e s avstriya_

Миколаїв , 2013

Збірка сценаріївЗбірка сценаріїв

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙТА РЕЛІГІЙ МИКОЛАЇВСЬКОЇ

ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА

Серія “Сезон Країни в бібліотеці”Випуск 8

АвстріяАвстріяна європейській ареніна європейській арені

2

Австрія на європейській арені

Австрія на європейській арені : збірка сценаріїв / уклад. І . С. Холодулькіна. — Миколаїв : ОБЮ, 2013. — 38 с. — (Сезон Країни в бібліотеці ; вип. 8) .

© Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва, 2013

3


Країнознавча розвідка

“Перлина в центрі Європи”Ірина Холодулькіна, Анна Кондрацька,бібліотекарі ОБЮОльга Ігуменцева, завідуюча відділу абонементу ОБЮ

Оформлення заходу: мапи і прапори Європейського Союзу та Австрії, книжкова виставка “Австрія: історична спадщина і сучасність”, фотографії історичних місць та відомих діячів країни, закладки “Перлина в центрі Європи”. Музичний супровід: гімн Європейського Союзу, гімн Австрії. Протягом заходу демонструється електронне слайд-шоу “Відкрите серце Європи”.

I ведучий.

Доброго дня, шановні гості! Сьогодні ми зібрались з вами на країнознавчу розвідку “Перлина в центрі Європи”, яку присвячено ознайомленню з однією з найпривабливіших туристичних країн-членів Європейського Союзу. Це відкриття Сезону Австрії і продовження циклу заходів у рамках культурно-освітньої програми “Європейська світлиця”.

IІ ведучий.

Австрія або Республіка Австрія — держава в Центральній Європі. Ця переважно гірська країна, яка не має виходу до моря, межує з Німеччиною та Чехією на півночі, Словаччиною та Угорщиною на сході, Словенією та Італією на півдні та Швейцарією і Ліхтенштейном на заході. Площа країни — майже 84 тисячі км². Столиця і найбільше місто — Відень.

Складається з 9 федеральних земель: Бургенланд, Каринтія, Нижня Австрія, Верхня Австрія, Зальцбург, Штирія, Тіроль, Форарльберг, місто Відень.

Федеральні землі в свою чергу поділяються на округи, округи — на громади.

І ведучий.

Австрія — федеративна республіка. Глава держави — федеральний президент (обирається прямим голосуванням

4


виборців на 6 років). Глава федерального уряду — бундесканцлер — Вернер Файманб. Уряду підпорядковується поліція, армія та усі федеральні відомства.

IІ ведучий.

Парламент або Федеральні збори Австрії, складається з двох палат: Федеральної ради — Бундесрат (62 члени обираються ландтагами земель, від 3 до 12 депутатів на 4 або 6 років) і Національних зборів — Національрат (183 депутати обираються прямими виборами на 4 роки). Закони приймаються Національратом, після чого затверджуються Бундесратом, проте цього не потребують закони з цілого ряду питань. Кожна із земель має свою власну конституцію та ландтаг (парламент).

І ведучий.

У Австрії зареєстровано понад 700 різних партій, проте лише чотири течії представлені в парламенті: Австрійська народна партія, Соціал-демократична партія Австрії, Австрійська партія свободи, Австрійська партія зелених, Комуністична партія Австрії.

IІ ведучий.

Державний прапор складається з двох червоних і центральної білої горизонтальних смуг.

Прапор Австрії прийнятий у 1919 році. Був скасований в 1938 році. Знову відновлений як державний в 1945 році. Національний прапор Австрії являє собою прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3, яке складається з трьох рівновеликих горизонтальних смуг — верхньої червоної , середньої білої і нижньої червоної. Поряд з прапором Данії, вважається одним з найстаріших прапорів Європи.

Червоний колір покликаний символізувати кров патріотів, пролиту в боротьбі за свободу і незалежність Австрійської Республіки. Білий колір — символ свободи, завойованої народом Австрії в результаті повалення в цій країні монархічного режиму. Крім того, згідно з офіційною версією символіки цвітів австрійського прапора, біла смуга позначає Дунай, що перетинає територію Австрії із заходу на схід.

5


І ведучий.

Герб Австрії вперше був прийнятий в XV столітті. Збереглося до наших днів зображення одноглавого орла на щиті на срібній монеті Фрідріха Барбаросси. З XV століття до 1806 р. двоголовий орел — стародавній імперський символ, супутник героїв, свідок великих історичних подій — був гербом, об'єднуючи багато центральноєвропейських держав Священної Римської імперії, керованої династією Габсбургів. Однак з об'єднанням Німеччини під владою прусських монархів на німецький герб повертається одноголовий орел, де, пройшовши цілий ряд модифікацій, залишається і сьогодні. Двоголовий орел зник і з австрійського герба. Це сталося в 1918 році з падінням Австро-Угорської імперії. Австрійська республіка затвердила новий герб, на якому зображується одноглавий орел, увінчаний короною, що тримає у лапах серп і молот і несе на грудях щиток з австрійськими національними кольорами. Розірвані ланцюги з'явилися на гербі після звільнення країни від фашизму.

IІ ведучий.

Державний герб зображено у вигляді орла у вільному польоті, на голові якого золота башта міської стіни з трьома зубцями. У правій лапі орла — золотий серп, у лівій — золотий молот. Прийнятий у 1945 році.

Державний гімн “Краю наш, потоки й гори” офіційно прийнятий у 1947 році. Музика гімну взята з останнього твору Вольфганга Амадея Моцарта “Масонська кантата”. Для сучасного оркестрового складу мелодія кінця XVIII століття була аранжована Максом Шенхерр. Слова гімну були написані Паулою фон Прерадович і затверджені на конкурсній основі в 1947 році.

Офіційна і літературна мова — німецька, регіональні мови: словенська, хорватська та угорська. Грошова одиниця — євро, до впровадження євро — австрійський шилінг.

І ведучий.

Австрія — «східна держава». У IX столітті Австрія була крайньою східною територією в складі Франкської імперії, а також

http://uk.wikipedia.org/wiki/9_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0

6


прикордонною зоною німецьких поселень зі слов'янськими землями. Карл Великий назвав країну Ostmark («східна прикордонна територія»).

Населення — майже 8,5 млн. чоловік (на 2011рік).

Близько 97% населення Австрії — австрійці. В прикордонних районах країни живуть хорвати, словенці, угорці.

Більшість віруючих (близько 90%) — католики. Існують громади протестантів.

IІ ведучий.

З самодіяльного населення більшість зайнято в сфері торгівлі та обслуговування, а також промисловості і будівництві, у сільському і лісовому господарстві. Найгустіше заселені північні та східні райони Австрії, долина Дунаю (до 95 чоловік на 1 км²), рідше — західні високогірні райони (Тіроль — 34 чоловік на км²).

І ведучий.

Основні галузі промисловості:

машинобудування (транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне) — найважливіші центри: Відень, Штейр, Лінц, Грац;

металургія та виробництво алюмінію — найважливіші центри: Лінц, Донавіц, Капфенберг;

харчова промисловість;

текстильна промисловість — зосереджена у Відні, Форарльбергу і Нижній Австрії, базується на імпортній сировині;

хімічна промисловість (азотні добрива, сірчана кислота, штучне волокно та інші хімічні продукти) — Відень, Нижня та Верхня Австрія;

електротехнічна промисловість;

лісова промисловість — лісові райони Штірії і Верхньої Австрії, важлива експортна галузь;

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2'%D1%8F%D0%BD%D0%B8

7


гірнича промисловість — найбільше значення має видобуток залізної руди і магнезиту;

виробництво стрілецької зброї;

виробництво штучних кришталевих кристалів — Сваровські.

IІ ведучий.

Понад 30% промислової продукції створюється в державному секторі (металургійні, гірничодобувні галузі, енергетика). Найбільший зарубіжний інвестор — Німеччина (близько 30% інвестицій).

Була проведена в 1946-1947 роках часткова націоналізація деяких галузей промисловості і окремих підприємств, головним чином колишніх німецьких. У 1957 році уряд почав продавати ряд державних промислових підприємств американо-англійському капіталові.

І ведучий.

За часів Габсбурзької монархії Австрія була осередком католицького богослов'я. Політика національного гноблення була спрямована проти розвитку національних культур у багатонаціональній імперії, зокрема, проти розвитку науки і освіти на Закарпатті, Галичині і Буковині. Клерикали перешкоджали створенню Академії наук, внаслідок чого Віденська академія була відкрита лише в 1847 році під тиском революційного руху і, зокрема, повстання селян в Галичині 1846 року.

У 1956-1957 роках в Австрії було 14 вищих навчальних закладів (22 850 студентів), в тому числі університети у Відні, Граці та інші.

IІ ведучий.

На відміну від музики, наука в Австрії розвивалася слабо. Серед австрійських фізиків можна згадати Людвіга Больцмана, Ернста Маха, Ервіна Шредінгера, Вольфганга Паулі. Певний внесок у математику зробив Курт Гедель та члени Віденського

8


гуртка. Зігмунд Фрейд вплинув на розвиток психології, започаткувавши напрям психоаналізу.

І ведучий.

Австрія — альпійська країна і тому найбільших успіхів добивалася в зимових видах спорту, особливо в гірськолижному. Країна славиться своїми гірськолижними курортами. Місто Інсбрук двічі приймало зимові Олімпійські ігри — в 1964 та 1976 роках. На зимовій Олімпіаді в Турині австрійська команда в неофіційному командному заліку була лише третьою, поступившись Німеччині та США.

IІ ведучий.

Футбольна збірна Австрії славилася своїми перемогами в 30-х роках, коли її називали “Вундертімом”. Найвідоміші футбольні клуби: віденські “Аустрія” і “Рапід” ще в 70-х роках були грізною силою на європейській арені, але наприкінці ХХ століття футбольні центри Європи перемістилися.

У Формулі-1 Австрія мала в минулому столітті зіркового пілота — Нікі Лауду, триразового чемпіона світу.

І ведучий.

Збройні сили Австрії призначені для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності країни. Складаються з сухопутних та повітряних військ (15 бойових літаків, тренувальні та 3 транспортні літаки).

Членство у міжнародних організаціях: ЄС, ООН, СОТ, МБРР, ОБСЄ, МВФ, ОЕСР, РЄ, ЕКА, ЕМС, МФЧХіЧП та інші.

Консульські відносини з Україною встановлено 26 вересня 1991 року.

Культура і література Австрії складалися упродовж багатьох віків в складних історичних умовах. Австро-угорська монархія впродовж довгого часу включала найрізноманітніші національні спільності: угорців, чехів, словаків, велику частину народів, що становлять сучасну Югославію, володіла частиною Польщі і деякий час Північною Італією.

9


IІ ведучий.

Ф. Енгельс називав цю державу «організованою плутаниною з десятка мов і націй». Крім того, Австрія, як країна німецькомовна, усією своєю минулою і сучасною культурою пов'язана з Німеччиною і Швейцарією, безпосередніми своїми сусідами. Природно, що і фольклор усіх названих народів робив вплив на власне австрійську народну творчість, оскільки кожна з національних груп не була ізольована одна від одної. Виникнення власне дитячої літератури відноситься до кінця XVIII століття. Спочатку, з легкої руки німецького письменника Кампе, з'явилися численні переробки роману Дефо «Робінзон Крузо», а потім і власні «робінзонади».

І ведучий.

Австрійська література здебільшого, але не виключно, написана німецькою мовою. Деякі вчені говорять про австрійську літературу в точному значенні — від 1806 року, коли Франциск II розпустив Священну Римську імперію і встановив Австрійську імперію. Ліберальніше визначення об'єднує усі літературні роботи, які було створено на території сьогоднішньої чи історичної Австрії, особливо, коли це стосується авторів, що писали німецькою. Австрійська література має розглядатися у тісному зв'язку з німецькою літературою в цілому. Через багатий і складний культурний обмін межа між ними є умовною.

IІ ведучий.

Є й були багато спроб розробити повніше визначення австрійської літератури. Але більшість людей вважають, що є деякі відмінності та відмінні мотиви, поширені в цій літературі, які відокремлюють її від інших літературних традицій.

Розвивається жанр літературної казки, поки ще у вигляді сентиментальних історій про квіти, комах, фей і гномів. Австрійські літературознавці критично оцінюють їх значущість: «Важко собі уявити, але після суворих життєвих випробувань першої світової війни в казках про фей, квіти, тварин і т. п. розплодилося стільки вульгарності і нудотної милості». Лише

10


небагатьом книгам цього часу судилося зберегти свою популярність і в наші дні. Передусім, це казкові історії А. Умлауф-Ламач і нев'януча казка Ф. Зальтена «Бемби» (1924).

І ведучий.

Це історія дорослішання і мужніння маленького оленяти Бембі зворушлива і поетична. (Переказав з німецької Ю. Нагібін.). Бембі осягає сенс і труднощі життя, вчиться боротися і перемагати. Кульмінація книги, її емоційна вершина — сцена приходу Його — мисливця з рушницею, жах, що охопив звірів, відчуття беззахисності і приреченості. «Закон життя — це боротьба», — ось та мудрість, яку осягнув Бембі, випробувавши любов, дружбу, прихильність Старого ватажка, безкорисливість і доброту друзів та безглузду жорстокість Його, мисливця. «Ця добра книга виховує серце», — говорить Ю. Нагібін в передмові. Дійсно, не одно покоління дітей залучалося до пізнання таємниць природи, життя лісу, життя звірів, звичок тварин за допомогою зворушливої і поетичної книги Ф. Зальтена. А головне, вчилося у неї доброті і ніжності до природи і тварин.

IІ ведучий.

З анексією Австрії фашистською Німеччиною в 1938 році розвиток австрійської літератури був насильницько і трагічно перерваний. Про її справжній розквіт можна говорити, починаючи з 1945 року. Всі австрійські письменники — і дитячі, і дорослі — нагадують і попереджають. До такого роду попереджень відносяться, наприклад, повісті В. Брукнера «Мертві ангели» (про переслідування євреїв і загибель дітей у варшавському гетто), «Мережа тіней» (розпуск концтабору після війни), «Лети, хрущ»! (звільнення радянськими військами Відня) тощо.

І ведучий.

Проблема сучасної австрійської літератури — це ствердження її самостійності, виявлення національної специфіки. «Основне наше завдання — документувати існування австрійської літератури», — писали в 1966 році засновники нового

11


літературного журналу «Літератур унд критик». І це не єдине свідоцтво прагнення визначити художні межі і своєрідність австрійської літератури, яка створюється на тій же мові, що і німецька, швейцарська і частково люксембурзька, не вимагає перекладу і взаємно проникає з країни в країну. Та все ж саме традиції і історія дозволяють говорити про національні особливості австрійської сучасної дійсності, про австрійський національний характер, про мовні відмінності. Недаремно проблема мови творів висувається на передній план багатьма письменниками.

IІ ведучий.

То, що австрійська література самостійна і оригінальна, свідчить творчість таких відомих не лише у себе на батьківщині письменників, як С. Цвейг, Г. Майрінк, Ф. Кафка, П. Хандке, М. Шаранг, Т. Бернгард. Вольфгрубер та інших. Доробки австрійських письменників були високо оцінені.

У 1981 році Еліас Канетті (1905-1994) отримав Нобелівську премію з літератури. Хоча він народився в Болгарії, але провів багато часу, особливо між двома світовими війнами, у Відні і написав всі книги німецькою мовою. Після його (примусової) еміграції в Лондон, він став британським підданим. Останні роки свого життя він жив у Цюріху, Швейцарія. Найважливіші роботи: роман «Засліплення», «Маса і влада», «Провінція людини», «Переморгування» і його величезний щоденник. Три томи спогадів дають уявлення австрійської громади до Другої світової війни.

І ведучий.

У 2004 році Ельфріда Єлінек (1946) отримала Нобелівську премію з літератури за її музичний потік голосів і контра-голосів в романах і п'єсах, які з незвичайним мовним завзяттям показують абсурдність стереотипів суспільства та їх підпорядкування владі. Вона живе у Відні та Мюнхені. Її доробок включає такі романи, як «Піаністка», «Хіть», «Діти мертвих» та інші, а також театральні вистави, такі як «Клара Ш.», «Золото Рейна» і «Бембіленд». В 1960-х роках вона почала писати вірші й оповідання.

12


IІ ведучий.

Надлишкова радість життя, яку випромінюють австрійці, здатна викликати у багатьох іноземців велику любов до маленької країни в центрі Європи. Сюди тягне і європейців, і американців, і японців.

Австрійці відомі своїм тріпотливим ставленням до чистоти, затишку й красі свого житла. Вони інвестують багато часу і коштів в свої будинки і називають будинок другою шкірою. Цікаво, що в домашньому господарстві, незалежно від рівня освіти, благополуччя або розміру житлової площі, дуже багато слідують принципу "зроби сам", і не тільки чоловіки, але і жінки (аж до самостійного лагодження даху). І часом роблять це зовсім не через те, що не можуть найняти працівників, а для власного задоволення. Величезне значення надається прикрасі житла, що створює відомий австрійський затишок. Гостям зазвичай пропонуються домашні капці, щоб не порушити чистоти підлог. Дитячі кімнати, як правило, сповнені іграшок, але часом здається, що основне призначення останніх — стояти на полиці, а не служити предметом для ігор — так охайно вони розставлені.

I ведучий.

Сім'я залишається найціннішим у житті австрійців. Більшість жителів Австрії одягається добре і елегантно. Але це не єдина особливість австрійського стилю: у цій країні, мабуть, в єдиній на Заході, ще досі носять традиційний національний костюм ("Trachten"). І це відразу впадає в очі при погляді на одяг міського натовпу. Звичайно, в основному це осучаснені речі, але від них все одно виходить прекрасне дихання добрих старих часів. Більш того, національний костюм вчорашнього дня стає модою дня сьогоднішнього. Симпатичне "Dirndl" (довге плаття з пишними рукавами і фартухом) або елегантний чоловічий піджак сірого кольору з зеленою обробкою є сьогодні показниками гарного смаку і підкреслює індивідуальність.

13


IІ ведучий.

Австрійці вміють створити для себе і для приїжджих атмосферу свята. Крім офіційних державних свят, в кожному великому місті чи районі Австрії відзначають і свої власні.

І ведучий.

Австрія здавна була країною музики і драматичного мистецтва. У Зальцбурзі народився Моцарт, у Відні жили і творили Бетховен, Гайдн, Шуберт і Брамс. Йоганн Штраус зробив це місто столицею вальсу. Віденська драматична школа на чолі з Артуром Шніцлером вдихнула на рубежі XIX-XХ століть нове життя в європейську драматургію. Видатним поетом і драматургом був Гуго фон Гофмансталь. Зальцбурзький фестиваль, що проводиться з 1917 року, перетворився на щорічну демонстрацію досягнень драматичного і музичного мистецтв. Макс Рейнхардт зробив Відень центром навчання театральному мистецтву. Світову популярність придбали Віденська філармонія і віденська Державна опера, де працювали такі прославлені диригенти, як Густав Малер і Ріхард Штраус. Після 1945 року цю репутацію підтримували Герберт фон Караян, Карл Бем та Лорін Маазель. Високу репутацію має і Віденський симфонічний оркестр.

IІ ведучий.

Державна опера і "Бургтеатр" у Відні традиційно були осередком музики і драми. Обидва театри постраждали від бомбардувань під час Другої світової війни, але були повністю відновлені. Державна опера — центр культурного життя Відня. Театр «Народна опера» підтримує живу традицію віденської оперети, втілювану такими композиторами, як Йоганн Штраус, Франц фон Зуппе і Франц Легар.

І ведучий.

Високі вимоги до постановок дозволили зальцбурзькому фестивалю зберігати його високу репутацію головної музично-драматичної події. Зальцбурзький фестиваль спеціалізується на постановках творів Моцарта. Популярний оперний фестиваль у

14


Брегенці конкурує з зальцбурзьким фестивалем. Щорічно, протягом перших трьох тижнів червня, Відень проводить свій власний фестиваль.

IІ ведучий.

Провінційні театри і оркестри популяризують мистецтво по всій Австрії. Тірольський «Ландестеатр» в Інсбруку з успіхом ставить опери і твори класичної та сучасної драматургії.

Радіо і телебачення управляються державною Австрійською радіомовною компанією. Центром спортивних видовищ вважається Відень, де є стадіон на 95 тис. місць, та Інсбрук, місце проведення зимових олімпійських ігор в 1964 і 1976 роках. У 1997 році щодня виходило більше 20 газет — високий показник навіть за європейськими стандартами, враховуючи невелику чисельність населення.

I ведучий.

Велике зібрання творів мистецтв, що належить Габсбургам знаходиться в Музеї історії мистецтв у Відні. Музей сильно постраждав від авіанальотів під час Другої світової війни, але потім був реконструйований і відновлений. Ця колекція разом із всесвітньо відомою колекцією графіки в музеї «Альбертіна» зробила Відень однією зі столиць європейського мистецтва.

IІ ведучий.

Палаци Бельведер і Шенбрунн у передмістях Відня служать прекрасними зразками палацового мистецтва. У всіх землях є велика кількість найбагатших пам'яток архітектури пізньої готики, барокко і рококо. Мельк — монастир бенедиктинців на Дунаї і зальцбурзький собор — видатні пам'ятники архітектури барокко. Інсбрук і Зальцбург можна назвати справжніми музеями архітектурних стилів. У Бургенланде і Тіролі збереглося багато замків епохи пізнього Середньовіччя.

І ведучий.

У музиці композитори “нової віденської школи” (Арнольд Шенберг, Альбан Берг і Антон фон Веберн) використовували у

15


своїх творах серійну техніку композиції. Австрія — наймузичніша країна Європи. Габсбурги протегували музиці, і тому в 18-19 ст. сюди приїжджали композитори зі всієї Європи. Відень був столицею класичної музики. Багато хто з австрійських правителів були непоганими музикантами, досить пригадати лише Леопольда I (композитора), Карла VI (скрипаля) і Йосипа II (віолончеліста). У різний час у Відні виступали Бетховен, Брамс, Глюк, Малер, Моцарт, Шуберт і Штраус. А зараз мабуть жоден театр або концертний зал в світі не зрівняється з Віденською філармонією, Віденським хором хлопчиків, Державною оперою і Державним концертним залом.

IІ ведучий.

Традиційна австрійська їжа дуже ситна, з великою кількістю м'яса і галушок. Віденський шніцель — найвідоміше блюдо віденської кухні, що поширилося по всьому світу. Це котлета, зазвичай з телятини, обсмажена в сухарях і яйці. Це дійсно дуже смачно. В Австрії печуть чудові пироги та печиво. Основним австрійським десертом є штрудель, булка з різними фруктами, родзинками і корицею. Зайві калорії ви можете вимити зі свого організму, випивши чудового австрійського пива або вина.

І ведучий.

В Австрії багато церков, побудованих і прикрашених в готичному, ренесансному стилях і стилі барокко. Найвідомішими австрійськими художниками були Густав Клімт (стиль арт-нуво) і Оскар Кокошка (віденський експресіонізм ), але самої скандальної популярності удостоїлися представники стилю живопису віденський акционізм, гілки абстрактного експресіонізму, що з'явилася в кінці 1950-х років.

Жителі Австрії з любов'ю ставляться до своєї культури. Вони щиро люблять музику, живопис і театр.

IІ ведучий.

Австрія не випадково вважається найкрасивішою країною Центральної Європи. Вона славиться своїми альпійськими курортами, чудовою архітектурою і дивовижними музичними

16


традиціями. Захоплюють незліченні свята і фестивалі. Кулінарна Австрія — це щось особливе, тут є чудова традиційна кухня та вина, а гостинність цього краю зробить перебування там просто незабутнім.

Сподіваємося, що унікальність і краса цієї країни не зможуть залишити вас байдужими.

Інтернет-ресурси:http://planeta-tour.ru/strany/avstrija/

http://www.estateservice.ru/about_austria.php

http://kaiser-tours.com/ekskursii/obzornaya-ekskursiya-po-vene

http://uk.wikipedia.org/wiki/Австрія

http://ru.wikipedia.org/wiki/Гимн_Австрии

17


Віртуальне знайомство

“Австрійська душа сповнена протиріч”Ірина Холодулькіна, бібліотекарвідділу читального залу ОБЮ

Оформлення заходу: мапи і прапори Європейського Союзу та Австрії, фотографії історичних місць та відомих діячів країни. Музичний супровід: гімн Європейського Союзу, гімн Австрії. Протягом заходу демонструється електронне слайд-шоу “Невтомні хранителі традицій”.

I ведучий.

Доброго дня, шановні гості!

Сьогодні ми зібрались з вами на віртуальне знайомство “Австрійська душа сповнена протиріч”, яке присвячено ознайомленню з привабливою країною-членом Європейського Союзу. Це продовження Сезону Австрії — циклу заходів у рамках культурно-освітньої програми “Європейська світлиця”.

ІI ведучий.

Культуру на території сьогоднішньої Австрії можна простежити, починаючи з близько 1050 року до нашої ери з Гальштатської і Латенської культур. Однак, культура Австрії, якою ми її знаємо сьогодні, почала формуватися, коли австрійські землі були частиною Священної Римської імперії, починаючи з «Малої привілеї» 1156 року, яка підвищувала статус Австрії до князівства, що було важливим кроком в її розвитку. Австрійська культура значною мірою отримала вплив її минулих і сучасних сусідів: Італії, Польщі, Німеччини, Угорщини та Чехії.

I ведучий.

Величезну привабливість Австрії надає її культурна цінність. Відень — столиця Австрії, завжди була найбільшим центром музики в Європі. Щорічно до Відня і неофіційної столиці музики Зальцбург на знамениті музичні фестивалі з'їжджаються любителі музики з різних країн.

18


Австрія подарувала світові не одного великого композитора: Моцарт, Гайдн, Шуберт, Йоганн Штраус — всі ці, безсумнівно, великі люди народилися в Австрії. Також у Відні довгий час проживав Людвіг Ван Бетховен.

ІI ведучий.

В Австрії знаходиться чимало унікальних споруд, архітектура яких притягує зацікавлені погляди туристів. Найбільш відомими замками вважаються Ліхтенштейн, Хоенверфен, Хоензальцбург. Багато споруд створено в період правління династії Габсбургів.

Якщо ви не знаєте на чому зупинитися, будьте впевнені у тому, що кожне місто, будь то Грац або Лех, має свою чарівність. До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесли історичні центри Граца, Відня і Зальцбурга.

I ведучий.

Не менш красиві і собори країни, адже в Австрії в пошані традиції римсько-католицької церкви. Одним з найстаріших соборів можна вважати віденський Мінорітенкірхе. Він оформлений в стилі готики, побудований в 1224 році.

ІI ведучий.

Перш за все, примітні краса Відня. Символ Відня — Собор Святого Стефана, вулиця Грабен, церква Святого Рупрехта і Замок Шенбрунн, Віденський парк з атракціонами, Ватиканська церква, Сіті-Холл, палац Бельведер, колекція старовинних музичних інструментів при музеї історії мистецтв, музей графіки — галерея Альбертіна, головний художній музей Австрії — музей історії мистецтв, каплиця Святого Бернарда, будівлі Ратуші й Парламенту, перед яким височить статуя Афіни Паллади, Бургтеатр, Штаатсопер, старовинні віденські парки.

I ведучий.

Що стосується палаців, то багато хто поспішає купити квиток на літак і подивитися на красу Шенбрунна і Бельведера. Вони оформлені в стилі барокко. Бельведер був споруджений за наказом принца Савойського, зараз там знаходиться однойменна галерея.

19


Шенбрунн спорудили за наказом імператора Леопольда Першого, а завдяки Марії Терезії пізніше був перероблений в стилі рококо. Він також входить до списку спадщини ЮНЕСКО. Ви здивуєтеся, але ця країна славиться і кладовищами, причому не просто кладовищами, а й усипальницями.

ІI ведучий.

Дуже популярні у туристів Віденський Державний музей мистецтв, музей «Альбертіна», Віденський ліс, в 70 км на захід від Відня — руїни фортеці Дюрнштейн (XII століття), Державний єврейський музей, в 25 км на південний захід — цистерціанські монастирі в Хейлігенкрейце. Перлина Відня — колишній імператорський двір Хофбург (XIII століття) з "Шатцкаммер" — однією з найбагатших у світі золотих комор, де зберігаються скарби Ордена Золотого Руна, вищого ордена Австрії та Іспанії. Один із шедеврів колекції — корона Священної Римської імперії, виготовлена в 962 році, і австрійська імперська корона, якою коронувалися Габсбурги.

I ведучий.

Зальцбурзькі озера, Зальцбурзький собор (заснований в VIII столітті, перебудований в 1611-1628 роках), оточений трьома площами з розкішною резиденцією князів-архієпископів, музей барокко, Сольові гори, будинок, в якому народився Моцарт, палаци Хельбурн з прекрасним парком, прикрашеним фонтанами-вертушками, і Мірабел, Геерфідегассе, печера Айсрізенвельт ("світ льодових велетнів") в Тенненгебірге, на південь від Зальцбурга. Штирія і Каринтія вражають величезною кількістю середньовічних замків з величною природою.

ІI ведучий.

Інсбрук — замок Амбрас (XVI століття), гірськолижний курорт. Кіцбюель — курорт, розташований у Тірольскіх Альпах. Карніше — відомий спортивний центр і курорт, розташований на самому півдні Австрії. Заальбах і Хинтерглемм — найпопулярніші гірськолижні курорти. Лех на річці Арлберг — фешенебельний

20


курорт, що пропонує найвищий сервіс. Баден — курорт з цілющими гарячими сірчаними джерелами, розташований в 25 км на південь від Відня, з давніх часів користувався популярністю коронованих осіб і діячів мистецтва.

I ведучий.

В епоху німого кіно, Австрія була одним з провідних виробників фільмів. Багато хто з австрійських режисерів, акторів, письменників і кінематографістів також працювали в Берліні. Найбільш відомим був Фріц Ланг, директор «Метрополіс». У 1938 році багато австрійських директорів емігрували до Сполучених Штатів, в тому числі Еріх фон Штрогейм, Отто Премінгер, Біллі Уайлдер, Хеді Ламарр, Річард Освальд і Йозеф фон Штернберг.

IІ ведучий.

У 2009 році у Відні проходив фестиваль Російського Кіно «Дні Російського кіно в Австрії та Словаччини». Президент фонду «Золотий Вітязь» Микола Бурляєв очолював російську делегацію. У Відні були представлені фільми «Іванове дитинство», «Андрій Рубльов», «Лермонтов».

І ведучий.

Своєрідність австрійської кухні полягає у відсутності гострих страв, у винятково помірному використанні спецій і в шикарній випічці.

Про австрійську кухню слід, в першу чергу, сказати, що вона дуже традиційна, в сенсі своєї регіональності, тому досить сильно відрізняється в різних землях країни. У національній кухні відчувається сильний італійський і німецький вплив, дуже багато спільних рис з кухнею Угорщини, Чехії, Словенії і навіть Туреччини. Це єдина в світі національна кухня, названа ім'ям столиці, а не країни, тобто "віденська", а не "австрійська". З XV століття віденська кухня вважалася однією з кращих в Європі. Віденський шніцель, який подають практично скрізь, готувався з телятини (найдорожчого м'яса). Дуже популярні «бакхун» — печена курка і «кайзершмаррен» — омлет кайзера. Найвідоміше солодке — «Штрудель», яблучний пиріг або рулет з тонкого тіста.

21


Зокрема, знаменитий штрудель має турецьке походження, також, як і віденська кавова культура (Kaffehaus).

ІІ ведучий.

Регіональність відчувається навіть за назвами — зальцбурзькі галушки, віденський штрудель, лінцерській торт, бургенландські кріпфелі і т. ін.

У Тіролі необхідно спробувати «грестль» — запіканку з картоплі, борошна, м'яса і шпику.

У зв'язку з віддаленістю від моря риба не дуже популярна, хіба що річкова. Але на Різдво обов'язково готується короп. А туристичними гастрономічними кліше є віденський шніцель, Захер — торт і австрійське пиво.

I ведучий.

Кухня Австрії — це особлива частина культури держави, яку безсумнівно оцінять любителі поїсти. Національні страви Австрії вражають уяву своєю незвичністю, чудовим смаком і різноманітністю. І, звичайно ж, ця кухня одна з найсмачніших у світі! Крім того, що страви Австрії мають свій неповторний і вишуканий смак, вони ще й відрізняються оригінальним оформленням. Кухарі Австрії дуже добре готують, а що стосується туристів, то для них вони особливо стараються і завжди раді пригостити іноземців своїми фірмовими стравами національної кухні.

IІ ведучий.

Австрія має давні традиції виноробства і виробляє як білі, так і червоні сорти. Виноградне насіння в урнах в районі Цагерсдорфа і Бургенланда є доказом того, що виноробство в цих місцях почалося в 700 року до нашої ери.

Австрія має 50000 гектарів виноградників, майже всі вони на сході або південно-сході країни. Багато хто з приблизно 20000 малих виноробних маєтків засновує свої фінанси на роздрібному продажу вина. У зв'язку з указом, який відноситься до правління

22


Марії Терезії, з 1784 р. винороб може продавати своє вино в своєму будинку без будь-яких ліцензій для цього.

І ведучий.

Грюнер Вельтлінер є домінуючим сортом винограду, з вирощуваних в Австрії, а сухі білі вина, вироблені з цього винограду, отримали міжнародне визнання.

Вино — це особлива гордість австрійців. Популярні — рислінг «Грюнер Вельтлінкер», вина «Мюллер Тургау», «Хейрігер» (сухе), «Шільхер» (яскраво-червоне), «Мускательген» і «Моррілан» (білі), а також пиво «Вайценбір» і «Штігельброй» (улюблене пиво Моцарта).

ІІ ведучий.

Чайові складають 5% від вартості замовлення, у великих ресторанах прийнято залишати 10% від суми рахунку. Офіціант обов'язково поверне решту по рахунку, і вже після цього треба залишити чайові. У барі і кафе можна залишити дрібні монети. У вуличних кафе чайові не дають. Таксистові прийнято залишати 10% понад лічильника, можна просто залишити решту.

І ведучий.

Австрійці — гостинний народ, незважаючи на видиму зарозумілість. Пояснення полягає в тому, що населення Австрії і особливо великих міст, складають вихідці з буржуазних сімей. Однак австрійці легко йдуть на контакт і завжди готові допомогти в труднощах. Відмінні риси - ввічливість і пунктуальність.

IІ ведучий.

Жителі Австрії з любов'ю ставляться до своєї культури. Вони щиро люблять музику, живопис і театр.

Інтернет-ресурси:http://ru.wikipedia.org/wiki/Культура_Австрии

http://www.avstriya.turne.com.ua/kitchen

23


http://www.avstriya.turne.com.ua/sight

http://www.avstriya.turne.com.ua/culture

http://mosintour.ru/default.asp?Id=9512

http://1-klacc.com/austria/tips

Кулинарное шоу

«Австрийский микс»Ольга Игуменцева, заведующаяотделом абонемента ОБЮ

Оформление мероприятия: карта и флаг Австрии. Просмотр литературы “Австрийский микс”.

I ведущий.

Добрый день, дорогие друзья! Мы рады видеть вас у нас в библиотеке. Сегодняшняя наша встреча проходит в рамках Культурно-просветительской программы “Европейская светлица”. Мы совершим виртуальное путешествие в Австрию.

Австрия — достаточно компактная страна, однако обладающая разнообразием пейзажей и многообразием культурного наследия. Величественные города, очаровательные деревушки, парящие горы, раскидистые равнины, королевские курорты минеральных вод, альпийские озера — все это создает живописную картину.

Страна Моцарта и Штрауса, известна своим отличным кофе, вином и пивом. И конечно же, Австрия славится во всем мире великолепными и вкусными кондитерскими изделиями и шоколадом.

IІ ведущий.

Австрийская кухня сложилась в результате влияния многих стран, которые изначально так или иначе были связаны с Австрией. В Вене когда-то перемешались несколько национальных групп, а всего в Австро-Венгерской империи проживало 52 миллиона человек, говоривших на 16 языках. Кроме того, многие семьи Вены

24


приглашали поваров из других стран, и они, приезжая в Австрию, привозили с собой рецепты блюд. Поэтому неудивительно, что рецепты приготовления тортов пришли из Богемии, а рецепт гуляша был привезен в Австрию из Венгрии. В каждой федеральной земле есть свои традиционные блюда, такие как жареная картошка с беконом и яичницей в Тироле, мешочки из теста, заполненные сыром, шпинатом и пряностями, напоминающими вареники, в Каринтии. На западе от Форарльберга, Тироля до Зальцбурга и Верхней Австрии - преобладает крестьянская кухня с клецками, темным крестьянским хлебом, холодным пивом и крепким шнапсом. В восточной Австрии доминирует богемско-венгерская кухня, от знаменитого гуляша до великолепных воздушных мучных блюд и блинчиков. Эти кушания, пришедшие из различных регионов старой Австро-Венгерской монархии, сплавились здесь в классическую "венскую кухню".

I ведущий.

Австрийская пища очень вкусная и здоровая. Типичная австрийская трапеза состоит из супа, мясного блюда и десерта. Мясные блюда обычно готовятся из говядины, свинины или телятины. Кроме того, на второе могут быть приготовлены блюда из такой прекрасной свежей рыбы, как карп или форель. Австрийцы предпочитают принимать пищу с кружкой одного из местных сортов пива или бокалом вина. Со времен римского императора Марка Аврелия в Австрии есть отменные вина, которые непременно стоит отведать. Прием пищи завершается чашечкой кофе или просто рюмкой шнапса. По традиции основной прием пищи приходится на обеденное время, а вечером австрийцы предпочитают съесть что-нибудь легкое.

ІІ ведущий

Однако сегодня многие люди просто не имеют возможности и времени для роскошного обеда, и поэтому они плотно питаются вечером. Австрийцы любят перекусывать между двумя основными приемами пищи. Такого рода полдник может состоять из всего угодно: от чашечки кофе до солидного сэндвича с копченой

25


ветчиной с хреном. Австрийцы любят посидеть в ресторанах типа “Хойригер” или в кафе. “Хойригер” — это винные рестораны, где подают местное вино и типичные австрийские блюда. Главным образом, “Хойригеры” расположены в Вене и в непосредственной близости от нее. Кафе ("Kaffeehäuser") очень популярны среди любителей кофе и кусочка торта, а также среди тех, кто хочет просто отдохнуть и почитать местную или иностранную прессу. Таких кафе, где вам предложат множество различных сортов кофе, в Вене насчитывается более пятисот. Для разнообразия вы можете перекусить на улице, попробовав разные сорта сосисок. На открытых рынках, например, на венском рынке “Naschmarkt“, довольно часто с лотков продают горячие блюда, а по всей стране торговцы предлагают попробовать запеченные в хлебе мясо или сосиски, которые готовятся прямо на месте по вашему индивидуальному заказу.

I ведущий.

Особенность блюд австрийской кухни состоит в том, что они очень просты в приготовлении, но отличаются отменным вкусом и сытностью. И хотя в целом австрийской национальной кухне присуща простота, в ней существует ряд уникальных, только ей присущих методик приготовления различных блюд. В Австрии существует несколько областей, и кухня каждой из них обладает своими специфическими особенностями. Например, в провинции Тироль готовят так называемый грестль по-южнотирольски и необычные кнедлики из картофеля с фруктами. Грестль представляет собой запеканку, сделанную со шпиком из картофеля, мясного фарша и пшеничной муки.

Штирия славится своим вкуснейшим тушеным с приправами мясом, к которому принято подавать вино. В Каринтии предпочитают вареники с творожной начинкой, политые оливковым маслом, и разнообразную озерную рыбу в запеченном виде, например, форель. Зальцбург славится клецками, которые известны во всем мире и являются кулинарной визитной карточкой этого города.

26


II ведущий.

Помимо специфической кухни разных областей Австрии, существуют блюда, которые с одинаковым мастерством и удовольствием готовят во всех областях. Особенно популярна лапша, заправленная кусочками ветчины, сыром и яйцами. Это необычное блюдо называется шинкенфлекерлн и может быть приготовлено сотнями разнообразных способов.

Но, пожалуй, наиболее известным во всем мире блюдом австрийской национальной кухни является венский шницель. Каждый турист, посетивший Австрию, обязан попробовать этот деликатес, несмотря на его дороговизну. Готовится шницель довольно просто: отбитое мясо обсыпают панировкой и быстро обжаривают на раскаленном масле. Изюминка этого блюда заключается в том, что его делают из свежей дорогой телятины, поэтому и стоимость венского шницеля в ресторанах достигает 15 евро за порцию.

I ведущий.

Помимо шницеля в ресторанах Вены подают очень вкусные салаты из картофеля и печеную курицу (бакхун). Еще одним хитом австрийской кухни является особым образом сделанный омлет под названием кайзершмаррен. Для его приготовления помимо яиц и молока используют сахар, муку, корицу и изюм. Омлет получается очень вкусным и хрустящим. Перед подачей на стол кайзершмаррен посыпают сахарной пудрой. Самым известным десертом австрийской кухни является яблочный штрудель. Чтобы штрудель получился вкусным, нужно сделать очень нежное и тонкое тесто, приготовление которого требует большого мастерства. Настоящий австрийский штрудель просто тает во рту. В прежние века умение готовить штрудель считалось обязательным навыком, которым должна обладать будущая жена. В штрудель можно добавлять миндаль, изюм, корицу или творог. Едят штрудель в качестве сладкого блюда, запивая его кофе или чаем. Помимо описанных выше рецептов, фирменными блюдами венских ресторанов являются: эрдэпфельгуляш — тушеный топинабур, кутелгрёстл — особым образом приготовленный свиной рубец,

27


бойшель – тушеные сердце и легкие, всевозможные бухтельн — пироги.

II ведущий.

Посещая Австрию, ни в коем случае нельзя обойти своим вниманием прославленные кофейни. Для австрийцев кофейня — это не просто место, где можно выпить чашку ароматного кофе с кусочком тающего во рту штруделя. Австрийские кофейни традиционно славятся тем, что предлагают своим посетителям возможность в спокойной обстановке почитать журнал, пообщаться и поиграть в различные игры. Первая кофейня была открыта в Вене в 1684 году горожанином по фамилии Колхицкий. Кофе в Австрии приобрел свою популярность после австро-турецких войн. Этот восточный напиток пришелся очень по вкусу жителям Вены, поэтому кофейни стали открываться повсюду. Кофе настолько полюбился австрийцам, что великий композитор Иоганн Себастьян Бах даже написал музыкальное произведение, посвященное этому напитку — знаменитую «Кофейную кантату». В наше время венские кофейни – это места, где люди назначают свидания, отдыхают и общаются. В Австрии существует более тридцати разнообразных способов сварить кофе. В австрийской кофейне можно заказать большую чашку кофе с молоком — гроссер, маленькую чашечку кофе с молоком — кляйнер браунер, чашку черного кофе — шварцер, чашку кофе со взбитыми сливками — меланж. Любая кофейня помимо кофе предлагает своим посетителям огромный выбор десертов. Самым вкусным из них, пожалуй, является захер, впервые приготовленный поваром знатного аристократа по фамилии Меттерних. Этот шоколадный торт стал одним из любимейших австрийцами лакомств.

I ведущий.

Элегантные кафе — неотъемлемая черта стиля жизни австрийцев и соблазнительная приманка для туристов. Здешние кафе поразительным образом сумели соединить в себе домашний уют и утонченную изысканность, демократизм и респектабельность.

28


В 1983 г. венские кофейни праздновали 300-летнее существование. В связи с этим многие заведения обновляли свой интерьер. Венское кафе — составная часть венской культуры и истории. Некоторые кафе имеют свою собственную историю, легенды и исторические анекдоты (Kolschitzky, Кафе Griensteidl, Кафе Central). Сейчас, как и раньше, кофейни являются местом встречи людей с различными интересами. Они читают газеты, что-то оживленно обсуждают или пишут, разговаривают или просто наслаждаются печеньем и хорошей чашкой кофе.

В начале прошлого века Венские кафе были центром литературного мира, здесь обсуждались новые направления в живописи, музыке, архитектуре. В Вене первые кофейни появились после осады турок в 1683 г. Первые кофейни размещались в подвальных помещениях и только в XVIII в. венские архитекторы обратили на них внимание. В 1819 г. была построена знаменитая кофейня Игнаца Вагнера, которая заняла весь первый этаж и оттеснила на второй план другие заведения. Следующей была оформлена кофейня для Карла Петтера.

II ведущий.

А в 1822 г. архитектором Петера Нобиле, создателем ворот Бургтор, было сооружено Volksgartencafe Петера Корти. Эта кофейня с чисто традиционным оформлением стала центром венского общества и была тесно связана с музыкальной историей Вены, т. к. в саду часто давали концерты и премьеры.

Для настоящих кофеен были традиционными следующие вещи: множество различных газет, несколько сортов кофе, всегда стакан воды. Венские кофейни в прошлом столетии были местом встреч художников и интеллектуалов из других городов .Троцкий и Ленин были среди тех, кто собирались в здешних кофейнях, чтобы обсудить проблемы. Здесь всегда имелись ручки, бумага, чернила. После Второй мировой войны многие кофейни были разрушены или закрыты. Их возрождение началось в 1983 г. к 300-летней годовщине поражения турок, когда город выделил деньги на реконструкцию, чтобы восстановить любимые заведения.

29


I ведущий.

Когда мы говорим о различных национальных кухнях, ни в коем случае нельзя обходить вниманием спиртные напитки. У каждой страны есть напиток, которым она гордится. В России — водка, в Великобритании — виски, а в Австрии — вино. Как и кулинарные рецепты в разных областях Австрии отличаются друг от друга, также не похожи друг на друга и вина.

На берегу реки Дунай выращивают виноград, из которого готовят великолепный рислинг «Грюнер Вельтлиннер». Это вино из долины Вахау славится нежным фруктовым вкусом. Чуть севернее Вахау расположена область Кампталь-Донауланд, где тоже изготавливают чудесный рислинг и белое вино под названием «Мюллер тургау».

Недалеко от Вены, в городке Клостернойбург существует почти тысячелетняя традиция приготовления сухих вин. Особенно широкую известность получило молодое вино Хойригер, которое предлагается почти во всех ресторанчиках Вены и её пригородов.

Также славятся своими винами деревушки Маутерн, Хадрес и Гамлитц. Отличные винные подвалы расположены в долине Пулкауталь и в Западной Штирии. В Австрии существует ряд традиционных праздников, связанных с виноделием. Так, в деревнях долины Пулкауталь каждый понедельник, следующий за Пасхой, винные подвалы открывают для свободного доступа всем желающим. А в деревне Гамлитц каждый год в начале октября проводятся традиционные винные фестивали.

II ведущий.

От блюд австрийской кухни всегда веет духом истинной Европы. Нигде так не ощущаешь себя в Европе, как в венской кофейне или в маленьком уютном ресторанчике за обедом. Классическая австрийская кухня дышит европейскими традициями, каждым блюдом отдавая дань их многовековой истории. Австрийская кухня сочетает в себе элементы немецкой, турецкой и даже славянской кухни. В Австрии всегда было много иностранцев, более того, какое-то время все эти этнические группы компактно

30


проживали на территории этой страны. Отсюда — такое невероятное смешение всех направлений европейской кухни. Австрийская кухня — прекрасный пример того, как можно создать свое из лучших примеров чужого. Австрийская кухня во многом не оригинальна. Зато то, в чем она неповторима, действительно уникально.

I ведущий.

При воспоминаниях об австрийских обедах и ужинах первое, что приходит в голову — штрудель. Обязательно с яблоками и лимонным мороженым. Рецепт этого десерта из тонкого теста с легкой фруктовой начинкой – венец венской выпечки, которая давно уж признана лучшей во всем мире.

II ведущий.

Традиционная австрийская кухня — это пример хорошего вкуса в кулинарии. В ней нет особой экзотики, зато вдоволь простых и сытных блюд из мяса и субпродуктов. Знаменитый австрийский рубец и пирог с начинкой из легких и печени по праву считаются лучшими блюдами европейской кухни старого образца. Старого, потому что сейчас Европу захлестнуло новомодное минималистическое веяние. Блюда кухни новой Европы гораздо полезнее и с большей уверенностью могут быть названы здоровой пищей, но для гурманов, привыкших к плотным обедам и домашним пирогам, она редко приходится по вкусу. А вот всевозможные австрийские супы и мясные гуляши полностью соответствуют представлениям о классике в европейской кухне. На гарнир обычно подают такой же гуляш, но из топинамбура и поджаренные кольца лука.

I ведущий.

В австрийской кухне почти нет рыбных блюд, что неудивительно — у страны выхода к морю нет, да и торговать с морскими державами они начали активно всего пару веков назад, а для традиционной кухни 200 лет — не срок. Однако на праздничном столе в любом австрийском городе вы наверняка увидите фирменного запеченного карпа.

31


II ведущий.

Визитной карточкой австрийской кухни можно считать торт Захер, венский шницель и пиво, сортов которого в Австрии существует немногим меньше, чем самих австрийцев.

Туристов в кафе отеля Sacher если и меньше, чем в Соборе Св. Стефана, то только потому, что площадь небольшая. Ведь здесь вкушают шоколадный фетиш столицы — торт «Захер». Бисквитный корж с нежной абрикосовой начинкой, залитый сверху слоем шоколада. Долгое время «Захером» тешили свои желудки только Габсбурги и приближенные к ним аристократы. Но потом торт пошел в народ. И стал также популярен, как колбаски, свиные ножки и капуста. Теперь многие считают, что «Захер-торт» — самый вкусный торт на свете. И идут в кафе исключительно ради него.

I ведущий.

Прийти в дорогущий ресторан на 7-м этаж стеклянного дома Haas-Haus можно ради двух вещей: чтобы посмотреть на крышу Собора Св.Стефана и заодно взглянуть на гурманов-толстосумов Вены.

Когда отсюда разглядываешь соборную вершину, возникает ощущение, что австрийцы когда-то освежевали огромную змею, и ее шкурой, украшенной модным узором «елочка», покрыли большую часть скатов крыши.

Шеф-повар ресторана — настоящий виртуоз. Готовит тяжелые и сытные австрийские блюда, легкие японские суши и знойные арабские кебабы. Столики необходимо заказывать заранее.

II ведущий.

Здесь продаются сладости, достойные королей и королев, не зря же кондитерская «Demel» была официальным придворным поставщиком десертов. Все технологии и традиции тех времен сохранились до сих пор, поэтому можно не сомневаться, что точно такой же "Захер" или клубничные корзиночки откушивал сам император Франц Иосиф. Жители Вены любовно величают «Demel» "храмом тортов и пирожных" и не устают восторгаться

32


выставленными в витринах скульптурами и картинами из сахара и марципана. Здесь десятки разных видов кофе: турецкий, венский (черный со взбитыми сливками), мазагран (с ромом и со льдом), Мария Тереза (с апельсиновым ликером) и, конечно, обожаемый венцами меланж — огромная чашка кофе с молоком или с яичным желтком. Поэтому, дабы не посрамить честь заведения, не заказывайте просто кофе — выбирайте конкретный вид.

Все понравившиеся сладости можно купить в подарочных упаковках: в Вене продукция Demel считается достойным презентом даже на свадьбу или юбилей. Особого внимания заслуживают всемирно известные засахаренные фиалки, большие сладкие кексы, конфеты ручной работы и фирменный шоколад. Цены немалые: килограммовый "Захер" стоит 33 евро, большой "мраморный" кекс - 13 евро, коробочка фиалок — 17 евро, а наборы конфет —- от 30 до 80 евро. Но попробовав эту красоту и вкусноту, вы не пожалеете о потраченных деньгах. При кондитерской есть музей, рассказывающий об истории и традициях Demel. Побывать там можно в любой день недели с 11.00 до 18.00.

I ведущий.

Улица Гетрайдегассе проходит через исторический центр города. Сейчас ее заполонили кафе и бутики, расположенные в старинных зданиях. Здесь находится старая городская ратуша, дом, где родился Моцарт, кофе-кондитерская «Furst», в которой продают зальцбургский эксклюзив — вкуснейшие конфеты кюгели и много других интересных мест.

Но самое удивительное на этой улице — это вывески. По распоряжению местных властей все вывески на фасадах должны быть выполнены в определенном стиле: с завитушками под старину. Улица просто пестрит причудливыми вывесками. А среди них особенно оригинально выглядят «старинные» вывески абсолютно современных контор.

33


II ведущий.

Открытое в Вене в конце 30-х годов прошлого столетия кафе недавно отремонтировали. В процессе реконструкции не стремились сохранить первоначальный интерьер. Но кофе подают в лучших венских традициях: главное место на подносе официанта отведено чашке крепкого кофе, «справа и подальше» — стакан воды, «справа и поближе» — сахар и сливки, если вы по местным традициям предпочтете этот благородный напиток разбавлять. В Вене черный кофе вообще пьют редко. Заказывайте шварцер (Schwarzer) — это австрийский вариант эспрессо, но его чуть дольше заваривают, поэтому он больше в объеме и горчит. Для истинных гурманов — «гроссер браунер» (Grosser brauner), двойной черный, который подают с порцией сливок.

I ведущий.

Самое старое кафе — кондитерская «Fürst» открылось в Зальцбурге еще в 1884 году. Сегодня это целая сеть магазинов по всему городу. Его главная ценность — кюгели — круглые конфеты-марципаны, покрытые шоколадом, уже давно ставшие одним из брендов Зальцбурга. В кондитерской их можно не только купить, но и выпить с ними кофе.

Кроме обычных кюгелей, в кафе-кондитерских продаются и другие фирменные конфеты. Это и трюфели, и орешки с кремовой начинкой, и шоколадки в йогурте, и множество других. Все они настолько свежие и с таким тонким вкусом и ароматом, что их можно сразу съесть хоть целую коробку!

II ведущий.

Недалеко от Собора Святого Стефана и Дома Моцарта находится лучшая шницельная Вены, возраст которой уже перевалил за 100 лет. Здесь подают такие огромные и сочные мясные кусищи в масле и панировке, что съесть их за раз представляется почти невыполнимой задачей. В любом случае уплаченные вами 14 евро за штуку никуда не денутся: все, что вы не доедите, на кухне аккуратно завернут в фирменную бумагу и

34


упакуют в фирменную же сумочку, чтобы вы могли еще раз вкусить чудесный шницель уже дома.

Помимо фирменной мясной "лепешки", в Figlmuller можно отведать свиных и куриных эскалопов, жареных сырных кубиков, венского супа с картошкой и грибами и запить все это отличными местными винами. А на десерт — яблочный штрудель, фирменный кекс, булочки "Моцарт" с вишневым пюре и шоколадный мусс.

Столики сюда лучше заказывать заранее — по телефонам или на сайте ресторана.

I ведущий.

Кафе «Герстнер». В этом старинном, середины XIX века, кафе подают лучшие пирожные в Вене. Даже шоколадный «Захер», уверяют завсегдатаи, здесь вкуснее, чем в одноименном отеле. А домашний пирог kardinalschnitte — восхитительное кремово-бисквитное лакомство, а потрясающие конфеты, пралине и трюфеля, которые, кстати, можно купить в качестве венских сувениров - настолько нарядны их подарочные упаковки. Ну а ежели вы очень голодны, в «Герстнере» всегда найдется тарелка овощного супа и свежие сандвичи. Кафе было открыто в 1847 году, как раз перед началом правления императора Франца Иосифа. Сразу же после открытия «Герстнер» стал излюбленным "сладким местом" королевского двора, а его основатель — Антон Герстнер — официально назначен главным придворным кондитером.

II ведущий.

Кафе «Бункер» в Вене. На этом самом месте в 1942 — 1943 г.г. действительно стоял самый настоящий бункер, а в 2005 году здесь открылось кафе, которое быстро завоевало популярность у горожан. Находится оно в одном из центральных парков Вены Аугартене в непосредственной близости к одной из архитектурных достопримечательностей австрийской столицы — гигантскому боевому флактурму. У «Бункера» — красивый внутренний дворик с каштанами, по которому носятся маленькие дети, пока родители попивают текилу и какао: выбор напитков очень разнообразен — от шардоне и кайзера до сангрии и просекко. С едой тоже все в

35


порядке: закуски, салаты, горячие блюда и даже десерты. По выходным здесь проходят концерты и фестивали в самых разных музыкальных стилях: в «Бункере» одинаково гармонично звучат фолк, рок, поп, свинг и даже кантри.

I ведущий.

Еще одно замечательное местечко для сладкоежек принадлежит династии пекарей Мурауэр, которые в середине прошлого века основали семейную фирму и под ее началом открыли целую сеть кондитерских (всего в Инсбруке 8 "сладких" филиалов).

Кафе «Каприччо» находится недалеко от Музея тирольского народного творчества и предлагает тем, кто не боится потолстеть, огромный ассортимент вкуснейших и свежайших десертов: банановый торт с какао-ванильным кремом, семислойный ореховый пирог с шоколадной пропиткой, кофейный торт «Кардинал» со взбитыми сливками, горшочек с фруктами и сливочным кремом, восхитительные конфеты-пралине с ликером, граппой, шампанским и карамелью, различное печенье и рулеты, марципановые фигурки в виде сказочных персонажей, машинок, велосипедов, цветов и домиков, безумно красивое мороженое, фирменные шоколадки, а также сэндвичи, салаты и прочие закуски.

А если у вас или ваших друзей день рождения или свадьба, в кафе «Каприччо» вам сделают на заказ такие кондитерские шедевры (торты с фотографиями, кольцами, аистами, цветами, рыцарями, куклами Барби, в виде домов и футбольных мячей), что остальные подарки в сравнении с ними просто померкнут.

II ведущий.

Наша встреча подошла к концу. Желаем вам путешествовать не только виртуально, но и наяву. Ведь очень много есть интересного в мире. А пока вы можете обратиться в нашу библиотеку, где найдете интересную и полезную информацию.

36


Интернет-ресурсы:viasun.ru/countries/austria/info/cuisine/

www.po-miry.ru/KULINARIA/ZARUBECH/austria.htm

www.aif.ru/food/article/41035

www.country.alltravels.com.ua ›

http://www.aif.ru/food/article/41035

http://www.po-miry.ru/KULINARIA/ZARUBECH/austria.htm

37


38


ЗМІСТ

Холодулькіна І., Кондрацька А., Ігуменцева О.

Країнознавча розвідка “Перлина в центрі Європи” ........................... 3

Холодулькіна І.

Віртуальне знайомство “Австрійська душа сповнена протиріч” ......17

Игуменцева О.

Кулинарное шоу “Австрийский микс” ................................................ 23

39


Відповідальний за випуск: директор обласної бібліотеки для юнацтваТкаченко Н. В.

Укладач: бібліотекар відділу читального залу

І. С. Холодулькіна

Комп’ютерне макетування: завідуюча відділом інформаційних ресурсів та комп’ютерних технологійНамесник С. А.

40


Наша адреса:

вул. Велика Морська, 92м. Миколаїв, 54001

Телефон/факс: (0512) 37-62-33

E-mail: mk. unbib@ yandex .ua

www . unbib . mk . ua

http://www.unbib.mk.ua/







mailto:[email protected]




e s avstriya_

Education