙìáçæ çÞ ‘çæÝ©çæ©çæÝ’ åÝÝìáæßë ïáìà ÙëìíÜÝæìª «Providing a one-on-one meeting with a

student is one of the most effective means of providingfeedback. The students look forward to having theattention and never miss the opportunity to asknecessary questions. A one-on-one conference shouldbe generally optimistic, as this will encourage theëìíÜÝæìë ìç äççã ÞçêïÙêÜ ìç ìàÝ æÝðì åÝÝìáæß» Ö¯×ªSuch meetings can be organized by such video chatapps like Skype, Face Time, Duo or such socialnetworks like Facebook, Twitter, LinkedIn and so on.

Today modern technologies provide a range oftools to enhance ongoing feedback. F.e computerscan keep track of early efforts, so instructors andstudents can see the extent to which later effortsdemonstrate gains in knowledge, competence, orother valued outcomes [8].

5. Development of Virtual Teamwork SkillsThough, in modern life, students aspire to

independence and autonomy in learning process, anddistance education is considered a popular form ofnontraditional education, nevertheless, modern studentslike the interaction with an instructor and peers.Accordingly, self-learning cannot be a passive activity,on the contrary it is an active cognitive one and it isimportant for students to learn through socialinteraction. For this purpose, teamwork, joint projectsare particularly effective in English language courses,as students learn in groups and with each other moreÝÞÞÝÛìáîÝäñ ìàÙæ ÙäçæÝª «ÏÝÙå çê ßêçíè ïçêã ìÝÙÛàÝëstudents the fundamental skills associated with workingas a collective unit toward a common goal. This typeof teamwork introduces a variety of skills that will bevaluable for students later in the workforce, such ascommunication, compromise and collective effort. Inany type of group work, students must agree aboutwho will handle various components of a project andïçêã áæ ìÙæÜÝå íëáæß çæÝ ÙæçìàÝê’ë ëìêÝæßìàë ìçaccomplish assigned tasks. This teaches timemanagement, resource allocation and communicationëãáääë» Ö®×ª ÍÝÙäáòáæß ìàÝ áåèçêìÙæÛÝ çÞ ÛçæÜíÛìáæßteamwork for motivating students, one of the main tasksof an instructor is to create necessary conditions fordeveloping virtual teamwork among extramuralstudents. For developing virtual teamwork skillsinstructor should organize an interactive communicationamong group mates. He can use synchronous andasynchronous methods of communication withextramural students, organize group projects, monitor

193


ëìíÜÝæìë’ ÙÛìáîáìáÝë¨ ÙÜâíëì ìàÝ èÝêÞçêåÙæÛÝ çÞassignments, provide them with educational andmethodological recommendations of self-study, etc. Allthese can be realized via chat, forum and e-mail.

6. Implementation of the project methodThe idea of teaching in collaboration still arose

at the beginning of the century in the works of¼åÝêáÛÙæ ÝÜíÛÙìçêë – êÝëÝÙêÛàÝêë¶ Ãª ËÙêãàíêëì ¦ìàÝ¿Ùäìçæ ËäÙæ§¨ ÙæÜ ÒªÃª ÆáäèÙìêáÛã áæ àáë ÝëëÙñ¨ «ÏàÝËêçâÝÛì ÈÝìàçÜ»¨ ïàáÛà ÚÝÛÙåÝ ãæçïæ ïçêäÜïáÜÝ(Kilpatrick, 1918).

Today one of the best manifestations ofcollaboration in teamwork is the method of projects.

The main purpose of teaching / learning a foreignlanguage based on project method is the possibility ofobtaining the communicative competence by students,which is the practical mastery of a foreign language.The main idea of this approach in teaching a foreignlanguage is to move the accent from different exercisesto real active process of thinking, which will allowstudents to acquire some linguistic skills. The methodof projects motivates extramural students to work inßêçíèë¨ ìç ìíêæ ìàÝáê ÞçêÝáßæ äÙæßíÙßÝ ëÝäÞ–ëìíÜñ áæìçlearning through interaction and discussions with mates,when students think over real, interesting, practicallyvaluable and accessible problems, taking intoconsideration the cultural peculiarities of the countryand, if possible, working on the basis of interactionbetween cultures.

Thus, the method of project is described as: student-centered; learning by doing; cooperative learning;problem-based learning; means of developing skills ofself-expression, self-manifestation, self-presentation;educating purposefulness, tolerance, individualism andcollectivism, responsibility, as well as initiative andcreative approach to the work.

In extramural education the project method can beused according to the curriculum and it can be devotedto various topics. With the help of this method it ispossible to introduce a new material, revise the oldone or deepen the existing skills.

The project work includes three stages:1. The initial stage¶ Ùì ìàÝ ‘ãáÛã çÞÞ ëÝëëáçæ’ ìçßÝìàÝê

with students the instructor defines the general topic,identifies sub topics, analyzes the importance of thatmaterial and the ability of students to learn the giventhematic material and, finally, Úêáæßë áì íè ìç “èêçâÝÛìáçæ»ª

2. The main stage: the project work is realized byteammates during the intersessional period. Theysearch the information and collect the necessarymaterials, analyze the methods and purposes of thework. In the course of project work an instructor:

ÙêçíëÝë ëìíÜÝæìë’ áæìÝêÝëì ÙæÜ ÝæÛçíêÙßÝëthem;

helps students in their search of necessarysources of information and becomes a sourceof information himself/herself;

coordinates the entire process and providesfeedback for a success and fruitful work ofstudents in the realization of the project.

Most of the communication is held via email, videoconferencing with periodic discussions via Skype,Viber etc.

3. The final stage of the project work is thepresentation and discussion of results, which take placeat the coming session. Presentation is an obligatorystage. It is necessary to complete the work, to analyzethe work done and to demonstrate the results. Allprepared by students in the course of the preparationis called a project activity product. It can be in a formof pictures, posters, slideshows, videos, web-sites andso on. All these are visual presentations of the problemsolution.

In fact presentation implies a very importanteducational, pedagogic effect conditioned by themethod itself: students learn to convincingly expresstheir thoughts, ideas, to analyze their activities, topresent the results of individual and cooperative work.They demonstrate a visual material and display theresult of the practical realization of the acquiredknowledge and skills. In the course of the presentationthe self-esteem of a student increases and he obtainsself-evaluation skills.

Consequently, the project work is a cooperativeactivity between an instructor and a student, as wellas a student and his group mates which developsspecial skills: the ability to communicate openly withpeople, to express opinion and be able to reason it, toÙÛÛÝèì ÛçæëìêíÛìáîÝ ÛêáìáÛáëå¨ ìç êÝëèÝÛì çìàÝêë’ çèáæáçæand views, and resolve conflicts. Popular socialnetworking sites such as Facebook and LinkedInprovide opportunities for language learners to workcollaboratively, and enhance their linguistic andpragmatic proficiency.

194


7. Lack of technological literacyIn fact a parallel can be drawn between extramural

education and flipped learning.Flipped learning is a pedagogical approach in which

the classroom-based learning is inverted: students areáæìêçÜíÛÝÜ ìç ìàÝ æÝï åÙìÝêáÙä ÚÝÞçêÝ ÛäÙëë¨ ïàáäÝ ‘áæ©ÛäÙëë ìáåÝ’ áë ÜÝîçìÝÜ ìç ÝðÝêÛáëÝë¨ èêçâÝÛìë¨ çêdiscussions through interaction with peers andinstructors to deepen the knowledge in the givenmaterial. There is a variety of tools to present the newmaterial outside of class: textbooks, lecture videos,Powerpoint presentations, printable slides etc.

Like flipped learning, extramural education is alsoconsidered a self-learning at home with furtherrevisions, control, discussions and problem-solvingÙÛìáîáìáÝë Üíêáæß ìàÝ ëÝëëáçæª ¼ë áì ïÙë ÙäêÝÙÜñmentioned above, in high technological era theimplementation of distance technologies is crucial. Butlots of instructors report that they do not feel confidentin utilizing the advanced technologies [10].

They also feel wary about changing a well-tested paradigm of teaching [9]. Adoption of newtechnologies is perceived by many instructors as arisky, if not an intimidating change, and therefore quiteoften faculty members in many higher educationinstitutions are not keen on participating in onlineinitiatives [5; 7; 8].

Trucano [14] concluded that the limited confidenceof many teachers using the new technologies affectsthe way in which the learning / teaching processes areconducted. He stressed the need of developingincentives in order to promote effective teacherparticipation in continuing professional development.

Accordingly, it is evident, that in modern lifeinstructors need to go training and upgrade theirqualification in the sphere of innovative technologies.Indeed, the success of implementing moderntechnologies into the learning process of extramuralstudents depends largely on the ability of instructors toexecute those changes. Higher educational institutionsshould provide incentives and encourage instructors tolearn about technology. They should require courses ormake other provisions to ensure that instructors are, atthe very least, scientifically and technologically literate.Various forms and means of computer communicationare important for instructors to realize preciseÙÜåáæáëìêÙìáçæ çÞ ìàÝ ëìíÜÝæìë’ ÝÜíÛÙìáçæÙä ÙÛìáîáìáÝëª

Conclusion . In conclusion it must be mentionedthat it is high time to make radical changes in the entireeducational system, particularly in extramural learningof foreign languages. New models and methods withelements of modern technologies should be created.Thanks to the establishment of information technologieswe will obtain great opportunity not only to modernizethe traditional educational process but also to providelifelong learning by overcoming age, time and spatialbarriers. The implementation of technologies inextramural system will make the learning process moreattractive and will undoubtedly motivate our students.

Naturally, much time and great efforts aredemanded for improving the extramural educationalsystem but, unquestionably, it is worth directing all ourefforts in achieving this goal.

LITERATUREª Овсянников ВªИª Заочное и дистанционное обра©зование¶ близнецы или антиподы» « ВªИª Овсянников«« Открытое образованиеª – ®¬¬®ª – № ®ª – Сª ²°–³°ª®ª Петров НªВª Высшее заочное образование¶ пробле©мы и перспективы развития ÖЭлектронный ресурс× «НªВª Петровª – Режим доступа ¶ àììè¶««ÛñÚÝêäÝæáæãÙªêí«article/n/vysshee-zaochnoe-obrazovanie-problemy-i-èÝêëèÝãìáîñ©êÙòîáìáñÙ ¯ª Тавгень Иª¼ª Дистанционноеобучение¶ опыт проблемы¨ перспективы « Иª¼ª Тавгень·под редª ЮªВª Познякаª – Ö®©е издª¨ исправлª и допª×ª –Минск ¶ БГУ ®¬¬¯ª – ®®³ сª °ª Хусаинова ЕªНª Мето©дика обучения и организация самообучения английс©кому языку на заочном отделении неязыковых вузовÖЭлектронный ресурс× « ЕªНª Хусаиноваª – Режимдоступа ¶ àììè¶««îÝëìæáãªëìÙîëíªêí«±°©®¬¬´«¬µªèÜÞ5. Abel R. Implementing the Best Practices in OnlineÇÝÙêæáæß « Íª¼ÚÝä «« À¿Ð¾¼ÐÎÀ ÌíÙêìÝêäñª – ¡®´¦¯§ª –®¬¬±ª – Îª ³±–³³ª ²ª ¼ëèáæ ¿ªÉª ÎÝÛçæÜ ÄæìÝêæÙìáçæÙäHandbook of lifelong learning / Aspin D.N.,Chapman J.D., Evans K., Bagnall R.G. // SpringerÄæìÝêæÙìáçæÙä àÙæÜÚççãë çÞ ÝÜíÛÙìáçæª – Ëª ª – ÇçæÜçæ¨ÉÝïÔçêã ¶ ÄæìêçÜíÛìáçæ¨ ®¬®ª – Ëª°±–°²ª7. Boezerooy P. Models of Technology and Change inHigher Education / Boezerooy P., Collis, B., Van DerWende // International Comparative Survey on theCurrent and Future Uses of ICT in Higher Education :ËÙèÝê èêÝëÝæìÝÜ Ùì ®°ìà ¼ææíÙä À¼ÄÍ Áçêíåª – ËêÙßíÝ¨2002. 8. Chickering A.W. Implementing the SevenPrinciples: Technology as Lever 9 [Electronic resource] /Chickering A.W., Ehrmann S.C. // AAHE Bulletin,¡°µ¦®§ª – µµ²ª – Îª ¯–²ª – ¼ÛÛÝëë åçÜÝ ¶ àììè¶««

http://cyberleninka.ru/

http://vestnik.stavsu.ru/54-2008/09.pdf

195


sphweb. bumc.bu.edu/otlt/teachingLibrary/Technology/seven_ principles.pdf 9. Donohue B. Faculty andAdministrators Collaborating for E-Learning Courseware9 [Electronic resource] / Donohue B., Howe-Steiger L.// Educause Quarterly, 28 (1). – 2005. – S. 20–32. –Access mode : http://er.educause.edu/articles/2005/1/faculty-and-administrators-collaborating-for-elearning-courseware 10. Guri-Rosenblit S. Digital technologiesin higher education: Sweeping expectations and actualeffects / S. Guri-Rosenblit. – New York : Nova SciencePublishers, Inc., 2009. – P. 25–26. 11. Кeegan D.A.Typology of distant learning systems / D.A. Кeegan //Distance Education: new perspectives / Ed. byK. Harry. – New York : Routledge, 1993 – P. 63.12. McQuerrey L. Why Is Teamwork Important in theClassroom? [Electronic resource] / L. McQuerrey. –Access mode : http://work.chron.com/teamwork-important-classroom- 18281.html 13. Reynolds L. GivingStudent Feedback: 20 Tips To Do It Right [Electronicresource] / L. Reynolds. – Access mode : http://www.opencolleges. edu.au/informed/features/giving-student-feedback/ 14. Trucano M. Knowledge Maps:Icts in Education / M. Trucano // Infodev. World Bank:The Information for Development Program. –Washington D.C., 2005. – P. 35–38.

REFERENCESAbel, R. (2005). Implementing the Best Practices in Online

Learning, EDUCAUSE Quarterly, 28 (3), 75-77.Aspin, D.N., Chapman, J.D., Evans, K. and Bagnall,

R.G. (2012) Second International Handbook oflifelong learning. Springer International handbooksof education. – Part One. London, NewYork :Introduction, pp. 45-46.

Boezerooy, P., Collis, B. and Van Der Wende (2002).Models of Technology and Change in HigherEducation. An International Comparative Survey onthe Current and Future Uses of ICT in HigherEducation: Paper presented at 24th Annual EAIRForum, Prague.

Chickering, A.W. and Ehrmann, S.C. (1996).Implementing the Seven Principles: Technology asLever, AAHE Bulletin, 49 (2), 3-6. Available at : http://sphweb.bumc.bu.edu/otl t / teachingLibrary/Technology/seven_principles.pdf

Donohue, B. and Howe-Steiger, L. (2005). Faculty andAdministrators Collaborating for E-LearningCourseware. Educause Quarterly, 28 (1), 20-32.Available at : http://er.educause.edu/articles/2005/1/faculty-and-administrators-collaborating-for-elearning-courseware

Guri-Rosenblit, S. (2009) Digital technologies in highereducation: Sweeping expectations and actualeffects. New York: Nova Science Publishers, Inc.,pp. 25-26.

Кeegan, D.A. (1993) Typology of distant learningsystems. Distance Education: new perspectives /Ed. by K. Harry. – New York: Routledge, p. 63.

Khusainova, E.N. (2008) Metodika obucheniya iorganizaciya samoobucheniya angliyskomu yaziku nazaochnom otdelenii neyazikovix vuzov. [The methodof teaching and the organization of self-learning ofthe English Language at extramural department ofnon-linguistic Univrsities.] Available at http://vestnik.stavsu.ru/54-2008/09.pdf

McQuerrey, L. Why Is Teamwork Important in theClassroom? Available at : http://work.chron.com/teamwork-important-classroom-18281.html

Ovsyannikov, V.I. (2002) Zaochnoe i distancionnoeobrazovanie: blizneci ili antipodi? [Extramuraland distance education: twins or antipodes?]Otkritoe Obrazovanie. – Open education, 2, 64-74(in Russian)

Petrov, N.V. (2013) Visshee Zaochnoe Obrazovanie:problemi i perspektivi razvitiya. [Extramural highereducation: problems and perspectives of itsdevelopment]. Available at: http://cyberleninka.ru/article/n/vysshee-zaochnoe-obrazovanie-problemy-i-perspektivy-razvitiya

Reynolds, L. (2013) Giving Student Feedback: 20 TipsTo Do It Right. Available at : http://www.opencolleges.edu.au/informed/features/giving-student-feedback/

Tavgen’, I.A. (2003) Distancionnoe obuchenie : opit,problemi, perspektivi [Distance education;experience, problems, perspectives]. Minsk: BGU.

Trucano, M. (2005). Knowledge Maps: Icts inEducation. Infodev. World Bank: The Informationfor Development Program. – Washington D.C.,pp. 35-38.

http://er.educause.edu/articles/2005/1/

http://work.chron.com/teamwork-

www.opencolleges.

http://er.educause.edu/articles/2005/1/

http://work.chron.com/

http://cyberleninka.ru/

http://www.

196

РЕЦЕНЗІЇ

РЕЦЕНЗИЯ

на коллективную монографию

Бондаренко Е.В., Мартынюк А.П., Фролова И.Е., Шевченко И.С.

КАК НАРИСОВАТЬ ПОРТРЕТ ПТИЦЫ:

МЕТОДОЛОГИЯ КОГНИТИВНО-КОММУНИКАТИВНОГО АНАЛИЗА ЯЗЫКА

(Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2017. – 246 с.)

В.А. Гуторов, канд. филол. наук (Харьков)

© Гуторов В.А., 2017

Известные научные школы складываются го-дами и десятилетиями. Они разрабатывают соб-ственные трактовки краеугольных понятий опре-деленной научной области, которые получают мно-голетнюю проверку практикой и завоевываютширокое признание. Научные школы становятсянеформальными объединениями руководителейи их учеников, единомышленников из многих уни-верситетов, разделенных расстояниями, но не иде-ями. Отличительная черта академичной школы –открытость, поощрение дискуссий, которые спо-собствуют движению вперед. Именно такая шко-ла, сложилась сегодня в германской филологиив Харьковском национальном университете имениВ.Н. Каразина, вобрав в себя актуальные в сов-ременном мире постулаты профессора этого уни-верситета ХIХ века А.А. Потебни. Рецензируе-мая работа – давно ожидаемый коллективныйтруд ведущих Харьковских профессоров в обла-сти когнитивной лингвистики, прагмалингвисти-ки, дискурсологии, в котором систематизирова-ны методологические и методические подходы,разработанные в Харьковской когнитивно-дискур-сивной школе лингвистики и обобщены практи-ческие данные кандидатских и докторских иссле-дований, объединенные принципами когнитивно-коммуникативной онтологии языка.

Заинтересованный читатель найдет в этоймонографии как результаты теоретическогоосмысления основополагающих принципов он-тологии языка в рамках когнитивно-коммуни-кативной парадигмы, так и апробированныерешения эпистемологической проблемы метода

когнитивно-коммуникативных исследований.Монография отличается стройностью и целост-

ностью. Объектом ее анализа является когнитив-но-коммуникативная парадигма языка, а целью –разработка методик интегральных воплощениясоответствующих принципов для анализа картинымира, стратегий и тактик дискурса, концептуали-зации коммуникативного поведения в дискурсев синхронии и диахронии, которые тщательно ил-люстрируются на материале английского языка.

Общая методологическая основа подхода, раз-виваемого в Харьковской лингвистической школекогнитивно-дискурсивной лингвистики, – трактов-ка дискурсивной деятельности на базе ментальныхпроцессов, а также дополнение концепции когнитив-но-коммуникативной парадигмы знаний принципа-ми единства социума – мышления – языка, приня-тыми в эколингвистике [1, c. 9]. Такой подход пол-ностью соответствует общей линии развития совре-менной науки по пути синтеза парадигм. Во введе-нии исследователи обобщили постулируемые имипринципы, что существенно облегчает восприятиеэтого фундаментального научного труда.

Как следует из введения, теоретико-методоло-гическим основанием всех исследований Харьков-ской школы когнитивно-дискурсивной лингвисти-ки служат известные постулаты экспансионизма,антропоцентричности, (нео)функционализма и эк-спланаторности, истолковываемые в рамках новогоэколингвистического подхода. Экологичность ког-нитивно-коммуникативных исследований авторывидят в неразрывности когниции – трактовке язы-ка / дискурса как средства осуществления мыш-

197

РЕЦЕНЗІЇ

ления, формирования общества, культуры, и одно-временно как их продукта [1, c. 9].Следует отметить научную ценность четко

сформулированных во введении трактовок ключе-вых понятий когнитивно-коммуникативных иссле-дований, выработанных в Харьковской когнитив-но-дискурсивной школе лингвистики:«Языковое значение понимается сквозь призму

когниции; семантика и прагматика не противопос-тавляются, а представляют собой единый комплекс.Значение, схваченное знаком <…> социально и си-туативно обусловлено и базируется на эмоциональ-ном и телесном опыте. Роль языкового знака со-стоит в активации лексически представленного кон-цепта, являющегося частью сложно организован-ной семантической сети, и «запуске» интенциональ-ных / неинтенциональных, осознаваемых / неосоз-наваемых психических процессов инференции, по-зволяющих осмыслить содержание такого концеп-та на базе семантической сети» [1, c. 9].Картина мира – это «динамичная когнитивная

структура, глобальное представление ее авторао мире, полученное в результате обобщения чув-ственного опыта познания. Картина мира являет-ся результатом и регулятивным фактором всейдеятельности человека, включая лингвокоммуни-кативную, в природной и социальной средах.Основополагающая роль картины мира в языкеи речи обусловлена ее решающим влияниемна 1) семантическое пространство языка, объек-тивированное в системных единицах (языковойкартине мира), 2) характер коммуникации в ее ро-левом аспекте, 3) тип дискурса, в рамках которо-го осуществляется коммуникация, и 4) структуруязыковой личности. Картина мира состоит из кон-цептов <…> и моделируется в виде разнообраз-ных концептуальных структур, одной из которыхявляется матрица доменов» [1, c. 10].Коммуникация – это «целенаправленное, моти-

вированное, регулятивное семиотическое взаимо-действие для установления общих ориентировв жизненном пространстве на основе выработкиобщих смыслов – способ и условие выживаниячеловека. Коммуникативное взаимодействие обес-печивается семантической сетью, представляю-щей собой единую систему с нейронной сетьюмозга, которая увязывает весь психический опытчеловека по принципу семантических ядер через

осознаваемую и неосознаваемую динамику ассо-циативных связей. <…> Такие связи формируют-ся благодаря принадлежности индивидов к одно-му биологическому виду и к одному лингвокуль-турному социуму, что обеспечивает им общностьтелесного, социального и психического опыта»[1, c. 10] (подробнее см. раздел 1).Дискурс трактуется как «многоаспектная ког-

нитивно-коммуникативно-языковая система-геш-тальт, <…> которая определяется совокупностьютрех аспектов: формированием идей и убеждений(когнитивный аспект), взаимодействием коммуни-кантов в определенных социально-культурных кон-текстах/ситуациях (социально-прагматическийаспект) и использованием знаков, вербальныхи паравербальных (языковой аспект). Отдельныеаспекты дискурса неразрывны: прагматическиеи социокультурные аспекты имеют когнитивно-психологическое основание, а когнитивные осно-ваны на коммуникативном опыте, поэтому их раз-деляют только в эвристических целях [1, c. 11].С точки зрения эколингвистики, «дискурс – сред-ство формирования социальных отношений и од-новременно их продукт» [там же].Стратегия дискурса – это «вербально реализо-

ванное коммуникативное намерение говорящего,сформированное на основе знания о стереотипныхмоделях коммуникативного поведения. Это знание,являющееся частью лингвокультурного концепта,оценивается индивидом как адекватное для дости-жения желаемой внеязыковой цели в конкретнойситуации общения и актуализируется высказыва-ниями, в которых опорами стратегического смыс-ла служат лексические единицы или/и функциональ-ные характеристики высказывания» [1, c. 11].Изданная под общей редакцией И.С. Шевченко

монография включает логично расположенныеразделы: «Онтология языка в структурном vs. ког-нитивно-коммуникативном функционализме:субъект объект и метод» (А.П. Мартынюк), «Тео-рия картины мира и матричное моделирование какее базовый метод» (Е.В.Бондаренко), «Концептуа-лизация коммуникативного поведения в дискурсе»(И.С. Шевченко), «Конфронтация как дискурсивнаястратегия: теория и методология анализа» (И.Е. Фро-лова). Строго выдержанный в рамках единой ког-нитивно-коммуникативной парадигмы каждый раз-дел позволяет, с одной стороны, раскрыть автор-

198


ские особенности трактовки общей концепции,с другой – предложить методы и описать конкрет-ные апробированные методики исследования.В частности, в разделе 1 А.П. Мартынюк про-

водит глубокое критическое обобщение исследо-вательских подходов в рамках различных комму-никативных и когнитивных научных направлений,обосновывает трактовку значений как результатаих конструирования участниками общения в про-цессе коммуникации в силу общности телесного,социального и психического опыта.В разделе 2 описаны принципы авторской трак-

товки понятия картины мира – динамичной когни-тивной структуры, глобального представленияо мире, результата обобщения чувственного опы-та познания; предложены методология и алгоритмее анализа. Е.В. Бондаренко моделирует картинумира в виде разнообразных концептуальных струк-тур, одной из которых служит «динамическая мат-рица доменов, т.е. их набор, дающий онтологичес-кое обоснование происхождения, составляющих,типов, качеств, метафорических коррелятов и дру-гих характеристик исследуемых сущностей. Мат-ричное моделирование фактически представляетсобой реконструирование фрагмента картины мира,актуализованного лексическими средствами язы-ка, которые включены в определенный тип дис-курса» [1, c. 206].В разделе 3, основываясь на постнеклассичес-

ком подходе к речевой деятельности и исходя изпонимания коммуникации как системы, И.С. Шев-ченко трактует дискурс как «гештальт, средствоосуществления мышления и способ коммуникации,средство формирования общества, культуры и од-новременно их продукт» [1, c. 206]. Предлагаемаякогнитивно-коммуникативная методология рас-сматривает дискурс с учетом ментальных схем,лежащих в основе его развертывания, в частно-сти, выявляет природу дискурсообразующих кон-цептов коммуникативного поведения (событийныхи признаковых) и способы и средства их актуализа-ции в дискурсе в синхронии и диахронии (раздел 3).С привлечением идей эколингвистики историчес-кие трансформации концептов и способов их дис-курсивной актуализации трактуются в терминахтипов эволюции, общества, человека, языка, мыш-ления. Исходя из «неразрывности социального –мыслительного – языкового начал на разных эта-

пах этногенеза, историческая концептология (ис-торическая когнитивная семантика) истолковыва-ет диахроническое варьирование концептов в тер-минах развития экосистем» [1, c. 207].В разделе 4 использование когнитивных и ком-

муникативных критериев анализа дискурса с уче-том эколингвистического понимания баланса слож-ных систем позволило И.Е. Фроловой раскрытьприроду стратегии конфронтации и описать вер-бальные средства ее реализации в англоязычномдискурсе. Дискурсивная стратегия моделируетсяв виде «матрицы функциональных характерис-тик – закрепленного в сознании англоязычных ком-муникантов динамичного представления – сцена-рия, сформированного субъектом высказыванияи актуализированного с целью конфронтации»[1, c. 207], что иллюстрируется на конкретных при-мерах стратегий конфронтации.В целом авторам этого фундаментального тру-

да безусловно удалось решить поставленную слож-ную задачу, изящно очерченную в заглавии мета-форой портрета птицы, – обосновать не толькотеоретико-методологические принципы, но и пред-ложить конкретные методики и алгоритмы когни-тивно-дискурсивного «портретирования» языкаи дискурса в синхронии и диахронии.Безусловно, эта работа, интересная в равной

мере для когнитологов и дискурсологов, найдетприменение в исследованиях когнитивно-коммуни-кативных характеристик картины мира, концепта,дискурса и его стратегий и будет перспективна длясинтезированного описания языка и дискурса наматериале одной лингвокультуры или в сопоста-вительных исследованиях.

ЛИТЕРАТУРА1. Как нарисовать портрет птицы: методология ког-нитивно-коммуникативного анализа языка : кол. мо-нография / [Бондаренко Е.В., Мартынюк А.П., Фроло-ва И.Е., Шевченко И.С.]; под ред. И.С. Шевченко. –Х. : ХНУ имени В.Н. Каразина, 2017. – 246 с.

REFERENCESBondarenko, E.V., Martynjuk, A.P., Frolova, I.E. andShevchenko, I.S. (2017). Kak narisovat’ portret pticy:metodologija kognitivno-kommunikativnogo analizajazyka [How to paint the portrait of a bird: methodologyof cognitive-communicative linguistic analysis].Kharkiv: KhNU imeni V.N. Karazina Publ.

199

РЕЦЕНЗІЇ

© Шевченко І.С., 2017

РЕЦЕНЗІЯ

на монографію Т.П. Андрієнко

СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ:

КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНИЙ АСПЕКТ

(на матеріалі художнього перекладу

з англійської мови на українську та російську)

(К. : Видавничій дім Дмитра Бураго, 2016. – 336 с.)

І.С. Шевченко, докт. філол. наук (Харків)

Адекватною гносеологічною основою для ви-вчення стратегії перекладу в єдності її когнітивноїсутності й діяльнісної природи авторка вважає інтер-акційну модель перекладу [1, с. 15–20]. Формуван-ня цієї моделі зумовлене зміною уявлення про ко-мунікацію як лінійний процес передачі інформаціїновим баченням комунікативної взаємодії як спіль-ного творення смислів. Інтеракційна модель пере-кладу не заперечує існуючих комунікативних мо-делей, а радше, «надбудовується» над ними, інтег-рує їхні здобутки і забезпечує основу для глибшо-го пізнання сутності процесів, які відбуваютьсяв ході перекладацької діяльності.Категоріальні відмінності трансмісійної та інтер-

акційної моделей перекладу Т.А. Андрієнко визна-чає за кількома параметрами. Інтегративне осмис-лення об’єкту перекладу, який в мовних і комуні-кативних моделях уявлявся як подвійний – «пере-клад як процес» і «переклад як результат» – за-кладене в понятті перекладацького дискурсу (ког-нітивно-комунікативної діяльності, яка являє собоюєдність процесу і результату), який вважаєтьсяоб’єктом перекладу в інтеракційній моделі. Пред-метом відповідно стають не мовні трансформації,а зміна концептуальної структури в ході перекла-ду; основна увага дослідника спрямовується не навизначення міжмовних відповідників і закономір-ностей здійснення трансформацій, а на виявленнястратегій перекладу, які зумовлюють зміни концеп-туальних структур, і тактик, які забезпечують ме-ханізми їх реалізації. Перекладач в інтеракційніймоделіуявляється не передавачем повідомлення,вторинним учасником комунікації, а організаторомкомунікативної взаємодії між автором і читачем.

Перекладознавство в Україні вступило у пері-од бурхливого розвитку, що засвідчує вкрай своє-часна й важлива розвідка Тетяни Петрівни Андрі-єнко. Виконана у річищі сучасної антропоцентрич-ної діяльнісної парадигми, монографія порушуєнаріжні питання управління дискурсопороджуваль-ною діяльністю перекладача художнього тексту.Виходячи зі зміни системоцентричних уявлень промову й переклад у межахсучасної антропоцентрич-ної за своєю суттю когнітивно-комунікативної па-радигми, авторка логічно доводить назрілу не-обхідність відходу від мовноцентричних і комуні-кативних моделей перекладу, побудованих на ко-довій лінійній моделі комунікації, і ґрунтовно пере-осмислює сутність процесу перекладу і ролі пере-кладача в ньому.Формування уявлення про переклад як процес

і результат комунікативної взаємодії автора – пере-кладача – читача привертає увагу до дослідженняперекладацьких стратегій і тактик. У річищі новітніхдосягнень наукової думки Т.П. Андрієнко розглядаєстратегію як когнітивний регулятив перекладацько-го дискурсу, що скеровує діяльність перекладачау розв’язанні проблем перекладу, і досліджує когні-тивно-дискурсивні механізми й умови реалізаціїстратегій, а також підпорядковані їм тактики та при-йоми перекладу. Дослідження ролі стратегій і так-тик перекладу художньої літератури відповідає за-гальному напрямку сьогоденних лінгвістичних і пе-рекладознавчих студій. Визначення ролі особистостів перекладі, впливу когнітивних чинників на процесі результат діяльності перекладача є актуальнимз огляду на антропоцентричне спрямування гумані-тарних наукових розвідок.

200


По-іншому осмислюється і основний критерійякості перекладу – його адекватність – як «задо-волення аналогічних когнітивно-комунікативнихпотреб цільової аудиторії у відповідній ситуації»[1, c. 17], що обґрунтовує можливість, а іноді навітьнеобхідність, існування множинних перекладів од-ного й того самого твору в різні епохи або для різнихаудиторій.Одне з провідних понять дослідження – стра-

тегію перекладу – у монографії визначено як «ког-нітивний регулятив перекладацького дискурсу, мен-тальну програму діяльності перекладача з пере-сотворення концепту оригіналу, яку перекладачформує внаслідок вибору одного з можливих варі-антів уявного (умоглядного) образу цільового тек-сту» [1, c. 58]. Стратегія перекладу спрямованана перетворення концепту вихідного тексту дляінтеграції в концептуальну і мовну картину світуцільової мови; стратегія має інтерактивний харак-тер і скеровує організацію перекладачем взаємодіїміж автором і адресатом повідомлення, поєднуєпроцесуальний і результативний аспекти перекла-ду; стратегія включена в контекст діяльності, під-порядкована її цілям і правилам, і керує перекла-дацькими діями нижчого прядку, які полягаютьу визначенні тактик і виборі прийомів перекладу[там само].Системний підхід до вивчення перекладацької

діяльності визначається уявленням про системністьмовної діяльності як такої, її ієрархічну організа-цію. На думку автора, цілісність системи перекла-дацької діяльності забезпечується наявністю єди-ної глобальної стратегії, а її структурність – засто-суванням локальних стратегій і тактик перекладу.Стратегії і тактики розрізняються за характеромоб’єктів, на які вони спрямовані: у той час як ло-кальна стратегія співвідноситься з відтвореннямконцептуального змісту або функції фрагменту тек-сту, тактика визначає, які саме смислові або фор-мальні характеристики мовних одиниць оригіналу(денотативного, сигніфікативного, конотативногозначення, прагматичних чи формальних характе-ристик) підлягають відтворенню в перекладі, щопроілюстровано схемою на с. 71 монографії.Ієрархічність системи перекладацької діяльностівиявляється у вертикальній підпорядкованості їїрегулятивів: глобальна стратегія, визначена на під-

ставі принципів перекладу, в свою чергу визначаєвибір локальної стратегії, яка обумовлює вибір так-тики, а тактика – прийому або методу перекладу[1, c. 71–72].Авторка чітко розписує алгоритм операційної

діяльності перекладача (глобальна стратегія – ло-кальна стратегія – тактика – прийом перекладу)та апробує його на репрезентативному матеріалі,результати глибокого аналізу якого дозволяютьсуттєво розширити експланаторний потенціал де-скриптивного перекладознавства. Запропонованіметодики польового [1, с. 83–87] і фреймового[1, с. 88–99] аналізу текстового концепту в перекладізбагачують методологічну базу та дослідницькийінструментарій сучасного перекладознавства.Одним із здобутків роботи є визначення й аналіз

об’єктивного чинника, який визначає реалізацію ло-кальних стратегій перекладу – ентропії переклад-них текстів як міри невизначеності інформації, якасвідчить про наявність проблеми перекладу і впли-ває на прийняття перекладацьких рішень. Застосу-вання інформаційного аналізу дозволяє простежитизалежність реалізації глобальної стратегії перекла-ду від об’єктивних інформаційних властивостей тек-сту, можливості її реалізації через локальні стратегії,здійснення перекладацького вибору. Для цілей прак-тичного аналізу стратегій виявлено фрагменти ви-хідного тексту з високою ентропією, які мають по-тенціал різної інтерпретації і різного відтворенняв перекладі, їх виокремлення і визначення проблемперекладу є першим етапом аналізу прийняття пе-рекладацьких рішень [1, с. 102–128]. Авторка слуш-но зауважує, що ентропія залежить від типу текстуі переконливо доводить це у ході порівняльного ана-лізу високо передбачуваних офіційно-ділових доку-ментів, газетних текстів, авторської публіцистикиі художніх творів [1, с. 106–118].Вибір матеріалу дослідження обґрунтовано тим,

що художній текст має найвищий рівень ентропіївнаслідок віртуальності його концептуальної осно-ви – текстового концепту – і відповідно повнішогоі більш гнучкого використання мовних ресурсів длястворення когнітивної багатоплановості й худож-ньої образності. Художній текст допускає реаліза-цію більшої кількості перекладацьких виборів, вна-слідок чого результат перекладу істотно залежитьвід стратегії, обраної перекладачем.

201

РЕЦЕНЗІЇ

Т.П. Андрієнко співвідносить вибір локальноїстратегії перекладу з характером перекладацькоїпроблеми: так, для подолання розбіжностей мов-них і когнітивних картин світу різних лінгвокультурперекладач може обирати стратегії очуження /одомашнення / універсалізації; проблеми розбіж-ності мовних і когнітивних картин світу різних ча-сових періодів – стратегії архаїзації / модернізації /нейтралізації часової дистанції. Вибір між страте-гіями змістової / функціональної відповідності тавідтворення форми необхідний для виявлення змінконцепту тексту в перекладі, збереження / усунен-ня смислової двоплановості, відтворення / перетво-рення авторського коду тощо[1, с. 144].Розділ 4 монографії присвячено опису локаль-

них стратегій перекладу, причому для кожноїгрупи стратегій визначається когнітивна основарозв’язання відповідної проблеми перекладу, про-стежуються умови вибору й реалізації стратегій,пропонується визначення відповідних їм тактикі прийомів перекладу. Основні положення ілюстру-ються прикладами перекладу художніх прозаїчнихта драматичних творів.Авторка також виявляє взаємодію стратегій

перекладу, їхню спрямованість на досягнення мети,ієрархічну підпорядкованість яку розглядає як яви-ще синкретизму в Розділі 5 роботи. Синкретизмяк одночасна реалізація двох і більше стратегійпояснюється роллю стратегії як когнітивного регу-лятиву перекладацької діяльності, оскільки, склад-на за своєю суттю, ця діяльність спрямована намножинні об’єкти та аспекти, і одна дія може ви-ступати засобом здійснення іншої. Завдяки аналі-зу перекладацьких рішень, іноді порівнюючи підхо-ди різних перекладачів, Т.П. Андрієнко доходитьвисновку про поєднання та ієрархічну підпорядко-ваність стратегій форми й змісту, очуження й одо-машнення, стратегій відтворення авторського ху-дожнього коду.

Результати дослідження графічно унаочненоу численних рисунках, увиразнено у таблицях, пред-ставлених як у тексті роботи, так і в додатках.У цілому, основним теоретичним здобутком

рецензованої праці стала розробка й апробаціядіяльнісної і антропоцентричної за своєю суттюінтеракційної моделі перекладу, яка виводить пе-рекладознавчий аналіз на новий рівень. У моно-графії набули розвитку деякі ключові поняття пе-рекладознавства: поняття стратегії, тактики пере-кладу, проблеми перекладу і перекладацькогорішення, а також адекватності перекладу. Логічнаструктура, цікавий та аргументований стиль вик-ладу роблять цю роботу особливо привабливою.Широкі перспективи подальших перекладознав-

чих студій, які відкриває монографія Т.П. Андрієн-ко, зумовлені новизною дослідницьких методикі описаних авторкою результатів, їх теоретичноюта практичною вагомістю. Робота, безумовно, ма-тиме важливе значення для подальшого розвиткуне тільки перекладознавства, а й дискурсології,сприятиме подальшому розвитку когнітивно-кому-нікативних досліджень в Україні.

ЛІТЕРАТУРА1. Андрієнко Т.П. Стратегії і тактики перекладу: ког-нітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі худож-нього перекладу з англійської мови на українськута російську) : монографія. – К.: Видавничій дім Дмит-ра Бураго, 2016. – 336 с.

REFERENCESAndriyenko, T.P. (2016). Stratehiyi i taktyky perekladu:

kohnityvno-dyskursyvnyy aspekt (na materialikhudozhn’oho perekladu z anhliys’koyi movy naukrayins’ku ta rosiys’ku) [Translation tactics andstrategies: cognitive-discursive aspect (on thematerial of literary translation from English intoUkrainian and Russian)]. Kyiv: Vydavnychiy dimDmytra Buraho Publ.

202

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ РУКОПИСІВ СТАТЕЙВІСНИКА ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

Серія “Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов”

Матеріали для опублікування приймаються від спеціалістів у галузі іноземної філології та методики викладанняіноземних мов. Зміст статей повинен відповідати вимогам ВАК України (див. Бюлетені ВАК, 2003, № 1; 2008,№ 2), а REFERENCES – вимогам APA-style (6-те видання).

Мова публікацій: українська, російська, англійська, німецька, французька, іспанська, китайська.Обсяг публікацій у межах: 9–10 стор.Термін подання статей: до 30 березня та до 30 вересня щорічно на адресу: [email protected]

Правила оформлення рукописів

• стаття подається у редакції Word 97-2003 без автоматичних переносів слів разом з двома примірникамитексту або надсилається на електронну адресу [email protected];

• індекс УДК міститься ліворуч, перед назвою публікації (шрифт 12 Тimes New Roman);• відцентрована назва публікації друкується великими літерами жирним шрифтом (розмір шрифту 14),

під нею в центрі звичайними літерами ініціали автора, прізвище, вчена ступінь після коми (канд. філол. наук) тапоряд у дужках – назва міста;

• анотації (кожна 1800 знаків, включно з ключовими словами, розміщеними за абеткою) на трьох мовах:українській, російській, англійській) подаються шрифтом 10 Тimes New Roman; на початку кожної анотаціїрозміщують прізвище, ініціали автора та назву статті на відповідній мові напівжирним шрифтом;

• структура статті, як правило, включає розділи, які містять:1. Вступ (Introduction): постановка проблеми; актуальність дослідження; короткий аналіз останніх

досліджень для виділення невирішених раніше питань; мета, завдання (Aims / tasks / objectives),хід їх вирішення в статті.

2. Основна частина (з відповідною темі назвою): об’єкт, предмет, теоретичні основи, матеріалі методи дослідження. Даються відповіді (доцільні підрозділи з назвами (2.1., 2.2.)) на кожне поставленеавтором питання; результати обґрунтовуються, ілюструються прикладами, таблицями, малюнками.

3. Висновки (Conclusions): узагальнення отриманих результатів, їх теоретичної значущості; конкретніперспективи дослідження.Усі структурні елементи виділяються напівжирним шрифтом та нумеруються.

• За вимогами ДАК обов’язковими елементами є о б ’ є к т, п р е д м е т, м е т а , м а т е р і а л таактуальн іс ть дослідження, перспективи аналізу (шрифт розріджений – 3,0); за рекомендаціями науковихвидань у статтях бажано цитувати праці членів редколегії Вісника;

• основний текст рукопису друкується через 1,5 інтервали шрифтом 12 Тimes New Roman, поля ліворуч,вгорі, внизу – 2,5 см, праворуч – 1 см. Відступ абзацу – 1,25 см. Чітко диференцюються тире (–) та дефіс (-);

• при використанні спеціальних шрифтів та символів або при наявності ілюстрацій їх подаютьвідокремленими файлами;

• ілюстративний матеріал подається курсивом з відступом 1,25 см. Елементи тексту, які потребуютьвиділення, підкреслюються. Значення слів тощо беруться у лапки.

• посилання у тексті оформлюються згідно з нумерацією списку використаної літератури, наприклад:С. Левінсон [1, с. 35], де перший знак – порядковий номер за списком, а другий – номер цитованої сторінки.

ЛІТЕРАТУРА друкується жирним шрифтом великими літерами без відступу від лівого поля і без двокрапки.Нижче впідбір до тексту подається занумерований перелік цитованих робіт (довідники включно)в алфавітному порядку авторів, оформлений із дотриманням стандартів ДАК України 2008, наприклад:

1. Адмони В.Г. Исторический синтаксис немецкого языка / В.Г. Адмони. – М. : Высш. шк., 1963. – 335 с.2. Богданов В.В. Коммуниканты / В.В Богданов, В.И. Иванов // Вестник Харьков. нац. ун-та имени В.Н. Карази-на. – 1989. – № 339. – С. 12–18. (див. правила оформлення списку літератури у Бюлетені ВАК № 3, 2008 р.)

При необхідності надається список джерел ілюстративного матеріалу, оформлений так само, якому передуєназва джерела ілюстративного матеріалу.

Для входження Вісника у наукометричні бази даних список літератури оформлюється двічі: спочатку за



203

вимогами ДАК України як ЛІТЕРАТУРА (LITERATURE для англомовної статті), потім за міжнароднимистандартами як REFERENCES.

Після слова REFERENCES (великими літерами жирним шрифтом без двокрапки в кінці) наводитьсяНЕнумерований алфавітний список усіх джерел за таким зразком, відповідним АРА-style 6:

Для видань східнослов’янськими мовами:

Стаття:Shevchenko, I.S., and Morozova, Ye.I. (2003). Diskurs kak myslekommunikativnoe obrazovanie [Discourse asa mental and communicative phenomenon]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im.V.N. Karazina. – V.N. Karazin Kharkiv.National Univ. Messenger, 586, 33–38 (in Russian)

Електронне джерело:Zagurenko, A.A. (2002). Ekonomicheskaya optimizatsia [Economic optimization]. Neftyanoe khozyaistvo – OilIndustry, 11. Available at: http://www.opus

Матеріали конференції:Zagurenko, A.A. (2002). Economic optimization. Trudy 6 Mezhdunarodnogo Simposiuma, 21-23 April 2002 Kyiv.[Proc. 6th Int. Symp21-23 April 2002, Kyiv]. Kyiv, 267-272.

Книга:Zagurenko, A.A. (2002). Ekonomicheskaya optimizatsia [Economic optimization]. Kyiv: Nauka Publ.

Дисертація:Zagurenko, A.A. (2002). Ekonomichna optymizatsia. Diss. dokt. filol. nauk [Economic optimization. Dr. philol.sci. diss.]. Kyiv. 440 p. (in Ukrainian)

Автореферат дисертації (dokt./ kand.):Zagurenko, A.A. (2002). Ekonomichna optymizatsia. Avtoref. diss. dokt. filol. nauk [Economic optimization. Dr.philol. sci. diss. synopsis]. Kyiv (in Ukrainian)

Російська транслітерація: http://www.translit.ruУкраїнська транслітерація: http://translit.kh.ua/

Для видань іноземною європейською мовою

Книга одного автора:Lakoff, G. (1980). Metaphors We Live By. Chicago: Chicago University Press.

Книга БЕЗ автора, під редакцією:Lakoff, G. (ed.) (1980). Title of the book. Chicago: Chicago University Pres.

Книга кількох авторів:Jung, C., and Franz, M. (1964). Man and his symbols. New York: Doubleday Publ.

Стаття:Author, A.A., Author, B.B., and Author, C.C. (2005). Title of the article. Title of the journal, 10(2), 49-53.

Розділ у книзі:Shuman, A. (1992). Еntitlement and authoritative discourse. In: J.H. Hill and J.T. Irvine (eds.). Responsibility andevidence in oral Discourse. Cambridge and New York: Cambridge University Press, pp. 135–160.

http://www.opus

http://www.translit.ru

http://translit.kh.ua/

204

• підрядкові виноски не допускаються.В окремому файлі подаються відомості про автора (прізвище, ім’я та по батькові повністю), науковий

ступінь, звання, місце роботи, посада, домашня та електронна адреси, контактні телефони. Кожна статтясупроводжується електронними адресами профілів автора і співавторів на ORCID, GOOGLESCHOLAR, RESEARCH GATE, які наводяться у журналі.

Аспіранти та викладачі додають до рукопису витяг із протоколу засідання кафедри / вченої радиз рекомендацією рукопису до друку та рекомендацію наукового керівника на подану статтю.

Подані матеріали не рецензуються і не повертаються.

БАЗИ РЕФЕРУВАННЯ ТА ІНДЕКСУВАННЯ ВІСНИКА:• Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського;• Репозитарій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Редакційна колегія

205

НАУКОВЕ ВИДАННЯВісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Серія «Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов»Випуск 85. Філологічні, педагогічні науки

Збірник наукових праць

Українською, російською,англійською та німецькою мовами

Технічний редактор Л.П. Зябченко

Підписано до друку 24.04.2017. Формат 60х84/8. Папір офсетний.Друк ризографічний. Обл.-вид.арк. 19,4. Ум. друк. арк. 16,6.

Тираж 80 пр. Зам. 0706/2017. Ціна договірна.

61022, м. Харків, майдан Свободи, 4Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Надруковано ФОП Сверделов М.О.м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 24, корп. А, кв. 33.

Тел.: 755-00-23Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ВОО № 971661 від 13.12.2005.