gavarechchyna welcomes investment

8
Gavarechchyna Welcomes Investment

Upload: annamariia-poludenkosemenchenko

Post on 10-Mar-2016

223 views

Category:

Documents


0 download

DESCRIPTION

Gavarechchyna perspective for investment

TRANSCRIPT

Page 1: Gavarechchyna welcomes investment

GavarechchynaWelcomes Investment

Page 2: Gavarechchyna welcomes investment

Location

Дорога в Гавареччинi Мурований костел Успіння Богородиці, у сусідньому селі Білий Камінь

Село Гавареччина (Львівська область) є осередком традиційного народного промислу - чорнодимленої (чорнолощеної, “чорної”, “сивої”) неполиваної кераміки. За місцевою легендою, першими мешканцями села були гончарі, яких графиня Тереза Вишневецька переселила з містечка Білий Камінь, щоби вони своїми пічами не задимлювали містечко (це сталося в 1-й половині ХVII cт.). 1984 року гаварецька кераміка була представлена на міжнародній керамічній виставці в Фаєнці (Італія) і здобула золоту медаль. Ще після Другої світової війни в селі було близько 100 гончарів. Сьогодні їх – четверо.В селі лишилося 20 хат, близько 50 мешканців. Час від часу в село навідуються гончарі з усієї України та іноземні майстри –повчитися старовинному ремеслу. Окрім гончарів село навідують туристи, які цікавляться історією та культурою України – тут можна побачити справжню криївку та магічну гору.

Page 3: Gavarechchyna welcomes investment

From Small Beginnings to Big Achievements

Українське село – парадоксальне, з одного боку воно має великий фінансовий потенціал, а з іншого – не здатне подолати сучасні проблеми. В той час, як для західної Європи вважається престижно жити у сільській місцевості, українці з неї тікають, прирікаючи цілі села на вмирання. Десять сіл щорічно

зникають з мапи України, згідно даним національного управління статистики. В деяких районах більше половини населення старше 60 років. Їх діти працюють закордоном, або в найближчих містах, і не збираються повертатися. „Тут важко заробити, вже

немає старих колгоспів, а нових підприємств ніхто не відкриває.”, - говорить Генадій Бакусевич, місцевий житель села Гавареччина, Львівської області. Він походить з родини

гончарів, його брат вже кілька років, як працює в Італії і говорить, що не повернеться. Дочка Генадія одружилася і переїхала в сусіднє місто. „Вона

не хоче сюди їхати, тому що не бачить, як може тут заробляти на життя собі та дитині, моїй онучці”, - говорить Бакусевич. У селі майже відсутня

інфраструктура: немає магазинів, школи, навіть автобус до найближчого села ходить раз на тиждень. Саме відсутність зручностей та будь-яких підприємств, де можна було б заробити спонукають людей їхати з сіл. Так відсоток сільського населення в Україні з 1970-го року зменшився на 13,3%, згідно дослідженню департаменту економічних та соціальних справ ООН. Втім є й такі, хто спробував

життя у місті і воно їм не сподобалося, хто підчас кризи втратив роботу і більше не міг сплачувати високу оренду за житло у місті, саме такі люди можуть надати новий поштовх розвитку сіл, переконані експерти. У 2008-му році

Національний комітет земельних ресурсів збирав дані про мертві села та інші території на яких протягом тривалого часу ніхто не жив.

Це повинно було допомогти впорядкувати вільні території та роздати їх бажаючим з мегаполісів переселитися туди. „Це був би вдалий проект, якби в плані було прописано, які саме 2-3 села в кожний конкретний рік будуть впорядковані, прокладені дороги, газ, щоб там з’явився якийсь бізнес, щоб люди захотіли там жити. Втім після фінансової кризи таке мало-вірогідно”, говорить Ільдар Газізулін, експерт Міжнародного Центру Політичних Досліджень. Тенденція в наступні 10

років буде така, що більше аграрних підприємств буде з’являтися, вважає Олександр Ярославський, голова Української Аграрної Конфедерації. Українські села будуть прибутковими, оскільки у світі зростає споживання продуктів харчування, велика частина яких є природного походження, в цей же час у країн більше немає додаткових територій, куди можна було б розширювати посівні площі. В цей же час Україна використовує

Page 4: Gavarechchyna welcomes investment

тільки 38% свого аграрного потенціалу, говорить Ярославський. Головним бар’єром для

інвесторів є відсутність ринку землі та стабільної державної політики в цьому секторі. „Але ми маємо вдале географічне розташування, чорноземи та дешеву робочу силу”, - говорить Ярославський. Поки деякі великі

міжнародні інвестори розмірковують, чи варто мати справу з Україною, менші вже освоюють національний аграрний потенціал. Українці, які вирішили

розпочати свою аграрну справу часто отримують підтримку від міжнародних організації. Окрім освітніх тренінгів фермери можуть отримати техніку та тварин в тимчасове користування. „Немає гарантії, що наша

допомога зупинить міграцію з села, є тільки шанс. Ми просто прагнемо показати людям, що можна заробляти працюючи на власних фермах і немає необхідності

отримувати менше працюючи в місті”, говорить Оксана Осадча, представник Хайфер Інтернешнл. Попри те, що землю не

можна купувати, як вихід з ситуації експерти пропонують довгострокову оренду, саме цією можливістю скористався француз Хюгес Танне. Кілька років тому його партнер знайшов через Міжнародну Асоціацію Розвитку колишній колгосп на заході України і орендував його. Сьогодні будівля реконструйована і працює успішно, як свиноферма. На 400 гектарах орендованих земель наймані місцеві жителі вирощують зерно на корм. Окрім фермерства

українські села ідеально підходять для зеленого туризму, переконують експерти. Згідно економічним прогнозам туристична галузь в 21 столітті займе лідируючі позиції в світовій економіці. Проте саме в цій галузі прогнозують зміни – буде зростати кількість любителів подорожувати, які втомившись від

переповнених туристичних місць, почнуть шукати саме в селах бажаного спокою та близькості до природи. „Україна має хороші

соціально-економічні перспективи розвитку зеленого туризму. Близько 1 мільйону власників приватних будинків готові приймати у себе туристів і забезпечити їм високий рівень комфорту”, говорить Володимир Васильєв, голова спілки розвитку зеленого туризму в Україні. Попит на такий тип

туризму щорічно зростає. Але оскільки немає дієвого механізму, який би регулював співпрацю між тими, хто готовий надавати такі послуги та їх споживачами, велика частина попиту залишається нереалізована. Окрім всього національні села приваблюють туристів не лише природою, а й історичним та культурним потенціалом, в цьому випадку, низький рівень індустріалізації і є атракцією.

Page 5: Gavarechchyna welcomes investment

Where Ideas Become Reality

Зелений туризм по-ГаварецькиВ Гавареччині є соціально-економічні передумови для розвитку сільського туризму:

Людські ресурси (незайняте сільське населення, яке потенційно готове до несільськогосподарських видів діяльності).

Сільський житловий фонд (наявність приватних житлових будинків потенційно готових до прийому туристів, мальовничі безпечні території для наметових містечок).

Сільськогосподарська продукція (Є проблема з реалізацією с\г продукції, яку частково можна вирішити за рахунок обслуговування туристів).

Багатий потенціал історико-культурних та природних об`єктів на території, слабкий індустріальний розвиток яких є позитивним чинником для приваблення туристів.

Попит на послуги сільського туризму з боку міських жителів. Цей попит постійно зростає (в тому числі і серед іноземних туристів), але відсутність ефективних ринкових механізмів взаємодії між надавачами та споживачами призводить до того, що значна частина як попиту, так і пропозицій, залишається нереалізованою.

Page 6: Gavarechchyna welcomes investment

Experts SayГончарство, як бізнес частково вирішить проблему

занятості, поліпшення добробуту родини, і головне - відродження та збереження народних промислів, традицій, культурної спадщини.

Село ідеально підходить для зеленого туризну. Туристичний бум (за прогнозами економістів, туристична галузь у XXI cт. буде провідною галуззю у світовій економіці) та зміни уподобань туристів (втома відпочивати у переповнених галасливих місцевостях). Переваги: контакт із природою, тиша і спокій, здорове довкілля і чисте повітря.

Володимир Васильєв, голова Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні

Розвиток промислів буде, коли люди перестануть їхати з села. Для цього важливо більше уваги приділяти особистим сільським господарствам. Так люди будуть впевнені, що зможуть прокормити себе і для цього їм не потрібно їхати в місто. Такі організації, як наша надають засоби виживання: проводимо інформаційні тренінги, даємо в користування техніку та худобу. Але щоб ефективно підняти село, то потрібно працювати комплексно – неурядові організації разом з органами влади та приватними інвесторами.

Оксана Осадча, Хейфер Інтернешнал.

Page 7: Gavarechchyna welcomes investment

З економічної точки зору варто зауважити, що протягом наступних 10 років буде спостерігатися відродження великих аграрних підприємств. У світі кількість населення зростає, як результат більше потрібно продовольства, а можливостей розширювати площі дуже мало. Враховуючи те, що ми можемо збільшити свої виробничі можливості – маємо хороші перспективи.Для іноземних інвестиційний потрібен

сприятливий інвестиційний клімат. Він формується під впливом ряду причини, серед яких: географічне розташування, чорнозем, наявність робочих ресурсів і тд.

Олександр Ярославський, Українська Аграрна Конфедерація

Для розвитку села потрібна чітка стратегія ведення бізнесу в даному населеному пункті. Навіть попри те, що землю не можна купити – є варіант довгострокової оренди. Є приклади успішного ведення аграрного бізнесу на орендованих територіях. Проте, важливі і гарантії з боку держави.

Ільдар Газізулін, експерт Міжнародного Центру Політичних Досліджень.

Page 8: Gavarechchyna welcomes investment

Gavarechchyna

Anna PoludenkoMariia Semenchenko

[email protected]@gmail.com

Technical Support Kyiv Mohyla J-school