geo.chnu.edu.uageo.chnu.edu.ua/res//geo/infpack/menedgment.doc · web view„Англійська...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

European Credit Transfer SystemECTS - Інформаційний пакет

2010/2011

Напрям підготовки 0306 „Менеджмент”

Чернівці – 2010

Зміст

ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС Структура та організація факультету

АдресаКонтактні телефониДеканатКафедри

Кафедра географії та менеджменту туризмуКафедра гідроекології, водопостачання та водовідведення Кафедра економічної географії та екологічного менеджментуКафедра фізичної географії та раціонального природокористування

Кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористуванняКафедра географії України та регіоналістикиКафедра геодезії, картографії та геоінформатики

Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті

I курсІІ курсІІІ курсIV курсV курс

Координатор від факультету та його заступникиПерелік спеціальностей, що пропонуються на факультетіУмови для навчанняОсновні методи навчання і викладання, способи оцінювання, що використовуються на факультеті

СТУПЕНЕВА СТРУКТУРАНапряму підготовки 6.030601, 7.050201, 8.050201 «Менеджмент організацій»

бакалавр з економіки, менеджер-економіст, магістр з менеджменту

Дана спеціальність створювалася з метою підготовки висококваліфікованих кадрів у сфері управління природоохоронною діяльністю, туристичною індустрією, готельним господарством, зокрема: керівників підприємств, установ та організацій природоохоронної діяльності, керівників природоохоронних підрозділів підприємств виробничої сфери, керівників природоохоронних інспекцій, економістів невиробничої сфери; керівників туристичного підприємства, керівників готельного господарства, директорів оздоровчого, спортивного, туристського комплексів, керівників туристичних груп, керівників туристичних агентств тощо. Фахівець повинен мати ґрунтовні економічні знання, добре орієнтуватися у вищеназваних галузях, тому програма підготовки включає наступні блоки: нормативно-гуманітарні дисципліни, фундаментальні економічні дисципліни, професійно-орієнтовані дисципліни. Значна кількість годин відведена на практику.

СТРУКТУРА СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Спеціалізація «Менеджмент природоохоронної діяльності»

Назва дисципліни Шифр дисципл.

О/В Години Кредити

Ступінь бакалавра 1 курс, 1 семестр

Історія України ГУ.11 0 81 2,5

Іноземна мова(за проф. спрямув.) ГУ.8 0 79 2,5

Вища математика П3 1.1 0 108 3

Інформатика і комп’ютерна техніка П3 7.1 0 142 5

Основи охорони праці ПП 13 0 54 1,5

Основи екології та економіка природокористування

С5.1 В 270 7,5

РПС С5.5 В 162 4,5

Фізичне виховання ГУ9 0 36 1

1 курс, 2 семестр

Культурологія ГУ.2 0 54 1,5

Українська мова (за проф. спрямув.) ГУ.10 0 54 1,5



Математичне програмування ПЗ 1.2 0 54 1,5

Теорія ймовірності та математична статистика

ПЗ 1.3 0 108 3

Основи економічної теорії ПЗ 4.1 0 108 3

Інформатика і комп’ютерна техніка П3 7.1 0 130 3,5

Концепції сучасного природокористування С5.2 В 81 2,5

Географія природокористування С5.3 В 81 2,5

Природно-ресурсні кадастри С5.8 В 108 3

Навчальна економічна практика 162 5,5


Іноземна мова Г1.11 О 66 2,0

Фізичне виховання Г1.12 О 36 1

Філософія Г1.3 О 108 3

Мікроекономіка Ф2.12 О 162 5,5

Загальна теорія статистики Ф2.51 О 108 3

Міжнародна економіка Ф2.10 О 108 3

Історія економічних вчень Ф2.14 О 135 4

Організація природоохоронної діяльності В4.3 В 216 6




Правознавство Г1.5 О 81 3

Макроекономіка Ф2.13 О 162 4,5

Економічна статистика Ф2.52 О 108 3

Теорія бухгалтерського обліку Ф2.53 О 108 3

Економіка підприємств Ф2.8 О 108 3

Екологічні основи природокористування П3.9 В 108 3

Розміщення продуктивних сил П3.10 В 108 3



Релігієзнавство Г1.4 О 54 1,5

Психологія Г1.6 О 54 1,5


Теорія фінансів Ф2.61 О 81 3

Теорія грошей Ф2.62 О 81 3

Інвестування Ф2.7 О 81 3

Теоретичні основи маркетингу Ф2.9 О 108 3

Основи менеджменту П3.11 В 135 4

Історія економіки України С5.4 В 135 4

Картографія та картокреслення С5.5 В 135 4



Економетрія Ф2.3 О 81 2,5

Теорія економічного аналізу Ф2.54 О 108 3

Теорія кредиту Ф2.63 О 81 2,5

Страхування Ф2.64 О 81 2,5

Геоінформаційні технології в менеджменті П3.2 В 108 3

Інноваційна діяльність в галузі природоохоронної діяльності

П3.4 В 108 3

Економіка природокористування П3.7 В 108 3

Географія ПРП України С5.2 В 270 7,5

Виробнича практика 162 5,5


Політологія Г1.8 О 108 3

Фінанси підприємств Ф2.65 О 81 2,5

Управління персоналом П3.12 О 108 3

Ресурсний менеджмент П3.5 О 108 3

Менеджмент природоохоронної діяльності П3.6 О 108 3

Економічна і соціальна екологія В5.6 В 216 6

Лісова таксація В4.6 В 162 4,5

Техніка і технологія галузі В4.5 В 243 6


Соціологія Г1.7 О 54 1,5

Безпека життєдіяльності Г1.9 О 54 1,5

Господарське право Ф2.11 О 81 2.5

Стратегічне планування та управління П3.13 О 108 3

Основи біотехнології П3.8 О 108 3

Планування природоохоронної діяльності підприємств

П3.3 О 81 2,5

Ресурсний менеджмент П3.5 О 108 3

Менеджмент природоохоронної діяльності П3.6 О 108 3

Системний аналіз природоохоронної діяльності

С5.3 В 135 3,5

Основи охорони праці С5.7 В 27 0,75


Ступінь спеціаліста 5 курс, 9 семестр

Психологія управління огу1 О 81 3

Стратегічний менеджмент опп 1 О 81 3

Інвестиційний менеджмент опп 2 О 81 3

Інноваційний менеджмент опп 3 О 81 3

Менеджмент організацій опп 4 О 108 3

Цивільна оборона ВНЗ В 54 2

Історія економічної думки в Україні ВНЗ11 В 108 3

Природно-ресурсний контроль і моніторинг ВНЗ12 В 135 5

Геоінформаційні системи у природоохоронному менеджменті

ВНЗ14 В 108 3


Конфліктологія ОПП2 О 54 1,5

АРМ менеджжера ОПП5 О 72 2

Корпоративне управління ОПП6 О 81 2,5

Інтелектуальна власність ВНЗ1 В 36 1

Оцінка ПРП ВНЗ13 В 108 3,0

Система місцевого природно-ресурсного управління

ВНЗ15 В 108 3,0

Регіональна політика сталого розвитку в Україні

ВНЗ16 В 108 3,0

Дипломна робота 10

Ступінь магістра 5 курс, 9 семестр

Психологія управління ОПП1 О 81 2,5

Стратегічний менеджмент ОПП1 О 81 2,5

Інвестиційний менеджмент ОПП2 О 81 2,5

Інноваційний менеджмент ОПП3 О 81 2,5

Менеджмент організацій ОПП4 О 108 3,0

Методика викладання у ВШ та Болонський процес

МОПП7 О 108 3

Методологія та організація наукових досліджень

МОПП8 О 54 1,5

Цивільна оборона ВНЗ В 54 1,5

Педагогіка та психологія ВШ ВНЗ11 В 108 3

Менеджмент екологічних коридорів ВС15 В 162 5,5


Конфліктологія ОПП2 О 54 1,5

Основи управлінського консультування ОПП5 О 54 1,5

Корпоративне управління ОПП6 О 81 2,5

Інтелектуальна власність ВНЗ1 В 36 1

Механізм та інструменти стимулювання природоохоронної діяльності

ВНЗ12 В 81 2,5

Менеджмент організацій природоохоронної діяльності

ВНЗ13 В 81 2,5

Регіональна політика сталого розвитку в Україні

ВС14 В 54 1,5

Природно-ресурсне районування та прогнозування розвитку регіону

ВС16 В 54 1,5

Асистентська практика 6

Магістерська робота із захистом в ДЕК 10

Менеджмент туристичної індустрії



Ступінь бакалавра 1 курс, 1 семестр Менеджмент тур.індустрії

Історія України ГУ.11 0 81 3


Вища математика П3 1.1 0 108 3,5



Основи туризмознавства В4.1 В 270 7,5

Організація транспортних послуг в туризмі С5.6 В 135 4,5







Математичне програмування ПЗ 1.2 0 54 1,5


ПЗ 1.3 0 108 3

Основи економічної теорії ПЗ 4.1 0 108 3


Основи екскурсознавства В4.2 В 81 2,5

Організація оздоровчо-спортивного туризму В4.3 В 81 2,5

Сільський зелений туризм С5.7 В 108 3

Навчальна туристична практика 162 5,5


Іноземна мова Г1.11 О 66 2







Готельне господарство П3.09 В 108 3

Туризм і краєзнавство В4.4 В 135 4









Готельний сервіс П3.10 В 108 3

Географія туризму в Україні В4.5 В 135 4











Екологічний туризм С5.3 В 135 4









Туроперейтинг П3.4 В 108 3

Економіка туризму і готельного господарства

П3.7 В 108 3


Виробнича практика





Туристичний маркетинг П3.8 О 108 3

Туристичний менеджмент П3.9 О 108 3

Географія туризму світу В4.6 В 135 4

Міжнародний туризм В4.8 В 135 4

Туристичне країнознавство В4.4 В 135 4

Сільський зелений туризм С5.4 В 108 3

Економічна і соціальна екологія С5.7 В 108 3



Безпека життєдіяльності Г1.9 О 54 1,5





Планування діяльності туристичного підприємства

П3.3 О 81 2,5

Стандартизація, сертифікація та ліцензування в туризмі

П3.10 О 135 4

Рекреаційне лісокористування С5.8 В 162 4,5

Основи охорони праці С5.9 В 27 1



Психологія управління огу1 О 81 2,5

Стратегічний менеджмент опп1 О 81 2,5

Інвестиційний менеджмент опп 2 О 81 2,5

Інноваційний менеджмент опп 3 О 81 2,5


Цивільна оборона внз В 54 1,5

Міжнародне співробітництво в галузі туризмі

внз11 В 108 4

Обґрунтування спеціалізацій рекреаційних територій

внз12 В 135 5

Система місцевого управління туристично-рекреаційною діяльністю

внз14 В 108 4


Конфліктологія опп2 О 54 1,5

АРМ менеджжера опп 5 О 72 2

Корпоративне управління опп 6 О 81 2

Інтелектуальна власність внз 1 В 36 1

Наукові дослідження розвитку туризму внз 13 В 108 3

Система громадського управління туристично-рекреаційної діяльності

внз 15 В 108 3

Кадастрові інформаційні внз 16 В 108 3

Екзаменаційна сесія 6



Психологія управління опп 1 О 81 3

Стратегічний менеджмент опп 1 О 81 3

Інвестиційний менеджмент опп 2 О 81 3

Інноваційний менеджмент опп 3 О 81 3



мопп 7 О 108 3


мопп8 О 54 1,5


Педагогіка та психологія ВШ внз 11 В 108 3

Транспортний менеджмент в туристичній індустрії

вс15 В 162 5


Конфліктологія опп 2 О 54 1,5

Основи управлінського консультування опп 5 О 54 1,5

Корпоративне управління опп 6 О 81 2,5


Менеджмент готельно-ресторанного господарства

внз 12 В 81 2,5

Менеджмент туристичного бізнесу внз 13 В 81 2,5

Державна політика і регулювання в туризмі вс 14 В 54 1,5

Управління антимонопольною діяльністю в туризмі

вс 16 В 54 1,5



Спеціалізація «Менеджмент готельного, курортного і туристичного сервісу»



Ступінь бакалавра 1 курс, 1 семестр

Історія України ГУ.11 0 81 3


Вища математика П3 1.1 0 108 3,5



Основи туризмознавства С5.1 В 270 7,5

Міжнародний туризм С5.6 В 135 4,5







Математичне програмування Ф2.08 0 54 1,5


ПЗ 1.3 0 108 3

Основи економічної теорії Ф2.01 0 108 3


Основи екскурсознавства С5.2 В 81 2,5

Організація оздоровчо-спортивного туризму С5.3 В 81 2,5

Краєзнавство і туризм С5.8 В 108 3

Навчальна туристична практика









Технологія готельної справи П3.11 В 108 2,5

Технологія ресторанної справи В4.04 В 81 2,5









Організація послуг гостинності П3.12 В 135 4

Організація послуг харчування В4.05 В 135 4

Навчальна економічна практика










Екологічний туризм С5.3 В 135 4









Туроперейтинг П3.4 В 108 3

Економіка туризму і готельного П3.7 В 108 3

господарства









Рекреологія В4.06 В 81 2,5

Курортологія В4.07 В 162 4,5

Міжнародний туризм В4.08 В 135 4

Країнознавство і туризм С5.5 В 135 4

Економічна і соціальна екологія С5.6 В 108 3



БЖД Г1.9 О 54 1,5





Планування діяльності туристичного підприємства

П3.3 О 108 3

Стандартизація, сертифікація та ліцензування в туризмі

П3.10 О 135 4

Рекреаційне лісокористування С5.7 В 162 4,5

Основи охорони праці С5.8 В 27 1










Операційний менеджмент готельного, курортного ітуристичного сервісу

внз12 В 135 3,5

Геоінформаційні системи у туристичному менеджменті

вс14 В 108 3


Конфліктологія огу 2 О 54 1,5

АРМ менеджжера опп 5 О 72 2

Корпоративне управління опп 6 О 81 2,5


Корпоративне управління готельно-курортною сферою

внз 15 В 108 3

Методологія наукових досліджень готельно- внз 16 В 108 3

курортної сфери

Екзаменаційна сесія 6










мопп 7 О 108 3


мопп8 О 54 1,5

Педагогіка та психологія ВШ внз 11 В 108 3

Менеджмент сфери послуг вс15 В 162 4,5


Конфліктологія опп 2 О 54 1,5

Основи управлінського консультування опп 5 О 54 1,5

Корпоративне управління мопп 6 О 81 2,5


Концепції оцінювання туристсько-рекреаційних ресурсів

внз 12 В 81 2,5

Регіональний менеджмент готельно-курортного і туристичного сервісу

внз 13 В 81 2,5

Методологія стандартизації послуг гостинності

вс 14 В 54 1,5

Просторовий аналіз розвитку готельно-курортного і туристичного сервісу

вс 16 В 54 1,5



І. ЦИКЛ ГУМАНІТАРНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

ДИСЦИПЛІНА ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 72 (2)Форма контролю: екзамен

І. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу: дати студентам розуміння загальних закономірностей функціонування культури, її значення в суспільному поступі та розвиткові індивіда, а також засвоєння ним найвидатніших досягнень світового мистецтва, добрі знання специфіки та неповторності української культури.1.2. Головні завдання курсу: дати студентам методологічні засади розуміння культури, розкрити сутність культурної еволюції, закономірностей розвитку української національної культури у зв'язках зі світовою культурою, а також формувати у них глибокі громадські переконання.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:- освоєння студентами тематики культурно-історичних епох;- основний акцент засвоєння «феноменів культури», тобто тих моментів буття, що пов’язані з перетворювальною діяльністю людини.ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)Модуль 1. Теорія культури. Історія культури від найдавніших часів до епохи відродження.НЕ 1.1. Культурологія, як навчальний предмет.НЕ 1.2. Сучасні погляди на виникнення та розвиток культури.

НЕ 1.3. Біблія – гнига людської мудрості і краси.НЕ 1.4. Культура кам’яної доби.НЕ 1.5. Найдавніші пам’ятки культури на території України.НЕ 1.6. Культура стародавнього Сходу.НЕ 1.7. Культура стародавньої Греції і Риму.НЕ.1.8. Середньовічна європейська культура.НЕ 1.9. Культура Київської Русі.Модуль 2. Історія культури від епохи Відродження до сьогодення.НЕ 2.1. Культура епохи відродження.НЕ 2.2. Європейська культура 13-18 ст.НЕ 2.3. Культура козацької доби.НЕ 2.4. Європейська культура кінця 18-19 ст.НЕ 2.5. Європейська культура в контексті ідейно-естетичних шукань 20 ст.Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:Основна література1. Антофійчук В.І. Культурологія. Короткий термінологічний словник: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 152 с.2. Культура українського народу: Навч. посібник / Русанівський В.М. та ін. – К.: Либідь, 1994. – 272 с.3. Культурологія: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівнівакредитації / За заг. ред. В.М. Пічі. – Львів: Магнолія плюс, 2003. – 235 с.4. Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посібник / За ред. І.І. Тюрменко, О.Д.Горбули. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 368 с.5. Культурологія: Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / За ред. М.М. Занковича. – К.: Знання, 2004. – 567 с.

ДИСЦИПЛІНА УКРАЇНСЬКА МОВА (за професійним спрямуванням)Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: екзаменІ. Пояснювальна записка

Розширення сфери вживання української літературної мови активізувало завдання навчитися вільно володіти всіма ресурсами мови, набути міцні навички орфографії, пунктуації і стилістики, дбати про високий рівень культури усного і писемного мовлення ділової людини.1.1. Мета курсу – коригування знань студентів у тих практичних аспектах української мови, які постійно „працюють” у їхній галузі фахових знань (терміновживання, культура усного та писемного мовлення офіційно-ділового та наукового стилів тощо); підвищення загального мовного рівня студентів.1.2.Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни

Студент повинен розуміти необхідність для кожної ділової людини:– досконалого володіння українською мовою як визначальним складником фахової культури спеціаліста;– удосконалення навичок використання різних стилів у власному мовленні;– засвоєння всіх норм сучасної української літературної мови;– володіння основними комунікативними ознаками культури мовлення діловою людиною;– розвитку навичок ораторського мистецтва та культури писемного мовлення в офіційно-діловому та науковому стилях;

– засвоєння умінь укладання документів.Студент повинен знати:

– основні ознаки стилів сучасної української літературної мови;– орфографічні, морфологічні, лексичні, стилістичні, синтаксичні та пунктуаційні норми сучасної української літературної мови;– жанри професійного спілкування та їх основні комунікативні ознаки;– основи культури усного і писемного професійного мовлення;– етикет ділового спілкування;– загальні вимоги до складання та оформлення професійних текстів і документів.

Студент повинен уміти:– володіти культурою діалогічного та полілогічного мовлення;– здійснювати структурно-стилістичний аналіз і корегувати тексти відповідно до норм української літературної мови;– сприймати, відтворювати і створювати наукові фахові тексти та різноманітні професійні документи;– застосовувати українську термінологію свого фаху в різноманітних комунікативних ситуаціях професійної діяльності;– користуватися загальномовними та спеціальними словниками;– виконувати роль, відведену в ході ділового спілкування;– підготувати і виголосити публічний виступ (доповідь, промова, звинувачення, захист, дискусія тощо);– дотримуватися мовного етикету відповідно до комунікативної ситуації.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ І. СУСПІЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ МОВИ. СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИНЕ 1.1. Суспільне значення української мови, її правовий статус (мова як компонент професійної культури спеціаліста; мова та її функції; основні етапи становлення української мови; державотворча роль мови; історія української мови як державної; основи мовної політики і чинники прискорення процесів упровадження державної мови; літературна мова як вища форма розвитку мови; форми сучасної української літературної мови; поняття мовної норми; основні мовні норми) – 2 год. (пр.).НЕ 1.2. Стилі сучасної української літературної мови (основні ознаки функціональних стилів сучасної української мови; функціонування та особливості наукового стилю; функціонування та особливості офіційно-ділового стилю; функціонування та особливості публіцистичного стилю) – 2 год. (пр.).НЕ 1.3 Особливості наукової та офіційно-ділової лексики сучасної української мови (основні етапи становлення і розвитку сучасної української термінології; типи термінологічних словників; ознаки науково-термінологічної та виробничо-професійної лексики; історичне формування мови ділових паперів; мовні кліше і штампи) – 2 год. (пр.).ЗМ 2. НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІНЕ 2.1. Морфологічні норми сучасної української літературної мови у професійному мовленні (особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні; особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні; синонімія способових форм дієслова; труднощі перекладу процесових понять; службові слова у професійному мовленні; правопис та відмінювання географічних назв; відмінювання числівників; правопис та відмінювання імен, імен по батькові та прізвищ) – 4 год. (пр.).НЕ 2.2 Лексичні та стилістичні норми сучасної української літературної мови у професійному мовленні (лексичні норми української мови; явища лексичної омо- та паронімії; міжмовна омонімія; явище суржику; терміни, виробничо-професійні та науково-

технічні професіоналізми; номенклатурні назви у професійному мовленні; стилістичні норми української мови та їх специфіка в офіційно-діловому та науковому стилях; тавтологія та плеоназм) – 4 год. (пр.).НЕ 2.3. Синтаксичні норми української літературної мови у професійному мовленні (синтаксичні норми української літературної мови; порядок слів як стилістичний засіб; відокремлені слова і конструкції у професійному мовленні; складні випадки узгодження і керування; правила використання активних і пасивних конструкцій та безособових форм; специфіка українських прийменникових конструкцій) – 2 год. (пр.).ЗМ 3. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ЯК КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СПЕЦІАЛІСТА. СКЛАДАННЯ Й РЕДАГУВАННЯ НАУКОВИХ ТА ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИХ ПРОФЕСІЙНИХ ТЕКСТІВНЕ 3.1. Поняття культури мовлення (основні комунікативні ознаки культури мовлення: 1) правильність як комунікативна ознака мовлення; правила і норми; 2) точність і логічність мовлення; поняття про алогізми; умови досягнення точності й логічності мовлення; 3) багатство (різноманітність) мовлення: види синонімів, омоніми, пароніми тощо; 4) чистота мовлення; поняття „діалект – діалектизм”, „канцеляризм – мовний штамп”, „вульгаризм” та ін.; 5) доречність і достатність мовлення; 6) виразність мовлення; особливості усної та писемної форм мовлення) – 4 год. (пр.).НЕ 3.2. Культура писемного мовлення (технічні правила оформлення рукописних та машинописних текстів) (правила оформлення титульної сторінки наукового тексту; правила цитування; норми оформлення списку використаної літератури; рубрикація наукових та офіційно-ділових текстів; культура писемного мовлення офіційно-ділового та наукового стилів) – 4 год. (пр.).НЕ 3.3. Сучасний документ. Норми, правила, варіанти (поняття про документ; класифікація документів;реквізити документів, формуляр; вимоги до укладання документів. вимоги до автобіографії та її укладання;вимоги до резюме та його укладання; вимоги до характеристики та її укладання; вимоги до заяви та її укладання) – 2 год. (пр.).НЕ 3.4. Укладання й редагування документів (укладання довідково-інформаційних та обліково-фінансових документів (пояснювальна й доповідна записки, відгуки, довідки, звіти, оголошення, плани робіт, подання, клопотання, протоколи, витяги з протоколів, службові листи, службові телеграми, факси, телефонограми, акти, розписка, доручення); укладання розпорядчих документів (постанова, ухвала, розпорядження, накази, вказівки) – 4 год. (пр.).НЕ 3.5 Культура усного ділового мовлення (орфоепічні норми української мови; види та правила усного спілкування за професійним спрямуванням (ділова нарада, службова бесіда, телефонна ділова розмова); види і жанри публічних виступів (виступ під час наради, промови з нагоди урочистих зустрічей, громадсько-політична та академічна промови та ін.; структура публічного виступу; підготовка до виступу: добір матеріалу, обґрунтування теми, реєстр і тлумачення ключових слів, засоби активізації уваги слухачів.) – 4 год. (пр.).

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.: Рідна мова, 1998. – 475 с.

2. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К.: АртЕк, 1998. – 190 с.

3. Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: Мова та етика ділової комунікації: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: АртЕк, 2002. – 208 с.

4. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичний та соціолінґвістичний аспекти. – К.: Вид. дім “КМ Academia”, 2000. – 218 с.

5. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Бабич Н.Д. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2005. – 572 с.

6. Олійник О. Світ українського слова. – К.: Хрещатик, 1994. – 415 с.7. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підручник. – Львів:

Світ, 1994. – 216 с.8. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. Підручник. – К.: АртЕк, 2001. –

392 с.9. Свердан т., Рульова Н. Українська мова з професійним спрямуванням: Навчальний

посібник для студентів юридичного факультету. – Чернівці: Рута, 2005. – 72 с.10. Українська мова. Енциклопедія. – К.: Вид-во “Укр. енциклопедія” імені М.П.Бажана,

2000. – 752 с.11. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо / Уклад. Я.Б.Тимошенко. – К.: Либідь, 1991. –

256 с.12. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови. –

К.: Наук. думка, 1997.13. Ділова українська мова: Посібник для студентів вузів / За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці:

Рута, 1996. – 276 с.14. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – 2-ге вид., доповнене. – Х.: Торсинг, 2002. –

448 с.15. Караванський С. Секрети української мови. – К.: УКСП “Кобза”, 1994. – 152 с.16. Корж А.В. Ділова українська мова для юристів: Лекції та комплексні завдання. Навч.

посібник. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – 176 с.17. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. – Х.: Акта, 1997.– 192 с.18. Плотницька І.М. Ділова українська мова. Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.:

Центр навчальної літератури, 2004. – 256 с.19. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – 2-ге вид.,

стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.20. Російсько-український словник-довідник “Порадник ділової людини” / Уклад.

О.М.Коренга та ін. – К.: Основа, 1995. – 320 с.21. Свердан М., Свердан Т. Українська мова з професійним спрямуванням: Практикум для

студентів економічних спеціальностей. – Чернівці: Рута, 2005. – 216 с.22. Склад і структура термінологічної лексики української мови / За ред. А.В.Крижанівської.

– К.: Наук. думка, 1984. – 193 с.23. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М.Морозов, Л.М.Шкарапута. – К.: Наук. думка,

2000. – 680 с.24. Словник труднощів української мови / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Рад. шк., 1989. – 336

с.25. Українська мова і мовлення: Навч. посібник / За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці: Рута, 1999. –

96 с.26. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут

української мови. – 4-те вид., випр. й доп. – К.: Наук. думка, 1993. – 240 с.27. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2003. – 480 с.28. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.29. Коваль А.П. Культура ділового мовлення: Писемне та усне ділове спілкування. – Вид. 3-

тє. – К.: Вища шк., 1982. – 287 с.30. Коваль А.П. Культура ділового спілкування: Навч. посібник.– К.: Либідь, 1992. – 280 с.

31. Культура писемного мовлення (орфографічна і пунктуаційна правильність): Навч. посібник / За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці: Рута, 2000. – 96 с.

32. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 302 с.

33. Плотницька І.М. Ділова українська мова. Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 256 с.

34. Томан І. Мистецтво говорити / Переклад з чеської. – К.: Політвидав України, 1989. – 293 с.

35. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П.Бибик, І.Л.Михно, Л.О.Пустовіт, Г.М.Сюта. – К.: Довіра; УНВЦ “Рідна мова”, 1997. – 399 с.

36. Чмут Т.К. Культура спілкування: Навч. посібник. – Хмельницький: ХІРУП, 1996. – 345 с.ІНОЗЕМНА МОВА (за професійним спрямуванням)

ДИСЦИПЛІНА «АНГЛІЙСЬКА МОВА» (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПІЛКУВАННЯМ)Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 270 (7,5)Форма контролю – залік, іспит«АНГЛІЙСЬКА МОВА» І. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу - практичне володіння англійською мовою, реалізація на письмі комунікативних намірів; досягнення студентом такого рівня знань, який повинен забезпечити майбутньому спеціалісту можливість спілкуватись англійською мовою в обсязі тематики, передбаченої програмою, застосовуючи лексико-граматичний мінімум проводити обговорення проблем буденного життя, загальнонаукового та професійно орієнтованого характеру.1.2. Головні завдання курсу „Англійська мова для професійного спілкування” є:- вивчення англійської мови в різних аспектах з урахуванням мети курсу „Англійської мови для професійного спілкування”, дотримуючись принципу тематичності, що означає вивчення фонетики, лексики, граматики в рамках тематики, визначеної програмою: Туризм та індустрія гостинності;- формування у студента системи знань на засадах комунікативного спрямування у вивченні іноземних мов. Принцип комунікативності вимагає організації процесу навчання англійської мови як моделі процесу комунікації, створення на практичних заняттях атмосфери іншомовного спілкування з навчальними ситуаціями максимально наближеними до умов реальної комунікації;- досягнення мовної та соціокультурної компетенції на основі ознайомлення з різними аспектами життя країн, де англійська мова є рідною, зокрема США, Великобританії та ін;1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: „Англійська мова для професійного спілкування”. Прослухавши курс „Англійська мова для професійного спілкування”, студент повинен:- на професійному, побутовому та культурологічному рівнях виробити навички усної та письмової комунікації на англійській мові;- на основі сформованих знань брати участь в усному мовленні англійською мовою; - реалізувати комунікативні наміри на письмі (статті, реферати);- працювати з іншомовними джерелами наукового та професійно-виробничого характеру; - у виробничих умовах, на основі лексико-граматичного мінімуму, користуючись професійно орієнтованими іншомовними (друкованими та електронними) джерелами здійснювати ознайомче, пошукове та вивчаюче читання.ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)Модуль № 1 Вступний курс

НЕ 1.1. Корективний фонетичний курсФонетика. Звуки і букви. Інтонація. Наголос.Типи складів. Читання буквосполучень. Виразне читання.НЕ 1.2. Елементи спілкування. Вітання. Представлення. Прощання. Подяка.Артикль. Основні функції і вживання означеного і неозначеного артиклю.Ми вивчаємо англійську мову. Англійська мова – як засіб міжнародного спілкування. Студентське життя: основні вирази за темою. Іменник. Множина іменника. Відмінки іменників. Вживання іменників у функції означення. Дієслово to be. Відмінювання. Утворення питальної і заперечної форми.НЕ 1.3. Біографія, сім’я. Родичі, родинні зв’язки. Автобіографія. Одруженння та заручини у Великобританії та США. Сімейні традиції в Україні. Моя сім’я. Професії у туристичному бізнесі. Займенник. Особові займенники. Присвійні займенники. Зворотні займенники.

Вказівні займенники. Питальні займенники. Неозначені займенники. Заперечні займенники. Означальні займенники. Кількісні займенники. Типи питань. Теперішній неозначений і тривалі часи. Вживання займенника it. НЕ 1.4. Планування щоденних дій. Робочий день студента. Щоденні обов’язки. Теперішній неозначений час в активному та пасивному стані. Вживання, утворення, питальні і заперечні форми. Теперішній неозначений час дієслів to be, to have.НЕ 1.5. Зовнішність і характер людини. Опис зовнішності. Будова тіла. Риси характеру. Характеристика людини. Мій найкращий друг. Основи гармонійного існування. Позитивні і негативні характеристики людини. Теперішній неозначений, теперішній тривалий, теперішній перфектний час. Вживання, утворення, питальні і заперечні форми. Прикметники. Ступені порівняння прикметників.НЕ 1.6. Мій найкращий друг. Зовнішність і харатер людини. Опис зовнішності улюбленого актора (відоиої особи). Успіх у бізнесі. Модуль № 2 Основний курсНЕ 2.1. Сучасне помешкання. Назви кімнат. Меблі. Предмети обстановки. Сучасні зручності. Майбутній неозначений час в активному та пасивному стані. Вживання, утворення, питальні і заперечні форми. Конструкція there is, there are.Минулий неозначений час дієслів to be, to have. Вживання минулого неозначеного. Конструкція there is, there are.НЕ 2.2. Житло, будинок, квартира, гуртожиток. Пошук житла. Американські та Британські традиційні помешкання. Офісне приміщення.Минулий неозначений час в активному і пасивному стані. Вживання. Утворення, питальні і заперечні форми. Минулий неозначений час дієслів to be, to have. Теперішній перфектний час. Фах. текст: "Структура та функції готелю".НЕ 2.3. Пори року. Назви місяців року, днів тижня. Осінні та зимові свята та традиції різних країн.ІІ семестрМодуль №1 Сучасна індустрія харчування НЕ 1.1. Зимові традиції різних країн. Українські ритуали, традиції. Числівник. Прості та тривалі часи дієслова в активному й пасивному стані (повторення вивченого граматичного матеріалу) Фах. текст: „Види ресторанів”НЕ 1.2. Їжа і напої. Продукти харчування. Прийоми їжі у Великобританії та США. Обідаємо у місті. Ресторанний бізнес. Види ресторанів та послуг. Теперішній тривалий та неозначений часи. Вживання конструкції as…as; not so…as Фах. текст: "Кар’єра у туристичному бізнесі"НЕ 1.3. Харчування у місті.Вибір ресторану у Лондоні, Нью-Йорку. Повторення неправильних дієслів. Вживання прийменників. Вирази so do I, neither do I. Парний сполучник neither…nor Фах. текст: "Європейські визначні пам’ятки"(1)

НЕ 1.4. Кулінарні традиції країн світу. Інтерв’ю, обговорення, складання меню. Традиції харчування в Україні. Рецепти смачних страв. Теперішній перфектно-тривалий час. НЕ 1.5. Обідаємо у місті. Ресторанний бізнес. Види ресторанів та послуг. Основні професії та спеціальності харчової промисловості. Прості та тривалі часи дієслова в активному й пасивному стані (повторення вивченого граматичного матеріалу) Фах. текст: „Види ресторанів”. Повторення вивченого лексичного та граматичного матеріалу, підготовка до контролю. (2 години)Модуль №2 Освіта в Україні, Великобританії, СШАНЕ 2.1. Освіта в Україні. Підготовка фахівця. Граматика: простий майбутній час. Засоби вираження майбутньої дії в англійській мові. Фах. текст: " Європейські визначні пам’ятки"НЕ 2.2. Університети світу. Освіта в Британії. Основні принципи американської освіти. Фах. текст: "Сторінки історії туризму: „19 століття"НЕ 2.3. Університети України. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Елементи спілкування: висловлення подяки. Фах. текст: "З історії розвитку туристичних компаній: агенція Т. Кука”НЕ 2.4. Чернівці. Стратегія розвитку. Перспективи туризму. Визначні пам”ятки. Екскурсійні маршрути. Часи дієслова в активному стані. Підсумкове заняття. Фах. текст: „Всесвітня Туристична Організація”.IІІ семестрМодуль №1 Покупки та грошові відносиниНЕ 1. Робимо покупки. У продуктовому магазині. Повторення назв овочів і фруктів, видів м’яса, молочних продуктів, напоїв. Види крамниць у Британії та США. Національні особливості закупівлі товарів. Теперішній перфектний та минулий неозначений час (повторення). Модальні дієслова. Фах. текст: Філософія споживача. Взаємні стосунки „продавець-клієнт”НЕ 2. Гроші та банківські послуги. Валюта, здійснення банківських послуг. Дорожні чеки. Як відкрити рахунок. Вживання модальних дієслів. Дієслова should, ought, shall, will, would, need, dear. Вживання дієслова to be у модальній функції. Фах. текст: „Характеристика послуг туристичного бізнесу. Соціокультурний аспект туризму” Модуль №2 Здоровий спосіб життяНЕ 1. Здоров’я людини. Фітнес. Правильне харчування. Спорт у житті сучасника. Олімпійські ігри. Туризм на службі здоров’я. Екстремальні види туризму. Лікування типових хвороб. Візит до лікаря. Минулий перфектний, перфектно-тривалий час. Вживання, утворення, питальні і заперечні форми. Фах. Текст: Спортивні досягнення українських спортсменів.НЕ 2. Клімат. Пори року та погода. Погода в Україні. Кліматичні умови Великобританії та США. Прогноз погоди. Географічне положення України, США, Великобританії. Назви країн та національностей. Граматичний матеріал: Часи англійського дієслова (повторення). Майбутній перфектно-тривалий час. Вживання, утворення, питальні і заперечні форми. Найкращі світові місця для відвідування туристами.ІV семестрМодуль №1 ПодорожНЕ 1. Чому люди подорожують?. Географічні назви. Подорож. Поїздка. Види подорожів. Подорож залізницею. Митний контроль. Подорожування літаком. В аеропорту. Бронювання квитків. Що треба й не треба робити під час подорожі. Я їду за кордон. Перфектний минулий та перфектно-тривалий часи. Фах. текст: Ключові поняття в індустрії гостинності. Проживання в готелі. Види готелів. Професії готельного бізнесу.НЕ 2. Розвиток масового туризму. Сучасні засоби комунікації. Телефоний етикет. Аудіювання: Мобільний телефон. Морскій круїз. Граматичний матеріал: Узгодження часів.

Випадки, коли правило узгодження часів не застосовується. Розповідні, питальні, наказові речення у непрямій мові. Фах. текст: Транспортування. Послуги прокату.Модуль № 2 Дозвілля. Вихідні. Канікули. НЕ 1. Канікули та свята. Улюблені види відпочинку. Мій вільний час. Телебачення у житті людини. Кемпінг. Подорожування автостопом. Громадські зручності. Міський транспорт. Правила дорожнього руху. Автомомобіль. Таксі. Пасивний стан дієслова.Фах. текст Планування вихідних.НЕ 2. Заклади організації побуту. У перукарні. Візит до кравця/кравчини. Як доглядати одяг, взуття. Дрібний ремонт. Граматичний матеріал: Вживання часів англійського дієслова у пасивному стані.Підготовка та презентація проекту:

1. Невідомі Чернівці у фотографіях.2. Рекламний фолдер (буклет)3. Туристична карта міста

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:Основна література1. Частник С.; Коробка Г. Англійська мова для менеджерів туризму та готельного бизнесу. –

Харьков: "Торсинг", 2003. – 158 с. 2. Венкель Т. Англійська мова для студентів вищих навчальних закладів. – Чернівці: Книги

ХХІ, 2009. – 175 с.3. Верба Г.В. Довідник з граматики англійської мови. – Київ: "Освіта", 1994. – 317 с.4. Swan M., Walter C. How English Works / a Grammar Practice Book. – Oxford: Oxford

University Press, 2002. – 358 р.5. Мошняга Е.В. Английский язык: туризм, гостеприимство, платежное средство. – М.:

"Советский спорт", 2008. – 246 с.

“НІМЕЦЬКА МОВА” І. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - Метою викладання дисципліни „Німецька мова” є вивчення мови на професійному, побутовому та культурно – логічному рівнях. Практичне володіння німецькою мовою необхідне для ділового та професійного спілкування, реалізації на письмі комунікативних намірів, пов’язаних з виробничими умовами фаху. Студенти повинні досягти рівня знань відповідних до вимог дипломованого спеціаліста, який повинен вміти забезпечити застосування іноземної мови на практиці при виконанні професійних обов’язків.1.2. Головні завдання курсу: Завдання вивчення дисципліни „Німецька мова”: Після повного закінчення курсу вивчення німецької мови студент повинен набути мовних знань, навчальних вмінь, та компетенцій відповідно до програми, оволодіти комунікативними навичками для того щоб: брати участь в усному мовленні німецькою мовою в обсязі тематики, передбаченої програмою; вести ділове листування, вміти вести ділову документацію; працювати з іншомовними джерелами наукового та професійно-виробничого характеру; здійснювати ознайомливе, пошукове та вивчаюче читання : читати неадаптовану фахову л-ру з метою отримання наукової інформації і відтворення її рідною мовою.Курс з іноземної мови на неспеціальних факультетах передбачає такі завдання : корективний курс фонетики (характеристика голосних та приголосних, правила читання, наголос, інтонація, фонетичні вправи); розвиток навичок вимови, аудіювання та усного мовлення (монологічне мовлення, діалоги, полілоги, дискусії, рольові ігри); систематизація граматичних знань з німецької мови (частини мови, синтаксис, словотвір, відповідність/невідповідність граматичних категорій німецької та української мов); формування навичок читання та перекладу суспільно – політичної, публіцистичної,

художньої та наукової л-ри, а також вміння отримувати, передавати і використовувати наукову інформацію німецькою мовою з фаху. Реалізацію загальноосвітніх, пізнавальних та виховних завдань, що сприяють формуванню у студентів відповідної соціокультури.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:Прослухавши курс „ Німецька мова”, студент повинен: на професійному, побутовому та культурологічному рівнях виробити навички усної та письмової комунікації на англійській мові; на основі сформованих знань брати участь в усному мовленні англійською мовою; реалізувати комунікативні наміри на письмі (статті, реферати); працювати з іншомовними джерелами наукового та професійно-виробничого характеру; у виробничих умовах, на основі лексико-граматичного мінімуму, користуючись професійно орієнтованими іншомовними (друкованими та електронними) джерелами здійснювати ознайомче, пошукове та вивчаюче читання.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Лексико-граматичний комплекс 1НЕ 1.1. Л.:Вивчення іноземної мови. Г.:Відмінювання і вживання дієслів в теперішньому асі.Л.:Вивчення іноземних мов в університеті. Урок німецької мови. Курси іноземних мов.Г. :Теперішній час слабких,сильних, неправильних дієслів. Порядок слів у різних типах речень.НЕ 1.2. Л.: Навчання в університеті. Г.: Відмінювання іменників.Л.: Навчання в університеті.Мій факультет. Моя група.Г.: Слабка, сильна і жіноча відміна іменників. Окремі випадки відмінювання. Відмінювання власних імен. Відмінювання іменників у множині.НЕ 1.3. Л.: Чернівецький національний університет. Г.: Іменник. Категорія числа.Л :Заснування університету. З історії університету.Наш університет сьогодні.Г.:Утворення множини іменників чоловічого,середнього і жіночого родів.Особливі випадки утворення множини.ЗМ 2. Лексико-граматичний комплекс 2.НЕ 2.1Л. :Бібліотека. Г.: Числівник. Л. :Найбільші бібліотеки світу. Бібліотеки міста Чернівці. Наукова бібліотека Чернівецького національного університету. Робота в читальному залі бібліотеки. Замовлення книг. Г. :Числівник. Різні типи числівників. Відмінювання порядкових числівників. Дробові числівники. Читання дат.НЕ 2.2Л.: Про будинки і квартири. Г.:Прийменник. Л. :Види будинків. Моя квартира. Кімната в гуртожитку.НЕ 2.3. Г. :Прийменники з давальним, знахідним,давальним і знахідним відмінками. Л. :Робочий день студента: Ранок і вечір в сім’ї і в гуртожитку.Відмінювання і вживання дієслів з відокремленими і невідокремленими префіксами.

ІІ семестрЗМ 1. Лексико-граматичний комплекс 1.НЕ 1.1. Л.: “Сім’я”. Г.Граматичний рід іменників. Заперечення. Л. Моя сім’я. Родичі і знайомі. Вік і професії членів сім’ї. Сімейні традиції. Г. Визначення граматичного роду за значенням і за формою. Рід загальних назв. Рід власних назв. Рід похідних іменників. Рід складних іменників. Рід субстантивованих іменників. Рід абревіатур. Заперечні слова, особливості їх вживання в реченні.НЕ 1.2. Л. Зима. Г. Неозначений займенник man і безособовий займенник es. Л. Природа взимку. Зимові свята: день святого Миколая, Різдво, Новий рік.Г. Особливості вживання неозначеного займенника “man” і безособового займенника“es”.НЕ 1.3. Л. Біографія. Г. Вживання артикля. Вказівні, особові і неозначені займенники.

Л. Моя біографія. Заповнення анкет. Написання короткої (у формі таблиці) і повної біографії. Біографії членів сім’ї. Біографії видатних людей. Г. Вживання означеного, неозначеного і нульового артикля перед іменниками. Вживання артикля перед речовинними назвами і абстрактними поняттями. Відмінювання і вживання вказівних і особових займенників. Відмінювання неозначених займенників.НЕ 1.4. Л. Весна. Г. Ступені порівняння прикметників і прислівників. Л. Пори року. Весна. Природа навесні. Свято Паски. День Матері. 9 травня – День перемоги і пам’яті. Вірші і пісні про весну. Г. Ступені порівняння прикметників і прислівників.ЗМ 2. Лексико-граматичний комплекс 2.НЕ 2.1. Л. Мої друзі. Г. Наказовий спосіб дієслів. Присвійні займенники. Л. Мої друзі. Їх зовнішність, професії, інтереси, звички, риси характеру. Прислів’я, вірші до теми. Г. Наказовий спосіб дієслів. Відмінювання присвійних займенників і вживання їх у реченні.НЕ 2.2. Л. Літо. Л. Пори року. Літо. Державні і церковні свята влітку. НЕ 2.3. Л. Вільний день Моніки. Г. Модальні дієслова. Л. Мій вільний день. Мій вихідний день. Канікули. Відпустка. Люди і їх вільний час. Вірші, прислів’я до теми. Г. Модальні дієслова. Основні форми модальних дієслів. Відмінювання модальних дієслів в теперішньому часі. Вживання і переклад модальних дієслів.НЕ 2.4. Л. Осінь. Л. Пори року. Осінь. Свято урожаю. День об’єднання Німеччини.

ІІІ семестрЗМ 1. Лексико- граматичний комплекс 1НЕ 1.1. Л.: “Їжа. Л. Їжа. Сніданок. Обід. Вечеря. Страви української кухні. Страви німецької кухні. В столовій, кафе, ресторані. Меню. Характеристика страв. Г. Прикметник. Відмінювання прикметників. Утворення прикметників. Підготовка страв. Пропозиція рецептів. Види дієт. Правила правильного харчування. Г.Слабка, сильна і мішана відміни прикметників. Особливі випадки відмінювання прикметників. Утворення прикметників.НЕ 1.2. Л. „Україна”. Г. Перфектно-минулий розмовний час. Л. Розмовна тема „Україна”. Територія. Населення. Границі. Карта України. Розвиток промисловості. Сільського господарства. Розвиток науки і культури. Національні символи України. (Іван Франко – до 150-річчя від дня народження). Г. Перфектно-минулий розмовний час. Утворення перфекту. Відмінювання дієслів у перфекті. Вживання перфекту.НЕ 1.3. Л. Столиця України – Київ.Г. Прийменники з родовим відмінком. Простий минулий час. Л. Київ – столиця України. З історії заснуваня і розвитку. Київ – промисловий науковий і культурний центр України. Визначні пам’ятки Києва.Г. Прийменники з родовим відмінком. Простий минулий час. Утворення імперфекту слабких, сильних, неправильних дієслів. Відмінювання дієслів в імперфекті. Вживання імперфекту.НЕ 1.4. Л. Чернівці. Г. Парні прийменники. Парні сполучники. Розділовий генітив.Л. Чернівці – промисловий, науковий і культурний центр Буковини. Визначні пам’ятки міста.Г. Парні прийменники. Їх функція в реченні. Парні сполучники. Їх переклад. Функція в реченні. Розділовий генітив. Утворення, переклад, вживання в реченні.НЕ 1.5. Л. Найбільші міста України. Видатні люди України. Л. Найбільші міста України Харків, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів. Видатні люди України. (Домашнє читання).ЗМ 2. Лексико-граматичний комплекс 2.

НЕ 2.1. Л. „Німеччина”. Г. Прийменники з родовим відмінком (повторення). Л. Розмовна тема „Німеччина”. Територія. Населення. Границі. Карта Німеччини. Клімат. Географічне положення. Розвиток економіки, сільського господарства. Розвиток науки і культури. Національні символи.Г. Прийменники з родовим відмінком (повторення). Часи активного стану дієслів: презенс, імперфект, перфект, плюсквамперфект (повторення).

НЕ 2.2 Л. Берлін – столиця Німеччини. Г. Пасивний стан дієслів. Л. Берлін – столиця Німеччини. Заснування Берліну. З історії розвитку Берліну. Берлін сьогодні. Берлін – промисловий, науковий і культурний центр Німеччини. Визначні пам’ятки Берліну.Г. Пасивний стан дієслів. НЕ 2.3. Л. Найбільші міста Німеччини.Г. Пасивний стан дієслів (продовження). Л. Найбільші міста Німеччини. Гамбург, Мюнхен, Кельн, Дрезден, Лейпциг, Франкфурт на Майні.Г. Пасивний стан дієслів (продовження).НЕ 2.4.Л. „Німецькомовні країни”. Г. Пасивний стан дієслів. Л. Німецькомовні країни Австрія, Швейцарія, Люксембург, Ліхтенштейн. Г. Пасивний стан дієслів.НЕ 2.5. Л. Які свята святкують німці? Г. Займенникові прислівники. Л. Які свята святкують німці? Г. Займенникові прислівники. Утворення. Функції в реченні.

IV семестрЗМ 1. Лексико-граматичний комплекс 1.НЕ 1.1.Л. „На пошті”. Г. Інфінітив. Л. На пошті. Відправка і отримання листів, телеграм, бандеролей, посилок. Робота поштових відділень. Обслуговування відвідувачів. Г. Інфінітив як іменна форма дієслова. Утворення інфінітива. Форми інфінітива. Значення інфінітива. Простий і поширений інфінітив. Інфінітив з часткою „zu” і без „zu”НЕ 1.2.Л. Фахові тексти. Л. Робота над фаховими текстами.НЕ 1.3.Л. Відвідування культурних закладів кіно, театру, концерту, музею, картинної галереї.Г. Інфінітивні конструкції „haben + zu + Infinitiv”, „sein + zu+Infinitiv“.Інфінітивні групи um…+zu+Inf.; statt...+ zu + Inf. ohne + zu + Inf. Л. Із розвитку кіномистецтва. Відвідування кінотеатру. Відвідування театру. Відвідування концерту. Відвідування музею і картинної галереї. Г. Інфінітивні конструкції haben + zu + Infinitiv, sein + zu+Infinitiv. Їх значення, переклад, функції в реченні. Інфінітивні групи um…+zu+Inf.; statt...+ zu + Inf. ohne + zu + Inf. Їх значення, переклад, вживання.НЕ 1.4.Л. Фахові тексти. Л. Робота над фаховими текстами.НЕ 1.5.Л. „В магазині”. Г.Сполучники сурядності. Складносурядні речення. Складнопідрядні речення. Л. „В магазині”. В магазині промислових товарів. В продуктовому магазині. В магазині книг. На ярмарку. Г. Складносурядні речення. Сполучники сурядності. Складнопідрядні речення. Сполучники підрядності. Підрядні речення мети. Підрядні додаткові речення. Підрядні підметові речення. Підрядні присудкові речення. Підрядні речення місця.ЗМ 2. Лексико-граматичний комплекс 2.НЕ 2.1. Л. „У лікаря”. Г. Підрядні речення часу. Підрядні речення причини. Підрядні речення способу дії. Л. „У лікаря”. На прийомі у лікаря в поліклініці. В аптеці. Основні хвороби. Лікарі. Робота служби „Швидкої медичної допомоги”. Г. Підрядні речення часу. Підрядні речення причини. Підрядні речення способу дії. Переклад.НЕ 2.2. Л. Фахові тексти. Л. Робота над фаховими текстами.НЕ 2.3. Л. Засоби масової комунікації. Г. Підрядні означальні речення. Підрядні наслідкові речення. Підрядні умовні речення. Підрядні допустові речення. Л. Засоби масової комунікації. Газета, радіо і телебачення. Інтернет. Г. Підрядні означальні речення. Підрядні наслідкові речення. Підрядні умовні речення. Підрядні допустові речення.НЕ 2.4. Л. Фахові тексти. Л. Робота над фаховими текстами.НЕ 2.5. Л. „Подорож”.Г. Дієприкметники I, II. Поширене означення. Л. Подорож літаком, поїздом, автобусом, машиною. Г. Дієприкметники I, II в ролі означення і обставини способу дії. Поширене означення.


1. Щербань Н.П., Лабовкіна Г.А., Бачинський Я.В., Кушнерик В.І. “Німецька мова”, Чернівці, 2005р., 500 с.

2. Лабовкіна Г.А., Палига Г.С., Гіков Л.В. “Розмовні теми і граматичний довідник з німецької мови”. Частина 1. Чернівці, ЧНУ, 1997р.,86 с.

3. Лабовкіна Г.А., Палига Г.С., Гіков Л.В.”Розмовні теми і граматичний довідник з німецької мови”. Частина 2. ЧНУ, 1997р.,80 с.

4. Р.І. Смеречанський .Довідник з граматики німецької мови, Київ, 1989р., 304 с.5. Бориско Н.Ф. Україна: читаємо, говоримо, дискутуємо. Київ, 2004, 262 ст.6. H.H. Panasjuk. Dewutschland. Land und Leute. Minsk, 1996, 362 S.7. Г.А. Лабовкіна, Я.В. Бачинський. Фахові тексти та завдання з німецької мови. Частина 1.

Збірник. Чернівці: Рута, 2005 р., 80 ст. 8. Г.А. Лабовкіна, Я.В. Бачинський. Фахові тексти та завдання з німецької мови. Частина 2.

Збірник. Чернівці: Рута, 2006 р., 36 ст.9. Axel Hering u.a. Übungsgrammatig. Deutsch als Fremdsprache, München, 2002, 248 S.10. Michaela Perlmann Balme Em neuer. Brückenkurs. Deutsch als Fremdsprache. Niveaustufe. B.

1. München, 2006, 128 S.

ДИСЦИПЛІНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу: ознайомити студентів з найголовнішими подіями вітчизняної історії, з героїчними сторінками боротьби українського народу проти поневолення, за свою свободу, незалежність, державність. 1.2. Головні завдання курсу: домагатися усвідомленого, міцного засвоєння студентами програмного матеріалу, розуміння історичного процесу як закономірного і безперервного розвитку людської цивілізації; навчити студентів самостійно встановлювати причинно-наслідкові зв’язки при аналізі історичних подій, фактів виробляти у них уміння використовувати історичний досвід для вирішення сучасних завдань.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:володіти навиками бібліографічного аналізу, способами і прийомами роботи з різними базами даних, бібліотечними та музейними фондами; комплектувати, обробляти та класифікувати архівні документи, археологічні та етнографічні матеріали; користуватися ПК для виявлення й обробки джерельних даних; володіти необхідним лексичним мінімумом сучасних і давніх іноземних мов в межах потреби своєї професійної діяльності; вести краєзнавчу роботу, виявляти, пропонувати та сприяти збереженню історико-культурних пам’яток; використовувати набуті психолого-педагогічні і методичні прийоми для підвищення свого фахового рівня .ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Давня і середньовічна історія України

НЕ 1.1. Київська Русь і її місце у історії українського народу. Східні слов‘яни: розселення, господарство, суспільний устрій, вірування; Утворення держави Київська Русь; норманська та анти норманська теорії; Основні етапи політичного розвитку; Особливості соціально-економічного розвитку Київської Русі. НЕ 1.2. Українські землі в складі Литви та Польщі (ХІV-ХVІ ст.)

Боротьба Литви та Польщі за українські землі; Кревська та Люблінська унії; Еволюція політичного статусу українських земель; Соціально-економічний розвиток українських земель; Виникнення козацтва.НЕ 1.3.Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Причини і початок визвольної війни. Перші перемоги; Воєнні дії 1649-1653 рр.; Формування основ української державності в ході визвольної війни; Переяславська рада та „Березневі статті”.НЕ 1.4.Становище українських земель в складі Російської імперії та Речі Посполитої у кінці ХVІІ-ХVІІІ ст.Обмеження автономії Гетьманщини; Гетьманування І.Мазепи, його Коломацькі статті; Наступ на автономію Гетьманщини після поразки Мазепи, Малоросійська колегія; Відновлення і остаточна ліквідація Гетьманщини.ЗМ 2. Нова та новітня історія УкраїниНЕ 2.1. Розвиток українських земель в складі Російської та Австрійської імперії в кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.Політичні, соціально-економічні, юридичні та адміністративні зміни в долі українських земель в останній чверті ХVІІІ ст.; Соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини та західноукраїнських земель; Українські землі в Першій світовій війні;НЕ 2.2. Національно-демократична революція в Україні (1917-1920 рр.)Формування і діяльність Центральної ради; Боротьба за владу в Україні у кінці 1917-на початку 1918 рр. Четвертий Універсал; Гетьманат Павла Скоропадського; Внутрішня і зовнішня політика Директорії; Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР.НЕ 2.3. Україна в роки Другої світової війниПочаток Другої світової війни і доля західноукраїнських земель, Буковини та Бессарабії. Окупаційний режим на території України. Визволення України і відновлення радянської влади.НЕ 2.4. Політичний та соціально-економічний розвиток України в другій половині 40-х – першій половині 80-х років ХХ ст.Десталінізація суспільства та культури; Хрущовська відлига; Соціальні та економічні реформи; Застійні та кризові явища в економіці та суспільному житті України;Дисидентський рух в Україні.

Ш. Література до вивчення курсу:

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Вид. центр “Академія”, 2002. – 565 с.2. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення.

Хронологічний довідник. – К.: Наук. думка, 1995. – 687 с.3. Грушевський М. Ілюстрована історія України. Репринтне відтворення видання 1913 року.

– К.: “Золоті ворота” – ДТК УРСР – “Радуга”, 1990. – 524 с.4. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. – Львів: Вид-во НТШ у Львові,

1991. – 230 с. 5. Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять / За ред. В.М.

Литвина. – К.: Знання-Прес, 2006. – 460 с. – (Вища освіта ХХІ століття).6. Лановик Б., Лазарович А. Історія України. – К.: Знання-Прес, 2006. – 598 с.7. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь, 1991. – 510 с.

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯДИСЦИПЛІНА «ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ»Для спеціальності 6.030601 «Мкенеджмент оргнанізацій»Кількість годин (кредитів): 216 (6)Форма контролю - залік

І. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу: фізичне виховання має закласти основи забезпечення та розвитку фізичного і морального здоров’я, комплексного підходу до формування розумових і фізичних якостей особистості, вдосконалення фізичної та психологічної підготовки до активного життя і професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання різноманітних засобів і форм фізичного удосконалення. На основі занять з фізичного виховання вдосконалювати у студентів фізичні якості: витривалість, спритність, гнучкість, силу; виробити уміння організації фізичного виховання.1.2. Головні завдання курсу: опанувати нормативні вимоги, які передбачені дисципліною. 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:На основі занять з фізичного виховання вдосконалювати у студентів фізичні якості: витривалість, спритність, гнучкість, силу; виробити уміння організації фізичного виховання.Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:Основна література1. Закон України “Про фізичну культуру і спорт” // Перелік документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу і поза навчальної роботи з фізичного виховання у вищих навчальних закладах освіти І, ІІ, ІІІ та IV рівнів акредитації. – К., 1999. – С. 3-4.2. Матвєєв Л.П. Основи загальної теорії спорту та системи підготовки спортсменів. – К.:Олімпійська література, 1999. – 318 с.3. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України. – К., 31 с.4. Цільова комплексна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації”. – К., 1998. – 46 с.5. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. – Львів: Штабар, 1997. – 207 с.6. Мухін В.М. Фізична реабілітація. – К.: Олімпійська література, 2000. – 423 с.7. Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт: Учебник в 2-х кн. – К.: Олимпийскаялитература, 1994. – Т.1. – 493 с. – Т.2. – 382 с.8. Приступа Є.Н., Пилат В.С. Традиції української національної фізичної культури (частина 1.). – Львів: Троян, 1991. – 104 с.

ДИСЦИПЛІНА ФІЛОСОФІЯДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):108 (3)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу - окреслення головних світоглядних проблем, шляхів та способів їхнього розв’язання в історії філософії та сучасній культурі, формування свідомості студентів на засадах сучасних гуманістичних ідеалів, ліберально-демократичних цінностей, національно-патріотичних та громадянських пріоритетів. Визначальним у цьому навчально-виховному процесі є осмислення студентами специфіки сучасних соціокультурних настанов та спадщини світової філософії, розкриття максимальних теоретичних та практичних перспектив їх особистісної та фахової самореалізації в процесі європейської ідентифікації України. 1.2. Головні завдання курсу: вивчення класичних розділів філософії, які складають теоретичний розділ курсу: онтології, яка розглядає проблеми буття, матерії і форм її існування, співвідношення матерії і свідомості; гносеології, яка знайомить з проблемами чуттєвого й раціонального пізнання, істини, форм і методів наукового пізнання; аксіології, в якій розглядаються проблеми ціннісного ставлення людини до світу, природи, суспільства тощо. Вивчення теоретичних проблем засноване на знаннях історико-філософського матеріалу та взаємозв’язку філософії з сучасними проблемами людства. Уміння

систематизувати отримані знання, аналізувати й оцінювати значущість внеску того чи того філософа у загальну культурну скарбницю, проводити теоретичні дослідження, експлікувати проблеми та виявляти можливі шляхи їх розв’язання є підґрунтям формування творчого мислення студентів.

Ш. Література до вивчення курсу:

1. Петрушенко В.Л Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів ВНЗ освіти І-ІV рівнів акредитації. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – 506 с.

2. Подольська Є.А. Філософія. Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 704с.3. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник для студ. ВНЗ. -

К.:Академвидав, 2005. - 592 с.4. Основи філософських знань: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 1028 с.5. Філософія: Навчальний посібник / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та

ін..; За ред.. І.Ф.Надольного. – 3-тє вид., стерео. – К.: Вікар, 2002. – 516 с.

ДИСЦИПЛІНА ПРАВОЗНАВСТВОДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - досягнення всебічного глибокого розуміння студентами природи і сутності державно-правових відносин та категорій, підготовка їх до можливого застосування цих знань в практичній діяльності, формування належного, якісного рівня правосвідомості та правової культури. 1.2. Головні завдання курсу:І. Формування уявлень про предмет курсу: набуття навичок цілісного сприйняття державно-правових явищ; збагачення знань і формування теоретичних уявлень, що забезпечують повноцінне сприйняття державно-правових явищ; розширення обсягу знань про конкретні предмети і явища, що входять у сферу державно-правового регулювання. ІІ. Засвоєння основних понять з курсу: збагачення словника термінів; оволодіння прийомами групування, класифікації й узагальнення знань про державно-правові предмети і явища з метою формування відповідних понять.ІІІ. Володіння державно-правовими знаннями, вміннями і поняттями у практичній діяльності: навчання застосуванню теоретичних знань у самостійній практичній діяльності; навчання застосуванню теоретичних знань у самостійній науково-практичній діяльності, сполучення їх з новими поняттями, вироблення нових знань.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:володіти знаннями з різних галузей права; розуміти зміст нормативних актів; вміти застосовувати норми права до конкретних життєвих ситуацій. ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)ЗМ 1. Теорія держави і права. Конституційне право України.НЕ 1..1. Теорія держави.НЕ 1.2. Теорія права.НЕ 1.3. Конституційне право України.ЗМ 2. Загальна характеристика окремих галузей права України.НЕ 2.1. Кримінальне право України.НЕ 2..2. Цивільне право України.НЕ 2.3. Трудове право України.НЕ 2.4. Сімейне право України.


1. Правознавство: Підручник / Авт. кол.: Демський С.Е., Ковальський В.С., Колодій А.М.; За заг. ред. В.В. Копєйчікова. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 24-42.2. Основи правознавства: Навчальний посібник / Під ред. С.В. Ківалова, М.П. Орзіха. – Одеса: Юридична література, 2003. – С. 29-44.3. Керецман В.Ю., Семерак О.С. Правознавство. Навчальний посібник.–К.:Атіка,2002.– 5-12.4. Правознавство: Підручник / За ред. В.В. Копєйчикова, А. М. Колодія – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 19-21, 44-64. 5. Правознавство: Навчальний посібник / За заг ред С.М. Тимченка, Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2007. – С. 5-33, 6. Костенко О.Б. Основи правознавства: Посібник.– К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – С. 3-33.7. Правознавство: Підручник / С.Л. Лисенков. – К.: ФОРУМ. – 2004. – С. 26-50.8. Скакун О. Теорія держави і права: Підручник. – Харків: Консум, 2006. – С. 22-25, 38-40, 47-50, 73-

ДИСЦИПЛІНА РЕЛІГІЄЗНАВСТВОДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 54 (1,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна запискаВивчення релігієзнавства в українській вищій школі – важливий чинник підвищення рівня духовної культури людини, оскільки знайомить з релігією та вільнодумством як соціально-культурними феноменами суспільства. Знання історії світоглядних культур відчиняє двері до правильного розуміння й осмислення величезної глибини цивілізаційного надбання людства, до свідомого і плідного її засвоєння. Правильно сформовані світоглядні орієнтації, уявлення про духовні цінності допомагають людям чіткіше визначити свою програму життя, а народам – зайняти належне місце в цивілізованому світі. В період становлення державності України, духовних засад українського народу як ніколи важливо оволодіти багатством загальнолюдських вартостей та ідеалів.

1.1. Мета курсу – з’ясувати особливості формування релігійних вірувань, обрядів та морально-етичних засад релігійних традицій світу. Визначити соціальні функції релігії та її вплив на життя суспільства та особистість зокрема. 1.2. Головні завдання курсу: сформувати уявлення про роль та місце релігії в житті людини; розкрити структуру та соціальні функції релігії; виділити класифікацію релігій та окреслити основні ознаки доісторичних. Етнічних та світових релігій; виявити собливості віровчення та обрядово-культову практику світових релігій; уміти застосовувати набуті знання на практиці.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

Студент повинен володіти понятійно-категоріальним апаратом; орієнтуватися в ранноьоісторичних формах релігійних вірувань, знати характерні ознаки етнічних релігій та володіти ґрунтовними знаннями віроповчальних та обрядових особливостей світових релігій. Уміти робити висновки на основі аналізу різноманітних вірувань.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Ґенеза релігійних вірувань. Особливості ранньоісторичних та етнічних релігійНЕ 1.1. Релігія як суспільно-культурне явище. Функції релігії та її класифікація. Основні теорії походження релігії.

Вступ. Сутність та етимологія поняття релігія. Соціальні функції релігії. Основні підходи до класифікації релігії. Проблема виникнення релігійних вірувань. НЕ 1.2. Ранні форми релігійних вірувань та етнічні релігії. Ранні форми релігії: магія, тотемізм, анімізм, фетишизм, землеробські культи, шаманізм. Культ і ритуал. Особливості народних та етнічних релігій. НЕ 1.3. Конфуціанство та Індуїзм як найбільш яскраві представники національних релігій.Релігійні особливості давнього Китаю. Особистість Конфуція та міфи пов’язані із його життям та діяльністю. Морально-етичні засади вчення Конфуція та їх пізніша трансформація у китайському суспільстві. Еволюція релігійних уявлень Давньої Індії. Вчення про карму, сансару та реінкарнацію. Кастовий устрій індії та його вплив на минуле та сучасне Індії.ЗМ. 2. Світові релігії та їхня роль у глобальному світіНЕ 2.1. Буддизм: витоки та основні течії. Соціально-політичні передумови виникнення буддизму. Міфи про Будду та його життя. Учення Будди про страждання в контексті індуїстської релігійної системи. Цар Ашока та його роль у розповсюдженні Основні течії буддизму: хінаяна, махаяна, варджаяна та їх віроповчальні особливості. Трипітака священна книга буддизму. Чернецтво та його роль у буддиських течіях. Особливості географії буддизму.НЕ 2.2. Християнство – найбільша світова релігія.Витоки християнства та особливості віровчення православ’я і католицизму. Обрядово-культова практика християнства. Ранні та пізні форми протестантизму.НЕ 2.3. Іслам – наймолодша за часом виникнення світова релігія.Мухаммад – засновник світової релігії. Життя мухаммада як важливий елемент ісламу. Догматичні особливості ісламу. Морально-етичне вчення Мухаммада – основа ісламу. Обряди та культ в мусульманстві. Суніти, шиїти та суфії – найпоширеніші течії ісламської релігії. Ісламський фундаменталізм – проблема глобалізованого світу.НЕ 2.4. Сучасні нетрадиційні релігії та нові релігійні рухи.Характеристика сучасного релігійного життя. Класифікація новітніх релігійних течій та рухів. Ознаки новітніх релігій.НЕ 2.5. Сучасний стан і правове регулювання державно-церковних відносин.Релігійно-церковні відносини в Україні. Основні моделі державно-церковних відносин. Основні тенденції в релігійному середовищі Буковини.


1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук.ред.проф.А.Колодного. – К., 2000.2. Бабій М.Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення.

– К., 1994.3. Гудима А.М. Релігієзнавство: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2000.4. Докаш В.І., Лешан В.Ю. Загальне релігієзнавство: Навчальний посібник. – Ч.. 2001.5. Історія релігії в Україні : у 10 т. /Редкол.: А.колодний (голова) та ін. – К.: Укр. Центр

духовн. культури, 1996-1998. – Т.Дохристиянські вірування; Прийняття християнства / За ред. Б.Лобовика.

6. Історія релігій в Україні: Навч.посібник / А.М.Колодний, П.Л.Яроцький, Б.О.Лобовик. – К., 1999.

7. Кабо В.Р. Первоначальные формы религии // Религии мира. – М., 1987. – С.137-154.8. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2000.9. Клочков В.В. Религия, государство, право. – М.. 1998.10. Колодний А. Українське релігієзнавство // Українське релігієзнавство. – К., 1996. - №

1. – С.1-8.11. Колодний А., Лобовик Б. Релігієзнавство: предмет, структура, методологія. – К., 1996.

12. Колодний А., Филипович Л. Релігія в контексті духовного відродження України // Українське релігієзнавство. – К., 1996. - № 2. – С.4-14.

13. Конфесії України у цифровому вимірі // Українське релігієзнавство. – К., 1997. - № 5. – С.64-68.

14. Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник. – К., 1997.15. Релігієзнавство: Навч.посібник / За ред. С.А.Бублика. – К., 2000.16. Релігієзнавство: навч.посібник / За ред.М.Ф.Рибачука. – К., 1997.17. Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К., 2000.18. Релігієзнавчий словник / За ред. проф.А.Колодного і Б.Лобовика. – К., 1996.19. Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Навчальний посібник. – Львів, 2000.

ДИСЦИПЛІНА ПСИХОЛОГІЯДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 54 (1,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу: засвоєння курсу «Психологія» - сприяти формуванню адекватного уявлення про предмет і завдання психології на сучасному етапі розвитку суспільства, її основні галузі, можливості практичного застосування знань. 1.2. Головні завдання курсу: даний курс покликаний формувати психолого-педагогічну та практичну готовність майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності; сприяє озброєнню студентів знаннями про людську особистість, засвоєнню базових психологічних понять, основних галузей та завдань психології на сучасному етапі розвитку суспільства, формуванню у них інтересу до роботи з дітьми та науково-дослідницьких умінь та навичок.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:Студенти повинні показати глибокі теоретичні знання матеріалу: визначення понять, закономірностей та характеристики психологічних явищ, пояснити умови формування та розвитку пізнавальних процесів, фактори формування особистості та індивідуальних її особливостей; володіти вміннями: використання методів психології для вивчення психіки дітей і дорослих організовувати педагогічне спілкування в процесі навчання та виховання учнів у період практики, враховуючи вікові та індивідуальні їх особливості, активізувати розумовий їх розвиток та особистісні якості.ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)Змістовний модуль 1. Вступ до психології.НЕ 1.1. Предмет психології, її завдання та наукові принципи. Галузі психологічної науки. Наукове психологічне дослідження: принципи, структура, методи.НЕ 1.2. Виникнення та розвиток психіки. Психіка та свідомість. Історія розвитку знань про психіку. Основні напрямки сучасної зарубіжної психології.Змістовний модуль 2. Психологія пізнавальних процесів.НЕ 2.1. Увага: поняття, види, основні характеристики, розвиток уваги. Уява: види, механізми. Уява і творчість.НЕ 2.2. Відчуття: класифікація, характеристика видів, основні властивості та характеристика відчуттів. Сприймання: відчуття та сприймання, види сприймання та їх характеристика, принципи та ілюзії сприймання.НЕ 2.3. Пам'ять: види, характеристика процесів, теорії, мімічні прийоми запам’ятовування. Мислення, мова та мовлення. Змістовний модуль 3. Емоційно-вольові процеси.НЕ 3.1. Почуття та емоції. Емоційні стани. Воля.

Змістовний модуль 4. Психологія особистості та діяльності.НЕ 4.1. Поняття про діяльність. Психологія спілкування.Не 4.2. Психологічна характеристика особистості. Темперамент і особистість.НЕ 4.3. Характер. Здібності.


1. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1991. – С. 26-33.2. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., 1986.3. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. – М.: ЧеРо, 1998.4. Годфруа Ж.. Что такое психология? – М.: Мир, 1992.5. Нечитайло В.Н. Общая психология. – Донецк: ООО Лебедь, 1998.6. Коломинский Я.Л. Человек: психология. – М.: Просвещение, 1986.7. Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. К.: Либідь,1995.8. Психология личности в трудах отечественных психологов / Составитель Куликов Л.В. – СПб: Питер, 2000.

ДИСЦИПЛІНА СОЦІОЛОГІЯДля спеціальності – 6.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 54 (1,5)Форма контролю – залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу: сформувати соціологічне мислення у студентів, підготувати їх до сприйняття і розуміння складних соціальних процесів, що відбуваються в Україні і світі на початку ХХІ століття, привити основні навички вивчення соціальних процесів та явищ на емпіричному рівні.1.2. Головні завдання курсу полягають в ознайомленні з загальнотеоретичними аспектами соціальної науки, її основними законами і категоріями; вивченні напрямів галузевої соціології; формуванні основних навичок соціологічного дослідження.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)ЗМ 1. Методологічні засади соціологічного знанняНЕ 1.1. Соціологія як наука про суспільство. Поняття об’єкта та предмета наукового дослідження. Суспільні відносини як об’єкт соціологічної та інших суспільних наук. Основні підходи до визначення соціології. Специфіка законів і категорій соціології. Структура соціологічного знання. Функції соціології. Місце соціології в системі суспільних наук. Сучасні глобалізаційні процеси і утворення нових спільнот, самовизначень, роль соціології в сучасному суспільстві. Зміна сучасних світоглядних орієнтирів і самоідентифікацій молоді і зміна місця соціології в системі наук. Урізноманітнення політичного життя в Україні і зміна статусу соціології в українському суспільстві. НЕ 1.2. Виникнення, основні етапи та напрямки соціології. Об’єктивні передумови і фактори виникнення соціології як самостійної науки. Протосоціологічні ідеї. Роль О.Конта у становленні соціології. Основні етапи розвитку соціології. Соціологічний позитивізм О. Конта. Соціологічні вчення Г.Спенсера, К. Маркса, Г.Зіммеля, Е. Дюркгейма, М. Вебера., Ф. Тьоніса. Відкриття матеріалістичного розуміння історії як загальнометодологічної основи вивчення суспільства та історії. Основні напрямки класичної соціології (друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.). Причини появи у ХХ ст. різних соціологічних учень. Основні школи та концептуальні напрямки сучасної західної соціології Основні етапи розвитку соціології в Україні. Соціологічні ідеї представників української соціології другої половини ХІХ –

початку ХХ ст. Особливості розвитку вітчизняної соціології у ХХ ст. Розвиток української соціології в еміграції. Українська соціологія сьогодні: стан, перспективи.НЕ 1.3. Суспільство як соціальна система. Поняття суспільства та його типологія, теорії походження. Характерні особливості сучасного суспільства. Соціальні групи як основні елементи соціальної структури. Класифікація соціальних груп. Соціальні інститути та організації: класифікація, функції.НЕ 1.4. Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства. Соціальна стуктура суспільства та її основні елементи, характеристика системи зв’язків між основними елементами соціальної структури суспільства. Соціальні статуси та статусні групи в соціальній структурі. Роль символів соціальних статусів в соціальній мобільності сучасного суспільства. Сутність та характеристика соціальної стратифікації. Історичні типи та види соціальної стратифікації сучасного суспільства. Критерії та показники соціальної стратифікації. Діалектика соціальної інтеграції та соціальної диференціації українського суспільства. Поняття соціальної мобільності, її типи та фактори. Соціальна структура сучасного українського суспільства: стан проблеми. Трансформація соціальної структури українського суспільства. Проблеми соціальної мобільності в українському суспільстві. Соціальна політика як фактор стабілізації суспільного життя: мета, напрямки, пріоритети соціальної політики української держави на сучасному етапі соціальної трансформації українського суспільства. ЗМ 2. Соціологічні теорії середнього рівняНЕ 2.1. Особистість у системі соціальних зв’язків. Особистість як предмет соціологічного аналізу, основні напрями дослідження особистості в соціології. Особистість як суб’єкт і об’єкт соціальних відносин суспільства. Соціальний процес становлення та розвитку особистості. Соціологічні теорії особистості. Соціологічна структура особистості. Система потреб, інтересів, мотивів, стимулів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, соціальних позицій в процесі самореалізації особистості. Соціологічна типологія особистості. Шляхи взаємодії особистості і сучасного українського суспільства. Проблеми ефективності соціальної активності особистості в українському суспільстві. Соціалізація особистості в українському суспільстві: сутність, фактори, механізми. НЕ 2.2. Соціологія сім’ї та гендерні дослідження. Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу. Предмет соціології сім’ї як спеціальної соціологічної теорії. Соціальні особливості становлення, функціонування та розвитку сім’ї в системі соціальних відносин. Аналіз основних аспектів функціонування інституту сім’ї в конкретно-історичному типі суспільства: умови та спосіб життя сім’ї, етапи життєвого циклу сім’ї. Основні функції та форми сучасної сім’ї. Стан і тенденції розвитку сучасних шлюбно-сімейних відносин в Україні. Основні причини розлучень в Україні. Соціально-психологічні фактори виявлення та усунення внутрісімейних конфліктів. Соціокультурні фактори стабілізації та гармонізації шлюбно-сімейних відносин в українському суспільстві. Соціальні проблеми функціонування молодої сім’ї. Демографічна ситуація в Україні, її ускладнення і загострення на сучасному етапі. НЕ 2.3. Соціологія культури і науки. Культура як предмет наукового та філософського пізнання. Культура в системі соціологічного знання, емпіричний рівень дослідження культури в соціології. Соціологічний зріз структури культури. Елітарна й масова культури, роль масової культури в трансформації духовного обличчя сучасної молодої людини. Соціокультурні аспекти глобалізації. Проблеми збереження національної ідентичності української культури в епоху глобалізації. Процеси трансформації української культури в умовах ринкових перетворень і необхідність збереження її гуманістичного потенціалу. Історія виникнення і розвитку науки. Соціальні функції науки. Проблеми розвитку вітчизняної науки.

НЕ 2.4. Організація та проведення соціологічного дослідження. Соціологічне дослідження як спосіб поєднання теоретичного та емпіричного рівнів соціально-наукового знання. Проблема, об’єкт і предмет дослідження. Мета, завдання, цілі, гіпотези соціологічного дослідження. Інтерпретація й операціоналізація основних понять соціалогічного дослідження. Програма дослідження як його організаційне підгрунтя. Поняття генеральної та вибіркової сукупності. Одиниці добору й одиниці спостереження. Репрезентативність і принципи формування вибіркової сукупності. Типи, механізми й обсяги вибірки. Метод як система формалізованих правил збору первинної соціологічної інформації. Класифікація методів проведення соціологічного дослідження. Якісні і кількісні методи збирання інформації. Особливості, пізнавальні можливості, недоліки методів соціологічного дослідження: опитування, аналіз документів, спостереження, соціальний експеримент, експертні оцінки, соціометрія, соціальний моніторинг. Обробка соціологічної інформації. Соціальна інженерія. Підготовка польових працівників (анкетерів, інтерв’юерів) і контроль якості їх роботи. Практичне значення конкретних соціологічних досліджень.


1. Дворецька Г.В. Соціологія: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 1999. – 340с.2. Дворецька Г.В. Соціологія Навч. посіб. – 2-е вид. – К.: КНЕУ, 2002. – 472с.3. Зарубежная социология ХХ ст. Хрестоматия. Тексты / Под ред. В.Г. Городяненко. – Днепропетровск: ДНУ, 2001. – 336с.4. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку 20 ст.), - К.: Либідь, 1993. – 336с.5. Некрасов А.И. Основы социологии: конспект лекций. – Харьков, ООО «Одисей», 2002. – 256с.6. Соціологія. Навч. пос. – К.: НАУ, 2003. – 204с.

7. Піча В.М. Соціологія. Навч. пос. – К.: Каравела, 1999. – 248с.8. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: курс лекций. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Центр, 2003. – 224с.9. Система социологического знания: Учеб. пособие / Сост. Г.В. Щекин. – 4-е изд. – К.: МАУП, 2001. – 179с.10. Соціологія: Курс лекцій / За ред. М. Пічі. – 2-е вид. – Львів: „Новий світ - 2000”, 2002. – 248с.11. Соціологія: Підр. / За ред. В.Г. Городяненка. – 2-е вид. – К.: Академія, 2002. – 560с.12. Соціологія: Навч. посіб. / За ред. С.О.Макєєва. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2003. – 455с13. Социология: Учеб. для вузов / Под. ред. проф. В.Н. Лавриненко. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2003. – 407с.ДИСЦИПЛІНА ПОЛІТОЛОГІЯДля спеціальності – 6.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю – залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу: сформувати у студентів культуру політичного мислення, опанувати досягнення світової та української соціально-політичної думки, загально цивілізаційних цінностей, подолати у свідомості студентів стереотипи, нав’язані тоталітаризмом, підготувати їх до сприйняття й розуміння складних політичних процесів у ХХІ столітті.1.2. Головні завдання курсу політології полягають в ознайомленні студентів з основними засадами політики взагалі та політології зокрема, з її загальними специфічними закономірностями і категоріями, дати базові знання про політичні інститути, політичні

режими і політичні системи, напрямки розвитку світового політичного процесу, опанувати навичками політичної культури, проводити порівняльний аналіз навчального матеріалу, розв’язувати практичні завдання тощо.


1. Гелів С., Рутар С. Політологія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальнихзакладів. – Львів: Світ, 2001.2. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. Навчальний посібник. – Львів: Новий світ – 2000, Альтаїр – 2002, 2003.3. Політологічний енциклопедичний словник: Навчальний посібник / За редагуваннямШемшученка Ю.С., Бабкіна В.Д. – К: Генеза, 1997.4. Політологія: наука про політику / В.П. Андрущенко та ін. / За редакцією В. Кременя,М. Горлача. – К-Харків: Єдинорог, 2001.5. Політологія / За ред. О.В. Бабкіна, В.П. Горбатенька. – К: Академія, 2001.6. Політологія: Підручник / За ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К: Вища шк., 2001.7. Політологія: Кінець ХІХ – перша пол. ХХ ст.: Хрестоматія / За ред. О.І. Семківа. – Львів: Світ, 1996.8. Політологія у схемах, таблицях, визначеннях: Навчальний посібник / Дзюбо І.С., Оніщенко І.Г., Лопаєва Д.Т. / За ред. І.С. Дзюбка та ін. – К: Укр. фін. інститут менеджмент бізнесу, 1999.9. Скиба В., Горбатюк В., Туренко В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки. – К: Основи, 1998.10. Кирилюк Ф.М. Історія політики. – К., 2002.

ДИСЦИПЛІНА «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»Для спеціальності – 6.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 54 (1,5)Форма контролю – залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу: Кількість надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження зростає з кожним роком не тільки в Україні, а й у світі в цілому. Аналіз реалізації природних загроз та прогноз їх розвитку показує, що виникнення природних надзвичайних ситуацій є в більшості випадків об’єктивним неконтрольованим процесом. Разом з тим, існує низка антропогенних факторів, що сприяють виникненню надзвичайних ситуацій (збільшення техногенного навантаження на навколишнє середовище, висока урбанізація територій, нераціональне розміщення об’єктів господарської діяльності, відсутність чи поганий стан гідротехнічних, протизсувних, протиселевих та інших захисних споруд). Основними причинами техногенних загроз є незадовільне виконання та порушення вимог технології виробництва, незадовільне матеріально-технічне забезпечення, незадовільний стан зберігання, утилізації та поховання відходів. Сьогодні визначено багато причин, що сприяють такому стану речей, серед основних – це низька освіченість керівного складу, виробничого персоналу, особливо студентів вищих навчальних закладів

освіти щодо дій у надзвичайних ситуаціях (НС), які навчаються за прийнятою програмою від 20 червня 1995 року № 182/200.

1.1. Мета даного курсу – забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини.1.2. Головні завдання курсу: навчити студентів - загальним закономірностям виникнення небезпек, їх властивостям; визначити небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек; розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів; прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини; використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові , технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, які спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати : небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами небезпек мирного часу; наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини та навколишнє середовище; основи захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання; вміти: реалізувати відповідні заходи та засоби захисту щодо створення і підтримки здоров’я та безпечних умов життя і діяльності людини; у разі виникнення надзвичайних ситуацій приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію. Бути ознайомленим: зі змістом документів з міжнародного права, законодавчих та нормативно-технічних документів, керівних і нормативних документів України щодо захисту людей у надзвичайних ситуаціях; з видами та організацією екстреної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій мирного часу.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).З М 1. БЖД У ПОВСЯКДЕННИХ УМОВАХ

Н.Е. 1.1. Теоретичні основи БЖД. Основні поняття і визначення в БЖД (номенклатура небезпек; ідентифікація небезпек; квантифікація небезпек; концепція прийнятого (припустимого) ризику. Системний аналіз безпеки; структурна модель безпеки. Аналіз безпеки життєдіяльності людини. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності (орієнтуючі, технічні, управлінські, організаційні). Поняття про критичну інфраструктуру.

Н.Е. 1.2. Середовище проживання людини. Взаємозв’язок людини з навколишнім середовищем. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки (зоровий, слуховий аналізатори; вестибулярна система; тактильна, температурна, больова чутливість). Людина як „елемент системи „людина-середовище”. Повітря як фактор середовища перебування. Вода як фактор середовища перебування. Ґрунт як фактор середовища перебування.Н.Е. 1.3. Небезпечні фактори навколишнього середовища. Соціальні небезпеки (класифікація, причини та види соціальних небезпек). Біологічні небезпеки (мікроорганізми, гриби, рослини, тварини). Екологічні небезпеки. Джерела екологічних небезпек (важкі метали, пестициди, діоксиди, сполуки сірки, фосфору й азоту, фреони).Н.Е. 1.4. Небезпечні фактори виробничого середовища. Техногенні небезпеки (механічні: вібрація, шум, інфразвук, ультразвук). Електричний струм. Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом. Способи і засоби захисту від дії електричного струму. Статична електрична енергія. Електромагнітні поля. Вплив електромагнітних полів на організм людини. Фактори ризику при роботі з комп’ютерами. Методи і засоби захисту

від впливу електромагнітного поля. Лазерне випромінювання. Іонізуюче випромінювання. Фізика радіоактивності. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Дозиметричні велечини. ЗМ 2. БЖД У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ.

Н.Е. 2.1. Основні положення і принципи забезпечення безпеки життя та діяльності людини.Структура єдиної державної системи цивільного захисту ЄДС ЦЗ. Основні заходи цивільного захисту. Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту ЄДС ЦЗ.Н.Е. 2.2. Надзвичайні ситуації мирного часу. Їх характеристика. Надзвичайні ситуації техногенного походження. Надзвичайні ситуації на транспорті (автомобільний, повітряний, морський, річковий, залізничний, трубопроводний); виробничі аварії. Особливості аварій і катастроф на хімічно-небезпечних об’єктах.Н.Е. 2.2. Надзвичайні ситуації мирного часу. Їх характеристика. Характеристика уражень персоналу ХНО і населення. Способи захисту (отруєння хлором; речовинами переважно загальноотруйної дії, нейротропними отрутами; отруйними технічними рідинами), способи і засоби санітарно-хімічного захисту. Пожежі техногенного походження. Надзвичайні ситуації природного характеру. Загрози медико-біологічного характеру.

Н.Е. 2.3. Аварії на атомних електростанціях та радіаційно-небезпечних об’єктах. Аналіз загроз радіаційної небезпеки в Україні. Особливості аварій та катастроф на радіаційно- небезпечних об′єктах. Радіаційна обстановка, яка склалася після аварії на Чорнобильській АЕС (реактор типу РВПК – 1000). Радіаційна обстановка, яка може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ВВЕР – 1000. Оцінка радіаційної обстановки. Прилади радіаційної розвідки. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях.Аналіз впливу наслідків Чорнобильської катастрофи. Н.Е. 2.4. Психологія екстремальних ситуацій. Тероризм.

Психологія безпеки діяльності (психічні процеси і стани; особливі психічні стани; мотивація діяльності). Сучасний тероризм (фізичний, психологічний). Прояви тероризму. Сучасні види тероризму (ядерний, екологічний, комп’ютерний, електромагнітний). Сучасні засоби терору (хімічна, бактеріологічна, електромагнітна, психотропна і психотронна зброї).Н.Е. 2.5. Перша медична допомога потерпілим.

Загальне поняття про першу медичну допомогу. Способи зупинки кровотечі. Перша медична допомога при: кровотечах, травматичному шоці, асфіксії, електротравмі, утопленні та повішанні, тепловому та сонячному ударах, відмороженнях, опіках, переломах кісток. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях (череп, щелепа та обличчя, шия, хребет, живіт, органи сечовидільної системи, таз). Правила поведінки з потерпілими при травмах. Перша медична допомога при отруєннях.


1. Арустамов Э.А., Волощенко А.Е., Гуськов Г.В., Платонов А.П., Прокопенко Н.А. Безопасность жизнедеятельности. – М., 2003. – 496 с.2. Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності. – Львів: Афіша, 1997. – 275 с.3. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Львів, 2002. – 328 с.4. Пішак В.П., Радько М.М., Воробйов О.О., Бабюк А.В., Романів Л.В. Безпека життєдіяльності: підручник. – Чернівці: Книги- ХХІ. – 2007. – 360 с.

ІІ. ЦИКЛ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

ДИСЦИПЛІНА ВИЩА МАТЕМАТИКА

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів з основами математичного апарату, необхідного для розв’язування теоретичних і практичних прикладних географічних та економічних задач; розвинути логічне мислення; прищепити вміння самостійно вивчати наукову літературу з математики та її застосувань; підвищити загальний рівень математичної культури; виробити навики математичних досліджень прикладних питань і вміння перевести прикладну задачу на математичну мову; дати студентам основи знань з аналітичної геометрії, лінійної алгебри, диференціального числення функцій однієї та багатьох змінних, інтегрального числення функції однієї змінної, теорії числових рядів; вказати на численні застосування математики в географії та у моделюванні та описі природного середовища. 1.2. Головні завдання курсу: навчити студентів вільно оперувати основними поняттями та твердженнями розділів лінійної алгебри, аналітичної геометрії, диференціального числення функцій однієї та багатьох змінних, інтегрального числення функції однієї змінної, теорії числових; розв’язувати практичні завдання з використанням отриманих знань.1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: у результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати основні поняття та твердження з програмного матеріалу даного курсу; вміти використовувати вивчений матеріал при розв’язуванні конкретних задач, застосовувати теоретичні знання на практиці.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)ЗМ 1. Елементи лінійної та векторної алгебри та аналітичної геометріїїНЕ 1.1. Елементи лінійної алгебриВизначники 2-го і 3-го та довільних порядків. Властивості визначників. Мінори та їхні алгебраїчні доповнення. Розклад визначника за елементами рядка або стовпця. Поняття матриці. Лінійні операції над матрицями та їхні властивості. Множення матриць. Обернена матриця. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Формули Крамера розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь. Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь матричним способом.НЕ 1.2. Елементи векторної алгебри. Поняття вектора. Лінійні дії над векторами. Скалярний добуток векторів. Властивості скалярний добутку двох векторів та застосування. Умови колінеарності та перпендикулярності двох векторів, компланарності трьох векторів.НЕ 1.3. Пряма та площина в просторі.Різні рівняння площини в просторі. Взаємне розміщення двох площин, кут між площинами. Відстань від точки до площини. Пряма в прос-торі. Взаємне розміщення прямих у просторі, кут між прямими. Пряма і площина в просторі, їх взаємне розміщення. Кут між прямою і площиною.НЕ 1.3. Лінії другого порядку.Канонічні рівняння еліпса, гіперболи та параболи. Зведення загального рівняння лінії другого порядку до канонічного вигляду (формули повороту та паралельного перенесення).ЗМ 2. Диференціальне числення функції однієї змінноїНЕ 2.1. Границя послідовності.Основні означення. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності.Число е.НЕ 2.2. Границя функції.Означення, теореми про границі функції. Чудові границі, односторонні границі.Методи розкриття невизначеностей.НЕ 2.3. Неперервність функції.Неперервність функції в точці і на множині. Класифікація точок розриву функції.

НЕ 2.4. Похідна функції та диференціал.Означення і геометричний зміст похідної. Похідні елементарних функцій. Правила диференціювання. Похідна неявно заданої функції, степенево-показникової функції. Похідні вищих порядків. Означення та геометрична інтерпретація диференціала. НЕ 2.5. Застосуваня похідної.Основні теореми диференціального числення. Правило Лопіталя знаходження границь у невизначеностях. Екстремум функції. Дослідження функції і побудова її графіка.ЗМ 3. Інтегральне числення функції однієї змінної. Диференціальне числення функції багатьох зміннихНЕ 3.1. Невизначений інтеграл.Поняття первісної та невизначеного інтеграла. Основні властивості невизначеного інтеграла. Таблиця основних інтегралів. Основні методи інтегрування: метод заміни змінної, інтегрування частинами; інтегрування раціональних дробів; тригонометричних виразівНЕ 3.2. Визначений інтеграл.Означення визначеного інтеграла. Властивості. Формула Нью-тона-Лейбніца. Невласні інтеграли 1-го та 2-го роду. Застосування визначених інтегралів в географії.НЕ 3.3. Диференціальне числення функції багатьох змінних.Частинні похідні. Повний диференціал.Похідні та диференціали вищих порядків. Локальний екстремум функції багатьох змінних Необхідна і достатня умова існування екстремуму в точці.НЕ 3.4. Числові та степеневі ряди.Основні поняття. Збіжність числових рядів. Необхідна умова збіжності ряду. Знакозмінні ряди. Радіус та інтервал збіжності степеневого ряду


Герасимович А.И., Рысюк Н.А. Математический анализ: справочное пособие в двух частях. Ч. 1. – Мн.: Вышэйшая шк.,1989. – 289 с.

1. Вища математика. Основні означення, приклади, задачі/ За ред. Г.Л. Кулініча.- К. : 1992, ч. І-ІІ.

2. Веренич І.І., Лавренчук В.П., Пасічник Г.С., Черевко І.М. Вища математика: лінійна алгебра, аналітична геометрія, математичний аналіз: Підручник – Чернівці: Рута, 2007.– 255 с.

3. Веренич І.І., Лавренчук В.П., Пасічник Г.С., Черевко І.М. Вища математика: математичний аналіз, диференціальні рівняння: Підручник – Чернівці: Рута, 2008.– 250 с.Вища математика: основні означення, приклади і задачі: Навч. Посібник. У двох частинах. Частина 1./ І.П. Васильченко, В.Я. Данилов, А.І. Лобанов, Є.Ю. Таран. – К.: Либідь,1992. – 251 с.

ДИСЦИПЛІНА ТЕОРІЯ ЙМОВІРНОСТІ ТА МАТЕМАТИЧНІ СТАТИСТИКАДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - Мета дисципліни — вивчення основ теорії імовірностей та математичної статистики, набуття навичок розв'язання практичних задач економіки, в яких використовуються ймовірнісні та статистичні методи.1.2. Головні завдання курсу: вивчаючи першу частину курсу – теорію імовірностей, студенти набуватимуть знань про елементи комбінаторики, класичне і статистичне означення імовірності, геометричне тлумачення імовірності, вивчатимуть дії над ймовірностями, повторні випробування, ознайомляться із дискретними та неперервними випадковими

величинами, вмітимуть обчислювати їх числові характеристики, вивчатимуть закони розподілу випадкових величин; вивчаючи другу частину курсу – математичну статистику, студенти набуватимуть знань про основи математичної і прикладної статистики, для обгрунтування яких служить перша частина курсу. Студенти навчаться застосовувати статистичні методи у плануванні та організації виробництва, при аналізі технологічних процесів, контролюванні якості продукції та інших цілей економіки. Студенти набудуть практичних навичок задач теорії імовірностей та математичної статистики. Вивчення дисципліни дає основу для засвоєння можливостей використання ймовірнісних та статистичних методів у задачах економіки, менеджменту та маркетингу.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:студенти повинні знати основи теорії імовірностей(елементи комбінаторики, випадкові події та дії над ними, геометричні імовірності, теореми додавання та множення ймовірностей, формули повної ймовірності та Байєса, теореми Бернуллі та Пуассона, локальну та інтегральну теореми Муавра-Лапласа, випадкові величини, їх види, закони розподілу та числові характеристики, закон великих чисел) і математичної статистики (вибірковий метод, графічні способи представлення статистичної інформації, числові характеристики вибірки, інтервальні оцінки для математичного сподівання та середньоквадратичного відхилення, методи сум та добутків обчислення вибіркових характеристик, про оцінку відхилення емпіричного розподілу від нормального,елементи теорії кореляції); вміти розв’язувати задачі з вказаних тем курсу, а також використовувати ймовірнісні та статистичні методи при розв’язанні задач економіки, зокрема менеджменту та маркетингу.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Випадкові події. Імовірності випадкових подій.НЕ 1.1. Предмет теорії імовірності. Основні формули комбінаторики. Історична довідка про теорію імовірностей як науку. Предмет вивчення теорії імовірсностей. Випадкові події та їх види. Комбінаторика: основні означення (перестановки, розміщення, сполуки), правила суми та добутку.НЕ 1.2. Класичне та статистичне означення імовірності. Дії над подіями. Простір елементарних подій, несумісні події, рівноможливі події, повна група. Класичне означення імовірності. Відносна частота. Статистич-не означення імовірності.НЕ 1.3. Елементи комбінаторики. Дії над подіями. Класичне означення імовірності.Означення основних видів комбінацій, формули для підрахунку числа перестановок, розміщень та сполук. Дерево перебору. Розв’язування задач. Операції над подіями, властивості, класичне означення імовірності. Розв’язування задач.НЕ 1.4. Геометричні імовірності. Узагальнення формули класичного означення імовірності на випадок , коли простір елементарних подій є нескінченною множиною. Задача про зустріч.НЕ 1.5. Залежні та незалежні випадкові події. Додавання і множення імовірностей. Виведення формул додавання імовірностей для несумісних та довільних подій та формул множення імовірностей у випадку залежних та незалежних подій. Приклади.НЕ 1.6. Геометричні імовірності.Формули додавання і множення імовірностей.Означення геометричних імовірностей на числовій прямій, площині та у трьохвимірному просторі. Розв’язування задач. Розв’язування задач на застосування формул додавання та множення імовірностей.НЕ 1.7. Формули повної імовірності та Байєса. Виведення формул повної імовірності та Байєса.НЕ 1.8. Повторні незалежні випробування. Формули Бернуллі та Пуассона. Поняття про повторні незалежні досліди. Визначення імовірності появи подіїї k разів у п випробуваннях.НЕ 1.9. Формули повної імовірності та Байєса. Формули Бернуллі та Пуассона.Розв’язування задач на використання формул Байєса та повної імовірності. Повторні незалежні досліди. Формули Бернуллі та Пуассона.

НЕ 1.10. Повторні незалежні випробування. Локальна та інтегральна теорема Муавра-Лапласа. Визначення імовірності появи подіїї k разів та від k1 до k2 разів у п випробуваннях за локальною та інтегральною теоремами Муавра-Лапласа.ЗМ 2. Випадкові величини та їх числові характеристики. Елементи математичної статистики.НЕ 2.1. Дискретні випадкові величини та їх числові характеристики.Поняття випадкової величини. Закон розподілу випадкової величини. Дискретні випадкові величини (ДВВ) та їх числові характеристики.НЕ 2.2. Неперервні випадкові величини та їх числові характеристики.Функція та щільність розподілу неперервної випадкової величини (НВВ). Основні види розподілу НВВ. числові характеристики НВВ.НЕ 2.3. Випадкові величини та їх числові характеристики. Розв’язування задач на побудову законів розподілу ДВВ та НВВ та знаходження математичного сподівання, дисперсії та середньоквадратичного відхилення ДВВ та НВВ.НЕ 2.4. Багатовимірні випадкові величини та їх числові характеристики. Поняття про багатовимірні випадкові величини (на прикладі двовимірних ВВ). Числові характеристики багатовимірних ВВ.НЕ 2.5. Предмет математичної статистики. Задачі математичної статистики. Предмет математичної статистики. Основні поняття математичної статистики: генеральна сукупність, вибірка, ряди розподілу, графічні способи зображення статистичної інформації.НЕ 2.6. Дискретні та інтервальні ряди розподілу. Полігон та гістограма частот. Побудова Дискретних та інтервальних варіаційних рядів та зображення їх графічно у вигляді полігона та гістограми.НЕ 2.7. Вибірка, розподіл вибірки. Емпірична функція розподілу. Вибіркові характеристики. Поняття вибірки, емпіричної функції розподілу. Числові характристики вибірки: середнє арифметичне, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, медіана, модакоефіцієнт асиметрії, ексцес.НЕ 2.8. Інтервальні оцінки для математичного сподівання та середньоквадратичного відхилення. Знаходження довірчих інтервалів для невідомих параметрів генеральної сукупності.НЕ 2.9. Числові характеристики вибірки. Інтервальні оцінки невідомих параметрів генеральної сукупності. Числові характристики вибірки: середнє арифметичне, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, медіана, модакоефіцієнт асиметрії, ексцес. Знаходження довірчих інтервалів для невідомих параметрів генеральної сукупності.НЕ 2.10. Метод добутків (метод умовних варіант) обчислення вибіркових характеристик.Перехід до умовних варіант для обчислення основних вибіркових характеристик.НЕ 2.11. Елементи теорії кореляції. Кореляційно-регресійний аналіз. Метод найменших квадратів для обчислення параметрів рівняння регресії.НЕ 2.12. Метод умовних варіант обчислення вибіркових характеристик. Обчислення параметрів рівняння лінійної регресії. Перехід до умовних варіант. Обчислення основних вибіркових характеристик. Метод найменших квадратів для обчислення параметрів рівняння лінійної регресії.НЕ 2.13. Критерій Пірсона для перевірки гіпотези про нормальний розподіл генеральної сукупності. Застосування критерію Пірсона для перевірки гіпотези про нормальний розподіл генеральної сукупності.


1. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. – М.: Высш. школа,

1978. – 368 с.

2. Гмурман В.Е. Руководство к решению задач по теории вероятностей и математической

статистики. – М.: Высш. школа, 1970. – 239 с.

3. Шефтель З.Г. Теорія ймовірностей.: К.: Вища школа, 1994. – 192 с.

4. Лавренчук В.П., Готинчан Т.І., Дронь В.С., Кондур О.С. Вища математика: Навчальний

посібник. Частина 2. – Чернівці: Рута, 2000. – 208 с.

ДИСИЦИПЛІНА ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу комплексне вивчення економічних відносин як форми суспільного виробництва, ґрунтовне пізнання проблем ефективного використання суспільством обмежених виробничих ресурсів і шляхів досягнення максимальних кінцевих результатів у задоволенні людських потреб, що невпинно зростають; формування у майбутніх спеціалістів глибоких систематичних знань і розуміння економічних процесів 1.2. Головні завдання курсу: науково обґрунтувати загальні основи економічного життя суспільства; розкрити закономірності розвитку суспільного виробництва; з’ясувати механізм дії економічних законів і методи використання їх людьми у процесі господарської діяльності; визначити суттєві риси основних соціально-економічних систем та напрямки їх еволюції; з’ясувати роль політекономії у розробці шляхів формування соціально орієнтованої економічної системи суспільства. Також, ключовим завданням курсу є надання студентам широкого спектру знань в сфері теоретичних основ функціонування економіки, навчити їх пов’язувати теорію з практикою, розуміти суттєві риси окремих господарських процесів і цілісної економічної системи.


1. Галушка З.І., Комарницький І.Ф., Нікіфоров П.О. Економічна теорія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Чернівці: Рута. – 2007. – 300 с.

2. Економічна теорія: Курс лекцій / За ред. Комарницького І.Ф. – Чернівці: Рута, 2006. – 332 с.

3. Економічна теорія: Політекономія: Підручник. – За редакцією Базилевич В.Д.. – 4-те вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2005. – 615 с.

4. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред.. Г.Н. Климко. – 5те вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2004. – 615 с.

5. Основи економічної теорії. Підручник / А.А.Чухно, П.С. Єщенко, Г.Н. Климко. – К.: Вища школа. – 2001. – 606 с.

ДИСЦИПЛІНА ІНФОРМАТИКА І КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНІКАДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 270 (7,5)Форма контролю: залік, іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу — вивчення теоретичних основ і принципів побудови сучасних та перспективних обчислювальних машин, основ програмування, прикладних систем програмування (текстові редактори, електронні таблиці, СУБД), комп'ютерних мереж,

елементів теорії інформаційних систем, набуття навичок застосування комп'ютерних систем при розв'язанні задач економіки.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:Студенти повинні знати основи інформатики (поняття алгоритму, основні структури алгоритму, алгоритмізація завдань), логічну схему функціонування ЕОМ, апаратне й програмне (базове, системне, службове та прикладне) забезпечення комп'ютера на прикладі операційної системи Windows та пакета Microsoft Office, основи автоматизованої обробки економічної інформації, основи мови програмування Visual Basic for Applications (VBA).

Студенти повинні вміти працювати в операційній системі Windows, використовувати засоби роботи в локальній мережі та в мережі Internet, користуватися можливостями програмного забезпечення для реалізації прикладних завдань за допомогою текстового редактора Microsoft Word, електронних таблиць Microsoft Excel, системи управління базами даних Microsoft Access, створювати програми для автоматизації роботи з електронними таблицями за допомогою мови Visual Basic for Applications (VBA), вміти створювати програми з використанням лінійної, розгалуженої та циклічної структур алгоритму на мові VBA.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Апаратне забезпечення ПК, системне та службове програмне забезпечення.

НЕ 1.1. Поняття інформації та інформатики, економічна інформатика як наука. Історія розвитку обчислювальної техніки. Класифікація ЕОМ.

Хронологічна таблиця розвитку науки інформатики і створення обчислювальної техніки. Різновиди класифікації ЕОМ. Економічна інформатика як наука.

НЕ 1.2. Основні складові частини персонального комп'ютера, їх характеристика. Апаратне забезпечення персонального комп'ютера. Характеристика основних складових частин системного блоку (процесор, материнська плата, відеоадаптер, звукова плата, мережна карта, накопичувачі на магнітних дисках, дисководи для дискет та оптичних дисків та ін.). Периферійні пристрої (дисплей, клавіатура, мишка, принтер, сканер та ін.).

НЕ1.3.Класифікація програмного забезпечення. Структура даних на магнітних носіях (файли, каталоги, повний шлях). Програмне забезпечення ЕОМ (базове, службове, системне, прикладне). Коротка характеристика. Приклади. Основні принципи організації, збереження та доступу до даних на магнітних носіях. Поняття файла, каталога (папки), пов-ного шляху та ін.

НЕ 1.4.Операційна система WINDOWS. Інтерфейс користувача. Інтерфейс користувача (робота з вікнами, ярлики, використання меню), елементи меню ПУСК.

ЗМ 2. Використання операційної системи WINDOWS.НЕ 2.1.Операційна система WINDOWS. Технологія роботи з файловою системою. Технологія роботи з папками та файлами (програма ПРОВОДНИК).НЕ 2.2 Операційна система WINDOWS. Пошук інформації, використання довідкової системи. Сервісні програми. Пошук інформації, використання довідкової системи. Сервісні та стандартні програми (Paint, WordPad та ін.). Робота з буфером обміну. Робота з програмами-архіваторами. Робота за антивірусними програмами. Антивірусний захист. Архівування.Модуль 3. Текстовий редактор Microsoft WordНЕ 3.1. Текстовий редактор Microsoft Word. Основні поняття, елементи головного меню, панелі інструментів. Cистеми підготовки текстів. Особливості обробки інформації за

допомогою систем підготовки текстів. Загальні функції текстових редакторів. Класифікація. Організація роботи з вікном Microsoft Word. Головне меню. Панелі інструментів. НЕ 3.2.Текстовий редактор Microsoft Word. Введення і редагування тексту. Операції з документами. Курсор уведення, координатні лінійки, режими відображення документа, введення символів, переміщення за текстом, виділення тексту, редагування виділеного фраг-мента, пошук і заміна, перевірка орфографії. Створення нового документу, відкриття, збереження, закриття документа. НЕ3.3. Текстовий редактор Microsoft Word. Форматування тексту. Оформлення сторінок документа. Друкування документів. Спеціальні режими роботи (редактор формул, робота з таблицями, малюнки). Введення тексту, редагування тексту, скасування операцій над текстом, копіювання, переміщення тексту, вставлення символу, форматування (зміна параметрів шрифту, зміна інтервалу і положення символів, форматування абзаців, табуляція, упорядкування переліків, стилі). Оформлення сторінок документів. Друкування. Спеціальні режими роботи (редактор формул, робота з таблицями, малюнки).ЗМ 4(1). Електронні таблиці Microsoft Excel. НЕ 4.1. Електронні таблиці Microsoft Excel. Основні поняття, елементи головного меню, панелі інструментів. Табличні процесори. Особливості обробки економічної інформації за допомогою електронних таблиць. Принципи роботи електронних таблиць Microsoft Excel. Основні поняття, елементи головного меню, панелі інструментів.НЕ 4.2.Електронні таблиці Microsoft Excel. Введення даних, робота з вікнами. Робота з формулами, стандартні функції. Введення даних, роьота з вікнами (прокрутка, поділ вікон, виділення комірок, індекси, зміна ширини стовпця та ін.). Формули, знаки операцій, рядок формул, повідомлення про помилку, стандартні функції, майстер функцій.НЕ 4.3. Електронні таблиці Microsoft Excel. Форматування даних. Копіювання і перенесення даних. Захист інформації у книгах. Побудова діаграм.Форматування даних у Microsoft Excel. Формати даних (числовий, грошовий, фінансовий, дата, час, відсотковий, дробовий, експоненціальний, текстовий, додаткові). Копіювання і перенесення даних. Абсолютна і відносна адресація. Засоби захисту інформації у робочих книгах. Побудова діаграм за допомогою майстра діаграм.НЕ 4.5. Електронні таблиці Microsoft Excel. Робота з надбудовою “Поиск решения”. Робота з базами даних у Microsoft Excel.Розв’язання задач оптимізації за допомогою надбудови “Поиск решения”. Робота з базами даних у Microsoft Excel (створення, сортування, пошук автофільтром та розширеним фільтром, стандартні функції для роботи з БД).НЕ 4.6. Робота з макросами в Microsoft Excel.Задачі, що приводять до використання макросів. Запис макросів, виконання макросів, перегляд коду макросу, видалення макросів, призначення макросів командним кнопкам, графічним зображенням, кнопкам панелей інструментів. Приклади використання.ЗМ 5(2). Мова програмування VBA НЕ 5.1.Поняття алгоритму, властивості, основні структури алгоритму.Алгоритм, властивості алгоритму, способи запису алгоритму, основні структури алгоритму (лінійна, розгалужена, циклічна).НЕ 5.2.Мова VBA. Основні типи даних.Призначення мови VBA, класи основних задач, які можна розв’язувати за допомогою цієї мови. Основні поняття, алфавіт мови, типи даних (множина значень, множина допустимих операцій).НЕ 5.3.Мова VBA. Змінні, константи, вирази, основні операції. Засоби введення-виведення інформації.

Константи, змінні (область визначення, опис, приклади). Основні операції над виразами, змінними, константами. Послідовність виконання операцій. Приклади. Діалогові функції введення-виведення інформації.НЕ 5.4. Мова VBA. Оператори.Оператори: призначення, умовний, множинного вибору, циклічні, безумовного переходу, обробки помилок. Приклади.НЕ 5.5. Мова VBA. Підпрограми.Процедури, функції, інші види підпрограм у VBA. Приклади.НЕ 5.6. Мова VBA. Стандартні функції. Масиви.Стандартні функції (арифметичні, перетворення типів, для роботи з файлами та ін.). Опис і робота з масивами у VBA.НЕ 5.7. Мова VBA. Початкові відомості про об'єктне програмування. Об'єкти у VBA. Основи роботи з візуальними елементами (кнопки, перемикачі, діалогові вікна та ін.)НЕ 5.8. Застосування VBA до автоматизації роботи з офісними додаткамиПриклади розробки програм, які автоматизують роботу з типовими задачами в офісі із застосуванням Microsoft Excel + VBA.ЗМ 6(3). СУБД Microsoft Access, елементи теорії інформаційних систем.НЕ 6.1. Загальні положення теорії баз даних. Поняття бази даних, системи управління базами даних (СУБД). Проектування БД. Основні функції СУБД. Безпека БД.НЕ 6.2.Основні об’єкти БД у СУБД Microsoft Access, створення нової БД.Організація роботи з вікном Microsoft Access. Панелі інстурментів. Створення нової БД.НЕ 6.3.СУБД Microsoft Access. Властивості полів БД, типи даних, робота з таблицями.Поля БД, їхні властивості. Основні типи даних у Microsoft Access. Створення таблиць і міжтабличних зв’язків.НЕ 6.4. СУБД Microsoft Access. Використання контекстних меню. Виконання операцій над даними в таблиці за допомогою контекстних меню: стовпців, рядків, таблиці, окремої комірки таблиці, заголовка таблиці.НЕ 6.5. СУБД Microsoft Access. Створення запитівОрганізація роботи із запитами у Microsoft Access.ЗМ 7(4). Локальні та голобальні комп`ютерні мережі НЕ 7.1. Класифікація комп'ютерних мереж. Передавання повідомлень у мережі. Рівні мережі. Модель “клієнт-сервер”.З'єднування комп'ютерів для роботи в мережі. Класифікація мереж. Рівні представлення мережі. Основні протоколи передачі інформації. Взаємодія комп'ютерів за схемою “клієнт-сервер”.НЕ 7.2. З’єднування комп’ютерів у мережу засобами WINDOWS. Спільне використання ресурсів, приєднання до каталогів, файлів, принтерів.Програмні засоби операційної системи WINDOWS для об'єднання комп'ютерів у локальну мережу. Розмежування прав доступу до ресурсів. Організація робочих груп. Встановлення параметрів роботи в мережіНЕ 7.3. Робота з програмою Internet ExplorerПоняття броузера. Приклади броузерів. Організація пошуку і перегляду інформації з INTERNET за допомогою програми Internet Explorer. Основні параметри роботи програми Internet Explorer.


1. Гарнаев А. Excel 2000. Разработка приложений.– М.,К.: BHV, 2000.– 387с.2. Гарнаев А. Excel, VBA, Internet в экономике.– М., К.: BHV, 2000.– 432 с.

3. Гарнаев А. Самоучитель VBA.– М.: BHV, 2004.– 560 c.4. Денисов А. Microsoft Internet Explorer 5: справочник.– СПб.: Питер, 1999.– 448 с.5. Джелен Б., Сирстад Т. Применение VBA и макросов в Microsoft Excel.– СПб: Вильямс,

2005.– 624 с.6. В.С. Сікора, І.В. Юрченко.– Чернівці: Рута, 2002.– 43 с.7. Кузьменко В. Программирование на VBA.– М.: Бином, 2005.– 880 с.8. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс

iнформатики / За ред. Мадзiгона В.М.– К.: Фенiкс, 1997.– 304 с.9. Семчук А.Р., Юрченко І.В. Економічна інформатика. Навчальний посібник.– Чернівці:

МВІЦ "Місто", 2006.– 423 с.10. Симонович С., Евсеев Г. Практическая информатика: универсальный курс.– М.: АСТ–

ПРЕСС; Инфорком–Пресс, 1999.– 480 с. 11. Симонович С.В. и др. Информатика. Базовый курс.– СПб.: Питер, 1999.– 640 с. 12. Система управління базами даних Microsoft Access: Методичні вказівки до лабораторних

робіт / Укл.: В.С. Сікора, І.В. Юрченко.– Чернівці: Рута, 2002.– 40 с.13. Степанов А. Информатика. Учебник для вузов. Пятое издание.– СПб.: Питер, 2006.– 768

с.14. Уокенбах Джон. Библия пользователя Excel’97.– К.:Диалектика, 1997.– 735 с.15. Хальворсон М. Visual Basic для профессионалов.– М.: ЭКОМ, 2000.–454с.16. Экономическая информатика. Учебник / Под ред. В.П.Косарева.– М.Финансы и

статистика, 2006.– 656 с.

МАКРОЕКОНОМІКАДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 162 (3,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу засвоєння функціональних економічних взаємозв’язків і взаємозалежностей між економічними параметрами діяльності господарських суб’єктів мікроекономічного рівня: оволодіння особливостями діяльності підприємств в коротко- і довгостроковому періодах в умовах різних типів ринків та методами визначення оптимального вибору факторів управління підприємством.1.2. Головні завдання курсу: У результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти застосовувати отримані на заняттях знання під час вивчення інших економічних дисциплін.


1. Базидевич В.Д., Базидевич К.С., Баласт рик Л.О. Макроекономіка: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 851 с.

2. Буднікевич І.М., Комарницький І.Ф. Макроекономіка: тести, ситуації, завдання. – Чернівці: Рута, 2003. – 178 с.

3. Кемпбелл Р., Макконел К., Стенли Л. Брю. Экономикс: принципы, проблемы и политика. – Республика, 1992.

4. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів екон. спец.закл.освіти: У 2 ч. / С.Будаговська, О.Кілієвич, І.Луніна та ін.; За заг.ред. С.Будаговської. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001. – 517 с.

5. Мікро-, макроекономика. Практикум / Под ред. Ю.А. Огибина. – СПб.: Литера Плюс, 1997 – 512 с.

6. Тарасевич Л.С., Гребенников П.И., Леусский А.И. Макроекономика: Учебник. 5-е изд., ыспр. и доп.–М.: Юрай-Издат, 2004. – 654с.

МІКРОЕКОНОМІКАДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 162 (3,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу розкриття механізму функціонування національної економіки, вивчення закономірностей руху економічних процесів у суспільстві, темпів, пропорцій, ступеня стабільності та врівноваженості економіки на основі макроекономічних теорій, концепцій, моделей обґрунтованих світовою та вітчизняною наукою й апробованих економічною практикою. 1.2. Головні завдання курсу: навчити студента описувати та пояснювати принципи та закономірності розвитку національної економіки, процеси та явища економічного життя суспільства, взаємозв’язки сфер національної економіки; допомогти студенту складати прогноз очікуваних тенденцій у розвитку виробництва та зміни кон’юнктури ринку, виявляти можливості впливу економічної політики держави на життєдіяльність країни, математичний апарат макроекономіки повинен допомогти студентам пояснити суть основних макроекономічних показників і на практиці засвоїти основні методи, способи розрахунку узагальнюючих показників макроекономіки; сформувати економічне мислення, економічну психологію та економічну культуру студентів.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Попит та пропозиція, особливості їх формуванняеНЕ1. 1. Предмет і метод мікроекономіки. Предмет дисципліни "Мікроекономіка" як однієї з найважливіших складових сучасної теоретичної економіки. Альтернативність цілей використання обмежених ресурсів і раціональність поведінки суб'єктів ринкових відносин. Переваги і недоліки мікроекономічного аналізу. Методологія мікроекономіки: альтернативна вартість, граничний аналіз, еластичність, графічне, аналітичне, табличне моделювання, оптимізація й визначення рівноваги. Особливості поєднання нормативного та позитивного підходів. Мікросистема: поняття, різновиди. Мета, роль і особливості функціонування мікросистем у ринковій економіці.НЕ 1.2. Попит і пропозиція, їх взаємодія. Суть попиту. Ціна і величина попиту. Закон попиту та його пояснення базовими положеннями теорії поведінки споживача. Ефекти попиту. Зображення попиту: аналітичне, табличне та графічне. Ринковий попит як сума індивідуального попиту всіх споживачів певного ринку. Зміна величини (обсягу) попиту та зміна попиту. Нецінові детермінанти попиту. Ринки з найбільшою мінливістю споживчих смаків. Роль доходів споживачів. Особливості взаємовпливу цін субститутів та комплементів. Наслідки змін споживчих очікувань. Закон пропозиції. Ціна як ринковий стимул для виробника. Аналітичне, табличне та графічне зображення пропозиції. Зміна пропозиції та зміна обсягу пропозиції. Зсув кривої пропозиції. Нецінові детермінанти пропозиції. Механізм залежності пропозиції від зміни ресурсних цін, податків і субсидій, рівня розвитку технологій та кількості виробників. Специфіка впливу на пропозицію певного блага цін інших благ та очікувань виробників. Мікроекономічна суть та основні умови виникнення ринку. Причина відсутності ринку за наявності попиту та пропозиції. Ринкова рівновага та її економічна роль. „Ринковий або класичний хрест” як основний символ мікроекономічного аналізу. Рівновага в точці і на проміжку. Суть та механізм утворення надлишків споживача і виробника в результаті перевищення граничної корисності благ над ціною, а ціни – над альтернативною вартістю. Динамічність як нормальна характеристика розвитку ринку і ринкова нерівновага. Суть і причини виникнення ринкового

дефіциту. Мотивація та наслідки поведінки окремих груп споживачів на ринку. Економічна природа, причини виникнення та механізм подолання ринкового надлишку. Внесок А.Маршалла та Л.Вальраса у створення теорії рівноваги окремого ринку. Хронічність ринкової нерівноваги та її причини. Інструменти державного та монопольного втручання у функціонування ринкового механізму.НЕ1.3. Теорія еластичності. Концепція цінової еластичності попиту. Методичні підходи до обчислення показника еластичності. Діапазон числових значень відповідного коефіцієнта та види цінової еластичності попиту. Суть абсолютно еластичного та абсолютно нееластичного попиту.Взаємозвязок цінової еластичності та виручки. Чинники цінової еластичності попиту, особливості їх впливу. Роль рівнів замінності, необхідності, вартісної ваги та наявного часу в динаміці споживання. Чутливість динаміки споживання до зміни доходу. Параметри значень коефіцієнту еластичності попиту по доходу для для благ різного рівня якості та необхідності. Концепція перехресної еластичності попиту. Кількісні параметри показника перехресної еластичності в залежності від характеру та сили зв’язку між благами. „Недоліки” коефіцієнта перехресної еластичності попиту і характер взаємозв’язку між дешевшими та дорожчими благами. Концепція цінової еластичності пропозиції. Фактори, що впливають на еластичність пропозиції. Роль часового періоду та рівня мобільності ресурсів. Концепція перехресної еластичності пропозиції. Підходи до тлумачення можливих значень коефіцієнта перехресної еластичності пропозиції та їхній вплив на стратегію підприємства.Взаємозв’язок характеру перерозподілу надлишків споживача і виробника в результаті запровадження непрямого оподаткування з рівнем еластичності. Дедвейт-збитки. Доцільність запровадження непрямих податків на ринках окремих благ.НЕ1.4. Теорія граничної корисності і поведінка споживача. Суть кардиналістського підходу і його зародження у працях Г.Госсена і У.Джевонса. Внесок К.Менгера і австрійсьої школи. Поняття корисності та спосіб її досягнення. Сукупна та гранична корисність. Основні постулати теорії споживання: обмеженість доходу, наявність цін, самостійність вибору, раціональність поведінки споживача.Процес споживання та динаміка зміни сукупної і граничної корисності. Перший закон Госсена і спадний характер граничної корисності блага, його графічне зображення. Основні винятки із закону.Вплив на поведінку споживача бюджетних обмежень і цін. Модифікація функції корисності як залежності між граничнми корисностями спожитих благ їхніми цінами за умови бюджетних обмежень. Суть раціонального вибору і поняття рівноваги споживача. Другий закон Госсена. Недоліки кардиналістського підходу та перспективи їхнього подолання.НЕ1.5. Ординалістська теорія поведінки споживача. Основні принципи ординалістського підходу. Модель вибору між споживанням різних наборів благ. Зародженя ординалізму та розвиок його ідей в працях Ф.Еджуорта В.Паретто і Дж.Хікса. Система переваг споживача та її основні елементи: ранжованість, транзитивність, ненасиченість, субституціональність. рефлексивність. Основні інструменти аналізу функції корисності з ординалістських позицій. Бюджетне обмеження і можливості споживача. Бюджетна лінія та вплив на її форму величини доходу і співвідношення цін благ. Криві байдужості. Гранична норма заміщення благ. Карта байдужості. Основні властивості та різновиди кривих байдужості. Рівновага споживача в ординалістській теорії: економічна, геометрична та алгебраїчна інтерпретації. Внутрішня та кутова рівновага. Тотожність висновків ординалістського та кардиналістського підходів. Реакція споживача на зміну доходу і утворення лінії „дохід-споживання”. Криві Енгеля і ефект Енгеля. Блага вищої (нормальні блага) та нижчої (блага Гіффена) категорії. Функції Торнквіста. Реакція споживача на зміну ціни: утворення лінії „ціна-споживання”та кривої індивідуального попиту. Ефекти заміщення і доходу як основа трактування реакції споживання на зміну ціни в ординалістській теорії

корисності. Номінальний та реальний дохід. Номінальні та відносні ціни благ. Суть та умови виникнення парадоксу Гіффена.НЕ1.6. Мікроекономічна модель підприємства. Підприємства (фірми) як різновид мікросистем. Відмінності між підприємством та фімою. Неокласичний та інституційний підходи до тлумачення суті фірм. Поняття оптимального та рівноважного стану підприємства. Фактор часу і періоди функціонування підприємства: миттєвий, короткотривалий і довготривалий. Суть, способи представлення та види виробничих функцій.Виробнича функція з одним змінним фактором. Сукупний, середній і граничний продукт, еластичність виробництва: методика їх обчислення та динаміка змін. Правило спадної віддачі (продуктивності) змінного фактору виробництва. Графічне відображення основних показників. Виробнича функція з двома змінними факторами. Умови комбінації (заміщення) факторів. Карта ізокост. Крива однакового продукту (виробничої байдужості) – ізокванта. Гранична норма технологічного заміщення. Карта і властивості ізоквант. Ізокліни. Види ізоквант. Лінія однакових витрат – ізокоста. Суть ефекту масштабу. Еластичність масштабу та її взаємозв'язок з еластичністю виробництва. Постійна, спадна та зростаюча віддачі від масштабу. Причини позитивного та негативного ефекту від масштабу. Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми в короткому та тривалому періодах. Межі розширення в короткотривалому періоді. Оптимальний шлях розвитку в довготривалому періоді.НЕ1.7. Витрати виробництва. Суть витрат виробництва, метод альтернативної вартості. Економічний та бухгалтерський підходи до визначення. витрат. Загальний (сукупний, валовий), середній та граничний дохід. Економічний та нормальний прибуток. Сукупні, середні та граничні витрати. Сукупний, середній та граничний прибуток. Витрати виробництва у короткотривалому періоді. Постійні та змінні витрати. Закон зростання граничних витрат (зменшення доходності).Типовий характер зміни витрат у короткотривалому періоді. Витрати виробництва у довготривалому періоді. Утворення кривої довготривалих середніх витрат. Оптимальна виробнича потужність (оптимальні обсяги виробництва). Концепція мінімально ефективного розміру підприємства. Криві сукупних, середніх і граничних витрат довготривалого періоду. Види кривих середніх витрат довготривалого періоду. Мінімально ефективний розмір виробництва і структура галузі.ЗМ2. Ринки благ та ресурсів , ефективність їхнього функціонування.НЕ2.1. Ринок досконалої конкуренції. Поняття структури ринку. Основні чинники, типи та приклади ринкових структур. Досконала і недосконала конкуренція. Внесок Й.А.Шумпетера та Кембриджської школи у формування теорії недосконалої конкуренції. Реальні та ідеальні ринкові структури. Ознаки і умови досконалої конкуренції. Поліполістичний спосіб поведінки суб'єктів ринку. Ринковий попит на продукцію окремої фірми за умов досконалої конкуренції. Графічне зображення попиту на продукцію окремої фірми та її середнього, граничного і сукупного доходу. Два підходи до визначення оптимальних обсягів випуску. Моделі поведінки фірми у короткотривалому періоді: максимізація прибутку, мінімізація збитків, припинення виробництва. Утворення кривої пропозиції фірми. Рівновага фірми та галузі у короткотривалому періоді. Рівновага фірми та галузі у довготривалому періоді. Крива ринкової пропозиції на тривалому інтервалі та її конфігурації, галузі з постійними, зростаючими, спадними витратами. Економічні наслідки досконалої конкуренції: ефективність виробництва і розподілу, проблеми справедливості розподілу, стандартизації продукту і розвитку НТП.НЕ2.2. Монополія. Теорія монополії. Способи класифікації та різноманітність видів монополії. Проблематика визначення меж ринку та діагностування монопольної влади. Ознаки чистої монополії. Крива попиту монополіста. Одночасний вибір монополістом ціни й

обсягу виробництва. Вплив на поведінку монополіста цінової еластичності попиту. Правило максимізації прибутку. Цінова дискримінація: поняття, умови, різновиди. Моделі монопольної поведінки та рівновага фірми у довготривалому періоді. Суть, умови та наслідки „зняття вершків”, лімітуючого ціноутворення та пошуку ренти. Економічні наслідки монополізації галузі: вплив на НТП, втрата споживчого надлишку, дедвейт-збитки, X-неефективність. Цілі та інструменти антимонопольної політики. Суспільно справедлива ціна та ціна беззбитковості. Обмеження рентабельності та примусовий поділ.НЕ2.3. Монополістична конкуренція. Спільні риси і відмінності монополістичної конкуренції з досконалою конкуренцією та чистою монополією. Кількість виробників та диференціація виробів. Умови входження в галузь. Нецінова конкуренція. Еластичність попиту за монополістичної конкуренції. Визначення оптимального обсягу виробництва та цінова політика. Прибутковість та збитковість підприємства у короткотривалому періоді. Рівновага фірми у довготривалому періоді. Суть і передумови нецінової конкуренції. Форми диференціації продукту та її наслідки для споживачів і виробників. Надлишкова виробнича потужність і наслідки для виробника та суспільства. Суть, види, позитивний і негативний аспекти реклами. НЕ2.4. Олігополія. Нечисленність фірм в олігополістичних галузях, високі бар'єри для входження у галузь, загальна взаємозалежність фірм. Аналіз ламаної лінії попиту. Негнучкість цін. Формування підприємством політики стабілізації цін і маневрування капітальними витратами. Кооперативна та некооперативна поведінка фірм. Монопольний характер олігопольного ринку в умовах кооперативної поведінки. Фактори таємної змови. Інституційні аспекти утворення та діяльності картельних спілок. Лідерство в цінах та мовчазна змова. Ціноутворення "витрати плюс". Проблематичність моделювання поведінки фірм в умовах некооперативної поведінки. Цінові війни як найбільш радикальна форма некооперативної поведінки. Підходи до моделювання дуополії. Моделі Курно, Бертрана, Штакельберга, Суїзі. Економічні наслідки олігополії. Моделювання олігополії за допомогою теорії ігор. Суть, види та основні показники ігор. Домінантна стратегія та рівновага за Нешем. НЕ2.5. Утворення похідного попиту. Попит на товар та попит на фактори виробництва. Ринки факторів виробництва, їх функції в економіці. Економічна суть похідного попиту. Споживання факторів виробництва: цілі і обмеження. Цінність граничного продукту, граничний продукт в грошовому вираженні і утворення кривої попиту на ресурс. З’ясування оптимального співвідношення ресурсів. Правила мінімізації витрат та максимізації прибутку. Індивідуальний та галузевий попит на фактори виробництва. Нецінові фактори попиту на ресурс. Дія ефектів доходу і заміщення. Суть і фактори еластичності попиту на ресурс. Граничні витрати на ресурс і пропозиція ресурсу для досконало конкурентної фірми. Рівновага окремої фірми і ресурсного ринку в умовах досконалої конкуренції. Вплив різновиду структури ринку товару на похідний попит. Способи моделювання ресурсного попиту фірми-монополіста на ринку продукту, монопольної влади постачальників ресурсу та монопсонічного попиту. Наслідки двосторонньої монополії.НЕ2.6. Ринки праці та капіталу. Праця як фактор виробництва та її продуктивність. Використання теорії міжчасового вибору на основі ринку праці. Вибір між доходом і відпочинком та формування індивідуальної пропозиції праці. Ефекти доходу та заміщення за змін зарплати. Крива пропозиції праці, що відхиляється назад. Диференціація ставок заробітної плати. Неконкуруючі групи та вирівнюючі відмінності в оплаті праці. Обмеження мобільності робочої сили. Інвестиції в людський капітал.Монопсонічна влада продавців праці. Можливості профспілкового впливу на функціонування ринку праці. Способи підвищення попиту на працю. Цеховий і галузевий тред-юніонізм. Наслідки підвищення ставок і запровадження мінімуму зарплати.Капітал як ресурс тривалого використання. Форми капіталу. Рух капіталу. Поняття позичкового відсотка. Номінальна і реальна ставки позичкового відсотка та інвестиції.

Ринок капіталу.Часова перевага як економічна категорія. Міжчасовий вибір домогосподарства і пропозиція заощаджень. Міжчасові уподобання, гранична норма часової переваги і міжчасова бюджетна лінія. Гранична норма доходу й заміщення в результаті зміни ставки позичкового проценту.Міжчасовий вибір фірми та інвестиційний попит. Норма віддачі. Поточна цінність, майбутня цінність та норма дисконтування. Ризик в інвестуванні та оцінці надійності вкладень. Чиста поточна цінність і внутрішня норма віддачі. Роль фінансових посередників.НЕ2.7. Загальна рівновага та ефективність. Часткова і загальна рівновага. Основні проблеми загальної рівноваги. Системність та повнота алокативної ефективності. Суть і умови виробничої ефективності. Тлумачення ефективності у споживанні та обміні. Економіка обміну та оптимум Паретто. Діаграма Еджуорта і контрактова крива для обміну. Межа можливих корисностей. Оптимум Паретто, „ящик” Еджуорта та контрактова крива для виробництва. Функція та крива трансформації. Гранична норма трансформації. Умови ефективного розміщення ресурсів. Суть та основні теореми економічної теорії добробуту. Суспільний добробут і справедливість. Функція суспільного добробуту: класичний утилітаристський, ніцшеанський, роулзівський, егалітарний та ліберальний підходи.НЕ2.8 Фіаско ринку. Суть і види ринкового фіаско на мікрорівні. Граничні показники приватних, зовнішніх та суспільних витрат і приватної, зовнішньої та суспільної вигоди. Економічна природа та наслідки позитивних і негативних зовнішніх ефектів. Достойні і недостойні блага. Підходи до інтернаціоналізації зовнішніх ефектів. Податок Пігу. Теорема Коуза. Торгівля правами на забруднення. Приватні, суспільні та квазісуспільні блага. Колективне надання суспільного блага та виграш споживача. Попит на суспільне благо. Компроміс між ефективністю та справедливістю. Принцип Калдора-Хікса. Аналіз суспільних витрат і вигод. Можливості державного регулювання ринкового фіаско. Теорія квазіоптимуму. Проблеми суспільного вибору. Моделі прямої і представницької демократії. Парадокс Ерроу. Теорема Б’юкенена.


1. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи: Навч. посіб. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. – 211 с.

2. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 416 с.

3. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка. Практикум. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 404 с.

4. Кемпбелл Р. Макконел К., Стенли Л. Брю. Экономикс: принципы, проблемы и политика. – Республика, 1992.

5. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. Для студентів екон. спец. закл. освіти: У 2 ч. / С.Будаговська, О.Кілієвич, І.Луніна та ін.; За заг.ред. С.Будаговської. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001. – 517 с.

6. Кулішов В.В. Мікроекономіка: Основи теорії і практикум: Навчальний посібник. 2-ге вид., стер. – Львів: "Магнолія плюс", 2006.–331с.

ДИСЦИПЛІНА ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ СТАТИСТИКИДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – вивчення основ загальної теорії статистики, набуття навичок розв'язання практичних задач економіки, в яких використовуються ймовірнісні та статистичні методи.

1.2. Головні завдання курсу: вивчаючи курс загальної теорії статистики, студенти набуватимуть знань про способи групування первинних даних, графічне представлення статистичної інформації, абсолютні та відносні величини, середні величини та показники варіації, вибірковий метод, елементи дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу, основні характеристики рядів динаміки, індекси. Студенти навчаться застосовувати статистичні методи у плануванні та організації виробництва, при аналізі технологічних процесів, контролюванні якості продукції та інших цілей економіки. Студенти набудуть практичних навичок розв’язування задач загальної теорії статистики. Вивчення дисципліни дає основу для засвоєння можливостей використання ймовірнісних та статистичних методів у задачах економіки, менеджменту та маркетингу.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

студенти повинні знати основи загальної теорії статистики (вибірковий метод, графічні способи представлення статистичної інформації, абсолютні та відносні величини, числові характеристики вибірки, інтервальні оцінки для генеральної середньої та середньоквадратичного відхилення, методи сум та добутків обчислення вибіркових характеристик, про оцінку відхилення емпіричного розподілу від нормального, елементи дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу, основні характеристики рядів динаміки, індекси); вміти розв’язувати задачі з вказаних тем курсу, а також використовувати ймовірнісні та статистичні методи при розв’язанні задач економіки, зокрема менеджменту та маркетингу.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Зведення, класифікація та групування первинних даних. Статистичні показники.НЕ 1.1. Предмет та основні поняття загальної теорії статистики.Предмет вивчення загальної теорії статистики. Способи групування первинних даних. Графічне зображення статистичної інформації.НЕ 1.2. Побудова варіаційних рядів. Генеральна сукупність, вибірка. Дискретні та інтервальні ряди розподілу. Полігон та гістограма, діаграми. Розв’язування задач.НЕ 1.3. Абсолютні та відносні величини.Абсолютні величини (натуральні, вартісні, умовно-натуральні). Відносні величини (динаміки, виконання плану, планових завдань, структури, інтенсивності, координації, порівняння).НЕ 1.4. Розрахунок абсолютних та відносних величин.Обчислення умовно-натуральних абсолютних величин. Визначення відносних величин динаміки, виконання плану, планових завдань, структури, інтенсивності, координації, порівняння Розв’язування задач.НЕ 1.5. Середні величини.Степеневі середні величини. Середня геометрична. Мода і медіана.НЕ 1.6. Розрахунок середніх величин.Обчислення основних видів середніх величин: середньої арифметичної, середньої квад-ратичної, середньої кубічної, середньої гармонічної, серед-ньої геометричної, медіани і моди. Розв’язування задач.НЕ 1.7. Показники варіації. Середньолінійне відхилення, дисперсія, середньоквадратич-не відхилення, коефіцієнти варіації.НЕ 1.8. Розрахунок показників варіації.Розв’язування задач обчислення основних показників варіації: серед-ньолінійного відхилення, дисперсії, середньоквадра-тичного відхилення, коефіцієнтів варіації.НЕ 1.9. Квартилі, децилі, процентилі. Асиметрія і ексцес.Величини, які ділять ранжовану статистичну сукупність на рівні частини – квартилі, децилі, процентилі. Коефіцієнт асиметрії та ексцес.

НЕ 1.10. Обчислення коефіцієнта асиметрії та ексцесу.Задачі на розрахунок ступеня несиметричності та гостровершинності розподілу (обчислення коефіцієнта асиметрії та ексцесу).ЗМ 2. Вибіркове спостереження. Статистичні методи аналізу кореляційних зв’язків.НЕ 2.1. Поняття про вибіркове спостереження.Статистичні характеристики при альтернативному групуванні варіант. Вибіркове спостереження. Закон великих чисел. Нормальний закон розподілу. Похибки генеральної середньої та частки.НЕ 2.2. Похибки середньої величини та частки. Визначення помилки вибіркової середньої та частки при випадковому повторному та механічному відборі.НЕ 2.3. Інтервальні оцінки для генеральної середньої та частки.Довірчий інтервал для генеральної середньої та частки. Розрахунок необхідного об’єму вибірки. Довірчий інтервал для виборок малого об’єму.НЕ 2.4. Надійні межі для генеральної середньої та частки.Знаходження довірчого інтервалу для генеральної середньої та частки. Розрахунок необхідного об’єму вибірки.НЕ 2.5. Елементи дисперсійного аналізу. Види зв’язку між ознаками явищ. Дисперсійний аналіз.НЕ 2.6. Дисперсійний аналіз. Правило розкладання дисперсій. Розрахунок загальної та міжгрупової дисперсії.НЕ 2.7. Елементи кореляційно-регресійного. Етапи кореляційно-регресій-ного аналізу. Визначення параметрів рівняння лінійної регресії.НЕ 2.8. Елементи кореляційно-регресійного аналізу. Визначення параметрів рівняння лінійної регресії з допомогою методу найменших квадратів. НЕ 2.9. Багатофактор-на регресійна модель. Встановлення залежності результативної ознаки від багатьох факторів.НЕ 2.10. Побудова багатофакторної регресійної моделі. Використання методу найменших квадратів для побудови багатофакторних регресійних моделей.НЕ 2.11. Коефіцієнти кореляції Фехнера, Спірмена та Кендала. Коефіцієнт кореляції знаків Фехнера. Коефіцієнт кореляції рангів Спірмена. Коефіцієнт кореляції рангів Кендала. Непараметричні методи дослідження статистичного зв’язку.НЕ 2.12. Знаходження коефіцієнтів кореляції Фехнера, Спірмена та Кендала. Розв’язування задача на обчислення коефіцієнту кореляції знаків Фехнера, рангів Спірмена та рангів Кендала. Непараметричні методи дослідження статистичного зв’язку.


17. Лугінін О.Є., Білоусова С.В. Статистика: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 580 с.

18. Нікітін А.В., Нестерук І.Г. Основи статистики. Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей. – Чернівці: Прут, 2002. – 80 с.

19. Кулинич О.І. Теорія статистики: Підручник. 2-ге доп. і доопр. видання. – Кіровоград: Державне Центрально-Українське видавництво, 1996. – 228 с.

20. Кулинич О.І. Теорія статистики: Задачник. 2-ге доп. і доопр. видання. – Кіровоград: Державне Центрально-Українське видавництво, 1996. – 242 с.

21. Грубер И. Эконометрия. – Том 1. Введение в эконометрию. – К.: Астарта, 1996. – 397 с.22. Статистика підприємництва: Навч. посібник. – Вашкт П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П.,

Ткач Є.І. – К.: Слобожанщина, 1999. – 600 с.

ДИСЦИПЛІНА ЕКОНОМІЧНА СТАТИСТИКА

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу: формування вміння здійснювати необхідні розрахунки з використанням статистичного апарату, оволодіти методикою обробки інформації, її узагальнення та аналізу; навчитися вміло інтерпретувати та використовувати дані статистичних досліджень, як на мікрорівні, так і на макрорівні; робити на основі узагальнення статистичних даних висновки та приймати оптимальні рішення.1.2. Головні завдання курсу: У результаті вивчення дисципліни „ Економічна статистика” студент повинен знати зміст програми у відповідності з цілями навчання та змістом матеріалу та вміти: застосовувати отримані на заняттях знання під час усіх видів практичних занять, що проводяться з викладачем; організовувати свою самостійну пізнавальну діяльність, самоконтроль і самоаналіз; самостійно здобувати нові знання.


1.Гетало В.П., Борух В.О., Аляшкін Р.В.. Економічна статистика. – Полтава: Вищий навчальний заклад „Полтавський інститут економіки і менеджменту”. – Світоч, 2002.

2.Статистика. Навчальний посібник. Уманець Т. – К.: Викаир, 2003.

3.Статистика: Підручник / За наук. ред. д-ра екон. наук Герасименка С.С.- К.: КНЕУ, 2000.

4.Шустіков А.А. Фінансова статистика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002.

5.Удотова Л.Ф. Соціальна статистика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002р.

ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу1.2. Головні завдання курсу:1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Бухгалтерський баланс та подвійний записНЕ 1.1. Бухгалтерський облік, його суть і функціїПоняття бухгалтерського обліку та його сутність. Види господарського обліку. Вимірники, що застосовуються в обліку. Завдання бухгалтерського обліку та його функції.НЕ 1.2. Предмет і метод бухгалтерського облікуПредмет і об’єкти бухгалтерського обліку. Класифікація активів підприємства. Класифікація джерел формування господарських засобів (активів). Метод бухгалтерського обліку і його елементи.НЕ 1.3. Бухгалтерський баланс.

Бухгалтерський баланс, його зміст і будова. Зміни в балансі зумовлені господарськими операціямиНЕ 1.4. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис.Рахунки бухгалтерського обліку, їх зміст та будова. Суть подвійного запису на рахунках. Кореспонденція рахунків. Бухгалтерські записи, їх види.Синтетичні і аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок. Взаємозв’язок між рахунками і балансом.Узагальнення даних поточного бухгалтерського. ІІІ. Література до вивчення курсу:1. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. і доп. – Київ: Вид-во “Центр навчальної літератури”, 2003. – 628с.2. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 576 с.3. Сахарцева І.І. Основи складання бухгалтерської звітності за вимогами Національних стандартів України: Навч.посібник. – К.: Кондор, 2003. – 614 с.4. Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.-К.: КНЕУ, 2000. - 258 с.5. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. К.: Либідь, 2006. – 444с.

ДИСЦИПЛІНА «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ»Для спеціальності 6.030601 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю – іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу: формування у студентів сучасного економічного мислення і системи спеціальних знань з основ функціонування окремих складових виробничо-господарського механізму підприємства, з питань аналізу його виробничої діяльності та зовнішнього середовища функціонуючого підприємства.1.2. Головні завдання курсу: сформувати відповідний до предмету вивчення навчального курсу понятійний апарат в межах достатніх для фахового спілкування розв`язання господарських завдань; розвинути навички вільного відтворення та використання понятійного апарату в процесах мислення, усно та на письмі; сформувати мету, завдання , принципи «Економіки підприємства» та її місце в системі економічних наук.1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:знати:

- основні терміни та поняття, що формують понятійний апарат навчальної дисципліни;- про існуючі міждисциплінарні зв`язки;- про напрями використання отриманих знань.

вміти:- володіти понятійним апаратом;- користуватися методичним інструментарієм для здійснення необхідних розрахунків.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)ЗМ1. Теоретичні основи економіки та управління підприємствомНЕ 1.1. Вступ до курсу «Економіка підприємств.НЕ 1.2. Теорії підприємств і основи підприємств.НЕ 1.3. Види підприємств, їх організаційні форми.НЕ 1.4. Зовнішнє середовище функціонування підприємств.НЕ 1.5. Структура промислового підприємства.НЕ 1.6. Організація управління промисловим підприємством.

НЕ 1.7. Ринок і продукція.НЕ 1.8. Система планування діяльності промислового підприємства.НЕ 1.9. Стратегічне планування на підприємстві.НЕ 1.10. Планування виробництва і реалізації продукції (робіт та послуг) на підприємстві.ЗМ2. Ресурсне забезпечення промислового підприємства: матеріально-речові та трудові ресурси підприємстваНЕ 2.1. Кадри та кадрова політика на промисловому підприємстві.НЕ 2.2. Продуктивність праці – найважливіший чинник ефективного використання трудового потенціалу підприємства.НЕ 2.3. Організація оплати на підприємстві.НЕ 2.4. Капітал підприємства.НЕ 2.5. Оборотний капітал підприємства.НЕ 2.6. Інвестиційні ресурси та капітальне будівництво на підприємстві.НЕ 2.7. Інноваційна діяльність.ЗМ3. Технічна база організація виробництваНЕ 3.1. Виробнича потужність – як узагальнення ресурсного потенціалу підприємства.НЕ 3.2. Організація виробництва на промисловому підприємстві.НЕ 3.3. Якість продукції – своєрідний результат процесу виробництва.ЗМ4. Результати виробничо-господарської діяльності підприємства та їх фінансово-економічна оцінкаНЕ 4.1. Витрати на виробництво і реалізацію продукції.НЕ 4.2. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства.ЗМ5. Антикризова система господарюванняНЕ 5.1. Розвиток підприємств: сучасні моделі, трансформація та реструктуризація.НЕ 5.2. Економічна безпека та антикризова діяльність.Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:Основна література

1. Аветісян В.К., Бантковський В.А., Луценко А.П., Польотов В.А., Рижков В.Г. Економіка ремонтного підприємства: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Віктор Казарович Авестіян (ред.). – Х.: ХНТУСГ, 2005. – 390 с.

2. Бойчик І.М. Економіка підприємства: навч. посіб. – Вид. 2-е, доп., перероб. – К.: Атіка, 2007.- 528 с.

3. Бойчик І.М. Економіка підприємства: навч. посіб. Для студ. Вищ. навч. закл. – К.: Атіка, 2007.- 528 с.

ДИСЦИПЛІНА МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКАДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - розкрити найсуттєвіші прояви сучасної міжнародної економіки. Дати загальну характеристику особливостям економічного розвитку в країнах світу та окремих регіонах. Сформувати знання про ресурсний потенціал світового господарства. Розкрити зміст галузевої структури світового господарства. З'ясувати перспективи економічного зростання країн світу та окремих регіонів.1.2. Головні завдання курсу:

висвітлити сучасний стан та тенденцій розвитку міжнародної економіки, розкрити зміст регіонально-територіальної сфери світової економіки, вивчити шляхи розв'язання глобальних проблем світової економіки. Вивчають структурні елементи міжнародної економіки та шляхи інтегрування України у міжнародну спільноту.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: У процесі вивчення дисципліни студент зобов'язаний навчитися орієнтуватись в теоретичних та практичних питаннях міжнародної економіки. ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Міжнародна економічна система, торгівля, інвестиції та кредити. Міжнародна економічна система. Міжнародна торгівля. Міжнародні інвестиції. Міжнародний кредит.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).Світові міграційні процеси, валютна система, розрахунки і платіжний баланс, міжнародна економічна інтеграція та глобалізація. Міжнародна міграція робочої сили. Світова валютна система. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс. Міжнародна економічна інтеграція. Глобалізація і економічний розвиток.


1. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : Підручник. – 2-ге вид., перероб. й доп. – К.: Т-во “ Знання “ , КОО, 1999. – 305 с.

2. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Наукова думка, 1998.3. Гатина Г. Ф. Мировая экономика: Учебник. - М.: Инфра – М; Пермь, 2001.4. Киреев А. Международная экономика. — М., 1997.5. Лук’яненко Д. Г. Міжнародна економічна інтеграція. — К.: КДЕУ, 1996.6. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини. Навч. посібник. — Рута,

1996.7. Киреев А. Международная экономика: движение товаров и факторов производства. – М.:

Международные отношения, 1997.8. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний

посібник. - Одеса: Астропринт, 1998.9. Лук’яненко Д.Г. Міжнародна економіка. Навчальний посібник.- К.: ВІПОЛ, 1996.10. Філіпенко А.С. Світова економіка. — К., 2000.11. Холопов А.В. Теория международной торговли. - М.: РОССПЭН, 2000.12. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля . — К., 2001.13. Школа І.М. Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини: середовище, форми,

бізнес та інстрація: Навчальний посібник. – Чернівці, Рута, 1996.14. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини. Навч. посібник. -

Чернівці,"Рута", 1996.15. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред.

Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 2000.16. Міжнародні валютно-крендитні відносини: Підручник / За ред. А.С. Філіпенка. - К.:

Либідь, 1997.17. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг.ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ.

нац. торг.-екон. ун-т. 18. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. – Ч.II. Международная

макроекономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. Учебное пособие для вузов. — М.: Междунар. Отношения, 2000.

19. Международные валютно-кредитны и финансовые отношения: Учебник / Под. ред Л.Н.Красавиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2000.

20. Рязанова Н.С.Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч.дисц. – К.: КНЕУ, 2001.

21. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг.ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ.нац.торг.-екон. ун-т, 2000.

22. Киреев А. Международная экономика. Учеб. пособие. - М., 1997.23. Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін.- К.:

Либідь, 2000.24. Пахомов Ю. М., Лукўяненко Д. Г., Губський Б.В. Національні економіки в

глобальному конкурентному середовищі. – К.: Україна, 1997.25.Мовсесян А.Г. Мировая экономика: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 656 с.

ДИСЦИПЛІНА ЕКОНОМЕТРІЯ

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - формування вмінь для побудови і дослідження моделей кореляційно-регресійних зв’язків в економіці. 1.2. Головні завдання курсу: засвоєння методів економетричного аналізу статистичних даних, оволодіння методами побудови економетричних моделей та навичками застосування пакетів комп’ютерних програм економетричного аналізу статистичних даних. 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: в результаті вивчення дисципліни „Економетрика” студент повинен знати методологію економетричного дослідження, основні типи економетричних моделей та методи економетрики, технологію статистичної перевірки різних гіпотез, прийоми інтерпретації результатів економетричного моделювання, деякі прикладні економетричні пакети. Студент також повинен вміти правильно здійснювати специфікацію економетричних моделей, будувати і використовувати економетричні моделі, а також оцінювати їх параметри для пояснення поведінки досліджуваних економічних явищ та процесів, перевіряти адекватність побудованих економетричних моделей, застосовувати економетричні моделі в практиці для прогнозу і прийняття обґрунтованих економічних рішень.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. ПОБУДОВА І ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ПАРНОЇ РЕГРЕСІЇНЕ 1.1. Вступ до економетрики. Визначення економетрії як окремої дисципліни. Об’єкт, предмет і мета економетричних досліджень. Зв'язок економетрії з іншими дисциплінами. Поняття економетричної моделі. Основні етапи побудови економетричної моделі. Типи залежностей між економічними змінними: функціональна, статистична, кореляцій.

НЕ 1.2. Теоретичне та вибіркове рівняння лінійної парної регресії, метод найменших квадратів (МНК). Теоретичне та вибіркове рівняння лінійної регресії. Знаходження параметрів вибіркового рівняння методом найменших квадратів (МНК).НЕ 1.3. Вибіркові кореляційні характеристики. Коефіцієнт кореляції. Властивості. Вибірковий коефіцієнт детермінації. Властивості. Кореляційне відношення. Властивості.НЕ 1.4. Теорема Гаусса-Маркова. Стандартні помилки регресії та коефіцієнтів регресії. Основні передумови МНК. Теорема Гаусса-Маркова. Стандартні помилки регресії та коефіцієнтів регресії.

НЕ 1.5. Перевірка гіпотез відносно коефіцієнтів регресії та кореляції, інтервальні оцінки, перевірка загальної якості рівняння регресії. Перевірка гіпотез відносно коефіцієнтів регресії та кореляції. Інтервальні оцінки параметрів та лінії регресії. Довірчий інтервал для індивідуального значення залежної змінної. Перевірка загальної якості рівняння регресії.НЕ 1.6. Гетероскедастичність. Явище гетероскедастичності та його наслідки. Виявлення гетероскедастичності. Усунення гетероскедастич-ності.НЕ 1.7. Автокореляція. Причини виникнення та наслідки автокореляції. Виявлення автокореляції. Усунення автокореляції.ЗМ 2. ПОБУДОВА І ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНІЙНИХ МОДЕЛЕЙ МНОЖИННОЇ РЕГРЕСІЇНЕ 2.1. Формалізація лінійної моделі множинної регресії, оцінювання параметрів моделі МНК. Формалізація лінійної моделі множинної регресії. Оцінювання параметрів моделі за допомогою МНК.НЕ 2.2. Теорема Гаусса-Маркова, вибіркова дисперсія залишків. Теорема Гаусса-МарковаВибіркова дисперсія залишків. НЕ 2.3. Вибіркові кількісні оцінки множинного кореляційного зв'язку. Дисперсійно-коваріаційна матриця. Стандартні помилки коефіцієнтів регресії. Кореляційна матриця. Вибіркові множинні коефіцієнти детермінації та кореляції. Скореговані (виправлені) вибіркові множинні коефіцієнти детермінації та кореляції. Вибіркові частинні коефіцієнти кореляції та детермінації.НЕ 2.4. Оцінювання надійності побудованої моделі множинної регресії. Перевірка значущості коефіцієнтів регресії. Значущість множинних коефіцієнтів детермінації та кореляції, парних та частинних коефіцієнтів кореляції. Значущість лінійної моделі множинної регресії у цілому. Перевірка гіпотези про рівність двох коефіцієнтів детермінації.НЕ 2.5. Інтервальні оцінки параметрів та функції регресії, рівняння лінійної множинної регресії у стандартизованому вигляді. Інтервальні оцінки параметрів та функції регресії.Рівняння лінійної множинної регресії у стандартизованому вигляді.НЕ 2.6. Мультиколінеарність. Сутність та наслідки мультиколінеарності. Виявлення мультиколінеарності. Усунення мультиколінеарності. Метод головних компонентів.НЕ 2.7. Фіктивні змінні у лінійній моделях. Формалізація моделей з фіктивними змінними.Сезонні фіктивні змінні. Фіктивна залежна змінна. Порівняння регресій і тест Г. Чоу.


1. Григорків В. С. Економетрика : Лінійні моделі парної та множинної регресії: навчальний посібник / Григорків В. С. – Чернівці : ЧНУ, 2009. – 224 с.

2. Економетрія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О.Л. Лещинський, В.В. Рязанцева, О.О. Юнькова.– К.: МАУП, 2003.– 208.

3. Лук’яненко І. Г. Економетрика : підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів / І. Г. Лук’яненко, Краснікова Л.І. – К. : Знання, 1998. – 494 с.

4. Григорків В.С., Якутова О.Ю. Економетрика: Лабораторний практикум. Ч.1: Навч. посібник.– Чернівці: Рута, 2006.– 124 с.

5. Економетрія. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт / Укл. Маханець Л.Л.– Чернівці : ЧНУ, 2002.– 48 с.

6. Корольов О.А., Рязанцева В.В. Практикум з економетрії: Завдання з практичними рекомендаціями, алгоритмами та прикладом їх наскрізного використання. –Ч.1. Регресійний аналіз: Навч. посібник.– К.: Вид–во Європ. ун–ту, 2002.– 205 с.

ДИСЦИПЛІНА ТЕОРІЯ ФІНАНСІВ

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - формування у студентів стійкого уявлення про зародження та еволюцію фінансової думки, її різноманітних напрямів і течій; оволодіння основними фінансовими категоріями, засвоєння основних понять і принципів побудови фінансової системи держави; вивчення принципів формування та інструментів реалізації фінансової політики держави та інших економічних суб’єктів.1.2. Головні завдання курсу: дати правильне розуміння закономірностей у сфері фінансових відносин держави, суб’єктів підприємницької діяльності та населення й розкрити напрямки використання цих закономірностей у практиці фінансової роботи; показати можливі напрями впливу фінансів на суспільний прогрес і роль фінансів в економічній перебудові суспільства на шляху розвитку ринкових відносин; визначити сукупність заходів, що забезпечують використання фінансів як одного з дійових важелів економічної політики держави.


1.Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС, 2004

2.Опарін В.М. Фінанси. (Загальна теорія): Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003.

3.Федосов В.М., Опарін В., Льовочкін С.В. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями: Монографія / За наук. ред. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2002.

ДИСЦИПЛІНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу -формування у студентів стійкого уявлення про зародження і еволюцію теорії грошей, їх різноманітних напрямів і течій; вивчення основних економічних категорій, принципів і методів грошово-кредитного регулювання; оволодіння основними законодавчими та нормативними актами зі сфери грошово-кредитного регулювання; ознайомлення з комплексом теоретичних проблем, що визначають роль грошей у розвитку макроекономічних процесів; вивчення певних аспектів світового досвіду, зокрема, що стосується грошових систем, з метою запровадження позитивних наслідків у вітчизняну практику; вміння висвітлювати практичні аспекти побудови національної системи грошових відносин в Україні.1.2. Головні завдання курсу: У результаті вивчення дисципліни “Теорія грошей” студент повинен знати зміст програми у відповідності з цілями навчання та змістом матеріалу та вміти: застосовувати отримані на заняттях знання під час усіх видів практичних занять, що проводяться викладачем; організовувати свою самостійну пізнавальну діяльність, самоконтроль і самоаналіз; самостійно здобувати нові знання.


1. Закон України “Про державний бюджет України на 2002 рік” від 08.01.2002 р.2. А. Гальчинський. Теорія грошей. – К.: Основи. – 2000.

3. Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. 2-ге вид. переробл. і доп. – К.: Скарби, 2000.- 336 с.

4. Костіна Н. Гроші та грошова політика. – Навч. посібник. – К.: НІОС, 2001.5. Савлук М. Гроші та кредит. – Підручник. – К.: КНЕУ, 2002.

ДИСЦИПЛІНА ТЕОРІЯ КРЕДИТУ

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу -Мета курсу: формування у студентів стійкого уявлення про систему кредиту і кредитних відносин; комплексне оволодіння основними категоріями, принципами і законами теорії і практики кредитування; виховання ринкового економічного мислення та кредитної культури;ознайомлення з шляхами посилення впливу кредиту на економічні процеси в Україні, з проблемами удосконалення механізму банківського кредитування.

1.2. Головні завдання курсу: У процесі вивчення дисципліни „Теорія кредиту” студент повинен з’ясувати сутність і форми кредитних відносин в системі економічних відносин, зрозуміти існуючі закономірності у сфері кредитування, організації та управління кредитним процесом, зрозуміти теоретичні основи кредитної діяльності та набути практичних навичок з організації ефективного кредитування. Вивчення курсу передбачає участь студентів у семінарських заняттях, написання рефератів, розв’язування тестів та відповідей на контрольні питання, що дає можливість набуття студентами теоретичних знань та прищеплення практичних навичок з організації кредитного процесу в економіці.


1. Банківські операції. Підручник. / А.М.Мороз, М.І.Савчук, Н.Ф. Пуховкіна та ін. за ред. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000.

2. В.Д.Лагутін. Кредитування: теорія і практика. Навч. посібник. – К.: Знання, 2000.3. Панова Г.С. Кредитна політика комерційного банку. – Н: ИКУ ДИС, 1997.4. Руководство по кредитному менеджменту (пер. с англ. Под.ред. М.Єдварда) – М:

ИНФРА, 1998.

ДИСЦИПЛІНА СТРАХУВАННЯ

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу формування у студентів теоретичних та організаційних основ страхової справи, засвоєння основних форм та методів здійснення страхових послуг методів здійснення страхування в умовах ринкової економіки, підвищення страхової культури студентів.

1.2. Головні завдання курсу: визначення специфіки організації та діяльності страхової компанії;оволодіння страховою термінологією, та міжнародною зокрема; закріплення навичок розробки нових страхових продуктів та проведення маркетингу в страхуванні; вивчення методів аналізу діяльності страхових компаній;ознайомлення з досвідом страхових компаній різних країн світу.


1. Александрова М.М. “Страхування” Навч.-метод.посіб. К.: ЦУЛ, 2002 – 208с.2. Базилевич В. “Страхова справа” Навч.пос. К.: Знання, 2002 – 203с.3. Залетов Страхование в Украине – К.-20034. Приходько В.С. Бухгалтерський облік страхової діяльності. – К.:Лібра, 2002. – 216с.5. Страхування: Підручник. /Керівник авт.кол. і наук.ред. С.Осадець. –К.: КНЕУ, 2002, -

528с.

ДИСЦИПЛІНА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МАРКЕТИНГУДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: іспитІ.Пояснювальна записка1.1. Мета навчальної дисципліни - сформувати у студентів теоретико-методологічні основи знань з маркетингу та вміння застосовувати їх практично з метою аналізу маркетингових можливостей, обрання стратегій маркетингу та розробки маркетингового комплексу.

1.2. Головні завдання курсу: засвоїти теоретико-методологічні основи маркетингу; оволодіти аналізом маркетингових можливостей та методикою маркетингових досліджень; оволодіти інструментарієм стратегічного маркетингу та вміти практично його реалізовувати в управлінській діяльності.1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знати основні закони та закономірності маркетингу;- розуміти та творчо осмислювати сучасні маркетингові стратегії товарної, цінової,

комунікаційної політики організацій та формування сучасних каналів розподілу;- оволодіти методикою розробки маркетингового комплексу та вміти практично її

реалізовувати процесі управлінської діяльністюП. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Наукові засади маркетингу та маркетингових досліджень

НЕ 1.1. Мета, завдання та особливості сучасного маркетингуСутність, завдання, основні етапи становлення та розвитку маркетингу. Сучасні маркетингові концепції. Види маркетингу. Принципи маркетингу. Функції маркетингу.НЕ. 1.2. Маркетингове середовищеСутність та складові маркетингового середовища. Мікро середовище фірми та його основні чинники. Макросередовище та його основні складові

НЕ 1.3. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації.Концепція системи маркетингової інформації. Складові системи маркетингової інформації. Система збору внутрішньої звітності. Система збору поточної зовнішньої інформації. Система маркетингових досліджень. Система аналізу маркетингової інформації.

НЕ 1.4. Споживчі ринки та поведінка покупцівСпоживчі ринки та купівельна поведінка споживача. Модель купівельної поведінки. Чинники, що впливають на купівельну поведінку індивідуальних споживачів. Процес прийняття рішення про купівлю індивідуальних споживачів. Ринки організованих споживачів та поведінка компаній –покупців. Відмінності ринку підприємств від ринку споживачів. Види закупок. Модель купівельної поведінки компанії-покупця. Процес прийняття рішення про купівлю компанії покупця. НЕ 1.5. Цільовий маркетингСутність цільового маркетингу та його основні етапи. Рівні сегментації ринку. Принципи сегментування споживчого ринку, ринків організованих покупців, міжнардних ринків. Ефективність сегментування. Оцінка та вибір цільових ринків. Недиференціований маркетинг, диференційований маркетинг, концентрований маркетинг. Сутність, види та фективність позиціювання. ЗМ 2. Стратегічний маркетингНЕ 2.1. Товарна політика компанії.Сутність товару та його рівні. Класифікації товарів споживчого призначення, виробничого призначення. Особи, місця та ідеї, як вид товару. Рішення про окремі товари. Марочна назва та марочні стратегії товару. Рішення стостовно упаковки, маркування, супутніх послуг товару. Товарний асортимент та номенклатура. Критерії вибору товару та соціальна відповідальність. Маркетинг послуг. НЕ 2.2 Розробка нового товару та маркетингові стратегії на етапах життєвого циклу товаруСутність поняття “новий товар”. Етапи створення нових товарів. Прискорена процедура розробки нових товарів. Етапи життєвого циклу товару. Вибір маркетингових стратегій на етапах життєвого циклу товару. НЕ 2.3.Задачі та стратегії ціноутворення. Чинники, що впливають на процес ціноутворення. Основні підходи до ціноутворення. Встановлення ціни на нові товари. Ціноутворення у межах товарної номенклатури. Коригування цін. Зміни цін. Державна політика у сфері ціноутворення.

НЕ 2.4. Управління каналами розподілу та товарорухом.Поняття каналів розподілу. Внутрішня структура та принципи функціонування каналів розподілу. Рішення про структуру каналу розподілу. Рішення про управління каналом. Товарорух та управління логістикою. Методи розповсюдження товарів: гуртова та роздрібна торгівля.

НЕ 2.5 Інтегровані маркетингові комунікації.Комплекс просування товарів. Інтегровані маркетингові комунікації. Розробка комплексу просування: характеристика, стратегії, соціально-етичні проблеми. Реклама: визначення цілей, бюджету, рекламна стратегія, оцінка ефективності. Зв’язки з громадськістю.


1. Абчук В. Азбука маркетинга. – С.-П.Союз, 1998. – 270 с.2. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг: Загальний курс. –К., С.-П., М.: Видавничий дім “Вільямс”, 2001. – 608 с. 3. Близнюк С.В. Маркетинг в Україні: проблеми становлення та розвитку. – К.: ІВЦ “Політехніка”, 2009.- 400 с.4. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 712 с.5. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Уч.посібник. – К.: Лібра, 1996. – 384с.

6. Ілляшенко С.М., Баскакова М.Ю. Маркетингові дослідження: Навч.поісбник. – К.: Центр навч.літератури, 2006. – 192 с.

7. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. – С.-П.: Питер, 1998. – 887 с.

8. Логістика: Навч. посібник./ О.М.Тридід, Г.М. Азаренкова, С.В.Мішина, І.І. Борисенко. – К.: Знання, 2008. – 566 с.9. Луцій О.П. Основи маркетингу. – К.: Вид.-во Європейського університету фінансів.10. Маркетинг/ За ред. А.І. Кредитова. – К.: Україна, 1994. – 399 с.11. Маркетинг/ За ред. Романова А.Н. – М.: Банки и биржи, 1997. – 560 с.12. Маркетинг: Методичні вказівки до семінарських занять / Укл. М.Т.Гостюк. – Чернівці: Рута, 2002. – 20 с.13. Примак Т.О. Маркетингові комунікації. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с. 14. Прокопенко О.В., Троян М.Ю. Поведінка споживачів. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 176 с.15. Промисловий маркетинг: теорія та господарські ситуації: Підручник/За ред. Старостиної А.О. – К.: 1997. – 316 с16. Харис А.И. Основы маркетинга. – К.: УМКВО, 1992. – 140 с.17. Щербань В. М. Маркетинговий менеджмент: Навч посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2006. – 204 с.

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета навчальної дисципліни формування у студентів стійкого уявлення про зародження і еволюцію економічної думки, її різноманітних напрямів і течій.1.2. Головні завдання курсу: В результаті вивчення фундаментальної дисципліни „Історія економічних учень” студент повинен вміти застосовувати отримані на заняттях знання під час усіх видів практичних занять, при вивченні професійно орієнтованих дисциплін, у науковій роботі.


1. Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений. - М.: Экономика, 1995.2. Історія економічної думки/ Корнійчук Л.Я., Татаренко Н.О. та інші. - К.: Фенікс, 1999.3. Історія економічної думки України/ Васильєва Р.Х., Горкіна Л.П., Петровська Н.А. та

інші. - К.: Либідь, 1993.4. Костюк В. Н. История экономических учений. Курс лекций. - М.: Центр, 1997.5. Ковальчук В.М., Сарай М.І. Економічна думка минулого і сьогодення. - Тернопіль:

Астон, 2000.6.

ІІІ. ЦИКЛ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ

ДИСЦИПЛІНА ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВДля напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: іспит1. Пояснювальна записка

1.1.Мета даного курсу: отримання студентами базових знань з питань теорії та практики фінансових відносин суб’єктів господарювання; вивчення системи фінансово-кредитних відносин у взаємозв’язку з економічним механізмом функціонування виробництва в ринкових умовах; визначення структури і обсягів грошових надходжень підприємства; формування і використання фінансових результатів суб’єктами господарювання.1.2. Головні завдання курсу: у процесі вивчення дисципліни „Фінанси підприємств" студент повинен з’ясувати сутність фінансових ресурсів підприємств, методів і джерел їх формування, організації фінансової діяльності на підприємстві. Вивчення курсу передбачає участь студентів у практичних заняттях, написання рефератів, розв’язування тестів та відповідей на контрольні питання, що дає можливість набуття студентами практичних навичок з фінансової діяльності на підприємствах різних форм власності.


1.Фінанси підприємств. Навч.посібник. Р.А.Слав’юк. ЦУЛ – 2002.

2.Фінанси підприємств. Навч.посібник для проведення практичних занять. Аранчій В.І. – Київ. 2004.

3.Фінансова діяльність підприємства. Підручник. О.М.Бандурка, М.Я.Коробов, П.І.Орлов, К.Я. Петрова. – Київ. „Либідь”. 2003.

4.Фінанси підприємств. Навч.посібник. І.В.Зятковський. „Економічна думка”. 2002. 5.Фінанси підприємств. Практикум. Навчально-методичний посібник. Київ. Ельга. Ніка-Центр. 2003.

ДИСЦИПЛІНА ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135 (4)Форма контролю: іспит1. Пояснювальна записка1.1.Мета даного курсу: Даний курс покликаний формувати теоретичну та практичну готовність майбутніх менеджерів до професійної діяльності; сприяє виникненню у них інтересу до майбутньої роботи; розвиває інтерес до дослідницької діяльності і розвитку науки управління.1.2. Головні завдання курсу:- засвоїти зміст , основні напрями і форми управлінської діяльності;- творчо осмислити напрями вдосконалення менеджменту;- уміти застосовувати основні та додаткові методи наукового дослідження з метою розвитку менеджменту.1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:- знання основних законів та закономірностей розвитку менеджменту як науки;- засвоєння та розуміння понятійного та категоріального апарату менеджменту;- уміння творчо осмислювати та розвивати управлінські ідеї і концепції та їх практично реалізовувати в господарській практиці.2. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Менеджмент та його характеристикиНЕ 1.1 Зміст, історія розвитку та роль менеджменту. Сутність менеджменту та умови його здійснення.Історичній розвиток менеджменту як діяльності. Соціально-економічна природа управлінської праці та проблеми її наукової організації. Основи теорії і практики

традиційного і сучасного менеджменту. Поняття організації та її види. Лінійна, штабна та лінійно-штабна організація. Секційна та матрична організація. Неформальна організація. Культура організації. Розвиток організації. Причини виникнення і особливості підприємств нового типу. Ресурсозберігаючі та розширені підприємства. Організаційні структури концернів і компаній в міжнародній практиці. Глобалізація і менеджмент. Основні напрямки еволюції менеджменту. Зміст та сутність планування, його види. Прогнозування і стратегічне планування. Класифікація планів на підприємстві. Тактика, політика, процедури, правила планування. Бізнес-планування.НЕ 1.2 Функції менеджменту. Делегування, відповідальність і повноваження. Лінійні і апаратні повноваження. Централізовані та децентралізовані організації. Поняття мотивації та класифікація мотиваційних теорій. Система стимулювання. Нематеріальні форми стимулювання праці. Суть і сенс контролю. Процес контролю. Характеристики ефективного контролю.

ЗМ 2. Менеджер в організації

НЕ 2.1 Управлінське рішення в менеджменті. Поняття та загальна характеристика комунікацій. Комунікаційний процес, його елементи і етапи. Види комунікацій. Типи керівників. Вимоги до особистості сучасного менеджера. Керівництво, влада, лідерство. Стиль керівництва. Природа процесу прийняття рішень. Рішення-центральна ланка менеджменту. Умови і етапи прийняття управлінських рішень. Алгоритм прийняття рішень. Фактори, впливаючи на процес прийняття рішень. Зміст „науки управління”. Огляд моделей управління. Підходи до прийняття управлінських рішень. Роль прогнозування в процесі прийняття управлінських рішень.

НЕ 2.2 Управління колективами (групами) працівників. Поняття трудового колективу. Зміст процесу управління людьми. Методи управління колективом. Управління конфліктами в колективі. Поняття психології управління. Психологічні якості працівника та використання їх у процесі управління. Психологія та етика керівної діяльності. Стресові ситуації та управління ними

НЕ 2.3 Організація управлінської праці. Поділ та кооперація праці в апараті управління. Організація робочого місця управлінця. Розташування робочих місць і умови праці службовців. Інформаційне забезпечення управлінської праці. Механізація й автоматизація управлінської праці. Культура управління.


1. Андрійчук В., Бауер Л. Менеджмент. Прийняття рішень і ризик. – К., 2007. – 320 с.2. Андрушків Б.М., Кузьмин О.Є. Основи менеджменту: методологічні положення та

прикладні механізми. – Тернопіль: Лілея, 2005. – 292 с.3. Анискин Б. Высший менеджмент для руководителя. – М.:Инфра-М. 2000. – 136 с.4. Бажин И. Информационный системы менеджмента. – М.: ГУ ВШЭ. 2002. – 688 с.5. Большаков А. Менеджмент. – СПб. Питер. – 2000. – 160. с.6. Бухалков. М. Внутрифирменное планирование. – М., 2000. – 392 С.7. Вершигора Е. Менеджмент: Учебное пособие для вузов. – М. – 2001. – 283 с.8. Веснин В. Основы менеджмента. – М., Триада, 2004. – 384 с.9. Виханский О. Менеджмент. – М.: Гар дерика, 2000. – 528 с.10. Герасимчук В. Стратегічне управління підприємством. – К.: КНТЕУ, 2000. – 360 с.11. Герчикова И. Менеджмент.- М.: Банки и биржи, 2003. – 311 с.12. Глухов В. Менеджмент: Учебник. – СПб,:Спецлитература, 2000. – 700 с.13. Зихард В. Руководить без конфликтов. – М.: Экономика, 1990. – 412 с.14. Іванова І. Менеджмент підприємства. – К.: Нац. торг. ек. ун-т.,2001. – 247 с.

15. Кадзума Т. Вечный дух пердпринимательства. – К.: Укрзакордонсервис, 2002. – 206 с.

ДИСЦИПЛІНА ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МЕНЕДЖМЕНТІДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка.1.1. Метою курсу є набуття теоретичних знань з дисципліни, вивчення і набуття методичних прийомів дослідження геоінформаційних систем та вміння їх практичного застосування.1.2. Головні завдання курсу:

- вивчення загальних принципів організації і функціонування геоінформаційних систем;

- класифікація та систематизація методів аналізу в геоінформаційних системах;

- вивчення та аналіз сучасних ГІС пакетів;

- засвоєння застосування прикладних аспектів геоінформаційних технологій, зокрема

використання даних дистанційного зондування Землі та системи глобального

позиціонування;

- пошук та розробка нових технологій створення геоінформаційних даних за допомогою

мережі Інтернет.

.1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:В результаті вивчення курсу студенти повинні розуміти, що таке інформація, її кількісне вираження, основні технологічні процеси отримання інформації, перетворення, передачі інформації. Мати уявлення базових і прикладних геоінформаційних технологіях і їх ролі в економіці. Майбутні фахівці повинні знати організацію структури інформаційної служби на підприємстві, інформаційну модель підприємства, а також основні геоінформаційні технології, використовувані на сучасному підприємстві, їх програмні реалізації і уміти їх використовувати.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література [ ]ЗМ 1.НЕ 1.1. Загальні принципи організації і функціонування ГІС. [1,10]

Визначення, структура і функції ГІС.. Наукові Апаратні засоби ГІС Загальна характеристика.. Інтерфейс користувача. Основні етапи розвитку геоінформаційної технології. Організаційні аспекти ГІС.НЕ 1.2. Дані в геоінформаційних системах. [ 1,6]Дані ГІС і реальна дійсність. Способи формалізації просторової інформації. Просторова інформація в ГІС.. Растрове представлення. Ієрархічні растрові структури. Стиснення інформації. Векторне представлення графічних даних. Вибір способу формалізації і перетворення структур даних. Представлення атрибутивної інформації в ГІС. Елементарні поняття технології БД. Способи представлення атрибутивних даних в ЕОМ. Моделі даних. Програмні засоби СУБД. Джерела, стандарти і формати даних. Введення даних. Висновок і представлення інформації.НЕ 1.3. Методи аналізу в ГІС. [4,8,9]Картометричні операції. Просторово-часова статистика в IDRISI. Еверлейний аналіз. Мережений аналіз. Географічні мережі. Моделі і алгоритми мережевого аналізу. Мережевий аналіз в ГІС. Картографічна алгебра. Аналіз рельєфу з використанням ЦМР. Основні напрями розширення аналітичних можливостей ГІС.НЕ 1.4. Інформаційні системи, їх структура і класифікація..[ 1,3]

Настільна картографічна система MapInfo. Багатофункціональна універсальна система MGE. Базові функції пакету. Додаткові функціональні модулі MGE. Технологічні можливості СУБД Oracle 6.0 і пакету MicrostationPC. Пакет Atlas GIS. Загальна характеристика і призначення. Географічний аналіз. Загальний вигляд екрана і головне меню. Пакет картографо-математичного моделювання аналізу IDRISI. Пакет PC-RASTER.

ЗМ 2. НЕ2.1. Прикладні аспекти ГІС-технології... [1,4 ] Тематичне картографування. ГІС і цифрова картографія. Можливості тематичного картографування в ГІС. Електронні тематичні атласи. Кадастрові системи. Земельний кадастр і земельні інформаційні системи. Міський кадастр і муніципальні ГІС. Досвід розробки і впровадження автоматизованих кадастрових систем. Моніторинг. Геоекологічний моніторинг на базі ГІС. Проблеми агроекологічного моніторингу України. -демографічний моніторинг на базі ГІС. .Проблеми агроекологічного моніторингу України. Соціально-демографічний моніторинг на базі ГІС.Проблеми агроекологічного моніторингу України. Моделювання природних процесів..Моделювання і ГІС-технологія. Просторова реалізація моделі ерозійного процесу. Експертні системи і системи підтримки рішень.Технології штучного інтелекту. ГІС і просторові системи підтримки рішень.НЕ 2. 2. Дистанційне зондування Землі.[1,6 ]Дистанційні методи як складова частина загального процесу отримання картографічної інформації для реєстраційних і кадастрових робіт. Дані дистанційного зондування Землі як джерело інформації для вирішення задач землеустрою і кадастру. Програмні пакети попередньої обробки даних дистанційного зондування. Фотограметрична обробка даних дистанційного зондування. Програмні продукти для обробки матеріалів дистанційного зондування. Отримання базової топографічної карти з використанням космічних знімків. Введення даних дистанційного зондування в ГІС.

НЕ 2.3. Система GPS. [1,5,10] Історія виникнення GPS. Загальний принцип роботи. Космічний сегмент. Сегмент управління. Апаратура споживачів.

НЕ 2.4. Розробка технології створення геоінформаційних даних в Інтернеті. [1,10] Геоінформаційні технології в Інтернеті. Розробка геоінформаційної підсистеми на базі MapXtreme. Технологія організації доступу до геопросторових даних в Інтернеті.


1. ДеМерс, Майкл Н. Географические информационные системы. Основы: Пер. с англ.- М.: Дата+. 1999.- 491с.2. Коновалова Н.Е., Капралов Е.Г. Введение вГИС: Учебное пособие.-Петрозаводск: Изд-во Петрозаводского университета, 1995. – 148 с.3. Иванников А.Д., Кулагин В.П., Тихонов А.Н., Цветков В.Я. Геоинформатика. М., МАКС Пресс, 2001, 350 с.4. Инструментарий геоинформационных систем: Справочное пособие / Бусыгин Б.С.,Гаркуша Н.Н., Середин Е.С., Гаевенко А.Ю. – К.: ЕСОММ Со., 2000.- 105 с.5. Пiдручник користувача MapInfo. – New York: MapInfo Corporation, Troy / K.:3AT “Intelligent Systems”, 1994.-254 c.6. Светличный А.А., Андерсон В.Н., Плотницкий С.В. Географические информационные системы: технология и приложения. – Одесса: Астропринт, 1997. – 196 с.7. Геоинформатика. Толковый словарь основных терминов / Баранов Ю.Б., Бурлянт А.М., Капралов Е.Г., Кошкарев А.В. и др. – М: ГИС-Ассоциация, 1999.-204 с.8. Управление природно-техногенными комплексами: Введение в экоинформатику: Учебное пособие / Н.В. Арефьев, В.Л. Баденко и др., СПб: Изд-во СПбГТУ, 2000. - 252 с.9. Берлянт А.М. Геоинформационное картографирование. – М.: Астрея, 1997.- 64 с.10. Застосування інформаційних технологій в управлінні навколишнім середовищем / Відп. редактор В. Чабанюк. –К.:Мінекобезпеки України / «ІС ГЕО», 1998.- 125 с.

ДИСЦИПЛІНА «ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ГАЛУЗІ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»Для спеціальності 6.030601 - "Менеджмент організація"Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни – сформувати у студентів соціально-економічні, організаційні і правові передумови ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентноздатної продукції.1.2. Завдання вивчення дисципліни: - розкриття сутності, ролі, функцій інноваційної діяльності у природокористуванні та

- природоохоронній галузі- визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку;- створення умов для збереження, розвитку і використання вітчизняного науково-

технічного та інноваційного потенціалу;- забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у

розвитку інноваційної діяльності;- розгляд причин і наслідків впливу людини на навколишнє середовище, можливостей

інноваційного підходу розв'язання екологічних проблем;- вивчення перспектив використання альтернативних джерел енергії та вторинних

ресурсів як основи сталого розвитку суспільства;- розгляд проблем економії природних ресурсів та їх раціонального використання;- орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: - основні поняття і терміни інноваційної діяльності;- зміст і особливості інноваційних процесів в природоохоронній діяльності;- передумови розвитку інноваційних процесів;- працювати із статистичними, довідковими та картографічними матеріалами;- давати характеристику світовим, європейським, національним інноваційним

процесам;- аналізувати особливості розвитку інновацій в світу і України;- виявляти регіональні особливості використання інноваційних процесів;- характеризувати і аналізувати стан розвитку інновацій.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)ЗМ 1. Поняттєво-термінологічний апарат інноваційних процесів. НЕ 1.1 Поняття та зміст інноваційних процесів. Характеристика інноваційних процесів. Нововведення та їх класифікація.Інновації з точки зору сфери змін, які вони викликають. Науково-технічний прогрес. Інноваційні стратегії.НЕ 1.2 Організаційні форми забезпечення і впровадження результатів інноваційної діяльності.Особливості організаційних форм забезпечення інноваційної діяльності. Венчурний бізнес і нові форми інтеграції науки і виробництва. Засоби ефективного впровадження інновацій і формування нових центрів: технопарки, технополіси, фірми-інкубатори, науково-промислові комплекси, кластериНЕ 1.3 Науково-правові основи регулювання інноваційної діяльності в Україні.Політична основа формування інноваційної діяльності в Україні. Економічна основа формування інноваційної діяльності в Україні.НЕ 1.4 Людський вимір інноваційного потенціалу розвитку: глобальний і регіональний аспекти.Тенденції зростання ролі інтелектуальної еліти в інноваційних процесах. Прикладні і науково-технічні розробки в інноваційній діяльності.Практичні роботи: Закон України «Про інноваційну діяльність». Розвиток ринку високих технологій в Україні. Інноваційна політика держави і проблеми інтелектуальної власності.ЗМ 2. Управління у галузі використання та охорони природних ресурсів.НЕ 2.1 Енергетична проблема в світі. Перспективи використання традиційних джерел енергії. Світові стратегії енергозабезпечення. Проблеми, пов'язані з традиційною енергетикою. Нафта та природний газ. Альтернатива нафти. Проблеми вугільної галузі та великої гідроенергетики. Атомна енергетика. Зміни клімату пов'язані з традиційною енергетикою. НЕ 2.2 Нетрадиційні (альтернативні) джерела енергії.Поняття альтернативних джерел енергії. Використання нових видів енергії. Енергія тепла

землі. Енергія океану. Сонячна енергія. Центральні сонячні електростанції. Сонячні ставки. Перспективи сонячній енергетиці. Енергія вітру.НЕ 2.3 Розвиток біотехнології та генної інженерії. Перспективні напрями традиційної біотехнології. Засоби захисту рослин. Традиційна біотехнологія в інших сферах життя. Перспективні напрями нової біотехнології. Клітинна інженерія. Генна інженерія. Генна інженерія в тваринництві. Генна інженерія в рослинництві. Проблема клонування: суспільний та правовий аспект. НЕ 2.4 Ґрунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування культур.Проблема обробітку ґрунту в ґрунтозахисних технологіях. Відтворення родючості ґрунтів. Захист сільськогосподарських культур. Сівозміни. Насінництво. Енергозбереження. Елементи ризику. Наукове забезпечення впровадження ґрунтозахисних технологій.НЕ 2.5 Проблеми нанотехнологій у галузях природокористування. Сутність нанотехнологій як наукового напряму та сфери прикладної діяльності. Сучасний рівень розвитку нанотехнологій у галузях природокористування. Проблеми та перспективи подальшого розвитку нанотехнологій.НЕ 2.6 Вторинні ресурси. Поняття, склад і структура вторинних ресурсів. Переробка та утилізація вторинних ресурсів. Проблеми та перспективи утилізації відходів. НЕ 2.7 Інноваційні технології будівництва.Інновації в сфері охорони навколишнього середовища міст. Інновації в містобудуванні. Містобудування в Чернівцях. Інновації в сфері охорони навколишнього середовища міст.Практичні роботи: Енергетична проблема в світі. Нетрадиційні (альтернативні) джерела енергії. Розвиток біотехнології та генної інженерії. Вторинні ресурси. Інноваційні технології будівництва.


1. Біловодська О.А. Світові тенденції розвитку інноваційного підприємства // Проблеми науки. - 2003. - №5. - СІ7-24.2. Бубенко П.Т. Наука та інноваційний процес в Україні // Проблеми науки. - 2003. -№4.-С.8-12.3. Інноваційна стратегія українських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко. - К.: Знання України, 2002.4. Інноваційний фактор сталого економічного зростання: 36. наук, праць / Ред. кол.: Л.М. Безчасний. Ін-т економіки НАН України. - К.: - 2002.5. Менеджмент організацій: Підручник / За ред. Л.І. Федулової. - К.: Либідь, 2003. - 448с.6. Організація та управління нововведеннями: ситуаційні завдання. Навчальний посібник // Укл. Буднікевич І.М. - Чернівці: Рута, 2005. - 192 с.7. Проблеми сталого розвитку України. Вид. третє (переробл. і доповнене). – К.:БМТ, 2001. – 423 с.8. «Програма дій та Порядок денний на XXI століття»/Переклад англійської РГО "Україна. Порядок денний на XXI століття". - К.: Інтелсфера, 2000. -360с.9. Том'юк Т. Аналіз природно-ресурсного потенціалу та інноваційної діяльності регіону // Регіональна економіка. - 2003. - №2. - С. 195-201.10. Шевчук В.Я., Білявський Г.О. та ін.. Ноосферогенез і гармонійний розвиток. – К. Геопринт, 2002. – 127 с.

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)

Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка1.1. Метою даного курсу є дати студентам поглиблені теоретичні та практичні відомості про предмет, завдання та головні напрямки курсу економіки природокористування ;1.2. Головними завданнями курсу є направити до подальшого поглибленого вивчення і практичного втілення наукових відомостей з окремих тем економіки природокористування ;Розглянути методологічні основи визначення збитків від забруднення та економічну ефективність екологічних заходів.1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

У результаті вивчення курсу студенти мають набути таких компетенцій: знання про сутність економіки природокористування як науки, зв‘язок її з іншими науками, основні природні ресурси, їх використання людством та охорона; уміння визначати розміри земельного податку в залежності від типу сільськогосподарських угідь, розраховувати збитки, заподіяні внаслідок забруднення поверхневих вод та розрахунок розмірів компенсацій збитків за нормативні викиди. Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)ЗМ 1. Економіка природокористування як наука.НЕ 1.1. Економіка природо-користування як наука

Вступ. Економіка природокористування як наука. Предмет, зміст, теоретичні основи, завдання курсу економіки. Природокористування і її місце в ситемі суспільних наук. Основні розділи науки. Огляд та аналіз літератури з навчального курсу.НЕ 1.2. Природокористування в системі суспільного відтворення

Природокористування в системі суспільного відтворення. Природа та суспільство: взаємовідносини в епоху НТР. Вплив діяльності людини на природу.НЕ 1.3. Семінарське заняття 1. Природно-ресурсний потенціал (ПРП)як основа розвитку суспільства

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) як основа розвитку суспільства. ПРП як природно-суспільна категорія. Зміст, предмет, рівні й завдання економіко-географічного дослідження ПРП. Оцінка ПРП, її види напрями, результати. Кількісне визначення ПРП: система основних видів оцінки, єдиний критерій та узагальнюючі показники. Сучасна система основних видів оцінки ПРП. Єдиний критерій та узагальнючий показник оцінки ПРП.НЕ 1.4. Природні ресурси світу та їх місце у виробництві

Класифікація природних ресурсів. Природокористування: поняття і суть. Види природокористування. Пряме природокористування: 1. ресурсовидобуток; 2. ресурсокористування; 3. ланшафтокористування; 4. дослідно-наукове і „відкладне” природокористування. Непряме природокористування як ресурсоспоживання.НЕ 1.5. Семінарське заняття 2. Охорона повітряного басейну

Охорона повітряного басейну. Джерела, масштаби і наслідки забруднення атмосфери. Стан повітряного середовища України.

Вплив промислових викидів в атмосферу на здоров’я.НЕ 1.6. Раціональне використання водного та земельного потенціалу та їх охорона

Раціональне використання водного та земельного потенціалу та їх охорона. Водокористування та водоспоживання. Джерела забруднення води. Контроль якості води.НЕ 1.7. Семінарське заняття 3.Раціональне використання водного та земельного потенціалу та їх охорона

Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища. Способи очищення стічних вод. Оцінка забруднення земель та грунтів. Вплив забруднення грунтів на здоров‘я людини. Порушення та рекультивація земель.ЗМ 2. Основні види природних ресурсів, їх охорона та використання.НЕ 2.1. Мінеральний потенціал світу та його раціональне використання.

Мінеральний потенціал та його раціональне використання. Мінеральні ресурси, їх класифікація та значення. Закономірності розміщення мінеральних ресурсів. Правова охорона надр.НЕ 2.2. Семінарське заняття 4. Лісовий природно-рекреаційний потенціал світу.

Лісовий природно-рекреаційний потенціал. Лісові ресурси. Раціональне використання та охорона лісових ресурсів. Рекреаційний ресурси світу. Роль рекреаційних ресурсів у розвитку туризму. Проблеми охорони рекреаційних ресурсів.НЕ 2.3. Енергетичні ресурси світу та забезпеченість ними людства

Забезпеченість людства енергетичними ресурсами. Споживання енергоресів. Нафта. Газ. Вугілля. Уранова сировина.

Гідроенергоресурси. Відновлювальні природні ресурси. Ресурси майбутнього: сонячна енергія, геотермальна енергія, енергія морських припливів, енергія морських хвиль, термічна енергія, енергія вітру.НЕ 2.4. Ресурси Світового океану

Значення Світового океану. Ресурси Світового океану, їх економічне значення та проблеми використання. Класифікація ресурсів Світового океану. Біологічні ресурси Світового океану. Географічні основи освоєння біоресурсів світового океану. Хімічні ресурси та забруднення морської водиНЕ 2.5. Семінарське заняття 5. Використання ресурси Світового океану

Використання айсбергів для одержання питної води. Геологічні ресурси Світового океану. Економічні основи освоєння ресурсів Світового океану. Вплив господарської діяльності людини на Світовий океан.НЕ 2.6. Вторинні ресурси

Поняття,склад і структура вторинних ресурсів. Економічне значення використання вторинних ресурсів. Класифікація вторинних ресурсів. Відходи хімічних виробництв, нафтохімії та нафтопереробки.НЕ 2.7. Семінарське заняття 6. Шляхи використання вторинних ресурсів

Відходи металургійної промисловості, енергетики та машинобудування. Відходи видобутку і збагачення корисних копалин. Відходи житлово-комунального господарства. Заготівля вторинної сировини у населення. Максимальне залучення у господарський оборот вторинних ресурсів – важлива національна проблема розвинутих країн світу.НЕ 2.8. Ефективність планування та управління економікою природокористування.

Ефективність планування та управління економікою природокористування. Екологізація економіки. Безвідходне споживання.

Взаємодія країн у справі збереження та відновлення довкілля.НЕ 2.9. Семінарське заняття 7. Ефективність планування та управління економікою природокористування

Екологічне право. Екологічна освіта. Екологічний менеджмент на загальнодержавному, регіональному


1. Бурнинский Б.В., Ковальова Н.Г. Экономические проблемы природопользования.-К., 1995.

2. Волос С.О. Географія і екологічні проблеми. Економічна та соціальна географія.-.: Либідь, 1995.- Вип. 45.- с. 110-113.

3. Гентрук С.А., Нижник М.С., Міщенко В.О. Еколого-економічний аспект природокористування. – К. : Наук. Думка, 1982. – 176с.

4. Руснак П.П. Економіка природокористування. – К., 1992.5. Черевко Г.В.Економіка природокористування. – Львів, 1995.6. Топчиев А.Г. Геоэкология. – Одесса, Астропринт, 1996. – 326 с.7. Яремчук І.Г. Економіка природокористування. – К.: “Просвіта”, 2000. – 431 с.

ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залік1. Пояснювальна записка1.1.Мета даного курсу: Метою дисципліни є вивчення питань щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, визначення стратегії й тактики гармонізації взаємовідносин біосфери та техносфери. 1.2. Головні завдання курсу: вивчення закономірностей формування, існування та функціонування біологічних систем усіх рівнів під впливом природних та антропогенних чинників; розробка шляхів регулювання й гармонізації взаємовідносин людського суспільства з природою, збереження здатності біосфери до самовідновлення та регулювання; прогноз динаміки стану біосфери за часом та у просторі. 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:Після вивчення дисципліни студент повинен знати: глобальні проблеми екології; закони екології; екологічні фактори та їхній вплив; наслідки забруднення довкілля; джерела i видів забруднення атмосфери; способи захисту атмосфери від забруднення; основних принципів i методів водопiдготовки; фактори забруднення ґрунту; методи контролю стану довкілля; класифікацію шкідливих речовин, наслідків гострих та хронічних отруєнь; технології проведення екологічної експертизи; природоохоронного законодавства; принципи практичних заходів створення безвідхідних виробництв; методи переробки відходів; методи оцінки екологічного збитку.

Студент повинен вміти: запобігати забрудненню довкілля; використовувати методи водопiдготовки; здійснювати догляд та контроль за станом довкілля; запобігати забрудненню ґрунтів; запобігати гострим та хронічним отруєнням; проводити екологічну експертизу; планувати та робити облік в області охорони природи та раціонального природокористування; зменшувати вплив промислового виробництва на довкілля; знищувати та переробляти токсичні відходи; оцінювати обсяг економічних збитків. ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).З М 1. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯНЕ 1.1. Наукові основи раціонального природокористування. Природні ресурси, їх класифікація та економічна оцінка. Принципи раціонального природокористування. Критерії ефективності та основні етапи природокористування в Україні.НЕ 1.2. Науково-технічний прогрес і природокористування. Екологічні наслідки науково-технічного прогресу. Біологізація виробництва як шлях зближення економіки та екології. НЕ 1.3. Екологічне законодавство України. Структура екологічного законодавства. Порівняння екологічного законодавства України з чинним у ЄС. Адаптація екологічного законодавства України до чинного у ЄС. Правовий механізм міжнародного управління природокористуванням.

НЕ 1.4. Ефективність природоохоронних заходів. Поняття і зміст ефективності. Вибір інструментарію розрахунку еколого-економічної ефективності. Показники еколого-економічної ефективності. НЕ 1.5. Практика реалізації концепції платного природокористування в Україні. Основи платного природокористування в Україні. Збори за використання природних ресурсів. Платежі за порушення природного середовища.НЕ 1.6. Проблеми оптимізації природокористування у сфері добувної промисловості. Основні форми раціонального використання мінеральних ресурсів. Зміни природних ландшафтів. Рекультивація земель. Геоекологічні наслідки добування нафти та газу. Принципи раціонального добування та використання відновлювальних природних ресурсів. НЕ 1.7. Проблеми використання рослинних ресурсів. Водоохоронна роль лісів. Ґрунтозахисна роль лісів. Полезахисна роль лісів. Повітреохоронна роль лісів. Кліматоохоронне значення лісів. Роль лісів у збереженні геосистем. Лісові ресурси світу. Основні проблеми оптимізації лісокористування та шляхи їх вирішення. НЕ 1.8. Використання та охорона тварин. Тварини – невід’ємна частина ландшафтів. Господарсько-економічне значення тварин. Скорочення видового різноманіття тваринного світу. Основні заходи з охорони тварин. НЕ 1.9. Проблеми оптимізації природокористування у сфері сільськогосподарського виробництва. Роль с/г в антропогенному впливі на природу. Меліорація земель. Специфічні сільськогосподарські ландшафти. Негативні наслідки с/г виробництва.

ЗМ 2. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НЕ 2.1. Методи оцінки еколого-економічних збитків. Сутність і розрахунки еколого-економічного збитку. Фактори формування збитку і методи його оцінки. Визначення екологічної ціни товарів та послуг. Визначення показників екологічних втрат і екологічної ціни в Україні. НЕ 2.2. Економічний механізм раціонального природокористування. Економічний механізм і еколого-економічні інструменти: принципи формування і механізми дії. Форми еколого-економічних інструментів. Ринкові механізми регулювання природокористування. Система фінансування природоохоронної діяльності в Україні. НЕ 2.3. Екологічні ризки. Поняття ризику і його характеристики. Сутність еколого-економічних ризиків і система їх оцінки. Управління еколого-економічними ризиками. Екологічні ризики інновацій.НЕ 2.4. Основи стійкого розвитку. Основи розвитку систем. Зміст поняття стійкого розвитку. Підходи до розуміння поняття стійкого розвитку. Напрями та інструментарій розв’язання проблем стійкого розвитку. Показники та індикатори стійкого розвитку.НЕ 2.5. Проблеми оптимізації природокористування в енергетиці. Геоекологічні проблеми енергетики. Екологічні проблеми теплоенергетики. Екологічні проблеми гідроенергетики. Екологічні проблеми ядерної енергетики.НЕ 2.6. Геоекологічні проблеми оброблювальної промисловості. Забруднення природного середовища. Промисловий вплив на атмосферу. Смоги. Заходи з охорони атмосферного повітря. Промисловий вплив на гідросферу. НЕ 2.7. Рекреаційне природокористування. Використання лікувальних природних ресурсів. Курорти. Ландшафти та туризм. НЕ 2.8. Заповідні території та раціональне природокористування. Основні функції заповідних територій. Типи охоронних територій. Заповідні території України.


1. Стадницкий Г.В., Радионов А.И. Экология: Учеб. пособие для химико-технологических вузов. - М.: Высш. школа, 1988. - 272 с. 2. Лапин В.Л., Мартинсен А.Г., Попов В.М. Основы экологических знаний инженера: Учеб.

пособие. - М.: Экология, 1996.- 176 с. 3. Лаптев А.А., Приемов С.И., Родичкин И.Д., Шемшученко Ю.С. Охрана и оптимизация

окружающей среды.- Киев: Лыбидь, 1990.- 256 с. 4. Охрана окружающей среды: Учебник для техн. спец. вузов /С.В.Белов, Ф.А.Барбинов,

А.Ф.Козьяков и др.; Под ред. С.В.Белова.- М.:Высш. школа, 1991. - 319 с. 5. Денисенко Г.Ф., Губонина З.И. Охрана окружающей среды в черной металлургии: Учеб.

пособие для СПТУ. - М.: Металлургия, 1989. – 120 с. 6. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. та ін. Основи екології: теорія та практикум. Навч. посіб.

– К.: Лібра, 2002.- 352 с. 7. Инженерная защита для окружающей среды: Учеб. пособие / Под ред. О.Г.Воробьева. –

СПб: Лань. 2002. – 288 с. 8. Конспект лекцій з дисципліни “Основи екології” (для студентів всіх спеці-альностей

денної та заочної форм навчання) / Н.М.Глиняна, Л.В.Дементій, Н.І. Євграфова, Г.Л. Юсіна. – Краматорськ: ДДМА, 1999. – 132 с. 9. Методуказания к практическим и лабораторным работам по дисциплинам «Основы

экологии» и «БЖД» /Дементий Л.В., Поляков А.Е., Кузнецов А.А. – Краматорск: ДГМА, 1998. – 91 с. 10. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Основи екології” для студентів

всіх спеціальностей (з використанням ПЕОМ) /Юсіна Г.Л., Гли-няна Н.М., Дементій Л.В. – Краматорськ: ДДМА, 2000. – 15 с. 11. Евграфова Н.И., Юсина А.Л., Глиняная Н.М. Справочное пособие по курсу «Основы

экологии» (с грифом Міносвіти) – Краматорськ: ДДМА, 2001. – 240 с. 12. Основы экологии: Методические указания для самостоятельной работы студентов

дневной и заочной формы обучения / Сост. Евграфова Н.И., Зеленс-кая В.А., Дементий Л.В. – Краматорск: ДГМА, 2003. – 24 с.

ДИСЦИПЛІНА РПСДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент”Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)Форма контролю: іспит1. Пояснювальна записка1.1.Мета даного курсу – формування знань студентів про закономірності та принципи розміщення продуктивних сил, методи просторово-економічного аналізу, територіально-виробничі комплекси.1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання про сутність принципів та закономірностей розміщення виробництва; фактори та форми розміщення продуктивних сил; уміння: проводити аналіз ефективності розміщення виробництва на основі узагальнення показників розвитку продуктивних сил.2. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Передумови та фактори розміщення виробництва

НЕ 1.1. Розміщення продуктивних сил, як наука у сучасному суспільстві та її завдання і проблеми в Україні. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності РПС. Принципи РПС.НЕ1.2. Передумови розміщення продуктивних сил. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. ПРП. Демографічні передумови РПС. Економічні передумови.НЕ 1.3. Фактори РПС. Сировинні фактори. Паливно-енергетичний фактор. Водний фактор. Трудовий фактор. Споживчий фактор. Транспортний фактор. Фактор науково-технічного прогресу. Фактор ринкової коньюктури. Фактор економіко-географічного положення. Екологічний фактор.НЕ 1.4. Політична карта світу. Розміщення держав на політичній карті світу. Форми правління країн Європи. Адміністративно-територіальний устрій країн Європи. Грошова одиниця держав Європи. НЕ 1.5. Світові природні ресурси. Паливно-енергетичні ресурси світу. Металеві корисні копалини світу. Не металеві корисні копалини світу.НЕ 1.6. Мови та національний склад населення світу. Мовні сім'ї та групи. Національний склад (структура) населення. Найбільш поширені мови світу.ЗМ 2. Форми та методи економічного обгрунтування розміщення виробництваНЕ 2.1. Форми розміщення та територіальної організації продуктивних сил.Територіальний поділ праці. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі та портово-промислові комплекси. Науково-технологічні зони. Основи економічного районування.НЕ 2.2. Методи економічного обгрунтування розміщення виробництва. Аналіз ефективності розміщення виробництва. Характеристика показників, що узагальнюють розвиток та розміщення виробництва. Територіальні баланси.НЕ 2.3. Галузева структура господарства України. Розміщення галузей виробничої сфери. Розміщення галузей невиробничої сфери. Територіальна та галузева структура АПК.НЕ 2.4. Галузева спеціалізація економічних районів України. Схеми економіко-географічного районування України. Галузі спеціалізації економічних районів України.


1. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: світ, 1994. – 472 с.2. Іщук С.І. Географія промислових комплексів. – К.: ІСДО, 1993. – 136с.3. Пістун М.Д. Основні теорії суспільної географії. – К.: Вища школа, 1996. – 230с.4. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з

основами теорії. – К.: Знання, КОО, 1998. – 416с.5. Природні ресурси України. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.Г. Навчальний

посібник. – Рівне: ТОВ «Принтгауз», 2000. – 192с.6. Розміщення продуктивних сил України: Підручник/ За ред. Є.П. Качана. – К.: Вища

школа, 1998. – 375с.7. Розміщення продуктивних сил України: Підручник/ За ред.В.В. Ковалевського, О.Л.

Михайлюк, В.Ф. Семенова. – К.: Т-во «Знання», КОО. 2001. – 353с.8. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах. –

К.: ВДМ. Академія. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568с.9. Соціально-економічна географія України/ За ред. О.І. Шаблія. – Львів: Світ, 1994. –

608с.10. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт,

2001. – 560с.

ДИСЦИПЛІНА ТУРОПЕРЕЙТИНГ

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залік1. Пояснювальна записка1.1.Мета даного курсу забезпечити майбутнього менеджера в галузі туристичної індустрії теоретичними знаннями і практичними навичками з організації і технології туристичного обслуговування.1.2. Головні завдання курсу: сформувати у студентів поняття про туроперейтинг як комплексну науку, розкрити етапи її розвитку та охарактеризувати основні завдання; розкрити особливості ринку туристичних послуг; ознайомити з діяльністю роботи туристичних операторів та туристичних агентств; ознайомити студентів з маркетинговою діяльністю в туризмі; познайомити з принципами та методикою розробки туристичного продукту; розкрити суть формальностей в туризмі; сформувати у студентів поняття про формування туристичного пакету.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Поняття, суть та особливості ринку туристичних послугНЕ 1.1. Поняття та суть ринку тур. послуг. Основні поняття. Принципи туристичного ринкуНЕ 1.2. Особливості туристичного ринку. Тенденції розвитку світового туризму .НЕ 1.3. Туристичні оператори та туристичні агентства як головні учасники ринку туристичних послуг.

НЕ 1.4 . Види, функції та завдання туристичних агентств .Поняття туристичний агент. Основні функції, завдання. Види діяльності.НЕ 1.5. Поняття та суть, види діяльності туристичних операторів Поняття туристичний оператор. Поділ за видами діяльності. Ініціативні та рецептивні туристичні оператори.ЗМ 2. Маркетингова діяльність тур агентів і туроператорів.

НЕ 2.1. Маркетингова діяльність туристичних підприємств. Основні напрямки роботи відділу маркетингу

НЕ 2.2. Конкурентна політика в туризмі. Цінова та не цінова конкуренції. Основні напрямки та фактори конкуренціїНЕ 2.3. Просування туристичного продукту на ринок та проблеми збуту. Комплекс засобів стимулювання продукту. НЕ 2.4. Формування ефективних мереж збуту. Напрямки формування каналів збуту. Основні форми продажу туристичного продуктуЗМ 3. Тур – як основний ринковий продуктНЕ 3.1. Класифікація турів. Принципи та методика розробки туру. Основні принципи. Поділ турів. Етапи розробки турів.НЕ 3.2. Життєвий цикл туристичного продукту. Ціноутворення


1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання / Навч. посібник. – К.% Знання України, 2002.

2. Азар В. И. Экономика туристского рынка. М. 19983. Айзенберг М. Менеджмент рекламы. М. 19934. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация:

Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2001

5. Бабарицька В.К., Малиновська О.Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, смервісне забезпечення турпродукту: Навчальний посібник.- К.: Альтерпрес, 2004.- 288 с.

6. Горішевський П.А., Красій Р.П. Організація роботи туристичної фірми: тур операторська та тур агентська діяльність: Посібник.- Івано-Франківськ: ІМЕ, 2002.- 392 с.

7. Гостиничный и туристский бизнес / Под ред. А.Д. Чудновского. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», 1998.

8. Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов: Учебник. – 3-е из., перераб. и доп. – Мн.: Новое знание, 2002.

8. Котлер Ф., БоуэнД., МейкензД. Маркетинг: Гостеприимство и туризм: Учебник. - М., 1998.

1. Туризм и гостиничное хозяйство / Под ред. А.Д. Чудновского. – М.: ЭКМОС, 2000.2. Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ,

1999. – 463 с.

ДИСЦИПЛІНА ЕКОНОМІКА ТУРИЗМУ І ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВАДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - оволодіння знаннями економічних процесів в готельному господарстві та туризмі.1.2. Головні завдання курсу: навчити студентів пізнавати та практично використовувати економічні закономірності туризму та готельного господарства для ефективного ведення діяльності в цих галузях. Сформувати навички аналізу стану та механізму функціонування туристичного ринку. Ознайомити студентів з економічними особливостями діяльності підприємств туристичної індустрії та готельного господарства1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:необхідні знання з мікро - та макроекономіки, економіки підприємств, маркетингу, фінансів, економіки підприємств, маркетингу, фінансів, туризмознавства, організації туристичної діяльності; економічні принципи та закономірності, які забезпечують прибуткову діяльність готелів.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. НЕ 1.1. Економічний зміст туризму. Сутність категорій „туристичний продукт”, „туристичний імпорт”, „туристичний експорт”. Чинники, які впливають на розвиток туризму. Процес мотивації туризму. Економічна ефективність туризму. Економічні показники розвитку туризму.НЕ 1.2. Сутність, зміст та функції туристичного ринку. Сегментація попиту на туристський продукт. Механізм функціонування туристичного ринку. Вплив сезонності на економіку туризму. Переваги та недоліки розвитку туризму.НЕ 1.3. Суб’єкти туристичного ринку. Поняття та склад туристичної індустрії. Матеріально-технічна база туризму. Робоча сила в туризмі та ефективність її використання. Ціна і ціноутворення в туризмі. Фінанси туристичної фірми.НЕ 1.4. Особливості оподаткування туристичної діяльності. Страхування в туризмі.ЗМ 2.НЕ 2.1. Історія виникнення та розвитку готельного господарства. Особливості економіки готельного господарства.

НЕ 2.2. Створення та використання основних фондів. Структура доходів. НЕ 2.3. Ціноутворення в готельному господарстві. Формула Хаббарта. НЕ 2.4.Специфіка використання робочої сили в готельному господарстві. Економічні показники та економічна ефективність готельного господарства.


1. Балабанова И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Учебное пособие.- М.: Финансы и статистика, 2003.- 176 с.

2. Герасименко В.Г. Основы туристического бизнеса.- Одесса, 1997.3. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про туризм”.- Урядовий

кур’єр № 244, 25.12.2003 р.4. Кузнєцова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства.- Київ,

1997.5. Папирян Г.А. Экономика туризму.- М.: Финансы и статистика, 1998.6. Пузакова Е.П. международный туристический бизнес.- М., 2001.7. Туризм и гостиничное хозяйство: Учебник /Под ред. А.Д.Чудновского.- М.: Изд-во

«Экмос», 2000.8. Чеботарь Ю.М. Туристический бизнес.- М., 2000. 9. Туризм и гостиничное хозяйство / под. ред. Чудновского А.Д. – М.: ТАНДЕМ,

ЭКМОС, 2000. – 400 с.

ДИСЦИПЛІНА ГОТЕЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – забезпечити майбутнього менеджера в галузі туристичної індустрії теоретичними знаннями і практичними навичками з організації готельного господарства.1.2. Головні завдання курсу: сформувати у студентів поняття про готельне господарство, готельну діяльність та готельну. Розкрити особливості розвитку готельного господарства у світі та в Україні. Ознайомити студентів із класифікаціями готелів (мотелів) у світі. Сформувати в студентів уявлення про надання основних і додаткових послуг у готелях.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- вміти характеризувати сутність і специфіку готельного господарства, форми і види засобів розміщення;

- розуміти особливості функціональної структури та організацію внутрішнього простору готелів;

- знати складові інженерно-технічного обладнання готельних комплексів та основних фондів готельного господарства;

- вміти характеризувати діяльність ресторанного господарства у структурі готельної індустрії. ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Розвиток готельного господарства у світі та в Україні. Класифікації готелівНЕ 1.1. Поняття „гостинності”. Ретроспективний аналіз розвитку готельного господарств.Поняття „гостинності”. Становлення готельної індустрії. Періоди розвитку готельного господарства. Готельні ланцюги світу. Проблеми і перспективи розвитку готельної справи. Найвидатніші постаті готельної індустрії. Незвичайні готелі планети.НЕ 1.2. Розвиток готельного господарства в Україні

Зародження готельної справи в Україні (ХІІ-ХІІІ ст.). Розвиток готельної справи в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Розвиток матеріально-технічної бази туризму в радянські часи. Сучасний стан розвитку готельної справи в Україні.НЕ 1.3. Форми і види засобів розміщенняКласифікація засобів розміщення. Колективні та індивідуальні засоби розміщення. Спеціалізовані засоби розміщення. Типи готельних підприємств залежно від призначення. Характеристика спеціалізованих готелів.НЕ 1.4. Системи класифікації готелів у світіПроблеми створення міжнародної класифікації готелів. Класифікація готелів за рівнем комфорту. Найпоширеніші класифікації готельних підприємств у світі. Американська система класифікації готелів. Класифікація готелів в Україні і країнах СНД.ЗМ 2. Організація діяльності готельних комплексівНЕ 2.1. Організація надання основних і додаткових послуг у готелях. Етапи надання основних послуг. Додаткові готельні послуги як показник якості, конкурентноздатності та культури готельного обслуговування. Поняття „якості обслуговування”. Чинники, що впливають на якість обслуговування.НЕ 2.2. Призначення готелів, їх розташування в структурі міст.Призначення готельних будівель залежно від різних видів людської діяльності. Чинники, що визначають вибір ділянки для розташування готельного комплексу. Сучасні тенденції розташування готельних комплексів у структурі міста. Вимоги до будівництва готельних комплексів.НЕ 2.3. Основні фонди готельного господарства.Класифікація основних фондів. Вартісні показники ефективності використання основних фондів готельного господарства. Відтворення основних фондів та покращення їхнього використанняНЕ 2.4. Формування предметно-просторового середовища готелів.Функціональна організація готельних будівель. Характеристика основних блоків приміщень готелів. Типи готельних номерів. Інтер’єр і озеленення готелів.НЕ 2.5. Інженерно-технічне обладнання готельних комплексів.Характеристика санітарно-технічного устаткування. Протипожежний водогін. Гаряче водопостачання. Опалення готелів. Кондиціонування й вентиляція повітря. Характеристика ліфтового господарства. Електрообладнання готелю. Слабкострумне господарство. Торгово-технологічне обладнання ресторанів, кафе, барів.НЕ 2.6. Діяльність основних готельних служб.Класифікації служб і відділів готелів. Основні функції служби бронювання. Діяльність служби обслуговування. Основні функції служби прийому і розрахункової частини. Служба експлуатації номерного фонду. НЕ 2.7. Сутність і значення ресторанного господарства.Сутність і основні поняття ресторанного господарства. Періоди розвитку ресторанної справи. Організація ресторанного господарства, його роль, місце і функції у туристичній індустрії. Класифікація закладів харчування.НЕ 2.8. Діяльність підприємств ресторанного господарства.Чинники впливу на профіль ресторану та його ринок. Планування меню. Чинники впливу на процес складання меню. НЕ 2.9. Організація харчування туристів і види послуг у ресторанному господарстві.Категорії відвідувачів і специфіка їхнього обслуговування у ресторанах. Спеціальні форми організації харчування туристів. Форми організації обслуговування різних видів прийомів і банкетів.Специфічні риси організації харчування іноземних туристів. Надання додаткових послуг підприємствами ресторанного господарства.


1.Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2002. – 252 с.2.Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2001. – 208 с.3.Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Оснащение. Евроремонт. Эксплуатация. – К.: Дакор, ВИРА-Р, 2003. – 334 с.4.Бондаренко Г.А. Гостиничное и ресторанное хозяйство: Учебно-практ. Пособие. – Мн.: БГЭУ, 1999.5.Кузнєцова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства: Навч. посібник. – К., 1997. – 176 с.6.Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посіб. / За ред. проф. В.К. Федорченка. – К.: Вища шк., 2001. – 237 с.7.Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. – М.:ЮНИТИ, 2002. – 607 с.

ДИСЦИПЛІНА ГОТЕЛЬНИЙ СЕРВІСдля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – забезпечити майбутнього менеджера в галузі туристичної індустрії теоретичними знаннями і практичними навичками з організації і технології готельного обслуговування.1.2. Головні завдання курсу: Розкрити особливості організаційної структури управління готельним підприємством. Ознайомити з організацією та технологією роботи служби прийому і розміщення гостей. Охарактеризувати сутність і специфіку обслуговування готельного фонду. Висвітлити основні правила культури поведінки персоналу готелів, етики ділового спілкування. Сформувати уявлення про типи ресторанного обслуговування та організацію обслуговування різних видів прийомів. Ознайомити із правилами пожежної безпеки, охорони праці і техніки безпеки в готелях.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:- знати технологію виконання різних видів прибирання та нормативами проведення прибиральних заходів; - володіти навиками ділового стилю в обслуговуванні гостей, ведення телефонних перемовин; знати вимоги до зовнішнього вигляду і особистої гігієни персоналу готелів;- розуміти сутність процесів організації та технології обслуговування гостей харчуванням;- знати принципи організації та технології надання основних і додаткових послуг у готелях;- володіти знаннями про типи ресторанного обслуговування та організацію обслуговування різних видів прийомів;- знати правила пожежної безпеки, охорони праці і техніки безпеки в готелях.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. «Особливості надання послуг розміщення основними готельними службами»НЕ 1.1. Вступ. Організація обслуговування в готельних комплексах.Чинники впливу на вибір клієнтами готелю. Класифікація готелів за рівнями обслуговування. Організаційна структура управління готельним підприємством. Професійні стандарти (кваліфікаційні вимоги) до основних посад працівників туристичної індустрії.НЕ 1.2. Організація і технологія функціонування служби прийому і розміщення гостей.

Основні фази готельного циклу. Етапи процесу обслуговування. Функції служби прийому і розміщення. Етапи процесу бронювання.НЕ 1.3. Порядок реєстрації і розміщення гостейЕтапи реєстраційного процесу. Правила оплати за проживання. Особливості реєстрації туристичних груп та іноземних туристів. Використання електронних замикаючих систем. НЕ 1.4. Організація і технологія обслуговування готельного фонду.Види готельних приміщень. Організація прибиральних робіт. Принципи виконання прибиральних робіт. Технологія виконання різних видів прибиральних робіт. Нормативи проведення прибиральних заходів. Роботи, пов’язані з оборотом постільної білизни. Правила і види маркування білизни. Санітарно-гігієнічне приладдя.ЗМ 2. Професійна етика персоналу готельних комплексівНЕ 2.1. Культура поведінки персоналу готелів. Етика ділового спілкування у сфері готельного сервісу.Правила поведінки персоналу готелів. Зовнішня і внутрішня культура обслуговуючого персоналу. Культура мови. Основні правила ведення телефонних розмов. Вимоги до зовнішнього вигляду і особистої гігієни персоналу готелів. Рекомендації щодо громадської поведінки в різних країнах світу.НЕ 2.2. Організація і технологія обслуговування гостей харчуванням.Структура управління підприємствами харчування готелю. Види меню. Чинники, що впливають на складання меню. Види ресторанів і барів у готельних комплексах. Основні етапи підготовки ресторанного залу до обслуговування. Види обслуговування. Умови харчу-вання і методи обслуговування. Функції відділу обслуговування масових заходів. Організація обслуговування різних видів прийомів.НЕ 2.3. Технологія обслуговування гостей в пивних закладах. Класифікації напоїв.Види напоїв. Основні правила поєднання вина з їжею. Процес пивоваріння та його особливості. Види спиртних напоїв. Безалкогольні напої. Управління барами і торгівля напоями. Алкогольні напої і закон.НЕ 2.4. Організація і технологія надання додаткових послуг у готелях.Види послуг, що надаються в готелях. Основні й додаткові послуги. Організація побутового обслуговування. Транспортні послуги. НЕ 2.5. Пожежна безпека, охорона праці і техніка безпеки в готелях.Етапи створення протипожежної безпеки в готелях. Засоби і системи пожежогасіння. Охорона праці і техніка безпеки в готелях. Електробезпека в готелях.ІІІ. Література до вивчення курсу:

1.Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2002. – 252 с.

2.Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2001. – 208 с.

3. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Оснащение. Евроремонт. Эксплуатация. – К.: Дакор, ВИРА-Р, 2003. – 334 с.

4.Кузнєцова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства: Навч. посібник. – К., 1997. – 176 с.

5.Медлик С., Инграм Х. Гостиничный бизнес: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальностям сервиса. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 239 с.

6. Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посіб. / За ред. проф. В.К. Федорченка. – К.: Вища шк., 2001. – 237 с.

7.Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 607 с.

ДИСЦИПЛІНА ТЕХНОЛОГІЯ ГОТЕЛЬНОЇ СПРАВИ

для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – забезпечити майбутнього менеджера в галузі туристичної індустрії теоретичними знаннями і практичними навичками з організації готельного господарства.1.2. Головні завдання курсу: сформувати у студентів поняття про готельне господарство, готельну діяльність та готельну. Розкрити особливості розвитку готельного господарства у світі та в Україні. Ознайомити студентів із класифікаціями готелів (мотелів) у світі. Сформувати в студентів уявлення про надання основних і додаткових послуг у готелях.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- вміти характеризувати сутність і специфіку готельного господарства, форми і види засобів розміщення;

- розуміти особливості функціональної структури та організацію внутрішнього простору готелів;

- знати складові інженерно-технічного обладнання готельних комплексів та основних фондів готельного господарства;

- вміти характеризувати діяльність ресторанного господарства у структурі готельної індустрії. ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Розвиток готельного господарства у світі та в Україні. Класифікації засобів розміщенняНЕ 1.1. Поняття „гостинності”. Ретроспективний аналіз розвитку готельного господарства.Поняття „гостинності”. Становлення готельної індустрії. Періоди розвитку готельного господарства. Готельні ланцюги світу. Проблеми і перспективи розвитку готельної справи. Найвидатніші постаті готельної індустрії. Незвичайні готелі планети.НЕ 1.2. Форми і види засобів розміщенняКласифікація засобів розміщення. Колективні та індивідуальні засоби розміщення. Спеціалізовані засоби розміщення. Типи готельних підприємств залежно від призначення. Характеристика спеціалізованих готелів.НЕ 1.4. Системи класифікації готелів у світіПроблеми створення міжнародної класифікації готелів. Найпоширеніші класифікації готельних підприємств у світі. Американська система класифікації готелів, мотелів. Класифікація готелів в Україні і країнах СНД.ЗМ 2. Організація діяльності готельних комплексівНЕ 2.1. Організація надання основних і додаткових послуг у готелях. Етапи надання основних послуг. Додаткові готельні послуги як показник якості, конкурентноздатності та культури готельного обслуговування. Поняття „якості обслуговування”. Чинники, що впливають на якість обслуговування.НЕ 2.2. Призначення готелів, їх розташування в структурі міст.Призначення готельних будівель залежно від різних видів людської діяльності. Чинники, що визначають вибір ділянки для розташування готельного комплексу. Сучасні тенденції розташування готельних комплексів у структурі міста. Вимоги до будівництва готельних комплексів.НЕ 2.3. Основні фонди готельного господарства.Види основних фондів. Види зносу основних фондів. Вартісні показники ефективності

використання основних фондів готельного господарства. Відтворення основних фондів та покращення їхнього використання.НЕ 2.4. Формування предметно-просторового середовища готелів.Функціональна організація готельних будівель. Характеристика основних блоків приміщень готелів. Типи готельних номерів. Інтер’єр і озеленення готелів. Роль стилів в оформленні інтер’єрів.НЕ 2.5. Інженерно-технічне обладнання готельних комплексів.Характеристика санітарно-технічного устаткування. Протипожежний водогін. Гаряче водопостачання. Опалення готелів. Кондиціонування й вентиляція повітря. Характеристика ліфтового господарства. Електрообладнання готелю. Слабкострумове господарство. Торгово-технологічне обладнання ресторанів, кафе, барів.НЕ 2.6. Діяльність основних готельних служб.Класифікації служб і відділів готелів. Основні функції служби бронювання. Діяльність служби обслуговування. Основні функції служби прийому і розрахункової частини. Служба експлуатації номерного фонду. Основні завдання служби безпеки.ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2002. – 252 с.2. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2001. – 208 с.3. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Оснащение. Евроремонт. Эксплуатация. – К.: Дакор, ВИРА-Р, 2003. – 334 с.4. Кузнєцова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства: Навч. посібник. – К., 1997. – 176 с.5. Медлик С., Инграм Х. Гостиничный бизнес: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальностям сервиса. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 239 с. 6. Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посіб. / За ред. проф. В.К. Федорченка. – К.: Вища шк., 2001. – 237 с.7. Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 607 с.

ДИСЦИПЛІНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОСЛУГ ГОСТИННОСТІдля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135 (4)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – забезпечити майбутнього менеджера готельного, курортного і туристичного сервісу теоретичними знаннями і практичними навичками з організації і технології готельного обслуговування.1.2. Головні завдання курсу: Розкрити особливості організаційної структури управління готельним підприємством. Ознайомити з організацією та технологією роботи служби прийому і розміщення гостей. Охарактеризувати сутність і специфіку обслуговування готельного фонду. Висвітлити основні правила культури поведінки персоналу готелів, етики ділового спілкування. Ознайомити із правилами пожежної безпеки, охорони праці і техніки безпеки в готелях.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знати технологію виконання різних видів прибирання та нормативами проведення прибиральних заходів; - володіти навиками ділового стилю в обслуговуванні гостей, ведення телефонних перемовин; знати вимоги до зовнішнього вигляду і особистої гігієни персоналу готелів;- знати принципи організації та технології надання основних і додаткових послуг у готелях;- знати правила пожежної безпеки, охорони праці і техніки безпеки в готелях.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Особливості надання послуг розміщення основними готельними службамиНЕ 1.1. Вступ. Організація обслуговування в готельних комплексах.Чинники впливу на вибір клієнтами готелю. Класифікація готелів за рівнями обслуговування. Організаційна структура управління готельним підприємством. Професійні стандарти (кваліфікаційні вимоги) до основних посад працівників туристичної індустрії.НЕ 1.2. Організація і технологія функціонування служби прийому і розміщення гостей.Основні фази готельного циклу. Етапи процесу обслуговування. Функції служби прийому і розміщення. Етапи процесу бронювання. Типи бронювання. Типи номерів.НЕ 1.3. Порядок реєстрації і розміщення гостейЕтапи реєстраційного процесу. Правила оплати за проживання. Особливості реєстрації туристичних груп та іноземних туристів. Використання електронних замикаючих системНЕ 1.4. Організація і технологія обслуговування готельного фонду.Види готельних приміщень. Організація прибиральних робіт. Принципи виконання прибиральних робіт. Технологія виконання різних видів прибиральних робіт. Нормативи проведення прибиральних заходів. Роботи, пов’язані з оборотом постільної білизни. Санітарно-гігієнічне приладдя.ЗМ 2. Професійна етика персоналу готельних комплексівНЕ 2.1. Культура поведінки персоналу готелів. Етика ділового спілкування у сфері готельного сервісу.Правила поведінки персоналу готелів. Зовнішня і внутрішня культура обслуговуючого персоналу. Культура мови. Стиль в обслуговуванні гостей. Основні правила ведення телефонних розмов. Вимоги до зовнішнього вигляду і особистої гігієни персоналу готелів. Рекомендації щодо громадської поведінки в різних країнах світу. НЕ 2.2. Організація і технологія надання додаткових послуг у готелях.Види послуг, що надаються в готелях. Основні й додаткові послуги. Організація побутового обслуговування. Транспортні послуги. НЕ 2.3. Пожежна безпека, охорона праці і техніка безпеки в готелях.Етапи створення протипожежної безпеки в готелях. Засоби і системи пожежогасіння. Охорона праці і техніка безпеки в готелях. Електробезпека в готелях.ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2002. – 252 с.2. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация: Учебное пособие. – К.: ВИРА-Р, 2001. – 208 с.3. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Оснащение. Евроремонт. Эксплуатация. – К.: Дакор, ВИРА-Р, 2003. – 334 с.4. Кузнєцова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства: Навч. посібник. – К., 1997. – 176 с.5. Медлик С., Инграм Х. Гостиничный бизнес: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальностям сервиса. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 239 с. 6. Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посіб. / За ред. проф. В.К. Федорченка. –

К.: Вища шк., 2001. – 237 с.7. Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 607 с.

ДИСЦИПЛІНА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМДля напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: екзамен

1. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу: Даний курс покликаний формувати теоретичну та практичну готовність майбутніх менеджерів до професійної діяльності; сприяє виникненню у них інтересу до майбутньої роботи; розвиває інтерес до дослідницької діяльності і розвитку науки управління персоналом.1.2. Головні завдання курсу:- засвоїти зміст , основні напрями і форми управлінської діяльності;- творчо осмислити напрями вдосконалення прийомів та методів управління;- уміти застосовувати основні та додаткові методи наукового дослідження з метою розвитку методів та методології управління персоналом.1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:- знання основних законів та закономірностей розвитку управління персоналом як науки;- засвоєння та розуміння понятійного та категоріального апарату навчальної дисципліни;- уміння творчо осмислювати та розвивати управлінські ідеї і концепції та їх практично реалізовувати в господарській практиці.2. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Концептуальні засади управлінської діяльності

НЕ 1.1 Взаємодія: організація – людина. Менеджмент і конкуренція. Попередження,

зниження і страхування ризиків в управлінні. Форми відповідальності в управління

персоналом: юридична, соціальна, моральна.

НЕ 1.2 Праця: її зміст і розвиток. Характер праці й умови управління нею. Організація праці в суспільстві на підприємстві. Процес праці та управління ним на мікрорівні. Соціально-економічні наслідки управління працею.НЕ 1.3 Управління виробництвом. Створення операційної системи. Ефективність операцій. Управління функціонуванням операційної системи. Управлінський вплив на продуктивність праці.ЗМ 2. Форми орієнтації управління персоналом на якісні показники господарювання.НЕ 2.1 Сутність поняття „продуктивність праці”. Показники і форми вимірювання продуктивності праці. Фактори й умови зростання продуктивності праці.НЕ 2.2 Сутність і класифікація резервів зростання продуктивності праці. Управління резервами зниження трудомісткості продукції. Роль менеджменту в поліпшенні використання робочого часу. Управління структурою кадрів і покращенням функціонування робочої сили.НЕ 2.3 Управління нормуванням праці і функціонуванням тарифної системи. Оптимізація форм і систем заробітної плати в організаціях. Планування фонду заробітної плати в організації Використання аналізу трудових показників у плануванні праці. Планування продуктивності праці в організації. Планування чисельності і структури персоналу.ЗМ 3. Закордонний досвід управління персоналом

НЕ 3.1 Основні концепції управління персоналом і тенденції їх розвитку. Форми підготовки управлінського персоналу за кордоном. Організація службово-професійного просування менеджерів.НЕ 3.2 Еволюція управлінської думки в Японії. Японська система управління персоналом. Соціально-психологічна основа мотивації на японських підприємствах. Мотиви і стимули в управління персоналом.НЕ 3.3 Особливості японських менеджерів. Стиль управління персоналом в японському менеджменті. Японські підходи до підприємництва і підготовки менеджерів.НЕ 3.4 Обов’язки робітників в умовах делегування повноважень. Особливості ролі керівника в німецьких організаціях. Модель контролю при управлінні з делегуванням повноважень. Переваги й недоліки „моделі Гарцбург”.НЕ 3.5 Етика управління персоналом. Етикет управління. Культура управління в організації.


1. Арская Л.П. Японские секреты управления. – М.: Универсум, 2007. – 118 с.2. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях ринка. – М.: Лира, 2005. – 260 с.3. Беме Г., Хен Р. Как руководить людьми – практика менеджмента на предприятии. – Бад-Гацбург, 1993.4. Власова Н. Руководство по управлению людьми. – М.: Инфра-М, 2004,- 304 с.5. Волгин Н.А. Японский опыт решения экономических и социальных проблем. – М.: ОАО Издательство «Экономика», 2005, 255 с.6. Гредсон Д.К., О’Делл К. Американский менеджмент: пер. с англ. – М.: Экономика, 1991. – 239 с.7. Кибанов А.Я. Управление персоналом. Регламентация труда. – М.: Экономика, 2000. – 576 с.8. Колот А.М. Мотивація, стимулювання і оцінка персоналу. – К.: КНЕУ, 2006. – 224 с.9. Мильнер Б.В. Теория организаций. – М.: Инфра-М, 2006. – 480 с.10. Пашуто В.П. Организация и нормирование труда на предприятии. – Минск, 2001. – 304 с.11. Поршнев Н.В. Управление организацией: Учеб. для вузов. – М., 2000. – 669 с.12. Пронников В.А. Управление персоналом в Японии. – М.: Экономика, 2003. – 400 с.13. Сухарев В.А. Этика и психология делового человека. – М.: Агентство «ФИАР», 2002. – 407 с.14. Терещенко В.І. Організація управління. – К.: Знання, 1990. – 40 с.15. Шекшня С. Управление персоналом современной организации. – М.: Интел-Синтез, 2000. – 368 c.

ДИСЦИПЛІНА СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯДля напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - Вивчення стратегічного планування та управління як системи нових підходів до управління. Розкриття суті та структури економічної стратегії, вивчення її елементів. Аналіз шляхів застосування стратегічних підходів до управління в у мовах сучасної України.1.2. Головні завдання курсу: забезпечити менеджера туристичної індустрії теоретичними знаннями та практичними навичками управління в умовах динамічних змін зовнішнього

середовища організації, вмінням формувати адекватні відгуки на виклики із зовнішнього та внутрішнього середовища. Формування навичок у розробці стратегічних планів, аналізі та оцінці сильних та слабких сторін організації, сприятливих можливостей та зовнішніх загроз.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: володіти системою принципів стратегічного управління підприємством в умовах невизначеності зовнішнього середовища та постійних змін; вміти розробляти стратегічні плани, аналізувати та оцінювати сильні та слабкі сторони організації, сприятливих можливостей та зовнішніх загроз.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Суть, структура та функції стратегічного планування та управління.

НЕ 1.1.Сутність категорій „стратегія”, „стратегічне управління”, „бачення”, „стратегічне планування”. Засади та мотиви стратегічного планування. Переваги стратегічного планування та небезпеки, яких треба уникнути.

НЕ 1.2. Етапи стратегічного планування. Структура стратегічного плану. Описово-аналітична частина стратегічного плану. Методи аналізу ресурсів організації та її зовнішнього середовища.

НЕ 1.3. Стейкхолдери та їх вплив на формування стратегії. Варіанти підготовки стратегічного плану.

ЗМ 2. Інформаційна база стратегічного планування.

НЕ 2.1.Сутність стратегічної інформації. Структура бази даних для стратегічного планування. Стратегії зростання.

НЕ 2.2. Стратегії внутрішнього зростання: концепція, розвиток ринку, розробка нового товару, оновлення. Стратегії зовнішнього зростання: горизонтальна інтеграція, вертикальна інтеграція, концентрична диверсифікація, конгломератна диверсифікація. Антикризові стратегії корпорації. Оцінка стратегій та можливості їх реалізації. Стратегії організаційних змін.

НЕ 2.3. Методи подолання супротиву змінам. Контроль за виконанням стратегічних планів. Особливості та порядок внесення змін до стратегічних планів.


1. Акофф Ф. Планирование будущего корпорации. М, 1985.

2. Вихановський О.С. Стратегическое планирование: Учебник. – М.: Изд-во МГУ. – 1995. – 252 с.

3. Дробенко Г, Брусак Р, Свірський Ю. Стратегічне планування розвитку територіальних громад.- Львів: Сполом, 2001.- 118 с.

4. Забелин П.В., Моисеева Н.К. Основы стратегического управления: Учеб.посоьбие.- М.: Информационно-внедренческий центр «маркетинг», 1998.- 195 с.

5.Зуб А.Т. Стратегический менеджмент. Теория и практика.- М.: Аспект Пресс, 2002.- 415 с.

6. Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми: Монографія.- К.:КНЕУ, 2002.- 245 с.

7. Планування діяльності підприємств: Навч.посіб.: У 2-х ч.- Житомир: ЖДТУ, 2003.- 580 с.

8. Портер М. Конкуренція.- М, 2000.

9. Стратегическое планирование /Под ред.. Э.А.Уткина.- М, 1998.

10. Томпсон А, Стрикленд А. Стратегический менеджмент.- М., 1998.

ДИСЦИПЛІНА МЕНЕДЖМЕНТ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 216 (6)Форма контролю: залік, екзаменІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу закласти основи з теорії та практики управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю, показати основні шляхи ефективного управління екобезпекою.1.2. Головні завдання курсу:розкрити теоретико-методологічну основу оптимального управління процесами охорони навколишнього природного середовища, предмет, мету і завдання курсу на сучасному етапі; ознайомити з сучасними методами і діючою організаційною структурою екологічного управління на державному і регіональному рівнях; звернути увагу на управління регіональними природоохоронними програмами та методи підвищення їх економічної ефективності; сформувати у майбутніх спеціалістів вміння й навички застосування правового та економічного механізмів управління.1.3.Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: В результаті засвоєння курсу студенти повинні знати основні поняття менеджменту природоохоронної діяльності та уміти застосовувати їх у реальному житті.ІІ. ЗМІСТОВІ МОДУЛІ (ЗМ) ТА ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ (НЕ).ЗМ 1. Менеджмент природоохоронної діяльності в системі наук, предмет, об’єкт, структура, методи.НЕ 1.1. Визначення менеджменту природоохоронної діяльності, його зв‘язки з іншими дисциплінами: предмет та об‘єкт вивчення; структура управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю; функції, методи і форми управління; принципи екологічного управління. НЕ 1.2. Екологія й господарський механізм природокористування; зміст, мета, структура, основні завдання господарського механізму природокористування; організаційна структура управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю в Україні.

ЗМ 2.Основні напрямки екологічного управління.НЕ 2.1. Планування й прогнозування природокористування і природоохоронної діяльності: мета планування, основні його показники; порядок розробки плану з охорони природи та методи його обґрунтування. Цільові комплексні програми як метод управління природокористуванням: значення, порядок розробки, типи програм. НЕ 2.2. Контроль і нагляд як основні функції екологічного управління: екологічне інспектування: зміст, мета, завдання, порядок здійснення; державний контроль в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, надр, тваринного та рослинного світу. Держконтроль за дотриманням природоохоронного законодавства. Екологічний аудит та його значення для природоохоронної діяльності. Методи проведення екологічних аудиторських програм.НЕ 2.3. Економічний механізм управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю: система основних стимулюючих методів економічного механізму. Платежі за природні ресурси, їх функції і види. Екологічні податки, їх значення, принципи визначення.

Штрафні санкції. Методи “непрямого” регулювання ресурсоспоживання. Методи регіонального управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю. Система управління природокористуванням в розвинутих країнах світу та в Україні. Висновки з досвіду розвинутих країн .


1. БалацькийО., Лук’янихін В., Лук’янихіна О. Екологічний менеджмент: проблеми і перспективи становлення та розвитку //Економіка України.– 2000.–№ 5.–С. 67-73.

2. Екологічний менеджмент: навч. Посіб./ за ред.. В.Ф. Семнова, О.Л. Михайлюк. – К.: Центр навчальної літ-ри, 2004. – 407 с.

3. Екологічне управління: підручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.

4. Екологія і закон: Екологічне законодавство України: У 2-х кн. /Відп. ред. проф. В.І. Андрейцев.- К.: Юрінком Інтер, 1997.– Кн. 1.– 704 с.

5. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього середовища. В 10-ти Т.- Чернівці: Зелена Буковина, 1996-2004 р.р.

6. Кібич І.В. Менеджмент організації природоохоронної діяльності: Навч. посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 104 с.

7. Сівак В.К., Солодкий В.Д., Робулець С.В. Природоохоронне інспектування: Посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2004.- 264 с.

8. Трегобчук В., Веклич О. Необхідність еколого-економічної моделі ринкових реформ в Україні //Економ. України.– 1997.– № 4.– С.12-23.

9. Шмандій В.М., Солошич І.О. Управління природоохоронною діяльністю: навчал. посібник. – К.: Центр навчал. літ-ри, 2004. – 296 с.

10. Шматко В.Г., Нікітін Ю.В. Екологія і організація природоохоронної діяльності: Навч. посібник. – К.: КНТ, 2006. – 304 с.

ДИСЦИПЛІНА ПЛАНУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Для напряму підготовки 6.050201/П3.3 „ Менеджмент організацій "

Кількість годин (кредитів): 81 год. (2,5)

Форма контролю – залікІ. Пояснювальна записка1.1.Метою даного курсу є формування у студентів наукового світогляду та придбання навичок із планування, складання та обґрунтування структур управління природокористуванням, планування та розробка комплексних цільових програм природокористування в регіоні та на підприємстві. Підготовка майбутніх спеціалістів у сфері планування та управління природоохоронною діяльністю підприємств в нових умовах господарювання.

1.2.Головними завданнями курсу є знайомство із державним економічним регулюванням діяльності суб’єктів господарювання.Методологічними основами планування, його видами. Аналіз економічної стратегії підприємства та вплив його на довкілля. Розрахунок збитків від забруднення довкілля. Характеристика основних принципів системи екологічного менеджменту. Знайомство із метою і порядком здійснення природоохоронного інспектування та екологічного аудиту.1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:У результаті вивчення курсу студенти мають набути таких компетенцій: знання про структуру підприємства та форми його власності, сутність планування та управління раціональним природокористуванням та діяльністю підприємства. Уміння планувати природоохоронну діяльність підприємства. Розуміння особливостей планування та управління природоохоронною діяльністю підприємства в сучасних умовах господарювання. ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література [ ]ЗМ 1. Вступ. Методологічні основи планування природоохоронної діяльності підприємства [3,4,8].НЕ 1.1. Завдання і наукові основи планування природоохоронної діяльності на підприємстві.Сучасні масштаби впливу людини на природу та актуальність проблеми її охорони. Поняття раціональне природокористування, природоохоронна діяльність. Предмет і завдання, метод науки та його особливості. Необхідність екологізації виробництва.НЕ 1.2. Знайомство із законодавчою базою, що стосуться природоохоронної діяльності в Україні.[5,8]Закон України про охорону навколишнього природного середовища. Закон України про нормування шкідливих викидів в навколишнє середовище. Гранично допустимі викиди. Ким вони встановлюються?НЕ 1.3.Управління природокористуванням і охороною природи та їх планування.[1,2].Наукові основи раціонального природокористування. Структура державного апарату управління раціональним природокористуванням. Моніторинг ефективності природоохоронної політики. Методологічні основи планування.НЕ 1.4. Планування природоохоронної діяльності.[5].Мета плануванні, основні його показники. Порядок розробки плану з охорони природи і раціонального природокористування та методи його обґрунтування. Цільові комплексні програми природоохоронного характеру, розроблені в Україні.НЕ 1.5. Дослідження промислових підприємств і вузлів. [1,5].Підприємство та його ознаки. Класифікація та структура підприємств. Організаційно-правові форми підприємств. Головні показники економічної діяльності підприємств. Технології виробництва технологічні процеси.НЕ 1.6. 3. Характеристика промислових підприємств і вузлів.[4,5].Підприємство та його ознаки. Класифікація та структура підприємств. Головні показники економічної діяльності підприємств. Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства. Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій.НЕ 1.7. Вплив підприємств на довкілля.[2,7].Програма обстеження підприємства. Види впливу підприємства на довкілля. Види і напрямки природоохоронної діяльності підприємств.НЕ 1.7. Розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища.[2].Коефіцієнти, що враховують чисельність мешканців населеного пункту. Коефіцієнт, що враховує господарське значення населеного пункту. Регіональні ( басейнові ) коефіцієнти.НЕ 1.8. Методологічні основи планування.[4,6].

Специфічні принципи та види планування. Методи планування на підприємстві. Стратегічне планування. Особливості а зміст тактичних планів. Система оперативного планування. Природоохоронне планування діяльності підприємства.НЕ 1.9.Екологічна безпека і екологічна стратегія підприємства. [2,4,7].Види і принципи екологічної політики. Екобезпека та екостратегія. Пріоритети екобезпеки. Критерії екобезпеки. Зони екологічного лиха.ЗМ 2. Еколого-економічні основи охорони і раціонального використання природних ресурсів та планування природоохоронної діяльності на підприємствах.НЕ 2.1. Потенційно-небезпечні виробництва і економічні механізми їх захисту від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. [3,4,6].Ідентифікація потенційно-небезпечних виробництв. Типізація небезпечних виробництв України. Механізм утвердження і ліквідації надзвичайних ситуацій на підприємствах. Економічні і соціальні заходи попередження надзвичайних ситуацій на підприємствах.НЕ 2.2. Обчислення розміру збитків від забруднення довкілля нафтою. [4,6].Методика обчислення розміру збитків від забруднення довкілля нафтою. Розрахунок маси скинутої нафти. Порівняння обсягів скинутої нафти у водні об’єкти за останні роки.НЕ 2.3. Здійснення контролю за охороною та раціональним використанням водних ресурсів. [4,5].Перевірка водоохоронної діяльності промислових об’єктів. Екологічний контроль за впливом сільськогосподарських об’єктів на водні ресурси. Порядок відбору проб води на екологічний контроль. Основні порушення водного законодавства. Підприємства промисловосі, що найбільше забруднюють природні води. НЕ 2.4. Розрахунок стягнень за збитки, спричинені порушенням водного господарства.[4,5].Основні поняття та роз’яснення. Розрахунок об’ємів та концентрацій забруднюючих речовин. Розрахунок величин збитків. Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання вод.

НЕ 2.5. Здійснення контролю за охороною та раціональним використанням земельних ресурсів.[5,6]Основні завдання державного контролю за використанням та охороною земель. Підприємства промисловості і сільського господарства, що найбільше забруднюють грунти. Охорона земель при здійсненні господарської (промислової) діяльності. Відповідальність за порушення вимог земельного законодавства.НЕ 2.6. Здійснення державного контролю за станом атмосферного повітря.[4,5,6].Перевірка стаціонарних джерел забруднення повітря. Перевірка пересувних джерел забруднення повітря.Контроль за охороною довкілля автотранспортними підприємствами. Операція «Чисте повітря». Основні порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.НЕ 2.7. Розрахунок стягнень за збитки, спричинені забрудненням атмосферного повітря.[4,5,6 ].Наднормові викиди забруднюючих речовин. Причини виникнення наднормових викидів в атмосферу. Розрахунок наднормативних викидів. Розмір компенсації збитків, регулюючі коефіцієнти.НЕ 2.8. Розвиток підприємства та бізнес-планування.[3,8].Стратегічне планування. Стратегічні альтернативи діяльності підприємства. Бізнес-плани підприємств (організацій). Особливості та зміст тактичного та оперативного планування діяльності підприємств

НЕ 2.9. Еколого-економічні проблеми поводження з відходами на підприємствах промисловості. [4,7].Функції організаційних структур управління у сфері поводження з відходами. Доцільність еколого-економічного механізму у сфері управління відходами. Методика та порядок встановлення, затвердження та перегляду нормативів утворення відходів. Принципи утилізації промислових відходів.НЕ 2.10. Здійснення державного контролю за утворенням, розміщенням і утилізацією відходів.[4,7].Державний контроль за поводженням з відходами. Перевірка об’єктів з питань поводження з відходами. Державний контроль за поводженням з радіоактивними відходами. Основні порушення при поводженні з відходами.НЕ 2.11. (Планування природоохоронної діяльності на підприємствах різних галузей промисловості .[4,6].Планування природоохоронної діяльності на підприємствах важкої промисловості. Планування природоохоронної діяльності на підприємствах легкої промисловості. Приклади проведення природоохоронної діяльності на підприємствах України.


1. Глушкова В.Г. Экономика природопользования: Уч. Пособие - М.: 2003. – С. 447.2. Екологічний менеджмент: Навч. Посібник. // За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк.– К.: Знання, 2006. – 366 с.3. Економіка підприємства: Підручник /За заг.ред. С.Ф.Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с. 4. Костров М.М., Сівак В.К., Солодкий В.Д. Державний екологічний контроль: Науково-виробниче видання. – Чернівці: Зелена Буковина, 2006. – 388 с.5. Сівак В.К., Солодкий В.Д., Робулець С.В. Природоохоронне інспекування: Посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2004. – 264 с.6. Солодкий В.Д. Основи прикладної екології: Навчальний посібник.- Чернівці: Зелена Буковина, 2007. – 544 с.7. Семенова В.В., Михайлик О.Л. Екологічний менеджмент. –К.: 2004. – 347 с.8. Шмандій В.М., Соломич І.О. Управління природоохоронною діяльністю. –К.: 2004. - 291 с.

РЕСУРСНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 216 (6)Форма контролю: залік, іспитІ. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу– ознайомити студентів із досягненнями передових сучасних технологій, покликаних забезпечити швидкі темпи розвитку країни за умов сталого розвитку та збалансованого природокористування; сформувати основи знань про сировину, енергію, технологічні процеси та їх складові, системи технологій; 1.2. Головні завдання курсу:розкрити основні передумови формування сучасного виробництва; визначити основні поняття та терміни в галузях виробництва; узагальнити техніко-економічні показники

виробничих процесів; ознайомити з типовими технологічними процесами у виробництві; ознайомити з виробничими процесами найбільш перспективними галузями народного господарства; розкрити зміст технологічних процесів очистки, переробки та утилізації викидів, скидів та відходів виробництва; сформувати вміння аналізувати наявну техніку та технологію виробництва; оволодіти методикою технологічних розрахунків.1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: знання предмету, мети та завдань курсу; визначення основних понять та термінів у виробничих процесах; знання основних типів технологічних процесів; вміння аналізувати наявну техніку та технологію виробництва; знання про сучасні технологічні процеси очистки, переробки та утилізації; практичні навики техніко-економічних розрахунків.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)ЗМ 1. Поняття про техніку та технологію галузей сучасного виробництва, місце та роль сировини у сучасному виробництвіНЕ1.1. Введення в технологію. Загальна характеристика технології і основні поняття дисципліни.Предмет зміст та завдання курсу. Передумови розвитку промисловості та особливості сучасного виробництва. Загальні відомості про промислове виробництва. Систематизація сучасних технологій. Оснащення промислового виробництва. Науково-технічна революція та етапи науково-технічного прогресу.НЕ1.2. Характеристика технологічних процесів та систем у сучасному виробництві. Зміст та параметри виробничих, технологічних та допоміжних процесів. Принципи організації виробничого процесу. Технологічне оснащення, робочий час, робочий хід, технологічні фонди, виробничий цикл, типи виробництва. Класифікація технологічних процесів. Структура організаційно-технологічної системи? Класифікація технологічних систем. Техніко-економічні рівні виробничої системи.НЕ 1.3. Техніко-економічні показники та контроль технологічних процесів. Техніко-економічні показники технологічних процесів. Групи показників якості продукції. Баланс технологічних процесів та продукції . Контроль технологічних процесів.НЕ 1.4. Семінар - Промислове виробництво – основа життєдіяльності людини. Практична робота - Умови і чинники, що впливають на розвиток промисловостіНЕ1.5. Сировина в промисловості.Сутність поняття «сировина». Характеристика мінеральної сировини. Рудна сировина. Нерудна сировина. Горюча мінеральна сировина, паливо. Поняття про техніко-технологічні особливості видобутку та переробки мінеральної сировини. Основні види рослинної й тваринної сировини та їх значення в народному господарстві. Збагачення сировини як необхідність раціонального господарювання. Комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів.НЕ 1.6. Вода, повітря і енергія в промисловості. Вода в промисловості. Водопідготовка та водоочистка у виробничому процесі. Повітря в промисловості. Види енергії в промисловості.НЕ 1.7. Семінар - Матеріальні і енергетичні ресурси промисловості.Практична робота - Техніко-економічні показники у виробничому процесі.ЗМ 2. Основні технологічні процеси сучасного виробництва та техніка технологія екологічної безпеки виробництва НЕ2.1. Основні закономірності хіміко-технологічних процесів.Роль хімічних та фізичних процесів в промисловому виробництві Класифікації хімічних процесів. Поняття про швидкість і рівновагу хімічних процесів. Вихід продукції в хіміко-технологічних процесах. Загальні принципи інтенсифікації хіміко-технологічних процесах. Перспективи розвитку й удосконалювання хіміко-технологічних процесів.

НЕ 2.2. Семінар - Техніка, технологія і продукція хімічної промисловості.НЕ2.3. Основні типи сучасних технологічних процесів.Високотемпературні процеси. Електрохімічні процеси. Каталітичні процеси. Процеси, що відбуваються за умов високого або низького тиску. Біохімічні процеси. Фотохімічні процеси. Радіаційно-хімічні процеси. Плазмохімічні процеси.НЕ 2.4. Семінар - Збагачення корисних копалин.НЕ2.5. Техніка та технологічні особливості очищення стічних вод.Джерела забруднення природних вод. Визначення необхідного ступеню очистки стічних вод. Механічні, хімічні, біохімічні й фізико-хімічні методи очищення стічних вод. Сучасні та передові технології очистки води. НЕ2.6. Технології утилізації та повторного використання відходів різних галузей народного господарства.Техніка та технології утилізації відходів паливно-енергетичного комплексу. Техніка та технології утилізації відходів металургійної промисловості. Світовий досвід переробки пластмас. НЕ2.7. Безвідходні та маловідходні технології.Сутність безвідходних та маловідходних технологій. Основні напрями розвитку. Рекуперація та утилізація відходів. Міжнародний досвід впровадження сучасних технологій.НЕ 2.8. Семінар - Техніка і технологія металургійної промисловості.НЕ 2.9. Семінар - Техніка і технологія паливної промисловості.НЕ 2.10. Семінар -Техніка, технологія і продукція будівельної індустрії.


1. Вельбот В.П.Системи технологій. – Хмельницький, 2003.2. Використання природних ресурсів і охорона природи/ за ред. О.П. Міланової. –М.: -

1987.3. Демченко Н.Т. Основы технологий отраслей производственной и

непроизводственной сфер. – Донецк, 1997.4. Демченко М.Т., Поважний С.Ф., Цибровський Г.Г. Системи технологій. – Донецьк,

2001.5. Дриц М.Е., Москалев М.А. Технология конструкционных материалов и

материаловедение. – М.: - 1990.6. Дубровська Г.М. Системи сучасних технологій: У 2-х ч. – Черкаси, 1997.7. Збожна О.М. Технологія. – К., 1993.8. Збожна О.М. Основи технології. – Тернопіль, 2002.9. Колотило Д.М. Системы технологий и экология промышленности. – К., 1992.10. Людина– техніка – природа /за ред. І.К.Корєнькова. –м.: - 1988.11. Общая химическая технология / Под ред. А. Амелина. – М., 1977.12. Общая химическая технология /Под ред. проф. А.Г. Амелина. –М.: -1997.13. Основы технологии важнейших отраслей промышленности: учебник /под.ред.

Сидорова. – М.: - 1971.14. Основы технологии важнейших отраслей промышленности, Т.1-Минск: -1989.15. Основы химической технологии. – М., 1983.16. Соколов Р.С. Химическая технология, Т.1 –М.: -1999.17. Технология важнейших отраслей промышленности / Под ред. А. Гинберга, Б.

Хохлова. – М., 1985.18. Харук А.І. Сучасні технології провідних галузей: Курс лекцій. – Львів, 2005.

ДИСЦИПЛІНА ТУРИСТИЧНИЙ МАРКЕТИНГДля напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 216 (6)Форма контролю: залік, екзаменІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу– підготовка майбутніх бакалаврів до роботи з туристичним ринком, використання ними інструментів маркетингу у готельному, курортному та туристичному сервісі.1.2. Головні завдання курсу:Завдання вивчення дисципліни. Завданням вивчення дисципліни "Туристичний маркетинг " є надання знань з питань:- теоретичних та методологічних основ туристичного маркетингу;- системного підходу до маркетингу туристичного підприємства;- вивчення впливу мікро- та макросередовища маркетингу;- організації та здійснення маркетингових досліджень туристичних ринків;- сегментування туристичного ринку та вибору цільових сегментів;- розроблення комплексу маркетингових заходів з товарної, цінової, комунікаційної політик в туризмі;- стратегічного планування, впровадження та контролю програм маркетингу в туризмі.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:Студенти, що завершили вивчення курсу «Туристичний маркетинг» повинні:Знати що таке туристичні потреби. Туристичний попит та чинники, що визначають його обсяг. Туристичний ринок та напрямки його дослідження: оцінка ємності, сегментація, відбір цільових сегментів. Комплекс туристських послуг: розміщення, харчування, транспортні послуги. Процеси та методи ціноутворення в туризмі. Процес та методи розповсюдження туристичних подорожей. Типи посередників: туроператор і турагент. Види просування мандрівок на туристичний ринок: реклама, стимулювання збуту, пропаганда, персональний продаж.Вміти оцінювати ємність ринку, сегментувати його та відбирати цільові сегменти. Розробляти подорож та укомплектовувати її туристичними послугами. Встановлювати ціну на туристичну подорож. Застосовувати цінову конкуренцію в боротьбі на ринку за споживача. Розробляти канали розповсюдження із використанням різних типів посередників. Організовувати рекламну компанію подорожей та туристичного підприємства. Стимулювати продаж мандрівок та пропагувати туризм як форму активного відпочинку.ІІ. ЗМІСТОВІ МОДУЛІ (ЗМ) ТА ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ (НЕ).ЗМ 1. НЕ 1. Суть маркетингу в туризміПоняття маркетингу. Маркетинг послуг. Туризм. Туристичний бізнес. Курортний сервіс. Готельний сервіс. Маркетинг в туризмі. Поняття туристичного продукту.Причини появи туристичного маркетингу. Становлення та розвиток маркетингу в туризмі. Сучасні тенденції маркетингу туристичних підприємств.Функції маркетингу в туризмі. Функція встановлення контакту з клієнтами. Функція розвитку. Функція контролю.Умови застосування маркетингу в туризмі. Принципи туристичного маркетингу.НЕ 2. Туристичні потреби та попитТуристичні потреби: мотиваційні, похідні та додаткові. Ієрархія потреб за А. Маслоу.Туристичний попит та чинники, що визначають його обсяг: ціна на тур продукт, ціна на послуги і товари субститути, доходи споживачів, вільний час, ментальний чинник,

демографічний чинник.НЕ 3. Ринок туристичних послугПоняття ринку туристичних послуг. Ознаки туристичного ринку. Види туристичних ринків. Міжнародний ринок туризму. Національний ринок туризму.Територіальна структура туристичного ринку. Ринок споживача. Ринок виробника. Екскурсійний пункт. Туристсько-екскурсійний центр. Туристично-рекреаційний вузол. Курорт. Курортна місцевість. Курортний район. Курортна зона. Територіальний рекреаційний комплекс (ТРК).Умови та можливості виходу фірми на туристичний ринок.НЕ 4. Сегментація ринку в туризміСегментація туристичного ринку. Переваги сегментації.Методи сегментації туристичного ринку. Географічний метод. Соціодемографічний метод. Психографічний метод. Сегментація ВТО. Система "Євростиль". Сегментація Г. Гана.Відбір цільових сегментів. Недиференційований, диференційований та концентрований маркетинг. Поняття позиціювання туристичного продукту. Способи позиціювання туристичного продукту. Репозиціювання. Стратегії репозиціювання турпродукту. ЗМ 2. НЕ 1. Туристичний продуктТуристичний продукт. Туристична послуга. Основні туристичні послуги. Додаткові послуги. Супутні послуги. Товари спеціального призначення. Різні підходи до визначення туристичного продукту. Вимоги до туристичного продукту. Структура туристичного продукту. Потенційний продукт. Політика турпродукту.Класифікація турів. Курортно-лікувальні, рекреаційні, культурно-пізнавальні, спортивні, ділові, наукові (конгресні), релігійні, етнічні, індивідуальні (інклюзив-тури), групові, комплексні (пекидж-тури), організовані; самодіяльні, цілорічні, сезонні, короткострокові, середньострокові, довгострокові, V.I.P.-тури, люкс-апартамент, люкс-тури, тури першого класу, туристичного класу, кемпінг. Повний пансіон, напівпансіон, ліжко-сніданок. Лінійні, кільцеві, транспортні, пішохідні, наземні, водні, повітряні, внутрішні, міжнародні. тури.Життєвий цикл туристичного продукту. Фаза впровадження. Фаза розвитку. Фаза зрілості. Фаза старіння. Чинники перебігу фаз життєвого циклу туристичного продукту.Продуктова стратегія туристичного підприємства.НЕ 2. Цінова політика туристичних підприємствПоняття ціни. Особливості цін в туризмі. Цінова політика та її етапи.Цілі ціноутворення в туризмі. Максимізація прибутку. Лідерство в якості. Лідерство на ринку. Утримання ринкових позицій. Фактори ціноутворення. Внутрішні та зовнішні фактори.Методи ціноутворення. Ціноутворення на основі витрат. Ціноутворення з орієнтацію на рівень конкуренції. Ціноутворення з орієнтацією на туристичний попит.Цінова стратегія. Стратегія зняття вершків (високих цін). Стратегія проникнення на ринок. Ефект досвіду. Стратегія престижних цін. Стратегія слідування за лідером. Стратегія сповзаючої ціни. Стратегія ціни сегменту ринку. Стратегія цінових маніпуляцій. Вибір цінової стратегії.НЕ 3. Маркетингова збутові канали туристичного підприємстваМаркетингова збутова стратегія. Етапи розробки збутової стратегії.Поняття каналу збуту. Рівні каналу збуту туристичного продукту. Вертикальні маркетингові системи (ВМС). Корпоративні ВМС. Договірні ВМС. Агентська угода. Ліцензійна угода. Франчайзинг. Керовані ВМС. Горизонтальна маркетингова система.

Критерії вибору посередників для збуту. Інтенсивний розподіл. Ексклюзивний розподіл. Селективний розподіл. Агент. Названий принципал. Неназваний принципал. Нерозкритий принципал.ЗМ 3. НЕ 1. Маркетингові комунікаційні системи в туризміМаркетингові комунікацій в туризмі. Складові маркетингової комунікації. Комплекс маркетингових комунікацій. Елементи маркетингової комунікації. Реклама. Стимулювання збуту. Пропаганда. Паблік рілейшнз. Особисті продажі.Цільова аудиторія комунікації. Цілі комунікації. Адресати комунікації.Розробка бюджету маркетингової комунікації. Аналіз результатів маркетингової комунікації.НЕ 2. Реклама в туризміПоняття реклами. Туристична реклама. Особливості реклами в туризмі. Закони реклами. Види туристичної реклами. Рекламний процес. Рекламодавець. Рекламне агентство. Засіб поширення реклами.Рекламне звернення. Тема реклами. Девіз. Рекламний слоган. Структура рекламного звернення. Форма рекламного звернення. Вплив кольору на сприйняття реклами. Рекламні кампанії туристичних підприємств. Оцінка ефективності рекламної діяльності в туризмі. Економічна ефективність реклами. Комунікаційна ефективність реклами. Методи попереднього, поточного та послідуючого аналізу реклами.Вибір рекламних засобів в туризмі. Параметри реклами. Охоплення. Частота. Сила рекламного впливу. Періодичність рекламних звернень.Друкована реклама. Туристичний фірмовий каталог. Інформаційний лист. Брошура. Буклет. Плакат. Листівка. Зовнішня реклама. Щитова реклама. Бігборд. Плакат. Афіша. Транспарант. Світлова реклама. Реклама на транспорті. Реклама на зупинках транспорту. Реклама у вітринах туристичних фірм.Реклама в засобах масової інформації. Газетна реклама. Реклама в журналах. Радіореклама. Реклама по телебаченню.Туристична реклама в глобальній мережі Інтернет. Веб-сторінка. Рекламний веб-сервер. Банер. Можливості та ефективність реклами в Інтернеті. НЕ 3. Нерекламні методи просування турпродуктуСтимулювання збуту. Етапи стимулювання. Розробка програми стимулювання збуту. Засоби стимулювання споживачів (туристів). Засоби стимулювання роздрібних турагентів. Аналіз результатів стимулювання. Пропаганда. Паблік рилейшнз. Пабліситі. Цілі туристичної пропаганди. Напрямки туристичної пропаганди. Встановлення контактів із засобами масової інформації. Інформаційний пакет. Прес-конференція. Прес-реліз. Зв’язки з цільовими аудиторіями.Особисті продажі туристичного продукту. Прямий маркетинг. Процес особистих продаж. Стадії особистої продажі. Прийом клієнта та встановлення контакту. Виявлення потреб клієнта. Представлення продукту.


1. Гончарові С.Ю. Маркетинг: Навч.посіб.- Харків: Вид. дім «ІНЖЕК», 2003.- 140 с.

2. Король О.Д. Основи туристського маркетингу. – Чернівці: Рута, 2002. –110 с.

3.Котлер Ф. Маркетинг. Гостеприимство и туризм. – М.: Юнити, 1998. –787с., П.4. Маркетинг: принципи і функції /За ред.. О.М.Азарян.- Харків: Студцентр, 2002.- 320 с.

ДИСЦИПЛІНА ТУРИСТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 216 (6)Форма контролю: залік, екзаменІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – формування у майбутніх менеджерів знань, умінь та навичок управлінської роботи в готельному, курортному та туристичному сервісі. 1.2. Головні завдання курсу:

- вивчення основних понять менеджменту в туризмі;- надання знань про системний підхід до менеджменту туристичного підприємства;- вивчення впливу макро- та мікросередовища;- формування вмінь розробляти організаційні структури, здійснювати поточне та

стратегічне планування;- формування вміння оцінювати ефективність менеджменту в туризмі, - формування управлінських навичок діяльності у готельному, курортному та

туристичному сервісі.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

-- визначення функцій менеджменту;визначення функцій менеджменту;-- моделювання організаційної структури;моделювання організаційної структури;-- планування власної кар’єри;планування власної кар’єри;-- контролювання діяльності;контролювання діяльності;-- оцінювання ефективності.оцінювання ефективності.-- аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього середовища фірми;аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього середовища фірми;-- планування діяльність фірми;планування діяльність фірми;-- застосування методів управління на практиці;застосування методів управління на практиці;-- приймання управлінських рішень;приймання управлінських рішень;-- оцінювання ефективності менеджменту.оцінювання ефективності менеджменту.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи туристичного менеджменту.НЕ 1.1. Сутність менеджменту в туризмі.Сутність менеджменту в туризмі.

Підходи до визначення менеджменту. Сутність категорій "менеджмент", "управління" таПідходи до визначення менеджменту. Сутність категорій "менеджмент", "управління" та "управлінські відносини" в туризмі."управлінські відносини" в туризмі.

Підприємство готельного, курортного та туристичного сервісу як суб’єкт господарськоїПідприємство готельного, курортного та туристичного сервісу як суб’єкт господарської діяльності. Поняття туристичного бізнесу. Курортний сервіс. Ресторанний сервіс. Готельнадіяльності. Поняття туристичного бізнесу. Курортний сервіс. Ресторанний сервіс. Готельна справа.справа.

Місія підприємства готельного, курортного або туристичного сервісу. Мета діяльностіМісія підприємства готельного, курортного або туристичного сервісу. Мета діяльності підприємств індустрії туризму. Завдання менеджменту підприємств готельного, курортного тапідприємств індустрії туризму. Завдання менеджменту підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу.туристичного сервісу.НЕ 1.2. Туристична організація як соціальна структураТуристична організація як соціальна структура

Підходи до визначення організації як соціальної структури. Формальні та неформальніПідходи до визначення організації як соціальної структури. Формальні та неформальні організації. Керуючі та керовані системи.організації. Керуючі та керовані системи.

Сучасна туристична організація та її залежність від факторів макросередовища. ФакториСучасна туристична організація та її залежність від факторів макросередовища. Фактори непрямої дії. Технологічний науково-технічний) фактор. Економічний фактор. Політико-непрямої дії. Технологічний науково-технічний) фактор. Економічний фактор. Політико-правовий фактор. Соціокультурний фактор. Природний фактор. Міжнародний фактор. Факториправовий фактор. Соціокультурний фактор. Природний фактор. Міжнародний фактор. Фактори прямої дії. Споживачі послуг. Представники суміжних галузей. Контактна аудиторія.прямої дії. Споживачі послуг. Представники суміжних галузей. Контактна аудиторія. Постачальники. Конкуренти. Трудові ресурси.Постачальники. Конкуренти. Трудові ресурси.

Види організацій готельного, курортного та туристичного сервісу в Україні.Види організацій готельного, курортного та туристичного сервісу в Україні.НЕ 1.3. Моделювання організаційних структур управління в туризміМоделювання організаційних структур управління в туризмі.

Сутність організаційних структур. Етапи формування організаційних структур. ПоняттяСутність організаційних структур. Етапи формування організаційних структур. Поняття органіграми. Види організаційних структур. Лінійна структура управління. Функціональнаорганіграми. Види організаційних структур. Лінійна структура управління. Функціональна

структура. Лінійно-функціональна структура. Лінійно-штабна структура. Бюрократичніструктура. Лінійно-функціональна структура. Лінійно-штабна структура. Бюрократичні організаційні структури. Дивізіональні організаційні структури. Продуктова структура.організаційні структури. Дивізіональні організаційні структури. Продуктова структура. Структура управління, орієнтована на споживача. Територіальна структура. МатричнаСтруктура управління, орієнтована на споживача. Територіальна структура. Матрична структура.структура.

Умови ефективності структури управління підприємств готельного, курортного таУмови ефективності структури управління підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу. Горизонтальна та вертикальна спеціалізація. Типи зв’язків втуристичного сервісу. Горизонтальна та вертикальна спеціалізація. Типи зв’язків в організаційній структурі: вертикальні, горизонтальні, лінійні, функціональні, формальні,організаційній структурі: вертикальні, горизонтальні, лінійні, функціональні, формальні, неформальні, прямі та непрямі. Поняття масштабу керованості та контролю. Необхідністьнеформальні, прямі та непрямі. Поняття масштабу керованості та контролю. Необхідність розподілу прав та обов’язків. Централізація та децентралізація. Диференціація та інтеграція.розподілу прав та обов’язків. Централізація та децентралізація. Диференціація та інтеграція.НЕ 1.4. Фактори, принципи та функції менеджменту в туризміФактори, принципи та функції менеджменту в туризмі.

Фактори господарського управління. Технічні фактори. Організаційні фактори.Фактори господарського управління. Технічні фактори. Організаційні фактори. Економічні фактори. Соціальні фактори.Економічні фактори. Соціальні фактори.

Принципи управління підприємством. Загальні принципи. Принципи застосовуваності,Принципи управління підприємством. Загальні принципи. Принципи застосовуваності, системності, багатофункціональності, інтеграції, орієнтації на організаційні цінності.системності, багатофункціональності, інтеграції, орієнтації на організаційні цінності. Індивідуальні принципи. Співвідношення централізації та децентралізації. Єдиноначальність таІндивідуальні принципи. Співвідношення централізації та децентралізації. Єдиноначальність та колегіальність. Принцип наукової обґрунтованості управління. Принцип плановості. Принципколегіальність. Принцип наукової обґрунтованості управління. Принцип плановості. Принцип узгодженості прав, обов’язків та відповідальності.узгодженості прав, обов’язків та відповідальності.

Підходи до визначення функцій управління. Функція планування. Стратегічне таПідходи до визначення функцій управління. Функція планування. Стратегічне та поточне планування. Організація. Керування. Функція мотивації. Контролювання.поточне планування. Організація. Керування. Функція мотивації. Контролювання.НЕ 1.5. Організація виробництва послуг як функція туристичного менеджментуОрганізація виробництва послуг як функція туристичного менеджменту.

Поняття виробничого процесу. Компоненти процесу виробництва послуг підприємствПоняття виробничого процесу. Компоненти процесу виробництва послуг підприємств індустрії туризму. Принципи організації процесу надання послуг. Методи організації процесівіндустрії туризму. Принципи організації процесу надання послуг. Методи організації процесів надання послуг: партійний метод, одиничний метод. Комплексний підхід до процесу наданнянадання послуг: партійний метод, одиничний метод. Комплексний підхід до процесу надання послуг.послуг.

Система показників ефективності надання послуг в туризмі. Коефіцієнт спеціалізації.Система показників ефективності надання послуг в туризмі. Коефіцієнт спеціалізації. Коефіцієнт пропорційності. Коефіцієнт паралельності. Коефіцієнт прямоточності. КоефіцієнтКоефіцієнт пропорційності. Коефіцієнт паралельності. Коефіцієнт прямоточності. Коефіцієнт безперервності. Коефіцієнт ритмічності.безперервності. Коефіцієнт ритмічності.

Специфічні функції менеджменту туристичних підприємств. Функція організаціїСпецифічні функції менеджменту туристичних підприємств. Функція організації виробництва послуг проживання. Функція організації виробництва послуг харчування.виробництва послуг проживання. Функція організації виробництва послуг харчування. Оперативне управління технологічними процесами в ресторанах.Оперативне управління технологічними процесами в ресторанах.НЕ 1.6. Мотивація і стимулювання в туризміМотивація і стимулювання в туризмі.

Поняття та класифікація потреб споживача. Стимули та стимулювання. СутністьПоняття та класифікація потреб споживача. Стимули та стимулювання. Сутність мотивації. Розвиток теоретичних підходів до визначення мотивації. мотивації. Розвиток теоретичних підходів до визначення мотивації.

Стимулювання праці працівників готельних, курортних та інших туристичнихСтимулювання праці працівників готельних, курортних та інших туристичних підприємств. Моральне стимулювання. Соціальне стимулювання. Матеріальне стимулювання.підприємств. Моральне стимулювання. Соціальне стимулювання. Матеріальне стимулювання. Фактори матеріального стимулювання.Фактори матеріального стимулювання.

Мотиваційні основи управлінської праці. Види поділу управлінської праці:Мотиваційні основи управлінської праці. Види поділу управлінської праці: функціональний, ієрархічний, технологічний, професійний, кваліфікаційний, посадовий.функціональний, ієрархічний, технологічний, професійний, кваліфікаційний, посадовий. Поточне стимулювання праці. Винагороди за кінцевий результат діяльності. Поняття кар’єри.Поточне стимулювання праці. Винагороди за кінцевий результат діяльності. Поняття кар’єри. Фахова та внутрішньофірмова кар’єра. Підходи до регулювання робочого часу.Фахова та внутрішньофірмова кар’єра. Підходи до регулювання робочого часу.

ЗМ 2. Практичні засади організації управління на туристичному підприємстві.НЕ 2.1. Функція контролю в туризміФункція контролю в туризмі.

Сутність контролю. Суб’єкти контролю. Об’єкти контролю. Завдання контролю.Сутність контролю. Суб’єкти контролю. Об’єкти контролю. Завдання контролю. Вимоги щодо контролю. Види контролю. Попередній контроль. Поточний контроль.Вимоги щодо контролю. Види контролю. Попередній контроль. Поточний контроль. Заключний контроль. Організаційні, змістовно-технологічні та узагальнюючо-коригуючіЗаключний контроль. Організаційні, змістовно-технологічні та узагальнюючо-коригуючі заходи контролю. Етапи процесу контролю в туризмі.заходи контролю. Етапи процесу контролю в туризмі.

Ефективність контролю у готельному, курортному та туристичному бізнесі. ПринципиЕфективність контролю у готельному, курортному та туристичному бізнесі. Принципи контролю. Стратегічна спрямованість контролю. Економічність контролю. Орієнтація наконтролю. Стратегічна спрямованість контролю. Економічність контролю. Орієнтація на

досягнення результатів. Відповідність виду діяльності. Своєчасність контролю. Гнучкістьдосягнення результатів. Відповідність виду діяльності. Своєчасність контролю. Гнучкість контролю. Простота контролю. Доцільність контролю. Напрямки підвищення ефективностіконтролю. Простота контролю. Доцільність контролю. Напрямки підвищення ефективності контролю в туризмі.контролю в туризмі.НЕ 2.2. Планування як функція менеджменту туристичного підприємстваПланування як функція менеджменту туристичного підприємства.

Планування як функція менеджменту. Стратегічне планування. Оперативне (поточне)Планування як функція менеджменту. Стратегічне планування. Оперативне (поточне) планування. Планування розвитку підприємств на основі результатів дослідження обсягівпланування. Планування розвитку підприємств на основі результатів дослідження обсягів попиту і пропозиції на туристичному ринку.Прогнозування зміни прибутку та рентабельностіпопиту і пропозиції на туристичному ринку.Прогнозування зміни прибутку та рентабельності на підприємствах готельного, курортного та туристичного сервісу. Планування діяльності нана підприємствах готельного, курортного та туристичного сервісу. Планування діяльності на основі аналізу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Методи аналізу,основі аналізу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Методи аналізу, застосовувані у плануванні. Метод порівняння. Факторний аналіз. Індексний метод.застосовувані у плануванні. Метод порівняння. Факторний аналіз. Індексний метод. Балансовий метод. Метод ланцюгових підстановок. Графічний метод. Функціонально-Балансовий метод. Метод ланцюгових підстановок. Графічний метод. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА). Економіко-математичні методи аналізу (ЕММ). Прийоми, яківартісний аналіз (ФВА). Економіко-математичні методи аналізу (ЕММ). Прийоми, які застосовуються при проведенні аналізу.застосовуються при проведенні аналізу.

Аналіз факторів зовнішнього середовища. Аналіз середовища безпосередньогоАналіз факторів зовнішнього середовища. Аналіз середовища безпосереднього оточення. Поняття стратегічної групи конкурентів. Аналіз внутрішнього середовищаоточення. Поняття стратегічної групи конкурентів. Аналіз внутрішнього середовища підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу. Оцінка діючих стратегійпідприємств готельного, курортного та туристичного сервісу. Оцінка діючих стратегій підприємств. Аналіз потенціалу підприємства. Просторові, технічні, технологічні,підприємств. Аналіз потенціалу підприємства. Просторові, технічні, технологічні, трудові трудові фінансові, організаційні та інформаційні ресурси туристичного підприємства. Фотографія фінансові, організаційні та інформаційні ресурси туристичного підприємства. Фотографія робочого часу. Хронометраж та фотохронометраж. Аналіз сильних та слабких сторінробочого часу. Хронометраж та фотохронометраж. Аналіз сильних та слабких сторін підприємства.підприємства.

Стратегічне планування та управління в готельному, курортному та туристичномуСтратегічне планування та управління в готельному, курортному та туристичному сервісі. Корпоративні стратегії. Стратегії за напрямами діяльності. Функціональні стратегії.сервісі. Корпоративні стратегії. Стратегії за напрямами діяльності. Функціональні стратегії. Сіткове планування стратегічних комплексних робіт.Сіткове планування стратегічних комплексних робіт.НЕ 2.3. Система методів менеджменту у роботі підприємств туристичного сервісуСистема методів менеджменту у роботі підприємств туристичного сервісу.

Поняття методу управління. Види методів управління. Економічні методи вПоняття методу управління. Види методів управління. Економічні методи в менеджменті підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу. Економічні методи,менеджменті підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу. Економічні методи, застосовувані державою: система пільг та кредитів, система оподаткування, ціновезастосовувані державою: система пільг та кредитів, система оподаткування, цінове регулювання, економічні санкції. Методи, застосовувані керівництвом: метод госпрозрахунку,регулювання, економічні санкції. Методи, застосовувані керівництвом: метод госпрозрахунку, система матеріального стимулювання, матеріальні санкції.система матеріального стимулювання, матеріальні санкції.

Організаційно-адміністративні методи управління в туризмі. Регламентуючі методи.Організаційно-адміністративні методи управління в туризмі. Регламентуючі методи. Розпорядчі методи. Методи дисциплінарного впливу. Поняття регламентування, нормування таРозпорядчі методи. Методи дисциплінарного впливу. Поняття регламентування, нормування та інструктування.інструктування.

Соціально-психологічні методи управління. Методи соціального впливу. МетодиСоціально-психологічні методи управління. Методи соціального впливу. Методи психологічного впливу. Поняття гуманізації праці.психологічного впливу. Поняття гуманізації праці.НЕ 2.4. Управлінські рішення у менеджменті туристичних підприємствУправлінські рішення у менеджменті туристичних підприємств.

Поняття управлінського та організаційного рішень. Вимоги до управлінських рішень.Поняття управлінського та організаційного рішень. Вимоги до управлінських рішень. Класифікація управлінських рішень.Класифікація управлінських рішень.

Прийняття, реалізація та контроль виконання управлінських рішень в туризмі. ПідходиПрийняття, реалізація та контроль виконання управлінських рішень в туризмі. Підходи до прийняття управлінських рішень: індивідуальний та груповий. Етапи прийняттядо прийняття управлінських рішень: індивідуальний та груповий. Етапи прийняття управлінських рішень. управлінських рішень.

Стилі прийняття управлінських рішень. Стиль урівноваженого типу. ІмпульсивнийСтилі прийняття управлінських рішень. Стиль урівноваженого типу. Імпульсивний стиль. Інертний стиль. Ризикований стиль. Обережний стиль. Авторитетне рішення. Рішеннястиль. Інертний стиль. Ризикований стиль. Обережний стиль. Авторитетне рішення. Рішення меншості. Рішення більшості. Компромісне рішення. Рішення взаєморозуміння.меншості. Рішення більшості. Компромісне рішення. Рішення взаєморозуміння.НЕ 2.5. Сучасні технології управління колективами в туризміСучасні технології управління колективами в туризмі.

Кадровий потенціал підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу.Кадровий потенціал підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу. Система показників кількісного, якісного та структурного складу кадрів.Система показників кількісного, якісного та структурного складу кадрів.

Добір управлінських кадрів в туризмі. Метод відповідності формальним критеріям.Добір управлінських кадрів в туризмі. Метод відповідності формальним критеріям. Анкетування. Тестування. Співбесіда. Посадова інструкція. Професіограма. ФормуванняАнкетування. Тестування. Співбесіда. Посадова інструкція. Професіограма. Формування резерву управлінських кадрів. Кваліфікаційний потенціал керівників.резерву управлінських кадрів. Кваліфікаційний потенціал керівників.

Фактори впливу на діяльність керівника туристичного підприємства. ДестимулюючіФактори впливу на діяльність керівника туристичного підприємства. Дестимулюючі фактори. Стимулюючі фактори. Типи керівників. Автократичні керівники. Ліберальніфактори. Стимулюючі фактори. Типи керівників. Автократичні керівники. Ліберальні керівники. Демократичні керівники.керівники. Демократичні керівники.

Зарубіжні технології управління колективами в туризмі. Форми залучення персоналу доЗарубіжні технології управління колективами в туризмі. Форми залучення персоналу до управління. Проблеми використання робочого часу. Гуманізація праці. Флекс-тайм.управління. Проблеми використання робочого часу. Гуманізація праці. Флекс-тайм.НЕ 2.6. Комунікаційні процеси в системі управління підприємствами сфери туризму.Комунікаційні процеси в системі управління підприємствами сфери туризму.

Поняття комунікації. Класифікація комунікацій. Типи структурних схем комунікацій.Поняття комунікації. Класифікація комунікацій. Типи структурних схем комунікацій. Формальні (офіційні) та неформальні (неофіційні) комунікації.Формальні (офіційні) та неформальні (неофіційні) комунікації.

Елементи моделі комунікаційного процесу в туризмі. Відправник. Кодування.Елементи моделі комунікаційного процесу в туризмі. Відправник. Кодування. Повідомлення. Канали передачі. Декодування. Приймач. Відгук. Зворотний зв’язок.Повідомлення. Канали передачі. Декодування. Приймач. Відгук. Зворотний зв’язок.

Комунікаційні процеси на туристичних підприємствах. Міжрівневі комунікації.Комунікаційні процеси на туристичних підприємствах. Міжрівневі комунікації. Комунікації між керівниками та робочими групами.Комунікації між керівниками та робочими групами.

Інформаційні та організаційні ресурси підприємств готельного, курортного таІнформаційні та організаційні ресурси підприємств готельного, курортного та туристичного бізнесу. Аналіз потоків інформації. Форми індексації інформації: цифрова,туристичного бізнесу. Аналіз потоків інформації. Форми індексації інформації: цифрова, алфавітна та символьна інформація.алфавітна та символьна інформація.




Інформаційні та організаційні ресурси підприємств готельного, курортного таІнформаційні та організаційні ресурси підприємств готельного, курортного та туристичного бізнесу. Аналіз потоків інформації. Форми індексації інформації: цифрова,туристичного бізнесу. Аналіз потоків інформації. Форми індексації інформації: цифрова, алфавітна та символьна інформація.алфавітна та символьна інформація.




Інформаційні та організаційні ресурси підприємств готельного, курортного таІнформаційні та організаційні ресурси підприємств готельного, курортного та туристичного бізнесу. Аналіз потоків інформації. Форми індексації інформації: цифрова,туристичного бізнесу. Аналіз потоків інформації. Форми індексації інформації: цифрова, алфавітна та символьна інформація.алфавітна та символьна інформація.НЕ 2.7. Ефективність менеджменту в туризмі.

Поняття ефективності менеджменту в туризмі. Економічна ефективність туристичного менеджменту. Частота поїздок. Інтенсивність подорожей. Соціальна ефективністьСоціальна ефективність менеджменту в туризмі. Коефіцієнт ланковості. Коефіцієнт територіальної концентрації.менеджменту в туризмі. Коефіцієнт ланковості. Коефіцієнт територіальної концентрації. Коефіцієнт ефективності організаційної структури управління. Інтегрований показникКоефіцієнт ефективності організаційної структури управління. Інтегрований показник ефективності управління. Ефективність управлінських рішень. Ефективність управлінняефективності управління. Ефективність управлінських рішень. Ефективність управління персоналом. Рівень задоволеності працівників підприємством. Середні витрати на кадровіперсоналом. Рівень задоволеності працівників підприємством. Середні витрати на кадрові заходи. Рівень укомплектованості кадрами. Інтенсивність праці. Середня заробітна плата.заходи. Рівень укомплектованості кадрами. Інтенсивність праці. Середня заробітна плата. Якість трудових ресурсів.Якість трудових ресурсів.


1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес:1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навчальний посібник. – К.: Знання України,Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навчальний посібник. – К.: Знання України, 2002. – 358 с.2002. – 358 с.

2. Гуляев В.Г. Контракты, договоры, соглашения и формуляры в туристской деятельности:2. Гуляев В.Г. Контракты, договоры, соглашения и формуляры в туристской деятельности: Учебно-практическое пособие. – М.: ПРИОР, 1998. – 336 с.Учебно-практическое пособие. – М.: ПРИОР, 1998. – 336 с.

3. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 368 с.3. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 368 с.4. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: Финансы и4. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: Финансы и

статистика, 2000. – 256 с.статистика, 2000. – 256 с.5. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учебник. – Минск: Новое знание, 2002. – 409 с.5. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учебник. – Минск: Новое знание, 2002. – 409 с.6. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.6. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.7. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес,7. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес,

2002. – 436 с.2002. – 436 с.8. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний8. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний

посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.9. Менеджмент туризма: Экономика туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2001.9. Менеджмент туризма: Экономика туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2001.

– 320 с.– 320 с.10. Менеджмент туризма: Основы менеджмента: Учебник. – М.: Финансы и статистика,10. Менеджмент туризма: Основы менеджмента: Учебник. – М.: Финансы и статистика,

2002. – 352 с.2002. – 352 с.11. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навчальний11. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навчальний

посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 348 с.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 348 с.12. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны). – М.:12. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны). – М.:

Экономика, 2000. – 207 с.Экономика, 2000. – 207 с.13. Туризм и гостиничное хозяйство / под. ред. Чудновского А.Д. – М.: ТАНДЕМ, ЭКМОС,13. Туризм и гостиничное хозяйство / под. ред. Чудновского А.Д. – М.: ТАНДЕМ, ЭКМОС,

2000. – 400 с.2000. – 400 с.14. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. – Чернівці:14. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. – Чернівці:

ЧТЕІ КНЕУ, 2003. – 662 с.ЧТЕІ КНЕУ, 2003. – 662 с.

ДИСЦИПЛІНА ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВАДля напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2)Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу полягає у висвітленні питань теорії та практики планування виробничо-господарської та соціально-економічної діяльності туристичного підприємства в ринкових умовах; розкритті теоретичних основ планування діяльності туристичних підприємств, основних факторів, що визначають місце туристичного підприємства на ринку. 1.2. Головні завдання курсу:

1. формування знань про сучасні вимоги до процесу планування в туристичному підприємстві, принципи та методи розробки планів господарської, економічної та соціальної діяльності;

2. визначення місця туристичного підприємства на ринку з врахуванням конкурентноздатності, якості товару та інших його споживчих характеристик;

3. висвітлення підходів щодо планування матеріально-технічного та кадрового забезпечення процесу надання туристичних послуг.

4. розкриття змісту та сутності планування, потреби в матеріально-технічних ресурсах та потреби ресурсів для створення виробничих запасів, необхідних для забезпечення ритмічності процесу надання послуг;

5. розкрити підходи до обґрунтування кількості працюючих на туристичному підприємстві;

6. дослідити сутність соціальної діяльності туристичного підприємства; 7. вивчити зміст та методи планування витрат на виробництво та реалізацію продукції

(послуг), методику розробки фінансового плану підприємства (балансу доходів і витрат). 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- визначення сфери застосування кожного виду планування; - будува системи планування на підприємствах з врахуванням конкретної ситуації; - характеристика різних видів планів; - організація процесу складання поточних планів, забезпечення координації роботи

фахівців по їх складанню; - визначення організаційно-технічного та економічного рівнів виробництва; - розрахунок запасів товарно–матеріальних цінностей; - визначення рівня і динаміки продуктивності праці; - визначення витрат структурних підрозділів туристичного підприємства; - розрахунок різних видів витрат; - складання бізнес-плану; - визначення фінансових результатів діяльності підприємства та їх оцінка. - розв’язування задач на знаходження доходу, прибутку туристичного підприємства,

витрат підприємства, визначення обсягу реалізованої продукції, плановий обсяг товарної продукції. Задачі щодо розрахунків чисельності персоналу, оплати праці, тривалості відпустки за різних умов.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи планування діяльності туристичного підприємства.НЕ 1.1. Теоретичні основи планування діяльності туристичного підприємства.. Підприємство. Унітарне підприємство. Корпоративне підприємство. Майно підприємства. Казенні підприємства. Господарські товариства, їх види. Об’єднання підприємств. Правовий статус функціонування підприємства. Сутність поняття планування. Сутність, характер об’єктів планування туристичного підприємства. Форми планування. Види планів. Система показників, що використовуються в плануванні. Принципи і методи планування. Балансовий метод в плануванні діяльності підприємства. Нормативний метод. Програмно-цільовий метод. Сутність стратегічного планування в туризмі. Типи стратегій. Структура і технологія стратегічного планування. Зміст, функції та структура поточного планування. Оперативно-виробниче планування. НЕ 1.2. Місце туристичного підприємства на ринку, формування його виробничої програми.Основні фактори, що впливають на господарську діяльність підприємства. Визначення об’ємів продажу товарів за попередній період. Сегментація ринку. Географічна ознака сегментації. Демографічна ознака. Психографічна ознака. Поведінкова ознака. Асортимент товару та фази його життєвого циклу. Стандарт. Життєвий цикл товару. Етап розробки товару та впровадження на ринок. Етап зростання продажу товару. Етап інтенсивного збуту. Стадія падіння продажу товару. Конкурентноздатність товару. Державні фіксовані ціни. Оптова ціна. Роздрібна ціна. Прогнозування обсягів продажу продукції та потенційного доходу підприємства. Визначення потужності підприємства. Планування виробничої програми підприємства. Розподіл виробничої програми по планових періодах. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання. Загальні положення теорії масового обслуговування. Характеристика деяких типів систем масового обслуговування.

Застосування теорії масового обслуговування в плануванні діяльності підприємства. Оптимізація систем масового обслуговування. ЗМ 2. Практичні засади планування діяльності туристичного підприємства.НЕ 2.1. Планування матеріально-технічного забезпечення діяльності туристичного підприємства.Завдання та зміст плану матеріально-технічного забезпечення виробництва. Планування потреби в матеріально-технічних та енергетичних ресурсах. Склад ресурсного потенціалу підприємства. Матеріальні, трудові, фінансові ресурси підприємства. Методи управління та організації ефективного використання ресурсів підприємства. Ефект. Показники ефективності використання ресурсного потенціалу. Планування потреби в матеріалах на утворення виробничих запасів. Запаси. Поточний запас. Транспортний запас. Технологічний запас. Підготовчий запас. Страховий запас. Узагальнена модель планування запасів матеріалів.НЕ 2.2. Планування кадрового забезпечення діяльності туристичного підприємства.Персонал підприємства. Трудові ресурси. Робітники. Спеціалісти. Службовці. Керівники. Якісні характеристики сучасного управління. Ефективність праці та резерви її росту. Стратегія ефективізації, тактика ефективізації. Інтенсивність, стабільність, продуктивність праці. Фактори підвищення продуктивності та ефективності праці (науково-технологічні, організаційні, структурні та соціальні фактори). Резерви росту продуктивності та ефективності праці (резерви екстенсивного росту, інтенсивного росту, резерви покращення використання ресурсів). Визначення планової кількості працюючих на підприємстві. Планування оплати праці робітників. Заробітна плата. Основна заробітна плата. Додаткова заробітна плата. Винагорода за кінцевий результат. Премія за основні результати кварталу, року. Матеріальна допомога. Номінальна заробітна плата. Реальна заробітна плата. Тарифна система. Тарифна ставка. Тарифна угода. Визначення чисельності працюючих на підприємстві з використанням лінійного програмування. Планова чисельність персоналу та його методи. Нормативний метод. Економіко-статистичний метод. Економіко-аналітичний. Програмно-цільовий підхід. Державне регулювання оплати праці.НЕ 2.3. Планування соціальної діяльності туристичного підприємства.Сутність соціальної діяльності підприємства. Трудовий колектив. Структура та функції трудового колективу. Соціально-психологічна структура. Професійно-кваліфікаційна структура. Соціально-демографічна структура колективу. Цільова функція. Соціальна функція. Соціально - інтегративна функція. План соціальної діяльності підприємства. Метод динаміки минулих періодів. Нормативний метод. Соціальні нормативи. Метод соціометрії.

Вдосконалення соціальної демографічної структури трудового колективу. Вдосконалення форми оплати праці поліпшення житлово-побутових та соціально – культурних умов працівників. Підвищення трудової та соціальної активності працівників. Форми та системи заробітної плати. Акордна, погодинна, погодинно-преміальна, окладно-преміальна оплата праці. Преміювання з виручки, з доходу, з прибутку. Покращення умов праці та охорони здоров’я працівників.НЕ 2.4. Планування витрат на виробництво та реалізацію туристичних послуг.Витрати виробництва. Зміст планування витрат виробництва. Види витрат. Класифікація витрат за характером. Матеріальні витрати. Витрати на оплату праці. Загально виробничі витрати. Особливості поточних витрат в торгівлі. Чисті і додаткові витрати. Явні і неявні витрати. Витрати на перевезення. Витрати на оренду та утримання основних фондів. Амортизація. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і витрати на поточний ремонт основних фондів. Знос та утримування малоцінних та швидкопсувних предметів. Витрати на паливо, газ, електроенергію для виробничих потреб. Витрати на зберігання, обробку, упакування та перепродажну підготовку товарів. Втрата товарів в межах норм

природного збитку при перевезенні, зберіганні та реалізації. Витрати на тару. Відрахування на соціальні заходи. Витрати на обов’язкове страхування майна. Інші витрати. Планування собівартості продукції. Прямий метод. Нормативний метод. Завдання планової калькуляції.НЕ 2.5. Фінансовий план туристичного підприємства.Значення і завдання фінансового планування. Зміст та методичні основи розробки фінансового плану. Складання фінансового плану. Планування амортизаційних відрахувань. Планування витрат і відрахувань в складі фінансового плану. Податок на додану вартість. Податок на прибуток. Валові витрати виробництва та обігу. Акцизний збір. Інші витрати і відрахування. Оперативне фінансове планування. Банкрутство. Ознаки виникнення неплатоспроможності підприємства. Прихована стадія банкрутства. Фінансова нестійкість. Явне банкрутство. Штучне банкрутство. Судові процедури банкрутства. Ліквідаційна процедура. Наслідки ліквідації. Форми ліквідації. Планування заходів щодо запобігання банкрутству туристичного підприємства.


1. Алексеева М. Планирование деятельности фирмы. – М.: Финансы и статистика – 1997. – 246 с.

2. Бондар І.Ю., Чаюн І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обґрунтування. – К.: КДТЕУ, - 2000. – 65 с.


4. Гуляев В.Г. Контракты, договоры, соглашения и формуляры в туристской деятельности: Учебно-практическое пособие. – М.: ПРИОР, 1998. – 336 с.

5. Деловое планирование. Методы, организации; Современная программа. Учебное пособие под ред. В.М.Попова.- М.: Финансы и статистика, 1997.

6. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 320 с.

7. Ильин А.И. Планирование на предприятии / Учеб. Пособие. В 2 ч. Ч .1. Стратегическое планирование. Ч.2. Тактическое планирование. – Мн.: «Новое знание». – 2000. – 719 с.

8. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 256 с.

9. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учебник. – Минск: Новое знание, 2002. – 409 с.

10. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с. 11. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний

посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с. 12. Менеджмент туризма: Основы менеджмента: Учебник. – М.: Финансы и

статистика, 2002. – 352 с. 13. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навчальний

посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 348 с. 14. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны). – М.:

Экономика, 2000. – 207 с. 15. Туризм и гостиничное хозяйство / под. ред. Чудновского А.Д. – М.: ТАНДЕМ,

ЭКМОС, 2000. – 400 с. 16. Тян Р.Б. Планирование деятельности предприятия. / Учебное пособие. – К.:

МАУП. – 1998. – 152 с. 17. Фролова Л.В. Планирование деятельности предприятий. Учебное пособие. –

Донецк: ДонГУЄТ, 2001.

18. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. – Чернівці: ЧТЕІ КНЕУ, 2003. – 662 с.

19. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 368 с.

ДИСЦИПЛІНА CТАНДАРТИЗАЦІЯ, СЕРТИФІКАЦІЯ ТА ЛІЦЕНУВАННЯ В ТУРИЗМІДля напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – засвоїти теоретичні знання і практичні навички, що пов’язані із системою захисту інтересів споживачів і держави з питаньбезпеки туризму життя і здоров’я громадян, охорони майна та довкілля, вдосконалення якості послуг, виконання вимог та побажання споживача. 1.2. Головні завдання курсу:- пізнати види та взаємовідносини потреб, особливості вимог та відповідних дій розробника туристичного продукту для досягнення практичних наслідків; - ознайомлення із нормативною базою функціонування систем стандартизації та сертифікації товарів, робіт, послуг та уніфікацію їх в туризмі;- вивчити особливості процедури ліцензування всіх видів підприємств туристичної галузі. 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:- знання теоретичних засад та основних понять класичної філософії якості;- уміння визначати та коментувати актуальний стан та проблеми стандартизації;- уміння творчо аналізувати, узагальнювати та розвивати ідеї стандартизації та сучасні принципи побудови, структуру та ідеологію нормативу;- мати навички досконалого виконання процедури ліцензування.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Стандартизація – процес та підсумок фрмулювання стандартів.НЕ 1.1. Поняття стандарту та стандартизації. Види стандартів. Життєвий цикл стандартів. Взаємозв’язок між життєвим циклом туристичного продукту (туристичної послуги ) та стандартами. Рівні прийняття стандартів (міждержавний, державний, на рівні громадських організацій, окремих державних підприємств чи приватних компаній).НЕ 1.2. Сертифікація та акредитація. Роль та види сертифікації. Специфічні вимоги до підприємств, що претендують на акредитацію. Вимоги ліцензування. НЕ 1.3. Основні механізми ринкової стандартизації. Національні та міжнародні організації з розробки стандартів (ОРС/SDO), незалежні державні агенства, асоціації компаній в межах туристичної галузі. Нові організаційні напрями стандартизації (ринкова, конкурентна стандартизація). Консорціуми проти ОРС. ЗМ 2. Методичні та технологічні процедури процесів реалізації туристичного продукту.НЕ 2.1. Перелік туристичних послуг, що підлягають обовязковій сертифікації. Встановлення категорій об’єктів туристичної інфраструктури. НЕ 2.2. Договір на туристичне обслуговування. Програма туристичного обслуговування, транспортні засоби, готелі та інші місця розташування туристів. Види і способи забезпечення харчування, екскурсійного обслуговування, анімаційного тощо. НЕ 2.3. Нормативні вимоги щодо прав та обов’язків суб’єктів та об’єктів туристичної діяльності. Процедура страхування. Обов’язки виробника туристичного продукту. Вимоги до змісту угоди. Права споживачів туристичних послуг.


1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навчальний посібник. – К.: Знання України, 2002. – 358 с.

2. Дехтярь Г.М. Лицензирование и сертификация в туризме. М.: Финансы и статистика, 2003. - 256 с.

3. Закон України “Про туризм” N 1282-IV ( 1282-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.180.

4. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.

5. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник / За ред. Проф. І.М. Школи. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2005. – 596 с.

ІУ. ДИСЦИПЛІНИ САМОСТІЙНОГО ВИБОРУ ВНЗ

ДИСЦИПЛІНА «ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»для спеціальності 6.030601 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 216 год. ( 6,0)Форма контролю – залікІ. Пояснювальна записка.1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів із системою організації природоохоронної діяльності на глобальному і національному рівнях на принципах підтримуваного розвитку, наявною правовою базою та міжнародним співробітництвом в галузі охорони навколишнього середовища.

1.2. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:- знати види моніторингу основних елементів довкілля, структуру екологічних програм охорони природи, форми та умови проведення екологічної експертизи; структуру і рівні організації ПОД.- розуміти суть глобальних екопроблем, проблем формування природно-заповідного фонду України і світу;- уміти давати характеристику понять «екологічна безпека довкілля», «зона надзвичайних екологічних ситуацій природного і техногенного характеру»;дати визначення екологічного ризику та екологічного страхування.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)ЗМ 1. Структура, рівні і принципи організації природоохоронної діяльності в Україні і світі на умовах підтримуваного розвитку та оцінка ролі міжнародного співробітництва і громадських організаційНЕ 1.1. Принципи, рівні і структура організації природоохоронної діяльностіВступ. Завдання і зміст курсу «Організація прирдоохоронної діяльності» та його зв'язки з іншими науковими дисциплінами. Коротка історія виникнення курсу та перспективи розвитку на сучасному етапі. Основні принципи управ¬ління природоохоронною діяльністю. Міжнародні організації в області охорони навколишнього середовища та основні угоди і програми міжнарод ного співробітництва. Програма дій по охороні навколишнього середовища для Центральної і Східної Європи. Національні програми і досвід розв'язання екологічних проблем у державах з різним економічним розвитком. Система державних

органів й інститутів в галузі охорони природи та радіаційної безпеки на центральному рівні. Регіональний і місцеві рівні організації природоохоронної діяльності. Структура і функції Мінекобезпеки України.НЕ 1.2. Стратегія стабільного розвит¬ку як методологічна основа організації природоохоронної діяльності в Україні і на пла¬неті та її правове забезпечення.Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) та причини їїскликання. Головні документи конференції та основні завдання в галузі природоохоронної діяльності планети. Основні підсумки десятиріччя після Ріо та «Міжнародний форум Иоганнессбург+10» у2002році. Закон України «про охорону навколишнього природного середовища» від 21.06.1991р. Основні підзаконні акти в галузі охорони природи.НЕ 1.3. Міжнародне співробітництво в області охорони навколиш¬нього середовища та роль громадських організацій у природоохоронній еколого-просвітницькій діяльності.Основні напрямки міжнародного співробітництва в області охорони навколишнього середовища.Оздоровлення екосистеми Чорного моря - спільна справа всіх причорноморських країн. Основні етапи виникнення громадського екологічного руху. Громадські природоохоронні організації України Чернівецької області та історія їх становлення. Організація екологічної освіти і виховання населення в Україні.ЗМ 2. Моніторинг навколишнього природного середовища та кадастри природних ресурсів. Екоекспертиза, екопрограми, екобезпека, екокризи. Природно-заповідний фонд України і світу.2.1.Принципи, види і рівні моніторингу. Кадастри природних ресурсів. Природно-заповідний фонд України і світу.Поняття моніторингу природного середовища та його основні завдання. Основні принципи, види і рівні моніторингу природного середовища та їх забезпечення. Єдина держава системи екологічного моніторингу України. Моніторинг земель. Поняття кадастру природних ресурсів та їх основні види. Класифікація природних ресурсів за різними категоріями. Державний водний, земельний, лісовий кадастри та кадастри тваринного світу і корисних копалин.НЕ 2.2. Екобезпека та екоформування антропогенних навантажень.Екологічне нормування антропогенних навантажень. Поняття про екологічну експертизу, та її основні форми. Порядок проведення екологічних експертиз різних форм та їх фінансування. Охорона навколишнього середовища від шкідливих хімічних і біологічних впливів. Охорона навколишньогосередовища від шкідливих фізичних впливів. Забруднення навколишнього середовища різнимивидами відходів, транспорту і військової діяльності.

НЕ 2.3Екокризи природного і техно¬генного характеру. Екоризик і екострахування.

Класифікація надзвичайних екологічних ситуацій. Методи запобігання та ліквідації шкідливих наслідків природних і техногенних катастроф. Поняття екологічної кризи та причини їх виникнення. Екологічний ризик, його складові, оцінка та управління ними. Поняття екологічного страхування, його мета функції. Екологічний аудит та етапи визначення ступеня екологічної небезпеки об'єкта.

НЕ 2.4. Головні напрямки природо¬охоронної політики України в сучасних умовах.

Гармонізація природоохоронного законодавства держави з метою інтеграції її до Європейського союзу.

Головні пріоритети гармонійного розвитку в економічній, соціальній та екологічних сферах. Орієнтовні показники збалансованого природно-ресурсного розвитку України в період до 2020-2025 років.Практичні роботи:Вивчення закону України "Про моніторинг навколишнього середовища України".Географічний розподіл природно-заповідного фонду.Організація охорони і раціонального використання гідросфери і атмосфери в Україні.Вплив діяльності людського суспільства на геологічне середовище.Проблеми лісового користування Глобальні проблеми сучасності.Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:1. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. – К.: Т-во

"Знання" КОО, 2000. – 203 с.2. Демина Т.А.. Экология, природопользование, охрана окружающей среды. – М.: Аспект

Пресс, 2000. – 143 с.3. Колотило Д.М. Екологія і економіка. – К.: КНЕУ, 1999. – 368 с.4. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. – К.: МАУП, 2000. – 240 с.5. Швиденко А.Й., Руденко В.П., Євдокименко В.К. Екологічні основи

природокористування. – К.: ІЗМН, 1999. – 200 с.6. Шевчук В.Я, .Саталкін Ю.М., Білявський Г.О.Екологічне управління.-К.:Либідь,2004.-429

с. 7. Шмандій В.М. Солошин І.О. Управління природоохоронною діяльністю: Навч.пос. -

К.:Центр навч. літер.,2004.-296 с.

ДИСЦИПЛІНА ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ЕКОЛОГІЯДля напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу: ознайомити студентів зі структурою соціоекології її зв’язками з іншими науками в т.ч. й економічною екологією, дискусійними поглядами різних вчених та основними методами, що використовуються в економічній і соціальній екології.1.2. Головні завдання курсу: надати студентам методологічні і методичні засади розуміння суті математико-картографічного моделювання глобальної і регіональної соціоекосистем (моделі Т.Мальтуса, Дж. Форрстера, Медоуза, Месаровича, Пестеля, Леонтьєва та ін.); навчити студентів оцінювати роль екологічних чинників при різних концепцій економічного

розвитку; розкрити основні чинники екологізації суспільства та її механізми. Сформувати у студентів екологічне мислення в умовах сучасного економічного розвитку України.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:В результаті засвоєння курсу студенти повинні знати основні поняття соціальної і економічної екології та уміти застосовувати їх в реальному житті.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Соціальна екологія, її структура, предмет та об’єкт вивчення, історія становлення, методи досліджень.Основні етапи взаємодії суспільства і природи в глобальному масштабі та причини виникнення соціоекології. Системний підхід в соціоекології та основні типи соціоекосистем. Формування соціоекології, її структура та зв’язки з іншими науками. Інженерна геологія та соціоекологічне право як спільні розділи соціоекології із геологією та юриспруденцією. Співвідношення соціоекології із екологією та екологією людини. Математико-картографічне моделювання соціоекосистем–провідний метод прикладної соціоекології. Моделювання еколого-економічних процесів на рівні глобальної і регіональної соціоекосистем

ЗМ 2. Економічна екологія, об’єкт вивчення, зв’язки із суміжними науками, історія становлення та її роль в екологізації економіки:

Оптимальна функціональна структура (ОФС) соціоекосистем та оптимальне функціональне зонування (ОФЗ) як важелі оптимізації природокористування. Економічна екологія, її основні завдання, об’єкт вивчення та зв’язки з географією та економікою. Концепції світового економічного розвитку та вплив на них екологічних чинників. Екологізація економічного розвитку та її основні чинники. Природний критичний капітал. Природоємкість та її оцінка на макро-мікрорівнях. Відтворювальний механізм екологізації. Екологізація попиту і виробництва екологізація людей і відтвоення мотивів екологізації.


1. Бачинский Г.А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты. – К.: Наукова думка, 1991. – 153с.

2. Салтовський О.І. Основи соціальної екології. Курс лекцій. – К.: МАУП, 1997. – 168с.3. Малофеев В.И. Социальная экология: Учебное пособие. - М: Изд.-книготорг. центр

Маркетинг, 2002. - 260с.4. Марков Ю.Г. Социальная экология: взаимодействие общества и природы: Учебное

пособие. - Новосибирск: Изд. комп. «Лада», Новосибирск: «Наука», 2001.-544 с.5. Бобылев С.М. Ходжаев А.Ш. Экономика природопльзования. – М.: ТЭИС, 1997. –

272с. 6. Глухов В.в., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.П. Экономические основы экологии.

Учебник. – СПб.: Специальная литература, 1997. – 304с.7. Колотило Д.М. Екологія і економіка. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 368с.8. Гирусов З.В. и др. Экология и экономика природопользования: Уч. для вузов. - М.:

Закон и право. ЮНИТИ, 1998.9. Мельник Л.Г. Экологическая экономика. – Сумы: Унив.кн., 2001. – 350 с.10. Назарук М.М. Основи екології та соціоекології. – Львів: Афіша, 1999. – 256 с.11. Назарук М.М. Практикум з основ екології та соціоекології /М.М.Назарук, Б.В.Сем

чина – 2-ге вид.доп. – Львів: Афіша, 2000. – 116.ДИСЦИПЛІНА ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ

Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)Форма контролю: іспит

І. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - сформувати у студентів теоретико-методологічні основи знань лісової таксації, як основи раціонального лісового природокористування та вміння застосовувати на практиці основні методи таксації лісу.

1.2. Головні завдання курусу: з позицій системного аналізу розглянути сутність лісу як природного явища та природної системи, ознайомитись з морфолгією лісу та сучасною лісівничо-екологічною типологією; освоїти теоретичні основи таксації деревних стовбурів та практичне їх використання; оволодіти основами таксації лісостанів та таксації заготовленої лісопродукції; навчитись методам матеріальної та грошової оцінки лісосічного фонду.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знати основні закономірності та особливості розвитку лісових екосистем;- розуміти основні науково-методичні підходи, що використовуються в лісовій такасації;- оволодіти методикою проведення лісотаксаційних досліджень для нагромадження та

забезпечення лісогосподарських виробництв репрезентативною інформацією про лісосировинні ресурси, природно-історичні умови виростання лісу та зміни в лісостанах, що виникають під впливом часу й екологічних чинників.

П. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Лісознавчі основи таксації лісу

НЕ 1.1. Мета та завдання курсу лісова таксаціяОб’єкт вивчення лісової таксації. Мета, завдання та значення лісової таксації у системі лісогосподарських дисциплін. Взаємозв’язок лісової таксації з суміжними дисциплінами. Вклад українських вчених у розвиток лісотаксаційної наукНЕ 1.2. Ліс, як природне явище і природна системаОсновні поняття про ліс і його природу. Природне очищення стовбурів від сучків. Природне зрідження деревостанів. Диференціація дерев у лісі та її причини. Природний добір і пристосування до життєвих умов у лісі. Вчення про деревні породи-основні лісоутворювачі та деревні породи піонери. Вплив лісу на атмосферне повітря Вплив лісу на грунт. Вплив лісу на гідросферу. Поняття про лісозміниНЕ 1.3 Морфологія лісу.Поняття про лісостан і його компоненти: деревостан, підріст, підлісок, живе надгрунтове покриття, позаярусна рослинність, рослинний опад, відпад, лісову підстилку. Морфологія деревостану: склад, форма, вік, бонітет, повнота, зімкнутість, густота, товарність Будова деревостану та його пологу. Морфологія лісового масиву

НЕ 1. 4 Лісова типологія та екосистемологія.Історичні аспекти становлення та розвитку лісової типології Едафічна сітка Алексєва-Погребняка. Тип лісової ділянки. Поняття про трофотоп. Трофогенний ряд. Поняття про гігротоп. Гігрогенний ряд. Тип лісу. Тип лісостану. Діагностичні ознаки едатопів. Основи класифікації лісових екосистем

Н.Е 1.5 Теоретичні основи таксації деревних стовбурів та практичне їх використанняОсновні підходи до визначення форми стовбура дерева: Збіг деревного стовбура. Форма поперечних перетинів деревних стовбурів і способи її вивчення. Основні таксаційні інструменти.

ЗМ 2. Таксація ростучих дерев і деревостанів, заготовленої лісопродукції. Основи перелікової та ландшафтної таксації лісу.

НЕ 2.1 Таксація лісостанів і промислова сортиментація лісу на коренюРозподіл лісових земель за адміністративно-господарчими і організаційними ознаками. Розчленування покритих лісом земель на лісостан. Визначення площі поперечних перетинів, середнього діаметру і середньої висоти деревостану. Визначення повноти, класу бонітетів і зімкнутості лісостанів.

НЕ 2.2 Таксація деревостанів.Особливості таксації складних лісостанів. Методи визначення запасів деревостанів. Масові таблиці об’єму деревних стовбурів та методи їх використання. Поділ лісостанів за розрядами такс. Методи промислової сортиментації запасів деревини.НЕ 2.3.Принципи класифікації заготовленої лісопродукції.Таксація круглих сортиментів. Лісоматеріали із хвойних дерев, які обчислюються в щільних кубометрах. Круглий ліс, що обчислюється в складометрах. Додаткова група лісопродукції. Зміст, методика складання та порядок користування товарними таблицями.

НЕ 2.4 Визначення об’єму зрубаних дерев стовбурів.

Фізичні методи. Ксилометричний метод. Гідростатичний ваговий спосіб. Об’ємна вага деревини та її визначення. Визначення об’єму деревних стовбурів за стереометричними формулами. Інвентаризація лісосічного фонду наземними і авіаційними методами

НЕ 2.5 Закономірності будови деревостанів.

Місце середнього дерева та його визначення. Природні ступені товщини. Огіва. Розподіл дерев у деревостані за природними ступенями товщини

НЕ 2.6 Методи таксації віку,приросту дерев і деревостанівВизначення віку дерев. Класифікація приростів. Способи визначення абсолютного приросту дерев за таксаційними ознаками. Методи аналізу ходу росту дерев і деревостанівНЕ 2.7 Особливості перелікової таксації деревостанів.Поняття про перелік дерев та його різновиди. Правила та вимоги щодо обміру діаметрів дерев. Порядок і техніка переліку дерев у деревостанах.

Особливості проведення переліку та обміру дерев при таксації деревостанів для різних цілей Поняття про пробні площі та їх різновиди. Специфіка часткового переліку дерев на пробах. Специфіка вибіркового переліку

НЕ 2.8 Ландшафтна таксація лісівТипізація насаджень лісопарків, їх типи умов місцевиростання. Ландшафтні типи паркових лісів. Основи виділення постійних господарських дільниць в лісопарках. Оцінка якості лісопарків. Формування лісових ландшафтів для відпочинку і рекреації


1. Анучин Н.П. Лесная таксация. – М.: Лесная промышленность, 1971. – 512 с.2. Захаров В.К. Лесная таксация. – М.: Лесн. пром., 1967. – 408 с.3. Свириденко В.Є., Швиденко А.Й. Лісівництво. – К.: Сільгоспосвіта, 1995. – 364 с.4. Фурдичко О.І., Бондаренко В.Д. Першопостаті українського лісівництва.- Львів: ВАТ

“БІБЛЬОС”, 2000. – 372 с.5. Цурик Є. І. Перелікова таксаці лісу. – Львів: УкрДЛТУ, 2000. – 260 с.

6. Швиденко А.Й. Лісова таксація. – Чернівці: Рута, 2001.- 100 с.7. Швиденко А.Й., Данілова О.М. – Дерева і чагарники України: Голонасінні. – Чернівці:

Рута, 1999. – 46 с.8. Швиденко А.Й., Данілова О.М. – Дерева і чагарники України: Покритонасінні. – Чернівці:

Рута, 1999. – 46 с.9. Швиденко А.Й., Данілова О.М. Лісова дендрологія. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. –

331 с.10. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001.11. Швиденко А.Й. Лісівництво. – Чернівці: Рута, 2004. – 302 с.12. Бойко І.Д. Лісова таксація: Методичні вказівки до практичних занять. – Чернівці: Рута, 2004. – 35 с.13. Швиденко А.Й. Сучасна лісівничо-екологічна типологія// Науковий вісник НАУ, Т.25. –

К.: 2000.- С.183-143.

ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ ГАЛУЗІ

ДИСЦИПЛІНА «РЕСУРСНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» для спеціальності 6.050201 - "Менеджмент організація"Кількість годин (кредитів): 243 (7)Форма контролю: іспит І. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – сформувати у студентів теоретико-методологічні основи знань управління природними ресурсами та вміння на практиці вибирати оптимальну стратегію природокористування.

1.2. Головні завдання курсу:

розкрити теоретичні і прикладні аспекти ресурсного менеджменту; розкрити сутність природних ресурсів як об’єкту управління, принципів та форм управління раціональним природокористування; оволодіти методами управління природними ресурсами; усвідомити основні напрями та стратегії природокористування в Україні з врахування державної стратегії переходу до сталого розвитку; ознайомити з організаційною структурою управління природними ресурсами різних таксономічних рівнів (земельних, водних, мінеральних, лісових, фауністичних та охорони атмосферного повітря) встановити функціональні обов‘язки державних установ та організацій у сфері користування та використання природними ресурсами; розкрити основні особливості екологічної політики підприємства за умов збалансованого природокористування; розуміти необхідність екологічної паспортизації, обліку, страхування, моніторингу, аудиту, експертизи та екологічного менеджменту; оволодіти практичними прийомами застосування економічних механізмів, статистичної звітності у сфері природокористування.1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: знання предмету, мети та завдань курсу; визначення основних понять та термінів з ресурсного менеджменту; розуміння та вміння застосовувати основні методи в управлінні природними ресурсами; знання організаційної структури та основних функціональних обов’язків державних установ та організацій у сфері природокористування; вміння застосовувати економічні та статистично-звітні механізми у сфері використання та користування природними ресурсами.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)ЗМ 1. Теоретичні основи ресурсного менеджменту. НЕ 1.1 Природні ресурси як об’єкт управління в природокористуванні.

Зміст та поняття ресурсного менеджменту. Об’єкт ресурсного менеджменту (природні ресурси). Сутність поняття природокористування. Основні принципи природокористування. Стратегії та механізми у природокористуванні. НЕ 1.2 Методи управління природними ресурсами.Загальні методи в управлінні природними ресурсами. Обов’язкові методи в управлінні природними ресурсами. Спеціальні методи в управлінні природними ресурсами. НЕ 1.3 Органи спеціального державного управління у галузі використання та охорони природних ресурсів.Правові засади управління у галузі використання та охорони природних ресурсів. Зміст та завдання управління в у галузі використання та охорони природних ресурсів. Орган надвідомчого управління. Орган державного контролю у сфері використання та охорони природних ресурсів. Органи спеціального поресурсного управління. Органи спеціалізованого функціонального управління. Органи спеціалізованого галузевого управління.ЗМ 2. Управління у галузі використання та охорони природних ресурсів. НЕ 2.1 Земельні відносини та система управління земельними ресурсами. Розвиток земельних відносин, особливості управління земельними ресурсами та землекористування. Структура земельного фонду України. Право власності та право користування землею в Україні. Державний земельний кадастр та планування землекористування. НЕ 2.2 Лісові відносини та система управління лісовими ресурсами. Лісовий фонд та особливості лісового господарства України. Право власності, користування та використання лісових ресурсів. Лісовпорядкування та державний лісовий кадастр.НЕ 2.3 Водні відносини та система управління водними ресурсами. Водні ресурси України та основні напрями їх використання. Право водокористування. Державний водний кадастр. НЕ 2.4 Гірничі відносини та система управління мінеральними ресурсами. Розвиток гірничих відносин та особливості формування державного фонду надр. Форми надання надр у користування. Право користування надрами. Державний облік та контроль за надрами.НЕ 2.5 Організація управління фауністичними ресурсами в Україні. Фауністичні ресурси України, як об’єкт управління. Форми та види користування тваринного світу. Право власності та користування об’єктами тваринного світу. Державний облік та кадастр тваринного світу. НЕ 2.6 Організація управління охороною атмосферного повітря. Особливості атмосферного повітря як об’єкту управління. Організаційно-економічні заходи охорони атмосферного повітря. Контроль та моніторинг за охороною та використанням атмосферного повітря. ЗМ 3. Еколого-економічні механізми в ресурсному менеджменті.НЕ 3.1 Стандартизація в системі управління навколишнього середовища. Стандартизації та природокористування. Види міжнародних стандартів, значення та зміст стандартів серії ISO 9000 та 14 000. Міжнародні і Європейські стандарти з якості і охорони навколишнього середовища. Екологічна стандартизація в природокористуванні. Система стандартів з якості та управління навколишнього середовища. НЕ 3.2 Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Зміст та завдання нормування. Класифікація та види нормування. Нормування якості природних сфер.НЕ 3.3 Еколого-економічні механізми та ресурсні платежі. Зміст та форми еколого-економічних інструментів. Економічна оцінка природних ресурсів.

Ресурсні платежі.

ЗМ 4. Організаційні механізми в ресурсному менеджменті та особливості впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві.

Н.Е. 4.1 Система екологічного менеджмент на підприємстві.Правове регулювання екологічного менеджменту в Україні. Організаційні підходи до впровадження системи екологічного менеджменту зміст. Основні принципи удосконалення екологічної діяльності на підприємствах (в рамках системи екологічного менеджменту). Якісна оцінки ефективності системи екологічного менеджменту підприємства.Н.Е. 4.2 Екологічний аудит та страхування в системі екологічного менеджменту.Правове регулювання екологічного аудиту та страхування на підприємствах. Організаційні підходи до проведення екологічного аудиту та страхування. Структура та зміст екологічного аудиту. Н.Е. 4.3 Статистична звітність у галузі охорони та використання природних ресурсів.Документоведення природокористування на підприємстві. Види статистичної звітності. Форми статистичної звітності у природокористуванні.


11. Білявський Г.О., Бутченко А.І. Навроцький В.М. Основи екології: теорія і практика: Навч. посібник. – К.: Лібра, 2002. – 352 с.

12. Винокурова Н.Ф., Трушин В.В. Глобальная экология. – М.: Просвещение, 1998. – 270 с.

13. Злобін Ю.А. Кочубей Н.В. Загальна екологія. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 416 с.

14. Комар И.В. Рациональное использование природных ресурсов и ресурсные циклы. – М.: Наука, 1975. - 205с.

15. Крегул Ю. І. Правові основи державного управління економікою України: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 431 с.

16. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 348 с.

17. Постанова Верховної Ради України від 01 лютого 1998 року № 38-39 «Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Про концепцію (основи державної політики) національної безпеки України».

18. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. – М.: Мисль, 1990. – 637 с.19. Соціально–економічна географія України: Навчальний посібник /За ред. проф. Шаблія

О.І. – Львів: - 1994.20. Хенс Л. Устойчивое развитие как веха экономики природопользования // Экономика

природопользования / Л.Хенс, Л.Г. Мельник, Э. Бун, Й. Кен, Й. Сейак и др.; Под ред. Л.Хенса, Л. Мельника, Э. Буна. – К.: Наукова думка, 1998. – С. 125-140.

ДИСЦИПЛІНА ОСНОВИ ТУРИЗМОЗНАВСТВА

для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 270 (7,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - Мета викладання дисципліни “Основи туризмознавства” полягає у розкритті основних понять та проблем пов’язаних з характером та тенденціями розвитку туризму, туристичних потоків у загальносвітових масштабах та на регіональному рівні, у поданні основних характеристик туристичного комплексу, туристичних переміщень, діяльності та туристичного ринку. Прослідкувати зміни у розвитку туристичної індустрії впродовж ХХ ст.1.2. Головні завдання курсу: 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: У результаті вивчення дисципліни „Основи туризмознавства” студент повинен знати структуру та зміст навчальної дисципліни, основні поняття і проблеми туризмознавства, принципи розміщення готельного та ресторанного господарства, вплив основних чинників на розвиток туризму;вміти аналізувати основні чинники розвитку туризму, характеризувати основні види та форми туризму, формулювати основні терміни та поняття курсу, працювати з статистичними даними ВТО.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретичні засади та основні поняття туризмознавстваНЕ.1.1. Поняття турист та туристична подорож. Туристична подорож. Ознаки туристичної подорожі. Характеристика основних елементів туристичної подорожі.НЕ.1.2. Історія туризму . Історичні аспекти розвитку світового туризм Періодизація туристичної та екскурсійної справи. Давні світові подорожі. Період великих географічних відкриттів. Розвиток світового туризму в ХІХ-ХХ ст.НЕ.1.3. Чинники розвитку туризму.Демографічний чинник.Чинник доходів населення. Ментальний чинник.Чинник вільного часу.ЗМ 2. Туристична індустріяНЕ.2.1. Туристичні оператори. Основний зміст діяльності туроператора. Основні функції та завдання туроператора. Класифікація тур-операторів.НЕ.2.2.Основний зміст діяльності туроператора. Основні функції та завдання туроператора. Класифікація тур-операторів.НЕ. 2.3. Туристичні агенства.Загальна характеристика турагенства.. Основні завдання турагента. Торгові фірми. Процес взаємодії між туроператорами та турагентами. Основні відмінності між туроператорами та турагентами.Н.Е. 2.7. Самостійна робота студентів. Морські та річкові туристичні подорожі та екскурсії. Міжнародні туристичні авіаперевезення.


1. Александрова А.Ю. Международный туризм . – М.: Аспект Пресс,2001. – 207с.2. В.В.Безуглий, С.В.Козинець Регіональна економічна та соціальна географія світу;

Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія»,2003.

3. Гостиничный и туристический бізнес. Под ред.. Чудновского А.Д. – М.: «Тандем»,Узд. ЭКМОС, 2000. - 400с.

4. Кифяк В.Ф. Організація туризму : Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2008. – 344с.

5. Колотуха О.В. Спортивні рекреаційно-туристичні ресурси України. – К.: Федерація спортивного туризму України,2006. – 208 с.

6. Король О.Д., Крачило М.П. Менеджмент туризму: Навчальний посібник. Чернівці: Рута , 2008. 240 с.

7. Кудинов Б.Ф. Из истории развития туризма. - М., 1986.8. Кузишин А.В. Історія туризму: Навчальний посібник. Тернопіль: редакційно-

видавничий відділ Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, 2007. 196с.

9. Л.І. Нечаюк, Н.О. Нечаюк Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 348 с.

10. Мазур Ф.Ф, Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії; Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури,2005. – 96с.

11. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

12. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 661с.

13. Окладникова е.а. Международный туризм. Географія туристических ресурсов мира. – М. – СПб.,2002. – 384с.

ДИСЦИПЛІНА „ОСНОВИ ЕКСКУРСОЗНАВСТВА”для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”

Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)

Форма контролю: екзаменІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу -Метою викладання даного курсу є формування у студентів знань, умінь і навичок в галузі екскурсійної діяльності. Робоча програма призначена для реалізації державних вимог щодо мінімуму змісту й рівню підготовки бакалаврів за напрямом «Менеджмент організацій» і є єдиною для всіх форм навчання.1.2. Головні завдання курсу:Програма навчальної дисципліни «Основи екскурсознавства» передбачає викладання основ екскурсійної діяльності та методики, що дозволить студентові одержати знання, необхідні фахівцеві туристсько-екскурсійного профілю.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:Студенти, що завершили вивчення курсу «Основи екскурсознавства» повинні:знати поняття, сутність і особливості екскурсії; роль і сутність показу; завдання розповіді на екскурсії; порядок підготовки екскурсії; роль логіки в підвищенні ефективності екскурсій; роль психології в екскурсійному процесі; компоненти педагогічної діяльності екскурсовода; особливості й вимоги екскурсійного методу; джерела інформації; географічну й історико-культурологічну характеристику регіону; композицію екскурсії;вміти використовувати методи і техніку показу та розповіді на екскурсії; закордонний досвід в екскурсійній діяльності; елементи психології в екскурсії; джерела інформації.

ІІ. ЗМІСТОВІ МОДУЛІ (ЗМ) ТА ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ (НЕ).ЗМ 1. СУТНІСТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКСКУРСІЙ.

НЕ 1. Поняття екскурсія.Ретроспективний аналіз поняття екскурсія. Цілі та завдання екскурсій. Ознаки екскурсій.Місце екскурсії в туризмі.НЕ 2. Функції екскурсій та вимоги, що висуваються до них.Функція наукової пропаганди та інформації. Функція організації культурного дозвілля. Функція розширення кругозору та формування інтересів. Вимоги що висуваються до екскурсій.НЕ 3. Класифікація екскурсій.Класифікація екскурсій за змістом. Класифікація екскурсій за місцем проведення. Класифікація екскурсій за способом пересування та складом учасників. Класифікація екскурсій за формою проведення.ЗМ 2. ЕКСКУРСІЙНЕ ПІЗНАННЯ.НЕ 1. Сутність екскурсійного пізнання.Тематичний зміст екскурсій. Екскурсійний метод пізнання. Взаємодія показу та розповіді на екскурсії.НЕ 2. Показ в екскурсійному пізнанні.Місце показу в екскурсії. Засоби показу. Види показу. Особливості показу в екскурсії.Методичні прийоми показу.НЕ 3. Розповідь в екскурсійному пізнанні.Місце розповіді на екскурсії. Завдання розповіді на екскурсії. Особливості розповіді на екскурсії. Методичні прийоми розповіді.ЗМ 3. ТЕХНОЛОГІЯ РОЗРОБКИ ЕКСКУРСІЇ.НЕ 1. Екскурсійні об’єкти та прокладання маршруту.Екскурсійні об’єкти та їхня класифікація. Оцінка та відбір екскурсійних об’єктів. Екскурсійний маршрут і його види. Розробка екскурсійного маршруту. НЕ 2. Розробка тексту екскурсії.Відбір літературних джерел та укладання бібліографії. Підготовка контрольного тексту. Підготовка індивідуального тексту. Техніка використання індивідуального тексту.НЕ 3. Методична розробка екскурсії.Підготовка портфеля екскурсовода. Визначення методичних прийомів проведення екскурсії. Визначення техніки проведення екскурсії. Укладання методичної розробки.


1. Емельянов Б. В. Экскурсоведение: Учебник. – М.: Советский спорт, 2002. – 216 с.2. Долженко Г.П. Экскурсионное дело: Учебное пособие. – М.: ИКЦ «Март», 2005. – 272 с.Додаткова література1. Гецевич Н.А. Основы экскурсоведения. – Минск, 1988. 2. Городская литературная экскурсия. – М.: ЦРИБ Турист, 1973. 3. Дьякова Р.А., Емельянов Б.В., Пасечный П.С. Основы экскурсоведения. – М., 1985. 4. Дубинская Л.С. Основы информационно – экскурсионной работы гида – переводчика. Вопросы методики информационно – экскурсионной работы гида – переводчика: Учеб. Пос. – М., 1973. 5. Емельянов Б.В. В помощь экскурсоводу. – М.: Профиздат, 1976. 6. Емельянов Б.В. Методика подготовки и проведения экскурсий. – М., 1980. 7. Емельянов Б.В.Основы экскурсоведения. – М., 1985. 8. Емельянов Б.В. Организация экскурсионной работы: Методика, опыт. – М.,1984.

ДИСЦИПЛІНА „ОРГАНІЗАЦІЯ ОЗДОРОВЧО-СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ”

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: іспит

І. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – засвоїти і оволодіти глибокими теоретичними знаннями і практичними навичками з теорії й методики організації спортивного туризму залежно від потреб споживачів туристичних послуг. 1.2. Головні завдання курсу:- оволодіти методикою організації різних видів туристичної діяльності залежно від потреб туристів, їх вікових, статевих та соціальних особливостей; - сформувати необхідний рівень знань і умінь в організації оздоровчо-спортивного туризму в різних сферах туристичної діяльності;- пізнати основи організації оздоровчо-спортивних турів з урахуванням психологічних і соціокультурних особливостей споживачів туристичних послуг. 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:- знання основних законів та закономірностей розвитку спортивного туризму в світі;- розуміння причинно-наслідкових зв’язків організації спортивного туризму;- уміння творчо осмислювати, узагальнювати та розвивати ідеї та концепції організації спортивного туризму та їх практично реалізовувати в практиці організації туристського бізнесу.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретичні аспекти організації спортивного туризму.НЕ 1.1. Суть, значення і завдання спортивного туризму. Зміст і структура курсу. Об’єкт, предмет, мета й завдання курсу. З історії розвитку оздоровчо-спортивного туризму в Україні. НЕ 1.2. Види спортивного туризму та їх оздоровче значення. Класифікація спортивного туризму. Оздоровче значення пішохідного та гірського туризму. Оздоровче значення водного туризму. Оздоровчий вплив лижного туризму. Оздоровлюючі чинники походів вихідного дня.НЕ 1.3. Основи топографічних знань. Карта і план. Поняття про масштаб. Вимірювання відстаней по карті. Умовні знаки. Вивчення по карті рельєфу місцевості. НЕ 1.4. Основи орієнтування.Орієнтування на місцевості. Орієнтування за картою і компасом. Екстремальне орієнтування. НЕ 1.5. Небезпеки в туризмі. Небезпеки на пішохідних та гірських маршрутах. Небезпеки лижних маршрутів. Небезпеки на водних маршрутах. Небезпеки на веломаршрутах. Небезпеки у спелеотуризмі.НЕ 1.6. Медичне забезпечення оздоровчо-спортивного туризму.Заходи, що здійснюються в період підготовки до походу. Заходи, що здійснюються під час походу. Самоконтроль у туризмі. Заходи, що здійснюються в період підготовки до походу. Заходи, що здійснюються під час походу. Самоконтроль у туризмі.НЕ 1.7. Організація безпеки руху в туристському поході.Рух в умовах туристського походу. Порядок та режим руху. Страхування та самострахування під час руху. Рух пішки. Особливості руху по розчленованій місцевості. Рух водою. Долання водних перешкод. ЗМ 2. Методика організації маршрутів спортивного туризму.НЕ 2.1. Туристські маршрути. Класифікація туристських маршрутів. Методичні принципи розробки туристських

маршрутів. Маркування туристських маршрутів.НЕ 2.2. Організація побуту, харчування, постачання на туристському маршруті. Спорядження. Режим харчування. Режим водоспоживання.НЕ 2.3. Критичні ситуації в туристському поході та їх подолання. Правила поведінки в екстремальних ситуаціях. Психологічний аспект екстремальних ситуацій та катастроф. Медичний аспект екстремальних ситуацій. НЕ 2.4. Організація та здійснення масових туристських заходів.Класифікація масових туристських заходів. Організація зльотів та змагань. Змагання з окремих видів туризму. Навчально-тренувальні комплекси. Тренінги.НЕ 2.5. Охорона природи під час туристського походу.Основи похідної туристської екоетики. Способи мінімізації впливу туристського побуту на довкілля. Правила поведінки на природоохоронних територіях.


1. Алёшин В.М., Серебреников А.В. Туристская топография. – М., 1985.2. Волович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. – М., 1983.3. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. – К., 1975.4. Дехтяр В.Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму: навч. посіб. – К.: Наук. світ, 2003. –

203 с.5. Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Безпека життєдіяльності географа з основами професійної

підготовки. – Київ, 1998. – 126 с.6. Душков Б.А. География и психология. Подход к проблеме. – М., 1987.7. Коструб А.А. Медицинский справочник туриста. М., 1990.8. Котляров Е.А. География отдыха и туризма. – М.:Мысль, 1978. – 238 с.9. Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя. – К.: Реф., 1998.–264 с.10. Крачило М.П. Краєзнавство і туризм. – К.: Вища шк., 1994. – 191 с.11. Крачило М.П. Організація роботи з географічного краєзнавства і туризму. – Київ:

УМКВО, 1988. – 200 с.12. Крачило Н.П. География туризма. – Киев: Вища школа, 1987. – 208 с.13. Методика позакласної роботи з географії. За ред. Откаленка М.П. – Київ: Радянська

школа, 1974. – 190 с.14. Мэйелл М. Энциклопедия первой помощи. – СПб, 1995.15. Никишин Л.Ф., Коструб А.А. Туризм и здоровье. – К: Здоровье, 1991. – 220 с.16. Родичкин И.Д. Человек, среда, отдых. – К.:Будівельник, 1977. – 160 с.17. Сергеев В.Н. Туризм и здоровье. М., 1987.18. Спутник туриста. – К: Здоровье, 1991. – 358 с.19. Туристско-краеведческие кружки в школе. Под ред. Титова В.В. – Москва: Просвещение,

1988. – 156 с.20. Шимановский В.Ф. Питание в туристском путешествии. – М., 1986.21. Штюрмер Ю.А. Опасности в туризме, мнимые и действительные. – М., 1974.22. Штюрмер Ю.А. Охрана природы и туризм. – М., 1974.23. Щур Ю.В., Дмитрук О.Ю. Спортивно-оздоровчий туризм. – К.: Альтерпрес, 2003.

ДИСЦИПЛІНА «ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ»

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу - ознайомлення майбутніх бакалаврів-туристів з основним теоретичними і практичними положеннями організації транспортних послуг підчас надання транспортних послуг в туристичній діяльності, показати роль транспорту в туризмі, сформувати уявлення про організаційні та технологічні особливості здійснення туристичних подорожей різними видами транспорту. 1.2. Головними завданнями , що мають бути вирішені в процесі викладання дисципліни є сформувати в студентів знання про роль транспорту в наданні якісних туристичних послуг, ознайомити із особливостями організації туристичних транспортних послуг в різних видах транспорту. 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:- знати види транспортних послуг;- вміти складати план заходів по різних видах транспортних подорожей;- аналізувати структуру та надання послуг різними видами транспорту.ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)Змістовний модуль 1. „Транспорт, як чинник розвитку туризму”НЕ 1.1. Транспортне забезпечення туризму.Предмет, завдання і структура курсу. Види транспортних засобів, транспортне перевезення як складова туристичного продукту. - Види тран-спортних подорожей. НЕ 1.2. Історія розвитку транспортної системи.Поняття транспортної системи, особливості структури та формування. Виникнення та особливості розвитку транспортної системи періоду давніх цивілізацій. Транспортні системи періоду Середньовіччя. Особливості розвитку транспортної системи світу в період географічних відкриттів. Розвиток транспортної системи у період промислової революції. Сучасний стан транспортної системи світу.НЕ 1.3. Вплив туризму та транспортних подорожей на довкілля.Види впливу на довкілля. Види забруднення території під час подорожей. Стратегія ста-лого розвитку туризму як фактор оптимізації взаємодії суспільства і навколишнього середовища. Змістовний модуль 2. „Особливості надання транспортних послуг в туризмі різними видами транспорту”НЕ 2.1. Стан розвитку водно-транспортної системи світу. Соціально-економічна сутність водного транспорту та його структура. Сучасний стан розвитку водного транспорту світу. Особливості сучасного стану ринку круїзів.НЕ 2.2. Стан розвитку залізничної системи світу.Регіональні особливості розвитку залізничного транспорту. Види поїздів та категорій-ність вагонів Міжнародне співробітництво в сфері залізничного транспорту.НЕ 2.3. Стан розвитку системи перевезень повітряним транспортом.Сучасний стан світового ринку авіаперевезень. Основні типи літаків та основні авіакомпанії. Найбільші аеропорти світу. Заходи безпеки в авіаційному транспорті.НЕ 2.4. Стан розвитку системи автореревезень.Виникнення і розвиток автоперевезень в світі. Регіональні відмінності в розвитку автоперевезень світу. Стан розвитку автопарку світу. Формування транспортних коридорів.


1. Алисов И.В. Хорев Б.С. Економическая и социальная географія мира. –М.: Гардарики, 2000. – 704 с.

2. Биржаков М.Б. Казаков Н.П. Безопасность в туризме. – СПб.: Герда, 2005. – 208с.3. Биржаков М.Б., Никифоров В.И. Индустрия туризма: перевозки. – СПб.: Герда, 2001. – 400 с. 4. Бутко И.И. Ситников В.А. Транспортное обслуживание туризма: учебное пособие. М.: ИКП «МарТ», Ростов н/Д : Издательский центр «МарТ», 2006. -336 с.5. Любіцева О.О. Методика розробки турів. – к.: Альтерпрес, 2003. – 104 с.6. Осипова О.Я. Транспортное обслуживание туристов. – М.: Академия, 2004. – 368 с.7. Фастовець О. О. Організація транспортних подорожей і перевезень. - К.: Музична Україна, 2003. – 190 с.

ДИСЦИПЛІНА СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів із теоретичними напрацюваннями у сфері менеджменту, маркетингу та організації сервісу сільського зеленого туризму, проаналізувати досвід організації такої форми масового дозвілля у країнах Європейського Союзу, окреслити сучасний стан і тенденції становлення сільського туризму в Україні, навчити студентів визначати передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в регіонах України.1.2. Головні завдання курсу: ознайомитись із поняттєво-термінологічними, концептуально-теоретичними та методологічними аспектами сільського зеленого туризму; проаналізувати європейський досвід організації сільського зеленого туризму; розглянути організацію та планування сільського зеленого туризму в Україні; вивчити особливості менеджменту та маркетингу сільського зеленого туризму; розглянути передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Україні; навчитись застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: вивчити основні поняття та концепції сільського зеленого туризму; розглянути форми організації відпочинку в селі і європейський досвід організації сільського зеленого туризму; ознайомитись з організацією та плануванням сільського зеленого туризму в Україні; засвоїти особливості менеджменту та маркетингу сільського зеленого туризму; розглянути перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)ЗМ 1. Сільський зелений туризм як окрема форма рекреаційної діяльностіНЕ 1.1. Теоретичні та методологічні аспекти сільського зеленого туризмуТериторіальна організація сільського зеленого туризму. Пропускний потенціал сільського туризму. Типологія сільських поселень України. Анімація зеленого туризму. Відмінності між міським та сільським туризмом [2,3,5].НЕ 1.2. Організація та планування сільського зеленого туризмуЧинники організації сільського туризму. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Технологічні основи гостинності. Гостьовий цикл зеленого туризму. Особливості планування у сільському туризмі [3,5,8].НЕ 1.3. Менеджмент сільського зеленого туризмуОсобливості менеджменту сільського туризму. Управління іміджем сільської території. Менеджмент людських ресурсів сільського туризму [2,4,8].НЕ 1.4. Маркетинг сільського зеленого туризму

Сутність маркетингу сільського зеленого туризму. Інформаційні системи маркетингових комунікацій у сільському зеленому туризмі [1,6,7].ЗМ 2. Сільський зелений туризм у сучасному туристському бізнесіНЕ 2.1. Права та обов’язки власників агроосельПрава власників агроосель. Обов’язки власників агроосель. Забезпечення умов безпечного відпочинку [3,4,7].НЕ 2.2. Туристичний продукт агро господарстваКомплекс послуг сільського зеленого туризму. Специфічні риси агротуристичних послуг. Основні та додаткові послуги сільського туризму [1,2,4]НЕ 2.3. Організація надання послуг тимчасового проживання і харчування у сільському зеленому туризміОсновні вимоги щодо облаштування агро оселі. Сервісне облаштування номерів садиби. Окремі аспекти організації надання послуг харчування [1,6,7].НЕ 2.4. Проблеми і перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні.Реалії розвитку сільського зеленого туризму в Україні на початку ХХІ ст. Рекомендації щодо розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні [5,6,8].ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Горішевський П., Аронець М. Сільський зелений туризм: посібник для початківця. – Посібник – Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2003. – 148с.

2. Горішевський П.В., Васильєв В., Зінько Ю., Коберніченко Т. Сільський зелений туризм: організація діяльності. – Посібник – Київ: НМЦ «Освіта», 2005. – 128с.

3. Горішевський П.В., Васильєв В.П., Зінько Ю.В. Сільський зелений туризм: організація гостинності на селі: Підручник. – Івано-Франківськ: Місто-Н, 2003. – 158с.

4. Євдокименко В.К., Садова У.Я., Шевчук Л.Т. Соціальна інфраструктура Карпатського регіону: пошук перспектив розвитку. – Чернівці: Прут, 1995. – 80с.

5. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб. - Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 312с.

6. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб./ За ред.. Ф.Д. Заставного. – К.: Знання, 2006. – 550с.

7. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм: Навч.посіб. – К.: Знання, 2006. – 271с.

8. Розробка та реалізація Стратегій розвитку територіальних громад: вітчизняний досвід / За ред. С.Максименка та ін. – К.: Дата Банк Україна, 2003. – 272с.

ДИСЦИПЛІНА «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ»Для спеціальності 6.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів з найважливішими питаннями, пов'язаними із міжнародним туризмом, та особливостями світової туристичної індустрії.1.2. Головні завдання курсу: розкрити особливості міжнародного туризму як галузі національної економіки, ознайомити із географією туристського попиту, особливостями міжнародного туризму та державного регулюванням туристичної діяльності в світі.1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: студент повинен мати знання про міжнародний туризм як про суспільне явище і важливу галузь національної економіки; про існуючи туристичні формальності та географію туристичного попиту; вміти аналізувати різні аспекти туризму та професійно оцінювати конкретну

ситуацію у межах міжнародного туристичного ринку; здійснювати аналіз та прогноз ситуації щодо розвитку подій у межах світового туристичного ринку тощо.ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)ЗМ 1. НЕ 1.1. Вступ. Туризм як форма міжнародних відносин. Поняття міжнародного туризму. Особливості міжнародного туризму. Міжнародний і внутрішній туризм.НЕ 1.2. Статистика міжнародного туризму. Статистика туристських потоків. Статистика туристських доходів. Статистика туристських витрат.НЕ 1.3. Міжнародний туризм як соціально-економічне явище. Соціально-економічна роль туризму. Функції міжнародного туризму в економіці країни. Види міжнародного туризму. Фактори розвитку міжнародного туризму. Значення міжнародного туризму. Тенденції розвитку сучасного туризму. НЕ 1.4. Туристичні формальності. Види формальностей у міжнародному туризмі. Державне регулювання туристичних формальностей. Поліцейські формальності. Паспортні формальності. Візові формальності. Туристична віза. Шенгенська віза. Митні формальності. Валютний контроль. Оформлення закордонного паспорта в Україні. Медико-санітарні формальності. Формальності безпеки. Страхування туристів. Медичне страхування туристів. Майнове страхування туристів. Страхування цивільної відповідальності. НЕ 1.5. Міжнародна співпраця в галузі туризму. Двостороння співпраця в галузі туризму. Багатостороння співпраця. Головні міжнародні туристичні організації. ЗМ 2. НЕ 2.1. Державне регулювання міжнародної туристичної діяльності. Сутність, структура та інструменти державного регулювання туризму. Механізми підтримки розвитку міжнародного туризму. Правове регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах. Туристична політика держав.НЕ 2.2. Географія туристичного попиту. Географічні фактори розвитку міжнародного туризму. Географія світових туристських потоків. Туризм із метою відпочинку і розваг. Європа. Америка. Азійсько-Тихоокеанський регіон. Африка, Близький Схід та Південна Азія. Спортивний туризм. Міжнародні спортивні заходи. Гірськолижний туризм. Діловий туризм Бізнес-подорожі. Конгресово-виставковий туризм. Інсентив-туризм. Лікувально-оздоровчий туризм. Релігійний туризм.НЕ 2.3. Туристичні ресурси. Поняття та сутність туристичних ресурсів. Принципи класифікації туристичних ресурсів. Природно-кліматичні туристичні ресурси. Історико-культурні туристичні ресурси. Соціально-економічні туристичні ресурси. Інформаційні туристичні ресурси. НЕ 2.4. Світова спадщина ЮНЕСКО. Характеристика списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Критерії об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Розподіл об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО по країнам світу. Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. НЕ 2.5. Процеси транснаціоналізації та глобалізації в міжнародному туризмі. Транснаціональні компанії на ринку міжнародного туризму. ТНК у готельному господарстві. Вплив туристських ТНК на національну економіку. Процеси глобалізації у світовому туризмі.


1.Александрова А.Ю. Международный туризм Учебник. - М.: Аспект Пресс, 2002. – 470 с.2.Дейнека А. Г. Страноведение: Общая часть: Учебник. – Х.: Бизнес Информ, 2000. – 252 с.3. Зорин И.В., Квартальников В.Н. Туристский терминологический словарь. 4. Дмитревский Ю. Д. Туристские районы мира. М., 2000. С.75.– М., 1999.

5.Мальська М. П., Антонюк Н. В., Ганич Н. М. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник. - К.: Знання, 2008. - 661 с.6.Максименко С.В. Туристская деятельность: международно-правовые аспекты Одесса: Латстар, 2001. – 168 с7.Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч.посіб. – К.: Знання, 2008. – 343 с.8.Мироненко Н.С. Страноведение: Теория и методы: Учебное пособие для вузов. – М.: АспектПресс, 2001. – 268 с.9.Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма: Учебное пособие. 3-е издание. – М, 2004.

ДИСЦИПЛІНА ТУРИЗМ І КРАЄЗНАВСТВОДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – засвоїти й оволодіти теоретичними знаннями і практичними навичками з теорії і методики організації краєзнавчого туризму залежно від потреб споживачів туристичних послуг.1.2. Головні завдання курсу: оволодіти методикою організації різних видів туристичної діяльності залежно від потреб туристів, їх фахових, вікових, національних особливостей; сформувати необхідний рівень знань і умінь в організації краєзнавчого туризму в різних сферах туристичної діяльності; пізнати основи організації краєзнавчих турів із урахуванням ментальних та соціокультурних особливостей споживачів туристичних послуг.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: знання основних законів та закономірностей розвитку краєзнавчого туризму у світі; розуміння причинно-наслідкових зв’язків та чинників природних явищ, процесів в організації краєзнавчого туризму; уміння творчо аналізувати, узагальнювати та розвивати ідеї та концепції організації краєзнавчого туризму та їх практично реалізовувати в практиці туристичної діяльності.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Краєзнавчо-туристична справа на західно - українських землях. Краєзнавчі особливості Чернівецької області. Завдання сучасного краєзнавчого туризму.НЕ 1.1. Зародження туристично-екскурсійної справи на західно-українських землях. Діяльність краєзнавчо-туристичних товариств «Плай» і «Чорногора».НЕ 1.2. Природничо-краєзнавчі особливості районів Чернівецької області.НЕ 1.3. Краєзнавчі особливості розселення та розвитку господарства районів Чернівецької області. Пам’ятки стародавніх часів та визначні місця Буковини.НЕ 1.4. Рекреаційна характеристика інвестиційно-привабливих земель районів Чернівецької області. Музеї м. Чернівці.НЕ 1.5. Плани краєзнавчих екскурсій та походів. Кошториси на придбання спорядження, продуктів харчування, аптечки для походів.НЕ 1.6. Завдання сучасного краєзнавчого туризмуЗМ 2. Методика: досліджень під час походів рідним краєм; організації та проведення краєзнавчих походів. Форми краєзнавчо-туристичної роботи.НЕ 2.1. Геологічні, геоморфологічні дослідження. Дослідження грунтів.НЕ 2.1. Метеорологічні, гідрологічні дослідження. НЕ 2.3. Геоботанічні дослідження. Дослідження ландшафтів. Зібрання матеріалів та зразків під час подорожей по рідному краю.НЕ 2.4. Мета і завдання організації подорожей.

НЕ 2.5. Вибір і вивчення району подорожі. Розробка маршруту походу. Одержання дозволу на подорож. Контроль за підготовкою і проведенням подорожі.НЕ 2.6. Формування групи та розподіл обов’язків. Підготовка групи до виходу на маршрут. Складання кошторису. Спорядження для походу. Медичне забезпечення подорожі.НЕ 2.7. Проведення подорожі. Основи техніки туризму. Основи тактики походу. Підведення підсумків подорожі.НЕ 2.8. Форми краєзнавчо-туристичної роботи.


1. Буковина інвестиційно - туристична.- Чернівці: Мерк’юрі Буковина, 2004.2. Буковина туристична. – К.: Світ успіху, 2005.3. Геренчук К.І., Раковська А.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження.- К., 1975.4. Даниляк А.К. Організація та проведення туристичних змагань з техніки пішохідного туризму.- Чернівці: Рута, 2000.5. Для розвитку туризму (Затверджено обласну Програму розвитку туризму на 2002-2010 рр.) // Буковина.- 2000.- 5 червня.6. Зелений пояс Чернівців.- Чернівці: Золоті литаври, 2002.7. Карпа туристичних маршрутів Українських Карпат (Чернівецька область)// Здоров’я України.- 1998.- № 10-11.8. Киф’як В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні.- Чернівці: Зелена Буковина, 2003.9.Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя.- К.- Реф.- 1998.10. Крачило М.П. Краєзнавство і туризм.- К.: Вища шк.., 1994.11. Крачило М.П. Організація роботи з географічного краєзнавства і туризму.- К.: УМКВО, 1988.12. Луцький Я. Туризм для всіх. - Івано-Франківськ: Рідний край, 2004.13.Навчно-краєзнавчий атлас Чернівецької області.- Львів: Чернівці, ВНТЛ, 2000.14. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство.- К.: Альтерпрес, 2003.15. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство.- К.: Знання, 2006.16. Полевие туристические лагеря.- М.: Владое, 2000.17. Савранчук Л.А. Туризм і краєзнавство.- Вип 1.- Чернівці: Рута, 2004.18. Савранчук Л.А. Туризм і краєзнавство.- Вип 2.- Чернівці: Рута, 2005.19. Савранчук Л.А., Ясенчук В.І. Туризм і краєзнавство.- Вип 3.- Чернівці: Рута, 2006.20. Україна. Туристична карта /1:1250000/, ДНВП «Картографія», 2008.21. Федорченко В.К. Історія туризму в Україні.- Київ: Вища шк., 2002.22. Чарівна Буковина запрошує.- Чернівці: Місто, 2003.23. 500 чарівних куточків України, які варто відвідати.- Харків, КН.клуб, 2007.

ДИСЦИПЛІНА ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135/4Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу Засвоїти теоретичні і практичні навики, що пов’язані з вивченням предмета туристичних ресурсів, як передумови розвитку внутрішнього та в’їзного туризму України, а також засвоєння термінологічної бази і знань з комплексної оцінки туристичних ресурсів природних регіонів України.1.2. Головні завдання курсу:

засвоєння студентами теоретичних засад сутності, генезису, формування різновидів туристичних ресурсів; отримання знань з основ оцінки ареалів поширення туристичних ресурсів України; вміння характеризувати ресурси природних регіонів України для різних видів туризму.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: Студент повинен знати: джерела інформаційної бази з даної навчальної дисципліни; уміти користуватися друкованими, картографічними, статистичними матеріалами та інформацією з Інтернет мережі по даному предмету.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Сутність, генезис, формування різновидів туристичних ресурсів. Ареали поширення туристичних ресурсів УкраїниНЕ 1.1. Теоретичні засади курсу „Туристичні ресурси України”.Мета і структура курсу. Поняття, сутність туристичних ресурсів; їх різновиди; природні та антропогенні ресурси, їх генезис.НЕ 1.2.Наявність туристичних ресурсів, як передумова розвитку туристичної індустрії.Туристичні ресурси, як передумова розвитку внутрішнього та виїзного туризму в Україні. Класифікація туристичних ресурсів України.НЕ 1.3. Географічні аспекти формування туристичних ресурсів України.Зональні туристичні ресурси України. Азональні туристичні ресурси України. Атрактивність та доцільність антропогенних туристичних об’єктів.НЕ 1.4. Ареали поширення туристичних ресурсів України.Ареали поширення мінеральних вод, лікувальних, торф’яних грязей, озокериту, ропи. Ареали поширення біотичних; гідро кліматичних ресурсів. Ареали поширення геологічних та ландшафтних об’єктів.ЗМ 2. Основи оцінки рекреаційних ресурсів України для різних видів туризмуНЕ 2.1. Природні туристичні ресурси України.Якісний склад та поширення бальнеологічних, кліматичних, водних, лісових, ландшафтних ресурсів та ресурсів рельєфу поверхні України.НЕ 2.2. Мережа об’єктів природно-заповідного фонду України. Структура природно-заповідного фонду України. Сучасний стан функціонування об’єктів природно-заповідної мережі. Проблеми туристичного використання об’єктів природно-заповідного фонду України..НЕ 2.3. Антропогенні ресурси України. Подієвий туризм України.

Атрактивність антропогенних ресурсів України. Використання туристичною індустрією антропогенних ресурсів України.Подієвий туризм в Україні.НЕ 2.4. Методика комплексної оцінки туристичних ресурсів України.

Технологічна оцінка туристичних ресурсів України.Естетична оцінка ресурсів України.Інші види оцінок туристичних ресурсів України


1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування.- К.: Київський університет, 2001.

2. Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти.- К.: Альтерпрес, 2002.3. Закон України “Про туризм”.4. Зорин И.В. Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма.- Москва, Финансы и статистика,

2003.5. Карпатський рекреационный комплекс, Ред. М.И. Долишний.- К.: Наук. Думка, 1984.

6. Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплексы.- К.: Вища шк., 2004.7. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг.- К.: Альтерпрес, 2002.8. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України.- Львів, ВЛУ, 1997.9. Николаенко Д.В. Рекреационная география.- Москва, Владос, 2001.10. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство.- К.: Альтерпрес, 2003.11. Полевые туристические лагеря.- Москва: ГИЦ, 2000.12. Романов А.А. Зарубежное туристическое страноведение.- Москва, Спорт, 2001.13. Рутинський М.І. Географія туризму України.- К., 2004.14. Смаль І.В. Основи географії рекреації та туризму.- Ніжин: Вид-во НДПУ, 2004.15. Туристский терминологический словарь.- Москва: Спорт, 1999.16. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія.- Київ, ЦНЛ, 2007.17. Храбовченко В.В. Экологический туризм.- Москва: Финансы и статистика, 2004. 18. 500 чарівних куточків України, які варто відвідати.- Харків, Кн.. клуб, 2007.

ДИСЦИПЛІНА ТУРИЗМ І КРАЄЗНАВСТВОДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – засвоїти й оволодіти теоретичними знаннями і практичними навичками з теорії і методики організації краєзнавчого туризму залежно від потреб споживачів туристичних послуг.1.2. Головні завдання курсу: оволодіти методикою організації різних видів туристичної діяльності залежно від потреб туристів, їх фахових, вікових, національних особливостей; сформувати необхідний рівень знань і умінь в організації краєзнавчого туризму в різних сферах туристичної діяльності; пізнати основи організації краєзнавчих турів із урахуванням ментальних та соціокультурних особливостей споживачів туристичних послуг.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: знання основних законів та закономірностей розвитку краєзнавчого туризму у світі; розуміння причинно-наслідкових зв’язків та чинників природних явищ, процесів в організації краєзнавчого туризму; уміння творчо аналізувати, узагальнювати та розвивати ідеї та концепції організації краєзнавчого туризму та їх практично реалізовувати в практиці туристичної діяльності.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Краєзнавчо-туристична справа на західно - українських землях. Краєзнавчі особливості Чернівецької області. Завдання сучасного краєзнавчого туризму.НЕ 1.1. Зародження туристично-екскурсійної справи на західно-українських землях. Діяльність краєзнавчо-туристичних товариств «Плай» і «Чорногора».НЕ 1.2. Природничо-краєзнавчі особливості районів Чернівецької області.НЕ 1.3. Краєзнавчі особливості розселення та розвитку господарства районів Чернівецької області. Пам’ятки стародавніх часів та визначні місця Буковини.НЕ 1.4. Рекреаційна характеристика інвестиційно-привабливих земель районів Чернівецької області. Музеї м. Чернівці.НЕ 1.5. Плани краєзнавчих екскурсій та походів. Кошториси на придбання спорядження, продуктів харчування, аптечки для походів.НЕ 1.6. Завдання сучасного краєзнавчого туризмуЗМ 2. Методика: досліджень під час походів рідним краєм; організації та проведення краєзнавчих походів. Форми краєзнавчо-туристичної роботи.НЕ 2.1. Геологічні, геоморфологічні дослідження. Дослідження грунтів.

НЕ 2.1. Метеорологічні, гідрологічні дослідження. НЕ 2.3. Геоботанічні дослідження. Дослідження ландшафтів. Зібрання матеріалів та зразків під час подорожей по рідному краю.НЕ 2.4. Мета і завдання організації подорожей.НЕ 2.5. Вибір і вивчення району подорожі. Розробка маршруту походу. Одержання дозволу на подорож. Контроль за підготовкою і проведенням подорожі.НЕ 2.6. Формування групи та розподіл обов’язків. Підготовка групи до виходу на маршрут. Складання кошторису. Спорядження для походу. Медичне забезпечення подорожі.НЕ 2.7. Проведення подорожі. Основи техніки туризму. Основи тактики походу. Підведення підсумків подорожі.НЕ 2.8. Форми краєзнавчо-туристичної роботи.



ДИСЦИПЛІНА ТЕХНОЛОГІЯ РЕСТОРАННОЇ СПРАВИдля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка 1.1. Мета курсу забезпечити майбутнього фахівця туристичної галузі теоретичними знаннями і практичними навичками з організації та технології ресторанної справи.

1.2. Головні завдання курсу:Сформувати у студентів поняття про ресторанне господарство, заклади харчування та ресторанну справу – як важливої складової туристичної індустрії.Розкрити особливості розвитку ресторанного господарства у світі загалом та Україні зокрема. Ознайомити студентів з еволюцією ресторанної індустрії. Охарактеризувати сутність і специфіку ресторанного господарства, зокрема різні критерії і підходи до класифікації підприємств харчування. Ознайомити студентів зі складовими частинами ресторану. Ознайомити студентів із матеріально-технічним забезпеченням ресторанного господарства.Розікрити особливості підготовки до обслуговування відвідувачів. Сформувати в студентів уявлення про організацію обслуговування відвідувачів у ресторанах. Ознайомити студентів із загальними правилами і принципами обслуговування клієнтів ресторанів. Розікрити особливості обслуговування гостей із різних країн.Ознайомити із правилами поведінки та особливостями етикету у ресторанних закладах.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Розвиток ресторанної справи у світі. Основні фонди ресторанного господарства

НЕ 1.1. Сутність і значення ресторанного господарства.Особливості виробничо-торгової діяльності підприємств харчування. Чинники впливу на профіль ресторану та його ринок. Класифікація підприємств масового харчування. Класифікація ресторанів.

НЕ 1.2. Еволюція ресторанного господарства. Періоди розвитку ресторанної справи Зародження ресторанної справи. Роль кав’ярень у громадському житті суспільства. Вплив французьких кулінарних традицій на розвиток ресторанної справи у світі. Розквіт ресторанного бізнесу в ХІХ ст. Розвиток мереж закладів харчування в ХХ ст. НЕ 1.3. Формування внутрішнього простору ресторанів і кафе Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Виробничі та побутові приміщення.НЕ 1.4. Матеріально-технічне забезпечення ресторану.Меблі та обладнання торгового залу. Асортимент скляного посуду. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизнаЗМ 2. Особливості технологічного процесу виробництва продукції у закладах харчування

НЕ 2.1. Основні стадії технологічного процесу виробництва продукції в ресторанахПриймання продовольчої сировини і харчових продуктів. Зберігання харчової продукції. Механічна та гідромеханічна обробка сировини. Теплова обробка напівфабрикатів і приготування готової їжі. Зберігання готової продукції. Організація споживання їжі. НЕ 2.2. Способи і прийоми теплової кулінарної обробки продуктів.Способи і прийоми теплової кулінарної обробки при поверхневому нагріванні продуктів. Спосіб теплової кулінарної обробки з використанням інфрачервоного випромінювання. Спосіб теплової кулінарної обробки продуктів об'ємним нагріванням (струмами надвисокої частоти). Нові й комбіновані способи теплової кулінарної обробки продуктів.НЕ 2.3. Принципи складання рецептур на продукцію ресторанного господарстваЗбірники рецептур страв, кулінарних і кондитерських виробів для підприємств ресторанного господарства. Галузеві стандарти. Технічні умови і технологічні інструкції на продукцію ресторанного господарства. Стандарт підприємства. Техніко-технологічні карти. Планування і складання меню.


1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання / Навч. посібник. – К.: Знання України, 2002. – 358 с.

2. Бабин И.П. Напитки на любой вкус. – М.: Экономика, 1990.3. Бондаренко Г.А. Гостиничное и ресторанное хозяйство: Учебно-практ. Пособие.

– Мн.: БГЭУ, 1999.4. Доцяк В.С., Стременко Л.Ю. Стременко В. Страви, закуски, напої, десерти

барів і буфетів. – К.: Вища школа, 1990.5. Захарченко М.Н., Кучер Л.С. Обслуживание на предприятиях общественного

питания. – М.: Экономика, 1986.6. Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов: Учебник.

– 3-е из., перераб. и доп. – Мн.: Новое знание, 2002. – 368 с. 7. Келлинг А., Фогель Г. Руководство для официантов. – М.: Экономика, 1980.8. Костов Н.Н., Недов Н.Г. Обслуживание на предприятиях общественного

питания. – М.: Высшая школа, 1981.9. Красильников В.А., Красильников Н.А., Надежин Н.А. Современный ресторан и

культура обслуживания. – М.: Экономика, 1980.10. Кузнєцова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства:

Навч. посібник. – К., 1997. – 176 с.11. Нейман Г., Шафре А. Искусство обслуживания. – М.: Экономика, 1979.12. Ресторанный сервис: Основы международной практики обслуживания для

профессионалов и начинающих / С. и Л. Зигель, Х. и Р. Ленгер, Г. Штиклер, В. Гутмайер – М.: Центрполиграф, 2003. – 288 с.

13. Сало Я.М. Довідник бармена. – Львів: Бібльос, 2002. 14. Сало Я.М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування.

Ресторанна справа: Довідник офіціанта. – Львів: Афіша. – 2005. – 336 с. 15. Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ,

2002. – 607 с.

ДИСЦИПЛІНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОСЛУГ ХАРЧУВАННЯ

для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135 (4)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу забезпечити майбутнього фахівця з готельного, курортного і туристичного сервісу теоретичними знаннями і практичними навичками з організації послуг харчування у різноманітних закладах готельно-ресторанної галузі.1.2. Головні завдання курсу:

Сформувати у студентів поняття про ресторанний сервіс, складові успіху ресторанного бізнесу. Розкрити особливості професійного етикету працівників закладів харчування (метрдотеля (ресторанного менеджера), менеджера з виробництва, офіціанта, бармена та його помічників, хостес, сомельє, бариста та ін.). Вивчити основні обов’язки вказаних працівників, їхні професійні знання і вміння. Ознайомити студентів з вимогами стосовно зовнішнього вигляду та форменого одягу працівників закладів харчування. Охарактеризувати умови харчування і методи обслуговування, що використовуються у

міжнародній практиці в готельній та ресторанній справі. Ознайомити студентів з різними способами подавання страв та специфічними рисами організації харчування іноземних туристів. Ознайомити студентів із організацією обслуговування відвідувачів у ресторанах (підготовка ресторанного залу до обслуговування, зустріч відвідувачів, прийом і виконання замовлення, особливості подання ресторанної продукції, проведення розрахунків із клієнтами). Розікрити особливості організації та обслуговування різноманітних банкетів. Сформувати в студентів уявлення про спеціальні форми організації харчування відвідувачів. Ознайомити студентів із загальними правилами і принципами обслуговування клієнтів ресторанів. Розікрити особливості виробництва і споживання вин, алкогольних і безалкогольних напоїв, пива. Сформувати у студентів поняття про змішані напої. Ознайомити їх із класифікацією коктейлів. Ознайомити із правилами поведінки та особливостями етикету у ресторанних закладах.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Організація обслуговування у закладах харчування.

НЕ 1.1. Особливості професійного етикету працівників закладів харчування .

Основні функції та обов’язки працівників ресторану. Організація роботи персоналу бару. Професійна етика хостес, сомельє, бариста. Вимоги до зовнішнього вигляду і форменого одягу працівників ресторанів.

НЕ 1.2. Особливості організації харчування та обслуговування у світовій практиці .

Умови харчування і методи обслуговування. Способи подавання страв у міжнародній практиці. Специфічні риси організації харчування іноземних туристів. Організація святку-вання Нового року та Різдва в країнах світу.

НЕ 1.3. Організація обслуговування відвідувачів у ресторанах .

Підготовка ресторанного залу до обслуговування. Зустріч відвідувачів. Прийом і виконання замовлення. Особливості подання ресторанної продукції. Особливості проведення розрахунків із клієнтами.

ЗМ 2. Особливості обслуговування різних видів банкетів і прийомів

НЕ 2.1. Особливості організації та обслуговування банкетів

З історії формування культури сервірування столів. Особливості організації масових заходів. Види масових заходів. Обов’язки банкетного менеджера.

НЕ 2.2. Спеціальні форми організації харчування

Форми прискореного обслуговування. Особливості організації і проведення новорічних вечорів. Обслуговування весільних банкетів та ювілеїв.


1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання / Навч. посібник. – К.: Знання України, 2002. – 358 с.

2. Бондаренко Г.А. Гостиничное и ресторанное хозяйство: Учебно-практ. Пособие. – Мн.: БГЭУ, 1999.3. Доцяк В.С., Стременко Л.Ю. Стременко В. Страви, закуски, напої, десерти

барів і буфетів. – К.: Вища школа, 1990.4. Захарченко М.Н., Кучер Л.С. Обслуживание на предприятиях общественного

питания. – М.: Экономика, 1986.5. Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов: Учебник.

– 3-е из., перераб. и доп. – Мн.: Новое знание, 2002. – 368 с. 6. Красильников В.А., Красильников Н.А., Надежин Н.А. Современный ресторан и

культура обслуживания. – М.: Экономика, 1980.7. Кузнєцова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства:

Навч. посібник. – К., 1997. – 176 с.8. Ресторанный сервис: Основы международной практики обслуживания для

профессионалов и начинающих / С. и Л. Зигель, Х. и Р. Ленгер, Г. Штиклер, В. Гутмайер – М.: Центрполиграф, 2003. – 288 с.

9. Сало Я.М. Довідник бармена. – Львів: Бібльос, 2002. 10. Сало Я.М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування.

Ресторанна справа: Довідник офіціанта. – Львів: Афіша. – 2007. – 301 с. 11. Стельмахович М.А. Деловая культура для официантов, барменов: Учебное

пособие. – Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 352 с.12. Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учебник / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ,

2002. – 607 с.

ДИСЦИПЛІНА ГЕОГРАФІЯ ПРП УКРАЇНИдля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 270 (7,5)Форма контролю: іспитПояснювальна записка1. Мета навчальної дисципліни – навчити студентів пізнавати, засвоювати та практично використовувати закони і закономірності збалансованого, згармонізованого освоєння, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу (ПРП) території (акваторії) України на всіх рівнях та етапах його використання людиною і суспільством в цілому.2. Головні завдання курсу:- засвоїти теоретико-методологічні основи географії ПРП України;- творчо осмислити та вміти реалізовувати на практиці методику еколого-економічної оцінки ПРП України;- оволодіти інструментарієм управління адаптацією соціально-економічних структур національного господарського комплексу до можливостей екосистем;- вміти обґрунтувати шляхи подолання наявних екологічних катаклізм та будувати екологічно безпечну життєдіяльність.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:- знання основних законів та закономірностей розвитку географії ПРП України як науки;- розуміння причинно-наслідкових просторових (геотериторіальних) та часових зв'язків розвитку та структури природно-ресурсних комплексів та систем України на різних ієрархічних рівнях;- уміння творчо осмислювати, узагальнювати та розвивати наукові ідеї, концепції і парадигми та їх практично реалізовувати господарській практиці збалансованого природокористування.Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), ЗМ 1. Теоретико. Теоретико-методологічні основи географії ПРП території (акваторії)НЕ 1.1. Вступ. Предмет, мета, завдання курсу.

Сутність дисципліни, її місце в системі наук, зміст та структура курсу. [1,2,3, 4].НЕ 1.2. Методологічні основи географії ПРП.Єдина методологічна основа оцінки. Критерій та узагальнюючий показник. Сукупна продуктивність природних ресурсів. Вартісна основа оцінки. Фактичний і потенційний ефект від освоєння природних ресурсів. [1,2,3,4,5].НЕ 1.3. Оцінка абсолютної ентропії розвитку ПРПВизначення рівнів географічної різноманітності ПРП методом розрахунку абсолютної ентропії. Виявлення закономірностей розміщення ПРП природних районів України. [1, 5, 17].НЕ 1.4. Теоретичні засади географії ПРП України. Вибір оптимальних територіальних об’єктів оцінки. Основні методи оцінки. Основні напрями господарського використання результатів оцінки. [1, 2, 4, 16, 17].].НЕ 1.5. Історія зародження та розвитку вчення про ПРП УкраїниСтановлення та розвиток вчення про ПРП у працях вітчизняних вчених. Розвиток вчення про ПРП у працях зарубіжних вчених. [1, 5, 17].НЕ 1.6. Банки даних оцінки ПРП Основні тематичні природно-ресурсні масиви: мінеральних, водних, земельних, лісових, фауністичних, природно-рекреаційних ресурсів. [1, 4, 28].ЗМ 2. Загальні методичні положення оцінки ПРП УкраїниНЕ 2.1. Мінеральний потенціал України Специфічні особливості мінеральних ресурсів як об’єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки мінерального потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки мінерального потенціалу в господарській практиці. [6, 12, 13, 16, 20].НЕ 2.2. Водний потенціал УкраїниСпецифічні особливості водних ресурсів як об’єкту еколого-економічної оцінки. Методика оцінки водного потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки водного потенціалу України. [1, 4, 8, 20, 16].НЕ 2.3. Земельний потенціал УкраїниСпецифічні особливості земельних ресурсів як об’єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки земельного потенціалу України. Основні результати та напрями використання оцінки земельного потенціалу в господарській практиці. [18, 20, 21, 25, 16]НЕ 2.4. Лісовий потенціал УкраїниСпецифічні особливості лісових ресурсів як об’єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки лісового потенціалу України. Основні результати та напрями використання оцінки лісового потенціалу в господарській практиці. [1, 4, 8, 12, 20, 28].НЕ 2.5. Фауністичний потенціал УкраїниСпецифічні особливості фауністичних ресурсів як об’єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки фауністичного потенціалу України. Основні результати та напрями використання оцінки фауністичного потенціалу в господарській практиці. [1, 4, 16, 18, 19, 20, 28].НЕ 2.6. Природно-рекреаційний потенціал УкраїниСпецифічні особливості природно-рекреаційних ресурсів як об’єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки природно-рекреаційного потенціалу України. Основні результати та напрями використання оцінки природно-рекреаційного потенціалу в господарській практиці. [1, 4, 9, 16, 22, 28].ЗМ 3. Конструктивно - географічні та прикладні аспекти оцінки ПРП УкраїниНЕ 3.1.Системно-структурний аналіз ПРП України

Аналіз компонентної, функціональної, територіальної та організаційної структури ПРП України. [1,13,17, 16, 24].НЕ 3.3. Картографічне моделювання ПРП УкраїниОсновні картографічні моделі величини, структури, продуктивності, типів ПРП природних районів України. [14, 15, 28].НЕ 3.4. Типологія та природно-ресурсне районування УкраїниКласифікація та типологія ПРП України. Природно-ресурсне районування України. [13, 16,17].НЕ 3.6.Прогнозування розвитку ПРП УкраїниКоротко, середньо- та довгострокове прогнозування розвитку ПРП держави. Фактор часу та невизначеності в освоєнні ПРП України. [1,16,22,27].НЕ 3.7 Основні напрями використання результатів оцінки ПРП УкраїниВикористання оцінки ПРП для: визначення національного багатства держави; оцінки сукупного ресурсного потенціалу;визначення загальної та ресурсної ефективності природокористування; розрахунку ПРП геосистем і т.і. [1,2,4,23,32]НЕ 3.9. Основні напрями раціоналізації природокористування в УкраїніАдаптація структури існуючих ТВК до структури ПРП регіону. Еколого-економічне стимулювання розвитку природокористування. Розробка кадастрів ПРП. [1,4,22,34,16]


1. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах. – К. - Чернівці: ВД КМ Академія - Зелена Буковина, 1999. - 568 с. 2. Дорогунцов С.І., Муховиков А.М., Хвесик М.А. Оптимізація природокористування: В 5-ти т.: Навч. посібник. Т.1. Природні ресурси: еколого-економічна оцінка. – К.: Кондор, 2004. – 291с.3. Менеджмент природоохоронної діяльності. Вибрані програми нормативних і спеціальних курсів. – Частина 1. За ред. акад. УЕАН В.П.Руденка. - Чернівці: Рута, 1996. - 100 с.4. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. – К.: РВПС України, 1999. – 716с.5. Руденко В.П., Чернюх О.І. Становлення конструктивно-геограафічних напрямів раціонального природокористування в Україні у першій половині ХХ ст. – Чернівці: Рута,2004. – 216 с.6. Мінеральні ресурси України та світу на 01.01.2004 р./ Держ. ком. прир. ресурс. Укр. Голов. ред. Д.С.Гурський; ред. - уклад. Ю.І.Третьяков. – К., 2005. – 461 с.7. Бодюк А.В. Фіксальні аспекти економічного природокористування.- Ірпінь, 2004.- 569 с.8. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні ресурси України: Навч. посібник. Рівне, 2000. – 192 с.9. Методика формування стратегій сталого соціально-економічного розвитку курортно-рекреаційних територій і туристичних центрів / Гулич О.І., Гринів Л.С., Герасимчук Н.М. - Л.: Ін-т регіон. дослідж. НАН України, 2007.- 52 с.10. Бойко І.Д. Економіка та географія природокористування: конспект лекцій. – Чернівці: ЧНУ, 2007. – 94 с.11. Садченко О.В. Економіко-географічний підхід до оцінки земельної ренти // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції К., 2006. – Ч.2. – С.97-100.12. Нікітін В.В. Ресурсний потенціал становлення громадянського суспільства в Україні. – Х.: Магістр, 2006. – 247 с.

13. Руденко В.П., Вацеба В.Я., Соловей Т.В. Природно-ресурсний потенціал природних регіонів України. - Чернівці: Рута, 2001.-268с.14. Руденко В.П., Трофимчук О.М. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцінкових картосхем. Част.2. - К.: ІДНС, 2000.-186с.15. Руденко В.П. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцінкових картосхем: Ч.3. – Чернівці: Рута, 2005. -248с. (Модулі 1-3).16. Руденко В.П.Географія природно-ресурсного потенціалу України: Тестові завдання. – Чернівці: Рута, 2007. – 36 с.17. Руденко В.П. Географическое разнообразие природно-ресурсного потенциала природных регионов Украины. – Красноярск: КГТЭИ, 2007. – 168 с.18. Новаковський Л.Я., Шквир М.І. Регіональна земельна політика. - Київ: Урожай, 2006. – 178 с.19. Сундук А.М. Регіональний вимір економічної безпеки України. – К.: Логос, 2007. – 182 с.20. Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика / За ред. д.е.н. проф. Б.М.Данилишина. - Черкаси: ЧДТУ, 2006. – 315 с.21. Третяк А.М., Бабміндра Д.І. Земельні ресурси України та їх використання. – К., 2003. – 216 с.22. Державнв регіональна політика України: особливості та сучасні пріоритети: Монографія / За ред.. З.С. Варналія. – К.: НІСД, 2007. – 768 с.23. Піріашвілі Б.З., Чиркін Б.М., Чукаєва І.К. Перспективний паливно-енергетичний баланс-основа формування енергетичної стратегії України до 2030 року. – К.:Наук.світ, 2008. – 240 с.

ДИСЦИПЛІНА „ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ”для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – засвоїти і оволодіти глибокими теоретичними знаннями і практичними навичками організації екотуризму як принципово нової форми рекреаційної діяльності, орієнтованої на пізнання природи, мінімізацію шкоди довкіллю та підтримку етнокультури. 1.2. Головні завдання курсу:- засвоїти сутність екотуризму, передумови його розвитку, значення в контексті сталого розвитку;- сформувати необхідний рівень знань і умінь в організації екотурів для різних категорій населення;- засвоїти методику організації різних видів екотуристської діяльності залежно від потреб туристів, їх вікових та соціальних особливостей; - пізнати основи організації екотуризму з урахуванням психологічних і соціокультурних особливостей споживачів туристичних послуг. 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:- знання основних законів та закономірностей розвитку екотуризму в світі;- розуміння причинно-наслідкових зв’язків організації екотуризму;- уміння творчо осмислювати, узагальнювати та розвивати ідеї та концепції екотуризму та їх практично реалізовувати в практиці організації туристського бізнесу.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи організації екотуризму.

НЕ 1.1. Передумови виникнення й історія розвитку екотуризму. Концепція сталого розвитку сучасного екотуризму.

Негативні аспекти впливу масового туризму на природу. Поняття сталого розвитку туризму. Історія розвитку екотуризму в світі.НЕ 1.2. Можливості управління впливом туризму на природні туристські ресурси і переваги екотуризму.

Вплив туризму на природні комплекси. Прямий вплив (винищення флори і фауни в процесі мисливства, рибальства, руйнування природних умов існування шляхом залучення територій до господарської діяльності; втручання в природні процеси життєдіяльності рослин і тварин шляхом їх годівлі, розведення у штучно створених умовах, спостереження за ними, шумовий вплив, руйнування гнізд; привнесення й поширення інфекцій, захворювань через продукти життєдіяльності людини та господарську діяльність). Непрямий вплив (зміна натурального середовища існування, глобальний антропогенний вплив, створення генетично модифікованих організмів).НЕ 1.3. Класифікація екотуризму.

Принципи побудови екотурів та екологічних програм. Підходи до класифікації в екотуризмі. Класифікація.НЕ 1.4. Види екотуризму за метою.

Класифікація екотуризму за метою. Пізнавальний екотуризм. Пригодницький екотуризм. Рекреаційний екотуризм. Науковий екотуризм. Перспективи розвитку екотуризму в Карпатському регіоні.ЗМ 2. Концепція геомаркетингу екологічного туризму як базової основи сталого рекреаційного природокористування.НЕ 2.1. Показники зростання темпів екотуризму і визначення потреб екотуристів.

Динаміка зростання міжнародних прибутків на світовому екотуристському ринку. Динаміка зростання прибутків від екотуризму.Маркетинговий профіль екотуриста.

НЕ 2.2. Туроперейтинг в екотуризмі.Поняття й складові туроперейтингу. Поділ туроператорів за спеціалізацією, місцем

діяльності. Ініціативні й рецептивні туроператори.

НЕ 2.3. Розвиток екотуризму в гірських районах світу.Туристський регіон Америка. Туристський регіон Африка. Туристські регіони

Близький Схід і Південна Азія.

НЕ 2.4. Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу.

Теоретико-методологічні та практичні засади екологічного геомаркетингу. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин. Суспільно-економічні чинники розвитку екологічного туризму.ЗМ 3. Практичні засади організації екологічного туризмуНЕ 3.1. Екологічна стежка як турпродукт.

Екологічна стежка: передумови виникнення, історія. Сутність поняття, визначальні риси. Мета, завдання, призначення. Алгоритм розробки та організації екологічної стежки. Класифікація екостежок.НЕ 3.2. Реалізація концепції геомаркетингу екотуризму.

Особливості геомаркетингу екологічного туризму. Сегментація ринку в екотуризмі. Позиціювання екотуристського продукту. НЕ 3.3. Визначення перспективних цільових ринків екотуризму.

Чинники екотуристичної привабливості. Категорії екотурів і напрямки екотуризму.


1. Бучко Ж.І. Передумови розвитку екотуризму в Карпатському регіоні // Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: мат. IV Междунар.науч-практ. конф.–Донецк, 2002.–С. 258-259.

2. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. Навчальний посібник. – Київ: Альтерпрес, 2004. – 192 с.

3. Концепція національного виховання //Рідна школа, 1995, № 6.4. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика.– Київ: Заповіт, 1996.– 352 с.5. Кузьменко А.В. Особенности организации и эффект экологического туризма //

Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: мат. IV Междунар.науч-практ. конф.–Донецк, 2002.–С. 290-292.

6. Мазур Л. Релігійно-філософські засади формування екологічної культури українського народу // Мандрівець. Видання “Наук. зап. Нац. ун-ту “Києво-Могилянська Академія”.– Київ, 2001, № 3-4.– С.34-37.

7. Мазуров Ю.Л. Экологический туризм на постсоветском пространстве: потенциал и перспективы // Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: мат. IV Междунар.науч-практ. конф.–Донецк, 2002.–С.293-296.

8. Мотузенко О.О.Екологічний туризм в контексті сталого розвитку території. //Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія: мат. міжнар. наук.- практ. конф.– Київ, 1999.– С. 189-191.

9. Панов І. Екологічний туризм //Краєзнавство, географія, туризм, 1998, № 11.–С. 7.10. Романів А. Природні передумови та стан розвитку екотуризму у національному

природному парку „Синевир”// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: географія. – Тернопіль. - №2. – Ч.1. – 2004. – С. 255-262.

11. Самойленко А.А., Фишер А.Г. Организация учебных троп природы – эффективная форма экологического воспитания населения //Проблемы изучения и использования природных ресурсов Северо-Западного Кавказа.–Л., 1989.–С. 136-144.

12. Серебрій В. Екологічний туризм – ключ до сталого розвитку.// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2002. - №35 (280). – с.1 -3.

13. Храбовченко В.В. Экологический туризм. – Москва: Финансы и статистика, 2003. – 206 с. 14. Чижова В.П. Развитие экотуризма в охраняемых природных территориях (эколого-

географический аспект) // Проблемы региональной экологии. Общественно-научный журнал. 2000, № 4. – С. 28-35.

ДИСЦИПЛІНА КАРТОГРАФІЯ ТА КАРТОКРЕСЛЕННЯдля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135 (4)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу - формування у студентів систематизованих картографічних знань і вмінь роботи з картографічними творами. Дисципліна знайомить студентів з історичним та сучасним станом і тенденціями розвитку картографії, як науки, галузі і виробництва, у світлі існуючих теоретико-методологічних концепцій. Вона розкриває перспективи картографічного моделювання та вказує на прикладні сторони застосування отриманих результатів шляхом формування у студентів картографічних вмінь і навичок. Викладання картографії слідує із уяви про неї, як про пізнавальну науку, що має за мету відображення і дослідження явищ природи і суспільства – їх розміщення, властивостей, взаємозв’язків, властивостей і змін у часі шляхом використання картографічних творів.1.2. Головні завдання курсу: студент повинен знати:структуру картографії, відмінні риси науки від інших галузей знань та місце її серед них;історичні процеси формування картографічних знань та теоретичні концепції розвитку картографії;актуальні і перспективні шляхи розвитку світової і вітчизняної картографічної науки;сутнісні риси різноманітних картографічних творів, принципи і підходи їх класифікації, класифікацію карт, їх структуру і властивості;математичну основу карт: масштаби, картографічні проекції та принципи їх побудови і використання, координатні сітки, компонування;картографічні способи і засоби відображення явищ і об’єктів на картах;зміст, фактори, види і принципи генералізації;джерела інформації для складання картографічних творів;основи проектування і складання карт;основи картографічного креслення;сутнісні риси картографічного моделювання та методи використання карт;зміст і принципи геоінформаційного картографування та сучасні методи використання ГІС у картографії;сутнісні аспекти геоіконіки та принципи класифікації геозображень.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:використовувати різноманітні картографічні твори у наукових дослідженнях; застосовувати різноманітні способи і засоби створення картографічного зображення; аналізувати джерела інформації в контексті можливостей їхнього використання для створення картографічних творів; проектувати і складати різноманітні тематичні карти; застосовувати основні графічні прийоми при викреслюванні картографічних творів; застосовувати різноманітні методи і способи для аналізу інформації за географічними картами; застосовувати картографічні твори у навчальній діяльності; порівнювати і аналізувати зміст географічних карт та ін. картографічних творів.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Картографія, картографічні твори і картографічне кресленняНЕ 1.1. Вступ до курсу. Мета, структура і предмет курсу. Значення курсу для географів різного профілю. Визначення картографії. Структура і особливості картографії як навчальної дисципліни. Наукові і практичні завдання картографії. Картографія в системі наук. Взаємозв’язки картографії і геоінформатики. Зв’язки картографії і мистецтва. Картографія і карткреслення. Теоретичні концепції картографії: комунікативна, модельно-пізнавальна, мовна, метакартографії, геоінформаційна, геоіконічна. Види і рівні картографування.З історії світової картографії: історичні віхи розвитку; картографія античного часу; середніх віків; нового часу. Історія розвитку картографії в Україні: віхи і особливості. Організація, сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняної картографічної науки, технології і виробництва. Сутність, завдання і особливості картографічною креслення. Креслярські матеріали і приладдя, їх види, правила прийоми користування, технологія роботи. Прийоми креслення олівцем, пером (рапідографом, лінером тощо). Види й особливості креслярських шрифтів, основні елементи літер. Методика викреслювання літер і словосполучень, їх розміщення на карті. Штрихове оформлення карт. Робота акварельними фарбами і тушшю. Кольорове оформлення карт.НЕ 1.2. Картографічні твори: систематизація і особливості змісту. Карта – особлива форма представлення знань про реальний світ і просторова модель дійсності. Географічні карти: визначення, структурні елементи, властивості, принципи класифікації. Класифікація карт за масштабом, просторовим охопленням та змістом. Типи географічних карт. Аналітичні, комплексні і синтетичні карти. Карти динаміки і взаємозв’язків. Функціональні типи карт. Види і характерні риси картографічних творів. Системи карт. Серії карт, їх види, особливості призначення. Географічні атласи, їх призначення, структура і класифікація. Глобус: призначення, особливості як моделі Землі, класифікація. Віртуальні карти. Поняття про картоїди і анаморфози. Карти й атласи України та її регіонів. НЕ 1.3. Математична основа карт. Математична основа карт, її призначення, елементи. Геодезична основа і масштаби карт. Земний еліпсоїд. Картографічні проекції. Спотворення картографічного зображення. Еліпс спотворень. Головний і часткові масштаби карти. Спотворення довжин, кутів, форм, площ на картах. Розподіл і величини спотворень у різних проекціях. Ізоколи. Принципи класифікації проекцій. Проекції карт світу, півкуль, материків і частин світу, океанів, окремих держав, України. Проекції топографічних карт. Вибір картографічних проекцій. Чинники що впливають на вибір проекцій. НЕ 1.4. Картографічне зображення карт. Зміст картографічного зображення і його елементи. Картографічна семіотика. Умовні позначення: функції, класифікація і застосування. Графічні засоби зображення об’єктів і явищ на картах. Картографічні способи зображення тематичних явищ на картах: значків, лінійних знаків, ізоліній, якісного фону, кількісного фону, локалізованих діаграм, картодіаграм, картограм, ареалів, знаків руху, крапковий. Шкали. Способи зображення рельєфу: перспективний, за видом допоміжного освітлення, штриховий, гіпсометричний, ізоліній ний тощо. Блок діаграми і цифрові моделі рельєфу. Сумісне застосування різних способів зображення. Розробка шкал. Картографічні написи і підписи: значення, види, розміщення. Форми передання іншомовних назв. Картографічна топоніміка. Допоміжне оснащення карти, його суть і призначення. Види і зміст допоміжних елементів. Легенди тематичних карт, їх види. Додаткові дані карти, їх зміст і призначення. Картографічна генералізація, її суть, чинники, види і шляхи. Особливості генералізації залежно від способів зображення тематичних явищ і характеру їх розміщення. Географічні принципи генералізації. ЗМ 2. Сучасні напрями і тенденції проектування, складання, видання та використання картографічних творів

НЕ 2.1. Проектування, складання і підготовка до видання картографічних творів. Картографічне джерелознавство. Загальні особливості джерел картографічної інформації. Методи створення географічних карт. Програма і науково-технічний проект карти. Етапи проектування карт. Проектування, складання та редагування загальногеографічних і тематичних карт. Проектування систем картографічних знаків і загального художнього оформлення карт. Створення рукописних тематичних карт на типових та оригінальних географічних основах традиційним методом і на основі комп’ютерних технологій. Характеристика джерел картографічної інформації. Види джерел. Астрономо-геодезичні дані. Картографічні джерела. Дані дистанційного зондування. Натурні виміри і спостереження. Гідрометеорологічні спостереження. Економіко-статистичні дані. Текстові джерела. Аналіз і оцінка карт як джерел інформації. Оцінка математичної основи. Оцінка наукової достовірності карт Оцінка повноти і актуальності карти. Оцінка геометричної точності карти. Оцінка якості оформлення карти. Оцінка наочності і читабельності карти. Оцінка атласів та електронних картографічних творів. Оформлення програми тематичної карти. Особливості складання серій карт і географічних атласів. Автоматизація картоскладальних робіт і автоматизовані картографічні системи. Підготовка карт до видання. Друкування карт. Способи малотиражного розмноження карт. Авторство у картографії. НЕ 2.2. Картмоделювання і методи використання карт. Поняття про використання картографічних творів. Рівні використання карт. Картографічний метод дослідження. Поняття про основи картографічного моделювання: картографічні моделі і їх класифікація, принципи і види моделювання. Способи і прийоми аналізу явищ за картами. Зміст математико-картографічне моделювання. Способи роботи з картою. Способи і прийоми аналізу явищ за картами. Візуальний аналіз і опис за картами. Графічні і графоаналітичні способи аналізу явищ і процесів за картами. Математико-картографічне моделювання: прийоми математичного аналізу і математичної статистики. Вивчення за картами закономірностей розміщення, структури, взаємозв’язків, залежностей і динаміки явищ. Способи і прийоми досліджень з теорії інформації. Способи роботи з картою: вивчення карти без перетворення і з перетворенням картографічного зображення; спільне використання різних карт тощо. Методи аналізу серій карт і атласів. Точність і достовірність кількісних визначень за картами. НЕ 2.3. Картографія, геоінформатика і геоіконіка. Географічні інформаційні системи. Геоінформатика – наука, технологія, виробництво. Геоінформаційне картографування: сутність, основні поняття, види геоінформації. Банки картографічних даних. Картографічне моделювання в інтерактивному режимі. Картографія і телекомунікація. Геозображення. Види і класифікація геозображень. Геоіконіка. Картографування в Інтернеті. Електронні атласи. Геоіконіка. Єдина теорія геозображень. Масштаби простору. Часові діапазони геозображень. Геоіконометрія. Основні напрями проблемного картографування. Картмоделювання систем природокористування, еколого-географічних проблем, медико-екологічне і природоохоронне картографування тощо. Дослідження за картами структури, взаємозв’язків, динаміки явищ і об’єктів, картографічне прогнозування.


1.Атлас України (електронна версія). – К.: – Інститут географії, Інтелектуальні системи ГЕО, 1999 – 2001.

2.Берлянт А.М. Картография: Учебник для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2001.

3.Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. – М.: Мысль, 1986. 4.Берлянт А.М., Востокова А.В., Сваткова Т.Г. Картография: Метод. указания и задания к картам, занятиям.– М.: Изд-во МГУ, 1983.

5.Берлянт А.М., Сваткова Т.Г. Практикум по картографическому черчению. – М.: Изд-во МГУ, 1991.

6.Божок А.П., Осауленко Л.Е., Пастух В.В. Картографія. – 2000.

7.Бондаренко Е.Л.. Шевченко В.О., Остроух В.І. Геоінформаційні системи еколого-географічного картографування. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 116 с.8.Браун Л. А. История географических карт / Браун Л. А. ; [пер. с англ. Н. И. Лисовой]. – М. : ЗАО Центрполиграф, 2006.9.Жупанський Я.І. Історія географії в Україні. – Львів: Світ, 1997.10.Жупанський Я.І., Сухий П.О. Соціально-економічна картографія. – Чернівці, 1996.

11.Заруцкая И.П., Красильникова Н.В. Картографирование природных условий и ресурсов. – М.: Недра, 1988.

12.Заруцкая И.П., Красильникова Н.В. Проектирование и составление карт Карты природы: Учебник. – М.: Изд–во МГУ, 1989.

13.Земледух Р.М. Картографія з основами топографії. – К.: Вища школа, 1993.

14.Картографічне моделювання: навчальний посібник / Т.І. Козаченко, Г.О. Пархоменко, А.М. Молочко: Під ред. А.П. Золовського. – Вінниця: Антексу -У лтд, 1999. 15.Картографування території України: історія, перспективи, наукові основи. – К.: Наук. думка, 2005. – 292 с.16.Методические указания по картографическому черчению. - Черновцы: ЧГУ, 1984.17.Приседько В.Л. Практикум з картографії: Навчально-методичний посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. – 68 с.18.Салищев К.А. Картография. – М.: Высш. шк., 1982.19.Салищев К.А. Проектирование и составление карт.– М.: МГУ, 1987.20.Самойленко В.М. Основи геоінформаційних систем. Методологія: Навчальний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2003. – 276 с.21.Світличний О.О., Плотницький С.В. Основи геоінформатики: Навч. посібник / За заг. ред. О.О. Світличного. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006.22.Сосса Р. І. Історія картографування території України. Від найдавніших часів до 1920 р. / Сосса Р. І. – Київ : Наукова думка, 2000.23.Справочник по картографии / Под ред. Е. И. Халугина – М.: Недра, 1988.24.Шевченко В.А. Медико-географическое картографирование территории Украины. – К.: Наукова думка, 1994.

ДИСЦИПЛІНА ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ СВІТУ

для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)Форма контролю: екзаменІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - забезпечити майбутнього менеджера в галузі туризму глибокими знаннями про особливості організації та умови розвитку туризму в різних регіонах і країнах світу.1.2. Головні завдання курсу: сформувати у майбутнього фахівця необхідний рівень знань про особливості геопросторової організації туризму; ознайомити студентів з методикою оцінки можливостей використання територій для ефективного розвитку туризму; ознайомити

студентів з особливостями територіальної організації видових субринків туристичних послу;.ознайомити студентів з причинами та результатами глобалізаційних процесів у туризмі.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: Чітко уявляти об’єкт і предмет дослідження географії туризму. Обгрунтовувати особливості і тенденції географії міжнародних туристських потоків.Аналізувати передумови й особливості розвитку окремих видів туризму в різних регіонах і країнах світу.Орієнтуватися в напрямках розвитку туристичної індустрії. Характеризувати й аналізувати стан розвитку туристичної індустрії в певних туристичних регіонах.Аналізувати вплив процесів глобалізації на індустрію туризму.Оволодіти методикою географічного дослідження туристичного ринку.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретико –методологічні основи географічних досліджень туризмуНЕ 1.1 Туризм як об’єкт георгафічних дослідженьНЕ 1.2.Геопросторова структура ринку туристичних послугНЕ 1.3.Типи туристичних ринків.

ЗМ 2. Геопросторова організація туризму.

НЕ 2.1.Особливості і тенденції географії міжнародних туристичних потоківНЕ 2.2.Географія туризму з метою відпочинку і розвагНЕ 2.3.Географія ділового туризмуНЕ 2.4.Географія лікувально-оздоровчого туризмуНЕ 2.5.Географія релігійного туризмуНЕ 2.6.Гірськолижні курорти світуНЕ 2.7.Готельне господарство світуНЕ 2.8.Санаторно-курортне господарство світу НЕ 2.9.Структурний та геопросторовий розподіл туристських потоківНЕ 2.10.Індустрія туризму–основа розвитку національного ринку туристичних послуг.

ЗМ 3. Процеси транснаціоналізації та глобалізації на ринку туристичних послуг.

НЕ 3.1.Процеси транснаціоналізації в міжнародному туризміНЕ 3.2.Процеси глобалізації в світовому туризміНЕ 3.3.Вплив ТНК на економіку країни.


1. Александрова А.Ю. География мировой индустрии туризма. – М.: Аспект Пресс, 1998. – 412 с.

2. Александрова А.Ю. Международный туризм. – М.: Аспект Пресс, 2004.– 470 с.3. Александрова А.Ю. Экономика и территориальная организация международного

туризма. – М., 1996.4. Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности. – М., 1996. – 265 с.5. Дмитревский Ю.Д. Туристские районы мира. – Смоленск, 2000.6. Долматов Г. М. Международный туристский бизнес: история, реальность и перспективы –

Ростов-на-дону: Феникс, 20017. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко К.Б. Міжнародні економічні відносини: навч

посіб. – К.: Знання-Пресс, 2003. – 406 с.8. Крачило Н.П. География туризма. – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. – 208 с.9. Любіцева О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес,

2003. – 436 с.

10. Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 207 с.

11. Николаенко Д.В. Рекреационная география. – М.: Владос, 2001. – 279 с.12. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: экономика туризма – М.,

1998.13. Пузакова Е. П., Честникова В.А. Международный туристический бизнес –М, 1997.14. Романов А.А. Зарубежное туристское страноведение: Учеб. Пособие. – М.: Советский

спорт, 2001. – 288 с.15. Стафійчук В.І. Рекреалогія: Навч. посіб. – К.:Альтерпрес, 2006. – 263 с.16. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія: : Навч. посіб. – К.:Центр

навчальної літератури, 2007. – 312 с.

ДИСЦИПЛІНА «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ»Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів з найважливішими питаннями, пов'язаними із міжнародним туризмом, та особливостями світової туристичної індустрії.1.2. Головні завдання курсу: розкрити особливості міжнародного туризму як галузі національної економіки, ознайомити із географією туристського попиту, особливостями міжнародного туризму та державного регулюванням туристичної діяльності в світі.1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: студент повинен мати знання про міжнародний туризм як про суспільне явище і важливу галузь національної економіки; про існуючи туристичні формальності та географію туристичного попиту; вміти аналізувати різні аспекти туризму та професійно оцінювати конкретну ситуацію у межах міжнародного туристичного ринку; здійснювати аналіз та прогноз ситуації щодо розвитку подій у межах світового туристичного ринку тощо.ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)Змістовний модуль 1. НЕ 1.1. Вступ. Туризм як форма міжнародних відносин. Поняття міжнародного туризму. Особливості міжнародного туризму. Міжнародний і внутрішній туризм.НЕ 1.2. Статистика міжнародного туризму. Статистика туристських потоків. Статистика туристських доходів. Статистика туристських витрат.НЕ 1.3. Міжнародний туризм як соціально-економічне явище. Соціально-економічна роль туризму. Функції міжнародного туризму в економіці країни. Види міжнародного туризму. Фактори розвитку міжнародного туризму. Значення міжнародного туризму. Тенденції розвитку сучасного туризму. НЕ 1.4. Туристичні формальності. Види формальностей у міжнародному туризмі. Державне регулювання туристичних формальностей. Поліцейські формальності. Паспортні формальності. Візові формальності. Туристична віза. Шенгенська віза. Митні формальності. Валютний контроль. Оформлення закордонного паспорта в Україні. Медико-санітарні формальності. Формальності безпеки. Страхування туристів. Медичне страхування туристів. Майнове страхування туристів. Страхування цивільної відповідальності. НЕ 1.5. Міжнародна співпраця в галузі туризму. Двостороння співпраця в галузі туризму. Багатостороння співпраця. Головні міжнародні туристичні організації.

Змістовний модуль 2. НЕ 2.1. Державне регулювання міжнародної туристичної діяльності. Сутність, структура та інструменти державного регулювання туризму. Механізми підтримки розвитку міжнародного туризму. Правове регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах. Туристична політика держав.

НЕ 2.2. Географія туристичного попиту. Географічні фактори розвитку міжнародного туризму. Географія світових туристських потоків. Туризм із метою відпочинку і розваг. Європа. Америка. Азійсько-Тихоокеанський регіон. Африка, Близький Схід та Південна Азія. Спортивний туризм. Міжнародні спортивні заходи. Гірськолижний туризм. Діловий туризм Бізнес-подорожі. Конгресово-виставковий туризм. Інсентив-туризм. Лікувально-оздоровчий туризм. Релігійний туризм.

НЕ 2.3. Туристичні ресурси. Поняття та сутність туристичних ресурсів. Принципи класифікації туристичних ресурсів. Природно-кліматичні туристичні ресурси. Історико-культурні туристичні ресурси. Соціально-економічні туристичні ресурси. Інформаційні туристичні ресурси. НЕ 2.4. Світова спадщина ЮНЕСКО. Характеристика списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Критерії об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Розподіл об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО по країнам світу. Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. НЕ 2.5. Процеси транснаціоналізації та глобалізації в міжнародному туризмі. Транснаціональні компанії на ринку міжнародного туризму. ТНК у готельному господарстві. Вплив туристських ТНК на національну економіку. Процеси глобалізації у світовому туризмі.


1. Александрова А.Ю. Международный туризм Учебник. - М.: Аспект Пресс, 2002. – 470 с.2. Дейнека А. Г. Страноведение: Общая часть: Учебник. – Х.: Бизнес Информ, 2000. – 252 с.3. Зорин И.В., Квартальников В.Н. Туристский терминологический словарь. 4. Дмитревский Ю. Д. Туристские районы мира. М., 2000. С.75.– М., 1999.5. Мальська М. П., Антонюк Н. В., Ганич Н. М. Міжнародний туризм і сфера послуг:

Підручник. - К.: Знання, 2008. - 661 с.6. Максименко С.В. Туристская деятельность: международно-правовые аспекты Одесса:

Латстар, 2001. – 168 с7. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч.посіб. – К.: Знання, 2008. – 343 с.8. Мироненко Н.С. Страноведение: Теория и методы: Учебное пособие для вузов. – М.:

АспектПресс, 2001. – 268 с.9. Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма: Учебное пособие. 3-е издание. – М, 2004.

ДИСЦИПЛІНА «ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО»Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій” Кількість годин (кредитів): 135(3,5) Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу – надання майбутнім фахівцям комплексу знань про особливості територій країн та їх ресурсів щодо можливості їх використання в туристичній діяльності1.2. Головні завдання курсу: ознайомити студентів з роллю й місцем туристичного країнознавства в системі географічних наук; визначити специфіку формування туристичного

країнознавства, а саме: термінологію, поняття, визначення, що використовуються в країнознавчих дослідженнях; ознайомити з проблемами туристичного районування світу; охарактеризувати найрозвиненіші в туристичному плані країни – лідери певного регіону; проаналізувати ресурсні бази та інфраструктури основних туристичних регіонів, країн; визначити тенденції та перспективи розвитку індустрії туризму окремої країни. 1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знати критерії класифікації туристичних макрорегіонів і місце окремих країн на туристичному ринку світу;

- вивчити поняття «історико-культурного потенціалу» та історико-культурні особливості провідних туристичних країн світу

- уміти визначати особливості туристичної спеціалізації окремих регіонів і країн світу; - оцінювати геополітичне становище країни чи регіону та його вплив на розвиток тур

індустрії; - аналізувати проблеми і перспективи розвитку туризму в країнах світу.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література []ЗМ 1. Туристичне країнознавство як наука і навчальна дисциплінаНЕ 1.1. Поняття, предмет і система курсу «Туристичне країнознавство»

Короткий нарис історії країнознавчої думки. Ранні уявлення про країнознавство. Місце країнознавства в системі наукових знань. Методика і функції туристичного країнознавства. Провідні наукові школи країнознавства: німецька, французька, антропогеографії, районна школа М.Баранського. Сучасні концепції розвитку країнознавства [2,3,5].НЕ 1.2. Програма країнознавчого дослідження.Поняття природно-рекреаційних ресурсів у країнознавстві. Поняття інфраструктури у туристичному країнознавстві. Туристично-рекреаційне районування країн світу. Поняття історико-культурних ресурсів країни [3,5,8].НЕ 1.3. Порівняння і типологія в країнознавстві. Основні типи регіонів і країн світу.

Глобальні просторові структури і туристичне країнознавство. Загальна характеристика історико-географічних регіонів світу. Туристичне районування за класифікацією Всесвітньої туристичної організації [2,4,8].ЗМ 2. Характеристика провідних туристичних країн світуНЕ 2.1. Характеристика Франції як провідної туристичної країни європейського регіону.

Природно-рекреаційні ресурси для розвитку туризму Франції. Історико-культурні особливості Франції. Стан розвитку туристичної інфраструктури Франції. Характеристика основних туристичних районів Франції. Проблеми і перспективи розвитку туризму Франції [2, 4, 6].НЕ 2.2. Характеристика Сполучених Штатів Америки як провідної туристичної країни американського регіону.

Природно-рекреаційні ресурси для розвитку туризму США. Історико-культурні особливості США. Стан розвитку туристичної інфраструктури США. Характеристика основних туристичних районів США. Проблеми і перспективи розвитку туризму США [1,2,4]НЕ 2.3. Характеристика Китаю як провідної туристичної країни східноазійського і тихоокеанського регіонів.

Природно-рекреаційні ресурси для розвитку туризму Китаю. Історико-культурні особливості Китаю. Стан розвитку туристичної інфраструктури Китаю. Характеристика основних туристичних районів Китаю. Проблеми і перспективи розвитку туризму Китаю [1,6,7].

НЕ 2.4. Характеристика Південно-Африканської республіки як провідної туристичної країни африканського регіону.

Природно-рекреаційні ресурси для розвитку туризму ПАР. Історико-культурні особливості ПАР. Стан розвитку туристичної інфраструктури ПАР. Характеристика основних туристичних районів ПАР. Проблеми і перспективи розвитку туризму ПАР [5,6,8].НЕ 2.5. Характеристика Єгипту як провідної туристичної країни регіону Близького Сходу.

Природно-рекреаційні ресурси для розвитку туризму Єгипту. Історико-культурні особливості Єгипту. Стан розвитку туристичної інфраструктури Єгипту. Характеристика основних туристичних районів Єгипту. Проблеми і перспективи розвитку туризму Єгипту [1,4,7].


1. Александрова А. Ю. Международный туризм. – М.: Аспект-Пресс, 2001. – 467с.2. Бейдик О.О. Районування і ресурси як базові поняття рекреаційної географії та

географії туризму // Розвиток туризму в Україні: Зб. наук. праць. – К., 1995. – С. 95-103.3. Квартальнов В.А., Романов А.А. Международный туризм: политика развития. – М.:

Сов. спорт, 1998. – 142с.4. Клець В.К. Країнознавство: У 2-х т. – Дніпропетровськ: Арт Прес, 1998.5. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг ( геопросторові аспекти). К.: Альтерпрес,

2003. – 436с.6. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч. посібник. – К.: Знання, 2008. – 343с.7. Романов А.А. Зарубежное туристское страноведение: Учеб. Пособие. – М.:

Сов.спорт, 1999. – 158с.8. Сапожникова Е.Н. Страноведение. Теория и методика туристского изучения стран:

Учеб.пособие. – М.: Академия, 2004. – 240с.

ДИСЦИПЛІНА «СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ»Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій” Кількість годин (кредитів): 135(3,5) Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка 1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів із теоретичними напрацюваннями у

сфері менеджменту, маркетингу та організації сервісу сільського зеленого туризму, проаналізувати досвід організації такої форми масового дозвілля у країнах Європейського Союзу, окреслити сучасний стан і тенденції становлення сільського туризму в Україні, навчити студентів визначати передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в регіонах України

1.2. Головні завдання курсу:- ознайомитись із поняттєво-термінологічними, концептуально-теоретичними та

методологічними аспектами сільського зеленого туризму;- проаналізувати європейський досвід організації сільського зеленого туризму;- розглянути організацію та планування сільського зеленого туризму в Україні;- вивчити особливості менеджменту та маркетингу сільського зеленого туризму;- розглянути передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Україні; - навчитись застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: - вивчити основні поняття та концепції сільського зеленого туризму - розглянути форми організації відпочинку в селі і європейський досвід організації

сільського зеленого туризму

- ознайомитись з організацією та плануванням сільського зеленого туризму в Україні - засвоїти особливості менеджменту та маркетингу сільського зеленого туризму - розглянути перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література []ЗМ 1. Сільський зелений туризм як окрема форма рекреаційної діяльностіНЕ 1.1. Теоретичні та методологічні аспекти сільського зеленого туризмуТериторіальна організація сільського зеленого туризму. Пропускний потенціал

сільського туризму. Типологія сільських поселень України. Анімація зеленого туризму. Відмінності між міським та сільським туризмом [2,3,5].

НЕ 1.2. Організація та планування сільського зеленого туризмуЧинники організації сільського туризму. Основні вимоги щодо облаштування

агрооселі для прийому туристів. Технологічні основи гостинності. Гостьовий цикл зеленого туризму. Особливості планування у сільському туризмі [3,5,8].

НЕ 1.3. Менеджмент сільського зеленого туризмуОсобливості менеджменту сільського туризму. Управління іміджем сільської

території. Менеджмент людських ресурсів сільського туризму [2,4,8].НЕ 1.4. Маркетинг сільського зеленого туризмуСутність маркетингу сільського зеленого туризму. Інформаційні системи

маркетингових комунікацій у сільському зеленому туризмі [1,6,7].

ЗМ 2. Сільський зелений туризм у сучасному туристському бізнесі

НЕ 2.1. Права та обов’язки власників агроосельПрава власників агроосель. Обов’язки власників агроосель. Забезпечення умов

безпечного відпочинку [3,4,7].НЕ 2.2. Туристичний продукт агро господарстваКомплекс послуг сільського зеленого туризму. Специфічні риси агротуристичних

послуг. Основні та додаткові послуги сільського туризму [1,2,4]НЕ 2.3. Організація надання послуг тимчасового проживання і харчування у

сільському зеленому туризміОсновні вимоги щодо облаштування агро оселі. Сервісне облаштування номерів

садиби. Окремі аспекти організації надання послуг харчування [1,6,7].НЕ 2.4. Проблеми і перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні.Реалії розвитку сільського зеленого туризму в Україні на початку ХХІ ст.

Рекомендації щодо розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні [5,6,8].

Література 1. Горішевський П., Аронець М. Сільський зелений туризм: посібник для початківця. –

Посібник – Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2003. – 148с.2. Горішевський П.В., Васильєв В., Зінько Ю., Коберніченко Т. Сільський зелений

туризм: організація діяльності. – Посібник – Київ: НМЦ «Освіта», 2005. – 128с.3. Горішевський П.В., Васильєв В.П., Зінько Ю.В. Сільський зелений туризм:

організація гостинності на селі: Підручник. – Івано-Франківськ: Місто-Н, 2003. – 158с.4. Євдокименко В.К., Садова У.Я., Шевчук Л.Т. Соціальна інфраструктура

Карпатського регіону: пошук перспектив розвитку. – Чернівці: Прут, 1995. – 80с.5. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб. - Чернівці:

Зелена Буковина, 2003. – 312с.

6. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб./ За ред.. Ф.Д. Заставного. – К.: Знання, 2006. – 550с.

7. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм: Навч.посіб. – К.: Знання, 2006. – 271с.

8. Розробка та реалізація Стратегій розвитку територіальних громад: вітчизняний досвід / За ред. С.Максименка та ін. – К.: Дата Банк Україна, 2003. – 272с.

ДИСЦИПЛІНА РЕКРЕОЛОГІЯДля напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій” Кількість годин (кредитів): 81 (2,5) Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсуЗасвоїти теоретичні і практичні навики, що пов’язані з вивченням предмета, об’єкта і

суб’єкта рекреології, а також засвоєння термінологічної бази і знань оцінювання

рекреаційних умов різних ландшафтних утворень території природних зон України.

1.2. Головні завдання курсу:засвоєння студентами теоретико – методологічної і методичної складових даної науки;

вміння оперувати понятійним апаратом термінів, визначень, логічних математичних; знання

основ моделювання кількісних і якісних змін складових довкілля, як середовища здоров’я і

життєдіяльності людини.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:Студенти повинні знати: джерела інформаційної бази з даної навчальної дисципліни; уміти

користуватися картографічними, статистичними матеріалами і уміти користуватися

інформацією з Інтернет мережі по даному предмету.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретичні засади та основні поняття рекреології.НЕ 1.1. Теоретико-методологічні засади рекреологіїНЕ 1.2. Особливості природних рекреаційних ресурсів та умов України. НЕ 1.3. Вчення про геосистеми. Рекреаційна система як об’єкт рекреології.ЗМ 2. Медико-екологічні проблеми території України.НЕ 2.1. Показники якості навколишнього середовища в Україні НЕ 2.2. Курортно-оздоровчі заклади України.НЕ 2.3. Рекреалогічна характеристика степової зони України.НЕ 2.4. Гідро-кліматичні і медико-біологічні характеристики курортів Азово-Чорноморського рекреаційного регіону.


1. Данилова Н.А. Климат и отдых в нашей стране.- М.: Мысль,1980-156 с.2.Дриневский Н. П. К концепции развития санаторно-курортного дела в Украине // Медична реабілітація, курортологія і фізіотерапія. – № 3. – 2002. – С. 39–42.3.Здравницы профсоюзов Украины. – К.: Тамед, 1997, - 317 с.4.Кадастр мінеральних вод України. /Під ред. М.В.Лободи. — К., 1996. — 27с.

5.Курорты: Энциклопедический словарь /Под ред. Е.И.Чазова – М.: Советская знциклопедия, 1983. – 592 с.6.Лобода М.В. Курортологія України на порозі ХХІ століття // Український бальнеологічний журнал. – 2003. – №1. – С. 11-26.7. Стафійчук В.І. Рекреалогія: Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2006. – 264 с.8. Царфис П.Г. География природных лечебных богатств СССР. – М.: Мысль, 1986 - 237с.

ДИСЦИПЛІНА КУРОРТОЛОГІЯДля напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)Форма контролю: екзаменІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – сформувати знання про потенціал природних лікувальних ресурсів України, розуміння використання курортно-рекреаційних можливостей України для покращення здоров’я населення, застосування лікувальних природних чинників для відновлення самопочуття людини – в особистому житті та професійній діяльності, формування мотивації до здорового способу життя і його пропаганда серед молоді.1.2. Головні завдання курсу:Сформувати у студентів поняття про курортологію як комплексну науку, розкрити етапи її розвитку та охарактеризувати сучасний стан;Познайомити з класифікацією та географією курортів Світу, розглянути основні тенденції розвитку курортів різних країн;Познайомити з класифікацією та географією курортів України, виділити та охарактеризувати основні курортно-рекреаційні райони;Розкрити суть та проблеми лікувального туризму як сучасного напрямку курортної медицини;Розкрити значення природних лікувальних ресурсів України у відновленні здоров’я населення, познайомити студентів з їх класифікацією та способами використання у цілях оздоровлення;Виявити сучасні проблеми функціонування та розвитку санаторно-курортних територій України.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: У результаті вивчення дисципліни „КУРОРТОЛОГІЯ” студент повинен:знати і розуміти: структуру та зміст навчальної дисципліни; основні терміни, поняття і визначення; законодавчі акти, що регулюють здійснення курортної діяльності в Україні;основні типи природних лікувальних чинників, їх поширення по території України та вплив на здоров’я й самопочуття людини при використанні у лікувальних технологіях курортних установ; принципи розміщення і функціонування курортів і санаторно-курортних закладів а також закономірності формування курортно-рекреаційних районів на території України;інноваційні методи та технології, що використовуються для покращення стану здоров’я на курортах Світу та в Україні; основні тенденції розвитку курортів Світу.вміти: формулювати основні поняття та положення курсу; знаходити, використовувати і аналізувати статистичну та картографічну а також Інтернет інформацію по основних темах курсу; використовувати галузеві законодавчі акти у навчальній, науковій та практичній діяльності; характеризувати основні типи курортів на території України, визначати їх лікувальний профіль та спеціалізацію.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. ТЕОРЕТИЧНІ, МЕТОДИЧНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ КУРОРТОЛОГІЇНЕ 1.1. – КУРОРТОЛОГІЯ ЯК НАУКА

Курортологія як наука. Зміст поняття «Курортологія». Завдання курортології як науки. Основні терміни та поняття в курортології. Законодавче забезпечення функціонування санаторно-курортної галузі України. Закон України «Про курорти». Законодавчі акти, що регулюють діяльність санаторно-курортної галузі України.НЕ. 1.2 – СКЛАДОВІ КУРОРТОЛОГІЇ. Наукові та прикладні дисципліни, що формують курортологію. Бальнеологія. Грязелікування. Кліматологія. Термінологія. Терміни і поняття, якими оперують наукові та прикладні дисципліни, що формують курортологію НЕ. 1.3 – КУРОРТИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН Історія виникнення і розвитку курортів та курортолікування у різних країнах. Історичний зміст поняття курорт. Курортолікування у різних державах та культурах (Римська імперія, Європейські держави, Американський континент, Японія, Росія). Сучасні курорти. Курорти Світу: географія, класифікація та основні тенденції розвитку. Сучасний стан курортної мережі Світу. Курорти Європи. Курорти Азії. Курорти Америки. Курорти Світу: географія, класифікація та основні тенденції розвитку. Організація лікувального туризму в зарубіжних країнах. Курорти Африки Австралії та Океанії.Н.Е. 1.4. – КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ КУРОРТІВ Класифікація та типологія курортів Етапи становлення систематики та класифікації курортів. Огляд сучасних тенденцій розвитку курортної справи та постнеокласичних підходів до систематики та класифікації курортів. Класифікація та типологія курортів. Класифікація та типологія курортів (складання та аналіз інтегральної блок-схеми за лекційним матеріалом) Н.Е. 1.5. – ПОНЯТТЯ ПРО ЛІКУВАЛЬНИЙ ТУРИЗМ Лікувальний туризм як сучасний напрямок курортної медицини. Рекреаційна сутність курортної справи. Лікувальний туризм – новий розділ курортології. Розвиток лікувального туризму в Україні: основні тенденції. Мотиваційна структура споживачів туристсько-рекреаційних послуг. Менеджмент та маркетинг санаторно-курортної галузі. Сутність поняття «стратегічне управління» рекреаційним підприємством. Методи управління персоналом. Маркетингові комунікації санаторно-курортного закладу. Маркетингові технології у санаторно-курортних закладах.Географія закладів лікувального туризму в Україні (по адміністративним областям України) - виконання аналітично-графічної роботи з використанням даних статистичного щорічника України та програмного забезпечення ПК

ЗМ 2. – КУРОРТНА МЕРЕЖА УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ, ПРИНЦИПИ РОЗТАШУВАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ НАЯВНИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ Н.Е. 2.1. – ГЕОГРАФІЯ КУРОРТІВ УКРАЇНИ Географія населених пунктів України, віднесених до курортних. Курорти Чорноморського та Азовського узбережжя України. Курорти Карпатського регіону. Курорти Українського Полісся. Інші (Придністров’я, Західне Поділля, Придніпров’я). Рекреаційно-курортне районування території України. Мета і принципи рекреаційно-курортного районування. Районоутворюючі ознаки і таксономічні одиниці. Схеми рекреаційно-курортного районування України. Характеристика окремих рекреаційних районів

Географія курортів України (робота на контурній карті з використанням атласу України та тексту постанови КМ України). Співставлення схеми рекреаційно-курортного та економічного районування України.Н.Е. 2.2. – ПРИРОДНІ ЛІКУВАЛЬНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ Кліматичні рекреаційні ресурси. Клімат як основний ресурс, що обумовлює просторову організацію лікування та відпочинку. Характеристика і оцінка основних метеорологічних факторів. Загальна характеристика кліматичних умов на території України. Кліматичні курорти та їх медична спеціалізація. Адаптація та акліматизація на курортах. Бальнеологічні рекреаційні ресурси. Історія розвитку бальнеолікування в Україні. Характеристика і загальноприйнята класифікація мінеральних вод. Типи мінеральних вод України. Основні методи бальнеолікування. Ресурси лікувальної грязі (пелоїдів) Поняття про лікувальні грязі та їх властивості.Класифікація пелоїдів. Грязьові озера і лимани України та їх практичне використання. Основні методи пелоїдотерапії. Оцінка використання природних лікувальних чинників у лікувальних технологіях санаторно-курортних установ адміністративних областей України. Санаторно-курортне лікування і реабілітація в розрізі адміністративних областей України – комплексна робота з використанням Інтернет-джерел по характеристиці курортів та наявних природних лікувальних чинників. Природні оздоровчо-лікувальні ресурси Буковини. Загальні тенденції розвитку закладів санаторно-курортного відпочинку та лікування на Буковині - виконання аналітично-графічної роботи з використанням даних статистичного щорічника Чернівецької областіН.Е. 2.3. – ВИДИ І МЕТОДИ КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ Використання природних і преформованих лікувальних фізичних чинників в оздоровчих технологіях курортних закладів. Бальнеотерапія. Пелоїдотерапія. Кліматотерапія. Фізіотерапія. Інші методи лікування в оздоровчих технологіях курортних закладів (фіто-, механотерапія, аромотерапія, масаж тощо). Використання нетрадиційних методів лікування в оздоровчих технологіях курортних закладів (кумисотерапія, ампелотерапія, апітерапія, герудотерапія, іпотерапія, дельфінотерапія тощо)Правила відбору на курорти та у санаторії. Медичний відбір на курорти та у санаторії. Протипокази до санаторно-курортного лікування. Методи та процедури у лікувальних комплексах на курортах України. Поняття про сумісні та несумісні процедури. Необхідність дотримання санаторного режиму, дієтотерапії, правил поведінки у санаторно-курортному закладі для прискорення досягнення бажаного результату (корисні поради тим, хто збирається на курорт).Н.Е. 2.4. – СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ Сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку санаторно-курортної галузі України. Сучасний стан сан.-курортної галузі. Галузь у цифрах і фактах. Основні проблеми та можливі шляхи їх подолання. Концепція розвитку санаторно-курортної галузі України. Загальні тенденції розвитку закладів санаторно-курортного відпочинку та лікування в Україні - виконання аналітично-графічної роботи на основі офіційної статистики (даних статистичного щорічника України).


1. Бокша В. Г., Богуцкий Б. В. Медицинская климатология и климатотерапия. – К.: Здоров’я, 1980. – 248 с.

2. Ветрова Н.М.. Стратегическое управление в системе экономических инструментов управления рекреационным предприятием // Вестник физиотерапии и

курортологии. – 2004. – №2. – С.19-20.3. Волошин О.І., Пішак В.П. Оздоровчі ресурси Буковини. – Чернівці: Прут, 1999. –240 с.

4. Закон України „Про курорти" від 5.10.2000 р., № 2026-ПІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 50. – Ст. 435.

5. Иванов В. В., Невраев Г. А. Классификация подземных минеральных вод. – М.: Недра, 1964. – 168 с.

6. Курортні ресурси України/Під ред. М.В.Лободи. – К.: ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", "ТАМЕД", 1999. – 344 с.

7. Курортологія: методичні рекомендації до практичних занять/ Укл. І.Д. Бойко. – Чернівці: Рута, 2008. – 42 с.

8. Лобода М.В. Курортологія України на порозі ХХІ століття // Український бальнеологічний журнал. – 2003. – №1. – С. 11-26.

9. Мешков В. В. Санаторно-курортное дело и рекреация: взаимосвязь, соотношение и проблемы // Вестн. физиотерапии и курортологии. – 1998. – № 1. – С. 8–9.

10. Омецинский Б.Ф. Курортная отрасль Украины и перспективы ее развития // Український бальнеологічний журнал. – 2002. – №4. – С.7-11.

11. Панасик Є. М., Федорів Я. М., Модилевський В. М. Загальна фізіотерапія і курортологія. – Львів: Світ, 1990. – 136 с.

12. Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 р. № 1576 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМ від 15.12.1997 р. № 1391). – http/www.nau.kiev.ua

13. Разумов А.Н., Яшина Е.Р.. Лечебный туризм как современное направление курортной медицины //. Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. – 1999. – №3. – С.46-49

14. Рутинський М.Й. Географія туризму України: Навчально-методичний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 160 с.

15. Туристична курортологія: конспект лекцій. / Укл. І.Д. Бойко, Л.А. Савранчук. – Чернівці: Рута, 2007. – 116 с.

16. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія: навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 312 с.

17. Царфис П.Г. Природа и здоровье человека (Лечебно-профилактические основы курортологи). – М.: Высшая школа, 1987. – 480 с.

18. Стафійчук В.І. Рекреалогія: Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2006. – 264 с.19. www.medtour.info

Дисципліни вільного вибору студента

ДИСЦИПЛІНА ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАНН

http://www.medtour.info/

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 270 (7,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу - на базі курсів шкільної програми розширити в студентів знання, розвинути навички та уміння в розумінні основних положень, понять й завдань сучасної екології, основних сучасних концептуальних підходів до проблем гармонійного розвитку суспільства, специфіки екологічно збалансованого розвитку України. Акцентувати увагу студентів на екологічних аспектах і екологічних взаємозв’язках біосфери, техносфери, агросфери і ноосфери, еколого-економічних основах природокористування.1.2. Головні завдання курсу:

- надання студентам системних відомостей про теоретичні аспекти сучасної екології – загальну екологію, вчення про біосферу, екологію людини;

- ознайомлення та закріплення в студентів знань прикладної екології – антропогенних впливів на біосферу, екологічного захисту та охорони навколишнього природного середовища, питань еколого-економічних аспектів раціонального природокористування;

- набуття теоретичних та практичних знань та навичок з питань еколого-економічних засад раціонального природокористування, оцінки природних ресурсів, платежів за забруднення довкілля.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:- знання теоретичних аспектів сучасної екології та природокористування;- розуміння основних законів та закономірностей, теоретичних та практичних аспетів прикладної екології;- уміння творчо осмислювати, узагальнювати та реалізовувати знання в напрямку безпеки довкілля.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), отримувані бали, література.ЗМ 1. Теоретичні аспекти сучасної екології та природокористування. (10 балів).НЕ 1.1. Сучасна екологія та природокористування: предмет, історія розвитку, методи, завдання та структура, зв’язок екології та природокористування з іншими науками.Основні термінологічні визначення, поняття, положення. Методологічні особливості сучасної екології та природокористування. Визначення межі, методи екології та природокористування. Історія розвитку екології та природокористування. Розділи і тематика екології та природокористування, зв’язок її з іншими науками.НЕ 1.2. Всесвіт, Земля та біосфера в еволюційному процесі.Всесвіт і Земля. Природне середовище. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Еволюція антропогенної діяльності та взаємовідносин людини з біосферою. Ноосфера.

НЕ 1.3. Основні поняття і закони загальної екології та природокористування.Найголовніші екологічні закони, правила і принципи. Екологічні фактори. Екологічна ніша. Екологічна система. Сукцесія. Антропогенні і штучні екосистеми. Трофічні ланцюги (мережі). Екологічна піраміда. Природний колообіг речовин. Енергетика природних екосистем.Ресурсний цикл в антропогенних сисемах. Біологічна та екологічна рівновага.

ЗМ 2. Прикладна екологія. (35 балів).НЕ 2.1. Природні ресурси та їх класифікація.

Класифікація природних ресурсів. Вода. Атмосферне повітря. Енергія. Сировина. Грунти. Клімат. Простір для життя. Продовольство. Генетичний фонд та надбання людського інтелекту.НЕ 2.2. Природні та антропогенні забруднення біосфери.Забруднення та їх класифікація. Природне забруднення біосфери. Антропогенне забруднення біосфери. Характеристика забрудників. Фізичні забруднення біосфери. Нормування і методи визначення властивостей забруднення. Екологічне навантаження. Екологічний моніторинг і якість природного середовища.НЕ 2.3. Екологічна безпека атмосфери.Забруднення атмосфери. Класифікація забруднень атмосфери. Екологічний вплив забруднень атмосфери. Трансформація забруднень в атмосфері. Парниковий ефект. Кислотні дощі. Руйнування озонового шару. Ядерна зима. Нормування якості повітря та визначення концентрацій. Очищення промислових газодимових викидів.НЕ 2.4. Екологічна безпека гідросфери.Споживачі води. Забруднення вод Світового океану. Екологічний стан водойм України. Поведінка забруднень у водоймах та вплив їх на життєдіяльність організмів і здоров’я людей. Класифікація забруднювальних речовин. Контроль і управління якістю води. Нормативні вимоги до якості води. Умови скидання стічних вод у водойми. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод. Очищення стічних вод.НЕ 2.5. Екологічна безпека літосфери.Забруднення літосфери. Поведінка забруднень у літосфері та вплив їх на здоров’я людини. Бережливе ставлення до надр і земної поверхні. Контроль і управління якістю грунтів. Охорона ландшафтівНЕ 2.6. Раціональне природокористування та ресурсозбереження.Антропогенний ресурсний цикл. Безвідходні і маловідходні технології. Раціональне використання водних ресурсів. Рекуперація і утилізація відходів та комплексна переробка сировини. Розробка нових технологічних процесів. Територіально-виробничі комплекси. Раціональне використання енергоресурсів. Раціональне використання фітоценозів. Раціональне використання зооценозів.Раціональне використання земельних ресурсів. Заповідна справа. Оптимізація взаємовідносин людини і біосфери. Перспективні напрями раціонального природокористування. Новітні напрями прикладної екології.НЕ 2.7. Екологічна безпека людини.Зміст предмета “Екологія людини”. Вплив навколишнього зовнішнього середовища на здоров’я людей. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери. Харчування людини і нормування якості харчових продуктів. Вплив забруднювальних речовин на організм людини. Еколгічно безпечні продукти харчування. Раціональне харчування. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини. Тютюновий нікотин, алкоголь, наркотики і СНІД –“ядерна бомба” сповільненої дії.НЕ 2.8. Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування.Еволюція економічних принципів природокористування. Еколого-економічні засади раціонального природокористування. Платежі за забруднення довкілля.НЕ 2.9. Економічна оцінка природних ресурсів: поняття, значення, основні принципи і атрибути.Види економічної оцінки. Варіантність оцінки. Цілі застосування економічної оцінки. Основні принципи економічної оцінки.НЕ 2.10. Концепції економічної оцінки природних ресурсів. Кадастр природних ресурсів.Затратний підхід. Рентний підхід. Результативний і відтворювальний підходи. Концепція загальної економічної цінності. Концепція альтернативної вартості (упущеної вигоди).

Ринкова оцінка. Експертна оцінка. Економічна оцінка природних ресурсів у вітчизняній науці. Міжнародна практика оцінки природних ресурсів. Кадастр природних ресурсів. ЗМ 3. Система управління екологічною безпекою довкілля. (10 балів).НЕ 3.1. Організаційна та правова системи управління екологічною безпекою довкілля та природокористуванням.Правова система управління. Правова відповідальність за екологічні злочини. Організаційна система управління. Екологічна освіта і виховання. Екологічний менеджмент. Екологічний аудит і експертиза. Екологічний маркетинг. Екологічна паспортизація підприємств. Екологізація виробництва і “зелені” технології.НЕ 3.2 . Державна програма охорони навколишнього природного середовища.Основні пріоритети охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Стратегія і тактика розвитку виробничого та природоресурсного потенціалу. Утилізація та перероблення промислових відходів. Екологічні аспекти військово-промислового комплексу. Збалансоване використання й відновлення природних ресурсів. Екологічна конверсія антропогенної діяльності.НЕ 3.3 . Міжнародне співробітництво в області екології та природокористування.Основні принципи міжнародного екологічного співробітництва та природокористування. Міжнародні об’єкти охорони навколишнього природного середовища. Участь України в міжнародному екологічному співробітництві.


1. Банк даних еколого-економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу адміністративного району/області. – Чернівці: Рута, 1999.2. Білявський Г.О., Бутченко Л.І.,Навроцький В.М. Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник. – К.:Лібра, 2002. – 352 с.3. Богданкевич О.В. Лекции по экологии. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2002. – 208 с.4. Винклер Х. Мировые ресурсы: Пер. с нем. – М.:Знание, 1986. – 272 с.5. Глушкова В.Г., Макар С.В. Экономика природопользования: Учеб. пособие. – М.: Гардарики, 2003. – 448 с.6. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. Підручник /За ред. К.М.Ситника. – К.Вища школа, 2001 – 358с.7. Екологічне право України. Підручник. За ред. В.К.Попова та А.П.Гетьмана. – Харків:Право, 2001 – 479 с.8. Коробкин В.Н., Передельский Л.В. Экология. – Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 2001 – 576 с.9. Крисаченко В.С., Хилько М.І. Екологія. Культура. Політика: Концептуальні засади сучасного розвитку. – К.: «Знання України», 2002. – 598 с.10. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник. – К.: ВД»К.-М. Академія» – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. –568 с.11. Лебединський Ю.П., Потравний І.М., Краснянський Б.Ю. Управління природокористуванням. – К.: Урожай, 1987.- 256с.12. Менеджмент природоохоронної діяльності: Вибрані програми нормативних і спеціальних курсів. Частина 1. – За ред. Акад. УЕАН В.П.Руденка. – Чернівці: Рута, 1996. – 100с. 13. Никаноров А.М. Хоружая Т.А. Глобальная экология: Учебное пособие. – М.: «Издательство ПРИОР, 2001. – 284 с.14. Проблеми екологічної освіти і виховання: Збірник науково-методичних праць. – Львів: НМК «Тезарус», 1993. Т.2.

15. Паламарчук М.М., Горленко И.А., Яснюк Т.Е. География минеральных ресурсов Украинской ССР. Пособие для учителей /Под ред. Академика АН УССР М.М. Паламарчука. – К.: Рад. шк. 1985.-136 с. 16. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник. – К.: ВД «К.-М. Академія» – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568 с.17. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України.- Львів: Світ, 1993. 226с. 18. Руденко В.П., Вацеба В.Я., Соловей Т.В. Природно-ресурсний потенціал природних регіонів України. – Чернівці: Рута, 2001. – 268 с. 19. Руденко В.П., Трофимчук О.М. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцінкових картсхем. Част. 2. – К.: ІДНС, 2000. – 186 с.20. Rudenko V.P. Ukrainian Natural Resources Potential: An Evaluative Reference – Book. – K.: Vyshcha shkola, 1995. – 193 p

ДИСЦИПЛІНА КОНЦЕПЦІЇ СУЧАСНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: іспит

І. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - закласти основи з теорії та практики сучасного природокористування, показати необхідність екологізації всіх сфер життя людства, зокрема природокористування.

1.2. Головні завдання курсу:розглянути основні концепції природокористування та виявити найпрогресивніші з них; розкрити географічну і соціально-економічну суть поняття“ природокористування”; сформувати усвідомлення необхідності раціонального природокористування та управління ним на сучасному етапі; оволодіти принципами раціонального природокористування, усвідомити основні напрямки еколого-економічної політики і стратегії природокористування на майбутній період;1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:В результаті засвоєння курсу студенти повинні знати основні концепції сучасного природокористування в різних галузях виробництва і господарської діяльності та уміти застосовувати їх у реальному житті.ЗМ 1. Людина і природа. НЕ 1.1. Взаємодія суспільства і природи: потреби людини; історія взаємодії суспільства і природи; головні концепції природокористування в різні історичні часи; глобальні проблеми людства; моделі еколого безпечного розвитку; концепція ноосфери .І.Вернадського; поняття «коеволюції»; еволюція принципів природокористування; принципи раціонального природокористування.НЕ.1.2 Використання людством біосфери: вплив господарської діяльності на суходіл; стан використання ресурсів літосфери; використання Світового океану й континентальних вод; поняття водокористування; ресурси Світового океану та їх використання; використання людиною атмосфери та космосу.ЗМ 2. Концепції галузевого природокористування.

НЕ 2.1. Природокористування в енергетиці та промисловості: основні напрями галузевого при- родокористування; визначення енергетики як галузі господарства;к класифікація енергоресурсів за К.А. Анічевим; основні тенденції розвитку світової енергетики; головні енергетичні концепції майбутнього; видобувна промисловість; основні концепції видобувної галузі на майбутнє; обробна промисловість, її вплив на довкілля; поняття про ресурсозабезпеченість і ресурсоємність виробництва; концепція ресурсозбереження; концепція рециклінгу.НЕ.2.2. Концепції сталого природокористування в сільськогосподарському виробництві, лісокористуванні та рекреації: загальна характеристика аграрного виробництва і його еколого-економічні проблеми; концепції альтернативного землеробства; загальна характеристика лісового природокористування; основні складові лісового природокористування та їх концепції; загальна характеристика, види і значення рекреаційного природокористування; основні концепції сталого рекреаційного природокористування.НЕ 2.3. Концепції сучасного природокористування в Україні: екологічні проблеми України та екологічна політика на сучасному етапі, її завдання в світлі концепції сталого розвитку; пріоритетні напрямки екологізації освіти, культури, виробництва, управління природокористуванням. ЗМ 3. Взаємодія суспільства і природи: Поняття “концепції природокористування”. Людина як головний суб‘єкт природокористування, вплив людини на природу. Потреби людини. Головні концепції природокористування в різні історичні часи. Глобальні проблеми людства. Моделі еколого безпечного розвитку. Концепція ноосфери .І.Вернадського. Поняття «коеволюції».Загальні принципи природокористування та їх еволюція. Принципи раціонального природокористування та принципи екологобезпечного розвитку.Використання людством біосфери: вплив господарської діяльності на суходіл; використання Світового океану й континентальних вод. Використання людиною атмосфери та космосу.


1. Барановський В. До концепції переходу України на модель сталого розвитку// Економ. України .–2001.–№7.–С.27-31.

2. Бачинский Г.А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты.–Киев: Наукова думка.–1991.–153 с.

3. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 310 с.


5. Концепції сучасного природокористування: Навч. посіб. У 2-х ч. Ч.1/ Укл. Кібич І.В.. – Чернівці: Рута, 2007. – 41 с.

6. Концепції сучасного природокористування: Навч. посіб. У 2-х ч. Ч.2/ Укл. Кібич І.В.. – Чернівці: Рута, 2009. –71 с.

7. Крачило М.П. Основи екології, та економіка природокористування.–Київ: Крамар, 1998.–170 с.

8. Крисаченко В.С., Хилько М.І. Екологія. Культура. Політика: Концептуальні засади сучасного розвитку. – К.: Знання України, 2002. – 598 с.

9. Куражковский Ю.Н. Принципы рационального природопользования.- М.: Знание, 1979.- 38 с.

10. Основи соціоекології: Конспект лекцій / Укл. І.В.Кібич.–Чернівці: Рута.–1997.–47с.

11. Швиденко А.Й., Руденко В.П., Євдокименко В.К. Екологічні основи природокористування: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1999. – 200 с.

ДИСЦИПЛІНА ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу: дати студентам знання про характер взаємодії суспільства і природи, показати, що вони знаходяться у прямій залежності від способу виробництва і рівня розвитку продуктивних сил, від характеру суспільних відносин на сучасному етапі розвитку людства.

1.2. Головні завдання курсу: розкрити суть природокористування, вивчити сучасні аспекти взаємовідносин суспільства і природного середовища, особливості використання природного середовища та природних ресурсів. Розкрити глобальні та територіальні проблеми і ситуації природокористування.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:У процесі вивчення дисципліни студент зобов'язаний навчитися орієнтуватись в теоретичних питаннях географії природокористування.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретичні основи географії природокористування. Природокористування та географія природокористування. Проблеми управління природокористуванням. Географія світових природних ресурсів. Геоекологічне вивчення природного середовища. Геоекологічні проблеми атмосфери і гідросфери. Геоекологічні проблеми основних галузей господарства. Геоекологічне вивчення населення і населених пунктів.ЗМ 2. Особливості регіонального природокористування. Геоекологічні проблеми територіальної організації суспільства. Проблеми і перспективи природокористування. Європи Географія природокористування. Азії Географія природокористування Африки. Географія природокористування. Північної Америки. Географія природокористування Південної Америки. Географія природокористування Австралії.


1. Алексеенко В. А. Геохимия ландшафта и окружающая среда. М.: Недра, 1990.— 142 с.2. Баландин Р. К. Область деятельности человека: техносфера. Минск: Вышейша школа,

1982. — 200 с.3. Беляев Г. К., Кононова О. В. Выявление воздействия на человека загрязнений

окружающей среды. Орджоникидзе: Северо-Осетинский государственный университет, 1985.

4. Блехцин И. Я., Минеев В. А. Производительные силы и окружающая среда (проблемы и опыт исследования). М.: Мысль, 1981. — 214 с.

5. Вьюн В. Г. Организационно-экономический механизм рационального природопользования в сельскохозяйственном производстве. Днепропетровск: Пороги, 1994. — 160 с.

6. Географічна енциклопедія України, Київ: Українська енциклопедія: т. 1 -1989; т. 2 — 1990; т. З — 1993.

7. Глобальная экологическая проблема. М.: Мысль, 1988. — 208 с.8. Голиков А. П. та ін. Вступ до економічної та соціальної географії. – К.: Либідь, 1996. – 320

с.

9. Зубаков В. А. Экологический кризис и будущее человечества. Известия ВГО, 1990, т. 122, вып. 2.

10. Инвестиционная политика природопользования. М.: Наука, 1989. — 278 с.11. Исаченко А. Г.Экологический потенциал ландшафта. Известия ВГО,1991, т.123, вып. 4.

12. Ландшафтно-геохимические основы фонового мониторинга природной среды. М.: Наука, 1989. — 264 с.

13. Международная монография. Оценка влияния хозяйства на природу: воздействие — изменение — последствия (издатели В. С. Преображенский, В. Ворачек). Брно, 1985, т. I — 403 с, т. II — приложения.

14. Мировой океан: дополнения, понятия, термины (под ред. С. С. Сальникова). Л.: Наука, 1987.

15. Окружающая среда крупного города. Л.: Наука, 1988. — 112 с.16. Основы геоэкологии (под ред. В. Г. Морачевского). С.-Пб.: Издательство С-Пб.

университета, 1994. — 351 с.17. Охрана ландшафтов: Толковый словарь. М.: Прогресс, 1982.18. Охрана окружающей природной среды (под. ред. Г. В. Дуганова). К.: Вища школа,

1988.— 304 с.19. Охрана окружающей среды. Справочник (сост. Л. П. Шариков). Л.: Судостроение,

1978. — 558 с.20. Охрана природы. Справочник. Изд. второе (под ред. К. П. Митрошкина). М.:

Агропромиздат, 1987. — 269 с.21. Рациональное использование и охрана окружающей среды городов. М.: Наука, 1989.—

92 с.22. Руденко Л. Г. та ін. Еколого-географічні дослідження території України. К.: Наукова

думка, 1990. — 32 с.23. Топчиев А. Г. Геоєкология: географические основы природопользования. Одесса.

«Астропринт». 1996, 392 с.

ДИСЦИПЛІНА РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – формування знань студентів про закономірності та принципи розміщення продуктивних сил, методи просторово-економічного аналізу, територіально-виробничі комплекси.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання про сутність принципів та закономірностей розміщення виробництва; фактори та форми розміщення продуктивних сил; уміння: проводити аналіз ефективності розміщення виробництва на основі узагальнення показників розвитку продуктивних сил.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Передумови та фактори розміщення виробництваНЕ 1.1. Розміщення продуктивних сил, як наука у сучасному суспільстві та її завдання і проблеми в Україні. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності РПС. Принципи РПС.НЕ1.2. Передумови розміщення продуктивних сил.

Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. ПРП. Демографічні передумови РПС. Економічні передумови.НЕ 1.3. Фактори РПС.Сировинні фактори. Паливно-енергетичний фактор. Водний фактор. Трудовий фактор. Споживчий фактор. Транспортний фактор. Фактор науково-технічного прогресу. Фактор ринкової коньюктури. Фактор економіко-географічного положення. Екологічний фактор.НЕ 1.4. Політична карта світу.Розміщення держав на політичній карті світу. Форми правління країн Європи. Адміністративно-територіальний устрій країн Європи. Грошова одиниця держав Європи.НЕ 1.5. Світові природні ресурси.Паливно-енергетичні ресурси світу. Металеві корисні копалини світу. Не металеві корисні копалини світу.НЕ 1.6. Мови та національний склад населення світу.Мовні сім'ї та групи. Національний склад (структура) населення. Найбільш поширені мови світу.ЗМ 2. Форми та методи економічного обгрунтування розміщення виробництваНЕ 2.1. Форми розміщення та територіальної організації продуктивних сил.Територіальний поділ праці. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі та портово-промислові комплекси. Науково-технологічні зони. Основи економічного районування.НЕ 2.2. Методи економічного обгрунтування розміщення виробництва.Аналіз ефективності розміщення виробництва. Характеристика показників, що узагальнюють розвиток та розміщення виробництва. Територіальні баланси.НЕ 2.3. Галузева структура господарства України.Розміщення галузей виробничої сфери. Розміщення галузей невиробничої сфери. Територіальна та галузева структура АПК.НЕ 2.4. Галузева спеціалізація економічних районів України.Схеми економіко-географічного районування України. Галузі спеціалізації економічних районів України.


1.Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: світ, 1994. – 472 с.2.Іщук С.І. Географія промислових комплексів. – К.: ІСДО, 1993. – 136с.3.Пістун М.Д. Основні теорії суспільної географії. – К.: Вища школа, 1996. – 230с.4.Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К.: Знання, КОО, 1998. – 416с.5.Природні ресурси України. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.Г. Навчальний посібник. – Рівне: ТОВ «Принтгауз», 2000. – 192с.6.Розміщення продуктивних сил України: Підручник/ За ред. Є.П. Качана. – К.: Вища школа, 1998. – 375с.7.Розміщення продуктивних сил України: Підручник/ За ред.В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. – К.: Т-во «Знання», КОО. 2001. – 353с.8.Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах. – К.: ВДМ. Академія. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568с.9.Соціально-економічна географія України/ За ред. О.І. Шаблія. – Львів: Світ, 1994. – 608с.10.Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560с.

ДИСЦИПЛІНА СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІДля напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу – навчити студентів застосовувати основні положення системного аналізу у природоохоронному менеджменті для розв’язання еколого-економічних і природоохоронних проблем.

1.2. Головні завдання курсу:

- ознайомити студентів із началами теорії цілеспрямованих систем, принципами і методами їх дослідження, в т.ч. моделювання орієнтованими на аналіз організованих структур в галузі економіки, екологіїї та охорони природи;- розглянути формальні, неформальні і спрямовані на формалізацію підходи, що спрямовані на вибір альтернатив як основу методології сучасної управлінської діяльності в еколого-економічних дослідженнях і природоохоронній діяльності;-розкрити основні типи систем управління та оглянути основні моделі світової економіки для розв’язання глобальних екологічних проблем людства .1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:знання основних типів систем управління та основних моделей світової економіки для розв’язання екологічних проблем людства, застосовуючи набуті знання на практиці.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література [ ]ЗМ 1. Класифікація систем та види їх моделей. Моделювання світової економіки.НЕ 1.1. Класифікація систем та проблеми їх узгодженості із оточуючим середовищем[ 2,3].Зміст, предмет, методи і значення дисципліни у природоохоронному менеджменті. Системний підхід до розв’язання проблем. Первинна

класифікація систем. Узгодженість відкритих систем із середовищем. Проблеми інгерентності економічних систем. Складання схеми класифікації систем за різними критеріями.НЕ 1.2. Види моделювання систем та їх математичний опис.[1,2]Моделювання систем. Вербально-інформаційний опис системи як початковий етап моделювання. Моделі типу “життєвий цикл” та “чорний ящик”. Графічні моделі складу і структури системи. Графи та їх застосування. Статичні і динамічні моделі систем. Математичний опис динамічних систем.Оцінка життєвого циклу виробничих фондів та розрахунок їх амортизаційних витрат.НЕ 1.3. Типи систем управління та основні моделі світової економіки для розв’язання глобальних екологічних проблем людства. [1,3]Системи з управлінням. Моделювання наслідків економічного зростання. Проблеми розвитку і зростання. Глобальні екологічні проблеми і розвиток людства.Аналіз моделей дослідження світової економіки різних авторів та їх опис.ЗМ 2. Інформаційно-статистичні аспекти дослідження систем та основні етапи і проблеми системного аналізу.НЕ2.1. Декомпозиція у моделюванні і системному аналізі.[ 1,2]Декомпозиція у моделюванні і системному аналізі. Агрегування та пов’язанні з ним поняття теорії систем.НЕ2.2. Проблеми невизначеності і випадковості при моделюванні систем статистичними методами. [1,2]

Роль статистичних методів у моделюванні і дослідженні систем. Проблема невизначеності та випадковості.НЕ 2.3. Сучасна інформатика та інформаційні аспекти дослідження систем.[ 2,3 ]Інформація та її передача. Обробка інформації та сучасна інформатика.НЕ 2.4. Основні етапи системного аналізу та його основні завдання.[2,3]Завдання системного аналізу. Формулювання проблеми та її проблематика. Виявлення цілей та формування критеріїв. Форми та способи генерування альтернатив та їх роль у системному дослідженніНЕ 2.5. Проблеми системних досліджень та їх алгоритмізація.[3].Алгоритмізація системних досліджень. Проблеми реалізації системних досліджень. Вплив типу розв’язання проблеми на реалізацію та етика системних досліджень.Задачі дослідження операцій та їх класифікація.Поняття вибору, прийняття рішення та основні типи задач вибору. Задачі вибору мовою однокритеріальної (звичайної) та багатокритеріальної оптимізації та оцінки оптимізацій них підходів до вибору. Задачі вибору мовою дослідження операцій. Теорія ігор та її застосування. Експертні та людино-машинні методи вибору. Відбір та формування елітних групп. Прийняття рішень на основі голосування та кооперації. Егалітаризм та утилітаризм.


1. Пономаренко О.І., Пономаренко В.О. Системні методи в економіці, менеджменті та бізнесі. – К.: Либідь, 1995. – 240с.2. Мороз А.И. Курс теории систем. – М.: Высшая школа, 1987.3. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. – М.: Высшая школа, 1989.4. Теория систем в приложении к проблемам защиты окружающей среды. Под. ред. С.Ринальди. – К.: Вища школа, 1981. – 264с.

РЕКРЕАЦІЙНЕ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ

Для напряму підготовки 6.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу. Метою викладання дисципліни є усвідомлення студентами спеціальностей “Менеджмент туристичної індустрії” і “Менеджмент готельно-курортного та туристичного сервісу” ролі та можливостей рекреаційного лісокористування у організації туристсько-рекреаційної діяльності, покращенні фізичного та психоемоційного здоров’я населення під час перебування у лісовому середовищі, застосування рекреаційного потенціалу лісових ресурсів для відновлення самопочуття людини – в особистому житті та професійній діяльності, формування мотивації до здорового способу життя та збереження довкілля.1.2. Головні завдання курсу: Сформувати у студентів поняття про рекреаційне лісокористування в контексті загального поняття “природокористування”; Розкрити значення лісу, як важливого джерела задоволення матеріальних та духовних потреб людини; Познайомити студентів з впливом лісу на здоров’я людини; Сформувати у студентів поняття про ліси, призначені для рекреаційного використання, познайомити їх з класифікацією рекреаційних лісів; Виявити сучасні проблеми рекреаційного лісокористування та можливі шляхи їх подолання;Сформувати у студентів бережливе ставлення до лісу, як джерела задоволення моральних, духовних, фізичних та естетичних потреб людини;Познайомити з основними принципами та методами ведення господарства в лісах рекреаційного призначення; Познайомити студентів з природою лісових пожеж, причинами їх виникнення

та способами гасіння; Познайомити студентів з принципами побудови комплексної зеленої зони міста, її складовими елементами.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: студент повинен знати і розуміти: структуру та зміст навчальної дисципліни; основні терміни, поняття і визначення; сутність рекреаційного лісокористування; основні положення організації та запровадження принципів рекреаційного лісокористування та екологічного туризму в організації дозвілля туристів та рекреантів; основні проблеми та наслідки рекреаційного лісокористування та можливі оптимальні шляхи їх вирішення або попередження. вміти: обєктивно оцінювати роль і значення зелених насаджень в житті людини; організовувати лісовий відпочинок: запроваджувати різні його види, оцінювати наслідки; давати рекреаційну оцінку та визначати рекреаційну ємність лісових ділянок, призначених для відпочинку; пропонувати систему організаційно-технічних та лісівничо-біологічних заходів, з метою покращення умов лісового відпочинку; долучатися до дій по охороні та збереженню рекреаційних лісів.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. ЗМІСТ ПОНЯТТЯ “РЕКРЕАЦІЙНЕ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ” НЕ 1.1. – ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ЛІСОКОРИСТУВАННЯ Поняття рекреаційного лісокористування в контексті загального поняття “природокори-стування”. Суть поняття природокористування. Рекреація і туризм як складові рекреаційного лісокористування. Види лісової рекреації та відпочинку. Історичний досвід рекреаційного освоєння лісів європейських країн.Лісовий кодекс УкраїниНЕ. 1.2 – РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ЛІСУ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА Лісові екосистеми та навколишнє середовище. Ліс як джерело кисню. Санітарно-захисні властивості лісу. Роль лісів та захисних смуг в ізоляції від шуму. Роль лісу у пом’якшенні кліматичних умов. Виявлення проблем та наслідків рекреаційного лісокористування шляхом анкетного опитування населенняВплив лісу на здоров’я людини. Загальнозміцнююче значення лісу (фітонциди, іонізація повітря). Курортологічне значення лісів. Лікарські ресурси лісу та їх використання. Психогігієнічне значення лісів.Естетичні властивості лісу. Естетичне значення лісів. Естетична оцінка насадження. Породний склад рекреаційного лісу. Поняття атракторності лісової ділянки.Виявлення вподобань населення, що відпочиває в рекреаційному лісі, а також наслідків рекреаційного лісокористування шляхом проведення письмового опитування (анкетування).Харчові й лікарські ресурси лісу. Правила побічного користування в рекреаційних лісах. Їстівні рослини та їх використання. Лікарська сировина: правила збору і заготівлі. Гриби. Їстівні, неїстівні, отруйні та галюциногенні гриби лісів України НЕ. 1.3 – ЛІСОВИЙ ВІДПОЧИНОК: ВИДИ, ОРГАНІЗАЦІЯ, НАСЛІДКИ Вибір місць відпочинку і організація відпочинку. Вибір об’єктів відпочинку. Кемпінги, лісові бази, табори для молоді. Мисливські бази, господарства, товариства. Національні природні парки. Правила поведінки екотуристів на природі.Організація РЛ на території ПНП України. Наслідки та проблеми РЛ. Види рекреаційних навантажень. Стадії рекреаційної дигресії. Стійкість лісів до антропогенних навантажень. Стійкість лісів до рекреаційних навантажень навантаження. Стійкість насаджень до хімічних впливів. Основні лісотвірні породи - едифікатори Українських Карпат та Прикарпаття (екологічне, економічне та естетичне значення).

ЗМ 2. ОХОРОНА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСОВОГО СЕРЕДОВИЩА

Н.Е. 2.1.– ВИЗНАЧЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ОЦІНКИ ТА РЕКРЕАЦІЙНОЇ ЄМНОСТІ ЛІСІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ВІДПОЧИНКУ Лісівничо-рекреаційна оцінка лісових територій. Об’єкти та методи ландшафтної таксації.Типи ландшафтів (за Тюльпановим). Стійкість природних комплексів до рекреаційних навантажень. Стадії рекреаційної дигресії. Естетична оцінка. Пішохідна доступність.Додаткова оцінка рекреаційних територій. Аналіз лісотаксаційних і рекреаційних показників лісового масиву на прикладі території рекреаційних лісів НПП «Вижницький». Рекреаційна ємність лісових ландшафтів. Рекреаційні навантаження та методи їх визначення. Класифікація рекреаційних навантажень за ступенем їх впливу на природні комплекси. Рекреаційна ємність лісових територій.Н.Е. 2.2. – СИСТЕМА ЗАХОДІВ, ЩО ПРОВОДЯТЬСЯ У РЕКРЕАЦІЙНИХ ЛІСАХ З МЕТОЮ ПОКРАЩЕННЯ УМОВ ВІДПОЧИНКУ.Класифікація та організація рекреаційних лісів. Групи лісів і категорії зависності.Організація території рекреаційного лісу (функціональне зонування).Система заходів у лісах рекреаційного призначення.Система заходів у лісах рекреаційного призначення. Лісівничо-біологічні заходи в лісах рекреаційного призначення. Організаційно-технічні заходи в лісах рекреаційного призначення. Профілактичні та запобіжні заходи. Формування насадження заданої конфігурації (типу лісового ландшафту) шляхом проведення лісівничо-біологічних заходів (рубок догляду і формування ландшафтів). Н.Е. 2.3. – КОМПЛЕКСНА ЗЕЛЕНА ЗОНА МІСТА. Комплексна зелена зона міста. Основні завдання ландшафтної організації території. Система міських парків. Інші елементи КЗЗМ (сквери, алеї, газони тощо).Еколого-географічна характеристика рекреаційного об’єкту за заданим планом (на прикладі міського парку).Н.Е. 2.4. - ОХОРОНА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЛІСІВ. Охорона та збереження рекреаційних лісів. Природа та причини лісових пожеж.Природоохоронна та протипожежна пропаганда. Екологічне виховання відпочиваючих.Охорона та збереження рідкісних видів рослин та тварин. Природоохоронна пропаганда серед молоді, як найбільш дієвий спосіб формування екологічного мислення підростаючого покоління: шляхи та методи. Характеристика основних лісотвірних порід - едифікаторів Українських Карпат та Прикарпаття.


1. Атрохин В.Г., Курамшин В.Я. Ландшафтное лесоводство. – М.: Экология, 1991. - 175 с.2. Афанасьев Е.М. Справочник грибника. – М.: Просвещение, 2005. – 255 с.3. Бобров Р.В. Лесная эстетика. – М.: Агропромиздат, 1989. – 191 с. 4. Большаков Н.М. Постиндустриальный лес: современное состояние и перспективы. –

Сыктывкар, Изд-во СЛИ, 2006. – 136 с.5. Большаков Н.М. Рекреационное лесопользование. – Сыктывкар, Изд-во СЛИ, 2006. – 312

с.6. Большаков Н.М. Система экономической оценки рекреационных лесов. – Сыктывкар,

Изд-во СЛИ, 2006. – 216 с.7. Борейко В. Введение в природоохранную эстетику. – Киев: киевский эколого-культурный

центр, 2001. – 200 с.8. Кучерявый В.А. Природная среда города. – Львов: Вища школа, 1984. – 141 с.9. Лес и здоровье человека. – М.: Лесная промышленность, 1979. – 109 с.

10. Лес и отдых. – М.: Лесная промышленность, 1975. – 192 с.11. Пронин М.И. Лесопарковое хозяйство. – М.: ВО Агропромиздат, 1990. – 174 с.12. Рекреационное использование лесов. – К.: Урожай, 1987. – 245 с.13. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты. Под ред. Мамутова В. К. и др. –

К.: Наук. думка, 1992. – 143 с.14. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Швиденко А.Й. Лісова пірологія. – К.: Агропромвидав, 1999.

– 170 с.15. Середін В.І., Парпан В.І. Ліс – база відпочинку. – Ужгород: Карпати, 1988. – 109 с.16. Тульчинская В.П., Юргелайтис Н.Г. Растения против микробов. – К.: Урожай, 1975. – 81

с.17. Тюльпанов Н.М. Лесопарковое хозяйство. – М.: Стройиздат, 1975. – 112 с.

ДИСЦИПЛІНА КРАЄЗНАВСТВО І ТУРИЗМДля напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – засвоїти й оволодіти теоретичними знаннями і практичними навичками з теорії і методики організації краєзнавчого туризму залежно від потреб споживачів туристичних послуг.1.2. Головні завдання курсу: оволодіти методикою організації різних видів туристичної діяльності залежно від потреб туристів, їх фахових, вікових, національних особливостей; сформувати необхідний рівень знань і умінь в організації краєзнавчого туризму в різних сферах туристичної діяльності; пізнати основи організації краєзнавчих турів із урахуванням ментальних та соціокультурних особливостей споживачів туристичних послуг.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: знання основних законів та закономірностей розвитку краєзнавчого туризму у світі; розуміння причинно-наслідкових зв’язків та чинників природних явищ, процесів в організації краєзнавчого туризму; уміння творчо аналізувати, узагальнювати та розвивати ідеї та концепції організації краєзнавчого туризму та їх практично реалізовувати в практиці туристичної діяльності.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Краєзнавчо-туристична справа на західно - українських землях. Краєзнавчі особливості Чернівецької області. Завдання сучасного краєзнавчого туризму.НЕ 1.1. Зародження туристично-екскурсійної справи на західно-українських землях. Діяльність краєзнавчо-туристичних товариств «Плай» і «Чорногора».НЕ 1.2. Природничо-краєзнавчі особливості районів Чернівецької області.НЕ 1.3. Краєзнавчі особливості розселення та розвитку господарства районів Чернівецької області. Пам’ятки стародавніх часів та визначні місця Буковини.НЕ 1.4. Рекреаційна характеристика інвестиційно-привабливих земель районів Чернівецької області. Музеї м. Чернівці.НЕ 1.5. Плани краєзнавчих екскурсій та походів. Кошториси на придбання спорядження, продуктів харчування, аптечки для походів.НЕ 1.6. Завдання сучасного краєзнавчого туризму

ЗМ 2. Методика: досліджень під час походів рідним краєм; організації та проведення краєзнавчих походів. Форми краєзнавчо-туристичної роботи.НЕ 2.1. Геологічні, геоморфологічні дослідження. Дослідження грунтів.НЕ 2.1. Метеорологічні, гідрологічні дослідження. НЕ 2.3. Геоботанічні дослідження. Дослідження ландшафтів. Зібрання матеріалів та зразків під час подорожей по рідному краю.НЕ 2.4. Мета і завдання організації подорожей.НЕ 2.5. Вибір і вивчення району подорожі. Розробка маршруту походу. Одержання дозволу на подорож. Контроль за підготовкою і проведенням подорожі.НЕ 2.6. Формування групи та розподіл обов’язків. Підготовка групи до виходу на маршрут. Складання кошторису. Спорядження для походу. Медичне забезпечення подорожі.НЕ 2.7. Проведення подорожі. Основи техніки туризму. Основи тактики походу. Підведення підсумків подорожі.НЕ 2.8. Форми краєзнавчо-туристичної роботи.



НОРМАТИВНІ ДИСЦИПЛІНИ

ДИСЦИПЛІНА ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯДля напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):81 (2,5)Форма контролю: залікПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯШифр дисципліни: 7.050201/00/1.01Курс – 5; семестр – 9; Всього –81 год., (1л, 1п год. на тиждень) 2,5 кредити.Обов’язкова дисципліна

Мета курсу: формування у студентів цілісної системи теоретичних знань в галузі психології управління, а також практичних навичок ефективного психологічного аналізу економічних явищ на різних рівнях соціального життя суспільства (індивідуальна поведінка, створення організаційно-виробничих систем, взаємозв’язок різних економічних відносин, моделі економічної поведінки тощо.).

Завдання курсу: полягають у вивченні: психологічних особливостей управлінської діяльності; психологічних основ управління персоналом; психологічних особливостей діяльності керівника (стилів управління, психологічних якостей керівника, психологічних показників ефективності управлінського розвитку керівника, запобігання професійній управлінській деформації); психологічних особливостей управління організаціями; психології розв’язання управлінських завдань; психологічних особливостей створення іміджу організації та керівника.

Основна література:1. Ложкін Г.В., Спасєнніков В.В., Комаровська В.Л.Економічна психологія:Навчальний

посібник.– К.:ВД „Професіонал”, 2004.– 304 с.2. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2000. –

248 с.3. Мельник Л.П. Психологія управління: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002. – 176 с.4. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. –

568 с. 5. Швалб Ю.М., Данчева О.В. Практична психологія в економіці та бізнесі. – К.: Лібра,

2000. – 270 с.

ДИСЦИПЛІНА КОНФЛІКТОЛОГІЯДля напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):54 (1,5)Форма контролю: залікМета курсу: формування системи знань про природу конфліктів, набуття практичних навичок у їх розв'язанні, вироблення вмінь прогнозувати і контролювати конфліктну ситуацію, позитивно сприймати конфлікт і прагматично його використовувати.Завдання курсу: вивчення дисципліни «Конфліктологія»: виявлення природи конфліктів; визначення їх видів і динаміки розвитку; ознайомлення з психологічними аспектами міжособистісних ділових контактів; вивчення методів прогнозування, діагностування та попередження конфліктів; формування системи управління конфліктними ситуаціями в організації. Основна література:

1. Загальна конфліктологія: Навч.посіб. / Вашенко І.В. та ін. - Харків: Право, 2001. – 236 с.

2. Конфліктологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Л.М. Герасіної та М.І. Панова. – Харків: Право, 2002. – 256 с.

3. Нагаєв В.М. Конфліктологія: курс лекцій: Навч.посібник. – К.: ЦУЛ, 2004. – 198 с.4. Пірен М.І. Деонтологія конфліктів та управління. – К.: МАУП, 2001. –212 с. 5. Пірен М.І. Конфліктологія: Підручник. – К.: МАУП, 2007. – 360 с.

ДИСЦИПЛІНА СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТДля напряму підготовки 7.050201, 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: екзаменІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - вивчення стратегічного планування та управління як системи нових підходів до управління. Розкриття суті та структури економічної стратегії, вивчення її елементів. Аналіз шляхів застосування стратегічних підходів до управління в умовах сучасної України.1.2. Головні завдання курсу: опанування принципами стратегічного управління підприємством в умовах невизначеності зовнішнього середовища. 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:знати принципи стратегічного управління фірмою в умовах невизначеності зовнішнього середовища та постійних економічних і соціальних змін; вміти розробляти стратегічні плани, аналізувати та оцінювати сильні та слабкі сторони організації, сприятливих можливостей та зовнішніх загроз.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Поняття стратегії фірми та її характерні риси. Співвідношення стратегії і тактики менеджменту.

НЕ 1.1. Управлінське дослідження зовнішнього і внутрішнього середовища фірми. Вибір місії і цілей підприємства. Система ціннісних орієнтирів при їх виборі. НЕ 1.2. Конкурентоспроможність фірми. Модель п’яти сил конкуренції за М.Портером. Детермінанти конкурентної переваги фірми. Вибір стратегічних ринкових позицій фірми. ЗМ 2. Стратегічна сегментація зовнішнього середовища.

НЕ 2.1. Види стратегічного управління фірмою: довгострокове планування; стратегічне планування; управління шляхом ранжирування стратегічних завдань; шляхом вибору стратегічних ринкових позицій.НЕ 2.2. Види економічної стратегії.


1. Акофф Ф. Планирование будущего корпорации. М, 1985.


3. Дробенко Г, Брусак Р, Свірський Ю. Стратегічне планування розвитку територіальних громад.- Львів: Сполом, 2001.- 118 с.

4. Забелин П.В., Моисеева Н.К. Основы стратегического управления: Учеб.посоьбие.- М.: Информационно-внедренческий центр «маркетинг», 1998.- 195 с.

5.Зуб А.Т. Стратегический менеджмент. Теория и практика.- М.: Аспект Пресс, 2002.- 415 с.

6. Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми: Монографія.- К.: КНЕУ, 2002.- 245 с.

7. Планування діяльності підприємств: Навч.посіб.: У 2-х ч.- Житомир: ЖДТУ, 2003.- 580 с.

8. Портер М. Конкуренція.- М, 2000.

9. Стратегическое планирование /Под ред.. Э.А.Уткина.- М, 1998.

10. Томпсон А, Стрикленд А. Стратегический менеджмент.- М., 1998.

ДИСЦИПЛІНА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТДля напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):81 (2,5)Форма контролю: іспитІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу полягає у наданні студентам необхідних теоретичних і практичних знань про суть, мету і принципи інвестиційного менеджменту. Особливого значення сьогодні набуває знайомство з методами оцінки та прогнозування інвестиційного ринку, оцінки інвестиційної привабливості галузей та регіонів, а також забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії компанії на окремих етапах її розвитку. 1.2. Головні завдання курсу: висвітлити основні поняття, терміни і закономірності інвестиційного менеджменту; ознайомитись з сучасними методами оцінки і прогнозування інвестиційного ринку; засвоїти механізм розробки інвестиційної стратегії підприємства, та управління його реальними та фінансовими інвестиціями; ознайомитись з правилами формування інвестиційного портфеля; вміти забезпечувати мінімізацію інвестиційних ризиків; набути навичок самостійного аналізу та прийняття рішень.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: вільно користуватися у практичних ситуаціях професійною термінологією; вміти простежувати інвестиційні процеси у господарській діяльності; знати як формується інвестиційний портфель; знати обов’язки інвестиційного менеджера; вміти проводити оцінку привабливості інвестиційного проекту; розуміти операції які здійснюються під час виконання інвестиційної угоди; вміти страхувати і передбачати ризики інвестиційних проектів.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи Інвестиційної діяльностіНЕ 1.1. Концептуальні основи інвестиційного менеджментуІнвестиційна діяльність. Економічна сутність інвестицій. Інвестиції як обєкт економічного управління. Інвестиції як найбільш активна форма залучення накопленого капіталу в економічний процес. Інвестиції як можливість використання накопленого капіталу у всіх його альтернативних формах. Інвестиції як джерело генерування ефекту підприємницької діяльності. Інвестиції як обєкт ринкових відносин. Інвестиції як обєкт власності і розпорядження. Інвестиції як обєкт часової переваги. Фактор ризику. Фактор ліквідності. Класифікація інвестицій підприємства. Види інвесторів. Сутність і задачі інвестиційного менеджменту. Система управління інвестиційною діяльність. Основні суб’єкти інвестиційного менеджменту. Функції і механізм інвестиційного менеджменту. НЕ 1.2. Математичний апарат і методичний інструментарій інвестиційного менеджментуЧас як фактор у фінансових розрахунках. Види потоків платежів та їх основні параметри. Фінансова рента. Розрахунок ренти. Метод урахування податків та інфляції. Криві доходності

інвестицій.НЕ 1.3. Дослідження зовнішнього інвестиційного СередовищаПоняття кон’юнктури інвестиційного ринку та оцінка її динаміки. Методи технічного аналізу кон’юнктури інвестиційного ринку. Методи фундаментального аналізу інвестиційного ринку. Інвестиційний клімат та методи його дослідження.ЗМ 2. Практичні засади Управління інвестиційними процесамиНЕ 2.1. Управління виробничими інвестиціями підприємства..Характеристики ефективності чистих виробничих інвестицій. Чистий приведений дохід та йогоХарактеристики ефективності чистих виробничих інвестицій. Чистий приведений дохід та його властивості. Внутрішня норма дохідності, Індекс дохідності та термін окупності інвестицій.властивості. Внутрішня норма дохідності, Індекс дохідності та термін окупності інвестицій. Співвідношення вимірників ефективності виробничих інвестицій. Співвідношення вимірників ефективності виробничих інвестицій. НЕ 2.2. Управління фінансовими інвестиціями підприємстваНЕ 2.2. Управління фінансовими інвестиціями підприємстваФорми фінансових інвестицій і політика управління ними. Форми фінансових інвестицій і політика управління ними. Оцінка інвестиційних якостей фінансових інструментів інвестування. Поняття портфеля фінансових інвестицій і класифікація його видів. Оперативне управління портфелем фінансових інвестицій. НЕ 2.3. Основи інвестиційного ризик-менеджментуПоняття ризику інвестування. Диверсифікація інвестицій і дисперсія доходу. Мінімізація ризику інвестиційного портфелю підприємства. Стратегічне інвестиційне планування та методи портфелі-аналізу інвестицій. НЕ 2.4. Управління організаційними системами і розподіл інвестиційних ресурсів.Задача розподілу ресурсів. Механізми розподілу інвестиційних ресурсів. Оцінка фінансової стабільності потенційних партнерів як основа ефективного розподілу інвестиційних ресурсів. Опосередковані фактори, що визначають інвестиційну привабливість проектів.НЕ 2.5. Формування власних інвестиційних ресурсів підприємства

Оцінка вартості окремих елементів власного капіталу підприємства. Дивідендна політика підприємства. Амортизаційна політика підприємства. Емісійна політика підприємства.

НЕ 2.6. Формування позикових інвестиційних ресурсів підприємстваОцінка вартості окремих елементів позикового капіталу. Управління залученням

банківського і комерційного кредиту. Управління облігаційною позикою. Залучення внутрішньої кредиторської заборгованості до фінансування постінвестиційної стадії реалізації проектів.

НЕ 2.7. Управління альтернативними джерелами залучення капіталуУправління лізинговими відносинами. Управління відносинами концесії і

франчайзингу. Управління факторинговими операціями та операціями форфейтингу. Інші сучасні форми залучення активів.

ІІІ. Література до вивчення курсу Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. – К: Эльга-Н, Ника-Центр. – Т. 1-2. – 2001. – 536 с.Гончаренко Л.П. Инвестиционный менеджмент. Учебное пособие. – М.: КноРус.,2005.– 296 с.Мыльник В.В. Инвестиционный менеджмент. Учебное пособие для вузов. – М.: Деловая книга, Академический проект, 2005. – 272 с.Фабоцци Ф. Управление инвестициями. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 932 с.Шарп Х.Ф., Александер Г. Дж., Бейли Дж. В. Инвестиции. – М.: Инфра-М, 1997.

ДИСЦИПЛІНА ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТДля напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):81 (2,5)

Форма контролю: екзаменІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – зформувати у майбутніх менеджерів навички та знання для подальшого визначення основних напрямків науково-технічної і виробничої діяльності організації, а також для розробки та впровадження нової продукції та технологій їх модернізації, вдосконалення, та зняття з виробництва застарілих складових.1.2. Головні завдання курсу:

- засвоєння студентами знань з складання плану і реалізації стратегії;- навчити студентів визначати потреби в ресурсах для реалізації різних фаз

інноваційного процесу; - навчити майбутніх фахівців вирішувати проблеми організацій при адаптації їх до

нових умов господарювання. 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

-- визначення функцій інноваційного менеджменту;визначення функцій інноваційного менеджменту;-- приймання управлінських рішень з проблем інновацій у організації;приймання управлінських рішень з проблем інновацій у організації;-- моделювання інноваційного процесу;моделювання інноваційного процесу;-- уміння контролювання інноваційну діяльності;уміння контролювання інноваційну діяльності;-- оцінювати ефективність інноваційних процесів;оцінювати ефективність інноваційних процесів;-- застосування інноваційних досягнень на практиці.застосування інноваційних досягнень на практиці.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи інноваційного менеджменту.НЕ 1.1. Поняття інноваційного менеджменту.. Предмет, завдання та мета навчального курсу. Зв'язок предмету з іншими дисциплінами. Поняття та особливості інновацій. Сфера інноваційної діяльності

НЕ 1.2. Становлення та розвиток інноваційних теорій.Характеристика інноваційних теорій. Інновації як передумови економічного розвитку. Роль інновацій у стабілізації вітчизняної економікиНЕ 1.3. Характеристика інноваційного процесу.Сутність та мета інноваційного процесу. Фазова схема інноваційного процесу. Особливості організації процесу нововведень.

ЗМ 2. Практичні проблеми впровадження інноваційних процесів у організації.НЕ 2.1. Науково-технічні, технологічні інновації та зміни.Основи класифікації нововведень. Поняття технології та її видів. Управління виробничими технологіями. Ефект від виходу інноваційних технологій на зовнішній ринок.

НЕ 2.2. Організаційно-економічні та управлінські інновації.

Сутність, роль та класифікація управлінських нововведень. Технологія розробки та впровадження управлінських змін та інновацій. Ефективність впровадження окремих складових нововведень.

НЕ 2.3. Державне управління інноваціями та змінами.Роль держави у створенні механізму регулювання інноваційної діяльності. Державна інноваційна політика. Державний контроль у сфері інноваційної діяльності. Державне регулювання міжнародної інноваційної діяльності.НЕ 2.4. Суб'єкти реалізації нововведень.Типологія суб'єктів інновацій. Порівняльний аналіз суб'єктів інновацій. Сприйнятливість організацій до нововведень

НЕ 2.5. Мотиваційний механізм розробки та впровадження нововведень

Сутність мотивації інновацій. Мотивація створення і продажу інновації. Мотивація купівлі інновацій. Мотиваційний механізм розвитку інноваційної діяльності в аграрному секторі України.


1. Закон України «Про інноваційну діяльність» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, № 36, ст. 266) (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 380-Щ380-15) від 26.12.2002).

2. Балабанов Й. Т. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие — СПб: Питер, 2001. — 304 с.

3. Гринев В. Ф. Инновационный менеджмент. Учеб. Пособие. — К.: МАУП, 2000. — 148 с.

4. Михайлова Л.І., Турчіна С.Г. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 248 с.

5. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С. Д. Ильенкова, Л. М. Гохберг, С. Ю. Ягудин и др. — М.: Банки й биржи, ЮНИТИ, 1997. —327с.

ДИСЦИПЛІНА МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙДля напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):81 (2,5)Форма контролю: екзаменІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - оволодіти вмінням реалізувати спеціальний економічний інструментарій менеджменту організації в управлінні державними і муніципальними організаціями на основі вивчення теоретичних засад та зарубіжного досвіду організаційного менеджменту.

1.2. Основні завдання курсу: вивчення теоретичних засад менеджменту організації; висвітлення питання генезису теорії організації; визначення двоїстої сутності організації як системи та як процесу; дослідження організації як об'єкта управління; вивчення елементів спеціального економічного інструментарію менеджменту організації, викладення особливостей управління державними і муніципальними організаціями в Україні; дослідження основних проблем управління організацією в умовах нової економіки.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: знати: теоретико-методологічні засади менеджменту організації як механізму ефективного управління організацією; співвідношення організації як системи та організації як процесу; види організацій та їх основні характеристики; особливості реалізації важелів спеціального економічного інструментарію менеджменту організації; характер менеджменту організації на різних стадіях її життєвого циклу; принципи сучасного управління матеріально-технологічною, соціально-психологічною та фінансово-економічною підсистемами організації; механізм формування проекту організації та сутність організування; загальні засади організації та здійснення менеджменту організації в зарубіжних країнах.вміти: на основі використання загальнонаукових та спеціальних методів розчленовувати організацію на окремі підсистеми з метою виявлення проблем та пошуку шляхів підвищення ефективності їх функціонування; розробляти набір конкретних інструментів управління організаціями з урахуванням їх особливостей, ситуативних характеристик внутрішнього й зовнішнього середовища організації; складати проект організації з використанням методики стратегічного управління та знаходити оптимальні важелі його реалізації на основі практичного оперування спеціальним економічним інструментарієм менеджменту організації; будувати логічно-структурні схеми інформаційного та інвестиційного забезпечення

організаційних підсистем, шукати їх слабкі ланки та розробляти пропозиції з удосконалення менеджменту організації; проводити обґрунтування вибору певних засобів ризик-менеджменту та антикризового управління в організації з використанням методики фінансового та проектного аналізів; адаптувати прогресивний зарубіжний досвід менеджменту організації в практику управління організаціями в Україні.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ). ЗМ 1. СУТНІСТЬ, ЗНАЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

НЕ 1.1. СИСТЕМНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮСутність і класифікація організацій. Організація як система. Внутрішні і зовнішні складові середовища організації. Склад і зміст системи управління. Закони організації. [ 2, 5, 11]НЕ 1.2. ЕВОЛЮЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА Концепції життєвого циклу розвитку систем. Зміни, як об'єктивний процес розвитку організації. Менеджмент на етапах життєвого циклу організації. Сутність і зміст управління. [2, 8, 11]НЕ1.3. ОРГАНІЗУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМНормативно-правова база заснування підприємства. Еволюція організаційних структур управління. Принципи побудови організаційної структури управління. Формування підрозділів організаційної структури. Централізація і децентралізація побудови організаційної структури. [2, 11]НЕ1.4. УПРАВЛІНСЬКІ МОДЕЛІОснови теорії організації. Моделі організацій як об'єктів управління. Поведінкові та адміністративні моделі організації. Модель інтегрованої системи організації. [ 4, 6,11]НЕ 1.5. ПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ РІЗНИХ РГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ.Підприємство як організаційна форма господарювання. Господарські товариства та управління ними. Об’єднання підприємств. [2, 7, 11]НЕ 1.6. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮПроцес управління організацією. Технологія і методи прийняття управлінських рішень. Методи обґрунтування управлінських рішень. Методи управління. [ 2,7, 11]НЕ 1.7. УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ПІДСИСТЕМАМИ.Управління матеріально-технічною підсистемою організації. Система організаційної логістики. Управління фінансово-економічною підсистемо. Бюджетування в організації. [ 2,7,11]НЕ 1.8. ОСНОВИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯСутність кризи, її причини та види. Основні ознаки, принципи антикризового управління. Діагностика, види і етапи антикризового управління. [1,2, 7,11 ]ЗМ 2. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ.НЕ 2.1. УПРАВЛІННЯ РИЗИКОЗАХИЩЕНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА.Сутність ризику і система управління ним в організації. Класифікація ризиків і їх види. Аналізування і оцінювання ризику. Концепція управління ризиком - ризик-менеджмент. [ 2, 6,9,11]НЕ 2.2. /2.3 КОНКУРЕНТНА ПОЛІТИКА ОРГАНІЗАЦІЇКонкурентні переваги і конкурентноздатність організації. Класифікація стратегій організації. Корпоративні та ділові стратегії організації. Стратегії диверсифікації діяльності організації. Функціональні стратегії організації. Операційні стратегії організації. [2, 6,11]НЕ 2.4. ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУСутність управління ефективністю. Напрями оцінювання ефективності менеджменту організацій. [ 1,3,11]

НЕ 2.6. / 2.7. МАРКЕТИНГ ЯК ЗАСІБ МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІАГНОСТИКИ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ.Необхідність та завдання використання маркетингових інструментаріїв у менеджменті організації. Формування системи маркетингової діяльності організації. Маркетингові дослідження як технологія інформаційного забезпечення управління організацією. Алгоритми ресурсного аналізу організації. [ 1,3, 8, 11 ]НЕ2.8. УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ОРГАНІЗАЦІЯХ.Зміни в організації: види, чинники та наслідки. Об’єктивна необхідність управління змінами в організації. Опір змінам в організації та методи його подолання. Планування організаційних змін та вибір їх стратегій. [1,3, 8, 11]НЕ2.9. ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮПідприємницький менеджмент в управлінні організацією. Підприємництво та бюджетні організації. Корпоративний менеджмент в організації. Корпоративний кодекс організації. [ 1,3, 5, 11 ]


1. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М. Менеджмент в організації: Навч. посібник. — К.: КОННДОР, 2002. — 654 с.

2. Ермаков В.В. Менеджмент организации: Учеб. пособие. — М.: Изд-во МПСИ, 2005. — 208 с.

3. Менеджмент организации: Учеб. пособ. / Под ред. д.з.н., проф. З.П. Румянцевой и д.з.н., проф. Н.А. Саламатина. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 432 с.

4. Менеджмент організацій: Підручник / За заг. ред. Л.І. Федулової. — К.: Либідь, 2004. — 448 с.

5. Монастирський Г.Л. Навчально-методичний комплекс з вивчення дисципліни „Менеджмент організації"". — Тернопіль: Економічна думка, 2005. — 120 с.

6. Нємцов В. Менеджмент організацій: Навч. посіб. для студ. вузів / В.Д. Нємцов, Л.Є. Довгань, Г.Ф. Сініок. - К.: ТОВ "УВПК" ЕксОб, 2002. — 392 с.

7. Новиков Б.В., Сініок Г.Ф., Круш П.В. Основи адміністративного менеджменту: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 560 с.

8. Одинцов А.А. Менеджмент организации: введение в специальность: Учеб. пособие. — М.: Изд-во «Зкзамен», 2004. — 320 с.

9. Осовська Г.В., Осовський О.А. Менеджмент організацій: Навч. посібник. — К.: Кондор, 2005. — 860 с.

10. Румянцева З.П. Общее управление организацией: Теория и практика. — М.:ИНФРА-М, 2005. — 304 с.

11. Ситник Й.С. Менеджмент організацій. Навчальний посібник – Львів: «Тріада плюс», 2008. – 456 с.12. Управление организацией: Учебник / Под ред. А.Г. Поршнева,

З.П. Румянцевой, Н.А.Саломатина. — М.: ИНФРА-М, 2003. — 716 с.

ДИСЦИПЛІНА КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯДля напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):81 (2,5)Форма контролю: екзаменІ. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу -полягає в опануванні основних елементів сучасної системи корпоративного управління у туристичній індустрії; опануванні принципів формування, функціонування та розвитку системи корпоративного управління; опануванні навичок формування систем стратегічного управління корпораціями. 1.2. Основні завдання курсу: розкриття теоретичних основ формування корпоративного управління та об’єктів корпоративного типу; викладення особливостей корпоративного управління у туристичній сфері; розкриття основних принципів та законів розвитку корпорацій; викладення методики використання базових інструментів та механізмів корпоративного управління.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знати порядок створення господарських товариств корпоративного типу;- знати особливості світових моделей корпоративного управління;- вміти організовувати роботу персоналу туристичної фірми корпоративн6ого типу;- знати міжнародні стандарти корпоративного управління.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

Змістовий модуль 1. Основи корпоративного управлінняНЕ 1.1 Сутність корпоративного управління і необхідність його розвитку в Україні Передумови виникнення корпоративних відносин. Сутність корпоративного управління. Суб'єкти й об'єкти корпоративного управління.НЕ 1.2 Об’єкти корпоративного управління Господарські товариства та їх види. Акціонерні товариства закритого та відкритого типів. Створення акціонерних товариств.НЕ 1.3 Сфера туристичних послуг в корпоративному управлінні. Особливості ринку туристичних послуг. Характеристики послуг. Класифікація послуг. Регулювання послуг.НЕ 1.4 Інституційні інвестори в системі корпоративного управління в туризмі. Визначення та особливості діяльності інституційних інвесторів. Інституційні інвестори у країнах Східної Європи. Акція – інструмент механізму корпоративного управлінняНЕ 1.5 Методи корпоративного управління в туризмі. Класифікація методів управління. Організаційно-адміністративні методи. Економічні методи . Соціально-психологічні методи. Самоуправління.НЕ 1.6 Процедури перетворення корпорацій. Доцільність процедури злиття Процедура об’єднання компаній. Інвестиційний аналіз злиття. Поділ, виділення та перетворення товариств. Створення корпоративних альянсів та холдингових компаній.НЕ 1.7 Державне регулювання корпоративних відносин у туризмі. Державне регулювання корпоративних відносин у туризмі. Історія державного регулювання туристичної галузі в Україні Загальний стан корпоративного законодавства в Україні. Методи державного регулювання корпоративних відносин. Механізми державного регулювання корпоративних відносин. НЕ 1.8 Оцінка ефективності корпоративного управління в туризмі. Ефективність управління в туризмі. Формування ефективності організаційної структури. Оцінка ефективності управлінських рішень. Оцінка ефективності управління персоналом.

Змістовий модуль 2. Особливості корпоративного управління в туризміНЕ 2.1 Корпорація як система управління Процес управління корпоративною системою. Корпорація як система. Зовнішнє середовище корпорації. Внутрішнє середовище корпорації. НЕ 2.2 Управління корпоративним капіталом. Форми корпоративного капіталу. Цінні папери та їх види. Державне регулювання ринку цінних паперів.

НЕ 2.3 Особливості туризму як об’єкту корпоративного управління. Основні закономірності розвитку туризму. Система управління туризмом Взаємодія туризму та економіки. Туризм та охорона навколишнього середовища. Соціальна сфера як зовнішнє середовище туризму.НЕ 2.4 Управління персоналом у тур фірмі. Роль керівних кадрів у забезпеченні ефективного управління туристичною організацієюКадрова служба та її функції.Планування та підбір персоналу. Навчання та підвищення кваліфікації персоналу. НЕ 2.5 Управління процесами праці в корпоративних туристичних організаціях. Зміст та особливості управлінської праці. Раціональна організація та розподіл управлінської праці. Нормування праці. Оплата та стимулювання праці. Культура управлінської праці.НЕ 2.6 Організація проведення ділових нарад та переговорів. Ділові наради як метод правління та їх класифікація. Організація проведення нарад. Забезпечення ефективності нарад. Ділові переговори.НЕ 2.7 Роль керівників та стилі керівництва корпоративного управління. Роль керівників та їх характеристики. Стилі керівництва. Управлінська решітка “ГРІД”. Елементи управління. НЕ 2.8 Корпоративна культура. Розвиток корпоративної культури в Україні. Корпоративна культура та корпоративний кодекс. Характеристика основних типів корпоративної культури.


1. Господарський кодекс України. - Харків: Одісей, 2003.- 248 с.2. Цивільний кодекс України. - Харків: Одісей, 2003. – 408 с.3. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91зі змінами та доповненнями,

№ 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради - 1991. – № 49.4. Закон України ”Про цінні папери і фондову біржу” №1201-ХІІ. //Відомості Верховної

Ради від 18.06.91 р. 5. Борзунов В.И. Принципы и методы корпоративного управления. - Сумы: Козацкий

вал, 1998. - 25 с. 6. Гриньова В.М., Попов О.Є. Організаційно-економічні основи формування системи

корпоративного управління в Україні. – Харків: Вид. ХДЕУ, - 2003. - 324 с. 7. Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління: Навч. посібник. - К.: Знання-

Прес, 2002.- 317 с.8. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навчальний

посібник. - Харків: Еспада, 2003. - 688 с.9. Козаченко Г.В., Воронкова А.Е. Корпоративне управління: Підручник для вузів. - К.:

Лібра, 2004. - 368 с.10. Козаченко Г.В., Воронкова А.Е., Коренєв Е.Н. Основи корпоративного управління:

Навч. посібник. - Луганськ: Вид. СНУ, 2001. - 480 с. 11. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины: Уч. пособие. – Харьков: Эспада, 2001. –

288 с.

ДИСЦИПЛІНА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ У ВШ ТА БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕСДля напряму підготовки 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка

http://www.corporation.com.ua/library/regulations/text/000002.php

http://www.corporation.com.ua/library/regulations/text/000002.php

1.1. Мета курсу: теоретична та практична підготовка магістрів спеціальності “Менеджмент організацій” до роботи викладача у вищому навчальному закладі.1.2. Головні завдання курсу:Розглянути стан, проблеми та тенденцій змін сучасної вищої освіти в Україні та світі; усвідомити сучасні аспекти, вимоги та необхідність приєднання до Болонського процесу; сформувати поняття про основні форми роботи у вузі; ознайомитись з основними вимогами щодо планування, підготовки і проведення лекцій у вищій школі; сформувати знання про основні форми і методи проведення лабораторних, практичних та семінарських занять а також про методику опитування студентів на заліках та іспитах.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:В результаті засвоєння курсу студенти повинні знати основні поняття про Болонський процес в освіті, методики та форми викладання предмету у вищій школі та уміти застосовувати їх на практиці.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Вища школа в світлі сучасних вимог.НЕ.1.1. Проблеми та тенденції змін сучасної вищої школи. Болонський процесс:світ і освіта на початку ХХІ століття; головні тенденції розвитку світової вищої освіти; особливості вузівської системи освіти, ЇЇ функції; сучасний стан вузівської освіти в Україні; основні положення, принципи та цілі Болонського процессу; кредитно-модульна система організації навчання; проблеми та завдання приєднання до Болонського процесу. ЗМ 2. Методичні основи викладання предмету у вищій школі НЕ.2.1. Лекція у вузі: загальні положення. Методологічні основи лекції: лекція, програма, підручник; переваги лекції перед іншими формами навчання, типи лекцій; загальні вимоги до лекції; методологічні основи лекції; використання наочності на лекції; мова лектора; темп лекції; якісні критерії лекції; структура лекції, етапи її підготовки.НЕ.2.2. Лабораторні і практичні заняття у ВНЗ: місце лабораторних і практичних робіт у навчальному процесі вищої школи; основні завдання та основні відмінності лабораторних і практичних робіт; методи проведення (бригадний, індивідуальний); форми проведення (фронтальні, практикум, цикли); семінарські заняття;форми і методи проведення; підготовка до занять. НЕ.2.3. Самостійна робота студентів. Форми та методи проведення заліків та іспитів: організація і форми самостійної роботи студентів; підготовка до іспитів та заліків; проведення консультацій перед іспитами та заліками; організаційні питання; методика проведення іспитів у вищій школі; методика і досвід опитування студентів на іспитах; вимоги до відповіді студента; критерії та мотивація оцінки відповіді студента.


1. Астахова Е.В. Методика организации и проведения семинарских занятий по предметам гуманитарного цикла. – Харьков: Народная украинская академия, 2000. – 50 с.

2. Бондар А.Д., Ранська Л.А. Лабораторні і практичні роботи у вищій школі. – К.: Вища школа, 1977. – 77 с.

3. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посіб./ За ред.. В.Г.Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга. – 2004. – 384 с.

4. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Мат-ли до першої лекції. – К.: Изд. – 2004. – 60 с.

5. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу. Документи і матеріали Травень-грудень 2004 р. – Ч.2. – Тернопіль: Вид-во ГНПУ ім.. В.Гнатюка, 2005. – 188 с.

ДИСЦИПЛІНА МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬДля напряму підготовки 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):54 (1,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу розкрити теоретико-методологічні основи наукових досліджень, основи методології науково-дослідної діяльності, етапи наукового дослідження, розглянути основні методологічні принципи, методи наукових досліджень, теорію і практику, логіку наукових досліджень, розкрити інформаційне забезпечення наукової роботи, а також висвітлити основні методико-методологічні підходи в дослідження територіально-економічних систем різного рангу.1.2. Головні завдання курсу: засвоїти теоретико-методологічні основи пізнання в наукових дослідженнях; творчо осмислити загальнонаукові, конкретно-наукові та спеціальні методи наукових досліджень,їх зміст, функції та підходи до застосування, основні методологічні та методичні підходи до вивчення конкретних об’єктів, явищ чи процесів; розуміти методологію та організацію наукових досліджень.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: вміти обґрунтувати поняття методології, методики та організації наукових досліджень; вибирати напрями наукового дослідження; розробляти програми досліджень певного об’єкту; вміти працювати з джерелами інформації, опрацьовувати та аналізувати її, використовуючи сучасну методологію наукових досліджень; уміння науково формулювати висновки та пропозиції щодо результатів наукових дослідженьІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретичні основи викладання курсу «Методологія та організація наукових досліджень»НЕ.1.1. Об’єкт, предмет і завдання курсу. Мета курсу. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення розвитку науки. Поняття, цілі і функції розвитку науки. Структурні елементи науки, їх характеристика [1,2, 5, 13] .НЕ.1.2. Загальнонаукові аспекти теорії наукових досліджень. Теоретичні основа наукових досліджень. Теорія як метод пізнання. Структура наукової теорії. Сутність, особливості та чинники теоретичного знання. Функції наукової теорії. Класифікація наукової теорії. Теоретичний рівень наукового знання. Методологія наукових досліджень [2, 5, 7, 8,10, 12].НЕ.1.3. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія науки: суть, рівні та принципова схема наукового дослідження. Основи методології наукових досліджень на емпіричному та теоретичному рівнях пізнання. Методологія індуктивних та дедуктивних досліджень. Пізнавальні прийоми і форми наукових досліджень. Понятійно-термінологічний апарат (ПТА) [5, 7, 8, 10, 12, 13] .НЕ.1.4.Теорія і практика конкретних соціально-економічних досліджень.Вибір напряму наукового дослідження. Поняття, види та етапи проведення конкретного соціально-економічного дослідження. Поняття, функції та структура програми соціально-економічного дослідження. Функції програми. Методологічний розділ програми. Методичний розділ програми. Організаційний розділ програми. Загальна вимоги до програми [7, 8 , 10 , 12] ..

НЕ.1.5. Методологія, основні наукові принципи, підходи та методи наукових досліджень, їх характеристика. Основні методологічні принципи наукових досліджень. Основні загальнонаукові підходи в наукових дослідженнях. Методи аналізу емпіричних даних наукових досліджень. Класифікація методів наукових досліджень, функції методу. Загальнонаукові та спеціальні методи. Особливості генезису та еволюції методів дослідження. Методи інформаційного забезпечення наукових досліджень. Види наукових досліджень [3, 4, 11, 12] ..ЗМ 2. Методичні основи викладання курсу «Методологія та організація наукових досліджень»НЕ.2.1.Методичні рекомендації до викладання теми «Вибір, етапи та економічна ефективність наукового дослідження». Мета наукових досліджень. Науковий результат. Науковий напрям. Проблема. Тема. Наукові питання. Основні етапи проведення наукових досліджень (підготовчий, пошук; збирання і нагромадження наукової інформації; опрацювання зібраних інформаційних матеріалів; літературне, графічне і картографічне оформлення результатів наукових пошуків; обговорення наукових досліджень [3,7, 11, 12] НЕ.2.2. Методичні рекомендації до викладання теми «Інформаційне забезпечення наукової роботи». Суть і види науково-технічної інформації. Методи та методика пошуку і збору наукової інформації. Аналіз та інтерпретація інформації. Організація роботи з науковою літературою [5, 10, 1, 13] ..НЕ.2.3. Методологічні рекомендації до викладання теми «Логіка наукового дослідження». Аналіз загальної схеми наукового дослідження. Організація і планування наукового дослідження. Загальна характеристика джерел і посібників. Робота над рукописом. Композиція дипломної чи магістерської роботи [5, 7, 10, 13] ..НЕ.2.4. Методичні рекомендації до викладання теми «Методико-методологічні підходи в дослідженні територіальних соціально-економічних систем. Проаналізувати методику дослідження населення; сільського господарства; промислового підприємства; транспорту; територіальної рекреаційної системи [2, 4, 6, 12] .


1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь.- М.: Мысль, 1983.- 232 с.2. Дзенис З.Е. Методология и методика социально-экономических исследований.- Рига: Зинатне, 1980.- 258 с.3. Коновалова Н.І. Методика соціальних та економіко-географічних досліджень: Навч.посібник.- Чернівці: рута, 1998.- 87 с.4. Коновалова Н.І. Методи географічних досліджень (Блок. Методи соціальних та економіко-географічних досліджень): Конспект лекцій.- Чернівці: рута, 2004.- 40 с.5. Крушельницька О.В. Методологія і організація наукових досліджень: Навч.посібник.- К.- Кондор, 2003.- 192 с.6. Методика соціально-економгеографічних досліджень низового адміністративного району: Навчально-методичний посібник /Укл. Н.І. Коновалова, О.С. Чубрей.- Чернівці: Рута, 2007.- 51 с.7. Методологія наукових досліджень: методичні вказівки / Н.І. Коновалова, С.А. Греков.- Чернівці: рута, 2008.- 20 с.8. Методологія і методика наукових досліджень із соціально-економічної географії: Конспект лекцій / Укл. Н.І. Коновалова, М.М. Цепенда.- Чернівці: Рута, 2007.- 50 с.9. Методологія наукових досліджень: Програма курсу та теми практичних робіт /Укл. Коновалова Н.І.- Чернівці: Рута, 2009.- 20 с.

10. Організація і методологія наукових досліджень із соціально-економічної географії: Конспект лекцій / Укл. Н.І. Коновалова, М.М. Цепенда.- Чернівці: Рута, 2005.- 38 с.11. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії.- К.: Вища шк.., 1996.- 232 с.12. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методика: Навч.посібник.- Одеса: Астропринт, 2005.- 632 с.13. Філіпченко А.С. Основи наукових досліджень: Консп.лекцій.- К.: Академвидав, 2004.- 2008 с.

ВИБІРКОВІ ДИСЦИПЛІНИ

ДИСЦИПЛІНА ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Для напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):54 (1,5)Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – це теоретична й практична підготовка студентів з питань організації захисту населення; вивчення шляхів і способів підвищення організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації аварій, катастроф, наслідків стихійних лих і в осередках ураження, пов’язаних з дією зброї масового ураження.1.2. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:У результаті вивчення курсу студент має набути такі компетенції: знати: характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу; способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження; порядок дій сил ЦО і населення в умовах надзвичайних обставин; призначення і порядок роботи з приладами радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного контролю; методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної), біологічної обстановки, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії; основні стійкості роботи галузей сільського і лісового господарства в НС; основи організації і здійснення заходів щодо надання допомоги потерпілим і життєзабезпечення населення при виникненні Н С. уміти: практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї масового ураження; оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку й обстановку, яка може виникнути в результаті стихійного лиха та аварії; керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах н/г відповідно до майбутньої спеціальності.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ. 1. Цивільний захист (ЦЗ) в сучасних умовах ; НЕ 1.Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність людей; НЕ 2.Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях;НЕ 3. Захист населення в надзвичайних ситуаціях.ЗМ. 2. Організація навчання населення з цивільного захисту, методика проведення занять з цивільного захисту.НЕ1. Організація і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях. НЕ 2. Дії викладачів і учнів у надзвичайних ситуаціях.


1. Закон України "Про правові засади цивільного захисту", № 1859 - IV, 24 червня 2004.2. Воробйов О.О., Романів Л.В. Цивільний захист. Навчальний посібник. – Чернівці:

Рута, 2008. – 152 с.3. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник. - 2-ге видан., перероблене і доповнене.

- К.: Знання - Прес, 2003. - 455 с.

ДИСЦИПЛІНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬДля напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):36 (1)Форма контролю: залікПояснювальна записка1. Мета курсу -формування базових уявлень студентів про інтелектуальну власність, розкриття основних понять та об’єктів, що складають систему інтелектуальної власності, економічних аспектів, таких як оцінка та комерціалізація інтелектуальної власності, а також правової охорони і правового захисту в юрисдикційній та неюрисдикційній формах.1.2. Головні завдання курсу: орієнтуватись в питаннях сфери інтелектуальної власності та ефективно використовувати результати своєї творчої та технічної діяльності; розпізнавати порушення своїх прав на результат інтелектуальної діяльності та захищати їх; правильно оцінювати об’єкти інтелектуальної власності та отримувати від них комерційну вигоду; не порушувати прав інтелектуальної власності інших осіб.П. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), ЗМ1. Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини:Основні поняття. Еволюція інтелектуальної власності в Україні. Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави.Система інтелектуальної власності:Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності. Суб'єкти права інтелектуальної власності. Система законодавства України про інтелектуальну власність. Державна система правової охорони інтелектуальної власності. Міжнародна система інтелектуальної власності.Охорона права на об'єкти інтелектуальної власності:Мета і принципи правової охорони. Охорона прав на об'єкти промислової власності. Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності. Охорона об'єктів авторського права і суміжних прав. Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном. Паризька, Бернська та Римська конвенції і їх принципи. Економіка інтелектуальної власності:Особливості права інтелектуальної власності як товару. Інтелектуальна власність як нематеріальний актив. Мета і способи комерціалізації прав на об'єкти інтелектуальної власності. Види ліцензійних договорів та платежів. Договори лізингу та франшизи. Оцінка вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності: підходи та методи. Життєвий цикл об'єкта інтелектуальної власності. Захист прав інтелектуальної власності:Дії, що визнаються порушенням права інтелектуальної власності. Категорії спорів. Форми і порядки захисту права інтелектуальної власності. Способи захисту права інтелектуальної власності: адміністративно-правовий, цивільно-правовий спосіб захисту та кримінальна відповідальність за порушення прав.


1. Понікаров В.Д., Єрмоленко О.О., Медведєв І.А. Авторські права та інтелектуальна власність. Підручник. Х: ВД "ІНЖЕК", 2008. - 304 с.

2. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності / Навчальний посібник. – К.: “Інст. інтел. власн. і права”, 2005. – 108 с.

3. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 336 с.

4. Цибульов П.М., Чеботарьов В.П., Популярно про інтелектуальну власність: абетка / За заг. ред. к.е.н. М.В. Паладія. – К.: ТОВ "Альфа-ПіК", 2004. – 56 с.

5. Дроб'язко В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с

ДИСЦИПЛІНА ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ Для напряму підготовки 7.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - формування знань студентів про стан та розвиток соціально-економічної думки у різні історичні періоди.1.2. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знань про стан та розвиток соціально-економічної думки в Україні у різні економічні періоди; розвиток економічної думки на різних територіях України, які входили до складу різних державних формувань; економічної думки українського зарубіжжя.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Суспільно-економічна думка в Україні до початку ХІХ ст.НЕ 1.1. Соціально-економічна думка епохи раннього середньовіччя

Суспільно-економічна думка у Стародавній Русі. Суспільно-економічна думка в період феодальної розробленості. Розвиток економічної думки у період завершення формування української народності (ХІІІ-ХІVст.). Економічна думка у ХV-ХVІ ст.НЕ 1.2. Економічна думка в Україні періоду Козаччини.

Економічна думка в роки Визвольної війни 1648-1654. Розвиток суспільно-економічної думки після Переяславської угоди. «Літопис Самовидця». Суспільно-економічні погляди Ф. Прокоповича. Літописці Г.Грабянка і С.Величко.НЕ 1.3. Економічна думка другої половини ХVІІІ-початку ХІХ ст.

Відбиття різних напрямів економічної думки у матеріалах Комісії з укладання нового Уложення 1767-1768 рр. Економічні та просвітницькі погляди Я. Козельського. Соціально-політичні та економічні погляди Г.Сковороди. Соціально-економічні погляди авторів «Торчинського маніфесту» та «Універсалу до селян».ЗМ 2. Розвиток соціально-економічної думки в Україні з початку ХІХ до 20-х років ХХ століття.НЕ 2.1. Генезис економічної думки у період підготовки та здійснення реформи 1861 р.

Відбиття соціально-економічних проблем кризи кріпацтва у працях передової української інтелігенції у першій чверті ХІХ ст.НЕ 2.2. Розвиток суспільно-економічної думки у пореформений період (60-ті – початок 90-х років ХІХ ст.)

Пореформенні соціально-економічні проблеми у журналі «Основа». Громади. Економічні погляди революційної та радикальної демократії. Ліберально-народницька економічна думка. Розвиток політичної економії.НЕ 2.3. Основні напрями розвитку економічної теорії з 90-х років ХІХ до 20-х років ХХ ст.

Витоки і основні напрями розвитку основних політико-економічних шкіл. Економічна теорія марксизму та її оцінки. Соціальний напрям у політичній економії. Особливості розвитку економічної думки в Україні напередодні жовтневих подій і в роки «воєнного комунізму». Основні напрями і характер еволюції економічної теорії в Україні у роки наростання державного тоталітаризму.


1. Злупко С.М. Українська економічна думка. Хрестоматія. – Київ, 1998. 368 с.2. Злупко С.М. Економічна думка України: від давнини до сучасності. – Львів,

2000. 586 с.3. Історія економічних учень: Підручник. У 2 ч. Ч.1 / В.Д. Базилевич, Н.І.

Трожевська, Т.В. Гайдай та ін.; За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., випр. і допов. – К.: Знання, 2006. 582 с.

4. Історія економічних учень: Підручник. У 2 ч. Ч.2 / В.Д. Базилевич, Н.І. Трожевська, Т.В. Гайдай та ін.; За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., випр. і допов. – К.: Знання, 2006. 575 с.

5. Історія економічних вчень (сучасна економічна думка): Навч. посібник / С.В. Мочерний, М.В. Довбенко. – Л.: Новий світ – 2000, 2008. 486с.

6. Історія економічних учень: Навч. посібник для екон. спец. вищих навч. закл. / П.І. Юхименко, П.М. Леоненко. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання – Прес, 2002. 514 с.

7. Історія економічних вчень: Навч. посібник для вищ. навч. закл. / В.М. Лісовицький; Міністерство освіти і науки України. – К.: Центр навч. л-ри, 2004. 219 с.

8. Історія економічної думки України: Посібник для студентів економічних вузів і факультетів. – К.: Либідь, 1993. 271 с.

9. Історія економічних вчень. Розвиток економічної думки в Україні: Навч.-метод. посібник / В.М. Ковальчук, М.І. Сарай. – Тернопіль: Астон, 1999. 126 с.

10. Українська фінансова думка другої половини ХІХ – початку ХХ століть / В.В. Небрат ; НАН України. Ун-т економіки та прогнозування. – К.: 2007. 223 с.

ДИСЦИПЛІНА ОЦІНКА ПРПДля напряму підготовки 7.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):108 (3)Форма контролю: екзаменІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - формування знань студентів про сучасний стан, методи та види оцінки природно-ресурсного потенціалу території (акваторії)1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знань про теоретико-методологічні основи оцінки природних ресурсів; творчо осмислити та вміти реалізувати на практиці методику еколого-економічної оцінки ресурсного потенціалу.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Загальні методичні положення оцінки природно-ресурсного потенціалу. НЕ 1.1. Мінеральний потенціал. Специфічні особливості мінеральних ресурсів як об'єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки мінеральною потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки мінерального потенціалу в господарській практиці.

НЕ 1.2. Водний потенціал. Специфічні особливості водних ресурсів як об'єкту еколого-економічної оцінки. Методика оцінки водного потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки водного потенціалу.НЕ 1.3. Земельний потенціал України. Специфічні особливості земельних ресурсів як об'єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки земельного потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки земельного потенціалу в господарській практиці. НЕ 1.4. Лісовий потенціал. Специфічні особливості лісових ресурсів як об'єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки лісового потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки лісового потенціалу в господарській практиці. НЕ 1.5. Фауністичний потенціал. Специфічні особливості фауністичних ресурсів як об'єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки фауністичного потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки фауністичного потенціалу в господарській практиці. НЕ 2.6. Природно-рекреаційний потенціал. Специфічні особливості природно-рекреанійних ресурсів як об'єкту еколого-економічної оцінки. Методика еколого-економічної оцінки природно-рекреаційного потенціалу. Основні результати та напрями використання оцінки природно-рекреаційного потенціалу в господарській практиці. ЗМ 2. Конструктивно-географічні та прикладні аспекти оцінки ПРП України.НЕ 2.1.Системно-структурний аналіз НРП. Аналіз компонентної, функціональної, територіальної та організаційної структури ПРП України.НЕ 2.2 .Прогнозування розвитку ПРП. Коротко, середньо- та довгострокове прогнозування розвитку ПРП держави. Фактор часу та невизначеності в освоєнні ПРП НЕ 2.3. Основні напрями використання результатів оцінки ПРП України. Використання оцінки ПРП для: визначення національною багатства держави; оцінки сукупного ресурсного потенціалу визначення загальної та ресурсної ефективності природокористування; розрахунку ПРП геосистем і т.і.НЕ 2.4. Основні напрями раціоналізації природокористування в Україні. Адаптація структури існуючих ТВК до структури ПРП регіону. Еколого-економічне стимулювання розвитку природокористування. Розробка кадастрів ПРП.


1. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах. – К. - Чернівці: ВД КМ Академія - Зелена Буковина, 1999. - 568 с.

2. Дорогунцов С.І., Муховиков А.М., Хвесик М.А. Оптимізація природокористування: В 5-ти т.: Навч. посібник. Т.1. Природні ресурси: еколого-економічна оцінка. – К.: Кондор, 2004. – 291с.

3. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. – К.: РВПС України, 1999. – 716с.

4. раціонального природокористування в Україні у першій половині ХХ ст. – Чернівці: Рута,2004. – 216 с.

5. Мінеральні ресурси України та світу на 01.01.2004 р./ Держ. ком. прир. ресурс. Укр. Голов. ред. Д.С.Гурський; ред. - уклад. Ю.І.Третьяков. – К., 2005. – 461 с.

6. Садченко О.В. Економіко-географічний підхід до оцінки земельної ренти // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції К., 2006. – Ч.2. – С.97-100.

7. Руденко В.П., Вацеба В.Я., Соловей Т.В. Природно-ресурсний потенціал природних регіонів України. - Чернівці: Рута, 2001.-268с.

8. Новаковський Л.Я., Шквир М.І. Регіональна земельна політика. - Київ: Урожай, 2006.

– 178 с.9. Третяк А.М., Бабміндра Д.І. Земельні ресурси України та їх використання. – К., 2003. –

216 с.10. Піріашвілі Б.З., Чиркін Б.М., Чукаєва І.К. Перспективний паливно-енергетичний

баланс-основа формування енергетичної стратегії України до 2030 року. – К.: Наук. світ, 2008. – 240 с.

11. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 11 томах. – Чернівці: Зелена Буковина

ДИСЦИПЛІНА ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ У ПРИРОДООХОРОННОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

Для напряму підготовки 7.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):108 (3)Форма контролю: залік1.1. Мета даного курсу – розвиток уявлень про використання геоінформаційних систем в області природоохоронного менеджменту.1.2. Головні завдання курсу:знайомство з теоретичними питаннями і базовими постулатами геоінформатики;розвиток уявлень про способи збору і кодування польових даних про стан навколишнього середовища; розвиток уявлень про способи введення і кодування картографічної інформації;ознайомлення з основними технологічними етапами обробки даних в ГІС; розгляд питань теорії геоінформаційного моделювання;ознайомлення із способами графічного представлення інформації в ГІС і прийомами створення звітних документів. 1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:знати задачі і призначення ГІС, принципи організації, структуру и складові частини ГІС, способи організації даних у ГІС, моделі даних ГІС, структури моделей, методи проведення аналізу даних за допомогою ГІС, способи введення графічної інформації у ГІС, сучасний стан, перспективи и тенденції розвитку ГІС; мати навики практичного використання ГІС - технологій для введення, обробки, аналізу и відображення просторової інформації у природоохоронному менеджменті, вільно володіти основними прийомами и методиками геоінформаційного аналізу ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література [ ]ЗМ 1.НЕ 1.1. Екоінформатіка і геоінформатіка. [1,10]Національні екоінформаційні системи, системи моніторингу, збору і аналізу географічно прив’язаної інформації про антропогенне навантаження і стан здоров’я населення.НЕ 1.2. Визначення ГІС, історія розвитку інформаційних систем в науках про Землю. [ 1,6]Геоінформаційні системи і технології. Складники ГІС. Підсистеми ГІС. Періоди розвитку геоінформаційних систем у світі.НЕ 1.3. Класифікації ГІС [4,8,9]

Класифікації ГІС: по сферах застосування, просторовому обхваті, компонентних рівнях застосування, основному призначенні .НЕ 1.4. Карта як модель географічних даних і представлення реальності..[ 1,3]Карта як модель: представлення реальності. Зміна парадигми у картографії. Характеристики карт. Картографічні проекції. Системи координат. Картографічний процес. Умовність карт і бази даних ГІС. Часові ряди карт.НЕ 1.5.. Визначення екологічного моніторингу, його основні цілі, завдання, [10,2 ]Екологічне нормування. Організація систем екологічного моніторингу. Оцінка комплексної антропотехногенного навантаження на навколишнє середовище. Організація автоматизованих інформаційно-аналітичних систем у екологічному моніторингу.НЕ 1.6. Державний моніторинг природних об'єктів, його функції і структура. [1,2]Суб'єкти держаного моніторингу та їх діяльність. Галузеві особливості державного моніторингу.ЗМ 2. НЕ .2.1. Зберігання тематичних даних. Розробка класифікаторів і кодування. Стандартизація даних в ГИС [1,3 ]Бази даних як інформаційне ядро географічної інформаційної системи. Інструмент для створення тематичних БД. Системи управління базами даних Картографічні і тематичні класифікатори. Інтегрована система обробки даних ГІСНЕ .2.2. Комп'ютерна технологія постановки і рішення екологічних задач. [1,4 ]Аналіз, моделювання и програмування в екологічних дослідженнях. Використання готових пакетів програм для вирішення екологічних задач.НЕ 2. 3. Особливості використання ГІС-технологій в екомоделюванні.[1,6 ]Методи математичного моделювання і аналізу даних в системі екологічного моніторингу. Цифрові моделі рельєфу GRID і TIN як основа багатошарової електронної карти.НЕ 2.4. Експертні системи і їх використання при рішенні гео- і еко-задач. [1,5]Структура, властивості, функції, класифікація експертних систем, моделі представлення знань. Технологія проектування експертних системНЕ 2.5. Вирішення задачі районування [1,2]Просторовий аналіз засобами ГИС. Особливості процесу об'єднання об'єктів на карті у райони Способи просторового сполучення данихНЕ 2.6 Огляд існуючих ГІС-додатків [ 5]Інструментальні ГІС. ГІС-в’ювери. Довідкові картографічні системи. Засоби просторового моделювання. Спеціальні засоби обробки і дешифрування даних зондувань землі.


1. Кузнецов О.Л., Никитин А.А., Черемисина Е.Н. Геоинформационные системы. Учебник для вузов. – М.: Государственный научный центр Российской Федерации – ВНИИгеосистем, 2005. – 346 с.: ил. 2. Создание Государственных геологических карт на базе ГИС ИНТЕГРО. Методические рекомендации. –М., 2001.208 с. 3. Бугаевский Л.М., Цветков В.Я. Геоинформационные системы: Учебное пособие для вузов. – М.: Златоуст, 2000. С.222. 4. Геоинформатика. Под ред. В.С.Тикунова. – М.: Академия, 2005. 5. ArcView GIS (User's Guide). ESRI, Inc. Redland, CA USA, 2000. 6. Де Мерс М.Н. Географические информационные системы. Основы. – М.: Изд. Data +, 1999, 490 с. 7. 2. Иванников А.Д., Кулагин В.П., Тихонов А.Н., Цветков В.Я. Геоинформатика. – М.: Изд. Макс Пресс, 2001, 349 с.

8. 3. Кошкарев А.В., Тикунов В.С. Геоинформатика. – М.: Изд. Картгеоцентр-Геоиздат, 1993, 213 с. 9. Геоинформатика. / Иванников А.Д., Кулагин В.П. и др. – М.: МАКС Пресс, 2001 г., с.349 10. Прозоров Л.Л., Экзарьян В.Н. Введение вгеоэкологию. – М.: Пробел, 2000, с. 208

ДИСЦИПЛІНА РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІДля напряму підготовки 7.050201; 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу формування знань магістрантів про стратегію, шляхи та засоби реалізації державної політики сталого розвитку у різних сферах людської діяльності 1.2. Головні завдання курсу: розкрити теоретичні і прикладні аспекти сталого розвитку, обґрунтувати необхідність впровадження глобальних стратегій розвитку суспільства;визначити основні напрями та інструменти розв’язання проблем стійкого розвитку;ознайомити з основними міжнародними та національними документами зі сталого розвитку;розкрити зміст стратегічних цілей розвитку України; проаналізувати національну політику в напрямку до збалансованого співіснування природного середовища та суспільства; дослідити участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля та соціально-економічному розвитку суспільства; розкрити сутність формування та функціонування мережі єврорегіонів України; розглянути особливості соціально-економічного розвитку економічних районів України.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання предмету, мети та завдань курсу «Регіональна політика сталого розвитку»; основних міжнародних та національних документів зі сталого розвитку; стратегічних цілей розвитку України; основних стратегій економічного та соціального розвитку економічних районів України; розуміння державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів; необхідності впровадження стратегій сталого розвитку людства; особливості формування та функціонування мережі єврорегіонів України.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. ПОНЯТТЯ ПРО СТІЙКИЙ РОЗВИТОК ТА ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТІЙКОГО РОЗВИТКУНЕ1.1. Визначення стійкого розвитку та передумови його формуванняЗміст, мета, понятійний апарат та основні вимоги щодо сталого розвитку суспільства. Міжнародний форум з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро. Саміт Землі – всесвітня конференція ООН із сталого розвитку.НЕ1.2. Антропоцентричний підхід до розуміння поняття стійкого розвиткуВизначення поняття антропоцентризм. Вихідні цілі антропоцентричного підходу. Стан рівноваги та еластичність. Фактори ризику для стійкого розвитку. Основні проблеми антропоцентричного підходу. НЕ1.3. Напрями та інструменти розв’язання проблем стійкого розвиткуЗміст консервативного напряму існуючого стану системи «людина - природа». Зміст напряму прогресивних змін суспільної системи. Сфери розв’язання проблем. НЕ1.4. Показники та індикатори стійкого розвиткуЕтапи формування показників та індикаторів сталого розвитку. Зміст індикаторів сталого розвитку. Класифікація індикаторів сталого розвитку. Основні моделі індикаторних систем .

НЕ1.5. Основні міжнародні документи зі сталого розвитку суспільстваЗміст, основна мета та завдання світової програми дій «Порядок денний на ХХІ століття». Зміст, основна мета та завдання програми дій з подальшого впровадження Порядку денного на ХХІ століття. Зміст, основна мета та завдання Ольборзької хартії «Міста Європи на шляху до сталого розвитку». Зміст, основна мета та завдання Оргуської конвенції. Зміст та основна мета та завдання «Плану дій». Зміст та основна мета та завдання Йоганнесбургської декларація. НЕ1.6. Концепція переходу України до сталого розвиткуЗавдання та принципи концепції. Передумови формування стратегічних цілей розвитку. Чинники впливу на політику сталого розвитку в Україні.НЕ1.7. Комплексна програма реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку на 2003-2015 р.Зміст, загальні положення, основна мета та завдання Програми. Науково-методологічне та організаційне забезпечення. Заходи щодо виконання Програми у різних сферах людської діяльності.НЕ1.8. Основні положення Закону України «Про стимулювання регіонального розвитку»Основні положення Закону. Передумови формування та стимулювання державної політики щодо розвитку регіонів. Особливості впровадження положень Закону. ЗМ 2. СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ТА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО, СОЦІАЛЬНОГО І ЕКОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯНЕ2.1. Стратегічні цілі розвитку УкраїниСоціальна справедливість і сталий людський розвиток. Освіта та інформація. Здоров‘я нації і народонаселення. Економічне процвітання. Здорове навколишнє середовище та збереження природи. Відповідальне управління. Сталі місцеві громади та сталий розвиток поселень. Міжнародна відповідальність.НЕ 2.2. Стратегія і тактика сталого розвитку виробничого, соціального та природно-ресурсного потенціалу УкраїниСтратегічна мета, принципи та завдання сталого розвитку України. Шляхи та засоби реалізації державної політики сталого розвитку у різних сферах людської діяльності. Моніторинг реалізації Стратегії та базові орієнтири сталого розвитку Етапи реалізації сталого розвитку. НЕ 2.3. Основні заходи щодо збалансованого використання і відновлення природних ресурсів Охорона довкілля - як складова сталого розвиту. Раціональне використання та відновлення земельних ресурсів. Раціональне використання та відновлення водних ресурсів та екосистем. Раціональне використання та відновлення корисних копалин. Основні заходи щодо охорони атмосферного повітря. Раціональне використання та відновлення ресурсів рослинного та тваринного світу. Раціональне використання та відновлення рекреаційних ресурсів.НЕ 2.4. Міжнародне природоохоронне співробітництвоВиди і рівні міжнародної екологічної політики. Механізм забезпечення міжнародно-правової охорони довкілля. Основні міжнародні угоди та документи природоохоронного співробітництва. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля. НЕ 2.5. Особливості функціонування єврорегіонів УкраїниГеополітика та геостратегія України. Значення та місце України в системі єврорегіонів. Єврорегіон “Нижній Дунай”. Єврорегіону "Буг". Єврорегіон “Карпати”. Єврорегіон “Верхній Прут”.НЕ 2.6. Розвиток освіти та науки в умовах сталого розвитку

Необхідність впровадження умов сталого розвитку в освіті. Політичні механізми та нормативно-правова база для забезпечення освіти в інтересах сталого розвитку. Наукові дослідження та міжнародна співпраця в галузі освіти сталого розвитку. Науково-технологічні прориви в майбутнє за умов сталого розвитку.


1. Винокурова Н.Ф., Трушин В.В. Глобальная экология. – М.: Просвещение, 1998. – 270 с.2. Данилишин Б.М. Сталий розвиток України: реалії і проблеми. – Зб. наук. доповідей

«Проблеми сталого розвитку України». – К.: БМТ, 2001. – С. 133-150.3. Данилов-Данильян В.И., Лосев К.С. Экологический вызов и устойчивое развитие. – М.:

Прогресс-Традиция, 2000.- –140 с.4. Eлектрона версія книг: Сталий розвиток України. Загальноукраїнський проект ( частина

І – 2006р. та частина ІІ – 2007р.) http://who-is-who.com.ua/book/ust.html5. Лукінов І.І. До стабілізації еколого-економічного і соціального розвитку. – Зб. наук.

доповідей «Проблеми сталого розвитку України». – К.: БМТ, 2001. – с. 21-41.6. Марчук Є.К. Україна: нова парадигма поступу. – К.: Аваллон, 2001. – 216 с.7. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга»,

2003. – 348 с.8. Основи стійкого розвитку. . Навч. посібник / За ред. Л.Г. Мельника, Суми:

Університетська книга, 2005. – 654 с. 9. Петренко З. Прикордонні регіони як нова форма міжнародної інтеграції // Економіка

України. - 1999. - №12. - С.66-72. 10. Проблеми сталого розвитку України. Вид. третє (переробл. і доповнене). – К.:БМТ,

2001. – 423 с.11. «Програма дій та Порядок денний на XXI століття»/Переклад англійської РГО

"Україна. Порядок денний на XXI століття". - К.: Інтелсфера, 2000. -360с.12. Програма дій з подальшого впровадження "Порядку денного на XXI століття"

("Rіо+5") 23-28.06.1997.-К. : Інтелсфера, 2000.13. Руденко Л.Г., Горленко И.А., Олещенко В.И. Украина на пути к устойчивому

развитию. – К.: Ин-т географии НАН Украины, 2000. 14. Социально-экономический потенциал устойчивого развития.Учебник / под ред. Л.Г.

Мельника и Л. Хенса – Суми: Университетская книга, 2007. – 1120с. 15. Стійкий екологічно безпечний розвиток і Україна: Навч. посіб./Ф.В.Вальвач, М.І.

Дробноход, В.Г.Дюканов та ін. За ред. М.І. Дробнохода. -К.: МАУП, 2002.16. Сторонянська І.З. Міжнародне міжрегіональне співробітництво: На прикладі Західного

регіону України. - Львів: ІРД НАН України, 2002. - 210 с.17. Україна. Сталий розвиток. Вип. 1 / авт.-упор. : В. В. Болгов. - К. : Укр. видавничий

консорціум, 2006. - 222 с.18. Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М. та ін.. Порядок денний на ХХІ століття: національний

шлях до гармонійного розвитку. – К. Літсофт, 2001.– 51 с. 19. Шевчук В.Я., Білявський Г.О. та ін.. Ноосферогенез і гармонійний розвиток. – К.

Геопринт, 2002. – 127 с.20. Indicators of Sustainable Development. – UN, 2001. – 127 с.

ДИСЦИПЛІНА МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

для напряму підготовки 7.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залік

http://who-is-who.com.ua/book/ust.html

І Пояснювальна записка1.1. Мета даного курсу –формування у майбутніх менеджерів системи спеціальних знань з

проблем розвитку та сучасного стану міжнародних відносин та міжнародного співробітництва в туризмі для фундаментальної та спеціальної освіти та для практичної діяльності за фахом.

1.2. Головні завдання курсу: розуміти сутність міжнародного співробітництва в туризмі, їх значення і еволюцію, чинники і рівні розвитку, особливості дії законів і принципів; використовувати одержані знання в умовах України, виходячи з цілей її інтеграції у сучасну систему світогосподарських зв'язків, міжнародних відносин у сфері туризму; засвоїти понятійний апарат, що застосовується в світовій господарській практиці.1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: знати форми міжнародного співробітництва в туризмі, особливості розвитку інтеграційних процесів та діяльності міжнародних організацій в сфері туризму; уміти творчо аналізувати стан системи міжнародних відносин і міжнародного співробітництва в туризмі, визначати проблеми й тенденції їх розвитку.ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ):ЗМ 1. Міжнародні туристичні організації та участь України в міжнародному туристичному співробітництві.

НЕ 1.1. Вступ. Суть міжнародного співробітництво в туризмі.Завдання та значення міжнародного співробітництво в туризмі. Особливості розвитку міжнародного співробітництво в туризмі на сучасному етапі. Роль міжнародного співробітництво в туризмі у процесі інтеграції України в систему світогосподарських зв'язків. [1,7]НЕ 1.2. Міжнародні туристичні організації та їх роль в міжнародному співробітництві в туризмі. Класифікація міжнародних туристичних організацій. ООН і її спеціалізовані установи. Значення ЮНВТО у міжнародному співробітництві в туризмі. [8, 10]НЕ 1.3. Міжнародні конференції та наради-форуми і їх значення в розвитку міжнародного співробітництво в туризмі.Історія проведення міжнародних конференцій з питань туризму. Конференція ООН з питань міжнародного туризму і подорожей. Всесвітня конференція з питань туризму. Нарада з безпеки і співробітництва в Європі. [3,4,6]НЕ 1.4. Стан і головні напрямки розвитку міжнародного туристичного співробітництва в Україні.Діяльність Державної служби туризму і курортів України. Державна туристична політика України у сфері міжнародних відносин. Туристичні угоди України. Членство України в міжнародних туристичних організаціях. [7,9]НЕ 1.5. Туризм як напрям співробітництва України з Європейським союзом.Напрямки співпраці України з державами-членами ЄС у галузі туризму. Інвестиційні проекти ЄС у сфері туризму. Проект Тасіс. [5,6]ЗМ 2. Сфери розвитку міжнародного співробітництва в туризмі .НЕ2.1.Міжнароднеспівробітництвовсферіпослуг. Значення світового ринку туристичних послуг, передумови його формування. Специфічні риси міжнародної торгівлі туристичними послугами, її динаміка, структура і географічні напрямки. Особливості підготовки, оформлення і реалізації угод в продажу туристичних послуг. [7] НЕ2.2.Міжнароднітранспортнівідносини. Транспортні відносини та їх значення в туризмі. Міжконтинентальні та внутрішньоконтинентальні перевезення, міжнародні пасажирські

сполучення. Міжнародний договір перевезень. Чартерні угоди, їх види. Регулювання міжнародних транспортних відносин міжнародними транспортними організаціями та конвенціями. НЕ 2.3. Міжнародна туристична інвестиційна діяльність. Значення інвестиційної діяльності в туризмі. Іноземні інвестиції в туристичну галузь України. [6,8] НЕ 2.4. Дипломатичні представництва та їх роль в розвитку міжнародного співробітництва в туризмі. Дипломатичні представництва іноземних держав акредитовані в Україні. Дипломатичні представництва України за кордоном. Умови в’їзду громадян України до інших країн світу.[7,10]


1. Александрова А.Ю. Экономика и территориальная организация международного туризма. М., 1996.

2. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности. М., 1996.

3. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: экономика туризма. М., 1998.

4. Квартальнов В.,Романов А. Международный туризм.- М.: Советский спорт, 1998.

5. Климко Г.Н. та ін. Проблеми інтеграції України в міжнародний поділ праці. - К., 1994.6. Козик В.В., Панькова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. - Львів, 1999.7. Міжнародні економічні відносини: Історія міжнар. екон. відносин: Підручник для студентів екон. вузів і факультетів / А.С. Філіпенко та ін. - К., 1992.8. Свободные экономические зоны и развитие международного туризма. М., 1991.9. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. -К., 1999.10. Шреплер Х.А. Международные организации: Справ. - М.,1995.

ДИСЦИПЛІНА СИСТЕМА МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮДля напряму підготовки 7.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів):108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - Мета викладання дисципліни - формування у майбутніх менеджерів знань, умінь та навичок управлінської роботи в готельному, курортному та туристичному сервісі.1.2. Головні завдання курсу: вивчення основних понять управління в туризмі; надання знань про системний підхід до менеджменту туристичного підприємства; вивчення впливу макро- та мікросередовища; формування вмінь розробляти організаційні структури, здійснювати поточне та стратегічне планування; формування вміння оцінювати ефективність менеджменту в туризмі, формування управлінських навичок діяльності у готельному, курортному та туристичному сервісі.1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

загальна компетентність: моделювати організаційні структури; планувати власну кар’єру; контролювати діяльність; оцінювати ефективність.

компетентність, що відповідає предмету: формулювати місію та цілі підприємства туристично-рекреаційного спрямування; аналізувати вплив макросередовища на діяльність туристичної фірми; формувати організаційні структури управління різних типів для

http://tourlib.net/books_tourism/EkonTur.htm

підприємств готельного, курортного та туристичного сервісу; оцінювати ефективність структур управління; укладати статут для підприємства туристично-рекреаційного спрямування; мотивувати працівників туристичної фірми;контролювати діяльність туристичної фірми; оцінювати ефективність контролю та розраховувати показники ефективності.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1.НЕ 1.1. Технологія туристичної діяльності. Державне регулювання туристичної діяльності в Україні: мета, методи, принципи. Державні органи по регулюванню туризму в Україні. Нормативно-правова база туристичної діяльності в Україні. Поняття туристичного підприємництва, його значення для економіки країни. Особливості туристських послуг.НЕ 1.2. Туристична організація як основна ланка управління. Підходи до визначення організації як соціальної структури. Формальні та неформальні організації. Керуючі та керовані системи. Сучасна туристична організація та її залежність від факторів макросередовища. Фактори непрямої дії. Технологічний (науково-технічний) фактор. Економічний фактор. Політико-правовий фактор. Соціокультурний фактор. Природний фактор. Міжнародний фактор. Фактори прямої дії.НЕ 1.3. Організаційні структури системи управління в туризмі. Сутність організаційних структур. Етапи формування організаційних структур. Види організаційних структур. Лінійна структура управління. Функціональна структура. Лінійно-функціональна структура. Лінійно-штабна структура. Бюрократичні організаційні структури. Дивізіональні організаційні структури. Продуктова структура. Структура управління, орієнтована на споживача. Територіальна структура. Матрична структура.ЗМ 2. НЕ 2.1. Фактори та принципи місцевого управління туристично-рекреаційними ресурсами. Фактори господарського управління. Технічні фактори. Організаційні фактори. Економічні фактори. Соціальні фактори. Принципи управління підприємством. Загальні принципи. Принципи застосовуваності, системності, багатофункціональності, інтеграції, орієнтації на організаційні цінності. Індивідуальні принципи. Співвідношення централізації та децентралізації. Єдиноначальність та колегіальність. Принцип наукової обґрунтованості управління. Принцип плановості. Принцип узгодженості прав, обов’язків та відповідальності.

НЕ 2.2. Організація виробництва послуг в регіонах як функція туристично-рекреаційного менеджменту. Поняття виробничого процесу. Компоненти процесу виробництва послуг підприємств індустрії туризму. Принципи організації процесу надання послуг. Методи організації процесів надання послуг: партійний метод, одиничний метод. Комплексний підхід до процесу надання послуг. Специфічні функції менеджменту туристичних підприємств. Функція організації виробництва послуг проживання. Функція організації виробництва послуг харчування. НЕ 2.3. Мотивація і стимулювання туристично-рекреаційної діяльності. Поняття та класифікація потреб споживача. Стимули та стимулювання. Сутність мотивації. Розвиток теоретичних підходів до визначення мотивації. Стимулювання праці працівників готельних, курортних та інших туристичних підприємств. Моральне стимулювання. Соціальне стимулювання. Матеріальне стимулювання. Фактори матеріального стимулювання. Мотиваційні основи управлінської праці. Види поділу управлінської праці: функціональний, ієрархічний, технологічний, професійний, кваліфікаційний, посадовий. Поточне стимулювання праці. Винагороди за кінцевий результат діяльності. Поняття кар’єри. Фахова та внутрішньо фірмова кар’єра. Підходи до регулювання робочого часу.


1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навчальний посібник. – К.: Знання України, 2002. – 358 с.

2. Гуляев В.Г. Контракты, договоры, соглашения и формуляры в туристской деятельности: Учебно-практическое пособие. – М.: ПРИОР, 1998. – 336 с.

3. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 368 с.4. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: Финансы и

статистика, 2000. – 256 с. 5. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учебник. – Минск: Новое знание, 2002. – 409 с.6. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.7. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес,

2002. – 436 с. 8. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний

посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.9. Менеджмент туризма: Экономика туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2001.

– 320 с.10. Менеджмент туризма: Основы менеджмента: Учебник. – М.: Финансы и статистика,

2002. – 352 с.11. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навчальний

посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 348 с.12. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны). – М.:

Экономика, 2000. – 207 с.13. Туризм и гостиничное хозяйство / под. ред. Чудновского А.Д. – М.: ТАНДЕМ, ЭКМОС,

2000. – 400 с.14. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник. – Чернівці:

ЧТЕІ КНЕУ, 2003. – 662 с.

ДИСЦИПЛІНА ПРОБЛЕМИ РЕГІОНАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ГОТЕЛЬНО-КУРОРТНОГО І ТУРИСТИЧНОГО СЕРВІСУДля напрямку підготовки 7.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: екзаменІ. Пояснювальна записка1.1.Мета курсу – систематизованого комплексу знань про загальні принципи, форми та методи управління адміністративною територією і отримання спеціальних знань, необхідних для практичної управлінської діяльності.

1.2. Головні завдання курсу: вивчення загальних положень, принципів та методів організації системи державної влади та місцевого самоврядування на адміністративній території; забезпечення розширеного відтворення умов життєдіяльності; населення регіону, високого рівня і якості життя; економічна і соціальна трансформація господарства регіону, аналіз, прогнозування і програмування регіонального розвитку; птимізація фінансових потоків, формування умов і механізмів; зміцнення економічної бази регіону; забезпечення екологічної безпеки в регіоні, захист навколишнього середовища; формування і реалізація структурної, інвестиційної і науково-технічної політики в регіоні, створення і розвиток ринкової інфраструктури.

http://tourlib.net/books_tourism/papiran_men.htm

http://tourlib.net/books_tourism/papiran_men.htm

http://tourlib.net/books_ukr/nechauk.htm

http://tourlib.net/books_ukr/nechauk.htm

http://tourlib.net/books_ukr/lubiceva_rtp.htm

http://tourlib.net/books_ukr/lubiceva_rtp.htm

http://tourlib.net/books_tourism/kvartalnov_tourism.htm

1.3.Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:знати - форми прояву економічних законів територіальної організації суспільного виробництва, цілі та завдання регіонального менеджменту особливості формування галузевої, функціональної та соціально-демографічної структур регіону; систему організації влади на обласному, регіональному та місцевому рівнях, порядок формування та повноваження державних органів управління; органи місцевого самоврядування, порядок їх створення та повноваження; особливості організації державної служби в системі органів державної влади та місцевого самоврядування; теоретичні та методологічні положення щодо прогнозування та планування соціально-економічного розвитку територій; порядок розробки, затвердження та виконання місцевих бюджетів та між бюджетних трансфертів; закономірності оцінки інвестиційної привабливості території та її конкурентоспроможності. Уміти - поводити аналіз соціально-економічного розвитку території у просторовому та часовому аспектах; визначати основні показники розвитку території, структурні пропозиції та тенденції їх зміни; використовувати методи розробки прогнозів, планів та програм соціально-економічного розвитку територій; оцінювати інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність території.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Особливості регіонального менеджменту.НЕ 1.1. Регіон як об’єкт управління. Поняття регіону, територіального та регіонального управління. Структура регіону. Галузева та функціональна структури регіону. Соціальна інфраструктура регіону.НЕ 1.2. Адміністративно-територіальний устрій України. Поняття та історичні аспекти формування адміністративно-територіального устрою України. Проблеми сучасного адмістративно - територіального устрою України.НЕ 1.3. Органи державної влади національного рівня: порядок формування та повноваження. Система органів державної влади в Україні. Органи державного управління на національному рівні, їх повноваження та порядок формування.НЕ 1.4. Органи державної влади. Місцеві державні адміністрації в системі органів виконавчої влади. Порядок їх формування. Повноваження місцевих державних адміністрацій. Повноваження голів місцевих державних адміністрацій. Організація діяльності управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністраційНЕ 1.5. Органи місцевого самоврядування. Система місцевого самоврядування в Україні. Повноваження сільських, селищних та міських рад та їх виконавчих органів. Повноваження районних та обласних рад. Порядок формування, організація роботи органів місцевого самоврядування. ЗМ 2. Державне забезпечення у регіональному менеджменті.НЕ 2.1.Державна служба в Україні. Державна служба і державні службовці. Проходження державної служби в державних органах влади та їх апараті. Просування по державній службі. Стимулювання праці державних службовців. Служба в органах місцевого самоврядування.НЕ 2.2. Взаємодія органів місцевого самоврядування. Концепція взаємодії держави з громадським суспільством. Принципи взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. НЕ 2.3. Реформування публічної адміністрації в Україні. Проблеми функціонування публічної адміністрації та передумови адміністративної реформи в Україні. Напрямки реформування органів виконавчої влади вищого та центрального рівнів. Реформування Кабінету Міністрів України Реформування міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ). Напрямки реформування місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

НЕ 2.4. Фінансове забезпечення регіонального менеджменту. Поняття та склад фінансових ресурсів регіону. Фінансовий механізм регіонального менеджменту. Фінансове забезпечення місцевого самоврядування. НЕ 2.5. Прогнозування та планування розвитку регіонів. Державне регулювання розвитку регіонів. Територіальне планування та прогнозування Програмні документи економічного і соціального розвитку регіонів Територіальне програмно – цільове планування і управління.НЕ 2.6. Інвестиційна привабливість регіонів. Основи інвестиційної діяльності у регіоні, фактори її активізації. Інвестиційна привабливість регіону та її оцінка. Конкурентоспроможність регіону та її оцінка.


1. Гаврилов А.И. Региональная экономика и управление: Учеб. пособие.– М.:Юнити, 2002.– 239 с.2. Гончарова З.В. Методи регіонального менеджменту в управлінні житлово-комунальним господарством // Коммунальное хозяйство городов. – 2008. –с. 84-89.3. Гриньова В.М., Новікова М.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб.для студ. вищ. навч. закл. / Харківський держ. економічний ун-т. – Х.: ВД“ІНЖЕК”, 2004. – 753с.4. Кінах А.К. Український прорив. – К.: ВІРА ІНСАЙТ, 2004.– 320 с.5. ПоколоднаМ.М. Регіональний менеджмент у туризмі //Коммунальное хозяйство городов. – 2006. – с. 400-405.6. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2000. – 224 с.

ДИСЦИПЛІНА ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ У ТУРИСТИЧНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІДля напрямку підготовки 7.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - сформувати у студентів знання про сучасні інформаційні системи і технології, а також практичні навички використання інформаційних технологій для вирішення практичних завдань у процесі управлінської діяльності. 1.2. Головні завдання курсу: Вибір та раціональне використовувати конкретні геоінформаційні технгології в практиці власної роботи та роботи туристичної організації, Ідентифікація та опис важливих бізнес-процесів з використанням спецальних програмних засобів, геоінформаційних технологій.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:Розуміння ролі геоінформаційних технологій в сучасному ефективному менеджменті туризму. Розуміння моделей і методів роботи з геоінформаційними ресурсами в практиці управлнської діяльності. Мати уявлення про геоінформаційні системи, ресурси та технології. Дослідження ринку програмних засобів електронного бізнесу.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи геоінформаційних систем у туристичному менеджменті.

НЕ 1.1. Інформаційні системи і технології управління.. Поняття системи. Цикл управління системою зі зворотним зв’язком. Поняття

інформації. Інформаційні ресурси в управлінні. Поняття автоматизованої інформаційної системи (АІС). Комп’ютерні мережі та інформаційні системи сучасних підприємств. Основні напрямки автоматизації діяльності менеджерів. Інформаційні технології управління. Системи підтримки прийняття рішень і експертні системи. Автоматизовані робочі місця менеджерів.НЕ 1.2. Корпоративні програмні системи.

Програмні системи управління підприємствами. Системи планування ресурсів матеріальних (MRP), виробничих (MRP ІІ) та підприємства (ERP).

Корпоративна система “Галактика” для середніх і малих підприємств. Основні модулі системи і їх функціональне призначення. Контури адміністративного, оперативного управління, управління виробництвом і бухгалтерським обліком.

Корпоративна система SAP R3 як інтегрована програмна система великих підприємств. Модулі управління фінансами, основними засобами, матеріальними потоками, проектами, якістю, персоналом. Бізнес-інжиніринг у системі SAP R3. Впровадження зазначеної системи.ЗМ 2. Практичні засади використання геоінформаційних технологій у туристичному менеджменті.НЕ 2.1. Аналіз табличних даних.

Організація табличної інформації у вигляді списку даних. Сортування і відбір даних за допомогою фільтрів. Підбиття проміжних підсумків.

Побудова зведених таблиць. Побудова діаграм і додавання ліній тренду. Фінансовий аналіз даних. Основні фінансові функції в Microsoft Excel. Обчислення періодичних платежів, вкладів, доходів, депозитів тощо.

Введення у статистичний аналіз. Статистичні функції в Excel. Простий регресійний аналіз. Прогнозування рядів даних. Добір параметрів і розв’язання математичних рівнянь в Excel. Задачі оптимізації і розв’язання задач лінійного програмування.НЕ 2.2. Керування базами даних.

Реляційна модель даних і основні принципи роботи в середовищі Microsoft Access. Організація інформації в таблицях. Типи даних.

Ключові поля і зв’язки таблиць. Типи зв’язків між таблицями. Схема даних. Створення і редагування запитів на відбір даних. Форми даних. Звіти, їх призначення та використання. Сортування і групування даних у звітах.НЕ 2.3. Інтернет-технології в менеджменті.

Глобальна мережа Інтернет: організація і система адресації. Основні інформаційні служби (сервіси) глобальної мережі. Програмні клієнти інформаційних служб. Пошукові системи та їх характеристика. Мережні технології в менеджменті та бізнесі.

Аналіз зовнішньоекономічної інформації. Взаємодія з бізнес-партнерами через Інтернет. Глобальне інформаційне суспільство. Маркетинг і реклама в Інтернеті. Укладення угод через Інтернет.НЕ 2.4. Підготовка презентацій.

Загальна характеристика програми Microsoft Power Point. Технологія роботи з програмою. Організація і підготовка презентацій. Складові презентацій: слайди, сценарії мультимедійні засоби. Вставляння ілюстрацій, таблиць, графіків. Озвучування презентацій. Режими відображення і демонстрації слайдів. Встановлення параметрів демонстрації.НЕ 2.5. Управління проектами.

Поняття про процеси управлінні проектами. Загальна характеристика програми управління проектами Microsoft Project.

Основні елементи проекту: календар, роботи (задачі), ресурси, розподіл ресурсів за роботами. Види робіт і ресурсів. Створення графіка проекту і форми подання інформації про проект. Організація ієрархії робіт, формування ресурсного забезпечення, формування взаємних зв’язків робіт, введення часових обмежень між роботами. Критичний шлях графіка проекту. Метод критичного шляху і метод PERT.

Оптимізація графіка робіт. Управління циклом робіт і завантаженням ресурсів. Розробка фінансового плану і управління фінансами проекту. Слідкування за перебігом подій при виконанні проекту. Формування звітів про виконання проекту.


1. Афифи А., Эйзен С. Статистический анализ. Подход с использованием ЭВМ. — М.: Мир, 1982.

2. Вовчак І. С. Інформаційні системи та технології в менеджменті. — Тернопіль: Карт-бланш, 2001.

3. Гебхардт Р. Excel 97: Справочник. — М.: Бином, 1998.4. Грищенко В. И., Паньшин Б. Н. Информационная технология: вопросы развития и

применения. — К.: Наук. думка, 1998.5. Громов Р. Г. Очерки информационной технологии. — М.: ИнфоАрт, 1993.6. Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах. — К.: Вид-во

КНЕУ, 2001.7. Дейт К. Введение в системы баз данных. — М.: Наука, 1980.8. Додж М., Стинсон К. Эффективная работа с Microsoft Excel 2000. — СПб.: Питер,

2000.9. Дрейпер Н., Смит Г. Прикладной регрессионный анализ. — М.: Финансы и

статистика, 1987. — Т. 1, 2.10. Елисеева Н. И., Юзбашев М. М. Общая теория статистики. — М.: Финансы и

статистика, 1996.11. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах / І. Ф. Рогач та ін. — К.:

Вид-во КНЕУ, 1999.12. Карпов Б. Microsoft Office 2000. — СПб.: Питер, 2000.13. Козырев А. А. Информационные технологии в экономике и управлении. — СПб.:

Изд-во Михайлова, 2000.14. Кондрашова С. С. Информационные технологии в управлении. — К.: МАУП, 1998.15. Коупстейк С. Access 97 шаг за шагом. — М.: Бином, 1998.16. Куперштейн В. Современные информационные технологии в делопроизводстве и

управлении. — СПб.: BHV-Санкт-Петербург, 1999.17. Куперштейн В. MS Office и Project в управлении делопроизводстве и управлении. —

СПб.: BHV-Санкт-Петербург, 2001.18. Курицкий Б. Я. Поиск оптимальных решений средствами Excel. — СПб.: BHV-

Санкт-Петербург, 1997.19. Ойхман Е. Г., Попов Э. В. Реинжиниринг бизнеса: реинжиниринг организаций и

информационные технологии. — М.: Финансы и статистика, 1997.20. Практическое введение в технологию искусственного интеллекта и экспертных

систем / Р. Левин и др. — М.: Финансы и статистика, 1990.21. Ребшток М., Хильдебрант М. R3 — менеджмент. — Минск: Новое знамя, 2001.22. Рыжков В. Самоучитель Excel 2000. — СПб.: Питер, 1999.23. Секреты Access / К. Парг и др. — К.: Диалектика, 1998.24. Система “Галактика”. — www. galaktika. ru, 2003.

25. Системи підтримки прийняття рішень / В. Ф. Ситник та ін. — К.: Техніка, 1995.26. Соломенчук В. Интернет: Краткий курс. — СПб.: Питер, 2000.27. Стоицкий Ю. Office 2000. — СПб.: Питер, 2000.28. Табличний процесор Microsoft Excel / О. В. Бахонський та ін. — К.: МАУП, 2002. —

Ч. 1, 2.29. Уотермен Д. Руководство по экспертным системам. — М.: Мир, 1989.30. Хоффман П. Internet. — К.: Диалектика, 1995.31. Microsoft Office 97. Энциклопедия пользователя / Мак Фредис и др. — К.: ДиаСофт,

1998.32. Microsoft Project 2002. Step by Step. — N. Y.: Microsoft Press, 2002.

ДИСЦИПЛІНА КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ГОТЕЛЬНО- КУРОРТНОЮ СФЕРОЮ Для напрямку підготовки 7.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: залік

І.Пояснювальна записка1.1. Мета курсу: формуванні у студентів знань, умінь та навичок з сучасного теоретичного та практичного управління в корпоративною сферою курортного та готельного господарства; надання їм знань методології організаційного, економічного, правового та соціального обґрунтування корпоративної діяльності, прийняття відповідних рішень, тощо. 1.2. Головні завдання курсу:

– ознайомити студентів з процесом управління корпорацією в часі та просторі з урахуванням інтересів власників корпорації, її робітників та держави, навчити студентів планувати прибуток і визначати кінцевий фінансовий результат за результатами діяльності корпорації, здійснювати аналіз грошових потоків корпорації. 1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- поняття, зміст та складові корпоративного управління;- методи та принципи корпоративного управління;- види корпорацій, їх особливості;- правову базу функціонування корпорації;- історію виникнення корпорацій, їх розвиток;- закордонний досвід корпоративного управління.

П. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Теоретичні основи корпоративного управління.НЕ 1.1. Корпорація, корпоративне управління. Поняття “корпорація” та “корпоративне управління”. Порядок створення корпорацій, їх призначення, функції. Перелік повноважень, що делегуються господарюючими суб’єктами. Види корпоративних об’єднаньНЕ 1.2. Господарські товариства як об’єкт корпоративного управління. Сутність ГТ та умови їх виникнення. Основні економічні риси ГТ корпоративного типу.

НЕ 1.3. Акціонерне товариство. Акціонерні товариства: сутність та види. Відкриті та закриті АТ: особливості виникнення, специфічні риси; суб’єкти корпоративного управління.ЗМ 2. Дослідження системи корпоративного управління.НЕ.2.1. Корпоративний капітал, його структура. Ціна капіталу і управління його структурою. Економічна природа капіталу (поняття та класифікація).НЕ. 2.2. Управління власним капіталом корпорації. Склад і структура власного капіталу корпорації, оцінка його окремих елементів. Політика формування власного капіталу.НЕ 2.3. Інвестиційний портфель корпорації. Управління портфелем реальних інвестиційних проектів. Ціль і задачі управління інвестиційним портфелем.НЕ 2.4. Оборотний капітал корпорації. Загальна характеристика інвестицій до оборотних активів. Моделювання поточних фінансових потреб і вибору стратегії фінансування оборотних активів.НЕ 2.5. Розвиток корпоративного управління в Україні. Стан системи корпоративного управління України. Напрями розвитку корпоративного управління.НЕ 2.6. Реорганізація корпорацій. Реорганізація корпорацій: злиття, поглинання і дроблення. Закордонний досвід поглинання і злиття компаній.


1. Закон Украины «О банкротстве» от 14 мая 1992 г., № 2343 – ХІІ.

2. Закон Украины «О предпринимательстве» от 7 февраля 1991 г., № 698 – ХІІ.

3. Закон Украины «О предприятиях в Украине» от 27 марта 1991 г., № 887 – ХІІ.

4. Закон Украины «О приватизации государственного имущества» в редакции от 19 февраля 1997 г., № 89/97 – ВР.

5. Закон Украины «О хозяйственных обществах» от 19 сентября 1991 г., № 1576 – ХІІ.

6. Закон Украины «О ценных бумагах и фондовой бирже» от 18 июня 1991 г., № 1201 – ХІІ.

7. Постановление Верховной Рады Украины “О применении векселей в хозяйственном обороте Украины” от 17 июня 1992 г., № 2470 – ХІІ..

8. Бланк И. Финансовый менеджмент. Учебный курс. – К.: Ника-центр, 2001. – 528 с.

9. Гибсон Д., Иванцевич Д., Доннели Д. Организации: поведение, структуры, процессы. / Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 662 с.

10. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навчальний посібник. – Х.: Еспада, 2003. – 688 с.

11. Кныш М.И., Пучков В.В., Тюшиков Ю.П. Стратегическое управление корпорациями. – СПб: Культинформпресс, 2002. – 239 с.

12. Козаченко Г.В., Воронкова А.Е., Коренєв Е.Н. Основи корпоративного управління. Навчальний посібник. – Луганськ: Вид-во СНУ, 2001. – 480 с.

13. Спивак В.А. Корпоративная культура. – СПб.: Питер, 2001. – 352 с.

14. Управление акционерным обществом (корпоративное управление в Украине): Посбие МФК. – К.: «Столетие», 1999. – 196 с.

15. Шеин В.И. Корпоративный менеджмент: опыт России и США / В.И.Шеин, А.В.Жуплев, А.А.Володин. – М.: ОАО «Типография «НОВОСТИ»», 2000. – 280 с.

16. Бочаров В.В., Леонтьев В.Е. Корпоративные финансы. – 2002.

17. Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління. – 2002

18. Ильенкова С.Д. Производственный менеджмент. – 2001.

ДИСЦИПЛІНА ПЕДАГОГІКА ТА ПСИХОЛОГІЯ ВШДля напрямку підготовки 8.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 108 (3)Форма контролю: екзаменГуманізація освіти потребує від викладача вищої школи психологічної зверненості як до особистості студента, так і до себе, що підвищує вимоги психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу. Саме тому в підготовці магістрантів до науково-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі виникає потреба у підвищенні теоретичних психолого-педагогічних знань, практичному оволодінні методами самопізнання та самовдосконалення забезпечення готовності до організації навчального процесу у вищій школі. Виконанню окреслених завдань в педагогічному соціумі сучасного ВНЗ, зокрема в процесі підготовки магістрів, покликаний інтегрований курс «Педагогіка та психологія вищої школи».

І. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – ознайомлення студента, як майбутнього викладача, з психолого-педагогічними особливостями навчально-виховного процесу у вищій школі, озброєння його сучасними психолого-педагогічними технологіями, методами організації творчого пошуку майбутнього фахівця; засобами виховання та розвитку особистості; теоретична підготовка студентів до професійно-педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищій школі, формування інтересу і готовності до самостійного пізнання проблем дидактики, теорії та методики професійної освіти, сучасних тенденцій розвитку освіти та інтеграційних процесів у ній шляхом опанування засад загальної методології педагогічного знання та методики психолого-педагогічної діагностики; удосконалення практичних навичок та вмінь студентів щодо реалізації методик психолого-педагогічної діагностики, розширення їх особистісного професійного досвіду організації безперервної самоосвітньої діяльності та науково-дослідної роботи в умовах сучасного педагогічного процесу вищої школи, її інтеграції в Європейський освітній простір.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:Після опанування змісту даної навчальної дисципліни студент повинен оволодіти

наступними компетенціями:1. Знання:

- специфіки педагогіки та психології вищої школи як науки та галузі професійної діяльності; понятійно-категоріального апарату інтегрованого навчального курсу; принципів, методів, форм організації педагогічного процесу та науково-педагогічної діяльності у ВНЗ; сучасного стану і перспективи розвитку системи вищої освіти в Україні; специфіки застосування новітніх технологій навчання у вищій школі; особливостей управлінської діяльності у ВНЗ; психологічних закономірностей психолого-педагогічних умов ефективності організації процесу навчання і виховання у вищій школі.

- психолого-педагогічних основ діяльності основних підрозділів вищого навчального закладу; форм та методів організації навчально-виховної роботи у вищій школі України в контексті вимог Європейського освітнього простору, основних методів профорієнтації студентів; психолого-педагогічний зміст навчальної та пізнавальної діяльності студентів,

методів і форм активізації самостійного наукового пошуку студентів; психолого-педагогічних характеристик педагогічної майстерності викладача; вікові особливості студентського віку, основні компоненти структури особистості студента, його ціннісно-мотиваційну систему, будову та закономірності формування і прояву Я-концепції студента; особистісних якостей викладача ВНЗ і професійних вимог до нього.

2. Вміння: - проектувати елементи навчального процесу, зокрема навчальну програму, лекцію, тести

тощо та оцінювати якість навчального процесу; - організовувати навчальну діяльність студентів, активізувати їх самостійну роботу та

наукову творчість; готувати, організовувати й проводити на високому рівні лекції, практичні та семінарські заняття, застосовувати сучасні освітні технології, добирати оптимальні форми та методи педагогічної діяльності, керувати процесом особистісного розвитку студентів, стимулювати самостійну роботу студентів; забезпечувати управління ВНЗ; використовувати педагогічний досвід зарубіжних вищих навчальних закладів; організовувати виховну роботу зі студентами; здійснювати саморозвиток, самоосвіту, самовиховання, самоорганізацію; аналізувати сучасний стан і головні тенденції розвитку освіти в Україні і за рубежем, шляхи інтеграції системи вітчизняної освіти в європейську і світову освітню систему.

Навчальним планом на вивчення інтегрованого курсу "Педагогіка та психологія вищої школи" передбачено 108год.(3 кредити), два модулі: модуль «Педагогіка вищої школи» та модуль «Психологія вищої школи», кожен з яких містить свої змістові модулі (ЗМ). Кожен змістовий модуль містить навчальні елементи (НЕ) – теми лекційних занять.

Після вивчення дисципліни проводиться підсумковий модуль-контроль-екзамен..ЗМ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ НЕ 1.1.Педагогіка вищої школи як наука (2 год.) Предмет педагогіки вищої школи. Основні категорії педагогіки вищої школи. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук. Зв'язок педагогіки вищої школи з іншими науками. Основи наукового педагогічного дослідження. Методологія і принципи організації наукового дослідження. Логіка педагогічного дослідження. Методи наукового педагогічного дослідження. НЕ 1.2. Система вищої освіти в Україні (2 год.) Структура вищої освіти в Україні. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти. Документи про вищу освіту. Рівні акредитації та типи вищих навчальних закладів. Принципи побудови системи вищої освіти в Україні. Перспективи розвитку вищої освіти України в рамках Болонського процесу. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України. Управління вищою освітою в Україні.

ЗМ 2. ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС У ВИЩІЙ ШКОЛІ НЕ 2.1.Теоретичні основи процесу навчання у вищій школі (2 год.)

Сутність і структура процесу навчання у вищій школі. Основні ланки процесу навчання та їх характеристика. Функції навчання. Дидактика як галузь педагогіки вищої школи. Закономірності дидактики вищої школи. Характеристика принципів дидактики вищої школи. Структура діяльності суб’єктів навчального процесу. НЕ 2.2. 3міст освіти у вищій школі та способи його реалізації(2 год.)

Зміст освіти у вищій школі. Поняття про зміст освіти у вищій школі. Характеристика навчальних планів, програм і підручників для вищої школи. Методи і засоби навчання у вищій школі. Особливості використання загальних методів навчання у вищій школі. Характеристика методів навчання за Ю.К.Бабанським. Засоби навчання у вищій школі. НЕ 2.3. Форми організації навчання у вищій школі (2 год.)

Характеристика основних форм організації навчання у вищій школі. Лекції, їх види, методика підготовки і проведення. Семінарські заняття, їх види, методика підготовки і проведення. Лабораторні та практичні заняття, методика їх підготовки і проведення. Факультативи, спецкурси та спецсемінари, методика їх підготовки і проведення. Самостійна робота студентів. Навчальна і виробнича практика у професійній підготовці фахівців.НЕ 2.4. Сучасні технології навчання у вищій школі (2 год.)

Поняття про педагогічні технології. Проблемне навчання у вищій колі. Використання ділових та рольових ігор у навчальному процесі ВНЗ. Кредитно-модульна (рейтингова) система навчання у вищій школі. Інформаційні технології навчання у ВНЗ.НЕ 2.5. Контроль і оцінювання знань, умінь та навичок студентів (2 год.)

Функції контролю знань, умінь і навичок студентів. Вимоги до організації контролю. Види контролю. Міжсесійний контроль. Підсумковий контроль. Методи контролю. Усний контроль. Письмовий контроль. Тестовий контроль. Програмований контроль. Практична перевірка. Методи самоконтролю і самооцінки. Форми контролю знань, умінь і навичок студентів. Індивідуальна перевірка успішності студентів. Фронтальна перевірка. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів. Об'єкти оцінювання. Критерії і норми оцінювання успішності студентів. Рейтингова система оцінювання знань.НЕ 2.6. Виховна робота зі студентською молоддю (2 год.)

Суть процесу виховання. Поняття процесу виховання. Основні завдання виховання студентської молоді. Етапи процесу виховання. Закономірності і принципи виховання. Основні напрями змісту виховання студентської молоді. Моральне виховання студентів. Правове виховання студентів. Екологічне виховання студентів. Естетичне виховання студентів. Фізичне виховання студентів. Шляхи реалізації змісту виховання студентів. Форми виховної роботи у ВНЗ. Методика виховної роботи куратора в академічній групі.ЗМ 3. УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ ШКОЛОЮ

НЕ 3.1. Управління навчально-виховним процесом вищого навчального закладу (2 год.)

Вищий навчальний заклад. Структура вищого навчального закладу та планування його діяльності. Управління навчально-виховним процесом у ВНЗ. Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах. Студентське самоврядування у ВНЗ.

МОДУЛЬ «ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

ЗМ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТУДЕНТСЬКОГО ВІКУ

НЕ 1.1. Психологія вищої школи як наука: предмет, завдання та методи психологічних досліджень. Психологія вищої школи як галузь психологічної науки: предмет, завдання, зв’язок з іншими галузями психологічних знань. Принципи, методи та методики психологічних досліджень. Дослідницькі вміння викладача вищої школи. Виникнення психології вищої школи як нової галузі психологічних знань. Предмет, основні категорії та завдання психології вищої школи. Зв'язок психологи вищої школи з іншими галузями психологічних знань. Принципи, класифікація методів, та методик психологічного дослідження.НЕ 1.2 Загальна психологічна характеристика студентського віку та студентської групи Психологічна характеристика студентського віку як періоду пізньої юності або ранньої дорослості. Суперечливості та кризи студентського віку. Типологічні особливості

сучасних студентів. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця (адаптація, індивідуалізація, інтеграція)

ЗМ 2. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ТА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВНЕ 2.1. Становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою у навчально-професійній діяльності

Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку: а) професіоналізація пізнавальної сфери; б)формування мотиваційно-професійної спрямованості особистості; в) розвиток «Я-концепції» як показника професійного зростання; г) формування професійних здібностей. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності. Роль самовиховання в професійному зростанні студента.НЕ 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів.

Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів та розвиток їх творчого потенціалу як майбутніх фахівців. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності, причини неуспішності і шляхи їх усунення.НЕ 2.3. Психологія виховання особистості студента як фахівця з вищою освітою.

Сучасні вимоги до особистості фахівця з вищою освітою та мета, зміст, завдання виховання студентів. Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика.

НЕ 2.4. Психологічний аналіз функцій управління навчально-виховним процесом у вищій школі.

Освіта як система, характерні для неї особливості. Необхідність і об'єктивні можливості управління системою освіти. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління. ЗМ 3. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВНЗНЕ 3.1. Психологічна характеристика науково-педагогічної діяльності та особистості викладача вищої школи.

Психологічний аналіз видів науково-педагогічної діяльності викладачів ВНЗ. Психолого-педагогічна структура діяльності викладача. НЕ 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами.

Психологічна характеристика педагогічної взаємодії. Педагогічне спілкування як форма контактної взаємодії. Труднощі та бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика.НЕ 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення.

Протиріччя і конфлікти в педагогічній взаємодії та засоби їх регулювання.Психологічні передумови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту.


1. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: центр. Навчальної літератури, 2003. – 316 с.

2. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.

3. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с.4. Педагогіка вищої школи: Навч. посібник /За ред. З.Н.Курлянд. – К.: Знання, 2005. –

399 с.5. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К.: «Академвидав»,

2007. – 352 с.6. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання. – К.,

1993.7. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К., 2005. 8. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). - X.:

Скорпіон, 2000. - 120 с.9.Болюбаш Я.Я. Положення про організацію навчального процесу у вищому

навчальному закладі. - К., 199610. Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній

системі підготовки фахівців. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2004. - 48 с.11. Авдєєва І.М., Мельникова І.М. Інноваційні комунікативні технології в роботі

куратора академгрупи. – К., 2007. – 304 с.12. Виховна робота зі студентською молоддю . Навч. посібник. – Одеса, 2006. – 288.13. Виховна робота зі студентською молоддю. – Концепція виховної роботи. -

Тернопіль, 2001.14. Мороз В.Д. Сучасні проблеми управління вищою школою // Педагогіка і психологія.

- 2002. - №3. 15. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи К.: 2000, – 313с.16. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования М.: 2005. – 392 с.17. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи (Практикум), – К.: 2008, – 333

ДИСЦИПЛІНА МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІДля напрямку підготовки 8.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу - закласти основи з теорії та практики управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю, показати основні шляхи ефективного управління екобезпекою.1.2. Головні завдання курсу: розкрити теоретико-методологічну основу оптимального управління процесами охорони навколишнього природного середовища, предмет, мету і завдання курсу на сучасному етапі; ознайомити з сучасними методами і діючою організаційною структурою екологічного управління на державному і регіональному рівнях; звернути увагу на управління регіональними природоохоронними програмами та методи підвищення їх економічної ефективності; сформувати у майбутніх спеціалістів вміння й навички застосування правового та економічного механізмів управління.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: в результаті засвоєння курсу студенти повинні знати основні поняття менеджменту природоохоронної діяльності та уміти застосовувати їх у реальному житті.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Менеджмент природоохоронної діяльності в системі наук, предмет, об’єкт, структура, методи.

НЕ 1.1. Визначення менеджменту природоохоронної діяльності, його зв‘язки з іншими дисциплінами: предмет та об‘єкт вивчення; структура управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю; функції, методи і форми управління; принципи екологічного управління. НЕ.1.2. Господарський механізм природокористування та управління: Зміст, мета, структура, основні завдання господарського механізму природокористування; організаційна структура управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю в Україні; аппарат державного управління. Важливіші надвідомчі органи управління природокористуванням і природоохороною діяльністю та їх функції. Органи управління міністерств і відомств. НЕ 1.3. Планування й прогнозування природокористування і природоохоронної діяльності:Мета планування, основні його показники. Прогноз як важливіший передплановий документ, його мета,завдання, структура і принципи побудови. Порядок розробки плану з охорони природи і раціонального природокористування та методи його обгрунтування. Цільові комплексні програми як метод управління природокористуванням. Основні етапи підготовки цільових комплексних програм. ЗМ 2. Основні напрямки екологічного управління.НЕ 2.1. Контроль і нагляд як основні функції екологічного управління: екологічне інспектування: зміст, мета, завдання, порядок здійснення; державний контроль в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, надр, тваринного та рослинного світу. Держконтроль за дотриманням природоохоронного законодавства; екологічний аудит та його значення для природоохоронної діяльності; об’єкт, мета, завдання і основні вимоги до екологічного аудиту; методи проведення екологічних аудиторських програм; екологічна експертиза в Україні: завдання, об‘єкти та суб‘єкти експертизи, порядок проведення; НЕ 2.2. Економічний механізм управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю: система основних стимулюючих методів економічного механізму. Система управління природокористуванням в розвинутих країнах світу та в Україні; платежі за природні ресурси, їх функції і види; екологічні податки, їх значення, принципи визначення. штрафні санкції; міжнародні стандарти у галузі систем екологічного менеджменту (СЕМ).НЕ 2.3.. Проблеми та перспективи вдосконалення менеджменту природоохоронної діяльності: екологічна політика України на сучасному етапі та її недоліки. Завдання екологічного менеджменту згідно з еколого-економічною моделлю розвитку Міжнародні стандарти у галузі систем екологічного менеджменту (СЕМ) та їх застосування в Україні. Переваги впровадження СЕМ в Україні.


1. БалацькийО., Лук’янихін В., Лук’янихіна О. Екологічний менеджмент: проблеми і перспективи становлення та розвитку //Економіка України.– 2000.–№ 5.–С. 67-73.

2. Екологічний менеджмент: навч. Посіб./ за ред.. В.Ф. Семнова, О.Л. Михайлюк. – К.: Центр навчальної літ-ри, 2004. – 407 с.


4. Екологія і закон: Екологічне законодавство України: У 2-х кн. /Відп. ред. проф. В.І. Андрейцев.- К.: Юрінком Інтер, 1997.– Кн. 1.– 704 с.

5. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього середовища. В 10-ти Т.- Чернівці: Зелена Буковина, 1996-2004 р.р.

6. Кібич І.В. Менеджмент організації природоохоронної діяльності: Навч. посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 104 с.

7. Сівак В.К., Солодкий В.Д., Робулець С.В. Природоохоронне інспектування: Посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2004.- 264 с.

8. Трегобчук В., Веклич О. Необхідність еколого-економічної моделі ринкових реформ в Україні //Економ. України.– 1997.– № 4.– С.12-23.

9. Шмандій В.М., Солошич І.О. Управління природоохоронною діяльністю: навчал. посібник. – К.: Центр навчал. літ-ри, 2004. – 296 с.

10. Шматко В.Г., Нікітін Ю.В. Екологія і організація природоохоронної діяльності: Навч. посібник. – К.: КНТ, 2006. – 304 с.

ДИСЦИПЛІНА МЕНЕДЖМЕНТ ЕКОЛОГІЧНИХ КОРИДОРІВ

Для напрямку підготовки 8.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)Форма контролю: залікПояснювальна записка1. Мета навчальної дисципліни – навчити студентів пізнавати, засвоювати та практично

використовувати концептуальні засади створення та функціонування екомережі різного таксономічного рівня як інструменту збереження біоландшафтного різноманіття.

2. Головні завдання курсу: - засвоїти теоретико-методологічні засади формування екомережі; - вміти обгрунтувати необхідність створення екомережі як інструменту збереження

біорізноманіття; - творчо осмислити та вміти реалізовувати на практиці методичні підходи щодо

формування регіональної екомережі3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знати науково-методичні засади формування та розвитку екомережі в Європі та в Україні;

- знати основні елементи національної екомережі та проблеми повязані з її функціонуванням та формуванням.

- розуміти сновні функції та методи управління екологічними коридорами, як невідємними складовими екомережі;

- вміти обгрунтовувати критерії вибору майбутніх елементів екомережі з метою створення національних, регіональних та локальних екомереж

- вміти приймати оптимальні управлінські рішення при виділенні природних ядер і екологічних коридорів як основних елементів екомережі різного таксономічного рангу з врахуванням наукових, правових, технічних, організаційних та фінансово-економічних критеріїв вибору

Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)ЗМ 1. Науково-методичні засади формування та розвитку екомережі в контексті збалансованого розвитку територій

НЕ1.1.Екологічний коридор, як структурна складова екомережі

Зміст, предмет та завдання дисципліни у природоохоронному менеджменті. Сутність та функціональна структура екомережі : ключові території (ядра), екологічні коридори, буферні зони. Критерії обгрунтування виділення структурних елементів екомережі різного таксономічного рангу.

НЕ1.2. Історичні аспекти становлення та формування екомережі.

Основні етапи становлення та формування Всеєвропейської екомережі. Програми європейської екологічної мережі. Особливості екомережі європейських країн

НЕ1.3.Законодавчо-правові основи формування екологічної мережі в Єропі та Україні

Концептуальні положення формування Всеєвропейської екомережі .

Закони України – правова основа формування екомережіНЕ 1.4 Методологія управління екомережею та повязаними з нею територіями ПЗФ

Принципи управління екомережею. Основні умови збалансованого управління територіями

Основні завдання управління структурними елементами екомережі в Україні.НЕ 1.5. Обєкти природно-заповідного фонду як основа формування екомережіКласифікація та критерії виділення обєктів природно-заповідного фонду. Структурні особливості ПЗФ України. Аналіз співвідношення категорій ПЗФ України з категоріями МСОП

ЗМ 2. Структурні особливості, проблеми та перспективи формування екологічної мережі УкраїниНЕ2.1.Функціонально-структурні особливості національної екомережі України.

Обгрунтування виділення та характеристика природних ядер екомережі. Обгрунтування виділення та характеристика широтних екокоридорів. Обгрунтування виділення та характеристика меридіональних екокоридорів. Звязки екомережі України з екомережами сусідніх держав

НЕ2.2.Створення регіональних та локальних екологічних мереж

Методичні аспекти формування регіональної екомережі. Створення регіональної екологічної мережі Карпат, Полісся, Степу. Сучасний досвід формування локальної екомережі

НЕ 2.3.Шляхи формування та механізми забезпечення реалізації програми формування національної екомережі.Шляхи збільшення площі екомережі.Відтворення природного стану територій. Створення єдиної територіальної системи. Умови створення спільних транскордонних елементів. Нормативно-правове забезпечення реалізації програми формування екомережі. Наукове та організаційне забезпечення програми формування екомережі.НЕ 2.4. Проблеми формування екомережі та основні шляхи їх розвязку в Україні.


1.Закон України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки” від 21 вересня 2000 р.2.Національна екологічна мережа як складова частина Пан-Європейської екологічної мережі / Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дудкін О.В., Коржнєв М.М., Аксьом О.С. – К.: “Лібра”, 2005. – 63 с.3.Розбудова екомережі України / Науковий редактор Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – К., 1999. – 127 с.4. Солодкий В.Д., Товажнянський Л.Л., Масікевич Ю.Г. та ін. Заповідна справа: Підручник. –Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – 288 с. 5. Сівак В.К. Солодкий В.Д. Заповідна справа: Навчальний посібник.– Чернівці: Зелена Буковина, 2001 - 208с.

6. Збереження та невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи.- Київ: Хімджест, 2003.-248 с.

7. Мотиви та принципи створення Європейської екомережі / Парчук Г.В. // Заповідна справа в Україні на межі тисячоліть: Матеріали всеукраїнської конференції, присвяченої виконанню державної Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні “Заповідники” – Канів: ЧДТУ, 1999. – С. 20–25.8. Формування регіональних схем екомережі: Методичні рекомендації. – Київ, 2006. – 42 с.9. Методика формування регіональної екомережі / За ред. А.Гриценко.- К, 2003. – 60 с.10. Концептуальні засади розвитку заповідної справи в Україні. – К.: Державна служба заповідної справи Мінекоресурсів України, Київський еколого-культурний центр, 2004. –16 с.

МЕНЕДЖМЕНТ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

для напряму підготовки 8.050201 „Менеджмент організацій”Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)Форма контролю: іспит

І. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – забезпечити майбутнього менеджера в галузі туристичної індустрії теоретичними знаннями і практичними навичками з менеджменту готельно-ресторанного господарства.

1.2. Головні завдання курсу: сформувати у студентів поняття про менеджмент, управління, управлінські відносини у галузі готельно-ресторанного господарства; розкрити сутність місії, мети і завдань менеджменту готельно-ресторанного господарства; охарактеризувати види організаційних структур, які застосовуються у готельно-ресторанному бізнесі; ознайомити студентів із різними формами управління підприємствами гостинності; висвітлити функції управління підприємствами готельно-ресторанного господарства: організації, планування, мотивації і контролю; розкрити сутність основних методів і стилів управління в індустрії гостинності; сформувати в студентів уявлення про сутність управлінського процесу в готелях і ресторанах; охарактеризувати зміст, види управлінських рішень, процеси, методи і стилі прийняття управлінських рішень.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:- розуміти сутність понять «менеджмент», «управління», «управлінські відносини» у

галузі готельно-ресторанного господарства; - чітко розрізняти види організаційних структур, які застосовуються у готельно-

ресторанному бізнесі; - знати характерні риси різних форм управління підприємствами гостинності; - розуміти і вміти характеризувати функції управління підприємствами готельно-

ресторанного господарства: організації, планування, мотивації і контролю; - вміти застосовувати на практиці основні методи і стилі управління в індустрії

гостинності; - знати особливості змісту, видів управлінських рішень, процесів, методів і стилів

прийняття управлінських рішень

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Основні поняття менеджменту готельно-ресторанного господарстваНЕ 1.1 Менеджмент готельно-ресторанного господарства на сучасному етапі розвитку ринкової економіки України

Значення готельно-ресторанного господарства у розвитку економіки держави.Сутність категорій „менеджмент”, „управління” та „управлінські відносини” в готельно-ресторанному бізнесі. Підприємство готельно-ресторанного бізнесу як суб'єкт господарської діяльності. Місія, мета та завдання менеджменту підприємств готельно-ресторанного бізнесу. НЕ 1.2 Визначення організації як соціальної структуриСучасна організація та її залежність від факторів макросередовища. Вертикальний і горизонтальний поділ праці. Види організацій сфери готельно-ресторанного бізнесу України. Види організаційних об’єднань, які існують у міжнародній практиці.

ЗМ 2. Організаційні структури і форми управління підприємствами індустрії гостинностіНЕ 2.1 Організаційна структура закладів гостинностіСутність та особливості організаційних структур, застосовуваних на підприємствах. Типи організаційних структур. Лінійна і функціональна організаційні структури. Їхні переваги та недоліки. Комбіновані структури управління: лінійно-функціональні; лінійно-штабні; бюрократичні; дивізійні; матричні. Пірамідальна структура управління. Функції менеджерів на різних рівнях управління.НЕ 2.2 Форми управління підприємствами гостинностіУправління за контрактом. Переваги та недоліки форми управління за контрактом. Управління через угоду франчайзинга. Сильні і слабкі сторони управління через угоду франчайзингу. Оренда. Інші форми управління підприємствами гостинності.ЗМ 3. Особливості управлінського процесу в готельно-ресторанному господарствіНЕ 3.1 Функції управління.Функції управління. Види функцій управління. Планування. Принципи, методи і прийоми планування. Організаційна функція. Мотивація як функція управління. Стимулювання праці працівників виробництва в готельно-ресторанному бізнесі. Види стимулювання. Функція контролю. Сутність функції контролю, вимоги до контролю. Види контролю.НЕ 3.2 Методи і стилі управління.Методи управління Економічні методи управління. Організаційно-адміністративні методи. Соціально-психологічні методи управління. Стилі управління. Авторитарний стиль керівництва. Демократичний стиль управління. Ліберальний стиль керівництва. Управлінська решітка.Тема 3.3 Управління процесами праці в готелях і ресторанах.Трудовий процес готелю. Управління процесами праці. Управлінська праця в готелях і ресторанах. Принципи раціональної організації управлінської праці. Технічне забезпечення управлінської праці. Нормування праці. Культура управлінської праці. Норми культури управлінської праці. Елементи культури управлінської праці менеджера.НЕ 3.4 Менеджмент персоналу готелів і ресторанів. Кадрова служба готельного комплексу. Вимоги до менеджера. Формування трудових колективів. Влада та особистий вплив менеджера на колектив. Планування персоналу. Підбір персоналу. Розвиток і забезпечення персоналу. НЕ 3.5 Управління процесами обслуговування на підприємствах харчування. Класифікація підприємств харчування. Функція менеджменту в організації виробництва послуг харчування. Управління харчовим комплексом готелю. Кухня. Економічні показники роботи кухні. Ресторани. Обов’язки ресторанних менеджерів. Секція прибирання внутрішніх приміщень і миття посуду. Відділ обслуговування масових заходів. Функції відділу обслуговування масових заходів. Обслуговування номерів. Контроль за діяльністю харчового комплексу. НЕ 3.6 Управління якістю послуг.

Якість послуги як об’єкт управління. Стандартизація і сертифікація в управлінні якістю послуг. Рівні стандартизації. Види стандартів. Сертифікація. Складові частини системи сертифікації. Особливості обов’язкової і добровільної сертифікації. Загальне Управління Якістю (ЗУЯ). Постулати Демінга. Особливості систем покращення якості КАЙРІО та КАЙЗЕН. Політика розосередження.НЕ 3.7 Управлінські рішення.Зміст і види управлінських рішень. Критерії класифікації управлінських рішень. Процес прийняття рішень. Складові частини процедури прийняття управлінських рішень. Методи прийняття управлінських рішень. Індивідуальні стилі прийняття рішень. Умови ефективності управлінських рішень. Організація і контроль за виконанням рішень. ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство: проблемы, перспективы, сертификация. – К.: ВИРА-Р, 2001.

2. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство: организация, управление, обслуживание. – К.: ВИРА-Р, 2002.

3. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента. – 5-е изд. – Мн.: Новое знание, 2002.4. Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов: Учебник. – 3-е

изд., перераб. и доп. – Мн.: Новое знание, 2002. – 368 с.5. Кузнєцова Н.М. Основи готельного та ресторанного господарства: Навч. посібник. – К.,

1997.6. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: Менеджмент: Навчальний

посібник. – К.: Центр Навчальної Літератури, 2003. – 348 с.7. Организация и управление гостиничным бизнесом: Учебник / Под ред. А.Л. Лешко, А.В.

Чернышева. – М.: Издательский дом «Альпина», 2001.8. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны). – М.:

Экономика, 2000. 9. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту: Навч. посібник. – К.:Кондор, 2005.– 408 с.

ДИСЦИПЛІНА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА І РЕГУЛЮВАННЯ В ТУРИЗМІ

Для напрямку підготовки 8.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 54 (1,5)Форма контролю: залік

І. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – засвоїти і оволодіти теоретичними і практичними знаннями з теорії і методики державного регулювання в туризмі.1.2. Головні завдання курсу:- пізнати основи знань з основних способів та цілей державного регулювання в галузі туризму; - окреслити принципи визначення і реалізації основних завдань державної політики в галузі туризму;- розглянути структуру побудови нормативного регулювання відносин у галузі туризму. 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:- знання основних принципів побудови всієї системи державного регулювання в галузі туризму: нормативно-правової бази, державного менеджменту, регіонального менеджменту;

- розуміння регіональних відмінностей у визначенні порядку класифікації та оцінки туристичних ресурсів України;- оцінити перспективні можливості інструментів державного регулювання туризму в процесі диверсифікації створення та споживання туристичних послуг. ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Основні способи, мета та інструменти державного регулювання туристичного ринку.НЕ 1.1. Засоби стимуляції державою туристичного сектору економіки.Основні положення Закону України „Про туризм”. Туристсько-рекреаційні елементи в системах водного, земельного, лісового, природо-охоронного законодавчих кодексів тощо. Управлінські інструменти підтримки туристичного бізнесу держави. НЕ 1.2. Пріоритетні напрями державної політики в галузі туризму. Удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі туризму. Провідне призначення ролі туристичної складової у міжнародному співробітництві держави. Вдосконалення, спрощення, гармонізація податкового, валютного, прикордонного та інших видів державного регулювання.ЗМ 2. Система державних закладів, що здійснюють державну політику в галузі туризму.НЕ 2.1. Повноваження всіх ієрархічних рівнів законодавчої та виконавчої влади в галузі туризму.Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у галузі туризму. Особливості та функції відповідних прямих чи опосередкованих підрозділів.НЕ 2.2. Основи державного регулювання туристичної галузі в світовій практиці. Перспективи та потенціал державної організації туризму в Україні.Деякі типи та форми державної підтримки туристичного бізнесу в країнах, де туризм є провідною галуззю. Проблеми централізації чи децентралізації управління економічними механізмами туритсичного ринку. Особливості регіонального туристичного бізнесу. Перспективи менеджменських рішень на місцевому рівні.


1. Закон України „Про туризм” N 1282-IV ( 1282-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004.2. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес:

Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посіб. – К.: Знання України, 2002. – 358 с.

3. Бриггс С. Маркетинг в туризме. – К.: Знання-Прес, 2005. – 358 с. 4. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристського бізнесу: Навч. посіб. – К.:

ЦНЛ, 2004. – 272 с. 5. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної: Навчальний посібник / За ред. проф. І.М.

Школа. – Чернівці – XXI, 2005. – 596 с.6. Явкін В.Г., Руденко В.П., Король О.Д. та ін. Проблеми географії та менеджменту туризму.

– Чернівці: Рута, 2006. – 260 с.

ДИСЦИПЛІНА ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В ТУРИСТИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ

Для напрямку підготовки 8.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу: дати знання про особливості формування світової транспортної системи та основних її складових, показати взаємозв’язок і взаємозалежність розвитку туристичної індустрії і транспорту. Розкрити особливості менеджменту у кожній з галузей транспорту. Дати поняття про транспортні та природно-територіальні системи і їх використання для кожного з видів туристичної індустрії. Довести необхідність комплексного використання окремих видів транспорту для раціональної туристичної діяльності.1.2. Головні завдання курсу:навчити студентів основних понять і суті транспортного менеджменту у туристичній індустрії. Освоїти терміни і поняття, що використовуються у транспортному менеджменті у туризмі. Навчити розробляти плани комплексного використання транспортних систем для підготовки переміщення туристів по маршрутах в окремих видах туризму.1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:Студент зобов’язаний оволодіти знаннями про суть транспортного менеджменту в туристичній індустрії. Вивчити особливості взаємовідносин і взаємозалежності розвитку транспорту і туризму. Уміти оцінити переваги кожного із видів транспорту у кожному конкретному випадку.ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Теоретичні і методологічні основи курсу «Транспортний менеджмент у туристичні індустрії» Теоретичні засади транспортного менеджменту у туристичній індустрії. Структура світової транспортної системи. Особливості формування і використання транспортної мережі для туристичного менеджменту. Туристичний менеджмент на залізничному транспорті. Актуальні проблеми правового регулювання ринку транспортних послуг. Види і засоби перевозок у туризмі. Туристичний менеджмент в автомобільному транспорті. Особливості організації транспортної діяльності у туризмі. Туристичний менеджмент водного транспорту.ЗМ 2. Підвищення ефективності туристичних послуг з урахуванням транспортної складової Основні чинники впливу на собівартість туристичних послуг. Особливості використання повітряного транспорту у туризмі. Проблеми і перспективи транспортного менеджменту в іноземному туризмі. Туристичний менеджмент пішохідного туризму. Проблеми сезонності у туристичній діяльності. Туристичний менеджмент та особливості використання гужового транспорту. Проблеми та перспективи транспортного менеджменту у туристичній індустрії.


1. Багров М. В., Боков В. О. Черваньов І. І. Загальне землезнавство. – Либідь, 2000. – 464 с.2. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Навч.

посіб. Вид. 2-ге, доп., перероб. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 688 с.3. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Посіб. –

К.: ВЦ «Академія», 2003. – 688 с.4. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навчальний посібник

для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ «Академія», 2005. – 704 с.5. Бурка Й. А. Основи географії будівельної індустрії України. – Чернівці: Рута, 2001. – 175 с.6. Економічна і соціальна географія світу. Підручник. Вид.2-е / За ред. Є. П. Качана. –

Тернопіль: Астон, 1999. – 368 с.7. Природно-ресурсний аспект розвитку України. – К.: Академія, 2001. – 109 с.8. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. Підручних – К.:

Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568 с.9. Топчієв О. Г. Геоэкология. – Одесса: Астропринт, 1996. – 391 с.

10. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. – Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт, 2001. – 560 с.11. Топчієв О. Г. Сіспільно-географічні дослідження: методологія, методи і методики. Навчальний посібник. – Астропринт. Одеса. – 2006. – 632 с.12. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. Львів, Львівський національний університет ім. І. Франка, 2001. – 744 с.13. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. – Львів: ЛНУ, 2003. – 444 с.14. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни. – К.: Либідь, 2000. – 416 с.

ДИСЦИПЛІНА МЕНЕДЖМЕНТ СФЕРИ ПОСЛУГ

Для напрямку підготовки 8.050201 «Менеджмент організацій»Кількість годин (кредитів): 162 (4,5)Форма контролю: залікІ. Пояснювальна записка1.1. Мета курсу – ввиявлення об’єкту і предмету дослідження, структури менеджменту сфери послуг. Простеження особливостей функціонування, планування та економіки підприємств сфери послуг, а також полегшення прийняття управлінських рішень стосовно послуг, які надають ці підприємства.

1.2. Головні завдання курсу: сформувати у студентів поняття про специфіку та особливості функціонування підприємств сфери послуг; ознайомити студентів з тонкощами вибору місця розташування для сервісної організації; охарактеризувати сутність і специфіку ризиків, які виникають у процесі надання послуг, і накреслити шляхи їх подолання; ознайомити студентів із розробкою ефективної стратегії на підприємстві, що надає послуги; розікрити особливості складання бізнес-плану підприємства сфери послуг; сформувати в студентів уявлення про ефективну рекламну кампанію підприємств, що надають послуги; ознайомити студентів із особливостями створення цінності послуги для споживачів та зі способами розрахунку цін на послуги, особливостями оцінки виконання і продуктивності у сфері послуг та ін.. аспектами, що дозволяють оптимізувати процес надання послуг.1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни

– знати і розуміти основні поняття дисципліни, особливості, завдання, функції, структуру, методи;

– розуміти й аналізувати особливості організації та функціонування підприємств сфери послуг;

– знати і розуміти основні методики розрахунку ефективності діяльності підприємств сфери послуг;

– знати і розуміти методи прогнозування попиту, аналізувати чинники, що визначають можливості виробництва послуг;

– розуміти й аналізувати особливості розробки проекту просування послуг та створення цінності послуги для споживача;

– знати способи розрахунку цін на послуги;– вміти розробляти та обґрунтовувати бізнес-план сервісної організації.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).ЗМ 1. Місце і роль сфери послуг в сучасній економіці. Сутність та основні поняттяНЕ 1.1. Сфера послуг у сучасній економіці.Роль сфери послуг у сучасній економіці. поняття «послуга». Основні особливості. Характеристика послуг. Особливості економіки та організації системи надання послуг.НЕ 1.2. Проектування продуктів і процесів у сфері послуг. Бізнес-плануванняОсобливості процесу розробки нової послуги. Чинники, що визначають потребу в новій послузі. Цінність послуги та створення моделі цінності послуги. Купівельні ризики у сфері послуг. Поняття і сутність бізнес-планування.

ЗМ 2. Основи економічної діяльності підприємств сфери послугНЕ 2.1. Прогнозування попиту у сфері послугОсобливості прогнозування попиту у сфері послуг. Чинники впливу на вибір методу прогнозування. Методи прогнозування попиту у сфері послуг. Стратегії впливу на попит у сфері послуг. Управління попитом у чергах. Модель масового обслуговування.НЕ 2.2. Оцінка якості та ефективності у сфері послугПоняття якості послуг. Методи оцінки якості послуг. Показники оцінки якості послуг. Управління якістю послуг.НЕ 2.3. Витрати і прибутки підприємств сфери послугПоняття і види витрат на підприємствах сфери послуг. Аналіз витрат на підприємствах сфери послуг. Поняття собівартості послуг. Формування запасів на підприємствах сфери послуг.НЕ 2.4. Маркетинг і ціноутворення у сфері послугПроведення маркетингових досліджень у сфері послуг. Загальні характеристики і тенденції зміни ринку певних послуг. Сегментація ринку послуг. Визначення ємкості ринку, потенційного та реального обсягу реалізації послуг із врахуванням цінової диференціації. Основні завдання цінової політики підприємств сфери послуг. Методи і моделі формування ціни у сфері послуг. Чинники впливу на процес ціноутворення у сфері послуг.ЗМ 3. Основи менеджменту у сфері послугНЕ 3.1. Організація та управління трудовими ресурсами у сфері послугСутність управління трудовими ресурсами. Організаційна структура підприємств сфери послуг. Продуктивність у сфері послуг.НЕ 3.2. Організація процесу надання послуг Вибір місця розташування підприємства сфери послуг. Кількісні методи вибору місцерозташування підприємства сфери послуг. Цілі і стратегії розміщення обладнання на підприємствах сфери послуг.НЕ 3.3. Економіка туризмуТуристичний комплекс як об’єкт управління. Місце туристичних послуг серед різноманітності послуг, що надаються населенню. Організація туризму у сфері клубного відпочинку.НЕ 3.4. Економіка готельного господарстваКласифікація засобів розміщення. Служби готелі та їх характеристики. Вимоги до обслуговуючого персоналу.ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Маркова В.Д. Маркетинг услуг. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 128 с.2. Решетняк Е.И. Экономика предприятий сферы услуг. – Х.: Изд-во «НУА», 2004. – 232 с.3. Решетняк Е. Современные методы управления предприятием сферы услуг. – Харьков:

ФАКТОР, 2008. – 544 с.4. Стаханов В. Маркетинг сферы услуг. – М.: Экспертное бюро, 2001. – 160 с.5. Сфера услуг: новая концепция развития / В.М. Рутгайзер, Т.И. Корягина, Т.И. Арбузова и

др. – М.: Экономика, 1990. – 159 с.6. Хаксевер Р., Рендер Б., Рассел Р., Мердик Р. Управление и организация в сфере услуг. –

СПб.: Питер, 2002. – 752 с.

geo.chnu.edu.uageo.chnu.edu.ua/res//geo/infpack/menedgment.doc · web view„Англійська...

Documents