«удівництва...

Додаток до Звіту про громадське обговорення планованої діяльності

«Будівництва міні-гідроелектростанції (МГЕС - 1) на річці Шопурка в смт. Великий Бичків Рахівського району

Закарпатської області»

(реєстраційна справа №2018530883)

Таблиця врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадського обговорення

планованої діяльності з будівництва міні-гідроелектростанції (МГЕС - 1) на р. Шопурка реєстр. № 2018530883.

Особа (Ф.І.О.) або найменування особи (для юридичних осіб), яка подає зауваження і пропозиції :

Стефанишин Д.В., доктор технічних наук, провідний науковий співробітник відділу природних ресурсів Інституту

телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, професор кафедри гідротехнічного будівництва та

гідравліки Національного університету водного господарства та природокористування

№ Зміст зауваження чи пропозиції

Інформація про розгляд

1 Перше зауваження стосується посилань на використані

джерела (на статті, книги, нормативні документи тощо).

Список посилань є фундаментом подібної роботи; він має

засвідчити наскільки різносторонньо проблема розглядалася.

Звичайно, жоден такий список не може претендувати на

вичерпність, автори мають повне право користуватися тими

джерелами, які вони вважають за необхідне. Однак,

література, на яку посилаються автори у цьому Звіті, з якою

вони скоріше за все ознайомлювалися і на якій, так чи

інакше, ґрунтуються їх судження, висновки, рекомендації

тощо, на нашу думку, не може слугувати достатньо

надійним фундаментом для аргументів, викладених на

користь планованої діяльності.

В списку представлено різні джерела, зокрема і авторські

роботи (це звичайно добре). Однак, більшість з згаданих

авторів не є фахівцями в області гідротехнічного

Враховано повністю.

Список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для

описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля

приведено відповідно до вимог п.13, частини 2 статті 6 Закону

України «Про оцінку впливу на довкілля» (від 23.05.2017 р.

№ 2059-VIII) (далі – Закону).

Зауваження та пропозицій щодо обсягу досліджень та рівня

деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки

впливу на довкілля не надходили.

будівництва і гідроенергетики, і, зокрема, оцінювання

впливів гідроспоруд на довкілля. В той же час, у списку

посилань відсутні відомі роботи визнаних інженерів-

гідротехніків, гідроенергетиків, гідрологів, гідроекологів і

руслознавців та інших фахівців, як вітчизняних, так і

зарубіжних, котрі спеціалізуються саме в цій області (а це

вже дуже погано).

Особливо нас насторожило те, що, наприклад, навіть таке

важливе посилання як (див. Список посилань, позиція 43,

ДБН В 2.4.-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні

положення»), зроблено некоректно. Мова йде про ДБН

В.2.4-3:2010. Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні

системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні

споруди. Основні положення. Київ: Міністерство

регіонального розвитку та будівництва України, 2010.

Можливо автори з цим ДБН взагалі не ознайомлювались, а

це основний нормативний документ, що регулює

проектування, будівництво і експлуатацію гідротехнічних

споруд всіх можливих типів і призначення. Саме в цьому

документі наведено перелік негативних впливів на довкілля,

які з великою вірогідністю можна очікувати при будівництві

і експлуатації гідроспоруд, і наслідки яких в обов’язковому

порядку слід аналізувати, прогнозувати та оцінювати.

Обґрунтовано відхилено.

Відповідно до ч.1 статті 6 Закону – суб’єкт господарювання несе

відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації

згідно з законодавством.

2

В Розділі 1 Звіту, в якому наведено опис планованої

діяльності, вказано, що МГЕС-1, яка планується до

будівництва, дериваційного типу. Це означає, що ця МГЕС,

за жодних умов, тобто, якими б не були при цьому тип чи

конструкція дериваційного тракту, чи рибопропускної

споруди, не працюватиме на побутовому стоці в

екологічному розумінні проблеми. Дериваційна схема

передбачає відбір води з природного русла в дериваційний

канал (штучне русло), а деривація не допускає жодної

можливості для її використання біотою в якості водного


Техніко-економічне обґрунтування планованої діяльності

передбачає будівництво МГЕС дериваційного типу.

В розділі 5.2, табл.5.4 зазначена санітарна витрата в кількості 2,13

м3/с для МГЕС-1 та санітарна витрата в кількості 2,01 м

3/с для

МГЕС-2.

В межах підпірної споруди вода йде через рибохід.

Недотримання правил експлуатації об’єктів альтернативної

енергетики, що регламентуються нормативно-правовими актами,

обов’язковими для виконання всіма суб’єктами підприємницької

шляху. Деривація – це мертве русло, навіть якщо це

відкритий канал. Тому все, що відбуватиметься в критичні

для біоти періоди, залежатиме від того, наскільки коректною

буде поведінка власника МГЕС. Чи зупинятиме він станцію,

чи ні. Цілком прогнозованою може бути ситуація, коли в

особливо відповідальні періоди – періоди ходу різних видів

іхтіофауни (серед яких є червонокнижні види) на нерест,

власник МГЕС забиратиме практично всю витрату води з

русла ріки в дериваційний канал. Адже ці періоди не є

багатоводними. Забудовник і експерти, які готують Звіт з

ОВД, не повинні вводити громадськість в оману,

наголошуючи на тому, що дериваційна схема – це безпечна

схема.

діяльності знаходиться в компетентності державних органів

відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

У Звіті не визначено вплив підготовчих робіт та експлуатації

об’єкту на стан основних угрупувань водних ресурсів, не

розроблено компенсаційні заходи з відшкодування збитків

завданих рибному господарству на ділянці виконання робіт.

3 Специфічною особливістю дериваційних ГЕС є

розосередженість гідроспоруд в просторі. Тому місце

планованої діяльності (проектної території, проектної

ділянки) (див. рис. 1.1, 1.2), мають коректно відображатися,

щоб показати просторовість розміщення гідроспоруд, з

включенням всієї території, де розміщуватимуться різні

гідроспоруди МГЕС. Мають також відображатися і

найближчі населені пункти чи будівлі, допоміжні об’єкти,

наприклад такі, як під’їзні дороги, місця складів, ЛЕП,

кар’єрів тощо, ну і, звичайно, став (водосховище).

Фото місця розташування водозабірної споруди (рис. 1.4),

яке наводять автори, відверто не вдале. Яку інформацію

можна отримати завдяки цьому фото? Створ водозабірної

гідроспоруди це ж не місце, де зачерпуватимуть воду

фляжками чи відрами, хоча і для цього, як бачимо на

наступному фото (рис. 1.5), важливо показати як виглядає

доріжка, що веде до річки.

На стор. 10, навіщось (з якою метою?), вказується, що

«Затоплюється заплава лише при виключно високих

підйомах рівня води під час повеней і паводків на глибину


Відповідно до Переліку документів, необхідних для отримання

висновку з ОВД, визначений ст. 9 Закону України «Про оцінку

впливу на довкілля» (від 23.05.2017 р. № 2059-VIII) та п. 7

«Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки

впливу на довкілля» (далі – Порядок), затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 1026 суб’єкт

господарювання має право подати уповноваженому

територіальному органу будь-яку іншу додаткову інформацію,

необхідну для розгляду звіту з ОВД.

У розділі 5.2 вказано: «Підйом рівня води починається весною в

середині березня, проходить інтенсивно (від 0,2 до 1,7 м/добу) і в

кінці місяця досягає 0,5-1,0 м над передповеневими при звичайній

повені і 1,2-2,0 м при виключно високій повені. Максимальні річні

рівні спостерігаються влітку і досягають 1,1-2,0 м над

передпаводковими в звичайні роки і 1,8-3,2 м – в багатоводні.

Максимальна інтенсивність підйому 1,2-2,4 м/добу. Найвищий

рівень утримується від декількох годин до 2 днів. Спад проходить

також швидко. Протягом літа по ріці в середньому проходить 2-5

паводків, в деякі роки до 10 паводків. Коливання рівнів взимку

0,5–0,8 м на 1–2 дні». Однак без того, як часто це

відбувається і з якими наслідками, це інформація ні про що.

досягає 0,5-0,7 м, інколи 1,5 м, це обумовлено відлигами, коли

температура повітря підвищується до +7–+9ºС».

У Звіту з ОВД не приведено викопіювання з генерального плану

населеного пункту, та/або детального плану території з метою

встановлення відповідності планованої діяльності затвердженій в

установленому порядку містобудівній документації та не

приведено документи, що підтверджують право користування

(власності) земельною ділянкою.

У Звіті відсутній план заходів щодо запобігання

підтоплення територій, а також ліквідації наслідків у разі

виникнення надзвичайної ситуації; розрахунковий план здійснення

щорічної розчистки зон акумуляції наносів, зріз чагарникової

рослинності у верхньому б’єфі до початку багатоводного періоду

р. Шопурка, не розкрито питання забезпечити виконання

комплексу протиповеневих заходів (єдиний комплекс

протиповеневих заходів) з метою інженерного захисту територій та

споруд від підтоплення та затоплення в межах планованої

діяльності;

4 Мотиви щодо «вибору місця розташування і початку

проектування», про які згадують автори у Звіті, ними не

проаналізовано. Звичайно, не вся інформація, яка наводиться

в Звіті з ОВД, має аналізуватися й оцінюватися на предмет

можливих впливів на довкілля та їхніх наслідків. Але мотиви

– мабуть все-таки мають аналізуватися. Або ж автори,

навівши мотиви, мають написати, що вони з ними

погоджуються.

На нашу думку, наприклад, єдиний розумний,

несуперечливий мотив щодо побудови МГЕС-1 у вибраному

створі, лише 6-й, де згадується, про «вигідне розташування

об’єкта» для забудовника. Інші мотиви – суперечливі і

потребують аргументації на їх користь.


Відповідно до даних Звіту з ОВД планована діяльність

здійснюватиметься на виконання положень «Національного плану

дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 р.», затверджений

розпорядженням КМУ від 1 жовтня 2014 року №902-р та

«Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 р.,

схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13

липня 2016 №552-р.

5 Так (звичайно, це теж на нашу думку) економічне (а ще

краще – економіко-екологічне) обґрунтування використання

гідропотенціалу Закарпатської області (в цілому по області,

в басейнах окремих річок тощо), має все-таки ґрунтуватися

на стратегічних оцінках, які, натепер, вже є застарілими

(якщо взагалі саме в такому контексті, економіко-

екологічному, а ще краще, економіко-соціально-

екологічному, що передбачає стратегічна оцінка, взагалі

коли-небудь проводились). Для того, щоб убезпечити

область, район, басейн річки від непродуманих рішень, які

можуть завдати непоправної, некомпенсованої екологічної і

соціальної шкоди, мабуть і приймався спеціальний Закон

«Про стратегічну екологічну оцінку» (СЕО). Можливо

авторам слід було б хоча про це згадати у Звіті. За

відсутності СЕО розумно піддавати під сумнів будівництво

будь-якої нової МГЕС, як в Закарпатській області, так і на

річці Шопурка зокрема, оскільки автори добре знають, що на

ній планується побудова цілого каскаду гідроспоруд, більш

того, на звіт з ОВД однієї з них вони навіть посилаються.

Можливо СЕО покаже, що існують і інші, більш раціональні

варіанти використання гідропотенціалу, згідно з якими

забезпечуватиметься комплексне використання водних

ресурсів цієї річки, в тому числі, що зовсім і не обов’язково,

і в цілях гідроенергетики.

Обґрунтовано відхилено.

Повідомлення про плановану діяльність» (реєстраційні номери

справ 2018530884, 2018530883) опубліковано в Єдиному реєстрі з

ОВД 30.05.2018 року, яким розпочато процедуру ОВД планованої

діяльності.

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» (від 20.03.2018

№ 2354-VIII) введений в дію 12.10.2018 році.

Відповідно до ст.1 пп.1 Закону України «Про стратегічну

екологічну оцінку» (від 20.03.2018 № 2354-VIII) цей Закон

«…регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у

тому числі для здоров’я населення, виконання документів

державного планування та поширюється на документи державного

планування…»;

Шановні автори Звіту, згідно з заявленою ними

кваліфікацією, мали б підійти до проблеми більш зважено,

по державному, а не з точки зору інтересів окремого

конкретного забудовника-інвестора, враховуючи лише його

«мотиви», спробувати перейнятись і інтересами місцевого

населення, населення району, області, навіть якщо про ці

інтереси місцеві жителі поки що не здогадуються. Місцеві

жителі, шановні вчені (професори і доктори наук), що є

авторами Звіту, на відміну від вас, кому доручено

Повністю враховано

Згідно ч.1. ст. 6 Закону – суб’єкт господарювання несе



Згідно ст. 7 Закону у встановлений термін подачі зауважень та

пропозицій щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації,

що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля , такі

зауваження до департаменту не надходили (лист Департаменту

екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної

розібратись в проблемі, точно не є фахівцями і не завжди

здатні розібратись самостійно в тому, що їм насправді може

загрожувати в результаті цієї планованої діяльності.

адміністрації від 27.06.2018 р. № 827/02-02);

Згідно ст. 7 та 8 Закону – громадське обговорення Звіту з ОВД

розпочалося 15.11.2018 р. та тривало до 19.12.2018 р. Громадські

слухання Звіту з ОВД відбулися – 04.12.2018 р. о 10:00 (МГЕС-1)

та 12:00 (МГЕС-2) годині, за адресою: 90615, Закарпатська область,

Рахівський район, смт. Великий Бичків, вул. Грушевського, 108,

приміщення селищної ради.

Письмових зауважень та пропозицій під час проведення

громадських слухань не надходило.

У пункті 5 протоколу громадських слухань від 04.12.2018 року

вказано, що присутні учасники громадських слухань вважають, що

планована діяльність становитиме небезпеку для довкілля та

місцевого населення.

6 Реальною проблемою Закарпатської області і Рахівського

району, яку рано чи пізно прийдеться кардинально

вирішувати, в тому числі і завдяки гідротехнічному

будівництву, є не «дефіцит виробництва електроенергії», а

повенева небезпека. Електроенергію, зрештою, можна

виробляти і в сусідній області або, якщо на місці, то іншим

доступним способом, наприклад, за допомогою сонячних

електростанцій. А від повеневої небезпеки нікуди не дітися.

Тому будь-яке гідротехнічне будівництво в області та

районі, підкреслюємо, будь-яке, має вестись, в першу чергу,

з оглядом на повеневу небезпеку, і з метою її мінімізації. Що

стосується гідроспоруд малих ГЕС, якими наразі, масово,

різні забудовники-інвестори (а про це також автори Звіту

мають знати і приймати до уваги) прагнуть заповнити русла

карпатських річок, хаотично та необґрунтовано, то ці

споруди, повеневу небезпеку в регіоні можуть не лише

посилити, а й зробити ще менш прогнозованою. При

проходженні сильних паводків, що є звичними для регіону,

малі підпірні гідроспоруди, що розміщуються поперек русел,


Проблема надзвичайно актуальна, турбує не тільки наукову

громадськість та місцевих жителів Закарпаття, також державні

інституції.

Згідно ч.2 ст. 2 Закону здійснюється з дотриманням вимог

законодавства про охорону навколишнього природного

середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується

провадити плановану діяльність.

У Звіті відсутній план заходів щодо запобігання підтоплення

територій, а також ліквідації наслідків у разі виникнення

надзвичайної ситуації; розрахунковий план здійснення щорічної

розчистки зон акумуляції наносів, зріз чагарникової рослинності у

верхньому б’єфі до початку багатоводного періоду р. Шопурка, не

розкрито питання забезпечити виконання комплексу

протиповеневих заходів (єдиний комплекс протиповеневих заходів)

з метою інженерного захисту територій та споруд від підтоплення

та затоплення в межах планованої діяльності;

можуть ставати вже не «концентраторами» води, щоб

відвести її в деривацію, а потенційними перешкодами-

концентраторами великогабаритних наносів, корчів,

стовбурів дерев, криги тощо, які акумулюючись

створюватимуть «природні» греблі-загати, з загрозою

прориву та виникнення гідродинамічних аварій. Наслідки

таких проривів можуть бути катастрофічними для жителів

населених пунктів, розташованих вниз за течією.

7 Для авторів Звіту, які (як, можливо, і проектанти) не є

професійними інженерами-гідротехніками, пояснюємо, що

до будівлі МГЕС воду підводять, а не відводять. Споруда 4

на рис. 6 не може називатися водовідвідним каналом. Це –

дериваційний канал, а оте, що зображено на рис. 1.6 як 2 – це

дамба обвалування, а не дериваційний канал. Це не просто

помилки, це ознаки того, що ті, хто проектує, а потім ці

проекти аналізує, не є достатньо компетентними, не

розуміють з якими об’єктами вони мають справу.

Схеми, які наведено на рис. 1.6 та 1.7 чітко показують, що

проект МГЕС жодним чином не вражає оригінальністю і

намаганням «пристосуватись» до природи. Справжні

гідротехніки і гідроенергетики, ті, що, наприклад,

займаються великою гідроенергетикою, це все-таки роблять.

Хоча «пристосуватись» до природи їм набагато важче. Не ті

масштаби об’єктів. Оригінальними рішеннями вони ніби

підкреслюють свій професіоналізм. А тут, сама природа

підказує забудовнику, проектанту, вам, шановні експерти,

дивіться, ось, замість «розчистки русла» в нижньому б’єфі,

можна ж виконати «м’яке» з екологічної точки зору

спряження б’єфів за схемою швидкотоку, в межах якого

досить комфортно може розміститися і досить ефективний

рибохід. До речі, а де він на цих схемах?

Схоже на те, що належний аналіз проекту, мотивів

інвестора, виявлення проблемних сторін, формулювання


Законом не прописані кваліфікаційні вимоги щодо виконання робіт

з оцінки впливу на довкілля.

Згідно Закону суб’єкт господарювання несе відповідальність за

достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством;

Розробниками звіту зазначене зауваження щодо розміщення

рибоходу підлягає додатковому опрацюванню.

пропозицій щодо покращення проекту з метою зменшення

негативних впливів на довкілля взагалі не було метою

роботи, результати якої представлено у Звіті.

8 Мотиви 3-й і 4-й можуть бути реалізовані і в інший

доступний спосіб, наприклад, будівництвом сонячних

електростанцій, причому таке будівництво може

здійснюватися в межах населених пунктів і принести цілком

реальну практичну користь місцевому населенню, а не

одному лише забудовнику.

Враховано частково.

Відповідно до даних Звіту з ОВД планована діяльність

здійснюватиметься на виконання положень «Національного плану

дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 р.», затверджений

розпорядженням КМУ від 1 жовтня 2014 року №902-р та

«Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 р.,

схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13

липня 2016 №552-р, що сприятиме збільшенню частки виробленої

електроенергії з відновлюваних джерел у загальному

енергетичному балансі України.

9 Зі схеми впливу на довкілля під час будівництва (див. рис.

1.6) не ясно як все-таки воно буде організовано в просторі і

часі, щоб можна було об’єктивно оцінити його впливи на

довкілля. Наприклад, не вказано, де розміщуватимуться

під’їзні дороги, місця складування матеріалів, техніка тощо.

Не пояснюється в чому полягає мета призначення санітарно-

захисної зони (на період будівництва, 50 м). Що при цьому

захищатиметься і від чого? Що саме хотіли показати автори

на схемі впливу гідроспоруд на довкілля під час експлуатації

(рис. 1.7)? Невже весь вплив МГЕС на довкілля при

експлуатації обмежиться наявністю «джерела шуму», який

діятиме в радіусі 50 м і все? Можна, зрештою, не зважати на

впливи гідроспоруд МГЕС-1 на різну біоту тощо, але як

щодо фізичного їх впливу на річку, який може загрожувати

місцевому населенню? Якщо деформація берегової лінії

річки Шопурки має місце і в природних умовах (стор. 11), то


Згідно ст.6 Закону суб’єкт господарювання несе відповідальність за

достовірність наведеної в звіту інформації.

Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності

детально описана у розділі 5.

Вплив планованої діяльності на території та об’єкти природно-

заповідного фонду (лісовий заказник «Діброва») не підлягає оцінці

оскільки значно віддалені від місця розташування МГЕС

і прямих чи опосередкованих загроз для їх функціонування не

створюється.

гідроспоруди, така вже їх властивість, впливатимуть на її

ерозійно-акумулятивну діяльність, адже у верхньому б’єфі

накопичуватимуться наноси, а у нижньому –

посилюватиметься руслова, і, цілком можливо, і берегова

ерозія. Які території захоплять ці зміни і на які наслідки при

цьому чекати?

Окремим питанням, яке теж потребує чіткої відповіді, є межі

ймовірного поширення впливу будівництва і експлуатації

гідроспоруд планованої МГЕС-1 на лісовий заказник

загальнодержавного значення «Діброва».

10 На рис. 1.7 не наведено відмітки рівня води в нижньому

б’єфі підпірної споруди, ні при НПР, ні при ФПР, а також

відмітка гребеня підпірної споруди. Чому? Абсолютно

незрозумілою є схема планованої діяльності, яку наведено на

рис. 1.8. Для чого вона?

Повністю враховано.

На стор. 19, 23 звіту з ОВД вказано – рівень води у верхньому б’єфі

р. Шопурка НПР прийнятий 356,50 м, ФПР – 358,50 м. Відмітка

води в нижньому б’єфі ГЕС становитиме – 349,5 м. Проектний

напір (брутто) води на ГЕС складе ≈ 7,0 м.

Відповідно до «Переліку документів, необхідних для отримання

висновку з ОВД», визначений ст. 9 Закону України «Про оцінку

впливу на довкілля» (від 23.05.2017 р. № 2059-VIII) та п. 7

«Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки

впливу на довкілля» (далі – Порядок), затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 1026 суб’єкт

господарювання має право подати уповноваженому



11 У першому розділі Звіту для чогось (це не пояснено)

детально розписано те, які марки бетону, яка арматура

використовуватимуться при будівництві, як

виконуватиметься зварювання, які застосовуватимуться

електроди, які лічильники для обліку електроенергії

встановлюватимуться тощо, але чомусь нема жодного

натяку на аналіз та оцінку ефективності запропонованого

інститутом гідробіології НАН України рибоходу. Чому? На

яких умовах? Це ж одна з гідроспоруд, яка нібито має


Параметри вказано у підрозділі «Опис характеристик діяльності

протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та

провадження планової діяльності» для розрахунків утворення

викидів, скидів, утворення відходів.

Дані по прийнятому рибоходу наведено у Звіті п.8.1, стор.110-113.

Відповідно до ст. 9 Закону та п. 7 «Порядку передачі документації

для надання висновку з оцінки впливу на довкілля» затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 1026

зменшувати негативний вплив МГЕС на довкілля. суб’єкт господарювання має право подати уповноваженому



Згідно ч.1 ст. 6 Закону суб’єкт господарювання несе



Розробниками звіту зазначене зауваження щодо розміщення

рибоходу підлягає додатковому опрацюванню.

12 В кінці Розділу 1 робиться наступний (на нашу думку дуже

вже упереджений) висновок: «Таким чином, хоча на даному

етапі проекту не всі екологічні наслідки планованої

діяльності можуть бути оцінені, характер і масштаби цієї

діяльності дозволяють констатувати, що негативні впливи на

довкілля мають характер дуже обмежений у просторі і часі

та не спричиняють наслідків на населення і природне

середовище, які вимагають додаткового втручання чи

реагування з метою їх пом’якшення чи усунення». При

цьому, аналіз матеріалів, які наведено в цьому Розділі,

показує на відсутність інформації про будь-які екологічні

наслідки діяльності та негативні впливи на довкілля. Як це

розуміти?





у п. 5.1. розділу 5 «Опис і оцінка можливого впливу на

довкілля планованої діяльності» Звіту відсутня оцінка впливу

планової діяльності на довкілля, а саме: вплив на повітряне

середовище, вплив на грунтовий покрив (порушення грунтово-

рослинного шару), вплив на біотичну складову довкілля (види риб

занесених до Червоної книги України), не визначено вплив

підготовчих робіт та експлуатації об’єкту на стан основних

угрупувань водних ресурсів, не розроблено компенсаційні заходи з

відшкодування збитків завданих рибному господарству на ділянці

виконання робіт; не підготовлено та не наведено проектний режим

роботи станції з врахуванням об’ємів стоку в річці та забезпечення

санітарних витрат води р.Шопурка протягом року (мінімальні та

максимальні обсяги та рівні води у різні періоди року);

13 В Розділі 2 дається опис виправданих альтернатив

планованої діяльності. При цьому основна увага при аналізі

технічних альтернатив 1, 2, згідно з якими на МГЕС-1 має

встановлюватися різне гідроенергетичне обладнання,

приділяється таким особливостям цього обладнання, як,

наприклад, коефіцієнт корисної дії тощо, ну і призначенню

спеціального тарифу та строкам його дії. Наскільки

важливим це є з точки зору впливу на довкілля у випадку

реалізації тієї чи іншої з цих технічних альтернатив?

Що стосується технічної альтернативи 3 – будівництво та

експлуатація ТЕС, то яким чином вона може

виправдовуватися? Технічну альтернативу, наскільки ми

розуміємо, має пропонувати той забудовник, який її

реалізуватиме. Забудовник (ТзОВ «Енергія Гір плюс») в

якості альтернативи МГЕС-1, потужністю до 1 МВт, може

побудувати і експлуатувати теплову електростанцію? Якби,

наприклад, мова йшла про сонячну електростанцію, то

питання виправданості такої альтернативи у нас не виникало

б. Загалом, аналіз виправданих технічних альтернатив у Звіті

практично проігноровано. По-перше, важко віднести до

реальних альтернатив, те, що названо альтернативою 3. По-

друге, до технічних альтернатив мають все-таки відноситися

варіанти спланованих суб’єктом господарювання заходів,

спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення,

зменшення, усунення негативного впливу на довкілля, а не

способів отримання прибутку. Те ж саме, можна зауважити і

стосовно ніби «розглянутих» територіальних альтернатив, в

яких, виявляється, теж переслідувалась мета отримання

більшого прибутку (див. по тексту на стор. 36, «потреба у

наявності перепадів висот та достатніх об’ємів річкового

стоку для вироблення електроенергії з відновлюваних

джерел; запропоноване розташування МГЕС має добре

автомобільне сполучення, що є зручним для будівництва»).


Планованою діяльністю передбачається реалізація проектних

рішень за двома технічними альтернативами – використання

гідроагрегату виробництва ТОВ «Мінігідро» (Україна, м. Харків)

або використанням гідроагрегату виробництва KosslerGmbH&Co

KG (Австрія, м. Піра). Інші технічні альтернативи у плановані

діяльності не передбачені.




Згідно ст. 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (від

23.05.2017 р. № 2059-VIII) у встановлений термін подачі зауважень

та пропозицій щодо обсягу досліджень та рівня деталізації

інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на

довкілля, не надходило (лист Департаменту екології та природних

ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації від

27.06.2018 р. № 827/02-02).

Щоб не бути тільки голослівним критиканом, в якості

виправданих технічних альтернатив, для формулювання

яких не потрібна особлива фантазія як проектантів,

забудовників, так і шановних експертів, що є авторами цього

Звіту, можу запропонувати такі дві альтернативи: 1) з

рибопропускною спорудою; 2) без рибопропускної споруди.

14 Окреме зауваження змушені зробити стосовно аналізу

територіальних альтернатив, зокрема, вкрай

непрофесійному, поверхневому, відверто глузливому

«опису» територіальної альтернативи 2 (альтернативи

бездіяльності, як її назвали автори, або 0-льтернативи), тобто

коли МГЕС-1 на р. Шопурка не будується. В нас були

сподівання, що один з авторів Звіту (проф. Л.М. Архипова,

завідувач кафедри туризму ІФТУНГ) наведе хоча б якісь

пристойні аргументи щодо можливості розвитку «зеленого»,

дружнього для довкілля, туризму в басейні річки Шопурка,

які певною мірою засвідчили б і відсутність

неупередженості у авторів. На жаль, виявилося, що пані

Людмила або поганий фахівець в галузі екологічної безпеки,

туризму та раціонального природокористування, або займає

відверто упереджену позицію на користь забудовника. Хіба

можна, шановна пані Людмило, порівнювати наслідки

впливу на річку будь-якої МГЕС, навіть якщо не зважати на

те, що окрім планованої біля Великого Бичкова МГЕС-1

існують ще й плани на МГЕС-2 (Ви ж і цей Звіт з ОВД

готували), і ще кількох МГЕС на р. Шопурці, про які Ви теж

знаєте, бо наводите в списку літератури відповідне

посилання у власному Звіті, з наслідками «відпочинку

неорганізованих туристичних груп в місці планованої

діяльності», які Ви «демонструєте» на рис. 2.2? Вченому має

бути соромно за таке порівняння.


Відповідно до ст. 7 Закону у встановлений термін подачі зауважень



довкілля не надходило (лист Департаменту екології та природних


27.06.2018 р. № 827/02-02).

Передбачені дві територіальні альтернативи – за місцем

розташування планованої діяльності та «нульова» альтернатива.

Обрана ділянка під розміщення МГЕС 1 обговорена з громадою

села під час громадських слухань при розгляді детального плану

території.

Згідно повідомлення про планову діяльність в Єдиному реєстрі з

ОВД №: 2018314288/486 в Рахівському районі планується

будівництво туристичного комплексу «Свидовець» на 22000 осіб.

Серед «ненульових» територіальних альтернатив у нас теж є

цілком виправдані варіанти, наприклад: розміщення МГЕС

на ділянках, що розташовані вище природного нерестилища.

Там, до речі, можна було б подумати і як одночасно

вирішувати проблему захисту населення від паводків.

Невигідні, бо не гарантують отримання швидких

надприбутків за рахунок державного бюджету? Чи вже

поділені комусь іншому? Ну тоді хоча б розглянули два

береги для деривації. Територіальні ж альтернативи,

формально не придерешся.

15 В цілому, аналіз альтернатив у Звіті представлено не на

належному рівні, що можна трактувати і як порушення

вимог Закону. Так, якщо опис планованої діяльності (Розділ

1), загалом, зайняв майже 30 сторінок тексту Звіту, то

набагато важливіший з точки зору об’єктивності ОВД опис

виправданих альтернатив планованої діяльності (Розділ 2)

лише неповних п’ять сторінок. При цьому на цих п’яти

сторінках ще й розміщено два недоречні рисунки (на одному

з яких, на рис. 2.1, показано практично те саме, що і на рис.

1.4, 1.5, 1.11 з Розділу 1). А в параграфі 2.2, де мали б

наводитися конкретні аргументи, які б засвідчували

екологічність прийнятого варіанту в порівнянні з іншими

варіантами, наводиться інформація загального характеру,

подібна до передвиборчих лозунгів. Ця інформація не лише

жодним чином не стосується об’єкта планованої діяльності,

цілком конкретного об’єкта, який планується побудувати в

цілком конкретному місці і на конкретній річці, а і є багато в

чому некоректною, перекрученою або, людськими словами,

неправдивою


Рівень деталізації встановлюється обсягом досліджень та рівнем


впливу на довкілля під час обговорення «Повідомлення про

планову діяльність» – цього рівня не було встановлено (вказано)

(лист Департаменту від 27.06.2018 р. № 827/02-02).

Згідно ст. 6 п. 1– суб’єкт господарювання несе відповідальність за

достовірність наведеної у звіті інформації.

16 Основна увага в третьому розділі, де має подаватися опис

поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його

ймовірної зміни без провадження планованої діяльності, все-

таки приділяється промоції цієї діяльності та обґрунтуванню


Відповідно до ст.6 Закону України «Про оцінку впливу на

довкілля» - суб’єкт господарювання несе відповідальність за

достовірність наведеної в звіту інформації.

комфортності умов її проведення, а не екологічній

проблематиці.

Так, наприклад, на стор. 42 робиться висновок щодо

водоресурсного забезпечення, яке «в цілому достатнє для

реалізації проекту на довгострокову перспективу». Але це

важливо насамперед для того, щоб інвестор отримував

гарантований прибуток. Наведені в табл. 3.1 дані щодо

опадів на гідропосту В. Бичків за 2013-2017 рр. теж аж ніяк

не можуть характеризувати гідрометеорологічну ситуацію в

басейні р. Шопурка, а саме можливі негаразди з

проходженням повеней тощо. Ці дані стосуються лише

«території планової діяльності». Тобто автори Звіту більше

переймаються умовами роботи персоналу, мабуть

інформують чи варто персоналу запасатися парасольками та

відповідним одягом. В першому розділі автори теж більшу

увагу приділяли тому, наскільки комфортною буде праця на

станції (див. на стор. 17 інформацію про «опалення будівлі

МГЕС-1», «повітрообмін» в ній, «водопостачання»,

«біотуалет». «освітлення»), а не екологічними наслідками

будівництва і експлуатації гідроспоруд.

За даними стану повітряного середовища (стор. 43, 44) –

будівельникам і майбутнім працівникам МГЕС-1 теж нічого

не загрожує. «Для місця планової діяльності стан якості

атмосферного повітря є значно кращим ніж в середньому по

області». Працівникам забезпечуватимуться комфортні

умови праці, можливість відпочинку в лісі тощо.

Можуть бути лише певні проблеми з водопостачанням (стор.

45), з вини місцевого населення, звичайно. Воно, місцеве

населення, на думку авторів, є загрозою, адже «Для річки

Шопурки та місця планової діяльності найбільші загрози в

цьому аспекті (тобто екологічному) створює населення с.

Кобилецька Поляна та частково і смт В.Бичкова». Тобто

місцеві жителі є як проблемою для комфортної роботи

В розділі 3 Звіту з ОВД проведено опис поточного стану довкілля

(базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без провадження

планованої діяльності (нульова альтернатива).

У звіті привести дані щодо видів флори в межах ділянки планованої


Не визначено вплив планованої діяльності на іхтіологічний

заказник «Кісва» розташований вище по течії р.Косівська.

будівельників та експлуатаційного персоналу, так і, звісно,

основною загрозою для стану довкілля. Адже саме воно,

місцеве населення, «негативно впливає на біологічне

різноманіття р. Шопурка, яка у верхів’ї має понад 18 видів

риб».

Не зашкодить проведенню планованої діяльності геологічне

середовище та «типологічні особливості р. Шопурка за

геологічними умовами», яку на рис. 3.6 автори чомусь навіть

не показали. Ґрунтовий покрив, його промерзання, теж не

будуть проблемою для будівництва.

Не відомо тільки як вплине на будівництво «рослинний світ»

(стор. 51, 52), оскільки даних щодо видів флори в межах

ділянки планованої діяльності не наведено. Мабуть справді

ніяк, адже там все буде вирубано, і сплановано

бульдозерами.

На рис. 3.10 наведено «території та об’єкти в 7 км зоні

навколо місця планованої діяльності». Яким чином

обґрунтовувались розміри цієї зони? Чому в цю зону не

включено «іхтіологічний заказник місцевого значення

(басейн р. Косівська)», «створений з метою збереження

нерестовищ цінних видів риб – харіуса європейського,

міноги карпатської, яльця-андруги, які занесені до Червоної

книги України». Чи означає це, що, на думку авторів Звіту,

планована діяльність жодним чином на цей заказник не

вплине?

17 В описі ймовірної зміни довкілля без провадження

планованої діяльності (п. 3.2) автори констатують, що

«Суттєвого зменшення викидів забруднюючих речовин в

атмосферу в Рахівському районі, в якому відсутня

газифікація, можна досягти в середньостроковій перспективі

за рахунок переходу на опалення приватних, комунальних і

державних будівель із твердого палива на електричне.

Електричну енергію є можливість виробити в достатній

Враховано повністю. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» (від 20.03.2018

№ 2354-VIII) введений в дію 12.10.2018 р.

Повідомлення про плановану діяльність» (реєстраційні номери

справ 2018530884, 2018530883) опубліковано в Єдиному реєстрі

30.05.2018 року.

У звіті необхідно ширше розкрити питання забезпечити виконання

кількості для повного самозабезпечення теплових і

енергетичних потреб району за рахунок освоєння наявних

відновлюваних джерел енергії (енергії сонця, вітру і гірських

річок)». Тобто можна самозабезпечити теплові і енергетичні

потреби району і без планованої діяльності?

Якщо ж таким чином нас підводять до думки, що ось,

планована діяльність і планується, щоб покращити стан

довкілля, то чому б це питання не вирішити в рамках

стратегічної екологічної оцінки (СЕО). Розглянути різні

сценарії розвитку енергетики в області, районі, а не

створювати хаос будівництвом чого попало і де попало.

Електроенергію, вироблену на МГЕС не тільки забудовник

продаватиме за високими цінами; за високими цінами

населенню її прийдеться і купувати. Можливо місцевим

жителям, здатним оплачувати електроенергію за високими

«зеленими» тарифами, буде вигідніше перейти на

самозабезпечення електроенергією та теплом, самостійно

встановивши сонячні панелі та сонячні колектори?

На стор. 63 про покращення від планованої діяльності

написано вже цілком відверто: «Без здійснення планової

діяльності ймовірне покращення ситуації з раціональним

водокористуванням в контексті сталого розвитку є менш

перспективним. Адже планова діяльність покращить

фінансові можливості місцевого бюджету, які можуть бути

спрямовані на водоохоронні заходи». А якщо вони туди не

спрямовуватимуться? Якщо ж автори справді переймаються

проблемою раціонального водокористування, то воно,

насамперед, передбачає комплексне використання водних

ресурсів (див. ДБН В 2.4.-3:2010), згідно з яким мала

гідроенергетика ніколи не розглядалася і не

розглядатиметься як пріоритет.

Агітація на користь планованої діяльності продовжується і

на стор. 65: «В межах території впливу планової діяльності

комплексу протиповеневих заходів (єдиний комплекс

протиповеневих заходів) з метою інженерного захисту територій та

споруд від підтоплення та затоплення в межах планованої


Здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони

навколишнього природного середовища, раціонального

використання, відтворення і охорони природних ресурсів

передбачено вимогами чинного природоохоронного законодавства.

зміни геологічного середовища можливі в частині посилення

ерозійних процесів за умови відмови впровадження

діяльності». Якщо вважати «територією впливу планованої

діяльності» лише те, що зображено на рис. 1.6, 1.7, то з цим

справді важко не погодитись, адже проект мусить

передбачати і справді передбачає захист гідроспоруд від

руйнування. Але це захист гідроспоруд, а не населення. Що

стосується ділянок річки, розташованих вверх і вниз за

течією цієї «території», то автори тоді мали б навести

аргументи щодо того, що заявлене гідротехнічне

будівництво не створить нових проблем. Практика показує,

що інженерний захист на одних ділянках річки може з часом

породити проблеми на інших ділянках. В першу чергу це

стосується ділянок, що розташовуються вниз за течією річки

від гідроспоруд. Має бути система, єдиний комплекс

протиповеневих заходів.

Варто було б пояснити і те, яким чином «в разі

впровадження планованої діяльності ймовірним є

припинення надлімітного використання піщано-гравійної

суміш в руслі р. Шопурка шляхом посилення державного

нагляду, а також мінімізація рибного браконьєрства». Тобто,

якщо не буде впроваджено плановану діяльність, то буде

повне беззаконня?

18 В п. 3.2.7 (стор. 67-69) подано досить ґрунтовний опис

фауни, зокрема численних видів червонокнижної

іхтіофауни, яким може загрожувати планована діяльність та

подібна їй інша техногенна діяльність в басейні р. Шопурка.

Але чомусь в цьому випадку, автори не наважились на

висновок, що «за умови відмови від планованої діяльності» є

шанс все те, що є, зберегти і навіть примножити. Адже, за

текстом, «ймовірна зміна тваринного світу в зоні планової

діяльності без її впровадження матиме позитивний

характер», чи не так?


Основі показники соціально-економічного розвитку регіону при

реалізації планованої діяльності:

зменшення кількості безробітних в Рахівському районі на 4 особи

(з 575 до 571);

збільшення надходжень в місцевий бюджет на 279 680 грн. ;

збільшення надходжень до обласного бюджету на 287 776 грн.;

збільшення надходжень до державного бюджету на 2 567 680 грн.;

зростання інвестицій на 1 особу на 13,75 дол. США. або на 36% у

В той же час, без жодних обґрунтувань робиться висновок,

що «Ймовірні зміни в соціальній сфері смт Великий Бичків

за умови відсутності планової діяльності однозначно будуть

менш успішними в плані покращення». Якщо мова йде про

бюджет селища, то мають бути наведені конкретні цифри,

які сприятимуть цьому «покращенню», наприклад, на

скільки відсотків чи, скоріше мабуть, часток відсотка

збільшиться бюджет. До речі, цей бюджет може

поповнюватись і за рахунок «рекреантів та туристів, в т.ч.

закордонних відвідувачів», про яких так бігло і як про

«загрозу» згадується на стор. 69.По-друге, варто пояснити,

яким чином, якщо на МГЕС-1, яка працюватиме в

автоматичному режимі, в штаті якої планується задіяти аж

п’ять осіб, а при будівництві (три місяці) аж десять (див.

стор. 26), і ці особи не обов’язково мають бути місцевими,

планована діяльність посприяє «вирішенню питань

зайнятості економічно активного населення». Дивними

виглядають аргументи, що саме через відсутність планованої

діяльності маємо і «відсутність стимулів та належного

контролю в сфері видалення відходів, збереженні довкілля

на тривалу перспективу», уповільнений «розвиток

інфраструктури поселення та недостатню привабливість для

рекреантів та туристів, в т.ч. і зарубіжних» (стор. 70), і що за

«відсутності планованої діяльності» неможливо буде

справитися ні з однією з перерахованих проблем (стор. 71).

Таке відчуття, що автори відверто глузують. Хоча можна

погодитись з тим, що «планова діяльність буде впливати на

піднесення екологічної свідомості населення щодо

збереження довкілля». От тільки може бути вже запізно її

проявляти. Змушені констатувати, що ознайомлення з

Розділом 3 лише посилило нашу впевненість в тому, що

автори Звіту мають відверто заангажовану позицію щодо

планованого будівництва МГЕС-1 на р. Шопурка на користь

порівнянні із 2017 роком;

зростання обсягів реалізованої продукції на 17 504 тис. грн. або на

9% у порівнянні зі результатами 2017 р.

У Звіті не наведено розрахунок втрат рибному господарству,

забезпечити їх відшкодування (наслідки впливу на іхтіофауну);

забезпечення виконання заходів щодо захисту іхтіофауни від

ймовірного впливу планованої діяльності.

забудовника.

19 Розділу «Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають

впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних

варіантів» (Розділ 4, стор. 72-75) присвячено всього три з

половиною сторінки. Цим власне все сказано. Розділ

неопрацьований, а те, що в ньому написано, не варте уваги,

щоб його аналізувати. Це загальні слова. Можливо автори

взагалі не розуміють, які саме фактори довкілля, і як саме,

можуть зазнавати впливу при гідротехнічному будівництві і

експлуатації гідроелектростанцій? То слід було подивитись

ДБН В 2.4.-3:2010, спеціалізовану літературу, звернутись до

фахівців. Зрештою автори могли також ознайомитися з

ситуацією, яка наразі складається на побудованих

нещодавно малих гідроелектростанціях в Закарпатській

області, поцікавитися думками місцевих жителів.

Про деякі фактори довкілля, які, ймовірно, зазнають впливу

від планованої діяльності, згадано і в наших попередніх

зауваженнях.

До фрази «В цілому вплив МГЕС на довкілля є складним,

багатофакторним, а в деяких випадках – невизначеним. Для

одних компонентів довкілля він може бути негативним, для

інших – позитивним, може носити суперечливий,

непостійний у часі, а в сукупності (синергії) впливів –

системний характер», авторам варто було б зробити

посилання.





У Звіті привести опис факторів довкілля з врахуванням даного

зауваження.

На ріках з каскадним розташуванням гідровузлів розрахункові

максимальні витрати води для гідровузла, що проектується, слід

призначати з урахуванням його класу, але не нижче значень, рівних

сумі витрат пропускної здатності вище розташованого гідровузла та

розрахункових максимальних витрат бічної приточності на ділянці

між гідровузлами, прийнятих для основного і перевірочного випадків

відповідно до класу створюваного гідровузла

20 П’ятий розділ «Опис і оцінка можливого впливу на довкілля

планованої діяльності» представлено в більшому об’ємі, але

до нього теж є запитання і зауваження, наприклад:

якими методами можна запрогнозувати такі зміни

мікроклімату «на відстані 100,0 м від запроектованого

об’єкту» як: «збільшення вологості повітря в межах до

1,0%», «пониження денної температури повітря у весняно-

літній період в межах 0,50С», її «підвищення в осінньо-


В Законі, постанові Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р.

№ 1026, відсутні положення, методи та методики щодо

прогнозування.

Санітарні норми визначаються відповідними нормативами в

залежності від призначення об’єкту.

У розділі 5 Звіту не визначено кумулятивний вплив інших об’єктів

зимовий період в межах 0,50С» (стор. 76)?; точність

прогнозу просто вражає;

навіщо запланована «санітарна витрата» в руслі» (стор. 77)?;

автори ніби стверджують (див. стор. 72), що МГЕС-1 буде

працювати на природному стоці (транзитних витратах води)

без регулювання стоку р. Шопурка водосховищем. Як в

нижньому, так і в верхньому б’єфах витрати води в р.

Шопурка будуть такі самі, як і в природних умовах»;

якими очікуються наслідки впливу на іхтіофауну, навіть

якщо він «буде носити епізодичний, тимчасовий характер»

(стор. 83)?;

що за «різноманітні прояви, які можливо мінімізувати»

очікуються внаслідок впливу на «гідрологічний режим р.

Шопурка» в результаті «будівництва МГЕС-1,

дериваційного каналу, утворення водойми вище підпірної

дамби»?; ці прояви так і не встановлено, не дано їм ні

якісної, ні кількісної оцінки; не показано і яким чином їх

«можливо мінімізувати»?;

яким чином гарантуватиметься санітарна витрата води

«близько 2,13 м3/с» в природному руслі Шопурки при

«швидкості течії 1м/с і глибині не менше 0,24 м» (стор. 89)?;

чому в якості позитивних прикладів «співіснування об’єктів

гідроенергетики та природних угідь охоронюваного статусу»

(стор. 100, 101) наводяться тільки зарубіжні об’єкти?.

Вважаємо, що більш доцільно було б показати і

проаналізувати вітчизняні приклади такого «співіснування».

Що стосується наведених прикладів «співіснування об’єктів

гідроенергетики та природних угідь охоронюваного

статусу», то варто було і зазначити, що більшість з них

відносяться до випадків створення національних природних

парків на базі водосховищ, і, що дуже важливо, не до

будівництва гідровузлів, що мають у своєму складі

гідроелектростанції, а вже після їх будівництва, при

планованої діяльності на річці Шопурка з врахуванням каскадного

розташування гідровузлів на річці.

експлуатації.

Приклади ГЕС, які наводять автори Звіту, це переважно ГЕС

при водосховищах комплексного призначення, де

гідроенергетика відіграє лише одну з ролей в

водогосподарчому комплексі, а не єдину роль (тобто це

об’єкти не лише гідроенергетичного призначення) як у

випадку планованої МГЕС-1 біля Великого Бичкова; як і ще

кілька (дев’ять, чи не так?) МГЕС, які планується будувати в

басейні р. Шопурка.

При цьому, щоб продемонструвати позитиви «співіснування

об’єктів гідроенергетики та природних угідь охоронюваного

статусу», автори послуговуються не власними

дослідженнями цієї проблеми, а посиланням (див. список

посилань за номером 52) на інший звіт з ОВД, що стосується

іншої МГЕС на р. Шопурка (МГЕС-1 в с. Кобилецька

Поляна в урочищі Підподерей на р. Шопурка). Це ми

вважаємо не прийнятним. Не лише тому, що чотири поважні

професори і доктори наук (див. список виконавців Звіту з

ОВД на стор. 122) довірились інформації, наведеній у

іншому звіті з ОВД, підписаному невідомою науковій

спільноті та в експертному середовищі особою (Л.П.

Крадожон). Це що, надалі нам прийдеться аналізувати нові

звіти з ОВД для малих ГЕС на Шопурці, де автори лише

будуть їх переписувати один в одного? Робити звіти-

близнюки? Окреме невеличке уточнююче питання. Що

означає оце на стор. 100 вашого Звіту «.. на річці в межах

парку побудовані 109 дві ГЕС: Чорштинська …»?

Шановні панове експерти, тоді ви хоча б не копіювали і не

вставляли у свій Звіт текст про «водосховища», які

«органічно вписуються в існуючі природні комплекси», які

«покращують умови водопостачання, рибного господарства,

протиповеневого захисту, екологічні умови у меженний

період …» (рис. 101). Ви ж пишете про те, що (вибачайте за

повторення) «МГЕС-1 буде працювати на природному стоці

(транзитних витратах води) без регулювання стоку р.

Шопурка водосховищем. Як в нижньому, так і в верхньому

б’єфах витрати води в р. Шопурка будуть такі самі, як і в

природних умовах» (с. 72). І це робиться вами, мабуть, для

того, щоб підкреслити відсутність негативного впливу

МГЕС-1 на довкілля, чи не так?

На завершення демонстрації позитивів «співіснування

об’єктів гідроенергетики та природних угідь охоронюваного

статусу» робиться висновок: «Таким чином, кумулятивний

вплив проектованої діяльності разом з іншими наявними

об’єктами на навколишнє середовище оцінюється як

прийнятний та екологічно допустимий» (стор. 101). При

цьому, на формальних підставах, згідно з Законом про ОВД,

кумулятивний вплив каскаду МГЕС на р. Шопурку, ну хоча

б двох з них, тієї, яку самі аналізують, і тієї, про яку

згадують в посиланні, звичайно не оцінюють і навіть не

піднімають питання про важливість і необхідність такої

оцінки.

Люди говорять, що в дрібницях ховається диявол. Шановні

автори Звіту, в цій ситуації, ви виступаєте як його адвокати.

21 Досить голослівним, без належної аргументації (всебічного

аналізу) є твердження, що «погіршення основних соціально-

побутових умов життєдіяльності населення внаслідок

планової діяльності не очікується», оскільки «діяльність

планового об’єкта сприятиме покращенню соціально-

економічного стану регіону» (стор. 101). Це не одне й теж. В

світовій практиці фіксувалися випадки, коли

гідроенергетичні об’єкти сприяли соціально-економічному

розвитку цілих регіонів, навіть країн, але при цьому

завдавалась непоправна шкода життєдіяльності місцевого

населення, усталеному способу життя місцевих жителів. І в

Закарпатській області, якщо проаналізувати пресу, теж не


У звіті не визначено вплив планованої діяльності на стан підземних

вод водозабірних споруд населення селища.

все гаразд зі впливами об’єктів малої гідроенергетики саме в

контексті ««погіршення основних соціально-побутових умов

життєдіяльності населення». Нам відомі такі випадки, і вони

непоодинокі, що сталися на річках в різних регіонах країни.

Деякі з них навіть пов’язані не з новим гідротехнічним

будівництвом, а з відновленням експлуатації малих

гідроелектростанцій або розвитком МГЕС у складі вже

діючих напірних гідроспоруд. Наприклад, кілька населених

пунктів у Рівненській області щорічно попадають у звіти

ДКНС через ерозію берегів, яку почала спричинювати

експлуатація відновленої нещодавно Хрінницької МГЕС на

р. Стир.

На жаль, в природокористуванні звична річ, коли вигоди

отримують одні (інколи, дуже обмежене коло осіб, як,

наприклад, у випадку малої гідроенергетики), а ризикують

інші, причому коло осіб, що ризикують, може включати

навіть тих, хто можливо і не здогадується, що воно там

набудовано і для чого. Так, «освоєння природних ресурсів

при гідротехнічному будівництві ведеться з метою

покращення матеріальних і соціальних умов життя

населення та отримання доходів від використання різного

роду корисних ефектів» (Розділ 4, стор. 72). Але якщо кожен

бажаючий покращити своє життя займатиметься забудовою

річок там, де йому заманеться, то найменша біда, яка нас при

цьому чекає, це те, що ми річки втратимо.

Тому дуже дивним аргументом у Звіті з ОВД, яку проводили

вчені, що спеціалізуються в області екологічної безпеки,

працюють у відомих університетах, а не випадкові особи,

такі як Л.П. Крадожон, є аргумент, що «місцева громада

реагувала позитивно на інвестиційний проект ТзОВ «Енергія

гір». Наприклад, жителі с. Гульськ, на р. Случ, на

Житомирщині, наводили й такий аргумент на користь

будівництва МГЕС у своєму селі – «іншим дозволено, то

чого нам не можна», незважаючи на те, що це напряму

зашкодить постачанню населення м. Новоград-Волинський,

де проживає понад 50 тисяч жителів, питною водою.

22 Стосовно того, який тип рибоходу («природоімітуючий» чи

«технічний» рибохід) міг би бути застосований (стор. 84),

автори мабуть забули з яким типом ГЕС, і в якому

виконанні, вони мають справу. Це низьконапірна

дериваційна ГЕС, з дериваційним каналом, отже

гідроспоруди вже мають просторове розміщення, яке

охоплює значну територію, в порівнянні з русловими

компоновками малих ГЕС, причому за відносно невеликого

перепаду висот. В цьому випадку само собою напрошується

використання саме «природоімітуючого» рибоходу, більш

ефективного у використанні за призначенням в порівнянні з

іншими можливими схемами. Обґрунтування на кшталт, що

«не можна нехтувати й значною небезпекою з боку

браконьєрів, відомою в цьому регіоні», вважаємо не

коректними. Може тоді взагалі не будувати рибоходу;

браконьєри і так все винищать, якщо не місцеві, то персонал

станції постарається.

Забудовник не має права будувати завідомо погано, якщо

можливе краще рішення, використовувати менш ефективну

природозахисну споруду тільки тому, що погано чинять інші

люди. А експерти не повинні його в цьому підтримувати.


Розробниками звіту зауваження щодо розміщення рибоходу

підлягає додатковому опрацюванню (наприклад додаткового

узгодження з «Закарпаттярибоохороною»).

23 Розділ 6 «Опис методів прогнозування, що

використовувалися для оцінки впливу на довкілля, та

припущень, покладених в основу такого прогнозування, а

також використовувані дані про стан довкілля» викладено у

анотованому вигляді (стор. 105). А де тоді можна

подивитися більш детально, що, як і коли робилося?


В Законі, у постанові Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р.

№ 1026, відсутні положення, методи та методики щодо

прогнозування.



згідно з законодавством

24 В Розділі 7 «Опис передбачених заходів, спрямованих на Враховано частково.

запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення

значного негативного впливу на довкілля» згадується про

«застосування вибухових технологій» (стор. 107). Що це за

технології, як проводитимуться роботи, які заходи при

цьому буде передбачено?

Інші важливі заходи теж потребують більш детального

опису, наприклад: «передбачено ряд ресурсозберігаючих

рішень щодо використання води, землі, електроенергії», які

саме?; «дотримання норм технологічного регламенту»,

згідно якого документу чи інструкції?; «дотримання

особливостей користування малими річками», яким чином і

яких особливостей?

При цьому деякі заходи описуються дуже детально,

наприклад: «Під час будівельних робіт в місцях наявності та

знімання ґрунтоворослинний шар тимчасово складується на

віддалі 10 м від краю траншеї дериваційного каналу.

Мінеральний шар ґрунту – з протилежної сторони траншеї.

Засипання траншеї проводиться в такій послідовності:

мінеральний, рослинний шар ґрунту. На порушених землях

проводиться технічна та біологічна рекультивації

(підготовка ґрунту та засів с/г культурами: тимофіївка лучна,

грястиця)» (стор. 108).

Норми технологічного та будівельного характеру встановлені

законодавчо-нормативними документами та прописані у

відповідних державних будівельних нормах.

У Звіті описані окремі заходи, спрямовані на запобігання,

відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного

негативного впливу на довкілля планованої діяльності.

25 В Розділі 8 «Опис очікуваного значного негативного впливу

діяльності на довкілля» на стор. 112, наведено дані щодо

характерних для риб швидкостей потоку (табл. 8.1) та

рекомендованих розмірів для сходового рибоходу (табл. 8.2).

Яких саме видів іхтіофауни, що можуть скористатися

побудованим рибоходом на р. Шопурка (осетра, білуги,

сьомги, ляща, вобли, морської форелі) це стосується? На

захист яких червонокнижних видів, що користуються

водами р. Шопурка, можна розраховувати, а які захисту

будуть позбавлені?


Види іхтіофауни, в т. ч. червонокнижні, приведено в табл. 3.20

Звіту з ОВД, описано в розділі 3.1.9. за результатами дворічних

наукових досліджень фахівцям-іхтіологами Інституту гідробіології

НАН України на замовлення в рамках проекту.

Прийнятий тип рибоходу потребує довивчення, додаткового

узгодження з «Закарпаттярибоохороною».

26 В описі заходів реагування на надзвичайні ситуації (п. 8.3, Враховано повністю.

стор. 113) стверджується, що «планована споруда у

надзвичайних ситуаціях не створюватиме техногенних

ризиків, що більші за природні».

Аргументується це тим, що «основною небезпекою для

МГЕС на р. Шопурка є руйнування напірної гідротехнічної

споруди – бетонного підпору, коли в нижній б’єф скидається

значна маси води із можливістю затоплення прилеглих

територій. Подібні ризики найбільш актуальні для

високонапірних гідровузлів, коли напірний підпірний рівень

перевищує 50 м». Тобто, згідно з цим твердженням,

шановних авторів Звіту, гідроелектростанції Дніпровського

каскаду нам нічим подібним не загрожують.

Бажано, щоб автори ознайомились з літературою, що

стосується цієї проблеми.

Щодо нашої ситуації, то у випадку руйнування бетонного

підпору можливе виникнення небезпечного явища збою або

звалу потоку, що призведе до катастрофічних руйнувань

одного з берегів або і обох одночасно. Саме цей сценарій

мав би розглядатися в якості одного з розрахункових

(гіпотетичних).

Крім того, серед цілком вірогідних (краще звичайно їх

називати гіпотетичними) сценаріїв аварії слід розглядати

сценарій закупорення водоскидної споруди за рахунок

нагромадження наносів, різного роду плаваючих тіл тощо,

зокрема і внаслідок відмови затворів автоматизованої дії.

Серед розрахункових сценаріїв в нашому випадку слід також

прийняти до уваги сценарій катастрофічного блокування

русла р. Шопурка з наступним можливим проривом у

верхньому б’єфі на ділянці вклинювання підпору, а також і в

нижній течії ріки від МГЕС. При цьому ймовірності всіх цих

(звичайно гіпотетичних) подій збільшуватимуться по мірі

загромадження русла р. Шопурка та її приток черговими

малими ГЕС.

Згідно ст.6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Суб’єкт господарювання несе відповідальність за достовірність

наведеної в звіту інформації.

У звіті опрацювати варіанти виникнення надзвичайних ситуацій з

врахуванням даного зауваження, а також з врахуванням

проходження льодоходу на річці в районі планованої діяльності.

27 Перераховані у Розділі 9 «Визначення усіх труднощів

(технічних недоліків, відсутності достатніх технічних

засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з

оцінки впливу на довкілля» (стор. 115) труднощі не є

такими, щоб представлений Звіт був настільки

заангажованим і упередженим на користь забудовника, ким

би інвестор не був. Інші розділи Звіту (10, 11, 12) –

реферативні і їх зміст не змінює нашої думки щодо загальної

негативної його оцінки. Зокрема, з формальної сторони

виконання вимог Закону, неналежно розглянуто і погано

представлено у Звіті: виправдані альтернативи (Розділ 2);

опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис

його ймовірної зміни без провадження планованої діяльності

(Розділ 3); опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають

впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних

варіантів (Розділ 4); опис методів прогнозування, що

використовувалися для оцінки впливу на довкілля, та

припущень, покладених в основу такого прогнозування, а

також використовувані дані про стан довкілля (Розділ 6);

опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання,

відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного

негативного впливу на довкілля (Розділ 7); опис очікуваного

значного негативного впливу діяльності на довкілля (Розділ

8, особливо п. 8.3). Рекомендуємо Звіт відхилити


Звіт з оцінки впливу на довкілля викладено на 156 сторінках,

включає необхідні додатки, містить 12 обов’язкових, згідно з

вимогами Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», №

2059-VIII від 23.05.2017 р. розділів, має список посилань, список

виконавців, і підписаний його авторами із зазначенням їхньої

кваліфікації.

Згідно ст.6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»

суб’єкт господарювання несе відповідальність за достовірність

наведеної в звіті інформації.

Згідно до ст. 7 означеного Закону у встановлений термін подачі

зауважень та пропозицій щодо обсягу досліджень та рівня


впливу на довкілля не надходило (лист Департаменту екології та

природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації

від 27.06.2018 р. № 827/02-02).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про

оцінку впливу на довкілля» (далі - Закон) уповноважений

територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля,

яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності,

зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та

чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у

тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності,

ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і

невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який

опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний,

короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий,

постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи),

передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення,

уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає

допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження

планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Зауваження громадської природоохоронної організації «Екосфера»

1 Зауваження 1: у звітах не враховано жодного зауваження і

пропозиції ГО «Екосфера», які були письмово висловлені до

повідомлення про плановану діяльність – будівництво

каскаду з 2-х МГЕС на р. Шопурка у смт. В. Бичків і

надіслані на адресу Департаменту екології та природних

ресурсів Закарпатської ОДА 05.07.2018 року

Обгрунтовано відхилено

Згідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»

(від 23.05.2017 р. № 2059-VIII) у встановлений термін подачі



впливу на довкілля, у тому числі від ГО «Екосфера», не надходило

(лист Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської

обласної державної адміністрації від 27.06.2018 р. № 827/02-02);

2 Зауваження 2: у підрозділі 1.5.2 Оцінка за видами та

кількістю очікуваного забруднення води чомусь відсутня

оцінка забруднення води від роботи важкої техніки

(паливно-мастильні матеріали, скаламучення води тощо) в

руслі річки під час будівництва підпірної греблі, а також

спорудження дериваційного каналу та будівлі МГЕС.


У Звіті не визначено вплив на водні живі ресурси під час

будівництва підпірної греблі, спорудженні дериваційного каналу та

будівлі МГЕС.

При дотриманні норм будівництва паливно-мастильні матеріали не

повинні потрапляти у водний об’єкт.

3 Зауваження 3: у звітах з ОВД усіх 2-х МГЕС альтернатива

бездіяльності (нульова альтернатива) проаналізована не

коректно. Аналіз цієї альтернативи повинен розкрити

питання якості річкової екосистеми без втручання діяльності

гідротехнічних споруд. Тобто, яким було б життя річкової

екосистеми без каскаду МГЕС. Натомість ми читаємо, що

каскад МГЕС рятує В. Бичків від самовільних рубок лісу,

відсутності системи збору та утилізації сміття,

неконтрольованого розвитку туризму, несанкціонованих

скидів неочищених стоків, безробіття та критичної

економічної ситуації

Планованою діяльністю передбачається реалізація проектних

рішень за двома технічними альтернативами – використання

гідроагрегату виробництва ТОВ «Мінігідро» (Україна, м. Харків)

або використанням гідроагрегату виробництва KosslerGmbH&Co

KG (Австрія, м. Піра). Інші технічні альтернативи у плановані

діяльності не передбачені.




Згідно ст. 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (від

23.05.2017 р. № 2059-VIII) у встановлений термін подачі зауважень



довкілля, не надходило (лист Департаменту екології та природних


27.06.2018 р. № 827/02-02).

Передбачені дві територіальні альтернативи – за місцем

розташування планованої діяльності та «нульова» альтернатива.

4 Зауваження 4: у звіті подається завідомо неправдива

інформація щодо того, що з «екологічної точки зору МГЕС

не порушують перебіг біологічних та гідрохімічних

процесів, фактично не впливають на природний режим

водотоку». Наукові публікації [1-5] свідчать про

протилежне. В свою чергу виконавці звіту не дають

посилання на наукові дослідження, які б підтверджували

їхню тезу.


У Звіті не оцінено вплив на водні живі ресурси.

5 Зауваження 5: підрозділи Повітряне середовище та Водне

середовище написані на основі узагальнених даних по

Закарпаттю в цілому і не містять унікальний місцевий

аспект. Виконавці звіту погано читали звіт науковців

Інституту гідробіології НАНУ «Оцінка впливу будівництва і

експлуатації малої ГЕС (с. Великий Бичків) на екологічний

стан річки Шопурка та розробка рекомендацій щодо

створення рибоходу» (на який нижче посилаються

безпідставно), де чітко зазначено, що загальний екологічний

стан р. Шопурки є «відмінним» і «добрим», і лише у гирлі

якість екосистеми знижується до «задовільного».


у п. 1.5 «Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів,

викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр,

шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного

забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті

виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження

планованої діяльності» розділу 1. «Опис планованої діяльності»

Звіту відсутня оцінка впливу планової діяльності на навколишнє

середовище за видами та кількістю викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря, забруднення води під час виконання

підготовчих і будівельно-монтажних робіт, відсутня оцінка впливу

планової діяльності на ґрунти, на стан підземних вод водозабірних

споруд жителів смт. Великий Бичків;

6 Зауваження 6: у підрозділі Рослинний світ містяться загальні

відомості про типології лісового покриву у Рахівському

районі, але немає жодних даних про флору долини р.

Шопурка. А в цьому контексті важливою є актуальна

інформація про прибережну та водну фауну р. Шопурка, які

зазнають впливу від діяльності каскаду МГЕС, інформація


У заплаві річки Шопурки та в межах прилеглих територій до її

меандруючого русла рослинність складається із лісової,

чагарникової та трав’яної.. Лісова рослинність в окремих ділянках

заплави складається переважно із заплавних лісів вільхи та верби

білої, а саме: верба пурпурова (Salix purpurea), верба прутовидна

про рідкісні оселища та види рослин, які опиняться під

загрозою в результаті діяльності гідротехнічних споруд на

річці. Мова йде про те, що у звіті з оцінки впливу на

довкілля вплив на рослинний компонент цього довкілля

взагалі не вивчався!. Прикро, що автори звіту навіть не

зробили спробу звернутись до актуальних наукових джерел з

цього питання

(Salix viminalis), верба ламка (Salix fragilis), вільха чорна

(Alnusglutinosa), тополя біла (Populus alba). Більшою мірою

прибережні смуги вкриті чагарниковою, яку утворюють різновиди

верби (попелястої, козячої, тритичинкової та п’ятитиченкової,

пурпурової) з домішками в’язугладенького, крушини ломкої,

ліщини звичайної, бузини чорної, вільхи клейкої, шипшини собачої

та ін. Трав’яна рослинність, в т. ч. і прибережних чагарників

складається із типових для широких ареалів видів деревію

звичайного, конюшини, костриці гігантської, плакуна

прутовидного, хвоща польового, тонконогу лучного, жовтецю

їдкого, яглиця звичайного, гадючника в’язолистого, чебрецю

українського, осоки шершавої та ін. Водна рослинність практично

відсутня через швидку течію водотоку. Червонокнижні рослини в

зоні планованої діяльності не зустрічаються. Водночас на

прибережній території р.Шопурки зустрічаються такі інвазійні

рослини як борщівник Сосновського, чорнощикнетреболистий,

амброзія полинолиста.

Впливу зазнає рослинність в прибережній зоні будівництва каналу,

берегоукріплення та дамби, тобто знищеною буде на обмеженій

території переважно чагарникова та трав’яна рослинність.

7 Зауваження 7: у підрозділі Тваринний світ знову-таки

містяться дуже загальні відомості про фауну Закарпаття, але

вони не мають жодного стосунку до фауни р. Шопурка та її

долини. Тут відсутня інформація про безхребетних р.

Шопурки, серед яких є і червонокнижні види, немає

інформації про земноводних, плазунів, птахів та ссавців, які

тісно пов’язані з річкою й залежать від неї. Таким чином тут

не міститься не тільки описової інформації щодо того, хто

диве на річці, але й немає аналізу можливого впливу на цей

компонент довкілля. Виняток складає поданий список видів

іхтіофауни та амфібій, але також без аналізу можливого

впливу каскаду МГЕС на здатність до безперешкодних

міграцій, як добових, так і нерестових, без аналізу можливих






впливу на довкілля (лист Департаменту від 27.06.2018 р. № 827/02-

02);

Прийнятий тип рибоходу потребує додаткового узгодження з

«Закарпаттярибоохороною».

змін у структурі іхтіологічного угруповання з врахуванням

каскаду з 9-ти МГЕС на р. Шопурка. Не вказано, як

зміниться видовий склад амфібій, які дуже чутливі до зміни

умов та появи напівстоячих водойм (навіть,

мікроводосховища чи технічні резервуари), хоча про це вже

є відповідні публікації [1,2]. Рибохід, який був

запропонований фахівцями Інституту гідробіології і на який

є посилання у звіті, розроблявся не для цих двох МГЕС, про

які йдеться у звіті, а для однієї конкретної МГЕС, у

конкретному місце розташуванні для іншого інвестора.

Таким чином пропозиція саме цієї конструкції рибоходу для

аналізованих МГЕС є некоректною, бо кожна МГЕС є

індивідуальною, як і місце її розташування. А за цими

звітами з ОВД – ділянки річки не відрізняються нічим між

собою і для них прийнятними будуть будь-які типові

проекти МГЕС, що є зі старту неправильним підходом.

8 Зауваження 8: відсутній аналіз можливого впливу каскаду

МГЕС на лісовий заказник загальнодержавного значення

«Діброва». Натомість зроблені спроби оцінити можливий

вплив на лісовий заказник «Діброва» розвитку туризму у

регіоні. Але з звіт з ОВД виконується не для об’єктів

туристичної інфраструктури, а каскаду МГЕС

Обгрунтовано відхилено .

Планована діяльність не змінюватиме коефіцієнту лісистості, не

матиме кумулятивного впливу на природоохоронну територію –

лісовий заказник «Діброва» (пп. 5.2 Звіту).





впливу на довкілля, не надходило (лист Департаменту від

27.06.2018 р. № 827/02-02);

9 Зауваження 9: Аналіз Соціального середовища виконаний

без прив’язки до смт. В. Бичків та чіткого обрахування

кількості робочих місць від 2-х МГЕС, а також конкретної

частки податків та зборів у відсотках, які будуть надходити

у місцевих бюджет, від загальної кількості усіх місцевих

податків і зборів за рік. Тобто, цей розділ також є абсолютно

Обгрунтовано відхилено.

В цілому, частка податків та зборів не є предметом розглядуваних

питань впливу на довкілля, вона згідно чинного законодавства буде

сплачуватися за результатами господарської діяльності.

Основні показники інвестиційного проекту, які здійснюють вплив

на соціально-економічний розвиток регіону наведені в табл.

пустим та неінформативним і не дозволяє зрозуміти, як

каскад з 2 МГЕС покращить соціально-економічний стан

смт. Великий Бичків.

5.11,стор.102 Звіту.

10 Зауваження 10. Автори звіту з ОВД стверджують, що МГЕС-

1 та МГЕС-2 працюватимуть у режимі природного стоку. Це

завідомо неправдива інформація, оскільки це є дериваційна

МГЕС, тобто, частина води з русла буде відведено у

дериваційний канал, а в руслі залишиться невідома кількість

води. Для постійної подачі води у дериваційний канал буде

збудована підпірна гребля висотою 2 м, що підніме рівень

води у верхньому б’єфі та призведе до створення

водосховища. Вплив створеного водосховища (сповільнення

течії, поява осаду на дні та наслідки цього) у звіті не

проаналізовано взагалі. Але саме це може стати причиною

незворотніх змін у флорі та фауні річкової екосистеми [15].

Через підпірну греблю та забір води у дериваційний канал у

нижньому б’єфі залишатиметься мінімальна кількість води,

можливо навіть калюжі (наприклад, аналогічно до існуючої

на р. Ріка Нижньобистрівської МГЕС).


В розділі 5.2, табл.5.4 зазначена санітарна витрата в кількості 2,13

м3/с для МГЕС-1 та санітарна витрата в кількості 2,01 м

3/с для

МГЕС-2. В межах підпірної споруди вода протікає через рибохід.

Недотримання правил експлуатації об’єктів альтернативної

енергетики, що регламентуються нормативно-правовими актами,

обов’язковими для виконання всіма суб’єктами підприємницької

діяльності знаходиться в компетентності державних органів

відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

11 Зауваження 11. У плані моніторингу та контролю щодо

впливу на довкілля після запуску каскаду МГЕС в

експлуатацію не вказані щорічні екологічні, флористичні та

фауністичні дослідження на річці. Важливо зрозуміти, як

впливатиме каскад МГЕС на біорізноманіття, особливо на

червонокнижні види. Відсутній моніторинг донних відкладів

та утворення парникових газів та сірководню. Відсутній

моніторинг функціонування рибозахисних та

рибопропускних споруд.


Гідробіологічний моніторинг передбачено Звітом (стор.117).

В розділі 11 Звіту не передбачено моніторинг функціонування

рибозахисних та рибопропускних споруд.

12 Зауваження 12: На жаль у команді виконавців звіту з ОВД

немає жодного біолога, що дуже вплинуло на якість самого

звіту.


Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (від

23.05.2017 р. № 2059-VIII) не передбачено залучення фахівців

біологів до виконання оцінки впливу на довкілля.

ПРОТОКОЛ

громадських слухань щодо планованої діяльності

“Будівництво міні-гідроелектростанції (МГЕС - 1) на річці Шопурка за межами

населеного пункту смт. Великий Бичків Рахівського району” (вид планованої діяльності)

Великобичківська селищна рада (смт. Великий Бичків, вул. Грушевського, 108) (місце проведення громадського слухання)

від 04 грудня 2018 року

Присутні: Учасники громадських слухань в кількості 48 осіб згідно з

журналом (відомістю) реєстрації учасників, що є невід’ємним додатком до цього

протоколу.

Порядок денний:

1. Оголошення головуючого, вступне слово головуючого, оголошення порядку

денного та регламенту громадських слухань.

2. Доповідь суб’єкта господарювання щодо планованої діяльності та її впливу на

довкілля, доповіді інших учасників.

3. Запитання до доповідачів та відповіді.

4. Обговорення учасниками громадських слухань (зауваження та пропозиції).

5. Підбиття підсумків, інформування учасників слухань про порядок врахування

зауважень і пропозицій громадськості та закриття громадських слухань.

1. Вступне слово головуючого, оголошення порядку денного та

регламенту громадських слухань.

Слухали:

1. Головуючого, Богдан Степана Михайловича – головного спеціаліста

відділу раціонального природокористування та розвитку заповідної справи

департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації,

який повідомив, що згідно з Порядком проведення громадських слухань у процесі

оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 13 грудня 2017 р. № 989, відповідно до наказу департаменту від 28.11.2018 №

86, він уповноважений головувати на громадських слуханнях.

2. Головуючий роз’яснив мету і процедуру проведення громадських слухань,

процедуру врахування зауважень та пропозицій громадськості під час видачі

висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої


Богдан С.М. повідомив присутніх про введення в дію нового законодавства

щодо здійснення оцінки впливу на довкілля та необхідність забезпечення

інформування громадськості щодо планованої діяльності. Головуючий надав

інформацію щодо оприлюднення повідомлення про планову діяльність,

оголошення про початок громадського обговорення, а також щодо розміщення

звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності “Будівництво міні-

гідроелектростанції (МГЕС - 1) на річці Шопурка за межами населеного пункту

смт. Великий Бичків Рахівського району”.

Крім того, повідомив про можливість перегляду матеріалів на веб-сайті

Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

3. Ураховуючи кількість доповідачів та учасників громадських слухань

Головуючий встановив такий регламент:

на вступне слово головуючого – до 5 хвилин;

на доповідь суб’єкта господарювання – до 15 хвилин;

відповіді на запитання після доповіді до 15 хвилин;

на інші виступи в обговоренні – до 10 хвилин;

на підбиття підсумків та закриття слухань – до 5 хвилин.

2. Доповідь суб’єкта господарювання щодо планової діяльності та її

впливу на довкілля, доповіді інших учасників.

Слухали:

1. Доповідь суб’єкта господарювання щодо планованої діяльності та її

впливу на довкілля – Архіпову Людмилу Миколаївну завідувача кафедри Івано-

Франківського національного технічного університету нафти і газу, яка

проінформувала присутніх про наступну плановану діяльність.

Оцінка впливу на довкілля планованої діяльності з будівництва малої

гідроелектростанції №1 на річці Шопурка в Рахівському районі Закарпатської

області розроблена з метою встановлення відповідності проектованої діяльності

вимогам нормативно-правових документів органів державної влади, положенням

природоохоронного, санітарного, містобудівного законодавства, чинних

нормативних документів у частині регламентації ними питань, пов’язаних з

природоохоронними проблемами, використанням природних ресурсів,

забезпеченням безпечних умов життєдіяльності, експлуатаційної надійності

техногенних об’єктів, а також для встановлення дозволених рівнів впливів на

навколишнє середовище, виникнення у навколишньому середовищі небезпечних

ендогенних і екзогенних процесів, дотримання встановлених обмежень при

здійсненні експлуатації об’єкту проектування.

Заплановане нове будівництво міні гідроелектростанції дериваційного типу

на річці Шопурка в смт. Великий Бичків, Рахівського району Закарпатської

області (далі МГЕС-1). Передбачається будівництво будівлі ГЕС, водозабору з

використанням одного прогону підпірної споруди із клапанним затвором,

будівництво дериваційного каналу, відвідного каналу, влаштування габіонних

конструкцій і кріплення негабаритним каменем в зоні відвідного каналу та

частині берегової зони для захисту від водної ерозії.

Мета планованої діяльності – вироблення електроенергії із

відновлювального джерела енергії (води) і передача та збут виробленої

електроенергії до загальної мережі, яка підпорядкована завданням «Енергетичної

стратегії України на період до 2035 року», затвердженої 18.08.2017 № 605-р КМУ.

Будівництво МГЕС-1 на р. Шопурка передбачає ефективне використання

гідроенергетичного потенціалу рік Закарпатської області із врахуванням

економічних, соціальних та екологічних факторів; досягнення балансу між

проблемами розвитку Рахівського району і можливостями збереження екологічно

повноцінних природних ресурсів.

При реалізації проекту будівництва дериваційної МГЕС-1 на р. Шопурка в

смт. Великий Бичків, передбачається влаштування: водозабірної споруди: власне

водозабір і залізобетонний підпір із клапанними затворами та рибохід;

дериваційного каналу; будівлі ГЕС з водозабором на гідротурбіни; відвідного

каналу. Підпірна споруда із клапанними затворами проектується в руслі р.

Шопурка. Підпірна споруда оснащується плоскими металевими затворами, які

підіймаються і опускаються за допомогою автоматичного підіймального

механізму гідравлічного типу. Водозабір на деривацію проектується в створі

річки з лівого берегу поряд із підпірною спорудою. Далі вода по дериваційному

каналу, який проектується у вигляді трапецієподібної ґрунтової споруди, поступає

на водозабір МГЕС-1. На водозабірній споруді МГЕС-1 встановлено

сміттєутримуючі решітки з шагом ламелей 40 мм. Швидкість води на

водозабірній споруді не перевищує 1,00 м/с, що забезпечує можливість рибам не

потрапляти на гідроагрегати. Для подачі води від водозабірної споруди до будівлі

МГЕС-1 передбачено влаштування дериваційного ґрунтового каналу з внутрішнім

омонолітненням залізобетоном, прокладеного від водозабору проектованої греблі,

поряд із лівим берегом р. Шопурка. Ширина дериваційного каналу біля греблі –

11,0 м, далі поширюється до 15,0 м біля будівлі ГЕС. Довжина каналу 270,0 м.

Пропускна здатність каналу при максимальній завантаженості гідроагрегатів –

14,0 м³/с. Розрахункова швидкість течії до 1,25 м/с з врахуванням

транспортуванням шуги. Ширина каналу по дну 3,0 м. Будівля ГЕС

запроектована, як сприймаюча напір. Підводна частина виконана з монолітного

залізобетону, надводна з цегляної кладки з ізоляційним утепленням мінеральними

матами, які в свою чергу зменшують і звукове навантаження.

Можливі впливи планованої діяльності при будівництві та експлуатації

МГЕС-1 на р. Шопурка в Рахівському районі Закарпатської області на довкілля

включають:

- ґрунт – в межах планованого земельного відводу передбачено зняття

ґрунтово-рослинний шар ґрунту (в місцях збереження) з послідуючим

використанням для створення газонів при благоустрою території біля МГЕС-1.

Очікувані впливи на ґрунти під час експлуатації МГЕС-1 – очікуються в межах

нормативів.

- поверхневі води – МГЕС-1 буде працювати на природному стоці

(транзитних витратах води) без регулювання стоку р. Шопурка водосховищем. Як

в нижньому, так і в верхньому б’єфах витрати води в р. Шопурка будуть такі самі,

як і в природних умовах. Очікується пониження швидкостей течії у верхньому

б’єфі. МГЕС-1 не впливатиме на кількісні показники річкового стоку у

замикаючому створі ріки.

- ґрунтові води – будь-яке підтоплення та затоплення прибережних земель,

підняття рівня ґрунтових вод при будівництві і експлуатації МГЕС-1 не

очікується, оскільки створювана підпірною спорудою водойма за розмірами не

виходитиме за межі природної заплави річки.

- підземні води – використання підземних вод високої якості не планується.

Забезпечення питних потреб працюючих буде здійснюватися привізною

бутильованою водою. Забруднення поверхневих і підземних вод не очікується. Не

планується утворення промислових стоків. Скиди стоків, та технологічні витоки з

обладнання у водний об’єкт виключаються за технологією улаштування МГЕС-1.

Тимчасовий фактор впливу на якість води при проведенні робіт (в період

будівництва водовідвідного каналу) шляхом підвищення концентрації рівня

завислих речовин у воді за рахунок підіймання донних відкладів.

- атмосферне повітря – основна маса викидів в атмосферне повітря очікується

в період будівництва від працюючої спецтехніки, які відносяться до пересувних

джерел: при роботі будівельні машини та механізми, автотранспорт (виділення

вихлопних газів, здіймання пилу під час руху), переміщення сипучих матеріалів,

землерийні роботи (виділення пилу), зварювальні та малярні роботи (викиди

зварювального аерозолю, оксидів заліза, марганцю та його сполук, аерозолів

фарби, парів розчинників та ін.), акустичне навантаження, а також при виконанні

будівельних робіт збільшиться вплив на земельні ресурси, на ґрунтово-рослинний

покрив. Постійні стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря при

експлуатації МГЕС-1 відсутні. Технологічний процес передавання та розподілу

електроенергії є безвідходним і не супроводжується шкідливими викидами у

навколишнє природне середовище.

- клімат і мікроклімат – вплив не передбачається. Локальне підвищення

температури повітря не буде мати місце. Локального підвищення температури

природних водних об'єктів не очікується. Локальне підвищення вологості повітря

не прогнозується. Сприяння місцевому туманоутворенню, зниженню сонячної

інсоляції певної території не очікується.

- фізичні поля (іонізуюче випромінювання, електромагнітні поля, шум,

вібрація) – при будівництві та експлуатації об’єкту іонізуюче випромінювання

відсутнє; електромагнітні поля, шум, вібрації носять локальний характер. Шум від

устаткування МГЕС-1 за рахунок використання гідросилового обладнання

високої якості не перевищуватиме відповідних санітарних нормативів.

- флора та фауна – під час проведення будівельних робіт буде мати місце

зміна умов існування лучно-чагарникових біоценозів у прибережній смузі річки

безпосередньо у місці здійснення будівельних робіт. Фактор тривоги для

представників тваринного світу наземних та біля водних екосистем під час

будівництва носитиме тимчасовий локальний характер і не завдасть суттєвої

шкоди. Ареали розповсюдження видів біоти в межах ділянки планованої

діяльності вивчатимуться в процесі проведення ОВД. Проведення будівельних

робіт на МГЕС-1 буде заплановано в період, коли більшість представників фауни

(в тому числі й іхтіофауни) є найбільш активними та в не репродуктивний період.

Водозабірні споруди МГЕС-1 будуть обладнані рибозахисними пристроями; для

запобігання явищам замору риб при встановленні льодоставу буде

впроваджуватись комплекс рибомеліоративних заходів.

- об'єкти природно-заповідного фонду – на відстані 300 м на південний захід

від проектованої будівлі МГЕС-1 розташований заказник державного значення

«Діброва». Підчас будівництва очікується короткотривалий вплив від

технологічного автотранспорту, підчас експлуатації – вплив буде мінімізований з

рахунок запроектованих природоохоронних заходів.

- соціальне середовище (населення) – будівництво та експлуатація МГЕС-1

позитивно вплине на розвиток місцевої економіки через зайнятість місцевого

населення під час будівництва та експлуатації, а також в більш довгостроковій

перспективі – у вигляді орендної плати за земельні ділянки і податкових

надходжень до місцевого бюджету, плати за послуги місцевих комунальних

служб, і зайнятості технічного обслуговуючого персоналу.

- техногенне середовище – в районі проведення запланованих робіт відсутні

об’єкти техногенного середовища, які можуть зазнати негативних впливів від

планованої діяльності. В межах території проведення робіт, пам’ятки історії та

монументального мистецтва відсутні.

- відходи – в процесі експлуатації будуть утворюватися: відпрацьовані

мастила – будуть відправлятися на регенерацію або ж, при неможливості

повторного використання, будуть передані спеціалізованим організаціям для

утилізації; тверді побутові відходи та будівельне сміття (по факту утворення)

відповідно до договору будуть передаватись комунальному підприємству. Вміст

біотуалету буде вивозитись на договірних умовах з місцевою комунальною

службою.

Результати оцінки впливу на довкілля планованої діяльності дозволяють

вважати за можливе визнати екологічну допустимість прийнятих у матеріалах

техніко-економічного обґрунтування проекту будівництва МГЕС-1 на р. Шопурка

в Рахівському районі Закарпатської області рішень. Проектна документація

відповідає нормативам з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя

населення, охорони навколишнього природного середовища, техногенної безпеки.

В результаті впровадження запропонованого проекту в межах запланованої

ділянки площею 1,81 га в межах селища Великий Бичків Рахівського району

Закарпатської області очікуються як позитивні, так і негативні впливи на

навколишнє середовище. Останні не можна вважати значимими. Мінімізація або

уникнення встановлених негативних впливів можлива шляхом повної

відповідності запланованих дій до діючого чинного природоохоронного

законодавства та проектованих техніко-технологічних рішень і застосування

пропонованого в звіті з ОВД комплексу заходів, спрямованих на охорону

навколишнього середовища.

Реалізація проекту будівництва МГЕС-1 на річці Шопурка в Рахівському

районі Закарпатської області потужністю 694-843 кВт (в залежності від обраної

технічної альтернативи), за умови дотримання запроектованих захисних,

відновлюваних, охоронних, ресурсозберігаючих та компенсаційних заходів при

розробці робочої документації, під час будівництва, експлуатації МГЕС-1 аж до

завершення життєвого циклу котрі забезпечать прийнятний рівень природно-

техногенної безпеки гідроекосистеми басейну р. Шопурка, не викликатиме

суттєвих екологічних впливів, що виходять за межі можливих природних

коливань компонентів довкілля.

Крім того доповідач дала оцінку можливого впливу на довкілля планованої

діяльності, а також проінформувала присутніх про заходи, спрямовані на

запобігання негативного впливу на довкілля при здійсненні запланованої


2. Доповідь іншого учасника – Поп Степана Степановича завідувача

кафедри фізичної географії та раціонального природокористування

Ужгородського національного університету.

Будь яка господарська діяльність впливає на довкілля.

Пропоновані МГЕС є найменш впливовими на атмосферу, гідросферу,

найбільший вплив МГЕС мають на тваринний та рослинний світ, а саме більше на

іхтіофауну, але пропоновані сьогодні МГЕС є найменш впливовими для

іхтіофауни, у річці Шопурка є 18 видів Червонокнижних риб, пропоновані

рибоходи є найбільш досконалими.

Закарпаття є найбільш перспективним у плані розвитку малої гідро

енергетики, що відповідає стратегії розвитку України, поряд з цим буде

розвиватися і сонячна енергетика, термальна та біоенергетика, що призведе до

повного забезпечення потреби області в енергетиці.

Негативний вплив планованих МГЕС є незначним.

3. Запитання до доповідачів та відповіді. № Запитання до доповідачів (із зазначенням

особи, що їх подає)

Відповідь, якщо надавалася

(із зазначенням особи, що її надає)

1 Мартинів Володимир Васильович,

мешканець смт. Великий Бичків

- який буде вплив на воду, створиться

водойма, де буде стояти вода, зміниться

мікрофлора.

Архіпова Людмила Миколаївна

- при будівництів МГЕС не утвориться велика

водойма, висота підпірної споруди до двох метрів,

розрахунковий ризик – вода буде відповідати

рівню паводка, який буває раз в пять років, малі

ГЕС не регулюють паводки, вони пропускають

паводки, зменшується швидкість течії, також

рекомендується побудувати рибохід Денієла.



- яка фактична витрата води, скільки

потрібно води для роботи міні ГЕС,

мінімальний рівень.


- мінімальна витрата води вказана в таблиці

розділу 5 звіту ОВД.



- скільки днів у році буде працювати

ГЕС.


- якщо буде незначний рівень води станція буде

припиняти свою роботу, орієнтовно, на повну

потужність станція буде працювати 3 – 4 місяці на

рік.

4 Кубічек Валентин Федорович,


- Ви стверджуєте що ГЕС не буде мати

негативний вплив на якість води, адже

підпірні стінки будуть створювати

застійну воду, намул котрий сприяє

накопиченню важких металів, органічний

осад буде гнити, утворяться метанові

гази, створиться сприятливе середовище

для розвитку бактерій, в результаті чого

вода понизиться в якості.


- напевно заперечу, тому що, це нічим не

підтверджено, немає результатів аналізу води на

діючих сьогодні МГЕС до входу води на станцію,

та після виходу води із станції, це гірська річка, і з

такою швидкістю течії там не буде застоюватися

вода.

5 Мацепура Ірина Олександрівна, директор

ТОВ ВГСМ

- в звіті з ОВД написано, що гребля буде

пропускати 435 кубометрів води в

секунду, в нас є потік по вулиці

Духновича, де маємо гідро регулюючу

споруду – уловлювач шутру, який

місцями гниє, на ньому бачимо червоний

грунт, бактерії і таке інше, це є

наглядним прикладом що буде

відбуватися, якщо не чистити цей намул,

а у звіті з ОВД не описано як це буде

відбуватися на МГЕС.


- можливо надайте ваші пропозиції. В принципі це

буде робота обслуговуючого персоналу, тому що

вони самі будуть зацікавлені в тому щоб бруд не

йшов далі станцією. Збір, уловлювання сміття –

позитивний ефект МГЕС, тобто все сміття, яке

скидається вище по течії буде збиратися, фактично

це буде входити в обов’язки персоналу.

Поп Степан Степанович

- в країнах Європи це робиться так, при піднятті

рівня паводкових вод, відкривається гідравлічний

затвор і течія прочищає русло річки.


ТОВ ВГСМ

- в останні роки річка дуже маловодна

особливо 2008 – 2009 роки, для

проектування використано застарілі дані

за 2012 рік, зараз в мережі Інтернет є

інформація що в нас середньорічний


- потрібно використовувати дані за декілька років,

чим більший період тим достовірніші дані. На річці

Шопурка є пост де ведуться спостереження десь з

50 – тих років. Дійсно в останні роки

спостерігається маловоддя, але в загальному по

Карпатах, внаслідок глобального потепління,

рівень води 108 кубометрів в секунду. спостерігається збільшення показників опадів,

підвищується надлишкова зволоженість, що

призводить до збільшення опадів. Але якщо брати

по сезонах, то маловодні сезони стають

тривалішими а багатоводні сезони стають вищими,

зникає період весни та осені.


ТОВ ВГСМ

- то якщо взяти що в нас маловодний рік,

то виходить що навіть один місяць

проект не виходить на заявлену

потужність 15 кубометрів в секунду – а

потрібно ще залишити той мінімум в

річці, виходить що турбіна зупиняється,

де тоді економічна доцільність цієї

МГЕС.


- це вже справа забудовників, декілька місяців вони

зможуть працювати на повну потужність.

8 Кубічек Валентин Федорович,


- хотів би уточнити, якщо при піднятті

рівня води відкриється затвор, куди це

все сміття та намул дінеться, в кого в

дворі це опиниться.


- всі ми бачимо, що вниз по течії утворюються

наноси та островки, які потім за дозволом

розчищаються, забирається піщано-гравійна суміш

для ваших же потреб.

9 Павлюк Віктор Володимирович,


- було наголошено що МГЕС

уповільнюють течію, якщо взяти до

уваги, що планується побудувати 9 таких

об’єктів на Шопурці, то в загальному всі

вони вплинуть на швидкість течії,

Шопурка впадає в річку Тиса, відповідно

і зміниться рівень води в Тисі, є

мікрорайон Малий Бичків де вже існує

проблема рівня води в людських

колодязях, як це вплине в подальшому.


- наскільки вода уповільниться потрібно провести

дослідження, але дивлячись логічно, уповільнення

течії призведе до більшого наповнення ґрунтових

вод що підніме рівень води в криницях.

10 Павлюк Віктор Володимирович,


- як стосовно акумулятивного ефекту.


- річка Шопурка найбільш вивчена гідрологами,

розглянемо можливу ситуацію акумулятивного

ефекту при паводкові, ці заплановані 9 ГЕС з

акумулювали орієнтовно по 300 – 500 кубометрів

води, виникає небезпека що великий паводок і всі

станції опустили шлюзи, але цього не буде

однозначно, при критичному стані, а наші річки

сьогодні оснащені постами, і в автоматичному

режимі – в режимі он лайн, буде передаватися

інформація у всю Європу про стан наших

водотоків, якщо все ж таки таке прогнозується, то

шлюзи будуть опускатися один за одним,

послідовно з тим щоб убезпечити одноразовий

злив великої кількості води, тобто акумулятивний

ефект не спричинить руйнівних наслідків.

«удівництва...

Documents