МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИСУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

3773 УКРАЇНСЬКА МОВАЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯММетодичні вказівки для практичних занять

та самостійної роботи для студентівМедичного інституту

спеціальностей 7.1210001 «Лікувальна справа», 7.12010005 «Стоматологія»

денної форми навчання

СумиСумський державний університет

2014

Українська мова за професійним спрямуванням : методичні вказівки для практичних занять та самостійної роботи / укладач Л. М. Яременко. – Суми : Сумський державний університет, 2014. - 68 с.

Кафедра журналістики та філології

Передмова Мовна культура завжди була надійним фундаментом освіченості, інтелігентності, є важливим складником особистості лікаря. Мова підтримує в людині стан психологічної впевненості, рівноваги, дає відчуття життєвої перспективи, духовної опори. Кожна молода людина має прагнути досягти найвищих рівнів мовної культури, бо це є основою самореалізації. Інтелектуально-духовного і фахового зростання. Від мистецтва спілкування медичного працівника залежать результати лікування. Точне, правильне, багате мовлення лікаря, врахування ним психологічних особливостей пацієнта, контроль власної мовленнєвої поведінки, емоцій – необхідні складові його професійної майстерності. Матеріали, подані у вказівках, вправи і завдання, орфографічні та стилістичні тренінги мають допомогти майбутнім лікарям оволодіти культурою діалогу та полілогу, засвоїти професійний етикет, сприймати та відтворювати наукові фахові тексти, оволодіти прийомами підготовки та презентації публічного виступу, а також засвоїти фахову українську термінологію у стереотипних ситуаціях спілкування тощо. Вправи і завдання спрямовані на формування вмінь і навичок грамотного письма, засвоєння літературних норм української мови.

Практичне заняття № 1Тема. Вступ. Українська мова як засіб професійного

спілкування лікаряПлан

1. Предмет і завдання курсу. Природа і функції мови у суспільстві, її державотворча роль.

2. Мова і мовлення. Історія та сучасне трактування понять.3. Мова і професія, професійна субкультура.4. Нові тенденції розвитку мовознавчої науки.

Психолінгвістика. Соціолінгвістика. Етнолінгвістика та лінгвокультурологія (оглядово).

5. Орфографічний тренінг: вхідний контроль – диктантСписок літератури

1. Золотухін Г. О. Фахова мова медика: підруч. / Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – С. 282 -340.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. – К .: Каравела, 2006. - С.7- 36.

3. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови / І. П. Ющук. – К. : Освіта, 1999. – 254 с.

4. «Українська мова». Енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський, О. О.Тараненко (співголови), М. П. Яблюк та ін. - К. : Укр. енцикл. , 2000 . – 752 с.

Завдання1. Познайомтесь з основними джерелами вивчення курсу.2. Випишіть 7-8 основних функцій мови у суспільстві. Яка

функція мови, на вашу думку, є визначальною? Аргументуйте.3. Прокоментуйте вислів: «По ставленню кожної людини до

своєї мови можна абсолютно точно судити не тільки про її культурний рівень, але й про її громадську цінність. Істинна любов до своєї країни немислима без любові до своєї мови. Людина, байдужа до рідної мови, - дикун. Вона шкідлива за самою суттю тому, що її байдужість до мови проявляється найповнішою

байдужістю до минулого, теперішнього й майбутнього свого народу». (К.Паустовський)

4. Випишіть із фразеологічних словників, збірок прислів’їв, крилатих висловів 10 прислів’їв і висловів про лікарів та медицину.

Практичне заняття № 2Тема. Українська мова – національна мова українського

народу, державна мова УкраїниПлан

1. Місце української мови серед мов світу.2. Історія становлення та розвитку української мови як

національної мови українського народу і державної мови в Україні.3. Правовий статус української мови на сучасному етапі її

розвитку. 4. Національна мова. Літературна мова. Поняття мовної норми.

Типи мовних норм. Критерії нормативності.Список літератури

1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. / Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – С.282 -340.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. - К. : Каравела, 2006. – С.7- 36.

3. Іванишин В. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України / В. Іванишин, Я. Радевич-Винницький. – Дрогобич, 1992. –

4. Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне „я” / С. Караванський. - К. : Вид. Центр „Академія”, 2001. – С.5- 13.

5. Ткаченко О. Українська мова і мовне життя світу / О. Ткаченко. – К. : Спалах, 2004. – С. 9-20.

6. Культура фахового мовлення: навч. посіб. / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці : Книги ХХІ, 2005. − С.38 - 42.

Завдання1. Запишіть слова, поставте наголоси. Правильність

перевірте за орфоепічним (або орфографічним) словником. Камфора, залоза, кропива, спина, параліч, випадок,

медикаменти, бюлетень, кишка, бородавка, алкоголь, сеча, диспансер, сироватка, дециметр, різкий, легеневий, оздоровити, підлітковий, лікарський (від ліки), лікарський (від лікар), ішіас, кетгут.

2. Напишіть нормативні відповідники до мовних стереотипів, у яких допущені порушення норми.

Значимий, обіда, любий, учбовий, багаточисельний, міроприємство, хорошее відношення, закрито на перерву, підписка на журнал, в росрочку, заказний лист, включити прибор, сумісний, міри перестороги, наглядність, вірогідний, лишній раз, іменно ця стаття, підготувати заключення, перевернути сторінку, діюче законодавство.

3. Уважно прочитайте речення й порахуйте, скільки мовленнєвих помилок у ньому допущено? Виправте їх.

На слідуючій неділі на протязі двох днів у лікарні відбуватиметься семінар медиків.

4. Додаткове завдання (за бажанням студентів). Підготуйте виступ на 2,5-3 хвилини на одну із

запропонованих тем: «Словом – як ліками», «Бейлін П. Є. - і словом, і скальпелем», «Щербак Ю.- у пеклі Чорнобиля», «Остап Вишня – лікування вишуканим жартом», «Амосов М. – «імператив життєдіяльності на рубежі тисячоліть».

Практичне заняття № 3Тема. Стилі та жанри сучасної української мови

професійного спілкуванняПлан

1. Поняття про стиль та стилістичну норму. Мовний стиль як сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання.

2. Класифікація стилів сучасної української мови, традиційний і сучасний підходи (ораторський, епістолярний, конфесійний стилі – загальне знайомство).

3. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

4. Стилістичний практикум: характеристика мовних засобів різних стилів мовлення.

Список літератури1. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української

мови: навч. посіб. / Н. Д. Бабич. – Львів: Світ, 2003. – С.191-195.2. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. /

Г.О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К.: Здоров’я, 2001. – С.16-19.

3. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч.посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2006. – С.7- 36.

4. Культура фахового мовлення: навч. посіб. / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – С.29-34.

5. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С. 28-29.

6. Ткаченко О.Г. Ділова українська мова: навч. посіб. / О.Ткаченко. – Суми, 2004.

Завдання1. Підготуйтеся до обговорення в аудиторії питань

практичного заняття .2. До яких стилів (підстилів) належать наведені уривки?

Доведіть це, знайшовши характерні риси у текстах. Чи прослідковується інтеграція стилів?

А У 1948 Генеральна Асамблея Міжнародної медичної асоціації прийняла декларацію (яку називають Женевською), що є сучасною редакцією клятви Гіппократа. Пініше в 1949 р. декларація увійшла у Міжнародний кодекс медичної етики.

Я торжественно клянусь посвятить свою жизнь служению человечеству. Я воздам моим учителям должное уважение и благодарность; я достойно и добросовестно буду исполнять свои профессиональные обязанности; здоровье моего пациента будет основной моей заботой; я буду уважать доверенные мне тайны; я всеми средствами, которые в моей власти, буду поддерживать честь и благородные традиции профессии врача; к своим коллегам я буду относиться как к братьям; я не позволю, чтобы религиозные, национальные, расовые, политические или социальные мотивы помешали мне исполнить свой долг по отношению к пациенту; я буду придерживаться глубочайшего уважения к человеческой жизни, начиная с момента зачатия; даже под угрозой я не буду использовать свои знания против законов человечности. Я обещаю это торжественно, добровольно и чистосердечно.

Б Клятва Лікаря України Набувши професії лікаря та усвідомивши важливість обов'язків, що покладаються на мене, в присутності моїх учителів і колег урочисто клянусь:- усі знання, сили та вміння віддавати справі охорони і поліпшення здоров'я людини, лікуванню і запобіганню захворювань, надавати медичну допомогу всім, хто ії потребує;

- незмінно керуватися у своїх діях і помислах принципами загальнолюдської моралі, бути безкорисливим і чуйним до хворих, визнавати свої помилки, гідно продовжувати благородні традиції світової медицини;- зберігати лікарську таємницю, не використовувати її на шкоду людині;- додержувати правил професійної етики, не приховувати правди, якщо це не зашкодить хворому;- постійно поглиблювати і вдосконалювати свої знання та вміння, у разі необхідності звертатися за допомогою до колег і самому ніколи їм у цьому не відмовляти, бути справедливим до колег;- власним прикладом сприяти вихованню фізично і морально здорового покоління, утверджувати високі ідеали милосердя, любові, злагоди і взаємоповаги між людьми. Вірність цій Клятві присягаю пронести через усе своє життя. (Наказ про Клятву лікаря N 349 підписав Президент України Кравчук Л. М. 15.06.92) В «Так пройшло життя. Що в ньому було саме головне? Напевно - хiрургiя. Операцiї на стравоходi, легенях, особливо на серцi, робив хворим при погрозi швидкої смертi, часто в умовах, коли нiхто iнший їх зробити не мiг; особисто врятував тисячi життiв. Працював чесно. Не брав грошей. Звичайно, у мене були помилки, iнодi вони закiнчувалися смертю хворих, але нiколи не були наслiдком легкодумства або халатностi. Я навчив десятки хiрургiв, створив клiнiку, потiм iнститут, у яких прооперовано понад 80 тисяч тiльки серцевих хворих. А до того були ще тисячi з iншими хворобами, не говорячи вже про поранених на вiйнi. Хiрургiя була моїм стражданням і щастям». М. Амосов Г Тебе взиваємо правдивого Бога… Не зсилай на нас ні тубот, ні голоду, ні нагальної смерти, огню, потопи, щоб не відпали від віри

нетверді вірою. Мало нас карай, багато милуй, мало рани, а милосердно лікуй, мало смути,, скоро звесели, бо не може наша душа довго стерпіти Твого гніву, як стеблина вогню. Вкороти свій гнів, умилосердися, бо Твоя є сила милувати й спасати. Тому й продовжи ласку Твою для людей Твоїх… Всіх, що в роботі, в полоні, на засланні, в дорозі, у плавбі, в темницях, у голоді і спразі, і наготі, - всіх помилуй, усіх потіш, усіх розрадуй, зсилаючи їм радість тілесну й душевну. (Митрополит Іларіон)

5. Додаткове завдання (за бажанням студентів). Підготуйте наукове повідомлення на тему: Із історії ораторського (конфесійного, епістолярного) стилю в українській мові. Наведіть уривок тексту аналізованого стилю.

Практичне заняття №4Тема: Науковий стиль сучасної української літературної мови у

фаховому мовленні лікаряПлан

1. Науковий стиль мови: основна функція, мета, сфера використання, підстилі.

2. Особливості писемної мови.3. Види та структура наукового тексту. Реферат, анотація,

рецензія (оглядово).4. Стилістичний практикум: бібліографія, цитати,

посилання.Список літератури

1. Мацько Л. І. Культура української фахової мови: навч. посіб. / Л.І. Мацько, Л.В.Кравець. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – С. 40-51.

2. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. /Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К.: Здоров’я, 2001. – С.16-23.

3. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч.посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. К. : Каравела, 2006. – С. 39-46.

4. Культура фахового мовлення: навч. посіб. / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – С. 34-35.

5. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С.19-21.

6. Ткаченко О.Г. Ділова українська мова: навч. посіб. / О.Ткаченко. – Суми, 2004.

Для активного запам’ятовуванняМова науки

Неправильно ПравильноЗаслуговує уваги Заслуговує на увагуСтаття побачила світ Стаття вийшла друкомДати начало ЗапочаткуватиДобитися результатів Домогтися результатівВповні заслуговує Цілком заслуговуєДля наглядності Для наочностіЗадавати питання Ставити, порушувати,

запитуватиІснуюча криза Сучасна, теперішня,

сьогоднішня, наявнаНа зворотній стороні На зворотіНа началах На засадах, на основахНевірне обчислення, твердження Неправильне, хибне, помилковеНе грає ніякої ролі Не відіграє ніякої (жодної) роліНе рідкість Не дивина, звичайна річПершочергове завдання Завдання найбільшої вагиПіднімати проблему Порушувати проблему

Переслідувати мету Мати на метіПо мірі того як Відповідно до того якПриходити в протиріччя Заходити в суперечністьУ повному об’ємі У всьому обсязіУ першу чергу Насамперед, передусім, перш за

все, найперше, щонайпершеЯк видно Мабуть, певно, як повинно бути,

як має бути

Завдання1. Підготуйтеся до обговорення в аудиторії питань

практичного заняття.2. Перепишіть подане речення, розставте розділові знаки.

Визначте, який аспект писемної наукової мови виокремлює автор? Модест Левицький у 1917 році зазначав …всамперед треба позбутися непотрібної звички російських канцелярій вживати крученої, високопарної мови у службових паперах : що простіша мова то легше її зрозуміти і до діла дійти (Левицький М. Як писати службові папери українською мовою. - Черкаси, 1917.- С.4).

3. Визначте функціональний стиль (підстиль) пропонованого тексту. Назвіть українською мовою сучасні методи лікування зубів. Прокоментуйте назву.

«Звёздная» ульыбка Стоматолог-ортопед может не только изготовить стандартные протезы или коронки, но и сделать вам «звездную» улыбку, изготовив виниры — тончайшие керамические облицовочные пластинки, которые прикрепляются к передней стороне зуба с помощью специального цемента. Виниры помогут, если это необходимо, изменить цвет зуба, его форму, убрать щели между зубами. Всем известны сияющие белые зубы Мерилин Монро, а ведь это виниры. Она стала первой знаменитой личностью, которая согласилась использовать их, несмотря на то что из-за несовершенства технологий тех времен ей постоянно приходилось

носить с собой прибор для их ремонта и замены. Если же у вас от зуба остался один корень, врачи-ортопеды и в этом вам помогут, изготовив вкладку — металлический микропротез, повторяющий форму обточенного зуба, одна часть которого фиксируется в ко-рень, а другая его часть находится над десной, напоминая обточенный зуб, на эту часть врач и зафиксирует искусственную коронку. Потерянный зуб заменит имплантат — искусственный титановый корень, который ввинчивается в челюсть на место отсутствующего зуба. В зуботехнической лаборатории техник подбирает абатмент для данного имплантата. Абатмент — зто определённый переходной элемент для крепления коронки к имплантату. Вся конструкция представляет собой некий разборный конструктор в виде: имплантат — абатмент — коронка. Неправильное положение зубов в челюсти может исправить стоматолог-ортодонт. Современные технологии позволяют выровнять зубы в любом возрасте. Кроме того, неровно стоящие зубы вызывают заболевание десен и кариес зубов. В настоящее время в арсенале врача-ортодонта есть мощное оружие - брекет-система. Методика коррекции положення зубов при помощи зтой несъемной техники была разработана в Америке. Наши врачи ее успешно применяют уже около двадцати лет. «Брекеты» (с англ. – замок) фиксируются только на постоянные зубы. Позтому их можно устанавливать, начиная примерно с десятилетнего возраста. Верхние возрастные рамки не ограничены. «Брекет» - крошечная пластиночка, которая наклеивается на внешнюю сторону зубов, вреда зубной змали не приносит, через него пропускают тонкую дугу. Она, оказывая легкое давление на зубы, сдвигает их с насиженных мест. В зависимости от сложности лечения «брекеты» носят от 6 месяцев до двух лет. Они бывают металлические и пластиковые. Металлические на зубах видны, пластиковые - белого цвета. Однако лечение с металлическими идет значительно быстрее.

(Гусєва О. – стоматолог-терапевт)

4. Випишіть словосполучення, що належать до наукового стилю: Аутоалергічне захворювання, термінові заходи, чудовий світанок, дії політичних партій, золоте колосся, пошкодження клітин, висловлювати протест, місцевий імунітет, депутатський імунітет, склад речення, велике коло кровообігу, високорозвинена економіка, санітарно-гігієнічний норматив.

5. Запишіть українською мовою стереотипи медичної сфери: Выздоравливать, прививка, осанка, падать в обморок, искусственный, выносливый, область сердца, профессиональная чистка зубов, клиническте отбеливание, стоматологический компрессор.

6. Додаткове завдання (за бажанням студентів). Підготуйте невелику (до 5хвилин) презентацію одного, на вибір, медичного термінологічного чи енциклопедичного словника - *Змєєв Л. Ф. «Русские врачи-писатели» (біобібліографічний словник). *Червяк, П. І. Медична енциклопедія / П. І. Червяк ; НАМН України. - 3-тє вид., доп. - К. : ВЦ Просвіта, 2012. - 1504 с. («Видатні лікарі та вчені медики України» - 92с.)*Сімейна медицина. Енциклопедія у п'яти томах: том 2 / О. Ю. Барнет, Л. В. Беш, Р .Г. Голик та ін. – К. : Здоров’я, 2008. – 736с.*Російсько-українсько-латинський словник медичних термінів: Оториноларингологія, стоматологія / Г.Е. Тімен, В. І. Влялько, А. Ф. Карась, та ін.; За ред. В. Г. Коляденка, Ю. В. Шаніна – К. : Здоров’я, 1993. – 112 с. за схемою:а) вихідні дані про словник (повна назва словника, його автор чи колектив авторів, упорядник (редактор), місце видання, видавництво, рік видання); б) тип аналізованого словника; в) завдання цього типу словника; г) принцип організації словникового матеріалу (алфавітний, алфавітно-гніздовий,

ідеографічний); д) коротка оцінка словника, визначення його практичної цінності (зі вступної статті); е) приклад однієї - двох словникових статей.

Практичне заняття № 5Тема. Науковий стиль сучасної української літературної мови у

фаховому мовленні лікаря. Термінологія фаху як системаПлан

1. Поняття «термін» і його ознаки, «терміносистема», «номенклатурна назва», «терміноелемент», «терміни-епоніми», «терміни-абревіатури» тощо.

2. З історії створення української медичної термінології. 3. Термінологія фаху як система – загальнонаукова,

міжгалузева й вузькоспеціальна.4. Медична термінологія: анатомічні терміни, клінічні,

фармацевтичні.5. Словники як засіб збагачення словникового запасу і

нормалізації мови майбутнього лікаря. Галузеві термінологічні словники.

Список літератури1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: піпруч. /

Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – С.232-237, 341-385.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2006. – С.62, 64-65, 72-76.

3. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С.22 (конспект).

4. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: підруч. /О. Д. Пономарів. – К. : Либідь, 1993. – С. 92 – 103.

5. Закалюжний М.М. Посібник з анатомічної і клінічної термінології /М. М .Закалюжний, М. А. Андрейчин. – К.: Здоров’я, 1993. – 224с.

6. Сучасні словники української мови // Ющук І. П. Українська мова: підруч. [4-те вид.] – К. : Либідь, 2008. – С.265 - 272.

Завдання1. Напишіть план-конспект теми «Деякі відомості з історії

анатомічної термінології», для студентів-стоматологів – «До історії українських стоматологічних термінів» (додаток 1).

2. Визначте значення префікса в кожній групі слів. Доберіть декілька своїх прикладів до кожної групи. Антимікробний, антисанітарний, протираковий, протихолерний; безжиттєвий, безсимптомний, передозування, передекзаменаційний.

3. Користуючись словником іншомовних слів, з’ясуйте й запишіть значення терміноелементів: альго-, барі-(баро-), гастро-, гісто-, енцефал-, сома-.

4. Замініть запозичені терміни власне українськими відповідниками, запишіть їх парами. Анемія, абдукція, агонізувати, конвульсії, малярія, симптом, ординарний.

5. Визначте у наведених термінах способи творення. Асептичний, нефроптоз, операційна, кардіографія, етимологія, дугоподібний, компенсація, дезінфекція, педіатрія, ін’єкція, антиоксидант, біологія.

7. Додаткове завдання (за бажанням студентів). Користуючись додатком 2 «Деякі симптоми і синдроми, що зустрічаються в клініці внутрішніх хвороб» базового підручника, випишіть 5-7 термінів-епонімів.

Додаток1Деякі відомості з історії анатомічної термінології

Медична наука з давніх часів мала свою власну термінологію. Історія європейської медицини й медичної термінології починається від часів «Гіппократового збірника», в якому зібрано понад 100 медичних творів цієї епохи. Вони традиційно приписуються батькові європейської медицини, великому лікарю античності Гіппократу (460-377рр. до н.е.), його учням та іншим представникам давньогрецької медицини. Правда, лікар та його наступники скористалися медичною лексикою попередніх поколінь: вже в гомерівському епосі є цілий ряд анатомічних і нозологічних найменувань. В античний період (кінець IV – I ст. до н.е.) медична термінологія, зокрема анатомічна, досягла досить високого рівня розвитку завдяки діяльності двох видатних представників олександрійської медичної школи – Герофіла (бл. 300 – 250рр. до н.е.), якого вважають родоначальником описової анатомії, та Ерізістрата, який зробив ряд важливих відкриттів у будові людського тіла. У той час функції міжнародної мови медицини виконувала старогрецька мова. Значне місце в історії розвитку латинської медичної термінології належить римському вченому-енциклопедисту й лікарю Авлу Корнелію Цельсу (кінець І ст. до н. е.- перша ½ ст. н.е.), автору трактату з 8 книг «Про медицину». В цій роботі Цельс уводить у вжиток римської медицини нові латинські назви як паралельні традиційним грецьким назвам. Поборник латинської мови, Цельс намагався утвердити за нею правомочність мови науки. На жаль, його доробок аж до 1443р. пролежав на полицях монастирської бібліотеки, але став невід’ємною частиною міжнародних анатомічних номенклатур кінця ХІХ- середини ХХ століття. У середньовічній медичній термінології застосовувалися як латинські, грецькі та арабські назви, часто спотворені, що приводило до плутанини. У 1887 р. на І з’їзді німецького анатомічного товариства була створена комісія з визнаних анатомів для укладання єдиного списку

латинських анатомічних термінів. Отже, у 1895 р. була ухвалена Базельська анатомічна номенклатура (BNA), яка поклала кінець плутанині. У 1898 р. проф. медфакультету Московського університету Д. Зернов увів її до свого посібника з анатомії. З того часу Базельська анатомічна термінологія стала загальноприйнятою в Росії. У 1955р. наVI міжнародному конгресі анатомів у Парижі був запропонований офіційний список Nomina Anatomica, а в 1960 р. був ухвалений і названий Паризькою анатомічною номенклатурою (PNA). Із 5640 понять, які були в BNA, без змін було прийнято 4286 термінів, що становить 70%, від кореговано 886 (15,6%) і 200 (3,5%) термінів цілком нових. Уперше в історії медичної науки офіційний список латинських анатомічних термінів дістав міжнародне визнання, в першу чергу через виважену простоту, стислість і легкість запам’ятовування. Гіршою була справа з вдосконаленням і розвитком української медичної термінології. Лише з відродженням української державності, а саме в 20-і рр. ХХ ст. пожвавилась робота в цій галузі. Так, у 1920 р. в Києві вийшов друком «Російсько-укр. Медичний словник», укладений Мартирієм Галиним. У 1926 р. в Празі «Спілкою українських лікарів у Чехословаччині» був виданий «Медичний латинсько-український словник» цього ж автора. Одним із принципів термінологічної концепції М.Галина є спільно для тогочасної укр. термінології тенденція до побудови термінів з власне укр. мовного матеріалу, на власне укр. ґрунті шляхом використання вже існуючих морфем. Наприклад, такі греко-латинські терміни як абсцес, авітаміноз. катаракта перекладаються як гнойовик, полуда, голоднеча та вітаміни. Вчений також пропонує, орієнтуючись на медичні латинсько-німецькі словники початку ХХ ст. вживати терміни, складені з 3-4 і більше іменників. Не відкидає усталених у мові іншомовних слів: нирка, кила, гострець (ostitis) тощо.

Серед інших авторів, які презентували укр. медичну термінологію, були: Корчак – Чепурківський О. Номенклатура хвороб, К., 1927; Цешківський Ф., Черняхівський О. Nomina anatomica ucrainica, К., 1925р. Координацією роботи з уніфікації укр. термінології здійснює Інститут укр. наукової мови АН (ІУНМ) з 1921р. під головуванням А. Кримського, медична секція, та її друкований орган «Журнал медичного циклу «ВУАН» У 1965р. в Нью - Йорку був заснований Український Термінологічний Центр Америки (УТЦА). Метою якого була популяризувати українську термінологію, підтримувати і координувати термінологічну працю окремих колективів та поодиноких фахівців. У результаті – «Короткий англійсько-український медичний словник» (1970). За часів незалежності активізується укр. медична термінографія, зокрема Орфографічний словник укр. медичних термінів – Львів, 1993; а також періодика: «Лікарський збірник» НТШ, «Ваше здоров’я», «Медична газета України», «Народне здоров’я», «Народний лікар України», «Слово лікаря», «Медична академія», «Педіатрія, акушерство та гінекологія» тощо. Отже, сфера застосування української медичної термінології на сучасному етапі розширюється.

Для студентів-стоматологівДо історії українських стоматологічних термінів

Відомо, що функціональне призначення будь-якого терміна – стисло, точно й однозначно виражати наукове поняття, слугувати засобом його тотожності й відмінності в спеціальній мові. Так, об’єктивною причиною труднощів у реалізації термінологічних вимог є проблема багатозначності (полісемії) термінів. У медичній (стоматологічній) термінології неможливо зберегти однозначність, оскільки людські знання завжди поповнюються, і саме в процесі пізнання виникають нові поняття, які вимагають словесного вираження. Наприклад: корінь – в

анатомії, ботаніці, стоматології; анестезія – в неврології, хірургії, стоматології. Слово «аспіратор» в медицині – “відсмоктування різних рідин (гною, мокротиння, слини), дрібних часточок чого-небудь або повітря з порожнин, дихальних шляхів й ін. за допомогою спеціального приладу”. Успіхи стоматології породжують безліч нових термінів, напр.: occlusodontie (f) – гнатологія, методи і способи лікування жувального апарату; malocclusion (f) – аномалія прикусу; orthopantomographe (m) – ортопантомограф – радіологічний прилад для панорамних знімків зубів; reimplantation (f) – пересадка, приживлення, неоімплантація та періодонтоз, амфодонтоз, пародонтоз, альвеолярна піорея, хвороба Фошара; orifice (m) – отвір, вічко, устя, зів; odontologiste (m) – одонтолог, стоматолог, дантист, фахівець, що лікує зуби; muguet (m) – молочниця, стоматомікоз, пліснявка рота, кандидозний стоматит; instrument (m) – інструмент, прилад, апарат; granulome (m) dentaire – зубна гранульома, периапікальна гранульома, гранульома біля верхівки кореня зуба; gnathankylose (f) – гнатанкілоз, анкілоз щелепи, викривлення, нерухомість з’єднання щелепи; follicule (m) – фолікул, мішочок, пухирець; Comby (signe de) (m) – еритематозний стоматит, який спостерігається при численних гострих хворобах, симптом Комбі та ін. У стоматологічній термінології є багато запозичень із західноєвропейських мов та утворених з греко-латинських елементів. Сучасні медичні терміносистеми досягли найбільшого ступеня інтернаціоналізації у порівнянні з термінологією інших галузей. Збірка давньогрецького вченого Гіппократа (“Corpus Hippocraticum”) фактично започаткувала медичну термінологію. Неабияку увагу медичній термінології приділяв найвидатніший лікар Риму Клавдій Гален. Він вважав, що кожне медичне слово повинне мати лише одне значення. Цей підхід Галена збігається з вимогами до термінів сучасної медичної науки. Сьогодні одна з найбільш характерних властивостей медичної термінології, що

зумовлена її двомовною греко-латинською основою, полягає в наявності значної кількості дублетних терміноелементів грецького та латинського походження. Порівняємо: одонтолог (грецьк.) – дантист (лат.), офтальмолог (грецьк.) – окуліст (лат). Латинізми і грецизми продовжують збагачувати інтернаціональну термінологію. Уроки історії творення національної медичної термінології вчать орієнтуватися на терміни професійного слововживання. Численні латинські та латинізовані терміни значно економічніші від опису українською мовою, і тому в спілкуванні фахівців їм треба надавати перевагу, адже врахування чинника громіздкість/негроміздкість – одна з теоретичних засад термінотворчості. Порівняймо: odontalgia – зубний біль; odontolithiasis – утворення зубних каменів; odontonecrosis – омертвіння зуба або його частини; odontoscopia – огляд зубів одонтоскопом; phytotherapia – лікування лікарськими рослинами; carcinophobia – хворобливий страх перед раковим захворюванням; stomatitis – запалення слизової оболонки рота; stomatologia – розділ медицини, присвячений вивченню захворювань рота тощо. Оскільки латина є загальновизнаною мовою медичної науки, оскільки у значній частині українських стоматологічних термінів використовуються саме латинські терміни. Терміноупорядники зважають на відповідність латинських та латинізованих термінів щодо структури української мови, її внутрішніх законів, а саме: вимогам системності, логічного обґрунтування, стислості, словотворчої продуктивності. Наприклад, ортодонтична допомога, генералізований карієс зуба, актинічний хейліт, незавершений дентогенез, кубоподібні зуби, ангіоматозний епуліс, ямка очного зуба, вроджений гіпертрофічний гінгівіт, кандідомікотичний глосит, одонтогенна підшкірна гранульома, зубна коренева кіста, ортогнатичний прикус, патологічна оклюзія зубів, ламінозний зубний протез, одонтогенна ектодермальна пухлина тощо.

За останній час досягли значних розмірів вузькоспеціальні медичні терміни. Наприклад, терміносистема лікарських засобів включає понад 80 тисяч слів. Щорічно з’являється понад 1000 нових медичних термінів.

Практичне заняття № 6Тема. Складні випадки правопису в діловому та фаховому

мовленні медичного працівникаПлан

1. Володіння орфографічними нормами української мови – запорука грамотного укладання текстів ділової документації.

2. Правопис слів іншомовного походження. Вживання апострофа та м’якого знака.

3. Правопис прізвищ, імен і по батькові (слов’янських і неслов’янських). Особливості перекладу російських прізвищ українською мовою.

4. Орфографічні й технічні правила переносу слів.Список літератури

1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. / Золотухін Г. О., Литвиненко Н. П., Місник Н. В. – К.: Здоров’я, 2001. – С.41-43, 60-61, 76-78, 282-340.

2. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С.62 (вправа).

3. Культура фахового мовлення: навч. посіб. / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – С. 236-244.

4. Український правопис. – [4-те вид.]. – К., 1993. – 240 с.5. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови: навч.

посіб. / І.П.Ющук. – К.: Освіта, 1994. – 254 с.6. Ткаченко О.Г. Ділова українська мова: навч. посіб./

О. Г. Ткаченко. – Суми: Вид-во Сум ДУ, 2004.

Завдання1. Активізуйте свої знання з визначених орфограм.

Використайте запропоновані джерела.2. Вставте пропущені літери. Кон…юнктивіт, павіль…он, миш…як, кон…югат, порт..єра,

барел…єф, рант..є, кар…єра, дос…є, к…ювет, ін…єкція, б…юджет, Х…юстон, Н…ю- Йорк, ван…а, депрес…ія, ім…унолог, цел…юліт, гол…андський, рефлекс Ахіл…а, ем…іграція, ім….іграція.

3. Запишіть російські прізвища українською мовою Кузнецов, Державин, Егоров, Вересаев, Лазарев, Ломтев,

Серов, Ёлкин, Королёв, Артёмов, Менделеев, Грачёв, Лукьянов, Левановский, Белов.

4. Провідміняйте своє прізвище, ім’я та по батькові.5. Виконайте вправу №20 (с.62) джерело 2.6. Відредагуйте речення, запишіть правильний варіант.Хворий поступив у лікарню.Медик по фаху.Не дивлячись на всі протиепідемічні міроприємства, інфекція

продовжувала поширюватися.Усій групі зробили прививки від дифтерії.Препарат не годний до вживання.Для лікування віруса приміняється нова сиворотка.8. Додаткове завдання (за бажанням студентів). Перекладіть терміни та термінологічні словосполучення

українською мовою: Бедро, безвредный, благоприятный прогноз болезни, болеть гриппом, болеутоляющий, вскрытие, желтуха, зуд, отёки, челюсть, язва, насморк, сопровождающий, сопутствующий, металлический микропротез.

Практичне заняття № 7Тема. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної

мовиПлан

1. Офіційно-діловий стиль: основна функція, мета, сфера використання.

2. Підстилі офіційно-ділового стилю та жанрові форми.3. Вимоги до мовного оформлення документа: лексика і

фразеологія, граматичні норми. Типові мовні звороти.4. Правила складання й оформлення окремих документів:

заява, автобіографія, резюме.Список літератури

1. Мацько Л. І. Культура української фахової мови: навч. посіб. / Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – С.79-83.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. - К. : Каравела, 2006.- С.46-52.

3. Культура фахового мовлення: навч. посіб. / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – С.171-181.

4. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во Сум ДУ, 2009. – С. 28-29.

5. Ткаченко О.Г. Ділова українська мова: навч. посіб. / О. Ткаченко. – Суми, 2004.

Завдання1. Виконайте вправу №2(с.28-29) джерело 4.2. Використовуючи джерело 3, укладіть власне резюме.3. Виберіть правильний варіант тексту заяви. Пригадайте

особливості адресування заяв.А Я, Петриненко О.В., прошу надати мені відпустку…

Б Прошу надати мені відпустку…В Прошу Вашого дозволу про надання мені відпустки…

Практичне заняття № 8Тема. Професійна документація медиків. Специфіка її

укладання й оформлення.План

1. Поняття про документ, документацію та справочинство. Документ як основний засіб фіксації ділової інформації.

2. Наказ №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення…»

3. Загальний огляд медичних документів. Вимоги до оформлення та принципи побудови.

4. Основна медична документація первинного обліку – медична картка амбулаторного(стаціонарного) хворого, витяг з медичної карти, довідки.

5. Поняття про контракт медичного працівника як різновид трудового договору.

Список літератури1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. /

Г. О. Золотухін , Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – С.57, 74, 157, 191, 247.

2. Інтернет-ресурс:- http://mozdocs.kiev.ua/?nav=8;F003_0, f025_3, f004_0, f025_8_0, f013_0, f037_2_0. - www.uazakon.com/documents/date.../pg10.htm - www.muoz.cv.ua › - медичні стандарти

Завдання1. Опрацюйте наведений теоретичний матеріал, назвіть

документи первинного та оперативного обліку. Підготуйтеся до обговорення на практичному занятті.

Медична документація

Догляд за пацієнтом – це комплекс заходів, спрямованих на полегшення стану хворого й забезпечення успіху лікування чи профілактики. Кабінети медичної статистики збирають, контролюють та аналізують матеріали роботи лікувально-профілактичних закладів, які мають важливе значення для організації роботи цих установ щодо поліпшення медичного обслуговування населення. Медична статистика є офіційним джерелом, на основі якого планується розвиток охорони здоров’я в цілому і в окремих галузях. На сьогодні МОЗ України офіційно декларує 246 різних форм документів. 14.02.12 р. підписаний наказ №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», в якому з метою удосконалення обліку в закладах охорон здоров’я було затверджено 38 форм первинної облікової документації. А також наказу № 435 від 17.06.13 р. та інших. Медична карта стаціонарного хворого f 003/о, або історія хвороби є основним медичним документом стаціонару. Її заповнюють на кожного хворого, який поступив у стаціонар. Медична карта містить усі необхідні відомості, які сприяють організації належного медичного обслуговування хворого і контролю за ним. Паспортна частина, діагноз, з яким пацієнт направлений у стаціонар, і діагноз, що встановлений лікарем при прийнятті хворого, заповнюється в приймальному відділенні, наступні записи в історії хвороби робить палатний лікар. Протягом 3 днів з часу прийняття хворого в стаціонар має бути встановлений клінічний діагноз. Якщо хворий був прооперований, на першій сторінці карти зазначають дату (місяць, число і година) операції та її назву. У випадку смерті хворого наводиться патологоанатомічний діагноз. При виписуванні хворого зазначають кількість проведених ліжко-

днів, причому день прийняття і день виписування вважають за один ліжко-день. Під час перебування хворого в стаціонарі історія хвороби зберігається в папці палатного лікаря в спеціальній шафі і є недоступною для хворих. Палатний лікар щоденно робить у ній записи про стан здоров'я пацієнта і проведене лікування. У карті стаціонарного хворого відображаються усі відомості про хворого, які необхідні для правильної діагностики і лікування, а саме: скарги хворого, анамнестичні дані, історію цього захворювання, його перебіг, усі клініко-діагностичні дослідження і лікувальні заходи, оперативні втручання, консультації спеціалістів та консиліуми. Дані вимірювання температури тіла, пульсу, дихання, артеріального тиску, діурезу відображають у щоденниках і ' графічно на температурному листку. Медична сестра підклеює у медичні карги всі результати лабораторних досліджень у хронологічному порядку. При виписуванні (а також у разі смерті) хворого палатний лікар складає епікриз, у якому коротко резюмує дані про стан здоров'я хворого при прийнятті та виписуванні й обґрунтовує діагноз, перелічує лікувальні заходи, що були проведені в стаціонарі, а також дає рекомендації щодо подальшого лікування та індивідуального режиму. Карту стаціонарного хворого з епікризом підписують палатний лікар та завідуючий відділенням і здають в архів на зберігання. Копію епікризу передають у поліклініку або вклеюють у медичну карту амбулаторного хворого (f 025/о). На кожного хворого, який направлений іншими лікувальними закладами, відсилають витяг з карти стаціонарного хворого (№027/о) в заклад, що направив пацієнта. На основі карти стаціонарного хворого складають статистичну карту вибулого зі стаціонару (f 066/о). Вона є статистичним документом, що містить відомості про стаціонарне обслуговування хворого. Карту заповнює палатний лікар одночасно з епікризом після виписування хворого із стаціонару. Карта в стислому вигляді

відображає основні моменти медичного обслуговування хворого: тривалість перебування в стаціонарі, якість діагностики лікаря поліклініки, термін, характер і результати хірургічного втручання, наслідки захворювання та ін. Карти забезпечують найбільш раціональну розробку відомостей для статистичного опрацювання та складання звіту лікувального закладу. Вона є також оперативним документом для оцінки діагностики лікарів стаціонару шляхом порівняння прижиттєвих клінічних діагнозів і паталогоанатомічних діагнозів хворих, які померли. У випадку, коли в карті зазначено два діагнози і більше, у звіті карту відносять до того захворювання, яке стало причиною госпіталізації. Медична карта амбулаторного хворого (f 025/о) є основним медичним документом поліклініки чи амбулаторії. Вона служить для запису лікарських спостережень, діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Заводять її на кожного хворого, який звернувся в поліклініку або викликав лікаря додому. В карті концентруються записи лікарів усіх спеціальностей (при звертаннях пацієнта з приводу всіх захворювань). Винятком є протитуберкульозні, шкірно-венерологічні та онкологічні відділення поліклініки, які мають окрему документацію. Якщо ж пацієнтів цих відділень обслуговують лікарі загального профілю, вони роблять записи у загальній медичній карті. Медична карта містить систематизовані записи уточнених діагнозів, зареєстрованих захворювань, а також результати проведених аналізів, рентгенологічних та інших досліджень, відомості про стаціонарне лікування, про тимчасову непрацездатність тощо. На листку запису остаточних діагнозів фіксують усі діагнози, які були встановлені при звертанні хворого в поліклініку або під час надання допомоги вдома. Листок остаточних діагнозів виконує два основні завдання: а) служить для вивчення контингенту хворих шляхом реєстрації всіх захворювань, з приводу яких пацієнти звертаються в цей лікувально-профілактичний заклад самостійно чи

за направленнями лікарів після профілактичних оглядів; б) є документом, за яким вивчають захворюваність населення території, що її обслуговує поліклініка. Листок для запису остаточних діагнозів дозволяє лікарю простежити у цього хворого діагнози в їх послідовності та взаємозв'язку, а також відбирати хворих, які підлягають спеціальному і диспансерному спостереженню. Разом з тим виділення у цьому листку вперше діагностованих захворювань дає змогу стежити за динамікою нових нозологічних форм. Записи на листку як нових, так і раніше зареєстрованих захворювань, з приводу яких хворий звернувся у цьому році в поліклініку, є основою для заповнення статистичного талона (f 025-2/о) для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів. Якщо хворого госпіталізують у стаціонар того об'єднання, до якого належить поліклініка, медичну карту амбулаторного хворого передають у стаціонар для ознайомлення з нею палатного лікаря. Після виписування хворого зі стаціонару медичну карту з епікризом повертають у реєстратуру поліклініки. Записи в медичній карті амбулаторного хворого використовують також для перевірки обґрунтованості видачі лікарем листка непрацездатності, довідок, санаторно-курортних карт та ін. У разі необхідності медичну карту амбулаторного хворого, так само, як і історію хвороби, використовують у судово-медичних справах. Усі результати проведених клінічних аналізів, довідки, висновки консультантів тощо медична сестра повинна ретельно вклеювати в медичну карту. У випадку смерті хворого його медичну карту виймають із картотеки, в ній записують дату та причину смерті, після чого видають лікарське свідоцтво про смерть (f 106/о чи 106/о-95). Якщо медичної карти померлого немає, її заповнюють наново (тільки паспортну частину) і зазначають дату та причину смерті. Всі медичні карти померлих зберігаються в архіві лікувального закладу.

Статистичний талон для реєстрації остаточних (уточнених) діагнозів (f 025-2о) служить для систематизації та групування даних про захворюваність населення. Вивчення захворюваності проводять дільничні (сімейні) лікарі на своїх дільницях, керівництво лікувального закладу, органи охорони здоров'я. На основі такого вивчення визначають характер і частоту захворювань, з приводу яких населення зверталося за медичною допомогою, розробляють конкретні заходи щодо подальшого зниження захворюваності і поліпшення медичного обслуговування населення. Для органів охорони здоров'я матеріали про захворюваність є, крім цього, основою для планування заходів щодо розгортання нових лікувальних закладів, проведення пере профілізації закладу, розширення або скорочення ліжкового фонду, підбору медичних кадрів тощо. Результати опрацювання статистичних талонів за встановленою програмою записують у зведену відомість обліку захворювань населення, яке проживає в районі обслуговування поліклініки. Талон на прийом до лікаря (f 025-4/о) служить для регулювання прийому хворих лікарями і дає змогу звільнити лікаря від заповнення щоденника роботи лікаря (f 039/о). Але такі щоденники ведуть лікарі-стоматологи – ортодонти та ортопеди (f 039-2/о, f 039-3/о, f 039-4/о). Після закінчення прийому всі талони передають у статистичний кабінет, де підраховують їх кількість і заповнюють листки роботи лікаря протягом кожного дня. Користуючись талонами, лікар регулює повторні відвідування хворих. Контрольна карта диспансерного нагляду (f 030/о) — це документ, який використовують для контролю ефективності диспансерного спостереження. Хворих, які відлягають диспансерному спостереженню, відбирають на прийомі в поліклініці, при відвідуванні вдома, а також під час медичних оглядів. Таких карт існує декілька: за особами групи ризику розвитку профпатології і з професійними захворюваннями –

(f 030-3/о), хворими на розлади психіки (f 030-1/о) та хворими на туберкульоз. Карти складають окремо на кожну особу при першому огляді і в подальшому в неї заносять результати повторних оглядів. В окремій графі зазначають, які лікувально-профілактичні заходи проводили хворому (медикаментозне, санаторно-курортне лікування, дієтичне харчування, переведення на іншу роботу тощо). Істотне значення в карті має розділ «Контроль відвідувань», де відмічають дати призначеного та фактичного відвідування хворого. Пацієнта, який пропустив термін планового обстеження викликають у поліклініку. Контрольні карти зберігаються у кожного лікаря в систематизованій картотеці за нозологічними формами з окремими відмітками для заново взятих чи знятих з обліку(не менше 5 років). Щоденник роботи лікаря (f 039/о) призначений для обліку всіх амбулаторних відвідувань, незалежно від їх характеру і часу прийому, що визначає обсяг амбулаторної роботи лікаря. До числа відвідувань включають також відвідування хворих з приводу профілактичних оглядів, а також медичні огляди, які проводяться під час амбулаторного прийому, незалежно від місця проведення. Такі щоденники ведуть і лікарі-стоматологи (f 039-2/о). Як уже зазначалося, лікарі звільняються від ведення щоденника обліку роботи, якщо навантаження лікаря враховує статист за талонами на прийом до лікаря (f 025-4/о), які надходять до нього з лікарських кабінетів після закінчення прийому. Дільничний терапевт щодня заповнює відомість відвідувань у поліклініці (амбулаторії), диспансері, консультації вдома (f 039/о, сільської місцевості – f 039-10/о), які розраховані на місяць. Щодня лікар заповнює графи: скільки прийнято хворих (дорослих, дітей), відвідано хворих вдома з приводу захворювань, скільки проведено профілактичних і патронажних відвідувань. Наприкінці кожного місяця лікар здає заповнену відомість разом з талонами на прийом до лікаря (f 025-4/о) у статистичний кабінет.

Журнал обліку прийому хворих в стаціонар (f 001/о) заповнює медична сестра в приймальному відділенні лікувального закладу. У книзі зазначають дату і годину госпіталізації, місце проживання, ким хворий направлений, в яке відділення, номер історії хвороби, діагноз при прийнятті, де хворий працює. Запис у журналі є підставою для довідок про хворих, які перебувають на лікуванні в стаціонарі. Узагальнені дані з журналу дозволяють скласти уяву про обслуговування стаціонаром контингенту населення за територіальним і виробничим принципами, що має значення для планування стаціонарної допомоги хворим. На кожний випадок інфекційного захворювання (підозри), незвичайної реакції на щеплення, укусу, подряпання, ослюнення тваринами, іншого стану (бактеріоносійство), крім грипу та гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів множинних або не уточнених локалізацій, заповнюється Екстрене повідомлення (f 058/о), яке протягом 12 годин надсилається до територіальної санітарно-епідеміологічної станції (далі – СЕС) за місцем реєстрації захворювання. Крім цього, в оперативному порядку інформація повідомляється в цю СЕС по телефону. Це забезпечує своєчасне проведення необхідних протиепідемічних та інших оперативних заходів щодо запобігання поширенню цих захворювань. Повідомлення складає кожен медичний працівник (лікар, фельдшер, медична сестра) у всіх лікувально-профілактичних закладах на кожний випадок інфекційного захворювання, харчового і гострого професійного отруєння, виявленого при амбулаторному обстеженні, відвідуванні хворого вдома. Повідомлення складають також і при підозрі на відповідне захворювання чи отруєння або при зміні раніше встановленого діагнозу.

2. Заповніть один із поданих нижче документів.

Міністерство охорони здоров’я України

Код форми за ЗКУДКод установи за ЗКПО

Медична документація _________________ (найменування закладу) форма

№ 027/о Затверджена наказом МОЗ України 29.12.2000 р. № 369

В И П И С К Аіз медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого

(підкреслити) В_____________________________________________________ (найменування і адреса закладу, куди направляється виписка)

1. Прізвище, ім’я по батькові хворого______________________________________________________2. Дата народження 3. Домашня адреса ______________________________________________________4. Місце роботи і рід занять ____________________________________________________________________________________________________________5. Дати: а) в амбулаторії: захворювання _________ направлення в стаціонар _______________________ б) в стаціонарі: надходження __________________виписки або смерті (підкреслити)_______________

6. Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): _________________________________________________________________________________________________________7. Короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування стан при направленні, при виписці __________________________________________________________ __________________________________________________________8. Лікувальні і трудові рекомендації: ____________________________________________________________________________________________________________

(число, місяць, рік)

(число, місяць, рік)

(число, місяць, рік)

(число, місяць, рік)

(число, місяць, рік)

“_______” _____________________ 20__ р.Лікуючий лікар _____________________ (підпис)

СТАТИСТИЧНИЙ ТАЛОН № 31. П.І.Б. померлого_____________________________________________________2. Рік народження__________ 3. Дата смерті_______(число, місяць, рік)4. Домашня адреса_____________________________________________(місто, вулиця, будинок, квартира)5. Група інвалідності____6.Категорія_____7. Втрата проф працездат. (%)____8. Направлення_________________________________________________(відділення Фонду, підприємство, суд)9. Діагноз при житті_____________________________________________(профзахворювання, отруєння, трудове каліцтво)10. Патологоанатомічний діагноз_______________________________________________________________________________________________11. Основний діагноз Акта судово-медичного дослідження__________________________________________________________________________12. Код МСЕК____________13. Комісія________________________________ (вид, профіль МСЕК)14. Дата розгляду________________ (число, місяць, рік)15. Експертне рішення__________________________________________ (зв‘язок встановлено, зв‘язок не встановлено)16. Діагноз МСЕК_________________________________Голова МСЕК____________________________________________________

1. Медична документація форма № 028/о

2. Затверджена наказом 29.12.2000 р. № 36

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК СПЕЦІАЛІСТА1. Головному лікарю__________________________________________________________________________________________________

(назва лікувального закладу, звідки був направлений хворий)Хворий____________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)__________________________________________Вік __________р.Проконсультований лікарем_________________________________ (спеціальність, прізвище, ім’я, по батькові)відділення_________________________________________________

(вказати якого)4. Результати лабораторного дослідження __________________________________________________________5. Результати функціонального, рентгенологічного та інших спеціальних досліджень: ____________________________________________________________________________________________________________________6. ВИСНОВОК СПЕЦІАЛІСТА (встановлений діагноз) __________________________________________________________7. Рекомендації __________________________________________________________“____” ___________20___р.

Код форми за ЗКУД

Код установи за ЗКПОМіністерство охорони здоров’я України

________________________найменування закладу

Лікар-консультант __________________________ (підпис)

Зав. поліклінікою або стаціонарним відділенням ________ (підпис)

ЕКСТРЕНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення „ ______ „ _______________________ 20 ____ року. (дата заповнення повідомлення)

Повідомлення направлено до ____________________________________________ (найменування закладу охорони здоров’я)

1. Прізвище, ім’я, по батькові хворого _____________________________________2. Дата народження 3. Стать: чол – 1, жіноча – 2

(число, місяць, рік)

4. Місце проживання хворого (повна поштова адреса): країна _________________,область _______________________, район _________________________________,населений пункт _______________________________________________________,вулиця ________________________, будинок № ___, кв. № ________

5. Мешкає у: місті – 1, селі 26. Телефон ___________________________________________________7. Місце роботи, навчання, дитячого закладу та їх адреса ________________________________________________

8. Діагноз

шифр за МКХ-10

(вписати)

9. Дати:захворювання

(число, місяць, рік)

первинного звернення (число, місяць, рік)

встановлення діагнозу (число, місяць, рік)

подальшого відвідування дошкільного або загальноосвітнього навч. закладу

(число, місяць, рік)

госпіталізації (число, місяць, рік)

10. Місце госпіталізації_________________________________________________ (найменування лікувального закладу)

11. Діагноз підтверджено: лабораторним дослідженням – 1, клінічно – 2,інші – 3 (вписати)

Практичне заняття № 9Тема. Культура професійного мовлення. Мовленнєвий етикет

лікаря. Комунікативні ознаки культури мовленняПлан

1. Культура професійного мовлення. Комунікативні якості мовлення: правильність, точність, логічність, послідовність, доречність, багатство, переконливість.2. Невербальні засоби спілкування: інтонація, міміка, жести,

дистанція спілкування.3. Поняття «етнолінгвістики». Мовленнєвий етикет українців,

основні принципи.4. Гендерні аспекти спілкування. 5. Жанри усного професійного мовлення: виступ під час

наради, консиліуму, прийом пацієнтів.Список літератури

1. Бейлін П. Поговори зі мною, лікарю / П. Бейлін. – К., 1982.2. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. /

Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К.: Здоров’я, 2001. – С.5-15, 55-56.

3. Корніяка О. Мистецтво ґречності: Чи вміємо ми себе поводити? / О. Корніяка. – К. : Либідь, 1995. – 96с.

4. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З.Мацюк, Н.Станкевич. – К. : Каравела, 2006. – С.109-118.

5. Корж О. Ю. Комунікативні якості майбутніх лікарів: Режим доступу http://irbis-nouv.gov./ua/cgi-bin ...

6. Культура фахового мовлення: навч. посіб. / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – С.90- 103.

7. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С.15-16, 33-35.

8. Назар П.С. Основи медичної етики / П. С. Назар, Ю. Г. Віленський, О. А. Грандо. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 106 – 119.

Завдання1 Підготуйтеся до обговорення на практичному занятті –

мовленнєвий етикет українців.2 Знайдіть і виправте порушення логічності. Прокоментуйте

свій вибір. Шановний Олександре Івановичу! Випускники 2010 року запрошують Вас на традиційну зустріч з дружиною, яка відбудеться в актовій залі медінституту 25 травня о 10 годині (запрошення). Великий інтерес викликала лекція нарколога про наркоманію у батьків. На сказ хворіють всі домашні тварини та дикі: вовки, лисиці, шакали, гризуни, а також і люди (з листа до редакції). Кабінет № 37 проводить медогляд для поселення в гуртожитки і в басейн (оголошення). 3 Підберіть доречні слова, обґрунтуйте свій вибір. Ми створили палати комплексної кліматотерапії, таким чином забезпечується (комфортабельна, комфортна) вологість, рух повітря, температура, іонізація, повітря збагачується фітонцидами. Коли одного відомого лікаря запитали, що потрібно читати, щоб стати (добрим, гарним) лікарем, він відповів: «Читайте «Дон

Кіхота». Не всі розуміють, що добра лагідна (усмішка, посмішка), сміх – найкращі ліки для душі, найкращий запобіжний клапан.

4 Прочитайте. Спробуйте правильно проінтонувати формули вираження співчуття: Прийміть мої співчуття. Я Вас розумію. -Я відчуваю ваш біль. - Я співпереживаю Вашу втрату. Треба триматися. - Я теж перейнялася (перейнявся) Вашим болем. - Не впадайте у відчай. Я Вас розумію.

5 Додаткове завдання (за бажанням студентів) Підготуйте виступ-відповідь (2-2,5 хв.)

За словами клініциста А. Білібіна, „…психологія лікування полягає в тому, що під час його відбувається не лише зустріч з пацієнтом (це властиве й ветеринарїї), але й спілкування з ним, виникає бажання обох порозумітися”. У праці лікаря об’єкт – людина, знаряддя праці – людина, продукт праці – також людина.- Виступ «Комплімент у спілкуванні лікаря»

Практичне заняття № 10Тема. Культура професійного мовлення. Публічний виступ як

форма пропаганди медичних знаньПлан

1. Особливості усного (публічного й приватного) і писемного мовлення.

2. Публічний виступ як форма пропаганди медичних знань, показник професіоналізму лікаря.

3. Підготовка і реалізація виступу на професійну тему. Структура і композиція. Мистецтво аргументації. Засоби активізації уваги слухачів під час виступу. Презентація виступу.

4. Етикет службової телефонної розмови (в т.ч. по мобільному телефону).

5. Культура сприймання публічного виступу. Уміння ставити запитання, мистецтво слухати.

6. Комунікативний тренінг: публічний виступ, елементи наукової дискусії, телефонна розмова – ситуативні завдання.

Список літератури1. Коваль А. П. Ділове спілкування : навч. посібник / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 1992. – С.181- 215.2. Корж О.Ю. Комунікативні якості майбутніх лікарів: Режим

доступу http://irbis-nouv.gov./ua/cgi-bin ...3. Культура фахового мовлення: навч. посіб. /За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – XXI, 2005. – С. 119-124.

4. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2006. – С. 97-102.

5. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач

Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С.16-19.6. Карнелі Д. Как выработать уверенность в себе и влиять на

людей, выступая публично…/ Д. Карнегі. – К. : Глобус, 1995.

7. Про вигляд оратора / Сагач Г. М. Золотослів: навч. посібн. – К. : Райдуга, 1993. – С.247-249.

8. Томан Їржі. Мистецтво говорити / Їржі Томан ; [пер. з чес.]. – К., 1989. – 293с.

Завдання1. Ознайомтесь з методикою підготовки публічного виступу,

використовуючи одне із пропонованих джерел.

2. Оберіть тему, підготуйте 2,5 - 3 хвилинний виступ, проведіть його тренінг і виголосіть в аудиторії. Заявіть адресата (звертання до аудиторії)

Орієнтовний перелік тем для публічного вступу як форми пропаганди знань

1. Останній винахід у медицині2. Новий медичний препарат3. Інтернет і сучасна медицина: плюси і мінуси4. Модест Левицький як лікар і філолог5. Термінологічна концепція доктора медицини Мартирія

Галина6. З історії медичної термінології (анатомічної,

стоматологічної)7. Правові аспекти медицини8. Українська медицина в особах (лікарі – майстри своєї

справи), лікарські династії 9. Лауреати Національної медичної премії (зокрема Пілецький

А.М. - 2013р.)10. Нобелівські лауреати у галузі медицини 11. Евтаназія: морально-правові аспекти12. Деонтологічні проблеми сучасної медицини13. Милосердні люди ще потрібні14. Свідомість і підсвідомість у структурі особистості15. Про клятву Гіппократа, або найневдячніша праця та, за яку

одержуєш тільки самі подяки.16. Таємниці сну17. Клонування і майбутнє людства18. Чи загрожує нам перенаселення19. До проблеми шумового забруднення довкілля20. Лихослів’я небезпечне для здоров’я21. Емоційний стан людини як фактор використання

ненормативної (інвективної) лексики

22. Дещо про ятрогенні захворювання23. Слово лікаря як зцілювальна сила24. Стрес та хвороби25. Вам треба кинути курити!26. Алкоголь: отрута чи «аква віта»?27. Як перемогти звичку28. Вживання м’яса: за і проти29. Культура споживання жувальної гумки30. Нетрадиційні методи лікування: за і проти31. Щеплення: чи потрібні вони?32. СНІД: сучасний стан в Україні33. Мистецтво бути здоровим: лазня як місце проведення

культурного дозвілля34. Гіпокінезія – проблема ХХІ століття35. Біохімічний годинник людини, або ще раз про довголіття36. Давня йога - здоров’ю підмога37. Їсти, щоб жити38. Алергія – побічне дитя прогресу39. Про голодування, дієти та пости40. Латинські прислів’я, афоризми як елемент збагачення мови

лікаря 41. Що таке клептоманія (нейрофобія, піроманія,

клаустрофобія) …? 42. Здобутки наностоматології43. Зубні щітки: яку обрати?44. Засоби гігієни: іригатори, йоршики – плюси та мінуси45. Жувальні гумки: види, властивості, показання до

використання.46. Із історії зубної щітки та зубної пасти47. «Голлівудська усмішка»: як її досягти48. Брекети і «голлівудська усмішка»49. Що обрати: флоси, зубочистки, іригатори?50. Моя майбутня професія – стоматолог-ортопед

3. Додаткове завдання (за бажанням студентів)Напишіть невеликий твір-оповідання з елементами роздуму

(чи іншу жанрову форму) про випадок із життя, коли результат лікування (добрий чи поганий) значною мірою залежав від дотримання чи недотримання медичним працівником правил етики й естетики спілкування.

Практичне заняття № 11Тема. Нормативність і правильність фахового мовлення лікаря.

Акцентологічні та орфографічні норми української мовиПлан

1. Акцентологічні норми і засоби милозвучності української мови. Складні випадки наголошення медичних термінів.

2. Правопис складних слів-медичних термінів.3. Правила написання складноскорочених слів і графічних

скорочень.4. Орфографічний практикум: велика літера, позначення

м’якості приголосних, вживання апострофа, спрощення в групах приголосних, подвоєння та подовження приголосних тощо

Список літератури1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підручник /

Г. О. Золотухін Г.О., Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К.: Здоров’я, 2001. – С. 30-31, 41-48, 282-340.

2. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – С. 236-244.

3. Український правопис. – 4-те вид. – К., 1993. – 240 с.4. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови: навч.

посіб./ І. П. Ющук. – К. : Освіта, 1994. – 254 с.5. Ткаченко О. Г. Ділова українська мова: навч. посіб./

О. Г.Ткаченко. – Суми: Вид-во Сум ДУ, 2004.Завдання

1. Повторіть основні орфографічні норми української мови.

2. Запишіть подані слова за правилами правопису: Мати/й/мачуха; лікар/ортопед/хірург; сон/трава; пів/тюбика; лейб/лікар; резус/несумісність; рауш/наркоз хвороба бері/бері; душ/масаж; тяжко/хворий, напів/лежачий; данс/терапія; скронево/нижньо/щелепний; білково/вітамінний; після/операційний; гіркувато/солоний

3. Поясніть орфографію поданих словосполучень, запам’ятайте їх написання. Жовчокам’яна недуга, хімічно чистий продукт, малорухомий спосіб життя, судинорозширювальний препарат, спеціально відведене місце, топографоанатом, блок-рефлектор, гідроблок.

4. Вставте пропущені літери, сформулюйте орфограму. З…єднаний, без…язиковий, запід…язиковий, над…ясенний, під…ясенний.

5. Поставте наголоси у словах. Перевірте за словником. Вугілля, помилка, прополіс, рогівковий, постарілий, поперек, уразливий.

Практичне заняття № 12

Тема. Лексика і фразеологія фахової мови лікаря. Професіоналізми та жаргонізми

План1. Словниковий склад мови. Класифікація української лексики

за походженням і сферою вживання.2. Професіоналізми, жаргонізми, номенклатурні назви.3. Універсальні, зайві слова як вада ділової мови

медпрацівника4. Використання в практиці ділового спілкування метафор і

евфемізмів.5. Функціонування багатозначних слів, омонімів, синонімів,

антонімів, паронімів у фаховому мовленні.

Список літератури1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика / Г. О. Золотухін,

Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник Н.В.. – К.: Здоров’я, 2001. – С. 192-197, 217-220.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. - К.: Каравела, 2006. – С. 120-157.

3. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С. 30, 32-33.

4. Зайві слова, багатослів’я, повтори // Коваль А. П. Культура ділового мовлення. Писемне та усне ділове спілкування / А. П. Коваль. – К.: Вища школа, 1987, - С. 136-138.

5. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: навч. посібник/ О. Пономарів. – К.: Либідь, 1999. – С. 78-82, 182-185, 129-133, 137-138.

Завдання1. Поясніть значення фразеологізмів, перевірте себе за

словником: Ахіллесова п’ята, витріщити очі, допекти до живого, мати на увазі, грати першу скрипку, ведмежа послуга, голуба квітка, велике коло обігу, язик чесати, гордіїв вузол, лебедина пісня.

2. До якої семантичної групи належить подані пари слів. Поясніть їх значення; 2-3 пари введіть у контекст. Лікувати – лічити, стрес – струс, сердечний – серцевий – сердешний, психіатричний – психічний – психологічний, болісний – болючий, відчуття – почуття, шкірний – шкіряний, лі´карський – ліка´рський.

3. Знайдіть зайві слова, визначте, де вони містяться? Відредагований варіант запишіть.

Повідомляємо наступне в порядку Ваших пунктів; Дано цю довідку в тому, що гр. … справді є пацієнтом тубдиспансера; питання регламентації; до питання про проект; ми сподіваємось на позитивне розв’язання цього питання в найкоротші терміни; самий найдоцільніший варіант; строк повноважень закінчується у січні місяці 2013р., моя автобіографія.

4. З’ясуйте за словником можливі значення «отношение», які їх українські відповідники? Перекладіть українською мовою такі вирази: внимательное отношение к пациенту, был в наилучших отношениях с товарищами, это не имеет отношения к делу, процентное отношение, отношение к делу, имеет отношение к инфекционным заболеваниям.

5. Наведіть кілька власних прикладів професіоналізмів медика. Наприклад: труба – інкубаційна трубка, стукнути – провести електроімпульсивну терапію, дефібриляцію; посадити на трубу – перевести на штучну вентиляцію легенів.

6. Додаткові завдання (за бажанням студентів)

- Виправте й запишіть правильний, на вашу думку, варіант медичних стереотипів. Назвіть вид мовленнєвої помилки. Лікар приймає згідно графіка; потрібно більш серйозніше відноситись до свого здоров’я; різка біль у в поясниці; у дитини сильна тошнота; пацієнтка, не рахуйте себе такою хворою; чи приймаєте снотворні засоби; потрібне дробне харчування.

- Прочитайте уривки з роману Б.Антоненка-Давидовича «За ширмою», випишіть із цих уривків 7-10 речень з медичними термінами.

Практичне заняття № 13Тема. Морфологія. Іменник. Вибір граматичної форми слова в

професійному спілкуванніПлан

1. Специфіка вживання іменника в професійному спілкуванні. 2. Категорія роду та числа іменника. 3. Особливості вживання назв осіб за професією, званням, посадою.

4. Варіанти відмінкових закінчень іменників. Родовий відмінок однини іменників другої відміни чоловічого роду. Кличний відмінок.

5. Орфографічний практикум. Правопис відмінкових закінчень іменників

Список літератури1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика : навч. посіб. /

Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – С. 90, 104.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2006.- С. 165-179.

3. Погиба Л. Г. Складання ділових паперів. Практикум: навч. посібн. / Л. Г. Погиба, Грибіниченко Т. О., М. П. Баган. – К.: Центр навч. літератури, 2004. – С. 176-196.

4. Український правопис. – 4-те вид. – К., 1993. – 240 с.5. Ткаченко О.Г. Ділова українська мова: навч. посіб. /

О. Г. Ткаченко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004.Завдання

1. Подані іменники запишіть у формі родового відмінка однини. Акт, рецепт, діатез, апендицит, апендикс, корпус, шлунок, міокард, інфаркт, вивих, суглоб, грип, діатез, анальгін, кашель, мозок, документ, аркуш, біль, страх, інститут, грип, стравохід, орган, папір, інструмент, корпус, тромб, авітаміноз.

2. Поясніть значення слів, які складають пару, як значення слова впливає на відмінкове закінчення? Дивись коментар. Акта – акту, корпуса- корпусу, листа- листу, органа- органу, неврита-невриту, папера- паперу.

Закінчення іменників чоловічого роду у формі родового відмінка однини

Іменники ІІвідміни в родовому відмінку однини мають різні варіанти закінчення: -а (-я); -у (-ю). Вибираючи варіант закінчення, беруть до уваги такі ознаки: значення іменника, його будову, наголос.

Закінчення–а (-я)

Приклади Закінчення–у (-ю)

Приклади

Іменники, що означають: назви осіб, уособлених предметів,

Івана, Шевчука, лікаря, Мороза

Іменники, що означають:назви речовин, маси, матеріалу, лікарських

водню, воску, граніту, настою, гіпсу (але: хліба)Кривого Рогу

Закінчення–а (-я)

Приклади Закінчення–у (-ю)

Приклади

явищ, назви населених пунктів, географічні назви з наголошеним закінченням або з суфіксами -ов-, -ев- (-єв)назви тварин і дерев

назви мір довжини, ваги, місяців і днів тижня

назви чітко окреслених (конкретних одиничних)предметів, зокрема будівель ті їх частинмашини та їх деталі

наукові терміни

Києва, Львова, Чернігова

Дніпра, Тетерева

лиса, ясеня, дуба

метра, грама, тижня, липня

олівця,

коридору, (але: вокзалу, даху, поверху, будинку)

поршня

атома, параграфа,

препаратівскладні назви населених пунктівгеографічні назви, в яких наголос не падає на закінчення

назви збірних понять, назви рослин, що виступають як збірні поняттязначення місця, простору, часу

назви загальних і абстрактних понять, явищ суспільного життя

назви установ,

Криму, Китаю, Єнісею, Бугу

колективу, твору, щавлю, гороху, ячменю, бузку (але: вівса)світу, краю, степу, тайму, року, віку, ранку (але: вечора)аналізу, процесу, імпульсу, конфлікту

інституту,

Закінчення–а (-я)

Приклади Закінчення–у (-ю)

Приклади

у медицині назви окремих органів, частин тіла (як іменники, що називають конкретні одиничні предмети)інструменти

сектора, діаметрашлунка, міхура, мозочка, кореня (але: мозку)

скальпеля, пінцета

закладів, організацій

назви явищ природиназви процесів, станів, властивостей, ознак (зокрема, назви хвороб і їх проявів)

назви почуттів, переживань

комітету, клубу

протягу, вітруімунітету, руху, кровообігу, набряку, кашлю, нежитю

Болю, страху, суму, жалю

Примітка. Деякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини можуть мати паралельні закінчення –а (-я), -у(-ю). Це залежить від наголосу (наприклад, стола і столу, моста і мосту) або від значення іменника. Наприклад, пояса (паска, талії) і поясу (смуги, зони), терміна (слова) і терміну (строку) тощо.

3. Поставте слова у кличному відмінку. Перевірте себе за «Українським правописом». Колега, Ігор, Олег, друг, добродій, приятель, професор, асистент, Надія Іллівна, лікар, Сергієнко Віктор Лукич.

4. Утворіть, якщо це можливо, жіночі відповідники до таких назв професій, посад, наукових ступенів та звань. Перевірте себе, використовуючи джерело №3. Лікар, журналіст, міністр, банкір, депутат, доктор наук, провізор, професор, спікер, губернатор, прем’єр.

Практичне заняття 14Тема. Особливості вживання прикметників і числівників у

професійному мовленніПлан

1. Морфологічні ознаки прикметника у науковій та фаховій мові медика (розряди за значенням, ступені порівняння якісних прикметників, їх форми творення).

2. Особливості вживання числівників у фаховому мовленні. Кількісні та порядкові числівники.

3. Відмінювання числівників. Словосполучення з числівниками.

4. Правила запису числівників при оформленні фахової документації.

5. Орфографічний практикум: правопис та відмінювання числівників.

Список літератури1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. /

Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – С. 90, 104.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. - К. : Каравела, 2006. – С. 180-195.

3. Погиба Л. Г. Складання ділових паперів. Практикум: навч. посіб. / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, М. П. Баган. – К. : Центр навч. літератури, 2004. – С. 176-196.

4. Український правопис. – 4-те вид. – К. , 1993. – 240с.5. Ткаченко О. Г. Ділова українська мова: навч. посіб. /

О. Г. Ткаченко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004.

6. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови: навч. посіб. / І. П. Ющук. – К. : Освіта, 1994. – 254 с.

Завдання1. Утворіть вищий і найвищий ступені порівняння

прикметників. Які з наведених прикметників не мають ступенів порівняння. Обґрунтуйте відповідь. Хворий, досвідчений, освічений, високий, сліпий, дорогий, актуальний, демократичний, популярний, лисий, чорнявий, гнідий, контрастний, важкий.

2. Провідміняйте за відмінками іменниково-числівникові словосполучення.

155 підручник(-и, -ів), 198 студент (-и, -ів)3. Дайте відповідь на питання: Котра зараз година? 11.45; 14.15; 10.30; 23.45.4. Поставте слова у формі родового відмінка однини, пояснивши вибір варіанта закінчення: -а(-я), -у(-ю). Чи є іменники, що мають обидва варіанти закінчення? Авітаміноз, білок, біоритм, викидень, епідерміс, тромб, симптом, релаксант, барвник, діагноз, диспансер, фурункул, прополіс, храп, ячмінь, провізор, термін.

Для активного запам’ятовування Значення іменників Винятки

1 Назви анатомічних органів, клітинних утворів, бактерій, інших конкретних предметівЕмбріона, мускула, рецептора, хребця

Анастомозу, ендотелію, епідермісу, кишечнику, наросту, паху, попереку, спермогону, стравоходу, тромбу, шраму.

2 Назви апаратів, пристроївОзонатора, катетера, фільтра

-

3 Назви хімічних елементів, речовин, тканин, фізіологіч. рідин

Барвника, гідранта, шва

Гіпсу, інфільтрату, кетгуту, наркозу, релаксанту, шлаку, вірусу, болю, діагнозу4 Назви хвороб, фізіологічних, психічних, патологічних процесів, хірургіч. втручань, лікувальних, фізіотерапевтичних, оздоровчих процедур. Бронхіту, ботулізму, дальтонізму, експерименту, кардіосклерозу, медогляду, укусу, травматизму, шоку

Свища, сипа, фурункула, правця.

5 Назви ліків, медикаментів, наркотичних речовинДопінгу, сиропу, фесталу, медикаменту, ундевіту

Антибіотика, антисептика

Практичне заняття 15Тема. Особливості вживання займенників і прислівників у

фаховому мовленні лікаряПлан

1. Особливості вживання займенників у професійному мовленні медичного працівника. Їх вказівний характер.- авторське ми замість я,- займенник ми у фразі «Як ми себе почуваємо?»- займенники який, що, котрий.2. Прислівник у професійному мовленні. Особливості утворення ступенів порівняння прислівників. 3. Комунікативний тренінг. Використання пошанної множини займенників. Бесіда як форма комунікації з пацієнтами.

Список літератури

1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. /Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник Н.В. – К. : Здоров’я, 2001. – С.163-164.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч.посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. - К. : Каравела, 2006.- С. 196-201.

3. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С.66-67

4. Погиба Л.Г. Складання ділових паперів. Практикум: навч. посіб. / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Баган М. П. – К. : Центр навч. літератури, 2004. – С.176-196.

5. Український правопис. – 4-те вид. – К. , 1993.- 240 с.6. Ткаченко О. Г. Ділова українська мова: навч. посіб. / О. Г. Ткаченко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004.

7. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови: Навч. посіб./ І.П.Ющук. – К.: Освіта, 1994. – 254с.

Завдання1. Перепишіть речення. Поставте розділові знаки.

Не можна лікувати тіло не лікуючи душу (Сократ). Хто ясно думає той ясно говорить (Буало). Чудова думка втрачає свою цінність коли вона погано висловлена (Вольтер). Найбільша цінність оратора не тільки сказати те що потрібно а й не сказати того чого не треба (Цицерон). Якщо є кілька лікарів із яких один лікує травми другий ножем третій словом перш за все звернися до того хто лікує словом (Гіппократ). Де є любов до людей там буде і любов до лікарського мистецтва (Парацельс). Перед великим розумом я схиляю голову перед великим серцем коліна (Гетс). Лікар філософ рівний Богові (давній афоризм).

2. Виконайте вправу 24 – джерело 3.

3. Доберіть до російських займенникових форм українські відповідники.

По вашему усмотрению, каждый месяц, прежде всего, тем более, тем временем, ни в коем случае.

Практичне заняття 16Тема. Морфологічний аспект фахового мовлення медичного

працівника. Дієслово та дієслівні формиПлан

1. Дієслово та дієслівні форми в текстах професійного спрямування:

- дієслівні зв’язки, специфіка їх використання; - форма теперішнього часу із значенням позачасовості; - інфінітив як засіб передачі рішучості, категоричності, наказовості; - безособові форми на –но, -то та пасивні звороти. 2. Дієприкметники та дієприслівники у писемному мовленні медичного працівника. 3. Активні і пасивні конструкції з дієслівними формами. 4. Сполучуваність слів. Складні випадки керування. 5. Стилістичний практикум: творення дієслівних форм, редагування синтаксичних конструкцій з дієслівними формами.

Список літератури1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. /

Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В.Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – С. 135, 149, 181-183

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. - К. : Каравела, 2006. –С.2 02-210.

3. Погиба Л. Г. Складання ділових паперів. Практикум: навч. посіб. / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, М. П. Баган. – К. : Центр навч.літератури, 2004. – С.176-196.

4. Український правопис. – 4-те вид. – К., 1993.- 240с.5. Ткаченко О.Г. Ділова українська мова: навч. посіб. /

О. Г. Ткаченко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004.6. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови: навч.

посіб./ І. П. Ющук. – К. : Освіта, 1994. – 254с.Завдання

1. Здійсніть правку пропонованих речень. Пані Стеф’юк М.О. являється головним санітарним лікарем. Пан Борисов В.П. являвся завідувачем хірургічного відділення упродовж семи років. Дивує байдуже ставлення керівників міста до людей, працюючих у закладах охорони здоров’я. Лікарі-куратори мають плаваючий графік роботи. Слід змінити існуючий порядок надання платних медичних послуг.

2. Запишіть речення, розставляючи пунктуаційні знаки. Поясніть пунктограми. Сформулюйте думку, яку варто взяти на озброєння успішному професіоналу. «Якщо людина своїми діями заслужила погане ставлення людей до себе то хоч би якою була вона багатою хоч би яку високу посаду обіймала якої слави зажила все це не переважить на терезах людського осуду. Для того щоб у колективі шанували й любили треба на мій погляд сумлінно ставитись до діла працювати для людей для суспільства. Я знаю багатьох хто вважає себе дуже щасливим саме тому що все своє життя плідно працював. І для мене завжди в житті на першому місці був труд. Зараз теж усе чим живу це робота робота робота … Це та воля до праці яка рухає моїми помислами й вчинками». (акад. М.Амосов)

3. Доберіть українські відповідники до форм дієприкметників: Виконуючий обов’язки, початкуючий лікар, плаваючий графік роботи, знаючий студент, ріжучий інструмент.

Практичне заняття 17Тема. Морфологічний аспект фахового мовлення медичного

працівника. Службові частини мовиПлан

1. Уживання службових частин мови у професійному спілкуванні.

2. Прийменникові сполучення у професійному мовленні. Конструкції з прийменником по.

3. Синонімія прийменникових конструкцій.4. Уживання сполучників.5. Стилістичний практикум: редагування прийменникових

сполучень.

Список літератури1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Б. Антоненко-

Давидович. – К.: Либідь, 1991. – С. 164-172.2. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. /

Г.О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – С. 94-98.

3. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н .Станкевич. - К.: Каравела, 2006. – С. 223-228.

4. Методичні вказівки, окремі коментарі та вправи з культури мовної поведінки професійного комунікатора відповідно до програми курсу “Українська мова за професійним

спрямуванням” /Укладач Л. М Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2003. – Ч. 2.- С. 4-14.

5. Погиба Л. Г. Складання ділових паперів. Практикум: навч. посіб. / Л. Г. Погиба,Т. О. Грибіниченко, М. П. Баган. – К. : Центр навч. літератури, 2004. – С. 192-200, 212-213.

6. Ткаченко О.Г. Ділова українська мова: навч. посіб. / О. Г. Ткаченко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004.

Завдання1. Перекладіть словосполучення українською мовою:

По болезни, по требованию врача, дежурный по отделению, дежурить по выходным дням, принимать лекарство по схеме, консилиум по уточнению диагноза, по истечении срока, по семейным обстоятельствам, по чайной ложке, большой по объёму, по состоянию на 1 января, по приказу, по состоянию здоровья, исследования по гистологии.

Як коментар для виконання

Стаття з “Російсько-українського словника ділової мови” (За редакцією В.Підмогильного, Є.Плужника)

ПО – по; на; з; за; через; для. По (где?) учреждениям, городам и т.п. – по установах, містах і т. ін. По мнению, убеждению и т.п. - на думку (погляд), на переконання і т.ін. По распоряжению, приказу и т.п. – з розпорядження, з наказу і т. ін. По исчислениям, предположениям и т.п.- за обрахунком, припущенням і т.п. По недоразумению, по болезни и т.п. – через непорозуміння, через недугу і т.п. Учебник по счетоводству, по торговому праву -

підручник рахівництва, торгового (торгівельного) права і т.п. По своей величине, по своей силе - своїм розміром, своєю силою і т.п. По Грушевскому, по Вернадскому и т.п. – за Грушевським, за Вернадським і т.ін. Агент по получению, комиссия по составлению - агент для одержання, комісія для складання і т.ін. По закону, по праву - по закону, по праву По мне, по тебе и т.п. – по мені, по тобі і т.п.

2. Виконайте вправу 4Д с.17 джерело 4.3. Доберіть можливі синонімічні конструкції до поданих

виразів. В якості коментаря джерело 4 (С.12-14).Заради успіху цієї конче важливої справи – Підскочити від несподіванки –101 річниця з дня народження М.Амосова – Протягом третьої декади –Відповідно до рішення наглядової ради –

Практичне заняття 18Тема. Синтаксис і пунктуація професійного мовлення

План1. Особливості синтаксичної структури текстів професійного

спрямування. Розщеплений присудок2. Просте речення. Смислові зв’язки у простому реченні.

Прямий і зворотний (інверсія) порядок слів.3. Однорідні члени речення у текстах професійного

спрямування. Запобігання помилкам у поєднанні однорідних членів.

4. Складні випадки зв’язку підмета і присудка. Абревіатура у ролі підмета.

5. Стилістичний практикум: редагування текстів професійного спрямування.

Література1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. /

Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В .Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – С. 239-242.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. - К.: Каравела, 2006. - С. 211-223.

3. Погиба Л. Г. Складання ділових паперів. Практикум: навч. посіб. / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, М. П. Баган. – К. : Центр навч. літератури, 2004. – С. 192-200, 212-213.

4. Ткаченко О.Г. Ділова українська мова: навч. посіб. / О. Г.Ткаченко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004.

Завдання1. Замініть конструкції, побудовані за схемою «дієслово +

віддієслівний іменник», одним дієсловом. Виконувати обчислення, здійснити моделювання, займатися аналізом, мати застосування, знаходитися в очікуванні.

2. Перепишіть текст, розставивши потрібні розділові знаки. Сформулюйте основну думку. Чи поділяєте її? «Так пройшло життя. Що в ньому було саме головне? Напевно хiрургiя. Операцiї на стравоходi легенях особливо на серцi, робив хворим при погрозi швидкої смертi часто в умовах коли нiхто iнший їх зробити не мiг; особисто врятував тисячi життiв. Працював чесно. Не брав грошей. Звичайно у мене були помилки, iнодi вони закiнчувалися смертю хворих але нiколи не були наслiдком легкодумства або халатностi. Я навчив десятки хiрургiв створив клiнiку, потiм iнститут у яких прооперовано понад 80 тисяч тiльки серцевих хворих. А до того були ще тисячi з iншими хворобами не говорячи вже про поранених на вiйнi. Хiрургiя була моїм стражданням i щастям.

Якби можна почати жити спочатку я вибрав би те ж саме хiрургiю i на додаток мудрування над "вiчними питаннями" фiлософiї: iстина, розум людина суспiльство майбутнє людства». (М.Амосов, 2001)

3. Відредагуйте текст і запишіть правильний його варіант, скориставшись набутими знаннями. Щоб бути сильною й витривалою, людина повинна загартовуватися. З чого ж починати? Виконуйте режим дня. Вставайте завжди в один і той же час. Краще в сім годин. Прокинувшись, робиться зарядка. Після зарядки обливайтеся водою. Спочатку температура її повинна бути + 30 градусів, поступово знижуйте її на 1 градус в тиждень, поки вона не дійде до кімнатної. Щоденно у всяку погоду гуляйте на свіжому повітрі на протязі 40-120 хвилин, навіть при морозі до 20 градусів. Одягайтесь легко, бо надмірно тепла одежа спричинює застуди. Поєднуйте прогулянки з заняттями спортом. Влітку займайтеся плаванням, велосипедом, тенісом, бадмінтоном чи другими видами спорту по своєму вибору, взимку – лижами, ковзанами. Приймайте участь в походах туристів. Загартовується організм, працюючи в саду, городі, ловлячи рибу. Лягайте спати не пізніше двадцяти двух годин. До сну побудьте півгодини – годину на повітрі. Привчіть себе спати круглий рік з відкритою кватиркою.

4 Додаткове завдання (за бажанням студентів) Відредагуйте речення, у яких є помилки в побудові словосполучень з однорідними членами речення. Запобігання, попередження та лікування серцевих захворювань – одне з головних завдань сучасної медицини. Зараз стає все більш актуальною боротьба з організованою злочинністю, рекетом, екологічним лихом та забрудненням території хімічними отруйними речовинами в землі, у ґрунтових водах, у штучних водоймах, у Київському та Каховському морях.

Практичне заняття № 19Тема. Синтаксис і пунктуація професійного мовлення. Поняття

про текст та його інтерпретацію План

1. Поняття про текст та його інтерпретацію.2. Звертання.3. Вставні, вставлені конструкції.4. Відокремлені члени речення. 5. Стилістичний практикум: редагування текстів фахового

призначенняСписок літератури

1. Золотухін Г. О. Фахова мова медика: підруч / Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н .В Місник. – К.: Здоров’я, 2001. – С. 249-257.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н.С танкевич. – К.: Каравела, 2006. - С. 211-223.

3. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /УкладачЛ. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С.5-8, 62-64.

4. Погиба Л. Г. Складання ділових паперів. Практикум: навч. посіб. / Л .Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, М. П. Баган. – К. : Центр навч. літератури, 2004. – С. 200- 212.

Завдання1. Прочитайте пропонований текст, підготуйтеся до

обговорення в аудиторії.

Поняття про текст та його елементи Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на виконання конкретного комунікативного завдання. Висловлюючи свої думки і почуття, комунікант має конкретну мету – повідомити, здобути інформацію, спонукати до дії, у чомусь переконати. Отже, спілкуючись усно чи письмово, монологічно чи діалогічно, ми виступаємо творцями різних форм тексту. Але не будь-яке висловлювання є текстом, а тільки таке, що відповідає загальновизнаним ознакам тексту. За Н.Ботвиною – цілісність, зв’язність, структурна організація, завершеність. Термін текст (лат. textim) дослівно перекладається як «тканина, сплетіння, з’єднання». У ряду спільнокореневих слів – текстура, текстиль, текстоліт. Терміном «текст» послуговуються різні галузі знань: лінгвістика, літературознавство, філософія, семіотика тощо. У лінгвістиці текст – це об’єднана смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць, основними рисами якої є зв’язність і цілісність. Або текст – це результат спілкування, його структурно-мовна складова й одночасно кінцева реалізація, структура, в яку втілюється «живий» дискурс після його завершення. Російський професор Головін Б. дає своє визначення: «Текст – словесное, устное или письменное произведение, представляющее собой единство некоторого более или менее завершенного содержания (смысла) и речи, формирующей и выражающей это содержание. Отже, зв’язність і цілісність є провідними ознаками тексту. Розрізняють тематичну єдність, яка охоплює психологічне сприйняття тексту, його глибинного смислу, логічну будову (тобто послідовне наведення фактів, аргументів), комунікативну єдність – цілеспрямованість тексту. Будь-який текст повинен впливати на його реципієнта, викликати ментально-вербальну(словесну) чи фізичну реакції, естетичну чи ментально-емоційну реакцію.

Структурна єдність характеризується мовними (рівневими) ознаками – лексичними, морфологічними, синтаксичними, стилістичними. Кожний текст, висвітлюючи якусь тему, містить у собі певний обсяг фактичних даних, інформацію. Текст виконує конкретні комунікативні завдання. Наприклад, особистий лист є засобом спілкування між близькими людьми (партнерами), оголошення про щось повідомляє, реклама впливає на почуття реципієнта. Важлива й стильова єдність компонентів тексту. Домінуюча функція тексту визначає його стиль, мовне оформлення: закон чи ухвала – офіційно-діловий, підручник із статистики – науковий, роман Л.Костенко «Записки українського самашедшего» - художній… Окрім переданих адресатові в тексті фактів, міститься ще й концептуальна інформація – вияв авторської установки, несе ідейний задум автора. Між частинами тексту розрізняють лінійний (ланцюговий), паралельний і приєднувальний зв’язки. Мовленнєва компетенція майбутнього менеджера найбільше виявляється при приєднувальному зв’язку. Уся сукупність лінійно, горизонтально (ланцюгово) розташованих одиниць тексту становить контекст. Кожний діловий текст складається з трьох частин: вступу, основної частини чи викладу, закінчення. У діловій комунікації дуже важливий зворотній зв'язок, адекватне сприйняття інформації адресатом, тобто інтерпретація здобутої інформації. Інтерпретація (лат. іnterpratation) – посередництво – когнітивний процес і одночасно результат переведення адресатом опрацьованого тексту в словесно-знакову форму, наділення його індивідуальними смислами.

(За Ботвиною Н., Мацько Л.)2. Виконайте вправу 21 с.62-64 джерело 3.

3. Відредагуйте текст і запишіть правильний його варіант, скориставшись набутими знаннями. За корисність й необхідність фізичних вправ відомо усім. Самий доступний вид фізичних вправ – ходьба. Особливо корисна вона людям, ведучим малоактивний спосіб життя. Ходячи, тренуються м’язи, серцево-судинна і дихальна система. Ходити можна в любу погоду, в любу пору, але краще через 1 -1,5 годин після їжі. Людям, що хотять зменшити вагу, дозволяється виходити на прогулянку зразу по прийманні їжі. Ось кілька порад починаючим тренуватися в ходьбі. Завжди намагайтесь підніматися на свій поверх по сходинкам. Припинивши користуватися ліфтом, добре розвивається гнучкість колінних й тазостегнових суглобів. Ноги на землю ставте сією своєю стопою. Руки слід легко зігнути в лікті. Ходьба корисна тільки тоді, якщо ходять швидким кроком. Повільна ходьба майже не дає навантаження на організм, тому краще пройти менше, але швидко. Починаючи тренування тривалістю 10 хвилин, поступово на кінець третього місяця занять воно доводиться до 40-50 хвилин. Якщо в час прогулянки ви втомились, то пройдіть невелику відстань повільним кроком. Не забудьте про самоконтроль. На початку ходьби пульс повинен становити не більше семидесяти двох – восьмидесяти чотирьох ударів в хвилину, на середині дистанції – 120-140, в кінці – від дев’яносто до сто десяти. Якщо показники виявляться вище наведених, треба знизити її темп, якщо нижче – збільшити.

.

Практичне заняття 20Тема. Синтаксис і пунктуація професійного мовлення.

Підсумковий модульний контроль

План1. Складне речення. Пунктуація у складному реченні. 2. Синонімічні синтаксичні конструкції. Вставні конструкції.3. Основні правила вживання розділових знаків у складних

реченнях ділового типу мовлення. 4. Підготовка до підсумкового модульного контролю.

Література1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Б. Антоненко-

Давидович. - К. : Либідь, 1991. – 356 с.2. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч /

Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – 392 с.

3. Культура фахового мовлення: навч. посіб. / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 572с.

4. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. - К.: Каравела, 2006. – 352 с.

5. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во Сум ДУ, 2009. – 73 с.

6. Методичні вказівки, окремі коментарі та вправи з культури мовної поведінки професійного комунікатора відповідно до програми курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» /Укладач Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2003. – Ч.2. – 38 с.

7. Погиба Л. Г. Складання ділових паперів. Практикум: навч. посіб. / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, М. П. Баган. – К.: Центр навч. літератури, 2004. – С. 176-215.

8. Ткаченко О.Г. Ділова українська мова: навч. посіб. / О. Г. Ткаченко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004.

Завдання1. Підготуйтеся до підсумкового модульного контролю.2. Виконайте вправи 19 (с.62), 22Б , 23А (65) – джерело 5.

3. Додаткове завдання (за бажанням студентів)- Відредагуйте речення.

На слідкуючій неділі будуть проведені міроприємства, присвячені Дню студента. Всім проживаючим на території студмістечка треба здати справки про щеплення. Моя думка співпадає, можливо случайно, з позицією комісії. Мова наша живе, не дивлячись на заборони і переслідування на протязі століть. Починаючи збори, у мене спочатку була невпевненість у їхній необхідності. Стоя біля дошки, Максим завжди розгублюється і не може добре відповідати. Починаючи вивчати проблему, досліднику бачилась можливість її практичного застосування.

Додаткова література

1. Дорошенко С.І. Українська мова професійного спілкування: посіб. / С. І. Дорошенко, А .С. Захарчук, Г. Т. Масенко, Н. О. Лащенко. – Суми: Вид-во Довкілля, 2007. – 282 с.

2. Кононенко П. П. Українська мова : навч. посіб. – [3-тє вид., перероб.] /П. П. Кононенко, Л .О. Кадомцева, Л. І. Мацько. - К. : Либідь, 1992. - 224 с.

3. Корж О. Ю. Українська мова за професійним спрямуванням: підруч. / О. Ю.Корж, С. В. Шевчук, Клименко І. В. – К., 2012.

4. Сучасна українська літературна мова : [підруч. [для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів] / ред. М.Я. Плющ. – [6-е вид., стереотип.] - К. : Вища школа, 2006. - 430 с.

5. Чмут Т. К. Етика ділового спілкування / Т. К. Чмут,

Г. Л. Чайка. - К. : Вікар, 2006. – 223 с.6. Шутак Л. Б. Ділова українська мова: [навч. посіб. для

студентів вищих медичних навчальних закладів освіти]/ Л. Б. Шутак. – Чернівці. – 2007.