Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Фізичний факультет

Магістерська програма

спеціальності

8.04020301 – Фізика (спеціалізація – Теоретична фізика )

ЧЕРНІВЦІ 2012

2

Інформація про випускову кафедру Назва кафедри: кафедра теоретичної фізики. Завідувач кафедри: професор Ткач Микола Васильович.

Кількість професорів, докторів наук, а також доцентів, кандидатів наук: на початку 2012 року на кафедрі працюють 4 доктори наук, з них 3 професори та 1 доцент, і 6 кандидатів наук, з яких 1 докторант, доцент, 3 доценти і 2 асистенти.

Основний їх доробок для підготовки магістрів: 1. Ткач М.В. Квазічастинки у наногетеросистемах. Квантові точки та

дроти: Посібник. – Чернівці, 2003. – 312 с. (гриф МОНУ) 2. Войцехівська О.М., Головацький В.А., Маханець О.М., Ткач М.В.

Спектри квазічастинок у багатошарових напівпровідникових наносистемах: Методичні вказівки до спецкурсу. – Чернівці: „Рута”, 2004. – 32 с.

3. Маханець О.М. Методи розрахунку зонної структури кристалів: Методичні вказівки до спецкурсу. – Чернівці: „Рута”, 2006. – 40 с.

4. Ткач М.В., Сеті Ю.О. Оптичні властивості масивних кристалів і низькорозмірних систем: Методичні вказівки до спецкурсу. – Чернівці: „Рута”, 2008. – 56 с.

5. Ткач М.В., Сеті Ю.О. Квазістаціонарні електронні стани і провідність плоских резонансно-тунельних наноструктур: Методичні вказівки до спецкурсу. – Чернівці: „Рута”, 2009. – 60 с.

Обгрунтування потреби підготовки магістрів з даної спеціальності Необхідність підготовки магістрів з даної спеціальності та спеціалізації полягає у тому, щоб готувати майбутніх науковців, які навчатимуться в аспірантурі й займатимуться наукою в області теоретичної фізики, а також тих теоретиків, які зможуть працювати в експериментальних лабораторіях як вузів, так і в промисловості, для пояснення експериментів, що там проводяться.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»

здійснюється на основі нормативно-правової бази освіти: Закону України «Про вищу освіту», Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», Концепції педагогічної освіти в Україні, Національної доктрини розвитку освіти в Україні (ХХІ століття), Положення Міністерства освіти і науки України «Про організацію науково-дослідної роботи студентів у вищих навчальних закладах», Положення «Про магістратуру Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича», Положення «Про організацію педагогічної практики в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича».

Мета програми підготовки фахівця ОКР «Магістр» – забезпечити фундаментальну теоретичну та практичну підготовку висококваліфікованих кадрів, які б набули глибоких міцних знань для виконання професійних завдань та обов’язків науково-дослідницького характеру в галузі теоретичної

3

фізики, здатності до самостійної науково-педагогічної діяльності в умовах вищих навчальних закладів різного рівня акредитації.

У результаті виконання даної програми студент-магістр має набути таких компетенцій: Знання:

• про принципи структурної й функціональної організацій фізичних об’єктів;

• з основних і нових напрямків розвитку сучасної експериментальної та теоретичної фізики;

• необхідного математичного апарату та всіх сучасних методів теоретичної фізики і знання меж їхнього застосування;

• з експериментальної та теоретичної фізики на рівні можливості самостійної наукової роботи.

Вміння:

• досконало використовувати сучасні комп’ютерні системи та ЕОМ як для розрахунків, так і в роботі;

• набути впевнених навичок та уявлень про можливі застосування сучасних методів теоретичної фізики;

• підготуватися до діяльності з одержання нових наукових знань з теоретичної фізики,- установлення потрібних для цього методів теоретичної фізики,

• моделювати фізичні процеси з використанням числових методів та Інтернет-технологій;

• самостійно проводити всі розрахунки на ЕОМ та здійснювати повну обробку результатів досліджень.

Прогнозування подальшої діяльності: підготовка магістра

спрямована на його адаптацію до конкретної науково-дослідної та виробничої діяльності в освітніх, науково-дослідних та виробничих інституціях, а також є базою для продовження навчання в аспірантурі та підготовки професорсько-викладацького резерву для кафедр, які готують фахівців з теоретичної фізики у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації.

4

Перелік навчальних дисциплін для підготовки фахівця ОКР «Магістр»

8.04020301 Фізика (Теоретична фізика)

№ п/п

Назва дисципліни К-сть годин

К-сть кредитів

І. Цикл професійно-орієнтованої гуманітарної та соціально-економічної підготовки

Дисципліни нормативної частини 1. Педагогіка та психологія вищої школи 108 3 2. Охорона праці в галузі 36 1 3. Цивільний захист 36 1

Дисципліни самостійного вибору ВНЗ 4. Вища освіта і Болонський процес 36 1 5. Інтелектуальна власність 36 1 6. Інформаційно-комунікативні технології 108 3

ІІ. Цикл природничо-наукової, професійної та практичної підготовки

Дисципліни нормативної частини

1. Методика викладання фізико-технічних дисциплін у вищій школі 54 1,5

2. Асистентська практика 432 12

3. Переддипломна практика та магістерська наукова робота 540 15

Вибіркові навчальні дисципліни 4. Діаграмна техніка у методі функцій Гріна 126 3,5 5. Оптичні властивості речовин 126 3,5

6. Спектри квазічастинок у наногетеросистемах 144 4

7. Методи розрах. сп-рів квазічаст. у 3d та наносистемах 126 3,5

8. Взаємодія квазічастинок з фононами у наногетеросистемах 126 3,5

9. Загальна теорія відносності 126 3,5

5

Програми навчальних дисциплін для підготовки фахівця ОКР «Магістр»

8.04020301 Фізика (Теоретична фізика)

«ПЕДАГОГІКА ТА ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ» 108 год. (3 кредити)

Лектор: доцент Романюк С.З., кафедра педагогіки та методики початкової освіти

Мета викладання дисципліни: розв’язання завдань пов’язаних з

розвитком гуманітарного мислення студентів, формування у них психолого-педагогічних знань і вмінь необхідних як для професійної викладацької діяльності, так і для підвищення загальної компетентності в міжособистісних відносинах, на розвиток гуманістичного світогляду у студентів, стимулювання їх особистісного зростання і саморозвитку і самореалізації.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання соціально-історичної характеристики сучасної системи вищої освіти в Україні, методів визначення рівня підготовки випускників ВНЗ, методів вхідного контролю знань і умінь, методів оцінки індивідуальних особливостей студентів (психологічних, психофізіологічних, соматичних та інших), методів визначення рівня професійної підготовки викладача, методів навчання і виховання, підготовки і перепідготовки викладача. Знання психологічних закономірностей і педагогічних умов ефективності організації процесу навчання і виховання у вищій школі; соціально-психологічних закономірностей формування студентського і викладацького колективів, основних психолого-педагогічних аспектів педагогічного спілкування. Знання механізмів переходу від кінцевих цілей освіти до проміжних, що досягаються за допомогою конкретних (предметів) дисциплін і окремих видів навчальної діяльності. Уміння враховувати вікові психічні і психофізіологічні особливості студентів при організації навчально-виховного процесу ВНЗ. Уміння давати диференційно-психологічні характеристики студентів, які необхідно враховувати в процесі навчання і виховання.

Вивчення курсу здійснюється за трьома змістовими модулями:

Змістовий модуль 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

НЕ 1.1.Педагогіка вищої школи як наука Предмет педагогіки вищої школи. Основні категорії педагогіки вищої школи. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук. Зв'язок педагогіки вищої школи з іншими науками. Основи наукового педагогічного дослідження. Методологія і принципи організації наукового дослідження.

6

Логіка педагогічного дослідження. Методи наукового педагогічного дослідження.

НЕ 1.2. Система вищої освіти в Україні. Структура вищої освіти в Україні. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти. Документи про вищу освіту. Рівні акредитації та типи вищих навчальних закладів.Принципи побудови системи вищої освіти в Україні. Перспективи розвитку вищої освіти України в рамках Болонського процесу. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України. Управління вищою освітою в Україні.

Змістовий модуль 2 ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС У ВИЩІЙ ШКОЛІ

НЕ 2.1. Теоретичні основи процесу навчання у вищій школі. Сутність і структура процесу навчання у вищій школі. Основні ланки процесу навчання та їх характеристика. Функції навчання.Дидактика як галузь педагогіки вищої школи. Закономірності дидактики вищої школи. Характеристика принципів дидактики вищої школи. Структура діяльності суб’єктів навчального процесу.

НЕ 2.2. 3міст освіти у вищій школі та способи його реалізації . Зміст освіти у вищій школі. Поняття про зміст освіти у вищій школі. Характеристика навчальних планів, програм і підручників для вищої школи. Методи і засоби навчання у вищій школі. Особливості використання загальних методів навчання у вищій школі. Характеристика методів навчання за Ю.К.Бабанським. Засоби навчання у вищій школі.

НЕ 2.3. Форми організації навчання у вищій школі. Характеристика основних форм організації навчання у вищій школі. Лекції, їх види, методика підготовки і проведення. Семінарські заняття, їх види, методика підготовки і проведення.Лабораторні та практичні заняття, методика їх підготовки і проведення. Факультативи, спецкурси та спецсемінари, методика їх підготовки і проведення. Організація самостійної роботи студентів. Навчальна і виробнича практика у професійній підготовці фахівців.

НЕ 2.4. Сучасні технології навчання у вищій школі. Поняття про педагогічні технології. Проблемне навчання у вищій школі. Використання ділових та рольових ігор у навчальному процесі ВНЗ. Кредитно-модульна (рейтингова) система навчання у вищій школі. Інформаційні технології навчання у ВНЗ.

НЕ 2.5. Контроль і оцінювання знань, умінь та навичок студентів. Функції контролю знань, умінь і навичок студентів. Вимоги до організації контролю. Види контролю. Міжсесійний контроль. Підсумковий контроль. Методи контролю. Усний контроль. Письмовий контроль. Тестовий контроль. Програмований контроль. Практична перевірка. Методи самоконтролю і самооцінки. Форми контролю знань, умінь і навичок студентів. Індивідуальна перевірка успішності студентів. Фронтальна

7

перевірка. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів. Об'єкти оцінювання. Критерії і норми оцінювання успішності студентів. Рейтингова система оцінювання знань.

НЕ 2.6. Виховна робота зі студентською молоддю Суть процесу виховання у ВНЗ. Поняття процесу виховання. Основні завдання виховання студентської молоді. Етапи процесу виховання. Закономірності і принципи виховання студентів. Основні напрями змісту виховання студентської молоді. Моральне виховання студентів. Правове виховання студентів. Екологічне виховання студентів. Естетичне виховання студентів. Фізичне виховання студентів. Шляхи реалізації змісту виховання студентів. Форми виховної роботи у ВНЗ. Методика виховної роботи куратора в академічній групі.

Література до курсу

Основна: 1. Алексюк А.М.Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. – К.:

Либідь, 1998. – 558 с. 2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: Центр. Навчальної

літератури, 2003. – 316 с. 3. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. за

модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.

4. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям. – Київ – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2008. – 278 с.

5. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с.

6. Лекції з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник /За ред. В.І.Лозової. – Харків: „ОВС”, 2006. – 496 с.

7. Педагогіка вищої школи: Навч. посібник /За ред. З.Н.Курлянд. – К.: Знання, 2005. – 399 с.

8. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К., 2007. – 427 с.

Додаткова: 1. Авдєєва І.М., Мельникова І.М. Інноваційні комунікативні технології в

роботі куратора академгрупи. – К., 2007. – 304 с. 2. Концепція виховної роботи. - Тернопіль, 2001. 3. Хоружа Л.Л. Етична компетентність майбутнього вчителя початкових

класів: теорія і практика. - К., 2003. - 320 с. 4. Підготовка майбутнього вчителя до морального виховання учнів / Авт.

кол.: В.К. Демиденко та ін. - К.: ІЗМН, 1996. - 204 с. 5. Мартинюк І.В. Національне виховання: Теорія і методологія. - К.: ІСДО,

1995. - 160 с. 6. Сучасні підходи до проблем виховання: студентської молоді. - Рівне, 2000.

8

7. Болонський процес: Нормативно-правові документи / Укл. З.І. Тимошенко, І.Г. Оніщенко, А.М. Греков. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2004. – 102 с.

8. Вища освіта в Україні: Навч. посібник /В.Г.Кремень, С.М.Ніколаєнко, М.Ф.Степко та ін.. – К., 2005. – 327 с.

9. Гура О.І. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності: Навчальний посібник. – К., 2005. – 224 с.

10. Закон України «Про вищу освіту» //Освіта в Україні. Нормативна база (2-е вид.). – К., 2006. – С.40-92.

11. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія, Реалізація. Результати. – К., 2005. – 448 с.

12. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХ столітті //Освіта в Україні. Нормативна база (2-е вид.). – К., 2006. – С.264-280.

13. Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір. - К., 2004. -9с.

14. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / Уклад. М.Ф.Степко та ін. - К., 2004. - 44 с.

15. Ніколаєнко С.М. Вища освіта - джерело соціально-економічного і культурного розвитку суспільства. - К.: Знання, 2005. -319с.

16. Савченко О.Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів // Початкова школа. - 2001. - №7. - С. 1-4.

17. Савченко О. Новий етап розвитку шкільної освіти і підготовка майбутнього вчителя // Шлях освіти. - 2003. - № 3. - С. 2-6.

18. Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів. - К.: „Магістр - S", 1998. - 200 с.

19. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1990. – 141 с.

20. Болюбаш Я.Я. Положення про організацію навчального процесу у вищому навчальному закладі. - К., 1996. – 120 с.

21. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. - К.: ІНТЛ, 1995.

«ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

36 год. (1 кредит)

Лектор: асистент Гуцул В.І., кафедра теоретичної фізики

Мета викладання дисципліни: формування знань магістрів з питань безпеки і охорони праці в галузі на усіх етапах трудової діяльності.

У результаті вивчення дисципліни студент має набути таких компетенцій: знання про потенціальні небезпечні й шкідливі виробничі фактори та їх вплив на організм людини при експлуатації обладнання у фізичній лабораторії та комп’ютерному класі; знання технічних методів запобігання аварій, нещасних випадків, травматизму і професійних

9

захворювань; уміння проводити інструктаж з техніки безпеки під час демонстраційного та лабораторного практикуму, під час занять у фізичному кабінеті; користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, здійснювати першу допомогу потерпілим від ураження електричним струмом, отруєнні небезпечними сполуками, механічних пошкодженнях та травмах тіла.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями: ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

«СИСТЕМА НОРМ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ» НЕ 1.1. Основні поняття і визначення охорони праці.

Наукове і технічне забезпечення охорони праці. Головний об’єкт, структура і завдання охорони праці. Співпраця з правовими, економічними, технічними, медичними та іншими науковими дисциплінами.

НЕ 1.2. Правові і нормативні основи охорони праці. Основи законодавства про охорону праці. Закон України про охорону праці. Нормативно-технічна документація. Системи стандартів безпеки праці.

НЕ 1.3. Причини аварій. Небезпечні і шкідливі фактори в електроенергетиці.

Організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні причини аварій. Характеристика токсичних речовин (твердих, рідких, газоподібних палив), високих температур і тисків робочих речовин. Вимоги безпеки при роботі котельних установок.

НЕ 1.4. Норми радіаційної безпеки на атомних електростанціях. Межі еквівалентної дози опромінення персоналу. Будівельні і санітарні вимоги до активної зони реактора, систем відведення тепла, транспортування радіоактивних речовин, зберігання відпрацьованих стержнів, приміщень для перебування персоналу. Радіаційний контроль.

НЕ 1.5. Норми безпеки під час роботи у фізичному кабінеті та комп’ютерному класі.

Організація роботи у фізичному кабінеті. Техніка безпеки під час індивідуального виконання лабораторних робіт. Правила вмикання та експлуатації електричних приладів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ »

НЕ 2.1. Актуальні проблеми охорони праці в галузі. Аналіз умов праці за показниками шкідливості. Вимоги безпеки до експлуатування робочих місць та виробничого обладнання. Особливості заходів хімічної безпеки. Основні заходи електробезпеки на підприємствах.

НЕ 2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці. Загальні заходи для нормалізації мікроклімату та теплозахисту. Важкість праці. Динамічні та статичні напруження. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.

НЕ 2.3. Основні заходи пожежної безпеки в галузі .

10

Категорії будівель за пожежонебезпечністю та вибухонебезпечністю. Протипожежні перешкоди. Утримання евакуаційних шляхів та виходів. Первині засоби гасіння пожеж. Загальні вимоги пожежної безпеки. НЕ 2.4. Захист від електричних і магнітних полів промислової частоти. Вибір оптимальних геометричних параметрів (висоти провису проводів, відстані між фазними проводами, радіуса проводів) ліній електропередач та відкритих розподільних пристроїв. Застосування заземлених тросів під з’єднувальними шинами. Захист екранами й екрануючою одежею. Біологічна дія і нормування магнітних полів.

Основна література до курсу 1. Охорона праці в промисловому виробництві: Навчальний посібник/ Укл.:

Грушка О.Г., Грушка З.М. – Чернівці: Рута, 2008. – 80 с. 2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці:

Підручник. К.: Каравелла, 2004. – 408 с. 3. Д.В.Зеркалов. Охорона праці в галузі (загальні вимоги). Київ: Основа.,

2011. –551 с. 3. Луковников А.В. Охрана труда. Киев: Высш. шк., 1981. – 256 с. 4. Голубев Б.П. Дозиметрия и защита от ионизирующих излучений. М.:

Атомиздат, 1976. – 406 с. 5. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Київ:

Каравела., 2009. –425 с.

Дисципліна «ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ» 36 год. (1 кредит)

Лектор: асистент Чернікова Г.М., кафедра безпеки життєдіяльності

Навчальна дисципліна «Цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «ЦЗ» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України»).

Мета викладання дисципліни – це теоретична й практична підготовка студентів з питань організації захисту працюючих у народному господарстві; вивчення шляхів і способів підвищення організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації аварій, катастроф, наслідків стихійних лих і в осередках ураження, пов’язаних з дією зброї масового ураження.

11

У результаті вивчення курсу студент має набути такі компетенції: а) знати:

- характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу; - способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження; - порядок дій сил ЦО і населення в умовах надзвичайних обставин; - призначення і порядок роботи з приладами радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного контролю; - методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної), біологічної обстановки, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії; - основні стійкості роботи галузей сільського і лісового господарства в НС; - основи організації і здійснення заходів щодо надання допомоги потерпілим і життєзабезпечення населення при виникненні Н С.

б) уміти: - практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї масового ураження; - оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку й обстановку, яка може виникнути в результаті стихійного лиха та аварії; - керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах н/г відповідно до майбутньої спеціальності

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

Н.Е. 1.1. Цивільний захист (ЦЗ) в сучасних умовах (лекція)

Роль і місце цивільного захисту у державній системі безпеки захисту населення відповідно до Закону про цивільний захист України від 1993 та 1999 років та закону України „Про правові засади цивільного захисту населення ” від 2004 р. Організаційна структура єдиної державної системи цивільного захисту. Основні заходи ЦЗ. Режим функціонування ЄДСЦЗ (єдиної державної системи цивільного захисту). Основні положення міжнародного права. Н.Е. 1.2. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив на

життєдіяльність людей (практичне заняття)

12

Надзвичайні ситуації мирного часу та характеристика осередків ураження.

Характеристика осередків ураження, що виникають при застосуванні зброї масового ураження: ядерний осередок; хімічний осередок; бактеріологічний осередок. Н.Е. 1.3. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)

Основні поняття і визначення щодо оцінки радіаційної, хімічної, інженерної, пожежної обстановки.

Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки при аваріях і катастрофах на радіаційно і хімічно небезпечних об’єктах та при застосуванні сучасних засобів ураження.

Методи виявлення і вимірювання іонізуючого випромінювання. Розв’язування типових ситуаційних задач при оцінці обстановки. Прилади радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю. Н.Е. 1.4. Захист населення в надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)

Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Захисні споруди цивільної оборони і вимоги, які пред’являються до них. Засоби індивідуального захисту населення. Евакуаційні заходи. Спеціальна обробка.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ПРОФІЛЬНА ПІДГОТОВКА

Н.Е. 2.1. Організація навчання населення з цивільного захисту, методика проведення занять з цивільного захисту (практичне заняття)

Основи навчання з ЦЗ; види навчань; основні напрямки і методи

підготовки. Система навчання. Особливості занять з різними категоріями. Підготовка робочих, службовців, студентів, учнів та населення з ЦЗ. Підготовка керівного і управлінського складу з ЦЗ. Планування і організація навчання з ЦЗ на об’єктах. Н.Е. 2.2. Організація і проведення заходів щодо надання допомоги

потерпілим та життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)

13

Створення, завдання та функції аварійно-рятувальної служби. Основи рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Перша медична допомога в осередках ядерного, хімічного, біологічного ураження. Медичне, матеріальне та технічне забезпечення формувань ЦЗ. Н.Е. 2.3. Дії викладачів і учнів у надзвичайних ситуаціях (практичне

заняття)

Дії населення в умовах стихійного лиха; режим захисту населення в умовах радіоактивного забруднення; захист дітей від ЗМУ.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна література: 1. Закон України "Про правові засади цивільного захисту", № 1859 - IV, 24

червня 2004. 2. Воробйов О.О., Романів Л.В. Цивільний захист. Навчальний посібник. –

Чернівці: Рута, 2008. – 152 с. 3. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник. - 2-ге видан., перероблене і

доповнене. - К.: Знання - Прес, 2003. - 455 с.

Додаткова література:

1. Владимиров В.А., Михеєв О.С, Хмель СІ. та інші ГШ ЗС СРСР. Методика виявлення і оцінки радіаційної обстановки при руйнуваннях (аваріях) атомних електростанцій. -М., 1989.

2. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження, наукові керівники: член кореспондент НАН України СІ. Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАН України, 1995.

3. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби" ВРУ, № 1281- XIV. - К., 1999.

4. Захист об'єктів народного господарства від зброї масового ураження: Довідник. - К.: Вища школа, 1989.

5. Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хіміко небезпечних об'єктах і транспорті, Держгідромет СРСР.-М., 1991.

6. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ - 97). МОЗ України. - К., 1997. 7. Положення "Про Цивільну оборону України", постанова КМУ, №299. - К.,

1994. 8. Положення "Про єдину державну систему запобігання та

регулювання на НС техногенного та природного характеру", постанова КМУ № 1198 від 03.08.1998р. - К., 1998.

9. Положення "Про Міністерство з надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи", Указ Президента України №1005/96.

10. Про концепцію захисту населення і територій у разі загрози та

14

виникнення надзвичайних ситуацій, Указ Президента України № 284/99. - К., 1999.

11. Положення "Про класифікацію надзвичайних ситуацій", постанова КМУ №1099. - К., 1998.

12. Положення "Про комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій постанова КМУ № 174 від 16.02.1998 р. - К., 1998.

13. Типове положення про Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, постанова КМУ № 1594. - К., 1998.

«ВИЩА ОСВІТА І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС»

36 год. (1 кредит)

Лектор: доцент Романюк С.З., кафедра педагогіки та методики початкової освіти

Мета викладання дисципліни: є ознайомлення студентів з ключовими позиціями Болонського процесу та шляхами впровадження їх у систему вищої освіти України.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: аналізувати шляхи диференціації, стандартизації та провідні чинники розвитку освіти у провідних розвинених країнах і в Україні на сучасному етапі; вивчити принципи побудови системи вищої освіти в країнах Європи, США і в Україні та ролі освіти в розвитку партнерства між державами; формувати в студентів орієнтацію в теоретико-методологічних концепціях зарубіжної і вітчизняної педагогічної освіти, вміння проводити моніторинг якості освіти європейських вищих навчальних закладів; ознайомити студентів із основними завданнями, принципами та документами, прийнятими в рамках Болонського процесу; вивчити технологію кредитно-модульного навчання та опанувати кредитно-трансферну систему оцінювання досягнень студентів; ознайомити студентів з основними етапами входження України в Болонський процес та інноваційними підходами до підготовки кваліфікованого фахівця; розвивати творчий потенціал магістрів, їх професійне мислення, комунікативні здібності.

Вивчення курсу здійснюється за трьома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

ЄВРОПЕЙСЬКА ОСВІТНЯ ІНТЕГРАЦІЯ НЕ 1.1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного

розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Європейський вибір України – невід'ємна складова її подальшого розвитку. Основні тенденції розвитку співробітництва України та ЄС. Освіта і наука України як вагомий чинник євроінтеграції України.

15

НЕ 1.2. Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Формування системи вищої освіти європейських країн. Особливості розвитку вищої освіти у розвинених країнах світу. Організація навчального процесу ВНЗ Європи і Америки.

НЕ 1.3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.Євроінтеграція вищої освіти як об’єктивний процес. Хронологія подій Болонського процесу. Основні документи Болонського процесу:Спільна декларація про гармонізацію архітектури європейської системи вищої освіти (Сорбонна, 25травня 1998 р.). Зона європейської вищої освіти: Спільна заява європейських міністрів освіти (Болонья, 18-19 червня 1999 р.).Формування майбутнього. Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій (Саламанка, 29-30 березня 2001 р.). До зони європейської вищої освіти: Комюніке зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту (Прага, 18-19 травня 2001 р.). Створення загальноєвропейського простору вищої освіти: Комюніке Конференції Міністрів, відповідальних за вищу освіту (Берлін, 19-20 вересня 2003 р.). Комюніке Конференції міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти (Берген, 19-20 травня 2005 р.)

НЕ 1.4. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти. Гармонізація системи європейської вищої освіти як основне завдання Болонського процесу. Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти. Шляхи досягнення цілей Болонського процесу. Велика Хартія університетів як складова Болонського процесу.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 АДАПТАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ДО ВИМОГ

БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ НЕ 2.1. Європейська кредитно-трансферна та система

накопичення – ЕСТS. Характерні особливості ЕСТS та загальні умови її використання. Кредити ЕСТS. Особливості їх призначення і присвоєння. Зміст та структура інформаційного пакету. Шкала оцінювання ЕСТS. Сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ЕСТS.

НЕ 2.2. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ЕСТS) у вищу освіту України. Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу. Основні шляхи реалізації вимог Болонської декларації в системі вищої освіти України.

НЕ 2.3. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України. Організація навчального процесу у ВНЗ України в кредитно-модульній системі підготовки фахівців. Структура і вимоги до складання основних

16

компонентів КМСОНП. Форми організації навчання в умовах КМСОНП. Нормування навчального навантаження студента і викладача.

Основна література до курсу: 1. Андрущенко В. Модернізація вищої освіти України в контексті

Болонського процесу // Освіта. – 2004. – 12-19 травня. – С.4-5. 2. Болонський процес і навчання впродовж життя / Упоряд. Степко М.,

Клименко Б., Товажнянський Л. – Харків, 2004. – 110с. 3. Болонський процес у фактах і документах / Упоряд. Степко М., Болюбаш

Я. та ін. – Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2003. – 52 с. 4. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський

простір вищої освіти / Упоряд. Журавський В., Згуровський М.– К.: ІВЦ Видавництво „Політехніка”, 2003. – 200с.

5. Болонський процес: тенденції, проблеми, перспективи // За ред. акад. Андрущенка В. Укл. Бех В., Маліновський Ю. – К: НПУ ім. М.Драгоманова, 2004. – 221 с.

6. Болонський процес: цикли, ступені, кредити / Упоряд. Клименко Б., Товажнянський Л., Сокол Є. – Харків, 2004. – 142с.

7. Болонський процес: нормативно-правові документи // Уклад. Тимошенко 3. та ін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 102 с.

8. Беспалько В. Проблемы образовательных стандартов США и России // Педагогика. – 1995. – № 1. – С. 89-94.

9. Богомаз К. Болонський процес: міжнародний та вітчизняний досвід // Грані. – 2005. – №2. – С.120-125.

10. ВАК у контексті Болонського процесу // Бюллетень ВАК України. – 2005. – №3. – С. 2-7.

11. Василюк А. Польща: стратегія і тактика реформи середньої освіти // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / ТМЦ ВО МОН України. – К., 2005. – Вип. 46: Болонський процес в Україні. – Ч. 2. – С. 3-11.

12. Василюк А, Корсак К., Яковець Н. Нариси з порівняльної педагогіки. – Ніжин, 2002. – 120 с.

13. Василюк А, Пацохинський Р, Яковець Н. Сучасні освітні системи. – Ніжин, 2002. – 140с.

14. Вища освіта України і Болонський процес // Навчальна програма курсу. / Упоряд. Степко М., Болюбаш Я., Шинкарук В., Грубінко В., Бабин І. – Київ – Тернопіль, 2004. – 18с.

15. Вища освіта і Болонський процес: Навчальна програма /Уклад.Паньков А.–Одеса,2006.–21с.

16. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За ред. В.Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384с.

17. Вища освіта і наука – пріоритетні сфери розвитку суспільства у XXI ст.// Інформаційний збірник МОН України. – 2003. – №8. – С. 3-14.

18. Гамзюк М. Болонський процес в дії. Навчання за кредитно-модульною системою // Освіта. – 2004. – № 48. – С. 2.

17

19. Гулинник В. Формування системи цільового управління вищим закладом освіти в умовах приєднання України до Болонського процесу // Вища школа. – 2004. – №4. – С.45-55.

20. Дем'яненко Н. Класичний університет України і Болонський процес: реалізація принципу автономії в управлінні//Рідна школа.–2004.– №5.–С.53-56.

21. Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI ст.). – К., 1994. – 62 с.

22. Журавський В., Згуровський М. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ Видавництво „Політехніка”, 2003. – 200 с.

23. Загальноєвропейський простір вищої освіти – досягнення цілей / Комюніке Конференції міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти (м. Берген, 19-20 травня 2005р.) // Освіта України. – 2005. – 5 липня. – С.4-5.

24. Закон України „Про вищу освіту” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №20. – 134 с.

25. Закон України „Про пріоритетні напрями інноваційного розвитку України” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 13. – С. 93.

26. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. – К.: Школяр, 1997. – 150 с.

27. Корсак К. Європейський простір вищої освіти і Україна // Вища школа. – 2005. – №1. – С.47–56.

28. Литвин О. Болонський процес і наші державні стандарти // Вища освіта України. – 2004. – № 3. – С. 42-45.

29. Ляшенко Л. Фінляндія: освіта, наука і „економічне диво” // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / ТМЦ ВО МОН України. – К.,2005. – Вип.45: Болонський процес в Україні. – Ч.1. – С. 17-24.

30. Манако А. Педагогічні інновації та трансформація ролі викладача // Проблеми освіти: Наук.-метод, зб./ ТМЦ ВО МОН України. – К., 2005. – Вип. 45: Болонський процес в Україні. – Ч. 1. – С. 153-163.

31. Матеріали науково-практичного семінару „Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”. – Львів: Львівська політехніка, 2003. – 111с.

32. МОН України. Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004 – 2005 роки: Наказ від 23.01.2004 р. – № 49 // Освіта. – 2004. – № 8. – С. 6-7.

33. Моделі гармонізації національних та міжнародних стандартів вищої освіти в контексті Болонського процесу: Матеріали міжнародного семінару. – Львів: Літопис, 2004. – 110с.

34. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / Упоряд. Степко М., Болюбаш Я., Левківський К., Сухарніков Ю. – К.: Изд., 2004. – 60с.

35. Мотова Г., Наводнов В. и др. Системы аккредитации за рубежем. – М., 1998. – 180 с.

36. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта. – 2002. – № 23. – С. 2-4.

18

37. Ніколаєнко С. Вища освіта – джерело соціально-економічного і культурного розвитку суспільства. – К., 2005. – 319с.

38. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 – 2004 pp.) / За ред. В.Кременя. – Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с.

39. Педагогічна освіта. Інформаційно-методичний бюлетень з проблем розвитку вищої школи за рубежем / Болюбаш Я., Пуховська Л.–Вип. 1. – К., 1993. – 15с.

40. Петренко В. Державний стандарт вищої освіти у контексті Болонського процесу (переліки кваліфікацій, напрямів і спеціальностей вищої освіти) // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб./ ТМЦ ВО МОН України.– К.,2005.–Вип. 46: Болонський процес в Україні. – Ч.2. – С. 80-117.

41. Петренко В. Стандарти вищої освіти у контексті Болонського процесу: історія, сучасний стан, перспективи / Проблеми освіти: Наук.-метод. зб./ ТМЦ ВО МОН України.–К.,2005.–Вип.45:Болонський процес в Україні.–Ч.1.– С. 66-106.

42. Проблеми адаптації вищої освіти в Україні до європейських стандартів і принципів Болонського процесу: Матеріали міжнародної наукової конференції. – Ужгород,2004.–228с.

43. Поберезська Г. Росія: Участь у Болонському процесі і підвищення якості вищої освіти // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб./ ТМЦ ВО МОН України. – К., 2005. – Вип. 46: Болонський процес в Україні. – Ч. 2. – С. 18-25.

44. Пуховська Л.П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: спільність і розбіжності: Монографія. – К.: Вища школа, 1997. – 179с.

45. Розновець О. та ін. Можливості сучасних систем автоматизованого тестування для проведення модульного контролю знань // Проблеми освіти: Наук.-метод, зб./ ТМЦ ВО МОН України. – К., 2005. – Вип. 45: Болонський процес в Україні. – Ч. 1. – С. 179-183.

46. Сбруєва А. Порівняльна педагогіка: Навч. посібник. – Суми: Університетська книга, 2004. – 320 с.

47. Солдатенко М. Самостійна пізнавальна діяльність у контексті Болонського процесу // Рідна школа. – 2005. – №1. – С. 3-6.

48. Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України / За заг. ред. В.Зубка. – К.: КМА, 1999. – 290 с.

49. Сікорський П. Кредитно-модульна технологія навчання: Навч. посібник. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2004. – 127 с.

50. Слєпкань 3. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 2005. – С. 228-236.

51. Стан та завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу / Упоряд. Згуровський М. – К: ІВЦ „Видавництво „Політехніка”, 2004. – 76 с.

52. Табачник Д. Стан та перспективи розвитку освіти в Україні у контексті євроінтеграції // Вища школа. – 2004. – №4. – С. 3-22.

19

53. Товажнянський Л., Сокол Є., Клименко Б. Болонський процес: цикли, ступені, кредити. – Харків: НЬУ „ХШ”, 2004. – 144 с.

54. Фініков Т. Сучасна вища освіта і Україна. – К.: Таксон, 2002. – 176с. 55. Фініков Т. До законодавства про вищу освіту Польщі, Росії, України,

Чехії. – К.: Таксон, 2000. – 346 с. 56. Черній С. Філософсько-методологічні аспекти стандартизації змісту

освітньої діяльності // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб./ ТМЦ ВО МОН України. – К., 2005. – Вип. 46: Болонський процес в Україні. – Ч. 2. – С. 118-123.

57. Яблонський В. Вища освіта України на рубежі тисячоліть. Проблеми глобалізації та інтернаціоналізації. – К., 1998. – 227 с.

58. Яковець О. Середня і вища освіта України і розвинутих країн Європи // Поблеми освіти: Наук.-метод. зб. / ТМЦ ВО МОН України. – К., 2005. – Вип. 46: Болонський процес в Україні. – Ч. 2. – С. 32-39.

«ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

36 год. (1 кредит) Лектор: доцент Підкамінь Л.Й., кафедра оптики і спектроскопії

Мета викладання дисципліни. Навчальна дисципліна формує базові уявлення студентів про інтелектуальну власність. В курсі розглядаються основні поняття та об’єкти, що складають систему інтелектуальної власності, економічні аспекти, такі як оцінка та комерціалізація інтелектуальної власності , а також правова охорона і правовий захист в юрисдикційній та неюрисдикційній формах. Набуті знання повинні дозволити майбутньому фахівцю орієнтуватися в питаннях сфери інтелектуальної власності та ефективно використовувати результати своєї творчої та технічної діяльності.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій

Знати: основні поняття, об’єкти та суб’єкти права інтелектуальної власності; подвійну природу права на об’єкти інтелектуальної власності; основи правового захисту і правову охорону; підходи до оцінки і способи комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.

Вміти: розпізнавати порушення своїх прав на результат інтелектуальної діяльності та захищати їх; правильно оцінювати об’єкти інтелектуальної власності та отримувати від них комерційну вигоду; не порушувати прав інтелектуальної власності інших осіб.

НЕ 1.1. Інтелектуальна власність як право на результати творчої

діяльності людини. Мета і завдання курсу. Актуальність інтелектуальної власності в сучасному суспільстві. Поняття інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність як результат творчої діяльності. Інтелектуальна власність як право.

20

Еволюція інтелектуальної власності: еволюція промислової власності; еволюція авторського права і суміжних прав. Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку.

НЕ 1.2. Система інтелектуальної власності. Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності. Суб'єкти права інтелектуальної власності. Система законодавства України про інтелектуальну власність. Державна система правової охорони інтелектуальної власності. Міжнародна система інтелектуальної власності. Громадські організації з інтелектуальної власності в Україні. Міжнародні договори ВОІВ.

НЕ 1.3. Охорона права на об'єкти інтелектуальної власності. Мета і принципи правової охорони. Охорона прав на об'єкти промислової власності. Охорона прав на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності. Охорона об'єктів авторського права і суміжних прав. Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном. Процедура оформлення прав на об'єкти промислової власності, основні положення Паризької, Бернської та Римської конвенцій, Мадридського договору.

НЕ 1.4. Економіка інтелектуальної власності. Особливості права інтелектуальної власності як товару. Інтелектуальна власність як нематеріальний актив. Комерціалізація прав на об'єкти інтелектуальної власності. Оцінка вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності. Методи та послідовність оцінки об'єктів інтелектуальної власності. Життєвий цикл об'єкта інтелектуальної власності. Способи управління правами інтелектуальної власності на різних етапах життєвого циклу.

НЕ 1.5. Захист прав інтелектуальної власності. Система захисту прав інтелектуальної власності та її призначення. Дії, що визнаються порушенням права інтелектуальної власності. Категорії спорів. Форми, порядки та способи захисту права інтелектуальної власності. Способи захисту права інтелектуальної власності: адміністративно-правовий, цивільно-правовий спосіб захисту та кримінальна відповідальність за порушення прав.

Перелік рекомендованої літератури Основна: 1. Понікаров В.Д., Єрмоленко О.О., Медведєв І.А. Авторські права та

інтелектуальна власність. Підручник. Х.: ВД“ІНЖЕК”, 2008. – 304 с. 2. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності / Навчальний посібник. –

К: “Ін-т. ін тел. Власн. І права”, 2005. – 108 с. 3. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності. –

К.: Хрінком Інтер, 1998. – 336 с. 4. Цибульов П.М., Чеботарьов В.П. Популярно про інтелектуальну власність:

абетка / За заг. ред. к.е.н. М.В.Паладія. – К.: ТОВ“Альфа-ПіК”, 2004. – 56 с.

5. Дроб’язко В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: навч. посібник. – К.: Хрінком Інтер, 2004. – 512 с.

21

Додаткова: 1. Крайнєв П.П., Роботяго ва Л.І., Дятлик І.І. Патентування винаходів в

Україні / За ред.. П.П.Крайнєва. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – 340 с.

2. Демченко Т.С., Охорона товарних знаків. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 184 с.

3. Зинов В.Г. Управление интеллектуальной собственностью: Учебное пособие. – М.: Дело, 2003. – 512 с.

4. Цыбульов П.Н. Оценка интеллектуальной собственности: Учебное пособие. – К.: Ин-т интел. собств. и права, 2005. – 196.

5. Жаров В.О. Захист права інтелектуальної власності - К.: Інститут інтелектуальної власності і права, 2004. – 64 с.

6. Добриніна Г.П., Пархоменко В.Д. Патентна інформація і документація. Патентні дослідження – К.: Інститут інтелект-ої власності і права, 2004. – 96 с.

7. Цивільний кодекс України від 16.03.2003 № 435-IV.

«Інформаційно-комунікативні технології» 108 год. (3 кредити)

Лектор: доцент Войцехівська О.М., кафедра теоретичної фізики Мета викладання дисципліни: розширити межі творчої діяльності – як власної, так і своїх учнів; усвідомити можливості ефективного застосування комп’ютерних технологій при навчанні різним предметам, а не лише інформатиці; привчити учнів до самостійної дослідницької діяльності під час розв’язування практично-спрямованих завдань.

У результаті вивчення дисципліни студент має набути таких компетенцій:

знання про критерії та форми оцінювання усіх видів діяльності учнів, пов’язаних із застосуванням комп’ютерних технологій;

уміння: спираючись на такі критерії оцінювання, студент зможе розширити можливості навчального процесу, використовуючи комп’ютер для спілкування, проведення досліджень, створення публікацій, презентацій та веб-сайтів, пошуку додаткової інформації тощо.

Вивчення курсу здійснюється за трьома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

22

«ПОРТФОЛІО ТА ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ Й СТВОРЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ МУЛЬТИМЕДІЙНОЇ ПРЕЗЕНТАЦІЇ»

НЕ 1.1. Портфоліо проекту

Вправа 1: Програма „Intel Навчання для майбутнього”, її мета й перспективи. Вправа 2: Будьмо знайомі. Вправа 3: Метод проектів. Вправа 4: Портфоліо навчального проекту та його структура. Вправа 5: Вимоги до Портфоліо навчального проекту. Вправа 6: Вибір теми навчального проекту. Домашня робота: Метод проектів. Питання для повторення.

НЕ 1.2. План навчального проекту

Педрада: Використання комп’ютерних технологій у навчальному Проекті. Вправа 1: Формулювання, ознаки та призначення Ключового й Тематичних питань Проекту. Вправа 2: Розробка плану навчального проекту. Вправа 3: Ознайомлення із Законом про авторське право. Домашня робота: Перегляд Ключового й Тематичних питань навчального Проекту. Питання для повторення.

НЕ 1.3. Пошук ресурсів для Портфоліо проекту

Робота в парах: Обговорення власного навчального проекту. Вправа 1: Створення Списку інформаційних джерел. Вправа 2: Використання тематичних пошукових каталогів і пошукових машин. Вправа 3: Пошук інформаційних ресурсів в Інтернеті. Вправа 4: Використання електронної пошти. Самостійна робота: Оцінювання ресурсів Інтернету. Пошук ресурсів в енциклопедії. Домашня робота: Пошук ресурсів для Портфоліо проекту. Питання для повторення.

НЕ 1.4. Створення учнівської мультимедійної презентації Педрада: Організація доступу учнів до Інтернету. Вправа 1: Створення

учнівської мультимедійної презентації. Вправа 2: Оцінювання учнівської мультимедійної презентації. Вправа 3: Перегляд Плану навчального проекту. Домашня робота: Розробка Форми й критеріїв оцінювання діяльності учнів зі створення мультимедійної презентації. Питання для повторення.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 «СТВОРЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ ПУБЛІКАЦІЇ, УЧНІВСЬКОГО ВЕБ-

САЙТУ Й ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ УЧНІВ»

НЕ 2.1. Створення учнівської публікації Обговорення в парах: Приклади презентацій та Форм оцінювання

діяльності учнів щодо їх створення. Самостійна робота: Створення Форми оцінювання й перегляд власної учнівської мультимедійної презентації. Вправа 1: Створення учнівської публікації. Вправа 2: Оцінювання учнівської публікації. Вправа 3: Перегляд Плану навчального проекту. Домашня

23

робота: Розробка Форми й критеріїв оцінювання діяльності учнів щодо створення публікації. Питання для повторення.

НЕ 2.2. Створення учнівського веб-сайта

Педрада: Організація роботи учнів на комп’ютерах за умови їх обмеженої кількості у школі. Вправа 1: Створення учнівського веб-сайта. Вправа 2: Використання програми Microsoft Publisher для створення веб-сайта. Вправа 3: Оцінювання учнівського веб-сайта. Вправа 4: Перегляд Плану навчального проекту. Домашня робота: Розробка Форми й критеріїв оцінювання діяльності учнів щодо створення веб-сайта. Питання для повторення.

НЕ 2.3. Створення дидактичних матеріалів для учнів за допомогою

Microsoft Word Обговорення в парах: Приклади учнівських веб-сайтів і форм

оцінювання діяльності учнів щодо їх створення. Самостійна робота: Створення форми оцінювання й перегляд власного учнівського веб-сайта. Вправа 1: Створення дидактичних матеріалів для учнів. Вправа 2: Перегляд Плану навчального проекту. Домашня робота: Створення дидактичних матеріалів для учнів за допомогою табличного процесора Microsoft Excel. Питання для повторення.

НЕ 2.4. Створення дидактичних матеріалів для учнів за допомогою Microsoft Excel

Педрада: Правила безпеки в Інтернеті. Вправа 1: Створення дидактичних матеріалів для учнів за допомогою Microsoft Excel. Вправа 2: Перегляд Плану навчального проекту. Домашня робота: Створення методичних матеріалів для Портфоліо проекту. Питання для повторення.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3 «СТВОРЕННЯ МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ,

РОЗРОБКА ПЛАНУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ ТА КОМПОНУВАННЯ Й ДЕМОНСТРАЦІЯ ПОРТФОЛІО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ»

НЕ 3.1. Створення методичних матеріалів для вчителя

Обговорення в парах: Дидактичні матеріали для учнів. Вправа 1: Створення Методичних матеріалів для вчителя. Вправа 2: Використання Microsoft Excel для створення Методичних матеріалів для вчителя. Оцінювання учнівської публікації. Вправа 3: Перегляд Плану навчального проекту. Домашня робота: Перегляд розроблених учнівських презентації, публікації та веб-сайта, а також дидактичних матеріалів для учнів та методичних матеріалів для вчителя. Питання для повторення.

24

НЕ 3.2. Розробка Плану реалізації проекту Педрада: Використання у проектній діяльності засобів Інтернету.

Вправа 1: Створення Плану реалізації проекту. Вправа 2: Розробка інструктивних матеріалів для організації роботи за Проектом. Вправа 3: Перегляд Плану навчального проекту. Домашня робота: Завершення Плану навчального проекту. Питання для повторення.

НЕ 3.3. Компонування Портфоліо навчального проекту Обговорення в парах: Удосконалення Портфоліо навчального проекту.

Педрада: Пошук додаткових ресурсів для підтримки проекту. Вправа 1: Упорядкування вмісту Портфоліо. Вправа 2: Завершення Портфоліо навчального проекту. Домашня робота: Підготовка до демонстрації Портфоліо навчального проекту. Питання для повторення.

НЕ 3.4. Демонстрація Портфоліо навчального проекту Вправа 1: Підготовка файлів Портфоліо. Вправа 2: Демонстрація

Портфоліо навчальних проектів. Вправа 3: Оцінювання курсу. Вправа 4: Закінчення курсу.

Основна література до курсу

1. Intel Навчання для майбутнього. – К.: Видавництво „Нора-прінт”, 2006.

«Методика викладання фізико-технічних дисциплін у вищій школі»

54 год. ( 1,5 кредитів ) Лектор: професор Головацький В.А., кафедра теоретичної фізики Мета дисципліни: викласти магістрантам основи формування знань про методи, засоби, форми, принципи викладання теоретичного та практичного курсу «Методика викладання фізико-технічних дисциплін у вищій школі». У результаті вивчення курсу студент повинен набути таких компетенцій: знання про основи методики викладання як науки та навчальної дисципліни в системі підготовки фахівців, теоретичні основи щодо організації навчального процесу при викладанні фізико-технічних дисциплін; шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення фізики; особливості та специфіку викладання окремих розділів фізики; уміння підбирати зміст лекційних чи практичних занять; розробляти структуру лекційних, практичних та лабораторних занять; здійснювати систему оцінювання знань, умінь та навичок студентів у процесі вивчення фізико-технічних дисциплін.

25

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 «ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ

«МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩІЙ ШКОЛІ»

НЕ 1.1. Предмет, мета, завдання вивчення курсу «Методика

викладання фізико-технічних дисциплін у вищій школі». Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» як початковий етап формування викладача фізико-технічних дисциплін «Методика викладання фізико-технічних дисциплін у вищій школі» в системі підготовки магістрантів.

НЕ 1.2. Особливості навчально-методичного забезпечення курсу «Методика викладання фізико-технічних дисциплін у вищій школі». Створення навчально-методичного комплексу дисципліни «Методика викладання фізико- технічних дисциплін у вищій школі». Вимоги та особливості створення навчально-методичного комплексу дисципліни.

НЕ 1.3. Основні форми організації навчального процесу в системі вивчення курсу «Методика викладання фізико-технічних дисциплін у вищій школі»: лекція, семінар, практичне заняття, лабораторний практикум. Аналіз основних форм організації навчального процесу у вищій школі з вивчення фізико-технічних дисциплін. Лекція в системі формування професійно-орієнтованих знань майбутніх магістрів. Практичні та семінарські заняття як основа поглиблення теоретичних знань та формування практичних умінь майбутніх магістрів. Характеристика методів і засобів навчання при вивченні фізико-тахнічних дисциплін. НЕ 1.4. Організація самостійної роботи студентів при вивченні фізико-технічних дисциплін, активізація їх навчально-пізнавальної діяльності у процесі навчання. Перевірка та оцінювання знань, умінь та навичок студентів. Теоретично-методичні засоби самостійної роботи у навчально-виховному процесі ВНЗ. Методи та прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення фізико-технічних дисциплін. Основи педагогічного контролю та основні форми його здійснення при формуванні знань студентів. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ

26

«МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩІЙ ШКОЛІ»

НЕ 2.1. Методичні рекомендації до викладання курсів загальної фізики у вищій школі:

МЕХАНІКА. Способи описування руху систем матеріальних точок. Основні закони механіки.

МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА. Описування теплових процесів на макро- і мікрорівнях. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії та основні закони термодинаміки і їх застосування.

ЕЛЕКТРИКА І МАГНЕТИЗМ. Електромагнітна взаємодія. Електродинаміка. Розповсюдження електромагнітних хвиль. Основні закони електродинаміки, їх застосування.

ОПТИКА. Описування оптичних явищ на основі корпускулярно-хвильового дуалізму світла.

АТОМНА ФІЗИКА. Структура атома. Поглинання та випромінювання енергії. ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА.

Радіоактивність. Структура атомних ядер. Ядерні реакції . Аналіз змісту та особливостей вивчення курсів.

НЕ 2.2. Методичні рекомендації до викладання курсів теоретичної фізики у вищій школі : Теоретична механіка і основи механіки суцільних середовищ. Електродинаміка. Квантова механіка. Термодинаміка і статистична фізика. Аналіз змісту та особливостей вивчення курсів.

НЕ 2.3. Методичні рекомендації до викладання спеціальних курсів. Аналіз змісту та особливостей вивчення.

НЕ 2.4. Методичні рекомендації до керівництва курсовими, дипломними та магістерськими роботами студентів. Аналіз змісту та особливостей вивчення. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА 1. Артемова Л.В. Педагогіка і методика вищої школи: Навчально-методич- ний посібник для викладачів, аспірантів, студентів магістратури.- К.: Кондор, 2008.- 272 с. 2. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі: Навчальний посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2007 .- 232с. 3. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навчальний посібник.- К.: Вища школа, 2005.- 239с. 4. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах осві- ти.- К., 1997.- 63с. 5. Валуев А.А., Зубицкая Э.Г., Яринина Е.Ф. Преподавание физики в высшей

27

школе.- М.: Просвещение, 1984.- 375 с. 6. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник.- К.: Знання, 2005.- 486с.

„ДІАГРАМНА ТЕХНІКА У МЕТОДІ ФУНКЦІЙ ГРІНА” 126 год., 3,5 кредитів

Лектор: зав. кафедри теоретичної фізики, професор Ткач М.В. Мета викладання дисципліни: мета даного курсу полягає в тому, щоб студенти оволоділи загальним математичним апаратом методу функцій Гріна і вміли використовувати його для розв’язування практичних задач. У результаті вивчення курсу студенти повинні: – мати чіткі уявлення про фізичну природу явищ, які описуються діаграмами Фейнмана; – навчитися використовувати діаграми для дослідження і оцінки квантовомеханічних явищ.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 „ДІАГРАМНА ТЕХНІКА ФЕЙНМАНА У МЕТОДІ

ТЕРМОДИНАМІЧНИХ ФУНКЦІЙ ГРІНА ДЛЯ СИСТЕМИ КВАЗІЧАСТИНОК, ЩО ВЗАЄМОДІЮТЬ З ФОНОНАМИ”

НЕ 1.1. Відгук квантової системи на зовнішній вплив. Формула Кубо. Гамільтоніан системи квазічастинок, взаємодіючих з фононами. Причинні функції Гріна квазічастинок у зображенні Гейзенберга. Причинні функції Гріна в зображенні Дірака. S-матриця. Нульові функції Гріна квазічастинок та їх Фур’є-образи. НЕ 1.2. Аналіз повної функції Гріна квазічастинок. Діаграми і аналітичні вирази. Теорема про зв’язані діаграми. Правила діаграмної техніки. Повна функція Гріна та масовий оператор квазічастинок у енергетичному зображенні. Рівняння Дайсона. НЕ 1.3. Зв’язок функції Гріна квазічастинок з повною вершинною частиною. Діаграмна техніка для фононної функції Гріна. Поляризаційний оператор. Діаграмна техніка для систем з фононами поляризаційного типу при Т=0 К. НЕ 1.4. Діаграмна техніка Пайнса у системі з дуже малою концентрацією квазічастинок при Т≠ 0 К.

28

Мацубарівські функції Гріна квазічастинок при Т≠ 0 К. Діаграмна техніка для функцій Гріна багатозонної системи квазічастинок малої концентрації, які взаємодіють з поляризаційними фононами при Т≠ 0 К.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 „ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ФУНКЦІЙ ГРІНА ДО ВИВЧЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ КВАЗІЧАСТИНОК З КВАНТОВАНИМИ ПОЛЯМИ У МАСИВНИХ КРИСТАЛАХ ТА В НАНОГЕТЕРОСИСТЕМАХ”

НЕ 2.1 Перенормований спектр однорівневої системи бездисперсійних квазічастинок, які взаємодіють з бездисперсійними фононами при Т≠ 0 К. Взаємодія електрона з поляризаційними коливаннями. Полярон при Т=0 К. Взаємодія екситона Ван’є-Мотта з поляризаційними фононами при Т≠ 0 К. НЕ 2.2. Електрон-фононна взаємодія в квантовій точці, розташованій у середовищі. Гамільтоніан системи. Перенормування електронного спектра у наногетеросистемі зі слабким зв’язком L- та І-фононами при врахуванні всієї конфігураційної взаємодії. Електрон-фононна взаємодія в циліндричному квантовому дроті, розташованому в середовищі. Гамільтоніан системи. НЕ 2.3. Перенормування електронного спектра L- та І-фононами в циліндричному квантовому дроті з урахуванням дискретних і континуальних станів. Електрон-фононна взаємодія в плоскій квантовій ямі. Гамільтоніан системи. Перенормування електронного спектра L- та І-фононами в плоскій квантовій ямі з урахуванням дискретних і континуальних станів.

Основна література до курсу 1. Ткач М.В. Квазічастинки у наногетеросистемах. Квантові точки та дроти. Чернівці, 2003. 2. Абрикосов А.А., Горьков Л.П., Дзялошинский И.Е. Методы квантовой теории поля в статистической физике. М.: Физматгиз, 1962. 3. Зубарев Д.Н. УФН. – 1960. – Т. 71. – Вып. 1. – С. 71 – 116. 4. Марч Н., Янг Ч., Сампантхар С. Проблема многих тел в квантовой механике. М.: Мир, 1969. 5. Gell-Mann V., Low F.E. Phys. Rev. – 1951. – V.84. – P. 350 – 374. 6. Ткач Н.В. ФТТ. – 1982. – Т. 24. – Вып. 7. – С. 1921 – 1924. 7. Marini J.C., Stebe B., Kartheuser E. Phys. Rev. B. – 1994. – V.50. – P. 14302.

Оптичні властивості речовин

29

126 год., 3,5 кредитів

Лектор: доцент Сеті Ю.О., кафедра теоретичної фізики Мета і завдання дисципліни У курсі “Оптичні властивості низькорозмірних систем” викладаються теоретичні основи дослідження оптичних властивостей конденсованих систем та їх застосування до опису явищ і процесів у реальних кристалах. Також студенти ознайомлюються з методами знаходження спектрів квазічастинок у відкритих наносистемах різної розмірності як з прямокутними, так і з δ-подібними потенціалами. Мета даного курсу полягає в тому, щоб студенти отримали певні професійні знання з даного курсу та вміння самостійно їх використовувати.

Даний курс базується на курсах ”Квантова механіка”, “Теоретична механіка”, ”Математична фізика”. У результаті вивчення курсу студенти повинні: ♦ знати основні ідеї, поняття, принципи і методи, які застосовуються при дослідженні оптичних властивостей конденсованих систем;

♦ оволодіти методами знаходження спектральних характеристик та хвильових функцій квазічастинок у відкритих конденсовани системах різної розмірності;

♦ вміти логічно підходити до розв’язання квантово-механічних задач і робити висновки із використанням основних методів та підходів, викладених у даному курсі.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями.

Змістовий модуль 1. Оптичні властивості об’ємних та низькорозмірних систем

НЕ 1.1. Вступ

Завдання і зміст курсу.

НЕ 1.2. Відгук кристала на зовнішню дію Матриця густини. Рівняння Ліувілля. Узагальнена сприйнятливість.

Формула Кубо-Грінвуда. Власне поглинання фотонів у напівпровідниках.

НЕ 1.3. Тензор провідності кристалу Густина струму. Провідність. Закон дисперсії електронів. Тензор

ефективної маси. Густина потоку енергії. Густина станів. Діелектрична проникність.

НЕ 1.4. Оптичні переходи в квантових ямах

30

Міжзонні переходи в квантових ямах. Міжзонний матричний елемент. Матричний елемент огинаючих функцій. Спектр поглинання. Міжпідзонні переходи в квантових ямах.

Змістовий модуль 2. Квазістаціонарні стани електрона у низькорозмірних системах

НЕ 2.1. Спектри та хвильові функції електрона у відкритих низькорозмірних системах із δ-подібними потенціалами

Енергетичний спектр електрона у сферичній квантовій точці. Хвильові функції електрона у сферичній квантовій точці. Енергетичний спектр електрона у циліндричному квантовому дроті. Хвильові функції електрона у циліндричному квантовому дроті. Енергетичний спектр електрона у квантовій плівці. Хвильові функції електрона у квантовій плівці.

НЕ 2.2. Спектри та хвильові функції електрона у відкритих низькорозмірних системах із прямокутними потенціалами

Енергетичний спектр електрона у сферичній квантовій точці. Хвильові функції електрона у сферичній квантовій точці. Енергетичний спектр електрона у циліндричному квантовому дроті. Хвильові функції електрона у циліндричному квантовому дроті. Енергетичний спектр електрона у квантовій плівці. Хвильові функції електрона у квантовій плівці.

Рекомендована література

1. М.В.Ткач, Квазічастинки у наногетеросистемах. Квантові точки та дроти. Чернівці 2003.

2. М.В.Ткач, Ю.О.Сеті. Оптичні властивості масивних кристалів та низькорозмірних систем. Методичні вказівки до спецкурсу. Чернівці „Рута” 2008.

3. Л. Д. Ландау, Е. М. Лифшиц Теория поля. – М: Наука, 1988. 4. А. И. Ансельм Введение в теорию полупроводников. – М: Наука, 1978. 5. А. С. Давыдов Теория твердого тела. – М: Наука, 1976. 6. З.Флюгге Задачи по квантовой механике Т1. – Мир, М. 1974.

“СПЕКТРИ КВАЗІЧАСТИНОК У НАНОГЕТЕРОСИСТЕМАХ” 144 год., 4 кредити.

31

Лектор: доцент кафедри теоретичної фізики Войцехівська О.М.

Мета викладання дисципліни: формування знань спеціалістів про основні властивості та теоретичних методи дослідження спектрів квазічастинок ( електронів, дірок, екситонів) та поляризаційних полів (фононів) у складних наногетеросистемах різної симетрії (квантових точках і дротах), а також уміння використовувати їх для опису фізичних явищ і процесів у таких системах. У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання про основні ідеї, поняття, принципи і методи отримання спектрів квазічастинок та фононів; уміння пояснити суть явищ і процесів у закритих та відкритих наногетеросистемах з точки зору квантової теорії; уміння розв’язувати задачі і робити висновки із використанням основних методів квантової теорії поля.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями: ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

“ПОЛЯРИЗАЦІЙНІ ФОНОНИ, ЕЛЕКТРОНИ, ДІРКИ ТА ЕКСИТОНИ У СФЕРИЧНИХ НАНОГЕТЕРОСИСТЕМАХ”

НЕ 1.1. Вступ. Завдання і зміст курсу. Сучасний стан експериментального та теоретичного розвитку фізики наносистем. НЕ 1.2. Поляризаційні фонони у сферичній наносистемі. Модель діелектричного континууму в теорії поляризаційних фононів у сферичній нанагетеросистемі. Спектр, потенціал поля поляризації та гамільтоніан обмежених оптичних фононів у координатному зображенні. Гамільтоніан L-фононів та електрон - L-фононної взаємодії в зображенні чисел заповнення за фононними змінними. Спектр, потенціал поля поляризації та гамільтоніан інтерфейсних фононів у координатному зображенні. Гамільтоніан І-фононів та електрон - І-фононної взаємодії в зображенні чисел заповнення за фононними змінними. Властивості фононних спектрів деяких сферичних наносистем. НЕ 1.3. Електрони, дірки та екситони у сферичній наносистемі. Модель прямокутних потенціальних ям і наближення ефективних мас у теорії електронного та діркового спектрів складних сферичних наногетеросистем. Хвильові функції, дискретний та неперервний спектри електрона та дірки у закритих наногетеросистемах. Електрон-фононний гамільтоніан у зображенні вторинного квантування за всіма змінними системи. Спектр і хвильові функції електрона, дірки та екситона у складній сферичній квантовій точці.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

32

“ПОЛЯРИЗАЦІЙНІ ФОНОНИ, ЕЛЕКТРОНИ ТА ДІРКИ У ЦИЛІНДРИЧНИХ НАНОГЕТЕРОСИСТЕМАХ”

НЕ 2.1. Поляризаційні фонони у циліндричній наносистемі.

Спектри, потенціали полів поляризацій та гамільтоніани обмежених оптичних та інтерфейсних коливань у зображенні фононних чисел заповнення. Властивості фононних спектрів деяких циліндричних наносистем. НЕ 2.2. Електрони та дірки у циліндричній наносистемі. Спектр і хвильові функції електронів та дірок. Електрон-фононний гамільтоніан у зображенні вторинного квантування за всіма змінними циліндричної наносистеми. Властивості електронних і діркових спектрів деяких циліндричних наносистем. Резонансні квазістаціонарні стани електронів і дірок у відкритому циліндричному квантовому дроті з бар’єром. НЕ 2.3. Сучасні експериментальні досягнення у створенні складних комбінованих наногетеросистем. Спектри фононів, електронів та дірок у еліптичних наносистемах та їх властивості. Спектри обмежених та інтерфейсних фононів у складних комбінованих наносистемах.

Основна література до курсу:

1. Ткач М.В. Квазічастинки у наногетеросистемах. Квантові точки та дроти. Чернівці, 2003. 2. Давыдов А.С. Теория твердого тела. Москва, 1976. 3. Ткач Н.В., Головацкий В.А., Войцеховская О.Н, Михальова М.Я. ФТТ.- 2001. – Т.43. – №7. – С.1315-1321. 4. Tkach M., Holovatsky V., Voitsekhivska O., Мikhalyova М., Fartyshinsky R. Phys. Stat. Sol. – 2001. – V.225. – N2.-P.331-342. 5. Schoos D., Mews A., Eychmuller A.,Weller H. Phys.Rev.(b).-1994.-V.49.-N 3.-P.17072-17078. 6. Mori N.,Аndo T. Phys.Rev.(b).-1989.-V.40.-N 9.-P.6175-6188. 7. Tkach M., Holovatsky V., Voitsekhivska O. Physica E: Low dimensional systems and Nanostructures. – 2001. V.11 – P.17-26.

33

Методи розрахунку спектрів квазічастинок у 3d та наносистемах 126 год – 3,5 кредитів

Лектор: доц. О.М. Маханець, кафедра теоретичної фізики Мета викладання дисципліни: мета даного курсу полягає в тому, щоб студенти оволоділи основними методами розрахунку спектрів квазічастинок у кристалах та наногетросистемах, вміли їх використовувати для розрахунку зонної структури напівпровідників та надграток. У результаті вивчення курсу студенти повинні: ♦ знати основні методи розрахунку зонної структури кристалів, їхні переваги та недоліки;

♦ навчитися застосовувати основні методи розрахунку спектрів квазічастинок у кристалах при дослідженні зонної структури надграток із квантових точок та дротів різноманітної симетрії.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

„МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ЗОННОЇ СТРУКТУРИ КРИСТАЛІВ”

НЕ 1.1. „Вступ. Загальне обговорення проблеми” Рівняння Шредінгера для електрона в кристалі. Одноелектронне наближення. Функція Блоха. Метод комірок Слетера. Варіаційний метод. Секулярне рівняння. Основні методи розрахунку зонної структури кристалів. НЕ 1.2. „Метод приєднаних плоских хвиль (ППХ)” Поведінка хвильової функції електрона в кристалі. Сфера Вігнера-Зейтца. Сферична симетрія потенціалу. Модифікація рівняння Шредінгера в методі ППХ. Сферичні гармоніки. Розклад плоскої хвилі за сферичними гармоніками. Приєднана плоска хвиля. Варіаційний метод Рітца. Секулярне рівняння. Теорема додавання сферичних гармонік. Результати розрахунку методом ППХ зонних спектрів деяких металів та напівпровідників. Недоліки методу. НЕ 1.3. „Метод функцій Гріна (Коррінги-Кона-Ростокера) (ККР)” Однорідне та неоднорідне рівняння Шредінгера. Функція Гріна для оператора 2∇

r. Інтегральне рівняння Шредінгера. Деякі властивості функції

Гріна. Побудова функціоналу енергії в методі ККР. Формула Гріна. Зображення функції Гріна у вигляді сингулярного та регулярного розв’язків рівняння Шредінгера. Розклад сингулярного зображення за сферичними

34

гармоніками. Секулярне рівняння. Порівняння методів ППХ та ККР. Недоліки та переваги методу ККР. НЕ 1.4. „Метод ортогоналізованих плоских хвиль (ОПХ)” Про неможливість застосування методів ППХ та ККР до кристалів з ковалентним типом зв’язку. Особливості електронних станів у валентній зоні та зоні провідності. Суми Блоха. Ортогоналізована плоска хвиля. Умова ортогоналізації. Варіаційний метод Рітца в методі ОПХ. Секулярне рівняння. Недоліки методу.

НЕ 1.5. „ pk)rr

− - метод. ( pk)rr

− - теорія збурень)”

Емпіричні методи розрахунку зонної структури. Рівняння Шредінгера для амплітуди Блоха. pk

)rr− - збурення. 0k

r- зображення. Секулярне рівняння.

Теорія збурень у pk)rr

− методі. Тензор оберненої ефективної маси. Ефективна маса. Деякі результати розрахунку зонної структури pk

)rr− - методом.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

„Енергетичні спектри квазічастинок у надгратках та наногетросистемах на основі квантових дротів та точок”

НЕ 2.1. Спектр та хвильові функції квазічастинок у надгратці циліндричних напівпровідникових квантових дротів Гамільтоніан електрона (дірки) у надгратці. Ефективні маси та потенціальні енергії. Рівняння Шредінгера. Модифікація методу приєднаних плоских хвиль. Аналіз енергетичних спектрів електрона і дірки у залежності від геометричних параметрів надгратки циліндричних напівпровідникових квантових дротів на основі напівпровідників HgS−β / CdS−β .

НЕ 2.2. Спектр та хвильові функції квазічастинок у надгратці циліндричних напівпровідникових квантових точок Гамільтоніан електрона (дірки) у надгратці. Ефективні маси та потенціальні енергії. Рівняння Шредінгера. Модифікація методу приєднаних плоских хвиль. Аналіз енергетичних спектрів електрона, легкої і важкої дірок у залежності від геометричних параметрів надгратки циліндричних напівпровідникових квантових точок GaAs , розташованих у середовищі-матриці x 1 xAl Ga As− .

НЕ 2.3. Спектр та хвильові функції електрона у надгратці напівпровідникових квантових точок вздовж циліндричного квантового дроту. Гамільтоніан електрона у надгратці. Ефективні маси та потенціальні енергії. Рівняння Шредінгера. Функція Блоха. Аналітичний розв’язок рівняння Шредінгера. Аналіз зонного енергетичного спектра електрона у залежності

35

від геометричних параметрів надгратки основі напівпровідників HgS−β / CdS−β .

НЕ 2.4. Спектри та часи життя квазічастинок у квантових точках, що розташовані у квантових дротах або квантових ямах. Відкрита квантова точка, що розташована у напівпровідниковому циліндричному квантовому дроті. Відкрита квантова точка, що розташована у квантовій ямі. Матриця розсіювання. Аналіз та порівняння енергій та часів життя квазічастинок у квантових точках однакової геометричної форми, що відкриті у простори різної розмірності.

Основна література до курсу

1.Цидильковский И.М. Электроны и дырки в полупроводниках. М. 1972. 2. Каллуэй Дж. Теория энергетической зонной структуры.М.1969. 3.Ашкрофт А. Мермин Р. Физика твердого тела . М.1979. 4.Давыдов А.С. Теория твердого тела.М.1976. 5.Киттель Ч. Квантовая теория твердых тел.М.1978. 6.М.В. Ткач Квазічастинки у наногетеросистемах. Квантові точки та дроти (Рута, Чернівці: ЧНУ, 2003).

“ ВЗАЄМОДІЯ КВАЗІЧАСТИНОК З ФОНОНАМИ У НАНОГЕТЕРОСИСТЕМАХ РІЗНОЇ СИМЕТРІЇ”

126 год., 3,5 кредити.

Лектор: доцент кафедри теоретичної фізики Войцехівська О.М.

Мета викладання дисципліни: формування знань магістрантів про основні властивості спектрів квазічастинок переномованих взаємодією з фононами у сферичних та циліндричних наногетеросистемах та теоретичних методів вивчення взаємодії квазічастинок (електронів, дірок, екситонів) з квантованими фононними полями у наногетеросистемах різної симетрії (квантових точках і дротах), а також уміння аналізувати явища і процеси у таких системах. У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання про основні ідеї, поняття, принципи і методи отримання спектрів квазічастинок перенормованих взаємодією з фононами; уміння пояснити суть явищ і процесів перенормування у закритих та відкритих наногетеросистемах з точки зору квантової теорії; уміння розв’язувати задачі і робити висновки із використанням основних методів квантової теорії поля.

36

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 “ ЕЛЕКТРОН-ФОНОННА ВЗАЄМОДІЯ У

СФЕРИЧНІЙ КВАНТОВІЙ ТОЧЦІ ”

НЕ 1.1. Вступ. Завдання і зміст курсу. Сучасний стан експериментального та теоретичного розвитку фізики взаємодії казічастинок з фононами у наносистемах. НЕ 1.2. Електрон-фононна взаємодія в сферичній квантовій точці. Гамільтоніан L-фононів та електрон - L-фононної взаємодії в зображенні чисел заповнення за фононними змінними. Гамільтоніан І-фононів та електрон - І-фононної взаємодії в зображенні чисел заповнення за фононними змінними. Електрон-фононний гамільтоніан сферичної наносистеми у зображенні вторинного квантування за всіма змінними. НЕ 1.3. Електрон-фононна взаємодія у простій сферичній квантовій точці. Електрон-фононна взаємодія у простій сферичній квантовій точці, розташованій у напівпровідниковому середовищі, гамільтоніан системи у зображенні вторинного квантування за всіма змінними. Перенормування електронного спектра у наногетеросистемі зі слабким зв’язком обмеженими оптичними та інтерфейсними фононами при врахуванні всієї конфігураційної взаємодії. Аналіз властивостей спектру.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 “ЕЛЕКТРОН-ФОНОННА ВЗАЄМОДІЯ У

ЦИЛІНДРИЧНОМУ КВАНТОВОМУ ДРОТІ”

НЕ 2.1. Електрон-фононна взаємодія в циліндричному квантовому дроті. Гамільтоніан L-фононів та електрон - L-фононної взаємодії в зображенні чисел заповнення за фононними змінними. Гамільтоніан І-фононів та електрон - І-фононної взаємодії в зображенні чисел заповнення за фононними змінними. Електрон-фононний гамільтоніан циліндричної наносистеми у зображенні вторинного квантування за всіма змінними. НЕ 2.2. Електрон-фононна взаємодія у простому циліндричному квантовому дроті. Електрон-фононна взаємодія у простомув циліндричному квантовому дроті, розташованому у напівпровідниковому середовищі, гамільтоніан системи у зображенні вторинного квантування за всіма змінними. Перенормування електронного спектра обмеженими оптичними та інтерфейсними фононами з урахуванням дискретних і континуальних станів. Аналіз властивостей спектру.

37

Основна література до курсу:

1. Ткач М.В. Квазічастинки у наногетеросистемах. Квантові точки та дроти. Чернівці, 2003. 2. Давыдов А.С. Теория твердого тела. Москва, 1976. 3. Ткач Н.В., Головацкий В.А., Войцеховская О.Н, Михальова М.Я. ФТТ.- 2001. – Т.43. – №7. – С.1315-1321. 4. Tkach M., Holovatsky V., Voitsekhivska O., Мikhalyova М., Fartyshinsky R. Phys. Stat. Sol. – 2001. – V.225. – N2.-P.331-342. 5. Schoos D., Mews A., Eychmuller A.,Weller H. Phys.Rev.(b).-1994.-V.49.-N 3.-P.17072-17078. 6. Mori N.,Аndo T. Phys.Rev.(b).-1989.-V.40.-N 9.-P.6175-6188. 7. Tkach M., Holovatsky V., Voitsekhivska O. Physica E: Low dimensional systems and Nanostructures. – 2001. V.11 – P.17-26. 8. Ткач Н., Головацкий В., Войцеховская О., Михальова М., Фартушинский Р. ФТТ 2001. – Т.43. – №7. – С.1315-1321. 9. Tkach M., Voitsekhivska O., Mikhalyova М., Fartyshinsky R. Condensed matter Physics-2001.- V.4.- N.3(27).- P.579-589. 10. Klein M.C.,Hache F.,Richard D.,Flytzanis C.Phys.Rev.B.-1990.-V.42.-P.11143. 11. Жаркой В.П.,Ткач М.В.УФЖ.-2002.-Т.47.-№9.-С.876-883. 12.Ткач М.В.,Маханець О.М.,Проц І.В.УФЖ.-2001.-Т.46.-№7.-С.727-734.

ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ВІДНОСНОСТІ 126 год, 3,5 кредитів.

Лектор: доцент кафедри теоретичної фізики Константинович А.В.

У курсі «Загальна теорія відносності» викладаються теоретичні теорії гравітації Ейнштейна, теорії гравітації Хевісайда-Карстуа, теорії гравітації Логунова та гравітаційні ефекти. Розкривається значення теорії гравітації для космології.

У результаті вивчення курсу студенти повинні:

знати основні ідеї, поняття, принципи і методи, які застосовуються при дослідженні гравітаційних ефектів космічних об’єктів;

оволодіти методами знаходження властивостей фізичних систем у космічних масштабах;

вміти логічно підходити до розв’язання задач електродинаміки та теорії гравітації стосовно властивостей космічних об’єктів та їх систем.

38

ЗМІСТОВО-ДІЯЛЬНІСНА СТРУКТУРА МОДУЛІВ

Змістовий модуль 1 «Математичні методи загальної теорії відносності»

НЕ I.1. Основи тензорного числення Вступ в теорію гравітації та єдину теорію полів. Загальне означення

тензора. Перестановка індексів та додавання тензорів. Множення тензорів. Згортка тензорів. Метричний тензор. Опускання та підняття індексів. Друге аналітичне означення тензора. Псевдоскаляри, псевдовектори, псевдотензори. Криволінійні координати в тривимірному просторі. Криволінійні координати в n −вимірному просторі.

НЕ I.2. Абсолютне диференціальне числення. Абсолютний диференціал вектора. Абсолютний диференціал тензорів

вищих рангів. Паралельне перенесення тензора. Віднесенного до криволінійних координат. Теорема Річчі. Коваріантна похідна. Тензор кривізни або тензор Рімана- Крістофеля. Найпростійші властивості тензора кривизни. Тензор кривизни, тензор Річчі і скалярна кривизна сфери: а) метричний тензор; б) символи Крістофеля першого роду; в) символи Крістофеля другого роду; г) тензор Рімана- Крістофеля; д) тензор Річчі; скалярна кривизна. Геодезичні лінії: а) одинична геодезична лінія; б) нульова геодезична лінія. Тотожність Бьянкі та тензор Ейнштейна.

НЕ I.3. Теорія гравітації Ньютона та гравітаційні ефекти. Теорія тяжіння Ньютона. Ефекти теорії гравітації: а) гравітаційний колапс; б) зміщення перигелію в Меркурія; відхилення світлових променів; червоне зміщення спектральних ліній. Відхилення світлових променів під дією гравітаційного поля в теорії Ньютона. Геодезичні лінії тривимірного евклідового простору. Звичайні (одиничні) та нульові геодезичні лінії простору- часу Мінковського.

Змістовий модуль 2 «Принципи теорії гравітації»

НЕ 2.1. Принципи теорії гравітації Ейнштейна. Простір- час Рімана та рівняння Ейнштейна. Тотожність Гільберта.

Закон збереження енергії- імпульсу в загальній теорії відносності. Траєкторіями незарядженої частинки в гравітаційному полі є геодезичні лінії ріманового простору. Ньютонівське наближення рівнянь Ейнштейна.

НЕ 2.2. Простір Шварцшильда. Метрика простору- часу Шварцшільда. Звичайні геодезичні лінії

простору Шварцшільда. Відхилення світлових променів під дією

39

гравітаційного поля. Червоне зміщення спектральних ліній. Синхротронне випромінювання заряджених частинок у гравітаційному полі зірок

НЕ 2.3. Теорія Хевісайда-Карстуа. Гравітаційні хвилі та допущення Карстуа. Рівняння гравітаційного поля

Хевісайда- Карстуа. Баланс енергії в теорії гравітацїї Хевісайда-Карстуа. Потенціали в теорії Хевісайда-Карстуа. Рівняння д'Аламбера для гравітаційного поля.

НЕ 2.4. Рівняння Прока для важких фотонів. Рівняння Прока для тяжкіх фотонів. Узагальнене рівняння д'Аламбера

для важких фотонів. Запізнюючі та випереджаючі функції Гріна для узагальненого рівняння д'Аламбера. Запізнюючі та випереджаючі потенціали для рівнянь Прока.

НЕ 2.5. Узагальнене рівняння Пуасона. Теорія ядерних сил та мезонів. Класична мезодинаміка. Теорія

гравітації Зеелігера. Теорія сильних електролітів. Теорія надпровідності. Функція Гріна узагальненого рівняння Пуассона.

НЕ 2.6. Класична теорія гравітаційного поля. Класична теорія гравітаційного поля Логунова. Принцип еквівалентносиі.

НЕ 2.7. Гравітація і космологія. Парадокс Ольберса. Статичний Всесвіт. Старіння фотонів та нескінчений Всесвіт.

Основна література до курсу 7. Мак-Витти. Г.К. Общая теория относительности и космология. – М.: Изд-во иностр.

лит. 1961. – 284 с. 8. Паули В. Теория относительности. – М.: Наука,1983.. – 336 с. 9. Эйнштейн А. Собрание научных трудов. – Т.1. – М.: Наука, 1965. – 700 с. 10. Эйнштейн А. Собрание научных трудов. – Т.2. – М.: Наука, 1966. – 878 с. 11. Эйнштейн А. Собрание научных трудов. – Т.3. – М.: Наука, 1966. – 632 с. 12. Эйнштейн А. Собрание научных трудов. – Т.4. – М.: Наука, 1967. – 575 с. 13. Ландау Л. Д., Лифшиц Е. М. Теория поля. – М.: Наука, 1973. – 504 с. 14. Берке У. Пространство-время, Геометрия, Космология. – М.: Мир, 1985. – 404 с. 15. Захаров В. Д. Гравитационные волны в теорию тяготения Эйнштейна.. – М.: Наука,

1972. – 199 с. 16. Бриллюэн Л. Новый взгляд на теорию относительности. – М.: Наука, 1972. – 199 с. 17. Логунов А.А. Лекции по теории относительности и гравитации. – Москва: Наука, 2005.

– 318.

40

ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА

Основні положення асистентської практики

по підготовці фахівця ОКР «Магістр» 8.070101 Теоретична фізика

Метою педагогічної практики є практичне ознайомлення студентів зі

специфічними особливостями педагогічної діяльності викладача ВНЗ І-IV рівнів акредитації, отримання навиків самостійної педагогічної роботи у вищому навчальному закладі.

У результаті виконання програми педагогічної (асистентської) практики студент має набути таких компетенцій: Знання:

– основні форми організації навчального процесу у вищій школі; – освітні та інформаційні технології сучасних засобів навчання та

використання їх у навчальному процесі; – класифікації (виокремлення) видів лекцій за дидактичними завданнями

та способом викладу навчального матеріалу – основні критерії оцінювання лекційних практичних та лабораторних

занять; – основні принципи і напрямки виховного процесу.

Вміння: – підвищувати професійний рівень і кваліфікацію; – забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень

викладання дисципліни у повному обсязі освітньої програми відповідної спеціальності;

– практично готувати тексти лекцій, виокремлюючи їх за дидактичними завданнями та способом викладання, тісно пов’язувати їх з іншими формами організації навчально-виховної роботи;

– активізувати навчальну та професійну діяльність студента, створювати проблемні ситуації, умови для розвитку пізнавальних процесів студентів;

– встановлювати психолого-педагогічний контакт з аудиторією; – вести організаційно-виховну роботу в студентському колективі; – моделювати та проводити експерименти, планувати індивідуальну

роботу зі студентами з метою стимулювання їх до науково-дослідницької діяльності;

– формувати стійкий інтерес до професійної діяльності і науки.

41

Педагогічна (асистентська) практика здійснюється за трьома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

«ПІДГОТОВКА МАГІСТРАНТА ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ БАЗОВИХ, ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ ДИСЦИПЛІН

І СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ (ВИКЛАДАЦЬКИЙ)» НЕ 1.1. Ознайомлення з організацією навчально-методичної, виховної, науково-дослідної роботи студентів у вищому навчальному закладі. Відвідування лекцій і практичних (лабораторних) занять провідних викладачів з дисциплін спеціальностей; кожен студент відвідує не менше 3 лекцій та 2 практичних або лабораторних занять. Ознайомлення з робочими планами дисциплін спеціальностей та методикою планування обсягу матеріалу лекції, взаємозв'язку змісту лекції зі спеціальністю студентів, для яких вона читається. Вивчення критеріїв оцінки вузівської лекції. Ознайомлення з концептуальними підходами до системи оцінювання знань студентів в умова КМСОНП. НЕ 1.2. Підготовка та викладання базових професійно-орієнтованих дисциплін. Підготовка текстів пробних лекцій (не менше 2 лекцій) та розгорнутих планів (конспектів) лабораторних (практичних) занять (не менше 3 занять). Проведення пробних лекцій і лабораторних занять. підготовка і проведення 2 залікових занять (1 лекція, 1 лабораторне (практичне) заняття). Підготовка звіту про виконання завдань практики

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 «ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В АКАДЕМІЧНИХ ГРУПАХ»

Організація виховної роботи магістранта як вихователя студентської молоді спрямована на формування всебічно розвиненої особистості, її індивідуальних і професійно значущих якостей. Досягти цього можливо завдяки досконало вибудуваному змісту навчальних предметів, що сприяє формуванню світогляду і загальної культури студентів, а також завдяки політичним, моральним, естетичним і етичним якостям викладача. Виховну діяльність магістрант здійснює передусім у процесі навчання, використовуючи потенційні можливості навчальних дисциплін. Виховна спрямованість лекції полягає у здійсненні комплексного підходу до змісту і методики викладання, єдності національно-патріотичного і морального виховання, висвітлення досягнень і пріоритету українських учених (української науки) та їх взаємозв’язків із вченими зарубіжних країн. Важливу роль у виховному процесі відіграє спілкування зі студентами у поза-лекційний час. Важливо, щоб магістрант-викладач усвідомив важливість свого виховного впливу на майбутніх фахівців і реалізував цю функцію не лише через співбесіди, кураторську роботу, керівника гуртків, роботу в гуртожитках, проведення вечорів, екскурсій тощо, а й на власному прикладі. Усі розглянуті функції виявляються в єдності, хоча у різних

42

вихователів може одна превалювати над іншими: у деяких переважає педагогічна спрямованість, в інших – дослідницька, у третіх – однаково виражена педагогічна і дослідницька. Будь-який виховний захід повинен мати належне морально-естетичне спрямування, враховувати індивідуальні особливості суб’єктів виховного процесу і спиратися на кращі надбання національної та світової практики.

Виховний процес повинен забезпечувати найширші можливості для розвитку творчих задатків студентів, зберігати і зміцнювати їх моральне та фізичне здоров’я, формувати високоінтелектуальні особистості, для яких громадянські інтереси є пріоритетними.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

«НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА МАГІСТРАНТА-ВИКЛАДАЧА В УМОВАХ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

НЕ 3.1. Проведення самостійних досліджень з теми магістерської роботи. Продовження збору і опрацювання матеріалів згідно плану наукової роботи магістранта. Освоєння методик та проведення теоретичних і експериментальних досліджень. Аналіз та узагальнення результатів наукових досліджень, підготовка тез на наукові конференції та публікації матеріалів у фахових періодичних виданнях. НЕ 3.2. Організація науково-дослідницької роботи магістранта зі студентами. Консультування студентів молодших курсів стосовно пошуку матеріалу згідно їхніх тем наукових та курсових робіт, надання допомоги в освоєнні методик і проведення спільних експериментальних досліджень, їх аналізу, підготовка рецензій і відзивів як науковця на наукові (курсові) роботи студентів молодших курсів.

Підсумки педагогічної практики та критерії оцінювання здобутків

магістранта

Вимоги щодо звіту студентів. Під час проходження педагогічної практики студенти ведуть щоденник, а в кінці складають і подають керівникові практики письмовий звіт про практику, в якому відображають виконану в процесі практики роботу: кількість відвіданих занять викладачів та кількість проведених пробних і залікових занять. До звіту додаються тексти залікових занять і рецензії викладачів, які читають відповідні дисципліни. Звіт оформляється за вимогами, встановленими кафедрою і погодженими з навчальним відділом університету, з обов’язковим врахуванням єдиного стандарту конструкторської документації (ЄСКД). Підсумки практики. Підсумки практики проводяться шляхом захисту звітів на комісії кафедри або виступу студента на методичному семінарі (конференції) кафедри. За наслідками звіту з урахуванням відповідей студента під час його захисту, аналізу залікових занять, комісія виставляє

43

диференційовану оцінку, яка заноситься в екзаменаційну відомість і записується в залікову книжку студента та в кафедральний журнал обліку успішності студентів.

Звіти студентів та конспекти лекційних, практичних та лабораторних занять на кафедрі не зберігаються. а повертаються студентам. На кафедрі зберігаються щоденники практики.

Критерії оцінок. Оцінка „А/відмінно” виставляється:

а) коли обидва залікові заняття оцінені відмінними оцінками і на всі запитання студентом дані змістовні вичерпні відповіді;

б) коли обидва залікові заняття оцінені відмінними оцінками і на більшість (не менше 75%) запитань студентом дані змістовні вичерпні відповіді. Оцінка „В,С/добре” виставляється:

а) коли залікові заняття оцінені оцінками „В,С/добре” і на всі запитання студентом дані вичерпні відповіді;

б) коли залікові заняття оцінені оцінками „А/відмінно” і „В,С/добре” і на більшість поставлених запитань (не менше 75%) студентом дані вичерпні відповіді; Оцінка „D,Е/задовільно” виставляється:

а) коли обидва залікові заняття оцінені оцінками „D,E/задовільно” і на всі запитання студентом дані правильні відповіді;

б) коли одне із залікових занять оцінено оцінкою „ D,E/задовільно”, а інше - оцінкою „В,С/добре” (або „А/відмінно”) і правильні відповіді студентом дані на не менше ніж 50% запитань. Оцінка „F,FX/незадовільно” виставляється:

а) коли обидва залікові заняття оцінені оцінками „ F,FX/незадовільно”; б) коли залікові заняття оцінені оцінками „ D,E/задовільно”, але відповіді

студента неповні і містять грубі помилки, що свідчить про невиконання студентом завдань практики.