НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра Ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім проф МК Шикули

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан агробіологічного факультету

професор

______________ ВОЗабалуєв

___ ____________ 20__ р

РОЗГЛЯНУТО І СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри ґрунтознавства та

охорони ґрунтів ім проф МК Шикули

Протокол 12 від laquo28raquo 05 2015р

Завідувач кафедри професор

______________АДБалаєв

___ ____________ 20__ р

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ГЕОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ МІНЕРАЛОГІЇ

напрям підготовки 6090101 laquoАгрономіяraquo

Агробіологічний факультет

Розробник кс-гн доцент Козак Володимир Миколайович

Київ ndash 2015

2

Анотація дисципліни laquoГеологія з основами мінералогіїraquo

Геологічні умови визначають генезис еволюцію та поширення

грунтового покриву Гірські породи разом з іншими ландшафтними умовами

зокрема кліматом водами визначають тип та генезис грунтового покриву

Геологія ndash наука про склад будову історію розвитку Землі і процеси які

відбуваються в її надрах і на поверхні Основною метою вивчення курсу

геології з основами мінералогії є вивчення речовинного складу земної кори що

є мінеральною основою усіх грунтів і підґрунтя ознайомлення з

найважливішими мінералами і породами

Summary of course ldquoGeology with Basics of Mineralogyrdquo

Geologic conditions determine the origin evolution and distribution of soil

cover Rocks along with other landscape conditions including climate and water

determine the type of soil genesis Geology ndash the science that studies the

composition structure and history of the Earth and the processes that occur inside

and on the surface The main goal of ldquoGeology with Basics of Mineralogyrdquo course is

the study of the material composition of the Earth crust which is the mineral basis of

all soils and subsoils familiarity with the most important minerals and rocks

3

1 Опис навчальної дисципліни

Геологія з основами мінералогії (АіГ)

(назва)

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Галузь знань 0901 Сільське господарство і лісництво

Напрям підготовки

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна

Загальна кількість годин 45

Кількість кредитів ECTS 15

Кількість змістових модулів

Курсовий проект (робота)

(якщо є в робочому навчальному

плані)

(назва)

Форма контролю Залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 2 3

Семестр 4 5

Лекційні заняття 15 год 6 год

Практичні семінарські заняття _______ год ________год

Лабораторні заняття 30 год 6 год

Самостійна робота ________год

Індивідуальні завдання _______год ________год

Кількість тижневих аудиторних

годин

для денної форми навчання

3 год

ndash

4

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета формування у майбутніх фахівців з напряму laquoАгрономіяraquo системи знань про

мінеральну частину ґрунтів і речовинний склад верхнього шару літосфери ndash кори

вивітрювання розуміння що матеріальною основою кругообігу неорганічних елементів в

біосфері виступають мінерали та гірські породи

Завдання ознайомлення студентів з будовою планети Земля а також вивчення її

хімічного складу та одержання загальних уявлень про геологічні процеси які проходять в

надрах земної кори та на її поверхні

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати

- сучасні уявлення будови геологічного середовища Землі

- геологічні явища повrsquoязані з ендогенними та екзогенними процесами

- властивості мінералів їх класифікацію і використання в народному

господарстві

- гірські породи їх класифікацію і застосування

- зональні закономірності еволюції геосистем

- геоморфологічні форми земної поверхні

- закономірності поширення та розвиток геоструктур до яких приурочені тверді

рідкі та газоподібні корисні копалини

- стан мінерально-ресурсної бази держави перспективи раціонального

видобутку мінеральної сировини

вміти - описувати та діагностувати мінерали і гірські породичитати по топографічних

картах і розпізнавати на місцевості різноманітні форми рельєфу

- будувати геологічний профіль місцевості

- оцінювати можливий ризик виникнення кризових геологічних явищ та

катастроф

- рекомендувати застосування тих чи інших агрономічних руд і природних

меліорантів в якості добрив та для проведення інших агрозаходів

5

3 Програма та структура навчальної дисципліни

laquoГеологія з основами мінералогіїraquo

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 ЗЕМЛЯ ЯК КОСМІЧНЕ ТА ФІЗИЧНЕ ТІЛО ЕНДОГЕННІ

ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема 1 Предмет

цілі завдання курсу

та історія розвитку

геологічної науки

2 2

Тема 2 Загальні

відомості про Землю

Будова земної кори

2 2 2

Тема 3 Динаміка

земної кори

Тектонічні рухи та

головні структури

земної кори

2 2

Тема 4 Магматизм

землетруси і

метаморфізм

2 2

Разом за змістовим

модулем 1 8 8

Змістовий модуль 2 ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема 5

Вивітрювання 2 2 2

Тема 6 Геологічна

робота атмосферних

вод річок і

підземних вод

2 2 2

Тема 7 Геологічна

робота моря озер і

боліт

2 2

Тема 8 Геологічна

робота льодовиків

вітру

2 2

Разом за змістовим

модулем 2 8 8

Змістовий модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Тема 1 Речовинний

склад земної кори

Властивості

мінералів

2 2 2

Тема 2 Класифікації

мінералів Самородні

елементи та

2 4

6

сульфіди

Тема 3 Галоїдні

сполуки 2 2

Тема 4 Оксиди 2 2

Тема 5 Солі

кисневих кислот

підкласу силікати та

алюмосилікати

2 4 2

Тема 6 Карбонати

фосфати сульфати

нітрати

2 2

Разом за змістовим

модулем 3 12 16

Змістовий модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Тема 7 Гірські

породи як особливі

природні утворення

2 2

Тема 8 Магматичні

гірські поріди 2 4

Тема 9

Метаморфічні гірські

породи

2 2

Тема 10 Осадові

гірські породи 2 4 2

Тема 11

Агрономічні руди 2 2

Тема 12

Геоморфологія

Землі Геохронологія

та геостратиграфія

2 2

Разом за змістовим

модулем 4 12 16

Усього годин 48 16 32 12 6 6

Навчальна

практика 36 - - - - - - - - - - -

Усього годин 84 12

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

laquoГЕОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ МІНЕРАЛОГІЇraquo

Лекційні заняття

Змістовний модуль 1 ЗЕМЛЯ ЯК КОСМІЧНЕ ТА ФІЗИЧНЕ ТІЛО

ЕНДОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 1 Предмет цілі завдання курсу та історія розвитку

геологічної науки

Вступ Предмет геології її завдання Місце геології у системі інших наук про Землю

Уявлення про геологію як комплекс геологічних дисциплін Методи геологічних досліджень

7

Використання сучасних лабораторних інструментальних методів та комплексів тривимірної

візуалізації для геологічних досліджень та під час прогнозуванні розвитку геологічних

процесів Основні етапи розвитку Роль вітчизняних та зарубіжних вчених у створенні і

розвитку геології Її значення для практики і звязок з ґрунтознавством та іншими

сільськогосподарськими науками

Тема лекційного заняття 2 Загальні відомості про Землю Будова земної кори

Сучасні уявлення про походження Землі Сонячної системи та Всесвіту взагалі

Загальні відомості про Землю Форма Землі і її розміри Будова склад і властивості

зовнішніх і внутрішніх геосфер Землі Методи дослідження внутрішніх геосфер Вік Землі

Абсолютна і відносна геохронологія

Типи земної кори (материковий океанічний) Коротка характеристика базальтового

граніто-гнейсового й осадового шарів (грубизна будова поширення) Поняття про

підстилаючи породи Методи вивчення й зображення будови земної кори Метод актуалізму і

його значення у пізнанні давніх геологічних процесів Роль космічних знімків і

аерофотометодів у вивченні будови земної кори

Тема лекційного заняття 3 Динаміка земної кори Тектонічні рухи та головні

структури земної кори

Поняття про геологічні процеси Ендогенні та екзогенні процеси Основні джерела

енергії ендогенних та екзогенних процесів Сліди колишніх геологічних процесів у будові

земної кори Взаємозвrsquoязок та взаємообумовленість ендогенних та екзогенних процесів

Поняття про дислокацію денудацію та акумуляцію як результат взаємодії екзогенних та

ендогенних процесів

Тектонічні рухи земної кори (епейрогенезис і орогенезис) Види орогенезису

Складкоутворення види і типи складок Значення тектонічних рухів земної кори у

формуванні рельєфу відкладів та розвитку водної ерозії Гіпотези тектонічного розвитку

земної кори контракційна ізостазії горизонтального переміщення материків підкорових

конвекційних течій Головні структури земної кори (щит платформа геосинкліналі)

Тема лекційного заняття 4 Магматизм землетруси і метаморфізм

Магматизм і його форми (інтрузивна й ефузивна) Значення у формуванні

магматичних порід Інтрузивний (глибинний) магматизм Форми накопичення інтрузивних

тіл Вулкани їх поширення типи Продукти їх виверження Поствулканічні явища (гейзери

фумароли терми) Форми накопичення ефузивних мас Вулканічні області Землі

Використання внутрішнього тепла Землі у сільському господарстві побуті й енергетиці

Землетруси Енергія і глибина епіцентр гіпоцентр Сейсмічні хвилі їх поширення

Шкала оцінок землетрусів Їх значення у вивченні будови внутрішніх геосфер Землі

Метаморфізм і його типи регіональний контактовий автометаморфізм

аллометаморфізм Види метаморфізму термальний динамічний гідротермальний

пневматолітовий метасоматоз штучний та ін Глибина і термодинамічні умови

метаморфізму

Змістовний модуль 2 ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 5 Вивітрювання

Екзогенні геологічні процеси Вивітрювання ndash основний геопроцес в утворенні

осадових гірських порід Сутність і умовність поділу вивітрювання на типи фізичне хімічне

та біологічне Комплексність вивітрювання Типи вивітрювання їх суть фактори і стадії

Якісно нові властивості продуктів вивітрювання порівняно з вихідною породою

Вивітрювання та ґрунтоутворення Кліматична зональність процесів вивітрювання Типи

кори вивітрювання різних природнокліматичних зон на магматичних метаморфічних та

осадових породах Розповсюдження сучасних та стародавніх кір вивітрювання на поверхні

материків Землі Утворення і літологічна характеристика елювію та колювію

8

Тема лекційного заняття 6 Геологічна робота атмосферних вод річок і

підземних вод

Поняття про атмосферні струменисті поверхневі води Види геологічної роботи яка

виконується поверхневими струменистими водами Види водної ерозії Поняття про базис

ерозії Форми ерозійного рельєфу їх динаміка залежність від клімату рельєфу тектонічних

рухів земної кори складу ґрунтів та ґрунтотворних порід рослинного покриву форми

крутизни та довжини схилів Умови акумуляції відкладів тимчасовими потоками

атмосферних вод Делювій умови його формування та літологічні особливості Пролювій

умови його формування та літологічні особливості Фації делювію Делювій пролювій як

ґрунтотворні породи Форми акумулятивного рельєфу Заходи боротьби з водною ерозією та

селями

Ріки й річкові долини Будова річкових долин і стадії їх розвитку Донна й бічна

ерозія рік базис ерозії і профіль рівноваги русла ріки Особливості транспортувальної

здатності річкових потоків Режим акумуляції річкових відкладів Алювій його фації

літологічна характеристика ґрунтотворні властивості Будова алювіальних серій у

геологічних розрізах Утворення будова й мікрорельєф заплави Зміна гідрологічного

режиму рік під впливом кліматичних і тектонічних факторів Утворення й розвиток

надзаплавних терас їх класифікація за походженням будовою часом утворення рівнем і

розташуванням у річковій долині Сільськогосподарське використання річкових терас

Форми води в гірських породах Походження підземних вод інфільтраційні

конденсаційні седиментаційні магматогенні й метаморфогенні Класифікація підземних вод

за умовами залягання гідравлічними властивостями характером водовмісних порожнеч

хімічним складом і температурним режимом віком порід які вміщають води походженням

Верховодка ґрунтові й міжпластові (ненапорні й артезіанські) води Географічна зональність

ґрунтових вод Геологічна робота підземних вод карст суфозія зсуви обпливини Відклади

підземних вод Роль підземних вод у ґрунтоутворенні засоленні й заболочуванні ґрунтів

Значення підземних вод для сільськогосподарського виробництва й водопостачання Оцінка

складу і якості підземних вод для водопостачання зрошення земель і обводнювання

пасовищ

Тема лекційного заняття 7 Геологічна робота моря озер і боліт

Поняття про Світовий океан і його роль у житті Землі Будова й рельєф дна океанів

окраїнних і внутрішніх морів Хімічний склад морської води її солоність Життя в океанах і

морях Абразія берегова й донна Акумуляція відкладів у різних зонах моря (літоралі

шельфу батіалі й абісалі) Хімічні осади лагун Діагенез морських відкладень його стадії

Найголовніші корисні морські відкладення Ґрунтоутворення на морських осадових породах

Поширення озер їх типи за походженням улоговин складом вод і гідрологічним

режимом Руйнівна робота озер Осадонакопичення в озерах механічне хімічне біологічне

Озерні відкладення прісноводних і солоних озер Стадії розвитку солоних озер Типи

соляних куполів і їх геологічне значення Відклади озер як агрономічні руди й інші корисні

копалини Особливості озерних відкладень як ґрунтотворних порід Охорона озер від

забруднення

Болота їх утворення класифікація й поширення Типи боліт низинні верхові й

перехідні Сучасні й викопні відклади боліт торф залізні фосфорні карбонатні руди

викопне вугілля Сільськогосподарське використання боліт і торфу

Тема лекційного заняття 8 Геологічна робота льодовиків вітру

Поняття про снігову лінію та її рівень у різних частинах земної кулі Формування

льодовиків (сніг фірн глетчер) Режим льодовиків (наступ відступ стаціонарне положення)

Типи льодовиків Сучасні й древні заледеніння Поширення й типи сучасних льодовиків

Геологічна робота льодовиків руйнівна (екзарація) транспортувальна й акумулятивна

Льодовикові водно-льодовикові й озерно-льодовикові відклади їх гранулометричний

9

хімічний і мінералогічний склад особливості будови географія й ґрунтотворні властивості

Льодовиково-ерозійний і льодовиково-акумулятивний рельєф Форми рельєфу водно-

льодовикових відкладів

Зледеніння антропогенового періоду їх періодичність Номенклатура льодовикових і

міжльодовикових епох Відклади та форми рельєфу древніх зледенінь на території Європи

границі їх поширення Гіпотези про причини зледенінь антропогенового періоду

Швидкість вітру та його геологічна робота Райони інтенсивної геологічної роботи

вітру Ерозійна транспортувальна акумулятивна робота вітру Дефляція і коразія Еоловий

ерозійний та акумулятивний рельєф Методи запобігання вітровій ерозії і захисту ґрунтів від

неї Еолові відклади їх гранулометричний хімічний і мінералогічний склад Еолові піски та

форми еолового акумулятивного рельєфу (дюни бархани і т ін) Лес і лесоподібні породи

(географія властивості склад) Гіпотези походження лесів Питання стратиграфії лесової

товщі в Україні Ґрунтотворні властивості лесів та лесоподібних порід

Лабораторні заняття

Модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Лабораторне заняття 1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів

Поняття про мінерали Агрегатний стан і внутрішня будова мінералів методи її

дослідження Властивості аморфних і кристалічних мінералів Форми виділення

Процеси мінералоутворення Термодинамічні зони земної кори Ізоморфізм

поліморфізм псевдоморфізм парагенезис Методи вивчення і визначення мінералів Фізичні

властивості

Лабораторне заняття 2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди

Сучасні класифікації мінералів за хімічним складом кристало-хімічною структурою

походженням та використанням у народному господарстві

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів класу самородні

елементи (графіт сірка алмаз мідь) та класу сульфіди підклас сульфіди металів (пірит

марказит халькопірит галеніт сфалерит кіновар) мишrsquoяку (реальгар арсенопірит

аурипігмент) молібдену (молібденіт) і сурми (антимоніт)

Лабораторне заняття 3 Галоїдні сполуки

Вивчити загальні властивості класу галоїдні сполуки Поділ на підкласи Дати

загальну характеристику підкласам хлоридів та фторидів Вивчити фізичні властивості та

діагностичні ознаки мінералів підкласів хлориди (галіт сильвін сильвініт карналіт каїніт

калійні солі) та фториди (флюорит)

Лабораторне заняття 4 Оксиди

Вивчити загальні властивості класу оксиди Дати загальну характеристику підкласам

оксидів силіцію заліза алюмінію мангану Вивчити фізичні властивості та діагностичні

ознаки мінералів підкласів оксидів силіцію (кварц халцедон кремній опал) оксидів заліза

(магнетит ільменіт хроміт гематит лімоніт) оксидів алюмінію (корунд боксит) оксидів

мангану (манганіт псиломелан)

Лабораторне заняття 5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та

алюмосилікати

Загальна характеристика класу солей кисневих кислот Класифікація силікатів за

хімічним складом та використанням Типи структур за кристало-хімічною класифікацією

Загальна характеристика острівних кільцевих ланцюжкових стрічкових листових

каркасних силікатів та глинистих мінералів

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки острівних силікатів (група олівіну

та група гранатів) кільцевих силікатів (група турмаліну) ланцюжкових силікатів (група

піроксенів) стрічкових силікатів (група амфіболів) листових силікатів (група серпентину

10

група тальку група слюд) глинистих мінералів (група каолініту група монтморилоніту

група ілліту) каркасних силікатів (група польових шпатів група фельдшпатитів група

цеолітів)

Лабораторне заняття 6 Карбонати фосфати сульфати нітрати

Дати загальну характеристику підкласам карбонати фосфати сульфати нітрати

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів підкласів карбонати (кальцит

арагоніт магнезит сидерит доломіт малахіт азурит натрит) фосфати (апатит фосфорит

вівіаніт) сульфати (ангідрит барит гіпс мірабіліт) нітрати (чилійська селітра індійська

селітра)

Модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Лабораторне заняття 7 Гірські породи як особливі природні утворення

Генетична класифікація гірських порід Загальна характеристика магматичних

гірських порід та їх поширення у земній корі Генезис та хімічний склад Текстура структура

і форми залягання

Лабораторне заняття 8 Магматичні гірські поріди

Характеристика і визначення основних інтрузивних а також ефузивних магматичних

порід Магматичні гірські породи розповсюдження у земній корі класифікація за способом

утворення та хімічним складом Поняття про диференціацію магми Характеристика

найголовніших магматичних гірських порід (граніт сієніт діорит габро лабрадорит

перидотит дуніт обсидіан ліпарит трахіт) їх господарське значення Зміна магматичних

гірських порід у зоні гіпергенезу

Лабораторне заняття 9 Метаморфічні гірські породи

Метаморфічні гірські породи Типи метаморфізму й утворення метаморфічних порід

Структура і текстура Класифікація метаморфічних порід Опис і визначення метаморфічних

гірських порід

Лабораторне заняття 10 Осадові гірські породи

Осадові гірські породи їх поширення у земній корі Походження та класифікація

форми залягання структура текстура і мінералогічний склад Опис і визначення головних

осадових порід (уламкових глинистих хемогенних і біогенних)

Лабораторне заняття 11 Агрономічні руди

Поняття про агрономічні руди Хімічна класифікація агрономічних руд Їх

застосування

Лабораторне заняття 12 Геоморфологія Землі Геохронологія та

геостратиграфія

Головні типи геоморфологічних і геохімічних ландшафтів Геоморфологія рівнин і

гірських країн Біологічний (малий) та геологічний (великий) кругообіг речовин Біогеохімія

Геохімічні ландшафти їх типи звrsquoязок з рельєфом геохімічні барrsquoєри Неотектоніка та

рельєф Геоморфологія океанічного та морського дна її звrsquoязок з континентальними

формами рельєфу ґрунтоутворенням господарською діяльністю

Геологічні карти Коротка характеристика ер і періодів Карта четвертинних відкладів

Умовні показники геологічних карт Карти геологічних порід та геохронології Коротко

охарактеризуйте ери і періоди Особливості геохронології України

11

4 Лабораторні заняття

Заняття

Назва теми

Кількість

годин

1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів 2

2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди 4

3 Галоїдні сполуки 2

4 Оксиди 2

5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та алюмосилікати 4

6 Карбонати фосфати сульфати нітрати 2

7 Гірські породи як особливі природні утворення 2

8 Магматичні гірські поріди 4

9 Метаморфічні гірські породи 2

10 Осадові гірські породи 4

11 Агрономічні руди 1

12 Геоморфологія Землі Геохронологія та геостратиграфія 1

5 Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання пропонується виконувати у вигляді рефератів описових завдань (ОЗ)

розрахункових завдань (РЗ) та розрахунково-графічних завдань (РГЗ)

Модуль 1 Земля як космічне та фізичне тіло Ендогенні геологічні процеси

Визначення положення Землі у Сонячній системі та галактиці laquoМолочний шляхraquo

Розрахунок фізичних параметрів Землі форми радіусу маси середньої щільності

тощо

Опис властивостей геофізичних полів Землі

Опис будови речовинного складу та фізичних властивостей внутрішніх геосфер

Землі літосфери мантії та ядра

Визначення будови складу та властивостей зовнішніх геосфер Землі гідросфери

атмосфери біосфери

Визначення місць глибинних розломів земної кори

Характеристика типів сейсмічних хвиль

Визначення на карті основних сейсмічних поясів земної кулі

Знаходження закономірностей географічного поширення сучасних і давніх вулканів в

Україні

Модуль 2 Екзогенні геологічні процеси

Характеристика видів та стадій вивітрювання Характеристика основних етапів

розвитку земної кори

Генезис утворення алювію елювію делювію пролювію колювію

Прогнозування розвитку водно-ерозійних процесів

12

Характеристика та малювання різних типів річкових долин Моделювання можливих

стратегій (сценаріїв) землекористування в межах заплав терас уступів крутосхилів

Визначення геологічної ролі озер боліт морів та океанів

Властивості стратиграфія топографія географія порід лесової червоно-буроколірної

гляціальної формацій Побудова геохроностратиграфічної кореляції

Дослідження умов утворення льодовикових і водно льодовикових форм рельєфу в

України

Схематичне зображення гідрогеологічних розрізів головних геоструктур України

Модуль 3 Речовинний склад земної кори Мінералогія

Методики опису та діагностики морфологічних ознак і фізичних властивостей

мінералів різних таксономічних одиниць

Ознаки спільного знаходження та утворення породоутворюючих ендогенних і

екзогенних мінералів

Модуль 4 Речовинний склад земної кори Петрографія

Визначення головних магматичних осадових метаморфічних ґрунтотворних порід

агрономічних будівельних та інших руд та методи їх діагностики

Розрахунок геоекологічних ризиків території у звязку з розвитком ендогенних та

екзогенних процесів

Складання морфометричних карт густоти горизонтального розчленування рельєфу і

глибини вертикального розчленування рельєфу на основі топографічної карти

Орієнтовний перелік індивідуальних завдань

Завдання 1 Вивчити головні породоутворюючі ендогенні та екзогенні мінерали та

методи їх діагностики

Завдання 2 Вивчити головні магматичні осадові метаморфічні ґрунтотворні

породи агрономічні будівельні та інші руди та методи їх діагностики

Завдання 3 Вивчити властивості стратиграфію топографію географію порід лесової

червоно-буроколірної гляцігенної формацій зробити геохроностратиграфічні кореляції

спрогнозувати зміну властивостей лесів при запровадженні в сільсьгогосподарську практику

Написати реферат на тему laquoПороди лесової та льодовикової формацій України raquo

Завдання 4 Вивчити властивості та стратиграфію алювію делювію пролювію

Завдання 5 Вивчити та намалювати будову різних типів річкових долин змоделювати

можливі стратегії (сценарії) землекористування в межах заплави терас уступів крутосхилів

Написати реферат за темою

Завдання 6 Вивчити та схематично зобразити гідрогеологічні розрізи головних

геоструктур України та інших держав Провести хімічний аналіз складу природних вод в

околицях свого навчального закладу або населеного пункту (поверхневі річкові підгрунтові

та глибинні води Дніпровського Харківського Бучацько-канівського Сеноманського

горизонтів)

Завдання 7 Описати в рефераті laquoЗими нашої планети (Земля під льодом вчора

сьогодні завтра)raquo помістивши в нього палеоландшафтні та палеоекологічні реконструкції

плейстоцену та пліоцену (приклади на вибір студента)

6 МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Організація навчання у вищій школі забезпечується засобами поєднання аудиторної і

позааудиторної форм навчання До традиційних форм організації навчального процесу (видів

навчальних занять) відносять

- лекції

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

2

Анотація дисципліни laquoГеологія з основами мінералогіїraquo

Геологічні умови визначають генезис еволюцію та поширення

грунтового покриву Гірські породи разом з іншими ландшафтними умовами

зокрема кліматом водами визначають тип та генезис грунтового покриву

Геологія ndash наука про склад будову історію розвитку Землі і процеси які

відбуваються в її надрах і на поверхні Основною метою вивчення курсу

геології з основами мінералогії є вивчення речовинного складу земної кори що

є мінеральною основою усіх грунтів і підґрунтя ознайомлення з

найважливішими мінералами і породами

Summary of course ldquoGeology with Basics of Mineralogyrdquo

Geologic conditions determine the origin evolution and distribution of soil

cover Rocks along with other landscape conditions including climate and water

determine the type of soil genesis Geology ndash the science that studies the

composition structure and history of the Earth and the processes that occur inside

and on the surface The main goal of ldquoGeology with Basics of Mineralogyrdquo course is

the study of the material composition of the Earth crust which is the mineral basis of

all soils and subsoils familiarity with the most important minerals and rocks

3

1 Опис навчальної дисципліни

Геологія з основами мінералогії (АіГ)

(назва)

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Галузь знань 0901 Сільське господарство і лісництво

Напрям підготовки

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна

Загальна кількість годин 45

Кількість кредитів ECTS 15

Кількість змістових модулів

Курсовий проект (робота)

(якщо є в робочому навчальному

плані)

(назва)

Форма контролю Залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 2 3

Семестр 4 5

Лекційні заняття 15 год 6 год

Практичні семінарські заняття _______ год ________год

Лабораторні заняття 30 год 6 год

Самостійна робота ________год

Індивідуальні завдання _______год ________год

Кількість тижневих аудиторних

годин

для денної форми навчання

3 год

ndash

4

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета формування у майбутніх фахівців з напряму laquoАгрономіяraquo системи знань про

мінеральну частину ґрунтів і речовинний склад верхнього шару літосфери ndash кори

вивітрювання розуміння що матеріальною основою кругообігу неорганічних елементів в

біосфері виступають мінерали та гірські породи

Завдання ознайомлення студентів з будовою планети Земля а також вивчення її

хімічного складу та одержання загальних уявлень про геологічні процеси які проходять в

надрах земної кори та на її поверхні

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати

- сучасні уявлення будови геологічного середовища Землі

- геологічні явища повrsquoязані з ендогенними та екзогенними процесами

- властивості мінералів їх класифікацію і використання в народному

господарстві

- гірські породи їх класифікацію і застосування

- зональні закономірності еволюції геосистем

- геоморфологічні форми земної поверхні

- закономірності поширення та розвиток геоструктур до яких приурочені тверді

рідкі та газоподібні корисні копалини

- стан мінерально-ресурсної бази держави перспективи раціонального

видобутку мінеральної сировини

вміти - описувати та діагностувати мінерали і гірські породичитати по топографічних

картах і розпізнавати на місцевості різноманітні форми рельєфу

- будувати геологічний профіль місцевості

- оцінювати можливий ризик виникнення кризових геологічних явищ та

катастроф

- рекомендувати застосування тих чи інших агрономічних руд і природних

меліорантів в якості добрив та для проведення інших агрозаходів

5

3 Програма та структура навчальної дисципліни

laquoГеологія з основами мінералогіїraquo

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 ЗЕМЛЯ ЯК КОСМІЧНЕ ТА ФІЗИЧНЕ ТІЛО ЕНДОГЕННІ

ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема 1 Предмет

цілі завдання курсу

та історія розвитку

геологічної науки

2 2

Тема 2 Загальні

відомості про Землю

Будова земної кори

2 2 2

Тема 3 Динаміка

земної кори

Тектонічні рухи та

головні структури

земної кори

2 2

Тема 4 Магматизм

землетруси і

метаморфізм

2 2

Разом за змістовим

модулем 1 8 8

Змістовий модуль 2 ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема 5

Вивітрювання 2 2 2

Тема 6 Геологічна

робота атмосферних

вод річок і

підземних вод

2 2 2

Тема 7 Геологічна

робота моря озер і

боліт

2 2

Тема 8 Геологічна

робота льодовиків

вітру

2 2

Разом за змістовим

модулем 2 8 8

Змістовий модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Тема 1 Речовинний

склад земної кори

Властивості

мінералів

2 2 2

Тема 2 Класифікації

мінералів Самородні

елементи та

2 4

6

сульфіди

Тема 3 Галоїдні

сполуки 2 2

Тема 4 Оксиди 2 2

Тема 5 Солі

кисневих кислот

підкласу силікати та

алюмосилікати

2 4 2

Тема 6 Карбонати

фосфати сульфати

нітрати

2 2

Разом за змістовим

модулем 3 12 16

Змістовий модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Тема 7 Гірські

породи як особливі

природні утворення

2 2

Тема 8 Магматичні

гірські поріди 2 4

Тема 9

Метаморфічні гірські

породи

2 2

Тема 10 Осадові

гірські породи 2 4 2

Тема 11

Агрономічні руди 2 2

Тема 12

Геоморфологія

Землі Геохронологія

та геостратиграфія

2 2

Разом за змістовим

модулем 4 12 16

Усього годин 48 16 32 12 6 6

Навчальна

практика 36 - - - - - - - - - - -

Усього годин 84 12

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

laquoГЕОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ МІНЕРАЛОГІЇraquo

Лекційні заняття

Змістовний модуль 1 ЗЕМЛЯ ЯК КОСМІЧНЕ ТА ФІЗИЧНЕ ТІЛО

ЕНДОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 1 Предмет цілі завдання курсу та історія розвитку

геологічної науки

Вступ Предмет геології її завдання Місце геології у системі інших наук про Землю

Уявлення про геологію як комплекс геологічних дисциплін Методи геологічних досліджень

7

Використання сучасних лабораторних інструментальних методів та комплексів тривимірної

візуалізації для геологічних досліджень та під час прогнозуванні розвитку геологічних

процесів Основні етапи розвитку Роль вітчизняних та зарубіжних вчених у створенні і

розвитку геології Її значення для практики і звязок з ґрунтознавством та іншими

сільськогосподарськими науками

Тема лекційного заняття 2 Загальні відомості про Землю Будова земної кори

Сучасні уявлення про походження Землі Сонячної системи та Всесвіту взагалі

Загальні відомості про Землю Форма Землі і її розміри Будова склад і властивості

зовнішніх і внутрішніх геосфер Землі Методи дослідження внутрішніх геосфер Вік Землі

Абсолютна і відносна геохронологія

Типи земної кори (материковий океанічний) Коротка характеристика базальтового

граніто-гнейсового й осадового шарів (грубизна будова поширення) Поняття про

підстилаючи породи Методи вивчення й зображення будови земної кори Метод актуалізму і

його значення у пізнанні давніх геологічних процесів Роль космічних знімків і

аерофотометодів у вивченні будови земної кори

Тема лекційного заняття 3 Динаміка земної кори Тектонічні рухи та головні

структури земної кори

Поняття про геологічні процеси Ендогенні та екзогенні процеси Основні джерела

енергії ендогенних та екзогенних процесів Сліди колишніх геологічних процесів у будові

земної кори Взаємозвrsquoязок та взаємообумовленість ендогенних та екзогенних процесів

Поняття про дислокацію денудацію та акумуляцію як результат взаємодії екзогенних та

ендогенних процесів

Тектонічні рухи земної кори (епейрогенезис і орогенезис) Види орогенезису

Складкоутворення види і типи складок Значення тектонічних рухів земної кори у

формуванні рельєфу відкладів та розвитку водної ерозії Гіпотези тектонічного розвитку

земної кори контракційна ізостазії горизонтального переміщення материків підкорових

конвекційних течій Головні структури земної кори (щит платформа геосинкліналі)

Тема лекційного заняття 4 Магматизм землетруси і метаморфізм

Магматизм і його форми (інтрузивна й ефузивна) Значення у формуванні

магматичних порід Інтрузивний (глибинний) магматизм Форми накопичення інтрузивних

тіл Вулкани їх поширення типи Продукти їх виверження Поствулканічні явища (гейзери

фумароли терми) Форми накопичення ефузивних мас Вулканічні області Землі

Використання внутрішнього тепла Землі у сільському господарстві побуті й енергетиці

Землетруси Енергія і глибина епіцентр гіпоцентр Сейсмічні хвилі їх поширення

Шкала оцінок землетрусів Їх значення у вивченні будови внутрішніх геосфер Землі

Метаморфізм і його типи регіональний контактовий автометаморфізм

аллометаморфізм Види метаморфізму термальний динамічний гідротермальний

пневматолітовий метасоматоз штучний та ін Глибина і термодинамічні умови

метаморфізму

Змістовний модуль 2 ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 5 Вивітрювання

Екзогенні геологічні процеси Вивітрювання ndash основний геопроцес в утворенні

осадових гірських порід Сутність і умовність поділу вивітрювання на типи фізичне хімічне

та біологічне Комплексність вивітрювання Типи вивітрювання їх суть фактори і стадії

Якісно нові властивості продуктів вивітрювання порівняно з вихідною породою

Вивітрювання та ґрунтоутворення Кліматична зональність процесів вивітрювання Типи

кори вивітрювання різних природнокліматичних зон на магматичних метаморфічних та

осадових породах Розповсюдження сучасних та стародавніх кір вивітрювання на поверхні

материків Землі Утворення і літологічна характеристика елювію та колювію

8

Тема лекційного заняття 6 Геологічна робота атмосферних вод річок і

підземних вод

Поняття про атмосферні струменисті поверхневі води Види геологічної роботи яка

виконується поверхневими струменистими водами Види водної ерозії Поняття про базис

ерозії Форми ерозійного рельєфу їх динаміка залежність від клімату рельєфу тектонічних

рухів земної кори складу ґрунтів та ґрунтотворних порід рослинного покриву форми

крутизни та довжини схилів Умови акумуляції відкладів тимчасовими потоками

атмосферних вод Делювій умови його формування та літологічні особливості Пролювій

умови його формування та літологічні особливості Фації делювію Делювій пролювій як

ґрунтотворні породи Форми акумулятивного рельєфу Заходи боротьби з водною ерозією та

селями

Ріки й річкові долини Будова річкових долин і стадії їх розвитку Донна й бічна

ерозія рік базис ерозії і профіль рівноваги русла ріки Особливості транспортувальної

здатності річкових потоків Режим акумуляції річкових відкладів Алювій його фації

літологічна характеристика ґрунтотворні властивості Будова алювіальних серій у

геологічних розрізах Утворення будова й мікрорельєф заплави Зміна гідрологічного

режиму рік під впливом кліматичних і тектонічних факторів Утворення й розвиток

надзаплавних терас їх класифікація за походженням будовою часом утворення рівнем і

розташуванням у річковій долині Сільськогосподарське використання річкових терас

Форми води в гірських породах Походження підземних вод інфільтраційні

конденсаційні седиментаційні магматогенні й метаморфогенні Класифікація підземних вод

за умовами залягання гідравлічними властивостями характером водовмісних порожнеч

хімічним складом і температурним режимом віком порід які вміщають води походженням

Верховодка ґрунтові й міжпластові (ненапорні й артезіанські) води Географічна зональність

ґрунтових вод Геологічна робота підземних вод карст суфозія зсуви обпливини Відклади

підземних вод Роль підземних вод у ґрунтоутворенні засоленні й заболочуванні ґрунтів

Значення підземних вод для сільськогосподарського виробництва й водопостачання Оцінка

складу і якості підземних вод для водопостачання зрошення земель і обводнювання

пасовищ

Тема лекційного заняття 7 Геологічна робота моря озер і боліт

Поняття про Світовий океан і його роль у житті Землі Будова й рельєф дна океанів

окраїнних і внутрішніх морів Хімічний склад морської води її солоність Життя в океанах і

морях Абразія берегова й донна Акумуляція відкладів у різних зонах моря (літоралі

шельфу батіалі й абісалі) Хімічні осади лагун Діагенез морських відкладень його стадії

Найголовніші корисні морські відкладення Ґрунтоутворення на морських осадових породах

Поширення озер їх типи за походженням улоговин складом вод і гідрологічним

режимом Руйнівна робота озер Осадонакопичення в озерах механічне хімічне біологічне

Озерні відкладення прісноводних і солоних озер Стадії розвитку солоних озер Типи

соляних куполів і їх геологічне значення Відклади озер як агрономічні руди й інші корисні

копалини Особливості озерних відкладень як ґрунтотворних порід Охорона озер від

забруднення

Болота їх утворення класифікація й поширення Типи боліт низинні верхові й

перехідні Сучасні й викопні відклади боліт торф залізні фосфорні карбонатні руди

викопне вугілля Сільськогосподарське використання боліт і торфу

Тема лекційного заняття 8 Геологічна робота льодовиків вітру

Поняття про снігову лінію та її рівень у різних частинах земної кулі Формування

льодовиків (сніг фірн глетчер) Режим льодовиків (наступ відступ стаціонарне положення)

Типи льодовиків Сучасні й древні заледеніння Поширення й типи сучасних льодовиків

Геологічна робота льодовиків руйнівна (екзарація) транспортувальна й акумулятивна

Льодовикові водно-льодовикові й озерно-льодовикові відклади їх гранулометричний

9

хімічний і мінералогічний склад особливості будови географія й ґрунтотворні властивості

Льодовиково-ерозійний і льодовиково-акумулятивний рельєф Форми рельєфу водно-

льодовикових відкладів

Зледеніння антропогенового періоду їх періодичність Номенклатура льодовикових і

міжльодовикових епох Відклади та форми рельєфу древніх зледенінь на території Європи

границі їх поширення Гіпотези про причини зледенінь антропогенового періоду

Швидкість вітру та його геологічна робота Райони інтенсивної геологічної роботи

вітру Ерозійна транспортувальна акумулятивна робота вітру Дефляція і коразія Еоловий

ерозійний та акумулятивний рельєф Методи запобігання вітровій ерозії і захисту ґрунтів від

неї Еолові відклади їх гранулометричний хімічний і мінералогічний склад Еолові піски та

форми еолового акумулятивного рельєфу (дюни бархани і т ін) Лес і лесоподібні породи

(географія властивості склад) Гіпотези походження лесів Питання стратиграфії лесової

товщі в Україні Ґрунтотворні властивості лесів та лесоподібних порід

Лабораторні заняття

Модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Лабораторне заняття 1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів

Поняття про мінерали Агрегатний стан і внутрішня будова мінералів методи її

дослідження Властивості аморфних і кристалічних мінералів Форми виділення

Процеси мінералоутворення Термодинамічні зони земної кори Ізоморфізм

поліморфізм псевдоморфізм парагенезис Методи вивчення і визначення мінералів Фізичні

властивості

Лабораторне заняття 2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди

Сучасні класифікації мінералів за хімічним складом кристало-хімічною структурою

походженням та використанням у народному господарстві

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів класу самородні

елементи (графіт сірка алмаз мідь) та класу сульфіди підклас сульфіди металів (пірит

марказит халькопірит галеніт сфалерит кіновар) мишrsquoяку (реальгар арсенопірит

аурипігмент) молібдену (молібденіт) і сурми (антимоніт)

Лабораторне заняття 3 Галоїдні сполуки

Вивчити загальні властивості класу галоїдні сполуки Поділ на підкласи Дати

загальну характеристику підкласам хлоридів та фторидів Вивчити фізичні властивості та

діагностичні ознаки мінералів підкласів хлориди (галіт сильвін сильвініт карналіт каїніт

калійні солі) та фториди (флюорит)

Лабораторне заняття 4 Оксиди

Вивчити загальні властивості класу оксиди Дати загальну характеристику підкласам

оксидів силіцію заліза алюмінію мангану Вивчити фізичні властивості та діагностичні

ознаки мінералів підкласів оксидів силіцію (кварц халцедон кремній опал) оксидів заліза

(магнетит ільменіт хроміт гематит лімоніт) оксидів алюмінію (корунд боксит) оксидів

мангану (манганіт псиломелан)

Лабораторне заняття 5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та

алюмосилікати

Загальна характеристика класу солей кисневих кислот Класифікація силікатів за

хімічним складом та використанням Типи структур за кристало-хімічною класифікацією

Загальна характеристика острівних кільцевих ланцюжкових стрічкових листових

каркасних силікатів та глинистих мінералів

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки острівних силікатів (група олівіну

та група гранатів) кільцевих силікатів (група турмаліну) ланцюжкових силікатів (група

піроксенів) стрічкових силікатів (група амфіболів) листових силікатів (група серпентину

10

група тальку група слюд) глинистих мінералів (група каолініту група монтморилоніту

група ілліту) каркасних силікатів (група польових шпатів група фельдшпатитів група

цеолітів)

Лабораторне заняття 6 Карбонати фосфати сульфати нітрати

Дати загальну характеристику підкласам карбонати фосфати сульфати нітрати

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів підкласів карбонати (кальцит

арагоніт магнезит сидерит доломіт малахіт азурит натрит) фосфати (апатит фосфорит

вівіаніт) сульфати (ангідрит барит гіпс мірабіліт) нітрати (чилійська селітра індійська

селітра)

Модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Лабораторне заняття 7 Гірські породи як особливі природні утворення

Генетична класифікація гірських порід Загальна характеристика магматичних

гірських порід та їх поширення у земній корі Генезис та хімічний склад Текстура структура

і форми залягання

Лабораторне заняття 8 Магматичні гірські поріди

Характеристика і визначення основних інтрузивних а також ефузивних магматичних

порід Магматичні гірські породи розповсюдження у земній корі класифікація за способом

утворення та хімічним складом Поняття про диференціацію магми Характеристика

найголовніших магматичних гірських порід (граніт сієніт діорит габро лабрадорит

перидотит дуніт обсидіан ліпарит трахіт) їх господарське значення Зміна магматичних

гірських порід у зоні гіпергенезу

Лабораторне заняття 9 Метаморфічні гірські породи

Метаморфічні гірські породи Типи метаморфізму й утворення метаморфічних порід

Структура і текстура Класифікація метаморфічних порід Опис і визначення метаморфічних

гірських порід

Лабораторне заняття 10 Осадові гірські породи

Осадові гірські породи їх поширення у земній корі Походження та класифікація

форми залягання структура текстура і мінералогічний склад Опис і визначення головних

осадових порід (уламкових глинистих хемогенних і біогенних)

Лабораторне заняття 11 Агрономічні руди

Поняття про агрономічні руди Хімічна класифікація агрономічних руд Їх

застосування

Лабораторне заняття 12 Геоморфологія Землі Геохронологія та

геостратиграфія

Головні типи геоморфологічних і геохімічних ландшафтів Геоморфологія рівнин і

гірських країн Біологічний (малий) та геологічний (великий) кругообіг речовин Біогеохімія

Геохімічні ландшафти їх типи звrsquoязок з рельєфом геохімічні барrsquoєри Неотектоніка та

рельєф Геоморфологія океанічного та морського дна її звrsquoязок з континентальними

формами рельєфу ґрунтоутворенням господарською діяльністю

Геологічні карти Коротка характеристика ер і періодів Карта четвертинних відкладів

Умовні показники геологічних карт Карти геологічних порід та геохронології Коротко

охарактеризуйте ери і періоди Особливості геохронології України

11

4 Лабораторні заняття

Заняття

Назва теми

Кількість

годин

1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів 2

2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди 4

3 Галоїдні сполуки 2

4 Оксиди 2

5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та алюмосилікати 4

6 Карбонати фосфати сульфати нітрати 2

7 Гірські породи як особливі природні утворення 2

8 Магматичні гірські поріди 4

9 Метаморфічні гірські породи 2

10 Осадові гірські породи 4

11 Агрономічні руди 1

12 Геоморфологія Землі Геохронологія та геостратиграфія 1

5 Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання пропонується виконувати у вигляді рефератів описових завдань (ОЗ)

розрахункових завдань (РЗ) та розрахунково-графічних завдань (РГЗ)

Модуль 1 Земля як космічне та фізичне тіло Ендогенні геологічні процеси

Визначення положення Землі у Сонячній системі та галактиці laquoМолочний шляхraquo

Розрахунок фізичних параметрів Землі форми радіусу маси середньої щільності

тощо

Опис властивостей геофізичних полів Землі

Опис будови речовинного складу та фізичних властивостей внутрішніх геосфер

Землі літосфери мантії та ядра

Визначення будови складу та властивостей зовнішніх геосфер Землі гідросфери

атмосфери біосфери

Визначення місць глибинних розломів земної кори

Характеристика типів сейсмічних хвиль

Визначення на карті основних сейсмічних поясів земної кулі

Знаходження закономірностей географічного поширення сучасних і давніх вулканів в

Україні

Модуль 2 Екзогенні геологічні процеси

Характеристика видів та стадій вивітрювання Характеристика основних етапів

розвитку земної кори

Генезис утворення алювію елювію делювію пролювію колювію

Прогнозування розвитку водно-ерозійних процесів

12

Характеристика та малювання різних типів річкових долин Моделювання можливих

стратегій (сценаріїв) землекористування в межах заплав терас уступів крутосхилів

Визначення геологічної ролі озер боліт морів та океанів

Властивості стратиграфія топографія географія порід лесової червоно-буроколірної

гляціальної формацій Побудова геохроностратиграфічної кореляції

Дослідження умов утворення льодовикових і водно льодовикових форм рельєфу в

України

Схематичне зображення гідрогеологічних розрізів головних геоструктур України

Модуль 3 Речовинний склад земної кори Мінералогія

Методики опису та діагностики морфологічних ознак і фізичних властивостей

мінералів різних таксономічних одиниць

Ознаки спільного знаходження та утворення породоутворюючих ендогенних і

екзогенних мінералів

Модуль 4 Речовинний склад земної кори Петрографія

Визначення головних магматичних осадових метаморфічних ґрунтотворних порід

агрономічних будівельних та інших руд та методи їх діагностики

Розрахунок геоекологічних ризиків території у звязку з розвитком ендогенних та

екзогенних процесів

Складання морфометричних карт густоти горизонтального розчленування рельєфу і

глибини вертикального розчленування рельєфу на основі топографічної карти

Орієнтовний перелік індивідуальних завдань

Завдання 1 Вивчити головні породоутворюючі ендогенні та екзогенні мінерали та

методи їх діагностики

Завдання 2 Вивчити головні магматичні осадові метаморфічні ґрунтотворні

породи агрономічні будівельні та інші руди та методи їх діагностики

Завдання 3 Вивчити властивості стратиграфію топографію географію порід лесової

червоно-буроколірної гляцігенної формацій зробити геохроностратиграфічні кореляції

спрогнозувати зміну властивостей лесів при запровадженні в сільсьгогосподарську практику

Написати реферат на тему laquoПороди лесової та льодовикової формацій України raquo

Завдання 4 Вивчити властивості та стратиграфію алювію делювію пролювію

Завдання 5 Вивчити та намалювати будову різних типів річкових долин змоделювати

можливі стратегії (сценарії) землекористування в межах заплави терас уступів крутосхилів

Написати реферат за темою

Завдання 6 Вивчити та схематично зобразити гідрогеологічні розрізи головних

геоструктур України та інших держав Провести хімічний аналіз складу природних вод в

околицях свого навчального закладу або населеного пункту (поверхневі річкові підгрунтові

та глибинні води Дніпровського Харківського Бучацько-канівського Сеноманського

горизонтів)

Завдання 7 Описати в рефераті laquoЗими нашої планети (Земля під льодом вчора

сьогодні завтра)raquo помістивши в нього палеоландшафтні та палеоекологічні реконструкції

плейстоцену та пліоцену (приклади на вибір студента)

6 МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Організація навчання у вищій школі забезпечується засобами поєднання аудиторної і

позааудиторної форм навчання До традиційних форм організації навчального процесу (видів

навчальних занять) відносять

- лекції

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

3

1 Опис навчальної дисципліни

Геологія з основами мінералогії (АіГ)

(назва)

Галузь знань напрям підготовки спеціальність освітньо-кваліфікаційний рівень

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Галузь знань 0901 Сільське господарство і лісництво

Напрям підготовки

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна

Загальна кількість годин 45

Кількість кредитів ECTS 15

Кількість змістових модулів

Курсовий проект (робота)

(якщо є в робочому навчальному

плані)

(назва)

Форма контролю Залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 2 3

Семестр 4 5

Лекційні заняття 15 год 6 год

Практичні семінарські заняття _______ год ________год

Лабораторні заняття 30 год 6 год

Самостійна робота ________год

Індивідуальні завдання _______год ________год

Кількість тижневих аудиторних

годин

для денної форми навчання

3 год

ndash

4

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета формування у майбутніх фахівців з напряму laquoАгрономіяraquo системи знань про

мінеральну частину ґрунтів і речовинний склад верхнього шару літосфери ndash кори

вивітрювання розуміння що матеріальною основою кругообігу неорганічних елементів в

біосфері виступають мінерали та гірські породи

Завдання ознайомлення студентів з будовою планети Земля а також вивчення її

хімічного складу та одержання загальних уявлень про геологічні процеси які проходять в

надрах земної кори та на її поверхні

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати

- сучасні уявлення будови геологічного середовища Землі

- геологічні явища повrsquoязані з ендогенними та екзогенними процесами

- властивості мінералів їх класифікацію і використання в народному

господарстві

- гірські породи їх класифікацію і застосування

- зональні закономірності еволюції геосистем

- геоморфологічні форми земної поверхні

- закономірності поширення та розвиток геоструктур до яких приурочені тверді

рідкі та газоподібні корисні копалини

- стан мінерально-ресурсної бази держави перспективи раціонального

видобутку мінеральної сировини

вміти - описувати та діагностувати мінерали і гірські породичитати по топографічних

картах і розпізнавати на місцевості різноманітні форми рельєфу

- будувати геологічний профіль місцевості

- оцінювати можливий ризик виникнення кризових геологічних явищ та

катастроф

- рекомендувати застосування тих чи інших агрономічних руд і природних

меліорантів в якості добрив та для проведення інших агрозаходів

5

3 Програма та структура навчальної дисципліни

laquoГеологія з основами мінералогіїraquo

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 ЗЕМЛЯ ЯК КОСМІЧНЕ ТА ФІЗИЧНЕ ТІЛО ЕНДОГЕННІ

ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема 1 Предмет

цілі завдання курсу

та історія розвитку

геологічної науки

2 2

Тема 2 Загальні

відомості про Землю

Будова земної кори

2 2 2

Тема 3 Динаміка

земної кори

Тектонічні рухи та

головні структури

земної кори

2 2

Тема 4 Магматизм

землетруси і

метаморфізм

2 2

Разом за змістовим

модулем 1 8 8

Змістовий модуль 2 ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема 5

Вивітрювання 2 2 2

Тема 6 Геологічна

робота атмосферних

вод річок і

підземних вод

2 2 2

Тема 7 Геологічна

робота моря озер і

боліт

2 2

Тема 8 Геологічна

робота льодовиків

вітру

2 2

Разом за змістовим

модулем 2 8 8

Змістовий модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Тема 1 Речовинний

склад земної кори

Властивості

мінералів

2 2 2

Тема 2 Класифікації

мінералів Самородні

елементи та

2 4

6

сульфіди

Тема 3 Галоїдні

сполуки 2 2

Тема 4 Оксиди 2 2

Тема 5 Солі

кисневих кислот

підкласу силікати та

алюмосилікати

2 4 2

Тема 6 Карбонати

фосфати сульфати

нітрати

2 2

Разом за змістовим

модулем 3 12 16

Змістовий модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Тема 7 Гірські

породи як особливі

природні утворення

2 2

Тема 8 Магматичні

гірські поріди 2 4

Тема 9

Метаморфічні гірські

породи

2 2

Тема 10 Осадові

гірські породи 2 4 2

Тема 11

Агрономічні руди 2 2

Тема 12

Геоморфологія

Землі Геохронологія

та геостратиграфія

2 2

Разом за змістовим

модулем 4 12 16

Усього годин 48 16 32 12 6 6

Навчальна

практика 36 - - - - - - - - - - -

Усього годин 84 12

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

laquoГЕОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ МІНЕРАЛОГІЇraquo

Лекційні заняття

Змістовний модуль 1 ЗЕМЛЯ ЯК КОСМІЧНЕ ТА ФІЗИЧНЕ ТІЛО

ЕНДОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 1 Предмет цілі завдання курсу та історія розвитку

геологічної науки

Вступ Предмет геології її завдання Місце геології у системі інших наук про Землю

Уявлення про геологію як комплекс геологічних дисциплін Методи геологічних досліджень

7

Використання сучасних лабораторних інструментальних методів та комплексів тривимірної

візуалізації для геологічних досліджень та під час прогнозуванні розвитку геологічних

процесів Основні етапи розвитку Роль вітчизняних та зарубіжних вчених у створенні і

розвитку геології Її значення для практики і звязок з ґрунтознавством та іншими

сільськогосподарськими науками

Тема лекційного заняття 2 Загальні відомості про Землю Будова земної кори

Сучасні уявлення про походження Землі Сонячної системи та Всесвіту взагалі

Загальні відомості про Землю Форма Землі і її розміри Будова склад і властивості

зовнішніх і внутрішніх геосфер Землі Методи дослідження внутрішніх геосфер Вік Землі

Абсолютна і відносна геохронологія

Типи земної кори (материковий океанічний) Коротка характеристика базальтового

граніто-гнейсового й осадового шарів (грубизна будова поширення) Поняття про

підстилаючи породи Методи вивчення й зображення будови земної кори Метод актуалізму і

його значення у пізнанні давніх геологічних процесів Роль космічних знімків і

аерофотометодів у вивченні будови земної кори

Тема лекційного заняття 3 Динаміка земної кори Тектонічні рухи та головні

структури земної кори

Поняття про геологічні процеси Ендогенні та екзогенні процеси Основні джерела

енергії ендогенних та екзогенних процесів Сліди колишніх геологічних процесів у будові

земної кори Взаємозвrsquoязок та взаємообумовленість ендогенних та екзогенних процесів

Поняття про дислокацію денудацію та акумуляцію як результат взаємодії екзогенних та

ендогенних процесів

Тектонічні рухи земної кори (епейрогенезис і орогенезис) Види орогенезису

Складкоутворення види і типи складок Значення тектонічних рухів земної кори у

формуванні рельєфу відкладів та розвитку водної ерозії Гіпотези тектонічного розвитку

земної кори контракційна ізостазії горизонтального переміщення материків підкорових

конвекційних течій Головні структури земної кори (щит платформа геосинкліналі)

Тема лекційного заняття 4 Магматизм землетруси і метаморфізм

Магматизм і його форми (інтрузивна й ефузивна) Значення у формуванні

магматичних порід Інтрузивний (глибинний) магматизм Форми накопичення інтрузивних

тіл Вулкани їх поширення типи Продукти їх виверження Поствулканічні явища (гейзери

фумароли терми) Форми накопичення ефузивних мас Вулканічні області Землі

Використання внутрішнього тепла Землі у сільському господарстві побуті й енергетиці

Землетруси Енергія і глибина епіцентр гіпоцентр Сейсмічні хвилі їх поширення

Шкала оцінок землетрусів Їх значення у вивченні будови внутрішніх геосфер Землі

Метаморфізм і його типи регіональний контактовий автометаморфізм

аллометаморфізм Види метаморфізму термальний динамічний гідротермальний

пневматолітовий метасоматоз штучний та ін Глибина і термодинамічні умови

метаморфізму

Змістовний модуль 2 ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 5 Вивітрювання

Екзогенні геологічні процеси Вивітрювання ndash основний геопроцес в утворенні

осадових гірських порід Сутність і умовність поділу вивітрювання на типи фізичне хімічне

та біологічне Комплексність вивітрювання Типи вивітрювання їх суть фактори і стадії

Якісно нові властивості продуктів вивітрювання порівняно з вихідною породою

Вивітрювання та ґрунтоутворення Кліматична зональність процесів вивітрювання Типи

кори вивітрювання різних природнокліматичних зон на магматичних метаморфічних та

осадових породах Розповсюдження сучасних та стародавніх кір вивітрювання на поверхні

материків Землі Утворення і літологічна характеристика елювію та колювію

8

Тема лекційного заняття 6 Геологічна робота атмосферних вод річок і

підземних вод

Поняття про атмосферні струменисті поверхневі води Види геологічної роботи яка

виконується поверхневими струменистими водами Види водної ерозії Поняття про базис

ерозії Форми ерозійного рельєфу їх динаміка залежність від клімату рельєфу тектонічних

рухів земної кори складу ґрунтів та ґрунтотворних порід рослинного покриву форми

крутизни та довжини схилів Умови акумуляції відкладів тимчасовими потоками

атмосферних вод Делювій умови його формування та літологічні особливості Пролювій

умови його формування та літологічні особливості Фації делювію Делювій пролювій як

ґрунтотворні породи Форми акумулятивного рельєфу Заходи боротьби з водною ерозією та

селями

Ріки й річкові долини Будова річкових долин і стадії їх розвитку Донна й бічна

ерозія рік базис ерозії і профіль рівноваги русла ріки Особливості транспортувальної

здатності річкових потоків Режим акумуляції річкових відкладів Алювій його фації

літологічна характеристика ґрунтотворні властивості Будова алювіальних серій у

геологічних розрізах Утворення будова й мікрорельєф заплави Зміна гідрологічного

режиму рік під впливом кліматичних і тектонічних факторів Утворення й розвиток

надзаплавних терас їх класифікація за походженням будовою часом утворення рівнем і

розташуванням у річковій долині Сільськогосподарське використання річкових терас

Форми води в гірських породах Походження підземних вод інфільтраційні

конденсаційні седиментаційні магматогенні й метаморфогенні Класифікація підземних вод

за умовами залягання гідравлічними властивостями характером водовмісних порожнеч

хімічним складом і температурним режимом віком порід які вміщають води походженням

Верховодка ґрунтові й міжпластові (ненапорні й артезіанські) води Географічна зональність

ґрунтових вод Геологічна робота підземних вод карст суфозія зсуви обпливини Відклади

підземних вод Роль підземних вод у ґрунтоутворенні засоленні й заболочуванні ґрунтів

Значення підземних вод для сільськогосподарського виробництва й водопостачання Оцінка

складу і якості підземних вод для водопостачання зрошення земель і обводнювання

пасовищ

Тема лекційного заняття 7 Геологічна робота моря озер і боліт

Поняття про Світовий океан і його роль у житті Землі Будова й рельєф дна океанів

окраїнних і внутрішніх морів Хімічний склад морської води її солоність Життя в океанах і

морях Абразія берегова й донна Акумуляція відкладів у різних зонах моря (літоралі

шельфу батіалі й абісалі) Хімічні осади лагун Діагенез морських відкладень його стадії

Найголовніші корисні морські відкладення Ґрунтоутворення на морських осадових породах

Поширення озер їх типи за походженням улоговин складом вод і гідрологічним

режимом Руйнівна робота озер Осадонакопичення в озерах механічне хімічне біологічне

Озерні відкладення прісноводних і солоних озер Стадії розвитку солоних озер Типи

соляних куполів і їх геологічне значення Відклади озер як агрономічні руди й інші корисні

копалини Особливості озерних відкладень як ґрунтотворних порід Охорона озер від

забруднення

Болота їх утворення класифікація й поширення Типи боліт низинні верхові й

перехідні Сучасні й викопні відклади боліт торф залізні фосфорні карбонатні руди

викопне вугілля Сільськогосподарське використання боліт і торфу

Тема лекційного заняття 8 Геологічна робота льодовиків вітру

Поняття про снігову лінію та її рівень у різних частинах земної кулі Формування

льодовиків (сніг фірн глетчер) Режим льодовиків (наступ відступ стаціонарне положення)

Типи льодовиків Сучасні й древні заледеніння Поширення й типи сучасних льодовиків

Геологічна робота льодовиків руйнівна (екзарація) транспортувальна й акумулятивна

Льодовикові водно-льодовикові й озерно-льодовикові відклади їх гранулометричний

9

хімічний і мінералогічний склад особливості будови географія й ґрунтотворні властивості

Льодовиково-ерозійний і льодовиково-акумулятивний рельєф Форми рельєфу водно-

льодовикових відкладів

Зледеніння антропогенового періоду їх періодичність Номенклатура льодовикових і

міжльодовикових епох Відклади та форми рельєфу древніх зледенінь на території Європи

границі їх поширення Гіпотези про причини зледенінь антропогенового періоду

Швидкість вітру та його геологічна робота Райони інтенсивної геологічної роботи

вітру Ерозійна транспортувальна акумулятивна робота вітру Дефляція і коразія Еоловий

ерозійний та акумулятивний рельєф Методи запобігання вітровій ерозії і захисту ґрунтів від

неї Еолові відклади їх гранулометричний хімічний і мінералогічний склад Еолові піски та

форми еолового акумулятивного рельєфу (дюни бархани і т ін) Лес і лесоподібні породи

(географія властивості склад) Гіпотези походження лесів Питання стратиграфії лесової

товщі в Україні Ґрунтотворні властивості лесів та лесоподібних порід

Лабораторні заняття

Модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Лабораторне заняття 1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів

Поняття про мінерали Агрегатний стан і внутрішня будова мінералів методи її

дослідження Властивості аморфних і кристалічних мінералів Форми виділення

Процеси мінералоутворення Термодинамічні зони земної кори Ізоморфізм

поліморфізм псевдоморфізм парагенезис Методи вивчення і визначення мінералів Фізичні

властивості

Лабораторне заняття 2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди

Сучасні класифікації мінералів за хімічним складом кристало-хімічною структурою

походженням та використанням у народному господарстві

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів класу самородні

елементи (графіт сірка алмаз мідь) та класу сульфіди підклас сульфіди металів (пірит

марказит халькопірит галеніт сфалерит кіновар) мишrsquoяку (реальгар арсенопірит

аурипігмент) молібдену (молібденіт) і сурми (антимоніт)

Лабораторне заняття 3 Галоїдні сполуки

Вивчити загальні властивості класу галоїдні сполуки Поділ на підкласи Дати

загальну характеристику підкласам хлоридів та фторидів Вивчити фізичні властивості та

діагностичні ознаки мінералів підкласів хлориди (галіт сильвін сильвініт карналіт каїніт

калійні солі) та фториди (флюорит)

Лабораторне заняття 4 Оксиди

Вивчити загальні властивості класу оксиди Дати загальну характеристику підкласам

оксидів силіцію заліза алюмінію мангану Вивчити фізичні властивості та діагностичні

ознаки мінералів підкласів оксидів силіцію (кварц халцедон кремній опал) оксидів заліза

(магнетит ільменіт хроміт гематит лімоніт) оксидів алюмінію (корунд боксит) оксидів

мангану (манганіт псиломелан)

Лабораторне заняття 5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та

алюмосилікати

Загальна характеристика класу солей кисневих кислот Класифікація силікатів за

хімічним складом та використанням Типи структур за кристало-хімічною класифікацією

Загальна характеристика острівних кільцевих ланцюжкових стрічкових листових

каркасних силікатів та глинистих мінералів

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки острівних силікатів (група олівіну

та група гранатів) кільцевих силікатів (група турмаліну) ланцюжкових силікатів (група

піроксенів) стрічкових силікатів (група амфіболів) листових силікатів (група серпентину

10

група тальку група слюд) глинистих мінералів (група каолініту група монтморилоніту

група ілліту) каркасних силікатів (група польових шпатів група фельдшпатитів група

цеолітів)

Лабораторне заняття 6 Карбонати фосфати сульфати нітрати

Дати загальну характеристику підкласам карбонати фосфати сульфати нітрати

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів підкласів карбонати (кальцит

арагоніт магнезит сидерит доломіт малахіт азурит натрит) фосфати (апатит фосфорит

вівіаніт) сульфати (ангідрит барит гіпс мірабіліт) нітрати (чилійська селітра індійська

селітра)

Модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Лабораторне заняття 7 Гірські породи як особливі природні утворення

Генетична класифікація гірських порід Загальна характеристика магматичних

гірських порід та їх поширення у земній корі Генезис та хімічний склад Текстура структура

і форми залягання

Лабораторне заняття 8 Магматичні гірські поріди

Характеристика і визначення основних інтрузивних а також ефузивних магматичних

порід Магматичні гірські породи розповсюдження у земній корі класифікація за способом

утворення та хімічним складом Поняття про диференціацію магми Характеристика

найголовніших магматичних гірських порід (граніт сієніт діорит габро лабрадорит

перидотит дуніт обсидіан ліпарит трахіт) їх господарське значення Зміна магматичних

гірських порід у зоні гіпергенезу

Лабораторне заняття 9 Метаморфічні гірські породи

Метаморфічні гірські породи Типи метаморфізму й утворення метаморфічних порід

Структура і текстура Класифікація метаморфічних порід Опис і визначення метаморфічних

гірських порід

Лабораторне заняття 10 Осадові гірські породи

Осадові гірські породи їх поширення у земній корі Походження та класифікація

форми залягання структура текстура і мінералогічний склад Опис і визначення головних

осадових порід (уламкових глинистих хемогенних і біогенних)

Лабораторне заняття 11 Агрономічні руди

Поняття про агрономічні руди Хімічна класифікація агрономічних руд Їх

застосування

Лабораторне заняття 12 Геоморфологія Землі Геохронологія та

геостратиграфія

Головні типи геоморфологічних і геохімічних ландшафтів Геоморфологія рівнин і

гірських країн Біологічний (малий) та геологічний (великий) кругообіг речовин Біогеохімія

Геохімічні ландшафти їх типи звrsquoязок з рельєфом геохімічні барrsquoєри Неотектоніка та

рельєф Геоморфологія океанічного та морського дна її звrsquoязок з континентальними

формами рельєфу ґрунтоутворенням господарською діяльністю

Геологічні карти Коротка характеристика ер і періодів Карта четвертинних відкладів

Умовні показники геологічних карт Карти геологічних порід та геохронології Коротко

охарактеризуйте ери і періоди Особливості геохронології України

11

4 Лабораторні заняття

Заняття

Назва теми

Кількість

годин

1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів 2

2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди 4

3 Галоїдні сполуки 2

4 Оксиди 2

5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та алюмосилікати 4

6 Карбонати фосфати сульфати нітрати 2

7 Гірські породи як особливі природні утворення 2

8 Магматичні гірські поріди 4

9 Метаморфічні гірські породи 2

10 Осадові гірські породи 4

11 Агрономічні руди 1

12 Геоморфологія Землі Геохронологія та геостратиграфія 1

5 Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання пропонується виконувати у вигляді рефератів описових завдань (ОЗ)

розрахункових завдань (РЗ) та розрахунково-графічних завдань (РГЗ)

Модуль 1 Земля як космічне та фізичне тіло Ендогенні геологічні процеси

Визначення положення Землі у Сонячній системі та галактиці laquoМолочний шляхraquo

Розрахунок фізичних параметрів Землі форми радіусу маси середньої щільності

тощо

Опис властивостей геофізичних полів Землі

Опис будови речовинного складу та фізичних властивостей внутрішніх геосфер

Землі літосфери мантії та ядра

Визначення будови складу та властивостей зовнішніх геосфер Землі гідросфери

атмосфери біосфери

Визначення місць глибинних розломів земної кори

Характеристика типів сейсмічних хвиль

Визначення на карті основних сейсмічних поясів земної кулі

Знаходження закономірностей географічного поширення сучасних і давніх вулканів в

Україні

Модуль 2 Екзогенні геологічні процеси

Характеристика видів та стадій вивітрювання Характеристика основних етапів

розвитку земної кори

Генезис утворення алювію елювію делювію пролювію колювію

Прогнозування розвитку водно-ерозійних процесів

12

Характеристика та малювання різних типів річкових долин Моделювання можливих

стратегій (сценаріїв) землекористування в межах заплав терас уступів крутосхилів

Визначення геологічної ролі озер боліт морів та океанів

Властивості стратиграфія топографія географія порід лесової червоно-буроколірної

гляціальної формацій Побудова геохроностратиграфічної кореляції

Дослідження умов утворення льодовикових і водно льодовикових форм рельєфу в

України

Схематичне зображення гідрогеологічних розрізів головних геоструктур України

Модуль 3 Речовинний склад земної кори Мінералогія

Методики опису та діагностики морфологічних ознак і фізичних властивостей

мінералів різних таксономічних одиниць

Ознаки спільного знаходження та утворення породоутворюючих ендогенних і

екзогенних мінералів

Модуль 4 Речовинний склад земної кори Петрографія

Визначення головних магматичних осадових метаморфічних ґрунтотворних порід

агрономічних будівельних та інших руд та методи їх діагностики

Розрахунок геоекологічних ризиків території у звязку з розвитком ендогенних та

екзогенних процесів

Складання морфометричних карт густоти горизонтального розчленування рельєфу і

глибини вертикального розчленування рельєфу на основі топографічної карти

Орієнтовний перелік індивідуальних завдань

Завдання 1 Вивчити головні породоутворюючі ендогенні та екзогенні мінерали та

методи їх діагностики

Завдання 2 Вивчити головні магматичні осадові метаморфічні ґрунтотворні

породи агрономічні будівельні та інші руди та методи їх діагностики

Завдання 3 Вивчити властивості стратиграфію топографію географію порід лесової

червоно-буроколірної гляцігенної формацій зробити геохроностратиграфічні кореляції

спрогнозувати зміну властивостей лесів при запровадженні в сільсьгогосподарську практику

Написати реферат на тему laquoПороди лесової та льодовикової формацій України raquo

Завдання 4 Вивчити властивості та стратиграфію алювію делювію пролювію

Завдання 5 Вивчити та намалювати будову різних типів річкових долин змоделювати

можливі стратегії (сценарії) землекористування в межах заплави терас уступів крутосхилів

Написати реферат за темою

Завдання 6 Вивчити та схематично зобразити гідрогеологічні розрізи головних

геоструктур України та інших держав Провести хімічний аналіз складу природних вод в

околицях свого навчального закладу або населеного пункту (поверхневі річкові підгрунтові

та глибинні води Дніпровського Харківського Бучацько-канівського Сеноманського

горизонтів)

Завдання 7 Описати в рефераті laquoЗими нашої планети (Земля під льодом вчора

сьогодні завтра)raquo помістивши в нього палеоландшафтні та палеоекологічні реконструкції

плейстоцену та пліоцену (приклади на вибір студента)

6 МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Організація навчання у вищій школі забезпечується засобами поєднання аудиторної і

позааудиторної форм навчання До традиційних форм організації навчального процесу (видів

навчальних занять) відносять

- лекції

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

4

2 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета формування у майбутніх фахівців з напряму laquoАгрономіяraquo системи знань про

мінеральну частину ґрунтів і речовинний склад верхнього шару літосфери ndash кори

вивітрювання розуміння що матеріальною основою кругообігу неорганічних елементів в

біосфері виступають мінерали та гірські породи

Завдання ознайомлення студентів з будовою планети Земля а також вивчення її

хімічного складу та одержання загальних уявлень про геологічні процеси які проходять в

надрах земної кори та на її поверхні

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати

- сучасні уявлення будови геологічного середовища Землі

- геологічні явища повrsquoязані з ендогенними та екзогенними процесами

- властивості мінералів їх класифікацію і використання в народному

господарстві

- гірські породи їх класифікацію і застосування

- зональні закономірності еволюції геосистем

- геоморфологічні форми земної поверхні

- закономірності поширення та розвиток геоструктур до яких приурочені тверді

рідкі та газоподібні корисні копалини

- стан мінерально-ресурсної бази держави перспективи раціонального

видобутку мінеральної сировини

вміти - описувати та діагностувати мінерали і гірські породичитати по топографічних

картах і розпізнавати на місцевості різноманітні форми рельєфу

- будувати геологічний профіль місцевості

- оцінювати можливий ризик виникнення кризових геологічних явищ та

катастроф

- рекомендувати застосування тих чи інших агрономічних руд і природних

меліорантів в якості добрив та для проведення інших агрозаходів

5

3 Програма та структура навчальної дисципліни

laquoГеологія з основами мінералогіїraquo

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 ЗЕМЛЯ ЯК КОСМІЧНЕ ТА ФІЗИЧНЕ ТІЛО ЕНДОГЕННІ

ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема 1 Предмет

цілі завдання курсу

та історія розвитку

геологічної науки

2 2

Тема 2 Загальні

відомості про Землю

Будова земної кори

2 2 2

Тема 3 Динаміка

земної кори

Тектонічні рухи та

головні структури

земної кори

2 2

Тема 4 Магматизм

землетруси і

метаморфізм

2 2

Разом за змістовим

модулем 1 8 8

Змістовий модуль 2 ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема 5

Вивітрювання 2 2 2

Тема 6 Геологічна

робота атмосферних

вод річок і

підземних вод

2 2 2

Тема 7 Геологічна

робота моря озер і

боліт

2 2

Тема 8 Геологічна

робота льодовиків

вітру

2 2

Разом за змістовим

модулем 2 8 8

Змістовий модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Тема 1 Речовинний

склад земної кори

Властивості

мінералів

2 2 2

Тема 2 Класифікації

мінералів Самородні

елементи та

2 4

6

сульфіди

Тема 3 Галоїдні

сполуки 2 2

Тема 4 Оксиди 2 2

Тема 5 Солі

кисневих кислот

підкласу силікати та

алюмосилікати

2 4 2

Тема 6 Карбонати

фосфати сульфати

нітрати

2 2

Разом за змістовим

модулем 3 12 16

Змістовий модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Тема 7 Гірські

породи як особливі

природні утворення

2 2

Тема 8 Магматичні

гірські поріди 2 4

Тема 9

Метаморфічні гірські

породи

2 2

Тема 10 Осадові

гірські породи 2 4 2

Тема 11

Агрономічні руди 2 2

Тема 12

Геоморфологія

Землі Геохронологія

та геостратиграфія

2 2

Разом за змістовим

модулем 4 12 16

Усього годин 48 16 32 12 6 6

Навчальна

практика 36 - - - - - - - - - - -

Усього годин 84 12

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

laquoГЕОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ МІНЕРАЛОГІЇraquo

Лекційні заняття

Змістовний модуль 1 ЗЕМЛЯ ЯК КОСМІЧНЕ ТА ФІЗИЧНЕ ТІЛО

ЕНДОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 1 Предмет цілі завдання курсу та історія розвитку

геологічної науки

Вступ Предмет геології її завдання Місце геології у системі інших наук про Землю

Уявлення про геологію як комплекс геологічних дисциплін Методи геологічних досліджень

7

Використання сучасних лабораторних інструментальних методів та комплексів тривимірної

візуалізації для геологічних досліджень та під час прогнозуванні розвитку геологічних

процесів Основні етапи розвитку Роль вітчизняних та зарубіжних вчених у створенні і

розвитку геології Її значення для практики і звязок з ґрунтознавством та іншими

сільськогосподарськими науками

Тема лекційного заняття 2 Загальні відомості про Землю Будова земної кори

Сучасні уявлення про походження Землі Сонячної системи та Всесвіту взагалі

Загальні відомості про Землю Форма Землі і її розміри Будова склад і властивості

зовнішніх і внутрішніх геосфер Землі Методи дослідження внутрішніх геосфер Вік Землі

Абсолютна і відносна геохронологія

Типи земної кори (материковий океанічний) Коротка характеристика базальтового

граніто-гнейсового й осадового шарів (грубизна будова поширення) Поняття про

підстилаючи породи Методи вивчення й зображення будови земної кори Метод актуалізму і

його значення у пізнанні давніх геологічних процесів Роль космічних знімків і

аерофотометодів у вивченні будови земної кори

Тема лекційного заняття 3 Динаміка земної кори Тектонічні рухи та головні

структури земної кори

Поняття про геологічні процеси Ендогенні та екзогенні процеси Основні джерела

енергії ендогенних та екзогенних процесів Сліди колишніх геологічних процесів у будові

земної кори Взаємозвrsquoязок та взаємообумовленість ендогенних та екзогенних процесів

Поняття про дислокацію денудацію та акумуляцію як результат взаємодії екзогенних та

ендогенних процесів

Тектонічні рухи земної кори (епейрогенезис і орогенезис) Види орогенезису

Складкоутворення види і типи складок Значення тектонічних рухів земної кори у

формуванні рельєфу відкладів та розвитку водної ерозії Гіпотези тектонічного розвитку

земної кори контракційна ізостазії горизонтального переміщення материків підкорових

конвекційних течій Головні структури земної кори (щит платформа геосинкліналі)

Тема лекційного заняття 4 Магматизм землетруси і метаморфізм

Магматизм і його форми (інтрузивна й ефузивна) Значення у формуванні

магматичних порід Інтрузивний (глибинний) магматизм Форми накопичення інтрузивних

тіл Вулкани їх поширення типи Продукти їх виверження Поствулканічні явища (гейзери

фумароли терми) Форми накопичення ефузивних мас Вулканічні області Землі

Використання внутрішнього тепла Землі у сільському господарстві побуті й енергетиці

Землетруси Енергія і глибина епіцентр гіпоцентр Сейсмічні хвилі їх поширення

Шкала оцінок землетрусів Їх значення у вивченні будови внутрішніх геосфер Землі

Метаморфізм і його типи регіональний контактовий автометаморфізм

аллометаморфізм Види метаморфізму термальний динамічний гідротермальний

пневматолітовий метасоматоз штучний та ін Глибина і термодинамічні умови

метаморфізму

Змістовний модуль 2 ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 5 Вивітрювання

Екзогенні геологічні процеси Вивітрювання ndash основний геопроцес в утворенні

осадових гірських порід Сутність і умовність поділу вивітрювання на типи фізичне хімічне

та біологічне Комплексність вивітрювання Типи вивітрювання їх суть фактори і стадії

Якісно нові властивості продуктів вивітрювання порівняно з вихідною породою

Вивітрювання та ґрунтоутворення Кліматична зональність процесів вивітрювання Типи

кори вивітрювання різних природнокліматичних зон на магматичних метаморфічних та

осадових породах Розповсюдження сучасних та стародавніх кір вивітрювання на поверхні

материків Землі Утворення і літологічна характеристика елювію та колювію

8

Тема лекційного заняття 6 Геологічна робота атмосферних вод річок і

підземних вод

Поняття про атмосферні струменисті поверхневі води Види геологічної роботи яка

виконується поверхневими струменистими водами Види водної ерозії Поняття про базис

ерозії Форми ерозійного рельєфу їх динаміка залежність від клімату рельєфу тектонічних

рухів земної кори складу ґрунтів та ґрунтотворних порід рослинного покриву форми

крутизни та довжини схилів Умови акумуляції відкладів тимчасовими потоками

атмосферних вод Делювій умови його формування та літологічні особливості Пролювій

умови його формування та літологічні особливості Фації делювію Делювій пролювій як

ґрунтотворні породи Форми акумулятивного рельєфу Заходи боротьби з водною ерозією та

селями

Ріки й річкові долини Будова річкових долин і стадії їх розвитку Донна й бічна

ерозія рік базис ерозії і профіль рівноваги русла ріки Особливості транспортувальної

здатності річкових потоків Режим акумуляції річкових відкладів Алювій його фації

літологічна характеристика ґрунтотворні властивості Будова алювіальних серій у

геологічних розрізах Утворення будова й мікрорельєф заплави Зміна гідрологічного

режиму рік під впливом кліматичних і тектонічних факторів Утворення й розвиток

надзаплавних терас їх класифікація за походженням будовою часом утворення рівнем і

розташуванням у річковій долині Сільськогосподарське використання річкових терас

Форми води в гірських породах Походження підземних вод інфільтраційні

конденсаційні седиментаційні магматогенні й метаморфогенні Класифікація підземних вод

за умовами залягання гідравлічними властивостями характером водовмісних порожнеч

хімічним складом і температурним режимом віком порід які вміщають води походженням

Верховодка ґрунтові й міжпластові (ненапорні й артезіанські) води Географічна зональність

ґрунтових вод Геологічна робота підземних вод карст суфозія зсуви обпливини Відклади

підземних вод Роль підземних вод у ґрунтоутворенні засоленні й заболочуванні ґрунтів

Значення підземних вод для сільськогосподарського виробництва й водопостачання Оцінка

складу і якості підземних вод для водопостачання зрошення земель і обводнювання

пасовищ

Тема лекційного заняття 7 Геологічна робота моря озер і боліт

Поняття про Світовий океан і його роль у житті Землі Будова й рельєф дна океанів

окраїнних і внутрішніх морів Хімічний склад морської води її солоність Життя в океанах і

морях Абразія берегова й донна Акумуляція відкладів у різних зонах моря (літоралі

шельфу батіалі й абісалі) Хімічні осади лагун Діагенез морських відкладень його стадії

Найголовніші корисні морські відкладення Ґрунтоутворення на морських осадових породах

Поширення озер їх типи за походженням улоговин складом вод і гідрологічним

режимом Руйнівна робота озер Осадонакопичення в озерах механічне хімічне біологічне

Озерні відкладення прісноводних і солоних озер Стадії розвитку солоних озер Типи

соляних куполів і їх геологічне значення Відклади озер як агрономічні руди й інші корисні

копалини Особливості озерних відкладень як ґрунтотворних порід Охорона озер від

забруднення

Болота їх утворення класифікація й поширення Типи боліт низинні верхові й

перехідні Сучасні й викопні відклади боліт торф залізні фосфорні карбонатні руди

викопне вугілля Сільськогосподарське використання боліт і торфу

Тема лекційного заняття 8 Геологічна робота льодовиків вітру

Поняття про снігову лінію та її рівень у різних частинах земної кулі Формування

льодовиків (сніг фірн глетчер) Режим льодовиків (наступ відступ стаціонарне положення)

Типи льодовиків Сучасні й древні заледеніння Поширення й типи сучасних льодовиків

Геологічна робота льодовиків руйнівна (екзарація) транспортувальна й акумулятивна

Льодовикові водно-льодовикові й озерно-льодовикові відклади їх гранулометричний

9

хімічний і мінералогічний склад особливості будови географія й ґрунтотворні властивості

Льодовиково-ерозійний і льодовиково-акумулятивний рельєф Форми рельєфу водно-

льодовикових відкладів

Зледеніння антропогенового періоду їх періодичність Номенклатура льодовикових і

міжльодовикових епох Відклади та форми рельєфу древніх зледенінь на території Європи

границі їх поширення Гіпотези про причини зледенінь антропогенового періоду

Швидкість вітру та його геологічна робота Райони інтенсивної геологічної роботи

вітру Ерозійна транспортувальна акумулятивна робота вітру Дефляція і коразія Еоловий

ерозійний та акумулятивний рельєф Методи запобігання вітровій ерозії і захисту ґрунтів від

неї Еолові відклади їх гранулометричний хімічний і мінералогічний склад Еолові піски та

форми еолового акумулятивного рельєфу (дюни бархани і т ін) Лес і лесоподібні породи

(географія властивості склад) Гіпотези походження лесів Питання стратиграфії лесової

товщі в Україні Ґрунтотворні властивості лесів та лесоподібних порід

Лабораторні заняття

Модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Лабораторне заняття 1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів

Поняття про мінерали Агрегатний стан і внутрішня будова мінералів методи її

дослідження Властивості аморфних і кристалічних мінералів Форми виділення

Процеси мінералоутворення Термодинамічні зони земної кори Ізоморфізм

поліморфізм псевдоморфізм парагенезис Методи вивчення і визначення мінералів Фізичні

властивості

Лабораторне заняття 2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди

Сучасні класифікації мінералів за хімічним складом кристало-хімічною структурою

походженням та використанням у народному господарстві

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів класу самородні

елементи (графіт сірка алмаз мідь) та класу сульфіди підклас сульфіди металів (пірит

марказит халькопірит галеніт сфалерит кіновар) мишrsquoяку (реальгар арсенопірит

аурипігмент) молібдену (молібденіт) і сурми (антимоніт)

Лабораторне заняття 3 Галоїдні сполуки

Вивчити загальні властивості класу галоїдні сполуки Поділ на підкласи Дати

загальну характеристику підкласам хлоридів та фторидів Вивчити фізичні властивості та

діагностичні ознаки мінералів підкласів хлориди (галіт сильвін сильвініт карналіт каїніт

калійні солі) та фториди (флюорит)

Лабораторне заняття 4 Оксиди

Вивчити загальні властивості класу оксиди Дати загальну характеристику підкласам

оксидів силіцію заліза алюмінію мангану Вивчити фізичні властивості та діагностичні

ознаки мінералів підкласів оксидів силіцію (кварц халцедон кремній опал) оксидів заліза

(магнетит ільменіт хроміт гематит лімоніт) оксидів алюмінію (корунд боксит) оксидів

мангану (манганіт псиломелан)

Лабораторне заняття 5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та

алюмосилікати

Загальна характеристика класу солей кисневих кислот Класифікація силікатів за

хімічним складом та використанням Типи структур за кристало-хімічною класифікацією

Загальна характеристика острівних кільцевих ланцюжкових стрічкових листових

каркасних силікатів та глинистих мінералів

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки острівних силікатів (група олівіну

та група гранатів) кільцевих силікатів (група турмаліну) ланцюжкових силікатів (група

піроксенів) стрічкових силікатів (група амфіболів) листових силікатів (група серпентину

10

група тальку група слюд) глинистих мінералів (група каолініту група монтморилоніту

група ілліту) каркасних силікатів (група польових шпатів група фельдшпатитів група

цеолітів)

Лабораторне заняття 6 Карбонати фосфати сульфати нітрати

Дати загальну характеристику підкласам карбонати фосфати сульфати нітрати

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів підкласів карбонати (кальцит

арагоніт магнезит сидерит доломіт малахіт азурит натрит) фосфати (апатит фосфорит

вівіаніт) сульфати (ангідрит барит гіпс мірабіліт) нітрати (чилійська селітра індійська

селітра)

Модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Лабораторне заняття 7 Гірські породи як особливі природні утворення

Генетична класифікація гірських порід Загальна характеристика магматичних

гірських порід та їх поширення у земній корі Генезис та хімічний склад Текстура структура

і форми залягання

Лабораторне заняття 8 Магматичні гірські поріди

Характеристика і визначення основних інтрузивних а також ефузивних магматичних

порід Магматичні гірські породи розповсюдження у земній корі класифікація за способом

утворення та хімічним складом Поняття про диференціацію магми Характеристика

найголовніших магматичних гірських порід (граніт сієніт діорит габро лабрадорит

перидотит дуніт обсидіан ліпарит трахіт) їх господарське значення Зміна магматичних

гірських порід у зоні гіпергенезу

Лабораторне заняття 9 Метаморфічні гірські породи

Метаморфічні гірські породи Типи метаморфізму й утворення метаморфічних порід

Структура і текстура Класифікація метаморфічних порід Опис і визначення метаморфічних

гірських порід

Лабораторне заняття 10 Осадові гірські породи

Осадові гірські породи їх поширення у земній корі Походження та класифікація

форми залягання структура текстура і мінералогічний склад Опис і визначення головних

осадових порід (уламкових глинистих хемогенних і біогенних)

Лабораторне заняття 11 Агрономічні руди

Поняття про агрономічні руди Хімічна класифікація агрономічних руд Їх

застосування

Лабораторне заняття 12 Геоморфологія Землі Геохронологія та

геостратиграфія

Головні типи геоморфологічних і геохімічних ландшафтів Геоморфологія рівнин і

гірських країн Біологічний (малий) та геологічний (великий) кругообіг речовин Біогеохімія

Геохімічні ландшафти їх типи звrsquoязок з рельєфом геохімічні барrsquoєри Неотектоніка та

рельєф Геоморфологія океанічного та морського дна її звrsquoязок з континентальними

формами рельєфу ґрунтоутворенням господарською діяльністю

Геологічні карти Коротка характеристика ер і періодів Карта четвертинних відкладів

Умовні показники геологічних карт Карти геологічних порід та геохронології Коротко

охарактеризуйте ери і періоди Особливості геохронології України

11

4 Лабораторні заняття

Заняття

Назва теми

Кількість

годин

1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів 2

2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди 4

3 Галоїдні сполуки 2

4 Оксиди 2

5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та алюмосилікати 4

6 Карбонати фосфати сульфати нітрати 2

7 Гірські породи як особливі природні утворення 2

8 Магматичні гірські поріди 4

9 Метаморфічні гірські породи 2

10 Осадові гірські породи 4

11 Агрономічні руди 1

12 Геоморфологія Землі Геохронологія та геостратиграфія 1

5 Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання пропонується виконувати у вигляді рефератів описових завдань (ОЗ)

розрахункових завдань (РЗ) та розрахунково-графічних завдань (РГЗ)

Модуль 1 Земля як космічне та фізичне тіло Ендогенні геологічні процеси

Визначення положення Землі у Сонячній системі та галактиці laquoМолочний шляхraquo

Розрахунок фізичних параметрів Землі форми радіусу маси середньої щільності

тощо

Опис властивостей геофізичних полів Землі

Опис будови речовинного складу та фізичних властивостей внутрішніх геосфер

Землі літосфери мантії та ядра

Визначення будови складу та властивостей зовнішніх геосфер Землі гідросфери

атмосфери біосфери

Визначення місць глибинних розломів земної кори

Характеристика типів сейсмічних хвиль

Визначення на карті основних сейсмічних поясів земної кулі

Знаходження закономірностей географічного поширення сучасних і давніх вулканів в

Україні

Модуль 2 Екзогенні геологічні процеси

Характеристика видів та стадій вивітрювання Характеристика основних етапів

розвитку земної кори

Генезис утворення алювію елювію делювію пролювію колювію

Прогнозування розвитку водно-ерозійних процесів

12

Характеристика та малювання різних типів річкових долин Моделювання можливих

стратегій (сценаріїв) землекористування в межах заплав терас уступів крутосхилів

Визначення геологічної ролі озер боліт морів та океанів

Властивості стратиграфія топографія географія порід лесової червоно-буроколірної

гляціальної формацій Побудова геохроностратиграфічної кореляції

Дослідження умов утворення льодовикових і водно льодовикових форм рельєфу в

України

Схематичне зображення гідрогеологічних розрізів головних геоструктур України

Модуль 3 Речовинний склад земної кори Мінералогія

Методики опису та діагностики морфологічних ознак і фізичних властивостей

мінералів різних таксономічних одиниць

Ознаки спільного знаходження та утворення породоутворюючих ендогенних і

екзогенних мінералів

Модуль 4 Речовинний склад земної кори Петрографія

Визначення головних магматичних осадових метаморфічних ґрунтотворних порід

агрономічних будівельних та інших руд та методи їх діагностики

Розрахунок геоекологічних ризиків території у звязку з розвитком ендогенних та

екзогенних процесів

Складання морфометричних карт густоти горизонтального розчленування рельєфу і

глибини вертикального розчленування рельєфу на основі топографічної карти

Орієнтовний перелік індивідуальних завдань

Завдання 1 Вивчити головні породоутворюючі ендогенні та екзогенні мінерали та

методи їх діагностики

Завдання 2 Вивчити головні магматичні осадові метаморфічні ґрунтотворні

породи агрономічні будівельні та інші руди та методи їх діагностики

Завдання 3 Вивчити властивості стратиграфію топографію географію порід лесової

червоно-буроколірної гляцігенної формацій зробити геохроностратиграфічні кореляції

спрогнозувати зміну властивостей лесів при запровадженні в сільсьгогосподарську практику

Написати реферат на тему laquoПороди лесової та льодовикової формацій України raquo

Завдання 4 Вивчити властивості та стратиграфію алювію делювію пролювію

Завдання 5 Вивчити та намалювати будову різних типів річкових долин змоделювати

можливі стратегії (сценарії) землекористування в межах заплави терас уступів крутосхилів

Написати реферат за темою

Завдання 6 Вивчити та схематично зобразити гідрогеологічні розрізи головних

геоструктур України та інших держав Провести хімічний аналіз складу природних вод в

околицях свого навчального закладу або населеного пункту (поверхневі річкові підгрунтові

та глибинні води Дніпровського Харківського Бучацько-канівського Сеноманського

горизонтів)

Завдання 7 Описати в рефераті laquoЗими нашої планети (Земля під льодом вчора

сьогодні завтра)raquo помістивши в нього палеоландшафтні та палеоекологічні реконструкції

плейстоцену та пліоцену (приклади на вибір студента)

6 МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Організація навчання у вищій школі забезпечується засобами поєднання аудиторної і

позааудиторної форм навчання До традиційних форм організації навчального процесу (видів

навчальних занять) відносять

- лекції

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

5

3 Програма та структура навчальної дисципліни

laquoГеологія з основами мінералогіїraquo

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі

усього у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовий модуль 1 ЗЕМЛЯ ЯК КОСМІЧНЕ ТА ФІЗИЧНЕ ТІЛО ЕНДОГЕННІ

ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема 1 Предмет

цілі завдання курсу

та історія розвитку

геологічної науки

2 2

Тема 2 Загальні

відомості про Землю

Будова земної кори

2 2 2

Тема 3 Динаміка

земної кори

Тектонічні рухи та

головні структури

земної кори

2 2

Тема 4 Магматизм

землетруси і

метаморфізм

2 2

Разом за змістовим

модулем 1 8 8

Змістовий модуль 2 ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема 5

Вивітрювання 2 2 2

Тема 6 Геологічна

робота атмосферних

вод річок і

підземних вод

2 2 2

Тема 7 Геологічна

робота моря озер і

боліт

2 2

Тема 8 Геологічна

робота льодовиків

вітру

2 2

Разом за змістовим

модулем 2 8 8

Змістовий модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Тема 1 Речовинний

склад земної кори

Властивості

мінералів

2 2 2

Тема 2 Класифікації

мінералів Самородні

елементи та

2 4

6

сульфіди

Тема 3 Галоїдні

сполуки 2 2

Тема 4 Оксиди 2 2

Тема 5 Солі

кисневих кислот

підкласу силікати та

алюмосилікати

2 4 2

Тема 6 Карбонати

фосфати сульфати

нітрати

2 2

Разом за змістовим

модулем 3 12 16

Змістовий модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Тема 7 Гірські

породи як особливі

природні утворення

2 2

Тема 8 Магматичні

гірські поріди 2 4

Тема 9

Метаморфічні гірські

породи

2 2

Тема 10 Осадові

гірські породи 2 4 2

Тема 11

Агрономічні руди 2 2

Тема 12

Геоморфологія

Землі Геохронологія

та геостратиграфія

2 2

Разом за змістовим

модулем 4 12 16

Усього годин 48 16 32 12 6 6

Навчальна

практика 36 - - - - - - - - - - -

Усього годин 84 12

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

laquoГЕОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ МІНЕРАЛОГІЇraquo

Лекційні заняття

Змістовний модуль 1 ЗЕМЛЯ ЯК КОСМІЧНЕ ТА ФІЗИЧНЕ ТІЛО

ЕНДОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 1 Предмет цілі завдання курсу та історія розвитку

геологічної науки

Вступ Предмет геології її завдання Місце геології у системі інших наук про Землю

Уявлення про геологію як комплекс геологічних дисциплін Методи геологічних досліджень

7

Використання сучасних лабораторних інструментальних методів та комплексів тривимірної

візуалізації для геологічних досліджень та під час прогнозуванні розвитку геологічних

процесів Основні етапи розвитку Роль вітчизняних та зарубіжних вчених у створенні і

розвитку геології Її значення для практики і звязок з ґрунтознавством та іншими

сільськогосподарськими науками

Тема лекційного заняття 2 Загальні відомості про Землю Будова земної кори

Сучасні уявлення про походження Землі Сонячної системи та Всесвіту взагалі

Загальні відомості про Землю Форма Землі і її розміри Будова склад і властивості

зовнішніх і внутрішніх геосфер Землі Методи дослідження внутрішніх геосфер Вік Землі

Абсолютна і відносна геохронологія

Типи земної кори (материковий океанічний) Коротка характеристика базальтового

граніто-гнейсового й осадового шарів (грубизна будова поширення) Поняття про

підстилаючи породи Методи вивчення й зображення будови земної кори Метод актуалізму і

його значення у пізнанні давніх геологічних процесів Роль космічних знімків і

аерофотометодів у вивченні будови земної кори

Тема лекційного заняття 3 Динаміка земної кори Тектонічні рухи та головні

структури земної кори

Поняття про геологічні процеси Ендогенні та екзогенні процеси Основні джерела

енергії ендогенних та екзогенних процесів Сліди колишніх геологічних процесів у будові

земної кори Взаємозвrsquoязок та взаємообумовленість ендогенних та екзогенних процесів

Поняття про дислокацію денудацію та акумуляцію як результат взаємодії екзогенних та

ендогенних процесів

Тектонічні рухи земної кори (епейрогенезис і орогенезис) Види орогенезису

Складкоутворення види і типи складок Значення тектонічних рухів земної кори у

формуванні рельєфу відкладів та розвитку водної ерозії Гіпотези тектонічного розвитку

земної кори контракційна ізостазії горизонтального переміщення материків підкорових

конвекційних течій Головні структури земної кори (щит платформа геосинкліналі)

Тема лекційного заняття 4 Магматизм землетруси і метаморфізм

Магматизм і його форми (інтрузивна й ефузивна) Значення у формуванні

магматичних порід Інтрузивний (глибинний) магматизм Форми накопичення інтрузивних

тіл Вулкани їх поширення типи Продукти їх виверження Поствулканічні явища (гейзери

фумароли терми) Форми накопичення ефузивних мас Вулканічні області Землі

Використання внутрішнього тепла Землі у сільському господарстві побуті й енергетиці

Землетруси Енергія і глибина епіцентр гіпоцентр Сейсмічні хвилі їх поширення

Шкала оцінок землетрусів Їх значення у вивченні будови внутрішніх геосфер Землі

Метаморфізм і його типи регіональний контактовий автометаморфізм

аллометаморфізм Види метаморфізму термальний динамічний гідротермальний

пневматолітовий метасоматоз штучний та ін Глибина і термодинамічні умови

метаморфізму

Змістовний модуль 2 ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 5 Вивітрювання

Екзогенні геологічні процеси Вивітрювання ndash основний геопроцес в утворенні

осадових гірських порід Сутність і умовність поділу вивітрювання на типи фізичне хімічне

та біологічне Комплексність вивітрювання Типи вивітрювання їх суть фактори і стадії

Якісно нові властивості продуктів вивітрювання порівняно з вихідною породою

Вивітрювання та ґрунтоутворення Кліматична зональність процесів вивітрювання Типи

кори вивітрювання різних природнокліматичних зон на магматичних метаморфічних та

осадових породах Розповсюдження сучасних та стародавніх кір вивітрювання на поверхні

материків Землі Утворення і літологічна характеристика елювію та колювію

8

Тема лекційного заняття 6 Геологічна робота атмосферних вод річок і

підземних вод

Поняття про атмосферні струменисті поверхневі води Види геологічної роботи яка

виконується поверхневими струменистими водами Види водної ерозії Поняття про базис

ерозії Форми ерозійного рельєфу їх динаміка залежність від клімату рельєфу тектонічних

рухів земної кори складу ґрунтів та ґрунтотворних порід рослинного покриву форми

крутизни та довжини схилів Умови акумуляції відкладів тимчасовими потоками

атмосферних вод Делювій умови його формування та літологічні особливості Пролювій

умови його формування та літологічні особливості Фації делювію Делювій пролювій як

ґрунтотворні породи Форми акумулятивного рельєфу Заходи боротьби з водною ерозією та

селями

Ріки й річкові долини Будова річкових долин і стадії їх розвитку Донна й бічна

ерозія рік базис ерозії і профіль рівноваги русла ріки Особливості транспортувальної

здатності річкових потоків Режим акумуляції річкових відкладів Алювій його фації

літологічна характеристика ґрунтотворні властивості Будова алювіальних серій у

геологічних розрізах Утворення будова й мікрорельєф заплави Зміна гідрологічного

режиму рік під впливом кліматичних і тектонічних факторів Утворення й розвиток

надзаплавних терас їх класифікація за походженням будовою часом утворення рівнем і

розташуванням у річковій долині Сільськогосподарське використання річкових терас

Форми води в гірських породах Походження підземних вод інфільтраційні

конденсаційні седиментаційні магматогенні й метаморфогенні Класифікація підземних вод

за умовами залягання гідравлічними властивостями характером водовмісних порожнеч

хімічним складом і температурним режимом віком порід які вміщають води походженням

Верховодка ґрунтові й міжпластові (ненапорні й артезіанські) води Географічна зональність

ґрунтових вод Геологічна робота підземних вод карст суфозія зсуви обпливини Відклади

підземних вод Роль підземних вод у ґрунтоутворенні засоленні й заболочуванні ґрунтів

Значення підземних вод для сільськогосподарського виробництва й водопостачання Оцінка

складу і якості підземних вод для водопостачання зрошення земель і обводнювання

пасовищ

Тема лекційного заняття 7 Геологічна робота моря озер і боліт

Поняття про Світовий океан і його роль у житті Землі Будова й рельєф дна океанів

окраїнних і внутрішніх морів Хімічний склад морської води її солоність Життя в океанах і

морях Абразія берегова й донна Акумуляція відкладів у різних зонах моря (літоралі

шельфу батіалі й абісалі) Хімічні осади лагун Діагенез морських відкладень його стадії

Найголовніші корисні морські відкладення Ґрунтоутворення на морських осадових породах

Поширення озер їх типи за походженням улоговин складом вод і гідрологічним

режимом Руйнівна робота озер Осадонакопичення в озерах механічне хімічне біологічне

Озерні відкладення прісноводних і солоних озер Стадії розвитку солоних озер Типи

соляних куполів і їх геологічне значення Відклади озер як агрономічні руди й інші корисні

копалини Особливості озерних відкладень як ґрунтотворних порід Охорона озер від

забруднення

Болота їх утворення класифікація й поширення Типи боліт низинні верхові й

перехідні Сучасні й викопні відклади боліт торф залізні фосфорні карбонатні руди

викопне вугілля Сільськогосподарське використання боліт і торфу

Тема лекційного заняття 8 Геологічна робота льодовиків вітру

Поняття про снігову лінію та її рівень у різних частинах земної кулі Формування

льодовиків (сніг фірн глетчер) Режим льодовиків (наступ відступ стаціонарне положення)

Типи льодовиків Сучасні й древні заледеніння Поширення й типи сучасних льодовиків

Геологічна робота льодовиків руйнівна (екзарація) транспортувальна й акумулятивна

Льодовикові водно-льодовикові й озерно-льодовикові відклади їх гранулометричний

9

хімічний і мінералогічний склад особливості будови географія й ґрунтотворні властивості

Льодовиково-ерозійний і льодовиково-акумулятивний рельєф Форми рельєфу водно-

льодовикових відкладів

Зледеніння антропогенового періоду їх періодичність Номенклатура льодовикових і

міжльодовикових епох Відклади та форми рельєфу древніх зледенінь на території Європи

границі їх поширення Гіпотези про причини зледенінь антропогенового періоду

Швидкість вітру та його геологічна робота Райони інтенсивної геологічної роботи

вітру Ерозійна транспортувальна акумулятивна робота вітру Дефляція і коразія Еоловий

ерозійний та акумулятивний рельєф Методи запобігання вітровій ерозії і захисту ґрунтів від

неї Еолові відклади їх гранулометричний хімічний і мінералогічний склад Еолові піски та

форми еолового акумулятивного рельєфу (дюни бархани і т ін) Лес і лесоподібні породи

(географія властивості склад) Гіпотези походження лесів Питання стратиграфії лесової

товщі в Україні Ґрунтотворні властивості лесів та лесоподібних порід

Лабораторні заняття

Модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Лабораторне заняття 1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів

Поняття про мінерали Агрегатний стан і внутрішня будова мінералів методи її

дослідження Властивості аморфних і кристалічних мінералів Форми виділення

Процеси мінералоутворення Термодинамічні зони земної кори Ізоморфізм

поліморфізм псевдоморфізм парагенезис Методи вивчення і визначення мінералів Фізичні

властивості

Лабораторне заняття 2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди

Сучасні класифікації мінералів за хімічним складом кристало-хімічною структурою

походженням та використанням у народному господарстві

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів класу самородні

елементи (графіт сірка алмаз мідь) та класу сульфіди підклас сульфіди металів (пірит

марказит халькопірит галеніт сфалерит кіновар) мишrsquoяку (реальгар арсенопірит

аурипігмент) молібдену (молібденіт) і сурми (антимоніт)

Лабораторне заняття 3 Галоїдні сполуки

Вивчити загальні властивості класу галоїдні сполуки Поділ на підкласи Дати

загальну характеристику підкласам хлоридів та фторидів Вивчити фізичні властивості та

діагностичні ознаки мінералів підкласів хлориди (галіт сильвін сильвініт карналіт каїніт

калійні солі) та фториди (флюорит)

Лабораторне заняття 4 Оксиди

Вивчити загальні властивості класу оксиди Дати загальну характеристику підкласам

оксидів силіцію заліза алюмінію мангану Вивчити фізичні властивості та діагностичні

ознаки мінералів підкласів оксидів силіцію (кварц халцедон кремній опал) оксидів заліза

(магнетит ільменіт хроміт гематит лімоніт) оксидів алюмінію (корунд боксит) оксидів

мангану (манганіт псиломелан)

Лабораторне заняття 5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та

алюмосилікати

Загальна характеристика класу солей кисневих кислот Класифікація силікатів за

хімічним складом та використанням Типи структур за кристало-хімічною класифікацією

Загальна характеристика острівних кільцевих ланцюжкових стрічкових листових

каркасних силікатів та глинистих мінералів

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки острівних силікатів (група олівіну

та група гранатів) кільцевих силікатів (група турмаліну) ланцюжкових силікатів (група

піроксенів) стрічкових силікатів (група амфіболів) листових силікатів (група серпентину

10

група тальку група слюд) глинистих мінералів (група каолініту група монтморилоніту

група ілліту) каркасних силікатів (група польових шпатів група фельдшпатитів група

цеолітів)

Лабораторне заняття 6 Карбонати фосфати сульфати нітрати

Дати загальну характеристику підкласам карбонати фосфати сульфати нітрати

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів підкласів карбонати (кальцит

арагоніт магнезит сидерит доломіт малахіт азурит натрит) фосфати (апатит фосфорит

вівіаніт) сульфати (ангідрит барит гіпс мірабіліт) нітрати (чилійська селітра індійська

селітра)

Модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Лабораторне заняття 7 Гірські породи як особливі природні утворення

Генетична класифікація гірських порід Загальна характеристика магматичних

гірських порід та їх поширення у земній корі Генезис та хімічний склад Текстура структура

і форми залягання

Лабораторне заняття 8 Магматичні гірські поріди

Характеристика і визначення основних інтрузивних а також ефузивних магматичних

порід Магматичні гірські породи розповсюдження у земній корі класифікація за способом

утворення та хімічним складом Поняття про диференціацію магми Характеристика

найголовніших магматичних гірських порід (граніт сієніт діорит габро лабрадорит

перидотит дуніт обсидіан ліпарит трахіт) їх господарське значення Зміна магматичних

гірських порід у зоні гіпергенезу

Лабораторне заняття 9 Метаморфічні гірські породи

Метаморфічні гірські породи Типи метаморфізму й утворення метаморфічних порід

Структура і текстура Класифікація метаморфічних порід Опис і визначення метаморфічних

гірських порід

Лабораторне заняття 10 Осадові гірські породи

Осадові гірські породи їх поширення у земній корі Походження та класифікація

форми залягання структура текстура і мінералогічний склад Опис і визначення головних

осадових порід (уламкових глинистих хемогенних і біогенних)

Лабораторне заняття 11 Агрономічні руди

Поняття про агрономічні руди Хімічна класифікація агрономічних руд Їх

застосування

Лабораторне заняття 12 Геоморфологія Землі Геохронологія та

геостратиграфія

Головні типи геоморфологічних і геохімічних ландшафтів Геоморфологія рівнин і

гірських країн Біологічний (малий) та геологічний (великий) кругообіг речовин Біогеохімія

Геохімічні ландшафти їх типи звrsquoязок з рельєфом геохімічні барrsquoєри Неотектоніка та

рельєф Геоморфологія океанічного та морського дна її звrsquoязок з континентальними

формами рельєфу ґрунтоутворенням господарською діяльністю

Геологічні карти Коротка характеристика ер і періодів Карта четвертинних відкладів

Умовні показники геологічних карт Карти геологічних порід та геохронології Коротко

охарактеризуйте ери і періоди Особливості геохронології України

11

4 Лабораторні заняття

Заняття

Назва теми

Кількість

годин

1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів 2

2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди 4

3 Галоїдні сполуки 2

4 Оксиди 2

5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та алюмосилікати 4

6 Карбонати фосфати сульфати нітрати 2

7 Гірські породи як особливі природні утворення 2

8 Магматичні гірські поріди 4

9 Метаморфічні гірські породи 2

10 Осадові гірські породи 4

11 Агрономічні руди 1

12 Геоморфологія Землі Геохронологія та геостратиграфія 1

5 Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання пропонується виконувати у вигляді рефератів описових завдань (ОЗ)

розрахункових завдань (РЗ) та розрахунково-графічних завдань (РГЗ)

Модуль 1 Земля як космічне та фізичне тіло Ендогенні геологічні процеси

Визначення положення Землі у Сонячній системі та галактиці laquoМолочний шляхraquo

Розрахунок фізичних параметрів Землі форми радіусу маси середньої щільності

тощо

Опис властивостей геофізичних полів Землі

Опис будови речовинного складу та фізичних властивостей внутрішніх геосфер

Землі літосфери мантії та ядра

Визначення будови складу та властивостей зовнішніх геосфер Землі гідросфери

атмосфери біосфери

Визначення місць глибинних розломів земної кори

Характеристика типів сейсмічних хвиль

Визначення на карті основних сейсмічних поясів земної кулі

Знаходження закономірностей географічного поширення сучасних і давніх вулканів в

Україні

Модуль 2 Екзогенні геологічні процеси

Характеристика видів та стадій вивітрювання Характеристика основних етапів

розвитку земної кори

Генезис утворення алювію елювію делювію пролювію колювію

Прогнозування розвитку водно-ерозійних процесів

12

Характеристика та малювання різних типів річкових долин Моделювання можливих

стратегій (сценаріїв) землекористування в межах заплав терас уступів крутосхилів

Визначення геологічної ролі озер боліт морів та океанів

Властивості стратиграфія топографія географія порід лесової червоно-буроколірної

гляціальної формацій Побудова геохроностратиграфічної кореляції

Дослідження умов утворення льодовикових і водно льодовикових форм рельєфу в

України

Схематичне зображення гідрогеологічних розрізів головних геоструктур України

Модуль 3 Речовинний склад земної кори Мінералогія

Методики опису та діагностики морфологічних ознак і фізичних властивостей

мінералів різних таксономічних одиниць

Ознаки спільного знаходження та утворення породоутворюючих ендогенних і

екзогенних мінералів

Модуль 4 Речовинний склад земної кори Петрографія

Визначення головних магматичних осадових метаморфічних ґрунтотворних порід

агрономічних будівельних та інших руд та методи їх діагностики

Розрахунок геоекологічних ризиків території у звязку з розвитком ендогенних та

екзогенних процесів

Складання морфометричних карт густоти горизонтального розчленування рельєфу і

глибини вертикального розчленування рельєфу на основі топографічної карти

Орієнтовний перелік індивідуальних завдань

Завдання 1 Вивчити головні породоутворюючі ендогенні та екзогенні мінерали та

методи їх діагностики

Завдання 2 Вивчити головні магматичні осадові метаморфічні ґрунтотворні

породи агрономічні будівельні та інші руди та методи їх діагностики

Завдання 3 Вивчити властивості стратиграфію топографію географію порід лесової

червоно-буроколірної гляцігенної формацій зробити геохроностратиграфічні кореляції

спрогнозувати зміну властивостей лесів при запровадженні в сільсьгогосподарську практику

Написати реферат на тему laquoПороди лесової та льодовикової формацій України raquo

Завдання 4 Вивчити властивості та стратиграфію алювію делювію пролювію

Завдання 5 Вивчити та намалювати будову різних типів річкових долин змоделювати

можливі стратегії (сценарії) землекористування в межах заплави терас уступів крутосхилів

Написати реферат за темою

Завдання 6 Вивчити та схематично зобразити гідрогеологічні розрізи головних

геоструктур України та інших держав Провести хімічний аналіз складу природних вод в

околицях свого навчального закладу або населеного пункту (поверхневі річкові підгрунтові

та глибинні води Дніпровського Харківського Бучацько-канівського Сеноманського

горизонтів)

Завдання 7 Описати в рефераті laquoЗими нашої планети (Земля під льодом вчора

сьогодні завтра)raquo помістивши в нього палеоландшафтні та палеоекологічні реконструкції

плейстоцену та пліоцену (приклади на вибір студента)

6 МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Організація навчання у вищій школі забезпечується засобами поєднання аудиторної і

позааудиторної форм навчання До традиційних форм організації навчального процесу (видів

навчальних занять) відносять

- лекції

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

6

сульфіди

Тема 3 Галоїдні

сполуки 2 2

Тема 4 Оксиди 2 2

Тема 5 Солі

кисневих кислот

підкласу силікати та

алюмосилікати

2 4 2

Тема 6 Карбонати

фосфати сульфати

нітрати

2 2

Разом за змістовим

модулем 3 12 16

Змістовий модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Тема 7 Гірські

породи як особливі

природні утворення

2 2

Тема 8 Магматичні

гірські поріди 2 4

Тема 9

Метаморфічні гірські

породи

2 2

Тема 10 Осадові

гірські породи 2 4 2

Тема 11

Агрономічні руди 2 2

Тема 12

Геоморфологія

Землі Геохронологія

та геостратиграфія

2 2

Разом за змістовим

модулем 4 12 16

Усього годин 48 16 32 12 6 6

Навчальна

практика 36 - - - - - - - - - - -

Усього годин 84 12

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

laquoГЕОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ МІНЕРАЛОГІЇraquo

Лекційні заняття

Змістовний модуль 1 ЗЕМЛЯ ЯК КОСМІЧНЕ ТА ФІЗИЧНЕ ТІЛО

ЕНДОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 1 Предмет цілі завдання курсу та історія розвитку

геологічної науки

Вступ Предмет геології її завдання Місце геології у системі інших наук про Землю

Уявлення про геологію як комплекс геологічних дисциплін Методи геологічних досліджень

7

Використання сучасних лабораторних інструментальних методів та комплексів тривимірної

візуалізації для геологічних досліджень та під час прогнозуванні розвитку геологічних

процесів Основні етапи розвитку Роль вітчизняних та зарубіжних вчених у створенні і

розвитку геології Її значення для практики і звязок з ґрунтознавством та іншими

сільськогосподарськими науками

Тема лекційного заняття 2 Загальні відомості про Землю Будова земної кори

Сучасні уявлення про походження Землі Сонячної системи та Всесвіту взагалі

Загальні відомості про Землю Форма Землі і її розміри Будова склад і властивості

зовнішніх і внутрішніх геосфер Землі Методи дослідження внутрішніх геосфер Вік Землі

Абсолютна і відносна геохронологія

Типи земної кори (материковий океанічний) Коротка характеристика базальтового

граніто-гнейсового й осадового шарів (грубизна будова поширення) Поняття про

підстилаючи породи Методи вивчення й зображення будови земної кори Метод актуалізму і

його значення у пізнанні давніх геологічних процесів Роль космічних знімків і

аерофотометодів у вивченні будови земної кори

Тема лекційного заняття 3 Динаміка земної кори Тектонічні рухи та головні

структури земної кори

Поняття про геологічні процеси Ендогенні та екзогенні процеси Основні джерела

енергії ендогенних та екзогенних процесів Сліди колишніх геологічних процесів у будові

земної кори Взаємозвrsquoязок та взаємообумовленість ендогенних та екзогенних процесів

Поняття про дислокацію денудацію та акумуляцію як результат взаємодії екзогенних та

ендогенних процесів

Тектонічні рухи земної кори (епейрогенезис і орогенезис) Види орогенезису

Складкоутворення види і типи складок Значення тектонічних рухів земної кори у

формуванні рельєфу відкладів та розвитку водної ерозії Гіпотези тектонічного розвитку

земної кори контракційна ізостазії горизонтального переміщення материків підкорових

конвекційних течій Головні структури земної кори (щит платформа геосинкліналі)

Тема лекційного заняття 4 Магматизм землетруси і метаморфізм

Магматизм і його форми (інтрузивна й ефузивна) Значення у формуванні

магматичних порід Інтрузивний (глибинний) магматизм Форми накопичення інтрузивних

тіл Вулкани їх поширення типи Продукти їх виверження Поствулканічні явища (гейзери

фумароли терми) Форми накопичення ефузивних мас Вулканічні області Землі

Використання внутрішнього тепла Землі у сільському господарстві побуті й енергетиці

Землетруси Енергія і глибина епіцентр гіпоцентр Сейсмічні хвилі їх поширення

Шкала оцінок землетрусів Їх значення у вивченні будови внутрішніх геосфер Землі

Метаморфізм і його типи регіональний контактовий автометаморфізм

аллометаморфізм Види метаморфізму термальний динамічний гідротермальний

пневматолітовий метасоматоз штучний та ін Глибина і термодинамічні умови

метаморфізму

Змістовний модуль 2 ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 5 Вивітрювання

Екзогенні геологічні процеси Вивітрювання ndash основний геопроцес в утворенні

осадових гірських порід Сутність і умовність поділу вивітрювання на типи фізичне хімічне

та біологічне Комплексність вивітрювання Типи вивітрювання їх суть фактори і стадії

Якісно нові властивості продуктів вивітрювання порівняно з вихідною породою

Вивітрювання та ґрунтоутворення Кліматична зональність процесів вивітрювання Типи

кори вивітрювання різних природнокліматичних зон на магматичних метаморфічних та

осадових породах Розповсюдження сучасних та стародавніх кір вивітрювання на поверхні

материків Землі Утворення і літологічна характеристика елювію та колювію

8

Тема лекційного заняття 6 Геологічна робота атмосферних вод річок і

підземних вод

Поняття про атмосферні струменисті поверхневі води Види геологічної роботи яка

виконується поверхневими струменистими водами Види водної ерозії Поняття про базис

ерозії Форми ерозійного рельєфу їх динаміка залежність від клімату рельєфу тектонічних

рухів земної кори складу ґрунтів та ґрунтотворних порід рослинного покриву форми

крутизни та довжини схилів Умови акумуляції відкладів тимчасовими потоками

атмосферних вод Делювій умови його формування та літологічні особливості Пролювій

умови його формування та літологічні особливості Фації делювію Делювій пролювій як

ґрунтотворні породи Форми акумулятивного рельєфу Заходи боротьби з водною ерозією та

селями

Ріки й річкові долини Будова річкових долин і стадії їх розвитку Донна й бічна

ерозія рік базис ерозії і профіль рівноваги русла ріки Особливості транспортувальної

здатності річкових потоків Режим акумуляції річкових відкладів Алювій його фації

літологічна характеристика ґрунтотворні властивості Будова алювіальних серій у

геологічних розрізах Утворення будова й мікрорельєф заплави Зміна гідрологічного

режиму рік під впливом кліматичних і тектонічних факторів Утворення й розвиток

надзаплавних терас їх класифікація за походженням будовою часом утворення рівнем і

розташуванням у річковій долині Сільськогосподарське використання річкових терас

Форми води в гірських породах Походження підземних вод інфільтраційні

конденсаційні седиментаційні магматогенні й метаморфогенні Класифікація підземних вод

за умовами залягання гідравлічними властивостями характером водовмісних порожнеч

хімічним складом і температурним режимом віком порід які вміщають води походженням

Верховодка ґрунтові й міжпластові (ненапорні й артезіанські) води Географічна зональність

ґрунтових вод Геологічна робота підземних вод карст суфозія зсуви обпливини Відклади

підземних вод Роль підземних вод у ґрунтоутворенні засоленні й заболочуванні ґрунтів

Значення підземних вод для сільськогосподарського виробництва й водопостачання Оцінка

складу і якості підземних вод для водопостачання зрошення земель і обводнювання

пасовищ

Тема лекційного заняття 7 Геологічна робота моря озер і боліт

Поняття про Світовий океан і його роль у житті Землі Будова й рельєф дна океанів

окраїнних і внутрішніх морів Хімічний склад морської води її солоність Життя в океанах і

морях Абразія берегова й донна Акумуляція відкладів у різних зонах моря (літоралі

шельфу батіалі й абісалі) Хімічні осади лагун Діагенез морських відкладень його стадії

Найголовніші корисні морські відкладення Ґрунтоутворення на морських осадових породах

Поширення озер їх типи за походженням улоговин складом вод і гідрологічним

режимом Руйнівна робота озер Осадонакопичення в озерах механічне хімічне біологічне

Озерні відкладення прісноводних і солоних озер Стадії розвитку солоних озер Типи

соляних куполів і їх геологічне значення Відклади озер як агрономічні руди й інші корисні

копалини Особливості озерних відкладень як ґрунтотворних порід Охорона озер від

забруднення

Болота їх утворення класифікація й поширення Типи боліт низинні верхові й

перехідні Сучасні й викопні відклади боліт торф залізні фосфорні карбонатні руди

викопне вугілля Сільськогосподарське використання боліт і торфу

Тема лекційного заняття 8 Геологічна робота льодовиків вітру

Поняття про снігову лінію та її рівень у різних частинах земної кулі Формування

льодовиків (сніг фірн глетчер) Режим льодовиків (наступ відступ стаціонарне положення)

Типи льодовиків Сучасні й древні заледеніння Поширення й типи сучасних льодовиків

Геологічна робота льодовиків руйнівна (екзарація) транспортувальна й акумулятивна

Льодовикові водно-льодовикові й озерно-льодовикові відклади їх гранулометричний

9

хімічний і мінералогічний склад особливості будови географія й ґрунтотворні властивості

Льодовиково-ерозійний і льодовиково-акумулятивний рельєф Форми рельєфу водно-

льодовикових відкладів

Зледеніння антропогенового періоду їх періодичність Номенклатура льодовикових і

міжльодовикових епох Відклади та форми рельєфу древніх зледенінь на території Європи

границі їх поширення Гіпотези про причини зледенінь антропогенового періоду

Швидкість вітру та його геологічна робота Райони інтенсивної геологічної роботи

вітру Ерозійна транспортувальна акумулятивна робота вітру Дефляція і коразія Еоловий

ерозійний та акумулятивний рельєф Методи запобігання вітровій ерозії і захисту ґрунтів від

неї Еолові відклади їх гранулометричний хімічний і мінералогічний склад Еолові піски та

форми еолового акумулятивного рельєфу (дюни бархани і т ін) Лес і лесоподібні породи

(географія властивості склад) Гіпотези походження лесів Питання стратиграфії лесової

товщі в Україні Ґрунтотворні властивості лесів та лесоподібних порід

Лабораторні заняття

Модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Лабораторне заняття 1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів

Поняття про мінерали Агрегатний стан і внутрішня будова мінералів методи її

дослідження Властивості аморфних і кристалічних мінералів Форми виділення

Процеси мінералоутворення Термодинамічні зони земної кори Ізоморфізм

поліморфізм псевдоморфізм парагенезис Методи вивчення і визначення мінералів Фізичні

властивості

Лабораторне заняття 2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди

Сучасні класифікації мінералів за хімічним складом кристало-хімічною структурою

походженням та використанням у народному господарстві

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів класу самородні

елементи (графіт сірка алмаз мідь) та класу сульфіди підклас сульфіди металів (пірит

марказит халькопірит галеніт сфалерит кіновар) мишrsquoяку (реальгар арсенопірит

аурипігмент) молібдену (молібденіт) і сурми (антимоніт)

Лабораторне заняття 3 Галоїдні сполуки

Вивчити загальні властивості класу галоїдні сполуки Поділ на підкласи Дати

загальну характеристику підкласам хлоридів та фторидів Вивчити фізичні властивості та

діагностичні ознаки мінералів підкласів хлориди (галіт сильвін сильвініт карналіт каїніт

калійні солі) та фториди (флюорит)

Лабораторне заняття 4 Оксиди

Вивчити загальні властивості класу оксиди Дати загальну характеристику підкласам

оксидів силіцію заліза алюмінію мангану Вивчити фізичні властивості та діагностичні

ознаки мінералів підкласів оксидів силіцію (кварц халцедон кремній опал) оксидів заліза

(магнетит ільменіт хроміт гематит лімоніт) оксидів алюмінію (корунд боксит) оксидів

мангану (манганіт псиломелан)

Лабораторне заняття 5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та

алюмосилікати

Загальна характеристика класу солей кисневих кислот Класифікація силікатів за

хімічним складом та використанням Типи структур за кристало-хімічною класифікацією

Загальна характеристика острівних кільцевих ланцюжкових стрічкових листових

каркасних силікатів та глинистих мінералів

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки острівних силікатів (група олівіну

та група гранатів) кільцевих силікатів (група турмаліну) ланцюжкових силікатів (група

піроксенів) стрічкових силікатів (група амфіболів) листових силікатів (група серпентину

10

група тальку група слюд) глинистих мінералів (група каолініту група монтморилоніту

група ілліту) каркасних силікатів (група польових шпатів група фельдшпатитів група

цеолітів)

Лабораторне заняття 6 Карбонати фосфати сульфати нітрати

Дати загальну характеристику підкласам карбонати фосфати сульфати нітрати

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів підкласів карбонати (кальцит

арагоніт магнезит сидерит доломіт малахіт азурит натрит) фосфати (апатит фосфорит

вівіаніт) сульфати (ангідрит барит гіпс мірабіліт) нітрати (чилійська селітра індійська

селітра)

Модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Лабораторне заняття 7 Гірські породи як особливі природні утворення

Генетична класифікація гірських порід Загальна характеристика магматичних

гірських порід та їх поширення у земній корі Генезис та хімічний склад Текстура структура

і форми залягання

Лабораторне заняття 8 Магматичні гірські поріди

Характеристика і визначення основних інтрузивних а також ефузивних магматичних

порід Магматичні гірські породи розповсюдження у земній корі класифікація за способом

утворення та хімічним складом Поняття про диференціацію магми Характеристика

найголовніших магматичних гірських порід (граніт сієніт діорит габро лабрадорит

перидотит дуніт обсидіан ліпарит трахіт) їх господарське значення Зміна магматичних

гірських порід у зоні гіпергенезу

Лабораторне заняття 9 Метаморфічні гірські породи

Метаморфічні гірські породи Типи метаморфізму й утворення метаморфічних порід

Структура і текстура Класифікація метаморфічних порід Опис і визначення метаморфічних

гірських порід

Лабораторне заняття 10 Осадові гірські породи

Осадові гірські породи їх поширення у земній корі Походження та класифікація

форми залягання структура текстура і мінералогічний склад Опис і визначення головних

осадових порід (уламкових глинистих хемогенних і біогенних)

Лабораторне заняття 11 Агрономічні руди

Поняття про агрономічні руди Хімічна класифікація агрономічних руд Їх

застосування

Лабораторне заняття 12 Геоморфологія Землі Геохронологія та

геостратиграфія

Головні типи геоморфологічних і геохімічних ландшафтів Геоморфологія рівнин і

гірських країн Біологічний (малий) та геологічний (великий) кругообіг речовин Біогеохімія

Геохімічні ландшафти їх типи звrsquoязок з рельєфом геохімічні барrsquoєри Неотектоніка та

рельєф Геоморфологія океанічного та морського дна її звrsquoязок з континентальними

формами рельєфу ґрунтоутворенням господарською діяльністю

Геологічні карти Коротка характеристика ер і періодів Карта четвертинних відкладів

Умовні показники геологічних карт Карти геологічних порід та геохронології Коротко

охарактеризуйте ери і періоди Особливості геохронології України

11

4 Лабораторні заняття

Заняття

Назва теми

Кількість

годин

1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів 2

2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди 4

3 Галоїдні сполуки 2

4 Оксиди 2

5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та алюмосилікати 4

6 Карбонати фосфати сульфати нітрати 2

7 Гірські породи як особливі природні утворення 2

8 Магматичні гірські поріди 4

9 Метаморфічні гірські породи 2

10 Осадові гірські породи 4

11 Агрономічні руди 1

12 Геоморфологія Землі Геохронологія та геостратиграфія 1

5 Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання пропонується виконувати у вигляді рефератів описових завдань (ОЗ)

розрахункових завдань (РЗ) та розрахунково-графічних завдань (РГЗ)

Модуль 1 Земля як космічне та фізичне тіло Ендогенні геологічні процеси

Визначення положення Землі у Сонячній системі та галактиці laquoМолочний шляхraquo

Розрахунок фізичних параметрів Землі форми радіусу маси середньої щільності

тощо

Опис властивостей геофізичних полів Землі

Опис будови речовинного складу та фізичних властивостей внутрішніх геосфер

Землі літосфери мантії та ядра

Визначення будови складу та властивостей зовнішніх геосфер Землі гідросфери

атмосфери біосфери

Визначення місць глибинних розломів земної кори

Характеристика типів сейсмічних хвиль

Визначення на карті основних сейсмічних поясів земної кулі

Знаходження закономірностей географічного поширення сучасних і давніх вулканів в

Україні

Модуль 2 Екзогенні геологічні процеси

Характеристика видів та стадій вивітрювання Характеристика основних етапів

розвитку земної кори

Генезис утворення алювію елювію делювію пролювію колювію

Прогнозування розвитку водно-ерозійних процесів

12

Характеристика та малювання різних типів річкових долин Моделювання можливих

стратегій (сценаріїв) землекористування в межах заплав терас уступів крутосхилів

Визначення геологічної ролі озер боліт морів та океанів

Властивості стратиграфія топографія географія порід лесової червоно-буроколірної

гляціальної формацій Побудова геохроностратиграфічної кореляції

Дослідження умов утворення льодовикових і водно льодовикових форм рельєфу в

України

Схематичне зображення гідрогеологічних розрізів головних геоструктур України

Модуль 3 Речовинний склад земної кори Мінералогія

Методики опису та діагностики морфологічних ознак і фізичних властивостей

мінералів різних таксономічних одиниць

Ознаки спільного знаходження та утворення породоутворюючих ендогенних і

екзогенних мінералів

Модуль 4 Речовинний склад земної кори Петрографія

Визначення головних магматичних осадових метаморфічних ґрунтотворних порід

агрономічних будівельних та інших руд та методи їх діагностики

Розрахунок геоекологічних ризиків території у звязку з розвитком ендогенних та

екзогенних процесів

Складання морфометричних карт густоти горизонтального розчленування рельєфу і

глибини вертикального розчленування рельєфу на основі топографічної карти

Орієнтовний перелік індивідуальних завдань

Завдання 1 Вивчити головні породоутворюючі ендогенні та екзогенні мінерали та

методи їх діагностики

Завдання 2 Вивчити головні магматичні осадові метаморфічні ґрунтотворні

породи агрономічні будівельні та інші руди та методи їх діагностики

Завдання 3 Вивчити властивості стратиграфію топографію географію порід лесової

червоно-буроколірної гляцігенної формацій зробити геохроностратиграфічні кореляції

спрогнозувати зміну властивостей лесів при запровадженні в сільсьгогосподарську практику

Написати реферат на тему laquoПороди лесової та льодовикової формацій України raquo

Завдання 4 Вивчити властивості та стратиграфію алювію делювію пролювію

Завдання 5 Вивчити та намалювати будову різних типів річкових долин змоделювати

можливі стратегії (сценарії) землекористування в межах заплави терас уступів крутосхилів

Написати реферат за темою

Завдання 6 Вивчити та схематично зобразити гідрогеологічні розрізи головних

геоструктур України та інших держав Провести хімічний аналіз складу природних вод в

околицях свого навчального закладу або населеного пункту (поверхневі річкові підгрунтові

та глибинні води Дніпровського Харківського Бучацько-канівського Сеноманського

горизонтів)

Завдання 7 Описати в рефераті laquoЗими нашої планети (Земля під льодом вчора

сьогодні завтра)raquo помістивши в нього палеоландшафтні та палеоекологічні реконструкції

плейстоцену та пліоцену (приклади на вибір студента)

6 МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Організація навчання у вищій школі забезпечується засобами поєднання аудиторної і

позааудиторної форм навчання До традиційних форм організації навчального процесу (видів

навчальних занять) відносять

- лекції

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

7

Використання сучасних лабораторних інструментальних методів та комплексів тривимірної

візуалізації для геологічних досліджень та під час прогнозуванні розвитку геологічних

процесів Основні етапи розвитку Роль вітчизняних та зарубіжних вчених у створенні і

розвитку геології Її значення для практики і звязок з ґрунтознавством та іншими

сільськогосподарськими науками

Тема лекційного заняття 2 Загальні відомості про Землю Будова земної кори

Сучасні уявлення про походження Землі Сонячної системи та Всесвіту взагалі

Загальні відомості про Землю Форма Землі і її розміри Будова склад і властивості

зовнішніх і внутрішніх геосфер Землі Методи дослідження внутрішніх геосфер Вік Землі

Абсолютна і відносна геохронологія

Типи земної кори (материковий океанічний) Коротка характеристика базальтового

граніто-гнейсового й осадового шарів (грубизна будова поширення) Поняття про

підстилаючи породи Методи вивчення й зображення будови земної кори Метод актуалізму і

його значення у пізнанні давніх геологічних процесів Роль космічних знімків і

аерофотометодів у вивченні будови земної кори

Тема лекційного заняття 3 Динаміка земної кори Тектонічні рухи та головні

структури земної кори

Поняття про геологічні процеси Ендогенні та екзогенні процеси Основні джерела

енергії ендогенних та екзогенних процесів Сліди колишніх геологічних процесів у будові

земної кори Взаємозвrsquoязок та взаємообумовленість ендогенних та екзогенних процесів

Поняття про дислокацію денудацію та акумуляцію як результат взаємодії екзогенних та

ендогенних процесів

Тектонічні рухи земної кори (епейрогенезис і орогенезис) Види орогенезису

Складкоутворення види і типи складок Значення тектонічних рухів земної кори у

формуванні рельєфу відкладів та розвитку водної ерозії Гіпотези тектонічного розвитку

земної кори контракційна ізостазії горизонтального переміщення материків підкорових

конвекційних течій Головні структури земної кори (щит платформа геосинкліналі)

Тема лекційного заняття 4 Магматизм землетруси і метаморфізм

Магматизм і його форми (інтрузивна й ефузивна) Значення у формуванні

магматичних порід Інтрузивний (глибинний) магматизм Форми накопичення інтрузивних

тіл Вулкани їх поширення типи Продукти їх виверження Поствулканічні явища (гейзери

фумароли терми) Форми накопичення ефузивних мас Вулканічні області Землі

Використання внутрішнього тепла Землі у сільському господарстві побуті й енергетиці

Землетруси Енергія і глибина епіцентр гіпоцентр Сейсмічні хвилі їх поширення

Шкала оцінок землетрусів Їх значення у вивченні будови внутрішніх геосфер Землі

Метаморфізм і його типи регіональний контактовий автометаморфізм

аллометаморфізм Види метаморфізму термальний динамічний гідротермальний

пневматолітовий метасоматоз штучний та ін Глибина і термодинамічні умови

метаморфізму

Змістовний модуль 2 ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема лекційного заняття 5 Вивітрювання

Екзогенні геологічні процеси Вивітрювання ndash основний геопроцес в утворенні

осадових гірських порід Сутність і умовність поділу вивітрювання на типи фізичне хімічне

та біологічне Комплексність вивітрювання Типи вивітрювання їх суть фактори і стадії

Якісно нові властивості продуктів вивітрювання порівняно з вихідною породою

Вивітрювання та ґрунтоутворення Кліматична зональність процесів вивітрювання Типи

кори вивітрювання різних природнокліматичних зон на магматичних метаморфічних та

осадових породах Розповсюдження сучасних та стародавніх кір вивітрювання на поверхні

материків Землі Утворення і літологічна характеристика елювію та колювію

8

Тема лекційного заняття 6 Геологічна робота атмосферних вод річок і

підземних вод

Поняття про атмосферні струменисті поверхневі води Види геологічної роботи яка

виконується поверхневими струменистими водами Види водної ерозії Поняття про базис

ерозії Форми ерозійного рельєфу їх динаміка залежність від клімату рельєфу тектонічних

рухів земної кори складу ґрунтів та ґрунтотворних порід рослинного покриву форми

крутизни та довжини схилів Умови акумуляції відкладів тимчасовими потоками

атмосферних вод Делювій умови його формування та літологічні особливості Пролювій

умови його формування та літологічні особливості Фації делювію Делювій пролювій як

ґрунтотворні породи Форми акумулятивного рельєфу Заходи боротьби з водною ерозією та

селями

Ріки й річкові долини Будова річкових долин і стадії їх розвитку Донна й бічна

ерозія рік базис ерозії і профіль рівноваги русла ріки Особливості транспортувальної

здатності річкових потоків Режим акумуляції річкових відкладів Алювій його фації

літологічна характеристика ґрунтотворні властивості Будова алювіальних серій у

геологічних розрізах Утворення будова й мікрорельєф заплави Зміна гідрологічного

режиму рік під впливом кліматичних і тектонічних факторів Утворення й розвиток

надзаплавних терас їх класифікація за походженням будовою часом утворення рівнем і

розташуванням у річковій долині Сільськогосподарське використання річкових терас

Форми води в гірських породах Походження підземних вод інфільтраційні

конденсаційні седиментаційні магматогенні й метаморфогенні Класифікація підземних вод

за умовами залягання гідравлічними властивостями характером водовмісних порожнеч

хімічним складом і температурним режимом віком порід які вміщають води походженням

Верховодка ґрунтові й міжпластові (ненапорні й артезіанські) води Географічна зональність

ґрунтових вод Геологічна робота підземних вод карст суфозія зсуви обпливини Відклади

підземних вод Роль підземних вод у ґрунтоутворенні засоленні й заболочуванні ґрунтів

Значення підземних вод для сільськогосподарського виробництва й водопостачання Оцінка

складу і якості підземних вод для водопостачання зрошення земель і обводнювання

пасовищ

Тема лекційного заняття 7 Геологічна робота моря озер і боліт

Поняття про Світовий океан і його роль у житті Землі Будова й рельєф дна океанів

окраїнних і внутрішніх морів Хімічний склад морської води її солоність Життя в океанах і

морях Абразія берегова й донна Акумуляція відкладів у різних зонах моря (літоралі

шельфу батіалі й абісалі) Хімічні осади лагун Діагенез морських відкладень його стадії

Найголовніші корисні морські відкладення Ґрунтоутворення на морських осадових породах

Поширення озер їх типи за походженням улоговин складом вод і гідрологічним

режимом Руйнівна робота озер Осадонакопичення в озерах механічне хімічне біологічне

Озерні відкладення прісноводних і солоних озер Стадії розвитку солоних озер Типи

соляних куполів і їх геологічне значення Відклади озер як агрономічні руди й інші корисні

копалини Особливості озерних відкладень як ґрунтотворних порід Охорона озер від

забруднення

Болота їх утворення класифікація й поширення Типи боліт низинні верхові й

перехідні Сучасні й викопні відклади боліт торф залізні фосфорні карбонатні руди

викопне вугілля Сільськогосподарське використання боліт і торфу

Тема лекційного заняття 8 Геологічна робота льодовиків вітру

Поняття про снігову лінію та її рівень у різних частинах земної кулі Формування

льодовиків (сніг фірн глетчер) Режим льодовиків (наступ відступ стаціонарне положення)

Типи льодовиків Сучасні й древні заледеніння Поширення й типи сучасних льодовиків

Геологічна робота льодовиків руйнівна (екзарація) транспортувальна й акумулятивна

Льодовикові водно-льодовикові й озерно-льодовикові відклади їх гранулометричний

9

хімічний і мінералогічний склад особливості будови географія й ґрунтотворні властивості

Льодовиково-ерозійний і льодовиково-акумулятивний рельєф Форми рельєфу водно-

льодовикових відкладів

Зледеніння антропогенового періоду їх періодичність Номенклатура льодовикових і

міжльодовикових епох Відклади та форми рельєфу древніх зледенінь на території Європи

границі їх поширення Гіпотези про причини зледенінь антропогенового періоду

Швидкість вітру та його геологічна робота Райони інтенсивної геологічної роботи

вітру Ерозійна транспортувальна акумулятивна робота вітру Дефляція і коразія Еоловий

ерозійний та акумулятивний рельєф Методи запобігання вітровій ерозії і захисту ґрунтів від

неї Еолові відклади їх гранулометричний хімічний і мінералогічний склад Еолові піски та

форми еолового акумулятивного рельєфу (дюни бархани і т ін) Лес і лесоподібні породи

(географія властивості склад) Гіпотези походження лесів Питання стратиграфії лесової

товщі в Україні Ґрунтотворні властивості лесів та лесоподібних порід

Лабораторні заняття

Модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Лабораторне заняття 1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів

Поняття про мінерали Агрегатний стан і внутрішня будова мінералів методи її

дослідження Властивості аморфних і кристалічних мінералів Форми виділення

Процеси мінералоутворення Термодинамічні зони земної кори Ізоморфізм

поліморфізм псевдоморфізм парагенезис Методи вивчення і визначення мінералів Фізичні

властивості

Лабораторне заняття 2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди

Сучасні класифікації мінералів за хімічним складом кристало-хімічною структурою

походженням та використанням у народному господарстві

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів класу самородні

елементи (графіт сірка алмаз мідь) та класу сульфіди підклас сульфіди металів (пірит

марказит халькопірит галеніт сфалерит кіновар) мишrsquoяку (реальгар арсенопірит

аурипігмент) молібдену (молібденіт) і сурми (антимоніт)

Лабораторне заняття 3 Галоїдні сполуки

Вивчити загальні властивості класу галоїдні сполуки Поділ на підкласи Дати

загальну характеристику підкласам хлоридів та фторидів Вивчити фізичні властивості та

діагностичні ознаки мінералів підкласів хлориди (галіт сильвін сильвініт карналіт каїніт

калійні солі) та фториди (флюорит)

Лабораторне заняття 4 Оксиди

Вивчити загальні властивості класу оксиди Дати загальну характеристику підкласам

оксидів силіцію заліза алюмінію мангану Вивчити фізичні властивості та діагностичні

ознаки мінералів підкласів оксидів силіцію (кварц халцедон кремній опал) оксидів заліза

(магнетит ільменіт хроміт гематит лімоніт) оксидів алюмінію (корунд боксит) оксидів

мангану (манганіт псиломелан)

Лабораторне заняття 5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та

алюмосилікати

Загальна характеристика класу солей кисневих кислот Класифікація силікатів за

хімічним складом та використанням Типи структур за кристало-хімічною класифікацією

Загальна характеристика острівних кільцевих ланцюжкових стрічкових листових

каркасних силікатів та глинистих мінералів

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки острівних силікатів (група олівіну

та група гранатів) кільцевих силікатів (група турмаліну) ланцюжкових силікатів (група

піроксенів) стрічкових силікатів (група амфіболів) листових силікатів (група серпентину

10

група тальку група слюд) глинистих мінералів (група каолініту група монтморилоніту

група ілліту) каркасних силікатів (група польових шпатів група фельдшпатитів група

цеолітів)

Лабораторне заняття 6 Карбонати фосфати сульфати нітрати

Дати загальну характеристику підкласам карбонати фосфати сульфати нітрати

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів підкласів карбонати (кальцит

арагоніт магнезит сидерит доломіт малахіт азурит натрит) фосфати (апатит фосфорит

вівіаніт) сульфати (ангідрит барит гіпс мірабіліт) нітрати (чилійська селітра індійська

селітра)

Модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Лабораторне заняття 7 Гірські породи як особливі природні утворення

Генетична класифікація гірських порід Загальна характеристика магматичних

гірських порід та їх поширення у земній корі Генезис та хімічний склад Текстура структура

і форми залягання

Лабораторне заняття 8 Магматичні гірські поріди

Характеристика і визначення основних інтрузивних а також ефузивних магматичних

порід Магматичні гірські породи розповсюдження у земній корі класифікація за способом

утворення та хімічним складом Поняття про диференціацію магми Характеристика

найголовніших магматичних гірських порід (граніт сієніт діорит габро лабрадорит

перидотит дуніт обсидіан ліпарит трахіт) їх господарське значення Зміна магматичних

гірських порід у зоні гіпергенезу

Лабораторне заняття 9 Метаморфічні гірські породи

Метаморфічні гірські породи Типи метаморфізму й утворення метаморфічних порід

Структура і текстура Класифікація метаморфічних порід Опис і визначення метаморфічних

гірських порід

Лабораторне заняття 10 Осадові гірські породи

Осадові гірські породи їх поширення у земній корі Походження та класифікація

форми залягання структура текстура і мінералогічний склад Опис і визначення головних

осадових порід (уламкових глинистих хемогенних і біогенних)

Лабораторне заняття 11 Агрономічні руди

Поняття про агрономічні руди Хімічна класифікація агрономічних руд Їх

застосування

Лабораторне заняття 12 Геоморфологія Землі Геохронологія та

геостратиграфія

Головні типи геоморфологічних і геохімічних ландшафтів Геоморфологія рівнин і

гірських країн Біологічний (малий) та геологічний (великий) кругообіг речовин Біогеохімія

Геохімічні ландшафти їх типи звrsquoязок з рельєфом геохімічні барrsquoєри Неотектоніка та

рельєф Геоморфологія океанічного та морського дна її звrsquoязок з континентальними

формами рельєфу ґрунтоутворенням господарською діяльністю

Геологічні карти Коротка характеристика ер і періодів Карта четвертинних відкладів

Умовні показники геологічних карт Карти геологічних порід та геохронології Коротко

охарактеризуйте ери і періоди Особливості геохронології України

11

4 Лабораторні заняття

Заняття

Назва теми

Кількість

годин

1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів 2

2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди 4

3 Галоїдні сполуки 2

4 Оксиди 2

5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та алюмосилікати 4

6 Карбонати фосфати сульфати нітрати 2

7 Гірські породи як особливі природні утворення 2

8 Магматичні гірські поріди 4

9 Метаморфічні гірські породи 2

10 Осадові гірські породи 4

11 Агрономічні руди 1

12 Геоморфологія Землі Геохронологія та геостратиграфія 1

5 Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання пропонується виконувати у вигляді рефератів описових завдань (ОЗ)

розрахункових завдань (РЗ) та розрахунково-графічних завдань (РГЗ)

Модуль 1 Земля як космічне та фізичне тіло Ендогенні геологічні процеси

Визначення положення Землі у Сонячній системі та галактиці laquoМолочний шляхraquo

Розрахунок фізичних параметрів Землі форми радіусу маси середньої щільності

тощо

Опис властивостей геофізичних полів Землі

Опис будови речовинного складу та фізичних властивостей внутрішніх геосфер

Землі літосфери мантії та ядра

Визначення будови складу та властивостей зовнішніх геосфер Землі гідросфери

атмосфери біосфери

Визначення місць глибинних розломів земної кори

Характеристика типів сейсмічних хвиль

Визначення на карті основних сейсмічних поясів земної кулі

Знаходження закономірностей географічного поширення сучасних і давніх вулканів в

Україні

Модуль 2 Екзогенні геологічні процеси

Характеристика видів та стадій вивітрювання Характеристика основних етапів

розвитку земної кори

Генезис утворення алювію елювію делювію пролювію колювію

Прогнозування розвитку водно-ерозійних процесів

12

Характеристика та малювання різних типів річкових долин Моделювання можливих

стратегій (сценаріїв) землекористування в межах заплав терас уступів крутосхилів

Визначення геологічної ролі озер боліт морів та океанів

Властивості стратиграфія топографія географія порід лесової червоно-буроколірної

гляціальної формацій Побудова геохроностратиграфічної кореляції

Дослідження умов утворення льодовикових і водно льодовикових форм рельєфу в

України

Схематичне зображення гідрогеологічних розрізів головних геоструктур України

Модуль 3 Речовинний склад земної кори Мінералогія

Методики опису та діагностики морфологічних ознак і фізичних властивостей

мінералів різних таксономічних одиниць

Ознаки спільного знаходження та утворення породоутворюючих ендогенних і

екзогенних мінералів

Модуль 4 Речовинний склад земної кори Петрографія

Визначення головних магматичних осадових метаморфічних ґрунтотворних порід

агрономічних будівельних та інших руд та методи їх діагностики

Розрахунок геоекологічних ризиків території у звязку з розвитком ендогенних та

екзогенних процесів

Складання морфометричних карт густоти горизонтального розчленування рельєфу і

глибини вертикального розчленування рельєфу на основі топографічної карти

Орієнтовний перелік індивідуальних завдань

Завдання 1 Вивчити головні породоутворюючі ендогенні та екзогенні мінерали та

методи їх діагностики

Завдання 2 Вивчити головні магматичні осадові метаморфічні ґрунтотворні

породи агрономічні будівельні та інші руди та методи їх діагностики

Завдання 3 Вивчити властивості стратиграфію топографію географію порід лесової

червоно-буроколірної гляцігенної формацій зробити геохроностратиграфічні кореляції

спрогнозувати зміну властивостей лесів при запровадженні в сільсьгогосподарську практику

Написати реферат на тему laquoПороди лесової та льодовикової формацій України raquo

Завдання 4 Вивчити властивості та стратиграфію алювію делювію пролювію

Завдання 5 Вивчити та намалювати будову різних типів річкових долин змоделювати

можливі стратегії (сценарії) землекористування в межах заплави терас уступів крутосхилів

Написати реферат за темою

Завдання 6 Вивчити та схематично зобразити гідрогеологічні розрізи головних

геоструктур України та інших держав Провести хімічний аналіз складу природних вод в

околицях свого навчального закладу або населеного пункту (поверхневі річкові підгрунтові

та глибинні води Дніпровського Харківського Бучацько-канівського Сеноманського

горизонтів)

Завдання 7 Описати в рефераті laquoЗими нашої планети (Земля під льодом вчора

сьогодні завтра)raquo помістивши в нього палеоландшафтні та палеоекологічні реконструкції

плейстоцену та пліоцену (приклади на вибір студента)

6 МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Організація навчання у вищій школі забезпечується засобами поєднання аудиторної і

позааудиторної форм навчання До традиційних форм організації навчального процесу (видів

навчальних занять) відносять

- лекції

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

8

Тема лекційного заняття 6 Геологічна робота атмосферних вод річок і

підземних вод

Поняття про атмосферні струменисті поверхневі води Види геологічної роботи яка

виконується поверхневими струменистими водами Види водної ерозії Поняття про базис

ерозії Форми ерозійного рельєфу їх динаміка залежність від клімату рельєфу тектонічних

рухів земної кори складу ґрунтів та ґрунтотворних порід рослинного покриву форми

крутизни та довжини схилів Умови акумуляції відкладів тимчасовими потоками

атмосферних вод Делювій умови його формування та літологічні особливості Пролювій

умови його формування та літологічні особливості Фації делювію Делювій пролювій як

ґрунтотворні породи Форми акумулятивного рельєфу Заходи боротьби з водною ерозією та

селями

Ріки й річкові долини Будова річкових долин і стадії їх розвитку Донна й бічна

ерозія рік базис ерозії і профіль рівноваги русла ріки Особливості транспортувальної

здатності річкових потоків Режим акумуляції річкових відкладів Алювій його фації

літологічна характеристика ґрунтотворні властивості Будова алювіальних серій у

геологічних розрізах Утворення будова й мікрорельєф заплави Зміна гідрологічного

режиму рік під впливом кліматичних і тектонічних факторів Утворення й розвиток

надзаплавних терас їх класифікація за походженням будовою часом утворення рівнем і

розташуванням у річковій долині Сільськогосподарське використання річкових терас

Форми води в гірських породах Походження підземних вод інфільтраційні

конденсаційні седиментаційні магматогенні й метаморфогенні Класифікація підземних вод

за умовами залягання гідравлічними властивостями характером водовмісних порожнеч

хімічним складом і температурним режимом віком порід які вміщають води походженням

Верховодка ґрунтові й міжпластові (ненапорні й артезіанські) води Географічна зональність

ґрунтових вод Геологічна робота підземних вод карст суфозія зсуви обпливини Відклади

підземних вод Роль підземних вод у ґрунтоутворенні засоленні й заболочуванні ґрунтів

Значення підземних вод для сільськогосподарського виробництва й водопостачання Оцінка

складу і якості підземних вод для водопостачання зрошення земель і обводнювання

пасовищ

Тема лекційного заняття 7 Геологічна робота моря озер і боліт

Поняття про Світовий океан і його роль у житті Землі Будова й рельєф дна океанів

окраїнних і внутрішніх морів Хімічний склад морської води її солоність Життя в океанах і

морях Абразія берегова й донна Акумуляція відкладів у різних зонах моря (літоралі

шельфу батіалі й абісалі) Хімічні осади лагун Діагенез морських відкладень його стадії

Найголовніші корисні морські відкладення Ґрунтоутворення на морських осадових породах

Поширення озер їх типи за походженням улоговин складом вод і гідрологічним

режимом Руйнівна робота озер Осадонакопичення в озерах механічне хімічне біологічне

Озерні відкладення прісноводних і солоних озер Стадії розвитку солоних озер Типи

соляних куполів і їх геологічне значення Відклади озер як агрономічні руди й інші корисні

копалини Особливості озерних відкладень як ґрунтотворних порід Охорона озер від

забруднення

Болота їх утворення класифікація й поширення Типи боліт низинні верхові й

перехідні Сучасні й викопні відклади боліт торф залізні фосфорні карбонатні руди

викопне вугілля Сільськогосподарське використання боліт і торфу

Тема лекційного заняття 8 Геологічна робота льодовиків вітру

Поняття про снігову лінію та її рівень у різних частинах земної кулі Формування

льодовиків (сніг фірн глетчер) Режим льодовиків (наступ відступ стаціонарне положення)

Типи льодовиків Сучасні й древні заледеніння Поширення й типи сучасних льодовиків

Геологічна робота льодовиків руйнівна (екзарація) транспортувальна й акумулятивна

Льодовикові водно-льодовикові й озерно-льодовикові відклади їх гранулометричний

9

хімічний і мінералогічний склад особливості будови географія й ґрунтотворні властивості

Льодовиково-ерозійний і льодовиково-акумулятивний рельєф Форми рельєфу водно-

льодовикових відкладів

Зледеніння антропогенового періоду їх періодичність Номенклатура льодовикових і

міжльодовикових епох Відклади та форми рельєфу древніх зледенінь на території Європи

границі їх поширення Гіпотези про причини зледенінь антропогенового періоду

Швидкість вітру та його геологічна робота Райони інтенсивної геологічної роботи

вітру Ерозійна транспортувальна акумулятивна робота вітру Дефляція і коразія Еоловий

ерозійний та акумулятивний рельєф Методи запобігання вітровій ерозії і захисту ґрунтів від

неї Еолові відклади їх гранулометричний хімічний і мінералогічний склад Еолові піски та

форми еолового акумулятивного рельєфу (дюни бархани і т ін) Лес і лесоподібні породи

(географія властивості склад) Гіпотези походження лесів Питання стратиграфії лесової

товщі в Україні Ґрунтотворні властивості лесів та лесоподібних порід

Лабораторні заняття

Модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Лабораторне заняття 1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів

Поняття про мінерали Агрегатний стан і внутрішня будова мінералів методи її

дослідження Властивості аморфних і кристалічних мінералів Форми виділення

Процеси мінералоутворення Термодинамічні зони земної кори Ізоморфізм

поліморфізм псевдоморфізм парагенезис Методи вивчення і визначення мінералів Фізичні

властивості

Лабораторне заняття 2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди

Сучасні класифікації мінералів за хімічним складом кристало-хімічною структурою

походженням та використанням у народному господарстві

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів класу самородні

елементи (графіт сірка алмаз мідь) та класу сульфіди підклас сульфіди металів (пірит

марказит халькопірит галеніт сфалерит кіновар) мишrsquoяку (реальгар арсенопірит

аурипігмент) молібдену (молібденіт) і сурми (антимоніт)

Лабораторне заняття 3 Галоїдні сполуки

Вивчити загальні властивості класу галоїдні сполуки Поділ на підкласи Дати

загальну характеристику підкласам хлоридів та фторидів Вивчити фізичні властивості та

діагностичні ознаки мінералів підкласів хлориди (галіт сильвін сильвініт карналіт каїніт

калійні солі) та фториди (флюорит)

Лабораторне заняття 4 Оксиди

Вивчити загальні властивості класу оксиди Дати загальну характеристику підкласам

оксидів силіцію заліза алюмінію мангану Вивчити фізичні властивості та діагностичні

ознаки мінералів підкласів оксидів силіцію (кварц халцедон кремній опал) оксидів заліза

(магнетит ільменіт хроміт гематит лімоніт) оксидів алюмінію (корунд боксит) оксидів

мангану (манганіт псиломелан)

Лабораторне заняття 5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та

алюмосилікати

Загальна характеристика класу солей кисневих кислот Класифікація силікатів за

хімічним складом та використанням Типи структур за кристало-хімічною класифікацією

Загальна характеристика острівних кільцевих ланцюжкових стрічкових листових

каркасних силікатів та глинистих мінералів

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки острівних силікатів (група олівіну

та група гранатів) кільцевих силікатів (група турмаліну) ланцюжкових силікатів (група

піроксенів) стрічкових силікатів (група амфіболів) листових силікатів (група серпентину

10

група тальку група слюд) глинистих мінералів (група каолініту група монтморилоніту

група ілліту) каркасних силікатів (група польових шпатів група фельдшпатитів група

цеолітів)

Лабораторне заняття 6 Карбонати фосфати сульфати нітрати

Дати загальну характеристику підкласам карбонати фосфати сульфати нітрати

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів підкласів карбонати (кальцит

арагоніт магнезит сидерит доломіт малахіт азурит натрит) фосфати (апатит фосфорит

вівіаніт) сульфати (ангідрит барит гіпс мірабіліт) нітрати (чилійська селітра індійська

селітра)

Модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Лабораторне заняття 7 Гірські породи як особливі природні утворення

Генетична класифікація гірських порід Загальна характеристика магматичних

гірських порід та їх поширення у земній корі Генезис та хімічний склад Текстура структура

і форми залягання

Лабораторне заняття 8 Магматичні гірські поріди

Характеристика і визначення основних інтрузивних а також ефузивних магматичних

порід Магматичні гірські породи розповсюдження у земній корі класифікація за способом

утворення та хімічним складом Поняття про диференціацію магми Характеристика

найголовніших магматичних гірських порід (граніт сієніт діорит габро лабрадорит

перидотит дуніт обсидіан ліпарит трахіт) їх господарське значення Зміна магматичних

гірських порід у зоні гіпергенезу

Лабораторне заняття 9 Метаморфічні гірські породи

Метаморфічні гірські породи Типи метаморфізму й утворення метаморфічних порід

Структура і текстура Класифікація метаморфічних порід Опис і визначення метаморфічних

гірських порід

Лабораторне заняття 10 Осадові гірські породи

Осадові гірські породи їх поширення у земній корі Походження та класифікація

форми залягання структура текстура і мінералогічний склад Опис і визначення головних

осадових порід (уламкових глинистих хемогенних і біогенних)

Лабораторне заняття 11 Агрономічні руди

Поняття про агрономічні руди Хімічна класифікація агрономічних руд Їх

застосування

Лабораторне заняття 12 Геоморфологія Землі Геохронологія та

геостратиграфія

Головні типи геоморфологічних і геохімічних ландшафтів Геоморфологія рівнин і

гірських країн Біологічний (малий) та геологічний (великий) кругообіг речовин Біогеохімія

Геохімічні ландшафти їх типи звrsquoязок з рельєфом геохімічні барrsquoєри Неотектоніка та

рельєф Геоморфологія океанічного та морського дна її звrsquoязок з континентальними

формами рельєфу ґрунтоутворенням господарською діяльністю

Геологічні карти Коротка характеристика ер і періодів Карта четвертинних відкладів

Умовні показники геологічних карт Карти геологічних порід та геохронології Коротко

охарактеризуйте ери і періоди Особливості геохронології України

11

4 Лабораторні заняття

Заняття

Назва теми

Кількість

годин

1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів 2

2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди 4

3 Галоїдні сполуки 2

4 Оксиди 2

5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та алюмосилікати 4

6 Карбонати фосфати сульфати нітрати 2

7 Гірські породи як особливі природні утворення 2

8 Магматичні гірські поріди 4

9 Метаморфічні гірські породи 2

10 Осадові гірські породи 4

11 Агрономічні руди 1

12 Геоморфологія Землі Геохронологія та геостратиграфія 1

5 Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання пропонується виконувати у вигляді рефератів описових завдань (ОЗ)

розрахункових завдань (РЗ) та розрахунково-графічних завдань (РГЗ)

Модуль 1 Земля як космічне та фізичне тіло Ендогенні геологічні процеси

Визначення положення Землі у Сонячній системі та галактиці laquoМолочний шляхraquo

Розрахунок фізичних параметрів Землі форми радіусу маси середньої щільності

тощо

Опис властивостей геофізичних полів Землі

Опис будови речовинного складу та фізичних властивостей внутрішніх геосфер

Землі літосфери мантії та ядра

Визначення будови складу та властивостей зовнішніх геосфер Землі гідросфери

атмосфери біосфери

Визначення місць глибинних розломів земної кори

Характеристика типів сейсмічних хвиль

Визначення на карті основних сейсмічних поясів земної кулі

Знаходження закономірностей географічного поширення сучасних і давніх вулканів в

Україні

Модуль 2 Екзогенні геологічні процеси

Характеристика видів та стадій вивітрювання Характеристика основних етапів

розвитку земної кори

Генезис утворення алювію елювію делювію пролювію колювію

Прогнозування розвитку водно-ерозійних процесів

12

Характеристика та малювання різних типів річкових долин Моделювання можливих

стратегій (сценаріїв) землекористування в межах заплав терас уступів крутосхилів

Визначення геологічної ролі озер боліт морів та океанів

Властивості стратиграфія топографія географія порід лесової червоно-буроколірної

гляціальної формацій Побудова геохроностратиграфічної кореляції

Дослідження умов утворення льодовикових і водно льодовикових форм рельєфу в

України

Схематичне зображення гідрогеологічних розрізів головних геоструктур України

Модуль 3 Речовинний склад земної кори Мінералогія

Методики опису та діагностики морфологічних ознак і фізичних властивостей

мінералів різних таксономічних одиниць

Ознаки спільного знаходження та утворення породоутворюючих ендогенних і

екзогенних мінералів

Модуль 4 Речовинний склад земної кори Петрографія

Визначення головних магматичних осадових метаморфічних ґрунтотворних порід

агрономічних будівельних та інших руд та методи їх діагностики

Розрахунок геоекологічних ризиків території у звязку з розвитком ендогенних та

екзогенних процесів

Складання морфометричних карт густоти горизонтального розчленування рельєфу і

глибини вертикального розчленування рельєфу на основі топографічної карти

Орієнтовний перелік індивідуальних завдань

Завдання 1 Вивчити головні породоутворюючі ендогенні та екзогенні мінерали та

методи їх діагностики

Завдання 2 Вивчити головні магматичні осадові метаморфічні ґрунтотворні

породи агрономічні будівельні та інші руди та методи їх діагностики

Завдання 3 Вивчити властивості стратиграфію топографію географію порід лесової

червоно-буроколірної гляцігенної формацій зробити геохроностратиграфічні кореляції

спрогнозувати зміну властивостей лесів при запровадженні в сільсьгогосподарську практику

Написати реферат на тему laquoПороди лесової та льодовикової формацій України raquo

Завдання 4 Вивчити властивості та стратиграфію алювію делювію пролювію

Завдання 5 Вивчити та намалювати будову різних типів річкових долин змоделювати

можливі стратегії (сценарії) землекористування в межах заплави терас уступів крутосхилів

Написати реферат за темою

Завдання 6 Вивчити та схематично зобразити гідрогеологічні розрізи головних

геоструктур України та інших держав Провести хімічний аналіз складу природних вод в

околицях свого навчального закладу або населеного пункту (поверхневі річкові підгрунтові

та глибинні води Дніпровського Харківського Бучацько-канівського Сеноманського

горизонтів)

Завдання 7 Описати в рефераті laquoЗими нашої планети (Земля під льодом вчора

сьогодні завтра)raquo помістивши в нього палеоландшафтні та палеоекологічні реконструкції

плейстоцену та пліоцену (приклади на вибір студента)

6 МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Організація навчання у вищій школі забезпечується засобами поєднання аудиторної і

позааудиторної форм навчання До традиційних форм організації навчального процесу (видів

навчальних занять) відносять

- лекції

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

9

хімічний і мінералогічний склад особливості будови географія й ґрунтотворні властивості

Льодовиково-ерозійний і льодовиково-акумулятивний рельєф Форми рельєфу водно-

льодовикових відкладів

Зледеніння антропогенового періоду їх періодичність Номенклатура льодовикових і

міжльодовикових епох Відклади та форми рельєфу древніх зледенінь на території Європи

границі їх поширення Гіпотези про причини зледенінь антропогенового періоду

Швидкість вітру та його геологічна робота Райони інтенсивної геологічної роботи

вітру Ерозійна транспортувальна акумулятивна робота вітру Дефляція і коразія Еоловий

ерозійний та акумулятивний рельєф Методи запобігання вітровій ерозії і захисту ґрунтів від

неї Еолові відклади їх гранулометричний хімічний і мінералогічний склад Еолові піски та

форми еолового акумулятивного рельєфу (дюни бархани і т ін) Лес і лесоподібні породи

(географія властивості склад) Гіпотези походження лесів Питання стратиграфії лесової

товщі в Україні Ґрунтотворні властивості лесів та лесоподібних порід

Лабораторні заняття

Модуль 3 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ МІНЕРАЛОГІЯ

Лабораторне заняття 1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів

Поняття про мінерали Агрегатний стан і внутрішня будова мінералів методи її

дослідження Властивості аморфних і кристалічних мінералів Форми виділення

Процеси мінералоутворення Термодинамічні зони земної кори Ізоморфізм

поліморфізм псевдоморфізм парагенезис Методи вивчення і визначення мінералів Фізичні

властивості

Лабораторне заняття 2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди

Сучасні класифікації мінералів за хімічним складом кристало-хімічною структурою

походженням та використанням у народному господарстві

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів класу самородні

елементи (графіт сірка алмаз мідь) та класу сульфіди підклас сульфіди металів (пірит

марказит халькопірит галеніт сфалерит кіновар) мишrsquoяку (реальгар арсенопірит

аурипігмент) молібдену (молібденіт) і сурми (антимоніт)

Лабораторне заняття 3 Галоїдні сполуки

Вивчити загальні властивості класу галоїдні сполуки Поділ на підкласи Дати

загальну характеристику підкласам хлоридів та фторидів Вивчити фізичні властивості та

діагностичні ознаки мінералів підкласів хлориди (галіт сильвін сильвініт карналіт каїніт

калійні солі) та фториди (флюорит)

Лабораторне заняття 4 Оксиди

Вивчити загальні властивості класу оксиди Дати загальну характеристику підкласам

оксидів силіцію заліза алюмінію мангану Вивчити фізичні властивості та діагностичні

ознаки мінералів підкласів оксидів силіцію (кварц халцедон кремній опал) оксидів заліза

(магнетит ільменіт хроміт гематит лімоніт) оксидів алюмінію (корунд боксит) оксидів

мангану (манганіт псиломелан)

Лабораторне заняття 5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та

алюмосилікати

Загальна характеристика класу солей кисневих кислот Класифікація силікатів за

хімічним складом та використанням Типи структур за кристало-хімічною класифікацією

Загальна характеристика острівних кільцевих ланцюжкових стрічкових листових

каркасних силікатів та глинистих мінералів

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки острівних силікатів (група олівіну

та група гранатів) кільцевих силікатів (група турмаліну) ланцюжкових силікатів (група

піроксенів) стрічкових силікатів (група амфіболів) листових силікатів (група серпентину

10

група тальку група слюд) глинистих мінералів (група каолініту група монтморилоніту

група ілліту) каркасних силікатів (група польових шпатів група фельдшпатитів група

цеолітів)

Лабораторне заняття 6 Карбонати фосфати сульфати нітрати

Дати загальну характеристику підкласам карбонати фосфати сульфати нітрати

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів підкласів карбонати (кальцит

арагоніт магнезит сидерит доломіт малахіт азурит натрит) фосфати (апатит фосфорит

вівіаніт) сульфати (ангідрит барит гіпс мірабіліт) нітрати (чилійська селітра індійська

селітра)

Модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Лабораторне заняття 7 Гірські породи як особливі природні утворення

Генетична класифікація гірських порід Загальна характеристика магматичних

гірських порід та їх поширення у земній корі Генезис та хімічний склад Текстура структура

і форми залягання

Лабораторне заняття 8 Магматичні гірські поріди

Характеристика і визначення основних інтрузивних а також ефузивних магматичних

порід Магматичні гірські породи розповсюдження у земній корі класифікація за способом

утворення та хімічним складом Поняття про диференціацію магми Характеристика

найголовніших магматичних гірських порід (граніт сієніт діорит габро лабрадорит

перидотит дуніт обсидіан ліпарит трахіт) їх господарське значення Зміна магматичних

гірських порід у зоні гіпергенезу

Лабораторне заняття 9 Метаморфічні гірські породи

Метаморфічні гірські породи Типи метаморфізму й утворення метаморфічних порід

Структура і текстура Класифікація метаморфічних порід Опис і визначення метаморфічних

гірських порід

Лабораторне заняття 10 Осадові гірські породи

Осадові гірські породи їх поширення у земній корі Походження та класифікація

форми залягання структура текстура і мінералогічний склад Опис і визначення головних

осадових порід (уламкових глинистих хемогенних і біогенних)

Лабораторне заняття 11 Агрономічні руди

Поняття про агрономічні руди Хімічна класифікація агрономічних руд Їх

застосування

Лабораторне заняття 12 Геоморфологія Землі Геохронологія та

геостратиграфія

Головні типи геоморфологічних і геохімічних ландшафтів Геоморфологія рівнин і

гірських країн Біологічний (малий) та геологічний (великий) кругообіг речовин Біогеохімія

Геохімічні ландшафти їх типи звrsquoязок з рельєфом геохімічні барrsquoєри Неотектоніка та

рельєф Геоморфологія океанічного та морського дна її звrsquoязок з континентальними

формами рельєфу ґрунтоутворенням господарською діяльністю

Геологічні карти Коротка характеристика ер і періодів Карта четвертинних відкладів

Умовні показники геологічних карт Карти геологічних порід та геохронології Коротко

охарактеризуйте ери і періоди Особливості геохронології України

11

4 Лабораторні заняття

Заняття

Назва теми

Кількість

годин

1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів 2

2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди 4

3 Галоїдні сполуки 2

4 Оксиди 2

5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та алюмосилікати 4

6 Карбонати фосфати сульфати нітрати 2

7 Гірські породи як особливі природні утворення 2

8 Магматичні гірські поріди 4

9 Метаморфічні гірські породи 2

10 Осадові гірські породи 4

11 Агрономічні руди 1

12 Геоморфологія Землі Геохронологія та геостратиграфія 1

5 Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання пропонується виконувати у вигляді рефератів описових завдань (ОЗ)

розрахункових завдань (РЗ) та розрахунково-графічних завдань (РГЗ)

Модуль 1 Земля як космічне та фізичне тіло Ендогенні геологічні процеси

Визначення положення Землі у Сонячній системі та галактиці laquoМолочний шляхraquo

Розрахунок фізичних параметрів Землі форми радіусу маси середньої щільності

тощо

Опис властивостей геофізичних полів Землі

Опис будови речовинного складу та фізичних властивостей внутрішніх геосфер

Землі літосфери мантії та ядра

Визначення будови складу та властивостей зовнішніх геосфер Землі гідросфери

атмосфери біосфери

Визначення місць глибинних розломів земної кори

Характеристика типів сейсмічних хвиль

Визначення на карті основних сейсмічних поясів земної кулі

Знаходження закономірностей географічного поширення сучасних і давніх вулканів в

Україні

Модуль 2 Екзогенні геологічні процеси

Характеристика видів та стадій вивітрювання Характеристика основних етапів

розвитку земної кори

Генезис утворення алювію елювію делювію пролювію колювію

Прогнозування розвитку водно-ерозійних процесів

12

Характеристика та малювання різних типів річкових долин Моделювання можливих

стратегій (сценаріїв) землекористування в межах заплав терас уступів крутосхилів

Визначення геологічної ролі озер боліт морів та океанів

Властивості стратиграфія топографія географія порід лесової червоно-буроколірної

гляціальної формацій Побудова геохроностратиграфічної кореляції

Дослідження умов утворення льодовикових і водно льодовикових форм рельєфу в

України

Схематичне зображення гідрогеологічних розрізів головних геоструктур України

Модуль 3 Речовинний склад земної кори Мінералогія

Методики опису та діагностики морфологічних ознак і фізичних властивостей

мінералів різних таксономічних одиниць

Ознаки спільного знаходження та утворення породоутворюючих ендогенних і

екзогенних мінералів

Модуль 4 Речовинний склад земної кори Петрографія

Визначення головних магматичних осадових метаморфічних ґрунтотворних порід

агрономічних будівельних та інших руд та методи їх діагностики

Розрахунок геоекологічних ризиків території у звязку з розвитком ендогенних та

екзогенних процесів

Складання морфометричних карт густоти горизонтального розчленування рельєфу і

глибини вертикального розчленування рельєфу на основі топографічної карти

Орієнтовний перелік індивідуальних завдань

Завдання 1 Вивчити головні породоутворюючі ендогенні та екзогенні мінерали та

методи їх діагностики

Завдання 2 Вивчити головні магматичні осадові метаморфічні ґрунтотворні

породи агрономічні будівельні та інші руди та методи їх діагностики

Завдання 3 Вивчити властивості стратиграфію топографію географію порід лесової

червоно-буроколірної гляцігенної формацій зробити геохроностратиграфічні кореляції

спрогнозувати зміну властивостей лесів при запровадженні в сільсьгогосподарську практику

Написати реферат на тему laquoПороди лесової та льодовикової формацій України raquo

Завдання 4 Вивчити властивості та стратиграфію алювію делювію пролювію

Завдання 5 Вивчити та намалювати будову різних типів річкових долин змоделювати

можливі стратегії (сценарії) землекористування в межах заплави терас уступів крутосхилів

Написати реферат за темою

Завдання 6 Вивчити та схематично зобразити гідрогеологічні розрізи головних

геоструктур України та інших держав Провести хімічний аналіз складу природних вод в

околицях свого навчального закладу або населеного пункту (поверхневі річкові підгрунтові

та глибинні води Дніпровського Харківського Бучацько-канівського Сеноманського

горизонтів)

Завдання 7 Описати в рефераті laquoЗими нашої планети (Земля під льодом вчора

сьогодні завтра)raquo помістивши в нього палеоландшафтні та палеоекологічні реконструкції

плейстоцену та пліоцену (приклади на вибір студента)

6 МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Організація навчання у вищій школі забезпечується засобами поєднання аудиторної і

позааудиторної форм навчання До традиційних форм організації навчального процесу (видів

навчальних занять) відносять

- лекції

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

10

група тальку група слюд) глинистих мінералів (група каолініту група монтморилоніту

група ілліту) каркасних силікатів (група польових шпатів група фельдшпатитів група

цеолітів)

Лабораторне заняття 6 Карбонати фосфати сульфати нітрати

Дати загальну характеристику підкласам карбонати фосфати сульфати нітрати

Вивчити фізичні властивості та діагностичні ознаки мінералів підкласів карбонати (кальцит

арагоніт магнезит сидерит доломіт малахіт азурит натрит) фосфати (апатит фосфорит

вівіаніт) сульфати (ангідрит барит гіпс мірабіліт) нітрати (чилійська селітра індійська

селітра)

Модуль 4 РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ЗЕМНОЇ КОРИ ПЕТРОГРАФІЯ

Лабораторне заняття 7 Гірські породи як особливі природні утворення

Генетична класифікація гірських порід Загальна характеристика магматичних

гірських порід та їх поширення у земній корі Генезис та хімічний склад Текстура структура

і форми залягання

Лабораторне заняття 8 Магматичні гірські поріди

Характеристика і визначення основних інтрузивних а також ефузивних магматичних

порід Магматичні гірські породи розповсюдження у земній корі класифікація за способом

утворення та хімічним складом Поняття про диференціацію магми Характеристика

найголовніших магматичних гірських порід (граніт сієніт діорит габро лабрадорит

перидотит дуніт обсидіан ліпарит трахіт) їх господарське значення Зміна магматичних

гірських порід у зоні гіпергенезу

Лабораторне заняття 9 Метаморфічні гірські породи

Метаморфічні гірські породи Типи метаморфізму й утворення метаморфічних порід

Структура і текстура Класифікація метаморфічних порід Опис і визначення метаморфічних

гірських порід

Лабораторне заняття 10 Осадові гірські породи

Осадові гірські породи їх поширення у земній корі Походження та класифікація

форми залягання структура текстура і мінералогічний склад Опис і визначення головних

осадових порід (уламкових глинистих хемогенних і біогенних)

Лабораторне заняття 11 Агрономічні руди

Поняття про агрономічні руди Хімічна класифікація агрономічних руд Їх

застосування

Лабораторне заняття 12 Геоморфологія Землі Геохронологія та

геостратиграфія

Головні типи геоморфологічних і геохімічних ландшафтів Геоморфологія рівнин і

гірських країн Біологічний (малий) та геологічний (великий) кругообіг речовин Біогеохімія

Геохімічні ландшафти їх типи звrsquoязок з рельєфом геохімічні барrsquoєри Неотектоніка та

рельєф Геоморфологія океанічного та морського дна її звrsquoязок з континентальними

формами рельєфу ґрунтоутворенням господарською діяльністю

Геологічні карти Коротка характеристика ер і періодів Карта четвертинних відкладів

Умовні показники геологічних карт Карти геологічних порід та геохронології Коротко

охарактеризуйте ери і періоди Особливості геохронології України

11

4 Лабораторні заняття

Заняття

Назва теми

Кількість

годин

1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів 2

2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди 4

3 Галоїдні сполуки 2

4 Оксиди 2

5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та алюмосилікати 4

6 Карбонати фосфати сульфати нітрати 2

7 Гірські породи як особливі природні утворення 2

8 Магматичні гірські поріди 4

9 Метаморфічні гірські породи 2

10 Осадові гірські породи 4

11 Агрономічні руди 1

12 Геоморфологія Землі Геохронологія та геостратиграфія 1

5 Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання пропонується виконувати у вигляді рефератів описових завдань (ОЗ)

розрахункових завдань (РЗ) та розрахунково-графічних завдань (РГЗ)

Модуль 1 Земля як космічне та фізичне тіло Ендогенні геологічні процеси

Визначення положення Землі у Сонячній системі та галактиці laquoМолочний шляхraquo

Розрахунок фізичних параметрів Землі форми радіусу маси середньої щільності

тощо

Опис властивостей геофізичних полів Землі

Опис будови речовинного складу та фізичних властивостей внутрішніх геосфер

Землі літосфери мантії та ядра

Визначення будови складу та властивостей зовнішніх геосфер Землі гідросфери

атмосфери біосфери

Визначення місць глибинних розломів земної кори

Характеристика типів сейсмічних хвиль

Визначення на карті основних сейсмічних поясів земної кулі

Знаходження закономірностей географічного поширення сучасних і давніх вулканів в

Україні

Модуль 2 Екзогенні геологічні процеси

Характеристика видів та стадій вивітрювання Характеристика основних етапів

розвитку земної кори

Генезис утворення алювію елювію делювію пролювію колювію

Прогнозування розвитку водно-ерозійних процесів

12

Характеристика та малювання різних типів річкових долин Моделювання можливих

стратегій (сценаріїв) землекористування в межах заплав терас уступів крутосхилів

Визначення геологічної ролі озер боліт морів та океанів

Властивості стратиграфія топографія географія порід лесової червоно-буроколірної

гляціальної формацій Побудова геохроностратиграфічної кореляції

Дослідження умов утворення льодовикових і водно льодовикових форм рельєфу в

України

Схематичне зображення гідрогеологічних розрізів головних геоструктур України

Модуль 3 Речовинний склад земної кори Мінералогія

Методики опису та діагностики морфологічних ознак і фізичних властивостей

мінералів різних таксономічних одиниць

Ознаки спільного знаходження та утворення породоутворюючих ендогенних і

екзогенних мінералів

Модуль 4 Речовинний склад земної кори Петрографія

Визначення головних магматичних осадових метаморфічних ґрунтотворних порід

агрономічних будівельних та інших руд та методи їх діагностики

Розрахунок геоекологічних ризиків території у звязку з розвитком ендогенних та

екзогенних процесів

Складання морфометричних карт густоти горизонтального розчленування рельєфу і

глибини вертикального розчленування рельєфу на основі топографічної карти

Орієнтовний перелік індивідуальних завдань

Завдання 1 Вивчити головні породоутворюючі ендогенні та екзогенні мінерали та

методи їх діагностики

Завдання 2 Вивчити головні магматичні осадові метаморфічні ґрунтотворні

породи агрономічні будівельні та інші руди та методи їх діагностики

Завдання 3 Вивчити властивості стратиграфію топографію географію порід лесової

червоно-буроколірної гляцігенної формацій зробити геохроностратиграфічні кореляції

спрогнозувати зміну властивостей лесів при запровадженні в сільсьгогосподарську практику

Написати реферат на тему laquoПороди лесової та льодовикової формацій України raquo

Завдання 4 Вивчити властивості та стратиграфію алювію делювію пролювію

Завдання 5 Вивчити та намалювати будову різних типів річкових долин змоделювати

можливі стратегії (сценарії) землекористування в межах заплави терас уступів крутосхилів

Написати реферат за темою

Завдання 6 Вивчити та схематично зобразити гідрогеологічні розрізи головних

геоструктур України та інших держав Провести хімічний аналіз складу природних вод в

околицях свого навчального закладу або населеного пункту (поверхневі річкові підгрунтові

та глибинні води Дніпровського Харківського Бучацько-канівського Сеноманського

горизонтів)

Завдання 7 Описати в рефераті laquoЗими нашої планети (Земля під льодом вчора

сьогодні завтра)raquo помістивши в нього палеоландшафтні та палеоекологічні реконструкції

плейстоцену та пліоцену (приклади на вибір студента)

6 МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Організація навчання у вищій школі забезпечується засобами поєднання аудиторної і

позааудиторної форм навчання До традиційних форм організації навчального процесу (видів

навчальних занять) відносять

- лекції

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

11

4 Лабораторні заняття

Заняття

Назва теми

Кількість

годин

1 Речовинний склад земної кори Властивості мінералів 2

2 Класифікації мінералів Самородні елементи та сульфіди 4

3 Галоїдні сполуки 2

4 Оксиди 2

5 Солі кисневих кислот підкласу силікати та алюмосилікати 4

6 Карбонати фосфати сульфати нітрати 2

7 Гірські породи як особливі природні утворення 2

8 Магматичні гірські поріди 4

9 Метаморфічні гірські породи 2

10 Осадові гірські породи 4

11 Агрономічні руди 1

12 Геоморфологія Землі Геохронологія та геостратиграфія 1

5 Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання пропонується виконувати у вигляді рефератів описових завдань (ОЗ)

розрахункових завдань (РЗ) та розрахунково-графічних завдань (РГЗ)

Модуль 1 Земля як космічне та фізичне тіло Ендогенні геологічні процеси

Визначення положення Землі у Сонячній системі та галактиці laquoМолочний шляхraquo

Розрахунок фізичних параметрів Землі форми радіусу маси середньої щільності

тощо

Опис властивостей геофізичних полів Землі

Опис будови речовинного складу та фізичних властивостей внутрішніх геосфер

Землі літосфери мантії та ядра

Визначення будови складу та властивостей зовнішніх геосфер Землі гідросфери

атмосфери біосфери

Визначення місць глибинних розломів земної кори

Характеристика типів сейсмічних хвиль

Визначення на карті основних сейсмічних поясів земної кулі

Знаходження закономірностей географічного поширення сучасних і давніх вулканів в

Україні

Модуль 2 Екзогенні геологічні процеси

Характеристика видів та стадій вивітрювання Характеристика основних етапів

розвитку земної кори

Генезис утворення алювію елювію делювію пролювію колювію

Прогнозування розвитку водно-ерозійних процесів

12

Характеристика та малювання різних типів річкових долин Моделювання можливих

стратегій (сценаріїв) землекористування в межах заплав терас уступів крутосхилів

Визначення геологічної ролі озер боліт морів та океанів

Властивості стратиграфія топографія географія порід лесової червоно-буроколірної

гляціальної формацій Побудова геохроностратиграфічної кореляції

Дослідження умов утворення льодовикових і водно льодовикових форм рельєфу в

України

Схематичне зображення гідрогеологічних розрізів головних геоструктур України

Модуль 3 Речовинний склад земної кори Мінералогія

Методики опису та діагностики морфологічних ознак і фізичних властивостей

мінералів різних таксономічних одиниць

Ознаки спільного знаходження та утворення породоутворюючих ендогенних і

екзогенних мінералів

Модуль 4 Речовинний склад земної кори Петрографія

Визначення головних магматичних осадових метаморфічних ґрунтотворних порід

агрономічних будівельних та інших руд та методи їх діагностики

Розрахунок геоекологічних ризиків території у звязку з розвитком ендогенних та

екзогенних процесів

Складання морфометричних карт густоти горизонтального розчленування рельєфу і

глибини вертикального розчленування рельєфу на основі топографічної карти

Орієнтовний перелік індивідуальних завдань

Завдання 1 Вивчити головні породоутворюючі ендогенні та екзогенні мінерали та

методи їх діагностики

Завдання 2 Вивчити головні магматичні осадові метаморфічні ґрунтотворні

породи агрономічні будівельні та інші руди та методи їх діагностики

Завдання 3 Вивчити властивості стратиграфію топографію географію порід лесової

червоно-буроколірної гляцігенної формацій зробити геохроностратиграфічні кореляції

спрогнозувати зміну властивостей лесів при запровадженні в сільсьгогосподарську практику

Написати реферат на тему laquoПороди лесової та льодовикової формацій України raquo

Завдання 4 Вивчити властивості та стратиграфію алювію делювію пролювію

Завдання 5 Вивчити та намалювати будову різних типів річкових долин змоделювати

можливі стратегії (сценарії) землекористування в межах заплави терас уступів крутосхилів

Написати реферат за темою

Завдання 6 Вивчити та схематично зобразити гідрогеологічні розрізи головних

геоструктур України та інших держав Провести хімічний аналіз складу природних вод в

околицях свого навчального закладу або населеного пункту (поверхневі річкові підгрунтові

та глибинні води Дніпровського Харківського Бучацько-канівського Сеноманського

горизонтів)

Завдання 7 Описати в рефераті laquoЗими нашої планети (Земля під льодом вчора

сьогодні завтра)raquo помістивши в нього палеоландшафтні та палеоекологічні реконструкції

плейстоцену та пліоцену (приклади на вибір студента)

6 МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Організація навчання у вищій школі забезпечується засобами поєднання аудиторної і

позааудиторної форм навчання До традиційних форм організації навчального процесу (видів

навчальних занять) відносять

- лекції

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

12

Характеристика та малювання різних типів річкових долин Моделювання можливих

стратегій (сценаріїв) землекористування в межах заплав терас уступів крутосхилів

Визначення геологічної ролі озер боліт морів та океанів

Властивості стратиграфія топографія географія порід лесової червоно-буроколірної

гляціальної формацій Побудова геохроностратиграфічної кореляції

Дослідження умов утворення льодовикових і водно льодовикових форм рельєфу в

України

Схематичне зображення гідрогеологічних розрізів головних геоструктур України

Модуль 3 Речовинний склад земної кори Мінералогія

Методики опису та діагностики морфологічних ознак і фізичних властивостей

мінералів різних таксономічних одиниць

Ознаки спільного знаходження та утворення породоутворюючих ендогенних і

екзогенних мінералів

Модуль 4 Речовинний склад земної кори Петрографія

Визначення головних магматичних осадових метаморфічних ґрунтотворних порід

агрономічних будівельних та інших руд та методи їх діагностики

Розрахунок геоекологічних ризиків території у звязку з розвитком ендогенних та

екзогенних процесів

Складання морфометричних карт густоти горизонтального розчленування рельєфу і

глибини вертикального розчленування рельєфу на основі топографічної карти

Орієнтовний перелік індивідуальних завдань

Завдання 1 Вивчити головні породоутворюючі ендогенні та екзогенні мінерали та

методи їх діагностики

Завдання 2 Вивчити головні магматичні осадові метаморфічні ґрунтотворні

породи агрономічні будівельні та інші руди та методи їх діагностики

Завдання 3 Вивчити властивості стратиграфію топографію географію порід лесової

червоно-буроколірної гляцігенної формацій зробити геохроностратиграфічні кореляції

спрогнозувати зміну властивостей лесів при запровадженні в сільсьгогосподарську практику

Написати реферат на тему laquoПороди лесової та льодовикової формацій України raquo

Завдання 4 Вивчити властивості та стратиграфію алювію делювію пролювію

Завдання 5 Вивчити та намалювати будову різних типів річкових долин змоделювати

можливі стратегії (сценарії) землекористування в межах заплави терас уступів крутосхилів

Написати реферат за темою

Завдання 6 Вивчити та схематично зобразити гідрогеологічні розрізи головних

геоструктур України та інших держав Провести хімічний аналіз складу природних вод в

околицях свого навчального закладу або населеного пункту (поверхневі річкові підгрунтові

та глибинні води Дніпровського Харківського Бучацько-канівського Сеноманського

горизонтів)

Завдання 7 Описати в рефераті laquoЗими нашої планети (Земля під льодом вчора

сьогодні завтра)raquo помістивши в нього палеоландшафтні та палеоекологічні реконструкції

плейстоцену та пліоцену (приклади на вибір студента)

6 МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Організація навчання у вищій школі забезпечується засобами поєднання аудиторної і

позааудиторної форм навчання До традиційних форм організації навчального процесу (видів

навчальних занять) відносять

- лекції

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

13

- семінари

- практичні заняття (лабораторні роботи лабораторний практикум)

- самостійну аудиторну роботу студентів

- самостійну позааудиторну роботу студентів

- консультації

- курсове проектування (курсові роботи)

- дипломне проектування (дипломні роботи)

- усі види практик

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів традиційно

використовуються

- контрольні роботи

- індивідуальні співбесіди

- колоквіуми

- заліки

- іспити

- захист курсових і дипломних робіт

- державні іспити

- комплексний іспит за фахом

У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих

місць у навчальному процесі

Лекція ndash це стрункий логічно завершений науково обгрунтований послідовний і

систематизований виклад певної наукової проблеми теми чи розділу навчального предмету

ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів Лекція мас органічно

поєднуватися з іншими видами навчальних занять слугувати підґрунтям для поглиблення і

систематизації знань які набуваються студентами у процесі аудиторної та позааудиторної

навчальної роботи

Згідно вимог сучасної дидактики вищої школи лекція повинна забезпечувати

- науковий виклад великого обєму чітко систематизованої і концентрованої

методично грамотно опрацьованої сучасної наукової інформації

- доказовість і аргументованість суджень

- достатню кількість фактів аргументів прикладів текстів чи документів які

підтверджують основні тези лекції

- ясність логічність і лаконічність викладу інформації

- активацію навчально-пізнавальної діяльності слухачів різноманітними засобами

- чітке окреслення кола запитань для самостійного опрацювання з посиланням на

джерела інформації

- аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем

- надання студентам можливості слухати осмислювати і нотувати отриману

інформацію

- встановлення контакту з аудиторією та забезпечення ефективного зворотного

звязку

- педагогічно доцільне використання різноманітних засобів наочності

- педагогічну завершеність (повне висвітлення наукової проблеми чи теми з

логічними висновками)

Дидактична цінність лекції полягає в тому що студент отримує можливість засвоїти

значно більший обєм інформації ніж за той самий час самостійної роботи Під час лекції

досвідчений викладач може плідно впливати на погляди і переконання студентів формувати

у них уміння критично оцінювати отриману інформацію ознайомлювати слухачів з

новітніми науковими досягненнями Лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів у

неосяжному морі інформації Вона незамінна коли відчувається дефіцит літератури Однак

лекція має і певні недоліки привчає студентів до пасивного сприймання інформації і ЇЇ

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

14

механічного запису гальмує бажання самостійно опрацьовувати інші джерела інформації

окрім конспекту звужує навчання у ВНЗ до школярства (наприклад простого відтворення

прослуханого) тощо

Отже лекційний матеріал повинен старанно відбиратися а на лекціях обговорюватися

тільки найбільш важливий у змістовому і структурному значенні навчальний матеріал

Студент повинен чітко усвідомлювати яку конкретно інформацію він повинен засвоїти на

лекції яку в процесі практичних занять та в процесі самостійної роботи Тому на самому

початку курсу бажана вступна лекція яка у стислій а можливо у схематичній формі могла б

надати інформацію про завдання зміст і структуру усієї навчальної дисципліни її

взаємозвязки з іншими дисциплінами значення у фаховій підготовці спеціаліста Зміст і

деталізація рекомендацій викладача щодо навчальної діяльності на лекції визначається тим

на якому курсі читається лекція і зі студентами якої форми навчання (денної чи заочної)

проводиться заняття Для студентів заочної форми навчання слід використовувати

настановчі лекції На такій лекції окрім розкриття предмету і завдання навчальної

дисципліни визначення кола її проблем необхідно зробити огляд наявних джерел

інформації сформулювати методичні поради щодо організації самостійної роботи окреслити

терміни та зміст контрольних заходів висловити рекомендації відносно форм звітності про

хід та результати опрацювання навчального матеріалу

Оглядову лекцію найчастіше читають перед виробничою практикою державними

іспитами перед виконанням курсових чи дипломних робіт абітурієнтам - перед вступними

іспитами (якщо ВНЗ їх проводить)

Головне завдання оглядової лекції полягає в забезпеченні взаємозвязку і наступності

між вивченими темами між теоретичними заняттями і практичними вміннями Мета такої

лекції - узагальнення і систематизація наукових знань Зазвичай стрижнем оглядової лекції

виступає концептуальна основа всього курсу і його найбільших розділів

Традиційним типом у практиці вищої школи постають тематичні лекції Їх

призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни пояснення студентам

інформації що має бути ними осмислена засвоєна і використана в ближній перспективі на

практичних заняттях а в далекій перспективі ndash у майбутній фаховій діяльності

За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій

- проблемні лекції

- лекції - візуалізації

- лекції - консультації

- бінарні лекції

- лекції - бесіди

- лекції - дискусії

- лекції із заздалегідь запланованими помилками

- лекції з аналізом конкретних ситуацій

- лекції - конференції

- лекції - прес-конференції

Практичні заняття ndash форма навчального заняття на якому педагог організує

детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і

формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно

поставлених завдань У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни

Практичними заняттями називають заняття із розвязування задач з різнихих предметів

виконання вправ на побудову схем графіків діаграм виконання розрахунково-графічних

робіт із спеціальних дисциплін

Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне

значення (реалізують дидактичний принцип звязку теорії з практикою) і орієнтовані на

вирішення наступних завдань

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

15

- поглиблення закріплення і конкретизацію знань отриманих на лекціях і в процесі

самостійної роботи

- формування практичних умінь і навичок необхідних в майбутній професійній

діяльності

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища що вивчаються

- розвитку самостійності тощо

За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт У деяких

випадках використовується термін laquoлабораторно-практичні роботиraquo (наприклад в фізиці

хімії геодезії тощо) Лабораторні роботи ndash один з видів самостійної навчальної роботи

студентів яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів

інструментів матеріалів установок та інших технічних засобів Зміст лабораторних робіт

повязаний з іншими видами навчального експерименту (демонстраційними дослідами

розвязанням експериментальних задач) та науковими спостереженнями Одна з важливих

переваг лабораторних занять у порівнянні з іншими видами аудиторної навчальної роботи

полягає в інтеграції теоретичних знань з практичними уміннями і навичками студента в

єдиному процесі діяльності навчально-дослідницького характеру Виконання лабораторних

робіт вимагає від студента творчої ініціативи самостійності у прийнятті рішень глибокого

знання і розуміння навчального матеріалу надає можливості стати відкривачем істини

позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів та здібностей

Поєднання теорії і практики що відбувається в спеціально обладнаному апаратурою і

матеріалами приміщенні - лабораторії зміст і зовнішній вигляд якої має активізувати

пізнавальну діяльність студентів надає конкретного характеру вивченому на лекціях та при

самостійній роботі сприяє детальному і більш глибокому засвоєнню навчальної інформації

Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум - система

спеціально розроблених змістовно і методично обєднаних лабораторно-практичних занять

за великим розділом темою чи цілісним навчальним курсом Під час практикуму студентам

зазвичай пропонують складніші і трудомісткіші роботи які повинні сприяти формуванню

фахівця в арсеналі якого мають посісти чільне місце дослідницькі вміння у відповідній

практичній галузі

Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька

етапів

Попередня підготовка до лабораторної роботи полягає у вивченні студентами

теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час ознайомлення з

інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторної роботи техніки

безпеки при роботі з електричними приладами хімічними та вибуховими речовинами тощо

Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом з метою

надання вичерпної інформації необхідної для самостійного виконання запропонованих

викладачем завдань ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії

Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи

(отримання так званого допуску до виконання роботи)

Самостійне виконання студентами завдань відповідно до окресленої навчальною

програмою тематики

Опрацювання узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і

оформлення індивідуального звіту

Контроль і оцінювання викладачем результатів роботи студентів

У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики

проведення лабораторних занять 1 За місцем лабораторних робіт у структурі навчальної дисципліни виконання

лабораторних робіт чи тематичного лабораторного практикуму після теоретичного курсу

(послідовний метод)

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

16

2 За організаційними особливостями фронтальні лабораторні роботи (коли всі

студенти виконують одне й те ж завдання на одному обладнанні) та групові лабораторні

роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб які виконують різні за тематикою

планом і змістом роботи)

Для проведення більш складних експериментальних досліджень доцільно

організовувати індивідуально-групові роботи з використанням більш складного сучасного

обладнання Вони мають різне дидактичне спрямування та вимагають різного рівня

самостійності студентів

1 Ознайомчі лабораторно-практичні роботи що передбачають формування вмінь і

навичок користування приладами пристроями необхідних для виконання професійних

завдань

2 Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи виконання яких має на меті

підтвердження правильності отриманих теоретичних знань

3 Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття що стимулюють самостійність

та творче мислення студентів В інструкціях та методичних рекомендаціях до таких робіт

окреслюється тема мета завдання загальний план досліджень та орієнтований перелік

запитань на які слід знайти відповіді Студенти самостійно деталізують план дослідження і

вибирають траєкторію руху для досягнення мети дослідження

4 Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження усі інші етапи роботи

студенти планують самостійно Такий вид лабораторних робіт вимагає великих часових

затрат високої інтелектуальної напруги і передбачає відповідне оцінювання

Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності студентів

можна обєднувати в гомогенні групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий середній

низький) Індивідуалізуючи завдання викладач має окреслити рівень знань та умінь який

відповідає завданням вищої школи і забезпечити безперервне його підвищення для кожної

групи При цьому заняття повинні організовуватися таким чином щоб кожен студент

(сильний середній слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки Індивідуалізуючи

завдання лабораторно-практичних робіт слід зберігаючи цілісність системи теоретичної і

практичної підготовки їх взаємозвязок розглядати їх як єдине ціле у якому кожне заняття -

це тематично завершена ланка навчального процесу

Консультації ndash форма навчання у процесі якої студент отримує відповіді на

конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем

Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад при підготовці студентом курсового

проекту) або груповими що проводяться перед модульною контрольною роботою заліком

чи іспитом Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі

які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу Консультування вельми корисне і для

студентів які успішно навчаються але мають намір поглибити і розширити знання

Викладач у цьому випадку має порадити яку наукову літературу слід використовувати як її

краще опрацювати і використати і тд

Групові консультації проводяться

а) При необхідності детально проаналізувати питання які були недостатньо

висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях

б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі при підготовці до лабораторних

практичних робіт написанні реферату курсової чи дипломної роботи підготовки до заліку

чи іспиту у процесі проходження практики

Передекзаменаційна консультація складається з двох частин Першу ndash умовно можна

назвати організаційною а другу ndash змістовою

Організаційна частина містить наступні моменти

1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час процедуру та форму проведення

іспиту усно письмово чи за допомогою компютера)

2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

17

3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді якщо

заплановано тестовий контроль

4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література

особливо важливі теми послідовність їх вивчення тощо)

У другій частині консультації висвітлюються найбільш складні проблеми даються

відповіді на запитання студентів і пояснюється система оцінювання

Зі студентами які мають глибокі прогалини в знаннях а також тими які

захоплюються науково-дослідною роботою організовуються індивідуальні заняття Ці

заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів Види

індивідуальних занять їх обєм організаційні форми методи проведення і форми контролю

також визначаються індивідуальними планами студентів Мета індивідуальної роботи

полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної

дисципліни виконання науково-дослідної роботи а також у корекції знань та вмінь усуненні

білих плям у підготовці студентів Залежно від рівня сформованості у студента

дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату наукової статті

доповіді есе рецензії анотації тез підготувати Портфоліо з дисципліни виконати

завдання на дослідження певного явища розробити науковий проект і тп

Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу

вирішення поставленої проблеми у процесі якого студент має виявити певний ступінь

інтелектуальної активності і самостійності

Навчальна практика є продовженням навчального процесу Вона опирається на

знання дисциплін що формують фахівця для різних галузей народного господарства в тч

агропромислового виробництва Програмою практики передбачається комплексне

закріплення теоретичних знань з дисципліни що вивчається у виробничих (польових)

умовах

Головна мета самостійної роботи є двоєдиною засвоєння теоретичних знань

формування системи загальнонавчальних інтелектуальних і професійних умінь і навичок та

формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця

Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до

організації навчання слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності

студентів у сучасній вищій школі

- засвоєння теоретичних знань

- формування загальнонавчальних умінь і навичок

- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей

- розвиток критичного мислення

- розвиток морально-вольових якостей адже результати самостійної роботи є

наслідком морально-вольової спрямованості особистості

- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів

- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності її самоаналізу і

самооцінки тощо

- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції що потребує

постійної самоосвіти та підвищення професіоналізму

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями

1 З урахуванням на місце і час проведення характер керівництва і спосіб здійснення

контролю за її якістю з боку викладача можна виокремити

а) самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях

б) позааудиторну самостійну роботу (3-4 години на день у тч й у вихідні)

в) самостійну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем

особливості яких уже було висвітлено вище

2 За рівнем обовязковості виокремлюють

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

18

а) обовязкову окреслену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань підготовка до лекцій практичних робіт та різновиди завдань які

виконуються під час ознайомлювальної навчальної виробничої переддипломної практики

підготовка і захист дипломних та курсових робіт )

б) бажану (участь у наукових гуртках конференціях підготовка наукових тез статей

доповідей рецензування робіт інших студентів тощо)

в) добровільну (участь у різноманітних конкурсах олімпіадах вікторинах

виготовлення наочності підготовка технічних засобів навчання)

33 огляду на рівень прояву творчості студентів виокремлюють

а) репродуктивну самостійну роботу що здійснюється за певним зразком

(розвязування типових задач заповнення схем таблиць виконання тренувальних завдань

що вимагають осмислення запамятовування і простого відтворення раніше отриманих

знань)

б) реконструктивну самостійну роботу яка передбачає слухання і доповнення лекцій

викладача складання планів конспектів тез та ін

в) евристичну самостійну роботу спрямовану на вирішення проблемних завдань

отримання нової інформації її структурування і використання в нових ситуаціях (складання

опорних конспектів схем-конспектів анотацій побудову технологічних карт розвязання

творчих завдань)

г) дослідницьку самостійну роботу яка орієнтована на проведення наукових

досліджень (експериментування проектування приладів макетів теоретичні дослідження та

ін)

Для отримання додаткових балів студентам пропонується підготовити реферат

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи

1 Вибір теми

2 Вивчення спеціальної літератури за темою реферату

3 Складання плану

4 Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми

5 Добір практичного та статистичного матеріалу

6 Опрацювання зібраного матеріалу

7 Безпосереднє написання тексту реферату

8 Формулювання висновків

9 Оформлення реферату і списку джерел інформації

10 Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок

11 Підготовка тез або доповіді до захисту реферату

12 Захист реферату (під час семінарського заняття на студентській конференції та

ін)

Тему реферату студент вибирає у відповідності до рекомендацій викладача або ж

самостійно відповідно власного рівня підготовленості та здібностей а також маючи на увазі

перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових

кваліфікаційних робіт Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем

Орієнтовна структура розширеного реферату мас такий вигляд

- Титульна сторінка

- План

- Вступ

- Основна частина яка складається з розділів пунктів та підпунктів

- Висновки

- Список використаних джерел

- Додатки (за необхідністю)

У вступі обґрунтовуються актуальність теми ЇЇ особливості значущість з огляду на

потреби суспільства та розвиток конкретної галузі науки або практичної діяльності

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

19

В основній частині здійснюється огляд основних теоретичних та експериментальних

досліджень з теми зазначається хто з учених вивчав дану проблему які ідеї висловлював

Визначаються сутність проблеми основні чинники що зумовлюють розвиток явища або

процесу що вивчається наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми які

розглядалися вченими Визначаються недостатньо досліджені питання зясовуються

причини їх слабкого висвітлення

Потім здійснюється поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища

тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми висвітлюються власні судження та

думки відносно перспектив розвитку проблеми

У висновках надаються узагальнені ідеї думки оцінки пропозиції автора

До списку використаних джерел включають публікації звертаючи особливу увагу на

публікації останніх 5-10 років Інтернет-ресурси і роботи останнього року Позитивним слід

вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної

кафедри

У додатках за необхідності наводяться формули таблиці схеми якщо вони суттєво

полегшують розуміння роботи

Оцінюють реферат спираючись на такі критерії

1 Відповідність темі змісту реферату

2 Глибина і повнота розкриття теми

3 Логіка викладення матеріалу

4 Термінологічна чіткість

5 Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично

аналізувати

6 Власне бачення проблеми автором самостійний творчий характер роботи

7 Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел

8 Якщо реферат є основою усного повідомлення то слід урахувати уміння автора

відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу

9 Якість презентації результатів реферативного дослідження

10 Робота з ключовими словами

Аналіз тексту і визначення його головних (ключових) слів - цінна форма самостійної

роботи з книгою яка вчить аналізу і критичному осмисленню прочитаного Головним

(ключовим) називають слово або стійке словосполучення з тексту яке з погляду

інформаційного пошуку несе смислове навантаження Сукупність головних слів повинна

відображати поза контекстом основний зміст наукової праці Ключові слова подають у

називному відмінку Вони можуть складати основу професійного термінологічного словника

ведення якого бажане для студента з метою оволодіння науковою термінологією

7 Форми контролю

За місцем яке посідає контроль у навчальному процесі розрізняють попередній

(вхідний) поточний рубіжний і підсумковий контроль

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як

передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом Він дає змогу

визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у

складності матеріалуПопередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань

проводять також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою

оцінки міцності знань так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для

визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і

слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу

Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю

Завдання поточного контролю зводяться до того щоб

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

20

виявити обсяг глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу що вивчається

визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення

виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи встановивши

причини які перешкоджають їх роботі

виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх

розвитку

стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою

роботу навчитись самостійно відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети

Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного

колективу він повrsquoязаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів

готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня а не наприкінці семестру або

навчального року Разом з тим поточний контроль є показником роботи і педагогічного

колективу Звісно що студенти у семестрі вивчають одночасно до десяти предметів і не усі

викладачі ставлять до них однакові вимоги

Рубіжний (модульний) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів

тем і повязаних з цим пізнавальних методичних психологічних і організаційних якостей

студентів Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття

педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у

відповідності до моделі спеціаліста До підсумкового контролю належать семестрові курсові

і державні іспити а також заліки перед іспитом Основна мета іспитів - встановлення

дійсного змісту знань студентів за обсягом якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у

практичній діяльності

Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни laquoГеологія з

основами геоморфологіїraquo здійснюють відповідно до кредитно-модульної системи організації

навчального процесу

Поточний контроль ndash під час виконання лабораторних (семінарських) і

індивідуальних завдань (описових робіт (ОР) розрахунково-графічних робіт (РГР)

написання рефератів) контроль за засвоєнням цього модуля (модульний контроль) у формі

тестових контрольних робіт Підсумковий контроль ndash включає залік з навчальної дисципліни

у формі тесту (30 білетів по 30 питань)

8 Розподіл балів які отримують студенти

Оцінювання студента відбувається згідно положення laquoПро екзамени та заліки у НУБіП

Україниraquo від 20022015 р протокол 6 з табл1

Оцінка

національна Оцінка ECTS Визначення оцінки ECTS

Рейтинг

студента бали

Відмінно А ВІДМІННО ndash відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ ndash вище середнього

рівня з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ ndash в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 ndash 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО ndash непогано але зі

значною кількістю недоліків 64 73

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

21

Е ДОСТАТНЬО ndash виконання

задовольняє мінімальні критерії 60 ndash 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО ndash потрібно

працювати перед тим як отримати

залік (позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО ndash необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою він

складається з рейтингу з навчальної роботи для оцінювання якої призначається 70 балів і

рейтингу з атестації (екзамену) ndash 30 балів кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100

бальною шкалою рейтинг студента з дисципліни Rдис обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 03 RАТ

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен чи

залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

9 Методичне забезпечення

1 Гнатенко ОФ Петренко ЛР Капштик МВ Грунтознавство з основами геології

(ч 1 Основи геології) Методичні вказівки до вивчення курсу лекцій і лабораторних занять

студентами агрономічного факультету спеціальності laquoагрономіяraquo ndash К Редакційно-

видавничий відділ НАУ 1997

2 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

10 Рекомендована література

Основна

1 Біленко ДК Основи геології і мінералогії ndash К Вища шк 1973

2 Борголов ИБ Курс геологи (с основами минералологии и петрографиии)-М

Агропромиздат 1989- 214 с

3 Геоморфология Украинской ССРРослый ИМ Кошик ЮА Павлиенко ЭИ и

др-Киев Высшая школа 1990- 287 с

4 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології - Львів Ред - видав

відділ Львів держ ун-ту 1997 - 144 с

5 Сегеда ММ Силікати Текст лекції ndash К вид-во УСГА 1992

6 Тихоненко ДГ Дегтярьов ВВ Щуковський МА та ін Геологія з основами

мінералогії Навч посібник ndash К Вища освіта 2003- 287 с

Допоміжна 1 Башенина НВ Формирование современного рельефа земной поверхности (общая

геоморфология ) ndash М Высш шк 1967 388с

2 Богомолов ЛА Топографическое дешифрирование природного ландшафта на

аэроснимках ndash М Госгеолтехиздат 1963

3 Великанов МА Русловой процесс (основы теории) ndash М Физматгиз 1958 395с

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

22

4 Войлошников ВД Полевая практика по геологии ndash М Просвещение 1977

5 Вольне РИ Подобедов НС Топографическое дешифрирование аэроснимков при

создании карт масштаба 110000 125000 ndash М Геодезиздат 1961

6 Воскресенский СС Динамическая геоморфология ndash М Изд-во МГУ 1971 228с

7 Горбунов НИ Высокодисперсные минералы и методы их изучения ndash М Изд-во

АН СССР 1963

8 Горін МО Земля і геодинамічні процеси Лекція ndash Харків 2001

9 Горін МО Кріогляцігенні процеси їх впливи на рельєф та інші компоненти

ландшафту облік при землевпорядкуванні Лекція ndash Харків 2001

10 Горшков ГП Якушев АФ Общая геология ndash М Изд-во МГУ 1963

11 Гунька Н Куровець М Основи геології Львів Вид-во ЛДУ 1997 ndash 694с

12 Девдариани АС Математический анализ в геоморфологии ndash М Недра 1961

13 Живаго НВ Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра

1971

14 Иванова МФ Общая геология с основами исторической геологии ndash М Высш

шк 1980

15 Кизельватер АС Раскатов ГН Рыжова АА Геоморфология и четвертичная

геология (Геоморфология и генетические типы отложений) - М Недра 1981-215с

16 Ковальчук ІО Лабораторний практикум із загальної геології Львів Вид-во ЛДУ

1997-142с

17 Комизерко НИ Петрография ndash М Колос 1967

18 Короновский НВ Якушова АФ Основы геологии М Высшая школа 1991-

415 с

19 Коротун ІМ Практикум з прикладної геоморфології Рівне 1996- 140 с

20 Криволуцкий АЕ Рельеф и недра Земли ndash М Мысль 1977

21 Кригер НИ Лѐсс его свойства и связь с географической средой ndash М Наука

1965

22 Куровець М Гунька Н Основи геології Підручник для вузів - Львів 1997 - 694

с

23 Лактионов НН Тихоненко ДГ Горин НА Сидоренко ВИ Смоляга ВК

Генезис эволюция и типология почвообразующих пород северо-востока Украины Харьков

1988

24 Леонтьев ОК Рычаев ГН Общая геоморфология ndash М Высш шк 1979 287с

25 Логвиненко НВ Петрография осадочных пород ndash М Высшая школа 967

26 Маккавеев НН Русло реки и эрозия в еѐ басейне ndash М Изд-во АН СССР 1955

27 Малахов АА Краткий курс общей геологии ndash М Высш шк 1962

28 Марков КК Величко АА Лазуков ГН Николаев ВА Плейстоцен ndash М

Высш шк 1968

29 Маслов МП Историческая геология с основами палеонтологии ndash М

Просвещение 1968

30 Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям ndash Л Недра

1972

31 Мещеряков ЮА Структурная геоморфология равнинных стран ndash М Наука

1965

32 Михайлов АЕ Рамм НС Аэрометоды при геологических исследованиях ndash М

Недра 1975

33 Ниценко АА Краткий курс болотоведения ndash М Высш шк 1967

34 Общая геология Ред ГА Ажгирей и др ndash М Просвещение 1974

35 Пиотровский ВВ Геоморфология с основами геологии ndash М Недра 1974 224с

36 Полевые практики по географическим дисциплинам под ред ВАИсаченко - М

Просвещение 1980

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

23

37 Полынов ББ Кора выветривания ndash М Изд-во АН СССР 1934

38 Почвоведение с основами геоботаники Под ред ЛП Груздевой АА Яскина-

М Агропромиздат 1991

39 Применение геоморфологических методов в структурно-геоморфологических

исследованиях ndash М Наука 1970

40 Рельеф Земли ndash М Недра 1967

41 Руденко ФА Гідрогеологія Української РСР ndash К Вища школа 1972

42 Смольянинов НА Практическое руководство по минералогии ndash М Недра 1972

43 Спиридонов АИ Геоморфологическое картографирование ndash М Недра 1975

184с

44 Спиридонов АИ Основы общей методики полевого геоморфологического

картографирования ndash МВысш шк1970

45 Страхов НМ Типы литогенеза и их эволюция в истории Земли ndash М

Госгеохиздат 1963

46 Сытник КМ Брайон АВ Гордецкий АВ Биосфера Экология Охрана природы

Справочное пособие - К Наук думка 1987

47 Тектоника Евразии ndash М Наука 1966

48 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М Высшая школа 1975

49 Толстой МП Геология с основами минералогии М Агропромиздат 1991- 210

с

50 Флинт Р Ледники и палеогеография плейстоцена ndash М Изд иностр лит 1963

51 Цись ПМ Геоморфологія УРСР Львів Вища школа 1962- 392 с

52 Цысь ПМ Геоморфология УССРndashЛьвов1962

53 Чарыгин МВ Васильев ЮМ Общая и историческая геология ndash М Недра 1968

54 Шанцер ЕВ Аллювий равнинных рек умеренного пояса и его значение для

познания закономерностей строения и формирования аллювиальных свит Труды ИГН АН

СССР Сергеолвып 135 1951 (N 155) 214с

55 Шанцер ЕВ Очерки учения о генетических типах континентальных осадочных

образований ndash М Наука 1966 239с

56 Щукин ИС Общая геоморфология Изд-во МГУ 1980 т 1-2

57 Яковлев СА Основы геологии четвертичных отложений Русской равнины ndash М

Госгеолитехиздат 1956

58 Якушова АФ Динамическая геология ndash М Просвещение 1970

59 Якушова АФ Хаин ВЕ Славін ВІ Общая геология - М Изд-во Моск ун-та

1988 - 448 с

60 Якушова ГФ Геология с элементами геоморфологии М Изд-во МГУ 1983 -

373 с

61 Толстой МП Геология с основами минералогии ndash М ВО ldquoАгропромиздатrdquo

1991

62 Иванова МФ Общая геология ndash М Высш шк 1974

63 Борголов ИБ Курс геологии ndash М Агропромиздат 1989

11 Інформаційні ресурси

1 Все о геологии ndash неофициальный сервер геологического факультета МГУ

httpwebru

2 Державна служба геології та надр України httpwwwgeogovua

3 Каталог Минералов httpwwwcatalogmineralovru

4 Научно-Популярный Сайт Статьи по геологи

httpwwwpsciencesnetmainsciencesgeology1html

24

Орієнтовні питання на контрольну роботу 1 з дисципліни laquoГеологія з основами

мінералогіїraquo (модуль 1)

1 З якого мінералу утворюється лімоніт (при вивітрюванні)

2 Який тип кристалічної решітки має пірит

3 Які мінерали характеризують сіалітну кору вивітрювання

4 Оцініть мусковіт за шкалою твердості Мооса

5 Виберіть первинні мінерали

6 Виберіть вторинні мінерали

7 З якого мінералу утворюється каолініт (при вивітрюванні)

8 Який мінерал має найбільшу щільність

9 Який мінерал має найменшу щільність

10 Вкажіть представники класу самородних мінералів

11 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

12 Назвіть мінеральну сполуку що слугує сировиною для фосфорних добрив

13 Назвіть форми виділення кристалічних мінералів

14 Назвіть мінерали метаморфічного походження

15 Який тип силікатів має найнижчий ступінь спайності

16 До laquoглинистихraquo мінералів відносять

17 Вкажіть хімічну формулу каолініту

18 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

19 Вкажіть хімічну формулу лімоніту

20 Які форми мінеральних агрегатів характерні для карстових печер

21 Назвіть мінерали осадового походження

22 Назвіть мінеральну сполуку що слугує сировиною для азотних добрив

23 Пегматитовий процес відбувається при

24 Яка сингонія відповідає нижчій категорії

25 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди алюмінію

26 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу силікати

Орієнтовні питання на контрольну роботу 2 з дисципліни laquoГеологія з основами

мінералогіїraquo (модуль 2)

1 Мигдалекамrsquoяна структура утворюється у разі

2 Вкажіть на ефузивні форми залягання магматичних гірських порід

3 Відсутність якого мінералу характерна для основних магматичних порід

4 Магматичні породи утворюються

5 Яка з перерахованих порід магматична

6 Яка з перерахованих порід осадова хемогенна

7 Які серед пегматитів є найбільш поширеними

8 Яка з перерахованих порід метаморфічна

9 Які з сланців відносяться до мономінеральної породи

10 Причиною динамометаморфізму є

11 Які мінерали є породоутворюючими у гнейсах

12 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

13 Діагенез і катагенез є процесом формування

14 Який мінерал мають жирні глини

15 Грубоуламкові осадові породи мають розмір

16 Яка з перерахованих порід осадова

17 До якої групи порід відносять леси

18 Яка з перерахованих порід осадова

25

19 Результатом площинного водного стоку є утворення

20 Монтморилоніт є основним мінералом яких порід

21 Еолові піски складаються на 80-98 з часточок розміром

22 Текстура лесів

23 Алювій буває

24 Яка морена утворює вали уламкового матеріалу що накопичується перед

льодовиком

25 Найбільш поширеними глинами в ґрунтах є

26 Колювіальні відклади характерні для

27 Характерною ознакою елювіальних відкладів є

28 Яка порода є найбільш сприятливою для формування родючих ґрунтів

29 Випадкові (другорядні) мінерали в складі порід називаються

30 Гранітна оболонка (виберіть правильне твердження)

31 Мигдалекамrsquoяна структура утворюється у разі

32 Яку форму мають лаколіти

33 У якої породи переважають середні плагіоклази

34 При яких умовах утворюються ефузивні магматичні породи

35 Які магматичні породи відносяться до кислих

36 У якої породи переважають кислі плагіоклази

37 Яка з перерахованих порід осадова органогенна

38 Яка з перерахованих порід метаморфічна

39 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

40 Причиною регіонального метаморфізму є

41 Мінеральний склад гнейсів

42 Яку текстуру мають ортогнейси

43 Осадові породи (виберіть правильне твердження)

44 Аркозові піски мають темний мінерал

45 Вміст вуглецю в бурому вугіллі

46 Які органогенні породи відносять до каустобіолітів

47 Назвіть хемогенні вапняки

48 Яка з перерахованих порід кисла ефузивна

49 Елювіальні породи (виберіть правильне твердження)

50 Який мінерал міститься у найбільшій кількості в морені

51 Який вміст зерен кварцу та польових шпатів у лесах

52 За гранулометричним складом еолові відклади бувають

53 До сейсмічних форм рельєфу відносяться

54 Виділяють такі типи морен

55 Яка морена утворює вали уламкового матеріалу що накопичується перед

льодовиком

56 Делювіальні відклади розміщуються

57 Характерною ознакою морен є

58 Яка порода є найменш сприятливою для формування родючих ґрунтів

59 Карстові явища найкраще виражені в таких породах

60 Континентальний тип земної кори складається з

Орієнтовні питання на залік з дисципліни laquoГеологія з основами мінералогіїraquo

1 Вкажіть правильну форму Землі

2 Озоновий шар сконцентрований в

3 До гірських споруд відносять області з амплітудою висот у

4 Центрально-кратерний тип вивержень з правильним конусом

26

5 Назвіть складчасті деформації

6 Джерело плавлення мантії залягає

7 Підкресліть основні складові процесу вивітрювання

8 До елементів річкової долини відносять

9 Незасолені ґрунтові води мають загальну мінералізацію (гл) у межах

10 Глобигериновий мул є осадом

11 Який тип первинної вихідної магми

12 Виберіть первинні мінерали

13 Виберіть вторинні мінерали

14 Оцініть ортоклаз за шкалою твердості Мооса

15 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

16 Вкажіть хімічну формулу авгіту

17 Вкажіть хімічну формулу тальку

18 Вкажіть хімічну формулу каолініту

19 Найбільш поширеними глинами в ґрунтах є

20 монтморилонітові

21 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

22 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

23 Яку структуру мають глинисті сланці

24 Які ґрунти сформувалися в Карпатах на елювії елювії-делювії сланців

25 Які ґрунти сформувалися в Криму на елювії карбонатних порід сланців і

пісковиків червоно колірній глині

26 Який колювій є найбільш поширеним

27 Які ґрунти утворюються при русловій фації алювію

28 Які ґрунти утворюються при заплавній фації алювію

29 Назвіть переважаючі морени

30 Який мінерал міститься у найбільшій кількості в морені

31 Еолові піски складаються на

32 80-98 з часточок розміром

33 Площа земного геоїда складає

34 Нижня границя верхньої мантії досягає

35 Середня потужність океанічного типу земної кори

36 Центр осередку землетрусу називається

37 5 Місце перетину верств (в складках) називається

38 Яку температуру утворення мають ексгаляційні родовища

39 Десквамація є складовим процесу

40 Рифти є складовими

41 Результатом геологічної діяльності боліт є утворення

42 Діагенез і катагенез є процесом формування

43 Які серед пегматитів є найбільш поширеними

44 Виберіть первинні мінерали

45 Виберіть вторинні мінерали

46 14 Оцініть топаз за шкалою твердості Мооса

47 15 Який мінерал має найбільшу щільність

48 16 Вкажіть хімічну формулу рогової обманки

49 Вкажіть хімічну формулу ортоклазу

50 Вкажіть хімічну формулу олівіну

51 Вкажіть хімічну формулу вермикуліту

52 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

53 Які магматичні породи відносяться до кислих

54 При метаморфізмі яких порід утворилися ортогнейси

27

55 Які метаморфічні породи мають масивну (зернисту) текстуру

56 При метаморфізації яких мінералів утворилися мармури

57 Масивну текстуру мають

58 Який вміст мулу у лесах

59 На яких ґрунтотворних породах утворилися чорноземи

60 Переважно на яких пісках утворилися дерново-підзолисті ґрунти

61 Які гірські породи відносять до біолітів

62 Назвіть породу яка утворюється в болотних ґрунтах торфовищах підзолистих і

глеєпідзолистих ґрунтах

63 До якої висоти поширюється магнітне поле

64 Підкресліть екзогенні процеси

65 Середня потужність континентального типу земної кори у високогірних

районах

66 Асейсмічні зони

67 Глибона нормальних землетрусів складає

68 Яка сингонія відповідає середній категорії

69 Низинні рівнини мають абсолютні відмитки висот які не перевищують

70 Екзогенні форми рельєфу

71 Результатом площинного силового стоку є утворення

72 Діагенез і катагенез є процесом формування

73 Яку структуру має андезит

74 Виберіть первинні мінерали

75 Виберіть вторинні мінерали

76 14 Оцініть корунд за шкалою твердості Мооса

77 Яку щільність має монтморилоніт

78 Яку твердість (за шкалою Мооса) має вермикуліт

79 Вкажіть хімічну формулу глауконіту

80 Вкажіть хімічну формулу олівіну

81 Вкажіть хімічну формулу мусковіту

82 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

83 Які магматичні породи відносяться до кислих

84 Монтморилонітові глини складаються переважно з

85 Які глини мають льодовикове походження

86 При метаморфізації яких мінералів утворилися мармури

87 Які з сланців відносяться до мономінеральної породи

88 Який вміст зерен кварцу та польових шпатів у лесах

89 Текстура лесів

90 Переважно на яких пісках утворилися дерново-підзолисті ґрунти

91 Яка морена утворює вали уламкового матеріалу

92 Який алювій утворюється у притерасній частині

93 Яка з газових оболонок Землі має найбільшу щільність

94 Верхня границя верхньої мантії починається з глибини

95 Середня потужність континентального типу земної кори (на рівнинах)

96 Який бал відповідає сильному землетрусу

97 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до плікативних (складчастих)

98 Вкажіть на ефузивні форми залягання магматичних гірських порід

99 З якого мінералу утворюється каолініт (при вивітрюванні)

100 Які осадові гірські породи відносяться до залізистих

101 Скільки терас має р Дніпро

102 Артезіанські води відносяться до

103 Яри утворюються в наслідок

28

104 Виберіть первинні мінерали

105 Виберіть вторинні мінерали

106 14 Оцініть сірку за шкалою твердості Мооса

107 Який мінерал має найбільшу щільність

108 Вкажіть хімічну формулу графіту

109 Вкажіть хімічну формулу кварцу

110 Вкажіть хімічну формулу гіпсу

111 Вкажіть хімічну формулу нефеліну

112 Ультраосновні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

113 Які магматичні породи відносяться до ультра основних

114 При метаморфізмі яких порід утворилися мармури

115 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

116 При метаморфізації яких порід утворилися кварцити

117 Яку текстуру мають мармури

118 Вміст карбонатів кальцію у лесах

119 Переважно на яких ґрунтотворних породах утворилися сірі лісові грунти

120 Переважно на яких пісках утворилися алювіальні ґрунти

121 Які гірські породи відносять до кременистих

122 Назвіть мономінеральну породу

123 Який елемент має найбільший в складі Землі

124 Яка група сингонії відповідає вищій категорії

125 До якої глибини простягається нижня мантія

126 Який бал відповідає помірному землетрусу

127 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

128 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

129 З якого мінералу утворюється глауконіт (при вивітрюванні)

130 Який тип кори вивітрювання характерний для Лісостепу Степу

131 Озерні котловини ендогенного типу

132 Ювенільні підземні води відносяться до

133 11Які осадки переважають у літоральній зоні

134 Виберіть первинні мінерали

135 Виберіть вторинні мінерали

136 14 Оцініть кальцит за шкалою твердості Мооса

137 15 Який мінерал має найбільшу щільність

138 16 Вкажіть хімічну формулу піриту

139 Вкажіть хімічну формулу халцедону

140 Вкажіть хімічну формулу альбіту

141 Вкажіть хімічну формулу карналіту

142 Середні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

143 Які магматичні породи відносяться до середніх

144 При метаморфізмі яких порід утворилися мармури

145 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

146 При метаморфізації яких порід утворилися кварцити

147 Яку текстуру мають мармури

148 Вміст карбонатів кальцію у лесах

149 Переважно на яких ґрунтотворних породах утворилися сірі лісові грунти

150 Переважно на яких пісках утворилися алювіальні ґрунти

151 Які гірські породи відносять до кременистих

152 Назвіть мономінеральну породу

153 Який елемент має найбільший в складі атмосферного повітря Землі

29

154 Властивість мінералів різного хімічного складу викристалізуватись в однакових

геометричних формах називається

155 До якої глибини простягається шар С (шар Голіцина)

156 До високо сейсмічних районів землетрусів відносять

157 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

158 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

159 З якого мінералу утворюється лімоніт (при вивітрюванні)

160 Назвіть форми виділення кристалічних мінералів

161 До фосфорних агрономічних руд відносять

162 Карсти утворюються з

163 Назвіть льодовикові відклади

164 Виберіть первинні мінерали

165 Виберіть вторинні мінерали

166 14 Оцініть графіт за шкалою твердості Мооса

167 Який мінерал має найменшу щільність

168 Вкажіть хімічну формулу доломіту

169 Вкажіть хімічну формулу кальциту

170 Вкажіть хімічну формулу ортоклазу

171 Вкажіть хімічну формулу нефеліну

172 Які магматичні породи відносяться до основних інтрузивних

173 Які магматичні породи відносяться до середніх ефузивних

174 Назвіть метаморфічні породи

175 Пневматолітовий метаморфізм обумовлюється

176 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

177 Які розміри мають глини

178 До якої групи порід відносять леси

179 Мергелі відносяться до

180 Аркозові піски мають темний мінерал

181 Який мінерал мають жирні глини

182 Якою агрономічною рудою є вермикуліт

183 Які мінерали характеризують сіалітну кору вивітрювання

184 Яку властивість мають аморфні мінерали

185 Зовнішнє ядро починається з глибини

186 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

187 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

188 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

189 З яких мінералів утворюється опал (при вивітрюванні)

190 Назвіть форми виділення аморфних мінералів

191 До азотних агрономічних руд відносять

192 Давній фундамент платформ який виходить на поверхню називають

193 Відмітьте типи гравітаційних процесів

194 Назвіть мінерали магматичного походження

195 Назвіть мінерали осадового походження

196 14 Оцініть кварц за шкалою твердості Мооса

197 Який мінерал має найменшу щільність

198 Вкажіть хімічну формулу галіту

199 Вкажіть хімічну формулу cильвіну

200 Вкажіть хімічну формулу авгіту

201 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

202 Які магматичні породи відносяться до кислих

203 Які магматичні породи відносяться до основних

30

204 При метаморфізмі яких порід утворилися ортогнейси

205 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

206 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

207 Який вміст крупного пилу у покривних суглинках

208 Дрібноуламкові осадові породи мають розмір

209 До обкатаних грубоуламкових порід відносять

210 До середньоуламкових порід відносять

211 Найбільш поширеними глинами в ґрунтах є

212 Які ґрунти утворюються при старичному алювії

213 Яка кора вивітрювання характеризує Степову частину України

214 Озоновий шар сконцентрований у

215 Центрально-кратерний тип вивержень з правильним конусом

216 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

217 Назвіть радіальні тектонічні рухи

218 Який клас мінералів займає 85 маси земної кори

219 Виберіть вторинні мінерали

220 Назвіть мінерали метаморфічного походження

221 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу твердість

222 Типи льодовиків бувають

223 Які процеси відносяться до хімічного вивітрювання

224 Річкові відклади

225 Які льодовики відносяться до гірських

226 14 Оцініть мусковіт за шкалою твердості Мооса

227 Який мінерал має найменшу щільність

228 Вкажіть хімічну формулу магнезиту

229 Вкажіть хімічну формулу лімоніту

230 Вкажіть хімічну формулу гематиту

231 Вкажіть хімічну формулу калієвої селітри

232 Які мінерали є породоутворюючими магматичних порід

233 У якої породи переважають середні плагіоклази

234 До дрібноуламкових порід відносять

235 До континентальних глин відносять

236 Текстура пікриту

237 Причиною динамометаморфізму є

238 Вкажіть метаморфічні породи

239 Породи контактового метаморфізму

240 Породи регресивного метаморфізму

241 Які ґрунти сформувалися в Криму на елювії карбонатних порід сланців і

пісковиків червоно колірній глині

242 Який мінерал міститься у найбільшій кількості в морені

243 До якого поясу геосинкліналей відносять Крим Карпати

244 Назвіть складчасті деформації

245 Екваторіальний радіус Землі км

246 Полярний радіус Землі км

247 Внаслідок гідролізу ортоклазу утворюється

248 Назвіть розривні деформації

249 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

250 Назвіть мінерали осадового походження

251 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

252 Гренландські льодовики відносять до

253 Коразія є результатом

31

254 Елемент річкової долини

255 Суфозія відносяться до

256 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу самородних елементів

257 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди алюмінію

258 Вкажіть хімічну формулу каолініту

259 Вкажіть хімічну формулу монтморилоніту

260 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди кремнію

261 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

262 Які мінерали є породоутворюючими у гнейсах

263 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

264 Структура андезиту

265 У якої породи переважають кислі плагіоклази

266 Грубоуламкові осадові породи мають розмір

267 Причиною регіонального метаморфізму є

268 Виберіть полімінеральні глини

269 Породи регіонального метаморфізму

270 Метаморфічні гірські породи

271 Назвіть мінерали які переважають у мулистої фракції дерново-підзолистих

ґрунтів

272 Який тип кристалічної решітки має алмаз

273 Вкажіть розривні деформації

274 До внутрішньої будови мінералу відносять

275 Який блиск має гематит

276 Основним чинником пневматолітового процесу є

277 До якої глибини простягається зона метаморфізму

278 Який мінерал утворюється при дегідратації опалу

279 Який мінерал утворюється при окисленні піриту

280 Старичні відклади утворюються в

281 Шельф або материкова мілина тягнеться до глибини

282 Руйнівна робота моря називається

283 До якого характеру стока відноситься Каспійське море (озеро)

284 Зменшення маси льодовика відбувається в зоні

285 Які води знаходяться в ґрунтовому шарі

286 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди заліза

287 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу сульфіди (сірчані сполуки)

288 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу силікати

289 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди марганцю

290 Структура граніту

291 Текстура ліпариту

292 В яких породах присутній кварц

293 Які мінерали є акцесорними магматичних порід

294 Монтморилоніт є основним мінералом

295 До залізистих порід відносять

296 Назвіть хемогенні вапняки

297 Назвіть породу яка утворюється в болотних ґрунтах торфовищах підзолистих і

глеєпідзолистих ґрунтах

298 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

299 Які органогенні породи відносять до каустобіолітів

300 Яка порода є найбільш сприятливою для формування родючих ґрунтів

301 Які форми рельєфу формують флювіогляціальні суглинки

25

19 Результатом площинного водного стоку є утворення

20 Монтморилоніт є основним мінералом яких порід

21 Еолові піски складаються на 80-98 з часточок розміром

22 Текстура лесів

23 Алювій буває

24 Яка морена утворює вали уламкового матеріалу що накопичується перед

льодовиком

25 Найбільш поширеними глинами в ґрунтах є

26 Колювіальні відклади характерні для

27 Характерною ознакою елювіальних відкладів є

28 Яка порода є найбільш сприятливою для формування родючих ґрунтів

29 Випадкові (другорядні) мінерали в складі порід називаються

30 Гранітна оболонка (виберіть правильне твердження)

31 Мигдалекамrsquoяна структура утворюється у разі

32 Яку форму мають лаколіти

33 У якої породи переважають середні плагіоклази

34 При яких умовах утворюються ефузивні магматичні породи

35 Які магматичні породи відносяться до кислих

36 У якої породи переважають кислі плагіоклази

37 Яка з перерахованих порід осадова органогенна

38 Яка з перерахованих порід метаморфічна

39 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

40 Причиною регіонального метаморфізму є

41 Мінеральний склад гнейсів

42 Яку текстуру мають ортогнейси

43 Осадові породи (виберіть правильне твердження)

44 Аркозові піски мають темний мінерал

45 Вміст вуглецю в бурому вугіллі

46 Які органогенні породи відносять до каустобіолітів

47 Назвіть хемогенні вапняки

48 Яка з перерахованих порід кисла ефузивна

49 Елювіальні породи (виберіть правильне твердження)

50 Який мінерал міститься у найбільшій кількості в морені

51 Який вміст зерен кварцу та польових шпатів у лесах

52 За гранулометричним складом еолові відклади бувають

53 До сейсмічних форм рельєфу відносяться

54 Виділяють такі типи морен

55 Яка морена утворює вали уламкового матеріалу що накопичується перед

льодовиком

56 Делювіальні відклади розміщуються

57 Характерною ознакою морен є

58 Яка порода є найменш сприятливою для формування родючих ґрунтів

59 Карстові явища найкраще виражені в таких породах

60 Континентальний тип земної кори складається з

Орієнтовні питання на залік з дисципліни laquoГеологія з основами мінералогіїraquo

1 Вкажіть правильну форму Землі

2 Озоновий шар сконцентрований в

3 До гірських споруд відносять області з амплітудою висот у

4 Центрально-кратерний тип вивержень з правильним конусом

26

5 Назвіть складчасті деформації

6 Джерело плавлення мантії залягає

7 Підкресліть основні складові процесу вивітрювання

8 До елементів річкової долини відносять

9 Незасолені ґрунтові води мають загальну мінералізацію (гл) у межах

10 Глобигериновий мул є осадом

11 Який тип первинної вихідної магми

12 Виберіть первинні мінерали

13 Виберіть вторинні мінерали

14 Оцініть ортоклаз за шкалою твердості Мооса

15 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

16 Вкажіть хімічну формулу авгіту

17 Вкажіть хімічну формулу тальку

18 Вкажіть хімічну формулу каолініту

19 Найбільш поширеними глинами в ґрунтах є

20 монтморилонітові

21 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

22 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

23 Яку структуру мають глинисті сланці

24 Які ґрунти сформувалися в Карпатах на елювії елювії-делювії сланців

25 Які ґрунти сформувалися в Криму на елювії карбонатних порід сланців і

пісковиків червоно колірній глині

26 Який колювій є найбільш поширеним

27 Які ґрунти утворюються при русловій фації алювію

28 Які ґрунти утворюються при заплавній фації алювію

29 Назвіть переважаючі морени

30 Який мінерал міститься у найбільшій кількості в морені

31 Еолові піски складаються на

32 80-98 з часточок розміром

33 Площа земного геоїда складає

34 Нижня границя верхньої мантії досягає

35 Середня потужність океанічного типу земної кори

36 Центр осередку землетрусу називається

37 5 Місце перетину верств (в складках) називається

38 Яку температуру утворення мають ексгаляційні родовища

39 Десквамація є складовим процесу

40 Рифти є складовими

41 Результатом геологічної діяльності боліт є утворення

42 Діагенез і катагенез є процесом формування

43 Які серед пегматитів є найбільш поширеними

44 Виберіть первинні мінерали

45 Виберіть вторинні мінерали

46 14 Оцініть топаз за шкалою твердості Мооса

47 15 Який мінерал має найбільшу щільність

48 16 Вкажіть хімічну формулу рогової обманки

49 Вкажіть хімічну формулу ортоклазу

50 Вкажіть хімічну формулу олівіну

51 Вкажіть хімічну формулу вермикуліту

52 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

53 Які магматичні породи відносяться до кислих

54 При метаморфізмі яких порід утворилися ортогнейси

27

55 Які метаморфічні породи мають масивну (зернисту) текстуру

56 При метаморфізації яких мінералів утворилися мармури

57 Масивну текстуру мають

58 Який вміст мулу у лесах

59 На яких ґрунтотворних породах утворилися чорноземи

60 Переважно на яких пісках утворилися дерново-підзолисті ґрунти

61 Які гірські породи відносять до біолітів

62 Назвіть породу яка утворюється в болотних ґрунтах торфовищах підзолистих і

глеєпідзолистих ґрунтах

63 До якої висоти поширюється магнітне поле

64 Підкресліть екзогенні процеси

65 Середня потужність континентального типу земної кори у високогірних

районах

66 Асейсмічні зони

67 Глибона нормальних землетрусів складає

68 Яка сингонія відповідає середній категорії

69 Низинні рівнини мають абсолютні відмитки висот які не перевищують

70 Екзогенні форми рельєфу

71 Результатом площинного силового стоку є утворення

72 Діагенез і катагенез є процесом формування

73 Яку структуру має андезит

74 Виберіть первинні мінерали

75 Виберіть вторинні мінерали

76 14 Оцініть корунд за шкалою твердості Мооса

77 Яку щільність має монтморилоніт

78 Яку твердість (за шкалою Мооса) має вермикуліт

79 Вкажіть хімічну формулу глауконіту

80 Вкажіть хімічну формулу олівіну

81 Вкажіть хімічну формулу мусковіту

82 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

83 Які магматичні породи відносяться до кислих

84 Монтморилонітові глини складаються переважно з

85 Які глини мають льодовикове походження

86 При метаморфізації яких мінералів утворилися мармури

87 Які з сланців відносяться до мономінеральної породи

88 Який вміст зерен кварцу та польових шпатів у лесах

89 Текстура лесів

90 Переважно на яких пісках утворилися дерново-підзолисті ґрунти

91 Яка морена утворює вали уламкового матеріалу

92 Який алювій утворюється у притерасній частині

93 Яка з газових оболонок Землі має найбільшу щільність

94 Верхня границя верхньої мантії починається з глибини

95 Середня потужність континентального типу земної кори (на рівнинах)

96 Який бал відповідає сильному землетрусу

97 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до плікативних (складчастих)

98 Вкажіть на ефузивні форми залягання магматичних гірських порід

99 З якого мінералу утворюється каолініт (при вивітрюванні)

100 Які осадові гірські породи відносяться до залізистих

101 Скільки терас має р Дніпро

102 Артезіанські води відносяться до

103 Яри утворюються в наслідок

28

104 Виберіть первинні мінерали

105 Виберіть вторинні мінерали

106 14 Оцініть сірку за шкалою твердості Мооса

107 Який мінерал має найбільшу щільність

108 Вкажіть хімічну формулу графіту

109 Вкажіть хімічну формулу кварцу

110 Вкажіть хімічну формулу гіпсу

111 Вкажіть хімічну формулу нефеліну

112 Ультраосновні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

113 Які магматичні породи відносяться до ультра основних

114 При метаморфізмі яких порід утворилися мармури

115 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

116 При метаморфізації яких порід утворилися кварцити

117 Яку текстуру мають мармури

118 Вміст карбонатів кальцію у лесах

119 Переважно на яких ґрунтотворних породах утворилися сірі лісові грунти

120 Переважно на яких пісках утворилися алювіальні ґрунти

121 Які гірські породи відносять до кременистих

122 Назвіть мономінеральну породу

123 Який елемент має найбільший в складі Землі

124 Яка група сингонії відповідає вищій категорії

125 До якої глибини простягається нижня мантія

126 Який бал відповідає помірному землетрусу

127 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

128 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

129 З якого мінералу утворюється глауконіт (при вивітрюванні)

130 Який тип кори вивітрювання характерний для Лісостепу Степу

131 Озерні котловини ендогенного типу

132 Ювенільні підземні води відносяться до

133 11Які осадки переважають у літоральній зоні

134 Виберіть первинні мінерали

135 Виберіть вторинні мінерали

136 14 Оцініть кальцит за шкалою твердості Мооса

137 15 Який мінерал має найбільшу щільність

138 16 Вкажіть хімічну формулу піриту

139 Вкажіть хімічну формулу халцедону

140 Вкажіть хімічну формулу альбіту

141 Вкажіть хімічну формулу карналіту

142 Середні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

143 Які магматичні породи відносяться до середніх

144 При метаморфізмі яких порід утворилися мармури

145 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

146 При метаморфізації яких порід утворилися кварцити

147 Яку текстуру мають мармури

148 Вміст карбонатів кальцію у лесах

149 Переважно на яких ґрунтотворних породах утворилися сірі лісові грунти

150 Переважно на яких пісках утворилися алювіальні ґрунти

151 Які гірські породи відносять до кременистих

152 Назвіть мономінеральну породу

153 Який елемент має найбільший в складі атмосферного повітря Землі

29

154 Властивість мінералів різного хімічного складу викристалізуватись в однакових

геометричних формах називається

155 До якої глибини простягається шар С (шар Голіцина)

156 До високо сейсмічних районів землетрусів відносять

157 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

158 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

159 З якого мінералу утворюється лімоніт (при вивітрюванні)

160 Назвіть форми виділення кристалічних мінералів

161 До фосфорних агрономічних руд відносять

162 Карсти утворюються з

163 Назвіть льодовикові відклади

164 Виберіть первинні мінерали

165 Виберіть вторинні мінерали

166 14 Оцініть графіт за шкалою твердості Мооса

167 Який мінерал має найменшу щільність

168 Вкажіть хімічну формулу доломіту

169 Вкажіть хімічну формулу кальциту

170 Вкажіть хімічну формулу ортоклазу

171 Вкажіть хімічну формулу нефеліну

172 Які магматичні породи відносяться до основних інтрузивних

173 Які магматичні породи відносяться до середніх ефузивних

174 Назвіть метаморфічні породи

175 Пневматолітовий метаморфізм обумовлюється

176 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

177 Які розміри мають глини

178 До якої групи порід відносять леси

179 Мергелі відносяться до

180 Аркозові піски мають темний мінерал

181 Який мінерал мають жирні глини

182 Якою агрономічною рудою є вермикуліт

183 Які мінерали характеризують сіалітну кору вивітрювання

184 Яку властивість мають аморфні мінерали

185 Зовнішнє ядро починається з глибини

186 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

187 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

188 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

189 З яких мінералів утворюється опал (при вивітрюванні)

190 Назвіть форми виділення аморфних мінералів

191 До азотних агрономічних руд відносять

192 Давній фундамент платформ який виходить на поверхню називають

193 Відмітьте типи гравітаційних процесів

194 Назвіть мінерали магматичного походження

195 Назвіть мінерали осадового походження

196 14 Оцініть кварц за шкалою твердості Мооса

197 Який мінерал має найменшу щільність

198 Вкажіть хімічну формулу галіту

199 Вкажіть хімічну формулу cильвіну

200 Вкажіть хімічну формулу авгіту

201 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

202 Які магматичні породи відносяться до кислих

203 Які магматичні породи відносяться до основних

30

204 При метаморфізмі яких порід утворилися ортогнейси

205 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

206 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

207 Який вміст крупного пилу у покривних суглинках

208 Дрібноуламкові осадові породи мають розмір

209 До обкатаних грубоуламкових порід відносять

210 До середньоуламкових порід відносять

211 Найбільш поширеними глинами в ґрунтах є

212 Які ґрунти утворюються при старичному алювії

213 Яка кора вивітрювання характеризує Степову частину України

214 Озоновий шар сконцентрований у

215 Центрально-кратерний тип вивержень з правильним конусом

216 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

217 Назвіть радіальні тектонічні рухи

218 Який клас мінералів займає 85 маси земної кори

219 Виберіть вторинні мінерали

220 Назвіть мінерали метаморфічного походження

221 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу твердість

222 Типи льодовиків бувають

223 Які процеси відносяться до хімічного вивітрювання

224 Річкові відклади

225 Які льодовики відносяться до гірських

226 14 Оцініть мусковіт за шкалою твердості Мооса

227 Який мінерал має найменшу щільність

228 Вкажіть хімічну формулу магнезиту

229 Вкажіть хімічну формулу лімоніту

230 Вкажіть хімічну формулу гематиту

231 Вкажіть хімічну формулу калієвої селітри

232 Які мінерали є породоутворюючими магматичних порід

233 У якої породи переважають середні плагіоклази

234 До дрібноуламкових порід відносять

235 До континентальних глин відносять

236 Текстура пікриту

237 Причиною динамометаморфізму є

238 Вкажіть метаморфічні породи

239 Породи контактового метаморфізму

240 Породи регресивного метаморфізму

241 Які ґрунти сформувалися в Криму на елювії карбонатних порід сланців і

пісковиків червоно колірній глині

242 Який мінерал міститься у найбільшій кількості в морені

243 До якого поясу геосинкліналей відносять Крим Карпати

244 Назвіть складчасті деформації

245 Екваторіальний радіус Землі км

246 Полярний радіус Землі км

247 Внаслідок гідролізу ортоклазу утворюється

248 Назвіть розривні деформації

249 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

250 Назвіть мінерали осадового походження

251 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

252 Гренландські льодовики відносять до

253 Коразія є результатом

31

254 Елемент річкової долини

255 Суфозія відносяться до

256 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу самородних елементів

257 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди алюмінію

258 Вкажіть хімічну формулу каолініту

259 Вкажіть хімічну формулу монтморилоніту

260 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди кремнію

261 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

262 Які мінерали є породоутворюючими у гнейсах

263 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

264 Структура андезиту

265 У якої породи переважають кислі плагіоклази

266 Грубоуламкові осадові породи мають розмір

267 Причиною регіонального метаморфізму є

268 Виберіть полімінеральні глини

269 Породи регіонального метаморфізму

270 Метаморфічні гірські породи

271 Назвіть мінерали які переважають у мулистої фракції дерново-підзолистих

ґрунтів

272 Який тип кристалічної решітки має алмаз

273 Вкажіть розривні деформації

274 До внутрішньої будови мінералу відносять

275 Який блиск має гематит

276 Основним чинником пневматолітового процесу є

277 До якої глибини простягається зона метаморфізму

278 Який мінерал утворюється при дегідратації опалу

279 Який мінерал утворюється при окисленні піриту

280 Старичні відклади утворюються в

281 Шельф або материкова мілина тягнеться до глибини

282 Руйнівна робота моря називається

283 До якого характеру стока відноситься Каспійське море (озеро)

284 Зменшення маси льодовика відбувається в зоні

285 Які води знаходяться в ґрунтовому шарі

286 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди заліза

287 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу сульфіди (сірчані сполуки)

288 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу силікати

289 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди марганцю

290 Структура граніту

291 Текстура ліпариту

292 В яких породах присутній кварц

293 Які мінерали є акцесорними магматичних порід

294 Монтморилоніт є основним мінералом

295 До залізистих порід відносять

296 Назвіть хемогенні вапняки

297 Назвіть породу яка утворюється в болотних ґрунтах торфовищах підзолистих і

глеєпідзолистих ґрунтах

298 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

299 Які органогенні породи відносять до каустобіолітів

300 Яка порода є найбільш сприятливою для формування родючих ґрунтів

301 Які форми рельєфу формують флювіогляціальні суглинки

26

5 Назвіть складчасті деформації

6 Джерело плавлення мантії залягає

7 Підкресліть основні складові процесу вивітрювання

8 До елементів річкової долини відносять

9 Незасолені ґрунтові води мають загальну мінералізацію (гл) у межах

10 Глобигериновий мул є осадом

11 Який тип первинної вихідної магми

12 Виберіть первинні мінерали

13 Виберіть вторинні мінерали

14 Оцініть ортоклаз за шкалою твердості Мооса

15 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

16 Вкажіть хімічну формулу авгіту

17 Вкажіть хімічну формулу тальку

18 Вкажіть хімічну формулу каолініту

19 Найбільш поширеними глинами в ґрунтах є

20 монтморилонітові

21 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

22 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

23 Яку структуру мають глинисті сланці

24 Які ґрунти сформувалися в Карпатах на елювії елювії-делювії сланців

25 Які ґрунти сформувалися в Криму на елювії карбонатних порід сланців і

пісковиків червоно колірній глині

26 Який колювій є найбільш поширеним

27 Які ґрунти утворюються при русловій фації алювію

28 Які ґрунти утворюються при заплавній фації алювію

29 Назвіть переважаючі морени

30 Який мінерал міститься у найбільшій кількості в морені

31 Еолові піски складаються на

32 80-98 з часточок розміром

33 Площа земного геоїда складає

34 Нижня границя верхньої мантії досягає

35 Середня потужність океанічного типу земної кори

36 Центр осередку землетрусу називається

37 5 Місце перетину верств (в складках) називається

38 Яку температуру утворення мають ексгаляційні родовища

39 Десквамація є складовим процесу

40 Рифти є складовими

41 Результатом геологічної діяльності боліт є утворення

42 Діагенез і катагенез є процесом формування

43 Які серед пегматитів є найбільш поширеними

44 Виберіть первинні мінерали

45 Виберіть вторинні мінерали

46 14 Оцініть топаз за шкалою твердості Мооса

47 15 Який мінерал має найбільшу щільність

48 16 Вкажіть хімічну формулу рогової обманки

49 Вкажіть хімічну формулу ортоклазу

50 Вкажіть хімічну формулу олівіну

51 Вкажіть хімічну формулу вермикуліту

52 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

53 Які магматичні породи відносяться до кислих

54 При метаморфізмі яких порід утворилися ортогнейси

27

55 Які метаморфічні породи мають масивну (зернисту) текстуру

56 При метаморфізації яких мінералів утворилися мармури

57 Масивну текстуру мають

58 Який вміст мулу у лесах

59 На яких ґрунтотворних породах утворилися чорноземи

60 Переважно на яких пісках утворилися дерново-підзолисті ґрунти

61 Які гірські породи відносять до біолітів

62 Назвіть породу яка утворюється в болотних ґрунтах торфовищах підзолистих і

глеєпідзолистих ґрунтах

63 До якої висоти поширюється магнітне поле

64 Підкресліть екзогенні процеси

65 Середня потужність континентального типу земної кори у високогірних

районах

66 Асейсмічні зони

67 Глибона нормальних землетрусів складає

68 Яка сингонія відповідає середній категорії

69 Низинні рівнини мають абсолютні відмитки висот які не перевищують

70 Екзогенні форми рельєфу

71 Результатом площинного силового стоку є утворення

72 Діагенез і катагенез є процесом формування

73 Яку структуру має андезит

74 Виберіть первинні мінерали

75 Виберіть вторинні мінерали

76 14 Оцініть корунд за шкалою твердості Мооса

77 Яку щільність має монтморилоніт

78 Яку твердість (за шкалою Мооса) має вермикуліт

79 Вкажіть хімічну формулу глауконіту

80 Вкажіть хімічну формулу олівіну

81 Вкажіть хімічну формулу мусковіту

82 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

83 Які магматичні породи відносяться до кислих

84 Монтморилонітові глини складаються переважно з

85 Які глини мають льодовикове походження

86 При метаморфізації яких мінералів утворилися мармури

87 Які з сланців відносяться до мономінеральної породи

88 Який вміст зерен кварцу та польових шпатів у лесах

89 Текстура лесів

90 Переважно на яких пісках утворилися дерново-підзолисті ґрунти

91 Яка морена утворює вали уламкового матеріалу

92 Який алювій утворюється у притерасній частині

93 Яка з газових оболонок Землі має найбільшу щільність

94 Верхня границя верхньої мантії починається з глибини

95 Середня потужність континентального типу земної кори (на рівнинах)

96 Який бал відповідає сильному землетрусу

97 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до плікативних (складчастих)

98 Вкажіть на ефузивні форми залягання магматичних гірських порід

99 З якого мінералу утворюється каолініт (при вивітрюванні)

100 Які осадові гірські породи відносяться до залізистих

101 Скільки терас має р Дніпро

102 Артезіанські води відносяться до

103 Яри утворюються в наслідок

28

104 Виберіть первинні мінерали

105 Виберіть вторинні мінерали

106 14 Оцініть сірку за шкалою твердості Мооса

107 Який мінерал має найбільшу щільність

108 Вкажіть хімічну формулу графіту

109 Вкажіть хімічну формулу кварцу

110 Вкажіть хімічну формулу гіпсу

111 Вкажіть хімічну формулу нефеліну

112 Ультраосновні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

113 Які магматичні породи відносяться до ультра основних

114 При метаморфізмі яких порід утворилися мармури

115 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

116 При метаморфізації яких порід утворилися кварцити

117 Яку текстуру мають мармури

118 Вміст карбонатів кальцію у лесах

119 Переважно на яких ґрунтотворних породах утворилися сірі лісові грунти

120 Переважно на яких пісках утворилися алювіальні ґрунти

121 Які гірські породи відносять до кременистих

122 Назвіть мономінеральну породу

123 Який елемент має найбільший в складі Землі

124 Яка група сингонії відповідає вищій категорії

125 До якої глибини простягається нижня мантія

126 Який бал відповідає помірному землетрусу

127 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

128 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

129 З якого мінералу утворюється глауконіт (при вивітрюванні)

130 Який тип кори вивітрювання характерний для Лісостепу Степу

131 Озерні котловини ендогенного типу

132 Ювенільні підземні води відносяться до

133 11Які осадки переважають у літоральній зоні

134 Виберіть первинні мінерали

135 Виберіть вторинні мінерали

136 14 Оцініть кальцит за шкалою твердості Мооса

137 15 Який мінерал має найбільшу щільність

138 16 Вкажіть хімічну формулу піриту

139 Вкажіть хімічну формулу халцедону

140 Вкажіть хімічну формулу альбіту

141 Вкажіть хімічну формулу карналіту

142 Середні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

143 Які магматичні породи відносяться до середніх

144 При метаморфізмі яких порід утворилися мармури

145 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

146 При метаморфізації яких порід утворилися кварцити

147 Яку текстуру мають мармури

148 Вміст карбонатів кальцію у лесах

149 Переважно на яких ґрунтотворних породах утворилися сірі лісові грунти

150 Переважно на яких пісках утворилися алювіальні ґрунти

151 Які гірські породи відносять до кременистих

152 Назвіть мономінеральну породу

153 Який елемент має найбільший в складі атмосферного повітря Землі

29

154 Властивість мінералів різного хімічного складу викристалізуватись в однакових

геометричних формах називається

155 До якої глибини простягається шар С (шар Голіцина)

156 До високо сейсмічних районів землетрусів відносять

157 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

158 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

159 З якого мінералу утворюється лімоніт (при вивітрюванні)

160 Назвіть форми виділення кристалічних мінералів

161 До фосфорних агрономічних руд відносять

162 Карсти утворюються з

163 Назвіть льодовикові відклади

164 Виберіть первинні мінерали

165 Виберіть вторинні мінерали

166 14 Оцініть графіт за шкалою твердості Мооса

167 Який мінерал має найменшу щільність

168 Вкажіть хімічну формулу доломіту

169 Вкажіть хімічну формулу кальциту

170 Вкажіть хімічну формулу ортоклазу

171 Вкажіть хімічну формулу нефеліну

172 Які магматичні породи відносяться до основних інтрузивних

173 Які магматичні породи відносяться до середніх ефузивних

174 Назвіть метаморфічні породи

175 Пневматолітовий метаморфізм обумовлюється

176 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

177 Які розміри мають глини

178 До якої групи порід відносять леси

179 Мергелі відносяться до

180 Аркозові піски мають темний мінерал

181 Який мінерал мають жирні глини

182 Якою агрономічною рудою є вермикуліт

183 Які мінерали характеризують сіалітну кору вивітрювання

184 Яку властивість мають аморфні мінерали

185 Зовнішнє ядро починається з глибини

186 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

187 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

188 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

189 З яких мінералів утворюється опал (при вивітрюванні)

190 Назвіть форми виділення аморфних мінералів

191 До азотних агрономічних руд відносять

192 Давній фундамент платформ який виходить на поверхню називають

193 Відмітьте типи гравітаційних процесів

194 Назвіть мінерали магматичного походження

195 Назвіть мінерали осадового походження

196 14 Оцініть кварц за шкалою твердості Мооса

197 Який мінерал має найменшу щільність

198 Вкажіть хімічну формулу галіту

199 Вкажіть хімічну формулу cильвіну

200 Вкажіть хімічну формулу авгіту

201 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

202 Які магматичні породи відносяться до кислих

203 Які магматичні породи відносяться до основних

30

204 При метаморфізмі яких порід утворилися ортогнейси

205 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

206 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

207 Який вміст крупного пилу у покривних суглинках

208 Дрібноуламкові осадові породи мають розмір

209 До обкатаних грубоуламкових порід відносять

210 До середньоуламкових порід відносять

211 Найбільш поширеними глинами в ґрунтах є

212 Які ґрунти утворюються при старичному алювії

213 Яка кора вивітрювання характеризує Степову частину України

214 Озоновий шар сконцентрований у

215 Центрально-кратерний тип вивержень з правильним конусом

216 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

217 Назвіть радіальні тектонічні рухи

218 Який клас мінералів займає 85 маси земної кори

219 Виберіть вторинні мінерали

220 Назвіть мінерали метаморфічного походження

221 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу твердість

222 Типи льодовиків бувають

223 Які процеси відносяться до хімічного вивітрювання

224 Річкові відклади

225 Які льодовики відносяться до гірських

226 14 Оцініть мусковіт за шкалою твердості Мооса

227 Який мінерал має найменшу щільність

228 Вкажіть хімічну формулу магнезиту

229 Вкажіть хімічну формулу лімоніту

230 Вкажіть хімічну формулу гематиту

231 Вкажіть хімічну формулу калієвої селітри

232 Які мінерали є породоутворюючими магматичних порід

233 У якої породи переважають середні плагіоклази

234 До дрібноуламкових порід відносять

235 До континентальних глин відносять

236 Текстура пікриту

237 Причиною динамометаморфізму є

238 Вкажіть метаморфічні породи

239 Породи контактового метаморфізму

240 Породи регресивного метаморфізму

241 Які ґрунти сформувалися в Криму на елювії карбонатних порід сланців і

пісковиків червоно колірній глині

242 Який мінерал міститься у найбільшій кількості в морені

243 До якого поясу геосинкліналей відносять Крим Карпати

244 Назвіть складчасті деформації

245 Екваторіальний радіус Землі км

246 Полярний радіус Землі км

247 Внаслідок гідролізу ортоклазу утворюється

248 Назвіть розривні деформації

249 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

250 Назвіть мінерали осадового походження

251 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

252 Гренландські льодовики відносять до

253 Коразія є результатом

31

254 Елемент річкової долини

255 Суфозія відносяться до

256 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу самородних елементів

257 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди алюмінію

258 Вкажіть хімічну формулу каолініту

259 Вкажіть хімічну формулу монтморилоніту

260 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди кремнію

261 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

262 Які мінерали є породоутворюючими у гнейсах

263 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

264 Структура андезиту

265 У якої породи переважають кислі плагіоклази

266 Грубоуламкові осадові породи мають розмір

267 Причиною регіонального метаморфізму є

268 Виберіть полімінеральні глини

269 Породи регіонального метаморфізму

270 Метаморфічні гірські породи

271 Назвіть мінерали які переважають у мулистої фракції дерново-підзолистих

ґрунтів

272 Який тип кристалічної решітки має алмаз

273 Вкажіть розривні деформації

274 До внутрішньої будови мінералу відносять

275 Який блиск має гематит

276 Основним чинником пневматолітового процесу є

277 До якої глибини простягається зона метаморфізму

278 Який мінерал утворюється при дегідратації опалу

279 Який мінерал утворюється при окисленні піриту

280 Старичні відклади утворюються в

281 Шельф або материкова мілина тягнеться до глибини

282 Руйнівна робота моря називається

283 До якого характеру стока відноситься Каспійське море (озеро)

284 Зменшення маси льодовика відбувається в зоні

285 Які води знаходяться в ґрунтовому шарі

286 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди заліза

287 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу сульфіди (сірчані сполуки)

288 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу силікати

289 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди марганцю

290 Структура граніту

291 Текстура ліпариту

292 В яких породах присутній кварц

293 Які мінерали є акцесорними магматичних порід

294 Монтморилоніт є основним мінералом

295 До залізистих порід відносять

296 Назвіть хемогенні вапняки

297 Назвіть породу яка утворюється в болотних ґрунтах торфовищах підзолистих і

глеєпідзолистих ґрунтах

298 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

299 Які органогенні породи відносять до каустобіолітів

300 Яка порода є найбільш сприятливою для формування родючих ґрунтів

301 Які форми рельєфу формують флювіогляціальні суглинки

27

55 Які метаморфічні породи мають масивну (зернисту) текстуру

56 При метаморфізації яких мінералів утворилися мармури

57 Масивну текстуру мають

58 Який вміст мулу у лесах

59 На яких ґрунтотворних породах утворилися чорноземи

60 Переважно на яких пісках утворилися дерново-підзолисті ґрунти

61 Які гірські породи відносять до біолітів

62 Назвіть породу яка утворюється в болотних ґрунтах торфовищах підзолистих і

глеєпідзолистих ґрунтах

63 До якої висоти поширюється магнітне поле

64 Підкресліть екзогенні процеси

65 Середня потужність континентального типу земної кори у високогірних

районах

66 Асейсмічні зони

67 Глибона нормальних землетрусів складає

68 Яка сингонія відповідає середній категорії

69 Низинні рівнини мають абсолютні відмитки висот які не перевищують

70 Екзогенні форми рельєфу

71 Результатом площинного силового стоку є утворення

72 Діагенез і катагенез є процесом формування

73 Яку структуру має андезит

74 Виберіть первинні мінерали

75 Виберіть вторинні мінерали

76 14 Оцініть корунд за шкалою твердості Мооса

77 Яку щільність має монтморилоніт

78 Яку твердість (за шкалою Мооса) має вермикуліт

79 Вкажіть хімічну формулу глауконіту

80 Вкажіть хімічну формулу олівіну

81 Вкажіть хімічну формулу мусковіту

82 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

83 Які магматичні породи відносяться до кислих

84 Монтморилонітові глини складаються переважно з

85 Які глини мають льодовикове походження

86 При метаморфізації яких мінералів утворилися мармури

87 Які з сланців відносяться до мономінеральної породи

88 Який вміст зерен кварцу та польових шпатів у лесах

89 Текстура лесів

90 Переважно на яких пісках утворилися дерново-підзолисті ґрунти

91 Яка морена утворює вали уламкового матеріалу

92 Який алювій утворюється у притерасній частині

93 Яка з газових оболонок Землі має найбільшу щільність

94 Верхня границя верхньої мантії починається з глибини

95 Середня потужність континентального типу земної кори (на рівнинах)

96 Який бал відповідає сильному землетрусу

97 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до плікативних (складчастих)

98 Вкажіть на ефузивні форми залягання магматичних гірських порід

99 З якого мінералу утворюється каолініт (при вивітрюванні)

100 Які осадові гірські породи відносяться до залізистих

101 Скільки терас має р Дніпро

102 Артезіанські води відносяться до

103 Яри утворюються в наслідок

28

104 Виберіть первинні мінерали

105 Виберіть вторинні мінерали

106 14 Оцініть сірку за шкалою твердості Мооса

107 Який мінерал має найбільшу щільність

108 Вкажіть хімічну формулу графіту

109 Вкажіть хімічну формулу кварцу

110 Вкажіть хімічну формулу гіпсу

111 Вкажіть хімічну формулу нефеліну

112 Ультраосновні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

113 Які магматичні породи відносяться до ультра основних

114 При метаморфізмі яких порід утворилися мармури

115 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

116 При метаморфізації яких порід утворилися кварцити

117 Яку текстуру мають мармури

118 Вміст карбонатів кальцію у лесах

119 Переважно на яких ґрунтотворних породах утворилися сірі лісові грунти

120 Переважно на яких пісках утворилися алювіальні ґрунти

121 Які гірські породи відносять до кременистих

122 Назвіть мономінеральну породу

123 Який елемент має найбільший в складі Землі

124 Яка група сингонії відповідає вищій категорії

125 До якої глибини простягається нижня мантія

126 Який бал відповідає помірному землетрусу

127 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

128 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

129 З якого мінералу утворюється глауконіт (при вивітрюванні)

130 Який тип кори вивітрювання характерний для Лісостепу Степу

131 Озерні котловини ендогенного типу

132 Ювенільні підземні води відносяться до

133 11Які осадки переважають у літоральній зоні

134 Виберіть первинні мінерали

135 Виберіть вторинні мінерали

136 14 Оцініть кальцит за шкалою твердості Мооса

137 15 Який мінерал має найбільшу щільність

138 16 Вкажіть хімічну формулу піриту

139 Вкажіть хімічну формулу халцедону

140 Вкажіть хімічну формулу альбіту

141 Вкажіть хімічну формулу карналіту

142 Середні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

143 Які магматичні породи відносяться до середніх

144 При метаморфізмі яких порід утворилися мармури

145 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

146 При метаморфізації яких порід утворилися кварцити

147 Яку текстуру мають мармури

148 Вміст карбонатів кальцію у лесах

149 Переважно на яких ґрунтотворних породах утворилися сірі лісові грунти

150 Переважно на яких пісках утворилися алювіальні ґрунти

151 Які гірські породи відносять до кременистих

152 Назвіть мономінеральну породу

153 Який елемент має найбільший в складі атмосферного повітря Землі

29

154 Властивість мінералів різного хімічного складу викристалізуватись в однакових

геометричних формах називається

155 До якої глибини простягається шар С (шар Голіцина)

156 До високо сейсмічних районів землетрусів відносять

157 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

158 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

159 З якого мінералу утворюється лімоніт (при вивітрюванні)

160 Назвіть форми виділення кристалічних мінералів

161 До фосфорних агрономічних руд відносять

162 Карсти утворюються з

163 Назвіть льодовикові відклади

164 Виберіть первинні мінерали

165 Виберіть вторинні мінерали

166 14 Оцініть графіт за шкалою твердості Мооса

167 Який мінерал має найменшу щільність

168 Вкажіть хімічну формулу доломіту

169 Вкажіть хімічну формулу кальциту

170 Вкажіть хімічну формулу ортоклазу

171 Вкажіть хімічну формулу нефеліну

172 Які магматичні породи відносяться до основних інтрузивних

173 Які магматичні породи відносяться до середніх ефузивних

174 Назвіть метаморфічні породи

175 Пневматолітовий метаморфізм обумовлюється

176 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

177 Які розміри мають глини

178 До якої групи порід відносять леси

179 Мергелі відносяться до

180 Аркозові піски мають темний мінерал

181 Який мінерал мають жирні глини

182 Якою агрономічною рудою є вермикуліт

183 Які мінерали характеризують сіалітну кору вивітрювання

184 Яку властивість мають аморфні мінерали

185 Зовнішнє ядро починається з глибини

186 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

187 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

188 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

189 З яких мінералів утворюється опал (при вивітрюванні)

190 Назвіть форми виділення аморфних мінералів

191 До азотних агрономічних руд відносять

192 Давній фундамент платформ який виходить на поверхню називають

193 Відмітьте типи гравітаційних процесів

194 Назвіть мінерали магматичного походження

195 Назвіть мінерали осадового походження

196 14 Оцініть кварц за шкалою твердості Мооса

197 Який мінерал має найменшу щільність

198 Вкажіть хімічну формулу галіту

199 Вкажіть хімічну формулу cильвіну

200 Вкажіть хімічну формулу авгіту

201 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

202 Які магматичні породи відносяться до кислих

203 Які магматичні породи відносяться до основних

30

204 При метаморфізмі яких порід утворилися ортогнейси

205 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

206 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

207 Який вміст крупного пилу у покривних суглинках

208 Дрібноуламкові осадові породи мають розмір

209 До обкатаних грубоуламкових порід відносять

210 До середньоуламкових порід відносять

211 Найбільш поширеними глинами в ґрунтах є

212 Які ґрунти утворюються при старичному алювії

213 Яка кора вивітрювання характеризує Степову частину України

214 Озоновий шар сконцентрований у

215 Центрально-кратерний тип вивержень з правильним конусом

216 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

217 Назвіть радіальні тектонічні рухи

218 Який клас мінералів займає 85 маси земної кори

219 Виберіть вторинні мінерали

220 Назвіть мінерали метаморфічного походження

221 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу твердість

222 Типи льодовиків бувають

223 Які процеси відносяться до хімічного вивітрювання

224 Річкові відклади

225 Які льодовики відносяться до гірських

226 14 Оцініть мусковіт за шкалою твердості Мооса

227 Який мінерал має найменшу щільність

228 Вкажіть хімічну формулу магнезиту

229 Вкажіть хімічну формулу лімоніту

230 Вкажіть хімічну формулу гематиту

231 Вкажіть хімічну формулу калієвої селітри

232 Які мінерали є породоутворюючими магматичних порід

233 У якої породи переважають середні плагіоклази

234 До дрібноуламкових порід відносять

235 До континентальних глин відносять

236 Текстура пікриту

237 Причиною динамометаморфізму є

238 Вкажіть метаморфічні породи

239 Породи контактового метаморфізму

240 Породи регресивного метаморфізму

241 Які ґрунти сформувалися в Криму на елювії карбонатних порід сланців і

пісковиків червоно колірній глині

242 Який мінерал міститься у найбільшій кількості в морені

243 До якого поясу геосинкліналей відносять Крим Карпати

244 Назвіть складчасті деформації

245 Екваторіальний радіус Землі км

246 Полярний радіус Землі км

247 Внаслідок гідролізу ортоклазу утворюється

248 Назвіть розривні деформації

249 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

250 Назвіть мінерали осадового походження

251 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

252 Гренландські льодовики відносять до

253 Коразія є результатом

31

254 Елемент річкової долини

255 Суфозія відносяться до

256 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу самородних елементів

257 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди алюмінію

258 Вкажіть хімічну формулу каолініту

259 Вкажіть хімічну формулу монтморилоніту

260 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди кремнію

261 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

262 Які мінерали є породоутворюючими у гнейсах

263 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

264 Структура андезиту

265 У якої породи переважають кислі плагіоклази

266 Грубоуламкові осадові породи мають розмір

267 Причиною регіонального метаморфізму є

268 Виберіть полімінеральні глини

269 Породи регіонального метаморфізму

270 Метаморфічні гірські породи

271 Назвіть мінерали які переважають у мулистої фракції дерново-підзолистих

ґрунтів

272 Який тип кристалічної решітки має алмаз

273 Вкажіть розривні деформації

274 До внутрішньої будови мінералу відносять

275 Який блиск має гематит

276 Основним чинником пневматолітового процесу є

277 До якої глибини простягається зона метаморфізму

278 Який мінерал утворюється при дегідратації опалу

279 Який мінерал утворюється при окисленні піриту

280 Старичні відклади утворюються в

281 Шельф або материкова мілина тягнеться до глибини

282 Руйнівна робота моря називається

283 До якого характеру стока відноситься Каспійське море (озеро)

284 Зменшення маси льодовика відбувається в зоні

285 Які води знаходяться в ґрунтовому шарі

286 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди заліза

287 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу сульфіди (сірчані сполуки)

288 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу силікати

289 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди марганцю

290 Структура граніту

291 Текстура ліпариту

292 В яких породах присутній кварц

293 Які мінерали є акцесорними магматичних порід

294 Монтморилоніт є основним мінералом

295 До залізистих порід відносять

296 Назвіть хемогенні вапняки

297 Назвіть породу яка утворюється в болотних ґрунтах торфовищах підзолистих і

глеєпідзолистих ґрунтах

298 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

299 Які органогенні породи відносять до каустобіолітів

300 Яка порода є найбільш сприятливою для формування родючих ґрунтів

301 Які форми рельєфу формують флювіогляціальні суглинки

28

104 Виберіть первинні мінерали

105 Виберіть вторинні мінерали

106 14 Оцініть сірку за шкалою твердості Мооса

107 Який мінерал має найбільшу щільність

108 Вкажіть хімічну формулу графіту

109 Вкажіть хімічну формулу кварцу

110 Вкажіть хімічну формулу гіпсу

111 Вкажіть хімічну формулу нефеліну

112 Ультраосновні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

113 Які магматичні породи відносяться до ультра основних

114 При метаморфізмі яких порід утворилися мармури

115 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

116 При метаморфізації яких порід утворилися кварцити

117 Яку текстуру мають мармури

118 Вміст карбонатів кальцію у лесах

119 Переважно на яких ґрунтотворних породах утворилися сірі лісові грунти

120 Переважно на яких пісках утворилися алювіальні ґрунти

121 Які гірські породи відносять до кременистих

122 Назвіть мономінеральну породу

123 Який елемент має найбільший в складі Землі

124 Яка група сингонії відповідає вищій категорії

125 До якої глибини простягається нижня мантія

126 Який бал відповідає помірному землетрусу

127 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

128 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

129 З якого мінералу утворюється глауконіт (при вивітрюванні)

130 Який тип кори вивітрювання характерний для Лісостепу Степу

131 Озерні котловини ендогенного типу

132 Ювенільні підземні води відносяться до

133 11Які осадки переважають у літоральній зоні

134 Виберіть первинні мінерали

135 Виберіть вторинні мінерали

136 14 Оцініть кальцит за шкалою твердості Мооса

137 15 Який мінерал має найбільшу щільність

138 16 Вкажіть хімічну формулу піриту

139 Вкажіть хімічну формулу халцедону

140 Вкажіть хімічну формулу альбіту

141 Вкажіть хімічну формулу карналіту

142 Середні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

143 Які магматичні породи відносяться до середніх

144 При метаморфізмі яких порід утворилися мармури

145 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

146 При метаморфізації яких порід утворилися кварцити

147 Яку текстуру мають мармури

148 Вміст карбонатів кальцію у лесах

149 Переважно на яких ґрунтотворних породах утворилися сірі лісові грунти

150 Переважно на яких пісках утворилися алювіальні ґрунти

151 Які гірські породи відносять до кременистих

152 Назвіть мономінеральну породу

153 Який елемент має найбільший в складі атмосферного повітря Землі

29

154 Властивість мінералів різного хімічного складу викристалізуватись в однакових

геометричних формах називається

155 До якої глибини простягається шар С (шар Голіцина)

156 До високо сейсмічних районів землетрусів відносять

157 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

158 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

159 З якого мінералу утворюється лімоніт (при вивітрюванні)

160 Назвіть форми виділення кристалічних мінералів

161 До фосфорних агрономічних руд відносять

162 Карсти утворюються з

163 Назвіть льодовикові відклади

164 Виберіть первинні мінерали

165 Виберіть вторинні мінерали

166 14 Оцініть графіт за шкалою твердості Мооса

167 Який мінерал має найменшу щільність

168 Вкажіть хімічну формулу доломіту

169 Вкажіть хімічну формулу кальциту

170 Вкажіть хімічну формулу ортоклазу

171 Вкажіть хімічну формулу нефеліну

172 Які магматичні породи відносяться до основних інтрузивних

173 Які магматичні породи відносяться до середніх ефузивних

174 Назвіть метаморфічні породи

175 Пневматолітовий метаморфізм обумовлюється

176 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

177 Які розміри мають глини

178 До якої групи порід відносять леси

179 Мергелі відносяться до

180 Аркозові піски мають темний мінерал

181 Який мінерал мають жирні глини

182 Якою агрономічною рудою є вермикуліт

183 Які мінерали характеризують сіалітну кору вивітрювання

184 Яку властивість мають аморфні мінерали

185 Зовнішнє ядро починається з глибини

186 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

187 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

188 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

189 З яких мінералів утворюється опал (при вивітрюванні)

190 Назвіть форми виділення аморфних мінералів

191 До азотних агрономічних руд відносять

192 Давній фундамент платформ який виходить на поверхню називають

193 Відмітьте типи гравітаційних процесів

194 Назвіть мінерали магматичного походження

195 Назвіть мінерали осадового походження

196 14 Оцініть кварц за шкалою твердості Мооса

197 Який мінерал має найменшу щільність

198 Вкажіть хімічну формулу галіту

199 Вкажіть хімічну формулу cильвіну

200 Вкажіть хімічну формулу авгіту

201 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

202 Які магматичні породи відносяться до кислих

203 Які магматичні породи відносяться до основних

30

204 При метаморфізмі яких порід утворилися ортогнейси

205 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

206 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

207 Який вміст крупного пилу у покривних суглинках

208 Дрібноуламкові осадові породи мають розмір

209 До обкатаних грубоуламкових порід відносять

210 До середньоуламкових порід відносять

211 Найбільш поширеними глинами в ґрунтах є

212 Які ґрунти утворюються при старичному алювії

213 Яка кора вивітрювання характеризує Степову частину України

214 Озоновий шар сконцентрований у

215 Центрально-кратерний тип вивержень з правильним конусом

216 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

217 Назвіть радіальні тектонічні рухи

218 Який клас мінералів займає 85 маси земної кори

219 Виберіть вторинні мінерали

220 Назвіть мінерали метаморфічного походження

221 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу твердість

222 Типи льодовиків бувають

223 Які процеси відносяться до хімічного вивітрювання

224 Річкові відклади

225 Які льодовики відносяться до гірських

226 14 Оцініть мусковіт за шкалою твердості Мооса

227 Який мінерал має найменшу щільність

228 Вкажіть хімічну формулу магнезиту

229 Вкажіть хімічну формулу лімоніту

230 Вкажіть хімічну формулу гематиту

231 Вкажіть хімічну формулу калієвої селітри

232 Які мінерали є породоутворюючими магматичних порід

233 У якої породи переважають середні плагіоклази

234 До дрібноуламкових порід відносять

235 До континентальних глин відносять

236 Текстура пікриту

237 Причиною динамометаморфізму є

238 Вкажіть метаморфічні породи

239 Породи контактового метаморфізму

240 Породи регресивного метаморфізму

241 Які ґрунти сформувалися в Криму на елювії карбонатних порід сланців і

пісковиків червоно колірній глині

242 Який мінерал міститься у найбільшій кількості в морені

243 До якого поясу геосинкліналей відносять Крим Карпати

244 Назвіть складчасті деформації

245 Екваторіальний радіус Землі км

246 Полярний радіус Землі км

247 Внаслідок гідролізу ортоклазу утворюється

248 Назвіть розривні деформації

249 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

250 Назвіть мінерали осадового походження

251 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

252 Гренландські льодовики відносять до

253 Коразія є результатом

31

254 Елемент річкової долини

255 Суфозія відносяться до

256 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу самородних елементів

257 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди алюмінію

258 Вкажіть хімічну формулу каолініту

259 Вкажіть хімічну формулу монтморилоніту

260 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди кремнію

261 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

262 Які мінерали є породоутворюючими у гнейсах

263 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

264 Структура андезиту

265 У якої породи переважають кислі плагіоклази

266 Грубоуламкові осадові породи мають розмір

267 Причиною регіонального метаморфізму є

268 Виберіть полімінеральні глини

269 Породи регіонального метаморфізму

270 Метаморфічні гірські породи

271 Назвіть мінерали які переважають у мулистої фракції дерново-підзолистих

ґрунтів

272 Який тип кристалічної решітки має алмаз

273 Вкажіть розривні деформації

274 До внутрішньої будови мінералу відносять

275 Який блиск має гематит

276 Основним чинником пневматолітового процесу є

277 До якої глибини простягається зона метаморфізму

278 Який мінерал утворюється при дегідратації опалу

279 Який мінерал утворюється при окисленні піриту

280 Старичні відклади утворюються в

281 Шельф або материкова мілина тягнеться до глибини

282 Руйнівна робота моря називається

283 До якого характеру стока відноситься Каспійське море (озеро)

284 Зменшення маси льодовика відбувається в зоні

285 Які води знаходяться в ґрунтовому шарі

286 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди заліза

287 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу сульфіди (сірчані сполуки)

288 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу силікати

289 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди марганцю

290 Структура граніту

291 Текстура ліпариту

292 В яких породах присутній кварц

293 Які мінерали є акцесорними магматичних порід

294 Монтморилоніт є основним мінералом

295 До залізистих порід відносять

296 Назвіть хемогенні вапняки

297 Назвіть породу яка утворюється в болотних ґрунтах торфовищах підзолистих і

глеєпідзолистих ґрунтах

298 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

299 Які органогенні породи відносять до каустобіолітів

300 Яка порода є найбільш сприятливою для формування родючих ґрунтів

301 Які форми рельєфу формують флювіогляціальні суглинки

29

154 Властивість мінералів різного хімічного складу викристалізуватись в однакових

геометричних формах називається

155 До якої глибини простягається шар С (шар Голіцина)

156 До високо сейсмічних районів землетрусів відносять

157 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

158 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

159 З якого мінералу утворюється лімоніт (при вивітрюванні)

160 Назвіть форми виділення кристалічних мінералів

161 До фосфорних агрономічних руд відносять

162 Карсти утворюються з

163 Назвіть льодовикові відклади

164 Виберіть первинні мінерали

165 Виберіть вторинні мінерали

166 14 Оцініть графіт за шкалою твердості Мооса

167 Який мінерал має найменшу щільність

168 Вкажіть хімічну формулу доломіту

169 Вкажіть хімічну формулу кальциту

170 Вкажіть хімічну формулу ортоклазу

171 Вкажіть хімічну формулу нефеліну

172 Які магматичні породи відносяться до основних інтрузивних

173 Які магматичні породи відносяться до середніх ефузивних

174 Назвіть метаморфічні породи

175 Пневматолітовий метаморфізм обумовлюється

176 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

177 Які розміри мають глини

178 До якої групи порід відносять леси

179 Мергелі відносяться до

180 Аркозові піски мають темний мінерал

181 Який мінерал мають жирні глини

182 Якою агрономічною рудою є вермикуліт

183 Які мінерали характеризують сіалітну кору вивітрювання

184 Яку властивість мають аморфні мінерали

185 Зовнішнє ядро починається з глибини

186 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

187 Яка форма тектонічних дислокацій відносяться до дизюнктивних (розривних)

188 Вкажіть на інтрузивні форми залягання магматичних гірських порід

189 З яких мінералів утворюється опал (при вивітрюванні)

190 Назвіть форми виділення аморфних мінералів

191 До азотних агрономічних руд відносять

192 Давній фундамент платформ який виходить на поверхню називають

193 Відмітьте типи гравітаційних процесів

194 Назвіть мінерали магматичного походження

195 Назвіть мінерали осадового походження

196 14 Оцініть кварц за шкалою твердості Мооса

197 Який мінерал має найменшу щільність

198 Вкажіть хімічну формулу галіту

199 Вкажіть хімічну формулу cильвіну

200 Вкажіть хімічну формулу авгіту

201 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

202 Які магматичні породи відносяться до кислих

203 Які магматичні породи відносяться до основних

30

204 При метаморфізмі яких порід утворилися ортогнейси

205 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

206 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

207 Який вміст крупного пилу у покривних суглинках

208 Дрібноуламкові осадові породи мають розмір

209 До обкатаних грубоуламкових порід відносять

210 До середньоуламкових порід відносять

211 Найбільш поширеними глинами в ґрунтах є

212 Які ґрунти утворюються при старичному алювії

213 Яка кора вивітрювання характеризує Степову частину України

214 Озоновий шар сконцентрований у

215 Центрально-кратерний тип вивержень з правильним конусом

216 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

217 Назвіть радіальні тектонічні рухи

218 Який клас мінералів займає 85 маси земної кори

219 Виберіть вторинні мінерали

220 Назвіть мінерали метаморфічного походження

221 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу твердість

222 Типи льодовиків бувають

223 Які процеси відносяться до хімічного вивітрювання

224 Річкові відклади

225 Які льодовики відносяться до гірських

226 14 Оцініть мусковіт за шкалою твердості Мооса

227 Який мінерал має найменшу щільність

228 Вкажіть хімічну формулу магнезиту

229 Вкажіть хімічну формулу лімоніту

230 Вкажіть хімічну формулу гематиту

231 Вкажіть хімічну формулу калієвої селітри

232 Які мінерали є породоутворюючими магматичних порід

233 У якої породи переважають середні плагіоклази

234 До дрібноуламкових порід відносять

235 До континентальних глин відносять

236 Текстура пікриту

237 Причиною динамометаморфізму є

238 Вкажіть метаморфічні породи

239 Породи контактового метаморфізму

240 Породи регресивного метаморфізму

241 Які ґрунти сформувалися в Криму на елювії карбонатних порід сланців і

пісковиків червоно колірній глині

242 Який мінерал міститься у найбільшій кількості в морені

243 До якого поясу геосинкліналей відносять Крим Карпати

244 Назвіть складчасті деформації

245 Екваторіальний радіус Землі км

246 Полярний радіус Землі км

247 Внаслідок гідролізу ортоклазу утворюється

248 Назвіть розривні деформації

249 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

250 Назвіть мінерали осадового походження

251 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

252 Гренландські льодовики відносять до

253 Коразія є результатом

31

254 Елемент річкової долини

255 Суфозія відносяться до

256 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу самородних елементів

257 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди алюмінію

258 Вкажіть хімічну формулу каолініту

259 Вкажіть хімічну формулу монтморилоніту

260 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди кремнію

261 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

262 Які мінерали є породоутворюючими у гнейсах

263 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

264 Структура андезиту

265 У якої породи переважають кислі плагіоклази

266 Грубоуламкові осадові породи мають розмір

267 Причиною регіонального метаморфізму є

268 Виберіть полімінеральні глини

269 Породи регіонального метаморфізму

270 Метаморфічні гірські породи

271 Назвіть мінерали які переважають у мулистої фракції дерново-підзолистих

ґрунтів

272 Який тип кристалічної решітки має алмаз

273 Вкажіть розривні деформації

274 До внутрішньої будови мінералу відносять

275 Який блиск має гематит

276 Основним чинником пневматолітового процесу є

277 До якої глибини простягається зона метаморфізму

278 Який мінерал утворюється при дегідратації опалу

279 Який мінерал утворюється при окисленні піриту

280 Старичні відклади утворюються в

281 Шельф або материкова мілина тягнеться до глибини

282 Руйнівна робота моря називається

283 До якого характеру стока відноситься Каспійське море (озеро)

284 Зменшення маси льодовика відбувається в зоні

285 Які води знаходяться в ґрунтовому шарі

286 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди заліза

287 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу сульфіди (сірчані сполуки)

288 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу силікати

289 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди марганцю

290 Структура граніту

291 Текстура ліпариту

292 В яких породах присутній кварц

293 Які мінерали є акцесорними магматичних порід

294 Монтморилоніт є основним мінералом

295 До залізистих порід відносять

296 Назвіть хемогенні вапняки

297 Назвіть породу яка утворюється в болотних ґрунтах торфовищах підзолистих і

глеєпідзолистих ґрунтах

298 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

299 Які органогенні породи відносять до каустобіолітів

300 Яка порода є найбільш сприятливою для формування родючих ґрунтів

301 Які форми рельєфу формують флювіогляціальні суглинки

30

204 При метаморфізмі яких порід утворилися ортогнейси

205 Які метаморфічні породи мають смугасту текстуру

206 Розсіяні крупні агрегати у метаморфічних породах характеризують текстуру

207 Який вміст крупного пилу у покривних суглинках

208 Дрібноуламкові осадові породи мають розмір

209 До обкатаних грубоуламкових порід відносять

210 До середньоуламкових порід відносять

211 Найбільш поширеними глинами в ґрунтах є

212 Які ґрунти утворюються при старичному алювії

213 Яка кора вивітрювання характеризує Степову частину України

214 Озоновий шар сконцентрований у

215 Центрально-кратерний тип вивержень з правильним конусом

216 Край висока вибуховість характерна для яких вулканічних вивержень

217 Назвіть радіальні тектонічні рухи

218 Який клас мінералів займає 85 маси земної кори

219 Виберіть вторинні мінерали

220 Назвіть мінерали метаморфічного походження

221 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу твердість

222 Типи льодовиків бувають

223 Які процеси відносяться до хімічного вивітрювання

224 Річкові відклади

225 Які льодовики відносяться до гірських

226 14 Оцініть мусковіт за шкалою твердості Мооса

227 Який мінерал має найменшу щільність

228 Вкажіть хімічну формулу магнезиту

229 Вкажіть хімічну формулу лімоніту

230 Вкажіть хімічну формулу гематиту

231 Вкажіть хімічну формулу калієвої селітри

232 Які мінерали є породоутворюючими магматичних порід

233 У якої породи переважають середні плагіоклази

234 До дрібноуламкових порід відносять

235 До континентальних глин відносять

236 Текстура пікриту

237 Причиною динамометаморфізму є

238 Вкажіть метаморфічні породи

239 Породи контактового метаморфізму

240 Породи регресивного метаморфізму

241 Які ґрунти сформувалися в Криму на елювії карбонатних порід сланців і

пісковиків червоно колірній глині

242 Який мінерал міститься у найбільшій кількості в морені

243 До якого поясу геосинкліналей відносять Крим Карпати

244 Назвіть складчасті деформації

245 Екваторіальний радіус Землі км

246 Полярний радіус Землі км

247 Внаслідок гідролізу ортоклазу утворюється

248 Назвіть розривні деформації

249 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

250 Назвіть мінерали осадового походження

251 Які серед ґрунтоутворюючих мінералів мають найбільшу щільність

252 Гренландські льодовики відносять до

253 Коразія є результатом

31

254 Елемент річкової долини

255 Суфозія відносяться до

256 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу самородних елементів

257 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди алюмінію

258 Вкажіть хімічну формулу каолініту

259 Вкажіть хімічну формулу монтморилоніту

260 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди кремнію

261 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

262 Які мінерали є породоутворюючими у гнейсах

263 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

264 Структура андезиту

265 У якої породи переважають кислі плагіоклази

266 Грубоуламкові осадові породи мають розмір

267 Причиною регіонального метаморфізму є

268 Виберіть полімінеральні глини

269 Породи регіонального метаморфізму

270 Метаморфічні гірські породи

271 Назвіть мінерали які переважають у мулистої фракції дерново-підзолистих

ґрунтів

272 Який тип кристалічної решітки має алмаз

273 Вкажіть розривні деформації

274 До внутрішньої будови мінералу відносять

275 Який блиск має гематит

276 Основним чинником пневматолітового процесу є

277 До якої глибини простягається зона метаморфізму

278 Який мінерал утворюється при дегідратації опалу

279 Який мінерал утворюється при окисленні піриту

280 Старичні відклади утворюються в

281 Шельф або материкова мілина тягнеться до глибини

282 Руйнівна робота моря називається

283 До якого характеру стока відноситься Каспійське море (озеро)

284 Зменшення маси льодовика відбувається в зоні

285 Які води знаходяться в ґрунтовому шарі

286 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди заліза

287 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу сульфіди (сірчані сполуки)

288 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу силікати

289 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди марганцю

290 Структура граніту

291 Текстура ліпариту

292 В яких породах присутній кварц

293 Які мінерали є акцесорними магматичних порід

294 Монтморилоніт є основним мінералом

295 До залізистих порід відносять

296 Назвіть хемогенні вапняки

297 Назвіть породу яка утворюється в болотних ґрунтах торфовищах підзолистих і

глеєпідзолистих ґрунтах

298 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

299 Які органогенні породи відносять до каустобіолітів

300 Яка порода є найбільш сприятливою для формування родючих ґрунтів

301 Які форми рельєфу формують флювіогляціальні суглинки

31

254 Елемент річкової долини

255 Суфозія відносяться до

256 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу самородних елементів

257 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди алюмінію

258 Вкажіть хімічну формулу каолініту

259 Вкажіть хімічну формулу монтморилоніту

260 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди кремнію

261 Вкажіть хімічну формулу натрієвої селітри

262 Які мінерали є породоутворюючими у гнейсах

263 Основні магматичні породи мають такий вміст кремнекислоти

264 Структура андезиту

265 У якої породи переважають кислі плагіоклази

266 Грубоуламкові осадові породи мають розмір

267 Причиною регіонального метаморфізму є

268 Виберіть полімінеральні глини

269 Породи регіонального метаморфізму

270 Метаморфічні гірські породи

271 Назвіть мінерали які переважають у мулистої фракції дерново-підзолистих

ґрунтів

272 Який тип кристалічної решітки має алмаз

273 Вкажіть розривні деформації

274 До внутрішньої будови мінералу відносять

275 Який блиск має гематит

276 Основним чинником пневматолітового процесу є

277 До якої глибини простягається зона метаморфізму

278 Який мінерал утворюється при дегідратації опалу

279 Який мінерал утворюється при окисленні піриту

280 Старичні відклади утворюються в

281 Шельф або материкова мілина тягнеться до глибини

282 Руйнівна робота моря називається

283 До якого характеру стока відноситься Каспійське море (озеро)

284 Зменшення маси льодовика відбувається в зоні

285 Які води знаходяться в ґрунтовому шарі

286 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди заліза

287 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу сульфіди (сірчані сполуки)

288 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу класу силікати

289 Назвіть основні ґрунтоутворюючі мінералу підкласу оксиди марганцю

290 Структура граніту

291 Текстура ліпариту

292 В яких породах присутній кварц

293 Які мінерали є акцесорними магматичних порід

294 Монтморилоніт є основним мінералом

295 До залізистих порід відносять

296 Назвіть хемогенні вапняки

297 Назвіть породу яка утворюється в болотних ґрунтах торфовищах підзолистих і

глеєпідзолистих ґрунтах

298 При метаморфізмі яких порід утворилися парагнейси

299 Які органогенні породи відносять до каустобіолітів

300 Яка порода є найбільш сприятливою для формування родючих ґрунтів

301 Які форми рельєфу формують флювіогляціальні суглинки