kgbd - 4uth.gov.ua4uth.gov.ua/library_science/bibliosvit/bibliosvit_2014_vol52_n4.pdf ·...

Інформаційний вісник

Київ 2014

4 (52) 2014

ББК 78.347. 242(4Укр)Б 59

Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич

Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко

© ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», 2014

В інформаційному віснику «Бібліосвіт» висвітлюються інноваційні методи та досвід роботи закордонних і вітчизняних спеціалістів бібліотечної справи; публікуються статті про виховання патріотизму в української молоді, а також про діяльність волонтерів, спрямовану на допомогу постраждалим у зоні АТО і переміщеним особам, матеріали щодо соціологічних та психологічних аспектів обслуговування молоді; вміщуються поради щодо планування ді-яльності юнацьких бібліотек у 2015 р., сценарії масових заходів, а також хроніка подій у бібліотеках України для юнацтва та молоді.

Електронна версія інформаційного вісника «Бібліосвіт» роз-міщена на сайті ДЗ «ДБУ для юнацтва» http://www.4uth.gov.ua/library_science/bibliosvit/index.htm.

Бібліосвіт : інформ. вісн. – Вип. 4 (52) 2014 / [редкол. : Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко] ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К. : [б. в.], 2014. – 88 с.

3

ЗмістДосвіД роботи

Р. Твердоступ Хай запанує вірус доброти 5О. Дудченко Українська пташка миру 8

ПораДи Професіоналів

Інформуємо. Радимо. Плануємо 12Д. Кулініч Волонтерство як феномен небайдужого

суспільства 16

Патріотичне виховання

О. Вознесенська Формування патріотизму під впливом медіаконтенту в умовах інформаційної війни 22

Краєзнавство

І. Тарадименко Інноваційний вектор у краєзнавчій роботі бібліотек Херсонщини з молоддю 31

соціологічні ДосліДження

М. Красій Яку книгу шукає в Інтернеті молодий користувач? Як дізнатися про це бібліотекарю? 37

вісті з регіонів

Н. Боговін Виховуємо патріотів: національносвідомих та сильних духом 52

Л. Драпалюк Не тільки шелест сторінок у затишній читальній залі… 58

БІБЛІОСВІТ

4

Портрети бібліотеК

Гамбурзька бібліотека для молоді 61Позастаціонарне обслуговування безпритульних громадян 64

КонКурси. віКторини. сценарії

Н. Клименко Соціальна реклама як засіб виховання новоїгенерації патріотів 65М. Максименко Сучасний бібліотекар у новому

соціокультурному вимірі 68Акція до 200-річчя Т. Г. Шевченка: пам’ятники Шевченку 71

бібліотечні ноу-хау

«Енциклопедію наукової фантастики» викладуть в он-лайн 80

Бібліотека майбутнього 81

творчість бібліотеКарів

С. Некрасова Коли є з чим порівнювати 85

Вимоги щодо подання статей до інформаційного вісника 87


5

Хай запанує вірус доброти

Раїса Твердоступ, завідувач відділу Кіровоградської ОБЮ ім. О. Бойченка

Важливу роль у вихованні особистості відіграє розвиток ціннісного ставлення до людей. Адже не можна споді-

ватися на подолання духовної кризи в суспільстві без відроджен-ня у молоді таких важливих моральних цінностей, як людяність, справедливість, відповідальність, почуття власної гідності, толерантності.

Кожна людина стоїть перед вибором між злом і добром. Цей вибір доведеться робити молодим людям, які є нині учнями, студентами. Працівники обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Бойченка, скориставшися досвідом В. Сухомлинського провели урок доброти «Хай світом править доброта» та акцію доброти «Моя іграшка – тобі» для вихованців комунального закладу «Центр со-ціально-психологічної реабілітації дітей з притулковими групами». Спілкуючись із підлітками під час цих заходів, ми зрозуміли, що їх не залишають байдужими питання доброзичливості, поряд-ності, людяності, великодушності у спілкуванні з однолітками та оточуючими. Молодим людям важко терпіти грубощі, черствість, жорстокість. Тож, щоб вони вчилися цінувати безкорисливу доброту та самі робили добро, у бібліотеці з січня 2014 р. за-початкувала роботу школа доброти «Добро починається з тебе». Візитівкою школи є смайлик із написом: «Панує в бібліотеці вірус доброти, його підхоплять усі – і я, і ти!».

Досвід роботи

Підлітків не залишають байдужими питання

доброзичливості, порядності, людяності,

великодушності у спілкуванні з

однолітками та оточуючими.

БІБЛІОСВІТ БІБЛІОСВІТ

6

Готуючи план занять школи, ми мусили відповісти на за-питання, які теми потребують першочергового висвітлення, на що звернути увагу, як побудувати роботу, щоб учні вільно, невимушено висловлювали свої думки, щоб їм було комфортно та затишно. Не-забаром стало зрозуміло, що основними в роботі будуть тренінг, психологічно-рольова гра, гра-лабіринт, лекція-тренінг. Саме еле-менти гри допомагають підліткам розкритися, заговорити відверто, відстояти своє бачення тієї чи іншої ситуації. Під час подальших обговорень визначилися конкретні теми: як мати справжнього друга, чи завжди ми толерантні тощо.

Зокрема, одне з занять присвячувалося грілабіринту «Гнів – по-ганий порадник». Чому саме їй? Сучасні психологи та педагоги звер-тають увагу на зростання агресивності серед дітей, підлітків та молоді, що приводить до правопорушень, які часто супроводжуються актами агресії, жорстокості й насильства або відбуваються у стані афекту. Отже, ця проблема є актуальною і викликає зацікавлення у підлітків, оскільки кожен, принаймні раз у житті, зіштовхувався з проявами злості, сам гнівався на когось чи був свідком агресивної поведінки.

Під час тренінгу «Цікавий співрозмовник: який він?» учасники, складаючи правила спілкування, визначили, що в ньому важливим є все: щирість, взаєморозуміння, доброта, почуття гумору, гарний настрій. Вправи, що виконувалися, мотивували їх до коректного та доброзичливого спілкування.

Кожного дня, протягом свого життя, ми зустрічаємося з про-явами добра та зла, шукаємо відповідь на запитання «Як жити?». Виконуючи завдання тренінгу «Добрим бути просто», учні озна-йомилися з правилами доброти, дізналися про риси характеру до-брої людини, відображали своє особисте бачення добра у вигляді малюнків, визначали «помічників» та «ворогів» добра. У народі кажуть: «Добро творить дива». Тримаючи в руках «чарівну паличку», підлітки уявляли себе чарівниками й розповідали про те, які добрі вчинки вони б зробили. Найцікавішим було завдання «Скринька добра». У цій скриньці були зібрані прислів’я та приказки про доброту. Учасники


7

пояснювали своє бачення тієї чи іншої приказки. Переглянувши відеоролики «Даруйте людям доброту» та «Що таке доброта», школярі ще раз переконалися, що бути добрими, здійснювати до-брі вчинки, дарувати один одному тепло та любов набагато краще, ніж робити зло.

Сьогодні толерантність стала важливою ознакою громадяни-на демократичного суспільства, однією із запорук його розвитку. Тому учні школи доброти запропонували провести заняття на тему «Вчимося бути толерантними». У рамках тренінгу вони, намагаю-чись намалювали власний образ толерантності, зрозуміли, що всі люди різні, але заслуговують однакового ставлення в суспільстві. Крім того, значна увага приділялася визначенню рис толерантної особистості та виробленню практичних проявів толерантності. Після перегляду відео учасники навчань остаточно усвідомили, що толерантну людину характеризують: доброта, повага, вміння співчувати й розуміти ближнього, здатність без агресії сприймати думки, форми поведінки, самовираження та спосіб життя іншої людини. Вправа «Асоціативний ряд», під час якої учні добирали до кожної літери слова «Толерантність» рису характеру, притаманну толерантній людині, допомогла зрозуміти, що толерантна особистість знає і правильно оцінює себе, готова вислухати та зрозуміти інших.

Засідання школи доброти «Добро починається з тебе» відбува-ються щомісячно. До кожного з них готуються книжкова виставка, тематична викладка літератури, проводяться огляди-рекомендації.

Відвідуючи заняття школи доброти, підлітки та молодь об-мінюються думками з приводу того, яке місце сьогодні займає доброта, чи існує вона, взагалі, у нашому суспільстві, чи толерант-ні люди у ставленні один до одного, чи вміють вони чути свого співрозмовника та співчувати йому. Учні вчаться спілкуватися, робити висновки, аналізувати. Спільними зусиллями вони дійшли до висновку: справжнє добро робиться без розрахунків, просто для того, щоб зробити когось щасливішим. І від цього стає тепло на душі, ніби навкруги панує вірус доброти.■


8

Українська пташка миру

Олена Дудченко,бібліотекар Дніпропетровської ОБМ ім. М. Свєтлова

Сучасна бібліотека в Україні – це не тільки інформаційна установа та місце дозвілля, але й осередок відродження

національних традицій та духовності. До цього завдання фахівці Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова ставляться по-справжньому творчо.

Прикладом креативного підходу до національного виховання є робота головно-го методиста бібліотеки Тетяни Чуйко. Вона займається вивченням історії та походження української ляльки-мотанки, яка, на думку етнографів, має дуже глибокий, дотепер остаточно не досліджений духовний сенс.

Внаслідок цього захоплення виникла ідея створення унікальної пташки-мотанки в кольорах Національного прапора України, яка, зрештою, стала своєрідним брендом нашої бібліотеки.

Тетяна Олексіївна так розповідає про це:«Перша лялька-мотанка з’явилася в бібліотеці 2012 р. до

Дня міста. На вступному майстер-класі ми показали всю красу української іграшки, створеної лише з натуральних матеріалів. А під час наступних вчили, як зробити зайчика, ведмедика, подо-рожницю, коника тощо...

Ідея робити пташок прийшла під час оформлення куточка літнього читання: вони були різнокольорові і створені в різних техніках мотанки. Саме пташок із задоволенням робили діти, які

Досвід роботи

уніКальна ПташКа-мотанКа

в Кольорах національного

ПраПора уКраїни стала своєріДним бренДом ДніПроПетровсьКої

обм ім. м. свєтлова.


9

перебували у літніх пришкільних таборах, на майстер-класах, що проводилися нашими бібліотекарями.

Такі самі майстер-класи влаштовувалися і в рамках курсів підвищення кваліфікації завідувачів сільських бібліотек-філій, одна з учасниць яких з подивом відзначила, що у неї під час виготовлен-ня мотанки перестала боліти голова. Усі учасники майстер-класів відкрили для себе, що сам процес виготовлення ляльки-мотанки ушляхетнює і заспокоює людину».

Так пташки-мотанки «розлетілися» спочатку Дніпропетров-ськом, потім Дніпропетровською областю, але невдовзі, очевид-но, їм стало тут тісно! У 2013 р. Тетяна Олексіївна організувала майстер-класи зі створення української ляльки-мотанки для колег на Міжрегіональному бібліотечному ярмарку інновацій у Луганську.

А згодом вона вирішила запропонувати майстер-класи не для окремих категорій, а для всіх бажаючих.

Здійснити цей задум допомогла давня традиція нашої бібліотеки впродовж теплої пори року усі великі свята проводити у вигляді акцій просто неба, які відбуваються на затишній вулиці Щербицького біля входу до бібліотеки. Під час таких свят імпро-візований «бібліотечний бульвар» стає прекрасним майданчиком для розкриття та реалізації різноманітних талантів наших земляків, особливо юних, для яких це перші кроки до справжньої майс-терності, а, можливо, і до майбутньої справи життя, улюбленої професії або навіть до слави!

У такому форматі ми провели цього року і свято до Дня Кон-ституції України, яке збіглося з Днем молоді.

Оскільки акція проходила на вулиці, то було вирішено виго-товити ляльки-мотанки саме у вигляді пташок. До того ж, наро-дилася ідея надати їм кольорів Національного прапора України та назвати «пташками миру».

Люди сприйняли цю ідею із захопленням. Виготовлених добрими та старанними руками наших земляків пташок-мотанок як обереги повісили на меморіальній стіні, встановленій біля Дніпропетровської


10

обласної адміністрації у пам’ять Небесної Сотні та українських бійців, загиблих у зоні АТО.

Пташок подарували молодій письменниці Наталії Дев’ятко, яка передала їх бійцям у зоні АТО як український національний оберіг.

Потім був військовий госпіталь, куди працівники бібліотеки постійно приносили літературу для поранених. І коли до госпіталю із акцією «Підтрімаємо своїх!» завітали зірки української естради, працівників бібліотеки теж запросили на концерт. І прийшли вони не з порожніми руками, а принесли своїх синьо-жовтих пташок-мотанок та подарували їх пораненим із побажанням одужання і повернення додому, адже птахи – уособлення свободи, вони за-вжди повертаються до своїх гнізд. У цьому – їх глибоке символічне значення.

Пташки сподобалися не лише пораненим, їх просили пода-рувати всі: співаки, журналісти, кореспонденти, і навіть міністр культури Євген Нищук взяв пташок зі словами: «Я забираю ваших пташок до Києва!»

Більш того, наші пташки з’явилися на святкуванні Дня Пра-пора та Дня Незалежності, їх дарували перехожим і пропонували зробити самим на нашому майстер-класі.

31 серпня, під час закриття обласної мистецької акції «Гарний настрій – запорука миру», бібліотека запропонувала відвідувачам міського парку ім. Л. Глоби виставку «За Україну, мир і спокій», провела історичну вікторину «Наша сила – у єднанні» та майстер-клас з виготовлення синьо-жовтих пташок-мотанок, яких вручали переможцям вікторини.

А коли їх подарували одному з хлопців, який їхав до зони АТО, він сказав: «Я повішу цих пташок на бронику...».

Молодь Дніпропетровська із задоволенням прив’язувала пташок на руки, на рюкзачки, а молоді батьки – на візочки з ма-ленькими дітьми.

Останнього разу «пташок миру» «випустила» дніпропе-тровська письменниця Еліна Заржицька на XXI Міжнародному


11

книжковому Форумі видавців у Львові. Окрім Львова, вони «по-летіли» до Сіверськодонецька та Луцька.

Ось так несподівано синьо-жовті українські пташки-мотанки, «пташки миру», стали своєрідним брендом нашої бібліотеки, адже кожен з нас прагне одного – миру! ■


12

Інформуємо. Радимо. Плануємо

Ювіляри 2015

Обласні бібліотеки для юнацтва (молоді)

ДБУ для юнацтва 40 років 1 квітняВінницька ОБЮ 35 років 17 листопадаКиївська ОБЮ 35 років 15 липняЛуганська ОБЮ 35 років 1 грудняТернопільська ОБМ 35 років 16 січняХерсонська ОБЮім. Б. Лавреньова 35 років 18 січня

Директори обласних бібліотек для юнацтва (молоді)

Коцур Ярослав Степанович 65 років 30 листопада(Львівська ОБЮ)Жарова Маргарита Володимирівна 55 років 3 вересня (Харківська ОБЮ)

Основні заходиДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»

◘ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотеки для юнацтва: відкритий простір інформації, культури та читання», м. Полтава, Полтавська ОБЮ ім. О. Гончара, 22-23 вересня;

◘ Школа керівника «Стратегія розвитку та вектор успіш-ності юнацьких бібліотек України», м. Полтава, Полтавська ОБЮ ім. О. Гончара, 24 вересня;

Поради професіоналів


13

◘ Проблемне навчання бібліографів «Бібліографічна діяль-ність юнацьких бібліотек в епоху цифрових комунікацій», м. Київ, НАКККіМ, ДЗ «ДБУ для юнацтва», 18-22 травня;

◘ V Школа професійної майстерності «Молодий професіонал бібліотеки для юнацтва», м. Київ, ДЗ «ДБУ для юнацтва», листопад;

◘ Всеукраїнський семінар «Проблема авторського права при використанні електронних книжок у роботі бібліотек», м. Київ, ДЗ «ДБУ для юнацтва», квітень;

◘ Всеукраїнська молодіжна акція «Україна читає!», березень-червень;

◘ Всеукраїнська робоча зустріч «Бібліотекар як соціолог», м. Київ, ДЗ «ДБУ для юнацтва», жовтень;

◘ Мультимедійне дистанційне бібліографічне навчання користувачів «Хто володіє інформацією, той володіє світом», упродовж року.

Соціологічні дослідження

◘ Всеукраїнське соціологічне дослідження «Ставлення молоді до участі у волонтерській діяльності», березень-вересень.

Видавнича діяльність

◘ Бібліосвіт : інформ. вісн. Вип. 1 (53) – 4 (56);◘ Бібліотечна Україна – юнацтву: цифри і факти : стат. аналіз

діяльн. б-к України для юнацтва та молоді;◘ Видавнича діяльність Державної та обласних бібліотек

України для юнацтва, молоді : бібліогр. покажч.;◘ Молодь в українському суспільстві : бібліогр. покажч.

Вип. 16;◘ Калейдоскоп ювілейних дат на 2016 р.;◘ «Закоханий у вроду слів» : бібліогр. покажч. до 125 річчя

від дня народж. М. К. Зерова;


14

◘ Мас-медіа у системі документально-інформаційної кому-нікації : бібліогр. покажч.;

◘ Державна бібліотека України для юнацтва: роки творчої праці (1975-2015). До 40-річчя заснування бібліотеки : бібліогр. покажч;

◘ Країна у серці Європи. Німеччина : бібліогр. покажч. Серія «Подорожуючи світом»;

◘ Державні символи під час революції гідності : слайд-презентація.

Під час підготовки планів роботи радимо врахувати, що:

◘ 2015 р. оголошено Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.;

◘ У 2015 р. виповнюється 70-та річниця Перемоги над фашистськими окупантами (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.05.2013 № 360-р «Про затвердження плану заходів на 2013 – 2015 рр. з підготовки 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.);

◘ 2015 р. у Європейському Союзі оголошений «Європей-ським роком розвитку». З цієї нагоди партнерство «Європейський вибір» розпочало формування Альянсу – 2015, метою якого буде проведення в Україні Року Європи;

◘ 2015 р. оголошено роком України у Білорусі;◘ 2015 р. за рішенням ЮНЕСКО названо роком Казимира

Малевича – до сторіччя створення його найвідомішого твору, «Чорного квадрата»;

На державному рівні відзначатимуться (Постанови Верховної Ради України):

◘ 150-річчя з дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького;

◘ 80-річчя з дня народження Василя Симоненка;


15

◘ ЮНЕСКО оголосила, що статус «Усесвітньої столиці книги 2015 р.» буде надано місту Інчхон (Республіка Корея). Організація відзначила високий рівень програми південнокорейського міста з популяризації культури читання серед молоді та вразливих груп населення.

ООН оголосила: ◘ 2005 – 2015 рр. – Міжнародним десятиріччям дій «Вода

для життя»;◘ 2006 – 2016 рр. – Десятиріччям реабілітації та стійкого

розвитку регіонів, що постраждали (третє десятиріччя після Чор-нобиля);

◘ 2008 – 2017 рр. – Другим десятиріччям боротьби за лі-квідацію злиденності;

◘ 2010 – 2020 рр. – Десятиріччям, присвяченим пустелям та боротьбі зі зпустеленням;

◘ 2011 – 2020 рр. – Десятиріччям дій із забезпечення без-пеки дорожнього руху;

◘ 2011 – 2020 рр. – Десятиріччям біорізноманітності; ◘ 2013 – 2022 рр. – Міжнародним десятиріччям зближення

культур;◘ 2014 – 2024 рр. – Десятиріччям стійкої енергетики для всіх.

Примітка: Календар знаменних та пам’ятних дат на 2015 р. розміщено на сайті ДЗ «ДБУ для юнацтва».


16

Волонтерство як феномен небайдужого суспільства

Дар’я Кулініч, головний методист ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Найбільший гріх людини – це не ненависть, а байдужість до своїх братів.Мати Тереза

Активізація волонтерської діяльності1 – один із основних напрямків побудови та розвитку громадянського суспіль-

ства. Вона втілює в собі найшляхетніші прагнення людства – до миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей. Волонтерський рух існує вже багато сторіч, він є універсальним людським феноменом.

Існує припущення, що першими во-лонтерами2 були самаритяни, які почали надавати допомогу всім, хто її потребував. А вже більш впевнено можна говорити про

виникнення феномена волонтерства з середини XIX ст. 1859 р. вважається роком виникнення волонтерського руху у світі. Саме в цей період Жан Анрі Дюнан, відомий французький письменник і журналіст, вражений наслідками битви при Сольферіно, запро-понував створити Червоний Хрест – організацію, яка б працювала на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу полоненим та пораненим. Принципами, які сформулював Анрі Дюнан, керуються й досі волонтерські організації усього світу.

1 Волонтерська діяльність – добровільна, безкорислива, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами та волонтерськими організаціями шляхом надання волонтерської допомоги.2 Волонтер (від лат. «voluntarius» – воля, бажання. Від англ. «voluntary» – добровільний, доброволець) – осо-ба, яка за власним бажанням допомагає іншим.

Поради професіоналів

уКраїнсьКий нароД об’єДнав зусилля

у ПіДтримці нашої армії. волонтери організації

ДоПомагають їй грошима, їжею, сПоряДженням.


17

До XIX ст. волонтерство сприймалося як справа, пов’язана з війною, а волонтери – як романтичні юнаки, які прагнули за пок-ликом серця піти в бій за чужу незалежність. З XIX ст. волонтер-ство набуває соціального змісту та визначається як добровільна, вмотивована, неоплачувана діяльність у вільний від основної роботи час, спрямована на допомогу іншим.

У країнах Західної Європи та США волонтерський рух почав активно розвиватися в XIX ст. як рух «дружніх візитерів», сестер милосердя, самаритян, місіонерів. Волонтерами були, зазвичай, приватні особи, громадські та релігійні діячі.

Як доброчинна діяльність волонтерська робота не є спонтан-ною чи фрагментарною, вона спрямовується на досягнення певних цілей та результатів, які зумовлені метою конкретної діяльності. Волонтерська робота сприяє самореалізації та соціалізації осо-бистості. Полягає вона головним чином у наданні послуг, со-ціальної підтримки, захисту, допомоги громадянам з обмеженими можливостями та соціально вразливим групам населення, тобто своєрідної компенсації за втрату життєво важливих умов існування. Волонтерство не має релігійних, етнічних, вікових, політичних та географічних обмежень. Брати участь у добровольчих діях може кожний. Добровільна праця – один із найяскравіших феноменів цивілізації, який свідчить про те, що на тлі технічного прогресу відбувається також еволюція людського духу.

Як уже зазначалося, основною галуззю діяльності добровольців є соціальна сфера, у якій участь держави визнається недостатньо ефек-тивною. У розвинутих зарубіжних країнах волонтерська діяльність населення давно стала невід’ємною частиною соціальної практики. Уряди більш ніж 80-ти країн, до числа яких належать і найбільш роз-винені країни світу, сприяють розвитку національних волонтерських рухів, розглядаючи їх як дієвий інструмент удосконалення суспільства. Спираючись на теорію потреб А. Маслоу, можна зробити висновок, що люди, які виконують добровільну роботу, досягли вершини піра-міди потреб, тобто реалізують потребу в самоактуалізації. Оскільки


18

волонтерство сьогодні має глобальний характер, природним є щорічне відзначення 5 грудня Міжнародного дня волонтера.

У незалежній Україні зародження волонтерського руху да-тується початком 90-х рр. XX ст., коли було створено «Телефон довіри», у якому працювали волонтери. Із 1992 р. в Україні по-чала активно розвиватися мережа соціальних служб для молоді. Головна мета їхньої діяльності – реалізація державної молодіжної політики та завдань, окреслених у Декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» та Закони Україні «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». Саме створення центрів соціальних служб для молоді спричинило активний розвиток волонтерського руху.

Офіційно в Україні волонтерський рух визнано Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р., якою також за-тверджено «Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг». Законодавчо сфера волонтерської діяльності спирається на Конституцію України, Закон України «Про волон-терську діяльність» від 19 квітня 2011 року №3236-VI, інші закони, міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, тощо. Якщо міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж перед-бачені Законом «Про волонтерську діяльність», застосовуються правила міжнародних договорів.

Волонтерська діяльність є формою благодійництва, яка ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, до-бровільності, безоплатності, безкорисливості, неприбутковості.

У Законі України «Про волонтерську діяльність» визначено, що волонтер – це фізична особа, яка добровільно здійснює благо-дійну неприбуткову та умотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер. Волонтерами можуть бути особи, які досягли 16 років або, як виняток (за згодою одного з батьків або особи яка, його заміняє), з 15 років.


19

Згідно з цим Законом, волонтерська діяльність здійснюється за такими напрямами:

◘ надання волонтерської допомоги з метою підтримки мало-забезпечених, безробітних, багатодітних, бездомних, безпритуль-них, а також осіб, що потребують соціальної реабілітації;

◘ здійснення догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують підтримки та допомоги;

◘ надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам злочинів, біженцям;

◘ надання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів;

◘ проведення заходів, пов’язаних з охороною навколишньо-го природного середовища, збереженням культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури, місць поховання;

◘ сприяння проведенню заходів національного та міжнарод-ного значення, пов’язаних з організацією масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів;

◘ надання волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

◘ надання волонтерської допомоги за іншими напрямами, не забороненими законодавством.

Що стосується бібліотечної сфери, то, наприклад, волонтери в США беруть участь у прийомі та видачі бібліотечних матеріалів, заповнюють каталожні картки, ремонтують книжкові обкладин-ки, розставляють книги на стелажах. Вони розповідають казки дітям, займаються доставкою матеріалів за домашньою адресою користувачів, влаштовують виставки, та займаються організацією інших масових заходів, у тому числі з рекламування бібліотеки.


20

Волонтери допомагають робити бібліотеку більш привабливою – прибирають її, наводять порядок, доглядають за квітами, газонами, деревами, стежать за лавками тощо. Це один з багатьох прикладів волонтерської діяльності в бібліотеці.

На жаль, бібліотеки України недостатньо користуються пос-лугами волонтерів. Необхідно пропагувати цей напрям, оскільки це є вирішенням багатьох проблем, які зараз існують у бібліотеках через недостатнє фінансування. Треба співпрацювати з воло-нтерськими центрами та організаціями. Саме волонтерство може глобально змінити стан бібліотек.

Проте, і в цій сфері існує певний досвід. Застосовуються наступні форми та види роботи:

◘ допомога в організації проведення різного роду заходів, зустрічей, круглих столів;

◘ часткова реставрація книг;◘ проведення книжкових дискусій;◘ участь у маркетинговій діяльності бібліотеки.Зараз Україна переживає один з найбільш критичних моментів

своєї історії. Природно, що український народ об’єднав зусилля у справі підтримки нашої армії. Волонтерські організації допо-магають їй грошима, добувають бронежилети та спорядження, забезпечують їжею. Ось далеко не повний перелік цих організацій:

◘ Фонд «Крила Фенікса» (зібрано 50 млн грн);◘ «Армія SOS»;◘ «Вернись живым!»;◘ «Помощь армии» (спільно з «Ультрас», Харків);◘ «Мені НЕ байдуже»;◘ «COMBAT-UA»;◘ Armyhelp.com.ua;◘ «Делом и Истиной» (Харків);◘ «Допомога Одеси захисникам України»;◘ Комітет допомоги українському війську.


21

Поки Міністерство оборони тільки готується використати зібрані кошти, незчисленна кількість людей, незалежно від того, чи є вони офіційно членами волонтерських організацій, допомагає своїм захисникам вже зараз!

Прості люди та волонтери надають благодійну допомогу не тільки армії та пораненим, але й біженцям, дітям та пенсіонерам, які перебували в зоні бойових дій, переселенцям з Криму. У во-лонтерський рух включилися близько 30 % населення України.

Отже, можна зробити висновок, що в Україні закладено твер-дий фундамент волонтерської діяльності. Саме волонтерство до-помагає людям посилити вплив на власне життя. Зокрема, участь у волонтерській діяльності людей, які самі потребують допомоги, сприяє усвідомленій зміні ними власного життя на краще.

Допомагаючи іншим, людина стає упевненою у своїх силах, здібностях, опановує нові навички та встановлює нові соціальні зв’язки. Також волонтерство дає змогу людині знайти себе та при-внести у своє життя ті цінності та звички, які дозволять зробити його здоровим, продуктивним та насиченим.

Волонтером можеш стати і ти! ■


22

Формування патріотизму під впливом медіаконтенту

в умовах інформаційної війни

Олена Вознесенська,старший науковий співробітник лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, канд. психол. наук

Останнім часом гостро постає проблема виховання патрі-отично налаштованих, національно свідомих та сильних

духом молодих людей. Але як вирішити цю проблему в епоху ін-формаційного вибуху, у світі, де стрімкий розвиток технологій змінює звичні моделі поведінки, засоби комунікації, сприяє появі нових форм діяльності? Як взагалі забез-печити повноцінний розвиток та психо-логічне благополуччя в умовах тотальної інформатизації?

В умовах інформаційного суспільства здійснюється «телеекранна» соціалізація, яка породжує віртуальні і, як наслідок,

нереальні, спотворені і неповноцінні стосунки. І саме діти та молодь страждають від того більш за всіх: вони орієнтуються на ті цінності, які бачать у телевізорі, а не на те, що пропонує роди-на. Особливої уваги це потребує в часи інформаційної війни. Чи можемо ми дозволити молодому поколінню наслідувати ті зразки, що надає інформаційний простір? Якими патріотами стануть за цієї умови молоді люди?

Патріотичне виховання

чи можемо ми Дозволити молоДому ПоКолінню насліДувати

ті зразКи, що наДає інформаційний Простір?

яКими Патріотами стануть за цієї умови

молоДі люДи?


23

Отже, спочатку спробуємо в цілому окреслити тему впливу медіа-інформації на розвиток та виховання. Результати дослідження Інституту соціальної та політичної психології НАПН України свідчать, що найпоширенішим способом проведення вільного часу всіх вікових категорій населення України є перегляд телепередач. Більше ніж дві третини населення України дивляться телевізор що-дня – і діти, і батьки; причому в сім’ях телевізором користуються вдвічі частіше, тут він частіше буває увімкнений. При цьому ми бачимо низький рівень медіакультури в сучасному українському суспільстві: вразливість до медіаманіпуляцій, слабкий спротив на-садженню низькопробної медіапродукції, аморальних цінностей та поширенню медіа-залежності.

Специфіка сприймання екранних образів полягає в тому, що інформація, яка отримується дитиною, підлітком або юнаком з екрана телевізора, сприймається ними як істина і має надзвичайну силу навіювання, призводячи до наслідування. Дитина, підліток або юнак прагнуть бути схожими на персонаж, поводитися як персонаж і часто вступають в уявне міжособистісне спілкування з персонажем, запитують у нього ради, хочуть бути часткою його соціального світу, дружити з ним. Ці стосунки викликають у них почуття особистого і соціального задоволення.

Звичайно, сім’я є першим інститутом розвитку, виховання та соціалізації, але зараз спілкування в сім’ї набуває рис обміну інформацією, телебачення, Інтернет стають не тільки дозвіллям, але й насущною потребою. Дитина, підліток, юнак як активні спожи-вачі сучасної інформації сприймають такі «правила» її передачі як основні і вчаться спілкуватися за зразками масмедійних комунікацій. З життя зникають спілкування заради спілкування, почуття, на перше місце виходить інформація та споживання, тобто ключовими стають питання: що мені це дасть, що я зможу з цього взяти? Спілкування перетворюється на сухий та строгий обмін інформацією, людське спілкування поступається місцем технократичному, опосередкованому, медіаспілкуванню, коли співрозмовник стає непотрібним.


24

Ще важливим є розвиток емоційної сфери, яка має не абияке значення для формування патріотизму. Розвиток емоційної сфери відбувається шляхом переживання емоцій – реальних та виклика-них медіаконтентом (мається на увазі будь-який аудіо-відео-текст, що транслюється ЗМІ – телепередача, кліп, пісня, фільм, новини тощо). І сьогодні справжні емоції людини підміняються емоціями, які переживаються під час перегляду вигаданої історії на екрані. Але переживання емоцій пов’язане ще й з набуттям досвіду, якого не надає нереальна реальність фільму. У глядача не має ризиків, ангажованості, не зазнає небезпеки. Він відчуває страх, гнів, радість, залишаючись у спокої, у пасивності. Так простіше, ніж переживати небезпечну реальність життя. А результатом яскравих емоційних сплесків під впливом медіаконтенту стає байдужість у реальному житті. Такий суб’єкт не готовий до взаємодії з реальним світом.

Феномен Екрана як системи глобального впливу на аудиторію сприяє змінам у системі цінностей. Відбувається трансформація традиційної картини світу в іншу – віртуальну реальність, яка призводить до виникнення особливих змінених станів свідомості. Екран стає конструктором «нової моралі», нових етичних норм.

Безмежність інформаційного простору навколо сім’ї, не-визначеність його меж, зарахування телевізора до «членів сім’ї», можливість спілкуватися на відстані за допомогою медіа та інші ознаки інформаційного суспільства роз’єднує членів родини, збіль-шує емоційну відстань між ними, знижує її згуртованість. Вна-слідок інформатизації суспільства відбувається руйнація сімейних цінностей. На тлі телеекранної форми соціалізації спотворюється емоційна сфера суб’єкта: підвищується чутливість до емоційного тону медіатексту і посилюється байдужість у реальному житті. Медіасоціалізація тягне за собою виникнення парасоціальних стосунків: у живе спілкування, у соціум переноситься модель стосунків, у якій того, хто не подобається, можна «вимкнути». Ми, утім, і надалі залишаємося переконаними в тому, що лише в родині можливе відновлення здорових стосунків, гармонійний розвиток.


25

Наведу кілька прикладів результатів досліджень, що ілюструють взаємодію в родині в контексті медіа. Дослідження проводилися в 2011-2013 рр., але, подібні тенденції зберігаються й сьогодні. У цих дослідженнях брали участь сім’ї, що виховують дітей молодшого шкільного віку.

Отже, телебачення можна назвати видом медіа, який більше за інші поєднує сім’ї: часто воно є не тільки формою її дозвілля, але й фоном для всіх справ і навіть спілкування. Але при цьому лише в 40 % сімей існують чіткі та усвідомлювані правила вико-ристання телевізору. У 20 % сімей такі правила відсутні взагалі, або ж вони не усвідомлюються молодшим поколінням, тому що порушена сімейна ієрархія, комунікації всередині родини.

Одночасно новини дивляться разом біля третини сімей (га-даю, що зараз навіть більше). Суспільно-політичні передачі діти разом з батьками дивляться в 11 % випадків, але ще майже 10 % опитаних батьків навіть не здогадуються, що їх діти включені в суспільно-політичне життя. Найбільш споживаним медіа-контентом є художні фільми та серіали. Таким чином, люди скаржаться на де-фіцит інформації щодо суспільно-політичних подій, а самі обирають розважальні програми. У цьому ж дослідженні було з’ясовано, що найчастіше за все як спільну медіаподію й діти, й батьки визначають перегляд телесеріалов. Серед таких були названі російські сімейні гумористичні серіали («Щасливі разом», «Вороніни», «Таткові дочки»).

У загальному вигляді метою наступного дослідження стала психологічна експертиза популярних в українському медіапросторі телевізійних серіалів задля прогнозування можливих наслідків їх впливу на розвиток та формування ціннісно-смислової сфери дітей та молоді. Здійснювалося експертне опитування, у якому брали участь більш ніж 100 експертів.

Треба зазначити, що, за оцінками експертів, саме жінки в серіалах є носіями та виразниками цінностей, а життєві за-дачі чоловіків-героїв серіалів – власний розвиток (особистий та професійний) та розваги з друзями. Якщо проаналізувати


26

оцінки цінностей кожного конкретного персонажу серіалу, стає зрозумілим, що найбільш відразливий персонаж, над яким сміються усі інші, у максимальному ступені є носієм цінностей.

Якщо говорити окремо про цінності серіальних чоловіків, то найбільш високо оцінюються експертами переважно цінності-цілі: розваги, здоров’я, активне життя, любов, матеріальна забезпече-ність. Найкращою в будь-яких ситуаціях для них є життєрадісність. Девіз серіального чоловіка – «посміхнися, і отримаєш все»: задо-волення, гроші, жінок, щастя, енергію, навіть сім’ю. І це засвоює молоде покоління.

У той же час цінності важливі для жінок-героїнь серіалів – роз-виток, кар’єра, освіта. Важливими для цього є вольові якості – засоби самоствердження: впевненість в собі, сміливість в обстоюванні власної думки, поглядів, незалежність, тверда воля, непримирен-ність до своїх недоліків і недоліків інших, а також цінності-цілі – свобода та активне життя. Жінки також є підлеглими з високими домаганнями, що дозволяє їм отримувати те, чого вони хочуть.

Отже, дитина засвоює, що треба розважатися, або ж прагнути заробляти гроші. Навіть сім’я не є найважливішою цінністю, а про Батьківщину не йдеться взагалі.

Ми узагальнили тенденції та виділили основні «посили». Їх можна розглядати як соціальні повідомлення, які діти дошкільного та молодшого шкільного віку отримують із сімейних гумористич-них серіалів виробництва Росії:

◘ стереотипи розподілу гендерних ролей: чоловік повинен розважатися в житті, жінка – важко працювати;

◘ нехтування роллю емоцій та почуттів у житті людини; мета виховання – контроль емоцій;

◘ розум є єдиною основою пізнання та поведінки людей, а отже, й успішності людини, досягнення нею незалежності;

◘ міжособистісні стосунки та любов не є самостійними цін-ностями, а залежать від статусу та соціальної успішності людини;


27

◘ творчість протиставляється продуктивності, яка в сучасному світі є найважливішою;

◘ робота може бути цікавою лише у керівника.Таким чином, можна намалювати картину близького май-

бутнього, коли діти, підлітки та юнаки, що нині дивляться сучасні серіали, увійдуть у доросле життя. Це буде світ звеличення со-ціальної успішності, світ менеджерів, світ договірних стосунків у сім’ї, побудованих на незалежності чоловіка і жінки один від одного, у цьому світі творчості, розвитку, пізнанню знайдеться місця. Подальший розвиток алексетимії (якщо дорослі прихову-ють та «зневажають» свої емоції, дитина не зможе опанувати їх) пов’язаний зі зростанням ролі емоційного інтелекту як основи спілкування в інформаційну добу.

Постає питання: до чого дійде наше суспільство за умови впливу таких спотворених серіальних цінностей на виховання? Адже гумористичні серіали дивляться та дивитимуться надалі, а це призводить до несвідомого засвоєння відповідних соціальних стереотипів та серіальних цінностей. І саме на них через кілька років будуватимуться стосунки, формуватимуться сім’ї та вихо-вуватимуться діти.

Ми розглянули, як сучасні сім’ї проводять вільний час та як це впливає на молоде покоління. До цього варто додати результати аналізу власне того, що пропонує нам сучасний телевізійний про-стір. Активісти громадського руху «Відсіч» у рамках ініціативи «Бойкот російського кіно» провели 17-годинний моніторинг десяти провідних українських телеканалів. Результати вражають: частка російського контенту на українському телебаченні переважає 40 %, майже стільки, скільки українського. Виявилося також, що на укра-їнському телебаченні лише 29 % україномовного контенту. Більш ніж 60 % українських програм на телебаченні російськомовні. У вересні також проводився тижневий моніторинг українського теле-ефіра. З’ясувалося, що головні українські телеканали транслюють по 7 ½ годин російського контенту шоденно. Сьогодні в умовах


28

інформаційної війни на українських телеканалах показують до 50 російських телепередач на день.

Отже, резюмуємо наші роздуми. Телебачення є найбільш споживаним видом медіа. Інформаційний простір, що створюється телебаченням, насичений низькопробною продукцією, переважно виробництва Росії, яка спотворює ціннісно-смислову сферу дити-ни ще в дошкільному та молодшому шкільному віці, нав’язуючи неповноцінні моделі поведінки, які дитина сприймає як зразки, руйнуючи гармонійні сімейні стосунки. Як у таких умовах зупи-нити неусвідомлюваний процес «заглиблення» в медіа-контент? Як навчити дитину взаємодії з медіапростором? Чи можемо ми дові-рити сучасним серіалам виховання дітей? Чи можемо ми говорити про виховання патріотів, національно свідомих та сильних духом, якщо з дитинства наші майбутні патріоти виховуються російськими гумористичними серіалами з спотвореною мораллю і цінностями?

Так, один з шляхів – це стимуляція ТБ до створення великої кількості патріотичних, і не тільки, програм та фільмів для дітей, підлітків та молоді, але як це зробити в умовах комерціалізації мас-медіа та економічної кризи? Можливо піддати інформаційний простір цензурі, але «заборонений плід солодкий», заборони під-вищують мотивацію до пошуку шляхів їх обходу. Крім того, чим ми можемо швидко замінити «забраковані» з патріотичної точки зору серіали та фільми?

Важливо усвідомлювати, що виховання патріотизму почина-ється в молодшому шкільному віці. Ще в 1951 р. Ж. Піаже визначив, що в 6-7 років дитина набуває перших фрагментарних знань про свою етнічну приналежність, а в 8-9 років вже чітко ідентифікує себе з власною етнічною групою. А зараз етнічна приналежність наших дітей формується під впливом сімейних гумористичних (і не тільки) серіалів виробництва Росії.

У цьому випадку ми говоримо про етнічну приналежність у соціально-психологічному сенсі. Ми маємо на увазі українську націю, що побудована на базі великої кількості етносів, яких звела


29

разом історична доля в політичному об’єднанні на основі загаль-ного громадянства, у т. ч. й росіян, які живуть в Україні, а також більш ніж 130 інших національностей та народностей. Поєднання їх культур, мов, побутових звичаїв визначає українську політичну націю, український народ. Нація усвідомлює себе, синтезуючи різноманітні елементи, причому суто етнічні критерії (мова, побут і ін.) приналежності вже не відіграють ключової ролі. На перший план виходять ті аспекти, які забезпечують надетнічність, синтез етнічних, міжетнічних і іноетнічних компонентів (політичну, ре-лігійну та ін.). Саме це відбулося в Україні останнім часом.

У такому випадку виховання патріотизму – це виховання любові до Батьківщини, гордості за досягнення і культуру своєї країни.

Додамо, що найбільш гостро цінності патріотизму сприйма-ються у віці 8-18 років. У цей віковий період у людини відбуваєть-ся ідентифікація – процес усвідомлення себе як частини великої соціальної спільноти.

Ситуація в нашій країні вимагає усвідомлення необхідності спеціальних заходів в інформаційному просторі в умовах інфор-маційної війни. І найбільш важливими вони є для підлітків та для батьків дітей дошкільного та молодшого шкільного року. Йдеться не про цензуру, а про розвиток критичного сприймання дітьми та молоддю медіаконтенту, про медіаосвіту.

У сучасній медіаосвіті акцент робиться на формуванні в аудиторії здатності до активного, усвідомлюваного сприймання медіа-контенту, розвитку самостійної критичної оцінки ЗМІ, набутті практичних навичок виявлення спотворень в отриманій інформації, виробленні стійкого імунітету до маніпулятивного впливу ЗМІ, отриманні соціального досвіду спілкування з медіа. Медіаосвіта в сучасних умовах може сприяти формуванню свідомих та сильних духом патріотів. ■


30

Література1. Абраменкова В. В. Социальная психология детства : учебн.

пособие / В. В. Абраменкова. – М. : ПЕР СЭ, 2008. – 431 с.2. Вознесенська О. Л. Система ціннісних орієнтацій персо-

нажів сучасних серіалів як чинник формування цінностей дітей та молоді / О. Л. Вознесенська // Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. ст. / НАПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; [ред. рада: М. М. Слюсаревський (голова), В. Г. Кремень, С. Д. Максименко та ін.]. – К. : Міленіум, 2013. – Вип. 32 (35). – С. 294 – 303.

3. Вознесенська О. Спільне медіа-дозвілля родини / Олена Вознесенська // Психологічні перспективи. – Спец. вип. «Пси-хологія професійної діяльності працівників соціальної сфери». – 2012. – С. 100 – 110.

4. Медіа-культура особистості: соціально-психологічний підхід : навч. посіб. / О. Т. Баришполець, Л. А. Найдьонова, Г. В. Мироненко та ін. ; за ред. : Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. – К. : Міленіум, 2009. – 440 с.


31

Інноваційний вектор у краєзнавчій роботі бібліотек

Херсонщини з молоддю

Ірина Тарадименко,завідувач науково-методичного відділу

Херсонської ОБЮ ім. Б. Лавреньова

Вивчення історії рідного краю за допомогою інноваційних інтерактивних форм роботи – один із пріоритетних на-

прямів роботи бібліотек з молоддю. Серед широкого розмаїття книжкових

виставок з краєзнавства, що влаштовуються бібліотеками Херсонщини, хотілося б ви-окремити саме сучасні та інтерактивні як за формою, так і за змістом.

Виставка-інсталяція «Ми сильні на-шою любов’ю до України» була організо-вана до 22-ої річниці незалежності України в центральній районній бібліотеці Велико-олександрівської ЦБС.

З ініціативи юнацтва тема виставки знайшла продовження в однойменному відеопроекті, під час з’йомок якого кожен читач мав змогу прочитати рядки улюблених творів видатних україн-ських поетів та письменників, присвятити їх Дню незалежності і висловити власне бачення майбутнього України. У цьому проекті юнаки і дівчата Великої Олександрівки виявили свій патріотизм любов до малої батьківщини, рідного села, дому (докладніше про це див.: http://metobuks.blogspot.com/2013/08/blog-post_23.html).

Краєзнавство

КнижКові виставКи з Краєзнавства,

що влаштовуються бібліотеКами

херсонщини, зазвичай, сучасні та інтераКтивні

яК за формою, таК і за змістом.


32

Бібліотекарі сільських бібліотек-філій Великоолександрівської ЦБС популяризують краєзнавчі джерела за допомогою змістовно і естетично оформлених книжково-ілюстративних виставок та екс-позицій про історичне минуле та сьогодення Херсонщини: «Наш регіон: прогнозуємо завтрашній день», «Моє село – краплиночка на карті», «Херсонщина – душі моєї святиня».

Книжкові виставки бібліотек Херсонської ЦБС відрізняються різноманітністю форм: виставка-репортаж «Моя Херсонщина, мій краю, з тобою мрію і живу», виставка-знайомство «Жінки Херсонщини», виставка-дайджест «Херсонщина пам’ятає: із ми-нулого у прийдешнє», виставки-вітання «Херсоне мій, пишаюся тобою!» та «Золота корона Скіфії», відкритий перегляд-фотогалерея «Несподівані ракурси історії», виставка-панорама «Херсон крізь роки», виставки-заклики «Херсонщина, повінчана зі словом, нас вкотре кличе до розмови» та «Знай свою вулицю, свій мікрорайон».

Прагнучи залучати молодь до читання, ЮСП бібліотек Херсонщини займаються популяризацією краєзнавчої літератури за допомогою організації інтерактивних масових заходів.

Історичний бівуак «Мій край у воєнну годину» (до дня ви-зволення Білозерки від фашистських загарбників) був проведений у бібліотеках Білозерської ЦБС (докладніше див.: http://bilozerkacbs.blogspot.com/2014/02/blog-post_12.html).

Літературно-музичні імпрези «Біль, обернений у слово: по-ети про війну в Афганістані» бібліотеки організували у співпраці з працівниками Білозерського народного музею (http://bilozerkacbs.blogspot.com/2014/03/blog-post_14.html).

Молодіжна флеш-акція «Поетичний розмай» відбулася на базі літературно-музичної кав’ярні «Голопристанська Ліttеrrа», яка діє в центральній районній бібліотеці Голопристанської ЦБС уже понад 2 роки. Увечері молодь зібралася в центрі міста, щоб у формі флеш-мобу познайомити людей з поетами Херсонщини. Приємною несподіванкою для учасників акції виявився перегляд відеоролика, у якому молодь декламувала поетичні твори (докладніше


33

див.: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=349335761853820&set=a.349335591853837.1073741835.100003321987047&type=3&theater ).

Інтелектуальна гра-подорож «Стежками рідного краю» з нагоди 70-річчя утворення Херсонської області відбулася на засі-данні читацького об’єднання за інтересами «Старшокласник UA» центральної районної бібліотеки Каланчацької ЦБС (докладніше див. тут: http://kalanchakcbs.blogspot.com/2014/03/blog-post_17.html).

Віртуальний маршрут «Світ не пізнаєш, не вивчивши рід-ного краю» проклала міська юнацька бібліотека Новокаховської ЦБС (докладніше див.: http://cbsnkah.blogspot.com/2014/02/blog-post_9160.html).

Віртуальну топологію «Спіраль часу», цикл масових заходів про найцікавіші сторінки історії Херсона, курйозні факти з його життя, відомих діячів, які бували в місті в різні часи, провели бібліотеки Херсонської ЦБС напередодні урочистостей з нагоди 235-річчя від дня заснування міста. Серед найбільш цікавих ма-сових заходів можна виділити: історичний дайджест «Портрет на тлі епохи», краєзнавчу вікторину «Ми – друзі: Я і Херсон», краєзнавчий ноктюрн «Мелодії старого міста», краєзнавчі етюди «Я з тих країв, де за Дніпром кургани…».

У рамках краєзнавчого проекту «Віртуальний музей» біблі-отеки-філії для юнацтва №13 Херсонської ЦБС, за підтримки на-укових працівників Херсонського обласного краєзнавчого музею А. Лопушинського і М. Абікулової та праціника інспекції з охорони пам’яток Херсонської області Д. Сікози відбулися віртуальні краєзнавчі подорожі в минуле: «Таємниці давнього степу: сармати», «Античне місто Ольвія» та «Послание скифов или Загадки золотого оленя», а також вечір-портрет «С Херсоном связанные судьбы: Виктор Гошкевич», присвячений життю і діяльності відомого херсонського історика-краєзнавця, засновника херсонського краєзнавчого музею, редактора газети «Юг», активного громадського діяча В. І. Гошкевича.

У краєзнавчому квесті «Форвард – Бібліотека!» застосувалися нові можливості отримання і передачі інформації. Уперше бібліотеки


34

Херсона спільно з Центром сприяння інформаційним технологіям звернулися до послуг соціальної мережі з функцією геопозиці-онування Foursquare, яка дозволяє користувачеві з’єднуватися з друзями, мобільно оновлювати своє місцезнаходження і дізна-ватися про місцезнаходження друзів, обмінюватися інформацією.

У Foursquare (за адресою https://ru.foursquare.com) було ство-рено мережу бібліотек ЦБС, діяльність якої активувалася в період перереєстрації користувачів.

Використовувалася мережа Foursquare і в квесті «Херсон: історичні орієнтири» до щорічного глобального Дня Foursquare, у якому брали участь активні користувачі з міських бібліотек-філій № 1, 3, 8, 14 та відділу з обслуговування юнацтва ЦМБ. Квест передбачав приємні бонуси за відвідування локацій, конкурси, спеціальне частування (докладніше див.: http://ks14lib.blogspot.com/2013/04/blog-post_23.html).

Конкурс-представлення «Чумацький шлях в Асканії-Нова» організувала для своїх читачів юнацька кафедра бібліотеки-філії Асканія-Нова Чаплинської ЦБС. Мета конкурсу – визначення марш-руту чумацького шляху на території Асканії-Нова, дослідження наявності пам’яток чумацтва на території заповідника, вивчення побуту чумаків та їхніх традицій.

У краєзнавчій діяльності бібліотек Херсонської ЦБС активно використовуються також клубні форми роботи з молоддю.

Літературна вітальня відділу з обслуговування юнацтва ЦМБ ім. Лесі Українки приділяє увагу вихованню у юних читачів патріотизму, поваги та любові до своєї малої батьківщини через популяризацію творчості місцевих авторів;

Краєзнавчий клуб «Боріон» бібліотеки-філії №13 здійснює пошуково-краєзнавчу роботу під гаслом: «Помни, мира не узна-ешь, не зная края своего!» і пропонує зустрічі з краєзнавцями, зна-йомство з цікавими людьми і новими книжками про рідний край.

Використовуючи сучасні Інтернет-технології, бібліотекарі області почали створювати власні краєзнавчі веб-ресурси з метою


35

просування відомостей про свій край у загальний інформаційний простір.

Бериславська ЦБССайт «Бериславська центральна районна бібліотека». Сторінки:краєзнавча Бериславщина http://berislav.ucoz.ua/index/0-11;70-річчя Херсонської області http://berislav.ucoz.ua/. Білозерська ЦБСБлог Білозерської ЦБС.Сторінки:краєзнавство http://bilozerkacbs.blogspot.com/p/blog-page_17.

html;ювілейна Херсонщина: 70-річчю утворення Херсонської об-

ласті присвячується http://bilozerkacbs.blogspot.com/p/blog-page_10.html.

Великоолександрівська ЦБСБлог «Відкрий для себе Великоолександрівщину».http://volexandrbible.blogspot.com/ (матеріали, присвячені знаменним і пам’ятним датам краю,

його історії, цікавим і талановитим людям, подіям, що відбува-ються на території району).

Голопристанська ЦБССайт «Голопристанська районна бібліотека».Сторінки:краєзнавство http://gprystan-crb.edukit .kherson.ua/

krayeznavstvo/; письменники Голопристанщини http://gprystan-crb.edukit.

kherson.ua/. Іванівська ЦБСБлог «Іванівська районна бібліотека для дорослих».Сторінки: Херсонщині – 70 http://ivcbs.blogspot.com/p/blog-page_3.html;


36

краєзнавчий куточок Іванівського району http://ivcbs.blogspot.com/p/blog-page_9.html

Каховська районна об’єднана бібліотека ім. М. БратанаБлог «Каховщина бібліотечна» http://kaxovbib.blogspot.com/. Web-проекти: перлини Каховки http://shrivfa.blogspot.com/ 70-річчю утво-

рення Херсонської області присвячується; Квітуй, зростай, Каховщино моя! http://kachovchina.blogspot.com/. Нижньосірогозька ЦБСБлог «Запрошуємо на блог комунального закладу “Нижньо-

сірогозька центральна бібліотека”».Сторінка: рідний край – наша гордість http://biblioteka-nserogozy.blogspot.com/2014/03/blog-post_5947.

html Скадовська ЦБСБлог «Комунальний заклад “Скадовська ЦБС”».Сторінки: Пізнаємо рідний край разом http://biblioskad.blogspot.com/p/

blog-page_4html 726;Краєзнавчий архів http://biblioskad.blogspot.com/p/blog-

page_9630.html. Чаплинська ЦБСБлог Чаплинської ЦБС.Сторінки:краєзнавство http://chaplcrb2013.blogspot.com/p/blog-page_7009.

html; Херсонській області – 70 http://chaplcrb2013.blogspot.com/p/

blog-page_12.html ■


37

Яку книгу шукає в Інтернеті молодий користувач?

Як дізнатися про це бібліотекарю?

Максим Красій, соціолог ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Всеукраїнське соціологічне дослідження з такою назвою проходило з березня по вересень 2014 р.

Метою цього дослідження було виявлення популярних книг та книжкових мереж, які обирають молоді користувачі в Інтернеті.

Дослідження проводилося в ДЗ «ДБУ для юнацтва», а також у 19 обласних біблі-отеках, а саме: у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоград-ській ім. О. Бойченка, Миколаївській, Одеській ім. В. Маяков-ського, Полтавській ім. О. Гончара, Харківській, Херсонській ім. Б. Лавреньова, Хмельницькій, Черкаській ім. В. Симоненка ОБЮ; Рівненській, Тернопілській ОБМ; Закарпатській ОБДЮ; Сумській ім. Н. Крупської; Чернівецькій ім. М. Івасюка ОУНБ (табл. 1).

У дослідженні брали участь 10382 респондента, серед яких 4176 (40 %) чоловіків та 6206 (60 %) жінок.

Відповідно до закону «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», у дослідженні брали участь лише рес-понденти віком від 15 до 35 років. Конкретніше за віковим показником вони розподілилися наступним чином: 15-19 років – 4152 (40 %); 10-14 років – 3020 (29 %); 20-24 роки – 2390 (23 %); 25-35 років – 830 (8 %). Об’єктом дослідження були молоді користувачі Інтернету.

Соціологічні дослідження

мета ДосліДження – виявлення ПоПулярних

Книг та КнижКових мереж, яКі обирають молоДі

Користувачі в інтернеті.


38

Таблиця 1. Розподіл респондентів за бібліотеками

Назва бібліотеки Кількість респондентів

Одеська ОБЮ ім. В. Маяковського 2802Івано-Франківська ОБЮ 1885Вінницька ОБЮ 824Черкаська ОБЮ ім. В. Симоненка 637Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка 610Кіровоградська ОБЮ ім.О. Бойченка 602Київська ОБЮ 487Закарпатська ОБДЮ 463КЗ «Харківська ОБЮ» 452Херсонська ОБЮ ім. Б. Лавреньова 433Житомирська ОБЮ 320Сумська ОУНБ ім. Н. Крупської 257Волинська ОБЮ 100Миколаївська ОБЮ 100Рівненська ОБМ 100Хмельницька ОБЮ 100Тернопільська ОБМ 85 КЗ «Запорізька ОБЮ» 75Полтавська ОБЮ ім. О. Гончара 50Усього 10382


39

Розглянемо відповіді на окремі запитання.Запитання 1. Чи шукаєте Ви наукову та художню літературу

в Інтернеті?

8488 респондентів (82 %) вказали, що користуються Інтер-нетом для пошуку літератури яка їх цікавить, 1414 респондентів (13 %) не користуються ним, а 480 учасників опитування (5 %) не відповіли на це запитання.

Запитання 2. Ви користуєтеся платними чи безкоштовними

книжковими мережами?

Звичайно, більшість респондентів (8513, тобто 82 %) корис-туються безкоштовними книжковими мережами. Але 613 (6 %) готові сплачувати гроші за користування більш якісними та надій-ними книжковими мережами. 1121 респондент (11 %) звертається до послуг як платних, так и безкоштовних книжкових мереж, 135 учасників (1 %) не відповіли на це запитання.


40

Запитання 3. Яку останню книгу Ви скачували чи читали в електронній бібліотеці?

На це запитання респонденти давали різноманітні відповіді, найчастіші з яких наводяться у таблиці 2.

Таблиця 2. Книги, яким надають перевагу респондентиКнига АвторАлхімік П. КоельйоОдинадцять хвилин П. КоельйоМеханічний апельсин Е. Берджесс Серце Чорної Мадонни О. ВолодарськаП’ятдесят відтінків сірого Е. ДжеймсСутінки С. МайерГаррі Потер Дж. РоулінгПортрет Доріана Грея О. УайльдІнферно Д. БраунЯнголи і демони Д. БраунКод да Вінчі Д. Браун451 градус за Фаренгейтом Р. БредберіМайстер і Маргарита М. БулгаковСоло для Соломії В. ЛисРоксолана О. Назарук Великий Гетсбі Ф.ФіцджеральдНа запах м’яса Люко ДашварЗамок на скалі Люко ДашварКобзар Т. Шевченко Чорна рада П. Куліш

Усі книги, зазначені в таблиці 2, можна назвати популяр-ними, оскількі багато респондентів вказували саме їх. До трійки найчастіше скачуваних останнім часом книг увійшли твори таких авторів, як П. Коельйо, Д. Браун, Люко Дашвар.


41

Запитання 4. Як зазвичай Ви знаходите електроні бібліотеки в Інтернеті?

8067 респондентів (78 %) використовують для пошуку елект-ронних бібліотек спеціальні пошукові системи. 1016 респондентів (10 %) зазвичай знаходять електронні бібліотеки за порадою своїх друзів, знайомих чи рідних. Варіант «за допомогою реклами» обрали 934 учасники опитування (9 %). Самі респонденти вказали 54 інші варіанти, але загальна кількість тих, хто їх назвав, не перевищила 1 %. 311 респондентів (3 %) взагалі не відповіли на це запитання.

Запитання 5. Чи завжди Ви знаходите потрібні книги в Інтернеті?

Більшість респондентів, 6437 (62 %), з легкістю знаходять в Інтернеті потрібну їм літературу. Значно менше респондентів, 2076 (20 %), інколи мають проблеми з пошуком літератури. Майже вдвічі менше респондентів, 1132 (11 %), не можуть знайти її дуже часто, а 529 (5 %) взагалі не можуть знайти літературу в Інтернеті самостійно. Ще 208 учасників опитування (2 %) не відповіли на це запитання.


42

Запитання 6. Чи можете Ви вказати автора та назву книги/книг, які не знайшли в Інтернеті?

Нижче, в таблиці 3, представлені 30 книг, які респонденти вказували найчастіше.

Таблиця 3.Книги, які респонденти не знайшли в Інтернеті, та їх

авториКнига Автор1. Інферно Д. Браун2. Янголи і демони Д. Браун3. Код да Вінчі Д. Браун4. На запах м’яса Люко Дашвар5. Скажи мені, що ти мене любиш Е. Ремарк6. Чума А. Камю7. Метро 2033 Д. Глухівський8. Алхімік П. Коельйо9. Заїр П. Коельйо10. Записник мага П. Коельйо11. 100 років самотності Г. Маркес12. Дім на горі В. Шевчук13. Старі люди Ю. Андрухович14. Не плачте за мною ніколи М. Матіос15. Черевички Божої Матері М. Матіос16. 451 градус за Фаренгейтом Р. Бредбері17. Майстер і Маргарита М. Булгаков18. Соло для Соломії В. Лис19. Маска В. Лис20. Гаррі Потер Дж. Роулінг21. 1Q84 Х. Муракамі22. Тіні забутих предків М. Коцюбинський23. Тричі продана В. Наніїв24. Замок на скелі С. Вілар


43

25. Хрещений батько М. Пьюзо26. Звичаї українського народу О. Воропай27. Кар’єра Ругонів Е. Золя28. Три метри над небом Ф. Моччіа29. Пісня льоду та полум’я Д. Мартін30. Тумани Авалона М. Бредлі

Отже, на ці 30 книг, які респонденти часто не можуть зна-йти самостійно, слід звернути увагу бібліотекарям та, за змоги, допомогати користувачам у їх пошуку. Порівнюючи таблиці 2 та 4, можна побачити багато збігів між ними, що свідчить про дійсну популярність зазначених книг.

Запитання 7. Що для Вас головне на сайті/сайтах, на яких

Ви читаєте/скачуєте книги? (Можна обрати кілька варіантів).Відповідаючи на це запитання, респонденти зазначали що

на книжкових сайтах для них найголовнішими є:◘ можливість скачування книги (6383 респондентів; 61 %);◘ можливість перегляду книги он-лайн (4775 респондентів;

46 %).Меншою популярністю користуються такі варіанти, як:◘ дизайн сайту (2041 респондент; 20 %);◘ пошукова система сайту (1349 респондентів; 13 %);◘ наповнення сайту (1030 респондентів; 10 %).Нарешті, останні місця займають:◘ можливість коментування книг та перегляду цих коментарів

(831 респондент; 8 %);◘ можливість спілкування з іншими користувачами сайту –

обрали (727 респондентів; 7 %);◘ легка адреса сайту (718 респондентів; 7 %).Власні варіанти подали менше 1 % респондентів, а 529 учас-

ників опитування (5 %) не відповіли на це запитання.


44

Запитання 8. Чи берете Ви участь в обговоренні книг на різних книжкових сайтах та форумах?

6013 респондентів (58 %) не беруть активної участі в об-говоренні книг в Інтернеті, 3721 (36 %) опитаних, навпаки, об-говорюють цікаву їм літературу в мережі, а 648 (6 %) учасників опитування проігнорували це запитання.

Ми також запропонували респондентам вказати сайти, на яких вони зазвичай обговорюють книги. Список найпопулярніших сайтів серед відповідей респондентів вказані в таблиці 4.

Таблиця 4.Найпопулярніші книжкові сайти

Назва сайта Опис сайтаbook-online.com.ua електронна бібліотекаloveread.ws електронна бібліотекаtululu.org електронна бібліотекаlib.ru електронна бібліотекаlitmir.net електронна бібліотекаbookland.net.ua книжковий ресурсfact.Kiev.ua книжковий ресурсbookclub.ua книжковий клубbibliomania.com книжковий ресурсtereveni.org книжковий форумukrlib.com.ua електронна бібліотекаlib.com.ua електронна бібліотека


45

bookforum.com.ua книжковий форумex.ua сервіс збереження інформаціїbook.ua книжкова соціальна мережаyakaboo.ua книжковий магазинknugoman.org.ua книжковий форум

Запитання 9. Де Вам зручніше шукати книги: у традиційній чи електронній бібліотеці?

5077 учасників опитування (49 %) вказали, що їм зручніше шукати літературу в електронній бібліотеці, 4358 (42 %), навпаки, вказали, що їм краще це робити у звичайній бібліотеці, 630 (6 %) вагаються між цими двома варіантами, а 317 респондентів (3 %) не відповіли на це запитання.

Запитання 10. Які сервіси, на Вашу думку, мають бути пред-ставлені на сайті бібліотеки для юнацтва? (Можна обрати кілька варіантів).


46

Відповіді на це запитання можна розділити на три групи. До першої групи входять сервіси, які, на думку значної кількості респондентів, мають бути представлені на сайті юнацької бібліо-теки, до другої – сервіси, щодо яких у респондентів немає визна-ченої думки, а до третьої – сервіси, обрані безумовною меншістю опитаних.

Перша група:◘ пошук в електронному каталозі – 5507 (53 %) респондентів;◘ наявність повних текстів видань – 4672 (45 %) респондента.Друга група: ◘ можливість подовження терміну користування літературою –

1651 респондент (16 %); ◘ відображення рейтингів популярності книг/авторів – 1603

респондента (16 %);◘ можливість попереднього замовлення літератури – 1560

(15 %) респондентів.Третя група:◘ віртуальна довідка – 1360 (13 %) респондентів;◘ розсилка повідомлень про книги – 1341 (13 %) респондент;◘ рекомендації – 1153 (11 %) респондента.

Запитання 11. Які жанри книг Вам найбільш цікаві? Можна обрати кілька варіантів.

Найпопулярнішими у респондентів виявилися романи (2914, тобто 28 % учасників опитування), 1976 (19 %) воліють читати детективи та трилери, трохи менше, а саме 1759 (17 %) опитаних, полюбляють фантастику, 1239 (12 %) – документальні та наукові книжки, 1131 (11 %) – пригодницькі твори. Драми обрали 819 (8 %), а казки – 409 (4 %) респондентів. Варіанти «сатира» і «фольклор» набрали по 1 % ствердних відповідей (102 і 124 респонденти, від-повідно). Інші варіанти вказали 242 (2 %) респондентів.


47

Запитання 12. Яку літературу Ви обираєте насамперед – українську чи зарубіжну?

Більше половини опитаних респондентів (5814, тобто 56 %) насамперед обирають зарубіжну літературу, трохи менше поло-вини (4257, тобто 41 %) – українську літературу. 311 учасників опитування (3 %) не відповіли на це запитання.

Запитання 13. Назвіть Вашу найулюбленішу книгу?У таблиці 5 представленні книги, які респонденти вказували

найчастіше.

Таблиця 5.Найпопулярніші книги

Книга Автор1. Кайдашева сім’я І. Нечуй - Левицький2. Записки самашедшего Л. Костенко3. Маруся Чурай Л. Костенко4. Кобзар Т. Шевченко5. На запах м’яса Люко Дашвар6. Мати все Люко Дашвар7. Молоко з кров’ю Люко Дашвар8. Залишенець В. Шкляр9. Лісова пісня Леся Українка10. Соло для Соломії В. Лис11. Поліська мудрість Пелагеї В. Лис


48

12. Мазепа Б. Лепкий13. Украдене щастя І. Франко14. Метро 2033 Д. Глухівський15. Собаче серце М. Булгаков16. Майстер і Маргарита М. Булгаков17. Війна і мир Л. Толстой18. Анна Кареніна Л. Толстой19. Сагайдачний А. Чайковський20. 1Q84 Х. Муракамі21. Біле ікло Д. Лондон22. Володар перснів Р. Толкін23. Діти капітана Гранта Ж. Верн24. Сяйво С. Кінг25. Інферно Д. Браун26. Янголи і демони Д. Браун27. Код да Вінчі Д. Браун28. Алхімік П. Коельйо29. Диявол та сеньйорита Прім П. Коельйо30. Три товариша Е. Ремарк31. Портрет Доріана Грея О. Уайльд32. Пригоди Тома Сойєра М. Твен33. Пригоди Шерлока Холмса А. Конан Дойл34. Гарі Поттер Дж. Ролінг35. Фауст Й. Гете36. Червоне і Чорне Ф. Стендаль37. Парфумер П. Зюзкінд38. 451 градус за Ференгейтом Р. Бредбері39. Пригоди Олівера Твіста Ч. Діккенс40. Граф Монте-Крісто О. Дюма41. Три мушкетера О. Дюма42. Маленький принц А. Екзюпері43. Річард Левове серце В. Скотт44. Айвенго В. Скотт


49

45. Дон Кіхот М. Сервантес46. Подорож Гулівера Д. Свифт47. Аліса в країні Чудес Л. Керрол48. Віднесені вітром М. Мітчелл49. Пурпурові вітрила А. Грін

Висновки. Отже, проаналізувавши результати дослідження, можна зробити висновок, що тенденція зростання популярності електронних бібліотек посилюється. Більшість користувачів ком-фортно почувають себе в «електронному» середовищі і самостійно можуть знаходити потрібну їм літературу. Щоправда, деякі респон-денти зазначали, що не можуть самостійно підбирати книжки, проте таких небагато. Саме на них мають звернути увагу бібліотекарі, навчивши їх користуватися сервісами для пошуку книг он-лайн.

Які ж книги зараз популярні в Інтернеті? Більше половини учасників опитування вказали, що в ньому вони шукають пере-важно зарубіжну літературу. Можливо, це зумовлено просто де-фіцитом у бібліотечних фондах зарубіжної літератури, особливо сучасної. Що стосується жанрів, то опитані традиційно надають перевагу фантастиці, пригодам, детективам та трилерам і дещо несподівано – документальній та науковій літературі.

Наведемо більш докладний перелік популярних авторів та їх книжок.

Українські письменники: Ліна Костенко, «Записки самашед-шего» та «Маруся Чурай»; Люко Дашвар, «На запах м’яса», «Мо-локо з кров’ю», «Мати все»; Володимир Лис, «Соло для Соломії», «Поліська мудрість Пелагеї» та «Маска»; Іван Франко «Украдене щастя»; Леся Українка «Лісова пісня»; Тарас Шевченко, «Кобзар».

Російські письменники: Михайло Булгаков, «Майстер і Мар-гарита», «Собаче серце»; Лев Толстой, «Війна і мир», «Анна Ка-реніна»; Дмитро Глухівський, «Метро 2033».

Зарубіжні письменники: Пауло Коельйо, «Алхімік», «Одина-дцять хвилин», «Диявол та сеньйорита Прім»; Ден Браун «Інферно»,


50

«Код да Вінчі», «Янголи та демони»; Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»; Джоан Ролінг, «Гарі Поттер»; Рей Бредбері, «451 градус за Фаренгейтом»; 6. Харукі Муракамі, «1Q84»; Френсіс Фіцджеральд, «Великий Гетсбі»; Джон Мартін «Пісня льоду та полум’я»; Артур Конан Дойль, «Пригоди Шерлока Холмса»; Алек-сандр Дюма, «Граф Монте-Крісто», «Три мушкетери»; Вальтер Скотт, «Айвенго», «Річард Левове Серце».

Звісно, можна сказати, що вподобання респондентів ситуати-вні, і вже через тиждень, місяць, рік вони зміняться. Щоб визначити, чи це так, ми ставили запитання про обговорення учасниками опи-тування улюблених книг і сайти, на яких ведеться таке обговорення. Виявилося, що 36 % респондентів беруть участь у обговоренні книг в Інтернеті на сайтах book-online.com.ua, «bookland.net.ua», «bookclub.ua», «tereveni.org», ukrlib.com.ua, «bookforum.com.ua» тощо. Отже, знайомлячись із цими сайтами, бібліотекарі можуть відстежувати динаміку популярності окремих книг.

Торкаючись «книжкових» сайтів, слід насамперед зазначити, що майже всі респонденти користуються переважно безкоштовними електронними бібліотеками, книжковими ресурсами. По-перше, відповідаючи на пряме запитання, вони вказували в першу чергу безкоштовні сайти, а по-друге, 82 % респондентів зазначили, що не користуються платними книжковими мережами. Втім, 18 % опитаних інколи звертаються до платних книжкових мереж. Адже на безкоштовних сайтах знаходити якісні матеріали нелегко, тим більше, що з появою нових гаджетів (електронні книги, планшети, смартфони тощо) виникли і нові формати файлів, які складніше знайти за традиційні «doc» і pdf».

Для наших респондентів важливо мати можливість скачувати книгу з даних сайтів або хоча б переглядати її у режимі он-лайн. Окрім цього, на сайтах юнацьких бібліотек користувачі хотіли б бачити повні тексти видань та шукати книги в електронному каталозі.


51

Таким чином, електронні бібліотеки нині користуються значною популярністю завдяки своїй практичності та простоті. Але не слід ставити хрест і на традиційних бібліотеках, оскільки кожному третьому респонденту легше шукати книги саме в них. Безумовно, традиційні книгозбірні треба удосконалювати, роз-робляючи нові форми роботи з читачами. Цьому, на нашу думку, сприятимуть наступні пропозиції.

Пропозиції. Модернізацію бібліотек варто здійснювати у таких напрямках:

◘ популяризація якісної української літератури серед молоді; ◘ поповнення фондів бібліотек новими книгами українських

та зарубіжних авторів, популярними серед молоді (у т. ч. перелі-ченими у цьому дослідженні);

◘ моніторинг книжкових сайтів, популярних серед юнацтва, задля виявлення вподобань молодих користувачів;

◘ створення та проведення заходів з навчання молоді без-печному пошуку літератури в Інтернеті або її пошук за допомогою бібліотекарів;

◘ активізація реклами сайтів та он-лайн сервісів юнацьких бібліотек, насамперед через пошукові системи (під час проведення І етапу дослідження було виявлено, що найпопулярнішою з них є Google.com.) і соціальні мережі;

◘ постійне покращення роботи сайтів та он-лайн сервісів бібліотек переважно через пошук в електронному каталозі та на-дання повних текстів видань з можливістю перегляду їх он-лайн.

◘ створення на сайтах юнацьких бібліотек системи рей-тингування книг, надання молоді можливості обговорення літе-ратури на бібліотечних сайтах;

◘ підвищення комфортності використання сайтів юнацьких бібліотек та сервісів зі смартфонів, планшетів та інших гаджетів.■


52

Виховуємо патріотів: національно свідомих та сильних духом

Наталія Боговін, завідувач відділу зв’язків з громадськістю

Круглий стіл, присвячений вказаній темі, організовано та проведено Державною бібліотекою України для юнацтва у

час критичних для майбутнього Української держави випробувань. Складною ситуацією у державі зумовлюва-лася спрямованість заходу на консолідацію діяльності органів державного управління, місцевого самоврядування, загальноосвітніх закладів, духовенства, громадських молодіж-них організацій з психологічної та фізичної підготовки молоді до збереження стабільності у державі, зміцнення її обороноздатності та безпеки. Організатори ставили перед собою завдання визначити, що сприяє формуванню національної свідомості української молоді,

на чому ґрунтується її патріотизм.Патріотизм (від грецького «патріот» – земляк, співвітчиз-

ник) – це, як відомо, любов до Батьківщини, до свого народу, одне із найглибших почуттів, розвинутих і закріплених багатовіковими традиціями країни і народу. Основою національно-патріотично-го виховання є формування патріотичних поглядів і переконань перш за все у родині та навчальному закладі (дитячому садку, школі, ВНЗ).

Круглий стіл працював 29 жовтня в агенції «Укрінформу» та 30 жовтня у приміщенні ДБУ для юнацтва. У його роботі брали

Вісті з регіонів

Патріотизм – це любов До батьКівщини, До свого нароДу,

оДне із найглибших Почуттів, розвинутих

і заКріПлених багатовіКовими

траДиціями Країни і нароДу.


53

участь відомі вчені, фахівці в галузі психології, гуманітарних наук, бібліотекарі, представники духовенства, громадські діячі столиці.

За словами директора Інституту проблем виховання НАПН України академіка Івана Беха, «у вихованні патріотизму у дітей велику роль відіграє навчальний процес, який має бути духовно осмисленим, а відтак навчальні матеріали повинні містити вищі духовні цінності і набирати відповідного патріотичного, виховного змісту, незалежно від того, буде це математика, біологія чи історія».

На думку диякона Київської православної богословської ака-демії, кандидата богословських наук Петра Лопатинського, віра та патріотизм тісно пов’язані між собою, а тому в житті християнина існує потреба бути патріотом тієї країни, у якій він народився. «Якщо людина вважає себе християнином, але не любить свій на-род – тоді вона лукавить сама перед собою; якщо людина навіть не є віруючою, але кладе душу за свій народ, то з Богом їй буде легше зустрітися, ніж тій людині, яка проголошує віруючою, одночасно займаючи нейтральну позицію відносно своєї держави», – під-креслив він. Диякон також зазначив, що людина, яка любить свій народ, ніколи не загарбуватиме інші. «Коли ти починаєш хотіти чужого, ти починаєш творити зло», – додав Лопатинський.

Публіцист, громадський діяч, бард, «голос Майдану» Володимир Гонський зупинився на емоційно-почуттєвій та когнітивній складових патріотизму. 80 % програм російського телебачення деструктивно впливають на українську молодь, завдяки чому вона не здатна приймати особисті рішення і нести за них відповідальність, повноцінно жити і активно діяти, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни. Потрібно виховувати у молоді національну свідомість, яка ґрунтується на українській національній ідеї.

Завідувач відділу міжнародного молодіжного співробітництва ДУ «Державний інститут сімейної та молодіжної політики», кандидат історичних наук Сергій Савін у доповіді «Утвердження патріотизму як один із пріоритетів молодіжної політики» наголосив на тому, що


54

державна молодіжна політика в Україні є одним із найважливіших і найспецифічніших напрямів діяльності держави і здійснюється в інтересах молодої людини, суспільства, держави з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді.

Психолог Київського міського центру сім’ї «Родинний дім» Володимир Миколенко підкреслив значення усвідомленого вибору для виховання патріотизму: «Під патріотизмом ми розуміємо сві-домий вибір власної Батьківщини, і тут дуже важливою є позиція кожного з батьків. Якщо батьки дитини визначилися, яка країна є для них Батьківщиною, то, зазвичай, у дитини дуже легко відбува-ється це визначення. Якщо батьки не зробили свідомого вибору, то вони не можуть навчити цього власну дитину і тоді ми отримуємо, по суті, дітей без Батьківщини, дітей, котрі легко змінюють своє ставлення до місця проживання», – сказав Миколенко.

Кандидат психологічних наук, співробітник Інституту соціаль-ної та політичної психології НАПН України Олена Вознесенська підготувала презентацію, під час якої звернула увагу на те, що велике значення для психічного розвитку має зміст засобів масової інформації. У наш час цікавість молоді до нього значно збільшу-ється. Телепередачі можуть справляти негативний вплив на молодь: телебачення блокує її фантазію, зір та слух ніби відключаються, знижуються пізнавальні здібності, критичне сприйняття зникає. Потрібно терміново протидіяти цьому.

Заступник директора центру війського-патріотичного та спортивного виховання «Десантник» Дмитро Мілюхін, висловив-ши власну думку про патріотичне виховання молоді, розповів про роботу своєї організації.

Завідувач кафедри медико-біологічних та валеологічних основ охорони життя і здоров’я Національного педагогічного універси-тету ім. М. Драгоманова, кандидат біологічних наук, професор Станіслав Страшко розповів про значення збереження здоров’я молодого покоління в сучасних умовах.


55

Керівник психологічного центру «Психолад», психолог і психо-терапевт Наталія Клименко присвятила виступ соціальній рекламі, яка є безпосереднім засобом виховання нової генерації патріотів держави.

Заступник директора з навчально-виховної роботи гімназії № 179 Алла Кравчук, підкресливши, що діти – це найдорожче, що є в Україні, поділилася досвідом інноваційної роботи з національно-патріотичного виховання підростаючого покоління.

Заступник директора з наукової роботи ДЗ «ДБУ для юнацтва» Тетяна Сопова у доповіді «Україна – колиска патріотизму» озвучила дані центрів соціальних досліджень стосовно ставлення молодого покоління до поняття «патріотизм», зупинилася на відповідній пра-вовій базі, що існує в Україні: положеннях законів, указів Президента, розпоряджень Кабінету Міністрів України, Концепції патріотич-ного виховання, торкнулася найпопулярніших серед молоді форм і методів бібліотечної роботи.

Вчитель початкових класів ліцею № 241 Ольга Вершняк у виступі «Патріотизм починається з любові…» прочитала власні вірші на патріотичні теми і наголосила, що формування національ-ної свідомості має ґрунтуватися на українській національній ідеї, на вивченні української мови як державної, вихованні поваги до державних символів, національних традицій та звичаїв.

Заступник керівника Союзу «Народна пам’ять» Володимир Тверезий розповів учасникам круглого столу про роботу організації, яка за допомогою волонтерів знайшла 150 вбитих у зоні АТО та допомогла доправити тіла додому. Своїми вчинками та добрими справами члени Союзу демонструють патріотизм, єдність і нездо-ланність українського народу.

У заході взяла участь студентка науково-навчального центру профтехосвіти НАПН України Анастасія Бабенчук, презентувавши виступ «Шляхи подвигу і слави».

Завершальним акордом стала презентація бібліографічного покажчика «Протидія інформаційним війнам: інформація як щит і меч», підготовленого фахівцями ДБУ для юнацтва.


56

Сучасний етап розвитку України потребує від усіх органів державної влади, церкви, громадських молодіжних організацій здійснення системних заходів для вирішення проблем виховання національно свідомих та сильних духом молодих людей, здатних виявляти національну гідність, готових самовіддано розбудовувати свою державу як суверенну, демократичну, правову і соціальну.

Думки, пропозиції, рекомендації, висновки, форми роботи, які були озвучені на круглому столі, широко впроваджуватимуться, застосовуватимуться в подальшій роботі з виховання патріотизму у підлітків, юнацтва та молоді.

Соціологічна служба ДЗ «ДБУ для юнацтва» провела опи-тування серед 30 учасників круглого столу, переважно юнацтва та молоді.

У першому запитанні ми намагалися виявити, що таке па-тріотизм, на думку наших респондентів. Вони мали змогу обрати одночасно кілька відповідей. Отже, любов до Батьківщини обрали 83 % респондентів; пошанування досягнень Батьківщини 63 %; любов до народу 42 %; любов до рідного міста/села 22 % респон-дентів; пошанування національної культури 22 % респондентів і любов до своєї родини теж 22 %.

Також ми запропонували учасникам опитування висловити свої думки про поняття «патріотизм». Серед відповідей були такі варіанти: «розуміння того, що ти маєш приносити користь своїй країни», «патріотизм це національна свідомість громадян країни».

Друге запитання присвячувалося напрямкам патріотичного виховання, на які повинна звертати увагу держава. І тут респон-денти мали змогу обрати кілька відповідей. Ось запропоновані варіанти: створення патріотичних фільмів, розповсюдження патріотичної літератури обрали 63 % респондентів; організацію патріотичних клубів, гуртків, проведення патріотичних фести-валів, конкурсів тощо 48 %; патріотичне виховання, починаючи з малолітства обрали 36 % респондентів; введення цензури у ЗМІ 11 %. Меншою популярністю користувалися такі варіанти, як єдина


57

правова ідея, правова держава; створення системи патріотичного виховання на загальнодержавному рівні; патріотичне виховання на законодавчому рівні, але без нав’язливості.

У третьому запитанні ми поцікавилися, чи вважають себе опитувані патріотами і чому саме. Звісно, усі респонденти обрали позитивний варіант відповіді, але вказати причину змогли не всі. Нижче представленні причини які вказали деякі респонденти: «тому що я поважаю свою батьківщину»; «патріотизм не потрібно доводити, потрібно чесно робити свою справу і не нашкодити країні»; «я люблю Україну»; «поважаю історію та звичаї України, толерантна до інших, працюю задля майбутнього України»; «я люблю і поважаю свою країну та її історію».

У четвертому запитанні респонденти описували, з чим у них асоціюється слово «Батьківщина». Результати представлені у таблиці 1.

Таблиця 1.Асоціації, які викликає поняття «Батьківщина»

Відповіді респондентів Кількість відповідейУкраїна 6Мати 5Рідна земля 4Земля предків 2Українська мова 2Символіка України 2Улюблена робота 1

Виступи учасників круглого столу можна переглянути он-лайн: http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=4713vxliRRQ ■


58

Не тільки шелест сторінок у затишній читальній залі…

Любов Драпалюк,завідувач сектора відділу зв’язків з громадськістю ДЗ «ДБУ для юнацтва»

З метою ознайомлення з національними традиціями і культурно-мистецьким надбанням народів світу у

приміщенні Державної бібліотеки України для юнацтва відбулася третя молодіжна культурно-розважальна «Східна вечірка».

В Україні східні танці набувають де-далі більшої популярності. Адже це не про-сто спокусливі рухи, але й краса, техніка,

яскраве вбрання і, звичайно ж, багатовікова історія Сходу.Рецепт жіночої краси та привабливості був відомий вже багато

століть тому. На Сході добре знають про духовну та енергетичну цінність танцювальних рухів. Більшість людей вважають, що танець живота – це просто екзотичний східний танець. Але варто зазначити, що він є способом звеличення материнського начала, навіть не стільки танцем, скільки формою медитації, ритуалу з глибоким сакральним змістом. До того ж, фахівці довели, що цей танець (а лише в арабських країнах відомі більше 50 його стилів) зміцнює здоров’я та продовжує молодість.

У святковому заході взяли участь 12 талановитих професій-них і аматорських колективів столиці, які представили глядачам 24 танцювальні композиції, що відрізнялися пластичністю, граці-озністю та витонченістю.

Вісті з регіонів

в уКраїні схіДні танці набувають ДеДалі більшої

ПоПулярності.


59

«Східну вечірку» відкрив колектив «Orient» (керівник Вікторія Жайворонок). Він показав танець «Єгипетські ночі» (межансе). Танцівниці вдало відтворювали ритми музики, досягаючи вну-трішньої гармонії та додаючи до традиційних рухів різноманітні кроки, повороти тощо.

Творче кредо студії східного танцю «Raks Medan» (керівник – учасник міжнародних конкурсів і етнічних фестивалів «Київська Русь», «Сталева грань», «Ліс рук» та ін. Марія Корсакова): «Ми танцюємо від душі, радіємо самі і даруємо добрий настрій нашим глядачам». Танець, який показала учасниця студії Надія Юхименко, називається «Табла» на честь традиційного східного барабана. І справді, складними, вишуканими рухами танцівниця підкреслила ритм барабанного дробу.

Школа танцю «Калінджі» під керівництвом Тамари Медведенко брала участь у Міжнародному фестивалі соборності культур «Рожаніца», Всеукраїнському фестивалі «Золотий схід» та театралізованих шоу «Сьомий елемент», «Ритми вітру», «Магізм данс». «Калінджі» означає насіння, що має гострий і гіркий запах. Ця спеція, смак і аромат якої нагадують суницю, мускатний горіх і перець, використовується у єгипетській, арабській та індійській кухнях. Глядачі переконалися, що назва школи відповідає дійс-ності: це колектив дівчат з перчиком.

Студію «Шамсун» (у перекладі з арабської – «Сонце») було створено соціальною службою Голосіївського району у 2007 р. Зараз вона працює при дитячо-юнацькому центрі «Олімпія». Під сучасну арабську мелодію керівник студії Олександра Вовкула презентувала танець «Шахразад». Унікальний за технікою, цей східний танець втілює саме життя, поєднуючи у собі здоров’я, задоволення і красу.

Педагог і хореограф Ірина Яценко зі школи танцю «Shamira-studio» (відкрилася у 2011 р.) продемонструвала оригінальну, повну духовності і земних пристрастей, вічну та юну танцювальну фантазію.

Школою східного танцю «Азіль» керує Тетяна Товкач, при-зерка багатьох всеукраїнських та міжнародних фестивалів і конкурсів, яка, зокрема, отримала золото в категорії профі на Міжнародному


60

фестивалі «Східний експрес», є інструктором з йоги та фахівцем з аюверди. Як і попередня виконавиця, вона комбінувала танцювальні елементи різних традицій, від чого виступ став більш яскравим, привабливим, емоційним.

Настрій і внутрішню гармонію виступу керівниці Школи слов’янського трайблу «Срібна Мавка» Олени Кризіної та чоти-рьох її учениць досконало передає наступний опис: «…Травяне Море, що лежить за Срібними Горами, знаходилося на відстані багатьох днів дороги від Башти Слонової Кістки. Ця безкрая рів-нина і справді була схожою на море – на ній зростала соковита трава заввишки в людський зріст, і, коли дув вітер, вона здіймалася хвилями і гула, як море в години прибою…». Танцюючи, дівчата яскраво виявили свою чарівність і жіночність.

Хореографічна група «Морська хвиля» з Центру воєнно-патріотичного і спортивного виховання молоді (керівник Наталія Блінова) неодноразово брала участь у міських і міжнародних фе-стивалях та конкурсах, вона є володаркою гран-прі Всеукраїнського фестивалю танцю. У групі займаються понад 80 дітей віком від 4 до 18 років. Під час «Східної вечірки» шестеро танцівниць із «Морської хвилі» представили глядачам композицію «На прос-торах Греції», у якій використано елементи народного танцю «Сиртакі» і яка є способом не лише фізичного, але й психологіч-ного тренування.

Вже втретє ми побачили ансамбль «Казки Сахари» (керів-ник Тетяна Лучкова), що вподобав собі танцювальні напрямки «схід-латина» і «табла», за допомогою яких жінки виражають свої почуття, створюють власний неповторний світ. Виконуючи цей танець, важливо вміти імпровізувати, відчувати музику, знати її структуру, базові арабські ритми.

Отже, «Східна вечірка» відбулася. Усі присутні, а їх було більше ста, можуть підтвердити, що це був видовищний і заво-рожливий захід. . Танцювальні колективи і глядачі довго не хотіли розходитися, спілкуючись між собою і дякуючи організаторам за створення позитивної атмосфери та чудового настрою. ■


61

Гамбурзька бібліотека для молоді

Гамбурзька бібліотека для молоді (Jugendbibliothek Hoeb4U) була відкрита у грудні 2005 р. як частина системи гамбурзь-

ких публічних бібліотек. Завданням проекту стало максимальне задоволення потреб молодих людей віком від 14 до 24 років. Творці унікального проекту Гамбурзької бібліотеки для молоді прагнули також підвищити інтерес до читання, розвинути навички роботи з медіаресурсами у юнаків та дівчат і повернути їх до стін бібліотеки.

Бібліотечна мережа Hoeb4U охоплює все місто. Філії розта-шовані у місцях зосередження міських культурних центрів, медіа-компаній і кафе. Головна філія бібліотеки Hoeb4U розміщується у будівлі колишньої фабрики, переобладнаній в оригінальному стилі для приваблення молодих читачів. Особливий дизайн під-креслюють хромовані стелажі й полиці, зручні дивани та пуфики, своєрідні елементи освітлення. Тут-таки – шість спеціально об-ладнаних комп’ютерних місць із доступом до Інтернету та каталогу бібліотеки, розташованих півколом навколо барної стійки.

Молоді працівники бібліотеки, яких легко відрізнити за спе-ціальним одягом, звертаються до читачів на «ти», підкреслюючи цим дружнє ставлення до них, і завжди готові відповісти на запи-тання, що виникають. Усе це сприяє створенню заспокійливої та невимушеної атмосфери. Не дарма вже один із перших відвідувачів бібліотеки Hoeb4U точно помітив: «Це дійсно круте місце!».

У фонді бібліотеки зберігається велика колекція CD, DVD, аудіокниг, комп’ютерных і найрізноманітніших настільних ігор. Безумовно, тут можна знайти і книги, і молодіжні журнали, і комікси. Бібліотека Hoeb4U пропонує молодим читачам багатий вибір книг і медіавидань на молодіжні теми: хіп-хоп, графіті, спорт, біографії видатних осіб тощо.

Портрети бібліотек


62

Фонд Hoeb4U розбито на основні тематичні напрямки: пригоди, фантастика, комікси, література для молоді іноземними мовами, політика та історія, стиль життя, сцена та шоу-бізнес, любов та відносини, стрес, проблема наркоманії, ігри.

Концепція бібліотеки Hoeb4U заснована на бажанні зроби-ти її освітньо-дозвіллєвим центром для молоді, зорієнтованим, передусім, на мультимедійність послуг, що надаються. Завдяки бібліотеці молоді люди отримують змогу розвивати найрізно-манітніші навички, працюючи з різноманітними медіаносіями. А інтерактивні дискусії, он-лайн конференції з однолітками та спілкування з творчими людьми сприяють розвиткові у молоді вміння працювати з медіаресурсами і повертають їй інтерес до читання. Спектр подібних заходів є досить широким і спроможним задовольняти найвимогливіших користувачів. Це й освітні семі-нари, і численні конкурси, і презентації нових книг для молоді, і літературний клуб (спільно з видавництвом «Карлсен Ферлаг»), і виступи музичних груп, і виставки молодих талантів, і програма поїздок під час канікулів і вихідних днів «Hoeb4U on tour».

Значну роль у функціонуванні Гамбурзької бібліотеки для молоді відіграють молоді працівники. На базі бібліотеки під чуйним керівництвом фахівців команда молодих спеціалістів проходить навчання, у ході якого пізнаються всі тонкощі бібліотечної роботи та її організації у бібліотеці. Іншими словами, Hoeb4U функціо-нує як молода й багатообіцяюча компанія. Тут молоді спеціалісти засвоюють різні види діяльності, розвивають необхідні навички, корисні для їх особистої професійної кар’єри. Залучення молодих спеціалістів, безумовно, сприяє розвитку нового погляду на май-бутнє бібліотеки як культурного та освітнього центру.

Hoeb4U є центральною установою та одночасно експеримен-тальною лабораторією усієї системи гамбурзьких публічних біблі-отек. Гамбурзька бібліотека для молоді тестує нові медіаресурси, досліджує їх форму і зміст, вивчає нове програмне забезпечення і передає отриманий досвід старшим колегам. Секції для молоді,


63

що існували раніше в бібліотеках Гамбурга, були переобладнані, трансформовані і об’єднані на підставі унікальної концепції Hoeb4U.

Сайт Hoeb4U почав працювати ще до відкриття самої бібліо-теки у 2001 р. Він надає молодим людям можливість знайомитися з останніми медіановинками. Спеціально створені «мультяшні» герої Hoeb4U супроводжують молодих людей у їх роботі з сайтом бібліотеки. А справжні фани Hoeb4U можуть набути футболки, ремні та сумки з зображеннями цих кумедних Hoeb4U-героїв.

Бібліотека для молоді Hoeb4U замислювалася її творцями як мультимедійний молодіжний центр і поступово стає справжнім брендом Гамбурга. Цей проект приваблює у бібліотеку молодь усього міста і протягом короткого часу зробив юнаків та дівчат її постійними відвідувачами. Можна з упевненістю стверджувати, що концепція Hoeb4U працює. ■

Сайт: http://www.buecherhallen.de/aw/~fbw/hoebu/.Електронна пошта: [email protected].Директор: пані Ахбергер.


64

Позастаціонарне обслуговування безпритульних громадян

У м. Портленд (штат Орегон, США) реалізується новий проект бібліотечного обслуговування безпритульних

громадян «Street Books» («Вуличні книги»). Вуличний бібліотекар Лаура (Laura Moulton) має в невеликому трейлері, прикріпленому до велосипеда, підбірку книг. Вона їздить вулицями міста і пропонує бездомним городянам взяти і прочитати якусь книгу з цієї колекції, що складається з 40 випадково відібраних книг місцевих авторів.

Бібліотекарка возить з собою картки для реєстрації поверну-тих книг. У перші дні своєї роботи вона не сподівалася на їх по-вернення, але виявилося, що з 25 видань повернулося 6.

Проект орієнтований не лише на залучення бездомних гро-мадян до читання, але й на документування життєвих історій цієї категорії населення з подальшим виставленням відповідних ма-теріалів на бібліотечному сайті. Для здійснення цього завдання вуличний бібліотекар використовує і відеокамеру, за допомогою якої бездомні читачі отримують можливість за посередництва сайту обмінюватися книжковими рецензіями і досвідом безпри-тульного життя. ■

http://blogtown.portlandmercury.com/BlogtownPDX/archives/2011/06/22/meet-portlands-street-librarian

Портрети бібліотек


65

Соціальна реклама як засіб виховання нової генерації патріотів

Наталія Клименко,психолог, психотерапевт, співавтор проекту «Шлях до моєї країни»

Сьогодні Україна переживає переломний момент своєї історії, тяжко виборюючи право на демократичний шлях

розвитку. Загострилося багато проблем, а разом з тим з’явилося бажання змінити життя в країні на краще.

Молодь не стоїть осторонь активних перетворень, що здійснюються у державі. Ми бачимо, як молоді люди, навіть діти, допомагають зібрати кошти, створюють саморобки та малюнки для підтримки во-їнів, які захищають нашу державу. У зв’язку з цим важливим стає надання молоді простору, у якому вона могла б висловлювати свої думки, залучатися до соціальних проектів у безпечному форматі, корисному як для суспільства, так і для особистості молодої людини.

Перший Всеукраїнський соціально-культурний проект «Шлях до моєї країни» пропонує всім небайдужим взяти участь у конкурсі соціального плакату. Соціальний плакат – це компонент соціальної реклами, яка є одночасно видом мистецтва, складовою соціальної політики та механізмом впливу на формування громадської думки.

На етапі змін, що відбуваються, Україна відчуває гостру пот-ребу в соціальній рекламі, спроможній привернути увагу людей до конкретних соціальних проблем, вирішення яких залежить від масової поведінки, а також створити нові соціальні цінності.

Слід зазначити, що соціальна реклама – це потужний засіб виховання нової генерації патріотів, за допомогою якої молоде

Конкурси. Вікторини. Сценарії

усім небайДужим наДається можливість

взяти участь у КонКурсі соціального ПлаКату.


66

покоління стає співтворцем змін у державі і починає відчувати свою значущість у суспільстві, оскільки бачить, що її думка важлива.

Алгоритм конкурсу «Шлях до моєї країни» – вияви проблему, знайди рішення, створи образ та гасло, зроби соціальну рекламу – допомагає молоді усвідомити, що: потрібно бути небайдужим до проблем держави; кожна проблема має рішення; необхідно шукати шляхи вирішення проблеми; якщо хочеш змін, треба щось робити; слід вільно висловлювати свої думки.

Соціальна реклама спрямована на зміну моделей суспільної поведінки і притягнення уваги до проблем соціуму, тобто молоді люди, що долучаються до проекту, поступово змінюють власну соціальну поведінку, що свідчить про певні ознаки так званого, життєвого сценарію переможця (за визначенням відомого психо-лога Е. Берна). Таким чином, ми надаємо можливість молодому поколінню ставати творцями власної долі і країни.

Це відбувається не за один день. Копітка і постійна робота вимагатиме років, а то й десятиліть. Та, будь-що-будь, розпочи-нати формування суспільства Переможців потрібно! Не треба забувати і про те, що малювання або графічне створення плакату є не що інше, як арт-терапія, яка зцілює людину та суспільство через творчість особистості.

Соціальний плакат як арт-терапевтична технологія сприяє пробудженню у людини творчості як рушійної сили дослідження та корекції життєвого сюжету своєї країни. Вона заснована на мистецтві (у першу чергу – образотворчому), на творчій діяльності. Основна мета арт-терапії полягає в гармонізації розвитку особистості через розвиток здатності самовираження і самопізнання. Найважливішою технікою арт-терапевтичної взаємодії є техніка активної уяви, спрямована на актуалізацію неусвідомлюваного. Досить поширеними є погляди на арт-терапію як на особливу форму реагування і сублімації. Художня сублімація виникає тоді, коли інстинктивний імпульс людини замі-нюється візуальним художньо-образним уявленням. Слід зазначити, що творчість розглядається як засіб максимального самовираження.


67

Створюючи гасло для соціального плакату, людина аналізує ситуацію з метою пошуку вирішення тієї чи іншої проблеми та на-магається стисло та влучно висловити її суть, що знов пробуджує у ній потужні механізми психічного розвитку.

Сучасний соціальний плакат – це дизайн-об’єкт, що безпере-рвно розвивається і розширює свої функціонально-морфологічні кордони. Він дає проектувальнику широкі можливості інноваційного пошуку і забезпечує високий комунікативний ефект у вирішенні соціальних проблем, які гостро стоять перед сучасним суспільством.

Отже, сьогодні молоді люди, завдяки соціально-культурному проекту «Шлях до моєї країни», отримують реальну можливість зробити свій внесок у розвиток України, змінити свідомість та соціальну поведінку співгромадян.

Підключайтесь до нашого проекту: www.art-course.co.ua ! ■


68

Сучасний бібліотекар у новому соціокультурному вимірі

Марина Максименко,провідний методист Полтавської ОБЮ ім. О. Гончара

Професійні конкурси – дієвий спосіб закріплення позитив-них традицій, впровадження інновацій, стимулювання

винахідливості та фантазії фахівців. Конкурси спеціалістів бібліотечної

справи допомагають виявити талановитих працівників, стимулюють їх подальшу творчу діяльність, сприяють підвищенню престижу бібліотечної професії, формують інноваційну поведінку бібліотекарів. Їх участь у конкурсах дозволяє удосконалю-вати професійні навички, повніше реалі-зувати творчий потенціал як невід’ємний компонент професіоналізму, який визначає індивідуальний стиль діяльності.

З метою підвищення професійної компетентності та соціальної значущості професії бібліотекаря в суспільстві, сприяння виявленню творчої ініціативи фахівців книгозбірень, підвищення їх теоретичного рівня та професійної майстерності, популяризації і поширення кращого бібліотечного досвіду, пошуку інноваційних форм та методів роботи було орга-нізовано обласний конкурс професійної майстерності бібліотекарів ЦБС області «Бібліотекар третього тисячоліття». Він проходив у квітні-вересні 2014 р. з ініціативи Полтавської ОБЮ ім. О. Гончара та за підтримки управління культури Полтавської обласної держав-ної адміністрації і присвячувався Всеукраїнському дню бібліотек.


КонКурси сПеціалістів бібліотечної

сПрави ДоПомагають виявити талановитих

ПрацівниКів, стимулюють їх творчу Діяльність, сПри-яють ПіДвищенню Прести-жу бібліотечної Професії,

формують інноваційну ПовеДінКу бібліотеКарів.


69

Конкурс складався з двох етапів: на першому (підготов-чому) визначалися кращі бібліотекарі ЦБС району чи міста, на другому (підсумковому) – визначався кращий бібліотекар області. Другий етап конкурсу проводився на базі обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара 30 вересня у Всеукраїнський день бібліотек.

Ми не випадково обрали для конкурсу гасло «Бібліотека – територія єдності», адже наш заклад є тим «майданчиком», на якому люди гуртуються навколо книги, інформації та цікавих особистостей.

У конкурсі брали участь 15 працівників центральних районних та міських бібліотек, бібліотек-філій, окремих сільських бібліотек. Усі вони, незалежно від стажу, досвіду роботи, освіти та віку, були переможцями першого (підготовчого) етапу, які намагаються зна-ходити нові форми і методи бібліотечного обслуговування, збіль-шувати професійний і творчий потенціал бібліотек, підвищувати престиж бібліотечної професії.

Зі словами привітання до присутніх звернулася голова журі, заступник начальника управління культури Полтавської ОДА, начальник відділу охорони культурної спадщини та культурної політики В. Вождаєнко.

Учасникам пропонувалося виконати п’ять завдань. По-перше, відповідно до Положення про конкурс, вони пред-

ставили на розсуд журі домашні завдання – проекти бібліотечних перспектив «Від ідеї до втілення» у форматі печа-куча. Захист цих проектів мав засвідчити професіоналізм, індивідуальний творчий стиль та інноваційний підхід фахівців.

На підсумковому етапі конкурсу бібліотекарі виконували також тестові завдання професійного спрямування, які допомогали ви-значити рівень їх знань, пов’язаних із бібліотечно-бібліографічною роботою.

Наступне завдання – «Літературний хрестослів» – полягало в тому, що бібліотекарі відповідали на питання кросворду. Саме


70

воно продемонструвало знання бібліотекарями художньої літера-турі, без якого важко уявити собі їх якісну роботу.

Завдання «Запропонуй читачеві книгу», виконуючи яке кон-курсанти презентували один із творів відомих сучасних українських авторів, було спрямоване на виявлення вміння бібліотекарів спілку-ватися з користувачами та рівень володіння основами маркетингу.

2014 р. оголошено в Україні Роком Т. Г. Шевченка, отже, організатори конкурсу не могли залишити поза увагою цю подію. Кожний учасник відповідав на питання про життєвий шлях Кобзаря та завершував запропоновані рядки з його творів.

Переможницею конкурсу професійної майстерності «Біблі-отекар третього тисячоліття» визнано провідного бібліотекаря Червонозаводської бібліотеки-філії № 1 Лохвицької ЦБС Н. Лисен-ко. Призери були нагороджені дипломами управління культури Полтавської обласної державної адміністрації І, ІІ, ІІІ ступенів та цінними подарунками. Усі учасники конкурсу отримали подяки обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара.

Сподіваємося, що конкурс професійної майстерності «Бібліотекар третього тисячоліття» стане традиційним. ■


71

Акція до 200-річчя Т. Г. Шевченка:

пам’ятники Шевченку

З нагоди оголошення 2014 р. в Україні Роком Тараса Шевченка ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» провела в бібліотеках для юнацтва та молоді акцію, присвячену 200-річчю з дня народжен-ня Великого Кобзаря, під назвою «Сфотографуй та розкажи про пам’ятник Тарасу Шевченку». Участь в акції брали: ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», КЗ «Дніпропетровська ОБМ ім. М. Свєтлова», ОБЮ Житомирської обласної ради, Закарпатська ОБДЮ, КЗ «Запорізька ОБЮ» Запорізької обласної ради, Миколаївська ОБЮ, Полтавська ОБЮ ім. О. Гончара, КЗ «Рівненська ОБМ» Рівненської обласної ради, Хмельницька ОБЮ.

Пам’ятник Т. Г. Шевченку у м. Дніпропетровську

Олена Дудченко,бібліотекар КЗ «Дніпропетровська ОБМ ім. М. Свєтлова»

У Дніпропетровську пам’ятник Тарасу Шевченку встановле-ний у сквері біля Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка. Він належить до числа пам’яток культури, що підтверджується включенням мо-нументу у відповідний реєстр (№ 6354).

Автори пам’ятника – народний художник України, відомий дніпро-петровський скульптор Володимир Небоженко та архітектор Володимир Положій. Кам’яний п’єдестал підносить скульптуру на висоту 4,1 м.

Робота над спорудженням пам’ятника розпочалася 1990 р. Він зображує Т. Шевченка у молодому віці і в цьому сенсі є унікальним.



72

Фігуру було зорієнтовано на схід: Шевченко немовби зустрічає поглядом людей, які підходять до нього з проспекту Маркса.

Пам’ятник розташований на одній осі з барельєфами класиків укра-їнської літератури – Григорія Сковороди, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Винниченка та Василя Стуса, розміщеними у нішах на фасаді будівлі театру.

Архітекторові вдалося зробити надзвичайно сміливий, майже не-можливий у радянські часи крок: він спроектував п’єдестал пам’ятника таким чином, що при погляді з висоти пташиного польоту видно, що Тарас Шевченко сидить... на українському тризубі!!! Цього, окрім робітника, який виготовляв постамент, ніхто не помітив.

Урочиста церемонія відкриття відбулася 24 серпня 1992 р. за участі першого Президента України Леоніда Кравчука.

Ініціаторами зведення пам’ятника Спілка письменників України та Товариство української мови. Це мотивувалося тим, що Тарас Григорович з метою вивчення історії козацтва двічі відвідував Катеринославщину (першу подорож він здійснив у 29-річному віці), усе побачене на Кате-ринославщині відбилося в його поетичній творчості, а «традиційного» пам’ятника Великому Кобзареві, встановлений на острові Монастирсько-му, розташований далеко від центру міста. А там, де нині встановлено пам’ятник молодому Кобзареві, у 20-тих роках ХХ ст. вже стояв гіпсовий бюст Шевченка роботи Адольфа Страхова.

Нині новий монумент достойно прикрашає центр Дніпропетровська.

Пам’ятний знак Т. Г. Шевченку(смт. Солоне Дніпропетровської області)

Наталія Магда,редактор Солонянської ЦРБ Дніпропетровської області

24 серпня 1992 р., в першу річницю Незалежності України, в смт. Солоному був встановлений пам’ятний знак великому украї-нському поету Тарасові Шевченку.


73

Він був встановлений навпроти архітектурної пам’ятки ХІХ ст. місцевого значення – головного будинку-садиби братів Бергманів.

Ініціатором спорудження пам’ятника-барельєфа виступив – і зібрав для цього кошти – Народний Рух України.

Автор пам’ятного знаку – місцевий художник Геннадій Сергєєв. На гранітному камені встановлений барельєф Великого Коб-

заря. Поряд – стилізоване зображення кобзи. Внизу, на гранітному камені, – слова поета: Світе тихий, краю милий,Моя Україно.

Пам’ятний знак Т. Г. Шевченку (м. Перещепине Новомосковського району

Дніпропетровської області)

Пам’ятний знак був встановлений 1959 р. до 145-річчя від дня народження поета. Знаходиться в парку ім. Шевченка в м. Перещепине.

Монументальна Шевченкіана Житомира

Аліса Кирилюк,заступник директора ОБЮ Житомирської обласної ради

На Житомирщині Т. Шевченку встановлено 21 пам’ятник, дві ме-моріальні дошки та один пам’ятний знак. Це не випадково, адже життєві шляхи великого Кобзаря переплелися з Житомирщиною та її людьми.

1845 р., після закінчення Академії мистецтв Т. Шевченко де-який час працював в Археографічній комісії у Києві, яка вивчала й описувала пам’ятки старовини, збирала легенди, перекази, народні пісні, виявляла різні історичні документи.


74

21 вересня 1846 р. «вільний художник» Шевченко вирушив за завданням цієї комісії на Поділля та Волинь.

Житомир поет побачив невеликим, одноповерховим, невпо-рядкованим і не затримався в місті надовго.

Далі Шевченко поїхав за маршрутом: Новоград-Волинський – Корець – Острог – Дубно – Кременець – Почаїв. Враження від цієї подорожі він залишив на останніх сторінках повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали», які свідчать про те, що, ви-конавши всі завдання, поет з Почаєва знову завітав до Житомира.

Зв’язки поета з Житомирщиною не припинялися до останніх днів його життя. У його бібліотеці в Петербурзі зберігались 4 книги, видані в Житомирі в 1860 р. польською мовою.

У 1979 р. житомиряни встановили пам’ятник Пророку українсько-го народу – бронзове погруддя на прямокутному у поперечному розрізі постаменті (автори – скульптор Б. Карловський та архітектор П. Бірюк). Поета зображено в мить душевної туги, гірких роздумів. Образ позначений внутрішньою силою, мужністю та напруженням.

Пророк України в Ужгороді

Кристина Маленкова,провідний бібліотекар відділу обслуговування Закарпатської ОБДЮ

Пам’ятник Тарасові Шевченку (скульптор – М. Михайлюк, архітектор – В. Лезу) споруджено на Народній площі в Ужгороді та відкрито до 185-річчя поета-пророка України 9 березня 1999 р.

На постаменті сіро-зеленого граніту та чорного андезиту постає перед нами образ поета-філософа, що пророчив майбутнє своєму народові. Він мусить стояти міцно, непохитно та гордо, як народ, котрий породив його. В одязі прочитується скупий на-тяк на одяг того часу – плащ, що переходить у тогу філософа, котра спадає аж до ступень ніг. Постать дихає впевненістю та благоро-дним спокоєм. Не другорядну роль відіграють кисті рук,


75

які сим-волізують впевненість і зосередження, лежать на грудях поета. Обличчя – в задумливій тривозі.

Немов безстрашний вартовий,Ти піднесешся на майдані –Ніхто не буде нам страшний,Ніхто нас не заб’є в кайдани…(Ю. Керекеш, «Чекаючи Тараса»)

Кобзар і Запоріжжя

Вікторія Писанець, завідувач Запорізької ОБЮ

Шевченко любив Запорожжя. У десятках творів він оспівав Хортицю, Великий Луг, козаків. Та й коріння роду Тарасового сягає в Запорозьку Січ.

«І коли ми сьогодні кажемо, що в творах Шевченка термін «Запорожжя» зустрічається 14 разів, «запорозький» – 16, а «запо-рожець» – аж 44 рази, то це – не просто захоплююча арифметика, а свідчення великої любові поета до нашої землі, щирого захоп-лення її легендарною історією, постійного тяжіння до її цілющих джерел» (П. Ребро «Т. Шевченко і Запоріжжя»).

У 1843 р., під час першої подорожі Україною, Шевченко по-бував на легендарній запорозькій землі.

За переказами, він зупинився в с. Вознесенівка (зараз тери-торія м. Запоріжжя) у сім’ї Прокопа Булата, де прожив близько двох тижнів. Ночував під старою грушею (вона донині жива), кілька разів на човні з Романом Булатом перепливав Дніпро, щоб дістатися Хортиці, оглядав залишки козацьких укріплень, був за-чарований красою порогів та круч великого Славутича. І читав селянам поему «Катерина».

Живе поет у душах запорожців. У «Запорізькій правді» за 10 жовтня 1989 р. читаємо: «Спадає біле покривало – і перед при-


76

сутніми відкривається погруддя Т. Г. Шевченка. Стрімкий погляд, задумане чоло та «Кобзар» у руці. Мелодія і слова «Заповіту» сягають найвищої ноти.

І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новій.Не забудьте пом’янутиНезлим, тихим словом.Не забули. Ім’я Великого Кобзаря все гучніше лунає над

світом, рядки його поезій сучасні й тепер…». Стаття-репортаж розповідає про відкриття пам’ятника-

погруддя Т. Г. Шевченку (скульптор В. Олійник) біля Шевчен-ківської районної ради м. Запоріжжя до 175-річчя поета. Бронзове погруддя вивищується на постаменті з граніту.

На межі тисячоліть, 8 вересня 2000 р., у Запоріжжі було вста-новлено ще один пам’ятник Тарасові Шевченку – біля Запорізь-кого національного університету. Бронзове погруддя, виконане відомими скульпторами Ф. Зайцевим, Б. Чаком і Т. Онищенко, створене на основі автопортрету часів заслання: молодий, засму-чений Тарас дивиться на нас з великою тугою в очах, із «захаляв-ною книжечкою» в руці.

Пам’ятник Т. Шевченку в Миколаєві

Оксана Ярмоленко, заступник директора Миколаївської ОБЮ

Постать та діяльність Тараса Шевченка багатогранна і без-

цінна для українського народу. Вдячні нащадки назвали його іменем селища, вулиці, сквери, поставили йому не один пам’ятник. Не став винятком і Миколаїв. В історичній зоні міста знаходиться сквер, названий на честь великого українського поета; це ж ім’я отримала одна з прилеглих вулиць. У 1958 р. у центрі скверу було встановлено триметровий монумент Кобзарю (скульптор І. Диба).


77

Повторно після реставрації (скульптор А. Ковальчук, архітектор В. Щедров) пам’ятник урочисто відкрито 5 жовтня 1985 р. Сквер є одним з найулюбленіших куточків жителів міста. У святкові дні біля пам’ятника Шевченку проходять урочисті збори громадян за участі політиків, звучить Гімн України, лунають народні пісні, покладаються квіти.

Пам’ятник Кобзареві в Полтаві

Надія Карпінська, завідувач відділу Полтавської ОБЮ ім. О. Гончара

Полтавський художник Михайло Гаврилко був захоплений ідеєю встановлення пам’ятників Шевченкові на Полтавщині. Полтавська Спілка споживчих товариств (ПССТ) також підтримала ідею увічнити пам’ять Шевченка на теренах губернії.

Навесні 1920 р. М. Гаврилко створив останню свою роботу – бюст Шевченка для Полтавського театру. У жовтні 1920 р. митця заарештували і розстріляли.

Нові власті теж захотіли мати пам’ятник «нашому революці-онеру», автором якого обрали Івана Кавалерідзе.

1924 р. І. Кавалерідзе очолив у Харкові майстерню, де працювали обдаровані безпритульні діти. Замовлення на будівництво пам’ятника в Полтаві було першим у майстерні. Полтавська влада визначила, що пам’ятник повинен бути заввишки 9-10 метрів, матеріал – бетон, а девіз – «І вражою злою кров’ю волю окропіте». Пам’ятник плану-валося спорудити до восьмої річниці революції (жовтень 1925 р.).

Монумент було завершено в березні 1925 р. Але тим часом полтавські власті змінили своє ставлення до нього. Модний на початку 20-х років конструктивізм почав поступово відходити. На зміну йому приходив реалізм.

Відкриття пам’ятника Т. Шевченкові в Полтаві відбулося 12 березня 1926 р.


78

Під час Другої світової війни пам’ятник Т. Шевченкові ди-вом уцілів.

Вдруге пам’ятник опинився під загрозою вже після війни, 1947 р., коли до Полтави завітав перший секретар ЦК КПУ Ми-кита Хрущов.

«Батько українського народу заслужив на те, щоб у Полтаві стояв новий пам’ятник із бронзи. Такий, як у Києві», – зауважив він.

Майже 10 років після візиту Хрущова пам’ятник стояв пору-шений: верхня частина розбита, замість руки виглядала арматура, пошкоджена була і голова монумента.

Щоб зберегти пам’ятник, 90-річний Іван Кавалерідзе запро-понував змінити бетонний пам’ятник на бронзовий, навіть надав із власних коштів 100 тисяч крб. Пам’ятник відстояли і реставрували.

Останній ремонт пам’ятника було зроблено 2008 р.

Пам’ятник Тарасу Шевченку в м. Рівне

Людмила Мартинюк, заступник директора Рівненської ОБМ

Знаковим для міста Рівне є пам’ятник видатному синові України Тарасу Шевченку. З ініціативи товариства «Просвіта» ім. Шевченка було оголошено конкурс на кращий проект пам’ятника, який пройшов у п’ять турів. У конкурсі брали участь як відомі скуль-птори, так і початківці. Кращим був визнаний проект скульпторів П. Подольця і В. Стасюка та архітектора В. Ковальчука. Проект постійно вдосконалювався з метою створення монументальної композиції, яка не лише органічно доповнювала би центральну площу міста, але й зав’язувала її в один цільовий ансамбль. Зважа-ючи на рекомендацію академіка Е. Миська, спорудити пам’ятник було вирішено на центральній площі міста – майдані Незалеж-ності. Виконувався пам’ятник на кераміко-скульптурній фабриці Львівської спілки художників на кошти товариства «Просвіта» та


79

партії «Народний Рух». Пізніше до фінансування приєдналося близько ста громадських організацій, а чергова сесія обласної Ради ухвалила виділити на ці цілі 250 тис. грн. Автори створили монумент, наповнений особливим ідейним змістом національної самосвідомості, незалежності, звільнення, проповідником яких був Тарас Шевченко. Великий Тарас зображений у русі.

Пам’ятник Тарасу Шевченку в місті Рівне створений у кращих традиціях вітчизняного мистецтва. Він став окрасою і своєрідним символом міста. Його було відкрито 22 травня 1999 р. Саме цього дня 138 років тому прах Шевченка, за його заповітом, було пере-везено з Санкт-Петербурга до Канева.

Пам’ятник Т. Шевченку в Хмельницькому

Світлана Дашкевич, завідувач відділу Хмельницької ОБЮ

Під час поїздки Волинню, про яку вже розповідалося, Т. Шевченко, ймовірно, 28 вересня 1846 р. прибув до губернського міста Кам’янця-Подільського. Протягом семи днів, оглядаючи та вивчаючи історичні і церковні споруди, фортецю, Шевченко спілкувався з простими людьми, вислуховував їхні оповіді, легенди та перекази про ми-нуле, слухав народні пісні. Зупинився Тарас Григорович у Петра Чуйкевича – друга, соратника, який з червня 1846 р. працював вчителем географії Кам’янець-Подільської губернської гімназії.

У м. Хмельницькому 19 грудня 1992 р. у сквері ім. Т. Шевченка відкрито майже 5-метровий пам’ятник Кобзареві (задум народного художника України І. Зноби, автор пам’ятника – скульптор, за-служений діяч мистецтв України В. Зноба, архітектор В. Гро-михін). Пам’ятник Шевченка, який щойно повернувся з заслання.

Шевченко стоїть на невисокому пагорбі, на якому висіяна зелена трава, тлом йому слугують квітучі дерева, а перед ним ши-рока алея в оточенні вікових дерев.


80

«Енциклопедію наукової фантастики» викладуть в он-лайн

Довгоочікуване третє видання «Енциклопедії наукової фантастики» (Encyclopedia of Science Fiction) найближ-

чим часом буде частинами викладатися на спеціально створеному для цього сайті. Текст буде доступний абсолютно безкоштовно.

Як обіцяється в прес-релізі (PDF) британського книжкового видавництва Orion Publishing Group, спершу буде представлена свого роду бета-версія енциклопедії, що містить приблизно три чверті від планованого обсягу. Її вихід буде приурочений до 50-річчя роботи з жанром наукової фантастики видавництва Victor Gollancz.

Потім текст оновлюватиметься щомісячно аж до кінця 2012 р. До цього моменту енциклопедія повинна містити близько 12 тис. статей про книги, фільми, авторів, ігор, ілюстрацій, музики, жур-нали, пов’язані з жанром Sci-Fi. Інакше кажучи, фанатам жанру самий час терміново підтягувати знання англійського.

До слова, перше видання «Енциклопедії» з’явилося на світ ще в 1979 р. Тоді це була звичайна книга з ілюстраціями. Друге видання вийшло в 1993 р., але вже без ілюстрацій. Ілюстрації зате були в цифровій версії «Енциклопедії», виданій на компакт-диску. За об’ємом її зміст виріс приблизно удвічі. Тепер він має зрости ще більш ніж в два рази.

http://webplanet.ru/news/service/2011/07/06/sfe.html

Бібліотечні ноу-хау


81

Бібліотека майбутнього

Інститут бібліотеки, що існує вже не одну тисячу ро-ків, сьогодні швидко змінюється під впливом цифрових

технологій. Щоби відобразити всі сторони процесу майбутньої трансформації бібліотек, були визначені десять головних трендів, які ґрунтуються на думках російських експертів – письменників і практиків бібліотечної справи і на матеріалах ряду зарубіжних футурологічних досліджень.

Втім, більшість експертів погоджуються з тим, що традиційні бібліотеки залишаться, хоч і зазнають певних змін.

Інформація в «хмарі». Проекти оцифрування і системати-зації бібліотечного контенту швидко розвиваються у всьому світі, незважаючи на помітний опір з боку книговидавців. Темпи цього процесу дозволяють сподіватися, що в осяжному проміжку часу в Інтернеті з’являться високоцентралізовані сховища інформації, що містять, наприклад, практично увесь світовий бібліотечний фонд.

Якщо вдасться вирішити проблеми копірайту, то подібною «хмарною» онлайн-бібліотекою можна буде скористатися з будь-якого пристрою, що має доступ в Інтернет і екран для читання.

Всеосяжна система пошукуСьогодні, щоб знайти відповідну книгу або статтю в елект-

ронному форматі, частенько треба передивитися безліч сайтів (у тому числі сумнівного змісту). Але це ще не дає гарантії успіху. Між тим, можливо, зовсім не обов’язково концентрувати увесь світовий книжковий фонд в єдиному цифровому сховищі. Інфор-мація цілком може зберігатися на багатьох бібліотечних серверах земної кулі, але при цьому індексуватися єдиною загальнодосту-пною пошуковою системою, здатною видати потрібні дані на першій же сторінці. Пошукові системи загального призначення на зразок


82

Google упевнено рухаються в цьому напрямі, хоча і далекі доки від ідеалу.

Автоматизований переклад і інтерпретація. Вільний доступ до накопичених світом знань – ще не все. Мати доступ до інформації і можливість її споживати – не одне і те ж. Бар’єрами тут можуть стати як незнання мов, так і нерозуміння читачем спеціалізованих текстів, наприклад, насичених професійними термінами.

Сучасні сервіси онлайн-перекладів поки не годяться для ху-дожніх творів, та і «технічний» смисловий переклад добре працює ще не для всіх мов. Втім, прогрес технологій дозволяє сподіватися, що вже в найближчому майбутньому будь-який користувач зможе насолоджуватися як віршами на суахілі, так і медичними тракта-тами на старогрецькому.

Мультиформатне медіасередовище. Говорячи про бібліоте-ку, ми традиційно маємо на увазі сховище передусім текстів. Між тим, у сучасному світі накопичується все більше мультимедійної інформації – зображень, аудіо- і відеозаписів. Логічно припусти-ти, що в бібліотеці майбутнього дані в різних форматах будуть органічно пов’язані.

Приміром, користувачеві, що шукає «Код да Вінчі» буде за-пропонований не лише текст книги в електронному форматі, але і ілюстрований путівник до неї, однойменний фільм, аудіокнига, форуми фан-клуба читачів і т. д. А якщо якийсь твір ще не був переведений у формат аудіокниги професійними акторами, то авто-матизована система (у «хмарі» або на персональному рідері) зробить це, причому не турбуючи монотонністю «машинного озвучення».

Персональне облаштування читання. Сьогодні ми чи-таємо електронні книги на безлічі різних екранів: персональних комп’ютерах, рідерах, смартфонах, планшетах. Проте з часом ці пристрої стають усе більш схожі один на одний.


83

Просунуті спеціалізовані «читалки» вже схожі з планше-тами: той же кольоровий екран з підтримкою відео, потужний процесор, безпровідні інтерфейси, можливість установки до-даткових застосувань... Межу між смартфоном і планшетом для пристроїв з діагоналлю екрану в 5-6 дюймів провести ще важче. І тому«персональним» комп’ютером для багатьох людей поступово стає планшет, замінюючи традиційні десктопи і ноутбуки.

Ймовірно, в найближчому майбутньому роль книги для бі-льшості людей стане виконувати універсальний персональний комунікатор, що поєднує також «професії» комп’ютера, телефону, навігатора, електронного гаманця, зв’язки ключів, персонального лікаря і т. п.

Бібліотека-музей. В еру гаджетів та електронних носіїв ін-формації паперові примірники книг, скоріше за все, залишаться тільки в деяких офлайн-бібліотеках. А самі бібліотеки еволю-ціонують у щось подібне до музеїв, де можна познайомитися із «справжніми паперовими книгами», доторкнутися до них, відчути особливий «бібліотечний» запах і атмосферу.

На думку деяких експертів, традиційний формат збережуть тільки бібліотеки державного значення, де зберігатимуться рідкі видання, а книга стане особливо цінним об’єктом, документом епохи.

Мультимедійний центр. Високотехнологічні засоби візуалі-зації, наприклад, сферичні проекційні екрани, просунуті системи доповненої реальності, акустичні картинки, у яких звук можна буде розрізнити за висотою його розповсюдження, голографічні проектори – найближчими роками можуть виявитися цілком при-йнятним для публічних бібліотек.

Витончені технології візуалізації можуть бути корисні для відображення різноманітного мультимедійного контенту – від інтерактивних об’ємних карт Землі або космічного простору до 3D-моделей знаменитих архітектурних споруд.


84

Сховище відчуттів. Це – подальший розвиток мультимедійної бібліотеки, де інформацію можна сприймати не лише візуально або на слух, але і за допомогою усіх п’яти органів чуття. Так, наприклад, любителі куховарити зможуть приходити в таку «супербібліотеку» за ідеями нових блюд (щоб продегустувати колекцію еталонних смаків), а шанувальники парфумів – за каталогом ароматів.

Клуб живого спілкування. Подібний формат вже набуває поширення у світі. З місця, куди люди приходили за інформаці-єю, бібліотеки поступово перетворюються на місця «зустрічей за інтересами». Затишні зали з книжковими стелажами, м’якими кріслами, де можна відпочити від міської метушні, випити кави, поспілкуватися з друзями, і знайти нових знайомих, поступово притягають все більше людей, втомлених від знеособленого спіл-кування в Інтернеті.

Центр збереження локальної культури. В епоху глобалі-зації питання самобутності і підтримки місцевої культури стають особливо актуальними. Щороку у світі «помирають» декілька мов, і безліч дослідників пропонують свої рішення, як переламати цю сумну статистику. Бібліотеки можуть узяти на себе роль «сховища» національної мови і локальної культури конкретного району, не кажучи вже про освітні функції.

http://ria.ru/culture/20120419/630062745.html

Підготував С. Чачко, завідувач редакційно-видавничого відділу ДЗ «ДБУ для юнацтва»


85

Коли є з чим порівнюватиЕсЕ

Світлана Некрасова,провідний методист Донецької ОБЮ

В Україні чимало бібліотек. Бібліотека – центр культури, біблі-отека – центр дозвілля, бібліотека – помічник, бібліотека – навіга-тор… Ми поступово йдемо до сучасності, набридаючи оточуючим новими термінами та ідеями, ми тягнемо свою ношу та кажемо щодня усьому світу: «Ми не такі. Ми сучасні. Ми красиві. Ми надзвичайні. І зовсім не нудні, чому ви так нас бачите?»

Ми звикли, що нас сприймають як щось застаріле. Та ми підіймаємо голову і кажемо «Ні, ми сучасні!».

Знаєте, є лише одне слово, яке характеризує мою бібліотеку – муж-ня. Так, це справді те слово, яке я маю на увазі. І я вам це доведу.

Вважаю, що успіх бібліотеки визначається ставленням до неї людей, які проживають у місті. А коли це бібліотека для юнацтва – тут сам Бог велів бути незвичайною. Ми, як і багато інших бібліотек, були партнерами молодіжних організацій, проводили масштабні фестивалі, шукали креативу у бібліоночах… Ми грали в настільні ігри, пили чай під час церемоній чаєпиття, були на телебаченні та знімали власні ролики… Ми звикли, що нас люблять та нам до-помагають. А коли світ почав змінюватися, продовжували думати, що біда нас омине.

Чи можете ви похвалитися відданими користувачами? Як ви вважаєте, як поводять себе люди під час відчаю та паніки?.. Я відповім вам: вони поступово звикають до всього…

Коли у цілому місті з бюджетних організацій залишається тільки бібліотека – це подвиг, шановні. А ще більший подвиг –

Творчість бібліотекарів

Коли у цілому місті з бюДжетних організацій

залишається тільКи бібліотеКа – це ПоДвиг.


86

щодня приходити на свою роботу, жахаючись того, що до тебе якось нагрянуть люди з автоматами, а ти нічого не зможеш їм ві-дповісти. Подвиг – бачити, як стихає твоє місто, люди зникають з його вулиць, та бути безсилим щось змінити. Подвиг – не розгу-бити оптимізму та щодня казати усім поруч «минеться».

Коли всі втекли, ми залишились.Та, знаєте, нам було, заради кого це робити. Навіть у такі часи

до нас приходили наші користувачі. Щодня. І ми фотографували їх, наші зали, щоб люди знали – ми важливі. І нам нічого боятися.

Ми знали, для чого йдемо на роботу. І, як у тому анекдоті, ходили туди навіть тоді, коли нам перестали платити за це гроші.

Ми трималися до останнього – поки над нашою головою на почали свистіти снаряди. Поки місто не вимерло.

Більше ми не працюємо. І я не знаю, чи відкриємось колись знову. Наш світ, наші плани рухнули. Бібліотека вмерла разом з містом. Та хто б що не казав, ми мужньо чекатимемо кращого. Тому що є для кого працювати. І є до чого йти.

Ця жахлива ситуація ще раз довела мені – люди тягнуться до прекрасного. Навіть під страхом смерті. І не буває нічого немож-ливого. Все це лише у нас в голові. Я завжди буду любити свою бібліотеку. За її мужність. За її відданість. За людей, які там пра-цювали. Як би не змінилося моє життя, мені є з чим порівнювати. І я пишаюсь, що була частиною цього прекрасного світу – Донецької обласної бібліотеки для юнацтва. ■


87

Вимоги щодо подання статей до інформаційного вісника

1. Вказати назву статті, ім’я, прізвище автора(ів) повністю, назву організації, посаду, наукове звання (за наявності).

2. Статті приймаються українською та російською (з наступ-ним перекладом українською) мовами.

3. Подати коротку анотацію до статті (не більше 700 символів).4. Обсяг статті разом з анотацією, малюнками, додатками,

фотографіями формату А4 не більше 8 сторінок. Розмір шрифту – 16, інтервал – одинарний.

5. Статті не повинні бути раніше опубліковані. Перевага надаватиметься проблемним статтям, що розкривають актуальні питання бібліотек для юнацтва та молоді, системи бібліотек або в цілому бібліотечної справи.

6. Текст рукопису набирається автором на комп’ютері (у текстовому редакторі MS Word або OpenOffice.org Writter, тобто з розширенням .doc) і надходить до редакції в електронному вигляді для подальшої обробки.

Під час набору слід додержуватися наступних правил:– абзаци відокремлюються одним маркером кінця абзацу

(використання цього символу з іншою метою не дозволяється);– усі слова всередині абзацу відокремлюються лише одним

пропуском– перед розділовим знаком пропуски не допускаються, після

розділового знаку – один пропуск;– виділення курсивом, напівжирними та великими літерами

забезбечуються засобами Word.7. Не дозволяються:– два та більше пропусків;– виділення в тексті підкресленням;– формування нового рядка за допомогою пропусків.


88

8. Ілюстрації в комп’ютерному варіанті слід виконувати у фор-маті *.ТIF (*.ТIFF) із розрішенням 300 dpi (1 ілюстрація – 1 файл). Дозволяється використовувати формати WMF, ВМР, JPEG. Інші формати не використовуються.

9. Статті надсилати до редколегії вісника електронною по-штою на адресу: [email protected].

10. Рішення про публікацію статей приймається редакційною колегією.



Інформаційний вісник № 4 (52) 2014

Засновник – ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»Виходить чотири рази на рік

Підписано до друку 22. 12. 2014. Зам. № 207. 88 стор. Тираж 60 пр.Просп. Перемоги, 60, м. Київ, 03057

http://www.4uth.gov.uaE-mail:[email protected]

Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. ЛінкевичКомп’ютерна верстка І. Болесевич

Заснований у 1999 році

Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.),Т. Сопова (відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко

Науково-виробниче видання

kgbd - 4uth.gov.ua4uth.gov.ua/library_science/bibliosvit/bibliosvit_2014_vol52_n4.pdf ·...

Documents