formirovanie obschestvennogo mnenia
TRANSCRIPT
![Page 1: Formirovanie obschestvennogo mnenia](https://reader035.vdocuments.net/reader035/viewer/2022070601/58894f451a28abde5a8b6e8b/html5/thumbnails/1.jpg)
1
ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
![Page 2: Formirovanie obschestvennogo mnenia](https://reader035.vdocuments.net/reader035/viewer/2022070601/58894f451a28abde5a8b6e8b/html5/thumbnails/2.jpg)
ЗМІСТ
1. Сутність стадії формування громадської думки
2. Міжіндивідуальна взаємодія як чинник формування громадської думки
3. Формування громадської думки. Масова комунікація як інструмент
![Page 3: Formirovanie obschestvennogo mnenia](https://reader035.vdocuments.net/reader035/viewer/2022070601/58894f451a28abde5a8b6e8b/html5/thumbnails/3.jpg)
ГРОМАДСЬКА ДУМКА. СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ
Для того, щоб громадська думка стала “особливим станом реальної свідомості мас”, вона має пройти шлях, що характеризується наступними етапами:
1.Процес виникнення громадської думки.2.Процес формування громадської думки.3.Процес функціонування громадської думки.
Російський соціолог М.Горшков виділяє принаймні чотири основні моменти в стадії формування громадської думки:
1)вихід індивідуальних оціночних суджень за межі індивідуальної свідомості;
2) зіткнення чи боротьба цих суджень;3) міжіндивідуальний обмін думками, який може набувати
спонтанного чи організованого характеру;4)Певне злиття індивідуальних суджень у сфері групової
(колективної, класової, національної, тощо) свідомості.
![Page 4: Formirovanie obschestvennogo mnenia](https://reader035.vdocuments.net/reader035/viewer/2022070601/58894f451a28abde5a8b6e8b/html5/thumbnails/4.jpg)
ГРОМАДСЬКА ДУМКА. СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ
Сучасний російський соціолог Л.Г. Судас вважає, що “громадська думка має інтегративний характер, виражає колективний розум. Зароджуючись на початковій стадії як індивідуальна думка людей з приводу суспільних проблем, що зачіпають індивідуальні інтереси, вона у процесах міжіндивідуального спілкування та масової комунікації кристалізується у загальну думку більш-менш широких мас людей, соціальних груп. Основним фактором, що детермінує громадську думку, є наявність спільного інтересу більш-менш значущих соціальних груп. Поява такого “інтересу” власне і запускає механізм формування громадської думки.
![Page 5: Formirovanie obschestvennogo mnenia](https://reader035.vdocuments.net/reader035/viewer/2022070601/58894f451a28abde5a8b6e8b/html5/thumbnails/5.jpg)
ГРОМАДСЬКА ДУМКА. СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ
.Комплекс механізмів
Сфера свідомості
Сфера практичних дій
Основні механізми формування громадської думки:Ядро (еталонна або референтна група) громадської думки;Поле (умовна сфера поширення) громадської думки;Соціальна спільнота (клас, верства, група);Загальний інтерес, комунікація (наявний процес спілкування з боку ядра);Нормативно-оціночне судження (тобто сама громадська думка).
Етапи формування громадської думки:Зародження індивідуальних думок;Кристалізація загальної точки зору з множини думок;Обмін думками;Об'єктивація загальної точки зору (думки), її перехід від відображального етапу до перетворювального , практичного етапу.
![Page 6: Formirovanie obschestvennogo mnenia](https://reader035.vdocuments.net/reader035/viewer/2022070601/58894f451a28abde5a8b6e8b/html5/thumbnails/6.jpg)
ГРОМАДСЬКА ДУМКА. СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ
ГД може формуватися як свідомо, так і стихійно.
Основні способи (методи) формування ГД:Навіювання (внушение), переконання
(убеждение), наслідування (подражение), маніпулювання тощо.
Основні засоби (канали) формування ГД – засоби масової комунікації, усна пропаганда та політична агітація, міжособистісне спілкування тощо.
Сформована, таким чином, ГД має інтегративний характер. Вона не є арифметичною сумою індивідуальних думок, а концентрованим відображенням колективного розуму, результатом обміну думками між людьми, тобто тим сплавом, який репрезентує громадську думку.
Зміст сформованої ГД складають лише ті оцінки, що поділяються більшістю людей, навіть якщо вони є хибними.
![Page 7: Formirovanie obschestvennogo mnenia](https://reader035.vdocuments.net/reader035/viewer/2022070601/58894f451a28abde5a8b6e8b/html5/thumbnails/7.jpg)
Міжіндивідуальна взаємодія як чинник формування громадської думки
![Page 8: Formirovanie obschestvennogo mnenia](https://reader035.vdocuments.net/reader035/viewer/2022070601/58894f451a28abde5a8b6e8b/html5/thumbnails/8.jpg)
Міжіндивідуальна взаємодія як чинник формування громадської думки
А.С.Ахиезер: «Слухи - постоянно действующая система интерпретации событий массовым сознанием в соответствии с исторически сложившимся менталитетом. Слухи - неофициальная форма связи в большом обществе, постоянный процесс освоения событий в дуальной оппозиции: комфортное -дискомфортное состояние, тайный шепот широких масс, формирующий общую духовную атмосферу в обществе, против которой бессильны как система массовой информации, так и самые крайние методы массового террора».
•Слухи есть форма распространения социально значимой информации в обществе, коллективе, группе. •Слух распространяется спонтанно. •Он является информацией неофициальной и, более того, направлен против официальной. •Источник этой информации, как правило, не известен. И, будучи запущенной в сложившиеся в обществе неформальные коммуникационные каналы, эта информация распространяется по своим собственным законам, модифицируется и обрастает новыми подробностями в зависимости от состояния настроения.
![Page 9: Formirovanie obschestvennogo mnenia](https://reader035.vdocuments.net/reader035/viewer/2022070601/58894f451a28abde5a8b6e8b/html5/thumbnails/9.jpg)
Последствия воздействия слухов на общественное мнение:1. Поскольку слухи блокируют информационное воздействие на
общественное мнение официальных структур, и главным образом СМИ, то необходимо расширять официальную информационную сеть. Чем шире будет развита информационная сеть и чем больше слоев населения будут иметь к ней доступ, тем меньшим будет воздействие неофициальной информации на общественное мнение.
2. Слухи могут быть использованы как провокация, могут вызвать противоправные действия различных политических группировок экстремистского и националистического толка, занимающими оппозиционное к правительству и полулегальное положение. Результатом слухов могут стать в таком случае столкновения различных политических сил.
3. Слухи могут отразиться на социальном самочувствии населения, если они носят негативный характер, например, слухи о гражданской войне, о голоде. Слухи по-разному действуют на разных людей, одних они минуют, других притягивают к себе настолько, что могут становиться регуляторами их поступков. «Заражение» людей слухом происходит в зависимости от их индивидуальных, социальных и психологических особенностей.
![Page 10: Formirovanie obschestvennogo mnenia](https://reader035.vdocuments.net/reader035/viewer/2022070601/58894f451a28abde5a8b6e8b/html5/thumbnails/10.jpg)
П'ятивимірний план або «лійка» Дж. Геллапа , реалізується шляхом використання чотирьох запитань-фільтрів:
чи поінформований респондент про зміст проблеми опитування взагалі; чи поінформований він про суттєві деталі проблеми опитування; наскільки раціональна його точка зору щодо змісту і способу
розв'язання проблеми; наскільки стабільна його точка зоруякі дають змогу дослідникові виокремлювати у масиві даних опитування:•усталену думку у власному сенсі цього слова; •емоційні реакції респондента на певний об'єкт оцінного судження (його
настрій); •блок відповідей, які можна вважати «реакцією паперу на олівець», -
коли запитання було поставлено й отримано відповідь від респондентів, котрі не мають уявлення про сутність досліджуваної проблеми.
В. Оссовський вважає за потрібне доповнити «лійку» Геллапа питаннями-фільтрами, що дозволяють досліднику встановити, чи торкається певна суспільна ситуація інтересів респондентів і чи є його оціночне судження артикуляцією спільної, колективної думки, чи є думка респондента результатом попередньої комунікації між членами гіпотетичного суб’єкта громадської думки, результатом обговорення ситуації з іншими, дискурсу щодо способів її рішення.