Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет України

„ Київський політехнічний інститут ”

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЖИМІВ РОБОТИ ТА

ЕФЕКТИВНОСТІ ТРУБЧАСТОГО ВАКУУМНОГО

КОЛЕКТОРА ТИПУ VK 180

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання

Лабораторної роботи № 3 з дисциплін по використанню нетрадиційних та відновлювальних

джерел енергії

для студентів спеціальностей «Теплоенергетика» та

«Нетрадиційні джерела енергії»

Електронне видання

Затверджено Методичною радою НТУУ «КПІ»

Київ

„ Політехніка ”

2010

2

Дослідження режимів роботи та ефективності трубчастого вакуумного колектора типу VK 180 /

Метод. вказівки до виконання лабораторної роботи № 3 з дисциплін по використанню

нетрадиційних джерел енергії для студ. спец. „ Теплоенергетика ”та „ Нетрадиційні джерела енергії”/

Уклад.: Варламов, Г.Б., Приймак К.О., Тімакова Т.В., Новаківський Є.В., Филоненко Ю. С.– К.:

НТУУ «КПІ», 2010. – 43 с.

Гриф надано Методичною радою НТУУ „КПІ”

(Протокол № від )

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

Дослідження режимів роботи та

ефективності трубчастого вакуумного колектора типу VK 180

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання

Лабораторної роботи № 3 з дисциплін по використанню нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії

для студентів спеціальностей «Теплоенергетика» та «Нетрадиційні джерела енергії»

Е л е к т р о н н е в и д а н н я

Укладачі: Варламов Геннадій Борисович, д.т.н, проф. Приймак Катерина Олександрівна Тімакова Тетяна Віталіївна Филоненко Юрій Степанович

Новаківський Євген Валерійович, к.т.н. Відповідальний редактор Кудря Степан Олександрович, д.т.н., проф. Рецензенти Орлик Володимир Миколайович, к.т.н., с.н.с. Комп`ютерний набір Приймак Катерина Олександрівна

3

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………… 4

1. Мета та основні завдання роботи…………………………………………… 5

2. Основні теоретичні відомості………………………………………………… 5

3. Опис експериментальної установки………………………………………… 17

4. Заходи безпеки під час виконання лабораторної роботи………………… 22

5. Порядок проведення лабораторної роботи………………………………… 22

6. Обробка експериментальних даних………………………………………… 24

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ………………………………………………… 27

Список рекомендованої літератури………………………………………….… 28

Додатки ………………………………………………………………………… 29

4

ВСТУП

Технічний прогрес за останні сто років суттєво підвищив темп

використання нових технологій за рахунок зменшення терміну між відкриттям

явища або створення технології, пристрою чи агрегату до їх реального

промислового впровадження.

За останні 20-30 років у різних країнах створено значну кількість

сонячних колекторів різного типу. І кожен новий тип від попереднього

відрізняється більш високими характеристиками з ефективності та питомих

техніко – економічних показників.

Якщо перші типи сонячних колекторів виглядали масивними, важкими та

габаритними пристроями, то сучасні їх типи мають значно меншу вагу і

розміри при однаковій ефективності сонце сприйняття.

Сонячні колектори вакуумного типу мають певну перевагу перед іншими

типами – вони ефективно працюють навіть при температурі повітря нижче нуля

градусів Цельсія.

Дослідження характеристик вакуумного типу колектора, який

розташовано у навально – науковому центрі «Екотехнології та технології

енергозбереження», дозволить більш чітко з`ясувати їх переваги перед іншими

типами колекторів.

5

1. Мета та основні завдання роботи

Мета роботи – закріпити і поглибити знання, отримані в процесі

вивчення дисциплін «Нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії»,

«Низькопотенційні джерела енергії», «Фізика і техніка нетрадиційних джерел

енергії», «Використання нетрадиційних джерел енергії», «Нетрадиційні методи

одержання джерела енергії», «Сонячна енергетика», надати допомогу при

поглибленому вивченні конструкції сонячного колектора, принципів його

роботи і оцінки ефективності в різних режимах, ознайомитися з методикою

проведення спостережень, одержати експериментальні характеристики

сонячної установки, набуття досвіду проведення наукових досліджень.

Основні завдання роботи

1. Засвоїти принцип роботи сонячного колектора.

2. Експериментально дослідити вплив сонячної радіації на нагрівання

теплоносія у сонячному колекторі.

3. Визначити кількість сприйнятої від Сонця теплоти за визначений

проміжок часу при різних погодних умовах.

4. Визначити питомі характеристики колектора.

5. Визначити ККД сонячного колектора.

6. Проаналізувати результати, порівняти ефективність сонячного колектора

при різних погодних умовах та різної пори року і зробити висновки.

2. Основні теоретичні відомості

Стратегічною ціллю використання нетрадиційних джерел енергії є

зниження споживання органічного палива та викидів шкідливих речовин в

атмосферу. За підрахунками фахівців Сонце ще може існувати понад 8 млрд.

років і тому можливо вважати його джерелом вічної енергії. Сонце

розташовано на відстані 149598000 км від Землі. Температура його корони

6

складає 5820К, температура в центрі від 15 до 20 млн. К. Енергія Сонця

виділяється за рахунок термоядерної реакції переходу водню у гелій. Один

кілограм водню при названому переході виділяє енергію еквівалентну

спалюванню 8,3 млн. тон нафти (до речі при ядерній реакції розпаду урану

один кілограм дає енергію еквівалентну спалюванню 9 тон нафти ). Загальна

потужність Сонця оцінюється в 40·1023 кВт. Сонячне випромінювання за

межами атмосфери характеризується таким поняттям як сонячна стала.

Сонячною сталою Isc називається енергія випромінювання Сонця,

падаючого в одиницю часу на одиницю поверхні, що знаходиться по середині

між Сонцем та Землею і складає Isc=1353Вт/м2. Інтенсивність сонячного

потоку на рівні моря влітку о 12 годині дня, інтенсивність складає біля

1000 Вт/м2.

Основні напрями використання сонячної енергії – перетворення в

електричну та теплову енергію. Найбільш розповсюдженим методом

перетворення енергії Сонця в електричну є використання фотоелементів на

основі кристалів кремнію. Але найбільш простим є перетворення сонячної

енергії в теплоту нагріву теплоносія низького (до 60˚С) або середнього (

70..120˚С) потенціалу. Перетворення енергії Сонця може відбуватися з

використанням технологій концентрації сонячного світла або без них.

Річний потік сонячного випромінювання складає від 1080 кВтгод (в

північних регіонах) до 1400 кВтгод (в Криму) на 1 м2 горизонтальної

поверхні[3]. За допомогою сучасних геліоколекторних приладів стає можливим

використання суттєвої частини сонячної енергії для виробництва теплоти. В

теплу пору року (травень-вересень) сонячні колектори здатні покривати

потреби ГВП та тепла до 90-100% и до 75% потреби холодопостачання (рис. 1).

7

Рис 1. Співвідношення між енергією, що надходить від геліоколекторної установки (b)

і річної потреби в тепловій енергії для ГВП (a)

Однак сучасна система опалення та ГВП у зв`язку із нерівномірним

надходженням кількості сонячної енергії у різні періоди року не здатна

повністю забезпечити потребу в тепловій енергії (тобто в потрібний час

відповідної температури в необхідної кількості) (рис.2). Діяти з точки зору

економного використання палива та охорони навколишнього середовища

означає, що застосування геліоколекторної установки потрібно планувати не

тільки для приготування гарячої води, але й для системи опалення.

Геліоустановка може працювати лише за умови, якщо температура теплоносія

що подається нижче температури адсорбера сонячного колектора. Тому,

найкращим варіантом є її застосування для опалювальних приладів з великою

площею нагріву і низькими температурами в системі або для підлогового

опалення.

8

Рис.2. Співвідношення між енергією, що надходить від геліоколекторної установки(b)

і річної потреби в тепловій енергії для ГВП і опалення(a)

(а – потреба в енергії (реальний попит); b – енергія, що надходить від

геліоустановкою; Q – теплова енергія).

– надлишок сонячної енергії (придатної, наприклад, для нагріву басейну)

– потреба в енергії (використання додаткового джерела енергії)

– задіяна сонячна енергія (забезпечення в повній мірі тепловою енергією за рахунок Сонця)

За умови правильного проектування і монтажу, геліосистема покриває до

30% питомої річної потреби в енергії для ГВП та опалення. Системи гарячого

водопостачання можуть бути одно - і багатоконтурними з природною

або примусовою циркуляцією. Крім того, сонячна енергія є екологічно чистим

видом енергії.

Інтенсивність сонячної радіації залежить від таких факторів: тривалості

дня, хмарності, висоті Сонця над горизонтом, вологості і прозорості атмосфери,

9

географічної широти. Сумарна сонячна радіація складається з прямої (що

безпосередньо досягає поверхні Землі) та розсіяної (радіація, що розсіяна

хмарами, пилом та вологої в атмосфері). В деяких джерелах сумарна сонячна

радіація має назву абсолютна. Відбита сонячна радіація (альбедо) суттєвого

впливу на роботу сонячного колектору не має.

Для вимірювання сонячної радіації використовуються різні прилади,

найбільш розповсюджені – піранометри, у яких в якості датчика

використовуються або термопари, що пофарбовані чорною фарбою, або

фотодетектор. Датчик поміщають під прозорий скляний або пластиковий

ковпак для захисту від зовнішнього впливу. При відсутності прибору для

виміру сонячної радіації можна скористатись Інтернет ресурсом в режимі online

або таблицями статистичних даних. Також існують комп’ютерні програми, які

розраховують рівень сонячної радіації в залежності від географічних

координат, дати і часу дня.

Існує також інший підхід, який дозволяє динамічно визначати кількість

сонячної радіації, яка надходить на довільно орієнтовану в просторі поверхню,

у будь-який момент часу для заданого регіону. Ця методика базується на

понятті сонячної константи — кількості енергії, яка надходить від Сонця на

Землю через космос. Ця величина в середньому за рік рівна 1353 Вт/м2[6]. При

розрахунках слід враховувати, що приблизно 30…35% цієї енергії відбивається

назад в космос [9].

Фокусуючи сонячні колектори (до яких відносяться вакуумні) в порівнянні

з пласкими мають менші теплові втрати, але в них збільшуються оптичні

втрати. Розсіяна та відбита радіація не сприймається. Лише при малих ступенях

концентрації фокусуючи колектори здатні сприймати частку розсіяної радіації.

Щільність потоку прямої сонячної радіації в площині колектору Hпр на

поверхню нахилену під кутом до горизонту дорівнює:

Hпр= Hsc·Rпр·Кат, (1)

де Rпр – коефіцієнт перерахунку приходу прямої сонячної радіації з

10

горизонтальної на похилу поверхню;

Кат – коефіцієнт, який враховує поправку на повітряну масу, яку

проходить сонячне випромінювання.

Коефіцієнт перерахунку приходу прямої сонячної радіації на похилу

поверхню буде дорівнювати:

,

coscos

гор

похпрR

(2)

де пох – кут між напрямком прямого сонячного випромінювання та нормаллю до похилої поверхні;

гор кут між напрямком прямого сонячного випромінювання та нормаллю до горизонтальної поверхні.

Тоді:

sinsinsincoscoscossinsincoscoscoscoscoscossincossincossinsincos

SSSSSпох

(3)

,coscoscossinsincos гор (4)

де S – кут нахилу геліоколектора до горизонту, град;

– азимутальний кут, тобто відхилення нормалі до площини колектора

від місцевого меридіана (за початок відліку приймається південне направлення,

відхилення до сходу вважається позитивним, а до заходу негативним);

– часовий кут, рівний нулю опівдні; кожна година дорівнює 15˚

довготи, причому значення часового до опівдня вважається позитивним, а

після опівдня негативним;

– схилення Сонця, тобто кутове положення Сонця опівдні відносно

площини екватору град;

– географічна широта місцевості (позитивна для північної півкулі);

Часовий кут розраховується за формулою

),12(12

t (5)

де t – сонячний час для даної місцевості, год.

11

Схилення Сонця розраховуємо так:

,)}284(3652sin{4523 N (6)

де N – порядковий номер дня року (починаючи з 1, що відповідає 1-му

січня);

Коефіцієнт атК , який враховує поправку на повітряну масу, знаходиться за

формулою:

,sin1366.01254.1

hКат (7)

де h – кут, який визначає висоту сонця над горизонтом в даний момент

часу, град., синус цього кута рівний :

cossincoscoscossin h . (8)

Необхідно врахувати, що всі ці значення на ведені для ясного дня, на практиці

при розрахунку потрібно враховувати так званий коефіцієнт хмарності. Слід

також відмітити, що розраховані значення потоків для різних годин практично

повністю збігаються з наведеними у таблицях у нормативних документах

(СНіП) та кліматичному атласі.

Сонячні системи, що забезпечують потреби людини в тепловій енергії,

розподіляють на активні та пасивні. Пасивні системи, де використовуються

архітектурні елементи будови, які спроектовані і підібрані таким чином, щоб

максимально використати енергію Сонця, більш дешеві і не потребують

додаткового обладнання. Активні будуються на основі сонячних колекторів

(СК) з циркуляцією теплоносія за допомогою насосів. Вакуумні сонячні

колектори уловлюють пряму, і в незначної мірі розсіяну сонячну енергію і

дозволяють отримати воду з температурою від 40 до 200 оС. Вакуумні сонячні

колектори використовують виключно в активних системах. Активні сонячні

системи в якості теплоносіїв можуть використовувати повітря або рідину, що

не замерзає (антифриз). Перевагою активних систем є легкість інтегрування з

традиційними системами теплопостачання, а також можливість автоматичного

керування роботою системи, а основним недоліком є велика вартість.

12

Вибір, склад і компоновка елементів активної системи визначається в

кожному конкретному випадку кліматичними факторами, типом об’єкту,

режимом теплопостачання, економічними показниками. В зв’язку з тим, що

підтримувати поверхню сонячного колектора перпендикулярно сонячним

променям за допомогою системи слідкування складно і дорого, геліоколектори

встановлюють нерухомо, або змінюють орієнтацію декілька разів на рік.

Найкраще орієнтувати колектори на південь. Кут нахилу колектора до

горизонту складає

- S= φ-12˚, - при літньої (сезонної) експлуатації

- S= φ+12˚,- при цілорічної експлуатації

де φ- широта місцевості.

Геліосистеми з вакуумними колекторами завдяки малим тепловим втратам

здатні працювати до 11 місяців в рік при великої кількості ясних днів. Тому

таки системи як правило використовують цілорічно.

На сучасному етапі серійно випускаються два типа геліоколекторів: пласкі

та вакуумні.

Найбільш cсучасною моделлю є вакуумний сонячний колектор, що являє

собою набір вакуумних колб з тепловими трубками в середині та сферичним

абсорбером , і розташованих на загальній рамі з відбивачами. Теплові труби це

трубки заповнені рідиною (робочім тілом), яка здатна скіпати при низьких

температурах при відповідному тиску. Енергетичний потік від Сонця

потрапляє на пластину адсорбера, що нагрівається, перетворюючи сонячне

випромінювання у теплову енергію, яка передається робочому тілу теплової

труби. Робоче тіло скипає, його пари перегріваються і піднімаються вверх

теплової труби. Теплообмін між робочим тілом та проміжним теплоносієм

(антіфризом) відбувається в контактному теплообміннику, в верхній частині

сонячного колектора.

Загальний вигляд та конструкція трубчастого вакуумного сонячного

колектора (рис.3)

.

13

За вакуумними трубками розташовано спеціальний рефлектор, який фокусує

сонячні промені на абсорбері. Це також підвищує ефективність вакуумного

геліоколектора.

Рис.3. Загальний вигляд трубчастого вакуумного сонячного колектора

Для покращення сприймання сонячної радіації абсорбери роблять з

селективним покриттям. Селективне покриття складається з тонкої плівки

фільтру (нікель, титан), нанесеної на металеву основу, що добре проводить

тепло (мідь, алюміній) і характеризується високою поглинаючою здатністю у

видимій області спектру і низьким коефіцієнтом випромінювання в

інфрачервоній області.

Режим роботи сонячного колектора описується рівнянням енергетичного

балансу, котре розділяє енергію сонячної радіації на корисну акумульовану

енергію і втрати. Енергетичний баланс колектора в цілому можна записати в

такому вигляді:[6]

A { [H Rпр (τα)] } =Qu+QL+Qs (9)

де Н – щільність потоку прямого сонячного випромінювання, падаючого

на одиницю площі горизонтальной поверхні;

14

Rпр– коефіцієнт перерахунку щільності потоку прямого

випромінювання з горизонтальної на похилу поверхню;

(τα) – приведена поглинаюча властивість системи покриттів відносно

прямого випромінювання;

A – площа колектору;

Qu – тепловий потік, який переданий робочій рідині в сонячному

колекторі (корисне тепло);

QL – теплові втрати колектора в навколишнє середовище шляхом

випромінювання і конвекції, а також шляхом теплопровідності по опорах

поглинаючої пластини і т.п.;

Qs – потік тепла, що акумулюється колектором[6].

Показником ефективності колектора сонячної енергії є його коефіцієнт

корисної дії (ККД) – відношення корисної теплової енергії Qu до падаючої

сонячної енергії.

Для випробовувань сонячних колекторів часто використовують методику

Національного бюро стандартів США.[7] Згідно з цією методикою

випробовування проводять на експериментальному стенді в стаціонарних

умовах, коли сонячна радіація , швидкість вітру, температура навколишнього

середовища і температура рідини на вході слабо змінюються на протязі деякого

часу.

Випробування проводять або в природних умовах приблизно опівдні в

сонячні дні, або з використанням сонячного імітатору.

Корисна енергія, що відводиться з колектору, визначається виразом[6]

Qu=FRA [Iпр·ρ·γ·(τα) - Аr/Аа· UL ·(Ti-Ta)] , (10)

де FR – коефіцієнт відводу тепла з колектора;

Iпр – щільність потоку прямої сонячної радіації в площині колектору,

Вт/м2;

15

τα – приведена поглинальна здатність (враховує також ту частину

випромінювання, що пройшла крізь скляне покриття, досягла адсорбера, і знову

повернулась до скла):

UL – повний коефіцієнт теплових втрат колектору Вт/(м2К);

Ti – температура рідини на вході в колектор , °С;

Та – температура навколишнього середовища, °С;

ρ – відбиваюча властивість дзеркальної поверхні (середня по

відповідним кутам);

γ – частка дзеркально відбитої радіації, поглинута поверхнею

адсорбера, або коефіцієнт уловлювання;

Аr/Аа - відношення ефективної площі апертури до площі приймача

сонячної енергії – ступень концентрації.

За результатами випробувань визначається ефективність колектору.

T

u

AIQ

. (11)

Теплопродуктивність колектора можна визначити ще за температурами

теплоносія на вході і виході колектора за формулою:

Qu=GСр(To-Ti), (12)

де G – масова витрата теплоносія, кг/с;

Ср – питома масова теплоємність теплоносія, Дж/(кгК);

To,Ti – температури теплоносія на виході та вході в абсорбер

колектора, 0С.

Коефіцієнт корисної дії можна визначити ще наступним чином:

η =FR·(τα) ·ρ·γ - FRUL(Ti – Ta)· Аr/Аа, (13)

де FR(τα) – складовий коефіцієнт, який показує максимальне теоретичне

значення ККД для цієї конструкції геліоколектора;

FRUL - складовий коефіцієнт, що характеризує теплові втрати

конкретної конструкції колектора.

16

Коефіцієнт, знайдений за формулою (13) значною мірою характеризує

конструктивну і теплотехнічну досконалість конструкції вакуумного

сонячного колектора.

У стані рівноваги (відсутня циркуляція теплоносія) при наявної

інтенсивності випромінювання Сонця та температури навколишнього

середовища колектор нагрівається до максимальної температури. Температура

рівноваги в деякій мірі є характеристикою теплової ефективності колектора

(теплових втрат колектора).

Великий вплив на значення ККД сонячного колектора має температура

теплоносія на вході в колектор: чим нижча температура, тим менші теплові

втрати і вище ККД. За досвідом експлуатації пласких сонячних колекторів,

підвищення густини потоку сонячного випромінювання від 300 до 1000 Вт/м2

призводить до підвищення ККД від 32 до 59%, а при підвищенні температури

зовнішнього повітря від 20 до 30 оС ККД збільшується від 41 до 55% [3,4].

Густина поглиненої перетвореної енергії розраховується за формулою:

АEq , (14)

де А– робоча площа поверхні колектора, м2.

17

3. Опис експериментальної установки

На рис.6 наведено принципову теплову схему для дослідження

трубчастого вакуумного колектора VK 180.

Основними елементами схеми є: К3 – трубчастий вакуумний колектор

VK - 180, (Виробник –Junkers BOSCH); К4.3 - двотрубна комплектна станція

керування сонячного колектору Logasol RS 0105; К5.3 – мембранний

розширювальний бак розсільного контуру сонячного колектору; К7

комбінований буферний накопичувач для приготування води гарячого

водопостачання та підтримки опалення Logalux P-750 SW; К11 - циркуляційний

насос контуру гарячого водопостачання; 5.1 – тепловий лічильник контуру

сонячного колектору; 7 – витратомір холодної води на потреби гарячого

водопостачання; 8 – витратомір циркуляційної лінії гарячого водопостачання;

4.3 – вентиль вихідного трубопроводу геліоколектора (антифриз), 4.3´– вентиль

трубопроводу подачі антифризу на геліоколектор.

Контур руху теплоносія пов`язаний із сонячним колектором, насосною

станцією та теплообмінником комбінованого буферного накопичувача.

Теплоносієм сонячного колектору є суміш гліколю з водою у співвідношенні

50:50. Теплоносієм контуру системи гарячого водопостачання є вода з

водопроводу. Контур системи гарячого водопостачання складається з

вбудованого баку-водонагрівачу, триходового регулюючого клапану прямої дії

та циркуляційного насосу гарячого водопостачання. Вода з водопроводу

направляється до вбудованого в комбінований буферний накопичувач баку-

водонагрівачу на 160 літрів, в якому вона нагрівається від контуру сонячного

колектора.

У внутрішньому вбудованому баку-водонагрівачі вода може нагріватися

до температури вище 60 оС, тому для підтримання максимальної температури

води на потреби гарячого водопостачання не вище 60 оС встановлено

триходовий клапан прямої дії, який підмішує воду з водопроводу до необхідної

температури. Циркуляційна вода гарячого водопостачання повертається до

18

вбудованого баку-водонагрівачу. Для знезараження води від бактерій

легіонери у системі ГВП передбачено процедуру знезараження, яка забезпечує

нагрівання води вище 60˚С на протязі певного часу з визначеною

періодичністю. Оптимальний режим сонячного колектора забезпечує

автоматичний регулятор Logamatic SC-20, який керує циркуляційним насосом

комплектної станції KS0105, а також відображає на дисплеї параметри роботи

системи. Автоматика дозволяє встановлювати декілька режимів роботи

геліоколектора.

На рис. 4 умовно показаний розріз вакуумного колектору. Вакуумний

колектор складається з паралельно встановлених вакуумних труб. Конструкція

скляних вакуумних труб схожа на термос - одна трубка вставлена в іншу з

більшим діаметром. Між ними вакуум, який є «ідеальною» ізоляцією. Вакуумні

колектори добре працюють в умовах прямої сонячної радіації. Завдяки формі

відбивача, сонячне світло падає перпендикулярно на поглинаючу поверхню на

протязі більшої частини дня.

Вакуумні колектори нагрівають воду для побутового використання в тих

випадках, де необхідна більш високої температури. Сонячна радіація проходить

крізь зовнішню скляну трубку, попадає на трубку-поглинач та перетворюється

в тепло. Воно передається рідині, яка рухається по трубці. Колектор

складається з декількох рядів паралельних скляних трубок, в кожній з яких

знаходиться трубчатий поглинач.

19

.

Рис.4 Розріз вакуумного колектору

Вакуумні колектори є модульні, тобто трубки можна встановлювати

додатково або відокремлювати, в залежності від необхідності в гарячій воді.

При виготовленні колекторів даного типу із простору між скляною трубкою та

трубкою поглиначем висмоктується повітря і створюються вакуум. Завдяки

цьому відсутні втрати теплоти, пов’язані з теплопровідністю повітря та

конвекцією. Лишаються тільки радіаційні тепловтрати, але ці втрати значно

малі від кількості теплоти, яка передається воді від сонця в трубці поглиначі.

Конструкція з заднім багато сферичним відбивачем з полірованого алюмінію

дозволяє отримати велику середньорічну продуктивність від

1 м2 – до 601 кВт /м2 в рік (рис.5) Завдяки своїй конструкції вакуумні колектори

забезпечують найкращі робочі характеристики, в порівнянні з будь якими

іншими типами сонячних колекторів.

20

Рис.5. Конструкція сферичного відбивача

Технічні характеристики та детальний опис конструкції трубчастого

вакуумного сонячного колектора VK 180 бойлеру можна подивитись в

Додатку 2.

Дані по вакуумному сонячному колектору VK 180 необхідні для розрахунків

ефективності геліоколектора наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Дані по вакуумному сонячному колектору VK 180

Постачальник Модель Апертурна площа

(м2) Площа

абсорбера (м2) Коефіціент

FR(τα)

Коефіцієнт

LFRU ((Вт/м2)/С)

Junkers VK 180 1,6 1,7 0,52 1,41

Геліоколектор встановлено на даху будівлі № 6 НТУУ «КПІ» під кутом

нахилу до горизонту 45˚.

Азимутальний кут орієнтації сонячного колектора дорівнює

=-22˚

На моніторі комп’ютера, що знаходиться біля лабораторного стенду

виведено зображення мнемосхеми робочої схеми лабораторної установки. На

ній відображаються параметри процесів, що відбуваються, в режимі реального

часу.(рис.7)

Рис.6 . Принципова теплова схема для дослідження вакуумного сонячного колектора VR 180 (Виробник – Junkers концерн Bosch)

21

Риc 7.Мнемосхема лабораторного стенда на моніторі комп’ютера

22

4. Заходи безпеки під час виконання лабораторної роботи

1. До виконання лабораторної роботи на установці допускаються лише

студенти, що ознайомилися з методичними вказівками та правилами безпеки,

підготували протокол до лабораторної роботи.

2. Дослідження проводять лише під наглядом викладача або лаборанта.

3. Категорично забороняється самостійно переключати систему автоматики,

працювати з клапанами та приладами.

4. Без дозволу викладача не дозволяється вмикати установку, порушувати

цілісність системи (крутити вентилі, тощо).

5. Порядок проведення лабораторної роботи

Група розбивається на три бригади, кожна з яких по черзі проводить

дослідження сонячного колектору на лабораторному стенді. Потім

експериментальні дані порівнюються, виправляються недоліки і помилки в

проведені експерименту та у разі необхідності проводиться повторне зняття

даних.

Послідовність роботи

1. Ознайомитись з конструктивною схемою експериментальної установки та

її основними структурними елементами та відповісти на контрольні питання.

2. Одержати допуск до виконання лабораторної роботи у викладача.

3. За даними термодатчиків та витратоміру, встановлених в контурі

теплоносія сонячного колектора, зафіксувати наступні параметри для

відповідних моментів часу:

To,Ti температури теплоносія (суміш гліколю з водою) на вході та виході з

сонячного колектору відповідно, оС;

Tк – середня температура поверхні адсорбера в сонячному колекторі, оС;

V – об’єм теплоносія, м3;

G – витрата теплоносія, м3/год.;

Qu- теплопродуктивність колектора, кВт; 23

24

Е – кількість поглиненої перетвореної сонячної енергії, кВтг од;

4. За показниками блоку керування SC-20 визначити температуру Tк – середню температуру поверхні адсорбера в сонячному колекторі, оС;

5. За даними вимірів (наприклад, за допомогою піранометру) записати

інтенсивність сонячної радіації I, Вт/м2 для відповідних моментів часу. При

необхідності ці дані можна отримати з Гідрометеоцентру. Статистичні дані

сонячної радіації наведено в додатку 1. Зафіксувати температуру зовнішнього

повітря Та для відповідних моментів часу для кожного з режимів дослідження.

6. Провести аналогічні виміри для певного періоду часу, наприклад,

протягом години; щоденно протягом декількох годин; добові протягом місяця

(для моніторингових досліджень устаткування)

7. Занести експериментальні дані для сонячного колектору в таблицю 2. Дані

спостережень можуть бути отримані за допомогою ручних вимірів або за

допомогою автоматичного моніторингу.

8. Провести експериментальну обробку інформації: розрахунки, побудову

залежностей, тощо.

9. Оформити протокол, перевірити отримані результати, де зробити

відповідні висновки.

10. Здійснити захист лабораторної роботи у викладача.

Таблиця 2. Експериментальні дані

Дата «______»_____________20__ року. Астрономічний час, год.

Температура оС

антифриз повітря

№ дослідж

ення

Початок

Закінчення

To, оС

Ti, оС

Tк, оС

Та, оС

Tкімн оС

G, м3/год

.

Qк , кВт

Е, кВт год.

I, Вт/м2

V, м3

25

6. Обробка експериментальних даних

В ході обробки результатів вимірювання необхідно визначити такі

параметри:

1) Обчислимо середню витрату теплоносія, що протікає в колекторі за

певний проміжок часу (доба, година, півгодини):

ii VVV 1 , (15)

де iV , 1iV - показання лічильника на початок і кінець визначеного проміжку

часу відповідно, м3.

2) Обчислимо середній потік поглиненої перетвореної сонячної енергії за

визначений проміжок часу (доба, година, півгодини):

ii EEE 1 , (16)

де iE , 1iE - показання лічильника на початку і в кінці визначеного проміжку

часу відповідно, кВтгод.

3) Густина поглиненої перетвореної енергії:

АEq , (17)

де E – середній потік поглиненої перетвореної сонячної енергії за певний

проміжок часу, кВтгод.;

A– робоча площа поверхні колектора, м2. Технічні характеристики

відповідних колекторів наведено в п.3 «Опис експериментальної установки».

4)Експериментальне значення ККД сонячного колектора.

T

u

AIQ

, (18)

де uQ - теплопродуктивність колектора(показник теплового лічильника з

табл. 2, Вт;

І – інтенсивність сонячної радіації Вт/м2.

26

5) Розрахункова теплова продуктивність колектора.

Qu=GСр (To-Ti), (19)

де G - масова витрата теплоносія , яка вираховується за формулою

G =Vτ·ρА , (20)

де ρА- питома густина антифризу (див. додаток 3)

Питому масову теплоємність теплоносія Ср, (в нашому випадку це 50%

водний розчин пропіленгліколю ) взяти з таблиці в Додатку 3

6) Обчислюємо розрахункове значення ККД

FIQu

розр

. (21)

7)Визначаємо теоретичне значення ККД геліоколектора, підставляючи в

формулу (11) корисну теплоту Qu, розраховану по формулі (10)

8)Знаходимо паспортне значення ККД сонячних колекторівпасп (Додаток 2)

9)Розраховуємо інтенсивність сонячної радіації на площину геліоколектора

згідно формул (1)-(9).

Результати обчислень занести в таблицю 3.

Таблиця 3. Результати обчислень

№п/п , годин

V E q експ розр теор пасп IT

1 2 3 4 5

Побудувати наступні залежності.

1) Залежність теплопродуктивності колектору Qu кВт від зміни витрат

теплоносія (див. рис.7).

27

2) Залежність температури теплоносія на виході з колектора t , оС від змін

витрат теплоносія.

3) Залежність коефіцієнта корисної дії від температури на виході

геліоколектора.

Загальний вигляд залежностей показано на рис.8.

Рис. 8. Загальний вигляд залежностей

28

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що називають абсорбером?

2. Від чого залежить ефективність сонячних колекторів?

3. Яка конструкція вакуумного сонячного колектора?

4. В чому особливості конструкції високоефективного колектора?

5. Які напрями використання сонячної енергії?

6. Від чого залежить величина сонячної радіації?

7. Класифікація сонячних систем з використанням сонячної енергії?

8. Переваги та недоліки активних сонячних систем?

9. Переваги та недоліки пасивних сонячних систем?

10. Як визначити ефективність сонячного колектора?

11. Що впливає на ККД сонячного колектора?

12. Назвіть основні елементи експериментальної установки.

13. Як працює експериментальна установка?

14. Порядок проведення лабораторної роботи?

15. Порядок обробки результатів?

16. Які залежності необхідно побудувати в результаті виконання роботи?

17. З яких елементів складається первинний контур СК?

18. Що представляє собою вторинний контур?

19. Які величини вимірювалися в роботі, які розраховувалися?

20. Як визначити середній потік поглиненої перетвореної сонячної енергії

за визначений проміжок часу?

21. Як визначити середню витрату теплоносія, що протікає в колекторі за

певний проміжок часу?

22. Як визначити густину поглиненої перетвореної сонячної енергії?

23. За якою формулою визначається ККД сонячних колекторів

в лабораторній роботі?

24. Одиниці виміру інтенсивності сонячної радіації?

29

Список рекомендованої літератури 1. Альтернативная энергетика и энергосбережение: современное состояние и

перспективы: Уч. пос. – Х.: Вокруг света, 2004. – 312 с. - ISBN 966-553-276-6. –

1000 прим.

2. Андерсон Б. Солнечная энергия – основы строительного проектирования. –

М.:Стройиздат, 1982. – 375 с. – 2000 екз.

3. Мхитарян Н.М.Энергосберегающие технологи в жилищном и гражданском

строительстве. – К.: Наукова думка, 2000. – 413 с. – ISBN 966-00-0668-3. –5000

прим.

4. Мхитарян Н. М. Гелиотехника. Системы, технологи, применение. – К.:

Наукова думка, 2002. – 313 с. - – ISBN 966-01-1228-1. –3500 прим.

5. Сабади П. Р. Солнечный дом. – М.:Стройиздат, 1981. – 113 с. – 8000 екз.

6. У.Бекман, С.Клейн, Дж.Даффи. Расчет систем солнечного теплоснабжения.

– М.:Энергоиздат, 1982. – 80 с. – 2100 экз.

7. Украина: энергосбережение в зданих. – К.: Изд-во энергет. Центра Европ.

Союза в Киеве, 1995. – 274 с.

8. Харченко Н. В. Индивидуальные солнечные установки. – М.:Энерго-

атомиздат, 1991. – 208 с. - – ISBN 966-01-1068-1 – 3000 экз.

9. Кондратьев К.Я., Пивоварова З.И., Федорова М.П. Радиационный расчет

наклонных поверхностей. - Л.: Гидрометеоиздат, 1978.

10. Бринкворт Б. Солнечная энергия для человека. - М.: Мир, 1976. - 291 с.

Додаток 1

Таблиця 4. Пряма сонячна радіація: часова(Вт/м2)

Київська область

Години

5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

1 0 0 0 0 0 23 34 46 46 46 23 0 0 0 0 0

2 0 0 0 0 23 46 69 93 104, 93 69 34 0 0 0 0

3 0 0 11 34 81 116 151 174 186 174 174 128, 81 34 0 0

4 0 0 34 81 151 209 232 244 221 209 174 116 69 34 0 0

5 0 23 81 151 232 302 325 314 302 290 232 174 128 69 23 0

6 11 46 116 197 279 349 384 395 372 337 290 232 162 93 34 0

7 0 34 104 186 267 337 349 349 337 325 279 221 162 93 34 0

8 0 11 58 139 221 290 325 337 314 290 256 186 116 58 11 0

9 0 0 11 69 139 209 267 290 256 232 174 139 69 23 0 0

10 0 0 0 23 58 93 139 162 162 139 104 58 23 0 0 0

11 0 0 0 0 11 23 34 46 46 46 23 11 0 0 0 0

Міс

яць

12 0 0 0 0 0 11 23 46 34 23 11 0 0 0 0 0

30

31

Бориспіль

Години

5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

1 0 0 0 0 11 11 46 46 46 46 23 0 0 0 0 0

2 0 0 0 0 34 46 69 93 93 81 34 23 0 0 0 0

3 0 0 0 23 93 116 162 197 197 174 174 139 93 34 0 0

4 0 11 34 81 151 197 232 244 256 209 186 139 81 34 11 0

5 0 23 81 197 267 314 349 337 337 279 256 186 116 69 34 0

6 11 46 128 209 290 337 360 360 372 325 290 232 162 104 34 11,64

7 0 34 104 209 290 360 38 384 372 360 290 162,94 93 34 0

8 0 1 69 151 221 290 337 349 337 314 256 186 128 58 23 0

9 0 0 23 81 162, 232, 267, 279 267 232 186, 139 116 34 0 0

10 0 0 0 23 46 93 128 162 162 151 104 58 11 0 0 0

11 0 0 0 0 11 23 46 58 58 54 23 11 0 0 0 0

Міс

яць

12 0 0 0 0 0 11 23 34 34 34 11 0 0 0 0 0

32

Таблиця 5. Розсіяна сонячна радіація: часова(Вт/м2)

Київська область

Години

5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

1 0 0 0 0 23 46 93 116 116 104 81 46 11 0 0 0

2 0 0 0 23 46 93 139 151 151 128 116 69 34 0 0 0

3 0 0 11 46 104 151 197 221 209 197 162 128 81 34 0 0

4 0 23 58 104 151 186 232 244 256 244 209 174 128 69 23 0

5 11 46 93 151 197 221 256 290 267 244 244 209 151 116 58 11

6 11 58 104 162 221 232 256 279 267 267 256 221 186 139 81 23

7 23 58 104 151 186 209 256 267 279 256 256 209 162 116 58 23

8 0 23 6 116 162 186 221 232 244 232 209 186 151 93 34 0

9 0 11 46 81 128 174 186 186 197 186 174 128 81 34 11 0

10 0 0 11 34 81 116 139 151 151 139 116 81 34 11 0 0

11 0 0 0 11 34 69 81 93 93 81 69 34 11 0 0 0

Міс

яць

12 0 0 0 0 11 46 81 81 81 69 58 23 0 0 0 0

33

Бориспіль

Години

5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

1 0 0 0 0 23 69 104 128 128 104 69 34 0 0 0 0

2 0 0 0 23 58 116 162 174 174 151 116 69 23 0 0 0

3 0 0 23 69 104 151 197 209 209 186 151 116 69 23 0 0

4 0 11 58 116 162 209 232 244 244 232 197 162 116 58 11 0

5 11 58 104 151 186 232 267 279 279 267 244 209 162 116 46 11

6 23 69 116 162 209 256 279 290 290 279 244 221 174 128 81 23

7 23 69 116 162 197 232 267 279 290 267 244 209 174 116 69 23

8 0 34 81 128 174 209 244 256 267 232 221 186 128 81 23 0

9 0 0 46 93 128 162 197 221 209 197 174 139 46 23 0 0

10 0 0 0 34 81 116 151 151 151 128 116 81 34 0 0 0

11 0 0 0 0 23 58 81 93 93 69 58 23 0 0 0 0

Міс

яць

12 0 0 0 0 23 46 81 93 93 69 46 23 0 0 0 0

34

Таблиця 6. Сумарна сонячна радіація: часова(Вт/м2)

Київська область

Години

5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

1 0 0 0 0 23 69 128 162 162 151 104 46 11 0 0 0

2 0 0 0 23 69 139 209 244 256 221 186 104 34 0 0 0

3 0 0 23 81 186 267 349 395 395 372 337 256 162 69 0 0

4 0 23 93 186 302 395 465 488 477 453 384 290 197 104 23 0

5 11 69 174 302 430 523 581 605 570 535 477 384 279 186 81 11

6 23 105 221 360 500 581 640 675 640 605 547 453 349 232 116 23

7 23 93 209 337 453 547 605 616 616 581 535 430 325 209 93 23

8 0 34 128 256 384 477 547 570 558 523 465 372 267 151 46 0

9 0 11 58 151 267 384 453 477 453 419 349 267 151 58 11 0

10 0 0 11 58 139 209 279 314 314 279 221 139 58 11 0 0

11 0 0 0 11 46 93 116 139 139 128 93 46 11 0 0 0

Міс

яць

12 0 0 0 0 11 58 104 128 116 93 69 23 0 0 0 0

35

Продовження таблиці 6

Бориспіль

Години

5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

1 0 0 0 0 34 81 151 174 174 151 93 34 0 0 0 0

2 0 0 0 23 93 162 232 267 267 232 151 93 23 0 0 0

3 0 0 23,28 93 197 267 360 407 407 360 325 256 162 58 0 0

4 0 23 93 197 314 407 465 488 500 442 384 302 197 93 23 0

5 11 81 186 349 453 547 616 616 616 547 500 395 279 186 81 11

6 34 116 244 372 500 593 640 651 663 605 535 453 337 232 116 34,917

7 23 105 221 372 488 593 651 663 663 628 535 453 337 209 105 23,278

8 0 46 151 279 395 500 581 605 605 547 477 372 256 139 46 0

9 0 0 69 174 290 395 465 500 477 430 360 279 162 58 0 0

10 0 0 0 58 128 209 279 314 314 279 221 139 46 0 0 0

11 0 0 0 0 34 81 128 151 151 128 81 34 0 0 0 0

Міс

яць

12 0 0 0 0 23 58 104 128 128 104 58 23 0 0 0 0

36

Таблиця 7. Дані клімату

Місяць Темпера-тура

повітря (С)

Відносна вологість

(%)

Денна сума сонячної радіації (кВт.год/м²/день)

Атмосферний тиск (кПа)

Швидкість вітру (м/с)

Температура землі(С)

Градусо – дні опалювального сезону (С-д)

Градусо – дні з від’ємної

температурой (С-д)

.м. Київ

Січень -5,6 87,00 0,79 100 4,3 -5,9 732 0

Лютий -4,2 84,00 1,27 100 4,5 -4,9 622 0

Березень 0,7 79,00 2,56 99,8 4,3 0,5 536 0

Квітень 8,7 69,00 3,21 99,4 4,3 9,8 279 0

Травень 15,1 63,00 4,98 99,5 3,8 16,8 90 158

Червень 18,2 65,00 5,44 99,3 3,7 19,8 0 246

Липень 19,3 67,00 5,7 99,3 3,5 22 0 288

Серпень 18,6 70,00 4,62 99,5 3,5 21,8 0 267

Вересень 13,9 73,00 3,04 99,6 3,7 15,8 123 117

Жовтень 8,1 80,00 1,8 100 3,9 8,5 307 0

Листопад 2,1 86,00 0,73 99,9 4,3 0,4 477 0

Грудень -2,3 88,00 0,58 99,8 4,2 -5,1 629 0

Додаток2

Технічні характеристики та опис конструкції сонячного колектору і бойлера

2.1 Вакуумний трубчастий геліоколектор VK-180

Вакуумний трубчастий геліоколектор VK-180 призначений для монтажу в

геліоустановки Junkers для приготування гарячої води и геліотермічної

підтримці опалення – в обох випадках с геліобойлером и циркуляційним

насосом.

За рахунок застосування інноваційної техніки вакуумний трубчастий

геліоколектор досягає високого виходу геліотеричної енергії, не дивлячись на

його невелику потребу в технологічної поверхні. В зв’язку із цим він

застосовується та де є потреб в великої потужності при малої зайнятої площі.

Довговічність геліоколектору забезпечується компактними розмірами скляної

оболонки і повністю герметичними подвійними скляними трубками без

з’єднання з металом.

Дуже велика ефективна потужність пояснюється наявністю високо

селективного покриття всередині скляних трубок, чудовими термоізоляційними

властивостями вакууму і високої відбиваючої властивістю СРС - дзеркала.

Опис

- високопродуктивний трубчастий геліоколектор, що складається з десяти

вакуумних трубок з круглим абсорбером і СРС - дзеркалом (Compound

Parabolic Concentrator) в якості рефлектора.

- можливий монтаж поверх покривалі і на пласкої покрівлі.

Оснащеність:

- Високо селективне покриття абсорбера, 360 , у вакуумних трубках з

подвійними стінками.

- Високорефлектуюче СРС- дзеркало для максимального уловлювання

сонячного випромінювання.

- Суцільно скляні подвійні трубки без з’єднання з металом

- Приємний дизайн корпусу збірника, колір металік

37

38

- Чудові теплоізоляційні якості завдяки високому ступеню вакууму

(0Б5*10-6 бар)

- Два місця відключення 2/4˝з пласким ущільненням .

Технічні данні:

Габаритні розміри(Д*Ш*В) (мм.)

1647*1120*107

Площа брутто .(м2)

1.83

Апертурна площа.(м2)

1,6

Площа абсорбера.(м2)

1,7

Вага (кг) 28 підключення R 3/4˝ Ємність геліоколектору (літр)

1,6

Макс. Робочий тиск (бар) 10 Номінальний об’ємний потік (л/час)

50

Абсорбція (поглинання) (%)

93

ККД .η01)

(%) 64,1

Коефіцієнт тепловтрат, К1

1)

(Вт/м2·К)

1,059

Коефіцієнт тепловтрат,К2

1)

(Вт/м2·К)

0,0045

Питома теплоємність (кДж/кг·К)

32,74

Сертифіковано за CEN KEYMARK

Реєстровий №:011-7S016 R

Вакуумний трубчастий геліоколектор VK180

39

2.2. Комбіновані бойлери Logalux P750 Sта термосифонні комбіновані бойлери Logalux PL750/2s та PL1000/2S для гарячого водопостачання та підтримки опалення. Комбіновані бойлери призначені для геліотермічного приготування гарячої води і геліотермічної підтримки системи опалення. Їх компактна конструкція забезпечує оптимальне співвідношення зовнішньої поверхні та об’єму так, що теплові втрати бойлера суттєво мінімізовані. Всі комбіновані бойлери Logaluxоснащуються теплозахисним облицюванням з м’якого поліуретану, з фторо-хлоро-вуглеводовміских речовин, товщиною 100мм. Окрім того, до переваг комбінованих бойлерів відносяться так само просте гідравлічне підключення з найменшим використанням дорогих та складних вузлів з’єднання.

40

2.2.1. Основні характеристики і особливості комбінованих бойлерів Logalux P750 S:

Розташований всередині резервуара гарячої води, з термоемаллю «Buderus» та магнієвим анодним протектором для захисту від корозії.

Великий гладкотрубний теплообмінник для оптимального використання сонячної енергії

Підключення всіх труб системи приготування гарячої води до верхньої частини бойлера, а всіх труб опалення до бокової частини бака.

Теплообмінник геліоконтура розміщенийв зоні води опалення таким чином, щоб запобігти утворенню накипу 2.2.2. Конструкція та функціонування комбінованого бойлера Logalux P750 S

У верхній частині буферного бака-акумулятора знаходиться накопичувач питної води, в якій холодна вода надходить зверху і який створений за принципом конструкції з подвійним корпусом. В нижній частині збоку підключений теплообмінник геліоконутра, який спочатку нагріває буферну воду опалення. Через короткий проміжок часу вода гарячого водопостачання в зоні готовності у верхній частині бойлера досягає заданої температури і тоді зверху може здійснюватись відбір нагрітої води. Для подальшого нагріву гарячої води за допомогою звичайного котла опалення використовується патрубок зворотного трубопроводу напроти нижній частини бака гарячої води. Дляпідключення до системи опалення рекомендується використовувати реле контролю зворотного потоку або комплект HZG-Set з функціональним геліомодулем FM443.

1. Магнієвий анод-протектор 2. Теплоізоляція 3. Заглибна гільза датчика температури 4. Зона готовності гарячої води 5. Вхід холодної води 6. Буферний бак 7. Теплообмінник геліоконура

41

2.2.3. Габаритні розміри та основні технічні данні комбінованих бойлерів LogaluxP750 S

МВ1 Місце зміни температури гарячої води М1 – М8 Місця зміни температури: необхідність місць підключення в залежності від застосованих компонентів системи, гідравліки та регуляторів На боковій проекції затискачі М1 – М9 для монтажу температурних датчиків зображені зі зміщенням. Комбінований бойлер Logalux P750 S Діаметр бойлера з ізоляцією/без ізоляції ØDØDsp дюйм 1000/800 Вхід холодної води ØЕК дюйм

R 14

Спорожнення: буфер опалення,Ø ØEL дюйм

R 14

Зворотній трубопровід бойлера зі сторони геліоконтура ØRS1 дюйм

R 1

Трубопровід що подає до бойлера зі сторони геліоконтура ØVS1 дюйм

R 1

Зворотний трубопровід рідкопаливного / газового конденсаційного котла опалення для підігріву витратної води ØRS2 дюйм

R 14

42

Подаючий трубопровід рідкопаливного / газового / конденсаційного котла опалення для підігріву холодної води ØVS3 дюйм

R 14

Зворотній трубопровід котла опалення рідкопаливного/газового/ теплового насоса ØRS3 дюйм

R 14

Зворотній трубопровід контура опалення ØRS4 дюйм

R 14

Подаючий трубопровід контура опалення ØVS4 дюйм

R 14

Подаючий трубопровід твердопаливного котла ØVS2 дюйм

R 14

Циркуляційний трубопровід гарячої води ØEZ дюйм

R 34

Вихід гарячої води ØAW дюйм

R 34

Ємність бойлера л 750 Ємність буферної частини бойлера для опалення л

≈400

Ємність частини гарячої води л

≈160

43

Ємність теплообмінника геліоконтура л 16.4 Площа теплообмінника геліоконтура м2 2.15 Витрата тепла на підтримку в стані готовності кВт час/24 3.34 Індекс потужності NL 3 Експлуатаційна потужність, при 80/45/10 °С кВт час(л/година) 28(688) Кількість геліоконтурів Вага нетто, кг 262 Макс. допустимий надлишковий тиск(гелі оконтур/вода опалення/гаряча вода) бар

8/3/10

Макс. робоча температура (вода опалення/гаряча вода) °С 95/95

44

Додаток3 Характеристики антифризу (50% - вода, 50%-пропіленгліколь)

Т, ºС

p, kg/m3

Ср, kJ/(kgK)

λ, W/(m K)

μ*10-5 , Pa·s

ν, cSt

-25 1063,44 3,357 0,311 11059,295 103,995 -20 1061,49 3,376 0,334 7302,442 68,794 -15 1059,42 3,395 0,338 4969,500 46,908 -10 1057,23 3,414 0,342 3478,551 32,902 -5 1054,94 3,434 0,345 2499,546 23,694 0 1052,55 3,453 0,349 1840,167,- 17,483 5 1050,06 3,472 0,352 1385,409 13,194 10 1047,46 3,491 0,355 1064,773 10,165 15 1044,78 3,511 0,358 832,022 7,983 20 1041,99 3,530 0,361 664,771 6,380 25 1039,12 3,549 0,364 538,423 5,182 30 1036,1 3,569 0,367 442,550 4,271 35 1033,08 3,588 0,369 368,696 3.569 40 1029,92 3,607 0,372 311,002 3,020 45 1026,67 3,627 0,374 265,344 2,585 50 1023.32 3.646 0,375 228,775 2.236 55 1019,88 3,665 0,337 199,158 1,953 60 1016,33 3,684 0,378 174,921 1,721 65 1012,69 3.704 0,379 154,896 1,530 70 1008,94 3,723 0,380 138,203 1,370 75 1005,09 3,742 0,381 124,172 1,235 80 1001,13 3,762 0,381 112,285 1,122 85 997,06 3,781 0,382 102,144 1,024 90 992,88 3.801 0,382 93,432 0,941 95 988,59 3,820 0,382 85,901 0,869 100 984,17 3,839 0,381 79,352 0,806