iwp top30 screen

М’ЯКА СИЛА УКРАЇНИ: ТОП-30 асоціацій з Україною у регіоні

UKRAINE’S SOFT POWER: The Top 30 Notions Associated with Ukraine in the Region

Київ

2011

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ

Рейтинг «М’яка сила України: ТОП-30 асоціацій з Україною у регіоні» був пред-ставлений Інститутом світової політики в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.

Створення цього рейтингу стало можливим завдяки щирій підтримці американ-ського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст публікації є винятковою відповідальністю Інституту світової політики та необов’язково відображає точку зору USAID, Pact Inc або уряду США.

Забороняється відтворення або використання будь-якої частини цього дослі-дження у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригі-нальне джерело.

© 2011, Інститут світової політики

3


Які асоціації викликає Україна? Міст між Сходом та Заходом, фут бол та Чорнобиль, не-Росія – чи ці образи дійсно відповідають уяв лен ню про Україну за кордоном або є тільки національними кліше?

За останній рік українська дипломатія доклала особливих зусиль до того, щоб створити український «бренд» – у березні 2011 року Міністерство закордонних справ України презентувало масштабну Стратегію позиціонування України за кордоном. Проте формування привабливості, або «м’якої сили», держави – тривалий процес, на який впливає і політичний курс українського керівни-цтва, і українська меншина, і дипломатична місія України у країні перебування, і українська культура та продукція.

Прагнучи з’ясувати, з чим насправді асоціюється Україна се-ред інтелектуальних еліт міжнародної спільноти, Інститут світової політики в рамках проекту «М’яка сила України: інструмент ефек-тивної зовнішньої політики» звернувся до експертів, журналістів, політиків та державних діячів шести країн, які знають Україну найкраще: її сусідів. А саме Білорусі, Грузії, Молдови, Польщі, Росії та Румунії. На основі відповідей майже сотні провідних опініон-мейкерів сусідніх держав ІСП визначив ТОП-5 асоціацій з Україною для кожної з держав регіону.

Результати рейтингу привертають увагу до того, що ані про-блеми у двосторонніх відносинах, ані імена політичних лідерів не очолили рейтинг асоціацій закордонного експертного середовища. Натомість учасники опитування пригадали українські туристич-ні місця, українську кухню та культуру, чотири з шести опитаних країн назвали Україну та її народ дружніми та гостинними. Деякі російські експерти підтвердили, що Україна – не Росія, а от як міст або буфер Україну сприймає не тільки держава-член Євросоюзу Польща, а і маленька Республіка Молдова.

Автор терміну «м’яка сила», професор Гарвардського універ-ситету Джозеф Най під час відеоконференції, проведеної Інститу-том світової політики, зауважив: «Якщо у ваших сусідів різне ба-чення політики, досить важко підібрати шлях, який зацікавить всіх і буде для всіх однаково привабливим». Ілюстрацією до цих слів стало розбіжне сприйняття однієї і тієї самої політичної ситуації в Україні країнами-сусідами: в той час як у Грузії все ще пам’ятають та захоплюються Помаранчевою революцією, у Польщі із прикрістю спостерігають за поширенням корупції та дефіцитом демократії в Україні.

У кожній країні до ТОП-5 асоціацій увійшло слово «сусід» - навіть Грузія, яка поділяє з Україною тільки морський кордон, не є винятком. Воно і не дивно: щоб зрозуміти зовнішню політику країни, інколи потрібно лише визначити на мапі її сусідів.

М’ЯКА СИЛА УКРАЇНИ: ТОП-30 асоціацій з Україною у регіоні

Білорусь

1. Помаранчева революція / Майдан

2. Крим

3. Дружня країна

4. Українська мова

5. Київ

Грузія

1. Дружня країна

2. Велика країна

3. Стратегічний партнер/союзник

4. Національна культура та кухня

5. Помаранчева революція

Польща

1. Корупція, дефіцит демократії, олігархи

2. Спільна історія

3. Гостинний народ

4. Роздільність/невизначеність

5. Партнерство

Республіка Молдова

1. Спільна історія

2. Національна кухня

3. Велика держава

4. Київ

5. Буфер-рятівник між Сходом та Заходом

Росія

1. Літо, відпочинок

2. Київ

3. Не Росія

4. Культура

5. Слов’яни, близька країна, Батьківщина

Румунія

1. Козаки

2. Газ і пов’язані з ним проблеми, Росія

3. Помаранчева революція / Майдан

4. Острів Зміїний / територіальні суперечки

5. Молода демократія

4


ТОП-5 асоціацій з Україною:

1. Помаранчева революція/Майдан2. Крим 3. Дружня країна 4. Українська мова5. Київ

Білорусь

5


Учасники опитування«Демократія», «свобода ЗМІ», «велика європейська країна» - ні, йдеться не про європейську державу на кшталт Франції чи Швеції. Саме такою постає Україна в очах білоруських експертів та журналіс-тів, вінцем демократичного прояву якої є Помаранчева революція та Майдан. Згідно з індексом демократії, підготовленим британським аналітичним тижневиком «The Economist» наприкінці 2010 року, Україна посідає 67-е місце і визначається як хоч і «пошкоджена», але демократія, в той час як вирок Білорусі – «авторитарний режим» та 130-е місце зі 167-ми можливих. Насправді, за останній рік міжна-родні експерти чимало разів порівняли Віктора Януковича з Алек-сандром Лукашенком, а Україну з Білоруссю, зауважуючи виявлення красномовних білоруських трендів управління державою в Україні, як-от переслідування з явним політичним підтекстом та ув’язнення опозиції. Проте для білорусів Україна продовжує залишатися взірцем. За словами Станіслава Шушкевіча, екс-спікера білоруського парла-менту, «Україна досягла демократії – зміни вищої влади шляхом ви-борів». Здавалося б, європейців таким вже давно не здивуєш, але для білоруського громадянського суспільства це поки що нездійсненна мрія. За таких умов навіть така асоціація як «політична конкуренція» виглядає не як ілюстрація політичного хаосу, а як комплімент.

А от у питанні Криму в оцінках білорусів політичного підтексту шукати не треба: курорти півострову залишаються привабливими для відпочинку північних сусідів України. Минулого року Україну з туристичною метою відвідали майже 131 тис. осіб – перевершили бі-лорусів тільки поляки та росіяни, а 17 червня 2011 року авіакомпанія «Белавіа» відновила регулярний рейс Мінськ-Сімферополь, який не виконувався протягом кількох останніх років.

Асоціації «дружня країна», «українська мова» та «Київ» зустрі-чалися в опитуванні з однаковою частотою. «Вам пощастило: у вас не-має проблеми рідної мови», - зауважив один з білоруських експертів, із заздрістю коментуючи наявність одної державної мови в Україні. У Білорусі білоруська мова конкурує з російською, а особисто президент Білорусі Александр Лукашенка надає перевагу останній.

Артьоменко Сєрґєй, к. п. н., доцент Брест-ського університет, докторант Мінського університету

Бойдак Євґенія, менеджер економічних про-грам Бізнес-школи ІПМ

Войтовіч Алєксандр, академік Національної академії наук Білорусі

Дунаєв Владімір, незалежний експерт, ко-лишній проректор Європейського гуманітар-ного університету

Желіба Борис, д.ек. н., проф., Мінський інститут управління

Загорская Марина, керівник інформаційно-аналітичного порталу «Завтра твоей страны»

Калінкіна Світлана, шеф-редактор газети «Народная воля»

Карбалевіч Валерій, політолог, незалежний експерт

Криловіч Ірина, заступник головного редак-тора щотижневика «Белорусы и рынок»

Литвіна Жанна, президент «Білоруської асоціації журналістів»

Ліпай Алесь, головний редактор інформацій-ного агентства «БелаПан»

Логвінец Алесь, політолог, незалежний експерт

Малішевскій Віктор, журналіст, публіцист

Мельнічук Татьяна, кореспондент російської служби Бі-Бі-Сі в Мінську

Мельянцев Денис, політолог, експерт

Шушкевіч Станіслав, екс-спікер парламенту Білорусі

БІЛОРУСЬ: ДЕМОКРАТІЯ ЗА УКРАЇНСЬКИМ ЗРАЗКОМ

6



1. Дружня країна2. Велика країна3. Стратегічний партнер/союзник4. Національна культура та кухня5. Помаранчева революція

Грузія

7


Учасники опитуванняІз зняттям з порядку денного євроатлантичної інтеграції Укра-їни та очевидним зменшенням контактів на найвищому рівні в Грузії та України мало б залишитися менше точок дотику. Проте ні: сим-патія до України в Грузії далі спостерігається як на офіційному, так і на публічному рівнях. Під час виступів в Інституті світової політи-ки віце-прем’єр-міністр та міністр з питань європейської та євро-атлантичної інтеграції Грузії Ґіорґі Барамідзе любить наголошувати, що згідно з суспільними опитуваннями Україна залишається другом номер один для Грузії, випереджаючи США та ЄС. Грузини дуже ці-нують підтримку територіальної цілісності Грузії усіма лідерами незалежної України і пам’ятають про надану Україною допомогу: у серпні 2008 року Україна надала Грузії гуманітарну допомогу загаль-ною вартістю близько 8 млн. USD, а у вересні того ж року керівництво України виділило для Грузії ще 50 млн. гривень.

Друга асоціація у рейтингу, «велика країна», навряд чи стосу-ється тільки різниці у території: для Грузії Україна є найбільшою дружньою країною на пострадянському просторі. Секретар Ради національної безпеки Грузії Ґіорґі Бокерія під час відеоконферен-ції, організованої Інститутом світової політики у грудні 2010 року, наголосив: для грузинського уряду Україна залишається стратегіч-ним партнером. Ця теза отримала підтвердження і на експертному рівні. Президент Грузинської фундації стратегічних та міжнародних досліджень Александр Ронделі переконаний: «Грузія та Україна ма-ють спільну стратегічну мету: незалежність, розбудову власної дер-жавності, а також і спільні загрози у вигляді неоімперських амбіцій північного сусіда». До стратегічних пріоритетів обох держав експерт також відносить європейську інтеграцію та розбудову Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ.

У Грузії також не забувають Помаранчевої революції, але коно-тації, звісно ж, інші, ніж у Білорусі. Майдан і Революція троянд для грузин – це частина спільної історії. І хоча «The Economist» суворо оцінив ситуацію з демократією у Грузії 103-ім місцем, Грузія може пишатися спадщиною своєї революції: грузинські реформи вже стали притчею во язицех.

Акубардія Теона, член Громадської ради з оборони і безпеки

Бачіашвілі Нато, директор проектів Міжна-родного центру геополітичних досліджень

Бендукідзе Каха, екс-міністр економіки, за-сновник і ректор Вільного університету Тбілісі

Вешапідзе Паата, випускаючий редактор видання «24 Saati» Daily

Ґеґешідзе Арчіл, старший науковий спів-робітник Грузинського фонду стратегічних і міжнародних студій

Ґоґолашвілі Каха, директор програм до-сліджень Європейського Союзу Грузинського фонду стратегічних і міжнародних студій

Купатадзе Александр, дослідник університе-ту Дж. Вашингтона

Ліклікадзе Коба, журналіст грузинської редакцї Радіо Свобода

Пхаладзе Тенґіз, керівник Міжнародного центру геополітичних досліджень

Александр Ронделі, президент Грузинського фонду стратегічних і міжнародних студій

Сесіашвілі Іраклі, військовий експерт, голова ГО «Асоціація Справедливість і Свобода»

Табліашвілі Іраклі, медіа-експерт, голова ГО «Абхаз-Інфо»

Тавхелідзе Міхаель, член коаліції неурядо-вих організацій «За Європейську Грузію»

Ціскарішвілі Сосо, президент Незалежного клубу експертів

Цуцкірідзе Леван, представник Голланд-ського Інституту багатопартійної демократії в Грузії, голова ради засновників Асоціації міжнародних відносин

Чітадзе Ніка, політолог, PhD.

ГРУЗІЯ: ПРОСТО СТРАТЕГІЧНИЙ ПАРТНЕР

8



1. Спільна історія 2. Національна кухня 3. Велика держава 4. Київ 5. Буфер-рятівник між Сходом та Заходом


9


Учасники опитуванняМолдовські медіа виявилися менш успішними, ніж польські, у впливі на формування іміджу України серед експертних кіл Респу-бліки Молдова. В той час як молдовські газети фокусують увагу на двосторонніх проблемах Києва та Кишинева, пов’язані з питаннями кордону та Придністровським регіоном, молдовські експерти пере-дусім асоціюють Україну з її історією та культурою. Не в останню чергу це є результатом діяльності української громади в РМ, най-чисельнішої національної меншини в країні. На відміну від Поль-щі, учасники молдовського опитування мали на увазі не тільки і не стільки новітню історію, скільки події минулих століть: участь укра-їнців у визвольній війні проти Османської імперії, спільне минуле всередині СРСР, культурні та соціальні зв’язки. Так само поширеною і улюбленою є і українська кухня в Республіці Молдова. Чого вартує лише той факт, що в центральній частині Тирасполя розташований український ресторан «Куманёк» - чи не найпопулярніший заклад у Придністров’ї.

Те, що Україна є великою державою, молдовські експерти зга-дали так само, як і грузинські. Асоціативний ряд у цьому випадку складався з таких слів як «територія», «простір», а інколи до епіте-ту «велика» додавалася характеристика «європейська». При цьому, як відомо, українські розміри у питаннях європейської інтеграції Україні не на користь: представники Євросоюзу неодноразово за-значали, що маленьку Молдову, територію якої можна порівняти з територією одною української області, інтегрувати і європеїзувати набагато легше, ніж Україну.

Але велика Україна – не просто великий сусід для молдаван, а ще й своєрідна запорука її більш безпечного існування. На думку молдовського експерта Оазу Нантоя, Україна – це буфер-рятівник для Республіки Молдова, який не дозволяє Росії занадто поширити свій вплив на її територію.

Андрієвскій Віталій, керівник Інформаційно-аналітичного порталу AVA.MD

Биргеу Міхаіл, проректор Державного інсти-туту міжнародних відносин

Дємідєцкій Валерій, голова представництва «ІТАР-ТАСС» у РМ

Дікусар Алєксандр, член Адміністративної ради Асоціації науково-культурного товари-ства «Друзья России в Молдове»

Дірун Анатолій, перший заступник голови партії «Обновление»

Загорча Юрій, голова Асоціації «Nemurire»

Назарія Сергій, керівник Центру стратегічного аналізу і прогнозу «EST – VEST»

Нантоі Оазу, директор програм Інституту публічної політики

Стевіле Іон, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні

Степанов В’ячеслав, провідний науковий співробітник Інституту культурної спадщини АН Молдови

Тхорік Володимир, в.о. головного редактора видання «Moldova suverană»

Церану Анатол, директор Центру стратегіч-них досліджень та політичного консалтингу «Politicon»

Чірімпей Корнеліу, координатор Національ-ної мережі спостерігачів на виборах Молдови Асоціації «Промо-Лекс»

Шеларі Галина, директор Центру стратегічних досліджень і реформ

Ястребчак Володимир, уповноважений представник Придні стро в’я на переговорах з Придністровського врегулювання

РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА: БУФЕР-РЯТІВНИК

10



1. Корупція, дефіцит демократії, олігархи 2. Спільна історія 3. Гостинний народ 4. Роздільність/невизначеність 5. Партнерство

Польща

11


Учасники опитуванняПольський рейтинг ТОП-5 Асоціацій з Україною єдиний, у яко-му перше місце посідає образ України останніх років. Надто гострим виявилося розчарування поляків «дефіцитом демократії» і відсутніс-тю серйозних економічних реформ, на які вони так сподівалися після Помаранчевої революції і за які так вболівали. До речі, показово, що жоден з опитаних ІСП польських експертів Помаранчеву революцію навіть не згадав, натомість присутня асоціація з «невиправданими надіями». Відомий польський журналіст, оглядач видання «Gazeta Wyborcza» Марчін Войцеховські пригадує: «Після 2004 року українці стали найулюбленішою нацією в Польщі». Зараз Україна вже не є ав-торитетом ані для польського уряду, ані для експертного середови-ща. Частково таке сприйняття формує польська преса: експерт Цен-тру східних студій Славомір Матущак зауважує, що після приходу до влади Президента Януковича в Україні польські медіа продукують багато критичних оглядів української політики. На відміну від Біло-русі, у Польщі демократичне «сковзання» України не пройшло непо-міченим: переслідування опозиції та сумнівно демократичні рефор-ми (особливо резонансною в Польщі стала зміна до Конституції 2010 року) висвітлюються польськими ЗМІ часто і гостро.

Асоціація зі спільною історією також, на жаль, несе мало пози-тивних конотацій. Перш за все учасники польського опитування по-силалися на новітню історію Польщі, а саме трагедію на Волині під час Другої світової війни, та занепокоєність націоналістичними по-зиціями ВО «Свобода», яке здобуло перемогу на останніх місцевих виборах у трьох західних областях України. Цікаво, що ситуація на вищому політичному рівні із приходом до влади Віктора Януковича змінилася якраз навпаки: представники Партії регіонів визнають, що у відносинах між керівництвами обох держав історичні питання віді-йшли на другий план, а двосторонній діалог став менш емоційним і більш прагматичним.

Польські експерти також пов’язують з Україною такі образи як «гостинний народ», «роздільність/невизначеність» та «партнерство». Славомір Матущак підтверджує, що польський стереотипний поділ України на Західну і Східну є спрощеним кліше. Втім, якщо така асо-ціація панує серед інтелектуальних еліт Польщі, значить, курс на єв-ропейську інтеграцію, проголошений на державному рівні, недостат-ньо переконливий для деяких держав-членів ЄС, навіть сусідів. При цьому поляки, опитані ІСП, не відмовляють Україні в партнерстві, але стратегічним його більше не називають.

Адамські Лукаш, експерт Польського інститу-ту міжнародних відносин

Войцеховські Марчін, оглядач видання «Gazeta Wyborcza»

Громадські Гжегож, незалежний експерт

Даровські Єжи, член ради координаторів проектів в Польщі НАРДА-Київ

Дзємідовіч Гжегож, викладач Колегіуму Civitas

Журавські вел Граєвські Пшемислав, дослід-ник Європейського Центру у Натоліні

Іванські Тадеуш, журналіст Польського радіо

Каца Ельжбєта, дослідник, координатор про-грам Інституту справ публічних

Коваль Павел, депутат Європейського парламенту

Косєнковські Марчін, дослідник Католицько-го університету ім. Іоанна Павла ІІ

Курчаб-Редліх Кристина, публіцист, письмен-ник

Лєклєф Себастьян, директор Центру соціаль-них та економічних досліджень

Машкевіч Маріуш, заступник директора Департаменту східної політики Міністерства закордонних справ Польщі

Міхнік Адам, шеф-редактор видання «Gazeta Wyborcza»

Пєкло Ян, директор Фундації польсько-укра-їнської співпраці PAUCI

Поповські Славомір, незалежний оглядач

Родкєвіч Вітольд, експерт Департаменту України, Молдови та Білорусі Центру східних досліджень

Фуксєвіч Александр, координатор проектів Інституту справ публічних

Чернявські Ян, незалежний консультант

Шептицькі Анджей, аналітик Інституту міжна-родних відносин Варшавського університету

ПОЛЬЩА: НЕВИПРАВДАНІ НАДІЇ

12



1. Літо, відпочинок 2. Київ 3. Не Росія 4. Культура 5. Слов’яни, близька країна, Батьківщина

Росія

13


Учасники опитуванняРосійські експерти, опитані ІСП, не приховують: навіть коли у двосторонніх відносинах спостерігається, як висловився Посол РФ в Україні Міхаіл Зурабов, «ренесанс», знайти спільну мову виявляєть-ся не дуже легко. Але поки політики і дипломати двох країн витра-чають неймовірні зусилля для порятунку політичного діалогу, для російських інтелектуальних кіл Україна, як виявилося, асоціюється передусім з… відпочинком, квітучими садами, літом та фруктами. До України щороку прибуває найбільше туристів з Росії, серед яких найбільш популярними є кримські курорти. Щоправда, сама асоці-ація «Крим», яка неодноразово згадувалася серед опитаних, може бути пов’язана якраз не з відпочинком, а з болючими питаннями у двосторонніх відносинах.

Те, що у Росії Україна асоціюється з її культурою і столицею, не дивує. Але Росія виявилася єдиною країною, у якій згадали про сучасну українську культуру, зокрема музичний гурт «Океан Ель-зи». До речі, письменниками, які викликали асоціації з Україною у різних країнах опитування, найчастіше виявилися Микола Гоголь, який писав усе ж таки російською мовою, і Тарас Шевченко.

А от сюрпризом рейтингу виявилося те, що не тільки колишній український президент вважає, що Україна – не Росія. Експерти ви-значали Україну як протиставлення Росії: «немає імперського ми-нулого», «не веде війну з Кавказом». До цього ж асоціативного ряду імовірно належить і «незалежність», а отже, «не-Росія». Директор російського Левада-Центру Лєв Ґудков переконаний: Росії не чужі імперські настрої, але вони більше стосуються її самоідентичності, аніж зазіхань на український суверенітет.

При цьому для багатьох експертів Україна і Росія залишають-ся близькими державами. Частково – через власні родинні зв’язки, частково – через спільну слов’янську приналежність. Імовірно, коли російська влада говорить про союз Росії, Білорусі та України, вона спирається саме на таке сприйняття. Тим більше, що серед пере-січного населення РФ таке сприйняття загострене набагато більше, аніж з-поміж експертних кіл, опитаних ІСП.

Бєлковський Станіслав, політолог, директор Інституту національної стратегії

Ґольц Алєксандр, журналіст, співзасновник Об’єднаного громадянського фронта

Ґудков Лєв, директор Левада-Центра

Еґґерт Константін, оглядач «Коммерсант FM»

Жаріхін Владімір, заступник директора Інституту країн СНД

Колєсніков Андрєй, політичний оглядач РІА-Новини

Лужикова Марина, президент Фонду регіо-нальних стратегічних досліджень

Марков Сєрґєй, депутат Державної Думи, директор Інституту політичних досліджень

Нємцов Боріс, співголовуючий Об’єднаного демократичного руху «Солідарність»

Нікітін Алєксандр, директор Центру Євро-атлантичної Безпеки Московського державно-го інституту міжнародних відносин

Окара Андрєй, директор Центру східноєвро-пейських досліджень

Селіванова Ірина, к.і.н., Інститут економіки РАН

Сухов Іван, оглядач видання «Московские новости»

Черкасов Ґлєб, редактор відділу політики газети «Коммерсант»

Шарий Андрєй, кореспондент «Радіо Свобода»

РОСІЯ: ВИЗНАЧЕННЯ ЧЕРЕЗ ЗАПЕРЕЧЕННЯ

14



1. Козаки2. Газ і пов’язані з ним проблеми, Росія 3. Помаранчева революція / Майдан 4. Острів Зміїний / територіальні суперечки 5. Молода демократія

Румунія

15


Учасники опитуванняРезультати румунського опитування здивували тим, що для деяких з учасників узагалі було важко знайти асоціації з Україною. Директор Центру запобігання конфліктів та механізмів раннього попередження Юліан Кіфу обгрунтовує це значним інформаційним вакуумом щодо України в Румунії: «Українська меншина в Румунії є дуже інтегрованою до румунського суспільства, а інформації про Україну в Румунії надходить дуже мало. З усіх сусідів про Україну в Румунії знають найменше». Дійсно, румунські медіа приділяють Україні набагато менше уваги, аніж, наприклад, РМ та Росії. Отже, експертне сприйняття України формується завдяки дійсно резонанс-ним новинам у медіа: газовий конфлікт з РФ, Помаранчева револю-ція, територіальні суперечки, які, зокрема, точилися навколо острову Зміїний аж до 2009 року.

Цікаво, що асоціації з Росією щодо України згадувалися експер-тами не тільки у зв’язку з газовою кризою, а й в контексті російської сфери впливу. Один з експертів навіть назвав Україну «близьким со-юзником РФ». А для Поля Кіку, редактора міжнародного відділу ру-мунського видання «Evenimentul Zilei», український геополітичний вектор є взагалі незрозумілим. Юліан Кіфу пояснює: для багатьох пе-ресічних румун важко відрізнити українську ідентичність від росій-ської, не кажучи вже про те, друзями чи ворогами є ці дві країни.

Однією з найпоширеніших асоціацій щодо України серед ру-мунського експертного середовища стали образи Запорозької Січі та Богдана Хмельницького. Багато експертів пригадали події з цьо-го періоду української історії. Пояснення, яке пропонує Крістіан Ґіне, директор Румунського центру європейської політики, тривожне: єди-ним періодом, у який Україна в колективній пам’яті румун постала як самодостатня держава, залишилася козацька епоха. Асоціації з нею походять зі шкільних підручників, у яких розповідалося про відноси-ни між Молдовою та Україною, зокрема, у XVII ст. Після приєднання України до Російської імперії та за часів її незалежності Україна зни-кла з румунського порядку денного.

Певне враження від сучасної України у румунських експертів все ж є, проте навряд чи воно на її користь. «Молода», «незріла демо-кратія», «країна, яка хотіла б стати регіональним лідером», «непослі-довна політика» - Україні доведеться добряче попрацювати, щоб про-демонструвати свою багатогранність румунським опініонмейкерам.

Бернекер Аліна, виконавчий директор Центру підтримки місцевого розвитку

Вердес Дана, головний редактор видання «The Diplomat»

Ґіне Крістіан, директор Румунського центру європейської політики

Ґрамада Анжела, координатор зовнішньопо-літичних програм Центру досліджень Східної Європи та Азії

Думбрава Костіца, PhD, дослідник в галузі політичних та соціальних наук Інституту «Європейський університет»

Іонеску Міхал, директор Інституту політичних досліджень оборони та військової історії

Кіку Поль, редактор міжнародного відділу румунського видання «Evenimentul Zilei»

Кіфу Юліан, директор Центру запобігання конфліктів та раннього попередження

Кочіно Адріан, незалежний журналіст

Лупеа Іоана, ведуча ток-шоу TVR Info, гро-мадське телебачення Румунії

Морару Адріан, заступник директора Інститу-ту публічної політики

Ніколеску Аґнес, координатор проектів відділу європейського аналізі та досліджень Європейського інституту

Тодераску Діну, координатор програм Чорноморського трасту за регіональне співробітництво – проекту Німецького фонду Маршалла (США)

Чернаґоші Лаура, головний редактор B365.ro

Шекелі Ґабріель, дослідник Європейського інституту

РУМУНІЯ: АСОЦІАТИВНИЙ ВАКУУМ

16


СКЛАД УЧАСНИКІВ ОПИТУВАННЯ

Білорусь

Артьоменко Сєрґєй, к. п. н., доцент Брестського університет, докторант Мінського університетуБойдак Євґенія, менеджер економічних програм Бізнес-школи ІПМВойтовіч Алєксандр, академік Національної академії наук БілорусіДунаєв Владімір, незалежний експерт, колишній проректор Європейського гуманітарного університетуЖеліба Борис, д.ек. н., проф., Мінський інститут управлінняЗагорская Марина, керівник інформаційно-аналітичного пор-талу «Завтра твоей страны»Калінкіна Світлана, шеф-редактор газети «Народная воля»Карбалевіч Валерій, політолог, незалежний експертКриловіч Ірина, заступник головного редактора щотижневика «Белорусы и рынок»Литвіна Жанна, президент «Білоруської асоціації журналістів»Ліпай Алесь, головний редактор інформаційного агентства «БелаПан»Логвінец Алесь, політолог, незалежний експертМалішевскій Віктор, журналіст, публіцистМельнічук Татьяна, кореспондент російської служби Бі-Бі-Сі в МінськуМельянцев Денис, політолог, експертШушкевіч Станіслав, екс-спікер парламенту Білорусі

Грузія

Акубардія Теона, член Громадської ради з оборони і безпекиБачіашвілі Нато, директор проектів Міжнародного центру гео-політичних дослідженьБендукідзе Каха, екс-міністр економіки, засновник і ректор Вільного університету ТбілісіВешапідзе Паата, випускаючий редактор видання «24 Saati» DailyҐеґешідзе Арчіл, старший науковий співробітник Грузинського фонду стратегічних і міжнародних студійҐоґолашвілі Каха, директор програм досліджень Європей-ського Союзу Грузинського фонду стратегічних і міжнародних студійКупатадзе Александр, дослідник університету Дж. ВашингтонаЛіклікадзе Коба, журналіст грузинської редакцї Радіо СвободаПхаладзе Тенґіз, керівник Міжнародного центру геополітич-них дослідженьАлександр Ронделі, президент Грузинського фонду стратегіч-них і міжнародних студійСесіашвілі Іраклі, військовий експерт, голова ГО «Асоціація Справедливість і Свобода»Табліашвілі Іраклі, медіа-експерт, голова ГО «Абхаз-Інфо»Тавхелідзе Міхаель, член коаліції неурядових організацій «За Європейську Грузію»Ціскарішвілі Сосо, президент Незалежного клубу експертів Цуцкірідзе Леван, представник Голландського Інституту бага-топартійної демократії в Грузії, голова ради засновників Асоці-ації міжнародних відносинЧітадзе Ніка, політолог, PhD.

Польща

Адамські Лукаш, експерт Польського інституту міжнародних відносинВойцеховські Марчін, оглядач видання «Gazeta Wyborcza»Громадські Гжегож, незалежний експертДаровські Єжи, член ради координаторів проектів в Польщі НАРДА-КиївДзємідовіч Гжегож, викладач Колегіуму CivitasЖуравські вел Граєвські Пшемислав, дослідник Європейсько-го Центру у НатолініІванські Тадеуш, журналіст Польського радіоКаца Ельжбєта, дослідник, координатор програм Інституту справ публічнихКоваль Павел, депутат Європейського парламентуКосєнковські Марчін, дослідник Католицького університету ім. Іоанна Павла ІІКурчаб-Редліх Кристина, публіцист, письменникЛєклєф Себастьян, директор Центру соціальних та економіч-них дослідженьМашкевіч Маріуш, заступник директора Департаменту схід-ної політики Міністерства закордонних справ ПольщіМіхнік Адам, шеф-редактор видання «Gazeta Wyborcza»Пєкло Ян, директор Фундації польсько-української співпраці PAUCIПоповські Славомір, незалежний оглядачРодкєвіч Вітольд, експерт Департаменту України, Молдови та Білорусі Центру східних дослідженьФуксєвіч Александр, координатор проектів Інституту справ публічнихЧернявські Ян, незалежний консультантШептицькі Анджей, аналітик Інституту міжнародних відносин Варшавського університету


Андрієвскій Віталій, керівник Інформаційно-аналітичного порталу AVA.MDБиргеу Міхаіл, проректор Державного інституту міжнародних відносинДємідєцкій Валерій, голова представництва «ІТАР-ТАСС» у РМДікусар Алєксандр, член Адміністративної ради Асоціації на-уково-культурного товариства «Друзья России в Молдове»Дірун Анатолій, перший заступник голови партії «Обновле-ние»Загорча Юрій, голова Асоціації «Nemurire»Назарія Сергій, керівник Центру стратегічного аналізу і про-гнозу «EST – VEST»Нантоі Оазу, директор програм Інституту публічної політикиСтевіле Іон, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в УкраїніСтепанов В’ячеслав, провідний науковий співробітник Інсти-туту культурної спадщини АН МолдовиТхорік Володимир, в.о. головного редактора видання «Moldova suverană»Церану Анатол, директор Центру стратегічних досліджень та політичного консалтингу «Politicon»Чірімпей Корнеліу, координатор Національної мережі спосте-рігачів на виборах Молдови Асоціації «Промо-Лекс»Шеларі Галина, директор Центру стратегічних досліджень і реформЯстребчак Володимир, уповноважений представник Придні-стро в’я на переговорах з Придністровського врегулювання

Росія

Бєлковський Станіслав, політолог, директор Інституту націо-нальної стратегіїҐольц Алєксандр, журналіст, співзасновник Об’єднаного гро-мадянського фронтаҐудков Лєв, директор Левада-ЦентраЕґґерт Константін, оглядач «Коммерсант FM»Жаріхін Владімір, заступник директора Інституту країн СНДКолєсніков Андрєй, політичний оглядач РІА-НовиниЛужикова Марина, президент Фонду регіональних стратегіч-них дослідженьМарков Сєрґєй, депутат Державної Думи, директор Інституту політичних дослідженьНємцов Боріс, співголовуючий Об’єднаного демократичного руху «Солідарність»Нікітін Алєксандр, директор Центру Євроатлантичної Безпеки Московського державного інституту міжнародних відносинОкара Андрєй, директор Центру східноєвропейських дослі-дженьСеліванова Ірина, к.і.н., Інститут економіки РАНСухов Іван, оглядач видання «Московские новости»Черкасов Ґлєб, редактор відділу політики газети «Коммер-сант»Шарий Андрєй, кореспондент «Радіо Свобода»

Румунія

Бернекер Аліна, виконавчий директор Центру підтримки міс-цевого розвиткуВердес Дана, головний редактор видання «The Diplomat»Ґіне Крістіан, директор Румунського центру європейської по-літикиҐрамада Анжела, координатор зовнішньополітичних програм Центру досліджень Східної Європи та АзіїДумбрава Костіца, PhD, дослідник в галузі політичних та со-ціальних наук Інституту «Європейський університет»Іонеску Міхал, директор Інституту політичних досліджень оборони та військової історіїКіку Поль, редактор міжнародного відділу румунського ви-дання «Evenimentul Zilei»Кіфу Юліан, директор Центру запобігання конфліктів та ран-нього попередженняКочіно Адріан, незалежний журналістЛупеа Іоана, ведуча ток-шоу TVR Info, громадське телебачення РумуніїМорару Адріан, заступник директора Інституту публічної по-літикиНіколеску Аґнес, координатор проектів відділу європейського аналізі та досліджень Європейського інститутуТодераску Діну, координатор програм Чорноморського трасту за регіональне співробітництво – проекту Німецького фонду Маршалла (США)Чернаґоші Лаура, головний редактор B365.roШекелі Ґабріель, дослідник Європейського інституту


Kyiv

2011

This report was conducted by the Institute of World Policy as part of its

project implemented under Ukraine National Initiatives to Enhance Reforms

(UNITER) program, which is funded by the United States Agency for

International Development (USAID) and implemented by Pact Inc. This

information product is made possible by the generous support of the American

people through the United States Agency for International Development

(USAID).

The contents are those of the Institute of World Policy and do not

necessarily reflect the views of USAID, Pact Inc. or the United States

Government.

No part of this report may be reproduced or transferred in any

form or by any means, graphic, electronic, or including photocopying or by

any information storage retrieval system, without the proper reference to

the original source.

© 2011, Institute of World Policy

19

INSTITUTE OF WORLD POLICY

When foreigners think of Ukraine, what do they see? A bridge between East and West, a country big on football, Chornobyl, “the country that’s not Russia”? Do these images really match how foreigners see Ukraine, or are they mere national clichés?

Over the last year, Ukrainian diplomats have worked to create the “Ukraine” brand. In March 2011 the Ministry of Foreign Affairs presented a large-scale Positioning Strategy for Ukraine Abroad. However, building Ukraine’s power of attraction, or “soft power”, will be a long process. It will be influenced by such factors as the stance of Ukraine’s political leadership, the presence of a Ukrainian minority in the target country, Ukraine’s diplomatic mission there, as well as Ukrainian culture and products.

In an attempt to find out what the thought of Ukraine really evokes among the intellectual elites of the international community, and as part of the project “Ukraine’s Soft Power: A Tool for effective foreign policy”, the Institute of World Policy surveyed experts, journalists, politicians and statesmen in the six countries that know Ukraine best: its neighbors. Based on the answers of nearly 100 prominent opinion-makers in these countries (Belarus, Georgia, the Republic of Moldova, Poland, Romania and the Russian Federation), IWP has identified the 5 notions (“Top 5”) most associated with Ukraine in each country.

The results of the rating are striking in that neither current bilateral problems, nor political leaders top the lists. Instead, participants mentioned Ukraine’s touristic destinations, its cuisine and its culture. Four out of six countries surveyed described Ukraine as a friendly and hospitable nation. Some Russian experts agreed that Ukraine is not Russia, while Ukraine is perceived as a bridge or a buffer not only by EU member Poland, but also by the small Republic of Moldova.

During a videoconference organized by IWP, Harvard University professor Joseph Nye, who created the term “soft power”, recently remarked: “If neighbors of Ukraine have different views, it is rather difficult to find the way attractive to all of them”. This meaning is illustrated by the divergent perceptions of the political situation in Ukraine: while the Orange revolution is still remembered and admired in Georgia, Poland is bitter about the spread of corruption and the persistent democratic deficit in Ukraine.

The Top 5s of all countries surveyed include the word “neighbor” – even Georgia’s, which shares only a maritime border with Ukraine. This does not come as a surprise: in order to understand a country’s foreign policy, sometimes you just have to look up its neighbors on a map.


Belarus

1. Orange Revolution

2. Crimea

3. Friendly Country

4. Ukrainian Language

5. Kyiv

Georgia

1. Friendly Country

2. Large Country

3. Strategic Partner / Ally

4. National Cuisine and Culture


Poland

1. Corruption, Democratic Deficit, Oligarchs

2. Common History

3. Hospitability

4. Divided/Undefined Country

5. Partnership

Republic of Moldova

1. Common History

2. National Cuisine

3. Large Country

4. Kyiv

5. Useful Buffer between East and West

Russia

1. Summer, Rest

2. Kyiv

3. Not Russia

4. Culture

5. Slavs, Close Country, Motherland

Romania

1. Cossacks

2. Gas and Related Problems, Russia


4. Serpentine Island / Territorial Issues

5. New Democracy

20


TOP-5 notions associated with Ukraine:

1. Orange Revolution2. Crimea 3. Friendly Country 4. Ukrainian Language 5. Kyiv

Belarus

21


List of Survey Participants“Democracy”, “media freedom”, “a great European country.” No, these terms are not being used to describe France or Sweden. This is how Ukraine looks to Belarusian experts and journalists, for whom the Orange revolution epitomized Ukraine’s progress toward democracy. In the Economist Intelligence Unit Democracy Index 2010, Ukraine is ranked 67th out of 167 and qualifies as a democracy, albeit a “flawed” one. As for Belarus, it is condemned as an “authoritarian regime” and ranked 130th. In fact, over the past year many international experts have compared Viktor Yanukovych to Aleksandr Lukashenka, and Ukraine to Belarus, noting the appearance of Belarus-type practices in Ukraine such as the politically-motivated persecution of former officials and the imprisonment of opposition politicians. Still, for Belarus, Ukraine remains a democratic model. According to Stanislau Shushkevich, former speaker of the Belarus parliament, “Ukraine has achieved democracy: the changing of political leadership though elections”. For Europeans, this is not a surprising feat. But for civil society in Belarus, it remains an unfulfilled dream. In such conditions, the notion of “political competition” represents not chaos but democracy.

As for Crimea, there are no major political implications to be found: the peninsula remains an attractive holiday destination for Ukraine’s northern neighbors. Last year Crimea attracted 131 000 tourists from Belarus (a number only surpassed by Russia and Poland), while on June 17, 2011 Belavia Airlines resumed regular service between Minsk and Symferopol after a multi-year hiatus.

Ukraine is also associated with the notions of “friendly country”, “the Ukrainian language” and “Kyiv”, which came up equally often. “You are lucky: you don’t have the issue of the state language”, noted one of the Belarusian experts, commenting on the fact that Ukrainian is the only state language in Ukraine. In Belarus the Belarusian language competes with Russian, with President Aleksandr Lukashenka preferring the latter.

Sergei Artemenko, PhD, lecturer, Brest State University

Evgeniya Boidak, program manager, IPM Business-School

Vladimir Dunaev, independent expert, former Vice Principal of the European Humanitarian University

Svetlana Kalinkina, editor-in-chief, “Narodna Volia” Daily

Valeriy Karbalevich, political scholar, independent expert

Irina Krylovich, deputy editor-in-chief, “Belorusy I Rynok” Weekly

Zhanna Litvina, president, Belarusian Association of Journalists

Ales Logvinets, political scholar, independent expert

Ales Lipai, editor-in-chief, News Agency “BelaPan”

Viktor Malishevskiy, independent journalist, publicist

Tatiana Melnichuk, correspondent in Minsk, Russian BBC Service

Denis Melyantsev, independent expert

Stanislau Shushkevich, ex-Speaker of the Parliament of Belarus

Aleksandr Voitovich, academician, National Academy of Sciences of Belarus

Marina Zagorskaya, director, Informational-analytical Portal “Zautra.by”

Boris Zheliba, professor, Minsk Institute of Management

BELARUS: UKRAINE AS A MODEL FOR DEMOCRATIZATION

22



1. Friendly Country 2. Large Country 3. Strategic Partner/Ally 4. National Cuisine and Culture 5. Orange Revolution

Georgia

23


List of Survey ParticipantsWith Ukraine’s Euro-Atlantic integration off the agenda and high-level bilateral contacts shrinking, one could assume that Ukraine and Georgia are growing apart. Not in the least: Georgia’s amicability towards Ukraine remains obvious at both the official and public levels. During panel discussions at the Institute of World Policy, Georgia’s Vice Prime Minister and State Minister for European and Euro-Atlantic Integration, Giorgi Baramidze, stressed that public opinion in his country still sees Ukraine as Georgia’s closest ally, before even the United States and the EU. The Georgians appreciate Ukraine’s long-standing support for the territorial integrity of their country, and remember the aid received from Ukraine. In August 2008, Ukraine supplied 8 million USD in humanitarian aid to Georgia, and in September 2008 it allocated an additional 50 million UAH.

The rating’s runner-up, “large country”, hardly refers to the difference in territory only: for Georgia, Ukraine is the largest friendly country in the post-Soviet space. During a videoconference organized by IWP in December 2010, the Secretary of the National Security Council of Georgia, Giorgi Bokeria, stressed that Ukraine is Georgia’s strategic partner. This statement received confirmation at the expert level. The President of the Georgian Foundation for Strategic and International Studies, Alexander Rondeli, is convinced that “Georgia and Ukraine have the same strategic objectives: independence and the development of statehood, as well same the same threats stemming from the neo-imperial ambitions of their Northern neighbor”. The expert also included European integration and the development of the Organization for Democracy and Economic Development (GUAM) in the list of shared strategic objectives.

Georgians also remember the Orange Revolution, but not in the same way as Belarusians do. For Georgians, Maidan and the Rose Revolution are a part of a shared history. And while The Economist only ranks Georgian democracy 103rd, the country can be proud of the heritage of its own revolution: Georgian reforms continuously make headlines and are in many respects held up as examples to follow.

Teona Akubardia, member of the Executive Board, Civil Council on Defense and Security

Nato Bachiashvili, project director, International Center for Geopolitical Studies

Kakha Bendukidze, ex-Minister of Economy of Georgia, founder of the Free University of Tbilisi

Nika Chitadze, political expert, PhD

Archil M. Gegeshidze, senior fellow, Georgian Foundation for Strategic and International Studies

Kakha Gogolashvili, director of EU Studies, Georgian Foundation for Strategic and International Studies

Alexander Kupatadze, fellow, George Washington University

Koba Liklikadze, journalist, Radio Free Europe / Radio Liberty

Tengiz Pkhaladze, chairman, International Centre for Geopolitical Studies

Alexander Rondeli, president, Georgian Foundation For Strategic and International Studies

Irakli Sesiashvili, military expert, head, NGO “Justice and Freedom”

Irakli Tabliashvili, mediaexpert, chairman, “Abkhaz-Info”

Mikheil Tavkhelidze, member, Coalition “For European Georgia”

Soso Tsiskarishvili, president, Independent Experts Club

Levan Tsutskiridze, representative, Netherlands Institute for Multi-party Democracy in Georgia, the Founding Board’s chairman, Association for International Relations

Paata Veshapidze, editor-publisher, “24 Saati” Daily

GEORGIA: JUST A STRATEGIC PARTNER

24



1. Common History2. National Cuisine3. Large Country4. Kyiv5. Useful Buffer between East and West

Republic of Moldova

25


List of Survey ParticipantsThe Moldovan media has been less successful than that of Poland at shaping Ukraine’s image in expert circles. While the Moldovan press focuses on the bilateral problems between Kyiv and Chisinau, namely border demarcation and the Transnistria region, Moldovan experts associate Ukraine with its history and culture. To a large extent this is thanks to the Ukrainian community in Moldova, the largest national minority in the country. In contrast to Poland, the experts surveyed referred less to recent history than to past centuries: Ukrainian participation in Moldova’s war of independence against the Ottoman Empire, its common past within the USSR, cultural and social links. Ukrainian cuisine is well-known and appreciated in Moldova. For example, the Ukrainian restaurant “Kumaniok”, in central Tiraspol, is one of the most popular spots in Transnistria.

The Moldovan experts, like those in Georgia, noted Ukraine’s size. Words like “territory”, “space”, and sometimes the characteristic “European” were attached to the attribute “large”. As a matter of fact, size does not benefit Ukraine in matters of the European integration: EU representatives have often noted that it is easier to integrate and Europeanize little Moldova, whose territory can be compared to one of Ukraine’s regions, than Ukraine.

Ukraine’s size is of more than just symbolic significance for Moldovans. It also helps guarantee Moldova’s security. According to expert Oazu Nantoi, Ukraine is a useful buffer for the Republic of Moldova, as it prevents Russia from exerting too much influence on its territory.

Vitaliy Andrievsky, head, information and analytical portal AVA.MD

Michail Birgeu, vice principal, State Institute of International Relations

Corneliu Cirimpei, coordinator, Promo-Lex Association observers’ network

Valeriy Demydetsky, head, “ІТАR-ТАSS” Office in Moldova

Aleksandr Dikusar, member , Administrative Council, Scientific and Cultural Association “Friends of Russia in Moldova”

Anatoliy Dirun, first deputy head of the “Obnovlenie” party

Sergiu Nazaria, director, Centre for Strategic Analysis and Prognosis “EST-VEST”

Oazu Nantoi, program director, Institute for Public Policy

Galina Selari, executive director, Center for Strategic Studies and Reforms

Vyacheslav Stepanov, senior researcher, Institute of Cultural Heritage of Academy of Sciences of Moldova

Ion Stăvilă, Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of the Republic of Moldova to Ukraine

Anatol Taranu, director, Center for Strategic Research and Political Consulting “Politicon”

Vladimir Thoric, acting editor-in-chief, “Moldova suverană”

Vladimir Yastrebchak, special envoy of the Transnistria region to the 5+2 negotiations on the Transnistria conflict resolution

Yuriy Zagorcha, head, “Nemurire” Association

REPUBLIC OF MOLDOVA: USEFUL BUFFER

26



1. Corruption, Democratic Deficit, Oligarchs2. Common History3. Hospitability4. Divided/Undefined Country5. Partnership

Poland

27


List of Survey ParticipantsPoland’s Top 5 is the only one in which the negative images associated with Ukraine’s recent problems come first. Too bitter is the Poles’ disappointment with the “democratic deficit” and the lack of serious economic reforms, in which they had placed such hope after the Orange Revolution. Incidentally, no expert surveyed by IWP mentioned the Orange Revolution, while “unfulfilled hopes” did come up. Respected journalist Marcin Wojciechowski (of Gazeta Wyborcza) comments: “After 2004, Ukraine became Poland’s favorite nation”. Now, Ukraine is no longer admired by the Polish government, nor by its expert community. This can partially be attributed to the Polish media: an expert from the Centre for Eastern Studies, Slawomir Matuszak, explains that since Viktor Yanukovych became the President of Ukraine, the Polish press has produced increasingly critical coverage of Ukrainian politics. In contrast to Belarus, Ukraine’s democratic “backsliding” has not gone unnoticed in Poland: the persecution of the opposition and dubious democratic reforms (the Constitutional reform of 2010 was especially resonant in Poland) are frequently and sharply covered by the Polish media.

The notion of a common history also carries few positive connotations. Those surveyed referred primarily to Poland’s more recent history, in particular the Volyn tragedy during World War II. They are also preoccupied by the nationalistic position of the All-Ukrainian Union “Svoboda”, which took three Western regions in the last local elections. Curiously, in Ukraine the opposite has happened since the election of Viktor Yanukovych: historical grudges have become less central to relations with Poland, with representatives of the ruling Party of Regions describing the dialogue as less emotional and more pragmatic.

Associations like “hospitable people”, “divided/undefined country” and “partnership” came up equally often in the rating. Slawomir Matuszak confirms that the Polish division of Ukraine into its Western and Eastern parts is a simplistic cliché. Still, if such a notion holds sway in the Polish intellectual elite, then Ukraine’s course toward European integration has not been convincing enough for some EU Member States, even its neighbors. Of course, the Poles, surveyed by IWP, are still offering a partnership to Ukraine – but they no longer describe it as “strategic.”

Łukasz Adamski, expert, Polish Institute of International Affairs

Jan Czerniawski, independent training consultant

Jerzy Darowski, member of team of operation, Direction-Projects in Poland, Ukrainian NARDA-Kiev

Grzegorz Dziemidowicz, lecturer, Collegium Civitas

Aleksander Fuksiewicz, project coordinator, Institute of Public Affairs

Grzegorz Grozmadzki, independent expert

Tadeuz Iwański, Polish Radio

Elżbieta Kaca, project coordinator/researcher, Institute of Public Affairs

Pawel Koval, Member of the European Parliament

Marcin Kosienkowski, Post Doctoral Fellow, John Paul II Catholic University of Lublin

Krystyna Kurczab-Redlich, journalist, publicist, writer

Sebastian Leclef, director, Center of Social and Economic Studies

Mariusz Maszkiewicz, vice-director, the Eastern Policy Department in the Polish MFA

Adam Michnik, editor-in-chief, “Gazeta Wyborcza”

Jan Pieklo, director, Polish-Ukrainian Cooperation Foundation – PAUCI

Slawomir Popowski, independent observer

Witold Rodkiewicz, expert, Department for Ukraine, Belarus and Moldova of Center for Eastern Studies

Andrzej Szeptycky, lecturer, Institute of International Relations, the University of Warsaw

Marcin Wojciechowski, observer, “Gazeta Wyborcza”

Przemysław Zurawski vel Grajewski, researcher, European Centre Natolin

POLAND: UNFULFILLED HOPES

28



1. Cossacks2. Gas and Related Problems, Russia3. Orange Revolution4. Serpentine Island / Territorial Issues5. New Democracy

Romania

29


List of Survey ParticipantsThe results of the survey in Romania are striking in that some participants found it difficult to associate any notions at all with Ukraine. The Director of the Centre for Conflict Prevention and Early Warning, Iulian Chifu, faults the absence of information about Ukraine in Romania: “The Ukrainian minority in Romania is very integrated into Romanian society, and too little information about Ukraine comes into Romania. Of all our neighbors, we know the least about Ukraine”. In fact, the Romanian media devote significantly less attention to Ukraine than, for example, to the Republic of Moldova or Russia. So the expert perception of Ukraine in Romania is defined by major events: gas disputes with Russia, the Orange Revolution, and territorial issues (which remained a problem until 2009 in the case of Serpentine Island).

Interestingly, Ukraine is associated with Russia not only in connection to gas crises, but also in the context of the Russian sphere of influence. One of the experts called Ukraine “Russia’s close ally”. And for Paul Ciocoiu, foreign affairs editor of the daily Evenimentul Zilei, the Ukrainian geopolitical vector is not clear at all. Iulian Chifu suggests the following explanation: for many average Romanians it is difficult to distinguish the Russian identity from the Ukrainian, to say nothing of whether these two countries are friends or enemies.

One of the most frequently-mentioned associations with Ukraine is the image of Cossacks and Bohdan Khmelnytskyi. Many experts recalled events from this historical period. The reasons for this, offered by Cristian Ghinea, Director of the Romanian Center for European Policies, are worrisome: the only period in which Ukraine is perceived as an independent state in the Romanian collective memory is that of the Cossacks. This is largely due to school textbooks, which describe relations between Moldova and Ukraine in the 17th century. From the point of Ukraine’s annexation into the Russian Empire as well as after gaining independence from the Soviet Union Ukraine has been off Romania’s public agenda.

The Romanian experts do have some impressions about modern Ukraine, but they are not positive. “New”, “immature democracy”, “wannabe regional leader”, “incoherent policies.” Ukraine should gear up for hard work if it wants to become more than a cliché in the eyes of Romanian opinion-makers.

Alina Bernecker, executive director, Center for Rural Assistance

Laura Cernahoschi, editor-in-chief, B365.ro

Paul Ciocoiu, foreign affairs editor, “Evenimentul Zilei” Daily

Iulian Chifu, director, Centre for Conflict Prevention and Early Warning

Adrian Cochino, independent journalist

Dumbrava Costica, PhD researcher, Political and Social Sciences, European University Institute

Cristian Ghinea, director, Romanian Center for European Policy

Angela Gramada, Foreign Policy Program coordinator, Center of East European and Asia Studies

Mihail E.Ionescu, director, Institute for Political Studies of Defense and Military History

Ioana Lupea, TVR Info, Romanian public television/Talk show host

Adrian Moraru, deputy director, Institute for Public Policy

Agnes Nicolescu, project coordinator, European Analysis and Studies Unit, European Institute

Gabriel Szekely, researcher, European Institute

Dinu Toderascu, program officer, the Black Sea Trust for Regional Cooperation (BST), a project of the German Marshall Fund of the United States

Dana Verdes, editor-in-chief, “The Diplomat”

ROMANIA: ASSOCIATION VACUUM

30



1. Summer, Rest 2. Kyiv3. Not Russia4. Culture5. Slavs, Close Country, Motherland

Russia

31


List of Survey ParticipantsThe Russian experts surveyed by IWP admit that even during the current “Renaissance” in bilateral relations (an expression used by the Ambassador of the Russian Federation to Ukraine, Mikhail Zurabov), it is difficult for Ukraine and Russia to always see eye to eye. But while the politicians and diplomats of both countries are making enormous efforts to improve political dialog, Russian intellectual circles associate Ukraine with… rest, holidays, blooming gardens, summer and fruit. Each year, more Russians come to Ukraine than citizens of any other country, with Crimean resorts destinations of choice. However, the image of the Crimea, also one of the associated notions, is related to painful bilateral issues rather than to holiday get-aways.

It is not surprising that for Russia, Ukraine is associated with its culture and capital. What is surprising is that Russia is the only country in which survey participants mentioned modern Ukrainian culture, (e.g. the “Okean Elzy” musical group). In the other countries, the authors most strongly associated with Ukraine were Mykola Gogol, who wrote in Russian, and Taras Shevchenko.

Another surprise was the degree to which Russian experts see Ukraine as separate from Russia. The experts defined Ukraine in juxtaposition to Russia: “no imperial past”, “does not wage a war in the Caucasus”. The words “independence” and “not Russia” belong here, too. The Director of the Russian Levada Centre, Lev Gudkov, is convinced that imperial ambitions are not alien to Russia, but that they mostly reflect its self-definition rather than an actual desire to compromise Ukraine’s sovereignty.

Still, many experts consider Russia and Ukraine to be close countries, namely due to family connections and common Slavic roots. This is what the Russian authorities probably rely on when they talk about the Union of Russia, Belarus and Ukraine, especially given that this sentiment is significantly stronger among the general population than in the expert community surveyed by IWP.

Stanislav Belkovsky, director, Institute of National Strategy

Gleb Cherkasov, editor of political section, “Kommersant” Daily

Konstantin Eggert, observer, “Kommersant FM”

Aleksandr Golts, journalist, co-founder of United Civil Front

Lev Gudkov, director, Levada-Centre

Andrei Kolesnikov, political observer, RIA-Novosti

Marina Luzhykova, president, Fund for Regional Strategic Studies

Sergei Markov, State Duma deputy, director, Institute for Political Studies

Boris Nemtsov, co-chairman, United Democratic Movement “Solidarity”

Aleksandr Nikitin, director, Center of Euro-Atlantic Security, Moscow State Institute of International Relations

Andrey Okara, director, Center of Eastern European Studies

Iryna Selivanova, PhD, Institute of Economy of the Russian Academy of Sciences

Andrey Sharyi, correspondent, Radio Free Europe / Radio Liberty

Ivan Sukhov, observer, “Moskovskie Novosti”

Vladimir Zharikhin, deputy director, Institute of CIS States

RUSSIA: DEFINITION THROUGH NEGATION

32


LIST OF SURVEY PARTICIPANTS

Belarus

Sergei Artemenko, PhD, lecturer, Brest State UniversityEvgeniya Boidak, program manager, IPM Business-SchoolVladimir Dunaev, independent expert, former Vice Principal of the European Humanitarian UniversitySvetlana Kalinkina, editor-in-chief, “Narodna Volia” DailyValeriy Karbalevich, political scholar, independent expertIrina Krylovich, deputy editor-in-chief, “Belorusy I Rynok” WeeklyZhanna Litvina, president, Belarusian Association of JournalistsAles Logvinets, political scholar, independent expertAles Lipai, editor-in-chief, News Agency “BelaPan”Viktor Malishevskiy, independent journalist, publicistTatiana Melnichuk, correspondent in Minsk, Russian BBC ServiceDenis Melyantsev, independent expertStanislau Shushkevich, ex-Speaker of the Parliament of BelarusAleksandr Voitovich, academician, National Academy of Sciences of BelarusMarina Zagorskaya, director, Informational-analytical Portal “Zautra.by”Boris Zheliba, professor, Minsk Institute of Management

Georgia

Teona Akubardia, member of the Executive Board, Civil Council on Defense and SecurityNato Bachiashvili, project director, International Center for Geopolitical StudiesKakha Bendukidze, ex-Minister of Economy of Georgia, founder of the Free University of TbilisiNika Chitadze, political expert, PhDArchil M. Gegeshidze, senior fellow, Georgian Foundation for Strategic and International StudiesKakha Gogolashvili, director of EU Studies, Georgian Foundation for Strategic and International StudiesAlexander Kupatadze, fellow, George Washington UniversityKoba Liklikadze, journalist, Radio Free Europe / Radio LibertyTengiz Pkhaladze, chairman, International Centre for Geopolitical StudiesAlexander Rondeli, president, Georgian Foundation For Strategic and International StudiesIrakli Sesiashvili, military expert, head, NGO “Justice and Freedom”Irakli Tabliashvili, mediaexpert, chairman, “Abkhaz-Info”Mikheil Tavkhelidze, member, Coalition “For European Georgia”Soso Tsiskarishvili, president, Independent Experts ClubLevan Tsutskiridze, representative, Netherlands Institute for Multi-party Democracy in Georgia, the Founding Board’s chairman, Association for International RelationsPaata Veshapidze, editor-publisher, “24 Saati” Daily

Poland

Łukasz Adamski, expert, Polish Institute of International AffairsJan Czerniawski, independent training consultantJerzy Darowski, member of team of operation, Direction-Projects in Poland, Ukrainian NARDA-KievGrzegorz Dziemidowicz, lecturer, Collegium CivitasAleksander Fuksiewicz, project coordinator, Institute of Public AffairsGrzegorz Grozmadzki, independent expertTadeuz Iwański, Polish RadioElżbieta Kaca, project coordinator/researcher, Institute of Public AffairsPawel Koval, Member of the European ParliamentMarcin Kosienkowski, Post Doctoral Fellow, John Paul II Catholic University of LublinKrystyna Kurczab-Redlich, journalist, publicist, writerSebastian Leclef, director, Center of Social and Economic Studies Mariusz Maszkiewicz, vice-director, the Eastern Policy Department in the Polish MFAAdam Michnik, editor-in-chief, “Gazeta Wyborcza”Jan Pieklo, director, Polish-Ukrainian Cooperation Foundation – PAUCI Slawomir Popowski, independent observerWitold Rodkiewicz, expert, Department for Ukraine, Belarus and Moldova of Center for Eastern StudiesAndrzej Szeptycky, lecturer, Institute of International Relations, the University of WarsawMarcin Wojciechowski, observer, “Gazeta Wyborcza”Przemysław Zurawski vel Grajewski, researcher, European Centre Natolin

Republic of Moldova

Vitaliy Andrievsky, head, information and analytical portal AVA.MDMichail Birgeu, vice principal, State Institute of International RelationsCorneliu Cirimpei, coordinator, Promo-Lex Association observers’ networkValeriy Demydetsky, head, “ІТАR-ТАSS” Office in MoldovaAleksandr Dikusar, member , Administrative Council, Scientific and Cultural Association “Friends of Russia in Moldova”Anatoliy Dirun, first deputy head of the “Obnovlenie” partySergiu Nazaria, director, Centre for Strategic Analysis and Prognosis “EST-VEST”Oazu Nantoi, program director, Institute for Public PolicyGalina Selari, executive director, Center for Strategic Studies and ReformsVyacheslav Stepanov, senior researcher, Institute of Cultural Heritage of Academy of Sciences of MoldovaIon Stăvilă, Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of the Republic of Moldova to UkraineAnatol Taranu, director, Center for Strategic Research and Political Consulting “Politicon”Vladimir Thoric, acting editor-in-chief, “Moldova suverană”Vladimir Yastrebchak, special envoy of the Transnistria region to the 5+2 negotiations on the Transnistria conflict resolutionYuriy Zagorcha, head, “Nemurire” Association

Russia

Stanislav Belkovsky, director, Institute of National StrategyGleb Cherkasov, editor of political section, “Kommersant” DailyKonstantin Eggert, observer, “Kommersant FM”Aleksandr Golts, journalist, co-founder of United Civil FrontLev Gudkov, director, Levada-CentreAndrei Kolesnikov, political observer, RIA-NovostiMarina Luzhykova, president, Fund for Regional Strategic StudiesSergei Markov, State Duma deputy, director, Institute for Political StudiesBoris Nemtsov, co-chairman, United Democratic Movement “Solidarity”Aleksandr Nikitin, director, Center of Euro-Atlantic Security, Moscow State Institute of International RelationsAndrey Okara, director, Center of Eastern European StudiesIryna Selivanova, PhD, Institute of Economy of the Russian Academy of SciencesAndrey Sharyi, correspondent, Radio Free Europe / Radio LibertyIvan Sukhov, observer, “Moskovskie Novosti”Vladimir Zharikhin, deputy director, Institute of CIS States

Romania

Alina Bernecker, executive director, Center for Rural AssistanceLaura Cernahoschi, editor-in-chief, B365.roPaul Ciocoiu, foreign affairs editor, “Evenimentul Zilei” Daily Iulian Chifu, director, Centre for Conflict Prevention and Early WarningAdrian Cochino, independent journalistDumbrava Costica, PhD researcher, Political and Social Sciences, European University InstituteCristian Ghinea, director, Romanian Center for European PolicyAngela Gramada, Foreign Policy Program coordinator, Center of East European and Asia StudiesMihail E.Ionescu, director, Institute for Political Studies of Defense and Military HistoryIoana Lupea, TVR Info, Romanian public television/Talk show hostAdrian Moraru, deputy director, Institute for Public PolicyAgnes Nicolescu, project coordinator, European Analysis and Studies Unit, European InstituteGabriel Szekely, researcher, European InstituteDinu Toderascu, program officer, the Black Sea Trust for Regional Cooperation (BST), a project of the German Marshall Fund of the United StatesDana Verdes, editor-in-chief, “The Diplomat”

iwp top30 screen

Documents

described ukraine

ukraine best

thought of ukraine

ukraine brand

usaid pact

gazeta wyborcza

ukraine national initiatives

project ukraines soft