2

DYNAMICS OF THE

DEVELOPMENT OF

WORLD SCIENCE

Abstracts of II International Scientific and Practical Conference

Vancouver, Canada

23-25 October 2019

Vancouver, Canada

2019

3

UDC 001.1

BBK 87

The 2nd International scientific and practical conference “Dynamics of the

development of world science” (October 23-25, 2019) Perfect Publishing,

Vancouver, Canada. 2019. 630 p.

ISBN 978-1-4879-3791-1

The recommended citation for this publication is: Ivanov I. Analysis of the phaunistic composition of Ukraine // Dynamics of the

development of world science. Abstracts of the 2nd International scientific and

practical conference. Perfect Publishing. Vancouver, Canada. 2019. Pp. 21-27. URL:

http://sci-conf.com.ua.

Editor Komarytskyy M.L.

Ph.D. in Economics, Associate Professor

Editorial board Ambrish Chandra, FIEEE, University of Quebec,

Canada

Zhizhang (David) Chen, FIEEE, Dalhausie University,

Canada

Hossam Gaber, University of Ontario Institute of

Technology, Canada

Xiaolin Wang, University of Tasmania, Australia

Jessica Zhou, Nanyang Technological University,

Singapore

S Jamshid Mousavi, University of Waterloo, Canada

Harish Kumar R. N., Deakin University, Australia

Lin Ma, The University of Sheffield, UK

Ryuji Matsuhashi, The University of Tokyo, Japan

Chong Wen Tong, University of Malaya, Malaysia

Farhad Shahnia, Murdoch University, Australia

Ramesh Singh, University of Malaya, Malaysia

Torben Mikkelsen, Technical University of Denmark,

Denmark

Miguel Edgar Morales Udaeta, GEPEA/EPUSP, Brazil

Rami Elemam, IAEA, Austria

Collection of scientific articles published is the scientific and practical publication, which contains

scientific articles of students, graduate students, Candidates and Doctors of Sciences, research

workers and practitioners from Europe, Ukraine, Russia and from neighbouring coutries and

beyond. The articles contain the study, reflecting the processes and changes in the structure of

modern science. The collection of scientific articles is for students, postgraduate students, doctoral

candidates, teachers, researchers, practitioners and people interested in the trends of modern science

development.

e-mail: vancouver@sci-conf.com.ua

homepage: sci-conf.com.ua ©2019 Scientific Publishing Center “Sci-conf” ®

©2019 Perfect Publishing ®

©2019 Authors of the articles

mailto:vancouver@sci-conf.com.ua

4

TABLE OF CONTENTS

1. АДАМЕНКО О. М., МОСЮК М. І., РАДЛОВСЬКА К. О.,

КОВБАНЮК М. І. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІВ ІВАНО-

ФРАНКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ НАФТИ І ГАЗУ (ІФТУНГ) ГЕОЛОГІЧНОЇ

ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ СТАРУНЯ(УКРАЇНА, ПРИКАРПАТТЯ)

10

2. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю., АНТОНОВ М. Д. ПРЕДМЕТ

АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ.

17

3. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю., ГІНДА А. Р. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ

АДМІНІСТРАТИВНІ СТЯГНЕННЯ ТА ЇХ ВИДИ.

22

4. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю., ГОРДЄЙЧИК К. О.

ВЗАЄМОВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ ТА ОСОБИ ЯК ОДИН ІЗ

ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ.

31

5. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю., ДЕРЮГІН І. К. ХАРАКТЕРИСТИКА ОЗНАК

ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСОБИ (У ВУЗЬКОМУ РОЗУМІННІ)

ВЗАЄМОВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ ТА ОСОБИ ЯК ОДИН ІЗ

ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ.

35

6. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю., ДИДА М. М. ПОНЯТТЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ:

ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ.

41

7. ЮЙЦЗІН Д.ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНО-

ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МЕНЕДЖЕРА ОСВІТИ В КИТАЇ

ТА УКРАЇНІ.

49

8. ZAKHARCHUK O. I., EZHNED M. A. THE STATE OF HUMORAL

IMMUNITY IN CHILDREN WITH TOXOCARIASIS.

53

9. ИВАНОВ Е. М., ИВАНОВ А. Е., ОМЕЛЬЧЕНКО В. В., ГНАТЮК А.

А. ЦИЛИНДРИЧЕСКИЕ ЗУБЧАТЫЕ ПЕРЕДАЧИ В СРЕДЕ

АВТОМАТИЗИРОВАННОГО ПРОЕКТИРОВАНИЯ.

59

10. КАЛАШНИК М. П., ГЕНКІН А. О. ПІАНІЗМ ЯК КАТЕГОРІЯ

МУЗИЧНОГО ВИКОНАВСТВА.

65

11. КЄРІМОВА Г.Ф., РИБАК В. А. СКРИНІНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

АНАБОЛІЧНОЇ АКТИВНОСТІ СУХИХ ЕКСТРАКТІВ ЛИСТЯ І

КОРЕНЕВИЩ IRIS HUNGARICA.

70

12. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю. КОЛЕСНИК О. В. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЯК

ОДНА З ФУНКЦІЙ ПРАВОТВОРЧОСТІ.

76

13. КРАВЧУК Л. В. КОММУНИСТИЧЕСКАЯ ИДЕОЛОГИЯ И ЕЁ

АНТИГУМАННАЯ ПРИРОДА В ПРОЦЕССЕ ТРАНСФОРМАЦИЙ

ТОРГОВЛИ ТЕРНОПОЛЬЩИНЫ СЕНТЯБРЬ 1939 – ИЮНЬ 1941

ГГ.

80

14. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю., КРАВЕЦЬ Ю. Р. ОСОБЛИВОСТІ

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ТРАКТУВАННЯ ДИФІНІЦІЇ «ВИБОРЧА

СИСТЕМА»

92

15. ЛУК'ЯНОВА Г. Ю., КРІКАЛО О. Б. ЩОДО ПРОБЛЕМАТИКИ

БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) УЧАСНИКА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕССУ.

97

5

16. MALOSHTAN L.N., DERKACH N.V., YATSENKO E.YU. SOME

ASPECTS OF THE PHENOSINE PHARMACOLOGICAL ACTIVITY.

102

17. ЛУК’НОВА Г. Ю., ОСТАПЧУК Б. В. ПОНЯТТЯ

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ: РЕФОРМА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

ВЛАДИ В УКРАЇНІ.

106

18. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю., ПИНДИК Т. С. РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО

ПРАВА В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ.

112

19. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю., РУДНИЦЬКА Ю. С., АДМІНІСТРАТИВНО

ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ.

117

20. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю., САМОЙЛЕНКО К. О. ВИКОРИСТАННЯ

ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ТА ПРАВОВОГО ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ

ФРАНЦІЇ, США ТА РФ)

123

21. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю., СІДОРЕНКО К. О. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ І

ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ РЕЖИМІВ.

130

22. ПЕЛЕШЕНКО О. В., БУГАЙОВА Н. М., НОСОВА І. I.

МЕХАНIЗМИ ПСИХОЛОГIЧНОГО ВПЛИВУ ЯК ОСНОВНА

СКЛАДОВА СОЦIАЛЬНОЇВЗАЕМОДIЇ.

137

23. TARASENKO A. R., BORYSEVYCH E. D., POLOVA T. V. COST

ESTIMATION METHODS OF INTANGIBLE ASSETS.

146

24. ЛУК’ЯНОВА ГАЛИНА ЮРІЇВНА САЛАТА ЯРИНАІГОРІВНА

ЧИННІСТЬ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

153

25. ШАНДРУК С. І. MODERNIZATION OF HIGHER PROFESSIONAL

EDUCATION IN UKRAINE.

159

26. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю., ЮРКІВ Б. Ю. ОСОБЛИВОСТІ ЗАКРІПЛЕННЯ

ПОВНОВАЖЕНЬ ГОЛІВ РАЙОННИХ, ОБЛАСНИХ, РАЙОННИХ В

МІСТІ РАД В КОНТЕКСТІ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

ВЛАДИ.

163

27. OLEXIY I., IEGOROVA О. DETERMINATION OF THE TECHNICAL

CONDITION OF THE WINDING OF THE ROTOR OF THE

INDUCTION MOTOR DURING ITS OPERATION.

170

28. КІЛЄЄВА О. П., БУШУЄВА І. В. ДОСЛІДЖЕННЯ З ПРОВЕДЕННЯ

ОЦІНКИ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ПАЦІЄНТІВ, ХВОРИХ НА РОЗАЦЕА.

175

29. ГОЛОВАНЬ В. В., АНДРІЙЧУК О. М. БАКТЕРІОФАГИ

АНТАРКТИДИ.

179

30. ЗАМАШКІНА О. Д. ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-

ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ.

183

31. ЛУК’ЯНОВА Г. Ю., БУРБИЛО Г. Б. АДМІНІСТРАТИВНА

ПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ.

190

32. ПАРШИНА О. А., ГУРЕНКО А. Ю., ПАРШИН Ю. І., САВЧЕНКО

Ю. В. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВИРОБНИЦТВА

ТВЕРДОСПЛАВНОГО ІНСТРУМЕНТУ.

196

6

33. ГУБА С. О., МАРЧЕНКО М. М. УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ

ВИРОБНИЦТВА РОЗСІЛЬНИХ СИРІВ НЕТРАДИЦІЙНОЮ

СИРОВИНОЮ.

202

34. РОИК Т. А., ВИЦЮК Ю.Ю., ВЛАДИМИР Г. О.

ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СОЗДАНИЯ НОВЫХ

МАТЕРИАЛОВ ДЛЯ УЗЛОВ ТРЕНИЯ ПОЛИГРАФИЧЕСКОГО

ОБОРУДОВАНИЯ.

213

35. ГАРАСИМІВ О. І., ГАРАСИМІВ Б. Т., РЯШКО О. В. СТАДІЯ

ПІДГОТОВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ: ЗНАЧЕННЯ, ЗАВДАННЯ ТА

ПРОБЛЕМИ ПОДАННЯ ДОКАЗІВ.

217

36. БЕБИК В.М. ГЛОБАЛЬНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО:

ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА, КОМУНІКАЦІЇ.

229

37. TITARENKO S. EMPATHY ROLE IN PROFESSIONAL ACTIVITY

OF FUTURE TEACHERS IN PRESCHOOL EDUCATION.

237

38. САБОТА В. ВИКЛИКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

СУЧАСНІЙ ОСВІТІ.

248

39. НЕЧЕПОРУК Я. С. АНГЛІЙСЬКА МОВА – МОВА АВІАЦІЇ. 253

40. БОНДАРЕНКО В. В. ГРУЗІЯ – КРАЇНА ДАВНЬОЇ ІСТОРІЇ ТА

АРХІТЕКТУРИ.

258

41. TRETIAKOVA S.A. SPIKE STRUCTURE AND GRAIN WEIGHT IN

IT, DEPENDING ON THE ELEMENTS OF TECHNOLOGY FOR

GROWING WINTER WHEAT.

267

42. KROPELNYTSKA S. O. INVESTIGATION OF KEY ASPECTS OF

THE UNIVERSITY PROJECT ACTIVITY’S IMPACT ON THE

REGIONAL DEVELOPMENT.

272

43. БУРЕЦ Ю. М. КРЕАТИВНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ КАК НОВОЕ

ПРОЯВЛЕНИЕ КРЕАТИВНОСТИ.

275

44. КАЛОШКИНА Е. Е., БУРЕЦ Е. О. РУЧНОЕ ТКАЧЕСТВО КАК

СРЕДСТВО РАЗВИТИЯ ДЕКОРАТИВНОГО ТВОРЧЕСТВА ДЕТЕЙ

ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА.

281

45. ЛИСЕНКО Г. М., ШОВКУН Т. О.EPIPACTIS PALUSTRIS (L.)

CRANTZ НА ТЕРИТОРІЇ ІЧНЯНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО

ПРИРОДНОГО ПАРКУ: СУЧАСНИЙ СТАН ПОПУЛЯЦІЇ,

ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗАХОДИ ОХОРОНИ.

291

46. ІВАНОВА Л. І. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ З ДИТЯЧОЮ

КНИГОЮ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ НОВОЇ

УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ.

299

47. ШАБАТУРА Т. С., БУГАЕВСКАЯ Т. С., БЕРШАДСКАЯ Т. С.

ОБЕСПЕЧЕНИЕ ОПТИМИЗАЦИИ БИЗНЕС-ПРОЦЕССОВ НА

ПРЕДПРИЯТИИ.

308

48. SUMETS А., OGIENKO S. NECESSITY AND POSSIBILITIES OF

THE PROJECT-ORIENTED APPROACH IMPLEMENTATION TO

MANAGEMENT OF THE ORGANIZATIONS.

314

7

49. БОГДАНОВИЧ Л. Б., ИЗОФАТОВА Н. П. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ

ИГРОВЫХ ТЕХНОЛОГИЙ КАК МЕТОД СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ

ХАРАКТЕРИСТИК ДИАЛОГИЧЕСКОЙ РЕЧИ ДЕТЕЙ СТАРШЕГО

ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА.

321

50. МАМINA O. O., KABACHNY V. I. USE OF INTERACTIVE

METHODS IN TEACHING COLLOID CHEMISTRY.

326

51. ТИЩЕНКО С. В. СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

СФЕРИ ТУРИЗМУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

332

52. ДОВЖИНЕЦЬ І. Г. ДО ВИТОКІВ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ: ВІДОМІ

ВИКЛАДАЧІ-МУЗИКАНТИ СУМЩИНИ.

337

53. НІКОЛА С. О., ДРОЗДИНА А. А. ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ

ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ.

342

54. SHCHERBAN N. G., MYASOEDOV V. V., FROLOVA T. V.,

MELNICHENKO O. A., BEZRODNAYA A. I., EMELYANOVA D. I.

METHODOLOGICAL BASES OF BUILDING THE COMPOSITION

OF QUESTIONNAIRES FOR MEDICAL AND SOCIAL RESEARCH.

347

55. ВАСИЛИШИН Я. В. ФЕРМИ – КОНСТРУКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ

АРХІТЕКТУРНОЇ ФОРМИ.

354

56. СТЕЛЬМАХОВИЧ Г. Д. ГІДРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ

ВОДИ БАСЕЙНУ РІКИ ВОРОНА ПОБЛИЗУ ІІ ВИТОКУ.

360

57. ПРАСОЛ І. В., КРУКОВСЬКИЙ Г. І., ЄРОШЕНКО О. А.

КОМПЛЕКС ДЛЯ ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЇ М’ЯЗІВ НА ОСНОВІ

МІОГРАФІЧНИХ ДАНИХ.

371

58. DOVBUSH V. I. INNOVATION AS A DRIVING FORCE OF THE

ENTERPRISE COMPETITIVENESS.

376

59. ROY M.M. SOLOVYOV V.V. USENKO I.S. USENKO D.V. THE

TECHNICAL MEANS AND ONE OF THE TECHNOLOGY VARIANT

FOR TESTING THE GASONATED LAYERS IN THE TEST

OPERATION MODE.

379

60. НІКОЛА С. О., КОЛЕСНІКОВА О. Г. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

РОЗВИТКУ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН ПІДПРИЄМСТВ В

УМОВАХ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ.

388

61. КОПЧАК О. В.,АЗАРОВ О. В., ЛУГОВСЬКА К. О., НОВІКОВ Р. А.,

ЧЕРНЯК С. Я.ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ОСВІТНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ ДОДИПЛОМНОЇ ПІДГОТОВКИ

ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА.

397

62. УДОВЕНКО І. О., МЕЛЬНИК М В. СУЧАСНИЙ СТАН

ЗЕМЛЕУСТРОЮ В УКРАЇНІ.

401

63. УСАТЕНКО В. В., ВАЛЄЄВ Р. Г. ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ

ПОЛІЦЕЙСЬКИМИ КАЙДАНОК ЯК СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАСОБУ.

406

64. ПАВЛОВИЧ-СЕНЕТА Я. П., НІКІТІНА Ю. Д. АДМІНІСТРАТИВНА

ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ.

413

65. ПАВЛОВИЧ-СЕНЕТА Я. П. СОРВОДІ Н. Ф. АДМІНІСТРАТИВНА

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ.

418

8

66. ОГЛЕЗНЕВА Ю.Г., МОГИЛА В.І., ОПОШНЯН С.І. ЕТАПИ

СТАНОВЛЕННЯ СІЛЬСЬКОЇ МЕДИЦИНИ У ПОЛТАВСЬКОМУ

КРАЇ.

425

67. ВАРАВА І. П., ТУРЕНОК Е. О. ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ

РОЗУМІННЯ МЕТИ ПОКАРАННЯ.

431

68. ПОПОВА О.Л. ТЕОРЕТИЧНІ КОНЦЕПТИ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ У ШКОЛІ І СТУПЕНЯ.

435

69. НІКОЛА С. О., ШИРОКОВА А. О. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ

ЛІДЕРСТВА СВІТОВОЇ РЕЗЕРВНОЇ ВАЛЮТИ В СУЧАСНИХ

УМОВАХ.

440

70. МАЛЕНКО Я. В., ВОЛОЗНЄВ А. В. ЕКОЛОГО-ТАКСОНОМІЧНІ

СПЕКТРИ ВИДІВ ПОЛІРЕГІОНАЛЬНОЇ ГРУПИ АРЕАЛІВ

УГРУПОВАНЬ РОСЛИН ТЕХНОГЕННИХ ЕКОТОПІВ

КРИВОРІЖЖЯ.

450

71. РОМАНИШИНА О. Я. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ В МАЛИХ

ГРУПАХ ПРИ ВИВЧЕННІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ПРОГРАМУВАННЯ» У СТУДЕТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «СЕРЕДНЯ

ОСВІТА. ІНФОРМАТИКА»

460

72. СОНЬКО С. П. ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА В АГРАРНЫХ

НАУКАХ.

464

73. ДЕЛЕГАН-КОКАЙКО С. В., ЛУКІТА Е. М. ОЦІНКА ВПЛИВУ

ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГАЗОПРОВОДІВ ТА КОМПРЕСОРНИХ

СТАНЦІЙ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

472

74. KROPIVNYI V. M., BOSYI M. V., KUZYK O. V., KROPIVNA A. V.

THE USE OF TITANIUM AS A DENODULARIZNG ELEMENT IN

PREPARATION OF MAGNESIUM CAST IRON WITH VERMICULAR

GRAPHITE.

479

75. СОЛОНЕЧНА О. В., ВАЖЕНІНА О. Є., СОЛОНЕЧНИЙ П. М.,

ВАСЬКО Н. І., НАУМОВ О. Г., КОЗАЧЕНКО М. Р., ЗИМОГЛЯД О.

В. ЗАЛЕЖНІСТЬ ВМІСТУ БІЛКА В ЗЕРНОВИХ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ

ВІД ГЕНОТИПУ ТА ГІДРОТЕРМІЧНИХ УМОВ.

486

76. ВЕРИГА Ю. А., КОБА О. В. ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ ГУДВІЛ:

НАУКОВІ ТА МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ.

495

77. НАЛИВАЙКО А. Є., КОЛОДІЙ О. О. ЛІСОРОСЛИННІ УМОВИ І

ПРИРОДООХОРОННА РОБОТА МЕЗИНСЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ.

502

78. ГОДЛЕВСЬКА Н. А., СТАРОВЄР А. В. ОСОБЛИВОСТІ

ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ВУЗІВ В

УКРАЇНІ ТА ЄВРОПІ.

511

79. САВИЧ А. В. ИНФОРМАЦИОННОЕ ПОЛЕ СОЦИУМА КАК

ЧАСТЬ ЭВОЛЮЦИОННОГО РАЗВИТИЯ СОВРЕМЕННОГО

ОБЩЕСТВА.

515

9

80. КОПЧАК О. В., ЗАБРОДИНА Е. В., ДМИТРАШКО В. В.,

ПОНОМАРЬ Я. Р., КУЛИШ А. С. ВЫБОР КОМПОЗИТНОГО

МАТЕРИАЛА ПРИ ЛЕЧЕНИИ ЗАБОЛЕВАНИЙ ТВЕРДЫХ

ТКАНЕЙ ЗУБОВ (ОБЗОР)

524

81. VASYLENKO Y. I., PULVAS Y. SOCIAL MEDIA MANIPULATION

AND DISINFORMATION: POLITICAL INFLUENCE AND

COMBATING.

530

82. КОНОНЕНКО Н. М., МІРЗАЛІЄВ М. Т ДОСЛІДЖЕННЯ

МЕМБРАНОПРОТЕКТОРНОЇ АКТИВНОСТІ СУХОГО

ЕКСТРАКТУ КАПУСТИ ГОРОДНЬОЇ.

536

83. ШОЛОХ М. В. НОРМУВАННЯ, МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ І

ОЦІНКА ВТРАТ ПРИ ВИДОБУТКУ БАЛАНСОВО-

ПРОМИСЛОВИХ ЗАПАСІВ НАДР.

540

84. МІЩИК Л. І. ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ

СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ

ТЕХНОЛОГІЙ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В

ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ (ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД)

551

85. КАТРИЧ О. ФІЛОСОФІЯ МУЗИКИ У ПОШУКУ

МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ: МІЖ ТРАНСМУЗИЧНИМ

ДИСКУРСОМ ТА ТРАДИЦІЙНИМ МУЗИКОЗНАВСТВОМ.

559

86. ГОРБАЛЬ Я. М. ФОРМУВАННЯ ДИРИГЕНТСЬКОЇ

ОСОБИСТОСТІ МИКОЛИ КОЛЕССИ.

564

87. ЧУБАК А. ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОЇ ЗРІЛОСТІ ФЕЛІКСА

МЕНДЕЛЬСОНА.

568

88. ЗАБОЛОЦЬКА Т.М., ПІДГУРСЬКА В.М., ПРОСТОРОВИЙ

РОЗПОДІЛ ХМАРНОСТІ НА АТМОСФЕРНИХ ФРОНТАХ

РІЗНОГО ТИПУ В УКРАЇНІ.

577

89. КЛІПКОВА О. І. КРЕАТИВНІСТЬ ТА ІННОВАЦІЙНІСТЬ ЯК

ОСНОВНІ СКЛАДОВІ НОВОГО ВЕКТОРА В УПРАВЛІННІ

ПІДПРИЄМСТВОМ.

584

90. ЩЕРБАКОВА Н.В. ВЛИЯНИЕ ИНСТИТУТА СЕМЬИ НА

ВОСПИТАНИЕ МОЛОДЕЖИ УКРАИНЫ В ДУХЕ

ТОЛЕРАНТНОСТИ. ФИЛОСОФСКИЙ АСПЕКТ.

590

91. ЧЕРКАШИН С. ФУНКЦІОНУВАННЯ УЗГОДЖЕНОГО

ОЗНАЧЕННЯ В СУЧАСНОМУ ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННЯ.

598

92. ОДАРЧЕНКО В. І. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ

ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СУЧАСНИХ ШКОЛЯРІВ.

605

93. ГОЛУБЬ Д. А. ТРАНСФОРМАЦИЯ ГОСУДАРСТВЕННОГО

УПРАВЛЕНИЯ ПОД ВЛИЯНИЕМ ИНФОРМАЦИОННЫХ

ТЕХНОЛОГИЙ: СУЩНОСТЬ, ФОРМЫ, ВЕКТОРЫ.

610

94. DAVYDOVA T. NEUROMYELITIS OPTICS AND HERPES

VIRUSES: VIRAL TRIGGERS FOR AUTO-ANTIBODIES

AQUAPORIN-4?

622

10

УДК 551.4+477.86

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІВ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ НАФТИ І ГАЗУ

(ІФТУНГ) ГЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ СТАРУНЯ

(УКРАЇНА, ПРИКАРПАТТЯ)

Адаменко Олег Максимович

д. г. – м. н., професор

Мосюк Микола Іванович

Радловська Катерина Олексіївна

к. т. н., доценти

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

(ІФТУНГ)

м. Івано-Франківськ, Україна

Ковбанюк Мар’яна Іванівна

к. філ.н., доцент

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

м. Івано-Франківськ, Україна

Анотація: Дослідження 2004-2019 рр. екологів ІФТУНГ геологічної пам’ятки

природи загальнодержавного значення «Старуні» – палеонтологічного

місцезнаходження забальзамованих нафтою і солями туш волохатих носорогів

та мамонта має велике значення для світової наукової спільноти з археології

четвертинної геології, туристичного бізнесу, прогнозування землетрусів,

еволюції людини, історії древніх цивілізацій.

Ключові слова: мамонт, волохатий носоріг, тундрова флора, зледеніння,

озокерит

Перші знахідки муміфікованих туш волохатого носорога, мамонта, решток

коня, косулі та інших тварин плейстоценової так званої мамонтової фауни були

11

здійснені на глибині 12,6 м при проходці копальні (шахти) для видобутку

озокериту біля с. Старуні Богородчанського району Івано-Франківської області

у 1907 р. Вчені Кракова і Львова достатньо оцінили ці унікальні відкриття і

опублікували ряд статей та монографію у 1914 р. [1].

У 1929р. експедиція Академії Вміння із м. Кракова при проходці копальні на

глибині 17 м знайшла рештки ще 3х волохатих носорогів. Були зібрані також

численні кістки малих хребетних (гризунів), решток мушлі, численних видів

комах, жуків, паразитичних хробаків, блошиць, метеликів, павуків, слимаків,

судинних рослин, мошок, насіння і гілок карликової берези, вільхи та інших

представників тундрової флори. Польські вчені організували комплексні

вивчення фауни і флори, частково їх результати були опубліковані у статтях,

але друга світова війна призупинила цей процес.

Важливо відмітити, що Старунські знахідки інтенсифікували всебічне вивчення

стратиграфії, палеонтології, палеогеографії, геохронології та інших аспектів

четвертинного періоду – квартету. Варто нагадати, що у 1932 р. Міжнародний

геологічний конгрес заснував INQUA – Міжнародний Союз з вивчення

четвертинного періоду. Але основні методичні засади цього вивчення

закладено на матеріалах Старуні [2].

У період між першою і другою світовими війнами, а також у післявоєнні роки

1945-1969 на теренах Старуні і сусідніх площах розвідувались родовища

озокериту (Старунське та Дзвінячське), який продовжував розроблятись,

проводились інтенсивні пошуки нафти, але її родовища, у тому числі і у куполі

Старунської складки, виявились занадто малими для експлуатації [3].

У березні 1977 р. після землетрусу у горах Вранча (Румунія) на озокеритовому

родовищі виник перший і поки що єдиний у Карпатах грязьовий вулкан, який

додав Старунсьому палеонтологічному місцезнаходженню нового «звучання».

Професори Івано-Франківського інституту нафти і газу доктори геолого-

мінералогічних наук Надія Хрисантівна Білоус та Веніамін Михайлович

Кляровський вивчали прояви грязьового вулканізму на Старуні протягом 1977-

1988рр. Вони «добились» реєстрації цієї ділянки площею 60 га як геологічної

12

пам’ятки державного значення під назвою «Чудо-Старуня», яка охороняється

сільським головою Старуні [4].

У той же період до вивчення Старуні залучились геологи О. М. Адаменко, О. Р.

Стельмах, Г. Д. Стельмахович, Н. М. Шевчук, В. В. Коленченко та інші

співробітники кафедри загальної геології ІФНТУНГ. До них приєднались

палеонтологи Природознавчого музею АН України (м. Львів) Д. М. Драгант та

ін.

У 70-80 роки XX ст. археолог Інституту українознавства ім. І. Креп’якевича АН

України Леонід Георгійович Мацкевий разом з археологами Івано-

Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника Б. А. Василенком та

І. Т. Кочкіним провели розкопки навколо Старуні. Було виявлено кілька

десятків стоянок давньої людини епох пізнього палеоліту, мезоліту та неоліту.

Це були стоянки наших предків – кроманьйонців, що вже у своєму розвитку

досягли рівня Homo sapiens – людини розумної [5]. Варто згадати, що ще у 1914

р. професор М. Ломніцький писав про круглий отвір у черепі волохатого

носорога, а поруч був знайдений уламок дерев’яного списа з загостреним

кінцем [1]. Тим самим, до Старуні як унікального феномену палеонтології і

вулканізму додався ще й феномен археології [1].

У 1988-1989 рр. Івано-Франківський інститут нафти і газу вперше офіційно

організував держбюджетні науково-дослідні роботи за рахунок фінансування

Міністерства освіти і науки України на Старунському грязьовому вулкані під

керівництвом О. М. Адаменка. Безпосередніми виконавцями теми були

О. Р. Стельмах, Л. М. Михальська, І. Р. Михайлюк та інші працівники кафедри

загальної геології (з 1989р. – теоретичних основ геології). Крім досліджень

динаміки функціонування грязьового вулкану, була виконана детальна

масштабу 1: 10 000 топографічна зйомка (кафедра інженерної геодезії,

завідувач д.г.-м.н., професор Л. Я. Сайдаковський, безпосередній виконавець –

к.т.н., доцент Р. Г. Пилип’юк), а також радіометрична зйомка (кафедра

геофізики, завідувач – д.т.н., професор Б. Г. Тарасов, безпосередній виконавець

– к.г.-м.н., доцент В. П. Степанюк). Максимальні показники радіації у 60

13

мкр/год. (у 4-5 вище ГДК) зафіксовані біля свердловини «Надія», де і нині

горить газ [6].

Із корисних копалин Старунського місцезнаходження, крім озокериту та нафти,

варто не забувати і про потужні поклади солей, які розроблялись на

Прикарпатті ще з XII ст. і які зараз можуть бути джерелом лікування [3].

Наближення дати 100 літнього ювілею (2007р.) палеонтологічних знахідок у

Старуні призвело до активізації міждисциплінарних досліджень цього

геологічного пам’ятника. Вийшла з друку монографія краківського професора

Штефана Александровича «Старуня», а Президент польського товариства

«Геосфера» професор Краківської гірничо-металургійної академії ім. С. Стасіца

Мацей Котарба запропонував професору Олегу Адаменку, який усі роки з 1974

і до нині продовжував вивчати Старуню як ендогеодинамічний полігон,

розпочати спільні дослідження усіх процесів на цьому полігоні. У 2004 р. були

організовані дві українсько-польські експедиції – перша у травні, а друга у

жовтні за рахунок бюджетного фінансування Міністерства освіти і науки

Польщі.

Результати досліджень обох експедицій опубліковані у 2005 р. у книзі «Polish

and Ukrainian geological studies (2004-2005) at Starunia – the area of Discoveries of

Wolly Rhinoceroses» за редакцією проф. М. Котарби [7]. Висвітлено питання

історії досліджень Старуні, охарактеризовані колекції палеонтологічних

знахідок, археологічні дані, історія пошуків нафти та геологічної позиції

місцезнаходження мамонтової фауни, роль солевих покладів міоцену у

формуванні структури надр, геоморфологічна та неотектонічна ситуація,

голоценові тераси р. Великий Луковець, осадові породи та дендрохронологія

захоронення дерев, а також розпочатих тоді широких геофізичних та

геохімічних досліджень і визначень абсолютного віку радіокарбоновим

методом. Тоді ж вперше була опублікована ідея О. М. Адаменка [8] про

створення у Старуні Парку Льодовикового періоду.

У 2005 р. була проведена наукова конференція у Кракові, а у 2008 р. у Івано-

Франківську. Вони були присвячені 100-річчю палеонтологічних знахідок з

14

екскурсіями до Старуні, з широким обговоренням наукових результатів

експедицій 2004-2005 рр. та висвітленням у кількох збірниках матеріалів та

засобах масової інформації.

Черговий етап міждисциплінарних досліджень Старуні відбувся у 2006-

2009 рр., коли під керівництвом професорів М. Катарби та О. Адаменка вдалось

організувати буріння кількох десятків свердловин зі 100 відсотковим виходом

керну для детального вивчення четвертинних відкладів. Продовжувались також

геолого-геоморфологічні, геохімічні, геофізичні дослідження, особливо

важливими були ізотопи визначення вуглецю у вуглеводневих сполуках з

метою встановлення природи вуглецю: «прийшов» він з глибин разом з нафтою

чи утворився при розкладі четвертинних органічних решток мамонтової фауни

та тундрової флори. Результати цих досліджень опубліковані у науковій збірці

«Interdisciplinary studies (2006-2009) at Starunia (Carpathian region, Ukraine) –

the area of discoveries of Wolly Rhinoceroses» (Annales Societatis Geologurum

Poloniae, vol. 79, no. 3, Krakow, 2009: С. 217-480) [9]. Основні досягнення

викладені у 17 статтях і стосуються геологічного середовища, геоморфології,

літології, стратиграфії та палеогеографії верхньоплейстоценових та

голоценових відкладів, їх палінологічної палеоботанічної характеристики,

радіокарбонового датування, опису макрорешток рослин та фауни мушлів,

хроностратиграфії та змін довкілля за період пізнього плейстоцену і голоцену, а

також досліджень методами електрозондування, гравірозвідки і мікрогравіки,

геохімічних аналізів газів, ізотопів вуглецю, мікробіологічної характеристики

четвертинних відкладів та бітумів.

Важливим результатом було виявлення найсприятливішої ділянки, де могли на

глибині зберігатися ще не знайдені рештки велетенських ссавців і навіть

кроманьйонців плейстоцену. Локалізовано місцезнаходження конкретних

колонкових свердловин, пробурених у 2007-2008 рр., де товщина захоронених

боліт плейстоцену досягає 2 м і де є достатня кількість консервантів (солі та

бітуму). Тому пошуки волохатих носорогів та мамонтів повинні бути

продовжені буровим та кар’єрним способом.

15

Усі численні міждисциплінарні висліди польських та українських вчених

підтверджують унікальність Старуні у світовому масштабі, вимагають

збереження і подальше дослідження палеонтологічних знахідок та діючого

єдиного у Карпатах грязьового вулкану. Такі знахідки можна здійснити, лише

організувавши Старунський геодинамічний полігон та Міжнародний еколого-

туристичний центр «Парк Льодовикового періоду». Ця ідея підтримується і

практично втілюється завдяки активній позиції ректорату ІФНТУНГ.

Архітектурно-ландшафтний проект Парку створений вченими Івано-

Франківського національного технічного університету нафти і газу і

демонструється у Геологічному музеї університету. Маємо надію, що

знайдуться інвестори, які допоможуть зберегти для майбутніх поколінь

унікальний феномен Старуні.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Bayger J. A., Hoyer H., Kiernik E., Kulczyński W., Łomnicki M., Łomnicki J.,

Mierzejewski W., Niezabitowski W., Raciborski M., Szafer W. & Schille F., 1914.

Wykopaliska Staruńskie. (In Polish). Muzeum im. Dzieduszyckich, Lwów, 15: 386

pp. (in Polish only)

2. Alexandrowicz S. W., 2004. Starunia and the Quaternary research in the tradition

and initiatives of the Polish Academy of Arts and Sciences. Studia i materiały do

dziejów Polskiej Akademii Umiejętności. Polish Academy of Arts and Sciences,

Kraków, 3: 261 pp. (In Polish, English summary)

3. Adamenko O. M., Stelmach O. R., Zinchuk M. S. & Kotarba M. J., 2005a. History

of petroleum exploration in the Starunia area, fore-Carpathian region, Ukraine. In:

Kotarba M. J. (ed.), Polish and Ukrainian geological studies (2004-2005) at Starunia

– the area of discoveries of woolly rhinoceroses. Polish Geological Institute and

Society of Research on Environmental Changes “Geosphere”, Warszawa-Kraków:

53-60.

4. Белоус Н. Х., Кляровський В. М. Чудо-Старуня // Геологические памятники

Украины. – К. : Наукова думка, 1987. – С. 48-49.

16

5. Matskevyj L. G., 2005. Archaeological sites in the Starunia area, fore-Carpathian

region, Ukraine. In: Kotarba M. J. (ed.), Polish and Ukrainian geological studies

(2004-2005) at Starunia – the area of discoveries of woolly rhinoceroses. Polish

Geological Institute and Society of Research on Environmental Changes

“Geosphere”, Warszawa-Kraków: 45-51.

6. Адаменко О. М., Карпаш О. М., Зорін Д. О., Котарба М. та ін. Старуня: Парк

Льодовикового періоду: монографія. – Івано-Франківськ : Голіней О. М., –

2017. – 212 с. – 204 іл.

7. Kotarba M. J. (ed.), 2005. Polish and Ukrainian geological studies (2004-2005) at

Starunia – the area of discoveries of woolly rhinoceroses. Polish Geological Institute

and Society of Research on Environmental Changes “Geosphere”, Warszawa-

Kraków: 218 pp.

8. Adamenko O. M., Krizhanivskiy E. I., Vekeryk V. I., Stelmach O. P., Mischenko

L. V., Zorina N. O., Zorin D. O. & Ambrozyak M. V., 2005b. A concept of an

international “Ice-Age Geopark” as an ecological–tourist center in Starunia former

ozokerite mine, fore-Carpathian region, Ukraine. In: Kotarba M. J. (ed.), Polish and

Ukrainian geological studies (2004-2005) at Starunia - the area of discoveries of

woolly rhinoceroses. Polish Geological Institute and Society of Research on

Environmental Changes “Geosphere”, Warszawa-Kraków: 205-209.

9. Kotarba, M. J. (ed.), 2009. Interdisciplinary studies (2006-2009) at Starunia

(Carpathian region, Ukraine) – the area of discoveries of woolly rhinocerouses.

Annales Societatis Geologorum Poloniae, 79 (3): 217-480.

17

ПРЕДМЕТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА ТА

ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

Лук’янова Галина Юріївна

к. ю. н., доцент кафедри адміністративного та інформаційного права

Антонов Микита Дмитрович

Студент

Інститут права, психології та інноваційної освіти

Національний університет «Львівська політехніка»

м. Львів, Україна

Анотація: у даній статті йдеться про поняття предмета адміністративного

права, коло врегульованих суспільних відносин, сферу формування , його

особливості та інше.

Ключові слова: адміністративне право, предмет, особливості, суспільні

відносини, публічне управління.

Адміністративне право – це самостійна галузь публічного права України, яка

являє собою сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини

здебільшого у сфері публічного управління.

Адміністративне право слід визначити як сукупність (систему) правових

норм, які регулюють суспільні відносини, що формуються в ході забезпечення

органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та

захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також в

процесі державного і самоврядного управління в сферах соціально-

економічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони

громадського порядку [4, c.40]. Таке визначення пропонує професор В.Б.

Авер’янов.

Предметом будь-якої галузі права є певне коло суспільних відносин, які

регулюються відповідними правовими нормами.

18

З визначення адміністративного права ми розуміємо, що його предметом є

сукупність управлінських відносин, які складаються здебільшого у сфері

публічного (державного, самоврядного) управління.

Такі суспільні відносини пов’язані з:

1) діяльністю вищих органів державної влади (законодавчої, виконавчої,

судової);

2) внутрішньо-організаційною діяльністю інших державних органів,

підприємств, установ, організацій тощо;

3) управлінською діяльністю органів місцевого самоврядування та реалізацією

ними окремих функцій державного управління , які полягають у:

- проведенні організаційно-розпорядчих заходів – нарад, інструктажів, видання

відповідних рішень і розпоряджень;

- формуванні виконавчих органів та визначенні їх завдань та функцій;

- контролі за відповідною діяльністю виконавчих органів;

- залученні місцевого населення відповідної території до участі в управлінні

окремими об’єктами ;

- координації управлінських дій місцевого самоврядування [6, с. 20-21].

4) здійсненням недержавними суб’єктами делегованих повноважень органів

виконавчої влади;

5) розглядом судами справ про адміністративні правопорушення [5, с. 23].

Варто звернути увагу на висновок авторського колективу академічного курсу за

редакцією В. Б. Авер’янова, який відстоював ідею нового доктринального

оцінювання предмета адміністративного права й у рамках академічного курсу з

адміністративного права до його предмета відносить суспільні взаємозв’язки,

що складаються під час:

а) державного управління економічною, соціально-культурною та

адміністративно-політичною сферами, а також у процесі реалізації делегованих

повноважень;

19

б) діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

щодо забезпечення реалізації та захисту прав громадян і юридичних осіб і

виконання покладених на них обов’язків;

в) надання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування

різноманітних адміністративних (управлінських) послуг;

г) застосування заходів адміністративного примусу, зокрема адміністративної

відповідальності;

д) реалізації юрисдикції адміністративних судів;

е) внутрішньо-організаційної діяльності апаратів усіх державних органів,

адміністрацій державних підприємств, установ та організацій;

є) проходження державної служби або служби в органах місцевого

самоврядування [5, с. 22-23] .

Але ми вважаємо, що відносити адміністративну юрисдикцію до предмета

адміністративного права недоцільно, тому що вона належить предмету

адміністративного процесу.

Обов’язковим є визначення характерних особливостей предмету

адміністративного права, до яких належать:

– особлива сфера формування суспільних відносин, що складають предмет

адміністративного права;

– масштаб регульованих суспільних відносин (сфера правового

регулювання адміністративного право дуже тісно пов’язана майже з усіма

галузями права);

– однорідний характер відповідних суспільних відносин (в іншому випадку ці

суспільні відносини регулюються декількома галузями права);

– якісна відмінність суспільних відносин, що входять до предмета

адміністративного права;

– необхідність обов’язкового урахування концепції реформи

адміністративного права України, в рамках якої значною мірою оновилося

наукове уявлення предмета адміністративного права;

20

– відхід від виняткового «управлінського» характеру суспільних відносин, що

складають предмет адміністративного права.

– управлінські відносини не є ключовою характеристикою предмета

адміністративного права.

До такого висновку доходимо через аналіз багатоманітної діяльності

органів виконавчої влади, які не можна вважати державно-управлінською

(владно-організуючим впливом на суспільні відносини):

1) розгляд і вирішення індивідуальних справ щодо приватних (фізичних і

юридичних) осіб, у тому числі прийняття індивідуальних зобов’язуючих рішень

щодо цих осіб у процесі вирішення різних публічних господарських справ

(наприклад, будівництво шляхів, енергетичних мереж, відведення земель для

будь-яких загальнодержавних потреб тощо);

2) надання різноманітних адміністративних послуг у вигляді дозвільно-

ліцензійних, реєстраційних та інших подібних дій. Прикладами можуть бути:

державна реєстрація юридичної особи (у тому числі громадського формування),

державна реєстрація фізичної особи – підприємця, оформлення та видача

паспорта громадянина України, видача довідок, видача експлуатаційного

дозволу,

надання державної допомоги у зв’язку з вагітністю, народженням дитини тощо

[7];

3) захист порушених прав і свобод громадян (адміністративний розгляд скарг і

судочинство в адміністративних судах) або іншими словами відповідальності

публічної адміністрації [1, с. 40];

4) застосування до осіб заходів адміністративного примусу, який проявляється

у такому вигляді:

а) заходи адміністративного запобігання: вимога припинити окремі дії;

перевірка документів; огляд речей і особистий огляд; закриття ділянок

державного кордону тощо; б) заходи припинення правопорушень:

адміністративне затримання; особистий огляд і огляд речей; вилучення речей і

21

документів; в) адміністративні стягнення: попередження; штраф; громадські

роботи; виправні роботи; адміністративний арешт тощо [1, с. 161-162].

У висновку зазначимо, що тема предмету адміністративного права та його

особливостей досі залишається актуальною і потребує свого опрацювання,

переосмислення, адаптації під сучасне становище правової системи та

прогнозування напрямів розвитку. До відання предмету адміністративного

права додається все ширше коло суспільних відносин у різних сферах

діяльності людини і держави, тому і сфера дії цієї галузі приватного права

постійно збільшується. Це у свою чергу потребує якісного аналізу чинного

законодавства та його вдосконалення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1) Авер'янов В.Б. / Підручник: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Рсд.

колегія: В. Б. Авер'янов (голова). — К,: Видавництво «Юридична думка»,

2004.- 584 с.

2) Битяк Ю.П. / Адміністративне право : підручник / Ю. П. Битяк (кер. авт.

кол.), В. М. Гаращук, В. В. Богуцький та ін.; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М.

Гаращука, В. В. Зуй. — Х. : Право, 2010. — 624 с.

3) Галунько В. / Підручник: Адміністративне право України. Повний курс :

підручник / Галунько В., Діхтієвський П., Кузьменко О., Стеценко С. та ін.

Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2018. 446 с.

4) Остапенко О.І. / Навчальний посібник: Адміністративне право України

(загальна частина): / О. І. Остапенко, М. В. Ковалів, С. С. Єсімов, Л. С. Гулак.,

Н. Я. Отчак, Л. О. Остапенко Львів:НУ «Львівська політехніка», 2019. 547 с.

5) Стеценко С. Г. / Наукова стаття: “Сучасний погляд на предмет

адміністративного права” Публiчне право № 1 (21) (2016) 26 c.

6) Електронне джерело: http://www.pap.in.ua/3_2014/6.pdf

7) Електронне джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80

22

УДК 330

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНІ СТЯГНЕННЯ ТА ЇХ

ВИДИ

Лук’янова Галина Юріївна

к. ю. н., доцент кафедри адміністративного та інформаційного права

Інститут права, психології та інноваційної освіти

Національний університет «Львівська політехніка»

Гінда Анастасія Романівна

cтудентка

Інститут права, психології та інноваційної освіти

Національний університет «Львівська політехніка»

Анотація: у статті розглядається поняття «адміністративне стягнення», його

види та особливості, ознаки адміністративних стягнень, місце адміністративних

стягнень у системі заходів державного примусу.

Ключові слова: примус, адміністративне стягнення, стягнення, санкція,

адміністративна відповідальність, види адміністративних стягнень.

Адміністративні стягнення в юридичній літературі переважно на всіх

етапах розвитку досліджується не самостійно, а тільки в процесі розгляду

інституту адміністративної відповідальності. Загалом адміністративні

стягнення можна розглядати як вид адміністративно-правових санкцій, які є

формою реалізації державного примусу.

Проблематику адміністративних стягнень та заходи, які застосовуються до

правопорушників є предметом вивчення багатьох вчених, серед яких варто

назвати : Л.В. Коваль, З.Д. Гладун, В.К. Колпаков, С.С. Засунько, Н.П.

Бортник, В.Б. Авер’янова, Є.С. Герасименко, А.В. Коваль, Н.Р. Ніжник, А.Т.

Комзюк, С.С. Алексєєва, Т.О. Коломоєць, О.І. Остапенко, О.Т. Зима, Д.М.

Бахрах.

23

Стягнення – примусовий захід, який є мірою відповідальності, що

застосовується, як правило, за вчинення правопорушення з метою покарання і

виховання особи, яка його вчинила, а також з метою загального попередження

правопорушника. [10, c.315]

Глава 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення присвячена

адміністративним стягненням. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне

стягнення “є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи,

яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів,

поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових

правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами”. [7, с. 19]

Л.В. Коваль не тільки охарактеризував адміністративні стягнення, як

необхідні правові наслідки порушення (невиконання) адміністративних

заборон, але й уточнив, що ці наслідки полягають в осуді поведінки порушника

і обмеженні його особистих благ, матеріальних і інших правових інтересів, у

чому і проявляється оцінка вчиненого діяння. [6, с. 141]

З.С. Гладун визначає адміністративне стягнення як покарання, міру

відповідальності, призначену за вчинення адміністративного проступку, а

застосування будь-якого стягнення означає настання адміністративної

відповідальності і тягне для винного несприятливі юридичні наслідки. [3, с.

144]

На нашу думку, така різноманітність понять адміністративного стягнення

визначається тим, що вчені звертають увагу на різні ознаки цього правового

явища.

Засунько С.С. виділяє ознаки адміністративного стягнення :

По-перше, всі вчені сходяться у тому, що адміністративне стягнення – це

один із заходів державного примусу. По-друге, адміністративне стягнення – це

один із заходів адміністративної відповідальності. По-третє, адміністративне

стягнення – це захід відповідальності, встановлений чинним законодавством не

тільки Кодексом України про адміністративні правопорушення, а й в іншими

нормативно-правовими актами. По-четверте, адміністративне стягнення – це

24

коли суб’єктами адміністративної відповідальності виступають як фізичні

особи, так і юридичні особи. По-п’яте, адміністративні стягнення накладаються

спеціально уповноваженими органами виконавчої влади і посадовими особами.

По-шосте, адміністративне стягнення – це захід відповідальності, що полягає в

осуді поведінки порушника і обмеженні його особистих благ, матеріальних і

інших правових інтересів. [4, с. 49]

Ю.М. Козлов і Л.Л. Попова вважають, що адміністративні стягнення

виділяються певними особливостями:

1. Адміністративні стягнення мають державно-примусовий характер.

Безумовно, їм властивий і виховний характер, однак його сутність полягає в

примусовому впливі з боку держави на правопорушників. Тобто в силу

правових норм уповноважені органи здійснюють правоохоронні функції та

контроль за дотриманням суб'єктами правовідносин законодавства, в силу їх

правового та службового становища інші суб'єкти правовідносин їм

функціонально підконтрольні, однак відсутнє підпорядкування в межах

структури виконавчого органу.

2. Адміністративні стягнення поєднують в собі елементи карного,

виховного та запобіжного характеру. Слід також зауважити, що правоохоронні

можливості адміністративних стягнень поширюються не лише на норми

адміністративного права, а й забезпечують охорону інших правових норм та

правовідносин.

3. Особливість адміністративних стягнень досить часто вбачають в

специфічному колі суб'єктів застосування. А саме, переважно позасудовий

характер застосування. Порівняно з санкціями кримінального та

дисциплінарного примусу, застосування адміністративного стягнення має в

більшості своїй розгалужену систему уповноважених органів виконавчої влади.

Однак, поряд з цим, законодавець виділив певні види адміністративних

стягнень, які можуть бути застосовані виключно в судовому порядку.

Наприклад, такими видами можуть бути: адміністративний арешт, конфіскація.

4. Має певні особливості і мета застосування адміністративного стягнення.

25

Якщо цивільно-правові санкції, передусім, спрямовані на відшкодування,

компенсацію шкоди заподіяної неналежним виконанням зобов'язань або

вчиненням інших дій (деліктів), то метою адміністративного стягнення є: а)

покарання правопорушника за скоєний проступок; б) профілактичний вплив на

широке коло осіб, як тих, що були піддані адміністративному стягненню, так й

інших. [8, с.46]

Таким чином, при застосуванні адміністративних стягнень, які не можуть

компенсувати моральні збитки держави, передусім, переслідується мета

покарання. Тому адміністративне стягнення полягає в обмеженні, позбавленні

суб'єктивних прав та благ особи, до якої вони застосовуються. Добровільне

виконання правопорушником покладеного на нього стягнення не змінює його

примусову сутність, так як при невиконанні покладеного обов'язку держава в

особі уповноважених органів залишає за собою права на застосування інших

примусових заходів для забезпечення належного виконання. [8, c.46].

У главі 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення

передбачені конкретні види адміністративних стягнень: попередження (ст.26

КУпАП); штраф (ст.27 КУпАП); штрафні бали (ст. 27-1 КУпАП); оплатне

вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом

адміністративного правопорушення (ст.28 КУпАП); конфіскація предмета, який

став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного

правопорушення (ст.29 КУпАП); позбавлення спеціального права, наданого

даному громадянинові, позбавлення права обіймати певні посади або займатися

певною діяльністю (ст.30 КУпАП); громадські роботи (ст.30 КУпАП); виправні

роботи (ст.31 КУпАП); суспільно корисні роботи (ст.31-1 КУпАП);

адміністративний арешт (ст.32 КУпАП); арешт з утримання на гаупхваті (ст.

32-1).

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в

письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується

іншим установленим способом. [7, с.21]

26

Я вважаю, що це найм’якший вид адміністративного стягнення виховного

характеру та застосовується за малозначні проступки.

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових

та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі,

встановлених цим Кодексом та іншими законами України. [7, с.21]

Це найпоширеніший вид адміністративного стягнення. Велике

розповсюдження штрафів можна пояснити так: існує безліч органів, які можуть

накладати таке стягнення, оперативність процедури (накладення і стягнення

штрафу на місці вчинення правопорушення), велика кількість суб’єктів.

Штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за

правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в

автоматичному режимі, установлені цим Кодексом. Кожному громадянину,

який має право керування транспортним засобом, щороку з початку року (з дня

отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року

нараховується 150 балів. [7, с.21]

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або

безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його

примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею

вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації

вилученого предмета. [7, с.22]

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім

об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній

передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано

може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше

не передбачено законами України. [7, с.21]

Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові,

позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

(право на управління транспортними засобами та право полювання).

Призначається судом на строк від шести місяців до одного року. Позбавлення

права управління транспортними засобами не може бути застосовано до осіб,

27

які користуються такими засобами у зв’язку з інвалідністю (за винятком, у стані

алкогольного сп’яніння). [7, с.23]

Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила

адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час

безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого

самоврядування. Громадські роботи призначаються судом (суддею) на строк від

двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на

день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами

першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та

чоловікам, старше 60 років. [7, с.23-24]

Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх

за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне

правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход

держави. Виправні роботи призначаються судом (суддею). [7, с.24]

Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила

адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік

об’єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає

відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи не

призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам,

жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років. [7, с.24]

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових

випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до

п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних

жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли

вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп. [7, с.24]

Арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у

виключних випадках за окремі види військових адміністративних

правопорушень на строк до десяти діб. Арешт з утриманням на гауптвахті не

може застосовуватися до військовослужбовців-жінок. [7, с.25]

28

За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх (віком від

16 до18 років) можуть бути засновані такі заходи впливу: 1. Зобов’язання

публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2.

Попередження; 3. Догана або сувора догана; 4. Передача неповнолітнього під

нагляд батькам або особам, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічному або

трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Також можна віднести до адміністративних стягнень видворення за межі

України осіб без громадянства та іноземців у разі грубого порушення

законодавства про правовий стан іноземців в Україні, митного, валютного

законодавства, вчинення дій, які суперечать інтересам державної безпеки. У

випадку ухилення від виконання рішення про видворення таку особу

затримують і видворяють у примусовому порядку.

Я вважаю, що не можна не зупинитись на заходах впливу на юридичних

осіб, які порушують адміністративно-правові норми. В юридичній науці не

чітко висвітлено і не однозначно розглядається такий вплив, який

застосовується до юридичних осіб.

О.Т. Зима, зазначає, що «основну причину для виділення стягнень, які

застосовуються до юридичних осіб, слід шукати в тому, що вони не входять до

існуючої, зафіксованої в законодавстві системи адміністративних стягнень, і

потребують окремої, спеціальної систематизації. Відповідно й класифікація

стягнень має бути проведена на дві групи – ті, які застосовуються до

юридичних осіб, і ті, які застосовуються до фізичних осіб. З цієї точки зору

адміністративний штраф, що накладається на посадову особу, і

адміністративний штраф, що накладається на юридичну особу, відносяться до

різних груп стягнень, хоча назви їх цілком тотожні». [5, с. 116]

Тому ця проблема повинна бути вирішена на законодавчому рівні, де буде

визначене чітке поняття вини для адміністративних правопорушень, суб’єктами

яких є юридичні особи.

Усі названі стягнення тісно пов’язані між собою й утворюють єдину

систему. Їх насамперед об’єднує загальна мета: захист правопорядку,

29

виховання осіб, що вчинили адміністративні проступки, в дусі дотримання

законів, а також попередження вчинення нових проступків як самими

правопорушниками, так й іншими особами. Адміністративні стягнення

накладаються компетентними органами і посадовими особами шляхом видання

спеціальних індивідуальних актів управління, що мають примусовий

характер.[1, с.49-50]

У працях І. Галаган здійснюється поділ заходів адміністративного

стягнення за такими критеріями: спосіб і форми впливу на правопорушників;

ступінь тягаря правових наслідків вживання заходів; місце у системі

адміністративних стягнень; процесуальний порядок застосування і виконання

заходів. [2, с.83-84]

На мою думку, у залежності від напрямку стягнень, адміністративні

стягнення можна класифікувати як морального, так і фізичного характеру.

А.Т. Комзюк зазначає : «Головна мета адміністративного стягнення –

вихов